Кількість абзаців - 835 Таблиця поправок


Кримінальний процесуальний кодекс України (розділ V - розділ VІІ) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Розділ V. Судове провадження з перегляду судових рішень
 		    Розділ V. Судове провадження з перегляду судових рішень
 
1. Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
 		 -1- Швець В.Д.
 У главах 31 и 32 відсутній механізм відновлення строку на подачу апеляції та касації.
Розробники законопроекту безпідставно відмовилися від інституту окремих ухвал суду.
 		Відхилено   Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції
 
2. Стаття 392. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку
 		    Стаття 392. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку
 
3. 1. У апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:
 		    1. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:
 
4. 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу;
 		 -2- Одарченко Ю.В.
 Пункт 1 частини 1 статті 392 викласти у наступній редакції:
"1) вироки;"
 		Відхилено   1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу;
 
    -3- Міщенко С.Г.
 Пункт 1 частини першої статті 392 виключити.
 		Відхилено    
    -4- Яценюк А.П.
 Пункт перший частини першої статті 392 доповнити словами такого змісту: ", з урахуванням інших положень цього Кодексу".
 		Відхилено    
5. 2) ухвали про застосування чи незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру;
 		    2) ухвали про застосування чи незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру;
 
6. 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
 		    3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
 
7. 2. Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
 		    2. Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
 
8. 3. У апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
 		    3. В апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
 
9. Стаття 393. Право на апеляційне оскарження
 		 -5- Швець В.Д.
 Назву статті 393 змінити на "Особи, які мають право на апеляційне оскарження", оскільки її зміст не відповідає назві.
 		Відхилено   Стаття 393. Право на апеляційне оскарження
 
    -6- Ківалов С.В.
 Назву статті 393 змінити на "Особи, які мають право на апеляційне оскарження", оскільки її зміст не відповідає назві.
 		Відхилено    
10. 1. Апеляційну скаргу мають право подати:
 		    1. Апеляційну скаргу мають право подати:
 
11. 1) обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого;
 		    1) обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого;
 
12. 2) обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині мотивів і підстав виправдання;
 		    2) обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині мотивів і підстав виправдання;
 
13. 3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;
 		 -7- Швець В.Д.
 Пункт 3 частини першої статті 393 викласти в такій редакції:
"3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник – в частині, що стосуються інтересів підозрюваного, обвинувачено;".
 		Відхилено   3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;
 
    -8- Кармазін Ю.А.
 Пункт 3 частини першої статті 393 викласти у наступній редакції:
"підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник – щодо оскарження ухвал про застосування запобіжного заходу та інших ухвал, можливість оскарження яких цими особами передбачена цим Кодексом;";
 		Відхилено    
14. 4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, -в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;
 		    4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;
 
15. 5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;
 		    5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;
 
16. 6) прокурор;
 		 -9- Ківалов С.В.
 пункт 6 частини першої статті 393 викласти в новій редакції:
"6) прокурор, який підтримував державне обвинувачення".
 		Відхилено   6) прокурор;
 
    -10- Кармазін Ю.А.
 пункт 6 частини першої статті 393 викласти в новій редакції:
"прокурор – в межах обвинувачення, яке прокуратура підтримала в суді першої інстанції, а також щодо оскарження ухвал про відмову в застосуванні запобіжного заходу та інших ухвал, можливість оскарження яких передбачена цим Кодексом;";
 		Відхилено    
17. 7) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;
 		 -11- Кармазін Ю.А.
 у пункті 7 частини першої статті 393 виключити слова: "але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції".
 		Відхилено   7) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;
 
18. 8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
 		    8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
 
19. 9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
 		 -12- Національний банк України
 Частину 1 статті 393 після пункту 9 доповнити новими пунктами 10-12 такого змісту:
"10) особи, які мають надати, що становлять банківську таємницю;
11) особи, щодо яких подається клопотання про тимчасовий доступ до відомостей, речей і документів, що містять банківську таємницю;
12) особи, у володінні яких перебуває приміщення банку".
У зв’язку із цим пункт 10 вважати пунктом 13.
 		Відхилено   9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
 
20. 10) інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
 		 -13- Одарченко Ю.В.
 Статтю 393 доповнити частиною 2 наступного змісту:
"2. Якщо ухваливши рішення суд вирішив питання про права або обов’язки особи, яка не була учасником кримінального провадження, ця особа має право оскаржити рішення в апеляційному порядку в частині вирішення її прав або обов’язків".
 		Відхилено   10) інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
 
    -14- Зварич Р.М.
 Статтю 393 доповнити частинами другою та третьою такого змісту:
„3. Рішення про винуватість особи, яке міститься в обвинувальному вироку суду, постановленого на підставі обвинувального вердикту колегії присяжних, може бути оскаржене в апеляційному порядку лише стороною захисту та за передбаченими частиною п’ятою статті 394 цього Кодексу підставами.
4. Рішення про невинуватість особи, яке міститься в виправдальному вироку, постановленому на підставі виправдального вердикту колегії присяжних, може бути оскаржене в апеляційному порядку лише державним обвинувачем та за підставами, визначеними частиною шостою статті 394 цього Кодексу."
 		Визначитись шляхом голосування   
21. Стаття 394. Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень
 		 -15- Одарченко Ю.В.
 Статтю 394 виключити.
 		Відхилено   Стаття 394. Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень
 
22. 1. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
 		 -16- Міщенко С.Г.
 Частину першу статті 394 виключити.
 		Відхилено   1. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
 
23. 2. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
 		    2. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
 
24. 3. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:
 		    3. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:
 
25. 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
 		    1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
 
26. 2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу;
 		    2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу;
 
27. 3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
 		    3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
 
28. 4. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
 		    4. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
 
29. 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
 		    1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
 
30. 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
 		 -17- Зварич Р.М.
 Статтю 394 доповнити частинами п’ятою та шостою такого змісту:
„5. Підставами апеляційного оскарження рішення про винуватість особи, яке міститься в обвинувальному вироку, постановленому на підставі обвинувального вердикту, є порушення принципу безперервності судового розгляду, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
6. Підставами апеляційного оскарження рішення про невинуватість особи, яке міститься у виправдальному вироку, постановленому на підставі виправдального вердикту, є порушення принципу безперервності судового розгляду, порушення судом норм процесуального права."
 		Визначитись шляхом голосування  2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
 
31. Стаття 395. Порядок і строки апеляційного оскарження
 		 -18- Зварич Р.М.
 Статтю 395 викласти у такій редакції:
„1. Для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції подається заява про апеляційне оскарження. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
2. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія заяви про апеляційне оскарження та копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
3. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга на вирок суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
6. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за клопотанням особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала."
 		Визначитись шляхом голосування  Стаття 395. Порядок і строки апеляційного оскарження
 
32. 1. Апеляційна скарга подається:
 		    1. Апеляційна скарга подається:
 
33. 1) на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, -через суд, який ухвалив судове рішення;
 		    1) на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення;
 
34. 2) на ухвали слідчого судді - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
 		    2) на ухвали слідчого судді - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
 
35. 2. Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана:
 		    2. Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана:
 
36. 1) на вирок або ухвалу про застосування чи незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру - протягом тридцяти днів з моменту їх проголошення;
 		 -19- Мойсик В.Р.
 У статті 395 необґрунтовано збільшується строк апеляційного оскарження вироків або ухвали про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру до 30 днів. Це призведе до ще більшої тяганини судового провадження у справі і тримання під вартою осіб.
 		Відхилено   1) на вирок або ухвалу про застосування чи незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення;
 
    -20- Келестин В.В.
 пункт перший частини другої статті 395 викласти в такій редакції:
"1) на вирок або ухвалу про застосування чи незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру – протягом п’ятнадцяти діб з моменту їх проголошення";
 		Відхилено    
    -21- Прокопчук Ю.В.
 пункт перший частини другої статті 395 викласти в такій редакції:
"1) на вирок або ухвалу про застосування чи незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру – протягом п’ятнадцяти діб з моменту їх проголошення";
 		Відхилено    
    -22- Шемчук В.В.
 У пункті 1 частини другої статті 395 слова "тридцяти днів" замінити словами "п’ятнадцяти днів".
 		Відхилено    
37. 2) на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з моменту її оголошення;
 		    2) на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення;
 
38. 3) на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
 		    3) на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
 
39. 4. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
 		    4. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
 
40. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, а також якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
 		    Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
 
41. 5. Протягом строку апеляційного оскарження матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані із суду. В цей строк суд зобов'язаний надати учасникам судового провадження за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.
 		 -23- Ківалов С.В.
 Доповнити статтею 395-1 такого змісту:
"Стаття 395-1. Наслідки порушення строку на апеляційне оскарження та порядок його відновлення
1. У разі подання апеляції з пропуском встановленого статтею 395 цього Кодексу строку і при відсутності клопотання про його відновлення апеляційна скарга ухвалою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду.
2. У разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляційної скарги, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу про відновлення пропущеного строку.
3. Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
4. За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляційну скаргу такою, що не підлягає розгляду.
5. Ухвала суду, винесена відповідно до частини першої чи частини четвертої цієї статті, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою відновити пропущений строк, визнати апеляційну скаргу такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 397 цього Кодексу";
 		Відхилено   5. Протягом строку апеляційного оскарження матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані із суду. У цей строк суд зобов'язаний надати учасникам судового провадження за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.
 
    -24- Шемчук В.В.
 Статтю 395 доповнити новою частиною 6 такого змісту:
"6. У разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляційної скарги, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, про поновлення пропущеного строку, а на ухвали слідчого суду перед судом апеляційної інстанції". Питання про поновлення строку вирішується в судовому засідання. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судовому засідання не перешкоджає розгляду клопотання. За результатами розгляду заяви суд виносить ухвалу, якою поновлює пропущений строк або відмовляє у його поновлення і повертає апеляційну скаргу.".
 		Відхилено    
42. Стаття 396. Вимоги до апеляційної скарги
 		    Стаття 396. Вимоги до апеляційної скарги
 
43. 1. Апеляційна скарга подається в письмовій формі.
 		    1. Апеляційна скарга подається в письмовій формі.
 
44. 2. У апеляційній скарзі зазначаються:
 		 -25- Швець В.Д.
 Доповнити статтю 396 положенням згідно з яким, у апеляційній скарзі осіб, які не брали участі у кримінальному провадженні, повинно бути зазначено які права та законні інтереси цих осіб порушені судовим рішенням.
 		Відхилено   2. В апеляційній скарзі зазначаються:
 
45. 1) найменування суду апеляційної інстанції;
 		    1) найменування суду апеляційної інстанції;
 
46. 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
 		    2) прізвище, ім'я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
 
47. 3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
 		    3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
 
48. 4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
 		    4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
 
49. 5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
 		    5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
 
50. 6) перелік матеріалів, які додаються.
 		 -26- Ківалов С.В.
 Доповнити статтю 396 новою частиною 2-1 такого змісту:
"2-1. У апеляційній скарзі осіб, які не брали участі у кримінальному провадженні, повинно бути зазначено які права та законні інтереси цих осіб порушені оскаржуваним судовим рішенням";
 		Відхилено   6) перелік матеріалів, які додаються.
 
51. 3. Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це у апеляційній скарзі.
 		    3. Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.
 
52. 4. Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені у суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то у ній зазначаються причини цього.
 		 -27- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частині четвертій статті 396 слово "докази" замінити словом "відомості"
 		Відхилено   4. Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього.
 
    -28- Шишкіна Е.В.
 У частині четвертій статті 396 слово "докази" замінити словом "відомості"
 		Відхилено    
53. 5. Апеляційна скарга підписуються особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
 		    5. Апеляційна скарга підписуються особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
 
54. 6. До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам і іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов'язок не поширюється на обвинуваченого, який знаходиться під домашнім арештом або тримається під вартою.
 		    6. До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов'язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.
 
55. Стаття 397. Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг
 		    Стаття 397. Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг
 
56. 1. Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
 		 -29- Вернидубов І.В.
 Ст. 397 доповнити частиною 1 наступного змісту
"1. Про надходження апеляційної скарги суд першої інстанції оповіщає прокурора, інших зазначених у статті 393 цього Кодексу осіб, інтересів яких стосується апеляція, направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду".
Відповідно ч.1 і ч.2 вважати ч.2 і ч.3
 		Відхилено   1. Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
 
57. 2. Апеляційні скарги, що надійшли після направлення матеріалів кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження направляються до суду апеляційної інстанції.
 		    2. Апеляційні скарги, що надійшли після направлення матеріалів кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження направляються до суду апеляційної інстанції.
 
58. Стаття 398. Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції
 		    Стаття 398. Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції
 
59. 1. Апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
 		    1. Апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
 
60. Стаття 399. Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження
 		    Стаття 399. Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження
 
61. 1. Суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.
 		 -30- Мойсик В.Р.
 Практика не знає випадків, коли не вистачало б 15 діб для подання апеляційної скарги на судові рішення у найбільш складних і великих за обсягом справах. Не можна погодитись і з тим, що відповідно до ст. 399 збільшено строк для усунення недоліків та порушень вимог закону щодо апеляційної скарги з 7 діб (як передбачено чинним законом) до 15 діб. Практика засвідчує, що для підготовки і подання апеляційної скарги цілком достатньо 10 діб, для усунення виявлених суддею у ній недоліків – 5 діб.
 		Відхилено   1. Суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.
 
    -31- Келестин В.В.
 У частині першій статті 399 словосполучення "п’ятнадцяти діб" замінити словом "п’яти діб";
 		Відхилено    
    -32- Шемчук В.В.
 У частині першій статті 399 слова "п’ятнадцяти" замінити словами "семи".
 		Відхилено    
62. 2. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
 		    2. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
 
63. 3. Апеляційна скарга повертається, якщо:
 		    3. Апеляційна скарга повертається, якщо:
 
64. 1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху;
 		    1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху;
 
65. 2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;
 		    2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;
 
66. 3) апеляційна скарга не підлягає розгляду у цьому суді апеляційної інстанції;
 		 -33- Одарченко Ю.В.
 Пункт 3 частини третьої статті 399 виключити.
 		Відхилено   3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;
 
67. 4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
 		    4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
 
68. 4. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
 		 -34- Одарченко Ю.В.
 Частину 4 статті 399 викласти у наступній редакції:
"4. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження виключно у випадку, коли в апеляційному порядку оскаржено рішення суду або ухвала слідчого судді, яка не підлягає окремому від рішення суду оскарженню".
 		Відхилено   4. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
 
69. 5. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом із апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
 		    5. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
 
70. 6. Ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
 		    6. Ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
 
71. 7. Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
 		 -35- Яценюк А.П.
 У частині сьомій статті 399 слова "Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють" замінити словами "Повернення апеляційної скарги не позбавляє".
 		Відхилено   7. Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
 
    -36- Одарченко Ю.В.
 Статтю 399 доповнити частиною 8 наступного змісту:
"8. Суд не має право повертати апеляційну скаргу, подану засудженим, що утримується під вартою або домашнім арештом, з мотивів її неналежного оформлення, якщо зміст скарги є зрозумілим для суду і її недоліки не роблять неможливим апеляційний розгляд по суті".
 		Відхилено    
72. Стаття 400. Наслідки подання апеляційної скарги
 		 -37- Кармазін Ю.А.
 Статтю 400 викласти у наступній редакції:
"1. Подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання.
2. У випадках, передбачених цим Кодексом, подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.".
 		Відхилено   Стаття 400. Наслідки подання апеляційної скарги
 
73. 1. Подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 		    1. Подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 
74. 2. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
 		 -38- Одарченко Ю.В.
 Частину 2 статті 400 викласти у наступній редакції:
"2. Оскарження ухвали слідчого-судді зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом",
 		Враховано редакційно   2. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 
    -39- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частину другу статті 400 доповнити словами "крім випадків, встановлених цим Кодексом".
 		Враховано    
    -40- Прокопчук Ю.В.
 частину другу ст. 400 після слів "Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді" доповнити словом "суду";
 		Відхилено    
    -41- Швець В.Д.
 Частину другу статті 400 викласти в такій редакції: "Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили та її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.".
 		Враховано частково    
75. Стаття 401. Підготовка до апеляційного розгляду
 		    Стаття 401. Підготовка до апеляційного розгляду
 
76. 1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції:
 		    1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції:
 
77. 1) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом із копіями апеляційних скарг, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;
 		    1) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями апеляційних скарг, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;
 
78. 2) пропонує учасникам судового провадження подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу;
 		 -42- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У пункті 2 частини першої статті 401 слово "докази" замінити словом "відомості";
 		Відхилено   2) пропонує учасникам судового провадження надати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу;
 
    -43- Шишкіна Е.В.
 У пункті 2 частини першої статті 401 слово "докази" замінити словом "відомості";
 		Відхилено    
79. 3) вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу;
 		    3) вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу;
 
80. 4) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду.
 		    4) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду.
 
81. 2. Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до апеляційного розгляду викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються учасникам судового провадження.
 		    2. Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до апеляційного розгляду викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються учасникам судового провадження.
 
82. 3. Після закінчення підготовки до апеляційного розгляду суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду.
 		 -44- Яценюк А.П.
 Частину третю статті 401 доповнити новим реченням такого змісту: "Підготовка до апеляційного розгляду не може перевищувати десяти днів з дня надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження.".
 		Відхилено   3. Після закінчення підготовки до апеляційного розгляду суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду.
 
83. 4. Обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі ставиться питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, що утримується під вартою, - також у випадках, коли про це надійшло його клопотання.
 		 -45- Швець В.Д.
 Частину 4 статті 401 доповнити реченням: "У цих випадках викликаються і їх захисники, якщо їх участь у справі відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу є обов’язковою"
 		Відхилено   4. Обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
 
    -46- Ківалов С.В.
 Частину 4 статті 401 доповнити реченням: "У цих випадках викликаються і їх захисники, якщо їх участь у справі відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу є обов’язковою"
 		Відхилено    
84. Стаття 402. Заперечення на апеляційну скаргу
 		    Стаття 402. Заперечення на апеляційну скаргу
 
85. 1. Особи, вказані у статті 393 цього Кодексу, мають право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.
 		 -47- Яценюк А.П.
 Частину першу статті 402 доповнити новим реченням такого змісту: "Після подання заперечень на апеляційну скаргу можуть бути подані додаткові заперечення, які суд зобов’язаний брати до уваги при вирішенні справи.".
 		Відхилено   1. Особи, вказані у статті 393 цього Кодексу, мають право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.
 
86. 2. У запереченні на апеляційну скаргу зазначається:
 		    2. У запереченні на апеляційну скаргу зазначається:
 
87. 1) найменування суду апеляційної інстанції;
 		    1) найменування суду апеляційної інстанції;
 
88. 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
 		    2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
 
89. 3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
 		    3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
 
90. 4) номер кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом апеляційної інстанції;
 		    4) номер кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом апеляційної інстанції;
 
91. 5) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;
 		    5) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;
 
92. 6) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу;
 		    6) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу;
 
93. 7) перелік матеріалів, які додаються.
 		    7) перелік матеріалів, які додаються.
 
94. 3. У запереченні на апеляційну скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь в апеляційному розгляді.
 		    3. У запереченні на апеляційну скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь в апеляційному розгляді.
 
95. 4. Заперечення на апеляційну скаргу підписується особою, яка його подає.
 		 -48- Зварич Р.М.
 Після статті 402 доповнити статтею такого змісту:
„Стаття ____ Приєднання до апеляційної скарги
1. Особи, зазначені у статті 393 цього Кодексу, у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду мають право приєднатися до апеляційної скарги іншої особи."
 		Визначитись шляхом голосування  4. Заперечення на апеляційну скаргу підписується особою, яка його подає.
 
96. Стаття 403. Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження
 		    Стаття 403. Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження
 
97. 1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого відповідно.
 		 -49- Яценюк А.П.
 Частину третю статті 403 доповнити новим реченням такого змісту: "Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити викладені у ній вимоги до початку апеляційного розгляду.".
 		Відхилено   1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого відповідно.
 
98. 2. Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або в разі відсутності заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
 		    2. Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
 
99. 3. До початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її. У такому разі суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь в апеляційному розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї.
 		    3. До початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її. У такому разі суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь в апеляційному розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї.
 
100. 4. Внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, за межами строків на апеляційне оскарження не допускається.
 		 -50- Одарченко Ю.В.
 Статтю 403 доповнити частиною 5 наступного змісту:
"5. У випадку, якщо засуджений або його захисник відмовився від апеляційної скарги на вирок суду, суд має право відмовити у прийняття відмови від апеляційної скарги та продовжити розгляду апеляційної скарги по суті у випадку, коли наявні обставини, що зумовлюють обов’язкове скасування вироку суду."
 		Відхилено   4. Внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, за межами строків на апеляційне оскарження не допускається.
 
101. Стаття 404. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
 		    Стаття 404. Межі перегляду судом апеляційної інстанції
 
102. 1. Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
 		 -51- Швець В.Д.
 Частину першу статті 404 доповнити положенням :
"висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи які не оспорювалися і стосовно яких докази не досліджувалися (у випадках, передбачених цим кодексом), не перевіряються".
 		Визначитись шляхом голосування  1. Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
 
    -52- Ківалов С.В.
 Частину першу статті 404 доповнити положенням :
"висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи які не оспорювалися і стосовно яких докази не досліджувалися (у випадках, передбачених цим кодексом), не перевіряються".
 		Визначитись шляхом голосування   
103. 2. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого, особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
 		    2. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого, особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
 
104. 3. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
 		    3. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
 
105. 4. Суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції.
 		 -53- Одарченко Ю.В.
 Статтю 404 доповнити частиною 5 наступного змісту:
"5. За наявності окремої думки суд апеляційної інстанції зобов’язаний дослідити її та дати свою оцінку викладеним у ній доводам".
 		Визначитись шляхом голосування  4. Суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції.
 
106. Стаття 405. Апеляційний розгляд
 		    Стаття 405. Апеляційний розгляд
 
107. 1. Апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією Главою.
 		    1. Апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією Главою.
 
108. 2. Після виконання дій, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, і вирішення клопотань суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з'ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали.
 		    2. Після виконання дій, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, і вирішення клопотань суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з'ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали.
 
109. 3. Для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій надається слово особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим висловлює доводи обвинувачений. Після цього слово надається іншим учасникам судового провадження.
 		    3. Для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій надається слово особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим висловлює доводи обвинувачений. Після цього слово надається іншим учасникам судового провадження.
 
110. 4. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов'язковою, апеляційний розгляд відкладається.
 		    4. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов'язковою, апеляційний розгляд відкладається.
 
111. 5. Перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції обвинуваченому, який брав участь в апеляційному розгляді, надається останнє слово.
 		    5. Перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції обвинуваченому, який брав участь в апеляційному розгляді, надається останнє слово.
 
112. Стаття 406. Письмове апеляційне провадження
 		 -54- Мойсик В.Р.
 Стаття 406 проекту передбачає письмове апеляційне і касаційне провадження. У чому воно полягає і які до нього ставляться вимоги, має бути передбачено у законі.
 		Відхилено   Стаття 406. Письмове апеляційне провадження
 
113. 1. Суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження, заявили клопотання про здійснення провадження за їхньої відсутності.
 		    1. Суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.
 
114. 2. Якщо під час письмового провадження суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що необхідно провести апеляційний розгляд, він призначає такий розгляд.
 		    2. Якщо під час письмового провадження суд апеляційної інстанції дійде висновку, що необхідно провести апеляційний розгляд, він призначає такий розгляд.
 
115. 3. Якщо проводилося письмове апеляційне провадження, то копія судового рішення апеляційної інстанції надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів з моменту його підписання.
 		    3. Якщо проводилося письмове апеляційне провадження, копія судового рішення апеляційної інстанції надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів з дня його підписання.
 
116. Стаття 407. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги
 		    Стаття 407. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги
 
117. 1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
 		    1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
 
118. 1) залишити вирок або ухвалу без змін;
 		    1) залишити вирок або ухвалу без змін;
 
119. 2) змінити вирок або ухвалу;
 		    2) змінити вирок або ухвалу;
 
120. 3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
 		    3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
 
121. 4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;
 		    4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;
 
122. 5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;
 		    5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;
 
123. 6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
 		 -55- Одарченко Ю.В.
 Пункт 6 частини 1 статті 407 викласти у наступній редакції:
"6) скасувати вирок або ухвалу і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції."
 		Визначитись шляхом голосування  6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
 
124. 2. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди суд апеляційної інстанції, крім рішень, передбачених пунктами 1-5 частини першої цієї статті, має право скасувати вирок і направити кримінальне провадження:
 		    2. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди суд апеляційної інстанції, крім рішень, передбачених пунктами 1-5 частини першої цієї статті, має право скасувати вирок і направити кримінальне провадження:
 
125. 1) до суду першої інстанції для проведення судового провадження у загальному порядку, якщо угода була укладена під час судового провадження;
 		    1) до суду першої інстанції для проведення судового провадження у загальному порядку, якщо угода була укладена під час судового провадження;
 
126. 2) до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була укладена під час досудового розслідування.
 		    2) до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була укладена під час досудового розслідування.
 
127. 3. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:
 		    3. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:
 
128. 1) залишити ухвалу без змін;
 		    1) залишити ухвалу без змін;
 
129. 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
 		    2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
 
130. Стаття 408. Зміна вироку або ухвали суду судом апеляційної інстанції
 		 -56- Кармазін Ю.А.
 У статтях 408, 409, 414, 416, 419, 421 слова "кримінального правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 		Відхилено   Стаття 408. Зміна вироку або ухвали суду судом апеляційної інстанції
 
131. 1. Суд апеляційної інстанції змінює вирок у випадках:
 		    1. Суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі:
 
132. 1) пом'якшення призначеного покарання, коли визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого;
 		    1) пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого;
 
133. 2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;
 		    2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;
 
134. 3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення;
 		    3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення;
 
135. 4) в інших випадках, коли зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
 		    4) в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
 
136. 2. Суд апеляційної інстанції змінює ухвалу суду про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру у випадках:
 		    2. Суд апеляційної інстанції змінює ухвалу суду про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру у разі:
 
137. 1) зміни правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння;
 		    1) зміни правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння;
 
138. 2) пом'якшення виду примусового заходу виховного чи медичного характеру.
 		    2) пом'якшення виду примусового заходу виховного чи медичного характеру.
 
139. Стаття 409. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції
 		    Стаття 409. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції
 
140. 1. Підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є:
 		    1. Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є:
 
141. 1) неповнота судового розгляду;
 		    1) неповнота судового розгляду;
 
142. 2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;
 		    2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;
 
143. 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
 		    . 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
 
144. 4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
 		 -57- Мойсик В.Р.
 частину першу статті 409 доповнити новим пунктом 5 такого змісту:
"5) невідповідність судового рішення суду першої інстанції правовій позиції, викладеній в судовому рішенні Верховного Суду України";
 		Визначитись шляхом голосування  4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
 
    -58- Швець В.Д.
 Частину першу статті 409 доповнити пунктом 5 такого змісту:
"5) участь захисника, який позбавлений права адвокатської діяльності або не мав права займатись такою діяльністю".
 		Визначитись шляхом голосування   
145. 2. Підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
 		    2. Підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
 
146. 3. Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого. Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати ухвалу про незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру лише з мотивів істотного порушення прав особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування цих заходів.
 		    3. Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого. Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати ухвалу про незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру лише з мотивів істотного порушення прав особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування таких заходів.
 
147. Стаття 410. Неповнота судового розгляду
 		    Стаття 410. Неповнота судового розгляду
 
148. 1. Неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у випадках, коли:
 		    1. Неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо:
 
149. 1) судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення;
 		    1) судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення;
 
150. 2) необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
 		    2) необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
 
151. Стаття 411. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження
 		    Стаття 411. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження
 
152. 1. Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо:
 		    1. Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо:
 
153. 1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду;
 		    1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду;
 
154. 2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;
 		    2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;
 
155. 3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;
 		    3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;
 
156. 4) висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.
 		    4) висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.
 
157. 2. Вирок, ухвала із зазначених підстав підлягають скасуванню чи зміні лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру.
 		    2. Вирок, ухвала із зазначених підстав підлягають скасуванню чи зміні лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру.
 
158. Стаття 412. Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону
 		    Стаття 412. Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону
 
159. 1. Істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення.
 		    1. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення.
 
