Кількість абзаців - 77 Таблиця поправок


Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо поліпшення умов тримання засуджених (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		       
1. вноситься народними депутатами України
 		       
2. ЗАКОН УКРАЇНИ
 		    ЗАКОН УКРАЇНИ
 
3. Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо поліпшення умов тримання засуджених)
 		    Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо поліпшення умов тримання засуджених
 
4. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 		    Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
5. І. В Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 3-4, ст. 21 із наступними змінами):
 		    1. Внести до Кримінально-виконавчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3 - 4, ст. 21) такі зміни:
 
6. 1) Частину 3 статті 51 викласти у такій редакції:
 		    1) абзац другий частини третьої статті 51 викласти в такій редакції:
 
7. «3. Засуджені до арешту мають право:
 		    «звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і службових осіб. Кореспонденція засуджених надсилається відповідно до вимог Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань за належністю. Перегляд кореспонденції здійснюється в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі»;
 
8. звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і службових осіб. Кореспонденція засуджених надсилається відповідно до вимог Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань за належністю. Перегляд кореспонденції здійснюється в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі; «.
 		       
9. 2) Статтю 52 викласти у такій редакції:
 		    2) текст статті 52 викласти в такій редакції:
 
10. «Засуджені можуть залучатися без оплати праці до робіт з благоустрою арештних домів, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених. До цих робіт засуджені залучаються не більш як на дві години на день та, як правило, в порядку черговості.».
 		    «1. Засуджені можуть залучатися без оплати праці до робіт з благоустрою арештних домів, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених. До таких робіт засуджені залучаються не більш як на дві години на день та, як правило, в порядку черговості»;
 
11. 3) Частину першу статті 68 доповнити абзацом восьмим наступного змісту:
 		 -1- Немировський А.В.
 Пункт 3 Розділу І проекту виключити, оскільки запропоновані до статті 68 КВК зміни не узгоджуються з положеннями статті 69 цього Кодексу.
 		Відхилено   3) абзац восьмий статті 68 доповнити реченням такого змісту: «Поміщення у дисциплінарний ізолятор здійснюється в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі»;
 
12. «Поміщення у дисциплінарний ізолятор здійснюється в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.».
 		       
13. 4) Частину першу статті 89 викласти у такій редакції:
 		 -2- Левченко Ю.В.
 Пункт 4 Розділу І виключити, оскільки на має необхідної юридичної визначеності
 		Враховано      
    -3- Немировський А.В.
 Запропоновані зміни до статті 89 є недоцільними, оскільки вказана категорія осіб згідно з нормативно-правовими актами відбуває покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.
 		Враховано    
14. «Осіб, вперше засуджених до позбавлення волі за злочини невеликої або середньої тяжкості чи необережні тяжкі злочини, особи, раніше вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості та до яких була застосована відстрочка покарання з випробуванням і вони фактично не відбували покарання в ув’язненні, а також особи, вперше засуджені за тяжкі злочини до позбавлення волі з терміном покарання не більше п’яти років може бути за їхньою згодою залишено у слідчому ізоляторі чи направлено у виправну колонію максимального рівня безпеки для роботи з господарського обслуговування.».
 		       
15. 5) Частину другу статті 93 викласти у такій редакції:
 		 -4- Мірошниченко Ю.Р.
 Зміни до статті 93 виключити.
 		Враховано      
16. «Переведення засудженого для дальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається з метою відбування покарання найближче до місця його проживання до засудження або місця постійного проживання родичів засудженого, а також за виняткових обставин, які перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в цій виправній чи виховній колонії. Порядок переведення засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.».
 		 -5- Мірошниченко Ю.Р.
 У статті 93 Кримінально-виконавчого кодексу частину другу викласти у такій редакції:
«2. Направлення засуджених до позбавлення волі за межі відповідної адміністративно-територіальної одиниці здійснюється у разі відсутності в межах цієї адміністративно-територіальної одиниці установи визначеного засудженій особі рівня безпеки, а також у виняткових випадках, які перешкоджають направленню особи за місцем її проживання чи перебування рідних. При усуненні обставин, які стали підставою для такого направлення засудженого, за письмовим бажанням засудженого, він повертається до установи, розташованої в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці». (Інститут ДПтС)
 		Відхилено      
17. 6) Частину третю статті 95 - виключити.
 		 -6- Немировський А.В.
 Запропоновані зміни до статті 95 є недоцільними, оскільки засуджені поміщені в дільницю карантину, діагностики і розподілу піддаються пвному медичному обстеженню для виявлення інфекційних, соматичних і психічних захворювань, а також первинному психолого-педагогічному та іншому вивченню. Виключити зміни прийняті в першому читанні.
 		Враховано      
    -7- Мірошниченко Ю.Р.
 Зміни до статтю 95 виключити.
 		Враховано    
18. 7) Статтю 97 доповнити частиною п’ятою наступного змісту:
 		    4) статтю 97 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
 
