Кількість абзаців - 500 Таблиця поправок


Про запобігання та протидію домашньому насильству (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. Закон України
 		    Закон України
 
2. Про запобігання та протидію домашньому насильству
 		    Про запобігання та протидію домашньому насильству
 
3. Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, що є переважно проявом гендерно зумовленого насильства та призводить до порушення прав людини, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямований на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
 		 -1- Луценко І.С.
 У преамбулі законопроекту слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі»
 		Враховано частково   Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
 
4.

 		 -2- Кондратюк О.К.
Іонова М.М.
Геращенко І.В.
 Преамбулу проекту Закону викласти в такій редакції:
«Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, що є переважно проявом насильства зумовленого гендерними стереотипами щодо участі жінок і чоловіків у всіх сферах суспільного життя та призводить до порушення прав людини, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямований на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства»
 		Відхилено      
    -3- Унгурян П.Я.
 У преамбулі законопроекту слова "є переважно проявом гендерно зумовленого насильства та» виключити
 		Враховано    
    -4- Заліщук С.П.
 у першому описовому абзаці законопроекту зберегти словосполучення «гендерно зумовленого насильства»
 		Відхилено    
    -5- Левченко Ю.В.
 У тексті законопроекту слова «ґендерно зумовлене насильство» замінити словами «насильство стосовно жінок» у відповідному відмінку
 		Враховано частково    
    -6- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 У преамбулі законопроекту слова «що є переважно проявом гендерно зумовленого насильства та призводить до порушення прав людини» виключити
 		Враховано    
5. Розділ І
 		    Розділ І
 
6. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
7. Стаття 1. Визначення термінів
 		    Стаття 1. Визначення термінів
 
8. 1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
 		 -7- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 частину першу статті 1 доповнити новим пунктом 1 такого змісту:
«1) дитина-кривдник – особа, яка не досягла 18 років та вчинила домашнє насильство у будь-якій формі».
Розставити всі визначення за алфавітом.
 		Враховано   1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) дитина-кривдник – особа, яка не досягла 18 років та вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
 
9. 1) дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі — постраждала дитина), — дитина, яка зазнала домашнього насильства будь-якої форми або стала свідком такого насильства;
 		 -8- Луценко І.С.
 У пункті 1 частини першої статті 1 слова «дитина, яка зазнала» замінити словами «особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку, яка зазнала», а після слова «свідком» доповнити словом та знаками « (очевидцем)»
 		Враховано   2) дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі – постраждала дитина), – особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства;
 
10. 2) домашнє насильство — всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання між колишнім чи теперішнім подружжям або особами, які спільно проживають чи проживали однією сім’єю, але не перебувають або не перебували в шлюбі, незалежно від того, чи проживає або проживала особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що і особа, яка постраждала від домашнього насильства;
 		 -9- Луценко І.С.
 Пункт 2 частини першої статті 1 після слова «шлюбі» доповнити словами «між собою»
 		Враховано   3) домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
 
    -10- Семенуха Р.С.
 Пункт 2 частини першої статті 1 викласти в такій редакції:
«2) домашнє насильство – всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства (умисні та необережні, дії або бездіяльність), які вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання між колишнім чи теперішнім подружжям або особами, які спільно проживають чи проживали однією сім’єю, але не перебувають або не перебували в шлюбі, незалежно від того, чи проживає або проживала особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що і особа, яка постраждала від домашнього насильства, а також загроза вчинення таких актів»
 		Враховано частково    
    -11- Унгурян П.Я.
 Пункт 2 частини першої статті 1 викласти в такій редакції:
«домашнє насильство – всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в сім’ї чи в межах місця проживання між колишнім чи теперішнім подружжям або особами, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, незалежно від того, чи проживає або проживала особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що і особа, яка постраждала від домашнього насильства»
 		Враховано частково    
    -12- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт 2 частини першої статті 1 викласти в такій редакції:
«2) домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;»
 		Враховано    
11. 3) економічне насильство — форма домашнього насильства, яка включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
 		    4) економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
 
12. 4) запобігання домашньому насильству — система заходів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм домашнього насильства, його причин і наслідків, формування нетерпимого ставлення осіб до насильницької моделі поведінки у приватних відносинах, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальну роль та обов’язки, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;
 		 -13- Луценко І.С.
 Пункт 4 частини першої статті 1 після слова «відносинах» доповнити словами «небайдужого ставлення до постраждалих дітей та постраждалих осіб»
 		Враховано   5) запобігання домашньому насильству – система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;
 
    -14- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт 4 частини першої статті 1 викласти у такій редакції:
4) запобігання домашньому насильству – система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;
 		Враховано    
13. 5) обмежувальний припис — установлений в судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи накладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки особи, яка постраждала від домашнього насильства;
 		 -15- Луценко І.С.
 Пункт 5 частини першої статті 1 після слова «припис» доповнити словами «щодо кривдника»
 		Враховано   7) обмежувальний припис стосовно кривдника – встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;
6) кривдник – особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
8) особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі – постраждала особа), – особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі;
 
    -16- Луценко І.С.
 Частину першу статті 1 доповнити термінами такого змісту:
«особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі – постраждала особа) – особа, яка зазнала будь-яких актів фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які сталися в сім’ї чи в межах місця проживання між колишнім чи теперішнім подружжям або особами, які спільно проживають чи проживали однією сім’єю, але не перебувають або не перебували в шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає або проживала особа, яка вчинила домашнє насильство у тому самому місці, що й постраждала особа»;
«особа, яка вчинила домашнє насильство (далі – кривдник) – особа, яка вчинила будь-які акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які сталися у сім’ї чи в межах місця проживання між колишнім чи теперішнім подружжям або особами, які спільно проживають чи проживали однією сім’єю, але не перебувають або не перебували в шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає або проживав кривдник у тому самому місці, що й постраждала особа».
У частині першій статті 1 розділу І законопроекту черговість викладення значення термінів, що вживаються у законопроекті, викласти у такій редакції:
домашнє насильство;
фізичне насильство;
сексуальне насильство;
психологічне насильство;
економічне насильство;
дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі – постраждала дитина);
особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі – постраждала особа);
особа, яка вчинила домашнє насильство (далі – кривдник);
запобігання домашньому насильству;
протидія домашньому насильству;
оцінка ризиків;
програма для постраждалої особи;
програма для кривдника;
профілактичний облік;
терміновий заборонний припис;
обмежувальний припис щодо кривдника
 		Враховано частково    
    -17- Унгурян П.Я.
 Частину першу статті 1 доповнити термінами такого змісту:
«особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі – постраждала особа) – особа, яка зазнала будь-яких актів фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які сталися в сім’ї чи в межах місця проживання між колишнім чи теперішнім подружжям або іншими особами, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, незалежно від того, чи проживає або проживала особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що і постраждала особа»;
«особа, яка вчинила домашнє насильство (далі – кривдник) – особа, яка вчинила будь-які акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які сталися у сім’ї чи в межах місця проживання між колишнім чи теперішнім подружжям або іншими особами, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, незалежно від того, чи проживає або проживав кривдник у тому самому місці, що і постраждала особа»
 		Враховано частково    
    -18- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину першу статті 1 доповнити термінами такого змісту:
«кривдник – особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі – постраждала особа) – особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі»
 		Враховано    
14. 6) оцінка ризиків — оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи;
 		    9) оцінка ризиків – оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи;
 
15. 7) програма для особи, яка вчинила домашнє насильство, — комплекс заходів, спрямованих на зміну насильницької поведінки особи, яка вчинила домашнє насильство (далі — кривдник), та формування в неї нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних відносинах, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, викорінення дискримінаційного уявлення про соціальну роль та обов’язки;
 		 -19- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 пункт 7 частини першої статті 1 викласти у такій редакції:
7) програма для кривдника – комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків;
 		Враховано   10) програма для кривдника – комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків;
 
16. 8) програма для особи, яка постраждала від домашнього насильства, — комплекс заходів, спрямованих на позбавлення емоційної залежності, невпевненості у собі та формування в особи, яка постраждала від домашнього насильства (далі — постраждала особа), здатності відстоювати власну гідність та захищати свої права у приватних відносинах;
 		 -20- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 У пункті 8 частини першої статті 1 слова «особи, яка постраждала від домашнього насильства» замінити словами «постраждалої особи», слова « (далі – постраждала особа)» виключити, доповнити словами «у тому числі за допомогою уповноважених органів державної влади, органів місцевого самоврядування»;
 		Враховано   11) програма для постраждалої особи – комплекс заходів, спрямованих на позбавлення емоційної залежності, невпевненості у собі та формування у постраждалої особи здатності відстоювати власну гідність, захищати свої права у приватних стосунках, у тому числі за допомогою уповноважених органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
 
17. 9) протидія домашньому насильству — система заходів, спрямованих на припинення домашнього насильства, надання допомоги та забезпечення захисту постраждалої особи та отримання нею відшкодування завданої шкоди, а також належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їх поведінки;
 		 -21- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 У пункті 9 частини першої статті 1 слово «спрямованих» замінити словами «що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані»
 		Враховано   12) протидія домашньому насильству – система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки;
 
18. 10) профілактичний облік — здійснення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції організаційно-практичних заходів щодо контролю за поведінкою кривдника з метою недопущення повторного вчинення домашнього насильства, дотриманням ним тимчасових обмежень його прав та виконанням обов’язків, покладених у зв’язку із вчиненням домашнього насильства;
 		    13) профілактичний облік – здійснення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України організаційно-практичних заходів щодо контролю за поведінкою кривдника з метою недопущення повторного вчинення домашнього насильства, за дотриманням ним тимчасових обмежень його прав та виконанням обов’язків, покладених на нього у зв’язку із вчиненням домашнього насильства;
 
19. 11) психологічне насильство — форма домашнього насильства, яка включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, переслідування, залякування, інші дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль в репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали в постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
 		 -22- Луценко І.С.
 У пункті 11 частини першої статті 1:
після слів «щодо третіх осіб» доповнити словом «приниження»;
слова «інші дії» замінити словами «інші діяння»
 		Враховано   14) психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
 
    -23- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 У пункті 11 частини першої статті 1 після слів «щодо третіх осіб» доповнити словом «приниження», а слова «інші дії або бездіяльність» замінити словами «інші діяння»
 		Враховано    
20. 12) сексуальне насильство — форма домашнього насильства, яка включає будь-які дії сексуального характеру, вчинені щодо повнолітньої особи без її згоди або щодо дитини, примушування до актів сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, в тому числі щодо дитини або в її присутності;
 		 -24- Луценко І.С.
 У пункті 12 частини першої статті 1:
слово «дії» замінити словом «діяння»;
після слів «або щодо дитини» доповнити словами «або в її присутності»
 		Враховано частково   15) сексуальне насильство – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
 
    -25- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт 12 частини першої статті 1 викласти в такій редакції:
«12) сексуальне насильство – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності»
 		Враховано    
    -26- Заліщук С.П.
 у пункті 12 статті 1 зберегти словосполучення «сексуальне насильство»
 		Враховано    
21. 13) терміновий заборонний припис — спеціальний захід протидії домашньому насильству, який вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції як реагування на факти домашнього насильства, спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;
 		 -27- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 пункт 13 частини першої статті 1 після слів «терміновий заборонний припис» доповнити словами «стосовно кривдника»
 		Враховано   16) терміновий заборонний припис стосовно кривдника – спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;
 
22. 14) фізичне насильство — форма домашнього насильства, яка включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
 		 -28- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 пункт 14 частини першої статті 1 після слова «шмагання» доповнити словом «кусання», а після слова «тяжкості» – словами «залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані»
 		Враховано   17) фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
 
23. Стаття 2. Законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству
 		    Стаття 2. Законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству
 
24. 1. Законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству складається з Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів.
 		 -29- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 частину першу статті 2 доповнити словами «щодо недопущення насильства»;
 		Враховано   1. Законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству складається з Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо недопущення насильства.
 
25. Стаття 3. Сфера дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству
 		 -30- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Статтю 3 доповнити новою частиною першою такого змісту:
«1. Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству».
Відповідно частину першу – другу вважати частинами другою – третьою.
 		Враховано   Стаття 3. Сфера дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству
1. Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
 
26. 1. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:
 		    2. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:
 
27. подружжя;
 		    1) подружжя;
 
28. колишнє подружжя;
 		 -31- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 частину першу статті 3 доповнити абзацами четвертим та п’ятим такого змісту:
«наречені:
мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя)».
Відповідно абзаци четвертий – дванадцятий вважати абзацами шостим – чотирнадцятим
 		Враховано   2) колишнє подружжя;
3) наречені;
4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
 
29. особи, які спільно проживають або проживали однією сім’єю, але не перебувають або не перебували в шлюбі;
 		 -32- Луценко І.С.
 Абзац четвертий частини першої статті 3 після слова «шлюбі» доповнити словами «між собою»
 		Враховано   5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
 
    -33- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Абзац четвертий частини першої статті 3 після слова «шлюбі» викласти у такій редакції:
5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
 		Враховано    
30. особи, які мають спільну дитину (дітей);
 		    6) особи, які мають спільну дитину (дітей);
 
31. батьки (мати, батько) і дитина (діти);
 		    7) батьки (мати, батько) і дитина (діти);
 
32. дід (бабуся) та внук (внучка);
 		 -34- Луценко І.С.
 Частину першу статті 3 після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:
«прадід (прабаба) та правнук (правнучка)»
 		Враховано   8) дід (баба) та онук (онука);
9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
 
33. вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
 		    10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
 
34. брати і сестри;
 		 -35- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Абзац дев’ятий частини першої статті 3 викласти у такій редакції:
«рідні брати і сестри»;
 		Враховано   11) рідні брати і сестри;
12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
 
    -36- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Частину першу статті 3 доповнити новим абзацом десятим такого змісту:
«інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука)».
Відповідно абзаци десятий – дванадцятий вважати абзацами одинадцятим – тринадцятим
 		Враховано    
35. діти, які не є спільними або всиновленими;
 		 -37- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Абзац десятий та одинадцятий частини першої статті 3 викласти у такій редакції::
«діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням»;
абзац дванадцятий після слів «патронатні вихователі» доповнити словами «їхні діти та»;
 		Враховано   13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
 
36. опікуни, піклувальники та особи, які перебувають або перебували під опікою, піклуванням;
 		    14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
 
37. прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають у сім’ях патронатних вихователів.
 		 -38- Луценко І.С.
 Абзац дванадцятий частини першої статті 3 після слова «проживають» доповнити словами «або проживали»
 		Враховано   15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
 
38. 2. Законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству також поширюється на інших родичів за умови спільного проживання.
 		 -39- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину другу статті 3 викласти у такій редакції:
«Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству».
 		Враховано   3. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 
    -40- Семенуха Р.С.
 Статтю 3 доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству також поширюється на домашніх працівників, які виконують роботу з обслуговування домашнього господарства (сім’ї)»
 		Відхилено    
39. Стаття 4. Основні засади запобігання та протидії домашньому насильству
 		    Стаття 4. Основні засади запобігання та протидії домашньому насильству
 
40. 1. Виходячи із загальних принципів верховенства права, законності, заборони дискримінації та соціальної справедливості, а також відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, діяльність, спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству, ґрунтується на таких засадах:
 		 -41- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац перший частини першої статті 4 викласти у такій редакції:
«Діяльність, спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству, ґрунтується на таких засадах:»
 		Враховано   1. Діяльність, спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству, ґрунтується на таких засадах:
 
41. гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканність, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини;
 		 -42- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац другий частини першої статті 4 після слів «прав і свобод» доповнити словами «людини і громадянина»
 		Враховано   1) гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканність, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини;
 
42. належна увага щодо кожного факту домашнього насильства під час здійснення заходів із запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    2) належна увага до кожного факту домашнього насильства під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
43. урахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, забезпечення гендерного підходу під час здійснення всіх заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		 -43- Луценко І.С.
 В абзаці четвертому частини першої статті 4:
слова «гендерного підходу» замінити словами «підходу за ознакою статі»;
після слова «чоловіків» доповнити словами «дітей та дорослих»
 		Враховано частково   3) врахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, дітей та дорослих, дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
    -44- Кондратюк О.К.
Іонова М.М.
Геращенко І.В.
 Абзац четвертий частини першої статті 4 викласти в такій редакції:
«урахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час здійснення всіх заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству»
 		Враховано частково    
    -45- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац четвертий частини першої статті 4 викласти в такій редакції:
«врахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, дітей та дорослих, дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству»
 		Враховано    
    -46- Левченко Ю.В.
 У пункті 3 частини першої статті 4 слова «гендерного підходу» замінити словами «рівного підходу до жінок і чоловіків»
 		Враховано частково    
    -47- Унгурян П.Я.
 В абзаці четвертому частини першої статті 4 слова "гендерного підходу" замінити словами "підходу за ознакою статі"
 		Відхилено    
    -48- Заліщук С.П.
 У частині першій статті 4 зберегти слова «забезпечення гендерного підходу під час здійснення всіх заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству»
 		Відхилено    
44. визнання суспільної небезпеки домашнього насильства та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких проявів домашнього насильства;
 		    4) визнання суспільної небезпеки домашнього насильства та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких проявів домашнього насильства;
 
45. повага та неупереджене ставлення до постраждалих осіб, забезпечення пріоритетності їх прав і законних інтересів та безпеки під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		 -49- Луценко І.С.
 Абзац шостий частини першої статті 4 після слова «неупереджене» доповнити словами «і небайдуже»
 		Враховано   5) повага та неупереджене і небайдуже ставлення до постраждалих осіб з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, забезпечення пріоритетності прав, законних інтересів та безпеки постраждалих осіб під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
    -50- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац шостий частини першої статті 4 після слів «постраждалих осіб» доповнити словами «з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству»
 		Враховано    
46. конфіденційність інформації про постраждалих осіб;
 		 -51- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац сьомий частини першої статті 4 доповнити словами «та осіб, що повідомили про вчинення домашнього насильства»
 		Враховано   6) конфіденційність інформації про постраждалих осіб та осіб, які повідомили про вчинення домашнього насильства;
 
47. добровільність отримання допомоги постраждалими особами, крім дітей та недієздатних осіб;
 		    7) добровільність отримання допомоги постраждалими особами, крім дітей та недієздатних осіб;
 
48. урахування особливих потреб та інтересів постраждалих осіб, зокрема осіб з інвалідністю, вагітних жінок, недієздатних осіб, осіб похилого віку;
 		 -52- Луценко І.С.
 Абзац дев’ятий частини першої статті 4 після слова «жінок» доповнити словом «дітей»
 		Враховано   8) врахування особливих потреб та інтересів постраждалих осіб, зокрема осіб з інвалідністю, вагітних жінок, дітей, недієздатних осіб, осіб похилого віку;
 
49. ефективна взаємодія суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також з громадськими об’єднаннями, неурядовими організаціями, засобами масової інформації та іншими заінтересованими особами.
 		    9) ефективна взаємодія суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, з громадськими об’єднаннями, неурядовими організаціями, засобами масової інформації та іншими заінтересованими особами.
 
50. 2. У разі коли постраждалою особою або особою, яка стала свідком домашнього насильства, є дитина, будь-які дії, що вчиняються щодо неї, базуються на принципах, зазначених у Конвенції ООН про права дитини, Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації і сексуального насильства, Європейській конвенції про здійснення прав дітей та законодавчих актах у сфері захисту прав дитини.
 		 -53- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 У частині другій статті 4 слова «або особою, яка стала свідком домашнього насильства» виключити
 		Враховано   2. У разі якщо постраждалою особою є дитина, будь-які дії, що вчиняються щодо неї, базуються на принципах, визначених Конвенцією ООН про права дитини, Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, Європейською конвенцією про здійснення прав дітей та законодавчими актами України у сфері захисту прав дитини.
 
51. 3. Заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству здійснюються без дискримінації за будь-якою ознакою (стать, гендер, раса, колір шкіри, мова, релігійні, політичні або інші переконання, національне або соціальне походження, належність до національної меншини, майновий стан, громадянство, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, вік, стан здоров’я, інвалідність, сімейний стан, статус біженця чи іншої визначеної законодавством категорії мігрантів тощо).
 		 -54- Луценко І.С.
Крулько І.І.
Унгурян П.Я.
 У частині третій статті 4 слова «гендер», «сексуальна орієнтація» та «гендерна ідентичність» виключити
 		Враховано   3. Заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству здійснюються без дискримінації за будь-якою ознакою.
4. Звичаї, релігійні переконання, віросповідання, традиції не можуть розглядатися як виправдання будь-яких форм домашнього насильства, передбачених цим Законом, або бути підставою для звільнення кривдника від відповідальності.
 
    -55- Суслова І.М.
 Частину третю статті 4 викласти в такій редакції:
«Заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству здійснюються без дискримінації за будь-якою ознакою (стать, обмежені фізичні можливості, вік, раса, етнічне та національне походження, релігійні вірування чи переконання та інші)»
 		Відхилено    
    -56- Заліщук С.П.
 У частині третій статті 4 зберегти слова «гендер, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність»
 		Відхилено    
    -57- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину третю статті 4 викласти в такій редакції:
«3. Заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству здійснюються без дискримінації за будь-якою ознакою»
 		Враховано    
    -58- Семенуха Р.С.
 Статтю 4 доповнити частиною четвертою такого змісту:
«4. Культура, звичаї, релігія, віросповідання, традиції не можуть розглядатися як виправдання будь-яких актів насильства, передбачених у цьому Законі, або бути підставою для звільнення від відповідальності особи, яка вчинила такий акт насильства»
 		Враховано частково    
    -59- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Статтю 4 доповнити частиною четвертою такого змісту:
«4. Звичаї, релігійні переконання, віросповідання, традиції не можуть розглядатися як виправдання будь-яких форм домашнього насильства, передбачених цим Законом, або бути підставою для звільнення кривдника від відповідальності»
 		Враховано    
52. Стаття 5. Основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 		    Стаття 5. Основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 
53. 1. Державна політика у сфері запобігання та протидії домашньому насильству спрямована на забезпечення комплексного інтегрованого підходу до подолання такого явища, максимальне сприяння постраждалим особам та утвердження ненасильницького характеру приватних відносин.
 		 -60- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину першу статті 5 викласти у такій редакції:
«Державна політика у сфері запобігання та протидії домашньому насильству спрямована на забезпечення комплексного інтегрованого підходу до подолання домашнього насильства, надання всебічної допомоги постраждалим особам та утвердження ненасильницького характеру приватних стосунків».
 		Враховано   1. Державна політика у сфері запобігання та протидії домашньому насильству спрямована на забезпечення комплексного інтегрованого підходу до подолання домашнього насильства, надання всебічної допомоги постраждалим особам та утвердження ненасильницького характеру приватних стосунків.
 
54. 2. Основними напрямами реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є:
 		    2. Основними напрямами реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є:
 
55. запобігання домашньому насильству;
 		    1) запобігання домашньому насильству;
 
56. ефективне реагування на факти домашнього насильства шляхом впровадження механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    2) ефективне реагування на факти домашнього насильства шляхом запровадження механізму взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
57. надання допомоги та захисту постраждалим особам, а також забезпечення відшкодування шкоди, завданої домашнім насильством;
 		    3) надання допомоги та захисту постраждалим особам, забезпечення відшкодування шкоди, завданої домашнім насильством;
 
58. належне розслідування фактів домашнього насильства, притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності та зміна їх поведінки.
 		    4) належне розслідування фактів домашнього насильства, притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності та зміна їхньої поведінки.
 
59. Стаття 6. Суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 		    Стаття 6. Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 
60. 1. Суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, є:
 		 -61- Чижмарь Ю.В.
 Переглянути коло суб’єктів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, усунути дублювання їхніх функцій
 		Відхилено   1. Суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, є:
 
61. спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    1) спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
62. інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    2) інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
63. загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб.
 		 -62- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину першу статті 6 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
«громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах»
 		Враховано   3) загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;
4) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
 
64. 2. Спеціально уповноваженими органами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є:
 		    2. Спеціально уповноваженими органами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є:
 
65. центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
66. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    2) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
67. місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
 		 -63- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац шостий частини другої статті 6 замінити двома новими абзацами такого змісту:
«Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, у тому числі їх структурні підрозділи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради, їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству»
 		Враховано   3) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, у тому числі їх структурні підрозділи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
4) сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради, їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 
68. 3. До інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:
 		    3. До інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:
 
69. служби у справах дітей;
 		    1) служби у справах дітей;
 
70. уповноважені підрозділи органів Національної поліції;
 		    2) уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
 
71. органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;
 		    3) органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;
4) органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;
 
72. центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
 		    5) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
 
73. суди;
 		    6) суди;
 
74. прокуратура.
 		 -64- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Частину третю статті 6 доповнити абзацом восьмим такого змісту:
«уповноважені органи з питань пробації»
 		Враховано   7) прокуратура;
8) уповноважені органи з питань пробації.
 
75. 4. До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, зокрема, надають допомогу постраждалим особам, а саме:
 		    4. До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:
 
76. центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
 		    1) центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
 
77. притулки для дітей;
 		    2) притулки для дітей;
 
78. центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
 		    3) центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
 
79. соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
 		    4) соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
 
80. центри соціально-психологічної допомоги;
 		    5) центри соціально-психологічної допомоги;
 
81. територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
 		    6) територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
 
82. інші заклади, установи, організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
 		    7) інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
 
83. До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центри з питань запобігання домашньому насильству, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб.
 		 -65- Луценко І.С.
 Абзац дев’ятий частини четвертої статті 6 викласти в такій редакції:
«До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри #102628
 		Враховано частково   До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.
 
    -66- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац дев’ятий частини четвертої статті 6 законопроекту викласти у такій редакції:
«До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри #102628
 		Враховано    
84. 5. У здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, виявлення фактів домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалим особам можуть брати участь підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання та неурядові організації, фізичні особи — підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, в тому числі послуги патронату над дітьми.
 		 -67- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 У частині п’ятій статті 6 після слів «громадські об’єднання та» додати слова «іноземні»;
 		Враховано   5. У здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема виявленні фактів домашнього насильства, наданні допомоги та захисту постраждалим особам, можуть брати участь підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання та іноземні неурядові організації, фізичні особи – підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, у тому числі послуги патронату над дітьми.
 
