Кількість абзаців - 799 Таблиця поправок


Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (до розділу ІІІ проекту Закону (ч.3) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. КОДЕКС АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ
 
-1- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слово «явка» у всіх відмінках замінити словом «прибуття» у відповідних відмінках;
 
Відхилено   КОДЕКС АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ
 
    -2- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слово «неявка» у всіх відмінках замінити словом «неприбуття» у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -3- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слова «пред’явлення позову» у всіх відмінках замінити словами «подання позову» у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -4- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слова «пред’являти позов» у всіх відмінках замінити словами «подавати позов» у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -5- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слова «приймати участь» у всіх відмінках замінити словами «брати участь» у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -6- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слово «вправі» у всіх відмінках замінити словами «має право» або «мають право» у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -7- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слово «правомочний» у всіх відмінках замінити словом «повноважений» у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -8- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слово «подача» у всіх відмінках замінити словом «подання» у всіх відмінках;
 
Відхилено    
    -9- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слово «відстрочка» у всіх відмінках замінити словом «відтермінування» у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -10- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слово «розстрочка» у всіх відмінках замінити словом «розтермінування» у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -11- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слово «відзив» у всіх відмінках замінити словом «відповідь» у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -12- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слово «зал» у всіх відмінках замінити словом «зала» у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -13- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слово «доход» у всіх відмінках замінити словом «дохід» у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -14- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слова «за виключенням» у всіх відмінках замінити слово «крім» у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -15- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слово «оскаржуваний» у всіх відмінках замінити словом «оскаржений» у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -16- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слова «ніякий доказ» у всіх відмінках замінити словами «жоден доказ» у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -17- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
слова «фактичні обставини» у всіх відмінках замінити словом «обставини» у відповідних відмінках;
 
Відхилено    
    -18- Журжій А.В.
По всьому тексту слова "Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України" у всіх відмінках замінити словами "Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"
 
Відхилено    
1. Розділ І
 
   Розділ І
 
2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
3. Глава 1. Основні положення
 
   Глава 1. Основні положення
 
4. Стаття 1. Призначення Кодексу адміністративного судочинства України
 
   Стаття 1. Призначення Кодексу адміністративного судочинства України
 
5. 1. Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок судочинства в адміністративних судах.
 
-19- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
У статті 1 слова «встановлює порядок судочинства» замінити на слова «встановлює порядок здійснення судочинства»
 
Відхилено   1. Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок судочинства в адміністративних судах.
 
    -20- Журжій А.В.
у статті 1 слова "встановлює порядок судочинства" замінити словами "встановлює порядок здійснення судочинства";
 
Відхилено    
6. Стаття 2. Завдання та основні засади адміністративного судочинства
 
   Стаття 2. Завдання та основні засади адміністративного судочинства
 
7. 1. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
 
-21- Мельник С.І.
Абзац 9 частини 3 розділу Івикласти в такій редакції:
«1. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, а також недопущення дії рішень суб’єктів владних повноважень, прийнятих (вчинених) поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України»;
 
Відхилено   1. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
 
    -22- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
у частині 1 статті 2 перед словами «від порушень» додати фразу: «у тому числі фізичних осіб-підприємців»;
 
Відхилено    
    -23- Ківалов С.В.
у статті 2 частину першу викласти у такій редакції:
«1. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень»;
 
Відхилено    
8. 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
 
   2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
 
9. 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
 
   1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
 
10. 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
 
   2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
 
11. 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
 
   3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
 
12. 4) безсторонньо (неупереджено);
 
   4) безсторонньо (неупереджено);
 
13. 5) добросовісно;
 
   5) добросовісно;
 
14. 6) розсудливо;
 
   6) розсудливо;
 
15. 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
 
   7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
 
16. 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
 
   8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
 
17. 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
 
   9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
 
18. 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
 
-24- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
у пункті 10 частини 2 статті 2 після слів «протягом строку» додати фразу: «який встановлений законодавством для прийняття такого рішення, вчинення дій, а у разі його не встановлення».
 
Відхилено   10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
 
19. 3. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є:
 
   3. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є:
 
20. 1) верховенство права;
 
   1) верховенство права;
 
21. 2) законність;
 
-25- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
пункт 2 частини третьої статті 2 виключити;
у зв’язку з цим пункти 3 – 11 вважати відповідно пунктами 2 – 10
 
Враховано      
    -26- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині третій статті 2 пункт 2 виключити. У зв'язку з цим пункти 3 – 11 вважати відповідно пунктами 2 – 10;
 
Враховано    
    -27- Довбенко М.В.
Пункт 2 частини 3 статті 2 виключити. Пункти 3-11 частини 3 статті 2 вважати пунктами 2-10 відповідно.
 
Враховано    
22. 3) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
 
   2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
 
23. 4) гласність і відкритість судового процесу;
 
-28- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
пункт 3 доповнити словами "та його повне фіксування технічними засобами";
 
Враховано   3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
 
24. 5) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі;
 
-29- Ківалов С.В.
частину третю статті 2 доповнити новими пунктами 5-8 такого змісту :
«5) змагальність сторін;
6) диспозитивність;
7) офіційне з'ясування всіх обставин у справі;
8) пропорційність»;
У зв’язку з чим пункти 5-11 вважати відповідно пунктами 5-14
 
Відхилено   4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі;
 
25. 6) обов'язковість судового рішення;
 
   5) обов'язковість судового рішення;
 
26. 7) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
 
   6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
 
27. 8) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;
 
-30- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
Пункт 8 частини третьої статті 2 викласти в такій редакції:
«8) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом;»
 
Враховано   7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом;
 
28. 9) розумність строків розгляду справи судом;
 
   8) розумність строків розгляду справи судом;
 
29. 10) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
 
   9) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
 
30. 11) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
 
   10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
 
31. Стаття 3. Законодавство про адміністративне судочинство
 
   Стаття 3. Законодавство про адміністративне судочинство
 
32. 1. Порядок здійснення адміністративного судочинства визначається Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
-31- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
У частині першій статті 3 слово «визначається» замінити словом «встановлюється»
 
Враховано   1. Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
33. 2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
 
   2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
 
34. 3. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
 
-32- Довбенко М.В.
У частині 3 статті 3 слова «до закону, чинного» замінити на слова «до норм процесуального права, чинних»;
 
Відхилено   3. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
 
    -33- Довбенко М.В.
У частині 3 статті 3 після слів «вирішення справи» додати слова «, якщо законом прямо не встановлено інше».
 
Відхилено    
35. 4. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
 
   4. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
 
36. Стаття 4. Визначення термінів
 
   Стаття 4. Визначення термінів
 
37. 1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 
   1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 
38. 1) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
 
-34- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
пункт 1 частини першої статті 4 викласти в такій редакції:
«адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, віднесений статтею 19 цього Кодексу до юрисдикції адміністративних судів;»;
 
Відхилено   1) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
 
    -35- Ківалов С.В.
у статті 4 в частині першій пункт 1 викласти у такій редакції:
«1) адміністративна справа – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір або обставини, що пов’язані із застосуванням (скасуванням) примусових заходів у безспірному порядку чи відтворенням в документах втраченого судового провадження»;
 
Відхилено    
39. 2) публічно-правовий спір - спір, у якому:
 
-36- Геращенко А.Ю.
Пункт 2 частини 1 статті 4 викласти в такій редакції:
«2) публічно-правовий спір – це спір, що виник із правовідносин, в яких суб’єкт владних повноважень та/або інша особа виконує функції та завдання, спрямовані на реалізацію публічного інтересу;»
 
Відхилено   2) публічно-правовий спір - спір, у якому:
 
    -37- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
до пункту 2 частини 1 статті 4 доповнити фразу: «хоча б одна сторона є розпорядником публічної інформації;»
 
Відхилено    
    -38- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
пункт 2 частини першої статті 4 виключити; у зв’язку з цим пункти 3 – 24 вважати відповідно пунктами 2 – 23;
 
Відхилено    
    -39- Ківалов С.В.
у статті 4 в частині першій пункт 2 викласти у такій редакції:
«2) публічно-правовий спір - втілене у юридично значущих діях сторін протиріччя щодо реалізації прав, свобод, інтересів, повноважень у публічно-правових відносинах, а також щодо реалізації публічно-владних (в т.ч. управлінських) функцій та пов’язаних з ними прав, свобод, інтересів поза конкретними правовідносинами»;
 
Відхилено    
40. хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник в зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
 
   хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник в зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
 
41. хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на основі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник в зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
 
-40- Журжій А.В.
в абзаці другому пункту 2 статті 4 слова "на основі законодавства" замінити словами "відповідно до законодавства";
 
Відхилено   хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на основі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник в зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
 
42. хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
 
   хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
 
43. 3) адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ;
 
   3) адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ;
 
44. 4) суд - суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду;
 
-41- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
П. 4 ч. 1 ст.1 викласти в редакції: «4) суд – суддя адміністративного суду, який розглядає адміністративну справу і вирішує спір одноособово, колегія, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду;»
 
Відхилено   4) суд - суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду;
 
    -42- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у пункті 4 частини першої статті 4 слова «колегія, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду» замінити словами «колегія суддів у складі, визначеному цим Кодексом»;
 
Враховано частково    
45. 5) адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом;
 
-43- Ківалов С.В.
у статті 4 в частині першій пункт 5 викласти у такій редакції:
«5) адміністративне судочинство (адміністративний процес) – порядок здійснення правосуддя в адміністративних справах»;
 
Відхилено   5) адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом;
 
46. 6) судовий процес - правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства;
 
-44- Ківалов С.В.
у статті 4 в частині першій пункт 6 - виключити;
у зв’язку з чим пункти 5-24 вважати відповідно пунктами 5-23;
 
Відхилено   6) судовий процес - правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства;
 
47. 7) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
 
-45- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Пункт 7 частини першої статті 4 доповнити реченням наступного змісту: "Народні депутати України, депутати місцевих рад не є суб'єктами владних повноважень у розумінні цього Кодексу."
 
Відхилено   7) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
 
    -46- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у пункті 7 частини першої статті 4 слова «, або наданні адміністративних послуг» виключити;
 
Відхилено    
    -47- Ківалов С.В.
у статті 4 в частині першій у пункті 7 слова «або наданні адміністративних послуг» - видалити;
 
Відхилено    
48. 8) позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;
 
-48- Мельник С.І.
Абзац 50 частини 3 розділу Івикласти у такій редакції:
«8) позивач – особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або яка подала позов до адміністративного суду щодо рішення суб’єкта владних повноважень, прийнятого (вчиненого) поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду»;
 
Відхилено   8) позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;
 
49. 9) відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;
 
-49- Геращенко А.Ю.
Пункт 9 частини першої статті 4 викласти в такій редакції:
«9) відповідач – суб'єкт владних повноважень й інші особи, що виконують функції та завдання, спрямовані на реалізацію публічного інтересу, до яких звернена вимога позивача;»
 
Відхилено   9) відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;
 
50. 10) письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання, на основі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом;
 
   10) письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання, на основі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом;
 
51. 11) розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах;
 
   11) розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах;
 
52. 12) судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції;
 
   12) судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції;
 
53. 13) рішення суду - рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги;
 
   13) рішення суду - рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги;
 
54. 14) постанова - письмове рішення суду апеляційної або касаційної інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги;
 
-50- Пташник В.Ю.
у пункті 14) частини першої статті 4 слова «рішення суду» замінити словами «судове рішення»
 
Відхилено   14) постанова - письмове рішення суду апеляційної або касаційної інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги;
 
55. 15) ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання;
 
-51- Пташник В.Ю.
у пункті 15) частини першої статті 4 слова «рішення суду» замінити словами «судове рішення»
 
Відхилено   15) ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання;
 
56. 16) адміністративний договір - спільний правовий акт суб'єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права і обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону:
 
-52- Геращенко А.Ю.
Пункт 16 частини першої статті 4 викласти в такій редакції:
«16) адміністративний договір – це дво- або багатостороння угода, учасником (учасниками) якої є суб’єкт (суб’єкти) владних повноважень та/або інша особа, яка виконує функції та завдання, спрямовані на реалізацію публічного інтересу, і направлена на реалізацію ним (ними) завдань і функцій публічно-правового характеру;»
 
Відхилено   16) адміністративний договір - спільний правовий акт суб'єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права і обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону:
 
    -53- Лозовой А.С.
Пункт 16 частини першої статті 4 викласти в такій редакції:
«16) адміністративний договір – спільний правовий чи індивідуальний акт суб'єктів владних повноважень або правовий чи індивідуальний акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волевиявленні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права і обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону:
а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень;
б) для делегування публічно-владних управлінських функцій;
в) замість видання індивідуального акта;
г) для врегулювання питань надання адміністративних послуг;
ґ) стосується прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб або вчиняється від їх імені суб’єктом владних повноважень.»
 
Відхилено    
57. а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень;
 
   а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень;
 
58. б) для делегування публічно-владних управлінських функцій;
 
-54- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
пункт 16 частини першої статті 4 після підпункту "б" доповнити новим підпунктом такого змісту:
"в) для перерозподілу або об’єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом". У зв'язку з цим підпункти "в" і "г" вважати відповідно підпунктами "г" і "ґ";
 
Враховано   б) для делегування публічно-владних управлінських функцій;
в) для перерозподілу або об’єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом;
 
59. в) замість видання індивідуального акта;
 
   г) замість видання індивідуального акта;
 
60. г) для врегулювання питань надання адміністративних послуг;
 
   ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг;
 
61. 17) публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;
 
-55- Ківалов С.В.
у статті 4 в частині першій пункт 17 викласти у такій редакції:
«17) публічна служба – діяльність на державних політичних посадах, членів державних колегіальних органів, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування»;
 
Відхилено   17) публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;
 
62. 18) нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
 
-56- Геращенко А.Ю.
Пункт 18 частини першої статті 4 викласти в такій редакції:
«18) нормативно-правовий акт – акт, прийнятий суб'єктом владних повноважень або іншою особою, яка виконує функції та завдання, спрямовані на реалізацію публічного інтересу, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;»
 
Відхилено   18) нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
 
    -57- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у пункті 18 частини першої статті 4 після слів «нормативно-правовий акт – акт» та перед словами « (рішення) суб'єкта владних повноважень» слово «управління» виключити;
 
Відхилено    
    -58- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у пункті 18 частини першої статті 4 слова «загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування» замінити словами «правові норми, що регулюють суспільні відносини та розраховані на неодноразове застосування»;
 
Відхилено    
63. 19) індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;
 
-59- Геращенко А.Ю.
Пункт 19 частини першої статті 4 викласти в такій редакції:
«19) індивідуальний акт – прийняте суб'єктом владних повноважень або іншою особою, яка виконує функції та завдання, спрямовані на реалізацію публічного інтересу, рішення, що має індивідуальний характер, спрямоване на набуття, зміну або припинення прав та/або обов’язків особи (осіб) або задоволення публічного інтересу, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;»
 
Відхилено   19) індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;
 
    -60- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у пункті 19 частини першої статті 4 слова «виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;» замінити словами «спрямований на одноразове вирішення конкретного питання у сфері публічно-правових відносин щодо визначених в ньому суб’єктів чи об’єктів;»;
 
Відхилено    
64. 20) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) -адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин;
 
-61- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
пункт 20 статті 4 викласти у такій редакції:
«20) адміністративна малозначна справа – адміністративна справа незначної складності, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин;»
 
Відхилено   20) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) -адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин;
 
65. 21) типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;
 
-62- Геращенко А.Ю.
Пункт 21 частини першої статті 4 викласти в такій редакції:
«21) типові адміністративні справи – адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи) або інші особи, що виконують функції та завдання, спрямовані на реалізацію публічного інтересу, спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;»
 
Відхилено   21) типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;
 
    -63- Сажко С.М.
Пункт 21 частини 1 статті 4 пункту 3 законопроекту виключити.
 
Відхилено    
66. 22) зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення;
 
-64- Сажко С.М.
Пункт 22 частини 1 статті 4 пункту 3 законопроекту виключити.
 
Відхилено   22) зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення;
 
67. 23) похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги);
 
   23) похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги);
 
68. 24) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
 
   24) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
 
69. Стаття 5. Право на звернення до суду та способи судового захисту
 
   Стаття 5. Право на звернення до суду та способи судового захисту
 
70. 1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
 
-65- Мельник С.І.
Абзац 72 частини 3 розділу Івикласти у такій редакції:
«1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте (вчинене) поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, або рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:»
 
Відхилено   1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
 
    -66- Геращенко А.Ю.
Абзац 1 частини 1 статті 5 викласти в такій редакції:
«1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншою особою, яка виконує функції та завдання, спрямовані на реалізацію публічного інтересу, порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:»
 
Відхилено    
71. 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
 
   1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
 
72. 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
 
   2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
 
73. 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
 
-67- Долженков О.В.
У пункті 3 частини першої статті 5 сполучник «та» замінити сполучником «або»
 
Відхилено   3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
 
74. 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
 
   4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
 
75. 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
 
   5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
 
76. 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
 
-68- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину першу статті 5 доповнити пунктом 7 наступного змісту:
"7) прийняти інше рішення у випадках, визначених Законами України."
 
Відхилено   6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
 
77. 2. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
 
-69- Помазанов А.В.
Частину другу статті 5 вилучити зі зміщенням наступних частин на один порядковий номер назад
 
Відхилено   2. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
 
    -70- Геращенко А.Ю.
Частину 2 статті 5 викласти в такій редакції:
«2. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень або інших осіб, які виконують функції та завдання, спрямовані на реалізацію публічного інтересу.»
 
Відхилено    
    -71- Писаренко В.В.
Частину другу статті 5 вилучити
 
Відхилено    
    -72- Левченко Ю.В.
Зміни до частини 2 статті 5 КАСУ в пункті 3 розділу 1 Законопроекту виключити.
 
Відхилено    
78. 3. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
 
   3. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
 
79. 4. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
 
   4. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
 
80. 5. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
 
   5. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
 
81. 6. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.
 
-73- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
У частині шостій статті 5 слово "недійсною" замінити на "нікчемною", оскільки визнання такої відмови недійсною в судовому порядку не потребується.
 
Відхилено   6. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.
 
82. 7. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.
 
   7. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.
 
83. Стаття 6. Верховенство права
 
   Стаття 6. Верховенство права
 
84. 1. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
 
   1. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
 
85. 2. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
 
   2. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
 
86. 3. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
 
   3. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
 
87. 4. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
 
   4. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
 
88. Стаття 7. Законність
 
-74- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
статтю 7 викласти в такій редакції:
"Стаття 7. Джерела права, які застосовуються судом
1. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
2. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
3. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору.
4. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
5. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
6. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування";
 
Враховано   Стаття 7. Джерела права, які застосовуються судом
1. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
2. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
3. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору.
4. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
5. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
6. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
 
89. 1. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:
 
      
90. 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
 
      
91. 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
 
      
92. 2. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору.
 
      
93. 3. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
 
-75- Пташник В.Ю.
Частину 3 статті 7 пункту 3 розділу І проекту викласти у такій редакції:
«3. У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
У такому випадку суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до вирішення справи про конституційність нормативно-правового акта, щодо якого у суду виникли сумніви.»
 
Відхилено      
    -76- Писаренко В.В.
Частину третю статті 7 викласти в такій редакції:
«3. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший нормативно-правовий акт України суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого нормативно - правового акта України Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого нормативно - правового акта України. У такому випадку, провадження у справі зупиняється до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства».
 
Відхилено    
    -77- Шаповалов Ю.А.
Частину 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції законопроекту) викласти у такій редакції :
«У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта»
 
Відхилено    
    -78- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У частині 3 статті 7 замінити фразу «після винесення рішення» на фразу: «зупиняє провадження у справі і» та додати абзац: «Після прийняття рішення Конституційним Судом України суд поновлює провадження у справі та приймає рішення з урахуванням позиції Конституційного Суду України.»
 
Відхилено    
    -79- Шпенов Д.Ю.
частину 3 статті 7 викласти в такій редакції «У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження у справі є підставою для зупинення провадження в адміністративній справі до вирішення питання Конституційним Судом України.»
 
