Кількість абзаців - 300 Таблиця поправок


Трудовий кодекс України (ч.1) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. ТРУДОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
 		    ТРУДОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
 
1. КНИГА ПЕРША
 		    КНИГА ПЕРША
 
2. Загальні положення
 		    Загальні положення
 
3. Глава 1. Основні положення
 		    Глава 1. Основні положення
 
4. Стаття 1. Мета і завдання Трудового кодексу України
 		 -1- Каплін С.М.
Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 назву статті 1 викласти в такій редакції:
«Стаття 1. Мета і предмет Трудового кодексу України»
 		Враховано   Стаття 1. Мета і предмет Трудового кодексу України
 
    -2- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 У статті 1 назву статті викласти в такій редакції:
«Стаття 1. Мета і предмет правового регулювання Трудового кодексу України»;
Метою Трудового кодексу України є правове забезпечення:
- реалізації, охорони і захисту передбачених Конституцією України та міжнародними актами, учасницею яких є Україна, прав осіб у сфері трудових відносин;
- встановлення та здійснення обовязків осіб у сфері трудових відносин;
- узгодження інтересів працівників і роботодавців, суспільства та держави у сфері трудових відносин.
 		Враховано частково    
    -3- Мацола Р.М.
 У статті 1:
назву статті викласти в такій редакції:
«Стаття 1. Мета і предмет Трудового кодексу України»;
частину другу викласти у наступній редакції
«2. Предметом цього Кодексу є правове регулювання трудових відносин та інших, пов’язаних з ними відносин, зокрема щодо:
реалізації права на працю;
умов праці;
організації та управління працею;
професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
забезпечення договірного регулювання умов праці;
відповідальності роботодавців і працівників;
вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів;
участі працівників та профспілок у встановлені умов праці та застосуванні трудового законодавства в передбачених законом випадках;
державного нагляду і контролю, громадського контролю профспілок за дотриманням трудового законодавства;
інших питань, визначених цим Кодексом»
 		Враховано частково    
    -4- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 У статті 1:
назву статті викласти в такій редакції:
"Стаття 1. Мета і предмет Трудового кодексу України";
у частині другій:
абзац перший викласти в такій редакції:
"2. Предметом цього Кодексу є правове регулювання трудових відносин та інших, пов’язаних з ними відносин, зокрема щодо:"
абзаци одинадцятий та дванадцятий викласти в такій редакції:
"участі працівників та профспілок у встановлені умов праці та застосуванні трудового законодавства в передбачених законом випадках;
державного нагляду і контролю, громадського контролю профспілок за дотриманням трудового законодавства;".
 		Враховано частково    
5. 1. Метою Трудового кодексу України є встановлення прав та обов’язків суб’єктів трудових правовідносин, забезпечення реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці, забезпечення захисту прав та інтересів працівників і роботодавців.2. Завданням цього Кодексу є правове регулювання питань щодо:
 		 -5- Каплін С.М.
 у частині другій:
абзац перший викласти в такій редакції:
«2. Предметом цього Кодексу є правове регулювання трудових відносин та інших, пов’язаних з ними відносин, зокрема щодо:»
 		Враховано   1. Метою Трудового кодексу України є встановлення прав та обов’язків суб’єктів трудових відносин, забезпечення реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці, забезпечення захисту прав та інтересів працівників і роботодавців.2. Предметом цього Кодексу є правове регулювання трудових відносин та інших пов’язаних з ними відносин, зокрема щодо:
 
    -6- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 «2. Предметом правового регулювання цього Кодексу є трудові та пов’язані з ними відносини, зокрема щодо:»
 		Враховано частково    
    -7- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 1 викласти у наступній редакції:
«2. Завданням цього Кодексу є правове регулювання питань щодо:
реалізації права на працю на підставі трудового договору;
умов праці;
організації та управління працею;
професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
забезпечення договірного регулювання умов праці;
відповідальності роботодавців і працівників;
вирішення індивідуальних трудових спорів;
нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства;
інших питань, визначених цим Кодексом. «;
 		Відхилено    
    -8- Бондар В.В.
Ільюк А.О.
 У частині другій статті 1 слова «правове регулювання питань» замінити словами «правове регулювання відносин»
 		Враховано частково    
    -9- Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 Частину 2 викласти в такій редакції:
2. Предметом цього Кодексу є правове регулювання трудових відносин та інших, пов’язаних з ними відносин, зокрема щодо:
реалізації права на працю;
працевлаштування;
умов праці;
організації та управління працею;
професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
забезпечення договірного регулювання умов праці;
відповідальності роботодавців і працівників;
вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів;
участі працівників та профспілок у встановлені умов праці та застосуванні трудового законодавства в передбачених законом випадках;
державного нагляду і контролю, громадського контролю профспілок за дотриманням трудового законодавства;
інших питань, визначених цим Кодексом.
 		Відхилено    
    -10- Шпенов Д.Ю.
 В частині 2 статті 1 після слів «реалізації права на працю;» додати слова «працевлаштування;», а після слів «вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів;» додати слова «участі працівників та профспілок у встановлені умов праці та застосуванні трудового законодавства в передбачених законом випадках».
 		Відхилено    
6. реалізації права на працю;
умов праці;
організації та управління працею;
професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
 		 -11- Шухевич Ю.Р.
 Абзац п’ятий частини другої статті 1 проекту викласти у такій редакції:
«професійного навчання шляхом первинної професійної підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації;»
 		Відхилено   реалізації права на працю;
умов праці;
організації та управління працею;
професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
 
7. забезпечення договірного регулювання умов праці;
 		    забезпечення договірного регулювання умов праці;
 
8. відповідальності роботодавців і працівників;
 		    відповідальності роботодавців і працівників;
 
9. вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів;
 		 -12- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 У абзаці 8 частини другої статті 1 слова «та колективних» виключити, оскільки проектом передбачається регулювання виключно індивідуальних трудових відносин.
 		Враховано   вирішення індивідуальних трудових спорів;
 
10. нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства;
 		 -13- Каплін С.М.
 абзаци одинадцятий та дванадцятий викласти в такій редакції:
«участі працівників та профспілок у встановлені умов праці та застосуванні трудового законодавства в передбачених законом випадках;
державного нагляду і контролю, громадського контролю профспілок за дотриманням трудового законодавства;».
 		Відхилено   нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства;
 
11. інших питань, визначених цим Кодексом.
 		 -14- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 Абзац одинадцятий статті 1 викласти в такій редакції:
«участі працівників та профспілок у встановлені умов праці в передбачених законом випадках;»
 		Відхилено   інших питань, визначених цим Кодексом.
 
    -15- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 Статтю 1 доповнити абзацами та дванадцятим та тринадцятим такого змісту:
«державного та громадського нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства;
інших питань, зазначених в цьому Кодексі».
 		Враховано частково    
12. Стаття 2. Основні принципи правового регулювання трудових відносин.
 		 -16- Бондар В.В.
Ільюк А.О.
 у назві та по тексту статті 2 слово «принципи» у всіх відмінках замінити словом «засади»;
 		Відхилено   Стаття 2. Основні принципи правового регулювання трудових відносин
 
    -17- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
Дроздик О.В.
 Частину першу статті 2 викласти в такій редакції:
«1. Основними принципами правового регулювання трудових відносин є:
1) свобода праці, що включає право на працю, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується;
2) заборона примусової та дитячої праці;
3) заборона дискримінації у сфері праці та забезпечення особам, які зазнали такої дискримінації, права на звернення до суду щодо визнання факту дискримінації та її усунення, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дискримінації;
4) забезпечення повної і продуктивної зайнятості працівників та їх захисту від безробіття;
5) право на рівну винагороду за працю рівної цінності;
6) забезпечення права кожного працівника на гідні умови праці, в тому числі на умови праці, що відповідають вимогам безпеки та гігієни, права на відпочинок, що включає обмеження робочого часу, надання щоденного відпочинку, вихідних, неробочих і святкових днів, оплачуваної щорічної трудової відпустки;
7) рівність прав і можливостей працівників, у тому числі гендерна рівність, шляхом забезпечення єдності та диференціації умов праці;
8) гарантування працівникам своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати, мінімальної заробітної плати на рівні, необхідному для забезпечення достатнього життєвого рівня для себе і своєї сім'ї;
9) забезпечення права працівників на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
10) створення працівникам рівних можливостей для професійного зростання, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
11) забезпечення захисту працівників від необґрунтованого звільнення;
12) гарантування державного захисту працівників від незаконного звільнення;
13) поєднання державного і договірного регулювання трудових відносин;
14) забезпечення права працівників і роботодавців на свободу об’єднання для представництва та захисту своїх прав та інтересів;
15) здійснення нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства.»
 		Враховано    
13. 1. Правове регулювання трудових відносин ґрунтується на наступних принципах:
 		 -18- Герега О.В.
Шинькович А.В.
 Пропонуємо статтю 2 проекту викласти у такій редакції:
«1. Правове регулювання трудових відносин здійснюється на засадах:
1) свободи праці, що включає право на працю, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується;
2) заборони примусової праці;
3) заборони дитячої праці;
4) недопущення дискримінації у сфері праці та забезпечення особам, які зазнали такої дискримінації, права на звернення до суду щодо визнання факту дискримінації та її усунення, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дискримінації;
5) забезпечення повної і продуктивної зайнятості працівників та їх захисту від безробіття;
6) забезпечення права працівників і роботодавців на свободу об’єднання для захисту своїх прав та інтересів;
7) поєднання державного і договірного регулювання трудових відносин;
8) рівності прав і можливостей працівників, у тому числі гендерної рівності, шляхом забезпечення єдності та диференціації умов праці;
9) забезпечення працівникам державних гарантій у сфері праці;
10) гарантування працівникам своєчасної та в повному розмірі виплати заробітної плати, що забезпечує достатній життєвий рівень;
11) створення належних, безпечних, здорових умов праці та відпочинку;
12) створення працівникам рівних можливостей щодо їх професійного зростання, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації;
13) забезпечення права працівників на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
14) гарантування права на розв’язання індивідуальних і колективних трудових спорів, у тому числі забезпечення права працівників на страйк;
15) забезпечення судового захисту трудових прав, честі та гідності учасників трудових відносин;
16) здійснення нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства;
17) сприяння веденню колективних переговорів та відповідальності сторін колективних трудових правовідносин за взятими на себе зобов’язаннями;
18) захисту від незаконного звільнення».
 		Враховано частково   1. Основними принципами правового регулювання трудових відносин є:
 
    -19- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 У частині 1 статті 2 слово «наступних» замінити словом «таких»
 		Враховано    
14. 1) верховенства права, відповідно до якого людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави;
 		    1) свобода праці, що включає право на працю, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується;
 
15. 2) визнання праці вищою соціальною цінністю суспільства, праця не є товаром;
 		 -20- Бондар В.В.
Ільюк А.О.
Шпенов Д.Ю.
 п. 2 статті 2 вилучити
 		Враховано   2) заборона примусової та дитячої праці;
 
    -21- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 У пункті 2 частини 1 статті 2 слово «вищою» виключити;
 		Враховано    
16. 3) презумпції правомірності правової позиції, рішення чи дії працівника, якщо різні нормативно-правові акти припускають неоднозначне трактування його прав чи обов’язків;
 		 -22- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Козаченко Л.П.
Бондар В.В.
Ільюк А.О.
 пункт третій частини першої статті 2 – виключити
 		Враховано   3) заборона дискримінації у сфері праці та забезпечення особам, які зазнали такої дискримінації, права на звернення до суду щодо визнання факту дискримінації та її усунення, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дискримінації;
 
    -23- Шпенов Д.Ю.
 У пункті 3 частини 1 статті 2 слова «рішення чи дії» замінити на слова «рішення, дії чи бездіяльність».
 		Відхилено    
17. 4) забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці, безумовного пріоритету збереження життя і здоров’я працівника перед іншими цілями у сфері праці;
 		    4) забезпечення повної і продуктивної зайнятості працівників та їх захисту від безробіття;
 
18. 5) рівності прав і можливостей працівників, у тому числі гендерної рівності, шляхом забезпечення єдності та диференціації умов праці;
 		    5) забезпечення права на рівну винагороду за працю рівної цінності;
 
19. 6) заборони дискримінації, привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного або соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками у сфері праці, забезпечення особам, які зазнали такої дискримінації, права на звернення до суду щодо визнання факту дискримінації та її усунення, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дискримінації;
 		 -24- Березюк О.Р.
Пастух Т.Т.
Семенуха Р.С.
Романова А.А.
Веселова Н.В.
Підлісецький Л.Т.
Зубач Л.Л.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Бабак А.В.
Семенченко С.І.
Костенко П.П.
Сироїд О.І.
Сисоєнко І.В.
 «6) заборони дискримінації, привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, ставлення до статевості чи статевих відносин, етнічного або соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками у сфері праці, забезпечення особам, які зазнали такої дискримінації, права на звернення до суду щодо визнання факту дискримінації та її усунення, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дискримінації;»
 		Відхилено   6) забезпечення права кожного працівника на гідні умови праці, в тому числі на умови праці, що відповідають вимогам безпеки та гігієни, права на відпочинок, що включає обмеження робочого часу, надання щоденного відпочинку, вихідних, святкових днів, робота в яких не проводиться, оплачуваної щорічної трудової відпустки;
 
    -25- Унгурян П.Я.
 Пункт 6 частини першої статті 2 проекту викласти в такій редакції:
6) заборони дискримінації в усіх формах та за будь-якими ознаками, забезпечення особам, які зазнали дискримінації, права на звернення до суду щодо визнання факту дискримінації та її усунення, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дискримінації;
 		Враховано редакційно    
    -26- Унгурян П.Я.
Гузь І.В.
Бакуменко О.Б.
Юрчишин П.В.
Тригубенко С.М.
Лапін І.О.
Тимошенко Ю.В.
Медуниця О.В.
Мірошниченко Ю.Р.
Ларін С.М.
Барвіненко В.Д.
 Пункт шостий частини першої статті 2 глави 1 книги першої проекту Трудового кодексу України викласти у новій редакції:
«6) заборони дискримінації, привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, ставлення до статевих відносин, етнічного або соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками у сфері праці, забезпечення особам, які зазнали такої дискримінації, права на звернення до суду щодо визнання факту дискримінації та її усунення, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дискримінації;»
 		Відхилено    
    -27- Найєм М..
 пункт 6 частини 1 статті 2 викласти у такій редакції:
"6) заборони дискримінації, привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного або соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками у сфері праці, забезпечення особам, які зазнали такої дискримінації, права на звернення до суду щодо визнання факту дискримінації та її усунення, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дискримінації;"
 		Відхилено    
    -28- Лещенко С.А.
Заліщук С.П.
Найєм М..
 Пункт шостий частини першої статті 2 Глави 1 Книги першої проекту кодексу викласти в такій редакції:
«6) заборони дискримінації за ознаками, передбаченими Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами України в сфері зайнятості, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Забезпечення особам, які зазнали дискримінації, права на звернення до суду щодо визнання факту дискримінації та її усунення, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дискримінації;».
 		Відхилено    
    -29- Гуляєв В.О.
 У пункті 6 частини першої статті 2 слово «заборони» замінити словом «недопущення».
 		Відхилено    
20. 7) заборони примусової та дитячої праці;
 		    7) рівність прав і можливостей працівників, у тому числі ґендерна рівність, шляхом забезпечення єдності та диференціації умов праці;
 
21. 8) свободи праці, що включає право на працю, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується;
 		 -30- Бондар В.В.
Ільюк А.О.
 п. 8 статті 2 викласти у наступній редакції:
«свободи праці, що означає право кожного вільно обирати собі працю, на яку він погоджується»
 		Відхилено   8) гарантування працівникам своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати, мінімальної заробітної плати на рівні, необхідному для забезпечення достатнього життєвого рівня для себе і своєї сім'ї;
9) забезпечення права працівників на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
 
22. 9) гарантування працівникам своєчасної та в повному розмірі виплати заробітної плати, мінімальної заробітної плати на рівні, необхідному для забезпечення достатнього життєвого рівня для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло;
10) обов’язкової оплати всієї затраченої праці та рівної оплати за рівноцінну працю;
11) гарантованого захисту державою працівника від незаконного звільнення, порушення чи обмеження інших його прав, в тому числі забезпеченням належного державного нагляду і контролю у сфері праці;
12) забезпечення судового захисту трудових, соціально-економічних прав, честі та гідності учасників трудових відносин, в тому числі гарантування права на справедливе розв’язання індивідуальних і колективних трудових спорів;
13) пріоритетного застосування норм міжнародного права у сфері соціально-трудових відносин та здійсненні правосуддя;
14) забезпечення повної і продуктивної зайнятості працівника протягом встановленої законом повної норми робочого часу та захисту від безробіття;
15) заборони морального тиску, погроз тощо, що мають на меті вплинути на зміну умов трудового договору, умов праці, невигідних для працівника;
16) неприпустимості звуження змісту та обсягу прав і свобод працівників при прийнятті нових або внесенні змін до діючих нормативно-правових актів;
17) легальності та стабільності трудових відносин, державного захисту від примушування до відмови від своїх прав, в тому числі - нелегальної праці чи нелегальної виплати зарплати;
18) безумовного дотримання державних соціальних стандартів, норм і нормативів;
 		 -31- Шпенов Д.Ю.
 Пункт 18 частини 1 статті 2 після слів «норм і нормативів» доповнити словами «та невідворотності відповідальності за їх незабезпечення посадовими особами відповідних органів державної влади»
 		Відхилено   10) створення працівникам рівних можливостей для професійного зростання, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
11) забезпечення захисту працівників від необґрунтованого звільнення;
12) гарантування державного захисту працівників від незаконного звільнення;
13) поєднання державного і договірного регулювання трудових відносин;
14) забезпечення права працівників і роботодавців на свободу об’єднання для представництва та захисту своїх прав та інтересів;
15) здійснення нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства.
 
23. 19) бідність серед працюючих є загрозою для індивідуальних свобод, загального добробуту і розвитку суспільства;
 		 -32- Дмитренко О.М.
 п. 19 ч. 1 ст. 2 проекту Трудового кодексу України викласти у такій редакції: "недопущення бідності серед працюючих як загрози для індивідуальних свобод, загального добробуту і розвитку суспільства;"
 		Враховано частково      
    -33- Шпенов Д.Ю.
 У пункті 19 частини 1 статті 2 слова «бідність серед працюючих» замінити словами «запобігання бідності серед працюючих, яка є»
 		Враховано редакційно    
    -34- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Пункт 19 частини 1 статті 2 виключити
 		Враховано    
24. 20) соціальної справедливості, в тому числі справедливого, неупередженого розподілу результатів праці, як основи соціального миру;
 		 -35- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Пункти 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34 частини 1 статті 2 вважати пунктами 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33 частини 1 статті 2 відповідно
 		Відхилено      
25. 21) належного, кваліфікованого адміністрування, нормування трудових відносин та охорони праці;
 		       
26. 22) забезпечення права працівників на участь в управлінні юридичною особою;
 		 -36- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Козаченко Л.П.
 Стаття 2 Основні принципи правового регулювання трудових відносин.
Пункт 22) виключити
 		Враховано      
    -37- Гуляєв В.О.
 Пункт 22 статті 2 викласти у такій редакції: «22) забезпечення права працівників на участь в управлінні юридичною особою-роботодавцем у порядку і на умовах, визначених законодавством, колективним договором (колективною угодою), статутом юридичної особи»
 		Відхилено    
27. 23) збалансованості трудового навантаження з одного боку та потреби у відпочинку, відтворенні здоров’я і професійного потенціалу працівника, вихованні дітей і розвитку сім»ї - з іншого;
24) відповідності трудової функції працівника його професійній кваліфікації, компенсації наявної невідповідності професійним навчанням за рахунок роботодавця;
25) безперервного професійного навчання протягом трудового життя, створення працівникам рівних можливостей щодо їх професійного зростання, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації;
 		 -38- Писаренко В.В.
 у пунктах 23 та 34 частини 1 статті 2 виправити слово «сім'ї»
 		Враховано редакційно      
28. 26) загальнообов’язкового державного соціального страхування трудового доходу та соціальних послуг на випадок повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, а також у старості;
 		 -39- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 В п.26 ч.1 ст.2 законопроекту слова «у старості» замінити словами «досягнення похилого віку»
 		Відхилено      
29. 27) гарантування державою реалізації права на колективні переговори та соціального діалогу з метою поліпшення організації виробництва і умов праці, соціально-економічного розвитку трудових колективів;
28) забезпечення права працівників і роботодавців на свободу об’єднання для реалізації своїх прав та інтересів;
29) гарантування профспілкової автономії для представництва й захисту індивідуальних і колективних прав та інтересів своїх членів;
30) поєднання можливостей для самозахисту працівником своїх прав та колективного захисту, в тому числі шляхом представництва його інтересів професійною спілкою;
 		 -40- Підлісецький Л.Т.
Веселова Н.В.
 В п.26 ч.1 ст.2 законопроекту слова «соціального діалогу з метою поліпшення організації виробництва і умов праці, соціально-економічного розвитку трудових колективів» замінити словами «інші форми соціального діалогу з метою регулювання трудових, соціальних, економічних відносин працівників і роботодавців, їх представників»
 		Відхилено      
30. 31) гарантування права працюючих на страйк;
 		 -41- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 У всіх випадках слово «працюючі» замінити на слово «працівники» у відповідній формі та відмінку;
 		Враховано      
31. 32) безперешкодного здійснення громадського контролю профспілок за додержанням трудових прав;
 		 -42- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 В п.32 ч.1 ст.2 законопроекту слово «безперешкодного» виключити.
 		Враховано редакційно      
32. 33) відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дії або бездіяльність, які призвели до порушення прав працівника чи не дозволили захистити їх належним чином;
34) поваги до людської гідності працівника, його особистих моральних та інших цінностей, невтручання в особисте життя працівника і його сім»ї, крім випадків, прямо встановлених законом.
 		 -43- Шпенов Д.Ю.
 Статтю 2 доповнити новою частиною 2 такого змісту: «2. Посадові особи органів державної влади несуть юридичну відповідальність за дії, рішення та бездіяльність передбачену законодавством, які призвели до порушення визначених частиною першою цієї статті принципів».
 		Відхилено      
33. Стаття 3. Недопущення дискримінації у сфері праці
 		 -44- Каплін С.М.
 назву статті викласти в такій редакції:
«Стаття 3. Заборона дискримінації у сфері праці»;
 		Враховано   Стаття 3. Заборона дискримінації у сфері праці
 
    -45- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 У статті 3 назву статті викласти в такій редакції:
«Стаття 3. Заборона дискримінації у сфері реалізації права на працю»;
 		Враховано частково    
    -46- Унгурян П.Я.
 Частину першу статті 3 викласти в такій редакції:
«1. Дискримінація у будь-якій формі та за будь-якими ознаками у сфері праці забороняється»
 		Відхилено    
    -47- Величкович М.Р.
 Статтю 3 викласти в такій редакції:
«Стаття 3. Заборона дискримінації у сфері праці
1. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.
Дискримінація за ознакою статі включає сексуальні домагання, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування.
2. Не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені цим Кодексом та законами відмінності, винятки та переваги, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду роботи вимог (вік, рівень освіти, стан здоров’я, стать тощо), або обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб.
Законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), виробничих кооперативів, фермерських господарств, громадських організацій можуть встановлюватися переваги для їх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі у разі вивільнення.
3. Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Ці особи зобов’язані навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності лежить на особі, якою заподіяно дискримінацію.»
 		Враховано частково    
34. 1. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.
 		 -48- Березюк О.Р.
Пастух Т.Т.
Семенуха Р.С.
Романова А.А.
Веселова Н.В.
Підлісецький Л.Т.
Зубач Л.Л.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Бабак А.В.
Семенченко С.І.
Костенко П.П.
Сироїд О.І.
Сисоєнко І.В.
 Абзац перший частини першої статті 3 проекту викласти в такій редакції:
«1. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, ставлення до статевості чи статевих відносин, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.»
 		Відхилено   1. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, вагітності, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.
 
    -49- Унгурян П.Я.
Гузь І.В.
Бакуменко О.Б.
Юрчишин П.В.
Тригубенко С.М.
Лапін І.О.
Тимошенко Ю.В.
Медуниця О.В.
Мірошниченко Ю.Р.
Ларін С.М.
Барвіненко В.Д.
 Абзац перший частини першої статті 3 глави 1 книги першої проекту Трудового кодексу України викласти у новій редакції:
«1. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, ставлення до статевих відносин, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, вагітності, звернення чи ймовірності звернення про соціальну відпустку або відпустку для догляду за дитиною чи у зв’язку з усиновленням дитини, сімейних обов’язків, місця проживання, належності до категорії внутрішньо переміщених осіб, призову чи можливості призову на мобілізаційні навчання або на військову службу під час мобілізації, участі в антитерористичній операції, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.»
 		Відхилено    
    -50- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 У статті 3 у частині першій:
слова «Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці» замінити словами «Забороняється будь-яка дискримінація у сфері реалізації права на працю»
після слова «інвалідності» доповнити словами «сексуальної орієнтації»;
 		Враховано частково    
    -51- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 3 викласти у наступній редакції:
«1. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, ґендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання. «;
 		Враховано    
    -52- Каплін С.М.
 у частині першій:
після слова «інвалідності» доповнити словами «сексуальної орієнтації»;
 		Враховано    
    -53- Найєм М..
 Частину 1 статті 3 викласти у такій редакції:
«1. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.»
 		Враховано    
    -54- Лещенко С.А.
Заліщук С.П.
Найєм М..
 Статтю 3 Глави 1 Книги першої проекту кодексу викласти в такій редакції:
«Стаття 3. Недопущення дискримінації та сексуальних домагань у сфері праці
1. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав та свобод працівників залежно від раси, кольору шкіри, статі, віку, стану здоров’я (зокрема, підозри на ВІЛ-інфекцію/СНІД чи наявності ВІЛ-інфекції/СНІДу), інвалідності, етнічного або соціального походження, етнічної або національної належності, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, мови спілкування, соціального стану, майнового стану, місця проживання, політичних поглядів та переконань, членства в політичній партії, ставлення до релігії (релігійних переконань) чи належності до релігійних общин і організацій, філософських або інших світоглядних переконань, належності до громадської організації чи іншого об’єднання фізичних осіб, зокрема профспілки, належності до певної соціальної групи, сімейного (включаючи сімейні обов’язки) або шлюбного стану, роду занять поза трудовими відносинами, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівниками у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.
2. У сфері праці заборонені сексуальні домагання як до жінок, так і до чоловіків.
Сексуальні домагання — це дії (поводження) сексуального характеру (включаючи жести, вирази, фізичний контакт, моральний тиск), що є загрозливими або образливими для особи, на яку їх спрямовано, або такими, що прямо піддають таку особу сексуальній експлуатації або спонукають чи примушують її до сексуальних відносин.
3. Не вважаються дискримінацією у сфері праці передбачені цим Кодексом та законами обмеження прав і можливостей або надання переваг працівникам залежно від певних видів робіт, які стосуються віку, рівня освіти, стану здоров’я, інших відповідних обставин, а також необхідності посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб. Законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), виробничих кооперативів, фермерських господарств, громадських, благодійних, релігійних та профспілкових організацій можуть встановлюватися переваги для їх засновників/ (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі у разі вивільнення.
4. Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.»
 		Враховано частково    
    -55- Сотник О.С.
Подоляк І.І.
Войціцька В.М.
Маркевич Я.В.
 Частину першу статті 3 законопроекту пропонуємо викласти у наступній редакції:
«Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема, порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або не пряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального і іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи у іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернутися до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.»
 		Враховано    
    -56- Масоріна О.С.
Геращенко І.В.
Денисенко В.І.
 Абзац перший частини першої статті 3 проекту Трудового кодексу України викласти в такій редакції:
"Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання"
 		Враховано    
    -57- Геращенко І.В.
 Н.д.Климпуш- Цинцадзе І.О. (Реєстр.картка №350) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
#18022
#8238
#11118
#5414
#17966
#17977
#17984
#8715
#4761
#17976
#17989
#17978
#18128
#18121
#19404
#18137
#15672
#18010
#18127
#18021
#18031
#18019
#18007
#18029
#8830
#11166
#18056
#16532
#5486
#1908
#11596
#17963
#9684
#11342
#17986
#18095
#17991
#17994
#17996
#17983
#17948
Н.д.Кацер- Бучковська Н.В. (Реєстр.картка №279) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
абзац перший частини першої статті 3 викласти в такій редакції:
" Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.".
 		Враховано    
35. Дискримінація за ознакою статі включає сексуальні домагання, що виражаються у діях сексуального характеру, поводження (включаючи жести, вирази і фізичний контакт), що є загрозливим, образливим, таким, що піддає експлуатації або змушує до сексуальних відносин.
 		 -58- Дмитренко О.М.
 Доцільно виключити абзац другий з тексту ч. 1 ст. 3 проекту
 		Враховано      
    -59- Каплін С.М.
 абзац другий викласти в такій редакції:
«Дискримінація за ознакою статі включає сексуальні домагання, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування»;
 		Відхилено    
    -60- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 У статті 3 абзац другий викласти в такій редакції:
«Відповідно до цілей цієї статті, дискримінація за ознакою статі також включає сексуальні домагання, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування»;
 		Відхилено    
    -61- Шухевич Ю.Р.
 Частину першу статті 3 проекту доповнити абзацом такого змісту:
«У разі неможливості документального підтвердження наявності ознак, що зазначені в абзаці першому частини першої цієї статті, підтвердження наявності цих ознак здійснюється в порядку окремого провадження відповідно до ст.ст. 256-259 Цивільного процесуального кодексу України.».
 		Відхилено    
36. 2. Не вважаються дискримінацією у сфері праці передбачені цим Кодексом та законами обмеження прав і можливостей або надання переваг працівникам залежно від певних видів робіт, які стосуються віку, рівня освіти, стану здоров’я, статі, інших відповідних обставин, а також необхідності посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб. Законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), виробничих кооперативів, фермерських господарств, громадських організацій можуть встановлюватися переваги для їх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі у разі вивільнення.
 		 -62- Тимошенко Ю.В.
Івченко В.Є.
 Друге речення частини другої статті 3 викласти у такій редакції:
«Будь-яке розрізнення, недопущення або перевага відносно певної роботи, що ґрунтується на її специфічних вимогах, дискримінацією не вважається.»
 		Відхилено   2. Не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені цим Кодексом та законами відмінності, винятки чи переваги, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду робіт вимог щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я, статі тощо або обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб. Законами і установчими документами господарських товариств (крім акціонерних), виробничих кооперативів, фермерських господарств, громадських об’єднань, релігійних організацій та заснованих релігійними організаціями юридичних осіб можуть встановлюватися переваги для їх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі у разі вивільнення.
 
    -63- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Бублик Ю.В.
Марченко О.О.
 Частину 2 статті 3 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«2. Не вважаються дискримінацією у сфері праці передбачені цим Кодексом та законами будь-яке розрізнення, недопущення або перевага відносно
певної роботи, що грунтується на її специфічних вимогах (віку, рівня освіти, стану здоров’я, статі, інших відповідних обставин, а також необхідності посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб). Також не вважається дискримінацією будь-які заходи в прийнятті та організації праці, спрямовані проти особи, відносно якої є
обгрунтовані підозри чи доведено, що вона займається діяльністю, яка підриває безпеку держави. Законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), виробничих кооперативів, фермерських господарств, громадських організацій можуть встановлюватися переваги для їх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі у разі вивільнення.»
 		Відхилено    
    -64- Каплін С.М.
 абзац другий частини другої викласти в такій редакції:
«2. Не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені цим Кодексом та законами відмінності, винятки та переваги, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду роботи вимог (вік, рівень освіти, стан здоров’я, стать тощо), або обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб.»;
 		Враховано    
    -65- Дроздик О.В.
 Частини першу та другу викласти в такій редакції:
«1. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та національного походження, віку, стану здоров’я, вагітності, інвалідності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.
2. Не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені цим Кодексом та законами відмінності, винятки чи переваги, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду робіт стосовно вимог (віку, рівню освіти, стану здоров’я, стать тощо), або обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб. Законами і установчими документами господарських товариств (крім акціонерних), виробничих кооперативів, фермерських господарств, громадських обєднань, релігійних організацій можуть встановлюватися переваги для їх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі у разі вивільнення.»
 		Враховано частково    
    -66- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 У статті 3 абзац другий частини другої викласти в такій редакції:
«2. Не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені цим Кодексом та іншими законами України відмінності, винятки та переваги, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду роботи вимог (вік, рівень освіти, стан здоров’я, стать тощо), або обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб.»;
 		Відхилено    
    -67- Унгурян П.Я.
Гузь І.В.
Бакуменко О.Б.
Юрчишин П.В.
Тригубенко С.М.
Лапін І.О.
Тимошенко Ю.В.
Медуниця О.В.
Немиря Г.М.
Ларін С.М.
Барвіненко В.Д.
 Частину другу статті 3 глави 1 книги першої проекту Трудового кодексу України викласти у новій редакції:
«2. Не вважаються дискримінацією у сфері праці передбачені цим Кодексом та законами обмеження прав і можливостей або надання переваг працівникам залежно від певних видів робіт, які стосуються віку, рівня освіти, стану здоров’я, статі, інших відповідних обставин, а також необхідності посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб. Законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), виробничих кооперативів, фермерських господарств, громадських організацій, релігійних організацій та заснованих релігійними організаціями юридичних осіб можуть встановлюватися переваги для їх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі у разі вивільнення.»
 		Враховано частково    
    -68- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 У частині 2 статті 3 слова «обмеження прав і можливостей або надання переваг працівникам залежно від певних видів робіт, які стосуються віку, рівня освіти, стану здоров’я, статі, інших відповідних обставин» замінити на слова «будь-які розрізнення, недопущення, або перевага відносно певної роботи, що ґрунтується на її специфічних вимогах,»
 		Відхилено    
    -69- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 В ч.2 ст.3 законопроекту слово «віку» виключити
 		Відхилено    
37. 3. Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
 		 -70- Каплін С.М.
 частину третю доповнити реченням такого змісту: «Ці особи зобов’язані навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності лежить на особі, якою заподіяно дискримінацію».
 		Враховано частково   3. Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Такі особи зобов’язані навести факти наявності дискримінації. Обов’язок доказування відсутності фактів дискримінації покладається на роботодавця.
 
    -71- Дроздик О.В.
 частину третю доповнити реченням такого змісту: «Ці особи зобов’язані навести факти наявності дискримінації. Обовязок доказування відсутності фактів дискримінації покладається на роботодавця».
 		Враховано    
38. Стаття 4. Заборона примусової праці
1. Забороняється застосування примусової праці, тобто праці, для якої особа не запропонувала добровільно своїх послуг і виконання якої вимагається від неї під погрозою покарання, застосування насильства тощо, у тому числі:
як засобу політичного впливу чи виховання або як засобу покарання за наявність або висловлювання певних політичних поглядів чи ідеологічних переконань;
з метою підтримання трудової дисципліни;
як методу мобілізації працівників та використання праці для потреб економічного розвитку;
як засобу будь-якої дискримінації у сфері праці;
як засобу покарання за участь у страйку.
 		 -72- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Абзац п‘ятий частини першої статті 4 викласти в такій редакції:
«дискримінації за ознаками расового, соціального та національного походження чи віросповідання»
 		Враховано   Стаття 4. Заборона примусової праці
1. Забороняється застосування примусової праці, тобто праці, для якої особа не запропонувала добровільно своїх послуг і виконання якої вимагається від неї під погрозою покарання, застосування насильства тощо, у тому числі як засобу:
політичного впливу чи виховання або як засобу покарання за наявність або висловлювання певних політичних поглядів чи ідеологічних переконань;
підтримання трудової дисципліни;
мобілізації працівників та використання праці для потреб економічного розвитку;
дискримінації за ознаками раси, соціального чи національного походження чи віросповідання;
покарання за участь у страйку.
 
