Кількість абзаців - 800 Таблиця поправок


Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (до розділу ІІІ проекту Закону (ч 3.2)) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. 6. Головуючий з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника справи може зняти питання, що не стосуються предмета спору, поставити питання учаснику судового процесу.
 		    6. Головуючий з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника справи може зняти питання, що не стосуються предмета спору, поставити питання учаснику судового процесу.
 
1. 7. Якщо сторони та інші учасники судового процесу, висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні".
 		    7. Якщо сторони та інші учасники судового процесу, висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні".
 
2. Стаття 210. Порядок з'ясування обставин справи та дослідження доказів
 		    Стаття 210. Порядок з'ясування обставин справи та дослідження доказів
 
3. 1. Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.
 		    1. Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.
 
4. 2. З урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з'ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі судового засідання.
 		    2. З урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з'ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі судового засідання.
 
5. Стаття 211. Дослідження доказів
 		    Стаття 211. Дослідження доказів
 
6. 1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
 		    1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
 
7. 2. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу прийнятого судового рішення.
 		 -1- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у частині другій статті 211 слово "прийнятого" замінити словом "ухваленого";
 		Враховано   2. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
 
8. 3. Речові, письмові та електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, визначених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.
 		    3. Речові, письмові та електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, визначених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.
 
9. 4. Відтворення аудіо- і відеозапису проводиться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально обладнаному для цього.
 		    4. Відтворення аудіо- і відеозапису проводиться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально обладнаному для цього.
 
10. 5. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових і електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.
 		 -2- Власенко С.В.
 Ст. 211 доповнити ч. 6: «6. Дослідивши докази у справі суд переходить до їх оцінки.
 		Відхилено   5. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових і електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.
 
11. Стаття 212. Порядок допиту свідків
 		    Стаття 212. Порядок допиту свідків
 
12. 1. Кожний свідок допитується окремо.
 		    1. Кожний свідок допитується окремо.
 
13. 2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.
 		    2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.
 
14. 3. Перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими учасниками справи, роз'яснює його права та обов'язки, встановлені статтею 65 цього Кодексу, з'ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань.
 		    3. Перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими учасниками справи, роз'яснює його права та обов'язки, встановлені статтею 65 цього Кодексу, з'ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань.
 
15. 4. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до такої присяги:
 		    4. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до такої присяги:
 
16. "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".
 		    "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".
 
17. 5. Присяга проголошується свідком усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.
 		    5. Присяга проголошується свідком усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.
 
18. 6. Допит свідка починається з пропозиції головуючого в судовому засіданні розповісти все, що йому відомо у цій справі, після чого першою йому задає питання особа, за клопотанням якої викликано свідка, а потім інші учасники справи.
 		    6. Допит свідка починається з пропозиції головуючого в судовому засіданні розповісти все, що йому відомо у цій справі, після чого першою йому задає питання особа, за клопотанням якої викликано свідка, а потім інші учасники справи.
 
19. 7. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати свідкові питання у будь-який час його допиту.
 		    7. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати свідкові питання у будь-який час його допиту.
 
20. 8. Головуючий у судовому засіданні та інші судді мають право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання учасників справи, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту учасниками справи.
 		    8. Головуючий у судовому засіданні та інші судді мають право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання учасників справи, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту учасниками справи.
 
21. 9. Головуючий має право за заявою учасників справи знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета спору.
 		    9. Головуючий має право за заявою учасників справи знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета спору.
 
22. 10. Допитаний свідок залишається у залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити такому свідку залишити залу судового засідання до закінчення розгляду справи за згодою сторін.
 		    10. Допитаний свідок залишається у залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити такому свідку залишити залу судового засідання до закінчення розгляду справи за згодою сторін.
 
23. 11. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням учасників справи або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть задавати питання сторони, інші учасники справи, а також суд.
 		    11. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням учасників справи або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть задавати питання сторони, інші учасники справи, а також суд.
 
24. 12. Суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях.
 		    12. Суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях.
 
25. 13. Свідок, який не може прибути у судове засідання внаслідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом за місцем його проживання (перебування).
 		    13. Свідок, який не може прибути у судове засідання внаслідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом за місцем його проживання (перебування).
 
26. Стаття 213. Використання свідком письмових записів
 		    Стаття 213. Використання свідком письмових записів
 
27. 1. Свідок, даючи показання, може користуватися записами лише в тих випадках, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці записи подаються судові та учасникам справи і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.
 		    1. Свідок, даючи показання, може користуватися записами лише в тих випадках, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці записи подаються судові та учасникам справи і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.
 
28. Стаття 214. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків
 		    Стаття 214. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків
 
29. 1. Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі.
 		    1. Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі.
 
30. 2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить їх до присяги.
 		    2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить їх до присяги.
 
31. 3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з дозволу суду задавати свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань.
 		    3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з дозволу суду задавати свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань.
 
32. 4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалений той чи інший учасник справи. Після його повернення до зали судового засідання головуючий повідомляє його про показання цього свідка і надає можливість задати йому питання.
 		    4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалений той чи інший учасник справи. Після його повернення до зали судового засідання головуючий повідомляє його про показання цього свідка і надає можливість задати йому питання.
 
33. Стаття 215. Оголошення показань свідків
 		    Стаття 215. Оголошення показань свідків
 
34. 1. Показання свідків, зібраних за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, при відкладенні розгляду справи або надані ними у судовому засіданні, в якому було прийнято скасоване рішення, повинні бути відтворені і досліджені в судовому засіданні, в якому постановлено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні виявилась неможливою. Учасники справи мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.
 		    1. Показання свідків, зібраних за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, при відкладенні розгляду справи або надані ними у судовому засіданні, в якому було прийнято скасоване рішення, повинні бути відтворені і досліджені в судовому засіданні, в якому постановлено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні виявилась неможливою. Учасники справи мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.
 
35. Стаття 216. Допит сторін, третіх осіб, їх представників як свідків
 		 -3- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Статтю 216 виключити.
 		Відхилено   Стаття 216. Допит сторін, третіх осіб, їх представників як свідків
 
    -4- Шпенов Д.Ю.
 статтю 216 виключити.
 		Відхилено    
36. 1. Якщо сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їх згодою можуть бути допитані як свідки згідно зі статтями 212 - 214 цього Кодексу.
 		    1. Якщо сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їх згодою можуть бути допитані як свідки згідно зі статтями 212 - 214 цього Кодексу.
 
37. Стаття 217. Дослідження письмових доказів
 		    Стаття 217. Дослідження письмових доказів
 
38. 1. Письмові докази, у тому числі протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів, за клопотанням учасника справи пред'являються йому для ознайомлення, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам чи перекладачам, або оголошуються в судовому засіданні.
 		 -5- Шпенов Д.Ю.
 в частині 1 статті 217 після слів «чи перекладачам» слово «або» замінити на «а також».
 		Відхилено   1. Письмові докази, у тому числі протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів, за клопотанням учасника справи пред'являються йому для ознайомлення, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам чи перекладачам, або оголошуються в судовому засіданні.
 
39. 2. Учасники справи можуть задавати питання свідкам, експертам, спеціалістам з приводу письмових доказів.
 		    2. Учасники справи можуть задавати питання свідкам, експертам, спеціалістам з приводу письмових доказів.
 
40. Стаття 218. Оголошення та дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції
 		    Стаття 218. Оголошення та дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції
 
41. 1. Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути досліджений у відкритому судовому засіданні або оголошений за клопотанням учасника справи тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України.
 		    1. Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути досліджений у відкритому судовому засіданні або оголошений за клопотанням учасника справи тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України.
 
42. Стаття 219. Дослідження речових та електронних доказів
 		    Стаття 219. Дослідження речових та електронних доказів
 
43. 1. Речові та електронні докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам справи, а в разі необхідності - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким подані для ознайомлення речові та електронні докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з доказом та його оглядом.
 		    1. Речові та електронні докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам справи, а в разі необхідності - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким подані для ознайомлення речові та електронні докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з доказом та його оглядом.
 
44. 2. Протоколи огляду речових та електронних доказів, складені в порядку забезпечення доказів, виконання судового доручення або за результатами огляду доказів на місці, за клопотанням учасника справи оголошуються в судовому засіданні. Учасники справи можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.
 		    2. Протоколи огляду речових та електронних доказів, складені в порядку забезпечення доказів, виконання судового доручення або за результатами огляду доказів на місці, за клопотанням учасника справи оголошуються в судовому засіданні. Учасники справи можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.
 
45. 3. Учасники справи можуть задавати питання з приводу речових та електронних доказів експертам, спеціалістам, свідкам, які їх оглядали.
 		    3. Учасники справи можуть задавати питання з приводу речових та електронних доказів експертам, спеціалістам, свідкам, які їх оглядали.
 
46. 4. Електронні письмові документи досліджуються в порядку, передбаченому для дослідження письмових доказів.
 		    4. Електронні письмові документи досліджуються в порядку, передбаченому для дослідження письмових доказів.
 
47. Стаття 220. Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження
 		    Стаття 220. Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження
 
48. 1. Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у протоколі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує пояснення учасників справи.
 		    1. Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у протоколі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує пояснення учасників справи.
 
49. 2. У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.
 		    2. У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.
 
50. 3. З метою з'ясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста.
 		    3. З метою з'ясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста.
 
51. 4. Під час дослідження звуко- чи відеозапису особистого характеру застосовуються правила цього Кодексу щодо дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції.
 		    4. Під час дослідження звуко- чи відеозапису особистого характеру застосовуються правила цього Кодексу щодо дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції.
 
52. Стаття 221. Дослідження висновку експерта
 		    Стаття 221. Дослідження висновку експерта
 
53. 1. Висновок експерта за клопотанням учасника справи оголошується в судовому засіданні.
 		    1. Висновок експерта за клопотанням учасника справи оголошується в судовому засіданні.
 
54. 2. Для роз'яснення і доповнення висновку експерта учасники справи, а також суд можуть задати експерту питання. Першими задають питання експертові особа, яка викликала експерта, та її представник, а потім інші учасники справи. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першими задають питання експертові позивач і його представник. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати експертові питання в будь-який час дослідження висновку експерта.
 		    2. Для роз'яснення і доповнення висновку експерта учасники справи, а також суд можуть задати експерту питання. Першими задають питання експертові особа, яка викликала експерта, та її представник, а потім інші учасники справи. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першими задають питання експертові позивач і його представник. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати експертові питання в будь-який час дослідження висновку експерта.
 
55. 3. Викладені письмово і підписані пояснення експерта приєднуються до справи.
 		    3. Викладені письмово і підписані пояснення експерта приєднуються до справи.
 
56. Стаття 222. Консультації та роз'яснення спеціаліста
 		 -6- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 у назві статті 222 після слова «роз’яснення» доповнити слово: «експерта»;
 		Відхилено   Стаття 222. Консультації та роз'яснення спеціаліста
 
57. 1. Під час дослідження доказів суд може скористатися технічною допомогою, усними консультаціями спеціаліста.
 		 -7- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 у частині 1 статті 222 після слова «консультаціями» доповнити слово: «експертів»;
 		Відхилено   1. Під час дослідження доказів суд може скористатися технічною допомогою, усними консультаціями спеціаліста.
 
58. 2. Спеціалісту можуть бути задані питання щодо суті наданої технічної допомоги, усних консультацій. Першими задають питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші учасники справи. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін, першими задають питання спеціалісту позивач і його представник. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати спеціалістові питання в будь-який час дослідження доказів.
 		 -8- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 частину 2 статті 222 викласти у такій редакції:
«Експерту, спеціалісту можуть бути задані питання щодо суті наданої технічної допомоги, усних консультацій. Першими задають питання особа, за клопотанням якої залучено експерта, спеціаліста, та її представник, а потім інші учасники справи. Якщо експерта, спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін, першими задають питання експерту, спеціалісту позивач і його представник. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати експертові, спеціалістові питання в будь-який час дослідження доказів.»
 		Відхилено   2. Спеціалісту можуть бути задані питання щодо суті наданої технічної допомоги, усних консультацій. Першими задають питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші учасники справи. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін, першими задають питання спеціалісту позивач і його представник. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати спеціалістові питання в будь-який час дослідження доказів.
 
59. Стаття 223. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні
 		    Стаття 223. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні
 
60. 1. Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.
 		    1. Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.
 
61. 2. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
 		    2. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
 
62. 3. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
 		    3. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
 
63. 4. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
 		    4. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
 
64. 5. Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті, суд може почати розгляд справи по суті спочатку.
 		    5. Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті, суд може почати розгляд справи по суті спочатку.
 
65. 6. Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.
 		    6. Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.
 
66. Стаття 224. Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами
 		    Стаття 224. Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами
 
67. 1. Після з'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні надає сторонам та іншим учасникам справи можливість дати додаткові пояснення.
 		    1. Після з'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні надає сторонам та іншим учасникам справи можливість дати додаткові пояснення.
 
68. 2. У зв'язку з додатковими поясненнями учасників справи суд може задавати питання іншим учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам.
 		    2. У зв'язку з додатковими поясненнями учасників справи суд може задавати питання іншим учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам.
 
69. 3. Вислухавши додаткові пояснення, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.
 		    3. Вислухавши додаткові пояснення, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.
 
70. § 4. Судові дебати та ухвалення рішення
 		    § 4. Судові дебати та ухвалення рішення
 
71. Стаття 225. Судові дебати
 		    Стаття 225. Судові дебати
 
72. 1. У судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, які досліджені в судовому засіданні.
 		    1. У судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, які досліджені в судовому засіданні.
 
73. 2. Кожному учаснику справи надається однаковий час для виступу з промовою в судових дебатах.
 		 -9- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину другу статті 225 викласти у наступній редакції:
"2. Кожна особа, яка бере участь у справі, має рівний час для виступу у судових дебатах. Цей час розподіляється між особою та всіма її представниками незалежно від їх кількості."
 		Відхилено   2. Кожному учаснику справи надається однаковий час для виступу з промовою в судових дебатах.
 
74. 3. У дебатах першим надається слово позивачеві, його представнику, а потім - відповідачеві, його представнику.
 		    3. У дебатах першим надається слово позивачеві, його представнику, а потім - відповідачеві, його представнику.
 
75. 4. Третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, її представник виступають після сторін у справі.
 		    4. Третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, її представник виступають після сторін у справі.
 
76. 5. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, їхні представники виступають у дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.
 		    5. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, їхні представники виступають у дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.
 
77. 6. За клопотанням сторін чи третіх осіб у дебатах можуть виступати лише їхні представники.
 		    6. За клопотанням сторін чи третіх осіб у дебатах можуть виступати лише їхні представники.
 
78. 7. Тривалість судових дебатів визначається головуючим з урахуванням думки учасників справи, виходячи з розумного часу для викладення учасниками справи їх позиції по справі. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється, або істотно виходить за визначені судом межі часу для викладення промов у судових дебатах. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.
 		 -10- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину сьому статті 225 викласти у наступній редакції:
«7. Тривалість судових дебатів визначається головуючим з урахуванням думки учасників справи, виходячи з розумного часу для викладення промов. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється, або істотно виходить за визначені судом межі часу для викладення промов у судових дебатах. Після виступів у дебатах сторони мають право обмінятися репліками у тому ж порядку, в якому вони виступали у судових дебатах. Тривалість реплік обмежується судом. При цьому кожний учасник справи має рівний час для репліки, який розподіляється між таким учасником та всіма його представниками, незалежно від їх кількості.»
 		Відхилено   7. Тривалість судових дебатів визначається головуючим з урахуванням думки учасників справи, виходячи з розумного часу для викладення учасниками справи їх позиції по справі. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється, або істотно виходить за визначені судом межі часу для викладення промов у судових дебатах. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.
 
    -11- Яценко А.В.
 статтю 225 доповнити частиною восьмою такого змісту:
«8. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.»;
 		Відхилено    
79. Стаття 226. Повернення до з'ясування обставин у справі
 		    Стаття 226. Повернення до з'ясування обставин у справі
 
80. 1. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться у загальному порядку.
 		    1. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться у загальному порядку.
 
81. Стаття 227. Вихід суду для ухвалення рішення
 		    Стаття 227. Вихід суду для ухвалення рішення
 
82. 1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (приміщення, спеціально призначеного для ухвалення судових рішень) для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний час його проголошення.
 		    1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (приміщення, спеціально призначеного для ухвалення судових рішень) для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний час його проголошення.
 
83. 2. Якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з'ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у цьому разі проводиться в межах, необхідних для з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.
 		    2. Якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з'ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у цьому разі проводиться в межах, необхідних для з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.
 