85. Розділ ІІ
 		    Розділ ІІ
 
86. СУБ’ЄКТИ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
 		    СУБ’ЄКТИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
 
87. Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 		    Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 
88. 1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:
 		    1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належить:
 
89. 1) формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    1) формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
90. 2) нормативно-правове регулювання у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    2) нормативно-правове регулювання у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
91. 3) координація діяльності суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    3) координація діяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
92. 4) забезпечення створення та функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, здійснення повноважень держателя цього Реєстру;
 		 -68- Луценко І.С.
 Пункт 4 частини першої статті 7 після слова «насильства» доповнити словами «та насильства за ознакою статі»
 		Враховано      
    -69- Семенуха Р.С.
Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт 4 частини першої статті 7 виключити
 		Враховано    
93. 5) забезпечення розроблення та затвердження типових програм для постраждалих осіб, а також методичних рекомендацій щодо їх виконання;
 		    4) забезпечення розроблення та затвердження типових програм для постраждалих осіб, а також методичних рекомендацій щодо їх виконання;
 
94. 6) забезпечення розроблення та затвердження типових програм для кривдників, а також методичних рекомендацій щодо їх виконання, в тому числі з урахуванням віку, стану здоров’я, статі кривдника;
 		    5) забезпечення розроблення та затвердження типових програм для кривдників, а також методичних рекомендацій щодо їх виконання, у тому числі з урахуванням віку, стану здоров’я, статі кривдника;
 
95. 7) здійснення методичного забезпечення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    6) здійснення методичного забезпечення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
96. 8) затвердження стандартів надання соціальних послуг постраждалим особам та методики визначення потреб територіальних громад у створенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб;
 		    7) затвердження стандартів надання соціальних послуг постраждалим особам та методики визначення потреб територіальних громад у створенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб;
 
97. 9) здійснення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 		    8) здійснення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 
98. 2. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:
 		    2. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належить:
 
99. 1) реалізація державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    1) реалізація державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
100. 2) визначення потреб у створенні державних спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, забезпечення їх створення та здійснення контролю за їх діяльністю;
 		 -70- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт 2 частини другої статті 7 викласти у такій редакції:
«2) забезпечення створення та функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, здійснення повноважень держателя цього реєстру»;
 		Враховано   2) забезпечення створення та функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, здійснення повноважень держателя цього реєстру;
 
101. 3) забезпечення функціонування служб підтримки постраждалих осіб та здійснення контролю за їх діяльністю;
 		    3) забезпечення функціонування служб підтримки постраждалих осіб та здійснення контролю за їх діяльністю;
 
102. 4) здійснення координації підготовки фахівців, які представляють суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		 -71- Луценко І.С.
 У пункті 4 частини другої статті 7 слова «здійснення координації» замінити словом «координація»
 		Враховано   4) координація підготовки фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
103. 5) організація та проведення загальнонаціональних соціологічних, правових, психолого-педагогічних та інших досліджень щодо домашнього насильства, його причин та наслідків;
 		    5) організація та проведення загальнонаціональних соціологічних, правових, психолого-педагогічних та інших досліджень щодо домашнього насильства, його причин і наслідків;
 
104. 6) збір, аналіз і поширення інформації про домашнє насильство відповідно до законодавства, удосконалення системи показників у формах державної статистичної звітності щодо запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    6) збір, аналіз і поширення відповідно до законодавства інформації про домашнє насильство, удосконалення системи показників у формах державної статистичної звітності щодо запобігання та протидії домашньому насильству;
 
105. 7) забезпечення проведення моніторингу ефективності законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству та практики його застосування, а також заходів у сфері запобігання і протидії домашньому насильству та врахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, надання методичної та практичної допомоги;
 		 -72- Луценко І.С.
 У частині другій статті 7:
пункт 7 після слова «допомоги» доповнити словами «суб'єктам, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству»;
У пункті 8 слова «забезпечення підготовки» замінити словом «підготовка»
 		Враховано   7) забезпечення здійснення моніторингу ефективності законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, практики його застосування, заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, надання методичної та практичної допомоги суб'єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
    -73- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 У пункті 7 частини другої статті 7 слова «та врахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків» виключити
 		Враховано    
106. 8) забезпечення підготовки та оприлюднення щорічного звіту про стан реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    8) підготовка та оприлюднення щорічного звіту про стан реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
107. 9) ведення обліку даних про загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб на загальнодержавному рівні.
 		    9) ведення обліку даних про діяльність загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб на загальнодержавному рівні.
 
108. Стаття 8. Повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 		 -74- Луценко І.С.
 Статтю 8 викласти в такій редакції:
«Стаття 8. Повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
1. До повноважень обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
1) забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на місцевому рівні (зокрема шляхом здійснення постійного контролю за своєчасністю та належністю вжиття заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству);
2) забезпечення розроблення, затвердження та виконання місцевих програм у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
3) забезпечення координації діяльності суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, та їх взаємодії на місцевому рівні;
4) облік даних про суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на місцевому рівні;
#102628
6) забезпечення підготовки методичних рекомендацій щодо організації і забезпечення діяльності та #102628
7) забезпечення здійснення інформаційно-просвітницької діяльності (у т. ч. підготовка та розповсюдження серед населення відповідних матеріалів) щодо форм домашнього насильства, його наслідків та заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, формування нетерпимого ставлення громадян до насильницької моделі поведінки у приватних відносинах;
8) організація та/або проведення регіональних соціологічних, психолого-педагогічних та інших досліджень щодо домашнього насильства, його причин та наслідків;
9) проведення моніторингу стану виконання суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, поставлених завдань в процесі реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на місцевому рівні, надання їм методичної та практичної допомоги; з'ясування проблемних питань у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та вжиття вичерпних заходів для їх вирішення;
10) звітування органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
2. До повноважень районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
1) забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на відповідній території;
2) забезпечення надання на відповідній території соціальних послуг, у тому числі шляхом соціального замовлення у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
3) визначення потреби у створенні загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, забезпечення їх створення та функціонування, контроль за їх діяльністю;
4) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, забезпечення застосування заходів для його припинення, надання допомоги постраждалим особам;
5) забезпечення координації діяльності суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, та їх взаємодії на відповідній території;
6) інформування постраждалих осіб про права, заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
7) збір, аналіз і поширення інформації про домашнє насильство на відповідній території відповідно до законодавства.
8) звітування органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
3. Відповідальними за визначення в установленому порядку структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, до повноважень яких належать запобігання та протидія домашньому насильству, є керівники відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
 		Враховано частково   Стаття 8. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 
109. 1. До повноважень місцевих державних адміністрації у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
1) реалізація державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на місцевому рівні;
2) забезпечення розроблення, затвердження та виконання місцевих програм у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
3) забезпечення взаємодії та координація здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству органами, на які покладаються функції з їх здійснення, та службами підтримки постраждалих осіб на місцевому рівні;
4) ведення обліку даних про загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, на місцевому рівні;
5) участь у підготовці фахівців з питань запобігання та протидії домашньому насильству, в тому числі фахівців, які виконують програми для кривдників;
6) забезпечення підготовки методичних рекомендацій щодо організації і забезпечення діяльності та підвищення кваліфікації фахівців з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
7) забезпечення підготовки та розповсюдження серед населення інформаційно-просвітницьких матеріалів щодо форм домашнього насильства та його наслідків, формування нетерпимого ставлення громадян до насильницької моделі поведінки у приватних відносинах;
8) забезпечення організації та проведення на регіональному рівні соціологічних, правових, психолого-педагогічних та інших досліджень щодо домашнього насильства, його причин та наслідків;
9) проведення моніторингу стану виконання суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, поставлених завдань в процесі реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на місцевому рівні, надання їм методичної та практичної допомоги;
10) звітування про стан реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на місцевому рівні центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
2. До повноважень органів місцевого самоврядування належать:
1) організація надання соціальних послуг, у тому числі шляхом соціального замовлення у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
2) визначення потреби у створенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, забезпечення їх створення та функціонування, здійснення контролю за їх діяльністю;
3) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, забезпечення застосування заходів для його припинення, надання допомоги постраждалим особам;
4) інформування постраждалих осіб про права, заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
5) збір і поширення даних про домашнє насильство на місцевому рівні відповідно до законодавства.
3. Відповідальними за визначення в установленому порядку структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, до повноважень яких належать запобігання та протидія домашньому насильству, є керівники відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
 		 -75- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Статтю 8 викласти у такій редакції :
«Стаття 8. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
1. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належить:
1) забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на регіональному рівні, зокрема шляхом здійснення постійного контролю за своєчасністю та належністю вжиття заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
2) забезпечення розроблення, затвердження та виконання регіональних програм у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
3) забезпечення координації діяльності суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, та їх взаємодії на регіональному рівні;
4) облік даних про суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на регіональному рівні;
5) забезпечення підготовки фахівців, до компетенції яких належать питання запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі фахівців, які реалізують програми для кривдників;
6) забезпечення підготовки методичних рекомендацій щодо організації і забезпечення діяльності та підвищення кваліфікації фахівців, до компетенції яких належать питання запобігання та протидії домашньому насильству;
7) забезпечення здійснення інформаційно-просвітницької діяльності (у тому числі підготовка та поширення відповідних матеріалів) щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, формування нетерпимого ставлення громадян до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках;
8) організація та/або проведення регіональних соціологічних, психолого-педагогічних та інших досліджень щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства;
9) здійснення моніторингу стану виконання суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, поставлених завдань у процесі реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на регіональному рівні, надання їм методичної та практичної допомоги, з'ясування проблемних питань у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та вжиття вичерпних заходів для їх вирішення;
10) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
2. До повноважень районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належить:
1) забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
2) забезпечення надання соціальних послуг на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, у тому числі шляхом соціального замовлення у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
3) визначення потреби у створенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, забезпечення їх створення та функціонування, здійснення контролю за їхньою діяльністю;
4) участь у підготовці фахівців, до компетенції яких належать питання запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі фахівців, які реалізують програми для кривдників;
5) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, забезпечення застосування заходів для його припинення, надання допомоги постраждалим особам;
6) забезпечення координації діяльності суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, та їх взаємодії на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
7) інформування постраждалих осіб про права, заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
8) збір, аналіз і поширення відповідно до законодавства інформації про домашнє насильство на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
10) виконання повноважень органу опіки та піклування.
3. Особливості здійснення районними державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) рад повноважень, передбачених частиною другою цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Особливості здійснення виконавчими органами районних у місті рад повноважень, передбачених частиною другою цієї статті, визначаються міською радою відповідного міста.
4. Структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій, до повноважень яких належить #102642
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, є #102642
 		Враховано   1. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належить:
1) забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на регіональному рівні, зокрема шляхом здійснення постійного контролю за своєчасністю та належністю вжиття заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
2) забезпечення розроблення, затвердження та виконання регіональних програм у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
3) забезпечення координації діяльності суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, та їх взаємодії на регіональному рівні;
4) облік даних про суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на регіональному рівні;
5) забезпечення підготовки фахівців, до компетенції яких належать питання запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі фахівців, які реалізують програми для кривдників;
6) забезпечення підготовки методичних рекомендацій щодо організації і забезпечення діяльності та підвищення кваліфікації фахівців, до компетенції яких належать питання запобігання та протидії домашньому насильству;
7) забезпечення здійснення інформаційно-просвітницької діяльності (у тому числі підготовка та поширення відповідних матеріалів) щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, формування нетерпимого ставлення громадян до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках;
8) організація та/або проведення регіональних соціологічних, психолого-педагогічних та інших досліджень щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства;
9) здійснення моніторингу стану виконання суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, поставлених завдань у процесі реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на регіональному рівні, надання їм методичної та практичної допомоги, з'ясування проблемних питань у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та вжиття вичерпних заходів для їх вирішення;
10) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
2. До повноважень районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належить:
1) забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
2) забезпечення надання соціальних послуг на території відповідної адмініс1тративно-територіальної одиниці, у тому числі шляхом соціального замовлення у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
3) визначення потреби у створенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, забезпечення їх створення та функціонування, здійснення контролю за їхньою діяльністю;
4) участь у підготовці фахівців, до компетенції яких належать питання запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі фахівців, які реалізують програми для кривдників;
5) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, забезпечення застосування заходів для його припинення, надання допомоги постраждалим особам;
6) забезпечення координації діяльності суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, та їх взаємодії на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
7) інформування постраждалих осіб про права, заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
8) збір, аналіз і поширення відповідно до законодавства інформації про домашнє насильство на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
10) виконання повноважень органу опіки та піклування.
3. Особливості здійснення районними державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) рад повноважень, передбачених частиною другою цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Особливості здійснення виконавчими органами районних у місті рад повноважень, передбачених частиною другою цієї статті, визначаються міською радою відповідного міста.
4. Структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, є структурні підрозділи з питань сім'ї.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, є виконавчі органи з питань сім'ї.
 
110. Стаття 9. Повноваження служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
1. До повноважень служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
1) розроблення заходів із захисту прав і законних інтересів постраждалої дитини;
2) прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство щодо дітей;
3) інформування постраждалої дитини, її батьків чи законних представників про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
4) влаштування у разі потреби постраждалої дитини в сім’ю патронатних вихователів, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей служб у справах дітей, інші установи для дітей (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб, та здійснення контролю за умовами її перебування та надання допомоги;
5) представлення інтересів постраждалої дитини в органах державної влади, судах (у разі потреби);
6) проведення профілактичної роботи з батьками або законними представниками із запобігання домашньому насильству щодо дітей;
7) порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення та роботи з постраждалою дитиною;
8) взаємодія з іншими суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
9) здійснення інших заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству щодо дітей, які регулюються законодавством;
10) звітування органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про стан реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству щодо дітей у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 		 -76- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Статтю 9 викласти в такій редакції:
«Стаття 9. Повноваження органів опіки та піклування і служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
1. До повноважень органів опіки та піклування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини належить:
1) захист прав та інтересів постраждалої дитини, дитини-кривдника, у тому числі шляхом звернення до суду, представництва прав та інтересів дитини у суді при розгляді питань, пов’язаних із здійсненням актів домашнього насильства, зокрема про видачу обмежувального припису;
2) безпосереднє надання допомоги та захисту постраждалим дітям, дітям-кривдникам, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
3) розгляд у порядку, встановленому Сімейним кодексом України, питання про доцільність відібрання дитини або позбавлення батьківських прав стосовно дитини, якщо кривдниками дитини є батьки (усиновлювачі) або один із них;
4) розгляд у порядку, встановленому законодавством, питань про доцільність відібрання дитини в опікуна (піклувальника), прийомних батьків, батьків-вихователів, про звільнення особи від обов'язків опікуна (піклувальника) дитини, розірвання договору про патронат над дитиною, скасування рішення про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або до прийомної сім'ї у разі здійснення домашнього насильства стосовно дитини або за участю дитини;
5) надання згоди на отримання соціальних послуг постраждалою дитиною, дитиною-кривдником, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
6) надання згоди на внесення персональних даних про дитину, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
7) влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі.
2. До повноважень служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству щодо дітей належить:
1) розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів постраждалої дитини;
2) розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів дитини-кривдника;
3) прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, у тому числі #102628
4) інформування постраждалої дитини, її батьків інших законних представників, якщо вони не є кривдниками дитини, про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
5) інформування дитини-кривдника, її батьків, інших законних представників про права дитини, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
6) влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітації дітей, притулок для дітей служби у справах дітей, інші установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб, а також здійснення контролю за умовами її перебування та надання допомоги у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі;
7) проведення профілактичної роботи з батьками, іншими законними представниками дитини із запобігання домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей;
8) порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення фактів домашнього насильства, роботи з постраждалою дитиною, дитиною-кривдником;
9) взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
10) здійснення інших передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей чи за участю дітей;
11) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
3. До повноважень органів опіки та піклування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, належить:
1) вирішення питання щодо отримання соціальних послуг постраждалою особою, яка є недієздатною особою, у разі якщо законного представника такій особі не призначено або законний представник є кривдником чи ухиляється від захисту прав та інтересів такої особи;
2) надання згоди на внесення персональних даних про недієздатну особу, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо законний представник такої особи є кривдником або ухиляється від захисту прав та інтересів недієздатної особи;
3) влаштування постраждалої особи, яка є недієздатною особою, до закладу соціального захисту у разі, якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства проживання такої особи в сім’ї чи з опікуном становить загрозу її життю та здоров’ю;
4) вжиття заходів для надання недієздатній особі, яка є кривдником, психіатричної допомоги у примусовому порядку у разі, якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства проживання такої особи в сім’ї чи з опікуном становить загрозу життю та здоров’ю членів сім'ї або опікуна;
5) порушення перед судом питання про звільнення в установленому законодавством порядку від повноважень опікуна або піклувальника у разі вчинення ними домашнього насильства стосовно недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена;
6) захист прав та представлення інтересів постраждалої особи, яка є недієздатною особою, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування чи в суді (у разі потреби);
7) порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення в установленому законодавством порядку до відповідальності посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення та роботи з постраждалими особами, які є недієздатними особами або особами, цивільна дієздатність яких обмежена;
8) здійснення інших передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, чи за їх участю»
 		Враховано   Стаття 9. Повноваження органів опіки та піклування, служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
1. До повноважень органів опіки та піклування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини належить:
1) захист прав та інтересів постраждалої дитини, дитини-кривдника, у тому числі шляхом звернення до суду, представництва прав та інтересів дитини у суді при розгляді питань, пов’язаних із здійсненням актів домашнього насильства, зокрема про видачу обмежувального припису;
2) безпосереднє надання допомоги та захисту постраждалим дітям, дітям-кривдникам, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
3) розгляд у порядку, встановленому Сімейним кодексом України, питання про доцільність відібрання дитини або позбавлення батьківських прав стосовно дитини, якщо кривдниками дитини є батьки (усиновлювачі) або один із них;
4) розгляд у порядку, встановленому законодавством, питань про доцільність відібрання дитини в опікуна (піклувальника), прийомних батьків, батьків-вихователів, про звільнення особи від обов'язків опікуна (піклувальника) дитини, розірвання договору про патронат над дитиною, скасування рішення про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або до прийомної сім'ї у разі здійснення домашнього насильства стосовно дитини або за участю дитини;
5) надання згоди на отримання соціальних послуг постраждалою дитиною, дитиною-кривдником, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
6) надання згоди на внесення персональних даних про дитину, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
7) влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі.
2. До повноважень служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей належить:
1) розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів постраждалої дитини;
2) розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів дитини-кривдника;
3) прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, у тому числі повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
4) інформування постраждалої дитини, її батьків, інших законних представників, якщо вони не є кривдниками дитини, про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
5) інформування дитини-кривдника, її батьків, інших законних представників про права дитини, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
6) влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітації дітей, притулок для дітей служби у справах дітей, інші установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб, а також здійснення контролю за умовами її перебування та надання допомоги у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі;
7) проведення профілактичної роботи з батьками, іншими законними представниками дитини із запобігання домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей;
8) порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення фактів домашнього насильства, роботи з постраждалою дитиною, дитиною-кривдником;
9) взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
10) здійснення інших передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей чи за участю дітей;
11) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
3. До повноважень органів опіки та піклування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, належить:
1) вирішення питання щодо отримання соціальних послуг постраждалою особою, яка є недієздатною особою, у разі якщо законного представника такій особі не призначено або законний представник є кривдником чи ухиляється від захисту прав та інтересів такої особи;
2) надання згоди на внесення персональних даних про недієздатну особу, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо законний представник такої особи є кривдником або ухиляється від захисту прав та інтересів недієздатної особи;
3) влаштування постраждалої особи, яка є недієздатною особою, до закладу соціального захисту у разі, якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства проживання такої особи в сім’ї чи з опікуном становить загрозу її життю та здоров’ю;
4) вжиття заходів для надання недієздатній особі, яка є кривдником, психіатричної допомоги у примусовому порядку у разі, якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства проживання такої особи в сім’ї чи з опікуном становить загрозу життю та здоров’ю членів сім'ї або опікуна;
5) порушення перед судом питання про звільнення в установленому законодавством порядку від повноважень опікуна або піклувальника у разі вчинення ними домашнього насильства стосовно недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена;
6) захист прав та представлення інтересів постраждалої особи, яка є недієздатною особою, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування чи в суді (у разі потреби);
7) порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення в установленому законодавством порядку до відповідальності посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення та роботи з постраждалими особами, які є недієздатними особами або особами, цивільна дієздатність яких обмежена;
8) здійснення інших передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, чи за їх участю.
 
    -77- Луценко І.С.
 Пункт 10 частини першої статті 9 викласти в такій редакції:
«10) звітування органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству»
 		Враховано    
111. Стаття 10. Повноваження уповноважених підрозділів органів Національної поліції у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 		    Стаття 10. Повноваження уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 
112. 1. До повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
 		    1. До повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належить:
 
113. 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
 		    1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
 
114. 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, разом з Національною поліцією;
 		 -78- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт 2 частини першої статті 10 після слів «повідомлень про вчинення домашнього насильства» #102628
 		Враховано   2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
 
115. 3) інформування постраждалих осіб про права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
 		    3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
 
116. 4) винесення термінових заборонних приписів кривдникам;
 		    4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
 
117. 5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення щодо них профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
 		    5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
 
118. 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
 		    6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
 
119. 7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
 		 -79- Єфремова І.О.
 Пункт 7 частини першої статті 10 викласти в такій редакції:
«7) звернення із заявою про анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства до органу, який видав такий дозвіл, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством»
 		Відхилено   7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
 
120. 8) взаємодія з іншими суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
 		    8) взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
 
121. 9) звітування органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 		    9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 
122. 2. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.
 		 -80- Семенуха Р.С.
 Частину другу статті 10 доповнити абзацом такого змісту:
«Уповноважені підрозділи органів Національної поліції можуть проникнути до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, в разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи, чи загрози знищення або пошкодження майна»
 		Враховано частково   2. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.
Поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.
 
    -81- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину другу статті 10 доповнити абзацом такого змісту:
«Поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи»
 		Враховано    
123. Стаття 11. Повноваження органів управління освітою, навчальних закладів та установ системи освіти у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 		    Стаття 11. Повноваження органів управління освітою, навчальних закладів та установ системи освіти у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 
124. 1. До повноважень органів управління освітою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції належать:
 		    1. До повноважень органів управління освітою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції належить:
 
125. 1) забезпечення підготовки фахівців відповідної кваліфікації та галузі знань з метою належного виконання ними функцій із запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    1) забезпечення підготовки фахівців відповідної кваліфікації та галузі знань з метою належного виконання ними функцій із запобігання та протидії домашньому насильству;
 
126. 2) забезпечення включення до навчальних програм та планів питань запобігання та протидії домашньому насильству;
 		 -82- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт 2 частини першої статті 11 викласти в такій редакції
«2) забезпечення впровадження в навчально-виховний процес на всіх освітніх рівнях, у тому числі включення до навчальних програм і планів, питань запобігання та протидії домашньому насильству;
 		Враховано   2) забезпечення впровадження в навчально-виховний процес на всіх освітніх рівнях, у тому числі включення до навчальних програм і планів, питань запобігання та протидії домашньому насильству;
 
127. 3) забезпечення включення до освітньо-професійних програм під час встановлення державних стандартів освіти питань запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    3) забезпечення включення до освітньо-професійних програм під час встановлення державних стандартів освіти питань запобігання та протидії домашньому насильству;
 
128. 4) участь у підготовці (перепідготовці, підвищенні кваліфікації) фахівців, що представляють суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    4) участь у підготовці (перепідготовці, підвищенні кваліфікації) фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
129. 5) забезпечення включення до навчальних та виховних програм питань запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    5) забезпечення включення до навчальних та виховних програм питань запобігання та протидії домашньому насильству;
 
130. 6) методичне забезпечення навчальних закладів, зокрема з питань запобігання та протидії домашньому насильству.
 		 -83- Луценко І.С.
 Частину першу статті 11 доповнити пунктом 7 такого змісту:
«7) звітування органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству»
 		Враховано   6) методичне забезпечення навчальних закладів з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
7) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 
131. 2. Навчальні заклади та установи системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
 		    2. Навчальні заклади та установи системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
 
132. 1) проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    1) проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії домашньому насильству;
 
133. 2) повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції у разі виявлення фактів домашнього насильства щодо дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;
 		    2) повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;
 
134. 3) проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчально-виховного процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі щодо дітей;
 		 -84- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт 3 частини другої статті 11 викласти у такій редакції:
#102628
 		Враховано   3) проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчально-виховного процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
 
135. 4) організовують роботу практичного психолога та/ або соціального педагога з постраждалими дітьми;
 		    4) організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми;
 
136. 5) взаємодіють з іншими суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
 		    5) взаємодіють з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
 
137. 6) звітують органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 		 -85- Луценко І.С.
 Пункт 6 частини другої статті 11 після слова «про» доповнити словом «результати»
 		Враховано   6) звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 
138. Стаття 12. Повноваження органів, установ і закладів охорони здоров’я у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 		    Стаття 12. Повноваження органів, установ і закладів охорони здоров’я у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 
139. 1. До повноважень органів, установ і закладів охорони здоров’я у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
 		 -86- Луценко І.С.
 У частині першій статті 12 слова «установ і закладів» виключити
 		Враховано   1. До повноважень органів охорони здоров’я у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належить:
 
140. 1) розроблення та затвердження стандарту надання медичної допомоги постраждалим особами або особам, ймовірно постраждалим від домашнього насильства;
 		    1) розроблення та затвердження стандарту надання медичної допомоги постраждалим особам або особам, які ймовірно постраждали від домашнього насильства;
 
141. 2) затвердження порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб;
 		    2) затвердження порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб;
 
142. 3) методичне забезпечення закладів охорони здоров’я у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 		 -87- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт 3 частини першої статті 12 викласти у такій редакції:
#102628
 		Враховано   3) методичне забезпечення установ і закладів охорони здоров’я з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
4) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 
    -88- Луценко І.С.
 Частину першу статті 12 доповнити пунктом 4 такого змісту:
«4) звітування органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству»
 		Враховано    
143. 2. Установи і заклади охорони здоров’я під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
 		    2. Установи і заклади охорони здоров’я під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
 
144. 1) повідомляють місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування, уповноваженим підрозділам органів Національної поліції про виявлення ушкоджень, які могли виникнути внаслідок вчинення домашнього насильства, а у разі виявлення ушкоджень у дитини — службу у справах дітей;
 		 -89- Семенуха Р.С.
 Пункт 1 частини другої статті 12 викласти в такій редакції:
«1) повідомляють місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, уповноважені підрозділи органів Національної поліції про виявлення ушкоджень, які могли виникнути внаслідок вчинення домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків учинення насильства щодо дітей, недієздатних осіб, інвалідів, осіб похилого віку або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається, а у разі виявлення ушкоджень у дитини – службу у справах дітей та уповноважені підрозділи органів Національної поліції»
 		Відхилено   1) повідомляють уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про виявлення ушкоджень, що могли виникнути внаслідок вчинення домашнього насильства, а в разі виявлення ушкоджень у дитини – також службу у справах дітей;
 
145. 2) у разі виявлення ушкоджень кримінального характеру направляють постраждалих осіб на медичне обстеження;
 		 -90- Луценко І.С.
 У пункті 2 частини другої статті 12 слова «направляють постраждалих осіб на медичне обстеження» замінити словами «забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб»
 		Враховано   2) у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб;
 
    -91- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт 2 частини другої статті 12 після слова «виявлення» доповнити словом «тілесних», а слова «кримінального характеру» виключити
 		Враховано    
146. 3) у разі виявлення ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію;
 		    3) у разі виявлення ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію;
 
147. 4) надають медичну допомогу постраждалим особам з урахуванням індивідуальних потреб;
 		    4) надають медичну допомогу постраждалим особам з урахуванням індивідуальних потреб;
 
148. 5) інформують постраждалих осіб про заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
 		    5) інформують постраждалих осіб про заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
 
149. 6) взаємодіють з іншими суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
 		    6) взаємодіють з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
 
150. 7) звітують органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 		 -92- Луценко І.С.
 Пункт 7 частини другої статті 12 після слова «про» доповнити словом «результати»
 		Враховано   7) звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 
151. Стаття 13. Повноваження центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 		    Стаття 13. Повноваження центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 
152. 1. До повноважень центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
 		    1. До повноважень центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належить:
 
153. 1) забезпечення надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу», у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;
 		    1) забезпечення надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу», у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;
 
154. 2) взаємодія з іншими суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
 		    2) взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;
 
155. 3) звітування органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 		 -93- Луценко І.С.
 Пункт 3 частини першої статті 13 після слова «про» доповнити словом «результати»
 		Враховано   3) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 
156. Стаття 14. Повноваження загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб
 		    Стаття 14. Повноваження загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб
 
157. 1. Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють:
 		    1. Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють:
 
158. 1) прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб або їх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
 		    1) прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб або їхніх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
 
159. 2) інформування місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, уповноважених підрозділів органів Національної поліції про виявлення факту домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків учинення насильства щодо дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту вчинення домашнього насильства щодо дітей — інформування не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважених підрозділів органів Національної поліції;
 		 -94- Семенуха Р.С.
 У пункті 2 частини першої статті 14 слова «дітей та недієздатних осіб» замінити словами «дітей, недієздатних осіб, інвалідів та осіб похилого віку»
 		Відхилено   2) інформування місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України про виявлення фактів домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків вчинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту домашнього насильства стосовно дитини – інформування не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;
 
160. 3) визначення потреб постраждалих осіб;
 		 -95- Луценко І.С.
 У пункті 3 частини першої статті 14 слово «визначення» замінити словом «оцінка»
 		Враховано   3) оцінку потреб постраждалих осіб;
 
161. 4) надання постраждалим особам повної та вичерпної інформації про їх права і можливості отримання ними дієвої допомоги;
 		    4) надання постраждалим особам повної та вичерпної інформації про їхні права і можливості отримання ними дієвої допомоги;
 
162. 5) надання відповідно до компетенції постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб та їх дітей у порядку, передбаченому законодавством;
 		    5) надання відповідно до компетенції постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб та їхніх дітей у порядку, передбаченому законодавством;
 
163. 6) інформування місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування про осіб, яким надавалася допомога, та про результати її надання.
 		 -96- Луценко І.С.
 Пункт 6 частини першої статті 14 після слова «інформування» доповнити словами «в установленому законодавством порядку»
 		Враховано   6) інформування в установленому законодавством порядку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування про осіб, яким надавалася допомога, та про результати її надання.
 