    -73- Шпенов Д.Ю.
 Статтю 4 доповнити новою частиною другою такого змісту:
«2. До примусової праці відноситься також робота, яку працівник вимушений виконувати під погрозою покарання, застосування насильства, у той час коли за цим Кодексом він має право відмовитися від її виконання, у тому числі в зв’язку з:
порушенням встановлених строків виплати заробітної плати або виплатою її не в повному обсязі;
виникненням безпосередньої загрози для життя і здоров’я працівника внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема незабезпечення його засобами колективного або індивідуального захисту відповідно до встановлених норм».
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
 		Враховано частково    
39. 2. Не вважається примусовою працею:
 		 -74- Івченко В.Є.
 Статтю 4 доповнити частиною другою такого змісту:
«2. До примусової праці відноситься також робота, яку працівник вимушений виконувати під погрозою покарання, застосування насильства, у той час, коли за цим Кодексом він має право відмовитися від її виконання, у тому числі в зв’язку з:
порушенням встановлених строків виплати заробітної плати або виплатою її не в повному обсязі;
виникненням безпосередньої загрози для життя чи здоров’я працівника, в тому числі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема незабезпечення його засобами колективного або індивідуального захисту відповідно до встановлених норм, а також роботи, не передбаченої трудовим договором.».
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
 		Враховано частково у статтях: 268 279  2. Не вважається примусовою працею:
 
    -75- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 Статтю 4 доповнити новою частиною другою такого змісту:
«2. До примусової праці відноситься також робота, яку працівник вимушений виконувати під погрозою покарання, застосування насильства, у той час коли за цим Кодексом він має право відмовитися від її виконання, у тому числі в зв’язку з:
порушенням встановлених строків виплати заробітної плати або виплатою її не в повному обсязі;
виникненням безпосередньої загрози для життя чи здоров’я працівника, в тому числі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема незабезпечення його засобами колективного або індивідуального захисту відповідно до встановлених норм, а також роботи, не передбаченої трудовим договором.».
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
 		Враховано частково у статтях: 268 279   
    -76- Каплін С.М.
 Статтю 4 доповнити новою частиною другою такого змісту:
«2. До примусової праці відноситься також робота, яку працівник вимушений виконувати під погрозою покарання, застосування насильства, у той час коли за цим Кодексом він має право відмовитися від її виконання, у тому числі в зв’язку з:
порушенням встановлених строків виплати заробітної плати або виплатою її не в повному обсязі;
виникненням безпосередньої загрози для життя чи здоров’я працівника, в тому числі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема незабезпечення його засобами колективного або індивідуального захисту відповідно до встановлених норм, а також роботи, не передбаченої трудовим договором.».
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
 		Враховано частково у статтях: 268 279   
    -77- Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 Статтю 4 доповнити новою частиною другою такого змісту:
«2. До примусової праці відноситься також робота, яку працівник вимушений виконувати під погрозою покарання, застосування насильства, у той час коли за цим Кодексом він має право відмовитися від її виконання, у тому числі в зв’язку з:
порушенням встановлених строків виплати заробітної плати або виплатою її не в повному обсязі;
виникненням безпосередньої загрози для життя і здоров’я працівника внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема незабезпечення його засобами колективного або індивідуального захисту відповідно до встановлених норм».
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
 		Враховано частково у статтях: 268 279   
    -78- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 2 статті 4 викласти в такій редакції: «2. Не вважається примусовою працею:
1) військова або альтернативна (невійськова) служба, якщо робота має суто військовий чи службовий характер;
2) робота, яка виконується особою за вироком чи рішенням суду, за умови що вона виконується під наглядом і контролем відповідного органу державної влади;
3) робота, що виконується відповідно до законів про правовий режим воєнного і надзвичайного стану;
4) робота чи служба, яка є частиною звичайних громадянських обов’язків.»;
 		Відхилено    
40. військова або альтернативна (невійськова) служба, якщо робота має суто військовий чи службовий характер;
робота, яка виконується особою за вироком чи рішенням суду, за умови що вона виконується під наглядом і контролем відповідного органу державної влади;
 		 -79- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Арзац третій частини другої статті 4 викласти в такій редакції:
«робота, яка виконується особою за вироком чи рішенням суду, за умови що вона виконується під наглядом і контролем відповідного органу державної влади і що особа, яка її виконує не може бути направлена в розпорядження приватної, юридичної та або фізичної особи;»
 		Враховано   військова або альтернативна (невійськова) служба, якщо робота має суто військовий чи службовий характер;
робота, яка виконується особою за вироком чи рішенням суду, за умови що така робота виконується під наглядом і контролем відповідного органу державної влади і що особа, яка її виконує, не може бути направлена в розпорядження приватної, юридичної та/або фізичної особи;
 
41. робота, що виконується відповідно до законів про правовий режим воєнного і надзвичайного стану.
 		 -80- Мацола Р.М.
 Статтю 4 доповнити новою частиною другою такого змісту:
«2. До примусової праці відноситься також робота, яку працівник вимушений виконувати під погрозою покарання, застосування насильства, у той час коли за цим Кодексом він має право відмовитися від її виконання, у тому числі в зв’язку з:
порушенням встановлених строків виплати заробітної плати або виплатою її не в повному обсязі;
виникненням безпосередньої загрози для життя чи здоров’я працівника, в тому числі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема незабезпечення його засобами колективного або індивідуального захисту відповідно до встановлених норм, а також роботи, не передбаченої трудовим договором.».
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
 		Враховано частково   робота, що виконується відповідно до законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про правовий режим надзвичайного стану».
 
42. Стаття 5. Регулювання трудових відносин
 		 -81- Долженков О.В.
Валентиров С.В.
Пономарьов О.С.
 Назву статті 5 «Регулювання трудових відносин» замінити назвою «Особливості регулювання трудових відносин окремих категорій працівників»
 		Враховано редакційно   Стаття 5. Особливості регулювання відносин окремих категорій працівників
 
    -82- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 Назву статті 5 викласти в такій редакції:
"Стаття 5. Особливості регулювання трудових відносин деяких категорій працівників".
 		Враховано редакційно    
    -83- Каплін С.М.
Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 назву статті викласти в такій редакції:
«Стаття 5. Особливості регулювання трудових відносин деяких категорій працівників».
 		Враховано редакційно    
    -84- Денісова Л.Л.
 Назву статті 5 викласти в такій редакції:
«Стаття 5. Особливості регулювання відносин окремих категорій працівників»
 		Враховано    
    -85- Мацола Р.М.
 Назву статті 5 викласти в такій редакції:
«Стаття 5. Особливості регулювання трудових відносин деяких категорій працівників».
 		Враховано редакційно    
43. 1. Особливості регулювання трудових відносин, пов’язані з проходженням військової служби у Збройних Силах України та в інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, в органах внутрішніх справ, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, можуть визначатися спеціальними законами.
 		 -86- Бондар В.В.
Ільюк А.О.
 Частину першу статті 5 викласти в такій редакції:
«1. Особливості регулювання трудових відносин, пов’язані з проходженням військової служби в утворених відповідно до законів України військових формуваннях та органах державної влади можуть визначаються спеціальними законами.»
 		Враховано частково   1. Особливості регулювання відносин, пов’язані з проходженням служби, визначаються спеціальними законами.
 
    -87- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Частину першу статті 5 викласти у такій редакції:
«1. Особливості регулювання відносин, пов’язані з проходженням служби визначаються спеціальними законами.»
 		Враховано    
    -88- Сторожук Д.А.
 У частині першій статті 5 словосполучення «органах внутрішніх справ» замінити на «поліції».
 		Відхилено    
44. 2. Законами України можуть встановлюватися особливості застосування трудового законодавства до окремих категорій працівників (державні службовці, дипломатичні працівники та інші).
 		    2. Законами України можуть встановлюватися особливості застосування трудового законодавства до окремих категорій працівників (державні службовці, дипломатичні працівники та інші).
 
45. 3. Праця осіб, які відбувають кримінальне покарання у виді позбавлення волі, регулюється трудовим законодавством у частині, передбаченій спеціальним законом.
 		    3. Праця осіб, які відбувають кримінальне покарання у виді позбавлення волі, регулюється трудовим законодавством у частині, передбаченій спеціальним законом.
 
46. 4. Відносини священнослужителів, церковнослужителів та осіб, які обіймають виборні посади в релігійних організаціях, регулюються трудовим законодавством у випадках, якщо це передбачено статутом або іншими внутрішніми документами релігійної організації.
 		 -89- Лабазюк С.П.
Бакуменко О.Б.
Бриченко І.В.
 статтю 5 доповнити після частини четвертої новою частиною п’ятою такого змісту:
«Відносини членів виробничих кооперативів, фермерських господарств регулюються трудовим законодавством у випадках, якщо це передбачено їх статутом або іншими внутрішніми документами», у зв’язку з чим частини п’яту – сьому вважати відповідно частинами шостою – восьмою;
 		Враховано редакційно   4. Відносини священнослужителів, церковнослужителів та осіб, які обіймають виборні посади в релігійних організаціях, регулюються трудовим законодавством, якщо це передбачено статутом (положенням).
5. Відносини членів виробничих кооперативів, фермерських господарств регулюються трудовим законодавством у випадках, якщо це передбачено їх статутом.
 
47. 5. Трудове законодавство не застосовується у разі, якщо:
 		    6. Трудове законодавство не застосовується у разі, якщо:
 
48. роботу виконує фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності самостійно;
 		    роботу виконує фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності самостійно;
 
49. роботу виконують члени особистого селянського господарства в цьому господарстві;
 		    роботу виконують члени особистого селянського господарства в цьому господарстві;
 
50. фізична особа виконує роботу за цивільно-правовим договором.
 		    фізична особа виконує роботу за цивільно-правовим договором.
 
51. 6. Трудове законодавство не застосовується (крім законодавства про охорону праці) у разі, якщо:
 		 -90- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 У частині 6 статті 5 слова «Трудове законодавство» замінити на слова «Трудовий кодекс»;
 		Відхилено   7. Трудове законодавство (крім законодавства про охорону праці) не застосовується, якщо:
 
    -91- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 У частині 6 статті 5 слова « (крім законодавства про охорону праці)» вилучити;
 		Відхилено    
52. фізична особа виконує обов‘язки члена наглядової ради акціонерного товариства, виконавчого органу товариства, інших відповідних органів управління юридичних осіб, якщо ці обов’язки виконуються на інших підставах, ніж трудовий договір;
 		    фізична особа виконує обов’язки члена наглядової ради акціонерного товариства, виконавчого органу товариства, інших відповідних органів управління юридичних осіб, якщо ці обов’язки виконуються на інших підставах, ніж трудовий договір;
 
53. фізична особа виконує зобов’язання, взяті нею за цивільним договором, який передбачає виконання нею певної роботи на користь іншої сторони договору.
 		    фізична особа виконує зобов’язання, відповідно до цивільного договору.
 
54. 7. У разі якщо в судовому порядку буде встановлено, що відносини за цивільно-правовим договором фактично є трудовими відносинами, до таких відносин застосовуються норми цього Кодексу.
 		 -92- Гуляєв В.О.
 Пункт 7 статті 5 після слів «У разі, якщо» доповнити наступним реченням: «сторонами трудового договору, органами державного нагляду і контролю за додержанням трудового законодавства або» і далі за текстом
 		Відхилено   8. У разі якщо в судовому порядку буде встановлено, що відносини за цивільним договором фактично є трудовими відносинами, до таких відносин застосовуються норми цього Кодексу.
 
    -93- Каплін С.М.
 доповнити новою частиною такого змісту:
«Якщо зазначені трудові відносини вказаної категорії працівників не врегульовані спеціальними законами, то на них поширюються положення цього та інших законів».
 		Відхилено    
    -94- Пташник В.Ю.
 Частину 7 статті 5 викласти у наступній редакції:
«7. У випадку виникнення спору щодо правової природи укладеного між сторонами договору, за умовами якого особа виконує роботу за винагороду для іншої особи, вважається, що між сторонами укладений трудовий договір, якщо роботодавець не доведе протилежне. «;
 		Відхилено    
55. Стаття 6. Регулювання трудових відносин громадян України, які працюють за межами України
 		 -95- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 Статтю 6 проекту виключити, у зв’язку із прийняттям Закону України «Про зовнішню трудову міграцію».
 		Відхилено   Стаття 6. Регулювання трудових відносин громадян України, які працюють за межами України
 
56. 1. Громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю у період тимчасового перебування за кордоном, якщо це не суперечить законодавству України і законодавству країни перебування.
 		    1. Громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю у період тимчасового перебування за кордоном, якщо це не суперечить законодавству України і законодавству країни перебування.
 
57. 2. Трудовим законодавством регулюються трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, у разі, якщо:
 		 -96- Гуляєв В.О.
 Пункт 2 статті 6 доповнити наступним реченням: «договір укладено між суб'єктами господарської діяльності обох держав, метою якого є виконання визначеного обсягу робіт або послуг на території держави.
 		Відхилено   2. Трудовим законодавством України регулюються трудові відносини громадян України, які працюють за кордоном, якщо:
 
58. громадяни є працівниками дипломатичної служби України;
 		 -97- Гуляєв В.О.
 Абзац 2 пункту 2 статті 6 доповнити наступними словами: «на визначений термін».
 		Відхилено   громадяни є працівниками дипломатичної служби України;
 
59. громадяни уклали з роботодавцями, які є резидентами України, трудові договори про виконання роботи за кордоном, у тому числі у відокремлених підрозділах резидентів, якщо це не суперечить законодавству країни, на території якої виконується робота;
 		    громадяни уклали з роботодавцями  резидентами України трудові договори про виконання роботи за кордоном, у тому числі у відокремлених підрозділах резидентів, якщо це не суперечить законодавству країни, на території якої виконується робота;
 
60. це передбачено законами чи міжнародними договорами України.
 		    це передбачено законами чи міжнародними договорами України.
 
61. 3. Трудові відносини громадян України, які уклали трудові договори про виконання роботи за кордоном з роботодавцями  нерезидентами України (далі  іноземні роботодавці), регулюються законодавством країни, в якій виконується робота, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, та укладеним трудовим договором.
 		    3. Трудові відносини громадян України, які уклали трудові договори про виконання роботи за кордоном з роботодавцями  нерезидентами України (далі  іноземні роботодавці), регулюються законодавством країни, в якій виконується робота, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України та укладеним трудовим договором.
 
62. 4. Права та законні інтереси громадян України, які тимчасово працюють за кордоном, захищаються угодами, що укладаються між Україною та іншими державами.
 		 -98- Валентиров С.В.
Пономарьов О.С.
Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 Частину четверту статті 6 доповнити словами «та відповідним законодавством».
 		Відхилено   4. Права та законні інтереси громадян України, які тимчасово працюють за кордоном, захищаються відповідно до угод, укладених між Україною та іншими державами та відповідним законодавством.
 
    -99- Каплін С.М.
Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 частину четверту доповнити словами «та законодавством країни перебування»;
 		Відхилено    
    -100- Шпенов Д.Ю.
 В частині 4 статті 6 після слова «захищаються» додати слова «відповідним законодавством та»
 		Відхилено    
    -101- Мацола Р.М.
 У статті 6:
частину четверту після слів «іншими державами» доповнити словами «та законодавством країни перебування»;
частину шосту виключити.
 		Відхилено    
    -102- Пташник В.Ю.
 Частину 4 статті 6 викласти у наступній редакції:
«4. Права та законні інтереси громадян України, які тимчасово працюють за кордоном, захищаються угодами, що укладаються між Україною та іншими державами, а також відповідним законодавством.
 		Відхилено    
    -103- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 У статті 6 частину четверту доповнити словами «та законодавством країни перебування»;
 		Відхилено    
    -104- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 Частину шосту статті 6 виключити
 		Враховано    
63. Стаття 7. Регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні
 		    Стаття 7. Регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні
 
64. 1. Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право займатися трудовою діяльністю, якщо це не суперечить законодавству України і законодавству країни походження.
 		 -105- Герега О.В.
Шинькович А.В.
 У статті 7 у першої частині слова «законодавству України і» виключити.
 		Відхилено   1. Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право займатися трудовою діяльністю, якщо це не суперечить законам чи міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
    -106- Денісова Л.Л.
 Частину першу статті 7 викласти в такій редакції:
«Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право займатися трудовою діяльністю, якщо це не суперечить законам чи міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.»
 		Враховано    
65. 2. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов'язки у трудових відносинах, якщо інше не передбачено законом чи міжнародними договорами України.
 		    2. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов'язки у трудових відносинах, якщо інше не передбачено законом чи міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
66. Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законів України призначення на ці посади або зайняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України.
 		    Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законів України призначення на такі посади або зайняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України.
 
67. 3. Трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, регулюються трудовим законодавством України.
 		 -107- Ківалов С.В.
 в частині 3 статті 7 після слів «законодавством України,» доповнити словами «якщо інше не передбачено законами чи міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України»
 		Враховано частково   3. Трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, регулюються трудовим законодавством України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
    -108- Пташник В.Ю.
 Частину 3 статті 7 викласти у наступній редакції:
«3. Трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, регулюються трудовим законодавством України, якщо інше не передбачено законами чи міжнародними договорами України.
 		Враховано частково    
68. 4. Трудовим законодавством не регулюються трудові відносини:
іноземців та осіб без громадянства, які працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
іноземців та осіб без громадянства, які уклали з іноземними роботодавцями трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено цими договорами або міжнародними договорами України.
Стаття 8. Регулювання трудових відносин громадян України, які працюють в Україні за трудовими договорами з іноземними роботодавцями
1. Трудові відносини громадян України, які працюють в Україні за трудовими договорами з іноземними роботодавцями, у тому числі в дипломатичних представництвах іноземних держав, представництвах міжнародних організацій в Україні, регулюються законодавством України, якщо інше не передбачено законами чи міжнародними договорами України.
Стаття 9. Обчислення строків, пов’язаних з трудовими відносинами
 		    4. Трудовим законодавством не регулюються трудові відносини:
іноземців та осіб без громадянства, які працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
іноземців та осіб без громадянства, які уклали з іноземними роботодавцями трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено цими договорами або міжнародними договорами України.
Стаття 8. Регулювання трудових відносин громадян України, які працюють в Україні за трудовими договорами з іноземними роботодавцями
1. Трудові відносини громадян України, які працюють в Україні за трудовими договорами з іноземними роботодавцями, у тому числі в дипломатичних представництвах іноземних держав, представництвах міжнародних організацій в Україні, регулюються законодавством України, якщо інше не передбачено законами чи міжнародними договорами України.
Стаття 9. Обчислення строків, пов’язаних з трудовими відносинами
 
69. 1. Строки виникнення і припинення трудових прав та обов’язків обчислюються роками, місяцями, тижнями, днями і визначаються цим Кодексом, колективним договором, трудовим договором, рішенням суду.
 		 -109- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 Частину 1 ст.9 законопроекту викласти у такій редакції:
«1. Строки виникнення і припинення трудових прав та обов’язків обчислюються роками, місяцями, тижнями, днями і визначаються цим Кодексом, колективним договором, трудовим договором, рішенням суду.
До строків звернення до органів з розгляду трудових спорів застосовуються положення цивільного законодавства щодо перебігу строків позовної давності за винятком випадків, передбачених цим Кодексом».
 		Відхилено   1. Строки виникнення і припинення трудових прав та обов’язків обчислюються роками, місяцями, тижнями, днями і визначаються цим Кодексом, колективним договором, трудовим договором, рішенням суду.
 
70. До строків звернення до органів з розгляду трудових спорів застосовуються положення цивільного законодавства щодо перебігу строків позовної давності.
2. Обчислення строків, з якими цей Кодекс пов’язує виникнення трудових прав і обов’язків, починається з календарної дати, якою визначено початок виникнення таких прав і обов’язків.
3. Обчислення строків, з якими цей Кодекс пов’язує припинення трудових прав і обов’язків, починається з наступного дня після календарної дати, якою визначено закінчення таких прав і обов’язків.
4. Строки, що обчислюються роками, місяцями, закінчуються у відповідне число останнього року, місяця. У разі якщо закінчення строку, що обчислюється місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, відповідний строк закінчується в останній день цього місяця. Строк, що обчислюється тижнями, закінчується у відповідний день тижня.
До строків, що обчислюються календарними тижнями чи днями, зараховуються також дні державних та релігійних свят і вихідні дні.
До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.
Строк, що визначений у півмісяця, розглядається як строк, що обчислюється днями, і при цьому дорівнює п’ятнадцяти дням.
5. Якщо останній день відповідного строку припадає на день державного або релігійного свята чи вихідний день або на день, у який відповідно до встановленого режиму роботи не працюють служби чи працівники, щодо яких можуть вчинятися дії протягом зазначеного строку, днем закінчення строку вважається найближчий, що настає за ним, робочий день.
6. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли в цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до відділення поштового зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються зданими своєчасно.
7. Якщо при визначенні строку не вказано, в яких днях (календарних чи робочих) він обчислюється, вважається, що він встановлений у календарних днях.
 		 -110- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 Книгу першу Кодексу доповнити Главою 2 такого змісту:
"Глава 2. Сприяння легалізації неформальної зайнятості
Стаття 10. Неформальна зайнятість
1. Неформальна зайнятість включає всіх зайнятих у неформальному секторі економіки працівників, які юридично або фактично не є суб’єктами національного трудового законодавства, системи оподаткування та загальнообов'язкового державного соціального страхування.
2. До неформального сектору економіки належить вся економічна діяльність самозайнятих або найманих працівників, виробничих одиниць (господарюючих суб’єктів), які в силу різних причин повністю або частково не охоплюються формальними соціально-трудовими відносинами.
3. До суб’єктів неформальної зайнятості відносяться:
самозайняті особи, які не зареєстровані як суб’єкти господарювання або самозайняті особи у розумінні податкового законодавства;
роботодавці, які працюють на власних підприємствах у неформальному секторі;
безкоштовно працюючі члени сім’ї, незалежно від того, працюють вони на підприємствах формального чи неформального секторів;
наймані працівники формального та неформального сектору, наймані домашні працівники у домогосподарствах, які виконують неформальні роботи, тобто не охоплені правовим чи соціальним захистом як працюючі особи, та не мають права на інші гарантії, пов’язані із зайнятістю;
члени неформальних виробничих кооперативів;
наймані працівники і роботодавці, які підтримують невизнані або нерегламентовані соціально-трудові відносини.
Стаття 11. Державна політика, спрямована на легалізацію неформальної зайнятості
1. Державна політика щодо легалізації неформальної зайнятості формується та впроваджується за безпосередньої участі усіх сторін соціального діалогу, а також представників громадянського суспільства.
2. Основними складовими державної політики, спрямованої на легалізацію неформальної зайнятості, є:
політика зайнятості, політика оплати праці та соціальна політика;
політика у сфері трудової міграції, що враховує потреби ринку праці та сприяє достойній праці і захисту прав трудових мігрантів;
макроекономічна, торгівельна, промислова, податкова, інфраструктурна та галузева політика, орієнтована на підвищення рівня зайнятості;
сприяння розвитку підприємництва, що включає підтримку мікро-, малих і середніх підприємців, та стимулює процес формалізації економіки та справедливої конкуренції;
освітня політика, в тому числі щодо розвитку професійних навичок, яка стимулює процес безперервної освіти, відповідає динаміці потреб ринку праці та нових технологій і розширює перспективи працевлаштування у формальній економіці.
3. До ключових підходів державної політики щодо легалізації неформальної зайнятості відносяться:
скорочення масштабів бідності та створення достойних робочих місць у формальній економіці;
формування відповідних законодавчих і нормативно-правових основ;
створення сприятливих умов ведення бізнесу та інвестування;
дотримання та сприяння реалізації основоположних принципів і прав у сфері соціально-трудових відносин;
підтримання і розвиток соціального діалогу;
доступність загальної освіти, а також безперервної освіти та розвитку професійних навичок;
встановлення мінімальних рівнів соціального захисту там, де вони відсутні, розширення сфери охоплення соціальним забезпеченням;
ефективна та результативна діяльність державної інспекції праці;
гарантії отримання трудових доходів, включаючи ефективну політику у сфері мінімальної оплати праці;
проведення відповідної інформаційно-роз'яснювальної роботи з фактичними та потенційними учасниками ринку праці;
міжнародне співробітництво у сфері легалізації неформальної зайнятості;
моніторинг та оцінка прогресу, досягнутого на шляху переходу від неформальної до формальної економіки.".
 		Відхилено   До строків звернення до органів з розгляду трудових спорів застосовуються положення цивільного законодавства щодо перебігу строків позовної давності.
2. Обчислення строків, з якими цей Кодекс пов’язує виникнення трудових прав і обов’язків, починається з календарної дати, якою визначено початок виникнення таких прав і обов’язків.
3. Обчислення строків, з якими цей Кодекс пов’язує припинення трудових прав і обов’язків, починається з наступного дня після календарної дати, якою визначено закінчення таких прав і обов’язків.
4. Строки, що обчислюються роками, місяцями, закінчуються у відповідне число останнього року, місяця. У разі якщо закінчення строку, що обчислюється місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, відповідний строк закінчується в останній день цього місяця. Строк, що обчислюється тижнями, закінчується у відповідний день тижня.
До строків, що обчислюються календарними тижнями, днями, зараховуються також дні державних та релігійних свят і вихідні дні.
До строку, що визначений як півроку або квартал року, застосовуються правила про строки, що обчислюються місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.
Строк, визначений як півмісяця, розглядається як строк, що обчислюється днями, і дорівнює 15 дням.
5. Якщо останній день відповідного строку припадає на день державного або релігійного свята, вихідний день чи на день, у який відповідно до встановленого режиму роботи не працюють служби чи працівники днем закінчення строку вважається найближчий, що настає за ним, робочий день.
6. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі якщо ця дія має бути вчинена в юридичній особі, то строк спливає тоді, коли в цій юридичній особі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Письмові заяви та повідомлення, здані до відділення поштового зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються зданими своєчасно.
7. Якщо при визначенні строку не вказано, в яких днях (календарних чи робочих) він обчислюється, вважається, що строк встановлений у календарних днях.
 
71. Глава 2. Нормативно-правові та інші акти, що регулюють трудові відносини
 		    Глава 2. Нормативно-правові та інші акти, що регулюють трудові відносини
 
72. Стаття 10. Система нормативно-правових та інших актів, що регулюють трудові відносини
 		    Стаття 10. Система нормативно-правових та інших актів, що регулюють трудові відносини
 
73. 1. Трудові відносини регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим Кодексом, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (далі - трудове законодавство).
 		 -111- Ківалов С.В.
 частину першу статті 10 викласти у такій редакції:
«Трудові відносини регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування»
 		Відхилено   1. Трудові відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (далі - трудове законодавство).
 
74. 2. Трудові відносини регулюються також генеральною, галузевими (міжгалузевими), угодами, колективним та трудовим договорами. Сторони колективних угод та колективних договорів, трудового договору мають право врегулювати в угоді чи договорі відносини, не врегульовані трудовим законодавством.
 		 -112- Ківалов С.В.
 в абзаці першому частини другої статті 10 після слів «галузевими (міжгалузевими)» доповнити словом «територіальними»
 		Враховано   2. Трудові відносини регулюються також генеральною, галузевими (міжгалузевими), територіальними угодами, колективним та трудовим договорами. Сторони колективних угод, колективних договорів, трудового договору мають право врегулювати в угоді чи договорі відносини, не врегульовані трудовим законодавством.
 
75. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.
 		 -113- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 Частину 2 ст.10 законопроекту викласти у редакції:
«2. Трудові відносини регулюються також генеральною, галузевими (міжгалузевими) угодами, у випадку, якщо підприємство є стороною даної угоди - колективним та трудовим договорами».
 		Відхилено   Умови колективних договорів або колективних угод, що погіршують порівняно з трудовим законодавством становище працівників, є недійсними. Включення таких умов до колективних договорів і колективних угод забороняється.
 
76. Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.
 		    Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з трудовим законодавством, колективними договорами та колективними угодами.
 
77. Колективні договори підлягають повідомній реєстрації органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.
 		 -114- Ківалов С.В.
 в абзаці четвертому частини другої статті 10 після слів «Колективні договори» доповнити словами «та угоди».
 		Відхилено      
    -115- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
Дроздик О.В.
 останній абзац частини другої статі 10 виключити.
 		Враховано    
    -116- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 10 доповнити абзацом такого змісту:
« Колективні договори можуть передбачати для працівників додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, компенсації соціально-побутові пільги. «;
 		Відхилено    
78. 3. У випадках, передбачених законодавством, колективними угодами та колективними договорами, трудові відносини можуть регулюватися нормативними актами роботодавця.
 		 -117- Долженков О.В.
 У частині третій статті 10 слово «нормативними» замінити словом «індивідуальними».
 		Відхилено   3. У випадках, передбачених трудовим законодавством, колективними угодами та колективними договорами, трудові відносини можуть регулюватися нормативними актами роботодавця.
 
    -118- Сугоняко О.Л.
 Частину 3 статті 10 «У випадках, передбачених законодавством, колективними угодами та колективними договорами, трудові відносини можуть регулюватися нормативними актами роботодавця» - вилучити.
 		Відхилено    
    -119- Каплін С.М.
 Частину 3 статті 10 «3. У випадках, передбачених законодавством, колективними угодами та колективними договорами, трудові відносини можуть регулюватися нормативними актами роботодавця.» - вилучити
 		Відхилено    
    -120- Сугоняко О.Л.
 З частини 3 статті 10 проекту вилучити слова: «чи після проведення з ним консультацій».
 		Відхилено    
79. 4. Цим Кодексом, законами, іншими нормативно-правовими актами, колективними угодами, колективними та трудовими договорами можуть встановлюватися пільги для жінок, неповнолітніх працівників, інвалідів, працівників із сімейними обов’язками тощо.
 		 -121- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 По тексту Кодексу слова «інвалідів» замітити словами «працівників з інвалідність» у відповідних відмінках.
 		Враховано   4. Цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, колективними угодами, колективними договорами, трудовими договорами можуть встановлюватися пільги для працівників, зокрема для жінок, неповнолітніх працівників, працівників з інвалідністю, працівників із сімейними обов’язками та інших категорій працівників.
 
80. Стаття 11. Акти трудового законодавства
1. Основу трудового законодавства України становить Конституція України.
2. Основним актом трудового законодавства України є Трудовий кодекс України.
3. Актами трудового законодавства є також закони, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу і містять норми, що регулюють трудові відносини.
 		 -122- Валентиров С.В.
Пономарьов О.С.
 Перший абзац частини третьої статті 11 викласти у наступній редакції: «3. Актами трудового законодавства є Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про соціальний діалог», Закон України «Про колективні договори і угоди», Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», Закон України « Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії діяльності», а також інші закони, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу і містять норми, що регулюють трудові відносини».
 		Відхилено   Стаття 11. Акти трудового законодавства
1. Основу трудового законодавства України становить Конституція України.
2. Основним актом трудового законодавства України є цей Кодекс.
3. Актами трудового законодавства є також закони, що приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу і містять норми, що регулюють трудові відносини.
 
    -123- Каплін С.М.
Величкович М.Р.
 Частину третю статті 11 викласти в такій редакції:
«3. Актами трудового законодавства є Закони України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про охорону праці», «Про соціальний діалог», «Про колективні договори і угоди», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії діяльності», а також інші закони, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу і містять норми, що регулюють трудові відносини».
 		Відхилено    
81. Законами можуть встановлюватися особливості регулювання трудових відносин державних службовців, працівників аварійно-рятувальних служб, членів екіпажів морських, річкових та повітряних суден, працівників, які працюють у районах з особливими природними географічними і геологічними умовами, та інших категорій працівників.
 		 -124- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Абзац 2 частини 3 статті 11 викласти в такій редакції: «Законами можуть встановлюватися особливості регулювання трудових відносин державних службовців та інших категорій працівників з особливим характером праці.»;
 		Відхилено   Законами можуть встановлюватися особливості регулювання трудових відносин працівників аварійно-рятувальних служб, членів екіпажів морських, річкових та повітряних суден, працівників, які працюють у районах з особливими природними, географічними і геологічними умовами, та інших категорій працівників.
 
    -125- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
Дроздик О.В.
 в абзаці другому частини третьої статті 11 слова «державних службовців» виключити
 		Враховано    
82. Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, що регулює трудові відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Трудового кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Трудового кодексу України.
 		 -126- Шпенов Д.Ю.
 Абзац 3 частини 3 статті 11 виключити.
 		Відхилено   Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України законопроект, що передбачає регулювання трудових відносин в інший спосіб, ніж передбачено цим Кодексом, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Трудового кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Трудового кодексу України.
 
83. 4. Трудові відносини можуть регулюватися актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України.
 		 -127- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 4 статті 11 виключити;
 		Відхилено   4. Трудові відносини можуть регулюватися актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України.
 
84. 5. Актами трудового законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України, що видаються у випадках, встановлених Конституцією України, цим Кодексом та законами України.
 		 -128- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частини 5, 6 статті 11 вважати частинами 4, 5 відповідно.
 		Відхилено   5. Актами трудового законодавства є постанови Кабінету Міністрів України, що видаються у випадках, встановлених Конституцією України, цим Кодексом та законами України.
 
85. 6. Інші органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють трудові відносини, а також акти нормативно-технічного характеру лише у випадках, встановлених Конституцією України, цим Кодексом та законами України.
 		    6. Інші органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють трудові відносини, а також документи нормативно-технічного характеру лише у випадках, встановлених Конституцією України, цим Кодексом та законами України.
 
86. 7. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення здійснює нормативне регулювання трудових відносин відповідно до його повноважень. Інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень можуть приймати нормативно-правові та інші акти, якими регулюються трудові відносини, за умови погодження таких актів з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
 		 -129- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частини 7, 8 статті 11 вважати частинами 6, 7 відповідно;
 		Відхилено   7. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, здійснює нормативне регулювання трудових відносин відповідно до його повноважень. Інші центральні органи виконавчої влади видають нормативно-правові та інші акти, що регулюють трудові відносини, в межах своїх повноважень, за умови погодження таких актів з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики.
 
87. 8. Акти трудового законодавства обов’язкові для застосування на всій території України, якщо ними не передбачено інше.
 		    8. Акти трудового законодавства обов’язкові для застосування на всій території України, якщо ними не передбачено інше.
 
88. Стаття 12. Нормативні акти роботодавця
 		 -130- Герега О.В.
Шинькович А.В.
 Статтю 12 викласти у такій редакції:
«1. Роботодавець має право приймати нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень.
2. Нормативні акти роботодавця не можуть суперечити актам трудового законодавства, колективному договору.
У випадках, передбачених цим Кодексом або колективними договорами, акти роботодавця приймаються з урахуванням пропозицій чи думки або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
3. У разі відсутності первинної профспілкової організації питання, які мають бути урегульовані відповідно до вимог цього Кодексу, роботодавець вирішує їх з вільно обраними для ведення колективних переговорів представниками (представником) працівників. Якщо в юридичній особі відсутні вільно обрані для ведення колективних переговорів представник (представники) працівників нормативні акти роботодавця приймаються ним самостійно.
4. Роботодавець повинен доводити прийняті нормативні акти до відома всіх працівників у порядку на умовах, визначених нормативним актом роботодавця, у тому числі і за допомогою електронної пошти».
 		Враховано редакційно   Стаття 12. Нормативні акти роботодавця
 
    -131- Мацола Р.М.
 За текстом всього Кодексу слова «нормативний акт роботодавця» у всіх відмінках замінити словами «локальний акт роботодавця» у відповідному відмінку.
 		Відхилено    
    -132- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 Статтю 12 викласти в такій редакції:
"Стаття 12. Локальні акти роботодавця.
1. Роботодавець має право приймати локальні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень.
2. Локальні акти роботодавця не можуть суперечити актам трудового законодавства, колективним угодам, колективному договору.
У випадках, передбачених законом, колективними угодами чи колективним договором, локальні акти приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій чи за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Локальні акти роботодавця, не можуть суперечити локальним актам, які приймаються з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Локальні акти роботодавця, прийняті з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), не можуть суперечити локальним актам, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
3. Якщо колективний договір не укладено, питання, що мають бути ним урегульовані відповідно до вимог цього Кодексу, регулюються локальними актами роботодавця, погодженими з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи після проведення з ним консультацій.
4. Роботодавець повинен доводити прийняті локальні акти до відома всіх працівників. Якщо локальний акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), працівник знайомиться з ним під розписку у триденний строк.".
 		Відхилено    
    -133- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 У тексті проекту Кодексу слова "нормативний акт роботодавця" у всіх відмінках замінити словами "локальний акт роботодавця" у відповідному відмінку.
 		Відхилено    
    -134- Міщенко С.Г.
 У назві, тексті статті 12 та в тексті всього проекту Трудового кодексу (далі – проект) слова «нормативні акти» у всіх відмінках необхідно замінити словами «індивідуальні акти» у відповідних відмінках.
 		Відхилено    
    -135- Сугоняко О.Л.
 Словосполучення «нормативні акти роботодавця» (у відповідних відмінках) по тексту проекту Трудового кодексу України замінити словосполученням «розпорядчі акти роботодавця».
 		Відхилено    
    -136- Каплін С.М.
Величкович М.Р.
 Статтю 12 викласти в такій редакції:
«Стаття 12. Локальні акти роботодавця.
1. Роботодавець має право приймати локальні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень.
2. Локальні акти роботодавця не можуть суперечити актам трудового законодавства, колективним угодам, колективному договору.
У випадках, передбачених законом, колективними угодами чи колективним договором, локальні акти приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій чи за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Локальні акти роботодавця, не можуть суперечити локальним актам, які приймаються з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Локальні акти роботодавця, прийняті з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), не можуть суперечити локальним актам, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
3. Якщо колективний договір не укладено, питання, що мають бути ним урегульовані відповідно до вимог цього Кодексу, регулюються локальними актами роботодавця, погодженими з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи після проведення з ним консультацій.
4. Роботодавець повинен доводити прийняті локальні акти до відома всіх працівників. Якщо локальний акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), працівник знайомиться з ним під розписку у триденний строк.»
 		Відхилено    
    -137- Каплін С.М.
Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 За текстом всього Кодексу слова «нормативний акт роботодавця» у всіх відмінках замінити словами «локальний акт роботодавця» у відповідному відмінку.
 		Відхилено    
    -138- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
Дроздик О.В.
 Статтю 12 викласти в такій редакції:
«Стаття 12. Нормативні акти роботодавця
1. Роботодавець має право приймати нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень, тощо.
2. Нормативні акти роботодавця приймаються ним самостійно і не можуть суперечити актам трудового законодавства, колективним угодам, колективному договору.
У випадках, передбачених цим Кодексом, колективними угодами, колективним договором нормативні акти приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій, або за погодженням, або після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації роботодавець приймає нормативні акти самостійно.
У разі якщо у роботодавця діють декілька первинних профспілкових організацій, нормативні акти приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій або за погодженням, або після проведення консультацій з утвореним ними спільним представницьким органом на засадах пропорційного представництва. У випадках, коли такого спільного представницького органу не утворено, нормативні акти приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій або за погодженням, або після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що об’єднує більшість працівників, які працюють у даного роботодавця.3. Якщо колективний договір не укладено, питання, що мають бути ним урегульовані відповідно до вимог цього Кодексу, регулюються нормативними актами роботодавця, погодженими з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи після проведення з ним консультацій, а в разі відсутності первинної профспілкової організації роботодавець погоджує ці питання з вільно обраними працівниками представниками (представником), а в разі відсутності цих органів роботодавець самостійно приймає такі нормативні акти.
4. Роботодавець повинен доводити прийняті нормативні акти до відома всіх працівників. Якщо акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), працівник знайомиться з ним під розписку у триденний строк з дня його прийняття.
 		Враховано    
    -139- Мацола Р.М.
 Статтю 12 викласти в такій редакції:
«Стаття 12. Локальні акти роботодавця.
1. Роботодавець має право приймати локальні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень.
2. Локальні акти роботодавця не можуть суперечити актам трудового законодавства, колективним угодам, колективному договору.
У випадках, передбачених законом, колективними угодами чи колективним договором, локальні акти приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій чи за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Локальні акти роботодавця, не можуть суперечити локальним актам, які приймаються з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Локальні акти роботодавця, прийняті з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), не можуть суперечити локальним актам, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
3. Якщо колективний договір не укладено, питання, що мають бути ним урегульовані відповідно до вимог цього Кодексу, регулюються локальними актами роботодавця, погодженими з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи після проведення з ним консультацій.
4. Роботодавець повинен доводити прийняті локальні акти до відома всіх працівників. Якщо локальний акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), працівник знайомиться з ним під розписку у триденний строк.».
 		Відхилено    
    -140- Шпенов Д.Ю.
 В статті 12 та далі по тексту словосполучення «нормативні акти роботодавця» замінити на «акти роботодавця».
 		Відхилено    
89. 1. Роботодавець має право приймати нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень.
 		 -141- Долженков О.В.
 у частині першій статті 12 слово «нормативні» замінити словом «індивідуальні»;
 		Відхилено   1. Роботодавець має право видавати нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень тощо.
 
