Кількість абзаців - 370 Таблиця поправок


"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо приведення законодавства України у сфері насінництва та розсадництва у відповідність до європейських та міжнародних вимог) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 
   Проект
 
1. З А К О Н У К Р А Ї Н И
 
   З А К О Н У К Р А Ї Н И
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення законодавства України у сфері насінництва та розсадництва у відповідність до європейських та міжнародних вимог)
 
   Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства України у сфері насінництва та розсадництва у відповідність з європейськими та міжнародними нормами і стандартами
 
3. Верховна Рада України постановляє:
 
   Верховна Рада України постановляє:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
   І. Внести зміни до таких законів України:
 
5. 1. У Законі України "Про насіння і садивний матеріал" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 13, ст. 92):
 
-1- Кулініч О.І.
У тексті проекту Закону слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі» у відповідних відмінках та числі замінити на слова «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного (нагляду) контролю у сфері насінництва та розсадництва», а слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у сфері насінництва та розсадництва» у відповідних відмінках та числі замінити на слова «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного (нагляду) контролю у сфері насінництва та розсадництва».
 
Враховано частково   3. У Законі України "Про насіння і садивний матеріал" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 42, ст. 585):
 
    -2- Фірсов Є.П.
Іонова М.М.
Масоріна О.С.
Артеменко А.В.
Сотник О.С.
Геращенко І.В.
Тіміш Г.І.
У тексті всього проекту Закону слова, що вказують на «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі» (яким на сьогодні є Держсільгоспінспекція), в усіх відмінках та числі, доцільно замінити на слова «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного (нагляду) контролю у сфері насінництва та розсадництва», у відповідних відмінках та числі (маючи на увазі новостворювану Держпродспоживслужбу).
Крім того, у тексті проекту Закону неодноразово згадується назва такого органу як «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у сфері насінництва та розсадництва». При цьому перелік органів, що здійснює державне управління в сфері насінництва та розсадництва визначено у пропонованій проектом Закону новій редакції статті 5 Закону України «Про насіння і садивний матеріал». Серед таких органів «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у сфері насінництва та розсадництва» відсутній. У зв’язку із цим, доцільно всі назви зазначеного органу по тексту законопроекту у всіх відмінках та числі замінити на «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного (нагляду) контролю у сфері насінництва та розсадництва» (маючи на увазі новостворювану Держпродспоживслужбу) у відповідних відмінках та числі.
 
Враховано частково    
6. 1) в абзаці другому преамбули слова "організмів (рослин), що регулюється спеціальним законодавством" замінити словами "рослин, а також на діяльність фізичних осіб щодо виробництва, зберігання, транспортування та/або використання насіння та садивного матеріалу для задоволення власних потреб, що не пов'язані із здійсненням господарської діяльності";
 
-3- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 1) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«1) абзац другий преамбули викласти в такій редакції: «Дія цього Закону не поширюється на діяльність фізичних осіб щодо виробництва, зберігання, транспортування та/або використання насіння та садивного матеріалу для задоволення власних потреб, не пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, а також на обіг насіння і садивного матеріалу генетично модифікованих організмів (рослин), що регулюється спеціальним законодавством».
 
Враховано   1) абзац другий преамбули викласти в такій редакції:
«Дія цього Закону не поширюється на діяльність фізичних осіб щодо виробництва, зберігання, транспортування та/або використання насіння та садивного матеріалу для задоволення власних потреб, не пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, а також на обіг насіння і садивного матеріалу генетично модифікованих організмів (рослин), що регулюється спеціальним законодавством»;
 
7. 2) статтю 1 викласти у такій редакції:
 
   2) статті 1- 4 викласти в такій редакції:
 
8. "Стаття 1. Визначення термінів
 
   "Стаття 1. Визначення термінів
 
9. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 
   У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 
10. насіння - генеративні органи рослин, що використовуються для їх відтворення;
 
-4- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 2) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«2) статтю 1 викласти в такій редакції:
«Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
насіння – рослинний матеріал, що використовується для сівби, включаючи власне насіння (насінину), плоди, супліддя;
садивний матеріал - рослини та їх вегетативні органи (частини), придатні для відтворення цілісного організму рослин;
насінництво - галузь рослинництва, що забезпечує розмноження та виробництво насіння і садивного матеріалу сортів рослин;
первинні ланки насінництва - посіви (насадження) розсадників добору і розмноження визнаного сорту добазового насіння;
розсадництво - галузь рослинництва, що забезпечує виробництво, створення маточних насаджень;
первинні ланки розсадництва - маточні насадження багаторічних рослин, створені з використанням вихідного садивного матеріалу визнаних сортів у базових розсадниках, і садивний матеріал, що з них отримується;
категорія насіння і садивного матеріалу - насіння і садивний матеріал, отримані на певному етапі відтворення сорту.
Категорії насіння і садивного матеріалу:
добазове насіння - насіння первинних ланок насінництва, що використовують для подальшого його розмноження і отримання базового насіння;
базове насіння – генерації насіння, отримані від послідовного розмноження добазового насіння;
сертифіковане насіння - генерації насіння, отримані від послідовного розмноження базового насіння.
До насіння категорій добазове, базове і сертифіковане належать насіннєва картопля та лікарські рослини;
вихідний садивний матеріал багаторічних рослин - безвірусні рослини або частини рослин сортів, клонів, створені внаслідок селекційної роботи для подальшого розмноження;
базовий садивний матеріал багаторічних рослин - безвірусні рослини або частини рослин сортів, клонів, отримані від послідовного розмноження вихідного садивного матеріалу і призначені для створення маточних насаджень;
сертифікований садивний матеріал багаторічних рослин - безвірусні рослини сортів, клонів, отримані від розмноження базового садивного матеріалу і призначені для закладення промислових насаджень.
 
Враховано   насіння – рослинний матеріал, що використовується для сівби, включаючи власне насіння (насінину), плоди, супліддя;
садивний матеріал - рослини та їхні вегетативні органи (частини), придатні для відтворення цілісного організму рослин;
насінництво - галузь рослинництва, що забезпечує розмноження та виробництво насіння і садивного матеріалу сортів рослин;
первинні ланки насінництва - посіви (насадження) розсадників добору і розмноження визнаного сорту добазового насіння;
розсадництво - галузь рослинництва, що забезпечує виробництво, створення маточних насаджень;
первинні ланки розсадництва - маточні насадження багаторічних рослин, створені з використанням вихідного садивного матеріалу визнаних сортів у базових розсадниках, і садивний матеріал, що з них отримується;
категорія насіння і садивного матеріалу - насіння і садивний матеріал, отримані на певному етапі відтворення сорту.
Категорії насіння і садивного матеріалу:
добазове насіння - насіння первинних ланок насінництва, що використовують для подальшого його розмноження і отримання базового насіння;
базове насіння – генерації насіння, отримані від послідовного розмноження добазового насіння;
сертифіковане насіння - генерації насіння, отримані від послідовного розмноження базового насіння.
До насіння категорій добазове, базове і сертифіковане належать насіннєва картопля та лікарські рослини;
вихідний садивний матеріал багаторічних рослин - безвірусні рослини або частини рослин сортів, клонів, створені внаслідок селекційної роботи для подальшого розмноження;
базовий садивний матеріал багаторічних рослин - безвірусні рослини або частини рослин сортів, клонів, отримані від послідовного розмноження вихідного садивного матеріалу і призначені для створення маточних насаджень;
сертифікований садивний матеріал багаторічних рослин - безвірусні рослини сортів, клонів, отримані від розмноження базового садивного матеріалу і призначені для закладення промислових насаджень.
До садивного матеріалу категорій вихідний, базовий, сертифікований належать виноград, хміль, плодові, ягідні, горіхоплідні, малопоширені, декоративні та лісові рослини;
пакування - процес затарювання (фасування) певної маси насіння або кількості садивного матеріалу в упаковку (контейнер);
етикетка – ярлик, виготовлений із спеціального паперу чи іншого матеріалу і призначений для маркування насіння, який закріплюється ззовні та, за бажанням виробника, вкладається всередину упаковки (контейнера);
маркування - нанесення на етикетку інформації про назву ботанічного таксону, сорт, номер партії, категорію, генерацію, рік та місяць пакування, а також іншої інформації згідно з вимогами законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
сортові якості насіння і садивного матеріалу - сукупність морфологічних ознак, за якими визначається належність рослини до відповідного сорту;
посівні якості насіння - сукупність показників, що характеризують придатність насіння до сівби;
товарні якості садивного матеріалу - сукупність біометричних показників садивного матеріалу, у тому числі санітарного стану, згідно з якими ведеться сортування і визначення господарської придатності садивного матеріалу;
розсадники добору - ланка розмноження насіння, що відбирається від кращих рослин для подальшого закладення розсадників розмноження;
розсадники розмноження - ланки розмноження насіння, отримані з розсадників добору;
реалізація насіння або садивного матеріалу - діяльність юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців з продажу та/або постачання насіння або садивного матеріалу;
кондиційне насіння - насіння, сортові та посівні якості якого відповідають вимогам, встановленим законодавством у сфері насінництва та розсадництва;
некондиційне насіння – насіння, сортові та посівні якості якого не відповідають вимогам, встановленим законодавством у сфері насінництва та розсадництва;
генерація насіння - насіннєве покоління в межах певної категорії;
система насінництва та розсадництва - комплекс взаємопов'язаних організаційних, наукових і агротехнологічних заходів, спрямованих на забезпечення виробництва, реалізації та використання насіння і садивного матеріалу сортів рослин;
Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні (далі - Реєстр сортів рослин України) – офіційний перелік сортів рослин, придатних для поширення в Україні;
Перелік сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку (далі - Перелік сортів рослин ОЕСР) - офіційний перелік сортів рослин, визнаних придатними для сертифікації країнами, що приєдналися до насіннєвих схем Організації економічного співробітництва та розвитку;
Державний реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва (далі - Реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва) - перелік суб'єктів насінництва та розсадництва, які виробляють насіння та/або садивний матеріал для реалізації відповідно до вимог цього Закону;
польове оцінювання - оцінювання стану та сортових якостей насіннєвих посівів, багаторічних насаджень, насіння і садивного матеріалу;
державний нагляд (контроль) - діяльність відповідного центрального органу виконавчої влади у межах його повноважень щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
сортовий контроль – комплекс заходів із визначення сортових якостей насіння, садивного матеріалу або маточних насаджень багаторічних рослин;
насіннєвий контроль - державний та внутрішньогосподарський контроль сортових і посівних якостей насіння, сортових і товарних якостей садивного матеріалу;
ділянковий (ґрунтовий) сортовий контроль – оцінювання відповідності рослин, отриманих від насіння контрольної проби, рослинам, отриманим від насіння стандартного зразка, або офіційному опису сорту;
лабораторний сортовий контроль – встановлення належності вегетативних та генеративних органів рослин до відповідного сорту;
державний резервний насіннєвий фонд - запас базового та сертифікованого насіння;
оновлення насіння і садивного матеріалу - періодична заміна сертифікованого насіння, маточних насаджень багаторічних рослин у порядку сортозаміни або сортооновлення;
проба – необхідна кількість насіння або частин рослин (вегетативні та генеративні органи) відповідного сорту, відібраних із загальної кількості для обстеження та аналізу;
контрольна проба – зразок, сформований з проби для безпосереднього висіву на контрольних ділянках для ділянкового (ґрунтового) та лабораторного сортового контролю;
сільськогосподарські рослини - рослини, представлені сортами (гібридами), що використовуються для виробництва сільськогосподарської сировини і продуктів харчування;
багаторічні рослини - рослини, розвиток яких відбувається понад два вегетаційні періоди;
лісові рослини - лісові дерева і кущі, що використовуються в лісовому господарстві;
декоративні рослини - квіти, газонні трави, цибулини, бульбоцибулини, сіянці і саджанці, живці, мікроживці та рослини-регенеранти, що використовуються в декоративних цілях;
лікарські рослини - дикорослі та культурні рослини або їхні частини (насіння, бруньки, квіти, плоди, стебла, кореневища), що використовуються в медицині для виготовлення лікарських препаратів;
сертифікація насіння і садивного матеріалу - комплекс заходів, спрямованих на визначення сортових і посівних якостей насіння та сортових і товарних якостей садивного матеріалу з метою документального підтвердження відповідності вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
сертифікат на насіння - документ про відповідність, що засвідчує сортові або посівні якості насіння;
сертифікат на садивний матеріал – документ про відповідність, що засвідчує сортові або товарні якості садивного матеріалу;
лісонасіннєва база - природні та штучно створені насадження з цінними спадковими ознаками, призначені для заготівлі лісового насіння;
арбітражне (експертне) визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу - процедура, що проводиться шляхом аналізу проб, відібраних від партії насіння та/або садивного матеріалу, і встановлює відповідність посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
насіннєві схеми Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – насіннєві схеми ОЕСР) – схеми сортової сертифікації ОЕСР або контролю за обігом насіння в міжнародній торгівлі;
аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) - фізична особа, яка отримала свідоцтво аудитора з сертифікації (агронома-інспектора) та включена до Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів);
сертифікат на насіння Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – сертифікат ОЕСР) – сертифікат, виданий згідно з насіннєвими схемами ОЕСР;
сертифікат на насіння Міжнародної асоціації з контролю за якістю насіння (далі – сертифікат ІSТА) – сертифікат, виданий згідно з правилами та в порядку, встановленими Міжнародною асоціацією з контролю за якістю насіння (ІSТА);
органи з оцінки відповідності - підприємства, установи, організації чи їхні підрозділи, акредитовані національним органом України з акредитації та уповноважені відповідним центральним органом виконавчої влади на здійснення діяльності з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва;
уповноваження - надання підприємствам, установам, організаціям чи їхнім підрозділам, акредитованим національним органом України з акредитації, права на здійснення діяльності з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва;
Термін «атестат про акредитацію» вживається у значенні, наведеному у Законі України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності».
 
    -5- До садивного матеріалу категорій вихідний, базовий, сертифікований належать виноград, хміль, плодові, ягідні, горіхоплідні, малопоширені, декоративні та лісові рослини;
пакування - процес затарювання (фасування) певної маси насіння або кількості садивного матеріалу в упаковку (контейнер);
етикетка – ярлик, виготовлений із спеціального паперу чи іншого матеріалу і призначений для маркування насіння, який закріплюється ззовні та, за бажанням виробника, вкладається всередину упаковки (контейнера);
маркування - нанесення на етикетку інформації про назву ботанічного таксону, сорт, номер партії, категорію, генерацію, рік та місяць пакування, а також іншої інформації згідно з вимогами законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
сортові якості насіння і садивного матеріалу - сукупність морфологічних ознак, за якими визначається належність рослини до відповідного сорту;
посівні якості насіння - сукупність показників, що характеризують придатність насіння до сівби;
товарні якості садивного матеріалу - сукупність біометричних показників садивного матеріалу, у тому числі санітарного стану, згідно з якими ведеться сортування і визначення господарської придатності садивного матеріалу;
розсадники добору - ланка розмноження насіння, що відбирається від кращих рослин для подальшого закладання розсадників розмноження;
розсадники розмноження - ланки розмноження насіння, отримані з розсадників добору;
реалізація насіння або садивного матеріалу - діяльність юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців з продажу та/або постачання насіння або садивного матеріалу;
кондиційне насіння - насіння, сортові та посівні якості якого відповідають вимогам, встановленим законодавством у сфері насінництва та розсадництва;
некондиційне насіння – насіння, сортові та посівні якості якого не відповідають вимогам, встановленим законодавством у сфері насінництва та розсадництва;
генерація насіння - насіннєве покоління в межах певної категорії;
система насінництва та розсадництва - комплекс взаємопов'язаних організаційних, наукових і агротехнологічних заходів, спрямованих на забезпечення виробництва, реалізації та використання насіння і садивного матеріалу сортів;
Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні (далі - Реєстр сортів рослин України) – офіційний перелік сортів рослин, які придатні для поширення в Україні;
Перелік сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку (далі - Перелік сортів рослин ОЕСР) - офіційний перелік сортів рослин, які визнані придатними для сертифікації країнами, що приєдналися до насіннєвих схем Організації економічного співробітництва та розвитку;
 
Немає висновку    
    -6- Державний реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва (далі - Реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва) - перелік суб'єктів насінництва та розсадництва, які виробляють насіння та/або садивний матеріал для реалізації відповідно до вимог цього Закону;
польове оцінювання - оцінювання стану та сортових якостей насіннєвих посівів, багаторічних насаджень, насіння і садивного матеріалу;
державний нагляд (контроль) - діяльність відповідного центрального органу виконавчої влади у межах його повноважень щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
сортовий контроль – комплекс заходів по визначенню сортових якостей насіння, садивного матеріалу або маточних насаджень багаторічних рослин;
насіннєвий контроль - державний та внутрішньогосподарський контроль сортових і посівних якостей насіння, сортових і товарних якостей садивного матеріалу;
ділянковий (ґрунтовий) сортовий контроль – оцінювання відповідності рослин, отриманих від насіння контрольної проби, рослинам, отриманим від насіння стандартного зразка, або офіційному опису сорту;
лабораторний сортовий контроль – встановлення належності вегетативних та генеративних органів рослин до відповідного сорту;
державний резервний насіннєвий фонд - запас базового та сертифікованого насіння;
оновлення насіння і садивного матеріалу - періодична заміна сертифікованого насіння, маточних насаджень багаторічних рослин у порядку сортозаміни або сортооновлення;
проба – необхідна кількість насіння або частин рослин (вегетативні та генеративні органи) відповідного сорту, відібраних із загальної кількості для обстеження та аналізу;
контрольна проба – зразок, сформований з проби для безпосереднього висіву на контрольних ділянках для ділянкового (ґрунтового) та лабораторного сортового контролю;
сільськогосподарські рослини - рослини, представлені сортами (гібридами), що використовуються для виробництва сільськогосподарської сировини і продуктів харчування;
багаторічні рослини - рослини, розвиток яких відбувається понад два вегетаційні періоди;
лісові рослини - лісові дерева і кущі, що використовуються в лісовому господарстві;
декоративні рослини - квіти, газонні трави, цибулини, бульбоцибулини, сіянці і саджанці, живці, мікроживці та рослини-регенеранти, що використовуються в декоративних цілях;
лікарські рослини - дикорослі та культурні рослини або їх частини (насіння, бруньки, квіти, плоди, стебла, кореневища), що використовуються в медицині для виготовлення лікарських препаратів;
сертифікація насіння і садивного матеріалу - комплекс заходів, спрямованих на визначення сортових і посівних якостей насіння та сортових і товарних якостей садивного матеріалу з метою документального підтвердження відповідності вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
сертифікат на насіння - документ про відповідність, що засвідчує сортові або посівні якості насіння;
сертифікат на садивний матеріал – документ про відповідність, що засвідчує сортові або товарні якості садивного матеріалу;
лісонасіннєва база - природні та штучно створені насадження з цінними спадковими ознаками, призначені для заготівлі лісового насіння;
арбітражне (експертне) визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу - процедура, що проводиться шляхом аналізу проб, відібраних від партії насіння та/або садивного матеріалу, і встановлює відповідність посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
насіннєві схеми Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – насіннєві схеми ОЕСР) – схеми сортової сертифікації ОЕСР або контролю обігу насіння в міжнародній торгівлі;
аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) - фізична особа, яка має свідоцтво аудитора з сертифікації (агронома-інспектора) та включена до Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів);
сертифікат на насіння Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – сертифікат ОЕСР) – сертифікат, виданий згідно з насіннєвими схемами ОЕСР;
сертифікат на насіння Міжнародної асоціації з контролю за якістю насіння (далі – сертифікат ІSТА) – сертифікат, виданий згідно з правилами та в порядку, встановленими Міжнародною асоціацією з контролю за якістю насіння (ІSТА);
органи з оцінки відповідності - підприємства, установи, організації чи їхні підрозділи, що провадять діяльність з оцінки відповідності, акредитовані Національним органом України з акредитації та уповноважені відповідним центральним органом виконавчої влади на здійснення оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва;
уповноваження - надання органам з оцінки відповідності права на здійснення діяльності з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва.
Термін «атестат про акредитацію» вживається у значенні, наведеному у Законі України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності»«.
 
Немає висновку    
11. садивний матеріал - рослини та їх вегетативні органи (частини), придатні для відтворення цілісного організму рослин;
 
      
12. насінництво - галузь рослинництва, що забезпечує виробництво насіння і садивного матеріалу сортів культурних рослин;
 
-7- Ленський О.О.
Абзац 5 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту викласти в такій редакції: «насінництво – галузь сільськогосподарського виробництва, завданням якої є масове розмноження сортового насіння при збереженні його чистосортності, біологічних і урожайних якостей».
 
Враховано частково      
    -8- Гордєєв А.А.
Хлань С.В.
Абзац п’ятий частини другої розділу першого викласти в такій редакції: «насінництво – галузь сільськогосподарського виробництва, завданням якої є масове розмноження сортового насіння при збереженні його чистосортності, біологічних і урожайних якостей».
 
Враховано частково    
13. первинні ланки насінництва - посіви (насадження) розсадників добору і розмноження визнаного сорту добазового насіння;
 
      
14. розсадництво - галузь рослинництва, що забезпечує виробництво, створення маточних насаджень;
 
      
15. первинні ланки розсадництва - маточні насадження багаторічних рослин, створені з використанням вихідного садивного матеріалу визнаних сортів у базових розсадниках, і садивний матеріал, що з них отримується;
 
-9- Ленський О.О.
Після абзацу 8 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту доповнити новим абзацом наступного змісту «об’єкти насінництва та розсадництва – насіння та садивний матеріал сортів, клонів, ліній, гібридів, популяцій, сортосумішей сільськогосподарських, лісових, квітково-декоративних, лікарських рослин».
 
Відхилено      
16. категорія насіння і садивного матеріалу - насіння і садивний матеріал, що отримують на певному етапі відтворення сорту.
 
-10- Гордєєв А.А.
Хлань С.В.
Абзац 10 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту вилучити.
 
Відхилено      
    -11- Кулініч О.І.
В абзаці 10 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту слово «отримують» замінити словом «отримано».
 
Враховано    
17. Категорії насіння і садивного матеріалу:
 
      
18. добазове насіння - насіння первинних ланок насінництва, яке використовують для подальшого його розмноження і отримання базового насіння;
 
      
19. базове насіння - насіння, отримане від послідовного розмноження добазового насіння;
 
      
20. сертифіковане насіння - насіння, отримане від послідовного розмноження базового насіння.
 
      
21. До насіння категорій добазове, базове і сертифіковане належить садивний матеріал картоплі та лікарських культур з урахуванням особливостей їх розмноження;
 
      
22. вихідний садивний матеріал багаторічних рослин - безвірусні рослини або частини рослин сортів, клонів, створені внаслідок селекційної роботи для подальшого розмноження;
 
      
23. базовий садивний матеріал багаторічних рослин - безвірусні рослини або частини рослин сортів, клонів, отримані від послідовного розмноження вихідного садивного матеріалу і призначені для створення маточних насаджень;
 
      
24. сертифікований садивний матеріал багаторічних рослин - безвірусні рослини сортів, клонів, отримані від розмноження базового садивного матеріалу і призначені для закладення промислових насаджень.
 
      
25. До садивного матеріалу категорій вихідний, базовий, сертифікований належать також виноград, хміль, плодові, ягідні, горіхоплідні, малопоширені, декоративні та лісові рослини з урахуванням особливостей їх розмноження;
 
      
26. пакування - процес затарювання (фасування) певної маси насіння або кількості садивного матеріалу у тару;
 
-12- Кулініч О.І.
В абзаці 20 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту слово «тару» замінити словом «контейнер».
 
Враховано      
27. етикетка - ярлик встановленої форми та кольору, виготовлений зі спеціального паперу чи іншого матеріалу, призначений для маркування насіння, який закріплюється ззовні та/або вкладається усередину тари;
 
      
28. маркування - нанесення на етикетку інформації згідно вимог відповідного нормативно-правового акту в сфері насінництва та розсадництва;
 
-13- Мельничук І.І.
У абзаці 21 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту після слів «насінництва та розсадництва» доповнити словами такого змісту: « (назва культури, сорт,категорія, номер партії)».
 
Враховано частково      
    -14- Гордєєв А.А.
Хлань С.В.
Абзац 21 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту викласти в наступній редакції: «маркування – нанесення на етикетку інформації (назви культури, сорту, категорії, номеру партії, тощо) згідно вимог відповідного нормативно-правового акту в сфері насінництва та розсадництва».
 
Враховано частково    
    -15- Фірсов Є.П.
Іонова М.М.
Масоріна О.С.
Артеменко А.В.
Сотник О.С.
Геращенко І.В.
Тіміш Г.І.
Абзац 21 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту викласти в такій редакції: «маркування – набір інформації, яку містить ектикетка».
 
