Кількість абзаців - 1000 Таблиця поправок


Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (до розділу І проекту Закону (ч1)) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Розділ 1
 
   Розділ 1
 
1. ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
 
-1- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слово «явка» у всіх відмінках замінити словом «прибуття» у відповідних відмінках
 
Відхилено   ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
 
    -2- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слово «неявка» у всіх відмінках замінити словом «неприбуття» у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -3- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слова «пред’явлення позову» у всіх відмінках замінити словами «подання позову» у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -4- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слова «пред’являти позов» у всіх відмінках замінити словами «подавати позов» у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -5- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слова «приймати участь» у всіх відмінках замінити словами «брати участь» у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -6- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слово «вправі» у всіх відмінках замінити словами «має право» або «мають право» у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -7- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слово «правомочний» у всіх відмінках замінити словом «повноважений» у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -8- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слово «подача» у всіх відмінках замінити словом «подання» у всіх відмінках
 
Відхилено    
    -9- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слово «відстрочка» у всіх відмінках замінити словом «відтермінування» у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -10- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слово «розстрочка» у всіх відмінках замінити словом «розтермінування» у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -11- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слово «відзив» у всіх відмінках замінити словом «відповідь» у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -12- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слово «зал» у всіх відмінках замінити словом «зала» у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -13- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слово «доход» у всіх відмінках замінити словом «дохід» у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -14- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слова «за виключенням» у всіх відмінках замінити слово «крім» у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -15- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слово «оскаржуваний» у всіх відмінках замінити словом «оскаржений» у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -16- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слова «ніякий доказ» у всіх відмінках замінити словами «жоден доказ» у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -17- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У всьому тексті законопроекту:
слова «фактичні обставини» у всіх відмінках замінити словом «обставини» у відповідних відмінках
 
Відхилено    
    -18- Журжій А.В.
По всьому тексту слова "Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України" у всіх відмінках замінити словами "Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"
 
Відхилено    
2. Розділ І
 
   Розділ І
 
3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
4. Глава 1. Основні положення
 
   Глава 1. Основні положення
 
5. Стаття 1. Призначення Господарського процесуального кодексу України
 
   Стаття 1. Призначення Господарського процесуального кодексу України
 
6. 1. Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок судочинства у господарських судах.
 
-19- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
У статті 1 слова «встановлює порядок судочинства» замінити на слова «встановлює порядок здійснення судочинства»
 
Відхилено   1. Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок судочинства у господарських судах.
 
    -20- Журжій А.В.
у статті 1 слова "встановлює порядок судочинства" замінити словами "встановлює порядок здійснення судочинства"
 
Відхилено    
7. Стаття 2. Завдання та основні засади господарського судочинства
 
-21- Писаренко В.В.
Статтю другу викласти у такій редакції:
« Стаття 2. Завдання та основні засади господарського судочинства
1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування.
 
Відхилено   Стаття 2. Завдання та основні засади господарського судочинства
 
8. 1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
 
-22- Геращенко А.Ю.
Ч. 1 ст. 2 викласти наступним чином: «1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, що виникають із господарських правовідносин приватно-правового характеру, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»
 
Відхилено   1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
 
    -23- Ківалов С.В.
у статті 2:
в частині першій слова «господарського суду» замінити словами «господарських судів»
 
Відхилено    
    -24- Шкрум А.І.
В частині 1 статті 2 слова «господарського суду» замінити словами «господарських судів»
 
Відхилено    
9. 2. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
 
-25- Шкрум А.І.
В частині 2 статті 2 слова «яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі» вилучити
 
Відхилено   2. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
 
10. 3. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є:
 
-26- Ківалов С.В.
у статті 2:
частини третю викласти у такій редакції:
«3. Основними засадами господарського судочинства, крім визначених у Конституції України, є:
1) принцип максимального документального забезпечення судочинства,
2) стимулювання досудового, мирового та арбітражного (третейського) вирішення спорів;
3) процесуальної економії;
4) оперативності розгляду господарських справ;
5) розподілу підсудності відповідно до потреб сприяння ефективному захисту прав та законних інтересів учасників господарських відносин»;
 
Відхилено   3. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є:
 
11. 1) верховенство права;
 
   1) верховенство права;
 
12. 2) законність;
 
-27- Довбенко М.В.
Пункт 2 частини 3 статті 2 виключити. Пункти 3-13 частини 3 статті 2 вважати пунктами 2-12 відповідно.
 
Враховано      
    -28- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 2:
пункт другий частини третьої виключити;
у зв’язку з цим пункти третій – тринадцятий вважати відповідно пунктами другим – дванадцятим
 
Враховано    
    -29- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
пункт другий частини третьої статті 2 виключити.
У зв'язку з цим пункти 3 – 13 вважати відповідно пунктами 2 – 12
 
Враховано    
13. 3) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
 
   2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
 
14. 4) гласність і відкритість судового процесу;
 
-30- Шкрум А.І.
Пункт 4 частини 3 статті 2 після слів «судового процесу» доповнити словами «та його повного фіксування технічними засобами»
 
Враховано   3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
 
    -31- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
пункт 3 доповнити словами "та його повне фіксування технічними засобами"
 
Враховано    
15. 5) змагальність сторін;
 
   4) змагальність сторін;
 
16. 6) диспозитивність;
 
   5) диспозитивність;
 
17. 7) пропорційність;
 
   6) пропорційність;
 
18. 8) обов'язковість судового рішення;
 
   7) обов'язковість судового рішення;
 
19. 9) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
 
   8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
 
20. 10) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках;
 
   9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках;
 
21. 11) розумність строків розгляду справи судом;
 
   10) розумність строків розгляду справи судом;
 
22. 12) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
 
   11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
 
23. 13) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
 
-32- Шкрум А.І.
Пункт 13 частини 2 статті 2 виключити
 
Відхилено   12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
 
    -33- Шкрум А.І.
Частину 2 статті 2 доповнити новим пунктом такого змісту «принцип процесуальної економії», у зв’язку з чим змінити нумерацію пунктів відповідно
 
Відхилено    
24. Стаття 3. Законодавство про господарське судочинство
 
   Стаття 3. Законодавство про господарське судочинство
 
25. 1. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
-34- Мартовицький А.В.
Частину 1 статті 3 пункту 1 законопроекту після слів «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» доповнити словами «Законом України «Про виконавче провадження»
 
Відхилено   1. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
    -35- Шкрум А.І.
Частину 1 статті 3 після слів «або визнання його банкрутом» доповнити словами «інших законодавчих актів України»
 
Відхилено    
26. 2. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
 
   2. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
 
27. 3. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
 
-36- Власенко С.В.
Ч. 3 ст. 3 викласти в редакції: «3. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії при вирішенні питання по суті та щодо розгляду і вирішення справи – відповідно до закону, чинного на момент винесення судом рішення.
 
Відхилено   3. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
 
    -37- Довбенко М.В.
В частині 3 статті 3:
слова «до закону, чинного» замінити на слова «до норм процесуального права, чинних»
 
Відхилено    
    -38- Довбенко М.В.
В частині 3 статті 3:
після слів «вирішення справи» додати слова «, якщо законом прямо не встановлено інше»
 
Відхилено    
    -39- Шкрум А.І.
В частині 3 статті 3 слова «розгляду і вирішення справи» вилучити
 
Відхилено    
28. 4. Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи, віднесені до його компетенції, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
-40- Власенко С.В.
Ч. 4 ст. 3 викласти в редакції:
4. В складі апеляційних судів утворюються палати з питань інтелектуальної власності, які розглядають справи віднесені до їх компетенції, в порядку, передбаченому цим Кодексом та діють як суд першої інстанції. Рішення палати з питань інтелектуальної власності може бути оскаржено до палати з питань інтелектуальної власності Верховного Суду України.»
 
Відхилено   4. Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи, віднесені до його компетенції, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
    -41- Писаренко В.В.
Частину четверту статті 3 виключити
 
Відхилено    
29. Стаття 4. Право на звернення до господарського суду
 
   Стаття 4. Право на звернення до господарського суду
 
30. 1. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
 
   1. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
 
31. 2. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
 
-42- Геращенко А.Ю.
Частину 2 статті 4 викласти наступним чином: «2. Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування, реалізуючи господарську компетенцію, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.»
 
Відхилено   2. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
 
    -43- Ківалов С.В.
у статті 4:
частини другу викласти у такій редакції:
«2. Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду»;
 
Відхилено    
    -44- Шкрум А.І.
Частину 2 статті 4 викласти в такій редакції: «2. Фізичні та юридичні особи, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.»
 
Відхилено    
32. 3. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатись також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
 
   3. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатись також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
 
33. 4. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
 
-45- Ківалов С.В.
у статті 4:
у частині четвертій слово «недійною» замінити на слово «нікчемною»
 
Відхилено   4. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
 
    -46- Шкрум А.І.
В частині 4 статті 4 слово «недійсною» замінити словом «нікчемною»
 
Відхилено    
34. 5. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається.
 
   5. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається.
 
35. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним в законодавстві України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом.
 
   До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним в законодавстві України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом.
 
36. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
 
   До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
 
37. 6. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
 
   6. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
 
38. Стаття 5. Способи судового захисту
 
   Стаття 5. Способи судового захисту
 
39. 1. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
 
   1. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
 
40. 2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
 
-47- Помазанов А.В.
У статті 5:
частину другу вилучити
 
Відхилено   2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
 
    -48- Власенко С.В.
Ч. 2 ст. 5 – виключити
 
Відхилено    
    -49- Мартовицький А.В.
Частину 2 статті 5 пункту 1 законопроекту виключити
 
Відхилено    
    -50- Писаренко В.В.
Частину другу статті 5 виключити
 
Відхилено    
    -51- Ківалов С.В.
в частині другій статті 5 після слова «ефективного» доповнити словами «та дієвого»
 
Відхилено    
    -52- Левченко Ю.В.
Зміни до частини 2 статті 5 ГПК України в пункті 1 розділу 1 Законопроекту виключити
 
Відхилено    
    -53- Шкрум А.І.
Частину 2 статті 5 після слів «вимоги такої особи» доповнити словами «за її згодою»
 
Відхилено    
    -54- Яніцький В.П.
Частину другу статті 5 виключити
 
Відхилено    
    -55- Шпенов Д.Ю.
частину 2 статті 5 виключити
 
Відхилено    
41. Стаття 6. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система
 
-56- Левченко Ю.В.
Зміни до статті 6 ГПК України в пункті 1 розділу 1 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«Стаття 6. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система
1. У господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
2. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
3. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом.
4. Суд може направляти судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси за їх письмовою заявою із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
5. Учасники судового процесу, які виявили бажання отримувати судові рішення та інші процесуальні документи на електронну почту повинні зареєструвати свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
6. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає визначені в їх заяві документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі, шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
7. Процесуальні та інші документи і докази зберігаються в паперовій формі в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
8. Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
9. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
10. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.»
 
Відхилено   Стаття 6. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система
 
42. 1. У господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
 
-57- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 1 ст. 6 викласти в редакції: «1. У господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, за допомогою якої здійснюється реєстрація кореспонденції суду, обмін матеріалами між судами, державними виконавцями, за бажанням учасників судового процесу подання позовної заяви, інших процесуальних документів до суду, фіксування судового засідання, визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи.»
 
Відхилено   1. У господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
 
43. 2. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
 
-58- Помазанов А.В.
У статті 6:
частину другу доповнити другим реченням наступного змісту: «Обов`язковою при цьому є реєстрація таких документів у відповідних журналах, згідно з правилами документообігу.»
 
Відхилено   2. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
 
    -59- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
В ч. 2 ст. 6 слова: «позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду» замінити на: «Позовні заяви, процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, скарги, заяви, пропозиції».
 
Відхилено    
44. 3. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом.
 
-60- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 6:
частину третю доповнити словами " (автоматизований розподіл справ)"
 
Враховано   3. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
 
45. 4. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
-61- Помазанов А.В.
У статті 6:
частину четверту доповнити абзацом другим, який викласти у такій редакції: «Обмін документами між судом та учасниками судового процесу одночасно здійснюється в документарному вигляді, шляхом передачі оригіналів документів на паперових носіях не пізніше, ніж протягом трьох діб з дня направлення документу в електронній формі.»
 
Відхилено   4. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
46. 5. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
-62- Алексєєв І.С.
У статті 6:
частину п’яту після слів «електронні адреси» доповнити словами «у тому числі на ті, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,»
 
Відхилено   5. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
    -63- Помазанов А.В.
У статті 6:
частину п’яту викласти у наступній редакції: «Суд може направляти судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи винятково за клопотанням учасника судового процесу та в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.»
 
Відхилено    
    -64- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 5 ст. 6 викласти в редакції: «5. Суд направляє судові рішення, процесуальні документи, що видаються судом, відповіді на скарги, заяви, пропозиції учасникам судового процесу, громадян в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, якщо учасники судового процесу, громадяни не наполягають в позовній заяві або окремій заяві (зверненні) в наданні документів в паперовій або електронній і паперовій формі.»
 
Відхилено    
    -65- Пономарьов О.С.
Частини п’ять статті 6 викласти у такій редакції:
«5. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки – повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, у тому числі отримані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
Відхилено    
    -66- Тригубенко С.М.
Частину п’яту статті 6 проекту Господарського процесуального кодексу України викласти у наступній редакції:
«5. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки – повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, у тому числі отримані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.»
 
Відхилено    
    -67- Яценко А.В.
у статті 6:
частину п’яту статті 6 доповнити словами такого змісту «за письмовою заявою учасника справи»
 
Відхилено    
47. 6. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
 
-68- Алексєєв І.С.
У статті 6:
частину шосту викласти в такій редакції: «Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі та судові експерти, які не працюють у державних спеціалізованих судово-експертних установах, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи, крім юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про офіційні електронні адреси яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку»
 
Відхилено   6. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
 
    -69- Пономарьов О.С.
Частини шість статті 6 викласти у такій редакції:
6. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі та судові експерти, які не працюють у державних спеціалізованих судово-експертних установах, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи, крім юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про офіційні електронні адреси яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку».
 
Відхилено    
    -70- Тригубенко С.М.
Частину шосту статті 6 проекту Господарського процесуального кодексу України викласти у наступній редакції:
«6. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі та судові експерти, які не працюють у державних спеціалізованих судово-експертних установах, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи, крім юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про офіційні електронні адреси яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.»
 
Відхилено    
    -71- Яценко А.В.
у статті 6:
у реченні першому частини шостої статті 6 слова «Адвокати, нотаріуси» виключити
 
Відхилено    
48. 7. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі, шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
 
-72- Алексєєв І.С.
У статті 6:
у частині сьомій слова «зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі суд вручає» замінити словами «мають офіційні електронні адреси, суд надсилає»
 
Відхилено   7. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі, шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
 
    -73- Помазанов А.В.
У статті 6:
частину сьому викласти у наступній редакції: «Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі, шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб,а також протягом трьох діб з дня направлення документу в електронній формі направляє їх в документарному вигляді, шляхом передачі оригіналів документів на паперових носіях.»
 
Відхилено    
    -74- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 7 ст. 6 викласти в редакції: «7. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі, шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, якщо особи не наполягають в отриманні документів в паперовій та (або) електронній і паперовій формі.»
 
Відхилено    
    -75- Сажко С.М.
Частину 7 статті 6 пункту 1 законопроекту після слів «адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі» доповнити словами «та надали суду відповідну заяву»
 
Відхилено    
    -76- Яценко А.В.
у статті 6:
у частині сьомій статті 6 слова «особи беруть участь, виключно в електронній формі» замінити словами «особи беруть участь, за їх письмовою заявою, в електронній формі»
 
Відхилено    
49. 8. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
 
-77- Алексєєв І.С.
У статті 6:
у частині восьмій слова «зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати» замінити словами «мають офіційні електронні адреси, подають»
 
Відхилено   8. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
 
    -78- Ківалов С.В.
у статті 6:
абзац перший частини восьмої викласти у такій редакції:
«Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі дозволяє стороні, поряд із поданням документів в паперовій формі, подати документи в електронній формі»
 
Відхилено    
50. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використання власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
-79- Помазанов А.В.
У статті 6:
в абзаці першому частини восьмої слово «виключно», розташоване після слів «вчинити інші процесуальні дії в електронній формі», замінити на слово «як»
 
Відхилено   Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використання власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
    -80- Помазанов А.В.
У статті 6:
абзац перший частини восьмої після слів «якщо інше не передбачено цим Кодексом» доповнити словами «так і особисто звернувшись до суду.»
 
Відхилено    
51. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
   Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
52. 9. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше наступного дня з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
-81- Помазанов А.В.
У статті 6:
частину дев’яту викласти у наступній редакції: «Суд може проводити розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. У такому разі процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше наступного дня з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Збереження відповідних матеріалів справи у паперовій формі забезпечується апаратом суду, відповідно до правил документообігу. По завершенню судового провадження матеріали, у встановленому порядку, передаються для зберігання в архів суду.
У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі»
 
Відхилено   9. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
    -82- Шаповалов Ю.А.
Частину 9 статті 6 виключити
 
Відхилено    
    -83- Ківалов С.В.
у статті 6:
перше речення абзац першого частини дев’ятої викласти у такій редакції:
«Суд забезпечує переведення справи в електронну форму для цілей, передбачених цим Кодексом та архівування даних»
 
Відхилено    
    -84- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 6:
у абзаці першому частини дев'ятої слова "наступного дня" замінити словами "трьох днів", а абзац другий після слів "з технічних причин" доповнити словами "більше п'яти днів"
 
Враховано    
    -85- Шпенов Д.Ю.
в частині 9 статті 6 після слів «Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.» доповнити новим реченням такого змісту: «До кожної справи ведеться перелік матеріалів справи, вказуються які матеріали наявні в електронному форматі, а які у паперовій формі та де зберігаються оригінали паперової форми.»
 
Відхилено    
    -86- Яценко А.В.
у статті 6:
у частині дев’ятій статті 6 слова «суд проводить» замінити словами «суд може проводити»
 
Відхилено    
53. У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
   У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п'яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
54. 10. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
 
-87- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину десяту статті 6 викласти у наступній редакції:
«10. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, а також направляються до суду апеляційної чи касаційної інстанції під час розгляду ними справи.»
 
Відхилено   10. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
 
    -88- Помазанов А.В.
У статті 6:
у частині десятій слова «в додатку до справи», розташовані перед словами «в суді першої інстанції», замінити словами «у справі»
 
Відхилено    
    -89- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 10 ст. 6 викласти в редакції: «10. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції протягом тридцяти років та у разі необхідності можуть бути безперешкодно оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги не пізніш. Суд першої інстанції не пізніше 5 днів з моменту отримання відповідного клопотання надає копії відповідних матеріалів справи.»
 
Відхилено    
    -90- Ківалов С.В.
у статті 6:
частину десяту викласти у такій редакції:
«10. Процесуальні та інші документи і докази в електронній формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути досліджені учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги»
 
Відхилено    
55. 11. Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
 
   11. Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
 
56. 12. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
 
-91- Шпенов Д.Ю.
частину 12 статті 6 виключити
 
Відхилено   12. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
 
57. 13. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
 
-92- Помазанов А.В.
У статті 6:
у частині тринадцятій слова «та після консультацій з Радою суддів України.», розташовані після слів «за поданням Державної судової адміністрації України», вилучити
 
Відхилено   13. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
 
    -93- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 13 ст. 6 викласти вредакції: «13. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України після консультацій з Вищою радою правосуддя, Державною судовою адміністрацією України, Радою суддів України.»
 
Відхилено    
    -94- Шпенов Д.Ю.
частину 13 статті 6 виключити
 
Відхилено    
    -95- Шпенов Д.Ю.
статтю 6 доповнити новим пунктом та викласти його в такій редакції:
« У разі не функціонування або не належного функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, процесуальні документи можуть бути подані безпосередньо до канцелярії суду або надіслана поштою. В такому разі процесуальні документи вважаються поданими належним чином.»
 
Відхилено    
58. Стаття 7. Система автоматизованого арешту коштів
 
-96- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 7 виключити. Виключити по всьому тексту ГПК зміни щодо використання автоматизованої системи арешту коштів.
 
Враховано      
    -97- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
статтю 7 виключити, у зв`язку із цим внести зміни до частин четвертої - сьомої статті 145, частин тринадцятої - п'ятнадцятої статті 146, частин третьої - п'ятої статті 344 цього Кодексу
 
Враховано    
    -98- Долженков О.В.
Статтю 7 – виключити
 
Враховано    
    -99- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ст. 7 викласти в редакції: «1. Арешт коштів здійснюють відповідно до закону державні виконавці.
Державні виконавці вносять до системи автоматизованого арешту коштів інформацію щодо арешту коштів на підставі відповідної ухвали суду про арешт коштів.
2. Розпорядником системи автоматизованого арешту коштів є Міністерство юстиції України, яке забезпечує належну роботу системи автоматизованого арешту коштів.
3. Користувачем системи автоматизованого арешту коштів є органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
4. Інформація щодо арешту коштів вноситься суддею (суддею-доповідачем – у разі колегіального розгляду справи) до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на підставі відповідної ухвали суду не пізніше дня, наступного за днем її ухвалення, вноситься до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з одночасним повідомленням про наявність такої ухвали на електронну адресу державного виконавця та осіб щодо яких прийнято таке рішення в паперовому та електронному вигляді.
5. Порядок функціонування системи автоматизованого арешту коштів визначається Положенням про систему автоматизованого арешту коштів, що затверджується Міністерством юстиції України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України та Національним банком України.
6. Несанкціоноване втручання в роботу системи автоматизованого арешту коштів тягне відповідальність, установлену законом.»
 
Відхилено    
    -100- Сажко С.М.
Статтю 7 пункту 1 законопроекту виключити
 
Враховано    
    -101- Писаренко В.В.
Статтю 7 виключити
 
Враховано    
    -102- Ківалов С.В.
статтю 7 – виключити
у зв’язку з чим частини дев’яту – тринадцяту вважати частинами дев’ятою – одинадцятою
 
Враховано    
    -103- Левченко Ю.В.
Зміни до статті 7 ГПК України в пункті 1 розділу 1 Законопроекту виключити
 
Враховано    
    -104- Шкрум А.І.
Статтю 7 виключити, у зв’язку з чим змінити нумерацію статей відповідно
 
Враховано    
    -105- Шпенов Д.Ю.
статтю 7 виключити
 
Враховано    
    -106- Яценко А.В.
статтю 7 виключити
 
Враховано    
59. 1. У господарських судах функціонує система автоматизованого арешту коштів, що забезпечує накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, у випадках, передбачених цим Кодексом.
 
      
60. 2. Система автоматизованого арешту коштів є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
 
      
61. 3. Користувачами системи автоматизованого арешту коштів у суді є судді.
 
      
62. 4. Інформація щодо арешту коштів вноситься суддею (суддею-доповідачем - у разі колегіального розгляду справи) до системи автоматизованого арешту коштів на підставі відповідної ухвали суду, скріплюється його електронним цифровим підписом та підлягає кодуванню.
 
-107- Дерев'янко Ю.Б.
виключити частину 4 статті 7 проекту Господарського процесуального кодексу України
 
Враховано      
63. 5. Порядок функціонування системи автоматизованого арешту коштів визначається Положенням про систему автоматизованого арешту коштів, що затверджується Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Міністерством юстиції України та Національним банком України.
 
      
64. 6. Несанкціоноване втручання в роботу системи автоматизованого арешту коштів тягне відповідальність, установлену законом.
 
      
65. Стаття 8. Рівність перед законом і судом
 
   Стаття 8. Рівність перед законом і судом
 
66. 1. Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, за яким створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
 
-108- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У частині 1 статті 8: після слів «рівності всіх фізичних осіб» доповнити словами «у тому числі фізичних осіб-підприємців»
 
Відхилено   1. Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, за яким створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
 
67. Стаття 9. Гласність судового процесу
 
   Стаття 9. Гласність судового процесу
 
68. 1. Розгляд справ у господарських судах відбувається усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
-109- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 9:
у частині першій слово "відбувається" замінити словом "проводиться"
 
Враховано   1. Розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
69. 2. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу.
 
   2. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу.
 
70. 3. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань за наявності вільних місць до початку судового засідання або під час перерви.
 
-110- Власенко С.В.
У ч. 3 ст. 9 слова «за наявності вільних місць» - виключити
 
Відхилено   3. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань за наявності вільних місць до початку судового засідання або під час перерви.
 
    -111- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 9:
частину 3 викласти у такій редакції:
«Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, безперешкодно допускаються судовим розпорядником до зали судових засідань за наявності вільних місць до початку судового засідання або під час перерви. У разі якщо бажаючих бути присутніми у судовому засіданні значно більше ніж можливості зали, де проводиться судове засідання судовий розпорядник доповідає про це головуючому у засіданні. Суд з метою забезпечення принципу гласності судового процесу приймає ухвалу про здійснення трансляції судового засідання в мережі Інтернет.»
 
Відхилено    
    -112- Шкрум А.І.
В частині 3 статті 9 слова «за наявності вільних місць» вилучити
 
Відхилено    
71. 4. Суд може видалити із зали судових засідань осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов'язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок у залі суду.
 
-113- Власенко С.В.
Ч. 4 ст. 9 після слова «суду» замість крапки продовжити : «про що зазначається в протоколі засідання.»
 
Відхилено   4. Суд може видалити із зали судових засідань осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов'язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок у залі суду.
 
    -114- Ківалов С.В.
у статті 9:
в частині четвертій слова «у залі суду» замінити словами «у залі судового засідання»
 
Відхилено    
    -115- Шкрум А.І.
В частині 4 статті 9 слово «суду» замінити словами «судових засідань»
 
Відхилено    
72. 5. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.
 
-116- Писаренко В.В.
Частину п’яту статті 9 викласти у такій редакції:
«5. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, після повідомлення суду про таку фотозйомку, відео- та аудіозапис, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом».
 
Відхилено   5. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.
 
    -117- Ківалов С.В.
у статті 9:
частину п’яту викласти у такій редакції:
«5. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації після повідомлення суду про фотозйомку, відео- та аудіо запис, можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом»
 
Відхилено    
    -118- Шкрум А.І.
В частині 5 статті 9 слова «цим Кодексом» замінити словом «законом»
 
Відхилено    
73. 6. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку.
 
-119- Помазанов А.В.
У статті 9:
частину шосту після слів «транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку» доповнити словами «з урахуванням обмежень, встановлених для проведення судового засідання у закритому режимі.»
 
Відхилено   6. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку.
 
    -120- Власенко С.В.
Перше речення ч. 6 ст. 9 – виключити
 
Відхилено    
    -121- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 9:
частину 6 викласти у такій редакції:
«Пряма трансляція у тому числі в мережі Інтернет судового засідання здійснюється з дозволу суду, який викладається у формі ухвали з переліком засобів масової інформації, які надали свої заяви про здійснення такої трансляції. У разі надання судом дозволу на пряму трансляцію судового засідання встановлювати обмеження у такому транслюванні будь-якому засобу масової інформації суду забороняється. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку.»
 
Відхилено    
    -122- Ківалов С.В.
у статті 9:
друге речення частини шостої – виключити
 
Відхилено    
    -123- Шкрум А.І.
В частині 6 статті 9 речення «Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку.» вилучити
 
Відхилено    
74. 7. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судового засідання, з якого мають проводитися фотозйомка, відеозапис.
 