    -97- Семенуха Р.С.
 Пункт 6 частини першої статті 14 доповнити словами «з дотриманням вимог конфіденційності та захисту персональних даних»
 		Відхилено    
164. 2. Спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб створюються відповідно до законодавства та соціальних потреб регіону на основі методики визначення потреб територіальних громад у їх створенні, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, та діють на основі типового положення про спеціалізовану службу підтримки постраждалих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
 		 -98- Луценко І.С.
 У частині другій статті 14 слова «типового положення про спеціалізовану службу підтримки постраждалих осіб, затвердженого» замінити словами «типових положень про спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб, затверджених»
 		Враховано   2. Спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб (крім кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей) утворюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства та діють на основі типових положень про спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей утворюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належить до сфери його управління та діє на основі положення, затвердженого цим органом. Кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей є державною установою, що має територіальні відділення в усіх регіонах України.
 
    -99- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину другу статті 14 викласти в такій редакції:
#102628
#102628
 		Враховано    
165. 3. Спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб функціонують в установленому законодавством порядку за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ, організацій, професійних спілок, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
 		    3. Спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб функціонують в установленому законодавством порядку за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ, організацій, професійних спілок, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
 
166. 4. Питання перебування постраждалих осіб у спеціалізованих службах підтримки таких осіб та надання їм соціальних послуг регулюються установчими документами зазначених служб відповідно до стандартів надання соціальних послуг постраждалим особам, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, з урахуванням вимог міжнародних правових актів.
 		    4. Питання щодо перебування постраждалих осіб у спеціалізованих службах підтримки таких осіб та надання їм соціальних послуг регулюються установчими документами зазначених служб відповідно до стандартів надання соціальних послуг постраждалим особам, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, з урахуванням вимог міжнародних правових актів.
 
167. Стаття 15. Взаємодія суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 		    Стаття 15. Взаємодія суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 
168. 1. Взаємодія суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, передбачає:
 		    1. Взаємодія суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, передбачає:
 
169. 1) взаємне інформування не пізніше однієї доби про виявлені факти домашнього насильства з дотриманням вимог конфіденційності та захисту персональних даних;
 		 -100- Семенуха Р.С.
 Пункт 1 частини першої статті 15 викласти в такій редакції:
«1) взаємне інформування не пізніше однієї доби про виявлені факти домашнього насильства у випадках, передбачених цим Законом, з дотриманням вимог конфіденційності та захисту персональних даних»
 		Враховано частково   1) взаємне інформування не пізніше однієї доби про виявлені факти домашнього насильства у випадках, передбачених цим Законом, з дотриманням правового режиму інформації з обмеженим доступом;
 
    -101- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт 1 частини першої статті 15 викласти в такій редакції:
«1) взаємне інформування не пізніше однієї доби про виявлені факти домашнього насильства у випадках, передбачених цим Законом, з дотриманням правового режиму інформації з обмеженим доступом»;
 		Враховано    
170. 2) реагування на факти вчинення домашнього насильства відповідно до компетенції та з урахуванням оцінки ризиків, що загрожують постраждалій особі;
 		    2) реагування на випадки домашнього насильства відповідно до компетенції та з урахуванням оцінки ризиків, що загрожують постраждалій особі;
 
171. 3) узгодження заходів реагування на випадки домашнього насильства та надання дієвої допомоги постраждалим особам, що вживаються різними суб’єктами;
 		    3) узгодження заходів реагування на випадки домашнього насильства та надання дієвої допомоги постраждалим особам, що здійснюються різними суб’єктами;
 
172. 4) розроблення та виконання програм для кривдників;
 		 -102- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Пункт 4 частини першої статті 15 після слова «виконання» доповнити словами «відповідно до компетенції»;
 		Враховано   4) розроблення та виконання відповідно до компетенції програм для кривдників;
 
173. 5) розроблення програм запобігання та протидії домашньому насильству;
 		 -103- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Пункти 5 частини першої статті 15 після слова «розроблення» доповнити словами «та виконання відповідно до компетенції»
 		Враховано   5) розроблення та виконання відповідно до компетенції програм із запобігання та протидії домашньому насильству;
 
174. 6) організацію здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		 -104- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Пункт 6 частини першої статті 15 доповнити словами «відповідно до компетенції»
 		Враховано   6) організацію здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції;
 
175. 7) обмін досвідом у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    7) обмін досвідом у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
176. 8) скоординовану міжвідомчу підготовку фахівців, які представляють суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    8) скоординовану міжвідомчу підготовку фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
177. 9) проведення моніторингу дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, розробляють пропозиції щодо вдосконалення законодавства та практики його застосування.
 		 -105- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Пункт 9 частини першої статті 15 викласти в такій редакції:
«9) здійснення спеціально уповноваженими органами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству моніторингу дотримання вимог законодавства суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, розроблення пропозицій
щодо вдосконалення законодавства та практики його застосування»
 		Враховано   9) здійснення спеціально уповноваженими органами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству моніторингу дотримання вимог законодавства суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, розроблення пропозиції щодо вдосконалення законодавства та практики його застосування.
 
178. Суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, залучають до співпраці з організації та здійснення таких заходів та надання дієвої допомоги постраждалим особам громадські об’єднання, неурядові організації та інших заінтересованих осіб, а також забезпечують висвітлення таких заходів і діяльності в засобах масової інформації з урахуванням вимог конфіденційності та захисту персональних даних.
 		 -106- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 У частині другій статті 15 слова «з урахуванням вимог конфіденційності та захисту персональних даних» замінити словами «з дотриманням правового режиму інформації з обмеженим доступом»
 		Враховано   2. Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, залучають до співпраці з організації та здійснення таких заходів і надання дієвої допомоги постраждалим особам громадські об’єднання, іноземні неурядові організації та інших заінтересованих осіб, а також забезпечують висвітлення таких заходів і діяльності в засобах масової інформації з дотриманням правового режиму інформації з обмеженим доступом.
 
179. 3. Порядок взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, та розгляду ними заяв і повідомлень про вчинення домашнього насильства затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		 -107- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 У частині третій статті 15 слова «та розгляду ними заяв і повідомлень про вчинення домашнього насильства» вилучити
 		Враховано   3. Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
180. 4. Суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, звітують органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про здійснення повноважень, визначених цим Законом, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 		 -108- Луценко І.С.
 Частину четверту статті 15 викласти в такій редакції:
«4. Суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, звітують органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень, визначених цим Законом, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, який, зокрема, передбачає:
звітування служб у справах дітей через відповідні місцеві державні адміністрації або органи місцевого самоврядування;
звітування уповноважених підрозділів органів Національної поліції через центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;
звітування органів управління освітою, навчальних закладів та установ системи освіти, через головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності;
звітування органів охорони здоров’я, установ та закладів охорони здоров’я через головний орган у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я;
звітування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги через Координаційний центр з надання правової допомоги»
 		Враховано частково   4. Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень, визначених цим Законом, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, який, зокрема, передбачає:
1) звітування служб у справах дітей через Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації;
2) звітування уповноважених підрозділів органів Національної поліції України через центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
3) звітування органів управління освітою, навчальних закладів та установ системи освіти через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти;
4) звітування органів охорони здоров’я, установ та закладів охорони здоров’я через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
5) звітування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги через Координаційний центр з надання правової допомоги.
 
    -109- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Частину четверту статті 15 викласти в такій редакції:
«4. Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень, визначених цим Законом, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, який, зокрема, передбачає:
1) звітування служб у справах дітей через Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації;
2) звітування уповноважених підрозділів органів Національної поліції України через центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
3) звітування органів управління освітою, навчальних закладів та установ системи освіти через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти;
4) звітування органів охорони здоров’я, установ та закладів охорони здоров’я через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
5) звітування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги через Координаційний центр з надання правової допомоги»
 		Враховано    
181. Стаття 16. Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства
 		 -110- Луценко І.С.
 Назву статті 16 доповнити словами «та насильства за ознакою статі»
 		Враховано   Стаття 16. Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі
 
    -111- Семенуха Р.С.
Єфремова І.О.
 Статтю 16 виключити
 		Відхилено    
182. 1. Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства – це створена за допомогою інформаційної (автоматизованої) системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюється збір, зберігання, захист, облік, пошук, використання, узагальнення даних (відомостей) про випадки домашнього насильства.
 		 -112- Луценко І.С.
 Частину першу статті 16 після слів «Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства» доповнити словами «та насильства за ознакою статі»
 		Враховано   1. Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі (далі – Реєстр) – це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізації, передачі), знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
 
    -113- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Частину першу статті 16 викласти в такій редакції:
«1. Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі (далі – Реєстр) – це автоматизована інформаційно- телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізації, передачі), знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі».
 		Враховано    
183. 2. Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства ведеться з метою:
 		 -114- Луценко І.С.
 Частину другу статті 16 після слів «Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства» доповнити словами «та насильства за ознакою статі»
 		Враховано частково   2. Реєстр ведеться з метою:
1) захисту життєво важливих інтересів постраждалих осіб, зокрема постраждалих дітей;
 
    -115- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 У частині другій статті 16:
абзац перший викласти у такій редакції:
«2. Реєстр ведеться з метою:» ;
доповнити абзацом другим такого змісту:
«захисту життєво важливих інтересів постраждалих осіб, зокрема постраждалих дітей».
Відповідно абзаци другий – шостий вважати абзацами третім – сьомим
 		Враховано    
184. запобігання домашньому насильству;
 		 -116- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Абзац другий частини другої статті 16 викласти в такій редакції:
2) попередження повторних випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі;
 		Враховано   2) попередження повторних випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі;
 
185. надання комплексної та своєчасної допомоги постраждалим особам суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (незалежно від того, яким суб’єктом виявлено відповідний факт);
 		 -117- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Абзац третій частини другої статті 16 викласти у такій редакції:
«3) забезпечення здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
 		Враховано   3) забезпечення здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
 
186. координації діяльності суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		 -118- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Абзаци четвертий – шостий частини другої статті 16 викласти в такій редакції:
«4) надання комплексної та своєчасної допомоги постраждалим особам суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі; 5) обліку випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі; 6) координації діяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано   4) надання комплексної та своєчасної допомоги постраждалим особам суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
 
187. здійснення контролю за належністю розслідування фактів домашнього насильства, застосування до кривдників спеціальних заходів з протидії домашньому насильству, притягнення їх до передбаченої законом відповідальності та зміна їх поведінки;
 		    5) обліку випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі;
 
188. підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм і проявів домашнього насильства та формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі сімейних відносин, забезпечення проведення моніторингу ефективності законодавства та практики його застосування, а також заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та їх впливу на різні соціальні групи з урахуванням гендерних особливостей.
 		 -119- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 В абзаці шостому частини другої статті 16 слова «гендерних особливостей» замінити словами «особливостей статей»
 		Відхилено   6) координації діяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі.
 
    -120- Кондратюк О.К.
Іонова М.М.
Геращенко І.В.
 Абзац шостий частини другої статті 16 викласти в такій редакції:
«підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм і проявів домашнього насильства та формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі сімейних відносин, забезпечення проведення моніторингу ефективності законодавства та практики його застосування, а також заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та їх впливу на різні соціальні групи з урахуванням особливостей обумовлених гендерними стереотипами»
 		Відхилено    
    -121- Заліщук С.П.
 У частині другій статті 16 зберегти слова «їх впливу на різні соціальні групи з урахуванням гендерних особливостей»
 		Відхилено    
189. 3. До Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства (окремо за кожним випадком) вносяться відомості про:
 		 -122- Луценко І.С.
 У частині третій статті 16:
після слів «Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства» доповнити словами «та насильства за ознакою статі»;
після слова «випадком» доповнити словами «домашнього насильства»;
 		Враховано частково   3. До Реєстру вносяться відомості (окремо за кожним випадком насильства) про:
1) працівника суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, або суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, який вніс відомості про випадок насильства до Реєстру або відкоригував їх (дата внесення; прізвище, ім’я, по батькові; посада; номер контактного телефону; найменування та адреса відповідного суб'єкта);
 
    -123- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац перший частини третьої статті 16 викласти у такій редакції:
«3. До Реєстру вносяться відомості (окремо за кожним випадком насильства) про:»
 		Враховано    
    -124- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину третю статті 16 доповнити новим абзацем другими такого змісту:
«1) працівника суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, або суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, який вніс відомості про випадок насильства до Реєстру або відкоригував їх (дата внесення; прізвище, ім’я, по батькові; посада; номер контактного телефону; найменування та адреса відповідного суб'єкта).
Відповідно абзаци третій – п’ятий вважати абзацами четвертим - шостим
 		Враховано    
190. особу, яка повідомила про вчинення домашнього насильства;
постраждалу особу (в тому числі її потреби) та кривдника, характер відносин між ними відповідно до статті 3 цього Закону;
суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, здійснення ними таких заходів;
випадок домашнього насильства (із зазначенням дати, форми та місця вчинення насильства, результатів здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству).
 		 -125- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзаци другий – п’ятий частини третьої статті 16 замінити сіма новими абзацами такого змісту:
«2) особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), – за згодою, наданою у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті;
3) постраждалу особу (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) – за згодою, наданою у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті;
4) кривдника (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою, у тому числі відповідно до статті 3 цього Закону;
5) випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);
6) потреби постраждалої особи;
7) суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, або суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, у зв’язку з виявленням випадку насильства (найменування; повноваження; місцезнаходження та номер контактного телефону (крім спеціалізованих служб підтримки);
8) вичерпний перелік заходів, здійснених у зв’язку з виявленням випадку насильства, та їх результат»
 		Враховано   2) особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), – за згодою, наданою у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті;
3) постраждалу особу (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) – за згодою, наданою у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті;
4) кривдника (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою, у тому числі відповідно до статті 3 цього Закону;
5) випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);
6) потреби постраждалої особи;
7) суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, або суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, у зв’язку з виявленням випадку насильства (найменування; повноваження; місцезнаходження та номер контактного телефону (крім спеціалізованих служб підтримки);
8) вичерпний перелік заходів, здійснених у зв’язку з виявленням випадку насильства, та їх результат.
4. Згода на внесення персональних даних про особу, яка повідомила про вчинення насильства, або про постраждалу особу надається відповідною особою з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
У разі якщо зазначена особа є дитиною, така згода надається її батьками або іншими законними представниками, а якщо батьки (інші законні представники дитини) є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини – органом опіки та піклування. У разі якщо зазначена особа є недієздатною, така згода надається її законним представником, а якщо її законний представник є кривдником або ухиляється від захисту прав та інтересів недієздатної особи – органом опіки та піклування.
5. Персональні дані про особу, яка повідомила про вчинення насильства, зберігаються у Реєстр.картка №
)
6) у разі винесення вироку суду, що набрав законної сили, про визнання кривдника винуватим за вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі або інших форм насильства стосовно постраждалої особи без відбування покарання – протягом десяти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду.
У разі спростування факту вчинення насильства, а також після закінчення строку зберігання у Реєстрі персональних даних такі дані підлягають видаленню або знищенню в порядку, встановленому законом.
 
    -126- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Доповнити статтю 16 новими частинами четвертою та пятою такого змісту:
«4. Згода на внесення персональних даних про особу, яка повідомила про вчинення насильства, або про постраждалу особу надається відповідною особою з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
У разі якщо зазначена особа є дитиною, така згода надається її батьками або іншими законними представниками, а якщо батьки (інші законні представники дитини) є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини – органом опіки та піклування. У разі якщо зазначена особа є недієздатною, така згода надається її законним представником, а якщо її законний представник є кривдником або ухиляється від захисту прав та інтересів недієздатної особи – органом опіки та піклування.
5. Персональні дані про особу, яка повідомила про вчинення насильства, зберігаються у Реєстр.картка №
)
6) у разі винесення вироку суду, що набрав законної сили, про визнання кривдника винуватим за вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі або інших форм насильства стосовно постраждалої особи без відбування покарання – протягом десяти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду.
У разі спростування факту вчинення насильства, а також після закінчення строку зберігання у Реєстрі персональних даних такі дані підлягають видаленню або знищенню в порядку, встановленому законом».
Відповідно частини четверту – восьму вважати частинами шостою - десятою
 		Враховано    
191. 4. Формування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства здійснюється суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, шляхом внесення до нього відповідної інформації, зокрема через реєстри, які ведуться ними відповідно до законодавства України.
 		 -127- Луценко І.С.
 Частину четверту статті 16 після слів «Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства» доповнити словами «та насильства за ознакою статі»
 		Враховано частково   6. Формування Реєстру здійснюється окремо за кожним випадком домашнього насильства, насильства за ознакою статі шляхом внесення до нього відповідної інформації.
Відомості до Реєстру (крім відомостей про кривдника) вносяться усіма суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, або суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах).
Відомості про кривдника вносяться до Реєстру:
1) відповідальними структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству або у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
2) відповідальними виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству або у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
3) уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України.
Відомості про кривдника вносяться до Реєстру у разі наявності обґрунтованої підозри вчинення ним насильства, зокрема після підтвердження такого факту шляхом проведення перевірки відповідної інформації згідно з порядком взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або порядком взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
7. Доступ до Реєстру надається:
1) працівникам спеціально уповноважених органів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, до посадових обов’язків яких відносяться запобігання та протидія домашньому насильству, насильству за ознакою статі;
2) уповноваженим особам (координаторам) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі місцевих державних адміністрацій та сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;
3) працівникам відповідальних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та відповідальних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад з питань запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
4) працівникам уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;
5) працівникам служб у справах дітей – у частині випадків насильства, в яких кривдниками або потерпілими особами є діти.
Доступ відповідних працівників до Реєстру здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, сумісного з програмним забезпеченням цього Реєстру.
 
    -128- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину четверту статті 16 викласти у такій редакції:
«4. Формування Реєстру здійснюється окремо за кожним випадком домашнього насильства, насильства за ознакою статі шляхом внесення до нього відповідної інформації.
Відомості до Реєстру (крім відомостей про кривдника) вносяться усіма суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, або суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах).
Відомості про кривдника вносяться до Реєстру:
1) відповідальними структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі;
2) відповідальними виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі;
3) уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України.
Відомості про кривдника вносяться до Реєстру у разі наявності обґрунтованої підозри вчинення ним насильства, зокрема після підтвердження такого факту шляхом проведення перевірки відповідної інформації згідно з порядком взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або порядком порядком взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
 		Враховано    
    -129- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Доповнити статтю 16 новою частиною п’ятою такого змісту:
«5. Доступ до Реєстру надається:
1) працівникам спеціально уповноважених органів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, до посадових обов’язків яких відносяться запобігання та протидія домашньому насильству, насильству за ознакою статі;
2) уповноваженим особам (координаторам) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі місцевих державних адміністрацій та сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;
3) працівникам відповідальних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та відповідальних виконавчих органів сільських, #102628
4) працівникам уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;
5) працівникам служб у справах дітей – у частині випадків насильства, в яких кривдниками або потерпілими особами є діти.
Доступ відповідних працівників до Реєстру здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, сумісного з програмним забезпеченням цього Реєстру».
Відповідно частини п’яту – восьму вважати частинами шостою - дев’ятою
 		Враховано    
192. 5. Держателем Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 		 -130- Луценко І.С.
 Частину п’яту статті 16 після слів «Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства» доповнити словами «та насильства за ознакою статі»
 		Враховано частково   8. Держателем Реєстру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 
    -131- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину п’яту статті 16 викласти у такій редакції:
«5. Держателем Реєстру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству»
 		Враховано    
193. 6. Адміністратором Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства є державне підприємство, визначене центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, що належить до сфери його управління, здійснює заходи із створення, впровадження і супроводження програмного забезпечення Реєстру, відповідає за його технічне та технологічне забезпечення, збереження та захист даних Реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Реєстру, організовує та проводить навчання щодо роботи з Реєстром.
 		 -132- Луценко І.С.
 Частину шосту статті 16 після слів «Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства» доповнити словами «та насильства за ознакою статі»
 		Враховано частково   9. Адміністратором Реєстру є державне підприємство, визначене центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, що належить до сфери його управління, здійснює заходи із створення, впровадження і супроводження програмного забезпечення Реєстру, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних Реєстру, здійснює технічні і технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Реєстру, організовує та проводить навчання щодо роботи з Реєстром.
 
194. 7. Відомості про фізичних осіб (персональні дані), що містяться у Єдиному державному реєстрі випадків домашнього насильства, є конфіденційними та обробляються з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
 		 -133- Луценко І.С.
 Частину сьому статті 16 після слів «Єдиному державному реєстрі випадків домашнього насильства» доповнити словами «та насильства за ознакою статі»
 		Враховано частково   10. Сукупність відомостей про фізичних осіб (персональні дані), що містяться в Реєстрі, є інформацією з обмеженим доступом. Обробка цих відомостей здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
 
    -134- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину сьому статті 16 викласти у такій редакції:
7. Сукупність відомостей про фізичних осіб (персональні дані), що містяться в Реєстрі, є інформацією з обмеженим доступом. Обробка цих відомостей здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
 		Враховано    
195. 8. Порядок формування та ведення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, а також доступу до нього визначається Кабінетом Міністрів України.
 		 -135- Луценко І.С.
 Частину восьму статті 16 після слів «Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства» доповнити словами «та насильства за ознакою статі»
 		Враховано частково   11. Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
 
196. Стаття 17. Участь заінтересованих суб’єктів, які надають соціальні послуги із запобігання та протидії домашньому насильству
 		    Стаття 17. Участь заінтересованих суб’єктів, що надають соціальні послуги із запобігання та протидії домашньому насильству
 
197. 1. Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання, неурядові організації, фізичні особи — підприємці, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, залучаються суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до законодавства до:
 		    1. Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання, іноземні неурядові організації, фізичні особи – підприємці, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, відповідно до законодавства залучаються суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до:
 
198. виконання пріоритетних завдань у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    1) виконання пріоритетних завдань у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
199. проведення тренінгів, семінарів, інших заходів для фахівців, які працюють у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі працівників у сфері освіти, охорони здоров’я і правоохоронних органів, та для осіб, які належать до вразливих верст населення;
 		    2) проведення тренінгів, семінарів, інших заходів для фахівців, які працюють у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі працівників сфери освіти, сфери охорони здоров’я, працівників правоохоронних органів та для осіб, які належать до вразливих верств населення;
 
200. виконання програм для кривдників та постраждалих осіб;
 		    3) виконання програм для кривдників та постраждалих осіб;
 
201. надання соціальних послуг постраждалим особам, у тому числі дітям, виключно за згодою постраждалих осіб або їх законних представників, крім випадків, коли кривдник є законним представником або є загроза життю та здоров’ю;
 		 -136- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац п’ятий частини першої статті 17 викласти в такій редакції:
«4) надання соціальних послуг постраждалим особам, у тому числі постраждалим дітям, виключно за згодою постраждалих осіб або їхніх законних представників, а якщо батьки, інші законні представники дитини, законні представники недієздатної особи є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини або недієздатної особи – за згодою органу опіки та піклування;»
 		Враховано   4) надання соціальних послуг постраждалим особам, у тому числі постраждалим дітям, виключно за згодою постраждалих осіб або їхніх законних представників, а якщо батьки, інші законні представники дитини, законні представники недієздатної особи є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини або недієздатної особи – за згодою органу опіки та піклування;
 
202. проведення інформаційної кампанії щодо форм і проявів домашнього насильства та його наслідків серед населення, у тому числі дітей, та інших заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		 -137- Луценко І.С.
 В абзаці шостому частини першої статті 17 слова «інформаційної кампанії» замінити словами «інформаційних кампаній»
 		Враховано   5) проведення серед населення, у тому числі серед дітей та молоді, інформаційних кампаній щодо форм, проявів і наслідків домашнього насильства, інших заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
    -138- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац шостий частини першої статті 17 викласти в такій редакції:
«5) проведення серед населення, у тому числі серед дітей та молоді, інформаційних кампаній щодо форм, проявів і наслідків домашнього насильства, інших заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству»
 		Враховано    
203. утворення спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб і забезпечення їх функціонування.
 		    6) утворення спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб і забезпечення їх функціонування.
 