160. 2. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
 		    2. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
 
161. 1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито;
 		    1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито;
 
162. 2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
 		 -59- Кармазін Ю.А.
 У частині другій статті 412:
1) після пункту 2 доповнити новими пунктами 2-1, 2-2, 2-3 та 2-4 наступного змісту:
"2-1) провадження досудового розслідування чи судовий розгляд справи особою, яка підлягала відводу, за умови, що такий відвід був заявлений";
2-2) непідписання судового рішення будь-ким із суддів;
2-3) було порушено вимоги цього Кодексу щодо незмінності складу суду;
2-4) порушення таємниці наради суддів;"
 		Визначитись шляхом голосування  2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
 
163. 3) судове провадження здійснене у відсутності обвинуваченого, за винятком випадків, передбачених статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою;
 		    3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою;
 
164. 4) судове провадження здійснене у відсутності захисника, коли його участь є обов'язковою;
 		 -60- Швець В.Д.
 Пункт 4 частини 2 статті 412 викласти у такій редакції:
"4) судове провадження здійснене в присутності захисника, який не має права на заняття адвокатською діяльністю або позбавлений такого права або коли порушено право особи на захист".
 		Визначитись шляхом голосування  4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, коли його участь є обов'язковою;
 
    -61- Кармазін Ю.А.
 пункт 4 частини другої статті 412 викласти в наступній редакції:
"4) порушено право обвинуваченого на захист;".
 		Визначитись шляхом голосування   
    -62- Ар'єв В.І.
 Пункт 4 частини 2 статті 412 викласти у такій редакції:
"4) порушено право на захист".
 		Визначитись шляхом голосування   
    -63- Олійник С.В.
 Пункт "4" частини 2 статті 412 викласти в такій редакції:
"4) судове провадження здійснене з порушенням права обвинуваченого на захист;".
 		Визначитись шляхом голосування   
    -64- Кармазін Ю.А.
 після пункту 4 доповнити новим пунктом 4-1 наступного змісту:
"4-1) порушено право обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача;";
 		Визначитись шляхом голосування   
    -65- Бондик В.А.
 Після пункту 4 частини другої статті 412 доповнити новим пунктом такого змісту: "порушено право на захист";
у зв’язку з цим пункти 5-7 відповідно вважати пунктами 6-8.
 		Відхилено    
    -66- Прутнік Е.А.
 Після пункту 4 частини другої статті 412 доповнити новим пунктом такого змісту: "порушено право на захист";
у зв’язку з цим пункти 5-7 відповідно вважати пунктами 6-8.
 		Відхилено    
    -67- Плотніков О.В.
 Після пункту 4 частини другої статті 412 доповнити новим пунктом такого змісту: "порушено право на захист";
у зв’язку з цим пункти 5-7 відповідно вважати пунктами 6-8.
 		Відхилено    
    -68- Забарський В.В.
 Після пункту 4 частини другої статті 412 доповнити новим пунктом такого змісту: "порушено право на захист";
у зв’язку з цим пункти 5-7 відповідно вважати пунктами 6-8.
 		Відхилено    
165. 5) судове провадження здійснене у відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;
 		    5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;
 
166. 6) порушено правила підсудності;
 		    6) порушено правила підсудності;
 
167. 7) у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
 		 -69- Кармазін Ю.А.
 після пункту 7 доповнити новим пунктом 8 наступного змісту:
"8) порушення вимог Кодексу про обов'язковість ознайомлення із матеріалами кримінального провадження;".
 		Відхилено   7) у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
 
    -70- Сас С.В.
 У статті 412 Ч. 2 доповнити: пунктом 8 "порушення права обвинуваченого на захист";
пунктом 9 "порушення таємниці нарадчої кімнати";
пунктом 10 "порушення вимоги про обов’язковість пред’явлення обвинувачення і матеріалів для ознайомлення.
 		Відхилено    
    -71- Одарченко Ю.В.
 Частину 2 статті 412 доповнити пунктами 8 -10 наступного змісту:
"8) було порушено принцип незмінності складу суду;
9) підсудному не було надано останнього слова;
10) порушено таємницю нарадчої кімнати".
 		Відхилено    
    -72- Ківалов С.В.
 Доповнити частину другу статті 412 новими пунктами такого змісту:
"8) якщо досудове розслідування провадила особа, яка підлягала відводу;
9) порушено право обвинуваченого на захист;
10) порушено право обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача;
11) порушено таємницю наради суддів;
12) судове рішення не підписано будь-ким із суддів;
13) порушено вимоги статей цього Кодексу про обов'язковість повідомлення про підозру і надання доступу до матеріалів досудового розслідування;
14) обвинувальний акт не затверджено прокурором чи він не був вручений підозрюваному;
15) порушено вимоги статей цього Кодексу, які встановлюють незмінність складу суду, надання обвинуваченому права виступити в дебатах і з останнім словом;
16) в основу судового рішення покладено недопустимий доказ";
 		Визначитись шляхом голосування   
    -73- Шемчук В.В.
 Доповнити частину другу статті 412 новими пунктами такого змісту:
"8) якщо досудове розслідування провадила особа, яка підлягала відводу;
9) порушено право обвинуваченого на захист;
10) порушено право обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача;
11) порушено таємницю наради суддів;
12) судове рішення не підписано будь-ким із суддів;
13) порушено вимоги статей цього Кодексу про обов'язковість повідомлення про підозру і надання доступу до матеріалів досудового розслідування;
14) обвинувальний акт не затверджено прокурором чи він не був вручений підозрюваному;
15) порушено вимоги статей цього Кодексу, які встановлюють незмінність складу суду, надання обвинуваченому права виступити в дебатах і з останнім словом;
16) в основу судового рішення покладено недопустимий доказ";
 		Визначитись шляхом голосування   
    -74- Мойсик В.Р.
 ч. 2 статті 412 доповнити п. 8 такого змісту:
"8) виявлено інші істотні порушення кримінально-процесуального законодавства ".
 		Визначитись шляхом голосування   
    -75- Швець В.Д.
 ч. 2 статті 412 пунктами такого змісту:
до участі у справі був допущений захисник, якому заборонено займатись адвокатською діяльністю".
- якщо досудове розслідування провадила особа, яка підлягала відводу;
- порушено право обвинуваченого на захист;
- порушено право обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача;
- порушено таємницю наради суддів;
- судове рішення не підписано будь-ким із суддів;
- порушено вимоги статей цього Кодексу про обов’язковість повідомлення про підозру і надання доступу до матеріалів досудового розслідування;
- обвинувальний акт не затверджено прокурором чи він не був вручений підозрюваному;
- порушено вимоги статей цього Кодексу, які встановлюють незмінність складу суду, надання обвинуваченому права виступити в дебатах і з останнім словом;
- в основу судового рішення покладено недопустимий доказ".
 		Визначитись шляхом голосування   
    -76- Прокопчук Ю.В.
 частину другу статті 412 доповнити пунктами 8,9,10,11,12 наступного змісту:
"8) не підписання судового рішення будь-ким із суддів;
9) порушення вимог Кодексу про обов'язковість ознайомлення із матеріалами кримінального провадження;
10) не затвердження обвинувального акту прокурором;
11) порушення права обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє;
12) провадження досудового розслідування справи особою, яка підлягала відводу за умови, що такий відвід був заявлений під час досудового слідства";
13) до участі у справі був допущений захисник, якому заборонено займатись адвокатською діяльністю".
 		Визначитись шляхом голосування   
168. Стаття 413. Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність
 		    Стаття 413. Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність
 
169. 1. Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є:
 		    1. Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є:
 
170. 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню;
 		    1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню;
 
171. 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню;
 		    2) застосування закону, який не підлягає застосуванню;
 
172. 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту;
 		    3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту;
 
173. 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
 		    4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
 
174. Стаття 414. Невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого
 		    Стаття 414. Невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого
 
175. 1. Невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як через м'якість, так і через суворість.
 		 -77- Шемчук В.В.
 Статтю 414 доповнити новою частиною восьмою такого змісту: "8) Заявник попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, про що складається відповідний протокол;".
 		Відхилено   1. Невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим або через м'якість, або через суворість.
 
176. Стаття 415. Підстави для призначення нового розгляду у суді першої інстанції
 		    Стаття 415. Підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції
 
177. 1. Суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:
 		    1. Суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:
 
178. 1) встановлені порушення, передбачені пунктами 2, 3, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу;
 		 -78- Одарченко Ю.В.
 У частині 1 статті 415 цифри "2, 3, 4, 5, 6, 7" замінити на "2-10"
 		Відхилено   1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу;
 
    -79- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Пункт 1 частини першої статті 415 після цифри "3" доповнити цифрою "4".
 		Враховано    
179. 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
 		    2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
 
180. 3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд;
 		    3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
 
181. 2. Призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
 		    2. Призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
 
182. 3. Висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
 		    3. Висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
 
183. Стаття 416. Особливості нового розгляду судом першої інстанції
 		    Стаття 416. Особливості нового розгляду судом першої інстанції
 
184. 1. Після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами Розділу ІV цього Кодексу в іншому складі суду.
 		    1. Після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами Розділу ІV цього Кодексу в іншому складі суду.
 
185. 2. При новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.
 		    2. При новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.
 
186. 3. При новому розгляді в суді першої інстанції питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру правова кваліфікація діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, як більш тяжкого допускається за умови, якщо на цій підставі було подано апеляційну скаргу прокурором чи потерпілим або його представником.
 		    3. При новому розгляді в суді першої інстанції питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру правова кваліфікація діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, як більш тяжкого допускається за умови, якщо на цій підставі було подано апеляційну скаргу прокурором чи потерпілим або його представником.
 
187. Стаття 417. Закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції
 		    Стаття 417. Закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції
 
188. 1. Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
 		    1. Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
 
189. Стаття 418. Судові рішення суду апеляційної інстанції
 		    Стаття 418. Судові рішення суду апеляційної інстанції
 
190. 1. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 407 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції ухвалює вирок. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали.
 		    1. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 407 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції ухвалює вирок. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали.
 
191. 2. Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу.
 		    2. Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу.
 
192. Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
 		    Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
 
193. 1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:
 		    1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:
 
194. 1) вступної частини із зазначенням:
 		    1) вступної частини із зазначенням:
 
195. дати і місця її постановлення;
 		    дати і місця її постановлення;
 
196. найменування суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;
 		    найменування суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;
 
197. найменування (номера) кримінального провадження;
 		    найменування (номера) кримінального провадження;
 
198. прізвища, ім'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання;
 		    прізвища, ім'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання;
 
199. закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа;
 		    закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа;
 
200. імен (найменувань) учасників судового провадження;
 		    імен (найменувань) учасників судового провадження;
 
201. 2) мотивувальної частини із зазначенням:
 		    2) мотивувальної частини із зазначенням:
 
202. короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції;
 		    короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції;
 
203. узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
 		    узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
 
204. узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження;
 		    узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження;
 
205. встановлених судом першої інстанції обставин;
 		    встановлених судом першої інстанції обставин;
 
206. встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними;
 		    встановлених судом апеляційної інстанції обставин з посиланням на докази, а також мотивів визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними;
 
207. мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
 		    мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
 
208. 3) резолютивної частини із зазначенням:
 		    3) резолютивної частини із зазначенням:
 
209. висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги;
 		    висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги;
 
210. рішення щодо запобіжного заходу;
 		    рішення щодо запобіжного заходу;
 
211. розподілу процесуальних витрат;
 		    розподілу процесуальних витрат;
 
212. строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
 		    строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
 
213. 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, через які апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
 		    2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
 
214. 3. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.
 		    3. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.
 
215. Стаття 420. Вирок (ухвала про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру) суду апеляційної інстанції
 		    Стаття 420. Вирок (ухвала про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру) суду апеляційної інстанції
 
216. 1. Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:
 		    1. Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:
 
217. 1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;
 		    1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;
 
218. 2) необхідності застосування більш суворого покарання;
 		    2) необхідності застосування більш суворого покарання;
 
219. 3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
 		    3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
 
220. 4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
 		    4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
 
221. 2. Вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначається зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви прийнятого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
 		    2. Вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначається зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви прийнятого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
 
222. 3. Суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру і постановляє свою ухвалу у разі:
 		    3. Суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру і постановляє свою ухвалу у разі:
 
223. 1) необхідності правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, як більш тяжкого;
 		    1) необхідності правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, як більш тяжкого;
 
224. 2) застосування більш суворого виду примусових заходів виховного чи медичного характеру;
 		    2) застосування більш суворого виду примусових заходів виховного чи медичного характеру;
 
225. 3) скасування необґрунтованої ухвали суду про відмову в застосуванні примусового заходу виховного чи медичного характеру та закриття кримінального провадження щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність.
 		    3) скасування необґрунтованої ухвали суду про відмову в застосуванні примусового заходу виховного чи медичного характеру та закриття кримінального провадження щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність.
 
226. Стаття 421. Недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого
 		    Стаття 421. Недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого
 
227. 1. Обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, коли з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
 		    1. Обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
 
228. 2. Виправдувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасований лише у разі, коли з цих підстав апеляційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник, а також на підставі апеляційної скарги обвинуваченого, його захисника з мотивів і підстав виправдання.
 		    2. Виправдувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасований лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник, а також на підставі апеляційної скарги обвинуваченого, його захисника з мотивів і підстав виправдання.
 
229. 3. Ухвала суду першої інстанції про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру може бути скасована у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, та суворіший вид примусового заходу виховного чи медичного характеру лише у разі, коли з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
 		    3. Ухвала суду першої інстанції про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру може бути скасована у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, та суворіший вид примусового заходу виховного чи медичного характеру лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
 
230. 4. Ухвала суду першої інстанції про відмову в застосуванні примусових заходів виховного чи медичного характеру та закриття кримінального провадження щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, може бути скасована лише у разі, коли з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
 		    4. Ухвала суду першої інстанції про відмову в застосуванні примусових заходів виховного чи медичного характеру та закриття кримінального провадження щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, може бути скасована лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
 
231. 5. Ухвала суду першої інстанції може бути скасована з метою погіршення становища особи, щодо якої вона постановлена, лише у разі, коли з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
 		    5. Ухвала суду першої інстанції може бути скасована з метою погіршення становища особи, щодо якої вона постановлена, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
 
232. Стаття 422. Порядок перевірки ухвал слідчого судді
 		    Стаття 422. Порядок перевірки ухвал слідчого судді
 
233. 1. Отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
 		    1. Отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
 
234. 2. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
 		    2. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
 
235. Стаття 423. Повернення матеріалів кримінального провадження
 		    Стаття 423. Повернення матеріалів кримінального провадження
 
236. 1. Після закінчення апеляційного провадження матеріали кримінального провадження не пізніш як у семиденний строк, а у провадженні за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді - не пізніш як у триденний строк, направляються до суду першої інстанції.
 		    1. Після закінчення апеляційного провадження матеріали кримінального провадження не пізніш як у семиденний строк, а у провадженні за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді - не пізніш як у триденний строк, направляються до суду першої інстанції.
 
237. Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
 		 -80- Зварич Р.М.
 Доповнити главу 32 окремим параграфом такого змісту:
„§ 1. Особливості касаційного оскарження вироку суду, постановленого на підставі вердикту колегії присяжних
Стаття 444. Право на касаційне оскарження вироку суду, постановленого на підставі вердикту колегії присяжних
1. Сторона захисту має право оскаржити в касаційному порядку обвинувальний вирок суду, постановленого на підставі обвинувального вердикту колегії присяжних.
2. Не підлягає касаційному оскарженню рішення суду про невинуватість особи, яке міститься у виправдальному вироку суду, винесеного на підставі виправдального вердикту колегії присяжних.
3. Сторони кримінального провадження, а також інші особи, щодо яких суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в касаційному порядку вирок суду, винесеного на підставі вердикту колегії присяжних, за винятком рішення суду про винуватість чи невинуватість особи.
Стаття 445. Підстави касаційного оскарження вироку суду, постановленого на підставі вердикту колегії присяжних
1. Підставами касаційного оскарження обвинувального вироку суду, винесеного на підставі вердикту колегії присяжних, є порушення принципу безперервності судового розгляду, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Стаття 446. Касаційний розгляд обвинувального вироку, постановленого на підставі обвинувального вердикту колегії присяжних
1. Розгляд касаційної скарги на обвинувальний вирок, постановлений на підставі обвинувального вердикту колегії присяжних відбувається відповідно до норм глави 32 цього Кодексу.
2. Касаційний розгляд обвинувального вироку, постановленого на підставі обвинувального вердикту колегії присяжних, відбувається в режимі письмового касаційного провадження.
 		Визначитись шляхом голосування  Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
 
    -81- Швець В.Д.
 Главу 32 необхідно доповнити нормою щодо наслідків надходження касаційної скарги.
У главі не врегульовано порядок звернення ухвали до виконання.
 		Визначитись голосуванням   
238. Стаття 424. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку
 		    Стаття 424. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку
 
239. 1. У касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів виховного чи медичного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
 		 -82- Швець В.Д.
 Відповідно до висновку Ради Європи частину 1 статті 424 після слів "вироки" доповнити словами "в тому числі і вироки на підставі угоди".
 		Визначитись голосуванням  1. У касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів виховного чи медичного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
 
    -83- Кармазін Ю.А.
 Частину першу статті 424 після слів: "судових рішень суду першої інстанції" доповнити через кому словами: "крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд у суд першої інстанції".
 		Відхилено    
    -84- Бондик В.А.
 У частині першій статті 424 після слів "постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції" доповнити словами "крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд у суді першої інстанції".
 		Відхилено    
    -85- Прутнік Е.А.
 У частині першій статті 424 після слів "постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції" доповнити словами "крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд у суді першої інстанції".
 		Відхилено    
    -86- Плотніков О.В.
 У частині першій статті 424 після слів "постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції" доповнити словами "крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд у суді першої інстанції".
 		Відхилено    
    -87- Прокопчук Ю.В.
 У частині першій статті 424 після слів "постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції" доповнити словами "крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд у суді першої інстанції".
 		Відхилено    
    -88- Швець В.Д.
 У частину першій статті 424 після слів "вироки" доповнити словами "в тому числі і вироки на підставі угоди", після слів "постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції" доповнити словами "крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд у суді першої інстанції".
 		Визначитись голосуванням   
240. 2. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
 		    2. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
 
241. 3. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку:
 		 -89- Міщенко С.Г.
 Частину третю статті 424 викласти в такій редакції:
"3. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку".
 		Відхилено   3. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку:
 
    -90- Кармазін Ю.А.
 частину третю виключити та перенести в статтю 425, де викласти як частину третю, а саме:
"3. Вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку:
- засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, п'ятою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення засудженому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу; не роз'яснення потерпілому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.";
3) у зв’язку з цим частину четверту вважати частиною третьою.
 		Відхилено    
    -91- Прокопчук Ю.В.
 частину третю статті 424 викласти в такій редакції:
"Вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції";
 		Відхилено    
242. - засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, п'ятою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення засудженому наслідків укладення угоди;
 		    1) засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, п'ятою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення засудженому наслідків укладення угоди;
 
243. - потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу; не роз'яснення потерпілому наслідків укладення угоди;
 		    2) потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу; нероз'яснення потерпілому наслідків укладення угоди;
 
244. - прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
 		    3) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
 
245. 4. Ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
 		 -92- Одарченко Ю.В.
 Статтю 424 доповнити частиною 5 наступного змісту:
"5. В касаційному порядку можуть бути оскаржені будь-який вирок або ухвала за умови, що у справі є окрема думка судді або присяжного".
 		Відхилено   4. Ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
 
    -93- Омельченко Г.О.
 Доповнити статтю 424 частиною п’ятою такого змісту:
"Вироки, постановлені судом присяжних (малим журі) підлягають перевірці в касаційному порядку Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ за правилами, передбаченими Главою 32 цього Кодексу".
 		Відхилено    
246. Стаття 425. Право на касаційне оскарження
 		 -94- Швець В.Д.
 Назву статті 425 змінити на "Особи, які мають право на касаційне оскарження", оскільки її назва не відповідає змістові.
 		Визначитись голосуванням  Стаття 425. Право на касаційне оскарження
 
    -95- Ківалов С.В.
 Назву статті 425 змінити на "Особи, які мають право на касаційне оскарження", оскільки її назва не відповідає змістові.
 		Визначитись голосуванням   
247. 1. Касаційну скаргу мають право подати:
 		    1. Касаційну скаргу мають право подати:
 
248. 1) засуджений, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого;
 		 -96- Прокопчук Ю.В.
 пункт перший частини першої статті 425 викласти в такій редакції:
"1) засуджений, його законний представник чи захисник – в частині, що стосується інтересів засудженого, щодо призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, п'ятою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення засудженому наслідків укладення угоди";
 		Відхилено   1) засуджений, його законний представник чи захисник - у частині, що стосується інтересів обвинуваченого;
 
    -97- Яценюк А.П.
 Пункт перший частини першої статті 425 доповнити словом "засудженого".
 		Відхилено    
249. 2) виправданий, його законний представник чи захисник - в частині мотивів і підстав виправдання;
 		    2) виправданий, його законний представник чи захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;
 
250. 3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;
 		 -98- Швець В.Д.
 Пункт 3 частини першої статті 425 викласти в такій редакції: "3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник – в частині, що стосуються інтересів підозрюваного, обвинувачено;".
 		Визначитись голосуванням  3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;
 
    -99- Кармазін Ю.А.
 пункт 3 частини першої статті 425 викласти у наступній редакції:
"3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник – щодо оскарження ухвал про застосування запобіжного заходу та інших ухвал, можливість оскарження яких цими особами передбачена цим Кодексом;";
 		Визначитись голосуванням   
251. 4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, -в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;
 		    4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;
 
252. 5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;
 		    5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;
 
253. 6) прокурор;
 		 -100- Швець В.Д.
 Пункт 6 частини 1 статті 425 викласти в наступній редакції: "прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, чи прокурор, який склав або затвердив обвинувальний акт".
 		Визначитись голосуванням  6) прокурор;
 
    -101- Кармазін Ю.А.
 пункт 6 частини першої статті 425 викласти у наступній редакції:
"6) прокурор – в межах обвинувачення, яке прокуратура підтримала в суді першої інстанції, а також щодо оскарження ухвал про відмову в застосуванні запобіжного заходу та інших ухвал, можливість оскарження яких передбачена цим Кодексом;";
 		Визначитись голосуванням   
    -102- Ківалов С.В.
 Пункт 6 частини 1 статті 425 викласти в наступній редакції: "прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, чи прокурор, який склав або затвердив обвинувальний акт".
 		Визначитись голосуванням   
    -103- Келестин В.В.
 пункт шостий частини першої статті 425 викласти в такій редакції:
"6) прокурор, який брав участь у судовому розгляді справи судом першої інстанції, а також, прокурор, що направив обвинувальний акт до суду –у межах обвинувачення, що підтримував прокурор в судовому розгляді судом першої інстанції";
 		Визначитись голосуванням   
    -104- Прокопчук Ю.В.
 пункт шостий частини першої статті 425 викласти в такій редакції:
"6) прокурор – в частині призначення судом покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена"
 		Визначитись голосуванням   
    -105- Шемчук В.В.
 Пункт 6 частини першої статті 425 викласти в такій редакції: "прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, чи прокурор, який склав або затвердив обвинувальний акт;"
 		Визначитись голосуванням   
254. 7) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;
 		 -106- Прокопчук Ю.В.
 пункт сьомий частини першої статті 425 викласти в такій редакції:
"7) потерпілий або його законний представник чи представник –виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, не роз'яснення потерпілому наслідків укладення угоди";
 		Відхилено   7) потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;
 
    -107- Кармазін Ю.А.
 у пункті 7 ч.1 статті 425 виключити слова: ", але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції".
 		Відхилено    
255. 8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
 		    8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;
 
256. 9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову.
 		    9) цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову.
 
257. 2. Особам, які вправі подати касаційну скаргу, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами кримінального провадження для вирішення питання про подання касаційної скарги.
 		    2. Особам, які мають право подати касаційну скаргу, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами кримінального провадження для вирішення питання про подання касаційної скарги.
 
258. Стаття 426. Порядок і строки касаційного оскарження
 		    Стаття 426. Порядок і строки касаційного оскарження
 
259. 1. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
 		    1. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
 
260. 2. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, а засудженим, який перебуває під вартою, -в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
 		    2. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
 
261. 3. Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані із суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції.
 		 -108- Швець В.Д.
 Статті 426 доповнити частиною 4 наступного змісту:
"4. У разі пропуску строку на касаційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання касації, можуть звернутися до суду з заявою, в якій порушує питання про поновлення пропущеного строку. Питання про поновлення строку вирішується в судовому засіданні. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. За результатами розгляду заяви суд виносить ухвалу, якою поновляє пропущений строк або відмовляє у його поновленні і повертає касаційну скаргу".
 		Визначитись голосуванням  3. Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані з суду, який виконує судове рішення, окрім суду касаційної інстанції.
 
    -109- Ківалов С.В.
 Статті 426 доповнити частиною 4 наступного змісту:
"4. У разі пропуску строку на касаційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання касації, можуть звернутися до суду з заявою, в якій порушує питання про поновлення пропущеного строку. Питання про поновлення строку вирішується в судовому засіданні. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. За результатами розгляду заяви суд виносить ухвалу, якою поновляє пропущений строк або відмовляє у його поновленні і повертає касаційну скаргу".
 		Визначитись голосуванням   
    -110- Вернидубов І.В.
 Ст. 426 доповнити частиною 4 наступного змісту:
"4. У разі пропуску строку на касаційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання касації, можуть звернутися до суду з заявою, в якій порушує питання про поновлення пропущеного строку. Питання про поновлення строку вирішується в судовому засіданні. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. За результатами розгляду заяви суд виносить ухвалу, якою поновляє пропущений строк або відмовляє у його поновленні і повертає касаційну скаргу".
 		Визначитись голосуванням   
    -111- Шемчук В.В.
 Статтю 426 доповнити новою частиною четвертої такого змісту:
"4. У разі пропуску строку на касаційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання касаційної скарги, можуть звернутися до суду з заявою, в якій порушує питання про поновлення пропущеного строку. Питання про поновлення строку вирішується в судовому засідання. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. За результатами розгляду заяви суд виносить ухвалу, якою поновлює пропущений строк або відмовляє у його поновленні і повертає касаційну скаргу".
 		Визначитись голосуванням   
262. Стаття 427. Вимоги до касаційної скарги
 		    Стаття 427. Вимоги до касаційної скарги
 
263. 1. Касаційна скарга подається в письмовій формі.
 		    1. Касаційна скарга подається в письмовій формі.
 
264. 2. У касаційній скарзі зазначаються:
 		    2. У касаційній скарзі зазначаються:
 
265. 1) найменування суду касаційної інстанції;
 		    1) найменування суду касаційної інстанції;
 
266. 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
 		    2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
 
267. 3) судове рішення, що оскаржується;
 		    3) судове рішення, що оскаржується;
 
268. 4) обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
 		    4) обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
 
269. 5) вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
 		    5) вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
 
270. 6) перелік матеріалів, які додаються.
 		    6) перелік матеріалів, які додаються.
 
271. 3. Якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі.
 		    3. Якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі.
 
272. 4. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо касаційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
 		    4. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо касаційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
 
273. 5. До касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
 		    5. До касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
 
274. 6. До касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам і учасникам судового провадження. Цей обов'язок не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.
 		    6. До касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам і учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.
 
275. Стаття 428. Відкриття касаційного провадження
 		    Стаття 428. Відкриття касаційного провадження
 
276. 1. Суд касаційної інстанції відкриває касаційне провадження протягом п'яти днів з дня надходження касаційної скарги, якщо відсутні підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги або відмови у відкритті касаційного провадження. Питання про відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції вирішує без виклику сторін.
 		    1. Суд касаційної інстанції відкриває касаційне провадження протягом п'яти днів з дня надходження касаційної скарги, якщо немає підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги або відмови у відкритті касаційного провадження. Питання про відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції вирішує без виклику сторін.
 
277. 2. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо:
 		    2. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо:
 
278. 1) касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку;
 		    1) касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку;
 
279. 2) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів, вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
 		 -112- Швець В.Д.
 Пункт 2 частини 2 статті 428 виключити.
 		Визначитись голосуванням  2) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
 
    -113- Одарченко Ю.В.
 Пункт 2 частини 2 статті 428 виключити.
 		Визначитись голосуванням   
    -114- Ківалов С.В.
 Пункт 2 частини 2 статті 428 виключити.
 		Визначитись голосуванням   
    -115- Прокопчук Ю.В.
 Пункт 2 частини 2 статті 428 виключити.
 		Визначитись голосуванням   
    -116- Яценюк А.П.
 Пункт 2 частини 2 статті 428 виключити.
 		Визначитись голосуванням   
    -117- Кармазін Ю.А.
 Пункт 2 частини 2 статті 428 виключити.
 		Визначитись голосуванням   
280. 3. Суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 цього Кодексу.
 		 -118- Яценюк А.П.
 В частині третій статті 428 слова "пунктом 1 частини другої цієї статті" заміни словами "частиною другою";
 		Відхилено   3. Суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 цього Кодексу.
 