84. 3. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, оголошує перерву.
 		    3. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, оголошує перерву.
 
85. Стаття 228. Таємниця нарадчої кімнати
 		    Стаття 228. Таємниця нарадчої кімнати
 
86. 1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.
 		    1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.
 
87. 2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.
 		    2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.
 
88. 3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.
 		    3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.
 
89. Глава 7. Фіксування судового процесу
 		    Глава 7. Фіксування судового процесу
 
90. Стаття 229. Фіксування судового засідання технічними засобами
 		    Стаття 229. Фіксування судового засідання технічними засобами
 
91. 1. Суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 		 -12- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 . У ч. 1 ст. 229 після слова «систему» додати: «та за допомогою письмової стенограми.»
 		Відхилено   1. Суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
92. За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного запису.
 		 -13- Голуб В.В.
 Другий абзац частини 1 статті 229 проекту Кодексу адміністративного судочинства України викласти в наступній редакції:
«За наявності обґрунтованих заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу – таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного запису»
 		Відхилено   За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного запису.
 
93. 2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.
 		 -14- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 У ч. 2 ст. 229 після слова «запису» додати: «та за допомогою письмової стенограми.»
 		Відхилено   2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.
 
94. 3. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.
 		 -15- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 У ч. 3 ст. 229 після слова «засідання» додати: «стенограма судового засідання»
 		Відхилено   3. Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.
 
    -16- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину третю статті 229 викласти у такій редакції:
"3. Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи";
 		Враховано    
95. 4. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
 		 -17- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 Ч. 4 ст.229 – виключити
 		Відхилено   4. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
 
    -18- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 Ст. 229 доповнити новими частинами:
«4. Учасник справи має право отримати копію стенограми судового засідання, інформації з носія, на який здійснювався технічний запис судового процесу.
5. Розмір судового збору за видачу копії стенограми судового засідання, в електронній формі копії технічного запису судового засідання не стягується. В разі, якщо об’єм матеріалів є значним, може стягуватися плата за папір та ксерокопіювальні послуги, яка не перевищує рівень середньої ціни за однорідні послуги.»
 		Відхилено    
    -19- Тимошенко Ю.В.
Власенко С.В.
 Доповнити новою статтею 229-1: «Стаття 229-1 Стенограма судового засідання
1. По завершенню судового засідання аудітехнічний запис судового засідання за клопотанням учасників судового розгляду може бути роздруковано. Роздрукований аудітехнічниq запис вважається стенограмою судового засідання.
Стенограма має повністю відображати хід обговорень, всіх процесуальних дій та прийнятих рішень.
2. Стенограма засідань суду розміщується в Єдиній судовій інформаційній телекомунікаційній системі та перебуває у вільному доступі.
 		Відхилено    
    -20- Левченко Ю.В.
 Зміни до частини 4 статті 229 КАСУ в пункті 3 розділу 1 Законопроекту виключити.
 		Відхилено    
96. Стаття 230. Ведення протоколу судового засідання
 		    Стаття 230. Ведення протоколу судового засідання
 
97. 1. У судовому засіданні секретар забезпечує ведення протоколу судового засідання.
 		 -21- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину першу статті 230 доповнити абзацом наступного змісту:
"Учасники справи мають право просити про включення до протоколу інших відомостей. Секретар вносить такі відомості з дозволу головуючого."
 		Відхилено   1. У судовому засіданні секретар забезпечує ведення протоколу судового засідання.
 
98. 2. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості:
 		    2. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості:
 
99. 1) рік, місяць, число і місце судового засідання;
 		    1) рік, місяць, число і місце судового засідання;
 
100. 2) найменування адміністративного суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання;
 		    2) найменування адміністративного суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання;
 
101. 3) справа, що розглядається, ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи;
 		    3) справа, що розглядається, ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи;
 
102. 4) номер носія інформації;
 		 -22- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у частині другій статті 230 пункт 4 виключити. У зв'язку з цим пункти 5 – 9 цієї частини вважати відповідно пунктами 4 – 8;
 		Враховано      
103. 5) порядковий номер вчинення процесуальної дії;
 		    4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;
 
104. 6) назва процесуальної дії;
 		    5) назва процесуальної дії;
 
105. 7) час вчинення процесуальної дії;
 		    6) час вчинення процесуальної дії;
 
106. 8) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати;
 		 -23- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину другу статті 230 доповнити пунктами 7, 8 наступного змісту:
"7) зроблені учасниками справи заяви, клопотання та ставлення до них інших учасників процесу;
8) інші обставини, необхідні для правильного розуміння ходу судового засідання;"
у зв'язку із чим пункти 7, 8 вважати пунктами 9, 10.
 		Відхилено   7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати;
 
107. 9) інші відомості, встановлені цим Кодексом.
 		    8) інші відомості, встановлені цим Кодексом.
 
108. 3. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.
 		    3. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.
 
109. Стаття 231. Зауваження щодо технічного запису і протоколу судового засідання
 		    Стаття 231. Зауваження щодо технічного запису і протоколу судового засідання
 
110. 1. Учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом і протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їхньої неповноти або неправильності.
 		    1. Учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом і протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їхньої неповноти або неправильності.
 
111. 2. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису і протоколу судового засідання не пізніше п'яти днів з дня їх подання в порядку письмового провадження. За ініціативою суду, розгляд зауважень щодо технічного запису і протоколу судового засідання може здійснюватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 		    2. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису і протоколу судового засідання не пізніше п'яти днів з дня їх подання в порядку письмового провадження. За ініціативою суду, розгляд зауважень щодо технічного запису і протоколу судового засідання може здійснюватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 
112. 3. За наслідками розгляду постановляється відповідна ухвала.
 		 -24- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину третю статті 231 викласти в такій редакції:
"3. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою враховує зауваження або мотивовано відхиляє їх";
 		Враховано   3. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою враховує зауваження або мотивовано відхиляє їх.
 
113. 4. У разі пропущення строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.
 		    4. У разі пропущення строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.
 
114. Стаття 232. Відтворення та копіювання технічного запису судового засідання
 		    Стаття 232. Відтворення та копіювання технічного запису судового засідання
 
115. 1. Повне чи часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу учасника справи, або за ініціативою суду.
 		    1. Повне чи часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу учасника справи, або за ініціативою суду.
 
116. 2. Учасник справи має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис судового засідання.
 		 -25- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у частині другій статті 232 після слів «Учасник справи» та перед словами «має право отримати копію» додати слова «або інша особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи чи обов’язки (крім випадків, коли справа розглядалась у закритому судовому засіданні),»;
 		Відхилено   2. Учасник справи має право отримати копію технічного запису судового засідання.
 
    -26- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у частині другій статті 232 слова "інформації з носія, на який здійснювався технічний запис" замінити словами "технічного запису";
 		Враховано    
117. 3. Розмір судового збору за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом.
 		    3. Розмір судового збору за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом.
 
118. Стаття 233. Складення протоколу про вчинення окремої процесуальної дії
 		    Стаття 233. Складення протоколу про вчинення окремої процесуальної дії
 
119. 1. Про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення секретарем судового засідання складається протокол.
 		    1. Про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення секретарем судового засідання складається протокол.
 
120. 2. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення та при складенні протоколу можуть застосовуватися технічні засоби.
 		    2. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення та при складенні протоколу можуть застосовуватися технічні засоби.
 
121. 3. Протокол після його складення та ознайомлення з ним усіх присутніх учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів підписується секретарем судового засідання і суддею. Присутні учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть подати свої зауваження, які додаються до протоколу.
 		    3. Протокол після його складення та ознайомлення з ним усіх присутніх учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів підписується секретарем судового засідання і суддею. Присутні учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть подати свої зауваження, які додаються до протоколу.
 
122. 4. Протокол приєднується до адміністративної справи.
 		    4. Протокол приєднується до адміністративної справи.
 
123. Стаття 234. Зміст протоколу про вчинення окремої процесуальної дії
 		    Стаття 234. Зміст протоколу про вчинення окремої процесуальної дії
 
124. 1. Протокол про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судових засідань або під час виконання судового доручення повинен містити:
 		    1. Протокол про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судових засідань або під час виконання судового доручення повинен містити:
 
125. 1) найменування адміністративного суду, який вчиняє окрему процесуальну дію, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;
 		 -27- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у частині першій статті 234 пункти 1 – 10 замінити пунктами 1 – 12 в такій редакції:
"1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;
2) час початку вчинення процесуальної дії;
3) найменування адміністративного суду, що розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;
4) справа, що розглядається, імена (найменування) учасників справи;
5) відомості про явку учасників судового процесу;
6) відомості про роз'яснення учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам їхніх процесуальних прав та обов'язків;
7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали, дані про застосування технічних засобів фіксування судового процесу;
8) заяви і клопотання учасників справи;
9) основний зміст пояснень учасників справи, показань свідків, роз'яснень експертами висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання, консультацій та висновків спеціалістів;
10) докази, їх опис, а в разі якщо докази не додаються до справи, – номер та зміст письмових доказів;
11) час закінчення вчинення процесуальної дії;
12) інші відомості, визначені цим Кодексом";
 		Враховано   1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;
2) час початку вчинення процесуальної дії;
3) найменування адміністративного суду, що розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;
4) справа, що розглядається, імена (найменування) учасників справи;
5) відомості про явку учасників судового процесу;
6) відомості про роз'яснення учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам їхніх процесуальних прав та обов'язків;
7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали, дані про застосування технічних засобів фіксування судового процесу;
8) заяви і клопотання учасників справи;
9) основний зміст пояснень учасників справи, показань свідків, роз'яснень експертами висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання, консультацій та висновків спеціалістів;
10) докази, їх опис, а в разі якщо докази не додаються до справи, – номер та зміст письмових доказів;
11) час закінчення вчинення процесуальної дії;
12) інші відомості, визначені цим Кодексом.
 
126. 2) номер адміністративної справи;
 		       
127. 3) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;
 		       
128. 4) час початку процесуальної дії;
 		       
129. 5) відомості про прибуття учасників справи, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків;
 		       
130. 6) відомості про роз'яснення учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам їхніх процесуальних прав та обов'язків;
 		       
131. 7) опис ходу проведення окремої процесуальної дії, у тому числі відомості про заявлені клопотання та ухвали суду; основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, усні роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультації спеціалістів;
 		       
132. 8) відомості про докази, які додаються до справи, а якщо докази не додаються до справи, -номер, дату та зміст письмових доказів, опис інших доказів;
 		       
133. 9) час закінчення процесуальної дії;
 		       
134. 10) інші відомості, встановлені цим Кодексом.
 		       
135. Стаття 235. Зауваження до протоколу вчинення окремої процесуальної дії
 		    Стаття 235. Зауваження до протоколу вчинення окремої процесуальної дії
 
136. 1. Сторони та інші учасники справи мають право знайомитися з протоколом окремої процесуальної дії і протягом п'яти днів після підписання протоколу подавати свої письмові зауваження з приводу допущених у протоколі неточностей або неповноти змісту.
 		    1. Сторони та інші учасники справи мають право знайомитися з протоколом окремої процесуальної дії і протягом п'яти днів після підписання протоколу подавати свої письмові зауваження з приводу допущених у протоколі неточностей або неповноти змісту.
 
137. 2. Суд розглядає зауваження щодо протоколу не пізніше п'яти днів з дня їх подання в порядку письмового провадження. За ініціативою суду, розгляд зауважень щодо протоколу може здійснюватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 		    2. Суд розглядає зауваження щодо протоколу не пізніше п'яти днів з дня їх подання в порядку письмового провадження. За ініціативою суду, розгляд зауважень щодо протоколу може здійснюватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
 
138. 3. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх.
 		 -28- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину третю статті 235 викласти в такій редакції:
"3. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою враховує зауваження або мотивовано відхиляє їх";
 		Враховано   3. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою враховує зауваження або мотивовано відхиляє їх.
 
139. 4. Зауваження до протоколу приєднуються до справи.
 		    4. Зауваження до протоколу приєднуються до справи.
 
140. Глава 8. Зупинення і закриття провадження у справі. Залишення позову без розгляду
 		    Глава 8. Зупинення і закриття провадження у справі. Залишення позову без розгляду
 
141. Стаття 236. Зупинення провадження у справі
 		    Стаття 236. Зупинення провадження у справі
 
142. 1. Суд зупиняє провадження у справі в разі:
 		    1. Суд зупиняє провадження у справі в разі:
 
143. 1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб'єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, -до встановлення правонаступника;
 		    1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб'єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, -до встановлення правонаступника;
 
144. 2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника;
 		    2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника;
 
145. 3) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, -до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;
 		    3) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, -до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;
 
146. 4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні;
 		    4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні;
 
147. 5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, -до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан;
 		 -29- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у пункті 5 частини першої статті 236 після слів "воєнний стан" доповнити словами "або залучені до проведення антитерористичної операції";
 		Враховано   5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, – до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
 
148. 6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді - до припинення врегулювання спору за участю судді.
 		 -30- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Частину 1 статті 236 доповнити пунктом 7:
«Передачі вирішення питання відводу іншому судді або судді іншого суду.»
 		Відхилено   6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді - до припинення врегулювання спору за участю судді.
 
    -31- Яценко А.В.
 пункт 6) частини першої статті 236 виключити;
 		Відхилено    
149. 2. Суд має право зупинити провадження у справі в разі:
 		    2. Суд має право зупинити провадження у справі в разі:
 
150. 1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, -до одужання;
 		    1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, -до одужання;
 
151. 2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, -до повернення з відрядження;
 		    2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, -до повернення з відрядження;
 
152. 3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;
 		    3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;
 
153. 4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів;
 		    4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів;
 
154. 5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції;
 		 -32- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у пункті 5 частини другої статті 236 слова «об’єднаною палатою» виключити;
 		Відхилено   5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції;
 
155. 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення;
 		    6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення;
 
156. 7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів;
 		    7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів;
 
157. 8) надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід;
 		    8) надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід;
 
158. 9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі;
 		 -33- Сажко С.М.
 Пункт 9 частини 2 статті 236 пункту 3 законопроекту виключити
 		Відхилено   9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі;
 
159. 10) постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
 		 -34- Сажко С.М.
 Пункт 10 частини 2 статті 236 пункту 3 законопроекту виключити
 		Відхилено   10) постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
 
160. 3. Суд не зупиняє провадження у справі:
 		    3. Суд не зупиняє провадження у справі:
 
161. 1) у випадках, встановлених пунктами 1 - 3 частини другої цієї статті, якщо учасник справи веде справу через свого представника;
 		    1) у випадках, встановлених пунктами 1 - 3 частини другої цієї статті, якщо учасник справи веде справу через свого представника;
 
162. 2) за клопотанням учасника справи, поданим після закінчення підготовчого провадження, якщо зазначені у клопотанні підстави для зупинення провадження виникли до закінчення підготовчого провадження і такий учасник справи знав або повинен був про них знати.
 		    2) за клопотанням учасника справи, поданим після закінчення підготовчого провадження, якщо зазначені у клопотанні підстави для зупинення провадження виникли до закінчення підготовчого провадження і такий учасник справи знав або повинен був про них знати.
 
163. 4. Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
 		    4. Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
 
164. Стаття 237. Поновлення провадження у справі
 		    Стаття 237. Поновлення провадження у справі
 
165. 1. Провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
 		    1. Провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
 
166. 2. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.
 		    2. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.
 