    -142- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 В ч. 1 ст.12 законопроекту слова «нормативні акти» замінити словами «локальні або внутрішні акти».
 		Відхилено    
90. 2. Нормативні акти роботодавця не можуть суперечити актам трудового законодавства, колективним угодам, колективному договору.
 		 -143- Долженков О.В.
 у частині другій статті 12 по всьому тексту слово «нормативні» у всіх відмінках замінити словом «індивідуальні» у відповідних відмінках;
 		Відхилено   2. Нормативні акти видаються роботодавцем приймаються самостійно і не можуть суперечити актам трудового законодавства, генеральній, галузевій (міжгалузевій), територіальній угодам, колективному договору.
 
    -144- Суслова І.М.
Сажко С.М.
 частину другу статті 12 викласти у наступній редакції:
«2. Нормативні акти роботодавця не можуть суперечити актам трудового законодавства, колективним угодам, колективному договору.
Нормативні акти приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Нормативні акти роботодавця, не можуть суперечити нормативним актам, які прийняті ним з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).»
 		Відхилено    
    -145- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 Частину другу статті 12 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Нормативні акти роботодавця не можуть містити умови, що знижують рівень прав, гарантій та компенсацій для працівників, встановлений цим Кодексом й іншими нормативно-правовими актами трудового законодавства».
 		Враховано редакційно    
91. Нормативні акти роботодавця приймаються ним самостійно. У випадках, передбачених законом, колективними угодами та договорами, такі акти приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій чи за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Нормативні акти роботодавця, прийняті ним самостійно, не можуть суперечити нормативним актам, які прийняті ним з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
 		    У випадках, передбачених цим Кодексом, колективними угодами, колективними договорами, нормативні акти видаються роботодавцем з урахуванням пропозицій або за погодженням, або після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). У разі відсутності первинної профспілкової організації роботодавець приймає нормативні акти самостійно.
 
92. Нормативні акти роботодавця, прийняті ним самостійно або з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), не можуть суперечити нормативним актам, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
 		 -146- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 12 доповнити абзацом такого змісту:
« Нормативні акти роботодавця не можуть містити умови, що знижують рівень прав, гарантій та компенсацій для працівників, встановлений цим Кодексом й іншими нормативно-правовими актами трудового законодавства. «
 		Враховано редакційно   У разі якщо у роботодавця діють декілька первинних профспілкових організацій, нормативні акти видаються роботодавцем з урахуванням пропозицій або за погодженням, або після проведення консультацій з утвореним ними спільним представницьким органом на засадах пропорційного представництва. У випадках, коли спільного представницького органу не утворено, нормативні акти видаються роботодавцем з урахуванням пропозицій або за погодженням, або після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що об’єднує більшість працівників, які працюють у даного роботодавця.
 
93. 3. Якщо колективний договір не укладено, питання, що мають бути ним урегульовані відповідно до вимог цього Кодексу, регулюються нормативними актами роботодавця, погодженими з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи після проведення з ним консультацій, а в разі відсутності первинної профспілкової організації роботодавець погоджує ці питання з вільно обраними для ведення колективних переговорів представниками (представником) працівників.
 		 -147- Долженков О.В.
Сажко С.М.
 у частині третій статті 12 слово «нормативними» замінити словом «індивідуальними»
 		Відхилено   3. Якщо колективний договір не укладено, питання, що мають бути ним врегульовані відповідно до вимог цього Кодексу, регулюються нормативними актами роботодавця, погодженими з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або після проведення з ним консультацій. У разі відсутності первинної профспілкової організації роботодавець погоджує ці питання з вільно обраними представниками (представником) працівників, а в разі відсутності таких представницьких органів роботодавець самостійно приймає такі нормативні акти.
 
    -148- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 У частині 3 статті 12 після слів «ці питання з» слово «вільно» влучити;
 		Враховано редакційно    
    -149- Дерев'янко Ю.Б.
 У частині третій статті 12 після слова «обраними» додати слова «на загальних зборах колективу».
 		Відхилено    
    -150- Долженков О.В.
 у частині третій статті 12 фразу «чи після проведення з ним консультацій» – виключити
 		Відхилено    
94. 4. Роботодавець повинен доводити прийняті нормативні акти до відома всіх працівників. Якщо нормативний акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), працівник знайомиться з ним під розписку у триденний строк.
 		 -151- Долженков О.В.
 по тексту частини четвертої статті 12 слово «нормативні» у всіх відмінках замінити словом «індивідуальні» у відповідних відмінках
 		Відхилено   4. Роботодавець зобов’язаний довести видані нормативні акти до відома всіх працівників. Якщо акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), працівник ознайомлюється з ним під розписку у триденний строк з дня його видання.
 
    -152- Дроздик О.В.
Веселова Н.В.
 частину четверту статті 12 після слів «триденний строк» доповнити словами «з дня прийняття такого рішення»
 		Враховано редакційно    
    -153- Долженков О.В.
 частину четверту статті 12 після слів «до відома всіх працівників» доповнити фразою «у п’ятиденний строк з моменту прийняття»
 		Враховано частково    
    -154- Мартиняк С.В.
 Стаття 12. Нормативні акти роботодавця
…
4. Роботодавець повинен доводити прийняті нормативні акти до відома всіх працівників. Якщо нормативний акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), працівник знайомиться з ним під розписку у триденний строк з моменту призначення на посад
 		Враховано редакційно    
    -155- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 Перше речення ч.4 ст.12 законопроекту виключити
 		Відхилено    
    -156- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 4 статті 12 викласти в такій редакції: «Роботодавець повинен повідомляти про прийняті нормативні акти всіх працівників. Якщо нормативний акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), працівник знайомиться з ним під розписку у триденний строк.
Повідомлення працівників про прийняті нормативні акти роботодавця може бути здійснене роботодавцем у будь-якій формі, яка дасть змогу зробити висновок про таке повідомлення (в тому числі шляхом надсилання працівникам електронних повідомлень та примірників актів або гіперпосилань на місця заходження таких актів в мережі інтернет).»;
 		Відхилено    
    -157- Дерев'янко Ю.Б.
 У частині четвертій статті 12 після слова «строк» доповнити словами «з дня зайняття конкретного робочого місця чи конкретної посади або з дня його затвердження».
 		Враховано редакційно    
95. Стаття 13. Акти нормативно-технічного характеру. Тарифно-кваліфікаційні довідники, державні стандарти та інші відповідні акти нормативно-технічного характеру, що регулюють трудові відносини, є обов’язковими для застосування, якщо інше не передбачено цим актом.
 		 -158- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Долженков О.В.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Веселова Н.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Козаченко Л.П.
Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Бублик Ю.В.
Марченко О.О.
Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Дерев'янко Ю.Б.
 Статтю 13- виключити
 		Враховано      
    -159- Пташник В.Ю.
 Статтю 13 такого змісту:
« Стаття 13. Акти нормативно-технічного характеру
1. Тарифно-кваліфікаційні довідники, державні стандарти та інші відповідні акти нормативно-технічного характеру, що регулюють трудові відносини, є обов’язковими для застосування, якщо інше не передбачено цим актом. « – виключити та змінити нумерацію наступних статей;
 		Відхилено    
96. Стаття 14. Міжнародні договори
1. Міжнародний договір, що регулює трудові відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного трудового законодавства.
2. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом законодавства про працю, застосовуються правила відповідного міжнародного договору, крім випадків, коли законами, іншими нормативно-правовими актами України, колективними договорами та угодами, трудовими договорами для працівників встановлені більш сприятливі умови або більш високий рівень захисту їхніх прав.
Стаття 15. Дія актів трудового законодавства в часі
1. Акти трудового законодавства регулюють відносини, що виникли з дня набрання ними чинності.
2. Акт трудового законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, якщо він пом'якшує або скасовує матеріальну чи дисциплінарну відповідальність особи.
3. Якщо трудові відносини виникли раніше і регулювалися актом трудового законодавства, що втратив чинність, новий акт законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з дня набрання ним чинності.
Стаття 16. Аналогія
1. Якщо трудові відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами трудового законодавства, колективними угодами, колективним та трудовим договорами, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів трудового законодавства, що регулюють подібні за змістом трудові відносини (аналогія закону).
2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання трудових відносин вони регулюються відповідно до загальних засад законодавства (аналогія права).
Стаття 17. Застосування актів законодавства однакової юридичної сили у разі їх неузгодженості
1. У разі виявлення неузгодженості між актами законодавства однакової юридичної сили, що регулюють трудові відносини, застосовується акт, який є спеціальним щодо відповідних відносин. Якщо неможливо зробити висновок про те, який акт є спеціальним, застосовується акт, прийнятий пізніше.
2. У разі якщо норма закону чи іншого акта законодавства, виданого на підставі закону, або норми різних законів чи різних актів законодавства припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків працівника і роботодавця, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь і працівника, і роботодавця, рішення приймається на користь працівника.
 		 -160- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Мартовицький А.В.
Козаченко Л.П.
Козаченко Л.П.
Сажко С.М.
 частину другу статті 17 – виключити
 		Відхилено   Стаття 13. Міжнародні договори
1. Міжнародний договір України, що регулює трудові відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного трудового законодавства.
2. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому законом порядку, містяться інші правила, ніж встановлені відповідним актом трудового законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору, крім випадків встановлення для працівників законами, іншими нормативно-правовими актами України, колективними угодами та колективними договорами, трудовими договорами більш сприятливих умов або більш високого рівня захисту їхніх прав.
Стаття 14. Дія актів трудового законодавства в часі
1. Акти трудового законодавства регулюють відносини, що виникли з дня набрання такими актами чинності.
2. Акт трудового законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків пом'якшення або скасування ним матеріальної чи дисциплінарної відповідальності особи.
3. Якщо трудові відносини виникли раніше і регулювалися актом трудового законодавства, що втратив чинність, новий акт законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з дня набрання ним чинності.
Стаття 15. Аналогія
1. Якщо трудові відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами трудового законодавства, колективними угодами, колективними договорами та трудовими договорами, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів трудового законодавства, що регулюють подібні за змістом трудові відносини (аналогія закону).
2. У разі неможливості використання аналогії закону для регулювання трудових відносин вони регулюються відповідно до загальних засад законодавства (аналогія права).
Стаття 16. Застосування актів законодавства однакової юридичної сили у разі їх неузгодженості
1. У разі виявлення неузгодженості між актами законодавства однакової юридичної сили, що регулюють трудові відносини, застосовується акт, який є спеціальним щодо відповідних відносин. Якщо неможливо зробити висновок про те, який акт є спеціальним, застосовується акт, прийнятий пізніше.
2. У разі якщо норма закону чи іншого акта законодавства, виданого на підставі закону, або норми різних законів чи різних актів законодавства припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків працівника і роботодавця, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь і працівника, і роботодавця, рішення приймається на користь працівника.
 
97. Стаття 18. Порядок оприлюднення норм трудового законодавства
 		 -161- Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 Статтю 18 викласти в такій редакції:
«1. Норми про працю (за виключенням індивідуальних норм, визначених трудовим договором) є публічними та підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному цим Кодексом та законодавством.
2. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують оприлюднення, безоплатний та вільний доступ до прийнятих ними відповідно до цього Кодексу актів.
3. Під час оприлюднення нових норм трудового законодавства одночасно мають бути оприлюднені норми трудового законодавства, визначені актами вищого рівня, із яких вони випливають».
 		Враховано частково   Стаття 17. Порядок оприлюднення актів трудового законодавства
 
    -162- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 У статті 18:
у частині першій слова "Усі норми про працю" замінити словами "Норми про працю";
у частині другій слова "Органи влади та місцевого самоврядування" замінити словами "Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування";
частину третю викласти в такій редакції:
"3. Під час оприлюднення нових норм трудового законодавства одночасно мають бути оприлюднені норми трудового законодавства, визначені актами вищого рівня, із яких вони випливають".
 		Враховано частково    
    -163- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 У назві статті слово «норм» замінити словом «актів»
 		Враховано    
98. 1. Усі норми про працю (за виключенням індивідуальних норм визначених трудовим договором) є публічними та підлягають оприлюдненню у порядку визначеному цим Кодексом та рішенням Кабінету Міністрів України.
 		 -164- Каплін С.М.
 у частині першій слова «Усі норми про працю» замінити словами «Норми про працю»;
 		Враховано частково   1. Акти трудового законодавства є публічними та підлягають оприлюдненню у порядку, визначеному цим Кодексом та/або Кабінетом Міністрів України.
 
    -165- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 У частині першій статті 18 слова та знаки «Усі норми про працю (за виключенням індивідуальних норм визначених трудовим договором)» замінити словами» Акти трудового законодавства», а в частині другій після слова «актів» доповнити словами «трудового законодавства».
 		Враховано    
    -166- Дерев'янко Ю.Б.
 У частині першій статті 18 слова «цим Кодексом та рішенням Кабінету Міністрів України» замінити словами «законодавством».
 		Відхилено    
    -167- Продан О.П.
 У частині 1 статті 18 законопроекту після словосполучень «індивідуальних норм» та «оприлюднено у порядку» додати розділові знаки – коми.
 		Відхилено    
    -168- Мацола Р.М.
 У статті 18:
у частині першій слова «Усі норми про працю» замінити словами «Норми про працю»;
у частині другій слова «Органи влади та місцевого самоврядування» замінити словами «Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування»;
частину третю викласти в такій редакції:
«3. Під час оприлюднення нових норм трудового законодавства одночасно мають бути оприлюднені норми трудового законодавства, визначені актами вищого рівня, із яких вони випливають».
 		Враховано частково    
99. 2. Органи влади та місцевого самоврядування забезпечують оприлюднення, безоплатний та вільний доступ до прийнятих ними відповідно до цього Кодексу актів.
 		 -169- Каплін С.М.
 у частині другій слова «Органи влади та місцевого самоврядування» замінити словами «Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування»;
 		Враховано   2. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують оприлюднення, безоплатний та вільний доступ до виданих ними відповідно до цього Кодексу актів трудового законодавства.
 
    -170- Дерев'янко Ю.Б.
 Частини другу та третю статті 18 виключити.
 		Враховано частково    
100. 3. Під час оприлюднення нових норм законодавства про працю одночасно мають бути оприлюднені також норми законодавства про працю, визначені документами вищого рівня, із яких вони витікають.
 		 -171- Каплін С.М.
 частину третю викласти в такій редакції:
«3. Під час оприлюднення нових норм трудового законодавства одночасно мають бути оприлюднені норми трудового законодавства, визначені актами вищого рівня, із яких вони випливають».
 		Відхилено      
    -172- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Частину третю статті 18 виключити.
 		Враховано    
    -173- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 У частині 3 статті 18 слова «із яких вони витікають» замінити словами «у зв’язку з якими вони прийняті.»;
 		Відхилено    
101. Глава 3. Суб’єкти трудових відносин
 		 -174- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 У назві статті 19 перед словами «суб’єкти трудових відносин» додати слово «інші»;
 		Відхилено   Глава 3. Суб’єкти трудових відносин
 
102. Стаття 19. Сторони та суб’єкти трудових відносин 1. Сторонами трудових відносин є працівник і роботодавець.
 		 -175- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Перший абзац частини 2 статті 19 викласти в такій редакції: «Інші суб’єкти трудових відносин, є:»;
 		Відхилено   Стаття 18. Сторони та суб’єкти трудових відносин 1. Сторонами трудових відносин є працівник і роботодавець.
 
103. 2. Суб’єктами, які можуть брати участь у трудових відносинах, є:
 		 -176- Дерев'янко Ю.Б.
 У частині першій після слова «суб’єктами» додати слово «індивідуальних».
 		Відхилено   2. Суб’єктами, які можуть брати участь у трудових відносинах, є:
 
104. 1) професійні спілки, їх організації та об’єднання, а на локальному рівні (підприємство, установа, організація, фізична особа  роботодавець) у разі відсутності первинної профспілкової організації  вільно обрані працівниками представники (представник);
 		 -177- Каплін С.М.
Величкович М.Р.
 У пункті 1 частини другої статті 19 слова «у разі відсутності первинної профспілкової організації  вільно обрані працівниками представники (представник)» замінити словами «у разі відсутності первинної профспілкової організації чи профспілкового представника  вільно обрані працівниками представники (представник) на час ведення колективних переговорів».
 		Відхилено   1) професійні спілки, їх організації та об’єднання профспілок, а на локальному рівні (підприємство, установа, організація, фізична особа  роботодавець) у разі відсутності первинної профспілкової організації  вільно обрані працівниками представники (представник);
 
    -178- Шипко А.Ф.
Вілкул О.Ю.
 У пункті 1 частини другої статті 19 слова «у разі відсутності первинної профспілкової організації  вільно обрані працівниками представники (представник)» замінити словами «у разі відсутності первинної профспілкової організації чи профспілкового представника  вільно обрані працівниками представники (представник)»
 		Відхилено    
    -179- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 У пункті 1 частини другої статті 19 слова "у разі відсутності первинної профспілкової організації  вільно обрані працівниками представники (представник)" замінити словами "у разі відсутності первинної профспілкової організації чи профспілкового представника  вільно обрані працівниками представники (представник) на час ведення колективних переговорів".
 		Відхилено    
    -180- Мацола Р.М.
 У пункті 1 частини другої статті 19 слова «у разі відсутності первинної профспілкової організації вільно обрані працівниками представники (представник)» замінити словами «у разі відсутності первинної профспілкової організації чи профспілкового представника вільно обрані працівниками представники (представник) на час ведення колективних переговорів»
 		Відхилено    
    -181- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 У пункі 1 частини 2 статті 19 слово «вільно» вилучити
 		Відхилено    
105. 2) роботодавець (уповноважені представники (представник) роботодавця), організації роботодавців та їх об’єднання;
 		 -182- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Пункт 2 частини 2 статті 19 перед словом «уповноважені» доповнити словом «роботодавець»;
 		Відхилено   2) роботодавець (уповноважені представники (представник) роботодавця), організації роботодавців та їх об’єднання;
 
    -183- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 Пункт 2 частини другої статті 18 виключити, оскільки роботодавець є стороною трудових відносин, тому недоцільно зазначати роботодавця і серед сторін, і серед суб’єктів, які можуть брати участь у трудових відносинах.
 		Відхилено    
    -184- Пташник В.Ю.
 Пункт 2 частини 2 статті 19 викласти у наступній редакції:
«уповноважені представники (представник) роботодавця, організації роботодавців та їх об’єднання;
 		Відхилено    
106. 3) інші суб’єкти, визначені цим Кодексом.
 		 -185- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 Пункт 3 ч.3 ст.19 законопроекту виключити.
 		Відхилено   3) інші суб’єкти, визначені цим Кодексом.
Стаття 19. Працівник
1. Працівник – це фізична особа, яка уклала з роботодавцем трудовий договір та перебуває в трудових відносинах з ним.
2. Працівником може бути особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Для окремих категорій працівників законом може бути встановлено вищий віковий ценз.
 
107. Стаття 20. Працівник
1. Працівник  фізична особа, яка вступила у трудові відносини з роботодавцем на підставі трудового договору.
2. Працівником може бути особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Для окремих категорій працівників законом може бути встановлено вищий віковий ценз.
 		       
108. 3. У трудові відносини можуть вступати особи, які досягли п’ятнадцяти років, за наявності письмової згоди одного з батьків або особи, яка їх замінює.
 		 -186- Дмитренко О.М.
 Ч. 3 ст. 20 «У трудові відносини можуть вступати особи, які досягли п'ятнадцяти років, за наявності письмової згоди одного з батьків або особи, яка їх замінює». Дана норма не визначає достовірність такої згоди одного з батьків або особи, яка їх замінює, та механізм її перевірки без присутності таких осіб. А тому нами пропонується прописати про засвідчену належним чином письмову згоду таких осіб, а саме ч. 3 ст. 20 після слів"за наявності" доповнити словами "засвідченої належним чином"
 		Відхилено   3. Працівником може бути особа, яка досягла п’ятнадцятирічного віку, з якою трудовий договір укладається за наявності письмової згоди одного з батьків або особи, яка їх замінює.
 
109. 4. Для підготовки молоді до праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів (для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процес навчання) у вільний від навчання час після досягнення ними чотирнадцятирічного віку за письмовою згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює. Перелік видів легкої роботи, до виконання якої можуть залучатися особи, які не досягли п’ятнадцяти років, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
 		 -187- Каплін С.М.
Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 У статті 20:
у частині четвертій слова «затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення» замінити словами «затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я»;
 		Відхилено   4. Для підготовки молоді до праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів (для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процес навчання) у вільний від навчання час після досягнення ними чотирнадцятирічного віку за письмовою згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює. Перелік видів легкої роботи, до виконання якої можуть залучатися особи, які не досягли п’ятнадцятирічного віку, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики.
 
    -188- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 У статті 20 у частині четвертій слова:
«затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення» замінити словами «затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я»;
 		Відхилено    
    -189- Мацола Р.М.
 У статті 20:
у частині четвертій слова «затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення» замінити словами «затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я»;
частину шосту виключити.
 		Враховано частково    
110. 5. В організаціях кінематографії, театральних, концертно-видовищних та інших творчих організаціях дозволяється за письмовою згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, приймати на роботу осіб, які не досягли чотирнадцятирічного віку, для участі в концертах, виставах, інших заходах, а також у створенні кінофільмів або інших творів мистецтва, якщо це не завдає шкоди їхньому здоров’ю, моральному розвиткові і процесу навчання. Прийняття на роботу в таких випадках допускається за наявності дозволу служби у справах дітей за умови погодження умов праці та її оплати з цією службою.
 		 -190- Дерев'янко Ю.Б.
 У частині п’ятій статті 20 речення «Прийняття на роботу в таких випадках допускається за наявності дозволу служби у справах дітей за умови погодження умов праці та її оплати з цією службою» замінити реченнями такого змісту «Прийняття на роботу в таких випадках допускається за умови письмового погодження умов праці та її оплати роботодавцем з одним з батьків або особою, яка їх замінює».
 		Враховано   5. В організаціях кінематографії, театральних, концертно-видовищних та інших творчих організаціях дозволяється за письмовою згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, приймати на роботу осіб, які не досягли чотирнадцятирічного віку, для участі в концертах, виставах, інших заходах, а також у створенні кінофільмів або інших творів мистецтва, якщо це не завдає шкоди їхньому здоров’ю, моральному розвитку і процесу навчання. У таких випадках прийняття на роботу допускається виключно за умови письмового погодження умов та оплати праці роботодавцем з одним із батьків або з особою, яка їх замінює.
Порядок укладення трудового договору з особами, які не досягли 14 років, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
    -191- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 . Статтю 20 після частини 5 доповнити новою частиною 6 такого змісту: «Право на трудові відносини на підставах і в порядку, встановлених для громадян України, мають іноземці та особи без громадянства:
1) які постійно проживають в Україні,
2) яких визнано в Україні біженцями,
3) яких визнано особами, що потребують додаткового захисту,
4) яким надано тимчасовий захист,
5) які одержали дозвіл на імміграцію в Україну.»
 		Відхилено    
    -192- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 6 статті 20 вважати частиною 7 статті 20 відповідно
 		Відхилено    
111. 6. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів зайнятості в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 		 -193- Мартиняк С.В.
 Стаття 20. Працівник
…
6. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів зайнятості в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дозвіл на працевлаштування не потрібний:
1) представникам іноземного морського (річкового) флоту та іноземних авіакомпаній, які обслуговують ці організації на території України;
2) представникам іноземних засобів масової інформації, акредитованим в Україні;
3) артистам та працівникам мистецтва для роботи в Україні за фахом;
4) працівникам аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
5) керівникам представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні та керівникам (їх заступникам) підприємств з іноземними інвестиціями;
 		Відхилено      
    -194- Каплін С.М.
Величкович М.Р.
Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 частину шосту виключити.
 		Враховано    
    -195- Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
 частину шосту викласти у такій редакції:
«6. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданного територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції,в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дозвіл на працевлаштування не потрібний:
1) іноземців, які постійно проживають в Україні;
2) іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
3) іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
4) представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
5) працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
6) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
7) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
8) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
9) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
10) іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
11) іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;
12) інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.»
 		Відхилено    
    -196- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 Частину шосту статті 20 викласти у такій редакції:
«Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за умови отримання роботодавцем дозволу на застосування праці таких іноземців та осіб без громадянства, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальними органами зайнятості в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства здійснюється працевлаштування:
1) іноземців, які постійно проживають в Україні;
2) іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
3) іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
4) представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
5) працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
6) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
7) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
8) артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
9) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України у встановленому законодавством порядку;
10) керівників юридичних осіб з іноземними інвестиціями;
11) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
12) іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
13) працівників, яких приймають на роботу в межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції;
14) іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;
15) інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України».
 		Відхилено    
    -197- Пташник В.Ю.
 Частину 6 статті 20 викласти у наступній редакції:
«6. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за умови отримання роботодавцем дозволу на застосування праці таких іноземців та осіб без громадянства, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальними органами зайнятості в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства здійснюється працевлаштування:
1) іноземців, які постійно проживають в Україні;
2) іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
3) іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
4) представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
5) працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
6) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
7) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
8) артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
9) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
10) керівників підприємств з іноземними інвестиціями;
11) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
12) іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
13) працівників, яких приймають на роботу в межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції
14) іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;
15) інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.;»
 		Відхилено    
112. Дозвіл на працевлаштування не потрібний:
 		 -198- Ківалов С.В.
 другий абзац частини 6 статті 20 викласти у такій редакції:
«Дозвіл на працевлаштування не потрібний:
1) представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
2) працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
3) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
4) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
5) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
6) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
7) іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
8) іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;
9) інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України»
 		Відхилено      
    -199- Подоляк І.І.
 Абзац 2 частини першої статті 20 Глави 3 Книги 1 розділу І: слова «Дозвіл на працевлаштування не потрібний» замінити на «Такі іноземці та особи без громадянства здійснюють трудову діяльність в Україні без отримання дозволу на працевлаштування»
 		Відхилено    
    -200- Міщенко С.Г.
 Абзац другий частини шостої статті 20 проекту пропоную викласти у новій редакції, що узгоджуватиметься з частиною шостою статті 42 Закону України «Про зайнятість населення»:
«Дозвіл на працевлаштування не потрібний для:
1) іноземців, які постійно проживають в Україні;
2) іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
3) іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
4) представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
5) працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
6) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
7) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
8) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
9) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
10) іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
11) іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;
12) інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України».
 		Відхилено    
    -201- Дерев'янко Ю.Б.
 Абзац другий частини другої статті 20 викласти у такій редакції:
«6. Без передбаченого цією статтею дозволу здійснюється працевлаштування:
1) іноземців, які постійно проживають в Україні;
2) іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
3) іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
4) представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
5) працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
6) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
7) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
8) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
9) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
10) іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
11) іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;
12) інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України».
 		Відхилено    
    -202- Юринець О.В.
 абзац другий частини шостої статті 20 викласти у такій редакції:
Дозвіл на працевлаштування не потрібний:
1) іноземцям, які постійно проживають в Україні;
2) іноземцям, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
3) іноземцям, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
4) представникам іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
5) працівникам закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
6) спортсменам, які набули професійного статусу, артистам та працівникам мистецтва для роботи в Україні за фахом;
7) працівникам аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
8) працівникам іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
9) священнослужителям, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
10) іноземцям, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
11) іноземцям, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;
12) інших іноземцям у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 		Відхилено    
    -203- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Абзац 2 частини 7 статті 20 викласти в такій редакції: «Такі іноземці та особи без громадянства здійснюють трудову діяльність в Україні без отримання дозволу на працевлаштування:
1) представники іноземного морського (річкового) флоту та іноземних авіакомпаній, які обслуговують ці організації на території України;
2) представники іноземних засобів масової інформації, акредитованих в Україні;
3) професійні творчі працівники, митці, працівникам культури в Україні за фахом, наукові працівники, зокрема, музейних, бібліотечних закладів, історико-культурних заповідників, архівних установ, педагогічні працівники закладів освіти сфери культури;
4) працівники аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт
5) керівники представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні;
6) працівники, яких приймають на роботу в межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції;
7) священнослужителі, які тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності;
8) викладачі та/або науковці у вищих навчальних закладах України.»;
 		Відхилено    
113. 1) представникам іноземного морського (річкового) флоту та іноземних авіакомпаній, які обслуговують ці організації на території України;
 		       
114. 2) представникам іноземних засобів масової інформації, акредитованим в Україні;
 		       
115. 3) артистам та працівникам мистецтва для роботи в Україні за фахом;
 		 -204- Шпенов Д.Ю.
 В пункті 3 частини 6 статті 20 перед словом «артистам» додати слово «спортсменам,» , а після п.6 доповнити новими пунктами:
«7) іноземців, які постійно проживають в Україні;
8) іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
9) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
10) іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
11) іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;».
 		Відхилено      
116. 4) працівникам аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
5) керівникам представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні та керівникам підприємств з іноземними інвестиціями;
6) працівникам, яких приймають на роботу в межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції.
 		 -205- Подоляк І.І.
 Підпункт 3 Абзац 2 частини першої статті 6 Глави 3 Книги 1 розділу І: слова «артистам та працівникам мистецтва для роботи в Україні за фахом» замінити на «професійні творчі працівники, митці, працівники культури в Україні за фахом, наукові працівники, зокрема, музейних, бібліотечних закладів, історико-культурних заповідників, архівних установ, педагогічні працівники закладів освіти сфери культури»;
 		Відхилено      
    -206- Воропаєв Ю.М.
 Частину шосту статті 20 доповнити пунктами 7-12 наступного змісту:
«7) іноземцям, які постійно проживають в Україні або, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України, або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
8) спортсменам, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
9) священнослужителям, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
10) іноземцям, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
11) іноземцям, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;»
 		Відхилено    
    -207- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 після пункту шостого частини шостої статті 20 додати пункти сім, вісім та дев’ять наступного змісту:
«7) працівникам представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні, які здійснюють трудову діяльність на основі службових карток;
8) особам які працюють відповідно до угод про надання персоналу;
9) у випадках, передбачених законодавством».
 		Відхилено    
    -208- Долженков О.В.
 Абзац другий частини шостої статті 20 доповнити новими шістьма пунктами такого змісту:
«;
7) іноземцям, які постійно проживають в Україні або, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України, або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
8) спортсменам, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
9) священнослужителям, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
10) іноземцям, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
11) іноземцям, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;
12) інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.»
 		Відхилено    
117. Стаття 21. Основні права працівника
1. Основними правами працівника є:
1) право на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та право на припинення трудових відносин;
2) право на рівні можливості та рівне ставлення до нього при вирішенні питання щодо працевлаштування, оплати за працю рівної цінності, професійного зростання або звільнення;
3) право на повагу до його гідності і честі, конфіденційність особистої інформації та їх захист;
4) право на захист від безробіття, на професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації;
 		 -209- Ківалов С.В.
 пункт 4 частини першої статті 21 викласти у такій редакції:
«4) право на захист від безробіття»
 		Відхилено   Стаття 20. Основні права працівника
1. Основними правами працівника є:
право на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та право на припинення трудових відносин;
право на рівні можливості та рівне ставлення до нього при вирішенні питань щодо працевлаштування, винагороди за працю рівної цінності, професійного зростання або звільнення;
право на повагу до його честі, гідності, на конфіденційність особистої інформації та на їх захист;
право на захист від безробіття, на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації;
 
    -210- Ківалов С.В.
 частину першу статті 21 доповнити новими пунктами 5-6 такого змісту:
«5) право на професійне навчання;
6) право на захист персональних даних працівників»;
у зв’язку з чим, пункти 1 – 22 вважати відповідно пунктами 1-24
 		Відхилено    
118. 5) право неповнолітніх на особливий захист від фізичного та морального ризику у зв’язку з трудовими відносинами;
 		 -211- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 В п.5 ч.1 ст.21 законопроекту слово «ризику» замінити словами «впливу/тиску/фізичної та моральної шкоди».
 		Відхилено   право неповнолітніх на особливий захист від фізичного та морального ризику у зв’язку з трудовими відносинами;
 
    -212- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Пункт 5 частини 1 статті 21 викласти в такій редакції: «право неповнолітніх на особливий захист від фізичних і моральних ризиків, на які вони наражаються, і зокрема від тих ризиків, що безпосередньо або опосередковано випливають з виконуваної ними роботи;»
 		Відхилено    
119. 6) право працюючих жінок на особливий захист материнства;
 		 -213- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Пункт 6 частини 1 статті 21 викласти в такій редакції: «жінки, які працюють, у разі материнства мають право на особливий захист;»;
 		Враховано   право працюючих жінок на особливий захист у разі материнства;
 
120. 7) право інвалідів на трудову реабілітацію та професійну адаптацію;
8) право працівників-мігрантів на захист їхніх трудових прав;
 		 -214- Шухевич Ю.Р.
 У пункті 7 частини першої статті 21 слова „трудову реабілітацію» замінити словами „професійну і трудову реабілітацію, професійну адаптацію».
 		Враховано   право працівників з інвалідністю на професійну і трудову реабілітацію, професійну адаптацію;
право працівників-мігрантів на захист їхніх трудових прав;
 
121. 9) право працівників із сімейними обов’язками на захист від дискримінації та узгодження в міру можливості їхніх трудових обов’язків із сімейними;
 		 -215- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Пункт 9 частини 1 статті 21 викласти в такій редакції: «відшкодування шкоди, заподіяної роботодавцю винними діяннями під час виконання трудових обов’язків;»;
 		Відхилено   право працівників із сімейними обов’язками на захист від дискримінації та на узгодження за можливості їхніх трудових обов’язків із сімейними;
 
    -216- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 У статті 21:
пункти 9, 10, 11 та 12 викласти в такій редакції:
"9) право працівників, в тому числі із сімейними обов’язками на захист від дискримінації та узгодження в міру можливості їхніх трудових обов’язків, в тому числі на умовах дистанційної (надомної) праці, із сімейними;
10) право на належні, безпечні і здорові умови праці, включаючи право на отримання інформації щодо умов праці та вимог охорони праці на робочому місці;
11) право на справедливу оплату праці, не нижчу за визначену законом мінімальну заробітну плату, та своєчасну її виплату в повному розмірі, в тому числі у разі зайнятості на умовах дистанційної (надомної) праці;
12) право на забезпечення роботодавцем належних виробничо-побутових умов, пов’язаних з виконанням працівником обов’язків за трудовим договором, в тому у разі зайнятості на умовах дистанційної (надомної) праці;";
частину першу доповнити пунктами 23 - 25 такого змісту:
"23) право відмовитись від виконання роботи у зв'язку з невиплатою заробітної плати у встановлений строк або виплатою її не в повному розмірі;
24) право на відмову від виконання роботи у зв'язку з виникненням прямої загрози для життя чи здоров'я працівника, в тому числі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема незабезпечення його засобами колективного або індивідуального захисту відповідно до встановлених норм, а також роботи, не передбаченої трудовим договором;
25) інші права, передбачені законодавством або трудовим договором.
Цей перелік прав не є вичерпним.".
 		Враховано частково    
122. 10) право на належні, безпечні і здорові умови праці, включаючи право на отримання інформації щодо умов праці та вимог охорони праці на робочому місці, а також право на відмову від виконання роботи в умовах, що не відповідають вимогам охорони праці;
 		 -217- Валентиров С.В.
Пономарьов О.С.
 пункт 10 частини першої статті 21 викласти у наступній редакції: « 10) право на належні, безпечні і здорові умови праці, включаючи право на отримання інформації щодо умов праці та вимог охорони праці на робочому місці»;
 		Враховано   право на належні, безпечні та здорові умови праці, включаючи право на отримання інформації щодо умов праці та вимог охорони праці на робочому місці;
 
    -218- Каплін С.М.
Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 пункт 10 викласти в такій редакції:
«10) право на належні, безпечні і здорові умови праці, включаючи право на отримання інформації щодо умов праці та вимог охорони праці на робочому місці»;
 		Враховано    
    -219- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 У статті 21 пункт 10 викласти в такій редакції:
«10) право на належні, безпечні і здорові умови праці, включаючи право на отримання інформації щодо умов праці та вимог охорони праці на робочому місці»;
 		Враховано    
    -220- Шпенов Д.Ю.
 Пункт 10 частині 1 статті 21 доповнити словами «або у звязку з виникненням прямої загрози для життя чи здоровя працівника, в тому числі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема – незабезпечення його засобами колективного або інвідуального захисту відповідно до встановлених норм».
 		Враховано частково    
    -221- Мацола Р.М.
 У статті 21:
пункт 10 викласти в такій редакції:
«10) право на належні, безпечні і здорові умови праці, включаючи право на отримання інформації щодо умов праці та вимог охорони праці на робочому місці»;
частину першу доповнити пунктами 23 - 25 такого змісту:
«23) право відмовитись від виконання роботи у зв’язку з невиплатою заробітної плати у встановлений строк або виплатою її не в повному розмірі;
24) право на відмову від виконання роботи у зв’язку з виникненням прямої загрози для життя чи здоров’я працівника, в тому числі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема незабезпечення його засобами колективного або індивідуального захисту відповідно до встановлених норм, а також роботи, не передбаченої трудовим договором;
25) інші права, передбачені законодавством або трудовим договором.
Цей перелік прав не є вичерпним».
 		Враховано    
123. 11) право на справедливу оплату праці, не нижчу за визначену законом мінімальну заробітну плату, та своєчасну її виплату в повному розмірі;
12) право на належні виробничо-побутові умови, пов’язані з виконанням працівником обов’язків за трудовим договором;
13) право на забезпечення державних гарантій і компенсацій, визначених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері праці;
 		 -222- Шпенов Д.Ю.
 Пункт 11 частині 1 статті 21 доповнити словами «а також право на відмову від виконання роботи у зв'язку з невиплатою заробітної плати у встановлений строк або виплатою її не в повному розмірі».
 		Враховано по суті в пункті 23 цієї статті  право на справедливу винагороду за працю, не нижчу за визначену законом мінімальну заробітну плату, та своєчасну її виплату в повному обсязі;
право на належні виробничо-побутові умови, пов’язані з виконанням працівником обов’язків за трудовим договором;
право на забезпечення державних гарантій і компенсацій, визначених цим Кодексом, законами та іншими актами трудового законодавства;
 
    -223- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Пункт 11 частини першої статті 21 слова «оплату праці» замінити словами «винагороду за працю»
 		Враховано    
124. 14) право на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 15) право на відпочинок;
16) право вимагати від роботодавця дотримання умов трудового законодавства, колективного і трудового договорів;
17) право на об’єднання у професійні спілки;
18) право на участь у веденні колективних переговорів;
19) право на страйк;
20) право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю або майну у зв’язку з виконанням трудових обов’язків;
 		 -224- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Пункт 14 частині 1 статті 21 викласти в такій редакції:
«право на підтвердження результатів неформального професійного навчання»
 		Враховано   право на підтвердження результатів неформального професійного навчання; право на відпочинок;
право вимагати від роботодавця дотримання вимог трудового законодавства, колективного і трудового договорів;
право на об’єднання у професійні спілки;
право на участь у веденні колективних переговорів;
право на страйк;
право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю або майну у зв’язку з виконанням трудових обов’язків;
 
125. 21) право на захист від незаконного звільнення;
 		 -225- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 У пункті 21 частини першої статті 21 слово «незаконного» замінити словом «необґрунтованого» згідно з Європейською соціальною Хартією, ратифікованою у 2006 році (стаття 24), та Конвенцією Міжнародної організації праці про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця № 158, ратифікованою Україною у 1994 році (стаття 8).
 		Враховано   право на захист від необґрунтованого звільнення;
 
126. 22) право на захист своїх трудових прав, у тому числі в суді.
 		 -226- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 1 статті 21 доповнити пунктом 23 такого змісту: «23) інші трудові права.»
 		Враховано редакційно   право на захист своїх трудових прав, у тому числі в суді;
право на відмову від виконання роботи у зв’язку з виникненням прямої загрози життю чи здоров’ю працівника, у тому числі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема незабезпечення працівника засобами колективного або інвідуального захисту відповідно до встановлених норм, а також внаслідок виконання роботи, не передбаченої трудовим договором;
право відмовитися від виконання роботи у зв’язку з невиплатою заробітної плати у встановлений строк або виплатою її не в повному розмірі.
Перелік прав працівника, визначений цією статтею, не є вичерпним.
 
