Кількість абзаців - 571 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт"та інших законодавчих актів України (Повторне друге читання)

0. проект
З а к о н У к р а ї н и
Про фізичну культуру і спорт (нова редакція)
 
1.

 
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
3. ЗАКОН УКРАЇНИ
“Про фізичну культуру і спорт”
 
4. Закон України "Про фізичну культуру і спорт" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 14, ст. 81; 1999 р., № 34, ст. 271; 2000 р., № 13, ст. 101; 2001 р., № 41, ст. 200; 2005 р., № 5, ст. 122, № 11, ст. 204; 2006 р., № 22, ст. 184; 2007 р., № 34, ст. 443) викласти у такій редакції:
 
5. Закон України
"Про фізичну культуру і спорт"
 
6. Цей Закон визначає загальні правові, організаційні, соціальні та економічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту та регулює суспільні відносини у створенні умов для розвитку фізичної культури і спорту.
 
7. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
8. Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
 
9. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
 
10. громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості - об'єднання громадян, яке створюється з метою задоволення потреб його членів у сфері фізичної культури і спорту;
 
11. заклад фізичної культури і спорту - юридична особа незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, що забезпечує задоволення потреб громадян у сфері фізичної культури і спорту шляхом надання фізкультурно-спортивних послуг;
 
12. масовий спорт (спорт для всіх) - частина фізичної культури і спорту, пов’язана з регулярним використанням різними групами населення під час дозвілля доступних видів рухової активності шляхом організованих та/або самостійних занять, участю у фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходах, з метою відновлення працездатності, збереження здоров’я та покращення якості життя людини;
 
13. організатор фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів - юридична або фізична особа, яка проводить фізкультурно-оздоровчі або спортивні заходи та здійснює організаційне, фінансове та інше забезпечення підготовки і проведення цих заходів;
 
14. спорт - сфера діяльності, пов’язана з виявленням та уніфікованим порівнянням досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовленості шляхом змагальної діяльності;
 
15. спортивна споруда - нерухоме майно різних форм власності, що призначене для занять фізичною культурою і спортом;
 
16. спортсмен - особа, яка систематично займається певним видом (видами) спорту та бере участь у спортивних змаганнях;
 
17. суб’єкти сфери фізичної культури і спорту - фізичні та юридичні особи, що здійснюють свою діяльність з метою розвитку фізичної культури і спорту;
 
18. тренер (тренер-викладач) - особа, яка здійснює підготовку спортсмена (спортсменів) до спортивних змагань та забезпечує його (їх) участь у них; має вищу спеціальну освіту та відповідну тренерську категорію;
 
19. фізична культура - сфера діяльності, пов’язана з використанням рухової активності для фізичного та інтелектуального розвитку особи, здорового способу життя, зміцнення здоров’я та організації змістовного дозвілля засобами фізичного виховання різних груп населення та масового спорту;
 
20. фізичне виховання - частина фізичної культури, пов’язана з процесом виховання особи, набуттям нею відповідних знань та умінь щодо використання рухової активності для всебічного розвитку, оздоровлення та забезпечення готовності до активної участі у суспільному житті та професійній діяльності.
 
21. Стаття 2. Законодавство України про фізичну культуру і спорт
 
22. Законодавство України про фізичну культуру і спорт базується на Конституції України і складається з цього Закону, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону.
 
23. Стаття 3. Права громадян у сфері фізичної культури і спорту
 
24. Громадяни незалежно від етнічного та соціального походження, майнового стану, раси, національності, статі, освіти, віросповідання, роду занять, місця проживання та інших ознак мають право займатися фізичною культурою і спортом.
 
25. Держава у сфері фізичної культури і спорту гарантує громадянам право на:
 
26. вільний вибір видів спорту та фізкультурно-спортивних послуг;
 
27. добровільність занять фізичною культурою і спортом;
 
28. доступність занять фізичною культурою і спортом;
 
29. безпечність занять фізичною культурою і спортом;
 
30. отримання пільг та заохочень для певних категорій громадян;
 
31. створення необхідних умов для занять фізичною культурою і спортом сільських працівників та членів їх сімей;
 
32. захист прав та охоронюваних Законом інтересів;
 
33. здійснення професійної діяльності;
 
34. створення закладів фізичної культури і спорту;
 
35. об’єднання громадян у громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості;
 
36. здобуття спеціальної освіти.
 
37. Стаття 4. Засади державної політики у сфері фізичної культури і спорту
 
38. Державна політика у сфері фізичної культури і спорту ґрунтується на засадах:
 
39. визнання фізичної культури як важливого чинника всебічного розвитку особистості та формування здорового способу життя;
 
40. визнання спорту як важливого чинника досягнення фізичної та духовної досконалості людини, формування патріотичних почуттів у громадян та позитивного міжнародного іміджу держави;
 
41. забезпечення гуманістичної спрямованості та пріоритету загальнолюдських цінностей, справедливості, взаємної поваги та гендерної рівності;
 
42. гарантування рівності прав та можливостей громадян у сфері фізичної культури і спорту, недопущення їхньої дискримінації та експлуатації;
 
43. забезпечення безпеки життя і здоров’я осіб, які займаються фізичною культурою і спортом, а також учасників і глядачів спортивних та фізкультурно-оздоровчих заходів;
 
44. сприяння безперервності та послідовності занять фізичною культурою і спортом громадян різних вікових груп;
 
45. утвердження етичних і моральних цінностей фізичної культури і спорту;
 
46. створення умов для соціального та правового захисту громадян у сфері фізичної культури і спорту;
 
47. забезпечення всебічної підтримки громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості;
 
48. забезпечення різноманітності, високої якості та доступності фізкультурно-спортивних послуг для громадян;
 
49. підтримання конкурентного середовища при виробленні та наданні фізкультурно-спортивних послуг;
 
50. забезпечення умов для популяризації олімпізму, підтримки та розвитку олімпійського руху;
 
51. забезпечення умов для розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, їх реабілітації засобами фізичної культури і спорту, підтримки та розвитку паралімпійського та дефлімпійського руху;
 
52. фінансування з державного та місцевого бюджетів заходів з фізичної культури і спорту, надання фінансової підтримки громадським організаціям фізкультурно-спортивної спрямованості;
 
53. заохочення благодійної діяльності та зростання позабюджетних надходжень у сфері фізичної культури і спорту;
 
54. орієнтації на сучасні міжнародні стандарти у сфері фізичної культури і спорту, поєднання вітчизняних традицій і досягнень із світовим досвідом у цій сфері.
 
55. Стаття 5. Органи державного управління та місцевого самоврядування у сфері фізичної культури і спорту
 
56. Державне управління у сфері фізичної культури і спорту здійснюється центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування згідно з законодавством.
 
57. Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту та інших центральних органів виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту
 
58. Центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту:
 
59. організовує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері фізичної культури і спорту, виконання цього Закону та інших нормативно-правових документів;
 
60. забезпечує розвиток видів спорту, що визнані в Україні;
 
61. здійснює аналітичну діяльність у сфері фізичної культури і спорту, визначає тенденції розвитку, узагальнює вітчизняний та зарубіжний досвід, складає проекти програм розвитку фізичної культури і спорту та подає їх на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів України;
 
62. розробляє проекти нормативно-правових актів у сфері фізичної культури і спорту, узагальнює практику застосування законодавства у сфері фізичної культури і спорту, вносить пропозиції щодо його удосконалення;
 
63. забезпечує реалізацію програм розвитку фізичної культури і спорту в Україні;
 
64. організовує та проводить чемпіонати України з видів спорту, що визнані в Україні, інші всеукраїнські спортивні заходи, погоджує питання про проведення в Україні міжнародних спортивних заходів, забезпечує участь національних збірних команд у міжнародних змаганнях, затверджує Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України;
 
65. забезпечує розвиток дитячого, дитячо-юнацького, резервного спорту та спорту вищих досягнень;
 
66. визначає нормативи матеріально-технічного, фінансового та кадрового забезпечення сфери фізичної культури і спорту;
 
67. організовує здійснення контролю за якістю фізкультурно-спортивних послуг;
 
68. бере участь у формуванні та реалізації інвестиційної, антимонопольної, регуляторної політики у сфері фізичної культури і спорту;
 
69. організовує в установленому порядку проведення державної спортивної лотереї;
 
70. бере участь у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів у сфері фізичної культури і спорту та визначенні пріоритетних напрямів наукових досліджень і проведенні науково-дослідної роботи у цій сфері;
 
71. здійснює інформаційно-пропагандистську роботу з питань фізичної культури і спорту, здорового способу життя;
 
72. забезпечує створення та поширення соціальної реклами у сфері фізичної культури і спорту;
 
73. координує діяльність, пов’язану із запобіганням використання допінгу в спорті;
 
74. здійснює в установленому порядку керування об’єктами права державної власності, що належать до сфери його управління;
 
75. організовує та здійснює будівництво і реконструкцію спортивних споруд;
 
76. взаємодіє із всеукраїнськими громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості;
 
77. взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з питань фізичної культури і спорту;
 
78. у встановленому порядку проводить міжнародну діяльність у сфері фізичної культури і спорту.
 
79. Центральний орган виконавчої влади у галузі освіти та науки забезпечує фізичне виховання та розвиток спорту в системі освіти, підтримує учнівські та студентські громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості.
 
80. Центральний орган виконавчої влади у галузі охорони здоров’я забезпечує розвиток спортивної медицини.
 
81. Центральні органи виконавчої влади з питань внутрішніх справ, надзвичайних ситуацій, державної безпеки, прикордонної служби, митної служби, податкової адміністрації, виконання покарань, державної охорони забезпечують належну фізичну підготовку правоохоронців, рятувальників, працівників інших спеціальних служб, сприяють розвитку спорту та підтримують відповідні громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості.
 
82. Центральний орган виконавчої влади з питань оборони забезпечує проведення фізичного виховання для підвищення бойової готовності Збройних Сил України шляхом занять фізичною культурою і спортом, підтримку спорту вищих досягнень серед військовослужбовців.
 
83. Центральний орган виконавчої влади з аграрної політики сприяє розвитку фізичної культури і спорту серед сільського населення та працівників агропромислових підприємств і підтримує відповідні громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості.
 
84. Центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики надає фінансову допомогу на здійснення заходів фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів, створення умов для занять фізичною культурою і спортом.
 
85. Центральні органи виконавчої влади з питань промисловості, транспорту, зв’язку, будівництва, житлово-комунального господарства, палива та енергетики сприяють розвитку фізичної культури і спорту за місцем роботи та проживання громадян та підтримують відповідні громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості.
 
86. Стаття 7. Показники стану розвитку фізичної культури і спорту
 
87. Основними показниками стану розвитку фізичної культури і спорту є рівень фізичного здоров’я різних верств населення, рівень охоплення громадян масовим спортом та фізкультурно-спортивною реабілітацією інвалідів, рівень охоплення дітей та молоді заняттями в дитячо-юнацьких спортивних школах усіх типів, високі досягнення спортсменів України на міжнародних спортивних змаганнях, передусім Олімпійських, Паралімпійських, Дефлімпійських, Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту, рівень забезпеченості кадрами, рівень фінансового та матеріально-технічного забезпечення.
 
