Кількість абзаців - 6 Таблиця поправок


Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо негласних слідчих (розшукових) дій стосовно працівників суду та правоохоронних органів) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. ЗАКОН УКРАЇНИ
 		    ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України.
 		 -1- Вінник І.Ю.
 Назву законопроекту після слів «Про внесення змін до» доповнити словами «статті 247».
Обґрунтування: Оскільки в законопроекті пропонується внести зміни лише до однієї статті, відповідно до вимог законодавчої техніки це має бути відображено у його назві.
 		Враховано   Про внесення зміни до статті 247 Кримінального процесуального кодексу України
 
2. Верховна Рада України постановляє:
 		    Верховна Рада України постановляє:
 
3. І. Внести до Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст. 88 з наступними змінами та доповненнями) наступні зміни:.
 		 -2- Вінник І.Ю.
 Розділ І законопроекту викласти в такій редакції:
«І. Внести до статті 247 Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст. 88, 2014, № 47, ст.2051) такі зміни:
1. Частину першу після слів «у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування» доповнити словами «, за виключенням випадків, передбачених частиною другою цієї статті».
Обґрунтування: Щодо запропонованих змін до ч. 1 ст. 247, то частиною другою статті 247, якою пропонується доповнити статтю 247, визначені випадки, коли вказані клопотання розглядаються слідчим суддею відповідного суду, поза межами територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, тому необхідно зробити відповідне застереження в частині першій статті 247 щодо винятків, передбачених її частиною другою.
 		Відхилено уперечить ст.116 Регламенту  1. Статтю 247 Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№9-13, ст. 88) доповнити частиною другою такого змісту:
 
4. 1. Статтю 247 доповнити частиною другою такого змісту:.
 		 -3- Левченко Ю.В.
 статтю 1 розділу 1 законопроекту викласти у наступній редакції:
«1. Статтю 247 доповнити частиною другою такого змісту:
«2. Розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів та/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.
У випадку, передбаченому абзацом першим цієї частини, розгляд клопотання здійснює слідчий суддя суду, найбільш територіально наближеного до органу досудового розслідування.».
Обґрунтування: Законопроект потребує уточнення щодо того, хто саме та як визначатиме суд та суддю за територіальністю під час розгляду клопотань, передбачених новою частиною статті 247 КПК України.
Вважаємо за доцільне доповнити законопроект положенням щодо територіальності розгляду клопотань, визначених в ч.2 ст.247 КК України.
 		Відхилено зв’язку з врахуванням пропозиції №9     
    -4- Пташник В.Ю.
 у розділі І пункт перший викласти в наступній редакції: "Статтю 247 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів та/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.
У таких випадках розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії здійснює суд, найбільш територіально наближений до адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя), на якій здійснює територіальну юрисдикція органу досудового розслідування. Забороняється звернення до декількох судів із клопотаннями про проведення в одному й тому ж самому кримінальному провадженні однієї й тієї самої негласної слідчої (розшукової) дії щодо однієї й тієї самої особи.".
Обґрунтування: Запропоновані законопроектом зміни наділяють слідчого суддю апеляційного суду повноваженнями здійснювати розгляд клопотань щодо негласних (слідчих) розшукових дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.
Разом з тим, у законопроекті не вказано, за яким принципом визначається, до якого саме суду подається клопотання, що створює ризик зловживання через особисті зв’язки суддів, працівників суду та правоохоронних органів.
Положення законопроекту не містять також жодних обмежень щодо кількості подання таких клопотань, що може призвести до багаторазового звернення із тотожними клопотаннями до декількох судів.
 		Відхилено зв’язку з врахуванням пропозиції №9   
5. «2. Розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів та/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування».

-5- Мельничук І.І.
 після абзацу другого доповнити частину першу розділу першого новими абзацами такого змісту:
«3. Прокурор або слідчий за погодженням прокурора для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених частиною другою цієї статті, може звернутись з клопотанням до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування, однак лише до найближчого такого суду. У виняткових випадках прокурор може прийняти рішення про звернення до суду на іншій території, мотивувавши таке рішення у клопотанні.
4. Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання, зазначене у частині третій цієї статті, у порядку, передбаченому статтею 248 цього Кодексу за відсутності підстав для відводу».
Обґрунтування: Повністю погоджуємось із пропозицією авторів внести такі зміни, які вже давно стали актуальними. Адже звернення правоохоронних органів з клопотанням про проведення негласних слідчих (розшукових) дій до апеляційного суду поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування забезпечить нерозголошення відомостей про проведення негласних слідчих (розшукових) дій особі, відносно яких проводяться такі дії.
Однак, вважаємо таке доповнення до статті неповним, адже воно не описує порядок розгляду таких клопотань. Так, в проекті Закону нічого не вказано про те, до якого саме суду за територіальною юрисдикцією має право звернутись слідчий або прокурор. Адже можливість звернутись до будь-якого суду на території України дасть можливість правоохоронним органам зловживати таким своїм правом. Пропонуємо дозволити правоохоронним органам звертатись з клопотанням про проведення негласних слідчих (розшукових) дій лише до апеляційного суду, найближчого за територіальною юрисдикцією. У виняткових випадках прокурор повинен мати право звернутись до будь-якого іншого апеляційного суду, мотивувавши таке рішення у клопотання.
Крім того, у проекті Закону нічого не зазначено про обов’язок слідчого судді розглянути таке клопотання, у разі відсутності підстав для відводу.
 		Відхилено зв’язку з врахуванням пропозиції №9  «2. Розгляд клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів та/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.
У такому разі слідчий, прокурор звертаються з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій до слідчого судді апеляційного суду, найбільш територіально наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування».
2. Цей Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення.