Враховано редакційно    
29. сортові якості насіння і садивного матеріалу - сукупність морфологічних ознак, за якими визначається належність рослини до відповідного сорту;
 
      
30. посівні якості насіння - сукупність показників, що характеризують о придатність насіння до сівби (садіння);
 
      
31. товарні якості садивного матеріалу - сукупність біометричних показників садивного матеріалу, згідно з якими ведеться сортування і визначення господарської придатності садивного матеріалу;
 
      
32. розсадники добору - ланка розмноження насіння, яке відбирається від кращих рослин для подальшого закладання розсадників розмноження;
 
      
33. розсадники розмноження - ланки розмноження насіння, що отримані з розсадників добору;
 
      
34. реалізація насіння або садивного матеріалу - діяльність юридичних та/або фізичних осіб-підприємців з продажу та/або постачання насіння або садивного матеріалу;
 
      
35. сортова чистота (типовість)- частка рослин певного сорту, який сертифікується у загальній кількості в посівах (насадженнях);
 
      
36. кондиційне насіння - насіння, сортові та посівні якості якого відповідають вимогам встановленим відповідними нормативно-правовими актами у сфері насінництва та розсадництва;
 
      
37. некондиційне насіння - насіння, що не відповідає за якісними показниками вимогам встановленим відповідними нормативно-правовими актами у сфері насінництва та розсадництва;
 
      
38. система насінництва та розсадництва - комплекс взаємопов'язаних організаційних, наукових і агротехнічних заходів, спрямованих на забезпечення виробництва, реалізації та використання насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських, лісових, декоративних та лікарських рослин;
 
      
39. Реєстр сортів - Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні;
 
-16- Кулініч О.І.
Абзац 32 підпункту 2 пункту 1 розділу 1 викласти в такій редакції: «Реєстр сортів рослин України (Реєстр сортів) - Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні;
 
Враховано      
40. Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу (далі - Реєстр виробників) - перелік суб'єктів насінництва та розсадництва, яким належить право виробляти насіння та/або садивний матеріал для реалізації на ринку або які надають послуги з ведення насінництва та розсадництва;
 
      
41. польове оцінювання - оцінювання стану та сортової чистоти (типовості) насіннєвих посівів, багаторічних насаджень, насіння і садивного матеріалу;
 
      
42. державний контроль у сфері насінництва та розсадництва - діяльність уповноважених органів державного нагляду (контролю) в межах їх повноважень щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства;
 
-17- Кулініч О.І.
В абзаці 35 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту слова «державний контроль у сфері насінництва та розсадництва» замінити словами «державний контроль».
 
Враховано редакційно      
43. сортовий контроль - діяльність щодо визначення сортової чистоти (типовості) насіння, садивного матеріалу або маточних насаджень багаторічних рослин шляхом польового оцінювання насіннєвих посівів та/або насаджень багаторічних рослин, або ділянкового та лабораторного сортового контролю;
 
      
44. насіннєвий контроль - державний та внутрішньогосподарський контроль сортових і посівних якостей насіння (садивного матеріалу);
 
      
45. ділянковий (ґрунтовий) сортовий контроль - дії, спрямовані на визначення сортової чистоти (типовості) сортів, ліній та гібридів, а також встановлення відповідності контрольної проби насіння стандартному зразку або офіційному опису сорту шляхом порівняльної ідентифікаційної оцінки рослин контрольної проби із стандартним зразком або офіційним описом сорту, який проводиться шляхом висіву насіння на ділянках;
 
-18- Гордєєв А.А.
Хлань С.В.
Абзац 38 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту вилучити.
 
Відхилено      
46. лабораторний сортовий контроль - встановлення належності вегетативних та генеративних органів рослин до відповідного сорту і визначення сортової чистоти насіння методом порівняльної ідентифікаційної оцінки рослин контрольної проби із стандартним зразком або офіційним описом сорту в лабораторних умовах
 
-19- Гордєєв А.А.
Хлань С.В.
Абзац 39 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту вилучити.
 
Відхилено      
47. державний резервний насіннєвий фонд - запас базового та сертифікованого насіння, що використовується за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику;
 
      
48. оновлення насіння і садивного матеріалу - періодична заміна сертифікованого насіння, маточних насаджень багаторічних рослин у порядку сортозаміни або сортооновлення;
 
      
49. проба (зразок) - необхідна кількість рослин або частин (вегетативні та генеративні органи) відповідного сорту, відібраних від загальної кількості для обстеження та аналізу;
 
      
50. контрольна проба - зразок, сформований з робочої проби для безпосередньої сівби на контрольних ділянках для проведення ділянкового та лабораторного сортового контролю;
 
      
51. стандартний зразок - зразок насіння, отриманий від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин або після встановлення автентичності офіційного зразка добазовому насінню від виробника. Сівба стандартного зразка для порівняльної ідентифікаційної оцінки рослин контрольної проби є обов'язковою;
 
      
52. сільськогосподарські рослини - культурні рослини, представлені сортами (гібридами), що використовуються для виробництва сільськогосподарської сировини і продуктів харчування;
 
      
53. багаторічні рослини - рослини, розвиток яких відбувається понад два вегетаційні періоди;
 
      
54. лісові рослини - лісові дерева і кущі, які використовуються в лісовому господарстві;
 
      
55. декоративні рослини - квіти, газонні трави, цибулини, бульбоцибулини, сіянці і саджанці, живці, мікроживці та рослини-регенеранти, які використовуються в декоративних цілях;
 
      
56. лікарські рослини - дикорослі та культурні рослини або їх частини (насіння, бруньки, квіти, плоди, стебла, кореневища), які використовуються в медицині для виготовлення лікарських препаратів;
 
      
57. сертифікація насіння і садивного матеріалу - комплекс заходів, спрямований на визначення сортових та посівних якостей насіння та/або садивного матеріалу з метою документального підтвердження відповідності вимогам нормативно-правових актів у сфері насінництва та розсадництва;
 
      
58. сертифікат - документ про відповідність, що засвідчує сортові та/або посівні якості насіння та/або садивного матеріалу;
 
      
59. лісонасіннєва база - природні та штучно створені насадження з цінними спадковими ознаками, призначені для заготівлі лісового насіння;
 
      
60. арбітражне (експертне) визначення сортових та посівних якостей насіння і садивного матеріалу - процедура, яка проводиться методом польового оцінювання, ділянкового і лабораторного сортового контролю та методом аналізу проб, відібраних від партії насіння та/або садивного матеріалу, і встановлює відповідність сортових та посівних якостей насіння і садивного матеріалу вимогам нормативних документів у сфері насінництва та розсадництва;
 
-20- Кулініч О.І.
В абзаці 53 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту слова «нормативних документів» замінити словами «нормативно-правових актів України», словосполучення «сортових та», «польового оцінювання, ділянкового і лабораторного сортового контролю та методом» виключити.
 
Враховано частково      
61. насіннєві схеми Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) - набір процедур, методів і прийомів, за допомогою яких здійснюється моніторинг якості насіння в процесі розмноження і які гарантують підтримання та збереження достовірності сорту та її сортової чистоти;
 
-21- Кулініч О.І.
Абзац 54 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції: «насіннєві схеми Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – схеми ОЕСР сортової сертифікації або контролю обігу насіння в міжнародній торгівлі, до яких приєдналася Україна».
 
Враховано      
    -22- Фірсов Є.П.
Іонова М.М.
Масоріна О.С.
Артеменко А.В.
Сотник О.С.
Геращенко І.В.
Тіміш Г.І.
Абзац 54 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту викласти в такій редакції: «насіннєві схеми Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – Схеми ОЕСР сортової сертифікації або контролю обігу насіння в міжнародній торгівлі, до яких приєдналася Україна;».
 
Враховано    
62. аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) - фізична особа, яка має відповідну кваліфікацію, теоретичну і практичну підготовку, необхідну для проведення одного або кількох видів робіт з сертифікації насіння та/або садивного матеріалу, і атестована в установленому порядку та занесена до відповідного реєстру;
 
-23- Кулініч О.І.
Абзац 55 підпункту 2 пункту 1 розділу викласти в такій редакції: «аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) - фізична особа, яка має відповідну кваліфікацію, теоретичну і практичну підготовку, необхідну для проведення одного або кількох видів робіт з сертифікації насіння та/або садивного матеріалу, склала кваліфікаційний іспит та занесена до відповідного реєстру».
 
Враховано редакційно      
63. сертифікат на насіння Організації економічного співробітництва та розвитку (далі - сертифікат ОЕСР) - термін використовуються у значенні, встановленому Законом України «Про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння зернових культур, Схеми сортової сертифікації насіння кукурудзи та сорго Організації економічного співробітництва та розвитку»;
 
-24- Кулініч О.І.
Абзац 56 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції: «сертифікат на насіння Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – сертифікат ОЕСР) – сертифікат, виданий згідно насіннєвих схем ОЕСР».
 
Враховано редакційно      
    -25- Фірсов Є.П.
Іонова М.М.
Масоріна О.С.
Артеменко А.В.
Сотник О.С.
Геращенко І.В.
Тіміш Г.І.
Абзац 56 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту викласти в такій редакції: «сертифікат на насіння Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – сертифікат ОЕСР) – сертифікат, виданий згідно насіннєвих схем Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);».
 
Враховано    
64. сертифікат на насіння Міжнародної асоціації з контролю за якістю насіння (далі - сертифікат ІСТА) - термін використовуються у значенні, встановленому Законом України «Про ратифікацію Конституції Міжнародної асоціації з контролю за якістю насіння»;
 
-26- Ленський О.О.
Підпункт 2 пункту 1 Розділу І проекту доповнити новими абзацами наступного змісту: «садивний матеріал (іn vіtrо) – отриманий способом виділення окремих або групи ізольованих клітин чи органів з маточних рослин»; культура меристем (іn vіtrо) – спосіб вегетативного розмноження багаторічних рослин на основі виділення окремих або групи ізольованих клітин чи органів з подальшим відтворенням цілісного рослинного організму на штучному поживному середовищі в асептичних умовах з адаптацією до навколишнього середовища».
#15953
#18147
Доповнити підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту абзацем наступного змісту: «садивний матеріал (іn vіtrо) - отриманий способом виділення окремих або групи ізольованих клітин чи органів з маточних рослин; культура меристем (іn vіtrо) - спосіб вегетативного розмноження багаторічних рослин на основі виділення окремих або групи ізольованих клітин чи органів з подальшим відтворенням цілісного рослинного організму на штучному поживному середовищі в асептичних умовах з адаптацією до навколишнього середовища».
 
Відхилено      
    -27- Кулініч О.І.
Абзац 57 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції: «сертифікат на насіння Міжнародної асоціації з контролю за якістю насіння (далі – сертифікат ІСТА) – сертифікат, виданий згідно правил та в порядку, встановленому Міжнародною асоціацією з контролю за якістю насіння (ІСТА)».
 
Враховано    
    -28- Фірсов Є.П.
Іонова М.М.
Масоріна О.С.
Артеменко А.В.
Сотник О.С.
Геращенко І.В.
Тіміш Г.І.
Абзац 57 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту викласти в такій редакції: «сертифікат на насіння Міжнародної асоціації з контролю за якістю насіння (далі – сертифікат ІСТА) – сертифікат, виданий згідно правил та в порядку, встановленому Міжнародною асоціацією з контролю за якістю насіння (ІСТА);».
 
Враховано    
65. Терміни «орган з оцінки відповідності» та «акредитація» використовуються у значенні, встановленому Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності».";
 
-29- Кулініч О.І.
Абзац 58 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції: «орган з оцінки відповідності - підприємство, установа, організація чи їх підрозділ, які провадять діяльність з оцінки відповідності. Термін «акредитація органів з оцінки відповідності» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності».
 
Враховано редакційно   Стаття 2. Об’єкти насінництва та розсадництва
До об’єктів насінництва та розсадництва належать:
види рослин;
сорти рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція);
насіння і садивний матеріал;
насіннєві посіви та насадження.
 
    -30- Фірсов Є.П.
Іонова М.М.
Масоріна О.С.
Артеменко А.В.
Сотник О.С.
Геращенко І.В.
Тіміш Г.І.
Абзац 58 підпункту 2 пункту 1 Розділу І проекту викласти в такій редакції: «Терміни «орган з оцінки відповідності» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»; термін «акредитація органів з оцінки відповідності» – у значенні, визначеному Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності».
 
Враховано редакційно    
66. 3) статті 3 та 4 викласти у такій редакції:
 
      
67. "Стаття 3. Суб'єкти насінництва та розсадництва
 
   Стаття 3. Суб'єкти насінництва та розсадництва
 
68. До суб'єктів насінництва та розсадництва належать фізичні-особи підприємці та юридичні особи, які здійснюють один або більше таких видів господарської діяльності: виробництво, надання послуг з ведення насінництва та розсадництва, зберігання, реалізація насіння та/або садивного матеріалу.
 
-31- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 3) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«3) статті 2 – 4 викласти в такій редакції:
«Стаття 2. Об’єкти насінництва та розсадництва
До об’єктів насінництва та розсадництва належать: види рослин; сорти рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція); насіння і садивний матеріал; насіннєві посіви та насадження.
Стаття 3. Суб’єкти насінництва та розсадництва
До суб’єктів насінництва та розсадництва належать фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які здійснюють виробництво насіння і садивного матеріалу відповідно до цього Закону для його реалізації.
Стаття 4. Законодавство України у сфері насінництва та розсадництва
Законодавство України у сфері насінництва та розсадництва базується на Конституції України і складається з цього Закону, законів України "Про охорону прав на сорти рослин", "Про карантин рослин", інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них"«.
 
Враховано   До суб’єктів насінництва та розсадництва належать фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які здійснюють виробництво насіння та/або садивного матеріалу для його реалізації відповідно до цього Закону.
 
69. Стаття 4. Законодавство України про насіння і садивний матеріал
 
-32- Ленський О.О.
У абзаці 5 підпункту 3 розділу І проекту після слів складається з цього Закону» доповнити словами «відповідних положень» і далі за текстом.
 
Відхилено   Стаття 4. Законодавство України у сфері насінництва та розсадництва
 
70. Законодавство України про насіння і садивний матеріал базується на Конституції України і складається з цього Закону, законів України "Про охорону прав на сорти рослин", "Про карантин рослин", "Про підтвердження відповідності", "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", "Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.";
 
-33- Мельничук І.І.
У абзаці четвертому пункту третьому розділу першого після слів «складається з цього Закону» доповнити словами «відповідних положень».
 
Відхилено   Законодавство України у сфері насінництва та розсадництва базується на Конституції України і складається з цього Закону, законів України "Про охорону прав на сорти рослин", "Про карантин рослин", інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них";
 
    -34- Гордєєв А.А.
Хлань С.В.
Абзац 5 підпункту 3 розділу І проекту викласти в наступній редакції: «Законодавство України про насіння і садивний матеріал базується на Конституції України і складається з цього Закону, законів України "Про охорону прав на сорти рослин", "Про карантин рослин", окремих положень законів України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", "Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
 
Враховано частково    
    -35- Гордєєв А.А.
Хлань С.В.
Доповнити підпункт другий частини 1 розділу 1 абзацем наступного змісту: «об'єкти насінництва та розсадництва - насіння та садивний матеріал сортів, клонів, ліній, гібридів, популяцій, сортосумішей сільськогосподарських, лісових, квітково-декоративних, лікарських рослин».
 
Відхилено    
    -36- Кулініч О.І.
В абзаці 5 підпункту 3 частини 1 розділу 1 слова ""Про підтвердження відповідності"," та ""Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" вилучити.
 
Враховано    
    -37- Фірсов Є.П.
Іонова М.М.
Масоріна О.С.
Артеменко А.В.
Сотник О.С.
Геращенко І.В.
Тіміш Г.І.
У абзаці 5 підпункту 3 частини 1 розділу 1 виключити згадування Законів України «Про підтвердження відповідності» та «Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності».
 
Враховано    
71. 4) назву розділу другого викласти у такій редакції:
 
   3) назву розділу ІІ викласти в такій редакції:
 
72. "Органи, що здійснюють державне управління в сфері насінництва та розсадництва і їх повноваження";
 
-38- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Абзац другий Підпункту 4) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції: «Розділ ІІ. Повноваження органів, що здійснюють державне управління у сфері насінництва та розсадництва»
 
Враховано   «Розділ ІІ.
Повноваження органів виконавчої влади, що здійснюють державне управління та регулювання у сфері насінництва та розсадництва»;
 
73. 5) статтю 5 викласти у такій редакції:
 
   4) статті 5-9 викласти в такій редакції:
 
74. "Стаття 5. Органи, що здійснюють державне управління в сфері насінництва та розсадництва
 
   "Стаття 5. Органи виконавчої влади, що здійснюють державне управління та регулювання у сфері насінництва та розсадництва
 
75. Державне управління у сфері насінництва та розсадництва здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері оцінки відповідності, Національний орган України з акредитації.";
 
-39- Кулініч О.І.
В абзаці 2 підпункту 5 пункту 1 розділу І проекту слова «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері оцінки відповідності» виключити.
 
Враховано   Державне управління та регулювання у сфері насінництва та розсадництва здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва;
 
    -40- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 5) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«5) статтю 5 викласти в такій редакції:
«Стаття 5. Органи, що здійснюють державне управління у сфері насінництва та розсадництва
Державне управління у сфері насінництва та розсадництва здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва».
 
Враховано    
76. 6) у статті 6:
 
      
77. абзац другий викласти в такій редакції:
 
   Стаття 6. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері насінництва та розсадництва
 
78. "забезпечення державної політики в галузі насінництва та розсадництва, у сфері підтвердження відповідності насіння і садивного матеріалу, укладання міжнародних угод у сфері підтвердження відповідності та взаємного визнання відповідності, приєднання України до міжнародних (регіональних) систем сертифікації у сфері насінництва та розсадництва";
 
-41- Кулініч О.І.
В абзаці 3 підпункту 6 пункту 1 розділу І проекту слова «забезпечення державної політики в галузі» замінити словами «забезпечення здійснення державної політики в сфері», а слово та дужки « (регіональних)» виключити.
 
Враховано   До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері насінництва та розсадництва належать:
забезпечення здійснення державної політики у сфері насінництва та розсадництва;
визначення пріоритетних напрямів розвитку насінництва та розсадництва;
координація діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, а також центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва;
забезпечення розроблення і виконання державних цільових програм розвитку насінництва та розсадництва;
прийняття в межах своїх повноважень нормативно-правових актів у сфері насінництва та розсадництва;
державна підтримка розвитку насінництва та розсадництва і державне регулювання ринку насіння;
організація міжнародного співробітництва з питань насінництва та розсадництва;
здійснення інших повноважень, визначених цим Законом.
 
    -42- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 6) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«6) статтю 6 викласти в такій редакції:
«Стаття 6. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері насінництва та розсадництва
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері насінництва та розсадництва належать:
забезпечення здійснення державної політики та організація здійснення державного контролю у сфері насінництва та розсадництва;
визначення пріоритетних напрямів розвитку насінництва та розсадництва;
координація діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, а також центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва;
забезпечення розроблення і виконання державних цільових програм розвитку насінництва та розсадництва;
прийняття в межах своїх повноважень нормативно-правових актів у сфері насінництва та розсадництва і контроль за їх виконанням;
державна підтримка розвитку насінництва та розсадництва і державне регулювання ринку насіння;
організація міжнародного співробітництва з питань насінництва та розсадництва;
здійснення інших повноважень, визначених цим Законом».
 
Враховано    
    -43- Фірсов Є.П.
Іонова М.М.
Масоріна О.С.
Артеменко А.В.
Сотник О.С.
Геращенко І.В.
Тіміш Г.І.
В абзаці 3 підпункту 6 пункту 1 розділу 1 проекту замінити словами «забезпечення здійснення державної політики», слово «регіональних» виключити.
 
Враховано    
79. в абзаці четвертому слова "що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику" замінити словами "з питань формування та реалізації державної аграрної політики, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі";
 
      
80. в абзаці п’ятому слово "загальнодержавних" замінити словами "державних цільових";
 
      
81. абзац шостий викласти у такій редакції:
 
      
82. "затвердження технічних регламентів та прийняття нормативно-правових актів у сфері насінництва та розсадництва";
 
-44- Кулініч О.І.
В абзаці 6 підпункту 6 пункту розділу І слова «затвердження технічних регламентів та» виключити.
 
Враховано      
    -45- Фірсов Є.П.
Іонова М.М.
Масоріна О.С.
Артеменко А.В.
Сотник О.С.
Геращенко І.В.
Тіміш Г.І.
В абзаці 6 підпункту 6 пункту 1 розділу слова «затвердження технічних регламентів та» виключити.
 
Враховано    
83. 7) у статті 7:
 
-46- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 7) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«7) статтю 7 викласти в такій редакції:
«Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у сфері насінництва та розсадництва
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у сфері насінництва та розсадництва належать:
забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері насінництва та розсадництва;
здійснення державного управління у сфері насінництва та розсадництва;
розроблення та організація виконання державних програм розвитку селекції, насінництва та розсадництва;
прийняття нормативно-правових актів відповідно до цього Закону;
затвердження форм насінницької документації, технологічних і методичних вимог у сфері насінництва та розсадництва щодо збереження сортових якостей, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння;
забезпечення формування державного резервного насіннєвого фонду і контроль за ефективним використанням цих фондів;
забезпечення організації та здійснення атестації, підготовки та підвищення кваліфікації аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів); видача та скасування свідоцтва аудитора з сертифікації (агронома-інспектора);
уповноваження підприємств, установ, організацій чи їхніх підрозділів, які мають відповідний атестат про акредитацію, на здійснення оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва;
забезпечення проведення визначення сортових та посівних якостей насіння і сортових та товарних якостей садивного матеріалу, у тому числі шляхом делегування окремих повноважень;
сприяння розвитку ринку насіння і садивного матеріалу;
забезпечення ведення Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів), Реєстру органів з оцінки відповідності, Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал, у тому числі шляхом делегування окремих повноважень, а також забезпечення відкритості і загальнодоступності зазначених реєстрів;
створення системи зонального лісового і декоративного насінництва та розсадництва;
участь у міжнародному співробітництві з питань насінництва та розсадництва, а також виконання міжнародних договорів України у цій сфері.
забезпечення видачі та скасування сертифікатів у сфері насінництва та розсадництва, у тому числі шляхом делегування окремих повноважень;
здійснення інших повноважень, визначених цим Законом».
 
Враховано   Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у сфері насінництва та розсадництва
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у сфері насінництва та розсадництва належать:
забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері насінництва та розсадництва;
здійснення державного управління та регулювання у сфері насінництва та розсадництва;
розроблення та організація виконання державних програм розвитку селекції, насінництва та розсадництва;
прийняття нормативно-правових актів відповідно до цього Закону;
затвердження форм документації на насіння і садивний матеріал, технологічних і методичних вимог у сфері насінництва та розсадництва щодо збереження сортових якостей, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння;
забезпечення формування державного резервного насіннєвого фонду і контроль за ефективним його використанням;
забезпечення організації, здійснення підготовки та атестації осіб на отримання свідоцтв аудиторів з сертифікації (агрономів-інспекторів), видача та скасування свідоцтва аудитора з сертифікації (агронома-інспектора), підвищення кваліфікації аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів),
забезпечення проведення визначення сортових та посівних якостей насіння і сортових та товарних якостей садивного матеріалу;
уповноваження підприємств, установ, організацій чи їхніх підрозділів, акредитованих національним органом України з акредитації, на здійснення діяльності з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва;
сприяння розвитку ринку насіння і садивного матеріалу;
забезпечення ведення Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів), Реєстру органів з оцінки відповідності, Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал, а також забезпечення відкритості та загальнодоступності цих реєстрів;
створення системи зонального лісового і декоративного насінництва та розсадництва;
участь у міжнародному співробітництві з питань насінництва та розсадництва, а також виконання міжнародних договорів України у цій сфері;
забезпечення видачі та скасування відповідних сертифікатів у сфері насінництва та розсадництва;
здійснення інших повноважень, визначених цим Законом.
 
84. назву статті викласти у такій редакції:
 
      
85. "Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики у сфері насінництва та розсадництва";
 
-47- Кулініч О.І.
Підпункт 7 пункту 1 Розділу І проекту викласти в такій редакції:
«7) статтю 7 викласти в такій редакції:
«Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики у сфері насінництва та розсадництва
До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики належать у сфері насінництва та розсадництва: забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері насінництва та розсадництва; здійснення державного управління у сфері насінництва та розсадництва; розроблення та організація виконання державних програм розвитку селекції, насінництва та розсадництва; прийняття нормативно-правових актів відповідно до закону; забезпечення формування державного резервного насіннєвого фонду і контроль за ефективним використанням цього фонду; участь у розробці кваліфікаційних вимог до органів з оцінки відповідності та їх уповноваження відповідно до законодавства у сфері насінництва та розсадництва; організація та координація діяльності органів оцінки відповідності, а також скасування сертифікатів, виданих акредитованим органом з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва; сприяння розвитку ринку насіння і садивного матеріалу; ведення Реєстру виробників, реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів інспекторів), реєстру сертифікатів, виданих уповноваженим органом із оцінки відповідності, реєстру уповноважених органів з оцінки відповідності, забезпечення відкритості і загальнодоступності зазначених реєстрів; забезпечення організації та здійснення атестації, підготовки та підвищення кваліфікації аудиторів із сертифікації (агрономів інспекторів); участь у міжнародному співробітництві з питань насінництва та розсадництва, а також виконання міжнародних договорів України у цій сфері».
 
Враховано частково      
86. в абзаці першому слова "що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику" замінити словами "з питань формування та реалізації державної аграрної політики";
 
      
87. абзаци сьомий та восьмий викласти в такій редакції:
 
      
88. "участь у розробці кваліфікаційних вимог до органів з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва, а також проектів технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у сфері насінництва та розсадництва;
 
-48- Кулініч О.І.
В абзаці 5 підпункту 7 пункту 1 розділу І слова «проектів технічних регламентів та» виключити.
 