88. На підставі показників, зазначених у частині першій цієї статті, розробляються державні, регіональні та місцеві програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні.
 
89. Стаття 8. Ліцензування фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності
 
90. Діяльність, пов'язана з організацією та проведенням спортивних занять професіоналів та любителів спорту, а також діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні, провадиться на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством.
 
91. Розділ ІІ. СУБ’ЄКТИ СФЕРИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ
 
92. Стаття 9. Колектив фізичної культури
 
93. Колектив фізичної культури створюється та функціонує на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і господарювання з метою здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем роботи громадян. Такі колективи є первинною ланкою фізкультурно-спортивних товариств.
 
94. Колектив фізичної культури здійснює фізкультурно-оздоровчу діяльність за рахунок членських внесків, коштів власника та уповноваженого ним органу підприємств, установ, організацій та/або коштів первинної профспілкової організації цих підприємств, установ, організацій, отриманих від роботодавця на фізкультурну і оздоровчу роботу відповідно до законодавства про професійні спілки.
 
95. Колективи фізичної культури повідомляють про своє створення органам місцевого самоврядування у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
96. Стаття 10. Спортивний клуб
 
97. Спортивний клуб створюється та функціонує як заклад фізичної культури і спорту, що об’єднує спортсменів для задоволення їх спільних інтересів у сфері фізичної культури і спорту.
 
98. Діяльність спортивного клубу регламентується положенням (статутом), затвердженим та зареєстрованим у порядку, встановленому законодавством.
 
99. Основними завданнями спортивного клубу є:
 
100. проведення фізкультурно-оздоровчої та/або спортивної діяльності;
 
101. надання фізкультурно-спортивних послуг;
 
102. залучення висококваліфікованих спеціалістів до проведення занять та заходів з фізичної культури і спорту;
 
103. здійснення інформаційно-просвітницької діяльності з питань фізичної культури і спорту;
 
104. розвиток дитячо-юнацького, резервного спорту, спорту вищих досягнень та професійного спорту.
 
105. Спортивний клуб може бути підприємницьким та непідприємницьким товариством.
 
106. Держава сприяє діяльності спортивних клубів шляхом встановлення економічних стимулів їх розвитку, надання їм організаційної, методичної та іншої допомоги.
 
107. Стаття 11. Дитячо-юнацька спортивна школа
 
108. Дитячо-юнацька спортивна школа - заклад фізичної культури і спорту, що забезпечує пошук, розвиток та підтримку обдарованих вихованців, створення необхідних умов для максимальної реалізації їх здібностей в обраному виді спорту, що в установленому порядку визнаний в Україні, та для підготовки спортивного резерву для збірних команд України, змістовного відпочинку та дозвілля, повноцінного оздоровлення і загартування, набуття навичок здорового способу життя.
 
109. Дитячо-юнацька спортивна школа діє на підставі статуту, який відповідає положенню, затвердженому Кабінетом Міністрів України, за поданням центрального органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
110. Засновниками (власниками) дитячо-юнацької спортивної школи можуть бути:
 
111. центральні органи виконавчої влади;
 
112. місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;
 
113. фізкультурно-спортивні товариства, інші громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості;
 
114. спортивні клуби, підприємства, установи, організації України та їх об’єднання незалежно від форм власності та підпорядкування;
 
115. громадяни України.
 
116. Фінансування дитячо-юнацької спортивної школи здійснюється за рахунок коштів власника (засновника) та/або відповідного бюджету, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, інших джерел, не заборонених законодавством.
 
117. Стаття 12. Спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю
 
118. Спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю - навчальний заклад, який забезпечує підготовку резерву для національних збірних команд України у поєднанні зі здобуттям учнями освіти.
 
119. Спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю діє на підставі статуту, який відповідає положенню про спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
 
120. Засновниками спеціалізованого навчального закладу спортивного профілю можуть бути:
 
121. центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту;
 
122. центральний орган виконавчої влади з освіти і науки;
 
123. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
 
124. органи місцевого самоврядування.
 
125. Спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю створюється за погодженням з центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
126. Фінансування спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю здійснюється за рахунок коштів відповідного бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством.
 
127. Стаття 13. Школа вищої спортивної майстерності
 
128. Школа вищої спортивної майстерності - заклад фізичної культури і спорту, що забезпечує підготовку резерву та членів національних збірних команд України з певних видів спорту.
 
129. Школа вищої спортивної майстерності діє на підставі статуту, який відповідає положенню про школу вищої спортивної майстерності, затвердженому центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
130. Засновниками школи вищої спортивної майстерності можуть бути:
 
131. центральні та місцеві органи виконавчої влади;
 
132. органи місцевого самоврядування;
 
133. фізкультурно-спортивні товариства.
 
134. Школа вищої спортивної майстерності створюється за погодженням з центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
135. Фінансування школи вищої спортивної майстерності здійснюється за рахунок коштів власника (засновника) та/або відповідного бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством.
 
136. Стаття 14. Центр олімпійської підготовки
 
137. Центр олімпійської підготовки - заклад фізичної культури і спорту для організації навчально-тренувального процесу в системі спорту вищих досягнень для підготовки спортсменів вищої категорії з метою участі у чемпіонатах Європи, світу та Олімпійських іграх.
 
138. Центр олімпійської підготовки - заклад фізичної культури і спорту для організації навчально-тренувального процесу в системі спорту вищих досягнень для підготовки спортсменів вищої категорії з метою участі у чемпіонатах Європи, світу та Олімпійських іграх.
 
139. Основними завданнями Центру олімпійської підготовки є:
 
140. підготовка спортсменів збірних команд України (основний, молодіжний та юнацький склад) з пріоритетних олімпійських видів спорту до успішної участі в офіційних міжнародних змаганнях;
 
141. забезпечення постійно діючого тренувального процесу спортсменів збірних команд України;
 
142. створення умов для проживання, харчування та відновлення членів збірних команд України;
 
143. наукове та медичне забезпечення підготовки спортсменів збірних команд України;
 
144. забезпечення підготовки спортсменів збірних команд України з пріоритетних олімпійських видів спорту необхідними спортивними спорудами, обладнанням та інвентарем;
 
145. підвищення кваліфікації тренерського складу з пріоритетних олімпійських видів спорту.
 
146. Центри олімпійської підготовки можуть бути державними, регіональними, всеукраїнських громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, вищих навчальних закладів сфери управління центрального органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту. Державним центрам може бути надано статус національних в установленому порядку.
 
147. Фінансування діяльності центрів олімпійської підготовки здійснюється за рахунок коштів:
 
148. державного бюджету для державних центрів олімпійської підготовки, а також центрів олімпійської підготовки вищих навчальних закладів сфери управління центрального органу виконавчої влади з питань фізичної культури і спорту;
 
149. місцевого бюджету - регіональних центрів олімпійської підготовки;
 
150. за рахунок власних коштів та фінансової підтримки з державного бюджету - всеукраїнських громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості.
 
151. Типове положення про центр олімпійської підготовки затверджується центральним органом виконавчої влади з питань фізичної культури і спорту.
 
152. Державні центри олімпійської підготовки створюються рішенням Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань фізичної культури і спорту.
 
153. Стаття 15. Центр студентського спорту вищих навчальних закладів
 
154. Центр студентського спорту вищих навчальних закладів - заклад фізичної культури і спорту для підготовки студентів-спортсменів з метою участі у чемпіонатах Європи та світу серед студентів, Всесвітніх універсіадах.
 
155. Основними завданнями центру студентського спорту вищих навчальних закладів є створення для студентів-спортсменів належних умов (індивідуальний графік навчання, проживання, харчування, медичне забезпечення) для поєднання навчання, виховання та професійної підготовки осіб у вищому навчальному закладі з підготовкою та участю їх у спортивних змаганнях.
 
156. Центр студентського спорту вищих навчальних закладів діє на підставі статуту, який відповідає положенню про центр студентського спорту вищих навчальних закладів, затвердженому центральним органом виконавчої влади у галузі освіти та науки, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
157. Центр студентського спорту вищих навчальних закладів утворюється та утримується центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких знаходяться вищі навчальні заклади.
 
158. Фінансування центру студентського спорту вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів вищих навчальних закладів та/або державного бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством.
 
159. Стаття 16. Фізкультурно-оздоровчий заклад
 
160. Фізкультурно-оздоровчий заклад (центр, комплекс, клуб, школа, студія тощо) - заклад фізичної культури і спорту, що здійснює фізкультурно-оздоровчу діяльність за місцем проживання та відпочинку громадян.
 
161. Фізкультурно-оздоровчий заклад діє на підставі статуту, який в установленому порядку реєструється в місцевих органах виконавчої влади.
 
162. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування сприяють діяльності фізкультурно-оздоровчих закладів.
 
163. Стаття 17. Центр фізичного здоров’я населення
 
164. Центр фізичного здоров’я населення - бюджетна установа, основними завданнями якої є:
 
165. залучення різних верств населення, передусім соціально незахищених, до фізкультурно-оздоровчої діяльності, надання фізкультурно-спортивних послуг, поєднання масових та індивідуальних форм організації фізкультурно-оздоровчої роботи за місцем проживання та відпочинку громадян;
 
166. формування у громадян потреб рухової активності та створення умов для їх задоволення;
 
167. проведення просвітницької роботи з питань оздоровлення населення, соціальної реклами фізкультурно-оздоровчої діяльності;
 
168. організація та проведення загальнодоступних спортивних змагань, конкурсів, показових виступів, фестивалів, спортивних свят та інших заходів за місцем проживання та відпочинку громадян;
 
169. обладнання і утримання спортивних споруд.
 
170. Центр фізичного здоров’я населення діє на підставі статуту, який відповідає положенню, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Мережа центрів фізичного здоров’я населення включає районні у містах, міські, обласні, Кримський республіканський та Всеукраїнський центри.
 
171. Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення здійснює координацію функціонування мережі центрів. Він підпорядковується центральному органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту. Інші центри підпорядковуються органам з фізичної культури і спорту Ради міністрів Автономної Республіки Крим та виконавчих органів міських рад.
 
172. Фінансування діяльності Всеукраїнського центру фізичного здоров’я населення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, інші центри фінансуються за рахунок місцевих бюджетів.
 
173. Стаття 18. Центр фізичної культури і спорту інвалідів
 
174. Центр фізичної культури і спорту інвалідів є бюджетною спеціалізованою установою, яка забезпечує умови реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту інвалідів, здійснюючи заходи з організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи серед інвалідів, спорту вищих досягнень, реабілітації інвалідів засобами фізичної культури і спорту.
 
175. Мережа центрів фізичної культури і спорту інвалідів включає обласні, Київський та Севастопольський міські, Кримський республіканський центри, які є структурними підрозділами Українського центру фізичної культури і спорту інвалідів, а також підпорядковуються органам з фізичної культури і спорту обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Раді міністрів Автономної Республіки Крим.
 
176. Український центр з фізичної культури і спорту інвалідів підпорядковується Національному комітету спорту інвалідів України та центральному органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
177. До структури обласних, Київського та Севастопольського міських, Кримського республіканського центрів з фізичної культури і спорту інвалідів входять міські, районні в містах Києві та Севастополі, районні центри з фізичної культури і спорту інвалідів, а також дитячо-юнацькі спортивні школи інвалідів.
 