-124- Власенко С.В.
У ч. 7 ст. 9 виключити речення: «Суд може визначити місце в залі судового засідання, з якого мають проводитися фотозйомка, відеозапис.»
 
Відхилено   7. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судового засідання, з якого мають проводитися фотозйомка, відеозапис.
 
    -125- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 9:
у частині 7 перед словом «трансляція» додати слово: «пряма», в кінці частини доповнити словами: «пряма трансляція»
 
Відхилено    
75. 8. У разі якщо суд дійде висновку, що фото-, кіно-, теле- чи відеозйомка, а також транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет заважають ходу судового процесу, суд може заборонити або обмежити їх проведення, про що постановляє вмотивовану ухвалу.
 
-126- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
У частині восьмій статті 9 слова «фото-, кіно-, теле- чи відеозйомка, а також» виключити
 
Відхилено   8. У разі якщо суд дійде висновку, що фото-, кіно-, теле- чи відеозйомка, а також транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет заважають ходу судового процесу, суд може заборонити або обмежити їх проведення, про що постановляє вмотивовану ухвалу.
 
    -127- Помазанов А.В.
У статті 9:
частину восьму після слів «заважають ходу судового процесу» доповнити словами «або можуть порушити права учасників процесу»
 
Відхилено    
    -128- Власенко С.В.
Ч. 8 ст. 9 – виключити
 
Відхилено    
    -129- Писаренко В.В.
Частину восьму статті 9 виключити.
У зв’язку з цим, частини дев’яту – дев’ятнадцяту вважати частинами восьмою – вісімнадцятою.
 
Відхилено    
    -130- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 9:
у частині 8 перед словами «може заборонити» доповнити словами: «у виняткових випадках та за згодою усіх учасників справи»
 
Відхилено    
    -131- Шкрум А.І.
Частину 8 статті 9 викласти в такій редакції: «8. У разі якщо суд дійде висновку, що фото-, кіно-, теле-, відеозйомка чи транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет порушують права чи законні інтереси учасників справи, суд може заборонити або обмежити їх проведення, про що постановляє вмотивовану ухвалу.»
 
Відхилено    
76. 9. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом.
 
-132- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 9:
частину 9 викласти у такій редакції:
«Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у виняткових випадках та лише за клопотанням одного з учасників справи, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення інформації, яка віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (конфіденційна, таємна та службова інформація), а також у разі необхідності захисту особистого та сімейного життя людини.»
 
Відхилено   9. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом.
 
77. 10. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
 
   10. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
 
78. 11. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбуваються в закритому судовому засіданні.
 
   11. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбуваються в закритому судовому засіданні.
 
79. 12. Використання систем відеоконференц-зв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються.
 
-133- Ківалов С.В.
у статті 9:
частину дванадцяту – виключити;
у зв’язку з чим частини одинадцяту – дев’ятнадцяту вважати частинами одинадцятою-вісімнадцятою
 
Відхилено   12. Використання систем відеоконференц-зв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються.
 
    -134- Шкрум А.І.
В частині 12 статті 9 слова «Використання систем відеоконференц-зв'язку та» вилучити
 
Відхилено    
80. 13. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
 
   13. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
 
81. 14. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
 
-135- Власенко С.В.
Ч. 14 ст. 9 викласти в редакції: «14. Розгляд справи може здійснюватися в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за клопотанням учасників справи та в разі відсутності заперечень іншої сторони. У такому випадку судове засідання не проводиться.»
 
Відхилено   14. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
 
    -136- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 9:
у частині 14 слово «не проводиться» замінити на слова: «проводиться одноосібно суддею або колегією суддів без участі учасників справи.»
 
Відхилено    
    -137- Шкрум А.І.
Частину 14 статті 9 виключити, у зв’язку з чим змінити нумерацію частин статті
 
Відхилено    
82. 15. Суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
 
-138- Власенко С.В.
Ч. 15 ст. 9 викласти в редакції: «15. Суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео та (або) звукозаписувального технічного засобу, який після судового засідання за клопотанням учасника процесу може бути переведено в стенографічний запис. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.»
 
Відхилено   15. Суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
 
    -139- Яценко А.В.
у частині п’ятнадцятій статті 9 слова «крім випадків, передбачених цим Кодексом» виключити
 
Відхилено    
83. 16. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
-140- Власенко С.В.
Ч. 16 ст. 9 викласти в редакції: «16. Офіційним записом судового засідання є технічний запис та письмова стенограма засідання, ведення якої є обов’язковим за клопотанням будь-кого з учасників процесу, здійснені судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.»
 
Відхилено   16. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
84. 17. Судове рішення (повне або скорочене), ухвалене у відкритому судовому засіданні, оголошується прилюдно у порядку, визначеному цим Кодексом.
 
   17. Судове рішення (повне або скорочене), ухвалене у відкритому судовому засіданні, оголошується прилюдно у порядку, визначеному цим Кодексом.
 
85. 18. Якщо судовий розгляд відбувався в закритому судовому засіданні, прилюдно оголошується лише вступна та резолютивна частини рішення, якщо такі частини не містять інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувались в закритому судовому засіданні. Якщо вступна та (або) резолютивна частина рішення містять таку інформацію, їх оголошення здійснюється в закритому судовому засіданні.
 
-141- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 9:
у частині вісімнадцятій слова "відбувався", "відбувались" замінити відповідно словами "проводився", "проводились"
 
Враховано   18. Якщо судовий розгляд проводився в закритому судовому засіданні, прилюдно оголошується лише вступна та резолютивна частини рішення, якщо такі частини не містять інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій проводились в закритому судовому засіданні. Якщо вступна та (або) резолютивна частина рішення містять таку інформацію, їх оголошення здійснюється в закритому судовому засіданні.
 
86. 19. Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання оголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.
 
   19. Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання оголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.
 
87. Стаття 10. Відкритість інформації щодо справи
 
   Стаття 10. Відкритість інформації щодо справи
 
88. 1. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень судів у порядку, встановленому законом.
 
-142- Ківалов С.В.
в реченні другому частини першої статті 10 слова «судів» - виключити
 
Враховано   1. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
 
    -143- Шкрум А.І.
В частині 1 статті 10 слово «судів» вилучити
 
Враховано    
    -144- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 10:
у частині першій:
у першому реченні слова "інформацію про час і місце" замінити словами "інформацію про дату, час і місце
 
Враховано    
    -145- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 10:
у частині першій:
у другому реченні слово "судів" виключити
 
Враховано    
89. 2. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
-146- Власенко С.В.
Ч. 2ст. 10 викласти в редакції: «2. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень, стенограм судових засідань в порядку, передбаченому цим Кодексом та не пізніше 5 днів з моменту отримання судом відповідного клопотання.»
 
Відхилено   2. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
90. 3. Інформація щодо суду, який розглядає справу, сторін спору та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному в Положенні про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
-147- Власенко С.В.
У ч. 3 ст. 10 після слова «іншого» додати: «стенограма судового засідання»
 
Відхилено   3. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному в Положенні про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
    -148- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 10:
у частині третій слова "сторін спору" замінити словами "учасників справи"
 
Враховано    
91. 4. У разі постановлення судом ухвали про розгляд справи у закритому судовому засіданні інформація щодо справи не розкривається, крім відомостей про сторони, предмет позову, дату надходження позовної заяви, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого.
 
-149- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 10:
у частині четвертій слова "крім відомостей про сторони" замінити словами "крім відомостей про учасників справи"
 
Враховано   4. У разі постановлення судом ухвали про розгляд справи у закритому судовому засіданні інформація щодо справи не розкривається, крім відомостей про учасників справи, предмет позову, дату надходження позовної заяви, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого.
 
92. 5. При розкритті інформації щодо справи, передбаченої частинами третьою та четвертою цієї статті, не можуть бути оприлюднені такі відомості:
 
   5. При розкритті інформації щодо справи, передбаченої частинами третьою та четвертою цієї статті, не можуть бути оприлюднені такі відомості:
 
93. 1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
 
-150- Мартовицький А.В.
Пункт 1 частини 5 статті 10 пункту 1 законопроекту викласти в новій редакції:
«1) прізвище, ім’я, по батькові сторін та їх представників, місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі»
 
Відхилено   1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
 
94. 2) реєстраційні номери транспортних засобів;
 
-151- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Пункт 2 частини п’ятої статті 10 виключити
 
Відхилено   2) реєстраційні номери транспортних засобів;
 
95. 3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;
 
   3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;
 
96. 4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувались в закритому судовому засіданні.
 
-152- Мартовицький А.В.
Частину 5 статті 10 пункту 1 законопроекту доповнити новим пунктом 4 такого змісту:
«4) ціна позову, розмір судового збору;»
 
Відхилено   4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувались в закритому судовому засіданні.
 
97. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.
 
-153- Власенко С.В.
Абз. 2 ч. 5 ст. 10 викласти в редакції: «Такі відомості замінюються позначеннями «прочерк».
 
Відхилено   Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.
 
98. Стаття 11. Мова господарського судочинства
 
   Стаття 11. Мова господарського судочинства
 
99. 1. Господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
 
   1. Господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
 
100. 2. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
 
   2. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
 
101. 3. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
 
   3. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
 
102. 4. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
   4. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
103. Стаття 12. Верховенство права та джерела права, що застосовуються судом
 
   Стаття 12. Верховенство права та джерела права, що застосовуються судом
 
104. 1. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
 
-154- Шкрум А.І.
В статті 12 частину 1 виключити, у зв’язку з чим змінити нумерацію статей відповідно
 
Відхилено   1. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
 
105. 2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
-155- Шкрум А.І.
Частину 2 статті 12 викласти в такій редакції: «2. При розгляді справ суд застосовує Конституцію України, закони України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, практику Європейського суду з прав людини як джерело права, а також норми права інших держав у випадках, передбачених законом України чи міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.»
 
Відхилено   2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
106. 3. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
 
-156- Шкрум А.І.
Частину 3 статті 12 виключити
 
Відхилено   3. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
 
    -157- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 12:
у частині третій "інші нормативно-правові акти" замінити словами "інші правові акти"
 
Враховано    
107. 4. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
 
-158- Левченко Ю.В.
Зміни до частини 4 статті 12 ГПК України в пункті 1 розділу 1 Законопроекту виключити
 
Відхилено   4. Суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
 
    -159- Шкрум А.І.
Частину 4 статті 12 виключити
 
Відхилено    
    -160- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 12:
у частині четвертій слова "Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та" виключити
 
Враховано    
108. 5. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
-161- Шкрум А.І.
Частину 5 статті 12 виключити
 
Відхилено   5. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
    -162- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 12:
у частині п'ятій слова "міжнародним договором України" замінити словами "міжнародним договором"
 
Враховано    
109. 6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
 
-163- Шаповалов Ю.А.
Частину 6 статті 12 викласти у такій редакції :
«У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта».
 
Відхилено   6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
 
    -164- Власенко С.В.
Ч. 6 ст. 12 викласти в редакції: «6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд звертається до органу, уповноваженого звертатися до Конституційного Суду України з конституційним подання щодо конституційності закону чи іншого акту, та приймає рішення по справі на основі відповідного рішення Конституційного Суду України.»
 
Відхилено    
    -165- Пташник В.Ю.
Частину 6 статті 12 пункту розділу І проекту викласти у такій редакції:
«6. У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
У такому випадку суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до вирішення справи про конституційність нормативно-правового акта, щодо якого у суду виникли сумніви.»
 
Відхилено    
    -166- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У частині 6 статті 12 слова «після ухвалення рішення у справі» замінити на слова: «зупиняє провадження у справі і», кінець цієї частини доповнити абзацом: «Після прийняття рішення Конституційним Судом України суд поновлює провадження у справі та приймає рішення з урахуванням позиції Конституційного Суду України.»
 
Відхилено    
    -167- Ківалов С.В.
частину шосту статті 12 – виключити
у зв’язку з чим, частини п’яту – одинадцяту вважати частинами п’ятою - десятою
 
Відхилено    
    -168- Левченко Ю.В.
Зміни до частини 6 статті 12 ГПК України в пункті 1 розділу 1 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«6. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.»
 
Відхилено    
    -169- Шкрум А.І.
Частину 6 статті 12 виключити, у зв’язку з чим змінити нумерацію частин статті відповідно
 
Відхилено    
    -170- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 12:
у другому реченні частини шостої слова "іншого нормативно-правового акта" замінити словами "іншого правового акта"
 
Враховано    
    -171- Шпенов Д.Ю.
частину 6 статті 12 викласти в такій редакції: «У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження у справі є підставою для зупинення провадження в господарській справі до вирішення питання Конституційним Судом України.»
 
Відхилено    
    -172- Яценко А.В.
частину шосту статті 12 викласти у такій редакції:
«6. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.»
 
Відхилено    
110. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого нормативно-правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
 
   У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
 
111. 7. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
 
-173- Яніцький В.П.
Частину сьому статті 12 доповнити новим реченням наступного змісту: «У разі наявності конкуренції загальної та спеціальної норми, суд застосовує спеціальну норму права.»
 
Відхилено   7. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
 
112. 8. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
 
   8. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
 
113. 9. Якщо спірні відносини, в тому числі за участю іноземної особи, не врегульовані законодавством, суд застосовує звичаї, які є вживаними у діловому обороті.
 
-174- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 12:
у частині дев’ятій слова «звичаї, які є вживаними у діловому обороті» замінити словами «закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону)»
 
Відхилено   9. Якщо спірні відносини, в тому числі за участю іноземної особи, не врегульовані законодавством, суд застосовує звичаї, які є вживаними у діловому обороті.
 
114. 10. Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
 
-175- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 12:
у частині десятій:
слова «звичай ділового обороту, який може бути до них застосований» замінити словами «закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону)»
 
Відхилено   10. Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
 
    -176- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 12:
у частині десятій:
слова «виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права)» замінити словами «застосовує звичаї, які є вживаними у діловому обороті»
 
Відхилено    
115. 11. Забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
 
-177- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 12 доповнити частиною дванадцятою наступного змісту:
«12. Суди зобов’язані застосовувати правові позиції, висловлені у постановах Великої палати Верховного Суду, а також в судових рішеннях Верховного Суду, якщо такі рішення не суперечать правовій позиції Великої палати Верховного Суду.»
 
Відхилено   11. Забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
 
116. Стаття 13. Форми господарського судочинства
 
   Стаття 13. Форми господарського судочинства
 
117. 1. Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
 
   1. Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
 
118. 1) наказного провадження;
 
   1) наказного провадження;
 
119. 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
 
-178- Ківалов С.В.
у статті 13:
доповнити частину першу новим пунктом такого змісту:
«3) та в інших формах, передбачених цим Кодексом»
 
Відхилено   2) позовного провадження (загального або спрощеного).
 
120. 2. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику не відомо.
 
-179- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 2 ст. 13 викласти в редакції: «2. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум, що не перевищують п’яти прожиткових мінімумів доходів громадян, що визначено в Державному бюджеті станом на перше січня поточного року, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику не відомо.
 
Відхилено   2. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику не відомо.
 
    -180- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 13:
у частині 2 слова: «або про його наявність заявнику не відомо» виключити
 
Відхилено    
121. 3. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
 
-181- Долженков О.В.
У статті 13:
у частині третій:
у абзаці першому розділовий знак «,» замінити сполучником «та»
 
Відхилено   3. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
 
    -182- Долженков О.В.
У статті 13:
у частині третій:
у абзаці першому слова «та інших справ» – виключити
 
Відхилено    
    -183- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 3 ст. 13 викласти в редакції:
3. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи та ціна позову яких не перевищує п’яти прожиткових мінімумів доходів громадян, що визначено в Державному бюджеті станом на перше січня поточного року.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справи, якщо ціна позову більша або дорівнює п’ятьом прожитковим мінімумам доходів громадян, який визначено в Державному бюджеті станом на перше січня поточного року.
 
Відхилено    
    -184- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 13:
частину 3 викласти у такій редакції:
«Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи або за згодою сторін у справі.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб установлених станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідний позов (заява);
2) справи, які визнані судом малозначними для яких пріоритетним є швидке вирішення справи або про визнання справи такою подано клопотання учасника справи та не заперечується іншим учасником справи до призначення підготовчого провадження, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, а також справи ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб установлених станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідний позов (заява).»
 
Відхилено    
    -185- Ківалов С.В.
у статті 13:
в абзаці першому частини третьої слова «малозначних справ, справ незначної складності та інших» - виключити
 
Відхилено    
    -186- Яніцький В.П.
У частині третій статті 13 після абзаці першого доповнити новим абзацом наступного змісту:
«Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.»
 
Відхилено    
122. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
 
-187- Долженков О.В.
У статті 13:
у частині третій:
у абзаці другому після слів «які через» доповнити словом «їх»
 
Відхилено   Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
 
    -188- Долженков О.В.
У статті 13:
у частині третій:
у абзаці другому слова «або інші обставини» – виключити
 
Відхилено    
    -189- Писаренко В.В.
Частину третю статті 13 після абзацу другого доповнити новими трьома абзацами такого змісту:
«Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
 
Відхилено    
123. 4. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
 
-190- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 13:
частину 4 виключити
 
Відхилено   4. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
5. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
 
    -191- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 13:
після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
"5. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб".
У зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною шостою
 
Враховано    
124. 5. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
 
-192- Долженков О.В.
У статті 13:
частину п’яту після слів «цим Кодексом для» доповнити словом «загального»
 
Відхилено   6. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
7. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
 
    -193- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 13:
доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення"
 
Враховано    
125. Стаття 14. Змагальність сторін
 
   Стаття 14. Змагальність сторін
 
126. 1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
 
   1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
 
127. 2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
 
   2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
 
128. 3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 
-194- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині третій статті 14 слова "встановлених цим Кодексом" замінити словами "встановлених законом"
 
Враховано   3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
 
129. 4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
 
   4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
 
130. 5. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
 
   5. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
 
131. 1) керує ходом судового процесу;
 
   1) керує ходом судового процесу;
 
132. 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
 
-195- Мартовицький А.В.
Пункт 2 частини 5 статті 14 пункту 1 законопроекту доповнити словами «на будь-якій стадії судового процесу»
 
Відхилено   2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
 
133. 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
 
   3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
 
134. 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
 
   4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
 
135. 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їх правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
 
   5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їх правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
 
136. Стаття 15. Диспозитивність господарського судочинства
 
   Стаття 15. Диспозитивність господарського судочинства
 
137. 1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим законом.
 
-196- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
У частині першій статті 15 слова «цим Законом» замінити на «цим Кодексом.»
 
Відхилено   1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим законом.
 
    -197- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 15:
у частині першій слова «Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим законом.» замінити словами «Суд не може збирати докази у господарських справах за власною ініціативою, крім випадків, встановлених цим законом.»
 
Відхилено    
    -198- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині першій статті 15 слова "поданих сторонами та іншими учасниками справи" замінити словами "поданих учасниками справи"
 
Враховано    
138. 2. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
 
-199- Яніцький В.П.
У частині другій статті 15 речення «Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.» виключити
 
Відхилено   2. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
 
139. Стаття 16. Пропорційність у господарському судочинстві
 
   Стаття 16. Пропорційність у господарському судочинстві
 
140. 1. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
 
-200- Писаренко В.В.
У частині першій статті 16 слова «забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами» виключити
 
Відхилено   1. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
 
141. Стаття 17. Правнича допомога
 
   Стаття 17. Правнича допомога
 
142. 1. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
 
-201- Долженков О.В.
У статті 17:
частину першу доповнити реченням такого змісту:
«Учасники справи є вільними у виборі захисника своїх прав.»
 
Відхилено   1. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
 
143. 2. У випадках, встановлених законом, правнича допомога надається виключно адвокатом (професійна правнича допомога).
 
-202- Долженков О.В.
У статті 17:
частину другу викласти у такій редакції:
«2. У випадках, встановлених законом, професійна правнича допомога надається виключно адвокатом.»
 
Відхилено   2. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
 
    -203- Долженков О.В.
У статті 17:
доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.»
 
Відхилено    
    -204- Алексєєв І.С.
статтю 17 доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги».
 
Відхилено    
    -205- Власенко С.В.
Ч. 2ст.17 викласти в редакції: «2. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Учасники справи самостійно можуть обирати особу, яка надаватиме їм юридичні консультації та роз’яснення.»
 
Відхилено    
    -206- Писаренко В.В.
Частину другу статті 17 викласти в такій редакції:
«2. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом, крім випадків, встановлених законом».
 
Відхилено    
    -207- Ківалов С.В.
в частині другій статті 17 слова «правнича допомога надається» замінити словами «представництво у суді здійснюється»
 
Відхилено    
    -208- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
частину другу статті 17 викласти в такій редакції:
"2. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом"
 
Враховано    
144. Стаття 18. Право на перегляд справи та оскарження судового рішення
 
   Стаття 18. Право на перегляд справи та оскарження судового рішення
 
145. 1. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
 
-209- Ківалов С.В.
частину першу статті 18 викласти у такій редакції:
«1. Учасники справи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення. Особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та касаційне оскарження судового рішення із метою повернення справи на розгляд у суд першої інстанції;»
 
Відхилено   1. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
 
    -210- Яценко А.В.
у частині першій статті 18 слова та знак «у визначених законом випадках –» виключити
 
Відхилено    
146. 2. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
 
   2. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
 
147. Стаття 19. Обов'язковість судових рішень
 
   Стаття 19. Обов'язковість судових рішень
 
148. 1. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
 
   1. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
 
149. 2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
 
   2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
 
150. 3. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.
 
   3. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.
 
151. Стаття 20. Основні положення досудового врегулювання спору
 
   Стаття 20. Основні положення досудового врегулювання спору
 
152. 1. Сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
 
-211- Ківалов С.В.
частину першу статті 20 викласти у такій редакції:
«1. Сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із цим Кодексом та законом. Обов’язкове досудове врегулювання спорів застосовується, зокрема, у наступних випадках:
1) для спорів з приводу перевезення вантажів;
2) для спорів щодо укладання розірвання або зміни договору;
3) стягнення збитків та штрафних санкцій»
 
Відхилено   1. Сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
 
153. 2. Особи, що порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
 
-212- Власенко С.В.
У ч. 2 ст. 20 після слова «зобов’язані» додати «невідкладно»
 
Відхилено   2. Особи, що порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
 
154. Глава 2. Юрисдикція
 
   Глава 2. Юрисдикція
 
155. § 1. Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів
 
   § 1. Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів
 
156. Стаття 21. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів
 
-213- Шкрум А.І.
Назву статті 21 викласти в такій редакції: «Стаття 21. Справи, що належать до юрисдикції господарських судів.»
 
Відхилено   Стаття 21. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів
 
    -214- Лозовой А.С.
Статтю 21 викласти в наступній редакції:
Стаття 21. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів
1. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці;
Пункт 2 частини 1 статті 21 виключити.
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, що не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від приватного спору щодо такого майна або майнових прав і не містять ознак публічно-правового спору щодо скарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень при виконанні ними управлінських чи делегованих функцій;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між суб'єктами господарської діяльності;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа – підприємець.
 
Відхилено    
157. 1. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
 
-215- Геращенко А.Ю.
Абзац 1 частини 1 статті 21 викласти у наступній редакції:
«1. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із господарських правовідносин приватно-правового характеру (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), зокрема:»
 
Відхилено   1. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
 
158. 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
 
-216- Ківалов С.В.
у статті 21:
в частині першій:
в пункті 1:
після слів «крім правочинів, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем» додати слова «на момент подачі позовної заяви до суду»;
 
Відхилено   1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
 
    -217- Ківалов С.В.
у статті 21:
в частині першій:
в пункті 1:
слова «сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці» замінити словами «сторонами якого є юридична особа та (або) фізична особа – підприємець»
 
Відхилено    
159. 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
 
-218- Геращенко А.Ю.
Виключити п. 2 ч. 1 ст. 21
Пункти 3, 4, 5 ч. 1 ст. 21 вважати відповідно пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 21
 
Відхилено   2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
 
160. 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
 
-219- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 21:
у частині першій:
у пункті третьому після слів «справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі» додати слова «у спорах між юридичною особою та органами її управління,»
 
Відхилено   3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
 
161. 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
 
   4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
 
162. 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, що не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
 
-220- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 21:
у частині першій:
у пункті п’ятому після слів «фізична особа, що не є підприємцем» виключити слова «, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах»
 
Відхилено   5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, що не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
 
163. 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;
 
-221- Геращенко А.Ю.
Пункт 6 частини 1 статті 21 викласти в наступній редакції: «5) справи у спорах про витребування майна (рухомого та нерухомого, в тому числі землі) з чужого незаконного володіння, справи у спорах про усунення перешкод у здійсненні права власності (рухомого та нерухомого, в тому числі землі), крім спорів, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;»
 
Відхилено   6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;
 
    -222- Писаренко В.В.
В пункті 6 частини першої статті 21 слова «та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» виключити
 
Відхилено    
    -223- Ківалов С.В.
у статті 21:
в частині першій:
пункт 6 викласти у такій редакції:
«6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, визнання недійсними актів, що порушують такі права, припинення відповідного порушення, крім спорів, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридична особа та (або) фізична особа-підприємець»
 
Відхилено    
164. 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
 
-224- Геращенко А.Ю.
Пункт 7 частини 1 статті 21 виключити. Пункти 8, 9, 10, 11, 12 частини 1 статті 21 вважати відповідно пунктами 6, 7, 8, 9, 10 частини 1 статті 21
 
Відхилено   7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
 
165. 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
 
-225- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 21:
у частині першій:
у частині восьмій після слів «провадження у справі про банкрутство» додати слова «або боржника до третіх осіб,»
 
Відхилено   8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
 
166. 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
 
   9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
 
167. 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем;
 
   10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем;
 
168. 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
 
   11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
 
169. 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
 
-226- Ківалов С.В.
у статті 21:
в частині першій:
пункт 12 викласти у такій редакції:
«12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою, повноваження якої припинені, про відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом такої юридичної особи»
 
Відхилено   12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
 
170. 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
 
-227- Геращенко А.Ю.
Пункт 13 частини 1 статті 21 виключити. Пункти 14,15,16 частини 1 статті 21 вважати відповідно пунктами 11, 12, 13 частини 1 статті 21
 
Відхилено   13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
 
171. 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем або самозайнятою особою;
 
   14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем або самозайнятою особою;
 
172. 15) інші справи у спорах між суб'єктами господарської діяльності;
 
-228- Писаренко В.В.
Пункт 15 частини першої статті 21 викласти у такій редакції:
«15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;»
 
Враховано   15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;
 
    -229- Ківалов С.В.
у статті 21:
в частині першій:
пункт 15 викласти у такій редакції:
«15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання»
 
Враховано    
    -230- Шкрум А.І.
В частині 15 статті 21 слова «господарської діяльності» замінити словом «господарювання»
 
Враховано    
    -231- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у пункті 15 частини першої статті 21 слова "суб'єктами господарської діяльності" замінити словами "суб'єктами господарювання"
 
Враховано    
173. 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
 
   16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
 
174. 2. Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема:
 
-232- Власенко С.В.
Абз. 1 ч. 2 ст. 20 викласти в редакції: «Палата з питань інтелектуальної власності, утворена в апеляційному суді, розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності як суд першої інстанції, зокрема:…»
 
Відхилено   2. Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема:
 
    -233- Писаренко В.В.
Частину другу статті 21 виключити
 
Відхилено    
175. 1) справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування;
 
   1) справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування;
 
176. 2) справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов'язані з ними законні інтереси;
 
   2) справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов'язані з ними законні інтереси;
 
177. 3) справи про визнання торговельної марки добре відомою;
 
   3) справи про визнання торговельної марки добре відомою;
 
178. 4) справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами;
 
   4) справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами;
 
179. 5) справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;
 
   5) справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;
 
180. 6) справи у спорах, які виникають із відносин, пов'язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.
 
