Кількість абзаців - 34 Таблиця поправок


"Про особливості діяльності санаційного банку" (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Закон України
«Про особливості діяльності санаційного банку»
 
   Проект
Закон України
Про особливості діяльності санаційного банку
 
1. Стаття 1. Передача санаційному банку права вимоги за зобов’язаннями боржників та цінних паперів
 
   Стаття 1. Передача санаційному банку права вимоги за зобов’язаннями боржників та цінних паперів
 
2. 1. Санаційному банку передаються права вимоги державних банків та банків, у капіталізації яких взяла участь держава (далі - банки), за зобов’язаннями боржників та/або цінні папери, заборгованість за якими відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань формування та використання банками резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями є безнадійною (далі - активи).
 
-1- Фурсін І.Г.
У частині 1 статті 1 проекту Закону України слова «державних банків та банків, у капіталізації яких взяла участь держава» замінити словами «банків, не залежно від їх організаційно-правової форми, форми власності».
 
Відхилено анаційний банк утворено Урядом на початку 2011 року для роботи з проблемними активами банків державного сектору. Планом дій Президента України на 2013 рік передбачена необхідність забезпечення передачі санаційному банку проблемних активів банків, у капіталізації яких взяла участь держава. Тому законопроект передбачає, що у банків, які приймають участь в прийманні-передачі проблемних активів є один власник – держава. При цьому передбачається здійснити передачу проблемних активів банків державного сектору без компенсації їх вартості та спрямування отриманих коштів від роботи з такими активами до Державного бюджету України. Таким чином, передача проблемних активів банків усіх форм власності призведе до необхідності зміни суті законопроекту та вже прийнятих рішень Урядом та Президентом України.  1. Санаційному банку передаються права вимоги державних банків та банків, у капіталізації яких взяла участь держава (далі - банки), за зобов’язаннями боржників та/або цінні папери, заборгованість за якими відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань формування та використання банками резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями є безнадійною (далі - активи).
 
3. 2. Передача банками активів санаційному банку здійснюється шляхом відступлення права вимоги банків за зобов’язаннями боржників або відчуження цінних паперів без компенсації їх вартості та без проведення оцінки таких активів відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
 
-2- Мартиняк С.В.
Пункт 2 статті 1 проекту Закону доповнити реченням: «Не допускається передача банками санаційному банку активів, які знаходяться у заставі третіх осіб або щодо яких встановлені інші обтяження».
 
Враховано   2. Передача банками активів санаційному банку здійснюється шляхом відступлення права вимоги банків за зобов’язаннями боржників або відчуження цінних паперів без компенсації їх вартості та без проведення оцінки таких активів відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Не допускається передача банками санаційному банку активів, які знаходяться у заставі третіх осіб або щодо яких встановлені інші обтяження.
 
4.

 
-3- Фурсін І.Г.
У частині 2 статті 1 проекту Закону України після слів «відчуження цінних паперів» слова «без компенсації їх вартості та без проведення» замінити словами «з компенсацією їх вартості або шляхом зарахування та проведенням».
 
Відхилено ідповідно до частини 1 статті 1 законопроекту визначено, що санаційному банку передаються права вимоги за заборгованістю, яка визнана безнадійною та без компенсації вартості, тобто «0». При цьому всі кошти, отримані санаційним банком в результаті роботи з такими активами будуть перераховуватись на окремий кореспондентський рахунок і за виключенням витрат санаційного банку, пов’язаних з такою роботою, спрямовуватись до Державного бюджету України У зв’язку з цим проведення оцінки безнадійних активів банків, власником яких є держава, і здійснення додаткових витрати є недоцільним. У випадку зміни цієї норми по відношенню до приватних банків виникне необхідність у здійсненні додаткових витрат, як на компенсацію вартості переданих банками санаційному банку активів, так і на проведення їх оцінки, що є неприпустимим в умовах необхідності економії бюджетних коштів.     
    -4- Фурсін І.Г.
У частину 2 статті 1 проекту Закону України додати абзац другий наступного змісту:
«Положення частини другої цієї статті щодо компенсації вартості не поширюється на випадки, коли такі активи санаційному банку передають державні банки або банки, у капіталізації яких взяла участь держава».
 