Відхилено    
    -80- Левченко Ю.В.
Зміни до частини 3 статті 7 КАСУ в пункті 3 розділу 1 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«3. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.»
 
Відхилено    
    -81- Яценко А.В.
частину третю статті 7 викласти у такій редакції:
«3. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.»
 
Відхилено    
94. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
 
      
95. 4. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
 
      
96. 5. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
 
-82- Сажко С.М.
Абзац другий частини 5 статті 7 пункту 3 законопроекту виключити
 
Відхилено      
97. Стаття 8. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
 
   Стаття 8. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
 
98. 1. Усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
 
   1. Усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
 
99. 2. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
 
   2. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
 
100. Стаття 9. Змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі
 
   Стаття 9. Змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі
 
101. 1. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
 
   1. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
 
102. 2. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
 
   2. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
 
103. 3. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
 
   3. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
 
104. 4. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
 
   4. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
 
105. 5. Суд не може витребувати докази від позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень прав позивача.
 
-83- Журжій А.В.
частину 5 статті 9 виключити.
 
Відхилено   5. Суд не може витребувати докази від позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень прав позивача.
 
106. Стаття 10. Гласність судового процесу
 
   Стаття 10. Гласність судового процесу
 
107. 1. Розгляд справ в адміністративних судах відбувається відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом.
 
-84- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині першій статті 10 слова "відбувається", "відбувався" замінити відповідно словами "проводиться", "проводився"
 
Враховано   1. Розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом.
 
108. 2. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу.
 
-85- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у частині другій у статті 10 слова «Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу.» виключити;
 
Відхилено   2. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу.
 
109. 3. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судового засідання за наявності вільних місць до початку судового засідання та під час перерви.
 
-86- Власенко С.В.
У ч. 3 ст. 10 слова «за наявності вільних місць» - виключити
 
Відхилено   3. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судового засідання за наявності вільних місць до початку судового засідання та під час перерви.
 
    -87- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
частину 3 статті 10 викласти у такій редакції:
«Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, безперешкодно допускаються судовим розпорядником до зали судових засідань за наявності вільних місць до початку судового засідання або під час перерви. У разі якщо бажаючих бути присутніми у судовому засіданні значно більше ніж можливості зали, де проводиться судове засідання судовий розпорядник доповідає про це головуючому у засіданні. Суд з метою забезпечення принципу гласності судового процесу приймає ухвалу про здійснення трансляції судового засідання в мережі Інтернет.»;
 
Відхилено    
110. 4. Суд може видалити із зали судового засідання осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов'язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок в залі судового засідання.
 
-88- Власенко С.В.
У ч. 4 ст. 10 після слова «засідання» додати: «, про що зазначається в протоколі засідання.»
 
Відхилено   4. Суд може видалити із зали судового засідання осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов'язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок в залі судового засідання.
 
    -89- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
частину четверту у статті 10 виключити; у зв’язку з цим частини п’яту – сьому вважати відповідно частинами четвертою – шостою,
 
Відхилено    
111. 5. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.
 
-90- Писаренко В.В.
Частину п’яту статті 10 викласти у такій редакції:
«5. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, після повідомлення суду про таку фотозйомку, відео- та аудіозапис, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом».
 
Відхилено   5. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.
 
112. 6. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку.
 
-91- Власенко С.В.
Перше речення ч. 6 ст. 10 – виключити
 
Відхилено   6. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку.
 
    -92- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
частину 6 статті 10 викласти у такій редакції:
«Пряма трансляція у тому числі в мережі Інтернет судового засідання здійснюється з дозволу суду, який викладається у формі ухвали з переліком засобів масової інформації, які надали свої заяви про здійснення такої трансляції. У разі надання судом дозволу на пряму трансляцію судового засідання встановлювати обмеження у такому транслюванні будь-якому засобу масової інформації суду забороняється. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку.»
 
Відхилено    
    -93- Шпенов Д.Ю.
в частині 6 статті 10 виключити слова «Якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку».
 
Відхилено    
113. 7. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судового засідання, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.
 
-94- Власенко С.В.
Останнє речення ч. 7 ст. 10 – виключити
 
Відхилено   7. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судового засідання, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.
 
    -95- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
у частині 7 статті 10 перед словом «трансляція» доповнити словом: «пряма», та доповнити цю частину словами: «пряма трансляція»
 
Відхилено    
114. 8. У разі якщо суд дійде висновку, що фото-, кіно-, теле- чи відеозйомка, а також транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет заважають ходу судового процесу, суд може заборонити або обмежити їх проведення, про що постановляє вмотивовану ухвалу.
 
-96- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину восьму статті 10 виключити.
 
Відхилено   8. У разі якщо суд дійде висновку, що фото-, кіно-, теле- чи відеозйомка, а також транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет заважають ходу судового процесу, суд може заборонити або обмежити їх проведення, про що постановляє вмотивовану ухвалу.
 
    -97- Власенко С.В.
Ч. 8 ст. 10 – виключити
 
Відхилено    
    -98- Писаренко В.В.
Частину восьму статті 10 виключити.
У зв’язку з цим, частини дев’яту – вісімнадцяту вважати частинами восьмою – сімнадцятою.
 
Відхилено    
    -99- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
у частині 8 статті 10 перед словами «може заборонити» доповнити фразою: «у виняткових випадках та за згодою усіх учасників справи»;
 
Відхилено    
    -100- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
частину восьму у статті 10 виключити; частини дев’яту – вісімнадцяту вважати відповідно частинами сьомою – шістнадцятою;
 
Відхилено    
115. 9. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, визначених законом.
 
-101- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
частину 9 статті 10 викласти у такій редакції:
«Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у виняткових випадках та лише за клопотанням одного з учасників справи, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення інформації, яка віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (конфіденційна, таємна та службова інформація), а також у разі необхідності захисту особистого та сімейного життя людини.»
 
Відхилено   9. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, визначених законом.
 
116. 10. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або оголосити закритою його частину.
 
   10. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або оголосити закритою його частину.
 
117. 11. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням правил здійснення адміністративного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбуваються в закритому судовому засіданні.
 
-102- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 10 доповнити частиною одинадцятою наступного змісту:
«11. Суди зобов’язані застосовувати правові позиції, висловлені у постановах Великої палати Верховного Суду, а також в судових рішеннях Верховного Суду, якщо такі рішення не суперечать правовій позиції Великої палати Верховного Суду.»
 
Відхилено   11. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням правил здійснення адміністративного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбуваються в закритому судовому засіданні.
 
118. 12. Використання систем відеоконференц-зв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускається.
 
-103- Шпенов Д.Ю.
частину 12 статті 10 виключити.
 
Відхилено   12. Використання систем відеоконференц-зв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускається.
 
119. 13. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
 
   13. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
 
120. 14. Суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
 
-104- Яценко А.В.
у частині чотирнадцятій статті 10 слова «крім випадків, визначених цим Кодексом» виключити;
 
Відхилено   14. Суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
 
121. 15. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, визначеному цим Кодексом.
 
-105- Власенко С.В.
Ст. 10 доповнити ч. 15: «15. Офіційним записом судового засідання є відео -, аудіо-технічний запис, який за клопотанням учасників судового розгляду може бути роздрукованим та вважається стенограмою судового засідання.»
 
Відхилено   15. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, визначеному цим Кодексом.
 
122. 16. Судове рішення (повне або скорочене), ухвалене у відкритому судовому засіданні, оголошується прилюдно у порядку, визначеному цим Кодексом.
 
   16. Судове рішення (повне або скорочене), ухвалене у відкритому судовому засіданні, оголошується прилюдно у порядку, визначеному цим Кодексом.
 
123. 17. Якщо судовий розгляд відбувався в закритому судовому засіданні, прилюдно оголошується лише вступна та резолютивна частини рішення, якщо такі частини не містять інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувались в закритому судовому засіданні. Якщо вступна та (або) резолютивна частина рішення містять таку інформацію, їх оголошення здійснюється в закритому судовому засіданні.
 
-106- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині сімнадцятій статті 10 слова "відбувається", "відбувався" замінити відповідно словами "проводиться", "проводився"
 
Враховано   17. Якщо судовий розгляд проводився в закритому судовому засіданні, прилюдно оголошується лише вступна та резолютивна частини рішення, якщо такі частини не містять інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувались в закритому судовому засіданні. Якщо вступна та (або) резолютивна частина рішення містять таку інформацію, їх оголошення здійснюється в закритому судовому засіданні.
 
124. 18. Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.
 
-107- Ківалов С.В.
доповнити новою статтею 10-1 такого змісту:
«Стаття 10 - 1. Пропорційність в адміністративному судочинстві
1. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання адміністративного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо»;
 
Відхилено   18. Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.
 
125. Стаття 11. Відкритість інформації щодо справи
 
   Стаття 11. Відкритість інформації щодо справи
 
126. 1. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень судів у порядку, встановленому законом.
 
-108- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
частину першу статті 11 після слів "інформацію про" доповнити словом "дату";
 
Враховано   1. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
 
    -109- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
У частині першій слово «судів» після слів судових рішень вилучити
 
Враховано    
127. 2. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи та (або) обов'язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
-110- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
У частині другій статті 11 слова "які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення" виключити.
 
Відхилено   2. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи та (або) обов'язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
    -111- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
У ч. 2 ст.11 після слова «кодексом» додати: «не пізніше 5 днів з моменту отримання судом відповідного клопотання»
 
Відхилено    
128. 3. Інформація щодо суду, який розглядає справу, сторін спору та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого, є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному в Положенні про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
-112- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
У ч. 3 ст.11 додати після слова «систему»: «та опубліковується в засобах масової інформації, надсилається учасникам провадження на електронні адреси учасникам провадження у випадках, визначених цим Кодексом.»
 
Відхилено   3. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого, є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному в Положенні про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
    -113- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Абз.2 ч.3 ст.11 викласти в редакції: «Такі відомості замінюються позначеннями «прочерк».»
 
Відхилено    
    -114- Власенко С.В.
Ч. 3 ст. 11 викласти в редакції: «3. Інформація щодо суду, який розглядає справу, сторін спору та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого, є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному в Положенні про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, опублікуванню в засобах масової інформації, надсилається учасникам провадження на електронні адреси та в разі відсутності листа-відповіді про отримання, повідомляється письмово не пізніше п’яти днів з моменту скерування електронного повідомлення.»
 
Відхилено    
    -115- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині третій статті 11 слова "сторін спору" замінити словами "учасників справи";
 
Враховано    
129. 4. У разі постановлення судом ухвали про розгляд справи у закритому судовому засіданні інформація щодо справи не розкривається, окрім відомостей про сторони, предмет позову, дату надходження позовної заяви, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого.
 
   4. У разі постановлення судом ухвали про розгляд справи у закритому судовому засіданні інформація щодо справи не розкривається, окрім відомостей про сторони, предмет позову, дату надходження позовної заяви, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого.
 
130. 5. При розкритті інформації щодо справи, визначеної частинами третьою та четвертою цієї статті, не можуть бути оприлюднені такі відомості:
 
   5. При розкритті інформації щодо справи, визначеної частинами третьою та четвертою цієї статті, не можуть бути оприлюднені такі відомості:
 
131. 1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
 
   1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
 
132. 2) реєстраційні номери транспортних засобів;
 
-116- Шпенов Д.Ю.
пункт 2 частини 5 статті 11 виключити.
 
Відхилено   2) реєстраційні номери транспортних засобів;
 
133. 3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;
 
   3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;
 
134. 4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувались в закритому судовому засіданні.
 
   4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувались в закритому судовому засіданні.
 
135. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.
 
   Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.
 
136. Стаття 12. Форми адміністративного судочинства
 
-117- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Статтю 12 викласти у такій редакції:
«1. Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
2. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи або за згодою сторін у справі.
3. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію, у тому числі публічну інформацію;
3) захисту соціальних прав, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) оскарження нормативно-правових актів та індивідуальних актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині.
4. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
5. Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
 
Відхилено   Стаття 12. Форми адміністративного судочинства
 
137. 1. Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
 
   1. Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
 
138. 2. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
 
-118- Долженков О.В.
у частині другій статті 12 фразу «та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи» – виключити
 
Відхилено   2. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
 
139. 3. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
 
   3. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
 
140. 4. Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
 
-119- Долженков О.В.
Частину четверту статті 12 виключити
частини п’яту-шосту зробити частинами четвертою-п’ятою відповідно
 
Відхилено   4. Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
 
    -120- Ківалов С.В.
статтю 12 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:
«4. У передбачених цим Кодексом випадках адміністративне судочинство здійснюється у порядку особливого провадження щодо справ безспірного характеру із застосування (скасування) примусових заходів та у справах з відтворення в документах втраченого судового провадження»;
у зв’язку з чим, частини четверту-шосту вважати відповідно частинами п’ятою – сьомою;
 
Відхилено    
141. 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
 
   1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
 
142. 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
   2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
143. 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
 
   3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
 
144. 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
 
   4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
 
145. 5. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
 
   5. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
 
146. 6. Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
 
   6. Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
 
147. 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
 
   1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
 
148. 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
 
   2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
 
149. 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
 
   3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
 
150. 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
 
   4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
 
151. 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
 
   5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
 
152. 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
-121- Голуб В.В.
Пункт 6 частини 6 статті 12 проекту Кодексу адміністративного судочинства України (щодо категорій справ незначної складності) викласти у такій редакції:
«6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;»
 
Відхилено   6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
153. 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
 
   7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
 
154. 8) типові справи;
 
-122- Сажко С.М.
Пункт 8 частини 6 статті 12 пункту 3 законопроекту виключити.
 
Відхилено   8) типові справи;
 
155. 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
 
   9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
 
156. 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
 
-123- Голуб В.В.
Частину 6 статті 12 проекту Кодексу адміністративного судочинства України (щодо переліку справ незначної складності) доповнити абзацом:
«Вказані справи підлягають розгляду в порядку спрощеного (письмового провадження без виклику сторін і проведення підготовчого і судового засідання), якщо тільки суд, в залежності від обставин справи, не дійде до висновку про необхідність розгляду справи у спрощеному провадженні з проведенням судового засідання та викликом сторін».
 
Відхилено   10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
 
    -124- Долженков О.В.
пункт 10 частини шостої статті 12 – виключити
 
Відхилено    
    -125- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
П. 10 ч. 6 ст. 12 -виключити
 
Відхилено    
    -126- Паламарчук М.П.
Частину шосту статті 12 доповнити пунктом 11 такого змісту:
«11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України».
 
Враховано    
    -127- Сажко С.М.
Пункт 10 частини 6 статті 12 пункту 3 законопроекту виключити.
 
Відхилено    
157. Стаття 13. Право на перегляд справи та оскарження судового рішення
 
   Стаття 13. Право на перегляд справи та оскарження судового рішення
 
158. 1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
 
-128- Яценко А.В.
в частині першій статті 13 слова «у визначених законом випадках -» виключити;
 
Відхилено   1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
 
159. 2. Не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
 
   2. Не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
 
160. Стаття 14. Обов'язковість судових рішень
 
   Стаття 14. Обов'язковість судових рішень
 
161. 1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
 
   1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
 
162. 2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
 
   2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
 
163. 3. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
 
-129- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
У частині третій статті 14 слова «є підставою для відповідальності, встановленої законом» замінити словами «тягне за собою відповідальність, встановлену законом»
 
Враховано   3. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
 
164. 4. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
 
   4. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
 
165. Стаття 15. Мова судочинства та діловодства в адміністративних судах
 
   Стаття 15. Мова судочинства та діловодства в адміністративних судах
 
166. 1. Судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
 
   1. Судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
 
167. 2. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
 
   2. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
 
168. 3. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
 
   3. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
 
169. 4. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
   4. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
 
170. Стаття 16. Правнича допомога при вирішенні справ в адміністративному суді
 
   Стаття 16. Правнича допомога при вирішенні справ в адміністративному суді
 
171. 1. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
 
   1. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
 
172. 2. У випадках, встановлених законом, правнича допомога надається виключно адвокатом (професійна правнича допомога).
 
-130- Писаренко В.В.
Частину другу статті 16 викласти в такій редакції:
«2. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом, крім випадків, встановлених законом»
 
Враховано частково   2. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
 
    -131- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
частину другу статті 16 викласти в такій редакції:
"2. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом";
 
Враховано    
173. 3. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
 
   3. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
 
174. Стаття 17. Основні положення досудового врегулювання спорів
 
   Стаття 17. Основні положення досудового врегулювання спорів
 
175. 1. Сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
 
   1. Сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
 
176. 2. Особи, що порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення позову.
 
   2. Особи, що порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення позову.
 
177. Стаття 18. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система
 
-132- Левченко Ю.В.
Зміни до статті 18 КАСУ в пункті 3 розділу 1 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«Стаття 18. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система
1. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
2. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
3. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом.
4. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки – повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі за їх письмовою заявою з застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
5. Учасники судового процесу, які виявили бажання отримувати судові рішення та інші процесуальні документи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
6. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає визначені в їх заяві документи по справі, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі, шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
7. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
8. Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
9. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
10. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.»
 
Відхилено   Стаття 18. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система
 
178. 1. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
 
-133- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 1 ст. 18 викласти в редакції: «1. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, за допомогою якої здійснюється реєстрація кореспонденції суду, обмін матеріалами між судами, державними виконавцями, за бажанням учасників судового процесу подання позовної заяви, інших процесуальних документів до суду, фіксування судового засідання, визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи. «
 
Відхилено   1. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
 
179. 2. Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
 
-134- Помазанов А.В.
частину другу статті 18 доповнити другим реченням наступного змісту: «Обов`язковою при цьому є реєстрація таких документів у відповідних журналах, згідно з правилами документообігу»
 
Відхилено   2. Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
 
    -135- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 2 ст. 18 викласти в редакції: «2. Позовні заяви, процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, скарги, заяви, пропозиції, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.»
 
Відхилено    
180. 3. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом.
 
-136- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
частину третю статті 18 доповнити словами " (автоматизований розподіл справ)";
 
Враховано   3. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
 
181. 4. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
-137- Помазанов А.В.
частину четверту статті 18 доповнити абзацом другим наступного змісту: «Обмін документами між судом та учасниками судового процесу одночасно здійснюється в документарному вигляді, шляхом передачі оригіналів документів на паперових носіях не пізніше, ніж протягом трьох діб з дня направлення документу в електронній формі.»
 
Відхилено   4. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
182. 5. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі з застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
-138- Алексєєв І.С.
частину п’яту після слів «електронні адреси» доповнити словами «у тому числі на ті, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,»;
 
Відхилено   5. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі з застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
    -139- Помазанов А.В.
частину п’яту статті 18 викласти у такій редакції: «Суд може направляти судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи винятково за клопотанням учасника судового процесу та в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.»
 
Відхилено    
    -140- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 5 ст. 18 викласти в редакції: «5. Суд направляє судові рішення, процесуальні документи, що видаються судом, відповіді на скарги, заяви, пропозиції учасникам судового процесу, громадян в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, якщо учасники судового процесу не наполягають в позовній заяві або окремій заяві (зверненні) в наданні документів в паперовій або електронній і паперовій формі.»
 
Відхилено    
    -141- Пономарьов О.С.
У частині п’ять статті 18 після слів «електронні адреси» доповнити словосполученням «у тому числі отримані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»
 
Відхилено    
    -142- Тригубенко С.М.
Частини п’яту статті 18 проекту Кодексу адміністративного судочинства України викласти у наступній редакції:
«5. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки – повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, у тому числі отримані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.»
 
Відхилено    
    -143- Яценко А.В.
частину п’яту статті 18 доповнити словами такого змісту «за письмовою заявою учасника справи»
 
Відхилено    
183. 6. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
 
-144- Алексєєв І.С.
частину шосту викласти в такій редакції: «Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі та судові експерти, які не працюють у державних спеціалізованих судово-експертних установах, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи, крім юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про офіційні електронні адреси яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.»;
 
Відхилено   6. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
 
    -145- Пономарьов О.С.
у частині шість статті 18 першого речення після слів «приватні виконавці» доповнити словосполученням «арбітражні керуючі та судові експерти, які не працюють у державних спеціалізованих судово-експертних установах,».
 
Відхилено    
    -146- Пономарьов О.С.
у частині шість статті 18 другого речення після слів «Інші особи» доповнити речення словосполученням «крім юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про офіційні електронні адреси яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,».
 