178. Український центр з фізичної культури і спорту інвалідів разом з Національним комітетом спорту інвалідів України та спортивними федераціями інвалідів забезпечують підготовку національних збірних команд інвалідів до міжнародних змагань усіх рівнів, розвиток фізкультурно-спортивної та фізичної реабілітації, спортивної діяльності інвалідів та залучення їх до активного життя.
 
179. Фінансове забезпечення діяльності Українського центру з фізичної культури і спорту інвалідів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету через Національний комітет спорту інвалідів України. Утримання інших центрів здійснюється як утримання структурних підрозділів Українського центру з фізичної культури і спорту інвалідів з відповідним фінансуванням з місцевого бюджету їх фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності, а також матеріально-технічним забезпеченням.
 
180. Стаття 19. Фізкультурно-спортивне товариство
 
181. Фізкультурно-спортивне товариство - громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями якої є:
 
182. сприяння реалізації державної політики у сфері фізичної культури та спорту;
 
183. організація фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем роботи громадян;
 
184. забезпечення розвитку дитячо-юнацького, резервного спорту та спорту вищих досягнень.
 
185. Фізкультурно-спортивне товариство діє на підставі статуту.
 
186. Фізкультурно-спортивне товариство може мати всеукраїнський або місцевий статус.
 
187. Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство:
 
188. діє на території всієї України, має місцеві осередки у більшості її областей та первинні осередки (колективи фізичної культури і спортивні клуби);
 
189. має розвинену структуру управління, мережу дитячо-юнацьких спортивних шкіл, закладів фізичної культури і спорту, спортивних споруд, підприємств та інше майно, може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки;
 
190. має штатні спортивні команди з видів спорту, до яких зараховуються спортсмени як резерв штатної збірної команди України;
 
191. має право створювати в установленому порядку об’єднання спортсменів-професіоналів;
 
192. співпрацює з органами виконавчої влади з фізичної культури і спорту, іншими громадськими організаціями на підставі угод, що укладаються між ними відповідно до законодавства.
 
193. Центральні органи виконавчої влади можуть делегувати всеукраїнському фізкультурно-спортивному товариству певні повноваження щодо виконання державних програм з розвитку фізичної культури і спорту, організації і проведення спортивних заходів згідно з укладеною двосторонньою угодою.
 
194. Центральні органи виконавчої влади надають всеукраїнському фізкультурно-спортивному товариству фінансову підтримку за рахунок коштів державного бюджету для виконання делегованих йому повноважень, а також для його утримання та реалізації статутних завдань.
 
195. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в установленому порядку надають за рахунок коштів місцевих бюджетів фінансову підтримку осередкам всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства та місцевим фізкультурно-спортивним товариствам для виконання делегованих їм повноважень, їх утримання, реалізації статутних завдань, а також для утримання підпорядкованих їм дитячо-юнацьким спортивним школам.
 
196. Стаття 20. Спортивна федерація
 
197. Спортивна федерація (асоціація, спілка, об'єднання тощо) - громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями якої є:
 
198. сприяння розвитку певного виду (видів) спорту;
 
199. залучення широких верств населення до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності, підвищення майстерності спортсменів;
 
200. участь у розробленні та виконанні програм розвитку виду (видів) спорту;
 
201. організація спортивних та інших заходів серед своїх членів;
 
202. участь у підготовці професійних кадрів;
 
203. сприяння розвитку та зміцненню міжнародних спортивних зв’язків.
 
204. Спортивна федерація інвалідів є окремим видом спортивної федерації, в якій об’єднуються інваліди з певним видом ураження, для розвитку видів спорту інвалідів.
 
205. Спортивна федерація діє на підставі статуту. У статуті та назві спортивної федерації зазначається вид (види) спорту, розвитку яких вона сприяє.
 
206. Спортивна федерація може мати місцевий, всеукраїнський або міжнародний статус.
 
207. Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту визначає перелік видів спорту, відповідно до специфіки яких спортивна федерація має право набувати всеукраїнського статусу незалежно від наявності місцевих осередків у більшості областей України, в Автономній Республіці Крим, у містах Києві та Севастополі.
 
208. Спортивній федерації центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту може бути надано спеціальний статус.
 
209. Спеціальний статус надається лише одній легалізованій у встановленому Законом порядку спортивній федерації з відповідного виду спорту.
 
210. Надання спортивній федерації спеціального статусу здійснюється на конкурсних засадах відповідно до положення про порядок проведення конкурсу, що затверджується центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
211. Спортивній федерації, що набула спеціального статусу, держава в особі центрального органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту надає:
 
212. повноваження щодо розвитку відповідного виду спорту згідно з укладеним двостороннім договором;
 
213. виключне право представляти вид спорту у відповідних міжнародних спортивних організаціях та на міжнародних спортивних змаганнях від імені України;
 
214. виключне право на організацію та проведення офіційних міжнародних спортивних змагань на території України та всеукраїнських спортивних змагань.
 
215. Спортивна федерація із спеціальним статусом може отримувати від держави матеріальну та фінансову підтримку на діяльність, передбачену її статутом.
 
216. Центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту:
 
217. здійснює контроль за використанням коштів, виділених спортивній федерації із спеціальним статусом з державного бюджету, та за виконанням наданих їй повноважень;
 
218. затверджує за поданням спортивної федерації із спеціальним статусом умови та порядок організації проведення всеукраїнських спортивних змагань.
 
219. Рішення центрального органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту, видані в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання спортивною федерацією із спеціальним статусом,
 
220. Центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту проводить консультації з спортивною федерацією із спеціальним статусом щодо міжнародних контрактів і договорів, які укладаються від імені України, стосовно відповідного виду спорту.
 
221. Спортивна федерація із спеціальним статусом:
 
222. погоджує з центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту та іншими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування питання щодо проведення на території України міжнародних спортивних змагань;
 
223. інформує центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту про наміри проведення всіх спортивних заходів та про рейтинг спортсменів за підсумками змагань.
 
224. Стаття 21. Всеукраїнська спортивна спілка школярів
 
225. Всеукраїнська спортивна спілка школярів - громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями якої є:
 
226. залучення школярів у позанавчальний час до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах;
 
227. організація і проведення спортивних змагань серед школярів;
 
228. забезпечення участі школярів у відповідних міжнародних спортивних змаганнях.
 
229. Всеукраїнська спортивна спілка школярів діє на підставі статуту.
 
230. Всеукраїнська спортивна спілка школярів спільно з всеукраїнськими спортивними федераціями з ігрових видів спорту протягом навчального року проводять змагання у відповідних дитячих лігах.
 
231. Всеукраїнська спортивна спілка школярів має свої осередки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які об’єднують осередки (без утворення юридичної особи) у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах.
 
232. Всеукраїнська спортивна спілка школярів має виключне право представляти Україну у відповідних міжнародних організаціях та на Всесвітній Гімназіаді.
 
233. Центральний орган виконавчої влади у галузі освіти та науки сприяє діяльності Всеукраїнської спортивної спілки школярів, надає фінансову підтримку за рахунок коштів державного бюджету для здійснення фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності серед школярів, проведення спортивних заходів, підготовки та участі школярів у відповідних міжнародних спортивних змаганнях, налагодження міжнародних зв’язків.
 
234. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в установленому порядку надають фінансову підтримку осередкам Всеукраїнської спортивної спілки школярів.
 
235. Стаття 22. Всеукраїнська спортивна спілка студентів
 
236. Всеукраїнська спортивна спілка студентів - громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями якої є:
 
237. залучення студентів у позанавчальний час до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності у вищих навчальних закладах;
 
238. організація і проведення спортивних змагань серед студентів;
 
239. забезпечення участі студентів у відповідних міжнародних спортивних змаганнях.
 
240. Всеукраїнська спортивна спілка студентів діє на підставі статуту.
 
241. Всеукраїнська спортивна спілка студентів спільно з всеукраїнськими спортивними федераціями з ігрових видів спорту протягом навчального року проводять змагання у відповідних студентських лігах.
 
242. Всеукраїнська спортивна спілка студентів має свої осередки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які об’єднують спортивні клуби вищих навчальних закладів.
 
243. Всеукраїнська спортивна спілка студентів має виключне право представляти Україну у відповідних міжнародних організаціях та на Всесвітній Універсіаді.
 
244. Центральний орган виконавчої влади у галузі освіти та науки сприяє діяльності Всеукраїнської спортивної спілки студентів, надає фінансову підтримку за рахунок коштів державного бюджету для здійснення фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності серед студентської молоді, проведення спортивних заходів, підготовки та участі студентів у відповідних міжнародних спортивних змаганнях, налагодження міжнародних зв’язків.
 
245. Вищі навчальні заклади утримують спортивні клуби та фінансують їх діяльність у випадку, коли ці клуби є структурними підрозділами цих закладів. Спортивні клуби, які діють в інших організаційно-правових формах, можуть отримувати на договірних засадах від вищих навчальних закладів фінансову, матеріально-технічну та організаційну допомогу для здійснення фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи серед студентів.
 
246. Стаття 23. Національний олімпійський комітет України
 
247. Національний олімпійський комітет України - незалежна, неурядова громадська організація, основним завданням якої є координація розвитку олімпійського руху України.
 
248. У своїй діяльності Національний олімпійський комітет України керується законодавством України, Олімпійською хартією та власним статутом.
 
249. Національний олімпійський комітет України має свої відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
 
250. Національний олімпійський комітет України:
 
251. має виключне право представляти Україну на Олімпійських іграх, у Міжнародному олімпійському комітеті, міжнародних олімпійських організаціях;
 
252. координує розвиток олімпійського руху, визнає спортивні федерації з олімпійських видів спорту, в установленому порядку бере участь у наданні всеукраїнським спортивним федераціям з олімпійських видів спорту спеціального статусу з певного олімпійського виду спорту;
 
253. має свою національну олімпійську символіку, виключне право на її використання та захист;
 
254. за дорученням Міжнародного олімпійського комітету здійснює заходи із захисту прав Міжнародного олімпійського комітету на використання олімпійської символіки, прапора, гасла та гімну, найменувань "олімпійський" та "олімпіада" і словосполучень з ними на території України.
 
255. Центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту сприяє діяльності Національного олімпійського комітету, надає йому фінансову підтримку за рахунок коштів державного бюджету для здійснення статутної діяльності, підготовки національної збірної команди та участі офіційної делегації України в Олімпійських іграх.
 
256. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в установленому порядку надають фінансову підтримку відділенням Національного олімпійського комітету.
 
257. Стаття 24. Національний комітет спорту інвалідів України
 
258. Національний комітет спорту інвалідів України - всеукраїнська спілка громадських організацій інвалідів фізкультурно-спортивної спрямованості, основним завданням якої є координація розвитку паралімпійського та дефлімпійського руху України, діяльності всеукраїнських спортивних федерацій інвалідів з різних нозологій, а також забезпечення підготовки та участі українських спортсменів у Паралімпійських, Дефлімпійських іграх, Глобальних іграх спортсменів з порушенням інтелекту та інших міжнародних спортивних змаганнях, що проводяться під патронатом Міжнародного паралімпійського комітету, Європейського паралімпійського комітету, Міжнародного олімпійського комітету, Міжнародного спортивного комітету глухих та Європейського спортивного комітету глухих.
 