167. 3. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
 		    3. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
 
168. Стаття 238. Закриття провадження у справі
 		    Стаття 238. Закриття провадження у справі
 
169. 1. Суд закриває провадження у справі:
 		    1. Суд закриває провадження у справі:
 
170. 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
 		    1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
 
171. 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
 		    2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
 
172. 3) якщо сторони досягли примирення;
 		    3) якщо сторони досягли примирення;
 
173. 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
 		    4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
 
174. 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
 		    5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
 
175. 6) у справі щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;
 		 -35- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 Пункт 6 частини першої викласти в такій редакції:
«6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;»
 		Враховано   6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;
 
176. 7) у справі щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;
 		 -36- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 Пункт 7 частини першої викласти в такій редакції:
«7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;»
 		Враховано   7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;
 
177. 8) у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
 		 -37- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 Пункт 8 частини першої викласти в такій редакції:
«8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.»
 		Враховано   8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
 
178. 2. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
 		    2. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
 
179. Стаття 239. Наслідки закриття провадження у справі
 		    Стаття 239. Наслідки закриття провадження у справі
 
180. 1. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
 		    1. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
 
181. 2. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
 		    2. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
 
182. Стаття 240. Залишення позову без розгляду
 		    Стаття 240. Залишення позову без розгляду
 
183. 1. Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:
 		    1. Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:
 
184. 1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
 		    1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
 
185. 2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
 		 -38- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Пункт 2 частини першої статті 240 викласти у наступній редакції:
"2) позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати (крім випадків коли особа, від імені якої було вчинено підпис, в подальшому погодила такі дії);
 		Відхилено   2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
 
186. 3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
 		    3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
 
187. 4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
 		 -39- Шпенов Д.Ю.
 в пункті 4 частини 1 статті 240 перед словом «позивач» додати слова «належним чином повідомлений».
 		Відхилено   4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
 
188. 5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;
 		    5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;
 
189. 6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;
 		    6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;
 
190. 7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
 		    7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
 
191. 8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
 		    8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
 
192. 9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
 		 -40- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Пункт 9 частини першої статті 240 виключити.
 		Відхилено   9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
 
    -41- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 У частині 1 статті 240 виключити пункт 9.
 		Відхилено    
    -42- Шпенов Д.Ю.
 пункт 9 частини 1 статті 240 виключити.
 		Відхилено    
193. 10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
 		    10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
 
194. 2. Заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
 		    2. Заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
 
195. 3. Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
 		    3. Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
 
196. 4. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
 		    4. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
 
197. 5. В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
 		    5. В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
 
198. Глава 9. Судові рішення
 		    Глава 9. Судові рішення
 
199. Стаття 241. Види судових рішень
 		    Стаття 241. Види судових рішень
 
200. 1. Судовими рішеннями є:
 		    1. Судовими рішеннями є:
 
201. 1) ухвали;
 		    1) ухвали;
 
202. 2) рішення;
 		    2) рішення;
 
203. 3) постанови.
 		    3) постанови.
 
204. 2. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
 		    2. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
 
205. 3. Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
 		    3. Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
 
206. 4. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.
 		    4. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.
 
207. 5. У випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали.
 		    5. У випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали.
 
208. Стаття 242. Законність і обґрунтованість судового рішення
 		    Стаття 242. Законність і обґрунтованість судового рішення
 
209. 1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
 		 -43- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у частині першій статті 242 після слів «Рішення суду повинно» додати слова «ґрунтуватись на засадах верховенства права,»;
 		Відхилено   1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
 
210. 2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
 		    2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
 
211. 3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
 		 -44- Шпенов Д.Ю.
 в частині 3 статті 242 після слів «всім аргументам учасників справи» додати слова «що відображається в мотивувальній частині рішення.».
 		Відхилено   3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
 
212. 4. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
 		    4. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
 
213. 5. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
 		 -45- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину п'яту статті 242 викласти у наступній редакції:
"5. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд застосовує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду."
 		Відхилено   5. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
 
    -46- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 частину п’яту статті 242 доповнити реченням такого змісту «Суд з урахуванням конкретних обставин справи має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду, з одночасним обґрунтуванням відхилення такої правової позиції.»;
 		Відхилено    
214. 6. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
 		    6. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
 
215. Стаття 243. Порядок ухвалення судових рішень
 		    Стаття 243. Порядок ухвалення судових рішень
 
216. 1. Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
 		    1. Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
 
217. 2. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
 		 -47- Лозовой А.С.
 Частину другу статті 243 викласти у такій редакції:
«2. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Суд має право врахувати чи використати проекти судових рішень в електронному вигляді, якщо такі надавалися сторонами у справі.»
 		Відхилено   2. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
 
218. 3. У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
 		 -48- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Абзац перший частини третьої статті 243 викласти у наступній редакції:
«6. Залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк не більше п’яти днів з дня оголошення його вступної та резолютивної частини.»
 		Відхилено   3. У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини ухвали.
 
    -49- Долженков О.В.
 Частину третю статті 243 доповнити фразою «, однак суд повинен проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини рішення.»
 		Відхилено    
    -50- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину третю статті 243 після абзацу першого доповнити абзацом такого змісту:
"Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини ухвали".
У зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
 		Враховано    
219. Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
 		    Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
 
220. 4. Судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
 		    4. Судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
 
221. 5. Окремим документом викладаються ухвали з питань:
 		    5. Окремим документом викладаються ухвали з питань:
 
222. 1) залишення позовної заяви без руху;
 		    1) залишення позовної заяви без руху;
 
223. 2) повернення позовної заяви;
 		    2) повернення позовної заяви;
 
224. 3) відкриття провадження в адміністративній справі;
 		    3) відкриття провадження в адміністративній справі;
 
225. 4) об'єднання справ та роз'єднання позовних вимог;
 		    4) об'єднання справ та роз'єднання позовних вимог;
 
226. 5) забезпечення доказів;
 		    5) забезпечення доказів;
 
227. 6) визначення розміру судових витрат;
 		    6) визначення розміру судових витрат;
 
228. 7) продовження та поновлення процесуальних строків;
 		    7) продовження та поновлення процесуальних строків;
 
229. 8) передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду;
 		    8) передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду;
 
230. 9) забезпечення позову;
 		    9) забезпечення позову;
 
231. 10) призначення експертизи;
 		    10) призначення експертизи;
 
232. 11) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок;
 		    11) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок;
 
233. 12) відмови в ухваленні додаткового судового рішення;
 		    12) відмови в ухваленні додаткового судового рішення;
 
234. 13) роз'яснення судового рішення;
 		    13) роз'яснення судового рішення;
 
235. 14) зупинення провадження у справі;
 		    14) зупинення провадження у справі;
 
236. 15) закриття провадження у справі;
 		    15) закриття провадження у справі;
 
237. 16) залишення позовної заяви без розгляду.
 		    16) залишення позовної заяви без розгляду.
 
238. Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.
 		    Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.
 
239. 6. Ухвали, які під час судового засідання викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу.
 		 -51- Голуб В.В.
 Частину 6 статті 243 проекту Кодексу адміністративного судочинства України доповнити другим реченням наступного змісту: «Складання повного тексу такої ухвали може бути відкладено на строк не більше трьох днів з оголошенням вступної та резолютивної частини ухвали, які оголошуються негайно»
 		Відхилено   6. Ухвали, які під час судового засідання викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу.
 
    -52- Геращенко А.Ю.
 Частину шосту статті 243 доповнити реченням
«6. Складення такої ухвали у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з оголошення вступної та резолютивної частин ухвали, які оголошуються негайно.»
 		Відхилено    
240. 7. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.
 		    7. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.
 
241. 8. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошуються негайно після їх постановлення.
 		    8. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошуються негайно після їх постановлення.
 
242. 9. Виправлення в судовому рішенні мають бути застережені перед підписом (підписами) складом суду, який його ухвалив.
 		    9. Виправлення в судовому рішенні мають бути застережені перед підписом (підписами) складом суду, який його ухвалив.
 
243. 10. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
 		    10. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
 
244. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, що входять до складу колегії).
 		    Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, що входять до складу колегії).
 
245. Стаття 244. Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення
 		    Стаття 244. Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення
 
246. 1. Під час ухвалення рішення суд вирішує:
 		    1. Під час ухвалення рішення суд вирішує:
 
247. 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
 		    1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
 
248. 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
 		    2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
 
249. 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;
 		    3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;
 
250. 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
 		    4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
 
251. 5) як розподілити між сторонами судові витрати;
 		    5) як розподілити між сторонами судові витрати;
 
252. 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;
 		    6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;
 
253. 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
 		    7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
 
254. Стаття 245. Повноваження суду при вирішенні справи
 		    Стаття 245. Повноваження суду при вирішенні справи
 
255. 1. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
 		    1. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
 
256. 2. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
 		    2. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
 
257. 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
 		    1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
 
258. 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
 		    2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
 
259. 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
 		 -53- Долженков О.В.
 У пункті 3 частини другої статті 245 сполучник «та» замінити сполучником «або»
 		Відхилено   3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
 
260. 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
 		    4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
 
261. 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
 		    5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
 
262. 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
 		    6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
 
263. 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
 		    7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
 
264. 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
 		    8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
 
265. 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
 		    9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
 
266. 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
 		 -54- Паламарчук М.П.
 Доповнити частину другу статті 245 новими пунктами 11–15 такого змісту:
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов’язання іноземця або особи без громадянства внести заставу».
 		Враховано   10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов’язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
 
267. 3. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
 		 -55- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину третю статті 245 викласти у наступній редакції:
"3. У разі визнання нечинним нормативно-правового акта або скасуванні індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
 		Відхилено   3. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
 
268. 4. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
 		    4. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
 
269. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача, передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
 		    У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача, передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
 
270. 5. Якщо судом визнано нормативно-правовий акт протиправним і нечинним повністю або в окремій частині і при цьому виявлено недостатню правову врегульованість відповідних публічно-правових відносин, яка може потягнути за собою порушення прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну нормативно-правового акта, визнаного незаконним повністю або у відповідній частині.
 		    5. Якщо судом визнано нормативно-правовий акт протиправним і нечинним повністю або в окремій частині і при цьому виявлено недостатню правову врегульованість відповідних публічно-правових відносин, яка може потягнути за собою порушення прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну нормативно-правового акта, визнаного незаконним повністю або у відповідній частині.
 
271. 6. У випадках, визначених у частинах третій - п'ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
 		 -56- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Статтю 245 доповнити частиною сьомою наступного змісту:
"7. У випадку скасування акту індивідуальної дії суб'єкт владних повноважень не має права повторно приймати аналогічний по суті акт крім випадків, якщо акт було скасовано з підстав порушення процедури його прийняття або після винесення судового рішення змінилися фактичні обставини."
 		Відхилено   6. У випадках, визначених у частинах третій - п'ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
 
272. Стаття 246. Зміст рішення
 		    Стаття 246. Зміст рішення
 
273. 1. Рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
 		    1. Рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
 
274. 2. У вступній частині рішення зазначаються:
 		    2. У вступній частині рішення зазначаються:
 
275. 1) дата і місце його ухвалення;
 		    1) дата і місце його ухвалення;
 
276. 2) найменування суду;
 		    2) найменування суду;
 
277. 3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів;
 		    3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів;
 
278. 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;
 		    4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;
 
279. 5) номер справи;
 		    5) номер справи;
 
280. 6) ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи;
 		    6) ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи;
 
281. 7) вимоги позивача;
 		    7) вимоги позивача;
 
282. 8) прізвища та ініціали представників учасників справи та прокурора.
 		    8) прізвища та ініціали представників учасників справи та прокурора.
 
283. 3. В описовій частині рішення зазначаються:
 		    3. В описовій частині рішення зазначаються:
 
284. 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача;
 		    1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача;
 
285. 2) заяви, клопотання учасників справи;
 		    2) заяви, клопотання учасників справи;
 
286. 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
 		    3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
 
287. 4. У мотивувальній частині рішення зазначаються:
 		    4. У мотивувальній частині рішення зазначаються:
 
288. 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;
 		    1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;
 
289. 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;
 		    2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;
 
290. 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;
 		    3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;
 
291. 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;
 		    4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;
 
292. 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;
 		    5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;
 
293. 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування;
 		    6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування;
 
294. 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті другої цього Кодексу.
 		 -57- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 246 у пункті 7 частини четвертої слова "статті другої" замінити словом та цифрою "статті 2";
 		Враховано   7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.
 
295. 5. У резолютивній частині рішення зазначаються:
 		    5. У резолютивній частині рішення зазначаються:
 
296. 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково по кожній з заявлених вимог;
 		    1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково по кожній з заявлених вимог;
 
297. 2) розподіл судових витрат;
 		    2) розподіл судових витрат;
 
298. 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;
 		    3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;
 
299. 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України;
 		    4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України;
 
300. 6. У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про:
 		    6. У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про:
 
301. 1) порядок і строк виконання рішення;
 		    1) порядок і строк виконання рішення;
 
302. 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення;
 		    2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення;
 
303. 3) повернення судового збору;
 		    3) повернення судового збору;
 
304. 4) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат;
 		    4) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат;
 
305. 5) дату складення повного судового рішення.
 		 -58- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у пункті 5 частини шостої статті 246 слова "судового рішення" замінити словами "рішення суду";
 		Враховано   5) дату складення повного рішення суду.
 
306. 7. Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково по кожній із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).
 		    7. Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково по кожній із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).
 
307. 8. При розгляді первісного і зустрічного позовів та при розгляді позову третьої особи з самостійними вимогами у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів.
 		    8. При розгляді первісного і зустрічного позовів та при розгляді позову третьої особи з самостійними вимогами у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів.
 
308. 9. У спорі, що виник при укладанні або зміні адміністративного договору, в резолютивній частині вказується рішення суду щодо кожної спірної умови адміністративного договору.
 		    9. У спорі, що виник при укладанні або зміні адміністративного договору, в резолютивній частині вказується рішення суду щодо кожної спірної умови адміністративного договору.
 
309. Стаття 247. Рішення щодо частини позовних вимог
 		    Стаття 247. Рішення щодо частини позовних вимог
 
310. 1. Якщо в одному провадженні об'єднані кілька взаємопов'язаних самостійних вимог, суд може ухвалити по будь-якій вимозі часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог. Якщо за вимогами, об'єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.
 		    1. Якщо в одному провадженні об'єднані кілька взаємопов'язаних самостійних вимог, суд може ухвалити по будь-якій вимозі часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог. Якщо за вимогами, об'єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.
 
311. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
 		    Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
 
312. 2. Рішення щодо частини позовних вимог може бути оскаржено у загальному порядку.
 		    2. Рішення щодо частини позовних вимог може бути оскаржено у загальному порядку.
 
313. Стаття 248. Зміст ухвали
 		    Стаття 248. Зміст ухвали
 
314. 1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
 		    1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
 
315. 1) вступної частини із зазначенням:
 		    1) вступної частини із зазначенням:
 
316. дати і місця її постановлення;
 		    дати і місця її постановлення;
 
317. найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);
 		    найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);
 
318. імен (найменувань) учасників справи;
 		    імен (найменувань) учасників справи;
 
319. 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
 		    2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
 
320. 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
 		    3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
 
321. 4) резолютивної частини із зазначенням:
 		    4) резолютивної частини із зазначенням:
 
322. висновків суду;
 		    висновків суду;
 
323. строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
 		    строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
 
324. 2. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
 		    2. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
 
325. Стаття 249. Окремі ухвали суду
 		    Стаття 249. Окремі ухвали суду
 
326. 1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
 		    1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
 
327. 2. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
 		 -59- Журжій А.В.
 частину другу статті 249 слова "рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними" замінити словами "рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними чи будь-яких інших осіб, якщо під час судового розгляду було виявлено порушення закону цими особами";
 		Відхилено   2. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
 
328. 3. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
 		 -60- Помазанов А.В.
 Частину третю статті 249 викласти у такій редакції: «Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків або іншого порушення законодавства адвокатом, прокурором, експертом, спеціалістом, перекладачем. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.»
 		Відхилено   3. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
 
    -61- Шпенов Д.Ю.
 частину 3 статті 249 виключити.
 		Відхилено    
329. 4. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
 		    4. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
 
330. 5. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді, в залежності від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
 		    5. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді, в залежності від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
 
331. 6. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
 		    6. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
 
332. 7. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
 		    7. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
 
333. 8. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.
 		 -62- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 перше речення частини восьмої статті 249 викласти у такій редакції:
"8. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення";
 		Враховано   8. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.
 
    -63- Лозовой А.С.
 Частину 8 статті 249 виключити.
 		Відхилено    
334. 9. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
 		    9. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
 
335. Стаття 250. Проголошення судового рішення
 		    Стаття 250. Проголошення судового рішення
 
336. 1. Судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 		 -64- Лозовой А.С.
 Частину першу статті 250 викласти в такій редакції:
«Судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків винесення рішення в письмовому провадженні та інших випадків, встановлених цим Кодексом.»
 		Відхилено   1. Судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 
337. 2. При проголошенні судового рішення (повного або скороченого) суддя не оголошує наступні відомості щодо учасників справи:
 		    2. При проголошенні судового рішення (повного або скороченого) суддя не оголошує наступні відомості щодо учасників справи:
 
338. 1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
 		    1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
 
339. 2) реєстраційні номери транспортних засобів;
 		    2) реєстраційні номери транспортних засобів;
 
340. 3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;
 		    3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;
 
341. 4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувались в закритому судовому засіданні.
 		 -65- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 частину другу статті 250 доповнити абзацом 6 такого змісту:
«Суддя при проголошенні рішення зазначає, що відомості, вказані в пунктах 1-4 частини другої цієї статті, замінені літерними або цифровими позначеннями.»;
 		Відхилено   4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувались в закритому судовому засіданні.
 
342. 3. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження.
 		    3. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження.
 