-234- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 21 доповнити частиною третьою наступного змісту:
«3. До фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, для мети визначення юрисдикції господарських судів, прирівнюються самозайняті фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.»
 
Відхилено   6) справи у спорах, які виникають із відносин, пов'язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.
 
    -235- Ківалов С.В.
у статті 21:
в пункті шість частини другої слова «або товару» - виключити
 
Відхилено    
181. Стаття 22. Юрисдикція господарських судів щодо кількох пов'язаних між собою вимог
 
   Стаття 22. Юрисдикція господарських судів щодо кількох пов'язаних між собою вимог
 
182. 1. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
-236- Геращенко А.Ю.
Частину 1 статті 22 викласти у наступній редакції: «1. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.»
 
Відхилено   1. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
183. Стаття 23. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу
 
-237- Грановський О.М.
статтю 23 викласти у такій редакції:
«Стаття 23. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу
1. Спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.
2. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
3. Рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржено (оспорено) в порядку, визначеному законом».
 
Відхилено   Стаття 23. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу
 
    -238- Власенко С.В.
Ст. 23 викласти в редакції: «Спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу в порядку та за наявності підстав, визначених Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж», Законом України «Про третейські суди».
 
Відхилено    
    -239- Чубаров Р.А.
статтю 23 проекту ГПК викласти в такій редакції:
«Стаття 23. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу
1. Спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.
2. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
3. Рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржено (оспорено) в порядку, визначеному законом».
 
Відхилено    
184. 1. Спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім:
 
-240- Шаповалов Ю.А.
Частину 1 статті 23 викласти в такій редакції:
«1. Спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім випадків, встановлених законом.»
 
Відхилено   1. Спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім:
 
    -241- Шкрум А.І.
Частину 1 статті 23 викласти в такій редакції: «1. Спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім випадків, передбачених законом.»
 
Відхилено    
185. 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про державні закупівлі;
 
-242- Міщенко С.Г.
внести наступні зміни до частини першої статті 23:
з пункту 1 слова «спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про державні закупівлі» виключити
 
Відхилено   1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про державні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті;
 
    -243- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
У пункті 1 частини першої статті 23 слова «прав інтелектуальної власності» виключити
 
Відхилено    
    -244- Геращенко А.Ю.
Пункти 1, 2 частини 1 статті 23 викласти у наступній редакції:1) спорів щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, спорів про витребування майна (рухомого та нерухомого, в тому числі землі) з чужого незаконного володіння, справи у спорах про усунення перешкод у здійсненні права власності (рухомого та нерухомого, в тому числі землі), спорів щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери;2) спорів, передбачених пунктами 2, 6 – 10 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 21 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті;
 
Відхилено    
    -245- Писаренко В.В.
Пункт 1 частини першої статті 23 викласти у новій редакції:
«1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери;
 
Відхилено    
    -246- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 23:
у пункті першому частини першої слова "державні закупівлі" замінити словами "публічні закупівлі"
 
Відхилено    
    -247- Шпенов Д.Ю.
у пункті 1 частини 1 статті 23 виключити слова «спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про державні закупівлі»
 
Відхилено    
    -248- Яценко А.В.
пункт перший частини першої статті 23 після слів «визнання недійсними актів» доповнити словами «спорів щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно, в тому числі землю»
 
Відхилено    
    -249- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
В пункті 1 частини першої статті 23 слова «спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про державні закупівлі» замінити словами «а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про державні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті»
 
Враховано    
186. 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 - 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 21 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті;
 
-250- Міщенко С.Г.
внести наступні зміни до частини першої статті 23:
у пункті 2 слова та цифри «спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 – 13 частини першої» замінити словами та цифрами «спорів, передбачених пунктами 2, 7 – 13 частини першої»
 
Відхилено   2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 - 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 21 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті;
 
    -251- Писаренко В.В.
Пункт 2 частини першої статті 23 викласти у новій редакції:
2) спорів, передбачених пунктами 2, 7 – 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 21 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті».
 
Відхилено    
    -252- Шпенов Д.Ю.
у пункті 2 частини 1 статті 23 слова та цифри «спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 – 13 частини першої» замінити словами та цифрами «спорів, передбачених пунктами 2, 7 – 13 частини першої»
 
Відхилено    
187. 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.
 
   3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.
 
188. 2. Спори, передбачені пунктом 3 частини першої статті 21 цього Кодексу, що виникають з договору, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу лише на підставі арбітражної угоди, укладеної між юридичною особою та всіма її учасниками.
 
-253- Шкрум А.І.
Частину 2 статті 23 виключити, у зв’язку з чим змінити нумерацію частин статті відповідно
 
Відхилено   2. Спори, передбачені пунктом 3 частини першої статті 21 цього Кодексу, що виникають з договору, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу лише на підставі арбітражної угоди, укладеної між юридичною особою та всіма її учасниками.
 
189. Цивільно-правові аспекти спорів, зазначених у пунктах 2, 7 частини першої, пункті 6 частини другої статті 21 цього Кодексу, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
 
-254- Геращенко А.Ю.
Абзац 2 частини 2 статті 23 викласти у наступній редакції: Цивільно-правові аспекти спорів, зазначених у пункті 6 частини другої статті 21 цього Кодексу, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
 
Відхилено   Цивільно-правові аспекти спорів, зазначених у пунктах 2, 7 частини першої, пункті 6 частини другої статті 21 цього Кодексу, спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про державні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
 
    -255- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
В абзаці другому частини другої статті 23 після слів «статті 21 цього Кодексу» додати слова «спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про державні закупівлі,»
 
Враховано    
    -256- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 23:
абзац другий частини другої викласти у такій редакції:
"Цивільно-правові аспекти спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, а також спорів, зазначених у пунктах 2, 7 частини першої, пункті 6 частини другої статті 21 цього Кодексу, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу"
 
Відхилено    
190. 3. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності, якщо суд прийде до висновку про те, що під час її укладення сторони мали наміри передати спір на вирішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу за відповідними правилами третейської (арбітражної) процедури.
 
-257- Лапін І.О.
частину третю статті 23 викласти в такій редакції:
3. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
 
Враховано   3. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
 
    -258- Міщенко С.Г.
частину третю статті 23 викласти в такій редакції:
«Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності».
 
Враховано    
    -259- Долженков О.В.
У статті 23:
у частині третій фразу «, якщо суд прийде до висновку про те, що під час її укладення сторони мали наміри передати спір на вирішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу за відповідними правилами третейської (арбітражної) процедури.» – виключити
 
Враховано    
    -260- Шаповалов Ю.А.
У частині 3 статті 23 слова такого змісту:
«якщо суд прийде до висновку про те, що під час її укладення сторони мали очевидні наміри передати вирішення спору на вирішення конкретного третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу»
виключити
 
Враховано    
    -261- Писаренко В.В.
Частину третю статті 23 викласти в такій редакції:
«3. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності».
 
Враховано    
    -262- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 23:
у частині третій виключити слова «, якщо суд прийде до висновку про те, що під час її укладення сторони мали наміри передати спір на вирішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу за відповідними правилами третейської (арбітражної) процедури»
 
Враховано    
    -263- Шкрум А.І.
Частину 3 статті 23 викласти в такій редакції: «3. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності за відповідними правилами третейської процедури.»
 
Відхилено    
    -264- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 23:
частину третю виключити.
У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною третьою
 
Відхилено    
    -265- Шпенов Д.Ю.
частину третю статті 23 викласти у такій редакції:
«Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитись судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.»
 
Враховано    
191. 4. Рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржено (оспорено) в порядку, визначеному законом.
 
-266- Долженков О.В.
У статті 23:
у частині четвертій слово « (оспорено)» – виключити
 
Відхилено   4. Рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржено (оспорено) в порядку, визначеному законом.
 
    -267- Шкрум А.І.
В частині 4 статті 23 слова «міжнародного комерційного арбітражу» вилучити
 
Відхилено    
192. Стаття 24. Право сторін на передачу спору на розгляд іноземного суду
 
   Стаття 24. Право сторін на передачу спору на розгляд іноземного суду
 
193. 1. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.
 
   1. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.
 
194. § 2. Інстанційна юрисдикція
 
   § 2. Інстанційна юрисдикція
 
195. Стаття 25. Суд першої інстанції
 
   Стаття 25. Суд першої інстанції
 
196. 1. Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
 
   1. Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
 
197. 2. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
 
   2. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
 
198. 3. Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає як суд першої інстанції справи у спорах, визначених частиною другою статті 21 цього Кодексу.
 
-268- Власенко С.В.
Ч. 3 ст. 25 викласти в редакції: «3. Палати з питань інтелектуальної власності, утворені в апеляційному суді, розглядають як суд першої інстанції справи у спорах, визначених частиною другою статті 21 цього Кодексу.»
 
Відхилено   3. Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає як суд першої інстанції справи у спорах, визначених частиною другою статті 21 цього Кодексу.
 
    -269- Писаренко В.В.
Частину третю статті 25 виключити
 
Відхилено    
199. Стаття 26. Суд апеляційної інстанції
 
   Стаття 26. Суд апеляційної інстанції
 
200. 1. Апеляційні господарські суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих господарських судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного господарського суду).
 
   1. Апеляційні господарські суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих господарських судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного господарського суду).
 
201. 2. Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
 
   2. Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
 
202. 3. Апеляційна палата Вищого суду з питань інтелектуальної власності переглядає в апеляційному порядку судові рішення, ухвалені Вищим судом з питань інтелектуальної власності.
 
   3. Апеляційна палата Вищого суду з питань інтелектуальної власності переглядає в апеляційному порядку судові рішення, ухвалені Вищим судом з питань інтелектуальної власності.
 
203. Стаття 27. Суд касаційної інстанції
 
   Стаття 27. Суд касаційної інстанції
 
204. 1. Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
 
   1. Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
 
205. § 3. Територіальна юрисдикція (підсудність)
 
   § 3. Територіальна юрисдикція (підсудність)
 
206. Стаття 28. Пред'явлення позову за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача
 
   Стаття 28. Пред'явлення позову за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача
 
207. 1. Позов пред'являється в господарський суд за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
 
-270- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У частині 1 статті 28 після слова «не встановлено» доповнити словами: «договором чи»
 
Відхилено   1. Позов пред'являється в господарський суд за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
 
208. 2. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
 
   2. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
 
209. 3. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
 
   3. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
 
210. Стаття 29. Підсудність справ, у яких однією із сторін є суд або суддя
 
   Стаття 29. Підсудність справ, у яких однією із сторін є суд або суддя
 
211. 1. Підсудність господарської справи, у якій однією із сторін є господарський суд або суддя господарського суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
 
-271- Власенко С.В.
Ч. 1 ст. 29 доповнити після слова «постановленою» доповнити: «з повідомленням сторін»
 
Відхилено   1. Підсудність господарської справи, у якій однією із сторін є господарський суд або суддя господарського суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
 
212. 2. Підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд, визначається за загальними правилами підсудності.
 
   2. Підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд, визначається за загальними правилами підсудності.
 
213. Стаття 30. Підсудність справ за вибором позивача
 
   Стаття 30. Підсудність справ за вибором позивача
 
214. 1. Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 31 цього Кодексу.
 
   1. Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 31 цього Кодексу.
 
215. 2. Позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред'являтися в господарський суд за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів.
 
   2. Позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред'являтися в господарський суд за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів.
 
216. 3. Позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
 
   3. Позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
 
217. 4. Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
 
   4. Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
 
218. 5. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
 
-272- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У частині 5 статті 30 слова «можуть пред'являтися також за місцем виконання» замінити на слова: «або в яких міститься визначення територіальної підсудності розгляду спору можуть пред'являтися також за місцем виконання чи за місцем визначення»
 
Відхилено   5. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
 
    -273- Ківалов С.В.
частину п’яту статті 30 викласти у такій редакції:
«5. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів»
 
Відхилено    
219. 6. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійної його діяльності.
 
   6. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійної його діяльності.
 
220. 7. Позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову, можуть пред'являтися також за місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи).
 
   7. Позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову, можуть пред'являтися також за місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи).
 
221. 8. Позови про відшкодування шкоди, завданої майну, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди.
 
   8. Позови про відшкодування шкоди, завданої майну, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди.
 
222. 9. Позови про відшкодування шкоди, завданої зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі, можуть пред'являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.
 
   9. Позови про відшкодування шкоди, завданої зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі, можуть пред'являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.
 
223. 10. Позови до відповідача, який не має в Україні місцезнаходження чи місця проживання, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна.
 
   10. Позови до відповідача, який не має в Україні місцезнаходження чи місця проживання, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна.
 
224. Стаття 31. Виключна підсудність справ
 
   Стаття 31. Виключна підсудність справ
 
225. 1. Спори, що виникають з договору перевезення, у разі, коли одним з відповідачів є перевізник, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням перевізника.
 
-274- Шпенов Д.Ю.
в частині 1 статті 31 після слів «за місцезнаходженням перевізника» додати слова «або його відокремленого підрозділу»
 
Відхилено   1. Спори, що виникають з договору перевезення, у разі, коли одним з відповідачів є перевізник, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням перевізника.
 
226. 2. Справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.
 
   2. Справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.
 
227. 3. Спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцем знаходження об'єкта, вартість якого є найвищою.
 
-275- Ківалов С.В.
друге речення частини третьої статті 31 – виключити
 
Відхилено   3. Спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцем знаходження об'єкта, вартість якого є найвищою.
 
    -276- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 31:
у частині третій слова «вартість якого є найвищою» замінити словами «площа якого є найбільшою»
 
Відхилено    
228. 4. Спори про права на морські і повітряні судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти вирішуються господарським судом за місцем їх державної реєстрації.
 
   4. Спори про права на морські і повітряні судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти вирішуються господарським судом за місцем їх державної реєстрації.
 
229. 5. Спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
 
-277- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Із частини п’ятої статті 31 слова: «Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації» виключити
 
Відхилено   5. Спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
 
    -278- Геращенко А.Ю.
Частину 5 статті 31 виключити
 
Відхилено    
    -279- Шпенов Д.Ю.
в частині 5 статті 31 видалити слова «обласні»
 
Відхилено    
230. 6. Спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.
 
   6. Спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.
 
231. 7. Спори між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.
 
   7. Спори між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.
 
232. 8. Спори, пов'язані з емісією, розміщенням або погашенням цінних паперів, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням емітента.
 
   8. Спори, пов'язані з емісією, розміщенням або погашенням цінних паперів, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням емітента.
 
233. 9. Справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 21 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
 
   9. Справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 21 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
 
234. 10. Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред'являються в господарський суд за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших, визначених у цій статті, правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.
 
   10. Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред'являються в господарський суд за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших, визначених у цій статті, правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.
 
235. 11. У випадку об'єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, спір розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання.
 
   11. У випадку об'єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, спір розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання.
 
236. 12. Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо розгляд таких вимог віднесений до юрисдикції господарського суду, розглядаються господарським судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.
 
   12. Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо розгляд таких вимог віднесений до юрисдикції господарського суду, розглядаються господарським судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.
 
237. Стаття 32. Передача справ з одного суду до іншого суду
 
   Стаття 32. Передача справ з одного суду до іншого суду
 
238. 1. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:
 
   1. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:
 
239. 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
 
   1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
 
240. 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;
 
   2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;
 
241. 3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
 
   3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
 
242. 2. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
 
-280- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину другу статті 32 викласти у наступній редакції:
«2. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли під час розгляду справи вона стала підсудна іншому суду за правилами виключної підсудності.»
 
Відхилено   2. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
 
243. 3. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
 
   3. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
 
244. 4. Передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд господарського суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.
 
   4. Передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд господарського суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.
 
245. 5. У разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що знаходилися у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
 
   5. У разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що знаходилися у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
 
246. 6. Спори між судами щодо підсудності не допускаються.
 
   6. Спори між судами щодо підсудності не допускаються.
 
247. 7. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
 
   7. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
 
248. 8. Справа, у якій однією із сторін є суд, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви передається на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
 
   8. Справа, у якій однією із сторін є суд, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви передається на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
 
249. 9. Правила, встановлені частинами першою, третьою - восьмою цієї статті, застосовуються також щодо Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
 
-281- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 32 доповнити частиною десятою наступного змісту:
«10. У разі відсутності голови суду повноваження, визначені частинами чотири, п’ять та вісім цієї статті, здійснює суддя, який відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» виконує його обов’язки. Відвід голови суду або особи, яка виконує його обв’язки від розгляду справи не перешкоджає видачі цим суддею розпорядження про передачу справи до іншого суду у випадках, визначених цією статтею.»
 
Відхилено   9. Правила, встановлені частинами першою, третьою - восьмою цієї статті, застосовуються також щодо Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
 
250. Глава 3. Склад суду. Відводи
 
   Глава 3. Склад суду. Відводи
 
251. Стаття 33. Визначення складу господарського суду
 
   Стаття 33. Визначення складу господарського суду
 
252. 1. Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
 
-282- Ківалов С.В.
у статті 33:
в частині першій після слів «з урахуванням спеціалізації» доповнити словами «складності справ»
 
Відхилено   1. Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
 
    -283- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 33:
у частині першій слова «судді-доповідача» замінити словами «колегії суддів»
 
Відхилено    
253. 2. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.
 
-284- Власенко С.В.
Ч. 2 ст. 33 викласти в редакції: «2. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою судді та суддя доповідач окремо для кожної справи.»
 
Відхилено   2. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.
 
    -285- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 33:
частину другу виключити
 
Відхилено    
254. 3. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
 
-286- Власенко С.В.
Ч. 3ст. 33 викласти в редакції: «3. Персональний склад постійних колегій суддів визначається один раз в два роки Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою. Постійна колегія продовжує розглядати справу в тому складі, яким було розпочато розгляд. Якщо зі складу колегії суддів суддя, який повідомляє голову суду про неможливість участі в складі колегії, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді відбувається за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа резервних суддів.»
 
Відхилено   3. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
 
    -287- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 33:
частину третю виключити
 
Відхилено    
255. 4. До складу об'єднаної палати входять по два судді, що обираються зборами суддів Касаційного господарського суду, зі складу кожної із судових палат Касаційного господарського суду та голова Касаційного господарського суду.
 
-288- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 33:
частину четверту виключити
 
Відхилено   4. До складу об'єднаної палати входять по два судді, що обираються зборами суддів Касаційного господарського суду, зі складу кожної із судових палат Касаційного господарського суду та голова Касаційного господарського суду.
 
256. 5. Якщо справа має розглядатись колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, до якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач, та судді, додатково визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.
 
-289- Власенко С.В.
Ч. 5 ст. 33 викласти в редакції: «5. Якщо справа має розглядатись колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, та судді, додатково визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.»
 
Відхилено   5. Якщо справа має розглядатись колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, до якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач, та судді, додатково визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.
 
    -290- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 33:
частину п’яту виключити
 
Відхилено    
257. 6. Якщо справа в Верховному Суді має розглядатись колегіально у складі відповідної палати - головуючим на засіданнях палати є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при первісному розподілі справ.
 
   6. Якщо справа в Верховному Суді має розглядатись колегіально у складі відповідної палати - головуючим на засіданнях палати є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при первісному розподілі справ.
 
258. 7. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи і про це прийнято відповідне рішення, така справа розглядається в суді першої інстанції - колегією суддів, до складу якої включається суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ, та два судді, додатково визначених Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою після прийняття рішення про колегіальний розгляд справи.
 
-291- Власенко С.В.
У ч. 7 ст.33 після слова «справ» доповнити словами: «і суду»
 
Відхилено   7. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи і про це прийнято відповідне рішення, така справа розглядається в суді першої інстанції - колегією суддів, до складу якої включається суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ, та два судді, додатково визначених Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою після прийняття рішення про колегіальний розгляд справи.
 
    -292- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 33:
частину сьому викласти в такій редакції:
«7. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до початку розгляду справи суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.»
 
Відхилено    
259. 8. У випадку, передбаченому частиною сьомою цієї статті, суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ.
 
-293- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 33:
частину восьму викласти в такій редакції:
«8. Питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною першою цієї статті, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється відповідна ухвала.»
 
Відхилено   8. У випадку, передбаченому частиною сьомою цієї статті, суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ.
 
260. 9. Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
 
-294- Власенко С.В.
У ч. 9 ст. 33 після слова «суддя-доповідач» додати: «суддя»
 
Відхилено   9. Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
 
261. 10. Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік.
 
-295- Власенко С.В.
Ч. 10 ст. 33 - виключити
 
Відхилено   10. Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік.
 
    -296- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 33:
частину десяту виключити
 
Відхилено    
262. Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду відбувається за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа резервних суддів.
 
-297- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 33:
у другому абзаці частини десятої "відбувається за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" замінити словами "здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою"
 
Враховано   Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.
 
263. 11. Якщо замінити суддю, що вибув, з числа резервних суддів неможливо, -його заміна відбувається за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.
 
-298- Власенко С.В.
Ч. 11 ст. 33 - виключити
 
Відхилено   11. Якщо замінити суддю, що вибув, з числа резервних суддів неможливо, – його заміна здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.
 
    -299- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 33:
частину одинадцяту виключити
 
Відхилено    
    -300- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 33:
у першому реченні частини одинадцятої слова "відбувається за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" замінити словами "здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою"
 
Враховано    
264. Суддя, визначений на заміну вибулого судді, розглядає у складі колегії суддів усі невирішені справи, які розглядає така колегія суддів, та які у зв'язку з відсутністю вибулого судді неможливо розглянути в строки, встановлені цим Кодексом.
 
   Суддя, визначений на заміну вибулого судді, розглядає у складі колегії суддів усі невирішені справи, які розглядає така колегія суддів, та які у зв'язку з відсутністю вибулого судді неможливо розглянути в строки, встановлені цим Кодексом.
 
265. 12. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи виключно у разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п'ять робочих днів.
 
-301- Власенко С.В.
Ч. 12 ст. 33 викласти в редакції: «12. У разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційна системи, визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи не відбувається в будь-який інший спосіб.»
 
Відхилено   12. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи виключно у разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п'ять робочих днів.
 
    -302- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Частину 12 статті 33 виключити
 
Відхилено    
266. 13. Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
 
   13. Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
 
267. 14. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 
   14. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 
268. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
 
   У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
 
269. 15. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим же складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
 
-303- Писаренко В.В.
Частину п’ятнадцяту статті 33 викласти в такій редакції:
«15. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим же складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається.
Якщо такий склад суду сформувати неможливо за відсутності судді (якщо справа розглядається одноособово) або судді-доповідача (якщо справа розглядається колегіально), суддя (суддя-доповідач) для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статі.
Якщо такий склад суду сформувати неможливо за відсутності судді, який не є суддею-доповідачем у такій справі (якщо справа розглядається колегіально), заміна такого судді відбувається за ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа резервних суддів».
 
Відхилено   15. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим же складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалась суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об'єднаною палатою або Великою палатою
 
    -304- Ківалов С.В.
у статті 33:
частину 15 викласти у такій редакції:
«15. У розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не може брати участь суддя, який приймав участь у їх прийнятті. Суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті»
 
Відхилено    
    -305- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 33:
у частині п’ятнадцятій:
після слів «Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими» додати слова «та виключними»
 
Відхилено    
    -306- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 33:
у частині п’ятнадцятій:
після слів «для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими» додати слова «або виключними»;
у зв’язку з цим частини шосту – дев’яту вважати відповідно частинами другою – п’ятою, частини дванадцяту – дев’ятнадцяту вважати відповідно частинами шостою – п’ятнадцятою
 
Відхилено    
    -307- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 33:
частину п'ятнадцяту викласти в такій редакції:
"15. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим же складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалась суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об'єднаною палатою або Великою палатою."
 
Враховано    
270. 16. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
 
-308- Ківалов С.В.
статтю 33 доповнити новою частиною шістнадцять такого змісту:
«16. У разі постановлення ухвали про проведення процедури врегулювання спору за участю судді визначення судді для проведення такої процедури здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з урахуванням наявності спеціальної підготовки у судді з питань врегулювання спору за участю судді, за принципом випадковості та з урахуванням кількості спорів, у врегулюванні яких суддя бере участь на момент здійснення визначення Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.
Персональний склад суддів, що здійснюють врегулювання спорів за участю судді, визначається зборами суддів відповідного суду»;
У зв’язку з чим, частини шістнадцять – дев’ятнадцять вважати відповідно частинами сімнадцять – двадцять
 
Відхилено   16. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
 
    -309- Шкрум А.І.
Частину 16 статті 33 викласти в такій редакції: «16. У разі постановлення ухвали про проведення процедури врегулювання спору за участю судді визначення судді для проведення такої процедури здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з урахуванням наявності спеціальної підготовки у судді з питань врегулювання спору за участю судді, за принципом випадковості та з урахуванням кількості спорів, у врегулюванні яких суддя бере участь на момент здійснення визначення Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.
Персональний склад суддів, що здійснюють врегулювання спорів за участю судді, визначається зборами суддів відповідного суду.»
 
Відхилено    
271. 17. Протокол має містити такі відомості:
 
-310- Шкрум А.І.
Статтю 33 доповнити новою частиною 17 такого змісту: «17. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.», у зв’язку з чим змінити нумерацію частин статті відповідно
 
Відхилено   17. Протокол має містити такі відомості:
 
272. 1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу;
 
   1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу;
 
273. 2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім'я (найменування) учасників справи;
 
   2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім'я (найменування) учасників справи;
 
274. 3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участь) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача;
 
   3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участь) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача;
 
275. 4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматичного розподілу);
 
   4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматичного розподілу);
 
276. 5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
 
-311- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину сімнадцяту статті 33 доповнити пунктом 6 наступного змісту:
«6) відомості про фактори, які вплинули на автоматизований розподіл справи, у тому числі відомості про навантаження на суддів в момент розподілу, коефіцієнти, що застосовувалися у зв’язку із перебуванням суддів на адміністративних посадах, а також результати роботи генератора випадкових чисел.»
 
Відхилено   5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
 
277. 18. Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.
 
-312- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину вісімнадцять статті 33 доповнити реченням наступного змісту:
«Протоколи автоматизованого розподілу справ оприлюднюються на веб-сайті Судової влади України не пізніше наступного дня за днем його здійснення та є вільними для ознайомлення.»
 
Відхилено   18. Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.
 
    -313- Власенко С.В.
У ч . 18 ст.33 післяслова «електронній чи» замінити на «електронній та (чи)»
 
Відхилено    
278. 19. Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
-314- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 33 доповнити частиною двадцятою наступного змісту:
«20. Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему може бути передбачено право зборів суддів встановлювати окремі особливості розподілу справ у конкретному суді. Межі таких особливостей визначаються положенням.»
 
Відхилено   19. Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
279. Стаття 34. Одноособовий або колегіальний розгляд
 
   Стаття 34. Одноособовий або колегіальний розгляд
 
280. 1. Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом.
 
   1. Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом.
 
281. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.
 