259. Національний комітет спорту інвалідів України діє на підставі статуту, який відповідає Конституції Міжнародного паралімпійського комітету, Міжнародного спортивного комітету глухих та законодавству України.
 
260. Національний комітет спорту інвалідів України має:
 
261. виключне право представляти Україну в міжнародному паралімпійському русі, на Паралімпійських іграх, у Міжнародному Паралімпійському комітеті, міжнародних паралімпійських та спортивних організаціях;
 
262. представляє громадський фізкультурно-спортивний рух інвалідів України у вищих органах державної влади та інших організаціях України;
 
263. має свою символіку, виключне право на її використання та захист;
 
264. розвиває матеріально-технічну базу спорту інвалідів України, разом з Українським центром з фізичної культури і спорту інвалідів забезпечує проведення фізкультурно-реабілітаційних і спортивних заходів серед інвалідів, вирішує питання участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, надає допомогу спортивним федераціям інвалідів щодо проведення спортивної роботи серед інвалідів, в установленому порядку бере участь у наданні всеукраїнським спортивним федераціям інвалідів статусу національної спортивної федерації.
 
265. Представницьку функцію у дефлімпійському русі і на Дефлімпійських іграх виконує національний Дефлімпійський комітет України, який є складовою Національного комітету спорту інвалідів України.
 
266. З метою забезпечення підготовки національних збірних команд України до участі у Паралімпійських, Дефлімпійських іграх, розвитку спорту вищих досягнень у паралімпійських та дефлімпійських видах спорту, реабілітації інвалідів, їх оздоровлення Національний комітет спорту інвалідів України координує роботу Національного центру паралімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів, Західного реабілітаційно-спортивного центру, створення і діяльність яких фінансується з державного бюджету.
 
267. Держава підтримує діяльність Національного комітету спорту інвалідів України та надає йому фінансову підтримку на розвиток фізичної культури і спорту інвалідів, паралімпійського та дефлімпійського руху, створення та розвиток його матеріально-технічної бази, на підготовку та участь українських спортсменів у Паралімпійських, Дефлімпійських іграх, Глобальних іграх серед спортсменів з порушенням інтелекту та інших міжнародних змаганнях.
 
268. Стаття 25. Спортивний комітет України
 
269. Спортивний комітет України - всеукраїнська спілка всеукраїнських спортивних федерацій (асоціацій, спілок, об'єднань тощо) з неолімпійських видів спорту (видів спорту, що не входять до програми Олімпійських ігор), основним завданням якої є координація розвитку в Україні неолімпійських видів спорту.
 
270. Спортивний комітет України діє на підставі статуту.
 
271. Спортивний комітет України:
 
272. має виключне право представляти Україну у відповідних міжнародних спортивних організаціях, на Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту, інших міжнародних спортивних змаганнях;
 
273. разом з відповідними спортивними федераціями (асоціаціями, спілками, об'єднаннями тощо) може організовувати та проводити всеукраїнські та міжнародні заходи на території України з неолімпійських видів спорту;
 
274. координує діяльність суб’єктів неолімпійського руху, визнає спортивні федерації з неолімпійських видів спорту, в установленому порядку бере участь у наданні всеукраїнським спортивним федераціям з неолімпійських видів спорту статусу національної спортивної федерації з певного неолімпійського виду спорту;
 
275. має свою національну символіку, виключне право на її використання та захист.
 
276. Центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту сприяє Спортивний комітет України у розвитку спортивного руху з неолімпійських видів спорту, надає йому фінансову підтримку з державного бюджету для здійснення статутної діяльності, підготовки та участі національних збірних команд у Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту, інших міжнародних змаганнях.
 
277. Стаття 26. Рада ветеранів фізичної культури і спорту України
 
278. Рада ветеранів фізичної культури і спорту України - всеукраїнська спілка громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, основним завданням якої є формування єдиної системи розвитку спорту ветеранів та ветеранського руху у сфері фізичної культури і спорту України.
 
279. Рада ветеранів фізичної культури і спорту України діє на підставі статуту, який відповідає Закону України „Про об'єднання громадян", цьому Закону, іншим нормативно-правовим актам.
 
280. Рада ветеранів фізичної культури і спорту України має свої осередки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
 
281. Рада ветеранів фізичної культури і спорту України:
 
282. бере участь у реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту, сприяє соціальному захисту ветеранів фізичної культури і спорту, забезпеченню їх творчої активності та спортивного довголіття;
 
283. має виключне право представляти Україну у відповідних міжнародних організаціях, на Всесвітніх та Європейських спортивних іграх ветеранів, а також в інших міжнародних спортивних змаганнях;
 
284. спільно зі спортивними федераціями проводить всеукраїнські та міжнародні спортивні змагання зі спорту ветеранів на території України;
 
285. має свою символіку, виключне право на її використання та юридичний захист.
 
286. Центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту сприяє діяльності Ради ветеранів фізичної культури і спорту України, надає їй фінансову підтримку з державного бюджету для здійснення статутної діяльності, підготовки та участі збірних команд ветеранів України у Всесвітніх та Європейських спортивних іграх ветеранів, інших міжнародних змаганнях.
 
287. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в установленому порядку надають фінансову підтримку осередкам Ради ветеранів фізичної культури і спорту України.
 
288. Розділ ІІІ. ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА
 
289. Стаття 27. Фізичне виховання і спортивна діяльність у сфері освіти
 
290. Фізичне виховання і спортивна діяльність у сфері освіти мають на меті забезпечити розвиток фізичного і морального здоров’я школярів та студентів, комплексний підхід до формування розумових і фізичних якостей особистості, вдосконалення фізичної та психологічної підготовки до активного життя, професійної діяльності на принципах індивідуального підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого використання різноманітних засобів та форм фізичного виховання і спортивної діяльності, безперервності цього процесу протягом усього життя.
 
291. Фізичне виховання і спортивна діяльність у сфері освіти здійснюються відповідно до державних стандартів освіти, які затверджуються у порядку, визначеному законодавством.
 
292. Фізичне виховання і спортивна діяльність у сфері освіти забезпечують науково обґрунтовані норми рухової активності дітей та молоді з урахуванням стану здоров’я, рівня фізичного та психічного розвитку.
 
293. У складі педагогічних колективів дошкільних та інших навчальних закладів обов'язково передбачаються посади фахівців з фізичного виховання.
 
294. Органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, у віданні яких перебувають дошкільні навчальні заклади, забезпечують необхідні умови для проведення щоденних фізкультурно-оздоровчих занять з дітьми, морально і матеріально заохочують педагогічні колективи та фахівців з фізичного виховання, які досягли успіхів у збереженні та зміцненні здоров'я дітей.
 
295. Фізичне виховання шляхом проведення обов'язкових занять у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах незалежно від типів, рівнів акредитації, форм власності і підпорядкування, здійснюється відповідно до навчальних програм, затверджених у порядку, визначеному законодавством.
 
296. У загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах уроки з фізичної культури є обов'язковими і проводяться не менше трьох разів на тиждень.
 
297. Загальноосвітні та професійно-технічні навчальні заклади з урахуванням місцевих умов, інтересів та запитів учнів самостійно визначають зміст, форми і засоби їхньої рухової активності, методи проведення занять з фізичної культури, а також організовують позанавчальну фізкультурно-спортивну роботу за участю позашкільних навчальних закладів, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості.
 
298. Місцеві органи виконавчої влади можуть вводити додаткові уроки фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах за умови виділення коштів з відповідних бюджетів.
 
299. Керівники навчальних закладів усіх типів і рівнів акредитації забезпечують та несуть персональну відповідальність за створення сприятливих умов для оптимальної рухової активності в режимі дня школярів та студентів.
 
300. Центральний орган виконавчої влади у галузі освіти та науки забезпечує організацію роботи з фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності у навчальних закладах усіх типів і рівнів акредитації, здійснює науково-методичне забезпечення цієї роботи в ході навчального процесу і в позанавчальний час, з цією метою створює відповідний структурний підрозділ.
 
301. Стаття 28. Фізкультурно-оздоровча діяльність за місцем проживання та відпочинку громадян
 
302. Забезпечення умов для фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем проживання та відпочинку громадян покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування за рахунок коштів відповідних бюджетів на основі державних нормативів фінансування програм з фізичної культури і спорту. Вони створюють у містах, районах у містах центри фізичного здоров’я населення, будують та утримують відповідні спортивні споруди, співпрацюють на договірних засадах з організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості та закладами фізичної культури і спорту.
 
303. Керівники санаторно-курортних закладів, будинків відпочинку та туристичних баз усіх форм власності створюють умови для використання у процесі лікування та відпочинку громадян різних форм фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізичної реабілітації з метою зміцнення їхнього здоров’я, профілактики і лікування захворювань, в тому числі шляхом залучення фахівців сфери фізичної культури і спорту.
 
304. Стаття 29. Фізкультурно-оздоровча діяльність за місцем роботи громадян
 
305. Фізкультурно-оздоровча діяльність за місцем роботи громадян здійснюється на основі встановлених Законом вимог щодо режиму праці і відпочинку шляхом проведення реабілітаційних та професійно-прикладних занять в режимі робочого дня після трудового відновлення, профілактичних занять, розвитку масового спорту, в тому числі організації спортивного туризму.
 
306. Власники та уповноважені ними органи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов’язані:
 
307. сприяти створенню працівникам умов для фізкультурно-оздоровчої діяльності на основі включення відповідних положень до колективних договорів;
 
308. надавати працівникам та членам їхніх сімей для занять масовим спортом спортивні споруди, що перебувають на балансі підприємств, установ та організацій, забезпечувати утримання таких спортивних споруд, виділення коштів на придбання спортивного інвентарю та обладнання, оплату праці фахівців, які надають фізкультурно-спортивні послуги на цих спорудах;
 
309. сприяти об'єднанню працівників у колективи фізичної культури та/або спортивні клуби;
 
310. заохочувати працівників, які займаються масовим спортом.
 
311. Порядок створення і використання матеріальної бази для фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем роботи громадян, фінансування, забезпечення фахівцями сфери фізичної культури і спорту для проведення занять із працівниками та членами їхніх сімей визначаються Законом, іншими нормативними актами та колективними договорами.
 
312. Стаття 30. Фізкультурно-оздоровча діяльність та спортивна робота серед сільського населення
 
313. Виконавчі органи сільських, селищних рад спільно з підприємствами, установами та організаціями агропромислового спрямування незалежно від форм власності, що розташовані у сільській місцевості, зобов’язані:
 
314. сприяти створенню умов для залучення мешканців села до активних занять фізичною культурою і спортом, здорового способу життя;
 
315. сприяти утворенню та діяльності у межах адміністративних територій сільських, селищних рад колективів фізичної культури та спортивних клубів;
 
316. забезпечувати умови для доступності спортивних споруд навчальних закладів мешканцям села (селища);
 
317. забезпечувати функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл у кожному сільському районі з відкриттям відділень або філій у селах та селищах;
 
318. забезпечувати фінансування розвитку фізичної культури і спорту.
 
