Кількість абзаців - 651 Таблиця поправок


Про освіту (ч.2) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Стаття 45. Інституційний аудит
 		 -1- Литвин В.М.
 Вилучити статтю 45.
 		Відхилено (у зв’язку з необхідністю збереження інституційного аудиту як важливого інструменту забезпечення якості повної загальної середньої освіти)  Стаття 45. Інституційний аудит
 
1. 1. Інституційний аудит - це процедура комплексної зовнішньої оцінки освітніх та управлінських процесів закладу освіти, які забезпечують його ефективну роботу та сталий розвиток.
 		 -2- Кремінь Т.Д.
 1. Інституційний аудит – це процедура комплексної зовнішньої перевірки та оцінки освітніх та управлінських процесів закладу освіти (крім закладів вищої освіти), які забезпечують його ефективну роботу та сталий розвиток.
Обґрунтування:
Перенесено з ч. 3 цієї статті. Логічно зазначити це обмеження від самого початку
 		Враховано   1. Інституційний аудит – комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (крім закладів вищої освіти), які забезпечують його ефективну роботу та сталий розвиток.
 
2.

 		 -3- Співаковський О.В.
 1. Інституційний аудит – це процедура комплексної зовнішньої оцінки освітніх та управлінських процесів закладу освіти (крім закладів вищої освіти), які забезпечують його ефективну роботу та сталий розвиток.
 		Враховано      
3. 2. Метою проведення інституційного аудиту є вироблення рекомендацій щодо:
 		 -4- Кремінь Т.Д.
 2. Метою проведення інституційного аудиту є оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти та вироблення рекомендацій щодо:
 		Немає висновку   2. Метою проведення інституційного аудиту є оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти та вироблення рекомендацій щодо:
 
4. підвищення якості освітньої діяльності закладу освіти та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
 		    підвищення якості освітньої діяльності закладу освіти та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
 
5. приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність до вимог законодавства та ліцензійних умов.
 		    приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність із вимогами законодавства та ліцензійними умовами.
 
6. 3. Інституційний аудит проводиться у закладах освіти (крім закладів вищої освіти), які за результатами зовнішнього незалежного оцінювання та/або моніторингу якості освіти показали низькі результати навчання здобувачів освіти.
 		 -5- Кремінь Т.Д.
 3. Результати інституційного аудиту оприлюднюються на сайтах закладу освіти (у разі його наявності), засновника та органу, що здійснив інституційний аудит.
 		Враховано   3. Результати інституційного аудиту оприлюднюються на сайтах закладу освіти (у разі його наявності), засновника (крім засновника приватного закладу освіти) та органу, що здійснив інституційний аудит.
 
    -6- Співаковський О.В.
 3. Інституційний аудит проводиться у закладах освіти, які за результатами зовнішнього незалежного оцінювання та/або моніторингу якості освіти показали низькі результати навчання здобувачів освіти.
 		Відхилено    
7. Інституційний аудит може бути проведений за ініціативою засновника, керівника, колегіального органу управління або наглядової/піклувальної ради закладу освіти.
 		 -7- Кремінь Т.Д.
 Інституційний аудит може бути проведений за ініціативою засновника, керівника, колегіального органу управління, колегіального органу громадського самоуправління або наглядової/піклувальної ради закладу освіти.
 		Враховано (та перенести у частину 6)     
    -8- Співаковський О.В.
 Інституційний аудит може бути проведений за ініціативою засновника, керівника, колегіального органу управління, колегіального органу громадського самоуправління або наглядової/піклувальної ради закладу освіти.
 		Враховано (у частині 6)   
    -9- Скрипник О.О.
 Доповнити другий абзац частини 3 статті 45 словами «колегіального органу громадського самоврядування».
«Інституційний аудит може бути проведений за ініціативою засновника, керівника, колегіального органу управління, колегіального органу громадського самоврядування або наглядової/піклувальної ради закладу освіти».
 		Враховано (у частині 6)   
8. 4. За результатами проведення інституційного аудиту закладу освіти надаються висновок про якість освітньої діяльності закладу освіти та внутрішню систему забезпечення якості освіти, а також рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти та приведення освітнього і управлінського процесів у відповідність до вимог законодавства та ліцензійних умов.
 		 -10- Кремінь Т.Д.
 Частини 4-6 викласти в такій редакції:
«4. Інституційний аудит проводиться центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
5. Інституційний аудит проводиться у плановому порядку, якщо це передбачено спеціальним законом.
Заклади освіти, що мають чинний сертифікат про громадську акредитацію закладу освіти, вважаються такими, що успішно пройшли інституційний аудит у плановому порядку.
6. Інституційний аудит проводиться у позаплановому порядку у закладі освіти, який має низьку якість освітньої діяльності.
Інституційний аудит також може бути проведений у позаплановому порядку за ініціативою засновника, керівника, колегіального органу управління, вищого колегіального органу громадського самоврядування або наглядової/піклувальної ради закладу освіти.
7. За результатами проведення інституційного аудиту надаються висновок про якість освітньої діяльності закладу освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти, а також рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти.
У разі виявлення невідповідності освітньої діяльності закладу освіти законодавству та/або ліцензійним умовам орган, який проводить аудит, визначає строк усунення недоліків та порушень у роботі закладу освіти. Після закінчення визначеного строку інституційний аудит проводиться повторно. При негативних результатах повторного інституційного аудиту засновнику закладу освіти можуть бути надані рекомендації щодо зміни керівника закладу освіти, припинення чи реорганізації закладу освіти.»
 		Враховано   4. Інституційний аудит проводиться центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
5. Інституційний аудит проводиться у плановому порядку, якщо це передбачено спеціальним законом.
Заклади освіти, що мають чинний сертифікат про громадську акредитацію закладу освіти, вважаються такими, що успішно пройшли інституційний аудит у плановому порядку.
 
9. У разі виявлення невідповідності освітньої діяльності закладу освіти законодавству та/або ліцензійним умовам орган, який проводить аудит, визначає строк усунення недоліків та порушень у роботі закладу освіти. Після закінчення визначеного строку інституційний аудит проводиться повторно. При негативних результатах повторного інституційного аудиту засновнику закладу освіти можуть бути надані рекомендації щодо зміни керівника закладу освіти, припинення чи реорганізації закладу освіти.
 		    6. Інституційний аудит проводиться у позаплановому порядку в закладі освіти, який має низьку якість освітньої діяльності.
Інституційний аудит також може бути проведений у позаплановому порядку за ініціативою засновника, керівника, колегіального органу управління, вищого колегіального органу громадського самоврядування або наглядової/піклувальної ради закладу освіти.
 
10. 5. Результати інституційного аудиту оприлюднюються на сайтах закладу освіти (у разі його наявності), засновника та органу, що здійснив інституційний аудит.
 		       
11. 6. Інституційний аудит закладу освіти проводить центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
 		    7. За результатами проведення інституційного аудиту надаються висновок про якість освітньої діяльності закладу освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти, а також рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти.
У разі виявлення невідповідності освітньої діяльності закладу освіти законодавству та/або ліцензійним умовам орган, який проводить аудит, визначає строк усунення недоліків та порушень у роботі закладу освіти. Після закінчення визначеного строку проводиться перевірка результатів усунення відповідних недоліків і порушень. При негативних результатах цієї перевірки засновнику закладу освіти можуть бути надані рекомендації щодо зміни керівника закладу освіти, припинення чи реорганізації закладу освіти.
 
12. 7. Особливості проведення інституційного аудиту на кожному рівні освіти визначаються спеціальними законами.
 		    8. Особливості проведення інституційного аудиту на відповідному рівні освіти визначаються спеціальними законами.
 
13. Стаття 46. Інституційна акредитація закладів вищої освіти
 		    Стаття 46. Інституційна акредитація
 
14. 1. Інституційна акредитація закладів вищої освіти - це механізм забезпечення якості формальної вищої освіти, який полягає в оцінюванні діяльності закладів вищої освіти на предмет відповідності стандартам освіти та освітньої діяльності, вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, спроможності закладу вищої освіти виконати вимоги цих стандартів та досягнути заявлених в освітніх програмах результатів навчання.
 		 -11- Кремінь Т.Д.
 1. Інституційна акредитація – оцінювання якості освітньої діяльності закладу вищої освіти.
 		Враховано   1. Інституційна акредитація – оцінювання якості освітньої діяльності закладу вищої освіти.
 
    -12- Співаковський О.В.
 1. Інституційна акредитація закладів вищої освіти - це механізм забезпечення якості вищої освіти, який полягає в оцінюванні діяльності закладів вищої освіти на предмет відповідності стандартам освіти та ліцензійним умовам, вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, спроможності закладу вищої освіти виконати вимоги стандартів та досягнути заявлених в освітніх програмах результатів навчання.
 		Враховано    
15. 2. Інституційна акредитація може бути проведена за ініціативою засновника, керівника, колегіального органу управління або наглядової ради закладу вищої освіти.
 		 -13- Кремінь Т.Д.
 2. Інституційна акредитація є добровільною і може бути проведена за ініціативою закладу вищої освіти.
 		Враховано   2. Інституційна акредитація є добровільною і може бути проведена за ініціативою закладу вищої освіти.
 
    -14- Співаковський О.В.
 2. Інституційна акредитація може бути проведена за ініціативою засновника, керівника, колегіального органу управління, колегіального органу громадського самоуправління або наглядової ради закладу вищої освіти.
 		Враховано    
16. 3. Інституційна акредитація закладів вищої освіти здійснюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти в співпраці з національними та міжнародними експертами, а також міжнародними інституціями, що здійснюють діяльність у сфері забезпечення якості вищої освіти та визнані Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
 		    3. Інституційна акредитація здійснюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти у співпраці з національними та міжнародними експертами, а також міжнародними інституціями, що здійснюють діяльність у сфері забезпечення якості вищої освіти та визнані Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
 
17. 4. Результат інституційної акредитації засвідчується сертифікатом, що надає закладу вищої освіти право на самоакредитацію освітніх програм. Вищий навчальний заклад, який бажає акредитувати освітні програми, подає Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти письмову заяву та сертифікат про інституційну акредитацію, на підставі яких отримує сертифікати про акредитацію освітніх програм без проходження.
 		 -15- Кремінь Т.Д.
 4. Результат інституційної акредитації засвідчується сертифікатом, що надає закладу вищої освіти право на самоакредитацію освітніх програм. Вищий навчальний заклад, який бажає акредитувати освітні програми, подає Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти письмову заяву та сертифікат про інституційну акредитацію, на підставі яких отримує сертифікати про акредитацію освітніх програм без проходження процедури акредитації.
 		Відхилено (та перенести в Закон «Про вищу освіту»).     
    -16- Співаковський О.В.
 4. Результат інституційної акредитації засвідчується сертифікатом, що надає закладу вищої освіти право на самоакредитацію освітніх програм. Вищий навчальний заклад, який бажає акредитувати освітні програми, подає Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти письмову заяву та сертифікат про інституційну акредитацію, на підставі яких отримує сертифікати про акредитацію освітніх програм без проходження процедури акредитації.
 		Відхилено    
    -17- Скрипник О.О.
 До другого речення частини 4 статті 46 додати слова «акредитації відповідної освітньої програми».:
«4. Результат інституційної акредитації засвідчується сертифікатом, що надає закладу вищої освіти право на самоакредитацію освітніх програм. Вищий навчальний заклад, який бажає акредитувати освітні програми, подає Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти письмову заяву та сертифікат про інституційну акредитацію, на підставі яких отримує сертифікати про акредитацію освітніх програм без проходження акредитації відповідної освітньої програми».
Обґрунтування:
Вважаємо, що дана поправка усуває неточність.
 		Немає висновку    
18. 5. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти розробляє положення про інституційну акредитацію закладів вищої освіти і подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -18- Кремінь Т.Д.
 5. Засади інституційної акредитації визначаються спеціальним законом.
 		Враховано   4. Засади інституційної акредитації визначаються спеціальним законом.
 
    -19- Співаковський О.В.
 5. Положення про інституційну акредитацію закладів вищої освіти затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
 		Враховано по суті (у частині 5 статті 25-1 Закону про вищу освіту)   
    -20- Крулько І.І.
 Частину п’яту статті 46 викласти у наступній редакції:
«Положення про інституційну акредитацію закладів вищої освіти затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.».
 		Враховано по суті (у частині 5 статті 25-1 Закону про вищу освіту)   
    -21- Скрипник О.О.
 Викласти частину 5 статті 46 у новій редакції.
5. Положення про інституційну акредитацію закладів вищої освіти затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
 		Враховано по суті (у частині 5 статті 25-1 Закону про вищу освіту)   
19. Стаття 47. Зовнішнє незалежне оцінювання
 		    Стаття 47. Зовнішнє незалежне оцінювання
 
20. 1. Зовнішнє незалежне оцінювання - оцінювання результатів навчання, здобутих особою на певному рівні освіти.
 		 -22- Кремінь Т.Д.
 1. Зовнішнє незалежне оцінювання - оцінювання результатів навчання, здобутих особою на певному рівні освіти, що проводиться акредитованою установою. Порядок акредитації затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		Враховано по суті  1. Зовнішнє незалежне оцінювання – оцінювання результатів навчання, здобутих особою на певному рівні освіти, що проводиться спеціально уповноваженою державою установою (організацією).
 
    -23- Співаковський О.В.
 1. Зовнішнє незалежне оцінювання – оцінювання результатів навчання, здобутих особою на певному рівні освіти, що проводиться спеціально уповноваженою державою установою (організацією).
 		Враховано    
21. 2. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зміст програм зовнішнього незалежного оцінювання має відповідати стандартам освіти відповідного рівня і бути доступним для ознайомлення осіб, які проходитимуть таке оцінювання, на початку здобуття ними освіти відповідного рівня.
 		 -24- Кремінь Т.Д.
 2. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зміст програм зовнішнього незалежного оцінювання має відповідати стандартам освіти відповідного рівня і бути доступним для ознайомлення осіб, які проходитимуть таке оцінювання, не пізніше, ніж за 1,5 роки до його проведення.
 		Відхилено (пропозиції погіршує гарантії вступників, запропоновані у редакції, ухваленій у першому читанні)  2. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері. Зміст програм зовнішнього незалежного оцінювання має відповідати стандартам освіти відповідного рівня і бути доступним для ознайомлення не пізніше ніж за 1,5 року до проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
 
22. 3. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на таких принципах:
 		    3. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на таких принципах:
 
23. валідності;
 		    валідності (обґрунтованості та придатності методів і технологій оцінювання конкретним цілям);
відкритості та прозорості;
 
24. об’єктивності;
 		    об’єктивності;
 
25. надійності;
 		    надійності;
 
26. доступності;
 		 -25- Кремінь Т.Д.
 доступності для осіб з особливими потребами;
 		Відхилено (це звуження принципу)  доступності;
 
27. відповідальності.
 		    відповідальності.
 
28. 4. Процедури, форми та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням можливостей осіб з особливими освітніми потребами та повинні бути оприлюднені не менш як за шість місяців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
 		    4. Процедури, форми та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, з урахуванням можливостей осіб з особливими освітніми потребами та повинні бути оприлюднені не менш як за шість місяців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
 
29. 5. Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання здійснюється за кошти державного бюджету та за рахунок інших джерел, що не заборонені законодавством.
 		 -26- Кремінь Т.Д.
 5. Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання здійснюється за кошти державного бюджету та за рахунок інших джерел, що не заборонені законодавством.
Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання випускників основної та старшої школи здійснюється за кошти державного бюджету в межах, визначених спеціальним законом і стандартами освіти. Випускники основної та старшої школи мають право добровільно проходити додаткове оцінювання на умовах, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Обґрунтування:
Сьогодні ми маємо безкоштовне ЗНО і обмеження за кількістю тестів. Варто залишити обмеження кількості лише для ЗНО за кошти бюджету і надати можливість випускникам складати більше тестів але на платній основі.
 		Відхилено (пропозиція звужує гарантії випускників основної та старшої школи)  5. Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання здійснюється за кошти державного бюджету та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
 
30. Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання випускників основної та старшої школи здійснюється за кошти державного бюджету.
 		 -27- Соловей Ю.І.
Тимошенко Ю.В.
 Частину 5 статті 47 доповнити абзацом третім такого змісту:
«Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється виключно державною мовою, за винятком предмета « Іноземна мова»«.
 		Відхилено (питання мови – не предмет регулювання цієї статті)  Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання осіб, які завершують здобуття базової та профільної середньої освіти, здійснюється за кошти державного бюджету.
 
31. 6. Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться спеціально уповноваженою державою установою, положення про яку затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		 -28- Співаковський О.В.
 6. Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться спеціально уповноваженою державою установою, положення про яку затверджується Кабінетом Міністрів України. Результати зовнішнього незалежного оцінювання не можуть бути використані державними органами управління освітою або посадовими особами для обмеження доступу особи до навчання на наступному рівні освіти.
Держава забезпечує зручні умови проведення зовнішнього незалежного оцінювання для здобувачів освіти, у тому числі, зручний для них час і місце, можливість повторної участі у зовнішньому незалежному оцінюванні протягом календарного року.
7. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти здійснюють зовнішнє незалежне оцінювання на добровільних засадах за рахунок джерел, що не заборонені законодавством».
 		Відхилено (суперечить концепції ЗНО)  6. Положення про спеціально уповноважену державою установу (організацію) затверджується відповідно до законодавства.
7. Засади зовнішнього незалежного оцінювання, не встановлені цим Законом, визначаються спеціальними законами.
 
    -29- Кремінь Т.Д.
 Частини 6-7 викласти в такій редакції:
«6. Положення про спеціально уповноважену державою установу (організацію) затверджується відповідно до законодавства.
7. Засади зовнішнього незалежного оцінювання, не встановлені цим Законом, визначаються спеціальними законами.»
 		Враховано    
32. Стаття 48. Моніторинг якості освіти
 		    Стаття 48. Моніторинг якості освіти
 
33. 1. Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюється з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, в закладі освіти, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
 		 -30- Кремінь Т.Д.
 У частині 1-2 після слів «в закладах освіти» додати слова « (інших суб’єктах освітньої діяльності)».
 		Враховано   1. Моніторинг якості освіти – система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
 
34. 2. Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.
 		    2. Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.
 
35. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладами освіти.
 		    Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладами освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).
 
36. Зовнішній моніторинг якості освіти здійснюється органами та установами, визначеними цим та спеціальними законами.
 		 -31- Кремінь Т.Д.
 Зовнішній моніторинг якості освіти може проводитися будь-якими органами, підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти і освітньої діяльності. Участь закладів освіти (інших суб’єктів освітньої діяльності) та учасників освітнього процесу у зовнішньому моніторингу якості освіти є добровільною, крім випадків, встановлених законодавством.
 		Враховано   Зовнішній моніторинг якості освіти може проводитися будь-якими органами, підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності. Участь закладів освіти (інших суб’єктів освітньої діяльності) та учасників освітнього процесу у зовнішньому моніторингу якості освіти є добровільною, крім випадків, встановлених законодавством.
 
37. 3. Порядок, види та форми проведення моніторингу якості освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		    3. Порядок, види та форми проведення моніторингу якості освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
38. 4. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки організовує участь закладів освіти у порівняльних міжнародних дослідженнях якості освіти.
 		 -32- Співаковський О.В.
 5. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти здійснюють зовнішній моніторинг якості освіти на добровільних, договірних засадах за кошти з джерел, не заборонених законодавством».
 		Враховано по суті у частині 2  4. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки організовує участь закладів освіти у порівняльних міжнародних дослідженнях якості освіти.
 
39. Стаття 49. Громадська акредитація закладу освіти
 		    Стаття 49. Громадська акредитація закладу освіти
 
40. 1. Громадська акредитація закладу освіти - визнання якості освітньої діяльності закладу освіти з метою формування його позитивного іміджу та репутації.
 		 -33- Кремінь Т.Д.
 1. Громадська акредитація закладу освіти – оцінювання закладу освіти щодо ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти та забезпечення досягнення здобувачами освіти результатів навчання, передбачених в освітніх програмах і стандартах освіти.
Громадська акредитація закладу освіти здійснюється з метою визнання якості освітньої діяльності закладу освіти та формування його позитивного іміджу і репутації.
 		Враховано   1. Громадська акредитація закладу освіти – оцінювання закладу освіти щодо ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти та забезпечення досягнення здобувачами освіти результатів навчання, передбачених освітніми програмами і стандартами освіти.
Громадська акредитація закладу освіти здійснюється з метою визнання якості освітньої діяльності закладу освіти та формування його позитивного іміджу і репутації.
 
41. Громадська акредитація здійснюється на добровільних засадах за запитом закладу освіти.
 		    2. Громадська акредитація закладу освіти здійснюється на добровільних засадах за запитом закладу освіти.
 
42. Громадська акредитація проводиться акредитованими в установленому порядку фаховими громадськими об’єднаннями, іншими юридичними особами, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти і освітньої діяльності.
 		 -34- Кремінь Т.Д.
 Після слова «іншими» додати слово «акредитованими».
 		Враховано   3. Громадська акредитація закладу освіти здійснюється акредитованими в установленому порядку фаховими громадськими об’єднаннями, іншими акредитованими юридичними особами, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності.
 
43. Результати громадської інституційної акредитації враховуються під час різних форм державного нагляду (контролю).
 		 -35- Кремінь Т.Д.
 Результати громадської акредитації враховуються при державній акредитації освітніх програм, інституційній акредитації та інституційному аудиті.
Обґрунтування:
Необхідно забезпечити єдність термінології. За змістом ці результати можуть бути враховані саме для цих завдань, а не для цілей державного нагляду (контролю).
 		Враховано по суті  4. Результати громадської акредитації закладу освіти можуть враховуватися при акредитації освітніх програм та інституційній акредитації.
5. Успішні результати громадської акредитації закладу освіти засвідчуються відповідним сертифікатом, що видається на строк до 10 років.
 
    -36- Співаковський О.В.
 Результати громадської акредитації враховуються при державній акредитації освітніх програм, інституційній акредитації та інституційному аудиті.
 		Враховано по суті   
    -37- Кремінь Т.Д.
 5. Успішні результати громадської акредитації закладу освіти засвідчуються відповідним сертифікатом, що видається на строк до 10 років.
 		Враховано    
44. Стаття 50. Атестація педагогічних працівників
 		    Стаття 50. Атестація педагогічних працівників
 
45. 1. Атестація педагогічного працівника - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання його педагогічної діяльності.
 		    1. Атестація педагогічних працівників – система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання їхньої педагогічної діяльності.
 
46. 2. Педагогічний працівник проходить атестацію не рідше ніж один раз на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.
 		 -38- Крулько І.І.
 Частину другу статті 50 викласти у такій редакції:
«2. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років.».
 		Враховано по суті  2. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не рідше ніж один раз на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.
 
    -39- Ільюк А.О.
 Викласти частину 2 статті 50 у новій редакції наступного змісту:
«2. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років.».
 		Враховано по суті   
    -40- Попов І.В.
 Частину другу статті 50 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років».
 		Враховано по суті   
    -41- Лабазюк С.П.
 Частину другу статті 50 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років».
 		Враховано по суті   
    -42- Павленко Ю.О.
 Частину другу статті 50 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років».
 		Враховано по суті   
    -43- Мацола Р.М.
 Частину другу статті 50 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років».
 		Враховано по суті   
    -44- Констанкевич І.М.
 Частину другу статті 50 викласти у такій редакції:
«2. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років».
 		Враховано по суті   
    -45- Юринець О.В.
Мацола Р.М.
Кіт А.Б.
Подоляк І.І.
Горват Р.І.
Кадикало М.О.
 У статті 50 проекту закону:
1) частину першу викласти в такій редакції:
«2. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років.»
 		Враховано по суті   
    -46- Кужель О.В.
 Частину другу статті 50 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років».
 		Враховано по суті   
    -47- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Частину другу статті 50 проекту Закону викласти в такій редакції:
«2. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років».
 		Враховано по суті   
47. 3. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
 		 -48- Шинькович А.В.
 3. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		Відхилено (перелік має бути узгоджений з багатьма міністерствами)  3. За результатами атестації визначається відповідність працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
 
48. 4. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.
 		 -49- Тимошенко Ю.В.
 До статті 50
Частину четверту викласти в такій редакції:
«4. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для тимчасового відсторонення педагогічного працівника від здійснення педагогічної діяльності на строк не більше шести місяців без збереження заробітної плати. Повторне рішення атестаційної комісії про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді може бути підставою для його звільнення з роботи у порядку, встановленому законодавством.».
 		Відхилено (порушення законодавства про працю і трудових прав педагога)  4. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.
 
49. 5. Порядок атестації педагогічного працівника затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -50- Шинькович А.В.
 5. Порядок атестації педагогічного працівника затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		Відхилено   5. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
6. Положення про атестацію педагогічних працівників, які забезпечують здобуття фахових компетентностей спеціалізованої освіти, затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері.
 
    -51- Кремінь Т.Д.
 перенести з ч. 8 ст. 20
«6. Положення про атестацію педагогічних працівників, які забезпечують здобуття фахових компетентностей спеціалізованої освіти, затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері.»
 		Враховано    
50. Стаття 51. Сертифікація педагогічних працівників
 		 -52- Литвин В.М.
 Вилучити статтю 51. Обґрунтування:
педагогічний працівник має диплом, який вже засвідчує його професійну придатність, а професійний рівень визначається під час його атестації.
 		Відхилено (завданням сертифікації не є «засвідчити професійну придатність» чи «визначити професійний рівень» працівника. Завданням сертифікації є виявлення (на добровільних засадах) педагогів-професіоналів, які володіють сучасними методами та технологіями компетентнісного навчання та здатні ділитися відповідними вміннями і знаннями з колегама)  Стаття 51. Сертифікація педагогічних працівників
 
51. 1. Сертифікація - це зовнішнє оцінювання фахових знань педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання) з метою визначення відповідності рівня його професійних компетентностей вимогам професійного стандарту.
 		 -53- Кремінь Т.Д.
 1. Сертифікація – це зовнішнє оцінювання фахових знань педагогічного працівника, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання з метою визначення відповідності рівня його професійних компетентностей вимогам професійного стандарту.
Професійний стандарт педагогічного працівника визначає обов’язкові вимоги до знань, умінь, навичок, інших компентностей, що забезпечують якісне виконання основних трудових функцій. Професійні стандарти педагогічних працівників розробляються і затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Обґрунтування:
Якщо зазначати такі вимоги, то треба зазначати вимоги і до інших фахових знань.
Загальні вимоги до професійних стандартів педагогічних працівників доречно сформулювати саме в цьому Законі.
 		Відхилено (пропозиція дублює статтю 39)  1. Сертифікація – зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
 
    -54- Співаковський О.В.
 1. Сертифікація – зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
 		Враховано    
52. 2. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативи.
 		    2. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.
 
53. 3. Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки із залученням спеціально уповноваженої державою установи, що є відповідальною за зовнішнє незалежне оцінювання.
 		 -55- Шинькович А.В.
 3. Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, із залученням спеціально уповноваженої державою установи, що є відповідальною за зовнішнє незалежне оцінювання.
 		Відхилено   3. Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Процедуру сертифікації здійснюють спеціально уповноважені державою установи, положення про які затверджує Кабінет Міністрів України.
 
    -56- Кремінь Т.Д.
 3. Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Процедуру сертифікації здійснюють спеціально уповноважені державою установи, положення про які затверджує Кабінет Міністрів України.
 		Враховано    
54. 4. За результатами успішного проходження сертифікації особі видається сертифікат, який є дійсним упродовж п’яти років.
 		 -57- Тимошенко Ю.В.
 До статті 51
Частину четверту викласти в такій редакції:
«4. За результатами успішного проходження сертифікації особі видається сертифікат, який є дійсним упродовж п’яти років. Успішне проходження сертифікації може зараховуватися як проходження атестації педагогічним працівником за рішенням відповідної атестаційної комісії».
 		Враховано по суті  4. За результатами успішного проходження сертифікації особі видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.
 
    -58- Кремінь Т.Д.
 слово «п’яти» замінити словом «трьох»
 		Враховано    
55. 5. Педагогічні працівники, які мають сертифікат, залучаються до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розробки та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпечення якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій в системі освіти.
 		 -59- Кремінь Т.Д.
 5. Педагогічні працівники, що пройшли сертифікацію, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розробки та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпечення якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій в системі освіти.
 		Враховано   5. Педагогічні працівники, які отримують доплату за успішне проходження сертифікації, впроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології.
Педагогічні працівники, які мають сертифікат, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розроблення та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.
 
    -60- Співаковський О.В.
 5. Педагогічні працівники, які отримують доплату за успішне проходження сертифікації, впроваджують та поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології.
Педагогічні працівники, які мають сертифікат, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розробки та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.
 		Враховано    
56. 6. Порядок проходження сертифікації затверджує Кабінет Міністрів України.
 		 -61- Кремінь Т.Д.
 6. Порядок проходження сертифікації педагогічних працівників і використання її результатів встановлюється спеціальними законами.
Обґрунтування:
Варто визначати порядок сертифікації в спеціальних законах, а не підзаконними документами. Крім того, треба визначити, де і як використовуються її результати.
 		Відхилено (це питання має бути врегульоване на підзаконному рівні)  6. Положення про сертифікацію педагогічних працівників розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
    -62- Співаковський О.В.
 6. До процедури сертифікації у спеціально визначеному порядку залучаються незалежні професійні об’єднання та незалежні установи оцінювання і забезпечення якості освіти. Порядок проходження сертифікації затверджує Кабінет Міністрів України».
 		Враховано по суті у частині 3   
    -63- Шинькович А.В.
 6. Порядок проходження сертифікації затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		Враховано по суті (це питання має бути врегульоване на підзаконному рівні)   
57. Розділ VІ
 		    Розділ VІ
 
58. УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
 		    УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
 
59. Стаття 52. Категорії учасників освітнього процесу
 		    Стаття 52. Категорії учасників освітнього процесу
 
60. 1. Учасниками освітнього процесу є:
 		    1. Учасниками освітнього процесу є:
 
61. 1) здобувачі освіти;
 		    1) здобувачі освіти;
 
62. 2) педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники;
 		    2) педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники;
 
63. 3) батьки (законні представники);
 		 -64- Співаковський О.В.
 3) інші працівники закладу освіти;
4) батьки (законні представники);
 		Враховано по суті  3) батьки;
 
64. 4) інші працівники закладу освіти;
 		    4) фізичні особи, які здійснюють освітню діяльність;
 
65. 5) фізичні особи, які здійснюють освітню діяльність за наявності відповідної ліцензії;
 		 -65- Співаковський О.В.
 виключити «за наявності відповідної ліцензії» (згідно з законом про ліцензування господарськогї діяльності ліцензуються лише заклади освіти)
 		Враховано   5) інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти.
 
66. 6) інші особи, які залучені до освітнього процесу:
 		 -66- Співаковський О.В.
 вилучити перелік
 		Враховано      
67. спеціалісти, фахівці-практики;
 		       
68. медичні працівники;
 		       
69. представники роботодавців.
 		       
70. представники громадських організацій.
 		       
71. 2. Залучення до освітнього процесу інших осіб відбувається з метою підвищення якості освітнього процесу, в інтересах здобувачів освіти та за рішенням колегіального органу управління закладу освіти.
 		 -67- Кремінь Т.Д.
 вилучити частину 2
 		Враховано      
    -68- Співаковський О.В.
 2. Залучення до освітнього процесу осіб, які не зазначені у частині 1, відбувається з метою підвищення якості освітнього процесу, в інтересах здобувачів освіти та за рішенням колегіального органу управління закладу освіти.
 		Відхилено    
    -69- Чорновол Т.М.
 Пункт 2 статті 45 після слів «закладу освіти» доповнити фразою «та/або вищого колегіального органу громадського самоврядування.»
 		Відхилено    
72. Стаття 53. Права і обов’язки здобувачів освіти
 		    Стаття 53. Права та обов’язки здобувачів освіти
 
73. 1. Здобувачі освіти мають право на:
 		 -70- Крулько І.І.
 У частині першій статті 53:
після слів «мають право на:» додати підпункт «отримання якісної освіти»;
 		Враховано по суті  1. Здобувачі освіти мають право на:
 
    -71- Скрипник О.О.
 Викласти частину 1 статті 53 у новій редакції.
1.Здобувачі освіти мають право на:
отримання якісної освіти
навчання впродовж життя та академічну мобільність;
вільний вибір закладу освіти, освітньої програми, виду і форми здобуття освіти;
свободу творчої, літературної, художньої, наукової та науково-технічної діяльності;
безпечні та нешкідливі умови навчання і праці;
захист від будь-яких форм насильства та експлуатації, образ, недбалого і жорстокого поводження;
користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти;
безоплатне користування бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів закладу освіти у порядку, встановленому закладом освіти;
доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;
необхідні умови для здобуття освіти (для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення);
захист своїх прав та законних інтересів у визначеному законом порядку
- участь у конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;
- трудову діяльність у встановленому порядку в позанавчальний час;
збереження місця навчання на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відволікання здобувачів освіти за рахунок навчального часу на роботу і здійснення заходів, не пов'язаних з процесом навчання, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.
 		Враховано частково    
    -72- Чорновол Т.М.
 Пункт 1 статті 53 викласти в наступній редакції:
«1. Здобувачі освіти мають право на:
здобуття якісної освіти;
доступність і безоплатність освіти у порядку, встановленому цим законом та спеціальними законами;
вибір (для повнолітніх осіб) або участь у виборі (для неповнолітніх осіб) виду освіти, закладів освіти, форм здобуття освіти, педагогічних, науково-педагогічних працівників;
академічну мобільність;
навчання впродовж життя;
користування матеріально-технічною базою, бібліотечними, інформаційними та іншими ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх, оздоровчих підрозділів закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності, в порядку, визначеному їх установчими документами і правилами внутрішнього розпорядку;
участь у різних видах навчальної, науково-дослідної, проектної, оздоровчої, спортивної, культурної, технічної, трудової діяльності, різноманітних заходах у закладах освіти та за їх межами;
творче самовираження та розвиток;
участь у роботі добровільних самодіяльних об’єднань, творчих студій, клубів, груп за інтересами у закладах освіти та за їх межами;
особисту або через своїх представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти, у роботі органів громадського самоврядування за межами закладу освіти; участь у діяльності дитячих і молодіжних громадських об’єднань;
безпечні й нешкідливі умови навчання, утримання та праці;
безоплатне обов’язкове медичне обслуговування;
особливі умови для здобуття освіти (для осіб з особливими потребами та з соціально незахищених категорій населення);
справедливе оцінювання і заохочення власної діяльності; забезпечення стипендіями, гуртожитками, інтернатами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
правовий та соціальний захист з боку держави, повагу людської гідності, захист від порушення честі, приниження гідності, від будь-яких форм експлуатації та насильства, образ, недбалого та жорсткого поводження, дискримінації за будь-якою ознакою чи обставиною; захист від будь-якої інформації, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров'ю, суперечать світоглядним, включаючи релігійним, переконанням (повнолітньої особи, яка здобуває освіту, або сім’ї неповнолітньої особи, яка здобуває освіту), інших дій, що порушують права осіб, які здобувають освіту.»
 		Враховано частково    
    -73- Співаковський О.В.
 отримання якісної освіти;
 		Враховано по суті   
74. навчання впродовж життя та академічну мобільність;
 		    навчання впродовж життя та академічну мобільність;
 
75. вільний вибір закладу освіти, виду і форми здобуття освіти;
 		 -74- Кремінь Т.Д.
 вільний вибір закладу освіти, освітньої програми, виду і форми здобуття освіти;
Обґрунтування:
У закладі може бути декілька освітніх програм, зокрема, для ВНЗ і ПТНЗ
 		Враховано   індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;
якісні освітні послуги;
справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;
відзначення успіхів у власній діяльності;
 
    -75- Співаковський О.В.
 вільний вибір закладу освіти, освітньої програми, виду і форми здобуття освіти;
 		Враховано    
    -76- Крулько І.І.
 У частині першій статті 53:
після слів «вибір закладу освіти» додати слова: «, освітньої програми»;
 		Враховано Із врахуванням пропозиції Н.д.Чорновол Т.   
76. свободу творчої, літературної, художньої, наукової та науково-технічної діяльності;
 		 -77- Констанкевич І.М.
 В абзаці четвертому частини першої статті 53 слова «літературної, художньої» виключити.
 		Враховано   свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо;
 
77. безпечні та нешкідливі умови навчання і праці;
 		    безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;
повагу людської гідності;
 
78. захист від будь-яких форм насильства та експлуатації, образ, недбалого і жорстокого поводження;
 		    захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;
 
79. користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти;
 		    користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
 
80. безоплатне користування бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів закладу освіти у порядку, встановленому закладом освіти;
 		       
81. доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
 		    доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
трудову діяльність у позанавчальний час;
збереження місця навчання на період проходження військової служби за призовом та/або під час мобілізації, на особливий період;
 
82. особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;
 		    особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;
 
83. необхідні умови для здобуття освіти (для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення).
 		 -78- Констанкевич І.М.
 Абзац одинадцятий частини першої статті 53 викласти у такій редакції:
«необхідні умови для здобуття освіти, в тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення».
 		Враховано   інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення.
 
    -79- Співаковський О.В.
 - участь у конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;
- трудову діяльність у встановленому порядку в позанавчальний час;
збереження місця навчання на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відволікання здобувачів освіти за рахунок навчального часу на роботу і здійснення заходів, не пов'язаних з процесом навчання, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.
 		Враховано по суті   
    -80- Крулько І.І.
 У частині першій статті 53 після останнього підпункту додати абзаци наступного змісту: «захист своїх прав та законних інтересів у визначеному законом порядку
- участь у конференціях, олімпіадах, виставках , конкурсах;
- трудову діяльність у встановленому порядку в позанавчальний час;
- збереження місця навчання на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відволікання здобувачів освіти за рахунок навчального часу на роботу і здійснення заходів, не пов'язаних з процесом навчання, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.».
 		Враховано по суті   
    -81- Констанкевич І.М.
 Доповнити частину першу статті 53 абзацом дванадцятим у такій редакції:
«безоплатне забезпечення підручниками, посібниками (для учнів загальноосвітніх навчальних закладів)».
 		Враховано у ч. 2 ст. 4   
    -82- Кремінь Т.Д.
 - участь у конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;
- трудову діяльність у встановленому порядку в позанавчальний час;
збереження місця навчання на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відволікання здобувачів освіти за рахунок навчального часу на роботу і здійснення заходів, не пов'язаних з процесом навчання, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.
Обґрунутвання:
На основі ст. 51 чинного закону України «Про освіту».
 		Враховано по суті   
84. 2. На час виробничого навчання і практики здобувачам освіти забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм та угод між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою.
 		    2. На час виробничого навчання і практики здобувачам освіти забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм і угод між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою.
 
85. 3. Здобувачі освіти зобов’язані:
 		 -83- Чорновол Т.М.
 Пункт 3 статті 53 викласти в наступній редакції:
«3. Здобувачі освіти зобов’язані:
відповідально ставитися до здобуття освіти; опановувати знаннями, оволодівати вміннями та навичками, професійною майстерністю, набувати компетентностей в обсязі не меншому, ніж передбачено державними стандартами освіти;
дотримуватися принципу академічної доброчесності;
проходити державну підсумкову атестацію результатів освіти;
дбайливо ставитись до власного здоров’я і здоров’я оточуючих;
дотримуватися суспільних моральних та етичних норм, поважати права, свободи та законні інтереси людей, зокрема інших учасників освітнього процесу, працю та гідність педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору (угоди) на здобуття освіти (у разі його наявності);
дбайливо ставитись до довкілля.»
 		Враховано частково   3. Здобувачі освіти зобов’язані:
 
86. відповідально ставитися до здобуття освіти, виконувати вимоги освітньої програми і навчального плану, дотримуючись принципу академічної доброчесності;
 		 -84- Співаковський О.В.
 відповідально ставитися до здобуття освіти, виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись принципу академічної доброчесності;
 		Враховано частково   виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану в разі його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;
 
87. поважати інших учасників освітнього процесу, їх права, свободи та законні інтереси, працю і гідність педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників закладів освіти, дотримуватися інших етичних норм;
 		 -85- Кремінь Т.Д.
 слово «інших» замінити на слово «всіх», уточнена редакція
 		Враховано   поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
 
88. відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
 		    відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
 
89. дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про навчання (у разі його наявності).
 		 -86- Кремінь Т.Д.
 «навчання» замінити на «надання освітніх послуг» з метою уніфікації термінології в тексті законопроекту
 		Враховано   дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (у разі його наявності).
 
90. 4. Здобувачі освіти мають інші права та обов’язки, передбачені спеціальними законами та ратифікованими міжнародними договорами України.
 		 -87- Кремінь Т.Д.
 4. Здобувачі освіти мають інші права та обов’язки, передбачені спеціальними законами, ратифікованими міжнародними договорами України та установчими документами закладу освіти.
Обґрунтування:
Треба надати можливість встановлення додаткових норм закладами освіти.
 		Враховано   4. Здобувачі освіти мають інші права та обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.
5. Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.
 
    -88- Співаковський О.В.
 4. Здобувачі освіти мають інші права та обов’язки, передбачені спеціальними законами, ратифікованими міжнародними договорами України та установчими документами закладу освіти.
 		Враховано    
    -89- Скрипник О.О.
 Доповнити частину 4 статті 53 словами «установчими документами закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності»:
«4. Здобувачі освіти мають інші права та обов’язки, передбачені спеціальними законами та ратифікованими міжнародними договорами України, установчими документами закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності».
Обґрунтування:
Дана поправка враховує автономію закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності.
 		Враховано частково    
91. Стаття 54. Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників
 		 -90- Романюк В.М.
 Стаття 54 викласти в редакції
Стаття 54. Права та бов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників
1. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на:
академічну свободу, ключаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
безоплатне користування бліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, портивних, культурно-освітніх підрозділів закладу освіти у порядку, встановленому закладом освіти;
вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку педагогічних працівників;
доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
захист професійної честі, гідності;
індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
творчу відпустку строком до одного року не частіше одного разу на 10 років із зарахуванням до загального і пеціального трудового стажу;
одержання службового житла; педагогічну ініціативу;
підвищення кваліфікації, перепідготовку;
подовжену оплачувану відпустку; розроблення та впровадження авторських навчальних програм, освітніх методик і технологій;
участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
участь у роботі колегіальних органів управління закладом освіти;
реалізацію інших прав, передбачених спеціальними законами.
2. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:
постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну ерудицію, власну культуру;
забезпечити засвоєння здобувачами освіти освітніх програм на рівні та в обсязі не меншому, ніж передбачено стандартами освіти; сприяти розвитку їх здібностей, формуванню навичок здорового способу життя;
дотримуватися принципу академічної доброчесності та забезпечувати його реалізацію (у тому числі здобувачами освіти) в освітньому та науковому процесах;
дотримуватися педагогічної етики;
поважати здобувачів освіти на основі принципу рівності їх прав;
настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, толерантності, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості;
виховувати у здобувачів освіти повагу до гідності людини, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного устрою, державної мови, дбайливе ставлення до історико- культурного та навколишнього природного середовища країни;
виховувати здобувачів освіти в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
захищати здобувачів освіти від будь- яких форм фізичного та психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження, експлуатації та дискримінації за будь-якою ознакою, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам;
привчати здобувачів освіти до законослухняності, поваги до Конституції та законів України, державного устрою, територіальної цілісності України, державної мови, державного гімну та державного прапора.
3. Особи, які провадять освітню діяльність з надання дошкільної і загальної середньої освіти поза закладом освіти, зобов’язані виконувати обов’язки педагогічних працівників, передбачені цим Законом.
 		Враховано частково   Стаття 54. Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу
 
    -91- Співаковський О.В.
 доповнити словами «інших осіб, які залучаються до освітнього процесу»
 		Враховано    
92. 1. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на:
 		 -92- Чорновол Т.М.
 Пункт 1 статті 54 викласти в наступній редакції:
«1. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на:
академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання і виховання, що відповідають освітній програмі, педагогічну ініціативу; розроблення і впровадження авторських освітніх і навчальних програм, проектів, методик і технологій, методів та засобів;
організацію та участь у різних видах навчально-виховної, науково-дослідної, проектної, оздоровчої, спортивної, культурної, технічної, трудової діяльності, різноманітних заходах у закладах освіти та за їх межами;
створення та участь у роботі професійних громадських об’єднань, інших добровільних самодіяльних об’єднань, творчих студій, клубів, груп за інтересами у закладах освіти та за їх межами;
користування матеріально-технічною базою, бібліотечними, інформаційними та іншими ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх, оздоровчих підрозділів закладів освіти;
правовий і соціальний захист; захист професійної честі, гідності;
безпечні і нешкідливі умови праці;
індивідуальну освітню (наукову, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
участь у роботі колегіальних органів управління закладом освіти;
участь у громадському самоврядуванні закладу освіти та за його межами;
подовжену оплачувану відпустку;
пенсію за вислугою років;
одержання службового житла;
підвищення кваліфікації, перепідготовку; вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку педагогічних працівників;
справедливе оцінювання власної діяльності;
творчу відпустку строком до одного року не частіше одного разу на 10 років із зарахуванням до загального і спеціального трудового стажу;
реалізацію інших прав, передбачених спеціальними законами, установчими документами закладів освіти.»
 		Враховано частково   1. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на:
 
93. академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
 		 -93- Ківалов С.В.
 У статті 54 законопроекту:
частину першу статтю 54 після абзацу 3 доповнити новим абзацом 4 наступного змісту:
«безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм (за умов розподілу на роботу в сільську місцевість і селища міського типу).»;
в зв’язку з чим, абзаци 4-16 вважати абзацами 5-17.
 		Враховано по суті  академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
педагогічну ініціативу;
розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;
 
94. безоплатне користування бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів закладу освіти у порядку, встановленому закладом освіти;
 		    користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
підвищення кваліфікації, перепідготовку;
 
95. вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку педагогічних працівників;
 		    вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку педагогічних працівників;
 
96. доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
 		 -94- Співаковський О.В.
 відзначення успіхів у власній професійній діяльності;
 		Враховано   доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
відзначення успіхів у власній професійній діяльності;
справедливе та об’єктивне оцінювання власної професійної діяльності;
 
97. захист професійної честі, гідності;
 		    захист професійної честі та гідності;
 
98. індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
 		    індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
 
99. творчу відпустку строком до одного року не частіше одного разу на 10 років із зарахуванням до загального і спеціального трудового стажу;
 		 -95- Співаковський О.В.
 забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;
 		Враховано   творчу відпустку строком до одного року не частіше одного разу на 10 років із зарахуванням до загального і спеціального трудового стажу;
забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;
 
100. одержання службового житла;
 		 -96- Ільюк А.О.
 Доповнити частину 1 статті 54 чотирнадцятим абзацом:
«безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм (за умов розподілу на роботу в сільську місцевість і селища міського типу).»;
 		Враховано по суті  забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством;
 
101. педагогічну ініціативу;
 		    безпечні і нешкідливі умови праці;
 
102. підвищення кваліфікації, перепідготовку;
 		       
103. подовжену оплачувану відпустку;
 		    подовжену оплачувану відпустку;
 
104. розроблення та впровадження авторських навчальних програм, освітніх методик і технологій;
 		       
105. участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
 		    участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
 
106. участь у роботі колегіальних органів управління закладом освіти;
 		    участь у роботі колегіальних органів управління закладом освіти.
 
107. реалізацію інших прав, передбачених спеціальними законами.
 		 -97- Кремінь Т.Д.
 реалізацію інших прав, передбачених спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
Відволікання педагогічних та науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не допускається за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.
Обґрунтування:
Заклад освіти може надавати додаткові права.
Ст. 55 чинного Закону про освіту.
 		Враховано , зокрема у частинах 3 та 5 цієї статті     
    -98- Співаковський О.В.
 реалізацію інших прав, передбачених спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.
Відволікання педагогічних та науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не допускається за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.
 		Враховано    
    -99- Констанкевич І.М.
 Частину першу статті 54 доповнити новим абзацом у такій редакції:
«безоплатне користування житлом, житлово-комунальними послугами та компенсацією проїзду до місця роботи і у зворотному напрямку у межах встановлених норм (за умов розподілу на роботу в сільську місцевість і селища міського типу).»
 		Враховано по суті   
    -100- Королевська Н.Ю.
 Частину першу статті 54 доповнити новим абзацом такого змісту:
"безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм для осіб, які працюють у сільській місцевості і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають в них.".
 		Враховано по суті   
    -101- Кужель О.В.
 Частину першу статтю 54 доповнити новим абзацом наступного змісту:
«безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм (за умов розподілу на роботу в сільську місцевість і селища міського типу).»
 		Враховано по суті   
    -102- Мацола Р.М.
 Частину першу статтю 54 доповнити новим абзацом наступного змісту:
«безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм (за умов розподілу на роботу в сільську місцевість і селища міського типу).»
 		Враховано по суті   
    -103- Крулько І.І.
 Частину першу статтю 54 доповнити абзацом наступного змісту:
«безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм (за умов розподілу на роботу в сільську місцевість і селища міського типу).».
 		Враховано по суті   
    -104- Лабазюк С.П.
 Частину першу статтю 54 доповнити новим абзацом наступного змісту:
«безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм (за умов розподілу на роботу в сільську місцевість і селища міського типу).»
 		Враховано по суті   
    -105- Павленко Ю.О.
 Частину першу статтю 54 доповнити абзацом наступного змісту:
«безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм (за умов розподілу на роботу в сільську місцевість і селища міського типу).».
 		Враховано по суті   
    -106- Попов І.В.
 Частину першу статтю 54 доповнити новим абзацом наступного змісту:
«безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм (за умов розподілу на роботу в сільську місцевість і селища міського типу).»
 		Враховано по суті   
108. 2. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:
 		 -107- Чорновол Т.М.
 Пункт 2 статті 54 викласти в наступній редакції:
«2. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:
забезпечувати умови для засвоєння здобувачами освіти освітніх програм на рівні та в обсязі не меншому, ніж передбачено державними стандартами освіти;
дотримуватися принципу академічної доброчесності та забезпечувати його реалізацію (у тому числі здобувачами освіти) в освітньому та науковому процесах;
постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, професійну і загальну культуру;
дбати про фізичне і психічне здоров’я осіб, які здобувають освіту, їх фізичний, емоційно-вольовий, інтелектуальний, творчий, культурний, моральний розвиток, сприяти та створювати умови для розвитку їх природних здібностей;
поважати гідність здобувачів освіти; виховувати в них та особистим прикладом утверджувати повагу до людської гідності; шанобливе ставлення до праці та гідності педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності; до прав, свобод і законних інтересів людей;
виховувати у здобувачів освіти та особистим прикладом утверджувати повагу та необхідність дотримання законів, відповідальне ставлення до навчання, праці, громадського обов’язку, працелюбність, сумлінність, необхідність дотримання суспільних моральних та етичних норм, почуття доброти, милосердя, вдячності, шанобливе і відповідальне ставлення до батьків, сім’ї, старших за віком, культурних цінностей народу України, її державного устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та довкілля;
формувати в осіб, які здобувають освіту, культуру діалогу, прагнення жити в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
захищати дітей, молодь від порушення честі, приниження гідності, дискримінації за будь-якою ознакою чи обставиною, від будь-яких форм експлуатації, будь-яких форм фізичного або психічного насильства, образ, недбалого та жорсткого поводження, будь-якої інформації, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров'ю; виховувати в осіб, які здобувають освіту, та особистим прикладом утверджувати здоровий образ життя, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам;
додержуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку, посадових обов’язків закладів освіти.»
 		Враховано по суті  2. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:
 
109. постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну ерудицію, власну культуру;
 		    постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
 
110. забезпечити засвоєння здобувачами освіти освітніх програм на рівні та в обсязі не меншому, ніж передбачено стандартами освіти; сприяти розвитку їх здібностей, формуванню навичок здорового способу життя;
 		 -108- Кремінь Т.Д.
 виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їх фізичне і психічне здоров’я;
 		Враховано   виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їх фізичне і психічне здоров’я;
 
    -109- Мельник С.І.
 в абзаці другому пункту 2 статті 54 розділу VІ слово «забезпечити» замінити словом «забезпечувати»;
 		Відхилено (враховуючи іншу редакцію пункту)   
    -110- Співаковський О.В.
 допомагати особам, що навчаються, засвоювати освітні програми на рівні та в обсязі не меншому, ніж передбачено стандартами освіти; сприяти розвитку їх здібностей, формуванню навичок здорового способу життя;
 		Враховано по суті   
111. дотримуватися принципу академічної доброчесності та забезпечувати його реалізацію (у тому числі здобувачами освіти) в освітньому та науковому процесах;
 		 -111- Кремінь Т.Д.
 дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати його дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
 		Враховано   дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
 
112. дотримуватися педагогічної етики;
 		 -112- Констанкевич І.М.
 Абзац п’ятий частини другої статті 54 викласти у такій редакції:
«дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати честь і гідність дитини, студента, вихованця».
 		Враховано по суті  дотримуватися педагогічної етики;
 
113. поважати здобувачів освіти на основі принципу рівності їх прав;
 		 -113- Войцеховська С.М.
 поважати здобувачів освіти на основі принципу рівності їх прав і можливостей;
 		Враховано по суті  поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
 
    -114- Співаковський О.В.
 поважати здобувачів освіти
 		Враховано по суті   
114. настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, толерантності, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості;
 		 -115- Крулько І.І.
 У частині другій статті 54 абзац «настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, толерантності, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості» виключити.
 		Відхилено   настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема, правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
 
    -116- Кремінь Т.Д.
 настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема, правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
 		Враховано    
    -117- Співаковський О.В.
 Абзаци 7-10 вилучити.
 		Відхилено    
    -118- Мусій О.С.
 У пункті 6 частини 2 статті 54 додати слова: «до державних символів України»:
«настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до державних символів України принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, толерантності, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості»;
 		Враховано    
115. виховувати у здобувачів освіти повагу до гідності людини, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та навколишнього природного середовища країни;
 		 -119- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Абзац 8 частини 2 статті 54 розділу 6 Законопроекту:
«виховувати у здобувачів освіти повагу до гідності людини, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного устрою, державної мови, дбайливе ставлення до історико-культурного та навколишнього природного середовища країни;»
Обґрунтування:
Пропозиції викладення абзацу 8 частини 2 статті 54 розділу 6 Законопроекту потребують доповнення щодо закріплення як обов’язку . педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови, оскільки саме починаючи з шкільного періоду відбувається дивовижний процес залучення й оволодіння мовою свого народу. Введення підростаючого покоління, підлітків, студентів в систему цінностей демократичного (громадянського) суспільства передбачає формування у нього основ громадянської культури. Громадянська культура - це глибоке усвідомлення своєї належності до певної держави, що безперечно передбачає знання та повагу державної мови.
 		Враховано по суті  формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання країни та навколишнього природного середовища;
 
    -120- Литвин В.М.
 «виховувати у здобувачів освіти повагу до гідності людини, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного устрою, державної мови, дбайливе ставлення до історико-культурного та навколишнього природного середовища країни;»
 		Враховано    
    -121- Веселова Н.В.
 Абзац 8 частини 2 статті 54 викласти у наступній редакції:
«виховувати у здобувачів освіти повагу до гідності людини, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного устрою, державної мови, державного гімну та державного прапору, дбайливе ставлення до історико-культурного та навколишнього природного середовища країни;»
 		Враховано по суті   
    -122- Соболєв Є.В.
 У абзаці восьмому частини другої статті 54 після слів «її державного устрою» доповнити словами «державної мови».
 		Враховано    
    -123- Мусій О.С.
 У пункті 7 частини 2 статті 54 додати слова: «державної мови»:
виховувати у здобувачів освіти повагу до гідності людини, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного устрою, державної мови, дбайливе ставлення до історико-культурного та навколишнього природного середовища країни;
 		Враховано    
    -124- Кобцев М.В.
 У абзаці 8 частини 2 статті 54 проекту закону словосполучення «її державного устрою» та кому після нього виключити;
 		Враховано    
    -125- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Абзаци восьмий та одинадцятий частини другої статті 54 проекту Закону викласти в такій редакції:
«виховувати у здобувачів освіти повагу до гідності людини, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного устрою, державної мови, державних символів України (Державного Герба, Державного Прапора, Державного Гімну), дбайливе ставлення до історико-культурного та навколишнього природного середовища країни;»
 		Враховано частково    
    -126- Добродомов Д.Є.
 Абзац 8 частини 2 статті 54 після слів «її державного устрою» доповнити словами «державної мови, державного гімну, державного герба та державного прапору».
 		Враховано по суті   
    -127- Кулініч О.І.
 У статті 54 проекту Закону в абзаці 8 частини другої після слів «державного устрою» доповнити словами «державної мови»;
 		Враховано    
116. виховувати здобувачів освіти в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
 		 -128- Войцеховська С.М.
 виховувати здобувачів освіти в дусі рівності, взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
 		Відхилено (правова невизначеність рівності в цьому контексті)  формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
 
117. захищати здобувачів освіти від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження, експлуатації та дискримінації за будь-якою ознакою, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам;
 		 -129- Войцеховська С.М.
 захищати здобувачів освіти від будь-яких форм дискримінації, фізичного та психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження, експлуатації та дискримінації за будь-якою ознакою, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам;
 		Відхилено (оскільки вже 1 у тексті)  захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам;
 
118. привчати здобувачів освіти до законослухняності, поваги до Конституції та законів України, державного устрою та територіальної цілісності України.
 		 -130- Кремінь Т.Д.
 привчати здобувачів освіти до законослухняності, поваги до Конституції та законів України, державного устрою та територіальної цілісності України, загальнолюдської моралі, патріотизму.
 		Враховано по суті  додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки.
3. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають інші права та обов’язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.
 
    -131- Литвин В.М.
 привчати здобувачів освіти до законослухняності, поваги до Конституції та законів України, державного устрою та територіальної цілісності України, державної мови, державного гімну та державного прапора.
 		Враховано по суті   
    -132- Соболєв Є.В.
 У абзаці одинадцятому частини другої статті 54 після слів «територіальної цілісності України» доповнити словами «державної мови, державного гімну та державного прапора».
 		Враховано по суті   
    -133- Соловей Ю.І.
Тимошенко Ю.В.
 У абзаці одинадцятому частини 2 статті 54 після слів «територіальної цілісності України,» добавити слова «державної мови та державних символів».
 		Враховано по суті   
    -134- Співаковський О.В.
 привчати здобувачів освіти до законослухняності, поваги до Конституції та законів України, державного устрою та територіальної цілісності України, загальнолюдської моралі, патріотизму.
 		Враховано по суті   
    -135- Парубій А.В.
Юринець О.В.
Кириленко І.Г.
Співаковський О.В.
Геращенко І.В.
Сироїд О.І.
Подоляк І.І.
Березюк О.Р.
Скрипник О.О.
Єленський В.Є.
Кіраль С.І.
Пастух Т.Т.
Войцеховська С.М.
Фріз І.В.
Бригинець О.М.
 В пункті 10 частини другої статті 54 проекту закону після слів «державного устрою та територіальної цілісності України» додати слова «державної мови та державних символів».
 		Враховано по суті   
    -136- Марченко О.О.
 привчати здобувачів освіти до законослухняності, поваги до Конституції та законів України, державного устрою та територіальної цілісності України, державної мови, державного гімну, державного герба та державного прапора.
 		Враховано по суті   
    -137- Мусій О.С.
 У пункті 10 частини 2 статті 54 додати слова: «державної мови, державних символів України»:
«привчати здобувачів освіти до законослухняності, поваги до Конституції та законів України, державного устрою та територіальної цілісності України, державної мови, державних символів України».
 		Враховано по суті   
    -138- Соболєв С.В.
 Частину 2 статті 54 після слів «…привчати здобувачів освіти до законослухняності, поваги до Конституції та законів України, державного устрою та територіальної цілісності України» доповнити словами:
«державної мови, державного гімну та державного прапору України.».
 		Враховано по суті   
    -139- Кобцев М.В.
 Абзац 11 частини 2 статті 54 проекту закону викласти у такій редакції:
«привчати здобувачів освіти до законослухняності, поваги до Конституції та законів України, державного устрою, територіальної цілісності України, державної мови та державних символів.»
 		Враховано по суті   
    -140- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Абзаци одинадцятий частини другої статті 54 проекту Закону викласти в такій редакції:
«привчати здобувачів освіти до законослухняності, поваги до Конституції та законів України, державного устрою, територіальної цілісності України, державної мови, державних символів України (Державного Герба, Державного Прапора, Державного Гімну).».
 		Враховано по суті   
    -141- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Абзац 11 частини 2 статті 54 розділу 6 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«привчати здобувачів освіти до законослухняності, поваги до Конституції та законів України, державного устрою та територіальної цілісності України, державного прапору, державного гербу, державного гімну.»
Обґрунтування:
Пропозиції викладення абзацу 11 частини 2 статті 54 розділу 6 Законопроекту потребують доповнення щодо закріплення як обов’язку . педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників виховувати у здобувачів освіти повагу до державного прапору, державного гербу, державного гімну, оскільки вони є держаними символами України (стаття 20 Конституції України). Державні символи є важливим атрибутом сучасної держави, складовою її конституційного ладу, а тому заслуговують поваги та пошани
 		Враховано по суті   
    -142- Кулініч О.І.
 У статті 54 проекту Закону абзацу 11 частини другої доповнити словами «державної мови, державного гімну та державного прапора».
 		Враховано по суті   
    -143- Добродомов Д.Є.
 Абзац 11 частини 2 статті 54 після слів «та територіальної цілісності України» доповнити словами «державної мови, державного гімну, державного герба та державного прапору».
 		Враховано по суті   
    -144- Гопко Г.М.
 Останні абзац частини другої статті 54 доповнити в кінці словами: «державної мови та державних символів».
 		Враховано по суті   
    -145- Кривенко В.М.
 У статті 54 останній абзац частини другої викласти в такій редакції:
«привчати здобувачів освіти до законослухняності, поваги до Конституції та законів України, державного устрою та територіальної цілісності України, державної мови, Державного Гімну та Державного Прапора.»
 		Враховано по суті   
    -146- Чорновол Т.М.
 Пункт 3 статті 54 викласти в наступній редакції:
«3. Педагогічним, науково-педагогічним працівникам забороняється закликати чи спонукати осіб, які здобувають освіту, до дій, що суперечать Конституції та законодавству України, включаючи використання освітньої діяльності для політичної агітації, примусу осіб, які здобувають освіту, до прийняття політичних, релігійних або інших переконань або відмови від них, для розпалу соціальної, расової, національної, релігійної або мовної ворожнечі, для агітації, що пропагує винятковість, перевагу або неповноцінність громадян за ознаками соціальної, расової, національної, релігійної або мовної належності, для розповсюдження недостовірних, науково-необґрунтованих відомостей про історичні, національні, культурні та релігійні традиції народу України.»
 		Відхилено (1 в інших статтях законопроекту)   
119. 3. Особи, які провадять освітню діяльність з надання дошкільної і загальної середньої освіти поза закладом освіти, зобов’язані виконувати обов’язки педагогічних працівників, передбачені цим Законом.
 		 -147- Чорновол Т.М.
 Пункт 3 статті 54 зробити пунктом 4 і після слів «виконувати обов’язки» доповнити фразою «і мають права»
 		Відхилено (з урахуванням правки Н.д.О. Співаковського)  4. Права та обов’язки інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, визначаються законодавством, відповідними договорами та/або установчими документами закладу освіти.
5. Відволікання педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
 
    -148- Співаковський О.В.
 виключити частину 3
 		Враховано    
    -149- Кремінь Т.Д.
 Додати ч. 4. Педагогічним, науково-педагогічним працівникам забороняється закликати чи спонукати осіб, які здобувають освіту, до дій, що суперечать Конституції та законодавству України, включаючи використання освітньої діяльності для політичної агітації, примусу осіб, які здобувають освіту, до прийняття політичних, релігійних або інших переконань або відмови від них, для розпалу соціальної, расової, національної, релігійної або мовної ворожнечі, для агітації, що пропагує винятковість, перевагу або неповноцінність громадян за ознаками соціальної, расової, національної, релігійної або мовної належності, для розповсюдження недостовірних, науково-необґрунтованих відомостей про історичні, національні, культурні та релігійні традиції народу України.
 		Відхилено (1 в інших статтях законопроекту)   
    -150- Рябчин О.М.
 В законопроекті статтю 54 доповнити новою частиною такого змісту: «4. Педагогічні, науково-педагогічні працівники, які виконують виховні функції та проявляють зневажливе ставлення до конституційного устрою, територіальної цілісності, державних символів України і її захисників, підтримують незаконні збройні формування на території України підлягають звільненню на підставі пункту 3 ст. 41 Кодексу законів про працю України.».
 		Відхилено (не предмет регулювання цього Закону)   
    -151- Романюк В.М.
 Ст. 54 доповнити таким пунктом
4. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, які виявляють неповагу до Конституції та законів України, державного устрою, територіальної цілісності України, державної мови, державного гімну та державного прапора, захисників України, підлягають звільненню та отримують заборону в подальшому викладати в освітніх закладах України.
 		Відхилено (не предмет регулювання цього Закону)   
    -152- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Статтю 54 розділу 6 Законопроекту доповнити частиною 4 наступного змісту:
«4. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, які виявляють неповагу до Конституції та законів України, державного устрою, територіальної цілісності України, державної мови, державного прапору, державного гербу, державного гімну, захисників України, підлягають звільненню та отримують заборону в подальшому викладати в освітніх закладах України.».
Обґрунтування:
Положення статті 54 потребують доповнення положенням, яке б виключало можливість викладання педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками, які виявляють неповагу до Конституції та законів України, державного устрою, територіальної цілісності України, державної мови, державного прапору, державного гербу, державного гімну, захисників України, оскільки такі люди навряд чи змогли б забезпечити виконання покладеного на них обов’язку щодо виховування поваги до Конституції та законів України, державного устрою, територіальної цілісності України, державної мови, державного прапору, державного гербу, державного гімну, захисників України.
 		Відхилено (не предмет регулювання цього Закону)   
    -153- Добродомов Д.Є.
 Ст. 54 доповнити частиною 4 такого змісту:
«4. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, які виявляють неповагу до Конституції та законів України, державного устрою, територіальної цілісності України, державної мови, державного гімну, державного герба та державного прапора, захисників України, підлягають звільненню із забороною в подальшому викладати в освітніх закладах України.».
Обґрунтування:
Передбачаючи низку обов’язків працівників, доцільно передбачити і відповідальність. Враховуючи ту важливу роль, яку відіграють вчителі і викладачі, логічними є вимоги до них щодо поваги до важливих атрибутів держави, як-от мова, державні символи. Є неприпустимим зневажливе ставлення до них, оскільки це матиме наслідком формування молодого покоління, що буде байдуже чи навіть нігілістично чи агресивно ставитись до своєї держави.
 		Відхилено (не предмет регулювання цього Закону)   
    -154- Соболєв С.В.
 Статтю 54 доповнити частиною 4 наступного змісту:
«4. Педагогічні та науково-педагогічні працівники, які при виконанні своїх посадових обов’язків виявляють неповагу до Конституції України та законів України, державного устрою та територіальної цілісності України, державної мови, державного гімну та державного прапору України, підлягають звільненню з роботи відповідно до п. 3 ст. 41 КЗпП України.».
 		Відхилено (не предмет регулювання цього Закону)   
    -155- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Статтю 54 проекту Закону доповнити частиною четвертою такого змісту:
«4. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, які виявляють явну неповагу до Конституції України, державного устрою, територіальної цілісності України, державної мови, державних символів України (Державного Герба, Державного Прапора, Державного Гімну), захисників України, підлягають звільненню у зв’язку з невідповідністю займаній посаді.».
Обґрунтування (до поправок до ст. 54)
Зазначена поправка спрямована на запровадження на рівні закону дієвого засобу для забезпечення реалізації статті 65 Конституції України, відповідно до якої захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
 		Відхилено (не предмет регулювання цього Закону)   
    -156- Кривенко В.М.
 Статтю 54 доповнити частиною четвертою у такій редакції:
«Прояв неповаги педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками до Конституції та законів України, державного устрою, територіальної цілісності України, державної мови, Державного Гімну та Державного Прапора, захисників України вважається аморальним проступком та є підставою для звільнення з роботи. Така особа позбавляється права в подальшому викладати в освітніх закладах України протягом трьох років.»
 		Відхилено (не предмет регулювання цього Закону)   
    -157- Мусій О.С.
 Доповнити статтю 54 пунктом 4 такого змісту: «У випадку порушення вимог статті 54 педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники протягуються до відповідальності, передбаченої Кодексом законів про працю України та Кодексом України про адміністративні правопорушення».
 		Відхилено (не предмет регулювання цього Закону)   
    -158- Соловей Ю.І.
Тимошенко Ю.В.
 Доповнити статтю 54 новою частиною такого змісту:
«Педагогічні та наукові працівники, які виявляють неповагу до державних символів, мови та історії України в робочий або позаробочий час підлягають звільненню без права поновлення на роботі в освітніх закладах.»
 		Відхилено (не предмет регулювання цього Закону)   
    -159- Марченко О.О.
 4. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, які виявляють неповагу до Конституції та законів України, державного устрою, територіальної цілісності України , державної мови, державного гімну, державного герба, державного прапора, захисників України підлягають звільненню та отримують заборону в подальшому викладати в освітніх закладах України.
 		Відхилено (не предмет регулювання цього Закону)   
    -160- Литвин В.М.
 «4. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, які виявляють неповагу до Конституції та законів України, державного устрою, територіальної цілісності України, державної мови, державного гімну та державного прапора, захисників України, підлягають звільненню та отримують заборону в подальшому викладати в освітніх закладах України».
 		Відхилено (не предмет регулювання цього Закону)   
    -161- Кремінь Т.Д.
 Доповнити статтю 54 двома новими частинами такого змісту:
4. Права та обов’язки інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти.
5. Відволікання педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від виконання професійних обов’язків не допускається за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.
 		Враховано    
120. Стаття 55. Права і обов’язки батьків, законних представників здобувачів освіти
 		 -162- Кремінь Т.Д.
 1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини.
 		Враховано   Стаття 55. Права та обов’язки батьків здобувачів освіти
1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини.
 
121. 1. Батьки, законні представники здобувачів освіти мають право:
 		 -163- Кремінь Т.Д.
 2. Батьки, законні представники неповнолітніх здобувачів освіти, а також здобувачів освіти з особливими освітніми потребами мають право:
захищати у відповідних закладах освіти, органах управління освітою та в суді права та законні інтереси здобувачів освіти;
Обґрунтування:
Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, розділ 13.
 		Враховано по суті  2. Батьки здобувачів освіти мають право:
 
    -164- Співаковський О.В.
 1. Батьки, законні представники неповнолітніх здобувачів освіти, а також здобувачів освіти з особливими освітніми потребами мають право:
 		Враховано по суті   
    -165- Чорновол Т.М.
 Пункт 1 статті 55 зробити пунктом 3 у наступній редакції:
«3. Батьки, законні представники здобувачів освіти (неповнолітніх дітей) мають право:
обирати для дитини у визначеному законодавством порядку форми здобуття освіти, заклади освіти, освітні програми, педагогічних працівників;
брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини;
приймати рішення щодо участі (неучасті) дитини у спортивній, оздоровчій, трудовій, культурній, інноваційній діяльності; у випадку неучасті дитини попередньо обґрунтувати власну позицію і погодити з керівництвом закладів освіти альтернативну діяльність дитини та відповідальних за дитину на час реалізації відповідних видів діяльності;
відвідувати навчальні заняття та заходи закладів освіти в порядку, визначеному установчими документами та правилами внутрішнього розпорядку цих закладів освіти;
створювати, обирати і бути обраними, брати участь у роботі громадського самоврядування у закладах освіти та за їх межами;
здійснювати громадський нагляд (контролювати) роботи закладу освіти, органів управління освітою та системи освіти загалом;
порушувати питання щодо участі в освітньому процесі представників фізичних та/або юридичних осіб щодо створення і запровадження освітніх програм, проектів, проведення заходів у партнерстві з фізичними та/або юридичними особами;
приймати рішення щодо участі (неучасті) дитини в освітніх програмах, проектах, заходах, які суперечать світоглядним, включаючи релігійним, переконанням сім’ї; у випадку неучасті дитини попередньо обґрунтувати власну позицію і погодити з керівництвом закладів освіти, в яких здобуває освіту дитина, альтернативну діяльність дитини та відповідальних за дитину на час реалізації відповідних освітніх програм, проектів, заходів;
отримувати інформацію про всі види запланованих педагогічних, психологічних, медичних, соціологічних досліджень та обстежень, педагогічних експериментів, які плануються проводити з дитиною в закладах освіти; давати чи не давати згоду на участь дитини в дослідженнях, обстеженнях, експериментах; отримувати безоплатно інформацію про проміжні та остаточні результати обстежень, досліджень, експериментів, у яких брала участь дитина;
брати участь у роботі медико-психолого-педагогічних комісій під час обстеження дитини; вносити зауваження, пропозиції, заперечення під час обговорення результатів обстеження та прийняття рішення, включаючи визначені медико-психолого-педагогічною комісією умови виконання рішення;
отримувати повну інформацію про діяльність закладу освіти, освітні результати дитини, результати оцінювання якості освіти дитини;
звертатися до органів управління освітою з питань освіти дітей та захисту їхніх прав;
захищати законні інтереси дітей через органи державної влади, місцевого та громадського самоврядування, в судових органах.»
 		Враховано частково    
122. захищати у відповідних закладах освіти, органах управління освітою та в суді права та законні інтереси здобувачів освіти;
 		 -166- Кремінь Т.Д.
 захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;
 		Враховано   захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;
 
123. звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;
 		    звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;
 
124. обирати у визначеному законодавством порядку освітню програму, вид і форму здобуття дітьми повної загальної середньої освіти;
 		 -167- Кремінь Т.Д.
 обирати у визначеному законодавством порядку заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми повної загальної середньої освіти;
 		Враховано   обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;
 
    -168- Співаковський О.В.
 обирати у визначеному законодавством порядку заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми повної загальної середньої освіти;
 		Враховано    
    -169- Шинькович А.В.
 Брати участь у виборі визначеного законодавством порядку освітньої програми, вид і форму здобуття дітьми повної і загальної середньої освіти;
 		Немає висновку    
125. обирати і бути обраними до органів громадського нагляду дошкільних та загальноосвітніх закладів освіти;
 		 -170- Кремінь Т.Д.
 З абзацу п’ятого частини 1 статті 55 законопроекту виключити слова «дошкільних та загальноосвітніх» виключити (розширює можливості)
 		Враховано   брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;
 
    -171- Литвин В.М.
 Абзац п’ятий частини першої статті 55 законопроекту викласти у такій редакції:
«обирати і бути обраними до органів громадського нагляду дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних закладів освіти».
 		Враховано по суті з урахуванням правки Н.д.Креміня Т.Д.   
126. ознайомлюватися з освітнім процесом у порядку, передбаченому установчими документами закладу освіти;
 		 -172- Кремінь Т.Д.
 Абзац шостий частини 1 статті 55 законопроекту виключити
 		Враховано      
127. отримувати інформацію про всі види запланованих у закладі освіти педагогічних, психологічних, медичних, соціологічних заходів, досліджень та обстежень, педагогічних експериментів;
 		 -173- Кремінь Т.Д.
 вчасно отримувати інформацію про всі види запланованих у закладі освіти педагогічних, психологічних, медичних, соціологічних заходів, досліджень та обстежень, педагогічних експериментів; надавати згоду чи не погоджуватися із залученням дітей до цих заходів;
 		Враховано по суті  завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь дитини у них;
 
    -174- Співаковський О.В.
 вчасно отримувати інформацію про всі види запланованих у закладі освіти педагогічних, психологічних, медичних, соціологічних заходів, досліджень та обстежень, педагогічних експериментів; надавати згоду чи не погоджуватися із залученням дітей до цих заходів;
 		Враховано по суті   
128. брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
 		 -175- Кремінь Т.Д.
 перенести до абзацу 5 цієї частини
 		Враховано      
129. брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини;
 		 -176- Кремінь Т.Д.
 брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;
 		Враховано   брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;
 
130. отримувати повну інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання здобувачів освіти та результати оцінювання якості освіти у закладі освіти.
 		 -177- Скрипник О.О.
 В абзаці 10 частини 1 статті 55 слова «здобувачів освіти» замінити на слова «власних дітей (дітей, законними представниками яких вони є)»:
«отримувати повну інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання власних дітей (дітей, законними представниками яких вони є) та результати оцінювання якості освіти у закладі освіти».
Обґрунтування:
Батьки не можуть отримувати інформацію про оцінки чужих дітей. Тому потрібно переформулювати на «результати навчання власних дітей»
 		Враховано   отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання власних дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.
 
    -178- Кремінь Т.Д.
 отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання власних дітей (дітей, законними представниками яких вони є) та результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.
 		Враховано    
    -179- Кремінь Т.Д.
 у випадку навчання дитини у формі сімейної освіти отримувати з боку держави та органів місцевого самоврядування психолого-педагогічну, методичну допомогу, користуватися соціальною інфраструктурою (бібліотеки, спеціальні лабораторії, спортивні зали тощо) відповідно до спеціальних законів.
 		Відхилено (ці питання можуть бути встановлені у спеціальних законах) 1 по суті у частині 5   
    -180- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Частину першу статті 55 проекту Закону доповнити абзацами такого змісту:
«вносити засновнику закладу освіти подання про відкликання керівника закладу освіти з підстав, передбачених законодавством;
вносити керівнику закладу освіти подання про звільнення педагогічного працівника цього закладу освіти з підстав, передбачених законодавством (крім закладів вищої освіти та закладів вищої професійної освіти);
брати участь у вирішенні питань, що стосуються фінансування закладу освіти у формах та порядку, визначених цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти;
ознайомлюватися з кошторисом державного та комунального закладу освіти, змінами до кошторису та річним звітом про його виконання.».
Обґрунтування
Зазначена норма має на меті розширення повноважень батьків на участь в управлінні школою, зокрема при вирішенні питань її кадрового та фінансового забезпечення.
 		Відхилено (це питання відноситься до повноважень органів громадського самоврядування) Це право забезпечується через обов’язок закладів освіти оприлюднювати кошторис, річний та фінансовий звіти на сайті (ст. 30)   
131. 2. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за освіту і розвиток дитини.
 		 -181- Чорновол Т.М.
 Пункт 2 статті 55 зробити пунктом 1 у наступній редакції «1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.»
 		Враховано частково      
132. 3. Батьки, законні представники здобувачів освіти зобов’язані:
 		 -182- Чорновол Т.М.
 Пункт 3 статті 55 зробити пунктом 4 у наступній редакції:
«4. Батьки, законні представники здобувачів освіти (неповнолітніх дітей) зобов’язані:
забезпечувати умови для здобуття дитиною дошкільної освіти, середньої освіти у закладах освіти або у формі сімейної освіти в обсязі не меншому, ніж передбачено державними стандартами освіти;
дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, її фізичний, емоційно-вольовий, інтелектуальний, творчий, культурний, моральний і духовний розвиток, сприяти та створювати умови для розвитку її природних здібностей;
поважати гідність дитини; виховувати у дитини та особистим прикладом утверджувати повагу до людської гідності; шанобливе ставлення до праці та гідності педагогічних та інших працівників закладів освіти; до прав і свобод інших учасників освітнього процесу;
виховувати у дитини та особистим прикладом утверджувати повагу та необхідність дотримання законів, відповідальне ставлення до навчання, праці, громадського обов’язку, працелюбність, сумлінність, патріотизм, необхідність дотримання суспільних моральних та етичних норм, почуття доброти, милосердя, вдячності, шанобливе і відповідальне ставлення до сім’ї, старших за віком, культурних цінностей народу України, її державного устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та довкілля;
формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді з представниками різних народів, етнічних, національних груп, політичних і релігійних поглядів і культурних традицій.
виховувати у дитини та особистим прикладом утверджувати здоровий образ життя, запобігати вживанню нею алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам;
додержуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладів освіти; інших суб’єктів освітньої діяльності, виконувати умови угоди (договору) на здобуття освіти дитиною (за наявності).»
 		Немає висновку   3. Батьки здобувачів освіти зобов’язані:
 
133. виховувати у дітей повагу до прав, свобод та гідності людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля та історично-культурного надбання;
 		    виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
 
134. забезпечувати здобуття дітьми дошкільної та повної загальної середньої освіти в закладах освіти або в іншій формі в обсязі, передбаченому стандартами освіти;
 		 -183- Кремінь Т.Д.
 сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених у ній результатів навчання;
 		Враховано   сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;
 
    -184- Співаковський О.В.
 відповідати за здобуття дітьми дошкільної та повної загальної середньої освіти в закладах освіти або в іншій формі в обсязі, передбаченому стандартами освіти;
 		Немає висновку    
135. поважати гідність дитини;
 		 -185- Кремінь Т.Д.
 поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
 		Враховано   поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
 
136. постійно дбати про фізичне і психічне здоров’я дітей, їх інтелектуальний, творчий, культурний і моральний розвиток, сприяти та створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
 		 -186- Кремінь Т.Д.
 дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
 		Враховано   дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
 
137. формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні та злагоді з представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій.
 		 -187- Войцеховська С.М.
 формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні та злагоді з представниками різних статей, раси, релігійних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, або іншими ознаками.
 		Враховано частково   формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;
настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема, правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання;
дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (у разі його наявності).
 