Враховано      
    -49- Фірсов Є.П.
Іонова М.М.
Масоріна О.С.
Артеменко А.В.
Сотник О.С.
Геращенко І.В.
Тіміш Г.І.
В абзаці 5 підпункту 7 пункту 1 розділу 1 проекту слова «технічних регламентів та» виключити.
 
Враховано    
89. організація та здійснення атестації, підготовки та підвищення кваліфікації аудиторів з сертифікації (агрономів-інспекторів) у сфері насінництва та розсадництва, ведення реєстру аудиторів з сертифікації (агрономів-інспекторів); ";
 
      
90. 8) статтю 8 викласти у такій редакції:
 
      
91. "Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у сфері насінництва та розсадництва
 
-50- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 8) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«8) статті 8 – 9 викласти в такій редакції:
Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, належить:
здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
здійснення державного контролю за обігом насіння та садивного матеріалу на території України;
видача підтвердження на ввезення в Україну та вивезення з України зразків насіння і садивного матеріалу сортів рослин, не занесених до Реєстру сортів рослин України та/або до Переліку сортів рослин ОЕСР, для селекційних, дослідних робіт і експонування;
звернення до національного органу України з акредитації з письмовим мотивованим клопотанням щодо розгляду питання про: тимчасове зупинення дії або скасування атестата про акредитацію органу з оцінки відповідності та притягнення органу з оцінки відповідності до відповідальності за порушення вимог чинного законодавства;
звернення до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, з письмовим мотивованим клопотанням щодо розгляду питання про скасування свідоцтв аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів);
участь у розробленні нормативно-правових актів у сфері насіння та садивного матеріалу;
здійснення інших повноважень, визначених цим Законом.
Розділ ІІІ. Система насінництва та розсадництва
Стаття 9. Організація системи насінництва та розсадництва
Система насінництва та розсадництва включає категорії добазового, базового і сертифікованого насіння, вихідного, базового та сертифікованого садивного матеріалу, державний резервний насіннєвий фонд, колекційні маточні насадження багаторічних рослин».
 
Враховано   Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, належить:
здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
здійснення державного контролю за обігом насіння і садивного матеріалу на території України;
видача підтвердження на ввезення в Україну та вивезення з України зразків насіння і садивного матеріалу сортів рослин, не занесених до Реєстру сортів рослин України та/або до Переліку сортів рослин ОЕСР, для селекційних, дослідних робіт і експонування;
звернення до національного органу України з акредитації з письмовим умотивованим клопотанням щодо розгляду питання про тимчасове зупинення дії або скасування атестата про акредитацію органу з оцінки відповідності та притягнення органу з оцінки відповідності до відповідальності за порушення вимог законодавства;
звернення до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, з письмовим умотивованим клопотанням щодо розгляду питання про скасування свідоцтв аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів);
участь у розробленні нормативно-правових актів у сфері насіння і садивного матеріалу;
здійснення інших повноважень, визначених цим Законом.
Розділ ІІІ.
Система насінництва та розсадництва
Стаття 9. Організація системи насінництва та розсадництва
Система насінництва та розсадництва включає категорії добазового, базового і сертифікованого насіння, вихідного, базового та сертифікованого садивного матеріалу, державний резервний насіннєвий фонд, колекційні маточні насадження багаторічних рослин»;
 
92. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у сфері насінництва та розсадництва, належать:
 
      
93. здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
 
      
94. ведення Реєстру виробників;
 
      
95. видача підтвердження на ввезення в Україну та вивезення зразків насіння і садивного матеріалу сортів рослин, не занесених до Реєстру сортів та/або до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, для селекційних, дослідних робіт і експонування;
 
      
96. звернення до Національного органу України з акредитації із письмовим мотивованим зверненням щодо розгляду питання про:
 
      
97. - скасування сертифіката або сертифікатів, виданих акредитованим органом з оцінки відповідності;
 
      
98. - тимчасове зупинення дії або скасування атестата про акредитацію органу з оцінки відповідності;
 
      
99. - притягнення акредитованого органу з оцінки відповідності до відповідальності за порушення вимог чинного законодавства;
 
      
100. звернення до центрального органу виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики у сфері насінництва та розсадництва із письмовим мотивованим зверненням щодо розгляду питання про анулювання свідоцтва аудитора із сертифікації;
 
      
101. участь у розробленні проектів технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у сфері сертифікації насіння та садивного матеріалу;
 
-51- Кулініч О.І.
В абзаці 11 підпункту 8 розділу І проекту слова «проектів технічних регламентів та інших» доцільно виключити.
 
Враховано      
    -52- Фірсов Є.П.
Іонова М.М.
Масоріна О.С.
Артеменко А.В.
Сотник О.С.
Геращенко І.В.
Тіміш Г.І.
В абзаці 11 підпункту 8 пункту 1 Розділу І проекту слова «технічних регламентів та інших» виключити.
 
Враховано    
102. участь у підготовці та підвищенні кваліфікації аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів);
 
      
103. участь у розробці кваліфікаційних вимог до органів з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва; участь у межах повноважень у міжнародному співробітництві з питань здійснення контролю та сертифікації насіння і садивного матеріалу.";
 
      
104. 9) у статті 10:
 
      
105. в абзаці першому слова "що проводять дослідження" виключити та слова "а також інші організації, що проводять дослідження у сфері насінництва" замінити словами "а також інші організації, що проводять дослідження у сфері насінництва та розсадництва";
 
   5) абзац перший статті 10 після слів «що проводять дослідження у сфері насінництва" доповнити словами "та розсадництва";
 
106. 10) статтю 12 викласти у такій редакції:
 
   6) статтю 12 викласти в такій редакції:
 
107. "Стаття 12. Право на виробництво та використання насіння і садивного матеріалу
 
   «Стаття 12. Право на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу
 
108. Фізичні особи-підприємці та юридичні особи мають право на виробництво насіння та садивного матеріалу для його реалізації на ринку після внесення таких осіб до Реєстру виробників.
 
-53- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 10) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«10) статтю 12 викласти в такій редакції:
«Стаття 12. Право на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу
Фізичні особи - підприємці та юридичні особи мають право на виробництво насіння та/або садивного матеріалу, за умови додержання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин.
Фізичні особи - підприємці та юридичні особи мають право на виробництво насіння та садивного матеріалу для його реалізації за умови їх включення до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва.
Фізичні особи - підприємці та юридичні особи, не включені до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, мають право здійснювати реалізацію насіння та садивного матеріалу лише за умови наявності сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та додержання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин».
 
Враховано   Фізичні особи - підприємці та юридичні особи мають право на виробництво насіння та/або садивного матеріалу, за умови додержання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин.
Фізичні особи - підприємці та юридичні особи мають право на виробництво насіння і садивного матеріалу для його реалізації, за умови їх включення до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, а також у випадках, передбачених цим Законом.
Фізичні особи - підприємці та юридичні особи, не включені до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, мають право здійснювати реалізацію насіння і садивного матеріалу лише за умови наявності сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та додержання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин»;
 
109. Фізична особа-підприємець чи юридична особа, яка не є володільцем патенту на сорт рослин, має право на виробництво насіння та/або садивного матеріалу за умови додержання ними майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, зокрема, за наявності дозволу (ліцензії) від особи, яка володіє майновим правом інтелектуальної власності на сорт рослин та/або майновим правом інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, або за умови наявності цивільно-правового договору про надання послуг з ведення насінництва та розсадництва.
 
-54- Кулініч О.І.
Частину другу підпункту 10 пункту 1 розділу 1 після слів «садивного матеріалу» доповнити словами «для реалізації».
 
Відхилено      
110. Фізичні особи-підприємці та юридичні особи, не включені до Реєстру виробників, мають право здійснювати реалізацію насіння та садивного матеріалу, лише за умови наявності сертифікатів на насіння/садивний матеріал.
 
-55- Ленський О.О.
Після абзацу 4 підпункту 10 частини 1 розділу 1 доповнити новим абзацом наступного змісту: «Положення про Реєстр виробників, порядок проведення відповідної атестації затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику».
 
Враховано редакційно      
    -56- Мельничук І.І.
Після абзацу 4 підпункту 10 частини 1 розділу 1 доповнити новим абзацом наступного змісту: «Положення про Реєстр виробників, порядок проведення відповідної атестації затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику».
 
Враховано редакційно    
111. 11) доповнити Закон статтею 12-1 такого змісту:
 
-57- Кулініч О.І.
У підпункті 11 частини 1 розділу І проекту: слова «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі» замінити словами «центрального органу виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики» у відповідних відмінках;
абзац 8 викласти у такій редакції: «Заява, зазначена у частині першій цієї статті, може бути подана в електронному вигляді»;
в абзаці 10 друге речення виключити;
в абзаці 25 слова «слова «до центрального органу виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики та/або» виключити.
 
Враховано редакційно   7) доповнити статтями 12-1 -12-5 такого змісту:
 
112. "Стаття 12-1. Реєстр виробників
 
   "Стаття 12-1. Вимоги до реєстрів системи насінництва та розсадництва
 
113. Для включення до Реєстру виробників фізична особа-підприємець або юридична особа має подати заяву до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, в якій, крім інших відомостей, така особа має заявити про:
 
-58- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 11) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«11) доповнити статями 12-1 – 12-5 такого змісту:
«Стаття 12-1. Вимоги до реєстрів системи насінництва та розсадництва
Для належного функціонування системи насінництва та розсадництва відповідним центральним органом виконавчої влади забезпечується ведення в електронній формі таких державних реєстрів: Реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва; Реєстр аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів); Реєстр сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал; Реєстр органів з оцінки відповідності.
Відомості, що містяться в таких державних реєстрах є відкритими і загальнодоступними.
Центральний орган виконавчої влади, що відповідає за забезпечення ведення відповідного державного реєстру, зазначеного у частині першій цієї статті, забезпечує вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до відомостей, що містяться в цьому реєстрі через мережу Інтернет.
Відомості державних реєстрів, передбачених частиною першою цієї статті, отримані шляхом доступу до них через мережу Інтернет: мають статус офіційної інформації відповідного центрального органу виконавчої влади, що забезпечує ведення відповідного реєстру; не потребують будь-якого додаткового підтвердження відповідним центральним органом, що забезпечує ведення відповідного реєстру; можуть використовуватися будь-якими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, юридичними особами.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, надає суб’єктам видачі сертифікатів на насіння та садивний матеріал право внесення відомостей до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал при здійсненні сертифікації насіння і садивного матеріалу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
Враховано   Для належного функціонування системи насінництва та розсадництва центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, забезпечує ведення в електронній формі та є держателем таких державних реєстрів:
Реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва;
Реєстр аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів);
Реєстр сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал;
Реєстр органів з оцінки відповідності.
Відомості, що містяться у зазначених державних реєстрах, є відкритими і загальнодоступними.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, забезпечує вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до відомостей, що містяться в зазначених реєстрах через мережу Інтернет.
Відомості державних реєстрів, передбачених частиною першою цієї статті, отримані шляхом доступу до них через мережу Інтернет:
мають статус офіційної інформації центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику;
не потребують будь-якого додаткового підтвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику;
можуть використовуватися будь-якими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, юридичними особами.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, надає суб’єктам видачі сертифікатів на насіння та садивний матеріал право внесення відомостей до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал при здійсненні сертифікації насіння і садивного матеріалу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
114. вид діяльності, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який передбачає здійснення господарської діяльності у сфері насінництва та/або розсадництва;
 
      
115. наявність у штаті спеціаліста (ів) відповідної кваліфікації для організації насінництва та/або розсадництва або наявність відповідної кваліфікації для організації насінництва та/або розсадництва безпосередньо у фізичної особи-підприємця;
 
      
116. наявність на праві власності або господарського відання матеріально-технічної бази, необхідної для господарської діяльності у сфері насінництва та/або розсадництва.
 
      
117. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть встановлювати додаткові вимоги для включення до Реєстру виробників.
 
      
118. Заява може подаватись центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі на паперовому носії або як електронний документ, що відповідає формі заяві на паперовому носії, із засвідченням електронним цифровим підписом заявника.
 
      
119. Відповідальність за достовірність заявлених відомостей несе заявник. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі має право перевіряти відомості, подані заявником.
 
-59- Кулініч О.І.
Абзац 8 пункту 11 частини 1 розділу 1 проекту викласти в такій редакції: «Відповідальність за достовірність поданих відомостей несе заявник. Центральний орган виконавчої влади, з питань формування та реалізації державної аграрної політики, має право перевіряти відомості, подані заявником. Для перевірки відомостей, зазначених у заяві, центральний орган виконавчої влади, з питань формування та реалізації державної аграрної політики має право запитувати відповідну інформацію в органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також має доступ до даних відповідних державних реєстрів.
 
Враховано частково      
120. Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики та не може передбачати подання фізичною особою-підприємцем або юридичною особою документів, що підтверджують заявлені відомості та одночасно є в розпорядженні будь-яких органів державної та/або місцевої влади та/або містяться у відповідних державних реєстрах. Формат електронної заяви, засоби та адреси її електронного пересилання, необхідні для прийняття рішення про включення фізичної особи-підприємця або юридичної особи до Реєстру виробників, визначаються центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики у сфері насінництва та розсадництва з оприлюдненням відповідної інформації на веб-сайті цього органу.
 
      
121. Рішення про включення фізичної особи-підприємця або юридичної особи до Реєстру виробників або про відмову у включенні до цього реєстру приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, протягом десяти календарних днів з дня надходження заяви.
 
      
122. Копія рішення, зазначеного у частині п'ятій цієї статті, вручається (направляється) фізичній особі-підприємцю або юридичній особі не пізніше наступного робочого дня після його прийняття.
 
      
123. Вручення (направлення) копії рішення, зазначеного у частині п'ятій цієї статті, здійснюється будь-яким способом, що забезпечує наявність доказів здійснення такого вручення (направлення).
 
      
124. Включення фізичної особи-підприємця або юридичної особи до Реєстру виробників здійснюється не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення, зазначеного у частині п'ятій цієї статті.
 
      
125. Якщо протягом строку розгляду заяви, передбаченого частиною п’ятою цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі не прийме вмотивовану відмову у включенні до Реєстру виробників, рішення про включення фізичної особи-підприємця або юридичної особи до Реєстру виробників вважається прийнятим. В такому разі днем прийняття рішення про включення фізичної особи-підприємця або юридичної особи до Реєстру виробників, вважається останній день строку розгляду заяви, передбаченого частиною п’ятою цієї статті.
 
      
126. Підставами для відмови у включенні до Реєстру виробників є:
 
      
127. невідповідність поданих документів вимогам закону;
 
      
128. виявлення у поданих документах недостовірної інформації.
 
      
129. Рішення про виключення суб'єкта насінництва та розсадництва з Реєстру виробників приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у разі:
 
      
130. подання суб'єктом насінництва та розсадництва заяви про виключення з Реєстру виробників;
 
      
131. наявності відомостей про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем;
 
      
132. неподання у встановлений строк інформації про зміни, внесені до документів, які додаються до заяви про внесення до Реєстру виробників;
 
-60- Кулініч О.І.
Абзац 21 підпункту 11 частини 1 розділу 1 проекту виключити.
 
Враховано      
133. неведення суб'єктом насінництва та розсадництва господарської діяльності з виробництва насіння протягом останнього календарного року.
 
      
134. Оновлення інформації Реєстру виробників здійснюється протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення, що має наслідком зміну відомостей, які містить Реєстр виробників.
 
      
135. Дії та/або бездіяльність центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі щодо ведення Реєстру виробників (у тому числі щодо включення і виключення з Реєстру виробників), можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики та/або до суду.";
 
      
136. 12) доповнити Закон статтею 12-2 такого змісту:
 
      
137. "Стаття 12-2. Вимоги до реєстрів, ведення яких передбачено цим Законом
 
   Стаття 12-2. Реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва
 
138. Відомості, що містяться в Реєстрі виробників, Реєстрі органів з оцінки відповідності, Реєстрі аудиторів з сертифікації (агрономів-інспекторів), Реєстрі сертифікатів, виданих органами з оцінки відповідності на насіння та/або садивний матеріал є відкритими і загальнодоступними.
 
-61- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 11) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«11) доповнити статями 12-1 – 12-5 такого змісту:
Стаття 12-2. Реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва
Для включення до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва фізична особа - підприємець або юридична особа подає заяву до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує ведення Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, в якій, крім інформації про таку особу, зазначається: наявність у штаті спеціаліста відповідної кваліфікації для організації насінництва та/або розсадництва або наявність відповідної кваліфікації для організації насінництва та/або розсадництва безпосередньо у фізичної особи - підприємця; наявність матеріально-технічної бази, необхідної для господарської діяльності у сфері насінництва та/або розсадництва; ботанічний таксон, назва сорту, категорія (генерація) та кількість (об’єм) насіння, садивного матеріалу, включеного до виробничої програми; номер та дата документа, на підставі якого фізичною особою - підприємцем або юридичною особою набуто право на використання сорту.
Підзаконні нормативно-правові акти не можуть встановлювати додаткові вимоги для включення до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва.
Відповідальність за достовірність поданих відомостей несе заявник. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує ведення Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, має право перевіряти відомості, подані заявником та запитувати відповідну інформацію в органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також має доступ до даних відповідних державних реєстрів.
Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує ведення Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, та не може передбачати подання фізичною особою - підприємцем або юридичною особою документів, що підтверджують заявлені відомості та одночасно є в розпорядженні будь-яких органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування чи містяться у відповідних державних реєстрах.
Рішення про включення фізичної особи - підприємця або юридичної особи до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва або про відмову у включенні до цього реєстру приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує ведення Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, протягом 10 календарних днів з дня надходження заяви.
Копія рішення, зазначеного в частині п’ятій цієї статті, вручається (направляється) фізичній особі - підприємцю або юридичній особі не пізніше наступного робочого дня після його прийняття. Вручення (направлення) копії рішення, зазначеного у частині п’ятій цієї статті, здійснюється в будь-який спосіб, що забезпечує наявність доказів здійснення такого вручення (направлення).
Якщо протягом строку розгляду заяви, передбаченого частиною п’ятою цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, не прийме рішення про включення або вмотивовану відмову у включенні до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, фізична особа - підприємець або юридична особа має право на виробництво насіння і садивного матеріалу для їх реалізації без включення до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва з останнього дня строку розгляду заяви, передбаченого частиною п’ятою цієї статті.
Виключними підставами для відмови у включенні до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва є: невідповідність поданих документів вимогам цього Закону; виявлення у поданих документах недостовірної інформації.
 
Враховано   Для включення до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва фізична особа - підприємець або юридична особа подає заяву до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, в якій, крім відомостей про таку особу, зазначається:
наявність у штатному розписі спеціаліста відповідної кваліфікації для організації насінництва та/або розсадництва або наявність відповідної кваліфікації для організації насінництва та/або розсадництва безпосередньо у фізичної особи - підприємця;
наявність матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності у сфері насінництва та/або розсадництва;
ботанічний таксон, назва сорту, категорія (генерація) та кількість (обсяг) насіння, садивного матеріалу, включеного до виробничої програми;
номер та дата видачі документа, на підставі якого фізичною особою - підприємцем або юридичною особою набуто право на використання сорту.
Підзаконні нормативно-правові акти не можуть встановлювати додаткові вимоги для включення до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва.
Відповідальність за достовірність поданих відомостей несе заявник. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, має право перевіряти відомості, подані заявником, та подавати запити на відповідну інформацію до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також має доступ до даних державних реєстрів.
Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, та не може передбачати подання фізичною особою - підприємцем або юридичною особою документів, що підтверджують заявлені відомості та одночасно є в розпорядженні будь-яких органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування чи містяться у державних реєстрах.
Рішення про включення фізичної особи - підприємця або юридичної особи до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва або про відмову у включенні до цього реєстру приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, протягом 10 календарних днів з дня надходження заяви.
Копія рішення, зазначеного в частині п’ятій цієї статті, вручається (направляється) фізичній особі - підприємцю або юридичній особі не пізніше наступного робочого дня після його прийняття. Вручення (направлення) копії рішення, зазначеного у частині п’ятій цієї статті, здійснюється в будь-який спосіб, що забезпечує наявність доказів здійснення такого вручення (направлення).
Якщо протягом строку розгляду заяви, передбаченого частиною п’ятою цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, не прийме рішення про включення або вмотивовану відмову у включенні до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, фізична особа - підприємець або юридична особа має право на виробництво насіння і садивного матеріалу для їх реалізації без включення до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва з останнього дня строку розгляду заяви, передбаченого частиною п’ятою цієї статті.
Виключними підставами для відмови у включенні до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва є:
невідповідність поданих документів вимогам цього Закону;
виявлення у поданих документах недостовірної інформації.
У разі зміни інформації про ботанічний таксон, назву сорту, категорію (генерацію) та кількість (обсяг) насіння, садивного матеріалу, включеного до виробничої програми, або номера та дати видачі документа, на підставі якого набуто право на використання сорту (але не рідше одного разу на рік), суб'єкт насінництва та розсадництва зобов’язаний подавати оновлені відомості до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Рішення про виключення суб'єкта насінництва та розсадництва з Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у разі:
подання суб'єктом насінництва та розсадництва заяви про виключення з Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва;
неподання суб'єктом насінництва та розсадництва оновлених відомостей про ботанічний таксон, назву сорту, категорію (генерацію) та кількість (обсяг) насіння, садивного матеріалу, включеного до його виробничої програми, або номера та дати видачі документа, на підставі якого ним набуто право на використання сорту;
систематичного грубого порушення законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва містить такі відомості:
найменування/прізвище, ім’я та по батькові суб’єкта насінництва та розсадництва, його місцезнаходження/місце проживання;
ботанічний таксон, назва сорту, яку він виробляє;
категорія (генерація) та кількість (обсяг) насіння, садивного матеріалу, включеного до виробничої програми;
номер та дата видачі документа, на підставі якого фізичною особою - підприємцем або юридичною особою набуто право на використання сорту.
Оновлення інформації Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва здійснюється протягом трьох робочих днів із дня прийняття рішення, що має наслідком зміну відомостей, що містяться в Реєстрі суб’єктів насінництва та розсадництва.
Порядок ведення Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12-3. Реєстр аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів)
Особа, яка отримала свідоцтво аудитора з сертифікації (агронома-інспектора), включається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, до Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) не пізніше наступного робочого дня з дня видачі їй свідоцтва аудитора з сертифікації (агронома-інспектора).
Рішення про виключення особи з Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у разі скасування свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про скасування свідоцтва.
Оновлення інформації Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) здійснюється протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення, що має наслідком зміну відомостей, що містяться в Реєстрі аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів), крім інформації про включення або виключення особи з Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів), яка оновлюється у строки, встановлені цим Законом.
Реєстр аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) містить такі відомості:
прізвище, ім’я та по батькові аудитора із сертифікації (агронома-інспектора);
дата видачі та номер свідоцтва аудитора із сертифікації (агрономів-інспекторів);
дата видачі та номер свідоцтва про підвищення кваліфікації (за наявності);
види робіт, які аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) має право здійснювати;
дата скасування чи тимчасового зупинення дії свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора);
посада аудитора із сертифікації (агронома-інспектора), якщо аудитор провадить свою діяльність як посадова особа центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, чи державного підприємства, установи, організації, що входить до сфери управління такого органу.
Порядок ведення Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12-4. Реєстр органів з оцінки відповідності
Підприємства, установи, організації чи їхні підрозділи, акредитовані та уповноважені у встановленому цим Законом порядку на здійснення діяльності з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва, включаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, до Реєстру органів з оцінки відповідності не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про уповноваження.
Реєстр органів з оцінки відповідності містить відомості про юридичну особу, її матеріально-технічну базу, кількість кваліфікованого персоналу, який працює на постійній основі, наявність лабораторій.
Оновлення інформації Реєстру органів з оцінки відповідності здійснюється протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про зміну відомостей, що містяться в Реєстрі органів з оцінки відповідності.
Підприємство, установа, організація чи їхній підрозділ виключається з Реєстру органів з оцінки відповідності та позбавляється права на здійснення діяльності з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва у разі скасування атестата про акредитацію або рішення про уповноваження.
Порядок ведення Реєстру органів з оцінки відповідності встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12-5. Реєстр сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал
Відомості про видані сертифікати на насіння та/або садивний матеріал вносяться до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал суб’єктом видачі відповідного сертифіката, не пізніше наступного робочого з дня видачі.
Реєстр сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал містить такі відомості:
номер, дата видачі та строк дії відповідного сертифіката;
найменування/прізвище, ім’я та по батькові суб’єкта насінництва та розсадництва, якому видано сертифікат;
ботанічний таксон, назва сорту, категорія (генерація), номер та маса партії, номери етикеток;
інформація (відмітка) про скасування сертифіката.
Порядок ведення Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал встановлюється Кабінетом Міністрів України»;
 
    -62- У разі зміни інформації про ботанічний таксон, назву сорту, категорію (генерацію) та кількість (об’єм) насіння, садивного матеріалу, включеного до виробничої програми або номера та дати документа, на підставі якого набуто право на використання сорту (але не рідше одного разу на рік), суб'єкт насінництва та розсадництва зобов’язаний подавати оновлені відомості до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує ведення Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва.
Рішення про виключення суб'єкта насінництва та розсадництва з Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує ведення Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, у разі: подання суб'єктом насінництва та розсадництва заяви про виключення з Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва; неподання суб'єктом насінництва та розсадництва оновлених відомостей про ботанічний таксон, назву сорту, категорію (генерацію) та кількість (об’єм) насіння, садивного матеріалу, включеного до його виробничої програми або номера та дати документа, на підставі якого ним набуто право на використання сорту; припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва містить такі відомості: найменування/прізвище, ім’я та по батькові суб’єкта насінництва та розсадництва, його місцезнаходження/місце проживання; ботанічний таксон, назва сорту, яку він виробляє; категорія (генерація) та кількість (об’єм) насіння, садивного матеріалу, включеного до виробничої програми; номер та дата документа, на підставі якого фізичною особою - підприємцем або юридичною особою набуто право на використання сорту.
Оновлення інформації Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва здійснюється протягом трьох робочих днів із дня прийняття рішення, що має наслідком зміну відомостей, що містяться в Реєстрі суб’єктів насінництва та розсадництва.
Порядок ведення Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12-3. Реєстр аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів)
Особа, яка отримала свідоцтво аудитора з сертифікації (агронома-інспектора), включається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, до Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) не пізніше наступного робочого дня з дня видачі їй свідоцтва аудитора з сертифікації (агронома-інспектора).
Рішення про виключення особи з Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) приймається центральним органом виконавчої, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у разі скасування свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про скасування.
Оновлення інформації Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) здійснюється протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення, що має наслідком зміну відомостей, що містяться в Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів), крім інформації про включення або виключення особи з Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів), яка оновлюється у строки, встановлені цим Законом.
Реєстр аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) містить такі відомості: прізвище, ім’я та по-батькові аудитора із сертифікації (агронома-інспектора); дата видачі та номер свідоцтва аудитора із сертифікації (агрономів-інспекторів); дата видачі та номер свідоцтва про підвищення кваліфікації (за наявності); види робіт, які аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) має право здійснювати; дата скасування чи тимчасового зупинення дії свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора); посада аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) (якщо аудитор здійснює свою діяльність як посадова особа відповідного центрального органу виконавчої влади чи підприємства, установи, організації, що входить до сфери управління такого органу).
Порядок ведення Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) затверджується Кабінетом Міністрів України
Стаття 12-4. Реєстр органів з оцінки відповідності
Підприємства, установи, організації чи їхні підрозділи, що акредитовані та уповноваженні у встановленому законом порядку на здійснення оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва включаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику до Реєстру органів з оцінки відповідності не пізніше наступного робочого з дня прийняття рішення про уповноваження.
Реєстр органів з оцінки відповідності містить відомості про юридичну особу, її матеріально-технічну базу, кількість кваліфікованого персоналу, який працює на постійній основі, наявність лабораторій.
Оновлення інформації Реєстру органів з оцінки відповідності здійснюється протягом одного робочого з дня прийняття рішення про зміну відомостей, що містяться в Реєстрі органів з оцінки відповідності.
Підприємство, установа, організація чи їх підрозділ виключається з Реєстру та позбавляється права на здійснення оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва у випадку скасування атестату про акредитацію або рішення про уповноваження.
Порядок ведення Реєстру органів з оцінки відповідності встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12-5. Реєстр сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал
Відомості про видані сертифікати на насіння та/або садивний матеріал вносяться до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал органом, який видав відповідний сертифікат, не пізніше наступного робочого з дня видачі.
Реєстр сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал містить такі відомості: номер, дата видачі та строк дії відповідного сертифіката; найменування/прізвище, ім’я та по батькові суб’єкта насінництва та розсадництва, якому видано сертифікат; ботанічний таксон, назва сорту, категорія (генерація), номер та маса партії, номери етикеток та строк його дії; інформація (відмітка) про скасування сертифіката.
Порядок ведення Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал встановлюється Кабінетом Міністрів України».
9. Підпункт 12) пункту 1 Розділу І проекту виключити у зв’язку із цим змінити нумерацію підпунктів у законопроекті.
 