319. Стаття 31. Фізична підготовка і спорт у Збройних Силах України та інших військових формуваннях
 
320. Фізична підготовка військовослужбовців є складовою частиною загальної системи навчання та виховання особового складу Збройних Сил України та інших військових формувань і спрямована на забезпечення фізичної готовності особового складу до професійної діяльності.
 
321. Форми, зміст і порядок організації фізичної підготовки та спортивної роботи визначаються нормативно-правовими актами відповідних органів державної влади.
 
322. Рівень фізичної підготовленості військовослужбовців враховується при присвоєнні чергових військових звань та призначенні на посади.
 
323. Для проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях створюються і діють заклади фізичної культури і спорту (центральні та інші спортивні комітети, команди, клуби та спортивні бази), які утримуються за рахунок коштів державного бюджету. На спортивних спорудах цих закладів організовуються та проводяться заняття з фізичної підготовки військовослужбовців та підготовка спортсменів-військовослужбовців до участі у відомчих, всеукраїнських та міжнародних змаганнях з олімпійських та неолімпійських видів спорту. Зазначені спортивні споруди не підлягають перепрофілюванню та приватизації. При центральних та інших спортивних клубах (спортивних базах) військовослужбовців можуть утримуватись дитячо-юнацькі спортивні школи.
 
324. Загальне керівництво фізичною підготовкою і спортом у Збройних Силах України та інших військових формуваннях здійснюється відповідними органами виконавчої влади. З цією метою вони створюють спеціальні структурні підрозділи.
 
325. Стаття 32. Фізична підготовка у правоохоронних органах, рятувальних та інших спеціальних службах
 
326. Фізична підготовка у правоохоронних органах, рятувальних та інших спеціальних службах є невід’ємною складовою професійного навчання та виховання працівників, що сприяє успішному виконанню ними службових обов’язків. Зміст фізичної підготовки, порядок її організації визначається нормативно-правовими актами відповідних органів державної влади. Ними створюються сприятливі умови для об’єднання правоохоронців, рятувальників та інших спеціальних служб у колективи фізичної культури, спортивні комітети, команди, клуби.
 
327. Рівень фізичної підготовленості працівників правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб враховується при присвоєнні військових та спеціальних звань, призначенні на посади.
 
328. Для проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи у правоохоронних органах, рятувальних та інших спеціальних службах створюються і діють заклади фізичної культури і спорту (центральні та інші спортивні комітети, команди, клуби та спортивні бази), які утримуються за рахунок коштів державного бюджету.
 
329. Загальне керівництво фізичною підготовкою і спортивною діяльністю у правоохоронних органах, рятувальних та інших спеціальних службах здійснюється відповідними органами державної влади. З цією метою вони створюють спеціальні структурні підрозділи.
 
330. Стаття 33. Фізкультурно-оздоровча діяльність серед інвалідів
 
331. Фізкультурно-оздоровча діяльність серед інвалідів є складовою частиною їхнього дозвілля, фізкультурно-спортивної та фізичної реабілітації і спрямовується на вирішення завдань соціально-психологічної адаптації осіб з обмеженими можливостями у суспільстві, підвищення рівня їхнього фізичного, психологічного та соціального благополуччя.
 
332. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування створюють центри фізичної культури і спорту інвалідів, забезпечують їх спеціальним інвентарем, обладнанням та транспортом, сприяють створенню та функціонуванню інших закладів фізичної культури і спорту для інвалідів, заохочують участь інвалідів у спортивних змаганнях, забезпечують доступність спортивних споруд для інвалідів.
 
333. На фінансування фізкультурно-оздоровчої діяльності серед інвалідів, створення та розширення інфраструктури для такої діяльності виділяються кошти з державного та місцевих бюджетів.
 
334. Стаття 34. Фізкультурно-оздоровча діяльність в установах попереднього ув’язнення і установах виконання покарань
 
335. Громадянам, які перебувають в установах попереднього ув’язнення і установах виконання покарань, гарантується можливість заняття фізкультурно-оздоровчою діяльністю.
 
336. Адміністрація цих установ створює зазначеним громадянам умови для фізкультурно-оздоровчої діяльності, а особам, які не досягли повноліття, - умови для фізичного виховання і спортивної діяльності в обсягах, передбачених для загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів.
 
337. Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань затверджує порядок проведення фізкультурно-оздоровчої діяльності та нормативи забезпеченості установ попереднього ув’язнення і установ виконання покарань фізкультурно-спортивним інвентарем та обладнанням.
 
338. Розділ ІV. СПОРТ
 
339. Стаття 35. Дитячий спорт
 
340. Дитячий спорт - напрям спорту, який забезпечує ознайомлення дітей з елементами певних видів спорту та виявлення схильності до подальших занять.
 
341. Держава створює організаційно-правові та інші умови для розвитку дитячого спорту та забезпечує безкоштовне навчання дітей елементам видів спорту, що у подальшому сприятиме розвитку масового спорту та спорту вищих досягнень. З цією метою передбачається поєднання зусиль сім'ї, опікунів, піклувальників, дитячо-юнацьких спортивно-навчальних та загальноосвітніх навчальних закладів.
 
342. Стаття 36. Дитячо-юнацький спорт
 
343. Дитячо-юнацький спорт - напрям спорту, який забезпечує залучення обдарованих дітей із дитячого спорту для здійснення їх спортивної спеціалізації на відповідних етапах багаторічної підготовки та забезпечення умов для переходу найбільш підготовлених до резервного спорту.
 
344. До системи дитячо-юнацького спорту належать дитячо-юнацькі спортивні школи та спортивні клуби.
 
345. Стаття 37. Резервний спорт
 
346. Резервний спорт - напрям спорту, який забезпечує якісний відбір найобдарованіших дітей та молоді, створення умов для максимального розвитку їхніх індивідуальних здібностей з метою досягнення високих спортивних результатів та поповнення основного складу національних збірних команд.
 
347. Резервний спорт має на меті удосконалення майстерності спортсменів, які пройшли підготовку у закладах, що належать до системи дитячо-юнацького спорту, до рівня, який дає підстави для їхнього переходу до спорту вищих досягнень.
 
348. До системи резервного спорту належать спеціалізовані навчальні заклади спортивного профілю, спортивні клуби, штатні спортивні команди резервного спорту Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, спортивних федерацій, Комітету з фізичного виховання і спорту центрального органу виконавчої влади у галузі освіти та науки, інших суб’єктів сфери фізичної культури і спорту.
 
349. Штатні спортивні команди резервного спорту Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя діють на підставі статуту, який відповідає положенню про штатні команди резервного спорту, затвердженому центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту. Фінансування цих команд здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів.
 
350. Штатні спортивні команди резервного спорту всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств діють на підставі статуту, який відповідає положенню про штатні команди резервного спорту, затвердженому центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту. Фінансування цих команд здійснюється у межах коштів фінансової підтримки з державного бюджету всеукраїнським фізкультурно-спортивним товариствам.
 
351. Штатна спортивна команда резервного спорту Комітету з фізичного виховання і спорту центрального органу виконавчої влади у галузі освіти та науки діє на підставі статуту, який відповідає положенню про штатні команди резервного спорту, затвердженому центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту. Фінансування цієї команди здійснюється за рахунок державного бюджету.
 
352. Стаття 38. Спорт вищих досягнень
 
353. Спорт вищих досягнень - напрям спорту, пов’язаний з певним видом спорту, який має на меті шляхом поглибленої спеціалізації та індивідуалізації навчально-тренувального процесу досягнення спортсменом високих спортивних результатів на спортивних змаганнях всеукраїнського та міжнародного рівня.
 
354. До системи спорту вищих досягнень належать: основний склад національних збірних команд; центри олімпійської підготовки; школи вищої спортивної майстерності; спортивні клуби; спортивні команди правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб.
 
355. Стаття 39. Національні збірні команди
 
356. Центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту за поданням спортивних федерацій із спеціальним статусом та фізкультурно-спортивних товариств комплектує на конкурсній основі з числа найбільш підготовлених спортсменів та тренерів національні збірні команди з визнаних в Україні олімпійських та неолімпійських видів спорту для підготовки до участі в міжнародних спортивних змаганнях.
 
357. Національні збірні команди з визнаних в Україні видів спорту інвалідів комплектуються центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту за поданням відповідних спортивних федерацій інвалідів та за погодженням з Національним комітетом спорту інвалідів.
 
358. Склад національних збірних команд з кожного визнаного в Україні виду спорту щорічно затверджується центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту та включає збірні команди спортсменів вікових груп, з яких проводяться міжнародні змагання.
 
359. Спортсмени, які мають найвищі спортивні результати, входять до основного складу національних збірних команд. З цього складу на конкурсній основі формується штатна збірна команда України, що включає спортсменів вищої категорії та тренерів. Зі спортсменами та тренерами штатної збірної команди України з олімпійських та неолімпійських видів спорту укладає угоду (контракт) центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту, а з видів спорту інвалідів - Український центр з фізичної культури і спорту інвалідів.
 
360. Для участі у міжнародних спортивних змаганнях серед спортсменів конкретної вікової групи центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту на конкурсних засадах за поданням спортивної федерації із спеціальним статусом комплектує офіційну делегацію національної збірної команди, до якої входять спортсмени, тренери та офіційні особи.
 
361. Спортсмени - члени національних збірних команд можуть брати участь у міжнародних змаганнях лише за погодженням з центральним органом виконавчої влади з фізичної культури та спорту і відповідною спортивною федерацією.
 
362. Спортсмени - члени національних збірних команд України, які проходять службу у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах, призначаються в підрозділи, які мають необхідні умови для підвищення їх спортивної майстерності, їм надається можливість брати участь у міжнародних, національних та інших спортивних змаганнях.
 
363. Громадянин України не може виступати за національну збірну іншої країни, іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права виступати у складі національної збірної команди України.
 
364. Дискваліфікація спортсмена - відсторонення спортсмена від участі у спортивних змаганнях за рішенням спортивної федерації за порушення правил змагань та положення (регламенту) про змагання, норм, встановлених міжнародними спортивними організаціями та всеукраїнськими спортивними федераціями, а також за використання заборонених у спорті засобів (допінгу).
 
365. Положення про національні збірні команди затверджується центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
366. Фінансування штатної збірної команди України та офіційних делегацій, національних збірних команд здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
 
367. Стаття 40. Професійний спорт
 
368. Професійний спорт - комерційний напрям діяльності у спорті, пов'язаний з підготовкою та проведенням видовищних спортивних заходів на високому організаційному рівні з метою отримання прибутку.
 
369. Діяльність у професійному спорті спортсменів, тренерів та інших фахівців, пов'язана з підготовкою та участю у спортивних змаганнях серед спортсменів-професіоналів і є основним джерелом їх доходів, провадиться відповідно до цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів.
 
370. Суб'єктами організації діяльності спортсмена-професіонала в Україні є центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту, місцеві органи з фізичної культури і спорту, спортивні клуби, професійні спортивні ліги, федерації (асоціації, спілки, об'єднання тощо), всеукраїнські спортивні федерації, фізкультурно-спортивні товариства, статути яких передбачають провадження цього виду діяльності згідно з вимогами міжнародних спортивних організацій з видів спорту.
 