343. 4. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
 		 -66- Лозовой А.С.
 Частину 4 статті 250 виключити
 		Відхилено   4. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
 
344. 5. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
 		    5. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
 
345. 6. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення (скорочене рішення) суд повідомляє, коли буде складено повне судове рішення.
 		    6. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення (скорочене рішення) суд повідомляє, коли буде складено повне судове рішення.
 
346. 7. Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
 		    7. Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
 
347. 8. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених статтею 252 цього Кодексу.
 		 -67- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у частині восьмій статті 250 слова та цифри "визначених статтею 252 цього Кодексу" замінити словами "визначених цим Кодексом";
 		Враховано   8. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
 
348. Стаття 251. Вручення судового рішення
 		    Стаття 251. Вручення судового рішення
 
349. 1. Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
 		    1. Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
 
350. 2. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їх заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.
 		    2. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їх заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.
 
351. 3. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів із дня його складання в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.
 		 -68- Помазанов А.В.
 частину третю статті 251 викласти у наступній редакції: «У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів із дня його складання в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси) та рекомендованим листом з повідомленням про вручення.»
 		Відхилено   3. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів із дня його складання в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.
 
352. 4. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
 		    4. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
 
353. 5. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, -у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
 		 -69- Помазанов А.В.
 частину п’яту статті 251 викласти у наступній редакції: «Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, – у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, та рекомендованим листом з повідомленням про вручення»
 		Відхилено   5. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, -у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
 
354. 6. Днем вручення судового рішення є:
 		    6. Днем вручення судового рішення є:
 
355. 1) день вручення судового рішення під розписку;
 		    1) день вручення судового рішення під розписку;
 
356. 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
 		    2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
 
357. 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
 		    3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
 
358. 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця знаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
 		    4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця знаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
 
359. 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця знаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
 		    5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця знаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
 
360. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше, ніж о 17: 00, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
 		    Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше, ніж о 17: 00, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
 
361. 7. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
 		    7. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
 
362. 8. Якщо судовим рішенням відповідачеві заборонено вчиняти певні дії і виконання такого рішення потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, в тому числі внесення записів до відповідних реєстрів, копія такого судового рішення також надсилається судом цим органам та (або) особам у строки та порядку, визначені цією статтею, для негайного виконання.
 		    8. Якщо судовим рішенням відповідачеві заборонено вчиняти певні дії і виконання такого рішення потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, в тому числі внесення записів до відповідних реєстрів, копія такого судового рішення також надсилається судом цим органам та (або) особам у строки та порядку, визначені цією статтею, для негайного виконання.
 
363. 9. Копії судових рішень можуть бути видані повторно за заявою особи у порядку, встановленому законодавством.
 		    9. Копії судових рішень можуть бути видані повторно за заявою особи у порядку, встановленому законодавством.
 
364. 10. Судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
 		    10. Судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
 
365. 11. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
 		 -70- Помазанов А.В.
 частину одинадцяту статті 251 вилучити зі зміщенням наступної частини на один порядковий номер назад
 		Відхилено   11. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
 
366. 12. Особа, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки може отримати в суді, який розглядав справу як суд першої інстанції, копію рішення, що є в матеріалах цієї справи, ухваленого адміністративним судом будь-якої інстанції.
 		    12. Особа, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки може отримати в суді, який розглядав справу як суд першої інстанції, копію рішення, що є в матеріалах цієї справи, ухваленого адміністративним судом будь-якої інстанції.
 
367. Стаття 252. Додаткове судове рішення
 		    Стаття 252. Додаткове судове рішення
 
368. 1. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
 		    1. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
 
369. 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
 		    1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
 
370. 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
 		    2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
 
371. 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
 		    3) судом не вирішено питання про судові витрати.
 
372. 2. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
 		    2. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
 
373. 3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
 		    3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
 
374. 4. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
 		    4. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
 
375. 5. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
 		 -71- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Статтю 252 доповнити частиною шостою наступного змісту:
«6. У випадку оскарження рішення суду по суті справи суд апеляційної інстанції переглядає також і додаткове рішення, незалежно від того, чи була подана щодо нього окрема апеляційна скарга.»
 		Відхилено   5. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
 
376. Стаття 253. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні
 		    Стаття 253. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні
 
377. 1. Суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
 		    1. Суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
 
378. 2. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
 		    2. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
 
379. 3. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів з дня її надходження.
 		    3. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів з дня її надходження.
 
380. 4. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
 		 -72- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Статтю 253 доповнити частиною п'ятою наступного змісту:
«6. У випадку оскарження рішення суду по суті справи суд апеляційної інстанції переглядає також і ухвалу про виправлення у судове рішення, незалежно від того, чи була подана щодо нього окрема апеляційна скарга.»
 		Відхилено   4. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
 
381. Стаття 254. Роз'яснення судового рішення
 		    Стаття 254. Роз'яснення судового рішення
 
382. 1. За заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
 		    1. За заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
 
383. 2. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
 		    2. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
 
384. 3. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
 		    3. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
 
385. 4. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
 		    4. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
 
386. 5. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
 		 -73- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Статтю 254 доповнити частиною шостою наступного змісту:
«6. У випадку оскарження рішення суду по суті справи суд апеляційної інстанції переглядає також і ухвалу про його роз’яснення, незалежно від того, чи була подана щодо неї окрема апеляційна скарга.»
 		Відхилено   5. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
 
387. Стаття 255. Набрання рішенням суду законної сили
 		    Стаття 255. Набрання рішенням суду законної сили
 
388. 1. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
 		    1. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
 
389. 2. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
 		    2. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
 
390. Стаття 256. Набрання ухвалою законної сили
 		    Стаття 256. Набрання ухвалою законної сили
 
391. 1. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 		    1. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
392. 2. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
 		    2. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
 
393. Глава 10. Розгляд справ за правилами спрощеного
 		    Глава 10. Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження
 
394. позовного провадження
 		       
395. Стаття 257. Справи, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження
 		    Стаття 257. Справи, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження
 
396. 1. За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
 		 -74- Голуб В.В.
 Частину 1 статті 257 проекту Кодексу адміністративного судочинства України викласти у такій редакції:
«За правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні; без виклику та повідомлення учасників справи) розглядаються справи незначної складності, якщо тільки суд, в залежності від обставин справи, не дійде до висновку про необхідність розгляду справи у спрощеному провадженні з проведенням судового засідання та викликом сторін»
 		Відхилено   1. За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
 
    -75- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 у частині 1 фразу « розглядаються справи незначної складності» замінити фразою: « розглядаються малозначні справи»;
 		Відхилено    
397. 2. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
 		 -76- Голуб В.В.
 Частину 2 статті 257 проекту Кодексу адміністративного судочинства України викласти у такій редакції:
«За правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні; без виклику та повідомлення учасників справи) може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.»
 		Відхилено   2. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
 
    -77- Долженков О.В.
 частину другу статті 257 – виключити
 		Відхилено    
398. 3. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
 		 -78- Долженков О.В.
 частину третю статті 257 – виключити
частини четверту-п’яту зробити частинами другою-третьою відповідно
 		Відхилено   3. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
 
399. 1) значення справи для сторін;
 		    1) значення справи для сторін;
 
400. 2) обраний позивачем спосіб захисту;
 		    2) обраний позивачем спосіб захисту;
 
401. 3) категорію та складність справи;
 		    3) категорію та складність справи;
 
402. 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
 		    4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
 
403. 5) кількість сторін та інших учасників справи;
 		    5) кількість сторін та інших учасників справи;
 
404. 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
 		    6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
 
405. 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
 		    7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
 
406. 4. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
 		    4. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
 
407. 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
 		    1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
 
408. 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 		 -79- Долженков О.В.
 у пункті 2 частини четвертої слово «п’ятсот» замінити словом «п’ятдесят»
 		Відхилено   2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
409. 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
 		    3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
 
410. 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
 		 -80- Долженков О.В.
 у пункті 4 частини четвертої слово «п’ятсот» замінити словом «п’ятдесят»
 		Відхилено   4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
 
    -81- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 частину 4 доповнити пунктом 5:
«щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України.»
 		Відхилено    
    -82- Сажко С.М.
 В пункті 4 частини 4 статті 257 пункту 3 законопроекту слово «п'ятсот» замінити словом «ста»
 		Відхилено    
411. 5. Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.
 		    5. Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.
 
412. Стаття 258. Строк розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження
 		    Стаття 258. Строк розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження
 
413. 1. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
 		 -83- Голуб В.В.
 Частину 1 статті 258 проекту Кодексу адміністративного судочинства України викласти у такій редакції:
«Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні; без повідомлення та виклику учасників справи) протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі»
 		Відхилено   1. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
 
    -84- Геращенко А.Ю.
 У частині першій статті 258 слова «шістдесяти днів» замінити на «тридцяти днів»
 		Відхилено    
414. Стаття 259. Клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження
 		 -85- Голуб В.В.
 Статті 259 виключити
 		Відхилено   Стаття 259. Клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження
 
415. 1. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститись у ній.
 		    1. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститись у ній.
 
416. 2. Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватись лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
 		    2. Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватись лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
 
417. Стаття 260. Вирішення питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження
 		    Стаття 260. Вирішення питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження
 
418. 1. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
 		    1. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
 
419. 2. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
 		 -86- Голуб В.В.
 (ч. 2 -7) статті 260 виключити
 		Відхилено   2. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
 
420. 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
 		    1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
 
421. 2) відмовити в його задоволенні та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
 		 -87- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 260 пункт другий частини другої викласти відповідно в такій редакції:
"2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження";
 		Враховано   2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження;
 
422. 3. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, в ухвалі про відкриття провадження у справі визначається дата, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті.
 		 -88- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 260 частину третю викласти в такій редакції:
"3. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі";
 		Враховано   3. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
 
423. 4. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд в залежності від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
 		    4. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд в залежності від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
 
424. 1) залишення заяви відповідача без задоволення;
 		    1) залишення заяви відповідача без задоволення;
 
425. 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
 		    2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
 
426. 5. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин.
 		    5. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин.
 
427. 6. Якщо суд ухвалив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
 		 -89- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у частині шостій статті 260 слова "Якщо суд ухвалив" замінити словами "Якщо суд вирішив";
 		Враховано   6. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
 
428. 7. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1 - 9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
 		    7. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1 - 9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
 
429. Стаття 261. Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні
 		    Стаття 261. Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні
 
430. 1. Відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
 		 -90- Помазанов А.В.
 Частину першу викласти у такій редакції: «Відзив подається у строк, встановлений в ухвалі суду, що має бути достатнім для його підготовки та подання, але не меншим, ніж п'ятнадцять днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.»
 		Відхилено   1. Відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
 
431. 2. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
 		    2. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
 
432. 3. Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.
 		    3. Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.
 
433. Стаття 262. Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження
 		 -91- Голуб В.В.
 Статтю 262 проекту Кодексу адміністративного судочинства України – виключити Замість виключених статей, зокрема статтю 262 проекту Кодексу адміністративного судочинства України, доповнити статтею:
«Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження»
1. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
2. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання та виклику сторін.
3. Підготовче провадження та засідання при розгляді справи за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження не проводиться.
4. При розгляді справи за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
5. При розгляді справи в порядку спрощеного (письмового) провадження заявами по суті справи є позов та відзив.
6. В залежності від обставин справи, її складності, у разі необхідності заслухати думку експерта або допитати свідка, суд може постановити ухвалу, яка не оскаржується, про перехід до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін. Клопотання сторін з цього питання враховуються судом, але не є визначальними і не потребують прийняття окремого рішення. Після такого судового засідання розгляд справи може бути продовжено в порядку спрощеного (письмового) провадження.
7. Судові дебати під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження не проводяться.
8. Під час розгляду справи у спрощеному провадженні суд постановляє ухвали з питань процедури розгляду справи, забезпечення доказів або позову, витребування доказів та інші ухвали, які не суперечать суті спрощеного (письмового) провадження.
9. У рішенні суду у справах, визначених пунктами 2 - 5, 7, частини 6 статті 12 цього Кодексу, зазначаються:
1) дата, час та місце його прийняття;
2) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який прийняв постанову;
3) ім'я (найменування) сторін, їх місцезнаходження
4) предмет адміністративного позову;
5) мотиви задоволення (часткового задоволення) судом заявлених вимог або відмови у задоволенні вимог з посиланням на закон;
5) порядок вчинення дій, визначених рішенням;
6) відомості про порядок апеляційного перегляду справи, строки апеляційного оскарження.»
 		Відхилено   Стаття 262. Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження
 
434. 1. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
 		    1. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
 
435. 2. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.
 		    2. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.
 
436. 3. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
 		    3. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
 
437. 4. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
 		 -92- Геращенко А.Ю.
 У частині 4 слова «тридцяти днів» замінити на «десяти днів»
 		Відхилено   4. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
 
438. 5. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
 		    5. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
 
439. 6. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
 		 -93- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину шосту статті 262 викласти у наступній редакції:
"6. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін виключно у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу."
 		Відхилено   6. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
 
    -94- Долженков О.В.
 У статті 262 частину шосту – виключити;
частини сьому-восьму зробити частинами шостою-сьомою відповідно
 		Відхилено    
440. 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
 		    1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
 
441. 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
 		    2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
 
442. 7. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
 		    7. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
 
443. 8. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
 		 -95- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 У частині восьмій статті 262 слова "судові дебати не проводяться" виключити.
 		Відхилено   8. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
 
444. Стаття 263. Особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності
 		 -96- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 У назві статті 263 фразу «справ незначної складності» замінити словом: «малозначних».
 		Відхилено   Стаття 263. Особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності
 
445. 1. Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:
 		    1. Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:
 
446. 1) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
 		    1) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
 
447. 2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
 		    2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
 
448. 3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
 		    3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
 
449. 4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 		    4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
450. 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.
 		    5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.
 
451. 2. Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
 		    2. Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
 
452. 3. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
 		    3. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
 
453. Глава 11. Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ
 		    Глава 11. Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ
 
454. §1. Розгляд окремих категорій складних справ
 		    §1. Розгляд окремих категорій складних справ
 
455. Стаття 264. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень
 		    Стаття 264. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень
 
456. 1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
 		    1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
 
457. 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
 		    1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
 
458. 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
 		    2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
 
459. 2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Обов'язок доказування факту порушення оскаржуваним нормативно-правовим актом прав, свобод та інтересів позивача покладається на позивача.
 		 -97- Геращенко А.Ю.
 Друге речення частини 2 ст. 264 виключити
 		Відхилено   2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Обов'язок доказування факту порушення оскаржуваним нормативно-правовим актом прав, свобод та інтересів позивача покладається на позивача.
 
460. 3. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
 		 -98- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину третю статті 264 доповнити реченням наступного змісту:
"До позовів щодо оскарження нормативно-правових актів вимоги щодо строків звернення до суду не застосовуються."
 		Відхилено   3. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
 
461. 4. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
 		 -99- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину четверту статті 264 доповнити реченням наступного змісту:
"У випадку, якщо оскаржений нормативно-правовий акт не підлягає оприлюдненню у засобах масової інформації, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень оприлюднити оголошення таким самим чином, яким був оприлюднений нормативно-правовий акт."
 		Відхилено   4. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
 
462. 5. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
 		    5. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
 
463. 6. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті - у строк, визначений судом.
 		    6. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті - у строк, визначений судом.
 
464. 7. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
 		 -100- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину сьому статті 264 викласти у наступній редакції:
"7. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду крім випадків, коли суд вийшов за межі позовних вимог у порядку, встановленому частиною десятою цієї статті."
 		Відхилено   7. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
 
465. 8. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.
 		    8. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.
 
466. 9. Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
 		    9. Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
 
467. 10. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта суд виявить, що інші нормативно-правові акти, прийняті відповідачем, чи їх окремі положення, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких нормативно-правових актів протиправними неможливий ефективний захист прав позивача, суд визнає такі акти чи їх окремі положення протиправними в порядку, визначеному цією статтею.
 		    10. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта суд виявить, що інші нормативно-правові акти, прийняті відповідачем, чи їх окремі положення, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких нормативно-правових актів протиправними неможливий ефективний захист прав позивача, суд визнає такі акти чи їх окремі положення протиправними в порядку, визначеному цією статтею.
 
468. 11. Рішення суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.
 		    11. Рішення суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.
 
469. 12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли питання протиправності нормативно-правового акта постало під час розгляду іншої адміністративної справи.
 		    12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли питання протиправності нормативно-правового акта постало під час розгляду іншої адміністративної справи.
 
470. Стаття 265. Наслідки визнання нормативно-правового акту протиправним та нечинним
 		    Стаття 265. Наслідки визнання нормативно-правового акту протиправним та нечинним
 
471. 1. Резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
 		    1. Резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
 
472. 2. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
 		    2. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
 
473. 3. Позов про оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акту, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині, розглядаються судом за правилами спрощеного позовного провадження.
 		    3. Позов про оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акту, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині, розглядаються судом за правилами спрощеного позовного провадження.
 