Відхилено    
    -147- Тригубенко С.М.
Частини шосту статті 18 проекту Кодексу адміністративного судочинства України викласти у наступній редакції:
«6. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі та судові експерти, які не працюють у державних спеціалізованих судово-експертних установах, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи, крім юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про офіційні електронні адреси яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.».
 
Відхилено    
    -148- Яценко А.В.
у реченні першому частини шостої статті 18 слова «Адвокати, нотаріуси» виключити;
 
Відхилено    
184. 7. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі, шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
 
-149- Помазанов А.В.
у частині сьомій статті 18 слова «що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.» замінити словами «а також, протягом трьох діб з дня направлення документу в електронній формі направляє їх в документарному вигляді, шляхом передачі оригіналів документів на паперових носіях.»
 
Відхилено   7. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі, шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
 
    -150- Алексєєв І.С.
у частині сьомій слова «зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі суд вручає» замінити словами «мають офіційні електронні адреси, суд надсилає»;
 
Відхилено    
    -151- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 7 ст. 18 викласти в редакції: «7. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі, шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, якщо особи не наполягають в отриманні документів в паперовій та (або) електронній і паперовій формі.»
 
Відхилено    
    -152- Сажко С.М.
Частину 7 статті 18 пункту 3 законопроекту після слів «адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі» доповнити словами «та надали суду відповідну заяву»
 
Відхилено    
    -153- Яценко А.В.
у частині сьомій статті 18 слова «особи беруть участь, виключно в електронній формі» замінити словами «особи беруть участь, за їх письмовою заявою, в електронній формі»;
 
Відхилено    
185. 8. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
 
-154- Алексєєв І.С.
у частині восьмій слова «зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі» замінити словами «мають офіційні електронні адреси».
 
Відхилено   8. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
 
    -155- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
частину восьму статті 18 доповнити словами "в порядку, визначеному цим Кодексом";
 
Враховано    
186. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
 
-156- Помазанов А.В.
абзац другий частини восьмої статті 18 викласти у такій редакції: «Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі як за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використання власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом, так і особисто звернувшись до суду.»
 
Відхилено   Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
 
187. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
   Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
188. 9. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше наступного дня з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
-157- Помазанов А.В.
абзац перший частини дев’ятої статті 18 викласти у наступній редакції: «Суд може проводити розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. У такому разі процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше наступного дня з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Збереження відповідних матеріалів справи у паперовій формі забезпечується апаратом суду, відповідно до правил документообігу. По завершенню судового провадження матеріали, у встановленому порядку, передаються для зберігання в архів суду.»
 
Відхилено   9. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
    -158- Шаповалов Ю.А.
Частину 9 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції законопроекту) виключити
 
Відхилено    
    -159- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині дев'ятій статті 18 у абзаці першому слова "наступного дня" замінити словами "трьох днів";
 
Враховано    
    -160- Шпенов Д.Ю.
після першого абзацу частини 9 статті 18 доповнити новим реченням такого змісту: «До кожної справи ведеться перелік матеріалів справи, вказуються які матеріали наявні в електронному форматі, а які у паперовій формі та де зберігаються оригінали паперової форми.»
 
Відхилено    
    -161- Яценко А.В.
у частині дев’ятій статті 18 слова «суд проводить» замінити словами «суд може проводити»;
 
Відхилено    
189. У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
-162- Помазанов А.В.
в абзаці другому частини дев’ятої статті 18 слова «для чого матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.», розташовані після слів «за матеріалами в паперовій формі» вилучити;
 
Відхилено   У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п’яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
    -163- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
абзац другий частини 9 статті 18 після слів "в електронній формі з технічних причин" доповнити словами "більше п'яти днів"
 
Враховано    
190. 10. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
 
-164- Помазанов А.В.
у частині десятій статті 18 слова «в додатку до справи» замінити словами «у справі»
 
Відхилено   10. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
 
    -165- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч.10 ст. 18 викласти в редакції: «10. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції протягом тридцяти років та у разі необхідності можуть бути безперешкодно оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги не пізніш. Суд першої інстанції не пізніше 5 днів з моменту отримання відповідного клопотання надає копії відповідних матеріалів справи.»
 
Відхилено    
191. 11. Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом.
 
-166- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
У частині одинадцятій слова «має наслідком» замінити словами «тягне за собою»
 
Враховано   11. Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
 
192. 12. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
 
-167- Шпенов Д.Ю.
частину 12 статті 18 виключити.
 
Відхилено   12. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
 
193. 13. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
 
-168- Помазанов А.В.
у частині тринадцятій статті 18 слова «та після консультацій з Радою суддів України.», розташовані після слів «за поданням Державної судової адміністрації України» вилучити
 
Відхилено   13. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
 
    -169- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 13 ст. 18 викласти в редакції: «13. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України після консультацій з Вищою радою правосуддя, Державною судовою адміністрацією України, Радою суддів України.»
 
Відхилено    
    -170- Шпенов Д.Ю.
частину 13 статті 18 виключити.
 
Відхилено    
    -171- Шпенов Д.Ю.
статтю 18 доповнити новим пунктом та викласти його в такій редакції:
«У разі не функціонування або не належного функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, процесуальні документи можуть бути подані безпосередньо до канцелярії суду або надіслана поштою. В такому разі процесуальні документи вважаються поданими належним чином.»
 
Відхилено    
194. Глава 2. Адміністративна юрисдикція
 
   Глава 2. Адміністративна юрисдикція
 
195. §1. Предметна юрисдикція
 
   §1. Предметна юрисдикція
 
196. Стаття 19. Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів
 
   Стаття 19. Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів
 
197. 1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
 
-172- Лозовой А.С.
Частину першу статті 19 викласти в такій редакції:
«1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів, які укладені між суб’єктами владних повноважень або стосуються прав та інтересів юридичних чи фізичних осіб;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів (Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Реєстр.картка №
)
12) спорах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності реєстраторів прав на нерухоме майно та суб’єктів реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, скасування, визнання нечиними реєстраційних записів, зобов’язання реєстраторів вчинити дії чи утриматися від вчинення дій, якщо такі вимоги не є похідними від спору про право, а зумовлені порушенням підстав та порядку прийняття рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень чи суб’єкта, який має делеговані повноваження;
13) спорах щодо здійснення управлінських функції, передбачених Законом України «Про управління об’єктами державної власності»;
14) спорах щодо запровадження та здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та його уповноваженими особами тимчасової адміністрації та ліквідації банків у порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
15) спорах щодо оскарження рішення, дій або бездіяльності державного виконавця, іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця, якими порушено права, свободи чи інтереси фізичної чи юридичної особи, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб;
16) земельних спорах фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування чи органом державної влади, пов'язаних з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності щодо розпорядження землями територіальних громад, державними землями, передачі земельних ділянок комунальної та державної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної та державної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної та державної власності, відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
17) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його актів, що містять роз’яснення законодавства та мають нормативні властивості;
18) в інших публічно-правових спорах, які випливають із здійснення суб’єктами владних повноважень управлінських функцій у випадку коли окремий спосіб захисту прав не визначений законом, однак є необхідним для забезпечення права на ефективний засіб юридичного захисту, гарантованого статтею 13 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.»
 
Відхилено   1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
 
198. 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
 
-173- Геращенко А.Ю.
У п.1 ч.1 ст.19 виключити наступне словосполучення «крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження»
 
Відхилено   1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
 
199. 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
 
   2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
 
200. 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
 
   3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
 
201. 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
 
   4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
 
202. 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
 
-174- Ківалов С.В.
у статті 19 в частині першій пункт 5 викласти у такій редакції:
«5) за зверненням суб'єкта владних повноважень з адміністративним позовом до фізичної чи юридичної особи, у випадках, коли право на звернення до суду надано такому суб'єкту законом»;
 
Відхилено   5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
 
203. 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
 
-175- Ківалов С.В.
у статті 19 в частині першій пункт 6 викласти у такій редакції:
«6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчими процедурами чи процедурами референдумів»;
 
Відхилено   6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
 
204. 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
 
   7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
 
205. 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
 
-176- Ківалов С.В.
у статті 19 в частині першій пункт 8 – виключити; у зав’язку з чим, пункти 7-11 вважати відповідно пунктами 7-10;
 
Відхилено   8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
 
206. 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
 
   9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
 
207. 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
 
   10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
 
208. 11) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.
 
-177- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину другу статті 19 доповнити пунктом 12 наступного змісту:
"12) спори щодо реалізації процедури відкликання депутата місцевої ради або сільського, селищного, міського голови."
 
Відхилено   11) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.
12) спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень.
 
    -178- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Частину 1 статті 19 доповнити пунктом 12: «захисту соціальних прав»
 
Відхилено    
    -179- Довбенко М.В.
1.Частину 1 статті 19 після пункту 11 доповнити новими пунктами наступного змісту:
«12) справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
13) справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.».
 
Відхилено    
    -180- Паламарчук М.П.
Частину першу статті 19 доповнити пунктом 12 такого змісту:
«12) спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»«.
 
Враховано    
209. 2. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:
 
-181- Ківалов С.В.
статтю 19 доповнити новою частиною другою такого змісту:
«2. У передбачених цим Кодексом випадках адміністративні суди розглядають також справи безспірного характеру, що виникають з публічно-правових відносин та вирішують питання щодо відновлення втраченого судового провадження»;
У зав’язку з чим, частини другу – третю вважати відповідно частинами третьою – четвертою.
 
Відхилено   2. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:
 
210. 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
 
   1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
 
211. 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;
 
   2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;
 
212. 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;
 
   3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;
 
213. 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації, віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
 
   4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації, віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
 
214. 3. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
 
-182- Геращенко А.Ю.
Частину 3 статті 19 виключити.
 
Відхилено   3. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
 
    -183- Лозовой А.С.
Частину третю статті 19 виключити
 
Відхилено    
215. Стаття 20. Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів
 
-184- Ківалов С.В.
статтю 20 викласти у такій редакції:
«Стаття 20. Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів
1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;
2) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
3) адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
уточнення списку виборців;
оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;
оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
2.адміністративні справи, пов’язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
6) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 – 5 частини першої цієї статті.
7) адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця щодо виконання рішень органів (посадових осіб), крім судових рішень.
2. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті та справ, які підсудні по першій інстанції апеляційним адміністративним судам або Верховному Суду»;
 
Відхилено   Стаття 20. Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів
 
216. 1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
 
   1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
 
217. 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
 
   1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
 
218. 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
 
   2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
 
219. оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
 
   оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
 
220. уточнення списку виборців;
 
   уточнення списку виборців;
 
221. оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;
 
   оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;
 
222. оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
 
   оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
 
223. 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
 
   3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
 
224. примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
 
   примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
 
225. примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
 
-185- Паламарчук М.П.
Пункт 3 частини першої статті 20 доповнити абзацами четвертим – сьомим такої редакції:
«затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію».
 
Враховано   примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
 
226. 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті.
 
-186- Соболєв С.В.
Частину першу статті 20 КАСУ в частині предметної юрисдикції місцевих загальних судів як адміністративних судів доповнити підпунктами 5 та 6 такого змісту:
«5) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб із суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
6) адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган чи посадова особа сільської, селищної ради.»
 
Відхилено   4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті.
 
    -187- Алексєєв І.С.
у пункті 4 частини першої статті 20 цифру «3» замінити цифрою «2»
 
Відхилено    
    -188- Долженков О.В.
а) частину першу доповнити пунктом 4 такого змісту:
«4) адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування;»;
пункт 4 частини першої зробити пунктом 5 частини першої відповідно;
 
Відхилено    
    -189- Долженков О.В.
у пункті 5 частини першої цифри «1-3» замінити цифрами «1-4»
 
Відхилено    
227. 2. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
 
-190- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 20 доповнити частиною третьою наступного змісту:
"3. Справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування, посадових осіб органів місцевого самоврядування розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним або окружним адміністративним судом за вибором позивача."
 
Відхилено   2. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
 
228. Стаття 21. Розгляд кількох пов'язаних між собою вимог
 
   Стаття 21. Розгляд кількох пов'язаних між собою вимог
 
229. 1. Позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
 
   1. Позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
 
230. 2. Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.
 
   2. Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.
 
231. 3. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) -місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
 
   3. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) -місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
 
232. 4. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна апеляційному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) -місцевому адміністративному суду, таку справу розглядає апеляційний адміністративний суд.
 
   4. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна апеляційному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) -місцевому адміністративному суду, таку справу розглядає апеляційний адміністративний суд.
 
233. 5. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
 
   5. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
 
234. 6. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
 
-191- Геращенко А.Ю.
у ч.6 ст.21 словосполучення : «якщо інше не встановлено законом» -виключити.
 
Відхилено   6. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
 
    -192- Ківалов С.В.
статтю 21 доповнити новою частиною такого змісту:
«7. Якщо справа щодо пов'язаних вимог підсудна різним адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 31 цього Кодексу»;
 
Відхилено    
235. §2. Інстанційна юрисдикція
 
   §2. Інстанційна юрисдикція
 
236. Стаття 22. Суд першої інстанції
 
   Стаття 22. Суд першої інстанції
 
237. 1. Місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
 
   1. Місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
 
238. 2. Київському апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності Центральної виборчої комісії (окрім визначених частиною четвертою цієї статті), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб.
 
-193- Голуб В.В.
Частину 2 статті 22 проекту Кодексу адміністративного судочинства України викласти в наступній редакції:
«2. Київському апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності Центральної виборчої комісії, дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів»
 
Відхилено   2. Київському апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності Центральної виборчої комісії (окрім визначених частиною четвертою цієї статті), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб.
 
239. 3. Апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені.
 
-194- Ківалов С.В.
частину третю статті 22 – виключити;
 
Відхилено   3. Апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені.
 
240. 4. Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
 
-195- Голуб В.В.
Частину 4 статті 22 проекту Кодексу адміністративного судочинства України – виключити.
 
Відхилено   4. Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
 
241. Стаття 23. Суд апеляційної інстанції
 
   Стаття 23. Суд апеляційної інстанції
 
242. 1. Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.
 
   1. Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.
 
243. 2. У випадках, визначених цим Кодексом, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення апеляційного адміністративного суду.
 
   2. У випадках, визначених цим Кодексом, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення апеляційного адміністративного суду.
 
244. 3. У випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.
 
   3. У випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.
 
245. Стаття 24. Суд касаційної інстанції
 
   Стаття 24. Суд касаційної інстанції
 
246. 1. Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
 
   1. Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
 
247. § 3. Територіальна юрисдикція (підсудність)
 
   § 3. Територіальна юрисдикція (підсудність)
 
248. Стаття 25. Підсудність справ за вибором позивача
 
   Стаття 25. Підсудність справ за вибором позивача
 
249. 1. Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
 
-196- Лозовой А.С.
Частину першу статті 25 викласти в такій редакції:
«1. Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача або за місцезнаходженням вищестоящого чи центрального органу суб’єкта владних повноважень, крім випадків, визначених цим Кодексом.»
 
Відхилено   1. Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
 
250. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
 
-197- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
У абзаці другому частини першої статті 25 слово «знаходження» вилучити
 
Враховано   Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
 
251. 2. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
 
   2. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
 
252. Стаття 26. Підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача
 
   Стаття 26. Підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача
 
253. 1. Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
   1. Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
254. 2. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
-198- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 26 доповнити частиною третьою наступного змісту:
"3. Позовні заяви до суб'єктів владних повноважень, крім визначених частиною першою статті 25, розглядаються судом за місцем знаходження відповідача."
 
Відхилено   2. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
255. Стаття 27. Виключна підсудність
 
   Стаття 27. Виключна підсудність
 
256. 1. Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
 
   1. Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
 
257. 2. Адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту.
 
-199- Голуб В.В.
Частину 2 статті 27 проекту Кодексу адміністративного судочинства України – виключити
 
Відхилено   2. Адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту.
 
258. 3. Підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
 
-200- Голуб В.В.
Частину 3 статті 27 проекту Кодексу адміністративного судочинства України – виключити
 
Відхилено   3. Підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
 
259. Стаття 28. Підсудність справ, у яких однією із сторін є суд або суддя
 
   Стаття 28. Підсудність справ, у яких однією із сторін є суд або суддя
 
260. 1. Підсудність справи, у якій однією із сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
 
   1. Підсудність справи, у якій однією із сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
 
261. 2. Підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності.
 
   2. Підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності.
 
262. Стаття 29. Передача адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого
 
   Стаття 29. Передача адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого
 
263. 1. Суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:
 
   1. Суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:
 
264. 1) до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування);
 
   1) до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування);
 
265. 2) при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
 
-201- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у пункті 2 частини першої статті 29 слова «територіальної» виключити;
 
Відхилено   2) при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
 
266. 3) після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
 
-202- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у пункті 3 частини першої статті 29 слова «територіальної» виключити;
 
Відхилено   3) після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
 
267. 4) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;
 
   4) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;
 
268. 5) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу адміністративного суду, який розглядав справу;
 
   5) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу адміністративного суду, який розглядав справу;
 
269. 6) однією із сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду;
 
   6) однією із сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду;
 
270. 7) справа підлягає розгляду як зразкова у порядку, визначеному статтею 290 цього Кодексу.
 
-203- Сажко С.М.
Пункт 7 частини 1 статті 29 пункту 3 законопроекту виключити.
 
Відхилено   7) справа підлягає розгляду як зразкова у порядку, визначеному статтею 290 цього Кодексу.
 
271. 2. Суд передає адміністративну справу на розгляд іншому адміністративному суду, що найбільш територіально наближений до цього суду, у випадку, визначеному пунктами 4 і 6 частини першої цієї статті.
 
   2. Суд передає адміністративну справу на розгляд іншому адміністративному суду, що найбільш територіально наближений до цього суду, у випадку, визначеному пунктами 4 і 6 частини першої цієї статті.
 
272. 3. У разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що знаходилися у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
 
   3. У разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що знаходилися у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
 
273. 4. У випадку, визначеному пунктом 7 частини першої цієї статті, справа передається до Верховного Суду.
 
   4. У випадку, визначеному пунктом 7 частини першої цієї статті, справа передається до Верховного Суду.
 
274. 5. Підсудність справ, у яких стороною є Верховний Суд або суддя Верховного Суду, встановлюється за загальними правилами підсудності.
 
-204- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину п'яту статті 29 виключити як таку, що дублює частину другу статті 28.
 
Враховано      
    -205- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
частину п'яту статті 29 виключити. У зв'язку з цим частини шосту – одинадцяту вважати відповідно частинами п'ятою – десятою;
 
Враховано    
    -206- Журжій А.В.
частину 5 статті 29 виключити.
У зв'язку з цим частини 6-11 вважати частинами 5-10.
 
Враховано    
275. 6. Питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
 
   5. Питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
 
276. 7. Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
 
   6. Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
 
277. 8. Передача справ за підсудністю у випадках, визначених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, здійснюється за розпорядженням голови суду.
 
   7. Передача справ за підсудністю у випадках, визначених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, здійснюється за розпорядженням голови суду.
 
278. 9. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
 
   8. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
 
279. 10. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого в інших випадках здійснюється не пізніше наступного дня після видання відповідного розпорядження голови суду або постановлення відповідної ухвали, яка не підлягає оскарженню.
 
   9. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого в інших випадках здійснюється не пізніше наступного дня після видання відповідного розпорядження голови суду або постановлення відповідної ухвали, яка не підлягає оскарженню.
 
280. 11. Передача справи на вирішення Верховного Суду як зразкової справи здійснюється відповідно до вимог статті 290 цього Кодексу.
 
-207- Сажко С.М.
Частину 11 статті 29 пункту 3 законопроекту виключити
 
Відхилено   10. Передача справи на вирішення Верховного Суду як зразкової справи здійснюється відповідно до вимог статті 290 цього Кодексу.
 
281. Стаття 30. Недопустимість спорів про підсудність
 
   Стаття 30. Недопустимість спорів про підсудність
 
282. 1. Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
 
   1. Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
 
283. 2. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
 
   2. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
 
284. 3. Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.
 
   3. Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.
 