    -227- Тимошенко Ю.В.
Івченко В.Є.
 Статтю 21 доповнити новим пунктом 23) такого змісту:
«23) основні права працівника, встановлені цим Кодексом, не є вичерпними.»
 		Враховано редакційно    
    -228- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 Частину першу статті 21 доповнити пунктами 23 - 25 такого змісту:
«23) право відмовитись від виконання роботи у зв»язку з невиплатою заробітної плати у встановлений строк або виплатою її не в повному розмірі;
24) право на відмову від виконання роботи у звязку з виникненням прямої загрози для життя чи здоровя працівника, в тому числі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема незабезпечення його засобами колективного або інвідуального захисту відповідно до встановлених норм, а також роботи, не передбаченої трудовим договором;
25) інші права, передбачені законодавством або трудовим договором.
 		Враховано частково    
    -229- Денісова Л.Л.
 Статтю 21 проекту необхідно доповнити новим пунктом такого змісту:
«право відмовитись від виконання роботи у зв’язку з невиплатою заробітної плати у встановлений строк або виплатою її не в повному розмірі».
 		Враховано    
    -230- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 Частину 1 ст.21 законопроекту доповнити новим пунктом такого змісту:
«24) інші права, встановлені законодавством».
 		Враховано редакційно    
    -231- Міщенко С.Г.
 Статтю 21 проекту необхідно доповнити новим пунктом 23 такого змісту:
«23) інші права, встановлені законодавством», оскільки права працівників не можуть бути вичерпними згідно зі статтею 22 Конституції України.
 		Враховано редакційно    
    -232- Гуляєв В.О.
 Пункт 1 статті 21 доповнити наступними абзацами:
23) право на укладення, зміну і розірвання трудового договору у порядку та на умовах, які встановлені трудовим законодавством;
24) право на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення своєї кваліфікації в порядку, встановленому законами України
 		Враховано редакційно    
    -233- Герега О.В.
Шинькович А.В.
 Частину першу статті 21 доповнити словами:
«Права працівників, визначені цією статтею, не є вичерпними»
 		Враховано редакційно    
    -234- Валентиров С.В.
Пономарьов О.С.
 доповнити пунктами 23-25 частину першу статті 21 наступного змісту:
«23) право відмовитись від виконання роботи у зв’язку з невиплатою заробітної плати у встановлений строк або виплатою її не в повному розмірі;
24) право на відмову від виконання роботи у зв’язку з виникненням прямої загрози життю чи здоров’ю працівника, у тому числі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема незабезпечення його засобами колективного або індивідуального захисту відповідно до встановлених норм, а також роботи, не передбаченої трудовим договором;
25) інші права, передбачені законодавством або трудовим договором.
Цей перелік прав не є вичерпним»
 		Враховано редакційно    
    -235- Івченко В.Є.
 У статті 21 частину першу доповнити пунктами 23) та 24) такого змісту:
«23) право відмовитись від виконання роботи у зв’язку з невиплатою заробітної плати у встановлений строк або виплатою її не в повному розмірі;
24) право на відмову від виконання роботи у зв’язку з виникненням прямої загрози для життя чи здоров’я працівника, в тому числі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема незабезпечення його засобами колективного або індивідуального захисту відповідно до встановлених норм, а також роботи, не передбаченої трудовим договором.»
 		Враховано редакційно    
    -236- Каплін С.М.
Величкович М.Р.
 частину першу доповнити пунктами 23 - 25 такого змісту:
«23) право відмовитись від виконання роботи у зв»язку з невиплатою заробітної плати у встановлений строк або виплатою її не в повному розмірі;
24) право на відмову від виконання роботи у звязку з виникненням прямої загрози для життя чи здоровя працівника, в тому числі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема незабезпечення його засобами колективного або інвідуального захисту відповідно до встановлених норм, а також роботи, не передбаченої трудовим договором;
25) інші права, передбачені законодавством або трудовим договором.
Цей перелік прав не є вичерпним.»
 		Враховано редакційно    
    -237- Бойко О.П.
Шипко А.Ф.
 Частину першу доповнити пунктами 23 - 25 такого змісту:
23) право відмовитись від виконання роботи у зв’язку з невиплатою заробітної плати у встановлений строк або виплатою її не в повному розмірі;
24) право на відмову від виконання роботи у зв’язку з виникненням прямої загрози для життя чи здоров’я працівника, в тому числі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема – незабезпечення його засобами колективного або індивідуального захисту відповідно до встановлених норм:
25) інші права, передбачені законодавством або трудовим договором.
 		Враховано редакційно    
    -238- Пташник В.Ю.
 Статтю 21 доповнити частиною другою такого змісту:
«2. Перелік прав працівників, встановлених цією статтею, не є вичерпним.»;
 		Враховано редакційно    
    -239- Суслова І.М.
 частину другу статті 20 доповнити пунктом 23) такого змісту:
«23)
та інші права, передбачені чинним законодавством.»;
 		Враховано редакційно    
    -240- Веселова Н.В.
 Доповнити статтю 21 частиною 2 такого змісту:
2. Перелік прав працівників, встановлених цією статтею, не є вичерпним.
 		Враховано редакційно    
127. Стаття 22. Основні обов’язки працівника
 		    Стаття 21. Основні обов’язки працівника
 
128. 1. Основними обов’язками працівника є:
 		 -241- Мартиняк С.В.
 Стаття 22. Основні обов’язки працівника
1. Основними обов’язками працівника є:
1) особисте і сумлінне виконання своїх обов’язків за трудовим договором;
2) дотримання трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку;
3) виконання встановлених норм праці та завдань роботодавця;
4) дотримання норм з охорони праці;
5) дбайливе ставлення до майна роботодавця;
6) негайне повідомлення роботодавця про загрозу життю та здоров’ю працівників, збереженню їх майна;
7) повідомлення роботодавця про причини відсутності на роботі;
8) повагу честі, гідності та інших особистих немайнових прав роботодавця;
9) відшкодування шкоди, заподіяної майну роботодавця винними діями під час виконання трудових обов’язків;
10) нерозголошення державної чи комерційної таємниці та іншої захищеної законом, іншими нормативними актами, в тому числі й роботодавця, інформації.
 		Враховано   1. Основними обов’язками працівника є:
 
129. 1) особисте і сумлінне виконання своїх обов’язків за трудовим договором;
 		    особисте і сумлінне виконання своїх обов’язків за трудовим договором;
 
130. 2) дотримання трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку; 3) виконання встановлених норм праці та завдань роботодавця;
4) дотримання норм з охорони праці;
5) дбайливе ставлення до майна роботодавця;
6) негайне повідомлення роботодавця про загрозу життю та здоров’ю працівників, збереженню їх майна;
7) повідомлення роботодавця про причини відсутності на роботі;
8) повагу честі, гідності та інших особистих немайнових прав роботодавця;
9) відшкодування шкоди, заподіяної майну роботодавця винними діями під час виконання трудових обов’язків;
10) нерозголошення державної чи комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації
 		 -242- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Козаченко Л.П.
 пункт 2) частини першої статті 22 викласти в наступній редакції:
«2 дотримання трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку, а також локальних нормативних актів підприємства (наказів, корпоративних політик, інструкцій, стандартів, положень тощо)»
 		Враховано редакційно   дотримання трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог нормативних актів роботодавця; виконання встановлених норм праці та завдань роботодавця;
дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
дбайливе ставлення до майна роботодавця;
негайне повідомлення роботодавця про загрозу життю чи здоров’ю працівників, збереженню їхнього майна;
повідомлення роботодавця про причини відсутності на роботі;
повага честі, гідності та інших особистих немайнових прав роботодавця;
відшкодування шкоди, заподіяної майну роботодавця винними діями під час виконання трудових обов’язків;
нерозголошення державної чи комерційної таємниці та іншої захищеної інформації;
 
    -243- Гіршфельд А.М.
 пункт 2) частини першої статті 22 викласти в наступній редакції:
«2) дотримання трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку, а також локальних нормативних актів підприємства.»
 		Враховано редакційно    
    -244- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 пункт 2) частини першої статті 22 викласти в наступній редакції:
«2) дотримання трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку, а також нормативних актів роботодавця»
 		Враховано    
131. .
;  		 -245- Герега О.В.
Шинькович А.В.
 Частину першу статті 22 доповнити словами:
«Обов’язки працівників, визначені цією статтею, не є вичерпними».
 		Враховано редакційно   інші обов'язки, передбачені законом, колективним договором, трудовим договором з працівником або нормативним актом роботодавця.
 
    -246- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 Доповнити частину першу статті 22 новим пунктом 11 такого змісту:
«11) інші обов'язки, передбачені законом, колективним договором, трудовим договором з працівником або нормативним актом роботодавця».
 		Враховано    
    -247- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 22 доповнити пунктом 11 такого змісту:
«11) інші обов'язки, передбачені законом, колективними договорами та угодами, трудовим договором з працівником або нормативним актом роботодавця.»;
 		Враховано редакційно    
    -248- Веселова Н.В.
 Додати до частини 1 статті 22 пункт 11 такого змісту:
11) інші обов’язки, передбачені законом, колективними договорами та угодами, трудовим договором з працівником або нормативними актами роботодавця.
 		Враховано редакційно    
132. Стаття 23. Роботодавець 1. Роботодавець  юридична (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб. 2. Роботодавцем може бути фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність. 3. Юридична особа може бути роботодавцем незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, галузевої належності, підпорядкування та інших ознак.
 		 -249- Долженков О.В.
 у частині першій статті 23 словосполучення «використовує працю» замінити словосполученням «залучає до праці»
 		Відхилено   Стаття 22. Роботодавець 1. Роботодавець – це юридична або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб. 2. Роботодавцем може бути фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність. 3. Юридична особа може бути роботодавцем незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, галузевої належності, підпорядкування та інших ознак.
 
    -250- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 1 статті 23 після слів «фізична особа» доповнити словами «фізична особа - підприємець», а слова «використовує працю» замінити словами «залучає до праці»
 		Відхилено    
    -251- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 У частині першій статті 23 слова та знаки « (підприємство, установа, організація)» виключити.
 		Враховано    
    -252- Міщенко С.Г.
 У частині першій статті 23 проекту слова «використовує працю» замінити словами «залучає до праці».
 		Відхилено    
133. 4. Повноваження юридичної особи як роботодавця реалізуються її органами та посадовими особами відповідно до законодавства, її установчих документів та нормативних актів.
 		 -253- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 У частині четвертій статті 23:
- після слів «нормативних актів» доповнити словом «роботодавця»;
 		Враховано   4. Повноваження юридичної особи як роботодавця реалізуються її органами та посадовими особами відповідно до законодавства, установчих документів та нормативних актів роботодавця.
 
    -254- Шпенов Д.Ю.
 У частині 4 статті статі 23 слова «законодавства, її установчих документів та нормативних актів» замінити на слова «законодавства та її установчих документів».
 		Відхилено    
    -255- Веселова Н.В.
 Частину 4 статті 23 доповнити новим абзацом та викласти у такій редакції:
4. Повноваження юридичної особи як роботодавця реалізуються її органами та посадовими особами відповідно до законодавства, її установчих документів та нормативних актів роботодавця.
Право на укладення трудових договорів від імені юридичної особи з усіма правовими наслідками, передбаченими трудовим законодавством, можуть мати керівники відокремлених підрозділів (філій) юридичних осіб. Керівник юридичної особи вправі у межах компетенції передати частину своїх повноважень у сфері трудових правовідносинах фізичній особі.
У разі здійснення окремих повноважень роботодавця стосовно певних працівників загальними зборами, установчими документами або нормативними актами роботодавця, що приймаються загальними зборами, визначається постійно діючий орган чи посадова особа, які вирішують невідкладні питання, пов’язані з реалізацією працівником своїх прав та виконанням ним обов’язків. Не визначення такого органу чи посадової особи або тимчасова відсутність посадової особи не може бути перешкодою для реалізації трудових прав працівника.
 		Відхилено    
    -256- Пташник В.Ю.
 Частину 4 статті 23 викласти у наступній редакції:
«4. Повноваження юридичної особи як роботодавця реалізуються її органами та посадовими особами відповідно до законодавства, її установчих документів та нормативних актів роботодавця.
Право на укладення трудових договорів від імені юридичної особи з усіма правовими наслідками, передбаченими трудовим законодавством, можуть мати керівники відокремлених підрозділів (філій) юридичних осіб. Керівник юридичної особи вправі у межах компетенції передати частину своїх повноважень у сфері трудових правовідносинах фізичній чи юридичній особі.
У разі здійснення окремих повноважень роботодавця стосовно певних працівників загальними зборами, установчими документами або нормативними актами роботодавця, що приймаються загальними зборами, визначається постійно діючий орган чи посадова особа, які вирішують невідкладні питання, пов’язані з реалізацією працівником своїх прав та виконанням ним обов’язків. Не визначення такого органу чи посадової особи або тимчасова відсутність посадової особи не може бути перешкодою для реалізації трудових прав працівника.»
 		Відхилено    
134. У разі здійснення окремих повноважень роботодавця стосовно певних працівників загальними зборами, установчими документами або нормативними актами роботодавця, що приймаються загальними зборами, визначається постійно діючий орган чи посадова особа, які вирішують невідкладні питання, пов’язані з реалізацією працівником своїх прав та виконанням ним обов’язків. Не визначення такого органу чи посадової особи або тимчасова відсутність посадової особи не може бути перешкодою для реалізації трудових прав працівника.
 		 -257- Долженков О.В.
 у абзаці другому частини четвертої статті 23 слово «нормативними» замінити словом «індивідуальними»
 		Відхилено   У разі здійснення окремих повноважень роботодавця стосовно певних працівників загальними зборами, установчими документами або нормативними актами роботодавця визначається постійно діючий орган чи посадова особа, яка вирішує невідкладні питання, пов’язані з реалізацією працівником своїх прав та виконанням ним обов’язків. Невизначення такого органу чи посадової особи або тимчасова відсутність посадової особи не є перешкодою для реалізації трудових прав працівника.
Установчими документами або нормативними актами роботодавця частина повноважень у сфері трудових відносин може передаватися керівникам відокремлених підрозділів юридичних осіб.
 
    -258- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 У частині четвертій статті 23
доповнити частину четверту новим абзацом у такій редакції:
«Установчими документами або нормативними актами роботодавця частина повноважень у сфері трудових відносин може передаватися керівникам відокремлених підрозділів юридичних осіб».
 		Враховано    
135. Стаття 24. Основні права роботодавця 1. Основними правами роботодавця є:
 		 -259- Мартиняк С.В.
 Стаття 24. Основні права роботодавця
1. Основними правами роботодавця є:
1) право на добір працівників, у тому числі шляхом конкурсу, тестування у випадках, передбачених законом;
2) право на укладання, зміну та розірвання трудових договорів з працівниками;
3) право вимагати від працівника належного виконання роботи відповідно до умов трудового договору, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, нормативних актів роботодавця, правил охорони праці, дбайливого ставлення до ввіреного йому майна;
4) право на ведення колективних переговорів з метою укладання колективних угод, договорів;
5) право заохочувати працівників за результатами праці;
6) право застосовувати до працівників, винних у порушенні своїх трудових обов’язків, дисциплінарні стягнення;
7) право на відшкодування шкоди, заподіяної працівником унаслідок порушення ним своїх трудових обов’язків;
8) право приймати нормативні акти;
9) право на створення організацій роботодавців;
10) інші права, передбачені діючим законодавством
 		Враховано   Стаття 23. Основні права роботодавця 1. Основними правами роботодавця є:
 
136. 1) право на добір працівників, у тому числі шляхом тестування у випадках, передбачених законом;
 		 -260- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 У пункті 1 частини 1 статті 24 слова «у випадках, передбачених законом;» вилучити;
 		Враховано редакційно   право на добір працівників, у тому числі шляхом проведення конкурсу, тестування;
 
137. 2) право на укладання, зміну та розірвання трудових договорів з працівниками;
3) право вимагати від працівника належного виконання роботи відповідно до умов трудового договору, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, нормативних актів роботодавця, правил охорони праці, дбайливого ставлення до ввіреного йому майна;
 		 -261- Долженков О.В.
 у пункті 3 частини першої статті 24 слово «нормативних» замінити словом «індивідуальних»
 		Відхилено   право на укладення, зміну та розірвання трудового договору з працівником;
право вимагати від працівника належного виконання роботи відповідно до умов трудового договору, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог нормативних актів роботодавця, нормативно-правових актів з охорони праці, дбайливого ставлення до переданого йому майна, для виконання своїх трудових обов’язків;
 
    -262- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 У пункті 3 частини 1 статті 24 слово «ввіреного» замінити на слово «переданого»;
 		Враховано    
138. 4) право на ведення колективних переговорів з метою укладання колективних угод, договорів;
5) право заохочувати працівників за результатами праці;
6) право застосовувати до працівників, винних у порушенні своїх трудових обов’язків, дисциплінарні стягнення;
7) право на відшкодування шкоди, заподіяної працівником унаслідок порушення ним своїх трудових обов’язків;
 		    право на ведення колективних переговорів з метою укладення колективних угод, колективних договорів;
право заохочувати працівників за результатами виконання трудових обов’язків;
право на застосовування до працівників, винних у невиконанні своїх трудових обов’язків, дисциплінарного стягнення;
право на відшкодування шкоди, заподіяної працівником внаслідок невиконання або неналежного виконання ним своїх трудових обов’язків;
 
139. 8) право приймати нормативні акти;
 		 -263- Долженков О.В.
 у пункті 8 частини першої статті 24 слово «нормативні» замінити словом «індивідуальні»
 		Відхилено   право видавати нормативні акти;
 
    -264- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Пункт 8 частини 1 статті 24 перед словами « нормативні акти « доповнити словом «трудові»;
 		Відхилено    
    -265- Каплін С.М.
 Пункт 8 статті 24 викласти у такій редакції:
«8) право приймати на підставі чинного законодавства локальні акти, які не суперечать укладеним з найманими працівниками тудовим договорам та колективним угодам і договорам;»
 		Відхилено    
    -266- Сугоняко О.Л.
 Пункт 8) статті 24 викласти в редакції:
«право приймати на підставі чинного законодавства розпорядчі акти, які не суперечать укладеним з найманими працівниками трудовим договорам та колективним угодам і договорам».
 		Відхилено    
140. 9) право на створення організацій роботодавців.
 		 -267- Воропаєв Ю.М.
 Доповнити частину першу статті 24 пунктом 10) наступного змісту:
«10) право на відстоювання та захист своїх прав та законних інтересів, у тому числі в суді»
 		Враховано частково   право на створення організацій роботодавців та участь у їх діяльності;
право на захист своїх прав та законних інтересів, у тому числі в суді;
право на формування кваліфікаційних вимог до своїх працівників.
Перелік прав роботодавців, визначений цією статтею, не є вичерпним.
 
    -268- Папієв М.М.
 Доповнити частину першу статті 24 пунктом 10) наступного змісту:
«10) право на захист своїх прав та законних інтересів, у тому числі в суді»
 		Враховано    
    -269- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 після пункту дев’ятого частини першої статті 24 додати пункт десять та одинадцять наступного змісту:
«10) право на дії, спрямовані на захист своїх прав та законних інтересів, у тому числі в суді;
11) право на самостійне формування кваліфікаційних вимог до своїх працівників»
 		Враховано частково    
    -270- Герега О.В.
Шинькович А.В.
 Частину першу статті 24 доповнити словами:
«Права роботодавців, визначені цією статтею, не є вичерпними».
 		Враховано    
    -271- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Козаченко Л.П.
 після першої частини статті 24 додати частину другу наступного змісту:
«У разі вичерпання можливостей для врегулювання трудового спору, як виняток та крайній засіб захисту своїх інтересів лише під час страйку, роботодавець має право застосовувати тимчасову зупинку роботи підприємства або суттєве скорочення обсягів виробництва з одночасним припиненням виплати заробітної плати всім або частині працівників (локаут).
Таке право роботодавця не може бути застосоване, якщо страйк виник внаслідок трудового спору щодо заборгованості із виплати заробітної плати.
Рішення про запровадження локауту приймається нормативним актом роботодавця, не раніше ніж через 5 робочих днів після письмового попередження органу (особи), що здійснює керівництво страйком.
Під час дії локауту гарантії щодо виплати заробітної плати працівникам тимчасово зупинених, скорочених виробництв (підприємства), визначених в нормативному акті роботодавця, не діють»
 		Відхилено    
    -272- Пташник В.Ю.
 Статтю 24 доповнити частиною другою такого змісту:
«2. Перелік прав роботодавців, встановлених цією статтею, не є вичерпним.»;
 		Враховано    
141. Стаття 25. Основні обов’язки роботодавця
1. Основними обов’язками роботодавця є:
 		    Стаття 24. Основні обов’язки роботодавця
1. Основними обов’язками роботодавця є:
 
142. 1) повага честі, гідності та інших особистих прав працівника;
 		 -273- Долженков О.В.
 пункт 1 частини першої статті 25 після слів «прав працівника» доповнити словами «та їх захист»
 		Відхилено   повага честі, гідності та інших особистих прав працівника;
 
143. 2) дотримання вимог трудового законодавства;
 		 -274- Долженков О.В.
 пункт 2 частини першої статті 25 після слів «трудового законодавства» доповнити словами і розділовим знаком «, колективного і трудового договорів»
 		Відхилено   дотримання вимог трудового законодавства;
 
144. 3) створення працівникам належних, безпечних та здорових умов праці;
 		 -275- Долженков О.В.
 пункт 3 частини першої статті 25 після слів «умов праці» доповнити фразою «, включаючи обов’язок надання інформації щодо умов праці та вимог охорони праці на робочому місці»
 		Враховано   створення працівникам належних, безпечних та здорових умов праці, включаючи обов’язок надання інформації про умови праці та вимоги з охорони праці на робочому місці;
 
145. 4) своєчасна виплата працівникам заробітної плати та здійснення інших виплат, передбачених законодавством, колективними угодами, колективним та трудовими договорами;
 		    своєчасна виплата працівникам заробітної плати та здійснення інших виплат, передбачених законодавством, колективними угодами, колективним та трудовим договорами;
 
146. 5) здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування працівників;
 		 -276- Каплін С.М.
Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 у підпункті 5 слово «здійснення» замінити словом «забезпечення»;
 		Відхилено   здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування працівників;
 
    -277- Мацола Р.М.
 У статті 25:
у підпункті 5 частини першої слово «здійснення» замінити словом «забезпечення»;
доповнити частину першу підпунктами 13 - 15 такого змісту:
«13) на підставі письмових заяв працівників, які є членами професійної спілки, щомісячне безкоштовне утримання із заробітної плати та перерахування на рахунок профспілкової організації членських профспілкових внесків;
14) відрахування коштів первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами, але не менше 0,3 відсотка фонду оплати праці;
15) інші обов’язки, передбачені законодавством».
 		Відхилено    
147. 6) створення працівникам належних виробничих та побутових умов, пов’язаних з виконанням ними обов’язків за трудовим договором;
 		 -278- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 пункт шостий частини першої статті 25 викласти в наступній редакції:
«створення працівникам належних виробничих умов, пов’язаних з виконанням ними обов’язків за трудовим договором»
 		Відхилено   створення працівникам належних виробничих та побутових умов, пов’язаних з виконанням ними обов’язків за трудовим договором;
 
148. 7) забезпечення працівників відповідно до актів трудового законодавства, колективних угод, колективного та трудового договорів засобами колективного та індивідуального захисту;
 		 -279- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Частину першу статті 25 доповнити новим пунктом 7) такого змісту, змінивши подальший порядок пунктів:
«7) письмове інформування працівників, які виконують роботу за трудовим договором на визначений строк, про вакансії на виконання роботи за трудовим договором на невизначений строк, які з’явилися у роботодавця»
 		Враховано   письмове інформування працівників, які виконують роботу за трудовим договором на визначений строк, про появу вакансії на виконання роботи за трудовим договором на невизначений строк;
забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту згідно з вимогами актів трудового законодавства, колективних угод, колективного та трудового договорів;
 
149. 8) сприяння створенню передбачених актами трудового законодавства, колективними угодами, колективним договором умов для здійснення своїх повноважень виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником);
 		 -280- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 пункт восьмий частини першої статті 25 – виключити
 		Відхилено   сприяння створенню передбачених актами трудового законодавства, колективними угодами, колективним договором умов для здійснення своїх повноважень виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником);
 
150. 9) забезпечення на вимогу іншої сторони ведення колективних переговорів з метою укладення колективного договору відповідно до закону;
 		 -281- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 пункт дев’ятий частини першої статті 25 викласти в наступній редакції:
«забезпечення участі у колективних переговорах відповідно до закону»
 		Враховано частково   участь у колективних переговорах відповідно до закону;
 
    -282- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 пункт дев’ятий частини першої статті 25 викласти в наступній редакції:
«участь у колективних переговорах відповідно до закону»
 		Враховано    
151. 10) надання працівникам на їх вимогу повної та достовірної інформації стосовно їхньої трудової діяльності, а також безоплатне надання працівникам копій документів, що містять персональні дані щодо них;
 		 -283- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 пункт десятий частини першої статті 25 викласти в наступній редакції:
«надання працівникам на їх вимогу довідки стосовно їхньої трудової діяльності із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати»
 		Відхилено   надання на вимогу працівників повної та достовірної інформації щодо їхньої трудової діяльності, а також безоплатне надання працівникам копій документів,пов’язаних з виконанням трудових обовзків, що містять їхні персональні дані;
 
152. 11) надання працівникам та їх представникам повної і достовірної інформації, необхідної для ведення колективних переговорів та здійснення контролю за виконанням умов колективних угод, колективного договору;12) забезпечення захисту та конфіденційності персональних даних працівника в порядку, встановленому законодавством, а також у будь-який час на вимогу працівника ознайомлення його з персональними даними, внесення змін до них у разі їх невідповідності фактичним обставинам.
 		 -284- Долженков О.В.
 частину першу статті 25 доповнити новим пунктом 13 такого змісту:
«13) забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю або майну працівника у зв’язку з виконанням трудових обов’язків.».
 		Відхилено   надання працівникам та їх представникам повної і достовірної інформації, необхідної для ведення колективних переговорів та здійснення контролю за виконанням умов колективного договору;забезпечення захисту та конфіденційності персональних даних працівника в порядку, встановленому законодавством, а також у будь-який час на вимогу працівника ознайомлення його з персональними даними, внесення змін до них у разі їх невідповідності фактичним даним.
Перелік обов’язків роботодавців, визначений цією статтею, не є вичерпним.
 
    -285- Герега О.В.
Шинькович А.В.
 Частину першу статті 25 доповнити словами:
«Обов’язки роботодавців, визначені цією статтею, не є вичерпними».
 		Враховано    
    -286- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 25 доповнити пунктом 13 такого змісту:
«13) інші обов'язки, передбачені законом, колективними договорами та угодами, трудовим договором з працівником або нормативним актом роботодавця.»;
 		Враховано редакційно    
    -287- Веселова Н.В.
 Додати до частини 1 статті 25 пункт 13 такого змісту:
13) інші обов'язки, передбачені законом, колективними договорами та угодами, трудовим договором з працівником або нормативним актом роботодавця.
 		Враховано редакційно    
    -288- Гіршфельд А.М.
 доповнити частину першу пунктом 13) наступного змісту:
«13) створення працівникам належних побутових умов згідно з колективними договорами/угодами.»
 		Враховано редакційно    
    -289- Каплін С.М.
 доповнити підпунктами 13 - 15 такого змісту:
«13) на підставі письмових заяв працівників, які є членами професійної спілки, щомісячне безкоштовне утримання із заробітної плати та перерахування на рахунок профспілкової організації членських профспілкових внесків;
14) відрахування коштів первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами, але не менше 0,3 відсотка фонду оплати праці;
15) інші обов’язки, передбачені законодавством».
 		Відхилено    
    -290- Величкович М.Р.
 Доповнити пунктами 13 - 15 такого змісту:
13) на підставі письмових заяв працівників, які є членами професійної спілки, щомісячне безкоштовне утримання із заробітної плати та перерахування на рахунок профспілкової організації членських профспілкових внесків.
14) відрахування коштів первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами, але не менше 0,3 відсотка фонду оплати праці .
15) інші обов’язки, передбачені законодавством та зобовязання, взяті за колективним та трудовим договором.
 		Відхилено    
    -291- Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
 Доповнити пунктами 13 - 15 такого змісту:
13) на підставі письмових заяв працівників, які є членами професійної спілки, щомісячне безкоштовне утримання із заробітної плати та перерахування на рахунок профспілкової організації членських профспілкових внесків.
14) відрахування коштів первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами, але не менше 0,3 відсотка фонду оплати праці .
15) інші обов’язки, передбачені законодавством та зобовязання, взяті за колективним договором.
 		Відхилено    
153. Стаття 26. Право роботодавця на добір працівників 1. Роботодавець вправі приймати на роботу осіб, які безпосередньо звертаються до нього або за сприянням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів чи суб’єктів підприємницької діяльності, що мають право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні.
 		 -292- Каплін С.М.
Шипко А.Ф.
 У частині першій статті 26 слова «чи суб’єктів підприємницької діяльності, що мають право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні» замінити словами: «чи суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні».
 		Враховано   Стаття 25. Право роботодавця на добір працівників 1. Роботодавець має право приймати на роботу осіб, які безпосередньо звертаються до нього або за сприянням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів чи суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні.
 
    -293- Шпенов Д.Ю.
 У частині 1 статті 26 слова «чи суб’єктів підприємницької діяльності, що мають право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні» замінити словами «чи суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні».
 		Враховано    
    -294- Мацола Р.М.
 У частині першій статті 26 слова «чи суб’єктів підприємницької діяльності, що мають право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні» замінити словами: «чи суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні».
 		Враховано    
    -295- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 У статті 26:
в частині першій слова "чи суб’єктів підприємницької діяльності, що мають право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні" замінити словами: "чи суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні";
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Роботодавцю при доборі працівників забороняється висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру, в тому числі в оголошеннях (рекламі), яку поширює роботодавець самостійно або через іншого розповсюджувача реклами, а також вимагати від осіб, які шукають роботу, інформацію про їх цивільний стан, особисте життя та іншу інформацію, не пов’язану з професійною діяльністю.".
 		Враховано частково    
154. 2. Роботодавцю при доборі працівників забороняється висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру, в тому числі в оголошеннях (рекламі), а також вимагати від осіб, які шукають роботу, інформацію про їх цивільний стан, особисте життя та іншу інформацію, не пов’язану з професійною діяльністю.
 		 -296- Лещенко С.А.
Заліщук С.П.
Найєм М..
 Частину 2 статті 26 Глави 3 Книги першої проекту кодексу викласти в такій редакції:
«2. Роботодавцю при доборі працівників забороняється висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру, в тому числі в оголошеннях (рекламі), а також вимагати від осіб, які шукають роботу, інформацію про їх національну (етнічну) належність, вік, дату та місце народження, стан здоров’я (крім вимог щодо стану здоров’я, які прямо вимагаються відповідно до характеру праці), соціальне походження та соціальний стан, сексуальну орієнтацію, ґендерну ідентичність, майновий стан, місце постійного проживання, політичні переконання, членство в політичних партіях, ставлення до релігії (релігійні переконання) чи належність до релігійних общин і організацій, філософські або інші світоглядні переконання, належність до громадської організації чи іншого об’єднання фізичних осіб, зокрема профспілок, сімейний (включаючи сімейні обов’язки) та шлюбний стан, особисте життя, рід занять поза трудовою діяльністю та іншу інформацію, не пов’язану з професійною діяльністю.
При доборі працівників роботодавець має право отримувати від осіб, які шукають роботу, інформацію про те, чи є вони повнолітніми, їхнє прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), інформацію про стан здоров’я відповідно до характеру праці, рівень освіти та професійний досвід, громадянство, наявність інвалідності та судимості, інформацію про судову заборону здійснювати особі певні види діяльності та іншу інформацію, запит якої не заборонено законодавством.»
 		Відхилено   2. Роботодавцю при доборі працівників забороняється висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру, в тому числі в рекламі про вакансії (прийом на роботу), а також вимагати від особи, яка шукає роботу, інформацію про її сімейний стан, особисте життя та іншу інформацію, не пов’язану з професійною діяльністю.
 
    -297- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 У частині другій статті 26 слова та знаки «в тому числі в оголошеннях (рекламі)» замінити словами та знаками «в тому числі в рекламі про вакансії (прийом на роботу)»
 		Враховано    
    -298- Сторожук Д.А.
 У частині другій статті 26 словосполучення «цивільний стан» замінити на «сімейний стан».
 		Враховано    
155. 3. У випадках, передбачених законодавством, статутними документами або нормативними актами роботодавця, колективним договором, вибір серед кандидатів на зайняття робочого місця здійснюється роботодавцем на конкурсних засадах.
 		 -299- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 Частину третю статті 26 викласти в наступній редакції:
3.Вимоги до працівників, які встановлюються професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками), є рекомендаційними, якщо законодавством не визначена їх обов’язковість.»
 		Враховано редакційно у частині 3 статті 26  3. У випадках, передбачених законодавством, установчими документами або нормативними актами роботодавця, колективним договором, вибір серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади) здійснюється роботодавцем шляхом проведення конкурсу.
 
    -300- Черненко О.М.
 статтю 26 проекту Трудового кодексу України після частини другої доповнити новою частиною третьою такого змісту:
«3. В оголошеннях (рекламі) про вакансії (прийом на роботу) обов’язково зазначаються такі відомості:
- відомості про роботодавця, з яким пропонується укласти трудовий договір (а саме, найменування юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, з якою пропонується укласти трудовий договір);
- в разі розміщення такого оголошення суб'єктом господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, відомості про цього суб'єкта господарювання (а саме, найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні);
- відомості про роботу, яку пропонується виконувати працівнику в разі укладання трудового договору відповідно до такого оголошення, шляхом зазначення найменування роботи, або найменування професії, або найменування посади;
- пропозиція роботодавця щодо розміру заробітної плати, яка підлягає виплаті працівнику в разі укладання трудового договору відповідно до такого оголошення (зазначається конкретний розмір заробітної плати);
- пропозиція роботодавця щодо робочого часу, на умовах якого працівник виконуватиме роботу в разі укладання трудового договору відповідно до такого оголошення (а саме, зазначаються відомості про пропонування повного або неповного робочого часу; також зазначаються відомості про пропонування підсумованого обліку робочого часу в разі, якщо такий облік робочого часу пропонується).»;
- у зв’язку з вищезазначеною пропозицією частину третю статті 26 проекту Трудового кодексу України вважати частиною четвертою.
 		Відхилено    
    -301- Долженков О.В.
 У частині третій статті 26 слово «нормативними» замінити словом «індивідуальними».
 		Відхилено    
    -302- Герега О.В.
Шинькович А.В.
 Пропонуємо частину 3 статті 26 викласти у такій редакції:
«3. У випадках, передбачених законодавством, статутними документами або нормативними актами роботодавця, колективним договором, вибір серед кандидатів (керівників, заступників керівників та їх структурних підрозділів) на зайняття робочого місця здійснюється роботодавцем на конкурсних засадах.
 		Відхилено    
    -303- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 У всіх випадках слово «відбір» замінити на слово «добір» у відповідних відмінках.
 		Відхилено    
156. Стаття 27. Встановлення вимог до працівників 1. Вимоги до працівників встановлюються законодавством із дотриманням вимог щодо недопущення дискримінації у сфері праці. Ці вимоги можуть стосуватися наявності у працівника відповідної освіти, професійної підготовки, досвіду трудової діяльності, віку тощо. Роботодавці можуть встановлювати вимоги, що не суперечать законодавству та безпосередньо пов’язані з професійною діяльністю працівника.
 		 -304- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 У частині 1 статті 27 слово «віку» виключити
 		Відхилено   Стаття 26. Встановлення вимог до працівників 1. Вимоги до працівників встановлюються законодавством із дотриманням вимог щодо недопущення дискримінації у сфері праці. Такі вимоги можуть стосуватися, зокрема, наявності у працівника відповідної освіти, професійної підготовки, досвіду трудової діяльності, віку. Роботодавці можуть встановлювати вимоги, що не суперечать законодавству та безпосередньо пов’язані з професійною діяльністю працівника.
 