371. Положення (статут) спортивного клубу незалежно від форми власності в частині організації діяльності спортсменів-професіоналів має відповідати статутним та регламентним документам відповідної професійної спортивної ліги, всеукраїнської спортивної федерації, фізкультурно-спортивного товариства та відповідної міжнародної спортивної організації, статути яких передбачають провадження цього виду діяльності, а також включати норми щодо підготовки спортивних резервів та спортсменів вищої категорії.
 
372. Організація всеукраїнських спортивних змагань серед спортсменів-професіоналів та їх участь в міжнародних спортивних змаганнях проводиться виключно за рішенням відповідної всеукраїнської федерації, якій надано таке право в установленому порядку.
 
373. Професійна спортивна ліга, яка є об'єднанням спортивних клубів, має статус юридичної особи та утворюється у складі всеукраїнської спортивної федерації, статут якої передбачає організацію діяльності спортсменів-професіоналів, якщо це обумовлено статутними та регламентними документами відповідної міжнародної спортивної організації.
 
374. Статутні та регламентні документи професійної спортивної ліги в частині організації діяльності спортсменів-професіоналів повинні відповідати статутним та регламентним документам всеукраїнської спортивної федерації та відповідної міжнародної спортивної організації, статути яких передбачають провадження цього виду діяльності.
 
375. Стаття 41. Правовий статус та захист прав спортсмена-професіонала
 
376. Спортсмен набуває статусу спортсмена-професіонала з моменту укладення контракту з відповідним суб'єктом організації діяльності спортсмена-професіонала про участь у змаганнях серед спортсменів-професіоналів.
 
377. Спортсмен, який не набув статусу спортсмена-професіонала і включений до основного складу національних збірних команд України, для укладення контракту про діяльність у професіональному спорті повинен отримати офіційну згоду центрального органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту та спортивної федерації із спеціальним статусом з відповідного виду спорту.
 
378. Права та обов'язки спортсмена-професіонала, який бере участь у всеукраїнських або за наявності допуску в міжнародних змаганнях у складі національних збірних команд, визначаються Положенням про національну збірну команду.
 
379. Діяльність спортсмена-професіонала регулюється законодавством України, статутними і регламентними документами суб'єктів організації такої діяльності та відповідної міжнародної спортивної організації.
 
380. Стаття 42. Трудові відносини у професійному спорті
 
381. Особи, які провадять діяльність у професійному спорті, працюють за трудовими договорами (контрактами), що укладаються відповідно до порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України, з урахуванням вимог відповідних всеукраїнських і міжнародних спортивних організацій.
 
382. Спортсмен-професіонал має право на перехід до іншого спортивного клубу, що знаходиться на території України або за її межами, у разі:
 
383. закінчення строку дії контракту і виконання зазначених у ньому зобов'язань;
 
384. укладення взаємної угоди між клубами та спортсменом-професіоналом до закінчення строку дії контракту або невиконання зазначених у такому контракті зобов'язань перед спортсменом-професіоналом.
 
385. Перехід спортсмена-професіонала до іншого клубу здійснюється відповідно до умов, які затверджуються професіональною спортивною лігою (асоціацією, спілкою, об'єднанням тощо) та спортивною федерацією із спеціальним статусом за погодженням з центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
386. Спортивний клуб має право на компенсаційні виплати за перехід спортсмена-професіонала до іншого клубу. Розміри і порядок таких компенсаційних виплат визначаються регламентними документами відповідних суб'єктів організації діяльності спортсмена-професіонала.
 
387. Заклад фізичної культури і спорту, що проводив діяльність з підготовки спортсмена, якого запросив інший заклад фізичної культури і спорту для укладення контракту, отримує від цього закладу компенсаційну виплату в обсязі витрат, порядок обрахування і сплати яких встановлюється центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
388. Стаття 43. Визнання видів спорту
 
389. Визнані в Україні в установленому порядку види спорту включаються до реєстру видів спорту, що визнані в Україні.
 
390. Порядок визнання видів спорту, включення їх до реєстру видів спорту, що визнані в Україні, порядок ведення цього реєстру визначаються центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
391. Стаття 44. Правила змагань з видів спорту
 
392. Правила змагань з видів спорту, що визнані в Україні, включають вимоги до учасників змагань, спортивних споруд, спеціального обладнання та інвентарю, умови та порядок визначення переможців змагань та їх результатів. Вони розробляються відповідною всеукраїнською спортивною федерацією з урахуванням правил змагань міжнародної спортивної федерації. Правила змагань з видів спорту, що визнані в Україні, затверджуються відповідною всеукраїнською спортивною федерацією та центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
393. Офіційні спортивні змагання проводяться лише за правилами змагань, що затверджені за встановленою процедурою.
 
394. Стаття 45. Спортивне суддівство
 
395. Контроль за дотриманням правил змагань з видів спорту та фіксування спортивних результатів здійснюють лише спортивні судді.
 
396. Спортивний суддя - особа, яка є організатором спортивних змагань, уповноважена забезпечувати дотримання правил змагань з виду спорту, положення (регламенту) про змагання, достовірність зафіксованих результатів та пройшла спеціальну підготовку, отримала відповідну категорію.
 
397. Стаття 46. Єдина спортивна класифікація України. Спортивні звання та спортивні розряди. Кваліфікаційні категорії спортивних суддів
 
398. Єдина спортивна класифікація України визначає порядок, умови та вимоги, необхідні для присвоєння спортсменам та тренерам спортивних звань та спортивних розрядів з видів спорту, що визнані в Україні. Положення про Єдину спортивну класифікацію України затверджує центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту за поданням всеукраїнських спортивних федерацій.
 
399. В Україні встановлюються такі спортивні звання:
 
400. заслужений тренер України;
 
401. заслужений майстер спорту України;
 
402. майстер спорту України міжнародного класу;
 
403. гросмейстер України;
 
404. майстер спорту України.
 
405. В Україні встановлюються такі спортивні розряди:
 
406. кандидат в майстри спорту України;
 
407. перший розряд;
 
408. другий розряд;
 
409. третій розряд;
 
410. перший юнацький розряд;
 
411. другий юнацький розряд;
 
412. третій юнацький розряд.
 
413. Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій спортивним суддям та зміст кваліфікаційних вимог до кандидатів на присвоєння таких категорій з видів спорту, що визнані в Україні, а також права та обов’язки спортивних суддів визначаються Положенням про спортивних суддів, що затверджується центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту за поданням всеукраїнських спортивних федерацій.
 
414. В Україні встановлюються такі кваліфікаційні категорії спортивних суддів:
 
415. спортивний суддя всеукраїнської категорії;
 
416. спортивний суддя першої категорії;
 
417. спортивний суддя другої категорії;
 
418. спортивний суддя третьої категорії;
 
419. юний спортивний суддя.
 
420. Стаття 47. Гарантії підвищення спортивної майстерності
 
421. Кожна особа, яка виконала кваліфікаційні вимоги, передбачені спортивною класифікацією, має право на одержання посвідчення про присвоєння відповідного спортивного розряду чи категорії.
 
422. Спортсменам відповідних розрядів надається можливість для участі у спортивних змаганнях, в тому числі звільнення від роботи (навчання) із збереженням заробітної плати на час участі у національних та міжнародних змаганнях.
 
423. Спортсмен вищої категорії - спортсмен, якому присвоєне спортивне звання.
 
424. Для спортсменів вищих категорій створюються умови для тренувань і звільнення від роботи (навчання) на час підготовки та участі у змаганнях. На час, необхідний для участі в змаганнях, спортсменам надаються гарантії, передбачені законодавством України про працю, а для тих, хто навчається, - відповідні гарантії щодо продовження строку навчання. Спортсмени вищих категорій підлягають обов'язковому державному страхуванню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
425. Порядок відшкодування витрат, пов'язаних із забезпеченням участі спортсменів у змаганнях, визначається Кабінетом Міністрів України.
 
426. Особи, що здобули звання чемпіона або призера Олімпійських ігор, чемпіонів світу або Європи, заслуженого майстра спорту, мають соціально-побутові та інші пільги, встановлені Кабінетом Міністрів України.
 
427. Стаття 48. Спортивні відзнаки і нагороди, спортивна символіка
 
428. До спортивних відзнак належать знаки, що свідчать про рівень спортивної і суддівської кваліфікації, а також спортивні медалі і жетони, якими відзначаються спортсмени, їх тренери, інші фахівці у сфері фізичної культури і спорту.
 
429. Центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту затверджує єдині нагрудні значки відповідних спортивних розрядів спортивних звань та категорій спортивних суддів, а також встановлює перелік спортивних нагород для переможців і рекордсменів всеукраїнських спортивних змагань.
 
430. За видатні спортивні досягнення і значний вклад у розвиток фізичної культури і спорту спортсмени, тренери та інші фахівці можуть бути представлені до державних нагород.
 
431. Порядок використання спортивної символіки (емблем та офіційних знаків громадських організацій, спортивних установ та організацій, міжнародних та інших спортивних змагань тощо) здійснюється відповідно до законодавства.
 
432. Розділ V. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СФЕРИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ
 
433. Стаття 49. Організаційне забезпечення підготовки та проведення фізкультурно-оздоровчих заходів, спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів
 
434. Фізкультурно-оздоровчі заходи - система заходів масового спорту та фізичного виховання, що здійснюються організатором для забезпечення оптимальної рухової активності кожної людини за місцем навчання, роботи, проживання та відпочинку з метою зміцнення здоров’я та профілактики захворювань, активного дозвілля.
 
435. Спортивні заходи - це спортивні змагання та навчально-тренувальні збори.
 
436. Спортивні змагання - це система заходів, що здійснюються організатором відповідно до правил змагань з виду спорту та затвердженого організатором положення (регламенту) про ці змагання для уніфікованого порівняння досягнень спортсменів та визначення переможців змагань.
 
437. Навчально-тренувальні збори - це система заходів, що здійснюються організатором для підготовки спортсменів до участі у спортивних змаганнях.
 
438. Організатори фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів визначають умови їх проведення, несуть відповідальність за їх організацію та проведення, мають право призупиняти такі заходи, змінювати час їх проведення, завершувати такі заходи та затверджувати їх результати.
 
439. Організатори фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів володіють виключними правами на використання назви такого заходу та його символіки. Права на розміщення реклами товарів, робіт та послуг в місцях проведення фізкультурно-оздоровчого або спортивного заходу належать виключно організаторам такого заходу. Права на визначення виробників спортивного одягу та взуття, спортивного обладнання та інвентарю, що використовуються під час проведення фізкультурно-оздоровчого або спортивного заходу, належать виключно організаторам такого заходу.
 
440. Використання третіми особами назви фізкультурно-оздоровчого або спортивного заходу, утворених на його основі словосполучень та символіки зазначеного заходу здійснюється відповідно до угоди, укладеної в письмовій формі з організаторами фізкультурно-оздоровчого або спортивного заходу, за виключенням випадків використання назви, утворених на її основі словосполучень та символіки в інформаційних цілях або у зв’язку з використанням таких прав третіми особами, що набули прав на висвітлення у засобах масової інформації фізкультурно-оздоровчого або спортивного заходу. В засобах масової інформації використовується затверджена організаторами точна та незмінна назва фізкультурно-оздоровчого або спортивного заходу, при цьому така назва не є рекламою.
 