Немає висновку    
139. Державні органи, що відповідають за ведення вказаних реєстрів забезпечують вільний, цілодобовий, безоплатний доступ через мережу Інтернет до актуальних даних цих реєстрів.
 
      
140. Відомості, отримані з реєстрів, передбачених частиною першою цієї статті, шляхом доступ до них через мережу Інтернет:
 
      
141. мають статус офіційної інформації органу, який веде відповідний реєстр;
 
      
142. не потребують будь-якого додаткового підтвердження органом, який веде відповідний реєстр;
 
      
143. можуть використовуватися будь-якими органами державної влади, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями, юридичними особами та іншими зацікавленими особами в офіційному документообігу.";
 
      
144. 13) у статті 13:
 
   8) статті 13, 15-18 викласти в такій редакції:
 
145. абзац сьомий викласти у такій редакції:
 
   «Стаття 13. Права та обов’язки суб’єктів насінництва та розсадництва
 
146. "Порядок узгодження розташування насіннєвих посівів встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики";
 
-63- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 13) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«13) статтю 13 викласти в такій редакції:
«Стаття 13. Права та обов’язки суб’єктів насінництва і розсадництва
Суб’єкти насінництва і розсадництва мають право: на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів сортів рослин (клонів, ліній, гібридів першого покоління) перехреснозапильних культур перед іншими товаровиробниками; вимагати відшкодування завданих збитків від перехресного запилення посівів перехреснозапильних культур іншим сортом внаслідок порушення їх права на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів, встановленого цим Законом; звертатися до відповідних органів виконавчої влади або до суду в разі порушення прав, наданих їм цим Законом; брати участь у виконанні державних цільових програм щодо виробництва насіння і садивного матеріалу; брати участь у формуванні державного резервного насіннєвого фонду.
встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Суб’єкти насінництва і розсадництва зобов’язані: додержуватися майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин при виробництві та реалізації насіння і садивного матеріалу; додержуватися технологічних і методичних вимог у сфері насінництва та розсадництва щодо збереження сортових якостей, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння;
гарантувати відповідність насіння і садивного матеріалу, що підлягає реалізації, сортовим і посівним (товарним) якостям, зазначеним у сертифікатах на насіння та садивний матеріал; зберігати дублікати проб насіння і садивного матеріалу (відповідно до біологічної здатності) упродовж строку дії сертифікатів на насіння або садивний матеріал; вести по кожному сорту насінницьку документацію за встановленими формами і зберігати її протягом трьох років; додержуватися встановленого порядку пакування, маркування, транспортування та зберігання насіння і садивного матеріалу відповідно до вимог нормативно-правових актів та стандартів; відшкодовувати матеріальні збитки споживачу в разі реалізації йому некондиційного насіння чи садивного матеріалу; здійснювати внутрішньогосподарський контроль за виробництвом і обігом насіння і садивного матеріалу; у разі створення базових маточних насаджень формувати їх вихідним садивним матеріалом багаторічних рослин, отриманих від базових розсадників.
Посадові особи суб'єкта насінництва та розсадництва в разі проведення заходів державного контролю у сфері насінництва та розсадництва зобов'язані сприяти посадовим особам, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва та розсадництва, у виконанні їхніх функцій.
Суб'єкти насінництва та розсадництва можуть мати також інші права та обов’язки, визначені законом».
 
Враховано   Суб’єкти насінництва та розсадництва мають право:
на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів сортів рослин (клонів, ліній, гібридів першого покоління) перехреснозапильних культур перед іншими товаровиробниками;
вимагати відшкодування завданих збитків від перехресного запилення посівів перехреснозапильних культур іншим сортом внаслідок порушення їхнього права на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів, встановленого цим Законом;
звертатися до відповідних органів виконавчої влади або до суду в разі порушення прав, наданих їм цим Законом;
брати участь у виконанні державних цільових програм щодо виробництва насіння і садивного матеріалу;
брати участь у формуванні державного резервного насіннєвого фонду.
встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Суб’єкти насінництва та розсадництва зобов’язані:
додержуватися майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин при виробництві та реалізації насіння і садивного матеріалу;
додержуватися технологічних і методичних вимог у сфері насінництва та розсадництва щодо збереження сортових якостей, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння і садивного матеріалу; гарантувати відповідність насіння і садивного матеріалу, що підлягає реалізації, сортовим і посівним (товарним) якостям, зазначеним у сертифікатах на насіння і садивний матеріал;
зберігати дублікати проб насіння і садивного матеріалу (відповідно до біологічної здатності) упродовж строку дії сертифікатів на насіння або садивний матеріал;
вести по кожному сорту насінницьку документацію за встановленими формами і зберігати її протягом трьох років;
додержуватися встановленого законодавством у сфері насінництва та розсадництва порядку пакування, маркування, транспортування та зберігання насіння і садивного матеріалу;
відшкодовувати матеріальні збитки споживачу в разі реалізації йому некондиційного насіння чи садивного матеріалу;
здійснювати внутрішньогосподарський контроль за виробництвом і обігом насіння і садивного матеріалу;
у разі створення базових маточних насаджень формувати їх вихідним садивним матеріалом багаторічних рослин, отриманих від базових розсадників.
Посадові особи суб'єкта насінництва та розсадництва в разі проведення заходів державного контролю у сфері насінництва та розсадництва зобов'язані сприяти посадовим особам, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва та розсадництва, у виконанні їхніх повноважень.
Суб'єкти насінництва та розсадництва можуть мати також інші права та обов’язки, визначені законом»;
 
147. в абзаці шостому частини третьої після слів "нормативно-правових актів та стандартів" доповнити словами "у сфері насінництва та розсадництва";
 
-64- Кулініч О.І.
Абзац 4 підпункту 13 розділу І проекту викласти у такій редакції: «абзац сьомий частини третьої викласти у такій редакції: «додержуватися вимог нормативно-правових актів у сфері насінництва та розсадництва».
 
Враховано редакційно      
148. частину третю доповнити абзацами такого змісту:
 
      
149. "у разі створення базових маточних насаджень формувати їх вихідним садивним матеріалом багаторічних рослин отриманих від базових розсадників.";
 
      
150. частини четверту викласти у такій редакції:
 
      
151. "Посадові особи виробника насіння і садивного матеріалу в разі проведення заходів державного контролю у сфері насінництва та розсадництва зобов'язані сприяти посадовим особам, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва та розсадництва у виконанні їх функцій.";
 
      
152. 14) статтю 15 викласти у такій редакції:
 
-65- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 14) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«14) статті 15 – 16 викласти в такій редакції:
«Стаття 15. Введення в обіг насіння і садивного матеріалу
Насіння і садивний матеріал вводяться в обіг після їх сертифікації. Сертифікати на насіння або сертифікати на садивний матеріал можуть бути видані, якщо: насіння та/або садивний матеріал належить до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України;
насіння за сортовими або посівними якостями відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва; садивний матеріал за сортовими або товарними якостями відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва.
Стаття 16. Вимоги щодо визначення сортових і посівних якостей насіння та сортових і товарних якостей садивного матеріалу
При визначенні сортових і посівних якостей насіння та сортових і товарних якостей садивного матеріалу використовуються єдині методи та лабораторно-технічні засоби, єдина термінологія і нормативна документація».
 
Враховано   «Стаття 15. Введення в обіг насіння і садивного матеріалу
Насіння і садивний матеріал вводяться в обіг після їх сертифікації. Сертифікати на насіння або сертифікати на садивний матеріал можуть бути видані, якщо:
насіння та/або садивний матеріал належить до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України;
насіння за сортовими або посівними якостями відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
садивний матеріал за сортовими або товарними якостями відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва.
Стаття 16. Вимоги щодо визначення сортових і посівних якостей насіння та сортових і товарних якостей садивного матеріалу
При визначенні сортових і посівних якостей насіння та сортових і товарних якостей садивного матеріалу використовуються єдині методи та лабораторно-технічні засоби, єдина термінологія і нормативна документація.
 
153. "Стаття 15. Введення в обіг насіння і садивного матеріалу
 
-66- Кіт А.Б.
Пункт 14 частини першої викласти у такій редакції: «Насіння і садивний матеріал вводять в обіг після їх сертифікації. Садивний матеріал, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях, знищується під наглядом інспектора центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, за рахунок власника садивного матеріалу. Кожна партія насіння і садивного матеріалу повинна супроводжуватися сертифікатами: насіння - сертифікатами на насіння, що засвідчують сортові та посівні якості; садивний матеріал - сертифікатами, що засвідчують походження, санітарний стан і товарну якість садивного матеріалу. У разі якщо насіння та/або садивний матеріал не відповідає вимогам заявленої категорії, акредитований орган з оцінки відповідності знижує її до тієї категорії, вимогам якої воно відповідає, або надає обґрунтовану відмову у видачі сертифіката. Використання для сівби/посадки насіння та/або садивного матеріалу, яке не має відповідного сертифіката, забороняється. Визначення посівних якостей насіння та/або садивного матеріалу шляхом аналізування проб, відібраних від партій насіння та/або садивного матеріалу, здійснюється лабораторіями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі».
 
Враховано редакційно      
154. Насіння і садивний матеріал може бути введено в обіг після їх сертифікації. Насіння і садивний матеріал, які вводяться в обіг, та на які видано сертифікат ОЕСР або сертифікат ІСТА, не потребують сертифікації на території України.
 
      
155. Сертифікат на насіння та сертифікат на садивний матеріал може бути виданий, якщо відповідне насіння або садивний матеріал:
 
      
156. належить до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України,
 
      
157. за сортовою чистотою та посівними якостями відповідають вимогам нормативно-правових актів у сфері насінництва та розсадництва.";
 
      
158. 15) у статті 17:
 
-67- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 15) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«15) статтю 17 викласти в такій редакції:
«Стаття 17. Визначення сортових і посівних якостей насіння та сортових і товарних якостей садивного матеріалу
Визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу здійснюється шляхом польового оцінювання, ділянкового та лабораторного сортового контролю на відповідність сорту морфологічним ознакам, визначеним при його реєстрації.
Польове оцінювання садивного матеріалу, призначеного для реалізації, та багаторічних насаджень плодових, ягідних, горіхоплідних, малопоширених культур, винограду та хмелю, проводиться щорічно, незалежно від обсягів виробництва з метою визначення якості та видачі сертифіката.
Якщо посів (насадження) за сортовими якості не відповідає вимогам до заявленої категорії, одержане насіння та/або садивний матеріал може бути переведено в нижчу категорію, вимогам якої воно відповідає. У разі якщо посів (насадження) не відповідає вимогам заявленої категорії, аудитор з сертифікації (агроном-інспектор) знижує її до тієї категорії, вимогам якої воно відповідає.
У разі невідповідності посіву (насадження) вимогам, встановленим законодавством у сфері насінництва та розсадництва, він вилучається з числа насіннєвих (розсадницьких).
Насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові або інші цілі, знищується під наглядом інспектора центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, за рахунок власника насіння.
Садивний матеріал, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях, знищується під наглядом державного інспектора центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, за рахунок власника садивного матеріалу.
Кожна партія насіння і садивного матеріалу для реалізації повинна супроводжуватися сертифікатами: насіння - сертифікатом, що засвідчує його сортові якості, та сертифікатом, що засвідчує його посівні якості; садивний матеріал - сертифікатом, що засвідчує його сортові якості, та сертифікатом, що засвідчує його товарні якості.
За результатами визначення сортових якостей аудитор з сертифікації (агроном-інспектор) видає акт польового оцінювання, який є підставою для видачі сертифіката, що засвідчує сортові якості насіння та/або садивного матеріалу.
Використання для сівби/посадки насіння та/або садивного матеріалу, яке не має відповідного сертифіката, забороняється.
Визначення посівних якостей насіння або товарних якостей садивного матеріалу здійснюється органом з оцінки відповідності шляхом аналізу проб, відібраних від партій насіння та/або садивного матеріалу аудиторами з сертифікації (агрономами-інспекторами).
Якщо за результатами аналізу проб, насіння та/або садивний матеріал відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва, органом з оцінки відповідності, за умови делегування йому таких повноважень, видаються сертифікати, що засвідчують посівні якості насіння або товарні якості садивного матеріалу.
Взяття проб і визначення сортових та посівних якостей насіння або сортових і товарних якостей садивного матеріалу, що експортуються, здійснюються відповідно до міжнародних правил».
 
Враховано   Стаття 17. Визначення сортових і посівних якостей насіння та сортових і товарних якостей садивного матеріалу
Визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу здійснюється шляхом польового оцінювання, ділянкового та лабораторного сортового контролю на відповідність сорту морфологічним ознакам, визначеним при його реєстрації.
Польове оцінювання садивного матеріалу, призначеного для реалізації, та багаторічних насаджень плодових, ягідних, горіхоплідних, малопоширених культур, винограду та хмелю, проводиться щорічно, незалежно від обсягів виробництва, з метою визначення якості та видачі сертифіката.
Якщо посів (насадження) за сортовими якостями не відповідає вимогам до заявленої категорії, одержане насіння та/або садивний матеріал може бути переведено в нижчу категорію, вимогам якої воно відповідає. У разі якщо посів (насадження) не відповідає вимогам заявленої категорії, аудитор з сертифікації (агроном-інспектор) знижує її до тієї категорії, вимогам якої воно відповідає.
У разі невідповідності посіву (насадження) вимогам, встановленим законодавством у сфері насінництва та розсадництва, він вилучається з числа насіннєвих (розсадницьких).
Насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові або інші цілі, знищується під наглядом посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, за рахунок власника насіння.
Садивний матеріал, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях, знищується під наглядом посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, за рахунок власника садивного матеріалу.
Кожна партія насіння і садивного матеріалу для реалізації повинна супроводжуватися сертифікатами:
насіння - сертифікатом, що засвідчує його сортові якості, та сертифікатом, що засвідчує його посівні якості;
садивний матеріал - сертифікатом, що засвідчує його сортові якості, та сертифікатом, що засвідчує його товарні якості.
За результатами визначення сортових якостей аудитор з сертифікації (агроном-інспектор) видає акт польового оцінювання, який є підставою для видачі сертифіката, що засвідчує сортові якості насіння та/або садивного матеріалу.
Форма акта польового оцінювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Використання для сівби/посадки насіння та/або садивного матеріалу, що не має відповідного сертифіката, забороняється.
Визначення посівних якостей насіння або товарних якостей садивного матеріалу здійснюється органом з оцінки відповідності шляхом аналізу проб, відібраних від партій насіння та/або садивного матеріалу аудиторами з сертифікації (агрономами-інспекторами).
Якщо за результатами аналізу проб насіння та/або садивний матеріал відповідають вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва, на таке насіння та/або садивний матеріал видаються сертифікати, що засвідчують посівні якості насіння або товарні якості садивного матеріалу.
Взяття проб і визначення сортових та посівних якостей насіння або сортових і товарних якостей садивного матеріалу, що експортуються, здійснюються відповідно до міжнародних правил.
 
159. в абзаці першому слово "інспектування" замінити словами "польового оцінювання";
 
      
160. в абзаці другому слово "Інспектування" замінити словами "Польове оцінювання»;
 
      
161. в абзаці четвертому слова "нормативних документів, що регламентують сферу насінництва та розсадництва" замінити словами "встановленим нормативно-правовими актами у сфері насінництва та розсадництва";
 
      
162. в абзаці п'ятому слова "державного інспектора територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі" замінити словами "інспектора центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі";
 
      
163. в абзаці шостому слова "державного інспектора територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі" замінити словами "інспектора центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі";
 
      
164. абзаци сьомий-дев’ятий викласти в такій редакції:
 
      
165. "Кожна партія насіння і садивного матеріалу повинна супроводжуватися сертифікатами:
 
      
166. насіння - сертифікатами на насіння, що засвідчують сортові та посівні якості;
 
      
167. садивний матеріал - сертифікатами, що засвідчують походження, санітарний стан і товарну якість садивного матеріалу.";
 
      
168. в абзаці десятому слова "державний інспектор територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі" замінити словами " акредитованим орган з оцінки відповідності";
 
      
169. в абзаці дванадцятому слова "лабораторіями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі" замінити словами "лабораторіями, акредитованими у встановленому законом порядку";
 
      
170. в абзаці тринадцятому слова "державним інспектором територіального органу центрального органу виконавчої влади що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі" замінити словами "аудитором із сертифікації (агрономом- інспектором)";
 
      
171. абзац п’ятнадцятий виключити.
 
      
172. У зв'язку з цим абзаци шістнадцятий та сімнадцятий вважати відповідно абзацами п’ятнадцятим та шістнадцятим;
 
      
173. 16) статтю 18 викласти у такій редакції:
 
-68- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 16) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«16) статтю 18 викласти в такій редакції:
«Стаття 18. Проведення сертифікації насіння та садивного матеріалу
Сертифікації підлягає:
насіння і садивний матеріал сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України;
насіння і садивний матеріал сорту, занесеного до Переліку сортів рослин ОЕСР, тих рослин, до схем сертифікації яких приєдналася Україна, та які вирощуються з метою експорту.
Сертифікати видаються на платній основі.
Порядок формування вартості послуг із проведення сертифікації у сфері насінництва та розсадництва органами з оцінки відповідності державної форми власності та аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), які провадять свою діяльність як посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, чи державного підприємства, установи, організації, що входить до сфери його управління, визначається Кабінетом Міністрів України.
Оплата послуг з проведення сертифікації органами з оцінки відповідності приватної форми власності та аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), які провадять свою діяльність як незалежні експерти, здійснюється на договірних засадах.
За результатами проведення сертифікації видаються сертифікати, що засвідчують сортові або посівні якості насіння, чи сертифікати, що засвідчують сортові або товарні якості садивного матеріалу.
Суб’єктами видачі сертифікатів, що засвідчують сортові якості насіння або садивного матеріалу, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, або органи з оцінки відповідності, що входять до сфери його управління.
Суб’єктами видачі сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння або товарні якості садивного матеріалу, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, або органи з оцінки відповідності будь-якої форми власності.
Порядок проведення сертифікації, видачі сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форма сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал затверджуються Кабінетом Міністрів України».
 
Враховано   Стаття 18. Проведення сертифікації насіння і садивного матеріалу
Сертифікації підлягає:
насіння і садивний матеріал сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України;
насіння і садивний матеріал сорту, занесеного до Переліку сортів рослин ОЕСР, тих рослин, до схем сертифікації яких приєдналася Україна, та які вирощуються з метою експорту.
Сертифікати видаються на платній основі.
Порядок формування вартості послуг із проведення сертифікації у сфері насінництва та розсадництва органами з оцінки відповідності державної форми власності та аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), які провадять свою діяльність як посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, чи державного підприємства, установи, організації, що входить до сфери його управління, визначається Кабінетом Міністрів України.
Оплата послуг з проведення сертифікації органами з оцінки відповідності приватної форми власності та аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), які провадять свою діяльність як незалежні експерти, здійснюється на договірних засадах.
За результатами проведення сертифікації видаються сертифікати, що засвідчують сортові або посівні якості насіння, чи сертифікати, що засвідчують сортові або товарні якості садивного матеріалу.
Суб’єктами видачі сертифікатів, що засвідчують сортові якості насіння або садивного матеріалу, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, або органи з оцінки відповідності, що входять до сфери його управління.
Суб’єктами видачі сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння або товарні якості садивного матеріалу, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, або органи з оцінки відповідності будь-якої форми власності.
Порядок проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форма сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал затверджуються Кабінетом Міністрів України»;
 
    -69- Кулініч О.І.
Підпункт 16 пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«16) статтю 18 викласти у такій редакції: Стаття 18. Проведення сертифікації насіння та садивного матеріалу
Сертифікації підлягає насіння і садивний матеріал сорту, що занесені до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні та/або Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, тих культур, до схем сертифікації яких приєдналася Україна та які вирощуються з метою експорту. Форма та зміст сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал затверджуються центральним органом виконавчої влади, з питань формування та реалізації державної аграрної політики. Видача сертифікатів, проведення польового оцінювання, ділянкового та лабораторного сортового контролю, відбір проб та маркування партій насіння та садивного матеріалу, а також визначення посівних якостей здійснюється на платній основі. Оплата робіт з підтвердження відповідності в сфері насінництва та розсадництва здійснюється на договірних засадах. Порядок здійснення сертифікації та видачі сертифікатів, проведення польового оцінювання, ділянкового та лабораторного сортового контролю, а також визначення сортових та посівних якостей, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відомості про видачу сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал вносяться до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал».
 
Враховано редакційно    
174. "Стаття 18. Проведення сертифікації насіння та садивного матеріалу
 
      
175. Сертифікації підлягає насіння і садивний матеріал сорту, що занесені до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні та/або Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, тих культур, до схем сертифікації яких приєдналася Україна.
 
      
176. Форма та зміст сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері оцінки відповідності.
 
      
177. Видача сертифікатів, проведення польового оцінювання, ділянкового та лабораторного сортового контролю, маркування партій насіння та садивного матеріалу, а також визначення посівних якостей здійснюється акредитованим органом оцінки відповідності на платній основі.
 
-70- Кіт А.Б.
Абзац 4 підпункту 16 пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції: «Видача сертифікатів здійснюється акредитованим державним органом оцінки відповідності на платній основі. Проведення лабораторного сортового контролю, а також визначення посівних якосте здійснюється акредитованим державним органом з оцінки відповідності та /або акредитованими приватними лабораторіями з оцінки відповідності на платній основі».
 
Враховано редакційно      
178. Оплата робіт з підтвердження відповідності в сфері насінництва та розсадництва здійснюється на договірних засадах.
 