281. 4. Суд касаційної інстанції не вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, якщо оскаржується судове рішення, яким згідно з положеннями статті 437 цього Кодексу судом апеляційної інстанції було погіршено становище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.
 		 -119- Швець В.Д.
 Частину 4 статті 428 виключити.
у зв’язку з цим частини п’яту та шосту вважати відповідно частинами четвертою та п’ятою.
 		Відхилено   4. Суд касаційної інстанції не вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, якщо оскаржується судове рішення, яким згідно з положеннями статті 437 цього Кодексу судом апеляційної інстанції було погіршено становище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.
 
    -120- Кармазін Ю.А.
 Частину 4 статті 428 виключити.
у зв’язку з цим частини п’яту та шосту вважати відповідно частинами четвертою та п’ятою.
 		Відхилено    
    -121- Ківалов С.В.
 Частину 4 статті 428 виключити.
у зв’язку з цим частини п’яту та шосту вважати відповідно частинами четвертою та п’ятою.
 		Відхилено    
    -122- Яценюк А.П.
 Частину 4 статті 428 виключити.
у зв’язку з цим частини п’яту та шосту вважати відповідно частинами четвертою та п’ятою.
 		Відхилено    
282. 5. Про відкриття або про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
 		    5. Про відкриття або про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
 
283. 6. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження, про відмову у відкритті касаційного провадження (разом із касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами) невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.
 		    6. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження, про відмову у відкритті касаційного провадження (разом з касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами) невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.
 
284. Стаття 429. Залишення касаційної скарги без руху, її повернення
 		    Стаття 429. Залишення касаційної скарги без руху, її повернення
 
285. 1. Суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
 		    1. Суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
 
286. Копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.
 		    Копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.
 
287. 2. Якщо особа усунула недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду касаційної інстанції. Протягом п'яти днів після усунення недоліків касаційної скарги чи закінчення строку, встановленого для усунення недоліків касаційної скарги, суд касаційної інстанції вирішує питання про відкриття касаційного провадження.
 		    2. Якщо особа усунула недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду касаційної інстанції. Протягом п'яти днів після усунення недоліків касаційної скарги чи закінчення строку, встановленого для усунення недоліків касаційної скарги, суд касаційної інстанції вирішує питання про відкриття касаційного провадження.
 
288. 3. Касаційна скарга повертається, якщо:
 		    3. Касаційна скарга повертається, якщо:
 
289. 1) особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху;
 		    1) особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху;
 
290. 2) касаційну скаргу подала особа, яка не має права подавати касаційну скаргу;
 		    2) її подала особа, яка не має права подавати касаційну скаргу;
 
291. 3) касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
 		    3) вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
 
292. Копія ухвали про повернення касаційної скарги невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу, разом із касаційну скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
 		    Копія ухвали про повернення касаційної скарги невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу, разом з касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
 
293. 4. Залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
 		 -123- Яценюк А.П.
 Частину четверту статті 429 викласти в новій редакції такого змісту: "4. Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.".
 		Відхилено   4. Залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
 
294. Стаття 430. Підготовка касаційного розгляду
 		    Стаття 430. Підготовка касаційного розгляду
 
295. 1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження без виклику сторін:
 		    1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження без виклику сторін:
 
296. 1) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями касаційних скарг, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;
 		    1) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями касаційних скарг, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;
 
297. 2) витребовує матеріали кримінального провадження;
 		    2) витребовує матеріали кримінального провадження;
 
298. 3) вирішує заявлені клопотання;
 		    3) вирішує заявлені клопотання;
 
299. 4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;
 		    4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;
 
300. 5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду.
 		    5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду.
 
301. 2. Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки провадження до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвали надсилаються учасникам судового провадження.
 		    2. Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки провадження до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвали надсилаються учасникам судового провадження.
 
302. 3. Після проведення підготовчих дій та отримання матеріалів кримінального провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення касаційного розгляду.
 		    3. Після проведення підготовчих дій та отримання матеріалів кримінального провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення касаційного розгляду.
 
303. 4. Засуджений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов'язковою його участь, а засуджений, що утримується під вартою, - також у випадках, коли про це надійшло його клопотання.
 		    4. Засуджений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов'язковою його участь, а засуджений, що тримається під вартою, - також у випадках, якщо про це надійшло його клопотання.
 
304. Стаття 431. Заперечення на касаційну скаргу
 		    Стаття 431. Заперечення на касаційну скаргу
 
305. 1. Особи, вказані у статті 425 цього Кодексу, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку.
 		    1. Особи, зазначені у статті 425 цього Кодексу, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку.
 
306. 2. Заперечення на касаційну скаргу містить:
 		    2. Заперечення на касаційну скаргу містить:
 
307. 1) найменування суду касаційної інстанції;
 		    1) найменування суду касаційної інстанції;
 
308. 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
 		    2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
 
309. 3) вказівку на судове рішення, яке оскаржується;
 		    3) вказівку на судове рішення, яке оскаржується;
 
310. 4) номер кримінального провадження в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;
 		    4) номер кримінального провадження в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;
 
311. 5) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;
 		    5) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;
 
312. 6) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу;
 		    6) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу;
 
313. 7) перелік матеріалів, які додаються.
 		    7) перелік матеріалів, які додаються.
 
314. 3. У запереченні на касаційну скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь у касаційному розгляді.
 		    3. У запереченні на касаційну скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь у касаційному розгляді.
 
315. 4. Заперечення на касаційну скаргу підписується особою, яка його подає.
 		    4. Заперечення на касаційну скаргу підписується особою, яка його подає.
 
316. Стаття 432. Відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження
 		    Стаття 432. Відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження
 
317. 1. Відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження здійснюється згідно з положеннями статті 403 цього Кодексу.
 		    1. Відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження здійснюється згідно з положеннями статті 403 цього Кодексу.
 
318. Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції
 		    Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції
 
319. 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
 		 -124- Одарченко Ю.В.
 Останнє речення частини 1 статті 433 доповнити словами: ",крім випадку оскарження визнання доказу допустимим".
 		Відхилено   1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
 
320. 2. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого. Якщо задоволення скарги дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги, суд касаційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
 		    2. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого. Якщо задоволення скарги дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги, суд касаційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
 
321. Стаття 434. Касаційний розгляд
 		    Стаття 434. Касаційний розгляд
 
322. 1. Касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду у суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією Главою.
 		    1. Касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
 
323. 2. Після виконання дій, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, і вирішення клопотань учасників судового провадження, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї.
 		    2. Після виконання дій, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, і вирішення клопотань учасників судового провадження суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї.
 
324. 3. Сторони та інші учасники судового провадження висловлюють свої доводи. Першою висловлює доводи особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим висловлюють доводи виправданий, засуджений. За ними висловлюють доводи інші учасники судового провадження. Суд має право обмежити тривалість висловлення доводів, встановивши для всіх учасників судового провадження рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.
 		    3. Сторони та інші учасники судового провадження висловлюють свої доводи. Першою висловлює доводи особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим висловлюють доводи виправданий, засуджений. За ними висловлюють доводи інші учасники судового провадження. Суд має право обмежити тривалість висловлення доводів, встановивши для всіх учасників судового провадження однаковий проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.
 
325. 4. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду касаційної інстанції є обов'язковою, касаційний розгляд відкладається.
 		    4. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду касаційної інстанції є обов'язковою, касаційний розгляд відкладається.
 
326. 5. Після закінчення касаційного розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.
 		    5. Після закінчення касаційного розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.
 
327. Стаття 435. Письмове касаційне провадження
 		 -125- Мойсик В.Р.
 Стаття 435 передбачає письмове апеляційне і касаційне провадження. У чому воно полягає і які до нього ставляться вимоги, має бути передбачено у законі.
 		Відхилено   Стаття 435. Письмове касаційне провадження
 
328. 1. Суд касаційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їхньої відсутності.
 		    1. Суд касаційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.
 
329. 2. Якщо проводилося письмове касаційне провадження, то копія судового рішення суду касаційної інстанції надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів з моменту його підписання.
 		    2. Якщо проводилося письмове касаційне провадження, копія судового рішення суду касаційної інстанції надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів з моменту після його підписання.
 
330. Стаття 436. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги
 		    Стаття 436. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги
 
331. 1. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
 		    1. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
 
332. 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
 		    1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
 
333. 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
 		    2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
 
334. 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
 		    3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
 
335. 4) змінити судове рішення.
 		    4) змінити судове рішення.
 
336. Стаття 437. Недопустимість погіршення правового становища виправданого, засудженого
 		 -126- Кармазін Ю.А.
 У статтях 437, 438, 439, 442 слова "кримінального правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 		Відхилено   Стаття 437. Недопустимість погіршення правового становища виправданого, засудженого
 
337. 1. Суд касаційної інстанції не має права застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання.
 		    1. Суд касаційної інстанції не має права застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання.
 
338. 2. Обвинувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інший спосіб погіршити становище засудженого лише у разі, коли з цих підстав касаційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник.
 		    2. Обвинувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інший спосіб погіршити становище засудженого лише у разі, якщо з цих підстав касаційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник.
 
339. 3. Виправдувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції може бути скасовано не інакше як на підставі касаційної скарги прокурора, потерпілого чи його представника, а також на підставі касаційної скарги виправданого з мотивів його виправдання.
 		    3. Виправдувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції може бути скасовано не інакше як на підставі касаційної скарги прокурора, потерпілого чи його представника, а також на підставі касаційної скарги виправданого з мотивів його виправдання.
 
340. Стаття 438. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції
 		    Стаття 438. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції
 
341. 1. Підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є:
 		    1. Підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є:
 
342. 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
 		    1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
 
343. 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;
 		    2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;
 
344. 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
 		 -127- Мойсик В.Р.
 частину першу статті 438 доповнити новим пунктом 4 такого змісту:
"4) невідповідність судового рішення суду першої чи апеляційної інстанції правовій позиції, викладеній в судовому рішенні Верховного Суду України";
 		Визначитись голосуанням  3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
 
345. 3. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
 		    3. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
 
346. 4. Суд касаційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок, ухвалу про незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру, ухвалу про закриття кримінального провадження лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого або особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру.
 		    4. Суд касаційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок, ухвалу про незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру, ухвалу про закриття кримінального провадження лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого або особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру.
 
347. Стаття 439. Новий розгляд справи після скасування судового рішення судом касаційної інстанції
 		    Стаття 439. Новий розгляд справи після скасування судового рішення судом касаційної інстанції
 
348. 1. Після скасування вироку або ухвали судом касаційної інстанції суд першої або апеляційної інстанцій здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, у іншому складі суду.
 		    1. Після скасування вироку або ухвали судом касаційної інстанції суд першої або апеляційної інстанції здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, в іншому складі суду.
 
349. 2. Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
 		    2. Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
 
350. 3. При новому розгляді у суді першої чи апеляційної інстанції застосування суворішого покарання або закону про більш тяжке кримінальне правопорушення допускається тільки за умови, що вирок було скасовано у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання за скаргою прокурора, потерпілого чи його представника, а також коли при новому розгляді буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжке кримінальне правопорушення, або коли збільшився обсяг обвинувачення.
 		    3. При новому розгляді у суді першої чи апеляційної інстанції застосування суворішого покарання або закону про більш тяжке кримінальне правопорушення допускається тільки за умови, що вирок було скасовано у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання за скаргою прокурора, потерпілого чи його представника, а також якщо при новому розгляді буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжке кримінальне правопорушення, або якщо збільшився обсяг обвинувачення.
 
351. Стаття 440. Закриття кримінального провадження судом касаційної інстанції
 		    Стаття 440. Закриття кримінального провадження судом касаційної інстанції
 
352. 1. Суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
 		    1. Суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
 
353. Стаття 441. Судові рішення суду касаційної інстанції
 		    Стаття 441. Судові рішення суду касаційної інстанції
 
354. 1. З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали.
 		    1. З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали.
 
355. 2. Судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу.
 		    2. Судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу.
 
356. Стаття 442. Зміст ухвали суду касаційної інстанції
 		    Стаття 442. Зміст ухвали суду касаційної інстанції
 
357. 1. Ухвала суду касаційної інстанції складається з:
 		    1. Ухвала суду касаційної інстанції складається з:
 
358. 1) вступної частини із зазначенням:
 		    1) вступної частини із зазначенням:
 
359. дати і місця її постановлення;
 		    дати і місця її постановлення;
 
360. найменування суду касаційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;
 		    найменування суду касаційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;
 
361. найменування (номера) кримінального провадження;
 		    найменування (номера) кримінального провадження;
 
362. прізвища, ім'я і по батькові обвинуваченого, засудженого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання;
 		    прізвища, ім'я і по батькові обвинуваченого, засудженого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання;
 
363. закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється (обвинувачується) особа;
 		    закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється (обвинувачується) особа;
 
364. імен (найменувань) учасників судового провадження;
 		    імен (найменувань) учасників судового провадження;
 
365. 2) мотивувальної частини із зазначенням:
 		    2) мотивувальної частини із зазначенням:
 
366. короткого змісту вимог касаційної скарги та оскаржених судових рішень;
 		    короткого змісту вимог касаційної скарги та оскаржених судових рішень;
 
367. узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;
 		    узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;
 
368. узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження;
 		    узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження;
 
369. встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин;
 		    встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин;
 
370. мотивів, з яких суд касаційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
 		    мотивів, з яких виходив суд касаційної інстанції при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
 
371. 3) резолютивної частини із зазначенням:
 		    3) резолютивної частини із зазначенням:
 
372. висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги;
 		    висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги;
 
373. розподілу процесуальних витрат;
 		    розподілу процесуальних витрат;
 
374. строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
 		    строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
 
375. 2. При залишенні касаційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими нормами права спростовуються її доводи.
 		    2. При залишенні касаційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими нормами права спростовуються її доводи.
 
376. 3. При скасуванні або зміні судових рішень в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення.
 		 -128- Одарченко Ю.В.
 Статтю 442 доповнити частиною 4 наступного змісту:
"4. Суддя, який брав участь у прийнятті рішення, але не згоден із ним повністю або частково має право викласти свою окрему думку, яка долучається до рішення суду касаційної інстанції та є відкритою для ознайомлення. Про наявність окремої думки головуючий оголошує на судовому засіданні."
 		Відхилено   3. При скасуванні або зміні судових рішень в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення.
 
377. Стаття 443. Повернення матеріалів кримінального провадження
 		    Стаття 443. Повернення матеріалів кримінального провадження
 
378. 1. Після закінчення касаційного провадження матеріали кримінального провадження не пізніше як у семиденний строк направляються до суду першої інстанції, якщо інше не випливає із судового рішення суду касаційної інстанції.
 		    1. Після закінчення касаційного провадження матеріали кримінального провадження не пізніше як у семиденний строк направляються до суду першої інстанції, якщо інше не випливає з судового рішення суду касаційної інстанції.
 
379. Глава 33. Провадження у Верховному Суді України
 		 -129- Сас С.В.
 До глави 33 Положення глави 33 не відповідають нормам Конституції України в частині повноважень Верховного Суду України як найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції (ч. 2 ст. 125 Конституції України). У зв`язку з цим повноваження Верховного Суду України необхідно викласти відповідно до вимог Конституції України.
 		Відхилено   Глава 33. Провадження у Верховному Суді України
 
380. Стаття 444. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
 		    Стаття 444. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
 
381. 1. Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
 		 -130- Мойсик В.Р.
 частину першу статті 444 доповнити новим реченням другим такого змісту:
"Перегляд судових рішень Верховним Судом України здійснюється з метою забезпечення однакового застосування законодавства всіма судами України";
 		Визначитись голосуванням  1. Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
 
    -131- Мойсик В.Р.
 Статтю 444 доповнити частиною другою такого змісту:
2. Верховний Суд України переглядає судові рішення, ухвалені Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ в порядку,встановленому главою 31 цього Кодексу.
 		Визначитись голосуванням   
382. Стаття 445. Підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України
 		 -132- Кармазін Ю.А.
 У статті 445 слова: "кримінального правопорушення" у всіх відмінках замінити на слово: "злочин" у відповідному відмінку.
 		Відхилено   Стаття 445. Підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України
 
383. 1. Підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є:
 		    1. Підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є:
 
384. 1) неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень;
 		 -133- Одарченко Ю.В.
 Пункт 1 частини 1 статті 445 викласти у наступній редакції:
"1) неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону про кримінальну відповідальність або норм процесуального права, що потягло за собою ухвалення різних за змістом рішень при подібних правовідносинах, а так само ухвалення судом касаційної інстанції рішення, що суперечить позиції Верховного суду України з даного питання."
 		Враховано частково   1) неоднакове застосування судами одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність та кримінально-процесуального закону щодо суспільнонебезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень;
 
    -134- Мойсик В.Р.
 пункт 1 частини першої статті 445 після слів "кримінальну відповідальність" доповнити словами "та/або кримінального процесуального закону";
 		Враховано    
    -135- Шемчук В.В.
 У пункті 1 частини першої статті 445 після слів " (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності)" доповнити словами "та норм цього Кодексу".
 		Відхилено    
385. 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
 		 -136- Швець В.Д.
 Пункт 2 частини 1 статті 445 привести у відповідність до ч. 4 ст. 55 Конституції України та викласти в наступній редакції:
"2) встановлення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом".
 		Визначитись голосуванням  2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
3) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону або іншого нормативно-правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом.
 
    -137- Ківалов С.В.
 Пункт 2 частини 1 статті 445 привести у відповідність до ч. 4 ст. 55 Конституції України та викласти в наступній редакції:
"2) встановлення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом".
 		Визначитись голосуванням   
    -138- Шишкіна Е.В.
 Доповнити пункт 2 частини першої ст. 445 проекту новим абзацом другим такого змісту:
"Якщо під час перегляду судового рішення з цієї підстави буде виявлено, що порушення Україною міжнародних зобов’язань є наслідком недотримання норм процесуального права, Верховний Суд України здійснює перегляд таких рішень".
 		Відхилено    
    -139- Шемчук В.В.
 У пункті 1 частини першої статті 445 після слів " (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності)" доповнити словами "та норм цього Кодексу".
 		Відхилено    
    -140- Мойсик В.Р.
 Доповнити ч. 1 ст. 491 "Підстави перегляду судового рішення Верховним Судом України" п. 3 в такій редакції:
"3) у виняткових випадках неправильного застосування судом кримінального закону чи істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, що призвели до суттєвого порушення прав засудженого, з метою зміни вироку і застосування закону про менш тяжкий злочин, зменшення обсягу обвинувачення чи з інших підстав у законному порядку покращити становище засудженого, або винесення рішення про закриття кримінального провадження."
Необхідність внесення цього пункту виникла внаслідок того, що з прийняттям Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року із КПК України вилучено повторну касацію, яка вирішувала питання з цих підстав на спільному засіданні двох палат Верховного Суду України. Тому помилки місцевих, апеляційного і касаційного судів щодо спірних питань з правової кваліфікації та процесуального вирішення справ, які пов’язані з рішенням про відбуття більшого покарання, ніж заслуговує засуджена особа за правильною кваліфікацією, чи відбуття покарання взагалі, неможливо вирішити в Україні.
 		Визначитись голосуванням   
    -141- Швець В.Д.
 Пункт перший частини першої статті 445 викласти в такій редакції:
"1) неоднакове застосування судами одних і тих самих норм закону про кримінальну відповідальність та кримінально-процесуального закону щодо суспільно-небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень";
- пункт другий частини першої статті 445 після слова "зобов‘язань" доповнити словами "порушення норм матеріального і процесуального права";
доповнити частину першу пунктом три такого змісту:
"3) встановлення Конституційним Судом України неконституційності Закону або іншого нормативно-правового акту чи їх окремого положення, застосованого судом ".
 		Враховано    
    -142- Мойсик В.Р.
 частину першу статті 445 доповнити новими пунктами 3 та 4 такого змісту:
"3) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло безпідставне засудження особи або застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або призначення більшого покарання, ніж передбачено законом;
4) невідповідність судового рішення правовій позиції, що викладена в судовому рішенні Верховного Суду України";
 		Враховано редакційно    
386. 2. Перегляд судових рішень на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої цієї статті, з метою застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення, збільшити обсяг обвинувачення чи з інших підстав погіршити становище засудженого, а також виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи не допускається.
 		 -143- Мойсик В.Р.
 статтю 445 доповнити новою частиною третьою такого змісту:
"3. Верховний Суд України може з власної ініціативи переглянути судове рішення в кримінальній справі, якщо воно має принципове значення для однакового застосування законодавства всіма судами України";
 		Відхилено   2. Перегляд судових рішень на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої цієї статті, з метою застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення, збільшити обсяг обвинувачення чи з інших підстав погіршити становище засудженого, а також виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи не допускається.
 
387. Стаття 446. Право на звернення про перегляд судових рішень Верховним Судом України
 		    Стаття 446. Право на звернення про перегляд судових рішень Верховним Судом України
 
388. 1. Особи, коло яких визначено в статті 425 цього Кодексу, вправі подати заяву про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, після його перегляду в касаційному порядку.
 		 -144- Швець В.Д.
 Частину 1 статті 446доповнити реченням наступного змісту: "Із заявою про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, після його перегляду в касаційному порядку, з метою захисту прав і свобод людини і громадянина, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно може звернутися Уповноважений Верховної Ради України з прав людини"
 		Визначитись голосуванням  1. Особи, коло яких визначено у статті 425 цього Кодексу, мають право подати заяву про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, після його перегляду в касаційному порядку.
 
    -145- Ківалов С.В.
 Частину 1 статті 446доповнити реченням наступного змісту: "Із заявою про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, після його перегляду в касаційному порядку, з метою захисту прав і свобод людини і громадянина, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно може звернутися Уповноважений Верховної Ради України з прав людини"
 		Визначитись голосуванням   
389. 2. Заяву про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, вправі подати особа, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.
 		 -146- Швець В.Д.
 Частину 2 статті 446 викласти в наступній редакції: "2. Заяву про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, вправі подати особа, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, її захисником, або близькі родичі чи члени сім'ї померлої особи, щодо якої ухвалено таке рішення. Із заявою про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу з метою захисту прав і свобод людини і громадянина, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно може звернутися Уповноважений Верховної Ради України з прав людини"
 		Визначитись голосуванням     
    -147- Ківалов С.В.
 Частину 2 статті 446 викласти в наступній редакції: "2. Заяву про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, вправі подати особа, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, її захисником, або близькі родичі чи члени сім'ї померлої особи, щодо якої ухвалено таке рішення. Із заявою про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу з метою захисту прав і свобод людини і громадянина, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно може звернутися Уповноважений Верховної Ради України з прав людини"
 		Визначитись голосуванням   
390. 3. Заява про перегляд судового рішення Верховного Суду України у кримінальних справах може бути подана на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу.
 		    3. Заява про перегляд Верховним Судом України судового рішення у кримінальні справі може бути подана на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу.
 
391. 4. Не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за наслідками касаційного провадження.
 		 -148- Мойсик В.Р.
 статтю 446 доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:
"5. Заяву про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 3 частини першої статті 445 цього Кодексу, вправі подати Генеральний прокурор України або його заступник, засуджений або його захисник незалежно від того, чи переглядалося воно в апеляційному та/або касаційному порядку";
 		Визначитись голосуванням  4. Не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за наслідками касаційного провадження.
 
392. Стаття 447. Строк подання заяви про перегляд судових рішень
 		    Стаття 447. Строк подання заяви про перегляд судового рішення
 
393. 1. Заява про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, відносно якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше.
 		    1. Заява про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, стосовно якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше.
 
394. 2. Заява про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, може бути подана протягом трьох місяців від дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.
 		 -149- Швець В.Д.
 Частину 2 статті 447 викласти в наступній редакції: "2. Заява про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, може бути подана протягом трьох місяців від дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, юрисдикція яких визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного".
 		Визначитись голосуванням  2. Заява про перегляд судового рішенняВерховним Судом Украї з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, може бути подана протягом трьох місяців з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.
 
    -150- Ківалов С.В.
 Частину 2 статті 447 викласти в наступній редакції: "2. Заява про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, може бути подана протягом трьох місяців від дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, юрисдикція яких визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного".
 		Визначитись голосуванням   
395. 3. Перегляд виправдувального вироку, ухвали про закриття справи, інших судових рішень з метою погіршити становище засудженого на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, допускається лише протягом установлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, але не пізніше одного року з дня постановлення такого судового рішення.
 		    3. Перегляд виправдувального вироку, ухвали про закриття справи, інших судових рішень з метою погіршення становища засудженого на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, допускається лише протягом установлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, але не пізніше одного року з дня постановлення такого судового рішення.
 
396. 4. Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації.
 		 -151- Швець В.Д.
 Частину 4статті 447 доповнити реченням наступного змісту: "4. Із заявою про перегляд рішення, відповідно до частини четвертої статті 447 КПК, можуть звертатися близькі родичі чи члени сім'ї померлого засудженого в інтересах його реабілітації".
 		Визначитись голосуванням  4. Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації.
 
    -152- Ківалов С.В.
 Частину 4статті 447 доповнити реченням наступного змісту: "4. Із заявою про перегляд рішення, відповідно до частини четвертої статті 447 КПК, можуть звертатися близькі родичі чи члени сім'ї померлого засудженого в інтересах його реабілітації".
 		Визначитись голосуванням   
    -153- Шемчук В.В.
 Частину 4статті 447 доповнити реченням наступного змісту: "4. Із заявою про перегляд рішення, відповідно до частини четвертої статті 447 КПК, можуть звертатися близькі родичі чи члени сім'ї померлого засудженого в інтересах його реабілітації".
 		Визначитись голосуванням   
397. 5. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою - третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику учасників судового провадження та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала.
 		    5. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою - третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику учасників судового провадження та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала.
 
398. Стаття 448. Вимоги до заяви про перегляд судових рішень
 		    Стаття 448. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення
 
399. 1. Заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України подається у письмовій формі.
 		    1. Заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України подається у письмовій формі.
 
400. 2. У заяві про перегляд судового рішення зазначаються:
 		    2. У заяві про перегляд судового рішення зазначаються:
 
401. 1) найменування суду, до якого подається заява;
 		    1) найменування суду, до якого подається заява;
 
402. 2) особа, яка подає заяву, а також її поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
 		    2) особа, яка подає заяву, а також її поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
 
403. 3) конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, якщо заява подана на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу;
 		    3) конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, якщо заява подана на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу;
 
404. 4) обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку з ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу;
 		 -154- Мойсик В.Р.
 Стаття 448 вимагає, що до заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України належить додати копію рішення міжнародної судової установи. Однак рішення Європейського суду викладено англійською або французькою мовами, а у Законі України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" не вирішено питання щодо повного офіційного перекладу рішень міжнародних судових установ українською мовою.
Пропоную у ст. 448 Проекту покласти цей обов’язок щодо направлення офіційного перекладу рішення Європейського суду Верховному Суду України на Уповноваженого Уряду України в Європейському суді.
 		Визначитись голосуванням  4) обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку з ухваленням рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу;
 
    -155- Швець В.Д.
 Пункт 4 частини 2 статті 448 викласти в наступній редакції:
"4) обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку з ухваленням рішення міжнародної судової установи або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, якщо заява подана на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, посилання на конкретні порушення, допущені національними судами при вирішенні кримінальної справи, що призвели до порушення Україною міжнародних зобов’язань, дату набрання рішенням міжнародної судової установи або відповідного органу міжнародної організації статусу остаточного і докази, що підтверджують дату та обставини, за яких заявник дізнався про набрання рішенням статусу остаточного".
 		Визначитись голосуванням   
    -156- Ківалов С.В.
 Пункт 4 частини 2 статті 448 викласти в наступній редакції:
"4) обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку з ухваленням рішення міжнародної судової установи або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, якщо заява подана на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, посилання на конкретні порушення, допущені національними судами при вирішенні кримінальної справи, що призвели до порушення Україною міжнародних зобов’язань, дату набрання рішенням міжнародної судової установи або відповідного органу міжнародної організації статусу остаточного і докази, що підтверджують дату та обставини, за яких заявник дізнався про набрання рішенням статусу остаточного".
 		Визначитись голосуванням   
405. 5) вимоги особи, яка подає заяву;
 		    5) вимоги особи, яка подає заяву;
 
406. 6) у разі необхідності - клопотання;
 		    6) у разі необхідності - клопотання;
 
407. 7) перелік матеріалів, які додаються.
 		    7) перелік матеріалів, які додаються.
 