Відхилено азначена поправка має розглядатися у контексті з поправкою № 3. Див. обґрунтування до попр. № 3   
    -5- Пишний А.Г.
У частині 2 статті 1 законопроекту необґрунтовано пропонується здійснювати передачу активів банками без проведення оцінки таких активів відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
У зв’язку з цим пропоную частину 2 статті 1 законопроекту виключити.
 
Відхилено Див обґрунтування до поправки № 3   
    -6- Шаров І.Ф.
Частину другу статті 1 законопроекту викласти в такій редакції:
«2. Передача банками активів санаційному банку здійснюється шляхом відступлення права вимоги банків за зобов’язаннями боржників або відчуження цінних паперів відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.»
 
Відхилено Див обґрунтування до поправки № 3   
5. 3. Банки укладають договори щодо передачі активів санаційному банку на підставі рішень органів управління банків без повідомлення та отримання відповідної згоди акціонерів, боржників, вкладників та інших кредиторів (крім Національного банку України). Боржники, вкладники та інші кредитори не мають права вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язань такими банками у зв’язку з передачею ними активів санаційному банку.
 
   3. Банки укладають договори про передачу активів санаційному банку на підставі рішень органів управління банків без повідомлення та отримання відповідної згоди акціонерів, боржників, вкладників та інших кредиторів (крім Національного банку України). Боржники, вкладники та інші кредитори не мають права вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язань такими банками у зв’язку з передачею ними активів санаційному банку.
 
6. 4. Банки і санаційний банк звільняються від плати за послуги, що надаються державними органами у зв’язку з укладенням договорів щодо передачі активів, сплати будь-яких платежів, пов’язаних з відчуженням/отриманням активів, та плати за внесення змін до державних реєстрів.
 
   4. Банки і санаційний банк звільняються від плати за послуги, що надаються державними органами у зв’язку з укладенням договорів про передачу активів, сплати будь-яких інших платежів, пов’язаних з відчуженням/отриманням активів, та плати за внесення змін до державних реєстрів.
 
7. 5. Банки і санаційний банк, які укладають договори щодо передачі активів, не є пов’язаними особами. Умови договорів щодо передачі активів між цими банками не є сприятливішими за звичайні, а договори - такими, що укладені всупереч інтересів банків, не на користь банків та клієнтів. Істотною умовою таких договорів, зокрема, є перелік активів.
 
   5. Банки і санаційний банк, які укладають договори про передачу активів, не є пов’язаними особами. Умови договорів про передачу активів між цими банками не є сприятливішими за звичайні, а договори не є такими, що укладені всупереч інтересам банків, не на користь банків та клієнтів. Істотною умовою таких договорів, зокрема, є перелік активів.
 
8. 6. Санаційний банк стає правонаступником прав вимоги банків за зобов’язаннями боржників за активами, переданими йому банками, в обсязі і на умовах, що існували на момент передачі таких прав, зокрема на всіх стадіях судового процесу та виконавчого провадження, та вживає всіх заходів з метою погашення заборгованості за набутими активами.
 
   6. Санаційний банк стає правонаступником прав вимоги банків за зобов’язаннями боржників за активами, переданими йому банками, в обсязі і на умовах, що існували на момент передачі таких прав, зокрема на всіх стадіях судового процесу та виконавчого провадження, і вживає всіх заходів до погашення заборгованості за набутими активами.
 
9. Стаття 2. Особливості бухгалтерського обліку та фінансової звітності санаційного банку
 
   Стаття 2. Особливості бухгалтерського обліку та фінансової звітності санаційного банку
 
10. 1. До санаційного банку не застосовуються вимоги міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
 
   1. Санаційний банк організовує ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України, з урахуванням особливостей діяльності санаційного банку.
 