285. Глава 3. Склад суду. Відводи
 
   Глава 3. Склад суду. Відводи
 
286. Стаття 31. Визначення складу суду
 
   Стаття 31. Визначення складу суду
 
287. 1. Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу (первісний автоматизований розподіл справ), а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
 
-208- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у частині першій статті 31 слово «судді-доповідача» замінити на слова «колегії суддів»;
 
Відхилено   1. Визначення судді, а в разі колегіального розгляду – судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
 
    -209- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 31 у частині першій слова " (первісний автоматизований розподіл справ)" виключити;
 
Враховано    
288. 2. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.
 
-210- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 2 ст. 31 викласти в редакції: «2. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою судді та суддя доповідач окремо для кожної справи.»
 
Відхилено   2. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.
 
    -211- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
частину другу статті 31 виключити;
 
Відхилено    
289. 3. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
 
-212- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч.3 ст. 31 викласти в редакції: «3. Персональний склад постійних колегій суддів визначається один раз в два роки Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою. Постійна колегія продовжує розглядати справу в тому складі, яким було розпочато розгляд. Якщо зі складу колегії суддів суддя, який повідомляє голову суду про неможливість участі в складі колегії, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді відбувається за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа резервних суддів.»
 
Відхилено   3. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
 
    -213- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
частину третю статті 31 виключити;
 
Відхилено    
290. 4. До складу об'єднаної палати входять по два судді, що обираються зборами суддів Касаційного адміністративного суду, зі складу кожної із судових палат Касаційного адміністративного суду та голова Касаційного адміністративного суду.
 
-214- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
частину четверту статті 31 виключити;
 
Відхилено   4. До складу об'єднаної палати входять по два судді, що обираються зборами суддів Касаційного адміністративного суду, зі складу кожної із судових палат Касаційного адміністративного суду та голова Касаційного адміністративного суду.
 
291. 5. Якщо справа має розглядатись колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач, та судді, додатково визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.
 
-215- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 5 ст. 31 викласти в редакції: «5. Якщо справа має розглядатись колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, та судді, додатково визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.»
 
Відхилено   5. Якщо справа має розглядатись колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач, та судді, додатково визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.
 
    -216- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
частину п’яту статті 31 виключити;
 
Відхилено    
292. 6. Якщо справа в Верховному Суді має розглядатись колегіально у складі відповідної палати - головуючим на засіданнях палати є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при первісному розподілі справ.
 
   6. Якщо справа в Верховному Суді має розглядатись колегіально у складі відповідної палати - головуючим на засіданнях палати є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при первісному розподілі справ.
 
293. 7. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи і про це прийнято відповідне рішення, така справа розглядається в суді першої інстанції - колегією суддів, до складу якої включається суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ, та два судді, додатково визначених Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою після прийняття рішення про колегіальний розгляд справи.
 
-217- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
У ч. 7 ст. 31 після слова «справ» додати: «та судді»
 
Відхилено   7. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи і про це прийнято відповідне рішення, така справа розглядається в суді першої інстанції - колегією суддів, до складу якої включається суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ, та два судді, додатково визначених Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою після прийняття рішення про колегіальний розгляд справи.
 
    -218- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
частину сьому статті 31 викласти у такій редакції:
«Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до початку розгляду справи суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.»;
 
Відхилено    
294. 8. У випадку, передбаченому частиною сьомою цієї статті, суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ.
 
-219- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
частину восьму статті 31 викласти у такій редакції:
«Питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною першою цієї статті, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється відповідна ухвала.»;
 
Відхилено   8. У випадку, передбаченому частиною сьомою цієї статті, суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ.
 
295. 9. Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не можуть продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
 
-220- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
У ч. 9 ст. 31 додати після «суддя-доповідач» слово «суддя»
 
Відхилено   9. Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
 
    -221- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині дев'ятій статті 31 слова "не можуть" замінити словами "не може";
 
Враховано    
296. 10. Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік.
 
-222- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 10 ст. 31 – виключити
 
Відхилено   10. Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік.
 
    -223- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
частину десяту статті 31 виключити;
 
Відхилено    
297. Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду відбувається за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа резервних суддів.
 
-224- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині десятій статті 31 слова "відбувається за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" замінити словами "здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою";
 
Враховано   Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.
 
298. 11. Якщо замінити суддю, що вибув, з числа резервних суддів неможливо - його заміна відбувається за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у порядку, визначеному частиною першою цієї статті.
 
-225- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч.11 ст. 31 – виключити
 
Відхилено   11. Якщо замінити суддю, що вибув, з числа резервних суддів неможливо – його заміна здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному частиною першою цієї статті.
 
    -226- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
частину одинадцяту статті 31 виключити;
 
Відхилено    
    -227- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині одинадцятій статті 31 слова "відбувається за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" замінити словами "здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою";
 
Враховано    
299. Суддя, визначений на заміну вибулого судді, розглядає у складі колегії суддів усі невирішені справи, які розглядає така колегія суддів, та які у зв'язку з відсутністю вибулого судді неможливо розглянути в строки, встановлені цим Кодексом.
 
   Суддя, визначений на заміну вибулого судді, розглядає у складі колегії суддів усі невирішені справи, які розглядає така колегія суддів, та які у зв'язку з відсутністю вибулого судді неможливо розглянути в строки, встановлені цим Кодексом.
 
300. 12. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи виключно у разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п'ять робочих днів.
 
-228- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 12 ст. 31 – виключити
 
Відхилено   12. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи виключно у разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п'ять робочих днів.
 
    -229- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Частину 12 статті 31 виключити.
 
Відхилено    
301. 13. Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом.
 
   13. Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом.
 
302. 14. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 
   14. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 
303. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
 
   У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
 
304. 15. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим же складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
 
-230- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у частині п’ятнадцятій статті 31 після слів «Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими» додати слова «та виключними»;
 
Відхилено   15. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим же складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалась суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об'єднаною палатою або Великою палатою.
 
    -231- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у частині п’ятнадцятій статті 31 після слів «для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими» додати слова «або виключними»;
 
Відхилено    
    -232- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
частину п'ятнадцяту статті 31 викласти в такій редакції:
"Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим же складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалась суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.";
доповнити частину новим абзацом такого змісту:
"Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об'єднаною палатою або Великою палатою.";
 
Враховано    
305. 16. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
 
-233- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину шістнадцяту статті 31 доповнити реченням наступного змісту:
«Протоколи автоматизованого розподілу справ оприлюднюються на веб-сайті Судової влади України не пізніше наступного дня за днем його здійснення та є вільними для ознайомлення.»
 
Відхилено   16. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
 
    -234- Ківалов С.В.
статтю 31 доповнити новою частиною 16 такого змісту:
«16. У разі постановлення ухвали про проведення процедури врегулювання спору за участю судді визначення судді для проведення такої процедури здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з урахуванням наявності спеціальної підготовки у судді з питань врегулювання спору за участю судді, за принципом випадковості та з урахуванням кількості спорів, у врегулюванні яких суддя бере участь на момент здійснення визначення Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.
Персональний склад суддів, що здійснюють врегулювання спорів за участю судді, визначається зборами суддів відповідного суду»;
У зв’язку з чим, частини шістнадцять – дев’ятнадцять вважати відповідно частинами сімнадцять – двадцять.
 
Відхилено    
    -235- Шкрум А.І.
Статтю 31 доповнити новою частиною такого змісту: «16. У разі постановлення ухвали про проведення процедури врегулювання спору за участю судді визначення судді для проведення такої процедури здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з урахуванням наявності спеціальної підготовки у судді з питань врегулювання спору за участю судді, за принципом випадковості та з урахуванням кількості спорів, у врегулюванні яких суддя бере участь на момент здійснення визначення Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.
Персональний склад суддів, що здійснюють врегулювання спорів за участю судді, визначається зборами суддів відповідного суду.», у зв’язку з чим змінити нумерацію частин статті відповідно;
 
Відхилено    
306. 17. Протокол має містити такі відомості:
 
   17. Протокол має містити такі відомості:
 
307. 1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу;
 
   1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу;
 
308. 2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім'я (найменування) учасників справи;
 
   2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім'я (найменування) учасників справи;
 
309. 3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участь) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача;
 
   3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участь) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача;
 
310. 4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматичного розподілу);
 
   4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматичного розподілу);
 
311. 5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
 
-236- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину п'ятнадцяту статті 31 доповнити пунктом 6 наступного змісту:
«6) відомості про фактори, які вплинули на автоматизований розподіл справи, у тому числі відомості про навантаження на суддів в момент розподілу, коефіцієнти, що застосовувалися у зв’язку із перебуванням суддів на адміністративних посадах, а також результати роботи генератора випадкових чисел.»
 
Відхилено   5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
 
312. 18. Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.
 
-237- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
У ч. 18 ст. 31 прийменник «чи» замінити на «та (чи)»
 
Відхилено   18. Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.
 
313. 19. Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
-238- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 31 доповнити частиною двадцятою наступного змісту:
«20. Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему може бути передбачено право зборів суддів встановлювати окремі особливості розподілу справ у конкретному суді. Межі таких особливостей визначаються положенням.»
 
Відхилено   19. Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
314. Стаття 32. Здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово
 
   Стаття 32. Здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово
 
315. 1. Усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
 
   1. Усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
 
316. Стаття 33. Здійснення адміністративного судочинства колегією суддів
 
   Стаття 33. Здійснення адміністративного судочинства колегією суддів
 
317. 1. Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму) розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
 
-239- Лозовой А.С.
Частину першу статті 33 викласти в такій редакції:
«1. Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.»
 
Відхилено   1. Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму) розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
 
318. 2. Будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.
 
-240- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У частині 2 статті 33 після слів «до початку розгляду справи» доповнити словом: «по суті», слова «за власною ініціативою або» замінити словом: «лише».
 
Відхилено   2. Будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.
 
    -241- Лозовой А.С.
Частину другу статті 33 викласти в такій редакції:
«. Будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) з ініціативи судді, який розглядає справу про що постановляється відповідна ухвала.»
 
Відхилено    
319. 3. Перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів.
 
   3. Перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів.
 
320. 4. Перегляд судових рішень в адміністративних справах у касаційному порядку здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
 
   4. Перегляд судових рішень в адміністративних справах у касаційному порядку здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
 
321. 5. Адміністративні справи, підсудні апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі трьох суддів.
 
   5. Адміністративні справи, підсудні апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі трьох суддів.
 
322. 6. Адміністративні справи, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше трьох суддів.
 
   6. Адміністративні справи, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше трьох суддів.
 
323. 7. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому ж кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).
 
-242- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у частині сьомій статті 33 після слів «Перегляд судових рішень за нововиявленими» додати слова «та виключними»;
 
Відхилено   7. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому ж кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).
 
324. 8. Незалежно від того, у якому складі розглядалась справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, -Великою Палатою Верховного Суду.
 
-243- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
частину восьму статті 33 виключити;
у зв’язку з цим частини дев’яту-дванадцяту вважати відповідно частинами восьмою-одинадцятою;
 
Відхилено   8. Незалежно від того, у якому складі розглядалась справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, -Великою Палатою Верховного Суду.
 
325. 9. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного адміністративного суду (палатою), об'єднаною палатою Касаційного адміністративного суду (об'єднана палата) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).
 
-244- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у частині дев’ятій статті 33 слова «, об'єднаною палатою Касаційного адміністративного суду (об'єднана палата)» виключити;
 
Відхилено   9. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного адміністративного суду (палатою), об'єднаною палатою Касаційного адміністративного суду (об'єднана палата) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).
 
326. 10. Засідання палати в суді касаційної інстанції вважається правомочним за умови присутності на ньому більше половини її складу.
 
   10. Засідання палати в суді касаційної інстанції вважається правомочним за умови присутності на ньому більше половини її складу.
 
327. 11. Засідання об'єднаної палати, Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.
 
-245- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у частині одинадцятій статті 33 слова «об'єднаної палати,» виключити;
 
Відхилено   11. Засідання об'єднаної палати, Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.
 
328. 12. Питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується, враховуючи категорію і складність справи, колегією суддів, визначеною в порядку встановленому частиною другою статті 31 цього Кодексу, до початку розгляду справи, про що постановляється відповідна ухвала.
 
-246- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у частині дванадцятій статті 33 слова «частиною другою» замінити словами «частиною першою»;
 
Відхилено   12. Питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується, враховуючи категорію і складність справи, колегією суддів, визначеною в порядку встановленому частиною другою статті 31 цього Кодексу, до початку розгляду справи, про що постановляється відповідна ухвала.
 
329. Стаття 34. Порядок вирішення питань колегією суддів
 
   Стаття 34. Порядок вирішення питань колегією суддів
 
330. 1. Усі питання, що виникають під час колегіального розгляду адміністративної справи, вирішуються більшістю голосів суддів.
 
   1. Усі питання, що виникають під час колегіального розгляду адміністративної справи, вирішуються більшістю голосів суддів.
 
331. 2. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення. Головуючий у судовому засіданні голосує останнім.
 
   2. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення. Головуючий у судовому засіданні голосує останнім.
 
332. 3. Суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
 
   3. Суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
 
333. Стаття 35. Незмінність складу суду
 
   Стаття 35. Незмінність складу суду
 
334. 1. Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
 
   1. Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
 
335. 2. У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
 
   2. У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
 
336. Стаття 36. Підстави для відводу (самовідводу) судді
 
   Стаття 36. Підстави для відводу (самовідводу) судді
 
337. 1. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
 
   1. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
 
338. 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
 
-247- Писаренко В.В.
В пункті 1 частини першої статті 36 після слів «правничу допомогу в цій» слова «чи іншій» виключити.
 
Відхилено   1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
 
339. 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
 
-248- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
пункт 2 частини 1 статті 36 доповнити словами: «або наявний будь-який інший конфлікт інтересів;
 
Відхилено   2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
 
340. 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали правничу допомогу стороні або іншим учасникам справи (незалежно від їх участі у процесі), або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
 
-249- Писаренко В.В.
В пункті 3 частини першої статті 36 після слів: «або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи» доповнити словами «в цій справі».
 
Відхилено   3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
 
    -250- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
у пункті 3 частини 1 статті 36 перед словами «сторони або інших учасників судового процесу» додати фразу: «або іншою близькою особою без ступеня споріднення»
 
Відхилено    
    -251- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у пункті 3 частини першої статті 36 слова "які надавали правничу допомогу стороні або іншим учасникам справи (незалежно від їх участі у процесі)" замінити словами " які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі";
 
Враховано    
341. 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або безсторонності судді;
 
-252- Шаповалов Ю.А.
Пункт 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції законопроекту) виключити.
 
Відхилено   4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
 
    -253- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у пункті 4 частини першої статті 36 слово "безсторонності" замінити словом "об'єктивності";
 
Враховано    
342. 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
 
   5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
 
343. 2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
 
   2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
 
344. 3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
 
   3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
 
345. 4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
 
   4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
 
346. Стаття 37. Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи
 
   Стаття 37. Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи
 
347. 1. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
 
   1. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
 
348. 2. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
 
   2. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
 
349. 3. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.
 
   3. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.
 
350. 4. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.
 
   4. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.
 
351. 5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участь у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.
 
   5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участь у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.
 
352. 6. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.
 
   6. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.
 
353. Стаття 38. Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача
 
   Стаття 38. Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача
 
354. 1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі в адміністративному процесі та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, визначених у частині першій статті 36 цього Кодексу.
 
   1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі в адміністративному процесі та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, визначених у частині першій статті 36 цього Кодексу.
 
355. 2. Експерт, спеціаліст чи перекладач, крім того, не може брати участі в адміністративному процесі, якщо:
 
   2. Експерт, спеціаліст чи перекладач, крім того, не може брати участі в адміністративному процесі, якщо:
 
356. 1) він перебував або перебуває в службовій або в іншій залежності від учасників справи;
 
   1) він перебував або перебуває в службовій або в іншій залежності від учасників справи;
 
357. 2) проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді даної справи;
 
   2) проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді даної справи;
 
358. 3) з'ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.
 
   3) з'ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.
 
359. 3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача в судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їхнього відводу (самовідводу).
 
   3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача в судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їхнього відводу (самовідводу).
 
360. Стаття 39. Заява про відвід (самовідвід)
 
   Стаття 39. Заява про відвід (самовідвід)
 
361. 1. За наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
 
-254- Власенко С.В.
Ч. 1 ст. 39 викласти в редакції: «1. З підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані письмово заявити самовідвід негайно з моменту виявлення таких обставин.»
 
Відхилено   1. За наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
 
362. 2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
 
-255- Власенко С.В.
Ч. 2 ст. 39 викласти в редакції: « 2. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути письмово заявлено відвід учасниками справи.»
 
Відхилено   2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
 
363. 3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виключних випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
 
-256- Помазанов А.В.
частину третю статті 39 викласти у такій редакції: «Відвід повинен бути вмотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявлення відводу після цього можливе лише у разі, якщо про підставу відводу стало відомо після початку розгляду справи по суті.»
 
Відхилено   3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виключних випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
 
    -257- Геращенко А.Ю.
Частину 3 статті 39 викласти наступним чином:
«3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.»
 
Відхилено    
    -258- Власенко С.В.
Ч. 3 ст. 39 викласти в редакції: «3. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим на будь-якому етапі розгляду справи негайно з моменту виявлення обставин, визначених ст. 36, 37, 38 цього Кодексу.»
 
Відхилено    
    -259- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
частину 3 статті 39 викласти у такій редакції:
«Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і може бути заявленим на початку підготовчого засіданні або на початку першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.»;
 
Відхилено    
    -260- Сажко С.М.
Абзац перший частини 3 статті 9 пункту 3 законопроекту викласти в новій редакції:
«3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.»
 
Відхилено    
364. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
 
   Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
 
365. 4. Встановлення обставин, вказаних в пунктах 1 - 3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
 
   4. Встановлення обставин, вказаних в пунктах 1 - 3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
 
366. 5. Зловживання правом на відвід (безпідставний відвід, заявлення повторного відводу з тих самих підстав) тягне відповідальність, встановлену законом.
 
-261- Писаренко В.В.
Частину п’яту статті 39 виключити.
 
Враховано      
    -262- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
у частині 5 статті 39 після слів «з тих самих підстав» доповнити словами: «без додаткових доказів»
 
Відхилено    
    -263- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 39 частину п'яту виключити;
 
Враховано    
367. Стаття 40. Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу
 
-264- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Статтю 40 викласти у такій редакції:
«1. Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
2. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
3. Питання про відвід судді вирішує суддя при одноособовому розгляді справи або колегія суддів, які розглядають справу. У разі коли питання про відвід розглядається колегією суддів, суддя, якому заявлено відвід не приймає участі у розгляді цього питання. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
4. Якщо суддя при одноособовому розгляді справи приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він ухвалою суду зупиняє провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід здійснюється іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
5. Якщо колегія суддів, яка розглядає справу приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, суд своєю ухвалою відмовляє в задоволені заяви про відвід без зупинення провадження у справі та передачі заяви про відвід на розгляд до іншого суду. Ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід повинна бути вмотивована.
6. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.
7. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
8. Питання про відвід судді будь-якої з палат Верховного Суду розглядає безпосередньо палата в якій засідає суддя, якому заявлено відвід. У розгляді палатою питання про відвід не бере участь суддя, якому такий відвід заявлено.
9. Питання про відвід має бути вирішено у день надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід іншим суддею або суддею іншого суду, або палатою Верховного Суду - не пізніше п’яти днів із дня надходження заяви про відвід.
10. У разі коли суддя вбачає підстави для самовідводу, відвід розглядає інший суддя, суддя іншого суду, палата Верховного Суду, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
11. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
12. Питання про самовідвід та відвід судді, секретаря судового засідання, спеціаліста, перекладача вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду.»
 
Відхилено   Стаття 40. Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу
 
368. 1. Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
 
   1. Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
 
369. 2. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
 
   2. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
 
370. 3. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо приходить до висновку про його обґрунтованість.
 
   3. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо приходить до висновку про його обґрунтованість.
 
371. 4. Якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. В цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
 
-265- Геращенко А.Ю.
У частині четвертій слова «зупинення провадження» замінити на «оголошення перерви»
 
Відхилено   4. Якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. В цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
 
    -266- Геращенко А.Ю.
Останнє речення ч. 4 викласти наступним чином: «У разі заявлення такого відводу, він залишається без розгляду за ухвалою судді, яка не підлягає оскарженню.»
 
