Кількість абзаців - 63 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо покращення захисту права дитини на належне утримання (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 		    ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання
 		 -1- Голубов Д.І.
 Назву законопроекту викласти в такій редакції:
«ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів»;
 		Враховано частково   Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів
 
3. Верховна Рада України постановляє:
 		 -2- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Назву законопроекту викласти в такій редакції:
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів»
 		Враховано   Верховна Рада України постановляє:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України :
 		    І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135):
 		    1. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135):
 
6. 1) частину другу статті 70 після слів «якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї» доповнити словами «ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей)»;
 		    1) частину другу статті 70 після слів «якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї» доповнити словами «ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей)»;
 
7. 2) текст статті 179 викласти в такій редакції:
 		    2) текст статті 179 викласти в такій редакції:
 
8. «1. Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
 		    «1. Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
 
9. 2. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
 		    2. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
 
10. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
 		    Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
 
11. 3. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України»;
 		    3. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України»;
 
12. 3) частину третю статті 181 викласти в такій редакції:
 		 -3- Помазанов А.В.
 Частину третю статті 181 Сімейного кодексу України викласти в такій редакції:
«3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Спосіб стягнення аліментів визначається судом за пропозицією того із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінений судом за позовом одержувача аліментів»;
 		Враховано частково   3) частину третю статті 181 викласти в такій редакції:
 
13. «3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються як частка доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів визначає той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
 		 -4- Левченко Ю.В.
 Абзац 2 підпункту 3 пункту 1 розділу 1 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються як частка доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів визначається судом за пропозицією того із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина»;
 		Враховано частково   «3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
 
    -5- Голубов Д.І.
 Абзац другий підпункту 3 пункту 1 розділу Ізаконопроекту викласти в такій редакції:
«3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів визначається судом за пропозицією того із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина».
 		Враховано частково    
    -6- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзаци другий та третій підпункту 3 пункту 1 розділу І Законопроекту викласти у наступній редакції:
«3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів»;
 		Враховано    
14. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів або за домовленістю між батьками»;
 		 -7- Левченко Ю.В.
Помазанов А.В.
 Абзац 3 підпункту 3 пункту 1 розділу 1 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінений судом за позовом одержувача аліментів»;
 		Враховано   Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів»;
 
15. 4) у статті 182:
 		    4) у статті 182:
 
16. частину першу доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 		 -8- Левченко Ю.В.
 Абзаци 3,4 підпункту 4 пункту 1 розділу 1 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«частину першу доповнити пунктом 3-1 такого змісту: «3-1) наявність рухомого та нерухомого майна»;»
 		Враховано частково   частину першу доповнити пунктами 3-1 і 3-2 такого змісту:
 
17. «3-1) витрати платника аліментів, щодо яких він не довів джерело походження коштів»;
 		 -9- Помазанов А.В.
 у статті 182 Сімейного кодексу України:
пункт 3-1 частини першої викласти в такій редакції:
«3-1) витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, укладення інших правочинів на підставі яких у платника аліментів виникають фінансові зобов’язання на суму, що перевищує п’ятдесятикратний розмір мінімальної заробітної плати, якщо джерело походження коштів не встановлено;»;
 		Враховано частково   «3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів»;
 
    -10- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац другий та третій підпункту 4 пункту 1 розділу І законопроекту замінити абзацами другим-четвертим такого змісту:
«частину першу доповнити пунктами 3-1 і 3-2 такого змісту:
«3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів»;
 		Враховано    
18. частину другу викласти в такій редакції:
 		    частину другу викласти в такій редакції:
 
19. «2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
 		 -11- Помазанов А.В.
 У статті 182 Сімейного кодексу України:
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу»;
 		Відхилено , оскільки механізм призначення тимчасової державної допомоги, у разі якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, визначений частиною восьмою статті 181 Сімейного кодексу України   «2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
 
20. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку»;
 		    Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку»;
 
21. 5) у статті 183
 		 -12- Левченко Ю.В.
 Підпункт 5 пункту 1 розділу 1 Законопроекту виключити.
 		Відхилено , оскільки частина четверта статті 183 Сімейного кодексу України, яку пропонується вилучити, є нормою матеріального права, тому для надання стягувачу аліментів права звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, ця норма бути розміщена саме у Сімейному кодексі України, а відповідна норма ЦПК України має передбачати порядок реалізації зазначеної норми.  5) статтю 183 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
 
22. у назві слова «у частці від» замінити словами «як частки»;
 		 -13- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 у підпункті 5 пункту 1 розділу І законопроекту абзац другий вилучити; у абзаці четвертому слова «стягувач аліментів» замінити словами «той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина»;
 		Враховано      
23. доповнити частиною четвертою такого змісту:
 		       
24. «4. Стягувач аліментів має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину»;
 		    «5. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину»;
 
25. 6) текст статті 184 викласти в такій редакції:
 		    6) текст статті 184 викласти в такій редакції:
 
26. «1. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
 		    «1. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
 
27. 2. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
 		    2. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
 
28. 3. Стягувач аліментів має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку»;
 		 -14- Помазанов А.В.
 частину 3 статті 184 Сімейного кодексу України викласти в такій редакції:
«3. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.»;
 		Відхилено оскільки частина третя статті 184 Сімейного кодексу України, яку пропонується вилучити, є нормою матеріального права, тому для надання стягувачу аліментів права звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, ця норма бути розміщена саме у Сімейному кодексі України, а відповідна норма ЦПК України має передбачати порядок реалізації зазначеної норми. Крім того, механізм призначення тимчасової державної допомоги, у разі якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, визначений частиною восьмою статті 181 Сімейного кодексу України  3. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку»;
 
