Кількість абзаців - 709 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України" (06) РОЗДІЛ VІІІ. МИТНІ ПЛАТЕЖІ РОЗДІЛ ІХ. ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ПЕРЕД МИТНИМИ ОРГАНАМИ РОЗДІЛ X. ОСОБЛИВОСТІ ПРОПУСКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ТОВАРІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ (ПЕРЕСИЛАЮТЬСЯ) ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ГРОМАДЯНАМИ РОЗДІЛ XІ. СПРИЯННЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПІД ЧАС ПЕРЕМІЩЕННЯ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ (Друге читання)

0. РОЗДІЛ VІІІ. МИТНІ ПЛАТЕЖІ
 
1. ГЛАВА 49. Загальні положення
 
2. Стаття 337. Види митних платежів
 
3. До митних платежів належать:
 
4. 1) мито;
 
5. 2) акцизний податок, що справляється при ввезенні підакцизних товарів на митну територію України;
 
6. 3) податок на додану вартість, що справляється при ввезенні товарів на митну територію України;
 
7. Стаття 338. Правила оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються через митний кордон України
 
8. 1. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюється цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».
 
9. 2. Забороняється застосовувати інші види мита, крім тих, що встановлені цим Кодексом.
 
10. 3. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, акцизним податком та податком на додану вартість встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.
 
11. ГЛАВА 50. Мито
 
12. Стаття 339. Мито та його види
 
13. 1. Мито – це непрямий податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
 
14. 2. В Україні застосовуються такі види мита:
 
15. 1) ввізне мито;
 
16. 2) вивізне мито;
 
17. 3) сезонне мито;
 
18. 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне
 
19. 3. Забороняється застосовувати інші види мит, крім тих, що встановлені цим Кодексом.
 
20. Стаття 340. Ввізне мито.
 
21. Ввізне мито встановлюється на товари при їх ввезенні на митну територію України.
 
22. Стаття 341. Вивізне мито
 
23. Вивізне мито встановлюється на українські товари при їх вивезенні за межі митної території України.
 
24. Стаття 342. Сезонне мито
 
25. На окремі товари може встановлюватись сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.
 
26. Стаття 343. Особливі види мита
 
27. 1. З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:
 
28. 1) спеціальне мито;
 
29. 2) антидемпінгове мито;
 
30. 3) компенсаційне мито.
 
31. 2. Особливі види мита встановлюються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до закону.
 
32. 3. Спеціальне мито встановлюється:
 
33. 1) як засіб захисту національного товаровиробника у разі коли товари ввозяться на митну територію України у обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;
 
34. 2) як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
 
35. 3) як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та (або) ущемляють інтереси України.
 
36. 4. Антидемпінгове мито встановлюється:
 
37. 1) у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику, відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту";
 
38. 2) у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду.
 
39. 5. Компенсаційне мито встановлюється:
 
40. 1) у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику, відповідно до закону;
 
41. 2) у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.
 
42. 6. У разі, якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх установив.
 
43. Стаття 344. Платники мита
 
44. Платниками мита є:
 
45. 1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом;
 
46. 2) особа, на яку покладається обов’язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митними платежами, у разі порушення таких митних режимів, встановлених цим Кодексом;
 
47. 3) особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено із умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, іншими законами, а також будь-які інші особи, які використовують податкову пільгу, яку для них не призначено;
 
48. 4) особа, яка реалізує, або передає у володіння, користування чи розпорядження товари, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами, до закінчення строку, визначеного законом.
 
49. 5) особа, яка реалізує товари, транспортні засоби відповідно до статті 169 цього Кодексу.
 
50. Стаття 345. Об’єкти оподаткування митом
 
51. Об’єктами оподаткування митом є:
 
52. 1) товари, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України суб’єктами підприємницької діяльності, митна вартість яких перевищує суму 100 євро;
 
53. 2) товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами, у обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу Х цього Кодексу;
 
54. 3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 169 цього Кодексу.
 
55. Стаття 346. Дата виникнення податкових зобов’язань
 
56. Датою виникнення податкових зобов’язань по сплаті мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами.
 
57. Стаття 347. База оподаткування митом
 
58. Базою оподаткування митом товарів, що переміщується через митний кордон України є:
 
59. 1) для товарів, на які встановлені адвалерні ставки мита - митна вартість товарів, але не нижче їх контрактної вартості;
 
60. 2) для товарів, на які законом встановлені специфічні ставки мита - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру;
 
61. 3) для товарів, на які законом встановлені комбіновані ставки мита - база оподаткування визначена відповідно до цього пункту для адвалерної та специфічної складової ставок мита.
 
62. Стаття 348. Ставки мита
 
63. 1. В Україні застосовуються такі види ставок мита:
 
64. 1) адвалерна - у відсотках до встановленої статтею 347 цього Кодексу бази оподаткування;
 
65. 2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 347 цього Кодексу;
 
66. 3) комбінована, що складається з адвалерної та специфічної ставок мита.
 
67. 2. Забороняється застосовувати інші види ставок мита, крім тих, що встановлені цим Кодексом.
 
68. 3. Ставки мита, крім сезонного та особливих видів мита, встановлюються виключно спеціальними законами. з питань оподаткування та/або митної справи.
 
69. 4. Ввізне (імпортне) мито на товари, митне оформлення яких здійснюється у порядку, встановленому для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, нараховується за ставками, встановленими Законом України «Про Митний тариф України».
 
70. 5. Ввізне мито є диференційованим:
 
71. 1) до товарів, що походять з тих країн, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита Митного тарифу України;
 
72. 2) до товарів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мита, за винятком випадків, коли зазначене мито та пільги щодо нього встановлені в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита Митного тарифу України;
 
73. 3) до товарів, що походять з України, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, визначені Митним тарифом України, за винятком товарів, які звільняються від сплати мита відповідно до законодавства України;
 
74. 4) до товарів, що походять з держав - членів Світової організації торгівлі (СОТ), застосовуються пільгові ставки ввізного мита, що застосовуються у режимі найбільшого сприяння;
 
75. 5) при митному оформленні товарів, що ввозяться в Україну з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, за умови виконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх норм, установлених відповідними міжнародними угодами, застосовуються положення міжнародної угоди.
 
76. Товари, які призначені для митної території України та імпортуються на умовах угод про вільну торгівлю з країнами СНД, що набрали чинності в установленому порядку, не обкладаються ввізним митом за таких умов:
 
77. а) товар відповідає критеріям походження, установленим Правилами визначення країни походження товарів, затвердженими Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30 листопада 2000 року. На підтвердження походження товарів митним органам надається сертифікат форми СТ-1;
 
78. б) закупівля товару здійснюється на основі договору/контракту між резидентом України та резидентом однієї з держав - учасниць угоди про створення зони вільної торгівлі;
 
79. в) товар вивозиться з митної території однієї з держав - учасниць угоди про створення зони вільної торгівлі і ввозиться на митну територію України.
 
80. При цьому товар не повинен покидати території держав - учасниць угоди, крім випадків, якщо таке транспортування неможливе внаслідок географічного положення держави-учасниці або окремої її території, а також випадків, погоджених компетентними органами держав-учасниць учасниці угоди.
 
81. До товарів походженням з Республіки Македонія, що ввозяться на митну територію України, застосовуються умови вільної торгівлі, установлені Угодою про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною;
 
82. 6) до товарів, що не ввійшли до пунктів 1 - 3 цієї частини, а також до товарів, країна походження яких не визначена, застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифом України.
 
83. Країна походження товарів визначається відповідно до розділу ХІІІ цього Кодексу, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
84. 6. Ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється у порядку, встановленому для громадян, нараховується за ставкою, встановленою у розділі Х цього Кодексу.
 
85. 7. Вивізне мито нараховується за ставками, установленими законом.
 
86. 8. Сезонне мито нараховується за ставками, установленими Законом України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції».
 
87. 9. Особливі види мита нараховуються за ставками, установленими рішеннями Міжвідомчих комісій з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, у відповідності до Законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».
 
88. Стаття 349. Тарифні пільги (тарифні преференції)
 
89. Допускається встановлення преференцій щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування митом, зниження ставок мита або встановлення квот на преференційне ввезення щодо товарів, які походять з держав, що утворюють разом з Україною митний союз або зону вільної торгівлі.
 
90. Стаття 350. Податкові пільги в оподаткуванні митом
 
91. Податкові пільги в оподаткуванні митом надаються на такі товари:
 
92. 1) транспортні засоби комерційного призначення, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, продовольство та інше майно, необхідні для їх нормальної експлуатації на час перебування в дорозі, в пунктах проміжної зупинки, або придбані за кордоном у зв'язку з ліквідацією аварії (поломки) даних транспортних засобів;
 
93. 2) предмети матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами і організаціями суден, які ведуть морський промисел, а також продукція їх промислу, що ввозиться на митну територію України;
 
94. 3) валюта України, іноземна валюта, цінні папери та банківські метали;
 
95. 4) товари, що підлягають оберненню у власність держави у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України;
 
96. 6) товари, що ввозяться в Україну для офіційного і особистого користування або вивозяться за кордон організаціями та особами, які відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і законів України користуються правом безмитного ввезення в Україну та безмитного вивезення з України таких товарів;
 
97. 7) товари, що ввозяться на митну територію України в рамках міжнародної технічної допомоги відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
 
98. 8) товари українського походження (за винятком товарів за кодами згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності 1701, 1702, 1703, 1704, 1806 та 2106 90 20 00, 2106 90 30 00, 2106 90 51 00, 2106 90 55 00, 2106 90 59 00, 2106 90 98 90; товарів, що вироблені на територіях вільних митних зон; товарів, вироблених в митному режимі переробки на митній території), що в незмінному стані або відремонтованому вигляді ввозяться назад на цю територію в митному режимі імпорту, а також товари іноземного походження, які вивозяться назад за межі митної території України в незмінному стані;
 
99. 9) товари, що знову ввозяться на митну територію України і походять з іншої території, які були оплачені митом при первісному ввезенні на митну територію України та тимчасово, у тому числі з метою ремонту вивозились за її межі;
 
100. 10) товари, що знову вивозяться за межі митної території України і походять з цієї території, які були оплачені митом при первісному вивезенні за межі митної території України та тимчасово ввозились на цю територію;
 
101. 11) документи та видання, які надсилаються в рамках міжнародного обміну до освітніх, наукових або культурних закладів, у тому числі бібліотек. Перелік цих закладів визначається Кабінетом Міністрів України;
 
102. 12) товари, що ввозяться на митну територію України відповідно до Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків»;
 
103. 13) товари, транспортні засоби, призначені для виконання угоди про розподіл продукції, а також продукція, видобута у виключній (морській) економічній зоні України, що ввозяться на митну територію України при виконанні угоди про розподіл продукції, а також товари (крім майна та матеріальних цінностей, вартість яких була відшкодована інвестору компенсаційною продукцією і які перейшли у власність держави) та видобута продукція, що вивозяться інвестором з України відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» та угоди про розподіл продукції.
 
104. 14) до 1 січня 2015 року товари, які не виробляються в Україні, крім товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 4707 90 10 00, 4707 90 90 00 і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні, та мають згідно з (УКТЗЕД) такі коди:
 
105. Код товару
згідно з УКТ ЗЕД
Опис товару
 
106. 3211 00 00 Готові сикативи
 
107. 3212 90 31 00,
3212 90 38 00Тільки пігменти (включаючи металеві порошки та пластівці диспергованих у неводному середовищі у вигляді рідини, пасти або густої маси, видів, які використовують для виробництва друкарських фарб (включаючи емалі), крім тих, що на основі алюмінієвого порошку
 
108. 3215 11 00 00 Фарба друкарська чорна
 
109. 3215 19 00 00 Фарба друкарська, крім чорної
 
110. 3505 10 50 00,
3505 10 90 00 Модифіковані крохмалі, які використовуються в паперовій промисловості
 
111. 3701 30 00 00 Тільки пластини (алюмінієві) із нанесеним на них сенсибілізованим (світлочутливим) шаром та пластини, фотополімеризаційно придатні для виготовлення друкарських форм у поліграфії, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм; пластини (магнієві) із нанесеним на них сенсибілізованим (світлочутливим) шаром для виготовлення штампів для тиснення в поліграфії, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм; фотоплівки плоскі (листові) для виготовлення фотоформ у поліграфії, довжина будь-якого боку яких перевищує 255 мм
 
112. 3702 42 00 00 Фотоплівки рулонні для виготовлення фотоформ у поліграфії завширшки понад 610 мм і завдовжки більш як 200 м
 
113. 3702 43 00 00 Фотоплівки рулонні для виготовлення фотоформ у поліграфії завширшки понад 610 мм і завдовжки не більш як 200 м
 
114. 3702 44 00 90 Фотоплівки рулонні для виготовлення фотоформ у поліграфії завширшки більш як 105 мм, але не більш як 610 мм і завдовжки більш як 200 м
 
115. 3907 50 00 00 Смоли алкідні
 
116. 4008 21 90 00 Офсетні гумові пластини із непористої гуми, крім покриття для підлог і матів
 
117. 4703 21 00 00 Целюлоза деревинна, натронна чи сульфатна, крім розчинних сортів, напіввибілена або вибілена з хвойних порід
 
118. 4703 29 00 00 Целюлоза деревинна, натронна чи сульфатна, крім розчинних сортів, напіввибілена або вибілена з листяних порід
 
119. 4704 21 00 00 Целюлоза деревинна сульфітна, крім розчинних сортів, напіввибілена або вибілена з хвойних порід
 
120. 4707 90 10 00 Несортовані відходи паперу і картону та макулатура
 
121. 5901 10 00 00 Тільки текстильні матеріали, які використовуються для виготовлення книжкових палітурок
 
122. 8439 10 00 00,
8439 20 00 00,
8439 30 00 00 Обладнання для виробництва паперової маси з волокнистих целюлозних матеріалів або для виробництва чи обробки паперу або картону
 
123. 8440 10 00 00 Обладнання для оправлення, включаючи брошурувальні машини
 
124. 8441 10 00 00 Інше обладнання для виробництва товарів з паперової маси, паперу або картону, включаючи різальні машини будь-якого типу
 