-315- Долженков О.В.
Абзац другий частини першої статті 34 після словосполучення «складності справи,» доповнити словами «за заявою учасника справи»
 
Відхилено   Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.
 
282. 2. Справи у Вищому суді з питань інтелектуальної власності розглядаються колегією суддів у складі трьох суддів.
 
-316- Власенко С.В.
Ч. 2 ст. 34 викласти в редакції: «2. Справи у палатах з питань інтелектуальної власності розглядаються колегією суддів у складі трьох суддів.»
 
Відхилено   2. Справи у Вищому суді з питань інтелектуальної власності розглядаються колегією суддів у складі трьох суддів.
 
283. 3. Перегляд в апеляційному порядку судових рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
 
   3. Перегляд в апеляційному порядку судових рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
 
284. 4. Перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
 
   4. Перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
 
285. 5. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного господарського суду (палатою), об'єднаною палатою Касаційного господарського суду (об'єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).
 
-317- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 34:
у частині п’ятій виключити слова «), об'єднаною палатою Касаційного господарського суду (об'єднаною палатою»
 
Відхилено   5. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного господарського суду (палатою), об'єднаною палатою Касаційного господарського суду (об'єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).
 
286. 6. Засідання палати в суді касаційної інстанції вважається правомочним за умови присутності на ньому більше половини її складу.
 
-318- Власенко С.В.
Ч. 6 ст. 38 викласти в редакції: «6. Засідання палати в суді касаційної інстанції правомочне за умови присутності на ньому дві третіх її складу.»
 
Відхилено   6. Засідання палати в суді касаційної інстанції вважається правомочним за умови присутності на ньому більше половини її складу.
 
287. 7. Засідання об'єднаної палати, Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.
 
-319- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 34:
у частині сьомій виключити слова «об'єднаної палати,»
 
Відхилено   7. Засідання об'єднаної палати, Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.
 
288. 8. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому ж кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).
 
-320- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 34:
у частині восьмій після слів «за нововиявленими» додати слова «та виключними»
 
Відхилено   8. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому ж кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).
 
289. 9. Незалежно від того, у якому складі розглядалась справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини третьої статті 321 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 321, -Великою Палатою Верховного Суду.
 
-321- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 34:
частину дев’яту виключити
 
Відхилено   9. Незалежно від того, у якому складі розглядалась справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини третьої статті 321 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 321, - Великою Палатою Верховного Суду.
 
290. 10. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.
 
-322- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У частині 10 статті 34 слова «до початку розгляду справи» доповнити словом: «по суті», слова «за власною ініціативою або» замінити словом: «лише»
 
Відхилено   10. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.
 
    -323- Ківалов С.В.
частину десяту статті 34 викласти у такій редакції:
«10. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, суддя, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, вирішує питання про призначення колегіального розгляду про що постановляється ухвала»
 
Відхилено    
291. 11. Питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 33 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється ухвала.
 
-324- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 34:
у частині одинадцятій слово «другою» замінити на слово «першою»;
у зв’язку з цим частини десяту та одинадцяту вважати відповідно частинами дев’ятою та десятою
 
Відхилено   11. Питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 33 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється ухвала.
 
292. Стаття 35. Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи
 
   Стаття 35. Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи
 
293. 1. Питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.
 
   1. Питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.
 
294. 2. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.
 
   2. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.
 
295. 3. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
 
   3. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
 
296. Стаття 36. Підстави для відводу судді
 
-325- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 36:
у назві статті слова "відводу судді" замінити словами "відводу (самовідводу) судді"
 
Враховано   Стаття 36. Підстави для відводу (самовідводу) судді
 
297. 1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
 
   1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
 
298. 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу (незалежно від їх участі у судовому процесі), або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
 
-326- Писаренко В.В.
В пункті 1 частини першої статті 36 після слів: «або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи» доповнити словами «в цій справі»
 
Відхилено   1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
 
    -327- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Частина 1 статті 36:
у пункті 1 перед словами «сторони або інших учасників» доповнити словами: «або іншою близькою особою без ступеня споріднення»
 
Відхилено    
    -328- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 36:
у частині першій:
у пункті 1 слова " (незалежно від їх участі у судовому процесі)" замінити словами "у цій справі"
 
Враховано    
299. 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
 
-329- Писаренко В.В.
В пункті 2 частини першої статті 36 після слів «правничу допомогу в цій» слова «чи іншій» виключити
 
Відхилено   2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
 
300. 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
 
-330- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Частина 1 статті 36:
у пункті 3 після слова «справи» доповнити словами: «або наявний будь-який інший конфлікт інтересів»
 
Відхилено   3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
 
301. 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
 
-331- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Частина 1 статті 36:
у пункті 4 після слова «справи» доповнити словами: «передбачений статтею 33 цього Кодексу»
 
Відхилено   4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
 
302. 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або безсторонності судді.
 
-332- Шаповалов Ю.А.
Пункт 5 частини 1 статті 36 виключити
 
Відхилено   5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
 
    -333- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 36:
у частині першій:
у пункті 5 слово "безсторонності" замінити словом "об'єктивності"
 
Враховано    
303. 2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
 
-334- Яніцький В.П.
Частину другу статті 36 виключити
 
Відхилено   2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
 
304. 3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
 
   3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
 
305. 4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
 
   4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
 
306. Стаття 37. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи
 
   Стаття 37. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи
 
307. 1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
 
   1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
 
308. 2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
 
   2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
 
309. 3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
 
   3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
 
310. 4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
 
   4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
 
311. 5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участь у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
 
   5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участь у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
 
312. 6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
 
-335- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину шосту статті 37 доповнити реченням наступного змісту: «Дана вимога не поширюється на випадки, коли розгляд справи в суді касаційної інстанції здійснювався Великою палатою Верховного Суду.»
 
Відхилено   6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
 
313. Стаття 38. Підстави для відводу секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача
 
-336- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у назві статті 38 слова "відводу секретаря" замінити словами "відводу (самовідводу) секретаря"
 
Враховано   Стаття 38. Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача
 
314. 1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу.
 
   1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу.
 
315. 2. Експерт або спеціаліст чи перекладач не може брати участі у розгляді справи, якщо він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи.
 
   2. Експерт або спеціаліст чи перекладач не може брати участі у розгляді справи, якщо він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи.
 
316. 3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.
 
   3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.
 
317. Стаття 39. Заяви про самовідводи та відводи
 
   Стаття 39. Заяви про самовідводи та відводи
 
318. 1. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
 
-337- Власенко С.В.
Ч. 1 ст. 39 викласти в редакції: «1. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані письмово заявити самовідвід негайно з моменту виявлення таких обставин.
 
Відхилено   1. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
 
319. 2. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
 
-338- Власенко С.В.
Ч. 2 ст. 39 викласти в редакції:
2. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути письмово заявлено відвід учасниками справи.
 
Відхилено   2. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
 
320. 3. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
 
-339- Помазанов А.В.
У статті 39:
частину третю викласти у наступній редакції: «Відвід повинен бути вмотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявлення відводу після цього можливе лише у разі, якщо про підставу відводу стало відомо після початку розгляду справи по суті.»
 
Відхилено   3. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
 
    -340- Власенко С.В.
Ч. 3 ст. 39 викласти в редакції:
3. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим на будь-якому етапі розгляду справи негайно з моменту виявлення обставин, визначених ст. 36, 37, 38 цього Кодексу.».
 
Відхилено    
    -341- Сажко С.М.
Частину 3 статті 39 пункту 1 законопроекту викласти в новій редакції:
«3. Відвід повинен бути вмотивованим.»
 
Відхилено    
    -342- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 39:
частину 3 викласти у такій редакції:
«Відвід повинен бути вмотивованим і може бути заявленим на підготовчому засіданні або на початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений до відкриття провадження у справі або не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку наказаного або спрощеного позовного провадження.»
 
Відхилено    
    -343- Яніцький В.П.
у першому реченні частини третьої статті статті 39 після слів «в порядку спрощеного позовного провадження» доповнити словами «у письмовій формі»
 
Відхилено    
321. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виключних випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
 
   Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виключних випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
 
322. 4. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
 
-344- Ківалов С.В.
у статті 39:
в частині четвертій цифри «1-4» замінити цифрами 1,2,4
 
Відхилено   4. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
 
323. 5. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
 
-345- Власенко С.В.
Ч.5ст. 39 –виключити
 
Відхилено   5. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
 
    -346- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 39:
у частині 5 перед словом «суд» доповнити словами: «і заявник не надає нових доказів»
 
Відхилено    
    -347- Ківалов С.В.
у статті 39:
частину п’яту викласти у такій редакції:
«5. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд продовжує розгляд справи, в якій заявлено такий відвід, із зазначенням про це в протоколі судового засідання та в описовій частині судового рішення з наведенням в останньому відповідних мотивів. Додатково ухвала як окремий процесуальний документ у такому разі не виноситься»
 
Відхилено    
324. 6. Зловживання правом на відвід (безпідставний відвід, заявлення повторного відводу з тих самих підстав) тягне відповідальність, встановлену законом.
 
-348- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину шосту статті 39 викласти у наступній редакції:
«6. Зловживання правом на відвід (заявлення кількох послідовних відводів з різних підстав, які могли бути об’єднані в одну заяву про відвід, заявлення повторного відводу з тих самих підстав) тягне відповідальність, встановлену законом.»
 
Відхилено      
    -349- Власенко С.В.
Ч. 6 ст. 39 викласти в редакції: «6. Зловживання правом на відвід (заявлення безпідставного відводу з тих самих підстав більше як двічі) тягне відповідальність, встановлену законом.»
 
Відхилено    
    -350- Писаренко В.В.
Частину шосту статті 39 виключити
 
Враховано    
    -351- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 39:
у частині 6 після слова «підстав» доповнити словами: «без надання нових доказів»
 
Відхилено    
    -352- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 39:
частину шосту виключити
 
Враховано    
325. Стаття 40. Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу
 
-353- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Статтю 40 викласти у такій редакції:
«1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
2. Питання про відвід судді вирішує суддя при одноособовому розгляді справи або колегія суддів, які розглядають справу. У разі коли питання про відвід розглядається колегією суддів, суддя, якому заявлено відвід не приймає участі у розгляді цього питання. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
3. Якщо суддя при одноособовому розгляді справи приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він ухвалою суду зупиняє провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід здійснюється іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 34 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
4. Якщо колегія суддів, яка розглядає справу приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, суд своєю ухвалою відмовляє в задоволені заяви про відвід без зупинення провадження у справі та передачі заяви про відвід на розгляд до іншого суду. Ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід повинна бути вмотивована.
5. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.
6. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
7. Питання про відвід судді будь-якої з палат Верховного Суду розглядає безпосередньо палата в якій засідає суддя, якому заявлено відвід. У розгляді палатою питання про відвід не бере участь суддя, якому такий відвід заявлено.
8. Питання про відвід має бути вирішено у день надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід іншим суддею або суддею іншого суду, або палатою Верховного Суду - не пізніше п’яти днів із дня надходження заяви про відвід.
9. У разі коли суддя вбачає підстави для самовідводу, відвід розглядає інший суддя, суддя іншого суду, палата Верховного Суду, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
10. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
11. Питання про самовідвід та відвід судді, секретаря судового засідання, спеціаліста, перекладача вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду.»
 
Відхилено   Стаття 40. Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу
 
326. 1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
 
-354- Власенко С.В.
Ч. 1 ст. 40 викласти в редакції: «1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено на будь-якій стадії судового розгляду.»
 
Відхилено   1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
 
327. 2. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо приходить до висновку про його обґрунтованість.
 
-355- Ківалов С.В.
у статті 40:
частину другу викласти у такій редакції:
«Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів»
 
Відхилено   2. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо приходить до висновку про його обґрунтованість.
 
328. 3. Якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. В цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
 
-356- Ківалов С.В.
у статті 40:
частину третю – виключити;
у зв’язку з чим частину другу - одинадцяту вважати відповідно частинами другою-десятою
 
Відхилено   3. Якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. В цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
 
    -357- Яніцький В.П.
у першому реченні частини третьої статті 40 після слів «про зупинення провадження у справі» доповнити словами «та направлення заяви про відвід до Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи для визначення судді, який її розглядатиме.»
 
Відхилено    
329. 4. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.
 
-358- Власенко С.В.
Ч. 4 ст. 40 викласти в редакції: «4. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду першої інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.»
 
Відхилено   4. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.
 
    -359- Левченко Ю.В.
Зміни до частини 4 статті 40 ГПК України в пункті 1 розділу 1 Законопроекту доповнити словами «з дотриманням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності судочинства».
 
Відхилено    
    -360- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
частину четверту статті 40 після слів "передається до суду" доповнити словами "відповідної інстанції"
 
Враховано    
330. 5. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому випадку положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
 
   5. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому випадку положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
 
331. 6. Питання про відвід судді Великої Палати розглядає Велика Палата. В розгляді Великою Палатою питання про відвід не бере участь суддя, якому такий відвід заявлено.
 
   6. Питання про відвід судді Великої Палати розглядає Велика Палата. В розгляді Великою Палатою питання про відвід не бере участь суддя, якому такий відвід заявлено.
 
332. 7. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
 
   7. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
 
333. 8. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
 
-361- Власенко С.В.
У ч. 8 ст. 40 слова «без повідомлення» замінити на «з повідомленням»
 
Відхилено   8. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
 
334. 9. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
 
   9. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
 
335. 10. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
 
   10. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
 
336. 11. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
 
-362- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 40 доповнити частиною дванадцятою наступного змісту:
«12. Заява про відвід, подана із порушенням строків, визначених абзацом першим частини третьої статті 39 цього Кодексу, розглядається складом суду, який здійснює розгляд справи.»
 
Відхилено   11. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
 
337. Стаття 41. Наслідки відводу суду (судді)
 
   Стаття 41. Наслідки відводу суду (судді)
 
338. 1. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
 
   1. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
 
339. 2. У разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
 
   2. У разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
 
340. 3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 37 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
-363- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Статтю 41 доповнити частиною 4:
«У разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям палати Верховного Суду, яка розглядає справу, справа розглядається тією ж палатою Верховного Суду, якщо вона залишається правомочною відповідно до частин 6, 7 статті 34 цього Кодексу.
У разі, якщо відвід суді призвів до відсутності правомочності палати Верховного Суду здійснюється заміна відведеного судді або суддів, які визначаються у порядку встановленому статтею 33 цього Кодексу.»
 
Відхилено   3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 37 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
341. Глава 4. Учасники судового процесу
 
   Глава 4. Учасники судового процесу
 
342. § 1. Учасники справи
 
   § 1. Учасники справи
 
343. Стаття 42. Склад учасників справи
 
-364- Власенко С.В.
Ст. 42 викласти в редакції: «1. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи, представники, законні представники.
2. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник, представники, законні представники.
3.Представники, законні представники (органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб) мають процесуальні права та обов’язки відповідно до цього Кодексу.»
 
Відхилено   Стаття 42. Склад учасників справи
 
344. 1. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
 
-365- Долженков О.В.
Частину першу статті 42 доповнити фразою «, представники сторін та третіх осіб»
 
Відхилено   1. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
 
    -366- Помазанов А.В.
У статті 42:
частину першу викласти у наступній редакції: «У справах позовного провадження учасниками справи є сторони (позивач та відповідач), треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, їхні представники та законні представники.»
 
Відхилено    
    -367- Писаренко В.В.
Частину першу статті 42 викласти у такій редакції:
«1. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи, їх представники та законні представники».
 
Відхилено    
    -368- Шпенов Д.Ю.
частину 1 статті 42 після слів «та треті особи» доповнити словами «а також представники, органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб»
 
Відхилено    
345. 2. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
 
   2. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
 
346. 3. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
 
-369- Шаповалов Ю.А.
Нову частину 3 статті 42 викласти у такій редакції :
«3. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (представники, законні представники).»
 
Відхилено   3. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
 
    -370- Шпенов Д.Ю.
частину 3 статті 42 видалити
 
Відхилено    
347. 4. У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду учасниками справи є учасники третейського розгляду, а також особи, які не брали участь у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їх права та (або) обов'язки.
 
   4. У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду учасниками справи є учасники третейського розгляду, а також особи, які не брали участь у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їх права та (або) обов'язки.
 
348. 5. У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
 
   5. У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
 
349. Стаття 43. Права та обов'язки учасників справи
 
   Стаття 43. Права та обов'язки учасників справи
 
350. 1. Учасники справи мають право:
 
   1. Учасники справи мають право:
 
351. 1) знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
 
   1) знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
 
352. 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
 
   2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
 
353. 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
 
   3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
 
354. 4) знайомитися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
 
   4) знайомитися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
 
355. 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
 
   5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
 
356. 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
 
-371- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 43:
у пункті 6 частини 1 слово «законом» замінити на слова: «цим Кодексом»
 
Відхилено   6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
 
357. 2. Учасники справи зобов'язані:
 
   2. Учасники справи зобов'язані:
 
358. 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
 
   1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
 
359. 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
 
   2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
 
360. 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
 
   3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
 
361. 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
 
-372- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 43:
у пункті 4 частини 2 слова «не приховувати докази» виключити
 
Відхилено   4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
 
362. 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
 
   5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
 
363. 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
 
   6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
 
364. 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
 
-373- Власенко С.В.
Ч. 1 ст. 43 доповнити підпунктом 8: «8) підтверджувати отримання відповідних документів в електронній формі шляхом надсилання у відповідь листа-підтвердження.»
 
Відхилено   7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
 
365. 3. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків, суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
 
   3. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків, суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
 
366. 4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
 
-374- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину четверту статті 43 викласти у наступній редакції:
«4. За навмисне введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.»
 
Відхилено   4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
 
    -375- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину четверту статті 43 доповнити реченням наступного змісту:
«Адвокат не зобов’язаний повідомляти суду інформацію, яка може негативно вплинути на його клієнта або призведе до порушення адвокатської таємниці.»
 
Відхилено    
    -376- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 43:
частину 4 виключити
 
Відхилено    
367. 5. Документи (в тому числі, процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватись до суду, а процесуальні дії вчинятись учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 
-377- Левченко Ю.В.
Зміни до частини 5-9 статті 43 ГПК України в пункті 1 розділу 1 Законопроекту виключити
 
Відхилено   5. Документи (в тому числі, процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватись до суду, а процесуальні дії вчинятись учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 
    -378- Яценко А.В.
у статті 43:
частину п’яту після слів «можуть подаватися до суду» доповнити словами «особами, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судові інформаційно-телекомунікаційній системі», після слів «учасниками справи» доповнити словами «які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судові інформаційно-телекомунікаційній системі»
 
Відхилено    
368. 6. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватись учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
-379- Власенко С.В.
Ч. 6 ст. 43 викласти в редакції: «6. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватись учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або (та) в письмовому вигляді з наданням інформації, визначеною Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою для відповідних процесуальних документів.»
 
Відхилено   6. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватись учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
369. 7. Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятись вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси.
 
-380- Власенко С.В.
Ч. 7 ст. 43 викласти в редакції: «7. Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятись вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі. В разі відсутності листа-відповіді протягом трьох календарних днів, учасник справи надсилає копії матеріалів в письмовому вигляді.»
 
Відхилено   7. Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятись вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси.
 
    -381- Яценко А.В.
у статті 43:
частину сьому після слів «крім випадків, коли» доповнити словами «такий або»
 
Відхилено    
370. 8. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
 
-382- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 43:
в абзаці першому частини восьмої слово «скріплюються» замінити словом «посвідчуються»
 
Відхилено   8. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
 
371. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
 
-383- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 43:
в абзаці другому частини восьмої слово «скріплюються» замінити словом «посвідчуються»
 
Відхилено   Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
 
372. 9. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, що подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
 
-384- Власенко С.В.
Ч. 9 ст. 43 викласти в редакції: «9. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, що подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази в електронній формі та (або) письмовій формі.»
 
Відхилено   9. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, що подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
 
    -385- Яценко А.В.
у статті 43:
у частині дев’ятій після слова «мають» доповнити словом «право», після слів «письмові докази» слово «виключно» виключити
 
Відхилено    
373. Стаття 44. Неприпустимість зловживання процесуальними правами
 
-386- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Статтю 44 виключити
 
Відхилено   Стаття 44. Неприпустимість зловживання процесуальними правами
 
374. 1. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
 
   1. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
 
375. 2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
 
-387- Мартовицький А.В.
Частину 2 статті 44 пункту 1 законопроекту викласти в новій редакції:
«2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання декількох позовів до одного й того ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
2) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі».
 
Відхилено   2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
 
    -388- Шпенов Д.Ю.
частину 2 статті 44 виключити
 
Відхилено    
376. 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
 
-389- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
У п. 1 ч. 2 ст. 44 слова «заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення» - виключити
 
Відхилено   1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
 
    -390- Сажко С.М.
В пункті 1 частини 2 статті 44 пункту 1 законопроекту слова «або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення» виключити
 
Відхилено    
377. 2) подання декількох позовів до одного й того ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
 
-391- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
У п. 2 ч. 2 ст. 44 слова «або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями» -виключити
 
Відхилено   2) подання декількох позовів до одного й того ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
 
    -392- Сажко С.М.
В пункті 2 частини 2 статті 44 пункту 1 законопроекту слова «або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями» виключити
 
Відхилено    
378. 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
 
-393- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Пункт 3 частини другої статті 44 виключити
 
Відхилено   3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
 
    -394- Яценко А.В.
у частині другій статті 44:
пункт 3) викласти в такій редакції:
«3) подання необґрунтованого позову»;
 
Відхилено    
379. 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи в якості відповідача (співвідповідача) з тією ж метою;
 
-395- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
П. 4 ч. 2 ст. 44 – виключити
 
Відхилено   4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи в якості відповідача (співвідповідача) з тією ж метою;
 
    -396- Яценко А.В.
у частині другій статті 44:
у пункті 4 слова «або штучне» виключити, слова «завідомо безпідставне» замінити словом «необґрунтоване»
 
Відхилено    
380. 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
 
   5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
 
381. 3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
 
-397- Шпенов Д.Ю.
частину 3 статті 44 виключити
 
Відхилено   3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
 
382. 4. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
 
-398- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Доповнити статтю 44 частиною п’ятою наступного змісту:
«5. У випадку виявлення зловживання процесуальними правами, передбаченими пунктом 4 частини другої цієї статті суд, за клопотанням будь-якої сторони або за власної ініціативи, передає справу в провадження того судді, якого було визначено для розгляду першої із поданих однакових або аналогічних позовних заяв.»
 
Відхилено   4. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
 
    -399- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 4 ст. 44 – виключити
 
Відхилено    
    -400- Шпенов Д.Ю.
частину 4 статті 44 виключити
 
Відхилено    
383. Стаття 45. Процесуальна правоздатність та процесуальна дієздатність
 
   Стаття 45. Процесуальна правоздатність та процесуальна дієздатність
 
384. 1. Усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
 
   1. Усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
 
385. 2. Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність).
 
   2. Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність).
 
386. 3. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
 
   3. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
 
387. 4. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому законом, надано повну цивільну дієздатність.
 
   4. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому законом, надано повну цивільну дієздатність.
 
388. 5. Юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків в порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.
 
-401- Сажко С.М.
В частині 5 статті 45 пункту 1 законопроекту слова «через свого представника» замінити словами «через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника»
 
Відхилено   5. Юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків в порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.
 
389. 6. Юридична особа може набувати процесуальних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов'язки через своїх учасників.
 
   6. Юридична особа може набувати процесуальних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов'язки через своїх учасників.
 
390. Стаття 46. Сторони в судовому процесі
 
   Стаття 46. Сторони в судовому процесі
 
391. 1. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
 
-402- Долженков О.В.
У статті 46:
частину першу викласти у такій редакції:
«1. Сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.»
 
Відхилено   1. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
 
392. 2. Позивачами є особи, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
 
-403- Долженков О.В.
У статті 46:
частину другу після слів «є особи» доповнити фразою «, зазначені у статті 4 цього Кодексу»
 
Відхилено   2. Позивачами є особи, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
 
393. 3. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
 
-404- Долженков О.В.
У статті 46:
частину третю після слів «є особи» доповнити фразою «, зазначені у статті 4 цього Кодексу»
 
Відхилено   3. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
 
    -405- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Статтю 46 доповнити частиною 4:
«Сторонами в наказовому провадженні заявник та боржник – можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.»
 
Відхилено    
394. Стаття 47. Процесуальні права та обов'язки сторін
 
   Стаття 47. Процесуальні права та обов'язки сторін
 
395. 1. Сторони користуються рівними процесуальними правами.
 
   1. Сторони користуються рівними процесуальними правами.
 
396. 2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:
 
   2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:
 
397. 1) позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) -на будь-якій стадії судового процесу;
 
   1) позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) -на будь-якій стадії судового процесу;
 
398. 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
 
-406- Власенко С.В.
У підпункті 2 ч. 2 ст. 47 викласти в редакції: «на будь-якій стадії судового процесу;»
 
Відхилено   2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
 
399. 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
 
   3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
 
400. 3. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за 5 днів до початку першого судового засідання у справі.
 
   3. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за 5 днів до початку першого судового засідання у справі.
 
401. 4. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову, подання заяви про застосування наслідків спливу позовної давності не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
 
-407- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
У частині четвертій статті 47 слова: «подання заяви про застосування наслідків спливу позовної давності» виключити
 
Враховано   4. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
 
    -408- Ківалов С.В.
в абзаці першому частини четвертої статті 47 слова «подання заяви про застосування наслідків спливу позовної давності» - виключити
 
Враховано    
    -409- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у першому абзаці частини четвертої статті 47 слова "подання заяви про застосування наслідків спливу позовної давності" виключити
 
Враховано    
402. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
 
-410- Писаренко В.В.
Частину четверту статті 47 доповнити новим абзацом другим такого змісту:
«Подання заяви про застосування наслідків спливу позовної давності при новому розгляді справи допускається лише у випадках, якщо це необхідно для захисту прав позивача, у разі коли судові рішення були скасовані з направленням справи на новий розгляд з підстав розгляду справи за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про час та місце судового засідання».
 
Відхилено   Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
 
403. 5. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
 
-411- Власенко С.В.
Ч. 5 ст. 47 викласти в редакції: «5. У разі виникнення підстав для подання заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подається заява, її копія та копії документів, що підтверджують виникнення підстав, для надання їх іншим учасникам справи. У разі неподання документів, що підтверджують виникнення підстав для подання заяви, суд повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі та надає строк до 3 днів для усунення недоліків.»
 
Відхилено   5. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
 
404. 6. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
 
   6. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
 
405. 7. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
 
   7. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
 
406. Стаття 48. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів
 
   Стаття 48. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів
 
407. 1. Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.
 
   1. Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.
 
408. 2. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
 
   2. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
 
409. 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;
 
   1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;
 
410. 2) права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
 
   2) права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
 
411. 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
 
   3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
 
412. Стаття 49. Залучення до участі у справі співвідповідача. Заміна неналежного відповідача
 
   Стаття 49. Залучення до участі у справі співвідповідача. Заміна неналежного відповідача
 
413. 1. Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
 
   1. Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
 
414. 2. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
 
   2. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
 
415. 3. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
 
-412- Журжій А.В.
у частині третій статті 49 слова "про підставу залучення" замінити словами "про існування обставин, що стали підставою залучення"
 
Відхилено   3. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
 
416. 4. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
 
   4. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
 
417. 5. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
 
   5. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
 
418. Стаття 50. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
 
   Стаття 50. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
 
419. 1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
 
-413- Власенко С.В.
Ч. 1 ст. 50 викласти в редакції: «1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу, подавши позов до однієї або декількох сторін на будь-якій стадії судового розгляду.»
 
