Кількість абзаців - 159 Розмітка (ліва колонка)


Про промислову безпеку (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. ПРО ПРОМИСЛОВУ БЕЗПЕКУ
 
3. Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади забезпечення безаварійного функціонування небезпечних виробничих об’єктів в процесі здійснення господарської діяльності.
 
4. РОЗДІЛ І.
 
5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
6. Стаття 1. Визначення термінів
 
7. В цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
 
8. промислова безпека - стан захищеності життя та здоров’я людей від небезпечних виробничих факторів при використанні небезпечних виробничих об’єктів, що забезпечується системою правових, соціально-економічних та організаційно-технічних заходів;
 
9. небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, вплив якого на людину за певних обставин призводить до травмування, гострого отруєння або іншого раптового погіршання здоров’я або смерті;
 
10. небезпечний виробничий об’єкт – об’єкт, на якому здійснюється технологічний процес, функціонально пов’язаний з використанням устаткування підвищеної небезпеки;
 
11. устаткування підвищеної небезпеки – машини, механізми, обладнання, що характеризуються підвищеним ступенем ризику заподіяння шкоди життю та здоров’ю людей. Перелік устаткування підвищеної небезпеки визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з промислової безпеки;
 
12. використання – комплекс робіт по монтажу, демонтажу,. налагодженню, експлуатації, ремонту, технічному обслуговуванню, огляду, випробуванню, експертному обстеженню, реконструкції устаткування підвищеної небезпеки;
 
13. діяльність у сфері промислової безпеки – комплекс робіт з проектування, будівництва, використання, технічного переоснащення, консервації та ліквідації небезпечного виробничого об’єкта;
 
14. суцільний технічний контроль – контроль, що здійснюється не перериваючись, починаючи з проектування небезпечного виробничого об’єкта, до його ліквідації.
 
15. експертиза промислової безпеки – оцінка відповідності об’єкта експертизи вимогам промислової безпеки, результатом якої є висновок експертизи;
 
16. науково-технічна підтримка державного нагляду – скоординована наукова, науково-технічна, експертна і освітня діяльність, спрямована на підвищення рівня промислової безпеки та ефективності контрольно-наглядової діяльності, здійснюваної спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки;
 
17. система експертизи промислової безпеки – сукупність установ, організацій, підприємств, що здійснюють скоординовану наукову, науково-технічну, експертну і освітню діяльність у рамках встановлених правил, процедур та критеріїв.
 
18. Стаття 2. Сфера дії Закону
 
19. Положення цього Закону поширюються на центральні і місцеві органи виконавчої влади, а також суб’єктів господарювання незалежно від їх підпорядкування і форм власності, що здійснюють діяльність у сфері промислової безпеки.
 
20. Стаття 3. Законодавство у сфері промислової безпеки
 
21. Відносини, пов’язані з діяльністю у сфері промислової безпеки, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами.
 
22. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про промислову безпеку, застосовуються норми міжнародного договору.
 
23. Нормативно-правові акти з промислової безпеки - обов’язкові для виконання документи, що встановлюють порядок здійснення діяльності в сфері промислової безпеки.
 
24. Прийняття, перегляд та скасування нормативно-правових актів з промислової безпеки, а також ведення реєстру цих актів здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки.
 
25. Стаття 4. Державна політика у сфері промислової безпеки
 
26. Державна політика у сфері промислової безпеки визначається відповідно до Конституції України і базується на принципах:
 
27. забезпечення суб’єктом господарювання створення умов безаварійного функціонування небезпечних виробничих об’єктів та допустимого рівня ризику функціонування цих об’єктів;
 
28. відповідальності суб’єкта господарювання за порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів з промислової безпеки;
 
29. здійснення державного нагляду за станом промислової безпеки;
 
30. забезпечення суцільного технічного контролю за станом небезпечних виробничих об’єктів;
 
31. державного регулювання в частині науково-технічного забезпечення державного нагляду у сфері промислової безпеки;
 
32. здійснення обов’язкового страхування суб’єктами господарювання цивільної відповідальності за шкоду, спричинену життю, здоров’ю або майну інших осіб в результаті діяльності у сфері промислової безпеки;
 
33. використання світового досвіду організації роботи у сфері промислової безпеки.
 
34. РОЗДІЛ ІІ.
 
35. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ
 
36. Стаття 5. Загальні вимоги у сфері промислової безпеки
 
37. Суб’єкт господарювання, що використовує небезпечний виробничий об’єкт, зобов’язаний:
 
38. виконувати положення цього Закону та інших нормативно-правових актів з промислової безпеки;
 
39. одержувати дозвільні документи у випадках передбачених законодавством;
 
40. забезпечувати спеціальне навчання та атестацію працівників небезпечного виробничого об’єкта відповідно до вимог нормативно-правових актів з промислової безпеки;
 
41. забезпечувати працівників небезпечного виробничого об’єкта відповідними нормативно – правовими актами та нормативними документами, що встановлюють правила безпечного використання устаткування на даному об’єкті;
 
42. проводити у встановленому порядку організаційно-технічні заходи щодо забезпечення безпечності устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатується на небезпечному виробничому об’єкті;
 
43. здійснювати контроль за додержанням працівниками правил та норм, що регламентують використання устаткування підвищеної небезпеки;
 
44. укладати договір про страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду яку може бути заподіяно третім особам унаслідок використання небезпечного виробничого об’єкта на умовах і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
45. Особи, що виконують роботи, пов’язані з використанням небезпечного виробничого об’єкта зобов’язані:
 
46. дотримуватися вимог нормативно-правових актів з промислової безпеки, що встановлюють правила ведення робіт на небезпечному виробничому об’єкті;
 
47. проходити навчання та атестацію щодо безпечного ведення робіт на небезпечному виробничому об’єкті у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки;
 
48. припиняти проведення робіт у випадку виникнення ситуацій, небезпечних для життя та здоров’я людей.
 
49. Обов’язковою умовою початку будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, консервації чи ліквідації небезпечного виробничого об’єкта є відповідність прийнятих рішень вимогам законодавства з промислової безпеки, яка встановлюється шляхом проведення відповідної експертизи проектної документації.
 
50. У процесі будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, консервації чи ліквідації небезпечного виробничого об’єкта розробники проектної документації здійснюють авторський нагляд у встановленому порядку.
 
51. Відхилення від проектної документації в процесі будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, консервації чи ліквідації небезпечного виробничого об’єкта не допускаються. Зміни, що вносяться в проектну документацію, підлягають експертизі на відповідність нормативно-правовим актам з промислової безпеки.
 
52. Стаття 6. Основні завдання центральних і місцевих органів виконавчої влади в сфері промислової безпеки
 
53. Основними завданнями центральних і місцевих органів виконавчої влади в сфері промислової безпеки є моніторинг та комплексний аналіз стану промислової безпеки, проведення профілактичних заходів щодо запобігання загрозам життю та здоров’ю людей при використанні небезпечних виробничих об’єктів в межах повноважень цих органів.
 
54. РОЗДІЛ ІІІ.
 
55. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ПРОМИСЛОВОЮ БЕЗПЕКОЮ
 
56. Стаття 7. Державний нагляд за промисловою безпекою
 
57. Державний нагляд за промисловою безпекою здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки та його територіальні органи.
 
58. Стаття 8. Спосіб здійснення державного нагляду
 
59. Державний нагляд за промисловою безпекою здійснюється шляхом перевірок суб’єктів господарювання, які експлуатують небезпечні виробничі об’єкти, щодо дотримання цими суб’єктами вимог нормативно-правових актів з промислової безпеки.
 
60. За видом перевірки суб’єктів господарювання поділяються на комплексні, цільові та оперативні, які можуть бути як планові та позапланові.
 
61. Періодичність проведення планових перевірок визначається залежно від ризиків виникнення умов, що несуть загрозу життю і здоров’ю працівників небезпечних виробничих об’єктів з урахуванням стану промислової безпеки суб’єкта господарювання та наявності джерел потенційної небезпеки.
 
62. Порядок здійснення державного нагляду за промисловою безпекою, в тому числі переліки питань, що перевіряються під час здійснення заходів державного нагляду, механізм призупинення (обмеження) діяльності у сфері промислової безпеки встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки.
 
63. За офіційними зверненнями юридичних та фізичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства з промислової безпеки, які призвели до зростання травматизму або аварійності вище середньо статистичних показників, а також виникнення надзвичайної ситуації або настання нещасного випадку зі смертельними наслідками центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки може вводитися особливий режим організації державного нагляду, який передбачає здійснення комплексу позапланових перевірок для оперативного реагування на аварії, нещасні випадки на виробництві, у тому числі зі смертельними наслідками та запобігання їх подальшого виникнення.
 