19. «Необхідність тримання у дільниці посиленого контролю повинна переглядатись не рідше ніж раз на місяць. За результатами перегляду приймається вмотивоване рішення, копія якого видається засудженому із зазначенням порядку його оскарження.».
 		 -8- Ленський О.О.
 У розділі І пункт 7 виключити, оскільки зміна умов тримання засуджених в межах однієї колонії шляхом переведення до різних структурних дільниць в повній мірі узгоджується з пунктами 12 та 67.1 Європейських в’язничих правил та забезпечує дотримання диференціації та індивідуалізації покарання.
 		Відхилено   «5. Необхідність тримання засудженого у дільниці посиленого контролю повинна переглядатися не рідше одного разу на місяць. За результатами перегляду приймається вмотивована постанова, копія якої видається засудженому із зазначенням порядку її оскарження»;
 
    -9- Мірошниченко Ю.Р.
 У частині п’ятій статті 97 після слів "його оскарження" доповнити реченням "Загальна тривалість перебування особи у дільниці посиленого контролю не може перевищувати шести місяців".
 		Відхилено е відповідає призначенню тримання у дільниці посиленого контролю.   
    -10- Немировський А.В.
 Виключити запропоновані зміни до статті 97 КВК, оскільки прийняття таких змін призведе до перетворення структурної дільниці виправної установи (дільниці посиленого контролю) на кшталт карцеру, поміщення у який є одним з видів стягнень, що застосовується до засуджених на підставі статті 134 КВК.
 		Відхилено    
20. 8) Частину першу статті 110 викласти у такій редакції:
 		    5) частини першу та п’яту статті 110 викласти в такій редакції:
 
21. «Засуджені мають право на побачення: короткострокові тривалістю до чотирьох годин і тривалі - до трьох діб. Короткострокові побачення надаються з родичами або іншими особами. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім’єю, але не перебувало у шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти. Оплата послуг за користування кімнатами короткострокових і тривалих побачень здійснюється засудженими або їх родичами чи іншими особами за рахунок власних коштів. У виняткових випадках короткострокові побачення можуть відбуватись під контролем представника колонії. Про такий контроль адміністрацією установи виконання покарань на підставі індивідуальної оцінки ризиків приймається вмотивоване рішення із зазначенням підстав, періоду, типу контролю та порядку його оскарження. Копія рішення видається засудженому. Порядок індивідуальної оцінки ризиків визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
 		    «1. Засуджені мають право на побачення: короткострокові тривалістю до чотирьох годин і тривалі - до трьох діб. Короткострокові побачення надаються з родичами або іншими особами. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і лише з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім’єю, але не перебувало у шлюбі, за умови що вони мають спільних неповнолітніх дітей. Оплата послуг за користування кімнатами короткострокових і тривалих побачень здійснюється засудженими або їхніми родичами чи іншими особами за рахунок власних коштів. У виняткових випадках короткострокові побачення можуть відбуватися під контролем представника колонії. Про такий контроль адміністрація установи виконання покарань на підставі індивідуальної оцінки ризиків приймає вмотивовану постанову із зазначенням підстав, періоду, типу контролю та порядку її оскарження. Копія постанови видається засудженому. Порядок індивідуальної оцінки ризиків визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
 
22. Короткострокові побачення засуджених до позбавлення волі за статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України відбуваються виключно під контролем та у присутності представника колонії.».
 		    Короткострокові побачення засуджених до позбавлення волі за статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України відбуваються виключно під контролем та у присутності представника колонії»;
 