125. 8443 11 00 00,
8443 19 10 00,
8443 19 31 00,
8443 19 35 00,
8443 19 39 00,
8443 19 90 00,
8443 60 00 00,
8443 90 10 00,
8443 90 80 00 Машини для офсетного друку та обладнання і частини до них, крім товарної позиції 8443 90 05 00
 
126. У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний сплатити ввізне мито в установленому законом порядку;
 
127. 15) до 1 січня 2016 року товари, які ввозяться у митному режимі імпорту (реімпорту) суб'єктами літакобудування, що підпадають під дію статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», за такими кодами згідно з УКТЗЕД:
 
128. 2707 20 90 00, 2707 30 10 00, 2707 60 00 00, 2710 11 21 00, 2710 19 81 00, 2710 19 99 00, 2712 20 90 00, 2805 30 90 00, 2818 10 90 00, 2827, 2835, 3204 90 00 00, 3207 40 30 00, 3208, 3209, 3211 00 00, 3214 10 10 10, 3603 00, 3604 90 00 00, 3703 10 00 00, 3703 90 10 00, 3824 10 00 90, 3824 90 35 00, 3824 90 40 00, 3824 90 50 00, 3824 90 65 00, 3901, 3909, 3911, 3917, 3919, 3920, 3921, 4002, 4005, 4006 90 00 00, 4006 90 00 90, 4008, 4009, 4011 30 10 00, 4016, 4017 00, 7003, 7007, 7019, 7202, 7205 10 00 00, 7205 29 00 00, 7207, 7208, 7209, 7211, 7212, 7213, 7214, 7215, 7217, 7218, 7219, 7220, 7221 00 10 00, 7223, 7224 90 18 00, 7225, 7226, 7227, 7228, 7229, 7304, 7311 00 10 00, 7312, 7315, 7318, 7326, 7407, 7409, 7411, 7413 00, 7419, 7502, 7504 00 00 00, 7505, 7506, 7507, 7508, 7601, 7603, 7604, 7605, 7606, 7607 11 90 00, 7607 19 99 00, 7607 20 91 00, 7608, 7609 00 00 00, 7616, 8101, 8102, 8104, 8105, 8108, 8111 00 90 00, 8112, 8307, 8409 10 10 00, 8411 11 10 00, 8411 12 11 00, 8411 12 13 00, 8411 12 19 00, 8411 12 90 00, 8411 21 10 00, 8411 22 11 00, 8411 22 19 00, 8411 81 10 00, 8411 82 10 00, 8411 91 10 10, 8411 91 10 90, 8411 91 90 00, 8411 99 10 00, 8412 10 10 00, 8412 21 10 00, 8412 29 10 00, 8412 31 10 00, 8412 39 10 00, 8412 80 91 00, 8412 90 10 00, 8413 19 10 00, 8413 20 10 00, 8413 30 10 00, 8413 50 10 00, 8413 60 10 00, 8413 70 10 00, 8413 81 10 00, 8413 91 10 00, 8414 10 10 00, 8414 20 10 00, 8414 30 10 00, 8414 51 10 00, 8414 59 10 00, 8414 80 10 00, 8414 90 10 00, 8415 81 10 00, 8415 82 10 00, 8415 83 10 00, 8415 90 10 00, 8419 50 10 00, 8419 81 10 00, 8419 90 10 00, 8421 19 10 00, 8421 21 10 00, 8421 23 10 00, 8421 29 10 00, 8421 31 10 00, 8421 39 10 00, 8424, 8425 11 10 00, 8425 19 10 00, 8425 31 10 00, 8425 39 10 00, 8425 42 10 00, 8425 49 10 00, 8456, 8457, 8458, 8459, 8460, 8461, 8462, 8463, 8466, 8471 10 10 00, 8471 41 10 00, 8471 49 10 00, 8471 60 10 00, 8471 70 10 00, 8473 30, 8479 89 10 00, 8481, 8482, 8483, 8501 20 10 00, 8501 31 10 00, 8501 32 10 00, 8501 33 10 00, 8501 34 10 00, 8501 40 10 00, 8501 51 10 00, 8501 52 10 00, 8501 53 10 00, 8501 61 10 00, 8501 62 10 00, 8501 63 10 00, 8502 11 10 00, 8502 12 10 00, 8502 13 10 00, 8502 20 10 00, 8502 39 10 00, 8502 40 10 00, 8504 10 10 00, 8504 31 10 00, 8504 32 10 00, 8504 33 10 00, 8504 40 10 00, 8504 50 10 00, 8505, 8506, 8507 10 10 00, 8507 20 10 00, 8507 30 10 00, 8507 40 10 00, 8507 80 10 00, 8507 90 10 00, 8511 10 10 00, 8511 20 10 00, 8511 30 10 00, 8511 40 10 00, 8511 50 10 00, 8511 80 10 00, 8515, 8525 10 10 00, 8525 20 10 00, 8526 10 10 00, 8526 91 11 00, 8526 91 19 00, 8526 91 90 00, 8526 92 10 00, 8528 21 90 00, 8529 10 10 00, 8529 90 10 00, 8531 10 10 00, 8531 20 10 00, 8531 80 10 00, 8532, 8533, 8535, 8536, 8537, 8538 10 00 00, 8538 90 99 00, 8541, 8542, 8543, 8544, 8545, 8546, 9014 10 10 00, 9014 20 13 00, 9014 20 18 00, 9014 20 90 00, 9014 90 90 00, 9017 20, 9017 30, 9017 80, 9020 00, 9023, 9024, 9025 11 10 00, 9025 19 10 00, 9025 80 15 00, 9025 90 10 00, 9026 10 10 00, 9026 20 10 00, 9026 80 10 00, 9026 90 10 00, 9027, 9029 10 10 00, 9029 20 10 00, 9030 10 10 00, 9030 20 10 00, 9030 31 10 00, 9030 39 10 00, 9030 40 10 00, 9030 83 10 00, 9030 89 10 00, 9030 90 10 00, 9031 80 10 00, 9031 90 10 00, 9032 10 10 00, 9032 20 10 00, 9032 81 10 00, 9032 89 10 00, 9033.
 
129. Обсяг та порядок ввезення таких товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
130. У разі порушення цільового використання таких товарів або перевищення граничного обсягу їх ввезення у митному режимі імпорту (реімпорту) до суб'єктів літакобудування застосовуються норми пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України;
 
131. 17) фармацевтична продукція, сполуки, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні і класифікуються за групами 28, 29, 30 УКТЗЕД, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
 
132. 18) устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаюче обладнання і матеріали, засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріали для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії (далі - товари) за умов, якщо ці товари застосовуються платником податків для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні.
 
133. Перелік таких товарів із зазначенням кодів УКТЗЕД встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
134. У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податків зобов'язаний сплатити ввізне мито та пеню у порядку і розмірах, визначених законом;
 
135. 19) техніка, устаткування, майно і матеріали, що ввозяться на митну територію України та вивозяться за межі цієї території, призначені для власного використання розвідувальними органами України;
 
136. 20) матеріали, устаткування та комплектуючі (далі - товари), що використовуються для виробництва:
 
137. а) устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії;
 
138. б) матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, які будуть використовуватися у виробництві альтернативних видів палива або виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії;
 
139. в) енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
 
140. г) засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів;
 
141. ґ) матеріалів, сировини та устаткування, які будуть використовуватися у нанотехнологічних виробництвах або працювати з використанням нанотехнологій.
 
142. Зазначені у цьому пункті товари звільняються від оподаткування за умов, якщо ці товари застосовуються платником податків для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні.
 
143. Перелік таких товарів із зазначенням кодів УКТ ЗЕД встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
144. У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний сплатити ввізне мито та пеню у порядку і розмірах, визначених законом.
 
145. 21) до 1 вересня 2012 року товари (крім підакцизних), які не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають технічним характеристикам світового рівня та вимогам міжнародних спортивних організацій, з метою їх використання для будівництва і оснащення (придбання обладнання та інвентарю) спортивних споруд, що є об'єктами чемпіонату. Перелік та обсяги таких товарів з визначенням їх кодів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджуються Кабінетом Міністрів України. У разі порушення вимог щодо цільового використання таких товарів платник податку зобов'язаний сплатити ввізне мито в установленому законом порядку;
 
146. 22) предмети (крім тих, що підпадають під визначення підакцизних товарів), які до 1 вересня 2012 року ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту УЄФА, призначеними УЄФА особами або учасниками чемпіонату (крім збірної України) відповідно до статті 11 Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні». Обсяги та порядок ввезення таких предметів встановлюються у спосіб, визначений Кабінетом Міністрів України. Перелік таких предметів за кодами УКТЗЕД визначається окремим законом. У разі порушення цільового використання таких предметів або їх відчуження на митній території України за будь-яку компенсацію застосовуються норми пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України.
 
147. 23) до 1 січня 2015 року ввізне мито не справляється при ввезенні на митну територію України товарів, які, у межах ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), імпортуються резидентами - суб'єктами космічної діяльності в Україну та класифікуються за такими кодами Української товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД):
 
148. 2818 10, 2830 20 00 00, 2837, 2901, 2903, 2921, 2929, 2931 00 95 90, 2933 90 20, 3207 20, 3208, 3209, 3214, 3403, 3506, 3602 00 00 00, 3603 00, 3604, 3701, 3703, 3707, 3810, 3814 00, 3901, 3903 00, 3906, 3907, 3908 90 00 00, 3909, 3911, 3917, 3919, 3920, 3921, 3926, 4002, 4005, 4008, 4016, 4017 00 11 00, 4823 40 00 00, 4901, 4906 00 00 00, 5208, 5407, 5607 5903, 5906, 5911 90 90 00, 6815 10, 6902, 7002, 7007 11 90 00, 7019, 7202, 7211, 7214, 7215, 7217, 7219, 7220, 7222, 7223 00, 7224 - 7226, 7228, 7229, 7304, 7407, 7409 - 7411, 7413 00, 7505, 7506, 7508, 7601, 7604 - 7608, 7616, 8101, 8102, 8104, 8105, 8108, 8112, 8307, 8412, 8414, 8421, 8471, 8473, 8479, 8482, 8483 30 90 00, 8501, 8504, 8506, 8507, 8517, 8524, 8526, 8529, 8532, 8533, 8536 - 8538, 8540 - 8544, 8547, 8803, 9014, 9015, 9023 00, 9026, 9027, 9030 - 9033, 9306 90 10 00.
 
149. Порядок і обсяги ввезення зазначених товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
150. 24) до 1 січня 2019 року техніка, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств з виробництва біопалив і для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалив, які класифікуються за кодами УКТЗЕД, визначеними статтею 7 Закону України «Про альтернативні види палива», якщо такі товари не виробляються та не мають аналогів в Україні.
 
151. Порядок ввезення зазначених техніки, обладнання та устаткування визначається Кабінетом Міністрів України.
 
152. У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зобов'язаний сплатити ввізне мито в порядку і розмірах, визначених законом;
 
153. 25) технічні та транспортні засоби, у тому числі самохідні сільськогосподарські машини, що працюють на біопаливі та класифікуються за кодами УКТЗЕД, визначеними статтею 7 Закону України «Про альтернативні види палива», якщо такі товари не виробляються в Україні.
 
154. Порядок ввезення зазначених технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, визначається Кабінетом Міністрів України.
 
155. У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зобов'язаний сплатити ввізне мито в порядку і розмірах, визначених законом.
 
156. Для проектів технологічних та наукових парків, зареєстрованих у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, справляння ввізного мита здійснюється з урахуванням положень законів України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» та «Про наукові парки»;
 
157. 26) бланки книжок МДП та карнетів А.Т.А., що переміщуються між національним гарантійним об’єднанням та іноземними гарантійними об’єднаннями, що є їх кореспондентами, або міжнародними організаціями;
 
158. 27) товари, що ввозяться на митну територію України, або вивозяться за її межі у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
 
159. Стаття 351. Звільнення від оподаткування митом в залежності від обраного митного режиму
 
160. За умови дотримання вимог та обмежень, встановлених у розділі VІІ цього Кодексу, звільняються від оподаткування:
 
161. 1) ввізним митом - товари, поміщені у митні режими реімпорту та відмови на користь держави,
 
162. 2) вивізним митом - товари, поміщені у митний режим реекспорту.
 
163. Стаття 352. Умовне повне звільнення від оподаткування митом
 
164. За умови дотримання вимог та обмежень, встановлених у розділі VІІ цього Кодексу, застосовується умовне повне звільнення щодо оподаткування:
 
165. 1) ввізним митом - до товарів, поміщених у митні режими транзиту, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування;
 
166. 2) вивізним митом - до товарів, розміщених у митні режими транзиту, тимчасового вивезення.
 
167. Стаття 353. Умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом
 
168. 1. Умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом застосовується до товарів, зазначених у статті 253 цього Кодексу, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених у главі 40 цього Кодексу
 
169. 2. Порядок застосування умовного часткового звільнення від оподаткування ввізним митом визначено у статті 253 Кодексу
 
170. Стаття 354. Особливості оподаткування митом товарів при переміщенні через митний кордон України залежно від обраного митного режиму.
 
171. 1. Товари, поміщені у митний режим імпорту оподатковуються ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні умов та обмежень, встановлених у главі 35 цього Кодексу.
 
172. 2. Товари, поміщені у митний режим реімпорту звільняються від оподаткування ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених у главі 36 цього Кодексу.
 
173. 3. У разі поміщення товарів у митний режим реімпорту у відповідності до пункту 3 частини другої статті 225 цього Кодексу суми вивізного мита, сплачені при експорті цих товарів, повертаються у порядку, визначеному Податковим кодексом України, суми ввізного мита не сплачуються.
 
174. 4. Товари, поміщені у митний режим експорту, оподатковуються вивізним митом у випадках, встановлених законом.
 
175. 5. Товари, поміщені у митний режим реекспорту, звільняються від оподаткування вивізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених у главі 38 цього Кодексу, за винятком товарів, що перебували у режимі вільної зони та вивозяться за межі митної території України у митному режимі реекспорту.
 