Відхилено   1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
 
    -414- Сажко С.М.
В частині 1 статті 50 пункту 1 законопроекту слова «підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження» замінити словами «розгляду справи по суті»
 
Відхилено    
    -415- Довбенко М.В.
В частині 1 статті 50 слова «до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження,» замінити на слова «до ухвалення судом рішення,»
 
Відхилено    
    -416- Яніцький В.П.
Частину першу статті 50 доповнити новим абзацом наступного змісту:
«Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору мають право подати позов і після строків, визначених даною статтею, обґрунтувавши поважність причин їх пропуску.»
 
Відхилено    
420. 2. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
 
-417- Власенко С.В.
Ч. 2 ст. 50 викласти в редакції: «2. Якщо суд на будь-якій стадії судового розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.»
 
Відхилено   2. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
 
421. 3. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
 
   3. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
 
422. 4. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
 
   4. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
 
423. 5. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 181 цього Кодексу.
 
   5. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 181 цього Кодексу.
 
424. Стаття 51. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
 
   Стаття 51. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
 
425. 1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
 
-418- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину першу статті 51 викласти у наступній редакції:
«1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення розгляду справи по суті у разі, коли рішення у справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.»
 
Відхилено   1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
 
    -419- Довбенко М.В.
В частині 1 статті 51 слова «до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження,» замінити на слова «до ухвалення судом рішення,»
 
Відхилено    
426. 2. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
 
   2. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
 
427. 3. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
 
   3. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
 
428. 4. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
 
   4. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
 
429. 5. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.
 
   5. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.
 
430. 6. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
 
   6. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
 
431. Стаття 52. Наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
 
   Стаття 52. Наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
 
432. 1. Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи, або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
 
   1. Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи, або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
 
433. 2. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
 
-420- Ківалов С.В.
частину другу статті 52 – виключити
 
Відхилено   2. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
 
434. Стаття 53. Процесуальне правонаступництво
 
   Стаття 53. Процесуальне правонаступництво
 
435. 1. У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
 
-421- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У частині 1 статті 53 перед словами «залучає до участі» доповнити слова «за заявою одного з учасників або за власною ініціативою»
 
Відхилено   1. У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
 
436. 2. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
 
   2. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
 
437. 3. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
 
   3. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
 
438. Стаття 54. Участь у господарському процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб
 
-422- Писаренко В.В.
Назву статті 54 викласти у такій редакції:
«Стаття 54. Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб»
 
Враховано   Стаття 54. Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб
 
    -423- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у назві статті 54 слова "господарському процесі" замінити словами "судовому процесі"
 
Враховано    
439. 1. У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
 
   1. У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
 
440. 2. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб.
 
   2. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб.
 
441. 3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
 
-424- Ківалов С.В.
в частини третій статті 54 слова «до початку розгляду справи по суті» - виключити
 
Відхилено   3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
 
    -425- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 54:
частину третю виключити
 
Відхилено    
442. 4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 175 цього Кодексу.
 
-426- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 54:
частину четверту виключити
 
Відхилено   4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 175 цього Кодексу.
 
443. 5. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
 
   5. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
 
444. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
 
-427- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 54:
абзац другий частини п’ятої виключити;
частину п’яту вважати частиною третьою
 
Відхилено   У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
 
445. Стаття 55. Особливості участі у судовому процесі осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, завданих її посадовою особою
 
   Стаття 55. Особливості участі у судовому процесі осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, завданих її посадовою особою
 
446. 1. Власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого складає 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою.
 
   1. Власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого складає 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою.
 
447. 2. У разі відкриття провадження за таким позовом, зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов'язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред'явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.
 
   2. У разі відкриття провадження за таким позовом, зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов'язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред'явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.
 
448. 3. До закінчення підготовчого засідання у справі інший співвласник (учасник, акціонер) цієї юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого складає 10 і більше відсотків, має право приєднатись до поданого позову шляхом подання до суду відповідної заяви, після чого він набуває таких же процесуальних прав та обов'язків, як і власник (учасник, акціонер), який подав позов.
 
   3. До закінчення підготовчого засідання у справі інший співвласник (учасник, акціонер) цієї юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого складає 10 і більше відсотків, має право приєднатись до поданого позову шляхом подання до суду відповідної заяви, після чого він набуває таких же процесуальних прав та обов'язків, як і власник (учасник, акціонер), який подав позов.
 
449. 4. У спорах про відшкодування збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою, відмова від позову, поданого відповідно до цієї статті, зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, відмова від апеляційної або касаційної скарги, заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами можлива лише за письмовою згодою всіх власників (учасників, акціонерів), які в даній справі діють в інтересах юридичної особи.
 
   4. У спорах про відшкодування збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою, відмова від позову, поданого відповідно до цієї статті, зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, відмова від апеляційної або касаційної скарги, заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами можлива лише за письмовою згодою всіх власників (учасників, акціонерів), які в даній справі діють в інтересах юридичної особи.
 
450. Стаття 56. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб
 
   Стаття 56. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб
 
451. 1. Органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.
 
   1. Органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.
 
452. 2. Органи та особи, які відповідно до цього Кодексу мають право звертатись до суду в інтересах осіб, за винятком осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, завданих її посадовою особою, не мають права укладати мирову угоду.
 
   2. Органи та особи, які відповідно до цього Кодексу мають право звертатись до суду в інтересах осіб, за винятком осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, завданих її посадовою особою, не мають права укладати мирову угоду.
 
453. 3. Відмова органів та осіб, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.
 
   3. Відмова органів та осіб, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.
 
454. 4. Якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави.
 
-428- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 56:
у частині четвертій слова «, а також позову прокурора в інтересах держави» виключити
 
Відхилено   4. Якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави.
 
455. 5. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
 
-429- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 56:
частину п’яту виключити
 
Відхилено   5. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
 
456. 6. Прокурор та інша особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, з метою вирішення питання щодо наявності підстав для перегляду судових рішень у справі, розглянутій без його (її) участі, має право знайомитися з матеріалами справи в суді та отримувати їх копії. Прокурор користується таким самим правом з метою вирішення питання про вступ у справу за позовом (заявою) іншої особи.
 
-430- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 56:
у частині шостій:
слова «Прокурор та інша особа» замінити словами «Особа»
 
Відхилено   6. Прокурор та інша особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, з метою вирішення питання щодо наявності підстав для перегляду судових рішень у справі, розглянутій без його (її) участі, має право знайомитися з матеріалами справи в суді та отримувати їх копії. Прокурор користується таким самим правом з метою вирішення питання про вступ у справу за позовом (заявою) іншої особи.
 
    -431- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 56:
у частині шостій:
слова «Прокурор користується таким самим правом з метою вирішення питання про вступ у справу за позовом (заявою) іншої особи.» виключити
частину шосту вважати частиною п’ятою
 
Відхилено    
457. § 2. Представники
 
-432- Долженков О.В.
Назву «§ 2. Представники» – виключити
 
Відхилено   § 2. Представники
 
    -433- Довбенко М.В.
Змінити назву параграфу 2 із «Представники» на «Ведення справи в суді»
 
Відхилено    
458. Стаття 57. Участь у справі представника
 
-434- Довбенко М.В.
Змінити назву статті 57 із «Участь у справі представника» на «Особиста участь та представники»
 
Відхилено   Стаття 57. Участь у справі представника
 
459. 1. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
 
-435- Довбенко М.В.
В частині 1 статті 57 слово « (самопредставництво)» виключити
 
Відхилено   1. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
 
460. 2. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
 
   2. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
 
461. 3. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
 
-436- Довбенко М.В.
В частині 3 статті 57 після слів «бере участь у справі» додати нове слово «особисто»
 
Відхилено   3. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
 
    -437- Довбенко М.В.
В частині 3 статті 57 слово «самопредставництво» замінити на слова «особиста участь»
 
Відхилено    
    -438- Довбенко М.В.
Частину 3 статті 57 доповнити новим реченням наступного змісту: «Повноваження керівника або члена виконавчого органу юридичної особи мають бути підтверджені даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.»
 
Відхилено    
462. 4. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
 
-439- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині четвертій статті 57 слова "місцевого самоврядування" замінити словами "орган місцевого самоврядування"
 
Враховано   4. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
 
463. Стаття 58. Законні представники
 
   Стаття 58. Законні представники
 
464. 1. Інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб представляють у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
 
-440- Довбенко М.В.
В частині 1 статті 58 слова «віком до чотирнадцяти років» виключити
 
Відхилено   1. Інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб представляють у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
 
465. 2. Інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть представляти у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.
 
-441- Довбенко М.В.
В частині 2 статті 58 слова «віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років» виключити
 
Відхилено   2. Інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть представляти у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.
 
466. 3. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді.
 
   3. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді.
 
467. 4. Суд залучає відповідний орган чи особу, якій законом надано право захищати права та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.
 
   4. Суд залучає відповідний орган чи особу, якій законом надано право захищати права та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.
 
468. Стаття 59. Особи, які можуть бути представниками
 
   Стаття 59. Особи, які можуть бути представниками
 
469. 1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
 
-442- Долженков О.В.
У статті 59:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Представником у суді може бути адвокат, законний представник або представник за дорученням, який має вищу юридичну освіту.»
 
Відхилено   1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
 
    -443- Довбенко М.В.
В частині 1 статті 59 після слова «адвокат» додати слова «, або уповноважений керівником юридичної особи (членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення) її представник на підставі довіреності в порядку передоручення,»
 
Відхилено    
470. 2. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 60 цього Кодексу.
 
-444- Долженков О.В.
У статті 59:
частину другу після слів «при розгляді» доповнити словом «малозначних»
 
Відхилено   2. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 60 цього Кодексу.
 
    -445- Долженков О.В.
У статті 59:
у частині другій фразу «у малозначних спорах (малозначні справи)» – виключити
 
Відхилено    
    -446- Довбенко М.В.
В частині 2 статті 59 слова «, має цивільну процесуальну дієздатність» замінити на слова «та має цивільну процесуальну дієздатність»
 
Відхилено    
471. 3. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
 
-447- Власенко С.В.
Ч. 3 ст. 59 викласти в редакції: «3. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.»
 
Відхилено      
    -448- Сажко С.М.
Частину 3 статті 59 пункту 1 законопроекту викласти в новій редакції:
«3. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.»
 
Відхилено    
    -449- Писаренко В.В.
Частину третю статті 59 виключити.
У зв’язку з цим частини четверту – шосту вважати частинами третьою - п’ятою
 
Враховано    
    -450- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У статті 59 виключити частину 3
 
Враховано    
    -451- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
частину третю та шосту статті 59 виключити.
У зв'язку з цим частини четверту та п'яту вважати відповідно третьою та четвертою
 
Враховано    
472. 1) справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
-452- Мартовицький А.В.
В пункті 1 частини 3 статті 59 пункту 1 законопроекту слово «сто» замінити словом «п’ятсот»
 
Відхилено      
    -453- Довбенко М.В.
В пункті 1 частини 3 статті 59 слово «сто» замінити на слова «п’ять тисяч»
 
Відхилено    
473. 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
 
-454- Долженков О.В.
У статті 59:
у пункті 2 частини третьої фразу «, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб» –виключити
 
Відхилено      
    -455- Власенко С.В.
Підпункт 2 ч. 3 ст. 59 – виключити
 
Враховано    
    -456- Мартовицький А.В.
В пункті 2 частини 3 статті 59 пункту 1 законопроекту слово «п’ятсот» замінити словом «тисячу»
 
Відхилено    
    -457- Довбенко М.В.
Пункт 2 частини 3 статті 59 виключити
 
Враховано    
474. 4. Органи та інших осіб, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі.
 
-458- Журжій А.В.
у частині четвертій статті 59 слова "Органи та інших осіб" замінити словами "Органи та інші особи"
 
Відхилено   3. Органи та інших осіб, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі.
 
475. 5. Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.
 
   4. Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.
 
476. 6. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
 
-459- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У статті 59 виключити частину 6
 
Враховано      
    -460- Довбенко М.В.
Частину 6 статті 59 виключити
 
Враховано    
477. Стаття 60. Особи, які не можуть бути представниками
 
   Стаття 60. Особи, які не можуть бути представниками
 
478. 1. Не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок.
 
-461- Писаренко В.В.
Частину першу статті 60 викласти у новій редакції:
«1. Не можуть бути представниками в суді особи, які діють в цій справі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, експерт з питань права, спеціаліст, свідок».
 
Відхилено   1. Не може бути представником в суді особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок, або є помічником судді, що розглядає справу.
 
    -462- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
частину першу статті 60 викласти в такій редакції:
"1. Не може бути представником в суді особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок, або є помічником судді, що розглядає справу"
 
Враховано    
479. 2. Особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.
 
-463- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину другу статті 60 доповнити словами наступного змісту: «крім випадку, коли така особа надала письмову згоду на здійснення представництва іншої сторони.»
 
Відхилено   2. Особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.
 
480. 3. Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.
 
   3. Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.
 
481. Стаття 61. Документи, що підтверджують повноваження представників
 
   Стаття 61. Документи, що підтверджують повноваження представників
 
482. 1. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
 
   1. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
 
483. 1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
 
   1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
 
484. 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
 
   2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
 
485. 2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою.
 
   2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою.
 
486. 3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
 
   3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
 
487. 4. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
 
-464- Мартовицький А.В.
Частину 4 статті 61 пункту 1 законопроекту після слів «як представника підтверджуються довіреністю» доповнити словами «, договором про надання правової допомоги»
 
Відхилено   4. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
 
    -465- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У частині 4 статті 61 перед словами « або ордером» доповнити слово: «договором»
 
Відхилено    
    -466- Яніцький В.П.
У частині четвертій статті 61 слова «довіреністю або ордером» замінити словами «договором про надання правничої допомоги та ордером»
 
Відхилено    
    -467- Журжій А.В.
у статті 61:
частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Повноваження адвоката як представника підтверджуються:
1) договором про надання правничої допомоги; або
2) довіреністю; або
3) ордером; або
4) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги"
 
Відхилено    
488. 5. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
 
   5. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
 
489. 6. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
 
   6. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
 
490. 7. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
 
-468- Журжій А.В.
у статті 61:
у частині сьомій слова "копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку" замінити словами "копії з них, засвідчені у визначеному законодавством порядку"
 
Відхилено   7. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
 
491. 8. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
-469- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
статтю 61 доповнити новими частинами такого змісту:
"9. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання, він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
10. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України"
 
Враховано   8. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
9. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання, він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
10. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
    -470- Журжій А.В.
у статті 61:
у частині восьмій слова "він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі" замінити словами "він може додати до неї один із документів, який зазначений в частині четвертій цієї статті, в електронній формі"
 
Відхилено    
492. Стаття 62. Повноваження представника в суді
 
   Стаття 62. Повноваження представника в суді
 
493. 1. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
 
   1. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
 
494. 2. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
 
-471- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У частині 2 статті 62 після слова «ордері» доповнити словами: «або в укладеному договорі»
 
Відхилено   2. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
 
495. 3. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України, а представництва за ордером - законодавством про адвокатуру.
 
   3. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України, а представництва за ордером - законодавством про адвокатуру.
 
496. 4. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
 
   4. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
 
497. 5. У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.
 
   5. У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.
 
498. § 3. Інші учасники судового процесу
 
-472- Долженков О.В.
У назві «§ 3. Інші учасники судового процесу» цифру «3» замінити цифрою «2»
 
Відхилено   § 3. Інші учасники судового процесу
 
499. Стаття 63. Склад інших учасників судового процесу
 
   Стаття 63. Склад інших учасників судового процесу
 
500. 1. Учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст.
 
-473- Алексєєв І.С.
у частині першій статті 63 замінити слова «експерт з питань права» словами «консультант з питань права»
 
Відхилено   1. Учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст.
 
    -474- Пономарьов О.С.
У частині першій статті 63 слова «експерт з питань права» замінити словами «консультант з питань права»
 
Відхилено    
    -475- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У частині 1 статті 63 після слова «експерт» виключити слова: «експерт з питань права»
 
Відхилено    
    -476- Тригубенко С.М.
У статті 63 проекту Господарського процесуального кодексу України слова «експерт з питань права» замінити словами «консультант з питань права»
 
Відхилено    
501. Стаття 64. Помічник судді
 
   Стаття 64. Помічник судді
 
502. 1. Помічник судді забезпечує підготовку та організаційне забезпечення судового процесу.
 
   1. Помічник судді забезпечує підготовку та організаційне забезпечення судового процесу.
 
503. 2. Помічник судді:
 
   2. Помічник судді:
 
504. 1) бере участь у оформленні судових справ, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов'язаних із розглядом конкретної справи, виконавчих документів;
 
   1) бере участь у оформленні судових справ, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов'язаних із розглядом конкретної справи, виконавчих документів;
 
505. 2) здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим учасникам справи відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень;
 
   2) здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим учасникам справи відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень;
 
506. 3) виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ.
 
   3) виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ.
 
507. 3. Помічник судді за дорученням судді (головуючого у судовій колегії) може за відсутності секретаря судового засідання здійснювати його повноваження. Під час здійснення таких повноважень помічнику судді може бути заявлено відвід з підстав, передбачених цим Кодексом для відводу секретаря судового засідання.
 
-477- Ківалов С.В.
частину третю статті 64 – виключити
 
Відхилено   3. Помічник судді за дорученням судді (головуючого у судовій колегії) може за відсутності секретаря судового засідання здійснювати його повноваження. Під час здійснення таких повноважень помічнику судді може бути заявлено відвід з підстав, передбачених цим Кодексом для відводу секретаря судового засідання.
 
508. Стаття 65. Секретар судового засідання
 
   Стаття 65. Секретар судового засідання
 
509. 1. Секретар судового засідання:
 
   1. Секретар судового засідання:
 
510. 1) перевіряє, хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, і доповідає про це головуючому;
 
   1) перевіряє, хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, і доповідає про це головуючому;
 
511. 2) забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами і проведення судового засідання в режимі відеоконференції;
 
-478- Власенко С.В.
Підпункт 2 ч.1ст. 59 викласти в редакції: «2) забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами, веденням письмової стенограми засідання і проведення судового засідання в режимі відео конференції;»
 
Відхилено   2) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами і проведенням судового засідання в режимі відеоконференції;
 
    -479- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
пункт 2 частини першої статті 65 викласти в такій редакції:
"2) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами і проведенням судового засідання в режимі відеоконференції"
 
Враховано    
512. 3) забезпечує ведення протоколу судового засідання та складає протоколи вчинення окремих процесуальних дій;
 
   3) забезпечує ведення протоколу судового засідання та складає протоколи вчинення окремих процесуальних дій;
 
513. 4) забезпечує оформлення матеріалів справи;
 
   4) забезпечує оформлення матеріалів справи;
 
514. 5) виконує інші доручення судді, що стосуються розгляду справи.
 
-480- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину першу статті 65 доповнити пунктом 5 наступного змісту:
«5) здійснює судові виклики та повідомлення сторін;»
 
Відхилено   5) виконує інші доручення судді, що стосуються розгляду справи.
 
    -481- Журжій А.В.
пункт 5 частини першої статті 65 замінити пунктами в такій редакції:
"5) повідомляє сторонам, їх представникам інформацію стосовно неможливості проведення судового засідання (підготовчого судового засідання);
6) виконує інші доручення судді, що стосуються розгляду справи".
 
Відхилено    
515. 2. Секретар судового засідання може уточнювати суть процесуальної дії з метою її правильного відображення в протоколі судового засідання.
 
   2. Секретар судового засідання може уточнювати суть процесуальної дії з метою її правильного відображення в протоколі судового засідання.
 
516. 3. Секретар судового засідання виконує обов'язки судового розпорядника у випадку його відсутності.
 
   3. Секретар судового засідання виконує обов'язки судового розпорядника у випадку його відсутності.
 
517. Стаття 66. Судовий розпорядник
 
   Стаття 66. Судовий розпорядник
 
518. 1. Судовий розпорядник:
 
   1. Судовий розпорядник:
 
519. 1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників судового процесу;
 
   1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників судового процесу;
 
520. 2) з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість осіб, що можуть бути присутні у залі судового засідання;
 
-482- Власенко С.В.
Підпункт 2 ч.1 ст. 59 – виключити
 
Відхилено   2) з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість осіб, що можуть бути присутні у залі судового засідання;
 
521. 3) оголошує про вхід і вихід суду із зали судового засідання та пропонує всім присутнім встати;
 
   3) оголошує про вхід і вихід суду із зали судового засідання та пропонує всім присутнім встати;
 
522. 4) слідкує за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;
 
   4) слідкує за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;
 
523. 5) під час судового засідання приймає від присутніх у залі учасників судового процесу документи та інші матеріали і передає суду;
 
   5) під час судового засідання приймає від присутніх у залі учасників судового процесу документи та інші матеріали і передає суду;
 
524. 6) запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги;
 
   6) запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги;
 
525. 7) виконує інші доручення головуючого, пов'язані із створенням умов, необхідних для розгляду справ.
 
   7) виконує інші доручення головуючого, пов'язані із створенням умов, необхідних для розгляду справ.
 
526. 2. Вимоги судового розпорядника, пов'язані з виконанням обов'язків, зазначених у частині першій цієї статті, є обов'язковими для учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у залі судового засідання.
 
   2. Вимоги судового розпорядника, пов'язані з виконанням обов'язків, зазначених у частині першій цієї статті, є обов'язковими для учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у залі судового засідання.
 
527. 3. Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі.
 
-483- Власенко С.В.
Ч. 3ст. 66 викласти в редакції: «3. Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом одразу з моменту отримання відповідного клопотання.»
 
Відхилено   3. Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі.
 
528. Стаття 67. Свідок
 
   Стаття 67. Свідок
 
529. 1. Свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
 
   1. Свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
 
530. 2. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.
 
-484- Журжій А.В.
в третьому реченні частини другої статті 67 слова "похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин" замінити словами "похилий вік, інвалідність, віддаленість місця проживання або з інших поважних причин"
 
Відхилено   2. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.
 
531. 3. У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.
 
   3. У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.
 
532. 4. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також право на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
 
   4. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також право на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
 
533. Стаття 68. Особи, які не можуть бути допитані як свідки
 
   Стаття 68. Особи, які не можуть бути допитані як свідки
 
534. 1. Не можуть бути допитані як свідки:
 
   1. Не можуть бути допитані як свідки:
 
535. 1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;
 
   1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;
 
536. 2) особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг посередництва (медіації) під час проведення досудового врегулювання спору, -про такі відомості;
 
-485- Алексєєв І.С.
у пункті 2 частини першої статті 68 слово «досудового» замінити словом «позасудового»
 
Враховано   2) особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг посередництва (медіації) під час проведення позасудового врегулювання спору, -про такі відомості;
 
    -486- Ківалов С.В.
пункт 2 частини першої статті 68 викласти у такій редакції:
«2) особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги та особи, що надавали послуги (допомогу) з медіації під час проведення позасудового врегулювання спору, – про такі відомості»
 
Відхилено    
    -487- Шкрум А.І.
В пункті 2 частини 1 статті 68 слова «або послуг посередництва (медіації)» замінити словами «та особи, що надавали послуги (допомогу) з медіації під час проведення позасудового»
 
Відхилено    
537. 3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
 
   3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
 
538. 4) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю;
 
-488- Яценко А.В.
у пункті 4) частини першої статті 68 слова «або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю» виключити
 
Відхилено   4) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю;
 
539. 5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
 
   5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
 
540. 2. Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.
 
   2. Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.
 
541. Стаття 69. Відмова свідка від давання показань на вимогу суду
 
   Стаття 69. Відмова свідка від давання показань на вимогу суду
 
542. 1. Свідок, що з'явився на вимогу суду, не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів.
 
   1. Свідок, що з'явився на вимогу суду, не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів.
 
543. 2. Свідок, що з'явився на вимогу суду та відмовляється давати показання, зобов'язаний повідомити причини відмови.
 
   2. Свідок, що з'явився на вимогу суду та відмовляється давати показання, зобов'язаний повідомити причини відмови.
 
544. Стаття 70. Експерт
 
-489- Тригубенко С.М.
Статтю 70 проекту Господарського процесуального кодексу України викласти у наступній редакції:
«Стаття 70. Експерт.
1. Експертом є фізична особа, яка володіє спеціальними знаннями та відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу» і якій доручено провести дослідження для з’ясування фактичних даних та обставин, що мають значення для справи.
2. Експерт може залучатися судом або учасником справи.
3. Експерт зобов’язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
4. Експерт зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом та роз’яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників процесу. Експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
5. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.
6. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, за зверненням якого проводилась експертиза, про її результати.
7. Призначений судом експерт не має права вступати у непередбачені порядком проведення судової експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи.
8. Експерт має право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;
2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків та вчиняти інші дії, пов’язані із проведенням експертизи, якщо експертиза призначена судом;
3) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;
4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об’єктів дослідження;
5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників процесу;
6) на оплату виконуваної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з проведенням експертизи і викликом до суду;
7) користуватися іншими правами, що встановлені Законом України «Про судову експертизу».
9) Експерт може відмовитися від надання висновку, якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань, або якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо не здійснено оплату за проведення експертизи. Повідомлення про неможливість надання висновку має бути вмотивованим.
10) За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання своїх обов’язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов’язків – відповідальність, встановлену законом
 
Відхилено   Стаття 70. Експерт
 
545. 1. Експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи.
 
-490- Алексєєв І.С.
У статті 70:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Експертом є фізична особа, яка володіє спеціальними знаннями та відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу» і якій доручено провести дослідження для з’ясування фактичних даних та обставин, що мають значення для справи»
 
Відхилено   1. Експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи.
 
    -491- Пономарьов О.С.
У статті 70:
частину першу викласти в наступній редакції:
«1. Експертом є фізична особа, яка володіє спеціальними знаннями та відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу» і якій доручено провести дослідження для з’ясування фактичних даних та обставин, що мають значення для справи».
 
Відхилено    
    -492- Ківалов С.В.
частину першу статті 70 викласти у такій редакції:
«1. Експертом є особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи, та відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».
 
Відхилено    
546. 2. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.
 
-493- Алексєєв І.С.
У статті 70:
у частині другій слова «призначатися судом або залучатися учасником справи» замінити словами «залучатися судом або учасником справи»
 
Відхилено   2. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.
 