23. 9) Частину четверту статті 110 викласти у такій редакції:
 		       
24. «Кількість і види побачень встановлюються:
 		       
25. засудженим, що знаходяться в дільниці посиленого контролю, надається не менше одного короткострокового побачення на місяць і не менше одного тривалого побачення на три місяці;
 		 -11- Мірошниченко Ю.Р.
 Зміни до статтю 110 виключити
 		Враховано частково зявши до уваги положення статей 138, 139 та 140 КВК України     
26. засудженим, що знаходяться в дільниці ресоціалізації, надається не менше одного короткострокового побачення на місяць і не менше одного тривалого побачення на два місяці;
 		       
27. засудженим, що перебувають в дільниці соціальної адаптації та соціальної реабілітації, надаються короткострокові побачення без обмежень та тривале побачення не менше одного разу на місяць.».
 		       
28. 10) Частину п’яту статті 110 викласти у такій редакції:
 		       
29. «Засудженим надається, в тому числі й під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров’я, право на телефонні розмови (у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв’язку) без обмеження їх кількості, а також користуватися глобальною мережею Інтернет. Телефонні розмови оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі, забороняються. Телефонні розмови та користування у глобальній мережі Інтернет оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови та користування у глобальній мережі Інтернет можуть контролюватись на обґрунтованих підставах та базуючись на індивідуальній оцінці ризиків. Про контроль адміністрацією установи виконання покарань приймається вмотивоване рішення із зазначенням підстав, періоду, типу контролю та порядку його оскарження. Копія рішення видається засудженому.
 		    «5. Засудженим надається, у тому числі під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров’я, право на телефонні розмови (у тому числі в мережах рухомого (мобільного) зв’язку) без обмеження їх кількості, а також на користування глобальною мережею Інтернет. Телефонні розмови оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі, забороняються. Телефонні розмови та користування глобальною мережею Інтернет оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови та користування глобальною мережею Інтернет можуть контролюватися на обґрунтованих підставах та базуючись на індивідуальній оцінці ризиків. Про такий контроль адміністрацією установи виконання покарань приймається вмотивована постанова із зазначенням підстав, періоду, типу контролю та порядку її оскарження. Копія постанови видається засудженому.
 
30. Телефонні розмови та користування у глобальній мережі Інтернет засуджених до позбавлення волі за статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України відбуваються виключно під контролем представника колонії.».
 		    Телефонні розмови та користування глобальной мережею Інтернет засуджених до позбавлення волі за статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України відбуваються виключно під контролем представника колонії»;
 
31. 11) Частину третю статті 113 викласти у такій редакції:
 		    6) у статті 113:
частини третю і четверту викласти в такій редакції:
 
32. «Кореспонденція, яку одержують засуджені до відбування покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, може переглядатися на підставі індивідуальної оцінки ризиків у виняткових випадках коли є обґрунтовані підстави вважати, що вона містить заборонені предмети або інформацію, яка може бути використана для порушення режиму. Кореспонденція, яку надсилають такі засуджені, перегляду не підлягає. Здійснення перегляду допускається тільки в присутності засудженого. Про перегляд кореспонденції адміністрацією установи виконання покарань приймається вмотивована постанова із зазначенням підстав, періоду, типу контролю та порядку його оскарження. Копія постанови видається засудженому. Порядок індивідуальної оцінки ризиків визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
 		 -12- Мірошниченко Ю.Р.
 Зміни до статті 113 виключити.
 		Відхилено   «3. Кореспонденція, яку одержують засуджені до відбування покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, може переглядатися на підставі індивідуальної оцінки ризиків у виняткових випадках, коли є обґрунтовані підстави вважати, що вона містить заборонені предмети або інформацію, яка може бути використана для порушення режиму. Здійснення перегляду допускається лише у присутності засудженого. Про перегляд кореспонденції адміністрацією установи виконання покарань приймається вмотивована постанова із зазначенням підстав, періоду, типу контролю та порядку її оскарження. Копія постанови видається засудженому. Порядок індивідуальної оцінки ризиків визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
Кореспонденція, яку надсилають такі засуджені, перегляду не підлягає.
 