204. Розділ ІІІ
 		    Розділ ІІІ
 
205. ЗАПОБІГАННЯ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
 		    ЗАПОБІГАННЯ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
 
206. Стаття 18. Завдання у сфері запобігання домашньому насильству
 		    Стаття 18. Завдання у сфері запобігання домашньому насильству
 
207. 1. До завдань у сфері запобігання домашньому насильству належать:
 		    1. До завдань у сфері запобігання домашньому насильству належать:
 
208. визначення стану, причин і передумов поширення домашнього насильства;
 		    1) визначення стану, причин і передумов поширення домашнього насильства;
 
209. підвищення рівня поінформованості населення про форми і прояви домашнього насильства, його причини і наслідки;
 		    2) підвищення рівня поінформованості населення про форми, прояви, причини і наслідки домашнього насильства;
 
210. сприяння розумінню суспільством гендерно зумовленої природи домашнього насильства, його непропорційного впливу на жінок і чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю, вагітних жінок, недієздатних осіб, осіб похилого віку;
 		 -139- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 В абзаці четвертому частини першої статті 18 слова «гендерно зумовленої» виключити
 		Враховано   3) сприяння розумінню суспільством природи домашнього насильства, його непропорційного впливу на жінок і чоловіків, зокрема на осіб з інвалідністю, вагітних жінок, дітей, недієздатних осіб, осіб похилого віку;
 
    -140- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац четвертий частини першої статті 18 після слів «вагітних жінок» доповнити словом «дітей»
 		Враховано    
    -141- Кондратюк О.К.
Іонова М.М.
Геращенко І.В.
 Абзац четвертий частини першої статті 18 викласти в такій редакції:
«сприяння розумінню суспільством обумовлення домашнього насильства гендерними стереотипами, його непропорційного впливу на жінок і чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю, вагітних жінок, недієздатних осіб, осіб похилого віку»
 		Відхилено    
    -142- Левченко Ю.В.
 У пункті 3 частини першої статті 18 слова «гендерно зумовленої природи» виключити
 		Враховано частково    
    -143- Заліщук С.П.
 У частині першій статті 18 зберегти слова «сприяння розумінню суспільством гендерно зумовленої природи домашнього насильства»
 		Відхилено    
211. формування нетерпимого ставлення суспільства до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення домашнього насильства як порушення прав людини;
викорінення дискримінаційних уявлень про соціальну роль та обов’язки, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;
 		 -144- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзаци п’ятий та шостий частини першої статті 18 викласти у такій редакції:
«4) формування в суспільстві нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед постраждалих дітей, усвідомлення домашнього насильства як порушення прав людини;
5) викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються»
 		Враховано   4) формування в суспільстві нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед постраждалих дітей, усвідомлення домашнього насильства як порушення прав людини;
5) викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;
 
212. заохочення всіх членів суспільства, насамперед чоловіків і хлопців, до активного сприяння запобіганню домашньому насильству.
 		    6) заохочення всіх членів суспільства, насамперед чоловіків і хлопців, до активного сприяння запобіганню домашньому насильству.
 
213. Стаття 19. Заходи у сфері запобігання домашньому насильству
 		    Стаття 19. Заходи у сфері запобігання домашньому насильству
 
214. 1. На виконання завдань у сфері запобігання домашньому насильству суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, забезпечують:
 		    1. На виконання завдань у сфері запобігання домашньому насильству суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, забезпечують:
 
215. вивчення ситуації та збір згрупованих за статтю статистичних даних про факти домашнього насильства;
 		    1) вивчення ситуації та збір згрупованих за статтю статистичних даних про факти домашнього насильства;
 
216. організацію і проведення галузевих та міжгалузевих досліджень стану, причин і передумов поширення домашнього насильства, ефективності законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та практики його застосування;
 		    2) організацію і проведення галузевих та міжгалузевих досліджень стану, причин і передумов поширення домашнього насильства, ефективності законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та практики його застосування;
 
217. організацію і проведення інформаційної кампанії щодо форм і проявів домашнього насильства та його наслідків серед населення, у тому числі дітей;
 		 -145- Луценко І.С.
 В абзаці четвертому частини першої статті 19 слова «інформаційної кампанії» замінити словами «інформаційних кампаній»
 		Враховано   3) організацію і проведення серед населення, у тому числі серед дітей та молоді, інформаційних кампаній щодо запобігання та протидії домашньому насильству, роз’яснення його форм, проявів і наслідків;
 
    -146- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац четвертий частини першої статті 19 викласти у такій редакції:
«3) організацію і проведення серед населення, у тому числі серед дітей та молоді, інформаційних кампаній щодо запобігання та протидії домашньому насильству, роз’яснення його форм, проявів і наслідків;
 		Враховано    
218. розроблення та упровадження у навчальних закладах навчальних і виховних програм з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі щодо дітей;
 		    4) розроблення та впровадження у навчальних закладах навчальних і виховних програм з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей;
 
219. залучення засобів масової інформації до просвітницької кампанії, спрямованої на виконання завдань у сфері запобігання домашньому насильству;
 		 -147- Луценко І.С.
 В абзаці шостому частини першої статті 19 слова «просвітницької кампанії, спрямованої» замінити словами «просвітницьких кампаній, спрямованих»
 		Враховано   5) залучення засобів масової інформації до проведення просвітницьких кампаній, спрямованих на виконання завдань у сфері запобігання домашньому насильству, зокрема формування небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного повідомлення про випадки домашнього насильства, зокрема до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
 
    -148- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац шостий частини першої статті 19 викласти у такій редакції:
«5) залучення засобів масової інформації до проведення просвітницьких кампаній, спрямованих на виконання завдань у сфері запобігання домашньому насильству, зокрема формування небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного #102628
 		Враховано    
220. організацію та проведення спільних і спеціалізованих тренінгів та семінарів для фахівців, які працюють у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також для працівників правоохоронних органів і суддів.
 		    6) організацію та проведення спільних і спеціалізованих тренінгів та семінарів для фахівців, які працюють у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також для працівників правоохоронних органів і суддів.
 
221. 2. Суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері запобігання домашньому насильству, враховують гендерно зумовлену природу домашнього насильства, його непропорційний вплив на жінок і чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю, вагітних жінок, недієздатних осіб, осіб похилого віку, необхідність підтримки та захисту постраждалих осіб, наслідки домашнього насильства, що призводять до порушення прав людини.
 		 -149- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 У частині другій статті 19 слова «гендерно зумовлену» виключити
 		Враховано   2. Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання домашньому насильству, враховують природу домашнього насильства, його непропорційний вплив на жінок і чоловіків, зокрема на осіб з інвалідністю, вагітних жінок, дітей, недієздатних осіб, осіб похилого віку, необхідність підтримки та захисту постраждалих осіб, наслідки домашнього насильства, що призводять до порушення прав людини.
3. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, яким стало відомо про вчинення домашнього насильства, зокрема якщо постраждалими особами стали або можуть стати діти, зобов'язані невідкладно повідомити про це до районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України або до цілодобового кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
 
    -150- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац сьомий частини першої статті 19 після слів «вагітних жінок» доповнити словом «дітей»
 		Враховано    
    -151- Левченко Ю.В.
 У частині другій статті 19 слова «враховують гендерно зумовлену природу домашнього насильства» виключити
 		Враховано частково    
    -152- Кондратюк О.К.
Іонова М.М.
Геращенко І.В.
 Абзац перший частини другої статті 19 викласти в такій редакції:
«2. Суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері запобігання домашньому насильству, враховують обумовлення домашнього насильства гендерними стереотипами, його непропорційний вплив на жінок і чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю, вагітних жінок, недієздатних осіб, осіб похилого віку, необхідність підтримки та захисту постраждалих осіб, наслідки домашнього насильства, що призводять до порушення прав людини»
 		Відхилено    
    -153- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Статтю 19 доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, яким стало відомо про вчинення домашнього насильства, зокрема якщо постраждалими особами стали або можуть стати діти, зобов'язані невідкладно повідомити про це до районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах #102628
 		Враховано    
222. Розділ ІV
 		    Розділ ІV
 
223. НАДАННЯ ДОПОМОГИ ТА ЗАХИСТУ ПОСТРАЖДАЛИМ ОСОБАМ
 		    НАДАННЯ ДОПОМОГИ ТА ЗАХИСТУ ПОСТРАЖДАЛИМ ОСОБАМ
 
224. Стаття 20. Надання допомоги та захисту постраждалим особам
 		    Стаття 20. Надання допомоги та захисту постраждалим особам
 
225. 1. Суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до компетенції забезпечують надання дієвої допомоги та захисту постраждалим особам з урахуванням основних засад запобігання та протидії домашньому насильству, визначених статтею 4 цього Закону.
 		    1. Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до компетенції забезпечують надання дієвої допомоги та захисту постраждалим особам з урахуванням основних засад запобігання та протидії домашньому насильству, визначених статтею 4 цього Закону.
 
226. 2. Надання допомоги та забезпечення захисту постраждалих осіб здійснюється за такими напрямами:
 		    2. Надання допомоги та захисту постраждалим особам здійснюється за такими напрямами:
 
227. надання постраждалим особам інформації про їх права та можливості реалізації таких прав зрозумілою їм мовою або через перекладача чи залучену третю особу, яка володіє мовою, зрозумілою постраждалим особам;
 		    1) надання постраждалим особам інформації про їхні права та можливості реалізації таких прав зрозумілою їм мовою або через перекладача чи залучену третю особу, яка володіє мовою, зрозумілою постраждалим особам;
 
228. забезпечення доступу до загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб для отримання соціальних послуг медичної, соціальної, психологічної допомоги, що ними надаються;
 		    2) забезпечення доступу до загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб для отримання соціальних послуг медичної, соціальної, психологічної допомоги;
 
229. надання у разі потреби тимчасового притулку для безпечного розміщення постраждалих осіб;
 		    3) надання у разі потреби тимчасового притулку для безпечного розміщення постраждалих осіб;
 
230. забезпечення постраждалим особам доступу до правосуддя та інших механізмів юридичного захисту, в тому числі шляхом надання безоплатної правової допомоги у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;
 		    4) забезпечення постраждалим особам доступу до правосуддя та інших механізмів юридичного захисту, у тому числі шляхом надання безоплатної правової допомоги у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;
 
231. запровадження цілодобових кол-центрів для надання безоплатних консультацій стосовно всіх форм домашнього насильства, визначених у статті 1 цього Закону, абонентам анонімно або з належним урахуванням вимог конфіденційності та захисту персональних даних.
 		 -154- Луценко І.С.
 Абзац шостий частини другої статті 20 викласти в такій редакції:
«запровадження цілодобових безоплатних кол-центрів для надання консультацій стосовно всіх форм домашнього насильства, визначених у статті 1 цього Закону, абонентам анонімно або з належним урахуванням вимог конфіденційності та захисту персональних даних»
 		Враховано частково   5) утворення цілодобового безоплатного кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей для забезпечення невідкладного реагування на випадки домашнього насильства, надання консультацій щодо всіх форм домашнього насильства, визначених статтею 1 цього Закону, абонентам анонімно або з належним дотриманням правового режиму інформації з обмеженим доступом.
 
    -155- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац шостий частини другої статті 20 викласти в такій редакції:
#102628
 		Враховано    
232. 3. Під час надання допомоги та забезпечення захисту постраждалих осіб враховуються їх вік, стан здоров’я, стать, релігійні переконання, етнічне походження, спеціальні потреби.
 		    3. Під час надання допомоги та захисту постраждалим особам враховуються вік, стан здоров’я, стать, релігійні переконання, етнічне походження, спеціальні потреби таких осіб.
 
233. 4. Допомога постраждалим особам надається за місцем їх звернення.
 		    4. Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.
 
234. 5. Надання допомоги постраждалим особам не залежить від звернення таких осіб до правоохоронних органів чи суду та їх участі в кримінальному або цивільному провадженні.
 		    5. Надання допомоги постраждалим особам не залежить від звернення таких осіб до правоохоронних органів чи суду, від їх участі у кримінальному або цивільному провадженні.
 
235. 6. Якщо постраждалі особи є недієздатними, питання про надання їм допомоги та забезпечення їх захисту вирішують органи опіки та піклування за зверненням опікуна або інших осіб, яким стало відомо про вчинення домашнього насильства з боку опікуна недієздатної особи.
 		 -156- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину шосту статті 20 викласти у такій редакції:
«6. Питання надання допомоги постраждалим недієздатним особам вирішують їхні опікуни, а якщо опікуни є кривдниками постраждалих осіб або ухиляються від захисту їхніх прав та інтересів – органи опіки та піклування»
 		Враховано   6. Питання надання допомоги постраждалим недієздатним особам вирішують їхні опікуни, а якщо опікуни є кривдниками постраждалих осіб або ухиляються від захисту їхніх прав та інтересів – органи опіки та піклування.
7. Питання надання допомоги постраждалим дітям вирішують їхні батьки, інші законні представники дитини, а якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками дитини або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини – органи опіки та піклування, у тому числі за зверненням родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, якщо вони не є кривдниками.
 
    -157- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Статтю 20 доповнити частиною сьомою такого змісту:
«7. Питання надання допомоги постраждалим дітям вирішують їхні батьки, інші законні представники дитини, а в разі, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками дитини або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини, органи опіки та піклування, у тому числі за зверненням родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, якщо вони не є кривдниками»
 		Враховано    
236. Стаття 21. Права постраждалих осіб
 		    Стаття 21. Права постраждалих осіб
 
237. 1. Постраждала особа має право на:
 		    1. Постраждала особа має право на:
 
238. пропорційний, ефективний та невідкладний захист у всіх випадках домашнього насильства, недопущення повторної віктимізації;
 		 -158- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт перший частини першої статті 21 викласти в такій редакції:
«1) дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства»
 		Враховано   1) дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;
 
239. звернення особисто або через свого представника до суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		    2) звернення особисто або через свого представника до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
240. отримання повної та вичерпної інформації від суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;
 		    3) отримання повної та вичерпної інформації від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;
 
241. безоплатне отримання соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;
 		    4) безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;
 
242. безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;
 		    5) безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;
 
243. поважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 		 -159- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац сьомий статті 21 законопроекту викласти у такій редакції:
«6) повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству»
 		Враховано   6) повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
 
244. конфіденційність інформації особистого характеру, що стала відома суб’єктам, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;
 		    7) конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;
 
245. вибір спеціаліста за статтю (за можливістю);
 		    8) вибір спеціаліста за статтю (за можливості);
 
246. відшкодування кривдником завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, в порядку, визначеному законодавством;
 		    9) відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством;
 
247. звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів протидії домашньому насильству;
 		    10) звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;
 
248. своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення щодо неї домашнього насильства, у тому числі ті, що пов’язанні з ізоляцією кривдника або його звільненням;
 		    11) своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;
 
249. інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України.
 		    12) інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
 
250. Стаття 22. Права постраждалої дитини
 		    Стаття 22. Права постраждалої дитини
 
251. 1. Постраждала дитина має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров’я, інтелектуального та фізичного розвитку.
 		    1. Постраждала дитина має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров’я, інтелектуального та фізичного розвитку.
 
252. 2. Звернення та повідомлення про вчинення домашнього насильства щодо дітей приймаються і розглядаються згідно з порядком розгляду звернень та повідомлень щодо жорстокого поводження з дітьми або його загрози, визначеним Кабінетом Міністрів України.
 		 -160- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 У частині другій статті 22 слова «розгляду звернень та повідомлень щодо жорстокого поводження з дітьми або його загрози» виключити
 		Враховано   Звернення та повідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дітей приймаються і розглядаються згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
 
253. 3. З метою надання допомоги постраждалій дитині вона може бути влаштована в сім’ю законних представників, родичів, патронатних вихователів, до сімейних форм виховання, центру соціально-психологічної реабілітації дітей, притулку для дітей служб у справах дітей, інших установ для дітей (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
 		 -161- Шпенов Д.Ю.
 Частину третю статті 22 після слів « (незалежно від форми власності та підпорядкування)» доповнити словами «інших сімей (на визначений строк за дозволом служби у справах дітей до вирішення питання про повернення дитини або встановлення над нею опіки чи піклування)»
 		Відхилено   2. Якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно дитини вона не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, на час подолання причин і наслідків домашнього насильства дитина може бути влаштована до родичів, у сім’ю патронатного вихователя, до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, притулку для дітей служб у справах дітей, інших установ для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
3. Захист прав та інтересів постраждалої дитини, у тому числі звернення до суду, представництво її прав та інтересів у суді, крім батьків та інших законних представників дитини, можуть здійснювати родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, якщо вони не є кривдниками дитини, а також орган опіки та піклування.
 
    -162- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину третю статті 22 викласти в такій редакції:
«Якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно дитини вона не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, на час подолання причин і наслідків домашнього насильства дитина може бути влаштована до родичів, у сім’ю патронатного вихователя, до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, притулку для дітей служб у справах дітей, інших установ для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб»
 		Враховано    
    -163- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Статтю 22 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:
«4. Захист прав та інтересів постраждалої дитини, у тому числі звернення до суду, представництво її прав та інтересів у суді, крім батьків та інших законних представників дитини можуть здійснювати родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха та вітчим дитини, якщо вони не є кривдниками дитини, а також орган опіки та піклування».
Відповідно частину четверту вважати частиною п’ятою
 		Враховано    
254. 4. Під час розгляду судом та / або органом опіки та піклування спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду, обов’язково беруться до уваги факти вчинення домашнього насильства щодо дитини або в її присутності.
 		 -164- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину четверту статті 22 викласти в такій редакції:
«4. Під час розгляду судом та/або органом опіки та піклування спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду, обов’язково беруться до уваги факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності»
 		Враховано   4. Під час розгляду судом та/або органом опіки та піклування спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду, обов’язково беруться до уваги факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності.
 
255. Стаття 23. Виконання програм для постраждалих осіб
 		    Стаття 23. Виконання програм для постраждалих осіб
 
256. 1. Суб’єктами, відповідальними за виконання програм для постраждалих осіб, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
 		    1. Суб’єктами, відповідальними за виконання програм для постраждалих осіб, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
 
257. 2. Суб’єкт, відповідальний за виконання програм для постраждалих осіб, організовує та забезпечує проходження такими особами зазначених програм за їх згодою.
 		    2. Суб’єкт, відповідальний за виконання програм для постраждалих осіб, організовує та забезпечує проходження такими особами зазначених програм за їхньою згодою.
 
258. 3. Програми для постраждалих осіб виконуються фахівцями, які пройшли підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та представляють суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також суб’єктами, визначеними у статті 17 цього Закону, в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 		    3. Програми для постраждалих осіб виконуються фахівцями, які пройшли підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також суб’єктами, визначеними статтею 17 цього Закону, в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 
259. Розділ V
 		    Розділ V
 
260. СПЕЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
 		    СПЕЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
 
261. Стаття 24. Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству
 		    Стаття 24. Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству
 
262. 1. До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:
 		    1. До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:
 
263. терміновий заборонний припис щодо кривдника;
 		    1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;
 
264. обмежувальний припис щодо кривдника;
 		    2) обмежувальний припис стосовно кривдника;
 
265. взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ними профілактичної роботи;
 		    3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
 
266. направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
 		    4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
 
267. Стаття 25. Терміновий заборонний припис щодо кривдника
 		    Стаття 25. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника
 
268. 1. Терміновий заборонний припис виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції кривднику в разі безпосередньої небезпеки для життя та здоров’я постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення продовження чи повторного вчинення.
 		    1. Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
 
269. 2. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
 		    2. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
 
270. зобов’язання покинути місце проживання (перебування) постраждалої особи;
 		    1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
 
271. заборона заходити до місця проживання (перебування) постраждалої особи та перебувати в ньому;
 		 -165- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац третій частини другої статті 25 законопроекту викласти в такій редакції:
«2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи»
 		Враховано   2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
 
272. заборона у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
 		    3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
 
273. 3. Під час здійснення заходів із запобігання та протидії домашньому насильству забезпечується безпека постраждалої особи. Ці заходи поширюються також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
 		 -166- Луценко І.С.
 Частину третю статті 25 викласти в такій редакції:
«3. Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Ця вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їх майнових прав на відповідне житлове приміщення»
 		Враховано   3. Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.
 
    -167- Семенуха Р.С.
 Частину третю статті 25 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції можуть у встановленому законом порядку застосувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов’язання покинути місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його покинути»
 		Враховано    
274. 4. Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції за результатами оцінки ризиків.
 		    4. Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
 
275. 5. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
 		 -168- Єфремова І.О.
 Частину п’яту статті 25 викласти в такій редакції:
«5. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 3 діб»
 		Відхилено   5. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
 
276. 6. Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія — постраждалій особі або її представнику.
 		    6. Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія – постраждалій особі або її представнику.
 
277. 7. Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.
 		    7. Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.
 
278. 8. Кривднику, щодо якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов’язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноваженому підрозділу органу Національної поліції за місцем вчинення домашнього насильства.
 		    8. Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов’язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.
 
279. 9. Особа, щодо якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції.
 		 -169- Луценко І.С.
 Статтю 25 доповнити частиною десятою такого змісту:
«10. Терміновий заборонний припис не виноситься у разі, якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку»
Частину десяту статті 25 вважати частиною одинадцятою
 		Враховано частково   9. Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.
10. Терміновий заборонний припис не може містити заходів, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, якщо кривдником є особа, яка на день винесення припису не досягла вісімнадцятирічного віку та має спільне місце проживання (перебування) з постраждалою особою.
 
    -170- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Статтю 25 доповнити частиною десятою такого змісту:
«10. Терміновий заборонний припис не може містити заходів, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, якщо кривдником є особа, яка на день винесення припису не досягла вісімнадцятирічного віку та має спільне місце проживання (перебування) з постраждалою особою».
Відповідно частину десяту вважати частиною одинадцятою
 		Враховано    
280. 10. Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
 		    11. Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
 
281. Стаття 26. Обмежувальний припис щодо кривдника
 		    Стаття 26. Обмежувальний припис стосовно кривдника
 
282. 1. Постраждала особа або її представник, а в разі вчинення домашнього насильства щодо дитини – батьки або законні представники мають право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо кривдника.
 		 -171- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину першу статті 26 викласти у такій редакції:
1. Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:
1) постраждала особа або її представник;
2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;
3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.
 		Враховано   1. Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:
1) постраждала особа або її представник;
2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;
3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.
 
283. 2. Обмежувальним приписом можуть бути визначені один чи кілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків, а саме:
 		 -172- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац перший частину другої статті 26 викласти у такій редакції:
«2. Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків»
 		Враховано   2. Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:
 
284. заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
 		    1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
 
285. усунення перешкод в користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
 		    2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
 
286. обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
 		    3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
 
287. заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи;
 		    4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи;
 
288. заборона як особисто, так і через третіх осіб, розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
 		    5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
 
289. заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку як особисто, так і через третіх осіб.
 		    6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
 
290. 3. Під час видачі обмежувального припису суддя може вирішити питання про направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
 		 -173- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину третю статті 26 виключити.
Відповідно частини четверту – сьому вважати частинами третьою – шостою.
 		Враховано   3. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
4. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
5. За заявою осіб, визначених частиною першою цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті.
 
    -174- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Статтю 26 доповнити новою частиною третьою такого змісту:
«3. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків».
Відповідно частини четверту – сьому вважати частинами п’ятою – восьмою.
 		Враховано    
    -175- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Статтю 26 доповнити новими частинами третьою та четвертою такого змісту:
«3. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
4. За заявою осіб, визначених частиною першою цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті «.
Відповідно частини четверту – сьому вважати частинами шостою – дев’ятою.
 		Враховано    
291. 4. Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений цим Законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік.
 		 -176- Луценко І.С.
 У частині четвертій статті 26 слова «цим Законом» замінити словом «законодавством»
 		Відхилено   6. Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.
7. Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
 
    -177- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 У частині четвертій статті 26:
після слов «встановлений» слово «цим» вилучити;
доповнити словами «а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.»
 		Враховано    
    -178- Луценко І.С.
 Статтю 26 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
«5. Обмежувальний припис не видається у разі, якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку»
 		Враховано частково    
    -179- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Статтю 26 доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:
«Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису».
Відповідно частини п’яту – сьому вважати частинами шостою – восьмою
 		Враховано    
292. 5. Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
 		    8. Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
 
293. 6. Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або оренду житла, що вона винаймала (винаймає) з метою запобігання вчиненню щодо неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, що перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.
 		    9. Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.
 
294. 7. У разі порушення кримінального провадження у зв’язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов’язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України.
 		    10. У разі порушення кримінального провадження у зв’язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов’язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України.
 
295. Стаття 27. Взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи
 		    Стаття 27. Взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи
 
296. 1. Уповноважений підрозділ органу Національної поліції бере на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним насильства на встановлений законодавством строк і проводять профілактичну роботу.
 		    1. Уповноважений підрозділ органу Національної поліції України бере на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього насильства на встановлений законодавством строк і проводить з ним профілактичну роботу.
 