    -15- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 у абзаці четвертому підпункту 5 пункту 1 розділу І законопроекту:
слова «стягувач аліментів» замінити словами «той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина»;
 		Враховано    
29. 7) частину першу статті 191 доповнити словами «а в разі подання заяви про видачу судового наказу – від дня подання такої заяви»;
 		    7) частину першу статті 191 доповнити словами «а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви»;
 
30. 8) статтю 195 викласти в такій редакції:
 		 -16- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 у абзацах другому та третьому підпункту 8 пункту 1 розділу І законопроекту слова «як частка» замінити словами «у частці від»;
 		Враховано   8) статтю 195 викласти в такій редакції:
 
31. «Стаття 195. Визначення заборгованості за аліментами, присудженими як частка заробітку (доходу)
 		    «Стаття 195. Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу)
 
32. 1. Заборгованість за аліментами, присудженими як частка заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
 		    1. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
 
33. 2. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою – підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
 		    2. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою – підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
 
34. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
 		 -17- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 у підпункті 8 пункту 1 розділу І законопроекту:
у абзаці п’ятому після слів «державний виконавець» доповнити словами «приватний виконавець»; у абзаці шостому після слів «державним виконавцем» доповнити словами «приватним виконавцем»;
 		Враховано   У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
 
35. 3. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору – судом»;
 		    3. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору – судом»;
 
36. 9) у статті 196
 		    9) у статті 196:
 
37. назву доповнити словами «оплати додаткових витрат на дитину»;
 		    назву доповнити словами «оплати додаткових витрат на дитину»;
 
38. частину першу після слів «сплачувати аліменти за рішенням суду» доповнити словами «або за домовленістю», а слово «від» виключити;
 		 -18- Помазанов А.В.
 частину першу статті 196 Сімейного кодексу України викласти в такій редакції:
«1. При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.»
 		Враховано частково   частину першу викласти в такій редакції:
«1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості»;
 
    -19- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 абзац третій підпункту 9 пункту 1 розділу І законопроекту викласти у такій редакції:
«У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня»
 		Враховано    
39. доповнити частиною четвертою такого змісту:
 		    доповнити частиною четвертою такого змісту:
 
40. «4. У разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника він зобов’язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
 		    «4. У разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов’язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми.
 
41. Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов’язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку – після спливу семи днів після пред’явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив».
 		    Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов’язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку – після спливу семи днів після пред’явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив».
 
42. 2. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492):
 		    2. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492):
 
43. 1) у статті 96:
 		    1) у частині першій статті 96:
 
44. пункт 4 викласти в такій редакції:
 		 -20- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 у підпункті 1 пункту 1 розділу І законопроекту:
у абзаці першому після слова «у) додати слова «частини першої»;
у абзацах третьому та п’ятому слово «зацікавлених» замінити словом «заінтересованих»;
 		Враховано   пункт 4 викласти в такій редакції:
 
45. «4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб»;
 		    «4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб»;
 
46. доповнити пунктом 4-1 такого змісту:
 		    доповнити пунктом 4-1 такого змісту:
 
47. «4-1) заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
 		    «4-1) заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
 
48. 2) у статті 105:
 		 -21- Голубов Д.І.
Левченко Ю.В.
Помазанов А.В.
 Підпункт 2 пункту 2 розділу 1 Законопроекту виключити.
 		Відхилено   2) у статті 105:
 
49. перше речення частини першої доповнити словами «крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 4-1 частини першої статті 96 цього Кодексу»;
 		    перше речення частини першої доповнити словами «крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 4-1 частини першої статті 96 цього Кодексу»;
 
50. доповнити частиною сьомою такого змісту:
 		    доповнити частиною сьомою такого змісту:
 
51. «7. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4- частини першої статті 96 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів»;
 		    «7. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4- частини першої статті 96 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів»;
 
52. 3) частину першу статті 110 після слів «про стягнення аліментів» доповнити словами «оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення»;
 		    3) частину першу статті 110 після слів «про стягнення аліментів» доповнити словами «оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення»;
 
53. 4) статтю 201 після частини першою доповнити новою частиною такого змісту:
 		    4) статтю 201 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
 
54. «2. Не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство, материнство, визначення місця проживання дитини, участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною».
 		    «2. Не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною».
 
55. У зв’язку з тим частину другу вважати частиною третьою.
 		    У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
 
56. 3. Пункт 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87 із наступними змінами) доповнити словами «оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення».
 		    3. Пункт 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87; 2015 р., № 33, ст. 323) доповнити словами «оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення».
 
57. ІІ. Прикінцеві положення
 		    ІІ. Прикінцеві положення
 
58. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 		 -22- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт 1 розділу ІІ законопроекту викласти в такій редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, крім пункту 2 3 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону».
Пункт 2 вилучити.
Відповідно пункт 3 вважати пунктом 2.
 		Враховано   1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.
 
59. 2. До правовідносин щодо стягнення аліментів на дитину у розмірі не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що виникли до набрання чинності цим Законом, у тому числі за рішенням суду про стягнення аліментів у розмірі не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, застосовуються положення цього Закону в частині стягнення аліментів на дитину у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
 		 -23- Помазанов А.В.
 Пункт 2 Прикінцеві положення викласти в такій редакції:
«2. До правовідносин щодо стягнення аліментів на дитину у розмірі не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які виникли до набрання чинності цим Законом або продовжують існувати після набрання ним чинності, у тому числі за рішенням суду про стягнення аліментів у розмірі не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, застосовуються положення цього Закону в частині стягнення аліментів на дитину у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
 		Відхилено      
60. 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
 		 -24- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац перший пункту 3 розділу ІІ законопроекту викласти в такій редакції:
«3. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня опублікування цього Закону:»
 		Враховано   2. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня опублікування цього Закону:
 
61. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
 		    привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
62. забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

   забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.