33. Кореспонденція, яку одержують і надсилають засуджені до позбавлення волі за статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України підлягає перегляду.».
 		    Кореспонденція, яку одержують і надсилають засуджені до позбавлення волі за статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України, підлягає перегляду.
 
34. 12) Частину четверту статті 113 викласти у такій редакції:
 		       
35. «Кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду, прокуратури та інших органів державної влади, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.».
 		    4. Кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду, прокуратури та інших органів державної влади, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подання. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає»;
 
36. 13) Перший абзац частини п’ятої статті 113 викласти у такій редакції:
 		    частину п’яту викласти в такій редакції:
 
37. «Кореспонденція, яку засуджені адресують представнику (захиснику) у кримінальному чи іншому провадженні, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від такого представника (захисника), перегляду не підлягає. Засуджений має право передати кореспонденцію представнику (захиснику) у кримінальному чи іншому провадженні, безпосередньо під час побачення з ним.».
 		    «5. Кореспонденція, яку засуджені адресують представнику (захиснику) у кримінальному чи іншому провадженні, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подання. Кореспонденція, яку засуджені одержують від такого представника (захисника), перегляду не підлягає.
Засуджений має право передати кореспонденцію представнику (захиснику) у кримінальному чи іншому провадженні безпосередньо під час побачення з ним»;
 
38. 14) Частину першу статті 115 доповнити другим абзацом наступного змісту:
 		    7) частину першу статті 115 доповнити абзацом другим такого змісту:
 
39. «Камери з площею меншою 6 квадратних метрів не використовуються. Камери з площею менше 8 квадратних метрів використовуються для розміщення не більше двох осіб, з площею менше 12 квадратних метрів не більше трьох осіб, а камери розміром менше 20 квадратних метрів не більше п’яти осіб. Відстань між стінами камери не повинна бути меншою 2 метрів. При обрахуванні норм жилої площі не враховується площа санітарного вузла.».
 		    «Камери площею менше 6 квадратних метрів не використовуються. Камери площею менше 8 квадратних метрів використовуються для розміщення не більше двох осіб, площею менше 12 квадратних метрів - не більше трьох осіб, а камери розміром менше 20 квадратних метрів - не більше п’яти осіб. Відстань між стінами камери не повинна бути меншою за 2 метри. При обрахуванні норм жилої площі не враховується площа санітарного вузла»;
 
40. 15) Частину четверту статті 115 викласти у такій редакції:
 		 -13- Левченко Ю.В.
 Пункт 15 Розділу І проекту виключити, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод засуджених.
 		Враховано      
41. «Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, інвалідам першої та другої груп, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам - понад п’ятдесят п’ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, звільненим від роботи через хворобу, в тому числі хворим на активну форму туберкульозу, комунально-побутові послуги надаються безоплатно.».
 		       
42. 16) Частину третю статті 116 доповнити другим абзацом наступного змісту:
 		 -14- Мірошниченко Ю.Р.
 Зміни до ч. 3 статті 116 виключити
 		Враховано      
43. «Про випадки примусового годування негайно повідомляється прокурор та Уповноважений Верховної Ради з прав людини.».
 		       
44. 17) Частину першу статті 118 викласти у такій редакції:
 		    8) частину першу статті 118 викласти в такій редакції:
 
45. «Засуджені до позбавлення волі мають право та залучаються до праці в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.».
 		    «1. Засуджені до позбавлення волі мають право та залучаються до праці у місцях і на роботах, визначених адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції»;
 
46. 18) Частину п’яту статті 122 викласти у такій редакції:
 		 -15- Мірошниченко Ю.Р.
 Зміни до статті 122 виключити.
 		Враховано      
47. «Засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, мають право з моменту її втрати на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і у порядку, встановлених законодавством України.
 		       
48. Адміністрація установи зобов’язана сприяти своєчасному оформленню документів на отримання пенсії або оформленню компенсації заподіяної шкоди відповідно до законодавства України».
 		       