297. 2. Зняття кривдника з профілактичного обліку здійснюється уповноваженим підрозділом органу Національної поліції, яким його взято на профілактичний облік, автоматично після завершення встановленого строку, якщо інше не передбачено законодавством.
 		    2. Зняття кривдника з профілактичного обліку здійснюється уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України, який взяв його на профілактичний облік, автоматично після завершення встановленого строку, якщо інше не передбачено законодавством.
 
298. 3. Порядок взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника затверджується Міністерством внутрішніх справ України.
 		    3. Порядок взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника затверджується Міністерством внутрішніх справ України.
 
299. Стаття 28. Виконання програм для кривдників
 		    Стаття 28. Виконання програм для кривдників
 
300. 1. Суб’єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
 		    1. Суб’єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
 
301. 2. Суб’єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження таких програм кривдниками.
 		 -180- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Статтю 28 доповнити частинами третьою і четвертою такого змісту:
«3. Виконання програм для кривдників стосовно дітей-кривдників здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей дітей.
4. З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання програми для кривдника дитину-кривдника може бути тимчасово влаштовано до родичів, у сім’ю патронатного вихователя або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб».
Відповідно частини третю – сьому вважати частинами п’ятою – дев’ятою
 		Враховано   2. Суб’єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм.
3. Виконання програм для кривдників стосовно дітей-кривдників здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей дітей.
4. З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання програми для кривдника дитину-кривдника може бути тимчасово влаштовано до родичів, у сім’ю патронатного вихователя або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
 
302. 3. Програми для кривдників виконуються фахівцями, які пройшли відповідне навчання.
 		    5. Виконання програм для кривдників забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання.
 
303. 4. Кривдник може бути направлений на проходження програми для кривдників судом у випадках, передбачених законодавством.
 		 -181- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
Павленко Ю.О.
 Частину шосту статті 28 після слів «програми для кривдників» доповнити словами «на строк від трьох місяців до одного року»
 		Враховано   6. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року судом у випадках, передбачених законодавством.
 
304. 5. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.
 		    7. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.
 
305. 6. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб’єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органу Національної поліції для вжиття заходів.
 		    8. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб’єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.
 
306. 7. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов’язку пройти таку програму.
 		 -182- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Статтю 28 доповнити частиною восьмою такого змісту:
«8. У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника до кримінальної відповідальності, судом на нього може бути покладено обов’язок пройти пробаційну програму відповідно до пункту 4 частини другої статті 76 Кримінального кодексу України»
 		Враховано   9. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов’язку пройти таку програму.
10. У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до кримінальної відповідальності судом на нього може бути покладено обов’язок пройти пробаційну програму відповідно до пункту 4 частини другої статті 76 Кримінального кодексу України.
 
307. Розділ VІ
 		    Розділ VІ
 
308. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
 		    ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
 
309. Стаття 29. Відповідальність за вчинення домашнього насильства
 		    Стаття 29. Відповідальність за вчинення домашнього насильства
 
310. 1. Кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону.
 		    1. Кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону.
 
311. Стаття 30. Відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих унаслідок вчинення домашнього насильства
 		    Стаття 30. Відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих унаслідок вчинення домашнього насильства
 
312. 1. Особі, яка має право на відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих унаслідок домашнього насильства, моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальних збитків, які підлягають відшкодуванню, та не пов’язана з їх розміром.
 		    1. Особі, яка має право на відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих внаслідок домашнього насильства, моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальних збитків, які підлягають відшкодуванню, та не пов’язана з їх розміром.
 
313. 2. Порядок відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих унаслідок домашнього насильства, визначається Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами.
 		    2. Порядок відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих унаслідок домашнього насильства, визначається Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами.
 
314. Стаття 31. Відповідальність посадових осіб за недотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 		    Стаття 31. Відповідальність посадових осіб за недотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 
315. 1. Посадові або службові особи, визнані винними у порушенні вимог законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, несуть відповідальність відповідно до закону.
 		    1. Посадові та службові особи, визнані винними у порушенні вимог законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, несуть відповідальність відповідно до закону.
 
316. 2. Постраждала особа та кривдник мають право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, у порядку, передбаченому законодавством.
 		    2. Постраждала особа та кривдник мають право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, у порядку, встановленому законодавством.
 
317. Розділ VІІ
 		    Розділ VІІ
 
318. ФІНАНСУВАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА ПОКРИТТЯ ВИТРАТ НА ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
 		 -183- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Назву розділу VІІ викдасти у такій редакції:
«ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХОДІВ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ»
 		Враховано   ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХОДІВ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
 
319. Стаття 32. Фінансування витрат, пов’язаних із запобіганням та протидією домашньому насильству
 		    Стаття 32. Фінансування витрат, пов’язаних із запобіганням та протидією домашньому насильству
 
320. 1. Заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також надання допомоги постраждалим особам фінансуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
 		 -184- Луценко І.С.
 Частину першу статті 32 після слів «надання допомоги постраждалим особам» доповнити словами «а також витрати щодо створення та функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі»
 		Враховано частково   1. Фінансове забезпечення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, надання допомоги постраждалим особам, а також створення та забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.
 
    -185- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину першу та другу статті 32 викласти у такій редакції:
«1. Фінансове забезпечення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, надання допомоги постраждалим особам, а також створення та забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством. 2. Фінансове забезпечення діяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, державної та комунальної форми власності здійснюється за рахунок коштів відповідного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством»
 		Враховано    
321. 2. Діяльність суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, державної та комунальної форми власності фінансується за рахунок коштів відповідного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
 		    2. Фінансове забезпечення діяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, державної та комунальної форм власності здійснюється за рахунок коштів відповідного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
 
322. 3. Утримання спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, які не належать до державної та комунальної форми власності, забезпечення розвитку їх матеріальної бази та надання ними соціальних послуг здійснюється за рахунок коштів їх засновників та інших коштів, не заборонених законодавством, у тому числі на умовах соціального замовлення.
 		    3. Утримання спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, що не належать до державної та комунальної форм власності, забезпечення розвитку їхньої матеріальної бази та надання ними соціальних послуг здійснюються за рахунок коштів їх засновників та інших коштів, не заборонених законодавством, у тому числі на умовах соціального замовлення.
 
323. Розділ VІІІ
 		    Розділ VІІІ
 
324. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
 		    КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
 
325. Стаття 33. Контроль у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 		    Стаття 33. Контроль у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 
326. 1. Верховна Рада України здійснює парламентський контроль у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією України.
 		    1. Верховна Рада України здійснює парламентський контроль у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України.
 
327. 2. Інші органи державної влади здійснюють контроль у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією та законами України.
 		    2. Інші органи державної влади здійснюють контроль у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
 
328. Стаття 35. Громадський контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 		 -186- Луценко І.С.
 Статтю 35 вважати статтею 34
 		Враховано   Стаття 34. Громадський контроль за дотриманням законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 
329. 1. Громадські об’єднання, члени таких об’єднань або уповноважені представники з урахуванням вимог конфіденційності та захисту персональних даних можуть здійснювати громадський контроль за здійсненням заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та реалізацією державної політики у зазначеній сфері.
 		 -187- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину першу статті 34 викласти у такій редакції:
«1. Громадські об’єднання, члени або уповноважені представники таких об’єднань з дотриманням правового режиму інформації з обмеженим доступом можуть здійснювати громадський контроль за здійсненням заходів та реалізацією державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству».
 		Враховано   1. Громадські об’єднання, члени або уповноважені представники таких об’єднань з дотриманням правового режиму інформації з обмеженим доступом можуть здійснювати громадський контроль за здійсненням заходів та реалізацією державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
 
330. 2. Звіти за результатами громадського контролю доводяться до відома спеціально уповноважених органів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та враховуються ними під час визначення пріоритетів і основних напрямів реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також розроблення відповідних регіональних програм.
 		 -188- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Частину другу статті 34 викласти у такій редакції:
«2. Звіти за результатами громадського контролю доводяться до відома спеціально уповноважених органів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і враховуються ними під час визначення пріоритетів та основних напрямів державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також під час розроблення відповідних регіональних програм».
 		Враховано   2. Звіти за результатами громадського контролю доводяться до відома спеціально уповноважених органів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і враховуються ними під час визначення пріоритетів та основних напрямів державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також під час розроблення відповідних регіональних програм.
 
331. РОЗДІЛ ІХ
 		    РОЗДІЛ ІХ
 
332. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
333. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 		    1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
334. 2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 10, ст. 70 із наступними змінами).
 		    2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 10, ст. 70 із наступними змінами).
 
335. 3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		    3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
336. 1) частину першу статті 36 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375) доповнити пунктом 7-3 такого змісту:
 		 -189- Сольвар Р.М.
Чижмарь Ю.В.
 Пункт 1 частини третьої розділу ІХ «Прикінцеві положення» виключити
 		Враховано      
337. «7-3) набрання законної сили рішенням суду щодо встановлення факту сексуальних домагань, інших протиправних актів сексуального характеру, що принижують честь і гідність осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування;»;
 		 -190- Заліщук С.П.
 В абзаці третьому пункту 1 розділу ІХ «Прикінцеві положення» зберегти слова «встановлення факту сексуальних домагань»
 		Відхилено      
338. 2) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 		 -191- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 У пункті 2 розділу ІХ:
після слів «домашнє насильство» доповнити словами «чи насильство за ознакою статі», а після слів «домашнього насильства» – словами «чи насильства за ознакою статі»; у абзаці четвертому:
слова «або невиконання термінового заборонного припису» вилучити,
після слів «Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» доповнити словами «чи Закономи України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»
 		Враховано   1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
339. доповнити Кодекс статтею 39-1 такого змісту:
 		    доповнити статтею 39-1 такого змісту:
 
340. «Стаття 39-1. Направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство
 		    «Стаття 39-1. Направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі
 
341. У разі вчинення домашнього насильства або невиконання термінового заборонного припису суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».»;
 		    У разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»;
 
342. статтю 173-2 викласти в такій редакції:
 		    статтю 173-2 викласти в такій редакції:
 
343. «Стаття 173-2. Вчинення домашнього насильства або невиконання термінового заборонного припису
 		 -192- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзаци шостий - дванадцятий пункту 2 розділу ІХ замінити абзацами шостим – десятим такого змісту:
«Стаття 173-2. Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, –
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб»;
 		Враховано   «Стаття 173-2. Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
 
344. Вчинення домашнього насильства, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції про місце тимчасового перебування в разі його винесення –
тягнуть за собою громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до п’яти діб.
Ті самі діяння, вчинені особою, до якої протягом року застосовано адміністративне стягнення за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, –
тягнуть за собою громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин або адміністративний арешт на строк від п’яти до п’ятнадцяти діб.
Ті самі діяння, передбачені частинами першою та другою цієї статті, учинені вагітною жінкою або особою, що є інвалідом першої або другої групи, —
тягнуть за собою штраф від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
 		    Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, –
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб»;
 
345. 3) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 40-42, ст. 492):
 		 -193- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац перший пункту 3 розділу ІХ викласти у такій редакції:
«2) у Цивільному процесуальному кодексі України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VІІІ:
 		Враховано   2) у Цивільному процесуальному кодексі України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VІІІ:
 
346. частину другу статті 234 доповнити пунктом 12 такого змісту:
 		 -194- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзаци другий та третій пункту 3 розділу ІХ замінити чотирма абзацами такого змісту
«у статті 128:
частину дев’яту після слів „передбачених цим Кодексом» доповнити словами „зокрема у справах про видачу обмежувального припису»; частину одинадцяту викласти у такій редакції:
„11. Відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису – не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи»;
 		Враховано   у статті 128:
частину дев’яту після слів „передбачених цим Кодексом» доповнити словами „зокрема у справах про видачу обмежувального припису»;
 
347. «12) видачу обмежувального припису або його продовження.»;
 		    частину одинадцяту викласти в такій редакції:
„11. Відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису – не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи»;
 
348. розділ ІV доповнити главою 13 такого змісту:
 		    розділ ІV доповнити главою 13 такого змісту:
 
349. «Глава 13. Розгляд судом справ про видачу обмежувального припису
 		    «Глава 13. Розгляд судом справ про видачу і продовження обмежувального припису
 
350. Стаття 290-1. Підсудність
 		 -195- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 У абзацах шостому та восьмому пункту 3 розділу ІХ цифру «290» замінити цифрою «350»
 		Враховано   Стаття 350-1. Підсудність
 
351. 1. Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) заявника.
 		 -196- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац сьомий пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції
«1. Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, – за місцезнаходженням цього закладу»
 		Враховано   1. Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, – за місцезнаходженням цього закладу.
 
352. Стаття 290-2. Особи, які можуть бути заявниками
 		 -197- Чижмарь Ю.В.
 У підпункті 3 пункту 3 розділу ІХ «Прикінцеві положення» статтю 290-2 виключити
 		Відхилено   Стаття 350-2. Особи, які можуть бути заявниками
 
353. 1. До суду із заявою про видачу обмежувального припису можуть звернутися:
1) особа або дитина, яка постраждала від домашнього насильства, за умов, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», або її представник;
2) особа, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», або її представник;
3) прокурор згідно з функцією представництва інтересів громадянина або держави в суді за наявності умов та підстав, установлених Законом України «Про прокуратуру» та Цивільним процесуальним кодексом України.
 		 -198- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзаци дев’ятий – дванадцятий пункту 3 розділу ІХ замінити новими абзацами такого змісту:
«1. Заява про видачу обмежувального припису може бути подана:
1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником – у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
2) особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником – у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»;
3) батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», або постраждала від насильства за ознакою статі, у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»;
4) опікуном, органом опіки та піклування в інтересах недієздатних осіб, які постраждали від домашнього насильства, у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та недієздатних осіб, які постраждали від насильства за ознакою, статі у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Відповідно абзаци тринадцятий – тридцятий вважати абзацами чотирнадцятим – тридцять першим
 		Враховано   1. Заява про видачу обмежувального припису може бути подана:
1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником – у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
2) особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником – у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»;
3) батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, – у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», або постраждала від насильства за ознакою статі, – у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»;
4) опікуном, органом опіки та піклування в інтересах недієздатної особи, яка постраждала від домашнього насильства, – у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», або постраждала від насильства за ознакою статі, – у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Стаття 350-3. Заінтересовані особи у справах про видачу обмежувального припису
1. Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису.
2. Заінтересованими особами також можуть бути інші фізичні особи, прав та інтересів яких стосується заява про видачу обмежувального припису, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції.
 
    -199- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 У пункті 2 частини першої статті 290-2 Цивільного процесуального кодексу України слова «особа, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства» замінити словами «особа, яка постраждала від насильства за ознакою статі»
 		Враховано у пункті 2 частини першої статті 350-2 Цивільного процесуального кодексу України   
    -200- Кондратюк О.К.
Іонова М.М.
Геращенко І.В.
 Починаючи з абзацу одинадцятого підпункту 3 пункту 3 розділу ІХ «Прикінцеві положення» у тексті законопроекту слова «гендерно зумовленого насильства» та «гендерно зумовлене насильство» в усіх відмінках і числах замінити словами «насильство, зумовлене гендерними стереотипами» у відповідному відмінку і числі
 		Відхилено    
    -201- Левченко Ю.В.
 В абзаці одинадцятому підпункту 4 пункту 3 розділу ІХ слова «гендерно зумовленого» виключити
 		Враховано частково    
    -202- Заліщук С.П.
 У статті 290-2 «Особи, які можуть бути заявниками» зберегти пункт 2 частини першої «особа, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», або її представник»
 		Відхилено    
    -203- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 У пункті 3 розділу ІХ після абзацу тринадцятого:
доповнити трьома новими абзацами такого змісту:
«Стаття 350-3. Заінтересовані особи у справах про видачу обмежувального припису
1. Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису.
2. Заінтересованими особами також можуть бути інші фізичні особи, прав та інтересів яких стосується заява про видачу обмежувального припису, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції».
Далі по тексту цифри «290-3», «290-4», «290-5» замінити цифрами «350-4», «350-5», «350-6».
Відповідно абзаци чотирнадцятий – тридцятий вважати абзацами сімнадцятим – тридцять третім
 		Враховано    
354. Стаття 290-3. Зміст заяви
 		    Стаття 350-4. Зміст заяви
 
355. 1. У заяві про видачу обмежувального припису, крім загальних відомостей, встановлених цим Кодексом, повинні бути зазначені такі дані:
1) ім’я, адреса та номери засобів зв’язку (за наявності) заявника та заінтересованої особи; у разі, коли заява подається не заявником, — процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені, адреси та номерів засобів зв’язку (за наявності);
2) опис фактів та обставин, які свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, із наданням (за наявності) матеріалів, що підтверджують таку необхідність;
3) клопотання про витребування матеріалів, визначених у пункті 2 частини першої цієї статті, з обґрунтуванням ускладнень чи неможливості самостійного подання зазначених матеріалів.
2. Заява про видачу обмежувального припису може містити клопотання заявника про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство.
 		 -204- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзаци чотирнадцятий – сімнадцятий пункту 3 розділу ІХ замінити новими абзацами такого змісту:
«1. У заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, зазначеною у пунктах 3 і 4 частини першої статті 350-2 цього Кодексу, – процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв’язку та адреси електронної пошти, а також ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
2. У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
Відповідно абзаци дев’ятнадцятий – тридцятий вважати абзацами двадцятим – тридцять першим
 		Враховано   1. У заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, зазначеною у пунктах 3 і 4 частини першої статті 350-2 цього Кодексу, – процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв’язку та адреси електронної пошти, а також ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
2. У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
 
356. Стаття 290-4. Розгляд справи
 		    Стаття 350-5. Розгляд справи
 
357. 1. Справи про видачу обмежувального припису розглядаються судом за умови надання права особистої участі в судовому засіданні особам, що беруть участь у справі, крім випадків, коли така участь містить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для особи, яка потребує судового захисту.
 		 -205- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац двадцятий пункту 3 розділу ІХ замінити двома абзацами такого змісту:
«Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі, якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису».
Відповідно абзаци двадцять перший – тридцятий вважати абзацами двадцятим другим – тридцять першим
 		Враховано   1. Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі, якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
 
358. 2. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
 		 -206- Єфремова І.О.
 Пункт 2 статті 290-4 викласти в такій редакції:
«2. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 48 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду»
 		Відхилено   2. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
 
359. 3. Обмежувальний припис може бути встановлений судом щодо особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла вісімнадцятирічного віку.
 		 -207- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац двадцять другий пункту 3 розділу ІХ розмістити після абзацу двадцять восьмого та викласти в такій редакції:
«5. Обмежувальний припис, встановлений судом щодо особи, яка на момент винесення рішення суду не досягла вісімнадцятирічного віку, не може обмежувати право проживання (перебування) цієї особи) у місці свого постійного проживання (перебування)»
 		Враховано      
360. 4. Судові витрати, що стосуються розгляду справ про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
 		    3. Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
 
361. Стаття 290-5. Рішення суду
 		    Стаття 350-6. Рішення суду
 
362. 1. Розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення щодо відхилення або задоволення цієї заяви.
 		 -208- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац двадцять п’ятий – двадцять шостий пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«Розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
2. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» на строк від одного до шести місяців».
Абзац двадцять восьмий вилучити.
Відповідно абзаци двадцять дев’ятий – тридцятий вважати абзацами тридцять першим - тридцять другим.
 		Враховано   1. Розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
 
363. 2. Рішенням суду може встановлюватися обмежувальний припис на період від одного до шести місяців.
 		    2. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
 
364. 3. У разі потреби обмежувальний припис може бути продовжений судом на визначений строк, але не більше ніж на шість місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно із частиною другою цієї статті. Таке рішення ухвалюється судом за заявою особи, яка повинна відповідати вимогам статей 290-2 і 290-3 цього Кодексу.
 		 -209- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац двадцять сьомий пункту 3 розділу ІХ розмістити після абзацу двадцять дев’ятого та замінити двома абзацами такого змісту:
«Стаття 350-7. Продовження обмежувального припису
За заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього Кодексу обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу».
Відповідно абзац тридцятий вважати абзацом тридцять першим
 		Враховано      
365. 4. Рішенням суду можуть встановлюватися обмежувальні приписи у вигляді одного чи кількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство. У рішенні суду про встановлення таких обмежувальних приписів зазначається форма (форми), в якій вчинено домашнє насильство. Рішенням суду можуть також встановлюватися обмежувальні приписи щодо тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила гендерно зумовлене насильство.
 		 -210- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 У частині четвертій статті 290-5 Цивільного процесуального кодексу України слова «гендерно зумовлене насильство» замінити словами «насильство за ознакою статі»
 		Враховано в частині другій цієї статті  3. Обмежувальний припис, виданий судом стосовно особи, яка на момент винесення рішення суду не досягла вісімнадцятирічного віку, не може обмежувати право проживання (перебування) цієї особи у місці свого постійного проживання (перебування).
 
    -211- Заліщук С.П.
 У пропозиції до статті 290-5 «Рішення суду» зберегти частину четверту в такій редакції:
«4. Рішенням суду можуть встановлюватися обмежувальні приписи у вигляді одного чи кількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство. У рішенні суду про встановлення таких обмежувальних приписів зазначається форма (форми), в якій вчинено домашнє насильство. Рішенням суду можуть також встановлюватися обмежувальні приписи щодо тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила гендерно зумовлене насильство»
 		Відхилено    
366. 5. Рішення про видачу обмежувального припису або його продовження підлягає негайному виконанню.
 		 -212- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац двадцять дев’ятий пункту 3 розділу ІХ викласти у такій редакції:
«5. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання».
 		Враховано   4. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Стаття 350-7. Продовження обмежувального припису
1. За заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього Кодексу обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу.
 
367. 6. Копії рішення надсилаються (надаються) особам, що беруть участь у справі»;
 		 -213- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац тридцятий пункту 3 розділу ІХ замінити трьома абзацами такого змісту:
«Стаття 350-8. Вручення рішення суду, повідомлення про видачу або продовження обмежувального припису
1. Копії повного рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
2. Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника»;
 		Враховано   Стаття 350-8. Вручення рішення суду, повідомлення про видачу або продовження обмежувального припису
1. Копії повного рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
2. Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника»;
у статті 430:
частину першу доповнити пунктом 10 такого змісту:
«10) видачу або продовження обмежувального припису»;
 
    -214- Луценко І.С.
 Статтю 290-5 Цивільного процесуального кодексу України доповнити частиною сьомою такого змісту:
«7. Про видачу обмежувального припису кривднику суддя протягом одного робочого дня інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік»
 		Враховано частково    
    -215- Єфремова І.О.
 статтю 290-5 Цивільного процесуального кодексу України доповнити частиною сьомою такого змісту:
«7. Особа, щодо якої рішенням суду встановлено обмежувальний припис, або заявник, мають право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання»
 		Враховано частково в частины четвертій цієї статті   
    -216- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт 3 розділу ІХ доповнити трьома абзацами такого змісту:
«у статті 430:
частину першу доповнити новим пунктом 10 такого змісту:
«10) видачу або продовження обмежувального припису»
 		Враховано    
368. 4) у Законі України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами):
абзац дев’ятий статті 1 після слова «залежності,» доповнити словами «у тому числі домашнім»;
частину шосту статті 10 після слова «поводження,» доповнити словами «у тому числі домашнє»;
частину другу статті 23-1 доповнити реченням такого змісту: «Суб’єкти соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю забезпечують ведення обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема у зв’язку із вчиненням щодо дитини домашнього насильства»;
 		 -217- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт 4 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«4) у Законі України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами):
у статті 1:
після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
«жорстоке поводження з дитиною – будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини».
У зв’язку з цим абзаци п’ятий – двадцятий вважати відповідно абзацами шостим – двадцять першим;
в абзаці десятому слова «насильством та жорстоким поводженням у сім’ї» замінити словами «жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством»;
у статті 10:
абзац другий частини другої викласти в такій редакції:
«усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють»;
частину третю після слів «центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді» доповнити словами «кол-#102628
частину четверту після слів «центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді» доповнити словами #102628
у частині шостій слова «жорстоке поводження, насильство і знущання над ними в сім’ї та поза її межами» замінити словами «домашнє насильство та інші прояви жорстокого поводження з дитиною»;
частину другу статті 23-1 доповнити реченням такого змісту: «Суб’єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю забезпечують ведення обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах»;
 		Враховано   3) у Законі України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами):
у статті 1:
після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
«жорстоке поводження з дитиною – будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини».
У зв’язку з цим абзаци п’ятий – двадцятий вважати відповідно абзацами шостим – двадцять першим;
в абзаці десятому слова «насильством та жорстоким поводженням у сім’ї» замінити словами «жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством»;
у статті 10:
абзац другий частини другої викласти в такій редакції:
«усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють»;
частину третю після слів «центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді» доповнити словами «кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей»;
частину четверту після слів «центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді» доповнити словами «кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей»;
у частині шостій слова «жорстоке поводження, насильство і знущання над ними в сім’ї та поза її межами» замінити словами «домашнє насильство та інші прояви жорстокого поводження з дитиною»;
частину другу статті 23-1 доповнити реченням такого змісту: «Суб’єкти соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю забезпечують ведення обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах»;
 
369. 5) абзаци восьмий і дев’ятий статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 45, ст. 358 із наступними змінами) після слова «насильства» доповнити словами « , домашнього насильства»;
 		    4) абзаци восьмий і дев’ятий статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 45, ст. 358; 2009 р., № 38, ст. 535; 2011 р., № 42, ст. 435; 2012 р., № 19-20, ст. 173; 2013 р., № 3, ст. 22) після слова «насильства» доповнити словами «домашнього насильства»;
 
370. 6) у Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 52, ст. 561; 2014 р., № 27, ст. 915):
 		    5) у Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 52, ст. 561; 2013 р., № 15, ст. 97; 2014 р., № 27, ст. 915):
 
371. у статті 1:
 		    у статті 1:
 
372. абзац четвертий викласти в такій редакції:
 		 -218- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац третій підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«абзаци четвертий і п’ятий викласти в такій редакції»;
 		Враховано   абзаци четвертий і п’ятий викласти в такій редакції:
 
373. «дискримінація за ознакою статі – ситуація, за якої особа та/або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», крім випадків, коли такі обмеження або привілеї мають правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;»;
 		 -219- Луценко І.С.
 у Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» термін «дискримінація за ознакою статі» викласти в такій редакції:
«дискримінація за ознакою статі – будь-яка різниця, виняток чи обмеження за ознакою статі, які були, є та можуть бути дійсними, у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій Законом України „Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», крім випадків, коли така різниця, виняток чи обмеження мають правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними»
 		Відхилено   «дискримінація за ознакою статі – ситуація, за якої особа та/або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», крім випадків, коли такі обмеження або привілеї мають правомірну об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;
позитивні дії – спеціальні тимчасові заходи, що мають правомірну об’єктивно обґрунтовану мету, спрямовану на усунення юридичної чи фактичної нерівності у можливостях жінок і чоловіків щодо реалізації прав і свобод, встановлених Конституцією і законами України»;
 