    -494- Пономарьов О.С.
У статті 70:
у частині другій слова «призначатися судом або залучатися учасником справи» замінити словами «залучатися судом або учасником справи»
 
Відхилено    
547. 3. Експерт зобов'язаний дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
 
-495- Алексєєв І.С.
У статті 70:
частину третю після слова «зобов’язаний» доповнити словами «провести повне дослідження і»
 
Відхилено   3. Експерт зобов'язаний дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
 
    -496- Пономарьов О.С.
У статті 70:
частину третю викласти у наступній редакції:
«3.Експерт зобов’язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання»
 
Відхилено    
    -497- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 70:
у частині 3 після слова «об’єктивний» додати слова: «усний або»
 
Відхилено    
548. 4. Експерт зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
-498- Алексєєв І.С.
У статті 70:
у частині четвертій:
у першому реченні слово «справи» замінити словом «процесу»
 
Відхилено   4. Експерт зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
    -499- Алексєєв І.С.
У статті 70:
у частині четвертій:
у другому реченні слова «за відсутності заперечень учасників справи» виключити
 
Відхилено    
    -500- Пономарьов О.С.
У статті 70:
у частині четвертій в кінці першого речення слово «справи» замінити словом «процесу»
 
Відхилено    
    -501- Пономарьов О.С.
У статті 70:
у частині четвертій друге речення викласти: «Експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відео конференції»
 
Відхилено    
    -502- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 70:
у частині 4 слова « та роз’яснити свій висновок» замінити на слова: «надати усний висновок або роз’яснити свій письмовий висновок»
 
Відхилено    
549. 5. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.
 
   5. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.
 
550. 6. Експерт має право:
 
-503- Пономарьов О.С.
У статті 70:
частини шосту, сьому, восьму, дев’яту і десяту викласти в наступній редакції:
«6. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, за зверненням якого проводилась експертиза, про її результати.
7. Призначений судом експерт не має права вступати у непередбачені порядком проведення судової експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи».
 
Відхилено   6. Експерт має право:
 
551. 1) знайомитися з матеріалами справи;
 
-504- Алексєєв І.С.
У статті 70:
у частині шостій:
пункт 1 викласти в такій редакції: «1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;»
 
Відхилено   1) знайомитися з матеріалами справи;
 
552. 2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом;
 
-505- Алексєєв І.С.
У статті 70:
у частині шостій:
пункт 2 після слова «зразків» доповнити словами «та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи»
 
Відхилено   2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом;
 
553. 3) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;
 
-506- Алексєєв І.С.
У статті 70:
у частині шостій:
у пункті 3 слово «експертизи» замінити словом «експерта»
 
Відхилено   3) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;
 
554. 4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів дослідження;
 
   4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів дослідження;
 
555. 5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників справи та свідків;
 
-507- Алексєєв І.С.
У статті 70:
у частині шостій:
у пункті 5 слова «справи та свідків» замінити словом «процесу»
 
Відхилено   5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників справи та свідків;
 
556. 6) користуватися іншими правами, що надані Законом України "Про судову експертизу".
 
-508- Алексєєв І.С.
У статті 70:
у частині шостій:
доповнити новим пунктом 6 такого змісту: «на оплату виконуваної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з проведенням експертизи і викликом до суду;»;
У зв’язку з цим пункт 6 вважати пунктом 7.
 
Відхилено   6) користуватися іншими правами, що надані Законом України "Про судову експертизу".
 
    -509- Алексєєв І.С.
У статті 70:
у частині шостій:
У пункті 6 слово «надані» замінити словом «встановлені»
 
Відхилено    
557. 7. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.
 
   7. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.
 
558. 8. Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.
 
-510- Алексєєв І.С.
У статті 70:
частину сьому викласти в такій редакції:
«7. Експерт може відмовитися від надання висновку, якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань, або якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо не здійснено оплату за проведення експертизи. Повідомлення про неможливість надання висновку має бути вмотивованим»
 
Відхилено   8. Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.
 
559. 9. За завідомо неправдивий висновок експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом.
 
-511- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 70 доповнити частиною десятою наступного змісту:
«10. Експерт не може вирішувати питання права та правильності застосування норм права».
 
Відхилено      
    -512- Алексєєв І.С.
У статті 70:
частину восьму викласти в такій редакції:
«8. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання своїх обов’язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов’язків – відповідальність, встановлену законом»
 
Відхилено    
    -513- Алексєєв І.С.
У статті 70:
частину дев’яту виключити
 
Враховано    
    -514- Пономарьов О.С.
У статті 70:
частину восьму, дев’яту і десяту викласти:
8. Експерт має право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;
2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків та вчиняти інші дії, пов’язані із проведенням експертизи, якщо експертиза призначена судом;
3) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;
4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об’єктів дослідження;
5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників процесу;
6) на оплату виконуваної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з проведенням експертизи і викликом до суду;
7) користуватися іншими правами, що встановлені Законом України «Про судову експертизу».
9. Експерт може відмовитися від надання висновку, якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань, або якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо не здійснено оплату за проведення експертизи. Повідомлення про неможливість надання висновку має бути вмотивованим.
10. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання своїх обов’язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов’язків – відповідальність, встановлену законом».
 
Відхилено    
    -515- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
частину дев'яту статті 70 виключити
 
Враховано    
560. Стаття 71. Експерт з питань права
 
-516- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 71 виключити
 
Відхилено   Стаття 71. Експерт з питань права
 
    -517- Алексєєв І.С.
у назві та тексті статті 71 слова «експерта з питань права» замінити словами «консультанта з питань права»
 
Відхилено    
    -518- Власенко С.В.
Ст. 71 –виключити
 
Відхилено    
    -519- Пономарьов О.С.
Назву і текст статті 71 викласти в такій редакції:
«Стаття 71. Консультант з питань права.
1. Як консультант з питань права може залучатися фізична особа що має спеціалізовані юридичні знання для надання консультацій щодо змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою їх застосування, доктриною у відповідній іноземній державі під час вчинення процесуальних дій.
Рішення про допуск до участі в справі консультанта з питань права та долучення його консультаційного висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
2. Консультаційний висновок з питань права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
3. Консультаційний висновок з питань права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду.
4. Суд може послатися в рішенні на консультаційний висновок з питань права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань».
 
Відхилено    
    -520- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Статтю 71 виключити
 
Відхилено    
    -521- Довбенко М.В.
Статтю 71 виключити
 
Відхилено    
    -522- Тригубенко С.М.
Назву та статтю 71 проекту Господарського процесуального кодексу України викласти у наступній редакції:
« Стаття 71. Консультант з питань права.
1. Як консультант з питань права може залучатися фізична особа що має спеціалізовані юридичні знання для надання консультацій щодо змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою їх застосування, доктриною у відповідній іноземній державі під час вчинення процесуальних дій.
Рішення про допуск до участі в справі консультанта з питань права та долучення його консультаційного висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
2. Консультаційний висновок з питань права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
3. Консультаційний висновок з питань права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду.
4. Суд може послатися в рішенні на консультаційний висновок з питань права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.»
 
Відхилено    
561. 1. Як експерт з питань права може залучатись особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
 
-523- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
статтю 71 доповнити новими частинами другою та третьою такого змісту:
"2. Експерт з питань права зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати роз'яснення. За відсутності заперечень учасників справи експерт з питань права може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
3. Експерт з питань права має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями, а також право на оплату послуг та компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду"
 
Враховано   1. Як експерт з питань права може залучатись особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
2. Експерт з питань права зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати роз'яснення. За відсутності заперечень учасників справи експерт з питань права може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
3. Експерт з питань права має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями, а також право на оплату послуг та компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду
 
562. Стаття 72. Спеціаліст
 
   Стаття 72. Спеціаліст
 
563. 1. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи, тощо).
 
   1. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи, тощо).
 
564. 2. Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.
 
   2. Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.
 
565. 3. Спеціаліст зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз'яснення, у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу. За відсутності заперечень учасників справи спеціаліст може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
   3. Спеціаліст зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз'яснення, у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу. За відсутності заперечень учасників справи спеціаліст може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
566. 4. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
 
   4. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
 
567. Стаття 73. Перекладач
 
   Стаття 73. Перекладач
 
568. 1. Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
 
   1. Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
 
569. 2. Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду.
 
-524- Алексєєв І.С.
частину другу статті 76 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Участь перекладача, що володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими є обов’язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку встановленому законодавством».
 
Враховано   2. Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду.
Участь перекладача, що володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими є обов’язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку встановленому законодавством.
 
570. 3. Перекладач має право ставити питання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
 
   3. Перекладач має право ставити питання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
 
571. 4. Перекладач зобов'язаний з'являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції.
 
   4. Перекладач зобов'язаний з'являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції.
 
572. 5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом, про що перекладач попереджається в ухвалі про його виклик.
 
-525- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
Частину п’яту статті 73 виключити
 
Враховано      
573. Глава 5. Докази та доказування
 
   Глава 5. Докази та доказування
 
574. § 1. Основні положення про докази
 
   § 1. Основні положення про докази
 
575. Стаття 74. Докази
 
   Стаття 74. Докази
 
576. 1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
 
-526- Помазанов А.В.
У статті 74:
частину першу викласти наступним чином: «Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.»
 
Відхилено   1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
 
577. 2. Ці дані встановлюються такими засобами:
 
   2. Ці дані встановлюються такими засобами:
 
578. 1) письмовими, речовими і електронними доказами;
 
   1) письмовими, речовими і електронними доказами;
 
579. 2) висновками експертів;
 
-527- Писаренко В.В.
Пункт другий частини другої статті 74 викласти у новій редакції:
«2) висновками експертів, а при застосуванні у справі права іноземної держави – висновками експертів з питань права».
 
Відхилено   2) висновками експертів;
 
    -528- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У пункті 2 частини 2 статті 74 після слова «експертів» додати слова: «консультаціями спеціалістів»
 
Відхилено    
580. 3) показаннями свідків.
 
-529- Долженков О.В.
Частину другу статті 74 доповнити пунктом 4 такого змісту:
«4) пояснення сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.»
 
Відхилено   3) показаннями свідків.
 
    -530- Помазанов А.В.
У статті 74:
пункт третій частини другої перед словами «показаннями свідків» доповнити словами «поясненнями сторін, їхніх представників та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі»
 
Відхилено    
581. Стаття 75. Обов'язок доказування і подання доказів
 
   Стаття 75. Обов'язок доказування і подання доказів
 
582. 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
 
   1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
 
583. 2. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
 
-531- Довбенко М.В.
Частину 2 статті 75 виключити
 
Відхилено   2. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
 
584. 3. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
 
   3. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
 
585. 4. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
 
-532- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 75:
у частині четвертій після слів «витребування доказів судом» додати слова «у випадках, передбачених статтею 82 цього Кодексу, а також»
 
Відхилено   4. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
 
586. Стаття 76. Підстави звільнення від доказування
 
   Стаття 76. Підстави звільнення від доказування
 
587. 1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
 
   1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
 
588. 2. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з іншою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.
 
   2. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з іншою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.
 
589. 3. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
 
   3. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
 
590. 4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
 
   4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
 
591. 5. Обставини, встановлені щодо певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.
 
   5. Обставини, встановлені щодо певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.
 
592. 6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
 
-533- Журжій А.В.
частину шосту статті 76 викласти в такій редакції:
"6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, за умови, що суд досліджував обставини вчинення кримінального або адміністративного правопорушення"
 
Відхилено   6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
 
593. 7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
 
   7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
 
594. 8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.
 
-534- Міщенко С.Г.
викласти частину восьму статті 76 у такій редакції:
«8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, яке визнане та/або приведене до виконання в Україні, не підлягають доказуванню при розгляді у господарському суді справи, в якій беруть участь ті самі особи».
 
Відхилено   8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.
 
    -535- Грановський О.М.
частину восьму статті 76 викласти у такій редакції:
«8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, яке визнане та/або приведене до виконання в Україні, не підлягають доказуванню при розгляді у господарському суді справи, в якій беруть участь ті самі особи».
 
Відхилено    
    -536- Сольвар Р.М.
Частину 8 статті 76 викласти в редакції такого змісту:
«обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, яке визнане та/або приведене до виконання в Україні, не підлягають доказуванню при розгляді у суді справи, в якій беруть участь ті самі особи.»
 
Відхилено    
    -537- Писаренко В.В.
Частину восьму статті 76 викласти у новій редакції:
«8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, яке визнане та/або приведене до виконання в Україні, не підлягають доказуванню при розгляді у господарському суді справи, в якій беруть участь ті самі особи».
 
Відхилено    
    -538- Шпенов Д.Ю.
частину восьму статті 76 викласти у такій редакції:
«8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, яке визнане та/або приведене до виконання в Україні, не підлягають доказуванню при розгляді у господарському суді справи, в якій беруть участь ті самі особи»
 
Відхилено    
595. Стаття 77. Належність доказів
 
   Стаття 77. Належність доказів
 
596. 1. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
 
   1. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
 
597. 2. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
 
   2. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
 
598. Стаття 78. Допустимість доказів
 
   Стаття 78. Допустимість доказів
 
599. 1. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
 
   1. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
 
600. 2. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
 
   2. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
 
601. Стаття 79. Достовірність доказів
 
-539- Довбенко М.В.
Статтю 79 виключити
 
Відхилено   Стаття 79. Достовірність доказів
 
602. 1. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
 
   1. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
 
603. Стаття 80. Достатність доказів
 
   Стаття 80. Достатність доказів
 
604. 1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу прийти до висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
 
   1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу прийти до висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
 
605. 2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
 
   2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
 
606. Стаття 81. Подання доказів
 
   Стаття 81. Подання доказів
 
607. 1. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
 
   1. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
 
608. 2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
 
-540- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину другу та третю статті 81 викласти у наступній редакції:
«2. Докази подаються сторонами не пізніше, як до закінчення попереднього судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного провадження – до початку розгляду справи.
3. У випадку, якщо в ході судового розгляду виникає необхідність доказування нових обставин або сторона має намір спростувати докази, подані іншою стороною, суд приймає такі нові докази.»
 
Відхилено   2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
 
    -541- Довбенко М.В.
В частині 2 статті 81 після слів «в інтересах інших осіб,» додати нові слова «а також треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору,»
 
Відхилено    
609. 3. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
 
   3. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
 
610. 4. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
 
-542- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 81:
частину четверту законопроекту вважати частиною п’ятою з подальшою нумерацією у відповідному порядку
 
Відхилено   4. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
 
    -543- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 81:
додати частину 4 у такій редакції:
«Подання доказів у справі включає дії сторони з ознайомлення з доказами, що подаються інших учасників справи. Кожна сторона повинна представити учасникам справи для ознайомлення докази, на які вона посилається. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними, або містяться у відкритих державних реєстрах. У разі надмірного обсягу доказів або вони поданні в електронній формі, або є публічними суд за клопотанням інших учасників справи може надати час для ознайомлення з такими доказами.»
 
Відхилено    
    -544- Довбенко М.В.
В частині 4 статті 81 слова «у встановлений законом строк» замінити на слова «у строк, встановлений частинами 2 та 3 цієї статті,»
 
Відхилено    
611. 5. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
 
-545- Довбенко М.В.
В частині 5 статті 81 слова «у встановлений законом строк» замінити на слова «у строк, встановлений частинами 2 та 3 цієї статті,»
 
Відхилено   5. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
 
612. 6. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.
 
   6. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.
 
613. 7. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.
 
   7. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.
 
614. 8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
 
-546- Довбенко М.В.
В частині 8 статті 81 слова «у встановлений законом або судом строк» замінити на слова «у строк, зазначений в частині 2 та 3 цієї статті або строк, встановлений судом»
 
Відхилено   8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
 
615. 9. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
 
-547- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 81:
частину 9: «9. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.» виключити
 
Відхилено   9. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
 
    -548- Довбенко М.В.
У частині 9 статті 81:
слова «. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи» виключити
 
Відхилено    
    -549- Довбенко М.В.
У частині 9 статті 81:
слово «випадку» змінити на слово «випадків»
 
Відхилено    
    -550- Довбенко М.В.
У частині 9 статті 81:
слова «або обсяг доказів є надмірним,» виключити
 
Відхилено    
616. 10. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
 
   10. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
 
617. 11. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
 
-551- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Із частини одинадцятої статті 81 слова «до закінчення підготовчого засідання» виключити
 
Відхилено   11. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
 
    -552- Довбенко М.В.
Частину 11 статті 81 виключити
 
Відхилено    
618. Стаття 82. Витребування доказів
 
   Стаття 82. Витребування доказів
 
619. 1. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частині другій та третій статті 81 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, що його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
 
   1. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частині другій та третій статті 81 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, що його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
 
620. 2. У клопотанні повинно бути зазначено:
 
   2. У клопотанні повинно бути зазначено:
 
621. 1) який доказ витребовується:
 
   1) який доказ витребовується:
 
622. 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
 
   2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
 
623. 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
 
   3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
 
624. 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
 
   4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
 
625. 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, що подає клопотання.
 
-553- Довбенко М.В.
Пункт 5 частини 2 статті 82 виключити
 
Враховано      
    -554- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
пункт 5 частину другої статті 82 виключити
 
Враховано    
626. 3. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
 
-555- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 82:
частину третю законопроекту вважати частиною четвертою з подальшою нумерацією у відповідному порядку
 
Відхилено   3. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
 
    -556- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 82:
додати частину 3 у такій редакції: «Якщо у процесі судового розгляду стало відомо, що одна сторона у справі володіє необхідною інформацію, документами, речами, які не були представлені іншій стороні або суду і інша сторона не має змоги отримати їх у самостійному порядку, суд за клопотанням такої сторони, може зобов’язати сторону підготувати відповідні копії документів та направити їх іншій стороні або подати такі копії документів та речі безпосередньо до суду.»
 
Відхилено    
627. 4. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 111 - 113 цього Кодексу.
 
   4. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 111 - 113 цього Кодексу.
 
628. 5. Суд може уповноважити на одержання витребуваних ним доказів заінтересовану сторону.
 
   5. Суд може уповноважити на одержання витребуваних ним доказів заінтересовану сторону.
 
629. 6. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
 
   6. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
 
630. 7. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
 
-557- Мартовицький А.В.
Частину 7 статті 82 пункту 1 законопроекту після слів «із зазначенням причин протягом п'яти» доповнити словом «робочих»
 
Відхилено   7. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
 
631. 8. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
 
   8. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
 
632. 9. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
 
   9. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
 
633. Стаття 83. Огляд доказів за їх місцезнаходженням
 
   Стаття 83. Огляд доказів за їх місцезнаходженням
 
634. 1. Письмові, речові і електронні докази, які не можна доставити в суд, оглядаються за їх місцезнаходженням.
 
-558- Яніцький В.П.
У частині першій статті 83 слово «оглядаються» замінити на «можуть бути оглянуті»
 
Відхилено   1. Письмові, речові і електронні докази, які не можна доставити в суд, оглядаються за їх місцезнаходженням.
 
635. 2. Про час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.
 
-559- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині другій статті 83 слова "про час і місце огляду" замінити словами "про дату, час і місце огляду"
 
Враховано   2. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.
 
636. 3. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.
 
   3. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.
 
637. 4. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо.
 
   4. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо.
 
638. 5. Якщо огляд проводиться за відсутності хоча б однієї із сторін, а також в інших випадках, коли суд визнає це за необхідне, здійснюється відеофіксація огляду технічними засобами.
 
-560- Довбенко М.В.
В частині 5 статті 83 слова «здійснюється відеофіксація» замінити на слова «суд забезпечує відеофіксацію»
 
Відхилено   5. Якщо огляд проводиться за відсутності хоча б однієї із сторін, а також в інших випадках, коли суд визнає це за необхідне, здійснюється відеофіксація огляду технічними засобами.
 
639. 6. Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право звертати увагу суду на ту чи іншу обставину, яка, на їх погляд, має значення для повноцінного проведення огляду, встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, робити свої зауваження щодо протоколу огляду.
 
   6. Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право звертати увагу суду на ту чи іншу обставину, яка, на їх погляд, має значення для повноцінного проведення огляду, встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, робити свої зауваження щодо протоколу огляду.
 
640. 7. В порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
 
   7. В порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
 
641. 8. Суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет за умови, якщо це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста.
 
   8. Суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет за умови, якщо це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста.
 
642. Стаття 84. Огляд речових доказів, що швидко псуються
 
   Стаття 84. Огляд речових доказів, що швидко псуються
 
643. 1. Речові докази, що швидко псуються, негайно оглядаються судом з повідомленням про призначений огляд учасників справи. Неявка цих осіб не перешкоджає огляду речових доказів.
 
   1. Речові докази, що швидко псуються, негайно оглядаються судом з повідомленням про призначений огляд учасників справи. Неявка цих осіб не перешкоджає огляду речових доказів.
 
644. 2. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи для участі в огляді речових доказів, що швидко псуються, може бути залучено свідків, перекладачів, експертів, спеціалістів, а також здійснено фотографування і відеозапис.
 
   2. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи для участі в огляді речових доказів, що швидко псуються, може бути залучено свідків, перекладачів, експертів, спеціалістів, а також здійснено фотографування і відеозапис.
 
645. 3. Огляд речових доказів, що швидко псуються, за їх місцезнаходженням здійснюється у порядку, встановленому статтею 83 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
 
   3. Огляд речових доказів, що швидко псуються, за їх місцезнаходженням здійснюється у порядку, встановленому статтею 83 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
 
646. 4. Після огляду ці речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані.
 
   4. Після огляду ці речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані.
 
647. Стаття 85. Судові доручення щодо збирання доказів
 
   Стаття 85. Судові доручення щодо збирання доказів
 
648. 1. Суд, який розглядає справу або заяву про забезпечення доказів, в разі виникнення потреби в збиранні доказів за межами його територіальної юрисдикції може доручити відповідному суду вчинити певні процесуальні дії.
 
   1. Суд, який розглядає справу або заяву про забезпечення доказів, в разі виникнення потреби в збиранні доказів за межами його територіальної юрисдикції може доручити відповідному суду вчинити певні процесуальні дії.
 
649. 2. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, зокрема, перелік питань, поставлених учасниками справи та судом свідку.
 
   2. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, зокрема, перелік питань, поставлених учасниками справи та судом свідку.
 
650. Стаття 86. Виконання судових доручень щодо збирання доказів
 
   Стаття 86. Виконання судових доручень щодо збирання доказів
 
651. 1. Ухвала про судове доручення невідкладно виконується судом, якому вона адресована, за правилами цього Кодексу, які встановлюють порядок вчинення відповідних процесуальних дій.
 
   1. Ухвала про судове доручення невідкладно виконується судом, якому вона адресована, за правилами цього Кодексу, які встановлюють порядок вчинення відповідних процесуальних дій.
 
652. 2. Про виконання або про неможливість виконання з об'єктивних причин судового доручення постановляється ухвала, яка з протоколами про вчинення процесуальних дій і всіма зібраними на виконання судового доручення матеріалами невідкладно надсилається до суду, що розглядає справу.
 
-561- Довбенко М.В.
Частину 2 статті 86 після слова «невідкладно» доповнити словами «, але не пізніше семи днів з дня надходження ухвали про судове доручення,»
 
Відхилено   2. Про виконання або про неможливість виконання з об'єктивних причин судового доручення постановляється ухвала, яка з протоколами про вчинення процесуальних дій і всіма зібраними на виконання судового доручення матеріалами невідкладно надсилається до суду, що розглядає справу.
 
653. 3. У разі необхідності виконання судових доручень щодо збирання доказів здійснюється у судовому засіданні у встановленому цим Кодексом порядку. Учасники справи повідомляються про дату, час і місце вчинення процесуальної дії судом, який виконує доручення, проте їх неявка не є перешкодою для виконання доручення.
 
   3. У разі необхідності виконання судових доручень щодо збирання доказів здійснюється у судовому засіданні у встановленому цим Кодексом порядку. Учасники справи повідомляються про дату, час і місце вчинення процесуальної дії судом, який виконує доручення, проте їх неявка не є перешкодою для виконання доручення.
 
654. Стаття 87. Оцінка доказів
 
-562- Власенко С.В.
Ст. 87 викласти в редакції: «. Оцінка доказів - стадія судового розгляду під час якої суд визначає кількість, якість та властивості доказів, наданих учасниками судового розгляду, яка є завершальною стадією перевірки обставин доказами.
2. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
3. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
4. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
5. Суд при винесенні рішення має володіти мінімальною допустимою сукупністю належних доказів, у разі браку якої виключається визнання юридичного факту. Суд визначає сукупність чітких, співпадаючих висновків чи подібних неспростованих презумцій щодо факту як докази, що існують поза розумним сумнівом за умови відсутності сумнівів щодо малоймовірності альтернативних можливостей пояснення поданих доказів. У своєму рішенні суд викладає обґрунтування правильності висновків, прийнятих процесуальних рішень, отриманих за результатами судового розгляду, наводить докази, які стали основою для прийняття відповідного рішення, мотиви, з яких суд не бере до уваги окремі докази, вважає їх неналежними чи недопустимими, вказує на наявність чи відсутність обґрунтованої невизначеності у винуватості особи.
6. Після з’ясування обставин та перевірки їх доказами, суддя перераховує докази надані учасниками судового розгляду, надаючи кожного доказу окремо оцінку на предмет належності, допустимості, достовірності, а також визначає достатність і наявність взаємного зв'язку в сукупності доказів, формує перелік доказів, наданих сторонами, що зазначається в протоколі засідання. Суд порівнює докази із різних засобів доказування, виявляє спільну інформацію і суперечності, називає неналежні та недопустимі докази, підстави вважати їх такими, доведеності наявності доказів. Суд зберігає неупередженість і безсторонність при оцінці доказів, забезпечує об’єктивний розгляд доказів. Суд називає об’єктивні чинники вважати докази належними та допустимими.
7. Після формування переліку доказів, суд оголошує перерву до трьох днів для надання додаткових доказів сторонами. За клопотанням сторони перерву може бути продовжено до десяти днів. За клопотанням сторін провадження суд може не оголошувати перерву, про що постановляє ухвалу.
8. Після закінчення перерви, суд визначає обсяг доказів, які сторони додатково надають та проводить процедуру дослідження наданих доказів.
9. Після дослідження доказів, за відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.»
 
Відхилено   Стаття 87. Оцінка доказів
 
655. 1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
 
   1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
 
656. 2. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
 
-563- Довбенко М.В.
В частині 2 статті 87 слово «, достовірність» виключити
 
Відхилено   2. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
 
657. 3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
 
   3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
 
658. § 2. Показання свідків
 
   § 2. Показання свідків
 
659. Стаття 88. Показання свідка
 
   Стаття 88. Показання свідка
 
660. 1. Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
 
   1. Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
 
661. 2. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
 
   2. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
 
662. 3. Сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
 
-564- Помазанов А.В.
У статті 88:
Частину третю вилучити зі зміщенням наступних частин на один порядковий номер назад
 
Відхилено   3. Сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
 
    -565- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Частину 3 статті 88 виключити
 
Відхилено    
663. 4. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.
 
   4. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.
 
664. Стаття 89. Заява свідка
 
   Стаття 89. Заява свідка
 
665. 1. Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.
 
-566- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 89:
частину 1 викласти у такій редакції:
«1. За бажанням сторони у справі чи безпосередньо свідка показання свідка можуть викладатися ним письмово у заяві свідка.»
 
Відхилено   1. Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.
 
666. 2. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (якщо такі є), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.
 
   2. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (якщо такі є), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.
 
667. 3. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.
 
-567- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 89:
у частині 3 виключити слова: «Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.»
 
Відхилено   3. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.
 
668. 4. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
 
   4. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
 
669. Стаття 90. Виклик свідка
 
-568- Власенко С.В.
Ст. 90 викласти в редакції: «1. Свідок викликається судом для допиту не пізніше як за п’ять днів до судового засідання з належним повідомленням про час, місце, дату судового розгляду за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
2. Суд має право зобов'язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок був належним чином повідомлений електронною адресою та письмова за адресою його місця реєстрації, через засоби масової інформації та без поважних причин не з'явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання.
3. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.»
 