408. 3. Заява підписується особою, яка її подає. До заяви додається оформлений належним чином документ, що підтверджує повноваження особи, яка її подає, відповідно до вимог цього Кодексу.
 		    3. Заява підписується особою, яка її подає. До заяви додається оформлений належним чином документ, що підтверджує повноваження особи, яка її подає, відповідно до вимог цього Кодексу.
 
409. Стаття 449. Порядок подання заяви про перегляд судових рішень
 		 -157- Григорович Л.С.
 Статтю 449 виключити.
 		Відхилено   Стаття 449. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення
 
410. 1. Заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. До заяви додаються:
 		 -158- Мойсик В.Р.
 Стаття 449 Проекту визначає порядок подання заяви про перегляд судових рішень через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Вважаю, що такий порядок щодо прийняття заяви про перегляд вироку Верховним Судом України в разі встановлення міжнародною судовою установою порушення Україною своїх міжнародних зобов’язань, створює ще одну перешкоду для негайного виконання рішень Європейського суду, яким уже встановлено порушення стосовно вироку.
У даному випадку ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ має формальний характер, адже, ратифікувавши Конвенцію про захист прав людини та основних свобод, Україна визнала положення цього міжнародного договору частиною національного законодавства, а отже, взяла на себе зобов’язання виконувати рішення Європейського суду з прав людини у кожній справі, стороною якої вона є.
Пропоную у ст. 449 встановити спрощений порядок передачі заяви про перегляд судових рішень на підставі ч. 2 ст. 445 Проекту безпосередньо до Верховного Суду України.
 		Визначитись голосуванням  1. Заява про перегляд судового рішення подається до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. До заяви додаються:
 
    -159- Кармазін Ю.А.
 у частині першій статті 449 слова: "до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ." замінити на слова: "подається безпосередньо до Верховного Суду України" і далі – за текстом.
 		Відхилено    
    -160- Келестин В.В.
 абзац перший частини першої статті 449 викласти в такій редакції:
"1. Заява про перегляд судових рішень подається безпосередньо до Верховного Суду України. До заяви додаються":
 		Відхилено    
    -161- Омельченко Г.О.
 абзац перший частини першої статті 449 викласти в такій редакції: "1. Заява про перегляд судових рішень подається безпосередньо до Верховного Суду України. До заяви додаються":
 		Відхилено    
    -162- Шишкіна Е.В.
 абзац перший частини першої статті 449 викласти в такій редакції:
"1. Заява про перегляд судових рішень подається безпосередньо до Верховного Суду України. До заяви додаються":
 		Відхилено    
    -163- Прокопчук Ю.В.
 абзац перший частини першої статті 449 викласти в такій редакції:
"1. Заява про перегляд судових рішень подається безпосередньо до Верховного Суду України. До заяви додаються":
 		Відхилено    
    -164- Мойсик В.Р.
 абзац перший частини першої статті 449 викласти в такій редакції:
"1. Заява про перегляд судових рішень подається безпосередньо до Верховного Суду України. До заяви додаються":
 		Відхилено    
    -165- Яценюк А.П.
 абзац перший частини першої статті 449 викласти в такій редакції:
"1. Заява про перегляд судових рішень подається безпосередньо до Верховного Суду України. До заяви додаються":
 		Відхилено    
    -166- Швець В.Д.
 абзац перший частини першої статті 449 викласти в такій редакції:
"1. Заява про перегляд судових рішень подається безпосередньо до Верховного Суду України. До заяви додаються":
 		Відхилено    
    -167- Шемчук В.В.
 абзац перший частини першої статті 449 викласти в такій редакції:
"1. Заява про перегляд судових рішень подається безпосередньо до Верховного Суду України. До заяви додаються":
 		Відхилено    
411. 1) копії заяви відповідно до кількості учасників судового провадження (за винятком випадку, коли заява подається особою, яка тримається під вартою);
 		    1) копії заяви відповідно до кількості учасників судового провадження (крім випадку, коли заява подається особою, яка тримається під вартою);
 
412. 2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;
 		 -168- Мойсик В.Р.
 Пункт 2 ст. 449 є зайвим, адже судові рішення, які повинні додаватися, передбачені пунктами 3 і 4 цієї статті.
 		Відхилено   2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;
 
413. 3) копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, якщо заява про перегляд судових рішень подається на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу;
 		 -169- Смітюх Г.Є.
 Викласти п.3 ч.1 ст. 449 проекту КПК в такій редакції:
"3) копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, якщо заява про перегляд судових рішень подається на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу. У разі якщо їх немає у особи, що подає заяву - різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, копії яких взяті з Єдиного державного реєстру судових рішень;".
 		Відхилено   3) копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, якщо заява про перегляд судових рішень подається на підставі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу;
 
    -170- Кармазін Ю.А.
 Пункт 3 частини першої статті 449 виключити.
 		Відхилено    
    -171- Шемчук В.В.
 У пункті 3 частини першої статті 449 після слів "суспільно небезпечних діянь" доповнити словами "та норм цього Кодексу".
 		Відхилено    
    -172- Мойсик В.Р.
 пункт 3 частини першої статті 449 після слова "відповідальність" доповнити словами "та/або кримінального процесуального закону";
 		Відхилено    
414. 4) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання про витребування такої копії рішення, якщо її немає у розпорядженні особи, що подає заяву, - якщо заява про перегляд судових рішень подається на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу.
 		 -173- Швець В.Д.
 Пункт 4 статті 449 викласти в наступній редакції:
"4) копія рішення міжнародної судової установи або відповідного органу міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, або клопотання про витребування такої копії рішення, якщо її немає у розпорядженні особи, що подає заяву, - якщо заява про перегляд судових рішень подається на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу".
 		Визначитись голосуванням  4) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання про витребування такої копії рішення, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подає заяву, - якщо заява про перегляд судових рішень подається на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу.
 
    -174- Ківалов С.В.
 Пункт 4 статті 449 викласти в наступній редакції:
"4) копія рішення міжнародної судової установи або відповідного органу міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, або клопотання про витребування такої копії рішення, якщо її немає у розпорядженні особи, що подає заяву, - якщо заява про перегляд судових рішень подається на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу".
 		Визначитись голосуванням   
    -175- Шемчук В.В.
 У пункті 4 частини першої статті 449 після слів "судової установи" доповнити словами "або відповідного органу міжнародної організації," та слово "якої" замінити словом "яких".
 		Відхилено    
    -176- Мойсик В.Р.
 частину першу статті 449 доповнити новим пунктом 5 такого змісту:
"5) копія рішення Верховного Суду України, у якому викладена правова позиція, якщо заява про перегляд судових рішень подається на підставі, передбаченій пунктом 4 частини першої статті 445 цього Кодексу";
 		Визначитись голосуванням   
    -177- Одарченко Ю.В.
 Статтю 449 доповнити частиною 2 наступного змісту:
"2. Копії різних за змістом ухвал суду касаційної інстанції можуть бути представлені у вигляді роздрукованих із Єдиного державного реєстру судових рішень документів з обов’язковим зазначенням номеру цієї ухвали за Реєстром."
 		Відхилено    
415. Стаття 450. Перевірка відповідності заяви вимогам цього Кодексу Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ
 		 -178- Омельченко Г.О.
 Статтю 450 викласти у такій редакції:
„Стаття 450. Перевірка відповідності заяви вимогам цього Кодексу"
1. Заява про перегляд судового рішення, яка надійшла до Верховного суду України, реєструється в день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.
2. Суддя-доповідач протягом п’яти днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі, якщо заяву подано без додержання вимог статей 448-449 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов’язаний їх усунути.
3. Якщо заявник усунув недоліки заяви у встановлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до верховного Суду України.
4. Заява повертається заявнику у разі, якщо:
1) заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;
2) заяву подано особою, яка не наділена правом подавати такі заяви;
3) заяву подано від імені особи, яка не має відповідних повноважень;
4) є ухвала суду про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, постановлена з аналогічних підстав.
5. Повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертійцієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.
 		Відхилено   Стаття 450. Перевірка відповідності заяви вимогам цього Кодексу Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ
 
    -179- Шемчук В.В.
 Назву статті 450 викласти у такій редакції "Перевірка відповідності заяви вимогам цього Кодексу Верховним Судом України".
 		Відхилено    
    -180- Шишкіна Е.В.
 Статтю 450 виключити.
 		Відхилено    
    -181- Швець В.Д.
 Назву, частину першу та абзац перший частини третьої статтю 45о викласти у такій редакції:
"Стаття 450. Перевірка відповідності заяви вимогам цього Кодексу
1. Заява про перегляд судового рішення, яка надійшла до Верховного Суду України, реєструється в день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.
3. Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Верховного суду України.
 		Відхилено    
    -182- Яценюк А.П.
 У статті 450:
– у назві статті слова "Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ" замінити словами "Верховним Судом України";
– у частині першій:
слова "Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ" замінити словами "Верховного Суду України";
доповнити новим реченням такого змісту: "Судової палати у кримінальних справах, визначеному автоматизованою системою документообігу суду."
– у частині третій:
слова "Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ" замінити словами "Верховного Суду України";
абзац шостий (пункт 4) вилучити;
– у частині четвертій слово "четвертій" замінити словом "третій";
– доповнити новими частинами п’ятою та шостою такого змісту:
"5. Колегією суддів Судової палати у кримінальних справах у складі п’яти суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду, постановляється ухвала:
– про відкриття провадження за заявою протягом п’яти днів з моменту встановлення суддею-доповідачем відповідності заяви вимогам статей 446 – 449 цього Кодексу;
– про відмову у відкритті провадження за заявою протягом п’яти днів з моменту встановлення суддею-доповідачем, одне або обидва з вказаних у заяві рішень суду касаційної інстанції як підстави для перегляду Верховним Судом України судових рішень за пунктом 1 частини 1 статті 445 цього Кодексу скасовані або змінені чи їх дія припинена у інший спосіб.
6. Протягом трьох днів копія ухвали про відкриття провадження надсилається особам, які беруть участь у справі, а у разі відмови у відкритті провадження копія відповідної ухвали надсилається особі, яка подала заяву.".
 		Відхилено    
416. 1. Заява про перегляд судового рішення, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, реєструється в день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.
 		 -183- Кармазін Ю.А.
 Статтю 450 виключити
 		Відхилено   1. Заява про перегляд судового рішення, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, реєструється в день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.
 
    -184- Мойсик В.Р.
 статтю 450 викласти в такій редакції:
"Стаття 450. Перевірка відповідності заяви вимогам цього Кодексу
1. Заява про перегляд судового рішення, яка надійшла до Верховного Суду України, реєструється в день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.
2. Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі, якщо заяву подано без додержання вимог статей 448 і 449 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути. Одночасно з перевіркою відповідності заяви вимогам цього Кодексу, суддя-доповідач перевіряє достовірність судових рішень, на які здійснюється посилання про підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність та/або кримінального процесуального закону у подібних правовідносинах, а також відсутність ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України про відмову у допуску цієї справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнятої з аналогічних підстав.
3. Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Верховного Суду України.
Заява повертається заявнику у разі, якщо:
1) заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;
2) заяву подано особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;
3) заяву подано від імені особи, яка не має відповідних повноважень;
4) є ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.
4. Повернення заяви з підстав, зазначених у пунктах 1 – 3 частині третьої цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви. Повернення заяви з підстави, зазначеної у пункті 4 частині третьої цієї статті не перешкоджає повторному зверненню з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.
5. Про результати проведених дій, зазначених у частинах другій, третій цієї статті, а також зміст вимог, викладених у заяві суддя Судової палати у кримінальних справах – доповідач, доповідає колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України";
 		Відхилено    
    -185- Шемчук В.В.
 У частині першій статті 450 слова "Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ" замінити словами "Верховного Суду України".
 		Відхилено    
417. 2. Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 448 і 449 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
 		 -186- Швець В.Д.
 Частину 2 статті 450 доповнити реченням наступного змісту: "Строк, протягом якого заявник зобов’язаний усунути недоліки заяви, має бути достатнім і в кожному конкретному випадку визначається з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії постанови, яка повинна бути надіслана заявникові негайно, а також можливості виправлення таких недоліків".
 		Визначитись голосуванням  2. Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 448 і 449 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
 
    -187- Ківалов С.В.
 Частину 2 статті 450 доповнити реченням наступного змісту: "Строк, протягом якого заявник зобов’язаний усунути недоліки заяви, має бути достатнім і в кожному конкретному випадку визначається з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії постанови, яка повинна бути надіслана заявникові негайно, а також можливості виправлення таких недоліків".
 		Визначитись голосуванням   
418. 3. Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
 		 -188- Шемчук В.В.
 У частині третій статті 450 слова "Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ" замінити словами "Верховного Суду України".
 		Визначитись голосуванням  3. Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
 
419. Заява повертається заявнику у разі, якщо:
 		    Заява повертається заявнику у разі, якщо:
 
420. 1) заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;
 		    1) заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;
 
421. 2) заяву подано особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;
 		    2) заяву подано особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;
 
422. 3) заяву подано від імені особи, яка не має відповідних повноважень;
 		    3) заяву подано від імені особи, яка не має відповідних повноважень;
 
423. 4) є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.
 		    4) є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.
 
424. 4. Повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.
 		    4. Повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.
 
425. Стаття 451. Допуск Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи до провадження
 		 -189- Одарченко Ю.В.
 Статтю 451 викласти у наступній редакції:
"Стаття 451. Допуск справи до провадження Верховним судом України.
Заява, що відповідає вимогам статей 448, 449 цього Кодексу невідкладно передається до Верховного суду України.
Питання про допуск справи до провадження вирішується колегією у складі 5 суддів палати з розгляду кримінальних справ Верховного суду України без виклику сторін.
Ухвала про допуск справи до провадження або про відмову у допуску має бути мотивованою. Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала про допуск справи до провадження надсилається сторонам по справі, а про відмову у допуску – заявнику.
У випадку прийняття рішення про допуск справи до провадження справа передається судді-доповідачу, який здійснює подальшу підготовку справи до розгляду."
 		Відхилено у зв‘язку з виключенням статті 451.     
    -190- Омельченко Г.О.
 Статтю 451 викласти у такі редакції:
„Стаття 451. Допуск Верховним Судом України справи до провадження
1. Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі п’яти суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Верховного Суду України.
2. Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску Верховний Суд України протягом місяця з дня надходження заяви постановляє ухвалу.
3. Відмова у допуску справи до провадження не перешкоджає повторному зверненню з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду."
 		Відхилено у зв‘язку з виключенням статті 451.   
    -191- Швець В.Д.
 Статтю 451 виключити.
 		Враховано    
    -192- Кармазін Ю.А.
 Статтю 451 виключити.
 		Враховано    
    -193- Шемчук В.В.
 Назву статті 451 викласти в такій редакції "Допуск Верховним Судом України справи до провадження".
 		Відхилено , у зв‘язку з виключенням статті 451.   
    -194- Шишкіна Е.В.
 Статтю 451 виключити.
 		Враховано    
    -195- Яценюк А.П.
 Статтю 451 виключити.
 		Враховано    
426. 1. Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка формується без участі суддів, що прийняли рішення, яке оскаржується.
 		 -196- Ар'єв В.І.
 у статті 451 частини 1, 2, 4 виключити.
У зв’язку з цим частину 3 вважати частиною 1.
 		Враховано частково      
    -197- Гримчак Ю.М.
 у статті 451 частини 1, 2, 4 виключити.
У зв’язку з цим частину 3 вважати частиною 1.
 		Враховано частково    
    -198- Шемчук В.В.
 Частину першу статті 451 викласти в такій редакції:
"1. Вирішення питання про допуск до провадження здійснюється колегією у складі трьох суддів Верховного Суду України".
 		Відхилено , у зв‘язку з виключенням статті 451.   
    -199- Ківалов С.В.
 Частину 1 статті 451 викласти в наступній редакції: "1. Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка формується без участі суддів, що прийняли рішення, яке оскаржується та рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 445 КПК".
 		Відхилено , у зв‘язку з виключенням статті 451.   
427. 2. Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу. Ухвала постановляється в нарадчій кімнаті з додержанням вимог, передбачених статтями 367 і 375 цього Кодексу, без виклику учасників судового провадження. Ухвала про допуск справи до провадження або про відмову в такому допуску має бути мотивованою.
 		 -200- Ківалов С.В.
 Частину 2 статті 451 доповнити реченнями наступного змісту: "Якщо заяву було подано без додержання вказаних вимог закону та заявника повідомлено про недоліки заяви, то п’ятнадцятиденний строк для постановлення ухвали про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску обчислюється відповідно із дня усунення недоліків або із дати закінчення строку, який встановлювався для їх усунення. При цьому днем усунення недоліків вважається дата надходження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ належним чином оформлених матеріалів зазначеної заяви".
 		Відхилено , у зв‘язку з виключенням статті 451.     
428. 3. Ухвала про допуск справи до провадження разом із самою заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надсилається до Верховного Суду України протягом п'яти днів з дня її постановлення. Копія ухвали про допуск справи надсилається разом із копією заяви учасникам судового провадження, а в разі відмови у допуску - особі, яка подала заяву.
 		 -201- Мойсик В.Р.
 статтю 451 викласти в такій редакції:
"Стаття 451. Допуск справи до провадження
1. Вирішення питання про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску здійснюється колегією у складі п'яти суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України протягом п'ятнадцяти днів після надходження заяви без виклику осіб, які беруть у ній участь. Одночасно може бути вирішено питання про поновлення строку на звернення про перегляд судових рішень.
Справа вважається допущеною до провадження і витребовується, якщо хоча б три судді дійшли висновку про необхідність цього.
2. Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску суд постановляє ухвалу, яку не може бути оскаржено. Ухвала постановляється в нарадчій кімнаті з додержанням вимог, передбачених статтями 367 і 375 цього Кодексу, без виклику учасників судового провадження. Ухвала про допуск справи до провадження або про відмову в такому допуску має бути мотивованою.
Ухвала про допуск справи до провадження та її витребування надсилається до відповідного суду.
Копія ухвали про допуск справи та її витребування разом з копією заяви надсилається особам, які беруть участь у справі, а в разі відмови у допуску – особі, яка подала заяву.
3. До заяви, поданої з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, положення частин першої – третьої цієї статті не застосовуються";
 		Відхилено , у зв‘язку з виключенням статті 451.     
429. 4. Якщо за результатами розгляду питання про допуск справи до провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, буде встановлено, що порушення Україною міжнародних зобов'язань є наслідком недотримання норм процесуального права, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та вирішує питання про необхідність витребування справи. Розгляд такої справи здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку.
 		 -202- Одарченко Ю.В.
 Частину четверту статті 451 виключити.
 		Враховано      
    -203- Шемчук В.В.
 У частині четвертій слова "Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ" замінити словами "Верховного Суду України".
 		Відхилено , у зв‘язку з виключенням статті 451.   
    -204- Прокопчук Ю.В.
 Частину четверту статті 451 виключити.
 		Враховано    
    -205- Одарченко Ю.В.
 Статтю 451 доповнити частиною 5 наступного змісту:
"5. Ухвала Вищого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ про відмову у допуску до провадження заяви може бути оскаржена до Верховного суду України в апеляційному порядку."
 		Відхилено , у зв‘язку з виключенням статті 451.   
430. Стаття 452. Підготовка до перегляду судового рішення у Верховному Суді України
 		    Стаття 452. Підготовка до перегляду судового рішення у Верховному Суді України
 
431. 1. Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Суддя-доповідач протягом трьох днів постановляє ухвалу про відкриття провадження та надсилає її копії учасникам судового провадження.
 		 -206- Яценюк А.П.
 Частину першу статті 452 вилучити;
у зв’язку з цим частини другу та третю вважати відповідно частинами першою та другою.
 		Відхилено   1. Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Суддя-доповідач протягом трьох днів постановляє ухвалу про відкриття провадження та надсилає її копії учасникам судового провадження.
 
    -207- Кармазін Ю.А.
 У статті 452 частину першу викласти у наступній редакції:
"1. Суддя-доповідач протягом трьох днів з дня надходження заяви про перегляд постановляє ухвалу про відкриття провадження та надсилає її копії учасникам судового провадження.", тобто, виключивши речення "Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу", та після слів "протягом трьох днів" доповнивши словами "з дня надходження заяви про перегляд".
 		Відхилено    
432. 2. Суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку до перегляду судового рішення Верховним Судом України:
 		 -208- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
 У частині другій статті 452 слово "п’ятнадцяти" замінити словом "п’яти".
 		Відхилено   2. Суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку до перегляду судового рішення Верховним Судом України:
 
433. 1) виносить ухвалу про витребування матеріалів справи та направляє її до відповідного суду;
 		    1) виносить ухвалу про витребування матеріалів справи та направляє її до відповідного суду;
 
434. 2) визначає порядок розгляду справи (у відкритому або закритому судовому засіданні у випадках, установлених цим Кодексом);
 		    2) визначає порядок розгляду справи (у відкритому або закритому судовому засіданні у випадках, установлених цим Кодексом);
 
435. 3) вирішує питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду, якщо таке питання не розглядалося у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
 		 -209- Шишкіна Е.В.
 У пункті 3 частини другої ст. 452 проекту слова ", якщо таке питання не розглядалося у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ;" вилучити.
 		Відхилено   3) вирішує питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду, якщо таке питання не розглядалося у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
 
    -210- Швець В.Д.
 У пункті 3 частини другої статті 452 слова "якщо таке питання не розглядалося у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ" виключити.
 		Відхилено    
436. 4) доручає відповідним фахівцям науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготувати науковий висновок щодо норми закону України про кримінальну відповідальність, яка неоднаково застосована судом касаційної інстанції щодо подібних суспільно небезпечних діянь;
 		 -211- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 У пункті 4 частини другої статті 452 слово "доручає" замінити словами "має право доручити";
 		Враховано   4) має право доручати відповідним фахівцям Науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготувати науковий висновок щодо норми закону України про кримінальну відповідальність, яка неоднаково застосована судом касаційної інстанції щодо подібних суспільно небезпечних діянь;
 
    -212- Мойсик В.Р.
 У пункті 4 частини 2 статті 452 слово "доручає" замінити словами "вправі доручити".
пункт 4 викласти в такій редакції:
"4) у разі необхідності доручає відповідним фахівцям науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготувати науковий висновок щодо норми закону України про кримінальну відповідальність та/або кримінального процесуального закону, яка неоднаково застосована судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах";
 		Враховано частково    
437. 5) визначає органи державної влади, представники яких можуть дати в суді пояснення, які будуть корисні для вирішення справи, та дає розпорядження про їх виклик до суду;
 		 -213- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 в пункті 5 частини другої статті 452 слово "визначає" замінити словами "має право визначити".
 		Враховано   5) має право визначати органи державної влади, представники яких можуть надати в суді пояснення, корисні для вирішення справи, та дає розпорядження про їх виклик до суду;
 
    -214- Мойсик В.Р.
 У пункті 5 частини 2 статті 452 слово "визначає2 замінити словами "вправі визначити".
 		Враховано редакційно    
438. 6) здійснює інші заходи, необхідні для вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми матеріального права.
 		 -215- Мойсик В.Р.
 У пункті 6 частини 2 статті 452 слова "матеріального права" замінити словами "закону України про кримінальну відповідальність та/або кримінального процесуального закону";
 		Відхилено   6) здійснює інші заходи, необхідні для вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми матеріального права.
 
439. 3. За результатами проведення підготовчих дій суддя-доповідач готує доповідь та постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до розгляду Верховним Судом України.
 		    3. За результатами проведення підготовчих дій суддя-доповідач готує доповідь та постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до розгляду Верховним Судом України.
 
440. Стаття 453. Порядок розгляду справи Верховним Судом України
 		    Стаття 453. Порядок розгляду справи Верховним Судом України
 
441. 1. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, розглядається на засіданні Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.
 		 -216- Омельченко Г.О.
 Частину 1 ст.453 слова „з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу" замінити словами „з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу"
 		Відхилено   1. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, розглядається на засіданні Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.
 
442. 2. Справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом.
 		 -217- Омельченко Г.О.
 Частину 2 ст.453 – виключити.
 		Відхилено   2. Справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом.
 
    -218- Швець В.Д.
 У частині другій статті 453 слова "на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом" замінити словами "на засіданні Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України".
 		Визначитись голосуванням   
    -219- Прокопчук Ю.В.
 У частині другій статті 453 слова "на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом" замінити словами "на засіданні Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України".
 		Визначитись голосуванням   
443. 3. Відкриття судового засідання, роз'яснення його учасникам прав та обов'язків, оголошення складу суду і роз'яснення права відводу здійснюються за правилами параграфу 3 глави 28 цього Кодексу.
 		    3. Відкриття судового засідання, роз'яснення його учасникам прав та обов'язків, оголошення складу суду і роз'яснення права відводу здійснюються за правилами параграфа 3 глави 28 цього Кодексу.
 
444. 4. Після проведення процесуальних дій, зазначених у частині третій цієї статті, та розгляду клопотань учасників судового провадження суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі про зміст вимог, викладених у заяві, яка надійшла до Верховного Суду України, та результати проведених ним підготовчих дій.
 		    4. Після проведення процесуальних дій, зазначених у частині третій цієї статті, та розгляду клопотань учасників судового провадження суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі про зміст вимог, викладених у заяві, яка надійшла до Верховного Суду України, та результати проведених ним підготовчих дій.
 
445. 5. Особа, яка подала заяву до Верховного Суду України, у разі її прибуття у судове засідання має право надати пояснення по суті заявлених вимог. Якщо такі заяви, крім сторони обвинувачення, подали інші особи, першою дає пояснення сторона обвинувачення. Для з'ясування сутності норми закону України про кримінальну відповідальність, яка неоднаково застосована, можуть заслуховуватися пояснення представників органів державної влади.
 		    5. Особа, яка подала заяву до Верховного Суду України, у разі її прибуття у судове засідання має право надати пояснення по суті заявлених вимог. Якщо такі заяви, крім сторони обвинувачення, подали інші особи, першою дає пояснення сторона обвинувачення. Для з'ясування сутності норми закону України про кримінальну відповідальність, яка неоднаково застосована, можуть заслуховуватися пояснення представників органів державної влади.
 
446. 6. Неприбуття учасників судового провадження і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.
 		    6. Неприбуття учасників судового провадження, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.
 
447. 7. Після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у частині п'ятій цієї статті, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.
 		    7. Після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у частині п'ятій цієї статті, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.
 
448. 8. Нарада суддів провадиться з додержанням вимог, передбачених статтями 367 і 375 цього Кодексу.
 		    8. Нарада суддів провадиться з додержанням вимог, передбачених статтями 367 і 375 цього Кодексу.
 
449. 9. Строк розгляду заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня відкриття провадження у справі.
 		 -220- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 В частині дев'ятій статті 453 слова "відкриття провадження у справі" замінити словами " надходження справи до суду".
 		Враховано   9. Строк розгляду заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня надходження справи до суду.
 
    -221- Мойсик В.Р.
 У частині 9 статті 453 проекту слова "відкриття провадження у справі" замінити словами "надходження справи до суду".
 		Враховано    
    -222- Мойсик В.Р.
 статтю 453 доповнити новими частинами десятою та одинадцятою такого змісту:
"10. Верховний Суд України ухвалює судове рішення за результатами письмового провадження, якщо жоден із учасників не заявив клопотання про здійснення провадження за їхньої участі.
11. Якщо проводилося письмове провадження, то копія судового рішення надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів з моменту його підписання";
 		Визначитись голосуванням   
450. Стаття 454. Повноваження Верховного Суду України
 		    Стаття 454. Повноваження Верховного Суду України
 
451. 1. За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких ухвал:
 		 -223- Мойсик В.Р.
 у частині 1 статті 454 термін приймається замінити терміном постановлюється та викласти її в такій редакції:
"1. За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду постановлюється одна з таких ухвал".
 		Визначитись голосуванням  1. За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких ухвал:
 
452. про повне або часткове задоволення заяви;
 		    1) про повне або часткове задоволення заяви;
 
453. про відмову в задоволенні заяви.
 		    2) про відмову в задоволенні заяви.
 
454. 2. Судді, які не погоджуються з ухвалою, можуть висловити окрему думку, що додається до ухвали.
 		    2. Судді, які не погоджуються з ухвалою, можуть висловити окрему думку, що додається до ухвали.
 
455. 3.Ухвала Верховного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена, крім як на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу.
 		    3.Ухвала Верховного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена, крім як на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу.
 
456. Стаття 455. Ухвала Верховного Суду України про задоволення заяви
 		    Стаття 455. Ухвала Верховного Суду України про задоволення заяви
 
457. 1. Верховний Суд України задовольняє заяву в разі наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 445 цього Кодексу.
 		 -224- Мойсик В.Р.
 у частині першій статті 455 слова "частиною першою статті" замінити словами "статтею";
 		Відхилено   1. Верховний Суд України задовольняє заяву в разі наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 445 цього Кодексу.
 