    -188- Кремінь Т.Д.
 дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (у разі його наявності).
 		Враховано    
138. 4. Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.
 		 -189- Кремінь Т.Д.
 4. Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.
 		Враховано   4. Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.
5. Інші права та обов’язки батьків дітей можуть встановлюватися законодавством, установчими документами закладу освіти і договором про надання освітніх послуг (у разі його наявності).
 
    -190- Чорновол Т.М.
 Статтю 55 доповнити пунктом 5 у редакції другого речення пункту 2:
«5. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за освіту і розвиток дитини.»
 		Враховано по суті в частині першій цієї статті.   
    -191- Чорновол Т.М.
 Статтю 55 доповнити пунктом 7 у наступній редакції:
«7. Інші права та обов’язки батьків, законних представників дітей можуть встановлюватися законодавством, установчими документами закладів освіти.»
 		Враховано    
139. Стаття 56. Загальні вимоги до педагогічних і науково-педагогічних працівників
 		 -192- Кремінь Т.Д.
 Назву статті викласти в такій редакції: «Вимоги до освіти та професійної кваліфікації педагогічного працівника закладу освіти».
 		Враховано (з урахуванням зміни нумерації статті на 57 та перенесення окремих її положень до статті 57)     
140. 1. Педагогічну діяльність у закладах освіти здійснюють педагогічні та науково-педагогічні працівники.
 		       
141. 2. Педагогічну діяльність можуть провадити особи, які мають відповідну освіту, фізичний і психічний стан, що дає змогу виконувати посадові обов’язки.
 		 -193- Кремінь Т.Д.
 2. Педагогічну діяльність можуть провадити особи, які мають відповідну освіту або досвід практичної діяльності, фізичний і психічний стан, що дає змогу виконувати посадові обов’язки.
Обґрунтування:
Вимога щодо «відповідної» освіти часто є неприйнятною для діяльності у сфері вищої, професійної, позашкільної освіти, а також освіти дорослих.
 		Враховано по суті участині другій статті 57     
    -194- Співаковський О.В.
 2. Педагогічну діяльність можуть провадити особи, які мають відповідну освіту або досвід практичної діяльності, фізичний і психічний стан, що дає змогу виконувати посадові обов’язки.
 		Враховано по суті участині другій статті 57   
142. 3. Педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору згідно з законом за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -195- Євтушок С.М.
 Пункт 3 статті 56 Загальні вимоги до педагогічних і науково-педагогічних працівників викласти у наступній редакції:
«3. Педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору згідно з законом. Науково-педагогічні працівники - шляхом укладання трудового договору за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.»
 		Враховано по суті (з урахуванням частини першої статті 57, частини 3 статті 59 та врегулюванням цього питання спеціальними законами та трудовим законодавством)     
    -196- Ільюк А.О.
 Викласти частину 3 статті 56 у новій редакції наступного змісту:
«3. Педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору. Науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору згідно з законом за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Враховано по суті (з урахуванням частини першої статті 57, частини 3 статті 59 та врегулюванням цього питання спеціальними законами та трудовим законодавством)   
    -197- Лабазюк С.П.
 Частину третю статті 56 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3. Педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору. Науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору згідно з законом за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Враховано по суті (з урахуванням частини першої статті 57, частини 3 статті 59 та врегулюванням цього питання спеціальними законами та трудовим законодавством)   
    -198- Попов І.В.
 Частину третю статті 56 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3. Педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору. Науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору згідно з законом за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Враховано по суті (з урахуванням частини першої статті 57, частини 3 статті 59 та врегулюванням цього питання спеціальними законами та трудовим законодавством)   
    -199- Скрипник О.О.
 Доповнити частину 3 статті 56 після слів «науково-педагогічні працівники» словами «державних і комунальних закладів освіти»:
«3. Педагогічні та науково-педагогічні працівники державних і комунальних закладів освіти приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору згідно з законом за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
Обґрунтування:
Дана поправка забезпечує автономію в питаннях кадрової політики приватних закладів освіти.
 		Враховано по суті (з урахуванням частини першої статті 57, частини 3 статті 59 та врегулюванням цього питання спеціальними законами та трудовим законодавством)   
    -200- Королевська Н.Ю.
 Частину третю статті 56 викласти в такій редакцій:
"3. Педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору. Науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору згідно з законом за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки".
 		Враховано по суті (з урахуванням частини першої статті 57, частини 3 статті 59 та врегулюванням цього питання спеціальними законами та трудовим законодавством)   
    -201- Крулько І.І.
 Частину третю статті 56 викласти у такій редакції:
«3. Педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору. Науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору згідно з законом за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Враховано по суті (з урахуванням частини першої статті 57, частини 3 статті 59 та врегулюванням цього питання спеціальними законами та трудовим законодавством)   
    -202- Павленко Ю.О.
 Частину третю статті 56 викласти в новій редакції наступного змісту:
«3. Педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору. Науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору згідно з законом за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Враховано по суті (з урахуванням частини першої статті 57, частини 3 статті 59 та врегулюванням цього питання спеціальними законами та трудовим законодавством)   
    -203- Мацола Р.М.
 Частину третю статті 56 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3. Педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору. Науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору згідно з законом за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Враховано по суті (з урахуванням частини першої статті 57, частини 3 статті 59 та врегулюванням цього питання спеціальними законами та трудовим законодавством)   
    -204- Курило В.С.
 Частину 3 статті 56 викласти в наступній редакції:
3. Педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору.
Науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору згідно з законом за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		Враховано по суті (з урахуванням частини першої статті 57, частини 3 статті 59 та врегулюванням цього питання спеціальними законами та трудовим законодавством)   
    -205- Кужель О.В.
 Частину третю статті 56 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3. Педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору. Науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору згідно з законом за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Враховано по суті (з урахуванням частини першої статті 57, частини 3 статті 59 та врегулюванням цього питання спеціальними законами та трудовим законодавством)   
143. 4. Рівень освіти та додаткові кваліфікаційні вимоги, необхідні для провадження педагогічної діяльності, визначаються спеціальними законами.
 		 -206- Кремінь Т.Д.
 4. Кваліфікаційні вимоги, необхідні для провадження педагогічної діяльності, визначаються спеціальними законами.
Обґрунтування:
Рівень освіти теж є кваліфікаційною вимогою. Немає потреби зазначати його окремо.
 		Враховано по суті у статті 57     
    -207- Співаковський О.В.
 4. Кваліфікаційні вимоги, необхідні для провадження педагогічної діяльності, визначаються спеціальними законами.
 		Враховано по суті у статті 57   
144. Стаття 57. Державні гарантії здобувачам освіти
 		    Стаття 56. Державні гарантії здобувачам освіти
 
145. 1. Особи, які здобувають профільну середню освіту у закладах освіти не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються гуртожитками за рахунок засновників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 		 -208- Крулько І.І.
 Частину першу статті 57 викласти у такій редакції:
«1. Особи, які здобувають профільну середню освіту у закладах освіти не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються гуртожитками за рахунок засновників, а також безкоштовним підвезенням до місця навчання і додому у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано по суті у частині 3 статті 13 та частини 2 цієї статті  1. Особи, які здобувають повну загальну середню освіту у закладах освіти не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються гуртожитками та/або підвезенням.
 
    -209- Співаковський О.В.
 Частину першу статті 57 викласти у такій редакції:
«1. Особи, які здобувають повну загальну середню освіту у закладах освіти не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються гуртожитками та/або підвезенням.».
 		Немає висновку    
    -210- Ільюк А.О.
 Викласти частину першу статті 57 у новій редакції наступного змісту:
«1. Особи, які здобувають профільну середню освіту у закладах освіти не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються гуртожитками за рахунок засновників, а також безкоштовним підвезенням до місця навчання і додому у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано по суті у частині 3 статті 13 та частини 2 цієї статті   
    -211- Попов І.В.
 Частину першу статті 57 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«1. Особи, які здобувають профільну середню освіту у закладах освіти не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються гуртожитками за рахунок засновників, а також безкоштовним підвезенням до місця навчання і додому у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано по суті у частині 3 статті 13 та частині 2 цієї статті   
    -212- Лабазюк С.П.
 Частину першу статті 57 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«1. Особи, які здобувають профільну середню освіту у закладах освіти не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються гуртожитками за рахунок засновників, а також безкоштовним підвезенням до місця навчання і додому у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано по суті у частині 3 статті 13 та частині 2 цієї статті   
    -213- Ківалов С.В.
 Частину першу статті 57 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«1. Особи, які здобувають профільну середню освіту у закладах освіти не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються гуртожитками за рахунок засновників, а також безкоштовним підвезенням до місця навчання і додому у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано по суті у частині 3 статті 13 та частини 2 цієї статті   
    -214- Королевська Н.Ю.
 Частину першу статті 57 викласти в такій редакцій:
"1. Особи, які здобувають профільну середню освіту у закладах освіти не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються гуртожитками за рахунок засновників, а також безкоштовним підвезенням до місця навчання і додому у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
 		Враховано по суті у частині 3 статті 13 та частини 2 цієї статті   
    -215- Павленко Ю.О.
 Частину першу статті 57 викласти в новій редакції наступного змісту:
«1. Особи, які здобувають профільну середню освіту у закладах освіти не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються гуртожитками за рахунок засновників, а також безкоштовним підвезенням до місця навчання і додому у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано по суті у частині 3 статті 13 та частини 2 цієї статті   
    -216- Мацола Р.М.
 Частину першу статті 57 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«1. Особи, які здобувають профільну середню освіту у закладах освіти не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються гуртожитками за рахунок засновників, а також безкоштовним підвезенням до місця навчання і додому у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано по суті у частині 3 статті 13 та частини 2 цієї статті   
    -217- Констанкевич І.М.
 Частину першу статті 57 викласти в такій редакції:
«1. Особи, які здобувають профільну середню освіту у закладах освіти не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються гуртожитками за рахунок засновників, а також безкоштовним підвезенням до місця навчання і у зворотному напрямку у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано по суті у частині 3 статті 13 та частини 2 цієї статті   
    -218- Кужель О.В.
 Частину першу статті 57 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«1. Особи, які здобувають профільну середню освіту у закладах освіти не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються гуртожитками за рахунок засновників, а також безкоштовним підвезенням до місця навчання і додому у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано по суті у частині 3 статті 13 та частини 2 цієї статті   
    -219- Євтушок С.М.
 Статтю 57. Державні гарантії здобувачам освіти доповнити пунктом 2 такого змісту:
«2. Учні (вихованці) під час навчального процесу у навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності забезпечуються медичним обслуговуванням, що включає безоплатний медичний огляд учнів (вихованців), моніторинг і корекцію стану здоров'я, проведення лікувально-профілактичних заходів. Медичне обслуговування здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цих закладів або відповідних закладів охорони здоров'я, у , встановленому Кабінетом Міністрів України.»
Пункт 2 законопроекту вважати пунктом 3 і так далі, пункт 5 вважати пунктом 6.
 		Відхилено (ці питання не є предметом регулювання цього Закону)   
146. 2. Органи місцевого самоврядування забезпечують пільговий проїзд учнів, вихованців і студентів у громадському транспорті у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів.
 		 -220- Констанкевич І.М.
 «2. Органи місцевого самоврядування забезпечують пільговий проїзд учнів, вихованців і студентів у громадському транспорті у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, за рахунок коштів освітньої субвенції.
Якщо відстань безпосередньо від місця проживання до закладу освіти для учня, який отримує повну загальну середню освіту, перевищує два кілометри, або дорога є для учня занадто важкою або небезпечною в силу його віку чи інших обставин, органи місцевого самоврядування забезпечують учню безкоштовне підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку за рахунок коштів освітньої субвенції».
 		Враховано частково у ч. 3 ст. 13 (в частині фінансування цих витрат за рахунок коштів освітньої субвенції –2 , оскільки це питання врегульовано Бюджетним кодексом)  2. Органи місцевого самоврядування забезпечують пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів.
 
    -221- Одарченко Ю.В.
 Частину другу статті 57 доповнити реченням: "Державний бюджет зобов'язаний компенсувати місцевим бюджетам відповідні витрати за рахунок цільової субвенції."
 		Відхилено (це питання врегульоване Бюджетним кодексом)   
147. 3. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безоплатним гарячим харчуванням:
 		 -222- Крулько І.І.
 Абзац перший частини третьої статті 57 викласти у такій редакції:
«дітей, які навчаються у дошкільних навчальних закладах;».
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)  3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади освіти, забезпечують безкоштовним гарячим харчуванням:
 
    -223- Співаковський О.В.
 3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади освіти, забезпечують безкоштовним гарячим харчуванням:
 		Враховано    
    -224- Попов І.В.
 Перший абзац частини третьої статті 57 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«дітей, які навчаються у дошкільних навчальних закладах;».
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
    -225- Ільюк А.О.
 Викласти 1 абзац частини 3 статті 57 у новій редакції наступного змісту
дітей, які навчаються у дошкільних навчальних закладах;
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
    -226- Лабазюк С.П.
 Перший абзац частини третьої статті 57 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«дітей, які навчаються у дошкільних навчальних закладах;».
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
    -227- Королевська Н.Ю.
 Перший абзац частини третьої статті 57 викласти в такій редакцій:
"дітей, які навчаються у дошкільних навчальних закладах;".
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
    -228- Мацола Р.М.
 Перший абзац частини третьої статті 57 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«дітей, які навчаються у дошкільних навчальних закладах;».
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
    -229- Павленко Ю.О.
 Перший абзац частини третьої статті 57 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«дітей, які навчаються у дошкільних навчальних закладах;».
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
    -230- Констанкевич І.М.
 Частину третю статті 57 викласти у такій редакції:
«3. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують за рахунок коштів освітньої субвенції безоплатним гарячим харчуванням:
дітей, які навчаються у дошкільних навчальних закладах;
учнів 1-4 класів, які навчаються у закладах середньої освіти;
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у закладах середньої освіти;
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у закладах професійної освіти;
інших категорій осіб, визначених законом».
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
    -231- Кужель О.В.
 Перший абзац частини третьої статті 57 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«дітей, які навчаються у дошкільних навчальних закладах;».
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
    -232- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Абзаци другий та третій частини третьої статті 57 проекту Закону викласти в такій редакції:
«дітей, які навчаються у дошкільних закладах освіти;
дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, учнів, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та учнів 1-4 класів, які навчаються у закладах середньої освіти;».
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
148. дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у дошкільних закладах освіти;
 		 -233- Крулько І.І.
 Абзац другий частини третьої статті 57 викласти у такій редакції:
«дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, та учнів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям;».
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)  дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах), і дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти;
 
    -234- Ільюк А.О.
 Викласти 2 абзац частини 3 статті 57 у новій редакції наступного змісту:
дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та учнів 1 -4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, та учнів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
    -235- Попов І.В.
 Другий абзац частини третьої статті 57 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, та учнів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
    -236- Лабазюк С.П.
 Другий абзац частини третьої статті 57 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, та учнів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
    -237- Ківалов С.В.
 Абзац 2 частини третьої статті 57 законопроекту викласти в такі редакцій:
«дітей, які навчаються у дошкільних навчальних закладах;».
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян, у тому числі не тільки у дошкільних навчальних закладах)   
    -238- Королевська Н.Ю.
 Другий абзац частини третьої статті 57 викласти в такій редакцій:
"дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, та учнів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям".
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
    -239- Мацола Р.М.
 Другий абзац частини третьої статті 57 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, та учнів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
    -240- Кужель О.В.
 Другий абзац частини третьої статті 57 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, та учнів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
    -241- Павленко Ю.О.
 Другий абзац частини третьої статті 57 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, та учнів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)   
149. дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та учнів 1-4 класів, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у закладах середньої освіти;
 		 -242- Юринець О.В.
Мацола Р.М.
Кіт А.Б.
Подоляк І.І.
Горват Р.І.
Кадикало М.О.
 Абзац другий частини третьої викласти в новій редакцій наступного змісту:
«дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, та учнів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».
 		Відхилено (безоплатне харчування передбачене для забезпечення адресної підтримки малозабезпечених категорій громадян)     
    -243- Співаковський О.В.
 Об’єднати з другим абазацом частини третьої.
 		Враховано    
    -244- Ківалов С.В.
 Абзац 3 частини третьої статті 57 законопроекту викласти в такій редакції:
«дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, та учнів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;
 		Враховано по суті в абзаці 4 частини 3 цієї статті   
150. дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються у закладах професійної освіти;
 		 -245- Співаковський О.В.
 Об’єднати з другим абазацом частини третьої.
 		Враховано      
151. інших категорій осіб, визначених законом.
 		 -246- Співаковський О.В.
 доповнити словами «та/або рішенням органу місцевого самоврядування»
 		Враховано   інших категорій осіб, визначених законодавством та/або рішенням органу місцевого самоврядування.
 
    -247- Юринець О.В.
Мацола Р.М.
Кіт А.Б.
Подоляк І.І.
Горват Р.І.
Кадикало М.О.
 У статті 57:
1) частину третю доповнити пунктом наступного змісту:
«дітей, які навчаються у дошкільних навчальних закладах;».
 		Немає висновку    
152. 4. Особи, які здобувають освіту у закладах професійної освіти, на період навчання забезпечуються гуртожитками, стипендіями, спеціальним одягом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 		    4. Особи, які здобувають освіту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, на період навчання забезпечуються гуртожитками, стипендіями, спеціальним одягом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
153. 5. Особи, які здобувають освіту в закладах вищої освіти, на період навчання забезпечуються гуртожитками та мають право на отримання стипендії у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 		 -248- Кремінь Т.Д.
 6. Особам, які навчаються, держава гарантує право на додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законами для осіб, які поєднують роботу з навчанням.
 		Враховано   5. Особи, які здобувають освіту в закладах фахової передвищої та вищої освіти, на період навчання забезпечуються гуртожитками та мають право на отримання стипендії у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
6. Особам, які навчаються, держава гарантує право на додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законами для осіб, які поєднують роботу з навчанням.
7. З метою здобуття освіти здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти можуть забезпечуватися відповідно до законодавства фінансовою державною підтримкою, пільговим кредитуванням, гарантіями для отримання кредитів, частковою компенсацією відсоткових ставок за кредитами тощо.
 
    -249- Співаковський О.В.
 6. Особам, які навчаються, держава гарантує право на додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законами для осіб, які поєднують роботу з навчанням.
 		Враховано    
    -250- Писаренко В.В.
 Статтю 57 доповнити новою частиною шостою такого змісту:
«6. Особи, які здобувають освіту в закладах вищої та професійної освіти забезпечуються фінансовою державною підтримкою, шляхом запровадження державних програм кредитування, надання гарантій для отримання кредитів, часткової компенсації відсоткових ставок за кредитами тощо».
 		Враховано по суті   
154. Стаття 58. Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам
 		    Стаття 57. Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам
 
155. 1. Держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам:
 		    1. Держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам:
 
156. належні умови праці та медичне обслуговування;
 		 -251- Співаковський О.В.
 належні умови праці та профілактичний медичний огляд;
 		Враховано   належні умови праці та профілактичний медичний огляд;
 
157. оплату підвищення кваліфікації;
 		 -252- Мацола Р.М.
 Другий абзац частини першої статті 58 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«безоплатне підвищення кваліфікації»;
 		Відхилено (оскільки ці питання детально врегульовані у ст. 59, зокрема у ч. 5 цієї статті)  оплату підвищення кваліфікації;
 
    -253- Ільюк А.О.
 Викласти 2 абзац частини 1 статті 58 у новій редакції наступного змісту:
безоплатне підвищення кваліфікації;
 		Відхилено (оскільки ці питання детально врегульовані у ст. 59, зокрема у ч. 5 цієї статті)   
    -254- Попов І.В.
 Другий абзац частини першої статті 58 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«безоплатне підвищення кваліфікації»;
 		Відхилено (оскільки ці питання детально врегульовані у ст. 59, зокрема у ч. 5 цієї статті)   
    -255- Лабазюк С.П.
 Другий абзац частини першої статті 58 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«безоплатне підвищення кваліфікації»;
 		Відхилено (оскільки ці питання детально врегульовані у ст. 59, зокрема у ч. 5 цієї статті)   
    -256- Ківалов С.В.
 Абзац 3 частини першої статті 58 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«безоплатне підвищення кваліфікації»;
 		Відхилено (оскільки ці питання детально врегульовані у ст. 59, зокрема у ч. 5 цієї статті)   
    -257- Констанкевич І.М.
 Абзац третій частини першої статті 58 викласти у такій редакції:
«безоплатне підвищення кваліфікації».
 		Відхилено (оскільки ці питання детально врегульовані у ст. 59, зокрема у ч. 5 цієї статті)   
    -258- Кужель О.В.
 Другий абзац частини першої статті 58 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«безоплатне підвищення кваліфікації»;
 		Відхилено (оскільки ці питання детально врегульовані у ст. 59, зокрема у ч. 5 цієї статті)   
    -259- Крулько І.І.
 Абзац другий частини першої статті 58 викласти у такій редакції:
«безоплатне підвищення кваліфікації;».
 		Відхилено (оскільки ці питання детально врегульовані у ст. 59, зокрема у ч. 5 цієї статті)   
    -260- Павленко Ю.О.
 Другий абзац частини першої статті 58 викласти в новій редакцій наступного змісту: «безоплатне підвищення кваліфікації»;
 		Відхилено (оскільки ці питання детально врегульовані у ст. 59, зокрема у ч. 5 цієї статті)   
    -261- Чорновол Т.М.
 У пункт 1 статті 58 фразу «оплату підвищення кваліфікації» викласти в редакції: «оплату підвищення кваліфікації в рамках обов’язкової атестації;»
 		Відхилено (правка некоректна, оскільки підвищення кваліфікації відбувається не «в рамках атестації»)   
158. правовий, соціальний, професійний захист;
 		    правовий, соціальний, професійний захист;
 
159. встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, почесні звання, наукові ступені, вчені звання та кваліфікаційні категорії;
 		    диференціацію посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до кваліфікаційних категорій, встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, надбавок за почесні звання, доплат за наукові ступені та вчені звання;
 
160. надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків;
 		 -262- Тимошенко Ю.В.
 До статті 58
Абзац шостий частини першої викласти в такій редакції:
«надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі не менше посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків;».
 		Відхилено (грошова винагорода є заохоченням, а не обов’язком держави)  надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов’язків;
 
161. виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;
 		    виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;
 
162. надання пільгових довготермінових кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла;
 		 -263- Євтушок С.М.
 Абзац восьмий статті 58. Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам викласти у наступній редакції:
«надання службового житла та/або пільгових довготермінових кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла;»
 		Враховано по суті  надання пільгових довгострокових кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла або надання службового житла у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України;
пенсію за вислугу років;
 
163. інших гарантій, визначених законами України.
 		    інші гарантії, визначені законами України.
 
164. 2. У разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке унеможливлює виконання ним посадових обов’язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, за ним зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
 		 -264- Співаковський О.В.
 У частині другій після слово «яке» доповнити словом «титмчасово».
 		Враховано   2. У разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов’язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації за ним зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
 
165. 3. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Зазначені пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 		 -265- Крулько І.І.
 Частину третю статті 58 викласти у такій редакції:
«3. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.».
 		Відхилено (ці пільги мають бути адресними; редакція частини 3 відповідає редакції ч. 4 ст. 57 діючого Закону про освіту)  3. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Зазначені пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
    -266- Веселова Н.В.
 У частині 3 статті 58:
Замінити слова «величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу» замінити словами «прожиткового мінімуму».
Обґрунтування:
Застосування такого критерію, як величина податкової соціальної пільги для визначення права на соціальні гарантії є не виваженим, оскільки сама категорія податкової соціальної пільги є похідною від основних державних соціальних гарантій (розміру мінімальної зарплати). Більш обґрунтованим було б застосування базового державного соціального стандарту - прожиткового мінімуму, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (ст. б Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
 		Відхилено (редакція частини 3 відповідає редакції ч. 4 ст. 57 діючого Закону про освіту; врахування запропонованої поправки потребує відповідного фінансового обгрунтування)   
    -267- Ільюк А.О.
 Викласти частину 3 статті 58 у новій редакції наступного змісту:
«3. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.».
 		Відхилено (ці пільги мають бути адресними; редакція частини 3 відповідає редакції ч. 4 ст. 57 діючого Закону про освіту)   
    -268- Попов І.В.
 Частину третю статті 58 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм».
 		Відхилено (ці пільги мають бути адресними; редакція частини 3 відповідає редакції ч. 4 ст. 57 діючого Закону про освіту)   
    -269- Лабазюк С.П.
 Частину третю статті 58 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм».
 		Відхилено (ці пільги мають бути адресними; редакція частини 3 відповідає редакції ч. 4 ст. 57 діючого Закону про освіту)   
    -270- Ківалов С.В.
 Частину третю статті 58 законопроекту викласти в наступній редакції:
«3. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм».
 		Відхилено (ці пільги мають бути адресними; редакція частини 3 відповідає редакції ч. 4 ст. 57 діючого Закону про освіту)   
    -271- Павленко Ю.О.
 Частину третю статті 58 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм».
 		Відхилено (ці пільги мають бути адресними; редакція частини 3 відповідає редакції ч. 4 ст. 57 діючого Закону про освіту)   
    -272- Мацола Р.М.
 Частину третю статті 58 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм».
 		Відхилено (ці пільги мають бути адресними; редакція частини 3 відповідає редакції ч. 4 ст. 57 діючого Закону про освіту)   
    -273- Констанкевич І.М.
 Частину третю статті 58 викласти у такій редакції:
«3. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм».
 		Відхилено (ці пільги мають бути адресними; редакція частини 3 відповідає редакції ч. 4 ст. 57 діючого Закону про освіту)   
    -274- Кужель О.В.
 Частину третю статті 58 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм».
 		Відхилено (ці пільги мають бути адресними; редакція частини 3 відповідає редакції ч. 4 ст. 57 діючого Закону про освіту)   
    -275- Курило В.С.
 Абзац перший частини 3 статті 58 викласти у наступній редакції:
3. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.
 		Відхилено (ці пільги мають бути адресними; редакція частини 3 відповідає редакції ч. 4 ст. 57 діючого Закону про освіту)   
    -276- Королевська Н.Ю.
 Друге речення частини третьої статті 58 виключити.
 		Відхилено (ці пільги мають бути адресними; редакція частини 3 відповідає редакції ч. 4 ст. 57 діючого Закону про освіту)   
166. Зазначені працівники мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.
 		    Зазначені працівники мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.
 
167. Дія абзацу другого цієї частини не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) та земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до законів України.
 		    Дія абзацу другого цієї частини не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) та земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до законів України.
 
168. 4. За особливі трудові заслуги педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть бути нагороджені державними нагородами, представлені до присудження державних премій України, відзначені знаками, грамотами, іншими видами морального та матеріального заохочення.
 		    4. За особливі трудові заслуги педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть бути нагороджені державними нагородами, представлені до присудження державних премій України, відзначені знаками, грамотами, іншими видами морального та матеріального заохочення.
 
169. Розділ VІІ
 		    Розділ VІІ
 
170. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ТА ОПЛАТА ПРАЦІ ПЕДАГОГІЧНИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
 		 -277- Кремінь Т.Д.
    		Враховано   ОСВІТА, ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ТА ОПЛАТА ПРАЦІ ПЕДАГОГІЧНИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Стаття 58. Вимоги до освіти та професійної кваліфікації педагогічного працівника закладу освіти
1. Педагогічну діяльність у закладах освіти здійснюють особи, які працюють на посадах педагогічних працівників.
2. На посади педагогічних працівників приймаються особи, фізичний і психічний стан яких дозволяє здійснювати педагогічну діяльність та які мають освітню та/або професійну кваліфікацію, що відповідає встановленим законодавством (зокрема професійним стандартом у разі його наявності) кваліфікаційним вимогам до відповідних посад педагогічних працівників.
3. Особам, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за педагогічною спеціальністю (педагогічну освіту), відповідний заклад освіти присвоює професійну кваліфікацію педагогічного працівника. Педагогічна освіта передбачає підготовку особи, результатом якої є набуття компетентностей зі спеціальності (предметної спеціальності, спеціалізації), педагогіки, психології, у тому числі шляхом проходження педагогічної практики, необхідних для забезпечення процесу навчання, виховання і розвитку особистості, у тому числі особи з особливими освітніми потребами, моніторингу педагогічної діяльності та аналізу педагогічного досвіду, проведення освітніх вимірювань, застосування освітніх технологій і методів навчання, ефективних способів взаємодії всіх учасників освітнього процесу.
4. Особам, які здобули у закладі освіти вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю, цей заклад може присвоїти професійну кваліфікацію педагогічного працівника у разі, якщо це передбачено відповідною освітньою програмою.
5. Особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені на посаду педагогічного працівника строком на один рік.
Особи можуть продовжити працювати на відповідних посадах педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти після їх успішної атестації у порядку, визначеному законодавством.
Особам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, професійна кваліфікація педагогічного працівника може бути присвоєна закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, та за умови успішного складання кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту (у разі його наявності).
 
    -278- Кремінь Т.Д.
 Доповнити новою статтею такого змісту:
«1. Педагогічну діяльність у закладах освіти здійснюють особи, які працюють на посадах педагогічних працівників.
2. На посади педагогічних працівників приймаються особи, фізичний і психічний стан яких дозволяє здійснювати педагогічну діяльність, та які мають освітню та/або професійну кваліфікацію, що відповідає встановленим законодавством (зокрема професійним стандартом у разі його наявності) кваліфікаційним вимогам до відповідних посад педагогічних працівників.
3. Особам, які здобули вищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за педагогічною спеціальністю (педагогічну освіту), відповідний заклад освіти присвоює професійну кваліфікацію педагогічного працівника. Педагогічна освіта передбачає підготовку особи, результатом якої є набуття компетентностей зі спеціальності (предметної спеціальності, спеціалізації), педагогіки, психології, у тому числі шляхом проходження педагогічної практики, що необхідні для забезпечення процесу навчання, виховання і розвитку особистості, моніторингу педагогічної діяльності та аналізу педагогічного досвіду, проведення освітніх вимірювань, застосування освітніх технологій і методів навчання, ефективних способів взаємодії усіх учасників освітнього процесу.
4. Особам, які здобули у закладі освіти вищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю, цей заклад може присвоїти професійну кваліфікацію педагогічного працівника у разі, якщо це передбачено відповідною освітньою програмою.
5. Особи, які здобули вищу чи професійну освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені на посаду педагогічного працівника строком на один рік.
Особи можуть продовжити працювати на відповідних посадах педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), вищої та післядипломної освіти після їх успішної атестації у порядку, визначеному законодавством.
Особам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, професійна кваліфікація педагогічного працівника може бути присвоєна закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, та за умови успішного складання кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту (у разі його наявності).»
 		Враховано (із врахуванням пропозиції до статті 21)   
171. Стаття 59. Професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників
 		    Стаття 59. Професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників
 
172. 1. Професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Заклади освіти, в яких працюють педагогічні та науково-педагогічні працівники, сприяють їх професійному розвитку та підвищенню кваліфікації.
 		 -279- Співаковський О.В.
 Частину першу статті 59 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Держава забезпечує необхідні правові умови для діяльності незалежних професійних об’єднань, які сприяють професійному розвитку та підвищенню кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників».
 		Відхилено (цим Законом власне і створюються правові умови для діяльніості різних професійних об’єднань, які мають сприяти професійному розвитку працівників)  1. Професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Заклади освіти, в яких працюють педагогічні та науково-педагогічні працівники, сприяють їх професійному розвитку та підвищенню кваліфікації.
 
173. 2. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників може відбуватися у формі проходження освітньої програми, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, майстер-класах тощо. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації впродовж 5 років не може бути меншою 150 годин. При цьому педагогічні працівники мають щорічно планувати певну кількість часу на підвищення своєї кваліфікації.
 		 -280- Констанкевич І.М.
 Частини другу-шосту стаття 59 викласти у такій редакції:
«2. Підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників може відбуватися у формі проходження освітньої програми, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, майстер-класах тощо. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації впродовж 5 років не може бути меншою 150 годин. При цьому педагогічні і науково-педагогічних працівники мають щорічно планувати певну кількість часу на підвищення своєї кваліфікації.
3. Вибір програми та закладу освіти, установи, організації для підвищення кваліфікації здійснює педагогічний, науково-педагогічний працівник.
4. Підвищення кваліфікації є необхідною умовою подальшої атестації педагогічного, науково-педагогічних працівника.
5. Підвищення кваліфікації педагогічного, науково-педагогічних працівника закладу дошкільної, позашкільної, повної загальної середньої, професійної та вищої освіти і професійної освіти в обсязі, що встановлюється частиною другою цієї статті, оплачується за кошти державного і місцевих бюджетів. Підвищення кваліфікації педагогічного, науково-педагогічного працівника може оплачуватися засновником закладу освіти, закладом освіти, в якому він працює, педагогічним, науково-педагогічних працівником, а також іншими фізичними та юридичними особами.
6. Порядок оплати підвищення кваліфікації педагогічного, науково-педагогічного працівника затверджується Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано по суті  2. Підвищення кваліфікації може відбуватися за різними видами (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та у різних формах (зокрема, інституційній, дуальній, на робочому місці (на виробництві) тощо).
Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію у закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою. Результати підвищення кваліфікації у таких закладах освіти не потребують окремого визнання і підтвердження.
Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію в інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб. Результати підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника у таких суб’єктів визнаються окремим рішенням педагогічної (вченої) ради. Умови і порядок визнання результатів підвищення кваліфікації у таких суб’єктів визначаються відповідно до частини шостої цієї статті.
Вид, форму та суб’єкта підвищення кваліфікації обирає педагогічний (науково-педагогічний) працівник.
 
    -281- Кремінь Т.Д.
 2. Підвищення кваліфікації може відбуватися за різними видами (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та у різних формах (зокрема, інституційній, дуальній, на робочому місці (на виробництві) тощо).
Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію у закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації, або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою. Результати підвищення кваліфікації у таких закладах освіти не потребують окремого визнання і підтвердження.
Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію у інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб. Результати підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника у таких суб’єктів визнаються окремим рішенням педагогічної (вченої) ради. Умови і порядок визнання результатів підвищення кваліфікації у таких суб’єктів визначаються відповідно до частини 6 цієї статті.
Вид, форму та суб’єкта підвищення кваліфікації обирає педагогічний (науково-педагогічний) працівник.
 		Враховано    
    -282- Співаковський О.В.
 Підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників може відбуватися у формі проходження освітньої програми, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, майстер-класах тощо. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації впродовж 5 років не може бути меншою 150 годин. При цьому педагогічні та науково-педагогічні працівники мають щорічно планувати певну кількість часу на підвищення своєї кваліфікації.
 		Враховано по суті   
174. 3. Вибір програми та закладу освіти, установи, організації для підвищення кваліфікації здійснює педагогічний працівник.
 		 -283- Кремінь Т.Д.
 3. Педагогічна (вчена) рада закладу освіти на основі пропозицій педагогічних (науково-педагогічних) працівників затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників (з відривом чи без відриву від освітнього процесу).
 		Враховано   3. Педагогічна (вчена) рада закладу освіти на основі пропозицій педагогічних (науково-педагогічних) працівників затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників (з відривом чи без відриву від освітнього процесу).
 
    -284- Співаковський О.В.
 3. Вибір освітньої програми, форми підвищення кваліфікації та закладу освіти, установи, організації для підвищення кваліфікації здійснює педагогічний (науково-педагогічний) працівник.
 		Враховано по суті   
175. 4. Підвищення кваліфікації є необхідною умовою подальшої атестації педагогічного працівника.
 		 -285- Кремінь Т.Д.
 4. Підвищення кваліфікації є необхідною умовою атестації педагогічного працівника та враховується під час обрання за конкурсом на посаду науково-педагогічного працівника.
 		Враховано   4. Підвищення кваліфікації є необхідною умовою атестації педагогічного працівника та враховується під час обрання за конкурсом на посаду науково-педагогічного працівника.
 
176. 5. Підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу дошкільної, позашкільної, повної загальної середньої та професійної освіти в обсязі, що встановлюється частиною другою цієї статті, оплачується за кошти державного і місцевих бюджетів. Підвищення кваліфікації педагогічного працівника може оплачуватися засновником закладу освіти, закладом освіти, в якому він працює, педагогічним працівником, а також іншими фізичними та юридичними особами.
 		 -286- Кремінь Т.Д.
 5. Загальна кількість годин на підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника, що оплачується за кошти відповідних бюджетів, визначається спеціальними законами.
Кошти на підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників отримує заклад освіти, який розподіляє їх за рішенням педагогічної (вченої) ради закладу освіти.
Підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника може фінансуватися засновником закладу освіти, закладом освіти, в якому він працює, педагогічним (науково-педагогічним) працівником, а також іншими фізичними та юридичними особами.
На час підвищення кваліфікації з відривом від освітнього процесу в обсязі, визначеному законодавством, за педагогічним (науково-педагогічним) працівником зберігається місце роботи (посада) із збереженням середньої заробітної плати.
 		Враховано   5. Загальна кількість годин, відведена на підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника, що оплачується за кошти відповідних бюджетів, визначається законодавством.
Кошти на підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників отримує заклад освіти, який розподіляє їх за рішенням педагогічної (вченої) ради закладу освіти.
Підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника може фінансуватися засновником закладу освіти, закладом освіти, в якому він працює, педагогічним (науково-педагогічним) працівником, а також іншими фізичними та юридичними особами.
На час підвищення кваліфікації з відривом від освітнього процесу в обсязі, визначеному законодавством, за педагогічним (науково-педагогічним) працівником зберігається місце роботи (посада) із збереженням середньої заробітної плати.
 
    -287- Співаковський О.В.
 5. Підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу дошкільної, позашкільної, повної загальної середньої та професійної освіти в обсязі, що встановлюється частиною другою цієї статті, оплачується за кошти державного і місцевих бюджетів. Підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника може оплачуватися засновником закладу освіти, закладом освіти, в якому він працює, педагогічним (науково-педагогічним) працівником, а також іншими фізичними та юридичними особами.
 		Враховано    
177. 6. Порядок оплати підвищення кваліфікації педагогічного працівники затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		 -288- Крулько І.І.
 Частину шосту статті 59 викласти у такій редакції:
«6. Порядок матеріального забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджується Кабінетом Міністрів України.».
 		Відхилено (для підвищення кваліфікації потрібна її оплата, а не «матеріальне забезпечення»)  6. Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, включаючи порядок оплати, умови і порядок визнання результатів підвищення кваліфікації, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
    -289- Кремінь Т.Д.
 6. Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, включаючи порядок оплати, умови і порядок визнання результатів підвищення кваліфікації, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		Враховано    
    -290- Ільюк А.О.
 Викласти частину 6 статті 59 у новій редакції наступного змісту:
«6. Порядок матеріального забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджується Кабінетом Міністрів України.».
 		Відхилено (для підвищення кваліфікації потрібна її оплата, а не «матеріальне забезпечення»)   
    -291- Попов І.В.
 Частину шосту статті 59 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«6. Порядок матеріального забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджується Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено (для підвищення кваліфікації потрібна її оплата, а не «матеріальне забезпечення»)   
    -292- Лабазюк С.П.
 Частину шосту статті 59 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«6. Порядок матеріального забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджується Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено (для підвищення кваліфікації потрібна її оплата, а не «матеріальне забезпечення»)   
    -293- Ківалов С.В.
 Частину шосту статті 59 законопроекту викласти в наступній редакції:
«6. Порядок матеріального забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджується Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено (для підвищення кваліфікації потрібна її оплата, а не «матеріальне забезпечення»)   
    -294- Павленко Ю.О.
 Частину шосту статті 59 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«6. Порядок матеріального забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджується Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено (для підвищення кваліфікації потрібна її оплата, а не «матеріальне забезпечення»)   
    -295- Мацола Р.М.
 Частину шосту статті 59 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«6. Порядок матеріального забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджується Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено (для підвищення кваліфікації потрібна її оплата, а не «матеріальне забезпечення»)   
    -296- Констанкевич І.М.
 Частину шосту статті 59 викласти у такій редакції:
«6. Порядок матеріального забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджується Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено (для підвищення кваліфікації потрібна її оплата, а не «матеріальне забезпечення»)   
    -297- Кремінь Т.Д.
 6. Порядок оплати підвищення кваліфікації педагогічних працівників за кошти державного і місцевих бюджетів затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		Враховано    
    -298- Співаковський О.В.
 6. Порядок оплати підвищення кваліфікації педагогічних працівників за кошти державного і місцевих бюджетів затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		Враховано    
    -299- Кужель О.В.
 Частину шосту статті 59 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«6. Порядок матеріального забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджується Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено (для підвищення кваліфікації потрібна її оплата, а не «матеріальне забезпечення»)   
    -300- Курило В.С.
 Частину 6 статті 59 викласти у наступній редакції:
6. Порядок матеріального забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджується Кабінетом Міністрів України
 		Відхилено (для підвищення кваліфікації потрібна її оплата, а не «матеріальне забезпечення»)   
178. Стаття 60. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників
 		 -301- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Статтю 60 проекту Закону викласти в такій редакції:
«Стаття 60. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників
1. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи.
2. Робочий час педагогічних працівників залежно від їх посад включає навчальну, виховну, методичну та іншу педагогічну роботу.
3. Обсяг та перелік видів роботи науково-педагогічних працівників встановлюється закладом освіти та закріплюється у трудовому договору у межах, визначених законодавством.
Обсяг та перелік видів роботи педагогічних працівників встановлюється закладом освіти, закріплюється у трудовому договорі та під час тарифікації відповідно до законодавства.
4. Норми навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюються спеціальними законами та не можуть бути збільшені порівняно з чинним законодавством.
5. Засновник або уповноважений ним орган не має права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.».
 		Враховано частково   Стаття 60. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників
 
    -302- Ільюк А.О.
 Викласти статтю 60 у наступній новій редакції:
1. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи.
2. Робочий час педагогічних працівників залежно від їх посад включає навчальну, виховну, методичну та іншу педагогічну роботу, за виконання окремих видів якої встановлюється додаткова оплата.
3. Обсяг та перелік видів роботи науково-педагогічних працівників встановлюється закладом освіти та закріплюється у трудовому договору у межах, визначених законодавством.
Обсяг та перелік видів роботи педагогічних працівників встановлюється закладом освіти, закріплюється у трудовому договорі та під час тарифікації відповідно до законодавства.
4. Норми навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюється спеціальними законами та не можуть бути збільшені порівняно з чинним законодавством
5. Засновник або уповноважений ним орган не має права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.».
 		Враховано частково    
    -303- Попов І.В.
 Статтю 60 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«Стаття 60. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників
1. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи.
2. Робочий час педагогічних працівників залежно від їх посад включає навчальну, виховну, методичну та іншу педагогічну роботу, за виконання окремих видів якої встановлюється додаткова оплата.
3. Обсяг та перелік видів роботи науково-педагогічних працівників встановлюється закладом освіти та закріплюється у трудовому договору у межах, визначених законодавством.
Обсяг та перелік видів роботи педагогічних працівників встановлюється закладом освіти, закріплюється у трудовому договорі та під час тарифікації відповідно до законодавства.
4. Норми навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюється спеціальними законами та не можуть бути збільшені порівняно з чинним законодавством
5. Засновник або уповноважений ним орган не має права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.».
 		Враховано частково    
179. 1. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи.
 		 -304- Писаренко В.В.
 Частину першу статті 60 після слів «методичної, наукової» доповнити словом «виховної».
1. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, виховної, організаційної роботи.
 		Враховано   1. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором.
 
    -305- Констанкевич І.М.
 Статтю 60 викласти у такій редакції:
«Стаття 60. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників
1. Робочий час педагогічних працівників залежно від їх посад включає навчальну, виховну, методичну та іншу педагогічну роботу, за виконання окремих видів якої встановлюється додаткова оплата.
 		Враховано частково    
180. 2. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.
 		 -306- Крулько І.І.
 Статтю 60 викласти у такій редакції:
«Стаття 60. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників 1. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи.
2. Робочий час педагогічних працівників залежно від їх посад включає навчальну, виховну, методичну та іншу педагогічну роботу, за виконання окремих видів якої встановлюється додаткова оплата.
 		Враховано частково (в частині доповнення словом «виховна»; оплата не є предметом регулювання цієї статті)  2. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи.
 
    -307- Лабазюк С.П.
 Статтю 60 викласти в новій редакцій наступного змісту:
1. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи.
«Стаття 60. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників 2. Робочий час педагогічних працівників залежно від їх посад включає навчальну, виховну, методичну та іншу педагогічну роботу, за виконання окремих видів якої встановлюється додаткова оплата.
 		Враховано частково (в частині доповнення словом «виховна»; оплата не є предметом регулювання цієї статті)   
    -308- Павленко Ю.О.
 Статтю 60 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«Стаття 60. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників 1. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи.
2. Робочий час педагогічних працівників залежно від їх посад включає навчальну, виховну, методичну та іншу педагогічну роботу, за виконання окремих видів якої встановлюється додаткова оплата.
 		Враховано частково (в частині доповнення словом «виховна»; оплата не є предметом регулювання цієї статті)   
    -309- Євтушок С.М.
 Пункт 2 статті 60. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників викласти у такій редакції:
«2. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи, та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором.»
 		Враховано    
    -310- Кужель О.В.
 Статтю 60 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«Стаття 60. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників 1. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи.
2. Робочий час педагогічних працівників залежно від їх посад включає навчальну, виховну, методичну та іншу педагогічну роботу, за виконання окремих видів якої встановлюється додаткова оплата.
 		Враховано частково (в частині доповнення словом «виховна»)   
    -311- Мацола Р.М.
 Статтю 60 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«Стаття 60. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників
1. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи.2. Робочий час педагогічних працівників залежно від їх посад включає навчальну, виховну, методичну та іншу педагогічну роботу, за виконання окремих видів якої встановлюється додаткова оплата.
 		Враховано частково (в частині доповнення словом «виховна»)   
    -312- Констанкевич І.М.
 2. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, виховної, методичної, наукової, організаційної роботи.
 		Враховано частково (в частині доповнення словом «виховна»)   
181. 3. Обсяг та перелік видів роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників встановлюється закладом освіти та закріплюється у трудовому договорі у межах, визначених законодавством.
 		 -313- Крулько І.І.
 3. Обсяг та перелік видів роботи науково-педагогічних працівників встановлюється закладом освіти та закріплюється у трудовому договору у межах, визначених законодавством.
Обсяг та перелік видів роботи педагогічних працівників встановлюється закладом освіти, закріплюється у трудовому договорі та під час тарифікації відповідно до законодавства.
 		Враховано частково   3. Конкретний перелік та обсяг видів робіт педагогічного і науково-педагогічного працівника встановлюються трудовим договором відповідно до законодавства.
 
    -314- Лабазюк С.П.
 3.Обсяг та перелік видів роботи науково-педагогічних працівників встановлюється закладом освіти та закріплюється у трудовому договору у межах, визначених законодавством.
Обсяг та перелік видів роботи педагогічних працівників встановлюється закладом освіти, закріплюється у трудовому договорі та під час тарифікації відповідно до законодавства.
 		Враховано частково    
    -315- Павленко Ю.О.
 3.Обсяг та перелік видів роботи науково-педагогічних працівників встановлюється закладом освіти та закріплюється у трудовому договору у межах, визначених законодавством.
Обсяг та перелік видів роботи педагогічних працівників встановлюється закладом освіти, закріплюється у трудовому договорі та під час тарифікації відповідно до законодавства.
 		Враховано частково    
    -316- Констанкевич І.М.
 3.Обсяг та перелік видів роботи науково-педагогічних працівників встановлюється закладом освіти та закріплюється у трудовому договору у межах, визначених законодавством.
Обсяг та перелік видів роботи педагогічних працівників встановлюється закладом освіти, закріплюється у трудовому договорі та під час тарифікації відповідно до законодавства.
 		Враховано частково    
    -317- Чорновол Т.М.
 Пункт 3 статті 60 після слів «визначених законодавством» додати фразою «та установчими документами закладу освіти.»
 		Відхилено (установчі документи не можуть містити детального переліку та обсягу видів робіт усіх педагогічних і науково-педагогічних працівників)   
    -318- Кужель О.В.
 3.Обсяг та перелік видів роботи науково-педагогічних працівників встановлюється закладом освіти та закріплюється у трудовому договору у межах, визначених законодавством.
Обсяг та перелік видів роботи педагогічних працівників встановлюється закладом освіти, закріплюється у трудовому договорі та під час тарифікації відповідно до законодавства.
 		Враховано частково    
    -319- Мацола Р.М.
 3.Обсяг та перелік видів роботи науково-педагогічних працівників встановлюється закладом освіти та закріплюється у трудовому договору у межах, визначених законодавством.
Обсяг та перелік видів роботи педагогічних працівників встановлюється закладом освіти, закріплюється у трудовому договорі та під час тарифікації відповідно до законодавства.
 		Враховано частково    
182. 4. Максимальний обсяг навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюється спеціальними законами.
 		 -320- Крулько І.І.
 4. Норми навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюється спеціальними законами та не можуть бути збільшені порівняно з чинним законодавством
 		Враховано частково   4. Норми педагогічного (навчального) навантаження педагогічних (науково-педагогічних) працівників на одну ставку встановлюються спеціальними законами.
 
    -321- Литвин В.М.
 Частину четверту статті 60 законопроекту викласти у такій редакції:
«4. Мінімальний обсяг навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюються спеціальними законами».
 		Відхилено (це сприятиме порушенню прав працівників, оскільки на одну ставку можна бути передбачити набагато більший обсяг навантаження, ніж визначений законом)   
    -322- Лабазюк С.П.
 4. Норми навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюється спеціальними законами та не можуть бути збільшені порівняно з чинним законодавством
 		Враховано частково    
    -323- Павленко Ю.О.
 4. Норми навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюється спеціальними законами та не можуть бути збільшені порівняно з чинним законодавством
 		Враховано частково    
    -324- Констанкевич І.М.
 4.Норми навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюється спеціальними законами та не можуть бути збільшені порівняно з чинним законодавством
 		Враховано частково    
    -325- Кужель О.В.
 4. Норми навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюється спеціальними законами та не можуть бути збільшені порівняно з чинним законодавством
 		Враховано частково    
    -326- Мацола Р.М.
 4. Норми навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюється спеціальними законами та не можуть бути збільшені порівняно з чинним законодавством
 		Враховано частково    
    -327- Кремінь Т.Д.
 4. Перелік видів та максимальний обсяг навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюється спеціальними законами.
 		Враховано частково    
    -328- Співаковський О.В.
 Перелік видів та максимальний обсяг навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюється спеціальними законами.
 		Враховано частково    
    -329- Шинькович А.В.
 4. Максимальний обсяг навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку встановлюється в межах 18 годин тижневого навантаження.
 		Відхилено (правка некоректна і не враховує специфіку діяльності закладів освіти на різних рівнях освіти)   
183. 5. Засновник або уповноважений ним орган не має права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.
 		 -330- Крулько І.І.
 5. Засновник або уповноважений ним орган не має права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.».
 		Враховано   5. Засновник або уповноважений ним орган, керівники закладів освіти та їх структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.
 
    -331- Констанкевич І.М.
 5. Засновник або уповноважений ним орган не має права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором».
 		Враховано    
    -332- Кужель О.В.
 5. Засновник або уповноважений ним орган не має права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.».
 		Враховано    
    -333- Лабазюк С.П.
 5. Засновник або уповноважений ним орган не має права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.».
 		Враховано    
    -334- Кремінь Т.Д.
 5. Керівники закладу освіти та його структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.
Обґрунтування:
Засновник (Кабінет Міністрів, МОН, обласна рада, …) взагалі не має права чогось вимагати від конкретних працівників.
 		Враховано по суті   
    -335- Співаковський О.В.
 5. Керівники закладу освіти та його структурних підрозділів не мають права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.
 		Враховано по суті   
    -336- Мацола Р.М.
 5. Засновник або уповноважений ним орган не має права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.».
 		Враховано    
    -337- Павленко Ю.О.
 5. Засновник або уповноважений ним орган не має права вимагати від педагогічних і науково-педагогічних працівників виконання роботи, не передбаченої трудовим договором.».
 		Враховано    
184. Стаття 61. Оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників
 		    Стаття 61. Оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників
 
185. 1. Праця педагогічних і науково-педагогічних працівників оплачується за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, коштів засновників, власних надходжень закладів освіти, грантів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
 		 -338- Кужель О.В.
 В частині першій статті 61 слово «праці» замінити словами «оплата праці».
 		Враховано   1. Оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, коштів засновників, власних надходжень закладів освіти, грантів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
 
    -339- Ільюк А.О.
 В частині 1 статті 61 слово «праці» замінити на «оплата праці».
 		Враховано    
    -340- Попов І.В.
 В частині першій статті 61 слово «праці» замінити словами «оплата праці».
 		Враховано    
    -341- Лабазюк С.П.
 В частині першій статті 61 слово «праці» замінити словами «оплата праці».
 		Враховано    
    -342- Ківалов С.В.
 У статті 61 законопроекту:
Частину першу статті 61 законопроекту викласти у наступній редакції:
«1. Оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, коштів засновників, власних надходжень закладів освіти, грантів, а також інших джерел, не заборонених законодавством».
 		Враховано    
    -343- Крулько І.І.
 У частині першій статті 61 слово «праці» замінити словами «оплата праці».
 		Враховано    
    -344- Павленко Ю.О.
 В частині першій статті 61 слово «праці» замінити словами «оплата праці».
 		Враховано    
    -345- Мацола Р.М.
 В частині першій статті 61 слово «праці» замінити словами «оплата праці».
 		Враховано    
186. 2. Посадовий оклад педагогічного працівника (найнижчої кваліфікаційної категорії) встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
 		 -346- Кремінь Т.Д.
 У частині другій статті 61 слова «в розмірі трьох мінімальних заробітних плат» замінити словами «в розмірі не менше трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.»
 		Враховано (з урахуванням окремого рішення Комітету щодо збільшення до 4).  2. Посадовий оклад педагогічного працівника (найнижчої кваліфікаційної категорії) встановлюється в розмірі не менше чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
 
    -347- Кужель О.В.
 Частину другу статті 61 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2. Мінімальний посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного працівника встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Мінімальний посадовий оклад науково-педагогічного працівника (асистента кафедри) встановлюється у 2 рази більшому від мінімального посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічного працівника.
Мінімальний розмір посадового окладу спеціаліста закладу освіти встановлюється на рівні 2,5 мінімальних заробітних плат.
Посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного і науково-педагогічного працівника за кожною наступною (вищою) посадою (включаючи заступника керівника) чи кваліфікаційною категорією (кваліфікацією) підвищується на 10%.
Педагогічним і науково-педагогічним працівникам за виконання різних видів педагогічної роботи встановлюється доплати та надбавки у розмірі від 10 до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону».
 		Враховано по суті (слова «не нижче» рівнозначні словам «мінімальний посадовий оклад»)   
    -348- Ільюк А.О.
 Викласти частину другу статті 61 у новій редакцій наступного змісту:
«2. Мінімальний посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного працівника встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Мінімальний посадовий оклад науково-педагогічного працівника (асистента кафедри) встановлюється у 2 рази більшому від мінімального посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічного працівника.
Мінімальний розмір посадового окладу спеціаліста закладу освіти встановлюється на рівні 2,5 мінімальних заробітних плат.
Посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного і науково-педагогічного працівника за кожною наступною (вищою) посадою (включаючи заступника керівника) чи кваліфікаційною категорією (кваліфікацією) підвищується на 10%.
Педагогічним і науково-педагогічним працівникам за виконання різних видів педагогічної роботи встановлюється доплати та надбавки у розмірі від 10 до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону».
 		Враховано по суті (слова «не нижче» рівнозначні словам «мінімальний посадовий оклад»)   
    -349- Попов І.В.
 Частину другу статті 61 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2. Мінімальний посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного працівника встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Мінімальний посадовий оклад науково-педагогічного працівника (асистента кафедри) встановлюється у 2 рази більшому від мінімального посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічного працівника.
Мінімальний розмір посадового окладу спеціаліста закладу освіти встановлюється на рівні 2,5 мінімальних заробітних плат.
Посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного і науково-педагогічного працівника за кожною наступною (вищою) посадою (включаючи заступника керівника) чи кваліфікаційною категорією (кваліфікацією) підвищується на 10%.
Педагогічним і науково-педагогічним працівникам за виконання різних видів педагогічної роботи встановлюється доплати та надбавки у розмірі від 10 до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону».
 		Враховано по суті (слова «не нижче» рівнозначні словам «мінімальний посадовий оклад»)   
    -350- Лабазюк С.П.
 Частину другу статті 61 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2. Мінімальний посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного працівника встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Мінімальний посадовий оклад науково-педагогічного працівника (асистента кафедри) встановлюється у 2 рази більшому від мінімального посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічного працівника.
Мінімальний розмір посадового окладу спеціаліста закладу освіти встановлюється на рівні 2,5 мінімальних заробітних плат.
Посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного і науково-педагогічного працівника за кожною наступною (вищою) посадою (включаючи заступника керівника) чи кваліфікаційною категорією (кваліфікацією) підвищується на 10%.
Педагогічним і науково-педагогічним працівникам за виконання різних видів педагогічної роботи встановлюється доплати та надбавки у розмірі від 10 до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону».
 		Враховано по суті (слова «не нижче» рівнозначні словам «мінімальний посадовий оклад»)   
    -351- Ківалов С.В.
 У статті 61 законопроекту:
абзац 1 частини другої статті 61 законопроекту викласти у наступній редакції:
« 2. Мінімальний посадовий оклад (основна заробітна плата) педагогічного працівника встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.»
 		Враховано по суті (слова «не нижче» рівнозначні словам «мінімальний посадовий оклад»)   
    -352- Королевська Н.Ю.
 Частину другу статті 61 викласти в такій редакцій:
"2. Мінімальний посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного працівника встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Мінімальний посадовий оклад науково-педагогічного працівника (асистента кафедри) встановлюється у 2 рази більшому від мінімального посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічного працівника.
Мінімальний розмір посадового окладу спеціаліста закладу освіти встановлюється на рівні 2,5 мінімальних заробітних плат.
Посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного і науково-педагогічного працівника за кожною наступною (вищою) посадою (включаючи заступника керівника) чи кваліфікаційною категорією (кваліфікацією) підвищується на 10%.
Педагогічним і науково-педагогічним працівникам за виконання різних видів педагогічної роботи встановлюється доплати та надбавки у розмірі від 10 до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.".
 		Враховано по суті (слова «не нижче» рівнозначні словам «мінімальний посадовий оклад»)   
    -353- Рябчин О.М.
 В законопроекті в абзаці 1 частини 2 статті 61 перед словами «посадовий оклад педагогічного працівника» додати слово «Мінімальний».
 		Враховано по суті (слова «не нижче» рівнозначні словам «мінімальний посадовий оклад»)   
    -354- Констанкевич І.М.
 Частину другу статті 61 викласти у такій редакції:
«2. Мінімальний посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного працівника встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Мінімальний посадовий оклад науково-педагогічного працівника (асистента кафедри) встановлюється у 2 рази більшому від мінімального посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічного працівника.
Посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного і науково-педагогічного працівника за кожною наступною (вищою) посадою (включаючи заступника керівника) чи кваліфікаційною категорією (кваліфікацією) підвищується на 10%.
Розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону».
 		Враховано по суті (слова «не нижче» рівнозначні словам «мінімальний посадовий оклад»)   
    -355- Мацола Р.М.
 Частину другу статті 61 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2. Мінімальний посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного працівника встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Мінімальний посадовий оклад науково-педагогічного працівника (асистента кафедри) встановлюється у 2 рази більшому від мінімального посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічного працівника.
Мінімальний розмір посадового окладу спеціаліста закладу освіти встановлюється на рівні 2,5 мінімальних заробітних плат.
Посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного і науково-педагогічного працівника за кожною наступною (вищою) посадою (включаючи заступника керівника) чи кваліфікаційною категорією (кваліфікацією) підвищується на 10%.
Педагогічним і науково-педагогічним працівникам за виконання різних видів педагогічної роботи встановлюється доплати та надбавки у розмірі від 10 до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону».
 		Враховано по суті (слова «не нижче» рівнозначні словам «мінімальний посадовий оклад»)   
    -356- Крулько І.І.
 Частину другу статті 61 викласти у такій редакції:
«2. Мінімальний посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного працівника встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Мінімальний посадовий оклад науково-педагогічного працівника (асистента кафедри) встановлюється у 2 рази більшому від мінімального посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічного працівника.
Мінімальний розмір посадового окладу спеціаліста закладу освіти встановлюється на рівні 2,5 мінімальних заробітних плат.
Посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного і науково-педагогічного працівника за кожною наступною (вищою) посадою (включаючи заступника керівника) чи кваліфікаційною категорією (кваліфікацією) підвищується на 10%.
Педагогічним і науково-педагогічним працівникам за виконання різних видів педагогічної роботи встановлюється доплати та надбавки у розмірі від 10 до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону».
 		Враховано по суті (слова «не нижче» рівнозначні словам «мінімальний посадовий оклад»)   
    -357- Павленко Ю.О.
 Частину другу статті 61 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2. Мінімальний посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного працівника встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Мінімальний посадовий оклад науково-педагогічного працівника (асистента кафедри) встановлюється у 2 рази більшому від мінімального посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічного працівника.
Мінімальний розмір посадового окладу спеціаліста закладу освіти встановлюється на рівні 2,5 мінімальних заробітних плат.
Посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного і науково-педагогічного працівника за кожною наступною (вищою) посадою (включаючи заступника керівника) чи кваліфікаційною категорією (кваліфікацією) підвищується на 10%.
Педагогічним і науково-педагогічним працівникам за виконання різних видів педагогічної роботи встановлюється доплати та надбавки у розмірі від 10 до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону».
 		Враховано по суті (слова «не нижче» рівнозначні словам «мінімальний посадовий оклад»)   
    -358- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Частини другу статті 61 проекту Закону викласти в такій редакції:
«2. Мінімальний посадовий оклад педагогічного працівника (найнижчої кваліфікаційної категорії) встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Мінімальний посадовий оклад науково-педагогічного працівника (асистента кафедри) встановлюється у розмірі, що є більшим вдвічі від мінімального посадового окладу педагогічного працівника (найнижчої кваліфікаційної категорії).
Посадовий оклад педагогічного і науково-педагогічного працівника за кожною наступною (вищою) посадою (включаючи заступника керівника) чи кваліфікаційною категорією (кваліфікацією) підвищується на десять відсотків.
Педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюються доплати та надбавки в передбаченому законодавством порядку.
Розміри посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.
 		Враховано по суті (слова «не нижче» рівнозначні словам «мінімальний посадовий оклад»)   
187. Посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується на 10 відсотків.
 		 -359- Тимошенко Ю.В.
 До статті 61
Абзац другий частини другої викласти в такій редакції:
«Посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується на 20 відсотків.».
 		Відхилено (10 відсотків – достатній крок для справедливої диференціації заробітної плати педагогічних працівників)  Посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менше ніж на 10 відсотків.
 
    -360- Кремінь Т.Д.
 Посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менше ніж на 10 відсотків.
 		Враховано    
    -361- Ківалов С.В.
 абзац 2 частини другої статті 61 законопроекту викласти у наступній редакції:
«Посадовий оклад (основна заробітна плата) педагогічного і науково-педагогічного працівника за кожною наступною (вищою) посадою (включаючи заступника керівника) чи кваліфікаційною категорією (кваліфікацією) підвищується на 10%.
 		Враховано по суті   
188. Посадовий оклад науково-педагогічного працівника (асистента кафедри) встановлюється в обсязі більшому на 25 відсотків від посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії.
 		 -362- Рябчин О.М.
 В законопроекті в абзаці 3 частини 2 статті 61 перед словами «посадовий оклад науково-педагогічного працівника» додати слово «Мінімальний».
 		Враховано по суті  Найменший посадовий оклад науково-педагогічного працівника встановлюється на 25 відсотків вище від посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії.
Кожен наступний посадовий оклад науково-педагогічного працівника підвищується не менше ніж на 10 відсотків від попереднього.
 
    -363- Кремінь Т.Д.
 Найменший посадовий оклад науково-педагогічного працівника встановлюється на 25 відсотків вище від посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії.
Кожен наступний посадовий оклад науково-педагогічного працівника підвищується не менше ніж на 10 відсотків від попереднього.
 		Враховано    
    -364- Ківалов С.В.
 абзац 3 частини другої статті 61 законопроекту викласти у наступній редакції:
«Мінімальний посадовий оклад науково-педагогічного працівника (асистента кафедри) встановлюється у 2 рази більшому від мінімального посадового окладу (основної заробітної плати) педагогічного працівника».
 		Враховано по суті   
189. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюється доплати та надбавки в передбаченому законодавством порядку.
 		 -365- Мельник С.І.
 в абзаці четвертому пункту 2 статті 61 розділу VІІ слово «встановлюється» замінити словом «встановлюються»;
 		Враховано у частини 8 цієї статті     
    -366- Кремінь Т.Д.
 Частину третю цієї статті викласти в такій редакції:
«3. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюються доплати та надбавки відповідно до законодавства.» і тим самим включити по суті абзац третій частини другої до частини 3.
 		Враховано    
190. Посадові оклади педагогічним і науково-педагогічним працівникам державних і комунальних закладів визначаються тарифною сіткою для працівників галузі освіти, затвердженою Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.
 		 -367- Кремінь Т.Д.
 Схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів затверджуються Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.
 		Враховано   Схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів затверджуються Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.
Засновник приватних закладів освіти має право встановлювати інші, ніж передбачено цим Законом, розмір і умови оплати праці, винагороди та допомоги для педагогічних і науково-педагогічних працівників. Отримані приватним закладом освіти публічні кошти розподіляються у порядку, визначеному законодавством для державних і комунальних закладів освіти.
 
    -368- Кремінь Т.Д.
 Частину другу доповнити новою частиною:
«Засновник приватних закладів освіти має право встановлювати інші, ніж передбачено цим Законом, розмір і умови оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників. Отримані приватним закладом освіти публічні кошти розподіляються у порядку, визначеному законодавством для державних і комунальних закладів освіти.».
 		Враховано    
191. 3. Педагогічний працівник, що пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату у розмірі 20 відсотків посадового окладу протягом строку дії сертифікату.
 		 -369- Євтушок С.М.
 Пункт 3 статті 61. Оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників викласти у такій редакції:
«3. Посадовий оклад педагогічного працівника, що пройшов сертифікацію, кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується на 20 відсотків.»
 		Відхилено (підвищення окладів відбувається за наслідками атестації і передбачено для кожної наступної кваліфікаційної категорії) Викладено в редакції, запропонованій Н.д.Т. Кремінем до абзацу другого частини другої цієї статті  3. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюються доплати та надбавки відповідно до законодавства.
 
    -370- Кремінь Т.Д.
 Частину третю викласти в такій редакції:
«3. Педагогічний працівник, який пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату у розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифікату.
 		Враховано (у частині 5.)   
192. 4. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах:
 		    4. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах:
 
193. понад три роки - 10 відсотків;
 		    понад три роки - 10 відсотків;
 
194. понад десять років - 20 відсотків;
 		    понад 10 років - 20 відсотків;
 
195. понад двадцять років - 30 відсотків посадового окладу.
 		    понад 20 років - 30 відсотків посадового окладу.
5. Педагогічний працівник, який пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату в розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката.
 
196. 5. Заклад освіти має право за рахунок власних надходжень та інших джерел, не заборонених законодавством, встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії та інші види заохочень.
 		    6. Заклад освіти має право за рахунок власних надходжень та інших джерел, не заборонених законодавством, встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії та інші види заохочень.
 
197. 6. Керівник закладу освіти відповідно до законодавства, установчих документів та колективного договору має право встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії за використання в освітньому процесі іноземних мов, сучасних технологій в освітньому процесі, реалізацію інноваційних проектів тощо.
 		 -371- Мельник С.І.
 в пункті 6 статті 61 розділу VІІ слова «за використання в освітньому процесі іноземних мов, сучасних технологій в освітньому процесі,» замінити словами «за використання в освітньому процесі іноземних мов та сучасних технологій,»;
 		Враховано по суті  7. Керівник закладу освіти відповідно до законодавства, установчих документів та колективного договору має право встановлювати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплати, надбавки, премії за використання в освітньому процесі іноземних мов, сучасних технологій, реалізацію інноваційних проектів тощо.
 
198. 7. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам за рахунок власних надходжень закладів освіти може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
 		 -372- Кремінь Т.Д.
 7. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам за рахунок власних надходжень закладів освіти може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Умови надання такої допомоги визначаються установчими документами закладів освіти або колективним договором.
Обґрунтування:
Сьогодні маємо багато випадків безпідставного надання такої допомоги. І навпаки, ненадання допомоги тим, кому вона дійсно потрібна. В умовах підвищення автономії закладів освіти ця проблема стане ще актуальнішою. Тому потрібна певна формалізація.
 		Враховано   8. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам за рахунок власних надходжень закладів освіти може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови надання такої допомоги визначаються установчими документами закладів освіти або колективним договором.
 
    -373- Співаковський О.В.
 7. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам за рахунок власних надходжень закладів освіти може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Умови надання такої допомоги визначаються установчими документами закладів освіти або колективним договором.
 		Враховано    
199. 8. Науково-педагогічним, науковим та педагогічним працівникам закладів освіти встановлюються доплати за наукові ступені та вчені звання відповідно до законів України.
 		 -374- Кремінь Т.Д.
 Педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюються доплати та надбавки відповідно до законодавства.
 		Враховано (у частині 3)     
    -375- Марченко О.О.
 «Науково-педагогічним, науковим та педагогічним працівникам закладів освіти встановлюються надбавки за наукові ступені, вчені та педагогічні звання відповідно до законів України.».
 		Враховано по суті (з урахуванням пропозиції Н.д.Т. Креміня)   
    -376- Кужель О.В.
 Частину восьму статті 61 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«8. Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за наукові ступені підвищуються на 15-25 відсотків.
Посадові оклади науково-педагогічних та наукових працівників за вчені звання підвищуються на 25-33 відсотків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за почесні звання «заслужений» та «народний» підвищуються на 20 та 40 відсотків.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників за педагогічні звання підвищуються на 10-15 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників, які працюють з дітьми з особливими потребами, зокрема в інклюзивних класах та групах, підвищуються на 15-25 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено (такі пропозиції не відповідають Законам «Про вищу освіту» і «Про наукову і науково-технічну діяльність») (Перенесено до частини 3 цієї статті та викладено у новій редакції з урахуванням пропозиції Т.Креміня)   
    -377- Ільюк А.О.
 Викласти частину 8 статті 61 викласти у новій редакцій наступного змісту:
«8. Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за наукові ступені підвищуються на 15-25 відсотків.
Посадові оклади науково-педагогічних та наукових працівників за вчені звання підвищуються на 25-33 відсотків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за почесні звання «заслужений» та «народний» підвищуються на 20 та 40 відсотків.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників за педагогічні звання підвищуються на 10-15 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників, які працюють з дітьми з особливими потребами, зокрема в інклюзивних класах та групах, підвищуються на 15-25 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено (такі пропозиції не відповідають Законам «Про вищу освіту» і «Про наукову і науково-технічну діяльність»)   
    -378- Попов І.В.
 Частину восьму статті 61 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«8. Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за наукові ступені підвищуються на 15-25 відсотків.
Посадові оклади науково-педагогічних та наукових працівників за вчені звання підвищуються на 25-33 відсотків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за почесні звання «заслужений» та «народний» підвищуються на 20 та 40 відсотків.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників за педагогічні звання підвищуються на 10-15 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників, які працюють з дітьми з особливими потребами, зокрема в інклюзивних класах та групах, підвищуються на 15-25 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено (такі пропозиції не відповідають Законам «Про вищу освіту» і «Про наукову і науково-технічну діяльність»)   
    -379- Лабазюк С.П.
 Частину восьму статті 61 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«8. Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за наукові ступені підвищуються на 15-25 відсотків.
Посадові оклади науково-педагогічних та наукових працівників за вчені звання підвищуються на 25-33 відсотків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за почесні звання «заслужений» та «народний» підвищуються на 20 та 40 відсотків.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників за педагогічні звання підвищуються на 10-15 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників, які працюють з дітьми з особливими потребами, зокрема в інклюзивних класах та групах, підвищуються на 15-25 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено (такі пропозиції не відповідають Законам «Про вищу освіту» і «Про наукову і науково-технічну діяльність»)   
    -380- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Частини восьму статті 61 проекту Закону викласти в такій редакції:
8. Посадові оклади педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за наукові ступені підвищуються на 15-25 відсотків.
Посадові оклади науково-педагогічних та наукових працівників за вчені звання підвищуються на 25-33 відсотків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.
Посадові оклади педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за почесні звання «заслужений» та «народний» підвищуються на 20 та 40 відсотків відповідно.
Посадові оклади педагогічних працівників за педагогічні звання підвищуються на 10-15 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові оклади педагогічних працівників, які працюють з дітьми з особливими потребами, зокрема в інклюзивних класах та групах, підвищуються на 15-25 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.».
 		Відхилено (такі пропозиції не відповідають Законам «Про вищу освіту» і «Про наукову і науково-технічну діяльність»)   
    -381- Королевська Н.Ю.
 Частину восьму статті 61 викласти в такій редакції:
"8. Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за наукові ступені підвищуються на 15-25 відсотків.
Посадові оклади науково-педагогічних та наукових працівників за вчені звання підвищуються на 25-33 відсотків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за почесні звання "заслужений" та "народний" підвищуються на 20 та 40 відсотків.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників за педагогічні звання підвищуються на 10-15 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників, які працюють з дітьми з особливими потребами, зокрема в інклюзивних класах та групах, підвищуються на 15-25 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.".
 		Відхилено (такі пропозиції не відповідають Законам «Про вищу освіту» і «Про наукову і науково-технічну діяльність»)   
    -382- Констанкевич І.М.
 Частину восьму статті 61 викласти у такій редакції:
«8. Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за наукові ступені підвищуються на 15-25 відсотків.
Посадові оклади науково-педагогічних та наукових працівників за вчені звання підвищуються на 25-33 відсотків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за почесні звання «заслужений» та «народний» підвищуються на 20 та 40 відсотків.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників за педагогічні звання підвищуються на 10-15 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників, які працюють з дітьми з особливими потребами, зокрема в інклюзивних класах та групах, підвищуються на 15-25 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено (такі пропозиції не відповідають Законам «Про вищу освіту» і «Про наукову і науково-технічну діяльність»)   
    -383- Мацола Р.М.
 Частину восьму статті 61 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«8. Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за наукові ступені підвищуються на 15-25 відсотків.
Посадові оклади науково-педагогічних та наукових працівників за вчені звання підвищуються на 25-33 відсотків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за почесні звання «заслужений» та «народний» підвищуються на 20 та 40 відсотків.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників за педагогічні звання підвищуються на 10-15 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників, які працюють з дітьми з особливими потребами, зокрема в інклюзивних класах та групах, підвищуються на 15-25 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено (такі пропозиції не відповідають Законам «Про вищу освіту» і «Про наукову і науково-технічну діяльність»)   
    -384- Крулько І.І.
 Частину восьму статті 61 викласти у такій редакції:
«8. Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за наукові ступені підвищуються на 15-25 відсотків.
Посадові оклади науково-педагогічних та наукових працівників за вчені звання підвищуються на 25-33 відсотків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за почесні звання «заслужений» та «народний» підвищуються на 20 та 40 відсотків.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників за педагогічні звання підвищуються на 10-15 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників, які працюють з дітьми з особливими потребами, зокрема в інклюзивних класах та групах, підвищуються на 15-25 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.».
 		Відхилено (такі пропозиції не відповідають Законам «Про вищу освіту» і «Про наукову і науково-технічну діяльність»)   
    -385- Павленко Ю.О.
 Частину восьму статті 61 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«8. Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за наукові ступені підвищуються на 15-25 відсотків.
Посадові оклади науково-педагогічних та наукових працівників за вчені звання підвищуються на 25-33 відсотків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладів освіти за почесні звання «заслужений» та «народний» підвищуються на 20 та 40 відсотків.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників за педагогічні звання підвищуються на 10-15 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників, які працюють з дітьми з особливими потребами, зокрема в інклюзивних класах та групах, підвищуються на 15-25 відсотків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено (такі пропозиції не відповідають Законам «Про вищу освіту» і «Про наукову і науково-технічну діяльність»)   
200. Розділ VІІІ
 		    Розділ VІІІ
 
201. УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ОСВІТИ
 		    УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ОСВІТИ
 
202. Стаття 62. Органи управління у сфері освіти
 		    Стаття 62. Органи управління у сфері освіти
 
203. 1. До органів управління у сфері освіти належать:
 		    1. До органів управління у сфері освіти належать:
 
204. Кабінет Міністрів України;
 		    Кабінет Міністрів України;
 
205. центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки;
 		    центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки;
 
206. центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти;
 		    центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти;
 
207. постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти;
 		    постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти;
 
208. державні органи, яким підпорядковані заклади освіти;
 		    державні органи, яким підпорядковані заклади освіти;
 
209. Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
 		    Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
 
210. Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
 		    Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
 
211. органи місцевого самоврядування.
 		 -386- Кремінь Т.Д.
 Органи управління освітою діють у межах відповідальності, підстав, повноважень та способів дій, визначених Конституцією та Законами України.
Повноваження органів управління освітою не можуть передбачати їх безпосереднього втручання у поточну діяльність закладів освіти.
 		Відхилено   органи місцевого самоврядування.
 