157. 2. Обов’язковість наявності громадянства України та знання державної мови як умова виконання роботи за певними посадами може встановлюватися лише законом. 3. Вимоги до працівників, які встановлюються кваліфікаційними характеристиками, є рекомендаційними, якщо законодавством не визначена їх обов’язковість.
 		 -305- Продан О.П.
 Частину 2 статті 27 законопроекту виключити. Частини 3-5 вважати частинами 2-4 відповідно.
 		Відхилено   2. Обов’язковість наявності громадянства України та знання державної мови як умова виконання роботи за певними посадами може встановлюватися лише законом. 3. Вимоги до працівників, що встановлюються кваліфікаційними характеристиками, є рекомендаційними, якщо законодавством не визначена їх обов’язковість.
 
    -306- Веселова Н.В.
 Після частини 1 статті 27 додати нову частину такого змісту:
2. Не порушуючи положення про недопущення дискримінації у сфері праці, роботодавець може встановлювати додаткові вимоги до ділових якостей працівника, що випливають із характеру роботи або умов її виконання. Їх відсутність може бути підставою для відмови у прийнятті на роботу, але не може бути підставою для звільнення з роботи, крім випадків, коли при прийнятті на роботу працівник приховав відомості, які свідчать про відсутність відповідних ділових якостей.
Частини 2, 3, 4, 5 статті 27 вважати частинами 3, 4, 5, 6 відповідно.
 		Відхилено    
    -307- Пташник В.Ю.
 Статтю 27 доповнити частиною 2 такого змісту:
«2. Не порушуючи положення про недопущення дискримінації, роботодавець може встановлювати додаткові вимоги до ділових якостей працівника, що випливають із характеру роботи або умов її виконання. Їх відсутність є підставою для відмови у прийнятті на роботу, але не може бути підставою для звільнення з роботи, крім випадків, коли при прийнятті на роботу працівник приховав відомості, які свідчать про відсутність відповідних ділових якостей.» та змінити нумерацію наступних частин цієї статті;
 		Відхилено    
158. 4. Законодавством може встановлюватися вимога щодо допуску працівників до окремих видів робіт лише за наявності документа про присвоєння відповідної кваліфікації. 5. Стосовно окремих категорій працівників законом може передбачатися складання присяги.
 		 -308- Продан О.П.
 Частину 4 статті 27 законопроекту доповнити словами «або документу про відповідність медичного огляду вимогам законодавства».
 		Відхилено   4. Законодавством може встановлюватися вимога щодо допуску працівників до окремих видів робіт лише за наявності документа про присвоєння відповідної кваліфікації. 5. Стосовно окремих категорій працівників законом може передбачатися складення присяги.
 
159. Стаття 28. Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу 1. Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу є обов’язковим у випадках, передбачених цим Кодексом і законами. Медичний огляд проводиться за рахунок коштів роботодавця.
 		 -309- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 частину першу статті 28 викласти в наступній редакції:
«1. Цим Кодексом або іншими законами може встановлюватись обов’язок проведення обов’язкових медичних оглядів працівників. Обов’язкові медичні огляди працівників проводяться за рахунок коштів роботодавця»
 		Враховано частково   Стаття 27. Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу 1. Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу є обов’язковим у випадках, передбачених цим Кодексом та законами. Обов’язкові медичні огляди працівників проводяться за рахунок коштів роботодавця.
 
    -310- Продан О.П.
 Друге речення частини 1 статті 28 законопроекту «Медичний огляд проводиться за рахунок коштів роботодавця.» виключити.
 		Відхилено    
160. 2. Строк, протягом якого особа зобов’язана пройти медичний огляд, встановлює роботодавець з урахуванням умов проходження такого огляду. Якщо особа, яка бажає працевлаштуватися, без поважної причини пропустила цей строк, роботодавець має право відмовити їй у прийнятті на роботу.
 		 -311- Продан О.П.
 У частині 2 статті 28 законопроекту слова «встановлює роботодавець з урахуванням умов проходження такого огляду» замінити словами «визначається законодавством».
 		Відхилено   2. Строк, протягом якого особа зобов’язана пройти медичний огляд, встановлює роботодавець з урахуванням умов проходження такого огляду. Якщо особа, яка бажає працевлаштуватися, без поважної причини пропустила цей строк, роботодавець має право відмовити їй у прийнятті на роботу.
 
161. Стаття 29. Відмова у прийнятті на роботу 1. Роботодавець має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (вакантної посади). Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу.
 		 -312- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 друге речення частини першої статті 29 – виключити.
 		Відхилено   Стаття 28. Відмова у прийнятті на роботу 1. Роботодавець має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади). Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з підстав, не передбачених законом.
 
    -313- Воропаєв Ю.М.
 Стаття 29. Відмова у прийнятті на роботу
Друге речення частини першої цієї статті вилучити.
 		Відхилено    
    -314- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Статт. 29 викласти в такій редакції:
«1. Роботодавець має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади). Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або за підставами, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, а також з підстав, передбачених Законом.
2. Роботодавець не має права приймати на роботу осіб, яким ця робота протипоказана за станом здоров’я, що підтверджується медичним висновком, або всупереч установленим законом обмежень на використання праці деяких осіб на певних роботах.
3. Забороняється відмова у прийнятті на роботу осіб, запрошених на роботу, молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу до роботодавця, інших осіб, з якими роботодавець відповідно до закону зобов'язаний укласти трудовий договір.
4. На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати законодавству».
 		Враховано    
    -315- Каплін С.М.
Величкович М.Р.
 частину першу доповнити третім реченням такого змісту: «На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати законодвству»;
 		Враховано редакційно    
    -316- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 29 викласти у наступній редакції:
«1. Роботодавець має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (вакантної посади). Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або за підставами, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, а також з мотивів, заборонених чинним законодавством.»;
 		Враховано    
    -317- Шипко А.Ф.
Вілкул О.Ю.
 частину першу доповнити третім реченням такого змісту: «На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити про причину такої відмови»;
 		Враховано редакційно    
    -318- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 речення друге частини першої статті 29 доповнити словами «крім випадків передбачених цим Кодексом»;
 		Відхилено    
    -319- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 У статті 29:
частину першу доповнити третім реченням такого змісту: "На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати законодавству";
частину другу після слів "медичним висновком" доповнити словами "наданим працівником при прийнятті на роботу".
 		Враховано частково    
    -320- Мацола Р.М.
 У статті 29:
частину першу доповнити третім реченням такого змісту: «На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати законодавству»;
частину другу після слів «медичним висновком» доповнити словами «наданим працівником при прийнятті на роботу»
 		Враховано частково    
162. 2. Роботодавець не має права приймати на роботу осіб, яким ця робота протипоказана за станом здоров’я, що підтверджується медичним висновком, або всупереч установленим законом обмежень на використання праці деяких осіб на певних роботах.
 		 -321- Каплін С.М.
Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 частину другу після слів «медичним висновком» доповнити словами «наданим працівником при прийнятті на роботу»
 		Відхилено   2. Роботодавець не має права приймати на роботу осіб, яким ця робота протипоказана за станом здоров’я, що підтверджується медичним висновком, або всупереч установленим законом обмеженням на використання праці певних категорій осіб на певних роботах.
3. Забороняється відмова у прийнятті на роботу осіб, запрошених на роботу, молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу до роботодавця, інших осіб, з якими роботодавець відповідно до закону зобов'язаний укласти трудовий договір.
4. На вимогу особи, якій відмовлено у прийнятті на роботу, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати законодавству.
 
    -322- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 доповнити статтю 29 новою частиною такого змісту:
«3. Відмова у прийнятті працівника на роботу має бути письмово обґрунтована».
 		Враховано редакційно    
    -323- Веселова Н.В.
 доповнити статтю 29 новою частиною такого змісту:
«3. Відмова у прийнятті на роботу на вимогу працівника має бути письмово обґрунтована».
 		Враховано редакційно    
163. Стаття 30. Контроль за виконанням працівниками трудових обов’язків
 		 -324- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Бублик Ю.В.
Марченко О.О.
 Статтю 30 Законопроекту виключити.
 		Відхилено   Стаття 29. Контроль за виконанням працівниками трудових обов’язків
 
    -325- Міщенко С.Г.
 Проектом (ст. 30) запроваджуються диктаторські умови для роботи працівників, зокрема з одного боку роботодавцю надається право (ч.1) за допомогою технічних засобів здійснювати контроль за виконанням трудових обов’язків працівників. А з іншого боку імперативно при невиконанні роботодавцем вимог, передбачених частиною першою цієї статті, роботодавець притягається до відповідальності згідно із законом.
Право контролювати трудову дисципліну не може бути достатньою правовою підставою для збору та зберігання роботодавцем інформації про особисте життя людини, що не відповідає приписам статі 32 Конституції України, яка забороняє втручання в особисте і сімейне життя, крім випадків передбачених самою Конституцією.
У зв’язку з цим, пропоную статтю 30 проекту виключити
 		Відхилено    
164. 1. Роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва, з обов’язковим попередженням працівників про їх застосування. Під час здійснення такого контролю не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників.
 		 -326- Тимошенко Ю.В.
Івченко В.Є.
 Перше речення частини першої статті 30 викласти у такій редакції:
«Роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов’язків, у тому числі, у випадках визначених законом або колективним договором, з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва, з обов’язковим письмовим попередженням працівників до початку їх застосування».
 		Враховано редакційно   1. Роботодавець має право контролювати виконання працівниками трудових обов’язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва, на умовах, визначених колективним договором, з обов’язковим письмовим попередженням працівників до початку застосування таких засобів. Під час здійснення контролю не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників.
 
    -327- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Перше речення частини першої статті 30 викласти у такій редакції:
«Роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов’язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва на умовах, визначених колективним договором, з обов’язковим письмовим попередженням працівників до початку їх застосування».
 		Враховано    
    -328- Суслова І.М.
 частину першу статті 29 викласти у такій редакції:
«1. Роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва, з метою забезпечення безпеки виробництва, належної охорони матеріальних цінностей, з обов’язковим попередженням працівників про їх застосування. Під час здійснення такого контролю, не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників.»
 		Враховано редакційно    
    -329- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 У частині першій статті 30 виключити слова «у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва, з обов’язковим попередженням працівників про їх застосування».
 		Відхилено    
    -330- Гуляєв В.О.
 Пункт 1 статті 30 доповнити наступним реченням: «Робітник повинен особисто під розпис бути повідомлений стосовно використання технічних засобів , а також згоден з даним заходом.
Специфічні особливості виробництва - це сукупність технологічних процесів, обладнання, машин, агрегатів, які мають різні ступені небезпеки для здоров'я і безпеки працюючих, наприклад, на одному і тому ж підприємстві можуть бути виробництва пожежонебезпечні, вибухонебезпечні і т.д.»
 		Враховано редакційно    
    -331- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 30 викласти у наступній редакції:
«1. Роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов'язків. Під час здійснення такого контролю не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників.»
 		Відхилено    
    -332- Мацола Р.М.
 У частині першій статті 30 виключити слова «у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва, з обов’язковим попередженням працівників про їх застосування»
 		Відхилено    
    -333- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 У частині першій статті 30 після слів «Роботодавець вправі» доповнити словами «на умовах, визначених колективним договором», а також після слова «обов’язковим» доповнити словом «письмовим».
 		Враховано редакційно    
    -334- Герега О.В.
Шинькович А.В.
 У статті 30 після слів «роботодавець вправі» доповнити словами «на умовах, визначених колективним договором».
 		Враховано редакційно    
    -335- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 Частину 1 ст.30 законопроекту виключити
 		Відхилено    
    -336- Каплін С.М.
Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 У частині першій статті 30 виключити слова «у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва, з обов’язковим попередженням працівників про їх застосування».
 		Відхилено    
    -337- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 У частині першій статті 30 слова "у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва, з обов’язковим попередженням працівників про їх застосування" виключити.
 		Відхилено    
    -338- Шпенов Д.Ю.
 В частині 1 статті 30 після слів «Роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва» додати слова «та передбачено правилами внутрішнього трудового розпорядку». Після речення «Під час здійснення такого контролю не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників.» додати нове речення «Також під час здійснення такого контролю не допускаються збирати та зберігати інформацію про особисте життя працівника, оприлюднювати інформацію отриману в ході контролю».
 		Відхилено    
165. 2. Невиконання роботодавцем вимог, передбачених частиною першою цієї статті, тягне його відповідальність згідно із законом.
КНИГА ДРУГА
Виникнення та припинення трудових відносин
Трудовий договір
Глава 1. Трудові відносини і трудовий договір
§1. Трудові відносини і трудовий договір
Стаття 31. Виникнення трудових відносин
1. Трудові відносини - це відносини між працівником і роботодавцем, відповідно до яких працівник за винагороду особисто виконує визначену роботодавцем роботу (трудову функцію) під його керівництвом та контролем з підляганням правилам внутрішнього трудового розпорядку.
 		 -339- Ківалов С.В.
 у частині першій статті 31 слова «під його керівництвом та контролем» виключити
 		Відхилено   2. За невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, роботодавець несе відповідальність згідно із законом.
КНИГА ДРУГА
Виникнення та припинення трудових відносин
Трудовий договір
Глава 1. Трудові відносини і трудовий договір
Стаття 30. Виникнення трудових відносин
1. Трудові відносини - це відносини між працівником і роботодавцем, що передбачають виконання особисто працівником за винагороду визначеної роботодавцем роботи (трудової функції) під керівництвом та контролем роботодавця з обов’язковим додержанням правил внутрішнього трудового розпорядку.
 
    -340- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 В частині 1 статті 31 слова «з підляганням правилам» замінити словами «обов’язком виконання правил».
 		Враховано редакційно    
    -341- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 У частині 1 статті 31 слова «з підляганням правилам» замінити словами «обов’язком додержанням правил».
 		Враховано    
    -342- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 Частину 1 ст.31 законопроекту викласти у такій редакції:
«1. Трудові відносини – це відносини між працівником і роботодавцем, відповідно до яких працівник за винагороду особисто виконує трудові функції, покладені на нього відповідно до трудового договору, під його керівництвом та контролем з виконанням правил внутрішнього трудового розпорядку».
 		Відхилено    
    -343- Продан О.П.
 Частину 1 статті 31 законопроекту після слів «визначену роботодавцем» доповнити словами «, прямо чи опосередковано,».
 		Відхилено    
166. 2. Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір.
 		 -344- Величкович М.Р.
 Частини другу та третю статті 31 викласти в такій редакції
«2. Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір, який укладається між роботодавцем і працівником до початку роботи працівника за цим договором.
3.У випадках, передбачених законодавством, статутними документами або локальними актами роботодавця, колективним договором, трудовий договір укладається (змінюється) на підставі:
1) призначення на посаду;
2) обрання на посаду;
3) результатів конкурсу;
4) рішення суду.
4.Трудові відносини виникають із встановленого у трудовому договорі дня початку роботи. З цього дня трудові відносини виникають і у разі, якщо працівник не розпочав роботу у відповідний день у зв’язку з хворобою або іншими поважними причинами, визначеними сторонами трудового договору».
Частину четверту вважати частиною п’ятою.
 		Відхилено   2. Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір.
 
    -345- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 Частини другу та третю статті 31 викласти в такій редакції:
«2. Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір, який укладається між роботодавцем і працівником до початку роботи працівника за цим договором.
3.У випадках, передбачених законодавством, статутними документами або локальними правовими актами роботодавця, колективним договором, трудовий договір укладається (змінюється) на підставі:
1) призначення на посаду;
2) обрання на посаду;
3) результатів конкурсу;
4) рішення суду.
 		Відхилено    
    -346- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 Частини другу та третю статті 31 викласти в такій редакції:
"2. Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір, який укладається між роботодавцем і працівником до початку роботи працівника за цим договором.
3. У випадках, передбачених законодавством, статутними документами або локальними актами роботодавця, колективним договором, трудовий договір укладається (змінюється) на підставі:
1) призначення на посаду;
2) обрання на посаду;
3) результатів конкурсу;
4) рішення суду.
4. Трудові відносини виникають із встановленого у трудовому договорі дня початку роботи. З цього дня трудові відносини виникають і у разі, якщо працівник не розпочав роботу у відповідний день у зв’язку з хворобою або іншими поважними причинами, визначеними сторонами трудового договору".
У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою.
 		Відхилено    
    -347- Мацола Р.М.
 Частини другу та третю статті 31 викласти в такій редакції:
«2. Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір, який укладається між роботодавцем і працівником до початку роботи працівника за цим договором.
3.У випадках, передбачених законодавством, статутними документами або локальними актами роботодавця, колективним договором, трудовий договір укладається (змінюється) на підставі:
1) призначення на посаду;
2) обрання на посаду;
3) результатів конкурсу;
4) рішення суду.»
 		Відхилено    
167. У випадках, передбачених законодавством, статутними документами або нормативними актами роботодавця, колективним договором, трудовий договір укладається (змінюється) на підставі:
1) призначення на посаду;
2) обрання на посаду;
3) результатів конкурсу;
4) рішення суду.
 		 -348- Долженков О.В.
 У абзаці другому частини другої статті 31 слово «нормативними» замінити словом «індивідуальними»
 		Відхилено   У випадках, передбачених законодавством, установчими документами або нормативними актами роботодавця, колективним договором, трудовий договір укладається (змінюється) на підставі:
1) призначення на посаду;
2) обрання на посаду;
3) результатів конкурсу;
4) рішення суду.
 
168. 3. Трудові відносини виникають з дня початку працівником роботи за наказом (розпорядженням) чи з дозволу роботодавця. Дозволом роботодавця вважається дозвіл, наданий особою, яка уповноважена від його імені укладати трудові договори.
 		 -349- Ківалов С.В.
 Речення перше абзацу першого частини 3 статті 31 викласти у такій редакції:
«Трудові відносини виникають з дня початку працівником роботи за наказом (розпорядженням) чи з дозволу роботодавця та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»
 		Враховано частково   3. Трудові відносини виникають з дня укладення трудового договору або з іншого дня, зазначеного у трудовому договорі.
4. Трудові відносини виникають також з дня початку виконання працівником роботи за наказом (розпорядженням) чи з дозволу роботодавця. Дозволом роботодавця вважається дозвіл, наданий особою, яка уповноважена від його імені укладати трудові договори.
Роботодавець зобов’язаний не пізніше наступного дня з дня надання такого дозволу укласти з працівником трудовий договір, з дати початку виконання працівником роботи.
5. Про укладення трудового договору роботодавець повідомляє центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
    -350- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Частину третю сатті 31 доповнити реченням такого змісту:
«Про виникнення трудових відносин роботодавець повідомляє центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано редакційно    
    -351- Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
 Частину третю статті 31 доповнити абзацом:
«Роботодавець зобов’язаний не пізніше трьох днів з дня надання такого дозволу оформити з працівником трудовий договір.»
 		Враховано частково    
    -352- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Частину третю статті 31 доповнити абзацом: «Роботодавець зобов’язаний не пізніше наступного дня з дня надання такого дозволу укласти з працівником трудовий договір.» та новою частиною такого змісту:
«Трудові відносини виникають з дня укладення трудового договору або з іншого дня, зазначеного у трудовому договорі.»
 		Враховано    
    -353- Пташник В.Ю.
 Абзац 1 частини 3 статті 31 викласти у наступній редакції:
«3. Трудові відносини виникають із встановленого у трудовому договорі дня початку роботи.»;
 		Враховано редакційно    
    -354- Бондар В.В.
Ільюк А.О.
 Абзац перший частини третьої статті 31 доповнити реченням «Обов’язок доказування надання чи відсутності дозволу роботодавця покладається на роботодавця»
 		Відхилено    
    -355- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 3 статті 31 частину 3 викласти в наступній редакції : «Трудові відносини виникають із встановленого у трудовому договорі дня початку роботи, а якщо трудовим договором цей день не встановлено — наступного робочого дня після укладення трудового договору.
 		Відхилено    
    -356- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 У разі якщо працівник був фактично допущений до роботи з дозволу або за наказом (розпорядженням) роботодавця або уповноваженої ним особи без укладення трудового договору в письмовій формі, трудові відносини вважаються такими, що виникли з дня фактичного допуску працівника до роботи. У цьому разі роботодавець та працівник зобов'язані оформити трудовий договір у письмовій формі у строк, встановлений статтею 34 цього Кодексу».
 		Враховано редакційно    
    -357- Сторожук Д.А.
 У частині третій статті 31 після слів «з дозволу роботодавця» додати «у письмовій формі».
 		Відхилено    
    -358- Каплін С.М.
 Частини другу та третю статті 31 викласти в такій редакції:
«2. Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір, який укладається між роботодавцем і працівником до початку роботи працівника за цим договором.
3.У випадках, передбачених законодавством, статутними документами або локальними актами роботодавця, колективним договором, трудовий договір укладається (змінюється) на підставі:
1) призначення на посаду;
2) обрання на посаду;
3) результатів конкурсу;
4) рішення суду.
4.Трудові відносини виникають із встановленого у трудовому договорі дня початку роботи. З цього дня трудові відносини виникають і у разі, якщо працівник не розпочав роботу у відповідний день у зв’язку з хворобою або іншими поважними причинами, визначеними сторонами трудового договору».
У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою.
 		Відхилено    
    -359- Мартиняк С.В.
 Стаття 31. Виникнення трудових відносин
1. Трудові відносини – це відносини між працівником і роботодавцем, відповідно до яких працівник за винагороду особисто виконує визначену роботодавцем роботу (трудову функцію) під його керівництвом та контролем з підляганням правилам внутрішнього трудового розпорядку.
2. Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір.
У випадках, передбачених законодавством, статутними документами або нормативними актами роботодавця, колективним договором, трудовий договір укладається (змінюється) на підставі:
1) призначення на посаду;
2) обрання на посаду;
3) результатів конкурсу;
4) рішення суду.
3. Трудові відносини виникають з дня початку працівником роботи за наказом (розпорядженням). чи з дозволу роботодавця. Дозволом роботодавця вважається дозвіл, наданий особою, яка уповноважена від його імені укладати трудові договори.
 		Відхилено    
169. Трудові відносини виникають із встановленого у трудовому договорі дня початку роботи також у разі, якщо працівник не розпочав роботу у відповідний день у зв’язку з хворобою або іншими поважними причинами, визначеними сторонами трудового договору.
 		 -360- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Абзац 3 частини 3 статті 31 виключити.
 		Відхилено   6. Трудові відносини виникають із встановленого у трудовому договорі дня початку виконання роботи також у разі, якщо працівник не розпочав роботу у відповідний день через хворобу або з інших поважних причин, що визначені сторонами трудового договору.
 
    -361- Мацола Р.М.
 Доповнити статтю 31 новою частиною четвертою наступного змісту:
«4.Трудові відносини виникають із встановленого у трудовому договорі дня початку роботи. З цього дня трудові відносини виникають і у разі, якщо працівник не розпочав роботу у відповідний день у зв’язку з хворобою або іншими поважними причинами, визначеними сторонами трудового договору».
У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою.
 		Відхилено    
170. 4. У разі покладення судом на роботодавця обов’язку прийняти працівника на роботу трудові відносини вважаються такими, що виникли з дати, зазначеної у рішенні суду.
 		 -362- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
Козаченко Л.П.
 частину четверту статті 31 викласти в наступній редакції:
«У разі покладення судом на роботодавця обов’язку прийняти працівника на роботу трудові відносини вважаються такими, що виникли з дати, зазначеної у рішенні суду за умови звернення працівника до роботодавця з відповідною особистою заявою протягом одного місяця з дати набрання чинності таким судовим рішенням».
 		Враховано частково   7. У разі покладення судом на роботодавця обов’язку укласти з працівником трудовий договір трудові відносини вважаються такими, що виникли з дати, зазначеної у рішенні суду, яке набрало законної сили.
 
    -363- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Частину четверту доповнити словами такого змісту:
«, яке набрало законної сили.»
 		Враховано    
    -364- Писаренко В.В.
 Доповнити новою статтею 31-1
Стаття 31-1. Колективний договір
1. Колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
2. Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.
3. Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією або представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.
4. Колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому.
5. Після закінчення строку чинності колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором.
6. Колективний договір зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені якого укладено цей договір.
7. У разі реорганізації підприємства, установи, організації колективний договір зберігає чинність протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін.
8. У разі зміни власника чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року. У цей період сторони повинні розпочати переговори про укладення нового чи зміну або доповнення чинного колективного договору.
9. У разі ліквідації підприємства, установи, організації колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації.
10. На новоствореному підприємстві, в установі, організації колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін у тримісячний строк після реєстрації підприємства, установи, організації, якщо законодавством передбачено реєстрацію, або після рішення про заснування підприємства, установи, організації, якщо не передбачено їх реєстрацію.
11. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.
12. Контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, у порядку, визначеному цим колективним договором.
 		Відхилено    
171. Стаття 32. Трудовий договір 1. Трудовий договір  угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується особисто виконувати роботу (трудову функцію), визначену цією угодою, з додержанням трудового законодавства, колективних договорів і угод, правил внутрішнього трудового розпорядку під керівництвом та контролем роботодавця, а роботодавець - надати працівникові роботу за цією угодою, забезпечувати належні, безпечні та здорові умови праці, належні санітарно-побутові умови та своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату.
 		 -365- Валентиров С.В.
Пономарьов О.С.
 Частину першу статті 32 викласти в такій редакції:
«1. Трудовий договір  угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується особисто виконувати роботу (трудову функцію), визначену цією угодою, з додержанням трудового законодавства, колективних договорів і угод, правил внутрішнього трудового розпорядку під безпосереднім керівництвом та контролем роботодавця, а роботодавець - надати працівникові роботу за цією угодою протягом повної норми робочого часу, забезпечувати належні, безпечні та здорові умови праці, належні санітарно-побутові умови та своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату».
 		Відхилено   Стаття 31. Трудовий договір 1. Трудовий договір  це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується особисто виконувати роботу, визначену цією угодою, з додержанням трудового законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, колективного договору, нормативних актів роботодавця під керівництвом та контролем роботодавця, а роботодавець - надати працівникові роботу за цією угодою, забезпечувати належні, безпечні та здорові умови праці, належні санітарно-побутові умови та своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату.
 
    -366- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 У частині першій статті 32 після слів «правил внутрішнього трудового розпорядку» доповнити знаком та словами «, нормативних актів роботодавця»
 		Враховано    
    -367- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 Частину першу статті 32 викласти в такій редакції:
"1. Трудовий договір  угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується особисто виконувати роботу (трудову функцію), визначену цією угодою, з додержанням трудового законодавства, колективних договорів і угод, правил внутрішнього трудового розпорядку під безпосереднім керівництвом та контролем роботодавця, а роботодавець - надати працівникові роботу за цією угодою протягом повної норми робочого часу, забезпечувати належні, безпечні та здорові умови праці, належні санітарно-побутові умови та своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату".
 		Відхилено    
    -368- Каплін С.М.
Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 Частину 1 викласти у наступній редакції:
«1. Трудовий договір  угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується особисто виконувати роботу (трудову функцію), визначену цією угодою, з додержанням трудового законодавства, колективних договорів і угод, правил внутрішнього трудового розпорядку під безпосереднім керівництвом та контролем роботодавця, а роботодавець - надати працівникові роботу за цією угодою протягом повної норми робочого часу, забезпечувати належні, безпечні та здорові умови праці, належні санітарно-побутові умови та своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату».
 		Відхилено    
    -369- Мацола Р.М.
 Частину першу статті 32 викласти в такій редакції:
«1. Трудовий договір угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується особисто виконувати роботу (трудову функцію), визначену цією угодою, з додержанням трудового законодавства, колективних договорів і угод, правил внутрішнього трудового розпорядку під безпосереднім керівництвом та контролем роботодавця, а роботодавець - надати працівникові роботу за цією угодою протягом повної норми робочого часу, забезпечувати належні, безпечні та здорові умови праці, належні санітарно-побутові умови та своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату»
 		Відхилено    
172. 2. Трудовий договір може бути укладений у будь-який час до початку роботи.
 		 -370- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 В частині 2 статті 32 слова «може бути укладений» замінити словами «укладається».
 		Відхилено      
    -371- Підлісецький Л.Т.
Веселова Н.В.
 Абзац першиц частини другої статті 32 виключити.
 		Враховано    
173. Працівник має право укладати трудовий договір до свого звільнення з попереднього місця роботи. У такому разі в трудовому договорі зазначається, виконання роботи за основним місцем роботи чи за сумісництвом.
 		 -372- Суслова І.М.
 абзац другий частини третьої статті 32 викласти у наступній редакції:
«Додаткові умови трудового договору можуть бути включені до нього після укладення, за умови якщо вони не зменшують обсяг наданих працівникові прав.»
 		Відхилено   2. Працівник має право укладати трудовий договір до свого звільнення з попереднього місця роботи. У такому разі в трудовому договорі зазначається дата набрання ним чинності. У трудовому договорі зазначється, що виконання роботи є основним місцем роботи чи робота виконуватиметься за сумісництвом.
3. Трудовий договір набирає чинності з дня його укладення або з дати, визначеної сторонами трудового договору.
 
    -373- Каплін С.М.
Сугоняко О.Л.
 Доповнити частиною 3 наступного змісту:
«3. Зміст трудового договору не може бути оголошений комерційною таємницею.»
 		Відхилено    
    -374- Денісова Л.Л.
 Статтю 32 доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Трудовий договір набуває чинності з дня його укладення або з дати, визначеної сторонами трудового договору.».
 		Враховано    
174. Стаття 33. Зміст трудового договору
 		    Стаття 32. Зміст трудового договору
 
175. 1. У трудовому договорі зазначаються прізвище, ім’я, по батькові працівника та найменування роботодавця (прізвище, ім’я, по батькові роботодавця - фізичної особи), а також обов’язкові умови, без яких трудовий договір не може вважатися укладеним, і додаткові умови, наявність яких не є обов’язковою.
 		 -375- Ківалов С.В.
 частину першу статті 33 викласти у такій редакції:
«У трудовому договорі зазначаються прізвище, ім'я, по батькові працівника та найменування роботодавця (прізвище, ім'я, по батькові роботодавця - фізичної особи), обов'язкові умови, а також додаткові умови, наявність яких не є обов'язковою»
 		Враховано   1. У трудовому договорі зазначаються прізвище, ім'я, по батькові працівника та найменування роботодавця (прізвище, ім'я, по батькові роботодавця - фізичної особи), обов'язкові умови, а також додаткові умови, наявність яких не є обов'язковою.
 
    -376- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 У частині першій статті 33 виключити слова «без яких трудовий договір не може вважатися укладеним», оскільки проект не містить положення про наслідки визнання трудового договору неукладеним.
 		Враховано    
    -377- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 33 викласти у наступній редакції:
«1. У трудовому договорі зазначаються прізвище, ім’я, по батькові працівника та найменування роботодавця (прізвище, ім’я, по батькові роботодавця - фізичної особи), а також обов’язкові умови і додаткові умови, наявність яких не є обов’язковою.»;
 		Враховано    
    -378- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 частину першу статті 33 викласти в наступній редакції:
«У разі укладення трудового договору у письмовій формі у ньому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові працівника та найменування роботодавця (прізвище, ім’я, по батькові роботодавця - фізичної особи), а також обов’язкові умови, без яких трудовий договір не може вважатися укладеним, і додаткові умови, наявність яких не є обов’язковою»
 		Відхилено    
    -379- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 В частині 1 статті 33 слова «обов’язкові умови, без яких трудовий договір не може вважатися укладеним, і додаткові умови, наявність яких не є обов’язковою» замінити словами «умови, які є обов'язковими відповідно до частини другої цієї статті, і додаткові умови, наявність яких не є обов’язковою відповідно до цього Кодексу і які включаються до трудового договору за угодою сторін».
 		Враховано редакційно    
    -380- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 1 статті 33 доповнити новим абзацом такого змісту: «Відсутність у трудовому договорі відомостей або окремих умов, які є обов'язковими відповідно до цієї статті, не тягне за собою визнання неукладеним трудового договору. У такому разі сторони зобов'язані внести до трудового договору відповідні зміни (доповнення). Якщо сторони не дійдуть згоди щодо внесення змін (доповнень) до трудового договору, застосовуються норми трудового законодавства, колективного договору або акти роботодавця у сфері праці, прийняті ним відповідно до статті 12 цього Кодексу».
 		Відхилено    
176. 2. Обов’язковими умовами трудового договору є:
 		 -381- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 частину другу статті 33 викласти в наступній редакції:
«Обов’язковими умовами письмового трудового договору є:
1) місце роботи (із зазначенням для роботодавця - юридичної особи структурного підрозділу);
2) час початку дії трудового договору, а у разі укладення трудового договору на визначений строк також тривалість цього строку та підстави для укладення строкового трудового договору відповідно до цього Кодексу;
3) найменування професії, спеціалізації, кваліфікації, посади відповідно до встановленої класифікації професій та професійних стандартів, а у разі їх відсутності - кваліфікаційних характеристик;
4) умови оплати праці;
5) режим праці та відпочинку, якщо він відрізняється від загальних правил, встановлених у даного роботодавця;
6) охорона праці»
 		Відхилено   2. Обов’язковими умовами трудового договору є:
 
177. 1) місце роботи (із зазначенням для роботодавця - юридичної особи структурного підрозділу); 2) час початку дії трудового договору, а у разі укладення трудового договору на визначений строк також тривалість цього строку та підстави для укладення строкового трудового договору відповідно до цього Кодексу;
 		 -382- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 У частині другій статті 33:
пункт 1 викласти в такій редакції:
"1) місце роботи працівника (із зазначенням для роботодавця - юридичної особи структурного підрозділу або іншого місця роботи за вибором працівника, якщо виконання його трудових функцій здійснюється на умовах дистанційної (надомної) праці);";
пункт 3 доповнити словами "обсяги його обов’язків";
пункт 6 викласти в такій редакції:
"6) умови та охорона праці";
доповнити частину пунктом такого змісту:
"7) умови про відповідальність роботодавця за порушення строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат, які не можуть бути нижчими за встановлені цим Кодексом.".
 		Відхилено   1) місце роботи (із зазначенням структурного підрозділу роботодавця - юридичної особи); 2) дата набрання чинності трудовим договором, а в разі укладення трудового договору на визначений строк  також тривалість цього строку та підстави для укладення строкового трудового договору відповідно до цього Кодексу;
 
178. 3) трудова функція, яку виконуватиме працівник: найменування професії, спеціалізації, кваліфікації, посади відповідно до встановленої класифікації професій та кваліфікаційних характеристик;
 		 -383- Каплін С.М.
Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 пункт 3 доповнити словами «обсяги його обов’язків»
 		Відхилено   3) трудова функція, яку виконуватиме працівник: найменування професії, спеціалізації, кваліфікації, посади відповідно до встановленої класифікації професій та кваліфікаційних характеристик;
 
    -384- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Пункт 3 статті частини 2 статті 33 після слів «виконуватиме працівник:» доповнити словами «сукупність трудових прав та обов'язків працівника з урахуванням його».
 		Відхилено    
    -385- Мацола Р.М.
 У частині другій статті 33:
пункт 3 після слів «кваліфікаційних характеристик» доповнити словами «обсяги його обов’язків»;
 		Відхилено    
    -386- Шпенов Д.Ю.
 Пункт 3 частині другій статті 33 доповнити словами «обсяг його обов’язків».
 		Відхилено    
179. 4) умови оплати праці;
 		 -387- Писаренко В.В.
 пункт 4 частини другої статті 33 після слів «оплати праці» доповнити словами «та її розмір»
 		Відхилено   4) умови оплати праці;
 
180. 5) режим праці та відпочинку, якщо він відрізняється від загальних правил, встановлених у даного роботодавця;
 		 -388- Ківалов С.В.
 пункти 5-6 частини 2 статті 33 – виключити
 		Відхилено   5) режим праці та відпочинку, якщо він відрізняється від загальних правил, встановлених у даного роботодавця;
 
181. 6) охорона праці.
 		 -389- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 Пункт 6 ч.2 ст.33 законопроекту викласти у такій редакції:
«6) інформацію про небезпечні і шкідливі умови праці, які існують на робочому місці».
 		Відхилено   6) умови з охорони праці.
 
    -390- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
Пташник В.Ю.
 Пункт 6 частини 2 статті 33 виключити
 		Відхилено    
    -391- Каплін С.М.
Денісова Л.Л.
Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 пункт 6 викласти в такій редакції:
«6) умови та охорона праці».
 		Відхилено    
    -392- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 Частину 2 ст.33 законопроекту доповнити новим пунктом такого змісту:
«7) умови праці».
 		Відхилено    
182. 3. До додаткових належать усі інші умови трудового договору, зокрема ті, що стосуються умов праці, випробування, застережень щодо нерозголошення комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівника тощо. Додатковими умовами можуть встановлюватися обов’язки роботодавця щодо поліпшення умов праці, виробничого побуту, умов відпочинку, надання працівникові соціально-культурних, соціально-побутових благ.
 		 -393- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Мартовицький А.В.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
Сажко С.М.
 частину третю статті 33 – виключити
 		Відхилено   3. До додаткових умов належать інші умови трудового договору щодо випробування, нерозголошення комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівника тощо. Додатковими умовами можуть встановлюватися обов’язки роботодавця щодо поліпшення умов праці, виробничого побуту, умов відпочинку, надання працівникові соціально-побутових пільг, здійснення соціально-культурного обслуговування тощо.
 