64. Стаття 9. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки
 
65. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки має право:
 
66. безперешкодно в будь-який час відвідувати небезпечні виробничі об’єкти, здійснювати перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері промислової безпеки;
 
67. одержувати від суб’єкта господарювання і посадових осіб письмові чи усні пояснення щодо причин порушень законодавства та вжитих заходів щодо їх усунення, висновки експертних обстежень, аудитів, та іншу інформацію з питань промислової безпеки;
 
68. видавати в установленому порядку суб’єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи, розпорядження або інші розпорядчі документи про усунення порушень і недоліків в галузі промислової безпеки;
 
69. забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати діяльність у сфері промислової безпеки у випадках, передбачених законом;
 
70. притягати до адміністративної відповідальності суб’єктів господарювання та їх працівників, винних у порушенні законодавства про промислову безпеку;
 
71. надсилати суб’єктам господарювання подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам
 
72. прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із
 
73. законом;
 
74. представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів у сфері промислової безпеки;
 
75. одержувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
 
76. залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань промислової безпеки;
 
77. скликати в установленому порядку наради з питань промислової безпеки;
 
78. утворювати за погодженням з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади комісії, експертні та робочі групи;
 
79. організовувати і провадити видавничу діяльність з метою висвітлення питань реалізації державної політики у сфері промислової безпеки;
 
80. заслуховувати звіти посадових осіб центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання з питань промислової безпеки.
 
81. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
 
82. Стаття 10. Дозволи на використання устаткування підвищеної небезпеки
 
83. Суб'єкт господарювання, який має намір розпочати експлуатацію небезпечного виробничого об'єкту, повинен отримати дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки на використання устатковання підвищеної небезпеки.
 
84. Порядок видачі дозволів установлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки.
 
85. Рішення посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки про відмову суб'єкту господарювання у видачі дозволу приймається у разі:
 
86. ненадання суб'єктом господарювання необхідних документів та (або) неправильного їх оформлення;
 
87. надання недостовірних даних або документів, які не є підставою для видачі дозволу;
 
88. встановлення неспроможності суб'єкту господарювання використовувати устаткування підвищеної небезпеки.
 
89. Дозвіл може бути анульовано у разі:
 
90. подання суб'єктом господарювання заяви про анулювання дозволу;
 
91. прийняття рішення про скасування державної реєстрації суб'єкту господарювання;
 
92. виявлення недостовірних даних у документах, наданих суб'єктом господарювання для одержання дозволу;
 
93. видачі посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки припису про повторне порушення умов дозволу;
 
94. створення перешкод під час здійснення посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки перевірок додержання умов дозволу.
 
95. Рішення про видачу дозволу або відмову у його видачі посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки приймають протягом 15 робочих днів з моменту реєстрації заяви суб'єкту господарювання на отримання дозволу.
 
96. Дозволи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки видаються на безоплатній основі.
 
97. Стаття 11. Підстави для призупинення діяльності у сфері промислової безпеки
 
98. Підставами для заборони, зупинки, припинення, обмеження діяльності у сфері промислової безпеки є:
 
99. виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з промислової безпеки, які загрожують життю та здоров’ю працівників;
 
100. смертельний нещасний випадок на виробництві;
 
101. відсутність дозвільних документів на проведення робіт або використання устаткування підвищеної небезпеки на небезпечному виробничому об’єкті;
 
102. невідповідність фактичного стана небезпечного виробничого об’єкта умовам дозволу;
 
103. невиконання у встановлений строк приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки;
 
104. Стаття 12. Права та відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки
 
105. Права посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки визначаються повноваженнями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, а також Законами України «Про правові засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності « та «Про державну службу «.
 
106. Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки не несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків згідно із законом.
 
107. Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки є державними службовцями, і на них поширюється дія Закону України "Про державну службу".
 
108. Вони несуть відповідальність згідно із законом за виконання покладених на них обов'язків.
 
109. Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки мають право носити формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
110. Посадовим особам, які здійснюють нагляд за станом промислової безпеки, заробітна плата встановлюється не нижче заробітної плати відповідних категорій працівників тих галузей виробництва, у яких здійснюється цей нагляд, у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
111. РОЗДІЛ ІV.
 
112. ЕКСПЕРТИЗА ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ
 
113. Стаття 13. Основні завдання експертизи промислової безпеки
 
114. Основними завданнями експертизи промислової безпеки є:
 
115. збір достовірної інформації про об'єкт експертизи та формування на її основі висновку щодо можливості безпечного використання об’єкта;
 
116. оцінка ефективності, повноти і обґрунтованості заходів, що вживаються для підтримання належного рівня промислової безпеки на небезпечному виробничому об'єкті;
 
117. узагальнення та аналіз одержаної інформації; встановлення закономірностей процесів, що призводять до травматизму на виробництві та професійних захворювань;
 
118. створення науково обґрунтованої методології виявлення небезпечних факторів виробництв, оцінки ступеня їх небезпеки та ефективності заходів для їх усунення;
 
119. створення єдиного інформаційного поля про виробничий травматизм, професійні захворювання і стан небезпечних виробничих об'єктів.
 
120. Стаття 14. Суб’єкти експертизи промислової безпеки
 
121. Суб’єктами експертизи промислової безпеки є
 
122. суб’єкти системи експертизи промислової безпеки;
 
123. суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері промислової безпеки.
 
124. Стаття 15. Об’єкти експертизи промислової безпеки
 
125. Експертизі промислової безпеки підлягають:
 
126. проектно-кошторисна документація на будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, консервацію чи ліквідацію небезпечних виробничих об’єктів;
 
127. проектно-технологічна, нормативно-технічна та нормативна документація на ведення робіт на небезпечних виробничих об’єктах;
 
128. експлуатаційна документація на устаткування підвищеної небезпеки закордонного походження;
 
129. інші документи, що обумовлюють безпечну експлуатацію небезпечних виробничих об’єктів;
 
130. устаткування підвищеної небезпеки на небезпечних виробничих об’єктах.
 
131. Порядок проведення експертизи промислової безпеки встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки.
 
132. Результатом проведення експертизи промислової безпеки є висновок.
 
133. Висновок експертизи промислової безпеки подається до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки або його територіальних органів для урахування при здійсненні наглядової та дозвільної діяльності, а також у Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці для узагальнення та наукового опрацювання рекомендацій щодо поліпшення стану промислової безпеки.
 
134. Стаття 16. Система експертизи промислової безпеки
 
135. Для здійснення науково-технічної підтримки державного нагляду, установи, організації, підприємства, що виконують експертні роботи у сфері промислової безпеки, об’єднуються в систему експертизи промислової безпеки, яка здійснює скоординовану наукову, науково-технічну, експертну і освітню діяльність, спрямовану на підвищення рівня промислової безпеки та ефективності контрольно-наглядової діяльності спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки.
 
136. Основні засади функціонування системи експертизи промислової безпеки, вимоги до експертних організацій та експертів технічних з промислової безпеки, порядок та періодичність проведення експертизи промислової безпеки встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки.
 
137. РОЗДІЛ V.
 
138. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ
 
139. Стаття 17. Санкції за порушення вимог законодавства
 
140. За порушення законодавства про промислову безпеку, невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, юридичні та фізичні особи (суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері промислової безпеки) притягаються цим органом до сплати штрафу у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
 
141. Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, визначених цією статтею, зараховуються до Державного бюджету України.
 
142. Стаття 18. Відповідальність за порушення вимог щодо промислової безпеки
 
143. За порушення законів та інших нормативно-правових актів про промислову безпеку, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за промисловою безпекою, винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
 
144. Стаття 19. Страхування відповідальності за шкоду, заподіяну в результаті діяльності в сфері промислової безпеки.
 
145. Суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність в сфері промислової безпеки повинен страхувати відповідальність за шкоду, спричинену життю, здоров’ю або майну інших осіб в результаті цієї діяльності.
 
146. Порядок і розмір суми страхування встановлюється Кабінетом Міністрів України у відповідній кількості мінімальних розмірів оплати праці, визначених законодавством України на час підписання договору суб’єктом господарювання про страхування відповідальності за спричинену шкоду.
 
147. Якщо суб’єкт господарювання розпочав використання небезпечного виробничого об’єкта не одержавши зазначеного дозволу, місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, вживає заходів до скасування державної реєстрації цього суб’єкта господарювання у встановленому законом порядку за умови, якщо протягом місяця від часу виявлення вказаних недоліків, він не здійснив належних заходів з їх усунення.
 
148. РОЗДІЛ VІ.
 
149. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
150. 1. Цей закон набуває чинності з моменту його опублікування.
 
151. 2. У зв’язку з набуттям чинності цього Закону внести зміни до наступних законодавчих актів:
 
152. до Закону України "Про охорону праці":
 
153. абзац 4 ст. 4 вилучити;
 
154. в абзаці 3 ст. 21 вилучити слова "та експлуатацією об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки".
 
155. 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з часу набрання чинності цим Законом:
 
156. внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;
 
157. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
158. забезпечити приведення органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.