    -387- Співаковський О.В.
 Органи управління освітою діють у межах відповідальності, підстав, повноважень та способів дій, визначених Конституцією та Законами України.
Повноваження органів управління освітою не можуть передбачати їх безпосереднього втручання у поточну діяльність закладів освіти.
 		Відхилено    
    -388- Кремінь Т.Д.
 2. В управлінні освітою можуть брати участь громадські організації та об’єднання у межах, визначених законами України.
 		Відхилено (норма є відсильною і без конкретних повноважень, визначених законами, не буде діяти; запропоноване положення виходить за рамки предмету регулювання статті)   
    -389- Співаковський О.В.
 Стаття 60.2. В управлінні освітою можуть брати участь громадські організації та об’єднання у межах, визначених законами України.
 		Відхилено (норма є відсильною і без конкретних повноважень, визначених законами, не буде діяти; запропоноване положення виходить за рамки предмету регулювання статті)   
212. Стаття 63. Повноваження Кабінету Міністрів України
 		    Стаття 63. Повноваження Кабінету Міністрів України
 
213. 1. Кабінет Міністрів України:
 		 -390- Кремінь Т.Д.
Кабінет Міністрів України
 відповідає за вирішення питань державної політики у сфері освіти, забезпечення передбачених Конституцією і законами України прав громадян і державних гарантій у сфері освіти, якість освіти в Україні. З цією метою він:
 		Відхилено (аналогічні положення є в Законі «Про Кабінет Міністрів України»)  1. Кабінет Міністрів України:
 
    -391- Співаковський О.В.
Кабінет Міністрів України
 відповідає за вирішення питань державної політики у сфері освіти, забезпечення передбачених Конституцією і законами України прав громадян і державних гарантій у сфері освіти, якість освіти в Україні. З цією метою він:
 		Відхилено (аналогічні положення є в Законі «Про Кабінет Міністрів України»)   
214. 1) вживає заходів до забезпечення конституційного права кожної особи на освіту;
 		 -392- Кремінь Т.Д.
 1) забезпечує реалізацію
конституційного права кожної особи на освіту;
 		Відхилено (запропоноване положення не узгоджується з п. 2 ч. 1 ст. 116 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»)  1) вживає заходів щодо забезпечення конституційного права кожної особи на освіту;
 
    -393- Співаковський О.В.
 1) забезпечує реалізацію
конституційного права кожної особи на освіту;
 		Відхилено (запропоноване положення не узгоджується з п. 2 ч. 1 ст. 116 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»)   
    -394- Чорновол Т.М.
 Підпункт 1 пункту 1 статті 64 викласти в наступній редакції:
«1) бере участь у формуванні державної освітньої політики; реалізує державну політику у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено (запропоноване положення не узгоджується з п. 2 ч. 1 ст. 116 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»)   
215. 2) забезпечує проведення державної політики у сфері освіти;
 		 -395- Чорновол Т.М.
 Підпункт 2 пункту 1 статті 64 викласти в наступній редакції:
«2) організовує розробку та реалізує стратегії розвитку освіти, державні цільові програми у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено (поправка частково дублює пункт 4; достатньо повноваження КМУ про затвердження стратегії, а організація її розробки витікає з повноваження про її затвердження; механізм організації розробки стратегії передбачений Законом «Про Кабінет Міністрів України» та Регламентом КМУ)  2) забезпечує проведення державної політики у сфері освіти;
 
216. 3) затверджує стратегію розвитку освіти України;
 		    3) затверджує стратегію розвитку освіти України;
 
217. 4) затверджує державні цільові програми у сфері освіти;
 		 -396- Кремінь Т.Д.
 4) розробляє, затверджує та виконує державні цільові програми у сфері освіти;
 		Враховано   4) розробляє, затверджує та виконує державні цільові програми у сфері освіти;
 
    -397- Співаковський О.В.
 4) розробляє, затверджує та виконує державні цільові програми у сфері освіти;
 		Враховано    
218. 5) здійснює повноваження засновника закладів освіти державної форми власності або доручає здійснення цих повноважень уповноваженому ним органу;
 		 -398- Кремінь Т.Д.
 5) здійснює повноваження засновника державних закладів освіти або доручає їх здійснення уповноваженому ним органу;
 		Враховано   5) здійснює повноваження засновника державних закладів освіти або доручає їх здійснення уповноваженому ним органу;
 
219. 6) забезпечує рівні умови розвитку закладів освіти усіх форм власності;
 		    6) забезпечує рівні умови розвитку закладів освіти всіх форм власності;
 
220. 7) визначає порядок формування і розподілу освітньої субвенції та субвенції на підготовку робітничих кадрів між адміністративно-територіальними одиницями відповідно до цього Закону;
 		 -399- Мельник С.І.
 підпункт 7 пункту 1 статті 63 розділу VІІІ викласти в такій редакції:
«7) здійснює розподіл освітньої субвенції та субвенції на підготовку робітничих кадрів між адміністративно-територіальними одиницями згідно затвердженої формули розподілу;»;
 		Відхилено   7) визначає порядок формування і розподілу освітніх субвенцій між бюджетами відповідно до цього Закону та з урахуванням статті 94 Бюджетного кодексу України;
 
    -400- Кремінь Т.Д.
 7) визначає порядок формування і розподілу освітніх субвенцій між бюджетами відповідно до цього Закону та з урахуванням статті 94 Бюджетного кодексу України;
 		Враховано    
221. 8) визначає порядок розподілу державного фінансування професійної освіти;
 		    8) визначає порядок розподілу державного фінансування професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти;
 
222. 9) визначає порядок розподілу освітньої субвенції між закладами середньої освіти;
 		 -401- Кремінь Т.Д.
 Виключити
 		Враховано      
223. 10) затверджує державні пріоритети з підготовки фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів у розрізі галузей знань;
 		    9) затверджує державні пріоритети з підготовки фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів у розрізі галузей знань;
 
224. 11) затверджує перелік галузей знань та спеціальностей для підготовки фахівців вищої та професійної освіти;
 		    10) затверджує перелік галузей знань та спеціальностей для підготовки фахівців вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти;
 
225. 12) затверджує перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів освіти;
 		    11) затверджує перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів освіти;
12) затверджує ліцензійні умови провадження освітньої діяльності;
13) затверджує індикатори оцінки стану освіти в Україні та регіонах;
14) визначає органи ліцензування закладів дошкільної та загальної середньої освіти;
 
226. 13) здійснює інші повноваження, що передбачені законами України.
 		 -402- Кремінь Т.Д.
 13) затверджує систему освітніх індикаторів, призначених для оцінювання стану освіти в Україні та регіонах;
14) здійснює інші повноваження, що передбачені законами України.
 		Враховано по суті  15) здійснює інші повноваження, передбачені законами України.
 
    -403- Співаковський О.В.
 13) затверджує систему освітніх індикаторів, призначених для оцінювання стану освіти в Україні та регіонах;
14) здійснює інші повноваження, що передбачені законами України.
 		Враховано по суті   
    -404- Чорновол Т.М.
 Пункт 1 статті 63 доповнити підпунктами в наступній редакції:
«) затверджує ліцензійні умови та порядок ліцензування закладів освіти;
) визначає собівартість освіти за кожним рівнем освіти та підготовки робітничих кадрів;»
 		Враховано частково (не підтримується застосування терміну «собівартість», оскільки – це економічна характеристика, яка не може визначатися актом Кабінету Міністрів України)   
227. Стаття 64. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки
 		    Стаття 64. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки
 
228. 1. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки:
 		 -405- Кремінь Т.Д.
 1. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки відповідає за реалізацію державної політики у сфері освіти і науки. З цією метою він:
 		Відхилено (не відповідає Закону «Про Кабінет Міністрів України»)  1. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки:
 
    -406- Співаковський О.В.
 1. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки відповідає за реалізацію державної політики у сфері освіти і науки. З цією метою він:
 		Відхилено (не відповідає Закону «Про Кабінет Міністрів України»)   
229. 1) формує та реалізує державну політику у сфері освіти і науки;
 		 -407- Кремінь Т.Д.
 1) бере участь у формуванні державної політики у сфері освіти і науки;
 		Враховано по суті  1) забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки;
 
    -408- Співаковський О.В.
 1) бере участь у формуванні державної політики у сфері освіти і науки;
 		Враховано по суті   
230. 2) розробляє та реалізує стратегію розвитку освіти, державні цільові програми у сфері освіти і науки;
 		 -409- Кремінь Т.Д.
 2) бере участь у розробці та реалізації стратегії розвитку освіти, державних цільових програм у сфері освіти і науки;
 		Враховано частково   2) розробляє стратегію розвитку освіти України, інші стратегічні документи, державні цільові програми у сфері освіти і науки та бере участь у їх реалізації;
 
    -410- Співаковський О.В.
 2) бере участь у розробці та реалізації стратегії розвитку освіти, державних цільових програм у сфері освіти і науки;
 		Враховано частково    
231. 3) здійснює нормативно-правове забезпечення функціонування системи освіти;
 		 -411- Кремінь Т.Д.
 3) здійснює нормативно-правове забезпечення функціонування системи освіти в межах, визначених законами України;
 		Враховано по суті  3) здійснює нормативно-правове забезпечення функціонування системи освіти в межах повноважень, визначених законами України;
 
    -412- Співаковський О.В.
 3) здійснює нормативно-правове забезпечення функціонування системи освіти в межах, визначених законами України;
 		Враховано по суті   
232. 4) організовує збір та обробку освітньої статистики, провадить її аналіз та прогнозує розвиток системи освіти;
 		    4) організовує збір та обробку освітньої статистики, здійснює її аналіз та прогнозує розвиток системи освіти;
 
233. 5) затверджує порядок, види та форми проведення моніторингу якості освіти;
 		    5) затверджує порядок, види та форми проведення моніторингу якості освіти;
 
234. 6) забезпечує функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти;
 		 -413- Кремінь Т.Д.
 6) забезпечує функціонування державних інформаційних систем освіти;
 		Враховано по суті  6) забезпечує функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти та інших державних інформаційних систем освіти;
 
    -414- Співаковський О.В.
 6) забезпечує функціонування державних інформаційних систем освіти;
 		Враховано по суті   
235. 7) затверджує стандарти освіти та оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті;
 		    7) затверджує стандарти освіти та оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті;
 
236. 8) здійснює міжнародне співробітництво у сфері освіти і науки;
 		    8) здійснює міжнародне співробітництво у сфері освіти і науки;
 
237. 9) затверджує порядок визнання здобутих в іноземних закладах освіти документів про освіту;
 		    9) затверджує порядок визнання здобутих в іноземних закладах освіти документів про освіту;
 
238. 10) затверджує форму і зміст документів про освіту державного зразка;
 		    10) затверджує форму і зміст документів про освіту державного зразка;
 
239. 11) затверджує національну шкалу оцінювання результатів навчання здобувачів освіти для кожного рівня освіти;
 		 -415- Кремінь Т.Д.
 виключити
 		Враховано      
240. 12) формує пропозиції щодо обсягу освітньої субвенції, субвенції на підготовку робітничих кадрів, державного фінансування середньої, професійної, вищої освіти та стипендійного фонду;
 		 -416- Кремінь Т.Д.
 12) формує пропозиції щодо обсягу освітніх субвенцій, державного фінансування середньої, професійної, вищої освіти та стипендійного фонду;
 		Враховано   11) формує пропозиції про обсяг освітніх субвенцій, державного фінансування середньої, професійної, вищої освіти та стипендійного фонду;
 
241. 13) розподіляє освітню субвенцію та державне фінансування середньої, професійної, вищої освіти та стипендійний фонд закладів освіти, що перебувають у сфері його управління;
 		 -417- Кремінь Т.Д.
 «освітню субвенцію» замінити на «освітні субвенції»
 		Враховано   12) розподіляє освітні субвенції та державне фінансування середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та стипендійний фонд закладів освіти, що перебувають у сфері його управління;
 
242. 14) надає методичні рекомендації щодо освітньої діяльності та управління закладами освіти;
 		    13) надає методичні рекомендації щодо освітньої діяльності та управління закладами освіти;
 
243. 15) за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, подає на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо державних пріоритетів з підготовки фахівців, педагогічних, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів у розрізі галузей знань;
 		    14) за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, подає на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції про державні пріоритети з підготовки фахівців, педагогічних, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів у розрізі галузей знань;
 
244. 16) розробляє та затверджує умови прийому до закладів освіти;
 		    15) розробляє та затверджує умови прийому до закладів освіти;
16) розробляє ліцензійні умови провадження освітньої діяльності та подає їх на затвердження Кабінету Міністрів України;
 
245. 17) здійснює ліцензування освітньої діяльності та затверджує порядок проведення перевірки дотримання ліцензійних умов;
 		    17) здійснює ліцензування освітньої діяльності закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти, а також перевірку дотримання ними ліцензійних умов;
 
246. 18) формує та забезпечує функціонування системи сертифікації педагогічних працівників, забезпечує умови для підвищення їх кваліфікації;
 		 -418- Кремінь Т.Д.
 19) формує та забезпечує функціонування системи сертифікації педагогічних працівників, забезпечує умови для підвищення їх кваліфікації, затверджує положення про акредитацію центрів сертифікації педагогічних працівників;
 		Враховано   18) формує та забезпечує функціонування системи сертифікації педагогічних працівників, забезпечує умови для підвищення їх кваліфікації, затверджує положення про акредитацію центрів сертифікації педагогічних працівників;
 
247. 19) забезпечує розвиток фізичного виховання та спорту в закладах освіти;
 		    19) забезпечує розвиток фізичного виховання та спорту в закладах освіти;
 
248. 20) затверджує порядок проведення конкурсу на посаду керівника закладу освіти (крім закладів вищої освіти);
 		 -419- Кремінь Т.Д.
 Виключити
 		Враховано   20) затверджує порядок проведення інституційного аудиту закладу освіти;
21) затверджує типові освітні програми;
 
    -420- Кремінь Т.Д.
 Доповнити новими абзацами:
«21) затверджує порядок проведення інституційного аудиту закладу освіти;»
 		Враховано    
249. 21) затверджує порядок проведення акредитації освітніх програм, інших заходів щодо здійснення контролю якості освіти, визначених законами України;
 		    22) затверджує порядок проведення акредитації освітніх програм, інших заходів щодо здійснення контролю якості освіти, визначених законами України;
 
250. 22) здійснює повноваження засновника стосовно закладів освіти державної форми власності, що перебувають у сфері його управління;
 		 -421- Кремінь Т.Д.
 23) за дорученням і в межах, встановлених Кабінетом Міністрів України, здійснює повноваження засновника стосовно державних закладів освіти;
 		Враховано   23) за дорученням і в межах, встановлених Кабінетом Міністрів України, здійснює повноваження засновника стосовно державних закладів освіти;
 
251. 23) затверджує положення про власні дорадчо-консультативні органи;
 		 -422- Кремінь Т.Д.
 23) затверджує положення про власні постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи;
Обґрунтування:
Відповідно до чинного Положення про МОН.
 		Враховано   24) затверджує положення про власні постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи;
 
    -423- Співаковський О.В.
 23) затверджує положення про власні постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи;
 		Враховано    
252. 24) здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією, цим та іншими законами України.
 		    25) здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією, цим та іншими законами України.
 
253. 2. Акти центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими до виконання державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать заклади освіти, а також закладами освіти незалежно від форми власності.
 		    2. Акти центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими до виконання державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать заклади освіти, а також закладами освіти незалежно від форми власності.
 
254. Листи, інструкції, методичні рекомендації, інші документи органів виконавчої влади, крім наказів, зареєстрованих Міністерством юстиції України, та документів, що регулюють внутрішню діяльність органу, не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати правові норми.
 		 -424- Кремінь Т.Д.
 Перенести у статтю 2 «Законодавство про освіту»
 		Враховано      
255. Стаття 65. Повноваження державних органів, до сфери управління яких належать заклади освіти
 		    Стаття 65. Повноваження державних органів, до сфери управління яких належать заклади освіти
 
256. 1. Державні органи, до сфери управління яких належать заклади освіти:
 		 -425- Кремінь Т.Д.
 1. Державні органи, до сфери управління яких належать заклади освіти, відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти і науки у відповідних галузях. З цією метою вони:
 		Відхилено   1. Державні органи, до сфери управління яких належать заклади освіти:
 
    -426- Співаковський О.В.
 1. Державні органи, до сфери управління яких належать заклади освіти, відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти і науки у відповідних галузях. З цією метою вони:
 		Відхилено    
257. 1) беруть участь у реалізації освітньої політики;
 		 -427- Кремінь Т.Д.
 1) беруть участь у формуванні державної політики у сфері освіти і науки;
 		Відхилено   1) беруть участь у реалізації освітньої політики;
 
    -428- Співаковський О.В.
 1) беруть участь у формуванні державної політики у сфері освіти і науки;
 		Відхилено    
258. 2) беруть участь у розробленні умов прийому до закладів професійної та вищої освіти;
 		    2) беруть участь у розробленні умов прийому до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;
 
259. 3) розподіляє державне фінансування та стипендійний фонд закладів освіти, що перебувають у сфері їх управління;
 		 -429- Співаковський О.В.
 3) розподіляють державне фінансування та стипендійний фонд закладів освіти, що перебувають у сфері їх управління;
 		Враховано   3) розподіляють державне фінансування та стипендійний фонд закладів освіти, що перебувають у сфері їх управління;
 
    -430- Мельник С.І.
 у підпункті 3 пункту 1 статті 65 розділу VІІІ слово «розподіляє» замінити словом «розподіляють»;
 		Враховано    
260. 4) здійснюють аналіз, моніторинг якості освітньої діяльності закладів освіти, що перебувають у сфері їх управління;
 		    4) здійснюють аналіз, моніторинг якості освітньої діяльності закладів освіти, що перебувають у сфері їх управління;
 
261. 5) беруть участь у формуванні стандартів освіти;
 		    5) беруть участь у формуванні стандартів освіти;
 
262. 6) здійснюють функції засновника стосовно утворених ними закладів освіти;
 		 -431- Кремінь Т.Д.
 6) здійснюють функції засновника стосовно закладів освіти державної форми власності, що перебувають у сфері їх управління;
 		Враховано по суті  6) за дорученням і в межах, встановлених Кабінетом Міністрів України, здійснюють повноваження засновника стосовно державних закладів освіти, що перебувають у їх підпорядкуванні;
 
    -432- Співаковський О.В.
 6) здійснюють функції засновника стосовно закладів освіти державної форми власності, що перебувають у сфері їх управління;
 		Враховано по суті   
263. 7) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
 		 -433- Мельник С.І.
 в підпункті 7 пункту 1 статті 65 розділу VІІІ слова «та іншими законами» замінити словами «Законом та іншими нормативно-правовими актами»;
 		Відхилено (згідно Конституцією повноваження органів державної влади визначаються виключно Конституцією та законами України)  7) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
 
264. Стаття 66. Повноваження органів місцевого самоврядування та органів влади Автономної Республіки Крим
 		 -434- Литвин В.М.
 Назву статті 66 законопроекту викласти у такій редакції:
«Стаття 66. Повноваження органів місцевого самоврядування та органів влади Автономної Республіки Крим, м.Києва та м. Севастополя».
 		Враховано   Стаття 66. Повноваження органів місцевого самоврядування та органів влади Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя
 
265. 1. Обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські ради:
 		    1. Обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські ради:
 
266. 1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти у відповідних регіонах, забезпечення доступності повної загальної середньої освіти та професійної освіти;
 		    1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності повної загальної середньої освіти та професійної (професійно-технічної) освіти;
 
267. 2) планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої, професійної та позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти, закладів післядипломної освіти, спеціальних закладів освіти для осіб з особливими освітніми потребами, а також мережі науково-методичних та навчально-методичних установ;
 		 -435- Кремінь Т.Д.
 2) планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої, професійної та позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти, закладів післядипломної освіти, спеціальних закладів освіти для осіб з особливими освітніми потребами;
Обґрунтування:
Для того, щоб надавати таке повноваження треба визначити у Законі, що це за мережа та установи, їх завдання, порядок створення тощо, за аналогією з розділом про заклади освіти.
 		Відхилено (науково-методичні та навчально-методичні установи існують згідно з іншими законами)  2) планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої, професійної (професійно-технічної) та позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти, закладів післядипломної освіти, спеціальних закладів освіти для осіб з особливими освітніми потребами, науково-методичних та навчально-методичних установ;
 
    -436- Співаковський О.В.
 2) планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої, професійної та позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти, закладів післядипломної освіти, спеціальних закладів освіти для осіб з особливими освітніми потребами;
 		Відхилено (науково-методичні та навчально-методичні установи існують згідно з іншими законами)   
268. 3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами;
 		 -437- Констанкевич І.М.
 Абзац четвертий частини першої статті 66 викласти у такій редакції:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати комунальні заклади освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами за умови погодження з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки та проведення громадських слухань».
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)  3) мають право засновувати заклади освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами, а також реорганізовувати та ліквідовувати їх;
 
    -438- Співаковський О.В.
 3) мають право засновувати заклади освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами, а також реорганізовувати та ліквідовувати їх;
 		Враховано    
    -439- Одарченко Ю.В.
 У пункті 3 частини першої статті 66 після слова "ліквідовувати" вставити слова " (крім закладів середньої освіти)".
 		Відхилено (пропозиція суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -440- Ільюк А.О.
 Викласти 3 абзац частини 1 статті 66 у новій редакцій наступного змісту:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму;»
 		Відхилено (така норма може призвести до блокування процесів заснування, реорганізації та ліквідації закладів освіти, навіть у тих випадках, коли це вочевидь є необхідним)   
    -441- Попов І.В.
 Третій абзац частини першої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму;»
 		Відхилено (така норма може призвести до блокування процесів заснування, реорганізації та ліквідації закладів освіти, навіть у тих випадках, коли це вочевидь є необхідним)   
    -442- Лабазюк С.П.
 Третій абзац частини першої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму;»
 		Відхилено (така норма може призвести до блокування процесів заснування, реорганізації та ліквідації закладів освіти, навіть у тих випадках, коли це вочевидь є необхідним)   
    -443- Рябчин О.М.
 В законопроекті в пункті 3 частини 1 статті 66 після слів «мають право» додати слова «за згодою територіальної громади».
 		Відхилено (така норма може призвести до блокування процесів заснування, реорганізації та ліквідації закладів освіти, навіть у тих випадках, коли це вочевидь є необхідним)   
    -444- Кужель О.В.
 Третій абзац частини першої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму;»
 		Відхилено (така норма може призвести до блокування процесів заснування, реорганізації та ліквідації закладів освіти, навіть у тих випадках, коли це вочевидь є необхідним)   
    -445- Мацола Р.М.
 Третій абзац частини першої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму;»
 		Відхилено (така норма може призвести до блокування процесів заснування, реорганізації та ліквідації закладів освіти, навіть у тих випадках, коли це вочевидь є необхідним)   
    -446- Крулько І.І.
 Абзац третій частини першої статті 66 викласти у такій редакції:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму;».
 		Відхилено (така норма може призвести до блокування процесів заснування, реорганізації та ліквідації закладів освіти, навіть у тих випадках, коли це вочевидь є необхідним)   
    -447- Павленко Ю.О.
 Третій абзац частини першої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму;»
 		Відхилено (така норма може призвести до блокування процесів заснування, реорганізації та ліквідації закладів освіти, навіть у тих випадках, коли це вочевидь є необхідним)   
269. 4) забезпечують гуртожитками здобувачів профільної середньої та професійної освіти, які навчаються не за місцем проживання;
 		 -448- Кремінь Т.Д.
 4) забезпечують гуртожитками та/або перевезенням здобувачів профільної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, які навчаються не за місцем проживання (у разі потреби – транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних);
 		Враховано   4) забезпечують гуртожитками та/або перевезенням здобувачів профільної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, які навчаються не за місцем проживання (у разі потреби – транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних);
 
270. 5) оприлюднюють офіційну звітність про отримані та використані кошти, товари, роботи, послуги, добровільні благодійні внески, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством, на потреби кожного закладу освіти.
 		 -449- Кремінь Т.Д.
 5) оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти;
 		Враховано   5) оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти;
6) забезпечують рівні умови розвитку закладів освіти всіх форм власності;
 
    -450- Співаковський О.В.
 Вилучити.
 		Відхилено    
    -451- Скрипник О.О.
 Пункт 5 частини 1 статті 66 доповнити словами «мережу яких вони планують, у порядку, визначеному МОН.»:
«5) оприлюднюють офіційну звітність про отримані та використані кошти, товари, роботи, послуги, добровільні благодійні внески, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством, на потреби кожного закладу освіти, мережу яких вони планують, у порядку, визначеному МОН».
Обґрунтування:
Вважаємо, що дана поправка вносить ясність щодо того, яка звітність має бути оприлюднена.
 		Враховано по суті   
271. 6) здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законами.
 		    7) здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законами.
 
272. 2. Районні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад:
 		    2. Районні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад:
 
273. 1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти;
 		 -452- Мацола Р.М.
 Перший абзац частини другої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової, базової та повної середньої освіти, позашкільної освіти;»
 		Відхилено   1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти;
 
    -453- Ільюк А.О.
 Викласти 1 абзац частини 2 статті 66 у новій редакцій наступного змісту:
«1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової, базової та повної середньої освіти, позашкільної освіти;»
 		Відхилено    
    -454- Попов І.В.
 Перший абзац частини другої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової, базової та повної середньої освіти, позашкільної освіти;»
 		Відхилено    
    -455- Лабазюк С.П.
 Перший абзац частини другої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової, базової та повної середньої освіти, позашкільної освіти;»
 		Відхилено    
    -456- Ківалов С.В.
 Пункт перший частини другої статті 66 законопроекту викласти в наступній редакції:
«1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової, базової та повної середньої освіти, позашкільної освіти;»
 		Відхилено    
    -457- Королевська Н.Ю.
 Перший абзац частини другої статті 66 викласти в такій редакції:
"1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової, базової та повної середньої освіти, позашкільної освіти;".
 		Відхилено    
    -458- Констанкевич І.М.
 Перший абзац частини другої статті 66 викласти у такій редакції:
«1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової, базової та повної середньої освіти, позашкільної освіти».
 		Відхилено    
    -459- Кужель О.В.
 Перший абзац частини другої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової, базової та повної середньої освіти, позашкільної освіти;»
 		Відхилено    
    -460- Крулько І.І.
 Абзац перший частини другої статті 66 викласти у такій редакції:
«1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової, базової та повної середньої освіти, позашкільної освіти;».
 		Відхилено    
    -461- Павленко Ю.О.
 Перший абзац частини другої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової, базової та повної середньої освіти, позашкільної освіти;»
 		Відхилено    
274. 2) планують та забезпечують розвиток мережі закладів дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти;
 		 -462- Кремінь Т.Д.
 Після підпункту 2 частини другої доповнити новим підпунктом такого змісту:
«3) планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої освіти академічного спрямування (міські ради міст з населенням більше 50 тисяч – самостійно; міські ради міст з населенням менше 50 тисяч – за погодженням з обласною радою);»
 		Враховано   2) планують та забезпечують розвиток мережі закладів дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти;
3) планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої освіти академічного спрямування (міські ради міст з населенням більше 50 тисяч – самостійно; міські ради міст з населенням менше 50 тисяч – за погодженням з обласною радою);
 
275. 3) мають право засновувати, реорганізовувати і ліквідовувати заклади освіти;
 		 -463- Констанкевич І.М.
 Третій абзац частини другої статті 66 викласти у такій редакції:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти за згодою територіальної громади або за умови схвалення на громадських слуханнях та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)  4) мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх;
 
    -464- Литвин В.М.
 Третій абзац частини другої статті 66 законопроекту викласти у такій редакції:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати і ліквідовувати заклади освіти тільки за згоди і на підставі рішення територіальної громади;».
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -465- Одарченко Ю.В.
 У пункті 3 частини другої статті 66 після слова "ліквідовувати" вставити слова " (крім закладів середньої освіти)".
 		Відхилено (пропозиція суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -466- Ільюк А.О.
 Викласти 3 абзац частини 2 статті 66 в новій редакцій наступного змісту:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму;
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -467- Попов І.В.
 Третій абзац частини другої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму;»
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -468- Лабазюк С.П.
 Третій абзац частини другої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму;»
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -469- Рябчин О.М.
 В законопроекті в пункті 3 частини 2 статті 66 після слів «мають право» додати слова «за згодою територіальної громади».
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -470- Кужель О.В.
 Третій абзац частини другої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму;»
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -471- Мацола Р.М.
 Третій абзац частини другої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму;»
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -472- Крулько І.І.
 Абзац третій частини другої статті 66 викласти у такій редакції:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму;».
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -473- Павленко Ю.О.
 Третій абзац частини другої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«3) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади освіти за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму;»
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
276. 4) закріплюють за закладами середньої освіти територію обслуговування (крім випадків, встановлених спеціальними законами);
 		 -474- Кремінь Т.Д.
 У підпукнті четвертому після слів «за закладами» додати «початкової та базової»
 		Враховано   5) закріплюють за закладами початкової та базової середньої освіти територію обслуговування (крім випадків, встановлених спеціальними законами);
 
277. 5) гарантують доступність середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, та вживають заходів для забезпечення потреби у дошкільній та позашкільній освіті;
 		 -475- Кремінь Т.Д.
 5) забезпечують доступність середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, та вживають заходів для забезпечення доступності дошкільної та позашкільної освіти;
Обґрунтування:
Відповідно до ст. 53 Конституції, гарантує держава, а не районні і міські ради.
Треба забезпечити саме доступність для тих, хто має потребу. Текст законопроекту може читатися як вимога штучно створювати потребу.
 		Враховано частково   6) забезпечують доступність дошкільної та середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, та вживають заходів для забезпечення потреби у дошкільній та позашкільній освіті;
 
    -476- Литвин В.М.
 Абзац п’ятий частини другої статті 66 законопроекту викласти у такій редакції:
«5) гарантують доступність дошкільної, середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, та вживають заходів для забезпечення потреби у позашкільній освіті;»
 		Враховано    
    -477- Співаковський О.В.
 5) забезпечують доступність середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, та вживають заходів для забезпечення доступності дошкільної та позашкільної освіти;
 		Враховано частково    
278. 6) забезпечують та фінансують підвезення учнів до закладів початкової та базової середньої освіти, і у зворотному напрямку;
 		 -478- Євтушок С.М.
 Підпункт 6 пункту 2 статті 66. Повноваження органів місцевого самоврядування та органів влади Автономної Республіки Крим викласти у такій редакції:
«2. Районні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад:
6) забезпечують та фінансують підвезення учнів і педагогічних працівників до закладів початкової та базової середньої освіти, і у зворотному напрямку;»
 		Враховано   7) забезпечують та фінансують підвезення учнів і педагогічних працівників до закладів початкової та базової середньої освіти і у зворотному напрямку (у разі потреби – транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних);
 
    -479- Кремінь Т.Д.
 7) забезпечують та фінансують підвезення учнів і педагогічних працівників до закладів початкової та базової середньої освіти, і у зворотному напрямку (у разі потреби – транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних);
 		Враховано    
    -480- Литвин В.М.
 Абзац шостий частини другої статті 66 законопроекту викласти у такій редакції:
«6) забезпечують та фінансують підвезення учнів, вихованців до закладів дошкільної, початкової та базової середньої освіти, і у зворотному напрямку;».
 		Відхилено (концепція законопроекту і реформа освіти спрямовані на те, що здобуття дошкільної освіти відбувалося в максимально наближеному до місця проживання дитини місці (закладі). Діти дошкільного віку не повинні потребувати підвезення)   
279. 7) забезпечують організацію обліку здобувачів дошкільної та середньої освіти;
 		 -481- Кремінь Т.Д.
 Підпункт сьомий викласти в редакції:
«7) ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;»
 		Враховано   8) ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;
 
280. 8) оприлюднюють офіційну звітність про отримані та використані кошти, товари, роботи, послуги, добровільні благодійні внески, а також про кошти отримані з інших джерел не заборонених законодавством на потреби кожного закладу освіти.
 		 -482- Кремінь Т.Д.
 9) оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти;
 		Враховано   9) оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти;
10) забезпечують рівні умови розвитку закладів освіти всіх форм власності;
 
    -483- Співаковський О.В.
 Пункт восьмий вилучити
 		Відхилено (у статтю 25 переносити не доцільно, бо ця стаття поширюється у тому числі на засновників приватних закладів освіти)   
    -484- Скрипник О.О.
 Пункт 8 частини 1 статті 66 доповнити словами «мережу яких вони планують, у порядку, визначеному МОН.»:
«8) оприлюднюють офіційну звітність про отримані та використані кошти, товари, роботи, послуги, добровільні благодійні внески, а також про кошти отримані з інших джерел не заборонених законодавством на потреби кожного закладу освіти, мережу яких вони планують, у порядку, визначеному МОН».
Обґрунтування:
Вважаємо, що дана поправка вносить ясність щодо того, яка звітність має бути оприлюднена.
 		Враховано по суті   
    -485- Кремінь Т.Д.
 Доповнити новим підпунктом такого змісту: «забезпечують рівні умови розвитку закладів освіти усіх форм власності;».
 		Враховано    
281. 9) здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законами.
 		    11) здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законами.
 
282. 3. Сільські, селищні ради:
 		    3. Сільські, селищні ради:
 
283. 1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти;
 		    1) відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти;
 
284. 2) мають право засновувати, реорганізовувати і ліквідовувати заклади дошкільної, початкової та позашкільної освіти, забезпечують їх діяльність та розвиток;
 		 -486- Констанкевич І.М.
 Другий абзац частини третьої статті 66 викласти у такій редакції:
«2) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади дошкільної, початкової та позашкільної освіти за умови схвалення на громадських слуханнях та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, забезпечують їх діяльність та розвиток».
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)  2) мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечують їх діяльність та розвиток;
3) оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти;
 
    -487- Кремінь Т.Д.
 2) мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечують їх діяльність та розвиток;
 		Враховано    
    -488- Литвин В.М.
 Другий абзац частини третьої статті 66 законопроекту викласти у такій редакції:
«2) мають право на підставі рішення місцевої громади засновувати, реорганізовувати і ліквідовувати заклади дошкільної, початкової та позашкільної освіти, забезпечують їх діяльність та розвиток;».
 		Відхилено (суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -489- Одарченко Ю.В.
 У пункті 3 частини третьої статті 66 після слова "ліквідовувати" вставити слова " (крім закладів середньої освіти)".
 		Відхилено (суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -490- Попов І.В.
 Другий абзац частини третьої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади дошкільної, початкової та позашкільної освіти за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму, забезпечують їх діяльність та розвиток;»
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -491- Ільюк А.О.
 Викласти 2 абзац частини 3 статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади дошкільної, початкової та позашкільної освіти за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму, забезпечують їх діяльність та розвиток;
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -492- Лабазюк С.П.
 Другий абзац частини третьої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади дошкільної, початкової та позашкільної освіти за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму, забезпечують їх діяльність та розвиток;»
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -493- Рябчин О.М.
 В законопроекті в пункті 2 частини 3 статті 66 після слів «мають право» додати слова «за згодою територіальної громади».
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -494- Кужель О.В.
 Другий абзац частини третьої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади дошкільної, початкової та позашкільної освіти за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму, забезпечують їх діяльність та розвиток;»
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -495- Мацола Р.М.
 Другий абзац частини третьої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади дошкільної, початкової та позашкільної освіти за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму, забезпечують їх діяльність та розвиток;»
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -496- Крулько І.І.
 Абзац другий частини третьої статті 66 викласти у такій редакції:
«2) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади дошкільної, початкової та позашкільної освіти за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму, забезпечують їх діяльність та розвиток;».
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -497- Павленко Ю.О.
 Другий абзац частини третьої статті 66 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«2) мають право засновувати, реорганізовувати та ліквідовувати заклади дошкільної, початкової та позашкільної освіти за згодою територіальної громади або за результатами місцевого референдуму, забезпечують їх діяльність та розвиток;»
 		Відхилено (таке «погодження» суперечитиме децентралізації системи управління, та може містити корупційні ризики; суперечить п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)   
    -498- Кремінь Т.Д.
 3) оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти;
 		Враховано    
285. 3) здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законами.
 		    4) здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законами.
 
286. Стаття 67. Повноваження органів із забезпечення якості освіти
 		    Стаття 67. Повноваження органів із забезпечення якості освіти
 
287. 1. Органами забезпечення якості освіти є:
 		    1. Органами із забезпечення якості освіти є:
 
288. центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти;
 		 -499- Кремінь Т.Д.
 1. Органами забезпечення якості освіти є:центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи – Державна служба якості освіти;
 		Враховано   центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи – Державна служба якості освіти;
 
289. постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти.
 		 -500- Кремінь Т.Д.
 постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.
 		Враховано   постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.
 
    -501- Крулько І.І.
 У статті 67 частину першу доповнити словами: «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти»;
 		Відхилено (оскільки «постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти» це і є «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти»)   
290. 2. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти:
 		 -502- Кремінь Т.Д.
 2. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти відповідає за дотримання державних вимог щодо якості освіти та освітньої діяльності закладами освіти (крім закладів вищої освіти) і органами місцевого самоврядування. З цією метою він:
 		Відхилено (надмірна деталізація; відповідальність будь-якого органу реалізується через його конкретно визначені повноваження)  2. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи:
 
    -503- Співаковський О.В.
 2. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти відповідає за дотримання державних вимог щодо якості освіти та освітньої діяльності закладами освіти (крім закладів вищої освіти) і органами місцевого самоврядування. З цією метою він:
 		Відхилено (надмірна деталізація; відповідальність будь-якого органу реалізується через його конкретно визначені повноваження)   
    -504- Кремінь Т.Д.
 1) через свої територіальні органи ліцензує освітню діяльність закладів дошкільної, загальної середньої, професійної освіти та перевіряє дотримання цими закладами ліцензійних умов;
 		Відхилено    
291. 1) проводить інституційний аудит закладів освіти (крім закладів вищої освіти);
 		    1) проводять інституційний аудит закладів освіти;
2) надають рекомендації закладам освіти (крім закладів вищої освіти) щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
 
292. 2) проводить акредитацію освітніх програм (крім типових) у закладах освіти (крім закладів вищої освіти);
 		 -505- Кремінь Т.Д.
 2) за результатами експертизи затверджують освітні програми дошкільної та загальної середньої освіти (крім типових);
 		Враховано   3) за результатами експертизи затверджують освітні програми дошкільної та загальної середньої освіти (крім типових і тих, що розроблені на основі типових);
 
    -506- Литвин В.М.
 «2) проводить акредитацію освітніх програм (крім типових) у закладах дошкільної, середньої, позашкільної та професійної освіти (крім закладів вищої освіти)».
 		Відхилено (з урахуванням правки Н.д.Кременя Т.Д. викласти цей пункт в іншій редакції)   
    -507- Співаковський О.В.
 2) проводить акредитацію освітніх програм у закладах освіти (крім закладів вищої освіти);
 		Відхилено (типові освітні програми не акредитуються)   
293. 3) надає методичну допомогу закладам освіти (крім закладів вищої освіти) щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
 		       
294. 4) проводить моніторинг якості освіти у випадках і порядку, визначених законодавством;
 		    4) проводять моніторинг якості освітньої діяльності та якості освіти у порядку, визначеному законодавством;
 
295. 5) акредитує громадські фахові об’єднання та інші юридичні особи, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти і освітньої діяльності, веде їх реєстр;
 		 -508- Скрипник О.О.
 Частину 5 статті 67 доповнити словами « (крім закладів вищої освіти)»
Обґрунтування:
Для вищої освіти це стоїть у повноваженнях НАЗЯВО. Водночас у НАЗЯВО немає ведення реєстру, тому це ведення реєстру треба додати до пункту 1 підпункту 10 ст. 18 ЗУ «Про вищу освіту».
 		Враховано   5) акредитують громадські фахові об’єднання та інших юридичних осіб, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності закладів освіти (крім закладів вищої освіти), ведуть їх реєстр;
 
296. 6) здійснює державний нагляд (контроль) за реалізацією закладами освіти та органами місцевого самоврядування державної політики у сфері освіти;
 		 -509- Кремінь Т.Д.
 6) в межах повноважень, передбачених законом, здійснюють державний нагляд (контроль) за закладами освіти щодо дотримання ними законодавства;
 		Враховано   6) у межах повноважень, передбачених законом, здійснюють державний нагляд (контроль) за закладами освіти щодо дотримання ними законодавства;
7) перевіряють роботу місцевих органів управління освітою щодо реалізації ними державної політики у сфері освіти, дотримання законодавства, ефективності управління закладами освіти та надають відповідні рекомендації щодо усунення порушень законодавства та/або підвищення ефективності управління закладами освіти;
8) звертаються до суду з позовами про зобов’язання органів місцевого самоврядування, місцевих органів управління освітою усунути порушення та виконати вимоги законодавства у сфері освіти;
 
    -510- Співаковський О.В.
 6) здійснює державний нагляд (контроль) за реалізацією закладами освіти (крім закладів вищої освіти) та органами місцевого самоврядування державної політики у сфері освіти;
 		Відхилено (оскільки це буде суперечити Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) і нагляду»   
    -511- Кремінь Т.Д.
 Доповнити новими пунктами:
перевіряють роботу місцевих органів управління освітою щодо реалізації ними державної політики у сфері освіти, дотримання законодавства, ефективності управління закладами освіти та надають відповідні рекомендації щодо усунення порушень законодавства та/або підвищення ефективності управління закладами освіти;
звертаються до суду з позовами про зобов’язання органів місцевого самоврядування, місцевих органів управління освітою усунути порушення та виконати вимоги законодавства у сфері освіти;»
 		Враховано    
297. 7) здійснює перевірку дотримання суб’єктами освітньої діяльності ліцензійних умов;
 		 -512- Кремінь Т.Д.
 7) здійснює перевірку дотримання суб’єктами освітньої діяльності (крім закладів вищої освіти) ліцензійних умов;
 		Відхилено      
    -513- Співаковський О.В.
 7) здійснює перевірку дотримання суб’єктами освітньої діяльності (крім закладів вищої освіти) ліцензійних умов;
 		Відхилено    
298. 8) за дорученням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки здійснює контроль за дотриманням вимог щодо організації зовнішнього незалежного оцінювання;
 		    9) за дорученням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки здійснюють контроль за дотриманням вимог щодо організації зовнішнього незалежного оцінювання;
 
299. 9) здійснює інші повноваження, визначені спеціальними законами.
 		 -514- Кремінь Т.Д.
 Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти має регіональні територіальні підрозділи у відповідних регіонах.
Обґрунтування:
На основі статті 69.
 		Враховано по суті у ч. 1 і ч. 2 цієї статті (крім того, це питання також врегульоване у ч. 2 статті 69)  10) здійснюють інші повноваження, визначені законами.
 
    -515- Співаковський О.В.
 Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти має регіональні територіальні підрозділи у відповідних регіонах.
 		Враховано по суті у ч. 1 і ч. 2 цієї статті (крім того, це питання також врегульоване у ч. 2 статті 69)   
300. 3. Повноваження постійно діючого колегіального органу у сфері забезпечення якості вищої освіти визначаються спеціальним законом.
 		 -516- Кремінь Т.Д.
 3. Відповідальність та повноваження постійно діючого колегіального органу у сфері забезпечення якості вищої освіти визначаються спеціальним законом.
 		Відхилено (передбачені законами повноваження органів включають відповідальність за їх реалізацію)  3. Повноваження постійно діючого колегіального органу у сфері забезпечення якості вищої освіти визначаються спеціальним законом.
 
    -517- Співаковський О.В.
 3. Відповідальність та повноваження постійно діючого колегіального органу у сфері забезпечення якості вищої освіти визначаються спеціальним законом.
 		Відхилено (передбачені законами повноваження органів включають відповідальність за їх реалізацію)   
    -518- Крулько І.І.
 У статті 67 частину третю після слова «повноваження» додати слова «Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти».
 		Відхилено (оскільки «постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти» це і є «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти»)   
301. Стаття 68. Відкритість органів управління та державного нагляду (контролю) у сфері освіти
 		 -519- Кремінь Т.Д.
 Відкритість органів управління у сфері освіти
Обґрунтування:
Органи державного нагляду (контролю) належать до системи органів управління
 		Враховано   Стаття 68. Відкритість органів управління у сфері освіти
 
    -520- Співаковський О.В.
 Відкритість органів управління у сфері освіти
 		Враховано    
302. 1. Інформація про процедури та результати прийняття рішень органами управління освітою підлягає обов’язковому оприлюдненню на їх офіційних веб-сайтах, на інформаційних стендах і в будь-який інший спосіб з дотриманням принципу конфіденційності та доступності, у тому числі для осіб з порушеннями зору.
 		 -521- Кремінь Т.Д.
 1. Інформація про процедури та результати прийняття рішень органами управління освітою, проекти законів та нормативних документів, відомості про освітні індикатори, стан та якість освіти підлягає обов’язковому оприлюдненню на їх офіцій2них веб-сайтах, а також у формі, що забезпечує її доступність для осіб з порушеннями зору.
Ця норма не поширюється на інформацію, яка згідно із законодавством є конфіденційною.
Забороняється обмежувати доступ до відомостей про стан та якість освіти.
Обґрунтування:
Важливі не тільки результати прийняття рішень, але і їх проекти, а також інформація про стан та якість освіти відповідно до затвердженого переліку освітніх індикаторів.
Публікація на «інформаційних стендах» нікому не потрібна.
Формулювання проекту є незрозумілим і дає змогу зробити конфіденційною будь-яку інформацію.
 		Враховано по суті  1. Органи управління у сфері освіти зобов’язані оприлюднювати всю публічну інформацію відповідно до вимог законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про відкритість використання публічних коштів».
 
    -522- Співаковський О.В.
 . Інформація про процедури та результати прийняття рішень органами управління освітою, проекти законів та нормативних документів, відомості про освітні індикатори, стан та якість освіти підлягає обов’язковому оприлюдненню на їх офіційних веб-сайтах, а також у формі, що забезпечує її доступність для осіб з порушеннями зору.
Ця норма не поширюється на інформацію, яка згідно із законодавством є конфіденційною.
Забороняється обмежувати доступ до відомостей про стан та якість освіти.
 		Враховано по суті   
    -523- Скрипник О.О.
 В частині 1 статті 68 вилучити слова «на інформаційних стендах і в будь-який інший спосіб».
1. Інформація про процедури та результати прийняття рішень органами управління освітою підлягає обов’язковому оприлюдненню на їх офіційних веб-сайтах з дотриманням принципу конфіденційності та доступності, у тому числі для осіб з порушеннями зору.
Обґрунтування:
Імперативна норма не може містити слів «в будь-який інший спосіб». За даного формулювання є можливість не оприлюднювати на веб-сайтах.
 		Враховано по суті   
303. 2. Органи управління освітою забезпечують обов’язкове громадське обговорення проектів нормативно-правових актів, що стосуються системи освіти, та участь представників громадськості у підготовці та прийнятті цих документів.
 		 -524- Кремінь Т.Д.
 2. Органи управління освітою забезпечують обов’язкове громадське обговорення проектів нормативно-правових актів, що стосуються системи освіти, та участь незалежних експертів і представників громадськості, роботодавців та осіб, які здобувають освіту, або їх законних представників у підготовці та прийнятті цих документів.
Обґрунтування:
З урахуванням ст. 59.2 проекту від 23.08. Не варто обмежувати учасників обговорень тільки представниками громадськості, що може на практиці трактуватися досить вузько і не охоплювати всі групи інтересів.
 		Відхилено (фіксування у Законі виключного переліку представників, які залучаються, може призвести до порушення права інших категорій брати участь у розробці відповідних нормативно-правових актів)  2. Органи управління у сфері освіти забезпечують обов’язкове громадське обговорення проектів нормативно-правових актів, що стосуються системи освіти, та участь представників громадськості у підготовці та прийнятті цих документів.
 
    -525- Співаковський О.В.
 2. Органи управління освітою забезпечують обов’язкове громадське обговорення проектів нормативно-правових актів, що стосуються системи освіти, та участь незалежних експертів і представників громадськості, роботодавців та осіб, які здобувають освіту, або їх законних представників у підготовці та прийнятті цих документів.
 		Відхилено (фіксування у Законі виключного переліку представників, які залучаються, може призвести до порушення права інших категорій брати участь у розробці відповідних нормативно-правових актів)   
304. 3. Органи управління освітою, які є розпорядниками бюджетних коштів, на своїх офіційних веб-сайтах оприлюднюють кошторис і звіт про надходження та використання коштів державного та місцевого бюджетів, спрямованих на забезпечення діяльності закладів освіти, які перебувають в їх підпорядкуванні.
 		 -526- Чорновол Т.М.
 Пункт 3 статті 68 викласти в наступній редакції:
«3. Органи управління освітою, які є розпорядниками бюджетних коштів, на своїх офіційних веб-сайтах оприлюднюють кошторис і звіт про надходження та використання коштів державного та місцевого бюджетів, коштів та матеріальних цінностей з інших джерел надходження, спрямованих на забезпечення діяльності закладів освіти, які перебувають в їх підпорядкуванні, на виконання всіх державних і місцевих програм розвитку освіти, інших заходів, передбачених для розвитку системи освіти.»
 		Враховано по суті     
    -527- Кремінь Т.Д.
 Викласти частину третю в такій редакції:
«3. Органи управління у сфері освіти зобов’язані оприлюднювати всю публічну інформацію відповідно до вимог Законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про відкритість використання публічних коштів».»
 		Враховано та перенести до частини першої).   
    -528- Скрипник О.О.
 Викласти частину 3 статті 68 у новій редакції.
3. Органи управління освітою, які є розпорядниками бюджетних коштів, на своїх офіційних веб-сайтах оприлюднюють кошторис і звіт про надходження та використання коштів державного та місцевого бюджетів, коштів та матеріальних цінностей з інших джерел надходження, спрямованих на забезпечення діяльності закладів освіти, які перебувають в їх підпорядкуванні, на виконання всіх державних і місцевих програм розвитку освіти, інших заходів, передбачених для розвитку системи освіти.
 		Враховано по суті   
305. Стаття 69. Державний нагляд (контроль) у сфері освіти
 		 -529- Співаковський О.В.
 Статтю 69 викласти в новій редакції:
Стаття 69. Громадське самоуправління в освіті
1. Органами громадського самоврядування в освіті є:
- районна, міська, обласна конференції педагогічних працівників, з'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим;
- Всеукраїнський з’їзд працівників освіти;
- інші органи, визначені спеціальними законами
- професійні асоціації педагогів.
2. Органи громадського самоуправління в сфері освіти мають право:
1) подавати органам управління освітою, засновникам та органам управління закладів освіти пропозиції щодо поліпшення освітньої діяльності;
2) брати участь у розробленні та реалізації стратегії розвитку освіти, державних і регіональних програм розвитку освіти;
3) вносити до органів виконавчої влади та органів управління закладів освіти пропозиції щодо удосконалення змісту освіти;
4) брати участь у розробленні законів, нормативно-правових актів та інших рішень, що стосуються освіти, та громадському обговоренні проектів цих документів;
5) здійснювати інші заходи в сфері освіти відповідно до законодавства.
3. Відповідальність та повноваження органів громадського самоврядування в освіті визначаються спеціальними законами.
 		Враховано по суті в статті 70  Стаття 69. Державний нагляд (контроль) у сфері освіти
 
306. 1. Державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється з метою реалізації єдиної державної політики в цій сфері та спрямований на забезпечення інтересів суспільства щодо належної якості освіти й освітньої діяльності.
 		    1. Державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється з метою реалізації єдиної державної політики в цій сфері та спрямований на забезпечення інтересів суспільства щодо належної якості освіти та освітньої діяльності.
 
307. 2. Державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його регіональними територіальними підрозділами. Положення про центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		 -530- Співаковський О.В.
 «2. Державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальними органами.»
 		Враховано   2. Державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальними органами.
 
308. 3. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені цим та іншими законами України.
 		 -531- Співаковський О.В.
 «3. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені цим та іншими законами України.»
 		Враховано   3. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені цим та іншими законами України.
 
309. 4. Планові перевірки закладів освіти проводиться центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти у формі інституційного аудиту.
 		 -532- Співаковський О.В.
 4. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи проводять інституційний аудит закладів освіти відповідно до цього Закону і позапланові перевірки у порядку, передбаченому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
 		Враховано   4. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи проводять інституційний аудит закладів освіти відповідно до цього Закону і позапланові перевірки у порядку, передбаченому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
 
310. Заклади освіти з незначним ступенем ризику не підлягають плановій перевірці.
 		 -533- Євтушок С.М.
 Абзац другий пункту 4 статті 69. Державний нагляд (контроль) у сфері освіти виключити.
 		Враховано      
    -534- Співаковський О.В.
 Абзац другий частини 4 виключити.
 		Враховано    
311. Стаття 70. Державно-громадське управління у сфері освіти
 		 -535- Чорновол Т.М.
 Статтю 70 викласти в наступній редакції:
«Стаття 70. Державно-громадське партнерство в управлінні та органи громадського самоврядування у сфері освіти
1. Державна освітня політика в Україні спрямована на використання можливостей громадянського суспільства, зокрема забезпечення партнерства між владою різних рівнів та органами громадського самоврядування, створення умов для безпосереднього залучення громадськості до підготовки управлінських рішень зацікавлених суспільних груп.
Державно-громадське партнерство в управлінні системою освіти відбувається на різних рівнях влади: національному, територіальному, локальному (заклад освіти, інший суб’єкт освітньої діяльності); у різних видах та галузях освіти.
Державно-громадське партнерство в управлінні системою освіти передбачає процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами діалогу: органами влади різних рівнів та органами громадського самоврядування.
2. Партнерство органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів управління закладів освіти та органів громадського самоврядування в управлінні системою освіти здійснюється на принципах:
законності та верховенства права;
репрезентативності органів громадського самоврядування і правоможності їх представників;
конструктивності;
добровільності та прийняття реальних зобов'язань;
взаємної поваги та пошуку компромісних рішень;
обов'язковості розгляду пропозицій сторін;
пріоритету узгоджувальних процедур;
відкритості та гласності;
обов'язковості дотримання досягнутих домовленостей;
відповідальності за виконання прийнятих зобов'язань.
3. Органами громадського самоврядування у сфері освіти є: громадські об’єднання педагогічних і науково-педагогічних працівників, здобувачів освіти, батьків та законних представників дітей, суб’єктів освітньої діяльності, об’єднання, установчими документами яких передбачена діяльність у сфері освіти та/або соціального захисту осіб з особливими потребами, та органи, до яких вони делегують своїх представників.
4. Для діалогу з органами різних рівнів влади органи громадського самоврядування можуть утворювати репрезентативні органи відповідного рівня: конференції педагогічних та науково-педагогічних працівників; здобувачів освіти; батьків та законних представників дітей; закладів освіти; проводити з’їзди освітян різних рівнів освіти територіальних громад та їх об’єднань.
5. Органи державної влади та місцевого самоврядування можуть утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи при органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в роботі яких беруть участь представники громадських об'єднань сфери освіти або які об’єднують таких представників.
6. Громадські об’єднання можуть створювати інші органи самоврядування у сфері освіти незаборонені законом.
5. Органи громадського самоврядування мають право:
1) брати участь у роботі органів із забезпечення якості освіти, ліцензійних комісій відповідно до законодавства;
2) подавати до Верховної Ради України пропозиції щодо формування державної освітньої політики;
подавати до органів місцевого самоврядування пропозиції щодо формування місцевої освітньої політики;
подавати засновникам, іншим органам управління закладів освіти пропозиції щодо поліпшення освітньої діяльності та підвищення якості освіти;
3) брати участь у розробленні Стратегії розвитку освіти, стратегій розвитку освіти територіальних громад, державних і регіональних програм розвитку освіти;
вносити до органів влади пропозиції щодо реалізації державних і місцевих стратегій та програм, удосконалення діяльності сфери освіти;
4) вносити до органів забезпечення якості освіти, органів управління закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності пропозиції щодо удосконалення змісту освіти;
5) брати участь у розробленні нормативно-правових актів та інших рішень, що стосуються системи освіти, прийнятті через погодження певних нормативно-правових актів та інших рішень, що стосуються системи освіти, визначених спеціальними законами; та громадському обговоренні проектів цих документів;
6) здійснювати інші заходи в сфері освіти відповідно до законодавства та власних установчих документів.»
 		Враховано по суті  Стаття 70. Громадське самоврядування та державно-громадське управління у сфері освіти
1. Громадське самоврядування у сфері освіти –право учасників освітнього процесу та громадських об’єднань, інших інститутів громадянського суспільства, установчими документами яких передбачена діяльність у сфері освіти та/або соціального захисту осіб з особливими освітніми потребами, вирішувати питання у сфері освіти як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування, брати участь в управлінні закладом освіти, місцевими і державними справами у сфері освіти з питань, що належать до їх компетенції.
2. Громадське самоврядування у сфері освіти реалізується:
1) у закладі освіти відповідно до статті 28 цього Закону;
2) на місцевому (територіальному) рівні;
3) на національному (всеукраїнському) рівні.
3. Органи громадського самоврядування у сфері освіти створюються:
у закладі освіти – за ініціативою учасників освітнього процесу;
на місцевому (територіальному) рівні – за ініціативою фізичних осіб та/або громадських об’єднань, інших інститутів громадянського суспільства, установчими документами яких передбачена діяльність у сфері освіти та/або соціального захисту осіб з особливими освітніми потребами відповідно до законодавства;
на національному (всеукраїнському) рівні – за ініціативою громадських об’єднань, інших інститутів громадянського суспільства, установчими документами яких передбачена діяльність у сфері освіти та/або соціального захисту осіб з особливими освітніми потребами відповідно до законодавства.
Органами громадського самоврядування у сфері освіти є:
органи громадського самоврядування закладу освіти;
конференції (форуми, з’їзди) учасників освітнього процесу, закладів освіти, їх об’єднань, що скликаються на території відповідного населеного пункту, об’єднаної територіальної громади, району, області, Автономної Республіки Крим, держави;
Всеукраїнський з’їзд учасників освітнього процесу та їх об’єднань, що скликається у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
На Всеукраїнському з’їзді учасників освітнього процесу та їх об’єднань схвалюється стратегія розвитку освіти України на відповідний період та вирішуються інші питання, передбачені спеціальними законами.
4. Органи громадського самоврядування мають права (повноваження), визначені спеціальними законами та/або установчими документами закладів освіти, та можуть здійснювати інші права, не заборонені законом.
 
    -536- Скрипник О.О.
 Викласти статтю 70 у новій редакції.
Стаття 70.
1. Державна освітня політика в Україні спрямована на використання можливостей громадянського суспільства, зокрема забезпечення партнерства між владою різних рівнів та органами громадського самоврядування, створення умов для безпосереднього залучення громадськості до підготовки управлінських рішень зацікавлених суспільних груп.
Державно-громадське партнерство в управлінні системою освіти відбувається на різних рівнях: національному, територіальному, локальному (заклад освіти, інший суб’єкт освітньої діяльності).
Державно-громадське партнерство в управлінні системою освіти передбачає процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами діалогу: органами влади різних рівнів та органами громадського самоврядування.
2. Партнерство органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів управління закладів освіти та органів громадського самоврядування в управлінні системою освіти здійснюється на принципах:
законності та верховенства права;
репрезентативності органів громадського самоврядування і правоможності їх представників;
конструктивності;
добровільності та прийняття реальних зобов'язань;
взаємної поваги та пошуку компромісних рішень;
обов'язковості розгляду пропозицій сторін;
пріоритету узгоджувальних процедур;
відкритості та гласності;
обов'язковості дотримання досягнутих домовленостей;
відповідальності за виконання прийнятих зобов'язань.
3. Органами громадського самоврядування у сфері освіти є: громадські об’єднання педагогічних і науково-педагогічних працівників, здобувачів освіти, батьків та законних представників дітей, суб’єктів освітньої діяльності, об’єднання, установчими документами яких передбачена діяльність у сфері освіти та/або соціального захисту осіб з особливими потребами, та органи, до яких вони делегують своїх представників.
4. Для діалогу з органами різних рівнів влади органи громадського самоврядування можуть утворювати репрезентативні органи відповідного рівня: конференції педагогічних та науково-педагогічних працівників; здобувачів освіти; батьків та законних представників дітей; закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності; проводити з’їзди освітян різних рівнів освіти територіальних громад та їх об’єднань.
Вищим органом громадського самоврядування у сфері освіти є Всеукраїнський з’їзд освітян.
Органи державної влади та місцевого самоврядування можуть утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи при органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в роботі яких беруть участь представники громадських об'єднань сфери освіти або які об’єднують таких представників.
Громадські об’єднання можуть створювати інші органи самоврядування у сфері освіти, не заборонені законом.
5. Органи громадського самоврядування мають право:
1) брати участь у роботі органів із забезпечення якості освіти, ліцензійних комісій відповідно до законодавства;
2) подавати до Верховної Ради України пропозиції щодо формування державної освітньої політики;
подавати до органів місцевого самоврядування пропозиції щодо формування місцевої освітньої політики;
подавати засновникам, іншим органам управління закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності пропозиції щодо поліпшення освітньої діяльності та підвищення якості освіти;
3) брати участь у розробленні Стратегії розвитку освіти, стратегій розвитку освіти територіальних громад, державних і регіональних програм розвитку освіти;
вносити до органів влади пропозиції щодо реалізації державних і місцевих стратегій та програм, удосконалення діяльності сфери освіти;
4) вносити до органів забезпечення якості освіти, органів управління закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності пропозиції щодо удосконалення змісту освіти;
5) брати участь у розробленні нормативно-правових актів та інших рішень, що стосуються системи освіти, прийнятті через погодження певних нормативно-правових актів та інших рішень, що стосуються системи освіти, визначених спеціальними законами; та громадському обговоренні проектів цих документів;
6) здійснювати інші заходи в сфері освіти відповідно до законодавства та власних установчих документів.
 		Враховано по суті   
312. 1. Державно-громадське управління у сфері освіти - це спільна діяльність органів влади і громадських об'єднань, які взаємодіють з метою ефективного функціонування і розвитку системи освіти.
 		    5. Державно-громадське управління у сфері освіти – взаємодія органів державної влади, органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями, іншими інститутами громадянського суспільства з метою прийняття ефективних управлінських рішень та задоволення суспільних інтересів у сфері освіти.
 
313. 2. Для забезпечення державно-громадського управління у сфері освіти за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування можуть утворюватися робочі групи, дорадчі, громадські, експертні та інші органи.
 		    6. Для забезпечення державно-громадського управління у сфері освіти можуть утворюватися репрезентативні громадські об’єднання та інші інститути громадянського суспільства, що представляють у тому числі:
педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників;
здобувачів освіти;
батьків;
заклади освіти;
роботодавців;
об’єднання зазначених категорій осіб.
 
314. 3. Органами державно-громадського управління у сфері освіти:
 		 -537- Співаковський О.В.
 Частину третю виключити.
 		Враховано   7. Органи державно-громадського управління у сфері освіти утворюються за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування у формі робочих груп, дорадчих, громадських, експертних та інших органів.
Органи державно-громадського управління у сфері освіти мають повноваження, передбачені актами про їх утворення.
 
315. районна, міська, обласна конференції педагогічних працівників, з'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим;
 		       
316. Всеукраїнський з'їзд працівників освіти.
 		       
317. 4. Органи державно-громадського управління у сфері освіти можуть:
 		       
318. 1) брати участь у розробленні державних і регіональних програм розвитку освіти;
 		       
319. 2) вносити до органів виконавчої влади пропозиції щодо удосконалення змісту освіти;
 		       
320. 3) брати участь у розробленні нормативно-правових актів та інших рішень, що стосуються системи освіти, та громадському обговоренні проектів цих документів.
 		    8. Громадське самоврядування та державно-громадське управління у сфері освіти здійснюються на принципах:
пріоритету прав і свобод людини і громадянина;
верховенства права;
взаємної поваги та партнерства;
репрезентативності органів громадського самоврядування, громадських об’єднань та інших інститутів громадянського суспільства і правоможності їх представників;
обов’язковості розгляду пропозицій сторін;
пріоритету узгоджувальних процедур;
прозорості, відкритості та гласності;
обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей;
взаємовідповідальності сторін.
 
321. Стаття 71. Громадський нагляд (контроль) у сфері освіти
 		    Стаття 71. Громадський нагляд (контроль) у сфері освіти
 
322. 1. Громадський нагляд (контроль) у системі освіти здійснюється суб’єктами громадського нагляду (контролю) – громадськими об’єднаннями, установчими документами яких передбачено діяльність у сфері освіти та/або соціального захисту осіб з інвалідністю, професійними об’єднаннями педагогічних і науково-педагогічних працівників, об’єднаннями здобувачів освіти, об’єднаннями батьківських комітетів та органами, до яких вони делегують своїх представників.
 		 -538- Співаковський О.В.
 1. Громадський нагляд (контроль) у системі освіти здійснюється суб’єктами громадського нагляду (контролю) – громадськими об’єднаннями та організаціями, установчими документами яких передбачено діяльність у сфері освіти, професійними об’єднаннями педагогічних і науково-педагогічних працівників, об’єднаннями здобувачів освіти, об’єднаннями батьківських комітетів, журналістами, незалежними експертами.
 		Враховано по суті  1. Громадський нагляд (контроль) у системі освіти здійснюється суб’єктами громадського нагляду (контролю) – громадськими об’єднаннями та іншими інститутами громадянського суспільства, установчими документами яких передбачено діяльність у сфері освіти та/або соціального захисту осіб з інвалідністю, професійними об’єднаннями педагогічних і науково-педагогічних працівників, об’єднаннями здобувачів освіти, об’єднаннями батьківських комітетів та органами, до яких вони делегують своїх представників.
 
323. 2. Суб’єкти громадського нагляду (контролю) мають право:
 		    2. Суб’єкти громадського нагляду (контролю) мають право:
 
324. 1) ініціювати і брати участь у дослідженнях з питань освіти в адміністративно-територіальних одиницях та оприлюднювати результати таких досліджень;
 		 -539- Чорновол Т.М.
 Підпункти 1) і 2) пункту 2 статті 71 викласти в наступній редакції:
«2. Суб’єкти громадського нагляду (контролю) мають право:
1) ініціювати і брати участь відповідно до законодавства у дослідженнях та моніторингу з питань освіти на державному рівні, а також в адміністративно-територіальних одиницях та оприлюднювати результати таких досліджень та моніторингу;
 		Враховано по суті  1) ініціювати і брати участь у дослідженнях з питань освіти та оприлюднювати результати таких досліджень;
 
    -540- Скрипник О.О.
 1) ініціювати і брати участь відповідно до законодавства у дослідженнях та моніторингу з питань освіти на державному рівні, а також в адміністративно-територіальних одиницях та оприлюднювати результати таких досліджень та моніторингу;
 		Враховано по суті   
    -541- Співаковський О.В.
 1) відповідно до законодавства брати участь у дослідженнях з питань освіти, що проводять центральні органи виконавчої влади та Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, отримувати необхідну інформацію та оприлюднювати результати таких досліджень;
 		Відхилено (право на отримання інформації передбачено багатьма іншими законами і підзаконними актами; дослідження також проводять не лише зазначені суб’єкти)   
325. 2) подавати засновникам закладів освіти пропозиції щодо поліпшення освітньої діяльності;
 		 -542- Чорновол Т.М.
 2) подавати органам управління освітою та закладами освіти пропозиції щодо поліпшення освітньої діяльності;
 		Відхилено (з врахуванням правки н.д.Т. Кремненя до цього пункту)     
    -543- Скрипник О.О.
 2) подавати органам управління освітою та закладами освіти пропозиції щодо поліпшення освітньої діяльності;
 		Відхилено (з врахуванням правки н.д.Т. Кремненя до цього пункту)   
    -544- Співаковський О.В.
 2) подавати органам управління освітою, засновникам та органам управління закладів освіти пропозиції щодо поліпшення освітньої діяльності, результати оцінювання та пропозиції щодо підвищення якості освіти;
 		Відхилено (з врахуванням правки н.д.Т. Кремненя до цього пункту)   
    -545- Кремінь Т.Д.
 Вилучити.
Такі пропозиції можуть давати будь-хто, а не лише суб’єкти громадського нагляду (контролю) у сфері освіти.
 		Враховано    
326. 3) проводити громадський моніторинг якості результатів навчання, зокрема моніторинг державної підсумкової атестації, екзаменів та інших форм оцінки результатів навчання;
 		 -546- Кремінь Т.Д.
 Пункт третиій викласти в такій редакції:
проводити моніторинг та оприлюднювати результати, зокрема, щодо:
якості результатів навчання, зокрема моніторинг державної підсумкової атестації, екзаменів та інших форм оцінки результатів навчання;
якості підручників та інших навчальних матеріалів;
розподілу витрат на освіту та цільового використання коштів з державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством;
 		Враховано   2) проводити моніторинг та оприлюднювати результати, зокрема, щодо:
якості результатів навчання, у тому числі моніторинг державної підсумкової атестації, екзаменів та інших форм оцінки результатів навчання;
якості підручників та інших навчальних матеріалів;
розподілу витрат на освіту та цільового використання коштів з державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством;
 
327. 4) проводити громадську експертизу стандартів освіти і освітніх програм;
 		 -547- Кремінь Т.Д.
 4) брати участь у громадському обговоренні, громадських консультаціях та проводити громадську експертизу, у тому числі підручників (їх проектів), відповідно до законодавства;
 		Враховано   3) брати участь у громадському обговоренні, громадських консультаціях та проводити громадську експертизу, у тому числі підручників (їх проектів), відповідно до законодавства;
 
328. 5) проводити моніторинг якості підручників та інших навчальних матеріалів і оприлюднювати результати;
 		 -548- Співаковський О.В.
 5) проводити моніторинг та експертизу стандартів освіти, навчальних програм, підручників та інших навчальних матеріалів і оприлюднювати їх результати;
 		Відхилено (моніторинг стандартів освіти не проводиться)     
    -549- Чорновол Т.М.
 5) проводити експертизу стандартів освіти, навчальних та виховних програм, моніторинг якості підручників та інших навчальних матеріалів і оприлюднювати результати;»
 		Враховано по суті   
    -550- Скрипник О.О.
 5) проводити експертизу стандартів освіти, навчальних та виховних програм, моніторинг якості підручників та інших навчальних матеріалів і оприлюднювати результати;
 		Враховано по суті   
329. 6) проводити громадський моніторинг місцевих бюджетів щодо витрат коштів та розподілу субвенцій на освіту;
 		 -551- Кремінь Т.Д.
 Вилучити як таке, що по суті враховано у змінах до пункту 2.
 		Враховано      
330. 7) здійснювати моніторинг і аналіз публічних даних, що стосуються діяльності органів влади і закладів освіти;
 		 -552- Кремінь Т.Д.
 Вилучити як таке, що по суті враховано у змінах до пункту 2.
 		Враховано      
    -553- Чорновол Т.М.
 «8) на створення незалежних агенцій для проведення моніторингу та оцінювання якості освіти та ефективності роботи закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності, органів управління освітою, діяльності системи освіти та її складових, акредитацію закладів освіти та освітніх програм, сертифікацію педагогічних та науково-педагогічних працівників з можливим залученням незалежних міжнародних агенцій моніторингу та оцінювання якості освіти;»
 		Враховано по суті у пункті 4, а також 1 у багатьох статтях законопроекту   
331. 8) здійснювати інші заходи в сфері освіти відповідно до законодавства.
 		 -554- Кремінь Т.Д.
 Доповнити частиною 3:
«3. Безпосередньо в закладі освіти громадський нагляд (контроль) може проводитися виключно з дозволу керівника закладу освіти, крім випадків, встановлених законодавством.»
 		Враховано   4) здійснювати інші заходи у сфері освіти відповідно до законодавства та реалізовувати інші права, не заборонені законом.
3. Безпосередньо в закладі освіти громадський нагляд (контроль) може проводитися виключно з дозволу керівника закладу освіти, крім випадків, встановлених законодавством.
 
332. Стаття 72. Освітня статистика
 		    Стаття 72. Освітня статистика
 
333. 1. Освітня статистика включає:
 		 -555- Скрипник О.О.
 Замінити слово «відомості» у абзацах 1 та 2 частини 1 статті 72 на слово «дані»; замінити слово «відомості» у абзаці 3 частини 1 статті 72 на слова «статистична інформація, отримана»:
«1. Освітня статистика включає:
статистичні дані центрального органу виконавчої влади у сфері статистики, що стосуються системи освіти і ринку праці;
статистичні дані, отримані шляхом оброблення деперсоналізованої інформації про здобувачів освіти;
статистична інформація, отримана за результатами моніторингових досліджень якості освіти;».
Обґрунтування:
Запропоновані поправки узгоджують використану термінологію із Законом України «Про державну статистику».
 		Враховано   1. Освітня статистика включає:
 
334. статистичні відомості центрального органу виконавчої влади у сфері статистики, що стосуються системи освіти і ринку праці;
 		    статистичні дані центрального органу виконавчої влади у сфері статистики про систему освіти і ринок праці;
 
335. статистичні відомості, отримані шляхом оброблення деперсоналізованої інформації про здобувачів освіти;
 		    статистичні дані, отримані шляхом оброблення деперсоналізованої інформації про здобувачів освіти;
 
336. статистичні відомості, отримані за результатами моніторингових досліджень якості освіти;
 		    статистичну інформацію, отриману за результатами моніторингових досліджень якості освіти;
 
337. статистичні показники, що описують стан системи освіти.
 		    статистичні показники, що відображають стан системи освіти.
 
338. 2. Центральний орган виконавчої влади у сфері статистики здійснює збір первинної статистичної інформації та її обробку за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -556- Скрипник О.О.
 Викласти частину 2 статті 72 у новій редакції.
«2. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки здійснює збір первинної статистичної інформації та її обробку».
Обґрунтування:
Центральний орган виконавчої влади у сфері статистики цієї функції не виконує. Це виконують ЄДЕБО та ДІСУО. Тож потрібно це закріпити цю функцію за МОН.
 		Відхилено   2. Центральний орган виконавчої влади у сфері статистики здійснює збір первинної статистичної інформації у сфері освіти та її оброблення. Перелік показників, порядок збору та методика оброблення статистичної інформації у сфері освіти погоджуються з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
    -557- Кремінь Т.Д.
 2. Центральний орган виконавчої влади у сфері статистики здійснює збір первинної статистичної інформації у сфері освіти та її обробку. Перелік показників, порядок збору та методика обробки статистичної інформації у сфері освіти погоджується з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		Враховано    
339. 3. Відомості освітньої статистики, які не містять персональних даних, є відкритою інформацією. Такі відомості, а також результати їхньої обробки розміщуються в мережі Інтернет для вільного доступу у форматі, зручному для копіювання і обробки.
 		 -558- Кремінь Т.Д.
 3. Деперсоналізовані статистичні дані розміщуються в мережі Інтернет для вільного доступу у форматі, зручному для копіювання і обробки.
 		Враховано   3. Деперсоналізовані статистичні дані розміщуються в мережі Інтернет для вільного доступу у форматі, зручному для копіювання та оброблення.
 
340. Стаття 73. Інститут освітнього омбудсмена
 		 -559- Констанкевич І.М.
 Статтю 73 виключити.
 		Враховано      
    -560- Литвин В.М.
 Статтю 73 «Інститут освітнього омбудсмена» вилучити.
 		Враховано    
341. 1. З метою забезпечення належних умов для реалізації права особи на освіту в системі освіти діє освітній омбудсмен. Освітній омбудсмен у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також положенням про освітнього омбудсмена, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		       
342. 2. Освітній омбудсмен є посадовою особою, на яку Кабінетом Міністрів України покладається виконання завдань щодо захисту прав у сфері освіти.
 		 -561- Соболєв С.В.
 Частину 2 статті 73 доповнити абзацом наступного змісту:
«Освітнім омбудсменом може бути призначено громадянина України, який вільно володіє державною мовою, має високі моральні якості, стаж педагогічної чи науково-педагогічної роботи не менше ніж 5 років та протягом останніх 10 років проживає на території України.».
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)     
    -562- Мусій О.С.
 Частину 2 статті 73 викласти у наступній редакції: «Освітній омбудсмен є посадовою особою, на яку Кабінетом Міністрів України покладається виконання завдань щодо захисту прав у сфері освіти. Ним може бути призначено громадянина України, який володіє державною мовою, має високі моральні якості, та протягом останніх п’яти років проживає в Україні».
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
343. 3. Освітній омбудсмен призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років без права повторного призначення.
 		 -563- Кремінь Т.Д.
 3. Освітній омбудсмен призначається на посаду Кабінетом Міністрів України на конкурсній основі строком на п’ять років без права повторного призначення.
Умови конкурсу повинні визначати кваліфікаційні вимоги до кандидатів.
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)     
    -564- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Частину 3 статті 73 розділу 8 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«3. Освітній омбудсмен призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років без права повторного призначення.
Освітнім омбудсменом може бути призначено громадянина України, який володіє державною мовою, має високі моральні якості та протягом останніх п’яти років безперервно проживає в Україні.»
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
    -565- Соболєв Є.В.
 Частину три статті 73 доповнити наступним абзацом:
«Освітнім омбудсменом може бути призначено громадянина України, який володіє державною мовою, має високі моральні якості, та протягом останніх п’яти років проживає в Україні».
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
    -566- Марченко О.О.
 3. Освітній омбудсмен призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років без права повторного призначення. Освітнім омбудсменом призначається громадянин України, який володіє державною мовою, має високі моральні якості та протягом останніх п’яти років мешкає в Україні.
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
    -567- Соловей Ю.І.
Тимошенко Ю.В.
 Частину 3 статті 73 доповнити реченням наступного змісту:
«3. Освітнім омбудсменом може бути лише громадянин України, який вільно володіє державною мовою та протяг 3 років постійно проживає в Україні.»
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
    -568- Співаковський О.В.
 3. Освітній омбудсмен призначається на посаду Кабінетом Міністрів України на конкурсній основі строком на п’ять років без права повторного призначення.
Умови конкурсу повинні визначати кваліфікаційні вимоги до кандидатів.
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
    -569- Кобцев М.В.
 Частину 3 статті 73 проекту закону доповнити абзацом другим наступного змісту:
«Освітнім омбудсменом може бути призначено громадянина України, який на день обрання досяг 35 років, володіє державною мовою, має високі моральні якості та протягом останніх п’яти років проживає в Україні.»
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
    -570- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Частину третю статті 73 проекту Закону доповнити абзацом такого змісту:
«Освітнім омбудсменом може бути призначено громадянина України, який вільно володіє державною мовою, має високі моральні якості, та протягом останніх п’яти років проживає в Україні.».
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
    -571- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Частину 3 статті 73 розділу 8 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«3. Освітній омбудсмен призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років без права повторного призначення.
Освітнім омбудсменом може бути призначено громадянина України, який володіє державною мовою, має високі моральні якості та протягом останніх п’яти років безперервно проживає в Україні.»
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
    -572- Соболєв С.В.
 Частину 3 статті 73 доповнити абзацом наступного змісту:
«Одна і та сама особа не може займати посаду освітнього омбудсмена більше ніж два строки.».
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
    -573- Романюк В.М.
 3. Освітній омбудсмен призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років без права повторного призначення.
Освітнім омбудсменом може бути призначено громадянина України, який володіє державною мовою, має високі моральні якості, та протягом останніх п’яти років проживає в Україні.
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
    -574- Добродомов Д.Є.
 Частину 3 ст. 73 доповнити абзацом такого змісту:
«Освітнім омбудсменом може бути призначено громадянина України, який володіє державною мовою, має високі моральні якості, та протягом останніх п’яти років проживає в Україні.».
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
    -575- Крулько І.І.
 У статті 73 частину третю доповнити реченням:
«Освітнім омбудсменом може бути призначений громадянин України, який володіє державною мовою, має високі моральні якості, та протягом останніх п’яти років проживає в Україні.»;
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
    -576- Кривенко В.М.
 У статті 73 частину третю викласти в такій редакції:
«Освітній омбудсмен призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років без права повторного призначення. Освітнім омбудсменом може бути призначено громадянина України, який володіє державною мовою, має високі моральні якості, та протягом останніх п’яти років проживає в Україні.»
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
    -577- Веселова Н.В.
 Частину 3 статті 73 доповнити таким абзацом:
«Освітнім омбудсменом може бути призначено громадянина України, який володіє державною мовою, має високі моральні якості, та протягом п’яти останніх років проживає в Україні.»
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
344. 4. Освітній омбудсмен відповідно до покладених на нього завдань має право:
 		       
345. 1) розглядати скарги та перевіряти факти, викладені в цих скаргах, поданих від здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, а також педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників;
 		       
346. 2) отримувати від закладів освіти та органів управління освітою інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, в тому числі інформацію з обмеженим доступом;
 		       
347. 3) за результатами проведених перевірок виносити рішення щодо обґрунтованості чи необґрунтованості скарги і на його основі надавати рекомендації закладам освіти та органам управління освітою, повідомляти правоохоронні органи щодо виявлених фактів порушення законодавства;
 		       
348. 4) безперешкодно у встановленому законом порядку відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти всіх рівнів незалежно від форми власності, а також брати участь в установленому порядку у засіданнях державних органів з питань, що належать до його компетенції;
 		       
349. 5) звертатися до органів державної влади, правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти;
 		 -578- Кремінь Т.Д.
 5) звертатися до органів державної влади, правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування і управління закладами освіти щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти;
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)     
    -579- Співаковський О.В.
 5) звертатися до органів державної влади, правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування і управління закладами освіти щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти;
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
350. 6) надавати консультації здобувачам освіти, їх батькам, законним представникам, а також особам, які навчають;
 		       
351. 7) представляти інтереси особи у судах.
 		       