    -394- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Абзац 1 частини 3 статті 33 після слів «законом інформації» доповнити словами «умова про неконкуренцію, ті, що стосуються обмеження щодо роботи за сумісництвом,».
 		Відхилено    
183. Додаткові умови трудового договору можуть бути включені до нього після укладення.
 		 -395- Дмитренко О.М.
 Ч. 3 ст. 33 "Додаткові умови трудового договору можуть бути включені до нього після укладення" доповнити словами "шляхом підписання додатку до трудового договору сторонами трудових правовідносин"
 		Відхилено   Додаткові умови можуть бути включені до трудового договору після його укладення.
 
184. Умови надання роботодавцем матеріальних благ чи послуг (передача майна у власність або користування, оплата вартості навчання тощо), а також особливості розірвання трудового договору з урахуванням набутої кваліфікації працівника, його стажу роботи, вартості наданих матеріальних благ тощо визначаються окремою угодою.
 		 -396- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Абзац 3 частини 3 статті 33 після слів «оплата вартості навчання тощо)» доповнити словами «умова про неконкуренцію,».
 		Відхилено   Додаткові умови щодо надання роботодавцем матеріальних благ чи послуг (передача майна у власність або користування, оплата вартості навчання тощо), а також особливості розірвання трудового договору з урахуванням набутої кваліфікації працівника, його стажу роботи, вартості наданих матеріальних благ тощо визначаються окремою угодою.
4. Умови трудового договору можуть передбачати виконання працівником роботи дистанційно (поза приміщенням роботодавця), у тому числі з можливістю віддаленого доступу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.
 
    -397- Дроздик О.В.
 Статтю 29 доповнити новою частиною четвертою в такій редакції:
«4. Умови трудового договору можуть передбачати виконання працівником роботи дистанційно (виконання роботи поза приміщенням роботодавця) в томі числі з можливістю віддаленого доступу за допомогою інформаційних та комунікаціних технологій.».
У зв’язку з чим, частини 4 та 5 вважати частинами 5 та 6 відповідно.
 		Враховано    
185. 4. Умови трудового договору, визначені в ньому, можуть бути змінені тільки за згодою сторін у письмовій формі, крім випадків, встановлених цим Кодексом та законами. Сторони мають право надати тлумачення умов трудового договору, що оформлюються документом, який ними підписується. Таке тлумачення діє з дня підписання трудового договору і є обов’язковим для сторін.
 		 -398- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 частину четверту статті 33 – виключити;
 		Відхилено   5. Обов’язкові та додаткові умови, визначені в трудовому договорі, можуть бути змінені лише за згодою сторін у письмовій формі, крім випадків, встановлених цим Кодексом або законом.
 
    -399- Дроздик О.В.
 Речення друге та третє частини четвертої статті 33 виключити
 		Враховано    
186. 5. Інші умови праці, не визначені безпосередньо у трудовому договорі, визначаються відповідно до трудового законодавства та колективного договору.
 		 -400- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 в частині п’ятій статті 33 після слів «не визначені безпосередньо» додати словосполучення наступного змісту: «при укладенні трудового договору»
 		Відхилено   6. Інші умови праці, не визначені у трудовому договорі, визначаються відповідно до трудового законодавства, колективного договору та нормативних актів роботодавця.
 
    -401- Веселова Н.В.
 Частину 5 статті 33 викласти у такій редакції:
5. Інші умови праці, не визначені безпосередньо у трудовому договорі, визначаються відповідно до трудового законодавства, колективного договору та нормативних актів роботодавця.
 		Враховано редакційно    
    -402- Пташник В.Ю.
 Частину 5 статті 33 викласти у наступній редакції:
«5. Інші умови праці, не визначені безпосередньо у трудовому договорі, визначаються відповідно до трудового законодавства, колективного договору та нормативних актів роботодавця.»
 		Враховано редакційно    
187. Стаття 34. Форма трудового договору 1. Трудовий договір укладається в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Зміни до трудового договору оформлюються в такому самому порядку. Один примірник передається працівнику, другий зберігається у роботодавця. Порушення цього правила не може вплинути на трудові відносини, що вже виникли.
Роботодавець зобов‘язаний дотримуватися письмової форми трудового договору з метою забезпечення його ефективної дії та чіткого визначення змісту зобов'язань сторін, попередження трудових спорів.
 		 -403- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 частину першу статті 34 викласти в наступній редакції:
«Трудовий договір може укладатись у письмовій чи усній формі»;
 		Відхилено   Стаття 33. Форма трудового договору 1. Трудовий договір укладається в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Один примірник трудового договору передається працівнику, другий зберігається у роботодавця. Зміни до трудового договору оформлюються в такому самому порядку.
Порушення вимог цієї частини не впливає на трудові відносини, що вже виникли.
Роботодавець зобов’язаний дотримуватися письмової форми трудового договору з метою забезпечення його ефективної дії та чіткого визначення змісту зобов'язань сторін, запобігання виникненню трудових спорів.
 
    -404- Воропаєв Ю.М.
 Доповнити статтю 34 п. 1 у наступній редакції:
«Трудовий договір може укладатись у письмовій чи усній формі»
 		Відхилено    
    -405- Писаренко В.В.
 Четверте речення частини першої статті 34 викласти у такій редакції: «Порушення правила щодо передачі та зберігання трудового договору не може вплинути на трудові відносини, що вже виникли».
 		Відхилено    
    -406- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 34 викласти у наступній редакції:
«1. Трудовий договір укладається в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Зміни до трудового договору оформлюються в такому самому порядку. Один примірник передається працівнику, другий зберігається у роботодавця.»
 		Відхилено    
    -407- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 1 статті 34 викласти в наступній редакції : «Трудовий договір укладається в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Зміни до трудового договору оформлюються в такому самому порядку. Один примірник передається працівнику, другий зберігається у роботодавця. Порушення цього правила не може вплинути на трудові відносини, що вже виникли. У разі якщо працівник був фактично допущений до роботи з дозволу або за наказом (розпорядженням) роботодавця або уповноваженої ним особи без укладення трудового договору у письмовій формі, трудові відносини вважаються такими, що виникли з дня допуску працівника до роботи, а письмовий трудовий договір повинен бути укладений не пізніше ніж наступного робочого дня після виникнення трудових відносин.».
 		Відхилено    
    -408- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 У абзаці першому частини першої статті 34 останнє речення виключити, оскільки дана норма нівелює обов'язок щодо обов’язковості укладення трудових договорів у письмовій формі.
 		Відхилено    
188. 2. Трудовий договір підписується його сторонами та скріплюється печаткою роботодавця, крім випадку, якщо роботодавець не зобов’язаний її мати за законом.
 		 -409- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 частину другу статті 34 викласти в наступній редакції:
«Вимоги до оформлення письмової форми трудового договору визначаються відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України»
 		Відхилено   2. Трудовий договір підписується його сторонами та скріплюється печаткою роботодавця, крім випадку, якщо роботодавець не зобов’язаний її мати згідно із законом.
 
    -410- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 2 статті 34 доповнити другим абзацом наступного змісту : «Якщо працівник або роботодавець - фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за його дорученням текст трудового договору у його присутності підписує інша особа, про що зазначається у трудовому договорі.».
 		Відхилено    
189. Стаття 35. Типові та зразкові трудові договори
 		 -411- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 Статтю 35 – виключити
 		Відхилено   Стаття 34. Типові трудові договори
 
    -412- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 У назві статті 35 виключити слова «та зразкові» та виключити частину другу цієї ж статті.
 		Враховано    
190. 1. Типові трудові договори затверджуються у випадках, передбачених законом, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Положення типових трудових договорів є обов’язковими, якщо інше не передбачено законом. При укладенні трудового договору на підставі типового сторони можуть включити до нього умови, які не передбачені типовим трудовим договором, але не суперечать йому.
 		 -413- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 У реченні першому частини першої статті 35 слова «у сферах трудових відносин, соціального захисту населення» замінити словами «у відповідній сфері за погодженням з центральним органом виконвчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення».
 		Враховано   1. Типові трудові договори затверджуються у випадках, передбачених законом, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики. Положення типових трудових договорів є обов’язковими, якщо інше не передбачено законом. При укладенні трудового договору на основі типового сторони можуть включити до нього умови, не передбачені типовим трудовим договором, за умови що вони не суперечать йому.
 
191. 2. Зразкові трудові договори затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань праці і мають рекомендаційний характер.
 		 -414- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 Частину другу статті 35 викласти в такій редакції:
"2. Зразкові трудові договори затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, і мають рекомендаційний характер.".
 		Враховано редакційно      
192. Стаття 36. Строк трудового договору 1. Трудові договори можуть укладатися на невизначений і на визначений строк.
 		 -415- Бондар В.В.
Ільюк А.О.
 Частину першу статті 36 доповнити реченням «Строкові трудові договори можуть укладатися у випадках передбачених цим кодексом, іншими законами, або на обґрунтовану вимогу працівника.»
 		Враховано у статті 58  Стаття 35. Строк трудового договору 1. Трудові договори можуть укладатися на невизначений і на визначений строк.
 
193. 2. Якщо законом або трудовим договором не встановлено інше, трудовий договір вважається укладеним на невизначений строк.
 		 -416- Суслова І.М.
 частину другу статті 36 викласти у наступній редакції:
«2. Якщо обсяг роботи за трудовою функцією не забезпечує повну зайнятість працівника протягом нормальної тривалості робочого часу, роботодавець і працівник під час укладення трудового договору або шляхом внесення змін до нього, можуть домовитися про покладення на працівника виконання додаткових обов’язків без підвищення інтенсивності праці. За виконання роботи за додатковою функцією призначається доплата за домовленістю сторін.»
 		Відхилено   2. Якщо законом або трудовим договором не встановлено інше, трудовий договір вважається укладеним на невизначений строк.
 
    -417- Пташник В.Ю.
Веселова Н.В.
 Статтю 36 доповнити частиною 3 такого змісту:
«3. Трудовий договір набуває чинності з моменту його укладення або з дати, визначеної сторонами трудового договору.»
 		Відхилено    
194. Стаття 37. Трудова функція працівника
 		 -418- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 Статтю 37 – виключити
 		Враховано      
195. 1. Трудова функція працівника визначається в трудовому договорі та наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу з посиланням на одну з професій, передбачених класифікацією професій, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації за погодженням з уповноваженими представниками всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців та уповноваженими представниками всеукраїнських об’єднань профспілок. Зміст трудової функції за кожною професією та відповідною кваліфікацією визначається законодавством, а в частині, що не визначена законодавством, - кваліфікаційними характеристиками, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
 		 -419- Гусак В.Г.
 частину першу статті 37 викласти в наступній редакції:
«1. Трудова функція працівника визначається в трудовому договорі та наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу з посиланням на одну з професій, передбачених класифікацією професій. Зміст трудової функції за кожною професією та відповідною кваліфікацією визначається законодавством, а в частині, що не визначена законодавством, - професійними стандартами або, у разі їх відсутності, кваліфікаційними характеристиками.
За роботодавцем визначається право:
- суміщення професій - основних з основними, або допоміжних із допоміжними, або будь-які інші поєднання. Такого роду поєднання визначаються умовами експлуатації складного обладнання, автоматизацією виробничих процесів, при яких об'єднання функції обслуговування машин та їх експлуатації стають найважливішим елементом забезпечення високої ефективності виробництва. Ця форма суміщення вимагає освоєння робітниками інших суміжних професій і функцій або утворення нових професій широкого профілю;
- об'єднання вузькоспеціалізованих професій в одну професію;
- суміщення професій і функцій при колективних формах організації праці, наприклад в умовах поточного виробництва, коли робочий освоює частково або повністю функцію інших робітників. У цьому випадку суміщення професій є важливим напрямом підвищення змістовності труда і подолання негативних наслідків поділу виробничого процесу на найпростіші операції;
- поєднання функцій в рамках багатоверстатного обслуговування, при якому вільний час робітника в період машинно-автоматичної роботи обладнання використовується для виконання різних робіт на інших робочих місцях
 		Відхилено      
    -420- Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
 частину першу викласти в наступній редакції:
«Трудова функція працівника визначається в трудовому договорі та наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу з.
За роботодавцем визначається право:
- суміщення професій;
- об'єднання вузькоспеціалізованих професій в одну професію;
- суміщення професій і функцій при колективних формах організації праці, наприклад в умовах поточного виробництва;
- поєднання функцій в рамках багатоверстатного обслуговування»
 		Відхилено    
    -421- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 В частині 1 статті 37 слова «Трудова функція працівника визначається» замінити словами «Трудові права та обов'язки, що становлять зміст трудової функції працівника, визначаються в», а слова «з посиланням» замінити словами «з можливістю посилання».
 		Відхилено    
196. 2. Якщо обсяг роботи за трудовою функцією не забезпечує повну зайнятість працівника протягом нормальної тривалості робочого часу, роботодавець і працівник під час укладення трудового договору або в період його дії можуть домовитися про покладення на працівника виконання додаткових обов’язків без підвищення інтенсивності праці. У разі якщо робота за додатковою функцією оплачується вище, ніж робота за основною функцією працівника, йому призначається доплата за домовленістю сторін.
 		 -422- Івченко В.Є.
 перше речення частині другій статті 37 після слів «без підвищення інтенсивності праці» доповнити словами «та з доплатою, рівень якої визначається за погодженням сторін»
 		Відхилено      
    -423- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 2 статті 37 виключити, частини 3 та 4 вважати відповідно частинами 2 та 3.
 		Враховано частково    
    -424- Івченко В.Є.
 друге речення частині другій статті 37 вилучити
 		Враховано    
    -425- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 В ч.2 ст.37 законопроекту перше речення виключити.
 		Враховано    
    -426- Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
 у частині другій після слів «Якщо обсяг роботи за трудовою функцією не забезпечує повну зайнятість працівника протягом нормальної тривалості робочого часу, роботодавець» додати наступний зміст: «під час укладення трудового договору або в період його дії може покласти на працівника виконання додаткових обов’язків. У разі якщо робота за додатковою функцією оплачується інакше, ніж робота за основною функцією працівника, оплата провадиться пропорційно часу, витраченого на виконання трудових функцій, згідно з тарифікацією або вартістю виконуваних функцій».
 		Відхилено    
    -427- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Бублик Ю.В.
Марченко О.О.
 Частину 2 статті 37 Законопроеку викласти у наступній редакції:
«2. Якщо обсяг роботи за трудовою функцією не забезпечує повну зайнятість працівника протягом нормальної тривалості робочого часу, роботодавець і працівник під час укладення трудового договору або в період його дії можуть домовитися про покладення на працівника виконання додаткових обов’язків без підвищення інтенсивності праці. У разі покладення на працівника виконання додаткових обов’язків, йому обов’язково призначається доплата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін.»
 		Відхилено    
197. 3. За згодою між роботодавцем і працівником на працівника може бути покладено виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника з підвищенням інтенсивності праці протягом нормальної тривалості робочого часу та встановленням доплати за суміщення професій або посад, розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваної роботи, виконання обов'язків відсутнього працівника тощо.
 		 -428- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 2 статті 37 викласти в такій редакції: «За згодою між роботодавцем і працівником на працівника може бути покладено виконання додаткових обов'язків поряд з роботою, передбаченою трудовим договором, протягом нормальної тривалості робочого часу та з встановленням відповідної доплати. Виконання додаткових обов'язків за іншою професією (посадою) може здійснюватися шляхом суміщення професій (посад). Виконання додаткових обов'язків за тією ж професією (посадою) може здійснюватися шляхом розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваної роботи. Для виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника поряд з роботою, передбаченою трудовим договором, на працівника може бути покладено виконання додаткових обов'язків за тією ж або іншою професією (посадою)»
 		Відхилено      
    -429- Пташник В.Ю.
 Частини 3 та 4 статті 37 викласти у наступній редакції:
«3. За згодою між роботодавцем і працівником на працівника може бути покладено виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника з підвищенням інтенсивності праці протягом нормальної тривалості робочого часу та встановленням доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.
4. За згодою працівника на нього може бути покладено виконання обов’язків за вакантною посадою з оплатою за цією посадою із звільненням або без звільнення працівника від виконання обов’язків за його основною трудовою функцією та встановленням доплати за суміщення посад.»;
 		Відхилено    
198. 4. За згодою працівника на нього може бути покладено виконання обов’язків за вакантною посадою з оплатою за цією посадою із звільненням працівника від виконання обов’язків за його основною трудовою функцією. Якщо протягом шести місяців на зазначену посаду не прийнято іншого працівника, працівник, на якого покладено обов’язки за вакантною посадою, вважається переведеним на неї за його згодою постійно. У разі відсутності такої згоди працівникові надається попередня робота.
 		 -430- Ківалов С.В.
 у другому реченні частини четвертої статті 37 слово «шести» замінити словом «двох»
 		Відхилено      
    -431- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Бублик Ю.В.
Марченко О.О.
 Частину 4 статті 37 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«4. За згодою працівника на нього може бути покладено виконання обов’язків за вакантною посадою з оплатою за цією посадою із звільненням працівника від виконання обов’язків за його основною трудовою функцією із збереженням за ним його посади. Якщо протягом шести місяців на зазначену посаду не прийнято іншого працівника, працівник, на якого покладено обов’язки за вакантною посадою, вважається переведеним на неї за його згодою постійно. У разі відсутності такої згоди працівникові надається попередня робота. У випадку, якщо працівник виявить бажання повернутись до виконання обов’язків за його основною трудовою функцією в будь-який момент протягом шести місяців, йому повинні надати попередню роботу.»
 		Відхилено    
199. Стаття 38. Виконання заступником керівника обов’язків керівника
1. Роботодавець має право покласти на заступника керівника виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника на весь час його відсутності без доплати за це, якщо інше не передбачено законодавством або трудовим договором.
 		 -432- Дерев'янко Ю.Б.
 У частині першій статті 38 слова «без доплати» замінити словами «із доплатою».
 		Відхилено   Стаття 36. Виконання заступником керівника обов’язків керівника
1. Роботодавець має право покласти на заступника керівника виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника на весь час його відсутності без доплати за це, якщо інше не передбачено законодавством або трудовим договором.
 
    -433- Дерев'янко Ю.Б.
 У частині першій статті 38 після слова «договором» додати слова «але не довше, ніж на три місяці».
 		Відхилено    
200. 2. За умови, що посада керівника стала вакантною, тимчасове покладання на заступника обов’язків керівника допускається лише за його згодою з оплатою відповідно до посади керівника.
Якщо протягом року роботодавцем на посаду керівника не прийнято іншого працівника, заступник керівника вважається переведеним на неї постійно, якщо сторони трудового договору не домовляться про інше.
 		 -434- Сажко С.М.
Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
Веселова Н.В.
 Абзац другий частини 2 статті 38 виключити
 		Враховано   2. Якщо посада керівника стала вакантною, тимчасове покладання на заступника обов’язків керівника допускається лише за його згодою з оплатою відповідно до посади керівника.
 
    -435- Пташник В.Ю.
 Абзац 2 частини 2 статті 38 такого змісту:
«Якщо протягом року роботодавцем на посаду керівника не прийнято іншого працівника, заступник керівника вважається переведеним на неї постійно, якщо сторони трудового договору не домовляться про інше.» - виключити
 		Враховано    
201. Стаття 39. Умова трудового договору про випробування під час прийняття на роботу
 		    Стаття 37. Умова трудового договору про випробування при прийнятті на роботу
 
202. 1. З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, при прийнятті на роботу допускається погодження роботодавцем і працівником умови про випробування. Така умова вважається погодженою, якщо домовленість про неї зафіксована в трудовому договорі. 2. У період випробування трудові відносини працівника регулюються трудовим законодавством, колективним договором з урахуванням особливостей, установлених цим Кодексом.
 		 -436- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Бублик Ю.В.
Марченко О.О.
 Частину 1 статті 39 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«Стаття 39. Умова трудового договору про випробування під час прийняття на роботу
1. З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, при прийнятті на роботу допускається погодження роботодавцем і працівником умови про випробування з дотриманням вимог, встановлених статтею 41 цього Кодексу. Така умова вважається погодженою, якщо домовленість про неї зафіксована в трудовому договорі.»
 		Враховано   1. З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, при прийнятті на роботу допускається погодження роботодавцем і працівником умови про випробування з дотриманням вимог, встановлених статтею 39 цього Кодексу. Така умова вважається погодженою, якщо домовленість про неї зафіксована у трудовому договорі. У разі недосягнення домовленості про встановлення випробування роботодавець має право відмовити працівнику у прийнятті на роботу. 2. У період випробування трудові відносини працівника регулюються трудовим законодавством, колективним договором з урахуванням особливостей, установлених цим Кодексом.
 
    -437- Дроздик О.В.
 Частину першу статті 37 доповнити новим реченням такого змісту:
«У разі недосягнення домовленості про встановлення випробування роботодавеці в праві відмовити працівнику у прийнятті на роботу.»
 		Враховано    
    -438- Писаренко В.В.
 доповнити статтю 39 новою частиною такого змісту: «1. Випробування працівника з метою перевірки його відповідності роботі, яка йому доручається можливе виключно після укладення між цим працівником та роботодавцем трудового договору».
у зв’язку з цим частини 1-2 вважати частинами 2-3, відповідно.
 		Відхилено    
203. Стаття 40. Особи, для яких не встановлюється випробування 1. Випробування не встановлюється для осіб:
 		 -439- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 частину першу статті 40 викласти в наступній редакції:
«Випробування не встановлюється для:
1) неповнолітніх;
2) осіб, обраних на посаду;
3) переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
4) вагітних жінок;
5) осіб, із якими укладається трудовий договір строком до двох місяців»
 		Відхилено   Стаття 38. Особи, для яких не встановлюється випробування при прийнятті на роботу 1. Випробування при прийнятті на роботу не встановлюється для таких осіб:
 
    -440- Гуляєв В.О.
 Пункт 1 статті 40 доповнити абзацом 10 наступного змісту:
« 10) випробування не встановлюється при прийнятті на роботу сезонних і тимчасових працівників.»
 		Відхилено    
    -441- Суслова І.М.
 у частині першій статті 40 слова «до шести місяців» замінити на слова «до трьох місяців»
 		Відхилено    
204. 1) неповнолітніх;
 		 -442- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Пункт 1 частини 1 статті 40 виключити, пункти 2,3,4,5 та 6 вважати пунктами 1,2,3,4 та 5.
 		Відхилено   1) неповнолітніх;
 
205. 2) звільнених з військової чи альтернативної (невійськової) служби, які вперше стають до роботи протягом року після такого звільнення;
 		    2) звільнених з військової чи альтернативної (невійськової) служби, які вперше стають до роботи протягом року після такого звільнення;
 
206. 3) обраних на посаду;
 		 -443- Денісова Л.Л.
 пункт 3 частини першої статті 40 викласти у такій редакції:
«3) призначених чи обраних на посаду;»
 		Враховано   3) призначених на посаду;
4) обраних на посаду;
 
207. 4) переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
 		 -444- Писаренко В.В.
 пункт 4 частини першої статті 40 – виключити
 		Відхилено   5) переможців конкурсного відбору на заміщення вакантних посад;
 
208. 5) які пройшли стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи;
 		 -445- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Пункт 5 частини 1 статті 40 виключити, пункти 7 та 8 вважати пунктами 5 та 6 відповідно.
 		Відхилено   6) які пройшли стажування з відривом від основної роботи;
 
209. 6) які закінчили професійно-технічні чи вищі навчальні заклади і вперше стають до роботи за здобутою професією (спеціальністю);
 		 -446- Продан О.П.
 Пункти 6 та 9 частини 1 статті 40 законопроекту виключити. Пункти 7 та 8 вважати пунктами 6 та 7 відповідно.
 		Відхилено   7) які закінчили професійно-технічні чи вищі навчальні заклади і вперше стають до роботи за здобутою професією (спеціальністю);
 
    -447- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Пункт 6 частини 1 статті 40 виключити, пункт 9 вважати пунктом 6.
 		Відхилено    
210. 7) вагітних жінок, працівників із сімейними обов’язками, які мають дітей віком до трьох років;
 		 -448- Дерев'янко Ю.Б.
 У пункті 7 частини першої статті 40 слова «із сімейними обов’язками» виключити.
 		Враховано   8) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
9) які запрошені на роботу в порядку переведення від іншого роботодавця за погодженням між роботодавцями;
 
    -449- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Пункт 8 частини першої статті 40 викласти в такій редакції:
«8) осіб запрошених на роботу у порядку переведення від іншого роботодавця, за погодженням між роботодавцями;».
 		Враховано    
    -450- Пташник В.Ю.
 Пункт 7 частини 1 статті 40 викласти у наступній редакції:
«7) вагітних жінок, працівників, які мають дітей віком до трьох років;»;
 		Відхилено    
211. 8) інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи.
 		 -451- Шухевич Ю.Р.
 У пункті 8 частини першої статті 40 проекту слова «направлених на роботу відповідно до рекомендацій» замінити словами «якщо трудова функція, яку вони будуть виконувати відповідає рекомендаціям».
 		Відхилено   10) осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи;
 
212. 9) із якими укладається трудовий договір строком до двох місяців.
 		 -452- Герега О.В.
Шинькович А.В.
 Пункт 9 частини 1 статті 40 викласти у такій редакції:
«осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;», а також доповнити новими пунктами:
«- одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
внутрішньо переміщених осіб».
У проекті пропонуємо дати визначення поняття «одинока мати».
«Одинокою матір'ю вважається жінка, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама».
 		Враховано частково   11) з якими укладається трудовий договір строком до одного року;
12) внутрішньо переміщених осіб.
 
    -453- Тимошенко Ю.В.
Івченко В.Є.
 Частину першу статті 40 доповнити новим пунктом 10) такого змісту:
«10) у інших випадках, встановлених законом або колективним договором.».
 		Відхилено    
    -454- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 У пункті 9 частини першої статті 40 слова "двох місяців" замінити словами "шести місяців".
 		Відхилено    
    -455- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Пункт 9 частини 1 статті 40 викласти у такій редакції:
«9) із якими укладається трудовий договір строком до дванадцяти місяців.»
 		Враховано    
213. Стаття 41. Строк випробування 1. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а для працівників за робочим професіями - одного місяця. Строк випробування тривалістю до шести місяців може встановлюватися для керівників юридичних осіб, їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників, керівників відокремлених підрозділів юридичних осіб, а також для інших категорій працівників у випадках, передбачених законом.
 		 -456- Ківалов С.В.
 в реченні першому частини першої статті 41 слово «робочим» замінити словом «найпростішими»
 		Відхилено   Стаття 39. Строк випробування при прийнятті на роботу 1. Строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати трьох місяців, а для працівників за робітничими професіями - одного місяця. Строк випробування тривалістю до шести місяців може встановлюватися для керівників юридичних осіб, їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників, керівників відокремлених підрозділів юридичних осіб, а також для інших категорій працівників у випадках, передбачених законом.
 
    -457- Сторожук Д.А.
 У частині першій статті 41 слово «робочим» замінити на «робочими».
 		Враховано редакційно    
    -458- Веселова Н.В.
 Стаття 41. Строк випробування
1. Строк випробування не може перевищувати шести місяців, а для працівників за робочим професіями - трьох місяців. Строк випробування тривалістю до одного року може встановлюватися для керівників юридичних осіб, їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників, керівників відокремлених підрозділів юридичних осіб, а також для інших категорій працівників у випадках, передбачених законом.
 		Відхилено    
    -459- Писаренко В.В.
 Друге речення частини першої статті 41 викласти у такій редакції: «Строк випробування тривалістю до шести місяців може встановлюватися для керівників юридичних осіб у випадках, передбачених законом».
 		Відхилено    
    -460- Дерев'янко Ю.Б.
 У частині першій статті 41 слова «трьох місяців, а для працівників за робочим професіями» виключити.
 		Відхилено    
    -461- Каплін С.М.
Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 Частину першу статті 41 викласти в такій редакції:
«1. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а для працівників за робочим професіями - одного місяця».
 		Враховано редакційно    
    -462- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 41 викласти у наступній редакції:
«1. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців. Строк випробування тривалістю до шести місяців може встановлюватися для керівників юридичних осіб, їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників, керівників відокремлених підрозділів юридичних осіб, а також для інших категорій працівників у випадках, передбачених законом.»;
 		Враховано частково    
    -463- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 частину першу статті 41 викласти в наступній редакції:
«Строк випробування не може перевищувати шести місяців, а для працівників за робочим професіями – трьох місяців.»
 		Відхилено    
    -464- Дерев'янко Ю.Б.
 У частині першій статті 41 слово «шести» замінити словом «двох».
 		Відхилено    
    -465- Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
 частину першу статті 41 викласти в наступній редакції:
«Строк випробування не може перевищувати шести місяців, а для працівників за робочим професіями – трьох місяців. Строк випробування тривалістю до одного року може встановлюватися для керівників юридичних осіб, їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників, керівників відокремлених підрозділів юридичних осіб, а також для інших категорій працівників у випадках, передбачених законом».
 		Відхилено    
    -466- Івченко В.Є.
 Частину першу статті 41 викласти в такій редакції:
«1. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а для працівників за робочим професіями - одного місяця.»
 		Враховано частково    
    -467- Мацола Р.М.
 Частину першу статті 41 викласти в такій редакції:
«1. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а для працівників за робочим професіями - одного місяця»
 		Враховано частково    
    -468- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 Частину першу статті 41 викласти в такій редакції:
"1. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а для працівників за робочим професіями - одного місяця".
 		Враховано частково    
214. 2. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причин.
 		    2. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причин.
 
215. Стаття 42. Результати випробування
 		    Стаття 40. Результати випробування
 
216. 1. Результати випробування визначаються роботодавцем.
 		 -469- Каплін С.М.
Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 Частину 1 статті 42 доповнити словами «і мають бути підтверджені документально».
 		Відхилено   1. Результати випробування визначаються роботодавцем.
 
    -470- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 Частину першу статті 42 доповнити словами "і мають бути підтверджені документально".
 		Відхилено    
    -471- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 18. Частину 1 статті 42 доповнити словами:
«…і мають бути підтверджені документально».
 		Відхилено    
217. 2. У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі, роботодавець має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні, без виплати вихідної допомоги.
 		 -472- Денісова Л.Л.
 У частині 2 статті 42 слова «за три дні» замінити словами «за три робочі дні з зазначенням причин такого рішення у письмовій формі»
 		Відхилено   2. У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника виконуваній роботі або займаній посаді роботодавець має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні, з обов’язковим зазначенням підстав невідповідності працівника, без виплати вихідної допомоги.
Звільнення з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду індивідуальних трудових спорів.
 
    -473- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Бублик Ю.В.
Марченко О.О.
 Частину 2 статті 42 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«2. У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі, роботодавець має право протягом строку випробування звільнити такого працівника , письмово попередивши його про це за три дні, обов’язково зазначивши у чому полягає невідповідність працівника займаній посаді, без виплати вихідної допомоги. У випадку якщо звільнення є необґрунтованим чи незаконним працівник має право звернутись до суду за захистом порушеного права.»
 		Враховано    
    -474- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 В частині 2 статті 42 слова «три дні» замінити словами «тиждень, а у разі встановлення випробування строком більше 3 місяців, за два тижні».
 		Відхилено    
    -475- Дерев'янко Ю.Б.
 У частині другій статті 42 після слова «допомоги» додати слова «але з оплатою працівнику відпрацьованого часу з розрахунку тарифної ставки (окладу)»
 		Відхилено    
    -476- Писаренко В.В.
 статтю 42 доповнити новою частино такого змісту «3. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення».
у зв’язку з цим частину 3 вважати частиною 4
 		Відхилено    
    -477- Веселова Н.В.
 Додати пункт 3 такого змісту:
3. У разі встановлення роботодавцем умисного надання працівником недостовірної персональної інформації чи інших порушень проходження процедури відбору, роботодавець має право протягом строку випробування звільнити такого працівника , письмово попередивши його про це за тиждень, без виплати вихідної допомоги.
Пункт 3 вважати пунктом 4.
 		Відхилено    
218. 3. Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, розірвання трудового договору допускається тільки на підставах, встановлених цим Кодексом.
 		    3. Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, розірвання трудового договору допускається лише з підстав, встановлених цим Кодексом.
 
219. Стаття 43. Умови трудового договору щодо нерозголошення державної, комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації
 		 -478- Каплін С.М.
Величкович М.Р.
 Статтю 43 виключити.
 		Відхилено   Стаття 41. Умови трудового договору про нерозголошення державної, комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації
 
    -479- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 В назві статті 43 після слів «законом інформації» доповнити словами «, умова трудового договору щодо неконкуренції.».
 		Відхилено    
220. 1. У разі прийняття чи переведення на роботу, що передбачає допуск до державної таємниці, працівник бере письмове зобов’язання щодо збереження державної таємниці. Розголошення державної таємниці тягне за собою встановлену законом відповідальність.2. Якщо працівник у зв’язку з виконанням трудових обов’язків має доступ до інформації, що відповідно до закону визнана комерційною таємницею або іншою захищеною законом інформацією, на вимогу роботодавця під час укладення трудового договору до нього включається умова про нерозголошення цієї таємниці або інформації в період трудових відносин і протягом визначеного сторонами строку після їх припинення, а також попередження про відповідальність за її порушення, встановлену законом. Ця умова може бути включена до трудового договору пізніше, в разі необхідності допуску працівника до такої інформації.
 		 -480- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 У частині другій статті 43 після слова «закону» доповнити словами «нормативного акту роботодавця», оскільки закон не встановлює, яка інформація є конфіденційною для конкретного роботодавця.
Це має визначатися внутрішніми актами конкретного роботодавця, оскільки постановою КМУ від 09.08.1993 р. № 611 передбачено лише перелік інформації, яка не може бути визнана юридичною особою конфіденційною.
 		Враховано   1. У разі укладення (зміни) трудового договору, що передбачає роботу з допуском до державної таємниці, працівник у письмовій формі приймає зобов’язання про нерозголошення державної таємниці. Розголошення державної таємниці тягне за собою відповідальність, встановлену законом.2. Якщо працівник у зв’язку з виконанням трудових обов’язків матиме доступ до інформації, що відповідно до закону або нормативного акта роботодавця визнана комерційною таємницею або іншою захищеною законом інформацією, на вимогу роботодавця під час укладення трудового договору до нього включається умова про нерозголошення захищеної інформації та/або порядок її використання в період трудових відносин і протягом визначеного сторонами строку після їх припинення, а також попередження про відповідальність за порушення цієї вимоги, встановлену законом, з виплатою працівникові грошової компенсації в розмірі та порядку, визначеними трудовим договором. Умова про нерозголошення захищеної інформації може бути включена до трудового договору пізніше, у разі необхідності допуску працівника до такої інформації.
 
    -481- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 В ч.2 ст.43 законопроекту слова «що відповідно до закону визнана комерційною таємницею» замінити словами «що визнана комерційною таємницею».
 		Відхилено    
    -482- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 43 викласти у наступній редакції:
«2. Якщо працівник у зв’язку з виконанням трудових обов’язків має доступ до інформації, що відповідно до закону або нормативного акту роботодавця визнана комерційною таємницею або іншою захищеною законом інформацією, на вимогу роботодавця під час укладення трудового договору до нього включається умова про нерозголошення цієї таємниці або інформації в період трудових відносин і протягом визначеного сторонами строку після їх припинення, а також попередження про відповідальність за її порушення, встановлену законом. Ця умова може бути включена до трудового договору пізніше, в разі необхідності допуску працівника до такої інформації.»
 		Враховано частково    
    -483- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Частину 2 статті 43 викласти у наступній редакції:
«2. Якщо працівник у зв’язку з виконанням трудових обов’язків має доступ до інформації, що відповідно до закону або нормативного акту роботодавця визнана комерційною таємницею або іншою захищеною законом інформацією, на вимогу роботодавця під час укладення трудового договору до нього включається умова про нерозголошення та/або використання цієї таємниці або інформації в період трудових відносин і протягом визначеного сторонами строку після їх припинення, а також попередження про відповідальність за її порушення, встановлену законом, з виплатою працівникові грошової компенсації у розмірі та в порядку, визначеному трудовим договором. Ця умова може бути включена до трудового договору пізніше, в разі необхідності допуску працівника до такої інформації».
 		Враховано    
221. 3. Відмова працівника включити відповідні умови до трудового договору за наявності в роботодавця права вимагати їх включення є підставою для відмови у прийнятті на роботу, а якщо трудові відносини вже виникли - для їх припинення на підставі статті 86 цього Кодексу без додержання вимог статті 88 цього Кодексу.
 		 -484- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Бублик Ю.В.
Марченко О.О.
 Частину 3 статті 43 Законопроекту виключити.
 		Відхилено   3. Відмова працівника від включення до трудового договору умови про нерозголошення захищеної інформаціїї за наявності у роботодавця права вимагати її включення, є підставою для відмови у прийнятті на роботу, а якщо трудові відносини вже виникли - для їх припинення на підставі статті 86 цього Кодексу без додержання вимог статті 88 цього Кодексу.
 