Відхилено    
372. 5. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід судді передається до суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.
 
-267- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
частину п'яту статті 40 після слів "для вирішення питання про відвід судді передається до суду" доповнити словами "відповідної інстанції";
 
Враховано   5. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід судді передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.
 
    -268- Левченко Ю.В.
Зміни до частини 5 статті 41 КАСУ в пункті 3 розділу 1 Законопроекту доповнити словами «з дотриманням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності судочинства».
 
Враховано частково    
373. 6. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. В такому разі положення частини четвертої та п'ятої цієї статті не застосовуються.
 
   6. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. В такому разі положення частини четвертої та п'ятої цієї статті не застосовуються.
 
374. 7. Питання про відвід судді Великої Палати розглядає Велика Палата. В розгляді Великою Палатою питання про відвід не бере участь суддя, якому такий відвід заявлено.
 
   7. Питання про відвід судді Великої Палати розглядає Велика Палата. В розгляді Великою Палатою питання про відвід не бере участь суддя, якому такий відвід заявлено.
 
375. 8. Суддя, якому передане на вирішення заява про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду, питання про відвід може вирішуватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
 
   8. Суддя, якому передане на вирішення заява про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду, питання про відвід може вирішуватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
 
376. 9. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу.
 
   9. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу.
 
377. 10. Суд, який розглядає заяву про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку учасників справи.
 
   10. Суд, який розглядає заяву про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку учасників справи.
 
378. 11. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
 
   11. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
 
379. 12. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
 
-269- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 40 доповнити частиною тринадятою наступного змісту:
«12. Заява про відвід, подана із порушенням строків, визначених абзацом першим частини третьої статті 40 цього Кодексу, розглядається складом суду, який здійснює розгляд справи.»
 
Відхилено   12. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
 
380. Стаття 41. Наслідки відводу (самовідводу) судді
 
   Стаття 41. Наслідки відводу (самовідводу) судді
 
381. 1. У разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
 
   1. У разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
 
382. 2. У разі задоволення відводу (самовідводу) комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
 
   2. У разі задоволення відводу (самовідводу) комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
 
383. 3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, за розпорядженням голови суду справа передається до іншого адміністративного суду в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
 
   3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, за розпорядженням голови суду справа передається до іншого адміністративного суду в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
 
384. Глава 4. Учасники судового процесу
 
   Глава 4. Учасники судового процесу
 
385. § 1. Учасники справи
 
   § 1. Учасники справи
 
386. Стаття 42. Склад учасників справи
 
   Стаття 42. Склад учасників справи
 
387. 1. Учасниками справи є сторони, треті особи.
 
-270- Долженков О.В.
Частину першу статті 42 викласти в такій редакції:
«1. Учасниками справи є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.»
 
Відхилено   1. Учасниками справи є сторони, треті особи.
 
    -271- Помазанов А.В.
частину першу статті 42 після слів «треті особи» доповнити словами «їхні представники та законні представники»
 
Відхилено    
    -272- Писаренко В.В.
Частину першу статті 42 викласти у такій редакції:
«1. Учасниками справи є сторони, треті особи, їх представники та законні представники»..
 
Відхилено    
    -273- Шпенов Д.Ю.
в частині першій статті 42 після слів «треті особи» доповнити словами «а також представники, органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб».
 
Відхилено    
388. 2. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
 
-274- Шаповалов Ю.А.
Нову частину 2 статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції законопроекту) викласти у такій редакції :
«2. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (представники, законні представники).»
 
Відхилено   2. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
 
    -275- Шпенов Д.Ю.
частину 2 статті 42 виключити.
 
Відхилено    
389. Стаття 43. Адміністративна процесуальна правосуб'єктність
 
   Стаття 43. Адміністративна процесуальна правосуб'єктність
 
390. 1. Здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
 
   1. Здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
 
391. 2. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
 
   2. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
 
392. 3. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
 
   3. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
 
393. Стаття 44. Права та обов'язки учасників справи
 
   Стаття 44. Права та обов'язки учасників справи
 
394. 1. Учасники справи мають рівні процесуальні права і обов'язки.
 
   1. Учасники справи мають рівні процесуальні права і обов'язки.
 
395. 2. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
 
   2. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
 
396. 3. Учасники справи мають право:
 
   3. Учасники справи мають право:
 
397. 1) знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
 
   1) знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
 
398. 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
 
   2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
 
399. 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
 
   3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
 
400. 4) знайомитися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
 
   4) знайомитися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
 
401. 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
 
   5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
 
402. 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
 
-276- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
у пункті 6 частини 1 статті 44 слово «законом» замінити словами: «цим Кодексом»;
 
Відхилено   6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
 
403. 4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
 
   4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
 
404. 5. Учасники справи зобов'язані:
 
   5. Учасники справи зобов'язані:
 
405. 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
 
   1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
 
406. 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
 
   2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
 
407. 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
 
   3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
 
408. 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
 
-277- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
у пункті 4 частини 5 статті 44 виключити слова: «не приховувати докази»;
 
Відхилено   4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
 
409. 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
 
   5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
 
410. 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
 
   6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
 
411. 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
 
   7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
 
412. 6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
 
-278- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину шосту статті 44 викласти у наступній редакції:
«6. За навмисне введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.»
 
Відхилено   6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
 
    -279- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину шосту статті 44 доповнити реченням наступного змісту:
«Адвокат не зобов’язаний повідомляти суду інформацію, яка може негативно вплинути на його клієнта або призведе до порушення адвокатської таємниці.»
 
Відхилено    
    -280- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
частину 6 статті 44 виключити з подальшою нумерацією у відповідному порядку.
 
Відхилено    
413. 7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватись до суду, а процесуальні дії вчинятись учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
 
-281- Яценко А.В.
у статті 44 частину сьому після слів «можуть подаватися до суду» доповнити словами «особами, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судові інформаційно-телекомунікаційній системі», після слів «учасниками справи» доповнити словами «які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судові інформаційно-телекомунікаційній системі»;
 
Відхилено   7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватись до суду, а процесуальні дії вчинятись учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
 
414. 8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватись учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
   8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватись учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
415. 9. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитись з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
   9. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитись з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
416. 10. Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи у разі їх подання до суду в електронній формі направляються іншим учасникам справи з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, якщо учаснику, що їх подає, відомі офіційні електронні адреси інших учасників справи. Якщо учаснику справи, що подає документи, не відомі офіційні електронні адреси таких учасників справи, або такі особи не мають офіційних електронних адрес, копії відповідних документів їм надсилає суд.
 
-282- Голуб В.В.
Друге речення частини 10 статті 44 проекту Кодексу адміністративного судочинства України викласти в наступній редакції:
«…Якщо учаснику справи, що подає документи, не відомо офіційні електронні адреси інших учасників справи, або такі особи не мають офіційних електронних адрес, копії відповідних документів їм надсилає такий учасник справи у паперовій формі.»
 
Відхилено      
    -283- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 44 частину десяту виключити. У зв'язку з цим частини одинадцяту та дванадцяту вважати відповідно частинами десятою та одинадцятою;
 
Враховано    
417. 11. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
 
-284- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у частині одинадцятій статті 44 після слів «справи в електронній формі, такі документи» та перед словами «електронним цифровим підписом» слово «скріплюються» замінити словом «посвідчуються»;
 
Відхилено   10. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
 
    -285- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у частині одинадцятій статті 44 після слів «справи в паперовій формі, такі документи» та перед словами «власноручним підписом учасника справи» слово «скріплюються» замінити словом «посвідчуються»;
 
Відхилено    
418. 12. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, скаржник мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
 
-286- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині одинадцятій слово "скаржник" замінити словами "особа, що подала скаргу";
 
Враховано   11. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, що подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
 
    -287- Яценко А.В.
У статті 44 у частині дванадцятій після слова «мають» доповнити словом «право», після слів «письмові докази» слово «виключно» виключити;
 
Відхилено    
419. Стаття 45. Неприпустимість зловживання процесуальними правами
 
-288- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Статтю 45 виключити.
 
Відхилено   Стаття 45. Неприпустимість зловживання процесуальними правами
 
420. 1. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
 
   1. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
 
421. 2. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
 
-289- Мартовицький А.В.
Частину 2 статті 45 пункту 3 законопроекту викласти в новій редакції:
«2. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання декількох позовів до одного й того ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
2) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі»
 
Відхилено   2. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
 
    -290- Шпенов Д.Ю.
частину 2 статті 45 виключити.
 
Відхилено    
422. 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
 
-291- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
У п.1 ч. 2 ст. 45 виключити: «заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення»
 
Відхилено   1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
 
    -292- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
пункт 1 частини другої статті 45 після слів "яке вже вирішено судом" доповнити словами "за відсутності інших підстав або нових обставин";
 
Враховано    
    -293- Сажко С.М.
В пункті 1 частини 2 статті 45 пункту 3 законопроекту слова «або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення» виключити.
 
Відхилено    
423. 2) подання декількох позовів до одного й того ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
 
-294- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
У п. 2 ч. 2 ст. 45 виключити: «або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями»
 
Відхилено   2) подання декількох позовів до одного й того ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
 
    -295- Сажко С.М.
В пункті 2 частини 2 статті 45 пункту 3 законопроекту слова «або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями» виключити.
 
Відхилено    
424. 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
 
-296- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Пункт 3 частини другої статті 45 виключити.
 
Відхилено   3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
 
    -297- Геращенко А.Ю.
Пункт 3 ч. 2 ст. 45 виключити
 
Відхилено    
    -298- Яценко А.В.
у частині другій статті 45 пункт 3) викласти в такій редакції:
«3) подання необґрунтованого позову»;
 
Відхилено    
425. 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи в якості відповідача (співвідповідача) з тією ж метою;
 
-299- Яценко А.В.
у частині другій статті 45 у пункті 4 слова «або штучне» виключити, слова «завідомо безпідставне» замінити словом «необґрунтоване»;
 
Відхилено   4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи в якості відповідача (співвідповідача) з тією ж метою;
 
426. 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
 
   5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
 
427. 3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
 
-300- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 3 ст. 45 викласти в редакції: «3) подання позову за відсутності предмета»
 
Відхилено   3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
 
    -301- Геращенко А.Ю.
Частину 3 ст. 45 виключити
 
Відхилено    
    -302- Шпенов Д.Ю.
частину 3 статті 45 виключити.
 
Відхилено    
428. 4. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальним правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
 
-303- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Доповнити статтю 45 частиною п’ятою наступного змісту:
«5. У випадку виявлення зловживання процесуальними правами, передбаченими пунктом 4 частини другої цієї статті суд, за клопотанням будь-якої сторони або за власної ініціативи, передає справу в провадження того судді, якого було визначено для розгляду першої із поданих однакових або аналогічних позовних заяв.»
 
Відхилено   4. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальним правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
 
    -304- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
Ч. 4 ст. 45 – виключити
 
Відхилено    
    -305- Шпенов Д.Ю.
частину 4 статті 45 виключити.
 
Відхилено    
429. Стаття 46. Сторони
 
   Стаття 46. Сторони
 
430. 1. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
 
-306- Голуб В.В.
Частину 1 статті 46 проекту Кодексу адміністративного судочинства України доповнити наступний речення:
«…Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів»
 
Відхилено   1. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
 
431. 2. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
 
   2. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
 
432. 3. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
 
   3. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
 
433. 4. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
 
   4. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
 
434. 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання;
 
   1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання;
 
435. 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання;
 
   2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання;
 
436. 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
 
-307- Паламарчук М.П.
Пункт 3 частини четвертої статті 46 викласти в такій редакції:
«3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України».
 
Враховано   3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;
 
437. 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
 
   4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
 
438. 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
 
   5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
 
439. Стаття 47. Процесуальні права та обов'язки сторін
 
   Стаття 47. Процесуальні права та обов'язки сторін
 
440. 1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше, ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
 
   1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше, ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
 
441. 2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
 
   2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
 
442. 3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
 
   3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
 
443. 4. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
 
   4. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
 
444. 5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
 
   5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
 
445. 6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
 
   6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
 
446. 7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
 
-308- Журжій А.В.
у частині 7 статті 47 слова "іншим учасникам справи" замінити словами "іншим учасникам справи, крім випадків, передбачених частиною дев’ятою статті 44 цього Кодексу";
 
Відхилено   7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
 
447. 8. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.
 
-309- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину восьму статті 47 доповнити реченням наступного змісту: "У спорах, в яких позивачем та відповідачем є суб'єкти владних повноважень, відповідач-суб'єкт владних повноважень також має право на подання зустрічного позову"
 
Відхилено   8. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.
 
448. Стаття 48. Заміна неналежної сторони
 
   Стаття 48. Заміна неналежної сторони
 
449. 1. Суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
 
   1. Суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
 
450. 2. Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.
 
   2. Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.
 
451. 3. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
 
   3. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
 
452. 4. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
 
   4. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
 
453. 5. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
 
-310- Журжій А.В.
у частині п'ятій статті 48 слова "у справі про підставу залучення такого співвідповідача" замінити словами "у справі про існування обставин, що стали підставою залучення такого співвідповідача";
 
Відхилено   5. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
 
454. 6. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
 
   6. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
 
455. 7. Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
 
   7. Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
 
456. 8. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
 
   8. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
 
457. Стаття 49. Треті особи
 
   Стаття 49. Треті особи
 
458. 1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
 
-311- Голуб В.В.
У частині 1 статті 49 проекту Кодексу адміністративного судочинства України слова «…до початку першого судового засідання…» замінити словами «…не пізніше 20 днів після відкриття провадження у справі…»
 
Відхилено   1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
 
    -312- Мартовицький А.В.
В частині 1 статті 49 пункту 3 законопроекту слова «до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження» виключити.
 
Відхилено    
    -313- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у частині першій статті 49 слова «до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження» виключити;
 
Відхилено    
    -314- Довбенко М.В.
В частині 1 статті 49 слова «до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження» замінити на слова «до ухвалення судом рішення».
 
Відхилено    
    -315- Ківалов С.В.
в реченні третьому частини першої статті 49 слова «за клопотанням учасника» - виключити;
 
Відхилено    
    -316- Сажко С.М.
В частині 1 статті 49 пункту 3 законопроекту слова «закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження» замінити словами «закінчення розгляду справи по суті»
 
Відхилено    
459. 2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
 
-317- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
У частині другій статті 49 слова: "до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження" замінити на слова "до закінчення розгляду справи по суті".
 
Відхилено   2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
 
    -318- Голуб В.В.
У частині 2 статті 49 проекту Кодексу адміністративного судочинства України слова «…до початку першого судового засідання…» замінити словами «…не пізніше 20 днів після відкриття провадження у справі…»
 
Відхилено    
    -319- Довбенко М.В.
В частині 2 статті 49 слова «до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження» замінити на слова «до ухвалення судом рішення».
 
Відхилено    
    -320- Сажко С.М.
В частині 2 статті 49 пункту 3 законопроекту слова «закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження» замінити словами «закінчення розгляду справи по суті»
 
Відхилено    
460. 3. Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучене як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою.
 
   3. Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучене як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою.
 
461. 4. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
 
   4. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
 
462. 5. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
 
-321- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 49 доповнити частиною шостою наступного змісту:
"6. Депутат місцевої ради, який був суб'єктом подання рішення місцевої ради, яке було оскаржено, має право на вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача."
 
Відхилено   5. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
 
463. Стаття 50. Наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
 
   Стаття 50. Наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
 
464. 1. Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право відносно третьої особи, або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
 
-322- Журжій А.В.
у другому реченні частини першої статті 50 слова "про залучення якої як третьої особи подана заява" замінити словами "про залучення якої як третьої особи була подана заява, крім випадків, передбачених частиною дев’ятою статті 44 цього Кодексу";
 
Відхилено   1. Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право відносно третьої особи, або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
 
465. 2. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
 
   2. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
 
466. Стаття 51. Права та обов'язки третіх осіб
 
   Стаття 51. Права та обов'язки третіх осіб
 
467. 1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають права позивача.
 
   1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають права позивача.
 
468. 2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов'язки, визначені у статті 44 цього Кодексу.
 
   2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов'язки, визначені у статті 44 цього Кодексу.
 
469. Стаття 52. Процесуальне правонаступництво
 
   Стаття 52. Процесуальне правонаступництво
 
470. 1. У разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
 
   1. У разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
 
471. Стаття 53. Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб
 
   Стаття 53. Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб
 
472. 1. У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
 
   1. У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
 
473. 2. З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до адміністративного суду з позовом, брати участь у розгляді справ за його позовом (заявою), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати адміністративному суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
 
   2. З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до адміністративного суду з позовом, брати участь у розгляді справ за його позовом (заявою), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати адміністративному суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
 
474. 3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
 
-323- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
частину третю статті 53 виключити;
 
Відхилено   3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
 
475. 4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
 
-324- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
частину четверту статті 53 виключити;
 
Відхилено   4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
 
476. 5. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
 
-325- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
частину п’яту статті 53 виключити;
 
Відхилено   5. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
 
477. Стаття 54. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб
 
   Стаття 54. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб
 
478. 1. Органи та особи, які визначені у статті 53 цього Кодексу і звертаються до адміністративного суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права закінчувати справу примиренням.
 
   1. Органи та особи, які визначені у статті 53 цього Кодексу і звертаються до адміністративного суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права закінчувати справу примиренням.
 
479. 2. Відмова органів та осіб, визначених у статті 53 цього Кодексу, від позову або зміна позовних вимог не позбавляє особу, в інтересах якої подано позовну заяву, права вимагати від суду розгляду справи, вирішення позову в попередньому обсязі.
 
   2. Відмова органів та осіб, визначених у статті 53 цього Кодексу, від позову або зміна позовних вимог не позбавляє особу, в інтересах якої подано позовну заяву, права вимагати від суду розгляду справи, вирішення позову в попередньому обсязі.
 
480. 3. Якщо фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подано позовну заяву, не підтримує заявлені позовні вимоги, суд залишає позовну заяву без розгляду.
 
   3. Якщо фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подано позовну заяву, не підтримує заявлені позовні вимоги, суд залишає позовну заяву без розгляду.
 
481. 4. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.
 
-326- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
частину четверту статті 54 виключити; у зв’язку з цим частину п’яту вважати частиною четвертою;
 
Відхилено   4. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.
 
482. 5. Органи та особи, визначені у статті 53 цього Кодексу, які не брали участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами, вступу в розгляд справи за позовом (заявою) іншої особи мають право знайомитися з матеріалами справи в адміністративному суді та робити їх копії.
 
   5. Органи та особи, визначені у статті 53 цього Кодексу, які не брали участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами, вступу в розгляд справи за позовом (заявою) іншої особи мають право знайомитися з матеріалами справи в адміністративному суді та робити їх копії.
 
483. Прокурор користується таким самим правом з метою вирішення питання про вступ у справу за позовом (заявою) іншої особи.
 
-327- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
у частині п’ятій статті 54 абзац 2 виключити;
 
Відхилено   Прокурор користується таким самим правом з метою вирішення питання про вступ у справу за позовом (заявою) іншої особи.
 
484. § 2. Представники
 
-328- Довбенко М.В.
Змінити назву параграфу 2 із «Представники» на «Ведення справи у суді».
 
Відхилено   § 2. Представники
 
485. Стаття 55. Участь у справі представника
 
-329- Довбенко М.В.
Змінити назву статті 55 із «Участь у справі представника» на «Особиста участь та представники».
 
Відхилено   Стаття 55. Участь у справі представника
 
486. 1. Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
 
-330- Довбенко М.В.
В частині 1 статті 55 слово « (самопредставництво)» виключити.
 
Відхилено   1. Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
 
487. 2. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
 
-331- Довбенко М.В.
В частині 3 статті 55 після слів «бере участь у справі» додати слово «особисто».
 
Відхилено   2. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
 
488. 3. Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
 
-332- Довбенко М.В.
В частині 3 статті 55 слово «самопредставництво» змінити на слова «особиста участь».
 
Відхилено   3. Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
 
    -333- Довбенко М.В.
Частину 3 статті 55 доповнити новим реченням наступного змісту: «Повноваження керівника або члена виконавчого органу юридичної особи мають бути підтверджені даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.».
 