352. 5. Забезпечення діяльності освітнього омбудсмена здійснює служба освітнього омбудсмена, порядок діяльності якої визначається положенням про освітнього омбудсмена.
 		 -580- Крулько І.І.
 У статті 73 частину п’яту доповнити словами:
«В службу освітнього омбудсмена входить студентський омбудсмен, що призначається на посаду освітнім омбудсменом, за поданням Національного об’єднання студентів, що є членом Європейського союзу студентів (ЕSU). На студентського омбудсмена покладається виконання завдань щодо захисту прав здобувачів вищої освіти першого та другого рівнів».
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)     
    -581- Скрипник О.О.
 Доповнити частину 5 статті 73 другим та третім реченнями.
«5. Забезпечення діяльності освітнього омбудсмена здійснює служба освітнього омбудсмена, порядок діяльності якої визначається положенням про освітнього омбудсмена. В службу освітнього омбудсмена входить студентський омбудсмен, що призначається на посаду освітнім омбудсменом, за поданням Національного об’єднання студентів, що є членом Європейського союзу студентів (ЕSU). На студентського омбудсмена покладається виконання завдань щодо захисту прав здобувачів вищої освіти першого та другого рівнів».
 		Відхилено (з врахуванням провок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)   
353. 6. Порядок та умови звернення до освітнього омбудсмена затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 		 -582- Одарченко Ю.В.
 Доповнити розділ VІІІ новою статтею наступного змісту:
"Стаття 74. Апеляції у сфері освіти
Здобувані освіти мають право на оскарження результатів оцінювання, що проводиться у закладі освіти.
Порядок утворення органів розгляд апеляцій та порядок оскарження визначається Положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		Відхилено (з урахуванням правок Н.д.І.Констанкевич та Н.д.В. Литвина)     
354. Розділ ІХ
 		    Розділ ІХ
 
355. ІНФРАСТРУКТУРА ОСВІТИ
 		    ІНФРАСТРУКТУРА ОСВІТИ
 
356. Стаття 74. Єдина державна електронна база з питань освіти
 		 -583- Співаковський О.В.
 Статтю 74 викласти в такій редакції:
«Стаття 74. Інформаційні системи управління освітою
1.Для інформаційного забезпечення управління в системі освіти створюються загальнодержавні, регіональні та місцеві інформаційні системи, а також інформаційні системи закладів освіти. Інформаційні системи управління освітою різних рівнів можуть бути інтегровані одна з одною, а також з іншими загальнодержавними, регіональними та місцевими інформаційними системами. Для управління освітою на загальнонаціональному рівні може бути створена Єдина державна електронна база з питань освіти, функціями якої є збір, верифікація, оброблення, зберігання та захист інформації про роботу закладів освіти.
2.Порядок створення і підтримки загальнодержавних інформаційних систем, електронних баз з питань освіти, а також їх склад визначаються законодавством. Порядок створення і підтримки регіональних та місцевих інформаційних систем управління освітою, а також їх склад визначаються відповідними обласними, районними та міськими радами, радами територіальних громад з урахуванням вимог чинного законодавства.
2. Порядок створення і підтримки інформаційних систем управління закладами освіти, а також їх склад визначаються закладами освіти з урахуванням вимог чинного законодавства.
3.Розпорядник інформаційної системи:
- забезпечує її технічне адміністрування та розвиток;
- цілісність та збереження даних;
-встановлює вимоги до форматів подання даних, зумовлені технічними вимогами інформаційної системи.
Розпорядників загальнодержавних інформаційних систем управління освітою визначає центральний орган виконавчої влади в сфері науки та освіти. Розпорядників регіональних та місцевих інформаційних систем управління освітою призначають відповідні обласні, районні та місцеві ради, ради територіальних громад.
Розпорядників інформаційних систем управління закладів освіти призначають керівники цих закладів.
Власниками даних в інформаційних системах управління освітою є користувачі, що мають повноваження на створення та редагування даних. Власники даних відповідають за достовірність і актуальність даних, які містять інформаційні системи управління освітою.
Замовниками інформації можуть бути органи влади, фізичні та юридичні особи. Органи влади можуть замовляти інформацію виключно на підставі законодавства.
4.Власники даних, замовники інформації та розпорядники інформаційних систем співпрацюють на основі дво- чи тристоронніх угод, що мають враховувати вимоги чинного законодавства щодо особливостей надання та використання окремих видів інформації.
5.У випадках, передбачених чинним законодавством, власники даних, замовники інформації та розпорядники інформаційних систем забезпечують належний захист даних.
6.Розпорядник інформаційної системи забезпечує доступність у форматі відкритих даних інформації, що міститься у відповідній системі, окрім персональних даних та інформації з обмеженим доступом».
 		Враховано по суті (щодо наявності інформаційних систем освіти в п.6, частині 6 статті 63);  Стаття 73. Єдина державна електронна база з питань освіти
 
    -584- Кремінь Т.Д.
 Статтю 74 викласти в такій редакції:
«Стаття 74. Інформаційні системи управління в освіті
1.Для інформаційного забезпечення управління в системі освіти створюються загальнодержавні, регіональні та місцеві інформаційні системи управління освітою, а також інформаційні системи закладів освіти.
2.Інформаційні системи управління освітою різних рівнів можуть бути інтегровані одна з одною, а також з іншими загальнодержавними, регіональними та місцевими інформаційними системами.
3.Порядок створення і підтримки загальнодержавних інформаційних систем управління освітою, а також їх склад визначаються законодавством. Порядок створення і підтримки регіональних та місцевих інформаційних систем управління освітою, а також їх склад визначаються відповідними обласними, районними та міськими радами, радами територіальних громад з урахуванням вимог чинного законодавства.
Порядок створення і підтримки інформаційних систем управління закладами освіти, а також їх склад визначаються закладами освіти з урахуванням вимог чинного законодавства.
4.Розпорядник інформаційної системи:
-забезпечує її технічне адміністрування та розвиток;
-цілісність та збереження даних;
-встановлює вимоги до форматів подання даних, зумовлені технічними вимогами інформаційної системи.
5.Розпорядників загальнодержавних інформаційних систем управління освітою визначає центральний орган виконавчої влади в сфері науки та освіти. Розпорядників регіональних та місцевих інформаційних систем управління освітою призначають відповідні обласні, районні та місцеві ради, ради територіальних громад.
Розпорядників інформаційних систем управління закладів освіти призначають керівники цих закладів.
6.Власниками даних в інформаційних системах управління освітою є користувачі, що мають повноваження на створення та редагування даних. Власники даних відповідають за достовірність і актуальність даних, які містять інформаційні системи управління освітою.
7.Замовниками інформації є органи влади, фізичні та юридичні особи. Органи влади можуть замовляти інформацію виключно на підставі законодавства.
8.Власники даних, замовники інформації та розпорядники інформаційних систем співпрацюють на основі дво- чи тристоронніх угод, що мають враховувати вимоги чинного законодавства щодо особливостей надання та використання окремих видів інформації.
9.У випадках, передбачених чинним законодавством, власники даних, замовники інформації та розпорядники інформаційних систем забезпечують належний захист даних.
10.Розпорядник інформаційної системи забезпечує доступність у форматі відкритих даних інформації, що міститься у відповідній системі, окрім персональних даних та інформації з обмеженим доступом».
Обґрунтування:
ЄДЕБО – не єдина інформаційна система управління в освіті. Не варто встановлювати в Законі назви конкретних систем, їх складових тощо. Натомість необхідно визначити основні категорії користувачів та правовідносини між ними.
 		Враховано по суті (щодо наявності інформаційних систем освіти в п.6, частині 6 статті 63);   
    -585- Скрипник О.О.
 Викласти статтю 74 у новій редакції:
Стаття 74. Інформаційні системи управління в освіті
1. Для інформаційного забезпечення управління в системі освіти створюються загальнодержавні, регіональні та місцеві інформаційні системи управління освітою, а також інформаційні системи закладів освіти.
2. Інформаційні системи управління освітою різних рівнів можуть бути інтегровані одна з одною, а також з іншими загальнодержавними, регіональними та місцевими інформаційними системами.
3. Порядок створення і підтримки загальнодержавних інформаційних систем управління освітою, а також їх склад визначаються законодавством. Порядок створення і підтримки регіональних та місцевих інформаційних систем управління освітою, а також їх склад визначаються відповідними обласними, районними та міськими радами, радами територіальних громад з урахуванням вимог чинного законодавства.
Порядок створення і підтримки інформаційних систем управління закладами освіти, а також їх склад визначаються закладами освіти з урахуванням вимог чинного законодавства.
4. Розпорядник інформаційної системи:
- забезпечує її технічне адміністрування та розвиток;
- цілісність та збереження даних;
- встановлює вимоги до форматів подання даних, зумовлені технічними вимогами інформаційної системи.
5.Розпорядників загальнодержавних інформаційних систем управління освітою визначає центральний орган виконавчої влади в сфері науки та освіти. Розпорядників регіональних та місцевих інформаційних систем управління освітою призначають відповідні обласні, районні та місцеві ради, ради територіальних громад.
Розпорядників інформаційних систем управління закладів освіти призначають керівники цих закладів.
6. Власниками даних в інформаційних системах управління освітою є користувачі, що мають повноваження на створення та редагування даних. Власники даних відповідають за достовірність і актуальність даних, які містять інформаційні системи управління освітою.
7. Замовниками інформації є органи влади, фізичні та юридичні особи. Органи влади можуть замовляти інформацію виключно на підставі законодавства.
8. Власники даних, замовники інформації та розпорядники інформаційних систем співпрацюють на основі дво- чи тристоронніх угод, що мають враховувати вимоги чинного законодавства щодо особливостей надання та використання окремих видів інформації.
9. У випадках, передбачених чинним законодавством, власники даних, замовники інформації та розпорядники інформаційних систем забезпечують належний захист даних.
10. Розпорядник інформаційної системи забезпечує доступність у форматі відкритих даних інформації, що міститься у відповідній системі, окрім персональних даних та інформації з обмеженим доступом.
Обґрунтування:
ЄДЕБО – не єдина інформаційна система управління в освіті. Не варто встановлювати в Законі назви конкретних систем, їх складових тощо. Натомість необхідно визначити основні категорії користувачів та правовідносини між ними.
 		Немає висновку    
357. 1. У системі освіти діє Єдина державна електронна база з питань освіти - автоматизована система, функціями якої є збір, верифікація, оброблення, зберігання та захист інформації щодо системи освіти.
 		    1. У системі освіти діє Єдина державна електронна база з питань освіти - автоматизована система, функціями якої є збір, верифікація, оброблення, зберігання та захист інформації про систему освіти.
 
358. 2. Обов’язковими складовими частинами Єдиної державної електронної бази з питань освіти є Реєстр суб’єктів освітньої діяльності, Реєстр документів про освіту та реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання. Обсяг відомостей, що містять Реєстри, та порядок їх ведення встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -586- Кремінь Т.Д.
 У частині 2 статті 74 слово «обсяг» замінити словами «перелік та обсяг»
 		Враховано Врахування правки Н.д.Скрипника О.О. до статті 8 Закону України «Про вищу освіту» в частині доповнення ЄДЕБО Реєстром студентських (учнівських) квитків  2. Обов’язковими складовими частинами Єдиної державної електронної бази з питань освіти є Реєстр суб’єктів освітньої діяльності, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання та Реєстр студентських (учнівських) квитків. Перелік та обсяг відомостей, що містять реєстри, та порядок їх ведення встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
359. 3. Уся інформація, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом, є доступною у форматі відкритих даних, у тому числі з урахуванням потреб осіб з порушеннями зору. Особа має повний доступ до всіх відомостей про себе, внесених до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
 		    3. Уся інформація, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом, є доступною у форматі відкритих даних, у тому числі з урахуванням потреб осіб з порушеннями зору. Особа має повний доступ до всіх відомостей про себе, внесених до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
 
360. 4. Безоплатний і вільний доступ осіб до інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здійснюється через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		    4. Безоплатний і вільний доступ осіб до інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здійснюється через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
361. 5. Розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		    5. Розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
362. 6. Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		 -587- Констанкевич І.М.
 Статтю 74 доповнити частиною сьомою у такій редакції:
«7. Підключення вищих навчальних закладів до Єдиної державної електронної бази з питань освіти є безкоштовним. Зберігання даних та користування інформацією у Єдиній державній електронній базі з питань освіти є безкоштовним».
 		Враховано по суті у частині 4 цієї статті  6. Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
    -588- Лабазюк С.П.
 Статтю 74 доповнити частиною сьомою наступного змісту:
«7. Підключення вищих навчальних закладів до Єдиної державної електронної бази з питань освіти є безкоштовним. Зберігання даних та користування інформацією у Єдиній державній електронній базі з питань освіти є безкоштовним.»
 		Враховано по суті у частині 4 цієї статті   
    -589- Попов І.В.
 Статтю 74 доповнити частиною сьомою наступного змісту:
«7. Підключення вищих навчальних закладів до Єдиної державної електронної бази з питань освіти є безкоштовним. Зберігання даних та користування інформацією у Єдиній державній електронній базі з питань освіти є безкоштовним.»
 		Враховано по суті у частині 4 цієї статті   
    -590- Крулько І.І.
 Статтю 74 доповнити частиною сьомою наступного змісту:
«7. Підключення вищих навчальних закладів до Єдиної державної електронної бази з питань освіти є безкоштовним. Зберігання даних та користування інформацією у Єдиній державній електронній базі з питань освіти є безкоштовним.».
 		Враховано по суті у частині 4 цієї статті   
    -591- Павленко Ю.О.
 Статтю 74 доповнити частиною сьомою наступного змісту:
«7. Підключення вищих навчальних закладів до Єдиної державної електронної бази з питань освіти є безкоштовним. Зберігання даних та користування інформацією у Єдиній державній електронній базі з питань освіти є безкоштовним.»
 		Враховано по суті у частині 4 цієї статті   
    -592- Ільюк А.О.
 Доповнити статтю 74 частиною 7 у новій редакції наступного змісту:
7. Підключення вищих навчальних закладів до Єдиної державної електронної бази з питань освіти є безкоштовним. Зберігання даних та користування інформацією у Єдиній державній електронній базі з питань освіти є безкоштовним
 		Враховано по суті у частині 4 цієї статті   
    -593- Кужель О.В.
 Статтю 74 доповнити частиною сьомою наступного змісту:
«7. Підключення вищих навчальних закладів до Єдиної державної електронної бази з питань освіти є безкоштовним. Зберігання даних та користування інформацією у Єдиній державній електронній базі з питань освіти є безкоштовним.»
 		Враховано по суті у частині 4 цієї статті   
    -594- Мацола Р.М.
 Статтю 74 доповнити частиною сьомою наступного змісту:
«7. Підключення вищих навчальних закладів до Єдиної державної електронної бази з питань освіти є безкоштовним. Зберігання даних та користування інформацією у Єдиній державній електронній базі з питань освіти є безкоштовним.»
 		Враховано по суті у частині 4 цієї статті   
    -595- Ківалов С.В.
 Статтю 74 доповнити новою частиною сьомою наступного змісту:
«7. Підключення вищих навчальних закладів до Єдиної державної електронної бази з питань освіти є безкоштовним. Зберігання даних та користування інформацією у Єдиній державній електронній базі з питань освіти є безкоштовним.»
 		Враховано по суті у частині 4 цієї статті   
363. Стаття 75. Наукове і методичне забезпечення освіти
 		    Стаття 74. Наукове і методичне забезпечення освіти
 
364. 1. Наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші науково-методичні і методичні установи у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами, громадськими фаховими організаціями (професійними асоціаціями), об’єднаннями роботодавців, незалежними установами оцінювання та забезпечення якості освіти.
 		 -596- Кремінь Т.Д.
 Частну першу викласти в такій редакції:
«1. Наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук України, органи із забезпечення якості освіти, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші науково-методичні та методичні установи у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами, громадськими об’єднаннями, у тому числі фаховими організаціями (професійними асоціаціями), об’єднаннями роботодавців, незалежними установами оцінювання та забезпечення якості освіти, які можуть:
розробляти пропозиції щодо засад освітньої політики, прогнози, інформаційно-аналітичні матеріали, рекомендації щодо гуманітарного розвитку держави та вдосконалення освітньої сфери;
брати участь у науково-методичному забезпеченні оцінювання і моніторингу якості освіти, зокрема за міжнародними програмами;
здійснювати соціологічні дослідження суспільного сприйняття освітньої політики;
реалізовувати інші функції, передбачені законодавством та їх установчими документами.».
 		Враховано   1. Наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук України, органи із забезпечення якості освіти, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші науково-методичні та методичні установи у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами, громадськими об’єднаннями, у тому числі фаховими організаціями (професійними асоціаціями), об’єднаннями роботодавців, незалежними установами оцінювання та забезпечення якості освіти, які можуть:
розробляти пропозиції про засади освітньої політики, прогнози, інформаційно-аналітичні матеріали, рекомендації щодо гуманітарного розвитку держави та вдосконалення освітньої сфери;
брати участь у науково-методичному забезпеченні оцінювання і моніторингу якості освіти, зокрема за міжнародними програмами;
здійснювати соціологічні дослідження суспільного сприйняття освітньої політики;
організовувати видання підручників (посібників), у тому числі електронних;
реалізовувати інші функції, передбачені законодавством та їх установчими документами.
 
365. 2. Провідною науковою експертною організацією у сфері освіти є Національна академія педагогічних наук України, яка як державна самоврядна наукова організація:
 		 -597- Співаковський О.В.
 Частину другу статті 75 вилучити.
 		Відхилено   2. Національна академія педагогічних наук України є самоврядною науковою організацією у сфері освіти, заснованою на державній власності, яка:
 
    -598- Кремінь Т.Д.
 Частину другу статті 75 викласти в такій редакції:
«2. Національна академія педагогічних наук України є самоврядною науковою організацією у сфері освіти, заснованою на державній власності, яка:
1) здійснює фундаментальні і прикладні наукові дослідження та інноваційні розробки у сфері освіти, педагогіки та психології, бере участь у створенні наукових основ розвитку освіти з урахуванням науково-технічного та соціально-економічного прогресу суспільства, національно-культурних традицій, а також світових тенденцій розвитку та досвіду зарубіжних країн;
2) надає наукову, методичну, консультативну підтримку відповідним органам державної влади з метою виконання завдань, визначених державними пріоритетами у сфері освіти;
3) залучається до проведення незалежної наукової експертизи:
проектів прогнозних та програмних документів, інших документів стратегічного планування, проектів законів, державних рішень і програм, освітніх інновацій, висновки якої є обов’язковими для розгляду органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час прийняття відповідних рішень;
навчальної та методичної літератури (крім літератури для вищої освіти), за результатами якої надає висновки (рекомендації) щодо доцільності її використання в освітньому процесі, які є обов’язковими для розгляду органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час прийняття відповідних рішень;
4) бере участь у розробленні методів навчання, стандартів освіти, типових освітніх програм, підручників;
5) здійснює розроблення та експериментальну перевірку інноваційних моделей освіти;
6) провадить організаційні, координаційні та науково-методичні заходи щодо забезпечення практичної психології в освіті та соціальної педагогіки;
7) здійснює психологічну експертизу стандартів освіти, типових освітніх програм, підручників, методичних матеріалів тощо;
8) провадить освітню діяльність з підготовки і підвищення кваліфікації керівних, педагогічних і науково-педагогічних працівників освіти, пов’язану із здійсненням освітньої політики;
9) здійснює іншу діяльність, пов’язану з науковим та методичним забезпеченням освіти, визначену законодавством та установчими документами Національної академії педагогічних наук України.".
 		Враховано частково у частині 1 цієї статті   
    -599- Скрипник О.О.
 Частину другу статті 75 видалити.
 		Відхилено    
366. - проводить фундаментальні і прикладні наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки у галузі освіти, педагогіки і психології;
 		    1) здійснює фундаментальні і прикладні наукові дослідження та інноваційні розроблення у сфері освіти, педагогіки та психології, бере участь у створенні наукових основ розвитку освіти з урахуванням науково-технічного та соціально-економічного прогресу суспільства, національно-культурних традицій, а також світових тенденцій розвитку та досвіду зарубіжних країн;
 
367. - розробляє наукові основи розвитку освіти з урахуванням науково-технічного та соціально-економічного прогресу суспільства, національно-культурних традицій, а також світових тенденцій розвитку та досвіду зарубіжних країн;
 		    2) надає наукову, методичну, консультативну підтримку відповідним органам державної влади з метою виконання завдань, визначених державними пріоритетами у сфері освіти;
 
368. - залучається до незалежної наукової експертизи проектів прогнозних документів (доктрин, концепцій, стратегій тощо), освітніх інновацій та навчальної літератури, а також з власної ініціативи розробляє пропозиції щодо засад освітньої політики, прогнози, інформаційно-аналітичні матеріали, пропозиції, рекомендації щодо гуманітарного розвитку держави та вдосконалення освітньої сфери, за дорученням Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України провадить наукову експертизу проектів законів, державних рішень і програм;
 		    3) залучається до проведення незалежної наукової експертизи:
проектів прогнозних та програмних документів, інших документів стратегічного планування, проектів законів, державних рішень і програм, освітніх інновацій, висновки якої є обов’язковими для розгляду органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час прийняття відповідних рішень;
навчальної та методичної літератури (крім літератури для вищої освіти), за результатами якої надає висновки (рекомендації) щодо доцільності її використання в освітньому процесі, які є обов’язковими для розгляду органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час прийняття відповідних рішень;
 
369. - бере участь у розробці методів навчання, стандартів освіти, типових навчальних програм, підручників відповідно до спеціальних законів;
 		    4) бере участь у розробленні методів навчання, стандартів освіти, типових освітніх програм, підручників;
 
370. - здійснює розроблення та експериментальну перевірку інноваційних моделей освіти, виховання дітей дошкільного і молодшого віку, учнівської та студентської молоді, дорослих, включаючи осіб із спеціальними потребами;
 		    5) здійснює розроблення та експериментальну перевірку інноваційних моделей освіти;
 
371. - бере участь у науково-методичному забезпеченні оцінювання і моніторингу якості освіти, зокрема за міжнародними програмами;
 		       
372. - провадить організаційні, координаційні та науково-методичні заходи щодо забезпечення практичної психології в освіті та соціальної педагогіки;
 		    6) провадить організаційні, координаційні та науково-методичні заходи щодо забезпечення практичної психології в освіті та соціальної педагогіки;
 
373. - здійснює психологічну експертизу стандартів освіти, типових освітніх програм, підручників, методичних матеріалів тощо відповідно до спеціальних законів;
 		    7) здійснює психологічну експертизу стандартів освіти, типових освітніх програм, підручників, методичних матеріалів тощо;
 
374. - здійснює соціологічні дослідження суспільного сприйняття реформ в освіті;
 		       
375. - провадить освітню діяльність з підготовки і підвищення кваліфікації керівних, педагогічних і науково-педагогічних працівників освіти, пов’язану із здійсненням реформ в освіті;
 		    8) провадить освітню діяльність з підготовки і підвищення кваліфікації керівних, педагогічних і науково-педагогічних працівників освіти, пов’язану із здійсненням освітньої політики;
 
376. - здійснює іншу діяльність, пов’язану з науково-методологічним та методичним забезпеченням освіти.
 		 -600- Кремінь Т.Д.
 3. Законодавство може встановлювати спеціальний порядок розробки та затвердження наукового і методичного забезпечення освіти для окремих рівнів освіти.
4. Наукове і методичне забезпечення освіти, створене за кошти державного та місцевих бюджетів, розміщується у вільному доступі на офіційному Веб-сайті замовника та/або розробника і має статус вільно поширюваної інформації.
 		Враховано по суті  9) здійснює іншу діяльність, пов’язану з науковим та методичним забезпеченням освіти, визначену законодавством та установчими документами Національної академії педагогічних наук України.
3. Особливості розроблення та затвердження наукового і методичного забезпечення освіти для окремих рівнів освіти можуть визначатися спеціальними законами.
4. Наукове і методичне забезпечення освіти, створене за кошти державного та/або місцевих бюджетів, а також висновки за результатами незалежної наукової експертизи розміщуються у вільному доступі на офіційному веб-сайті розробника.
5. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки забезпечує створення та функціонування спеціального інформаційного ресурсу в мережі Інтернет, на якому у вільному доступі в повному обсязі розміщуються безкоштовні електронні версії підручників або електронні підручники для здобуття повної загальної середньої освіти.
 
377. Стаття 76. Психологічна служба та соціально-педагогічний патронат у системі освіти
 		 -601- Констанкевич І.М.
 Статтю 76 викласти у такій редакції:
«Стаття 76. Психологічна служба та соціально-педагогічний патронат у системі освіти
1. У системі освіти діє психологічна служба. Психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти, у тому числі, у вищих закладах освіти, здійснюють практичні психологи.
2. Соціально-педагогічний патронат у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні дітей, студентів, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам, законним представникам. Соціально-педагогічний патронат здійснюється соціальними педагогами (працівниками).
3. За своїм статусом практичні психологи та соціальні педагоги (працівники) закладів освіти, у тому числі, у вищих закладах освіти, належать до педагогічних працівників».
 		Враховано частково у ч. 2 (заклади освіти включають в себе заклади вищої освіти, тому уточнення в ч. 1 і ч. 3 буде зайвим)  Стаття 75. Психологічна служба та соціально-педагогічний патронаж у системі освіти
 
378. 1. У системі освіти діє психологічна служба. Психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи.
 		 -602- Кремінь Т.Д.
 1. У системі освіти діє психологічна служба, положення про яку затверджує центральний орган виконавчої влади в сфері освіти і науки. Психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи.
 		Враховано   1. У системі освіти діє психологічна служба, положення про яку затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи.
 
    -603- Співаковський О.В.
 1. У системі освіти діє психологічна служба, положення про яку затверджує центральний орган виконавчої влади в сфері освіти і науки.
 		Враховано    
379. 2. Соціально-педагогічний патронат у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні дітей, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам, законним представникам. Соціально-педагогічний патронат здійснюється соціальними педагогами (працівниками).
 		    2. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам. Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами.
 
380. 3. За своїм статусом практичні психологи та соціальні педагоги (працівники) закладів освіти належать до педагогічних працівників.
 		 -604- Кремінь Т.Д.
 3. За своїм статусом працівники психологічної служби та соціальні педагоги (працівники) закладів освіти належать до педагогічних працівників.
 		Відхилено (не всі працівники психологічної служби можуть бути практичними психологами, здійснювати психологічний супровід освітнього процесу і, відповідно, мати статус педагогічного працівника)  3. За своїм статусом практичні психологи та соціальні педагоги закладів освіти належать до педагогічних працівників.
 
    -605- Співаковський О.В.
 3. За своїм статусом працівники психологічної служби та соціальні педагоги (працівники) закладів освіти належать до педагогічних працівників.
 		Відхилено (не всі працівники психологічної служби можуть бути практичними психологами, здійснювати психологічний супровід освітнього процесу і, відповідно, мати статус педагогічного працівника)   
381. Стаття 77. Організація медичного обслуговування у системі освіти
 		    Стаття 76. Організація медичного обслуговування в системі освіти
 
382. 1. Організація медичного обслуговування в системі освіти забезпечується відповідно до джерел фінансування закладів освіти кожного рівня освіти, визначених законодавством, здійснюється закладами центрального органу виконавчої влади, що здійснює формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, та іншими закладами охорони здоров’я відповідно до законодавства.
 		 -606- Соловей Ю.І.
Тимошенко Ю.В.
 Статтю 77 доповнити частиною 2 наступного змісту:
«Кожен навчальний заклад має медичного працівника, незалежно від кількості учасників навчального процесу.»
 		Відхилено (один медпрацівник може обслуговувати декілька шкіл; це предмет регулювання підзаконних актів)  1. Організація медичного обслуговування в системі освіти забезпечується відповідно до джерел фінансування закладів освіти кожного рівня освіти, визначених законодавством, здійснюється закладами центрального органу виконавчої влади, що здійснює формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, та іншими закладами охорони здоров’я відповідно до законодавства.
 
383. Розділ Х
 		    Розділ Х
 
384. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ОСВІТИ
 		    ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ОСВІТИ
 
385. Стаття 78. Фінансування системи освіти
 		    Стаття 77. Фінансування системи освіти
 
386. 1. Держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не меншому 7 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
 		 -607- Євтушок С.М.
 У пункті 1 статті 78. Фінансування системи освіти слова «в розмірі не меншому 7 відсотків валового внутрішнього продукту» замінити словами : «в розмірі не меншому 10 відсотків валового внутрішнього продукту».
 		Відхилено (пропозиція підвищує державні асигнування на освіту порівняно з чинним Законом України «Про освіту» без відповідного фінансово-економічного обгрунтування; оскільки 7 % вираховується від ВВП, а не від національного доходу (як в діючому Законі про освіту). Розмір ВВП більший за розмір національного доходу).  1. Держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше ніж 7 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
 
    -608- Мельник С.І.
 в пункті 1 статті 78 розділу Хцифру «7» замінити цифрою «10»;
 		Відхилено (пропозиція підвищує державні асигнування на освіту порівняно з чинним Законом України «Про освіту» без відповідного фінансово-економічного обгрунтування; оскільки 7 % вираховується від ВВП, а не від національного доходу (як в діючому Законі про освіту). Розмір ВВП більший за розмір національного доходу).   
    -609- Ільюк А.О.
 Викласти частину 1 статті 78 у новій редакцій наступного змісту:
1. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність.
 		Відхилено (у зв’язку з правовою невизначеністю розміру «валютних асигнувань на основну діяльність»).   
    -610- Лабазюк С.П.
 Частину першу статті 78 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«1. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність.»
 		Відхилено (у зв’язку з правовою невизначеністю розміру «валютних асигнувань на основну діяльність»).   
    -611- Попов І.В.
 Частину першу статті 78 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«1. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність.»
 		Відхилено (у зв’язку з правовою невизначеністю розміру «валютних асигнувань на основну діяльність»).   
    -612- Ківалов С.В.
 Частину першу статті 78 законопроекту викласти в такі редакцій:
«1. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність.»
 		Відхилено (у зв’язку з правовою невизначеністю розміру «валютних асигнувань на основну діяльність»).   
    -613- Королевська Н.Ю.
 В частині першій статті 78 цифру "7" замінити цифрою "10".
 		Відхилено (пропозиція підвищує державні асигнування на освіту порівняно з чинним Законом України «Про освіту» без відповідного фінансово-економічного обгрунтування; оскільки 7 % вираховується від ВВП, а не від національного доходу (як в діючому Законі про освіту). Розмір ВВП більший за розмір національного доходу).   
    -614- Білозір О.В.
 У частині першій статті 78 цифру «7» замінити на цифру «9».
 		Відхилено (пропозиція підвищує державні асигнування на освіту порівняно з чинним Законом України «Про освіту» без відповідного фінансово-економічного обгрунтування; оскільки 7 % вираховується від ВВП, а не від національного доходу (як в діючому Законі про освіту). Розмір ВВП більший за розмір національного доходу).   
    -615- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Частину першу статті 78 проекту Закону викласти в такій редакції:
«1. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність.».
 		Відхилено (у зв’язку з правовою невизначеністю розміру «валютних асигнувань на основну діяльність»).   
    -616- Святаш Д.В.
 В частині першій статті 78 цифру «7» замінити цифрою «10».
 		Відхилено (пропозиція підвищує державні асигнування на освіту порівняно з чинним Законом України «Про освіту» без відповідного фінансово-економічного обгрунтування; оскільки 7 % вираховується від ВВП, а не від національного доходу (як в діючому Законі про освіту). Розмір ВВП більший за розмір національного доходу).   
    -617- Гуляєв В.О.
 В частині першій статті 78 цифру «7» замінити цифрою «10».
 		Відхилено (пропозиція підвищує державні асигнування на освіту порівняно з чинним Законом України «Про освіту» без відповідного фінансово-економічного обгрунтування; оскільки 7 % вираховується від ВВП, а не від національного доходу (як в діючому Законі про освіту). Розмір ВВП більший за розмір національного доходу).   
    -618- Кремінь Т.Д.
 1. Держава забезпечує дотримання індикативного показника фінансування освіти за рахунок видатків державного та місцевих бюджетів та інших джерел у розмірі семи відсотків від внутрішнього валового продукту.
 		Враховано по суті   
    -619- Констанкевич І.М.
 Частину першу статті 78 викласти у такій редакції:
«1. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому семи відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність».
 		Відхилено (у зв’язку з правовою невизначеністю розміру «валютних асигнувань на основну діяльність»).   
    -620- Кужель О.В.
 Частину першу статті 78 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«1. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність.»
 		Відхилено (у зв’язку з правовою невизначеністю розміру «валютних асигнувань на основну діяльність»).   
    -621- Мацола Р.М.
 Частину першу статті 78 викласти у такій редакції:
«1. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому семи відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність».
 		Відхилено (у зв’язку з правовою невизначеністю розміру «валютних асигнувань на основну діяльність»).   
    -622- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Частину 1 статті 78 розділу 10 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«1. Держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не меншому 10 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.»
Обґрунтування:
Пропонується встановити, що держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не меншому 7 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством .У той же час, чинним законом (ст. 61, ч. 2) передбачено, що держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність. Закріплення на законодавчому рівні нижчого, ніж передбачений чинним законодавством, рівня фінансування освіти, вбачається невиправданим.
 		Відхилено (пропозиція підвищує державні асигнування на освіту порівняно з чинним Законом України «Про освіту» без відповідного фінансово-економічного обгрунтування; оскільки 7 % вираховується від ВВП, а не від національного доходу (як в діючому Законі про освіту). Розмір ВВП більший за розмір національного доходу).   
    -623- Юринець О.В.
Мацола Р.М.
Кіт А.Б.
Подоляк І.І.
Горват Р.І.
Кадикало М.О.
 Частину першу статті 78 викласти в новій редакцій наступного змісту:
1) Частину першу викласти в новій редакцій наступного змісту:
«1. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому 10 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.»
 		Відхилено (пропозиція підвищує державні асигнування на освіту порівняно з чинним Законом України «Про освіту» без відповідного фінансово-економічного обгрунтування; оскільки 7 % вираховується від ВВП, а не від національного доходу (як в діючому Законі про освіту). Розмір ВВП більший за розмір національного доходу).   
    -624- Крулько І.І.
 Частину першу статті 78 викласти у такій редакції:
«1. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність.».
 		Відхилено (у зв’язку з правовою невизначеністю розміру «валютних асигнувань на основну діяльність»).   
    -625- Павленко Ю.О.
 Частину першу статті 78 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«1. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність.»
 		Відхилено (у зв’язку з правовою невизначеністю розміру «валютних асигнувань на основну діяльність»).   
387. 2. Фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
 		    2. Фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
 
388. 3. Заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує засновник.
 		 -626- Святаш Д.В.
 У статті 78 в частині третій слово «затверджує засновник» замінити словами «затверджується Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано по суті  3. Державні та комунальні заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Засновники відповідних закладів освіти мають право затверджувати переліки платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
 
    -627- Гуляєв В.О.
 У статті 78 в частині третій слово «затверджує засновник» замінити словами «затверджується Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано по суті   
389. 4. Держава створює умови для забезпечення здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної освіти в обсязі, необхідному для виконання закладами освіти ліцензійних умов та стандарту освіти.
 		 -628- Кремінь Т.Д.
 4. Держава забезпечує фінансування дошкільної та повної загальної середньої освіти в обсязі, необхідному для виконання закладами освіти ліцензійних умов та стандарту освіти.
 		Враховано по суті  4. Держава створює умови для забезпечення фінансування здобуття особами освіти в обсязі, необхідному для досягнення результатів навчання, передбачених стандартами освіти, та виконання закладами освіти державної та комунальної форм власності ліцензійних умов.
 
    -629- Співаковський О.В.
 4. Держава забезпечує фінансування дошкільної та повної загальної середньої освіти в обсязі, необхідному для виконання закладами освіти ліцензійних умов та стандарту освіти.
 		Враховано по суті   
390. 5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава може сприяти розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання субвенцій.
 		 -630- Констанкевич І.М.
 Частину п’яту статті 78 викласти у такій редакції:
«5. Фінансування дошкільної освіти здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції. Фінансування позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції, державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством».
 		Відхилено (фінансування дошкільної освіти виключно за рахунок коштів освітньої субвенції звужує можливості і варіанти щодо фінансування такої освіти)  5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава може сприяти розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання відповідних освітніх субвенцій.
 
    -631- Литвин В.М.
 «5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава сприяє розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання субвенцій».
 		Відхилено («сприяння» шляхом надання субвенції – це обов’язок, а не право держави, яке навряд чи може бути виконане в повному обсязі (особливо щодо розвитку позашкільної освіти)   
    -632- Ільюк А.О.
 Сформулювати частину 5 статті 78 викласти у новій редакцій наступного змісту:
5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава сприяє розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання субвенцій
 		Відхилено («сприяння» шляхом надання субвенції – це обов’язок, а не право, держави, яке навряд чи може бути виконане в повному обсязі (особливо щодо розвитку позашкільної освіти)   
    -633- Попов І.В.
 Частину п’яту статті 78 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава сприяє розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання субвенцій.»
 		Відхилено («сприяння» шляхом надання субвенції – це обов’язок, а не право, держави, яке навряд чи може бути виконане в повному обсязі (особливо щодо розвитку позашкільної освіти)   
    -634- Лабазюк С.П.
 Частину п’яту статті 78 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава сприяє розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання субвенцій.»
 		Відхилено («сприяння» шляхом надання субвенції – це обов’язок, а не право, держави, яке навряд чи може бути виконане в повному обсязі (особливо щодо розвитку позашкільної освіти)   
    -635- Ківалов С.В.
 Частину п’яту статті 78 викласти в такій редакцій:
«5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава сприяє розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання субвенцій.»
 		Відхилено («сприяння» шляхом надання субвенції – це обов’язок, а не право, держави, яке навряд чи може бути виконане в повному обсязі (особливо щодо розвитку позашкільної освіти)   
    -636- Королевська Н.Ю.
 Частину п’яту статті 78 викласти в в такій редакції:
"5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава сприяє розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання субвенцій.".
 		Відхилено («сприяння» шляхом надання субвенції – це обов’язок, а не право, держави, яке навряд чи може бути виконане в повному обсязі (особливо щодо розвитку позашкільної освіти)   
    -637- Рябчин О.М.
 В законопроекті частину 5 статті 78 викласти у редакції такого змісту: «5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава сприяє розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання субвенцій.».
 		Відхилено («сприяння» шляхом надання субвенції – це обов’язок, а не право, держави, яке навряд чи може бути виконане в повному обсязі (особливо щодо розвитку позашкільної освіти)   
    -638- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 У другому реченні частини п’ятої статті 78 проекту Закону слова «може сприяти» замінити словом «сприяє».
 		Відхилено («сприяння» шляхом надання субвенції – це обов’язок, а не право, держави, яке навряд чи може бути виконане в повному обсязі (особливо щодо розвитку позашкільної освіти)   
    -639- Кужель О.В.
 Частину п’яту статті 78 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава сприяє розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання субвенцій.»
 		Відхилено («сприяння» шляхом надання субвенції – це обов’язок, а не право, держави, яке навряд чи може бути виконане в повному обсязі (особливо щодо розвитку позашкільної освіти)   
    -640- Мацола Р.М.
 Частину п’яту статті 78 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава сприяє розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання субвенцій.»
 		Відхилено («сприяння» шляхом надання субвенції – це обов’язок, а не право, держави, яке навряд чи може бути виконане в повному обсязі (особливо щодо розвитку позашкільної освіти)   
    -641- Юринець О.В.
Мацола Р.М.
Кіт А.Б.
Подоляк І.І.
Горват Р.І.
Кадикало М.О.
 Частину п’яту викласти в новій редакцій наступного змісту:
«Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава сприяє розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання субвенцій.»
 		Відхилено («сприяння» шляхом надання субвенції – це обов’язок, а не право, держави, яке навряд чи може бути виконане в повному обсязі (особливо щодо розвитку позашкільної освіти)   
    -642- Крулько І.І.
 Частину п’яту статті 78 викласти у такій редакції:
«5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава сприяє розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання субвенцій.»
 		Відхилено («сприяння» шляхом надання субвенції – це обов’язок, а не право, держави, яке навряд чи може бути виконане в повному обсязі (особливо щодо розвитку позашкільної освіти)   
    -643- Павленко Ю.О.
 Частину п’яту статті 78 викласти в новій редакцій наступного змісту:
«5. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава сприяє розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання субвенцій.»
 		Відхилено («сприяння» шляхом надання субвенції – це обов’язок, а не право, держави, яке навряд чи може бути виконане в повному обсязі (особливо щодо розвитку позашкільної освіти)   
391. 6. Фінансування повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі шляхом надання субвенції на здобуття повної загальної середньої освіти місцевим бюджетам, місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
 		 -644- Констанкевич І.М.
 В абзаці першому частини шостої статті 78 слова «місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством» виключити.
 		Відхилено (така пропозиція звузить можливості фінансувати заклади середньої освіти за рахунок коштів місцевих бюджетів. Таким чином органи місцевого самоврядування, як засновники відповідних закладів, втратять можливість фінансувати ці заклади)  6. Фінансування здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі шляхом надання освітніх субвенцій місцевим бюджетам, коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
 
    -645- Литвин В.М.
 «6. Фінансування дошкільної, повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі шляхом надання субвенції на здобуття повної загальної середньої освіти місцевим бюджетам, місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством».
 		Відхилено (це питання врегульоване у частині 5 цієї статті)   
    -646- Одарченко Ю.В.
 Частину шосту статті 78 викласти у наступній редакції:
"6. Фінансування повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету шляхом надання субвенції на здобуття повної загальної середньої освіти місцевим бюджетам, а також за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
Субвенція з державного бюджету надається обсязі, необхідному для повного фінансування функціонування всіх закладів середньої освіти з урахуванням витрат на оплату комунальних послуг, енергоносіїв, необхідності підвезення здобувачів освіти до закладу освіти та з нього, наявності здобувачів з особливими освітніми потребами."
 		Відхилено (оплата комунальних послуг та енергоносіїв за рахунок освітньої субвенції суперечить ч. 1 ст. 103--2 Бюджетного кодексу)   
392. Порядок розподілу субвенції на здобуття повної загальної середньої освіти між місцевими бюджетами визначається згідно з формулою, в основі якої лежить кількість здобувачів освіти, які навчаються на відповідній території, з урахуванням таких факторів:
 		 -647- Литвин В.М.
 «Порядок розподілу субвенції на здобуття дошкільної, повної загальної середньої освіти між місцевими бюджетами визначається згідно з формулою, в основі якої лежить кількість здобувачів освіти, які навчаються на відповідній території, з урахуванням таких факторів:»
 		Відхилено (суперечить ч. 1 ст. 103--2 Бюджетного кодексу: освітня субвенція не розподіляється на здобуття дошкільної освіти)  Порядок розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами визначається згідно з формулою, в основі якої лежить кількість здобувачів освіти, які навчаються на відповідній території, з урахуванням таких факторів:
 
393. рівень освіти;
 		    рівень освіти;
 
394. категорія території, на якій розташований заклад освіти;
 		    категорія території, на якій розташований заклад освіти;
 
395. наявність здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;
 		    наявність здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;
 
396. особливості навчання здобувачів освіти з національних меншин;
 		    особливості навчання здобувачів освіти з національних меншин;
 
397. необхідність підвезення здобувачів освіти до закладу освіти та з нього;
 		 -648- Кремінь Т.Д.
 У частині 6 абзац 7 вилучити
 		Враховано      
398. інших факторів.
 		    інших факторів.
 
399. 7. Фінансування професійної освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі шляхом надання субвенції на підтримку здобуття професійної освіти, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Витрати, що покриваються за рахунок субвенції на підтримку здобуття професійної освіти, визначаються спеціальним законом.
 		 -649- Констанкевич І.М.
 Абзац перший частини сьомої статті 78 викласти у такій редакції:
«7. Фінансування базової професійної освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі шляхом надання субвенції на підтримку здобуття професійної освіти; фінансування вищої професійної освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі шляхом надання субвенції на підтримку здобуття професійної освіти; місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Витрати, що покриваються за рахунок субвенції на підтримку здобуття професійної освіти, визначаються спеціальним законом».
 		Відхилено . (недоцільно виокремлювати питання фінансування базової професійної освіти)  7. Фінансування професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі шляхом надання відповідних освітніх субвенцій, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Витрати, що покриваються за рахунок відповідних освітніх субвенцій, визначаються спеціальним законом.
 
    -650- Мельник С.І.
 в пункті 7 статті 78 розділу Хслова «Витрати, що покриваються за рахунок субвенції на підтримку здобуття професійної освіти, визначаються спеціальним законом.» виключити.
 		Відхилено (зазначення витрат, що покриваються за рахунок субвенції на підтримку здобуття професійної освіти, спеціальним законом є гарантією з боку держави щодо їх фінансування).   
400. Порядок розподілу субвенції на підтримку здобуття професійної освіти між місцевими бюджетами визначається згідно з формулою, в основі якої лежить кількість здобувачів освіти з урахуванням рівня освіти, професійного профілю, наявності осіб з особливими освітніми потребами та інших факторів.
 		 -651- Констанкевич І.М.
 Абзац другий частини сьомої статті 78 викласти у такій редакції:
«Порядок розподілу субвенції на підтримку здобуття професійної освіти між місцевими бюджетами визначається згідно з формулою, в основі якої лежить кількість здобувачів освіти з урахуванням рівня освіти, професійного профілю, наявності осіб з особливими освітніми потребами, категорії території, на якій розташований заклад освіти, та інших факторів».
 		Відхилено (з врахуванням правки Н.д.Т. Д.Кременя)     
    -652- Кремінь Т.Д.
 Абзац другий частини сьомої статті 78 виключити.
 		Враховано    
401. 8. Базова професійна освіта фінансується з обласних бюджетів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України.
 		 -653- Кремінь Т.Д.
 Частину восьму виключити.
 		Враховано      
    -654- Констанкевич І.М.
 Частину 8 статті 78 виключити.
 		Враховано    
    -655- Мураєв Є.В.
 Частини восьму та дев`яту статті 78 виключити.
У зв`язку з цим частини 10-15 вважати частинами 8-13.
 		Враховано    
    -656- Співаковський О.В.
 8. Першій рівень професійної освіти фінансується з обласних бюджетів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.
 		Відхилено (1 у частині 7 цієї статті)   
    -657- Марченко О.О.
 «Фінансування професійної освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі шляхом надання субвенції на підтримку здобуття професійно-технічної освіти, місцевих бюджетів та інших джерел не заборонених законодавством. Витрати, що покриваються за рахунок субвенцій на підтримку здобуття професійно-технічної освіти, визначаються спеціальним законом.
Порядок розподілу субвенцій на підтримку здобуття професійно-технічної освіти між місцевими бюджетами визначається згідно з формулою, в основі якої лежить кількість здобувачів освіти з урахуванням рівня освіти, професійного профілю, наявності осіб з особливими освітніми потребами та інших факторів.
Здобуття загальної середньої освіти у закладах системи професійно-технічної освіти здійснюється за рахунок субвенцій на здобуття повної загальної середньої освіти з державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел не заборонених законодавством.
8.Фінансування вищої освіти та вищої професійної освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел не заборонених законодавством. Здобуття загальної середньої освіти у закладах системи вищої професійної освіти здійснюється за рахунок субвенцій на здобуття повної загальної середньої освіти з державного бюджету.
 		Враховано по суті   
402. 9. Вища професійна освіта фінансується з державного та обласних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
 		 -658- Констанкевич І.М.
 Частину 9 статті 78 виключити.
 		Враховано      
    -659- Кремінь Т.Д.
 9. Професійна освіта фінансується з обласних бюджетів, крім випадків, визначених законами України, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
 		Відхилено (1 у частині 7 цієї статті)   
    -660- Співаковський О.В.
 9. Другий рівень професійної освіти фінансується з державного та обласних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
 		Відхилено (1 у частині 7 цієї статті)   
403. 10. Здобуття загальної середньої освіти у закладах професійної освіти забезпечується за рахунок субвенції на здобуття повної загальної середньої освіти з державного бюджету.
 		 -661- Кремінь Т.Д.
 об’єднати з частиною 6 цієї статті
 		Враховано      
404. 11. Фінансування вищої і післядипломної освіти здійснюється за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
 		 -662- Констанкевич І.М.
 Частину одинадцяту статті 78 викласти у такій редакції:
«11. Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Фінансування післядипломної освіти здійснюється за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством».
 		Відхилено (є вищі навчальні заклади комунальної форми власності, які фінансуються за рахунок місцевого бюджету, приватні – за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб. Державні ВНЗ також фінансуються за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб)  8. Фінансування вищої і післядипломної освіти здійснюється за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників в обсязі, визначеному законодавством, оплачується за кошти державного та місцевих бюджетів.
Обсяг коштів, що додатково виділяються з державного бюджету на підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників державних закладів освіти, не може бути меншим 2 відсотків від фонду заробітної плати цих працівників.
Обсяг коштів, що додатково виділяються з державного бюджету на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, заробітна плата яких виплачується за рахунок освітньої субвенції, не може бути меншим 2 відсотків від відповідної освітньої субвенції. Обсяг коштів, що додатково виділяються з місцевих бюджетів на підвищення кваліфікації інших педагогічних і науково-педагогічних працівників комунальних закладів освіти, не може бути меншим 2 відсотків від фонду заробітної плати цих працівників.
 
    -663- Кремінь Т.Д.
 8. Фінансування вищої і післядипломної освіти здійснюється за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників в обсязі, визначеному законодавством, оплачується за кошти державного бюджету та місцевих бюджетів.
Обсяг коштів, що додатково виділяються з державного бюджету на підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників державних закладів освіти, не може бути меншим двох відсотків від фонду заробітної плати цих працівників.
Обсяг коштів, що додатково виділяються з державного бюджету на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, заробітна плата яких виплачується за рахунок освітньої субвенції, не може бути меншим двох відсотків від відповідної освітньої субвенції. Обсяг коштів, що додатково виділяються з місцевих бюджетів на підвищення кваліфікації інших педагогічних і науково-педагогічних працівників комунальних закладів освіти, не може бути менше двох відсотків від фонду заробітної плати цих працівників.
 		Враховано    
405. 12. Держава здійснює фінансування освіти осіб з особливими освітніми потребами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі визначеного для цих осіб обсягу коштів закладу освіти, який обрала особа з особливими освітніми потребами та її батьки, законні представники.
 		 -664- Констанкевич І.М.
 В частині дванадцятій статті 78 слова «державного та місцевих бюджетів» замінити на слова « державного бюджету».
 		Відхилено (це звуження можливостей фінансування таких осіб за рахунок коштів місцевих бюджетів)  9. Держава здійснює фінансування освіти осіб з особливими освітніми потребами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі визначеного для цих осіб обсягу коштів закладу освіти, який обрала особа з особливими освітніми потребами та її батьки.
 
406. 13. Держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному закладі освіти, що має ліцензію і працює за акредитованою освітньою програмою, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня загальноосвітнього навчального закладу та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 		 -665- Констанкевич І.М.
 В частині тринадцятій статті 78 слова «державного та місцевих бюджетів» замінити на слова «державного бюджету».
 		Відхилено (це звуження можливостей фінансування таких осіб за рахунок коштів місцевих бюджетів)  10. Держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному або корпоративному закладі освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
    -666- Кремінь Т.Д.
 Частину 13 викласти в такій редакції:
«13. Держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному та корпоративному закладі освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.».
 		Враховано    
407. 14. Особливості фінансування освіти різних рівнів визначаються спеціальними законами.
 		    11. Особливості фінансування освіти різних рівнів визначаються спеціальними законами.
 
408. 15. Заклади освіти мають право отримувати фінансування різних видів та з різних джерел, не заборонених законодавством. Державні і комунальні заклади освіти мають право розміщувати власні надходження на поточних рахунках та тимчасово вільні кошти на депозитах у банках державного сектору, а також самостійно розпоряджатися надходженнями від зазначених коштів з метою провадження діяльності, передбаченої установчими документами.
 		 -667- Кремінь Т.Д.
 15. Заклади освіти мають право отримувати фінансування різних видів та з різних джерел, не заборонених законодавством. Заклади освіти мають право, відповідно до законодавства, розміщувати власні надходження на поточних рахунках та тимчасово вільні кошти на депозитах у банках, а також самостійно розпоряджатися надходженнями від зазначених коштів з метою провадження діяльності, передбаченої установчими документами.
 		Відхилено (ідея другого речення – збільшити фінансову автономію саме державних і комунальних закладів освіти і, водночас, зменшити ризики втрати коштів, передбачивши розміщення цих коштів виключно у банках державного сектора)  12. Заклади освіти мають право отримувати фінансування різних видів та з різних джерел, не заборонених законодавством. Державні і комунальні заклади освіти мають право розміщувати власні надходження на поточних рахунках та тимчасово вільні кошти на депозитах у банках державного сектору, а також самостійно розпоряджатися надходженнями від зазначених коштів з метою провадження діяльності, передбаченої установчими документами.
 
    -668- Співаковський О.В.
 15. Заклади освіти мають право отримувати фінансування різних видів та з різних джерел, не заборонених законодавством. Заклади освіти мають право, відповідно до законодавства, розміщувати власні надходження на поточних рахунках та тимчасово вільні кошти на депозитах у банках, а також самостійно розпоряджатися надходженнями від зазначених коштів з метою провадження діяльності, передбаченої установчими документами.
 		Відхилено (ідея другого речення – збільшити фінансову автономію саме державних і комунальних закладів освіти і, водночас, зменшити ризики втрати коштів, передбачивши розміщення цих коштів виключно у банках державного сектора)   
    -669- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Статтю 78 проекту Закону доповнити частиною шістнадцятою такого змісту:
«16. Благодійна допомога закладам системи дошкільної, загальної середньої освіти може використовуватися виключно для покращення матеріально-технічної і навчально-методичної бази цих закладів, поліпшення умов для організації навчально-виховного процесу та на інші першочергові потреби, пов’язані з організацією основної діяльності закладів освіти.
Отримання благодійної допомоги закладами системи дошкільної, загальної середньої освіти від батьків, осіб, що їх замінюють, інших фізичних та юридичних осіб – благодійників у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюється з обов’язковим оформленням первинних облікових документів та відображенням одержаної благодійної допомоги у бухгалтерському обліку і звітності відповідного закладу освіти.
Надання благодійної допомоги закладам системи дошкільної, загальної середньої освіти у вигляді грошових коштів допускається лише у безготівковій формі. Забороняється надання благодійної допомоги закладам освіти у вигляді готівки.
Не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним, керівники закладів системи дошкільної, загальної середньої освіти забезпечують оприлюднення на офіційних веб-сайтах відповідних закладів (за відсутності власних веб-сайтів – на веб-сайтах засновників) звітів про отриману за звітний період благодійну допомогу у грошовій формі та як товари, роботи, послуги, напрямки та обсяги використання благодійної допомоги у грошовій формі в розрізі кожного напрямку та залишок грошових коштів, що надійшли як благодійна допомога.
Керівник закладу системи дошкільної, загальної середньої освіти забезпечує розміщення в загальнодоступних місцях на території закладу інформації у строк та в обсягах, що передбачені абзацом четвертим цієї частини статті.
На вимогу будь-кого з батьків, батьківського комітету, батьківської ради, члена наглядової (піклувальної) ради керівник закладу освіти повинен надати документи (або їх копії), які підтверджують факт придбання товарів, виконання робіт чи отримання послуг, які були оплачені за рахунок грошових коштів, що надійшли як благодійна допомога.
По закінченні кожного навчального року керівник закладу освіти повинен звітувати перед педагогічним колективом, наглядовою (піклувальною) радою, органами громадського самоврядування закладу освіти, батьками (особами, які їх замінюють), які не входять до складу органів громадського самоврядування, іншими благодійниками, громадськістю про отриману благодійну допомогу за навчальний рік, напрямки та обсяги її використання в розрізі кожного напрямку та залишок на 1 червня звітного року грошових коштів, що надійшли як благодійна допомога.
Відповідальність за забезпечення цільового використання благодійної допомоги, наданої закладу освіти, несе керівник цього закладу.».
 		Відхилено (питання благодійної допомоги регулюються Законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації»)   
409. Стаття 79. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки
 		 -670- Кремінь Т.Д.
 Статтю 79 викласти в новій редакції:
«Стаття 79. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки
1. Правовими засадами державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про державно-приватне партнерство», цей Закон, інші закони України, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки здійснюється на основі договорів між органами влади та приватними партнерами.
3. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки може передбачати:
співзасновництво та/або спільне фінансування закладів освіти, а також юридичних і фізичних осіб, які провадять освітню діяльність;
передачу в управління приватним партнерам в оренду, концесію, оперативне управління тощо рухомого та/або нерухомого державного та/або комунального майна, земельних ділянок;
утворення та/або спільне фінансування і розвиток баз практичної підготовки;
утворення та/або спільне фінансування і експлуатацію інноваційних підприємств (інноваційних центрів, технопарків, технополісів, інноваційних бізнес-інкубаторів тощо) на базі існуючих закладів освіти;
спільне розроблення і реалізація освітніх проектів, у тому числі спільне фінансування здобуття освіти;
здійснення заходів щодо соціального захисту та поліпшення житлових умов працівників системи освіти та здобувачів освіти;
здійснення часткової оплати послуг з державного або місцевих бюджетів;
спільне заснування та/або фінансування іншої діяльності у сфері освіти.
4. Фінансування державно-приватного партнерства у сфері освіти може здійснюватися за рахунок:
фінансових ресурсів приватного партнера;
фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку;
коштів державного та місцевих бюджетів;
інших джерел, не заборонених законодавством.
5. Державно-приватне партнерство щодо об’єктів державної та комунальної власності здійснюється для провадження виключно освітньої, наукової чи іншої статутної діяльності закладу освіти без зміни форми власності цих об’єктів.
 		Враховано      
410. 1. Правовими засадами державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про державно-приватне партнерство», цей Закон, інші закони України, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 		       
411. 2. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки здійснюється на основі договорів між органами влади та приватними партнерами, які укладаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 		       
412. 3. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки може передбачати:
 		       
413. спільне фінансування закладів освіти, а також юридичних і фізичних осіб, які провадять освітню діяльність;
 		 -671- Співаковський О.В.
 «співзасновництво закладів освіти, а також юридичних і фізичних осіб, які провадять освітню діяльність;»
 		Враховано по суті     
414. утворення та/або спільне фінансування і розвиток баз практичної підготовки;
 		       
415. утворення та/або спільне фінансування і експлуатацію інноваційних підприємств (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) на базі існуючих закладів освіти;
 		       
416. розроблення і розвиток сучасних технологій освіти, навчання, професійно-практичну підготовку;
 		 -672- Співаковський О.В.
 спільне розроблення і розвиток сучасних технологій освіти, навчання, професійно-практичну підготовку;
 		Враховано по суті     
417. запровадження спільних програм фінансування підготовки фахівців тощо;
 		 -673- Співаковський О.В.
 спільне фінансування підготовки фахівців тощо;
 		Враховано по суті     
418. здійснення заходів щодо соціального захисту та поліпшення житлових умов працівників системи освіти.
 		 -674- Співаковський О.В.
 здійснення заходів щодо соціального захисту та поліпшення житлових умов учасників освітнього процесу.
 		Враховано по суті     
419. 4. Фінансування державно-приватного партнерства у сфері освіти може здійснюватися за рахунок:
 		       
420. фінансових ресурсів приватного партнера;
 		       
421. фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку;
 		       
422. коштів державного та місцевих бюджетів;
 		       
423. інших джерел, не заборонених законодавством.
 		       
424. 5. Державно-приватне партнерство щодо об’єктів державної та комунальної власності здійснюється без зміни цільового призначення та форми власності цих об’єктів.
 		       
425. Стаття 80. Фінансово-господарська діяльність закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти
 		    Стаття 78. Фінансово-господарська діяльність закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти
 
426. 1. Джерелами фінансування суб’єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути:
 		    1. Джерелами фінансування суб’єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути:
 
427. державний бюджет;
 		    державний бюджет;
 
428. місцеві бюджети;
 		    місцеві бюджети;
 
429. кошти, одержані за надання освітніх послуг відповідно до укладених договорів;
 		 -675- Святаш Д.В.
 У абзаці четвертому частини першій статті 80 після слів «за надання освітніх» доповнити словами «та інших».
 		Враховано   плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів;
 
    -676- Гуляєв В.О.
 У абзаці четвертому частини першій статті 80 після слів «за надання освітніх» доповнити словами «та інших».
 		Враховано    
430. кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;
 		 -677- Кремінь Т.Д.
 кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги)
та інші роботи, виконані суб’єктом освітньої діяльності на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;
 		Враховано по суті  плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;
 
    -678- Співаковський О.В.
 кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги)
та інші роботи, виконані суб’єктом освітньої діяльності на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;
 		Враховано по суті   
431. доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
 		    доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
 
432. гранти вітчизняних і міжнародних організацій;
 		    гранти вітчизняних і міжнародних організацій;
 
433. дивіденди від цінних паперів;
 		 -679- Кремінь Т.Д.
 дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору;
 		Враховано   дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору;
 
434. добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;
 		    добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;
 
435. інші джерела, не заборонені законодавством.
 		 -680- Кремінь Т.Д.
 Після частини першої доповнити новими частинами 2-3 такого змісту:
«2. Фінансування освітньої діяльності з державного бюджету може здійснюватися шляхом надання освітніх субвенцій, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону України про державний бюджет на відповідний рік можуть спрямовуватися на:
здобуття повної загальної середньої освіти;
здобуття професійної (професійно-технічної) освіти;
здобуття освіти на інших рівнях освіти;
здобуття спеціалізованої освіти;
здобуття позашкільної освіти;
здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами;
підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
інші цілі.»
 		Враховано   інші джерела, не заборонені законодавством.
2. Фінансування освітньої діяльності з державного бюджету може здійснюватися шляхом надання освітніх субвенцій, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону України про державний бюджет на відповідний рік можуть спрямовуватися на:
здобуття повної загальної середньої освіти;
здобуття професійної (професійно-технічної) освіти;
здобуття освіти на інших рівнях освіти;
здобуття спеціалізованої освіти;
здобуття позашкільної освіти;
здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами;
підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
інші цілі.
3. Фінансування у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг, а також придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, визначених індивідуальною програмою розвитку особи з особливими освітніми потребами, здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.
 
    -681- 3. Фінансування у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку додаткових корекційно-розвиткових, корекційно-розвивальних та корекційно-відновлювальних занять (послуг) та придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, що визначені індивідуальною програмою розвитку особи з особливими освітніми потребами, здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.
 		Враховано редакційно (з урахуванням редакції статтей 19 і 20)   
436. 2. Плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється закладом освіти у гривні. Для здобувачів освіти - нерезидентів України плата може встановлюватися в іноземній валюті.
 		    4. Плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється суб’єктом освітньої діяльності у гривні. Для здобувачів освіти – нерезидентів України плата може встановлюватися в іноземній валюті.
 
437. 3. Розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі.
 		    5. Розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
 
438. Плата може вноситися за весь строк навчання, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або надання додаткових освітніх послуг повністю одноразово або частками - щомісяця, щосеместру, щороку.
 		    Плата може вноситися за весь строк навчання, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації або надання додаткових освітніх послуг повністю одноразово або частинами - щомісяця, щосеместру, щороку.
 
439. Заклад освіти має право змінювати плату за навчання (в частині залишку несплаченої суми) у порядку, передбаченому договором, не частіше одного разу на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік.
 		    Заклад освіти має право змінювати плату за навчання (в частині залишку несплаченої суми) у порядку, передбаченому договором, не частіше одного разу на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік.
 
440. Договір укладається між закладом освіти та здобувачем освіти (його законними представниками), та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
 		    Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
 
441. Інші питання оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або за надання додаткових освітніх послуг у закладах освіти регулюється спеціальними законами.
 		    Інші питання оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або за надання додаткових освітніх послуг у закладах освіти регулюються законодавством.
 
442. 4. Розмір плати за весь строк навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти або за надання додаткових освітніх послуг оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу освіти або його засновника.
 		 -682- Кремінь Т.Д.
 Перенести частину 4 у статтю 30 згідно з предметом регулювання
 		Враховано      
443. 5. Бюджетні асигнування на освіту, позабюджетні кошти та кошти, отримані закладом освіти як плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг, не можуть бути вилучені в дохід держави або місцевих бюджетів. Зазначені кошти спрямовуються на діяльність, визначену установчими документами закладу освіти.
 		 -683- Кремінь Т.Д.
 У частині п’ятій після слів «на освіту» доповнити словами «включаючи кошти освітніх субвенцій,»
 		Враховано   6. Бюджетні асигнування на освіту, включаючи кошти освітніх субвенцій, позабюджетні кошти та кошти, отримані закладом освіти як плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг, не можуть бути вилучені в дохід держави або місцевих бюджетів. Зазначені кошти спрямовуються на діяльність, визначену установчими документами закладу освіти.
 
444. 6. Кошти, матеріальні та нематеріальні активи, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, закладам і установам освіти та науки, метою діяльності яких не є одержання прибутку, для провадження освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не вважаються прибутком.
 		 -684- Кремінь Т.Д.
 6. Кошти, матеріальні та нематеріальні активи, що надходять закладам і установам освіти та науки у вигляді безповоротної фінансової допомоги, інших надходжень, добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, для провадження освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не вважаються прибутком.
 		Враховано   7. Кошти, матеріальні та нематеріальні активи, що надходять закладам і установам освіти та науки у вигляді безповоротної фінансової допомоги, інших надходжень, добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, для провадження освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не вважаються прибутком.
 
    -685- Співаковський О.В.
 6. Кошти, матеріальні та нематеріальні активи, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, закладам і установам освіти та науки, метою діяльності яких не є одержання прибутку, використовуються для провадження освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, передбаченої установчими документами закладу освіти.
 		Відхилено (така пропозиція змінює суть норми)   
445. 7. У разі одержання коштів з інших джерел бюджетні та галузеві асигнування закладів освіти, підприємств, установ, організацій системи освіти не зменшуються.
 		 -686- Кремінь Т.Д.
 Доповнити новою частиною: «Заклади освіти самостійно розпоряджаються надходженнями від провадження господарської та іншої передбаченої їх установчими документами діяльності.».
 		Враховано (із врахуванням правки Н.д.Т. Креміня до ч.3 статті 81 щодо перенесення)  8. У разі одержання коштів з інших джерел бюджетні та галузеві асигнування закладів освіти, підприємств, установ, організацій системи освіти не зменшуються.
9. Заклади освіти самостійно розпоряджаються надходженнями від провадження господарської та іншої передбаченої їх установчими документами діяльності.
 
446. Стаття 81. Матеріально-технічна база закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти
 		 -687- Кремінь Т.Д.
 слова «Матеріально-технічна база» замінити словом «майно»
 		Враховано   Стаття 79. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти
 
447. 1. Матеріально-технічна база закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші активи. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.
 		 -688- Кремінь Т.Д.
 1. До майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать:
нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо;
майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об’єкти авторського права і (або) суміжних прав;
інші активи, передбачені законодавством.
Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.
 		Враховано   1. До майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать:
нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо;
майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об’єкти авторського права та/або суміжних прав;
інші активи, передбачені законодавством.
Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.
 
    -689- Співаковський О.В.
 1. Матеріально-технічна база закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інформаційні системи, об'єкти авторського права та інші активи. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством, установчими документами та договорами з юридичними та фізичними особами.
 		Враховано по суті   
448. 2. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначається Земельним кодексом України.
 		    2. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.
 
449. 3. Заклади освіти самостійно розпоряджаються надходженнями від провадження господарської та іншої передбаченої їх установчими документами діяльності.
 		 -690- Кремінь Т.Д.
 Перенести частину 3 статті 81 до статті 80
 		Враховано      
450. 4. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законами України.
 		 -691- Святаш Д.В.
 В частині четвертій статті 81 після слів «майно державних» доповнити словами «та комунальних».
 		Враховано   3. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законами України.
 
    -692- Гуляєв В.О.
 В частині четвертій статті 81 після слів «майно державних» доповнити словами «та комунальних».
 		Враховано    
451. 5. Державні та комунальні заклади освіти не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за освітнім призначенням, крім випадків, встановлених законами України.
 		 -693- Співаковський О.В.
 5. Державні і комунальні заклади освіти мають право безоплатно розміщуватися на фондах інших закладів освіти, що перебувають у державній чи комунальній власності.
 		Відхилено   4. Об’єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім випадків, встановлених законами України.
 
    -694- Співаковський О.В.
 У статті 81:
у частині п’ятій слово «перепрофілюванню» виключити;
частину шосту доповнити новими абзацами такого змісту:
«Заклади освіти усіх форм власності, зареєстровані у встановленому законом порядку, мають рівні умови користування нерухомим майном державної або комунальної власності, що передається в оренду.
Усі кошти, отримані від оренди нерухомого майна державного чи комунального закладу освіти, використовуються виключно на потреби цього закладу освіти.»
 		Враховано    
452. 6. Кошти, отримані від використання вивільнених приміщень ліквідованих державних та комунальних закладів освіти, використовуються виключно на освітні потреби.
 		    5. Кошти, отримані від використання вивільнених приміщень ліквідованих державних та комунальних закладів освіти, використовуються виключно на освітні потреби.
Заклади освіти всіх форм власності, зареєстровані у встановленому законом порядку, мають рівні умови користування нерухомим майном державної або комунальної власності, що передається в оренду.
Усі кошти, отримані від оренди нерухомого майна державного чи комунального закладу освіти, використовуються виключно на потреби цього закладу освіти.
 
453. 7. Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 68 цього Закону.
 		 -695- Євтушок С.М.
 Пункт 7 статті 81. Матеріально-технічна база закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти викласти у наступній редакції:
«7. Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, не може бути без згоди власника вилучено або відчужено, окрім як за рішенням суду, і за згодою власника може бути безоплатно передано іншим закладам освіти.».
 		Відхилено (це питання частково врегульоване у частині 4 цієї статті)  6. Майно закладу освіти, що не використовується в його освітній, науковій чи іншій статутній діяльності, за рішенням засновника може бути вкладом у спільну діяльність на умовах спільного володіння та/або користування з метою провадження виключно освітньої, наукової чи іншої статутної діяльності закладу освіти або використане на умовах державно-приватного партнерства відповідно до статті 80 цього Закону.
Після припинення спільної діяльності передане у спільне володіння та/або користування майно повертається засновнику.
Стаття 80. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки
1. Правовими засадами державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про державно-приватне партнерство», цей Закон, інші закони України, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки здійснюється на основі договорів між органами влади та приватними партнерами.
3. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки може передбачати:
співзасновництво та/або спільне фінансування закладів освіти, а також юридичних і фізичних осіб, які провадять освітню діяльність;
передачу в управління приватним партнерам в оренду, концесію, оперативне управління тощо рухомого та/або нерухомого державного та/або комунального майна, земельних ділянок;
передачу закладу освіти в управління юридичній особі приватного права, що має статус неприбуткової;
утворення та/або спільне фінансування і розвиток баз практичної підготовки;
утворення та/або спільне фінансування і експлуатацію інноваційних підприємств (інноваційних центрів, технопарків, технополісів, інноваційних бізнес-інкубаторів тощо) на базі існуючих закладів освіти;
спільне розроблення і реалізацію освітніх проектів, у тому числі спільне фінансування здобуття освіти;
здійснення заходів щодо соціального захисту та поліпшення житлових умов працівників системи освіти та здобувачів освіти;
здійснення часткової оплати послуг з державного або місцевих бюджетів;
спільне заснування та/або фінансування іншої діяльності у сфері освіти.
4. Фінансування державно-приватного партнерства у сфері освіти може здійснюватися за рахунок:
фінансових ресурсів приватного партнера;
фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку;
коштів державного та місцевих бюджетів;
інших джерел, не заборонених законодавством.
5. Державно-приватне партнерство щодо об’єктів державної та комунальної власності здійснюється для провадження виключно освітньої, наукової чи іншої статутної діяльності закладу освіти без зміни форми власності цих об’єктів.
 
    -696- Кремінь Т.Д.
 7. Майно закладу освіти, яке не використовується в його освітній, науковій чи іншій статутній діяльності, за рішенням засновника може бути вкладом у спільну діяльність на умовах спільного володіння та/або користування з метою провадження виключно освітньої, наукової чи іншої статутної діяльності закладу освіти або використане на умовах державно-приватного партнерства відповідно до статті 79 цього Закону.
Після припинення спільної діяльності, передане у спільне володіння та/або користування майно, повертається засновнику.
 		Враховано    
    -697- Веселова Н.В.
 Частину 7 статті 81 виключити.
Обґрунтування:
Окремі положення проекту, які стосуються питань розпорядження майном державних об’єктів освіти, не узгоджуються з Законом України «Про приватизацію державного майна». Зокрема в абз. 11 п. «б» ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», передбачено, що об’єкти освіти, крім навчальних закладів, майно яких вноситься до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету, не підлягають приватизації. Однак в проекті пропонується встановити, що «державні та комунальні заклади освіти не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за освітнім призначенням, крім випадків, встановлених законами України» (ч. 5 ст. 81 проекту Закону), і більше того, «майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до ст. 68 цього Закону» (ч. 7 ст. 81 проекту), хоча власне в ст. 68 проекту йдеться про не використання майна, а про відкритість органів управління та державного нагляду (контролю) у сфері освіти. На наш погляд, ці пропозиції не тільки йдуть врозріз з загальною процедурою приватизації, але й фактично надають закладам освіти повноваження на власний розсуд розпоряджатися державним майном, що безумовно є корупціоногенним фактором, який може мати наслідком незаконне присвоєння державного майна, що не підлягає приватизації.
 		Враховано по суті (у статті 7, положення якої дозволять реалізувати державно-приватне партнерство та ефективніше використовувати майно закладів освіти, яке не використовується)   
454. Розділ ХІ
 		    Розділ ХІ
 
455. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
 		    МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
 
456. Стаття 82. Міжнародне співробітництво у системі освіти
 		    Стаття 81. Міжнародне співробітництво у системі освіти
 
457. 1. Заклади освіти, наукові, науково-виробничі установи системи освіти, органи державного управління освітою мають право укладати договори про співробітництво, встановлювати прямі зв’язки із закладами освіти, науковими установами системи освіти зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами тощо відповідно до законодавства України.
 		 -698- Співаковський О.В.
 1. Заклади освіти, наукові, науково-виробничі установи системи освіти, органи державного управління освітою мають право укладати договори про співробітництво, встановлювати прямі зв’язки із закладами освіти, підприємствами, установами, організаціями, науковими установами системи освіти зарубіжних країн, міжнародними підприємствами, установами, організаціями, фондами тощо.
 		Враховано   1. Заклади освіти, наукові, науково-виробничі установи системи освіти, органи державного управління освітою мають право укладати договори про співробітництво, встановлювати прямі зв’язки із закладами освіти, підприємствами, установами, організаціями, науковими установами системи освіти зарубіжних країн, міжнародними підприємствами, установами, організаціями, фондами тощо.
 
458. 2. Заклади освіти та наукові, науково-виробничі установи системи освіти, органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право провадити зовнішньоекономічну діяльність відповідно до законодавства на основі договорів, укладених ними з іноземними юридичними, фізичними особами, мати власний валютний рахунок, створювати спільні підприємства.
 		 -699- Співаковський О.В.
 слова «створювати спільні підприємства» замінити словами «проводити спільну діяльність, у тому числі шляхом створення спільних підприємств (установ)»
 		Враховано   2. Заклади освіти та наукові, науково-виробничі установи системи освіти, органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право провадити зовнішньоекономічну діяльність відповідно до законодавства на основі договорів, укладених ними з іноземними юридичними, фізичними особами, мати власний валютний рахунок, проводити спільну діяльність, у тому числі шляхом створення спільних підприємств (установ).
 
459. 3. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки проводить роботу, пов’язану із встановленням еквівалентності атестатів і дипломів, міжнародним визнанням навчальних курсів, кваліфікацій, вчених звань і наукових ступенів, крім випадків, передбачених спеціальними законами.
 		 -700- Співаковський О.В.
 3. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки проводить аналітичну та експертну роботу, пов’язану із встановленням еквівалентності атестатів і дипломів, міжнародним визнанням навчальних курсів, кваліфікацій, вчених звань і наукових ступенів, визнає їх еквівалентність у випадках, передбачених спеціальними законами.
 		Відхилено (встановлення еквівалентності включає в себе як аналітичну та експерту роботу, так і інші види робіт  3. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки проводить роботу, пов’язану із встановленням еквівалентності атестатів і дипломів, міжнародним визнанням навчальних курсів, кваліфікацій, вчених звань і наукових ступенів, крім випадків, передбачених спеціальними законами.
 
460. 4. Держава сприяє міжнародному співробітництву закладів освіти та органів управління освітою, виділяє їм відповідні валютні асигнування, звільняє від оподаткування, сплати мита і митного збору за навчальне, наукове та виробниче обладнання та приладдя, що надходять для них із-за кордону для навчальних і наукових цілей.
 		    4. Держава сприяє міжнародному співробітництву закладів освіти та органів управління освітою, виділяє їм відповідні валютні асигнування, звільняє від оподаткування, сплати мита і митного збору за навчальне, наукове та виробниче обладнання та приладдя, що надходять для них із-за кордону для навчальних і наукових цілей.
 
461. 5. Валютні, матеріальні надходження від провадження зовнішньоекономічної діяльності використовуються державними закладами освіти, науковими, науково-виробничими установами системи освіти для забезпечення їх власної діяльності, визначеної установчими документами згідно із законодавством.
 		 -701- Кремінь Т.Д.
 5. Валютні, матеріальні надходження від провадження зовнішньоекономічної діяльності використовуються закладами освіти, науковими, науково-виробничими установами системи освіти для забезпечення їх власної діяльності, визначеної установчими документами згідно із законодавством.
 		Враховано   5. Валютні, матеріальні надходження від провадження зовнішньоекономічної діяльності використовуються закладами освіти, науковими, науково-виробничими установами системи освіти для забезпечення їх власної діяльності, визначеної установчими документами згідно із законодавством.
 
    -702- Співаковський О.В.
 5. Валютні, матеріальні надходження від провадження зовнішньоекономічної діяльності використовуються закладами освіти, науковими, науково-виробничими установами системи освіти для забезпечення їх власної діяльності, визначеної установчими документами згідно із законодавством.
 		Враховано    
462. 6. Заклади освіти, педагогічні та науково-педагогічні працівники, здобувачі освіти можуть брати участь у реалізації різних проектів і програм міжнародних організацій.
 		 -703- Писаренко В.В.
 Частину шосту статті 82 викласти у новій редакції:
«6. Заклади освіти, педагогічні та науково-педагогічні працівники, здобувачі освіти можуть брати участь у реалізації різних проектів, грантів і програм міжнародних фондів, установ, громадських організацій тощо.
Держава сприяє участі закладів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, здобувачів освіти у різних проектах, грантах і програмах міжнародних фондів, установ, громадських організацій тощо, шляхом:
1) здійснення заходів щодо розвитку та зміцнення міжнародного співробітництва;
2) створення належних правових та фінансово-економічних умов для міжнародного співробітництва, зокрема, встановлення відповідних бюджетних призначень у державному бюджеті та фінансування внесків за членство в міжнародних організаціях, участі в таких заходах; відрядження за кордон учасників проектів, грантів і програм відповідно до умов договорів;
3) сприяння залученню коштів міжнародних фондів, установ, громадських організацій тощо для виконання у вищих навчальних закладах наукових, освітніх та інших програм;
4) сприяння популяризації та здійснення координації діяльності пов'язаної з участю у міжнародному співробітництві, створення відповідних інформаційних центрів;
5) надання консультативної підтримки у питаннях освітньої, науково-дослідницької діяльності та співробітництва з міжнародними організаціями тощо;
6) проведення заходів щодо підвищення авторитету наукового потенціалу України на світовій науковій арені та розширення діяльності у впливових міжнародних організаціях, проектах, грантах і програмах.
7) проведення інших заходів відповідно до законодавства».
 		Враховано по суті  6. Заклади освіти, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, здобувачі освіти можуть брати участь у реалізації міжнародних проектів і програм.
7. Держава сприяє міжнародному співробітництву у сфері освіти шляхом:
1) здійснення заходів щодо розвитку та зміцнення міжнародного співробітництва;
2) створення належних правових та фінансово-економічних умов для міжнародного співробітництва, зокрема, встановлення відповідних бюджетних призначень у державному бюджеті та фінансування внесків за членство в міжнародних організаціях, відрядження за кордон учасників міжнародних проектів і програм відповідно до умов договорів;
3) сприяння залученню коштів міжнародних фондів, установ, громадських організацій тощо для виконання наукових, освітніх та інших програм і проектів;
4) популяризації та координації діяльності, пов’язаної з міжнародним співробітництвом, створення відповідних інформаційних центрів, у тому числі за кордоном;
5) надання консультативної підтримки з питань міжнародного співробітництва у сфері освіти і науки;
6) здійснення іншої діяльності відповідно до законодавства.
 