    -485- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Статтю 43 доповнити новою частиною 3 наступного змісту : «3. Роботодавець має право включити до трудового договору, що укладається з особою, яка за трудовою функцією буде мати доступ до комерційної таємниці або іншої захищеної законом інформації (надалі – особа) , умову про неконкуренцію.
Умова про неконкуренцію діє в період трудових відносин та протягом визначеного сторонами строку після їх припинення, але не більше одного календарного року.
Відповідно до умови про неконкуренцію посадова особа протягом строку, визначеного у трудовому договорі, зобов'язується не використовувати отриману інформацію в особистих цілях у формах конкурентної діяльності та сферах господарської чи іншої професійної діяльності, які визначаються у трудовому договорі, а роботодавець зобов'язується виплатити такій посадовій особі грошову компенсацію у розмірі, строки та в порядку, які визначаються у трудовому договорі.
Умова про неконкуренцію обов'язково включає:
1) форми конкурентної діяльності (робота у конкурента роботодавця у сферах господарської чи іншої професійної діяльності, визначених у трудовому договорі, та/або здійснення діяльності у сферах господарської чи іншої професійної діяльності, визначених у трудовому договорі, посадовою особою самостійно як фізичною особою — підприємцем або шляхом створення юридичної особи (безпосередньо посадовою особою або пов'язаними з нею особами), та/або використання посадовою особою передбаченої у цій статті інформації під час надання послуг чи виконання робіт за цивільно-правовими договорами без державної реєстрації як підприємця чи створення юридичної особи;
2) сфери господарської чи іншої професійної діяльності, в яких працює роботодавець та на які поширюється умова про неконкуренцію;
3) територія, на яку поширюється умова про неконкуренцію (територія України, територія відповідної адміністративно-територіальної одиниці);
4) розмір, строк та порядок виплати роботодавцем грошової компенсації посадовій особі за умову про неконкуренцію;
5) попередження про відповідальність за порушення (невиконання або неналежне виконання) умови про неконкуренцію, встановлену законом;
6) строк дії умови про неконкуренцію.
Зміна трудового договору у зв'язку з відмовою роботодавця від умови про неконкуренцію допускається у будь-який час без згоди посадової особи. Відмова роботодавця від умови про неконкуренцію не тягне за собою обов’язок посадової особи повернути роботодавцеві отриману грошову компенсацію.
Зміна трудового договору у зв'язку з відмовою посадової особи від умови про неконкуренцію допускається за рішенням суду у виняткових випадках, якщо обставини, якими посадова особа керувалася, погоджуючись включити до трудового договору умову про неконкуренцію, змінилися настільки, що якби посадова особа могла це передбачити, вона б відмовилася від включення цієї умови до трудового договору з наслідками, передбаченими у частині четвертій цієї статті, або вимагала б її включення з іншим розміром грошової компенсації чи на інших умовах. Відмова посадової особи від умови про неконкуренцію тягне за собою її обов’язок повернути роботодавцеві отриману грошову компенсацію.
Умова про неконкуренцію може бути включена до трудового договору пізніше, в разі необхідності допуску посадової особи до інформації, що відповідно до закону може бути віднесена до комерційної таємниці або іншої захищеної законом інформації. », частини 3 та 4 вважати відповідно частинами 4 та 5.»
 		Відхилено    
    -486- Продан О.П.
 У частині 3 статті 42 законопроекту слова «на підставах» замінити словами «на загальних підставах».
 		Відхилено    
222. 4. У разі порушення працівником зобов’язань щодо нерозголошення комерційної таємниці або іншої захищеної законом інформації він несе відповідальність згідно із законом.
 		 -487- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 В частині 5 статті 43 слова «він несе » замінити словами » порушення (невиконання або неналежного виконання) працівником умови про неконкуренцію він несе ».
 		Відхилено   4. У разі порушення зобов’язання щодо нерозголошення комерційної таємниці або іншої захищеної законом інформації працівник несе відповідальність згідно із законом.
 
    -488- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 В частині 5 статті 43 слова «він несе» замінити словами «порушення (невиконання або неналежного виконання) посадовою особою умови про неконкуренцію вони несуть».
 		Відхилено    
223. Стаття 44. Умова про роботу вдома
 		 -489- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 Статтю 44 викласти в такій редакції:
"Стаття 44. Умови дистанційної (надомної) праці
1. Дистанційна (надомна) праця – це виконання працівником обумовленої роботодавцем роботи (виробництво товарів або послуг) відповідно до умов трудового договору за вільно обраним працівником місцем роботи, але не у приміщеннях роботодавця.
2. Під час укладення трудового договору або пізніше сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи на умовах дистанційної (надомної) праці, якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії та не суперечать житловому законодавству.
3. Трудовим договором про дистанційну (надомну) працю визначаються зобов'язання сторін щодо забезпечення працівника обладнанням та інструментами з відповідною компенсацією за їх зношення (амортизацію), а також відшкодування інших витрат, пов’язаних з виконанням трудових обов'язків працівника: плати за електроенергію, водопостачання тощо.
4. Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу на умовах дистанційної (надомної) праці, сировиною, матеріалами та напівфабрикатами, розрахунків за виготовлену продукцію, відшкодування вартості матеріалів, вивезення готової продукції встановлюються трудовим договором.
У разі якщо отримання сировини і матеріалів, а також здача готової продукції проводяться працівником безпосередньо роботодавцеві, час, що витрачається на отримання і здачу, включається до робочого часу з відповідною оплатою.
 		Враховано у статті 32  Стаття 42. Умова про роботу вдома
 
    -490- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 В назві статті 44 слово «вдома» замінити словом «дистанційно».
 		Враховано у статті 32   
    -491- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Статтю 44 викласти в наступній редакції : «1. Під час укладення трудового договору або пізніше сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи дистанційно (надомна праця або інша робота поза виробничими приміщеннями роботодавця з можливістю віддаленого доступу за допомогою інформаційних та комунікаційних технологій).
2. Планування робочого часу працівниками, які виконують роботу дистанційно, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 146 цього Кодексу.
3. Порядок та умови забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, обладнанням, інструментами, документацією, іншими необхідними для його роботи засобами та (або) порядок компенсації працівникові використання ним власного обладнання, інструментів, інших необхідних для його роботи засобів, а також відшкодування інших витрат, пов’язаних з виконанням роботи дистанційно, встановлюються трудовим договором.
4. Трудові відносини працівника, який виконує роботу дистанційно, регулюються трудовим законодавством, колективним договором з урахуванням особливостей, установлених цим Кодексом.
5. Робота, яка виконується працівником дистанційно, не може бути протипоказана йому за станом здоров'я і повинна виконуватися працівником в умовах, які відповідають вимогам охорони праці. Відповідальність за виконання вимог охорони праці покладається на працівника.».
 		Враховано у статті 32   
224. 1. Під час укладення трудового договору або пізніше сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи вдома (надомну працю), якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії.
 		 -492- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 44 доповнити абзацом такого змісту:
«Договором про надомну працю може бути передбачено самостійне встановлення працівником режиму робочого часу і часу відпочинку.»;
 		Відхилено   1. Під час укладення трудового договору або пізніше сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи вдома (надомну працю), якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарно-гігієнічним вимогам.
 
225. 2. Трудовим договором про роботу вдома може бути передбачено використання працівником власного обладнання та інструментів з відповідною компенсацією за їх зношення (амортизацію), а також відшкодування інших витрат, пов’язаних з виконанням роботи вдома: плати за електроенергію, водопостачання тощо.
3. Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу вдома, сировиною, матеріалами та напівфабрикатами, розрахунків за виготовлену продукцію, відшкодування вартості матеріалів, вивезення готової продукції встановлюються трудовим договором.
У разі якщо отримання сировини і матеріалів, а також здача готової продукції проводяться працівником безпосередньо роботодавцеві, час, що витрачається на отримання і здачу, включається до робочого часу з відповідною оплатою.
 		 -493- Суслова І.М.
 у частині другій статті 44 слова «кілька трудових договорів» замінити на слова «трудові договори»
 		Відхилено   2. Трудовим договором про роботу вдома може бути передбачено використання працівником власного обладнання та інструментів з відповідною компенсацією за їх зношення (амортизацію), а також відшкодування інших витрат, пов’язаних з виконанням роботи вдома  плати за електроенергію, водопостачання тощо.
3. Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу вдома, сировиною, матеріалами та напівфабрикатами, розрахунків за виготовлену продукцію, відшкодування вартості матеріалів, вивезення готової продукції встановлюються трудовим договором.
У разі якщо отримання сировини і матеріалів, а також здача готової продукції проводяться працівником безпосередньо роботодавцеві, час, що витрачається на отримання і здачу, включається до робочого часу з відповідною оплатою.
 
226. Стаття 45. Сумісництво 1. Сумісництвом є виконання працівником у вільний від основної роботи час іншої оплачуваної роботи на підставі трудового договору.
 		 -494- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 45 викласти у наступній редакції:
«1. Сумісництвом є виконання працівником, крім основної роботи, іншої оплачуваної роботи на підставі трудового договору.»
 		Відхилено   Стаття 43. Сумісництво 1. Сумісництвом є виконання працівником у вільний від основної роботи час іншої оплачуваної роботи на підставі трудового договору.
 
227. 2. Працівник має право укладати кілька трудових договорів про роботу за сумісництвом.
 		 -495- Івченко В.Є.
 У частині другій статті 45 слово «кілька» замінити словами «необмежену кількість»
 		Відхилено   2. Працівник має право укладати кілька трудових договорів про роботу за сумісництвом.
 
228. 3. Робота за сумісництвом може виконуватися працівником або за місцем основної роботи (внутрішнє сумісництво), або в іншого роботодавця (зовнішнє сумісництво).
 		    3. Робота за сумісництвом може виконуватися працівником за місцем основної роботи (внутрішнє сумісництво) або в іншого роботодавця (зовнішнє сумісництво).
 
229. 4. Не допускається робота за сумісництвом на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, якщо основна робота пов’язана з такими умовами, осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, вагітних жінок, а також в інших випадках, встановлених законом. Трудовим законодавством, колективним або трудовим договором можуть встановлюватися обмеження щодо роботи за сумісництвом.
 		 -496- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 В абзаці 1 частини 4 статті 45 після слів «основна робота» доповнити словом «не».
 		Відхилено   4. Не допускається робота за сумісництвом на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, якщо основна робота працівника пов’язана з такими умовами, а також осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, вагітних жінок, а також інших осіб у випадках, встановлених законом. Трудовим законодавством, колективним або трудовим договором можуть встановлюватися обмеження щодо роботи за сумісництвом.
 
    -497- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 4 статті 45 доповнити абзацом другим такого змісту: «Колективним або трудовим договором обмеження щодо роботи за сумісництвом можуть встановлюватися лише у тому разі, якщо роботодавець, у якого працівник виконуватиме роботу за сумісництвом, є конкурентом роботодавця за основним місцем роботи такого працівника. У разі встановлення такого обмеження у трудовому договорі обов'язково визначаються сфери господарської чи іншої професійної діяльності, які вважатимуться діяльністю, конкуруючою з роботодавцем за основним місцем роботи. У трудовому договорі може бути передбачено грошову компенсацію, яка виплачуватиметься працівнику за обмеження щодо роботи за сумісництвом, розмір, порядок та строки її виплати.».
 		Відхилено    
230. 5. Припинення трудових відносин з працівником, який працює за сумісництвом, з виплатою вихідної допомоги здійснюється з підстав, передбачених цим Кодексом та законами, а також у разі:
1) прийняття працівника, для якого ця робота буде основним місцем роботи;
2) обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами та режимом праці.
Про наступне звільнення із вказаних підстав роботодавець зобов’язаний попередити працівника не пізніше ніж за два тижні.
Стаття 46. Обов’язковість умов трудового договору
1. Умови трудового договору є обов’язковими для сторін, крім умов, які відповідно до закону є недійсними.
 		 -498- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 у абзаці першому частині п’ятої статті 45 словосполучення «з виплатою вихідної допомоги» – виключити
 		Відхилено   5. Припинення трудових відносин із працівником, який працює за сумісництвом, здійснюється з підстав, передбачених цим Кодексом або законом, а також у разі:
1) укладення трудового договору з працівником, для якого ця робота буде основним місцем роботи;
2) обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами або режимом праці.
Про наступне звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї частини, роботодавець зобов’язаний попередити працівника не пізніше ніж за два тижні.
Стаття 44. Обов’язковість умов трудового договору
1. Умови трудового договору є обов’язковими для сторін, крім тих, які відповідно до закону є недійсними.
 
231. Стаття 47. Недійсність трудового договору або окремих його умов
 		 -499- Дерев'янко Ю.Б.
 Статтю 47 викласти у такій редакції:
«Стаття 47. Недійсність окремих умов трудового договору
1. Окремі умови трудового договору є недійсними, якщо вони:
1) погіршують становище працівника порівняно з трудовим законодавством і колективним договором;
2) мають дискримінаційний характер».
 		Відхилено   Стаття 45. Недійсність умов трудового договору
 
    -500- Міщенко С.Г.
 Статтю 47 проект пропоную вилучити, оскільки її зміст не є предметом регулювання трудового права.
 		Відхилено    
232. 1. Трудовий договір є недійсним у разі його укладення:
1) з особами без дотримання вимог, передбачених частинами третьою, четвертою та п’ятою статті 20 цього Кодексу;
2) з особою, визнаною у встановленому порядку недієздатною;
 		 -501- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 1 статті 47 викласти в такій редакції: «Трудовий договір є недійсним у разі його укладення з особою, визнаною у встановленому порядку недієздатною.».
 		Відхилено   1. Трудовий договір є недійсним у разі його укладення:
1) з особами без дотримання вимог частин третьої - п’ятої статті 19 цього Кодексу;
2) з особою, визнаною у встановленому порядку недієздатною;
 
233. 3) у разі його укладення з неповнолітніми особами без дотримання певних вимог;
 		 -502- Мартиняк С.В.
Сажко С.М.
 Стаття 47. Недійсність трудового договору або окремих його умов
1. Трудовий договір є недійсним у разі його укладення:
1) з особами без дотримання вимог, передбачених частинами третьою, четвертою та п’ятою статті 20 цього Кодексу;
2) з особою, визнаною у встановленому порядку недієздатною;
3) у разі його укладення з неповнолітніми особами без дотримання певних встановлених законодавством вимог
 		Враховано у підпункті 1 частини першої цієї ж статті     
    -503- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Підпункт 3 частини першої статті 47 виключити змінивши подальшу нумерацію
 		Враховано    
    -504- Сторожук Д.А.
 У пункті третьому частини першої статті 47 словосполучення «без дотримання певних вимог» замінити на «без дотримання вимог, передбачених цим Кодексом».
 		Враховано у підпункті 1 частини першої цієї ж статті   
    -505- Продан О.П.
 У пункті 3 частини 1 статті 47 законопроекту слова «без дотримання певних вимог» замінити словами «без дотримання вимог, визначених цим Кодексом».
 		Враховано у підпункті 1 частини першої цієї ж статті   
234. 4) в інших випадках, встановлених цим Кодексом та законами.
 		 -506- Продан О.П.
 У пункті 4 частини 1 статті 47 законопроекту слово «та» замінити словом «або».
 		Відхилено   3) в інших випадках, встановлених цим Кодексом або законом.
 
235. 2. Трудовий договір може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо його укладено:
 		 -507- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 2 статті 47 викласти в такій редакції:
«2. Трудовий договір може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо його укладено:
1) з особами без дотримання вимог, передбачених частинами третьою, четвертою або п’ятою статті 20 цього Кодексу;
2) під впливом омани, погрози, примушення;
3) без наміру створити юридичні наслідки (фіктивний трудовий договір).».
 		Відхилено   2. Трудовий договір може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо його укладено:
 
236. 1) під впливом омани, погрози, примушення;2) без наміру створити юридичні наслідки (удаваний трудовий договір);
 		 -508- Шпенов Д.Ю.
 Пункт 2 частини 2 статті 47 виключити.
 		Відхилено   1) під впливом омани, погрози, примушення;2) без наміру створити юридичні наслідки (фіктивний трудовий договір);
 
    -509- Пташник В.Ю.
 Пункт 2 частини 2 статті 47 викласти у наступній редакції:
«2) без наміру створити юридичні наслідки (фіктивний трудовий договір);»
 		Враховано    
237. 3) в інших випадках, встановлених цим Кодексом та законами.
3. Окремі умови трудового договору є недійсними, якщо вони:
 		 -510- Мартовицький А.В.
 Частину 3 ст.47 законопроекту викласти у новій редакції:
«3. Окремі умови трудового договору можуть бути визнані недійсними в судовому порядку, якщо вони:
1) погіршують становище працівника порівняно з трудовим законодавством і колективним договором;
2) мають дискримінаційний характер».
 		Відхилено   3) в інших випадках, встановлених цим Кодексом або законом.
Умови трудового договору є недійсними, якщо вони:
 
238. 1) погіршують становище працівника порівняно з трудовим законодавством і колективним договором;
2) мають дискримінаційний характер.
Стаття 48. Наслідки визнання трудового договору або окремих його умов недійсними
 		 -511- Дерев'янко Ю.Б.
 Статтю 48 викласти у такій редакції:
«Стаття 48. Наслідки визнання окремих умов трудового договору недійсними
1. Недійсність окремих умов трудового договору не тягне за собою визнання недійсним трудового договору в цілому. У такому разі роботодавець зобов’язаний, за згодою працівника, внести до трудового договору відповідні зміни. Якщо сторони трудового договору не дійдуть згоди щодо зміни його умов, застосовуються норми трудового законодавства або колективного договору.
3. Недійсність окремих умов трудового договору не тягне за собою обов’язок працівника повернути роботодавцеві отримані ним заробітну плату, інші матеріальні блага».
 		Відхилено   1) погіршують становище працівника порівняно з трудовим законодавством і колективним договором;
2) мають дискримінаційний характер.
Стаття 46. Наслідки недійсності трудового договору або окремих його умов
 
    -512- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Назву статті 48 викласти в такій редакції:
«Стаття 48. Наслідки недійсності трудового договору або окремих його умов»
 		Враховано    
239. 1. Недійсність окремих умов трудового договору не тягне за собою визнання недійсним трудового договору в цілому. У такому разі роботодавець зобов’язаний, за згодою працівника, внести до трудового договору відповідні зміни. Якщо сторони трудового договору не дійдуть згоди щодо зміни його умов, застосовуються норми трудового законодавства або колективного договору.
 		 -513- Продан О.П.
 Перше речення частини 1 статті 48 законопроекту після слів «умов трудового договору» доповнити словами «, які не є обов’язковими згідно цього Кодексу,».
 		Відхилено   1. Недійсність окремих умов трудового договору не тягне за собою визнання недійсності трудового договору. У такому разі роботодавець зобов’язаний, за згодою працівника, внести до трудового договору відповідні зміни. Якщо сторони трудового договору не дійдуть згоди щодо зміни його умов, застосовуються норми трудового законодавства або колективного договору.
 
240. 2. Недійсність трудового договору в цілому може бути підставою для припинення трудових відносин відповідно до статті 86 цього Кодексу, якщо неможливо усунути умови, що спричинили недійсність трудового договору, та продовжити трудові відносини згідно з вимогами закону.
 		 -514- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 В частині 2 статті 48 цифру «86» замінити цифрою «104».
 		Враховано   2. Недійсність трудового договору може бути підставою для припинення трудових відносин відповідно до статті 104 цього Кодексу, якщо неможливо усунути умови, що спричинили недійсність трудового договору, та продовжити трудові відносини згідно з вимогами закону.
 
241. 3. Недійсність трудового договору або окремих його умов не тягне за собою обов’язок працівника повернути роботодавцеві отримані ним заробітну плату, інші матеріальні блага.
 		 -515- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 частину третю статті 48 викласти в наступній редакції:
«3. Недійсність трудового договору або окремих його умов не тягне за собою обов’язок працівника повернути роботодавцеві отримані ним заробітну плату, інші матеріальні блага, за винятком матеріальних цінностей, які були йому видані для використання з метою виконання обов'язків за трудовим договором».
 		Враховано   3. Недійсність трудового договору або окремих його умов не тягне за собою обов’язок працівника повернути роботодавцеві отримані ним заробітну плату, інші матеріальні блага, крім матеріальних цінностей, які були видані йому для використання з метою виконання обов'язків за трудовим договором.
4. Недійсність трудового договору або окремих його умов не звільняє роботодавця від обов’язку здійснити всі виплати працівнику за час фактичного виконання роботи.
 
    -516- Воропаєв Ю.М.
 Частину третю статті 48 викласти в наступній редакції:
«3. Недійсність трудового договору або окремих його умов не тягне за собою обов’язок працівника повернути роботодавцеві отримані ним заробітну плату, інші матеріальні блага, за винятком матеріальних цінностей, які були йому видані для використання з метою виконання обов'язків за трудовим договором».
 		Відхилено    
    -517- Тимошенко Ю.В.
Івченко В.Є.
 У частині третій статті 48 слова «отримані ним» замінити словами «належну йому».
 		Відхилено    
    -518- Тимошенко Ю.В.
Івченко В.Є.
 Статтю 48 доповнити частиною четвертою такого змісту:
«Недійсність трудового договору або окремих його умов не звільняє роботодавця від обов’язку здійснити всі виплати працівнику за час фактичного виконання роботи.»
 		Враховано    
    -519- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 Частину 3 ст.48 законопроекту виключити
 		Відхилено    
    -520- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 3 статті 48 після слів «інші матеріальні блага» доповнити словами «крім випадку визнання трудового договору укладеним без наміру створити юридичні наслідки.».
 		Враховано редакційно    
242. Стаття 49. Обов’язок роботодавця надати працівникові роботу
1. Роботодавець зобов’язаний надати працівникові обумовлену трудовим договором роботу у визначений у договорі строк.
2. У разі відмови роботодавця надати працівникові роботу відповідно до укладеного трудового договору працівник має право на визнання трудових відносин такими, що виникли з дня, визначеного трудовим договором, із стягненням заробітної плати з розрахунку тарифної ставки (окладу) до дня початку роботи.
 		 -521- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Воропаєв Ю.М.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 частину другу статті 49– виключити.
 		Відхилено   Стаття 47. Обов’язок роботодавця надати працівникові роботу
1. Роботодавець зобов’язаний надати працівникові обумовлену трудовим договором роботу у визначений у договорі строк.
2. У разі відмови роботодавця надати працівникові роботу відповідно до укладеного трудового договору працівник має право на визнання трудових відносин такими, що виникли з дня, визначеного трудовим договором, із стягненням заробітної плати з розрахунку тарифної ставки (окладу) до дня початку роботи.
 
    -522- Продан О.П.
 У частині 2 статті 49 законопроекту після словосполучення «трудового договору» додати розділовий знак – кому.
 		Відхилено    
243. Стаття 50. Обов’язок працівника стати до роботи
 		    Стаття 48. Обов’язок працівника стати до роботи
 
244. 1. Працівник зобов’язаний стати до роботи в день, визначений трудовим договором, а якщо трудовим договором цей день не встановлено - наступного дня після укладення трудового договору.
 		 -523- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 1 статті 50 після слів «встановлено - наступного» доповнити словом «робочого».
 		Враховано   1. Працівник зобов’язаний стати до роботи в день, визначений трудовим договором, а якщо трудовим договором цей день не встановлено - наступного робочого дня після укладення трудового договору.
 
    -524- Пташник В.Ю.
 Частини 1 та 2 статті 50 викласти у наступній редакції:
«1. Працівник зобов’язаний почати роботу в день, визначений трудовим договором, а якщо трудовим договором цей день не встановлено - наступного дня після укладення трудового договору.
2. Якщо в день, що визначається відповідно до частини першої цієї статті, працівник без поважної причини не почав роботу, роботодавець має право звільнити працівника на підставі пункту 2 частини 1 статті 91 цього Кодексу. На працівника покладається обов'язок повернути роботодавцеві отримані у зв'язку з укладенням трудового договору гарантійні та компенсаційні виплати.»;
 		Відхилено    
245. 2. Якщо в день, що визначається відповідно до частини першої цієї статті, працівник без поважної причини не став до роботи, роботодавець має право відмовити працівникові в наданні роботи. У такому разі вважається, що трудові відносини не виникли, нормативний акт роботодавця, письмовий трудовий договір підлягають анулюванню і на працівника покладається обов'язок повернути роботодавцеві отримані гарантійні та компенсаційні виплати.
 		 -525- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 В ч.2 ст.50 законопроекту слова «підлягають анулюванню» замінити словами «вважається неукладеним».
 		Враховано редакційно   2. Якщо в день, визначений відповідно до частини першої цієї статті, працівник без поважної причини не став до роботи, роботодавець має право відмовити працівникові в наданні роботи. У такому разі вважається, що трудові відносини не виникли, нормативний акт роботодавця та трудовий договір підлягають скасуванню і на працівника покладається обов'язок повернути роботодавцеві отримані гарантійні та компенсаційні виплати.
 
    -526- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 У частині другій статті 50 слово «аналюванню» замінити словом «скасуванню»
 		Враховано    
246. § 2. Прийняття на роботу
Стаття 51. Документи та відомості про особу, що подаються під час прийняття на роботу
1. Під час прийняття на роботу забороняється вимагати документи та відомості про особу, подання яких не передбачено цією статтею.
2. Під час прийняття на роботу подаються:
1) заява про прийняття на роботу (із зазначенням, чи є ця робота основним місцем, чи сумісництвом);
2) паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
 		 -527- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Пункт 2 частини 2 статті 51 викласти в наступній редакції: «документ, що посвідчує особу».
 		Відхилено   Стаття 49. Документи та відомості про особу, що подаються під час укладення трудового договору
1. Під час укладення трудового договору забороняється вимагати документи та відомості про особу, подання яких не передбачено цією статтею.
2. Під час укладення трудового договору особою подаються:
1) заява про прийняття на роботу (із зазначенням, чи є ця робота основним місцем роботи, чи роботою за сумісництвом);
2) паспорт громадянина України, а у разі його відсутності інший документ, що посвідчує особу;
 
247. 3) свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
 		 -528- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Пункт 3 частини 2 статті 51 виключити, пункти 4, 5, 6 вважати відповідно пунктами 3,4 та 5.
 		Відхилено   3) свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
 
    -529- Пташник В.Ю.
 Пункт 3 частини 2 статті 51 викласти у наступній редакції:
«3) свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вказане свідоцтво не подається у разі прийняття на роботу вперше;
 		Відхилено    
248. 4) довідка центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики про присвоєння ідентифікаційного номера (реєстраційний номер облікової картки платника податку), крім осіб, які відповідно до закону його не мають;
 		 -530- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Пункт 3 частини 2 статті 51 викласти в наступній редакції: «документ встановленого зразка, що посвідчує присвоєння ідентифікаційного номера особі (реєстраційний номер облікової картки платника податку), крім осіб, які відповідно до закону його не мають».
 		Відхилено   4) довідка центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну подпткову політики, про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків (реєстраційний номер облікової картки платника податків), крім осіб, які відмовилися від прийняття такого номера та відповідно до закону мають відмітку в паспорті;
 
249. 5) документ про спеціальну освіту (спеціальність, кваліфікацію), у разі якщо робота, на яку претендує працівник, потребує спеціальних знань;
 		 -531- Воропаєв Ю.М.
 Частину п’яту статті 51 викласти в наступній редакції:
«5. Роботодавець має право збирати інформацію про попередню роботу особи, яка приймається на роботу без її згоди, якщо така інформація необхідна для виконання певних видів робіт з урахуванням характеру та умов їх виконання.»
 		Відхилено   5) документ про спеціальну освіту (спеціальність, кваліфікацію), якщо робота, на яку претендує особа, потребує спеціальних знань;
 
250. 6) трудова книжка.
 		 -532- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Бондар В.В.
Ільюк А.О.
Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 у частині другій статті 51 пункт 6) – виключити
 		Відхилено   6) трудова книжка.
 
    -533- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 2 статті 51 після пункту 5 доповнити пунктом 6 такого змісту: «інші документи визначені цим Кодексом.».
 		Відхилено    
    -534- Продан О.П.
 Частину 2 статті 51 законопроекту доповнити новими пунктами такого змісту:
«7) документ про проходження медичного огляду у випадках, коли згідно законодавства він є обов’язковим;
8) для осіб без громадянства чи іноземців – дозвіл на працевлаштування, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальним органом зайнятості в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено    
    -535- Пташник В.Ю.
 Пункт 5 та останній абзац частини 2 статті 51 такого змісту:
«6) трудова книжка.
Документи, передбачені пунктами 3 і 6 цієї частини, не подаються у разі прийняття на роботу вперше.» - виключити;
 		Відхилено    
251. Документи, передбачені пунктами 3 і 6 цієї частини, не подаються у разі прийняття на роботу вперше.
 		 -536- Бондар В.В.
Ільюк А.О.
 Абзац другий в частині другій статті 51 викласти в такій редакції:
«Свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування не подається у разі прийняття на роботу вперше.»
 		Відхилено   Документи, передбачені пунктами 3 і 6 цієї частини, не подаються у разі укладення трудового договору вперше.
 
    -537- Сторожук Д.А.
 Частину другу статті 51 доповнити новим реченням такого змісту: «Неповнолітні особи у випадках, передбачених ч.3,4,5 статті 20 цього Кодексу при прийнятті на роботу подають замість паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, свідоцтво про народження.»
 		Відхилено    
252. 3. За власною ініціативою особа може подати під час прийняття на роботу характеристики, рекомендації, інші документи, що свідчать про виконання попередньої роботи, складений нею інформаційний листок (резюме) про здобуття спеціальних знань, досвід роботи тощо.
4. У випадках, передбачених законом, для виконання певних видів робіт чи роботи в окремих сферах діяльності може передбачатися обов’язкове подання під час прийняття на роботу додаткових документів та відомостей про особу, а для заняття окремих посад, визначених законом,  проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на заняття таких посад.
5. За наявності письмової згоди особи, яка приймається на роботу, та в межах, визначених цією згодою, роботодавець може збирати інформацію про попередню роботу особи. Особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї. Відмова особи від надання письмової згоди на збирання інформації щодо неї не може бути підставою для відмови у прийнятті на роботу.
 		 -538- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 частину п’яту статті 51 викласти в наступній редакції:
«Роботодавець має право збирати інформацію про попередню роботу особи, яка приймається на роботу без її згоди, якщо така інформація необхідна для виконання певних видів робіт з урахуванням характеру та умов їх виконання»
 		Відхилено   3. За власною ініціативою особа може подати разом із заявою про прийняття на роботу характеристики, рекомендації, інші документи, складений нею інформаційний листок (резюме) про здобуття спеціальних знань, досвід роботи тощо.
4. У випадках, передбачених законом, для виконання певних видів робіт чи роботи в окремих сферах діяльності може передбачатися обов’язкове подання під час укладення трудового договору додаткових документів та відомостей про особу, а для зайняття окремих посад, визначених законом,  проведення спеціальної перевірки осіб, які претендують на зайняття таких посад.
5. За наявності письмової згоди особи, яка претендує на роботу, та в межах, визначених цією згодою, роботодавець може збирати інформацію про попередню роботу особи. Особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї. Відмова особи від надання письмової згоди на збирання інформації про неї не може бути підставою для відмови в укладенні трудового договору.
 
    -539- Продан О.П.
 У частині 5 статті 51 законопроекту третє речення «Відмова особи від надання письмової згоди на збирання інформації щодо неї не може бути підставою для відмови у прийнятті на роботу.» виключити.
 		Відхилено    
    -540- Веселова Н.В.
 Доповнити статтю 51 частиною 6 такого змісту:
6. Надання особою завідомо неправдивих відомостей про себе може бути підставою для припинення трудових правовідносин відповідно до статті 104 цього Кодексу.
 		Відхилено    
    -541- Пташник В.Ю.
 Статтю 51 доповнити частиною 6 такого змісту:
«6. Надання особою завідомо не правдивих відомостей про себе може бути підставою для припинення трудових правовідносин, відповідно до статті 103 цього Кодексу.»;
 		Відхилено    
253. Стаття 52. Трудова книжка
 		 -542- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Бондар В.В.
Ільюк А.О.
Сугоняко О.Л.
Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Статтю 52 – виключити
 		Відхилено   Стаття 50. Трудова книжка
 
    -543- Пташник В.Ю.
 Статтю 52 такого змісту:
«Стаття 52. Трудова книжка
1. Трудова книжка – це документ про трудову діяльність працівника. Форма трудової книжки, порядок її виготовлення та зберігання визначаються Кабінетом Міністрів України.
2. Роботодавець зобов'язаний вносити до трудової книжки працівника записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.» - виключити та змінити нумерацію наступних статей;
 		Відхилено    
254. 1. Трудова книжка - це документ про трудову діяльність працівника. Форма трудової книжки, порядок її виготовлення та зберігання визначаються Кабінетом Міністрів України.
 		 -544- Мартиняк С.В.
 Стаття 52. Трудова книжка
1. Трудова книжка – це документ про трудову діяльність працівника. Форма трудової книжки, порядок її виготовлення та зберігання визначаються Кабінетом Міністрів України.
2. Роботодавець зобов'язаний вносити до трудової книжки працівника записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
 		Відхилено   1. Трудова книжка - це документ про трудову діяльність працівника. Форма трудової книжки, порядок її виготовлення та зберігання визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
255. 2. Роботодавець зобов'язаний вносити до трудової книжки працівника записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
 		 -545- Валентиров С.В.
Пономарьов О.С.
 Частину другу статті 52 викласти у такій редакції:
«2. Роботодавець зобов'язаний вести трудову книжку працівника та вносити до неї записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення».
 		Враховано редакційно   2. Роботодавець зобов'язаний вести трудову книжку працівника та вносити до неї записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики.
 
    -546- Каплін С.М.
Денісова Л.Л.
Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
Величкович М.Р.
 Частину другу статті 52 викласти в такій редакції;
«2. Роботодавець зобов'язаний вести трудову книжку працівника та вносити до неї записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.».
 		Враховано редакційно    
    -547- Сторожук Д.А.
 Частину другу статті 52 викласти в такій редакції: «Роботодавець зобов'язаний вносити до трудової книжки працівника записи про прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи та інші відомості, визначені нормативно-правовими актами, в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.».
 		Враховано частково    
    -548- Мацола Р.М.
 Частину другу статті 52 викласти в такій редакції;
«2. Роботодавець зобов'язаний вести трудову книжку працівника та вносити до неї записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.».
 		Враховано редакційно    
    -549- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 Частину другу статті 52 викласти в такій редакції;
"2. Роботодавець зобов'язаний вести трудову книжку працівника та вносити до неї записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення з роботи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.".
 		Враховано редакційно    
256. Стаття 53. Прийняття на роботу особи, яку обрано на посаду
 		 -550- Пташник В.Ю.
 Статтю 53 викласти у наступній редакції:
«Стаття 51. Прийняття на роботу особи, яку обрано на посаду
1. Обрання на посаду здійснюється у випадках, якщо це передбачено законодавством або установчими документами роботодавця.
Прийняття рішення про обрання на посаду є підставою для укладення трудового договору у строки, що встановлені законодавством, рішенням про обрання та згодою сторін. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір має бути укладений наступного дня після обрання. Затримка укладення трудового договору з працівником, обраним на посаду, тягне обов'язок роботодавця сплатити йому заробітну плату за весь період затримки з розрахунку посадового окладу.
2. Неповідомлення обраною на посаду особою без поважних причин роботодавцю про готовність укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення строків, установлених частиною першою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі у прийнятті на роботу. У цьому випадку трудові правовідносини вважаються такими, що не розпочалися.»;
 		Відхилено   Стаття 51. Укладення трудового договору з особою, обраною на посаду
 
    -551- Веселова Н.В.
 Статтю 53 викласти у такій редакції:
1. Обрання на посаду здійснюється у випадках, якщо це передбачено законодавством або установчими документами роботодавця.
Прийняття рішення про обрання на посаду є підставою для укладення трудового договору у строки, що встановлені законодавством, рішенням про обрання та згодою сторін. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір має бути укладений наступного дня після обрання. Затримка укладення трудового договору з працівником, обраним на посаду, тягне обов'язок роботодавця сплатити йому заробітну плату за весь період затримки з розрахунку посадового окладу.
2. Неповідомлення обраною на посаду особою без поважних причин роботодавцю про готовність укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення строків, установлених частиною першою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі у прийнятті на роботу. У цьому випадку трудові правовідносини вважаються такими, що не розпочалися.
 		Відхилено    
257. 1. Обрання на посаду здійснюється у випадках, якщо це передбачено законодавством або установчими документами роботодавця.
 		 -552- Продан О.П.
 У абзаці 1 частини 1 статті 53 законопроекту слово «законодавством» замінити словом «законом».
 		Враховано   1. Обрання на посаду здійснюється у випадках, передбачених законом або установчими документами роботодавця.
 
258. Прийняття рішення про обрання на посаду є підставою для укладення трудового договору у строки, що встановлені законодавством, рішенням про обрання та згодою сторін. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір має бути укладений наступного дня після обрання.
 		 -553- Продан О.П.
 У абзаці 2 частини 1 статті 53 законопроекту слова «наступного дня» замінити словами «наступного робочого дня».
 		Враховано   Прийняття рішення про обрання на посаду є підставою для укладення трудового договору з обраною особою у строки, встановлені законодавством, рішенням про обрання та згодою сторін. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір має бути укладений наступного робочого дня після обрання.
 
259. 2. Відмова обраної на посаду особи без поважних причин укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення строків, установлених частиною першою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі у прийнятті на роботу.
 		 -554- Продан О.П.
 Частину 2 статті 53 законопроекту викласти в такій редакції:
«Ненадання документів, визначених статтею 51 цього Кодексу, обраною на посаду особою без поважних причин для укладення трудового договору протягом тижня після закінчення строків, установлених частиною першою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі у прийнятті на роботу».
 		Відхилено   2. Відмова обраної на посаду особи без поважних причин від укладення трудового договору протягом тижня після закінчення строків, установлених частиною першою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі в укладенні трудового договору.
 
260. Стаття 54. Прийняття на роботу за конкурсом
 		    Стаття 52. Укладення трудового договору на підставі результатів конкурсу
 
261. 1. Конкурсний відбір проводиться у випадках, передбачених трудовим законодавством або рішенням роботодавця.
 		 -555- Продан О.П.
 У частині 1 статті 54 законопроекту слова «трудовим законодавством» замінити словом «законом».
 		Відхилено   1. Конкурсний відбір проводиться у випадках, передбачених трудовим законодавством або установчими документами роботодавця.
 