Відхилено    
489. 4. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
 
-334- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині четвертій статті 55 слова "місцевого самоврядування" замінити словами "орган місцевого самоврядування";
 
Враховано   4. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
 
490. Стаття 56. Законні представники
 
   Стаття 56. Законні представники
 
491. 1. Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
 
   1. Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
 
492. 2. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
 
   2. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
 
493. 3. Суд з метою захисту прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, та які беруть участь у справі, може залучити до участі у справі їхніх законних представників.
 
   3. Суд з метою захисту прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, та які беруть участь у справі, може залучити до участі у справі їхніх законних представників.
 
494. 4. У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, а також у разі, якщо законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження у справі та ініціює перед органами опіки і піклування чи іншими органами, визначеними законом, питання про призначення чи заміну законного представника.
 
   4. У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, а також у разі, якщо законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження у справі та ініціює перед органами опіки і піклування чи іншими органами, визначеними законом, питання про призначення чи заміну законного представника.
 
495. 5. Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.
 
   5. Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.
 
496. 6. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді.
 
   6. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді.
 
497. 7. Якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд може залучити до участі у справі відповідний орган чи особу, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб.
 
   7. Якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд може залучити до участі у справі відповідний орган чи особу, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб.
 
498. Стаття 57. Особи, які можуть бути представниками
 
   Стаття 57. Особи, які можуть бути представниками
 
499. 1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
 
-335- Долженков О.В.
У частині першій статті 57 фразу «адвокат або законний представник» замінити фразою «адвокат, законний представник або представник за дорученням, який має вищу юридичну освіту»
 
Відхилено   1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
 
    -336- Довбенко М.В.
В частині 1 статті 57 після слова «адвокат» додати слова «, або уповноважений керівником юридичної особи (членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення) її працівник на підставі довіреності в порядку передоручення,».
 
Відхилено    
500. 2. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
 
-337- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У частині 2 статті 57 після слів «у справах» додати фразу: «малозначних спорів, щодо виборів та референдумів, захисту соціальних прав»
 
Відхилено   2. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
 
501. 3. Органи або інші особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі.
 
   3. Органи або інші особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі.
 
502. 4. Одна й та сама особа може бути одночасно представником або декількох позивачів, або декількох відповідачів, або декількох третіх учасників справи на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.
 
   4. Одна й та сама особа може бути одночасно представником або декількох позивачів, або декількох відповідачів, або декількох третіх учасників справи на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.
 
503. Стаття 58. Особи, які не можуть бути представниками
 
   Стаття 58. Особи, які не можуть бути представниками
 
504. 1. Не можуть бути представниками в суді особи, які беруть участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок.
 
-338- Писаренко В.В.
Частину першу статті 58 викласти у новій редакції:
«1. Не можуть бути представниками в суді особи, які діють в цій справі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, експерт з питань права, спеціаліст, свідок»..
 
Відхилено   1. Не може бути представником в суді особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок, або є помічником судді, що розглядає справу.
 
    -339- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
частину першу статті 58 доповнити словами "або є помічником судді, що розглядає справу";
 
Враховано    
505. 2. Особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.
 
   2. Особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.
 
506. 3. Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідних органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні представники сторони чи третьої особи.
 
   3. Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідних органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні представники сторони чи третьої особи.
 
507. Стаття 59. Документи, що підтверджують повноваження представників
 
   Стаття 59. Документи, що підтверджують повноваження представників
 
508. 1. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
 
   1. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
 
509. 1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
 
   1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
 
510. 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
 
   2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
 
511. 2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
 
   2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
 
512. У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи.
 
-340- Довбенко М.В.
Абзац 2 частини 2 статті 59 виключити.
 
Відхилено   У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи.
 
513. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
 
   Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
 
514. 3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
 
-341- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
частину третю статті 59 після слів "видається за підписом" доповнити словами " (електронним цифровим підписом)";
 
Враховано   3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
 
515. 4. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
 
-342- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У частині 4 статті 59 перед словами «або ордером» доповнити слово «договором».
 
Відхилено   4. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
 
    -343- Журжій А.В.
у статті 59 частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Повноваження адвоката як представника підтверджуються:
1) договором про надання правничої допомоги; або
2) довіреністю; або
3) ордером; або
4) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги";
 
Відхилено    
516. 5. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
 
   5. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
 
517. 6. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
 
-344- Журжій А.В.
у статті 59 у частині шостій слова "копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку" замінити словами "копії з них, засвідчені у визначеному законодавством порядку";
 
Відхилено   6. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
 
518. 7. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
-345- Журжій А.В.
у статті 59 у частині сьомій слова "він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі" замінити словами "він може додати до неї один із документів, який зазначений в частині четвертій цієї статті, в електронній формі";
 
Відхилено   7. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
519. 8. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання, він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
 
   8. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання, він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
 
520. 9. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
   9. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
521. Стаття 60. Повноваження представника в суді
 
   Стаття 60. Повноваження представника в суді
 
522. 1. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
 
   1. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
 
523. 2. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
 
-346- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Частину 2 статті 60 доповнити словами: «в укладеному договорі».
 
Відхилено   2. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
 
524. 3. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви.
 
   3. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви.
 
525. 4. У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі він не може бути у цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.
 
   4. У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі він не може бути у цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.
 
526. 5. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від наданих йому повноважень визначаються Цивільним кодексом України.
 
   5. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від наданих йому повноважень визначаються Цивільним кодексом України.
 
527. § 3. Інші учасники судового процесу
 
   § 3. Інші учасники судового процесу
 
528. Стаття 61. Особи, які є іншими учасниками судового процесу
 
-347- Тригубенко С.М.
Статтю 61 проекту Кодексу адміністративного судочинства України викласти у наступній редакції:
«Стаття 61. Особи, які є іншими учасниками судового процесу
Учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, консультант з питань права, перекладач, спеціаліст.»
 
Відхилено   Стаття 61. Особи, які є іншими учасниками судового процесу
 
529. 1. Учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст.
 
-348- Алексєєв І.С.
у частині першій статті 61 слова «експерт з питань права» замінити словами «консультант з питань права»
 
Відхилено   1. Учасниками судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст.
 
    -349- Пономарьов О.С.
У частині першій статті 61 слова «експерт з питань права» замінити словами «консультант з питань права».
 
Відхилено    
    -350- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
У частині 1 статті 61 виключити слова: «експерт з питань права».
 
Відхилено    
530. Стаття 62. Помічник судді
 
   Стаття 62. Помічник судді
 
531. 1. Помічник судді забезпечує підготовку та організаційне забезпечення судового процесу.
 
   1. Помічник судді забезпечує підготовку та організаційне забезпечення судового процесу.
 
532. 2. Помічник судді:
 
   2. Помічник судді:
 
533. 1) бере участь у оформленні судових справ, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов'язаних із розглядом конкретної справи, виконавчих документів;
 
   1) бере участь у оформленні судових справ, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов'язаних із розглядом конкретної справи, виконавчих документів;
 
534. 2) здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим учасникам справи відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень;
 
   2) здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим учасникам справи відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень;
 
535. 3) виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ.
 
   3) виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ.
 
536. 3. Помічник судді за дорученням судді (головуючого у судовій колегії) може за відсутності секретаря судового засідання здійснювати його повноваження. Під час здійснення таких повноважень помічнику судді може бути заявлено відвід з підстав, визначених цим Кодексом для відводу секретаря судового засідання.
 
   3. Помічник судді за дорученням судді (головуючого у судовій колегії) може за відсутності секретаря судового засідання здійснювати його повноваження. Під час здійснення таких повноважень помічнику судді може бути заявлено відвід з підстав, визначених цим Кодексом для відводу секретаря судового засідання.
 
537. Стаття 63. Секретар судового засідання
 
   Стаття 63. Секретар судового засідання
 
538. 1. Секретар судового засідання:
 
   1. Секретар судового засідання:
 
539. 1) організовує направлення судових викликів і повідомлень;
 
-351- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині першій статті 63 пункт 1 викласти в такій редакції:
"1) здійснює судові виклики і повідомлення";
 
Враховано   1) здійснює судові виклики і повідомлення;
 
    -352- Журжій А.В.
пункт 1 статті 63 викласти в такій редакції:
"1) організовує направлення судових викликів і повідомлень, в тому числі повідомляє сторонам, їх представникам інформацію стосовно неможливості проведення судового засідання (підготовчого судового засідання)";
 
Відхилено    
540. 2) перевіряє, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, і доповідає про це головуючому;
 
-353- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині першій статті 63 у пункті 2 слова "викликаних у справі осіб" замінити словами "учасників судового процесу ";
 
Враховано   2) перевіряє, хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, і доповідає про це головуючому;
 
541. 3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами і проведення судового засідання в режимі відеоконференції;
 
   3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами і проведення судового засідання в режимі відеоконференції;
 
542. 4) забезпечує ведення протоколу судового засідання;
 
-354- Власенко С.В.
У п. 4 ст. 63 після «засідання» додати «стенограми»
 
Відхилено   4) забезпечує ведення протоколу судового засідання;
 
543. 5) забезпечує оформлення матеріалів адміністративної справи;
 
   5) забезпечує оформлення матеріалів адміністративної справи;
 
544. 6) виконує інші доручення головуючого у справі.
 
   6) виконує інші доручення головуючого у справі.
 
545. Стаття 64. Судовий розпорядник
 
   Стаття 64. Судовий розпорядник
 
546. 1. До участі в адміністративному процесі головуючим у судовому засіданні може залучатися судовий розпорядник.
 
   1. До участі в адміністративному процесі головуючим у судовому засіданні може залучатися судовий розпорядник.
 
547. 2. Судовий розпорядник:
 
   2. Судовий розпорядник:
 
548. 1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників судового процесу;
 
   1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників судового процесу;
 
549. 2) оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;
 
   2) оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;
 
550. 3) слідкує за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;
 
   3) слідкує за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;
 
551. 4) приймає від присутніх у залі учасників судового процесу та передає документи і матеріали суду під час судового засідання;
 
   4) приймає від присутніх у залі учасників судового процесу та передає документи і матеріали суду під час судового засідання;
 
552. 5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта;
 
   5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта;
 
553. 6) запрошує до зали судового засідання свідків та виконує розпорядження головуючого про приведення їх до присяги;
 
   6) запрошує до зали судового засідання свідків та виконує розпорядження головуючого про приведення їх до присяги;
 
554. 7) виконує інші розпорядження головуючого, пов'язані із забезпеченням умов, необхідних для розгляду адміністративної справи.
 
   7) виконує інші розпорядження головуючого, пов'язані із забезпеченням умов, необхідних для розгляду адміністративної справи.
 
555. 3. Вимоги судового розпорядника, пов'язані із виконанням обов'язків, встановлених цією статтею, є обов'язковими для учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та інших осіб, присутніх у залі судового засідання.
 
   3. Вимоги судового розпорядника, пов'язані із виконанням обов'язків, встановлених цією статтею, є обов'язковими для учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та інших осіб, присутніх у залі судового засідання.
 
556. 4. У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.
 
   4. У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.
 
557. Стаття 65. Свідок
 
   Стаття 65. Свідок
 
558. 1. Як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
 
   1. Як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
 
559. 2. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
 
   2. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
 
560. 3. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за викликом суду і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.
 
-355- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині третій слова "за викликом суду" замінити словами "за його викликом";
 
Враховано   3. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.
 
    -356- Журжій А.В.
в третьому реченні частини третьої статті 65 слова "похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин" замінити словами "похилий вік, інвалідність, віддаленість місця проживання або з інших поважних причин";
 
Відхилено    
561. 4. У разі неможливості прибуття до суду або участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.
 
-357- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині четвертій слово " або" замінити словом "та";
 
Враховано   4. У разі неможливості прибуття до суду та участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.
 
562. 5. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду.
 
   5. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду.
 
563. Стаття 66. Особи, які не можуть бути допитані як свідки
 
   Стаття 66. Особи, які не можуть бути допитані як свідки
 
564. 1. Не можуть бути допитані як свідки:
 
   1. Не можуть бути допитані як свідки:
 
565. 1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;
 
   1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;
 
566. 2) особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг посередництва (медіації) під час проведення досудового врегулювання спору, -про такі відомості;
 
-358- Алексєєв І.С.
у пункті 2 частини першої статті 66 слово «досудового» замінити словом «позасудового»
 
Враховано   2) особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг посередництва (медіації) під час проведення позасудового врегулювання спору, -про такі відомості;
 
    -359- Ківалов С.В.
пункт 2 частини першої статті 66 викласти у такій редакції:
«2) особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги та особи, що надавали послуги (допомогу) з медіації під час проведення позасудового врегулювання спору, – про такі відомості»;
 
Відхилено    
    -360- Шкрум А.І.
В пункті 2 частини 1 статті 66 слова «або послуг посередництва (медіації) під час проведення досудового» замінити словами «та особи, що надавали послуги (допомогу) з медіації під час проведення позасудового»;
 
Враховано частково    
567. 3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
 
   3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
 
568. 4) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, яка стала відома судді під час врегулювання спору за його участю;
 
-361- Яценко А.В.
у пункті 4) частини першої статті 66 слова «або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю» виключити;
 
Відхилено   4) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, яка стала відома судді під час врегулювання спору за його участю;
 
569. 5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
 
   5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
 
570. 2. Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.
 
   2. Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.
 
571. Стаття 67. Відмова свідка від давання показань на вимогу суду
 
   Стаття 67. Відмова свідка від давання показань на вимогу суду
 
572. 1. Свідок, який з'явився на вимогу суду, не має права відмовитися від давання показань, крім показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів.
 
   1. Свідок, який з'явився на вимогу суду, не має права відмовитися від давання показань, крім показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів.
 
573. 2. Свідок, який з'явився на вимогу суду, та відмовляється давати показання, зобов'язаний повідомити причини відмови.
 
   2. Свідок, який з'явився на вимогу суду, та відмовляється давати показання, зобов'язаний повідомити причини відмови.
 
574. Стаття 68. Експерт
 
-362- Тригубенко С.М.
Статтю 68 проекту Кодексу адміністративного судочинства України викласти у наступній редакції:
«Стаття 68. Експерт
1. Експертом є фізична особа, яка володіє спеціальними знаннями та відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу» і якій доручено провести дослідження для з’ясування фактичних даних та обставин, що мають значення для справи.
2. Експерт може залучатися судом або учасником справи.
3. Експерт зобов’язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
4. Експерт зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом та роз’яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників процесу. Експерт може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
5. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.
6. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, за зверненням якого проводилась експертиза, про її результати.
7. Призначений судом експерт не має права вступати у непередбачені порядком проведення судової експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи.
8. Експерт має право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;
2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків та вчиняти інші дії, пов’язані із проведенням експертизи, якщо експертиза призначена судом;
3) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;
4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об’єктів дослідження;
5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників процесу;
6) на оплату виконуваної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з проведенням експертизи і викликом до суду;
7) користуватися іншими правами, що встановлені Законом України «Про судову експертизу».
9. Експерт може відмовитися від надання висновку, якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань, або якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо не здійснено оплату за проведення експертизи. Повідомлення про неможливість надання висновку має бути вмотивованим.
10. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання своїх обов’язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов’язків – відповідальність, встановлену законом.»
 
Відхилено   Стаття 68. Експерт
 
575. 1. Експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи.
 
-363- Алексєєв І.С.
частину першу статті 68 викласти в такій редакції:
«1. Експертом є фізична особа, яка володіє спеціальними знаннями та відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу» і якій доручено провести дослідження для з’ясування фактичних даних та обставин, що мають значення для справи»
 
Відхилено   1. Експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи.
 
    -364- Помазанов А.В.
Частину першу статті 68 після слів «обставин справи» доповнити словами «атестована у встановленому законом порядку та має відповідну кваліфікацію.»
 
Відхилено    
    -365- Пономарьов О.С.
частину першу статті 68 викласти у такій редакції:
«1. Експертом є фізична особа, яка володіє спеціальними знаннями та відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу» і якій доручено провести дослідження для з’ясування фактичних даних та обставин, що мають значення для справи»
 
Відхилено    
576. 2. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.
 
-366- Алексєєв І.С.
у частині другій статті 68 слова «призначатися судом або залучатися учасником справи» замінити словами «залучатися судом або учасником справи»
 
Відхилено   2. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.
 
    -367- Пономарьов О.С.
у частині другій після слова «може» замінити словами «залучатися судом або учасником справи».
 
Відхилено    
577. 3. Експерт зобов'язаний дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
 
-368- Алексєєв І.С.
частину третю статті 68 після слова «зобов’язаний» доповнити словами «провести повне дослідження і»
 
Відхилено   3. Експерт зобов'язаний дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
 
    -369- Пономарьов О.С.
у частині третій після слова «зобов’язаний» доповнити словами «провести повне дослідження і».
 
Відхилено    
    -370- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
у частині 3 статті 68 перед словами «письмовий висновок» доповнити слово: «усний»;
 
Відхилено    
578. 4. Експерт зобов'язаний з'явитися до суду за викликом суду та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
-371- Алексєєв І.С.
у першому реченні частини четвертої статті 68 слова «за викликом до суду» замінити словами «за його викликом», а слово «справи» замінити словом «процесу»;
 
Відхилено   4. Експерт зобов'язаний з'явитися до суду за викликом суду та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
    -372- Алексєєв І.С.
у другому реченні частини четвертої статті 68 слова «за відсутності заперечень учасників справи» виключити;
 
Відхилено    
    -373- Пономарьов О.С.
у частині четвертій в кінці першого речення слово «справи» замінити словом «процесу».
 
Відхилено    
    -374- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
частину 4 статті 68 викласти у такій редакції:
«Експерт зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом надати усний висновок та роз'яснити свій письмовий висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.».
 
Відхилено    
579. 5. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.
 
   5. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.
 
580. 6. Експерт має право:
 
-375- Пономарьов О.С.
частину шосту викласти в наступній редакції:
«6. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, за зверненням якого проводилась експертиза, про її результати.»
 
Відхилено   6. Експерт має право:
 
581. 1) знайомитися з матеріалами справи;
 
-376- Алексєєв І.С.
пункт 1 частини шостої статті 68 викласти в такій редакції:
«1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;»
 
Відхилено   1) знайомитися з матеріалами справи;
 
582. 2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом;
 
-377- Алексєєв І.С.
пункт 2 частини шостої статті 68 після слова «зразків» доповнити словами «та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи»;
 
Відхилено   2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом;
 
583. 3) викладати у висновку експерта виявлені в ході проведення експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;
 
   3) викладати у висновку експерта виявлені в ході проведення експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;
 
584. 4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів дослідження;
 
   4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів дослідження;
 
585. 5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників справи та свідків;
 
-378- Алексєєв І.С.
у пункті 5 частини шостої статті 68 слова «справи та свідків» замінити словом «процесу»
 
Відхилено   5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників справи та свідків;
 
586. 6) користуватися іншими правами, що надані Законом України "Про судову експертизу".
 
-379- Алексєєв І.С.
У пункті 6 частини шостої статті 68 слово «надані» замінити словом «встановлені»
 
Відхилено   6) користуватися іншими правами, що надані Законом України "Про судову експертизу".
 
    -380- Алексєєв І.С.
Частину шосту статті 68 доповнити новим пунктом 6 такого змісту: «на оплату виконуваної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з проведенням експертизи і викликом до суду;»;
У зв’язку з цим пункт 6 вважати пунктом 7.
 
Відхилено    
587. 7. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом до суду.
 
-381- Алексєєв І.С.
частину сьому статті 68 викласти в такій редакції:
«7. Експерт може відмовитися від надання висновку, якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань, або якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо не здійснено оплату за проведення експертизи. Повідомлення про неможливість надання висновку має бути вмотивованим»
 
Відхилено   7. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викликом до суду.
 
    -382- Пономарьов О.С.
частину сьому викласти в наступній редакції:
«7. Призначений судом експерт не має права вступати у непередбачені порядком проведення судової експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи».
 
Відхилено    
588. 8. Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.
 