      
179. Порядок здійснення сертифікації та видачі сертифікатів, проведення польового оцінювання, ділянкового та лабораторного сортового контролю, а також визначення сортових та посівних якостей, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
      
180. Відомості про видачу сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал вносяться до Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал.";
 
      
181. 17) доповнити Закон статями 18-1, 18? та 18-3 такого змісту:
 
-71- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 17) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«17) доповнити статтями 18-1 – 18-2 такого змісту:
«Стаття 18-1. Орган з оцінки відповідності
Орган з оцінки відповідності: встановлює відповідність насіння та садивного матеріалу вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва шляхом визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу; здійснює ділянковий та лабораторний сортовий контроль насіння та садивного матеріалу; має право, за умови делегування таких повноважень, видавати сертифікати на посівні якості насіння, а також на товарні якості садивного матеріалу; здійснює інші повноваження, на виконання яких його уповноважено відповідно до цього Закону.
Орган з оцінки відповідності має право здійснювати діяльність у сфері насінництва та розсадництва лише за умови, що він уповноважений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Орган з оцінки відповідності може бути уповноважений, якщо він: є юридичною особою - резидентом України; може підтвердити відповідний рівень компетентності; має належну кількість кваліфікованого персоналу органу, які працюють на постійних умовах, достатню для проведення робіт з оцінки відповідності; не використовує фінансові та матеріальні ресурси суб’єктів насінництва та розсадництва; має належне інформаційно-технічне забезпечення, фінансові та матеріальні ресурси, які дають можливість проводити роботи з оцінки відповідності; має акредитовані лабораторії (центри); має систему управління якістю; не має комерційної або іншої заінтересованості щодо об’єктів заявки; має належну матеріально-технічну базу та інші об’єкти інфраструктури; не має комерційної або іншої заінтересованості щодо продукції, яку оцінює.
Порядок підтвердження відповідного рівня компетентності, вимог щодо кількості кваліфікованого персоналу, що працює на постійній основі, вимоги до фінансових та матеріальних ресурсів органу з оцінки відповідності, вимоги до акредитованих лабораторій органу та системи управління якістю затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Перелік документів, необхідних для отримання уповноваження, та порядок їх подачі визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Виключними підставами для відмови в уповноваженні є: невідповідність органу з оцінки відповідності вимогам, встановленим цією статтею; виявлення недостовірних відомостей у документах органу з оцінки відповідності.
Рішення про скасування приймається у разі: подання органом з оцінки відповідності заяви про тимчасове зупинення уповноваження або його скасування; виявлення недостовірних відомостей у документах органу з оцінки відповідності; скасування рішення про акредитацію органу з оцінки відповідності; виявлення фактів порушення законодавства з питань оцінки відповідності.
Рішення про скасування приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, який інформує про це у десятиденний строк орган з оцінки відповідності.
Орган з оцінки відповідності, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, прийнято рішення про відмову у уповноваженні, повторно подає заяву після усунення всіх виявлених недоліків.
Контроль за діяльністю органу з оцінки відповідності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Органи з оцінки відповідності можуть додатково акредитуватися у відповідних системах сертифікації та/або оцінки відповідності міжнародних організацій, учасницею яких є Україна, або інших профільних організаціях та/або асоціаціях у сфері насінництва та розсадництва.
 
Враховано   9) доповнити статями 18-1 та 18? такого змісту:
«Стаття 18-1. Орган з оцінки відповідності
Орган з оцінки відповідності має право здійснювати діяльність з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва лише за умови, що він уповноважений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Орган з оцінки відповідності:
встановлює відповідність насіння і садивного матеріалу вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва шляхом визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу;
здійснює лабораторний сортовий контроль насіння і садивного матеріалу;
видає сертифікати на сортові і посівні якості насіння та сортові і товарні якості садивного матеріалу;
здійснює інші функції, на виконання яких його уповноважено відповідно до цього Закону.
Підприємство, установа, організація чи їхній підрозділ може бути уповноважений рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, на здійснення діяльності з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва, якщо таке підприємство, установа, організація чи їхній підрозділ:
є юридичною особою - резидентом України;
може підтвердити відповідний рівень компетентності;
має належну кількість кваліфікованого персоналу, який працює на постійних умовах, достатню для проведення робіт з оцінки відповідності;
не використовує фінансові та матеріальні ресурси суб’єктів насінництва та розсадництва;
має належне інформаційно-технічне забезпечення, фінансові та матеріальні ресурси, які дають змогу проводити роботи з оцінки відповідності;
має акредитовані лабораторії (центри);
має систему управління якістю;
не має комерційної або іншої заінтересованості щодо об’єктів заявки;
має належну матеріально-технічну базу та інші об’єкти інфраструктури;
не має комерційної або іншої заінтересованості щодо продукції, яку оцінює.
Порядок підтвердження підприємствами, установами, організаціями чи їхніми підрозділами відповідного рівня компетентності, вимог щодо кількості кваліфікованого персоналу, що працює на постійній основі, вимоги до фінансових та матеріальних ресурсів, вимоги до акредитованих лабораторій та системи управління якістю, перелік документів, необхідних для отримання уповноваження, та порядок їх подачі затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Виключними підставами для відмови в уповноваженні є:
невідповідність підприємства, установи, організації чи їхнього підрозділу вимогам, встановленим цією статтею;
виявлення недостовірних відомостей у документах.
Підприємство, установа, організація чи їхній підрозділ, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, прийнято рішення про відмову в уповноваженні, повторно подає заяву після усунення всіх виявлених недоліків.
Рішення про скасування уповноваження приймається у разі:
подання органом з оцінки відповідності заяви про скасування уповноваження;
виявлення недостовірних відомостей у документах;
скасування атестата про акредитацію органу з оцінки відповідності шляхом прийняття відповідного рішення;
виявлення фактів порушення законодавства з питань оцінки відповідності.
Рішення про скасування уповноваження приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, який інформує про це у десятиденний строк орган з оцінки відповідності.
Контроль за діяльністю органу з оцінки відповідності щодо виконання функцій, на які його уповноважено, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Органи з оцінки відповідності можуть додатково акредитуватися у відповідних системах сертифікації та/або оцінки відповідності міжнародних організацій, учасницею яких є Україна, або інших профільних організаціях та/або асоціаціях у сфері насінництва та розсадництва.
 
182. "Стаття 18-1. Органи з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва
 
      
183. Акредитовані органи з оцінки відповідності:
 
      
184. визначають посівні якості насіння і товарні якості садивного матеріалу;
 
      
185. проводять лабораторний сортовий контроль насіння та садивного матеріалу;
 
      
186. видають сертифікати на посівні якості насіння та товарні якості садивного матеріалу;
 
-72- Кулініч О.І.
Абзац 6 пункту 17 пункту 1 Розділу І законопроекту викласти в такій редакції: «видають сертифікати на посівні та сортові якості насіння, а також товарні якості садивного матеріалу»; слово «акредитовані» в усіх відмінках вилучити.
 
Враховано редакційно      
187. здійснюють інші повноваження, що передбачені цим Законом та іншими законами у галузі оцінки відповідності.
 
      
188. Акредитовані органи з оцінки відповідності можуть додатково акредитуватися у відповідних системах сертифікації/оцінки відповідності міжнародних організацій, учасницею яких є Україна або інших профільних організаціях/асоціаціях у сфері насінництва та розсадництва.
 
      
189. Оскарження процедур оцінки відповідності здійснюється відповідно до положень Закону України «Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності».
 
-73- Кулініч О.І.
Абзац 8 підпункту 17 пункту 1 розділу І проекту викласти у такій редакції: «Особа, яка є заявником процедури оцінки відповідності, може оскаржити дії та рішення акредитованого органу з оцінки відповідності шляхом надання скарги до апеляційної комісії, що утворюється при акредитованих органах з оцінки відповідності, чи в судовому порядку. У разі незгоди однієї із сторін з рішенням апеляційної комісії акредитованого органу з оцінки відповідності, воно може бути оскаржено в апеляційній комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері оцінки відповідності. Витрати на подання скарги здійснюються за рахунок заявника. У разі, якщо повторна оцінка відповідності відрізняється від попередньої, усі витрати заявника відшкодовуються призначеним органом з оцінки відповідності, який дійшов недостовірних результатів оцінки відповідності. Типове положення про апеляційні комісії та порядок розгляду ними скарг затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності».
 
Враховано редакційно      
190. У випадку тимчасового зупинення дії або скасування атестата про акредитацію органу з оцінки відповідності, Національний орган України з акредитації має право провести позапланову перевірку діяльності органу з оцінки відповідності за останні 3 роки.
 
      
191. Стаття 18-2. Аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) насіння та садивного матеріалу
 
   Стаття 18-2. Аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори)
 
192. Аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) може здійснювати наступні види робіт у сфері насінництва та розсадництва:
 
-74- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 17) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«17) доповнити статтями 18-1 – 18-2 такого змісту:
Стаття 18-2. Аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори)
Для отримання свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) особа повинна: мати повну вищу агрономічну освіту та стаж роботи за спеціальністю не менше одного року; пройти атестацію шляхом складання кваліфікаційного іспиту.
Аудитором з сертифікації (агрономом-інспектором) не може бути особа, обмежена в дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Особа, яка має намір скласти кваліфікаційний іспит, подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику: заяву встановленого зразка; копію документа про повну вищу освіту; документ, що підтверджує стаж роботи.
Форма заяви на складання кваліфікаційного іспиту затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Під час проведення кваліфікаційного іспиту перевіряється та підтверджується рівень теоретичних і практичних знань та умінь особи у сфері насінництва та розсадництва.
Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, видається свідоцтво аудитора з сертифікації (агронома-інспектора). У свідоцтві зазначається вид робіт, які аудитор з сертифікації (агроном-інспектор) отримав право здійснювати. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, допускається до його повторного складання не раніше ніж через два місяці.
Свідоцтво аудитора з сертифікації (агронома-інспектора) є безстроковим та видається безоплатно. Аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори) зобов’язані не рідше одного разу на три роки підвищувати свою кваліфікацію. Порядок підвищення кваліфікації та внесення відповідної інформації Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику. Невиконання вимоги щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки є підставою для тимчасового зупинення дії свідоцтва аудитора з сертифікації (агронома-інспектора) на період до одержання свідоцтва про підвищення кваліфікації.
Рішення про тимчасове зупинення дії свідоцтва аудитора з сертифікації (агронома-інспектора) приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Дія свідоцтва аудитора з сертифікації (агронома-інспектора) поновлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, протягом п’яти днів з дня одержання свідоцтва про підвищення кваліфікації.
Свідоцтво аудитора з сертифікації (агронома-інспектора) скасовується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у таких випадках: за зверненням аудитора з сертифікації (агронома-інспектора); за рішенням суду, у тому числі щодо обмеження дієздатності особи, яка є аудитором з сертифікації (агрономом-інспектором), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; надання завідомо неправдивих відомостей, що призвели до прийняття рішення про видачу свідоцтва аудитора з сертифікації (агронома-інспектора);
у разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, факту грубого та/або систематичного порушення аудитором з сертифікації (агрономом-інспектором) законодавства у сфері насінництва та розсадництва; на підставі свідоцтва про смерть.
Порядок видачі, скасування, тимчасового зупинення дії та форма свідоцтва аудитора з сертифікації (агронома-інспектора) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аудитор з сертифікації (агроном-інспектор) може здійснювати свою діяльність як незалежний експерт або як посадова особа відповідного центрального органу виконавчої влади чи підприємства, установи, організації, що входить до сфери управління такого органу.
Аудитор з сертифікації (агроном-інспектор), з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом, має право здійснювати такі види робіт у сфері насінництва і розсадництва: визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу та видачу актів польового оцінювання; відбір проб; бере участь у маркуванні партій насіння і садивного матеріалу.
Роботи з визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу (польове оцінювання) категорій добазового і базового насіння та категорій вихідного і базового садивного матеріалу здійснює виключно аудитор з сертифікації (агроном-інспектор), який є посадовою особою відповідного центрального органу виконавчої влади чи підприємства, установи, організації, що входить до сфери управління такого органу, а роботи з визначення сортових якостей інших категорії можуть здійснювати будь-які аудитори з сертифікації (агрономи-інспектори) за умови вибіркового оцінювання таких робіт аудитором з сертифікації (агрономом-інспектором), який є посадовою особою відповідного центрального органу виконавчої влади чи підприємства, установи, організації, що входить до сфери управління такого органу.
Аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори) несуть відповідальність за результати та якість своєї роботи у сфері насінництва та розсадництва згідно із законом».
 
Враховано   Для отримання свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) особа повинна:
мати повну вищу агрономічну освіту та стаж роботи за спеціальністю не менше одного року;
пройти атестацію шляхом складання кваліфікаційного іспиту.
Аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) не може бути особа з обмеженою дієздатністю або визнана недієздатною за рішенням суду.
Особа, яка має намір скласти кваліфікаційний іспит, подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику:
заяву встановленого зразка;
копію документа про повну вищу освіту;
документ, що підтверджує стаж роботи.
Форма заяви на складання кваліфікаційного іспиту затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Під час проведення кваліфікаційного іспиту перевіряється та підтверджується рівень теоретичних і практичних знань та умінь особи у сфері насінництва та розсадництва.
Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, видається свідоцтво аудитора із сертифікації (агронома-інспектора). У свідоцтві зазначається вид робіт, які аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) має право здійснювати. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, допускається до його повторного складання не раніше ніж через два місяці.
Свідоцтво аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) є безстроковим та видається безоплатно. Аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори) зобов’язані не рідше одного разу на три роки підвищувати свою кваліфікацію. Порядок підвищення кваліфікації та внесення відповідної інформації до Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику. Невиконання вимоги щодо підвищення кваліфікації у встановлені цим Законом строки є підставою для тимчасового зупинення дії свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) на період до одержання свідоцтва про підвищення кваліфікації.
Рішення про тимчасове зупинення дії свідоцтва аудитора з сертифікації (агронома-інспектора) приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Дія свідоцтва аудитора з сертифікації (агронома-інспектора) поновлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, протягом п’яти днів з дня одержання свідоцтва про підвищення кваліфікації.
Свідоцтво аудитора з сертифікації (агронома-інспектора) скасовується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у таких випадках:
за зверненням аудитора із сертифікації (агронома-інспектора);
за рішенням суду, у тому числі щодо обмеження дієздатності особи, яка є аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
надання завідомо неправдивих відомостей, що призвели до прийняття рішення про видачу свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора);
у разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, факту систематичного грубого порушення аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
на підставі свідоцтва про смерть.
Порядок видачі, скасування, тимчасового зупинення дії та форма свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) може провадити свою діяльність як незалежний експерт або як посадова особа центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, чи державного підприємства, установи, організації, що входить до сфери його управління.
Аудитор із сертифікації (агроном-інспектор), з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом, має право здійснювати такі види робіт у сфері насінництва та розсадництва:
визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу та видачу актів польового оцінювання;
відбір проб;
брати участь у маркуванні партій насіння і садивного матеріалу.
Роботи з визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу (польове оцінювання) категорій добазового і базового насіння та категорій вихідного і базового садивного матеріалу провадить виключно аудитор із сертифікації (агроном-інспектор), який є посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, чи державного підприємства, установи, організації, що входить до сфери його управління, а роботи з визначення сортових якостей інших категорій можуть провадити будь-які аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори), за умови вибіркового оцінювання таких робіт аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором), який є посадовою особою відповідного центрального органу виконавчої влади чи державного підприємства, установи, організації, що входить до сфери управління такого органу.
Аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори) несуть відповідальність за результати та якість своєї роботи у сфері насінництва та розсадництва згідно із законом»;
 
193. польове оцінювання;
ділянковий сортовий контроль;
визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу;
видачу сертифікатів на сортові якості насіння і садивного матеріалу;
відбір проб;
маркування партій насіння та садивного матеріалу.
Аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва. У свідоцтві вказуються один або декілька видів робіт із зазначених у частині першій цієї статті, які аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) отримав право здійснювати.
Для отримання свідоцтва особа повинна мати повну вищу агрономічну освіту, стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, скласти кваліфікаційний іспит та бути внесеною до Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) відповідно до вимог цього Закону.
Аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) не може бути особа, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Особа яка має намір скласти кваліфікаційний іспит, подає до Кваліфікаційної комісії:
заяву встановленого зразка;
копію документа про повну вищу освіту;
документ, що підтверджує стаж роботи.
Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої перевіряється та підтверджується рівень теоретичних і практичних знань та умінь особи, як можливого майбутнього виконавця відповідних робіт у сфері насінництва та розсадництва.
 
      
194. Відомості про особу, яка склала кваліфікаційний іспит, не пізніше 10 робочих днів після його складання, вносяться до Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів) та видається відповідний сертифікат. Сертифікат може бути випущений у матеріальній (паперовій, пластиковій тощо) або електронній формі.
 
-75- Кулініч О.І.
Абзац 26 підпункту 17 пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції: «Не пізніше десяти робочих днів з дати складання кваліфікаційного іспиту: відомості про особу, яка склала кваліфікаційний іспит, вносяться до Реєстру аудиторів (агрономів-інспекторів); особі яка склала кваліфікаційний іспит, видається відповідне свідоцтво. Форма відповідного свідоцтва затверджується центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики.
 
Враховано редакційно      
195. Особи, які не склали кваліфікаційного іспиту, допускаються до його повторного складення не раніше ніж через два місяці.
 
      
196. Аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори) зобов’язані не рідше одного разу на три роки підвищувати свою кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації.
 
      
197. Строк дії свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) не обмежений у часі, крім випадків, визначених законодавством. Невиконання вимоги щодо підвищення кваліфікації у встановлені законом строки є підставою для зупинення дії сертифіката на період до одержання свідоцтва про підвищення кваліфікації.
 
      
198. Рішення про тимчасове зупинення дії свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) приймається центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики у сфері насінництва та розсадництва у разі:
 
      
199. невиконання вимог цього Закону щодо підвищення кваліфікації;
 
      
200. надання завідомо неправдивих даних, які призвели до прийняття рішення про видачу свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора).
 
      
201. Дія свідоцтва поновлюється центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики у сфері насінництва та розсадництва у 5 денний строк після отримання відомостей про усунення причин, що стали підставою для зупинення його дії.
 
      
202. Аудитори із сертифікації (агрономи-інспектори) несуть відповідальність за результати та якість своєї роботи в сфері насінництва та розсадництва.
 
      
203. Свідоцтво аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) анулюється центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики у сфері насінництва та розсадництва шляхом відкликання його у таких випадках:
 
-76- Кулініч О.І.
В абзаці 36 пункту 17 пункту 1 розділу 1 слова «у сфері насінництва та розсадництва» виключити
 
Враховано редакційно      
204. а) за зверненням аудитора із сертифікації (агронома-інспектора);
 
      
205. б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи, яка є аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
 
      
206. в) за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту грубого та/або систематичного порушення аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
 
      
207. г) на підставі свідоцтва про смерть.
 
      
208. Свідоцтво аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) може бути також анульовано за рішенням суду.
 
      
209. Рішення про зупинення дії чи анулювання свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) може бути оскаржено до суду.
 
      
210. Порядок видачі та анулювання свідоцтва аудитора із сертифікації (агронома-інспектора), форма зазначеного свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики у сфері насінництва та розсадництва.";
 
      
211. Стаття 18-3. Кваліфікаційна комісія
 
      
212. До складу Кваліфікаційної комісії входять дванадцять осіб, які є висококваліфікованими фахівцями у сфері насінництва та розсадництва і оцінки відповідності по чотири особи від:
 
      
213. центрального органу виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики спільно із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;
 
      
214. центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері оцінки відповідності;
 
      
215. вищих навчальних закладів ІІІ - ІV рівня акредитації, які мають у своєму складі факультети агрономічного профілю, перелік яких визначаються центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики.
 
      
216. Склад Кваліфікаційної комісії затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань формування та реалізації державної аграрної політики у сфері насінництва та розсадництва.
 
      
217. Строк повноважень членів Кваліфікаційної комісії становить 5 років.
 
      
218. Члени Кваліфікаційної комісії обирають зі свого складу голову і секретаря.
 
      
219. Засідання Кваліфікаційної комісії є правомочним у разі присутності на ньому більш як половини її членів від загального складу. Рішення Кваліфікаційної комісії вважається прийнятим простою більшістю голосів присутніх на її засіданні. У разі рівного розподілу голосів голос голови Кваліфікаційної комісії є вирішальним.
 
      
220. Член Кваліфікаційної комісії виключається з її складу за власним бажанням, у разі його смерті, набрання законної сили рішенням суду про позбавлення (обмеження) волі або призначення іншого покарання, яке унеможливлює членство у Кваліфікаційній комісії, визнання особи обмежено дієздатною або недієздатною, втрати особою громадянства України, невиконання обов'язків, у тому числі за станом здоров'я, протягом більше як чотири місяці підряд, припинення повноважень або звільнення із займаної посади в органах, перелік яких наведено у частині першій даної статті.
 
      
221. Рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено до суду.
 
      
222. Складання кваліфікаційного іспиту та підвищення аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами) своєї кваліфікації здійснюються на базі факультетів агрономічного профілю у вищих навчальних закладах ІІІ - ІV рівня акредитації, які визначаються центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики.»;
 
      
223. 18) у статті 19:
 
-77- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 18) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«18) статтю 19 викласти у такій редакції:
«Стаття 19. Використання насіння і садивного матеріалу сортів, не занесених до Реєстру сортів рослин України,
Кондиційне насіння і садивний матеріал сортів, не занесених до Реєстру сортів рослин України, можуть використовуватися для посівних цілей лише у разі, якщо: розмноження насіння сорту, включеного до Переліку сортів рослин ОЕСР, до насіннєвих схем сертифікації яких приєдналася Україна, здійснюється для вивезення за межі України; заявник сорту створює запас насіння та садивного матеріалу для набуття майнових прав інтелектуальної власності на нього».
 
Враховано   10) статті 19-21 викласти в такій редакції:
«Стаття 19. Використання насіння і садивного матеріалу сортів, не занесених до Реєстру сортів рослин України
Кондиційне насіння і садивний матеріал сортів, не занесених до Реєстру сортів рослин України, можуть використовуватися для посівних цілей лише у разі, якщо:
розмноження насіння сорту, включеного до Переліку сортів рослин ОЕСР, до насіннєвих схем сертифікації яких приєдналася Україна, здійснюється для вивезення за межі України;
заявник сорту створює запас насіння та садивного матеріалу для набуття майнових прав інтелектуальної власності на нього.
 
224. абзац другий викласти у такій редакції:
 
-78- Ленський О.О.
Абзац другий-третій підпункту 18 пункту 1 розділу 1 виключити.
 
Відхилено      
    -79- Мельничук І.І.
Абзац 2 підпункту 18 пункту 1 розділу 1 виключити.
 
Відхилено    
225. "розмноження насіння сорту, який занесений до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, до схем сертифікації яких приєдналася Україна, передбачено договорами між суб'єктами господарювання для вивезення за межі України";
 
-80- Кіт А.Б.
Абзац 2 підпункту 18 пункту 1 розділу 1 викласти у такій редакції: «їх розмноження передбачено міжнародним договором для вивезення за межі України».
 
Враховано редакційно      
226. абзац четвертий виключити;
 
-81- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 19) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«19) статтю 20 викласти у такій редакції:
«Стаття 20. Ввезення та вивезення насіння і садивного матеріалу
Ввезення на територію України насіння і садивного матеріалу здійснюється за умови належності його сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України та/або Переліку сортів рослин ОЕСР, тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна, а також в інших випадках, визначених цією статтею.
Ввезення на територію України та вивезення за її межі насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України, але занесеного до Переліку сортів рослин ОЕСР, тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна, здійснюється виключно для цілей розмноження та подальшого вивезення за межі України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Митне оформлення насіння і садивного матеріалу здійснюється за наявності фітосанітарного сертифіката та сертифіката країни-експортера, що засвідчує якість насіння та/або садивного матеріалу, або сертифіката ОЕСР і сертифіката ІSТА.
Насіння і садивний матеріал, які ввозяться на територію України та на які видані сертифікати ОЕСР та сертифікати ІSТА, не потребують додаткової перевірки показників, зазначених у цих сертифікатах.
Насіння і садивний матеріал, що ввозяться для реалізації на території України, повинні відповідати вимогам, встановленим законодавством у сфері насінництва та розсадництва.
Ввезення та вивезення за межі України зразків насіння і садивного матеріалу сортів рослин, не включених до Реєстру сортів рослин України та/або Переліку сортів рослин ОЕСР, може здійснюватися для селекційних, дослідних робіт і експонування суб'єктами насінництва та розсадництва на основі підтвердження, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного (нагляду) контролю у сфері насінництва та розсадництва.
Порядок видачі цього підтвердження або відмови в його видачі, його переоформлення, видачі дублікатів і анулювання підтвердження встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Видача, переоформлення і видача дубліката підтвердження здійснюється безоплатно.
Для отримання підтвердження суб’єкт насінництва та розсадництва подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, заяву за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Заяву можна також подавати до центру надання адміністративних послуг.
Інформація про прийняття заяви центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, або центром надання адміністративних послуг у порядку інформаційної взаємодії направляється центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи.
Відповідальність за достовірність заявлених відомостей несе суб’єкт господарювання, який подав заяву.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, має право перевіряти відомості, зазначені в заяві. Для перевірки відомостей, зазначених у заяві центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, має право запитувати відповідну інформацію в органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також має доступ до даних відповідних державних реєстрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, зобов’язаний прийняти рішення про видачу підтвердження або про обґрунтовану відмову у його видачі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання заяви.
Підтвердження або обґрунтована відмова у його видачі направляється (вручається) суб'єкту насінництва та розсадництва, а також в порядку інформаційної взаємодії центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення будь-яким способом, що забезпечує наявність доказів здійснення такого направлення (вручення).
Порядок інформаційної взаємодії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи визначається Кабінетом Міністрів України.
Виключними підставами для обґрунтованої відмови у видачі підтвердження є: перевищення дозволених кількісних обмежень на обсяг зразків насіння та/або садивного матеріалу, що ввозиться в Україну для селекційних, дослідних робіт і експонування; встановлення факту подання недостовірних відомостей у заяві.
У разі якщо через п’ять робочих днів з дня закінчення встановленого строку суб'єкт господарювання не отримав підтвердження або обґрунтовану відмову у його видачі, він має право на ввезення в Україну або вивезення з України зразків насіння і садивного матеріалу без підтвердження на підставі копії заяви (з описом прийнятих документів) з відміткою про дату її прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, за умови відсутності у центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, інформації про відмову у видачі підтвердження.
Підтвердження діє з дня його видачі до дня фактичного ввезення в Україну або вивезення з України погодженого обсягу насіння або садивного матеріалу, але не більше одного року.
Зразки насіння і садивного матеріалу, що ввозяться в Україну або вивозяться з України для селекційних, дослідних робіт і експонування суб'єктами насінництва та розсадництва, не підлягають сертифікації. Карантинний огляд зазначених зразків здійснюється на безоплатній основі.
Обсяг зразків насіння та садивного матеріалу сорту рослин, що ввозяться для селекційних, дослідних робіт і експонування протягом одного календарного року, не повинен перевищувати тридцятикратного обсягу посадкового матеріалу сорту, що надається для проведення одного року польових досліджень з кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність для поширення в Україні.
Для сортів рослин (родів і видів), рішення за якими щодо придатності для поширення в Україні приймається за даними заявника, зразки насіння та садивного матеріалу для селекційних, дослідних робіт і експонування ввозяться в кількості, що подається разом із заявкою на сорт рослин.
Суб'єкт насінництва та розсадництва, що отримав підтвердження, до 1 лютого року, наступного за роком, в якому було здійснено ввезення в Україну зразків насіння і садивного матеріалу для селекційних, дослідних робіт і експонування, зобов’язаний письмово повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, про фактичний обсяг ввезених зразків насіння та садивного матеріалу та їх подальше використання (місце вирощування та обсяги отриманого врожаю).
Контроль за використанням зразків насіння та садивного матеріалу, що ввозяться для селекційних, дослідних робіт і експонування, а також за врожаєм, отриманим з таких зразків, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва».
 