474. Стаття 266. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів
 		    Стаття 266. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів
 
475. 1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
 		    1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
 
476. 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;
 		    1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;
 
477. 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
 		    2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
 
478. 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
 		    3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
 
479. 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.
 		    4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.
 
480. 2. Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1 - 3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.
 		 -101- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину другу статті 266 доповнити реченням наступного змісту:
"Колегія суддів для розгляду справ, визначених цієї статтею, формується без врахування належності суддів до судових палат та їх спеціалізації."
 		Відхилено   2. Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1 - 3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.
 
481. 3. У разі відкриття провадження в адміністративних справах, визначених частиною другою цієї статті, щодо оскарження нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, застосовуються правила, визначені статтями 264 та 265 цього Кодексу, в частині, що не суперечить цій статті.
 		 -102- Геращенко А.Ю.
 Частину 3 статті 266 виключити, нумерацію частини 4-8 вважати як 3-7.
 		Відхилено   3. У разі відкриття провадження в адміністративних справах, визначених частиною другою цієї статті, щодо оскарження нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, застосовуються правила, визначені статтями 264 та 265 цього Кодексу, з особливостями, визначеними цією статтею.
 
    -103- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у частині третій статті 266 слова "в частині, що не суперечить цій статті" замінити словами "з особливостями, визначеними цією статтею";
 		Враховано    
482. 4. Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених частиною другою цієї статті, може:
 		    4. Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених частиною другою цієї статті, може:
 
483. 1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині;
 		    1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині;
 
484. 2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів вчинити певні дії;
 		    2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів вчинити певні дії;
 
485. 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу.
 		    3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу.
 
486. 5. Судом апеляційної інстанції у справах, визначених частиною другою цієї статті, є Велика Палата Верховного Суду. Судове рішення Верховного Суду у таких справах набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
 		    5. Судом апеляційної інстанції у справах, визначених частиною другою цієї статті, є Велика Палата Верховного Суду. Судове рішення Верховного Суду у таких справах набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
 
487. 6. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
 		    6. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
 
488. 7. На рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.
 		    7. На рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.
 
489. 8. Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може скасувати оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя або залишити його без змін. У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.
 		    8. Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може скасувати оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя або залишити його без змін. У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.
 
490. Стаття 267. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності
 		    Стаття 267. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності
 
491. 1. Право звернутися з адміністративним позовом про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності мають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які відповідно до закону можуть викуповувати ці об'єкти для суспільних потреб.
 		    1. Право звернутися з адміністративним позовом про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності мають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які відповідно до закону можуть викуповувати ці об'єкти для суспільних потреб.
 
492. 2. Адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності розглядаються та вирішуються апеляційним адміністративним судом за місцем розташування нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню.
 		    2. Адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності розглядаються та вирішуються апеляційним адміністративним судом за місцем розташування нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню.
 
493. 3. Позовна заява про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності подається до адміністративного суду без сплати судового збору.
 		    3. Позовна заява про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності подається до адміністративного суду без сплати судового збору.
 
494. 4. Суд вирішує адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності за правилами загального позовного провадження.
 		    4. Суд вирішує адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності за правилами загального позовного провадження.
 
495. 5. У рішенні адміністративного суду про задоволення позову зазначається інформація про:
 		    5. У рішенні адміністративного суду про задоволення позову зазначається інформація про:
 
496. об'єкт примусового відчуження, його місцезнаходження, площу, кадастровий номер, цільове призначення, категорію земель;
 		    об'єкт примусового відчуження, його місцезнаходження, площу, кадастровий номер, цільове призначення, категорію земель;
 
497. умови попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, збитків, завданих власнику внаслідок примусового відчуження, та їх розмір, визначений відповідно до закону;
 		    умови попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, збитків, завданих власнику внаслідок примусового відчуження, та їх розмір, визначений відповідно до закону;
 
498. строк, протягом якого власник має звільнити земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені;
 		    строк, протягом якого власник має звільнити земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені;
 
499. джерело фінансування витрат, пов'язаних із примусовим відчуженням.6. Судом апеляційної інстанції у справах про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності є Верховний Суд. Судові рішення Верховного Суду набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
 		    джерело фінансування витрат, пов'язаних із примусовим відчуженням.6. Судом апеляційної інстанції у справах про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності є Верховний Суд. Судові рішення Верховного Суду набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
 
500. §2. Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ
 		    §2. Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ
 
501. Стаття 268. Особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ
 		    Стаття 268. Особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ
 
502. 1. У справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомим суду номером телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу зв'язку.
 		    1. У справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомим суду номером телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу зв'язку.
 
503. 2. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першої цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
 		 -104- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 У частині другій статті 268 слова: "та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду." виключити.
 		Відхилено   2. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першої цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
 
    -105- Сидорович Р.М.
Сироїд О.І.
Сотник О.С.
 у частині другій статті 268 слова «, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або)» виключити;
 		Відхилено    
504. 3. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого у відповідності до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
 		    3. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого у відповідності до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
 
505. Стаття 269. Особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ
 		    Стаття 269. Особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ
 
506. 1. У справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 288 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
 		 -106- Паламарчук М.П.
 У частині першій статті 269 цифри «288» замінити цифрами «289».
 		Враховано   1. У справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
 
507. 2. Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.
 		    2. Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.
 
508. Стаття 270. Особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ
 		    Стаття 270. Особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ
 
509. 1. На обчислення строків, встановлених статтями 273 - 277, 280 - 283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
 		    1. На обчислення строків, встановлених статтями 273 - 277, 280 - 283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
 
510. 2. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.
 		    2. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.
 
511. 3. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.
 		    3. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.
 
512. 4. Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.
 		    4. Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.
 
513. 5. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
 		    5. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
 
514. Стаття 271. Особливості проголошення та вручення судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ
 		    Стаття 271. Особливості проголошення та вручення судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ
 
515. 1. У справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
 		    1. У справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
 
516. 2. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
 		    2. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
 
517. Стаття 272. Особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ
 		    Стаття 272. Особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ
 
518. 1. Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275 - 277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, 286 - 288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
 		    1. Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275 - 277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, 286 - 288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
 
519. 2. Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273 - 277, 280 - 288 цього Кодексу, не може повертати справу на новий розгляд.
 		    2. Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273 - 277, 280 - 288 цього Кодексу, не може повертати справу на новий розгляд.
 
520. 3. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273 - 277, 282 - 286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
 		    3. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273 - 277, 282 - 286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
 
521. 4. Судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених статтями 280, 281, 287 та 288 цього Кодексу, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.
 		    4. Судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених статтями 280, 281, 287 та 288 цього Кодексу, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.
 
522. Стаття 273. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій
 		    Стаття 273. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій
 
523. 1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
 		 -107- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину першу статті 273 доповнити реченням наступного змісту:
"При цьому такі особи не зобов'язані доводити порушення оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю їх прав, свобод чи інтересів."
 		Відхилено   1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
 
524. 2. Виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі), може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.
 		    2. Виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі), може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.
 
525. 3. Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.
 		 -108- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 У частині 3 статті 273 після слів «виборчого процесу» доповнити фразу: «підготовки та проведення всеукраїнського референдуму».
 		Відхилено   3. Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.
 
526. 4. Рішення, дії чи бездіяльність територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.
 		    4. Рішення, дії чи бездіяльність територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.
 
527. 5. Рішення, дії чи бездіяльність дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.
 		    5. Рішення, дії чи бездіяльність дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.
 
528. 6. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
 		    6. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
 
529. 7. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частиною шостою цієї статті, але не пізніше двадцять другої години дня, що передує дню голосування.
 		 -109- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 У частині сьомій статті 273 слова "двадцять другої години" замінити на слова "двадцять четвертої години".
 		Відхилено   7. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частиною шостою цієї статті, але не пізніше двадцять другої години дня, що передує дню голосування.
 
530. 8. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
 		    8. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
 
531. 9. Суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
 		 -110- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину дев'яту статті 273 викласти у наступній редакції:
"9. У справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується."
 		Відхилено   9. Суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
 
    -111- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину дев'яту статті 273 доповнити абзацом другим наступного змісту:
"У спорах, визначених цією статтею, положення цього Кодексу щодо авансування судових витрат не застосовуються."
 		Відхилено    
532. 10. Суд невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня про відкриття провадження у справі та про ухвалене судом рішення.
 		    10. Суд невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня про відкриття провадження у справі та про ухвалене судом рішення.
 
533. 11. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування вирішуються судом до закінчення голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви.
 		 -112- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Статтю 273 доповнити частиною дванадцятою наступного змісту:
"12. Положення цієї статті поширюються також на справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності територіальних виборчих комісій під час проведення процедури відкликання депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів."
 		Відхилено   11. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування вирішуються судом до закінчення голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви.
 
534. Стаття 274. Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців
 		    Стаття 274. Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців
 
535. 1. Право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах або референдумі.
 		    1. Право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах або референдумі.
 
536. 2. Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії.
 		    2. Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії.
 
537. 3. Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну заяву може бути подано не пізніш як за два дні до дня голосування. Суд при розгляді цього позову звертається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо уточнення відомостей про виборця.
 		    3. Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну заяву може бути подано не пізніш як за два дні до дня голосування. Суд при розгляді цього позову звертається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо уточнення відомостей про виборця.
 
538. 4. Суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, -невідкладно.
 		    4. Суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, -невідкладно.
 
539. 5. Рішення адміністративного суду щодо внесення змін у списки виборців виконуються негайно. Оскарження рішення адміністративного суду щодо внесення змін у списки виборців не перешкоджає його виконанню.
 		 -113- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину п'яту статті 274 викласти у наступній редакції:
"5. Рішення адміністративного суду щодо внесення змін у списки виборців виконуються негайно. Оскарження рішення адміністративного суду щодо внесення змін у списки виборців не зупиняє його виконання."
 		Відхилено   5. Рішення адміністративного суду щодо внесення змін у списки виборців виконуються негайно. Оскарження рішення адміністративного суду щодо внесення змін у списки виборців не перешкоджає його виконанню.
 
540. Стаття 275. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум
 		    Стаття 275. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум
 
541. 1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум, мають виборча комісія, кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
 		    1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум, мають виборча комісія, кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
 
542. 2. Виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.
 		    2. Виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.
 
543. 3. Позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб подається до окружного адміністративного суду за їх місцезнаходженням. Позовна заява щодо дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум, подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за їхнім місцезнаходженням.
 		    3. Позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб подається до окружного адміністративного суду за їх місцезнаходженням. Позовна заява щодо дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум, подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за їхнім місцезнаходженням.
 
544. 4. Позовну заяву може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частинами шостою - сьомою статті 273 цього Кодексу.
 		    4. Позовну заяву може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частинами шостою - сьомою статті 273 цього Кодексу.
 
545. 5. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у строк, встановлений частиною одинадцятою статті 273 цього Кодексу.
 		    5. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у строк, встановлений частиною одинадцятою статті 273 цього Кодексу.
 
546. 6. У разі встановлення судом при розгляді виборчого спору порушення засобом масової інформації чи інформаційним агентством вимог закону про вибори суд невідкладно повідомляє про це Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в інформаційній та видавничій сферах, Центральну виборчу комісію, відповідну територіальну (окружну) виборчу комісію.
 		    6. У разі встановлення судом при розгляді виборчого спору порушення засобом масової інформації чи інформаційним агентством вимог закону про вибори суд невідкладно повідомляє про це Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в інформаційній та видавничій сферах, Центральну виборчу комісію, відповідну територіальну (окружну) виборчу комісію.
 
547. Стаття 276. Особливості провадження у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу
 		    Стаття 276. Особливості провадження у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу
 
548. 1. Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
 		    1. Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
 
549. 2. Виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити дії чи бездіяльність суб'єктів, визначених частиною першою цієї статті, якщо ці дії чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.
 		    2. Виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити дії чи бездіяльність суб'єктів, визначених частиною першою цієї статті, якщо ці дії чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.
 
550. 3. Позовна заява щодо оскарження ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодавство про вибори чи референдум, подається до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
 		 -114- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину третю статті 276 після слів "Позовна заява щодо оскарження" доповнити словами "дій та бездіяльності";
 		Враховано   3. Позовна заява щодо оскарження дій та бездіяльності ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодавство про вибори чи референдум, подається до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
 
551. 4. Позовна заява щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем знаходження територіальної виборчої комісії, яка зареєструвала кандидата.
 		    4. Позовна заява щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем знаходження територіальної виборчої комісії, яка зареєструвала кандидата.
 
552. 5. Позовна заява з інших питань, визначених цією статтею, подається до окружного адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.
 		    5. Позовна заява з інших питань, визначених цією статтею, подається до окружного адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.
 
553. 6. Позовну заяву може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частинами шостою - сьомою статті 273 цього Кодексу.
 		    6. Позовну заяву може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частинами шостою - сьомою статті 273 цього Кодексу.
 
554. 7. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у строк, встановлений частиною одинадцятою статті 273 цього Кодексу.
 		    7. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у строк, встановлений частиною одинадцятою статті 273 цього Кодексу.
 
555. 8. Суд невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму і комісію вищого рівня про відкриття провадження у справі та про ухвалене судом рішення.
 		    8. Суд невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму і комісію вищого рівня про відкриття провадження у справі та про ухвалене судом рішення.
 
556. Стаття 277. Особливості провадження у справах, пов'язаних із виборами Президента України
 		    Стаття 277. Особливості провадження у справах, пов'язаних із виборами Президента України
 
557. 1. Виборча комісія, кандидат на пост Президента України, партія (блок) -суб'єкт виборчого процесу, виборець, законні права або охоронювані законом інтереси яких порушено, мають право оскаржувати рішення чи дії громадського об'єднання, виборчого блоку, його посадової особи чи повноважного представника, які стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до його внутрішньої організаційної діяльності або його виключної компетенції.
 		    1. Виборча комісія, кандидат на пост Президента України, партія (блок) -суб'єкт виборчого процесу, виборець, законні права або охоронювані законом інтереси яких порушено, мають право оскаржувати рішення чи дії громадського об'єднання, виборчого блоку, його посадової особи чи повноважного представника, які стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до його внутрішньої організаційної діяльності або його виключної компетенції.
 
558. 2. Кандидат на пост Президента України, партія (блок) -суб'єкт виборчого процесу чи окружна виборча комісія мають право оскаржувати до суду дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових та службових осіб, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно передвиборної агітації, зокрема щодо вимоги спростування опублікованих ними неправдивих відомостей про кандидата чи партію (блок), що висунули кандидата.
 		    2. Кандидат на пост Президента України, партія (блок) -суб'єкт виборчого процесу чи окружна виборча комісія мають право оскаржувати до суду дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових та службових осіб, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно передвиборної агітації, зокрема щодо вимоги спростування опублікованих ними неправдивих відомостей про кандидата чи партію (блок), що висунули кандидата.
 
559. 3. Кандидат на пост Президента України, партія (блок) -суб'єкт виборчого процесу мають право оскаржувати дії іншого кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії спрямовані на порушення встановленого законом порядку висунення кандидата, проведення передвиборної агітації, інші порушення їх прав або виборчих прав громадян. Виборець має право оскаржувати дії кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії порушують його виборчі права.
 		    3. Кандидат на пост Президента України, партія (блок) -суб'єкт виборчого процесу мають право оскаржувати дії іншого кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії спрямовані на порушення встановленого законом порядку висунення кандидата, проведення передвиборної агітації, інші порушення їх прав або виборчих прав громадян. Виборець має право оскаржувати дії кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії порушують його виборчі права.
 
560. 4. Рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 275 цього Кодексу. Акти чи дії виборчих блоків, громадських об'єднань, крім тих, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або їх виключної компетенції, -за місцезнаходженням органу об'єднання громадян, виборчого блоку, акти чи дії якого оскаржуються у порядку, передбаченому статтею 276 цього Кодексу.
 		    4. Рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 275 цього Кодексу. Акти чи дії виборчих блоків, громадських об'єднань, крім тих, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або їх виключної компетенції, -за місцезнаходженням органу об'єднання громадян, виборчого блоку, акти чи дії якого оскаржуються у порядку, передбаченому статтею 276 цього Кодексу.
 
561. 5. Дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 275 цього Кодексу.
 		    5. Дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 275 цього Кодексу.
 
562. 6. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів, можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 273 цього Кодексу.
 		    6. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів, можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 273 цього Кодексу.
 