    -6- Ленський О.О.
 у розділі І абзац третій після слів «здійснює досудове розслідування» доповнити словами «за заявою сторони в справі та у разі, якщо в заяві наведено фактичні дані, які підтверджують ризик витоку інформації або прийняття неправосудних рішень слідчими суддями».
Обґрунтування: Пропозиція вноситься у зв’язку з тим, що не можна виключати випадків витоку інформації або навіть прийняття слідчим суддею неправосудного рішення з огляду на побутові чи дружні зв’язки, які існують між суддями або між певними суддями та працівниками правоохоронних органів. Але закон уже передбачає зосередження розгляду відповідних подань саме в апеляційних судах з метою зменшити вплив цього чинника на розгляд цих подань. Тому подальше ускладнення процедури їх розгляду шляхом їх передачі до іншої області може вважатись доцільним лише у тому разі, коли будуть надані переконливі фактичні дані, які б підтверджували, що ризик витоку інформації або прийняття неправосудних рішень слідчими суддями у «своїй» області справді є досить високим.
 		Відхилено зв’язку з врахуванням пропозиції №9   
    -7- Вінник І.Ю.
 Доповнити частиною другою такого змісту:
«2. Розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій у приміщеннях судових органів та/або щодо працівників суду чи суддів не може здійснюватися слідчим суддею того суду, який знаходиться у відповідному приміщенні та/або в якому працює, обіймає чи обіймала посаду судді особа, щодо якої може бути прийняте рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій. В такому разі розгляд клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у таких приміщеннях та/або щодо такої особи здійснюється слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, який знаходиться за межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування і є найбільш територіально наближеним до суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування».
Обґрунтування: Щодо поправок до ч. 2 ст. 247, то пропонується скоротити коло суб’єктів та приміщень, розгляд клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо яких здійснюється слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування. Це зумовлено недостатньою обґрунтованістю передачі розгляду цього клопотання слідчому судді іншого суду у всіх випадках, коли негласні слідчі (розшукові) дії можуть бути проведені щодо будь-якого судді, працівника суду, в приміщенні будь-якого судового органу та щодо працівників правоохоронних органів, у приміщеннях правоохоронних органів. Таке обмеження є виправданим, коли за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 247 клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій може розглядатись слідчим суддею того суду, який знаходиться у відповідному приміщенні та/або в якому працює, обіймає чи обіймала посаду судді особа, щодо якої може бути прийняте рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Реалізація запропонованих поправок сприятиме забезпеченню об’єктивного розгляду відповідного клопотання та досудового розслідування загалом, чому може завадити упередженість слідчого судді, викликана співпрацею слідчого судді та працівника чи судді одного суду.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 80 Кримінального процесуального кодексу України за наявності підстав, передбачених ст. 75 цього Кодексу слідчий суддя зобов’язаний заявити самовідвід. Тому, якщо є особиста зацікавленість слідчого судді, він повинен заявити самовідвід або відвід йому може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Крім того з такої редакції законопроекту не зрозуміло, до слідчого судді якого суду (Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя) має в даному випадку звертатись слідчий або прокурор з відповідним клопотанням.
 		Відхилено зв’язку з врахуванням пропозиції №9   
    -8- Ільюк А.О.
 абзац другий пункту 1 викласти у такій редакції:
«2. Розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів та/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, іншої адміністративно-територіальної одиниці, що є найбільш територіально наближеним до:
1) суду, в якому особа, щодо якої подано клопотання про проведення негласних слідчих дій, обіймає чи обіймала посаду судді або суду, в якому така особа працює чи працювала;
2) суду у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює розслідування відповідного злочину вчиненого працівником правоохоронних органів».
Обґрунтування: Автором законопроекту прийнятого у першому читанні, пропонується встановити, що розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів буде здійснюватися слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування. Із таких приписів, вбачається що відповідні клопотання можуть бути подані в будь-який із зазначених судів, на власний розсуд слідчого або прокурора.
Автор законопроекту вважає, що незаконний витік інформації про факт постановлення слідчим суддею апеляційного суду певної ухвали обумовлений саме "територіальною ознакою".