    -704- Співаковський О.В.
 6. Держава, відповідно до законодавства, підтримує та заохочує участь закладів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, здобувачів освіти в реалізації міжнародних освітніх та наукових проектів і програм.
 		Враховано по суті   
463. Стаття 83. Участь у міжнародних обстеженнях якості освіти
 		 -705- Співаковський О.В.
 Стаття 83. Участь у міжнародних дослідженнях якості освіти
 		Враховано   Стаття 82. Участь у міжнародних дослідженнях якості освіти
 
464. 1. Держава з метою незалежного оцінювання якості освіти забезпечує участь у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти.
 		    1. Держава з метою незалежного оцінювання якості освіти забезпечує участь у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти.
 
465. 2. Рішення про участь у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти приймає Кабінет Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень.
 		    2. Рішення про участь у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти приймає Кабінет Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень.
 
466. 3. Результати міжнародних порівняльних досліджень якості освіти обов’язково оприлюднюються та враховуються органами державної влади під час формування державної політики у сфері освіти.
 		    3. Результати міжнародних порівняльних досліджень якості освіти обов’язково оприлюднюються та враховуються органами державної влади під час формування державної політики у сфері освіти.
 
467. Стаття 84. Міжнародна академічна мобільність
 		    Стаття 83. Міжнародна академічна мобільність
 
468. 1. Держава створює умови для реалізації права міжнародної академічної мобільності; розроблення спільних освітніх і наукових програм з іноземними закладами освіти, науковими установами, організаціями; залучення іноземців до навчання та викладання в закладах освіти України.
 		 -706- Кремінь Т.Д.
 1. Держава створює умови для реалізації права учасників освітнього процесу на міжнародну академічну мобільність і; розроблення спільних освітніх і наукових програм з іноземними закладами освіти, науковими установами, організаціями; залучення іноземців до навчання та викладання в закладах освіти України.
 		Враховано   1. Держава створює умови для:
реалізації права учасників освітнього процесу на міжнародну академічну мобільність;
розроблення спільних освітніх і наукових програм з іноземними закладами освіти, науковими установами, організаціями;
залучення іноземців до навчання та викладання в закладах освіти України.
 
    -707- Співаковський О.В.
 1. Держава створює умови для реалізації права учасників освітнього процесу на міжнародну академічну мобільність і; розроблення спільних освітніх і наукових програм з іноземними закладами освіти, науковими установами, організаціями; залучення іноземців до навчання та викладання в закладах освіти України.
 		Враховано    
469. 2. Держава сприяє участі у програмах двостороннього та багатостороннього міжнародного обміну учнів, студентів, аспірантів, докторантів, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників.
 		 -708- Співаковський О.В.
 У частині 2 статті 84 слова «учнів, студентів, аспірантів, докторантів» замінити словами «здобувачів освіти»
 		Враховано   2. Держава сприяє участі у програмах двостороннього та багатостороннього міжнародного обміну здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників.
 
470. Розділ ХІІ
 		    Розділ ХІІ
 
471. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
472. 1. Цей Закон набирає чинності з 1 вересня 2016 року, крім:
 		 -709- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Пункт 1 розділу 12 Законопроекту:
«1. Цей Закон набирає чинності з 1 вересня 2017 року, крім:
частин першої та третьої статті 11, які набирають чинності з 1 вересня 2018 року;
абзацу першого частини другої статті 61, яка набирає чинності з 1 січня 2018 року.»
Обґрунтування:
Положення законопроекту щодо дати набрання ним чинності не відповідають Конституції України.
Так, відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Доцільніше було б встановити, що цей закон набирає чинності, приміром, з 1 вересня 2017 року.
Дана пропозиція є особливо актуальною в контексті подальших змін до чинного законодавства. Так, Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту передбачено протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із залученням спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні і спільного представницького органу сторони професійних спілок на національному рівні, професійних асоціацій національного рівня підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про національну систему кваліфікацій».
 		Враховано частково   1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
 
    -710- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Пункт 1 розділу 12 Законопроекту:
«1. Цей Закон набирає чинності з 1 вересня 2017 року, крім:
частин першої та третьої статті 11, які набирають чинності з 1 вересня 2018 року;
абзацу першого частини другої статті 61, яка набирає чинності з 1 січня 2018 року.»
 		Враховано частково    
    -711- Одарченко Ю.В.
 Пункт 1 Розділу ХІІ викласти у наступній редакції:
"1. Цей Закон набирає чинності з 1 вересня 2017 року, крім:
частин першої та третьої статті 11, які набирають чинності з 1 вересня 2019 року;
абзацу першого частини другої статті 61, яка набирає чинності з 1 січня 2019 року."
 		Враховано частково (щодо зміни року набрання чинності Законом)   
    -712- Співаковський О.В.
 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 		Враховано частково (оскільки мають зберегтися виключення щодо окремих положень проекту Закону)   
    -713- Співаковський О.В.
 пункт 1 розділу ХІІ доповнити новим абзацом такого змісту:
«крім частини четвертої статті 12, яка набирає чинності з 1 вересня 2018 року;»
 		Немає висновку Для прийняття окремого рішення Комітетом   
473. частин першої та третьої статті 11, які набирають чинності з 1 вересня 2018 року;
 		 -714- Кремінь Т.Д.
 абзац другий пункту 1 розділу ХІІ виключити
 		Враховано      
474. абзацу першого частини другої статті 61, яка набирає чинності з 1 січня 2018 року.
 		 -715- Співаковський О.В.
 абзац третій пункту 1 розділу ХІІ викласти в такій редакції:
«абзаців першого і третього частини другої статті 61, які набирають чинності з 1 січня 2018 року та реалізуються відповідно до підпункту 1 пункту 6 цього розділу.»
 		Враховано   абзаців першого і третього частини другої статті 61 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2018 року та реалізуються відповідно до підпункту 1 пункту 6 цього розділу;
абзацу другого підпункту 6 пункту 4 цього розділу, який набирає чинності з 1 січня 2030 року.
 
    -716- Співаковський О.В.
 Пункт 1 розділу ХІІ доповнити абзацом такого змісту:
«абзацу другого підпункту 3 пункту 4 цього розділу, який набирає чинності з 01 січня 2030 року;»
 		Враховано    
475. 2. Визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 34, ст. 451).
 		 -717- Кужель О.В.
 У другому абзаці частини другої Перехідних положень цифри «2018» замінити на цифри «2020».
 		Відхилено (з урахуванням правки Н.д.Співаковського О.В. до абзацу другого пункту 1 розділу ХІІ)  2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 34, ст. 451 із наступними змінами).
 
    -718- Ільюк А.О.
 У другому абзаці частини другої Перехідних положень цифри «2018» замінити на цифри «2020».
 		Відхилено (з урахуванням правки Н.д.Співаковського О.В. до абзацу другого пункту 1 розділу ХІІ)   
    -719- Лабазюк С.П.
 У другому абзаці частини другої Перехідних положень цифри «2018» замінити на цифри «2020».
 		Відхилено (з урахуванням правки Н.д.Співаковського О.В. до абзацу другого пункту 1 розділу ХІІ)   
    -720- Попов І.В.
 У другому абзаці частини другої Перехідних положень цифри «2018» замінити на цифри «2020».
 		Відхилено (з урахуванням правки Н.д.Співаковського О.В. до абзацу другого пункту 1 розділу ХІІ)   
    -721- Крулько І.І.
 У абзаці другому частини другої Перехідних положень цифри «2018» замінити на цифри «2020».
 		Відхилено (з урахуванням правки Н.д.Співаковського О.В. до абзацу другого пункту 1 розділу ХІІ)   
    -722- Павленко Ю.О.
 У другому абзаці частини другої Перехідних положень цифри «2018» замінити на цифри «2020».
 		Відхилено (з урахуванням правки Н.д.Співаковського О.В. до абазцу другого пункту 1 розділу ХІІ)   
476. 3. Установити, що:
 		    3. Установити, що:
 
477. 1) до приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність з цим Законом терміни «навчальний заклад» і «заклад освіти» є ідентичними, а навчальні заклади керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються закладів освіти;
 		 -723- Співаковський О.В.
 Підпункт 1 пункту 3 розділу ХІІ викласти в такій редакції:
«1) до приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність з цим Законом терміни «навчальний заклад» і «заклад освіти» є ідентичними, а всі суб’єкти владних повноважень і навчальні заклади керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються закладів освіти, а також положеннями законодавства, що стосується навчальних закладів в частині, що не суперечить цьому Закону;»
 		Враховано   1) до приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із цим Законом терміни «навчальний заклад» і «заклад освіти» є ідентичними, а всі суб’єкти владних повноважень і навчальні заклади керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються закладів освіти, а також положеннями законодавства, що стосується навчальних закладів у частині, що не суперечить цьому Закону;
2) термін «заклад освіти», що вживається у цьому та спеціальних законах, відповідає терміну «навчальний заклад», що вживається в Конституції України;
 
    -724- Кремінь Т.Д.
 Пункт 3 розділу ХІІ доповнити новим підпунктом такого змісту:
«2) термін «заклад освіти», що вживається у цьому та спеціальних законах, відповідає терміну «навчальний заклад», що вживається в Конституції України;»
 		Враховано    
478. 2) навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається:
 		 -725- Співаковський О.В.
 Підпункт другий частини третьої Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вилучити.
Підпункти 3-10 вважати підпунктами 2-9.
 		Відхилено (прикінцеві та перехідні положення проекту Закону мають містити перехідні положення, що стосуються запровадження 12-річної школи)  3) навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається:
 
    -726- Одарченко Ю.В.
 Підпункт 2 пункту 3 Розділу ХІІ викласти у наступній редакції:
"2) навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається:
для початкової освіти - з 1 вересня 2019 року;
для базової середньої освіти - з 1 вересня 2023 року;
для профільної середньої освіти - з 1 вересня 2019 року;"
 		Відхилено (запровадження Нової української школи на всіх трьох рівнях, зокрема старшої профільної школи, потребує значних інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів, що неможливо зробити в такий короткий проміжок часу. Строки запровадження старшої 3-річної профільної школи з 2027 року відповідають Концепції запровадження Нової української школи, яка затверджена розпорядженням КМУ від 14 грудня 2016 р. № 988-р і запланована до 2029 року)   
    -727- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 У підпункті 2 пункту 3 розділу ХІІ проекту Закону цифри «2018» замінити на цифри «2020».
 		Відхилено (з урахуванням пропозиції Н.д.Кременя Т.Д. до абзацу 3 підпункту 2 пункту 3 Прикінцевих положень законопроекту, яка ґрунтується Концепції запровадження Нової української школи, що затверджена розпорядженням КМУ від 14 грудня 2016 р. № 988-р)   
    -728- Констанкевич І.М.
 Пункт 2 частини третьої Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» викласти у такій редакції:
«2) навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається:
для початкової освіти - з 1 вересня 2020 року;
для базової середньої освіти - з 1 вересня 2024 року;
для профільної середньої освіти - з 1 вересня 2022 року;».
 		Відхилено (з урахуванням пропозиції Н.д.Кременя Т.Д. до абзацу 3 підпункту 2 пункту 3 Прикінцевих положень законопроекту, яка ґрунтується Концепції запровадження Нової української школи, що затверджена розпорядженням КМУ від 14 грудня 2016 р. № 988-р)   
    -729- Ільюк А.О.
 2) навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається:
для початкової освіти - з 1 вересня 2020 року;
для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року;
для профільної середньої освіти - з 1 вересня 2020 року
 		Відхилено (з урахуванням пропозиції Н.д.Кременя Т.Д. до абзацу 3 підпункту 2 пункту 3 Прикінцевих положень законопроекту, яка ґрунтується Концепції запровадження Нової української школи, що затверджена розпорядженням КМУ від 14 грудня 2016 р. № 988-р)   
479. для початкової освіти - з 1 вересня 2018 року;
 		 -730- Мацола Р.М.
 У другому абзаці частини другої Перехідних положень цифри «2018» замінити на цифри «2020».
 		Відхилено (з урахуванням пропозиції Н.д.Кременя Т.Д. до абзацу 3 підпункту 2 пункту 3 Прикінцевих положень законопроекту, яка ґрунтується Концепції запровадження Нової української школи, що затверджена розпорядженням КМУ від 14 грудня 2016 р. № 988-р)  для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року;
 
    -731- Королевська Н.Ю.
 В абзаці другому та четвертому пункту 2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цифру "2018" замінити цифрою "2020".
 		Відхилено (з урахуванням пропозиції Н.д.Кременя Т.Д. до абзацу 3 підпункту 2 пункту 3 Прикінцевих положень законопроекту, яка ґрунтується Концепції запровадження Нової української школи, що затверджена розпорядженням КМУ від 14 грудня 2016 р. № 988-р)   
480. для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року;
 		    для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року;
 
481. для профільної середньої освіти - з 1 вересня 2018 року;
 		 -732- Кремінь Т.Д.
 В абзаці 3 підпункту 2 пункту 3 цифру «2018» замінити цифрою «2027»
 		Враховано   для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2027 року;
4) з 1 вересня 2027 року строк здобуття профільної середньої освіти усіма здобувачами становить три роки. До 2027 року запровадження освітніх програм трирічної профільної школи можливе за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, та за умови наявності відповідного стандарту профільної середньої освіти та відповідної типової освітньої програми;
5) до 2027 року положення цього Закону, що стосуються профільної середньої освіти, діють щодо закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти в межах дворічної старшої школи відповідно до законодавства;
 
    -733- Кремінь Т.Д.
 Пункту 3 розділу ХІІ доповнити новими підпунктами такого змісту:
«з 01 вересня 2027 року строк здобуття профільної середньої освіти усіма здобувачами становить 3 роки. До 2027 року запровадження освітніх програм 3-річної профільної школи можливе за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, та за умови наявності відповідного стандарту профільної середньої освіти та відповідної типової освітньої програми;
до 2027 року положення цього Закону, що стосуються профільної середньої освіти, діють щодо закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти в межах двохрічної старшої школи відповідно до законодавства;»
 		Враховано    
482. 3) заклади освіти, які згідно з цим Законом зобов’язані мати ліцензію на провадження освітньої діяльності, мають право провадити таку діяльність без ліцензії протягом трьох років з моменту затвердження ліцензійних умов для відповідного виду освітньої діяльності;
 		 -734- Кремінь Т.Д.
 Підпункт 3 пункту 3 розділу ХІІ викласти в такій редакції:
«3) державні і комунальні заклади системи дошкільної і загальної середньої освіти, що діють на час набрання цим Законом чинності, отримують ліцензію без проходження процедури ліцензування. Заклади освіти усіх форм власності, що створюються після набрання цим Законом чинності, ліцензуються на загальних засадах;»
 		Враховано   6) державні і комунальні заклади системи дошкільної і загальної середньої освіти, що діють на день набрання чинності цим Законом, отримують ліцензію без проходження процедури ліцензування. Заклади освіти усіх форм власності, що створюються після набрання чинності цим Законом, ліцензуються на загальних засадах;
 
483. 4) існуючі школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перетворюються до 31 грудня 2017 року на дитячі будинки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та переходять у підпорядкування центрального органу виконавчої влади у сфері соціального захисту, або на заклади середньої освіти за рішенням обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад міст Києва та Севастополя;
 		 -735- Співаковський О.В.
 3) існуючі школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перетворюються до 31 грудня 2018 року на дитячі будинки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та переходять у підпорядкування центрального органу виконавчої влади у сфері соціального захисту, або на заклади середньої освіти, інші заклади освіти чи соціального захисту за рішенням обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад міст Києва та Севастополя;
 		Враховано частково з урахуванням пропозиції Уповноваженого Президента України з прав дитини  7) існуючі школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, школи-інтернати для дітей, які потребують соціальної допомоги, перетворюються до 31 грудня 2021 року на дитячі будинки та переходять у підпорядкування центрального органу виконавчої влади у сфері соціального захисту або на заклади дошкільної, середньої освіти, інші заклади освіти чи соціального захисту за рішенням обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад міст Києва та Севастополя;
 
    -736- Одарченко Ю.В.
 У Підпункті 4 пункту 3 Розділу ХІІ цифру "2017" замінити на "2018".
 		Враховано редакційно    
484. 5) вищі навчальні заклади першого-другого рівня акредитації, що здійснюють навчання за освітніми програмами вищої освіти та надають ступінь молодшого спеціаліста фінансуються в порядку, що діє на момент прийняття цього Закону;
 		    8) вищі навчальні заклади першого-другого рівнів акредитації, що здійснюють навчання за освітніми програмами вищої освіти та надають ступінь молодшого спеціаліста, фінансуються у порядку, що діє на день прийняття цього Закону;
 
485. 6) заклади дошкільної та позашкільної освіти у населених пунктах, в яких немає власного бюджету, фінансуються з районного бюджету до завершення процесу об’єднання територіальних громад;
 		    9) заклади дошкільної та позашкільної освіти у населених пунктах, що не мають свого бюджету, фінансуються з районного бюджету до завершення процесу об’єднання територіальних громад;
 
486. 7) за особами, які отримали середню спеціальну освіту до набрання чинності Законом України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ, після набрання чинності цим Законом зберігаються існуючі професійні права;
 		 -737- Кремінь Т.Д.
 Пункт 3 розділу ХІІ доповнити новим підпунктом такого змісту:
«за особами, які на час набрання цим Законом чинності обіймають посади педагогічних працівників, зберігаються існуючі професійні права;»
 		Враховано   10) за особами, які отримали середню спеціальну освіту до набрання чинності Законом України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ, після набрання чинності цим Законом зберігаються існуючі професійні права;
11) за особами, які на день набрання чинності цим Законом обіймають посади педагогічних працівників, зберігаються існуючі професійні права;
 
487. 8) за закладами освіти нового типу (гімназій, ліцеїв, коледжів тощо), що були створені до набрання чинності цим Законом, та їх працівниками зберігаються пільги, компенсації та гарантії, що передбачені діючим на момент набрання чинності цим Законом законодавством;
 		 -738- Кремінь Т.Д.
 Підпункт 8 пункту 3 розділу ХІІ викласти в такій редакції:
«8) після набрання цим Законом чинності розмір заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов’язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію;»
 		Враховано   12) після набрання чинності цим Законом розмір заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов’язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію;
 
488. 9) у разі необхідності переоформлення установчих документів загальноосвітніх навчальних закладів (незалежно від їх типів і ступенів) з метою приведення їх у відповідність до цього Закону таке переоформлення здійснюється протягом 5 років з дня набрання чинності цим Законом;
 		    13) переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом;
 
489. 10) з дня набрання чинності цим Законом припиняються повноваження членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, делегованих Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук, обраних з’їздами з числа представників вищих навчальних закладів України державної, комунальної та приватної форми власності, спільним представницьким органом всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, з’їздом представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів з числа осіб, які здобувають вищу освіту.
 		 -739- Співаковський О.В.
 9) після набрання чинності цим Законом повноваження членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, делегованих Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук, обраних з’їздами з числа представників вищих навчальних закладів України державної, комунальної та приватної форми власності, спільним представницьким органом всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, з’їздом представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів з числа осіб, які здобувають вищу освіту, припиняються після закінчення строку їхніх повноважень, визначеного на момент обрання».
 		Відхилено (з урахуванням пропозиції Н.д.Кременя Т.Д. до статті 19 Закону України «Про вищу освіту»)  14) до затвердження професійних стандартів педагогічних працівників, передбачених у частинах другій і п’ятій статті 58 цього Закону, кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників визначаються Порядком присвоєння професійної кваліфікації педагогічного працівника, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням із центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають відповідні заклади освіти;
15) освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за відповідною програмою з видачею диплома молодшого спеціаліста. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2019 році.
Особи, які розпочали навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста до 2019 року включно, у разі успішного завершення навчання отримують диплом молодшого спеціаліста, який прирівнюється до диплома молодшого бакалавра. Особи, які розпочнуть навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста, починаючи з 2020 року, у разі успішного завершення навчання отримають диплом молодшого спеціаліста, що засвідчуватиме здобуття кваліфікації фахової передвищої освіти;
16) після набрання чинності цим Законом частина друга статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» застосовується до посад, що стали вакантними в установленому трудовим законодавством порядку.
 
    -740- Кремінь Т.Д.
 Пункт десятий виключити.
 		Враховано    
    -741- Крулько І.І.
 Пункт десятий частити третьої Перехідних положень виключити.
 		Враховано    
    -742- Кремінь Т.Д.
 Пункт 3 Прикінцевих і перехідних положень доповнити такими підпунктами:
) до затвердження професійних стандартів педагогічних працівників, передбачених у частині 1 статті 21 цього Закону, кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників визначаються Порядком присвоєння професійної кваліфікації педагогічного працівника, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням із центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають відповідні заклади освіти;
__) освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за відповідною програмою з видачею диплома молодшого спеціаліста. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2019 році.
Особи, які розпочали навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста до 2019 року включно, у разі успішного завершення навчання отримують диплом молодшого спеціаліста, який прирівнюється до диплома молодшого бакалавра. Особи, які розпочнуть навчання за програмою підготовки молодшого спеціаліста, починаючи з 2020 року, у разі успішного завершення навчання отримають диплом молодшого спеціаліста, що засвідчуватиме здобуття кваліфікації професійної освіти;»
 		Враховано    
    -743- Співаковський О.В.
 Пункт 3 розділу ХІІ доповнити новим підпунктом такого змісту:
«13) після набрання цим Законом чинності частина друга статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» застосовується до посад, які стали вакантними в установленому трудовим законодавством порядку»
 		Враховано    
490. 4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		 -744- Співаковський О.В.
 1) пункт »ґ» частини другої статті 92 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002, № 3-4, ст. 27; 2014 р., № 37-38, ст. 2004) викласти в такій редакції:
«ґ) заклади освіти незалежно від форми власності, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності;»
 		Враховано   4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) пункт »ґ» частини другої статті 92 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27) викласти в такій редакції:
«ґ) заклади освіти незалежно від форми власності, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності»;
 
491. 1) частину сьому статті 141 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18-22, ст. 144) після слів «не підлягають приватизації» доповнити словами «, крім випадків, встановлених законом»;
 		 -745- Співаковський О.В.
 1) частину сьому статті 141 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18-22, ст. 144) після слів «не підлягають приватизації» доповнити словами «, крім випадків, встановлених законодавством»;
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 6 статті 79 Закону «Про освіту»; випадки використання державного і комунального майна як вкладів у спільну діяльність мають встановлюватися виключно законами)  2) частину сьому статті 141 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) доповнити словами «крім випадків, встановлених законом»;
 
    -746- Одарченко Ю.В.
 Підпункт 1 пункту 4 Розділу ХІІ виключити.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 7 статті 78 Закону «Про освіту»)   
    -747- Ільюк А.О.
 Вилучити із частини 7 статті 141 Господарського кодексу України слова, після слова «приватизації»
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 7 статті 78 Закону «Про освіту»)   
    -748- Попов І.В.
 Виключити з Прикінцевих положень зміни до частини сьомої статті 141 Господарського кодексу України.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 7 статті 78 Закону «Про освіту»)   
    -749- Павленко Ю.О.
 Виключити з Прикінцевих положень зміни до частини сьомої статті 141 Господарського кодексу України.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 7 статті 78 Закону «Про освіту»)   
    -750- Лабазюк С.П.
 Виключити з Прикінцевих положень зміни до частини сьомої статті 141 Господарського кодексу України.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 7 статті 78 Закону «Про освіту»)   
    -751- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Підпункт 1 пункту 4 розділу ХІІ проекту Закону виключити.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 7 статті 78 Закону «Про освіту»)   
    -752- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Підпункт 1 пункт 4 розділу 12 Законопроекту виключити.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 7 статті 78 Закону «Про освіту»)   
    -753- Крулько І.І.
 Зміни до частини сьомої статті 141 Господарського кодексу України з Прикінцевих положень виключити.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 7 статті 78 Закону «Про освіту»)   
    -754- Констанкевич І.М.
 Пункт 1 частини четвертої Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» (щодо змін до частини сьомої статті 141 Господарського кодексу України) виключити.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 7 статті 78 Закону «Про освіту»)   
    -755- Кужель О.В.
 Виключити з Прикінцевих положень зміни до частини сьомої статті 141 Господарського кодексу України.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 7 статті 78 Закону «Про освіту»)   
    -756- Мацола Р.М.
 Виключити з Прикінцевих положень зміни до частини сьомої статті 141 Господарського кодексу України.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 7 статті 78 Закону «Про освіту»)   
    -757- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Підпункт 1 пункт 4 розділу 12 Законопроекту виключити.
Обґрунтування:
Не доцільними є зміни до ч. 7 ст. 141 Кодексу, відповідно до яких положення ст.141 матиме наступний вигляд: «Не може бути вкладом у спільну діяльність майно, яке належить до основних фондів підприємств державної власності, що не підлягають приватизації, крім випадків, встановлених законом». Запропоновані змін створяться передумови для запровадження практики передачі майна, яке належить до основних фондів підприємств державної власності в спільну діяльність як вклад.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 7 статті 78 Закону «Про освіту»;)   
    -758- Співаковський О.В.
 Доповнити Прикінцеві та перехідні положення проекту Закону змінами до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» такого змісту:
у частині першій статті 15 цифру «18» замінити цифрою «19»;
у статті 17:
частину десяту виключити;
частину одинадцяту після слів «цього Закону» доповнити словами «а також повторно зараховані до того чи іншого закладу вищої освіти або поновлені у закладі вищої освіти»
 		Враховано (перенесено відповідно до нумерації пунктів Прикінцевих положень – пункт 6)   
492. 2) у Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2010 р., № 46, ст. 545; 2014 р., № 2-3, ст. 41):
 		 -759- Співаковський О.В.
 Доповнити Прикінцеві та перехідні положення проекту Закону змінами до Закону України «Про загальну середню освіту» такого змісту:
«у тексті Закону:
слова «загальноосвітній навчальний заклад» замінити словами «заклад загальної середньої освіти» у відповідних відмінках;
термін «навчально-виховний процес» замінити терміном «освітній процес» у відповідних відмінках;»
 		Враховано   3) у Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230 із наступними змінами):
частину третю статті 3 викласти в такій редакції:
«Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання, виховання та розвитку, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах, визначених Законом України «Про освіту»;
у частині третій статті 6 слова «Державного стандарту» замінити словами «державних стандартів»;
статті 8, 9, 10, 11, 14 і 15 викласти в такій редакції:
«Стаття 8. Заклад загальної середньої освіти
1. Заклад загальної середньої освіти – заклад освіти, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти.
Заклад освіти провадить освітню діяльність на певному рівні загальної середньої освіти, за умови наявності відповідної ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку.
2. Заклад загальної середньої освіти діє на підставі статуту, який затверджується засновником або уповноваженим ним органом.
3. Заклади загальної середньої освіти можуть створювати у своєму складі класи (групи) з вечірньою (заочною), дистанційною формою навчання, класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів, спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами.
Заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності можуть мати у своєму складі структурні підрозділи, у тому числі філії, інтернати з частковим або повним утриманням здобувачів освіти, у тому числі за рахунок засновника.
Заклад загальної середньої освіти для здійснення статутної діяльності може на договірних засадах об’єднуватися з іншими юридичними особами, створюючи освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об’єднання, кожен із учасників якого зберігає статус юридичної особи.
Заклад загальної середньої освіти може входити до складу освітнього округу, а також мати статус опорного. Положення про освітній округ та опорний заклад загальної середньої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
    -760- Співаковський О.В.
 частину третю статті 3 викласти у такій редакції:
«Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання, виховання та розвитку, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах, визначених Законом України «Про освіту».»;
 		Враховано    
    -761- Співаковський О.В.
 у частині третій статті 6 слова «Державного стандарту» замінити словами «Державних стандартів»;
 		Враховано    
    -762- Співаковський О.В.
 Статтю 8 викласти у новій редакції такого змісту:
«Стаття 8. Заклад загальної середньої освіти
1. Заклад загальної середньої освіти – заклад освіти, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти.
Заклад освіти провадить освітню діяльність на певному рівні загальної середньої освіти за умови наявності відповідної ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку.
2. Заклад загальної середньої освіти діє на підставі статуту, який затверджується засновником або уповноваженим ним органом.
3. Заклади загальної середньої освіти можуть створювати у своєму складі класи (групи) з вечірньою (заочною), дистанційною формою навчання, класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів, спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами.
Заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності можуть мати у своєму складі структурні підрозділи, у тому числі філії, інтернати з частковим або повним утриманням здобувачів освіти, у тому числі за рахунок засновника.
Заклад загальної середньої освіти для здійснення статутної діяльності може на договірних засадах об’єднуватися з іншими юридичними особами, створюючи освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об’єднання, кожен із учасників якого зберігає статус юридичної особи.
Заклад загальної середньої освіти може входити до складу освітнього округу, а також мати статус опорного. Положення про освітній округ та опорний заклад загальної середньої освіти, затверджується Кабінетом Міністрів України.»;
 		Враховано    
493. у статті 9:
 		 -763- Співаковський О.В.
 Статтю 9 Закону України «Про загальну середню освіту» викласти в такій редакції:
«Стаття 9. Типи закладів освіти, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти
1. Здобуття загальної середньої освіти забезпечують:
початкова школа – заклад освіти Іступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує початкову освіту;
гімназія – заклад середньої освіти ІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує базову середню освіту;
ліцей – заклад середньої освіти ІІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує профільну середню освіту.
Початкова школа, гімназія і ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи іншого закладу освіти (зокрема, закладу загальної середньої освіти І-ІІ, ІІ-ІІІ чи І-ІІІ ступенів). Ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи.
Заклад загальної середньої освіти, що реалізує освітні програми на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому здійснюється освітня діяльність.
2. Повну загальну середню освіту можна здобувати також у таких закладах:
спеціальна школа – заклад загальної середньої освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
санаторна школа – заклад загальної середньої освіти з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;
школа соціальної реабілітації – заклад загальної середньої освіти для дітей, які відповідно до рішення суду потребують особливих умов виховання;
навчально-реабілітаційний центр – заклад загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку.
Зазначені заклади освіти можуть функціонувати як на одному, так і на декількох рівнях загальної середньої освіти.
Положення про зазначені заклади освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України.
3. Здобуття загальної середньої освіти також можуть забезпечувати заклади професійної освіти, вищої освіти та інші заклади освіти, зокрема міжшкільні ресурсні центри (міжшкільні навчально-виробничі комбінати), що мають ліцензію на провадження освітню діяльність у сфері загальної середньої освіти.
Положення про міжшкільний ресурсний центр затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
4. У системі спеціалізованої освіти здобуття загальної середньої освіти забезпечують:
спеціалізована мистецька школа (школа-інтернат) – заклад спеціалізованої освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів мистецького профілю;
школа-інтернат (ліцей-інтернат) спортивного профілю заклад спеціалізованої освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання);
професійний коледж (коледж) спортивного профілю – заклад спеціалізованої освіти спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання);
професійний коледж (коледж) культурологічного або мистецького спрямування – заклад спеціалізованої освіти, який забезпечує здобуття професійної мистецької освіти;
військовий (військово-морський) ліцей, ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою – заклад спеціалізованої освіти ІІ-ІІІ або ІІІ ступенів військового профілю для дітей, починаючи з 13 років;
науковий ліцей, науковий ліцей-інтернат – заклад спеціалізованої освіти ІІ-ІІІ або ІІІ ступенів наукового профілю.
Положення про заклади спеціалізованої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері.
 		Враховано   Стаття 9. Типи закладів освіти, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти
1. Здобуття загальної середньої освіти забезпечують:
початкова школа – заклад освіти Іступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує початкову освіту;
гімназія – заклад середньої освіти ІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує базову середню освіту;
ліцей – заклад середньої освіти ІІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує профільну середню освіту.
Початкова школа, гімназія і ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи іншого закладу освіти (зокрема закладу загальної середньої освіти І-ІІ, ІІ-ІІІ чи І-ІІІ ступенів). Ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи.
Заклад загальної середньої освіти, що реалізує освітні програми на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність.
2. Повну загальну середню освіту можна здобувати також у таких закладах:
спеціальна школа – заклад загальної середньої освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку;
санаторна школа – заклад загальної середньої освіти з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;
школа соціальної реабілітації – заклад загальної середньої освіти для дітей, які відповідно до рішення суду потребують особливих умов виховання;
навчально-реабілітаційний центр – заклад загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку.
Зазначені заклади освіти можуть функціонувати на одному і на декількох рівнях загальної середньої освіти.
Положення про зазначені заклади освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України.
3. Здобуття загальної середньої освіти також можуть забезпечувати заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інші заклади освіти, зокрема міжшкільні ресурсні центри (міжшкільні навчально-виробничі комбінати), що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.
Положення про міжшкільний ресурсний центр затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
494. частину першу після абзацу сьомого доповнити новими абзацами такого змісту:
 		    4. У системі спеціалізованої освіти здобуття загальної середньої освіти забезпечують:
 
495. «спеціалізована мистецька школа (школа-інтернат) - спеціалізований заклад освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів мистецького профілю;
 		    спеціалізована мистецька школа (школа-інтернат) – заклад спеціалізованої освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів мистецького профілю;
 
496. школа-інтернат (ліцей-інтернат) спортивного профілю - спеціалізований заклад освіти спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання);».
 		    школа-інтернат (ліцей-інтернат) спортивного профілю – заклад спеціалізованої освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання);
 
497. У зв’язку з цим абзаци восьмий - тринадцятий вважати відповідно абзацами десятим - п’ятнадцятим;
 		       
498. частину другу після абзацу четвертого доповнити новими абзацами такого змісту:
 		       
499. «професійний коледж (коледж) спортивного профілю - спеціалізований заклад освіти спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання);
 		 -764- Ківалов С.В.
 Абзаци 7-9 підпункту 2 пункту 2 Розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» законопроекту, щодо внесення змін до частини другої статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту» викласти у наступній редакції:
«професійний коледж – спеціалізований заклад освіти, що здійснює підготовку за однією або декількома спеціальностями.»
 		Відхилено («професійний коледж» - це окремий тип закладу професійної освіти, а не закладу спеціалізованої освіти)  професійний коледж (коледж) спортивного профілю – заклад спеціалізованої освіти спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання);
 
500. професійний коледж (коледж) культурологічного або мистецького спрямування - спеціалізований заклад освіти, який забезпечує надання професійної мистецької освіти; «.
 		 -765- Корчик В.А.
 «науковий ліцей, науковий ліцей-інтернат – спеціалізований заклад освіти І-ІІІ ступенів наукового профілю;
 		Відхилено (з урахуванням пропозицій нд. Кременя Т.Д. та Співаковського О.В. та окремого рішення Комітету)  професійний коледж (коледж) культурологічного або мистецького спрямування – заклад спеціалізованої освіти, який забезпечує здобуття професійної мистецької освіти;
військовий (військово-морський) ліцей, ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою – заклад спеціалізованої освіти ІІ-ІІІ або ІІІ ступенів військового профілю для дітей, починаючи з 13 років;
науковий ліцей, науковий ліцей-інтернат – заклад спеціалізованої освіти ІІ-ІІІ або ІІІ ступенів наукового профілю.
 
    -766- Кремінь Т.Д.
 «науковий ліцей, науковий ліцей-інтернат – спеціалізований заклад освіти ІІ—ІІІ ступенів наукового профілю;
 		Враховано    
    -767- Співаковський О.В.
 4. 2) у Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2010 р., № 46, ст. 545; 2014 р., № 2-3, ст. 41):
у статті 9:
частину першу після абзацу сьомого доповнити новими абзацами такого змісту:
«науковий ліцей, науковий ліцей-інтернат – спеціалізований заклад освіти ІІ—ІІІ ступенів наукового профілю;
спеціалізована мистецька школа (школа-інтернат) - спеціалізований заклад освіти І-ІІІ або ІІ-ІІІ ступенів мистецького профілю;
школа-інтернат (ліцей-інтернат) спортивного профілю - спеціалізований заклад освіти спортивного профілю (заклад із специфічними умовами навчання); «.;
 		Враховано    
501. У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом сьомим;
 		 -768- Кремінь Т.Д.
 Статті 10 та 11 Закону України «Про загальну середню освіту» викласти в такій редакції:
«Стаття 10. Статус закладу загальної середньої освіти
1. Заклад загальної середньої освіти є юридичною особою.
Форма власності закладу загальної середньої освіти визначається відповідно до законодавства. Заклади загальної середньої освіти можуть бути засновані на засадах державно-приватного партнерства (громадський заклад загальної середньої освіти).
2. Статус державного має заклад загальної середньої освіти, заснований на державній формі власності.
3. Статус комунального має заклад загальної середньої освіти, заснований на комунальній формі власності.
4. Статус приватного має заклад загальної середньої освіти, заснований на приватній формі власності.
5. Статус громадського має заклад загальної середньої освіти, заснований кількома суб’єктами різних форм власності на засадах державно-приватного партнерства, особливості управління яким визначаються засновницьким договором і статутом, в якому зокрема можуть визначатися питання управління рухомим і нерухомим майном.
Стаття 11. Створення, реорганізація, ліквідація та перепрофілювання закладу загальної середньої освіти
1. Рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зокрема зміну типу) закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності приймає його засновник (засновники).
Засновником закладу загальної середньої освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема, релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад загальної середньої освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника.
Заклади загальної середньої освіти створюються з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх, соціально-економічних, національних і мовних потреб територіальної громади та/або суспільства.
З метою задоволення духовних потреб громадян приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, мають право визначати релігійну спрямованість власної освітньої діяльності.
Заклад загальної середньої освіти створюється відповідно до ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.
2. У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти.
3. Заклади загальної середньої освіти можуть бути передані засновниками до комунальної чи державної власності відповідно до законодавства.»
 		Враховано   Положення про заклади спеціалізованої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері.
Стаття 10. Статус закладу загальної середньої освіти
1. Заклад загальної середньої освіти є юридичною особою.
Форма власності закладу загальної середньої освіти визначається відповідно до законодавства. Заклади загальної середньої освіти можуть бути засновані на засадах державно-приватного партнерства (корпоративний заклад загальної середньої освіти).
2. Статус державного має заклад загальної середньої освіти, заснований на державній формі власності.
3. Статус комунального має заклад загальної середньої освіти, заснований на комунальній формі власності.
4. Статус приватного має заклад загальної середньої освіти, заснований на приватній формі власності.
5. Статус корпоративного має заклад загальної середньої освіти, заснований кількома суб’єктами різних форм власності на засадах державно-приватного партнерства, особливості управління яким визначаються засновницьким договором і статутом, у якому зокрема можуть визначатися питання управління рухомим і нерухомим майном.
Стаття 11. Створення, реорганізація, ліквідація та перепрофілювання закладу загальної середньої освіти
1. Рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зокрема зміну типу) закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності приймає його засновник (засновники).
Засновником закладу загальної середньої освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад загальної середньої освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника.
Заклади загальної середньої освіти створюються з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх, соціально-економічних, національних і мовних потреб територіальної громади та/або суспільства.
З метою задоволення духовних потреб громадян приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, мають право визначати релігійну спрямованість своєї освітньої діяльності.
Заклад загальної середньої освіти створюється відповідно до ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.
2. У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти.
3. Заклади загальної середньої освіти можуть бути передані засновниками до комунальної чи державної власності відповідно до законодавства»;
 
    -769- Констанкевич І.М.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 10 у такій редакції:
10) У частині шостій статті 11 Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -770- Попов І.В.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 10 у такій редакції:
10) У частині шостій статті 11 Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -771- Ільюк А.О.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 10 у такій редакції:
10) У частині шостій статті 11 Закону України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -772- Лабазюк С.П.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 10 у такій редакції:
10) У частині шостій статті 11 Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -773- Кужель О.В.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 10 у такій редакції:
10) У частині шостій статті 11 Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -774- Павленко Ю.О.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 10 у такій редакції:
10) У частині шостій статті 11 Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -775- Мацола Р.М.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 10 у такій редакції:
10) У частині шостій статті 11 Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -776- Крулько І.І.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 10 у такій редакції:
«10) У частині шостій статті 11 Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;».
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
502. частину п’яту статті 14 доповнити першим реченням такого змісту:
 		 -777- Кремінь Т.Д.
 Статтю 14 викласти в такій редакції:
«Стаття 14. Наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти
1. Наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти не повинна перевищувати 30 учнів.
2. У закладах загальної середньої освіти, розташованих у селах, селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п’яти осіб. При меншій кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною або іншими формами навчання.
Заклад освіти може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) як одного, так і різного віку, які можуть бути об’єднані як в один клас (групу), так і в різні класи (групи). У цьому разі освітній процес може організовуватися як одним учителем, так і декількома вчителями, або в будь-якій іншій формі, яка буде найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту освіти.
3. Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
4. Гранична наповнюваність класів у закладах загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами визначається у положеннях про такі заклади освіти.
5. За письмовими зверненнями батьків, інших законних представників учнів та відповідно до рішення засновника у закладі освіти функціонують групи подовженого дня, фінансування яких здійснюється за кошти засновника та за інші кошти, не заборонені законодавством.
Порядок створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.»
 		Враховано   «Стаття 14. Наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти
1. Наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти не повинна перевищувати 30 учнів.
2. У закладах загальної середньої освіти, розташованих у селах, селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п’яти осіб. При меншій кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною або іншими формами навчання.
Заклад освіти може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) як одного, так і різного віку, які можуть бути об’єднані як в один клас (групу), так і в різні класи (групи). У такому разі освітній процес може організовуватися як одним учителем, так і декількома вчителями, або в будь-якій іншій формі, яка буде найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту освіти.
3. Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
4. Гранична наповнюваність класів у закладах загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами визначається у положеннях про такі заклади освіти.
 
503. «За клопотанням батьків і рішенням засновника закладу освіти у початковій школі функціонують групи подовженого дня, фінансування яких здійснюється за кошти місцевого бюджету або за інші кошти, не заборонені законодавством».
 		    5. За письмовими зверненнями батьків, інших законних представників учнів та відповідно до рішення засновника у закладі освіти функціонують групи подовженого дня, фінансування яких здійснюється за кошти засновника та за інші кошти, не заборонені законодавством.
Порядок створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
 
504. У зв’язку з цим перше речення вважати другим;
 		 -778- Кремінь Т.Д.
 Статтю 15 викласти в такій редакції:
«Стаття 15. Освітня програма
1. Освітня програма – єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання.
Основою для розробки освітньої програми є відповідний Державний стандарт загальної середньої освіти.
2. Освітня програма має містити:
загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;
форми організації освітнього процесу;
опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
інші освітні компоненти (за рішенням закладу загальної середньої освіти).
3. Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.
4. Освітня програма має передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.
5. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти.
6. Освітня програма може бути розроблена як для одного, так і для декількох рівнів освіти (наскрізна освітня програма).
7. Кожна освітня програма має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти.
8. На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.
9. Запровадження експериментальних освітніх програм можливе лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.»;
 		Враховано   Стаття 15. Освітня програма
1. Освітня програма – єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання.
Основою для розроблення освітньої програми є відповідний Державний стандарт загальної середньої освіти.
2. Освітня програма має містити:
загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;
форми організації освітнього процесу;
опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
інші освітні компоненти (за рішенням закладу загальної середньої освіти).
3. Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.
4. Освітня програма має передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.
5. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти.
6. Освітня програма може бути розроблена для одного і для декількох рівнів освіти (наскрізна освітня програма).
7. Кожна освітня програма має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти.
8. На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу»;
частини третю-п’яту статті 16 викласти в такій редакції:
«3. Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.
Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.
4. Режим роботи закладу загальної середньої освіти визначається ним на основі відповідних нормативно-правових актів.
5. Тривалість уроків у закладах освіти становить: у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих класах - 40 хвилин, у п'ятих - одинадцятих класах - 45 хвилин. Заклад освіти може обрати інші, крім уроку, форми організації освітнього процесу.
Різниця в часі навчальних годин перших - четвертих класів обов'язково обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять та консультацій з учнями»;
у статті 18:
частину другу після слів «на підставі заяви» доповнити словами «копії свідоцтва про народження дитини»;
частину третю викласти в такій редакції:
«3. Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
Порядки зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів спеціалізованої освіти затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері.
Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до приватних і корпоративних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти визначається засновником (засновниками)»;
частину шосту виключити;
частину сьому викласти в такій редакції:
«7. Зарахування учнів до ліцеїв, приватних закладів загальної середньої освіти і закладів спеціалізованої освіти дозволяється проводити на конкурсних засадах.
Зарахування учнів до інших закладів загальної середньої освіти дозволяється на конкурсних засадах лише у випадках, якщо кількість поданих заяв на відповідний рівень загальної середньої освіти перевищує спроможність цього закладу. Право на першочергове зарахування до початкової школи мають діти, які проживають на території обслуговування цієї школи»;
частину другу статті 20 після слова «визначаються» доповнити словами «Законом України «Про освіту»;
статтю 24 викласти в такій редакції:
«Стаття 24. Педагогічні працівники
1. Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладах системи загальної середньої освіти. Перелік посад педагогічних працівників системи загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
2. Посаду керівника закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може обіймати особа, яка є громадянином України, має вищу освіту ступеня не нижче магістра та стаж педагогічної роботи не менше трьох років, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків»;
у частині першій статті 25:
в абзаці десятому слово «загальноосвітньої» виключити;
абзац дванадцятий викласти в такій редакції:
«Розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти затверджується його керівником»;
 
    -779- Кремінь Т.Д.
 Частини 3-5 статті 16 викласти в такій редакції:
«3. Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, уроків, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.
Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.
4. Режим роботи закладу загальної середньої освіти визначається ним на основі відповідних нормативно-правових актів.
5. Тривалість уроків у закладах освіти становить: у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих класах - 40 хвилин, у п'ятих - одинадцятих класах - 45 хвилин. Заклад освіти може обрати інші, крім уроку, форми організації освітнього процесу.
Різниця в часі навчальних годин перших - четвертих класів обов'язково обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять та консультацій з учнями.»
 		Немає висновку    
    -780- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Підпункт 2 пункту 4 розділу ХІІ проекту Закону, яким передбачено зміни до Закону України «Про загальну середню освіту», доповнити змінами до статті 21 цього Закону такого змісту:
«абзац другий частини третьої статті 21 викласти в такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів».
 		Відхилено (пропозиція суперечить Бюджетному кодексу України. Крім того, це питання врегульовано у ч. 3 ст. 57 проекту Закону)   
    -781- Кремінь Т.Д.
 У статті 18: частину другу після слів «на підставі заяви» доповнити словами «копії свідоцтва про народження дитини,»; частину третю викласти в новій редакції такого змісту:
«3. Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
Порядки зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів спеціалізованої освіти затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері.
Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до приватних і громадських закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти визначається засновником (засновниками).»;
частину шосту виключити;
частину сьому викласти в новій редакції такого змісту:
«7. Зарахування учнів до ліцеїв, приватних закладів загальної середньої освіти і закладів спеціалізованої освіти дозволяється проводити на конкурсних засадах.
Зарахування учнів до інших закладів загальної середньої освіти дозволяється на конкурсних засадах лише у випадках, якщо кількість поданих заяв на відповідний рівень загальної середньої освіти перевищує спроможність цього закладу. Право на першочергове зарахування до початкової школи мають діти, які проживають на території обслуговування цієї школи.»;
 		Враховано    
    -782- Кремінь Т.Д.
 частину другу статті 20 після слова «визначаються» доповнити словами «Законом України «Про освіту»«;
 		Враховано    
    -783- Попов І.В.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 8 у такій редакції:
«8) Абзац другий частини третьої статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2014 р., № 30, ст. 101) викласти в такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування)   
    -784- Ільюк А.О.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 8 у такій редакції:
«8) Абзац другий частини третьої статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2014 р., № ЗО, ст. 101) викласти в такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування)   
    -785- Лабазюк С.П.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 8 у такій редакції:
«8) Абзац другий частини третьої статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2014 р., № 30, ст. 101) викласти в такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування)   
    -786- Павленко Ю.О.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 8 у такій редакції:
«8) Абзац другий частини третьої статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2014 р., № 30, ст. 101) викласти в такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування)   
    -787- Королевська Н.Ю.
 Пункт 4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктом 8 такого змісту:
"8) Абзац другий частини третьої статті 21 Закону України "Про загальну середню освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2014 р., № 30, ст. 101) викласти в такій редакції:
"Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів.".
 		Відхилено (Бюджетний кодекс не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування)   
    -788- Констанкевич І.М.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 8 у такій редакції:
«8) Абзац другий частини третьої статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2014 р., № 30, ст. 101) викласти в такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування)   
    -789- Юринець О.В.
Мацола Р.М.
Кіт А.Б.
Подоляк І.І.
Горват Р.І.
Кадикало М.О.
 доповнити пунктом 8 у такій редакції:
«8) Абзац другий частини третьої статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2014 р., № 30, ст. 101) викласти в такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів»«.
 		Відхилено (Бюджетний кодекс не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування)   
    -790- Кужель О.В.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 8 у такій редакції:
«8) Абзац другий частини третьої статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2014 р., № 30, ст. 101) викласти в такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування)   
    -791- Мацола Р.М.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 8 у такій редакції:
«8) Абзац другий частини третьої статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2014 р., № 30, ст. 101) викласти в такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування)   
    -792- Крулько І.І.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 8 у такій редакції:
«8) Абзац другий частини третьої статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2014 р., № 30, ст. 101) викласти в такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування)   
    -793- Кремінь Т.Д.
 Статтю 24 викласти в такій редакції:
«Стаття 24. Педагогічні працівники
1. Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладах системи загальної середньої освіти. Перелік посад педагогічних працівників системи загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
2. Посаду керівника закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може займати особа, яка є громадянином України, має вищу освіту ступеня не нижче магістра та стаж педагогічної роботи не менше трьох років, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.»
 		Враховано    
    -794- Кремінь Т.Д.
 у частині першій статті 25:
в абзаці десятому слово «загальноосвітньої» виключити;
абзац дванадцятий викласти в такій редакції:
«Розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти затверджується його керівником.»
 		Враховано    
505. частину другу статті 26 викласти у такій редакції:
 		 -795- Корчик В.А.
 Абзац другий частини другої статті 26 викласти у такій редакції:
Керівник державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу призначається засновником терміном на п’ять років за результатами конкурсного відбору, на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника, педагогічного колективу, громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу освіти та громадського об’єднання керівників закладів освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть бути залучені представники інших громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.
 		Враховано по суті з врахуванням правки Н.д.Креміня Т.Д.  частину другу статті 26 викласти в такій редакції:
«2. Керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.
Керівник державного та комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об’єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть бути залучені представники громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.
Положення про конкурс на посаду керівника державного та комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд. Після закінчення другого строку перебування на посаді особа має право брати участь у конкурсі на заміщення вакансії керівника в іншому закладі загальної середньої освіти або продовжити роботу в цьому закладі на іншій посаді.
 
    -796- Кремінь Т.Д.
 Частину другу статті 26 викласти у такій редакції:
«2. Керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.
Керівник державного та комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об’єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть бути залучені представники громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.
Положення про конкурс на посаду керівника державного та комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд.
Заступник керівника, педагогічні та інші працівники закладу загальної середньої освіти призначаються на посади та звільняються з посад керівником цього закладу. Керівник закладу загальної середньої освіти має право оголосити конкурс на вакантну посаду.
У разі надходження до засновника закладу загальної середньої освіти обґрунтованого звернення піклувальної ради або органу самоврядування закладу загальної середньої освіти щодо звільнення керівника цього закладу засновник зобов’язаний розглянути його і прийняти обґрунтоване рішення в найкоротший строк.»
 		Враховано    
506. Заступник керівника, педагогічні та інші працівники загальноосвітнього навчального закладу призначаються на посади та звільняються з посад керівником цього навчального закладу. Заступники керівника і педагогічні працівники державного чи комунального загальноосвітнього навчального закладу призначаються на посаду за результатами конкурсного відбору.
 		 -797- Співаковський О.В.
 Термін повноважень керівника загальноосвітнього навчального закладу складає чотири роки. Одна і та сама особа не може бути керівником загальноосвітнього навчального закладу більше двох термінів.
 		Враховано частково   Заступник керівника, педагогічні та інші працівники закладу загальної середньої освіти призначаються на посади та звільняються з посад керівником цього закладу. Керівник закладу загальної середньої освіти має право оголосити конкурс на вакантну посаду.
 
507. У разі надходження до засновника державного чи комунального загальноосвітнього навчального закладу колективного звернення представників трудового колективу (або піклувальної ради, або органу самоврядування закладу освіти) щодо звільнення з посади керівника цього навчального закладу засновник зобов’язаний розглянути його і прийняти обґрунтоване рішення в найкоротший строк».
 		 -798- Добродомов Д.Є.
 У частині 4 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» в підпункті 2) у Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2010 р., № 46, ст. 545; 2014 р., № 2-3, ст. 41) абзац 5 частини другої статті 26 викласти у такій редакції:
«У разі надходження до засновника державного чи комунального загальноосвітнього навчального закладу колективного звернення представників трудового колективу (або піклувальної ради, або органу самоврядування закладу освіти, або не менше як трьох місцевих громадських організацій) щодо звільнення з посади керівника цього навчального закладу, який виявляє неповагу до Конституції та законів України, державного устрою, територіальної цілісності України, державної мови, державного гімну, державного герба та державного прапору, засновник зобов’язаний розглянути його і прийняти обґрунтоване рішення у місячний строк з дати надходження такого звернення.
У разі надходження до керівника державного чи комунального загальноосвітнього навчального закладу колективного звернення представників трудового колективу (або піклувальної ради, або органу самоврядування закладу освіти, або не менше як трьох місцевих громадських організацій) щодо звільнення з посади педагогічного працівника цього навчального закладу, який виявляє неповагу до Конституції та законів України, державного устрою, територіальної цілісності України, державної мови, державного гімну, державного герба та державного прапору, керівник зобов’язаний розглянути його і прийняти обґрунтоване рішення у місячний строк з дати надходження такого звернення.».
 		Відхилено (підстави звільнення керівника і працівників визначаються Кодексом законів про працю (будуть визначатися новим Трудовим кодексом)  У разі надходження до засновника закладу загальної середньої освіти обґрунтованого звернення піклувальної ради або органу самоврядування закладу загальної середньої освіти щодо звільнення керівника цього закладу засновник зобов’язаний розглянути його і прийняти обґрунтоване рішення у найкоротший строк»;
у статті 27:
назву викласти в такій редакції:
«Стаття 27. Атестація та підвищення кваліфікації педагогічних працівників»;
доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п'яти років не може бути меншою 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами»;
у статті 29:
частину третю виключити;
доповнити частиною четвертою такого змісту:
«4. Інші права та обов’язки батьків і осіб, які їх замінюють, визначаються Законом України «Про освіту»;
у статті 30:
у частині першій слова «рівні початкової, базової і повної» замінити словами «відповідному рівні»;
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Виконання Державних стандартів початкової, базової і профільної загальної середньої освіти є обов’язковим для закладів освіти, що забезпечують здобуття відповідної освіти»;
статті 31-33 викласти в такій редакції:
«Стаття 31. Розроблення та затвердження Державних стандартів загальної середньої освіти
1. Державні стандарти загальної середньої освіти розробляються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, затверджуються Кабінетом Міністрів України і переглядаються не рідше одного разу на 10 років.
Зміна змісту і обсягу Державних стандартів загальної середньої освіти іншими органами виконавчої влади не допускається.
2. Навчально-методичне забезпечення реалізації Державних стандартів загальної середньої освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
Навчально-методичне забезпечення реалізації стандартів спеціалізованої освіти здійснюється центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах.
3. До розроблення Державних стандартів загальної середньої освіти долучаються Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, органи із забезпечення якості освіти, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади загальної середньої освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші науково-методичні та методичні установи, громадські об’єднання, у тому числі фахові організації (професійні асоціації), об’єднання роботодавців, незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти, інші інститути громадянського суспільства, експерти тощо.
Стаття 32. Зміст Державних стандартів загальної середньої освіти
1. Державні стандарти загальної середньої освіти визначають:
вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувача загальної середньої освіти відповідного рівня;
загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти на відповідному рівні загальної середньої освіти;
форми державної атестації здобувачів освіти.
Стаття 33. Додержання Державних стандартів загальної середньої освіти
1. Обов’язком закладу освіти, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, є створення умов для досягнення здобувачами освіти результатів навчання, передбачених у відповідному Державному стандарті загальної середньої освіти.
2. Процедура досягнення здобувачами освіти результатів навчання, передбачених у відповідному Державному стандарті загальної середньої освіти, визначається освітньою програмою закладу освіти.
3. Держава зобов’язана забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів загальної середньої освіти.
4. Для забезпечення досягнення особами з особливими освітніми потребами результатів навчання, передбачених у відповідному Державному стандарті загальної середньої освіти, до штату закладу освіти вводиться посада асистента вчителя»;
 
    -799- Одарченко Ю.В.
 У підпункті 2 пункту 4 Розділу ХІІ абзац: У разі надходження до засновника державного чи комунального загальноосвітнього навчального закладу колективного звернення представників трудового колективу (або піклувальної ради, або органу самоврядування закладу освіти) щодо звільнення з посади керівника цього навчального закладу засновник зобов’язаний розглянути його і прийняти обґрунтоване рішення в найкоротший строк, замінити на абзац:
"У разі надходження до засновника державного чи комунального загальноосвітнього навчального закладу колективного звернення представників трудового колективу (або піклувальної ради, або органу самоврядування закладу освіти) щодо звільнення з посади керівника цього навчального закладу засновник зобов’язаний розглянути його і прийняти обгрунтоване рішення в найкоротший строк. У випадку, якщо звернення щодо звільнення керівника загальноосвітнього навчального закладу підтримало не менше, як 2/3 від загального складу трудового колективу засновник звільняє керівника на підставі пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю.''
 		Відхилено (підстави звільнення керівника і працівників визначаються Кодексом законів про працю (будуть визначатися новим Трудовим кодексом)   
    -800- Сташук В.Ф.
 Пункт другий частини четвертої розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити такими змінами до Закону України «Про загальну середню освіту»:
1) частину третю статті 15 доповнити абзацом третім такого змісту:
«Робочі навчальні плани загальноосвітнього навчального закладу затверджуються з урахуванням вимог статті 29-1 цього Закону».
У зв’язку з цим, абзаци третій – п’ятий вважати відповідно абзацами четвертим - шостим;
2) статтю 16 доповнити частиною п’ятою наступного змісту:
«5. Рішення про зміну режиму роботи (у тому числі щодо тривалості навчального тижня) загальноосвітнього начального закладу приймається з урахуванням вимог статті 29-1 цього Закону».
У зв’язку з цим, частини п’ятою – шостою вважати відповідно частинами шостою – сьомою;
3) частину другу статті 26 викласти в такій редакції:
«2. Призначення на посаду керівника державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснює відповідний орган управління освітою на підставі рішення конкурсної комісії та з урахуванням висновку ради батьків учнів цього закладу, наданого відповідно до пункту дванадцятого частини дев’ятої статті 29-1 цього Закону.
Звільнення з посади керівника державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснює відповідний орган управління освітою.
Призначення на посаду та звільнення з посади заступників керівника та інших педагогічних працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідним органом управління освітою за поданням керівника загальноосвітнього навчального закладу.
Призначення на посаду та звільнення з посади інших працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснює його керівник.
Призначення на посаду керівника приватного загальноосвітнього навчального закладу здійснює його власник на підставі рішення конкурсної комісії та з урахуванням висновку ради батьків учнів цього закладу, наданого відповідно до пункту дванадцятого частини дев’ятої статті 29-1 цього Закону.
Призначення на посаду заступника керівника приватного загальноосвітнього навчального закладу здійснює його власник за погодженням з відповідним органом управління освітою.
Призначення на посади педагогічних та інших працівників приватного загальноосвітнього навчального закладу здійснює його власник.
Звільнення з посад керівника, заступника керівника, педагогічних та інших працівників приватного загальноосвітнього навчального закладу здійснює його власник.
Порядок проведення конкурсу на заміщення посади керівника загальноосвітнього навчального закладу затверджується Кабінетом Міністрів України. До складу конкурсної комісії включаються: представники засновника, педагогічного колективу, ради батьків загальноосвітнього навчального закладу, органу місцевого самоврядування. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть бути залучені представники громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти
У випадку надання радою батьків негативного висновку стосовно запропонованої кандидатури на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу, власник (для державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів – відповідний орган управління освітою) зобов’язаний на протязі чотирнадцяти календарних днів з дня одержання висновку, внести на розгляд ради батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу іншу кандидатуру.
У випадку неодержання впродовж тридцяти календарних днів з дня внесення кандидатури на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу висновку про можливість або неможливість його призначення, власник (для державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів – відповідний орган управління освітою) може призначити на цю посаду особу, кандидатура якої вносилась на розгляд ради батьків.
У разі відхилення радою батьків пропозиції щодо призначення на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу кандидата, внесеного відповідно до абзацу дев’ятого цієї частини, власник (для державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів – відповідний орган управління освітою) може призначити на цю посаду іншу особу без урахування думки ради батьків»;
4) частину першу статті 29 доповнити абзацом п’ятим наступного змісту:
«створювати раду батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу, ради батьків учнів окремих класів (груп), брати участь в реалізації їх повноважень».
У зв’язку з цим, абзаци п’ятий – шостий вважати відповідно абзацами шостим – сьомим;
5) доповнити Закон статтею 29-1 такого змісту:
«Стаття 29-1. Рада батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу, рада батьків окремого класу (групи)
1. Рада батьків є добровільною, неприбутковою організацією, створеною на основі єдності інтересів батьків з метою сприяння в реалізації прав і законних інтересів своїх дітей, а також виконання ними обов’язків під час навчання та виховання у загальноосвітньому навчальному закладі.
В одному загальноосвітньому навчальному закладі може бути створено тільки одна рада батьків, межі компетенції якої поширюються на весь навчальний заклад.
Батьки учнів кожного класу (групи) загальноосвітнього навчального закладу можуть утворювати ради батьків учнів цих класів, груп.
2. Утворення ради батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу здійснюється на загальних зборах батьків учнів цього закладу в порядку, визначеному цією статтею, та оформлюється протоколом.
Утворення ради батьків учнів класу (групи) здійснюється на загальних зборах батьків учнів цього класу (групи) в порядку, визначеному цією статтею, та оформлюється протоколом.
Рада батьків, яка має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, вважається створеною з дня письмового повідомлення про утворення керівника навчального закладу. До повідомлення додається завірена відповідно до закону копія положення про раду батьків, а також протоколу загальних зборів, на яких прийняті рішення про утворення ради батьків та затвердження положення про неї.
Рада батьків, яка має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, вважається створеною з дня її державної реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Протягом п’яти днів після державної реєстрації, рада батьків зобов’язана письмово повідомити про своє заснування керівника загальноосвітнього навчального закладу. До повідомлення додаються завірені відповідно до закону копії статуту ради батьків, а також протоколу загальних зборів, на яких прийняті рішення про утворення ради батьків та затвердження її статуту.
3. Діяльність ради батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу (класу, групи) регламентується статутом (положенням), прийнятим відповідно до типового статуту (положення), який затверджується Кабінетом Міністрів України.
У статуті (положенні) крім даних, передбачених Цивільним кодексом України зазначаються:
періодичність скликання загальних зборів батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу (класу, групи), порядок інформування про місце, дату і час їх проведення, оприлюднення прийнятих рішень;
питання, прийняття рішень щодо яких потребує кваліфікованої більшості голосів учасників загальних зборів батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу (класу, групи);
порядок скликання та прийняття рішень зборами представників, перелік питань, які можуть вирішуватись на таких зборах;
порядок формування, обсяг повноважень, періодичність звітування та вимоги до членів правління і ревізійної комісії ради батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу (класу, групи).
4. Основною формою роботи ради батьків є загальні збори батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу (класу, групи).
Загальні збори є правомочними, якщо на них присутні батьки понад половини учнів.
Рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більше половини батьків учнів, які взяли участь у загальних зборах. Під час голосування, батьки кожного учня мають один голос.
5. За рішенням загальних зборів батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу можуть бути обрані представники від кожного класу (групи) цього закладу, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників.
6. Виключно загальними зборами батьків учнів ухвалюються рішення про:
1) утворення, реорганізацію, ліквідацію ради батьків;
2) затвердження статуту (положення) ради батьків, внесення змін до нього;
3) обрання членів правління та ревізійної комісії ради батьків;
4) визначення розміру матеріального та іншого заохочення членів правління і ревізійної комісії ради батьків;
5) утворення, реорганізацію, ліквідацію благодійних фондів та/або інших юридичних осіб;
6) надання попереднього дозволу на укладання договорів (угод) на суму, що перевищує визначену в статуті (положенні) ради батьків;
7) затвердження плану роботи на рік та річного звіту ради батьків.
У випадках, передбачених статутом ради батьків, рішення з питань, зазначених у пунктах: третьому, четвертому, шостому, сьомому цієї частини, можуть прийматись зборами представників.
7. Керівництво поточною діяльністю ради батьків здійснюється правлінням.
Правлінню не може делегуватись вирішення питань, які, відповідно до частини шостої цієї статті, належать до виключної компетенції загальних зборів.
8. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління, на загальних зборах батьків учнів обирається ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора.
9. Рада батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу має право:
1) вносити пропозиції керівнику загальноосвітнього навчального закладу, органам державної влади, органам місцевого самоврядування щодо покращення стану навчально-виховного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі;
2) надавати фінансову та матеріально-технічну допомогу загальноосвітньому навчальному закладу;
3) створювати благодійні фонди та інші організації, діяльність яких спрямована на реалізацію мети діяльності ради батьків;
4) преміювати окремих педагогічних працівників загальноосвітнього навчального закладу відповідно до порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
5) вживати заходи щодо морального стимулювання та матеріального заохочення учнів;
6) попередньо розглядати питання та надавати вмотивований висновок про наявність підстав для виключення учня із загальноосвітнього навчального закладу, переведення його до іншого класу, групи (крім випадку, передбаченого частиною третьою статті 34 цього Закону);
7) здійснювати громадський контроль за дотриманням вимог у сфері благоустрою території загальноосвітнього навчального закладу, санітарно-гігієнічних нормативів, організації харчування, забезпеченням безпеки життя та здоров’я учнів;
8) одержувати від керівника загальноосвітнього навчального закладу, органів державної влади, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації мети діяльності ради батьків (у тому числі про передбачені обсяги фінансування та державні закупівлі для потреб навчального закладу);
9) попередньо розглядати проекти робочих навчальних планів загальноосвітнього навчального закладу, а також рішень його керівника, які можуть мати вплив на життя і здоров’я учнів (у тому числі в сфері позакласної роботи), надавати вмотивований висновок про можливість їх прийняття;
10) розглядати заяви та скарги учнів на дії (бездіяльність) учасників навчально-виховного процесу;
11) у разі незадовільної роботи педагогічного або адміністративного працівника загальноосвітнього навчального закладу, вносити керівнику цього закладу та/або органам управління освітою вмотивоване подання про його звільнення;
12) на підставі результатів атестації, попередньо розглядати питання та надавати вмотивований висновок про можливість призначення особи на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу;
13) направляти своїх представників з правом дорадчого голосу для участі в розгляді керівником загальноосвітнього навчального закладу, органами державної влади, органами місцевого самоврядування питань, які впливають на діяльність цього закладу (у тому числі в сфері фінансування та здійснення державних закупівель для потреб навчального закладу);
14) направляти своїх представників під час культурних та спортивних масових заходів у загальноосвітньому навчальному закладі для здійснення громадського контролю за збереженням життя і здоров’я учнів;
15) надавати вмотивований висновок на предмет доцільності зміни режиму роботи (у тому числі тривалості навчального тижня) загальноосвітнього навчального закладу;
16) делегувати свого представника до складу педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу.
10. У разі незгоди з висновком ради батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу, наданим відповідно до пунктів шостого, дев’ятого, п’ятнадцятого частини дев’ятої цієї статті, керівник приватного загальноосвітнього навчального закладу може прийняти відповідне рішення лише за письмовою згодою органу управління освітою, а керівник державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу – за письмовою згодою органу державної влади або органу місцевого самоврядування, якому підпорядкований відповідний орган управління освітою. Порядок розгляду питання про надання такої згоди встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Висновок ради батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу, наданий відповідно до пунктів шостого, дев’ятого, дванадцятого, п’ятнадцятого частини дев’ятої цієї статті, може бути оскаржений в судовому порядку.
11. Рада батьків зобов’язана:
1) забезпечувати виконання планів роботи, затверджених відповідно до статуту (положення), звітувати перед загальними зборами батьків учнів про проведену роботу;
2) вести протоколи загальних зборів батьків, засідань правління та ревізійної комісії ради батьків, які зберігаються у справах загальноосвітнього навчального закладу;
3) на запит керівника загальноосвітнього навчального закладу, відповідних органів управління освітою або будь-кого з батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу, надавати інформацію про свою діяльність;
4) вести облік фінансово-господарської діяльності відповідно до закону.
12. Звернення та пропозиції ради батьків підлягають обов’язковому розгляду керівником загальноосвітнього навчального закладу, органами державної влади, органами місцевого самоврядування. Рішення щодо них повинно бути вмотивованим та може бути оскаржено відповідно до закону.
13. Загальноосвітній навчальний заклад надає безоплатно окреме пристосоване приміщення для роботи ради батьків загальноосвітнього навчального закладу.
14. На фінансову та матеріально-технічну допомогу загальноосвітньому навчальному закладу, яка надається радою батьків відповідно до цієї статті, поширюється законодавство про благодійні пожертви.
Товарно-матеріальні цінності, придбані за рахунок коштів ради батьків для покращення навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі, передаються такому закладу і підлягають обліку в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
15. Керівник, педагогічні та інші працівники загальноосвітнього навчального закладу, органи державної влади, органи місцевого самоврядування не мають права втручатись у роботу ради батьків.
Рада батьків (її представники) не має права вчиняти дії, що перешкоджають виконанню повноважень керівника, педагогічних та інших працівників загальноосвітнього навчального закладу та/або органів управління освітою.
16. Загальноосвітній навчальний заклад та органи управління освітою не відповідають за зобов’язаннями ради батьків, а рада батьків не відповідає за зобов’язаннями загальноосвітнього навчального закладу та/або органів управління освітою»;
 		Відхилено бгрунтування: 1) стаття 15 викладена у новій редакції з урахуванням правки Н.д.Креміня Т.Д.; 2) запровадження конкретних форм реалізації батьківського самоврядування на рівні Закону не є доцільним. В редакції Закону права батьків, у тому числі на участь у батьківському самоврядуванні і прийнятті участі в управлінні закладом суттєво посилені.   
    -801- Веселова Н.В.
 В Частині 4 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення»:
в підпункті 2) у Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, спи 230; 2010 р., № 46, спи 545; 2014 р., № 2-3, спи 41):
частину другу статті 26 викласти у такій редакції:
«2. Керівник загальноосвітнього навчального закладу призначається на посаду та звільняється з посада рішенням засновника закладу.
Керівник державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу призначається засновником за результатами конкурсного відбору, на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника, педагогічного колективу, громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу освіти та громадського об’єднання керівників закладів освіти відповідної адміністративно- територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть бути залучені представники інших громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.
Заступник керівника, педагогічні та інші працівники загальноосвітнього навчального закладу призначаються на посади та звільняються з посад керівником цього навчального закладу.
Заступники керівника і педагогічні працівники державного чи комунального загальноосвітнього навчального закладу призначаються на посаду за результатами конкурсного відбору.
У разі надходження до засновника державного чи комунального загальноосвітнього навчального закладу колективного звернення представників трудового колективу- (або піклувальної ради, або органу самоврядування закладу освіти) щодо звільнення з посади керівника цього навчального закладу засновник зобов’язаний розглянути його і прийняти обґрунтоване рішення в найкоротший строк.
У разі надходження до засновника державного чи комунального загальноосвітнього навчального закладу колективного звернення представників трудового колективу (або піклувальної ради, або органу самоврядування закладу освіти, або не менше як трьох місцевих громадських організацій) щодо звільнення з посади керівника, який виявляє неповагу до Конституції та законів України, державного устрою, територіальної цілісності України, державної мови, державного гімну та державного прапору, цього навчального закладу засновник зобов’язаний розглянути його і прийняти обґрунтоване рішення в найкоротший строк.
У разі надходження до керівника державного чи комунального загальноосвітнього навчального закладу колективного звернення представників трудового колективу (або піклувальної ради, або органу самоврядування закладу освіти, або не менше як трьох місцевих громадських організацій) щодо звільнення з посади педагогічного працівника, який виявляє неповагу до Конституції та законів України, державного устрою, територіальної цілісності України, державної мови, державного гімну та державного прапору, цього навчального закладу керівник зобов’язаний розглянути його і прийняти обґрунтоване рішення в найкоротший строк.»
 		Відхилено (підстави звільнення керівника і працівників визначаються Кодексом законів про працю (будуть визначатися новим Трудовим кодексом)   
    -802- Кремінь Т.Д.
 у статті 27:
назву статті викласти в такій редакції:
«Стаття 27. Атестація та підвищення кваліфікації педагогічних працівників»;
доповнити новою частиною третьою такого змісту:
«3. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж 5 років не може бути меншою 150 годин.»
 		Враховано    
    -803- Співаковський О.В.
 Статтю 27 Закону України «Про загальну середню освіту» доповнити новою частиною 3 такого змісту:
«3. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж 5 років не може бути меншою 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок в частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.»;
 		Немає висновку    
    -804- Кремінь Т.Д.
 У статті 29:
частину третю виключити;
доповнити частиною четвертою такого змісту:
«4. Інші права та обов’язки батьків і осіб, які їх замінюють, визначаються Законом України «Про освіту».»;
 		Враховано    
    -805- Кремінь Т.Д.
 у статті 30:
 		Враховано    
    -806- у частині першій слова «на рівні початкової, базової і повної» замінити словом «відповідному»;
 		Немає висновку    
    -807- частину другу викласти в такій редакції:
«2. Виконання Державних стандартів початкової, базової і профільної загальної середньої освіти є обов’язковими для закладів освіти, що забезпечують здобуття відповідної освіти.»;
 		Немає висновку    
    -808- Кремінь Т.Д.
 Статті 31-33 викласти в такій редакції:
«Стаття 31. Розроблення та затвердження Державних стандартів загальної середньої освіти
1. Державні стандарти загальної середньої освіти розробляються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, затверджуються Кабінетом Міністрів України і переглядаються не рідше одного разу на 10 років.
Зміна змісту і обсягу Державних стандартів загальної середньої освіти іншими органами виконавчої влади не допускається.
2. Навчально-методичне забезпечення реалізації Державних стандартів загальної середньої освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
Навчально-методичне забезпечення реалізації стандартів спеціалізованої освіти здійснюється центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах.
3. До розробки Державних стандартів загальної середньої освіти долучаються Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, органи із забезпечення якості освіти, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади загальної середньої освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші науково-методичні та методичні установи, громадські об’єднання, у тому числі фахові організації (професійні асоціації), об’єднання роботодавців, незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти, інші інститути громадянського суспільства, експерти тощо.
Стаття 32. Зміст Державних стандартів загальної середньої освіти
1. Державні стандарти загальної середньої освіти визначають:
вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувача загальної середньої освіти відповідного рівня;
загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти на відповідному рівні загальної середньої освіти;
форми державної атестації здобувачів освіти.
Стаття 33. Додержання Державних стандартів загальної середньої освіти
1. Обов’язком закладу освіти, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, є створення умов для досягнення здобувачами освіти результатів навчання, передбачених у відповідному Державному стандарті загальної середньої освіти.
2. Процедура досягнення здобувачами освіти результатів навчання, передбачених у відповідному Державному стандарті загальної середньої освіти, визначається освітньою програмою закладу освіти.
3. Держава зобов’язана забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів загальної середньої освіти.»
 		Враховано    
    -809- Співаковський О.В.
 Статтю 33 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Для забезпечення досягнення особами з особливими освітніми потребами результатів навчання, передбачених у відповідному Державному стандарті загальної середньої освіти, до штату закладу освіти вводиться посада асистента вчителя.»
 		Немає висновку    
508. у статті 34:
 		 -810- Кремінь Т.Д.
 частину п’яту статті 34 викласти в такій редакції:
 		Враховано   частину п’яту статті 34 викласти в такій редакції:
 