11. 2. Активи, передані санаційному банку, мають бути відокремлені від іншого майна санаційного банку, щодо них має вестися окремий облік у розрізі таких банків у порядку, встановленому внутрішніми положеннями санаційного банку.
 
   2. Активи, передані санаційному банку, мають бути відокремлені від іншого майна санаційного банку, щодо них ведеться окремий облік у розрізі таких банків у порядку, встановленому внутрішніми положеннями санаційного банку.
 
12. 3. Порядок здійснення та відшкодування витрат, пов’язаних з роботою санаційного банку з активами, встановлюється наглядовою радою санаційного банку.
 
   3. Порядок здійснення та відшкодування витрат, пов’язаних з роботою санаційного банку з активами, встановлюється наглядовою радою санаційного банку.
 
13. 4. Витрати, пов’язані з роботою санаційного банку з активами, здійснюються в межах кошторису витрат, затвердженого наглядовою радою санаційного банку за погодженням з Міністерством фінансів України.
 
   4. Витрати, пов’язані з роботою санаційного банку з активами, здійснюються в межах кошторису витрат, затвердженого наглядовою радою санаційного банку за погодженням з Міністерством фінансів України».
 
14. Стаття 3. Особливості роботи з активами
 
   Стаття 3. Особливості роботи з активами
 
15. 1. Розрахунки санаційного банку, пов’язані з переданими йому активами, здійснюються через окремий кореспондентський рахунок, який санаційний банк відкриває в Національному банку України.
 
   1. Розрахунки санаційного банку, пов’язані з переданими йому активами, здійснюються через окремий кореспондентський рахунок, який санаційний банк відкриває в Національному банку України.
 
16. На кошти, що розміщені на окремому кореспондентському рахунку санаційного банку, не може бути накладено арешт, звернено стягнення.
 
   На кошти, розміщені на окремому кореспондентському рахунку санаційного банку, не може бути накладено арешт, звернено стягнення.
 
17. Операції, що проводяться на окремому кореспондентському рахунку санаційного банку, не підлягають зупиненню.
 
   Операції, що проводяться на окремому кореспондентському рахунку санаційного банку, не підлягають зупиненню.
 
18. 2. Надходження, які одержані санаційним банком у результаті роботи з активами, перераховуються до державного бюджету щомісяця протягом 20 календарних днів, за винятком відшкодування витрат, пов’язаних з роботою санаційного банку з активами.
 
   2. Надходження, одержані санаційним банком у результаті роботи з активами, перераховуються до державного бюджету щомісяця протягом 20 календарних днів, за винятком відшкодування витрат, пов’язаних з роботою санаційного банку з активами.
 
19. 3. На кошти та інше майно, одержані санаційним банком у результаті роботи з активами, не може бути звернено стягнення та накладено арешт за вимогою кредиторів за зобов’язаннями банку, на базі якого утворено санаційний банк.
 
   3. На кошти та інше майно, одержані санаційним банком у результаті роботи з активами, не може бути звернено стягнення та накладено арешт за вимогою кредиторів за зобов’язаннями банку, на базі якого утворено санаційний банк.
 
20. 4. Боржники, вкладники та інші кредитори банку, на базі якого утворено санаційний банк, не мають права вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язань у зв’язку з передачею банками активів санаційному банку протягом періоду роботи санаційного банку з такими активами.
 
   4. Боржники, вкладники та інші кредитори банку, на базі якого утворено санаційний банк, не мають права вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язань у зв’язку з передачею банками активів санаційному банку протягом періоду роботи санаційного банку з такими активами.
Стаття 4. Особливості виконання зобов’язань
1. Зобов’язання банку, на базі якого утворено санаційний банк, не можуть виконуватися за рахунок активів, переданих банками санаційному банку, майна та коштів, одержаних санаційним банком у результаті роботи з такими активами, а також доходів від них.
2. У період дії цього Закону не допускається передача санаційному банку будь-яких зобов’язань банків, за якими вони виступають боржниками.
 