Відхилено   Стаття 90. Виклик свідка
 
670. 1. Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
 
-569- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину першу статті 90 доповнити реченням наступного змісту: «Свідок підлягає обов’язковому виклику у судове засідання, якщо сторона, яка не викликала цього свідка, зазначає про бажання задати свідку питання щодо його показів і суд визнає хоча б одне таке питання таким, що має значення для правильного встановлення обставин справи.»
 
Відхилено   1. Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
 
    -570- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 90:
у частині 1 після слова «повноти» доповнити словами: «або така заява відсутня та не могла бути отримана та подана до суду учасником справи з поважних причин.»
 
Відхилено    
671. 2. Суд має право зобов'язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з'явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання.
 
-571- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 90:
у частині 2 після слів «заяву свідка» доповнити словами: « або клопотання про виклик свідка»
 
Відхилено   2. Суд має право зобов'язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з'явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання.
 
672. 3. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
 
   3. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
 
673. Стаття 91. Письмове опитування учасників справи в якості свідків
 
-572- Помазанов А.В.
У статті 91:
назву статті викласти у наступні й редакції «Письмове опитування учасників справи та свідків»
 
Відхилено   Стаття 91. Письмове опитування учасників справи в якості свідків
 
    -573- Сажко С.М.
Статтю 91 пункту 1 законопроекту виключити
 
Відхилено    
    -574- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Статтю 91 виключити
 
Відхилено    
674. 1. Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї десять запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
 
-575- Помазанов А.В.
У статті 91:
у частині першій слова «десять запитань», розташовані перед словами «іншому учаснику справи», замінити словом «запитання»
 
Відхилено   1. Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
 
    -576- Власенко С.В.
Ч. 1 ст. 91 викласти в редакції: «1. Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї запитання іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи в обсязі, якому вважає за необхідне.»
 
Відхилено    
    -577- Довбенко М.В.
Частину 1 статті 91 доповнити абзацом 2 наступного змісту: «Якщо особа в позовній заяві поставила більше 10 запитань іншому учаснику справи, то останній має право надати відповіді на 10 питань за його вибором.»
 
Відхилено    
    -578- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у статті 91:
у частині першій слова «десять запитань» замінити словом «запитання»
 
Відхилено    
    -579- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині першій статті 91 слова "десять запитань" замінити словами "не більше десяти запитань"
 
Враховано    
    -580- Яценко А.В.
у статті 91:
у частині першій слово «десять» замінити словом «двадцять»
 
Відхилено    
675. 2. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.
 
-581- Мартовицький А.В.
Частину 2 статті 91 пункту 1 законопроекту після слів «якому поставлено питання іншим учасником справи,» доповнити словами «має право відмовитись від надання відповіді на поставлені питання . У випадку надання відповіді учасник справи»
 
Відхилено   2. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.
 
676. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.
 
   На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.
 
677. 3. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п'ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження - за п'ять днів до першого судового засідання.
 
-582- Помазанов А.В.
У статті 91:
в абзаці першому частини третьої слово «свідка», розташоване після слів «у формі заяви», вилучити
 
Відхилено   3. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п'ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження - за п'ять днів до першого судового засідання.
 
678. Копія такої заяви свідка у той же строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.
 
-583- Помазанов А.В.
У статті 91:
в абзаці другому частини третьої «свідка», розташоване перед словами «у той же строк» вилучити
 
Відхилено   Копія такої заяви свідка у той же строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.
 
679. 4. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з заявою свідка надає такі докази.
 
   4. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з заявою свідка надає такі докази.
 
680. 5. Учасник справи має право відмовитись від надання відповіді на поставлені запитання:
 
-584- Власенко С.В.
Перше речення ч. 5 ст. 91 викласти в редакції: «Учасник справи має право відмовитись, письмово обґрунтувавши відмову, від надання відповіді на поставлені запитання:..»
 
Відхилено   5. Учасник справи має право відмовитись від надання відповіді на поставлені запитання:
 
681. 1) з підстав, визначених статтями 68, 69 цього Кодексу;
 
   1) з підстав, визначених статтями 68, 69 цього Кодексу;
 
682. 2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;
 
   2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;
 
683. 3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.
 
-585- Власенко С.В.
Підпункт 3 ч. 5 ст. 91 - виключити
 
Відхилено   3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.
 
    -586- Довбенко М.В.
Пункт 3 частини 5 статті 91 виключити
 
Відхилено    
    -587- Яценко А.В.
у статті 91:
у частині п’ятій слово «десяти» замінити словом «двадцяти»
 
Відхилено    
684. 6. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
 
-588- Мартовицький А.В.
Частину 6 статті 91 пункту 1 законопроекту викласти в новій редакції:
«У разі відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання».
 
Відхилено   6. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
 
    -589- Довбенко М.В.
Частину 6 статті 91 після слів «учасник справи повинен» доповнити новим словом «письмово»
 
Відхилено    
685. § 3. Письмові докази
 
   § 3. Письмові докази
 
686. Стаття 92. Письмові докази
 
   Стаття 92. Письмові докази
 
687. 1. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
 
   1. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
 
688. 2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
 
-590- Довбенко М.В.
В частині 2 статті 92 слово «подається» замінити на слово «може подаватися»
 
Відхилено   2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
 
689. 3. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
 
   3. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
 
690. 4. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
 
   4. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
 
691. 5. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
 
   5. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
 
692. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
 
   Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
 
693. 6. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
 
   6. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
 
694. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
 
-591- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину шосту статті 92 доповнити абзацом третім наступного змісту:
«Суд зобов’язаний витребувати у особи оригінал письмового доказу за клопотанням сторони у справі, якщо така сторона обґрунтовує своє клопотання не визнанням факту існування цього доказу або його змісту.»
 
Відхилено   Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
 
    -592- Довбенко М.В.
В абзаці 2 частини 6 статті 92 слова «не береться» замінити на слова «, із урахуванням обставин справи та інших доказів по справі, може не братися»
 
Відхилено    
695. 7. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.
 
   7. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.
 
696. 8. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
-593- Алексєєв І.С.
частину восьму статті 92 викласти в такій редакції:
«8. Документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави у встановленій формі, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку або засвідчений іншим чином чи звільнений від засвідчення у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Документи, отримані судом від іноземних компетентних органів на виконання судового доручення про отримання доказів на території іноземної держави, звільняються від вимоги їх легалізації або проставлення на них апостилю».
 
Відхилено   8. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
697. Стаття 93. Зберігання та повернення оригіналів письмових доказів
 
   Стаття 93. Зберігання та повернення оригіналів письмових доказів
 
698. 1. Оригінали письмових доказів зберігаються у суді в матеріалах справи.
 
   1. Оригінали письмових доказів зберігаються у суді в матеріалах справи.
 
699. 2. За заявою особи, яка надала суду оригінал письмового доказу, суд повертає оригінал доказу цій особі після його дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія письмового доказу або витяг з нього.
 
   2. За заявою особи, яка надала суду оригінал письмового доказу, суд повертає оригінал доказу цій особі після його дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія письмового доказу або витяг з нього.
 
700. § 4. Речові докази
 
   § 4. Речові докази
 
701. Стаття 94. Речові докази
 
   Стаття 94. Речові докази
 
702. 1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцем знаходження, іншими ознаками дозволяють встановити обставини, що мають значення для справи.
 
   1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцем знаходження, іншими ознаками дозволяють встановити обставини, що мають значення для справи.
 
703. Стаття 95. Зберігання речових доказів
 
   Стаття 95. Зберігання речових доказів
 
704. 1. Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються в матеріалах справи або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду.
 
   1. Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються в матеріалах справи або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду.
 
705. 2. Речові докази, які не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за місцем їх знаходження. Речові докази повинні бути докладно описані у протоколі огляду і, за необхідності та можливості, їх суттєві особливості сфотографовані або зафіксовані у відеозапису, або в інший аналогічний спосіб, після чого вони підлягають опечатуванню. Протоколи огляду та зображення речового доказу додаються до матеріалів справи.
 
   2. Речові докази, які не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за місцем їх знаходження. Речові докази повинні бути докладно описані у протоколі огляду і, за необхідності та можливості, їх суттєві особливості сфотографовані або зафіксовані у відеозапису, або в інший аналогічний спосіб, після чого вони підлягають опечатуванню. Протоколи огляду та зображення речового доказу додаються до матеріалів справи.
 
706. 3. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані.
 
   3. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані.
 
707. Стаття 96. Повернення речових доказів
 
   Стаття 96. Повернення речових доказів
 
708. 1. Після огляду та дослідження речових доказів вони повертаються особам, від яких вони були одержані, якщо останні заявили про це клопотання і якщо його задоволення можливе без шкоди для розгляду справи.
 
   1. Після огляду та дослідження речових доказів вони повертаються особам, від яких вони були одержані, якщо останні заявили про це клопотання і якщо його задоволення можливе без шкоди для розгляду справи.
 
709. 2. Речові докази, що є об'єктами, які вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються відповідним особам, які відповідно до закону мають право ними володіти. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання в експертній та науковій роботі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
   2. Речові докази, що є об'єктами, які вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються відповідним особам, які відповідно до закону мають право ними володіти. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання в експертній та науковій роботі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
710. 3. Речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речі після набрання рішенням суду законної сили.
 
   3. Речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речі після набрання рішенням суду законної сили.
 
711. § 5. Електронні докази
 
   § 5. Електронні докази
 
712. Стаття 97. Електронні докази
 
   Стаття 97. Електронні докази
 
713. 1. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі, текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатись, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах та ін.), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
 
-594- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 97:
у частині 1 після слова «метадані» доповнити словами: «відкриті державні реєстри»
 
Відхилено   1. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі, текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатись, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах та ін.), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
 
714. 2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного документу.
 
-595- Довбенко М.В.
Частину 2 статті 97 доповнити абзацом 2 наступного змісту «Допустимість інформації в електронній (цифровій) формі, як доказу, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, не може заперечуватися виключно на підставі того, що вона не має електронний цифровий підпис.»
 
Відхилено   2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
 
    -596- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 97:
у другому реченні частини другої слова "електронної копії електронного документу" замінити словами "електронної копії електронного доказу"
 
Враховано    
715. 3. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
 
-597- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 97:
частину третю законопроекту вважати частиною четвертою з подальшою нумерацією у відповідному порядку
 
Відхилено   3. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
 
    -598- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 97:
додати частину 3 у такій редакції:
«З електронними доказами, що містяться у відкритих державних реєстрах, баз даних на офіційних сайтах державних органів суд ознайомлюється в режимі онлайн за посиланням в мережі Інтернет, яке надає учасник справи. Після ознайомлення з таким електронним доказом на вимогу суду документи та інформація, що містяться у відкритих державних реєстрах, баз даних на офіційних сайтах державних органах може бути роздрукована та надана суду учасником справи у паперових копіях. Додаткового завіряння такого документу з боку учасника справи не вимагається.»
 
Відхилено    
716. 4. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
 
   4. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
 
717. 5. Якщо подано копію (електронну копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
 
-599- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 97:
у частині п'ятій;
у першому реченні слова " (електронну копію)" замінити словами " (паперову копію)"
 
Враховано   5. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
 
    -600- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 97:
у частині п'ятій;
друге речення після слів "поданої копії" доповнити словами " (паперової копії)"
 
Враховано    
718. Стаття 98. Зберігання та повернення оригіналів електронних доказів
 
   Стаття 98. Зберігання та повернення оригіналів електронних доказів
 
719. 1. Оригінали або копії електронних доказів зберігаються у суді в матеріалах справи.
 
   1. Оригінали або копії електронних доказів зберігаються у суді в матеріалах справи.
 
720. 2. За клопотанням особи, яка надала суду оригінал електронного доказу на матеріальному носії, суд повертає такий матеріальний носій, на якому міститься оригінал доказу, цій особі після дослідження вказаного електронного доказу, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія електронного доказу або витяг з нього.
 
   2. За клопотанням особи, яка надала суду оригінал електронного доказу на матеріальному носії, суд повертає такий матеріальний носій, на якому міститься оригінал доказу, цій особі після дослідження вказаного електронного доказу, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія електронного доказу або витяг з нього.
 
721. § 6. Висновок експерта
 
   § 6. Висновок експерта
 
722. Стаття 99. Вимоги до висновку експерта
 
-601- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Статтю 99 викласти у такій редакції:
« 1. Письмовий висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
2. Усний висновок експерта – це висновок, який наданий експертом у формі консультації та обґрунтованих відповідей на питання поставлені перед експертом, у судовому засіданні із фіксуванням його висновків у протоколі судового засідання.
3. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
4. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
5. Висновок експерта викладається у письмовій або усній формі і приєднується до справи.
6. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його письмового висновку.
7. У письмовому висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
8. Перед початком надання експертом усного висновку суд попереджає експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
9. У письмовому висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову від виконання покладених на нього обов'язків або ненадання письмового висновку у строк визначений судом без поважних причин.
10. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.»
 
Відхилено   Стаття 99. Вимоги до висновку експерта
 
723. 1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
 
   1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
 
724. 2. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
 
   2. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
 
725. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
 
-602- Журжій А.В.
абзац другий частини другої статті 99 викласти в такій редакції:
"Предметом висновку експерта не можуть бути питання права, за виключенням випадків, передбачених частиною першою статті 115 цього Кодексу"
 
Відхилено   Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
 
726. 3. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
 
   3. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
 
727. 4. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
 
   4. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
 
728. 5. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
 
-603- Яніцький В.П.
Частину п’яту статті 99 доповнити новим реченням наступного змісту: «Неявка експерта у судове засідання без поважних причин тягне за собою застосування до нього заходів процесуального примусу, визначені даним Кодексом.»
 
Відхилено   5. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
 
729. 6. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
 
   6. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
 
730. 7. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
 
   7. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
 
731. 8. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
 
-604- Довбенко М.В.
В частині 8 статті 99 слова «має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.» замінити на слова «повинен окремо зазначити про такі обставини у висновку та має право окремо включити до висновку свої міркування про ці обставини. Міркування експерта щодо таких обставин не є доказом у справі.»
 
Відхилено   8. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
 
732. Стаття 100. Призначення експертизи судом
 
   Стаття 100. Призначення експертизи судом
 
733. 1. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
 
   1. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
 
734. 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
 
   1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
 
735. 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих же питань, або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок в строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
 
   2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих же питань, або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок в строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
 
736. 2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
 
   2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
 
737. 3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
 
   3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
 
738. 4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
 
   4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
 
739. 5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або модифікації питань, запропонованих учасниками справи суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або модифікацію.
 
-605- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у другому реченні частини п'ятої статті 100 слово "модифікація" у всіх відмінках замінити словом "зміна" у відповідному відмінку
 
Враховано   5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
 
740. 6. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
 
   6. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
 
741. 7. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
 
   7. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
 
742. Стаття 101. Ухвала про призначення експертизи
 
   Стаття 101. Ухвала про призначення експертизи
 
743. 1. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
 
   1. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
 
744. 2. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.
 
   2. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.
 
745. 3. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
 
   3. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
 
746. 4. У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз'яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій.
 
   4. У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз'яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій.
 
747. 5. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
 
   5. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
 
748. 6. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.
 
-606- Алексєєв І.С.
статтю 101 доповнити частиною сьомою такого змісту:
«7. У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з’ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні»
 
Відхилено   6. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.
 
749. Стаття 102. Проведення експертизи на замовлення учасників справи
 
   Стаття 102. Проведення експертизи на замовлення учасників справи
 
750. 1. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
 
   1. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
 
751. 2. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
 
   2. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
 
752. 3. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об'єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов'язку доказування.
 
   3. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об'єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов'язку доказування.
 
753. 4. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об'єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта.
 
   4. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об'єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта.
 
754. 5. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
 
   5. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
 
755. 6. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті ж права і обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
 
   6. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті ж права і обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
 
756. 7. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
 
   7. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
 
757. Стаття 103. Збирання матеріалів для проведення експертизи
 
-607- Пономарьов О.С.
У статті 103:
назву статті 103 викласти у такій редакції:
«Стаття 103. Підготовка матеріалів для проведення експертизи та наслідки ухилення від участі в експертизі»
 
Відхилено   Стаття 103. Збирання матеріалів для проведення експертизи
 
758. 1. Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, які надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
 
-608- Пономарьов О.С.
У статті 103:
у частині першій в кінці першого речення слово «замовленням» замінити словом «зверненням»
 
Відхилено   1. Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, які надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
 
    -609- Пономарьов О.С.
У статті 103:
у частині першій початок другого речення слово «При призначенні» замінити словом «Під час призначення»
 
Відхилено    
    -610- Пономарьов О.С.
У статті 103:
у частині першій в кінці третього речення слова «з цього питання» замінити словами «з питань підготовки матеріалів для експертного дослідження»
 
Відхилено    
    -611- Тригубенко С.М.
Частину першу статті 103 проекту Господарського процесуального кодексу України викласти у наступній редакції:
«Стаття 103. Підготовка матеріалів для проведення експертизи.
1. Матеріали, необхідні для проведення експертизи, надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його зверненням. Під час призначення експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з питань підготовки матеріалів для експертного дослідження.»
 
Відхилено    
759. 2. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилась експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.
 
-612- Пономарьов О.С.
У статті 103:
частину другу викласти в новій редакції:
«2. У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з’ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні».
 
Відхилено   2. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилась експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.
 
    -613- Довбенко М.В.
Частину 2 статті 103 після слів «судового процесу» доповнити новими словами «з питань, поставлених судом перед експертом,»
 
Відхилено    
    -614- Тригубенко С.М.
Частину другу статті 103 проекту Господарського процесуального кодексу України виключити
 
Відхилено    
760. 3. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
 
   3. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
 
761. 4. У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
 
-615- Довбенко М.В.
В частині 4 статті 103:
слова «подання суду на його вимогу» замінити на слова «виконання вимог суду щодо надання експертам»
 
Відхилено   4. У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
 
    -616- Довбенко М.В.
В частині 4 статті 103:
після слів «перешкоджає її проведенню,» доповнити словами «а також у разі неоплати вартості проведення експертизи,»
 
Відхилено    
762. 5. У разі скасування судом ухвали про призначення експертизи призначений судом експерт зобов'язаний негайно повернути суду матеріали та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.
 
   5. У разі скасування судом ухвали про призначення експертизи призначений судом експерт зобов'язаний негайно повернути суду матеріали та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.
 
763. Стаття 104. Проведення експертизи
 
   Стаття 104. Проведення експертизи
 
764. 1. Експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.
 
   1. Експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.
 
765. 2. У разі, якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.
 
   2. У разі, якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.
 
766. 3. Експерт повинен забезпечити збереження об'єкта експертизи.
 
   3. Експерт повинен забезпечити збереження об'єкта експертизи.
 
767. 4. Якщо експертне дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей:
 
   4. Якщо експертне дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей:
 
768. 1) призначений судом експерт має одержати на його проведення відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою;
 
   1) призначений судом експерт має одержати на його проведення відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою;
 
769. 2) залучений учасником справи експерт має повідомити відповідного учасника справи про наслідки проведення експертного дослідження, передбачені цим Кодексом та одержати у такого учасника письмовий дозвіл на його проведення.
 
   2) залучений учасником справи експерт має повідомити відповідного учасника справи про наслідки проведення експертного дослідження, передбачені цим Кодексом та одержати у такого учасника письмовий дозвіл на його проведення.
 
770. Стаття 105. Оцінка висновку експерта судом
 
   Стаття 105. Оцінка висновку експерта судом
 
771. 1. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 87 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
 
   1. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 87 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
 
772. Стаття 106. Комісійна експертиза
 
   Стаття 106. Комісійна експертиза
 
773. 1. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму спеціальних знань.
 
   1. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму спеціальних знань.
 
774. 2. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності.
 
   2. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності.
 
775. Стаття 107. Комплексна експертиза
 
-617- Алексєєв І.С.
статтю 107 викласти в такій редакції:
«Стаття 107. Комплексна експертиза
1. Комплексна експертиза проводиться у випадках, коли для вирішення питання потрібні спеціальні знання в різних галузях або в різних напрямах однієї галузі знань.
2. Проведення комплексної експертизи може бути доручено як комісії експертів, так і одному експерту, який володіє знаннями в різних галузях, необхідними для вирішення питань (питання).
3. Комісія експертів проводить дослідження виходячи з компетенції кожного із її членів, про що зазначається у висновку. Кожний експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис проведених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. Комісія експертів формулює загальний висновок, який підписується всіма експертами.
4. Якщо експерти не дійшли згоди при формулюванні спільного висновку, комісією складається та підписується єдиний висновок. У синтезуючій частині висновку наводяться результати досліджень кожного з експертів та викладені причини розбіжностей членів комісії в оцінці результатів для формулювання спільного висновку. Кожний експерт зобов'язаний обґрунтувати причини своєї незгоди з думкою інших членів комісії. У висновку з питання, що потребує спільного вирішення, членами комісії має бути зазначено про неможливість його вирішення».
 
Відхилено   Стаття 107. Комплексна експертиза
 
    -618- Пономарьов О.С.
Назву і текст статті 107 викласти у новій редакції:
«Стаття 107. Комплексна експертиза
1. Комплексна експертиза проводиться у випадках, коли для вирішення питання потрібні спеціальні знання в різних галузях або в різних напрямах однієї галузі знань.
2. Проведення комплексної експертизи може бути доручено як комісії експертів, так і одному експерту, який володіє знаннями в різних галузях, необхідними для вирішення питання (питань).
3. Комісія експертів проводить дослідження виходячи з компетенції кожного із її членів, про що зазначається у висновку. Кожний експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис проведених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. Комісія експертів формулює загальний висновок, який підписується всіма експертами.
4. Якщо експерти не дійшли згоди при формулюванні спільного висновку, комісією складається та підписується єдиний висновок. У синтезуючій частині висновку наводяться результати досліджень кожного з експертів та викладені причини розбіжностей членів комісії в оцінці результатів для формулювання спільного висновку. Кожний експерт зобов'язаний обґрунтувати причини своєї незгоди з думкою інших членів комісії. У висновку з питання, що потребує спільного вирішення, членами комісії має бути повідомлено про неможливість його вирішення».
 
Відхилено    
    -619- Тригубенко С.М.
Статтю 107 проекту Господарського процесуального кодексу України викласти у наступній редакції:
«Стаття 107. Комплексна експертиза
1. Комплексна експертиза проводиться у випадках, коли для вирішення питання потрібні спеціальні знання в різних галузях або в різних напрямах однієї галузі знань.
2. Проведення комплексної експертизи може бути доручено як комісії експертів, так і одному експерту, який володіє знаннями в різних галузях, необхідними для вирішення питання (питань).
3. Комісія експертів проводить дослідження виходячи з компетенції кожного із її членів, про що зазначається у висновку. Кожний експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис проведених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. Комісія експертів формулює загальний висновок, який підписується всіма експертами.
4. Якщо експерти не дійшли згоди при формулюванні спільного висновку, комісією складається та підписується єдиний висновок. У синтезуючій частині висновку наводяться результати досліджень кожного з експертів та викладені причини розбіжностей членів комісії в оцінці результатів для формулювання спільного висновку. Кожний експерт зобов'язаний обґрунтувати причини своєї незгоди з думкою інших членів комісії. У висновку з питання, що потребує спільного вирішення, членами комісії має бути повідомлено про неможливість його вирішення.»
 
Відхилено    
776. 1. Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.
 
   1. Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.
 
777. 2. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.
 
   2. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.
 
778. 3. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок в якому формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 106 цього Кодексу.
 
   3. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок в якому формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 106 цього Кодексу.
 
779. Стаття 108. Додаткова або повторна експертиза
 
   Стаття 108. Додаткова або повторна експертиза
 
780. 1. Якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
 
   1. Якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
 
781. 2. За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
 
-620- Довбенко М.В.
В частині 2 статті 108 слово «сумнівів» замінити на слова «обставин, які викликають сумніви»
 
Відхилено   2. За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
 
782. § 7. Висновок експерта у галузі права
 
-621- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Параграф сьомий глави 5 виключити
 
Відхилено   § 7. Висновок експерта у галузі права
 
    -622- Алексєєв І.С.
у назві параграфу 7 глави 5 «Докази та доказування» розділу І «Загальні положення» слова «експерта у галузі права» замінити словами «консультанта з питань права»
 
Відхилено    
    -623- Власенко С.В.
Параграф 7 – виключити
 
Відхилено    
783. Стаття 109. Зміст висновку експерта у галузі права
 
-624- Алексєєв І.С.
у назві та тексті статті 109 слова «експерта у галузі права» замінити словами «консультанта з питань права»
 
Відхилено   Стаття 109. Зміст висновку експерта у галузі права
 
    -625- Пономарьов О.С.
Статтю 109 виключити
 
Відхилено    
    -626- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Статтю 109 виключити
 
Відхилено    
    -627- Довбенко М.В.
Статтю 109 виключити
 
Відхилено    
    -628- Тригубенко С.М.
Статтю 109 проекту Господарського процесуального кодексу України виключити
 
Відхилено    
    -629- Тригубенко С.М.
Доповнити проект Господарського процесуального кодексу України статтею 109, викладеною у наступній редакції:
«Стаття 109. Наслідки ухилення від участі в експертизі.
1. У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з’ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.»
 
Відхилено    
784. 1. Учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:
 
   1. Учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:
 
785. 1) застосування аналогії закону, аналогії права;
 
-630- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Пункт 1 частини першої статті 109 викласти у наступній редакції:
«1) звичаїв ділового обороту, звичайної ділової практики;»
 
Відхилено   1) застосування аналогії закону, аналогії права;
 
786. 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
 
   2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
 
787. 2. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
 
   2. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
 
788. Стаття 110. Оцінка висновку експерта у галузі права судом
 
-631- Алексєєв І.С.
у назві та тексті статті 110 слова «експерта у галузі права» замінити словами «консультанта з питань права»
 
Відхилено   Стаття 110. Оцінка висновку експерта у галузі права судом
 
    -632- Пономарьов О.С.
Статтю 110 виключити
 
Відхилено    
    -633- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Статтю 110 виключити
 
Відхилено    
    -634- Довбенко М.В.
Статтю 110 виключити
 
Відхилено    
    -635- Тригубенко С.М.
Статтю 110 проекту Господарського процесуального кодексу України -виключити
 
Відхилено    
789. 1. Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду.
 
   1. Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду.
 
790. 2. Суд може послатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
 
   2. Суд може послатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
 
791. § 8. Забезпечення доказів
 
   § 8. Забезпечення доказів
 
792. Стаття 111. Підстави та порядок забезпечення доказів
 
   Стаття 111. Підстави та порядок забезпечення доказів
 
793. 1. Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
 
-636- Довбенко М.В.
В частині 1 статті 111 слово «утрудненим» замінити на слово «ускладненим»
 
Відхилено   1. Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
 
    -637- Яніцький В.П.
У частині першій статті 111 слова «засіб доказування» замінити словом «доказ»
 
Відхилено    
794. 2. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
 
-638- Шаповалов Ю.А.
Частину 2 статті 111 викласти у такій редакції :
«2. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів.»
 
Відхилено   2. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
 
    -639- Пташник В.Ю.
Виключити у частині 2 статті 111 пункту 1 розділу І останнє речення такого змісту «У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.»
 
Відхилено    
795. 3. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
 
   3. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
 
796. 4. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
 
-640- Довбенко М.В.
В частині 4 статті 111 слова «першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.» замінити на слова «, до якого позивач повинен звернутись з позовною заявою.»
 