563. 7. Дії кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.
 		    7. Дії кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.
 
564. 8. Рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії та її членів можуть бути оскаржені до адміністративного суду за місцезнаходженням дільничної виборчої комісії.
 		    8. Рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії та її членів можуть бути оскаржені до адміністративного суду за місцезнаходженням дільничної виборчої комісії.
 
565. 9. Рішення, дії чи бездіяльність окружної виборчої комісії або члена такої комісії можуть бути оскаржені до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням окружної виборчої комісії в порядку, встановленому законодавством.
 		    9. Рішення, дії чи бездіяльність окружної виборчої комісії або члена такої комісії можуть бути оскаржені до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням окружної виборчої комісії в порядку, встановленому законодавством.
 
566. 10. Суд розглядає та вирішує адміністративні справи за скаргами, поданими на вчинені порушення з моменту припинення голосування на виборчих дільницях, протягом двох днів після дня голосування.
 		    10. Суд розглядає та вирішує адміністративні справи за скаргами, поданими на вчинені порушення з моменту припинення голосування на виборчих дільницях, протягом двох днів після дня голосування.
 
567. 11. Повноваження суду, встановлені Главою 10 Розділу І цього Кодексу, не можуть бути застосовані судами щодо спорів, які стосуються призначення, підготовки і проведення виборів Президента України.
 		 -115- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину одинадцяту статті 277 виключити.
 		Відхилено   11. Заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів Президента України.
 
    -116- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину одинадцяту статті 277 викласти в такій редакції:
"11. Заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів Президента України";
 		Враховано    
568. Стаття 278. Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи рефередумом, та їх оскарження
 		    Стаття 278. Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи рефередумом, та їх оскарження
 
569. 1. Суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше визначене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами цього Кодексу, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв'язку з цим заходів, встановлених законом.
 		    1. Суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше визначене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами цього Кодексу, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв'язку з цим заходів, встановлених законом.
 
570. 2. Апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 273 - 277 цього Кодексу, можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення, а на судові рішення, ухвалені до дня голосування, -не пізніш як за чотири години до початку голосування.
 		    2. Апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 273 - 277 цього Кодексу, можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення, а на судові рішення, ухвалені до дня голосування, -не пізніш як за чотири години до початку голосування.
 
571. 3. Судами апеляційної інстанції є відповідні апеляційні адміністративні суди. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 273 та частини сьомої статті 277 цього Кодексу Київським апеляційним адміністративним судом, є Верховний Суд. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 273 цього Кодексу Верховним Судом, є Велика Палата Верховного Суду.
 		    3. Судами апеляційної інстанції є відповідні апеляційні адміністративні суди. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 273 та частини сьомої статті 277 цього Кодексу Київським апеляційним адміністративним судом, є Верховний Суд. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 273 цього Кодексу Верховним Судом, є Велика Палата Верховного Суду.
 
572. 4. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи. Апеляційна скарга на судове рішення, що було ухвалене до дня голосування, розглядається не пізніше ніж за дві години до початку голосування.
 		 -117- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Статтю 278 доповнити частиною п'ятою наступного змісту:
"5. Апеляційна скарга у справах, що виникають з приводу виборчого процесу чи процесу референдуму, може бути подана до апеляційного суду через суд першої інстанції. У такому випадку суд першої інстанції невідкладно пересилає апеляційну скаргу разом із матеріалами справи до суду апеляційної інстанції. Моментом подання апеляційної скарги у такому випадку визнається момент її надходження до суду першої інстанції."
 		Відхилено   4. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи. Апеляційна скарга на судове рішення, що було ухвалене до дня голосування, розглядається не пізніше ніж за дві години до початку голосування.
 
573. Стаття 279. Особливості здійснення представництва у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму
 		    Стаття 279. Особливості здійснення представництва у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму
 
574. 1. Особа, яка відповідно до закону про вибори зареєстрована як уповноважений представник або довірена особа кандидата, діє як представник відповідного кандидата у справах, пов'язаних з виборчим процесом, без додаткового уповноваження.
 		    1. Особа, яка відповідно до закону про вибори зареєстрована як уповноважений представник або довірена особа кандидата, діє як представник відповідного кандидата у справах, пов'язаних з виборчим процесом, без додаткового уповноваження.
 
575. 2. Особа, яка відповідно до закону про вибори чи референдум зареєстрована як уповноважена особа (представник) партії (блоку), місцевої організації партії, ініціативної групи референдуму, діє як представник відповідної партії (блоку), місцевої організації партії, ініціативної групи референдуму у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, без додаткового уповноваження.
 		    2. Особа, яка відповідно до закону про вибори чи референдум зареєстрована як уповноважена особа (представник) партії (блоку), місцевої організації партії, ініціативної групи референдуму, діє як представник відповідної партії (блоку), місцевої організації партії, ініціативної групи референдуму у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, без додаткового уповноваження.
 
576. 3. Документом, що підтверджує повноваження представників, визначених частинами першою і другою цієї статті, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому законом про вибори чи референдум.
 		 -118- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Статтю 279 доповнити частиною четвертою наступного змісту:
"4. Вимоги щодо надання правничої допомоги виключно адвокатами на справи, пов'язані із виборчим процесом чи процесом референдуму не поширюються."
 		Відхилено   3. Документом, що підтверджує повноваження представників, визначених частинами першою і другою цієї статті, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому законом про вибори чи референдум.
 
577. Стаття 280. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань
 		 -119- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 280 назву викласти в такій редакції:
"Стаття 280. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань";
 		Враховано   Стаття 280. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань
 
    -120- Голуб В.В.
 Статтю 280 проекту Кодексу адміністративного судочинства України викласти в такій редакції:
«Стаття 280. Особливості провадження у справах про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань
1. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування можуть звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
2. Позивач при поданні позову зобов’язаний надіслати копії позовної заяви та документів, що приєднуються до неї, відповідачеві (відповідачам) та третім особам листом з описом вкладення та на адресу електронної пошти, якщо в повідомленні про проведення мирного зібрання зазначена така інформація.
Позовна заява та приєднані до неї документи позивач оприлюднює, крім обмежень, встановлених законом, на офіційному веб-сайті.
Якщо у повідомленні про проведення мирного зібрання не зазначено поштову адресу відповідача, адресу електронної пошти та інші засоби зв’язку, то відповідач вважається належним чином повідомленим про звернення із позовною заявою, якщо її оприлюднено на офіційному веб-сайті.
3. Позовна заява про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань подається до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням позивача протягом 24 годин після одержання повідомлення про проведення мирного зібрання.
Позовну заяву підписує керівник органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, або особа, яка його заміщає.
До позовної заяви додаються докази відправлення копії позовної заяви і приєднаних до неї документів та оприлюднення їх на офіційному веб-сайті.
Сторони у справах про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
4. У разі коли позовна заява стосується невизначеного кола відповідачів суд залишає її без руху та надає строк для усунення недоліків, але не більше ніж 12 годин.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення позивачу позовної заяви та приєднаних до неї документів.
5. Позовна заява залишається без розгляду, якщо вона надійшла:
1) після закінчення строку, визначеного частиною третьою цієї статті;
2) в день проведення мирного зібрання;
3) після закінчення мирного зібрання.
6. Відсутність у позовній заяві поштової адреси, адреси електронної пошти відповідача не є підставою для залишення такої позовної заяви без руху, у разі, коли таку інформацію не зазначено в повідомленні про проведення мирного зібрання.
7. Про відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд постановляє ухвалу та повідомляє про це сторони. Ухвала оприлюднюється на офіційному веб-сайті суду не пізніше наступного дня після її прийняття. Таке оприлюднення є належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи, якщо у позовній заяві не зазначено поштову адресу відповідача, адресу електронної пошти та інші засоби зв’язку.
8. Якщо відповідач не отримав копію позовної заяви, за його клопотанням надається час для ознайомлення з нею в суді та підготовки заперечень.
9. Суд вирішує адміністративну справу про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань упродовж двох календарних днів після надходження позовної заяви, а у разі надходження позовної заяви менш як за два календарні дні до проведення мирного зібрання – невідкладно з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
10. Участь позивача або його представника у судовому розгляді є обов’язковою. Неприбуття у судове засідання представника позивача або його представника, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, а також залишення позивачем або його представником зали судових засідань до моменту виходу суду до нарадчої кімнати, має наслідком залишення позовної заяви без розгляду.
Подання представником позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності має наслідком залишення позовної заяви без розгляду.
Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.
11. Обов’язок доказування обставин, що є підставами для встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, покладається на позивача.
Позивач повинен обґрунтувати необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань у демократичному суспільстві та пропорційність запропонованого у позові способу обмеження.
12. У разі можливості досягнення згоди між сторонами щодо зміни умов проведення мирного зібрання з метою усунення підстав для встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, суд надає сторонам час для примирення.
Примирення фіксується письмовою угодою про примирення між сторонами щодо проведення мирного зібрання, в якій зазначаються дата, час та місце проведення мирного зібрання та організатори.
У разі відмови відповідача від проведення мирного зібрання суд закриває провадження у справі.
13. У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань у демократичному суспільстві, а також пропорційність способу такого обмеження, в тому числі з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов’язаний його застосувати.
14. Встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань не повинно перешкоджати досягненню законної мети мирного зібрання щодо вільного вираження поглядів у межах видимості та чутності адресатів і своєчасного доведення цих поглядів до відома державних органів, органів влади Автономної Реєстр.картка №
)
19. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу упродовж двох календарних днів після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі надходження апеляційної скарги менш як за два календарні дні до проведення мирного зібрання – невідкладно з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
20. Судові рішення першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та судові рішення апеляційної інстанції, ухвалені за результатами розгляду апеляційної скарги, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Позивач не може відмовитись від позову під час розгляду справи в касаційному порядку.»
 		Відхилено    
    -121- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 Статтю 280 викласти у такій редакції:
«1. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
2. Копію позовної заяви та доданих до неї документів позивач додатково надсилає на адресу електронної пошти, зазначеної в повідомленні про проведення мирного зібрання, та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті. До позовної заяви позивачем додаються докази виконання вимог цієї частини.
3. Якщо позовна заява не відповідає вимогам статті 169 цього Кодексу або частині другій цієї статті, суд залишає її без руху та надає строк для усунення недоліків, але не більше ніж 12 годин.
4. Позовна заява, яка надійшла пізніше ніж за 24 години до часу проведення заходів, визначених частиною першою цієї статті, залишається без розгляду.
5. Адміністративна справа про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань вирішується колегією суддів протягом двох днів після відкриття провадження у справі, а в разі відкриття провадження менш як за два дні до проведення відповідних заходів – невідкладно.
6. Суд залишає позовну заяву без розгляду у таких випадках:
1) неявки позивача у судове засідання (незалежно від поважності причин неявки);
2) надходження клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності;
3) залишення позивачем зали судових засідань до моменту виходу суду до нарадчої кімнати;
4) в позовній заяві не вказано підстави для встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань та не надано відповідних доказів.
7. Позивач повинен обґрунтувати необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань у демократичному суспільстві та пропорційність запропонованого у позові способу обмеження.
8. У разі відмови відповідача від проведення мирного зібрання суд закриває провадження у справі.
9. Суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження.
Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов’язаний його застосувати.
У разі якщо обмеженням щодо реалізації права на свободу мирних зібрань є вимога про заборону проведення таких зібрань у відповідному місці позивач в обов’язковому порядку вказує про можливе альтернативне місце проведення такого зібрання.
10. Рішення про відмову у задоволенні позову суб’єкта владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання оскарженню не підлягає.
11. Апеляційна скарга на рішення адміністративного суду про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань подається не пізніше дня, наступного за днем його проголошення.
12. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк з моменту надходження апеляційної скарги з повідомленням учасників справи, а в разі надходження апеляційної скарги менш як за два календарні дні до проведення мирного зібрання – невідкладно з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.»
 		Відхилено    
578. 1. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
 		    1. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
 
579. 2. Копію позовної заяви та доданих до неї документів позивач додатково надсилає на адресу електронної пошти, зазначеної в повідомленні про проведення мирного зібрання, та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті. До позовної заяви позивачем додаються докази виконання вимог цієї частини.
 		    2. Копію позовної заяви та доданих до неї документів позивач додатково надсилає на адресу електронної пошти, зазначеної в повідомленні про проведення мирного зібрання, та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті. До позовної заяви позивачем додаються докази виконання вимог цієї частини.
 
580. 3. Якщо позовна заява не відповідає вимогам статті 169 цього Кодексу, суд залишає її без руху та надає строк для усунення недоліків, але не більше ніж 12 годин.
 		 -122- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у частині третій статті 280 слово і цифру "статті 169" замінити словом і цифрою "статті 161";
 		Враховано частково   3. Якщо позовна заява не відповідає вимогам статті 160 цього Кодексу, суд залишає її без руху та надає строк для усунення недоліків, але не більше ніж 12 годин.
 
581. 4. Позовна заява, яка надійшла пізніше ніж за 24 години до часу проведення заходів, визначених частиною першою цієї статті, залишається без розгляду.
 		    4. Позовна заява, яка надійшла пізніше ніж за 24 години до часу проведення заходів, визначених частиною першою цієї статті, залишається без розгляду.
 
582. 5. Адміністративна справа про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань вирішується судом протягом двох днів після відкриття провадження у справі, а в разі відкриття провадження менш як за два дні до проведення відповідних заходів - невідкладно.
 		 -123- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 частину п'яту після слів "Адміністративна справа про" доповнити словами "заборону або";
 		Враховано   5. Адміністративна справа про заборону або встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань вирішується судом протягом двох днів після відкриття провадження у справі, а в разі відкриття провадження менш як за два дні до проведення відповідних заходів - невідкладно.
 
583. 6. Суд залишає позовну заяву без розгляду у таких випадках:
 		    6. Суд залишає позовну заяву без розгляду у таких випадках:
 
584. 1) неявки позивача у судове засідання (незалежно від поважності причин неявки);
 		    1) неявки позивача у судове засідання (незалежно від поважності причин неявки);
 
585. 2) надходження клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності;
 		    2) надходження клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності;
 
586. 3) залишення позивачем зали судових засідань до моменту виходу суду до нарадчої кімнати.
 		    3) залишення позивачем зали судових засідань до моменту виходу суду до нарадчої кімнати.
 
587. 7. Позивач повинен обґрунтувати необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань у демократичному суспільстві та пропорційність запропонованого у позові способу обмеження.
 		    7. Позивач повинен обґрунтувати необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань у демократичному суспільстві та пропорційність запропонованого у позові способу обмеження.
 
588. 8. У разі відмови відповідача від проведення мирного зібрання суд закриває провадження у справі.
 		    8. У разі відмови відповідача від проведення мирного зібрання суд закриває провадження у справі.
 
589. 9. Суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження.
 		    9. Суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження.
 
590. Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов’язаний його застосувати.
 		    Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов’язаний його застосувати.
 
591. 10. Апеляційна скарга на рішення адміністративного суду про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань подається не пізніше дня, наступного за днем його проголошення.
 		    10. Апеляційна скарга на рішення адміністративного суду про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань подається не пізніше дня, наступного за днем його проголошення.
 
592. 11. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк з моменту надходження апеляційної скарги з повідомленням учасників справи, а в разі надходження апеляційної скарги менш як за два календарні дні до проведення мирного зібрання - невідкладно з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
 		    11. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк з моменту надходження апеляційної скарги з повідомленням учасників справи, а в разі надходження апеляційної скарги менш як за два календарні дні до проведення мирного зібрання - невідкладно з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
 
593. 12. Позивач не може відмовитись від позову під час розгляду справи в касаційному порядку.
 		    12. Позивач не може відмовитись від позову під час розгляду справи в касаційному порядку.
 
594. Стаття 281. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань
 		 -124- Голуб В.В.
 Статтю 281 проекту Кодексу адміністративного судочинства України викласти в такій редакції:
«Стаття 281. Особливості провадження у справах про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань
1. Організатор (організатори), учасники мирних зібрань мають право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення цих зібрань із позовною заявою про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань з боку державних органів, органів влади Автономної Реєстр.картка №
)
8. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу упродовж двох календарних днів після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі надходження апеляційної скарги менш як за два календарні дні до проведення мирного зібрання – невідкладно з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
9. Судові рішення першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та судові рішення апеляційної інстанції, ухвалені за результатами розгляду апеляційної скарги, можуть бути оскаржені в касаційному порядку»
 		Відхилено   Стаття 281. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань
 
595. 1. Організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань мають право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення цих заходів із позовною заявою про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, повідомлених про проведення таких заходів.
 		    1. Організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань мають право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення цих заходів із позовною заявою про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, повідомлених про проведення таких заходів.
 