Враховано      
227. 19) статтю 20 викласти у такій редакції:
 
-82- Кулініч О.І.
Підпункт 19 пункту 1 розділу І проекту викласти у такій редакції: «19) статтю 20 викласти у такій редакції: «Стаття 20. Ввезення та вивезення насіння і садивного матеріалу. Контроль за ввезенням та вивезенням за межі України насіння і садивного матеріалу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного (нагляду) контролю у сфері насінництва та розсадництва. Ввезення на територію України насіння і садивного матеріалу дозволяється за умови належності його сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України та/або Реєстру сортів рослин ОЕСР, тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна, а також в інших випадках, визначених цією статтею. Ввезення на територію України та вивезення за її межі насіння і садивного матеріалу сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин ОЕСР, тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна, здійснюється виключно для цілей розмноження та подальшого вивезення за межі України у поряду, встановленому Кабінетом Міністрів України. Митне оформлення насіння і садивного матеріалу здійснюється за наявності фітосанітарного сертифіката та сертифіката країни-експортера або сертифіката ОЕСР і сертифіката ІСТА. Насіння і садивний матеріал, які ввозяться для реалізації на територію України, та на які видані сертифікати ОЕСР та сертифікати ІСТА не потребує пересертифікації на території України. Насіння і садивний матеріал, що ввозиться для реалізації на території України, повинно відповідати вимогам, встановленим нормативно-правовими актами у сфері насінництва та розсадництва, що діють в Україні. Ввезення та вивезення за межі України зразків насіння і садивного матеріалу сортів рослин, не занесених до Реєстру сортів України та/або до Реєстру сортів рослин ОЕСР, може здійснюватися для селекційних, дослідних робіт і експонування суб'єктами господарювання на основі підтвердження, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного (нагляду) контролю у сфері насінництва та розсадництва (далі - підтвердження). Порядок та підстави для видачі підтердження або відмови в його видачі, його переоформлення, видачі дублікатів, анулювання встановлюються Кабінетом Міністрів України в порядку, передбаченому Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Видача, переоформлення, видача дубліката підтвердження здійснюється безоплатно. Для отримання підтвердження суб’єкт господарювання подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного (нагляду) контролю у сфері насінництва та розсадництва, заяву за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики. Заява може також подаватися через центр надання адміністративних послуг. Інформація про прийняття заяви центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного (нагляду) контролю у сфері насінництва та розсадництва, або центром надання адміністративних послуг, в порядку інформаційної взаємодії направляється центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи. Відповідальність за достовірність заявлених відомостей несе суб’єкт господарювання, який подав заяву. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного (нагляду) контролю у сфері насінництва та розсадництва, має право перевіряти відомості, зазначені у заяві. Для перевірки відомостей, зазначених у заяві центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного (нагляду) контролю у сфері насінництва та розсадництва, має право запитувати відповідну інформацію в органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також має доступ до даних відповідних державних реєстрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного (нагляду) контролю у сфері насінництва та розсадництва, зобов’язаний прийняти рішення про видачу підтвердження або обґрунтовану відмову у його видачі, не пізніше п’яти робочих днів з дня надходження заяви. Підтвердження або обґрунтована відмова у його видачі направляється (вручається) суб'єкту господарювання та в порядку інформаційної взаємодії центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення будь-яким способом, що забезпечує наявність доказів здійснення такого направлення (вручення). Виключними підставами для обґрунтованої відмови у видачі підтвердження є:
перевищення дозволених кількісних обмежень на обсяг зразків насіння та/або садивного матеріалу, що ввозиться в Україну для селекційних, дослідних робіт і експонування; встановлення факту подання недостовірних відомостей у заяві. У разі, якщо через п’ять робочих днів з дня закінчення встановленого строку, суб'єктом господарювання не отримано підтвердження або обґрунтовану відмову у його видачі, суб'єкт господарювання має право на ввезення або вивезення за межі України зразків насіння і садивного матеріалу без підтвердження на підставі копії заяви (з описом прийнятих документів) з відміткою про дату її прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного (нагляду) контролю у сфері насінництва та розсадництва, або центром надання адміністративних послуг за умови відсутності у центрального органа виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, інформації про відмову у видачі підтвердження. Підтвердження діє з дати його видачі до дня фактичного ввезення або вивезення за межі України погодженого обсягу насіння або садивного матеріалу, але не більше одного року. Зразки насіння і садивного матеріалу, що ввозяться в Україну або вивозяться з України для селекційних, дослідних робіт і експонування суб'єктами господарювання, не підлягають сертифікації. Карантинний огляд зазначених зразків здійснюється на безоплатній основі. Зразки насіння та садивного матеріалу для селекційних, дослідних робіт, експонування ввозяться в кількості, необхідній для проведення польових досліджень з кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні з розрахунку 1 зразок на 1 рік на 1 точку досліджень. Кількість точок дослідження на території України на один сорт зразка насіння та садивного матеріалу не може перевищувати тридцяти. Порядок обліку та контролю кількості точок дослідження визначається центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики».
 
Враховано редакційно   Стаття 20. Ввезення та вивезення насіння і садивного матеріалу
Ввезення на територію України насіння і садивного матеріалу здійснюється за умови належності його до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України та/або Переліку сортів рослин ОЕСР, тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна, а також в інших випадках, визначених цією статтею.
Ввезення на територію України та вивезення за її межі насіння і садивного матеріалу сорту, не занесеного до Реєстру сортів рослин України, але занесеного до Переліку сортів рослин ОЕСР, тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна, здійснюються виключно для цілей розмноження та подальшого вивезення за межі України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Митне оформлення насіння і садивного матеріалу здійснюється за наявності фітосанітарного сертифіката та сертифіката країни-експортера, що засвідчує якість насіння та/або садивного матеріалу, або сертифіката ОЕСР і сертифіката ІSТА.
Насіння і садивний матеріал, що ввозяться на територію України та на які видані сертифікати ОЕСР та сертифікати ІSТА, не потребують додаткової перевірки показників, зазначених у цих сертифікатах.
Насіння і садивний матеріал, що ввозяться для реалізації на території України, повинні відповідати вимогам, встановленим законодавством у сфері насінництва та розсадництва.
Ввезення на територію України та вивезення за її межі зразків насіння і садивного матеріалу сортів рослин, не включених до Реєстру сортів рослин України та/або Переліку сортів рослин ОЕСР, можуть здійснюватися для селекційних, дослідних робіт і експонування суб'єктами насінництва та розсадництва на основі підтвердження, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного (нагляду) контролю у сфері насінництва та розсадництва.
Порядок видачі підтвердження або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката чи анулювання підтвердження встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Видача підтвердження, його переоформлення або видача дубліката здійснюється безоплатно.
Для отримання підтвердження суб’єкт насінництва та розсадництва подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, або до центру надання адміністративних послуг заяву за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Інформація про прийняття заяви центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, або центром надання адміністративних послуг у порядку інформаційної взаємодії направляється центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи.
Відповідальність за достовірність зазначених відомостей, що містяться у заяві, несе суб’єкт господарювання - заявник.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, має право перевіряти відомості, зазначені в заяві. Для перевірки відомостей, зазначених у заяві, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, має право запитувати відповідну інформацію в органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також має доступ до даних державних реєстрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, зобов’язаний прийняти рішення про видачу підтвердження або про обґрунтовану відмову у його видачі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання заяви.
Підтвердження або обґрунтована відмова у його видачі направляється (вручається) суб'єкту насінництва та розсадництва, а також у порядку інформаційної взаємодії центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення у будь-який спосіб, що забезпечує наявність доказів здійснення такого направлення (вручення).
Порядок інформаційної взаємодії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, визначається Кабінетом Міністрів України.
Виключними підставами для обґрунтованої відмови у видачі підтвердження є:
перевищення дозволених кількісних обмежень на обсяг зразків насіння та/або садивного матеріалу, що ввозиться в Україну для селекційних, дослідних робіт і експонування;
встановлення факту подання недостовірних відомостей у заяві.
У разі якщо через п’ять робочих днів з дня закінчення встановленого строку суб'єкт господарювання не отримав підтвердження або обґрунтовану відмову у його видачі, він має право на ввезення в Україну або вивезення з України зразків насіння і садивного матеріалу без підтвердження на підставі копії заяви (з описом прийнятих документів) з відміткою про дату її прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, за умови відсутності у центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, інформації про відмову у видачі підтвердження.
Підтвердження діє з дня його видачі до дня фактичного ввезення в Україну або вивезення з України погодженого обсягу насіння або садивного матеріалу, але не більше одного року.
Зразки насіння і садивного матеріалу, що ввозяться в Україну або вивозяться з України для селекційних, дослідних робіт і експонування суб'єктами насінництва та розсадництва, не підлягають сертифікації. Карантинний огляд зазначених зразків здійснюється безоплатно.
Обсяг зразків насіння та садивного матеріалу сорту рослин, що ввозяться для селекційних, дослідних робіт і експонування протягом одного календарного року, не повинен перевищувати тридцятикратного обсягу посадкового матеріалу сорту, що надається для проведення одного року польових досліджень з кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність для поширення в Україні.
Для сортів рослин (родів і видів), рішення щодо придатності яких для поширення в Україні приймається за даними заявника, зразки насіння та садивного матеріалу для селекційних, дослідних робіт і експонування ввозяться в кількості, що подається разом із заявкою на сорт рослин.
Суб'єкт насінництва та розсадництва, який отримав підтвердження, до 1 лютого року, наступного за роком, в якому було здійснено ввезення в Україну зразків насіння і садивного матеріалу для селекційних, дослідних робіт і експонування, зобов’язаний письмово повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, про фактичний обсяг ввезених зразків насіння і садивного матеріалу та їх подальше використання (місце вирощування та обсяги отриманого врожаю).
Контроль за використанням зразків насіння і садивного матеріалу, що ввозяться для селекційних, дослідних робіт і експонування, а також за врожаєм, отриманим з таких зразків, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва.
 
228. "Стаття 20. Ввезення та вивезення насіння і садивного матеріалу
 
      
229. Насіння та садивний матеріал дозволяється ввозити в Україну за умови належності його до сорту, який занесений до Реєстру сортів рослин України та/або Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна.
 
-83- Кіт А.Б.
Абзаци перший-третій пункту 19 частини першої викласти у такій редакції: «Насіння і садивний матеріал дозволяється ввозити в Україну за умови належності його до сорту, який занесений до Реєстру сортів рослин України.
Насіння сорту, який занесений до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна, ввозиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику у сфері насінництва та розсадництва, за умови, що воно призначене для розмноження і наступного вивезення за межі країни.
Митне оформлення насіння і садивного матеріалу здійснюється за наявності сертифікатів країни експортера».
 
Враховано редакційно      
230. Насіння сорту, який занесений до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна, ввозиться в Україну за умови, що воно призначене для розмноження і наступного вивезення за межі країни. Таке насіння не підлягає обов’язковій сертифікації в Україні та може бути сертифіковане суб’єктами насінництва та розсадництва добровільно.
 
      
231. Митне оформлення насіння і садивного матеріалу здійснюється за наявності сертифікату ОЕСР або сертифікату ІСТА. Митне оформлення насіння і садивного матеріалу, на які не видаються сертифікат ОЕСР або сертиікат ІСТА, здійснюється за наявності сертифікатів країни експортера.
 
-84- Кіт А.Б.
Абзаци четвертий - п’ятий пункту 19 частини 1 вилучити.
 
Відхилено      
232. Насіння і садивний матеріал, яке ввозиться для реалізації на території України, повинно відповідати вимогам встановленим нормативно-правовими актами у сфері насінництва та розсадництва, що діють в Україні, та підтверджуватися сертифікатом на насіння/садивний матеріал виданим акредитованим органом з оцінки відповідності. Насіння і садивний матеріал, які ввозиться для реалізації на території України, та на які видано сертифікат ОЕСР або сертифікат ІСТА, не потребують сертифікації на території України.
 
      
233. Порядок ввезення, розмноження, сертифікації та наступного вивезення за межі України насіння сорту, який занесений до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна встановлює Кабінет Міністрів України. Зазначений порядок має відповідати схемам сортової сертифікації Організації економічного співробітництва та розвитку, до яких приєдналася Україна.
 
      
234. Зразки насіння і садивного матеріалу сортів рослин, не занесених до Реєстру сортів України та/або до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, можуть ввозитися в Україну та вивозитися з України для селекційних, дослідних робіт і експонування суб'єктами господарювання на основі підтвердження, що видається центральним органом виконавчої влади з питань нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (далі - підтвердження).
 
-85- Кіт А.Б.
Абзац 8 підпункту 19 пункту 1 частини 1 викласти в такій редакції: «Насіння і садивний матеріал сортів рослин, не занесених до Реєстру сортів рослин України та/або до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку, ввозяться в Україну для селекційних, дослідних робіт і експонування суб'єктами господарювання незалежно від форми власності на основі підтвердження, що видається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі».
 
Враховано редакційно      
235. Видача, переоформлення, видача дубліката підтвердження здійснюється безоплатно.
 
      
236. Для отримання підтвердження до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі подається заява у якій щодо насіння та/або садивного матеріалу вказується:
 
      
237. назва сорту та культури;
 
      
238. вага/кількість;
 
      
239. країна походження;
 
      
240. мета ввезення.
 
      
241. Відповідальність за достовірність заявлених відомостей несе особа, що подає заяву.
 
      
242. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі має право організувати перевірку відомостей, заявлених у заяві.
 
      
243. Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації державної аграрної політики та не може передбачати подання фізичною особою-підприємцем або юридичною особою документів, що підтверджують заявлені відомості та одночасно є в розпорядженні будь-яких органів державної та/або місцевої влади та/або містяться у відповідних державних реєстрах.
 
      
244. Про видачу підтвердження або про відмову у його видачі центральний орган виконавчої влади з питань нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі має прийняти рішення не пізніше десяти календарних днів з дня надходження заяви.
 
      
245. Підтвердження або рішення про відмову у його видачі вручається (направляється) фізичній особі-підприємцю або юридичній особі не пізніше наступного робочого дня після його прийняття.
 
      
246. Вручення (направлення) підтвердження або рішення про його відмову здійснюється будь-яким способом, що забезпечує наявність доказів здійснення такого вручення (направлення).
 
      
247. Підставою прийняття рішення про відмову у видачі підтвердження є:
 
      
248. обсяг насіння та/або садивного матеріалу, що ввозиться в Україну для селекційних, дослідних робіт і експонування, перевищує кількість посадкового матеріалу сорту, що встановлена цією статтею;
 
      
249. встановлення факту надання в заяві на отримання погодження недостовірних відомостей.
 
      
250. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законом, не допускається.
 
      
251. У разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено підтвердження або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі підтвердження суб'єкт господарювання має право провадити дії щодо ввезення в Україну або вивезення з України зразків насіння і садивного матеріалу. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.
 
      
252. Строк дії підтвердження - один рік з дня наступного за днем його видачі або до дня фактичного ввезення погодженого обсягу насіння, залежно від того, що настає раніше.
 
      
253. Підстави анулювання підтвердження, переоформлення погодження та видачі дубліката погодження встановлено Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
 
      
254. Порядок видачі підтвердження або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання встановлюється Кабінетом Міністрів України, в порядку передбаченому Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
 
      
255. Зразки насіння і садивного матеріалу, що ввозяться в Україну або вивозяться з України для селекційних, дослідних робіт і експонування суб'єктами насінництва та розсадництва, не підлягають ліцензуванню та сертифікації.
 
      
256. Карантинний огляд зазначених зразків здійснюється на безоплатній основі.
 
      
257. Зразки насіння та садивного матеріалу для селекційних, дослідних робіт, експонування ввозяться в кількості, що визначається для забезпечення проведення польових досліджень з кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні з розрахунку 1 зразок на 1 рік на 1 точку досліджень. Кількість точок дослідження не може перевищувати тридцяти.
 
      
258. Суб'єкт господарювання несе передбачену законом відповідальність за використання зразків насіння та садивного матеріалу, що ввозиться в Україну для селекційних, дослідних робіт та експонування, відповідно до призначення.
 
      
259. Вивезення насіння та/або садивного матеріалу за межі України та його митне оформлення здійснюється за наявності дозволу (ліцензійного договору) володільця патенту на відповідний сорт та фітосанітарного сертифіката.";
 
      
260. 20) в абзаці першому статті 21 слова "в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику" замінити словами "відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами у сфері насінництва та розсадництва";
 
-86- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 20) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«20) статтю 21 викласти у такій редакції:
«Стаття 21. Маркування та пакування насіння і садивного матеріалу
Насіння і садивний матеріал, що вводяться в обіг, обов'язково маркуються і пакуються згідно з вимогами законодавства у сфері насінництва та розсадництва».
 
Враховано   Стаття 21. Маркування та пакування насіння і садивного матеріалу
Насіння і садивний матеріал, що вводяться в обіг, обов'язково маркуються і пакуються згідно з законодавством у сфері насінництва та розсадництва»;
 
261. 21) в абзаці першому статті 22 слова "нормативно-правових актів" замінити словами "встановленими нормативно-правовими актами у сфері насінництва та розсадництва";
 
-87- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 21) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«21) частину першу статті 22 викласти у такій редакції:
«Суб'єкт насінництва гарантує відповідність сортових і посівних якостей насіння, а суб’єкт розсадництва – сортових і товарних якостей садивного матеріалу, вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва, про що зазначається у сертифікатах».
 
Враховано   11) частину першу статті 22 викласти в такій редакції:
«Суб'єкт насінництва гарантує відповідність сортових і посівних якостей насіння, а суб’єкт розсадництва – сортових і товарних якостей садивного матеріалу вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва, про що зазначається у сертифікатах»;
 
262. 22) в абзаці першому статті 24 слово "законодавством" замінити словом "законом";
 
      
263. 23) статтю 25 викласти в наступній редакції:
 
-88- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 23) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«23) статті 23 – 25 викласти у такій редакції:
«Стаття 23. Арбітражне (експертне) визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу
Арбітражне (експертне) визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу може проводитися на вимогу споживача або суб’єкта насінництва та розсадництва проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва.
встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Розділ V. Державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва
Стаття 24. Державні органи нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва
Державний контроль у сфері насінництва та розсадництва здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, та його територіальні органи в порядку, встановленому законом.
Стаття 25. Посадові особи, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва та розсадництва
Здійснення державного контролю у сфері насінництва та розсадництва покладається на інспекторів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва. На посадових осіб, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва та розсадництва, поширюється дія Закону України "Про державну службу"«.
 
Враховано   12) статті 23–26 і 28 викласти в такій редакції:
«Стаття 23. Арбітражне (експертне) визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу
Арбітражне (експертне) визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу може здійснюватися на вимогу споживача або суб’єкта насінництва та розсадництва центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва.
встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Розділ V. Державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва
Стаття 24. Державні органи нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва
Державний контроль у сфері насінництва та розсадництва здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, та його територіальні органи в порядку, встановленому законом.
Стаття 25. Посадові особи, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва та розсадництва
Здійснення державного контролю у сфері насінництва та розсадництва покладається на інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізацує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва.
На посадових осіб, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва та розсадництва, поширюється дія Закону України "Про державну службу».
 
    -89- Ленський О.О.
Пункт двадцять третій частини другої розділу 1 проекту виключити.
 
Відхилено    
264. "Стаття 25. Посадові особи, які здійснюють державний контроль у насінництві та розсадництві
 
      
265. Організація та здійснення державного контролю у сфері насінництва та розсадництва покладається на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
 
-90- Кулініч О.І.
Пункт двадцять третій частини першої розділу 1 проекту викласти в такій редакції: "Стаття 25. Посадові особи, які здійснюють державний контроль у насінництві та розсадництві. Здійснення державного контролю у сфері насінництва та розсадництва покладається на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва. На посадових осіб, які здійснюють державний контроль у насінництві та розсадництві поширюється дія Закону України "Про державну службу".;
 
Враховано      
266. Головні та провідні спеціалісти, які безпосередньо здійснюють державний нагляд (контроль), є одночасно державними інспекторами сільського господарства України.
 
      
267. На посадових осіб, яким надано повноваження головних державних інспекторів сільського господарства, та їх заступників, старших державних та державних інспекторів, поширюється дія Закону України "Про державну службу".;
 
      
268. 24) у статті 26:
 
-91- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 24) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«24) статтю 26 викласти у такій редакції:
«Стаття 26. Повноваження посадових осіб з питань нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва
Посадові особи, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва та розсадництва, у межах своїх повноважень при здійсненні заходів державного контролю мають право: контролювати додержання суб'єктами насінництва та розсадництва вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва; давати обов'язкові для виконання суб'єктами насінництва та розсадництва вказівки про усунення порушень щодо ведення насінництва та розсадництва та визначати строк усунення виявлених порушень; безперешкодного доступу в будь-яке місце вирощування, оброблення та зберігання насіння і садивного матеріалу відповідно до закону; ознайомлюватися з документацією щодо насінництва та розсадництва, відкривати будь-яку упаковку (контейнер) з насінням чи садивним матеріалом для відбору контрольних проб; накладати на винних осіб адміністративні стягнення за порушення вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів; звертатися до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення або заборони реалізації насіння і садивного матеріалу, якщо під час перевірки виявлено невідповідність їхніх якісних показників вимогам законодавства; виконувати інші повноваження, визначені законом відповідно до їх компетенції».
 
Враховано   Стаття 26. Повноваження посадових осіб з питань нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва
Посадові особи, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва та розсадництва, у межах своїх повноважень при здійсненні заходів державного контролю мають право:
контролювати додержання суб'єктами насінництва та розсадництва вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
давати обов'язкові для виконання суб'єктами насінництва та розсадництва вказівки про усунення порушень щодо ведення насінництва та розсадництва і визначати строк усунення виявлених порушень;
безперешкодного доступу в будь-яке місце вирощування, оброблення та зберігання насіння і садивного матеріалу відповідно до закону;
ознайомлюватися з документацією щодо насінництва та розсадництва, відкривати будь-яку упаковку (контейнер) з насінням чи садивним матеріалом для відбору контрольних проб;
накладати на винних осіб адміністративні стягнення за порушення вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону;
звертатися до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення або заборони реалізації насіння і садивного матеріалу, якщо під час перевірки виявлено невідповідність їхніх якісних показників вимогам законодавства;
виконувати інші повноваження, визначені законом»;
 
269. абзац другий викласти в такій редакції:
 
      
270. "контролювати додержання суб'єктами насінництва та розсадництва вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва";
 
      
271. абзац сьомий викласти в такій редакції: "звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення або заборони реалізації насіння і садивного матеріалу, якщо під час перевірки виявлено невідповідність їхніх якісних показників вимогам законодавства";
 
      
272. абзац восьмий виключити;
 
      
273. 25) в абзаці другому статті 28 слова "систематичного порушення атестаційних вимог або" замінити словами "систематичного грубого порушення ним".
 