176. Після поміщення товарів у митний режим реекспорту, суми ввізного мита, сплачені при імпорті цих товарів повертаються особам, що їх сплачували, або їх правонаступникам відповідно до цього Кодексу та у Порядку, встановленому Податковим кодексом України.
 
177. 6. До товарів, поміщених у митний режим транзиту, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених у главі 39 цього Кодексу.
 
178. 7. До товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, застосовується умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному у главі 40 цього Кодексу.
 
179. У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з частковим звільненням від оподаткування ввізним митом, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі, ввізне мито сплачується у порядку, визначеному у статті 253 цього Кодексу.
 
180. 8. До товарів, поміщених у митний режим тимчасового вивезення, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування вивізним митом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених у главі 46 цього Кодексу.
 
181. 9. До товарів, поміщених у митний режим митного складу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування митом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених у главі 41 цього Кодексу.
 
182. 10. До товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених у главі 42 цього Кодексу.
 
183. 11. До товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених у главі 43 цього Кодексу.
 
184. 12. До товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених у главі 44 цього Кодексу.
 
185. У разі випуску у вільний обіг продуктів переробки, отриманих з товарів, поміщених у митний режим переробки, сплата ввізного мита здійснюється у порядку, визначеному у статті 316 цього Кодексу.
 
186. 13. Товари, поміщені у митний режим переробки за межами митної території оподатковуються вивізним митом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених у главі 50 цього Кодексу.
 
187. До товарів, які були поміщені у митний режим переробки за межами митної території України та в межах визначеного строку повертаються в Україну застосовується умовне повне звільнення у порядку, визначеному у статті 319 цього Кодексу.
 
188. 14. До товарів, поміщених у митний режим знищення або руйнування, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених у главі 47 цього Кодексу.
 
189. 15. Товари, поміщені у митний режим відмови на користь держави, звільняються від оподаткування ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених у главі 48 цього Кодексу.
 
190. Стаття 355. Особливості оподаткування ввізним митом
 
191. 1. Справляння мита при переміщенні гуманітарної допомоги через митний кордон України здійснюється відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу».
 
192. 2. Справляння мита в разі імпорту майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), та в інших випадках, установлених законодавством, здійснюється відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування».
 
193. 3. Справляння мита при реалізації проекту наукового парку в разі ввезення наукового, лабораторного і дослідницького обладнання, комплектуючих та матеріалів для виконання проектів наукових парків здійснюється відповідно до Закону України «Про наукові парки».
 
194. 4. Справляння мита при реалізації товарів та матеріальних цінностей, які надходять Товариству Червоного Хреста України, його органам та місцевим організаціям як гуманітарна чи доброчинна допомога, здійснюється відповідно до Закону України «Про товариство Червоного Хреста України».
 
195. 5. Справляння ввізного мита при ввезенні в Україну для реалізації проектів технологічних парків нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються і Україні, здійснюється відповідно до Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків».
 
196. 6. Справляння ввізного мита при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами здійснюється відповідно до розділу Х цього Кодексу.
 
197. Стаття 356. Особливості оподаткування спеціальними видами мита
 
198. 1. Особливі види мита (антидемпінгове, спеціальне та компенсаційне) застосовуються з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників і у випадках, передбачених Законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
199. 2. Особливі види мита справляються на підставі рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до Законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».
 
200. 3. Подання сертифіката про походження товарів є обов'язковим для товарів, увезення яких з відповідної країни регулюється рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі щодо застосування заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, прийнятих в межах повноважень, визначених Законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».
 
201. 4. У разі, якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх установив, якщо інше не передбачено міжнародними угодами (договорами), що набрали чинності в установленому порядку.
 
202. 5. Спеціальне мито, антидемпінгове мито та компенсаційне мито застосовуються незалежно від інших видів мита на умовах, визначених чинним законодавством.
 
203. ГЛАВА 51. Справляння митних платежів
 
204. Стаття 357. Виникнення обов’язку по сплаті митних платежів
 
205. Обов’язок по сплаті митних платежів виникає:
 
206. 1) у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту перетину митного кордону України;
 
207. 2) при незаконному переміщенні товарів, що перебувають на території вільної митної зони або на митному складі - з моменту такого переміщення товарів;
 
208. 3) у разі вивезення товарів з митної території України:
 
209. а) при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту - з моменту прийняття митної декларації;
 
210. б) при вивезенні товарів без оформлення митної декларації та при незаконному вивезенні товарів - з моменту фактичного вивезення товарів за межі митної території України;
 
211. в) при невиконанні умов, установлених по відношенню до товарів, що обкладаються вивізним митом, які вивозилися зі звільненням від оподаткування - з моменту, коли товари досягли іншого місця призначення, ніж те, на яке було надано дозвіл, коли покинули митну територію України з повним або частковим звільненням від експортного мита;
 
212. 4) після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, коли внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами перевірки на підприємстві митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов’язання.
 
213. 5) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
 
214. Стаття 358. Припинення обов’язку по сплаті митних платежів
 
215. 1. Обов’язок по сплаті митних платежів припиняється:
 
216. 1) при виконанні обов’язку по сплаті митних платежів;
 
217. 2) якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втраченими внаслідок аварії або дії непереборної сили за нормальних умов транспортування, зберігання або використання (експлуатації) та за відсутності порушень вимог та умов, установлених цим Кодексом;
 
218. 3) якщо товари знищуються або передаються у власність держави відповідно до цього Кодексу;
 
219. 4) якщо товари конфіскуються відповідно до законодавства.
 
220. 5) після сплати додаткових податкових зобов’язань, що були самостійно визначені митним органом платнику податків внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами перевірки на підприємстві
 
221. 2. Щодо товарів, випущених у вільний обіг на митній території України, або вивезених з цієї території без сплати митних платежів, обов’язок по їх сплаті припиняється також у випадках, передбачених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства з питань встановлення мита.
 
222. Стаття 359. Виконання обов’язку щодо сплати митних платежів
 
223. Обов’язок по сплаті митних платежів уважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими) з моменту:
 
224. 1) у разі здійснення особою, відповідальною за сплату митних платежів, розпорядження про використання коштів авансових платежів:
 
225. а) при оформленні митної процедури - з моменту закінчення митного оформлення;
 
226. б) якщо сплата не пов’язана з оформленням митної процедури - з моменту списання коштів з авансового рахунку при перерахуванні до державного бюджету України;
 
227. 2) у разі сплати коштів безпосередньо до державного бюджету у випадках, визначених законодавством, -з моменту:
 
228. а) списання коштів з рахунку платника в банку;
 
229. б) внесення готівкових коштів у касу банку;
 
230. 3) у разі сплати банком, іншою організацією відповідно до наданої гарантії (забезпечення сплати митних платежів) коштів до державного бюджету в рахунок сплати митних платежів;
 
231. 4) з моменту здійснення списання коштів, що перебували у грошовій заставі, з відповідного рахунку митниці при перерахуванні цих коштів до державного бюджету в рахунок сплати митних платежів;
 
232. 5) настання інших обставин, визначених Податковим кодексом України.
 
233. Стаття 360. Випадки, коли митні платежі не сплачуються
 
234. 1. Митні платежі не сплачуються у випадку, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших актів законодавства з питань встановлення мита, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України:
 
235. 1) товари не є об’єктом оподаткування митними платежами;
 
236. 2) щодо товарів надано звільнення або умовне звільнення (повне або часткове) від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв’язку з якими його надано, у тому числі:
 
237. 3) загальна митна вартість товарів, що ввозяться (вивозяться) суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, які підлягають митному оформленню не перевищує суму 100 євро, крім підакцизних товарів;
 
238. 4) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені під митну процедуру, яка відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів - на період дії цієї процедури та при виконанні умов, що випливають з такої митної процедури.
 
239. 5) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться (вивозяться) громадянами, які підлягають митному оформленню, не перевищує обсягів, що звільняються від оподаткування, відповідно до розділу Х цього Кодексу.
 
240. Стаття 361. Особи, відповідальні за сплату митних платежів
 
241. 1. Особою, відповідальною за сплату митних платежів є декларант, з урахуванням випадків, вказаних у частині другій цієї статті. Якщо декларування товарів здійснюється митним брокером (представником), він є відповідальним за сплату митних платежів солідарно з декларантом відповідно до частини четвертої статті 107 цього Кодексу.
 
242. 2. Особою, відповідальною за сплату митних платежів є фізична особа, що переміщує товар через митний кордон України;
 
243. 3. Крім осіб, зазначених у частині першій та другій цієї статті особами, відповідальними за сплату митних платежів, є:
 
244. 1) при незаконному ввезенні товарів на митну територію України, незаконному вивезенні за межі митної території України, або при незаконному переміщенні товарів, що перебувають у вільній зоні або у митному складі - особа, що незаконно ввезла (вивезла, перемістила) товари, а також особи, що брали участь у незаконному ввезенні (вивезенні, переміщенні) товарів, якщо вони знали або повинні були знати про незаконність такого ввезення (вивезення, переміщення), а при ввезенні - також особи, які придбали у власність або у володіння незаконно ввезені товари, якщо в момент придбання вони знали або повинні були знати про незаконність ввезення, що належним чином підтверджено в порядку, установленому законодавством України. Зазначені особи несуть відповідальність за сплату митних платежів, як би вони виступали в якості декларанта незаконно ввезених чи вивезених товарів;
 
245. 2) при вилученні товарів, що тимчасового зберігаються під митним контролем, з порушенням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів - особа, що незаконно вилучила такі товари, а також особи, які брали участь у незаконному вилученні таких товарів, зберігали та придбали такі товари, або особа, що відповідає за забезпечення схоронності зазначених товарів;
 
246. 3) при недотриманні положень цього Кодексу щодо користування й розпорядження товарами або щодо виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів, які передбачають повне або часткове звільнення від сплати митних платежів, особами, відповідальними за сплату митних платежів у випадках, передбачених цим Кодексом, - є особа, відповідальна за дотримання митного режиму;
 
247. 4) при невиконанні зобов’язань щодо використання чи споживання товарів, які випливають з умов цільового використання, за яких надається податкова пільга при випуску товарів для вільного обігу - особа, на яку покладається обов’язок по виконанню таких умов;
 
248. 6) у разі реалізації автомобілів, що були ввезені із звільненням від оподаткування на підставі надання пільг відповідно до глави 64 цього Кодексу особою, відповідальною за сплату митних платежів є особа, що купує чи придбаває у володіння, або (та) у користування, або (та) у розпорядження автомобіль, що був ввезений на митну територію України із звільненням від оподаткування у разі, коли такі особи не мають права на звільнення в оподаткуванні;
 
249. 7) у разі невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, обов’язку по сплаті митних платежів, якщо сплата митних платежів забезпечена відповідно до положень цього Кодексу гарантом, гарант є особою відповідальною за сплату митних платежів;
 
250. 8) у разі визначення митним органом додаткових податкових зобов’язань за результатами перевірок на підприємствах особою, відповідальною за погашення зазначених зобов’язань, - є імпортер (експортер) відповідних товарів.
 
251. 3. При несплаті митних платежів, у тому числі при неправильному їх нарахуванні та/або несвоєчасній сплаті, відповідальність несе особа, визначена відповідальною за сплату митних платежів. Якщо відповідно до норм цього Кодексу відповідальність за сплату митних платежів покладається на декількох осіб, то такі особи несуть солідарну відповідальність за сплату митних платежів.
 
252. 4. Особи, які одночасно є відповідальними за сплату митних платежів, несуть солідарну відповідальність.
 
253. Стаття 362. Об’єкт та база оподаткування
 
254. Об’єкт та база оподаткування митними платежами при переміщенні товарів через митний кордон України, визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, та інших актів законодавства з питань встановлення мита.
 
255. Стаття 363. Нарахування митних платежів
 
256. 1. Митні платежів нараховуються декларантом або іншими особами, відповідальними за сплату митних платежів, самостійно, за винятком випадків, коли обов’язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, та інших актів законодавства з питань встановлення мита покладається на митні органи.
 
257. 2. Нарахування сум митних платежів здійснюється у валюті України.
 
258. 3. Для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день прийняття митним органом митної декларації на товари, а у разі, якщо митне оформлення здійснюється без подання митної декларації - на день його здійснення.
 
259. 4. У випадках, коли для цілей обчислення митних платежів, у тому числі визначення митної вартості товарів, потрібно зробити перерахування іноземної валюти, застосовується курс іноземної валюти до валюти України, установлений Національним банком України на день застосування ставок митних платежів.
 
260. Стаття 364. Особливості застосування ставок митних платежів при незаконному переміщенні товарів через митний кордон України та використанні товарів з порушенням встановлених обмежень
 
261. 1. У відношенні до товарів, які ввезені на митну територію України з порушенням вимог і умов, встановлених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства з питань встановлення мита і по відношенню до яких не сплачено митні платежі, які підлягають сплаті, митні платежі нараховуються за ставками, що діють на день перетину товарами митного кордону України, а якщо такий день встановити неможливо - на день виявлення митними органами таких товарів. У випадку втрати, не доставки чи видачі без дозволу митних органів товарів, що перебувають під митним контролем та переміщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберіганні, митні платежі нараховуються за ставками, що діють відповідно на день прийняття цих товарів для перевезення або розміщення їх на тимчасове зберігання.
 
262. 2. При незаконному вивезенні товарів з митної території України суми належних до сплати митних платежів нараховуються за ставками, які діють на день перетину митного кордону, а якщо такий день встановити неможливо - на 1 число місяця або на 1 число першого місяця року, протягом якого товари були вивезені.
 
263. 3. При ввезенні товарів на митну територію України базою оподаткування є митна вартість цих товарів, їх кількість або інші показники, встановлені законодавством, що використовуються для визначення бази оподаткування, на день застосування ставок податків, відповідно до частини першої цієї статті. Якщо визначити суму належних до сплати митних платежів неможливо внаслідок ненадання митному органу точних відомостей про характер товарів, їх назву, кількість, країну походження і митну вартість, сума митних платежів визначається, виходячи з найбільшої величини ставок митних платежів, кількості чи вартості товарів, які можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.
 