49. 19) Частину шосту статті 134 викласти у такій редакції:
 		 -16- Мірошниченко Ю.Р.
 Зміни до статті 134 виключити.
 		Враховано частково      
50. «Стягнення у виді попередження або догани накладається усно чи письмово, інші стягнення - тільки письмово. Засудженому видається копія рішення про застосування стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження.».
 		 -17- Мірошниченко Ю.Р.
 Зміни до частини шостої та восьмої статті 134 виключити.
 		Враховано частково      
51. 20) Частину восьму статті 134 викласти у такій редакції:
 		    9) у статті 134:
частини восьму та одинадцяту викласти в такій редакції:
 
52. «Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою дисциплінарної комісії. Засуджений має право бути представленим фахівцем у галузі права. Засуджений або його представник має право:
 		 -18- Мірошниченко Ю.Р.
 У проекті № 2685 пропоную врахувати мою поправку № 17 до частини восьмої статті 134 КВК України в такій редакції: «8. Поміщення засуджених у дільницю посиленого контролю здійснюється з дотриманням процедури зазначеної у статтях 134, 135 цього Кодексу», оскільки ідентичні за змістом мої попередні пропозиції враховані в змінах до статті 135 КВК України проекту № 2251а, який Комітет сьогодні вже розглянув та рекомендує парламенту прийняти його в другому читанні та в цілому.
 		Враховано частково   «8. Поміщення засуджених у дільницю посиленого контролю здійснюється в порядку, визначеному статтею 135 цього Кодексу»;
 
53. отримати інформацію у письмовій формі про притягнення його до дисциплінарної відповідальності;
 		       
54. бути присутнім на засіданні комісії при розгляді питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності;
 		       
55. знайомитись із матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них;
 		       
56. давати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, представляти докази;
 		       
57. клопотати про виклик свідків та задавати їм питання.
 		       
58. Поміщення засуджених у дільницю посиленого контролю здійснюється з дотриманням процедури зазначеної у цій частині статті.».
 		       
59. 21) Частину одинадцяту статті 134 викласти у такій редакції:
 		       
60. «У дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері) засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами. Засудженим видаються постільні речі та верхній одяг.
 		    «11. У дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері) засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами. Засудженим видається верхній одяг.
 
61. Тримання засуджених у карцері одиночне.
 		    Тримання засуджених у карцері одиночне.
 
62. Засудженим, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері), надається щоденна прогулянка тривалістю не менше однієї години.».
 		    Засудженим, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері), надається щоденна прогулянка тривалістю не менше однієї години»;
 
63. 22) Частину дванадцяту статті 134 - виключити.
 		    частину дванадцяту виключити;
 
64. 23) Частину тринадцяту статті 134 викласти у такій редакції:
 		    частину тринадцяту викласти в такій редакції:
 
65. «Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим, більш м’яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею з порушенням кримінально-виконавчого законодавства.».
 		 -19- Мірошниченко Ю.Р.
 Статтю 135 викласти у такій редакції:
"Стаття 135. Процедура дисциплінарного провадження
1. Питання про доцільність накладення на осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, стягнення вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи.
2. До складу комісії входять начальник установи, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов’язками безпосередньо спілкуються з особами, що відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює комісію начальник установи або особа, яка виконує його обов’язки.
3. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання комісії не пізніше, ніж за три доби до його проведення. У виняткових випадках за рішенням начальника колонії, цей строк може бути скорочений до 24 годин. За клопотанням засудженого на засідання запрошуються інші особи, чия присутність є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності. Присутність таких осіб на засіданні комісії є обов’язковою та забезпечується адміністрацією установи виконання покарань. Члени спостережної комісії при відповідній установі виконання покарань мають право бути присутніми під час засідання та мають право дорадчого голосу.
4. Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його адвоката чи іншого фахівця в галузі права, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу у разі присутності таких. Засуджений має право сидіти або стояти на його вибір. У разі бажання засудженого залучити до засідання дисциплінарної комісії осіб, які передбачаються цією частиною та частиною третьою цієї статті, засуджений вносить клопотання заздалегідь, але не пізніш як за 24 години до визначеного часу засідання.
5. Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів комісії.
6. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання комісії та бути представленим ним під час засідання комісії. Якщо в особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, відсутній доступ до адвоката або фахівця у галузі права, адміністрація установи зобов’язана сприяти отриманню ним безоплатної правової допомоги згідно з Законом України «Про безоплатну правову допомогу».
7. Інформація щодо матеріалів про порушення доповідається на засіданні дисциплінарної комісії особою, яка склала такі матеріали, у присутності особи, яка вчинила порушення, а також запрошених.
Під час притягнення до дисциплінарної відповідальності засуджений та (або) його представник мають право:
отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, в тому числі документи, які стосуються справи, за три дні до початку засідання дисциплінарної комісії;
бути присутнім на засіданні комісії при розгляді питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності;
знайомитись із матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них;
давати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, представляти докази;
клопотати про виклик свідків та задавати їм питання.
8. Рішення комісії має бути вмотивованим, із детальною мотивацією у разі застосування стягнення у виді поміщення до дисциплінарного ізолятора чи до приміщення камерного типу. Рішення може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання, або її представником до вищого органу управління чи суду. Засудженому протягом трьох робочих днів видається копія рішення про застосування стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження.
9. При накладенні стягнення на неповнолітнього адміністрація установи надає йому можливість повідомити про це близьких родичів чи опікунів.
10. Під час притягнення до дисциплінарної відповідальності допускається застосування дисциплінарної медіації. Порядок дисциплінарної медіації визначається Міністерством юстиції України.
11. Начальник установи має право поміщати засудженого у дисциплінарний ізолятор строком до однієї доби до прийняття рішення дисциплінарною комісією у випадках порушення режиму відбування покарання, що полягало у перебуванні в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, участі у конфліктній ситуації, бійці, масових заворушеннях або інших діях, які створюють серйозну загрозу підтримці порядку в установі.
12. Розгляд питання про застосування заходів стягнення щодо осіб, які відбувають покарання у виді арешту та обмеження волі, здійснюється в порядку, встановленому цією статтею".
 		Відхилено   «13. Засуджений може оскаржити застосоване до нього стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення»;
 