    -556- Дроздик О.В.
 В абзаці першому частини першої статті 54 слова «або рішенням роботодавця» замінити словами «або статутними документами роботодавця»
 		Враховано    
262. Конкурсний відбір не застосовується в разі:
 		    Конкурсний відбір не проводиться у разі:
 
263. 1) прийняття на роботу осіб, направлених у рахунок броні чи квоти;
 		 -557- Шухевич Ю.Р.
 Пункт 1 частини першої статті 54 проекту після слова „квоти» доповнити словами „або нормативу робочих місць».
 		Враховано   1) укладення трудового договору з особами, направленими в рахунок квоти або нормативу робочих місць;
 
    -558- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 У пункті 1 частини першої статті 54 проекту слова „броні чи» виключити.».
 		Враховано    
264. 2) укладення строкового трудового договору для заміщення працівника, за яким зберігається місце роботи;
 		    2) укладення строкового трудового договору для заміщення працівника, за яким зберігається місце роботи;
 
265. 3) укладення строкового трудового договору на строк до одного року;
 		 -559- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 В частині 1 статті 54 пункт 3 виключити, пункти 4 та 5 вважати пунктами 3 та 4 відповідно.
 		Відхилено   3) укладення строкового трудового договору на строк до одного року;
 
266. 4) прийняття на роботу осіб, які навчалися за рахунок коштів роботодавця;
5) в інших випадках, передбачених законодавством чи колективним договором.
2. Інформація про проведення конкурсу оголошується публічно. Для проведення конкурсу створюється комісія, яка приймає рішення більшістю голосів. Порядок проведення конкурсу затверджується роботодавцем.
3. З переможцем конкурсу укладається трудовий договір у строк, визначений умовами проведення конкурсу. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного дня після оголошення результатів конкурсу.
 		 -560- Продан О.П.
 У другому реченні частини 3 статті 54 законопроекту слова «наступного дня» замінити словами «наступного робочого дня».
 		Враховано   4) укладення трудового договору з особами, які навчалися за рахунок коштів роботодавця;
5) в інших випадках, передбачених законодавством чи колективним договором.
2. Інформація про проведення конкурсу оголошується публічно. Для проведення конкурсу створюється комісія, яка приймає рішення більшістю голосів. Порядок проведення конкурсу затверджується роботодавцем.
3. З переможцем конкурсу укладається трудовий договір у строк, визначений умовами проведення конкурсу. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного робочого дня після оголошення результатів конкурсу.
 
    -561- Веселова Н.В.
 Частини 3 та 4 статті 54 викласти у такій редакції:
3. З переможцем конкурсу укладається трудовий договір у строк, визначений умовами проведення конкурсу. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного дня після оголошення результатів конкурсу. Затримка укладення трудового договору з переможцем конкурсу тягне обов'язок роботодавця сплатити йому заробітну плату за весь період затримки з розрахунку посадового окладу.
4. Неповідомлення переможцем конкурсу без поважних причин роботодавцю про готовність укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення строку, встановленого частиною третьою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити йому у прийнятті на роботу. У цьому випадку трудові правовідносини вважаються такими, що не розпочалися.
 		Відхилено    
    -562- Пташник В.Ю.
 Частини 3 та 4 статті 54 викласти у наступній редакції:
«3. З переможцем конкурсу укладається трудовий договір у строк, визначений умовами проведення конкурсу. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного дня після оголошення результатів конкурсу. Затримка укладення трудового договору з переможцем конкурсу тягне обов'язок роботодавця сплатити йому заробітну плату за весь період затримки з розрахунку посадового окладу.
4. Неповідомлення переможцем конкурсу без поважних причин роботодавцю про готовність укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення строку, встановленого частиною третьою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити йому у прийнятті на роботу.
 		Відхилено    
267. 4. Відмова переможця конкурсу без поважних причин укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення встановленого строку дає роботодавцеві право відмовити йому у прийнятті на роботу.
 		 -563- Продан О.П.
 Частину 4 статті 54 законопроекту викласти в наступній редакції:
«Ненадання документів, визначених статтею 51 цього Кодексу переможцем конкурсу без поважних причин для укладення трудового договору протягом тижня після закінчення встановленого строку дає роботодавцеві право відмовити йому у прийнятті на роботу».
 		Відхилено   4. Відмова переможця конкурсу без поважних причин від укладення трудового договору протягом тижня після закінчення встановленого строку дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі у прийнятті на роботу.
 
268. 5. Порушення встановленого порядку проведення конкурсу тягне за собою відповідальність згідно із законом.
 		 -564- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 5 статті 54 доповнити перед словами «Порушення встановленого» абзацом першим такого змісту : «У разі порушення встановленого порядку проведення конкурсу результати конкурсу визнаються недійсними та оголошується дата проведення повторного конкурсу. «.
 		Відхилено   5. Порушення встановленого порядку проведення конкурсу тягне за собою відповідальність згідно із законом.
 
    -565- Пташник В.Ю.
Веселова Н.В.
 Статтю 54 доповнити частиною 6 такого змісту:
«6. відмова роботодавця укласти трудовий договір з переможцем конкурсу з незалежних від особи причин тягне сплату роботодавцем на користь особи місячного заробітку із розрахунку посадового окладу за вакансією, на заміщення якої проводився конкурсний відбір. У цьому випадку трудові правовідносини вважаються такими, що не розпочалися.»
 		Відхилено    
269. Стаття 55. Призначення на посаду
1. Призначення на посаду здійснюється у випадках, передбачених законодавством, органами чи посадовими особами, яким надано такі повноваження.
2. З особою, призначеною на посаду, укладається трудовий договір у строки, визначені законодавством або актом про призначення на посаду. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного дня після прийняття акта про призначення особи на посаду.
 		 -566- Пташник В.Ю.
 Частини 2 та 3 статті 55 викласти у наступній редакції:
«2. З особою, призначеною на посаду, укладається трудовий договір у строки, визначені законодавством або актом про призначення на посаду. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного дня після прийняття акта про призначення особи на посаду. Затримка укладення трудового договору з особою, призначеною на посаду, тягне обов'язок роботодавця сплатити йому заробітну плату за весь період затримки з розрахунку посадового окладу.
3. Неповідомлення особою, призначеною на посаду, без поважних причин роботодавцю про готовність укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення строків, установлених частиною другою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі у прийнятті на роботу. У цьому випадку трудові правовідносини вважаються такими, що не розпочалися.»;
 		Відхилено   Стаття 53. Призначення на посаду
1. Призначення на посаду здійснюється у випадках, передбачених законодавством, органами чи посадовими особами, яким надано такі повноваження.
2. З особою, призначеною на посаду, укладається трудовий договір у строки, визначені законодавством або актом про призначення на посаду. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного робочого дня після прийняття акта про призначення особи на посаду.
 
    -567- Веселова Н.В.
 Частини 2 та 3 статті 55 викласти у такій редакції:
2. З особою, призначеною на посаду, укладається трудовий договір у строки, визначені законодавством або актом про призначення на посаду. Якщо цей строк не встановлено, трудовий договір укладається наступного дня після прийняття акта про призначення особи на посаду. Затримка укладення трудового договору з особою, призначеною на посаду, тягне обов'язок роботодавця сплатити йому заробітну плату за весь період затримки з розрахунку посадового окладу.
3. Неповідомлення особою, призначеною на посаду, без поважних причин роботодавцю про готовність укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення строків, установлених частиною другою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі у прийнятті на роботу. У цьому випадку трудові правовідносини вважаються такими, що не розпочалися.
 		Відхилено    
270. 3. Відмова працівника без поважних причин укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення встановленого строку дає роботодавцеві право відмовити йому у прийнятті на роботу.
 		 -568- Дерев'янко Ю.Б.
 Доповнити статтю 55 частиною шостою такого змісту:
«6. Відмова роботодавця без поважних причин укласти трудовий договір з переможцем конкурсу протягом тижня після закінчення встановленого строку дає переможцю конкурсу тягне сплату роботодавцем на користь переможця заробітної плати за весь період затримки з розрахунку посадового окладу».
 		Відхилено   3. Відмова особи, призначеної на посаду, від уклдення трудового договору протягом тижня після закінчення встановленого строку дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі у прийнятті на роботу.
 
271. Стаття 56. Прийняття на роботу на підставі рішення суду
 		 -569- Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
 Статтю56 викласти в такій редакції:
«Стаття 56. Прийняття на роботу на підставі рішення суду
1. Роботодавець має допустити до роботи особу, яку на підставі рішення суду має бути прийнято на роботу, не пізніше наступного робочого дня з моменту коли він отримав таке рішення. Затримка допуску до роботи такої особи тягне сплату роботодавцем на її користь заробітної плати за весь період затримки з розрахунку посадового окладу.
2. Роботодавець не може відмовити у допуску до роботи прийнятого на роботу за рішенням суду працівника.
3. Якщо працівник протягом семи днів із дня, з якого його має бути прийнято на роботу відповідно до частини першої цієї статті, письмово не повідомив роботодавця про готовність приступити до роботи і не став до роботи, крім випадків, коли недотримання строку відбулося з незалежних від працівника причин, трудові відносини вважаються такими, що розірвані з ініціативи працівника.»
 		Враховано редакційно   Стаття 54. Укладення трудового договору на підставі рішення суду
 
272. 1. Особу, яку за рішенням суду має бути прийнято на роботу на роботі має бути допущено роботодавцем до роботи не пізніше наступного робочого дня з моменту коли роботодавець отримав рішення суду. Затримка допуску до роботи такого працівника тягне сплату роботодавцем на його користь заробітної плати за весь період затримки з розрахунку посадового окладу.
 		 -570- Мартовицький А.В.
 Перше речення ч.1 ст.56 законопроекту доповнити словами «що набрало законної сили».
 		Враховано   1. Особу, яку за рішенням суду має бути прийнято на роботу, роботодавець зобов’язаний укласти трудовий договір та допустити її до роботи не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду, яке набрало законної сили. Зволікання з допуском до роботи такої особи тягне за собою виплату їй роботодавцем заробітної плати за весь період затримки з розрахунку посадового окладу.
 
    -571- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 Перше речення частини першої статті 56 викласти в такій редакції:
«Особу, яку за рішенням суду має бути прийнято на роботу, роботодавець зобов’язаний допустити до роботи не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду, яке набрало законної сили.»
 		Враховано    
    -572- Мацола Р.М.
 Перше речення частини першої статті 56 викласти в такій редакції:
«1. Роботодавець має допустити до роботи особу, яку на підставі рішення суду має бути прийнято на роботу, не пізніше наступного робочого дня з моменту коли він отримав таке рішення.»
 		Відхилено    
    -573- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 В частині 1 статті 56 після слів «прийнято на роботу» доповнити словами «або поновлено».
 		Відхилено    
    -574- Каплін С.М.
Величкович М.Р.
 Перше речення частини першої статті 56 викласти в такій редакції: «1. Роботодавець має допустити до роботи особу, яку на підставі рішення суду має бути прийнято на роботу, не пізніше наступного робочого дня з моменту коли він отримав таке рішення.».
 		Відхилено    
    -575- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 Перше речення частини першої статті 56 викласти в такій редакції:
"1. Роботодавець має допустити до роботи особу, яку на підставі рішення суду має бути прийнято на роботу, не пізніше наступного робочого дня після дня отримання такого рішення".
 		Відхилено    
    -576- Шпенов Д.Ю.
 Перше речення частини 1 статті 56 викласти в такій редакції «Особу, яку має бути прийнято на роботу за рішенням суду, яка набрало законної сили, має бути допущено роботодавцем до роботи не пізніше наступного робочого дня з моменту коли роботодавець отримав рішення суду.»
 		Враховано редакційно    
    -577- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 Перше речення частини першої статті 56 викласти в такій редакції:
«1. Роботодавець має допустити до роботи особу, яку на підставі рішення суду має бути прийнято на роботу, не пізніше наступного робочого дня з моменту коли він отримав таке рішення.».
 		Враховано редакційно    
    -578- Пташник В.Ю.
 Частини 1 та 3 статті 56 викласти у наступній редакції:
«1. З особою, яку за рішенням суду має бути прийнято на роботу або поновлено на роботі, укладається трудовий договір не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли роботодавець отримав рішення суду. Затримка укладення трудового договору з таким працівником тягне сплату роботодавцем на його користь заробітної плати за весь період затримки з розрахунку посадового окладу.
3. Неповідомлення особою, прийнятою або поновленою на роботі за рішенням суду, без поважних причин роботодавцю про готовність укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення строків, установлених частиною першою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі у прийнятті на роботу. У цьому випадку трудові правовідносини вважаються такими, що розірвані з ініціативи працівника.»;
 		Відхилено    
    -579- Сторожук Д.А.
 У частині першій статті 56 словосполучення «на роботі» виключити.
 		Враховано    
273. 2. Роботодавець не може відмовити у допуску до роботи прийнятого на роботу за рішенням суду працівника.
 		 -580- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 В частині 2 статті 56 після слів «прийнятого на роботу» доповнити словами «або поновленого на роботі».
 		Відхилено      
    -581- Веселова Н.В.
 частини 2 та 3 статті 56 викласти у такій редакції:
2. Роботодавець не може відмовити у допуску до роботи прийнятого на роботу або поновленого на роботі за рішенням суду працівника.
3. Неповідомлення особою, прийнятою або поновленою на роботі за рішенням суду, без поважних причин роботодавцю про готовність укласти трудовий договір протягом тижня після закінчення строків, установлених частиною першою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі у прийнятті на роботу. У цьому випадку трудові правовідносини вважаються такими, що розірвані з ініціативи працівника.
 		Відхилено    
274. 3. Якщо працівник протягом семи днів із дня свого прийняття, відповідно до частини першої цієї статті письмово не повідомив роботодавця про готовність невідкладно розпочати роботу і не став до роботи, крім випадків, коли недотримання строку відбулося з незалежних від працівника причин, трудові відносини вважаються такими, що розірвані з ініціативи працівника.
 		 -582- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 Частину 3 ст.56 законопроекту викласти в редакції:
«3. Якщо працівник протягом семи днів з дня набрання рішенням суду законної сили відповідно до частини першої цієї статті письмово не повідомив роботодавця про готовність невідкладно розпочати роботу і не став до роботи, трудові відносини вважаються такими, що не укладені з ініціативи працівника».
 		Враховано редакційно   2. Якщо працівник протягом семи днів з дня набрання рішенням суду законної сили письмово не повідомив роботодавця про готовність укласти трудовий договір та невідкладно розпочати роботу і не став до роботи, крім випадків, коли недотримання строку відбулося з незалежних від працівника причин, трудові відносини вважаються такими, що не виникли.
 
    -583- Дроздик О.В.
 Частину другу виключити, а у частину третю викласти як частина друга в такій редакції:
«2. Якщо працівник протягом семи днів з дня набрання рішенням суду законної сили письмово не повідомив роботодавця про готовність укласти трудовий договір та невідкладно розпочати роботу і не став до роботи, крім випадків, коли недотримання строку відбулося з незалежних від працівника причин, трудові відносини вважаються такими, що не виникли».
 		Враховано    
275. Стаття 57. Обмеження спільної роботи родичів
 		    Стаття 55. Обмеження спільної роботи родичів
 
276. 1. Обмеження щодо спільної роботи близьких родичів або інших близьких осіб (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), може запроваджуватися роботодавцем, якщо у зв’язку з виконанням трудових обов’язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні одне одному.
 		 -584- Сторожук Д.А.
 Частину першу статті 57 викласти у такій редакції: «Обмеження щодо спільної роботи близьких родичів або інших близьких осіб встановлюються законом, а також можуть запроваджуватися роботодавцем, якщо у зв’язку з виконанням трудових обов’язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні одне одному».
 		Відхилено   1. Обмеження спільної роботи близьких родичів або інших близьких осіб (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя) може запроваджуватися роботодавцем, якщо у зв’язку з виконанням трудових обов’язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.
 
    -585- Писаренко В.В.
 у частині першій статті 57 слово «одне» замінити словом «один»
 		Враховано    
    -586- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Частину 1 статті 57 викласти в наступній редакції: « Обмеження щодо спільної роботи близьких родичів або інших близьких осіб (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі), може запроваджуватися роботодавцем, якщо вони мають у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або є безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.».
 		Відхилено    
277. 2. Для юридичних осіб публічного права порядок запровадження обмежень щодо спільної роботи близьких родичів чи інших близьких осіб встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 58. Обов’язок роботодавця надати працівникові інформацію, визначити робоче місце та видати наказ про прийняття його на роботу
1. До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний:
1) роз’яснити працівникові його права і обов’язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсацію за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;
 		 -587- Дерев'янко Ю.Б.
 У частині другій статі 57 слова «Кабінетом Міністрів України» замінити словом «законом».
 		Відхилено   2. Для юридичних осіб публічного права порядок запровадження обмеження спільної роботи близьких родичів або інших близьких осіб встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 56. Обов’язок роботодавця надати працівникові інформацію до початку його роботи за трудовим договором
1. До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний:
1) роз’яснити працівникові його права та обов’язки і поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсацію за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
 
278. робоче місце - це місце, де працівнику необхідно бути або куди необхідно прямувати під час виконання ним трудових обов’язків, яке знаходиться під прямим або опосередкованим контролем роботодавця;
 		 -588- Долженков О.В.
 Абзац другий пункту 1 частини першої статті 58 викласти у новій редакції такого змісту:
«робоче місце – це частина виробничої площі, яка оснащена всім необхідним устаткуванням, інструментом, пристроями і призначена для виконання трудової функції працівника та належить або підконтрольна роботодавцю.»
 		Відхилено   Робоче місце - це місце, де працівник має виконувати свої трудові обов’язки або куди необхідно прямувати для виконання ним трудових обов’язків, під прямим або опосередкованим контролем роботодавця;
 
    -589- Мартовицький А.В.
Сажко С.М.
 Абзац 2 п.1 ч.1 ст.58 законопроекту після слів «це місце» доповнити словами «територія, об’єкт і тощо»
 		Відхилено    
    -590- Шухевич Ю.Р.
 Абзац другий пункту 1 частини першої статті 58 проекту післі слів «це місце» доповнити словами « (приміщення) або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження».
 		Відхилено    
    -591- Івченко В.Є.
 у абзаці другому пункту 1 частини першої статті 58 слова визначення «робоче місце» викласти у такій редакції:
«робоче місце» – це визначене роботодавцем місце безпосереднього виконання працівником своїх трудових обов’язків»;
 		Відхилено    
279. 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором та посадовою інструкцією;
3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
4) провести інструктаж (навчання, перевірку знань) з охорони праці та пожежної безпеки.
 		 -592- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 У пункті 2 частини першої статті 58 після слова «посаловою» доповнити словами та знаками « (робітничою)»
 		Враховано   2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором та посадовою (робітничою) інструкцією;
3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
4) провести інструктаж (навчання, перевірку знань) з охорони праці та пожежної безпеки.
 
    -593- Писаренко В.В.
 частину першу статті 58 доповнити новим пунктом такого змісту: «5) попередити працівника про свої наміри контролювати виконання ним трудових обов'язків з використанням технічних засобів».
 		Відхилено    
280. 2. Про прийняття працівника на роботу роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження) та ознайомити з ним працівника під розписку в семиденний строк з дня початку роботи, а на його вимогу - надати копію наказу (розпорядження).
 		 -594- Тимошенко Ю.В.
Івченко В.Є.
 У частині другій статті 58 слова «в семиденний строк» замінити словами «протягом трьох робочих днів».
 		Враховано   2. Про прийняття працівника на роботу роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження) та ознайомити з ним працівника під розписку протягом трьох робочих днів з дня початку роботи, та на вимогу працівника надати йому копію наказу (розпорядження).
 
    -595- Шипко А.Ф.
 Доповнити частину 2 словами: « та повідомити центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано редакційно у частині третій статті 30   
    -596- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 «2. Про прийняття працівника на роботу роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження) та ознайомити з ним працівника під розписку в день початку роботи, а на його вимогу - надати копію наказу (розпорядження) та повідомити центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано редакційно у частині третій статті 30   
    -597- Шпенов Д.Ю.
 В частині 2 статті 58 словосполучення «семиденний строк» замінити на «триденний строк».
 		Враховано    
    -598- Гуляєв В.О.
 Главу 1 § 2. Прийняття на роботу доповнити статтею наступного змісту:
«Стаття . Квота робочих місць на працевлаштування осіб, що потребують соціального захисту.
1. З метою забезпечення права на працю осіб, що потребують соціального захисту, на підприємствах бронюються робочі місця для наступних категорій осіб, які потребують соціального захисту:
1) неповнолітніх, а також осіб, які закінчили або припинили навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах чи звільнилися з військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом одного року після закінчення чи припинення навчання або служби);
2) вагітних жінок, працівників із сімейними обов’язками, які мають дітей віком до шести років;
3) одиноких матерів (батьків), які мають дітей віком до п’ятнадцяти років або дитину-інваліда чи інваліда з дитинства незалежно від віку;
4) осіб передпенсійного віку (чоловіків після досягнення 60 років, жінок – 55 років);
5) осіб, звільнених після відбуття кримінального покарання у виді позбавлення волі в кількості та в порядку, передбачених законом.
2. Квота робочих місць для осіб, які потребують соціального захисту, на підприємствах визначається органами місцевого самоврядування за узгодженням із територіальними органами соціального захисту та доводиться до роботодавців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
3. Порядок направлення на роботу осіб, що потребують соціального захисту, контролю за його додержанням здійснюється Державною службою зайнятості.»
Встановлення нормативу робочих місць для інвалідів.
1. З метою працевлаштування інвалідів для роботодавців встановлюється норматив робочих місць, призначених для працевлаштування цієї категорії громадян. Роботодавці можуть самостійно приймати на роботу інвалідів у рахунок нормативу робочих місць.
2. Норматив робочих місць для інвалідів визначається органами місцевого самоврядування за узгодженням із територіальними органами соціального захисту на підставі економічно обґрунтованого розрахунку відповідно до потреб у працевлаштуванні інвалідів у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.
Норматив доводиться до роботодавців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Роботодавець приймає на роботу особу, яку направлено в рахунок встановленої квоти, у разі належності цієї особи до категорії осіб, які потребують соціального захисту, визначених цим Кодексом, та відповідності виробничим потребам роботодавця.
Роботодавець не має права відмовити у прийнятті на роботу такій особі за наявності вільних робочих місць у межах квоти.
 		Відхилено    
    -599- Івченко В.Є.
 Частину другу статті 58 після слів «надати копію наказу (розпорядження)» доповнити реченням такого змісту: «та повідомити центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.».
 		Враховано редакційно у частині третій статті 30   
    -600- Каплін С.М.
Величкович М.Р.
 Частину другу статті 58 викласти в такій редакції:
«2. Про прийняття працівника на роботу роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження) та ознайомити з ним працівника під розписку в день початку роботи, а на його вимогу - надати копію наказу (розпорядження) та повідомити центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано редакційно у частині третій статті 30   
    -601- Вілкул О.Ю.
Шипко А.Ф.
 Частину другу статті 58 викласти в такій редакції:
«2. Про прийняття працівника на роботу роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження) та ознайомити з ним працівника під розписку в триденний строк з дня початку роботи, а на його вимогу - надати копію наказу (розпорядження)».
 		Враховано редакційно    
    -602- Мацола Р.М.
 Частину другу статті 58 викласти в такій редакції:
«2. Про прийняття працівника на роботу роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження) та ознайомити з ним працівника під розписку в день початку роботи, а на його вимогу - надати копію наказу (розпорядження) та повідомити центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано редакційно у частині третій статті 30   
    -603- Мартиняк С.В.
 Стаття 58. Обов’язок роботодавця надати працівникові інформацію, визначити робоче місце та видати наказ про прийняття його на роботу
1. До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний:
1) роз’яснити працівникові його права і обов’язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсацію за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;
робоче місце – це місце, де працівнику необхідно бути або куди необхідно прямувати під час виконання ним трудових обов’язків, яке знаходиться під прямим або опосередкованим контролем роботодавця;
2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором та посадовою інструкцією;
3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
4) провести інструктаж (навчання, перевірку знань) з охорони праці та пожежної безпеки.
2. Про прийняття працівника на роботу роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження) та ознайомити з ним працівника під розписку в семиденний строк з дня початку роботи, а на його вимогу - надати копію наказу (розпорядження).
 		Відхилено    
281. Глава 2. Трудові відносини на визначений строк
 		    Глава 2. Трудові відносини на визначений строк
 
282. Стаття 59. Умови укладання трудового договору на визначений строк
 		    Стаття 57. Умови укладення трудового договору на визначений строк
 
283. 1. Строковий трудовий договір укладається у випадках, якщо трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк.
 		 -604- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 частину першу статті 59 викласти в наступній редакції:
«Строковий трудовий договір укладається у випадках, визначених законом або якщо трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк, або за домовленістю сторін»
 		Відхилено   1. Трудовий договір укладається на визначений строк у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк.
 
    -605- Воропаєв Ю.М.
 Частину першу статті 59 викласти в наступній редакції:
«1. Строковий трудовий договір укладається у випадках, визначених законом або якщо трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк, або за домовленістю сторін.»
 		Відхилено    
284. 2. Якщо роботодавець не доведе факт погодження сторонами строкового характеру трудових відносин до їх виникнення, трудові відносини вважаються такими, що виникли на невизначений строк.
 		 -606- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Воропаєв Ю.М.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 частину другу статті 59 – виключити
 		Враховано      
    -607- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 59 викласти у наступній редакції:
«2. Умова про укладення трудового договору на визначений строк має бути зазначена в трудовому договорі.»
 		Враховано у статті 32   
    -608- Пташник В.Ю.
 Статтю 59 доповнити частиною 3 наступного змісту:
«3. Тривалість строкового трудового договору обмежується в часі шляхом визначення конкретної дати його закінчення, настання певної події або тривалості виконання певної роботи.»
 		Відхилено    
    -609- Веселова Н.В.
 Частину 2 статті 59 викласти таким чином:
2. Умова про укладення трудового договору на визначений строк має бути зазначена в трудовому договорі.
 		Враховано у статті 32   
    -610- Веселова Н.В.
 Доповнити статтю 59 частиною 3 у такій редакції:
3. Тривалість строкового трудового договору обмежується в часі шляхом визначення конкретної дати його закінчення, настання певної події або тривалості виконання певної роботи.
 		Відхилено    
285. Стаття 60. Встановлення трудових відносин на визначений строк
 		    Стаття 58. Встановлення трудових відносин на визначений строк
 
286. 1. Трудові відносини на визначений строк можуть установлюватися в таких випадках:
 		 -611- Мацола Р.М.
 У частині першій статті 60:
пункти 7 виключити;
у пункті 8 слова «засобів масової інформації» виключити.
 		Відхилено   1. Трудові відносини на визначений строк можуть установлюватися:
 
287. 1) для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада);
 		    1) для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада);
 
288. 2) для заміщення вільного робочого місця (вакантної посади), якщо за звільненим працівником відповідно до закону зберігається право повернення на попередню роботу (посаду);
 		 -612- Сторожук Д.А.
 У пункті 2 частини першої статті 60 словосполучення «вільного робочого місця (вакантної посади)» замінити «вакантної посади».
 		Відхилено   2) для заміщення вільного робочого місця (вакантної посади), якщо за звільненим працівником відповідно до закону зберігається право повернення на попередню роботу (посаду);
 
289. 3) на час виконання певного обсягу чи виду роботи, строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою, з урахуванням характеру такої роботи, умов її виконання;
4) для виконання робіт, пов’язаних з тимчасовим (до одного року) розширенням виробництва або обсягу послуг, що надаються відповідним роботодавцем;
5) для виконання невідкладних робіт із запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи умови життєдіяльності людей;
6) у зв'язку з обранням на визначений строк до складу виборного органу або на виборну посаду, а також прийняттям на роботу осіб, які безпосередньо забезпечують діяльність членів виборних органів або посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
7) з педагогічними, науково-педагогічними, науковими працівниками, призначення (обрання) на посаду яких відповідно до закону здійснюється за результатами конкурсу на визначений строк;
 		 -613- Тимошенко Ю.В.
Івченко В.Є.
 У пунктах 7) та 8) частини першої статті 60 слова «педагогічними» та «засобів масової інформації» відповідно виключити.
 		Відхилено   3) на час виконання певного обсягу чи виду роботи, строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою, з урахуванням характеру такої роботи, умов її виконання;
4) для виконання робіт, пов’язаних з тимчасовим (до одного року) розширенням виробництва або обсягу послуг, що надаються відповідним роботодавцем;
5) для виконання невідкладних робіт із запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи здоров’ю, умовам життєдіяльності людей;
6) у зв'язку з обранням на визначений строк до складу виборного органу або на виборну посаду, а також у зв’язку з прийняттям на роботу осіб, які безпосередньо забезпечують діяльність членів виборних органів;
7) з працівниками патронатної служби;
8) з педагогічними, науково-педагогічними, науковими працівниками, призначення (обрання) на посаду яких відповідно до закону здійснюється за результатами конкурсу на визначений строк;
 
    -614- Каплін С.М.
Величкович М.Р.
 пункти 7 та 12 виключити;
 		Відхилено    
    -615- Кремінь Т.Д.
Бриченко І.В.
 У частині першій статті 60:
пункти 7 та 12 виключити;
у пункті 8 слова «засобів масової інформації» виключити.
 		Відхилено    
290. 8) з творчими працівниками засобів масової інформації, організацій кінематографії, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та іншими особами, які беруть участь у створенні та/або виконанні творів, професійними спортсменами відповідно до переліку професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
 		 -616- Каплін С.М.
 у пункті 8 слова «засобів масової інформації» виключити.
 		Відхилено   9) з творчими працівниками засобів масової інформації, організацій кінематографії, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та іншими особами, які беруть участь у створенні та/або виконанні творів, професійними спортсменами відповідно до переліку професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
 
    -617- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 Пункт 8 частини 1 статті 60 перед словами «творчими працівниками» доповнити словами «професійними», слово «виконанні» замінити словом «інтерпретації».
 		Відхилено    
291. 9) з керівником юридичної особи;
10) для виконання громадських робіт за направленням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів;
11) в інших випадках, коли встановлення строкових трудових відносин передбачено законом;
 		    10) з керівником юридичної особи;
11) для виконання громадських робіт за направленням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів;
12) в інших випадках, коли встановлення на визначений строк трудових відносин передбачено законом;
 
292. 12) за бажанням працівника.
 		 -618- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 пункт дванадцятий частини першої статті 60 викласти в наступній редакції:
«12) за домовленістю сторін»
 		Відхилено   13) за ініціативою працівника.
 
    -619- Денісова Л.Л.
Папієв М.М.
 У пункті 12 частини першої статті 60 слово «бажанням» замінити словом «ініціативою», а також доповнити частину новим пунктом такого змісту:
«з працівниками патронатної служби;»
 		Враховано    
    -620- Ванат П.М.
Романовський О.В.
Гусак В.Г.
Лаврик М.І.
Медуниця О.В.
Сугоняко О.Л.
Курило В.С.
Гіршфельд А.М.
Козаченко Л.П.
 після пункту дванадцятого частини першої статті 60 додати пункти тринадцять та чотирнадцять наступного змісту:
«13) на період участі у будь-яких програмах розвитку персоналу, фінансованих роботодавцем;
14) на 1 рік у випадку відсутності попереднього досвіду роботи на даному підприємстві, на 3 роки при попередньому досвіді роботи на даному підприємстві від 12 до 18 місяців»
 		Відхилено    
    -621- Воропаєв Ю.М.
 Пункт 12 частини першої статті 60 викласти в наступній редакції:
«12) за домовленістю сторін»
 		Відхилено    
    -622- Мартиняк С.В.
 Стаття 60. Встановлення трудових відносин на визначений строк
1. Трудові відносини на визначений строк можуть установлюватися в таких випадках:
1) для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада);
2) для заміщення вільного робочого місця (вакантної посади), якщо за звільненим працівником відповідно до закону зберігається право повернення на попередню роботу (посаду);
3) на час виконання певного обсягу чи виду роботи, строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою, з урахуванням характеру такої роботи, умов її виконання;
4) для виконання робіт, пов’язаних з тимчасовим (до одного року) розширенням виробництва або обсягу послуг, що надаються відповідним роботодавцем;
5) для виконання невідкладних робіт із запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи умови життєдіяльності людей;
6) у зв'язку з обранням на визначений строк до складу виборного органу або на виборну посаду, а також прийняттям на роботу осіб, які безпосередньо забезпечують діяльність членів виборних органів або посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
7) з педагогічними, науково-педагогічними, науковими працівниками, призначення (обрання) на посаду яких відповідно до закону здійснюється за результатами конкурсу на визначений строк;
8) з творчими працівниками засобів масової інформації, організацій кінематографії, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та іншими особами, які беруть участь у створенні та/або виконанні творів, професійними спортсменами відповідно до переліку професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
9) з керівником юридичної особи;
10) для виконання громадських робіт за направленням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів;
11) в інших випадках, коли встановлення строкових трудових відносин передбачено законом;
12) за бажанням працівника;
13) за взаємною згодою сторін трудового договору.
 		Відхилено    
293. Стаття 61. Особливості трудових відносин, встановлених на строк до двох місяців
 		 -623- Герега О.В.
Шинькович А.В.
 Назву статті 61 викласти у такій редакції:
«Особливості припинення трудових відносин, встановлених на строк до двох місяців».
 		Враховано у статті 79     
    -624- Бондар В.В.
Ільюк А.О.
 у назві та по тексту статті 61 словосполучення «до двох місяців» замінити словосполученням «до чотирьох місяців»
 		Відхилено    
    -625- Дроздик О.В.
Сторожук Д.А.
Драюк С.Є.
 Зміст статті 61 не відповідає її назві, у зв’язку з цим пропонуємо перенести її до Глави 5 та викласти назву в такій редакції:
«Стаття 61. Особливості припинення трудових відносин, встановлених на строк до двох місяців».
 		Враховано у статті 79   
294. 1. Працівник, з яким укладено трудовий договір строком до двох місяців, має право розірвати його за власною ініціативою достроково, попередивши про це роботодавця за три календарних дні.
 		 -626- Бондар В.В.
Ільюк А.О.
 статтю 61 доповнити частинами першою та другою такого змісту:
«1. Ця стаття визначає особливості строкових трудових відносин, які застосовуються в разі укладення строкового трудового договору для заміщення тимчасово відсутнього працівника на строк до чотирьох місяців.
2. Якщо на момент закінчення строку дії трудового договору, зазначеного в частині першій цієї статті, трудові відносини між роботодавцем і працівником не припинено, такий договір вважається таким, що укладено на невизначений строк.»
 		Відхилено      
295. 2. Крім підстав, встановлених цим Кодексом та законами, трудовий договір, укладений строком до двох місяців, за ініціативою роботодавця може бути достроково розірваний у разі:
 		       
296. 1) припинення роботи на строк більше одного тижня з причин виробничого характеру;
 		 -627- Королевська Н.Ю.
Солод Ю.В.
 Пункт 1 частини другої статті 61 виключити.
 		Відхилено      
297. 2) нез’явлення працівника на роботу протягом більше двох тижнів підряд, у тому числі внаслідок тимчасової непрацездатності.
 		 -628- Івченко В.Є.
 у пункті 2 частини другої статті 61: слова «у тому числі внаслідок» замінити словами «за виключенням випадку»;
 		Відхилено      
    -629- Дерев'янко Ю.Б.
 У частині другій статті 61 пункт 2 виключити.
 		Відхилено    
298. У разі втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також у разі, якщо законодавством встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні, за працівником, трудовий договір з яким укладено строком до двох місяців, місце роботи (посади) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
3) невиконання чи неналежного виконання працівником трудових обов’язків без поважних причин.
3. Про наступне звільнення у зв’язку із скороченням роботодавець зобов’язаний попередити працівника, трудовий договір з яким укладено строком до двох місяців, не пізніше ніж за тиждень. Такий працівник має переважне право на залишення на роботі лише щодо інших працівників, з якими укладено відповідні строкові трудові договори. У разі скорочення чисельності працівників роботодавець зобов’язаний запропонувати таким працівникам іншу роботу, якщо це передбачено колективним договором.
 		 -630- Підлісецький Л.Т.
Подоляк І.І.
Семенуха Р.С.
Кіраль С.І.
Опанасенко О.В.
Сисоєнко І.В.
Веселова Н.В.
Маркевич Я.В.
Острікова Т.Г.
Пастух Т.Т.
 В частині 3 статті 61 після слів «якими укладено» слово «відповідні» виключити, після слів «трудові договори» доповнити словами «на строк до двох місяців».
 		Відхилено      
299. 4. Особливості строкових трудових відносин, визначені в цій статті, застосовуються в разі укладення строкового трудового договору для заміщення тимчасово відсутнього працівника на строк до чотирьох місяців.

-631- Бондар В.В.
Ільюк А.О.
 частину четверту статті 61 вилучити
 		Відхилено  
    -632- Пташник В.Ю.
 Доповнити проект статтею 61 такого змісту та змінити нумерацію наступних статей:
«Стаття 61. Трудовий договір про сезонну роботу
1. Трудовий договір про сезонну роботу – це договір, укладений для виконання робіт, які в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, і включені до переліку сезонних робіт, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
2. Працівники, із якими укладений такий договір, вважаються сезонними працівниками.
3. Працівники, які приймаються на роботу за трудовим договором про сезонну роботу, повинні бути попереджені про це роботодавцем. Умова про прийняття працівника на умовах трудового договору про сезонну роботу повинна бути відображена у трудовому договорі.
4. Трудовий договір про сезонну роботу може бути укладений на строк, що не перевищує тривалості сезону.
5. Трудові правовідносини за трудовим договором про сезонну роботу з ініціативи роботодавця крім підстав передбачених цим Кодексом, може бути припинено у разі:
1) призупинення робіт на підприємстві, в установі, організації на строк більше двох тижнів у разі простою або скорочення обсягу робіт із причин виробничого характеру;
2) нез’явлення сезонного працівника на роботу протягом одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.
6. У разі втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також коли законодавством установлений більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні, за сезонними працівниками зберігається місце роботи (посада) до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, але не більш ніж до закінчення строку роботи за договором.»;
 		Відхилено