-92- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Підпункт 25) пункту 1 Розділу І проекту викласти у такій редакції:
«25) статтю 28 викласти у такій редакції:
«Стаття 28. Відповідальність за порушення законодавства у сфері насінництва та розсадництва
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері насінництва та розсадництва, несуть відповідальність згідно із законом.
Суб’єкт насінництва та розсадництва позбавляється права займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу шляхом виключення з Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва у разі систематичного грубого порушення ним законодавства у сфері насінництва та розсадництва.
У разі систематичного грубого порушення аудитором з сертифікації (агрономи-інспектори) законодавства у сфері насінництва та розсадництва він позбавляється права виконувати роботи у сфері насінництва і розсадництва строком на 5 років, а видане йому свідоцтво аудитора з сертифікації (агронома-інспектора) скасовується.
Накладення стягнення не звільняє винних осіб від відшкодування збитків у випадках і порядку, передбачених законом».
 
Враховано   «Стаття 28. Відповідальність за порушення законодавства у сфері насінництва та розсадництва
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері насінництва та розсадництва, несуть відповідальність згідно із законом.
Суб’єкт насінництва та розсадництва позбавляється права займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу шляхом виключення з Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва у разі систематичного грубого порушення ним законодавства у сфері насінництва та розсадництва.
У разі систематичного грубого порушення аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) законодавства у сфері насінництва та розсадництва він позбавляється права провадити діяльність у сфері насінництва та розсадництва строком на п’ять років, а видане йому свідоцтво аудитора з сертифікації (агронома-інспектора) скасовується.
Накладення стягнення не звільняє винних осіб від відшкодування збитків у випадках і порядку, передбачених законом».
 
274. 2. У Законі України "Про охорону прав на сорти рослин" (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 21 (25.05.93), ст. 218):
 
-93- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Пункт 2 Розділу І проекту викласти в такій редакції: «2. У законі України «Про охорону прав на сорти рослин» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 23, ст. 163; 2007 р., № 1, ст. 1; 2014 р., № 6-7, ст. 80):
1) у тексті закону слова «Уповноваженого органу» замінити словами «Компетентного органу» у відповідних відмінках;
2) статтю 1 викласти у такій редакції:
«Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
автор сорту – фізична особа, яка безпосередньо вивела чи винайшла і поліпшила сорт;
селекціонер – автор сорту; особа, яка має трудові чи цивільно-правові відносини з автором сорту щодо виведення або винайдення та поліпшення сорту; правонаступник (спадкоємець) першої або другої із згаданих вище осіб, залежно від конкретного випадку;
батьківські компоненти – це складові гібриду першого покоління (лінія, гібрид), що використовувалися для його створення;
ботанічний таксон – таксономічна категорія, встановлена для відособленої групи рослин, споріднених між собою спільністю ознак, властивостей;
використання сорту - будь-яка дія щодо сорту, що зазначена у цьому Законі в переліку дій, які потребують дозволу володільця патенту або за його відсутності – власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту;
власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту - особа, якій належить впродовж визначеного цим Законом строку і засвідчене свідоцтвом про державну реєстрацію сорту майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин;
держава-учасник - держава, що приєдналась до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин, прийнятої 2 грудня 1961 року і переглянутої 10 листопада 1972 року, 23 жовтня 1978 року і 19 березня 1991 року;
експертний заклад - підприємство, установа або організація, уповноважені Компетентним органом на виконання окремих повноважень у сфері охорони прав на сорти рослин відповідно до цього Закону;
об’єкт заявки – сорт рослин, щодо якого подано заявку;
поширення сорту - комерційне розповсюдження посадкового матеріалу - матеріального носія сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України;
Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні (далі - Реєстр сортів рослин України) – офіційний перелік сортів рослин, які придатні для поширення в Україні;
сорт рослин - окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів (рід, вид, різновидність), яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умови виникнення правової охорони;
Компетентний орган – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин».
3) у статті 2:
у назві слова «про права» замінити словами «про охорону прав»;
слова «про права» замінити словами «про охорону прав»;
4) у статті 4 слово «виданими» замінити словом «прийнятими»;
5) у статті 5 слово «захистом» замінити словом «охороною»;
6) статті 6 – 9 викласти у такій редакції:
«Стаття 6. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері охорони прав на сорти
#-10027
спрямовує і координує роботу центральних органів виконавчої влади щодо виконання цього Закону; видає нормативно-#102634
Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері охорони прав на сорти рослин (Контролюючого органу)
Контролюючий орган організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині охорони прав на сорти рослин за:
дотриманням юридичними та фізичними особами вимог законодавства з охорони прав на сорти рослин у сфері виробництва, використання, зберігання, реалізації та розмноження сортів рослин; веденням первинного насінництва власниками майнових прав інтелектуальної власності та підтримувачами сортів рослин; проведенням експертизи заявки на сорт рослин; ввезенням в Україну садивного матеріалу (насіння) незареєстрованих в Україні сортів рослин; дотриманням особистого немайнового права авторства на сорт, майнового права власника сорту, права попереднього користування і права при відновленні прав на сорт, права на поширення сорту в Україні, прав автора сорту при відмові власника від майнового права на сорт, порядку вивезення з України посадкового матеріалу (насіння) сортів рослин, що містять об’єкт інтелектуальної власності, угоди, укладеної між роботодавцем та автором сорту щодо виплати справедливої винагороди; здійснює інші повноваження, визначені цим Законом.
Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин (Компетентного органу)
Компетентний орган:
забезпечує розвиток наукового та матеріально-технічного потенціалу у сфері охорони прав на сорти рослин; узгоджує формування і виконання міжнародних науково-технічних програм і проектів з охорони прав на сорти рослин за спільними координаційними договорами; сприяє розвитку інноваційної діяльності в галузі сортовивчення і охорони прав на сорти рослин; дає державне замовлення на проведення науково-технічної експертизи у сфері охорони прав на сорти рослин; узагальнює практику застосування законодавства про охорону прав на сорти рослин, розробляє пропозиції з його вдосконалення; організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них; забезпечує проведення державної реєстрації заявок, прав на сорти рослин, сортів і підтримувачів сортів рослин; уповноважує експертні заклади на виконання окремих повноважень у сфері прав на сорти рослин відповідно до цього Закону; видає патенти на сорти рослин, свідоцтва про авторство на сорти рослин, свідоцтва про державну реєстрацію сорту рослин; забезпечує ведення Реєстру заявок, Реєстру патентів, Реєстру сортів рослин України; організовує перевірку збереженості сортів рослин; забезпечує опублікування офіційних відомостей про видані патенти на сорти рослин і свідоцтва про авторство на сорти рослин, видає Каталог сортів рослин, придатних для поширення в Україні; забезпечує опублікування офіційних відомостей про видачу ліцензії на використання сорту та передачу майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин;
#102634
організовує та бере участь у міжнародних заходах наукового спрямування (форуми, симпозіуми, конференції тощо), координує участь наукових установ у діяльності іноземних та міжнародних наукових товариств, асоціацій і союзів на правах їх членів у сфері інтелектуальної власності на сорти рослин; здійснює інші повноваження, визначені цим Законом.
Стаття 9. Уповноваження експертних закладів на виконання окремих повноважень у сфері прав на сорти рослин
1. Компетентний орган може уповноважувати експертні заклади на виконання повноважень у сфері прав на сорти рослин, закріплених цим Законом за Компетентним органом, якщо експертний заклад відповідає таким вимогам: є юридичною особою – резидентом України; може підтвердити відповідний рівень компетентності; має належну кількість кваліфікованого персоналу, що працюють на постійних умовах, достатню для проведення експертизи заявки на сорт; не є суб’єктом насінництва та розсадництва; не використовує фінансові та матеріальні ресурси заявника; має належне інформаційно-технічне забезпечення для проведення експертизи заявки на сорт; має акредитовані лабораторії (центри); має систему управління якістю; не має комерційної або іншої заінтересованості щодо об’єктів заявки; має належну матеріально-технічну базу та інші об’єкти інфраструктури, необхідні для виконання повноважень у сфері прав на сорти рослин, на виконання яких надається уповноваження.
Порядок підтвердження відповідного рівня компетентності, вимог щодо кількості кваліфікованого персоналу, що працює на постійній основі, вимоги до фінансових та матеріальних ресурсів, акредитованих лабораторій експертного закладу та системи управління якістю затверджуються Компетентним органом.
3. У разі прийняття рішення про уповноваження експертного закладу, Компетентний орган видає організаційно-розпорядчий акт, в якому зазначаються: найменування юридичної особи, яку уповноважено на виконання окремих повноважень Компетентного органу; строк уповноваження; перелік повноважень у сфері прав на сорти рослин, на виконання яких надається уповноваження; умови, за яких уповноваження може бути припинене або відкликане; порядок координації дій між Компетентним органом та експертним закладом.
4. Експертні заклади регулярно або за відповідним запитом Компетентного органу звітують про результати своєї діяльності у сфері охорони прав на сорти.
5. Компетентний орган щорічно проводить аудит діяльності експертних закладів щодо виконання ними окремих повноважень у сфері охорони прав на сорти. У разі виявлення за результатами аудиту порушень, Компетентний орган встановлює строк для усунення таких порушень. Якщо експертний заклад не вживає заходів з усунення таких порушень протягом встановленого строку, Компетентний орган відкликає уповноваження експертного закладу.
6. Компетентний орган оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті організаційно-розпорядчий акт про уповноваження експертного закладу, не пізніше наступного дня після його прийняття, а також перелік експертних закладів, які уповноваженні на виконання окремих повноважень у сфері охорони прав на сорти.
 
Враховано   1. У Законі України "Про охорону прав на сорти рослин" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 23, ст. 163; 2007 р., № 1, ст. 1; 2014 р., № 6-7, ст. 80):
1) статтю 1 викласти в такій редакції:
«Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
автор сорту – фізична особа, яка безпосередньо вивела чи винайшла і поліпшила сорт;
батьківські компоненти – складові гібриду першого покоління (лінія, гібрид), що використовувалися для його створення;
ботанічний таксон – таксономічна категорія, встановлена для відособленої групи рослин, споріднених між собою спільністю ознак, властивостей;
використання сорту - будь-яка дія щодо сорту, зазначена в цьому Законі в переліку дій, що потребують дозволу володільця патенту або, за його відсутності, власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту;
власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту - особа, якій належить упродовж визначеного цим Законом строку і засвідчене свідоцтвом про державну реєстрацію сорту майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин;
держава-учасник - держава, що приєдналася до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин, прийнятої 2 грудня 1961 року і переглянутої 10 листопада 1972 року, 23 жовтня 1978 року і 19 березня 1991 року;
Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні (далі - Реєстр.картка №
)
5. Компетентний орган або експертний заклад зобов'язаний щорічно повідомляти заявника про результати експертизи сорту, а також надавати йому коментарі до результатів експертизи.
6. Якщо Компетентний орган або експертний заклад вважає результати експертизи недостатніми для складання експертного висновку за заявкою, він має право за погодженням із заявником продовжити строк експертизи, але не більше ніж на один календарний рік.
7. Якщо експертиза сорту проводиться експертним закладом, її результати повинні передаватися виключно Компетентному органу та заявнику. Будь-яке інше використання результатів експертизи можливе лише з дозволу заявника»;
17) у статті 33:
абзац другий частини першої після слів «Реєстр.картка №
)
21) статтю 38 викласти в такій редакції:
«Стаття 38. Право на поширення сорту в Україні
1. Право на поширення сорту в Україні виникає з дня прийняття рішення про державну реєстрацію майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту. Щодо сортів родів і видів, не віднесених до переліку родів і видів, сорти яких проходять експертизу на придатність сорту для поширення, що затверджується Компетентним органом, рішення про державну реєстрацію прав на сорт є одночасно рішенням про державну реєстрацію сорту.
Власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту має право передати своє право на поширення сорту на підставі договору будь-якій особі.
2. Сорти, не внесені до Реєстру сортів рослин України, забороняється поширювати в Україні, якщо інше не встановлено законом»;
22) частину другу статті 47 викласти в такій редакції:
«2. Будь-яка особа має право розмножувати у своєму господарстві, що не вважається порушенням майнових прав володільця патенту та власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту, для власних потреб зібраний матеріал, одержаний нею у своєму господарстві шляхом вирощування сорту, що охороняється, чи сорту, на який поширюється дія частини третьої статті 39 цього Закону, за умови належності сорту до одного з таких ботанічних родів і видів:
Боби (Vісіа fаbа L. vаr. mіnоr; vаr. mаjоr Наrz);
Горох посівний (Ріsum sаtіvum L.);
Горошок посівний (вика) (Vісіа sаtіvа L.);
Жито посівне (Sесаlе сеrеаlе L.);
Картопля (Sоlаnum tubеrоsum L.);
Конюшина олександрійська (Тrіfоlіum аlехаndrіnum L.);
Конюшина перевернута (персидська) (Тrіfоlіum rеsuріnаtum L.);
Люпин жовтий (Luріnus lutеus L.);
Люцерна посівна (Меdісаgо sаtіvа L.);
Льон низький (олійний) (Lіnum humіlе Міll.), включаючи льон звичайний (довгунець) (Lіnum usіtаtіssіmum L.);
Нут звичайний (Сісеr аrіеtіnum L.);
Овес посівний (Аvеnа sаtіvа L.);
Очеретянка канарська (Рhаlаrіs саnаrіеnsіs L.);
Пажитниця багатоквіткова (райграс) (Lоlіum multіflоrum Lаm.);
Пшениця м'яка (Тrіtісum аеstіvum L. еmеnd. Fіоrі еt Раоl.);
Пшениця спельта (Тrіtісum sреltа L.);
Пшениця тверда (Тrіtісum turgіdum L. subsр. durum (Dеsf.) Нusn.);
Ріпак (Вrаssіса nарus L. оlеіfеrа);
Редька (Rарhаnus sаtіvus L.);
Рис посівний (Оrіzа sаtіvа L.);
Тритикале (Тrіtісоsесаlе);
Ячмінь звичайний (Ноrdеum vulgаrе L.)»;
23) статтю 48 викласти в такій редакції:
«Стаття 48. Обов'язки володільця патенту та власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту
1. Володілець патенту та власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту повинні добросовісно користуватися своїми майновими правами.
2. Володілець патенту протягом усього терміну чинності патенту або за відсутності володільця патенту – власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту забезпечує збереженість сорту чи його вихідних компонентів.
3. На запит Компетентному органу або експертного закладу володілець патенту або за відсутності володільця патенту – власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту зобов'язаний надати інформацію, документи, матеріал, зразки сорту, що охороняється (у тому числі батьківські компоненти сорту), з метою:
а) перевірки збереженості сорту;
б) визначення та оновлення офіційного зразка сорту;
в) проведення порівняльної експертизи між сортами.
г) визначення відповідності сорту морфологічним ознакам, визначеним при його реєстрації.
4. Компетентний орган може зобов'язати володільця патенту зберігати офіційний зразок об’єкта заявки»;
24) у статті 50-1:
частини першу і другу після слів «Реєстрі сортів» доповнити словами «рослин України»;
частину четверту і абзац другий частини шостої доповнити словами «рослин України»;
25) частину третю статті 56 викласти в такій редакції:
«3. Збори сплачуються до державного бюджету та використовуються на покриття витрат за дії, пов’язані з охороною прав на сорти рослин»;
26) у тексті Закону слова «Уповноважений орган» в усіх відмінках замінити словами «Компетентний орган» у відповідному відмінку.
 
    -94- 7. Експертні заклади не можуть бути уповноваженні Компетентним органом на виконання повноважень щодо: прийняття рішень щодо заявок; видачі охоронних документів, що засвідчують права на сорт; затвердження нормативних документів галузевого призначення на продукцію, процеси, послуги в разі відсутності національних стандартів або необхідності встановлення вимог, що перевищують чи доповнюють вимоги національних стандартів; надання державного замовлення на #102634
7) у статті 11:
у частині третій слово « (селекціонер)» виключити; у частині четвертій: слова «придатність на поширення» замінити словами «придатність сорту для поширення»; слова «Реєстру сортів» доповнити словами «рослин України»;
8) у статті 14 слова «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин» замінити словами «Кабінетом Міністрів України»;
9) статті 15 – 18 викласти в такій редакції:
«Стаття 15. Загальні положення порядку набуття прав на сорт
1. Права на сорт набуваються в Україні шляхом подання до Компетентного органу заявки, експертизи заявки та державної реєстрації прав.
2. Набування прав на сорт в іноземних державах здійснюється незалежно від набування таких прав в Україні.
3. Від імені авторів сортів, заявників, володільців патентів та власників майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту у відносинах, врегульованих цим Законом, можуть виступати їх представники, зокрема представники з питань інтелектуальної власності, зареєстровані відповідно до положення про них, затвердженого Кабінетом Міністрів України. В такому разі відносини з представниками вважаються відносинами відповідно з авторами, заявниками, володільцями патентів та власниками майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту.
Стаття 16. Право автора сорту
1. Право на подання заявки на сорт рослин належить автору сорту, якщо інше не передбачено цим Законом або договором.
2. Якщо сорт створили спільно кілька авторів, то вони мають право на подання заявки спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Відмова одного чи кількох з них від здійснення права на подання заявки не припиняє такого права в решти співавторів сорту.
3. У разі перегляду умов договору стосовно складу авторів сорту Компетентний орган за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як авторів, а також авторів, не зазначених у заявці, вносить зміни до відповідних документів у встановленому порядку за умови надходження клопотання до прийняття рішення про державну реєстрацію прав на сорт та сплати відповідного збору.
4. Автору сорту належать права авторства, які є особистими немайновими правами і охороняються безстроково, згідно із положеннями статті 37 цього Закону.
Стаття 17. Право роботодавця (замовника)
1. Якщо сорт створено автором сорту у зв'язку з виконанням трудового договору (контракту) чи договору про створення сорту за замовленням, то в разі, якщо трудовим договором (контрактом) чи договором про створення сорту за замовленням між роботодавцем (замовником) і автором сорту не передбачено інше, право на подання заявки на сорт належить автору сорту та роботодавцю (замовнику) спільно.
Роботодавець (замовник) може передати право на подання заявки на сорт рослин на підставі закону або договору.
2. Якщо сорт створено автором сорту у зв'язку з виконанням трудового договору (контракту) чи договору про створення сорту за замовленням, роботодавець (замовник) має право вимагати від автора сорту письмового повідомлення про одержаний ним сорт з повним описом такого сорту, якщо трудовим договором (контрактом) чи договором про створення сорту за замовленням не передбачено інше.
3. Якщо трудовим договором або договором про створення за замовленням між роботодавцем і селекціонером передбачено право на подання заявки тільки роботодавцю, він повинен, якщо трудовим договором (контрактом) чи договором про створення сорту за замовленням не передбачено інше, протягом 60 днів від дати отримання повідомлення автора сорту подати до Компетентного органу заявку на сорт чи передати право на подання заявки іншій особі або прийняти рішення про збереження відомостей про сорт як конфіденційної інформації або комерційної таємниці. У цей же строк роботодавець повинен укласти з автором сорту письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому справедливої винагороди (роялті) відповідно до економічної цінності сорту та іншої його вигоди, якщо трудовим договором (контрактом) чи договором про створення сорту за замовленням не передбачено інше. Компетентний орган може встановлювати мінімальні ставки зазначеної винагороди.
4. Якщо роботодавець (правонаступник роботодавця) не виконає зазначених у частині третій цієї статті вимог у встановлений строк чи не використовуватиме сорт, зберігаючи відомості про нього як конфіденційну інформацію більше чотирьох років від дати одержання повідомлення автора сорту, то право на подання заявки і одержання патенту переходить до автора сорту, а за роботодавцем залишається переважне право на придбання невиключної ліцензії на використання сорту, якщо трудовим договором (контрактом) чи договором про створення сорту за замовленням не передбачено інше.
5. Суперечки щодо умов одержання автором сорту від роботодавця (замовника) винагороди та її розміру розв'язуються у судовому порядку.
Стаття 18. Право правонаступника (спадкоємця)
Право на подання заявки на сорт рослин має відповідно правонаступник (спадкоємець) автора або роботодавця (замовника)».
10) статтю 19-1 викласти в такій редакції:
«Стаття 19-1. Право будь-якої особи
1. Будь-яка особа може подати заявку на набуття майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту, який віднесений до загальновідомих, без набуття майнових прав інтелектуальної власності на такий сорт, засвідчених патентом».
11) у статті 20:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Заявка на сорт подається до Компетентного органу особою, яка має на це право, згідно із статтями 16, 17 і 18 цього Закону.
Якщо заявника можна ідентифікувати як селекціонера на підставі інформаційного обміну між компетентними органами держав-учасників або державами-членами Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин, договір про передачу права на подання заявки не вимагається»;
абзац дванадцятий частини третьої виключити;
частини четверту – п’яту викласти в такій редакції:
«4. У порядку, встановленому Компетентним органом, до заявки додаються зразки посадкового матеріалу об’єкта заявки в кількості та якості, необхідній для проведення його кваліфікаційної експертизи та зберігання.
Зразки посадкового матеріалу батьківських компонентів об’єкта заявки не додаються. Компетентний орган може затребувати зразки посадкового матеріалу батьківських компонентів об’єкта заявки у випадках та порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
Немає висновку    
275. 1) у статті 1:
 
-95- За зверненням заявника Компетентний орган враховує результати експертизи батьківських компонентів, проведеної компетентним органом будь-якої іншої держави-учасниці.
5. Автор сорту має право вимагати, щоб його не згадували як автора в будь-якій публікації про заявку чи патент.
Якщо трудовим договором (контрактом) або договором про створення за замовленням між автором і роботодавцем передбачено відмову автора (авторів) від особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт, а в заяві не зазначено наміру набути немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, ім'я та адреса місця проживання автора (авторів) у заявці можуть не зазначатись»;
частину шосту виключити.
12) у статті 23 після слова «органом» доповнити словами « (експертним закладом)»;
13) у статті 25:
13) у статті 25:
частини другу-третю викласти в такій редакції:
«2. Експертиза заявки проводиться Компетентним органом (експертним закладом) у порядку, встановленому цим Законом.
3. Експертиза заявки складається з формальної експертизи (експертизи за формальними ознаками) та кваліфікаційної (технічної) експертизи";
доповнити частиною шостою такого змісту:
«6. Компетентний орган або експертний заклад зобов’язані письмово повідомити заявника про результати розгляду кожного окремого клопотання, що надійшло від заявника»;
14) у статті 26:
у частині першій слова «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин» замінити словами «Компетентним органом»;
пункт «д» частини другої виключити;
пункт «а» частини третьої викласти в такій редакції: «а) протягом десяти календарних днів заявнику надсилаються: повідомлення про прийняття заявки до розгляду (із зазначенням її номера та дати подання) та ввезення дослідних зразків сортів (із зазначенням необхідної кількості) для цілей експертизи заявки; повідомлення щодо сум зборів, які має сплатити заявник, та реквізити для їх сплати»;
частину четверту викласти в такій редакції: «4. У разі надходження матеріалів, на підставі яких дата подання заявки не може бути встановлена, заявка вважається неподаною, про що протягом десяти календарних днів заявнику надсилається експертний висновок із зазначенням дати надходження цих матеріалів. Перше повідомлення щодо результатів формальної експертизи повинно бути надіслано Компетентним органом заявникові не пізніше трьох місяців з дати одержання ним матеріалів заявки»;
пункт «а» частини п’ятої викласти в такій редакції: «а) заявнику протягом десяти календарних днів надсилається експертний висновок про позитивні результати формальної експертизи і про початок проведення кваліфікаційної експертизи»;
частину шосту виключити;
15) статтю 27 викласти в такій редакції:
«Стаття 27. Кваліфікаційна експертиза
1. Кваліфікаційна експертиза передбачає проведення комплексу досліджень, необхідних для підготовки експертного висновку за заявкою та прийняття рішення щодо державної реєстрації сорту і прав на нього.
2. Кваліфікаційна експертиза починається після отримання заявником експертного висновку про позитивні результати формальної експертизи за умови сплати відповідного збору. За кожен рік експертизи сплачується відповідний збір.
Збір має бути сплаченим протягом двох місяців з дати отримання звіту про результати експертизи попереднього року.
Заявник має право звернутися до Компетентного органу (експертного закладу) із заявою про перенесення строку початку кваліфікаційної експертизи.
3. Збір за проведення кваліфікаційної експертизи для сортів, що не проходять в Компетентному органі (експертному закладі) експертизу на придатність сорту для поширення, є меншим від аналогічного збору для сортів, що проходять таку експертизу.
4. Під час проведення кваліфікаційної експертизи:
а) проводиться експертиза запропонованої назви сорту у порядку, визначеному статтею 28 цього Закону;
б) визначається новизна сорту відповідно до частин третьої і четвертої статті 11 цього Закону.
Якщо в заяві зазначено намагання набути майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин та майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин і встановлено, що новизна втрачена, заявникові надсилається експертний висновок про неможливість набуття майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин з цієї причини і продовження кваліфікаційної експертизи з метою набуття майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин;
в) визначається відповідність сорту критеріям відмінності, однорідності та стабільності відповідно до частин п'ятої, шостої і сьомої статті 11 цього Закону, а Компетентний орган визначає переліки родів і видів, сорти яких проходять цю експертизу;
г) відповідно до положень статті 29 цього Закону проводиться експертиза на придатність сорту для поширення.
д) розглядаються у порядку, визначеному статтею 30 цього Закону, можливі заперечення третіх осіб проти набуття прав на сорт.
5. За результатами кваліфікаційної експертизи у порядку, визначеному статтею 31 цього Закону, формулюється обґрунтований експертний висновок за заявкою і Компетентним органом приймається рішення про державну реєстрацію сорту і видачу патенту або рішення про відмову в реєстрації сорту і видачі патенту.
6. Під час проведення кваліфікаційної експертизи Компетентний орган (експертний заклад) зобов’язаний направляти заявнику щорічний звіт про хід кваліфікаційної експертизи з відповідними роз’ясненнями.
Під час проведення кваліфікаційної експертизи Компетентний орган (експертний заклад) має право направити заявнику запит про надання додаткових матеріалів, інформації, документів, зразків, необхідних для встановлення новизни, відмінності, однорідності і стабільності сорту.
Якщо протягом двох місяців з дати одержання заявником відповідного запиту, він не надає додаткових матеріалів, інформації, документів, зразків, необхідних для встановлення новизни, відмінності, однорідності і стабільності сорту, Компетентний орган (експертний заклад) приймає рішення про відкликання заявки та надсилає заявнику повідомлення відкликання заявки.
Строк, пропущений з поважних причин, поновлюється за умови подання заявником клопотання протягом дванадцяти місяців від дати його закінчення та сплати відповідного збору»;
16) у статті 28:
частину другу викласти в такій редакції: «2. Під час експертизи заявки на сорт заявник має право зазначати в матеріалах заявки селекційний код як назву сорту»;
17) статтю 29 викласти в такій редакції:
«Стаття 29. Експертиза на придатність сорту для поширення
1. Компетентний орган визначає перелік родів і видів, сорти яких проходять експертизу на придатність сорту для поширення. По сортах родів і видів, які не увійшли до вищезазначеного переліку, рішення приймається на підставі інформації, що надана заявником.
2. Експертиза на придатність сорту для поширення проводиться Компетентним органом (експертним закладом) за умови попередньої сплати відповідного збору.
3. Визначення придатності сорту для поширення виконується відповідно до положень статті 14 цього Закону.
4. Дослідні зразки сортів, які ввозяться в Україну для цілей експертизи заявки, не обкладаються ввізним митом і не підлягають квотуванню, ліцензуванню і сертифікації та державній санітарно-гігієнічній експертизі, а карантинний огляд цих зразків здійснюється на безоплатній основі. Митне оформлення зразків сортів здійснюється без сертифікатів відповідності на основі документального підтвердження від Компетентного органу, що ці зразки ввозяться для проведення експертизи заявки (повідомлення про прийняття заявки до розгляду та ввезення дослідних зразків сортів для цілей експертизи заявки).
5. Компетентний орган (експертний заклад) зобов'язаний щорічно повідомляти заявника про результати експертизи сорту, а також надавати йому коментарі до результатів експертизи.
 