Відхилено   4. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
 
797. 5. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
 
   5. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
 
798. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.
 
   Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.
 
799. 6. Особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов'язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, спричинені у зв'язку із забезпеченням доказів, у разі неподання позовної заяви у строк, зазначений в частині п'ятій цієї статті, а також у разі відмови в позові.
 
   6. Особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов'язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, спричинені у зв'язку із забезпеченням доказів, у разі неподання позовної заяви у строк, зазначений в частині п'ятій цієї статті, а також у разі відмови в позові.
 
800. Стаття 112. Заява про забезпечення доказів
 
   Стаття 112. Заява про забезпечення доказів
 
801. 1. У заяві про забезпечення доказів зазначається:
 
   1. У заяві про забезпечення доказів зазначається:
 
802. 1) найменування суду, до якого подається заява;
 
   1) найменування суду, до якого подається заява;
 
803. 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі є;
 
   2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі є;
 
804. 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти;
 
   3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти;
 
805. 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
 
   4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
 
806. 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;
 
   5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;
 
807. 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;
 
   6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;
 
808. 7) перелік документів, що додаються до заяви.
 
   7) перелік документів, що додаються до заяви.
 
809. 2. Заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
 
   2. Заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
 
810. 3. За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
 
   3. За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
 
811. 4. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
 
-641- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині четвертій статті 112 слова "заяву про забезпечення позову" замінити словами "заяву про забезпечення доказів"
 
Враховано   4. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
 
812. Стаття 113. Розгляд заяви про забезпечення доказів
 
   Стаття 113. Розгляд заяви про забезпечення доказів
 
813. 1. Заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.
 
   1. Заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.
 
814. 2. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду.
 
   2. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду.
 
815. 3. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
 
   3. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
 
816. 4. Суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи:
 
   4. Суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи:
 
817. 1) у невідкладних випадках;
 
   1) у невідкладних випадках;
 
818. 2) якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами;
 
   2) якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами;
 
819. 3) у разі, якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або суттєво ускладнити отримання відповідних доказів.
 
   3) у разі, якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або суттєво ускладнити отримання відповідних доказів.
 
820. 5. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
 
   5. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
 
821. 6. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, які необхідно вчинити для його забезпечення.
 
   6. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, які необхідно вчинити для його забезпечення.
 
822. 7. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
 
   7. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
 
823. 8. Суд, вирішуючи питання про забезпечення доказів, може зобов'язати заявника надати забезпечення відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні у зв'язку із забезпеченням доказів. Таке забезпечення відшкодування збитків здійснюється за правилами зустрічного забезпечення, встановленими Главою 10 цього Кодексу. Збитки, спричинені забезпеченням доказів, відшкодовуються в порядку, визначеному законом з урахуванням положень статті 147 цього Кодексу.
 
   8. Суд, вирішуючи питання про забезпечення доказів, може зобов'язати заявника надати забезпечення відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні у зв'язку із забезпеченням доказів. Таке забезпечення відшкодування збитків здійснюється за правилами зустрічного забезпечення, встановленими Главою 10 цього Кодексу. Збитки, спричинені забезпеченням доказів, відшкодовуються в порядку, визначеному законом з урахуванням положень статті 147 цього Кодексу.
 
824. 9. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу.
 
-642- Довбенко М.В.
Частину 9 статті 113 виключити. Частину 10 статті 113 вважати частиною 9 відповідно
 
Відхилено   9. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу.
 
825. 10. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
 
-643- Алексєєв І.С.
частину десяту статті 113 після слів «призначення експертизи,» доповнити словами «витребування та/або»
 
Відхилено   10. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
 
    -644- Пономарьов О.С.
У частині десять статті 113 після слів «призначення експертизи» доповнити словами «витребування та/або
 
Відхилено    
    -645- Тригубенко С.М.
У частині десятій статті 113 проекту Господарського процесуального кодексу України після слів «призначення експертизи» доповнити словами «витребування та/або»
 
Відхилено    
826. Глава 6. Процесуальні строки
 
   Глава 6. Процесуальні строки
 
827. Стаття 114. Види процесуальних строків
 
   Стаття 114. Види процесуальних строків
 
828. 1. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, -встановлюються судом.
 
   1. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, -встановлюються судом.
 
829. Стаття 115. Розумність процесуальних строків
 
   Стаття 115. Розумність процесуальних строків
 
830. 1. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.
 
   1. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.
 
831. 2. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
 
   2. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
 
832. Стаття 116. Обчислення процесуальних строків
 
   Стаття 116. Обчислення процесуальних строків
 
833. 1. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
 
   1. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
 
834. Стаття 117. Початок і закінчення процесуальних строків
 
   Стаття 117. Початок і закінчення процесуальних строків
 
835. 1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
 
   1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
 
836. 2. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
 
-646- Шаповалов Ю.А.
Частину 2 статті 117 викласти у такій редакції :
«2. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів.»
 
Відхилено   2. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
 
837. 3. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.
 
   3. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.
 
838. 4. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
 
   4. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
 
839. 5. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
 
   5. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
 
840. 6. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
 
   6. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
 
841. 7. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
 
-647- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину сьому статті 117 після слова «пошту» доповнити словами «або до кур’єрської служби доставки»
 
Відхилено   7. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
 
842. Стаття 118. Зупинення процесуальних строків
 
   Стаття 118. Зупинення процесуальних строків
 
843. 1. Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.
 
   1. Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.
 
844. 2. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.
 
   2. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.
 
845. Стаття 119. Наслідки пропуску процесуальних строків
 
   Стаття 119. Наслідки пропуску процесуальних строків
 
846. 1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
 
   1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
 
847. 2. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
   2. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
848. Стаття 120. Поновлення та продовження процесуальних строків
 
   Стаття 120. Поновлення та продовження процесуальних строків
 
849. 1. Суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
 
-648- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині першій статті 120 слова "може поновити" замінити словом "поновлює"
 
Враховано   1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
 
850. 2. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
 
   2. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
 
851. 3. Якщо інше не встановлено законом заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, -судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
 
   3. Якщо інше не встановлено законом заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, -судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
 
852. 4. Одночасно із подачею заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
 
   4. Одночасно із подачею заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
 
853. 5. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
 
   5. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
 
854. 6. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
 
   6. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
 
855. 7. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, що звернулася із відповідною заявою.
 
   7. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, що звернулася із відповідною заявою.
 
856. 8. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
 
   8. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
 
857. Глава 7. Судові виклики і повідомлення
 
   Глава 7. Судові виклики і повідомлення
 
858. Стаття 121. Повідомлення і виклики, що здійснюються судом
 
   Стаття 121. Повідомлення і виклики, що здійснюються судом
 
859. 1. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
 
   1. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
 
860. 2. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
 
   2. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
 
861. 3. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
 
   3. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
 
862. 4. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
 
   4. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
 
863. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).
 
-649- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину четверту статті 121 доповнити абзацом наступного змісту:
«У випадку, якщо в судовому засіданні присутні всі особи, які беруть участь у справі і суд відкладає розгляд справи або оголошує перерву у судовому засіданні, вимоги щодо завчасного повідомлення осіб про дату та час розгляду справи не застосовуються.»
 
Відхилено   Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).
 
864. 5. Вручення ухвали про виклик свідка або експерта учаснику справи, який подав заяву свідка або експертний висновок, повідомлення такого учасника про час і місце судового засідання, у яке викликається свідок, експерт, вважається належним викликом, повідомленням такого свідка, експерта.
 
-650- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 121:
у частині п'ятій слова "про час і місце" замінити словами "про дату, час і місце"
 
Враховано   5. Вручення ухвали про виклик свідка або експерта учаснику справи, який подав заяву свідка або експертний висновок, повідомлення такого учасника про дату, час і місце судового засідання, у яке викликається свідок, експерт, вважається належним викликом, повідомленням такого свідка, експерта.
 
865. 6. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, -також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема, мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
 
   6. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, -також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема, мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
 
866. 7. Учасники справи зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
 
-651- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 121:
частини сьому та восьму викласти у такій редакції:
"7. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
8. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду"
 
Враховано   7. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
 
867. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник справи за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
 
-652- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 121:
частину сьому після слів "не мають офіційної електронної адреси" доповнити словами "та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику"
 
Враховано   У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
 
868. 8. Якщо учасник справи повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
 
   8. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
 
869. 9. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень з зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
-653- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 121:
частину дев'яту після слів після слів "засобів мобільного зв'язку" доповнити словами "які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику"
 
Враховано   9. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень з зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
870. Стаття 122. Зміст ухвали про повідомлення чи виклик
 
   Стаття 122. Зміст ухвали про повідомлення чи виклик
 
871. 1. Ухвала, якою суд викликає учасників справи в судове засідання або для участі у вчиненні відповідної процесуальної дії, повинна містити:
 
   1. Ухвала, якою суд викликає учасників справи в судове засідання або для участі у вчиненні відповідної процесуальної дії, повинна містити:
 
872. 1) ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується ухвала;
 
-654- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у пункті першому частини першої статті 122 слова "ім'я фізичної особи" замінити словами " ім'я (прізвище, ім'я, по-батькові) фізичної особи"
 
Враховано   1) ім'я (прізвище, ім'я, по-батькові) фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується ухвала;
 
873. 2) найменування та адресу суду;
 
   2) найменування та адресу суду;
 
874. 3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
 
   3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
 
875. 4) назву та номер справи, за якою робиться виклик;
 
   4) назву та номер справи, за якою робиться виклик;
 
876. 5) зазначення, в якості кого викликається особа;
 
   5) зазначення, в якості кого викликається особа;
 
877. 6) зазначення, чи викликається особа у підготовче засідання, в судове засідання або для участі у вчиненні певних процесуальних дій (із їх зазначенням);
 
   6) зазначення, чи викликається особа у підготовче засідання, в судове засідання або для участі у вчиненні певних процесуальних дій (із їх зазначенням);
 
878. 7) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.
 
   7) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.
 
879. 2. Ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання або вчинення іншої процесуальної дії повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, що повідомляється, вказівку про те, яку дію буде вчинено, дату, час і місце її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою.
 
   2. Ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання або вчинення іншої процесуальної дії повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, що повідомляється, вказівку про те, яку дію буде вчинено, дату, час і місце її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою.
 
880. 3. Якщо разом із ухвалою про виклик чи повідомлення надсилаються копії відповідних документів, в ухвалі повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про її право подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.
 
   3. Якщо разом із ухвалою про виклик чи повідомлення надсилаються копії відповідних документів, в ухвалі повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про її право подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.
 
881. Стаття 123. Офіційне оприлюднення оголошень у справах
 
   Стаття 123. Офіційне оприлюднення оголошень у справах
 
882. 1. У справах про відшкодування збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою, та про визнання торговельної марки (знака для товарів і послуг) добре відомою підлягають оприлюдненню судом на офіційному веб-порталі судової влади України ухвала про відкриття провадження у справі та інформація про відкладення розгляду справи або оголошення перерви в засіданні.
 
   1. У справах про відшкодування збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою, та про визнання торговельної марки (знака для товарів і послуг) добре відомою підлягають оприлюдненню судом на офіційному веб-порталі судової влади України ухвала про відкриття провадження у справі та інформація про відкладення розгляду справи або оголошення перерви в засіданні.
 
883. 2. Ухвала про відкриття провадження у справах, зазначених в частині першій цієї статті, повинна бути оприлюднена протягом двох днів з дня її постановлення, але не пізніше як за двадцять календарних днів до дня проведення підготовчого засідання.
 
   2. Ухвала про відкриття провадження у справах, зазначених в частині першій цієї статті, повинна бути оприлюднена протягом двох днів з дня її постановлення, але не пізніше як за двадцять календарних днів до дня проведення підготовчого засідання.
 
884. Інформація про оголошення перерви в засіданні оприлюднюється протягом двох днів з дня такого оголошення, але не пізніш як за п'ять днів до наступного судового засідання.
 
   Інформація про оголошення перерви в засіданні оприлюднюється протягом двох днів з дня такого оголошення, але не пізніш як за п'ять днів до наступного судового засідання.
 
885. 3. Ухвала (або її веб-адреса в Єдиному державному реєстрі судових рішень) або інформація, зазначені в частині першій цієї статті, на офіційному веб-порталі судової влади України розміщуються на єдиній веб-сторінці, де зазначаються дата оприлюднення, номер справи, найменування та адреса суду, ціна позову, найменування (ім'я) позивача, його місцезнаходження та ідентифікаційний код, найменування (ім'я) інших учасників справи.
 
   3. Ухвала (або її веб-адреса в Єдиному державному реєстрі судових рішень) або інформація, зазначені в частині першій цієї статті, на офіційному веб-порталі судової влади України розміщуються на єдиній веб-сторінці, де зазначаються дата оприлюднення, номер справи, найменування та адреса суду, ціна позову, найменування (ім'я) позивача, його місцезнаходження та ідентифікаційний код, найменування (ім'я) інших учасників справи.
 
886. 4. Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.
 
-655- Помазанов А.В.
У статті 123:
абзац перший частини четвертої після слів «на офіційному веб-сайті судової влади України» доповнити словами «та друкований засіб масової інформації за останнім відомим місцем перебування особи»
 
Відхилено   4. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
 
    -656- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
У частині четвертій статті 123 після слів «повідомленим про» додати солово «дату,»
 
Враховано    
    -657- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 123:
частину 4 викласти у такій редакції:
«Виклик відповідача у справі, зареєстроване місце проживання (перебування) місцезнаходження після надсилання судового запиту до відповідних територіальних органах міграційної служби чи місце роботи якого не вдалося встановити, викликається в суд через оголошення у будь-яких засобах масової інформації відповідного територіального округу де знаходиться суд, що розглядає справу. Витрати на розміщення такого оголошення покладаються на Позивача. Позивач зобов’язаний надати таке оголошення не пізніше ніж за 5 днів до дати призначення судового засідання, докази про що надаються суду. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.
В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 122 цього Кодексу.»
 
Відхилено    
    -658- Шкрум А.І.
Частину 4 статті 123 викласти в такій редакції: «4. Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та одночасне розміщення такого оголошення в друкованому засобі масової інформації, які повинні бути розміщені не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 122 цього Кодексу.
 
Відхилено    
    -659- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 123:
частину четверту після слова "Відповідач" доповнити словами "третя особа, свідок"
 
Враховано    
887. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 122 цього Кодексу.
 
   В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 122 цього Кодексу.
 
888. 5. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України затверджується Вищою радою правосуддя за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.
 
-660- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину п’яту статті 123 доповнити реченням наступного змісту: «Система оприлюднення оголошень повинна мати механізм пошуку оголошень за прізвищем або назвою сторони по справі».
 
Відхилено   5. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається в Положенні про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему
 
    -661- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Стаття 123:
частину 5 виключити
 
Відхилено    
    -662- Шкрум А.І.
Частину 5 статті 123 доповнити новим реченням такого змісту: «Друкований орган, у якому розміщуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»
 
Відхилено    
    -663- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 123:
частину п'яту викласти в такій редакції:
"5. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається в Положенні про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему"
 
Враховано    
889. Глава 8. Судові витрати
 
   Глава 8. Судові витрати
 
890. Стаття 124. Види судових витрат
 
   Стаття 124. Види судових витрат
 
891. 1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
 
   1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
 
892. 2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
 
   2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
 
893. 3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
 
-664- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
У частині третій статті 124 слова «витребуванням доказів» виключити
 
Відхилено   3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
 
894. 1) на професійну правничу допомогу;
 
   1) на професійну правничу допомогу;
 
895. 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
 
   2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
 
896. 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів;
 
   3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів;
 
897. 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
 
   4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
 
898. Стаття 125. Попереднє визначення суми судових витрат
 
-665- Сажко С.М.
Статтю 125 пункту 1 законопроекту виключити
 
Відхилено   Стаття 125. Попереднє визначення суми судових витрат
 
899. 1. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
 
   1. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
 
900. 2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
 
   2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
 
901. 3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
 
   3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
 
902. 4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
 
   4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
 
903. Стаття 126. Забезпечення та попередня оплата судових витрат
 
-666- Сажко С.М.
Статтю 126 пункту 1 законопроекту виключити
 
Відхилено   Стаття 126. Забезпечення та попередня оплата судових витрат
 
904. 1. Суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).
 
-667- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину першу статті 126 виключити
 
Відхилено   1. Суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).
 
    -668- Довбенко М.В.
Частину 1 статті 126 після слів «судових витрат» доповнити словами « (без врахування витрат на правову допомогу) в розмірі 2 % від суми позовних вимог, але не більше ніж 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,»
 
Відхилено    
905. 2. Суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.
 
   2. Суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.
 
906. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду - сторони в рівних частках.
 
   Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду - сторони в рівних частках.
 
907. 3. У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом, суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів, та ухвалити рішення на основі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за місцем їх знаходження.
 
-669- Шпенов Д.Ю.
частину 3 статті 126 викласти в такій редакції «Не внесення на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат не позбавляє обов’язку суду все стороннє дослідити обставини справи та не є підставою для відхилення клопотання. Суд може своєю ухвалою розстрочити сплату попередньо визначеної суми судових витрат для виклику свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляду доказів.»
 
Відхилено   3. У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом, суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів, та ухвалити рішення на основі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за місцем їх знаходження.
 
908. 4. Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
 
-670- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частини четверту-шосту статті 126 виключити
 
Відхилено   4. Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
 
    -671- Долженков О.В.
Частини четверту-шосту статті 126 – виключити. Частину сьому зробити частиною четвертою відповідно
 
Відхилено    
    -672- Шпенов Д.Ю.
частину 4 статті 126 виключити
 
Відхилено    
909. Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:
 
   Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:
 
910. 1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або
 
   1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або
 
911. 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
 
   2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
 
912. Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
 
-673- Мартовицький А.В.
Абзац 3 частини 4 статті 126 пункту 1 законопроекту виключити
 
Відхилено   Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
 
913. 5. Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 127, частини п'ятої статті 128 та частини п'ятої статті 130 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
 
-674- Шпенов Д.Ю.
частину 5 статті 126 виключити
 
Відхилено   5. Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 127, частини п'ятої статті 128 та частини п'ятої статті 130 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
 
914. 6. У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.
 
-675- Писаренко В.В.
Частину шосту статті 126 виключити
 
Відхилено   6. У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.
 
    -676- Шпенов Д.Ю.
частину 6 статті 126 виключити
 
Відхилено    
915. 7. У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження чи залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково в порядку, передбаченому статтями 130, 131 цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п'яти днів з дня вирішення питань, зазначений у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.
 
-677- Шпенов Д.Ю.
частину 7 статті 126 виключити
 
Відхилено   7. У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження чи залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково в порядку, передбаченому статтями 130, 131 цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п'яти днів з дня вирішення питань, зазначений у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.
 
916. Стаття 127. Витрати на професійну правничу допомогу
 
   Стаття 127. Витрати на професійну правничу допомогу
 
917. 1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
 
-678- Власенко С.В.
Ч.1 ст. 127 викласти в редакції: «1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.»
 
Відхилено   1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
 
918. 2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
 
   2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
 
919. Для цілей розподілу судових витрат:
 
   Для цілей розподілу судових витрат:
 
920. 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
 
   1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
 
921. 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
 
   2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
 
922. 1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
 
-679- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину третю статті 127 доповнити реченням наступного змісту: «Компенсація однієї години роботи адвоката не може перевищувати 30 відсотків прожиткового мінімуму працездатної особи. Компенсація однієї години роботи помічника адвоката не може перевищувати 10 відсотків прожиткового мінімуму працездатної особи.»
 
Відхилено   1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
 
923. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
 
   4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
 
924. 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
 
   1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
 
925. 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
 
   2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
 
926. 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
 
   3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
 
927. 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
 
   4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
 
928. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
 
   5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
 
929. 6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
 
   6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
 
930. Стаття 128. Витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз
 
   Стаття 128. Витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз
 
931. 1. Свідку у зв'язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.
 
   1. Свідку у зв'язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.
 
932. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
 
   Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
 
933. 2. Експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану із справою, якщо це не входить до їх службових обов'язків.
 
   2. Експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану із справою, якщо це не входить до їх службових обов'язків.
 
934. 3. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була оплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
 
   3. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була оплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
 
935. 4. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
 
   4. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
 
936. 5. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
 
   5. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
 
937. 6. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.
 
   6. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.
 
938. 7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
 
   7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
 
939. Стаття 129. Витрати, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи
 
   Стаття 129. Витрати, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи
 
940. 1. Особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
 
   1. Особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
 
941. 2. Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
 
   2. Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
 
942. 3. У випадках, коли сума витрат пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була оплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
 
   3. У випадках, коли сума витрат пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була оплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
 
943. 4. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
   4. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
944. Стаття 130. Розподіл судових витрат
 
   Стаття 130. Розподіл судових витрат
 
945. 1. Судовий збір покладається:
 
-680- Мартовицький А.В.
Частину 1 статті 130 пункту 1 законопроекту викласти в новій редакції:
«1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.»
 
Відхилено   1. Судовий збір покладається:
 
946. 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, -на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
 
   1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, -на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
 
947. 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, -на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
 
   2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, -на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
 
948. 2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
 
   2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
 
949. 3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
   3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
950. 4. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
 
   4. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
 
951. 1) при задоволенні позову - на відповідача;
 
   1) при задоволенні позову - на відповідача;
 
952. 2) при відмові в позові - на позивача;
 
   2) при відмові в позові - на позивача;
 
953. 3) при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
 
   3) при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
 
954. 5. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
 
   5. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
 
955. 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
 
   1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
 
956. 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
 
   2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
 
957. 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
 
-681- Сажко С.М.
Пункт 3 частини 5 статті 130 пункту 1 законопроекту виключити
 
Відхилено   3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
 
958. 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи на якій такі дії вчинялись.
 
-682- Сажко С.М.
Пункт 4 частини 5 статті 130 пункту 1 законопроекту виключити
 
Відхилено   4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи на якій такі дії вчинялись.
 
959. 6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, суттєво перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
 
-683- Сажко С.М.
Частину 6 статті 130 пункту 1 законопроекту виключити
 
Відхилено   6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, суттєво перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
 
960. 7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
 
-684- Сажко С.М.
Частину 7 статті 130 пункту 1 законопроекту виключити
 
Відхилено   7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
 
961. 8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
 
   8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
 
962. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
 
   Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
 
963. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
 
   У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
 
964. 9. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
 
-685- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині дев'ятій статті 130 слово "господарський" виключити
 
Враховано   9. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
 
965. 10. Якщо у спорі про відшкодування збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою, судові витрати за правилами цієї статті мають бути стягнуті на користь юридичної особи, то вони стягуються на користь власників (учасників, акціонерів), які подали позов в інтересах такої юридичної особи, у тій частині, в якій вони понесені цими власниками (учасниками, акціонерами).
 
   10. Якщо у спорі про відшкодування збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою, судові витрати за правилами цієї статті мають бути стягнуті на користь юридичної особи, то вони стягуються на користь власників (учасників, акціонерів), які подали позов в інтересах такої юридичної особи, у тій частині, в якій вони понесені цими власниками (учасниками, акціонерами).
 
966. 11. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
 
   11. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
 
967. 12. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів; в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову.
 
-686- Шкрум А.І.
Частину 12 статті 130 виклучити, у зв’язку з чим змінити нумерацію частин статті відповідно
 
Відхилено   12. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів; в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову.
 
968. 13. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
 
   13. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
 
969. 14. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
 
-687- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 130 доповнити частиною п’ятнадцятою наступного змісту:
«15. У випадку скасування ухвали судовий збір, сплачений стороною у зв’язку із оскарженням такої ухвали, повертається цій особі за рахунок коштів Державного бюджету України.»
 
Відхилено   14. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
 
970. Стаття 131. Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду
 
   Стаття 131. Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду
 
971. 1. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
 
-688- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
У ч. 1 ст. 131: «50 відсотків» - виключити
 
Відхилено   1. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
 
972. 2. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
 
   2. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
 
973. 3. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
 
   3. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
 
974. 4. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.
 
   4. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.
 
975. 5. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
 
-689- Журжій А.В.
у частині п'ятій статті 131 слова "справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача" замінити словом "справи"
 
Відхилено   5. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
 
976. 6. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 130 цього Кодексу.
 
   6. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 130 цього Кодексу.
 
977. Глава 9. Заходи процесуального примусу
 
   Глава 9. Заходи процесуального примусу
 
978. Стаття 132. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу
 
   Стаття 132. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу
 
979. 1. Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
 
   1. Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
 
980. 2. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
 
   2. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
 
981. Стаття 133. Види заходів процесуального примусу
 
   Стаття 133. Види заходів процесуального примусу
 
982. 1. Заходами процесуального примусу є:
 
   1. Заходами процесуального примусу є:
 
983. 1) попередження;
 
   1) попередження;
 
984. 2) видалення із залу судового засідання;
 
   2) видалення із залу судового засідання;
 
985. 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
 
-690- Сажко С.М.
Пункт 3 частини 1 статті 133 законопроекту виключити
 
Відхилено   3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
 
986. 4) штраф.
 
-691- Яценко А.В.
пункт 4) частини першої статті 133 виключити
 
Відхилено   4) штраф.
 
987. 2. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
 
   2. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
 
988. Стаття 134. Попередження і видалення із залу судового засідання
 
   Стаття 134. Попередження і видалення із залу судового засідання
 
989. 1. До учасників судового процесу та інших осіб, присутніх в судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень судді (головуючого судді) застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.
 
   1. До учасників судового процесу та інших осіб, присутніх в судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень судді (головуючого судді) застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.
 
990. 2. У разі повторного вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, перекладачем або спеціалістом суд оголошує перерву і надає час для його заміни.
 
-692- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину третю статті 134 викласти у наступній редакції:
«3. У випадку видалення із зали судових засідань представника сторони, якщо в судовому засіданні не бере участь інший представник цієї сторони, суд зобов’язаний оголосити перерву для заміни представника, крім випадку, коли участь цієї сторони у даному судовому засіданні не є обов’язковою. Якщо видалений із залу представник є адвокатом суд повідомляє про даний факт орган, уповноважений розглядати дисциплінарні порушення адвокатів.»
 
Відхилено   2. У разі повторного вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, перекладачем або спеціалістом суд оголошує перерву і надає час для його заміни.
 
991. Стаття 135. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом
 
-693- Сажко С.М.
Статтю 135 пункту 1 законопроекту виключити
 
Відхилено   Стаття 135. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом
 
992. 1. У разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин, суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
 
   1. У разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин, суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
 
993. 2. В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються:
 
   2. В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються:
 
994. 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі є;
 
   1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі є;
 
995. 2) назва або опис письмового, речового чи електронного доказу;
 
   2) назва або опис письмового, речового чи електронного доказу;
 
996. 3) підстави проведення його тимчасового вилучення;
 
   3) підстави проведення його тимчасового вилучення;
 
997. 4) кому доручається вилучення.
 
   4) кому доручається вилучення.
 
998. 3. Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
 
-694- Алексєєв І.С.
частину третю статті 135 виключити
 
Відхилено   3. Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
 
999. Стаття 136. Штраф

-695- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ст.136 – виключити
 
Відхилено   Стаття 136. Штраф

    -696- Шпенов Д.Ю.
статтю 136 виключити
 
Відхилено    
    -697- Яценко А.В.
статтю 136 виключити
 
Відхилено