66. 25) Частину першу статті 151 викласти у такій редакції:
 		    10) частини першу, шосту і сьому статті 151 викласти в такій редакції:
 
67. «Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, на підставі індивідуальної оцінки ризиків розміщуються в приміщеннях камерного типу або у звичайних жилих приміщеннях і носять одяг спеціального зразка. За заявою засудженого та в інших необхідних випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ним злочину або при наявності медичного висновку за постановою начальника колонії його можуть тримати в одиночній камері.».
 		    «1. Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, на підставі індивідуальної оцінки ризиків розміщуються у приміщеннях камерного типу або у звичайних жилих приміщеннях і носять одяг спеціального зразка. За заявою засудженого та в інших необхідних випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ним злочину або за наявності відповідного медичного висновку за постановою начальника установи виконання покарань засудженого можуть тримати в одиночній камері»;
 
68. 26) Частину шосту статті 151 викласти у такій редакції:
 		       
69. «При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття п’яти років строку покарання засудженому може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі двадцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати, а після відбуття п’яти років строку покарання - брати участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру.».
 		    «6. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття п’яти років строку покарання засудженому може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі двадцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати, а також брати участь у заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру.
 
70. 27) Частину сьому статті 151 викласти у такій редакції:
 		       
71. «Засудженим до довічного позбавлення волі може бути подано клопотання про його помилування після відбуття ним не менше п’ятнадцяти років призначеного покарання.».
 		    7. Засуджений до довічного позбавлення волі може подати клопотання про його помилування після відбуття ним не менше п’ятнадцяти років призначеного покарання»;
 
72. 28) Перший абзац частини другої статті 151-1 викласти у такій редакції:
 		    11) у статті 151-1:
абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
 
73. «На підставі індивідуальної оцінки ризиків засуджені до довічного позбавлення волі чоловіки можуть бути переведені: «.
 		    «2. На підставі індивідуальної оцінки ризиків засуджені до довічного позбавлення волі чоловіки можуть бути переведені»;
 
74. 29) Частину третю статті 151-1 викласти у такій редакції:
 		    частину третю викласти в такій редакції:
 
75. «Засуджені до довічного позбавлення волі, які злісно порушують установлений порядок відбування покарання, можуть бути переведені із звичайних жилих приміщень до багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки.».
 		    «3. Засуджені до довічного позбавлення волі, які злісно порушують установлений порядок відбування покарання, можуть бути переведені із звичайних жилих приміщень до багатомісних приміщень камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки».
 
76. ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

   2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.