509. у частині п’ятій слова «Кабінет Міністрів України» замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти»;
 		 -811- «5. Випускникам закладів освіти, що забезпечують здобуття базової та профільної середньої освіти, видається відповідний документ про освіту. Зразки документів про загальну середню освіту затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Виготовлення документів про загальну середню освіту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.»
 		Немає висновку   «5. Випускникам закладів освіти, що забезпечують здобуття базової та профільної середньої освіти, видається відповідний документ про освіту. Зразки документів про загальну середню освіту затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Виготовлення документів про загальну середню освіту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України»;
у статті 36:
абзац третій викласти в такій редакції:
«прогнозування розвитку загальної середньої освіти, мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, відповідно до освітніх потреб громадян»;
абзац четвертий виключити;
абзаци п’ятий-восьмий викласти в такій редакції:
«ліцензування закладів загальної середньої освіти;
контроль за додержанням Державних стандартів загальної середньої освіти, навчально-методичне керівництво та державне інспектування закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, незалежно від підпорядкування, типів і форми власності;
забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров’я та захисту прав педагогічних працівників, психологів, бібліотекарів, інших спеціалістів, які беруть участь в освітньому процесі, учнів (вихованців);
сприяння розвитку самоврядування у закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти»;
частину третю статті 37 викласти в такій редакції:
«3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції:
забезпечують реалізацію державної політики у сфері загальної середньої освіти на відповідній території;
виконують функції засновника закладів загальної середньої освіти на відповідній території;
створюють умови для одержання громадянами повної загальної середньої освіти;
створюють умови для розвитку закладів освіти усіх форм власності;
у разі ліквідації в установленому законодавством порядку комунального закладу загальної середньої освіти вживають заходів щодо влаштування учнів (вихованців) до інших закладів загальної середньої освіти;
організовують нормативне, програмне, матеріальне, науково-методичне забезпечення, перепідготовку, підвищення кваліфікації, атестацію педагогічних працівників;
забезпечують педагогічних працівників підручниками, посібниками, методичною літературою;
сприяють проведенню інноваційної діяльності в системі загальної середньої освіти;
забезпечують соціальний захист педагогічних працівників, спеціалістів, які беруть участь в освітньому процесі, учнів (вихованців);
здійснюють інші повноваження відповідно до , , законів України , та положень про них»;
у статті 38:
абзац п’ятий викласти у такій редакції:
«формує освітню (освітні) програму (програми) закладу»;
в абзаці сьомому слова «Державному стандарту» замінити словами «Державним стандартам»;
в абаці десятому слова « (крім педагогічних працівників державного і комунального загальноосвітнього навчального закладу)» виключити;
після абзацу десятого доповнити двома новими абзацами такого змісту:
«планує власну діяльність та формує стратегію розвитку закладу;
відповідно до статуту утворює, реорганізує та ліквідує структурні підрозділи».
У зв’язку з цим абзаци одинадцятий – чотирнадцятий вважати відповідно абзацами тринадцятим – шістнадцятим;
статті 39 і 40 викласти в такій редакції:
«Стаття 39. Управління та громадське самоврядування закладу загальної середньої освіти
1. Керівництво закладом загальної середньої освіти здійснює директор, повноваження якого визначаються законом, статутом закладу та трудовим договором.
2. Колегіальним органом управління закладу загальної середньої освіти є педагогічна рада, повноваження якої визначаються цим Законом і статутом цього закладу.
Педагогічна рада створюється в усіх закладах, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти, незалежно від підпорядкування, типів і форми власності за наявності не менше трьох педагогічних працівників. Усі педагогічні працівники закладу мають брати участь у засіданнях педагогічної ради.
Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти:
планує роботу закладу;
схвалює освітню (освітні) програму (програми) закладу та оцінює результативність її (їх) виконання;
формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
розглядає питання щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу;
приймає рішення щодо переведення учнів (вихованців) до наступного класу і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;
обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
розглядає питання впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;
ухвалює рішення щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів (вихованців), працівників та інших учасників освітнього процесу;
розглядає питання щодо відповідальності учнів (вихованців), працівників закладу та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків;
має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та проведення громадської акредитації закладу;
розглядає інші питання, віднесені законами та/або статутом закладу до її повноважень.
Рішення педагогічної ради закладу загальної середньої освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу.
3. У закладі загальної середньої освіти можуть діяти:
органи самоврядування працівників закладу освіти;
органи самоврядування здобувачів освіти;
органи батьківського самоврядування;
інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.
Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу загальної середньої освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти.
4. У закладах загальної середньої освіти можуть функціонувати методичні об’єднання, що охоплюють учасників освітнього процесу та спеціалістів певного професійного спрямування.
Стаття 40. Державний нагляд (контроль) у сфері загальної середньої освіти
1. Державний нагляд (контроль) у сфері загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту».
2. Інституційний аудит закладу, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, є єдиним плановим заходом державного нагляду (контролю) у сфері загальної середньої освіти, що проводиться один раз на 10 років центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
Інституційний аудит включає планову перевірку дотримання ліцензійних умов»;
у статті 42 слова «Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти» замінити словами «Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти», а після слів «Національної академії наук України» доповнити словами «інші суб’єкти, що здійснюють науково-методичне забезпечення відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту»;
у статті 43:
у частині другій слова «засновників (власників)» замінити словами «засновника (засновників)»;
доповнити частинами третьою-п’ятою такого змісту:
«3. Держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному чи корпоративному закладі освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
4. Державні та комунальні заклади загальної середньої освіти можуть надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Засновники відповідних закладів освіти мають право затверджувати переліки платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
5. Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в закладі загальної середньої освіти визначається керівником відповідно до законодавства. За рішенням керівника закладу загальної середньої освіти бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно закладом освіти або через централізовану бухгалтерію»;
статтю 45 викласти в такій редакції:
«Стаття 45. Штатні розписи закладів загальної середньої освіти
1. Штатні розписи державних і комунальних закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і типів затверджуються керівником закладу загальної середньої освіти на підставі Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
2. Штатні розписи державних і комунальних закладів спеціалізованої освіти затверджуються керівниками відповідних закладів на підставі Типових штатних нормативів закладів спеціалізованої освіти, затверджених центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах.
3. Штатні розписи приватних і корпоративних закладів загальної середньої освіти встановлюються засновником (засновниками)»;
статтю 48 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
«3-1. До 1 вересня 2018 року Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям і органам місцевого самоврядування забезпечити:
зміну типу підпорядкованих шкіл-інтернатів (крім закладів середньої освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку) на гімназію, ліцей відповідно до вимог цього Закону із збереженням у складі цих закладів освіти інтернатів з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок засновника (засновників). Припинення функціонування інтернатів у складі таких закладів можливе лише після вирішення в установленому порядку питання здобуття учнями (вихованцями) освіти та/або отримання відповідних соціальних послуг за місцем їхнього проживання (реєстрації) чи місцем проживання (реєстрації) їхніх батьків;
створення обласних (міських – у містах Києві та Севастополі) ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти, а також районних, міських (районних у містах) інклюзивно-ресурсних центрів, у тому числі в об’єднаних територіальних громадах, шляхом реорганізації існуючої мережі психолого-медико-педагогічних консультацій.
Кабінету Міністрів України упродовж трьох місяців затвердити Положення про ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти та інклюзивно-ресурсний центр»;
у тексті Закону слова «загальноосвітній навчальний заклад» і «навчально-виховний процес» у всіх відмінках і числах замінити відповідно словами «заклад загальної середньої освіти» і «освітній процес» у відповідному відмінку і числі;
 
    -812- Кремінь Т.Д.
 у статті 36:
 		Враховано    
    -813- абзац третій викласти в такій редакції:
«прогнозування розвитку загальної середньої освіти, мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, відповідно до освітніх потреб громадян;»;
 		Немає висновку    
    -814- абзац четвертий виключити;
 		Немає висновку    
    -815- абзаци п’ятий-восьмий викласти у такій редакції:
«ліцензування закладів загальної середньої освіти;
контроль за додержанням Державних стандартів загальної середньої освіти, навчально-методичне керівництво та державне інспектування закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;
забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров’я та захисту прав педагогічних працівників, психологів, бібліотекарів, інших спеціалістів, які беруть участь в освітньому процесі, учнів (вихованців);
сприяння розвитку самоврядування у закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти;»
 		Немає висновку    
    -816- Кремінь Т.Д.
 частину третю статті 37 викласти в такій редакції:
«3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції:
забезпечують реалізацію державної політики у сфері загальної середньої освіти на відповідній території;
виконують функції засновника закладів загальної середньої освіти на відповідній території;
створюють умови для одержання громадянами повної загальної середньої освіти;
створюють умови для розвитку закладів освіти усіх форм власності;
у разі ліквідації в установленому законодавством порядку комунального закладу загальної середньої освіти вживають заходів щодо влаштування учнів (вихованців) до інших закладів загальної середньої освіти;
організовують нормативне, програмне, матеріальне, науково-методичне забезпечення, перепідготовку, підвищення кваліфікації, атестацію педагогічних працівників;
забезпечують педагогічних працівників підручниками, посібниками, методичною літературою;
сприяють проведенню інноваційної діяльності в системі загальної середньої освіти;
забезпечують соціальний захист педагогічних працівників, спеціалістів, які беруть участь в освітньому процесі, учнів (вихованців);
здійснюють інші повноваження відповідно до , , законів України , та положень про них.»
 		Враховано    
    -817- Кремінь Т.Д.
 У статті 38:
 		Враховано    
    -818- абзац п’ятий викласти у такій редакції:
«формує освітню (освітні) програму (програми) закладу;»;
 		Немає висновку    
    -819- в абзаці сьомому слова «Державному стандарту» замінити словами «Державним стандартам»;
 		Немає висновку    
    -820- в абаці десятому слова « (крім педагогічних працівників державного і комунального загальноосвітнього навчального закладу)» виключити;
 		Немає висновку    
    -821- доповнити новими абазами одинадцятим – дванадцятим такого змісту:
«планує власну діяльність та формує стратегію розвитку закладу;
відповідно до статуту утворює, реорганізує та ліквідує структурні підрозділи;».
У зв ’язку з цим абзаци одинадцятий – чотирнадцятий вважати абзацами тринадцятим – шістнадцятим;
 		Немає висновку    
    -822- Кремінь Т.Д.
 Статтю 39 Закону України «Про загальну середню освіту» викласти в новій редакції:
«Стаття 39. Управління та громадське самоврядування закладу загальної середньої освіти
1. Керівництво закладом загальної середньої освіти здійснює директор, повноваження якого визначаються законом, статутом закладу та трудовим договором.
2. Колегіальним органом управління закладу загальної середньої освіти є педагогічна рада, повноваження якої визначаються статутом цього закладу.
Педагогічна рада створюється в усіх закладах, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти, незалежно від підпорядкування, типів і форми власності за наявності не менше трьох педагогічних працівників. Усі педагогічні працівники закладу мають брати участь у засіданнях педагогічної ради.
Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти:
планує роботу закладу;
схвалює освітню (освітні) програму (програми) закладу та оцінює результативність її (їх) виконання;
формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
розглядає питання щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу;
приймає рішення щодо переведення учнів (вихованців) до наступного класу і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;
обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
розглядає питання впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;
ухвалює рішення щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів (вихованців), працівників та інших учасників освітнього процесу;
розглядає питання щодо відповідальності учнів (вихованців), працівників закладу та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків;
має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та проведення громадської акредитації закладу;
розглядає інші питання, віднесені законами та/або статутом закладу до її повноважень.
Рішення педагогічної ради закладу загальної середньої освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу.
3. У закладі загальної середньої освіти можуть діяти:
органи самоврядування працівників закладу освіти;
органи самоврядування здобувачів освіти;
органи батьківського самоврядування;
інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.
Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу загальної середньої освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти.
4. У закладах загальної середньої освіти можуть функціонувати методичні об’єднання, що охоплюють учасників освітнього процесу та спеціалістів певного професійного спрямування.»
 		Враховано    
    -823- Сташук В.Ф.
 6) частину другу статті 39 викласти в наступній редакції:
«2. Органом громадського самоврядування загальноосвітнього навчального закладу є:
загальні збори (конференція) колективу загальноосвітнього навчального закладу;
рада батьків учнів загальноосвітнього навчального закладу, ради батьків учнів окремих класів (груп)».
 		Враховано по суті   
    -824- Веселова Н.В.
 В Частині 4 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення»:
додати наступний абзац в підпункт 2) у Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2010 р., № 46, ст. 545; 2014 р., № 2-3, ст. 41):
статтю 7 викласти у наступній редакції:
«Стаття 7. Мова навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах.
У державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах викладання дисциплін ведеться державною мовою (за винятком уроків іноземної мови та дисциплін, що викладаються мовами міжнародного спілкування).
Загальноосвітні навчальні заклади відповідно до освітньої програми можуть викладати одну чи кілька дисциплін англійською та/або іншими мовами міжнародного спілкування.
У державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладах з вивченням мови національних меншин викладається:
в початковій школі половина дисциплін мовою національної меншини, а половина дисциплін державною мовою;
в середній школі кількість дисциплін державною мовою збільшується кожен наступний рік;
в старших класах викладання проводиться виключно державною мовою.»
 		Відхилено (потребує спеціального розгляду під час підготовки нової редакції Закону України «Про загальну середню освіту»)   
    -825- Кремінь Т.Д.
 Статтю 40 викласти у такій редакції:
«Стаття 40. Державний нагляд (контроль) у сфері загальної середньої освіти
1. Державний нагляд (контроль) у сфері загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту».
2. Інституційний аудит закладу, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, є єдиним плановим заходом державного нагляду (контролю) у сфері загальної середньої освіти, що проводиться один раз на 10 років центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти.
Інституційний аудит включає планову перевірку дотримання ліцензійних умов.»;
 		Враховано    
    -826- Кремінь Т.Д.
 Статтю 42 після слів «Національної академії наук України» доповнити словами «інші суб’єкти, що здійснюють науково-методичне забезпечення відповідно до статті 73 Закону України «Про освіту».»;
 		Враховано Редакція з врахуванням рішення Комітету від 21.06.2017   
    -827- Кремінь Т.Д.
 у статті 43:
у частині другій слова «засновників (власників)» замінити словами «засновника (засновників)»;
доповнити новими частинами третьою-п’ятою такого змісту:
«3. Держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному чи корпоративному закладі освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
4. Державні та комунальні заклади загальної середньої освіти можуть надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Засновники відповідних закладів освіти мають право затверджувати переліки платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
5. Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в закладі загальної середньої освіти визначається керівником відповідно до законодавства. За рішенням керівника закладу загальної середньої освіти бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно закладом освіти або через централізовану бухгалтерію.»
 		Враховано    
    -828- Кремінь Т.Д.
 статтю 45 викласти в такій редакції:
«Стаття 45. Штатні розписи закладів загальної середньої освіти
1. Штатні розписи державних і комунальних закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і типів затверджуються керівником закладу загальної середньої освіти на підставі Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
2. Штатні розписи державних і комунальних закладів спеціалізованої освіти затверджуються керівниками відповідних закладів на підставі Типових штатних нормативів закладів спеціалізованої освіти, затверджених центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах.
3. Штатні розписи приватних і громадських закладів загальної середньої освіти встановлюються засновником (засновниками).»
 		Враховано    
    -829- Кремінь Т.Д.
 статтю 48 доповнити частиною 3-1 такого змісту:
«3-1. До 1 вересня 2018 року Кабінету Міністрів України, обласним державним адміністраціям, Київській та Севастопольській міській державним адміністраціям і органам місцевого самоврядування забезпечити:
створення обласних ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти, а також районних, міських (районних у містах) інклюзивно-ресурсних центрів, у тому числі в об’єднаних територіальних громадах, шляхом реорганізації існуючої мережі психолого-медико-педагогічних консультацій;
зміну типу підпорядкованих шкіл – інтернатів (крім закладів середньої освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку) на гімназію, ліцей відповідно до вимог цього Закону із обов’язковим збереженням у складі цих закладів освіти інтернатів з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок засновника (засновників).
Кабінету Міністрів України упродовж трьох місяців затвердити Положення про ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти та інклюзивно-ресурсний центр.»;
 		Враховано редакційно (з урахуванням рішення Комітету)   
510. 3) у Законі України «Про позашкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393; 2003 р., № 37, ст. 300; 2005 р., № 28, ст. 372; 2014 р., № 2-3, ст. 41):
 		 -830- Кремінь Т.Д.
 У тексті Закону України «Про позашкільну освіту» слова «позашкільний навчальний заклад» замінити словами «заклад позашкільної освіти» у відповідних відмінках; слова «навчальні заклади» замінити словами «заклади освіти» у відповідних відмінках; слова «навчально-виховний процес» замінити словами «освітній процес» у відповідних відмінках; слова «загальноосвітній навчальний заклад» замінити словами «заклад загальної середньої освіти» у відповідних відмінках; слова «у позаурочний та позанавчальний час» виключити; слова «професійно-технічні та вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації» замінити словами «заклади професійної (професійно-технічної) та вищої освіти» у відповідних відмінках;
 		Враховано частково   4) у Законі України «Про позашкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393 із наступними змінами):
 
511. статтю 1 після абзацу четвертого доповнити новими абзацами такого змісту:
 		 -831- Кремінь Т.Д.
 абзац другий доповнити словами «інші суб’єкти освітньої діяльності, що надають освітні послуги у системі позашкільної освіти;»;
абзац третій викласти в такій редакції:
«позашкільна освіта – сукупність знань, умінь та навичок, що здобувають вихованці, учні і слухачі в закладах позашкільної освіти, інших суб’єктах освітньої діяльності за програмами позашкільної освіти;»;
доповнити новим абзацом п’ятим такого змісту:
«заклад спеціалізованої позашкільної освіти – заклад позашкільної освіти, що надає спеціалізовану освіту мистецького, спортивного, військового або наукового спрямування;».
 		Враховано   у статті 1:
абзац другий доповнити словами «інші суб’єкти освітньої діяльності, що надають освітні послуги у системі позашкільної освіти»;
абзац третій викласти в такій редакції:
«позашкільна освіта – сукупність знань, умінь та навичок, що здобувають вихованці, учні і слухачі в закладах позашкільної освіти, інших суб’єктах освітньої діяльності за програмами позашкільної освіти»;
 
512. «спеціалізований заклад позашкільної освіти - позашкільний заклад освіти, що надає спеціалізовану освіту мистецького, спортивного або військового спрямування;
 		 -832- Співаковський О.В.
 у статті 1 Закону України «Про позашкільну освіту» визначення спеціалізованого закладу позашкільної освіти доповнити словом «наукового»
 		Враховано   після абзацу четвертого доповнити двома новими абзацами такого змісту:
«заклад спеціалізованої позашкільної освіти – заклад позашкільної освіти, що надає спеціалізовану освіту мистецького, спортивного, військового або наукового спрямування;
 
513. дитяча мистецька школа - заклад спеціалізованої мистецької освіти: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо, який надає початкову мистецьку освіту;».
 		 -833- Корчик В.А.
 мистецька школа – заклад спеціалізованої мистецької освіти: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо, який надає початкову мистецьку освіту;».
 		Враховано (шляхом прийняття окремого Рішення Комітету)  мистецька школа – заклад спеціалізованої мистецької освіти: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо, який надає початкову мистецьку освіту».
 
514. У зв’язку з цим абзаци сьомий - одинадцятий вважати відповідно абзацами дев’ятим - тринадцятим;
 		 -834- Сташук В.Ф.
 Пункт шостий частини четвертої розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити такими змінами до Закону України «Про позашкільну освіту»:
1) частину першу статті 1 доповнити новим абзацом такого змісту:
«рада батьків - добровільна, неприбуткова організація, створена на основі єдності інтересів батьків з метою сприяння в реалізації прав і законних інтересів своїх дітей, а також виконання ними обов’язків під час навчання та виховання у позашкільному навчальному закладі»;
 		Відхилено (закон має давати підстави для самоврядування, а не деталізувати, формалізувати і регулювати всі механізми такого самоврядування)  У зв’язку з цим абзаци п’ятий - десятий вважати відповідно абзацами сьомим - дванадцятим;
статтю 4 доповнити частиною другою такого змісту:
«У системі позашкільної освіти можуть здобуватися часткові кваліфікації нульового - третього рівнів Національної рамки кваліфікацій»;
у частині другій статті 6:
після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
«Позашкільна освіта може здобуватися одночасно із здобуттям дошкільної, повної загальної середньої та професійної освіти. Компетентності, здобуті за програмами позашкільної освіти, можуть враховуватися та визнаватися на відповідному рівні освіти».
У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
в абзаці третьому слово «організацій» замінити словом «об’єднань»;
статтю 8 після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:
«здобуття учнями, вихованцями, слухачами первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для їхньої соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності».
У зв’язку з цим абзаци восьмий-шістнадцятий вважати відповідно абзацами дев’ятим-сімнадцятим;
у частині першій статті 9:
абзац п’ятий викласти в такій редакції:
«науковості»;
після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
«світського характеру освіти у державних і комунальних закладах позашкільної освіти».
У зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим;
доповнити абзацом восьмим такого змісту:
«інших принципах, визначених Законом України «Про освіту»;
у статті 10:
назву викласти в такій редакції:
«Стаття 10. Органи управління позашкільною освітою. Державний нагляд (контроль) у сфері позашкільної освіти»;
частину четверту викласти в такій редакції:
«4. Державний нагляд (контроль) у сфері позашкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту»;
частину п’яту виключити;
абзаци десятий та одинадцятий частини шостої викласти в такій редакції:
«виконують функції засновників щодо заснованих ними закладів позашкільної освіти, узагальнюють та поширюють досвід їх роботи;
створюють умови для розвитку закладів освіти усіх форм власності»;
частини першу та другу статті 11 викласти в такій редакції:
«1. Керівництво закладом позашкільної освіти здійснює його директор.
Колегіальним органом управління закладу позашкільної освіти є педагогічна рада, повноваження якої визначаються статутом цього закладу.
Педагогічна рада створюється в усіх закладах, що забезпечують позашкільну освіту, незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.
Педагогічна рада закладу позашкільної освіти:
планує роботу закладу;
схвалює освітню (освітні) програму (програми) закладу та оцінює результативність її (їх) виконання;
формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
приймає рішення щодо видачі документів про освіту;
розглядає актуальні питання організації, забезпечення та розвитку освітнього процесу в закладі, його структурних підрозділах;
обговорює питання та визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
ухвалює рішення щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів, вихованців, слухачів, працівників та інших учасників освітнього процесу;
розглядає питання щодо відповідальності учнів, вихованців, слухачів, працівників закладу та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків;
має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та проведення громадської акредитації закладу;
розглядає інші питання, віднесені законами та/або статутом закладу до її повноважень.
Рішення педагогічної ради закладу позашкільної освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу.
2. У закладі позашкільної освіти можуть діяти:
органи самоврядування працівників закладу освіти;
органи учнівського самоврядування;
органи батьківського самоврядування;
інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.
Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу позашкільної освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу позашкільної освіти»;
у статті 12:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Заклад позашкільної освіти є юридичною особою. Форма власності закладу позашкільної освіти визначається відповідно до законодавства»;
частину другу доповнити абзацом четвертим такого змісту:
«Права та обов’язки закладу позашкільної освіти, передбачені Законом України «Про освіту», цим та іншими законами, мають також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність у сфері позашкільної освіти»;
частину третю після слів «шкіл мистецтв» доповнити словами «малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук»;
абзац перший частини четвертої викласти в такій редакції:
«4. Заклади позашкільної освіти можуть бути комплексними, профільними та спеціалізованими»;
статті 13 і 14 викласти в такій редакції:
«Стаття 13. Установчі документи закладу позашкільної освіти
1. Заклад позашкільної освіти діє на підставі статуту, що затверджується засновником закладу.
Фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність, діють на підставі власних положень про них.
2. Установчі документи розробляються відповідно до Конституції України, Закону України «Про освіту», цього Закону, положень про заклади позашкільної освіти, які затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері, інших нормативно-правових актів.
 
    -835- Співаковський О.В.
 статтю 4 доповнити новою частиною другою такого змісту:
«У системі позашкільної освіти можуть здобуватися часткові кваліфікації нульового - третього рівня Національної рамки кваліфікацій.»
 		Враховано    
    -836- Співаковський О.В.
 «у частині другій статті 6:
доповнити новим абзацом другим такого змісту:
«Позашкільна освіта може здобуватися одночасно із здобуттям дошкільної, повної загальної середньої та професійної освіти. Компетентності, здобуті за програмами позашкільної освіти, можуть враховуватися та визнаватися на відповідному рівні освіти.».
У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
в абзаці третьому слово «організацій» замінити словом «об’єднань»;
 		Враховано    
    -837- Веселова Н.В.
 додати наступний абзац в підпункт 3) у Законі України «Про позашкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, спи 393; 2003 р., №37, спи 300; 2005р., № 28, спи 372; 2014р., № 2-3, спи 41): статтю 7 викласти у наступній редакції:
«Стаття 7. Мова навчання і виховання у позашкільній освіті.
Позашкільні навчально-освітні заклади повинні використовувати під час навчального процесу державну мову.»
 		Відхилено (положення не узгоджується з відповідними положеннями проекту Закону про освіту та нормами Конституції України)   
    -838- Кремінь Т.Д.
 статтю 8 доповнити новим абзацом восьмим такого змісту:
«здобуття учнями, вихованцями, слухачами первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності;».
У зв’язку з цим абзаци восьмий-шістандцятий вважати відповідно абзацами сьомим-сімнадцятим;
 		Враховано    
    -839- Кремінь Т.Д.
 у частині першій статті 9:
абзац п’ятий викласти в такій редакції:
«науковості;»;
доповнити новим абзацом шостим такого змісту:
«світського характеру освіти у державних і комунальних закладах позашкільної освіти;»;
доповнити новим абзацом такого змісту:
«інших принципах, визначених Законом України «Про освіту».»;
 		Враховано    
    -840- Співаковський О.В.
 у статті 10:
назву статті викласти в такій редакції:
«Стаття 10. Органи управління позашкільною освітою. Державний нагляд (контроль) у сфері позашкільної освіти»;
частину четверту викласти в такій редакції:
«4. Державний нагляд (контроль) у сфері позашкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту».»;
абзаци десятий-одинадцятий частини шостої викласти в такій редакції:
«виконують функції засновників щодо заснованих ними закладів позашкільної освіти, узагальнюють та поширюють досвід їх роботи;
створюють умови для розвитку закладів освіти усіх форм власності;»;
 		Враховано (редакцію викладено також із урахуваннями концептуальних змін, які пропонує законопроект щодо атестації закладу освіти)   
    -841- Кремінь Т.Д.
 Частини першу та другу статті 11 викласти в такій редакції:
«1. Керівництво закладу позашкільної освіти здійснює його директор.
Колегіальним органом управління закладу позашкільної освіти є педагогічна рада, повноваження якої визначаються статутом цього закладу.
Педагогічна рада створюється в усіх закладах, що забезпечують позашкільну освіту, незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.
Педагогічна рада закладу позашкільної освіти:
планує роботу закладу;
схвалює освітню програму закладу та оцінює результативність її виконання;
формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
приймає рішення щодо видачі документів про освіту;
розглядає актуальні питання організації, забезпечення та розвитку освітнього процесу в закладі, його структурних підрозділах;
обговорює питання та визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
ухвалює рішення щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів, вихованців, слухачів, працівників та інших учасників освітнього процесу;
розглядає питання щодо відповідальності учнів, вихованців, слухачів, працівників закладу та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків;
має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та проведення громадської акредитації закладу;
розглядає інші питання, віднесені законами та/або статутом закладу до її повноважень.
Рішення педагогічної ради закладу позашкільної освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу.
2. У закладі позашкільної освіти можуть діяти:
органи самоврядування працівників закладу освіти;
органи учнівського самоврядування;
органи батьківського самоврядування;
інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.
Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу позашкільної освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу позашкільної освіти.»;
 		Враховано    
    -842- Сташук В.Ф.
 Пункт шостий частини четвертої розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити такими змінами до Закону України «Про позашкільну освіту»:
2) частину другу статті 11 викласти в наступній редакції:
«2. Органами громадського самоврядування позашкільного навчального закладу є:
загальні збори (конференція) колективу позашкільного навчального закладу;
рада батьків позашкільного навчального закладу, ради батьків окремих груп (класів) позашкільного навчального закладу»;
 		Враховано по суті з урахуванням правки Н.д.Креміня Т.Д.   
    -843- Сташук В.Ф.
 Пункт шостий частини четвертої розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити такими змінами до Закону України «Про позашкільну освіту»:
3) доповнити Закон статтею 11-1 такого змісту:
«Стаття 11-1. Рада батьків вихованців, учнів, слухачів позашкільного навчального закладу, рада батьків вихованців, учнів, слухачів окремої групи (секції тощо)
1. Рада батьків вихованців, учнів, слухачів позашкільного навчального закладу утворюється за рішенням загальних зборів батьків вихованців, учнів, слухачів цього закладу в порядку, визначеному цією статтею, та оформлюється протоколом.
Утворення ради батьків вихованців, учнів, слухачів окремої групи (секції тощо) здійснюється за рішенням загальних зборів батьків вихованців, учнів, слухачів відповідної групи (секції тощо) в порядку, визначеному цією статтею, та оформлюється протоколом.
В одному позашкільному навчальному закладі може бути створена тільки одна рада батьків, межі компетенції якої поширюються на весь навчальний заклад.
Рада батьків, яка має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, вважається створеною з дня письмового повідомлення про утворення керівника навчального закладу. До повідомлення додається завірена відповідно до закону копія положення про раду батьків, а також протоколу загальних зборів, на яких прийняті рішення про утворення ради батьків та затвердження положення про неї.
Рада батьків, яка має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, вважається створеною з дня її державної реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Протягом п’яти днів після державної реєстрації, рада батьків зобов’язана письмово повідомити про своє заснування керівника позашкільного навчального закладу. До повідомлення додаються завірені відповідно до закону копії статуту ради батьків, а також протоколу загальних зборів, на яких прийняті рішення про утворення ради батьків та затвердження її статуту.
2. Діяльність ради батьків позашкільного навчального закладу (групи, секції тощо) регламентується статутом (положенням), прийнятим відповідно до типового статуту (положення), який затверджується Кабінетом Міністрів України.
У статуті (положенні) крім даних, передбачених Цивільним кодексом України зазначаються:
періодичність скликання загальних зборів батьків вихованців, учнів, слухачів позашкільного навчального закладу (групи, секції тощо), порядок інформування про місце, дату і час їх проведення, оприлюднення прийнятих рішень;
питання, прийняття рішень щодо яких потребує кваліфікованої більшості голосів учасників загальних зборів батьків вихованців, учнів, слухачів позашкільного навчального закладу (групи, секції тощо);
порядок скликання та прийняття рішень зборами представників, перелік питань, які можуть вирішуватись на таких зборах;
порядок формування, обсяг повноважень, періодичність звітування та вимоги до членів правління і ревізійної комісії ради батьків вихованців, учнів, слухачів позашкільного навчального закладу (групи, секції тощо).
4. Основною формою роботи ради батьків є загальні збори батьків вихованців, учнів, слухачів позашкільного навчального закладу (групи, секції тощо).
Загальні збори є правомочними, якщо на них присутні батьки понад половини вихованців, учнів, слухачів.
Рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більше половини батьків вихованців, учнів, слухачів, які взяли участь у загальних зборах. Під час голосування, батьки кожного вихованця, учня або слухача мають один голос.
5. За рішенням загальних зборів батьків вихованців, учнів, слухачів позашкільного навчального закладу можуть бути обрані представники від кожної групи (секції тощо) цього закладу, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників.
6. Виключно загальними зборами батьків вихованців, учнів, слухачів ухвалюються рішення про:
1) утворення, реорганізацію, ліквідацію ради батьків;
2) затвердження статуту (положення) ради батьків, внесення змін до нього;
3) обрання членів правління та ревізійної комісії ради батьків;
4) визначення розміру матеріального та іншого заохочення членів правління і ревізійної комісії ради батьків;
5) утворення, реорганізацію, ліквідацію благодійних фондів та/або інших юридичних осіб;
6) надання попереднього дозволу на укладання договорів (угод) на суму, що перевищує визначену в статуті (положенні) ради батьків;
7) затвердження плану роботи на рік та річного звіту ради батьків.
У випадках, передбачених статутом ради батьків, рішення з питань, зазначених у пунктах: третьому, четвертому, шостому, сьомому цієї частини, можуть прийматись зборами представників.
7. Керівництво поточною діяльністю ради батьків здійснюється правлінням.
Правлінню не може делегуватись вирішення питань, які, відповідно до частини шостої цієї статті, належать до виключної компетенції загальних зборів.
8. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління, на загальних зборах батьків вихованців, учнів, слухачів обирається ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора.
9. Рада батьків вихованців, учнів, слухачів позашкільного навчального закладу має право:
1) вносити пропозиції керівнику позашкільного навчального закладу, органам державної влади, органам місцевого самоврядування щодо покращення стану навчально-виховного процесу у цьому закладі;
2) надавати фінансову та матеріально-технічну допомогу позашкільному навчальному закладу;
3) створювати благодійні фонди та інші організації, діяльність яких спрямована на реалізацію мети діяльності ради батьків;
4) преміювати окремих працівників позашкільного навчального закладу відповідно до порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
5) вживати заходи щодо морального стимулювання та матеріального заохочення вихованців, учнів, слухачів, у тому числі переможців конкурсів, турнірів, олімпіад, виставок, змагань;
6) брати участь, з правом дорадчого голосу, у розгляді питань щодо відрахування вихованця, учня, слухача з позашкільного навчального закладу, його переведення з однієї групи (секції тощо) до іншої;
7) здійснювати громадський контроль за дотриманням вимог у сфері благоустрою території позашкільного навчального закладу, санітарно-гігієнічних нормативів, організації харчування, забезпеченням безпеки життя та здоров’я вихованців, учнів, слухачів;
8) одержувати від керівника позашкільного навчального закладу, органів державної влади, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації мети діяльності ради батьків (у тому числі про передбачені обсяги фінансування та державні закупівлі для потреб навчального закладу);
9) вносити пропозиції до проектів річних навчальних планів позашкільного навчального закладу, а також рішень його керівника, які можуть мати вплив на життя і здоров’я вихованців, учнів, слухачів;
10) розглядати заяви та скарги вихованців, учнів, слухачів на дії (бездіяльність) учасників навчально-виховного процесу;
11) у разі незадовільної роботи працівника позашкільного навчального закладу, вносити керівнику та/або засновнику (власнику) цього закладу пропозиції щодо притягнення такого працівника до дисциплінарної відповідальності;
12) на підставі результатів атестації, вносити пропозиції щодо доцільності призначення кандидата на посаду керівника позашкільного навчального закладу;
13) направляти своїх представників з правом дорадчого голосу для участі в розгляді керівником позашкільного навчального закладу, органами державної влади, органами місцевого самоврядування питань, які впливають на діяльність цього закладу (у тому числі в сфері фінансування та здійснення державних закупівель для потреб навчального закладу);
14) направляти своїх представників під час культурних та спортивних масових заходів у позашкільному навчальному закладі для здійснення громадського контролю за збереженням життя і здоров’я учнів;
15) вносити пропозиції на предмет доцільності зміни режиму роботи позашкільного навчального закладу;
16) делегувати свого представника до складу педагогічної ради позашкільного навчального закладу.
10. Рада батьків зобов’язана:
1) забезпечувати виконання планів роботи, затверджених відповідно до статуту (положення), звітувати перед загальними зборами батьків вихованців, учнів, слухачів про проведену роботу;
2) вести протоколи загальних зборів батьків, засідань правління та ревізійної комісії ради батьків, які зберігаються у справах позашкільного навчального закладу;
3) на запит керівника позашкільного навчального закладу, органів державної влади, органів місцевого самоврядування або будь-кого з батьків вихованця, учня, слухача цього закладу, надавати інформацію про свою діяльність;
4) вести облік фінансово-господарської діяльності відповідно до закону.
11. Звернення та пропозиції ради батьків підлягають обов’язковому розгляду керівником позашкільного навчального закладу, органами державної влади, органами місцевого самоврядування. Рішення щодо них повинно бути вмотивованим та може бути оскаржено відповідно до закону.
12. На фінансову та матеріально-технічну допомогу позашкільному навчальному закладу, яка надається радою батьків відповідно до цієї статті, поширюється законодавство про благодійні пожертви.
Товарно-матеріальні цінності, придбані за рахунок коштів ради батьків для покращення навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі, передаються такому закладу і підлягають обліку в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
13. Керівник, педагогічні та інші працівники позашкільного навчального закладу, органи державної влади, органи місцевого самоврядування не мають права втручатись у роботу ради батьків.
Рада батьків (її представники) не має права вчиняти дії, що перешкоджають виконанню повноважень керівника, педагогічних та інших працівників позашкільного навчального закладу, органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
14. Позашкільний навчальний заклад, органи державної влади, органи місцевого самоврядування не відповідають за зобов’язаннями ради батьків, а рада батьків не відповідає за зобов’язаннями позашкільного навчального закладу, органів державної влади, органів місцевого самоврядування»;
 		Відхилено (закон має давати підстави для самоврядування, а не деталізувати, формалізувати і регулювати всі механізми такого самоврядування)   
    -844- Кремінь Т.Д.
 у статті 12:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Заклад позашкільної освіти є юридичною особою. Форма власності закладу позашкільної освіти визначається відповідно до законодавства.»;
частину другу доповнити абзацом четвертим такого змісту:
«Права та обов’язки закладу позашкільної освіти, передбачені Законом України «Про освіту», цим та іншими законами, мають також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність у сфері позашкільної освіти.»;
частину третю після слів «шкіл мистецтв» доповнити словами «малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук,», а після слів « (шкіл естетичного виховання)» доповнити словами «мистецьких шкіл»;
абзац перший частини четвертої викласти в такій редакції:
«4. Заклади позашкільної освіти можуть бути комплексними, профільними та спеціалізованими.»
 		Враховано частково    
    -845- Корчик В.А.
 Підпункт 3 пункту 4 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
У частині третій статті 12 слова та дужки «початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання)» замінити словами «шкіл естетичного виховання, музичних, художніх, хореографічних, хорових, театральних та інших мистецьких шкіл, які надають початкову мистецьку освіти».
 		Враховано (шляхом прийняття окремого Рішення Комітету від 21.06.2017)   
    -846- Співаковський О.В.
 Статтю 13 Закону України «Про позашкільну освіту» викласти в новій редакції такого змісту:
«Стаття 13. Установчі документи закладу позашкільної освіти
1. Заклад позашкільної освіти діє на підставі статуту, що затверджується засновником закладу.
Фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність, діють на підставі власних положень про них.
2. Установчі документи розробляються відповідно до Конституції України, Закону України «Про освіту», цього Закону, положень про заклади позашкільної освіти, які затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері, інших нормативно-правових актів.
3. Положення про заклади спеціалізованої позашкільної освіти затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері. Положення про спеціалізовані заклади позашкільної освіти є підставою для розроблення статутів таких закладів.»
 		Враховано    
515. статтю 13 доповнити частиною третьою такого змісту:
 		       
516. «3. Положення про спеціалізовані заклади позашкільної освіти спортивного, військового та мистецького спрямувань розробляються на основі Положення про позашкільні заклади освіти та затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, і є підставою для розроблення статутів таких закладів.»;
 		 -847- Кремінь Т.Д.
 «3. Положення про спеціалізовані заклади позашкільної освіти наукового, спортивного, військового та мистецького спрямувань розробляються на основі Положення про позашкільні заклади освіти та затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, і є підставою для розроблення статутів таких закладів.»
 		Враховано по суті  3. Положення про заклади спеціалізованої позашкільної освіти затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері. Положення про спеціалізовані заклади позашкільної освіти є підставою для розроблення статутів таких закладів.
Стаття 14. Створення, реорганізація, ліквідація та перепрофілювання закладу позашкільної освіти
1. Рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію та перепрофілювання закладу позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник (засновники).
Засновником закладу позашкільної освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема, релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад позашкільної освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника.
2. Заклади позашкільної освіти створюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб за наявності необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням вимог санітарного законодавства.
3. Заклади позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності мають рівні права і несуть однакові зобов’язання щодо дотримання вимог законодавства України.
Заклади позашкільної освіти мають право створювати свої структурні підрозділи, у тому числі відокремлені структурні підрозділи (філії)»;
статтю 15 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
«мистецький, який забезпечує набуття здобувачами спеціальних мистецьких виконавських компетентностей у процесі активної мистецької діяльності».
У зв’язку з цим абзаци третій-дванадцятий вважати відповідно абзацами четвертим-тринадцятим;
статтю 16 викласти в такій редакції:
«Стаття 16. Освітня програма та планування діяльності закладу позашкільної освіти
1. Освітня програма - єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом позашкільної освіти для досягнення учнями, вихованцями, слухачами результатів навчання (набуття компетентностей).
Освітня програма містить вимоги до вихованців, учнів, слухачів, які можуть розпочати навчання за цією програмою; перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність; загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.
2. Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу позашкільної освіти та затверджується його керівником.
3. Освітня програма розробляється з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку регіону, інтересів вихованців, учнів і слухачів, потреб сім'ї, запитів інших закладів освіти, молодіжних і дитячих громадських організацій, має передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.
4. Типові освітні програми закладу позашкільної освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають заклади позашкільної освіти.
5. Заклади позашкільної освіти можуть використовувати типові освітні програми або розробляти свої освітні програми на основі типових освітніх програм.
6. На основі освітньої програми заклад позашкільної освіти складає та затверджує річний план роботи закладу та навчальний план закладу, що конкретизують організацію освітнього процесу.
7. Державні та комунальні заклади позашкільної освіти можуть планувати роботу гуртків, секцій, відділів, відділень за освітніми програмами з позашкільної освіти, затвердженими у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають заклади позашкільної освіти, а також за іншими освітніми програмами, за умови затвердження їх відповідними місцевими органами виконавчої влади.
8. Експериментальні навчальні плани складаються закладами позашкільної освіти з урахуванням типових освітніх програм (навчальних планів).
Запровадження експериментальних освітніх програм (навчальних планів) можливе лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, або іншого центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері»;
частину першу статті 17 викласти в такій редакції:
«1. Структура навчального року, тривалість навчального тижня, уроків, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом позашкільної освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.
Тривалість занять у закладі позашкільної освіти визначається освітньою програмою, навчальними планами і програмами з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження для різних вікових категорій і становить для вихованців, учнів і слухачів:
віком від 3 до 6 років - 30 хвилин;
віком від 6 до 7 років - 35 хвилин;
інших - 45 хвилин»;
 
    -848- Кремінь Т.Д.
 Статтю 14 викласти в такій редакції:
«Стаття 14. Створення, реорганізація, ліквідація та перепрофілювання закладу позашкільної освіти
1. Рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію та перепрофілювання закладу позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник (засновники).
Засновником закладу позашкільної освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема, релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад позашкільної освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника.
2. Заклади позашкільної освіти створюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб за наявності необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням вимог санітарного законодавства.
3. Заклади позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності мають рівні права і несуть однакові зобов’язання щодо дотримання вимог законодавства України.
Заклади позашкільної освіти мають право створювати свої структурні підрозділи, у тому числі відокремлені структурні підрозділи (філії).»
 		Враховано    
    -849- Крулько І.І.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 11 у такій редакції:
«11) У частині сьомій статті 14 Законі України «Про позашкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;».
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в України» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -850- Попов І.В.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 11 у такій редакції:
«11) У частині сьомій статті 14 Законі України «Про позашкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -851- Ільюк А.О.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 11 у такій редакції:
«11) У частині сьомій статті 14 Закону України «Про позашкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;».
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -852- Лабазюк С.П.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 11 у такій редакції:
«11) У частині сьомій статті 14 Законі України «Про позашкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -853- Павленко Ю.О.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 11 у такій редакції:
«11) У частині сьомій статті 14 Законі України «Про позашкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -854- Констанкевич І.М.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 11 у такій редакції:
«11) У частині сьомій статті 14 Законі України «Про позашкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -855- Кужель О.В.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 11 у такій редакції:
«11) У частині сьомій статті 14 Законі України «Про позашкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -856- Мацола Р.М.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 11 у такій редакції:
«11) У частині сьомій статті 14 Законі України «Про позашкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -857- Корчик В.А.
 Пункт 3) доповнити абзацом четвертим такого змісту: «статтю 15 доповнити абзацом «мистецько-освітній, який забезпечує набуття здобувачами спеціальних мистецьких виконавських компетентностей, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності.
У зв’язку з цим абзаци четвертий - тринадцятий вважати відповідно абзацами п’ятим - чотирнадцятим.»
 		Враховано по суті   
    -858- Кремінь Т.Д.
 Статтю 16 викласти в такій редакції:
«Стаття 16. Освітня програма та планування діяльності закладу позашкільної освіти
1. Освітня програма - єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом позашкільної освіти для досягнення учнями, вихованцями, слухачами результатів навчання (набуття компетентностей).
Освітня програма містить вимоги до вихованців, учнів, слухачів, які можуть розпочати навчання за цією програмою; перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність; загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.
2. Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу позашкільної освіти та затверджується його керівником.
3. Освітня програма розробляється з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку регіону, інтересів вихованців, учнів і слухачів, потреб сім'ї, запитів інших закладів освіти, молодіжних і дитячих громадських організацій, має передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.
5. Типові освітні програми закладу позашкільної освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, іншими центральними органами виконавчої влади. у сфері управління яких перебувають заклади позашкільної освіти.
6. Заклади позашкільної освіти можуть використовувати типові освітні програми або розробляти власні освітні програми на основі типових освітніх програм.
7. На основі освітньої програми заклад позашкільної освіти складає та затверджує річний план роботи закладу та навчальний план закладу, що конкретизують організацію освітнього процесу.
8. Державні та комунальні заклади позашкільної освіти можуть планувати роботу гуртків, секцій, відділів, відділень за навчальними програмами з позашкільної освіти, затвердженими у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, іншими центральними органами виконавчої влади. у сфері управління яких перебувають заклади позашкільної освіти, а також за іншими навчальними програмами за умови затвердження їх відповідними місцевими органами виконавчої влади.
9. Експериментальні навчальні плани складаються закладами позашкільної освіти з урахуванням типових освітніх програм (навчальних планів).
Запровадження експериментальних, освітніх програм (навчальних планів) можливе лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, або іншого центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері.»
 		Враховано    
    -859- Кремінь Т.Д.
 частину першу статті 17 викласти в такій редакції:
«1. Структура навчального року, тривалість навчального тижня, уроків, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом позашкільної освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.
Тривалість занять у закладі позашкільної освіти визначається освітньою програмою, навчальними планами і програмами з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження для різних вікових категорій і становить для вихованців, учнів і слухачів:
віком від 3 до 6 років - 30 хвилин;
віком від 6 до 7 років - 35 хвилин;
інших - 45 хвилин.»
 		Враховано    
517. абзац третій частини третьої статті 18 викласти в такій редакції:
 		    у статті 18:
 
518. «Зразки документів про позашкільну освіту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зразки документів про позашкільну спеціалізовану освіту мистецького, спортивного, військового спрямувань затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.»;
 		 -860- Співаковський О.В.
 абзац третій частини третьої статті 18 викласти в такій редакції:
«Зразки документів про позашкільну освіту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зразки документів про позашкільну спеціалізовану освіту наукового, мистецького, спортивного, військового спрямувань затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.»;
 		Враховано   в абзаці четвертому частини другої слова «Типовими навчальними планами» замінити словами «типовими освітніми програмами (навчальними планами)»;
абзац третій частини третьої викласти в такій редакції:
«Зразки документів про позашкільну освіту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зразки документів про спеціалізовану позашкільну освіту мистецького, спортивного, військового та наукового спрямувань затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах»;
частину третю статті 21 викласти в такій редакції:
«3. Посаду керівника державного та комунального закладу позашкільної освіти може займати особа, яка є громадянином України, має вищу освіту та стаж педагогічної роботи не менше трьох років, а також організаторські здібності, фізичних і психічний стан якої не перешкоджає виконанню посадових обов’язків»;
в абзаці восьмому частини першої статті 22 слова «і затверджується відповідним органом управління» виключити;
статті 23 і 25 викласти в такій редакції:
«Стаття 23. Трудові відносини в системі позашкільної освіти
1. Трудові відносини в системі позашкільної освіти регулюються законодавством України про працю, "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
2. Керівника закладу позашкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган.
3. Інших працівників закладу позашкільної освіти призначає на посади та звільняє з посад його керівник у порядку, передбаченому установчими документами закладу відповідно до законодавства»;
«Стаття 25. Атестація педагогічних працівників закладу позашкільної освіти
1. Атестація педагогічних працівників закладу позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності здійснюється, як правило, один раз на п’ять років відповідно до , затверджених відповідними центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері»;
у частині другій статті 26:
абзац третій доповнити реченням такого змісту: «Порядок компенсації коштів з державного та/або місцевих бюджетів за здобуття позашкільної освіти дітьми зазначених категорій затверджується Кабінетом Міністрів України»;
абзац п’ятий викласти в такій редакції:
«Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування компенсують кошти на навчання дітей пільгових категорій та мають право встановлювати додаткові пільги з плати за навчання з урахуванням можливостей місцевих бюджетів, у тому числі для осіб з інвалідністю, які навчаються за денною формою навчання у закладах вищої, фахової передвищої та/або професійної (професійно-технічної) освіти, до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років»;
у статті 28:
частину першу викласти в такій редакції:
«Державні та комунальні заклади позашкільної освіти можуть надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Засновники відповідних закладів освіти мають право затверджувати переліки платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України»;
частину другу виключити;
частину третю після слова «визначеної» доповнити словами «освітніми програмами»;
 
    -861- Кремінь Т.Д.
 У статті 18:
в абзаці четвертому частини другої слова «Типовими навчальними планами» замінити словами «типовими освітніми програмами (навчальними планами)»;
абзац третій частини третьої викласти в такій редакції:
«Зразки документів про позашкільну освіту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зразки документів про спеціалізовану позашкільну освіту мистецького, спортивного, військового та наукового спрямувань затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах.»
 		Враховано    
    -862- Сташук В.Ф.
 Пункт шостий частини четвертої розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити такими змінами до Закону України «Про позашкільну освіту»:
4) доповнити статтю 20 частиною шостою наступного змісту:
«6. Вихованці, учні, слухачі позашкільних навчальних закладів, які досягли повноліття, можуть брати участь в реалізації повноважень ради батьків».
У зв’язку з цим, частини шосту – восьму вважати відповідно частинами сьомою – дев’ятою;
5) абзац п’ятий частини третьої статті 26 викласти в такій редакції:
«добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від ради батьків вихованців учнів, слухачів позашкільного навчального закладу, ради батьків вихованців, учнів, слухачів окремої групи (секції тощо) цього закладу, підприємств, установ, організацій та окремих громадян»;
6) в абзаці другому частини другої статті 26 після слів «засновником (власником)» доповнити словами «або радою батьків».
 		Відхилено (закон має давати підстави для самоврядування, а не деталізувати всі механізми такого самоврядування; питання пункту 6 унормовано в абзаці 5 частини 3 статті 26 Закону   
    -863- Кремінь Т.Д.
 Частину третю статті 21 викласти в такій редакції:
«3. Посаду керівника державного та комунального закладу позашкільної освіти може займати особа, яка є громадянином України, має вищу освіту та стаж педагогічної роботи не менше трьох років, а також організаторські здібності, фізичних і психічний стан якої не перешкоджає виконанню посадових обов’язків.»
 		Враховано    
    -864- Кремінь Т.Д.
 в абзаці восьмому частини першої статті 22 слова «і затверджується відповідним органом управління» виключити;
 		Враховано    
    -865- Кремінь Т.Д.
 Статті 23 викласти в такій редакції:
«Стаття 23. Трудові відносини в системі позашкільної освіти
1. Трудові відносини в системі позашкільної освіти регулюються законодавством України про працю, "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
2. Керівника закладу позашкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган.
3. Інших працівників закладу позашкільної освіти призначає на посади та звільняє з посад його керівник у порядку, передбаченому установчими документами закладу відповідно до законодавства.»
 		Враховано    
    -866- Кремінь Т.Д.
 Статтю 25 викласти в такій редакції:
«Стаття 25. Атестація педагогічних працівників закладу позашкільної освіти
Атестація педагогічних працівників закладу позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності здійснюється, як правило, один раз у п’ять років відповідно до , затверджених відповідними центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері.»;
 		Враховано    
    -867- Писаренко В.В.
 Підпункт третій пункту четвертого після абзацу дев’ятого доповнити новими абзацами такого змісту:
«у частині другій статті 26:
а) абзац третій викласти в такій редакції:
«Діти із багатодітних сімей, діти із малозабезпечених сімей, діти-інваліди та особи з інвалідністю, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах та професійно-технічних навчальних закладах, до закінчення цих навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, здобувають позашкільну освіту безоплатно»;
б) після абзацу третього доповнити новим абзацом четвертим такого змісту:
«Засновники забезпечують доступ дітей та осіб з інвалідністю до навчальних закладів державної та комунальної форм власності шляхом створення безперешкодного середовища відповідно до законодавства за рахунок коштів відповідних бюджетів».
У зв’язку з цим, абзаци четвертий та п’ятий вважати відповідно абзацами п’ятим та шостим відповідно».
 		Враховано по суті   
    -868- Співаковський О.В.
 у статті 28:
частину першу викласти в такій редакції:
«Державні та комунальні заклади позашкільної освіти можуть надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Засновники відповідних закладів освіти мають право затверджувати переліки платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.»;
частину другу виключити;
частину третю після слова «визначеної» доповнити словами «освітніми програмами,»
 		Враховано    
519. у тексті Закону слова «початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання)» у всіх відмінках замінити словами «дитячі мистецькі школи» у відповідному відмінку;
 		 -869- Корчик В.А.
 Абзац десятий підпункту 3) пункту 4 розділу ХІІ «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» викласти в такій редакції:
У тексті Закону слова «початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання)» у всіх відмінках замінити словами «мистецькі школи» у відповідному відмінку;
 		Враховано (шляхом прийняття окремого Рішення Комітету від 21.06.2017)  розділ VІІІ «Прикінцеві положення» доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
«3-1. Установити, що:
1) до приведення законодавства і установчих документів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (шкіл естетичного виховання) у відповідність із цим Законом терміни «початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школа естетичного виховання)» і «мистецька школа» є ідентичними, а всі суб’єкти владних повноважень і початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання) керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються мистецьких шкіл, а також положеннями законодавства, що стосуються спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) у частині, що не суперечить цьому Закону;
2) за особами, які обіймають посади педагогічних працівників початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) або мистецьких шкіл, зберігаються існуючі професійні права та соціальні гарантії;
3) розмір заробітної плати педагогічних працівників початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) або мистецьких шкіл не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов’язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію та/або педагогічні звання;
4) до приведення законодавства у відповідність із цим Законом на мистецькі школи поширюються умови та порядок фінансування, передбачені для шкіл естетичного виховання дітей і початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання)»;
у тексті Закону:
слова «позашкільний навчальний заклад» в усіх відмінках і числах замінити словами «заклад позашкільної освіти» у відповідному відмінку і числі;
слова «навчальні заклади» в усіх відмінках замінити словами «заклади освіти» у відповідному відмінку;
слова «навчально-виховний процес» в усіх відмінках замінити словами «освітній процес» у відповідному відмінку;
слова «загальноосвітній навчальний заклад» в усіх відмінках і числах замінити словами «заклад загальної середньої освіти» у відповідному відмінку і числі;
слова «професійно-технічні та вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації» в усіх відмінках замінити словами «заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої» у відповідному відмінку;
слова «початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школа естетичного виховання)» в усіх відмінках і числах замінити словами «мистецька школа» у відповідному відмінку і числі;
слова «у позаурочний та позанавчальний час» виключити;
5) у Законі України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259 із наступними змінами):
у статті 4:
назву викласти в такій редакції:
«Стаття 4. Дошкільна освіта. Базові етапи становлення особистості дитини»;
в абзаці другому частини другої слово «різнобічного» замінити словом «всебічного»;
частини третю і четверту викласти в такій редакції:
«3. Базовими етапами фізичного, психічного та соціального становлення особистості дитини є вік немовляти, ранній вік, передшкільний вік.
4. Вікова періодизація:
немовлята (до одного року);
ранній вік (від одного до трьох років);
передшкільний вік (від трьох до шести (семи) років):
молодший дошкільний вік (від трьох до чотирьох років);
середній дошкільний вік (від чотирьох до п’яти років);
старший дошкільний вік (від п’яти до шести (семи) років)»;
у статті 6:
абзац сьомий доповнити словами «у державних і комунальних закладах дошкільної освіти»;
доповнити абзацом одинадцятим такого змісту:
«інші принципи, визначені Законом України «Про освіту»;
частину п’яту статті 9 викласти в такій редакції:
«5. Діти можуть здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють:
у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності;
у структурних підрозділах юридичних осіб приватного і публічного права, у тому числі закладів освіти;
у сім’ї – за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти;
за допомогою фізичних осіб, які мають педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, у тому числі які провадять незалежну професійну діяльність;
за допомогою фізичних осіб – підприємців, основним видом діяльності яких є освітня діяльність»;
у статті 11:
частину другу після абзацу восьмого доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:
«планує свою діяльність та формує стратегію розвитку закладу;
формує освітню програму закладу;
забезпечує добір і розстановку кадрів;
відповідно до установчих документів утворює, реорганізує та ліквідує структурні підрозділи (зокрема, відділення, групи)».
У зв’язку з цим абзаци дев’ятий і десятий вважати відповідно абзацами тринадцятим і чотирнадцятим;
у частині третій слова «Дошкільний навчальний заклад, заснований на приватній формі власності» замінити словами «Заклад дошкільної освіти»;
в абзаці першому частини четвертої слова «за погодженням з відповідними органами управління освітою та відповідними органами управління охорони здоров’я» виключити;
частину п’яту виключити;
абзац другий частини шостої викласти в такій редакції:
«У приватних закладах дошкільної освіти та закладах дошкільної освіти, заснованих релігійними організаціями, статути яких зареєстровані в установленому законодавством порядку, допускається діяльність відповідних релігійних організацій»;
у статті 12:
у частині першій:
в абзацах другому і третьому слова «двох місяців» замінити словом «одного»;
в абзаці п’ятому слова «дітей віком від двох до семи (восьми) років, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації» замінити словами «дітей з особливими освітніми потребами віком від двох до семи (восьми) років»;
в абзаці шостому слова «з вадами фізичного та (або) розумового розвитку» замінити словами «з фізичними та (або) інтелектуальними порушеннями»;
в абзаці дев’ятому слова «від двох місяців до шести (семи) років» замінити словами «від одного до шести (семи, восьми) років», а після слів «компенсуючого типу» доповнити словом «інклюзивні»;
абзаци перший, третій і четвертий частини третьої викласти в такій редакції:
«3. Для задоволення освітніх потреб громадян заклад дошкільної освіти може входити до складу об’єднання з іншими закладами освіти»;
«Діти з особливими освітніми потребами можуть перебувати до семи (восьми) років у спеціальних закладах дошкільної освіти (групах) та інклюзивних групах закладів дошкільної освіти.
Для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційної та лікувально-відновлювальної роботи при спеціальних школах (школах-інтернатах), санаторних школах (школах-інтернатах), навчально-реабілітаційних центрах можуть створюватися їхні структурні підрозділи – дошкільні групи»;
статтю 13 викласти в такій редакції:
«Стаття 13. Установчі документи суб’єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти
1. Заклад дошкільної освіти діє на підставі статуту.
Фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність, діють на підставі власних положень про них.
2. Установчі документи розробляються відповідно до Конституції України, Закону України «Про освіту», цього Закону, положення про заклади дошкільної освіти, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших нормативно-правових актів»;
у статті 14:
у частині першій слова «сімейними, родинними» виключити;
частину другу після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:
«в інклюзивних групах — до 15 осіб (з них не більше трьох дітей з особливими освітніми потребами)».
У зв’язку з цим абзаци восьмий і дев’ятий вважати відповідно абзацами дев’ятим і десятим;
в абзаці дев’ятому слово «дітьми» виключити;
частину третю викласти в такій редакції:
«3. Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних та комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до приватних і корпоративних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти визначається засновником (засновниками)»;
у статті 15:
назву та частину першу викласти в такій редакції:
«Стаття 15. Статус закладу дошкільної освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти
1. Заклад дошкільної освіти є юридичною особою.
Форма власності закладу дошкільної освіти визначається відповідно до законодавства. Заклади дошкільної освіти можуть бути засновані на засадах державно-приватного партнерства (корпоративний заклад дошкільної освіти)»;
доповнити частинами п’ятою і шостою такого змісту:
«5. Статус корпоративного має заклад дошкільної освіти, заснований кількома суб’єктами різних форм власності на засадах державно-приватного партнерства, особливості управління яким визначаються засновницьким договором та статутом.
6. Права та обов’язки закладу дошкільної освіти, передбачені Законом України «Про освіту», цим та іншими законами, мають також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність у сфері дошкільної освіти»;
статтю 16 викласти в такій редакції:
«Стаття 16. Утворення, реорганізація, ліквідація та перепрофілювання закладу дошкільної освіти
1. Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зокрема зміну типу) закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник (засновники).
Засновником закладу дошкільної освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад дошкільної освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника.
2. Заклади дошкільної освіти утворюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб за наявності дітей відповідного віку, необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням вимог санітарного законодавства.
3. Вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних закладів дошкільної освіти використовуються виключно для роботи з дітьми.
Майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно для роботи з дітьми.
4. Заклади дошкільної освіти можуть бути передані засновниками до комунальної чи державної власності відповідно до законодавства»;
у статті 18:
абзаци другий і четвертий викласти в такій редакції:
«створення умов для здобуття дітьми, у тому числі з особливими освітніми потребами, дошкільної освіти»;
«ліцензування освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти відповідно до законодавства»;
абзац п’ятий виключити;
у статті 19:
у частині першій:
абзац третій виключити;
абзац одинадцятий викласти в такій редакції:
«розробляє та затверджує примірні переліки матеріально-технічного оснащення закладів дошкільної освіти, ігрового, навчально-дидактичного обладнання»;
у частині другій:
абзац другий викласти в такій редакції:
«забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, у тому числі розвиток мережі закладів дошкільної освіти всіх форм власності відповідно до потреб населення, поліпшення матеріально-технічної бази та господарське обслуговування комунальних закладів дошкільної освіти»;
абзац третій виключити;
абзац четвертий викласти в такій редакції:
«виконують функції засновника закладів дошкільної освіти на відповідній території»;
в абзаці шостому слово «громадянами» замінити словами «дітьми, у тому числі з особливими освітніми потребами»;
в абзаці восьмому слова «державних і» виключити;
абзац дев’ятий викласти в такій редакції:
«створюють умови для розвитку закладів дошкільної освіти усіх форм власності»;
статті 20, 21, 22 і 23 викласти в такій редакції:
«Стаття 20. Управління та громадське самоврядування закладу дошкільної освіти
1. Керівництво закладом дошкільної освіти здійснює його директор.
2. Колегіальним постійно діючим органом управління закладом дошкільної освіти є педагогічна рада, повноваження якої визначаються установчими документами цього закладу. Педагогічна рада створюється в усіх закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності за наявності не менше трьох педагогічних працівників.
До складу педагогічної ради закладу дошкільної освіти входять усі педагогічні працівники закладу, медичні працівники, інші спеціалісти. До складу педагогічної ради закладу дошкільної освіти можуть входити голови батьківських комітетів, фізичні особи, які здійснюють освітню діяльність у сфері дошкільної освіти.
На засідання педагогічної ради можуть бути запрошені представники громадських об’єднань, педагогічні працівники закладів середньої освіти, батьки або особи, які їх замінюють. Особи, запрошені на засідання педагогічної ради, мають право дорадчого голосу.
Головою педагогічної ради закладу дошкільної освіти є його директор. Педагогічна рада обирає зі свого складу секретаря на навчальний рік.
Педагогічна рада закладу дошкільної освіти:
схвалює освітню програму закладу, оцінює результативність її виконання та виконання Базового компонента дошкільної освіти, хід якісного виконання програм розвитку, виховання і навчання дітей по кожній віковій групі;
формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
розглядає питання удосконалення організації освітнього процесу у закладі;
визначає план роботи закладу та педагогічне навантаження педагогічних працівників;
затверджує заходи щодо зміцнення здоров'я дітей;
обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи;
затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
заслуховує звіти педагогічних працівників, які проходять атестацію;
розглядає питання впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;
визначає шляхи співпраці дошкільного навчального закладу з сім'єю;
ухвалює рішення щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів (вихованців), працівників та інших учасників освітнього процесу;
розглядає питання щодо відповідальності працівників закладу та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків;
має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та проведення громадської акредитації закладу;
розглядає інші питання, віднесені законами та/або установчими документами закладу до її повноважень.
Рішення педагогічної ради закладу дошкільної освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу.
3. У закладі дошкільної освіти можуть діяти:
органи самоврядування працівників закладу освіти;
органи батьківського самоврядування;
інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.
Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу дошкільної освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу дошкільної освіти.
Загальні збори (конференція) заслуховують звіти керівника закладу дошкільної освіти з питань статутної діяльності та дають оцінку його професійно-педагогічної діяльності, розглядають питання навчально-виховної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності закладу дошкільної освіти.
Стаття 21. Державний нагляд (контроль) у сфері дошкільної освіти
1. Державний нагляд (контроль) у сфері дошкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту»;
«Стаття 22. Базовий компонент дошкільної освіти
1. Базовий компонент дошкільної освіти - державний стандарт, що містить норми і положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті.
Виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти є обов'язковим для усіх закладів дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, інших форм здобуття дошкільної освіти.
Процедура досягнення здобувачами дошкільної освіти результатів навчання (набуття компетентностей), передбачених Базовим компонентом дошкільної освіти, визначається освітньою програмою закладу освіти.
Базовий компонент дошкільної освіти розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, затверджується в установленому порядку і переглядається не рідше одного разу на 10 років.
2. Навчально-методичне забезпечення реалізації Базового компоненту дошкільної освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
3. До розроблення Базового компоненту дошкільної освіти долучаються Національна академія педагогічних наук України, органи із забезпечення якості освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші науково-методичні та методичні установи, громадські об’єднання, у тому числі фахові організації (професійні асоціації), інші інститути громадянського суспільства, експерти тощо.
Стаття 23. Освітня програма
1. Освітня програма – єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом дошкільної освіти для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.
Основою для розроблення освітньої програми є Базовий компонент дошкільної освіти.
2. Освітня програма має містити:
загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;
перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;
форми організації освітнього процесу;
опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
інші освітні компоненти (за рішенням закладу дошкільної освіти).
3. Зміст освітньої програми повинен передбачати:
формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;
розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.
4. Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу дошкільної освіти та затверджується його керівником.
5. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти.
6. Кожна освітня програма має передбачати набуття дитиною компетентностей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.
7. На основі освітньої програми заклад дошкільної освіти складає та затверджує план роботи, що конкретизує організацію освітнього процесу.
8. Запровадження експериментальних освітніх програм можливе лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
9. Здобуття дошкільної освіти дітьми, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, здійснюється за окремими програмами і методиками, розробленими на основі Державної базової програми центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
10. Додаткові освітні послуги, які не визначені Базовим компонентом дошкільної освіти, вводяться лише за згодою батьків дитини або осіб, які їх замінюють, за рахунок коштів батьків або осіб, які їх замінюють, фізичних та юридичних осіб на основі угоди між батьками або особами, які їх замінюють, та дошкільним навчальним закладом у межах навантаження дитини»;
у статті 24:
частину другу викласти в такій редакції:
«2. План роботи закладу дошкільної освіти, незалежно від типу та форми власності, затверджується керівником такого закладу»;
частину третю виключити;
статтю 25 доповнити абзацом шостим такого змісту:
«інші суб’єкти, що здійснюють науково-методичне забезпечення відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту»;
у статті 27:
в абзаці третьому слово «директори» замінити словами «педагогічні працівники: директори», а після слів «старші вихователі» доповнити словами «асистенти вихователів»;
в абзаці четвертому слова «у будинках дитини, яслах та яслах-садках» виключити;
після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:
«асистенти дітей з особливими освітніми потребами».
У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев’ятим;
абзац дев’ятий викласти в такій редакції:
«фізичні особи, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері дошкільної освіти»;
в абзаці п’ятому частини другої статті 28 слова «державних і комунальних» виключити;
у статті 30:
частину першу після слів «вищу педагогічну освіту» доповнити словами «та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника»;
у частині третій:
абзац третій після слова «вихователя» доповнити словами «інклюзивної групи»;
після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
«асистента вихователя інклюзивної групи – 36 годин».
У зв’язку з цим абзаци четвертий-чотирнадцятий вважати відповідно абзацами п’ятим-п’ятнадцятим;
абзац сьомий після слів «компенсуючого типу» доповнити словами «та з інклюзивними групами»;
після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:
«керівник гуртка – 18 годин».
У зв’язку з цим абзаци одинадцятий-п’ятнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим-шістнадцятим;
у статті 31:
частини другу і третю викласти в такій редакції:
«2. На посаду керівника закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності призначається особа, яка є громадянином України, має вищу освіту не нижче ступеня бакалавра, стаж педагогічної роботи не менш як три роки, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.
3. Керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган.
Інших працівників закладу дошкільної освіти призначає на посади та звільняє з посад його керівник у порядку, передбаченому установчими документами закладу відповідно до законодавства»;
частину четверту виключити;
частину четверту статті 33 викласти в такій редакції:
«4. Дітям, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, гарантовано право на:
відвідування державних і комунальних закладів дошкільної освіти з гнучким режимом роботи та їх утримання у цих закладах за рахунок держави;
отримання психолого-педагогічної допомоги в інклюзивно-ресурсних центрах, що діють відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України»;
у статті 36:
частину першу доповнити абзацом шостим такого змісту:
«бути на громадських засадах асистентом дитини з особливими освітніми потребами або визначити особу, яка буде виконувати обов’язки асистента дитини»;
доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Інші права та обов’язки батьків і осіб, які їх замінюють, визначаються Законом України «Про освіту»;
у статті 37:
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладів дошкільної освіти фінансуються за рахунок коштів засновника (засновників) цих закладів»;
доповнити частинами третьою-шостою такого змісту:
«3. Джерелами фінансування закладу дошкільної освіти незалежно від форми власності можуть бути кошти:
засновника (засновників);
державного та місцевих бюджетів;
батьків або осіб, які їх замінюють;
добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб;
інші кошти, не заборонені законодавством України.
4. Джерелами фінансування закладів дошкільної освіти (відділень, груп), заснованих на умовах державно-приватного партнерства, є кошти засновників.
Обсяги співфінансування визначаються засновниками на умовах договору.
5. Державні та комунальні заклади дошкільної освіти можуть надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Засновники відповідних закладів освіти мають право затверджувати переліки платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
6. Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в закладі дошкільної освіти визначається керівником відповідно до законодавства. За рішенням керівника закладу дошкільної освіти бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно закладом освіти або через централізовану бухгалтерію»;
у статті 38:
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Вимоги до матеріально-технічної бази закладу дошкільної освіти визначаються відповідними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами і правилами. Примірні переліки матеріально-технічного оснащення закладів дошкільної освіти, ігрового, навчально-дидактичного обладнання закладу дошкільної освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки»;
частину третю виключити;
у статті 41:
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Невиконання закладами дошкільної освіти ліцензійних умов може бути підставою для позбавлення їх ліцензії на провадження освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти»;
частину третю виключити;
у тексті Закону:
слова «дошкільний навчальний заклад» у всіх відмінках і числах замінити словами «заклад дошкільної освіти» у відповідному відмінку та числі;
слова «навчально-виховний процес» у всіх відмінках замінити словами «освітній процес» у відповідному відмінку;
слова «директор (завідуючий)» у всіх відмінках і числах замінити словом «директор» у відповідному відмінку та числі;
слова «діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації» у всіх відмінках замінити словами «діти з особливими освітніми потребами» у відповідному відмінку;
слова «відповідна вища педагогічна освіта» у всіх відмінках замінити словами «вища педагогічна освіта за відповідною спеціальністю» у відповідному відмінку;
слова «засновник (власник)» у всіх відмінках і числах замінити словами «засновник (засновники)» у відповідному відмінку та числі;
слова «надання освітніх послуг» замінити словами «провадження освітньої діяльності»;
6) у Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324 із наступними змінами):
у частині першій статті 15 цифри «18» замінити цифрами «19»;
у статті 17:
частину десяту виключити;
у частині одинадцятій слова «за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в частини одинадцятої статті 15 цього Закону» замінити словами «реалізують право на академічну мобільність, а також які поновлені у закладі вищої освіти»;
 