-383- Алексєєв І.С.
частину восьму викласти в такій редакції:
«8. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання своїх обов’язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов’язків – відповідальність, встановлену законом»
 
Відхилено   8. Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.
 
    -384- Пономарьов О.С.
частини вісім, дев’ять і десять викласти в наступній редакції:
8. Експерт має право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;
2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків та вчиняти інші дії, пов’язані із проведенням експертизи, якщо експертиза призначена судом;
3) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;
4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об’єктів дослідження;
5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників процесу;
6) на оплату виконуваної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з проведенням експертизи і викликом до суду;
7) користуватися іншими правами, що встановлені Законом України «Про судову експертизу»
9. Експерт може відмовитися від надання висновку, якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань, або якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо не здійснено оплату за проведення експертизи. Повідомлення про неможливість надання висновку має бути вмотивованим.
10. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання своїх обов’язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов’язків – відповідальність, встановлену законом».
 
Відхилено    
    -385- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
Доповнити статтю 68 частиною дев’ятою:
«9. До процесу може залучатись експерт з питань іноземного права. Така особа має мати науковий ступінь та має бути визнаним фахівцем у галузі іноземного права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань іноземного права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.»;
 
Відхилено    
589. Стаття 69. Експерт з питань права
 
-386- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Статтю 69 виключити.
 
Відхилено   Стаття 69. Експерт з питань права
 
    -387- Алексєєв І.С.
у назві статті 69 слово «експерт» замінити словом «консультант» у відповідних відмінках.
 
Відхилено    
    -388- Власенко С.В.
Ст. 69 – виключити
 
Відхилено    
    -389- Геращенко А.Ю.
Статтю 69 виключити, нумерацію інших статей привести до відповідності.
 
Відхилено    
    -390- Пономарьов О.С.
Назву і текст статті 69 викласти в такій редакції:
«Стаття 69. Консультант з питань права.
1. Як консультант з питань права може залучатися фізична особа що має спеціалізовані юридичні знання для надання консультацій щодо змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою їх застосування, доктриною у відповідній іноземній державі під час вчинення процесуальних дій.
Рішення про допуск до участі в справі консультанта з питань права та долучення його консультаційного висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
2. Консультаційний висновок з питань права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
3. Консультаційний висновок з питань права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду.
4. Суд може послатися в рішенні на консультаційний висновок з питань права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань».
 
Відхилено    
    -391- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Статтю 69 виключити.
 
Відхилено    
    -392- Тригубенко С.М.
Назву та статтю 69 проекту Кодексу адміністративного судочинства України викласти у наступній редакції:
«Стаття 69. Консультант з питань права.
1. Як консультант з питань права може залучатися фізична особа що має спеціалізовані юридичні знання для надання консультацій щодо змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою їх застосування, доктриною у відповідній іноземній державі під час вчинення процесуальних дій.
Рішення про допуск до участі в справі консультанта з питань права та долучення його консультаційного висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
2. Консультаційний висновок з питань права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
3. Консультаційний висновок з питань права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду.
4. Суд може послатися в рішенні на консультаційний висновок з питань права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.»
 
Відхилено    
    -393- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
статтю 69 виключити;
 
Відхилено    
    -394- Довбенко М.В.
Статтю 69 виключити.
 
Відхилено    
590. 1. Як експерт з питань права може залучатись особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
 
-395- Алексєєв І.С.
у частині першій статті 69 слово «експерт» замінити словом «консультант» у відповідних відмінках.
 
Відхилено   1. Як експерт з питань права може залучатись особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
2. Експерт з питань права зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати роз'яснення. За відсутності заперечень учасників справи експерт з питань права може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
3. Експерт з питань права має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями, а також право на оплату послуг та компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
 
    -396- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
статтю 69 доповнити новими частинами другою та третьою такого змісту:
"2. Експерт з питань права зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати роз'яснення. За відсутності заперечень учасників справи експерт з питань права може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
3. Експерт з питань права має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями, а також право на оплату послуг та компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду";
 
Враховано    
591. Стаття 70. Спеціаліст
 
   Стаття 70. Спеціаліст
 
592. 1. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).
 
   1. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).
 
593. 2. Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.
 
   2. Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.
 
594. 3. Спеціаліст зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз'яснення, у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу. За відсутності заперечень учасників справи спеціаліст може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
   3. Спеціаліст зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз'яснення, у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу. За відсутності заперечень учасників справи спеціаліст може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
595. 4. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду.
 
   4. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду.
 
596. Стаття 71. Перекладач
 
   Стаття 71. Перекладач
 
597. 1. Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
 
   1. Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
 
598. 2. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи, або призначається з ініціативи суду.
 
-397- Алексєєв І.С.
частину другу статті 71 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Участь перекладача, що володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими є обов’язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку встановленому законодавством.».
 
Враховано   2. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи, або призначається з ініціативи суду.
Участь перекладача, що володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими є обов’язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку встановленому законодавством.
 
599. 3. Перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право задавати питання з метою уточнення перекладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду.
 
-398- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині третій статті 71 слово "задавати" замінити словом "ставити";
 
Враховано   3. Перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право ставити питання з метою уточнення перекладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду.
 
600. 4. Перекладач зобов'язаний з'являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
   4. Перекладач зобов'язаний з'являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
601. Глава 5. Докази та доказування
 
   Глава 5. Докази та доказування
 
602. § 1. Основні положення про докази
 
   § 1. Основні положення про докази
 
603. Стаття 72. Поняття доказів
 
   Стаття 72. Поняття доказів
 
604. 1. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
 
-399- Помазанов А.В.
частину першу статті 72 викласти у такій редакції: «Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.»
 
Відхилено   1. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
 
605. 2. Ці дані встановлюються такими засобами:
 
   2. Ці дані встановлюються такими засобами:
 
606. 1) письмовими, речовими і електронними доказами;
 
   1) письмовими, речовими і електронними доказами;
 
607. 2) висновками експертів;
 
-400- Писаренко В.В.
Пункт другий частини другої статті 72 викласти у новій редакції:
«2) висновками експертів, а при застосуванні у справі права іноземної держави – висновками експертів з питань права»..
 
Відхилено   2) висновками експертів;
 
    -401- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Пункт 2 частини 2 статті 72 доповнити словами: «консультаціями спеціалістів».
 
Відхилено    
608. 3) показаннями свідків.
 
-402- Долженков О.В.
Частину другу статті 72 доповнити пунктом 4 такого змісту:
«4) поясненнями сторін, третіх осіб та їхніх представників.»
 
Відхилено   3) показаннями свідків.
 
    -403- Помазанов А.В.
пункт третій частини другої статті 72 перед словами «показаннями свідків» доповнити словами «поясненнями сторін, їхніх представників та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі»
 
Відхилено    
609. Стаття 73. Належність доказів
 
   Стаття 73. Належність доказів
 
610. 1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
 
   1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
 
611. 2. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
 
   2. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
 
612. 3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
 
   3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
 
613. 4. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
 
   4. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
 
614. Стаття 74. Допустимість доказів
 
   Стаття 74. Допустимість доказів
 
615. 1. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
 
   1. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
 
616. 2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
 
   2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
 
617. Стаття 75. Достовірність доказів
 
-404- Довбенко М.В.
Статтю 75 виключити.
 
Відхилено   Стаття 75. Достовірність доказів
 
618. 1. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
 
   1. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
 
619. Стаття 76. Достатність доказів
 
   Стаття 76. Достатність доказів
 
620. 1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу прийти до висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
 
   1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу прийти до висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
 
621. 2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
 
-405- Мартовицький А.В.
Частину 2 статті 76 пункту 3 законопроекту виключити.
 
Відхилено   2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
 
622. Стаття 77. Обов'язок доказування
 
   Стаття 77. Обов'язок доказування
 
623. 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
 
   1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
 
624. 2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
 
   2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
 
625. В таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
 
-406- Геращенко А.Ю.
В абзаці 2 ч. 2 ст. 77 виключити слова:»….за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин»
 
Відхилено   В таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
 
626. 3. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
 
   3. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
 
627. 4. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень прав позивача.
 
-407- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
У частині четвертій статті 77 після слів «окрім доказів на підтвердження» слова «порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень прав позивача» замінити на слова «обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів»;
 
Відхилено   4. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень прав позивача.
 
628. 5. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
 
-408- Лозовой А.С.
Статтю 77 доповнити новою частиною шостою:
«6. Суб’єкт владних повноважень після відкриття провадження у справі зобов’язаний невідкладно подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.»
 
Відхилено   5. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
 
629. Стаття 78. Підстави звільнення від доказування
 
   Стаття 78. Підстави звільнення від доказування
 
630. 1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
 
   1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
 
631. 2. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини або обставини, визнаної у результаті зловмисної домовленості її представника з іншою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.
 
-409- Довбенко М.В.
У частині 2 статті 78 слова «помилки, що має істотне значення» виключити.
 
Відхилено   2. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини або обставини, визнаної у результаті зловмисної домовленості її представника з іншою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.
 
632. 3. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
 
   3. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
 
633. 4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
 
   4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
 
634. 5. Обставини, встановлені щодо певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.
 
-410- Мартовицький А.В.
Частину 5 статті 78 пункту 3 законопроекту виключити.
 
Відхилено   5. Обставини, встановлені щодо певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.
 
635. 6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
 
-411- Журжій А.В.
частину шосту статті 78 викласти в такій редакції:
"6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, за умови, що суд досліджував обставини вчинення кримінального або адміністративного правопорушення".
 
Відхилено   6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
 
636. 7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
 
   7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
 
637. 8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом.
 
   8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом.
 
638. Стаття 79. Подання доказів
 
   Стаття 79. Подання доказів
 
639. 1. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
 
   1. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
 
640. 2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви та надати суду їх копії, відповідно до кількості учасників справи.
 
-412- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частини другу статті 89 викласти у наступній редакції:
«2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви або зазначити про наявність таких доказів та про строк їх подання до суду.»
 
Відхилено   2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
 
    -413- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у статті 79 у частині другій слова "та надати суду їх копії, відповідно до кількості учасників справи" виключити
 
Враховано    
    -414- Довбенко М.В.
У частині 2 статті 79 після слів «в інтересах інших осіб» додати слова «а також треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору,».
 
Відхилено    
    -415- Журжій А.В.
у статті 79 у частині другій слова "надати суду їх копії, відповідно до кількості учасників справи" замінити словами "надати суду їх копії, відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, передбачених частиною дев’ятою статті 44 цього Кодексу";
 
Відхилено    
641. 3. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
 
-416- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частини третю статті 89 викласти у наступній редакції:
«3. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи або зазначити про наявність таких доказів та про строк їх подання до суду.»
 
Відхилено   3. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
 
    -417- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині третій статті 79 слова "на предмет" замінити словами "щодо предмета";
 
Враховано    
642. 4. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
 
-418- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
частину четверту статті 79 законопроекту вважати частиною п’ятою з подальшою нумерацією у відповідному порядку;
додати частину 4 у такій редакції:
«Подання доказів у справі включає дії сторони з ознайомлення з доказами, що подаються інших учасників справи. Кожна сторона повинна представити учасникам справи для ознайомлення докази, на які вона посилається. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними, або містяться у відкритих державних реєстрах. У разі надмірного обсягу доказів або вони поданні в електронній формі, або є публічними суд за клопотанням інших учасників справи може надати час для ознайомлення з такими доказами.»
 
Відхилено   4. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
 
    -419- Довбенко М.В.
У частині 4 статті 79 слова «у встановлений законом строк» замінити на слова «у строк, встановлений частинами 2 та 3 цієї статті,»
 
Відхилено    
643. 5. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
 
-420- Довбенко М.В.
У частині 5 статті 79 слова «у встановлений законом строк» замінити на слова «у строк, встановлений частинами 2 та 3 цієї статті,».
 
Відхилено   5. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
 
644. 6. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.
 
   6. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.
 
645. 7. Якщо зі зміною предмета або підстав позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд, в залежності від таких обставин, встановлює строк подання додаткових доказів.
 
-421- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
частину сьому статті 79 після слів "або підстав позову" доповнити словами "або поданням зустрічного позову";
 
Враховано   7. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд, в залежності від таких обставин, встановлює строк подання додаткових доказів.
 
646. 8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
 
-422- Довбенко М.В.
У частині 8 статті 79 слова «у встановлений законом або судом строк,» замінити на слова «у строк, зазначений в частині 2 та 3 цієї статті, або строк, встановлений судом,».
 
Відхилено   8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
 
647. 9. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
 
-423- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
частину 9 виключити.
 
Відхилено   9. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
 
    -424- Довбенко М.В.
У частині 9 статті 79 слова «. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи» виключити;
 
Відхилено    
    -425- Довбенко М.В.
У частині 9 статті 79 слово «випадку» змінити на слово «випадків»;
 
Відхилено    
    -426- Довбенко М.В.
У частині 9 статті 79 слова «або обсяг доказів є надмірним,» виключити.
 
Відхилено    
    -427- Журжій А.В.
у статті 79 у першому реченні частини дев'ятої статті 79 слова "до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи" замінити словами замінити словами "до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи, крім випадків, передбачених частиною дев’ятою статті 44 цього Кодексу";
 
Відхилено    
648. 10. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
 
   10. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
 
649. Стаття 80. Витребування доказів
 
   Стаття 80. Витребування доказів
 
650. 1. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частині другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, що його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
 
-428- Голуб В.В.
Друге речення частини 1 статті 80 проекту Кодексу адміністративного судочинства України – виключити.
 
Відхилено   1. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частині другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, що його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
 
    -429- Геращенко А.Ю.
Виключити друге і третє речення частини 1 ст. 80
 
Відхилено    
651. 2. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
 
   2. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
 
652. 1) який доказ витребовується;
 
   1) який доказ витребовується;
 
653. 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
 
   2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
 
654. 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
 
   3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
 
655. 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
 
   4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
 
656. 3. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
 
-430- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
частину третю статті 80 законопроекту вважати частиною четвертою з подальшою нумерацією у відповідному порядку;
- додати частину 3 у такій редакції:
«Якщо у процесі судового розгляду стало відомо, що одна сторона у справі володіє необхідною інформацію, документами, речами, які не були представлені іншій стороні або суду і інша сторона не має змоги отримати їх у самостійному порядку, суд за клопотанням такої сторони, може зобов’язати сторону підготувати відповідні копії документів та направити їх іншій стороні або подати такі копії документів та речі безпосередньо до суду.»
 
Відхилено   3. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
 
657. 4. Суд може витребувати докази також до подання позову в порядку, встановленому статтями 114 - 117 цього Кодексу.
 
   4. Суд може витребувати докази також до подання позову в порядку, встановленому статтями 114 - 117 цього Кодексу.
 
658. 5. Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану особу.
 
   5. Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану особу.
 
659. 6. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
 
   6. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
 
660. 7. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
 
   7. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
 
661. 8. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
 
   8. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
 
662. 9. У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
 
   9. У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
 
663. Стаття 81. Огляд доказів за їх місцезнаходженням
 
   Стаття 81. Огляд доказів за їх місцезнаходженням
 
664. 1. Письмові, речові і електронні докази, які не можна доставити в суд, оглядаються за їх місцезнаходженням.
 
   1. Письмові, речові і електронні докази, які не можна доставити в суд, оглядаються за їх місцезнаходженням.
 
665. 2. Про час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.
 
-431- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
перше речення частини другої статті 81 викласти у такій редакції:
"2. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи";
 
Враховано   2. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.
 
666. 3. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.
 
   3. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.
 
667. 4. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо.
 
   4. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо.
 
668. 5. Якщо огляд проводиться за відсутності хоча б однієї із сторін, а також в інших випадках, коли суд визнає це за необхідне, здійснюється відеофіксація огляду технічними засобами.
 
-432- Довбенко М.В.
У частині 5 статті 81 слова «здійснюється відеофіксація» замінити на слова «суд забезпечує відеофіксацію».
 
Відхилено   5. Якщо огляд проводиться за відсутності хоча б однієї із сторін, а також в інших випадках, коли суд визнає це за необхідне, здійснюється відеофіксація огляду технічними засобами.
 
669. 6. Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право звертати увагу суду на ту чи іншу обставину, яка, на їх погляд, має значення для повноцінного проведення огляду, встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, робити свої зауваження щодо протоколу огляду.
 
   6. Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право звертати увагу суду на ту чи іншу обставину, яка, на їх погляд, має значення для повноцінного проведення огляду, встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, робити свої зауваження щодо протоколу огляду.
 
670. 7. В порядку, визначеному цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
 
   7. В порядку, визначеному цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
 
671. 8. Суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет за умови, якщо це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста.
 
   8. Суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет за умови, якщо це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста.
 
672. Стаття 82. Огляд речових доказів, що швидко псуються
 
   Стаття 82. Огляд речових доказів, що швидко псуються
 
673. 1. Речові докази, що швидко псуються, негайно оглядаються судом з повідомленням про призначений огляд учасників справи. Неявка цих осіб не перешкоджає огляду речових доказів.
 
   1. Речові докази, що швидко псуються, негайно оглядаються судом з повідомленням про призначений огляд учасників справи. Неявка цих осіб не перешкоджає огляду речових доказів.
 
674. 2. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді речових доказів, що швидко псуються, може бути залучено свідків, перекладачів, експертів, спеціалістів, а також здійснено фотографування і відеозапис.
 
   2. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді речових доказів, що швидко псуються, може бути залучено свідків, перекладачів, експертів, спеціалістів, а також здійснено фотографування і відеозапис.
 
675. 3. Огляд речових доказів, що швидко псуються, за їх місцезнаходженням здійснюється у порядку, встановленому статтею 81 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
 
-433- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
статтю 82 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:
"4. Після огляду ці речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані";
 
Враховано   3. Огляд речових доказів, що швидко псуються, за їх місцезнаходженням здійснюється у порядку, встановленому статтею 81 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
4. Після огляду ці речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані.
 
676. Стаття 83. Судові доручення щодо збирання доказів
 
   Стаття 83. Судові доручення щодо збирання доказів
 
677. 1. Суд, який розглядає справу або заяву про забезпечення доказів, у разі потреби збирання доказів за межами його територіальної юрисдикції доручає відповідному адміністративному суду провести певні процесуальні дії.
 
   1. Суд, який розглядає справу або заяву про забезпечення доказів, у разі потреби збирання доказів за межами його територіальної юрисдикції доручає відповідному адміністративному суду провести певні процесуальні дії.
 
678. 2. В ухвалі про судове доручення коротко викладається зміст справи, що розглядається, зазначаються учасники справи, вказуються обставини, що належить з'ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручення, зокрема, перелік питань, поставлених учасниками справи та судом свідку. Ухвала про судове доручення надсилається до адміністративного суду, який буде її виконувати, не пізніше наступного дня з дня її постановлення та є обов'язковою для нього.
 
   2. В ухвалі про судове доручення коротко викладається зміст справи, що розглядається, зазначаються учасники справи, вказуються обставини, що належить з'ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручення, зокрема, перелік питань, поставлених учасниками справи та судом свідку. Ухвала про судове доручення надсилається до адміністративного суду, який буде її виконувати, не пізніше наступного дня з дня її постановлення та є обов'язковою для нього.
 
679. Стаття 84. Виконання судових доручень щодо збирання доказів
 
   Стаття 84. Виконання судових доручень щодо збирання доказів
 
680. 1. Ухвала про судове доручення невідкладно виконується судом, якому вона адресована, за правилами цього Кодексу, які встановлюють порядок вчинення відповідних процесуальних дій.
 
   1. Ухвала про судове доручення невідкладно виконується судом, якому вона адресована, за правилами цього Кодексу, які встановлюють порядок вчинення відповідних процесуальних дій.
 
681. 2. У разі необхідності виконання судових доручень щодо збирання доказів здійснюється у судовому засіданні у встановленому цим Кодексом порядку. Учасники справи повідомляються про дату, час і місце вчинення процесуальної дії судом, який виконує доручення, проте їх неявка не є перешкодою для виконання доручення.
 
   2. У разі необхідності виконання судових доручень щодо збирання доказів здійснюється у судовому засіданні у встановленому цим Кодексом порядку. Учасники справи повідомляються про дату, час і місце вчинення процесуальної дії судом, який виконує доручення, проте їх неявка не є перешкодою для виконання доручення.
 