Однак в даному випадку мова йде не про недосконалість правової норми, що може бути усунена шляхом внесення до неї змін, а про її правозастосування. Тим більше, що законопроект зазначені ризики аж ніяк не усуває, а навпаки, створює ситуацію, за якої прокурор чи слідчий самостійно, без будь-якої законодавчої територіальної прив'язки, зможе обирати апеляційний суд, до якого звертатиметься з клопотанням про надання згоди на здійснення негласних слідчих дій.
Крім того, закон уже передбачає зосередження розгляду відповідних подань саме в апеляційних судах з метою зменшити вплив цього чинника на розгляд цих подань.
Механізм вирішення зазначеної проблеми запропонований автором та прийнятий Верховною Радою України у першому читанні не узгоджується з вимогами частини шостої статті 49 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої у разі якщо згідно із загальними правилами підсудності рішення про проведення стосовно судді слідчих дій має прийматися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, прийняття рішення про проведення слідчих дій здійснюється судом, найбільш територіально наближеним до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці.
З огляду на це, депутатська група «Відродження» пропонує віднести зазначені повноваження до компетенції слідчих суддів Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, іншої адміністративно-територіальної одиниці, що є найбільш територіально наближеним до:
1) суду, в якому особа, щодо якої подано клопотання про проведення негласних слідчих дій, обіймає чи обіймала посаду судді або суду, в якому така особа працює чи працювала;
2) суду у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює розслідування відповідного злочину вчиненого працівником правоохоронних органів.
 		Відхилено зв’язку з врахуванням пропозиції №9   
    -9- Сотник О.С.
 ;
#18028
у пункті 1 розділу І законопроекту:
слово «щодо» замінити на слова «про надання дозволу на проведення»;
після першого речення додати речення такого змісту:
«Слідчий, прокурор уповноважений звернутися з відповідним клопотанням виключно до апеляційного суду, який найбільш територіально наближений до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.»
Обґрунтування: Вважаємо за необхідне врегулювати питання понятійного апарату запропонованої норми, оскільки законодавцем неправильно визначено назву клопотання з яким звертається слідчий, прокурор до апеляційного суду. Приймаючи до уваги, ст.248 КПК України, де вказано, що слідчий суддя зобов’язаний розглянути саме клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії, пропонуємо використати саме вказану назву клопотання. Окрім того, прийняття даної пропозиції на практиці зменшить випадки різного тлумачення суддями даного положення.
Також, пропонуємо передбачити порядок звернення слідчого, прокурора з відповідним клопотанням про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії до іншого апеляційного суду, який знаходиться поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування. Пропонуємо передбачити у положенні, що слідчий, прокурор може звернутися виключно до апеляційного суду, який найбільш територіально наближений до апеляційного суду (тобто до сусідніх апеляційних судів), в межах якого здійснюється досудове розслідування. Дана пропозиція надасть змогу уникнути випадків, коли слідчі, прокурори будуть звертатися виключно до одного апеляційного суду, зменшити корупційні ризики та розподілити завантаженість всіх апеляційних судів України.
 		Враховано редакційно    
    -10- Маркевич Я.В.
 Частину 2 статті 247 викласти в наступній редакції:
Розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів та/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування. Слідчий, прокурор може звернутися з відповідним клопотанням виключно до суду апеляційної інстанції, який має суміжну територіальну юрисдикцію з органом досудового розслідування.
Обґрунтування: дана пропозиція вноситься з метою визначення «відповідних» судів, до яких можуть звертатись слідчі та прокурори за розглядом клопотання щодо негласних слідчих (розшукових) дій. Відсутність такого положення породжує процесуальну неточність у питанні вибору слідчим та прокурором суду, в який можна подавати клопотання щодо проведення негласних слідчих дій. Прийняття даного уточнення також дозволить створити умови для рівномірного навантаження судів при розгляді відповідних клопотань.
 		Відхилено зв’язку з врахуванням пропозиції №9   
    -11- Вінник І.Ю.
 Доповнити законопроект розділом ІІ такого змісту:
«ІІ. Цей Закон набирає чинності через десять днів з дня його опублікування».
Обґрунтування: Відповідно до ч. 7 ст. 90 Регламенту Верховної Ради України кожен законопроект повинен містити положення щодо порядку набрання ним чинності.
 		Враховано редакційно т. 94 Конституції України.   
    -12- Ільюк А.О.
 доповнити новим розділом ІІ такого змісту:
«ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування».
Обґрунтування: Пропонуємо доповнити законопроект положеннями щодо набрання ним чинності.
 		Відхилено зв’язку з врахуванням пропозиції №11