    -870- Корчик В.А.
 Підпункт 3) пункту 4 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення»
«До приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність з цим Законом терміни «початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школа естетичного виховання)» і «мистецька школа» вважати ідентичними.
 		Враховано (редакція відповідно до прийнятого окремим Рішенням Комітету від 21.06.2017)   
    -871- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Пункт 4 розділу ХІІ проекту Закону доповнити підпунктом такого змісту (нумерація підпункту з урахуванням зазначених вище пропозицій про виключення підпунктів 1 та 4):
«5) абзац п’ятий частини третьої статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«організацію за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс України не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування; правка суперечить Бюджетному кодексу)   
    -872- Лабазюк С.П.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 9 у такій редакції:
«9) Абзац п’ятий частини третьої статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«організацію за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс України не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування; правка суперечить Бюджетному кодексу)   
    -873- Попов І.В.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 9 у такій редакції:
«9) Абзац п’ятий частини третьої статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«організацію за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс України не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування; правка суперечить Бюджетному кодексу)   
    -874- Ільюк А.О.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 9 у такій редакції:
«9) Абзац п’ятий частини третьої статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«організацію за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовного харчування дітей- сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс України не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування; правка суперечить Бюджетному кодексу)   
    -875- Павленко Ю.О.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 9 у такій редакції:
«9) Абзац п’ятий частини третьої статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«організацію за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс України не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування; правка суперечить Бюджетному кодексу)   
    -876- Королевська Н.Ю.
 Пункт 4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктом 9 такого змісту:
"9) Абзац п’ятий частини третьої статті 5 Закону України "Про охорону дитинства" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
"організацію за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.".
 		Відхилено (Бюджетний кодекс України не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування; правка суперечить Бюджетному кодексу)   
    -877- Крулько І.І.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 9 у такій редакції:
«9) Абзац п’ятий частини третьої статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«організацію за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс України не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування; правка суперечить Бюджетному кодексу)   
    -878- Констанкевич І.М.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 9 у такій редакції:
«9) Абзац п’ятий частини третьої статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«організацію за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, дітей, які навчаються у дошкільних закладах освіти та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс України не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування; правка суперечить Бюджетному кодексу)   
    -879- Кужель О.В.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 9 у такій редакції:
«9) Абзац п’ятий частини третьої статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«організацію за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс України не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування; правка суперечить Бюджетному кодексу)   
    -880- Мацола Р.М.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 9 у такій редакції:
«9) Абзац п’ятий частини третьої статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«організацію за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
 		Відхилено (Бюджетний кодекс України не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування; правка суперечить Бюджетному кодексу)   
    -881- Юринець О.В.
Мацола Р.М.
Кіт А.Б.
Подоляк І.І.
Горват Р.І.
Кадикало М.О.
 доповнити пунктом 9 у такій редакції:
«9) Абзац п’ятий частини третьої статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«організацію за рахунок коштів освітньої субвенції безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів»«.
 		Відхилено (Бюджетний кодекс України не передбачає виділення освітньої субвенції на харчування; правка суперечить Бюджетному кодексу)   
    -882- Кремінь Т.Д.
 У Закон України «Про дошкільну освіту» внести такі правки:
у тексті Закону:
слова «дошкільний навчальний заклад» замінити словами «заклад дошкільної освіти» у відповідних відмінках»
слова «навчально-виховний процес» замінити словами «освітній процес» у відповідних відмінках;
 		Враховано    
    -883- Кремінь Т.Д.
 слова «директор (завідуючий)» в усіх відмінках і формах числа замінити словом «директор» у відповідному відмінку і числі;
слова «діти, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації» замінити словами «діти з особливими освітніми потребами» у відповідних відмінках;
слова «відповідна вища педагогічна освіта» в усіх відмінках замінити словами «вища педагогічна освіта за відповідною спеціальністю» у відповідному відмінку;
слова «засновник (власник)» в усіх відмінках і формах числа замінити словами «засновник (засновники)» у відповідному відмінку і числі;
слова «надання освітніх послуг» замінити словами «провадження освітньої діяльності» у відповідному відмінку;
 		Враховано    
    -884- Кремінь Т.Д.
 У статті 4:
назву статті викласти у такій редакції:
«Стаття 4. Дошкільна освіта. Базові етапи становлення особистості дитини»;
в абзаці 2 частини 2 слово «різнобічного» замінити словом «всебічного»;
частини 3 і 4 викласти в такій редакції:
«3. Базовими етапами фізичного, психічного та соціального становлення особистості дитини є вік немовляти, ранній вік, передшкільний вік.
4. Вікова періодизація:
немовлята (до одного року);
ранній вік (від одного до трьох років);
передшкільний вік (від трьох до шести (семи) років):
молодший дошкільний вік (від трьох до чотирьох років);
середній дошкільний вік (від чотирьох до п’яти років);
старший дошкільний вік (від п’яти до шести (семи) років).»
 		Враховано    
    -885- Кремінь Т.Д.
 У частині 1 статті 6:
абзац 7 після слова «освіти» доповнити словами «у державних і комунальних закладах дошкільної освіти»;
доповнити новим абзацом такого змісту:
«інші принципи, визначені Законом України «Про освіту».»
 		Враховано    
    -886- Кремінь Т.Д.
 Частину п’яту статті 9 викласти у такій редакції:
«5. Діти можуть здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють:
у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності;
у структурних підрозділах юридичних осіб приватного і публічного права, у тому числі закладів освіти;
у сім’ї – за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти;
за допомогою фізичних осіб, які мають педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, у тому числі які провадять незалежну професійну діяльність;
за допомогою фізичних осіб – підприємців, основним видом діяльності яких є освітня діяльність.»;
 		Враховано    
    -887- Кремінь Т.Д.
 у статті 11:
частину другу доповнити абзацами дев’ятим-дванадцятим такого змісту:
«планує власну діяльність та формує стратегію розвитку закладу;
формує освітню програму закладу;
забезпечує добір і розстановку кадрів;
відповідно до установчих документів утворює, реорганізує та ліквідує структурні підрозділи (зокрема, відділення, групи);».
У зв’язку з цим абзаци дев’ятий і десятий вважати відповідно абзацами тринадцятим і чотирнадцятим;
у частині третій слова «Дошкільний навчальний заклад, заснований на приватній формі власності» замінити словами «Заклад дошкільної освіти»;
у частині четвертій слова «за погодженням з відповідними органами управління освітою та відповідними органами управління охорони здоров’я» виключити;
частину п’яту виключити;
абзац другий частини шостої викласти в такій редакції:
«У приватних закладах дошкільної освіти та закладах дошкільної освіти, заснованих релігійними організаціями, статути яких зареєстровані в установленому законодавством порядку, допускається діяльність відповідних релігійних організацій.»
 		Враховано    
    -888- Сташук В.Ф.
 Доповнити частину четверту розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом сьомим такого змісту:
«7) У Законі України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 49, ст.259):
1) частину четверту статті 11 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Рішення про зміну режиму роботи дошкільного навчального закладу приймається з урахуванням вимог статті 36-1 цього Закону».
У зв’язку з цим, абзац другий вважати абзацом третім;
2) у статті 20:
в абзаці другому частини другої після слів «інші спеціалісти» доповнити словами «, представник ради батьків вихованців дошкільного навчального закладу»;
частину третю викласти в наступній редакції:
«3. Органами громадського самоврядування дошкільного навчального закладу є:
загальні збори (конференція) колективу дошкільного навчального закладу та батьків або осіб, які їх замінюють;
рада батьків вихованців дошкільного навчального закладу, ради батьків вихованців окремих груп (класів тощо).
Загальні збори (конференція) заслуховують звіти керівника дошкільного навчального закладу з питань статутної діяльності та дають оцінку його професійно-педагогічної діяльності, розглядають питання навчально-виховної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності дошкільного навчального закладу.
Повноваження ради батьків дошкільного навчального закладу, ради батьків окремої групи (класу) визначаються статтею 36-1 цього Закону»;
3) у статті 24:
в частині другій після слів «керівником дошкільного навчального закладу» доповнити словами «з урахуванням вимог статті 36-1 цього Закону»;
в частині третій після слів « (власником) дошкільного навчального закладу» доповнити словами «з урахуванням вимог статті 36-1 цього Закону»;
4) частини третю четверту статті 31 викласти в такій редакції:
«3. Керівника державного і комунального дошкільного навчального закладу призначає на посаду та звільняє з посади відповідний орган управління освітою на підставі рішення конкурсної комісії та з урахуванням висновку ради батьків вихованців цього закладу, наданого відповідно до статті 36-1 цього Закону.
Заступника керівника державного і комунального дошкільного навчального закладу призначає на посаду та звільняє з посади відповідний орган управління освітою.
Педагогічних та інших працівників державного і комунального дошкільного навчального закладу призначає на посади та звільняє з посад його керівник.
4. Керівника приватного дошкільного навчального закладу призначає на посаду його засновник (власник) на підставі рішення конкурсної комісії та з урахуванням висновку ради батьків вихованців цього закладу, наданого відповідно до статті 36-1 цього Закону.
Заступника керівника приватного дошкільного навчального закладу призначає на посаду його засновник (власник) за погодженням з відповідним органом управління освітою.
Педагогічних працівників приватного дошкільного навчального закладу призначає на посади його керівник за погодженням з відповідним органом управління освітою.
Інших працівників приватного дошкільного навчального закладу призначає на посади його керівник.
Звільнення з посад керівника, заступника керівника приватного дошкільного навчального закладу здійснює його власник.
Звільнення з посад педагогічних та інших працівників приватного дошкільного навчального закладу здійснює його керівник.
Порядок проведення конкурсу на заміщення посади керівника дошкільного навчального закладу затверджується Кабінетом Міністрів України. До складу конкурсної комісії включаються: представники засновника, педагогічного колективу, ради батьків загальноосвітнього навчального закладу, органу місцевого самоврядування. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть бути залучені представники громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти
У випадку надання радою батьків негативного висновку стосовно запропонованої кандидатури на посаду керівника дошкільного навчального закладу, власник (для державних та комунальних дошкільних навчальних закладів – відповідний орган управління освітою) зобов’язаний на протязі чотирнадцяти календарних днів з дня одержання висновку, внести на розгляд ради батьків вихованців дошкільного навчального закладу іншу кандидатуру.
У випадку неодержання впродовж тридцяти календарних днів з дня внесення кандидатури на посаду керівника дошкільного навчального закладу висновку про можливість або неможливість його призначення, власник (для державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів – відповідний орган управління освітою) може призначити на цю посаду особу, кандидатура якої вносилась на розгляд ради батьків.
У разі відхилення радою батьків пропозиції щодо призначення на посаду керівника дошкільного навчального закладу кандидата, внесеного відповідно до абзацу сьомого цієї частини, власник (для державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів – відповідний орган управління освітою) може призначити на цю посаду іншу особу без урахування думки ради батьків»;
5) абзац третій частини першої статті 36 викласти в наступній редакції:
«обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування дошкільного навчального закладу, створювати раду батьків вихованців дошкільного навчального закладу, ради батьків вихованців окремих груп (класів), брати участь в реалізації їх повноважень»;
6) доповнити Закон статтею 36-1 такого змісту:
«Стаття 36-1. Рада батьків вихованців дошкільного навчального закладу, рада батьків окремої групи (класу)
1. Рада батьків є добровільною, неприбутковою організацією, створеною на основі єдності інтересів батьків з метою сприяння в реалізації прав і законних інтересів своїх дітей, а також виконання ними обов’язків під час навчання та виховання у дошкільному навчальному закладі.
В одному дошкільному навчальному закладі може бути створено тільки одна рада батьків, межі компетенції якої поширюються на весь навчальний заклад.
Батьки вихованців кожної групи (класу) дошкільного навчального закладу можуть утворювати ради батьків вихованців цих груп, класів.
2. Утворення ради батьків вихованців дошкільного навчального закладу здійснюється на загальних зборах батьків вихованців цього закладу в порядку, визначеному цією статтею, та оформлюється протоколом.
Утворення ради батьків вихованців групи (класу) здійснюється на загальних зборах батьків вихованців цієї групи (класу) в порядку, визначеному цією статтею, та оформлюється протоколом.
Рада батьків, яка має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, вважається створеною з дня письмового повідомлення про утворення керівника навчального закладу. До повідомлення додається завірена відповідно до закону копія положення про раду батьків, а також протоколу загальних зборів, на яких прийняті рішення про утворення ради батьків та затвердження положення про неї.
Рада батьків, яка має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, вважається створеною з дня її державної реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Протягом п’яти днів після державної реєстрації, рада батьків зобов’язана письмово повідомити про своє заснування керівника дошкільного навчального закладу. До повідомлення додаються завірені відповідно до закону копії статуту ради батьків, а також протоколу загальних зборів, на яких прийняті рішення про утворення ради батьків та затвердження її статуту.
3. Діяльність ради батьків вихованців дошкільного навчального закладу (групи) регламентується статутом (положенням), прийнятим відповідно до типового статуту (положення), який затверджується Кабінетом Міністрів України.
У статуті (положенні) крім даних, передбачених Цивільним кодексом України зазначаються:
періодичність скликання загальних зборів батьків вихованців дошкільного навчального закладу (групи, класу), порядок інформування про місце, дату і час їх проведення, оприлюднення прийнятих рішень;
питання, прийняття рішень щодо яких потребує кваліфікованої більшості голосів учасників загальних зборів батьків вихованців дошкільного навчального закладу (групи, класу);
порядок скликання та прийняття рішень зборами представників, перелік питань, які можуть вирішуватись на таких зборах;
порядок формування, обсяг повноважень, періодичність звітування та вимоги до членів правління і ревізійної комісії ради батьків вихованців дошкільного навчального закладу (групи, класу).
4. Основною формою роботи ради батьків є загальні збори батьків вихованців дошкільного навчального закладу (групи, класу).
Загальні збори є правомочними, якщо на них присутні батьки понад половини вихованців.
Рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більше половини батьків вихованців, які взяли участь у загальних зборах. Під час голосування, батьки кожного вихованця мають один голос.
5. За рішенням загальних зборів батьків вихованців дошкільного навчального закладу можуть бути обрані представники від кожної групи (класу) цього закладу, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників.
6. Виключно загальними зборами батьків вихованців ухвалюються рішення про:
1) утворення, реорганізацію, ліквідацію ради батьків;
2) затвердження статуту (положення) ради батьків, внесення змін до нього;
3) обрання членів правління та ревізійної комісії ради батьків;
4) визначення розміру матеріального та іншого заохочення членів правління і ревізійної комісії ради батьків;
5) утворення, реорганізацію, ліквідацію благодійних фондів та/або інших юридичних осіб;
6) надання попереднього дозволу на укладання договорів (угод) на суму, що перевищує визначену в статуті (положенні) ради батьків;
7) затвердження плану роботи на рік та річного звіту ради батьків.
У випадках, передбачених статутом ради батьків, рішення з питань, зазначених у пунктах: третьому, четвертому, шостому, сьомому цієї частини, можуть прийматись зборами представників.
7. Керівництво поточною діяльністю ради батьків здійснюється правлінням.
Правлінню не може делегуватись вирішення питань, які, відповідно до цієї статті, належать до компетенції загальних зборів (зборів представників).
8. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління, на загальних зборах батьків вихованців обирається ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора.
9. Рада батьків вихованців дошкільного навчального закладу має право:
1) вносити пропозиції керівнику дошкільного навчального закладу, органам державної влади, органам місцевого самоврядування щодо покращення стану навчально-виховного процесу у дошкільному навчальному закладі;
2) надавати фінансову та матеріально-технічну допомогу дошкільному навчальному закладу;
3) створювати благодійні фонди та інші організації, діяльність яких спрямована на реалізацію мети діяльності ради батьків;
4) преміювати окремих працівників дошкільного навчального закладу відповідно до порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
5) вживати заходи щодо морального стимулювання вихованців;
6) попередньо розглядати питання та надавати вмотивований висновок про наявність підстав для відрахування вихованця із дошкільного навчального закладу, переведення його до іншої групи, класу (крім випадку переведення дитини з однієї вікової групи до іншої);
7) здійснювати громадський контроль за дотриманням вимог у сфері благоустрою території дошкільного навчального закладу, санітарно-гігієнічних нормативів, організації харчування, забезпеченням безпеки життя та здоров’я вихованців;
8) одержувати від керівника дошкільного навчального закладу, органів державної влади, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації мети діяльності ради батьків (у тому числі про передбачені обсяги фінансування та державні закупівлі для потреб навчального закладу);
9) попередньо розглядати проекти річного навчального плану дошкільного навчального закладу, а також рішень його керівника, які можуть мати вплив на життя і здоров’я вихованців, надавати вмотивований висновок про можливість їх прийняття;
10) розглядати заяви та скарги вихованців на дії (бездіяльність) учасників навчально-виховного процесу;
11) у разі незадовільної роботи працівника дошкільного навчального закладу, вносити керівнику цього закладу та/або органам управління освітою вмотивоване подання про його звільнення;
12) на підставі результатів атестації, попередньо розглядати питання та надавати вмотивований висновок про можливість призначення особи на посаду керівника дошкільного навчального закладу;
13) направляти своїх представників з правом дорадчого голосу для участі в розгляді керівником дошкільного навчального закладу, органами державної влади, органами місцевого самоврядування питань, які впливають на діяльність цього закладу (у тому числі в сфері фінансування та здійснення державних закупівель для потреб навчального закладу);
14) направляти своїх представників під час культурних та спортивних масових заходів у дошкільному навчальному закладі для здійснення громадського контролю за збереженням життя і здоров’я вихованців;
15) надавати вмотивований висновок на предмет доцільності зміни режиму роботи дошкільного навчального закладу;
16) делегувати свого представника до складу педагогічної ради дошкільного навчального закладу.
10. У разі незгоди з висновком ради батьків вихованців дошкільного навчального закладу, наданим відповідно до цієї статті (крім висновку щодо погодження призначення керівника дошкільного навчального закладу), керівник приватного дошкільного навчального закладу може прийняти відповідне рішення лише за письмовою згодою органу управління освітою, а керівник державного та комунального дошкільного навчального закладу – за письмовою згодою органу державної влади або органу місцевого самоврядування, якому підпорядкований відповідний орган управління освітою. Порядок розгляду питання про надання такої згоди встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Висновок ради батьків вихованців дошкільного навчального закладу, наданий відповідно до цієї статті, може бути оскаржений в судовому порядку.
11. Рада батьків зобов’язана:
1) забезпечувати виконання планів роботи, затверджених відповідно до статуту (положення), звітувати перед загальними зборами батьків вихованців про проведену роботу;
2) вести протоколи загальних зборів батьків, засідань правління та ревізійної комісії ради батьків, які зберігаються у справах дошкільного навчального закладу;
3) на запит керівника дошкільного навчального закладу, відповідних органів управління освітою або будь-кого з батьків вихованців дошкільного навчального закладу, надавати інформацію про свою діяльність;
4) вести облік фінансово-господарської діяльності відповідно до закону.
12. Звернення та пропозиції ради батьків підлягають обов’язковому розгляду керівником дошкільного навчального закладу, органами державної влади, органами місцевого самоврядування. Рішення щодо них повинно бути вмотивованим та може бути оскаржено відповідно до закону.
13. Дошкільний навчальний заклад надає безоплатно окреме пристосоване приміщення для роботи ради батьків дошкільного навчального закладу.
14. На фінансову та матеріально-технічну допомогу дошкільному навчальному закладу, яка надається радою батьків відповідно до цієї статті, поширюється законодавство про благодійні пожертви.
Товарно-матеріальні цінності, придбані за рахунок коштів ради батьків для покращення навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі, передаються такому закладу і підлягають обліку в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
15. Керівник та інші працівники дошкільного навчального закладу, органи державної влади, органи місцевого самоврядування не мають права втручатись у роботу ради батьків.
Рада батьків (її представники) не має права вчиняти дії, що перешкоджають виконанню повноважень керівника, педагогічних та інших працівників дошкільного навчального закладу та/або органів управління освітою.
16. Дошкільний навчальний заклад та органи управління освітою не відповідають за зобов’язаннями ради батьків, а рада батьків не відповідає за зобов’язаннями дошкільного навчального закладу та/або органів управління освітою».
 		Відхилено (закон має давати підстави для самоврядування, а не деталізувати всі механізми такого самоврядування; засади самоврядування визначені в частині 3 статті 20 Закону)   
    -889- Кремінь Т.Д.
 у статті 12:
у частині першій:
в абзацах другому і третьому слова «двох місяців» замінити словом «одного»;
в абзаці шостому «з вадами фізичного та (або) розумового розвитку» замінити словами «з фізичними та (або) інтелектуальними порушеннями»;
в абзаці сьомому слова «від двох місяців до шести (семи) років» замінити словами «від одного до шести (семи, восьми) років», а після слова «типу» доповнити словом «інклюзивні,»;
у частині третій:
абзац перший викласти в такій редакції:
«3. Для задоволення освітніх потреб громадян заклад дошкільної освіти може входити до складу об’єднання з іншими закладами освіти.»;
абзац третій і четвертий викласти в такій редакції:
«Діти з особливими освітніми потребами можуть перебувати до семи (восьми) років в спеціальних закладах дошкільної освіти (групах) та інклюзивних групах закладів дошкільної освіти.
Для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційної та лікувально-відновлювальної роботи при спеціальних школах (школах-інтернатах), санаторних школах (школах-інтернатах), навчально-реабілітаційних центрах можуть створюватися їх структурні підрозділи – дошкільні групи.»
 		Враховано    
    -890- Кремінь Т.Д.
 статтю 13 викласти в такій редакції:
«Стаття 13. Установчі документи суб’єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти
1. Заклад дошкільної освіти діє на підставі статуту.
Фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність, діють на підставі власних положень про них.
2. Установчі документи розробляються відповідно до Конституції України, Закону України «Про освіту», цього Закону, положення про заклади дошкільної освіти, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших нормативно-правових актів.»
 		Враховано    
    -891- Кремінь Т.Д.
 у статті 14:
у частині першій слова «сімейними, родинними» виключити;
частину другу доповнити новим абзацом восьмим такого змісту:
«в інклюзивних групах — до 15 осіб (з них не більше трьох дітей з особливими освітніми потребами).».
У зв’язку з цим абзаци восьмий і дев’ятий вважати відповідно абзацами дев’ятим і десятим;
в абзаці дев’ятому слово «дітьми» виключити;
частину третю викласти в такій редакції:
«3. Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних та комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до приватних і корпоративних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти визначається засновником (засновниками).»
 		Враховано    
    -892- Кремінь Т.Д.
 У статті 15:
назву статті викласти в такій редакції:
«Стаття 15. Статус закладу дошкільної освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти»;
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Заклад дошкільної освіти є юридичною особою.
Форма власності закладу дошкільної освіти визначається відповідно до законодавства. Заклади дошкільної освіти можуть бути засновані на засадах державно-приватного партнерства (корпоративний заклад дошкільної освіти).»;
доповнити новими частинами п’ятою і шостою такого змісту:
«5. Статус корпоративного має заклад дошкільної освіти, заснований кількома суб’єктами різних форм власності на засадах державно-приватного партнерства, особливості управління яким визначаються засновницьким договором та статутом.
6. Права та обов’язки закладу дошкільної освіти, передбачені Законом України «Про освіту», цим та іншими законами, мають також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність у сфері дошкільної освіти.»;
 		Враховано    
    -893- Кремінь Т.Д.
 Статтю 16 викласти в такій редакції:
«Стаття 16. Утворення, реорганізація, ліквідація та перепрофілювання закладу дошкільної освіти
1. Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зокрема зміну типу) закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник (засновники).
Засновником закладу дошкільної освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема, релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад дошкільної освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника.
2. Заклади дошкільної освіти утворюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб за наявності дітей відповідного віку, необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням вимог санітарного законодавства.
3. Вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних закладів дошкільної освіти використовуються виключно для роботи з дітьми.
Майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно для роботи з дітьми.
4. Заклади дошкільної освіти можуть бути передані засновниками до комунальної чи державної власності відповідно до законодавства.»
 		Враховано    
    -894- Крулько І.І.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 12 у такій редакції:
«12) У абзаці першому частини шостої статті 16 Закону України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної форми власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;».
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -895- Попов І.В.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 12 у такій редакції:
«12) У абзаці першому частини шостої статті 16 Закону України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної форми власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -896- Ільюк А.О.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 12 у такій редакції:
«12) У абзаці першому частини шостої статті 16 Закону України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної форми власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -897- Лабазюк С.П.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 12 у такій редакції:
«12) У абзаці першому частини шостої статті 16 Закону України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної форми власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -898- Констанкевич І.М.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 12 у такій редакції:
«12) У абзаці першому частини шостої статті 16 Закону України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної форми власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -899- Павленко Ю.О.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 12 у такій редакції:
«12) У абзаці першому частини шостої статті 16 Закону України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної форми власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -900- Кужель О.В.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 12 у такій редакції:
«12) У абзаці першому частини шостої статті 16 Закону України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної форми власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -901- Мацола Р.М.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 12 у такій редакції:
«12) У абзаці першому частини шостої статті 16 Закону України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259) слова «за рішенням сесії місцевої ради, державної форми власності - за рішенням засновника (засновників)» замінити словами «за згодою територіальної громади та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;»
 		Відхилено бгрунтування: 1) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україниі» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради; 2) місцева рада не може приймати рішення щодо реорганізації чи ліквідації державних і приватних закладів освіти.   
    -902- Кремінь Т.Д.
 У статті 18:
абзац другий викласти у такій редакції:
«створення умов для здобуття дітьми, у тому числі з особливими освітніми потребами, дошкільної освіти;»;
абзац четвертий викласти в такій редакції:
«ліцензування освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти відповідно до законодавства;»;
абзац п’ятий виключити;
 		Враховано    
    -903- Кремінь Т.Д.
 у статті 19:
у частині першій:
абзац третій виключити;
абзац одинадцятий викласти в такій редакції:
«розробляє та затверджує примірні переліки матеріально-технічного оснащення закладів дошкільної освіти, ігрового, навчально-дидактичного обладнання;»;
у частині другій:
абзац другий викласти в такій редакції:
«забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, у тому числі розвиток мережі закладів дошкільної освіти всіх форм власності відповідно до потреб населення, поліпшення матеріально-технічної бази та господарське обслуговування комунальних закладів дошкільної освіти;»;
абзац четвертий викласти в такій редакції:
«виконують функції засновника закладів дошкільної освіти на відповідній території;»;
в абзаці шостому слово «громадянами» замінити словами «дітьми, у тому числі з особливими освітніми потребами,»;
в абзаці восьмому слова «державних і» виключити;
абзац дев’ятий викласти в такій редакції:
«створюють умови для розвитку закладів дошкільної освіти усіх форм власності;»
 		Враховано (абзац третій частини другої статті 19 виключено з урахуванням п.8 частини 2 статті 66 проекту закону).   
    -904- Кремінь Т.Д.
 Статті 20-22 викласти в такій редакції:
«Стаття 20. Управління та громадське самоврядування закладу дошкільної освіти
1. Керівництво закладом дошкільної освіти здійснює його директор.
2. Колегіальним постійно діючим органом управління закладом дошкільної освіти є педагогічна рада, повноваження якої визначаються установчими документами цього закладу. Педагогічна рада створюється в усіх закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності за наявності не менше трьох педагогічних працівників.
До складу педагогічної ради закладу дошкільної освіти входять усі педагогічні працівники закладу, медичні працівники, інші спеціалісти. До складу педагогічної ради закладу дошкільної освіти можуть входити голови батьківських комітетів, фізичні особи, які здійснюють освітню діяльність у сфері дошкільної освіти.
На засідання педагогічної ради можуть бути запрошені представники громадських об’єднань, педагогічні працівники закладів середньої освіти, батьки або особи, які їх замінюють. Особи, запрошені на засідання педагогічної ради, мають право дорадчого голосу.
Головою педагогічної ради закладу дошкільної освіти є його директор. Педагогічна рада обирає зі свого складу секретаря на навчальний рік.
Педагогічна рада закладу дошкільної освіти:
схвалює освітню програму закладу, оцінює результативність її виконання та виконання Базового компонента дошкільної освіти, хід якісного виконання програм розвитку, виховання і навчання дітей по кожній віковій групі;
формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
розглядає питання удосконалення організації освітнього процесу у закладі;
визначає план роботи закладу та педагогічне навантаження педагогічних працівників;
затверджує заходи щодо зміцнення здоров'я дітей;
обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи;
затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
заслуховує звіти педагогічних працівників, які проходять атестацію;
розглядає питання впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;
визначає шляхи співпраці дошкільного навчального закладу з сім'єю;
ухвалює рішення щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів (вихованців), працівників та інших учасників освітнього процесу;
розглядає питання щодо відповідальності працівників закладу та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків;
має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та проведення громадської акредитації закладу;
розглядає інші питання, віднесені законами та/або установчими документами закладу до її повноважень.
Рішення педагогічної ради закладу дошкільної освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу.
3. У закладі дошкільної освіти можуть діяти:
органи самоврядування працівників закладу освіти;
органи батьківського самоврядування;
інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.
Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу дошкільної освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу дошкільної освіти.
Загальні збори (конференція) заслуховують звіти керівника закладу дошкільної освіти з питань статутної діяльності та дають оцінку його професійно-педагогічної діяльності, розглядають питання навчально-виховної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності закладу дошкільної освіти.
Стаття 21. Державний нагляд (контроль) у сфері дошкільної освіти
1. Державний нагляд (контроль) у сфері дошкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту».
Стаття 22. Базовий компонент дошкільної освіти
1. Базовий компонент дошкільної освіти - державний стандарт, що містить норми і положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті.
Виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти є обов'язковим для усіх закладів дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, інших форм здобуття дошкільної освіти.
Процедура досягнення здобувачами дошкільної освіти результатів навчання (набуття компетентностей), передбачених Базовим компонентом дошкільної освіти, визначається освітньою програмою закладу освіти.
Базовий компонент дошкільної освіти розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, затверджується в установленому порядку і переглядається не рідше одного разу на десять років.
2. Навчально-методичне забезпечення реалізації Базового компоненту дошкільної освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
3. До розробки Базового компоненту дошкільної освіти долучаються Національна академія педагогічних наук України, органи із забезпечення якості освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші науково-методичні та методичні установи, громадські об’єднання, у тому числі фахові організації (професійні асоціації), інші інститути громадянського суспільства, експерти тощо.;»
 		Враховано    
    -905- Кремінь Т.Д.
 Статтю 23 викласти в такій редакції:
«Стаття 23. Освітня програма
1. Освітня програма – єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом дошкільної освіти для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.
Основою для розробки освітньої програми є Базовий компонент дошкільної освіти.
2. Освітня програма має містити:
загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;
перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;
форми організації освітнього процесу;
опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
інші освітні компоненти (за рішенням закладу дошкільної освіти).
3. Зміст освітньої програми повинен передбачати:
формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;
розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.
4. Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу дошкільної освіти та затверджується його керівником.
5. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти.
6. Кожна освітня програма має передбачати набуття дитиною компетентностей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.
7. На основі освітньої програми заклад дошкільної освіти складає та затверджує план роботи, що конкретизує організацію освітнього процесу.
8. Запровадження експериментальних освітніх програм можливе лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
9. Здобуття дошкільної освіти дітьми, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, здійснюється за окремими програмами і методиками, розробленими на основі Державної базової програми центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
10. Додаткові освітні послуги, які не визначені Базовим компонентом дошкільної освіти, вводяться лише за згодою батьків дитини або осіб, які їх замінюють, за рахунок коштів батьків або осіб, які їх замінюють, фізичних та юридичних осіб на основі угоди між батьками або особами, які їх замінюють, та дошкільним навчальним закладом у межах навантаження дитини.»
 		Враховано    
    -906- Кремінь Т.Д.
 У статті 24:
частину другу викласти в такій редакції:
«2. План роботи закладу дошкільної освіти, незалежно від типу та форми власності, затверджується керівником такого закладу.»;
частину третю виключити;
 		Враховано    
    -907- Кремінь Т.Д.
 Статтю 25 доповнити абзацом такого змісту:
«інші суб’єкти, що здійснюють науково-методичне забезпечення відповідно до статті 73 Закону України «Про освіту».»
 		Враховано    
    -908- Кремінь Т.Д.
 У статті 27:
абзац третій перед словом «директори» доповнити словами «педагогічні працівники:», а після слів «старші вихователі» доповнити словами «, асистенти вихователів»;
в абзаці четвертому слова «у будинках дитини, яслах та яслах-садках» виключити;
доповнити статтю після абзацу сьомого новим абзацом такого змісту:
«асистенти дітей з особливими освітніми потребами;».
У зв’язку з цим абзаци восьмий-дев’ятий вважати відповідно абзацами дев’ятим-десятим;
абзац десяти викласти в такій редакції:
«фізичні особи, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері дошкільної освіти.»;
 		Враховано    
    -909- Кремінь Т.Д.
 В абзаці п’ятому частини другої статті 28 слова «державних і комунальних» виключити;
 		Враховано    
    -910- Кремінь Т.Д.
 У статті 30:
частину першу після слів «вищу педагогічну освіту» доповнити словами «та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника»;
у частині третій
абзац третій після слова «вихователя» доповнити словами «інклюзивної групи,»;
доповнити частину після абзацу третього новим абзацом такого змісту:
«асистента вихователя інклюзивної групи – 36 годин;».
У зв’язку з цим абзаци четвертий-чотирнадцятий вважати відповідно абзацами п’ятим-п’ятнадцятим;
абзац сьомий після слів «компенсуючого типу» доповнити словами «та з інклюзивними групами»;
доповнити абзацом одинадцятим такого змісту:
«керівник гуртка – 18 годин;».
У зв’язку з цим абзаци одинадцятий-п’ятнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим-шістнадцятим;
 		Враховано    
    -911- Кремінь Т.Д.
 у статті 31:
частини другу і третю викласти в такій редакції:
«2. На посаду керівника закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності призначається особа, яка є громадянином України, має вищу освіту не нижче ступеня бакалавра, стаж педагогічної роботи не менш як три роки, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.
3. Керівника закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган.
Інших працівників закладу дошкільної освіти призначає на посади та звільняє з посад його керівник у порядку, передбаченому установчими документами закладу відповідно до законодавства.»;
частину четверту виключити;
 		Враховано    
    -912- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Пункт 4 розділу ХІІ проекту Закону доповнити підпунктом такого змісту (нумерація підпункту з урахуванням зазначених вище пропозицій про виключення підпунктів 1 та 4):
«6) Частини третю та четверту статті 31 Закону України "Про дошкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259; 2015 р., № 6, ст. 40) замінити однією частиною такого змісту:
«3. Керівник дошкільного навчального закладу призначається на посаду та звільняється з посади за рішенням засновника закладу.
Заступник керівника, педагогічні та інші працівники дошкільного навчального закладу призначаються на посади та звільняються з посад керівником цього навчального закладу.
Керівник, заступник керівника, педагогічні працівники державного та комунального дошкільного навчального закладу призначаються за результатами конкурсного відбору на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника, педагогічної ради, члени наглядової (піклувальної) ради, представники батьківської ради відповідного дошкільного навчального закладу та представники громадського об’єднання керівників закладів освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть бути залучені представники громадських об’єднань, установчими документами яких передбачено діяльність у сфері освіти, та незалежні експерти у сфері освіти.
У разі надходження до засновника державного чи комунального дошкільного навчального закладу колективного звернення представників трудового колективу, або подання наглядової (піклувальної ради), або колективного звернення батьків дітей, які навчаються у відповідному дошкільному навчальному закладі, щодо звільнення з посади керівника цього навчального закладу засновник зобов’язаний розглянути його і прийняти обґрунтоване рішення в десятиденний строк. Якщо в десятиденний строк прийняти обґрунтоване рішення неможливо, засновник може продовжити розгляд звернення (клопотання), але не більш ніж на п’ять днів.
У разі надходження до керівника державного чи комунального дошкільного навчального закладу колективного звернення батьків дітей, які навчаються у відповідному дошкільному навчальному закладі, щодо звільнення з посади педагогічного працівника цього навчального закладу керівник зобов’язаний розглянути його і прийняти обґрунтоване рішення в десятиденний строк. Якщо в десятиденний строк прийняти обґрунтоване рішення неможливо, керівник закладу освіти може продовжити розгляд звернення, але не більш ніж на п’ять днів».
 		Враховано частково    
    -913- Кремінь Т.Д.
 Частину четверту статті 33 викласти в такій редакції:
«4. Дітям, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, гарантовано право на:
відвідування державних і комунальних закладів дошкільної освіти з гнучким режимом роботи та їх утримання у цих закладах за рахунок держави;
отримання психолого-педагогічної допомоги в інклюзивно-ресурсних центрах, що діють відповідно до Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.»;
 		Враховано    
    -914- Кремінь Т.Д.
 У статті 36:
частину першу доповнити абзацом такого змісту:
«бути на громадських засадах асистентом дитини з особливими освітніми потребами, або визначити особу, яка буде виконувати обов’язки асистента дитини.»;
доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Інші права та обов’язки батьків і осіб, які їх замінюють, визначаються Законом України «Про освіту».»;
 		Враховано    
    -915- Кремінь Т.Д.
 У статті 37:
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладів дошкільної освіти фінансуються за рахунок коштів засновника (засновників) цих закладів.»;
доповнити частинами третьою-шостою такого змісту:
«3. Джерелами фінансування закладу дошкільної освіти незалежно від форми власності можуть бути кошти:
засновника (засновників);
державного та місцевих бюджетів;
батьків або осіб, які їх замінюють;
добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб;
інші кошти, не заборонені законодавством України.
4. Джерелами фінансування закладів дошкільної освіти (відділень, груп), заснованих на умовах державно-приватного партнерства, є кошти засновників.
Обсяги співфінансування визначаються засновниками на умовах договору.
5. Заклади дошкільної освіти можуть надавати платні освітні та інші послуги відповідно до переліку, затвердженого засновником (засновниками).
6. Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в закладі дошкільної освіти визначається керівником відповідно до законодавства. За рішенням керівника закладу дошкільної освіти бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно закладом освіти або через централізовану бухгалтерію.»;
 		Враховано    
    -916- Співаковський О.В.
 Статтю 37 доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Державні та комунальні заклади дошкільної освіти можуть надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Засновники відповідних закладів освіти мають право затверджувати переліки платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.».
 		Враховано (у частині 5)   
    -917- Кремінь Т.Д.
 У статті 38:
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Вимоги до матеріально-технічної бази закладу дошкільної освіти визначаються відповідними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами і правилами. Примірні переліки матеріально-технічного оснащення закладів дошкільної освіти, ігрового, навчально-дидактичного обладнання закладу дошкільної освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.»;
частину третю виключити;
 		Враховано    
    -918- Кремінь Т.Д.
 У статті 41:
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Невиконання закладами дошкільної освіти ліцензійних умов може бути підставою для позбавлення їх ліцензії на провадження освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти.»;
частину третю виключити;
 		Враховано    
520. 4) абзац перший частини дев’ятої статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456; 2011 р., № 12, ст. 12, № 29, ст. 272; 2012 р., № 40, ст. 480; 2013 р., № 32, ст. 413; 2014 р., № 4, ст. 61, № 20-21, ст. 712) після слів «їх відчуження» доповнити словами «, крім випадків, встановлених законом»;
 		 -919- Співаковський О.В.
 4) абзац перший частини дев’ятої статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456; 2011 р., № 12, ст. 12, № 29, ст. 272; 2012 р., № 40, ст. 480; 2013 р., № 32, ст. 413; 2014 р., № 4, ст. 61, № 20-21, ст. 712) після слів «їх відчуження» доповнити словами «, крім випадків, встановлених законодавством»;
 		Відхилено (випадки використання державного і комунального майна як вкладів у спільну діяльність мають встановлюватися виключно законами)  7) абзац перший частини дев’ятої статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456; 2012 р., № 40, ст. 480) доповнити словами «крім випадків, встановлених законом»;
8) у Законі України «Про культуру» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 24, ст. 168):
у частині другій статті 8 слова «позашкільних закладів освіти» замінити словами «закладів спеціалізованої позашкільної освіти»;
у частині третій статті 9 слова «початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) та студій» замінити словами «мистецьких шкіл, студій»;
в абзаці четвертому частини першої статті 16 слова «початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання та студій)» замінити словами «мистецьких шкіл, студій»;
у частині четвертій статті 20 слова «позашкільних закладів естетичного виховання і дозвілля дітей та юнацтва» замінити словами «мистецьких шкіл, центрів дозвілля дітей та юнацтва»;
у частині другій статті 23 слова «початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання та студії)» замінити словами «мистецькі школи, студії»;
 
    -920- Павленко Ю.О.
 Виключити з Прикінцевих положень зміни до частини дев’ятої статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності».
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 6 статті 79 Закону «Про освіту»)   
    -921- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Підпункт 4 пункт 4 розділу 12 Законопроекту виключити.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 6 статті 79 Закону «Про освіту»)   
    -922- Попов І.В.
 Виключити з Прикінцевих положень зміни до частини дев’ятої статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності».
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 6 статті 79 Закону «Про освіту»)   
    -923- Ільюк А.О.
 Вилучити із частини 9 статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» слова, після слова «відчуження»
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 6 статті 79 Закону «Про освіту»)   
    -924- Лабазюк С.П.
 Виключити з Прикінцевих положень зміни до частини дев’ятої статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності».
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 6 статті 79 Закону «Про освіту»)   
    -925- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Підпункт 4 пункту 4 розділу ХІІ проекту Закону виключити.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 6 статті 79 Закону «Про освіту»)   
    -926- Констанкевич І.М.
 Пункт 4 частини четвертої Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» (щодо змін до статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності») виключити.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 6 статті 79 Закону «Про освіту»)   
    -927- Кужель О.В.
 Виключити з Прикінцевих положень зміни до частини дев’ятої статті 11Закону України «Про управління об’єктами державної власності».
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 6 статті 79 Закону «Про освіту»)   
    -928- Мацола Р.М.
 Виключити з Прикінцевих положень зміни до частини дев’ятої статті 11Закону України «Про управління об’єктами державної власності».
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 6 статті 79 Закону «Про освіту»)   
    -929- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Підпункт 4 пункт 4 розділу 12 Законопроекту виключити.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 6 статті 79 Закону «Про освіту»)   
    -930- Крулько І.І.
 Зміни до частини дев’ятої статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» з Прикінцевих положень виключити.
 		Відхилено (ці зміни уможливлюють реалізацію частини 6 статті 79 Закону «Про освіту»)   
521. 5) у Законі України «Про вищу освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 37-38, ст. 2004):
 		 -931- Кремінь Т.Д.
 у тексті Закону України «Про вищу освіту» слова «вищий навчальний заклад» замінити словами «заклад вищої освіти» у відповідних відмінках
 		Враховано   9) у Законі України «Про вищу освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 37-38, ст. 2004 із наступними змінами):
 
522. у частині першій статті 1:
 		 -932- Маркевич Я.В.
Рябчин О.М.
 Частину 1 Статті 1 доповнити пунктами 2 та 5 наступного змісту:
2) академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;
5) академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
У зв'язку з цим пункти 2 та 5 вважати пунктами 3 та 6 відповідно;
 		Враховано по суті (визначення академічного плагіату – у ч. 6 статті 69)  у частині першій статті 1:
доповнити пунктом 1-1 такого змісту:
«1-1) академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених Законом України «Про освіту», цим та іншими законами правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень»;
 
523. пункт 4 викласти у такій редакції:
 		 -933- Кремінь Т.Д.
 виключити
 		Враховано      
524. «4) акредитація освітньої програми - оцінювання освітньої програми на предмет її відповідності стандарту вищої освіти, а також спроможності вищого навчального закладу виконати вимоги цього стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання;»;
 		       
525. у пункті 17 слова «освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма» замінити словами «освітня (освітньо-професійна, освітньо-наукова чи освітньо-творча) програма»;
 		 -934- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   у пункті 17 слова «освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма» замінити словами «освітня (освітньо-професійна, освітньо-наукова чи освітньо-творча) програма»;
 
526. пункт 19 викласти у такій редакції:
 		    пункт 19 викласти в такій редакції:
 
527. «19) результати навчання - знання, способи мислення, погляди, цінності, навички, уміння, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, кількісно оцінити і виміряти та які здатна продемонструвати особа після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;»;
 		 -935- Кремінь Т.Д.
 Пункт 19 частини 1 Закону України «Про вищу освіту» викласти в такій редакції:
«19) результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;»
 		Враховано   «19) результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів»;
 
528. у пункті 20 слова «освітньо-професійну чи освітньо-наукову» замінити словами «освітньо-професійну, освітньо-наукову чи освітньо-творчу»;
 		 -936- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   у пункті 20 слова «освітньо-професійну чи освітньо-наукову» замінити словом «освітню»;
пункт 23 викласти в такій редакції:
«23) якість вищої освіти – відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом вищої освіти та/або договором на надання освітніх послуг»;
 
    -937- Кремінь Т.Д.
 у пункті 20 слова «освітньо-професійну чи освітньо-наукову» замінити словами «освітню»;
 		Враховано    
    -938- Кремінь Т.Д.
 пункт 23 викласти в такій редакції:
«23) якість вищої освіти – відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом вищої освіти та/або договором на надання освітніх послуг;»
 		Немає висновку    
529. у статті 3:
 		    у статті 3:
 
530. пункт 6 частини другої після слова «науково-педагогічної» доповнити словом «мистецької»;
 		 -939- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   у частині другій:
пункт 6 після слів «науково-педагогічної» доповнити словом «мистецької»;
 
531. пункт 7 частини другої після слова «науково-технічної» доповнити словом «мистецької»;
 		 -940- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   пункт 7 після слів «науково-технічної» доповнити словом «мистецької»;
 
532. пункт 1 частини третьої після слова «науки» доповнити словом «мистецтва»;
 		 -941- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   у частині третій:
пункт 1 після слова «науки» доповнити словом «мистецтва»;
 
533. пункт 7 частини третьої після слова «науково-технічної» доповнити словом «мистецької»;
 		 -942- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   пункт 7 після слів «науково-технічної» доповнити словом «мистецької»;
 
534. у статті 5:
 		    у статті 5:
 
535. у частині першій:
 		    у частині першій:
 
536. абзац перший викласти у такій редакції:
 		    абзац перший викласти в такій редакції:
 
537. «1. Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми (освітньо-професійними, освітньо-науковими, освітньо-творчими) чи науковими програмами на таких рівнях вищої освіти: «;
 		 -943- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   «1. Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на таких рівнях вищої освіти»;
 
    -944- Кремінь Т.Д.
 Виключити слова « (освітньо-професійними, освітньо-науковими, освітньо-творчими)»
 		Враховано    
538. абзац п’ятий після слова «освітньо-науковий» доповнити словом «освітньо-творчий»;
 		 -945- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   абзац п’ятий викласти в такій редакції:
«третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень»;
в абзаці сьомому слова «п’ятому кваліфікаційному» замінити словом «шостому»;
в абзаці восьмому слова «шостому кваліфікаційному» замінити словом «сьомому»;
в абзаці дев’ятому слова «сьомому кваліфікаційному» замінити словом «восьмому»;
 
    -946- Кремінь Т.Д.
 у частині першій статті 5:
в абзаці сьомому слова «п’ятому кваліфікаційному» замінити словом «шостому»;
в абзаці восьмому слова «шостому кваліфікаційному» замінити словом «сьомому»;
в абзаці дев’ятому слова «сьомому кваліфікаційному» замінити словом «восьмому»;
в абзаці десятому слова «восьмому кваліфікаційному» замінити словом «дев’ятому»;
в абзаці одинадцятому слова «дев’ятому кваліфікаційному» замінити словом «десятому»
 		Враховано редакційно    
539. абзац десятий викласти в новій редакції такого змісту, доповнивши двома новими абзацами:
 		 -947- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено Редакційне врахування правки Н.д.Креміня Т.Д.  абзац десятий викласти в такій редакції:
 
540. «Третій (освітньо-науковий чи освітньо-творчий) рівень вищої освіти відповідає восьмому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій.
 		    «Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти відповідає дев’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій»;
після абзацу десятого доповнити двома новими абзацами такого змісту:
 
541. Освітньо-науковий рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
 		    «Освітньо-науковий рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
 
542. Освітньо-творчий рівень вищої освіти передбачає оволодіння методологією мистецької та мистецько-педагогічної діяльності, здійснення самостійного творчого мистецького проекту, здобуття практичних навичок продукування нових ідей і розв’язання теоретичних та практичних проблем у творчій мистецькій сфері.»;
 		    Освітньо-творчий рівень вищої освіти передбачає оволодіння методологією мистецької та мистецько-педагогічної діяльності, здійснення самостійного творчого мистецького проекту, здобуття практичних навичок продукування нових ідей і розв’язання теоретичних та практичних проблем у творчій мистецькій сфері».
 
543. у зв’язку з цим абзац одинадцятий вважати абзацом тринадцятим;
 		    У зв’язку з цим абзац одинадцятий вважати абзацом тринадцятим;
в абзаці тринадцятому слова «дев’ятому кваліфікаційному» замінити словом «десятому»;
 
544. у частині другій:
 		    у частині другій:
 
545. в абзаці першому слова «освітньо-професійної чи освітньо-наукової» замінити словами «освітньо-професійної, освітньо-наукової чи освітньо-творчої»;
 		 -948- Кремінь Т.Д.
 Викласти цей абзац у такій редакції:
«в абзаці першому слова « (освітньо-професійної чи освітньо-наукової)» виключити
 		Враховано   в абзаці першому слова « (освітньо-професійної чи освітньо-наукової)» виключити;
 
546. пункт 4 викласти у такій редакції:
 		 -949- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   пункт 4 викласти в такій редакції:
 
547. «4) доктор філософії (доктор мистецтва); «;
 		 -950- Співаковський О.В.
 В абзаці першому частини 3 статті 5 Закону України «Про вищу освіту» цифри «120» замінити цифрами «150»
 		Враховано (з урахуванням правок народних депутатів до статей 15 і 16)  «4) доктор філософії / доктор мистецтва»;
в абзаці першому частини третьої:
цифри «90-120» замінити цифрами «120-150»;
доповнити реченням такого змісту: «Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня молодшого бакалавра на основі ступеня молодшого спеціаліста визначається закладом освіти»;
абзац перший частини четвертої після слів «молодшого бакалавра» доповнити словами «або молодшого спеціаліста»;
 
548. частину шосту доповнити новими абзацами шостим - восьмим такого змісту:
 		 -951- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   частину шосту доповнити абзацами п’ятим - сьомим такого змісту:
 
549. «Доктор мистецтва – це освітньо-творчий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Особа має право здобувати ступінь доктора мистецтва у творчій аспірантурі.
 		 -952- Співаковський О.В.
 Абзац п’ятий частини шостої статті 5 Закону України «Про вищу освіту» викласти в такій редакції:
«Доктор мистецтва – це освітньо-творчий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Особа має право здобувати ступінь доктора мистецтва у творчій аспірантурі. Першим етапом здобуття ступеню доктора мистецтва може бути асистентура-стажування, яка є формою підготовки мистецьких виконавських кадрів вищої кваліфікації. Порядок здобуття освітньо-творчого ступеня доктора мистецтва та навчання в асистентурі-стажуванні затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері культури за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.»
 		Враховано   «Доктор мистецтва – це освітньо-творчий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Особа має право здобувати ступінь доктора мистецтва у творчій аспірантурі. Першим етапом здобуття ступеня доктора мистецтва може бути асистентура-стажування, яка є формою підготовки мистецьких виконавських кадрів вищої кваліфікації. Порядок здобуття освітньо-творчого ступеня доктора мистецтва та навчання в асистентурі-стажуванні затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері культури за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
550. Ступінь доктора мистецтва присуджується спеціалізованою радою з присвоєння ступеня доктора мистецтва вищого навчального закладу мистецького спрямування за результатом успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-творчої програми та публічного захисту творчого мистецького проекту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 		    Ступінь доктора мистецтва присуджується спеціалізованою радою з присвоєння ступеня доктора мистецтва вищого навчального закладу мистецького спрямування за результатом успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-творчої програми та публічного захисту творчого мистецького проекту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
551. Нормативний строк підготовки доктора мистецтва в творчій аспірантурі становить три роки. Обсяг освітньої складової освітньо-творчої програми підготовки доктора мистецтва становить 30-60 кредитів ЄКТС.»;
 		    Нормативний строк підготовки доктора мистецтва в творчій аспірантурі становить три роки. Обсяг освітньої складової освітньо-творчої програми підготовки доктора мистецтва становить 30-60 кредитів ЄКТС»;
 
552. частину третю статті 6 доповнити новим абзацом другим такого змісту:
 		 -953- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   частину третю статті 6 доповнити абзацом другим такого змісту:
 
553. «Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора мистецтва, здійснюється постійно діючою або разовою спеціалізованою радою з присвоєння ступеня доктора мистецтва вищого навчального закладу мистецького спрямування, акредитованою Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, на підставі публічного захисту мистецьких досягнень у формі творчого мистецького проекту. Здобувач ступеня доктора мистецтва має право на вибір спеціалізованої ради з присвоєння ступеня доктора мистецтва.»;
 		    «Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора мистецтва, здійснюється постійно діючою або разовою спеціалізованою радою з присвоєння ступеня доктора мистецтва вищого навчального закладу мистецького спрямування, акредитованою Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, на підставі публічного захисту мистецьких досягнень у формі творчого мистецького проекту. Здобувач ступеня доктора мистецтва має право на вибір спеціалізованої ради з присвоєння ступеня доктора мистецтва»;
 
554. у статті 7:
 		 -954- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   у статті 7:
 
555. абзац п’ятий частини другої викласти в такій редакції:
 		    абзац п’ятий частини другої викласти в такій редакції:
 
556. «диплом доктора філософії (доктора мистецтва); «;
 		    «диплом доктора філософії/доктора мистецтва»;
 
557. у частині четвертій:
 		 -955- Кремінь Т.Д.
 частину четверту статті 7 закону України «Про вищу освіту» викласти у такій редакції:
«4. У дипломі доктора філософії / доктора мистецтва, доктора наук зазначаються назва закладу вищої освіти (наукової установи), в якому здійснювалася підготовка, назва закладу вищої освіти (наукової установи), у спеціалізованій вченій раді (спеціалізованій раді з присвоєння ступеня доктора мистецтва) якого (якої) захищено наукові/мистецькі досягнення, а також назва кваліфікації.
У назві кваліфікації доктора філософії зазначаються назва ступеня, галузі знань та/або спеціальності. У разі якщо дисертаційне дослідження виконано в суміжних галузях знань, ступені доктора філософії і доктора наук присуджуються у провідній галузі із зазначенням міжгалузевого характеру роботи.
У назві кваліфікації доктора мистецтва зазначаються назва ступеня, спеціальності та в окремих випадках – назва спеціалізації.»
 		Враховано   частину четверту викласти в такій редакції:
 
558. абзац перший викласти у новій редакції такого змісту:
 		 -956- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено      
559. «У дипломі доктора філософії (доктора мистецтва), доктора наук зазначаються назва вищого навчального закладу (наукової установи), в якому здійснювалася підготовка, назва вищого навчального закладу (наукової установи), у спеціалізованій вченій раді (спеціалізованій раді з присвоєння ступеня доктора мистецтва) якого (якої) захищено наукові (мистецькі) досягнення, а також назва кваліфікації, що складається з інформації про здобутий особою науковий ступінь, галузь знань та/або спеціальність.»;
 		    «4. У дипломі доктора філософії/доктора мистецтва, доктора наук зазначаються назва закладу вищої освіти (наукової установи), в якому здійснювалася підготовка, назва закладу вищої освіти (наукової установи), у спеціалізованій вченій раді (спеціалізованій раді з присвоєння ступеня доктора мистецтва) якого (якої) захищено наукові/мистецькі досягнення, а також назва кваліфікації.
У назві кваліфікації доктора філософії зазначаються назва ступеня, галузі знань та/або спеціальності. У разі якщо дисертаційне дослідження виконано в суміжних галузях знань, ступені доктора філософії і доктора наук присуджуються у провідній галузі із зазначенням міжгалузевого характеру роботи.
 
560. доповнити новим абзацом третім такого змісту:
 		       
561. «У назві кваліфікації доктора мистецтва зазначається спеціальність (доктор мистецтва (музичне мистецтво), доктора мистецтва (образотворче мистецтво) тощо)»;
 		 -957- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   У назві кваліфікації доктора мистецтва зазначаються назва ступеня, спеціальності та в окремих випадках – назва спеціалізації»;
 
562. в абзаці першому частини 5 слова «доктора філософії» замінити словами «доктора філософії (доктора мистецтва)»;
 		 -958- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   в абзаці першому частини п’ятої слова «доктора філософії» замінити словами «доктора філософії/доктора мистецтва»;
у статті 8:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. У сфері вищої освіти Єдина державна електронна база з питань освіти включає Реєстр вищих навчальних закладів, Реєстр документів про вищу освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання та Реєстр студентських (учнівських) квитків»;
після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
«5. Реєстр студентських (учнівських) квитків містить відомості про видані навчальними закладами дійсні студентські (учнівські) квитки, що підтверджують права студентів (учнів), передбачені законодавством».
У зв’язку з цим частини п’яту-восьму вважати відповідно частинами шостою-дев’ятою;
 
    -959- Скрипник О.О.
 статтю 8 викласти у такій редакції:
«1. У сфері вищої освіти Єдина державна електронна база з питань освіти включає Реєстр вищих навчальних закладів, Реєстр документів про вищу освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання та Реєстр студентських (учнівських) квитків.
2. Реєстр вищих навчальних закладів містить відомості про вищі навчальні заклади, а саме:
1) найменування та контактну інформацію;
2) форму власності;
3) отримані ліцензії та сертифікати про акредитацію;
4) правила прийому;
5) перелік сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання для вступу на кожну спеціальність;
6) обсяги державного замовлення на підготовку фахівців за рівнем та ступенем вищої освіти, формою навчання та спеціальностями;
7) знеособлені статистичні дані щодо осіб, які були зараховані на навчання у вищому навчальному закладі, із зазначенням статі, громадянства, віку, року зарахування на навчання, результатів зовнішнього незалежного оцінювання, видів оплати за навчання, форми навчання, спеціальності, наявності стипендії, наявності попереднього місця навчання;
8) знеособлені статистичні дані щодо осіб, які були відраховані з навчання у вищому навчальному закладі на підставі завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою, із зазначенням статі, громадянства, віку, року завершення навчання, отриманого ступеня освіти, виду професійної діяльності та регіону зайнятості.
За рішенням розпорядника Єдиної державної електронної бази з питань освіти перелік видів статистичних даних в Реєстрі вищих навчальних закладів може бути збільшено.
Відомості Реєстру вищих навчальних закладів є відкритими та оприлюднюються відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".
3. Реєстр документів про вищу освіту містить відомості про:
1) документи державного зразка, видані вищими навчальними закладами (науковими установами) України, крім інформації про випускників вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;
2) власні документи про вищу освіту, видані вищими навчальними закладами України;
3) документи, видані іноземними вищими навчальними закладами, визнані центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
4) документи, видані іноземними вищими навчальними закладами, визнані вищим навчальним закладом України.
У відомостях про документи про вищу освіту зазначаються результати атестації, що стали підставою для видачі документа про вищу освіту.
Фізичні та юридичні особи мають доступ до Реєстру документів про вищу освіту в обсязі, достатньому для перевірки достовірності документа про вищу освіту.
4. Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання містить відомості про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання. Ці відомості є доступними для перевірки їх достовірності під час прийому до вищих навчальних закладів.
5. Реєстр студентських (учнівських) квитків містить відомості про видані навчальними закладами дійсні студентські (учнівські) квитки, що підтверджують права студентів (учнів) на отримання соціальної допомоги та пільг.
6. Розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
7. Розпорядник Єдиної державної електронної бази з питань освіти забезпечує взаємодію програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти з іншими автоматизованими системами та інформаційними ресурсами. Для отримання відомостей для Реєстрів програмне забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти взаємодіє з такими автоматизованими системами та інформаційними ресурсами: система керування пасажирськими перевезеннями на залізницях України, система замовлення, видачі та обліку документів про освіту державного зразка, система спеціально уповноваженої державної установи, яка проводить зовнішнє незалежне оцінювання, система обліку платників податків, система обліку осіб, які шукають роботу, єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиний державний веб-портал відкритих даних. За рішенням розпорядника Єдиної державної електронної бази з питань освіти перелік автоматизованих систем та інформаційних ресурсів з якими взаємодіє програмне забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти може бути збільшено.
8. Особа має повний доступ до всіх відомостей про себе, внесених до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
9. Безоплатний і вільний доступ осіб до інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здійснюється через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
10. Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.»;
 		Враховано частково    
563. частину восьму статті 8 викласти у такій редакції:
 		       
564. «8. Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.»;
 		    частину дев’яту викласти в такій редакції:
«9. Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки»;
 
565. у частині четвертій статті 10 слова «освітньо-професійної (освітньо-наукової)» замінити словами «освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової чи освітньо-творчої)»;
 		 -960- Співаковський О.В.
 Частину четверту статті 10 викласти у такій редакції:
«Вищий навчальний заклад на підставі освітньої програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. На основі навчального плану у визначеному вищим навчальним закладом порядку розробляються індивідуальні навчальні плани студентів, що враховують вибіркову складову освітньої програми.
 		Враховано по суті  частину четверту статті 10 викласти в такій редакції:
«4. Заклад вищої освіти на підставі відповідної освітньої програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю.
На основі навчального плану у визначеному закладом вищої освіти порядку розробляються та затверджуються індивідуальні навчальні плани студентів, що мають містити у тому числі обрані здобувачами вищої освіти навчальні дисципліни»;
у частині першій статті 13:
пункти 9, 21 і 22 викласти в такій редакції:
«9) здійснює ліцензування освітньої діяльності у сфері вищої освіти та контроль за дотриманням вимог ліцензійних умов відповідно до законодавства»;
«21) за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти затверджує положення про акредитацію освітніх програм та порядок проведення інституційної акредитації;
22) розробляє ліцензійні умови провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти та подає їх на затвердження Кабінету Міністрів України»;
доповнити пунктом 22-1 такого змісту:
«22-1) розробляє порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах) та подає їх на затвердження Кабінету Міністрів України»;
пункт 8 частини другої статті 16 викласти в такій редакції:
«8) забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками закладів вищої освіти та здобувачами вищої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату»;
 
    -961- Кремінь Т.Д.
 Частину четверту статті 10 викласти у такій редакції:
«Вищий навчальний заклад на підставі освітньої програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. На основі навчального плану у визначеному вищим навчальним закладом порядку розробляються індивідуальні навчальні плани студентів, що враховують вибіркову складову освітньої програми.
 		Враховано по суті   
    -962- Крулько І.І.
 У прикінцевих положеннях передбачити зміни до статті 10 Закону України «Про вищу освіту» наступного змісту:
«Частину четверту статті 10 викласти у такій редакції:
«Вищий навчальний заклад на підставі освітньої програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. На основі навчального плану у визначеному вищим навчальним закладом порядку розробляються індивідуальні навчальні плани студентів, що враховують вибіркову складову освітньої програми.».
 		Враховано по суті   
    -963- Скрипник О.О.
 у статті 10:
частину четверту викласти у такій редакції:
«Вищий навчальний заклад на підставі освітньої програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. На основі навчального плану у визначеному вищим навчальним закладом порядку розробляються індивідуальні навчальні плани студентів, що враховують вибіркову складову освітньої програми.»
 		Враховано по суті   
    -964- Кремінь Т.Д.
 Пункти 9, 21 і 22 частини 1 статті 13 викласти в новій редакції і доповнити новим пунктом 22-1:
«9) здійснює ліцензування освітньої діяльності у сфері вищої освіти та контроль за дотриманням вимог ліцензійних умов відповідно до законодавства;»;
21) за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти затверджує положення про акредитацію освітніх програм та порядок проведення інституційної акредитації;
22) розробляє ліцензійні умови та подає їх на затвердження Кабінету Міністрів України;
22-1) розробляє порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах) та подає їх на затвердження Кабінету Міністрів України;»
 		Враховано    
    -965- Маркевич Я.В.
Рябчин О.М.
 Частину 2 Статті 16 доповнити пунктом 8 наступного змісту:
8) забезпечення дотримання принципів та правил академічної доброчесності науково-педагогічними, науковими працівниками вищого навчального закладу та здобувачами освіти;
У зв'язку з цим чинний пункт 8 вважати пунктом 9;
 		Враховано по суті   
    -966- Маркевич Я.В.
Рябчин О.М.
 Пункт 2 частини 3 Статті 16 після слів «та якості вищої освіти» доповнити словами «в тому числі – затверджену політику забезпечення дотримання принципів та правил академічної доброчесності науково-педагогічними, науковими працівниками вищого навчального закладу та здобувачами освіти (кодекс доброчесності)»;
 		Відхилено (пункт 8 вимагає створення такої системи, включаючи затвердження кодексу доброчесності; крім того, у пункті 1 недоречно робити акцент виключно на академічній доброчесності)   
566. у статті 18:
 		    у статті 18:
 
567. у частині першій:
 		    у частині першій:
 
568. пункт 3 викласти у такій редакції:
 		    пункти 3 і 9 викласти в такій редакції:
 
569. «3) проводить інституційну акредитацію; «;
 		    «3) проводить інституційну акредитацію»;
 
570. пункт 7 після слова «наукових» доповнити словом « (мистецьких)»;
 		 -967- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено      
571. пункт 9 викласти у новій редакції такого змісту:
 		       
572. «9) розробляє положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад (спеціалізованих рад з присвоєння ступеня доктора мистецтва) та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, акредитує спеціалізовані вчені ради (спеціалізовані ради з присвоєння ступеня доктора мистецтва) та контролює їх діяльність; «
 		 -968- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   «9) розробляє положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад (спеціалізованих рад з присвоєння ступеня доктора мистецтва) та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, акредитує спеціалізовані вчені ради (спеціалізовані ради з присвоєння ступеня доктора мистецтва) та контролює їх діяльність»;
пункт 10 доповнити словами «веде їх реєстр»;
 
573. статтю 19 викласти у такій редакції:
 		 -969- Кремінь Т.Д.
 Виключити з Прикінцевих та перехідних положень зміни до статті 19 Закону України «Про вищу освіту»
Обгрунтування:
Такі зміни безпосередньо не пов’язані з текстом проекту Закону «Про освіту» та мають бути оформлені окремим законопроектом як зміни до Закону України «Про вищу освіту» і предметно обговорені в широкому колі експертів з вищої освіти.
 		Враховано      
    -970- Скрипник О.О.
 статтю 19 викласти у такій редакції:
«Стаття 19. Склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
1. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти складається з двадцяти трьох осіб, які призначаються Кабінетом Міністрів України на підставі рішення Конкурсної комісії за результатами конкурсного відбору, що відбувається з дотриманням принципів гендерного балансу та галузевого представництва.
2. Склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти формується із забезпеченням представництва не більше однієї особи від галузі знань та включає:
три особи, що вибираються з числа представників всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців;
дві особи з числа здобувачів вищої освіти першого або другого рівня;
не менше одного представника з числа осіб, які працюють за основним місцем роботи у:
Національній академії наук України;
національній галузевій академії наук (по одному представнику від кожної академії);
вищому навчальному закладі державної форми власності;
вищому навчальному закладі комунальної форми власності;
вищому навчальному закладі приватної форми власності.
Особа може бути висунута кандидатом у члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти як суб’єктами, зазначеними у частині другій цієї статті, так і шляхом самовисування.
3. Не може бути членом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Конкурсної комісії особа, яка:
1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
3) за вироком суду позбавлена права обіймати певну посаду або займатися певною діяльністю;
4) за рішенням суду визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення – протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення – протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
6) підпадає під дію частин або статті 1 Закону України «Про очищення влади»;
7) відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення «Про очищення влади».
До складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти не можуть входити члени Конкурсної комісії, керівники і заступники керівників Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, вищих навчальних закладів, наукових установ, засновники приватних вищих навчальних закладів, державні службовці.
4. Строк повноважень членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти становить три роки. Одна і та сама особа не може бути членом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти більше двох строків.
5. Голова та заступники голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти обираються на першому засіданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти строком на три роки.
Голова та заступники голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти призначаються на посади і звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та працюють на постійній основі.
6. Організацію та проведення конкурсного відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти здійснює Конкурсна комісія, яка утворюється Кабінетом Міністрів України як дорадчий орган. Конкурсна комісія складається з дев’яти осіб, з яких чотири міжнародних представника делегуються від Європейської асоціації забезпечення якості вищої освіти і по одному представнику – від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, спільного представницького органу всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України, національного об’єднання студентів України, що є членом Європейського союзу студентів (ЕSU).
Строк повноважень членів Конкурсної комісії становить 3 роки без права перезатвердження на другий строк. Членами Конкурсної комісії можуть бути особи, які мають науковий ступінь та/або вчене звання або досвід фахової роботи не менше 5 років, крім представників студентів та міжнародних представників.
Персональний склад Конкурсної комісії та Положення про Конкурсну комісію затверджуються Кабінетом Міністрів України. Члени Конкурсної комісії виконують свої функції на громадських засадах.
Рішення Конкурсної комісії приймаються у разі, якщо рішення підтримано більшістю від кількісного складу з числа міжнародних представників та від кількісного складу з числа національних представників.
Організаційною формою роботи Конкурсної комісії є засідання, участь у яких міжнародні представники можуть брати засобами електронного відео зв’язку. Міжнародні представники, які беруть участь у засіданні за допомогою засобів електронного відео зв’язку, підтверджують результати власного голосування письмово.
Засідання Конкурсної комісії проходять відкрито. Інформація про засідання Конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Конкурсна комісія розробляє Положення про конкурс щодо обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та формує кваліфікаційні вимоги до кандидатів, що мають передбачати наявність наукового ступеня або досвід фахової роботи не менше п’яти років, крім осіб з числа здобувачів вищої освіти першого або другого рівня.
7. Повноваження члена Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти припиняються у разі:
1) закінчення строку, на який його призначено;
2) подання ним особистої заяви про складення повноважень;
3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
4) припинення ним громадянства України;
5) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
6) смерті;
7) виявлення обмежень, передбачених цією статтею;
8) встановлення у передбаченому законодавством порядку фактів порушення академічної доброчесності;
9) у випадках, передбачених законом.
8. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти залучає до участі у своїй діяльності міжнародних експертів, представників провідних іноземних вищих навчальних закладів та/або експертів інституцій, які забезпечують якість вищої освіти в інших країнах.
9. У складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Апеляційний комітет розглядає звернення, заяви і скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
10. Рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти може бути оскаржене вищим навчальним закладом у порядку, визначеному Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, який має бути оприлюднений. За результатами розгляду скарги Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти приймає обґрунтоване рішення.»
 		Відхилено (з урахуванням правки Н.д.Креміня Т.Д.)   
574. «Стаття 19. Склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
 		       
575. 1. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти складається з двадцяти трьох осіб, які призначаються Кабінетом Міністрів України на підставі рішення Конкурсної комісії за результатами конкурсного відбору, що відбувається з дотриманням принципів гендерного балансу та галузевого представництва.
 		 -971- Крулько І.І.
 У частині четвертій Перехідних положень (щодо змін до У частині четвертій Перехідних положень (щодо змін до статті 19 Закону України «Про вищу освіту») у пункті першому слова «що відбувається з дотриманням принципів гендерного балансу та галузевого представництва» виключити;
 		Враховано (з урахуванням правки Н.д.Креміня Т.Д.)     
576. 2. Склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти формується із забезпеченням представництва не більше однієї особи від галузі знань та включає:
 		 -972- Крулько І.І.
 у пункті другому слова «формується із забезпеченням представництва не більше однієї особи від галузі знань та» виключити;
 		Враховано (з урахуванням правки Н.д.Креміня Т.Д.)     
577. три особи, що вибираються з числа представників всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців;
 		       
578. дві особи з числа здобувачів вищої освіти першого або другого рівня;
 		 -973- Крулько І.І.
 у пункті другому слова «дві особи з числа здобувачів вищої освіти першого або другого рівня;» замінити словами «дві особи з числа здобувачів вищої освіти першого, другого або третього рівнів;»;
 		Відхилено (з урахуванням правки Н.д.Креміня Т.Д.)     
579. не менше одного представника з числа осіб, які працюють за основним місцем роботи у:
 		       
580. Національній академії наук України;
 		       
581. національній галузевій академії наук (по одному представнику від кожної академії);
 		       
582. вищому навчальному закладі державної форми власності;
 		       
583. вищому навчальному закладі комунальної форми власності;
 		       
584. вищому навчальному закладі приватної форми власності.
 		       
585. Особа може бути висунута кандидатом у члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти як суб’єктами, зазначеними у частині другій цієї статті, так і шляхом самовисування.
 		       
586. 3. Не може бути членом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Конкурсної комісії особа, яка:
 		       
587. 1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
 		       
588. 2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
 		       
589. 3) за вироком суду позбавлена права обіймати певну посаду або займатися певною діяльністю;
 		       
590. 4) за рішенням суду визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
 		       
591. 5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
 		       
592. 6) підпадає під дію частин третьої або четвертої статті 1 Закону України «Про очищення влади»;
 		       
593. 7) відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
 		       
594. До складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти не можуть входити члени Конкурсної комісії, керівники і заступники керівників Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, вищих навчальних закладів, наукових установ, засновники приватних вищих навчальних закладів, державні службовці.
 		       
595. 4. Строк повноважень членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти становить три роки. Одна і та сама особа не може бути членом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти більше двох строків.
 		       
596. 5. Голова та заступники голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти обираються на першому засіданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти строком на три роки.
 		       
597. Голова та заступники голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти призначаються на посади і звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та працюють на постійній основі.
 		       
598. 6. Організацію та проведення конкурсного відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти здійснює Конкурсна комісія, яка утворюється Кабінетом Міністрів України як дорадчий орган. Конкурсна комісія складається з дев’яти осіб, з яких чотири міжнародних представника делегуються від об’єднань Європейського простору вищої освіти (Еurореаn Ніghеr Еduсаtіоn Аrеа) і по одному представнику - від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, спільного представницького органу всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України, національного об’єднання студентів України, що є членом Європейського союзу студентів (ЕSU).
 		 -974- Крулько І.І.
 у пункті шостому слова «як дорадчий орган» виключити;
 		Враховано (з урахуванням правки Н.д.Креміня Т.Д.)     
599. Строк повноважень членів Конкурсної комісії становить 3 роки без права перезатвердження на другий строк. Членами Конкурсної комісії можуть бути особи, які мають науковий ступінь та/або вчене звання або досвід фахової роботи не менше 5 років, крім представників студентів та міжнародних представників.
 		       
600. Персональний склад Конкурсної комісії та Положення про Конкурсну комісію затверджуються Кабінетом Міністрів України. Члени Конкурсної комісії виконують свої функції на громадських засадах.
 		       
601. Рішення Конкурсної комісії приймаються у разі, якщо рішення підтримано більшістю від кількісного складу з числа міжнародних представників та від кількісного складу з числа національних представників.
 		       
602. Організаційною формою роботи Конкурсної комісії є засідання, участь у яких міжнародні представники можуть брати засобами електронного відео зв’язку. Міжнародні представники, які беруть участь у засіданні за допомогою засобів електронного відео зв’язку, підтверджують результати власного голосування письмово.
 		       
603. Засідання Конкурсної комісії проходять відкрито. Інформація про засідання Конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 		       
604. Конкурсна комісія розробляє Положення про конкурс щодо обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та формує кваліфікаційні вимоги до кандидатів, що мають передбачати наявність наукового ступеня або досвід фахової роботи не менше п’яти років, крім представників органів студентського самоврядування.
 		 -975- Співаковський О.В.
 Конкурсна комісія розробляє Положення про конкурс щодо обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та формує кваліфікаційні вимоги до кандидатів, що мають передбачати наявність наукового ступеня або досвід фахової роботи не менше п’яти років, крім представників органів студентського самоврядування, наявність публікацій у галузі оцінки якості вищої освіти.
 		Відхилено      
605. 7. Повноваження члена Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти припиняються у разі:
 		       
606. 1) закінчення строку, на який його призначено;
 		       
607. 2) подання ним особистої заяви про складення повноважень;
 		       
608. 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
 		       
609. 4) припинення ним громадянства України;
 		       
610. 5) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
 		       
611. 6) смерті;
 		       
612. 7) виявлення обмежень, передбачених цією статтею;
 		 -976- Крулько І.І.
 пункт сьомий після підпункту сьомого доповнити підпунктом наступного змісту: «встановлення у передбаченому законодавством порядку фактів порушення академічної доброчесності;».
 		Відхилено (з урахуванням правки Н.д.Креміня Т.Д.)     
613. 8) у випадках, передбачених законом.
 		       
614. 8. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти залучає до участі у своїй діяльності міжнародних експертів, представників провідних іноземних вищих навчальних закладів та/або експертів інституцій, які забезпечують якість вищої освіти в інших країнах.
 		       
615. 9. У складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Апеляційний комітет розглядає звернення, заяви і скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
 		       
616. 10. Рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти може бути оскаржене вищим навчальним закладом у порядку, визначеному Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, який має бути оприлюднений. За результатами розгляду скарги Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти приймає обґрунтоване рішення.»;
 		 -977- Співаковський О.В.
 статтю 25 доповнити частиною восьмою такого змісту:
«8. В Україні визнаються сертифікати про акредитацію освітніх програм, виданих зарубіжними акредитаційними агентствами чи агентствами забезпечення якості вищої освіти, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.»;
 		Враховано   статтю 25 доповнити частиною восьмою такого змісту:
«8. В Україні визнаються сертифікати про акредитацію освітніх програм, виданих зарубіжними акредитаційними агентствами чи агентствами забезпечення якості вищої освіти, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України»;
розділ V доповнити статтею 25-1 такого змісту:
«Стаття 25-1. Інституційна акредитація закладу вищої освіти
1. Заклад вищої освіти, який бажає пройти інституційну акредитацію, подає Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти письмову заяву та документи, що підтверджують відповідність його системи внутрішнього забезпечення якості вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти.
2. Інституційна акредитація закладу вищої освіти є добровільною і може бути проведена за ініціативою керівника та колегіального органу управління закладу вищої освіти.
3. Сертифікат про інституційну акредитацію надається строком на п'ять років.
4. Результат інституційної акредитації засвідчується сертифікатом, що надає закладу вищої освіти право на самоакредитацію освітніх програм (крім тих освітніх програм, що акредитуються вперше в межах відповідної галузі знань). Заклад вищої освіти, який здійснив самоакредитацію освітньої програми, подає Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти письмову заяву, на підставі якої отримує сертифікат про акредитацію освітньої програми.
5. Порядок проведення інституційної акредитації затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти»;
частину першу статті 27 викласти в такій редакції:
«1. Заклад вищої освіти як суб’єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів:
бюджетна установа;
неприбутковий заклад вищої освіти;
прибутковий заклад вищої освіти.
У приватному закладі вищої освіти його структура, склад, порядок роботи і повноваження органів управління, робочих і дорадчих органів, органів громадського та студентського самоврядування, наукових товариств, процедури обрання чи призначення керівників закладу та його підрозділів можуть визначатися у статуті цього закладу без дотримання вимог цього Закону»;
пункт 3 частини першої статті 28 викласти в такій редакції:
«3) коледж – заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність. Коледж також має право відповідно до ліцензії (ліцензій) забезпечувати здобуття профільної середньої, професійної (професійно-технічної) та/або фахової передвищої освіти.
Статус коледжу отримує заклад освіти (структурний підрозділ закладу освіти), в якому ліцензований обсяг підготовки здобувачів вищої освіти ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра становить не менше 30 відсотків загального ліцензованого обсягу»;
 
    -978- Співаковський О.В.
 Доповнити Закон України «Про вищу освіту» статтею 25-1 такого змісту:
«Стаття 25-1. Інституційна акредитація закладу вищої освіти
1. Заклад вищої освіти, який бажає пройти інституційну акредитацію, подає Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти письмову заяву та документи, що підтверджують відповідність його системи внутрішнього забезпечення якості вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти.
2. Інституційна акредитація закладу вищої освіти є добровільною і може бути проведена за ініціативою керівника та колегіального органу управління закладу вищої освіти.
3. Сертифікат про інституційну акредитацію надається строком на п'ять років.
4. Результат інституційної акредитації засвідчується сертифікатом, що надає закладу вищої освіти право на самоакредитацію освітніх програм (крім тих освітніх програм, що акредитуються вперше в межах відповідної галузі знань). Заклад вищої освіти, який здійснив самоакредитацію освітньої програми, подає Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти письмову заяву, на підставі якої отримує сертифікат про акредитацію освітньої програми.
5. Порядок проведення інституційної акредитації затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.»;
 		Враховано    
    -979- Співаковський О.В.
 у статті 27:
пункт 1 доповнити реченнями такого змісту: «Вищий навчальний заклад може мати статус прибуткової організації.
Для вищих навчальних закладів, які не є бюджетними установами, структура, правила роботи органів управління, робочих та дорадчих органів, органів громадського та студентського самоврядування, наукових товариств, процедури обрання чи призначення керівників навчального закладу та його підрозділів визначаються засновниками і не регулюються законодавством.
 		Враховано частково    
    -980- Співаковський О.В.
 В статті 31 підпункт 1) частини першої викласти в такій редакції:
1) для закладів державної форми власності - Кабінетом Міністрів України (за погодженням з вищим колегіальним органом громадського самоврядування таких закладів);
 		Відхилено (частина 1 статті 31 дії в тому числі для утворення закладів вищої освіти. На цьому етапі ще немає вищого колегіального органу громадського самоврядування)   
    -981- Співаковський О.В.
 пункт 3 частини першої статті 28 Закону України «Про вищу освіту» викласти в такій редакції:
«3) коледж – заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність. Коледж також має право відповідно до ліцензії (ліцензій) забезпечувати здобуття профільної середньої та/або професійної освіти.
Статус коледжу отримує заклад освіти (структурний підрозділ закладу освіти), в якому ліцензований обсяг підготовки здобувачів вищої освіти ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра становить не менше 30 відсотків загального ліцензованого обсягу осіб, які здобувають в ньому вищу, професійну та/або профільну середню освіту.»;
 		Враховано    
617. у частині другій статті 32:
 		    у частині другій статті 32:
 
618. пункт 6 після слів «доктора філософії» доповнити словами « (доктора мистецтва)»;
 		 -982- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   пункт 6 після слів «доктора філософії» доповнити словами «/доктора мистецтва»;
 
619. пункт 7 після слова «освітніх, « доповнити словом «мистецьких»;
 		 -983- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   пункт 7 після слова «освітніх» доповнити словом «мистецьких»;
 
620. пункт 9 після слова «освітньої, « доповнити словом «мистецької»;
 		 -984- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   пункт 9 після слова «освітньої» доповнити словом «мистецької»;
 
621. пункт 12 після слів «спеціалізованими вченими радами» доповнити словами « (ступеня доктора мистецтва акредитованими спеціалізованими радами з присудження ступеня доктора мистецтва); «;
 		 -985- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   пункт 12 доповнити словами « (ступеня доктора мистецтва акредитованими спеціалізованими радами з присудження ступеня доктора мистецтва)»;
пункт 13 викласти в такій редакції:
«13) утворювати заклади загальної середньої освіти за погодженням з органами місцевого самоврядування»;
доповнити пунктом 13-1 такого змісту:
«13-1) виступати засновником чи співзасновником закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, коледжів»;
у статті 33:
частину першу доповнити реченням такого змісту: «Структура закладу вищої освіти, що не є бюджетною установою, може визначатися у статуті закладу без дотримання вимог цієї статті»;
у частині третій слова «вищого навчального закладу» замінити словами «закладів вищої освіти (крім коледжів, які не здійснюють підготовку бакалаврів)»;
у частині восьмій:
в абзаці першому слова «медичного та фармацевтичного профілів» замінити словами «у сфері охорони здоров’я», а слова «медичної освіти» замінити словами «освіти у сфері охорони здоров’я»;
в абзацах другому та третьому слова «медичної освіти» замінити словами «освіти у сфері охорони здоров’я»;
у статті 36:
у частині другій:
у пункті 7 слово «деканів» виключити;
доповнити пунктом 14-1 такого змісту:
«14-1) приймає остаточні рішення про визнання документів про вищу освіту, виданих закладами вищої духовної освіти, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, під час зарахування вступників на навчання»;
в абзаці першому частини третьої слова «клінічних ординаторів» виключити;
у статті 37:
частини першу і третю викласти в такій редакції:
«1. Наглядова рада закладу вищої освіти створюється за рішенням засновника (засновників) для здійснення нагляду за управлінням майном закладу вищої освіти, додержанням мети його створення»;
«3. Члени наглядової ради мають право:
брати участь у роботі вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти з правом дорадчого голосу;
брати участь у визначенні стратегії розвитку закладу вищої освіти та контролювати її виконання;
сприяти залученню додаткових джерел фінансування;
аналізувати та оцінювати діяльність закладу вищої освіти та його керівника;
контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу вищої освіти і вносити відповідні рекомендації та пропозиції, що є обов’язковими для розгляду керівником закладу вищої освіти;
вносити засновнику закладу вищої освіти подання про заохочення або відкликання керівника закладу вищої освіти з підстав, визначених законом;
здійснювати інші права, визначені установчими документами закладу вищої освіти»;
частину четверту після слів «громадського самоврядування» доповнити словами «та/або засновнику (засновникам)»;
частину п’яту після слів «не можуть входити» доповнити словами «здобувачі вищої освіти та»;
 