21. Стаття 4. Прикінцеві положення
 
   Стаття 5. Прикінцеві положення
 
22. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, що настає за днем його опублікування, та діє до прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо припинення діяльності санаційного банку, але не пізніше 1 липня 2018 року.
 
   1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та діє до прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення діяльності санаційного банку, але не пізніше 1 липня 2018 року.
 
23. 2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
   2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
24. 3. Внести зміни до таких законодавчих актів:
 
   3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
25. 1) частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113) доповнити пунктом 52 такого змісту:
 
   1) частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113 із наступними змінами) доповнити пунктом 53 такого змісту:
 
26. «52) санаційний банк, державні банки, банки, у капіталізації яких взяла участь держава, - за посвідчення договорів щодо передачі активів державних банків та банків, у капіталізації яких взяла участь держава, укладених відповідно до Закону України «Про особливості діяльності санаційного банку».»;
 
   «53) санаційний банк, державні банки, банки, у капіталізації яких взяла участь держава, - за посвідчення договорів про передачу активів державних банків та банків, у капіталізації яких взяла участь держава, укладених відповідно до Закону України «Про особливості діяльності санаційного банку»;
 
27. 2) статтю 52 Закону України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 19-20, ст. 142) доповнити частиною восьмою такого змісту:
 
   2) статтю 52 Закону України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 19-20, ст. 142) доповнити частиною восьмою такого змісту:
 
28. «8. Звернення стягнення на кошти та інше майно санаційного банку здійснюється з урахуванням норм Закону України «Про особливості діяльності санаційного банку».»;
 
   «8. Звернення стягнення на кошти та інше майно санаційного банку здійснюється з урахуванням норм Закону України «Про особливості діяльності санаційного банку»;
 
29. 3) у статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 47, ст. 251):
 
   3) у статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 47, ст. 251; 2003р., № 38, ст. 313; 2004р., №2, ст. 6, № 11, ст.140):
 
30. абзац шостий частини другої після слів «встановлених законом» доповнити словами « (крім передачі санаційному банку активів державних банків та банків, у капіталізації яких взяла участь держава)»;
 
   абзац шостий частини другої після слів «встановлених законом» доповнити словами « (крім передачі санаційному банку активів державних банків та банків, у капіталізації яких взяла участь держава)»;
 
31. частину третю після слів «або у разі продажу одному покупцю» доповнити словами « (крім передачі санаційному банку активів державних банків та банків, у капіталізації яких взяла участь держава)»;
 
   частину третю після слів «або у разі продажу одному покупцю» доповнити словами « (крім передачі санаційному банку активів державних банків та банків, у капіталізації яких взяла участь держава)»;
 
32. 4) частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87, № 21, ст. 204, № 31, ст. 393, із змінами, внесеними законами України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ, від 6 вересня 2012 року № 5207-VІ та від 18 вересня 2012 року № 5290-VІ) доповнити пунктом 24 такого змісту:
 
   4) частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87, № 21, ст. 204, № 31, ст. 393, № 50, ст. 564 із змінами, внесеними законами України від 6 вересня 2012 року № 5207-VІ, від 18 вересня 2012 року № 5288-VІ та № 5290-VІ та від 20 листопада 2012 року № 5496-VІ) доповнити пунктом 25 такого змісту:
 
33. «24) санаційний банк - у справах, пов’язаних з роботою санаційного банку з активами, переданими йому державними банками та банками, у капіталізації яких взяла участь держава.».

   «25) санаційний банк - у справах, пов’язаних з роботою санаційного банку з активами, переданими йому державними банками та банками, у капіталізації яких взяла участь держава».