458. 2. Якщо Верховний Суд України установить, що судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і приймає нове судове рішення, яке має містити висновок про правильне застосування норми кримінального закону щодо суспільно небезпечного діяння та обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання.
 		 -225- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Частину другу статті 455 викласти в наступній редакції:
"2. Якщо Верховний Суд України установить, що судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю чи частково або змінює його і приймає нове судове рішення або направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. У мотивувальній частині ухвали має міститися обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанцій з цього питання. У резолютивній частині нового судового рішення має міститися висновок про те, як саме має застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь."
 		Враховано   2. Якщо Верховний Суд України установить, що судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю чи частково, змінює його і приймає нове судове рішення або направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. У мотивувальній частині ухвали має міститися обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання. У резолютивній частині нового судового рішення має міститися висновок про те, як саме має застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь.
 
    -226- Мойсик В.Р.
 Частину 2 статті 455 проекту викласти у такій редакції:
"2. Якщо Верховний Суд України установить, що судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 445 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю чи частково або змінює його і приймає нове судове рішення або направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. У мотивувальній частині ухвали має міститися обгрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання. У резолютивній частині нового судового рішення має міститися висновок про те, як саме має застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь".
 		Враховано    
    -227- Мойсик В.Р.
 частину другу статті 455 викласти в такій редакції:
"2. Якщо Верховний Суд України установить, що судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої та частини третьої статті 445 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і приймає нове судове рішення, яке має містити висновок (правову позицію) про правильне застосування норми закону України про кримінальну відповідальність щодо суспільно небезпечного діяння та/або кримінального процесуального закону, а також обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання";
 		Відхилено    
459. 3. Якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, Верховний Суд України скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право прийняти нове судове рішення або направити справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.
 		 -228- Швець В.Д.
 У частині третій статті 455 слова "або частково" виключити
 		Відхилено   3. Якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, Верховний Суд України скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право прийняти нове судове рішення або направити справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.
 
    -229- Прокопчук Ю.В.
 У частині третій статті 455 слова "або частково" виключити.
 		Відхилено    
460. 4. Ухвала Верховного Суду України про задоволення заяви має бути вмотивованою.
 		 -230- Мойсик В.Р.
 частину четверту статті 455 викласти в такій редакції:
"4. Ухвала Верховного Суду України про задоволення заяви повинна бути вмотивованою із зазначенням розбіжностей у застосуванні однієї й тієї самої норми закону України про кримінальну відповідальність та/або кримінального процесуального закону, а також із обов’язковим викладенням правової позиції з цього питання";
 		Визначитись голосуванням  4. Ухвала Верховного Суду України про задоволення заяви має бути вмотивованою.
 
461. Стаття 456. Ухвала Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви
 		 -231- Мойсик В.Р.
 статтю 456 викласти в такій редакції:
"Стаття 456. Ухвала Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви
1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або судові рішення у справі відповідають правовій позиції щодо усунення розбіжностей неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми закону України про кримінальну відповідальність та/або кримінального процесуального закону.
2. Ухвала Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви повинна бути вмотивованою з обов’язковим викладенням правової позиції з цього питання";
 		Відхилено   Стаття 456. Ухвала Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви
 
462. 1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
 		    1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
 
463. 2. Ухвала про відмову в задоволенні заяви повинна бути вмотивованою.
 		 -232- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Частину другу статті 456 доповнити реченням другим наступного змісту:
"У мотивувальній частині ухвали про відмову в задоволенні заяви у зв'язку з правильним застосування судом касаційної інстанції норми закону України про кримінальну відповідальність має міститися обґрунтування з цього питання, а в резолютивній частині – висновок про те, як саме має застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь."
 		Враховано   2. Ухвала про відмову в задоволенні заяви повинна бути вмотивованою. У мотивувальній частині ухвали про відмову в задоволенні заяви у зв'язку з правильним застосуванням судом касаційної інстанції норми закону України про кримінальну відповідальність має міститися обґрунтування з цього питання, а в резолютивній частині – висновок про те, як саме має застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь.
 
    -233- Мойсик В.Р.
 Частину 2 статті 456 викласти в такій редакції:
"2. Ухвала про відмову в задоволенні заяви повинна бути вмотивованою. У мотивувальній частині ухвали про відмову в задоволенні заяви у зв’язку з правильним застосуванням судом касаційної інстанції норми закону України про кримінальну відповідальність має міститися обгрунтування з цього питання, а в резолютивній частині – висновок про те, як саме має застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь".
 		Відхилено    
464. Стаття 457. Повідомлення про ухвалення рішення та його виготовлення
 		    Стаття 457. Повідомлення про ухвалення рішення та його виготовлення
 
465. 1. Ухвала Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена учасникам судового провадження не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
 		    1. Ухвала Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена учасникам судового провадження не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
 
466. Стаття 458. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України
 		 -234- Мойсик В.Р.
 назву статті 458 статті викласти в такій редакції:
"Стаття 458. Обов'язковість судових рішень та правових позицій, що викладенні у судових рішеннях Верховного Суду України";
 		Відхилено   Стаття 458. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України
 
467. 1. Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності зазначену норму закону, та для всіх судів України.
 		 -235- Швець В.Д.
 Частину 1 статті 458 викласти в наступній редакції:
"1. Рішення Верховного Суду України, прийняті за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь та перегляд судового рішення з мотивів встановлення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідні норми законів, та для всіх судів України".
 		Відхилено   1. Висновки Верховного Суду України, викладені у його ухвалах, у випадках, передбачених у частині другій статті 455 і частині другій статті 456 цього Кодексу, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму закону, та для всіх судів України.
 
    -236- Ківалов С.В.
 Частину 1 статті 458 викласти в наступній редакції:
"1. Рішення Верховного Суду України, прийняті за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь та перегляд судового рішення з мотивів встановлення міжнародною судовою установою або відповідним органом міжнародної організації, юрисдикція яких визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідні норми законів, та для всіх судів України".
 		Відхилено    
    -237- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Частину першу статті 458 викласти в наступній редакції:
"1. Висновки Верховного Суду України, викладені у його ухвалах у випадках, передбачених у частині 2 статті 455 і частині 2 статті 456 цього Кодексу, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму закону, та для всіх судів України."
 		Враховано    
    -238- Мойсик В.Р.
 Частину 1 статті 458 викласти у такій редакції:
"1. Висновки Верховного Суду України, викладені у його ухвалах у випадках, передбачених у частині 2 статті 455 і частині 2 статті 456 цього Кодексу, є обов’язковими для всі суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму закону, та для всіх судів України".
 		Враховано    
    -239- Мойсик В.Р.
 у частині першій статті 458 після слова "відповідальність" доповнити словами "та/або кримінального процесуального закону";
 		Відхилено    
468. 2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
 		    2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
 
469. 3. Рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 445 цього Кодексу, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття.
 		 -240- Мойсик В.Р.
 статтю 458 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:
"4. Правова позиція, що викладена в судовому рішенні Верховного Суду України, прийнятому за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 445 цього Кодексу, є обов'язковою для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з правовою позицією, що викладена в судовому рішенні Верховного Суду України та зобов’язані її дотримуватись при розгляді відповідних категорій справ".
 		Відхилено   3. Рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 445 цього Кодексу, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття.
 
470. Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
 		 -241- Мойсик В.Р.
 Глави 34 - 41 розташувати перед Главою 27.
 		Відхилено , оскільки її врахування призведе до зміни нумерації глдав та статей по всьому тексту КПК  Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
 
471. Стаття 459. Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами
 		    Стаття 459. Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами
 
472. 1. Судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
 		    1. Судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
 
473. 2. Нововиявленими обставинами визнаються:
 		 -242- Яценюк А.П.
 у частині другій статті 459:
абзац перший викласти в новій редакції такого змісту: "Нововиявленими обставинами визнаються обставини, які не були відомі на час судового розгляду при винесенні судового рішення, але існували станом на такий момент, і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Нововиявленими є, зокрема, наступні обставини:";
– абзац другий (пункт 1) вилучити;
у зв’язку з цим абзаци третій – п’ятий (пункти 2) – 4) вважати відповідно абзацами другим – четвертим (пункти 1) – 3);
– абзац шостий (пункт 5) вважати частиною третьою та перед словами "встановлення Конституційним Судом" доповнити словами "Нововиявленою обставиною також є";
у зв’язку з цим частини третю та четверту вважати відповідно частинами четвертою та п’ятою;
 		Відхилено   2. Нововиявленими обставинами визнаються:
 
474. 1) всі інші обставини, які не були відомі на час судового розгляду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути;
 		 -243- Мойсик В.Р.
 У частині 2 статті 459 "Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами" цілком обгрунтовано як окрему групу визначено "всі інші обставини, які не були відомі на час судового розгляду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути", проте пропоную цей пункт у переліку нововиявлених обставин зазначити не першим, а заключним.
 		Відхилено      
    -244- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 пункт 1 частини другої статті 459 вважати пунктом 5, у зв’язку з цим пункти 2-5 вважати пунктами 1-4 відповідно;
пункт 5 після слів "не були відомі" доповнити словом "суду".
 		Враховано    
475. 2) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу, висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
 		    1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
 
476. 3) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;
 		    2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;
 
477. 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття вироку чи ухвали, що належить переглянути;
 		    3) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття вироку чи ухвали, що належить переглянути;
 
478. 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом.
 		 -245- Мойсик В.Р.
 П. 5 частини другої статті 459 виключити, віднесши це (встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом) до підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України.
 		Відхилено   4) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;
5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
 
479. 3. Обставини, передбачені пунктами 2, 3 частини другої цієї статті повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами розслідування.
 		    3. Обставини, передбачені пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами розслідування.
 
480. 4. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається.
 		 -246- Яценюк А.П.
 у частині четвертій статті 459 цифри "2, 3" замінити цифрами "1, 2".
 		Відхилено   4. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається.
 
    -247- Мойсик В.Р.
 Частину четверту статті 459 виключити.
 		Відхилено    
481. Стаття 460. Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
 		    Стаття 460. Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
 
482. 1. Учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
 		    1. Учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
 
483. Стаття 461. Строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
 		    Стаття 461. Строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
 
484. 1. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
 		    1. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
 
485. 2. Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального вироку допускається лише протягом передбачених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
 		    2. Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального вироку допускається лише протягом передбачених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
 
486. 3. За наявності обставин, які підтверджують вчинення особою більш тяжкого кримінального правопорушення, ніж той, за який вона була засуджена, судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення.
 		    3. За наявності обставин, які підтверджують вчинення особою більш тяжкого кримінального правопорушення, ніж те, за яке вона була засуджена, судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення.
 
487. 4. За наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено.
 		    4. За наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено.
 
488. Стаття 462. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
 		    Стаття 462. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
 
489. 1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається в письмовій формі.
 		    1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається в письмовій формі.
 
490. 2. У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються:
 		    2. У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються:
 
491. 1) найменування суду, до якого подається заява про перегляд;
 		    1) найменування суду, до якого подається заява про перегляд;
 
492. 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
 		    2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
 
493. 3) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява;
 		    3) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява;
 
494. 4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду;
 		    4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду;
 
495. 5) обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду;
 		    5) обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду;
 
496. 6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються.
 		    6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються.
 
497. 3. Заява підписується особою, яка її подає. Якщо заяву подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
 		    3. Заява підписується особою, яка її подає. Якщо заяву подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
 
498. 4. До заяви додаються копії заяви в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам та іншим учасникам судового провадження. Цей обов'язок не поширюється на особу, яка тримається під вартою.
 		    4. До заяви додаються копії заяви в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам та іншим учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на особу, яка тримається під вартою.
 
499. 5. Особа, яка подає заяву, має право додати до неї документи або їхні копії, що мають значення для кримінального провадження і не були відомі на час ухвалення судового рішення.
 		    5. Особа, яка подає заяву, має право додати до неї документи або копії документів, які мають значення для кримінального провадження і не були відомі на час ухвалення судового рішення.
 
500. Стаття 463. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
 		    Стаття 463. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
 
501. 1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування цієї обставини.
 		    1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.
 
502. 2. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у разі вчинення суддею злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення, подається до суду тієї інстанції, суддею якого він був.
 		    2. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у разі вчинення суддею злочину, внаслідок якого ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення, подається до суду тієї інстанції, суддею якого він був.
 
503. Стаття 464. Відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами
 		    Стаття 464. Відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами
 
504. 1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що надійшла до суду, передається в порядку черговості судді суду. У розгляді заяви та перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами не має права брати участь суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання.
 		 -248- Одарченко Ю.В.
 Частину 1 статті 464 викласти у наступній редакції:
"1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що надійшла до суду, передається судді цього суду, що визначається за допомогою системи автоматичного розподілу справи. Суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, питання про перегляд якого ставиться у заяві, не має права брати участь у розгляді заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами."
 		Відхилено   1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що надійшла до суду, передається в порядку черговості судді суду. У розгляді заяви та перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами не має права брати участь суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання.
 
505. 2. Не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
 		    2. Не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
 
506. 3. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу. Копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами й усіма доданими до неї матеріалами.
 		    3. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу. Копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами й усіма доданими до неї матеріалами.
 
507. 4. Відкривши кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, суддя надсилає особам, передбаченим статтею 460 цього Кодексу, копії ухвали про відкриття провадження, заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє зазначених осіб.
 		    4. Відкривши кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, суддя надсилає особам, передбаченим статтею 460 цього Кодексу, копії ухвали про відкриття провадження, заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє зазначених осіб.
 
508. Стаття 465. Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та її наслідки
 		    Стаття 465. Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та її наслідки
 
509. 1. Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, має право відмовитися від заяви до початку судового розгляду. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, про що постановляє ухвалу.
 		    1. Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, має право відмовитися від заяви до початку судового розгляду. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, про що постановляє ухвалу.
 
510. 2. Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не має права повторно звертатися до суду із такою ж заявою на тих самих підставах.
 		 -249- Зварич Р.М.
 Статтю 465 доповнити частиною третьою такого змісту:
„3. У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами інші особи, які брали участь у кримінальному провадженні, мають право вимагати компенсації особою, яка її подала, процесуальних витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами."
 		Визначитись голосуванням  2. Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не має права повторно звертатися до суду з такою самою заявою з тих самих підстав.
 
511. Стаття 466. Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами
 		    Стаття 466. Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами
 
512. 1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців після її надходження згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
 		    1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців з дня її надходження згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
 
513. 2. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
 		 -250- Мойсик В.Р.
 У ч. 2 ст. 466 покласти обов’язок щодо подання заяви про перегляд судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою порушення Україною своїх міжнародних зобов’язань на Уповноваженого Уряду України в Європейському суді за клопотанням особи, на користь якої постановлено рішення Європейського суду.
 		Відхилено   2. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
 
    -251- Яценюк А.П.
 Частину другу статті 466 доповнити новими реченнями такого змісту: "Засуджені та особи, які перебувають під вартою, обов’язково повинні бути присутні у судовому засіданні при розгляді справи за нововиявленими обставинами. Під час розгляду справи особа повинна мати можливість користуватись всіма процесуальними правами, передбаченими цим Кодексом та іншими законами України.".
 		Визначитись голосуванням   
514. 3. Суд своєю ухвалою має право зупинити виконання судового рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами, до закінчення перегляду.
 		    3. Суд своєю ухвалою має право зупинити виконання судового рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами, до закінчення перегляду.
 
515. 4. Суд має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими обставинами, якщо вони не оспорюються.
 		    4. Суд має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими обставинами, якщо вони не оспорюються.
 
516. Стаття 467. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами
 		    Стаття 467. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами
 
517. 1. Суд має право скасувати вирок чи ухвалу і прийняти новий вирок чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
 		    1. Суд має право скасувати вирок чи ухвалу і прийняти новий вирок чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
 
518. 2. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом, для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні.
 		 -252- Зварич Р.М.
 Статтю 467 доповнити частиною третьою такого змісту:
„3. У випадку, якщо скасовано вирок у кримінальному провадженні по особливо тяжкому злочину, суд виносить ухвалу про призначення нового судового розгляду за участю колегії присяжних."
 		Визначитись голосуванням  2. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні.
 
519. Розділ VІ. Особливі порядки кримінального провадження
 		    Розділ VІ. Особливі порядки кримінального провадження
 
520. Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод
 		 -253- Одарченко Ю.В.
 Главу 35 виключити як таку, що суперечить Конституції України.
 		Відхилено   Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод
 
    -254- Мойсик В.Р.
 Із Глави 35 виключити положення щодо угод про визнання винуватості.
 		Відхилено    
    -255- Швець В.Д.
 Глава 35 законопроекту передбачає угоду між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та угоду між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості. Ми неодноразово наголошували, що, це два зовсім різних інститути і об’єднувати процесуальний порядок їх застосування в одній главі є неправильним.
Порівняно з чинним порядком звільнення від кримінальної відповідальності за примиренням обвинуваченого с потерпілим, розробники законопроекту передбачили процедуру яка нівелює саме сутність інституту примирення, встановлюючи, що навіть при досягненні угоди про примирення, суд може і не звільнити обвинуваченого від кримінальний відповідальності, а призначає більш м’яке покарання.
Крім того, для повноцінного використання можливостей угоди про примирення у кримінальному процесі законопроект необхідно доповнити правами та обов’язками відповідних органів і посадових осіб, а також учасників кримінального процесу стосовно здійснення власне примирення.
 		Визначитись голосуванням   
521. Стаття 468. Угоди в кримінальному провадженні
 		    Стаття 468. Угоди в кримінальному провадженні
 
522. 1. В кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:
 		    1. У кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:
 
523. 1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим;
 		    1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим;
 
524. 2) угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.
 		 -256- Одарченко Ю.В.
 Пункт 2 частини 1 статті 468 виключити.
 		Відхилено   2) угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.
 
    -257- Ківалов С.В.
 Доповнити статтю 468 частиною другою такого змісту:
"2. Участь захисника при укладанні угод в кримінальному провадженні є обов’язковою з моменту ініціювання укладання угоди";
 		Визначитись голосуванням   
    -258- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 468 виключити пункт 2.
 		Відхилено    
525. Стаття 469. Ініціювання і укладення угоди
 		    Стаття 469. Ініціювання та укладення угоди
 
526. 1. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого чи підозрюваного, обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним, обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами (за винятком слідчого, прокурора або судді).
 		 -259- Кармазін Ю.А.
 частину першу статті 469 викласти у наступній редакції:
"1. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого чи підозрюваного, обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним, обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою процедури медіації. Особливості укладення угоди під час процедури медіації визначається законом.".
 		Відхилено   1. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого чи підозрюваного, обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним, обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами (крім слідчого, прокурора або судді).
 
527. 2. Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного, обвинуваченого.
 		 -260- Кармазін Ю.А.
 Частину 2 статті 469 виключитию
 		Відхилено   2. Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного, обвинуваченого.
 
528. 3. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої і середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
 		 -261- Швець В.Д.
 Частина 3 ст. 469 передбачає, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої і середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. На мою думку розширення можливостей припинення кримінального переслідування внаслідок примирення між потерпілим та обвинуваченим може спровокувати спроби незаконного тиску на потерпілого.
Тому пропоную у частині третій слова "злочинів невеликої і середньої тяжкості" замінити словами "злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, вчинених з необережності".
 		Визначитись голосуванням  3. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої і середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
 
    -262- Ківалов С.В.
 У частині третій статті 469 після слова "проступків" доповнити словом "необережних";
 		Відхилено    
    -263- Міщенко С.Г.
 У частині третій статті 469 слова "кримінальних проступків" виключити.
 		Відхилено    
    -264- Кармазін Ю.А.
 частину третю статті 469 викласти у наступній редакції:
"3. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо умисних та необережних злочинів невеликої тяжкості і необережних злочинів середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.".
 		Відхилено    
529. 4. Угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів, та внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
 		 -265- Міщенко С.Г.
 У частині четвертій статті 469 слова "кримінальних проступків" виключити.
 		Відхилено   4. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
 
    -266- Кармазін Ю.А.
 виключити, змінивши відповідно подальшу нумерацію частин, частину четверту статті 469.
 		Відхилено    
530. 5. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру і до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
 		 -267- Кармазін Ю.А.
 у частині п’ятій статті 469 виключити слова: "або про визнання винуватості" і далі – за текстом;
 		Відхилено   5. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
 
531. 6. У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.
 		 -268- Кармазін Ю.А.
 у частині шостій статті 469 виключити слова: "або як визнання своєї винуватості"
 		Відхилено   6. У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.
 
532. 7. Слідчий, прокурор зобов'язані поінформувати підозрюваного, потерпілого про їх право на примирення, роз'яснити механізм його реалізації та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення.
 		    7. Слідчий, прокурор зобов'язані поінформувати підозрюваного, потерпілого про їхнє право на примирення, роз'яснити механізм його реалізації та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення.
 
533. 8. У випадку, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються, обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних, обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.
 		 -269- Мойсик В.Р.
 Ч.8 ст. 469 після слів "підлягає виділенню в окреме провадження" доповнити словами "якщо це не може негативно відбиватися на всебічності, повноті і об'єктивності дослідження і вирішення справи"; після слів "підлягає виділенню в окреме провадження" доповнити словами "якщо це не може негативно відбиватися на всебічності, повноті і об'єктивності дослідження і вирішення справи".
 		Відхилено   8. У разі, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються, обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних, обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.
 
534. У випадку, якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.
 		    У разі, якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.
 
535. У випадку, якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма потерпілими, угода може бути укладена з одним (кількома) з потерпілих. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), яка досягла згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.
 		    У разі, якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма потерпілими, угода може бути укладена з одним (кількома) з потерпілих. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), яка досягла згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.
 
536. Стаття 470. Обставини, що враховуються прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості
 		    Стаття 470. Обставини, що враховуються прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості
 
537. 1. Прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов'язаний враховувати такі обставини:
 		    1. Прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов'язаний враховувати такі обставини:
 
538. 1) ступінь та характер сприяння підозрюваного, обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;
 		    1) ступінь та характер сприяння підозрюваного, обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;
 
539. 2) характер і тяжкість обвинувачення;
 		    2) характер і тяжкість обвинувачення;
 
540. 3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні більш швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;
 		    3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;
 
541. 4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
 		    4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
 
542. Стаття 471. Зміст угоди про примирення
 		    Стаття 471. Зміст угоди про примирення
 
543. 1. В угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний, обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
 		 -270- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 абзац перший статті 471 після слів "згода сторін на його призначення" доповнити словами "або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробовуванням,";
 		Враховано   1. В угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний, обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
 
544. В угоді зазначається дата її укладення.
 		 -271- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 абзаци другий та третій статті 471 замінити новим абзацом наступного змісту:
"В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін."
 		Враховано   В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
 
545. Угода скріплюється підписами сторін.
 		       
546. Стаття 472. Зміст угоди про визнання винуватості
 		 -272- Кармазін Ю.А.
 Статтю 472 виключити.
 		Відхилено   Стаття 472. Зміст угоди про визнання винуватості
 
547. 1. В угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного, обвинуваченого щодо співробітництва у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
 		 -273- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Абзац перший частини першої статті 472 після слів "на його призначення" доповнити словами "або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробовуванням,".
 		Враховано   1. В угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного, обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
 
548. 2. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
 		 -274- Мойсик В.Р.
 Статтю 472 доповнити частинами 3 та 4 такого змісту:
"3. Угода складається у трьох примірниках, один із яких постановою прокурора залучається до матеріалів справи.
4. Про укладання угоди про визнання вини прокурор повідомляє заінтересованих осіб".
 		Визначитись голосуванням  2. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
 
549. Стаття 473. Наслідки укладення та затвердження угоди
 		    Стаття 473. Наслідки укладення та затвердження угоди
 
550. 1. Наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є:
 		    1. Наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є:
 
551. а) для підозрюваного, обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394, 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу;
 		    1) для підозрюваного, обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394, 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу;
 
552. б) для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394, 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення та змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
 		    2) для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394, 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
 
553. 2. Наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного, обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394, 424 цього Кодексу, а для підозрюваного, обвинуваченого також у його відмові від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
 		    2. Наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного, обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394, 424 цього Кодексу, а для підозрюваного, обвинуваченого – також його відмові від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
 
554. Стаття 474. Загальний порядок судового провадження на підставі угоди
 		    Стаття 474. Загальний порядок судового провадження на підставі угоди
 
555. 1. Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, то обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, які необхідні для збирання та фіксації доказів, що можуть бути втрачені зі спливом часу, або які не можливо буде провести пізніше без суттєвої шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.
 		 -275- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частині першій статті 474 слово "доказів" замінити словом "відомостей";
 		Відхилено   1. Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату в разі відмови суду в затвердженні угоди.
 
    -276- Шишкіна Е.В.
 У частині першій статті 474 слово "доказів" замінити словом "відомостей";
 		Відхилено    
556. 2. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
 		    2. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
 
557. 3. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, то суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
 		    3. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
 
558. 4. Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи ясно він розуміє:
 		 -277- Кармазін Ю.А.
 Частину 4 статті 474 виключити.
 		Відхилено   4. Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:
 
559. 1) існування у нього права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
 		    1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
 
560. мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
 		    мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
 
561. мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
 		    мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
 
562. допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь;
 		    допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і надати докази, що свідчать на його користь;
 
563. 2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
 		    2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
 
564. 3) характер кожного обвинувачення, щодо якого обвинувачений визнає себе винуватим;
 		    3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
 
565. 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у випадку затвердження угоди судом.
 		 -278- Одарченко Ю.В.
 Частину 4 статті 474 доповнити пунктом 5 наступного змісту:
"5) факт того, що він офіційно буде вважатися особою, що вчинила кримінальне правопорушення (злочинцем), буде обмежений у громадянських правах, матиме судимість та буде позбавлений права оспорювати той факт, що він дійсно вчинив злочин, який визнає."
 		Відхилено   4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
 
566. 5. Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи ясно він розуміє:
 		    5. Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:
 
567. 1) існування у нього права на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
 		    1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
 
568. мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
 		    мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
 
569. мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
 		    мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
 
570. допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь;
 		    допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і надати докази, що свідчать на його користь;
 
571. 2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
 		    2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
 
572. 3) характер кожного обвинувачення;
 		    3) характер кожного обвинувачення;
 
573. 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у випадку затвердження угоди судом.
 		    4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
 
574. Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення, суд під час судового засідання повинен з'ясувати у потерпілого, чи ясно він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.
 		    Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.
 
575. 6. Суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, в тому числі скарги підозрюваного, обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.
 		    6. Суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного, обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.
 
576. 7. Суд перевіряє угоду на відповідність закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди у випадках:
 		    7. Суд перевіряє угоду на відповідність закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
 
577. 1) якщо умови угоди суперечать вимогам закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
 		    1) умови угоди суперечать вимогам закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
 
578. 2) якщо умови угоди суттєво не відповідають інтересам суспільства;
 		    2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
 
579. 3) якщо умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
 		    3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
 
580. 4) якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
 		    4) обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
 
581. 5) якщо очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
 		    5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
 
582. 6) якщо відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
 		    6) немає підстав для визнання винуватості.
 
583. У такому випадку досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
 		    У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
 
584. 8. Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
 		    8. Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
 
585. Стаття 475. Вирок на підставі угоди
 		    Стаття 475. Вирок на підставі угоди
 
586. 1. Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
 		    1. Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
 
587. 2. Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьої цієї статті.
 		    2. Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьої цієї статті.
 
588. 3. Мотивувальна частина вироку на підставі угоди повинна містити тільки: формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа; відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання; мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання щодо відповідності угоди вимогам закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
 		    3. Мотивувальна частина вироку на підставі угоди повинна містити тільки: формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа; відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання; мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
 
589. У резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання по кожному з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені статтею 374 цього Кодексу.
 		    У резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені статтею 374 цього Кодексу.
 
590. 4. Вирок на підставі угоди може бути оскаржений в порядку, передбаченому цим Кодексом з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
 		    4. Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
 
591. Стаття 476. Наслідки невиконання угоди
 		    Стаття 476. Наслідки невиконання угоди
 
592. 1. У випадку невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
 		 -279- Кармазін Ю.А.
 частині першій статті 476 виключити слова: "або про визнання винуватості" і далі – за текстом.
 		Відхилено   1. У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
 
593. 2. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду.
 		    2. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду.
 
594. 3. Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, що звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку у випадку, коли угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
 		    3. Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
 
595. 4. Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у цьому може бути оскаржена в апеляційному порядку.
 		 -280- Мойсик В.Р.
 Ч.4 ст. 476 доповнити словами "протягом семи днів з моменту її оголошення".
 		Відхилено   4. Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.
 