    -220- Суслова І.М.
 У пункті 6 частини 3 розділу ІХ «Прикінцеві положення» викласти нижченаведені визначення у такій редакції:
«дискримінація за ознакою статі – дії чи бездіяльність, спрямовані на розрізнення, обмеження прав, свобод та можливостей або надання привілеїв за ознакою статі у політичній, економічній, соціальній, культурній або будь-якій іншій сфері, крім випадків, коли така різниця, виняток чи обмеження мають правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними»;
 		Відхилено    
    -221- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Підпункт 6 пункту 3 розділу ІХ після абзацу четвертого доповнити абзацом наступного змісту:
«позитивні дії – спеціальні тимчасові заходи, що мають правомірну об’єктивно обґрунтовану мету, спрямовану на усунення юридичної чи фактичної нерівності у можливостях жінок і чоловіків щодо реалізації прав і свобод, встановлених Конституцією і законами України»
 		Враховано    
374. після абзацу шостого доповнити новими абзацами такого змісту:
 		 -222- Кондратюк О.К.
Іонова М.М.
Геращенко І.В.
 Абзаци п’ятий і шостий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ «Прикінцеві положення» викласти в такій редакції:
«після абзацу шостого доповнити новими абзацами такого змісту:
«гендерні стереотипи – соціальні стереотипи, які містять комплекс загальноприйнятих у суспільстві поглядів на існуюче положення жінок і чоловіків, норми їх поведінки, прийнятні форми участі жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, включаючи політику, економіку, право, культуру, освіту, науку тощо»
 		Відхилено   після абзацу шостого доповнити одинадцятьма новими абзацами такого змісту:
 
375. «гендер – соціально закріплені роль, поведінка, діяльність та характерні ознаки, які певне суспільство вважає притаманними жінкам і чоловікам;
 		 -223- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 Визначення терміна «гендер» вилучити зі статті 1 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»
 		Враховано      
    -224- Левченко Ю.В.
 Абзац 6 підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ виключити
 		Враховано    
    -225- Суслова І.М.
 У підпункті 6 пункту 3 розділу ІХ «Прикінцеві положення» нижченаведене визначення викласти в такій редакції:
«гендер – соціально сконструйовані ролі, поведінка, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає відповідними для жінок і чоловіків»
 		Відхилено    
    -226- Крулько І.І.
 У пункті 6 розділу ІХ «Перехідні положення» (щодо внесення змін до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків») у змінах до статті 1 абзац «гендер – соціально закріплені роль, поведінка, діяльність та характерні ознаки, які певне суспільство вважає притаманними жінкам і чоловікам» виключити
 		Враховано    
    -227- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац
«гендер – соціально закріплені роль, поведінка, діяльність та характерні ознаки, які певне суспільство вважає притаманними жінкам і чоловікам»;
 		Відхилено    
376. гендерно зумовлене насильство (насильство за гендерною ознакою) – протиправні діяння, що спрямовані проти осіб через їх стать або гендер або стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно та завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи загрози таких дій, у публічному або приватному житті. Насильство щодо жінок є формою дискримінації за ознакою статі, яка охоплює всі акти гендерно зумовленого насильства щодо жінок, визначені Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами;
 		 -228- Луценко І.С.
 Термін «гендерно зумовлене насильство (насильство за гендерною ознакою)» викласти в такій редакції:
«насильство за ознакою статі – всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства (далі – форми насильства за ознакою статі), що спрямовані проти осіб через їхню стать або поширені у суспільстві стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок та чоловіків або стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно та завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті»
 		Враховано частково   «насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті;
 
    -229- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац сьомий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті»
 		Враховано    
    -230- Кондратюк О.К.
Іонова М.М.
Геращенко І.В.
 Абзац сьомий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ «Прикінцеві положення» викласти в такій редакції:
«насильство, зумовлене гендерними стереотипами, – протиправні діяння, що спрямовані проти осіб через їх стать або гендерні стереотипи або стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно та завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи загрози таких дій, у публічному або приватному житті. Насильство щодо жінок є формою дискримінації за ознакою статі, яка охоплює всі акти насильства, зумовленого гендерними стереотипами, щодо жінок, визначені Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»
 		Відхилено    
    -231- Суслова І.М.
 У підпункті 6 пункту 3 розділу ІХ «Прикінцеві положення» викласти нижченаведене визначення в такій редакції:
«ґендерно зумовлене насильство – протиправні діяння фізичного, психологічного, сексуального, економічного характеру, спрямовані проти особи через її стать, в результаті чого особі завдається фізична, майнова чи моральна шкода»
 		Відхилено    
    -232- Левченко Ю.В.
 Абзац сьомий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«насильство стосовно жінок – всі акти насильства стосовно жінок за статевою ознакою, результатом яких є або може бути фізична, сексуальна, психологічна або економічна шкода чи страждання стосовно жінок, у тому числі погрози таких дій, примус або свавільне позбавлення волі, незалежно від того, чи відбувається це в публічному або приватному житті»
 		Враховано частково    
    -233- Унгурян П.Я.
 Абзац сьомий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«насильство за ознакою статі – всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства (далі – форми насильства за ознакою статі), що спрямовані проти осіб через їхню стать або поширені у суспільстві стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов’язки тощо) жінок та чоловіків або стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно та завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті»
 		Враховано частково    
    -234- Крулько І.І.
 У пункті 6 розділу ІХ «Перехідні положення» (щодо внесення змін до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків») у змінах до статті 1 термін «гендерно зумовлене насильство» викласти в такій редакції:
«ґендерно зумовлене насильство (насильство за ознакою статі) – протиправні діяння, що спрямовані проти осіб через їхню стать, або стосуються осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно та завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи загрози таких дій, у публічному або приватному житті. Насильство щодо жінок є формою дискримінації за ознакою статі, яка охоплює всі акти ґендерно зумовленого насильства щодо жінок, визначені Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»
 		Враховано частково    
    -235- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«гендерно зумовлене насильство (насильство за гендерною ознакою) – протиправні діяння, що спрямовані проти осіб через їх стать або гендер або стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно та завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи загрози таких дій, у публічному або приватному житті. Насильство щодо жінок є формою дискримінації за ознакою статі, яка охоплює всі акти гендерно зумовленого насильства щодо жінок, визначені Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»
 		Відхилено    
377. програма для осіб, які вчинили гендерно зумовлене насильство, — комплекс заходів, спрямованих на зміну насильницької поведінки особи, яка вчинила гендерно зумовлене насильство, та формування в неї нових неагресивних психологічних моделей поведінки, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до викорінення дискримінаційних уявлень про соціальну роль та обов’язки;».
 		 -236- Луценко І.С.
 У статті 1 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» визначення терміна «програма для осіб, які вчинили гендерно зумовлене насильство» виключити
 		Враховано   особа, яка постраждала від насильства за ознакою статі (далі – постраждала особа), – особа, яка зазнала насильства за ознакою статі;
дитина, яка постраждала від насильства за ознакою статі, – особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку та зазнала насильства за ознакою статі або стала свідком (очевидцем) такого насильства;
кривдник – особа, яка вчинила насильство за ознакою статі;
дитина-кривдник – особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку та вчинила насильство за ознакою статі;
запобігання насильству за ознакою статі – система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, спрямованих на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо насильства за ознакою статі, його причин і наслідків, на формування нетерпимого ставлення до насильства за ознакою статі, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;
протидія насильству за ознакою статі – система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, спрямованих на припинення насильства за ознакою статі, надання допомоги та забезпечення захисту постраждалої особи та отримання нею відшкодування завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків насильства за ознакою статі, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки;
оцінка ризиків – оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення насильства за ознакою статі, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи;
програма для постраждалої особи – комплекс заходів, спрямованих на позбавлення емоційної залежності, невпевненості у собі та на формування в постраждалої особи здатності відстоювати власну гідність та захищати свої права, у тому числі за допомогою уповноважених органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
програма для кривдника – комплекс заходів, складених на основі оцінки ризиків та спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника та формування в нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків;
обмежувальний припис стосовно кривдника – встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи накладення обов’язків на кривдника, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи».
 
    -237- Унгурян П.Я.
 В абзаці восьмому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовлене насильство" замінити словами "насильство за ознакою статі"
 		Враховано частково    
    -238- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«програма для осіб, які вчинили гендерно зумовлене насильство, – комплекс заходів, спрямованих на зміну насильницької поведінки особи, яка вчинила гендерно зумовлене насильство, та формування в неї нових неагресивних психологічних моделей поведінки, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до викорінення дискримінаційних уявлень про соціальну роль та обов’язки»
 		Відхилено    
    -239- Луценко І.С.
 Статтю 1 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» доповнити визначенням таких термінів:
«дитина, яка постраждала від насильства за ознакою статі, – особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку, яка зазнала насильства за ознакою статі будь-якої форми або стала свідком (очевидцем) такого насильства;
особа, яка постраждала від насильства за ознакою статі (далі – постраждала особа), – особа, яка зазнала насильства за ознакою статі будь-якої форми;
особа, яка вчинила насильство за ознакою статі (далі – кривдник), – особа, яка вчинила насильство за ознакою статі будь-якої форми;
запобігання насильству за ознакою статі – система заходів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм насильства за ознакою статі, його причин і наслідків, формування нетерпимого ставлення осіб до насильства за ознакою статі, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;
програма для кривдника – комплекс заходів, спрямованих на позбавлення емоційної залежності, невпевненості у собі та формування в особи, яка постраждала від насильства за ознакою статі здатності відстоювати власну гідність та захищати свої права;
програма для постраждалої особи – комплекс заходів, спрямованих на зміну насильницької поведінки особи, яка вчинила насильство за ознакою статі, та формування в неї нової, неагресивної психологічної моделі поведінки, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, викорінення дискримінаційного уявлення про соціальні ролі та обов’язки;
протидія насильству за ознакою статі – система заходів, спрямованих на припинення насильства за ознакою статі, надання допомоги та забезпечення захисту постраждалої особи та отримання нею відшкодування завданої шкоди, а також належне розслідування випадків насильства за ознакою статі, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їх поведінки;
оцінка ризиків – оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення насильства за ознакою статі, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи;
обмежувальний припис – установлений в судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи накладення обов’язків на кривдника, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи»
 		Враховано частково    
    -240- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 підпункт 6 пункту 3 розділу ІХ доповнити одинадцятьма новими абзацами такого змісту:
«кривдник – особа, яка вчинила насильство за ознакою статі;
дитина-кривдник – особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку та вчинила насильство за ознакою статі;
запобігання насильству за ознакою статі – система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, спрямованих на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо насильства за ознакою статі, його причин і наслідків, на формування нетерпимого ставлення до насильства за ознакою статі, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;
протидія насильству за ознакою статі – система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, спрямованих на припинення насильства за ознакою статі, надання допомоги та забезпечення захисту постраждалої особи та отримання нею відшкодування завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків насильства за ознакою статі, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки;
оцінка ризиків – оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення насильства за ознакою статі, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи;
програма для постраждалої особи – комплекс заходів, спрямованих на позбавлення емоційної залежності, невпевненості у собі та на формування в постраждалої особи здатності відстоювати власну гідність та захищати свої права у приватних стосунках, у тому числі за допомогою уповноважених органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
програма для кривдника – комплекс заходів, складених на основі оцінки ризиків та спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника, та формування в нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків;
обмежувальний припис стосовно кривдника – встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи накладення обов’язків на кривдника, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи»
Відповідно абзаци десятий – сто вісімнадцятий вважати абзацами двадцять першим – сто двадцять дев’ятим;
 		Враховано    
378. У зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами десятим і одинадцятим;
 		    У зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами вісімнадцятим і дев’ятнадцятим;
 
379. статтю 3 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
 		    статтю 3 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
380. «запобігання та протидія гендерно зумовленому насильству, в тому числі з усіма проявами насильства щодо жінок;».
 		 -241- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 У статті 3 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленому насильству» замінити словами «насильству за ознакою статі»
 		Враховано   «запобігання та протидію насильству за ознакою статі, у тому числі всім проявам насильства стосовно жінок».
 
    -242- Левченко Ю.В.
 Абзац одинадцятий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«запобігання та протидія насильству стосовно жінок»
 		Враховано частково    
    -243- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«запобігання та протидія гендерно зумовленому насильству, в тому числі з усіма проявами насильства щодо жінок»
 		Відхилено    
381. У зв’язку з цим абзаци п’ятий – дев’ятий вважати відповідно абзацами шостим – десятим;
 		    У зв’язку з цим абзаци п’ятий – дев’ятий вважати відповідно абзацами шостим – десятим;
 
382. у частині першій статті 5 слова «групуючи їх за статями» замінити словами «а також гендерно зумовленого насильства, які мають репрезентативний та співставний характер, згруповані за статтю і збираються на постійній основі»;.
 		 -244- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 У частині першій статті 5 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі»
 		Враховано   у частині першій статті 5 слова «групуючи їх за статями» замінити словами «а також щодо насильства за ознакою статі, які є репрезентативними та зіставними, згруповані за статтю і збираються на постійній основі»;
у статті 7:
абзац сьомий частини першої викласти в такій редакції:
«громадські об'єднання»;
у частині другій слова «об'єднання громадян» замінити словами «громадські об'єднання»;
доповнити статтею 7-1 такого змісту:
«Стаття 7-1. Суб'єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі
Суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, є:
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
органи виконавчої влади, зокрема уповноважені підрозділи органів Національної поліції України, місцеві державні адміністрації (у тому числі їх структурні підрозділи з питань сім'ї, служби у справах дітей, органи управління освітою, органи охорони здоров’я тощо);
органи місцевого самоврядування (у тому числі виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад та їх структурі підрозділи з питань сім'ї, служби у справах дітей, органи управління освітою, органи охорони здоров’я тощо);
центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
суди;
прокуратура;
загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади та установи, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам (центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, притулки для дітей, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка), центри соціально-психологічної допомоги, територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) тощо).
До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від домашнього насильства, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від домашнього насильства.
Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, забезпечують формування та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
У здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, виявленні фактів насильства за ознакою статі, наданні допомоги та захисту постраждалим особам можуть брати участь підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання та іноземні неурядові організації, фізичні особи – підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, у тому числі послуги патронату над дітьми»;
 
    -245- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«у частині першій статті 5 слова «групуючи їх за статями» замінити словами «а також гендерно зумовленого насильства, які мають репрезентативний та співставний характер, згруповані за статтю і збираються на постійній основі»
 		Відхилено    
    -246- Луценко І.С.
 У статті 7 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «об'єднання громадян» замінити словами «громадські об'єднання»
 		Враховано    
    -247- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Підпункт 6 пункту 3 розділу ІХ доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:
«у статті 7:
абзац сьомий частини першої викласти в такій редакції:
«громадські об'єднання»;
у частині другій слова «об'єднання громадян» замінити словами «громадські об'єднання».
Відповідно абзаци чотирнадцятий – сто вісімнадцятий вважати абзацами вісімнадцятим – сто двадцять другим;
 		Враховано    
    -248- Луценко І.С.
 Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» доповнити статтею 7-1 такого змісту:
«Стаття 7-1. Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі
Суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, є:
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
органи виконавчої влади, зокрема уповноважені підрозділи органів Національної поліції, місцеві державні адміністрації (у тому числі їх структурні підрозділи: служби у справах дітей, органи управління освітою, органи охорони здоров’я); та органи місцевого самоврядування (у тому числі їх структурні підрозділи: служби у справах дітей, органи управління освітою, органи охорони здоров’я);
центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
суди;
прокуратура;
загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади та установи, які, зокрема, надають допомогу постраждалим особам (центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, притулки для дітей, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка), центри соціально-психологічної допомоги, територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та ін.).
До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації #102628
У здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, виявлення фактів насильства за ознакою статі, надання допомоги та захисту постраждалим особам можуть брати участь підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання та неурядові організації, фізичні особи – підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, в тому числі послуги патронату над дітьми».
 		Враховано частково    
    -249- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» доповнити статтею 7-1 такого змісту:
«Стаття 7-1. Суб'єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі
Суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, є:
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
органи виконавчої влади, зокрема уповноважені підрозділи органів Національної поліції України, місцеві державні адміністрації (у тому числі їх #102642
органи місцевого самоврядування (у тому числі виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад та їх структурі #102642
центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
суди;
прокуратура;
загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади та установи, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам (центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, притулки для дітей, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка), центри соціально-психологічної допомоги, територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) тощо).
До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих #102628
Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, забезпечують формування та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
У здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, виявленні фактів насильства за ознакою статі, наданні допомоги та захисту постраждалим особам можуть брати участь підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання та іноземні неурядові організації, фізичні особи – підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, у тому числі послуги патронату над дітьми»;
 		Враховано    
383. у статті 9:
 		    у статті 9:
 
384. в абзаці третьому слова «скарги на» замінити словами «звернення про», а після слова «статі» доповнити словами «та гендерно зумовленого насильства»;
 		 -250- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 В абзаці третьому статті 9 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі»
 		Враховано   абзац третій викласти в такій редакції:
«розглядає звернення про випадки дискримінації за ознакою статі та насильства за ознакою статі»;
 
    -251- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«в абзаці третьому слова «скарги на» замінити словами «звернення про», а після слова «статі» доповнити словами «та гендерно зумовленого насильства»
 		Відхилено    
    -252- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац п’ятнадцятий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ замінити двома новими абзацами такого змісту:
«абзац третій викласти в такій редакції:
«розглядає звернення про випадки дискримінації за ознакою статі та насильства за ознакою статі»;
Відповідно абзаци шістнадцятий – сто вісімнадцятий вважати абзацами сімнадцятим – сто дев’ятнадцятим;
 		Враховано    
385. абзац четвертий після слова «чоловіків» доповнити словами «та гендерно зумовленого насильства»;
 		 -253- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 В абзаці четвертому статті 9 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі»
 		Враховано   абзац четвертий доповнити словами «та насильства за ознакою статі»;
 
    -254- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«абзац четвертий після слова «чоловіків» доповнити словами «та гендерно зумовленого насильства»
 		Відхилено    
386. у статті 10:
 		    у статті 10:
 
387. абзаци третій та п’ятий після слова «рівності» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»;
 		 -255- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 В абзацах третьому і п’ятому статті 10 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленому насильству» замінити словами «насильству за ознакою статі»
 		Враховано   абзаци третій і п’ятий після слова «рівності» доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
 
    -256- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«абзаци третій та п’ятий після слова «рівності» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»
 		Відхилено    
388. абзац четвертий після слова «чоловіків» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»;
 		 -257- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 В абзаці четвертому статті 10 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленому насильству» замінити словами «насильству за ознакою статі»
 		Враховано   абзац четвертий доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
 
    -258- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«абзац четвертий після слова «чоловіків» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»
 		Відхилено    
389. у статті 11:
 		    у статті 11:
 
390. назву статті доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»;
 		 -259- Луценко І.С.
 У назві статті 11 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «та протидії гендерно зумовленому насильству» виключити
 		Враховано      
    -260- Унгурян П.Я.
 В абзаці двадцять першому пункту 6 підпункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильства за ознакою статі"
 		Враховано частково    
    -261- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«назву статті доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»
 		Відхилено    
391. абзаци другий і восьмий після слів «жінок і чоловіків» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»;
 		 -262- Луценко І.С.
 У статті 11 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»:
в абзаці другому слова «та протидії гендерно зумовленому насильству» замінити словами «та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
в абзаці третьому слово «центральних» виключити, а слова «та протидії гендерно зумовленому насильству» замінити словами «координацію діяльності суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
абзаци четвертий і шостий після слів «гендерної рівності» доповнити словами «та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
абзац восьмий після слів «жінок і чоловіків» доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі, а також здійснює координацію підготовки фахівців суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
абзац дев’ятий після слів «гендерної рівності» доповнити словами «та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
абзац десятий після слів «жінок і чоловіків» доповнити словами «та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано частково   абзац другий доповнити словами «та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
в абзаці третьому слово «центральних» виключити та доповнити словами «координацію діяльності суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
абзац четвертий доповнити словами «та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
 
    -263- Унгурян П.Я.
 В абзаці двадцять другому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано частково    
    -264- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«абзаци другий і восьмий після слів «жінок і чоловіків» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»
 		Відхилено    
    -265- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац двадцять другий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ замінити трьома новими абзацами такого змісту:
«абзац другий доповнити словами «та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
в абзаці третьому слово «центральних» виключити та доповнити словами «координацію діяльності суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
абзац четвертий доповнити словами «та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
Відповідно абзаци двадцять третій – сто вісімнадцятий вважати абзацами двадцять п’ятими – сто двадцятим;
 		Враховано    
392. абзац п’ятий після слова «чоловіків» доповнити словами «та зміну соціальних і культурних моделей поведінки, які ґрунтуються на дискримінаційних уявленнях про соціальну роль та обов’язки і неповноцінність жінок,»;
 		 -266- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Підпункт 6 пункту 3 розділу ІХ після абзацу двадцять третього доповнити трьома новими абзацами такого змісту:
«абзац шостий доповнити словами «та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
абзац восьмий доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі, а також здійснює координацію підготовки фахівців, які представляють суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
абзаци дев’ятий і десятий доповнити словами «та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
Відповідно абзаци двадцять четвертий – сто вісімнадцятий вважати абзацами двадцять сьомим – сто двадцять першим;
 		Враховано   абзац п’ятий після слова «чоловіків» доповнити словами «та зміну соціальних і культурних моделей поведінки, що ґрунтуються на дискримінаційних уявленнях про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків»;
абзац шостий доповнити словами «та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
абзац восьмий доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі, а також здійснює координацію підготовки фахівців, які представляють суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
абзаци дев’ятий і десятий доповнити словами «та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
 
393. після абзацу одинадцятого доповнити новими абзацами такого змісту:
 		    після абзацу одинадцятого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:
 
394. «проводить моніторинг ефективності заходів у сфері протидії гендерно зумовленому насильству, в тому числі всім формам насильства щодо жінок, визначеним Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, а також їх впливу на різні соціальні групи, надання відповідної методичної та практичної допомоги;
 		 -267- Луценко І.С.
 Абзац двадцять п’ятий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ «Прикінцеві положення» викласти в такій редакції:
«здійснює моніторинг ефективності заходів у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, а також їхнього впливу на різні соціальні групи, надання відповідної методичної та практичної допомоги суб'єктам, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано   «здійснює моніторинг ефективності заходів у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, а також їх впливу на різні соціальні групи, надає відповідну методичну та практичну допомогу суб'єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
 
    -268- Унгурян П.Я.
 Абзац двадцять п’ятий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ виключити
 		Відхилено    
    -269- Левченко Ю.В.
 Абзац двадцять п’ятий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«проводить моніторинг ефективності заходів у сфері протидії насильству стосовно жінок, визначеним Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, а також їх впливу на різні соціальні групи, надання відповідної методичної та практичної допомоги»
 		Враховано частково    
    -270- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«після абзацу одинадцятого доповнити новими абзацами такого змісту: «проводить моніторинг ефективності заходів у сфері протидії гендерно зумовленому насильству, в тому числі всім формам насильства щодо жінок, визначеним Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, а також їх впливу на різні соціальні групи, надання відповідної методичної та практичної допомоги»
 		Відхилено    
395. забезпечує розроблення типових програм для осіб, які вчинили гендерно зумовлене насильство;».
 		 -271- Луценко І.С.
 Абзац двадцять шостий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ «Прикінцеві положення» викласти в такій редакції:
«забезпечує розроблення та затвердження типових програм для кривдників, а також методичних рекомендацій щодо їх виконання»
 		Враховано   забезпечує розроблення та затвердження типових програм для кривдників, а також методичних рекомендацій щодо їх виконання;
затверджує стандарти надання соціальних послуг постраждалим особам та методику визначення потреб територіальних громад у створенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб;
забезпечує розроблення та затвердження типових програм для постраждалих осіб, а також методичних рекомендацій щодо їх виконання;
контролює формування та ведення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі (у частині запобігання та протидії насильству за ознакою статі), забезпечує збір, аналіз та поширення інформації про насильство за ознакою статі відповідно до законодавства».
 