682. 3. Про виконання або про неможливість виконання з об'єктивних причин судового доручення постановляється ухвала, яка з протоколами про вчинення процесуальних дій і всіма зібраними на виконання судового доручення матеріалами невідкладно надсилається до суду, що розглядає справу.
 
-434- Довбенко М.В.
Частину 3 статті 84 після слова «невідкладно» доповнити новими словами «, але не пізніше семи днів з дня надходження ухвали про судове доручення,».
 
Відхилено   3. Про виконання або про неможливість виконання з об'єктивних причин судового доручення постановляється ухвала, яка з протоколами про вчинення процесуальних дій і всіма зібраними на виконання судового доручення матеріалами невідкладно надсилається до суду, що розглядає справу.
 
683. 4. Якщо учасник справи чи свідок, що дали пояснення або показання суду, який виконував окреме доручення, з'являться до суду, що розглядає справу, то вони дають пояснення і показання у загальному порядку.
 
   4. Якщо учасник справи чи свідок, що дали пояснення або показання суду, який виконував окреме доручення, з'являться до суду, що розглядає справу, то вони дають пояснення і показання у загальному порядку.
 
684. Стаття 85. Звернення адміністративного суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави
 
   Стаття 85. Звернення адміністративного суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави
 
685. 1. У разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
   1. У разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
686. 2. Судове доручення про надання правової допомоги надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
 
   2. Судове доручення про надання правової допомоги надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
 
687. Стаття 86. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги
 
   Стаття 86. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги
 
688. 1. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.
 
   1. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.
 
689. 2. У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:
 
   2. У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:
 
690. 1) назва суду, що розглядає справу;
 
   1) назва суду, що розглядає справу;
 
691. 2) за наявності міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, -посилання на його положення;
 
   2) за наявності міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, -посилання на його положення;
 
692. 3) найменування справи, що розглядається;
 
   3) найменування справи, що розглядається;
 
693. 4) прізвище, ім'я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження та інші дані, необхідні для виконання доручення;
 
   4) прізвище, ім'я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження та інші дані, необхідні для виконання доручення;
 
694. 5) процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;
 
   5) процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;
 
695. 6) чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
 
   6) чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
 
696. 7) інші дані, якщо це визначено відповідним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, що виконуватиме доручення.
 
   7) інші дані, якщо це визначено відповідним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, що виконуватиме доручення.
 
697. 3. Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
   3. Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
698. 4. Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.
 
   4. Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.
 
699. 5. Витрати, пов'язані з направленням доручення, покладаються на позивача та розподіляються при прийнятті рішення, постанови, ухвали в порядку статті 139 цього Кодексу.
 
   5. Витрати, пов'язані з направленням доручення, покладаються на позивача та розподіляються при прийнятті рішення, постанови, ухвали в порядку статті 139 цього Кодексу.
 
700. Стаття 87. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів
 
   Стаття 87. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів
 
701. 1. Суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами.
 
-435- Власенко С.В.
Ст. 87 доповнити ч. 1: «1. Оцінка доказів - стадія судового розгляду під час якої суд визначає кількість, якість та властивості доказів, наданих учасниками судового розгляду, яка є завершальною стадією перевірки обставин доказами.»
 
Відхилено   1. Суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами.
 
702. 2. Судове доручення не приймається до виконання у разі, якщо воно:
 
   2. Судове доручення не приймається до виконання у разі, якщо воно:
 
703. 1) може призвести до порушення суверенітету України або створити загрозу її національній безпеці;
 
   1) може призвести до порушення суверенітету України або створити загрозу її національній безпеці;
 
704. 2) не належить до юрисдикції цього суду;
 
   2) не належить до юрисдикції цього суду;
 
705. 3) суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
   3) суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
706. 3. Виконання судового доручення здійснюється відповідно до цього Кодексу. На прохання іноземного суду процесуальні дії можуть вчинятися під час виконання судового доручення із застосуванням права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України.
 
   3. Виконання судового доручення здійснюється відповідно до цього Кодексу. На прохання іноземного суду процесуальні дії можуть вчинятися під час виконання судового доручення із застосуванням права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України.
 
707. 4. У разі надходження від іноземного суду прохання щодо особистої присутності його уповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання судового доручення суд, який виконує доручення, вирішує питання про надання згоди щодо такої участі.
 
   4. У разі надходження від іноземного суду прохання щодо особистої присутності його уповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання судового доручення суд, який виконує доручення, вирішує питання про надання згоди щодо такої участі.
 
708. 5. Виконання судового доручення підтверджується протоколом судового засідання, іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
 
-436- Власенко С.В.
Ч Ст. 87 доповнити новими частинами 5-9: «5. Суд при винесенні рішення має володіти мінімальною допустимою сукупністю належних доказів, у разі браку якої виключається визнання юридичного факту. Суд визначає сукупність чітких, співпадаючих висновків чи подібних неспростованих презумцій щодо факту як докази, що існують поза розумним сумнівом за умови відсутності сумнівів щодо малоймовірності альтернативних можливостей пояснення поданих доказів. У своєму рішенні суд викладає обґрунтування правильності висновків, прийнятих процесуальних рішень, отриманих за результатами судового розгляду, наводить докази, які стали основою для прийняття відповідного рішення, мотиви, з яких суд не бере до уваги окремі докази, вважає їх неналежними чи недопустимими, вказує на наявність чи відсутність обґрунтованої невизначеності у винуватості особи.
6. Після з’ясування обставин та перевірки їх доказами, суддя перераховує докази надані учасниками судового розгляду, надаючи кожного доказу окремо оцінку на предмет належності, допустимості, достовірності, а також визначає достатність і наявність взаємного зв'язку в сукупності доказів, формує перелік доказів, наданих сторонами, що зазначається в протоколі засідання. Суд порівнює докази із різних засобів доказування, виявляє спільну інформацію і суперечності, називає неналежні та недопустимі докази, підстави вважати їх такими, доведеності наявності доказів. Суд зберігає неупередженість і безсторонність при оцінці доказів, забезпечує об’єктивний розгляд доказів. Суд називає об’єктивні чинники вважати докази належними та допустимими.
7. Після формування переліку доказів, суд оголошує перерву до трьох днів для надання додаткових доказів сторонами. За клопотанням сторони перерву може бути продовжено до десяти днів. За клопотанням сторін провадження суд може не оголошувати перерву, про що постановляє ухвалу.
8. Після закінчення перерви, суд визначає обсяг доказів, які сторони додатково надають та проводить процедуру дослідження наданих доказів.
9. Після дослідження доказів, за відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення оцінки доказів.»
 
Відхилено   5. Виконання судового доручення підтверджується протоколом судового засідання, іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
 
709. 6. У разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного суду, суд в порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами, повертає таке доручення іноземному суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.
 
   6. У разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного суду, суд в порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами, повертає таке доручення іноземному суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.
 
710. Стаття 88. Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів
 
   Стаття 88. Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів
 
711. 1. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи.
 
   1. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи.
 
712. 2. Виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вручаються особисто фізичній особі чи її представникові або представникові юридичної особи під розписку.
 
   2. Виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вручаються особисто фізичній особі чи її представникові або представникові юридичної особи під розписку.
 
713. 3. У повістці, що направляється з метою виконання доручення іноземного суду про вручення документів, крім відомостей, зазначених у статті 125 цього Кодексу, додатково зазначається інформація про наслідки відмови від отримання документів та неявки до суду для отримання документів згідно із частинами п'ятою і шостою цієї статті.
 
   3. У повістці, що направляється з метою виконання доручення іноземного суду про вручення документів, крім відомостей, зазначених у статті 125 цього Кодексу, додатково зазначається інформація про наслідки відмови від отримання документів та неявки до суду для отримання документів згідно із частинами п'ятою і шостою цієї статті.
 
714. 4. У разі якщо особа, якій необхідно вручити виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під вартою або відбуває такий вид покарання, як довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, суд надсилає документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, до адміністрації місця тримання особи, яка здійснює їх вручення під розписку та невідкладно надсилає розписку і письмові пояснення цієї особи до суду.
 
   4. У разі якщо особа, якій необхідно вручити виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під вартою або відбуває такий вид покарання, як довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, суд надсилає документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, до адміністрації місця тримання особи, яка здійснює їх вручення під розписку та невідкладно надсилає розписку і письмові пояснення цієї особи до суду.
 
715. 5. У разі відмови особи отримати виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, суддя, уповноважений працівник суду або представник адміністрації місця тримання особи робить відповідну позначку на документах, що підлягають врученню. У такому разі документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими.
 
   5. У разі відмови особи отримати виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, суддя, уповноважений працівник суду або представник адміністрації місця тримання особи робить відповідну позначку на документах, що підлягають врученню. У такому разі документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими.
 
716. 6. У разі неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, у якому мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими.
 
   6. У разі неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, у якому мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими.
 
717. 7. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такі документи чи відмовилися від їх отримання або якщо така особа чи її представник, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, на якому має бути вручено виклик до суду чи інші документи, без поважних причин не з'явилися до суду, -у день такого судового засідання.
 
   7. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такі документи чи відмовилися від їх отримання або якщо така особа чи її представник, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, на якому має бути вручено виклик до суду чи інші документи, без поважних причин не з'явилися до суду, -у день такого судового засідання.
 
718. 8. Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів підтверджується протоколом судового засідання, у якому зазначаються заяви чи повідомлення, зроблені особами у зв'язку з отриманням документів, а також підтвердженням про повідомлення особи про необхідність явки до суду для отримання документів та іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
 
   8. Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів підтверджується протоколом судового засідання, у якому зазначаються заяви чи повідомлення, зроблені особами у зв'язку з отриманням документів, а також підтвердженням про повідомлення особи про необхідність явки до суду для отримання документів та іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.
 
719. Стаття 89. Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України
 
   Стаття 89. Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України
 
720. 1. Судове доручення про вручення документів громадянину України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно. Вручення документів здійснюється під розписку із зазначенням дня вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України.
 
   1. Судове доручення про вручення документів громадянину України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно. Вручення документів здійснюється під розписку із зазначенням дня вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України.
 
721. 2. Доручення суду про виконання певних процесуальних дій стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі, якщо це визначено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У разі вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинено процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються дата, час і місце виконання доручення.
 
-437- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
У частині другій слвоа «доручення суду» замінити сдовами «судове доручення»
 
Враховано   2. Судове доручення про виконання певних процесуальних дій стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі, якщо це визначено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У разі вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинено процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються дата, час і місце виконання доручення.
 
722. 3. Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи.
 
   3. Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи.
 
723. Стаття 90. Оцінка доказів
 
   Стаття 90. Оцінка доказів
 
724. 1. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
 
-438- Мартовицький А.В.
Частину 1 статті 90 пункту 3 законопроекту доповнити словами «з наданням належного обґрунтування своїх висновків»
 
Відхилено   1. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
 
725. 2. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
 
   2. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
 
726. 3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
 
-439- Довбенко М.В.
У частині 3 статті 90 слово «достовірність» виключити.
 
Відхилено   3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
 
727. 4. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
 
   4. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
 
728. § 2. Показання свідків
 
   § 2. Показання свідків
 
729. Стаття 91. Показання свідка
 
   Стаття 91. Показання свідка
 
730. 1. Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
 
   1. Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
 
731. 2. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
 
   2. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
 
732. 3. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.
 
-440- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
Частину третю статті 91 викласти у наступній редакції:
"3. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані."
 
Відхилено   3. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.
 
    -441- Журжій А.В.
частину третю статті 92 доповнити другим абзацом такого змісту:
"Якщо учасник справи не подав заяву про допит свідка з поважних причин в підготовчому провадженні, суд розглядає її в порядку та відповідно до вимог, встановлених статтею 204 цього Кодексу";
 
Відхилено    
733. Стаття 92. Виклик свідка
 
   Стаття 92. Виклик свідка
 
734. 1. Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
 
   1. Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
 
735. 2. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
 
   2. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
 
736. 3. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
 
   3. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
 
737. 4. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
 
   4. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
 
738. Стаття 93. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
 
-442- Власенко С.В.
Ст. 93 – виключити
 
Відхилено   Стаття 93. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
 
    -443- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Статтю 93 виключити.
 
Відхилено    
739. 1. Сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
 
   1. Сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
 
740. § 3. Письмові докази
 
   § 3. Письмові докази
 
741. Стаття 94. Письмові докази
 
   Стаття 94. Письмові докази
 
742. 1. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
 
   1. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
 
743. 2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
 
-444- Довбенко М.В.
У частині 2 статті 94 слово «подається» змінити на слова «може подаватися».
 
Відхилено   2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
 
744. 3. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
 
   3. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
 
745. 4. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
 
   4. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
 
746. 5. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
 
   5. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
 
747. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
 
   Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
 
748. 6. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
 
-445- Довбенко М.В.
У частині 6 статті 94 слова «не береться» замінити на слова «, із урахуванням обставин справи та інших доказів по справі, може не братися».
 
Відхилено   6. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
 
749. 7. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.
 
   7. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.
 
750. 8. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
   8. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
751. Стаття 95. Повернення оригіналів письмових доказів
 
   Стаття 95. Повернення оригіналів письмових доказів
 
752. 1. Оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.
 
   1. Оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.
 
753. § 4. Речові докази
 
   § 4. Речові докази
 
754. Стаття 96. Речові докази
 
   Стаття 96. Речові докази
 
755. 1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцем знаходження, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи.
 
   1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцем знаходження, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи.
 
756. Стаття 97. Зберігання речових доказів
 
   Стаття 97. Зберігання речових доказів
 
757. 1. Речові докази до набрання рішенням суду законної сили зберігаються в матеріалах справи або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду.
 
   1. Речові докази до набрання рішенням суду законної сили зберігаються в матеріалах справи або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду.
 
758. 2. Речові докази, які не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за місцем їх знаходження. Речові докази повинні бути докладно описані у протоколі огляду і, за необхідності та можливості, їх суттєві особливості сфотографовані або зафіксовані у відеозапису або в інший подібний спосіб, після чого вони підлягають опечатуванню. Протоколи огляду та зображення речового доказу додаються до матеріалів справи.
 
   2. Речові докази, які не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за місцем їх знаходження. Речові докази повинні бути докладно описані у протоколі огляду і, за необхідності та можливості, їх суттєві особливості сфотографовані або зафіксовані у відеозапису або в інший подібний спосіб, після чого вони підлягають опечатуванню. Протоколи огляду та зображення речового доказу додаються до матеріалів справи.
 
759. 3. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані.
 
   3. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані.
 
760. Стаття 98. Повернення речових доказів
 
   Стаття 98. Повернення речових доказів
 
761. 1. Речові докази повертаються судом після їх огляду і дослідження за клопотанням осіб, які їх надали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. В інших випадках речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, після набрання судовим рішенням законної сили.
 
   1. Речові докази повертаються судом після їх огляду і дослідження за клопотанням осіб, які їх надали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. В інших випадках речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, після набрання судовим рішенням законної сили.
 
762. 2. Речові докази, які є об'єктами, що вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються особам, які відповідно до закону мають право ними володіти. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання в експертній та науковій роботі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
   2. Речові докази, які є об'єктами, що вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються особам, які відповідно до закону мають право ними володіти. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання в експертній та науковій роботі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
763. § 5. Електронні докази
 
   § 5. Електронні докази
 
764. Стаття 99. Електронні докази
 
   Стаття 99. Електронні докази
 
765. 1. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатись, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах та ін.), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
 
-446- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
у частині 1 статті 99 після слова «метадані» доповнити словами: «державні реєстри»;
 
Відхилено   1. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатись, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах та ін.), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
 
766. 2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
 
-447- Довбенко М.В.
Частину 2 статті 99 доповнити абзацом 2 наступного змісту: «Допустимість інформація в електронній (цифровій) формі, як доказу, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, не може заперечуватися виключно на підставі того, що вона не має електронний цифровий підпис.».
 
Відхилено   2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
 
767. 3. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
 
-448- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
частину третю статті 99 законопроекту вважати частиною четвертою з подальшою нумерацією у відповідному порядку;
додати частину 3 у такій редакції:
«З електронними доказами, що містяться у відкритих державних реєстрах, баз даних на офіційних сайтах державних органів суд ознайомлюється в режимі он-лайн за посиланням в мережі Інтернет, яке надає учасник справи. Після ознайомлення з таким електронним доказом на вимогу суду документи та інформація, що містяться у відкритих державних реєстрах, баз даних на офіційних сайтах державних органах може бути роздрукована та надана суду учасником справи у паперових копіях. Додаткового завіряння такого документу з боку учасника справи не вимагається.»
 
Відхилено   3. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
 
768. 4. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
 
   4. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
 
769. 5. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
 
   5. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
 
770. Стаття 100. Зберігання та повернення оригіналів електронних доказів
 
   Стаття 100. Зберігання та повернення оригіналів електронних доказів
 
771. 1. Оригінали або копії електронних доказів зберігаються у суді в матеріалах справи.
 
   1. Оригінали або копії електронних доказів зберігаються у суді в матеріалах справи.
 
772. 2. За заявою особи, яка надала суду оригінал електронного доказу на матеріальному носії, суд повертає такий матеріальний носій, на якому міститься оригінал доказу, цій особі після дослідження вказаного електронного доказу, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія електронного доказу або витяг з нього.
 
   2. За заявою особи, яка надала суду оригінал електронного доказу на матеріальному носії, суд повертає такий матеріальний носій, на якому міститься оригінал доказу, цій особі після дослідження вказаного електронного доказу, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія електронного доказу або витяг з нього.
 
773. § 6. Висновок експерта
 
   § 6. Висновок експерта
 
774. Стаття 101. Вимоги до висновку експерта
 
-449- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
Статтю 101 викласти у такій редакції:
«1. Письмовий висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
2. Усний висновок експерта – це висновок, який наданий експертом у формі консультації та обґрунтованих відповідей на питання поставлені перед експертом, у судовому засіданні із фіксуванням його висновків у протоколі судового засідання.
3 Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
4. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
5. Висновок експерта викладається у письмовій формі або усній із занесенням в протокол і приєднується до справи.
6. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його письмового висновку.
7. У письмовому висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
8. Перед початком надання експертом усного висновку суд попереджає експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
9. У письмовому висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову від виконання покладених на нього обов'язків або ненадання письмового висновку у строк визначений судом без поважних причин.
10. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.»
 
Відхилено   Стаття 101. Вимоги до висновку експерта
 
775. 1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
 
   1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
 
776. 2. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
 
   2. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
 
777. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
 
-450- Журжій А.В.
абзац другий частини другої статті 101 викласти в такій редакції:
"Предметом висновку експерта не можуть бути питання права, за виключення випадків, передбачених частиною першою статті 112 цього Кодексу";
 
Відхилено   Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
 
778. 3. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
 
   3. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
 
779. 4. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
 
   4. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
 
780. 5. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
 
   5. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
 
781. 6. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
 
   6. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
 
782. 7. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
 
   7. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
 
783. 8. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
 
-451- Довбенко М.В.
У частині 8 статті 101 слова «має право включити до висновку свої міркування про ці обставини» замінити на слова «повинен окремо зазначити про такі обставини у висновку та має право окремо включити до висновку свої міркування про ці обставини. Міркування експерта щодо таких обставин не є доказом у справі».
 
Відхилено   8. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
 
784. Стаття 102. Призначення експертизи судом
 
   Стаття 102. Призначення експертизи судом
 
785. 1. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
 
   1. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
 
786. 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
 
   1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
 
787. 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих же питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
 
   2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих же питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
 
788. 2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
 
   2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
 
789. 3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
 
   3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
 
790. 4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
 
   4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
 
791. 5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або модифікації питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або модифікацію.
 
-452- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
у частині п'ятій статті 102 слова "модифікації", "модифікацію" замінити відповідно словами "зміни", "зміну";
 
Враховано   5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
 
792. 6. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
 
   6. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
 
793. 7. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
 
   7. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
 
794. Стаття 103. Ухвала про призначення експертизи
 
   Стаття 103. Ухвала про призначення експертизи
 
795. 1. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
 
   1. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
 
796. 2. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.
 
   2. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.
 
797. 3. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
 
   3. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
 
798. 4. У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз'яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій.

   4. У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз'яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій.