Про промислову безпеку (Друге читання)
0. |
Проект |
1. |
ЗАКОН УКРАЇНИ |
2. |
ПРО ПРОМИСЛОВУ БЕЗПЕКУ |
3. |
Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади забезпечення безаварійного функціонування небезпечних виробничих об’єктів в процесі здійснення господарської діяльності. |
4. |
РОЗДІЛ І. |
5. |
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ |
6. |
Стаття 1. Визначення термінів |
7. |
В цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: |
8. |
промислова безпека - стан захищеності життя та здоров’я людей від небезпечних виробничих факторів при використанні небезпечних виробничих об’єктів, що забезпечується системою правових, соціально-економічних та організаційно-технічних заходів; |
9. |
небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, вплив якого на людину за певних обставин призводить до травмування, гострого отруєння або іншого раптового погіршання здоров’я або смерті; |
10. |
небезпечний виробничий об’єкт – об’єкт, на якому здійснюється технологічний процес, функціонально пов’язаний з використанням устаткування підвищеної небезпеки; |
11. |
устаткування підвищеної небезпеки – машини, механізми, обладнання, що характеризуються підвищеним ступенем ризику заподіяння шкоди життю та здоров’ю людей. Перелік устаткування підвищеної небезпеки визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з промислової безпеки; |
12. |
використання – комплекс робіт по монтажу, демонтажу,. налагодженню, експлуатації, ремонту, технічному обслуговуванню, огляду, випробуванню, експертному обстеженню, реконструкції устаткування підвищеної небезпеки; |
13. |
діяльність у сфері промислової безпеки – комплекс робіт з проектування, будівництва, використання, технічного переоснащення, консервації та ліквідації небезпечного виробничого об’єкта; |
14. |
суцільний технічний контроль – контроль, що здійснюється не перериваючись, починаючи з проектування небезпечного виробничого об’єкта, до його ліквідації. |
15. |
експертиза промислової безпеки – оцінка відповідності об’єкта експертизи вимогам промислової безпеки, результатом якої є висновок експертизи; |
16. |
науково-технічна підтримка державного нагляду – скоординована наукова, науково-технічна, експертна і освітня діяльність, спрямована на підвищення рівня промислової безпеки та ефективності контрольно-наглядової діяльності, здійснюваної спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки; |
17. |
система експертизи промислової безпеки – сукупність установ, організацій, підприємств, що здійснюють скоординовану наукову, науково-технічну, експертну і освітню діяльність у рамках встановлених правил, процедур та критеріїв. |
18. |
Стаття 2. Сфера дії Закону |
19. |
Положення цього Закону поширюються на центральні і місцеві органи виконавчої влади, а також суб’єктів господарювання незалежно від їх підпорядкування і форм власності, що здійснюють діяльність у сфері промислової безпеки. |
20. |
Стаття 3. Законодавство у сфері промислової безпеки |
21. |
Відносини, пов’язані з діяльністю у сфері промислової безпеки, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами. |
22. |
Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про промислову безпеку, застосовуються норми міжнародного договору. |
23. |
Нормативно-правові акти з промислової безпеки - обов’язкові для виконання документи, що встановлюють порядок здійснення діяльності в сфері промислової безпеки. |
24. |
Прийняття, перегляд та скасування нормативно-правових актів з промислової безпеки, а також ведення реєстру цих актів здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки. |
25. |
Стаття 4. Державна політика у сфері промислової безпеки |
26. |
Державна політика у сфері промислової безпеки визначається відповідно до Конституції України і базується на принципах: |
27. |
забезпечення суб’єктом господарювання створення умов безаварійного функціонування небезпечних виробничих об’єктів та допустимого рівня ризику функціонування цих об’єктів; |
28. |
відповідальності суб’єкта господарювання за порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів з промислової безпеки; |
29. |
здійснення державного нагляду за станом промислової безпеки; |
30. |
забезпечення суцільного технічного контролю за станом небезпечних виробничих об’єктів; |
31. |
державного регулювання в частині науково-технічного забезпечення державного нагляду у сфері промислової безпеки; |
32. |
здійснення обов’язкового страхування суб’єктами господарювання цивільної відповідальності за шкоду, спричинену життю, здоров’ю або майну інших осіб в результаті діяльності у сфері промислової безпеки; |
33. |
використання світового досвіду організації роботи у сфері промислової безпеки. |
34. |
РОЗДІЛ ІІ. |
35. |
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ |
36. |
Стаття 5. Загальні вимоги у сфері промислової безпеки |
37. |
Суб’єкт господарювання, що використовує небезпечний виробничий об’єкт, зобов’язаний: |
38. |
виконувати положення цього Закону та інших нормативно-правових актів з промислової безпеки; |
39. |
одержувати дозвільні документи у випадках передбачених законодавством; |
40. |
забезпечувати спеціальне навчання та атестацію працівників небезпечного виробничого об’єкта відповідно до вимог нормативно-правових актів з промислової безпеки; |
41. |
забезпечувати працівників небезпечного виробничого об’єкта відповідними нормативно – правовими актами та нормативними документами, що встановлюють правила безпечного використання устаткування на даному об’єкті; |
42. |
проводити у встановленому порядку організаційно-технічні заходи щодо забезпечення безпечності устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатується на небезпечному виробничому об’єкті; |
43. |
здійснювати контроль за додержанням працівниками правил та норм, що регламентують використання устаткування підвищеної небезпеки; |
44. |
укладати договір про страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду яку може бути заподіяно третім особам унаслідок використання небезпечного виробничого об’єкта на умовах і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. |
45. |
Особи, що виконують роботи, пов’язані з використанням небезпечного виробничого об’єкта зобов’язані: |
46. |
дотримуватися вимог нормативно-правових актів з промислової безпеки, що встановлюють правила ведення робіт на небезпечному виробничому об’єкті; |
47. |
проходити навчання та атестацію щодо безпечного ведення робіт на небезпечному виробничому об’єкті у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки; |
48. |
припиняти проведення робіт у випадку виникнення ситуацій, небезпечних для життя та здоров’я людей. |
49. |
Обов’язковою умовою початку будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, консервації чи ліквідації небезпечного виробничого об’єкта є відповідність прийнятих рішень вимогам законодавства з промислової безпеки, яка встановлюється шляхом проведення відповідної експертизи проектної документації. |
50. |
У процесі будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, консервації чи ліквідації небезпечного виробничого об’єкта розробники проектної документації здійснюють авторський нагляд у встановленому порядку. |
51. |
Відхилення від проектної документації в процесі будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, консервації чи ліквідації небезпечного виробничого об’єкта не допускаються. Зміни, що вносяться в проектну документацію, підлягають експертизі на відповідність нормативно-правовим актам з промислової безпеки. |
52. |
Стаття 6. Основні завдання центральних і місцевих органів виконавчої влади в сфері промислової безпеки |
53. |
Основними завданнями центральних і місцевих органів виконавчої влади в сфері промислової безпеки є моніторинг та комплексний аналіз стану промислової безпеки, проведення профілактичних заходів щодо запобігання загрозам життю та здоров’ю людей при використанні небезпечних виробничих об’єктів в межах повноважень цих органів. |
54. |
РОЗДІЛ ІІІ. |
55. |
ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ПРОМИСЛОВОЮ БЕЗПЕКОЮ |
56. |
Стаття 7. Державний нагляд за промисловою безпекою |
57. |
Державний нагляд за промисловою безпекою здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки та його територіальні органи. |
58. |
Стаття 8. Спосіб здійснення державного нагляду |
59. |
Державний нагляд за промисловою безпекою здійснюється шляхом перевірок суб’єктів господарювання, які експлуатують небезпечні виробничі об’єкти, щодо дотримання цими суб’єктами вимог нормативно-правових актів з промислової безпеки. |
60. |
За видом перевірки суб’єктів господарювання поділяються на комплексні, цільові та оперативні, які можуть бути як планові та позапланові. |
61. |
Періодичність проведення планових перевірок визначається залежно від ризиків виникнення умов, що несуть загрозу життю і здоров’ю працівників небезпечних виробничих об’єктів з урахуванням стану промислової безпеки суб’єкта господарювання та наявності джерел потенційної небезпеки. |
62. |
Порядок здійснення державного нагляду за промисловою безпекою, в тому числі переліки питань, що перевіряються під час здійснення заходів державного нагляду, механізм призупинення (обмеження) діяльності у сфері промислової безпеки встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки. |
63. |
За офіційними зверненнями юридичних та фізичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства з промислової безпеки, які призвели до зростання травматизму або аварійності вище середньо статистичних показників, а також виникнення надзвичайної ситуації або настання нещасного випадку зі смертельними наслідками центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки може вводитися особливий режим організації державного нагляду, який передбачає здійснення комплексу позапланових перевірок для оперативного реагування на аварії, нещасні випадки на виробництві, у тому числі зі смертельними наслідками та запобігання їх подальшого виникнення. |
64. |
Стаття 9. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки |
65. |
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки має право: |
66. |
безперешкодно в будь-який час відвідувати небезпечні виробничі об’єкти, здійснювати перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері промислової безпеки; |
67. |
одержувати від суб’єкта господарювання і посадових осіб письмові чи усні пояснення щодо причин порушень законодавства та вжитих заходів щодо їх усунення, висновки експертних обстежень, аудитів, та іншу інформацію з питань промислової безпеки; |
68. |
видавати в установленому порядку суб’єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи, розпорядження або інші розпорядчі документи про усунення порушень і недоліків в галузі промислової безпеки; |
69. |
забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати діяльність у сфері промислової безпеки у випадках, передбачених законом; |
70. |
притягати до адміністративної відповідальності суб’єктів господарювання та їх працівників, винних у порушенні законодавства про промислову безпеку; |
71. |
надсилати суб’єктам господарювання подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам |
72. |
прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із |
73. |
законом; |
74. |
представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів у сфері промислової безпеки; |
75. |
одержувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; |
76. |
залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань промислової безпеки; |
77. |
скликати в установленому порядку наради з питань промислової безпеки; |
78. |
утворювати за погодженням з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади комісії, експертні та робочі групи; |
79. |
організовувати і провадити видавничу діяльність з метою висвітлення питань реалізації державної політики у сфері промислової безпеки; |
80. |
заслуховувати звіти посадових осіб центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання з питань промислової безпеки. |
81. |
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. |
82. |
Стаття 10. Дозволи на використання устаткування підвищеної небезпеки |
83. |
Суб'єкт господарювання, який має намір розпочати експлуатацію небезпечного виробничого об'єкту, повинен отримати дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки на використання устатковання підвищеної небезпеки. |
84. |
Порядок видачі дозволів установлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки. |
85. |
Рішення посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки про відмову суб'єкту господарювання у видачі дозволу приймається у разі: |
86. |
ненадання суб'єктом господарювання необхідних документів та (або) неправильного їх оформлення; |
87. |
надання недостовірних даних або документів, які не є підставою для видачі дозволу; |
88. |
встановлення неспроможності суб'єкту господарювання використовувати устаткування підвищеної небезпеки. |
89. |
Дозвіл може бути анульовано у разі: |
90. |
подання суб'єктом господарювання заяви про анулювання дозволу; |
91. |
прийняття рішення про скасування державної реєстрації суб'єкту господарювання; |
92. |
виявлення недостовірних даних у документах, наданих суб'єктом господарювання для одержання дозволу; |
93. |
видачі посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки припису про повторне порушення умов дозволу; |
94. |
створення перешкод під час здійснення посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки перевірок додержання умов дозволу. |
95. |
Рішення про видачу дозволу або відмову у його видачі посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки приймають протягом 15 робочих днів з моменту реєстрації заяви суб'єкту господарювання на отримання дозволу. |
96. |
Дозволи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки видаються на безоплатній основі. |
97. |
Стаття 11. Підстави для призупинення діяльності у сфері промислової безпеки |
98. |
Підставами для заборони, зупинки, припинення, обмеження діяльності у сфері промислової безпеки є: |
99. |
виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з промислової безпеки, які загрожують життю та здоров’ю працівників; |
100. |
смертельний нещасний випадок на виробництві; |
101. |
відсутність дозвільних документів на проведення робіт або використання устаткування підвищеної небезпеки на небезпечному виробничому об’єкті; |
102. |
невідповідність фактичного стана небезпечного виробничого об’єкта умовам дозволу; |
103. |
невиконання у встановлений строк приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки; |
104. |
Стаття 12. Права та відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки |
105. |
Права посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки визначаються повноваженнями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, а також Законами України «Про правові засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності « та «Про державну службу «. |
106. |
Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки не несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків згідно із законом. |
107. |
Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки є державними службовцями, і на них поширюється дія Закону України "Про державну службу". |
108. |
Вони несуть відповідальність згідно із законом за виконання покладених на них обов'язків. |
109. |
Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки мають право носити формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. |
110. |
Посадовим особам, які здійснюють нагляд за станом промислової безпеки, заробітна плата встановлюється не нижче заробітної плати відповідних категорій працівників тих галузей виробництва, у яких здійснюється цей нагляд, у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
111. |
РОЗДІЛ ІV. |
112. |
ЕКСПЕРТИЗА ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ |
113. |
Стаття 13. Основні завдання експертизи промислової безпеки |
114. |
Основними завданнями експертизи промислової безпеки є: |
115. |
збір достовірної інформації про об'єкт експертизи та формування на її основі висновку щодо можливості безпечного використання об’єкта; |
116. |
оцінка ефективності, повноти і обґрунтованості заходів, що вживаються для підтримання належного рівня промислової безпеки на небезпечному виробничому об'єкті; |
117. |
узагальнення та аналіз одержаної інформації; встановлення закономірностей процесів, що призводять до травматизму на виробництві та професійних захворювань; |
118. |
створення науково обґрунтованої методології виявлення небезпечних факторів виробництв, оцінки ступеня їх небезпеки та ефективності заходів для їх усунення; |
119. |
створення єдиного інформаційного поля про виробничий травматизм, професійні захворювання і стан небезпечних виробничих об'єктів. |
120. |
Стаття 14. Суб’єкти експертизи промислової безпеки |
121. |
Суб’єктами експертизи промислової безпеки є |
122. |
суб’єкти системи експертизи промислової безпеки; |
123. |
суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері промислової безпеки. |
124. |
Стаття 15. Об’єкти експертизи промислової безпеки |
125. |
Експертизі промислової безпеки підлягають: |
126. |
проектно-кошторисна документація на будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, консервацію чи ліквідацію небезпечних виробничих об’єктів; |
127. |
проектно-технологічна, нормативно-технічна та нормативна документація на ведення робіт на небезпечних виробничих об’єктах; |
128. |
експлуатаційна документація на устаткування підвищеної небезпеки закордонного походження; |
129. |
інші документи, що обумовлюють безпечну експлуатацію небезпечних виробничих об’єктів; |
130. |
устаткування підвищеної небезпеки на небезпечних виробничих об’єктах. |
131. |
Порядок проведення експертизи промислової безпеки встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки. |
132. |
Результатом проведення експертизи промислової безпеки є висновок. |
133. |
Висновок експертизи промислової безпеки подається до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки або його територіальних органів для урахування при здійсненні наглядової та дозвільної діяльності, а також у Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці для узагальнення та наукового опрацювання рекомендацій щодо поліпшення стану промислової безпеки. |
134. |
Стаття 16. Система експертизи промислової безпеки |
135. |
Для здійснення науково-технічної підтримки державного нагляду, установи, організації, підприємства, що виконують експертні роботи у сфері промислової безпеки, об’єднуються в систему експертизи промислової безпеки, яка здійснює скоординовану наукову, науково-технічну, експертну і освітню діяльність, спрямовану на підвищення рівня промислової безпеки та ефективності контрольно-наглядової діяльності спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки. |
136. |
Основні засади функціонування системи експертизи промислової безпеки, вимоги до експертних організацій та експертів технічних з промислової безпеки, порядок та періодичність проведення експертизи промислової безпеки встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки. |
137. |
РОЗДІЛ V. |
138. |
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ |
139. |
Стаття 17. Санкції за порушення вимог законодавства |
140. |
За порушення законодавства про промислову безпеку, невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, юридичні та фізичні особи (суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері промислової безпеки) притягаються цим органом до сплати штрафу у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. |
141. |
Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, визначених цією статтею, зараховуються до Державного бюджету України. |
142. |
Стаття 18. Відповідальність за порушення вимог щодо промислової безпеки |
143. |
За порушення законів та інших нормативно-правових актів про промислову безпеку, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за промисловою безпекою, винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством. |
144. |
Стаття 19. Страхування відповідальності за шкоду, заподіяну в результаті діяльності в сфері промислової безпеки. |
145. |
Суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність в сфері промислової безпеки повинен страхувати відповідальність за шкоду, спричинену життю, здоров’ю або майну інших осіб в результаті цієї діяльності. |
146. |
Порядок і розмір суми страхування встановлюється Кабінетом Міністрів України у відповідній кількості мінімальних розмірів оплати праці, визначених законодавством України на час підписання договору суб’єктом господарювання про страхування відповідальності за спричинену шкоду. |
147. |
Якщо суб’єкт господарювання розпочав використання небезпечного виробничого об’єкта не одержавши зазначеного дозволу, місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, вживає заходів до скасування державної реєстрації цього суб’єкта господарювання у встановленому законом порядку за умови, якщо протягом місяця від часу виявлення вказаних недоліків, він не здійснив належних заходів з їх усунення. |
148. |
РОЗДІЛ VІ. |
149. |
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ |
150. |
1. Цей закон набуває чинності з моменту його опублікування. |
151. |
2. У зв’язку з набуттям чинності цього Закону внести зміни до наступних законодавчих актів: |
152. |
до Закону України "Про охорону праці": |
153. |
абзац 4 ст. 4 вилучити; |
154. |
в абзаці 3 ст. 21 вилучити слова "та експлуатацією об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки". |
155. |
3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з часу набрання чинності цим Законом: |
156. |
внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом; |
157. |
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; |
158. |
забезпечити приведення органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. |