    -272- Унгурян П.Я.
 Абзац двадцять шостий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ виключити
 		Відхилено    
    -273- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«забезпечує розроблення типових програм для осіб, які вчинили гендерно зумовлене насильство»
 		Відхилено    
    -274- Луценко І.С.
 У тексті статті 11 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленому насильству» замінити словами «насильству за ознакою статі».
У статті 11 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» доповнити повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків новими абзацами такого змісту:
«затверджує стандарти надання соціальних послуг постраждалим особам та методику визначення потреб територіальних громад у створенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб;
забезпечує розроблення та затвердження типових програм для постраждалих осіб, а також методичних рекомендацій щодо їх виконання;
забезпечує створення та функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, збір, аналіз та поширення інформації про насильство за ознакою статі відповідно до законодавства»;
У зв’язку з цим абзаци дванадцятий – шістнадцятий вважати відповідно абзацами сімнадцятим – двадцять першим;
абзац п’ятнадцятий після слів «гендерної рівності» доповнити словами «та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
абзац шістнадцятий після слова «веде» доповнити словами «в установленому законодавством порядку», а після слів «дискримінації за ознакою статі» – словами «та насильства за ознакою статі»;
абзац сімнадцятий доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано частково    
    -275- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Підпункт 6 пункту 3 розділу ІХ після абзацу двадцять п’ятого доповнити чотирьма новими абзацами такого змісту:
«затверджує стандарти надання соціальних послуг постраждалим особам та методику визначення потреб територіальних громад у створенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб;
забезпечує розроблення та затвердження типових програм для постраждалих осіб, а також методичних рекомендацій щодо їх виконання;
контролює формування та ведення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі (у частині запобігання та протидії насильству за ознакою статі), забезпечує збір, аналіз та поширення інформації про насильство за ознакою статі відповідно до законодавства».
Відповідно абзаци двадцять шостий – сто вісімнадцятий вважати абзацами двадцять дев’ятим – сто двадцять першим; У зв’язку з цим абзаци дванадцятий – шістнадцятий вважати відповідно абзацами сімнадцятим – двадцять першим;
абзац двадцятий після слова «веде» доповнити словами «в установленому законодавством порядку», а після слів «дискримінації за ознакою статі» – словами «та насильства за ознакою статі»;
 		Враховано    
396. У зв’язку з цим абзаци дванадцятий – шістнадцятий вважати відповідно абзацами чотирнадцяти – вісімнадцятим;
 		    У зв’язку з цим абзаци дванадцятий – шістнадцятий вважати відповідно абзацами сімнадцятим – двадцять першим;
абзац вісімнадцятий доповнити словами «та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
 
397. абзац чотирнадцятий виключити;
 		    абзац дев’ятнадцятий виключити;
абзац двадцятий після слова «веде» доповнити словами «в установленому законодавством порядку», а після слів «дискримінації за ознакою статі та» –словами «насильства за ознакою статі»;
 
398. абзац шістнадцятий після слова «чоловіків» доповнити словами «та протидії насильству щодо жінок»;
 		    абзац двадцять перший доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
 
399. текст статті після слів «гендерної рівності» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»;
 		 -276- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац тридцятий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«абзац тринадцятий доповнити словами «та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі».
Зазначений абзац розмістити перед абзацом двадцять п’ятим. Відповідно абзаци двадцять п’ятий – двадцять дев’ятий вважати абзацами двадцять шостим – тридцятим
 		Враховано      
    -277- Унгурян П.Я.
 В абзаці тридцятому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерної зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано    
    -278- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«текст статті після слів «гендерної рівності» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»
 		Відхилено    
400. у статті 12:
 		    у статті 12:
 
401. назву статті після слова «чоловіків» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»;
 		 -279- Луценко І.С.
 У назві статті 12 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «та протидії гендерно зумовленому насильству» замінити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано   назву після слова «чоловіків» доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
 
    -280- Унгурян П.Я.
 В абзаці тридцять другому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано частково    
    -281- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«назву статті після слова «чоловіків» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»
 		Відхилено    
402. у частині першій:
 		    у частині першій:
 
403. абзац другий після слова «можливостей» доповнити словами «та протидію гендерно зумовленому насильству»;
 		 -282- Луценко І.С.
 В абзаці другому частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «та протидію гендерно зумовленому насильству» замінити словами «запобігання та протидію насильству за ознакою статі»
 		Враховано   абзац другий доповнити словами «запобігання та протидію насильству за ознакою статі»;
 
    -283- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«у частині першій: абзац другий після слова «можливостей» доповнити словами «та протидію гендерно зумовленому насильству»
 		Відхилено    
    -284- Унгурян П.Я.
 В абзаці тридцять четвертому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано частково    
404. абзаци третій та восьмий після слова «чоловіків» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»;
 		 -285- Луценко І.С.
 В абзацах третьому і восьмому статті 12 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «та протидії гендерно зумовленому насильству» замінити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано   абзаци третій, шостий та восьмий доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
 
    -286- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац тридцятий п’ятий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«абзац третій, шостий та восьмий доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
 		Враховано    
    -287- Унгурян П.Я.
 В абзаці тридцять п’ятому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано частково    
    -288- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«абзаци третій та восьмий після слова «чоловіків» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»
 		Відхилено    
405. абзац шостий після слів «гендерної рівності» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству, в тому числі всім формам насильства щодо жінок, визначеним Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами «;
 		 -289- Луценко І.С.
 В абзаці шостому частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «та протидії гендерно зумовленому насильству, в тому числі всім формам насильства щодо жінок, визначеним Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» замінити словами «насильству за ознакою статі»
 		Враховано частково      
    -290- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац тридцять шостий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ вилучити.
Відповідно абзаци тридцять сьомий – сто вісімнадцятий вважати абзацами тридцять шостим – сто сімнадцятим
 		Враховано    
    -291- Левченко Ю.В.
 Абзац тридцять шостий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«абзац шостий після слів «гендерної рівності» доповнити словами «та протидії насильству стосовно жінок, визначеним Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»
 		Враховано частково    
    -292- Унгурян П.Я.
 В абзаці тридцять шостому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано частково    
    -293- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«абзац шостий після слів «гендерної рівності» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству, в тому числі всім формам насильства щодо жінок, визначеним Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»
 		Відхилено    
406. в абзаці сьомому слова «об’єднаннями громадян» замінити словами «громадськими об’єднаннями та неурядовими організаціями», а після слова «чоловіків» – словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»;
 		 -294- Луценко І.С.
 В абзаці сьомому статті 12 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «та протидії гендерно зумовленому насильству» замінити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі».
Доповнити повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (стаття 12) новими абзацами такого змісту:
«здійснюють збір і поширення інформації про насильство за ознакою статі, а також про загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;
беруть участь у підготовці фахівців з питань реалізації рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано   в абзаці сьомому слова «об’єднаннями громадян» замінити словами «громадськими об’єднаннями та іноземними неурядовими організаціями», а після слова «чоловіків» доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
після абзацу восьмого доповнити двома новими абзацами такого змісту:
«здійснюють збір і поширення інформації про насильство за ознакою статі, а також про загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;
беруть участь у підготовці фахівців з питань реалізації рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі».
У зв’язку з цим абзаци дев’ятий – одинадцятий вважати відповідно абзацами одинадцятим – тринадцятим;
 
    -295- Унгурян П.Я.
 В абзаці тридцять сьомому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано частково    
    -296- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«в абзаці сьомому слова «об’єднаннями громадян» замінити словами «громадськими об’єднаннями та неурядовими організаціями», а після слова «чоловіків» – словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»
 		Відхилено    
407. частини другу, четверту і п’яту після слова «чоловіків» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»;
 		 -297- Луценко І.С.
 Частину другу статті 12 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» після слів «в органах виконавчої влади» доповнити словами «та органах місцевого самоврядування»
У частинах другій, четвертій і п’ятій статті 12 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «та протидії гендерно зумовленому насильству» замінити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано частково   частину другу після слів «В органах виконавчої влади» доповнити словами «та органах місцевого самоврядування», а після слова «чоловіків» – словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
 
    -298- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзаци тридцять восьмий – сорок перший підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти у такій редакції:
«частину другу після слів «В органах виконавчої влади» доповнити словами «та органах місцевого самоврядування», а після слова «чоловіків» – словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
частину четверту після слів «Органи виконавчої влади» доповнити словами «та органи місцевого самоврядування», а після слова «чоловіків» – словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
частину п’яту викласти у такій редакції:
«З метою здійснення координації діяльності суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, а також забезпечення здійснення таких заходів, у місцевих державних адміністраціях визначаються відповідальні структурні підрозділи, а у сільських, селищних, міських та районних у містах (у разі їх створення) радах – відповідальні виконавчі органи»
 		Враховано    
    -299- Унгурян П.Я.
 В абзаці тридцять восьмому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано    
    -300- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«частини другу, четверту і п’яту після слова «чоловіків» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»
 		Відхилено    
408. у частині третій слова «на одного із» замінити словами «на одного або двох»;
 		 -301- Луценко І.С.
 У статті 12 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»:
у частині третій слова «на одного або двох» замінити словами «на одного із»;
частину четверту після слів «Органи виконавчої влади» доповнити словами «та органи місцевого самоврядування»
 		Враховано частково   частину четверту після слів «Органи виконавчої влади» доповнити словами «та органи місцевого самоврядування», а після слова «чоловіків» – словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
 
409. доповнити статтю частиною такого змісту:
 		    частину п’яту викласти в такій редакції:
 
410. «За рішенням відповідної місцевої ради функції уповноваженої особи (координатора) з питань протидії гендерно зумовленому насильству у складі виконавчого органу відповідної ради можуть бути покладені на окрему особу.»;
 		 -302- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 Абзац сорок перший підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ «Прикінцеві положення» виключити
 		Враховано   «З метою здійснення координації діяльності суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, а також забезпечення здійснення таких заходів у місцевих державних адміністраціях визначаються відповідальні структурні підрозділи, а в сільських, селищних, міських та районних у містах (у разі їх створення) радах – відповідальні виконавчі органи»;
у статті 13:
назву та абзац перший після слів «жінок і чоловіків» доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
«координації заходів у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі та моніторингу їх реалізації на місцевому рівні».
У зв’язку з цим абзаци четвертий – десятий вважати відповідно абзацами п’ятим – одинадцятим;
в абзаці п’ятому слова «об'єднаннями громадян» замінити словами «громадськими об'єднаннями та іноземними неурядовими організаціями», а після слів «жінок і чоловіків» доповнити словами «ситуації у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
абзац дев’ятий викласти в такій редакції:
«розгляду та аналізу звернень громадян з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також з питань вчинення насильства за ознакою статі, вивчення причин, що його зумовлюють, та повідомлення про них правоохоронним органам згідно із законодавством»;
абзац десятий доповнити словами «спрямованого на розвиток відповідних навичок під час реалізації функцій і завдань у цій сфері, надання допомоги та захисту постраждалим особам»;
 
    -303- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«За рішенням відповідної місцевої ради функції уповноваженої особи (координатора) з питань протидії гендерно зумовленому насильству у складі виконавчого органу відповідної ради можуть бути покладені на окрему особу»
 		Відхилено    
    -304- Луценко І.С.
 У статті 13 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»:
назву після слів «жінок і чоловіків» доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
у частині першій:
абзац перший після слів «жінок і чоловіків» доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
в абзаці четвертому слова «об'єднаннями громадян» замінити словами «громадськими об'єднаннями та неурядовими організаціями», а після слів «жінок і чоловіків» доповнити словами «ситуації у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
абзац восьмий викласти в такій редакції:
«розгляду та аналізу звернень громадян з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також з питань вчинення насильству за ознакою статі, вивчення причин, що їх зумовлюють та повідомлення про них правоохоронним органам згідно із законодавством»;
абзац дев’ятий після слів «гендерної проблематики» доповнити словами «спрямованого на розвиток відповідних навичок під час реалізації функцій і завдань у цій сфері та надання допомоги та захисту постраждалим особам»;
доповнити новим абзацом такого змісту:
«координації заходів у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі та моніторингу їх реалізації на місцевому рівні»
 		Враховано частково    
    -305- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Підпункт 6 пункту 3 розділу ІХ після абзацу сорок першого доповнити дев’ятьма новими абзацами такого змісту:
«у статті 13:
назву та абзац перший після слів «жінок і чоловіків» доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
«координації заходів у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі та моніторингу їх реалізації на місцевому рівні».
У зв’язку з цим абзаци четвертий – десятий вважати відповідно абзацами п’ятим – одинадцятим;
в абзаці п’ятому слова «об'єднаннями громадян» замінити словами «громадськими об'єднаннями та іноземними неурядовими організаціями», а після слів «жінок і чоловіків» доповнити словами «ситуації у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
абзац дев’ятий викласти в такій редакції:
«розгляду та аналізу звернень громадян з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також з питань вчинення насильства за ознакою статі, вивчення причин, що його зумовлюють, та повідомлення про них правоохоронним органам згідно із законодавством»;
абзац десятий доповнити словами «спрямованого на розвиток відповідних навичок під час реалізації функцій і завдань у цій сфері, надання допомоги та захисту постраждалим особам»;
Відповідно абзаци сорок другий – сто вісімнадцятий вважати абзацами п’ятдесят першим – сто двадцять сьомим;
 		Враховано    
411. доповнити Закон статтею 13-1 такого змісту:
 		 -306- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«доповнити Закон статтею 131 такого змісту: «Стаття 131. Повноваження уповноважених осіб (координаторів) з питань протидії гендерно зумовленому насильству Уповноважені особи (координатори), на яких покладено повноваження з питань протидії гендерно зумовленому насильству, у межах своїх повноважень організовують роботу відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за такими напрямами: координація дій та заходів щодо протидії гендерно зумовленому насильству та проведення моніторингу їх здійснення; співробітництво з громадськими об’єднаннями та неурядовими організаціями, узагальнення інформації, яка надходить від них, про проведення моніторингу ситуації у сфері вчинення гендерно зумовленого насильства, та визначення шляхів протидії такому насильству; розгляд та аналіз звернень громадян з питань вчинення гендерно зумовленого насильства, повідомлення про них правоохоронним органам згідно із законодавством; організація навчання посадових осіб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо протидії гендерно зумовленому насильству, спрямованого на розвиток відповідних навичок та гендерної чутливості під час виконання функцій і завдань у відповідній сфері та надання допомоги і захисту постраждалим особам»
 		Відхилено   доповнити статтями 13-1 і 13-2- такого змісту:
 
    -307- Унгурян П.Я.
 Абзаци сорок другий – сорок восьмий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ виключити
 		Враховано    
412. «Стаття 13-1. Повноваження уповноважених осіб (координаторів) з питань протидії гендерно зумовленому насильству
 		 -308- Луценко І.С.
 Статтю 13-1 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» викласти в такій редакції:
«Стаття 13-1. Повноваження центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі
Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу», у тому числі на базі загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб».
 		Враховано   «Стаття 13-1. Повноваження центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі
Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу», у тому числі на базі загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб.
 
413. Уповноважені особи (координатори), на яких покладено повноваження з питань протидії гендерно зумовленому насильству, у межах своїх повноважень організовують роботу відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за такими напрямами:
 		 -309- Луценко І.С.
 Абзаци сорок четвертий – сорок восьмий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ «Прикінцеві положення» виключити
 		Враховано      
414. координація дій та заходів щодо протидії гендерно зумовленому насильству та проведення моніторингу їх здійснення;
 		       
415. співробітництво з громадськими об’єднаннями та неурядовими організаціями, узагальнення інформації, яка надходить від них, про проведення моніторингу ситуації у сфері вчинення гендерно зумовленого насильства, та визначення шляхів протидії такому насильству;
 		       
416. розгляд та аналіз звернень громадян з питань вчинення гендерно зумовленого насильства, повідомлення про них правоохоронним органам згідно із законодавством;
 		       
417. організація навчання посадових осіб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо протидії гендерно зумовленому насильству, спрямованого на розвиток відповідних навичок та гендерної чутливості під час виконання функцій і завдань у відповідній сфері та надання допомоги і захисту постраждалим особам»;
 		 -310- Луценко І.С.
 Доповнити Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» статтею 13-2 такого змісту:
«Стаття 13-2. Повноваження загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб
Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють:
прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб або їх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
інформування органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про виявлення факту насильства за ознакою статі за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків учинення насильства щодо дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту вчинення насильства за ознакою статі щодо дітей – інформування не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважених підрозділів органів Національної поліції;
оцінка потреб постраждалих осіб;
надання постраждалим особам повної та вичерпної інформації про їх права і можливості отримання ними дієвої допомоги;
надання відповідно до компетенції постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб та їх дітей у порядку, передбаченому законодавством.
Спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб створюються відповідно до законодавства та діють на основі типових положень про спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб, затверджених Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано частково   Стаття 13-2. Повноваження загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб
Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють:
прийом і розгляд заяв постраждалих осіб або їхніх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
інформування органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про виявлення факту насильства за ознакою статі за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків вчинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту вчинення насильства за ознакою статі стосовно дітей – інформування не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;
оцінку потреб постраждалих осіб;
надання постраждалим особам повної та вичерпної інформації про їхні права і можливості щодо отримання ними дієвої допомоги;
надання відповідно до компетенції постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб та їхніх дітей у порядку, передбаченому законодавством;
інформування в установленому законодавством порядку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування про осіб, яким надавалася допомога, та про результати її надання.
Спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб (крім кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей) утворюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства та діють на основі типових положень про спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей утворюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належить до сфери його управління та діє на основі положення, затвердженого цим органом.
Кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей є державною установою, що має територіальні відділення в усіх регіонах України»;
 
    -311- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Підпункт 6 пункту 3 розділу ІХ після абзацу сорок восьмого доповнити десятьма новими абзацами такого змісту:
«Стаття 13-2. Повноваження загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб
Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють:
прийом і розгляд заяв постраждалих осіб або їхніх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
інформування органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про виявлення факту насильства за ознакою статі за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків учинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту вчинення насильства за ознакою статі стосовно дітей – інформування не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;
оцінку потреб постраждалих осіб;
надання постраждалим особам повної та вичерпної інформації про їхні права і можливості щодо отримання ними дієвої допомоги;
надання відповідно до компетенції постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб та їхніх дітей у порядку, передбаченому законодавством;
інформування в установленому законодавством порядку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування про осіб, яким надавалася допомога, та про результати її надання.
#102628
#102628
#102628
Відповідно абзаци сорок дев’ятий – сто вісімнадцятий вважати абзацами п’ятдесят дев’ятим – сто двадцять восьмим;
 		Враховано    
418. у статті 14:
 		 -312- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«у статті 14: назву статті викласти в такій редакції: «Стаття 14. Права громадських об’єднань та неурядових організацій у забезпеченні гендерної рівності та протидії гендерно зумовленому насильству»; в абзаці першому слова «Об’єднання громадян» замінити словами «Громадські об’єднання та неурядові організації»; абзаци другий і шостий після слів «гендерної рівності» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству». абзац п’ятий після слова «чоловіків» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»; абзац шостий частини другої статті 17 після слова «унеможливлення» доповнити словами «та захисту від», а після слова «домагань» – словами «та інших проявів гендерно зумовленого насильства, а також застосовувати дисциплінарну відповідальність у разі їх вчинення»; у розділі V назву розділу доповнити словами «та в засобах масової інформації»
 		Враховано частково   у статті 14:
 
419. назву статті викласти в такій редакції:
 		 -313- Луценко І.С.
 У назві статті 14 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «та протидії гендерно зумовленому насильству» замінити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано   назву та абзац перший викласти в такій редакції:
 
420. «Стаття 14. Права громадських об’єднань та неурядових організацій у забезпеченні гендерної рівності та протидії гендерно зумовленому насильству»;
 		 -314- Унгурян П.Я.
 В абзаці п’ятдесят першому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано частково   «Стаття 14. Права громадських об’єднань та іноземних неурядових організацій у забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобіганні та протидії насильству за ознакою статі
 
421. в абзаці першому слова «Об’єднання громадян» замінити словами «Громадські об’єднання та неурядові організації»;
 		 -315- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзаци п’ятдесят перший – п’ятдесят четвертий пункту 6 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«Стаття 14. Права громадських об’єднань та іноземних неурядових організацій у забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
абзац перший викласти в такій редакції:
Громадські об’єднання та іноземні неурядові організації можуть»;
абзаци другий, п’ятий і шостий доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
 		Враховано   Громадські об’єднання та іноземні неурядові організації можуть»;
 
422. абзаци другий і шостий після слів «гендерної рівності» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству».
 		 -316- Луценко І.С.
 В абзацах другому і шостому частини першої статті 14 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «та протидії гендерно зумовленому насильству» замінити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано   абзаци другий, п’ятий і шостий доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
 
    -317- Унгурян П.Я.
 В абзаці п’ятдесят третьому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано    
423. абзац п’ятий після слова «чоловіків» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»;
 		 -318- Луценко І.С.
 В абзаці п’ятому частини першої статті 14 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «та протидії гендерно зумовленому насильству» замінити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано      
    -319- Унгурян П.Я.
 В абзаці п’ятдесят четвертому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано    
424. абзац шостий частини другої статті 17 після слова «унеможливлення» доповнити словами «та захисту від», а після слова «домагань» – словами «та інших проявів гендерно зумовленого насильства, а також застосовувати дисциплінарну відповідальність у разі їх вчинення»;
 		 -320- Луценко І.С.
 В абзаці шостому частини другої статті 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі», а слова «застосування заходів» – словами «притягнення до»
 		Враховано частково   абзац шостий частини другої статті 17 після слова «унеможливлення» доповнити словами «та захисту від», а після слова «домагань» – словами «та інших проявів насильства за ознакою статі»;
 
    -321- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац п’ятдесят п’ятий пункту 6 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«абзац шостий частини другої статті 17 після слова «унеможливлення» доповнити словами «та захисту від», а після слова «домагань» – словами «та інших проявів насильства за ознакою статі»
 		Враховано    
    -322- Унгурян П.Я.
 В абзаці п’ятдесят п’ятому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано    
425. у розділі V:
 		    у розділі V:
 
426. назву розділу доповнити словами «ТА В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ»;
 		    назву доповнити словами «та в засобах масової інформації»;
 
427. у статті 21:
 		 -323- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«у статті 21: у частині другій: абзац третій після слів «роль жінки і чоловіка» доповнити словами «та спрямованих на формування ненасильницьких моделей поведінки, поваги до людської гідності і особистої недоторканності»; абзац четвертий після слів «гендерної рівності,» доповнити словами «ненасильницької поведінки, взаємоповаги та», а після слова «обов’язків» – словами «між жінками та чоловіками»; частини третю і четверту після слова «чоловіків» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»
 		Враховано частково   у статті 21:
 
428. у частині другій:
 		    у частині другій:
 
429. абзац третій після слів «роль жінки і чоловіка» доповнити словами «та спрямованих на формування ненасильницьких моделей поведінки, поваги до людської гідності і особистої недоторканності»;
 		 -324- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац шістдесятий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«абзац третій доповнити словами «та спрямованих на формування ненасильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, поваги до людської гідності та статевої недоторканості»;
 		Враховано   абзац третій доповнити словами «та спрямованих на формування ненасильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, поваги до людської гідності та статевої недоторканості»;
 
430. абзац четвертий після слів «гендерної рівності,» доповнити словами «ненасильницької поведінки, взаємоповаги та», а після слова «обов’язків» ? словами «між жінками та чоловіками»;
 		    абзац четвертий після слів «ґендерної рівності» доповнити словами «ненасильницької поведінки, взаємоповаги та», а після слова «обов’язків» – словами «між жінками та чоловіками»;
 
431. частини третю і четверту після слова «чоловіків» доповнити словами «та протидії гендерно зумовленому насильству»;
 		 -325- Луценко І.С.
 У частинах третій і четвертій статті 21 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «та протидії гендерно зумовленому насильству» замінити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано частково   частину третю доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
частину четверту після слів «жінок і чоловіків» доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
 
    -326- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац шістдесят другий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ замінити двома новими абзацами такого змісту:
«частину третю доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»;
частину четверту після слів «жінок і чоловіків» доповнити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі».
Відповідно абзаци шістдесят третій – сто вісімнадцятий вважати абзацами шістдесят четвертим – сто дев’ятнадцятим;
 		Враховано    
    -327- Унгурян П.Я.
 В абзаці шістдесят другому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано    
432. доповнити Закон статтею 21-1 такого змісту:
 		 -328- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«доповнити Закон статтею 21-1 такого змісту: «Стаття 21-1. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у діяльності засобів масової інформації Засоби масової інформації відповідно до законодавства сприяють недопущенню дискримінації за ознакою статі та гендерно зумовленого насильства, поширенню матеріалів, які відтворюють чи зміцнюють дискримінаційні уявлення про соціальну роль та обов’язки, схвалюють або провокують дискримінацію за ознакою статі чи гендерно зумовлене насильство, включаючи сексуальне насильство. Засоби масової інформації ухвалюють кодекси професійної етики та інші корпоративні стандарти з метою запобігання гендерно зумовленому насильству, у тому числі всім формам насильства щодо жінок, а також виховання поваги до гідності кожної людини незалежно від її статі»
 		Враховано частково   доповнити статтею 21-1 такого змісту:
 
433. «Стаття 21-1. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у діяльності засобів масової інформації
 		    «Стаття 21-1. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у діяльності засобів масової інформації
 
434. Засоби масової інформації відповідно до законодавства сприяють недопущенню дискримінації за ознакою статі та гендерно зумовленого насильства, поширенню матеріалів, які відтворюють чи зміцнюють дискримінаційні уявлення про соціальну роль та обов’язки, схвалюють або провокують дискримінацію за ознакою статі чи гендерно зумовлене насильство, включаючи сексуальне насильство.
 		 -329- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 У частині першій статті 21-1 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі», а слова «гендерно зумовлене насильство» – словами «насильство за ознакою статі»
 		Враховано   Засоби масової інформації відповідно до законодавства сприяють недопущенню:
дискримінації за ознакою статі та насильства за ознакою статі;
поширення матеріалів, що відтворюють чи зміцнюють дискримінаційні уявлення про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, схвалюють або провокують дискримінацію за ознакою статі чи насильство за ознакою статі, включаючи сексуальне насильство.
 