264. 4. При нецільовому використанні товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, розміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, які діють на день прийняття митним органом митної декларації. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, які використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок податків.
 
265. Стаття 365. Строки сплати (виконання обов’язку по сплаті) митних платежів
 
266. 1. При ввезенні товарів на митну територію України митні платежі повинні бути сплачені не пізніше 15 днів від дня пред’явлення товарів митному органу у місці їх прибуття на митну територію України або від дня завершення внутрішнього митного транзиту, коли декларування товарів здійснюється не в місці їх прибуття, але не пізніше їх випуску, за винятком випадків коли обов’язок по сплаті митних платежів припиняється або митні платежі не сплачуються.
 
267. 2. При розміщенні товарів на тимчасове зберігання, митні платежі повинні бути сплачені не пізніше дня закінчення строку тимчасового зберігання. У випадку, якщо до закінчення строку тимчасового зберігання ці товари поміщуються під митну процедуру, яка передбачає сплату митних платежів, митні платежі мають бути сплачені не пізніше випуску товарів відповідно до цієї процедури.
 
268. 3. При вивезенні товарів з митної території України мита повинні бути сплачені не пізніше дня прийняття митної декларації, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
 
269. 4. При зміні митного режиму митні платежі повинні бути сплачені не пізніше дня випуску товарів у наступному митному режимі, але не пізніше дня, установленого цим Кодексом для завершення дії попереднього митного режиму.
 
270. 5. Для цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:
 
271. 1) при використанні умовно випущених товарів в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано умовне звільнення від оподаткування, - перший день, коли особою було порушено обмеження щодо користування та розпорядженні товарами. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів уважається день прийняття митним органом митної декларації на такі товари;
 
272. 2) при порушенні вимог і умов митних процедур, що відповідно до цього Кодексу тягне обов’язок сплатити митні платежі - день здійснення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів уважається день початку дії відповідної митної процедури.
 
273. 3) в інших випадках - день виникнення обов’язку по сплаті митних платежів.
 
274. 6. Строки сплати митних платежів відносно товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистого користування, а також товарів, що переміщуються через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, трубопровідним транспортом і лініями електропередачі, тимчасово увезених товарів із частковим звільненням від сплати митних платежів, незаконно увезених товарів, виявлених на території України, визначаються цим Кодексом та Податковим кодексом України.
 
275. Стаття 366. Порядок і форми сплати митних платежів
 
276. 1. Суми митних платежів, нараховані митним органом, підлягають сплаті до державного бюджету платником податків до/або на день подання митної декларації до митного оформлення безпосередньо на єдиний казначейський рахунок.
 
277. 2. Суми митних платежів сплачуються через рахунки митного органу, відкриті для цих цілей відповідно до законодавства, в готівковій формі через касу митниці або фінансової установи, або у безготівковій формі через фінансову установу, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та законом.
 
278. 3. Перерахування сум митних платежів до Державного бюджету України з зазначених рахунків митного органу здійснюється цим митним органом.
 
279. 4. Митні платежі сплачуються у національній валюті України. В окремих випадках, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, митні платежі можуть бути сплачені в іноземній валюті, курс якої встановлений Національним банком України.
 
280. 5. Перерахування валюти України в іноземну валюту для цілей сплати митних платежів, обчислених у валюті України, здійснюється за курсом, встановленим Національним банком України, що діє на день прийняття митної декларації, а у випадках, коли обов’язок сплати митних платежів не пов’язаний з поданням митної декларації, - на день фактичної сплати.
 
281. 6. Митні платежі можуть бути сплачені в будь-якій іншій формі, передбаченій законодавством України.
 
282. 7. Порядок нарахування, обліку та перерахування до державного бюджету сум митних платежів визначається міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
 
283. 8. На вимогу платника митні органи зобов’язані видати підтвердження сплати митних платежів у письмовій формі
 
284. Стаття 367. Авансові платежі
 
285. 1. Авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені на визначені відповідно до законодавства рахунки митних органів в рахунок майбутніх митних платежів і не ідентифікованих особою, відповідальною за сплату митних платежів, визначеною у частині першій статті 361 цього Кодексу, в якості конкретних видів і сум митних платежів по відношенню до конкретних товарів.
 
286. 2. Авансові платежі перераховуються у валюті України.
 
287. 3. Сплата митних платежів здійснюється із застосуванням авансових платежів, за винятком випадків, установлених цим Кодексом та Податковим кодексом України.
 
288. 4. Кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це митному органу та не будуть виконані відповідні митні формальності.
 
289. 5. З моменту початку виконання таких митних формальностей, кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі.
 
290. 6. Після завершення здійснення митних формальностей, кошти, у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються митним органом до державного бюджету України.
 
291. 7. Повернення коштів авансових платежів здійснюється в порядку, встановленому міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи, якщо заяву про повернення подано до митного органу протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок митного органу. При цьому відсотки на суму коштів, унесених як авансовий платіж, не нараховуються.
 
292. 8. Кошти авансових платежів, що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, підлягають перерахуванню до державного бюджету України.
 
293. 9. За вимогою платника митний орган зобов’язаний надати йому письмову інформацію про використання коштів, унесених як авансовий платіж, не пізніше ніж 30 днів з дня отримання такої вимоги. У випадку незгоди платника з результатами інформації митного органу здійснюється спільна звірка використання зазначених коштів. Результати такої звірки оформляються актом за формою, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Один екземпляр акту після його підписання надається платникові.
 
294. Стаття 368. Звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами
 
295. 1. Звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами надається за умови дотримання вимог, передбачених національним законодавством для надання такого звільнення.
 
296. 2. Умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими актами законодавства та міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
 
297. 3. Порядок надання документів, необхідних для підтвердження права на звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами визначається міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.
 
298. Стаття 369. Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів
 
299. 1. Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України.
 
300. 2. При виявленні факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця від дня виявлення такого факту зобов’язаний повідомити платника про суми надміру сплачених митних платежів.
 
301. 3. Помилково та/або надміру зараховані до бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету України у порядку, визначеному міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу у галузі митної справи.
 
302. 4. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
 
303. 5. Повернення сум відповідних митних платежів, здійснюється також у випадках, якщо:
 
304. а) законодавством України передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу VІІ цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;
 
305. б) при зміні з дозволу митного органу раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при розміщенні товарів у новий митний режим, менші за суми митних платежів, сплачених при попередньому митному режимі;
 
306. в) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;
 
307. г) подана митному органу митна декларація вважається неподаною відповідно до цього Кодексу;
 
308. ґ) митну декларацію відкликано або анульовано;
 
309. д) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти, або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (за винятком операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності), і повертаються протягом розумного строку.
 
310. 6. Повернення сум відповідних митних платежів, здійснюється також у випадках, якщо:
 
311. а) законодавством України передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу VІІ цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;
 
312. б) при зміні, відповідно до цього Кодексу, раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при розміщенні товарів у новий митний режим, менші за суми митних платежів, сплачених при попередньому митному режимі;
 
313. в) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;
 
314. г) подана митному органу митна декларація вважається неподаною відповідно до цього Кодексу. У разі відмови від завершення митних формальностей відповідно до цього Кодексу, коштам, на які зроблено розпорядження повертається статус авансових платежів;
 
315. ґ) митну декларацію позбавлено чинності;
 
316. д) раніше експортовані товари повертаються у режимі імпорту або реімпорту;
 
317. е) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти, або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (за винятком операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності), і повертаються протягом строку, визначеного у частині другій статті 225 цього Кодексу.
 
318. 7. Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, здійснюється у тому ж порядку, що і повернення надмірно сплачених сум митних платежів за заявою платника за умови, що вона подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених митних платежів.
 
319. 8. Повернення сплачених сум митних платежів, визначених у цій статті здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалась у іноземній валюті, повернення сум митних платежів, визначених у цій статті здійснюється за курсом Національного банку України, що діє на день, коли відбулася їх сплата.
 
320. 9. Повернення не здійснюється:
 
321. а) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень;
 
322. б) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
 
323. Стаття 370. Пеня
 
324. 1. Після закінчення встановлених цим Кодексом та Податковим кодексом України строків сплати митних платежів, на суму податкового боргу нараховується пеня у розмірі та у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
 
325. 2. У разі направлення гаранту претензій щодо сплати митних платежів, у відповідності до Податкового кодексу України, пеня нараховується на строк, що не перевищує трьох місяців з дня, що наступає за днем закінчення строку виконання зобов’язань, забезпечених гарантією.
 
326. 3. При здійсненні перевезень за процедурою МДП нарахування пені призупиняється з дати отримання претензії Гарантійним об’єднанням і поновлюється після сплину трьох місяців, якщо за цей період претензія залишається неврегульованою.
 
327. 4. Пеня сплачується незалежно від застосування інших заходів відповідальності за порушення вимог законодавства України, визначених цим Кодексом, Податковим Кодексом України та іншими законами.
 
328. 5. Пеня нараховується платником самостійно та сплачується одночасно зі сплатою митних платежів.
 
329. 6. Сплата, стягнення та повернення пені здійснюються за правилами, що встановлені законодавством для сплати, стягнення та повернення митних платежів.
 
330. Стаття 371. Стягнення митних платежів
 
331. 1. У випадку несплати або неповної сплати митних платежів у встановлений термін такі платежі стягуються в порядку та в строки, визначені Податковим кодексом України.
 
332. 2. Стягнення податків провадиться з осіб, відповідальних за їх сплату.
 
333. 3. Пеня сплачується незалежно від застосування інших заходів відповідальності за порушення вимог митного та податкового законодавства України.
 
334. 4. Стягнення митних платежів не здійснюється та платнику не направляється податкове повідомлення-рішення, якщо розмір несплачених сум митних платежів відносно товарів, зазначених в одній митній декларації, або товарів, відправлених протягом дня одним відправником на адресу одного одержувача, становить менш ніж 20 гривень та в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
 
335. Стаття 372. Розстрочення та відстрочення сплати митних платежів
 
336. 1. При наявності обставин, що свідчать про існування загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на підставі письмової заяви платника податків, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи чи визначений ним митний орган згідно із Податковим кодексом України можуть змінити терміни сплати митних платежів.
 
337. 2. Порядок надання розстрочення та відстрочення сплати митних платежів затверджується міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
 
338. Стаття 373. Особливості оподаткування митними платежами товарів, транспортних засобів поміщених у відповідний митний режим.
 
339. Особливості оподаткування митними платежами товарів, поміщених у відповідний митний режим, приведені у частині другій статті 6 та розділі VІІ цього Кодексу, а також у розділах V та VІ Податкового кодексу України.
 
340. РОЗДІЛ ІХ. ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПЕРЕД МИТНИМИ ОРГАНАМИ
 
341. ГЛАВА 52. Форми, умови та способи забезпечення зобов’язань перед митними органами
 
342. Стаття 374. Загальні положення
 
343. 1. У випадках, визначених цим Кодексом, виконання зобов’язань осіб, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання митним органам забезпечення сплати митних платежів у способи, що передбачені для цієї митної процедури.
 
344. 2. Надання митним органам забезпечення сплати митних платежів є обов’язковим при ввезенні підакцизних товарів на митну територію України та переміщенні їх транзитом цією територією.
 
345. 3. Спосіб забезпечення сплати митних платежів обирається власником товарів, які перебувають під митним контролем, чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
 
346. 4. Якщо товари (за винятком підакцизних) переміщуються транзитом митною територією України морським і річковим транспортом у контейнерах та під час зберігання залишаються в межах одного пункту пропуску чи зони митного контролю морського порту, забезпечення сплати митних платежів не надається.
 
347. Стаття 375. Способи забезпечення сплати митних платежів
 
348. Способами забезпечення сплати митних платежів є:
 
349. 1) фінансові гарантії;
 
350. 2) перевезення товарів митним перевізником;
 
351. 3) перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (Конвенції МДП);
 
352. 4) перевезення на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А.Т.А.
 
353. ГЛАВА 53. Фінансові гарантії
 
354. Стаття 376. Загальні умови надання фінансових гарантій
 
355. 1. Юридичні особи, які здійснюють свою діяльність у банківській, страховій чи фінансовій галузі відповідно до законодавства України (надалі - фінансові установи), які мають намір виступати гарантом забезпечення особою своїх зобов’язань перед митними органами України щодо сплати митних платежів, уповноважуються і вносяться до реєстру гарантів у порядку, визначеному цим розділом.
 
356. 2. Взаємовідносини між спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи та гарантами регулюються на підставі укладених угод.
 
357. 3. Фінансова гарантія видається гарантом і надається митним органам особою, відповідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
358. 4. Надання фінансової гарантії митним органам передбачає безумовне зобов’язання гаранта сплатити суму митних платежів, визначених відповідно до статті 377 цього Кодексу, у разі не виконання такого зобов’язання особою, відповідальною за їх сплату.
 
359. 5. Фінансова гарантія як забезпечення сплати суми митних платежів не надається, якщо сума митних платежів, що підлягають сплаті, не перевищує суму, еквівалентну 200 євро.
 
360. 6. У випадках, визначених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи, фінансова гарантія не надається, якщо митний орган має підстави вважати, що зобов’язання, узяті перед ним, будуть виконані.
 
361. 7. Вивільнення фінансової гарантії здійснюється не пізніше трьох днів після того, як митний орган упевниться у виконанні забезпечених нею зобов’язань.
 
362. Стаття 377. Визначення розміру фінансової гарантії
 
363. 1. Розмір фінансової гарантії визначається митним органом, виходячи із сум митних платежів, які б підлягали сплаті у разі випуску товарів у вільний обіг або вивезенні товарів відповідно до митного режиму експорту та суми пені, що відповідно до Податкового кодексу України може бути нарахована у разі невиконання забезпечення зобов’язань.
 
364. 2. Якщо при визначенні розміру фінансової гарантії неможливо точно визначити суму митних платежів, що підлягають сплаті, внаслідок ненадання митному органу точних відомостей про характер, найменування, кількість, країну походження, митну вартість та код таких товарів згідно з УКТЗЕД, розмір фінансової гарантії визначається виходячи з найбільшої величини ставок податків, вартості та (або) кількості товарів, які можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.
 
365. 3. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини третьої статті 418 та пунктом 5 частини четвертої статті 420 цього Кодексу, розмір фінансової гарантії визначається митним органом як сума митних платежів, яка може бути додатково нарахована.
 
366. Стаття 378. Форми забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією. Види фінансових гарантій.
 
367. 1. Забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у таких формах:
 
368. 1) наданням фінансової гарантії, виданої гарантом;
 
369. 2) унесенням коштів на відповідний рахунок митного органу (грошова застава);
 
370. 2. Фінансова гарантія може бути індивідуальною (одноразовою) та загальною (багаторазовою).
 
371. 3. Індивідуальна (одноразова) фінансова гарантія у вигляді письмового зобов’язання надається на суму митних платежів для забезпечення за:
 
372. 1) однією вантажною митною декларацією в межах однієї зовнішньоторговельної операції;
 
373. 2) за однією вантажною митною декларацією в межах однієї транзитної операції;
 
374. 3) одним документом контролю за переміщенням товарів;
 
375. 4) за однією операцією з переміщення через митний кордон України товарів громадянами, у випадках, визначених у розділі Х цього Кодексу.
 
376. 4. Багаторазова фінансова гарантія надається для забезпечення зовнішньоторговельних операцій за декількома вантажними митними деклараціями або документом контролю за переміщенням товарів при ввезенні товарів на митну територію України з метою транзиту або для вільного обігу на цій території для одного власника в рамках однієї зовнішньоекономічної угоди.
 
377. 5. Генеральна фінансова гарантія у вигляді письмового зобов’язання на суму мит та податків, що планується декларувати за митними деклараціями протягом одного року або заявлятись до режиму міжнародного митного транзиту чи внутрішнього митного транзиту протягом одного року
 
378. 6. Випадки, умови та порядок застосування генеральної фінансової гарантії визначається Кабінетом Міністрів України.
 
379. 7. Міністерство, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі митної справи, має право встановлювати фіксований розмір гарантійної суми щодо окремих видів товарів.
 
380. 8. Забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією може здійснюватися у будь-якій з форм, що визначені у частині першій цієї статті, на вибір особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
381. 9. Законом можуть бути передбачені й інші способи забезпечення сплати митних платежів.
 
382. 10. Якщо надана гарантія виявляється недостатньою для забезпечення сплати відповідної суми митних платежів особи, зазначені у частині третій статті 376 цього Кодексу, на письмову вимогу митного органу, надають додаткову гарантію або, за їх вибором, замінюють раніше надану гарантію новою.
 
383. Стаття 379. Порядок надання фінансових гарантій митним органам
 
384. 1. У випадках, зазначених у цьому Кодексі, фінансові гарантії надаються митним органам одночасно або до заявлення (декларування) товарів до режиму митного транзиту, попереднього декларування товарів, до їх прибуття на митну територію України, та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму.
 
385. 2. Фінансові гарантії надаються:
 
386. 1) у вигляді документа (викладеного в письмовій або електронній формі зобов’язання гаранта сплатити визначені суми митних платежів на вимогу митного органу);
 
387. 2) у вигляді внесення декларантом, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок митного органу.
 
388. 3. Фінансові гарантії надаються на суму митних платежів, нарахованих на товари, які декларуються по одній митній декларації або заявляються до режиму митного транзиту по одному транспортному документу.
 
389. Стаття 380. Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа
 
390. 1. Митні органи, як забезпечення сплати митних платежів, приймають фінансові гарантії, видані гарантами включеними до реєстру гарантів, який ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи, а саме:
 
391. 1) фінансовими установами;
 
392. 2) митними перевізниками;
 
393. 2. Включення до реєстру гарантів здійснюється безоплатно. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи забезпечує регулярне оприлюднення реєстру гарантів.
 
394. 3. Фінансова гарантія, видана гарантом, унесеним до реєстру гарантів, є безвідкличним зобов’язанням гаранта, що видається у вигляді документа, виплатити на вимогу митного органу кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов’язань.
 
395. 4. Форми бланків фінансових гарантій встановлюються міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі митної справи.
 
396. 5. У разі невиконання зобов’язань, що забезпечені фінансовою гарантією, митний орган направляє гарантові, що видав таку гарантію, вимогу щодо сплати належної суми. встановленому законодавством.
 
397. 6. Гарант зобов’язаний не пізніше банківського дня, наступного за днем отримання вимоги, перерахувати належну суму до Держбюджету.
 
398. 7. При порушенні строку перерахування коштів у рахунок сплати митних платежів відповідно до вимоги митного органу гаранти несуть відповідальність, (у тому числі й передбачену законодавством України з питань оподаткування), як особи, відповідальні за сплату забезпечених митних платежів. У разі несплати гарантом коштів за фінансовими гарантіями, суми таких коштів вважаються податковим боргом гаранта та стягуються у порядку, встановленому законодавством.
 
399. 8. До правовідносин, пов’язаних з видачею фінансової гарантії, виконанням гарантом зобов’язань і припиненням фінансової гарантії, застосовуються також положення законодавства України про банки й банківську діяльність та цивільного законодавства України у частині, що не врегульована цим Кодексом.
 
400. 9. Фінансова гарантія у вигляді письмового зобов’язання вилучається митним органом та ставиться на контроль. При цьому посадовою особою митного органу здійснюється на митній декларації відмітка щодо реквізитів даного письмового зобов’язання, суми митних платежів, які безумовно повинні бути сплачені у разі виявлення порушення зобов’язань наданих митному органу.
 
401. 10. Митний орган здійснює перевірку достатності суми фінансової гарантії у порядку, визначеному статтею 377 цього Кодексу.
 
402. 11. По завершенню митного оформлення товарів чи завершення процедур транзитних перевезень товарів та відсутності порушення зобов’язань фінансова гарантія негайно, але не пізніше трьох робочих банківських днів після того, як митний орган упевнився у виконанні забезпечених зобов’язань, повертається таким митним органом гаранту.
 
403. 12. Підставою для повернення митним органом гарантії, наданої для виконання зобов’язань є:
 
404. 1) щодо транзитного перевезення товарів - повідомлення, у тому числі у електронному вигляді, митного органу відправлення митним органом призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов’язань;
 
405. 2) завершення процедур митного контролю та оформлення товарів до митного режиму, що передбачає сплату митних платежів;
 
406. 3) завершення дії митного режиму, який передбачав перебування товарів під митним контролем весь час дії такого режиму;
 
407. 4) у випадках корегування митної вартості, визначених у розділі ХІІ цього Кодексу.
 
408. Стаття 381. Реалізація фінансової гарантії у вигляді документа
 
409. 1. При невиконанні зобов’язання, забезпеченого фінансовою гарантією у вигляді документа, сума митних платежів та пені, що підлягають сплаті, мають бути перераховані гарантом на рахунок митного органу продовж одного робочого (операційного) банківського дня від дня отримання гарантом вимоги митного органу про таку сплату.
 
410. 2. Форма вимоги встановлюється в угоді, передбаченій частиною третьою статті 383 цього Кодексу.
 
411. 3. У випадку невиконання гарантом - небанківською установою своїх гарантійних зобов’язань протягом строку, встановленого частиною першою цієї статті, митним органом здійснюється примусове безспірне стягнення сум мит, податків та пені за рахунок грошових коштів, що знаходяться на рахунках такого гаранта і вказані у відповідній угоді
 
412. 4. У випадку невиконання гарантом - банківською установою своїх гарантійних зобов’язань протягом строку, встановленого частиною першою цієї статті, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи направляється вимога до Національного банку України про безспірне стягнення сум митних платежів та пені за рахунок грошових резервів такого гаранта із наступним поповненням цих резервів у порядку, встановленому законодавством для банківських установ.
 
413. 5. Форма такої вимоги встановлюється міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі митної справи, та Національним банком України.
 
414. 6. Отримані від гаранта або у порядку примусового безспірного стягнення кошти в рахунок погашення зобов’язань перераховуються митним органом до державного бюджету впродовж одного робочого дня.
 
415. Стаття 382. Фінансова гарантія у вигляді грошової застави
 
416. 1. Грошова застава вноситься готівкою до каси митного органу або в безготівковій формі на рахунок митного органу.
 
417. 2. Внесення грошової застави здійснюється у валюті України.
 
418. 3. В окремих випадках перевезення товарів іноземним перевізником або уповноваженою ним особою в режимі міжнародного митного транзиту дозволяється внесення нерезидентом суми грошової застави у іноземній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на день внесення грошової застави.
 
419. 4. Відсотки на суму грошової застави не нараховуються.
 
420. 5. При виконанні зобов’язання, забезпеченого грошовою заставою, сплачені кошти підлягають поверненню платникові або уповноваженій ним особі не пізніше трьох робочих банківських днів.
 
421. 6. Повернення грошової застави може здійснюватися у будь-якому митному органі, навіть якщо вона вносилася на рахунок іншого митного органу.
 
422. 7. За письмовою заявою платника кошти, унесені як грошова застава, можуть бути використані для сплати податків або для забезпечення сплати податків за іншим зобов’язанням перед митними органами.
 
423. 8. Кошти, унесені як грошова застава, що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про їх використання протягом 1095 днів з дня їх унесення, у 30 денний термін підлягають поверненню особі, яка вносила ці кошти, а у випадку неможливості такого повернення після вжиття митним органом всіх заходів – підлягають перерахуванню до державного бюджету.
 
424. 9. При невиконанні зобов’язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів та пені, що підлягають сплаті, перераховуються до державного бюджету із сум грошової застави.
 
425. 10. Порядок унесення грошової застави та її повернення визначається міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі митної справи.
 
426. Стаття 383. Гарант
 
427. 1. Гарантом може виступати юридична особа - резидент України, яка:
 
428. 1) здійснює свою діяльність у банківській, страховій чи фінансовій галузі відповідно до законодавства України (далі – фінансова установа);
 
429. 2) є митним перевізником.
 
430. 2. Юридична особа, яка здійснює свою діяльність у банківській, страховій чи фінансовій галузі, яка має намір одержати від спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи в установленому цим Кодексом порядку повноваження гаранта, повинна відповідати таким критеріям:
 
431. 1) мати чинну відповідну ліцензію (дозвіл, витяг з реєстру) Національного банку України та (або) спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у випадках визначених законодавством;
 
432. 2) мати досвід роботи у здійсненні банківської, страхової чи іншої фінансової діяльності не менше 10 років;
 
433. 3) мати доведену за останні три календарні роки платоспроможність шляхом підтвердження виконання встановлених для відповідної фінансової установи нормативів, які забезпечують безумовне виконання платіжних зобов’язань;
 
434. 4) не бути протягом останніх трьох календарних років об'єктом застосування Національним банком України та/або спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг заходів впливу за порушення нормативів (критеріїв) у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів діяльності, примусової реорганізації установи, призначення тимчасової адміністрації;
 
435. 5) не мати збитковості за останні три календарних роки;
 
436. 6) не мати заборгованості із сплати податків і зборів до бюджетів всіх рівнів;
 
437. 7) мати можливість формування в повному обсязі грошових резервів для відшкодування можливих втрат у розмірі визначеної ним самим суми всіх одночасно наданих митним органам фінансових гарантій;
 
438. 8) не мати заборгованості перед митними органами за попередньо наданими гарантіями;
 
439. 9) мати електронну систему, придатну для обміну оперативними даними між банком та митними органами України, забезпечувати захист інформації, яка передаватиметься та накопичуватиметься у цій системі, від несанкціонованого використання, копіювання та модифікації.
 
440. 3. Взаємовідносини між спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи та гарантами регулюється на підставі укладених угод, у яких зазначається обов’язок гаранта безумовно сплатити суму митних платежів у разі невиконання відповідними особами зобов’язань перед митними органами відповідно до положень статті 374 цього Кодексу, та щорічно, не пізніше 1 березня року, наступного за звітним, надавати підтвердження умов, викладених у абзацах першому-шостому частини другої цієї статті, за попередній рік.
 
441. 4. У такій угоді за погодженням із гарантом може бути вказана умова щодо застосування гарантом електронної системи накопичення і обміну інформацією із митними органами, що забезпечуватиме її захист від несанкціонованого використання, копіювання та/або модифікації.
 
442. 5. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи веде реєстр гарантів та форми надання фінансових гарантій відповідно до укладених угод, що затверджені за погодженням із центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю, випуску та проведення лотерей, розроблення та виробництва голографічних захисних елементів.
 
443. 6. Включення гарантів до реєстру здійснюється безоплатно згідно висновку центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю, випуску та проведення лотерей, розроблення та виробництва голографічних захисних елементів.
 
444. 7. Строк прийняття рішення про включення гарантів до реєстру не повинен перевищувати 30 календарних днів після надання спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у галузі митної справи документів, підтверджуючих виконання умов частини другої цієї статті.
 
445. 8. У випадку порушення терміну, встановленого сьомою цієї статті, юридична особа набуває статусу гаранта, має бути включена до реєстру гарантів і може бути з нього виключена лише у випадку порушення нею або доведення факту недотримання нею критеріїв, визначених у частині другій цієї статті.
 
446. 9. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи зобов’язаний забезпечити регулярне (не рідше чотирьох разів на рік) опублікування у офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті переліку гарантів, включених до реєстру.
 
447. Стаття 384. Порядок отримання статусу гаранта
 
448. 1. Фінансова установа, що має намір отримати статус гаранта, повинна відповідно до статті 383 цього Кодексу отримати офіційне підтвердження:
 
449. 1) від Національного банку України та (або) спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг - про дотримання (виконання) встановлених для відповідної фінансової установи нормативів, які забезпечують безумовне виконання платіжних зобов’язань перед державним бюджетом;
 
450. 2) від органу державної податкової служби за місцем реєстрації - про відсутність збитковості та відсутність заборгованості із сплати податків і зборів до бюджетів всіх рівнів за останні три календарних роки;
 
451. 3) від незалежної аудиторської компанії, що внесена до Реєстру аудиторів банків Національного банку і здійснюють аудит відповідно до Міжнародних стандартів аудита (МСА) - позитивний аудиторський висновок за останні три звітні роки;
 
452. 4) від незалежної аудиторської компанії, що внесена до Реєстру аудиторів банків Національного банку і здійснюють аудит відповідно до Міжнародних стандартів аудита (МСА) - позитивний аудиторський висновок за останні три звітні роки;
 
453. 2. Інформація, вказана у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, надається державними органами у місячний строк від дати запиту.
 
454. 3. Строк перевірки митним органом відсутності заборгованості перед митними органами за попередньо наданими гарантіями не перевищує трьох робочих днів після дати подання фінансовою установою заяви на отримання статусу гаранта і документів, визначених статтею 383 цього Кодексу та цією статтею. Висновок про результати такої перевірки у довільній формі за підписом керівника митного органу не пізніше одного робочого дня надсилається фінансовій установі, а його копія долучається до інших документів.
 
455. 4. Перелік нормативів (критеріїв), які забезпечують безумовне виконання платіжних зобов’язань перед державним бюджетом встановлюються наказом центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю, випуску та проведення лотерей, розроблення та виробництва голографічних захисних елементів за поданням Національного банку України та (або) спеціально уповноваженого органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг після їх погодження спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.
 
456. ГЛАВА 54. Інші способи забезпечення сплати митних платежів
 
457. Стаття 385. Перевезення товарів митним перевізником
 
458. Перевезення товарів митним перевізником як захід гарантування доставки товарів, які перебувають під митним контролем, до митного органу призначення, здійснюється відповідно до умов, визначених главою 28 цього Кодексу.
 
459. Стаття 386. Перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (Конвенції МДП).
 
460. Перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (Конвенції МДП) як захід гарантування доставки товарів, які перебувають під митним контролем, до митного органу призначення, застосовується за умови, що товари у процесі перевезення перетинають митний кордон України, а їх перевезення на всьому маршруті або на його частині здійснюється автомобільним транспортом.
 
461. Стаття 387. Перевезення на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А.Т.А.
 
462. При перевезенні товарів на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) застосовується книжка (карнет) А.Т.А. -уніфікований міжнародний митний документ, що використовується як митна декларація для митного оформлення товарів та є гарантійним документом про сплату митних платежів.
 
463. РОЗДІЛХ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОПУСКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ТОВАРІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ (ПЕРЕСИЛАЮТЬСЯ) ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ГРОМАДЯНАМИ
 
464. ГЛАВА 55. Загальні положення
 
465. Стаття 388. Сфера застосування цього розділу
 
466. 1. Цим розділом регулюються умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.
 
467. 2. При переміщенні громадянами товарів, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, їх митне оформлення здійснюється в порядку, визначеному для підприємств. Положення цього розділу в такому випадку не застосовуються.
 
468. 3. Положення цього розділу не поширюються на товари, що переміщуються особами, які користуються митними пільгами згідно із Розділом ХІV цього Кодексу.
 
469. Стаття 389. Порядок переміщення громадянами товарів через митний кордон України та місця митного оформлення таких товарів
 
470. 1. Громадяни за умови дотримання вимог цього Кодексу та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну та вивезення з України.
 
471. 2. Громадянам, які в’їжджають на територію України або виїжджають з неї засобами автомобільного та залізничного транспорту, а також транспортними засобами особистого користування, дозволяється здійснювати декларування товарів, що переміщуються ними через митний кордон України, не залишаючи цих транспортних засобів.
 
472. 3. Стосовно транзитних пасажирів, які не залишають транзитної зони, митний контроль не проводиться, однак митні органи мають право вживати передбачених цим Кодексом заходів у випадку підозри щодо вчинення такими пасажирами порушення митних правил або контрабанди.
 
473. 4. Митне оформлення товарів, які вивозяться за межі митної території України громадянами, може здійснюватися у будь-якому митному органі на всій митній території України.
 
474. 5. Митне оформлення товарів (крім тих, що переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, а також транспортних засобів), які ввозяться на митну територію України громадянами, здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України.
 
475. 6. Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажних відправленнях, здійснюється в митних органах за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян, у місці кінцевого призначення транспортного засобу, що здійснював перевезення цього багажу, або, за заявою громадянина, - у пунктах пропуску через державний кордон України.
 
476. 7. Місця здійснення митного оформлення транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України громадянами, визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
 
477. Стаття 390. Двоканальна система митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами
 
478. 1. Двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування шляхом вчинення дій, обираючи один з двох каналів проходу (або проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.
 
479. 2. Канал, позначений символами зеленого кольору, («зелений коридор») призначений для громадян, що переміщують через митний кордон України товари в обсягах, які не підлягають оподаткуванню митними платежами, та які не підпадають під заборони або обмеження стосовно ввезення або вивезення й не підлягають письмовому декларуванню.
 
480. 3. Канал, позначений символами червоного кольору, («червоний коридор») призначений для всіх інших громадян.
 
481. 4. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений» або «червоний» коридор) для проходження митного контролю за двоканальною системою.
 
482. 5. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають декларуванню в письмовій формі, і свідчить про факти, що мають юридичне значення. Канал, позначений символами червоного кольору, («червоний коридор») призначений для всіх інших громадян.
 
483. Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов’язкового дотримання порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України.
 
484. Стаття 391. Установлення призначення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України
 
485. 1. Порядок установлення призначення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.
 
486. 2. З метою встановлення призначення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, беруться до уваги:
 
487. 1) характер товарів, тобто споживчі якості товарів, традиційна практика їх застосування в побуті. Переміщення громадянами товарів, що не використовуються в домашньому господарстві та зазвичай застосовуються в промисловості, свідчить про комерційне призначення таких товарів;
 
488. 2) кількість та однорідність товарів. Товари одного найменування, розміру, фасону, кольору тощо, які переміщуються громадянами у кількості, що перевищує потреби однієї сім’ї, розглядаються як такі, що мають комерційне призначення;
 
489. 3) частота переміщення товарів. Товари, що переміщуються в будь-якій кількості однією й тією ж особою (адресовані одній і тій же особі) частіше, ніж один раз на місяць, вважаються такими, що мають комерційне призначення.
 
490. Стаття 392. Умови пересилання громадянами товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях
 
491. 1. Громадяни мають право пересилати товари у міжнародних поштових та експрес-відправленнях у порядку, встановленому главою 23 цього Кодексу, крім товарів, заборонених до такого пересилання.
 
492. 2. Обмеження щодо вартості та обсягів товарів, а також перелік товарів, заборонених до пересилання у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, встановлюються цим Кодексом та законом.
 
493. Стаття 393. Визначення вартості товарів, які переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів
 
494. 1. Для цілей нарахування митних платежів вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами.
 
495. 2. При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.
 
496. 3. Особа, яка декларує митну вартість вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення митної вартості.
 
497. 4. За відсутності документів, які підтверджують фактурну вартість товарів, або у разі наявності доказів щодо недостовірності заявленої вартості митні органи визначають вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари.
 
498. 5. У разі наявності обгрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості, митні органи можуть визначити фактурну вартість на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.
 
499. Стаття 394. Переміщення (пересилання) особистих речей громадянами через митний кордон України
 
500. Особисті речі при переміщенні (пересиланні) громадянами через митний кордон України підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно, або, за бажанням власника чи на вимогу митного органу, письмово, звільняються від оподаткування та подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, а також від проведення видів державного контролю, визначених частиною першою статті 32 цього Кодексу.
 
501. Стаття 395. Перелік товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян
 
502. Особистим речами вважаються:
 
503. 1) товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;
 
504. 2) одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, які були у користуванні;
 
505. 3) нові товари (крім підакцизних), зокрема такі як одяг, білизна, взуття, що ввозяться у ручній поклажі або супроводженому багажі і призначені, з врахуванням їх типу, кількості та однорідності, для особистих потреб отримувача, або членів його сім’ї.
 
506. Такі товари можуть ввозитись у кількості, що не перевищує потреби сім’ї, але не більше ніж як в трьох екземплярах (комплектах) кожного типу та за умови, що загальна фактурна вартість таких товарів не перевищує еквівалент 200 євро;
 
507. 4) особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні;
 
508. 5) індивідуальне письмове та канцелярське приладдя;
 
509. 6) один фотоапарат, кіно-, одна відеокамера разом з обґрунтованою кількістю фото-, відео-, кіноплівок та додаткового приладдя;
 
510. 7) один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок;
 
511. 8) бінокль, флеш-карти у кількості не більше трьох штук;
 
512. 9) переносні музичні інструменти у кількості не більше двох штук;
 
513. 10) один переносний звуковідтворювальний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків;
 
514. 11) один переносний радіоприймач;
 
515. 12) стільникові (мобільні) телефони, у кількості не більше двох штук, пейджери;
 
516. 13) один переносний телевізор;
 
517. 14) переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук і периферійне обладнання та приладдя до них;
 
518. 15) одна переносна друкарська машина;
 
519. 16) калькулятори, електронні книжки у кількості не більше двох штук;
 
520. 17) індивідуальні портативні медичні прилади для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні;
 
521. 18) звичайні та/або прогулянкові дитяча коляски у кількості, що дорівнює кількості дітей, які перетинають митний кордон України, а у разі відсутності дітей - не більше однієї штуки;
 
522. 19) одна інвалідна коляска на кожного інваліда, який перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки;
 
523. 20) індивідуальне спортивне спорядження;
 
524. 21) лікарські засоби, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, які визначаються Кабінетом Міністрів України;
 
525. 22) годинники у кількості не більше двох штук;
 
526. 23) 0,5 літри туалетної води та 100 грамів парфумів;
 
527. 24) спортивне спорядження - велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу та віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;
 
528. 25) інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина, перелік і гранична кількість яких може додатково визначатися Кабінетом Міністрів України.
 
529. ГЛАВА 56. Пропуск та оподаткування товарів, що вивозяться (пересилаються) громадянами за межі митної території України
 
530. Стаття 396. Умови вивезення (пересилання) громадянами товарів за межі митної території України
 
531. 1. Вивезення громадянами товарів за межі митної території України здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством України для підприємств, якщо інше не передбачено законодавством.
 
532. 2. Товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро (крім зазначених у частині третій цієї статті), не підлягають письмовому декларуванню при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України.
 
533. 3. Товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро та на які законодавством України встановлено вивізне мито та/або при вивезенні (пересиланні) громадянами яких через митний кордон України державними органами видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, із сплатою вивізного мита у випадках, визначених законом та з поданням відповідних документів, виданих державними органами у вищевказаних випадках.
 
534. 4. Товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро, при їх вивезенні (пересиланні) громадянами за межі митної території України, підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої цим Кодексом для підприємств у разі здійснення операцій з експорту та зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених Законом.
 
535. 5. Товари (крім таких, що підлягають оподаткуванню вивізним митом), які не мають ознак комерційних товарів та сумарна фактурна вартість яких перевищує суму, еквівалент 10 000 євро, при вивезенні (пересиланні) громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням необхідних документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон.
 
536. 6. Дія частини першої цієї статті не поширюється на:
 
537. 1) товари, сукупна вартість яких не перевищує суму 10 000 євро;
 
538. 2) товари, що вивозяться у зв’язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання;
 
539. 3) товари, що входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії;
 
540. 4) товари, що тимчасово вивозяться громадянами-резидентами за межі митної території України під письмове зобов’язання про їх зворотне ввезення;
 
541. 5) товари, що були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов’язання про їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами;
 
542. 6) товари, що були одержані громадянами-нерезидентами у вигляді призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами;
 
543. 7) товари, що були придбані в Україні громадянами-нерезидентами, які користуються пільгами згідно з міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, та вивозяться цими громадянами у зв’язку з їх остаточним виїздом за межі України;
 
544. 8) товари, що були придбані громадянами-нерезидентами на території України та їх загальна вартість не перевищує суми іноземної валюти, ввезеної цими громадянами під час в’їзду в Україну, за умови подання відповідних документів;
 
545. 9) товари, що є особистими речами, що вивозяться громадянами-резидентами у зв’язку з довготерміновим закордонним відрядженням;
 
546. 10) товари, що вивозяться громадянами-нерезидентами у зв’язку з остаточним виїздом за межі України, на суму доходу, одержаного за час роботи чи навчання в Україні, за умови подання відповідних документів;
 
547. Стаття 397. Особливості тимчасового вивезення (пересилання) громадянами-резидентами товарів і транспортних засобів особистого користування за межі митної території України
 
548. 1. На прохання громадян-резидентів, які тимчасово вивозять (пересилають) за межі митної території України товари, які не є особистими речами або транспортні засоби та сумарна фактурна вартість яких перевищує 10 000 євро, митний орган вживає заходів до ідентифікації цих товарів з метою забезпечення їх зворотного ввезення (пересилання) без письмового декларування та оподаткування митними платежами.
 
549. 2. Декларування товарів та транспортних засобів, зазначених у частині першій цієї статті, незалежно від їх сумарної фактурної вартості, здійснюється митними органом на прохання громадянина-нерезидента.
 
550. 3. Тимчасове вивезення (пересилання) громадянами-резидентами особистих речей, товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро, та транспортних засобів особистого користування, на яких громадяни перетинають митний кордон України, за межі митної території України здійснюється без надання митному органу зобов’язання про зворотне ввезення.
 
551. 4. У разі відсутності книжки (карнету) АТА, що використовується відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік), тимчасове вивезення громадянами-резидентами товарів (крім транспортних засобів особистого користування) за межі митної території України здійснюється за умови письмового декларування та надання митному органу зобов’язання про їх зворотне ввезення.
 
552. 5. Зобов’язання щодо зворотного ввезення товарів, які тимчасово вивозяться (пересилаються) за межі митної території України і сумарна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро, надається за бажанням громадянина або на вимогу посадової особи митного органу.
 
553. 6. Декларування транспортних засобів особистого користування, що тимчасово вивозяться громадянами-резидентами за межі митної території України, здійснюється в усній формі або шляхом учинення дій.
 
554. Стаття 398. Обмеження щодо вивезення громадянами за межі митної території України окремих товарів
 
555. 1. Не допускається вивезення громадянами за межі митної території України незалежно від загальної вартості:
 
556. 1) товарів, щодо яких відповідно до законодавства України застосовуються заходи митно-тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та інші обмеження, встановлені статтею 122 цього Кодексу для суб’єктів підприємництва у разі здійснення операцій з експорту, крім особистих речей, домашніх тварин;
 
557. 2) товарів, на які встановлено державні дотації, крім особистих речей;
 
558. 3) товарів промислового призначення (обладнання, комплектуючих виробів, матеріалів тощо) згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.
 
559. 2. Вивезення (пересилання) за межі митної території України дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження дозволяється у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
 
560. Порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів визначається Національним банком України.
 
561. 3. Не допускається вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку.
 
562. ГЛАВА 57. Пропуск та оподаткування товарів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України
 
563. Стаття 399. Умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України
 
564. 1. Товари (за винятком підакцизних), що переміщуються у ручній поклажі, супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 2000 євро, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 122 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України) та звільняються від оподаткування.
 
565. 2. Право на звільнення від оподаткування та письмового декларування товарів, зазначених у частині першій цієї статті, надається громадянину один раз в десять днів.
 
566. 3. Якщо переміщення товарів, зазначених у частині першій цієї статті здійснюється частіше, ніж передбачено частиною другою цієї статті, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків від сумарної фактурної вартості товарів та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
 
567. 4. Товари (крім підакцизних), що переміщуються у ручній поклажі, супроводженому багажі на умовах, визначених у частині другій цієї статті, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 2000 євро підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків від сумарної фактурної вартості товарів і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
 
568. 5. Товари, зазначені у пункті третьому статті 395 цього Кодексу, сумарна фактурна вартість яких при переміщенні перевищує еквівалент 2000 євро підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків від сумарної фактурної вартості товарів і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
 
569. 6. У разі одночасного ввезення у ручній поклажі та/або у супроводженому багажі товарів, зазначених у пункті третьому статті 395 цього Кодексу та товарів, зазначених у частині першій цієї статті, що ввозяться на умовах, зазначених у частині другій цієї статті, не підлягають оподаткуванню та декларуванню товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквіваленту 2000 євро.
 
570. 7. У випадку ввезення на митну територію України товарів, зазначених у частинах четвертій та п’ятій цієї статті, потребує подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян.
 
571. 8. Базою оподаткування митними платежами товарів, зазначених у частинах четвертій та п’ятій цієї статті є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує 2000 євро.
 
572. 9. Культурні цінності за кодами згідно з УКТЗЕД 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення, не підлягають письмовому декларуванню.
 
573. 10. Товари (крім підакцизних), що переміщуються у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, несупроводженому багажі та вантажних відправленнях протягом однієї доби на адресу одного одержувача, сумарна фактурна вартість яких не перевищує суму еквівалентну 300 євро, та підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та звільняються від оподаткування.
 
574. 11. Товари (крім підакцизних), що переміщуються у ручній поклажі, супроводженому багажі, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 2000 євро, та не перевищує еквівалент 10 000 євро підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків сумарної фактурної вартості та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
 
575. 12. Товари (крім підакцизних), що переміщуються протягом однієї доби на адресу одного одержувача у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує суму еквівалентну 300 євро, але не перевищує суму еквівалентну 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян та оподатковуються митом за ставкою 10 відсотків сумарної вартості та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
 
576. 13. Товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адреси громадян, загальна вартість яких перевищує суму еквівалентну 10 000 євро, підлягають декларуванню в порядку, встановленому для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та оподатковуються ввізним митом за ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
 
577. 14. Поміщення товарів, ввезених на митну територію України громадянами, у митні режими відмови на користь держави чи знищення або руйнування здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом.
 
578. 15. При ввезенні (пересиланні) на митну територію України звільняються від оподаткування митними платежами:
 
579. 1) особисті речі, визначені у статті 395 цього Кодексу;
 
580. 2) культурні цінності за кодами згідно з УКТЗЕД 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00, виготовлені 50 і більше років тому;
 
581. 3) товари (крім підакцизних), що переміщуються у міжнародних поштових, експрес-відправленнях, несупроводженому багажі та вантажних відправленнях протягом однієї доби на адресу одного одержувача, загальна вартість яких не перевищує суму еквівалентну 300 євро, за умов, визначених у частині восьмій цієї статті;
 
582. 4) товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дати видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дати видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років:
 
583. а) призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування (крім товарів, що класифікуються за товарною позицією 8802 або одним із кодів 8903 91 99 00, 8903 92 99 00, 8903 99 99 00 згідно з УКТЗЕД);
 
584. б) транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8711 згідно з УКТЗЕД (в кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови документального підтвердження того, що до дати видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні;
 
585. в) що класифікуються в товарній позиції 8716 10 згідно з УКТЗЕД (в кількості однієї одиниці на кожного повнолітнього громадянина) за умови одночасного ввезення з транспортними засобами особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8711 згідно з УКТЗЕД.
 
586. 5) товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України;
 
587. 6) товари, що входять до складу спадщини за законом, відкритої за межами України на користь резидента (у тому числі по одному транспортному засобу особистого користування, що класифікуються за кожною товарною позицією 8702, 8703, 8711 згідно з УКТЗЕД), у разі підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття. Зазначене підтвердження підлягає засвідченню або легалізації у відповідній закордонній консульській установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України;
 
588. 7) товари, одержані громадянами-резидентами у вигляді нагород і призів на міжнародних змаганнях, конкурсах за межами митної території України (у тому числі не більше одного транспортного засобу за товарними позиціями 8702, 8703, 8711 згідно з УКТЗЕД), за умови документального підтвердження факту нагородження нотаріальними органами відповідної країни. Зазначене підтвердження підлягає засвідченню або легалізації у відповідній закордонній консульській установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України;
 
589. 8) товари, що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України (включаючи транспортні засоби особистого користування), за наявності відповідного підтвердження попереднього вивезення таких товарів, транспортних засобів;
 
590. 9) транспортні засоби особистого користування, які попередньо тимчасово вивозилися громадянами-резидентами за межі митної території України;
 
591. 10) товари (крім транспортних засобів), які мають ознаки таких, що були у користуванні і призначені для власного облаштування житла та забезпечення життєдіяльності громадян, які перебували за кордоном у відрядженнях (на навчанні), за умови, що такі товари ввозяться (пересилаються) безпосередньо громадянином, що перебував у відрядженні (на навчанні), одночасно з поверненням його з відрядження (навчання);
 
592. 11) товари (крім транспортних засобів), які мають ознаки таких, що були у користуванні і призначені для власного облаштування житла та забезпечення життєдіяльності іноземних громадян, які за офіційним запрошенням прибувають у довготермінове відрядження в Україну, за умови, що такі товари ввозяться (пересилаються) в Україну на адресу свого тимчасового перебування безпосередньо таким громадянином протягом перших шести місяців його перебування в довготерміновому відрядженні в Україні, під зобов’язання про їх зворотне вивезення;
 
593. 12) товари за товарними позиціями 8702, 8703, 8711, 8716 згідно з УКТЗЕД, що ввозяться на митну територію України зі звільненням від оподаткування відповідно до цієї частини, підлягають постановці на тимчасовий облік в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України на строк до 1095 днів з оформленням документів на право тимчасового користування такими товарами та можуть бути відчужені або передані у володіння, користування чи розпорядження іншим особам (крім членів сімей таких громадян) упродовж 1095 днів з моменту ввезення на митну територію України тільки після сплати особами, які ввезли їх, всіх митних платежів за ставками, чинними на день подання митної декларації.
 
594. 13) Документи на право постійного користування (з правом відчуження) товарами, зазначеними у пункті 12 цієї частини, можуть бути видані громадянам - власникам цих товарів після постійного проживання їх на території України протягом трьох років з дня митного оформлення таких товарів.
 
595. 16. Звільнення від сплати податків не надається при ввезенні громадянами на митну територію України товарів комерційного призначення, а також алкогольних напоїв та тютюнових виробів в обсягах, що перевищують зазначені у частині другій статті 401 цього Кодексу.
 
596. Стаття 400. Ввезення на митну територію України громадянами особистих речей та домашніх тварин
 
597. 1. Особисті речі, що ввозяться громадянами на митну територію України, декларуються усно або, за бажанням власника таких речей чи на вимогу посадової особи митного органу, письмово.
 
598. 2. Домашні тварини, що ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають обов’язковому письмовому декларуванню та застосуванню до них заходів контролю, визначених законом.
 
599. 3. Особисті речі, що ввозяться громадянами на митну територію України, звільняються від обкладення податками. До них також не застосовуються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та інші обмеження.
 
600. Стаття 401. Ввезення на митну територію України громадянами алкогольних напоїв та тютюнових виробів
 
601. 1. Ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку, не допускається.
 
602. 2. Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях з розрахунку на одну особу:
 
603. 1) 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
 
604. 2) 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту понад 22%) алкогольних напоїв.
 
605. 3. Алкогольні напої та тютюнові вироби незалежно від їх кількості не звільняються від оподаткування митними платежами, якщо особа, яка ввозить їх на митну територію України, була відсутня в Україні менш ніж 24 години.
 
606. Стаття 402. Особливості митного оформлення окремих товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу
 
607. 1. Товари за товарними позиціями 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТЗЕД, що ввозяться громадянами на митну територію України або надходять на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
 
608. 2. Товари, зазначені у частині першій цієї статті, що ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу, підлягають обов’язковій сертифікації у випадках, встановлених законодавством для підприємств. Документи, що засвідчують відповідність таких товарів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, подаються митним органам під час митного оформлення цих товарів з метою вільного обігу та уповноваженим в Україні органам під час їх реєстрації.
 
609. 3. Ввезені громадянами на митну територію України для вільного обігу товари, зазначені у частині першій цієї статті, що підлягають державній реєстрації Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України, забороняється відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпоряджання іншим особам до здійснення реєстрації цих товарів Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України.
 
610. 4. З метою запобігання незаконному обігу транспортних засобів здійснюється автоматизований обмін інформацією між спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи та Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України про транспортні засоби, що перетинають державний кордон України, стосовно їх митного оформлення та державної реєстрації.
 
611. 5. Кузови (включаючи кабіни) для моторних транспортних засобів товарних позицій 8701 - 8705, що класифікуються в товарній позиції 8707, шасі з установленими двигунами для автомобілів товарних позицій 8701 - 8705, що класифікуються в товарній позиції 8706 згідно з УКТЗЕД підлягають митному оформленню як зібрані транспортні засоби. Оподаткування їх здійснюється за повними ставками ввізного мита відповідно до Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
 
612. 6. Товари, зазначені у частині першій цієї статті, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, повинні бути зняті з обліку в цих органах.
 
613. Стаття 403. Обмеження ввезення громадянами товарів на митну територію України
 
614. 1. Пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються у 1 - 24 групах УКТЗЕД, та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється.
 
615. 2. Обмеження, встановлене частиною першою цієї статті, не поширюється на:
 
616. 1) алкогольні та тютюнові вироби, які ввозяться громадянами в кількостях та у способи, зазначені у частині другій статті 401 цього Кодексу;
 
617. 2) харчові продукти в упаковці виробника, що надходять на адресу громадян у міжнародних поштових відправленнях або експрес-відправленнях вагою до 10 кг;
 
618. 3) харчові продукти для власного споживання на суму до 100 євро, якщо особа, яка ввозить їх на митну територію України, була відсутня в Україні не менш ніж 24 години;
 
619. 4) домашніх тварин.
 
620. 3. Не підлягають переміщенню в несупроводжуваному багажі продукти харчування без упаковки виробника.
 
621. Стаття 404. Умови тимчасового ввезення та ввезення з метою транзиту товарів на митну територію України громадянами
 
622. 1. Громадяни мають право ввозити тимчасово або з метою транзиту особисті речі на митну територію України за умови усного або письмового декларування таких речей за бажанням їх власника.
 
623. 2. Пропуск через митний кордон України товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України тимчасово або з метою транзиту під зобов’язання про їх зворотне вивезення (транзит), сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро, та транспортних засобів незалежно від їх митної вартості дозволяється за умови письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення цими громадянами на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких товарів на митну територію України, грошової застави у сумі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких товарів на митну територію України з метою вільного обігу, або із застосуванням інших заходів гарантування, передбачених цим Кодексом або Конвенцією про тимчасове ввезення ( м. Стамбул, 1990 рік).
 
624. 3. Пропуск через митний кордон України товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України тимчасово або з метою транзиту під зобов’язання про їх зворотне вивезення (транзит), сумарна митна вартість яких перевищує 5000 євро, дозволяється за умови письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення цими громадянами на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких товарів на митну територію України, грошової застави у сумі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких товарів на митну територію України з метою вільного обігу, або із застосуванням інших заходів гарантування, передбачених цим Кодексом або Конвенцією про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік).
 
625. 4. Пропуск через митний кордон України товарів (крім транспортних засобів), що ввозяться на митну територію тимчасово та які мають ознаки таких, що були у користуванні і призначені для власного облаштування житла та забезпечення життєдіяльності громадян-нерезидентів, які за офіційним запрошенням прибувають у довготермінове відрядження в Україну, здійснюється зі звільненням від оподаткування та без застосування заходів гарантування, під зобов’язання про їх зворотне вивезення.
 
626. 5. Строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 406 цього Кодексу) встановлюються відповідно до статті 255 цього Кодексу, а ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 242 цього Кодексу.
 
627. 6. У разі вивезення товарів в установлені строки грошова застава, зазначена у частині другій цієї статті, повертається громадянам. Порядок унесення та повернення грошової застави встановлюється міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.
 
628. 6. У разі порушення встановлених строків зворотного вивезення за межі митної території України або транзиту товарів, за винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок аварії або дії непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному статтею 382 цього Кодексу.
 
629. 7. У разі втрати чи повного зіпсування товарів, ввезених на митну територію України тимчасово або з метою транзиту внаслідок аварії або дії непереборної сили, та відповідного документального підтвердження такої втрати чи повного зіпсування, митний режим тимчасового ввезення (транзиту) щодо таких товарів припиняється, а внесена грошова застава повертається власнику зазначених товарів, його спадкоємцю або уповноваженій ними особі.
 
630. Стаття 405. Ввезення на митну територію України громадянами особистих речей та домашніх тварин.
 
631. 1. Особисті речі, що ввозяться громадянами на митну територію України, декларуються усно або, за бажанням власника таких речей чи на вимогу посадової особи митного органу, письмово.
 
632. 2. Домашні тварини (в кількості не більше 3 ссавців, 6 птахів, 20 акваріумних риб), що тимчасово ввозяться на митну територію України, звільняються від застосування заходів гарантування, зазначених у частині другій цієї статті, та потребують подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України.
 
633. 3. Особисті речі та домашні тварини, що ввозяться громадянами на митну територію України звільняються від оподаткування митними платежами а також не підлягають застосуванню до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та інших обмежень, встановлених статтею 122 цього Кодексу для підприємств у разі здійснення операцій з імпорту.
 
634. Стаття 406. Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України
 
635. 1. Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до 183 днів (який може бути як безперервним, так і з перервами) протягом календарного року. Цей строк може бути продовжено митним органом з урахуванням форс-мажорних та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин.
 
636. 2. Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться нерезидентами на митну територію України, а також пальне, що міститься у звичайних баках таких транспортних засобів, встановлених заводом-виробником, не підлягають письмовому декларуванню, звільняються від оподаткування, а також від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України.
 
637. 3. Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити під письмове зобов’язання про зворотне вивезення один транспортний засіб особистого користування за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТЗЕД та причіп до нього за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом) на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до законодавства України підлягають сплаті при імпорті таких товарів. Зазначені товари можуть бути тимчасово ввезені за умови подання митному органу документів, що підтверджують право власності громадянина на такі товари та реєстрацію транспортного засобу на території відповідної країни.
 
638. 4. Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами, які за офіційним запрошенням прибувають у довготермінові відрядження на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк такого відрядження, за умови надання митному органу:
 
639. 1) офіційного запрошенням організації, на підставі якого громадянин-нерезидент прибуває в Україну у довготермінове відрядження;
 
640. 2) гарантійного зобов’язання організації, на підставі якого громадянин-нерезидент прибуває в Україну у довготермінове відрядження, про зворотне вивезення такого транспотного засобу.
 
641. 5. Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватись на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької (господарської) діяльності в Україні, бути розкомплектовані, а також відчужені чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Зазначені транспортні засоби можуть бути оформлені для постійного користування виключно після сплати митних платежів, які відповідно до законодавства України підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
 
642. 6. Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митний режим відмови на користь держави, або можуть бути оформлені для вільного обігу після сплати відповідних митних платежів, які відповідно до законодавства України підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
 
643. 7. У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання власником такого транспортного засобу митним органам достатніх доказів такого знищення або руйнування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування.
 
644. 8. Умови щодо реєстрації в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
645. Стаття 407. Особливості ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України
 
646. 1. Громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави у сумі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, що ввозяться з метою транзиту особисто нерезидентами, на яких ці транспортні засоби постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
 
647. 2. У разі порушення зобов’язання про транзит через митну територію України транспортних засобів особистого користування, за винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному статтею 382 цього Кодексу.
 
648. 3. У разі знищення чи повного руйнування транспортних засобів особистого користування, ввезених на митну територію України з метою транзиту, унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, перебіг передбачених для транзиту строків зупиняється, а внесена грошова застава повертається особі, яка внесла заставу, її спадкоємцю або уповноваженою ними особі, за умови надання такою особою митним органам достатніх доказів знищення чи руйнування транспортного засобу.
 
649. РОЗДІЛ ХІ. СПРИЯННЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПІД ЧАС ПЕРЕМІЩЕННЯ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ
 
650. ГЛАВА 58. Заходи митних органів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України
 
651. Стаття 408. Порядок митного контролю і митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
 
652. 1. Митні органи сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до цього Кодексу та законів щодо охорони прав інтелектуальної власності.
 
653. 2. Для цілей цього розділу:
 
654. 1) об’єкти права інтелектуальної власності - це об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, торговельні марки, промислові зразки, зазначення походження товарів та сорти рослин;
 
655. 2) правовласник - це особа, якій відповідно до законодавства України належать майнові права на об’єкт права інтелектуальної власності, або особа, яка діє від її імені в межах наданих повноважень.
 
656. 3. Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
 
657. 4. Заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення відповідно до положень цього розділу, застосовуються митними органами щодо товарів, які ввозяться в Україну для вільного обігу або вивозяться для вільного обігу за межі митної території України, за винятком:
 
658. 1) особистих речей громадян;
 
659. 2) товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності та переміщуються через митний кордон України для власного використання громадянами і не призначені для виробничої або іншої підприємницької діяльності, сукупна вартість яких не перевищує суму 1000 євро;
 
660. 3) товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності та були виготовлені за згоди правовласника, проте без його згоди заявляються для митного контролю та митного оформлення;
 
661. 4) припасів.
 
662. 5. Вивезення з митної території у незмінному вигляді товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, забороняється до завершення процедури такого призупинення.
 
663. Стаття 409. Митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності
 
664. 1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності (далі - митний реєстр) на підставі заяв правовласників.
 
665. 2. Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об’єкт права інтелектуальної власності, має право подати до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру.
 
666. 3. Порядок реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, включаючи форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подання і розгляду заяви та ведення реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
667. 4. Для сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, інформація про зареєстровані у митному реєстрі об’єкти права інтелектуальної власності надсилається всім митним органам України.
 
668. 5. Після реєстрації об’єкта права інтелектуальної власності у митному реєстрі на підставі даних такого реєстру митні органи вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів.
 
669. 6. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи забезпечує оприлюднення переліку об’єктів права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру.
 
670. 7. Правовласник зобов’язаний повідомити спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи про закінчення (анулювання) дії реєстрації в Україні права інтелектуальної власності, а також про часткову або повну передачу прав на об’єкт права інтелектуальної власності, внесеного до митного реєстру.
 
671. Стаття 410. Призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності
 
672. 1. Якщо митний орган на підставі даних митного реєстру виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред’явлених до митного контролю та митного оформлення, то їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складах митних органів.
 
673. 2. Рішення про призупинення митного оформлення товарів на строк до 10 робочих днів і в разі необхідності продовження цього строку не більше ніж на 10 робочих днів приймає керівник митного органу або особа, що його заміщує.
 
674. 3. У день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів, митний орган засобами факсимільного та/або електронного зв’язку повідомляє правовласника про факт пред’явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу правовласника. У повідомленні правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарів призупинено, їх кількість, причини та термін призупинення, найменування та адреса власника товарів, а також інша необхідна інформація.
 
675. 4. В разі призупинення митного оформлення швидкопсувних товарів строк призупинення складає 3 робочі дні і цей строк не може бути продовжений.
 
676. 5. Використання правовласником інформації, що отримана ним від митного органу, можливо тільки для цілей, пов’язаних із призупиненням митного оформлення таких товарів.
 
677. 6. Датою отримання повідомлення правовласником вважається день, коли митним органом таке повідомлення надіслано засобами факсимільного та/або електронного зв’язку.
 
678. 7. Якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово не поінформує митний орган, що призупинив митне оформлення таких товарів, про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або не звернеться до такого митного органу з письмовим мотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то товари, митне оформлення яких було призупинено, підлягають митному оформленню в установленому порядку за відсутності ознак порушення митних правил.
 
679. 8. Якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує такий митний орган про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться до такого митного органу з письмовим мотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то призупинення митного оформлення вказаних товарів може бути продовжено митним органом, але не більше ніж на 10 робочих днів.
 
680. 9. Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, правовласник подасть митному органу, що призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами, митний орган продовжує призупинення митного оформлення товарів на строк, встановлений цими органами.
 
681. 10. Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, до митного органу, що призупинив митне оформлення товарів, не буде подано ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або відповідне рішення іншого уповноваженого державного органу, то товари, щодо яких було прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку за відсутності ознак порушення митних правил.
 
682. 11. Правовласник у випадку призупинення митним органом митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, за відсутності вагомих причин вважати такі товари контрафактними, протягом строків, зазначених в частині другій цієї статті, може письмово звернутися до митного органу щодо надання згоди для поновлення митного оформлення таких товарів. У такому випадку правовласник не має права вимагати знищення такого товару від його власника.
 
683. 12. Правовласник та/або декларант можуть з дозволу митного органу брати проби і зразки товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, і передавати їх на експертизу. Копії висновків, отриманих за результатами експертизи, подаються митному органу.
 
684. 13. Зразки товарів разом з копією висновку експертизи мають бути повернені митному органу до закінчення строків, зазначених у частині другій цієї статті. Правовласник несе виключну відповідальність за проведення такої експертизи.
 
685. 14. Якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної відповідним уповноваженим органом, то в установленому цим Кодексом порядку митний орган порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення вилучаються.
 
686. 15. У разі призупинення митного оформлення товарів, зазначених у цій статті, відшкодування митним органам витрат, пов’язаних із зберіганням цих товарів, здійснюється за рахунок правовласника.
 
687. 16. У випадку, передбаченому частиною десятою цієї статті, відшкодування декларанту та іншим особам витрат та збитків, спричинених призупиненням митного оформлення, здійснюється за рахунок правовласника.
 
688. Стаття 411. Призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу
 
689. 1. За наявності достатніх підстав вважати, що внаслідок переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності відповідно до статті 409 цього Кодексу, можуть бути порушені такі права, митний орган може за власною ініціативою призупинити митне оформлення зазначених товарів.
 
690. 2. Митний орган вживає заходів щодо призупинення за власною ініціативою митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, виключно за умови наявності відомостей про правовласника.
 
691. 3. У разі ввезення на митну територію України або вивезення за її межі товарів, зазначених у частині першій цієї статті, митний орган, що здійснює митне оформлення таких товарів, у той же день надсилає правовласнику та декларанту повідомлення, зазначене у частині третій статті 410 цього Кодексу. Датою отримання правовласником та декларантом повідомлення вважається день, коли митним органом таке повідомлення надіслано зазначеними засобами зв’язку.
 
692. 4. Перед повідомленням правовласника про можливе порушення його прав митний орган може запросити у правовласника будь-яку інформацію, яка може допомогти у підтверджені або спростуванні наявності зазначеного порушення. Такий запит може містити виключно інформацію щодо фактичної або очікуваної кількості товарів та їх характеру
 
693. 5. Якщо правовласник протягом 3 робочих днів подасть митному органу, що надіслав йому повідомлення, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності, то митне оформлення таких товарів призупиняється на строк, передбачений частиною другою статті 410 цього Кодексу, а декларант невідкладно інформується про причини призупинення, після чого вчиняються дії згідно з положеннями частин сьомої - шістнадцятої статті 410 цього Кодексу.
 
694. 6. У разі призупинення митного оформлення товарів, зазначених у цій статті, відшкодування митним органам, власнику товарів та декларанту витрат, пов’язаних зі зберіганням цих товарів, здійснюється за рахунок правовласника.
 
695. 7. Якщо правовласник у визначений строк не подасть митному органу заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності, то митне оформлення товарів, що містять такий об’єкт права інтелектуальної власності, здійснюється в установленому порядку.
 
696. Стаття 412. Спрощена процедура знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності
 
697. 1. У разі призупинення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, вони можуть бути знищені під митним контролем за спрощеною процедурою до розгляду судом справи щодо порушення прав інтелектуальної власності по суті та за умови відсутності обмежень, встановлених відповідно до рішень інших уповноважених державних органів у строки, що не перевищують визначені частиною другою статті 410 цього Кодексу.
 
698. 2. Така процедура може бути застосована в разі, якщо після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує митний орган, який призупинив митне оформлення, про те, що відповідні товари порушують належні йому майнові права інтелектуальної власності, та надасть митному органу в письмовому вигляді згоду власника товарів на їх знищення.
 
699. 3. Правовласник несе відповідальність за достовірність наданої до митного органу інформації згідно з законодавством.
 
700. 4. Перед знищенням товарів відбираються їх зразки, які зберігаються митним органом протягом року в таких умовах, щоб вони могли бути елементами доказу, прийнятними в судових процедурах, де може бути необхідним їхнє використання.
 
701. 5. Знищення товарів за спрощеною процедурою здійснюється за рахунок правовласника та під його відповідальність шляхом поміщення їх власником товарів у митний режим знищення або руйнування відповідно до положень цього Кодексу.
 
702. 6. У разі надання згідно з положеннями цієї статті власником товарів згоди на знищення за спрощеною процедурою товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, та наступного знищення таких товарів, власник товарів звільняється від адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 496 цього Кодексу.
 
703. 7. В разі, якщо товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, які включені до митного реєстру, та товари, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності, переміщувалися з порушенням прав інтелектуальної власності, не були виявлені митним органом, правовласник не має права на відшкодування будь-яких матеріальних збитків у зв’язку з тим, що відносно таких товарів не було вжито заходів щодо запобігання їх переміщенню через митний кордон України.
 
704. Стаття 413. Взаємодія митних органів з іншими органами державної влади у сфері захисту права інтелектуальної власності
 
705. При здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, митні органи взаємодіють з іншими органами державної влади, уповноваженими у сфері захисту права інтелектуальної власності, в порядку, що визначається законодавством України.
 
706. Стаття 414. Зміна маркування на товарах та їх упаковці
 
707. 1. У процесі здійснення митного оформлення допускається зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на товарах або їх упаковці з метою усунення ознак порушень прав інтелектуальної власності за умови узгодження таких операцій з правовласником або на його вимогу. Такі операції здійснюються за рахунок правовласника або інших осіб за домовленістю з ними.
 
708. 2. За результатами операцій, зазначених у частині першій цієї статті, складається акт про відсутність ознак порушення прав інтелектуальної власності, який підписується, в тому числі, правовласником.