441. Організатори фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів володіють виключними правами на їх висвітлення шляхом трансляції зображення та/або звуку заходу будь-якими засобами та/або з допомогою будь-яких технологій, а також шляхом здійснення запису зазначеної трансляції та/або фотографування заходу.
 
442. Організація підготовки та проведення фізкультурно-оздоровчого заходу або спортивного змагання здійснюється відповідно до положення (регламенту) про такий фізкультурно-оздоровчий захід або таке спортивне змагання, що затверджуються його організаторами.
 
443. У випадку, коли організаторами фізкультурно-оздоровчого або спортивного заходу є декілька осіб, розподіл прав і обов’язків між ними щодо цього заходу здійснюється на основі угоди та/або положення (регламенту) про такий захід. Якщо інше не передбачене зазначеними документами, організатори фізкультурно-оздоровчого або спортивного заходу несуть солідарну відповідальність за спричинення шкоди учасникам заходу та/або третім особам.
 
444. Статус та назву чемпіонату і Кубка можуть мати лише офіційні спортивні змагання.
 
445. Офіційні спортивні змагання - це спортивні змагання, включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України, календарних планів фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, календарних планів фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів районів, міст, селищ та сіл.
 
446. Вимоги до складання Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України, а також вимоги до змісту положення (регламенту) про всеукраїнські офіційні фізкультурно-оздоровчі заходи або всеукраїнські офіційні спортивні змагання затверджуються центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
447. Вимоги до складання календарних планів фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також вимоги до змісту положення (регламентів) про республіканські для Автономної Республіки Крим, обласні, міські для міст Києва та Севастополя офіційні фізкультурно-спортивні заходи або відповідні офіційні спортивні змагання затверджуються структурними підрозділами з фізичної культури і спорту Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
 
448. Вимоги до складання календарних планів фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів районів, міст, селищ та сіл, а також вимоги до змісту положення (регламенту) про місцеві офіційні фізкультурно-оздоровчі заходи та місцеві офіційні спортивні змагання затверджуються структурними підрозділами з фізичної культури і спорту районних держадміністрацій, виконавчих органів місцевого самоврядування.
 
449. Міжнародні спортивні заходи можуть проводитись на території України тільки за умови погодження рішення про їх проведення з відповідною всеукраїнською спортивною федерацією, що набула спеціального статусу, з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, на території яких планується проведення таких заходів, та з центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту. Такі міжнародні спортивні заходи мають бути включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів.
 
450. Стаття 50. Правове та інформаційне забезпечення фізичної культури і спорту
 
451. Органи виконавчої влади з фізичної культури і спорту, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості відповідно до їх компетенції видають акти, що регулюють діяльність у сфері фізичної культури і спорту.
 
452. Нормативні акти центрального органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту, видані відповідно до його компетенції, є обов'язковими для інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій.
 
453. Держава сприяє веденню широкої пропаганди фізичної культури і спорту як фактора зміцнення здоров'я, фізичного і духовного загартування людини. Пропаганда здорового способу життя ведеться державними та іншими засобами масової інформації шляхом популяризації оздоровчого значення фізичної культури, спорту вищих досягнень, досягнень України на міжнародних спортивних аренах, олімпійських ідеалів тощо.
 
454. Державна статистика забезпечує первинний облік і створює основу для ведення інформаційної системи з метою одержання статистичної інформації про сферу фізичної культури і спорту.
 
455. Головними завданнями державної статистики у сфері фізичної культури і спорту є:
 
456. збирання, розроблення, узагальнення та всебічній аналіз статистичної інформації стосовно подій, що відбуваються у сфері фізичної культури і спорту;
 
457. розроблення і впровадження статистичної методології, яка базується на результатах наукових досліджень, міжнародних стандартах та рекомендаціях;
 
458. забезпечення достовірності, об’єктивності, оперативності, стабільності та цілісності статистичної інформації;
 
459. забезпечення доступності, гласності та відкритості зведених статистичних даних в межах законодавства.
 
460. Центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту може проводити державні статистичні спостереження відповідно до форм, затверджених у порядку, встановленому законодавством.
 
461. Порядок подання та перелік показників держаної статистичної звітності у сфері фізичної культури і спорту встановлюється центральним органом виконавчої влади у галузі статистики за поданням центрального органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
462. Розв’язання суперечок, конфліктів, нез’ясованих питань, що виникають між суб’єктами сфери фізичної культури і спорту в процесі їх діяльності, може здійснюватися в установленому порядку спортивним третейським судом.
 
463. Стаття 51. Фінансове забезпечення сфери фізичної культури і спорту
 
464. Фінансування розвитку фізичної культури і спорту здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
 
465. Центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з фінансів визначає нормативи фінансового забезпечення сфери фізичної культури і спорту.
 
466. На цілі фізичної культури і спорту використовуються кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також позабюджетні надходження: внески підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян, окремих осіб, кошти від фінансово-господарської діяльності закладів фізичної культури і спорту та організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, а також від продажу прав на використання спортивної символіки і на телевізійну трансляцію спортивних змагань, від проведення фізкультурно-спортивних та інших видовищних заходів, спортивних лотерей тощо. Одержання коштів з позабюджетних джерел не впливає на обсяги бюджетних асигнувань на фізичну культуру і спорт.
 
467. В межах, визначених законодавством, не обкладаються податками кошти підприємств, установ, організацій, спрямовані на фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність в межах, визначених законодавством. Заклади фізичної культури і спорту звільняються від сплати земельного податку у порядку, встановленому законодавством. Держава надає податкові пільги для юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), що здійснюють благодійну допомогу у сфері фізичної культури і спорту в порядку, встановленому законодавством.
 
468. В сільській місцевості витрати на утримання усіх закладів фізичної культури і спорту, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також проведення фізкультурно-спортивних заходів здійснюються переважно з державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування.
 
469. Держава сприяє діяльності суб’єктів господарювання усіх форм власності, що реалізують в Україні інвестиційні проекти у сфері фізичної культури і спорту.
 
470. Стаття 52. Матеріально-технічне забезпечення сфери фізичної культури і спорту
 
471. Матеріально-технічне забезпечення сфери фізичної культури і спорту складають усі види спортивних споруд, фізкультурно-спортивного спорядження та обладнання, інше майно, призначене для занять фізичною культурою і спортом.
 
472. Держава встановлює вимоги до спортивних споруд в частині будівельних норм і правил, санітарних норм, нормативів охорони здоров'я та безпеки відвідувачів, а також здійснює фінансування на утримання спортивних споруд та закладів фізичної культури і спорту державної форми власності, надає фінансову підтримку спортивним спорудам та закладам фізичної культури і спорту інших форм власності, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
 
473. Спортивні споруди повинні відповідати вимогам загальної та спеціальної безпеки учасників і глядачів, що затверджуються центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
474. Земельні ділянки, на яких розташовані спортивні споруди, належать до земель рекреаційного призначення.
 
475. Органи виконавчої влади з фізичної культури і спорту та відповідні органи місцевого самоврядування здійснюють контроль за ефективністю використання спортивних споруд.
 
476. Органами виконавчої влади, місцевого самоврядування встановлюються пільгові тарифи на комунальні послуги та енергопостачання для спортивних споруд або їм надається фінансова підтримка з відповідних бюджетів для компенсації витрат на їх оплату.
 
477. Спортивні споруди приватизуються в порядку, встановленому законодавством. Власники приватизованих спортивних споруд не можуть змінювати їх призначення.
 
478. Нормативи мінімальної забезпеченості спортивними спорудами жилих районів, а також підприємств, установ і організацій всіх форм власності визначаються центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту спільно з центральним органом виконавчої влади з архітектури та будівництва.
 
479. Будівництво в жилих районах спортивних споруд здійснюється відповідно до встановлених нормативів за рахунок коштів, що надходять від організацій - забудовників житла.
 
480. База олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки - це спортивна споруда, що призначена для проживання, харчування, проведення навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд, і обладнана для їх підготовки до національних та міжнародних змагань, Олімпійських, Паралімпійських та Дефлімпійських ігор. Перелік баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
481. Сільській місцевості надається перевага (у розрахунку на душу населення) у спорудженні спортивних споруд, забезпечується відповідний рівень обслуговування засобами фізичної культури і спорту за науково обґрунтованими нормативами. Будівництво, реконструкція та утримання спортивних споруд у сільській місцевості здійснюється за рахунок державного і місцевих бюджетів, коштів власників та інших джерел, не заборонених законодавством.
 
482. Фізкультурно-оздоровчі та спортивні споруди повинні мати:
 
483. положення про спортивну споруду, розроблене відповідно до Типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту;
 
484. сертифікат, виданий місцевим органом з фізичної культури і спорту, форма якого затверджена центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту;
 
485. журнал обліку використання спортивної споруди.
 
486. Не допускається:
 
487. проектування, будівництво нових та реконструкція наявних дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів без передбачених нормативами вимог до фізкультурно-спортивних споруд та функціональних приміщень;
 
488. перепрофілювання, відчуження та ліквідація діючих фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд без створення і введення в експлуатацію більш якісних та ефективних за своєю функціональністю споруд;
 
489. обмеженість доступу інвалідів до фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд.
 
490. Фізкультурно-спортивне спорядження та обладнання (спортивна форма - спеціальний одяг та взуття, снаряди (апарати), інвентар та апаратура для обладнання спортивних споруд та обслуговування спортивних заходів) повинні виготовлятись відповідно до стандартів (правил, норм), затверджених міжнародними або всеукраїнськими спортивними федераціями та зареєстрованих у центральному органі виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації.
 
491. Правила реєстрації, обліку, експлуатації, нагляду за використанням та технічним станом плавзасобів, що є спортивними суднами, спортивних автомобілів, спортивних мотоциклів, спортивних літальних апаратів, спортивної зброї та боєприпасів встановлюється відповідно до законодавства.
 
492. Суб'єктам підприємницької діяльності, які займаються виробництвом фізкультурно-спортивного спорядження та обладнання, може надаватися пільговий режим кредитування та оподаткування в порядку, встановленому законодавством.
 
493. Власники спортивних споруд, фізкультурно-спортивного спорядження та обладнання або уповноважені ними особи зобов`язані забезпечувати безпечний для життя і здоров`я людей та навколишнього середовища їх стан.
 
494. Стаття 53. Кадрове забезпечення сфери фізичної культури і спорту
 
495. Держава забезпечує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів у сфері фізичної культури і спорту, особливу увагу приділяє їх підготовці для роботи в сільській місцевості.
 
496. Право проводити фізкультурно-оздоровчу та спортивну роботу, фізкультурно-спортивну та фізичну реабілітацію надається особам, які мають спеціальну освіту та відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень. Тренери та спортивні судді проходять обов’язкову атестацію в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
497. Центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту в установленому законодавством порядку бере участь у ліцензуванні та акредитації вищих навчальних закладів усіх рівнів, в яких здійснюється підготовка фахівців сфери фізичної культури і спорту.
 