596. 5. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
 		    5. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
 
597. Глава 36. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення
 		 -281- Швець В.Д.
 Щодо глави 36 "Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення"
Зі змісту статей цієї глави не зовсім зрозуміло, які особливості досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Також глава повинна містити статтю, яка б встановлювала вимоги до заяви потерпілого в кримінальному провадження у формі приватного обвинувачення, а також необхідно визначитися з процесуальним положенням потерпілого.
 		Відхилено   Глава 36. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення
 
598. Стаття 477. Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення
 		    Стаття 477. Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення
 
599. 1. Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених:
 		 -282- Міщенко С.Г.
 Частину першу статті 477 викласти в такій редакції:
"1. Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо злочинів, передбачених статтею 125, частиною 1 статті 126, частиною 1 статті 152, статтею 203-1, частиною 1 статті 206, статтями 219, 229, 231 - 232-2, 356 Кримінального кодексу України.
 		Відхилено   1. Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених:
 
    -283- Кармазін Ю.А.
 Частину першу статті 477 викласти у наступній редакції:
"1. Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо злочинів, передбачених статтею 125 (умисне легке тілесне ушкодження), частиною 1 статті 126 (побої і мордування без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 129 (погроза вбивством без обтяжуючих обставин), ч. 1 ст. 152 (зґвалтування без обтяжуючих обставин), статтями 168 (розголошення таємниці усиновлення (удочеріння), 176 (порушення авторського права і суміжних прав), 356 (самоправство - щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян або інтересам власника).
У справах про злочини, зазначені в абзаці першому, провадження у справі відкривається прокурором і в них здійснюється досудове слідство незалежно від надходження заяви потерпілого у разі, якщо:
1) справа про будь-який з цих злочинів має особливе громадське значення;
2) злочин вчинено щодо неповнолітнього або особи, яка через свої фізичні або психічні вади, залежність від обвинуваченого чи з інших причин не може сама захистити свої законні інтереси.".
 		Відхилено    
600. 1) частиною першою статті 122 (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження без обтяжуючих обставин), статтею 125 (умисне легке тілесне ушкодження), частиною першою статті 126 (побої без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 129 (погроза вбивством без обтяжуючих обставин), статтею 132 (розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби), частиною першою статті 133 (зараження венеричною хворобою без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 135 (залишення в небезпеці без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 136 (ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 139 (ненадання допомоги хворому медичним працівником без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 142 (незаконне проведення дослідів над людиною без обтяжуючих обставин), статтею 145 (незаконне розголошення лікарської таємниці), частиною першою статті 152 (зґвалтування без обтяжуючих обставин), статтею 154 (примушування до вступу в статевий зв'язок), частиною першою статті 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 162 (порушення недоторканності житла без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції або іншої особистої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 164 (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 165 (ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 168 (розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 176 (порушення авторського права і суміжних прав), частиною першою статті 177 (порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію), статтею 180 (перешкоджання здійсненню релігійного обряду), статтею 182 (порушення недоторканності приватного життя), частиною першою статті 194 (умисне знищення або пошкодження майна без обтяжуючих обставин), статтею 195 (погроза знищення майна), статтею 197 (порушення обов'язків щодо охорони майна), статтею 203-1 (незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва), частиною першою статті 206 (протидія законній господарській діяльності без обтяжуючих обставин), статтею 219 (доведення до банкрутства - щодо дій, якими завдано шкоду кредиторам), статтею 229 (незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару), статтею 231 (незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю), статтею 232 (розголошення комерційної або банківської таємниці), статтею 232-1 (незаконне використання інсайдерської інформації - щодо дій, якими заподіяно шкоду правам, свободам та інтересам окремих громадян або інтересам юридичних осіб), статтею 232-2 (приховування інформації про діяльність емітента), частиною першою статті 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань без обтяжуючих обставин), статтею 356 (самоправство - щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян або інтересам власника), частиною першою статті 361 (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, без обтяжуючих обставин), статтею 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), статтею 365-1 (перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), статтею 365-2 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги) Кримінального кодексу України;
 		    1) частиною першою статті 122 (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження без обтяжуючих обставин), статтею 125 (умисне легке тілесне ушкодження), частиною першою статті 126 (побої без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 129 (погроза вбивством без обтяжуючих обставин), статтею 132 (розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби), частиною першою статті 133 (зараження венеричною хворобою без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 135 (залишення в небезпеці без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 136 (ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 139 (ненадання допомоги хворому медичним працівником без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 142 (незаконне проведення дослідів над людиною без обтяжуючих обставин), статтею 145 (незаконне розголошення лікарської таємниці), частиною першою статті 152 (зґвалтування без обтяжуючих обставин), статтею 154 (примушування до вступу в статевий зв'язок), частиною першою статті 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 162 (порушення недоторканності житла без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції або іншої особистої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 164 (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 165 (ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 168 (розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 176 (порушення авторського права і суміжних прав), частиною першою статті 177 (порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію), статтею 180 (перешкоджання здійсненню релігійного обряду), статтею 182 (порушення недоторканності приватного життя), частиною першою статті 194 (умисне знищення або пошкодження майна без обтяжуючих обставин), статтею 195 (погроза знищення майна), статтею 197 (порушення обов'язків щодо охорони майна), статтею 203-1 (незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва), частиною першою статті 206 (протидія законній господарській діяльності без обтяжуючих обставин), статтею 219 (доведення до банкрутства - щодо дій, якими завдано шкоду кредиторам), статтею 229 (незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару), статтею 231 (незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю), статтею 232 (розголошення комерційної або банківської таємниці), статтею 232-1 (незаконне використання інсайдерської інформації - щодо дій, якими заподіяно шкоду правам, свободам та інтересам окремих громадян або інтересам юридичних осіб), статтею 232-2 (приховування інформації про діяльність емітента), частиною першою статті 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань без обтяжуючих обставин), статтею 356 (самоправство - щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян або інтересам власника), частиною першою статті 361 (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, без обтяжуючих обставин), статтею 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), статтею 365-1 (перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), статтею 365-2 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги) Кримінального кодексу України;
 
601. 2) частиною другою статті 122 (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження за обтяжуючих обставин), частиною другою статті 126 (побої і мордування за обтяжуючих обставин, за виключенням випадків, якщо такі дії вчинені групою осіб), статтею 128 (необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження), частиною першою статті 130 (свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини), частиною першою статті 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини без обтяжуючих обставин), частина друга статті 152 (зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 Кримінального кодексу України), частиною першою статті 153 (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом), частиною першою статті 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 296 (хуліганство без обтяжуючих обставин), частиною другою статті 361 (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, за обтяжуючих обставин), частиною другою статті 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї) Кримінального кодексу України - якщо вони вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого;
 		    2) частиною другою статті 122 (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження за обтяжуючих обставин), частиною другою статті 126 (побої і мордування за обтяжуючих обставин, за виключенням випадків, якщо такі дії вчинені групою осіб), статтею 128 (необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження), частиною першою статті 130 (свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини), частиною першою статті 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини без обтяжуючих обставин), частина друга статті 152 (зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 Кримінального кодексу України), частиною першою статті 153 (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом), частиною першою статті 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, без обтяжуючих обставин), частиною першою статті 296 (хуліганство без обтяжуючих обставин), частиною другою статті 361 (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, за обтяжуючих обставин), частиною другою статті 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї) Кримінального кодексу України - якщо вони вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого;
 
602. 3) статтею 185 (крадіжка, крім крадіжки, вчиненої організованою групою), статтею 186 (грабіж, крім грабежу, вчиненого організованою групою), статтею 189 (вимагання, крім вимагання, вчиненого організованою групою, а також поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи), статтею 190 (шахрайство, крім шахрайства, вчиненого організованою групою), статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крім вчиненого організованою групою, або шкода від якого завдана державним інтересам), статтею 192 (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою), частинами першою, другою статті 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом без особливо обтяжуючих обставин), статтею 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження) Кримінального кодексу України - якщо вони вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім'ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.
 		    3) статтею 185 (крадіжка, крім крадіжки, вчиненої організованою групою), статтею 186 (грабіж, крім грабежу, вчиненого організованою групою), статтею 189 (вимагання, крім вимагання, вчиненого організованою групою, а також поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи), статтею 190 (шахрайство, крім шахрайства, вчиненого організованою групою), статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крім вчиненого організованою групою, або шкода від якого завдана державним інтересам), статтею 192 (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою), частинами першою, другою статті 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом без особливо обтяжуючих обставин), статтею 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження) Кримінального кодексу України - якщо вони вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім'ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.
 
603. Стаття 478. Початок кримінального провадження у формі приватного обвинувачення
 		    Стаття 478. Початок кримінального провадження у формі приватного обвинувачення
 
604. 1. Потерпілий має право подати до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення.
 		 -284- Зварич Р.М.
 Частину першу статті 478 доповнити реченням: "Строк починає спливати з дня, коли потерпілий дізнався або повинен був дізнатися про вчинене кримінальне правопорушення, яке завдало йому шкоди."
 		Визначитись голосуванням  1. Потерпілий має право подати до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення.
 
605. Стаття 479. Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення
 		    Стаття 479. Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення
 
606. 1. Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може відбуватися на підставі угоди про примирення або без неї.
 		 -285- Зварич Р.М.
 Статтю 479 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. У інших, ніж передбачено у частині першій цієї статті приватних кримінальних провадженнях, відшкодування шкоди потерпілому за рахунок обвинувачуваного враховується при призначенні міри покарання."
 		Визначитись голосуванням  1. Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може відбуватися на підставі угоди про примирення або без неї.
 
607. Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
 		 -286- Швець В.Д.
 Главою 37 проекту передбачені засади кримінального провадження щодо окремої категорії осіб. Вважаю, що в такій главі немає потреби, оскільки особливості притягнення до кримінальної відповідальності окремих категорій осіб, а саме Президента України, народних депутатів України, суддів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини визначаються Конституцією України та іншими Законами:: "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", які є джерелами кримінально-процесуального права і повинні застосовуватися під час провадження у кримінальних справах і немає доцільності щодо уточнення.
пропоную главу 37 доповнити положеннями, зазначеними у Постанові Верховної Ради України від 09.02.2012.
 		Враховано   Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
 
    -287- Грицак В.М.
 пропоную главу 37 виключити.
 		Відхилено    
    -288- Міщенко С.Г.
 пропоную главу 37 виключити.
 		Відхилено    
    -289- Савченко І.В.
 пропоную главу 37 виключити.
 		Відхилено    
608. Стаття 480. Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження
 		 -290- Мойсик В.Р.
 Назву статті 480 викласти в такій редакції:
"Стаття 480. "Особливий порядок кримінального провадження "
 		Відхилено   Стаття 480. Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження
 
609. 1. Вимоги цієї Глави застосовуються у кримінальному провадженні стосовно:
 		    1. Вимоги цієї глави застосовуються у кримінальному провадженні стосовно:
 
610. 1) народного депутата України;
 		    1) народного депутата України;
 
611. 2) судді Конституційного Суду України, професійного судді, а також присяжного і народного засідателя на час здійснення ними правосуддя;
 		    2) судді Конституційного Суду України, професійного судді, а також присяжного і народного засідателя на час здійснення ними правосуддя;
 
612. 3) кандидата у Президенти України;
 		    3) кандидата у Президенти України;
 
613. 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
 		    4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
 
614. 5) Голови Рахункової палати, його першого заступника, заступника, головного контролера та секретаря Рахункової палати;
 		    5) Голови Рахункової палати, його першого заступника, заступника, головного контролера та секретаря Рахункової палати;
 
615. 6) депутата місцевої ради;
 		    6) депутата місцевої ради;
 
616. 7) адвоката;
 		    7) адвоката;
 
617. 8) Генерального прокурора України, його заступника.
 		 -291- Зварич Р.М.
 Частину першу статті 480 доповнити пунктами 9-11 такого змісту:
„9) державного обвинувача;
10) слідчого;
11) співробітника кадрового складу розвідувального органу України."
 		Відхилено   8) Генерального прокурора України, його заступника.
2. Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.
Обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, якщо Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
3. Особа судді Конституційного Суду України є недоторканною. Суддя Конституційного Суду України не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом.
4. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.
Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з'ясування його особи. Суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду.
Відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України.
Проникнення в житло або інше володіння судді чи його службове приміщення, особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть провадитися лише за судовим рішенням.
Підсудність справи щодо обвинувачення судді у вчиненні злочину визначається Головою Верховного Суду України. Справа не може розглядатися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді.
5. На народних засідателів поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням народного засідателя заходи безпеки щодо нього можуть вживатися і після закінчення виконання цих обов'язків.
6. Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини забороняється. Уповноважений не зобов'язаний давати пояснення по суті справ, які закінчені або перебувають у його провадженні.
Уповноважений користується правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Він не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, затриманий, заарештований, підданий обшуку, а також особистому огляду.
7. Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню без його згоди.
 
    -292- Мойсик В.Р.
 Доповнити статтю 480 новими частинами такого змісту:
"2. Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.
Обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
3. Особа судді Конституційного Суду України є недоторканною. Суддя Конституційного Суду України не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом.
3. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.
Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з'ясування його особи. Суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду.
Відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України.
Проникнення в житло або інше володіння судді чи його службове приміщення, особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть провадитися лише за судовим рішенням.
Підсудність справи щодо обвинувачення судді у вчиненні злочину визначається Головою Верховного Суду України. Справа не може розглядатися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді.
4. На народних засідателів поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням народного засідателя заходи безпеки щодо нього можуть вживатися і після закінчення виконання цих обов'язків.
5. Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини забороняється. Уповноважений не зобов'язаний давати пояснення по суті справ, які закінчені або перебувають у його провадженні.
Уповноважений користується правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Він не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, затриманий, заарештований, підданий обшуку, а також особистому огляду.
6. Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди".
 		Враховано    
    -293- Одарченко Ю.В.
 Доповнити кодекс статтею 480-1 наступного змісту:
"Стаття 480-1. Особливості притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України.
Народний депутат України не може бути визнаний підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, щодо нього не може бути складено обвинувального висновку чи розпочато судове провадження, винесено ухвалу слідчим суддею без попередньої згоди Верховної ради України.
У випадку, якщо під час розслідування кримінального правопорушення виникнуть підстави вважати, що злочин вчинив народний депутат України, Генеральний прокурор України звертається до Верховної ради України із клопотаннями про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту народного депутата України.
Порядок розгляду подання Генерального прокурора України визначається Законом України "Про Регламентом Верховної ради України".
 		Відхилено    
618. Стаття 481. Повідомлення про підозру
 		    Стаття 481. Повідомлення про підозру
 
619. 1. Письмове повідомлення про підозру здійснюється:
 		    1. Письмове повідомлення про підозру здійснюється:
 
620. 1) адвокату, депутату місцевої ради - Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень;
 		    1) адвокату, депутату місцевої ради - Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень;
 
621. 2) народному депутату України, професійному судді, судді Конституційного Суду України, присяжному та засідателю на час здійснення ними правосуддя, кандидату у Президенти України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Рахункової палати, його першому заступнику, заступнику, головному контролеру, секретарю Рахункової палати - Генеральним прокурором України;
 		 -294- Зварич Р.М.
 Пункт 2 частини першої статті 481 доповнити словами „державному обвинувачу", „слідчому", „співробітнику кадрового складу розвідувального органу України".
 		Відхилено   2) народному депутату України, професійному судді, судді Конституційного Суду України, присяжному та засідателю на час здійснення ними правосуддя, кандидату у Президенти України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Рахункової палати, його першому заступнику, заступнику, головному контролеру, секретарю Рахункової палати - Генеральним прокурором України;
 
622. 3) Генеральному прокурору України - заступником Генерального прокурора України;
 		    3) Генеральному прокурору України - заступником Генерального прокурора України;
 
623. 4) заступникам Генерального прокурора України - Генеральним прокурором України.
 		 -295- Одарченко Ю.В.
 Статтю 481 доповнити частиною 2 наступного змісту:
"2. Повідомлення про підозру може бути вручено народному депутату України лише після того, як Верховна рада України надасть згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності."
 		Відхилено   4) заступникам Генерального прокурора України - Генеральним прокурором України.
 
624. Стаття 482. Особливий порядок затримання і обрання запобіжного заходу
 		 -296- Кармазін Ю.А.
 Статтю 482 викласти в наступній редакції:
"Стаття 482. Особливості здійснення процесуальних дій щодо судді і народного депутата
Затримання, арешт народного депутата України, обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, повідомлення про підозру може бути здійснено лише за згодою Верховної Ради України.
Затримання, арешт судді, обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту до винесення обвинувального вироку судом може бути здійснено лише за згодою Верховної Ради України.".
 		Відхилено   Стаття 482. Особливості порядку затримання і обрання запобіжного заходу
1. Затримання судді або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту до ухвалення обвинувального вирока судом не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України.
2. Притягнення до кримінальногї відповідальності народного депутата, його затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України.
 
    -297- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Статтю 482 викласти в такій редакції:
"Стаття 482. Особливості порядку затримання і обрання запобіжного заходу
1. Затримання судді або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту до ухвалення обвинувального вирока судом не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України.
2. Притягнення до кримінальногї відповідальності народного депутата, його затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України".
 		Враховано    
    -298- Одарченко Ю.В.
 Доповнити Кодекс статтями 482-1 -482-2 наступного змісту:
"Стаття 482-1. Особливості визнання підозрюваним Президента України
1. За наявності достатніх обставин для того, щоб вважати, що злочин вчинено Президентом України, будь-який прокурор України має право повідомити його про підозру.
2. Президент України за викликом слідчого або прокурора зобов’язаний з’являтися для дачі свідчень у якості свідка та підозрюваного.
3. У випадку неявки Президента України за викликом слідчого або прокурора прокурор має право накласти на нього штраф у розмірі 1000 мінімальних заробітних плат за кожен день неявки.
"Стаття 482-2. Особливості визнання підозрюваним Генерального прокурора України
1. За наявності достатніх підстав вважати, що злочин вчинено Генеральним прокурором України, один із його заступників повідомляє його про підозру.
2. Генеральний прокурор України не має права втручатися у розслідування справи, по якій йому було вручено повідомлення про підозру."
 		Відхилено    
625. Стаття 483. Інформування державних та інших органів чи службових осіб
 		    Стаття 483. Інформування державних та інших органів чи службових осіб
 
626. 1. Про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку повідомляються:
 		    1. Про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку повідомляються:
 
627. 1) щодо адвокатів - відповідні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури;
 		    1) щодо адвокатів - відповідні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури;
 
628. 2) щодо інших категорій осіб, передбачених статтею 480 цього Кодексу, -органи і службові особи, які їх обрали чи призначили або відповідають за заміщення їхніх посад.
 		 -299- Зварич Р.М.
 Після статті 483 додати статтю 484 такого змісту:
„Стаття 484. Особливий порядок проведення процесуальних дій
1. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій щодо народного депутата України, професійного судді, судді Конституційного Суду України здійснюється на підставі рішення судді уповноваженого суду першої інстанції."
 		Визначитись голосуванням  2) щодо інших категорій осіб, передбачених статтею 480 цього Кодексу, - органи і службові особи, які їх обрали чи призначили або відповідають за заміщення їхніх посад.
 
629. Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
 		 -300- Швець В.Д.
 Щодо глави 38 "Кримінальне провадження щодо неповнолітніх"
Зміст процедури провадження щодо неповнолітніх, визначений у параграфі 1, 2 Глави 38, буде важким для розуміння для неповнолітнього, законного представника, інших юридично необізнаних осіб, оскільки в багатьох нормах йде посилання на загальні положення Кодексу (наприклад, "згідно правил, передбачених цим Кодексом" ст. 490, "ухвала, постановлена…може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом" ч. 4 ст. 501, ст. 497 також має загальний характер і так далі). Треба робити посилання на конкретні статті, щоб було зручно розібратися як у змісті самого провадження щодо неповнолітніх, так і у його особливостях.
 		Визначитись голосуванням  Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
 
630. § 1. Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх
 		 -301- Швець В.Д.
 У проекті Кодексу не знайшла свого місця процедура пред’явлення матеріалів закінченого провадження неповнолітньому обвинуваченому, зміст повноважень спеціаліста (педагога, психолога).
У проекті не знайшов свого відображення інститут звільнення неповнолітніх від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру (Ст. 105 КК), специфіка питань, які вирішуються судом при постановлені вироку щодо неповнолітнього.
Для того, щоб запровадити ст. 502 "Дострокове звільнення від примусового заходу виховного характеру" треба спочатку запровадити кореспондуючу статтю в КК України, яка б визначала матеріальні підстави дострокового скасування зазначених заходів.
 		Визначитись голосуванням  § 1. Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх
 
631. Стаття 484. Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх
 		 -302- Мойсик В.Р.
 Статтю 484 викласти в такій редакції:
"Стаття 484. Порядок кримінального провадження щодо осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності, та неповнолітніх
1. Порядок кримінального провадження щодо осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності, та неповнолітніх підозрюваних та обвинувачених визначається загальними правилами цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цією Главою
2. Під час кримінального провадження щодо особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності , чи неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов'язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що не порушує звичайний уклад життя особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, чи неповнолітнього та відповідає її (його) віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на особу, яка не досягла віку кримінальної відповідальності чи неповнолітнього.
 		Відхилено   Стаття 484. Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх
 
632. 1. Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цією Главою.
 		    1. Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
 
633. 2. Під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов'язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
 		 -303- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Частину другу статті 484 доповнити реченням першим наступного змісту:
"Кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи, в тому числі, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо декількох осіб, хоча б одна з яких є неповнолітньою, здійснюється слідчим, що спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.";
У зв’язку з чим перше речення вважати другим реченням.
 		Враховано   2. Кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи, в тому числі, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо декількох осіб, хоча б одна з яких є неповнолітньою, здійснюється слідчим, спеціально уповноваженим керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх. Під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов'язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
 
634. 3. Положення цього параграфу застосовуються у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, вчинених особами, які не досягли вісімнадцятирічного віку.
 		    3. Положення цього параграфу застосовуються у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, вчинених особами, які не досягли вісімнадцятирічного віку.
 
635. Стаття 485. Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
 		 -304- Мойсик В.Р.
 Статтю 485 викласти в такій редакції:
Стаття 485. Обставини, що підлягають встановленню
у кримінальному провадженні щодо осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності та неповнолітніх
1. Під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених особами, які не досягли віку кримінальної відповідальності або неповнолітніх, крім обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, також з'ясовуються:
1) повні і всебічні відомості про особу: її вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. При наявності у особи затримки психічного розвитку, не пов'язаної з психічною хворобою, повинно бути також встановлено, чи могла вона усвідомлювати значення своїх дій та критично ставитися до вчиненого діяння та суспільно небезпечних наслідків;
2) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним суспільно небезпечного діяння;
3) умови життя та виховання неповнолітнього;
4) характер впливу повнолітніх осіб;
5) наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.
 		Визначитись голосуванням  Стаття 485. Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
 
636. 1. Під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, також з'ясовуються:
 		    1. Під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, також з'ясовуються:
 
637. 1) повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. При наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічною хворобою, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;
 		    1) повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. При наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічною хворобою, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;
 
638. 2) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;
 		    2) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;
 
639. 3) умови життя та виховання неповнолітнього;
 		    3) умови життя та виховання неповнолітнього;
 
640. 4) наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.
 		 -305- Швець В.Д.
 Стаття 485 проекту передбачає обов’язковість встановлення судом деяких обставин у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх. На мою думку, факт втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність дорослими особами свідчить про "другорядну" роль дитини у вчиненні відповідного суспільно небезпечного діяння та має бути враховано судом як обставина, що пом’якшує покарання. Відповідно до цього пункт 4 частини першої пропоную викласти в такій редакції:
"4) наявність дорослих підбурювачів, осіб які втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність та інших співучасників кримінального правопорушення".
 		Відхилено   4) наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.
 
    -306- Вернидубов І.В.
 Ч.1 ст. 485 доповнити п.5 наступного змісту:
"5) обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього".
 		Відхилено    
641. Стаття 486. Комплексна психолого-психіатрична і психологічна експертиза неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого
 		 -307- Мойсик В.Р.
 Статтю 486 викласти в такій редакції:
"Стаття 486. Комплексна психолого-психіатрична і психологічна
експертиза особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, або неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи потерпілого
1. У разі необхідності для вирішення питання про наявність у особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності чи неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого свідка або потерпілого психічного захворювання або затримки психічного розвитку та її (його) здатності повністю або частково усвідомлювати фактичний характер та суспільну небезпеку вчиненого діяння (для матеріальних складів настання суспільно небезпечних наслідків), критично ставитися до вчиненого в конкретній ситуації призначається комплексна психолого-психіатрична експертиза.
2. Для з'ясування рівня розвитку, інших соціально-психологічних рис особи, яка недосягла віку кримінальної відповідальності або неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, які необхідно враховувати при обранні заходу виховного характеру або при призначенні покарання може бути призначена психологічна експертиза.
 		Визначитись голосуванням  Стаття 486. Комплексна психолого-психіатрична і психологічна експертиза неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого
 
642. 1. У разі необхідності для вирішення питання про наявність у неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого психічного захворювання чи затримки психічного розвитку та його здатності повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації призначається комплексна психолого-психіатрична експертиза.
 		    1. У разі необхідності для вирішення питання про наявність у неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого психічного захворювання чи затримки психічного розвитку та його здатності повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації призначається комплексна психолого-психіатрична експертиза.
 
643. 2. Для з'ясування рівня розвитку, інших соціально-психологічних рис особи неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, які необхідно враховувати при призначенні покарання і обранні заходу виховного характеру, може бути призначена психологічна експертиза.
 		    2. Для з'ясування рівня розвитку, інших соціально-психологічних рис особи неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, які необхідно враховувати при призначенні покарання і обранні заходу виховного характеру, може бути призначена психологічна експертиза.
 
644. Стаття 487. З'ясування умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого
 		 -308- Мойсик В.Р.
 Статтю 487 викласти в такій редакції:
Стаття 487. З'ясування умов життя та виховання особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, або неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого
1. При дослідженні умов життя та виховання особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності або неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого належить з'ясувати:
1) склад сім'ї особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності або неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім'ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім'ї тощо;
2) обстановку в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності або неповнолітній, її (його) ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до неї тощо;
3) зв'язки і поведінку особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності або неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою тощо.
 		Визначитись голосуванням  Стаття 487. З'ясування умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого
 
645. 1. При дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого належить з'ясувати:
 		    1. При дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого належить з'ясувати:
 
646. 1) склад сім'ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім'ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім'ї;
 		    1) склад сім'ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім'ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім'ї;
 
647. 2) обстановку в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього;
 		    2) обстановку в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього;
 
648. 3) зв'язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою.
 		 -309- Мойсик В.Р.
 Доповнити статтею 487-1 такого змісту:
"Стаття 487-1. Участь законного представника, педагога, психолога в слідчих (розшукових) діях за участю особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності або неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, свідка або потерпілого
1. При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності або неповнолітнього забезпечується участь законного представника, педагога або психолога.
2. До початку слідчої (розшукової) дії законному представнику, педагогу, психологу роз'яснюється їхнє право за дозволом ставити уточнюючі запитання особі, яка не досягла віку кримінальної відповідальності або неповнолітньому.
3. У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, або неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, свідка або потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності або неповнолітнього чи за власною ініціативою має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого законного представника".
 		Визначитись голосуванням  3) зв'язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою.
 
    -310- Зварич Р.М.
 Після статті 487 додати статтю 488 такого змісту:
„Стаття 488. Участь захисника у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми підозрюваними, обвинувачуваними
1. Участь захисника в кримінальному провадженні є обов’язковою з моменту повідомлення неповнолітнього про підозру."
 		Визначитись голосуванням   
649. Стаття 488. Участь законного представника неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого
 		 -311- Мойсик В.Р.
 Статтю 488 викласти в такій редакції:
"Стаття 488. Участь законного представника особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, або неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, свідка або потерпілого у судовому провадженні
1. Батьки або інші законні представники особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності або неповнолітнього, визначені у ч. 2 ст. 44 цього Кодексу, беруть участь у кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого.
2. Законні представники викликаються в судове засідання. Їхнє неприбуття не зупиняє судового провадження, крім випадків, коли суд визнає необхідною їх участь. Вони перебувають у залі судового засідання протягом усього судового провадження, а в разі необхідності можуть бути допитані як свідки.
3. У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, суд за його клопотанням, клопотанням прокурора чи за власною ініціативою своєю ухвалою має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих процесуальних чи судових дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого законного представника".
 		Визначитись голосуванням  Стаття 488. Участь законного представника неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого
 
650. 1. Батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь у кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого.
 		 -312- Вернидубов І.В.
 Ч.1 ст. 488 викласти в наступній редакції:
"1. Батьки або інші законні представники неповнолітнього допускаються до участі в справі за постановою особи, яка здійснює досудове розслідування з моменту першого допиту неповнолітнього як підозрюваного чи обвинуваченого або проведення іншої процесуальної дії за його участю, після чого їм роз’яснюються права та обов’язки, передбачені статтею 44 цього Кодексу".
 		Визначитись голосуванням  1. Батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь у кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого.
 
651. 2. Законні представники викликаються в судове засідання. Їхнє неприбуття не зупиняє судового провадження, крім випадків, коли суд визнає необхідною їх участь. Вони перебувають у залі судового засідання протягом усього судового провадження, а в разі необхідності можуть бути допитані як свідки.
 		    2. Законні представники викликаються в судове засідання. Їхнє неприбуття не зупиняє судового провадження, крім випадків, коли суд визнає необхідною їх участь. Вони перебувають у залі судового засідання протягом усього судового провадження, а в разі необхідності можуть бути допитані як свідки.
 
652. 3. У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, суд за його клопотанням, клопотанням прокурора чи за власною ініціативою своєю ухвалою має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих процесуальних чи судових дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого законного представника.
 		    3. У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, суд за його клопотанням, клопотанням прокурора чи за власною ініціативою своєю ухвалою має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих процесуальних чи судових дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого законного представника.
 
653. Стаття 489. Порядок виклику неповнолітнього підозрюваного
 		    Стаття 489. Порядок виклику неповнолітнього підозрюваного
 
654. 1. Неповнолітній підозрюваний, обвинувачений повідомляється або викликається слідчим, прокурором чи судом через його батьків або інших законних представників. Інший порядок допускається лише в разі, якщо це зумовлюється обставинами, встановленими під час кримінального провадження.
 		    1. Неповнолітній підозрюваний, обвинувачений повідомляється або викликається слідчим, прокурором чи судом через його батьків або інших законних представників. Інший порядок допускається лише в разі, якщо це зумовлюється обставинами, встановленими під час кримінального провадження.
 
655. Стаття 490. Допит неповнолітнього підозрюваного
 		 -313- Мойсик В.Р.
 Статтю 490 викласти в такій редакції:
"Стаття 490. Особливості пояснення особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності або допиту неповнолітнього
1. Пояснення особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності або допит неповнолітнього проводиться в присутності законного представника, педагога або психолога за участю захисника з урахуванням загальних положень цього Кодексу.
2. Пояснення особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності або допит неповнолітнього не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а в цілому – понад дві години на день.
3. Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз'яснюється обов'язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.
4. До початку пояснення (допиту) особам, зазначеним у частині першій цієї статті, роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання".
 		Визначитись голосуванням  Стаття 490. Допит неповнолітнього підозрюваного
 
656. 1. Допит неповнолітнього підозрюваного здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом, у присутності захисника.
 		 -314- Зварич Р.М.
 Статтю 490 доповнити частинами другою та третьою такого змісту:
"2. Під час допиту може бути присутнім законний представник, якщо він або неповнолітній заявили про це клопотання.
3. Допит неповнолітнього підозрюваного, обвинувачуваного не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому – понад чотири години на добу."
 		Визначитись голосуванням  1. Допит неповнолітнього підозрюваного здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом, у присутності захисника.
 
657. Стаття 491. Участь педагога, психолога або законного представника в допиті неповнолітнього підозрюваного
 		 -315- Мойсик В.Р.
 Відповідно, ст.491 в редакції першого читання виключити.
 		Відхилено   Стаття 491. Участь педагога, психолога або законного представника в допиті неповнолітнього підозрюваного
 
658. 1. У випадку, коли неповнолітній не досяг шістнадцяти років або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, при його допиті за рішенням слідчого, прокурора або за клопотанням захисника забезпечуються участь педагога, психолога або законного представника.
 		    1.Якщо неповнолітній не досяг шістнадцятирічного віку або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, на його допиті за рішенням слідчого, прокурора або за клопотанням захисника забезпечується участь педагога, психолога або законного представника.
 
659. 2. До початку допиту педагогу, психологу або законному представнику роз'яснюється їхнє право за дозволом ставити запитання неповнолітньому підозрюваному.
 		    2. До початку допиту педагогу, психологу або законному представнику роз'яснюється його право за дозволом ставити запитання неповнолітньому підозрюваному.
 
660. Стаття 492. Застосування до неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу
 		 -316- Мойсик В.Р.
 Статтю 492 викласти в такій редакції:
"Стаття 492. Застосування до неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу
1. За наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, ступеню тяжкості вчиненого злочину, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.
2. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
3. Про затримання і взяття під варту неповнолітнього негайно сповіщаються його батьки або інші законні представники".
 		Відхилено   Стаття 492. Застосування до неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу
 
661. 1. За наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.
 		    1. За наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.
 
662. 2. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
 		    2. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
 
663. 3. Про затримання і взяття під варту неповнолітнього негайно сповіщаються його батьки чи особи, які їх замінюють.
 		    3. Про затримання і взяття під варту неповнолітнього негайно сповіщаються його батьки чи особи, які їх замінюють.
 
664. Стаття 493. Передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд
 		    Стаття 493. Передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд
 
665. 1. До неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених статтею 176 цього Кодексу, може застосовуватися передача їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі - передача їх під нагляд адміністрації цієї установи.
 		    1. До неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених статтею 176 цього Кодексу, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи.
 
666. 2. Передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи полягає у взятті на себе будь-ким із зазначених осіб або представником адміністрації дитячої установи письмового зобов'язання забезпечити прибуття неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого до слідчого, прокурора, суду, а також його належну поведінку.
 		    2. Передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи полягає у взятті на себе будь-ким із зазначених осіб або представником адміністрації дитячої установи письмового зобов'язання забезпечити прибуття неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого до слідчого, прокурора, суду, а також його належну поведінку.
 
667. 3. Передання під нагляд батьків та інших осіб можлива лише за їхньої на це згоди та згоди неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого. Особа, яка взяла зобов'язання про нагляд, має право відмовитися від подальшого виконання цього зобов'язання, заздалегідь про це повідомивши.
 		 -317- Забарський В.В.
 У частині третій статті 493 слова "заздалегідь про це повідомивши" замінити словами "повідомивши про це не пізніше як за десять днів до дня такої відмови."
 		Відхилено   3. Передання під нагляд батьків та інших осіб можливе лише за їхньої на це згоди та згоди неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого. Особа, яка взяла зобов'язання про нагляд, має право відмовитися від подальшого виконання цього зобов'язання, заздалегідь про це повідомивши.
 
668. 4. До передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд суд зобов'язаний зібрати відомості про особу батьків, опікунів або піклувальників, їхні стосунки з неповнолітнім і впевнитися в тому, що вони можуть належно здійснювати нагляд за неповнолітнім.
 		    4. До передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд суд зобов'язаний зібрати відомості про особу батьків, опікунів або піклувальників, їхні стосунки з неповнолітнім і впевнитися у тому, що вони можуть належно здійснювати нагляд за неповнолітнім.
 
669. 5. При відібранні зобов'язання про взяття під нагляд батьки, опікуни, піклувальники, адміністрація дитячої установи попереджаються про характер підозри, обвинувачення неповнолітньому і про їхню відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов'язання. При порушенні цього зобов'язання на батьків, опікунів і піклувальників накладається грошове стягнення в розмірі від 2 до 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
 		    5. При відібранні зобов'язання про взяття під нагляд батьки, опікуни, піклувальники, адміністрація дитячої установи попереджаються про характер підозри, обвинувачення неповнолітнього і про їхню відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов'язання. При порушенні цього зобов'язання на батьків, опікунів і піклувальників накладається грошове стягнення від двох до п‘яти розмірів мінімальної заробітної плати.
 
670. 6. Питання передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи розглядається за клопотанням прокурора за правилами обрання запобіжного заходу або за клопотанням сторони захисту під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу.
 		    6. Питання передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи розглядається за клопотанням прокурора за правилами обрання запобіжного заходу або за клопотанням сторони захисту під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу.
 
671. Стаття 494. Виділення в окреме провадження щодо кримінального правопорушення, вчиненого неповнолітнім
 		    Стаття 494. Виділення в окреме провадження щодо кримінального правопорушення, вчиненого неповнолітнім
 
672. 1. Якщо неповнолітній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення разом із повнолітнім, повинна бути з'ясована можливість виділення в окреме цього кримінального провадження щодо неповнолітнього під час досудового розслідування.
 		    1. Якщо неповнолітній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення разом із повнолітнім, повинна бути з'ясована можливість виділення в окреме цього кримінального провадження щодо неповнолітнього під час досудового розслідування.
 
673. Стаття 495. Тимчасове видалення неповнолітнього обвинуваченого із залу судового засідання
 		 -318- Мойсик В.Р.
 Статтю 495 викласти в такій редакції:
"Стаття 495. Тимчасове видалення особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, та неповнолітнього обвинуваченого, свідка, потерпілого із залу судового засідання
1. Суд, вислухавши думку прокурора, захисника і законного представника особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, чи неповнолітнього обвинуваченого або неповнолітнього свідка або потерпілого, має право своєю ухвалою видалити його із залу судового засідання на час дослідження обставин, що можуть негативно вплинути на нього.
2. Після повернення особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, чи неповнолітнього обвинуваченого, свідка або потерпілого головуючий знайомить його з результатами дослідження обставин, проведеного у його відсутності, і надає йому можливість поставити запитання особам, які були допитані у його відсутності.
 		Відхилено   Стаття 495. Тимчасове видалення неповнолітнього обвинуваченого із залу судового засідання
 
674. 1. Суд, вислухавши думку прокурора, захисника і законного представника неповнолітнього обвинуваченого, має право своєю ухвалою видалити його із залу судового засідання на час дослідження обставин, що можуть негативно вплинути на нього.
 		    1. Суд, вислухавши думку прокурора, захисника і законного представника неповнолітнього обвинуваченого, має право своєю ухвалою видалити його із залу судового засідання на час дослідження обставин, що можуть негативно вплинути на нього.
 
675. 2. Після повернення неповнолітнього обвинуваченого головуючий знайомить його з результатами дослідження обставин, проведеного у його відсутності, і надає йому можливість поставити запитання особам, які були допитані у його відсутності.
 		    2. Після повернення неповнолітнього обвинуваченого головуючий знайомить його з результатами дослідження обставин, проведеного за його відсутності, і надає йому можливість поставити запитання особам, які були допитані за його відсутності.
 
676. Стаття 496. Участь у судовому розгляді представників служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей
 		 -319- Мойсик В.Р.
 Статтю 496 викласти в такій редакції:
"Стаття 496. Участь у судовому розгляді представників служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей
1. Про час і місце судового розгляду за участю особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, чи неповнолітнього обвинуваченого суд повідомляє відповідну службу у справах дітей та кримінальну міліцію у справах дітей. Суд має право також викликати в судове засідання представників цих установ.
2. Представники служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей мають право заявляти клопотання, ставити запитання особі, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, чи неповнолітньому обвинуваченому, його законному представнику, потерпілому, свідкам, експерту і спеціалісту, висловлювати думку з приводу найбільш доцільних заходів щодо обвинуваченого з метою його перевиховання".
 		Визначитись голосуванням  Стаття 496. Участь у судовому розгляді представників служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей
 
677. 1. Про час і місце судового розгляду за участю неповнолітнього обвинуваченого суд повідомляє відповідну службу у справах дітей та кримінальну міліцію у справах дітей. Суд має право також викликати в судове засідання представників цих установ.
 		    1. Про час і місце судового розгляду за участю неповнолітнього обвинуваченого суд повідомляє відповідну службу у справах дітей та кримінальну міліцію у справах дітей. Суд має право також викликати в судове засідання представників цих установ.
 
678. 2. Представники служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей мають право заявляти клопотання, ставити запитання неповнолітньому обвинуваченому, його законному представнику, потерпілому, свідкам, експерту і спеціалісту, висловлювати думку з приводу найбільш доцільних заходів щодо обвинуваченого з метою його перевиховання.
 		    2. Представники служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей мають право заявляти клопотання, ставити запитання неповнолітньому обвинуваченому, його законному представнику, потерпілому, свідкам, експерту і спеціалісту, висловлювати думку з приводу найбільш доцільних заходів щодо обвинуваченого з метою його перевиховання.
 
679. Стаття 497. Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру
 		 -320- Мойсик В.Р.
 Статтю 497 викласти в такій редакції:
"Стаття 497. Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру
1. Якщо під час досудового розслідування прокурор дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який обвинувачується у вчиненні вперше кримінального проступку, злочину невеликої тяжкості або злочину середньої тяжкості без застосування кримінального покарання, він складає клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду.
2. Під час судового розгляду суд за наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, може прийняти рішення про застосування до неповнолітнього обвинуваченого одного з видів примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У цьому випадку суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності з призначенням певного виду примусового заходу виховного характеру, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
3. У випадку встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з призначенням примусового заходу виховного характеру суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження у загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.
 		Відхилено   Стаття 497. Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру
 
680. 1. Якщо під час досудового розслідування прокурор дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який обвинувачується у вчиненні вперше кримінального проступку, злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості без застосування кримінального покарання, він складає клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду.
 		 -321- Міщенко С.Г.
 У частині першій статті 497 слова "кримінального проступку" виключити.
 		Відхилено   1. Якщо під час досудового розслідування прокурор дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який вперше обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, злочину невеликої тяжкості без застосування кримінального покарання, він складає клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду.
 
    -322- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
 у частині першій словосполучення "або необережного злочину середньої тяжкості" - вилучити;
 		Враховано    
681. 2. З підстав, передбачених частиною першою цієї статті, клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру може бути складене і надіслане до суду за умови, що неповнолітній обвинувачений та його законний представник проти цього не заперечують.
 		    2. З підстав, передбачених частиною першою цієї статті, клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру може бути складене і надіслане до суду за умови, що неповнолітній обвинувачений та його законний представник проти цього не заперечують.
 
682. 3. Під час судового розгляду суд за наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, може прийняти рішення про застосування до неповнолітнього обвинуваченого одного з примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
 		 -323- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
 у частині третій слова "одного з" виключити.
 		Враховано   3. Під час судового розгляду суд за наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, може прийняти рішення про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
 
    -324- Швець В.Д.
 Стаття 497 проекту передбачає порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру. Частина 3 вказаної статті суперечить змісту частини 3 ст. 105 КК України, якою передбачена можливість застосування до неповнолітнього кількох заходів виховного характеру, якщо вони за своїм змістом не виключають одне одного.
Тому пропоную у частині третій слова "одного з" виключити.
 		Враховано    
    -325- Міщенко С.Г.
 Частину третю статті 497 викласти в такій редакції:
"3. Під час судового розгляду суд за наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, може прийняти рішення про застосування до неповнолітнього обвинуваченого одного або кількох примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність".
 		Відхилено    
    -326- Прокопчук Ю.В.
 абзац перший частини першої статті 449 викласти в такій редакції:
"1. Заява про перегляд судових рішень подається безпосередньо до Верховного Суду України. До заяви додаються":
 		Відхилено    
683. § 2. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності
 		    § 2. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності
 
684. Стаття 498. Підстави для застосування примусових заходів виховного характеру
 		 -327- Мойсик В.Р.
 Статтю 498 викласти в такій редакції:
"Стаття 498. Підстави для застосування примусових заходів виховного характеру щодо особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності
1. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, провадиться внаслідок вчинення особою, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність".
 		Визначитись голосуванням  Стаття 498. Підстави для застосування примусових заходів виховного характеру
 
685. 1. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, провадиться внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
 		 -328- Григорович Л.С.
 Частину першу статті 498 після слова "вчинила" доповнити словами "один зі злочинів невеликої або середньої тяжкості. Вчинення двох чи більше злочинів, навіть якщо кожний з них є злочином невеликої тяжкості, виключає звільнення від покарання з даної підстави";
 		Визначитись голосуванням  1. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, провадиться внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
 
    -329- Швець В.Д.
 Частину першу статті 498 викласти в такій редакції:
"1. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, провадиться внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, один зі злочинів невеликої або середньої тяжкості. Вчинення двох чи більше злочинів, навіть якщо кожний з них є злочином невеликої тяжкості, виключає звільнення від покарання з даної підстави";
 		Визначитись голосуванням   
    -330- Зварич Р.М.
 Статтю 498 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Примусові заходи виховного характеру застосовуються до осіб, які на час вчинення суспільно небезпечного діяння досягли одинадцятирічного віку."
 		Немає висновку    
686. Стаття 499. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру
 		 -331- Мойсик В.Р.
 Статтю 499 викласти в такій редакції:
"Стаття 499. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру
1. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру провадиться згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
2. Під час досудового розслідування проводяться необхідні процесуальні дії для з'ясування обставин вчинення суспільно небезпечного діяння та особи, яка вчинила суспільно не безпечне діяння до досягнення віку кримінальної відповідальності.
3. Участь захисника та законного представника у кримінальному провадженні є обов'язковою.
4. У випадку наявності достатніх підстав вважати, що особа, передбачена статтею 498 цього Кодексу, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, вона може бути поміщена в приймальник-розподільник для дітей на строк до тридцяти днів на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої за клопотання прокурора згідно з правилами, передбаченими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд зобов'язані відмовити у поміщенні особи в приймальник-розподільник для дітей, якщо прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що особа може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, та що жоден із більш м'яких заходів не може запобігти цьому.
Строк тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей може бути продовжено ухвалою слідчого судді, суду ще на строк до тридцяти днів. Питання скасування чи продовження строку тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей вирішується в порядку, передбаченому для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою відповідно.
5. У випадку відсутності підстав для закриття кримінального провадження прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду в порядку, передбаченому цим Кодексом".
 		Відхилено   Стаття 499. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру
 
687. 1. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру провадиться згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
 		 -332- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Частину першу статті 499 доповнити реченням другим наступного змісту:
"Таке досудове розслідування здійснюється слідчим, що спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх."
 		Враховано   1. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру провадиться згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом. Таке досудове розслідування здійснюється слідчим, спеціально уповноваженим керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.
 
688. 2. Під час досудового розслідування проводяться необхідні процесуальні дії для з'ясування обставин вчинення суспільно небезпечного діяння та особи неповнолітнього.
 		    2. Під час досудового розслідування проводяться необхідні процесуальні дії для з'ясування обставин вчинення суспільно небезпечного діяння та особи неповнолітнього.
 
689. 3. Участь захисника у кримінальному провадженні є обов'язковою.
 		    3. Участь захисника у кримінальному провадженні є обов'язковою.
 
690. 4. У випадку наявності достатніх підстав вважати, що особа, передбачена статтею 498 цього Кодексу, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, вона може бути поміщена в приймальник-розподільник для дітей на строк до тридцяти днів на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої за клопотання прокурора згідно з правилами, передбаченими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
 		    4. За наявності достатніх підстав вважати, що особа, передбачена статтею 498 цього Кодексу, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, вона може бути поміщена у приймальник-розподільник для дітей на строк до тридцяти днів на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої за клопотанням прокурора згідно з правилами, передбаченими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
 
691. Слідчий суддя, суд зобов'язані відмовити у поміщенні особи в приймальник-розподільник для дітей, якщо прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що особа може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, та що жоден із більш м'яких заходів не може запобігти цьому.
 		    Слідчий суддя, суд зобов'язані відмовити у поміщенні особи у приймальник-розподільник для дітей, якщо прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що особа може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, та що жоден із більш м'яких заходів не може запобігти цьому.
 
692. Строк тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей може бути продовжено ухвалою слідчого судді, суду ще на строк до тридцяти днів. Питання скасування чи продовження строку тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей вирішується в порядку, передбаченому для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою відповідно.
 		 -333- Швець В.Д.
 пропоную абзац 3 частини четвертої статті 499 виключити.
 		Відхилено   Строк тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей може бути продовжено ухвалою слідчого судді, суду ще на строк до тридцяти днів. Питання скасування чи продовження строку тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей вирішується в порядку, передбаченому для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою відповідно.
 
    -334- Григорович Л.С.
 пропоную абзац 3 частини четвертої статті 499 виключити.
 		Відхилено    
    -335- Прокопчук Ю.В.
 Абзацом 3 частини 4 статті 499 проекту передбачено, що строк тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей може бути продовжено ухвалою слідчого судді, суду ще на строк до тридцяти днів. Питання скасування чи продовження строку тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей вирішується в порядку, передбаченому для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою відповідно.
Не зрозуміла необхідність даного заходу, чи він створений задля виконання ухвали про застосування до неповнолітнього примусового заходу виховного характеру у виді поміщення до спеціальної виховної установи чи у вигляді застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Якщо це є запобіжних захід у вигляді тримання під вартою, то загальний строк перебування неповнолітнього під вартою буде становити 60 діб, а це перевищую загальний строк арешту (45 діб), що може бути застосований до неповнолітнього у вигляді покарання (ст. 101 КК України).
Відповідно до цього пропоную абзац 3 частини четвертої статті 499 виключити.
 		Відхилено    
693. 5. У випадку відсутності підстав для закриття кримінального провадження прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		    5. За відсутності підстав для закриття кримінального провадження прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
694. Стаття 500. Порядок судового розгляду
 		    Стаття 500. Порядок судового розгляду
 
695. 1. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні за участю прокурора, законного представника, захисника та представників служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей, якщо вони з'явилися або були викликані в судове засідання, згідно із загальними правилами цього Кодексу.
 		    1. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні за участю прокурора, законного представника, захисника та представників служби у справах дітей і кримінальної міліції у справах дітей, якщо вони з'явилися або були викликані в судове засідання, згідно із загальними правилами цього Кодексу.
 
696. 2. Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів виховного характеру або про відмову в їх застосуванні.
 		    2. Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів виховного характеру або про відмову в їх застосуванні.
 
697. Стаття 501. Ухвали суду в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру
 		 -336- Мойсик В.Р.
 Статтю 501 викласти в такій редакції:
"Стаття 501. Ухвали суду в кримінальному провадженні
щодо застосування примусових заходів виховного характеру
1. Під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння;
2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння;
3) чи слід застосовувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
2. Якщо під час судового розгляду не буде доведено однієї із обставин, передбачених у пункті 1 або 2 частини першої цієї статті, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні примусових заходів виховного характеру і закрити кримінальне провадження.
3. При застосуванні до неповнолітнього примусового заходу у вигляді направлення до спеціального навчально-виховного закладу на кримінальну міліцію у справах дітей покладається обов'язок доставити неповнолітнього до спеціального навчально-виховного закладу.
4. Ухвала, постановлена за наслідками розгляду клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом".
 		Визначитись голосуванням  Стаття 501. Ухвали суду в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру
 
698. 1. Під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання:
 		    1. Під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання:
 
699. 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння;
 		    1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння;
 
700. 2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння;
 		    2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння;
 
701. 3) чи слід застосовувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
 		    3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
 
702. 2. Якщо під час судового розгляду не буде доведено однієї із обставин, передбачених у пункті 1 або 2 частини першої цієї статті, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні примусових заходів виховного характеру і закрити кримінальне провадження.
 		    2. Якщо під час судового розгляду не буде доведено однієї з обставин, передбачених у пункті 1 або 2 частини першої цієї статті, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні примусових заходів виховного характеру і закрити кримінальне провадження.
 
703. 3. При застосуванні до неповнолітнього примусового заходу у вигляді направлення до спеціального навчально-виховного закладу на кримінальну міліцію у справах дітей покладається обов'язок доставити неповнолітнього до спеціального навчально-виховного закладу.
 		    3. При застосуванні до неповнолітнього примусового заходу у вигляді направлення до спеціального навчально-виховного закладу на кримінальну міліцію у справах дітей покладається обов'язок доставити неповнолітнього до спеціального навчально-виховного закладу.
 
704. 4. Ухвала, постановлена за наслідками розгляду клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		    4. Ухвала, постановлена за наслідками розгляду клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
705. Стаття 502. Дострокове звільнення від примусового заходу виховного характеру
 		 -337- Швець В.Д.
 Стаття 502 проекту передбачає дострокове звільнення неповнолітнього від примусового заходу виховного характеру. Примусові заходи виховного характеру застосовуються до неповнолітніх, звільнених від кримінальної відповідальності (ст. 97 КК України) чи від кримінального покарання (стаття 105 КК України) тобто вони не є покаранням. Звільнення від таких заходів осіб, які звільнені від покарання є алогічним. Крім того, не зрозуміло як можна достроково звільнити особу від застереження чи відшкодування шкоди. Тому пропоную ст. 502 проекту виключити.
 		Відхилено   Стаття 502. Дострокове звільнення від примусового заходу виховного характеру
 
    -338- Міщенко С.Г.
 Стаття 502 проекту передбачає дострокове звільнення неповнолітнього від примусового заходу виховного характеру. Примусові заходи виховного характеру застосовуються до неповнолітніх, звільнених від кримінальної відповідальності (ст. 97 КК України) чи від кримінального покарання (стаття 105 КК України) тобто вони не є покаранням. Звільнення від таких заходів осіб, які звільнені від покарання є алогічним. Крім того, не зрозуміло як можна достроково звільнити особу від застереження чи відшкодування шкоди. Тому пропоную ст. 502 проекту виключити.
 		Відхилено    
    -339- Денькович І.В.
 Стаття 502 проекту передбачає дострокове звільнення неповнолітнього від примусового заходу виховного характеру. Примусові заходи виховного характеру застосовуються до неповнолітніх, звільнених від кримінальної відповідальності (ст. 97 КК України) чи від кримінального покарання (стаття 105 КК України) тобто вони не є покаранням. Звільнення від таких заходів осіб, які звільнені від покарання є алогічним. Крім того, не зрозуміло як можна достроково звільнити особу від застереження чи відшкодування шкоди. Тому пропоную ст. 502 проекту виключити.
 		Відхилено    
    -340- Прокопчук Ю.В.
 Стаття 502 проекту передбачає дострокове звільнення неповнолітнього від примусового заходу виховного характеру. Примусові заходи виховного характеру застосовуються до неповнолітніх, звільнених від кримінальної відповідальності (ст. 97 КК України) чи від кримінального покарання (стаття 105 КК України) тобто вони не є покаранням. Звільнення від таких заходів осіб, які звільнені від покарання є алогічним. Крім того, не зрозуміло як можна достроково звільнити особу від застереження чи відшкодування шкоди. Тому пропоную ст. 502 проекту виключити.
 		Відхилено    
706. 1. Ухвалою суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться спеціальна навчально-виховна установа, неповнолітній може бути достроково звільнений від примусового заходу виховного характеру в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		    1. Ухвалою суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться спеціальна навчально-виховна установа, неповнолітній може бути достроково звільнений від примусового заходу виховного характеру в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
707. 2. Ухвала суду може бути постановлена за наслідками клопотання неповнолітнього, його захисника, законного представника або прокурора, якщо поведінка неповнолітнього під час перебування у навчально-виховній установі свідчить про його перевиховання. При розгляді клопотання суд з'ясовує думку ради спеціальної навчально-виховної установи, в якій перебуває неповнолітній, щодо можливості його дострокового звільнення від примусового заходу виховного характеру.
 		    2. Ухвала суду може бути постановлена за наслідками клопотання неповнолітнього, його захисника, законного представника або прокурора, якщо поведінка неповнолітнього під час перебування у навчально-виховній установі свідчить про його перевиховання. Під час розгляду клопотання суд з'ясовує думку ради спеціальної навчально-виховної установи, в якій перебуває неповнолітній, щодо можливості його дострокового звільнення від примусового заходу виховного характеру.
 
708. Глава 39. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
 		    Глава 39. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
 
709. Стаття 503. Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
 		 -341- Швець В.Д.
 Ст. 503 необхідно привести у відповідність положення зі статтею 94 КК України, що визначає матеріальні підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
 		Відхилено   Стаття 503. Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
 
710. 1. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, провадиться у випадку наявності достатніх підстав вважати, що:
 		    1. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, провадиться за наявності достатніх підстав вважати, що:
 
711. 1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;
 		    1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;
 
712. 2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
 		    2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
 
713. 2. Якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими цією Главою.
 		    2. Якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими цією главою.
 
714. 3. Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусового заходу медичного характеру.
 		    3. Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусового заходу медичного характеру.
 
715. 4. Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
 		 -342- Савченко І.В.
 у частині четвертій статті 503 слова "є суспільно небезпечними" замінити словами "вчинили злочини, пов'язані з насильством, та становлять загрозу для суспільства (є суспільно небезпечними)";
 		Відхилено   4. Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
 
716. Стаття 504. Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру та щодо обмежено осудних осіб
 		    Стаття 504. Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру та щодо обмежено осудних осіб
 
717. 1. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру провадиться слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї Глави.
 		 -343- Швець В.Д.
 Стаття 504 проекту чітко не розмежовує випадки, коли обмежена осудність особи є підставою застосування примусових заходів медичного характеру, а коли провадження відбувається в загальному порядку, а обмежена осудність враховується при постановленні вироку.
 		Відхилено   1. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру провадиться слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
 
718. 2. Досудове розслідування щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності, провадиться слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусового заходу медичного характеру.
 		    2. Досудове розслідування щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності, провадиться слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусового заходу медичного характеру.
 