Немає висновку      
276. абзац третій викласти у такій редакції:
 
-96- 6. Якщо Компетентний орган (експертний заклад) вважає результати експертизи недостатніми для складання експертного висновку за заявкою, він має право за погодженням із заявником продовжити строк експертизи, але не більше, ніж на один календарний рік.
7. Якщо експертиза сорту проводиться експертним закладом, її результати повинні передаватися виключно Компетентному органу та заявнику. Будь-яке інше використання результатів експертизи можливе лише з дозволу заявника.
18) у статтях 33 та 34 слова «Реєстр.картка №
)
19) статтю 38 викласти в такій редакції:
«Стаття 38. Право на поширення сорту в Україні
1. Право на поширення сорту в Україні виникає з дати прийняття рішення про державну реєстрацію майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту. По сортах родів і видів, які не віднесені до переліку родів і видів, сорти яких проходять експертизу на придатність сорту для поширення, що затверджується Компетентним органом, рішення про державну реєстрацію прав на сорт є одночасно рішенням про державну реєстрацію сорту.
Власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту має право передати своє право на поширення сорту на підставі договору будь-якій особі.
2. Сорти, не внесені до Реєстру сортів рослин України, забороняється поширювати в Україні, якщо інше не встановлено законом».
20) частину 2 статті 47 викласти в такій редакції: «2. Будь-яка особа має право розмножувати у своєму господарстві, і це не вважається порушенням майнових прав володільця патенту та власника майнового права на інтелектуальної власності на поширення сорту, для власних потреб зібраний матеріал, одержаний нею у своєму господарстві вирощуванням сорту, що охороняється, чи сорту, на який поширюються положення частини третьої статті 39 цього Закону, за умови належності сорту до одного з таких ботанічних родів і видів: Боби (Vісіа fаbа L. vаr. mіnоr; vаr. mаjоr Наrz);Горошок посівний (вика) (Vісіа sаtіvа L.);Горох посівний (Ріsum sаtіvum L.);Жито посівне (Sесаlе сеrеаlе L.);Картопля (Sоlаnum tubеrоsum L.);Конюшина олександрійська (Тrіfоlіum аlехаndrіnum L.);Конюшина перевернута (персидська) (Тrіfоlіum rеsuріnаtum L.);Люпин жовтий (Luріnus lutеus L.);Люцерна посівна (Меdісаgо sаtіvа L.);Льон низький (олійний) (Lіnum humіlе Міll.), включаючи льон звичайний (довгунець) (Lіnum usіtаtіssіmum L.);Нут звичайний (Сісеr аrіеtіnum L.);Овес посівний (Аvеnа sаtіvа L.);Очеретянка канарська (Рhаlаrіs саnаrіеnsіs L.);Пшениця м'яка (Тrіtісum аеstіvum L. еmеnd. Fіоrі еt Раоl.);Пшениця тверда (Тrіtісum turgіdum L. subsр. durum (Dеsf.) Нusn.);Пажитниця багатоквіткова (райграс) (Lоlіum multіflоrum Lаm.);Ріпак (Вrаssіса nарus L. оlеіfеrа);Редька (Rарhаnus sаtіvus L.);Рис посівний (Оrіzа sаtіvа L.);Пшениця спельта (Тrіtісum sреltа L.);Тритикале (?Тrіtісоsесаlе Wіttm. ехА. Саmus);Ячмінь звичайний (Ноrdеum vulgаrе L.)»;
21) статтю 48 викласти в такій редакції:
«Стаття 48. Обов'язки володільця патенту та власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту
1. Володілець патенту та власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту повинні добросовісно користуватися своїми майновими правами.
2. Володілець патенту протягом усього терміну чинності патенту або за відсутності володільця патенту – власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту забезпечує збереженість сорту або його вихідних компонентів.
3. На запит Компетентному органу (експертного закладу) володілець патенту або за відсутності володільця патенту – власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту зобов'язаний надати інформацію, документи, матеріал, зразки сорту, що охороняється (у тому числі батьківські компоненти сорту), з метою:
а) перевірки збереженості сорту; б) визначення та оновлення офіційного зразка сорту; в) проведення порівняльної експертизи між сортами. г) визначення відповідності сорту морфологічним ознакам, визначеним при його реєстрації.
4. Компетентний орган може зобов'язати володільця патенту зберігати офіційний зразок об’єкта заявки».
22) у статті 50-1 після слів «Реєстр сортів» доповнити словами «рослин України»;
23) частину третю статті 56 викласти в такій редакції: «3. Збори сплачуються до державного бюджету та використовуються на покриття витрат за дії, пов’язані з охороною прав на сорти рослин».
 
Немає висновку      
277. "ботанічний таксон - назва класифікаційної категорії, що встановлена для відособленої групи рослин, споріднених між собою спільністю ознак і властивостей; ";
 
      
278. абзац восьмий викласти у такій редакції:
 
      
279. "експертний заклад - підприємство, установа, організація чи їх відокремлений підрозділ, які акредитовані в установленому порядку Національним органом України з акредитації на проведення експертизи заявки на сорт рослин; ";
 
-97- Кулініч О.І.
Абзаци 4 -5 підпункту 1 пункту 2 Розділу І проекту викласти в такій редакції: «доповнити абзацом восьмим такого змісту: експертний заклад - підприємство, установа, організація чи їх відокремлений підрозділ, будь-якої форми власності, які уповноважені в установленому порядку центральним органом виконавчої влади з питань формування та реалізації державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин на проведення експертизи заявки на сорт рослин"; абзац двадцять дев’ятий викласти в такій редакції: "Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади з питань формування та реалізації державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин».
 
Враховано редакційно      
280. 2) у статті 7:
 
      
281. в абзаці шостому після слова "реєстрацією" доповнити словами ", а також за діяльністю експертних закладів щодо проведення експертизи заявок на сорт рослин";
 
-98- Кулініч О.І.
Підпункт 2 пункту 2 Розділу І проекту викласти в такій редакції: «2) у статті 7: абзац шостий викласти в такій редакції: "діяльністю експертних закладів з проведення експертизи заявки на сорт рослин"; після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту: "подає Уповноваженому органу пропозиції щодо уповноваження та відкликання уповноваження експертних закладів на проведення експертизи заявки на сорт рослин";»
 
Враховано редакційно      
282. після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
      
283. "подає пропозиції щодо акредитації експертних закладів, тимчасового зупинення дії або скасування атестата про акредитацію експертних закладів, якщо встановлено недотримання ними акредитаційних вимог або якщо вони не виконують свої обов'язки згідно із законодавством; ";
 
      
284. У зв'язку з чим абзац десятий вважати відповідно одинадцятим;
 
      
285. 3) в абзаці сьомому статті 9 після слова "них" доповнити словами ", розміщує на своєму веб-сайті перелік експертних закладів, їх контактні дані, види діяльності, на які вони отримали акредитацію та копії атестатів про акредитацію";
 
      
286. 4) у статті 17:
 
      
287. частину першу доповнити реченнями такого змісту:
 
      
288. "Інформація про наявність трудового договору чи договору про створення за замовленням відображається у заявці на сорт рослин. Заявник несе відповідальність за достовірність інформації про наявність трудового договору чи договору про створення за замовленням відповідно до чинного законодавства.";
 
      
289. 5) у статті 19-1:
 
      
290. частину першу викласти в такій редакції:
 
-99- Ленський О.О.
Пункт 5 частини 2 розділу 1 виключити.
 
Відхилено      
291. "Будь-яка особа може подати заявку про набуття права на поширення сорту, який віднесений до загальновідомих, без майнових прав інтелектуальної власності на нього.";
 
-100- Кулініч О.І.
Абзац 3 підпункту 5 пункту 2 Розділу І проекту викласти в такій редакції: "Будь-яка особа має право на подання заявки на державну реєстрацію майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту, який віднесено до загально відомих.
 
Враховано редакційно      
    -101- Заболотний Г.М.
Абзац 3 підпункту 5 пункту 2 Розділу І проекту викласти в такій редакції: "Будь-яка особа може подати заявку про набуття права на поширення сорту, який віднесений до загальновідомих, без набуття інших прав інтелектуальної власності на нього».
 
Відхилено    
292. 6) у статті 20:
 
      
293. частину четверту викласти в такій редакції:
 
      
294. "Якщо заявник бажає, щоб експертиза заявки на сорт проводилася експертним закладом, акредитованим Національним органом України з акредитації на проведення експертизи заявки, він робить про це відповідну відмітку у заявці із зазначенням назви такого закладу.";
 
      
295. частину шосту виключити;
 
-102- Кіт А.Б.
Абзац третій підпункту 6 пункту 2 розділу 1 викласти у такій редакції: «До заявки додаються, у встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин, порядку, зразки посадкового матеріалу».
 
Відхилено      
296. 7) у статті 21:
 
      
297. частину першу викласти в такій редакції:
 
      
298. "Датою подання заявки вважається дата одержання Уповноваженим органом матеріалів заявки, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, або частини матеріалів, що містять принаймні:
 
      
299. а) відомості про заявника, викладені українською мовою;
 
      
300. б) зазначення ботанічного таксона (латинське та українське позначення);
 
      
301. в) запропоновану заявником назву або тимчасове позначення сорту;
 
      
302. г) якщо заявляється пріоритет - назву держави-учасника, в якій подано попередню заявку на цей сорт, та дату подання цієї заявки;
 
      
303. д) технічну анкету сорту.
 
      
304. 8) в абзаці першому та другому статті 23 після слів "Уповноваженим органом" доповнити відповідно словами "та експертними закладами";
 
      
305. 9) у статті 25:
 
      
306. Частину другу викласти в такій редакції:
 
-103- Кулініч О.І.
Підпункт 9 пункту 2 Розділу І проекту викласти у такій редакції: «9) у статті 25: у частині першій слово "державної" виключити; частину другу – третю викласти в такій редакції: "2. Експертиза заявки проводиться Уповноваженим органом або експертним закладом у порядку, встановленому цим Законом. 3. Експертиза заявки складається з формальної експертизи (експертизи за формальними ознаками) та кваліфікаційної (технічної) експертизи".
 
Враховано      
307. "Експертиза заявки на вибір заявника проводиться Уповноваженим органом або експертним закладом, акредитованим Національним органом України з акредитації на проведення експертизи заявки, відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі. Вартість робіт експертних закладів визначається на договірних засадах.";
 
-104- Кулініч О.І.
Викласти абзац 3 підпункту 9 пункту 2 Розділу І проекту у такій редакції: "2. Експертиза заявки проводиться Уповноваженим органом або експертним закладом у порядку, встановленому цим Законом. Збори, отримані відповідно до цього Закону за експертизу заявки, використовуються на фінансування діяльності експертних закладів з проведення експертизи заявок. Порядок сплати та використання зборів, отриманих відповідно до цього Закону за експертизу заявки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин. 3. Експертиза заявки складається з формальної експертизи (експертизи за формальними ознаками) та кваліфікаційної (технічної) експертизи".
 
Враховано редакційно      
308. в частині четвертій після слів "Уповноваженого органу" доповнити словами "або експертного закладу";
 
-105- Заболотний Г.М.
Підпункт 9 пункту 2 Розділу І проекту викласти у такій редакції: «Експертиза заявки має статус державної науково-технічної експертизи» і далі по тексту.
 
Враховано      
309. після частини п’ятої доповнити частиною шостою такого змісту:
 
      
310. "Уповноважений орган або експертний заклад зобов’язані письмово повідомити заявника про результати розгляду кожного окремого клопотання, що надійшло від заявника.";
 
      
311. 10) у статті 26:
 
      
312. після слів "Уповноважений орган" в усіх відмінках доповнити словами "або експертний заклад" у відповідних відмінках;
 
      
313. частину третю-шосту викласти в такій редакції:
 
      
314. "3. У разі надходження матеріалів, на підставі яких може бути встановлена дата подання заявки:
 
      
315. а) протягом десяти робочих днів заявнику надсилається повідомлення про прийняття заявки до розгляду із зазначенням її номера та дати подання, а також розмір збору та реквізити для його сплати;
 
-106- Кулініч О.І.
Абзац 5 підпункту 10 пункту 2 Розділу І проекту викласти в такій редакції: а) протягом десяти робочих днів заявнику надсилається: повідомлення про прийняття заявки до розгляду із зазначенням її номера та дати подання; повідомлення про ввезення зразків посадкового матеріалу, що є об’єктом заявки, та зразків посадкового матеріалу для проведення кваліфікаційної експертизи першого року; сума відповідного збору за проведення експертизи та реквізити для його сплати.
 
Враховано редакційно      
316. б) до Реєстру заявок вносяться відомості, що містять:
 
      
317. номер та дату подання заявки;
 
      
318. дату пріоритету (якщо заявлено пріоритет);
 
      
319. ім'я (назву) заявника;
 
      
320. зазначення ботанічного таксона (українською та латинською мовами);
 
      
321. назву сорту.
 
      
322. 4. У разі надходження матеріалів, на підставі яких дата подання заявки не може бути встановлена, заявка вважається неподаною, про що протягом десяти робочих днів заявнику надсилається експертний висновок із зазначенням дати надходження цих матеріалів.
 
      
323. 5. У разі відповідності формальних ознак заявки встановленим вимогам і одержання позитивних висновків за положеннями пунктів "а", "б" і "г" частини другої цієї статті:
 
      
324. а) заявнику надсилається експертний висновок про позитивні результати формальної експертизи і про початок проведення кваліфікаційної експертизи, а також повідомлення про ввезення зразків посадкового матеріалу для проведення кваліфікаційної експертизи сорту;
 
      
325. б) в офіційному виданні публікуються відомості про заявку, що містять:
 
      
326. номер та дату подання заявки;
 
      
327. назву сорту;
 
      
328. ім'я (назву) заявника або його представника;
 
      
329. в) компетентний орган кожної держави-учасника інформується про запропоновану заявником назву сорту.
 
      
330. 6. Формальна експертиза заявки не може тривати більше двох місяців з дати одержання матеріалів заявки згідно зі статтею 21 цього Закону.";
 
      
331. 11) у статтях 27-30, окрім частини сьомої статті 29:
 
      
332. після слів "Уповноважений орган" в усіх відмінках доповнити словами "або експертний заклад" у відповідних відмінках;
 
      
333. частину першу статті 27 доповнити реченням такого змісту:
 
      
334. "Кваліфікаційна експертиза батьківських компонентів не проводиться, а їх реєстрація здійснюється за даними заявника.";
 
-107- Кіт А.Б.
Абзац третій пункту 11 розділу 2 викласти в такій редакції: «Кваліфікаційна експертиза передбачає проведення комплексу досліджень, необхідних для підготовки експертного висновку за заявкою та прийняття рішення щодо державної реєстрації сорту і прав на нього».
 
Враховано      
335. в пункті д) частини 4 статті 27 слова "можуть бути враховані" замінити словами "за зверненням заявника враховуються";
 
      
336. статтю 28 доповнити частиною другою в такій редакції:
 
      
337. "Під час формальної експертизи та експертизи назви сорту Заявник має право зазначати в матеріалах заявки селекційний код, як назву сорту.";
 
      
338. частину 10 статті 28 доповнити абзацом третім такого змісту:
 
      
339. "У разі подання заявником назви сорту зареєстрованої в будь-якій державі-учасниці, експертний висновок про ухвалення та реєстрацію такого сорту складається незалежно від її публікації.";
 
      
340. в частині першій статті 29 слова "в Уповноваженому органі" замінити словом "сорту";
 
      
341. 12) у статті 35:
 
      
342. в частині першій слово "місячний" замінити словом "десятиденний";
 
-108- Кіт А.Б.
Абзац 2 підпункту 12 пункту 2 розділу 1 вилучити.
 
Відхилено      
343. частину другу викласти в такій редакції:
 
      
344. "2. Разом із видачею документів про права на сорт, заявнику повертаються зразки посадкового матеріалу, які подавалися для проведення експертизи сорту.";
 
      
345. в частині п’ятій слова "в Уповноваженому органі" замінити словом "сорту";
 
      
346. 13) статтю 36 викласти у такій редакції:
 
      
347. "Заявник має право оскаржити будь-яке рішення, дії або бездіяльність Уповноваженого органу або експертного закладу щодо заявки до суду.";
 
      
348. 14) у статті 48:
 
      
349. частину третю та четверту викласти в такій редакції:
 
      
350. "3. На запит Уповноваженого органу або експертного закладу володілець патенту зобов'язаний надати в установлений термін інформацію, документи, матеріал, зразки сорту, що охороняється, з метою:
 
-109- Кулініч О.І.
У пункті 14 пункту 2 розділу 1 слова «або експертного закладу» у відповідних відмінках виключити.
 
Відхилено      
351. а) перевірки збереженості сорту;
 
      
352. б) визначення та оновлення офіційного зразка сорту;
 
      
353. в) проведення порівняльної експертизи між сортами.
 
      
354. Вихідні компоненти зразків сорту, що охороняються, надаються на запит Уповноваженого органу або експертного закладу з метою, зазначеною у пунктах а)-в) даної частини, лише за згодою володільця патенту.
 
      
355. 4. Уповноважений орган або експертний заклад може зобов'язати володільця патенту зберігати офіційний зразок об’єкту заявки.".
 
      
356. 3. У Законі України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532; 2012 р., № 17, ст. 155; № 23, ст. 238; 2013 р., № 2, ст. 4, ст. 10; № 8, ст. 75; № 14, ст.92; № 15, ст. 104, ст. 105, ст. 116):
 
-110- Кулініч О.І.
Абзац другий пункту 3 розділу 1 проекту викласти в такій редакції: «у колонці «Назва документа дозвільного характеру» пункту 127 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності викласти у такій редакції:
 
Враховано   2. Пункт 127 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532; 2014 р., №23, ст. 873) викласти в такій редакції:
 
357. пункт 127 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності викласти у такій редакції:
 
      
358. "127. Підтвердження на ввезення в Україну та вивезення насіння і садивного матеріалу, не внесеного до Реєстру сортів рослин України та/або до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку для селекційних, дослідних робіт і експонування".
 
   "127. Підтвердження на ввезення в Україну та вивезення з України насіння і садивного матеріалу, не внесеного до Реєстру сортів рослин України та/або до Реєстру сортів рослин Організації економічного співробітництва та розвитку для селекційних, дослідних робіт і експонування".
 
359. ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 
-111- Кулініч О.І.
Розділ ІІ проекту Закону викласти в такій редакції: «ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2016 року, крім пункту 2 Розділу Іта Розділу ІІ цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
2. Установити, що сертифікація насіння і садивного матеріалу, що не завершена до набрання чинності цим Законом, проводиться відповідно до законодавства, що діяло на момент подачі повідомлення про проведення сертифікації насіння і садивного матеріалу.
3. Кабінету Міністрів України до 1 липня 2016 року: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону та забезпечити передачу матеріалів заявок на сорти рослин, поданих до набрання чинності цим Законом, відповідному центральному органу виконавчої влади, відповідальному за державну реєстрацію прав на сорти рослин згідно з цим Законом.
4. Центральному органу виконавчої, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, до 1 липня 2016 року: забезпечити проведення навчання та видачу аудиторам із сертифікації (агрономам-інспекторам) свідоцтв;
уповноважити орган з оцінки відповідності
 
Враховано частково   ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім пунктів 2 та 3 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Установити, що сертифікація насіння і садивного матеріалу, не завершена до набрання чинності цим Законом проводиться відповідно до законодавства, що діяло на момент подачі повідомлення про проведення сертифікації насіння і садивного матеріалу.
3. Кабінету Міністрів України:
1) протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону, але не пізніше дня набрання чинності цим Законом:
прийняти свої нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що випливають з цього Закону;
2) протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону, але не пізніше дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити організацію навчання та видачу свідоцтв аудиторам із сертифікації (агрономам-інспекторам);
забезпечити створення та функціонування передбачених цим Законом систем сертифікації насіння і садивного матеріалу та реєстрації прав на сорти рослин;
забезпечити передачу матеріалів заявок на сорти рослин, поданих до набрання чинності цим Законом, відповідному центральному органу виконавчої влади, відповідальному за державну реєстрацію прав на сорти рослин згідно з цим Законом;
забезпечити передачу існуючих реєстрів та відомостей, необхідних для їх ведення, відповідним центральним органам виконавчої влади, що згідно з цим Законом відповідають за забезпечення їх ведення.
 
    -112- Фірсов Є.П.
Іонова М.М.
Масоріна О.С.
Артеменко А.В.
Сотник О.С.
Геращенко І.В.
Тіміш Г.І.
У розділі ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту внести такі зміни: 1. пункт 1 викласти у такій редакції: «1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року, крім частини другої Розділу Іцього Закону, який набирає чинності з дня офіційного опублікування.». 2. підпункт 2) пункту 4 виключити.
 
Відхилено    
    -113- Мірошніченко І.В.
Івченко В.Є.
Бакуменко О.Б.
Розділ ІІ викласти в наступній редакції: «ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім пунктів 2 та 3 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Установити, що сертифікація насіння і садивного матеріалу, не завершена до набрання чинності цим Законом проводиться відповідно до законодавства, що діяло на момент подачі повідомлення про проведення сертифікації насіння і садивного матеріалу.
3. Кабінету Міністрів України: 1) протягом трьох місяців з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, але не пізніше дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; забезпечити прийняття міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що випливають з цього Закону; 2) протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону, але не пізніше дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити організацію навчання та видачу свідоцтв аудиторам із сертифікації (агрономам-інспекторам); забезпечити створення та функціонування передбачених цим Законом систем сертифікації насіння і садивного матеріалу та реєстрації прав на сорти рослин; забезпечити передачу реєстрів, визначених цим Законом, відповідним центральним органам виконавчої влади, що відповідають за забезпечення їх ведення.
 
Враховано    
360. 1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім частини другої Розділу Іцього Закону, який набирає чинності з дня офіційного опублікування.
2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
      
361. 3. Установити, що з дня набрання чинності цього Закону до моменту акредитації органів з оцінки відповідності та експертних закладів: 1) сертифікація насіння та садивного матеріалу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у сфері насінництва та розсадництва відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, а 2) експертиза заявок на сорти рослин проводиться Уповноваженим органом".
4. Кабінету Міністрів України:
1) у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
 
      
362. прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону (крім зазначених у пункті 2 цієї частини);
 
      
363. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
      
364. забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
 
      
365. забезпечити прийняття міністерствами нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.
 
      
366. 2) протягом року після набрання чинності цим Законом затвердити технічні регламенти відповідно до цього Закону;
 
      
367. 3) протягом року після завершення строку, передбаченого підпунктом 2 цієї частини забезпечити організацію:
 
      
368. навчання та видачу аудиторам із сертифікації (агрономам-інспекторам) свідоцтв, передбачених цим Законом;
 
      
369. акредитації органів з оцінки відповідності передбачених цим Законом.