596. 2. Адміністративна справа про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань вирішується судом протягом двох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за два дні до проведення відповідних заходів або у день їх проведення - невідкладно.
 		 -125- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 У частині 2 статті 281 слово «судом» замінити словами: «колегією суддів».
 		Відхилено   2. Адміністративна справа про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань вирішується судом протягом двох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за два дні до проведення відповідних заходів або у день їх проведення - невідкладно.
 
597. 3. Рішення суду в адміністративній справі про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань виконується негайно.
 		    3. Рішення суду в адміністративній справі про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань виконується негайно.
 
598. 4. Апеляційна скарга на рішення адміністративного суду про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань подається не пізніше дня, наступного за днем його проголошення.
 		    4. Апеляційна скарга на рішення адміністративного суду про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань подається не пізніше дня, наступного за днем його проголошення.
 
599. 5. Подання апеляційної скарги на рішення суду про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань не перешкоджає його виконанню.
 		    5. Подання апеляційної скарги на рішення суду про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань не перешкоджає його виконанню.
 
600. 6. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк з моменту надходження апеляційної скарги з повідомленням учасників справи, а в разі надходження апеляційної скарги менш як за два календарні дні до проведення мирного зібрання - невідкладно з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
 		    6. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк з моменту надходження апеляційної скарги з повідомленням учасників справи, а в разі надходження апеляційної скарги менш як за два календарні дні до проведення мирного зібрання - невідкладно з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
 
601. 7. Суд приймає позовну заяву щодо усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
 		    7. Суд приймає позовну заяву щодо усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
 
602. Стаття 282. Особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони
 		    Стаття 282. Особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони
 
603. 1. Позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю, може бути подана протягом трьох днів з моменту, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
 		    1. Позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю, може бути подана протягом трьох днів з моменту, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
 
604. 2. Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються виключно окружними адміністративними судами за місцезнаходженням відповідача.
 		    2. Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються виключно окружними адміністративними судами за місцезнаходженням відповідача.
 
605. 3. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк з дня надходження позовної заяви.
 		    3. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк з дня надходження позовної заяви.
 
606. 4. Апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених цією статтею, можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення.
 		    4. Апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених цією статтею, можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення.
 
607. 5. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
 		    5. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
 
608. Стаття 283. Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів
 		    Стаття 283. Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів
 
609. 1. Провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо:
 		    1. Провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо:
 
610. 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;
 		    1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;
 
611. 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;
 		    2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;
 
612. 3) надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;
 		    3) надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;
 
613. 4) зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим;
 		    4) зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим;
 
614. 5) стягнення коштів за податковим боргом;
 		    5) стягнення коштів за податковим боргом;
 
615. 6) зобов'язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на орган доходів і зборів.
 		    6) зобов'язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на орган доходів і зборів.
 
616. 2. Заява подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:
 		    2. Заява подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:
 
617. 1) найменування адміністративного суду;
 		    1) найменування адміністративного суду;
 
618. 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;
 		    2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;
 
619. 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;
 		    3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;
 
620. 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;
 		    4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;
 
621. 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
 		    5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
 
622. 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
 		    6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
 
623. 3. У разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
 		    3. У разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
 
624. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
 		    Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
 
625. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
 		    Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
 
626. 4. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо:
 		    4. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо:
 
627. 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті;
 		    1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті;
 
628. 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
 		    2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
 
629. 5. Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
 		    5. Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
 
630. 6. Ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.
 		    6. Ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.
 
631. 7. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.
 		    7. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.
 
632. Розгляд заяви відбувається за участю органу доходів і зборів, що її вніс, та платника податків, стосовно якого її внесено.
 		    Розгляд заяви відбувається за участю органу доходів і зборів, що її вніс, та платника податків, стосовно якого її внесено.
 
633. 8. Рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.
 		 -126- Сажко С.М.
 В частині 8 статті 283 пункту 3 законопроекту слова «визначених пунктами 1 – 4 частини першої» замінити словами «визначених пунктами 2 – 4 частини першої».
 		Відхилено   8. Рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.
 
634. 9. У рішенні суду зазначаються:
 		    9. У рішенні суду зазначаються:
 
635. 1) дата прийняття рішення;
 		 -127- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у пункті 1 частини дев'ятої статті 283 слово "прийняття" замінити словом "ухвалення";
 		Враховано   1) дата ухвалення рішення;
 
636. 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді;
 		    2) найменування суду, прізвище та ініціали судді;
 
637. 3) найменування сторін, їх місцезнаходження;
 		    3) найменування сторін, їх місцезнаходження;
 
638. 4) мотиви задоволення судом заявлених вимог з посиланням на закон;
 		    4) мотиви задоволення судом заявлених вимог з посиланням на закон;
 
639. 5) порядок вчинення дій, визначених рішенням;
 		    5) порядок вчинення дій, визначених рішенням;
 
640. 6) відомості про порядок апеляційного перегляду справи, строки апеляційного оскарження.
 		    6) відомості про порядок апеляційного перегляду справи, строки апеляційного оскарження.
 
641. 10. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.
 		 -128- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину десяту статті 283 викласти у наступній редакції:
"10. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її надходження."
 		Відхилено   10. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.
 
642. Стаття 284. Особливості провадження у справах за зверненням Служби безпеки України щодо накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них
 		    Стаття 284. Особливості провадження у справах за зверненням Служби безпеки України щодо накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них
 
643. 1. Провадження у справах щодо накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них здійснюється на підставі позову Голови Служби безпеки України або його заступника.
 		    1. Провадження у справах щодо накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них здійснюється на підставі позову Голови Служби безпеки України або його заступника.
 
644. 2. Позовна заява подається до суду першої інстанції за підсудністю, встановленою цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:
 		    2. Позовна заява подається до суду першої інстанції за підсудністю, встановленою цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:
 
645. 1) найменування адміністративного суду;
 		    1) найменування адміністративного суду;
 
646. 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;
 		    2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;
 
647. 3) підстави звернення з позовом, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;
 		    3) підстави звернення з позовом, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;
 
648. 4) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
 		    4) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
 
649. 5) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
 		    5) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
 
650. 3. У разі порушення вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та визначає строк для усунення недоліків.
 		    3. У разі порушення вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та визначає строк для усунення недоліків.
 
651. Невиконання вимог суду в установлений ним строк тягне за собою повернення заявнику позову та доданих до нього документів.
 		    Невиконання вимог суду в установлений ним строк тягне за собою повернення заявнику позову та доданих до нього документів.
 
652. Повернення позову не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення недоліків, що зумовлюють звернення до суду.
 		    Повернення позову не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення недоліків, що зумовлюють звернення до суду.
 
653. 4. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті.
 		    4. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті.
 
654. 5. Рішення по суті заявлених вимог приймається судом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження позову, розглянутого у закритому судовому засіданні за участю тільки заявника. Власник активів, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, на які накладається чи з яких знімається арешт або до яких надається доступ, не повідомляється про розгляд справи судом.
 		 -129- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 В частині 5 статті 284 слово «приймається» замінити на слово «ухвалюється»
 		Враховано   5. Рішення по суті заявлених вимог ухвалюється судом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження позову, розглянутого у закритому судовому засіданні за участю тільки заявника. Власник активів, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, на які накладається чи з яких знімається арешт або до яких надається доступ, не повідомляється про розгляд справи судом.
 
655. 6. У рішенні суду зазначаються:
 		    6. У рішенні суду зазначаються:
 
656. 1) дата прийняття рішення;
 		 -130- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 У пункті 1 частини шостої статті 284 слово "прийняття" замінити словом "ухвалення"
 		Враховано   1) дата ухвалення рішення;
 
657. 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді;
 		    2) найменування суду, прізвище та ініціали судді;
 
658. 3) мотиви та висновок суду по суті заявлених вимог із посиланням на закон;
 		    3) мотиви та висновок суду по суті заявлених вимог із посиланням на закон;
 
659. 4) порядок вчинення дій, визначених рішенням.
 		    4) порядок вчинення дій, визначених рішенням.
 
660. 7. Ухвалу про відмову у відкритті провадження може бути оскаржено в апеляційному порядку. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу на ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі протягом трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.
 		    7. Ухвалу про відмову у відкритті провадження може бути оскаржено в апеляційному порядку. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу на ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі протягом трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.
 
661. 8. Рішення суду щодо накладення арешту на активи, які пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них виконуються негайно.
 		    8. Рішення суду щодо накладення арешту на активи, які пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них виконуються негайно.
 
662. 9. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів із дня їх постановлення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених цією статтею, не перешкоджає його виконанню.
 		    9. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів із дня їх постановлення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених цією статтею, не перешкоджає його виконанню.
 
663. Стаття 285. Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності
 		    Стаття 285. Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності
 
664. 1. Позовна заява про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності подається до Верховного Суду. Право звернутися з такою позовною заявою має Голова Верховної Ради України, Перший заступник або заступник Голови Верховної Ради України.
 		 -131- Алексєєв І.С.
 у частині першій статті 285 слова «Перший заступник або заступник Голови Верховної Ради України» виключити
 		Відхилено   1. Позовна заява про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності подається до Верховного Суду. Право звернутися з такою позовною заявою має Голова Верховної Ради України, Перший заступник або заступник Голови Верховної Ради України.
 
665. 2. Адміністративна справа за позовною заявою про дострокове припинення повноважень народного депутата України вирішується протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
 		 -132- Івченко В.Є.
Крулько І.І.
Євтушок С.М.
 У частині 2 статті 285 фразу « вирішується протягом десяти днів після відкриття провадження у справі» замінити словами: «розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.»
 		Відхилено   2. Адміністративна справа за позовною заявою про дострокове припинення повноважень народного депутата України вирішується протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
 
666. 3. Рішення Верховного Суду у справі про дострокове припинення повноважень народного депутата України виконується негайно. Подання апеляційної скарги на таке рішення не перешкоджає його виконанню.
 		    3. Рішення Верховного Суду у справі про дострокове припинення повноважень народного депутата України виконується негайно. Подання апеляційної скарги на таке рішення не перешкоджає його виконанню.
 
667. 4. Апеляційна скарга на судове рішення Верховного Суду у справі про дострокове припинення повноважень народного депутата України може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом десяти днів із дня його проголошення.
 		    4. Апеляційна скарга на судове рішення Верховного Суду у справі про дострокове припинення повноважень народного депутата України може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом десяти днів із дня його проголошення.
 
668. 5. Велика Палата Верховного Суду розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
 		    5. Велика Палата Верховного Суду розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
 
669. Стаття 286. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності
 		    Стаття 286. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності
 
670. 1. Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
 		    1. Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
 
671. 2. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, -протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
 		    2. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, -протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
 
672. 3. За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
 		    3. За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
 
673. 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
 		    1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
 
674. 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
 		    2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
 
675. 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
 		    3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
 
676. 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
 		    4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
 
677. 4. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів із дня його проголошення.
 		    4. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів із дня його проголошення.
 
678. 5. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
 		    5. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
 
679. 6. Якщо за наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, таке стягнення не може бути посилено.
 		    6. Якщо за наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, таке стягнення не може бути посилено.
 
680. Стаття 287. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця
 		    Стаття 287. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця
 
681. 1. Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
 		    1. Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
 
682. 2. Позовну заяву може бути подано до суду:
 		    2. Позовну заяву може бути подано до суду:
 
683. у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
 		    у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
 
684. у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
 		    у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
 
685. 3. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
 		    3. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
 
686. 4. Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
 		    4. Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
 
687. 5. Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
 		 -133- Лозовой А.С.
 Частину п`яту статті 287 викласти в такій редакції:
«5. Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених адміністративним судом, розглядаються тим судом (суддею адміністративного суду ,або складом адміністративного суду), який видав виконавчий лист.»
 		Відхилено   5. Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
 
688. 6. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів із дня їх проголошення.
 		    6. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів із дня їх проголошення.
 
689. 7. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
 		    7. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
 
690. Стаття 288. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства
 		 -134- Паламарчук М.П.
 Назву статті 288 викласти в такій редакції:
«Стаття 288. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України».
 		Враховано   Стаття 288. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України
 
691. 1. Позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
 		    1. Позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
 
692. 2. Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов'язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.
 		    2. Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов'язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.
 
693. 3. Апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк із дня їх проголошення.
 		    3. Апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк із дня їх проголошення.
 
694. 4. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
 		    4. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
 
695. 5. За подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується.
 		    5. За подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується.
 
696. Стаття 289. Особливості вжиття заходів до забезпечення позову у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства
 		 -135- Паламарчук М.П.
 Статтю 289 викласти в такій редакції:
Стаття 289. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства
1. У разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;
2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
4) зобов’язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
2. Заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.
3. Не можуть застосовуватися взяття на поруки та застава до іноземців та осіб без громадянства, до яких раніше застосовувалися такі заходи, а також стосовно яких є достатні дані про їх причетність до готування та (або) вчинення терористичної діяльності.
4. Суд під час застосування застави та взяття на поруки письмово роз’яснює іноземцю або особі без громадянства покладені на нього обов’язки:
1) прибувати до визначеної службової особи з установленою судом періодичністю;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому іноземець або особа без громадянства тимчасово перебуває, без дозволу визначеної службової особи;
3) невідкладно повідомляти визначену службову особу про зміну свого місця проживання.
5. Взяття на поруки полягає у наданні уповноваженими особами підприємств, установ чи організацій, які суд вважає такими, що заслуговують на особливу довіру (поручителями), письмового зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання іноземцем або особою без громадянства покладених на нього обов’язків відповідно до частини четвертої цієї статті і зобов’язуються за потреби доставити його до суду чи органу (підрозділу), який подав позов.
6. Внесення застави полягає у внесенні іноземцем, особою без громадянства або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності чи така, що фінансується з державного чи місцевих бюджетів, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
7. Розмір застави визначається судом з урахуванням майнового та сімейного стану іноземця або особи без громадянства у межах від ста до двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та вноситься на рахунок протягом п’яти робочих днів з дня прийняття судом рішення про внесення застави. До цього моменту за рішенням суду особа утримується у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону чи органу Служби безпеки України, який її затримав, або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та звільняється з нього у день надання позивачу підтвердних документів про внесення застави.
8. У разі невнесення застави в установлений строк адміністративний суд за клопотанням відповідного органу (підрозділу) невідкладно ухвалює без участі іноземця або особи без громадянства рішення про його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. На час винесення такої ухвали особа продовжує утримуватися у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону чи органу Служби безпеки України, який її затримав, або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
9. У разі невиконання іноземцем або особою без громадянства обов’язків, покладених судом відповідно до частини четвертої цієї статті, чи вчинення нею порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців:
1) внесена застава за клопотанням відповідного органу (підрозділу) або за ініціативою суду звертається судом у дохід держави;
2) уповноважений орган (підрозділ) може звернутися до адміністративного суду з позовною заявою про затримання цієї особи з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
10. За невиконання зобов’язань, покладених судом відповідно до частини четвертої цієї статті, поручитель несе визначену законом відповідальність.
11. Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, складає шість місяців. У разі наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
12. Про продовження строку затримання не пізніш як за п’ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
13. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
14. Розгляд питань, визначених цієї статтею здійснюється судом за обов’язкової участі сторін. Розгляд справ про продовження строку затримання іноземця або особи без громадянства може проводитися у режимі відеоконференції, у тому числі з трансляцією з іншого приміщення, що знаходиться поза межами приміщення суду, в порядку, визначеному цим Кодексом.
15. Адміністративні справи, передбачені цією статтею, розглядаються судом у день подання відповідної позовної заяви.
16. Апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк із дня їх проголошення.
17. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
18. На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватись у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
19. За подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується».
 		Враховано   Стаття 289. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства
1. У разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;
2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
4) зобов’язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
2. Заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.
3. Не можуть застосовуватися взяття на поруки та застава до іноземців та осіб без громадянства, до яких раніше застосовувалися такі заходи, а також стосовно яких є достатні дані про їх причетність до готування та (або) вчинення терористичної діяльності.
4. Суд під час застосування застави та взяття на поруки письмово роз’яснює іноземцю або особі без громадянства покладені на нього обов’язки:
1) прибувати до визначеної службової особи з установленою судом періодичністю;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому іноземець або особа без громадянства тимчасово перебуває, без дозволу визначеної службової особи;
3) невідкладно повідомляти визначену службову особу про зміну свого місця проживання.
5. Взяття на поруки полягає у наданні уповноваженими особами підприємств, установ чи організацій, які суд вважає такими, що заслуговують на особливу довіру (поручителями), письмового зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання іноземцем або особою без громадянства покладених на нього обов’язків відповідно до частини четвертої цієї статті і зобов’язуються за потреби доставити його до суду чи органу (підрозділу), який подав позов.
6. Внесення застави полягає у внесенні іноземцем, особою без громадянства або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності чи така, що фінансується з державного чи місцевих бюджетів, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
7. Розмір застави визначається судом з урахуванням майнового та сімейного стану іноземця або особи без громадянства у межах від ста до двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та вноситься на рахунок протягом п’яти робочих днів з дня прийняття судом рішення про внесення застави. До цього моменту за рішенням суду особа утримується у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону чи органу Служби безпеки України, який її затримав, або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та звільняється з нього у день надання позивачу підтвердних документів про внесення застави.
8. У разі невнесення застави в установлений строк адміністративний суд за клопотанням відповідного органу (підрозділу) невідкладно ухвалює без участі іноземця або особи без громадянства рішення про його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. На час винесення такої ухвали особа продовжує утримуватися у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону чи органу Служби безпеки України, який її затримав, або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
9. У разі невиконання іноземцем або особою без громадянства обов’язків, покладених судом відповідно до частини четвертої цієї статті, чи вчинення нею порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців:
1) внесена застава за клопотанням відповідного органу (підрозділу) або за ініціативою суду звертається судом у дохід держави;
2) уповноважений орган (підрозділ) може звернутися до адміністративного суду з позовною заявою про затримання цієї особи з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
10. За невиконання зобов’язань, покладених судом відповідно до частини четвертої цієї статті, поручитель несе визначену законом відповідальність.
11. Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, складає шість місяців. У разі наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
12. Про продовження строку затримання не пізніш як за п’ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
13. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
14. Розгляд питань, визначених цієї статтею здійснюється судом за обов’язкової участі сторін. Розгляд справ про продовження строку затримання іноземця або особи без громадянства може проводитися у режимі відеоконференції, у тому числі з трансляцією з іншого приміщення, що знаходиться поза межами приміщення суду, в порядку, визначеному цим Кодексом.
15. Адміністративні справи, передбачені цією статтею, розглядаються судом у день подання відповідної позовної заяви.
16. Апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк із дня їх проголошення.
17. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
18. На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватись у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
19. За подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується».
 