498. Атестація тренерів та спортивних суддів, які беруть участь в фізкультурно-спортивних заходах для інвалідів, проводиться за участю Національного комітету спорту інвалідів України.
 
499. Право проводити фізкультурно-спортивну реабілітацію надається особам, кваліфікація яких підтверджена Національним комітетом спорту інвалідів України.
 
500. Держава сприяє розвитку волонтерського руху у сфері фізичної культури і спорту, члени якого на добровільних засадах надають безоплатну допомогу в організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності, пропагують здоровий спосіб життя, надають консультаційну допомогу. Особи, що залучаються до волонтерського руху, проходять спеціальну підготовку та атестацію в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту. Волонтери у сфері фізичної культури і спорту безкоштовно забезпечуються спортивною формою організаторами відповідних заходів.
 
501. Держава забезпечує тренерам та іншим фахівцям сфери фізичної культури і спорту:
 
502. належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне обслуговування;
 
503. підвищення кваліфікації один раз на п'ять років;
 
504. правовий, соціальний, професійний захист;
 
505. компенсації, встановлені діючим законодавством, у разі втрати роботи, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці;
 
506. призначення і виплату пенсії відповідно до діючого законодавства;
 
507. призначення пенсії за вислугу років тренерам у порядку, встановленому законодавством;
 
508. встановлення надбавок за спортивні звання;
 
509. виплату надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу залежно від стажу роботи у таких розмірах: понад 3 роки - 10 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків;
 
510. виплату щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків;
 
511. виплату матеріальної допомоги у порядку, визначеному діючим законодавством для вирішення соціально-побутових питань;
 
512. встановлення середніх тарифних розрядів тренерам шкіл вищої спортивної майстерності, центрів олімпійської підготовки на рівні подвійної середньої заробітної плати працівників промисловості;
 
513. встановлення середніх тарифних розрядів тренерів спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл на рівні, не нижчому від середніх тарифних розрядів працівників промисловості;
 
514. встановлення тарифних розрядів фахівцям, які працюють у сфері фізичної культури і спорту, до рівня середніх тарифних розрядів працівників у цілому по народному господарству;
 
515. встановлення середніх тарифних розрядів обслуговуючому персоналу відповідно до тарифних розрядів, що визначені Кабінетом Міністрів України.
 
516. У разі захворювання спортсмена або тренера штатної збірної команди України, що унеможливлює виконання ними професійних обов'язків, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу, за ним зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
 
517. Тренерам та іншим фахівцям сфери фізичної культури і спорту, які працюють у сільській місцевості, а також пенсіонерам, які раніше працювали тренерами та іншими фахівцями сфери фізичної культури і спорту у цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до діючого законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Вони мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки у межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених Законом для ведення особистого селянського господарства.
 
518. Безоплатне одержання у власність земельної ділянки не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) та земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до законодавства.
 
519. Стаття 54. Наукове забезпечення сфери фізичної культури і спорту
 
520. Наукове забезпечення сфери фізичної культури і спорту має на меті проведення найактуальніших фундаментальних та прикладних досліджень для набуття нових знань та подальшого розвитку теоретико-методичних основ фізичного виховання і спорту, підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів.
 
521. Наукову і науково-методичну діяльність у сфері фізичної культури і спорту здійснюють наукові установи, вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації усіх форм власності у порядку, встановленому законодавством.
 
522. Центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту затверджує п’ятирічні зведені плани науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту, аналізує їх виконання та забезпечує на конкурсних засадах часткове фінансування за рахунок коштів державного бюджету.
 
523. Стаття 55. Медичне забезпечення сфери фізичної культури і спорту (спортивна медицина)
 
524. Спортивна медицина становить складову частину системи охорони здоров'я у сфері фізичної культури і спорту та покликана визначати стан здоров'я, фізичний розвиток і функціональний стан організму спортсменів, а також здійснювати профілактику, діагностику і лікування захворювань та ушкоджень, пов'язаних із заняттям фізкультурою і спортом.
 
525. Систематичному диспансерному огляду лікарсько-фізкультурною службою підлягають учні дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, шкіл вищої спортивної майстерності, члени збірних команд і ветерани спорту. Персональну відповідальність за допуск спортсмена до тренувань і змагань за станом здоров'я несе лікар, рішення якого є остаточним.
 
526. Держава створює мережу лікарсько-фізкультурних диспансерів та інших закладів охорони здоров’я, що здійснюють медичний контроль за всіма категоріями осіб, які займаються фізичною культурою і спортом, сприяє розвитку наукових досліджень у галузі медичних проблем фізкультури і спорту, впроваджує спортивну медицину як учбову дисципліну в навчальні плани відповідних навчальних закладів.
 
527. Центральний орган виконавчої влади у галузі охорони здоров'я цільовим призначенням спрямовує частину коштів на розвиток спортивної медицини відповідно до законодавства.
 
528. Заняття фізичною культурою та спортом повинні здійснюватись з додержанням медичних вимог, які встановлюються центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
 
529. Центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту створює службу спортивної медицини штатної збірної команди України та забезпечує її фінансування.
 
530. Стаття 56. Антидопінгова діяльність у сфері фізичної культури і спорту
 
531. Антидопінгова діяльність у сфері фізичної культури і спорту здійснюється відповідно до Закону України „Про антидопінговий контроль у спорті" та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
532. Розділ VІ. МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ
 
533. Стаття 57. Співпраця з іноземними державами у сфері фізичної культури і спорту
 
534. Міжнародні зв’язки України у сфері фізичної культури і спорту здійснюються відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
535. Держава сприяє міжнародному співробітництву у сфері фізичної культури і спорту та здійснює заходи щодо розвитку та зміцнення взаємовигідного міжнародного співробітництва у сфері фізичної культури і спорту в рамках двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів.
 
536. Центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту представляє і захищає інтереси України у сфері фізичної культури і спорту у відносинах з іншими країнами, укладає в установленому порядку міжнародні договори з питань фізичної культури і спорту.
 
537. Розділ VІІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ФІЗИЧНУ КУЛЬТУРИ І СПОРТ
 
538. Стаття 58. Особи, винні в порушенні Закону про фізичну культуру і спорт, несуть цивільно-правову, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
 
539. Особи, винні в порушенні Закону про фізичну культуру і спорт, несуть цивільно-правову, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством
 
540. Спортсмени, інші фахівці сфери фізичної культури і спорту можуть бути обмежені щодо участі у відповідних спортивних змаганнях згідно з регламентними документами суб‘єктів сфери фізичної культури і спорту.
 
541. Розділ VІІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
542. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
543. Підпункти 1, 3, 4, 5 пункту 2 цієї статті Закону набирають чинності з 1 січня 2009 року.
 
544. 2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
545. 1) У Бюджетному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 37-38, ст. 189 з наступними змінами):
 
546. а) пункт 12 частини першої статті 87 викласти в такій редакції:
 
547. "12) фізичну культуру і спорт:
 
548. а) державні програми підготовки резерву та складу національних команд з олімпійських та неолімпійських видів спорту, забезпечення їх участі у міжнародних змаганнях (утримання та навчально-тренувальна робота центральних спортивних шкіл вищої спортивної майстерності, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, утримання національних збірних команд з олімпійських та неолімпійських видів спорту, проведення навчально-тренувальних зборів, всеукраїнських змагань з олімпійських та неолімпійських видів спорту, підготовка і участь національних збірних команд в олімпійських іграх, інших міжнародних змаганнях, проведення міжнародних змагань на території України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, фінансова підтримка Національного олімпійського комітету, національних федерацій з видів спорту, всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств на виконання повноважень, делегованих ним центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту, фінансова підтримка баз олімпійської підготовки);
 
549. б) державні програми з фізичної культури, спорту та фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів (Український центр з фізичної культури та спорту інвалідів "Інваспорт", утримання національних збірних команд з видів спорту для інвалідів, забезпечення їх підготовки і участі в паралімпійських та дефлімпійських іграх, міжнародних змаганнях, проведення навчально-тренувальних зборів, всеукраїнських змагань з видів спорту для інвалідів, заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів, проведення міжнародних змагань на території України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, фінансова підтримка Національного комітету спорту інвалідів на виконання повноважень, делегованих йому центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту, фінансова підтримка баз паралімпійської та дефлімпійської підготовки);
 
550. в) державні програми фізкультурно-спортивної спрямованості; "
 
551. б) частину першу статті 88 доповнити пунктом шостим такого змісту:
 
552. "6) бюджетні заклади фізичної культури і спорту, в тому числі фізкультурно-оздоровчі та спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи (відділення), спортивні споруди (майданчики) місцевого значення, а також фізкультурно-оздоровчі або спортивні заходи, що проводяться серед сільського населення".
 
553. в) пункт 6 частини першої статті 90 викласти в такій редакції:
 
554. "6) фізичну культуру і спорт:
 
555. а) державні програми з розвитку фізичної культури і спорту (утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, заходи з фізичної культури і спорту республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення);
 
556. б) державні програми з фізичної культури, спорту та фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів (республіканський Автономної Республіки Крим та обласні центри з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт", утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл інвалідів усіх типів республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, заходи з фізичної культури, спорту і фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення)".
 
557. 2) у пункті 1 статті 39 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 34, ст. 451) слова "дитячо-юнацькі спортивні школи" виключити.
 
558. 3) у Законі України "Про пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 3, ст. 10):
 
559. а) абзац десятий частини першої статті 52 після слова "спортсмени" доповнити словами "та тренери";
 
560. б) пункт "є" частини першої статті 55 після слова "команд" доповнити словами "тренери (тренери-викладачі)".
 
561. 4) пункт 4 статті 12 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 38, ст. 560) викласти у такій редакції:
 
562. "4) вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури і спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; заклади фізичної культури і спорту усіх форм власності, спортивні споруди, що використовуються за цільовим призначенням, спортивні бази олімпійської та паралімпійської підготовки".
 
563. 5) пункт 5.7 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181 із наступними змінами) доповнити підпунктом 5.7.3 такого змісту:
 
564. "5.7.3. До складу валових витрат платника податку відноситься сума коштів, перерахованих організатору фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів з метою підготовки і проведення фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів, а також суб‘єктам сфери фізичної культури і спорту, але не більше 3 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду".
 
565. 6) у Законі України "Про позашкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2000, N 46, ст. 393; 2001, N 2-3, ст. 10; 2002, N 12-13, ст. 92; 2003, N 10-11, ст. 86; 2003, N 37, ст. 300; 2004, N 17-18, ст. 250; 2005, N 28, ст. 372; 2007, 07, № 27, ст. 363):
 
566. а) в абзаці дванадцятому частини першої статті 8 слова "підготовка спортивного резерву для збірних команд України з різних видів спорту" виключити;
 
567. б) у пункті 3 статті 12 слова "спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву" виключити;
 
568. в) в абзаці третьому пункту 4 статті 12 слова "дитячо-юнацькі спортивні школи" виключити;
 
569. г) в абзаці сьомому частини першої статті 15 слова "підготовку спортивного резерву для збірних команд України" виключити.
 
570. 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.