    -986- Кремінь Т.Д.
 пункт 13 частини 2 статті 32 Закону України «Про вищу освіту» викласти в такій редакції:
«13) утворювати заклади загальної середньої освіти за погодженням з органами місцевого самоврядування;»;
 		Враховано    
    -987- Кремінь Т.Д.
 пункт 13 частини 2 статті 32 Закону України «Про вищу освіту» викласти в такій редакції:
«13) утворювати заклади загальної середньої освіти за погодженням з органами місцевого самоврядування;»;
 		Враховано    
    -988- Співаковський О.В.
 у статті 33:
частину першу доповнити другим реченням такого змісту:
«Структура закладу вищої освіти, що не є бюджетною установою, може визначатися у статуті закладу без дотримання вимог цієї статті.»;
у частині третій слова «вищого навчального закладу» замінити словами «закладів вищої освіти (крім коледжів, які не здійснюють підготовку бакалаврів)»
 		Враховано    
    -989- Співаковський О.В.
 У частині третій статті 34:
пункт другий викласти в такій редакції:
«2) затверджує структуру і штатний розпис вищого навчального закладу»;
пункти п’ять і шість виключити;
 		Відхилено (обгрунтування подано нижче – до статті 34-1)   
    -990- Співаковський О.В.
 Доповнити статтею 34-1 такого змісту:
«Стаття 34-1. Фінансовий секретар вищого навчального закладу
Фінансовий секретар – посадова особа вищого навчального закладу, що одноосібно і безпосередньо здійснює керівництво фінансово-господарською діяльністю та розпорядження майновими правами вищого навчального закладу.
Права, обов’язки та відповідальність фінансового секретаря вищого навчального закладу визначаються цим Законом, іншими законодавчими актами України і статутом вищого навчального закладу.
3. Фінансовий секретар вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень:
1) організовує роботу фінансово-господарської служби вищого навчального закладу;
2) дає прямі вказівки та доручення, і контролює їх виконання фінансово-господарською службою вищого навчального закладу;
3) організовує ведення бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності;
3) вирішує питання фінансово-господарської діяльності вищого навчального закладу;
2) є розпорядником майна і коштів;
3) забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори;
4) контролює дотримання всіма підрозділами фінансової дисципліни;
5) здійснює інші передбачені статутом повноваження.
4. Фінансовий секретар вищого навчального закладу відповідає перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження нерухомого та іншого майна вищого начального закладу.
5. Фінансовий секретар вищого навчального закладу несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років відповідно до законодавства України. «
 		Відхилено (необхідність введення обов’язкової посади фінансового секретаря у ВНЗ безпосередньо не витікає з тексту проекту Закону України «Про освіту» і потребує окремої широкої дискусії серед експертів щодо правильної побудови такої моделі управління вищим навчальним закладом із запровадженням системи та усіх механізмів стримувань і противаг)   
    -991- Маркевич Я.В.
Рябчин О.М.
 Частину 6 статті 35 викласти у такій редакції:
6. Керівництво кафедрою здійснює завідувач (начальник) кафедри, який не може перебувати на посаді більш як два строки.
Керівник кафедри повинен мати науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю кафедри. Керівник кафедри обирається за конкурсом таємним голосуванням вченою радою вищого навчального закладу строком на п’ять років за умови проходження перевірки на академічну доброчесність в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (навчально-наукового інституту) та кафедри. Керівник вищого навчального закладу укладає з керівником кафедри контракт.
 		Відхилено (правовою підставою для вирішення цих питань окремо в кожному закладі вищої освіти є абзац 5 ч. та ч. 7 статті 42 в редакції проекту Закону про освіту. Вирішення цих питань можливе за умови прийняття ВНЗ відповідних внутрішніх документів. Відсутність же відповідного порядку, затвердженого КМУ, призведе до неможливості скористатися відповідними нормами Закону)   
    -992- Співаковський О.В.
 Стаття 36. Вчені ради
1. Вчена рада вищого навчального закладу є колегіальним органом управління вищого навчального закладу, який утворюється строком на п’ять років, склад якого затверджується наказом керівника вищого навчального закладу протягом п’яти робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради.
2. Вчена рада вищого навчального закладу:
1) визначає стратегію і перспективні напрями розвитку освітньої, наукової та інноваційної діяльності вищого навчального закладу;
2) розробляє і подає вищому колегіальному органу громадського самоврядування проект статуту вищого навчального закладу, а також рішення про внесення змін і доповнень до нього;
3) ухвалює фінансовий план і річний фінансовий звіт вищого навчального закладу;
4) визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;
5) ухвалює рішення про розміщення власних надходжень у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або в банківських установах;
6) ухвалює за поданням керівника вищого навчального закладу рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів;
7) обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади завідувачів (начальників) кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій;
8) затверджує освітні програми та навчальні плани для кожного рівня вищої освіти та спеціальності;
9) ухвалює рішення з питань організації освітнього процесу, визначає строки навчання на відповідних рівнях;
10) затверджує зразок та порядок виготовлення власного документа про вищу освіту, положення про процедуру і підстави для його видачі випускникам, а також зразки, порядок виготовлення, процедуру і підстави для видачі випускникам спільних і подвійних дипломів;
11) ухвалює основні напрями проведення наукових досліджень та інноваційної діяльності;
12) оцінює науково-педагогічну діяльність структурних підрозділів;
13) присвоює вчені звання професора, доцента та старшого дослідника і подає відповідні рішення на затвердження до атестаційної колегії центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;
14) приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання;
15) має право вносити подання про відкликання керівника вищого навчального закладу з підстав, передбачених законодавством, статутом вищого навчального закладу, контрактом, яке розглядається вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу;
16) розглядає інші питання діяльності вищого навчального закладу відповідно до його статуту
3. Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова, який обирається таємним голосуванням з числа членів вченої ради вищого навчального закладу, які мають науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання, на строк діяльності вченої ради. До складу вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами керівник вищого навчального закладу, заступники керівника, керівники факультетів (навчально-наукових інститутів), учений секретар, директор бібліотеки, керівники органів самоврядування та виборних органів первинних профспілкових організацій працівників вищого навчального закладу, а також виборні представники, які представляють наукових, науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів (начальників) кафедр, професорів, докторів філософії, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників вищого навчального закладу і які працюють у ньому на постійній основі, виборні представники аспірантів, докторантів, слухачів, асистентів-стажистів, інтернів, лікарів-резидентів, клінічних ординаторів, керівники виборних органів первинних профспілкових організацій студентів та аспірантів, керівники органів студентського самоврядування вищого навчального закладу відповідно до квот, визначених статутом вищого навчального закладу.
Вчену раду вищого навчального закладу не може очолювати керівник вищого навчального закладу, його заступники та керівники факультетів (навчально-наукових інститутів) вищого навчального закладу.
…
Вибори до складу вченої ради починаються за 30 календарних днів до закінчення повноважень попереднього складу вченої ради.
4. За рішенням вченої ради до її складу можуть входити також представники організацій роботодавців. При цьому не менш як 75 відсотків складу вченої ради повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу і не менш як 10 відсотків - виборні представники з числа студентів (курсантів).
5. Виборні представники з числа працівників вищого навчального закладу обираються вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу за поданням структурних підрозділів, у яких вони працюють, а виборні представники з числа студентів (курсантів) обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.
6. Рішення вченої ради вищого навчального закладу вводяться в дію рішеннями керівника вищого навчального закладу.
7. Вчена рада факультету (навчально-наукового інституту) є колегіальним органом факультету (навчально-наукового інституту) вищого навчального закладу, який утворюється строком на п’ять років, склад якого затверджується наказом керівника вищого навчального закладу протягом п’яти робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради факультету (навчально-наукового інституту).
8. Вчена рада факультету (навчально-наукового інституту) обирає за конкурсом таємним голосуванням на посаду керівника факультету (навчально-наукового інституту) та вирішує інші питання діяльності факультету (навчально-наукового інституту) відповідно до статуту вищого навчального закладу.
9. Вчену раду факультету (навчально-наукового інституту) очолює її голова, який обирається таємним голосуванням з числа членів вченої ради факультету (навчально-наукового інституту), які мають науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання, на строк діяльності вченої ради. До складу вченої ради факультету (навчально-наукового інституту) входять за посадами: керівник факультету (навчально-наукового інституту), заступники керівника факультету (навчально-наукового інституту), завідувачі кафедр, керівники органів самоврядування факультету керівник факультету (навчально-наукового інституту), а також виборні представники, які представляють наукових, науково-педагогічних працівників і обираються з числа професорів, докторів філософії, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників факультету (навчально-наукового інституту) і які працюють у ньому на постійній основі, виборні представники аспірантів, докторантів, слухачів, асистентів-стажистів, інтернів, лікарів-резидентів, клінічних ординаторів, керівники органів студентського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) відповідно до квот, визначених статутом вищого навчального закладу.
При цьому не менш як 75 відсотків складу вченої ради факультету (навчально-наукового інституту) повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники факультету (навчально-наукового інституту) і не менш як 10 відсотків - виборні представники з числа студентів (курсантів).
Очолювати вчену раду факультету (навчально-наукового інституту) не може керівник факультету (навчально-наукового інституту).
Вибори до складу вченої ради факультету (навчально-наукового інституту) починаються за 30 календарних днів до закінчення повноважень попереднього складу вченої ради факультету (навчально-наукового інституту).
10. Виборні представники з числа працівників факультету (навчально-наукового інституту) обираються органом громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) за поданням структурних підрозділів, у яких вони працюють, а виборні представники з числа студентів (курсантів) обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.
Рішення вченої ради факультету (навчально-наукового інституту) вводяться в дію рішеннями керівника факультету (навчально-наукового інституту). Рішення вченої ради факультету (навчально-наукового інституту) може бути скасовано вченою радою вищого навчального закладу.
11. У вищому навчальному закладі можуть бути утворені вчені ради інших структурних підрозділів, повноваження яких визначаються вченою радою вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу. Вчена рада вищого навчального закладу може делегувати частину своїх повноважень вченим радам структурних підрозділів. Склад відповідних вчених рад формується на засадах, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті.
 		Відхилено    
    -993- Унгурян П.Я.
 Частину другу статті 36 Закону України «Про вищу освіту» доповнити новим пунктом 14-1 такого змісту:
«14-1) приймає остаточні рішення про визнання документів про вищу освіту, виданих вищими духовними навчальними закладами, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, під час зарахування вступників на навчання;»;
 		Враховано редакційно урахуванням правки Н.д.Співаковського О.В. до стаття 43 Закону України «Про вищу освіту» Відповідно до рішення Комітету від 21.06.2017   
    -994- Співаковський О.В.
 у статті 37:
пункт 1 викласти у такій редакції: «Наглядова рада вищого навчального закладу є незалежним органом і утворюється засновником (засновниками) для здійснення нагляду за управлінням майном вищого навчального закладу, додержанням мети його створення»
у пункті 4 замість слів «вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу» вставити слова: «засновнику вищого навчального закладу»; після слова «контрактом» додати: «здійснювати моніторинг діяльності вищого навчального закладу та інформувати засновника (засновників) про його результати; розглядати за поданням керівника вищого навчального закладу та схвалювати стратегічний план розвитку; затверджувати фінансовий план і річний фінансовий звіт минулого бюджетного періоду, ініціювати проведення внутрішнього аудиту та зовнішньої оцінки якості освіти вищого навчального закладу шляхом залучення незалежних агенцій;
пункт 5 викласти у такій редакції: «Порядок формування наглядової ради, її компетенція і порядок діяльності визначаються засновником вищого навчального закладу.
До складу наглядової ради вищого навчального закладу можуть входити роботодавці, представники бізнесу, громадські діячі та науковці, у тому числі з числа іноземних громадян. Частка представників органів влади і місцевого самоврядування у складі наглядової ради не може перевищувати 50 відсотків. До складу наглядової ради не можуть входити особи, які працюють, навчаються або здобувають наукові ступені і звання у цьому вищому навчальному закладі, а також члені сімей і близькі родичі таких осіб.
Строк повноважень членів та керівника наглядової ради не може перевищувати чотирьох років. Одна і та сама особа не може бути керівником наглядової ради більше одного строку.».
 		Враховано частково (з урахуванням тексту статті 28 проекту Закону України «Про освіту»)   
    -995- Співаковський О.В.
 В статті 39:
Частину п’яту доповнити новим підпунктом 6) в такій редакції:
«6) погоджує проект рішення Кабінету Міністрів України про утворення, реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, перетворення) чи ліквідацію вищого навчального закладу державної форми власності»;
У зв’язку з цим підпункт 6) вважати підпунктом 7).
 		Відхилено (це суперечить абзацу 3 частини 2 статті 81 Цивільного кодексу України, пункту 5 частини 2 статті 5 Закону України «Про управління об’єктами державної власності». Крім того, загальні збори (конференція) трудового колективу закладу вищої освіти не може погоджувати рішення КМУ про утворення закладу вищої освіти).   
622. частину першу статті 42 після слів «науковий ступінь» доповнити словами « (для вищих начальних закладів мистецького спрямування - вчене звання та науковий ступінь або ступінь доктора мистецтва)»;
 		 -996- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   абзац перший частини першої статті 42 після слів «науковий ступінь» доповнити словами « (для вищих начальних закладів мистецького спрямування - вчене звання та науковий ступінь або ступінь доктора мистецтва)»;
частину першу статті 43 викласти в такій редакції:
«1. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) обирається вченою радою факультету (навчально-наукового інституту) закладу вищої освіти більшістю голосів від її складу з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (навчально-наукового інституту). Інші питання щодо порядку обрання керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються статутом закладу вищої освіти.
Керівник закладу вищої освіти призначає керівника факультету (навчально-наукового інституту) строком на п’ять років та укладає з ним відповідний контракт. Керівник закладу вищої освіти має право обґрунтовано відмовити у призначенні на посаду та укладенні контракту. Вчена рада факультету (навчально-наукового інституту) закладу вищої освіти має право двома третинами голосів від свого складу підтвердити попереднє рішення, після чого керівник закладу вищої освіти зобов’язаний протягом 10 робочих днів призначити відповідну особу на посаду та укласти з нею відповідний контракт.
Керівник факультету (навчально-наукового інституту) здійснює свої повноваження на постійній основі»;
друге речення частини десятої статті 44 викласти в такій редакції: «Особа може вступити до закладу вищої освіти для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра чи магістра, здобутих за іншою спеціальністю, за умови успішного проходження додаткових вступних випробувань з урахуванням середнього бала документа про вищу освіту бакалавра чи магістра»;
 
    -997- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Зміни до частини першої статті 42 Закону України «Про вищу освіту», передбачені у підпункті 5 пункту 4 розділу ХІІ проекту Закону, викласти в такій редакції:
«статтю 42 викласти в такій редакції:
«Стаття 42. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника вищого навчального закладу
1. Кандидат на посаду керівника вищого навчального закладу повинен вільно володіти державною мовою, володіти мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи, мати вчене звання та науковий ступінь (для вищих начальних закладів мистецького спрямування – вчене звання та науковий ступінь або ступінь доктора мистецтва) і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як 10 років або загальний стаж роботи у сферах відповідно до галузевої спрямованості вищого навчального закладу не менш як 10 років, у тому числі досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності у сферах відповідно до галузевої спрямованості вищого навчального закладу не менш як 5 років. Кандидат на посаду керівника вищого навчального закладу державної чи комунальної форми власності має бути громадянином України.
Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного вищого навчального закладу більше ніж два строки.
2. Не може бути обрана, призначена (у тому числі виконувачем обов’язків) на посаду керівника вищого навчального закладу особа, яка:
1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
3) відповідно до вироку суду позбавлена права обіймати відповідні посади;
4) за рішенням суду була визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
6) підпадає під дію статті 1 Закону України "Про очищення влади";
7) голосувала за диктаторські закони 16 січня 2014 року.
3. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний оголосити конкурс на заміщення посади керівника вищого навчального закладу не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка займає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника вищого навчального закладу конкурс оголошується протягом тижня з дня утворення вакансії.
4. Конкурсний добір керівника вищого навчального закладу складається з таких етапів:
оголошення засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) конкурсу на посаду керівника вищого навчального закладу;
прийняття засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) пропозицій щодо претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу і внесення кандидатур претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до вищого навчального закладу для голосування на виборах;
проведення виборів кандидатів на посаду керівника вищого навчального закладу;
розгляд конкурсною комісією конкурсних пропозицій претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу, які за результатами голосування на виборах набрали не менше 20 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, та обрання керівника вищого навчального закладу;
укладення засновником (засновниками) вищого навчального закладу або уповноваженим ним (ними) органом (особою) контракту з керівником вищого навчального закладу.
5. З особою, обраною на посаду керівника вищого навчального закладу за результатами конкурсного добору, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) укладає контракт строком на п’ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання.
з керівником державного вищого навчального закладу затверджується Кабінетом Міністрів України.
6. Керівник вищого навчального закладу може бути звільнений з посади засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою), а також у зв’язку з прийняттям рішення про його відкликання вищим колегіальним органом громадського самоврядування, який його обрав на посаду з підстав, визначених законодавством про працю, за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту. Подання про відкликання керівника може бути внесено до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу не менш як половиною статутного складу наглядової або вченої ради вищого навчального закладу. Рішення про відкликання керівника вищого навчального закладу приймається більшістю голосів за умови присутності не менш як двох третин статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.
7. Засновник (засновники) новоутвореного вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає (призначають) виконувача обов’язків керівника вищого навчального закладу, але не більш як на шість місяців.
8. Порядок призначення керівників вищих духовних навчальних закладів регулюється їхніми статутами (положеннями), зареєстрованими у встановленому законодавством порядку».
 		Відхилено (пропозиції нівелюють концепцію обрання керівників ВНЗ, яка була обговорена в широкому колі експертів під час підготовки проекту Закону України «Про вищу освіту» і є предметом консенсусу між представниками адміністрації ВНЗ, трудових колективів і представників органів студентського самоврядування. Запропонована концепція не є логічним продовженням проекту Закону України «Про освіту», а відтак може бути підтримана за результатами аналогічного обговорення під час внесення змін до Закону України «Про вищу освіту», оформлених як окремий законопроект).   
    -998- Маркевич Я.В.
Рябчин О.М.
 В Статті 42 частину 1 викласти у такій редакції:
1. Кандидат на посаду керівника вищого навчального закладу повинен вільно володіти державною мовою, мати вчене звання та науковий ступінь і стаж роботи не менш як 10 років, в тому числі на посадах науково-педагогічних працівників не менш як 5 років. Кандидат на посаду керівника вищого навчального закладу державної чи комунальної форми власності має бути громадянином України.
 		Відхилено (врахування такої пропозиції призведен до виключення абзацу другого частини 1 цієї статті – «Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного вищого навчального закладу більше ніж два строки.», що суперечить концепції ротації керівників закладів освіти   
    -999- Маркевич Я.В.
Рябчин О.М.
 В Статті 42 частину 2 доповнити пунктом 8 наступного змісту:
8) не пройшла перевірку на академічну доброчесність.
 		Відхилено (перевірка дотримання особою академічної доброчесності – питання академічного співтовариства, наукової спільноти. Формалізація залучення наукової спільноти до такої перевірки може навпаки знецінити її ефективність. Крім того, процедура розробки та затвердження Кабінетом Міністрів України порядку проходження кандидатом перевірки на академічну доброчесність може загальмувати прояви громадської активності перевірки відповідних кандидатів на дотримання академічної доброчесності. Відсутність відповідного НПА дуже часто призводить до гальмування реалізації відповідних процедур).   
    -1000- Маркевич Я.В.
Рябчин О.М.
 В Статті 42 частину 5 викласти у такій редакції:
5. щодо особливостей виборчої системи, порядку обрання керівника вищого навчального закладу, з керівником державного вищого навчального закладу та порядок проходження кандидатом перевірки на академічну доброчесність затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 		Відхилено (перевірка дотримання особою академічної доброчесності – питання академічного співтовариства, наукової спільноти. Формалізація залучення наукової спільноти до такої перевірки може навпаки знецінити її ефективність. Крім того, процедура розробки та затвердження Кабінетом Міністрів України порядку проходження кандидатом перевірки на академічну доброчесність може загальмувати прояви громадської активності перевірки відповідних кандидатів на дотримання академічної доброчесності. Відсутність відповідного НПА дуже часто призводить до гальмування реалізації відповідних процедур).   
    -1001- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Підпункт 5 пункту 4 розділу ХІІ проекту Закону, яким передбачено зміни до Закону України «Про вищу освіту», доповнити пропозицією такого змісту:
«розділ VІІ доповнити статтею 42-1 такого змісту:
«Стаття 42-1. Порядок проведення конкурсного добору керівника вищого навчального закладу
1. Оголошення про проведення конкурсу на посаду керівника вищого навчального закладу оприлюднюється в офіційному друкованому виданні центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, на офіційному веб-сайті засновника (за наявності) і офіційному веб-сайті вищого навчального закладу.
Оголошення про проведення конкурсу на посаду керівника вищого навчального закладу повинно містити інформацію вичерпний перелік документів, необхідних для участі в конкурсному доборі, та строк їх подання, умови, строки та місце проведення конкурсного добору, вимоги до кандидатів, інформацію, що стосується фінансово-економічного стану вищого навчального закладу, його матеріально-технічної бази, та іншу додаткову інформацію, яка за рішенням засновника (засновників) або уповноваженого ним (ними) органу (особи) є необхідною для розробки конкурсних пропозицій претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу.
2. Претенденти на посаду керівника вищого навчального закладу можуть бути висунуті трудовим колективом вищого навчального закладу чи його структурного підрозділу, первинною профспілковою організацією працівників та студентів вищого навчального закладу, а також шляхом самовисування.
3. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсному доборі, подає засновнику (засновникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі) особисто та/або надсилає поштою такі документи:
1) заяву про участь у конкурсі на ім’я засновника, в якій зазначається про застосування або незастосування до претендента обмежень, встановлених статті 42 Закону України «Про вищу освіту»;
2) заповнену особову картку встановленого зразка;
3) автобіографію;
4) копії документів про вищу освіту, науковий ступінь та вчене звання;
5) довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду, отриману в установленому законом порядку;
6) довідку про наявність або відсутність судимості;
7) витяг з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення;
8) копію паспорта громадянина України;
9) копію трудової книжки;
10) письмову згоду на збір та обробку персональних даних.
Перелік документів, зазначених у цій частині статті, є вичерпним. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, може додати також інші документи, крім зазначених у пунктах 1-10 цієї частини статті, які, на її думку, підтверджують її професійні якості, досвід роботи або відповідність іншим вимогам до кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу.
Особа, яка подає документи, відповідає за достовірність поданої інформації.
4. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) протягом двох місяців з дня оголошення конкурсу на посаду керівника вищого навчального закладу приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу і протягом 10 днів з дня завершення терміну подання відповідних пропозицій вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до вищого навчального закладу для голосування на виборах.
5. Вибори кандидатів на посаду керівника вищого навчального закладу призначаються не пізніше ніж на тридцятий день з дати закінчення строку прийому документів претендентів без урахування канікулярного періоду.
Вибори проводяться шляхом таємного голосування.
Брати участь у виборах кандидатів на посаду керівника вищого навчального закладу мають право:
кожен науковий, науково-педагогічний та педагогічний штатний працівник вищого навчального закладу;
представники з числа інших штатних працівників, які обираються відповідними працівниками шляхом прямих таємних виборів;
виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.
При цьому загальна кількість (повний склад) наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищого навчального закладу повинна становити не менше 75 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах; кількість виборних представників з числа інших працівників вищого навчального закладу - до 10 відсотків, а кількість виборних представників з числа студентів (курсантів) - не менше 15 відсотків осіб, які мають право брати участь у виборах.
Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, кожен з яких має один голос і голосує особисто.
щодо порядку проведення виборів кандидатів на посаду керівника вищого навчального закладу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Результати виборів підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті вищого навчального закладу протягом 24 годин після закінчення голосування.
6. До другого етапу конкурсного добору допускаються кандидати на посаду керівника вищого навчального закладу, які за результатами голосування на виборах набрали не менше 20 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах.
Другий етап конкурсного добору проводиться не пізніше через 7 календарних днів після оприлюднення результатів виборів.
На другому етапі конкурсного добору конкурсною комісією розглядаються пропозиції кандидатів на посаду керівника вищого навчального закладу щодо управління вищим навчальним закладом (конкурсні пропозиції).
7. Персональний склад конкурсної комісії затверджується розпорядчим актом засновника (засновників) або уповноваженого ним (ними) органу.
До складу конкурсної комісії входять:
1) дві особи, яких визначає засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа);
2) дві особи, яких визначає наглядова рада вищого навчального закладу з числа членів наглядової ради;
3) одна особа, яка є представником роботодавців.
Від засновника (засновників) вищого навчального закладу до складу конкурсної комісії можуть входити посадові (службові) особи засновника (засновників) та (або) незалежні експерти у сфері вищої освіти.
Від роботодавців до складу конкурсної комісії можуть входити представники обласних та (або) всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, що діють у межах відповідного виду економічної діяльності (для галузевих навчальних закладів) або кількох відповідних видів економічної діяльності (для багатогалузевих навчальних закладів). До конкурсної комісії з обрання керівника вищого навчального закладу, який має статус національного або дослідницького, повинні входити представники всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.
Всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців відповідно до функціональної спрямованості, визначеної згідно з абзацом третім цієї частини статті, подають по одній кандидатурі засновнику (засновникам) вищого навчального закладу або уповноваженому ним (ними) органу (особі), який шляхом жеребкування визначає одного кандидата до складу конкурсної комісії.
Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше чотирьох осіб.
Членами конкурсної комісії можуть бути особи, які мають повну вищу освіту, бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.
8. Конкурсна комісія обирає голову та затверджує регламент своєї роботи.
Засідання Конкурсної комісії проводяться у формі відкритих слухань.
Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) забезпечує відео- та аудіофіксацію засідань конкурсної комісії та забезпечує розміщення матеріалів засідань конкурсної комісії на офіційному веб-сайті вищого навчального закладу. Представники засобів масової інформації та громадськості мають право бути присутніми на засіданнях конкурсної комісії під час розгляду конкурсних пропозицій кандидатів на посаду керівника вищого навчального закладу.
9. Конкурсна пропозиція кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу, що розробляється на підставі фактичних показників фінансово-господарської діяльності та іншої інформації, наданої засновником відповідно до абзацу другого частини першої цієї статті, повинна містити проект стратегічного плану розвитку навчального закладу на середньострокову перспективу (на строк не менше трьох років), в якому передбачаються, зокрема, детальний першочерговий план розвитку та (або) реформування навчального закладу протягом першого року після обрання керівника навчального закладу, пропозиції щодо шляхів інтенсифікації наукової діяльності навчального закладу, пропозиції щодо потенційних джерел залучення інвестицій для розвитку закладу, план поглиблення кооперації навчального закладу з бізнесом для виконання і впровадження інноваційних проектів.
10. Конкурсна комісія розглядає на своєму засіданні конкурсні пропозиції кандидатів на посаду керівника вищого навчального закладу та враховує відповідність учасника та його конкурсної пропозиції встановленим вимогам.
Допоміжними критеріями під час голосування на користь пропозиції кандидата є: післядипломна освіта кандидата у галузі управління; ступінь МВА (Маstеr оf Вusіnеss Аdmіnіstrаtіоn), МРА (Маstеr оf Рublіс Аdmіnіstrаtіоn), магістра бізнес-адміністрування чи магістра державного управління; досвід роботи на керівних посадах в міжнародних компаніях, установах, програмах, проектах у сфері освіти; досвід розроблення і успішної реалізації інвестиційних та інноваційних проектів.
Переможцем конкурсного добору визнається кандидат, пропозиція якого визнана комісією найкращою. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від її складу.
Рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується головою комісії на засіданні.
11. Примірник протоколу конкурсної комісії про обрання керівника вищого навчального закладу протягом 3 робочих днів передається засновнику (засновникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі) для укладення контракту з обраним керівником вищого навчального закладу».
 		Відхилено (питання добору керівника закладу вищої освіти не є частиною проекту Закону України «Про освіту», а відтак не може бути частиною Прикінцевих положень (змін до Закону України «Про вищу освіту»). Також це є надмірною деталізацією процесу, що не може бути предметом регулювання законодавства.   
    -1002- Співаковський О.В.
 Доповнити статтею 42-1 такого змісту:
«Стаття 42-1. Призначення та звільнення з посади фінансового секретаря вищого навчального закладу.
1. Фінансовий секретар вищого навчального закладу призначається на посаду засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) за поданням керівника вищого навчального закладу, погодженим з вченою радою цього закладу.
Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) укладає з фінансовим секретарем вищого навчального закладу трудову угоду на строк, що не перевищує термін перебування на посаді чинного керівника вищого начального закладу.
Після обрання і призначення нового, або переобрання і перепризначення на посаду чинного (попереднього) керівника вищого навчального закладу, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) може укласти з фінансовим секретарем вищого навчального закладу нову або переукласти чинну (попередню) трудову угоду.
Фінансовий секретар вищого навчального закладу може бути звільнений з посади засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) за поданням керівника вищого навчального закладу, погодженим з вченою радою цього закладу з підстав, визначених законодавством (про працю), за порушення статуту вищого навчального закладу та умов трудової угоди.
Фінансовий секретар може бути відсторонений від посади (від здійснення посадових/службових повноважень) на час (період) здійснення службової перевірки (розслідування) фінансово-господарської діяльності засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом, відповідно до законодавства України. На час такого відсторонення посадові (службові) повноваження фінансового секретаря здійснює його заступник або головний бухгалтер вищого навчального закладу, що призначається в якості виконуючого обв’язки фінансового секретаря засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою).
Фінансовий секретар може бути звільнений з посади засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) без подання керівника вищого навчального закладу і без погодження вченою радою цього закладу, якщо в ході (під час) або після службової перевірки (розслідування) були виявлені факти зловживань, що містять елементи адміністративних чи кримінальних правопорушень відповідно до законодавства України.
2. За відсутності подання керівника вищого навчального закладу про призначення фінансового секретаря засновник (засновники) вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає (призначають) виконувача обов’язків фінансового секретаря вищого навчального закладу, але не більш як на три місяці.
3. Типова форма трудової угоди з фінансовим секретарем державного вищого навчального закладу затверджується Кабінетом Міністрів України.
4. Порядок призначення фінансових секретарів вищих духовних навчальних закладів регулюється їхніми статутами (положеннями), зареєстрованими у встановленому законодавством порядку «.
 		Відхилено (необхідність введення обов’язкової посади фінансового секретаря у ВНЗ безпосередньо не витікає з тексту проекту Закону України «Про освіту» і потребує окремої широкої дискусії серед експертів щодо правильної побудови такої моделі управління вищим навчальним закладом із запровадженням системи та усіх механізмів стримувань і противаг)   
    -1003- Співаковський О.В.
 Стаття 43. Обрання на посаду та звільнення з посади керівника факультету (навчально-наукового інституту) вищого навчального закладу державної (комунальної) форми власності
1. Кандидат на посаду керівника факультету (навчально-наукового інституту) вищого навчального закладу державної (комунальної) форми власності повинен вільно володіти державною мовою, мати вчене звання та/або науковий ступінь і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як 5 років.
Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного факультету (навчально-наукового інституту) вищого навчального закладу державної (комунальної) форми власності більше ніж два строки.
2. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) обирається вченою радою факультету (навчально-наукового інституту) вищого навчального закладу строком на п’ять років. Керівник вищого навчального закладу укладає з керівником факультету (навчально-наукового інституту) контракт.
Керівник вищого навчального закладу призначає керівника факультету (навчально-наукового інституту) строком на п’ять років. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) здійснює свої повноваження на постійній основі. Інші питання щодо порядку обрання керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються статутом вищого навчального закладу.
3. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) може бути звільнений з посади керівником вищого навчального закладу за поданням вченої ради вищого навчального закладу або органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) з підстав, визначених законодавством про працю, за порушення статуту вищого навчального закладу, умов контракту. Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) вноситься до органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) не менш як половиною голосів статутного складу вченої ради факультету (навчально-наукового інституту). Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) приймається не менш як двома третинами голосів статутного складу органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту).
У випадку суттєвого погіршення стану факультету (навчально-наукового інституту), що характеризується зниженням кількості контингенту здобувачів освіти та (або) зменшенням штатної чисельності науково-педагогічних та педагогічних працівників, більше, ніж на 10 відсотків у порівнянні з попереднім роком, відкриття кримінального провадження щодо керівника факультету (навчально-наукового інституту), тощо, керівник вищого навчального закладу має право призначити виконувача обов’язків керівника факультету (навчально-наукового інституту), але не більш як на три роки.
 		Враховано частково (редакція з урахуванням рішення Комітету)   
    -1004- Литвин В.М.
 Доповнити частину 10 статті 44 абзацом такого змісту: «Особа може вступити до вищого навчального закладу для здобуття ступеня магістра за іншою спеціальністю на основі ступеня магістра (спеціаліста) шляхом перепідготовки за умови успішного проходження вступних випробувань, визначених умовами прийому вищим навчальним закладом».
 		Враховано по суті   
623. у статті 45:
 		    у статті 45:
 
624. абзац перший частини другої викласти у такій редакції:
 		    абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
 
625. «1. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зміст програм зовнішнього незалежного оцінювання має бути доступним для ознайомлення особами, які проходитимуть таке оцінювання, на початку здобуття ними освіти відповідного рівня.»;
 		 -1005- Співаковський О.В.
 Слова «у статті 45:
абзац перший частини другої викласти у такій редакції:
«1. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зміст програм зовнішнього незалежного оцінювання має бути доступним для ознайомлення особами, які проходитимуть таке оцінювання, на початку здобуття ними освіти відповідного рівня.»;» виключити.
 		Відхилено (зміна абзацу 1 частини 2 спрямована на посилення справедливості і гарантій для здобувачів освіти – вони мають знати зміст програм ЗНО на початку здобуття ними відповідного рівня, тобто, зміст програм ЗНО після 11 класу учні мають знати при вступі до 10 класу і т.д.)  «2. Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Зміст програм зовнішнього незалежного оцінювання має бути доступним для ознайомлення особами, які проходитимуть таке оцінювання, на початку здобуття ними освіти відповідного рівня»;
 
626. частину сьому викласти у такій редакції:
 		    частину сьому викласти в такій редакції:
 
627. «7. Фінансування заходів з проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку та за рахунок інших джерел, що не заборонені законодавством.»;
 		 -1006- Скрипник О.О.
 частину сьому викласти у такій редакції:
«7. Фінансування заходів з проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку та за рахунок інших джерел, що не заборонені законодавством.»;
 		Відхилено (правка повторює текст проекту Закону, ухваленого в першому читанні)  «7. Фінансування заходів з проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством»;
пункт 4 частини першої статті 46 після слова «невиконання» доповнити словом «індивідуального»;
статтю 58 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
«3-1) дотримуватися в освітньому процесі та науковій (творчій) діяльності академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами вищої освіти»;
 
    -1007- Скрипник О.О.
 у статті 46:
пункт четвертий частини першої викласти у такій редакції:
«4) невиконання індивідуального навчального плану;»;
доповнити частину першу новими пунктами 5-1, 5-2 такого змісту:
«5-1) подання недостовірних відомостей під час вступу, якщо це вплинуло або могло вплинути на результати конкурсу;
5-2) грубе або повторне порушення академічної доброчесності, встановлене у порядку, визначеному статутом вищого навчального закладу;»;
пункт п’ятнадцятий частини першої викласти у такій редакції:
«15) вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та навчальним планом, в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти. При цьому здобувачі певного рівня вищої освіти мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти, за погодженням з керівником відповідного факультету чи підрозділу. До вибіркової складової, згідно з визначеним вищим навчальним закладом порядком, можуть зараховуватися дисципліни, які студент вивчав в інших вищих навчальних закладах або через неформальну освіту;»
 		Враховано частково : 1) п. 4 ч. 1 ст. 46 після слова «невиконання» доповнити словом «індивідуального»; 2) з п. 15 ч. 1 ст. 62 виключити слово «робочим»; Зарахування дисциплін є питанням автономії ВНЗ   
    -1008- Співаковський О.В.
 Пункт четвертий частини першої статті 46 викласти у такій редакції:
4) невиконання індивідуального навчального плану;
Пункт п’ятнадцятий частини першої статті 46 викласти у такій редакції:
15) вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та навчальним планом, в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти. При цьому здобувачі певного рівня вищої освіти мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти, за погодженням з керівником відповідного факультету чи підрозділу. До вибіркової складової, згідно з визначеним вищим навчальним закладом порядком, можуть зараховуватися дисципліни, які студент вивчав в інших вищих навчальних закладах або через неформальну освіту;
 		Враховано частково : 1) п. 4 ч. 1 ст. 46 після слова «невиконання» доповнити словом «індивідуального»; 2) з п. 15 ч. 1 ст. 62 виключити слово «робочим»; Зарахування дисциплін є питанням автономії ВНЗ   
    -1009- Кремінь Т.Д.
 Пункт четвертий частини першої статті 46 викласти у такій редакції:
4) невиконання індивідуального навчального плану;
Пункт п’ятнадцятий частини першої статті 46 викласти у такій редакції:
15) вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та навчальним планом, в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти. При цьому здобувачі певного рівня вищої освіти мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти, за погодженням з керівником відповідного факультету чи підрозділу. До вибіркової складової, згідно з визначеним вищим навчальним закладом порядком, можуть зараховуватися дисципліни, які студент вивчав в інших вищих навчальних закладах або через неформальну освіту;
 		Враховано частково : 1) п. 4 ч. 1 ст. 46 після слова «невиконання» доповнити словом «індивідуального»; 2) з п. 15 ч. 1 ст. 62 виключити слово «робочим»; Зарахування дисциплін є питанням автономії ВНЗ   
    -1010- Крулько І.І.
 У прикінцевих положеннях передбачити зміни до статті 46 Закону України «Про вищу освіту» наступного змісту:
«Пункт четвертий частини першої статті 46 викласти у такій редакції:
4) невиконання індивідуального навчального плану;
Доповнити частину першу новими пунктами 5-1, 5-2 такого змісту:
«5-1) подання недостовірних відомостей під час вступу, якщо це вплинуло або могло вплинути на результати конкурсу;
5-2) грубе або повторне порушення академічної доброчесності, встановлене у порядку, визначеному статутом вищого навчального закладу;»
Пункт п’ятнадцятий частини першої статті 46 викласти у такій редакції:
15) вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та навчальним планом, в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти.
При цьому здобувачі певного рівня вищої освіти мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти, за погодженням з керівником відповідного факультету чи підрозділу.
До вибіркової складової, згідно з визначеним вищим навчальним закладом порядком, можуть зараховуватися дисципліни, які студент вивчав в інших вищих навчальних закладах або через неформальну освіту;».
 		Враховано частково : 1) п. 4 ч. 1 ст. 46 після слова «невиконання» доповнити словом «індивідуального»; 2) з п. 15 ч. 1 ст. 62 виключити слово «робочим»; Зарахування дисциплін є питанням автономії ВНЗ   
    -1011- Веселова Н.В.
 додати наступний абзац в підпункт 5) у Законі України «Про вищу освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 37-38, спи 2004):
частину 4 статті 48 викласти у наступній редакції:
«За бажанням здобувачів професійної та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними англійської та/або інших мов міжнародного спілкування в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови.
Заклади вищої та професійної освіти створюють усі умови національним меншинам для оволодіння державною мовою та професійними знаннями на державній мові.»
 		Відхилено (пропозиція не витікає безпосередньо з тексту проекту Закону України «Про освіту», ухваленого Верховною Радою України у першому читанні за основу. Мовні питання в Україні є дуже чутливими, а тому такі зміни мають бути предметом окремих широких обговорень і дискусій)   
    -1012- Соболєв Є.В.
 Доповнити четвертий пункт Прикінцевих та Перехідних положень наступною частиною:
«3) пункт четвертий статті 48 Закону України «Про вищу освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2014, № 37-38, ст.2004) викласти в наступній редакції:
Заклади вищої та професійної освіти створюють усі можливості національним меншинам для оволодіння ними професійними знаннями державною мовою, з метою повноцінної інтеграції в українське суспільство та можливістю провадити професійну діяльність у вибраній галузі на теренах усієї країни з використанням державної мови».
 		Відхилено бгрунтування: 1) це питання вже вирішене у частині 2 статті 7 проекту Закону України «Про освіту»; 2) мовні питання в Україні є дуже чутливими, а тому такі зміни мають бути предметом окремих широких обговорень і дискусій; 3) пропозиція не витікає безпосередньо з тексту проекту Закону України «Про освіту», прийнятому Верховною Радою України у першому читанні за основу.   
    -1013- Романюк В.М.
 Стаття 48. Мова викладання у вищих навчальних закладах
4. Заклади вищої та професійної освіти створюють усі можливості національним меншинам для оволодіння ними професійними знаннями державною мовою, з метою повноцінної інтеграції в українське суспільство та можливістю провадити професійну діяльність у вибраній галузі на теренах усієї країни з використанням державної мови.
 		Відхилено бгрунтування: 1) це питання вже вирішене у частині 2 статті 7 проекту Закону України «Про освіту»; 2) мовні питання в Україні є дуже чутливими, а тому такі зміни мають бути предметом окремих широких обговорень і дискусій; 3) пропозиція не витікає безпосередньо з тексту проекту Закону України «Про освіту», прийнятому Верховною Радою України у першому читанні за основу.   
    -1014- Семенуха Р.С.
Маркевич Я.В.
 Підпункт 5 пункту 4 розділу ХІІ проекту Закону, яким передбачено зміни до Закону України «Про вищу освіту», доповнити змінами до частини четвертої статті 48 цього Закону такого змісту:
«частину четверту статті 48 викласти в такій редакції:
«4. Заклади вищої та професійної освіти створюють усі можливості національним меншинам для оволодіння ними професійними знаннями державною мовою з метою повноцінної інтеграції в українське суспільство та можливістю провадити професійну діяльність у вибраній галузі на теренах усієї країни з використанням державної мови.».
 		Відхилено бгрунтування: 1) це питання вже вирішене у частині 2 статті 7 проекту Закону України «Про освіту»; 2) мовні питання в Україні є дуже чутливими, а тому такі зміни мають бути предметом окремих широких обговорень і дискусій; 3) пропозиція не витікає безпосередньо з тексту проекту Закону України «Про освіту», прийнятому Верховною Радою України у першому читанні за основу.   
    -1015- Маркевич Я.В.
Рябчин О.М.
 Частину 11 Статті 55 після слів «вищого навчального закладу» доповнити словами «та перевірка на академічну доброчесність, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.»;
 		Відхилено (всі інструменти для боротьби з порушеннями академічної доброчесності закладені в статті 42 проекту Закону України «Про освіту»)   
    -1016- Співаковський О.В.
 пункт 1 статті 56 доповнити реченням: «У вищих навчальних закладах, що мають статус прибуткових, можуть встановлюватися інші нормативи робочого часу відповідно до укладених контрактів (договорів).»
 		Відхилено (це питання не пов’язано і логічно не випливає з редакції проекту Закону України «Про освіту», ухваленого Верховною Радою у першому читанні, а тому має бути предметом окремого законопроекту про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту»)   
    -1017- Кремінь Т.Д.
 У ст. 56 вилучити абзац «Максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника не може перевищувати 600 годин на навчальний рік».
 		Відхилено (це питання розглядалося під час підготовки і прийняття Закону України «Про вищу освіту» у 2014 році, з якого Верховна Рада прийняла відповідне політичне рішення)   
    -1018- Маркевич Я.В.
Рябчин О.М.
 Частину 1 Статті 58 доповнити пунктом 3 наступного змісту:
3) дотримуватися принципів та правил академічної доброчесності, що передбачає:
посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право;
надання достовірної інформації про результати досліджень та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
У зв’язку з цим чинний пункт 3 вважати пунктом 4;
 		Враховано по суті (конкретний перелік правил академічної доброчесності наразі визначений у проекті Закону України «Про освіту», може бути додатково визначений в окремій статті Закону України «Про вищу освіту», в статутах ВНЗ, в окремих, ухвалених вченими радами ВНЗ, положеннях тощо)   
628. у частині другій статті 59 цифру «20» замінити цифрою «25»;
 		 -1019- Скрипник О.О.
 у частині другій статті 59 число «20» замінити числом «25»;
 		Враховано у першому читанні  у частині другій статті 59 цифри «20» замінити цифрами «25»;
частину першу статті 60 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Післядипломна освіта включає здобуття другої (наступної) вищої освіти – здобуття ступеня бакалавра (магістра) за іншою спеціальністю на основі здобутої вищої освіти не нижче ступеня бакалавра та практичного досвіду»;
у статті 61:
у частині другій:
 
    -1020- Співаковський О.В.
 частину 2 статті 59 доповнити реченням: «У вищих навчальних закладах, що мають статус прибуткових або не бюджетних установ, рішеннями їхніх засновників або керівників можуть встановлюватися інші правила виплат надбавок науково-педагогічним працівникам.»
 		Відхилено (частина 2 статті 59 дозволяє вищому навчальному закладу встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень)   
    -1021- Маркевич Я.В.
Рябчин О.М.
 Статтю 59 викласти у новій редакції :
Стаття 59. Відповідальність науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників
За порушення принципів та правил академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної та дисциплінарної відповідальності пропорційно до тяжкості порушення:
відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
позбавлення присудженого наукового ступеня чи присвоєного вченого звання;
позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади
звільнення;
відсторонення від здійснення педагогічної та/або наукової діяльності строком до 5 років.
Порушенням академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками вважається:
1) академічний плагіат;
2) фабрикація – фальсифікація результатів досліджень, посилань, або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього процесу;
3) обман – надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітньої процесу;
5) хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі.
3. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, а також Види відповідальності науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються кодексом доброчесності вищого навчального закладу.
4. За дії (бездіяльність), що цим законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів юридичної відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідними законами.
У зв’язку з цим чинну Статтю 59 вважати Статтею 60 та змінити нумерацію наступних статей відповідно;
 		Відхилено (це зайве дублювання статті 42 проекту Закону «Про освіту». Необхідність дотримання науковими, науково-педагогічними і педагогічними працівниками передбачених у статті 42 правил закладена у визначенні академічної доброчесності, яке включається у статтю 1 Закону України «Про вищу освіту»)   
    -1022- Литвин В.М.
 Пункт п’ятий Прикінцевих і перехідних положень законопроекту доповнити новими абзацами:
«Доповнити частину 2 статті 60 абзацом такого змісту: «Післядипломна освіта включає перепідготовку ? отримання освітнього ступеня магістра за іншою спеціальністю на основі здобутої вищої освіти (не нижче освітнього ступеня магістра /спеціаліста) та практичного досвіду»;
 		Враховано по суті   
629. пункт 3 частини другої статті 61 після слів «доктора філософії» доповнити словами « (доктора мистецтва); «;
 		 -1023- Скрипник О.О.
 Вилучити
 		Відхилено   пункт 3 доповнити словами «/доктора мистецтва»;
доповнити пунктом 6 такого змісту:
«6) асистент-стажист - особа, яка має вищу освіту ступеня магістра, навчається в асистентурі-стажуванні вищого навчального закладу за мистецькими спеціальностями з метою вдосконалення творчої майстерності»;
у частині третій:
пункти 2 виключити;
пункт 4 після слова «кафедрах» доповнити словами «або базах резидентури»;
пункти 5 виключити;
у частині першій статті 62:
 
    -1024- Співаковський О.В.
 Зміни до статті 61 Закону України «Про вищу освіту» викласти в такій редакції:
«у статті 61:
у частині другій:
пункт 3 після слів «доктора філософії» доповнити словами «/ доктора мистецтва;»;
доповнити новим пунктом 6 такого змісту:
«6) асистент-стажист - особа, яка має вищу освіту ступеня магістра, навчається в асистентурі-стажуванні вищого навчального закладу за мистецькими спеціальностями з метою вдосконалення творчої майстерності.»;
пункт 2 частини третьої виключити;»
 		Враховано    
630. пункт 8 частини першої статті 62 після слова «гуртожитком» доповнити словами «та цілодобовим доступом до нього»;
 		 -1025- Маркевич Я.В.
Рябчин О.М.
 Частину 1 Статті 64 доповнити пунктом 4 наступного змісту:
4) дотримуватися принципів та правил академічної доброчесності, що передбачає:
самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливим освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей);
посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право;
надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності.
 		Враховано по суті (редакція узгоджена з абзацом першим частини 3 статті 52 проекту Закону України «Про освіту»)  пункт 8 після слова «гуртожитком» доповнити словами «та цілодобовим доступом до нього»;
у пункті 15 слово «робочим» виключити;
у пункті 19 слова «клінічній ординатурі» виключити;
пункт 3 частини першої статті 63 викласти в такій редакції:
«3) виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану у разі його наявності), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання»;
 
631. назву Розділу ХІ викласти в такій редакції:
 		    назву розділу ХІ викласти в такій редакції:
 
632. «Розділ ХІ. Наукова, науково-технічна, мистецька та інноваційна діяльність у вищих навчальних закладах»;
 		    «Розділ ХІ
Наукова, науково-технічна, мистецька та інноваційна діяльність у вищих навчальних закладах»;
 
633. у статті 65:
 		 -1026- Маркевич Я.В.
Рябчин О.М.
 Статтю 65 викласти у новій редакції:
Стаття 65. Відповідальність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
За порушення академічної доброчесності здобувачі вищої освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності пропорційно до тяжкості порушення:
отримання незадовільної оцінки за курс/завдання;
повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
повторне проходження навчального курсу;
утримання виплати стипендії на строк, що визначається кодексом доброчесності вищого навчального закладу;
відрахування із закладу освіти.
Порушенням академічної доброчесності здобувачами вищої освіти вважається:
1) академічний плагіат;
2) фабрикація;
3) обман;
4) списування – використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання;
5) хабарництво.
3. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, а також види відповідальності здобувачів вищої освіти за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються кодексом доброчесності вищого навчального закладу.
4. За дії (бездіяльність), що цим законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів юридичної відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідними законами.
У зв’язку з цим чинну Статтю 65 вважати Статтею 66 та змінити нумерацію наступних статей відповідно;
 		Відхилено (частина 7 статті 42 проекту Закону України «Про освіту» дозволяє ці питання вирішувати не лише на рівні спеціальних законів, але й «внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їх відповідальності». Тому встановлення конкретних видів відповідальності здобувачів вищої освіти за конкретні види порушень академічної доброчесності варто поки що залишити на рівні автономії ВНЗ. Запропоновані частини 2-4 дублюють відповідні положення статті 42ґ, що порушує встановлені у Верховній Раді правила підговки законопроектів)  у статті 65:
 
634. назву статті після слова «науково-технічної, « доповнити словом «мистецької»;
 		 -1027- Скрипник О.О.
 у статті 65:
назву статті після слова «науково-технічної,» доповнити словом «мистецької»;
 		Враховано у першому читанні  назву після слів «науково-технічної» доповнити словом «мистецької»;
 
635. частину першу доповнити новим абзацом другим такого змісту:
 		    частину першу доповнити абзацом другим такого змісту:
 
636. «Мистецька діяльність є невід’ємною складовою освітньої діяльності закладів вищої освіти культурологічного та/або мистецького спрямування і провадиться з метою поглиблення професійних компетентностей, інноваційної діяльності в мистецтві, що сприяє створенню нового культурно-мистецького продукту.»;
 		 -1028- Скрипник О.О.
 частину першу доповнити новим абзацом другим такого змісту:
«Мистецька діяльність є невід’ємною складовою освітньої діяльності закладів вищої освіти культурологічного та/або мистецького спрямування і провадиться з метою поглиблення професійних компетентностей, інноваційної діяльності в мистецтві, що сприяє створенню нового культурно-мистецького продукту.»;
 		Враховано у першому читанні  «Мистецька діяльність є невід’ємною складовою освітньої діяльності закладів вищої освіти культурологічного та/або мистецького спрямування і провадиться з метою поглиблення професійних компетентностей, інноваційної діяльності в мистецтві, що сприяє створенню нового культурно-мистецького продукту»;
 
637. частину другу після слова «науково-технічної,» доповнити словом «мистецької», а після слова «науково-технічну, « - словом «мистецьку»;
 		 -1029- Скрипник О.О.
 частину другу після слова «науково-технічної,» доповнити словом «мистецької», а після слова «науково-технічну,» - словом «мистецьку»;
 		Немає висновку   частину другу після слів «науково-технічної» доповнити словом «мистецької», а після слів «науково-технічну» - словом «мистецьку»;
частину шосту статті 69 викласти в такій редакції:
«6. Заклади вищої освіти та наукові установи здійснюють заходи із запобігання академічному плагіату - оприлюдненню (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворенню опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства»;
 
638. в абзаці 2 частини другої статті 70 слова «отримані від плати за послуги, що надаються згідно з освітньою, науковою та навчально-виробничою діяльністю, благодійні внески та гранти» вилучити;
 		 -1030- Скрипник О.О.
 в абзаці 2 частини другої статті 70 слова «отримані від плати за послуги, що надаються згідно з освітньою, науковою та навчально-виробничою діяльністю, благодійні внески та гранти» вилучити;
 		Відхилено (це положення саме в такому формулюванні було детально відпрацьовано з усіма зацікавленими суб’єктами і органами державної влади у 2014 році під час доопрацювання Закону України «Про вищу освіту» до другого читання)     
    -1031- Маркевич Я.В.
Рябчин О.М.
 Частину 6 Статті 71 викласти у такій редакції:
6. Вищі навчальні заклади здійснюють заходи із запобігання академічному плагіату.
 		Відхилено (визначення академічного плагіату має залишатися поки що у статті 69 Закону про вищу освіту. В наступних змінах до Закону має бути виписана окрема стаття про правила забезпечення академічної доброчесності у закладах вищої освіти)   
639. у підпункту 3 пункту 2 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» цифри «2016» змінити цифрами «2018»;
 		 -1032- Співаковський О.В.
 Положення «у підпункту 3 пункту 2 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» цифри «2016» змінити цифрами «2018»;» виключити
 		Враховано   у розділі ХV «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ»:
у пункті 2:
друге речення підпункту 3 викласти в такій редакції: «Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2019 році»;
підпункти 5 і 6 викласти в такій редакції:
«5) заклади вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, мають право продовжити освітню діяльність з підготовки фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра за умови отримання відповідної ліцензії. При цьому вимоги ліцензійних умов щодо наявності науково-педагогічних працівників і відповідного стажу науково-педагогічної роботи можуть застосовуватися до зазначених закладів вищої освіти з моменту отримання ними відповідно до підпункту 12-1 цього пункту права на включення до свого штатного розпису посад науково-педагогічних працівників. Для потреб ліцензування стаж педагогічної роботи у закладах вищої освіти працівників, які мають науковий ступінь та/або вчене звання, зараховується як стаж науково-педагогічної роботи. Акредитація освітніх програм для підготовки фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра здійснюється на загальних засадах згідно з цим Законом;
6) вищі навчальні заклади, які в системі вищої освіти здійснюють підготовку фахівців виключно освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста і до 2020 року не отримають ліцензію на підготовку освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра та/або ступеня бакалавра, можуть продовжити підготовку молодших спеціалістів у системі фахової передвищої освіти»;
доповнити підпунктами 6-1 та 6-2 такого змісту:
«6-1) вищі навчальні заклади першого-другого рівнів акредитації, протягом двох років з моменту отримання ліцензії на підготовку молодшого бакалавра мають привести тип і статут вищого навчального закладу у відповідність із цим Законом;
6-2) абзац другий пункту 3 частини першої статті 28 набирає чинності з 1 січня 2020 року. При цьому вимога щодо ліцензованого обсягу підготовки здобувачів вищої освіти ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра діє:
з 1 січня 2020 року в розмірі 10 відсотків;
з 1 січня 2021 року в розмірі 20 відсотків;
з 1 січня 2022 року в розмірі 30 відсотків»;
підпункт 7 викласти в такій редакції:
«7) підготовка кандидатів та докторів наук, що здійснюється вищими навчальними закладами та науковими установами і започаткована до 1 вересня 2016 року, продовжується в межах передбаченого строку підготовки відповідно до законодавства, чинного на момент набрання чинності цим Законом. За результатами захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук та наукового ступеня доктора наук у спеціалізованих вчених радах, утворених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, здобувачам наукових ступенів присуджується науковий ступінь кандидата або доктора наук відповідно до законодавства, чинного до набрання чинності цим Законом, та видається диплом кандидата або доктора наук центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки до 31 грудня 2020 року. Цей строк може бути подовжено на час академічної або соціальної відпустки, військової служби або тривалої хвороби»;
доповнити підпунктом 12-1 такого змісту:
«12-1) коледжі (включаючи коледжі як структурні підрозділи університетів, академій, інститутів), які отримали ліцензію на підготовку фахівців ступеня молодшого бакалавра або ступеня бакалавра, включають до свого штатного розпису відповідні посади науково-педагогічних працівників. На науково-педагогічних працівників таких коледжів та осіб, які здобувають у них вищу освіту ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра, розповсюджуються умови оплати праці, пенсійного забезпечення, норми педагогічного навантаження, норми стипендіального забезпечення на рівні вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. Педагогічні працівники цих коледжів, які відповідають вимогам цього Закону до науково-педагогічних працівників та забезпечують підготовку фахівців ступеня молодшого бакалавра або бакалавра, отримують статус науково-педагогічних працівників і переводяться на відповідні науково-педагогічні посади з початку реалізації відповідної освітньої програми або з 1 вересня 2017 року, якщо освітня програма підготовки фахівців ступеня бакалавра вже реалізується»;
у підпункті 16:
слова «набрання чинності цим Законом» замінити словами «створення у коледжі науково-педагогічних посад», а слова «вченого звання» - словами «вченого (почесного) звання»;
слова та цифри «частини першої статті 43» замінити словами та цифрами «частин другої та шостої статті 35, частини першої статті 42»;
доповнити підпунктом 20 такого змісту:
«20) до затвердження в установленому цим Законом порядку положення про акредитацію освітніх програм таку акредитацію здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки в порядку, передбаченому для акредитації напрямів і спеціальностей»;
в абзаці шостому підпункту 6 пункту 5 слова «на день набрання чинності цим Законом» замінити словами і цифрами «до 1 вересня 2018 року»;
у тексті Закону слова «вищий навчальний заклад» і «вищий духовний навчальний заклад» у всіх відмінках і числах замінити відповідно словами «заклад вищої освіти» і «заклад вищої духовної освіти» у відповідному відмінку і числі;
10) пункт 6 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«6) освітня діяльність, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти»;
11) у Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 3, ст. 25):
абзац другий частини другої статті 26 після слова «відповідних» доповнити словами «державного та/або»;
у статті 59:
частину першу після слова «конкурентоспроможності» доповнити словами «закладів спеціалізованої освіти наукового профілю (наукових ліцеїв, наукових ліцеї-інтернатів)»;
абзац другий частини третьої доповнити словами «а також заклади спеціалізованої освіти наукового профілю (наукові ліцеї, наукові ліцеї-інтернати)».
 
    -1033- Співаковський О.В.
 У пункт 2 розділі ХV «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про вищу освіту» внести такі зміни:
1) друге речення підпункту 3 викласти в такій редакції:
«Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2019 році;»;
2) підпункт 5 викласти в такій редакції:
«5) вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, мають право продовжити освітню діяльність з підготовки фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра за умови отримання відповідної ліцензії. Акредитація освітніх програм для підготовки фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра здійснюється на загальних засадах згідно з цим Законом;»;
3) підпункт 6 викласти в такій редакції:
«6) вищі навчальні заклади, які в системі вищої освіти здійснюють підготовку фахівців виключно освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста і до 2020 року не отримають ліцензію на підготовку освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра та/або ступеня бакалавра, можуть продовжити підготовку фахівців у системі професійної освіти як заклади професійної освіти;»;
4) доповнити підпунктом 6-1 такого змісту:
«6-1) вищі навчальні заклади першого-другого рівня акредитації, протягом двох років з моменту отримання ліцензії на підготовку молодшого бакалавра мають привести тип і статут вищого навчального закладу у відповідність з цим Законом;»;
5) доповнити новим підпунктом 12-1 такого змісту:
«12-1) коледжі (включаючи коледжі як структурні підрозділи університетів, академій, інститутів), які отримали ліцензію на підготовку фахівців ступеня молодшого бакалавра або ступеня бакалавра, включають до свого штатного розпису відповідні посади науково-педагогічних працівників. На науково-педагогічних працівників таких коледжів та осіб, які здобувають в них вищу освіту ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра, розповсюджуються умови оплати праці, пенсійного забезпечення, норми педагогічного навантаження, норми стипендіального забезпечення на рівні вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. Педагогічні працівники цих коледжів, які відповідають вимогам цього Закону до науково-педагогічних працівників та забезпечують підготовку фахівців ступеня молодшого бакалавра або бакалавра, отримують статус науково-педагогічних працівників і переводяться на відповідні науково-педагогічні посади з початку реалізації відповідної освітньої програми або з 01 вересня 2017 року, якщо освітня програма підготовки фахівців ступеня бакалавра вже реалізується;»;
6) у підпункті 16:
слова «набрання чинності цим Законом» замінити словами «створення у коледжі науково-педагогічних посад»;
слова «вченого звання» замінити словами «вченого (почесного) звання»;
цифри «43» замінити цифрами і словами «42, частин другої та шостої статті 35»
 		Враховано по суті   
    -1034- Ківалов С.В.
 Абзац 119 підпункту 5 пункту 4 Розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» законопроекту, щодо внесення змін до підпункту 3 пункту 2 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» викласти в наступній редакції:
«друге речення підпункту 3 пункту 2 розділу ІV «Прикінцеві та Перехідні положення» викласти у наступній редакції:
«Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста за усіма галузями та спеціальностями проводиться у 2020 році».
 		Відхилено , оскільки пропозиція вже врегульована окремим Законом – 2016 замінено на 2019;   
    -1035- Корчик В.А.
 Підпункт 5 пункту 4 Розділу ХІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ після абзацу
«у підпункті 3 пункту 2 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» цифри «2016» змінити цифрами «2018»;» доповнити абзацом останнім такого змісту:
«підпункт 6) пункту 2 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» викласти в такій редакції: «6) вищі навчальні заклади І рівня акредитації, які протягом п’яти років строку дії ліцензії на підготовку фахівців освітньо- професійного ступеня молодшого бакалавра не отримають ліцензію на підготовку освітнього ступеня бакалавра, будуть віднесені до системи професійно-технічної освіти.
Коледжі культури і мистецтв, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів з метою забезпечення кадрами закладів та установ сфери культури об’єднаних територіальних громад, мають право здійснювати підготовку фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра без обов’язкового отримання ліцензії на підготовку освітнього ступеня бакалавра;».
 		Враховано по суті (перша пропозиція вже врегульована окремим Законом – 2016 замінено на 2019; друга правка врахована по суті – всім коледжам у разі прийняття цього Закону буде надано право здійснювати підготовку молодших бакалаврів без необхідності готувати бакалаврів)   
    -1036- Скрипник О.О.
 у підпункті 3 пункту 2 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» цифри «2016» змінити цифрами «2018»;
 		Відхилено , оскільки пропозиція вже врегульована окремим Законом – 2016 замінено на 2019;   
    -1037- Скрипник О.О.
 пункт 7 викласти в такій редакції:
«7) підготовка кандидатів та докторів наук, що здійснюється вищими навчальними закладами та науковими установами і започаткована до 1 вересня 2016 року, продовжується в межах передбаченого строку підготовки. Особи, які до 1 вересня 2016 року розпочали підготовку в аспірантурі або були прикріплені до аспірантури у статусі здобувача, мають право на захист дисертації до 1 серпня 2020 року. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти розробляє порядок присудження наукових ступенів спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів (наукових установ) та положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад з урахуванням права осіб, які до 1 вересня 2016 року розпочали підготовку в аспірантурі або були прикріплені до аспірантури у статусі здобувача, на захист дисертації до 1 серпня 2020 року. Після затвердження Кабінетом Міністрів України порядку присудження наукових ступенів спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів (наукових установ) та затвердження центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, які було розроблено Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук відбувається в порядку, встановленому у частині 3 статті 6 цього Закону для здобувачів ступеня доктора філософії. До затвердження Кабінетом Міністрів України порядку присудження наукових ступенів спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів (наукових установ) та затвердження центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, які було розроблено Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, діють і утворюються спеціалізовані вчені ради відповідно до порядку, встановленого законодавством України до 1 липня 2014 року, а рішення таких спеціалізованих вчених рад затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. За результатами захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук та наукового ступеня доктора наук здобувачам наукових ступенів присуджується науковий ступінь кандидата або доктора наук та видається диплом кандидата або доктора наук;»
 		Враховано редакційно (пункт перенесено вище відповідно до нумерації)   
    -1038- Кремінь Т.Д.
 В абзаці шостому підпункту 6 пункту 5 розділу ХV «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про вищу освіту» слова «на день набрання чинності цим Законом» замінити словами і цифрами «до 1 вересня 2018 року».
 		Враховано    
    -1039- Корчик В.А.
 пункт 4 Розділу ХІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ після підпункту 5) доповнити підпунктом 6) такого змісту:
«у Законі України «Про науку та науково-технічну діяльність» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № З, ст.25)
У статті 26 частину другу викласти у такій редакції:
2. Науковий ліцей (науковий ліцей-інтернат) здійснює освітню діяльність, спрямовану на залучення та підготовку учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності.
Науковий ліцей (науковий ліцей-інтернат), заснований на державній або комунальній формі власності, має статус бюджетної установи і Фінансується за рахунок коштів відповідних бюджетів (державного чи місцевого). Фінансування наукових ліцеїв (наукових ліцеїв-інтернатів) може здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством України.
частини першу та третю статті 59 викласти у такій редакції:
«1. Грантова підтримка наукової і науково-технічної діяльності за рахунок коштів державного бюджету запроваджується з метою підвищення рівня наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, розвитку науково-технічного потенціалу та підвищення рівня конкурентоспроможності спеціалізованих закладів освіти наукового профілю (наукових ліцеїв, наукових ліцеї-інтернатів), наукових установ та вищих навчальних закладів, збереження та розвитку матеріально- технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, наукового стажування наукових працівників, у тому числі за кордоном, організації та проведення конференцій, симпозіумів, наукових турнірів, конкурсів наукової творчості, інших науково-комунікативних заходів та заходів з популяризації науки.
«3. Грантова підтримка надається виключно на конкурсній основі.
У конкурсі на отримання гранту на збереження та розвиток матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, організацію та проведення конференцій, симпозіумів, наукових турнірів, конкурсів наукової творчості, інших науково-комунікативних заходів та заходів з популяризації науки можуть брати участь лише наукові установи та вищі навчальні заклади, включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, а також спеціалізовані заклади освіти наукового профілю (наукові ліцеї, наукові ліцеї- інтернати).»
Підпункт 6) пункту 4 Розділу ХІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ вважати підпунктом 7).
 		Враховано (перенесено нижче у зв’язку із зміною нумерації на 11).   
640. 6) пункт 6 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради, 2015 р., № 23, ст. 158) викласти у такій редакції:
 		       
641. «6) освітня діяльність, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти;
 		 -1040- Кремінь Т.Д.
 6) У Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради, 2015 р., № 23, ст. 158):
частину 2 статті 2 доповнити пунктом 4 такого змісту: «Освітню діяльність, яка здійснюється з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.
пункт 6 частини першої статті 7 викласти у такій редакції: «6) освітня діяльність освітня діяльність, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти».
 		Відхилено (загальні засади ліцензування будь-якої господарської діяльності, у тому числі освітньої, визначаються Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», закони у сфері освіти можуть визначати лише специфіку) Редакція перенесена вище у зв’язку із зміною нусмерації на 10).     
    -1041- Співаковський О.В.
 6) У Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради, 2015 р., № 23, ст. 158):
частину 2 статті 2 доповнити пунктом 4 такого змісту: «Освітню діяльність, яка здійснюється з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.
пункт 6 частини першої статті 7 викласти у такій редакції: «6) освітня діяльність освітня діяльність, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.
 		Відхилено (загальні засади ліцензування будь-якої господарської діяльності, у тому числі освітньої, визначаються Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», закони у сфері освіти можуть визначати лише специфіку)   
    -1042- Королевська Н.Ю.
 Пункт 4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктом 7 такого змісту:
"7) Частину першу статті 103-2 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 50-51, ст.572) доповнити абзацами такого змісту:
"Крім цього, зазначена субвенція спрямовується на фінансування дошкільної освіти, фінансування базової професійної освіти, часткове фінансування позашкільної освіти (на умовах співфінансування з державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством), компенсацію пільгового проїзду учнів, вихованців і студентів у громадському транспорті, компенсацію безкоштовного підвезення учнів до закладу освіти і у зворотному напрямку, фінансування забезпечення підручниками, посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Також зазначена субвенція спрямовується на забезпечення безоплатним гарячим харчуванням:
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям", які навчаються у дошкільних закладах освіти;
дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, та учнів 1-4 класів, які навчаються у закладах середньої освіти;
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям", які навчаються у закладах професійної освіти;
інших категорій осіб, визначених законом.".
 		Відхилено (згідно з частиною 5 статті 4 Бюджетного кодексу України «зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Тому таку правку не можна робити в проекті Закону про освіту)   
    -1043- Ільюк А.О.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 7 у такій редакції:
«7) Частину першу статті 103-2 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 50-51, ст.572) доповнити новими абзацами у такій редакції:
Крім цього, зазначена субвенція спрямовується на фінансування дошкільної освіти, фінансування базової професійної освіти, часткове фінансування позашкільної освіти (на умовах співфінансування з державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством), компенсацію пільгового проїзду учнів, вихованців і студентів у громадському транспорті, компенсацію безкоштовного підвезення учнів до закладу освіти і у зворотному напрямку, якщо відстань безпосередньо від місця проживання до закладу освіти для учня, який отримує повну загальну середню освіту, перевищує п'ять кілометрів, або дорога є для учня занадто важкою або небезпечною в силу його віку чи інших обставин, фінансування забезпечення підручниками, посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Також зазначена субвенція спрямовується на забезпечення безоплатним гарячим харчуванням:
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у дошкільних закладах освіти;
дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, та учнів 1-4 класів, які навчаються у закладах середньої освіти;
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у закладах професійної освіти;
інших категорій осіб, визначених законом
 		Відхилено (згідно з частиною 5 статті 4 Бюджетного кодексу України «зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Тому таку правку не можна робити в проекті Закону про освіту)   
    -1044- Попов І.В.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 7 у такій редакції:
«7) Частину першу статті 103-2 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 50-51, ст.572) доповнити новими абзацами у такій редакції:
«Крім цього, зазначена субвенція спрямовується на фінансування дошкільної освіти, фінансування базової професійної освіти, часткове фінансування позашкільної освіти (на умовах співфінансування з державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством), компенсацію пільгового проїзду учнів, вихованців і студентів у громадському транспорті, компенсацію безкоштовного підвезення учнів до закладу освіти і у зворотному напрямку, якщо відстань безпосередньо від місця проживання до закладу освіти для учня, який отримує повну загальну середню освіту, перевищує п'ять кілометрів, або дорога є для учня занадто важкою або небезпечною в силу його віку чи інших обставин, фінансування забезпечення підручниками, посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Також зазначена субвенція спрямовується на забезпечення безоплатним гарячим харчуванням:
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у дошкільних закладах освіти;
дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, та учнів 1-4 класів, які навчаються у закладах середньої освіти;
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у закладах професійної освіти;
інших категорій осіб, визначених законом».
 		Відхилено (згідно з частиною 5 статті 4 Бюджетного кодексу України «зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Тому таку правку не можна робити в проекті Закону про освіту)   
    -1045- Лабазюк С.П.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 7 у такій редакції:
«7) Частину першу статті 103-2 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 50-51, ст.572) доповнити новими абзацами у такій редакції:
«Крім цього, зазначена субвенція спрямовується на фінансування дошкільної освіти, фінансування базової професійної освіти, часткове фінансування позашкільної освіти (на умовах співфінансування з державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством), компенсацію пільгового проїзду учнів, вихованців і студентів у громадському транспорті, компенсацію безкоштовного підвезення учнів до закладу освіти і у зворотному напрямку, якщо відстань безпосередньо від місця проживання до закладу освіти для учня, який отримує повну загальну середню освіту, перевищує п'ять кілометрів, або дорога є для учня занадто важкою або небезпечною в силу його віку чи інших обставин, фінансування забезпечення підручниками, посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Також зазначена субвенція спрямовується на забезпечення безоплатним гарячим харчуванням:
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у дошкільних закладах освіти;
дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, та учнів 1-4 класів, які навчаються у закладах середньої освіти;
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у закладах професійної освіти;
інших категорій осіб, визначених законом».
 		Відхилено (згідно з частиною 5 статті 4 Бюджетного кодексу України «зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Тому таку правку не можна робити в проекті Закону про освіту)   
    -1046- Констанкевич І.М.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 7 у такій редакції:
«7) Частину першу статті 103-2 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 50-51, ст.572) доповнити новими абзацами у такій редакції:
«Крім цього, зазначена субвенція спрямовується на фінансування дошкільної освіти, фінансування базової професійної освіти, часткове фінансування позашкільної освіти (на умовах співфінансування з державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством), компенсацію пільгового проїзду учнів, вихованців і студентів у громадському транспорті, компенсацію безкоштовного підвезення учнів до закладу освіти і у зворотному напрямку, якщо відстань безпосередньо від місця проживання до закладу освіти для учня, який отримує повну загальну середню освіту, перевищує два кілометри, або дорога є для учня занадто важкою або небезпечною в силу його віку чи інших обставин, фінансування забезпечення підручниками, посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Також зазначена субвенція спрямовується на забезпечення безоплатним гарячим харчуванням:
дітей, які навчаються у дошкільних навчальних закладах;
учнів 1-4 класів, які навчаються у закладах середньої освіти;
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у закладах середньої освіти;
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у закладах професійної освіти;
інших категорій осіб, визначених законом».
 		Відхилено (згідно з частиною 5 статті 4 Бюджетного кодексу України «зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Тому таку правку не можна робити в проекті Закону про освіту)   
    -1047- Юринець О.В.
Мацола Р.М.
Кіт А.Б.
Подоляк І.І.
Горват Р.І.
Кадикало М.О.
 У Розділі ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» частину четверту доповнити:
пунктом 7 наступної редакції: «7) Частину першу статті 103-2 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 50-51, ст.572) доповнити новими абзацами у такій редакції:
«Крім цього, зазначена субвенція спрямовується на забезпечення безоплатним гарячим харчуванням:
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у дошкільних закладах освіти;
дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, та учнів 1-4 класів, які навчаються у закладах середньої освіти;
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у закладах професійної освіти;
інших категорій осіб, визначених законом»«.
 		Відхилено (згідно з частиною 5 статті 4 Бюджетного кодексу України «зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Тому таку правку не можна робити в проекті Закону про освіту)   
    -1048- Павленко Ю.О.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 7 у такій редакції:
«7) Частину першу статті 103-2 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 50-51, ст.572) доповнити новими абзацами у такій редакції:
«Крім цього, зазначена субвенція спрямовується на фінансування дошкільної освіти, фінансування базової професійної освіти, часткове фінансування позашкільної освіти (на умовах співфінансування з державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством), компенсацію пільгового проїзду учнів, вихованців і студентів у громадському транспорті, компенсацію безкоштовного підвезення учнів до закладу освіти і у зворотному напрямку, якщо відстань безпосередньо від місця проживання до закладу освіти для учня, який отримує повну загальну середню освіту, перевищує п'ять кілометрів, або дорога є для учня занадто важкою або небезпечною в силу його віку чи інших обставин, фінансування забезпечення підручниками, посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Також зазначена субвенція спрямовується на забезпечення безоплатним гарячим харчуванням:
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у дошкільних закладах освіти;
дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, та учнів 1-4 класів, які навчаються у закладах середньої освіти;
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у закладах професійної освіти;
інших категорій осіб, визначених законом».
 		Відхилено (згідно з частиною 5 статті 4 Бюджетного кодексу України «зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Тому таку правку не можна робити в проекті Закону про освіту)   
    -1049- Кужель О.В.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 7 у такій редакції:
«7) Частину першу статті 103-2 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 50-51, ст.572) доповнити новими абзацами у такій редакції:
«Крім цього, зазначена субвенція спрямовується на фінансування дошкільної освіти, фінансування базової професійної освіти, часткове фінансування позашкільної освіти (на умовах співфінансування з державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством), компенсацію пільгового проїзду учнів, вихованців і студентів у громадському транспорті, компенсацію безкоштовного підвезення учнів до закладу освіти і у зворотному напрямку, якщо відстань безпосередньо від місця проживання до закладу освіти для учня, який отримує повну загальну середню освіту, перевищує п'ять кілометрів, або дорога є для учня занадто важкою або небезпечною в силу його віку чи інших обставин, фінансування забезпечення підручниками, посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Також зазначена субвенція спрямовується на забезпечення безоплатним гарячим харчуванням:
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у дошкільних закладах освіти;
дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, та учнів 1-4 класів, які навчаються у закладах середньої освіти;
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у закладах професійної освіти;
інших категорій осіб, визначених законом».
 		Відхилено (згідно з частиною 5 статті 4 Бюджетного кодексу України «зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Тому таку правку не можна робити в проекті Закону про освіту)   
    -1050- Мацола Р.М.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 7 у такій редакції:
«7) Частину першу статті 103-2 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 50-51, ст.572) доповнити новими абзацами у такій редакції:
«Крім цього, зазначена субвенція спрямовується на фінансування дошкільної освіти, фінансування базової професійної освіти, часткове фінансування позашкільної освіти (на умовах співфінансування з державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством), компенсацію пільгового проїзду учнів, вихованців і студентів у громадському транспорті, компенсацію безкоштовного підвезення учнів до закладу освіти і у зворотному напрямку, якщо відстань безпосередньо від місця проживання до закладу освіти для учня, який отримує повну загальну середню освіту, перевищує п'ять кілометрів, або дорога є для учня занадто важкою або небезпечною в силу його віку чи інших обставин, фінансування забезпечення підручниками, посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Також зазначена субвенція спрямовується на забезпечення безоплатним гарячим харчуванням:
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у дошкільних закладах освіти;
дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, та учнів 1-4 класів, які навчаються у закладах середньої освіти;
дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються у закладах професійної освіти;
інших категорій осіб, визначених законом».
 		Відхилено (згідно з частиною 5 статті 4 Бюджетного кодексу України «зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Тому таку правку не можна робити в проекті Закону про освіту)   
    -1051- Констанкевич І.М.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 13 у такій редакції:
«13) Статтю 20 Закону України «Про засади державної мовної політики» (Відомості Верховної Ради України, 2013, № 23, ст.218) викласти у такій редакції:
»Стаття 20. Мова освіти
1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
2. Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти. Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
3. Тести для зовнішнього оцінювання якості освіти укладаються державною мовою.
4. Співбесіда або інші форми контролю, якщо такі передбачені при вступі у навчальний заклад, проводяться державною мовою».
 		Відхилено (пропозиція не узгоджується зі статтею 7 цього Закону, не відповідає Конституції України та потребує окремого розгляду та врегулювання) Над розробкою нових версій Закону про мову в Україні працюють інші фахові робочі групи   
    -1052- Соболєв Є.В.
 Доповнити четвертий пункт Прикінцевих та Перехідних положень наступною частиною:
«4) пункт восьмий статті 20 Закону України «Про засади державної мовної політики» (Відомості Верховної Ради України, 2013, № 23, ст.218) викласти в наступній редакції:
У державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах з вивченням мови національної меншини запровадити: У початковій школі викладання половини дисциплін мовою меншини та половину - державною мовою. У середніх класах викладання дисциплін державною мовою поступово збільшується з тим, щоб у старших класах перейти на викладання повністю державною мовою. Старші класи - викладання проводиться виключно державною мовою з метою підготовки здобувачів освіти до отримання професійної та вищої освіти державною мовою.
Викладання у професійних та Вищих навчальних закладах проводитьсядержавною мовою».
 		Відхилено (пропозиція не узгоджується зі статтею 7 цього Закону, не відповідає Конституції України та потребує окремого розгляду та врегулювання) Над розробкою нових версій Закону про мову в Україні працюють інші фахові робочі групи   
    -1053- Романюк В.М.
 Закон про засади державної мовної політики № 5029-17
Стаття 20. Мова освіти
8. У державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах з вивченням мови національної меншини. Запровадити в навчальних закладах
У початковій школі викладання половини дисциплін мовою меншини та половину - державною мовою. У середніх класах викладання дисциплін державною мовою поступово збільшується з тим, щоб у старших класах перейти на викладання повністю державною мовою. Старші класи – викладання проводиться виключно державною мовою з метою підготовки здобувачів освіти до отримання професійної та вищої освіти державною мовою.
Викладання у професійних та Вищих навчальних закладах проводиться державною мовою.
 		Відхилено (пропозиція не узгоджується зі статтею 7 цього Закону, не відповідає Конституції України та потребує окремого розгляду та врегулювання) Над розробкою нових версій Закону про мову в Україні працюють інші фахові робочі групи   
    -1054- Співаковський О.В.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 14 у такій редакції:
«Частину третю статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 40, ст. 365 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«3. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, а у випадку, визначеному законодавством України, лише власник (власники) або інший уповноважений орган (інша посадова особа) – фінансовий секретар, відповідно до законодавства та установчих документів підприємства.»
 		Відхилено (необхідність введення обов’язкової посади фінансового секретаря у ВНЗ безпосередньо не витікає з тексту проекту Закону України «Про освіту» і потребує окремої широкої дискусії серед експертів щодо правильної побудови такої моделі управління вищим навчальним закладом із запровадженням системи та усіх механізмів стримувань і противаг)   
    -1055- Співаковський О.В.
 Частину четверту Розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» доповнити пунктом 15 у такій редакції:
«Підпункт 47) статті 2 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 50-51, ст.572 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«47) розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника або визначеної законом особи, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету»;
 		Відхилено (згідно з частиною 5 статті 4 Бюджетного кодексу України «зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Тому таку правку не можна робити в проекті Закону України «Про освіту»)   
642. 5. Рекомендувати засновникам закладів освіти протягом п’яти років привести установчі документи закладів освіти у відповідність із цим Законом.
 		    5. Рекомендувати засновникам закладів освіти протягом п’яти років привести установчі документи закладів освіти у відповідність із цим Законом.
 
643. 6. Кабінету Міністрів України протягом року з дня набрання чинності цим Законом:
 		 -1056- Співаковський О.В.
 Пункт 6 Прикінцевих положень доповнити новим підпунктом 1 такого змісту:
«1) забезпечити до 2020 року поетапну реалізацію положення частини 2 статті 61 Закону, починаючи з 1 січня 2018 року, і затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати);»
 		Враховано (з урахуванням рішення Комітету)  6. Кабінету Міністрів України:
1) забезпечити до 2023 року поетапну реалізацію положення частини другої статті 61 цього Закону, починаючи з 1 січня 2018 року, і затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати);
2) протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом:
 
644. підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
 		 -1057- Співаковський О.В.
 Пункт 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону про освіту доповнити новим абзацом такого змісту:
«підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проекти законів про внесення змін до Податкового кодексу України, Митного кодексу України з метою звільнення закладів освіти та наукових установ від оподаткування, сплати мита і митного збору за навчальне, наукове та виробниче обладнання та приладдя, що надходять для них із-за кордону для освітніх і наукових цілей;»
 		Враховано   підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про фахову передвищу освіту»;
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проекти законів про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України з метою звільнення закладів освіти та наукових установ від оподаткування, сплати мита і митного збору за навчальне, наукове та виробниче обладнання та приладдя, що переміщуються через митний кордон України для освітніх і наукових цілей;
 
645. до набрання чинності абзацом 1 частини другої статті 61 цього Закону встановити мінімальний тарифний розряд для педагогічних працівників на рівні, не нижче чотирнадцятого тарифного розряду;
 		 -1058- Співаковський О.В.
 з пункту 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону про освіту виключити абзац третій
 		Враховано      
646. забезпечити розробку методики нормативного фінансування закладів освіти;
 		 -1059- Кремінь Т.Д.
 Підпункт 2 пункту 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону про освіту доповнити новими абзацами такого змісту:
«створити Національне агентство кваліфікацій;»
 		Враховано редакційно   забезпечити розроблення методики нормативного фінансування закладів освіти;
створити Національне агентство кваліфікацій;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
 
647. протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із залученням спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні і спільного представницького органу сторони професійних спілок на національному рівні, професійних асоціацій національного рівня підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про національну систему кваліфікацій»;
 		    3) протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
із залученням спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні і спільного представницького органу сторони професійних спілок на національному рівні, професійних асоціацій національного рівня підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про національну систему кваліфікацій»;
утворити на основі Державної інспекції навчальних закладів України Державну службу якості освіти та її територіальні органи.
 
648. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
 		       
649. забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.
 		       
650. Голова Верховної Ради України

   Голова Верховної Ради України