697. 1. У разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі, адміністративний суд, визначений частиною першою цієї статті, за клопотанням органу (підрозділу), який подав такий позов, може постановити ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом:
 		       
698. 1) взяття особи на поруки підприємства, установи чи організації;
 		       
699. 2) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу;
 		       
700. 3) затримання іноземця або особи без громадянства з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
 		       
701. 2. Заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою статті 288 цього Кодексу, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань та про правовий статус іноземців до завершення цієї процедури.
 		       
702. 3. Не можуть застосовуватися взяття на поруки та застава до іноземців та осіб без громадянства, до яких раніше застосовувалися такі заходи, а також стосовно яких є достатні дані про їх причетність до готування та (або) вчинення терористичної діяльності.
 		       
703. 4. Суд під час застосування застави та взяття на поруки письмово роз'яснює іноземцю або особі без громадянства покладені на нього обов'язки:
 		       
704. 1) прибувати до визначеної службової особи з установленою судом періодичністю;
 		       
705. 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому іноземець або особа без громадянства тимчасово перебуває, без дозволу визначеної службової особи;
 		       
706. 3) невідкладно повідомляти визначену службову особу про зміну свого місця проживання.
 		       
707. 5. Взяття на поруки полягає у наданні уповноваженими особами підприємств, установ чи організацій, які суд вважає такими, що заслуговують на особливу довіру (поручителями), письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання іноземцем або особою без громадянства покладених на нього обов'язків відповідно до частини третьої цієї статті і зобов'язуються за потреби доставити його до суду чи органу (підрозділу), який подав позов.
 		       
708. 6. Внесення застави полягає у внесенні іноземцем, особою без громадянства або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності чи така, що фінансується з державного чи місцевих бюджетів, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
 		       
709. 7. Розмір застави визначається судом з урахуванням майнового та сімейного стану іноземця або особи без громадянства у межах від ста до двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та вноситься на рахунок протягом п'яти робочих днів з дня прийняття судом рішення про внесення застави. До цього моменту за рішенням суду особа утримується у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону чи органу Служби безпеки України, який її затримав, або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та звільняється з нього у день надання позивачу підтвердних документів про внесення застави.
 		       
710. 8. У разі невнесення застави в установлений строк адміністративний суд за клопотанням відповідного органу (підрозділу) невідкладно ухвалює без участі іноземця або особи без громадянства рішення про його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. На час винесення такої ухвали особа продовжує утримуватися у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу (підрозділу) охорони державного кордону чи органу Служби безпеки України, який її затримав, або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
 		       
711. 9. У разі невиконання іноземцем або особою без громадянства обов'язків, покладених судом відповідно до частини четвертої цієї статті, чи вчинення порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців:
 		       
712. 1) внесена застава за клопотанням відповідного органу (підрозділу) або за ініціативою суду звертається судом у дохід держави;
 		       
713. 2) уповноважений орган (підрозділ) може звернутися до адміністративного суду з клопотанням про затримання цієї особи з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
 		       
714. 10. За невиконання зобов'язань, покладених судом відповідно до частини п'ятої цієї статті, поручитель несе визначену законом відповідальність.
 		       
715. 11. Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шести місяців. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на дванадцять місяців.
 		       
716. 12. Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні три місяці подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для виконання рішення про примусове видворення або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
 		       
717. 13. Умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, є:
 		       
718. 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
 		       
719. 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
 		       
720. 14. Розгляд питань, визначених цієї статтею здійснюється судом за обов'язкової участі сторін. Розгляд справ про продовження строку затримання іноземця або особи без громадянства може проводитися у режимі відеоконференції в порядку, визначеному цим Кодексом.
 		       
721. 15. Питання щодо вжиття заходів до забезпечення позову, визначених частиною першою цієї статті розглядаються судом у день подання відповідного клопотання.
 		       
722. 16. З питань, визначених цією статтею, суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
 		       
723. §3. Розгляд типових та зразкових справ
 		    §3. Розгляд типових та зразкових справ
 
724. Стаття 290. Особливості провадження у зразковій справі
 		 -136- Сажко С.М.
 Статтю 290 пункту 3 законопроекту виключити.
 		Відхилено   Стаття 290. Особливості провадження у зразковій справі
 
725. 1. Якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебуває десять або більше типових адміністративних справ, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
 		 -137- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у статті 290 частину першу викласти в такій редакції:
"1. Якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції. ";
 		Враховано   1. Якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
 
726. 2. В поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, вважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, в тому числі посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.
 		    2. В поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, вважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, в тому числі посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.
 
727. Для вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі Верховний Суд може витребувати з відповідного суду (судів) матеріали типових справ.
 		    Для вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі Верховний Суд може витребувати з відповідного суду (судів) матеріали типових справ.
 
728. 3. Вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі, відмови у відкритті провадження у зразковій справі, розгляд зразкової справи здійснюється колегією суддів Верховного Суду у складі не менше п'яти суддів, визначених відповідно до вимог цього Кодексу.
 		    3. Вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі, відмови у відкритті провадження у зразковій справі, розгляд зразкової справи здійснюється колегією суддів Верховного Суду у складі не менше п'яти суддів, визначених відповідно до вимог цього Кодексу.
 
729. 4. Питання про відкриття провадження у зразковій справі вирішується протягом 10 днів з дня надходження до Верховного Суду матеріалів, зазначених у частині другій цієї статті.
 		    4. Питання про відкриття провадження у зразковій справі вирішується протягом 10 днів з дня надходження до Верховного Суду матеріалів, зазначених у частині другій цієї статті.
 
730. 5. Верховний Суд вирішує зразкові справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
 		 -138- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину п'яту статті 290 виключити.
 		Відхилено   5. Верховний Суд вирішує зразкові справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
 
731. 6. Верховний Суд відмовляє у відкритті провадження у зразковій справі, якщо подання не відповідає вимогам частини першої та (або другої) цієї статті, зокрема через відсутність принаймні десяти типових справ або значні розбіжності у їх фактичних обставинах, які унеможливлюють прийняття для них зразкового рішення.
 		 -139- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 у частині шостій статті 290 прибрати дужку після слова "другої" та поставити дужку після першого сполучника "або" та виключити слова "відсутність принаймні десяти типових справ або";
 		Враховано   6. Верховний Суд відмовляє у відкритті провадження у зразковій справі, якщо подання не відповідає вимогам частини першої та (або) другої цієї статті, зокрема через значні розбіжності у їх фактичних обставинах, які унеможливлюють прийняття для них зразкового рішення.
 
732. 7. Ухвала про відкриття Верховним Судом провадження у зразковій справі публікується на офіційному веб-порталі судової влади України, а також в одному із загальнодержавних друкованих засобів масової інформації не пізніше, ніж за 10 днів до дати судового засідання для розгляду зразкової справи.
 		    7. Ухвала про відкриття Верховним Судом провадження у зразковій справі публікується на офіційному веб-порталі судової влади України, а також в одному із загальнодержавних друкованих засобів масової інформації не пізніше, ніж за 10 днів до дати судового засідання для розгляду зразкової справи.
 
733. 8. В ухвалі про відкриття провадження у зразковій справі зазначаються:
 		    8. В ухвалі про відкриття провадження у зразковій справі зазначаються:
 
734. 1) найменування, склад суду, номер справи;
 		    1) найменування, склад суду, номер справи;
 
735. 2) найменування та місцезнаходження відповідача;
 		    2) найменування та місцезнаходження відповідача;
 
736. 3) стисла інформація щодо предмету та підстав зразкової справи;
 		    3) стисла інформація щодо предмету та підстав зразкової справи;
 
737. 4) ознаки типової справи;
 		    4) ознаки типової справи;
 
738. 5) дата, час та місце судового розгляду зразкової справи;
 		    5) дата, час та місце судового розгляду зразкової справи;
 
739. 6) стисла інформація щодо правових наслідків судового рішення, ухваленого у зразковій справі;
 		    6) стисла інформація щодо правових наслідків судового рішення, ухваленого у зразковій справі;
 
740. 7) порядок одержання заінтересованими особами рішення у зразковій справі та порядок його оскарження.
 		    7) порядок одержання заінтересованими особами рішення у зразковій справі та порядок його оскарження.
 
741. 9. З моменту опублікування оголошення вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про розгляд зразкової справи.
 		 -140- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Частину дев'яту статті 290 доповнити реченням наступного змісту:
"Особи, які є сторонами у типових справах, а також особи, чиї права, свободи чи інтереси можуть бути пов'язані із наслідком вирішення типової справи, мають право на вступ до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору."
 		Відхилено   9. З моменту опублікування оголошення вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про розгляд зразкової справи.
 
742. 10. У рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає:
 		    10. У рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає:
 
743. 1) ознаки типових справ;
 		    1) ознаки типових справ;
 
744. 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм;
 		    2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм;
 
745. 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
 		    3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
 
746. 11. Рішення Верховного Суду у зразковій справі підлягає перегляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами перегляду рішень в апеляційному порядку, визначеному цим Кодексом.
 		    11. Рішення Верховного Суду у зразковій справі підлягає перегляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами перегляду рішень в апеляційному порядку, визначеному цим Кодексом.
 
747. Стаття 291. Особливості провадження у типовій справі
 		 -141- Сажко С.М.
 Статтю 291 пункту 3 законопроекту виключити.
 		Відхилено   Стаття 291. Особливості провадження у типовій справі
 
748. 1. Суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.
 		    1. Суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.
 
749. 2. Провадження у типовій справі підлягає відновленню з дня набрання законної сили рішенням Верховного Суду у відповідній зразковій справі.
 		    2. Провадження у типовій справі підлягає відновленню з дня набрання законної сили рішенням Верховного Суду у відповідній зразковій справі.
 
750. 3. При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
 		    3. При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
 
751. 4. На судове рішення у типовій справі може бути подана апеляційна скарга у порядку, визначеному цим Кодексом.
 		    4. На судове рішення у типовій справі може бути подана апеляційна скарга у порядку, визначеному цим Кодексом.
 
752. 5. Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:
 		    5. Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:
 
753. 1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;
 		    1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;
 
754. 2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.
 		    2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.
 
755. Розділ ІІІ
 		    Розділ ІІІ
 
756. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ
 		    ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ
 
757. Глава 1. Апеляційне провадження
 		    Глава 1. Апеляційне провадження
 
758. §1. Апеляційна скарга
 		    §1. Апеляційна скарга
 
759. Стаття 292. Суд апеляційної інстанції
 		    Стаття 292. Суд апеляційної інстанції
 
760. 1. Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.
 		    1. Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.
 
761. 2. Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
 		    2. Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
 
762. 3. Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
 		    3. Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
 
763. Стаття 293. Право на апеляційне оскарження
 		    Стаття 293. Право на апеляційне оскарження
 
764. 1. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 		    1. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 
765. 2. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених у статті 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
 		    2. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених у статті 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
 
766. 3. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
 		    3. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
 
767. 4. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
 		    4. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
 
768. Стаття 294. Ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду
 		    Стаття 294. Ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду
 
769. 1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:
 		    1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:
 
770. 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, зміни або скасування ухвали про забезпечення доказів;
 		 -142- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 пункт 1 частини першої статті 294 викласти в такій редакції:
"1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів";
 		Враховано   1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів;
 
771. 2) забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у зміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову;
 		 -143- Яніцький В.П.
Алєксєєв С.О.
 пункт 2 частини першої статті 294 викласти в такій редакції:
"2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову";
 		Враховано   2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову;
 
772. 3) повернення заяви позивачеві (заявникові);
 		    3) повернення заяви позивачеві (заявникові);
 
773. 4) відмови у відкритті провадження у справі;
 		    4) відмови у відкритті провадження у справі;
 
774. 5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності;
 		 -144- Лозовой А.С.
 Пункт 5 частини 1 статті 294 виключити
 		Відхилено   5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності;
 
775. 6) передачі справи на розгляд іншого суду;
 		    6) передачі справи на розгляд іншого суду;
 
776. 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;
 		    7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;
 
777. 8) затвердження умов примирення сторін;
 		    8) затвердження умов примирення сторін;
 
778. 9) призначення експертизи;
 		 -145- Голуб В.В.
 Пункт 9 частини 1 статті 294 проекту Кодексу адміністративного судочинства України (про призначення експертизи) – виключити
 		Відхилено   9) призначення експертизи;
 
779. 10) визначення розміру судових витрат;
 		    10) визначення розміру судових витрат;
 
780. 11) зупинення провадження у справі;
 		    11) зупинення провадження у справі;
 
781. 12) залишення позову (заяви) без розгляду;
 		    12) залишення позову (заяви) без розгляду;
 
782. 13) закриття провадження у справі;
 		    13) закриття провадження у справі;
 
783. 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення;
 		    14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення;
 
784. 15) відмови ухвалити додаткове рішення;
 		    15) відмови ухвалити додаткове рішення;
 
785. 16) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення;
 		    16) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення;
 
786. 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;
 		    17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;
 
787. 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання;
 		    18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання;
 
788. 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення;
 		    19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення;
 
789. 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;
 		    20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;
 
790. 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення;
 		    21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення;
 
791. 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
 		    22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
 
792. 23) окрема ухвала;
 		    23) окрема ухвала;
 
793. 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;
 		 -146- Яценко А.В.
 пункт 24) частини першої статті 294 виключити;
 		Відхилено   24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;
 
794. 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу;
 		    25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу;
 
795. 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження;
 		    26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження;
 
796. 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
 		 -147- Тимошенко Ю.В.
Одарченко Ю.В.
 Статтю 294 доповнити частиною другою наступного змісту:
«2. Суд першої інстанції має право дозволити апеляційне оскарження ухвали, яка, відповідно до вимог цього Кодексу, не підлягає окремому оскарженню, у випадку, якщо від цієї ухвали в значній мірі залежить рішення суду по суті і щодо її законності можуть існувати обґрунтовані та розумні доводи. Про такий дозвіл суд зазначає в ухвалі.»
 		Відхилено   27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
 
797. Стаття 295. Строк на апеляційне оскарження
 		    Стаття 295. Строк на апеляційне оскарження
 
798. 1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
 		    1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
 
799. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

-148- Долженков О.В.
 у абзаці другому частини першої статті 295 фразу «складення повного судового рішення» замінити фразою «вручення повного рішення суду»
 		Відхилено   Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

    -149- Шпенов Д.Ю.
 частину 1 статті 295 доповнити новим абзацем такого змісту: «Якщо повне рішення або ухвала суду не були вручені учаснику справи у день його (її) проголошення або складення зазначений строк обчислюється з дня вручення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 251 цього Кодексу».
 		Відхилено