719. Стаття 505. Обставини, що підлягають встановленню під час досудового розслідування
 		    Стаття 505. Обставини, що підлягають встановленню під час досудового розслідування
 
720. 1. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються:
 		    1. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються:
 
721. 1) час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення;
 		    1) час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення;
 
722. 2) вчинення цього суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення цією особою;
 		    2) вчинення цього суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення цією особою;
 
723. 3) наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення або на час досудового розслідування;
 		    3) наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення або на час досудового розслідування;
 
724. 4) поведінка особи як до вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення, так і після нього;
 		    4) поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення і після нього;
 
725. 5) небезпечність особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;
 		    5) небезпечність особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;
 
726. 6) характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням, кримінальним правопорушенням.
 		    6) характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням, кримінальним правопорушенням.
 
727. Стаття 506. Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру
 		    Стаття 506. Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру
 
728. 1. Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного, обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника.
 		    1. Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного, обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника.
 
729. 2. Якщо характер розладу психічної діяльності чи психічного захворювання особи перешкоджає проведенню процесуальних дій за її участю або участі у судовому засіданні, прокурор, суд мають право прийняти рішення про проведення відповідних процесуальних дій без участі такої особи.
 		    2. Якщо характер розладу психічної діяльності чи психічного захворювання особи перешкоджає проведенню процесуальних дій за її участю або участі у судовому засіданні, прокурор, суд мають право прийняти рішення про проведення відповідних процесуальних дій без участі такої особи.
 
730. Стаття 507. Участь захисника
 		    Стаття 507. Участь захисника
 
731. 1. У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов'язковою.
 		    1. У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов'язковою.
 
732. Стаття 508. Запобіжні заходи
 		    Стаття 508. Запобіжні заходи
 
733. 1. До особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:
 		    1. До особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:
 
734. 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї при обов'язковому лікарському нагляді;
 		    1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом;
 
735. 2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
 		    2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
 
736. 2. Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.
 		    2. Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.
 
737. 3. Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
 		    3. Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
 
738. Стаття 509. Психіатрична експертиза
 		    Стаття 509. Психіатрична експертиза
 
739. 1. Слідчий, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у випадку, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була у неосудному або обмежено осудному стані, або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла психічною хворобою, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. До таких обставин, зокрема, відносяться:
 		    1. Слідчий, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є:
 
740. 1) наявність згідно із медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
 		    1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
 
741. 2) поведінка особи при вчиненні суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо).
 		    2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо).
 
742. 2. У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.
 		    2. У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.
 
743. 4. Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку.
 		    4. Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку.
 
744. Стаття 510. Об'єднання і виділення кримінальних проваджень
 		    Стаття 510. Об'єднання і виділення кримінальних проваджень
 
745. 1. Кримінальне провадження, яке здійснюється у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, і кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можуть бути об'єднані в одне або виділені в окремі кримінальні провадження за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
 		    1. Кримінальне провадження, яке здійснюється у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, і кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можуть бути об'єднані в одне або виділені в окремі кримінальні провадження за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
 
746. Стаття 511. Закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру
 		    Стаття 511. Закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру
 
747. 1. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується закриттям кримінального провадження або складенням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
 		 -344- Мойсик В.Р.
 Статтею 511 Проекту передбачено, що досудове розслідування щодо заходів медичного характеру закінчується закриттям кримінального провадження або складанням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, однак у яких випадках провадження закривається, а коли складається клопотання, законом не визначено.
Підстави для закриття кримінального провадження або складання клопотання повинні бути передбачені законом.
 		Відхилено   1. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується закриттям кримінального провадження або складенням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
 
748. 2. Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров'я.
 		 -345- Денькович І.В.
 частину другу статті 511 викласти в такій редакції:
" 2. Про закриття кримінального провадження прокурор виносить постанову у випадках:
- не вчинення особою суспільно-небезпечного діяння;
- на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння особа перебувала в стані неосудності;
- недоведеності вчинення суспільно-небезпечного діяння.
Постанова про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом. Постанова надсилається до місцевих органів охорони здоров’я".
 		Відхилено   2. Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров'я.
 
    -346- Прокопчук Ю.В.
 частину другу статті 511 викласти в такій редакції:
" 2. Про закриття кримінального провадження прокурор виносить постанову у випадках:
- не вчинення особою суспільно-небезпечного діяння;
- на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння особа перебувала в стані неосудності;
- недоведеності вчинення суспільно-небезпечного діяння.
Постанова про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом. Постанова надсилається до місцевих органів охорони здоров’я".
 		Відхилено    
    -347- Яценюк А.П.
 у частині другій статті 511 слово "прокурор" замінити на слово "слідчий";
 		Відхилено    
749. 3. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		 -348- Прокопчук Ю.В.
 частину другу статті 511 викласти в такій редакції:
" 2. Про закриття кримінального провадження прокурор виносить постанову у випадках:
- не вчинення особою суспільно-небезпечного діяння;
- на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння особа перебувала в стані неосудності;
- недоведеності вчинення суспільно-небезпечного діяння.
Постанова про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом. Постанова надсилається до місцевих органів охорони здоров’я"; частину другу статті 511 викласти в такій редакції:
" 2. Про закриття кримінального провадження прокурор виносить постанову у випадках:
- не вчинення особою суспільно-небезпечного діяння;
- на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння особа перебувала в стані неосудності;
- недоведеності вчинення суспільно-небезпечного діяння.
Постанова про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом. Постанова надсилається до місцевих органів охорони здоров’я";
 		Відхилено   3. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
    -349- Яценюк А.П.
 у частині третій статті 511 слова "або самостійно складає" вилучити;
 		Відхилено    
    -350- Зварич Р.М.
 Статтю 511 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. У клопотанні державного обвинувача про застосування примусових заходів медичного характеру повинні зазначатися:
1) прізвище, ім’я, по-батькові державного обвинувача;
2) прізвище, ім’я, по батькові та інші відомості про особу;
3) обставини вчинення нею суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення;
4) відомості, які підтверджують вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення цією особою та необхідність застосування примусових заходів медичного характеру.
5) позиція щодо можливості забезпечення участі особи під час судового розгляду за станом здоров’я."
 		Визначитись голосуванням   
750. Стаття 512. Судовий розгляд
 		    Стаття 512. Судовий розгляд
 
751. 1. Судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, законного представника, захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.
 		    1. Судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, законного представника, захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.
 
752. 2. Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.
 		    2. Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.
 
753. 3. У разі об'єднання в одне провадження кримінального провадження, яке здійснюється у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, та кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру вони розглядаються в судовому засіданні в одному кримінальному провадженні з додержанням вимог цього Кодексу. Після закінчення судового розгляду суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку щодо обвинуваченого та ухвали щодо застосування примусового заходу медичного характеру.
 		    3. У разі об'єднання в одне провадження кримінального провадження, яке здійснюється у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, та кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру вони розглядаються в судовому засіданні в одному кримінальному провадженні з додержанням вимог цього Кодексу. Після закінчення судового розгляду суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку щодо обвинуваченого та ухвали щодо застосування примусового заходу медичного характеру.
 
754. Стаття 513. Ухвала суду у кримінальному провадженні щодо застосування примусового заходу медичного характеру
 		    Стаття 513. Ухвала суду у кримінальному провадженні щодо застосування примусового заходу медичного характеру
 
755. 1. Під час постановлення ухвали про застосування примусового заходу медичного характеру суд з'ясовує такі питання:
 		    1. Під час постановлення ухвали про застосування примусового заходу медичного характеру суд з'ясовує такі питання:
 
756. 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;
 		    1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;
 
757. 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;
 		 -351- Швець В.Д.
 Статтею 513 проекту передбачає, що під час постановлення ухвали про застосування примусового заходу медичного характеру суд зобов’язаний з'ясувати деякі питання, серед них ( п. 2 ч. першої) "чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою". Даний пункт не є логічним, адже якщо діяння має характер випадку, тобто трапилося незалежно від волі особи, воно не є злочином.
Тому пропоную пункт другий частини першої виключити.
 		Визначитись голосуванням  2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;
 
758. 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності;
 		    3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;
 
759. 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;
 		    4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;
 
760. 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусовий захід медичного характеру і якщо слід, то який саме.
 		    5) чи слід застосовувати до цієї особи примусовий захід медичного характеру і якщо слід, то який саме.
 
761. 2. Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусового заходу медичного характеру.
 		    2. Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусового заходу медичного характеру.
 
762. 3. Встановивши, що суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення не було вчинено або вчинено іншою особою, а також коли не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусового заходу медичного характеру та закриває кримінальне провадження.
 		    3. Встановивши, що суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення не було вчинено або вчинено іншою особою, а також якщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусового заходу медичного характеру та закриває кримінальне провадження.
 
763. 4. Якщо буде встановлено, що суспільно небезпечне діяння особа вчинила в стані неосудності, а на момент судового розгляду видужала або внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в застосуванні примусового заходу медичного характеру, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
 		    4. Якщо буде встановлено, що суспільно небезпечне діяння особа вчинила у стані неосудності, а на момент судового розгляду видужала або внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в застосуванні примусового заходу медичного характеру, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
 
764. 5. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру може бути закрите судом також, якщо неосудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не була встановлена, а так само в разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу. У такому випадку, після закриття судом кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру прокурор повинен розпочати кримінальне провадження в загальному порядку.
 		 -352- Яценюк А.П.
 У другому реченні частини п’ятої статті 513 слово "прокурор" замінити словом "слідчий".
 		Відхилено   5. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру може бути закрито судом, якщо неосудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не була встановлена, а так само в разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу. У такому разіпісля закриття судом кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру прокурор повинен розпочати кримінальне провадження в загальному порядку.
 
765. Стаття 514. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
 		    Стаття 514. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
 
766. 1. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.
 		    1. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.
 
767. 2. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, коли особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності, видужала або коли в результаті змін в стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.
 		    2. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.
 
768. 3. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу, де тримається дана особа, в передбаченому статтею 95 Кримінального кодексу України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
 		 -353- Мойсик В.Р.
 Правом на звернення до суду повинен бути наділений керівник установи (головний лікар психіатричної лікарні), а тому слово "представника" необхідно замінити словом "керівника".
 		Відхилено   3. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу, де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 Кримінального кодексу України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
4. Питання про продовження застосування примусового заходу медичного характеру, призначеного судовим рішенням суду іноземної держави стосовно особи, переданої в Україну в порядку, передбаченому статтями 605-611 цього Кодексу та міжнародними договорами України, вирішується за результатами судового розгляду.
 
    -354- Прокопчук Ю.В.
 Правом на звернення до суду повинен бути наділений керівник установи (головний лікар психіатричної лікарні), а тому слово "представника" необхідно замінити словом "керівника".
 		Відхилено    
    -355- Малишев В.С.
Олійник В.М.
 Доповнити статтю 514 частиною четвертою такого змісту:
"4. Питання про продовження застосування примусового заходу медичного характеру, призначеного судовим рішенням суду іноземної держави, стосовно особи, переданої в Україну в порядку, передбаченому статтями 605-611 цього Кодексу та міжнародними договорами України, вирішується за результатами судового розгляду."
 		Враховано    
769. Стаття 515. Відновлення кримінального провадження
 		    Стаття 515. Відновлення кримінального провадження
 
770. 1. У разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу або в неї настав тимчасовий розлад психічної діяльності чи інший хворобливий стан психіки, які позбавляли її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, суд на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів своєю ухвалою припиняє застосування примусового заходу медичного характеру.
 		    1. У разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу або в неї настав тимчасовий розлад психічної діяльності чи інший хворобливий стан психіки, які позбавляли її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, суд на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів своєю ухвалою припиняє застосування примусового заходу медичного характеру.
 
771. 2. Постановлення ухвали суду про припинення застосування примусового заходу медичного характеру є підставою для проведення досудового розслідування чи судового провадження.
 		    2. Постановлення ухвали суду про припинення застосування примусового заходу медичного характеру є підставою для проведення досудового розслідування чи судового провадження.
 
772. 3. У разі засудження цієї особи до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи позбавлення волі, час перебування її в медичній установі зараховується в строк відбування покарання.
 		    3. У разі засудження цієї особи до арешту, обмеження волі тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи позбавлення волі, час її перебування в медичній установі зараховується у строк відбування покарання.
 
773. 4. Якщо на час розгляду питання про відновлення кримінального провадження закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності або прийнято закон, який усуває кримінальну відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, кримінальне провадження підлягає закриттю, якщо особа, щодо якої розглядається питання, не заперечує проти цього.
 		    4. Якщо на час розгляду питання про відновлення кримінального провадження закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності або прийнято закон, який усуває кримінальну відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, кримінальне провадження підлягає закриттю, якщо особа, щодо якої розглядається питання, не заперечує проти цього.
 
774. Стаття 516. Оскарження ухвали суду
 		    Стаття 516. Оскарження ухвали суду
 
775. 1. Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусового заходу медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусового заходу медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		    1. Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусового заходу медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусового заходу медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
776. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусового заходу медичного характеру в цьому випадку можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом
 		    На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусового заходу медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом
 
777. Глава 40. Кримінальне провадження, яке містить державну таємницю
 		    Глава 40. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю
 
778. Стаття 517. Охорона державної таємниці під час кримінального провадження
 		    Стаття 517. Охорона державної таємниці під час кримінального провадження
 
779. 1. Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності.
 		    1. Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності.
 
780. 2. Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, які становлять державну таємницю.
 		 -356- Мойсик В.Р.
 Зі статті 517 пропоную виключити ч.2, оскільки в ряді випадків, пов’язаних насамперед з розслідуванням кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки, вчинених при здійсненні оперативно-розшукової діяльності, під час міжнародних передач товарів, що підлягають експортному контролю, тощо прийняття окремих процесуальних рішень без зазначення у них відомостей, які становлять державну таємницю – неможливо.
 		Відхилено   2. Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.
 
781. 3. До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв.
 		    3. До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми і яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв.
 
782. 4. Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його при здійсненні своїх прав і обов'язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.
 		 -357- Мойсик В.Р.
 Статтю 517 пропоную доповнити положенням про те, що підозрюваним та обвинуваченим доступ до матеріалів досудового розслідування щодо них надається без оформлення допуску, після роз’яснення у протоколі вимог статті 28 Закону України "Про державну таємницю" та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю та містяться у матеріалах.
 		Відхилено   4. Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов'язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.
 
783. 5. Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.
 		    5. Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.
 
784. Захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.
 		    Захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.
 
785. Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - в приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - в приміщенні суду. Ознайомлення зі змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.
 		    Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.
 
786. 6. Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.
 		    6. Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.
 
787. 7. Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.
 		    7. Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.
 
788. Стаття 518. Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні, яке містить державну таємницю
 		    Стаття 518. Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні, яке містить державну таємницю
 
789. 1. Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. У цьому випадку на вказану особу поширюються обов'язки і права, які цим Кодексом передбачено для експертів.
 		    1. Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. У такому разі на вказану особу поширюються обов'язки і права, які цим Кодексом передбачено для експертів.
 
790. 2. Якщо при проведенні експертизи використовуються методики, технології чи інформація, яка містить охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не вказуються.
 		 -358- Одарченко Ю.В.
 Доповнити главу 40 статтею 518-1 наступного змісту:
"Стаття 518-1. Оскарження визнання інформації державною таємницею
1. Учасники кримінального провадження мають право оскаржити віднесення певної інформації цього провадження до державної таємниці.
2. Скарга на визнання певної інформації державною таємницею розглядається головою Апеляційного суду відповідної області або, за його дорученням – іншим суддею Апеляційного суду.
3. Суд має право задовольнити скаргу, визнавши, що відомості не містять державної таємниці, що має наслідок зняття з них режиму секретності, або відмовити у задоволенні скарги. Ухвала судді має бути мотивованою.
4. Ухвала судді набуває чинності через 5 днів з дня її прийняття і може бути оскарження до набрання нею законної сили до Вищого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ в апеляційному порядку. Апеляційна скарга розглядається Вищим судом протягом 5 днів з дня її надходження. Апеляційний розгляд скарги зупиняє виконання ухвали судді."
 		Відхилено   2. Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містить охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не вказуються.
 
791. Глава 41. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні
 		 -359- Чорновіл Т.В.
 У назві Глави 41 слова "на території дипломатичних представництв, консульських установ України," вилучити.
 		Відхилено   Глава 41. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні
 
792. Стаття 519. Службові особи, уповноважені на вчинення процесуальних дій
 		    Стаття 519. Службові особи, уповноважені на вчинення процесуальних дій
 
793. 1. Службовими особами, уповноваженими на вчинення процесуальних дій, є:
 		    1. Службовими особами, уповноваженими на вчинення процесуальних дій, є:
 
794. 1) керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України - у випадку вчинення кримінального правопорушення на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном;
 		 -360- Чорновіл Т.В.
 пункт перший частини 1 статті 519вилучити;
 		Відхилено   1) керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України - у разі вчинення кримінального правопорушення на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном;
 
795. 2) капітан судна України - у випадку вчинення кримінального правопорушення на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
 		    2) капітан судна України - у разі вчинення кримінального правопорушення на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
 
796. 2. Керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України, капітан судна України зобов'язаний призначити іншу службову особу, уповноважену на вчинення процесуальних дій, якщо він є потерпілим внаслідок вчинення відповідного кримінального правопорушення.
 		 -361- Чорновіл Т.В.
 У частині 2 статті 519 слова "керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України," вилучити
 		Відхилено   2. Керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України, капітан судна України зобов'язаний призначити іншу службову особу, уповноважену на вчинення процесуальних дій, якщо він є потерпілим внаслідок вчинення відповідного кримінального правопорушення.
 
    -362- Швець В.Д.
 Відповідно до висновку Ради Європи статтю 519 доповнити новою частиною такого змісту: "Службові особи, уповноважені на вчинення процесуальних дій, вживають заходів для забезпечення відповідного запису будь-яких доказів, які з часом можуть бути поставлені під сумнів.". У зв’язку з цим, частину 3 вважати частиною 4.
 		Визначитись голосуванням   
797. 3. Службові особи, які здійснювали процесуальні дії, залучаються як свідки до кримінального провадження після його продовження на території України. Вони зобов'язуються надавати пояснення слідчому, прокурору щодо проведених процесуальних дій.
 		    3. Службові особи, які здійснювали процесуальні дії, залучаються як свідки до кримінального провадження після його продовження на території України. Вони зобов'язуються надавати пояснення слідчому, прокурору щодо проведених процесуальних дій.
 
798. Стаття 520. Процесуальні дії під час кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні
 		 -363- Чорновіл Т.В.
 У назві статті 520 слова "на території дипломатичних представництв, консульських установ України," вилучити.
 		Відхилено   Стаття 520. Процесуальні дії під час кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні
 
799. 1. Службові особи, передбачені частиною першою статті 519 цього Кодексу, зобов'язані негайно провести необхідні процесуальні дії після того, як із заяви, повідомлення, самостійного виявлення або з іншого джерела їм стали відомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення на території дипломатичного представництва, консульської установи України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
 		 -364- Чорновіл Т.В.
 У частині 1 статті 520 слова "на території дипломатичних представництв, консульських установ України," вилучити.
 		Відхилено   1. Службові особи, передбачені частиною першою статті 519 цього Кодексу, зобов'язані негайно провести необхідні процесуальні дії після того, як із заяви, повідомлення, самостійного виявлення або з іншого джерела їм стали відомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення на території дипломатичного представництва, консульської установи України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
 
800. 2. Службові особи, передбачені частиною першою статті 519 цього Кодексу, уповноважені на:
 		    2. Службові особи, передбачені частиною першою статті 519 цього Кодексу, уповноважені на:
 
801. 1) застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового вилучення майна, здійснення законного затримання особи в порядку, передбаченому цим Кодексом;
 		    1) застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового вилучення майна, здійснення законного затримання особи в порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
802. 2) проведення слідчих (розшукових) дій у вигляді обшуку житла чи іншого володіння особи і особистого обшуку без ухвали суду, огляду місця вчинення кримінального правопорушення в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		 -365- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частину другу статті 520 доповнити абзацом четвертим наступного змісту:
"Процесуальні дії під час кримінального провадження, що проводиться згідно цієї статті, докладно описуються у відповідних процесуальних документах, а також фіксуються за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, за виключенням випадків коли таке фіксування неможливе з технічних причин."
 		Враховано   2) проведення слідчих (розшукових) дій у вигляді обшуку житла чи іншого володіння особи і особистого обшуку без ухвали суду, огляду місця вчинення кримінального правопорушення в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Процесуальні дії під час кримінального провадження, що проводиться згідно з цією статтею, докладно описуються у відповідних процесуальних документах, а також фіксуються за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, коли таке фіксування неможливе з технічних причин.
 
803. Стаття 521. Строк звернення із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна
 		    Стаття 521. Строк звернення із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна
 
804. 1. Клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після доставлення на територію України особи, затриманої в дипломатичному представництві, консульській установі, на судні України, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
 		 -366- Швець В.Д.
 На виконання п. 276 висновку експертів Ради Європи пропоную частину першу статті 521 після слова "отримання" доповнити словом "незалежної проекту:
 		Відхилено   1. Клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після доставлення на територію України особи, затриманої в дипломатичному представництві, консульській установі, на судні України, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
 
    -367- Чорновіл Т.В.
 У статті 521 слова "в дипломатичному представництві, консульській установі," вилучити.
 		Відхилено    
805. Стаття 522. Строк законного затримання особи
 		    Стаття 522. Строк законного затримання особи
 
806. 1. Керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України має право затримати особу на необхідний строк, але не більше ніж на 48 години, і зобов'язаний надати затриманій особі доступ до отримання правової допомоги.
 		 -368- Чорновіл Т.В.
 У статті 522 частину 1 вилучити.
 		Немає висновку   1. Керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України має право затримати особу на необхідний строк, але не більше ніж на сорок вісім годин, і зобов'язаний надати затриманій особі доступ до отримання правової допомоги.
 
807. Капітан судна України мають право затримати особу на строк, необхідний для її доставлення на територію України.
 		    Капітан судна України має право затримати особу на строк, необхідний для її доставлення на територію України.
 
808. 2. Службові особи, передбачені частиною першою цієї статті, зобов'язані забезпечити доставлення затриманої особи до підрозділу органу державної влади на території України, уповноваженого на тримання затриманих осіб, і повідомлення про факт законного затримання слідчому органу досудового розслідування за місцем проведення досудового розслідування в Україні.
 		    2. Службові особи, передбачені частиною першою цієї статті, зобов'язані забезпечити доставлення затриманої особи до підрозділу органу державної влади на території України, уповноваженого на тримання затриманих осіб, і повідомлення про факт законного затримання слідчому органу досудового розслідування за місцем проведення досудового розслідування в Україні.
 
809. Стаття 523. Місце проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичних представництв, консульських установ, суден України
 		 -369- Чорновіл Т.В.
 У назві статті 523 слова "території дипломатичних представництв, консульських установ," вилучити;
 		Відхилено   Стаття 523. Місце проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичних представництв, консульських установ, суден України
 
810. 1. Досудове розслідування кримінального правопорушення, вчиненого на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, здійснюється слідчим органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на територію місцезнаходження центрального органу виконавчої влади у сфері закордонних справ України.
 		 -370- Чорновіл Т.В.
 частину 1статті 523 вилучити.
 		Відхилено   1. Досудове розслідування кримінального правопорушення, вчиненого на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, здійснюється слідчим органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на територію місцезнаходження центрального органу виконавчої влади у сфері закордонних справ України.
 
811. 2. Досудове розслідування кримінального правопорушення, вчиненого на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні, здійснюється слідчим органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на територію місцезнаходження порту приписки.
 		    2. Досудове розслідування кримінального правопорушення, вчиненого на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні, здійснюється слідчим органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на територію місцезнаходження порту приписки.
 
812. Розділ VІІ. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
 		    Розділ VІІ. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
 
813. Стаття 524. Умови відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
 		    Стаття 524. Умови відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
 
814. 1. Відновленню підлягають втрачені матеріали в тому кримінальному провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду.
 		    1. Відновленню підлягають втрачені матеріали в тому кримінальному провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду.
 
815. Стаття 525. Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
 		    Стаття 525. Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
 
816. 1. Втрачені матеріали кримінального провадження можуть бути відновлені за заявою учасника судового провадження. Близькі родичі обвинуваченого, який помер, мають право подати відповідну заяву, якщо це необхідно для його реабілітації.
 		    1. Втрачені матеріали кримінального провадження можуть бути відновлені за заявою учасника судового провадження. Близькі родичі обвинуваченого, який помер, мають право подати відповідну заяву, якщо це необхідно для його реабілітації.
 
817. Стаття 526. Підсудність заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
 		    Стаття 526. Підсудність заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
 
818. 1. Заява про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження подається до суду, який ухвалив вирок.
 		    1. Заява про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження подається до суду, який ухвалив вирок.
 
819. Стаття 527. Зміст заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
 		    Стаття 527. Зміст заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
 
820. 1. У заяві повинно бути зазначено, про відновлення яких саме матеріалів просить заявник, чи був ухвалений вирок, в якому процесуальному статусі перебував заявник, хто конкретно і в якості кого брав участь у судовому розгляді, місце проживання чи місцезнаходження цих осіб, що відомо заявнику про обставини втрати матеріалів кримінального провадження, про місцезнаходження копій документів кримінального провадження або відомостей щодо них, поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.
 		    1. У заяві повинно бути зазначено, про відновлення яких саме матеріалів просить заявник, чи був ухвалений вирок, в якому процесуальному статусі перебував заявник, хто конкретно і в якості кого брав участь у судовому розгляді, місце проживання чи місцезнаходження цих осіб, що відомо заявнику про обставини втрати матеріалів кримінального провадження, про місцезнаходження копій документів кримінального провадження або відомостей щодо них, поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.
 
821. 2. До заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника.
 		    2. До заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника.
 
822. Стаття 528. Наслідки недодержання вимог до змісту заяви, відмова у відкритті провадження або залишення заяви без розгляду
 		    Стаття 528. Наслідки недодержання вимог до змісту заяви, відмова у відкритті провадження або залишення заяви без розгляду
 
823. 1. Якщо у заяві не зазначено мету відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або відомості, необхідні для їхвідновлення, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків.
 		    1. Якщо у заяві не зазначено мету відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або відомості, необхідні для їхвідновлення, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків.
 
824. 2. Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов'язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрито.
 		    2. Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов'язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрито.
 
825. Стаття 529. Підготовка заяви до розгляду
 		    Стаття 529. Підготовка заяви до розгляду
 
826. 1. Одержавши заяву про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, суддя вживає заходів для одержання від прокурора відомостей та копій відповідних процесуальних документів, які стосуються відновлюваних матеріалів.
 		    1. Одержавши заяву про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, суддя вживає заходів для одержання від прокурора відомостей та копій відповідних процесуальних документів, які стосуються відновлюваних матеріалів.
 
827. Стаття 530. Судовий розгляд
 		    Стаття 530. Судовий розгляд
 
828. 1. Під час судового розгляду суд використовує ту частину матеріалів кримінального провадження, що збереглася, документи, видані фізичним чи юридичним особам до втрати матеріалів кримінального провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, які стосуються цього провадження.
 		    1. Під час судового розгляду суд використовує ту частину матеріалів кримінального провадження, що збереглася, документи, видані фізичним чи юридичним особам до втрати матеріалів кримінального провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, які стосуються цього провадження.
 
829. 2. Суд має право допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у судовому розгляді, а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що здійснював судовий розгляд, а також осіб, які виконували судове рішення.
 		    2. Суд має право допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у судовому розгляді, а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що здійснював судовий розгляд, а також осіб, які виконували судове рішення.
 
830. Стаття 531. Судове рішення
 		    Стаття 531. Судове рішення
 
831. 1. На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
 		    1. На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
 
832. 2. У рішенні суду про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження зазначається, на підставі яких конкретно доказів, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників судового провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися.
 		    2. У рішенні суду про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження зазначається, на підставі яких конкретно доказів, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників судового провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися.
 
833. 3. За недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз'яснює учасникам судового провадження право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.
 		    3. За недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз'яснює учасникам судового провадження право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.
 
834. 4. Строк зберігання матеріалів кримінального провадження не має значення для вирішення заяви про їх відновлення.

   4. Строк зберігання матеріалів кримінального провадження не має значення для вирішення заяви про їх відновлення.