    -330- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзаци шістдесят п’ятий та шістдесят шостий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ замінити чотирьма абзацами такого змісту:
«Засоби масової інформації відповідно до законодавства сприяють недопущенню:
дискримінації за ознакою статі та насильства за ознакою статі;
поширення матеріалів, що відтворюють чи зміцнюють дискримінаційні уявлення про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, схвалюють або провокують дискримінацію за ознакою статі чи насильство за ознакою статі, включаючи сексуальне насильство.
Засоби масової інформації можуть ухвалювати кодекси професійної етики та інші корпоративні стандарти з метою запобігання насильству за ознакою статі, у тому числі всім формам насильства стосовно жінок, та виховання поваги до гідності кожної людини незалежно від статі».
Відповідно абзаци шістдесят сьомий – сто вісімндацятий ввважати абзацами шістдесят девятим сто двадцятим
 		Враховано    
435. Засоби масової інформації ухвалюють кодекси професійної етики та інші корпоративні стандарти з метою запобігання гендерно зумовленому насильству, у тому числі всім формам насильства щодо жінок, а також виховання поваги до гідності кожної людини незалежно від її статі.»;
 		 -331- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 У частині першій статті 21-1 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленому насильству» замінити словами «насильству за ознакою статі»
 		Враховано   Засоби масової інформації можуть ухвалювати кодекси професійної етики та інші корпоративні стандарти з метою запобігання насильству за ознакою статі, у тому числі всім формам насильства стосовно жінок, та виховання поваги до гідності кожної людини незалежно від статі»;
 
436. доповнити Закон розділом V-1 такого змісту:
 		 -332- Заліщук С.П.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» залишити абзац:
«розділ «доповнити Закон розділом V-1 такого змісту «Розділ V-1 ПРОТИДІЯ ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОМУ НАСИЛЬСТВУ
Стаття 21-2. Запобігання гендерно зумовленому насильству
Уповноважені органи, установи та організації здійснюють заходи у сфері запобігання гендерно зумовленому насильству, у тому числі всім формам насильства щодо жінок, визначеним Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, за такими напрямами:
вивчення ситуації та збір даних про факти гендерно зумовленого насильства;
проведення галузевих та міжгалузевих досліджень стану, причин і передумов поширення гендерно зумовленого насильства, а також ефективності законодавства у сфері запобігання та протидії такому насильству та практики його застосування;
проведення інформаційної кампанії щодо форм і проявів гендерно зумовленого насильства, його наслідків серед населення, у тому числі дітей;
проведення у навчальних закладах інформаційно-просвітницьких заходів з питань протидії гендерно зумовленому насильству, у тому числі щодо дітей;
залучення засобів масової інформації до проведення просвітницької кампанії, спрямованої на виконання завдань у сфері запобігання гендерно зумовленому насильству;
організація і проведення спільних та спеціалізованих тренінгів і семінарів для фахівців, які працюють у сфері протидії гендерно зумовленому насильству, а також працівників правоохоронних органів і суддів;
організація і виконання програм для осіб, які вчинили сексуальне насильство, у визначеному законодавством порядку.
Суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері запобігання гендерно зумовленому насильству, враховують його непропорційний вплив на жінок і чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю, вагітних жінок, недієздатних осіб, осіб похилого віку, необхідність підтримки та захисту осіб, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, а також наслідки такого насильства, що призводять до порушення прав людини та дискримінації за ознакою статі.
Вжиття будь-яких заходів у сфері запобігання гендерно зумовленому насильству забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою (стать, гендер, раса, колір шкіри, мова, релігійні, політичні або інші переконання, національне або соціальне походження, належність до національної меншини, майновий стан, громадянство, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, вік, стан здоров’я, інвалідність, сімейний стан, статус біженця чи іншої визначеної законодавством категорії мігрантів тощо).
Стаття 213. Надання допомоги та забезпечення захисту осіб,
які постраждали від гендерно зумовленого насильства
Суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері протидії гендерно зумовленому насильству, відповідно до компетенції забезпечують надання допомоги та захист осіб, які постраждали від такого насильства.
Надання допомоги та забезпечення захисту осіб, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, здійснюється за такими напрямами:
надання особі, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства, інформації про її права та можливості їх реалізації зрозумілою їй мовою або через перекладача чи залучену третю особу, яка володіє мовою, зрозумілою для особи, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства;
забезпечення жінкам, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, доступу до спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб та отримання соціальних послуг, що ними надаються;
надання у разі потреби тимчасового притулку для безпечного розміщення жінок, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, та їх дітей;
забезпечення доступу особам, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, до правосуддя та інших механізмів юридичного захисту, у тому числі шляхом надання безоплатної правової допомоги у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;
надання кваліфікованих консультацій з належним урахуванням вимог конфіденційності та захисту персональних даних у разі вчинення гендерно зумовленого насильства спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб.
Допомога особам, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, надається за місцем їх звернення.
Надання допомоги особі, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства, не залежить від звернення такої особи до правоохоронних органів чи суду та її участі в кримінальному або цивільному провадженні.
Стаття 214. Права осіб, які постраждали від гендерно зумовленого насильства
Особи, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, мають право на:
пропорційний, ефективний та невідкладний захист у разі вчинення насильства, недопущення повторної віктимізації;
звернення особисто або через свого представника до суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії гендерно зумовленому насильству;
отримання повної та вичерпної інформації від суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії гендерно зумовленому насильству, стосовно своїх прав, заходів і соціальних послуг, якими вони можуть скористатися;
безоплатне отримання медичної, соціальної та психологічної допомоги, інших соціальних послуг;
безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;
поважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії гендерно зумовленому насильству;
конфіденційність інформації особистого характеру, що стала відома під час роботи з такими особами;
звернення до суду з метою встановлення особі, яка вчинила гендерно зумовлене насильство, обмежувального припису в порядку, передбаченому законодавством;
інші права, передбачені законодавством щодо протидії гендерно зумовленому насильству.
Стаття 215. Обмежувальний припис щодо особи, яка вчинила гендерно зумовлене насильство
Особа, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства, або її представник мають право звернутися до суду із заявою про встановлення обмежувального припису щодо особи, яка вчинила гендерно зумовлене насильство.
Обмежувальним приписом можуть бути встановлені один чи кілька заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила гендерно зумовлене насильство, або покладання на неї обов’язків, а саме:
заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з особою, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства;
заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи та інших місць частого відвідування особи, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства;
заборона як особисто, так і через третіх осіб, розшукувати особу, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства, переслідувати її та у будь-який спосіб спілкуватися з нею;
заборона вести листування, телефонні переговори з особою, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства, або контактувати з нею через інші засоби зв’язку як особисто, так і через третіх осіб.
Під час встановлення обмежувального припису суддя також може вирішити питання про направлення особи, яка вчинила гендерно зумовлене насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили гендерно зумовлене насильство.
Встановлення судом обмежувального припису та його оскарження здійснюється в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України»;
у статті 22:
назву статті доповнити словами «та гендерно зумовленого насильства»;
частину першу після слова «домагань» доповнити словами «або постраждала від гендерно зумовленого насильства»;
у частині другій слова «будь-якої статі» виключити , а слова «рівності прав та можливостей жінок і чоловіків» замінити словами «прав, гарантованих Конвенцією ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок»;
у статті 23:
назву статті доповнити словами «гендерно зумовленого насильства»;
у першому реченні частини першої слова «за ознакою статі чи сексуальних домагань» замінити словами «за ознакою статі, сексуальних домагань чи інших актів гендерно зумовленого насильства»;
у частині другій слова «за ознакою статі чи сексуальних домагань, визначається Цивільним кодексом України та іншими законами» замінити словами «за ознакою статі, сексуальних домагань чи інших актів гендерно зумовленого насильства, визначається законом»
 		Враховано частково   доповнити розділом V-1 такого змісту:
 
437. «Розділ V-1
 		    «Розділ V-1
 
438. ПРОТИДІЯ ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОМУ НАСИЛЬСТВУ
 		 -333- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 Назву розділу V-1 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» викласти в такій редакції:
«Розділ V-1
ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ НАСИЛЬСТВУ ЗА ОЗНАКОЮ СТАТІ»
 		Враховано   ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ НАСИЛЬСТВУ ЗА ОЗНАКОЮ СТАТІ
 
439. Стаття 21-2. Запобігання гендерно зумовленому насильству
 		 -334- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 У назві статті 21-2 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленому насильству» замінити словами «насильству за ознакою статі»
 		Враховано   Стаття 21-2. Запобігання насильству за ознакою статі
 
440. Уповноважені органи, установи та організації здійснюють заходи у сфері запобігання гендерно зумовленому насильству, у тому числі всім формам насильства щодо жінок, визначеним Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, за такими напрямами:
 		 -335- Луценко І.С.
 Абзац перший частини першої статті 21-2 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» викласти в такій редакції:
«Заходи із запобігання насильству за ознакою статі здійснюються за такими напрямами»
 		Враховано   Заходи із запобігання насильству за ознакою статі здійснюються за такими напрямами:
 
    -336- Унгурян П.Я.
 В абзаці сімдесят третьому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі»
 		Враховано частково    
441. вивчення ситуації та збір даних про факти гендерно зумовленого насильства;
 		 -337- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 В абзаці другому частини першої статті 21-2 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі»
 		Враховано   вивчення ситуації та збір даних про факти насильства за ознакою статі;
 
442. проведення галузевих та міжгалузевих досліджень стану, причин і передумов поширення гендерно зумовленого насильства, а також ефективності законодавства у сфері запобігання та протидії такому насильству та практики його застосування;
 		 -338- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 В абзаці третьому частини першої статті 21-2 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі»
 		Враховано   проведення галузевих та міжгалузевих досліджень стану, причин і передумов поширення насильства за ознакою статі, а також ефективності законодавства у сфері запобігання та протидії такому насильству, практики його застосування;
 
443. проведення інформаційної кампанії щодо форм і проявів гендерно зумовленого насильства, його наслідків серед населення, у тому числі дітей;
 		 -339- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 В абзаці четвертому частини першої статті 21-2 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі»
 		Враховано   проведення інформаційних кампаній щодо проявів насильства за ознакою статі, його наслідків, зокрема для дітей;
 
444. проведення у навчальних закладах інформаційно-просвітницьких заходів з питань протидії гендерно зумовленому насильству, у тому числі щодо дітей;
 		 -340- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 У абзаці 5 частини 1 статті 21-2 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленому насильству» замінити словами «насильству за ознакою статі»
 		Враховано   проведення у навчальних закладах інформаційно-просвітницьких заходів з питань запобігання та протидії насильству за ознакою статі, у тому числі стосовно дітей;
 
445. залучення засобів масової інформації до проведення просвітницької кампанії, спрямованої на виконання завдань у сфері запобігання гендерно зумовленому насильству;
 		 -341- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 В абзаці шостому частини першої статті 21-2 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленому насильству» замінити словами «насильству за ознакою статі
 		Враховано   залучення засобів масової інформації до проведення просвітницьких кампаній, спрямованих на виконання завдань у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
 
446. організація і проведення спільних та спеціалізованих тренінгів і семінарів для фахівців, які працюють у сфері протидії гендерно зумовленому насильству, а також працівників правоохоронних органів і суддів;
 		 -342- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 В абзаці сьомому частини першої статті 21-2 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленому насильства» замінити словами «насильству за ознакою статі»
 		Враховано   організація і проведення спільних та спеціалізованих тренінгів і семінарів для фахівців, які працюють у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, а також для працівників правоохоронних органів і суддів;
 
447. організація і виконання програм для осіб, які вчинили сексуальне насильство, у визначеному законодавством порядку.
 		 -343- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац сімдесят сьомому підпункту 6 пункту 3 розділу після слова «вчинили» доповнити словами «насильство за ознакою статі, зокрема»
 		Враховано   організація і виконання програм для осіб, які вчинили насильство за ознакою статі, зокрема сексуальне насильство, у визначеному законодавством порядку.
 
448. Суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері запобігання гендерно зумовленому насильству, враховують його непропорційний вплив на жінок і чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю, вагітних жінок, недієздатних осіб, осіб похилого віку, необхідність підтримки та захисту осіб, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, а також наслідки такого насильства, що призводять до порушення прав людини та дискримінації за ознакою статі.
 		 -344- Луценко І.С.
 У частині другій статті 21-2 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленому насильству» замінити словами «та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано   Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, враховують його непропорційний вплив на жінок і чоловіків, зокрема на осіб з інвалідністю, вагітних жінок, недієздатних осіб, осіб похилого віку, необхідність підтримки та захисту осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також наслідки такого насильства, що призводять до порушення прав людини та дискримінації за ознакою статі.
 
    -345- Унгурян П.Я.
 В абзаці сімдесят восьмому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"; "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильства за ознакою статі"
 		Враховано частково    
449. Вжиття будь-яких заходів у сфері запобігання гендерно зумовленому насильству забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою (стать, гендер, раса, колір шкіри, мова, релігійні, політичні або інші переконання, національне або соціальне походження, належність до національної меншини, майновий стан, громадянство, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, вік, стан здоров’я, інвалідність, сімейний стан, статус біженця чи іншої визначеної законодавством категорії мігрантів тощо).
 		 -346- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 У частині третій статті 21-2- Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленому насильству» замінити словами «насильству за ознакою статі», а слова «гендеру», «сексуальна орієнтація» та «гендерна ідентичність» виключити
 		Враховано частково   Вжиття будь-яких заходів у сфері запобігання насильству за ознакою статі здійснюється без дискримінації за будь-якою ознакою.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, яким стало відомо про вчинення насильства за ознакою статі, зобов'язані невідкладно повідомити про це до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України або до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
 
    -347- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац сімдесят дев’ятий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«Вжиття будь-яких заходів у сфері запобігання насильству за ознакою статі забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою»
 		Враховано    
    -348- Суслова І.М.
 Частину третю статті 212 викласти в такій редакції:
«Вжиття будь-яких заходів у сфері запобігання гендерно зумовленому насильству забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою (стать, обмежені фізичні можливості, вік, раса, етнічне та національне походження, релігійні вірування чи переконання та інші)»
 		Відхилено    
    -349- Крулько І.І.
 У підпункті 6 пункту 3 розділу ІХ «Перехідні положення» (щодо внесення змін до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків») частину третю статті 21-2- викласти в такій редакції:
«Вжиття будь-яких заходів у сфері запобігання гендерно зумовленому насильству забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою (стать, раса, колір шкіри, мова, релігійні, політичні або інші переконання, національне або соціальне походження, належність до національної меншини, майновий стан, громадянство, вік, стан здоров’я, інвалідність, сімейний стан, статус біженця чи іншої визначеної законодавством категорії мігрантів тощо)»
 		Відхилено    
    -350- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Підпункт 6 пункту 3 розділу ІХ після абзацу сімдесят дев’ятий доповнити новим абзацом такого змісту:
«Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, яким стало відомо про вчинення насильства за ознакою статі, зобов'язані невідкладно повідомити про це до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, уповноважених підрозділів органів #102628
Відповідно абзаци вісімдесятий – сто вісімнадцятий вважати абзацами вісімдесят першим – сто дев’ятнадцятим
 		Враховано    
450. Стаття 21-3. Надання допомоги та забезпечення захисту осіб, які постраждали від гендерно зумовленого насильства
 		 -351- Луценко І.С.
 У назві статті 21-3 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «особам, які постраждали від гендерно зумовленого насильства» замінити словами «постраждалим особам»
 		Враховано   Стаття 21-3. Надання допомоги та захисту постраждалим особам
 
    -352- Унгурян П.Я.
 В абзаці вісімдесятому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі»
 		Враховано частково    
451. Суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері протидії гендерно зумовленому насильству, відповідно до компетенції забезпечують надання допомоги та захист осіб, які постраждали від такого насильства.
 		 -353- Луценко І.С.
 У частині першій статті 21-3 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «протидії гендерно зумовленому насильству» замінити словами «запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано   Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, відповідно до компетенції забезпечують надання допомоги та захисту особам, які постраждали від такого насильства.
 
    -354- Унгурян П.Я.
 В абзаці вісімдесят першому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильства" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано    
452. Надання допомоги та забезпечення захисту осіб, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, здійснюється за такими напрямами:
 		 -355- Луценко І.С.
 В абзаці першому частини другої статті 21-3 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «осіб, які постраждали від гендерно зумовленого насильства» замінити словами «постраждалих осіб»
 		Враховано   Надання допомоги та захисту постраждалим особам здійснюється за такими напрямами:
 
    -356- Унгурян П.Я.
 В абзаці вісімдесят другому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильства за ознакою статі"
 		Враховано частково    
453. надання особі, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства, інформації про її права та можливості їх реалізації зрозумілою їй мовою або через перекладача чи залучену третю особу, яка володіє мовою, зрозумілою для особи, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства;
 		 -357- Луценко І.С.
 В абзаці другому частини другої статті 21-3- Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «особа, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства» замінити словами «постраждала особа» у відповідному відмінку
 		Враховано   надання постраждалій особі інформації про її права та можливості їх реалізації зрозумілою їй мовою або через перекладача чи залучену третю особу, яка володіє мовою, зрозумілою для постраждалої особи;
 
    -358- Унгурян П.Я.
 В абзаці вісімдесят третьому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильства за ознакою статі"
 		Враховано частково    
454. забезпечення жінкам, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, доступу до спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб та отримання соціальних послуг, що ними надаються;
 		 -359- Луценко І.С.
 В абзаці третьому частини другої статті 21-3 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «жінкам, які постраждали від гендерно зумовленого насильства» замінити словами «постраждалим особам»
 		Враховано   забезпечення постраждалим особам доступу до спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб та отримання соціальних послуг, які вони надають;
 
    -360- Унгурян П.Я.
 В абзаці вісімдесят четвертому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильства за ознакою статі"
 		Враховано частково    
455. надання у разі потреби тимчасового притулку для безпечного розміщення жінок, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, та їх дітей;
 		 -361- Луценко І.С.
 В абзаці четвертому частини другої статті 21-3 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «жінок, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, та їх дітей» замінити словами «постраждалих осіб, особливо жінок з дітьми»
 		Враховано   надання у разі потреби тимчасового притулку для безпечного розміщення постраждалих осіб, особливо жінок з дітьми;
 
    -362- Унгурян П.Я.
 В абзаці вісімдесят п’ятому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильства за ознакою статі"
 		Враховано частково    
456. забезпечення доступу особам, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, до правосуддя та інших механізмів юридичного захисту, у тому числі шляхом надання безоплатної правової допомоги у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;
 		 -363- Луценко І.С.
 В абзаці п’ятому частини другої статті 21-3 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «особам, які постраждали від гендерно зумовленого насильства» замінити словами «постраждалим особам»
 		Враховано   забезпечення постраждалим особам доступу до правосуддя та інших механізмів юридичного захисту, у тому числі шляхом надання безоплатної правової допомоги у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;
утворення цілодобового безоплатного
кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей для забезпечення невідкладного реагування уповноважених підрозділів органів Національної поліції України, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, визначених цим Законом, на випадки насильства за ознакою статі, надання консультацій щодо насильства за ознакою статі абонентам анонімно або з належним урахуванням вимог конфіденційності та захисту персональних даних;
 
    -364- Унгурян П.Я.
 В абзаці вісімдесят шостому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильства за ознакою статі"
 		Враховано частково    
    -365- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Підпункт 6 пункту 3 розділу ІХ доповнити новим абзацом такого змісту:
#102628
 		Враховано    
457. надання кваліфікованих консультацій з належним урахуванням вимог конфіденційності та захисту персональних даних у разі вчинення гендерно зумовленого насильства спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб.
 		 -366- Луценко І.С.
 В абзаці шостому частини другої статті 21-3 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі, які надаються, зокрема, спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб»
 		Враховано частково   надання кваліфікованих консультацій у разі вчинення насильства за ознакою статі з дотриманням правового режиму інформації з обмеженим доступом.
 
    -367- Унгурян П.Я.
 В абзаці вісімдесят сьомому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильства за ознакою статі"
 		Враховано частково    
    -368- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац вісімдесят сьомий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти у такій редакції:
«надання кваліфікованих консультацій у разі вчинення насильства за ознакою статі з дотриманням правового режиму інформації з обмеженим доступом»;
 		Враховано    
458. Допомога особам, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, надається за місцем їх звернення.
 		 -369- Луценко І.С.
 У частині третій статті 21-3 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «особам, які постраждали від гендерно зумовленого насильства» замінити словами «постраждалим особам»
 		Враховано   Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.
 
    -370- Унгурян П.Я.
 В абзаці вісімдесят восьмому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильства за ознакою статі"
 		Враховано частково    
459. Надання допомоги особі, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства, не залежить від звернення такої особи до правоохоронних органів чи суду та її участі в кримінальному або цивільному провадженні.
 		 -371- Луценко І.С.
 У частині четвертій статті 21-3 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «особі, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства» замінити словами «постраждалій особі»
 		Враховано   Надання допомоги постраждалій особі не залежить від звернення такої особи до правоохоронних органів чи до суду та від її участі у кримінальному або цивільному провадженні.
 
    -372- Унгурян П.Я.
 В абзаці вісімдесят восьмому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильства за ознакою статі"
 		Враховано частково    
460. Стаття 21-4. Права осіб, які постраждали від гендерно зумовленого насильства
 		 -373- Луценко І.С.
 У статті 21-4 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «осіб, які постраждали від гендерно зумовленого насильства» замінити словами «постраждалих осіб»
 		Враховано   Стаття 21-4. Права постраждалих осіб
 
    -374- Унгурян П.Я.
 В абзаці дев’яностому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильства за ознакою статі"
 		Враховано частково    
461. Особи, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, мають право на:
 		 -375- Луценко І.С.
 В абзаці першому частини першої статті 21-4 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «особи, які постраждали від гендерно зумовленого насильства» замінити словами «постраждалі особи»
 		Враховано   Постраждалі особи мають право на:
 
    -376- Унгурян П.Я.
 В абзаці девяносто першому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильства за ознакою статі"
 		Враховано частково    
462. пропорційний, ефективний та невідкладний захист у разі вчинення насильства, недопущення повторної віктимізації;
 		 -377- Луценко І.С.
 В абзаці другому частини першої статті 21-4 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» після слова «насильства» доповнити словами «за ознакою статі»
 		Відхилено   дієвий, ефективний та невідкладний захист у разі вчинення насильства, недопущення повторних випадків насильства;
 
    -378- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац дев’яносто третій підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти у такій редакції:
«дієвий, ефективний та невідкладний захист у разі вчинення насильства, недопущення повторних випадків насильства»;
 		Враховано    
463. звернення особисто або через свого представника до суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії гендерно зумовленому насильству;
 		 -379- Луценко І.С.
 В абзаці третьому частини першої статті 21-4 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «щодо протидії гендерно зумовленому насильству» замінити словами «у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано   звернення особисто або через свого представника до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
 
    -380- Унгурян П.Я.
 В абзаці дев’яносто четвертому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано частково    
464. отримання повної та вичерпної інформації від суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії гендерно зумовленому насильству, стосовно своїх прав, заходів і соціальних послуг, якими вони можуть скористатися;
 		 -381- Луценко І.С.
 В абзаці четвертому частини першої статті 21-4 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «щодо протидії гендерно зумовленому насильству» замінити словами «у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано   отримання повної та вичерпної інформації від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, щодо своїх прав, заходів і соціальних послуг, якими вони можуть скористатися;
 
    -382- Унгурян П.Я.
 В абзаці дев’яносто п’ятому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано частково    
465. безоплатне отримання медичної, соціальної та психологічної допомоги, інших соціальних послуг;
 		 -383- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац дев’яносто шостий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ після слова отримання доповнити словами «відповідно до законодавства»
 		Враховано   безоплатне отримання відповідно до законодавства медичної, соціальної та психологічної допомоги, інших соціальних послуг;
 
466. безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;
 		    безоплатну правову допомогу в порядку, встановленому Законом України «Про безоплатну правову допомогу»;
 
467. поважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії гендерно зумовленому насильству;
 		 -384- Луценко І.С.
 В абзаці сьомому частини першої статті 21-4 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «у сфері протидії гендерно зумовленому насильству» замінити словами «у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано   повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
 
    -385- Унгурян П.Я.
 В абзаці дев’яносто восьмому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано частково    
    -386- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац дев’яносто восьмий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;»
 		Враховано    
468. конфіденційність інформації особистого характеру, що стала відома під час роботи з такими особами;
 		    конфіденційність інформації особистого характеру, що стала відома під час роботи з такими особами;
 
469. звернення до суду з метою встановлення особі, яка вчинила гендерно зумовлене насильство, обмежувального припису в порядку, передбаченому законодавством;
 		 -387- Унгурян П.Я.
 В абзаці сотому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовлене насильство" замінити словами "насильство за ознакою статі"
 		Враховано частково   звернення до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника в порядку, передбаченому законом;
 
    -388- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац сотий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«звернення до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника, в порядку, передбаченому законом»
 		Враховано    
470. інші права, передбачені законодавством щодо протидії гендерно зумовленому насильству.
 		 -389- Луценко І.С.
 В абзаці десятому частини першої статті 21-4 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «щодо протидії гендерно зумовленому насильству» замінити словами «у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі»
 		Враховано   інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі.
 
    -390- Унгурян П.Я.
 В абзаці сто першому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленому насильству" замінити словами "насильству за ознакою статі"
 		Враховано частково    
471. Стаття 21-5. Обмежувальний припис щодо особи, яка вчинила гендерно зумовлене насильство
 		 -391- Луценко І.С.
 У назві статті 21-5 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «особи, яка вчинила гендерно зумовлене насильство» замінити словом «кривдника»
 		Враховано   Стаття 215. Обмежувальний припис стосовно кривдника
 
    -392- Унгурян П.Я.
 В абзаці сто другому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовлене насильство" замінити словами "насильство за ознакою статі"
 		Враховано частково    
472. Особа, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства, або її представник мають право звернутися до суду із заявою про встановлення обмежувального припису щодо особи, яка вчинила гендерно зумовлене насильство.
 		 -393- Луценко І.С.
 Частину першу статті 21-5 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» викласти в такій редакції:
«Постраждала особа або її представник, а в разі вчинення насильства за ознакою статі щодо дитини – батьки або законні представники мають право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо кривдника»
 		Враховано частково   Постраждала особа або її представник, а в разі вчинення насильства за ознакою статі стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування мають право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника.
 
    -394- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац сто третій підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«Постраждала особа або її представник, а в разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування мають право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника»
 		Враховано    
    -395- Унгурян П.Я.
 В абзаці сто третьому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовлене насильство" замінити словами "насильство за ознакою статі" у відповідному відмінку
 		Враховано частково    
473. Обмежувальним приписом можуть бути встановлені один чи кілька заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила гендерно зумовлене насильство, або покладання на неї обов’язків, а саме:
 		 -396- Луценко І.С.
 В абзаці першому частини другої статті 21-5 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «особи, яка вчинила гендерно зумовлене насильство» замінити словом «кривдника»
 		Враховано   Обмежувальним приписом встановлюються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього таких обов’язків:
 
    -397- Унгурян П.Я.
 В абзаці сто четвертому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовлене насильство" замінити словами "насильство за ознакою статі"
 		Враховано частково    
474. заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з особою, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства;
 		 -398- Луценко І.С.
 В абзаці другому частини другої статті 21-5 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «особою, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства» замінити словами «постраждалою особою»
 		Враховано   заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
 
    -399- Унгурян П.Я.
 В абзаці сто п’ятому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильство за ознакою статі"
 		Враховано частково    
    -400- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Підпункт 6 пункту 3 розділу ІХ після абзацу сто п’ятого доповнити двома новими абзацами такого змісту:
«усунення перешкод в користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
обмеження спілкування з постраждалою дитиною».
Відповідно абзаци сто шостий – сто вісімнадцятий вважати абзацами сто восьмим – сто двадцятим
 		Враховано    
475. заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи та інших місць частого відвідування особи, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства;
 		 -401- Луценко І.С.
 В абзаці третьому частини другої статті 21-5 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «особи, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства» замінити словами «постраждалої особи»
 		Враховано   заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
 
    -402- Унгурян П.Я.
 В абзаці сто шостому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильство за ознакою статі"
 		Враховано частково    
476. заборона як особисто, так і через третіх осіб, розшукувати особу, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства, переслідувати її та у будь-який спосіб спілкуватися з нею;
 		 -403- Луценко І.С.
 В абзаці четвертому частини другої статті 21-5- Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «особу, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства» замінити словами «постраждалу особу»
 		Враховано   заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
 
    -404- Унгурян П.Я.
 В абзаці сто сьомому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильство за ознакою статі"
 		Враховано частково    
    -405- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац сто сьомий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ викласти в такій редакції:
«заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею»;»
 		Враховано    
477. заборона вести листування, телефонні переговори з особою, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства, або контактувати з нею через інші засоби зв’язку як особисто, так і через третіх осіб.
 		 -406- Луценко І.С.
 В абзаці п’ятому частини другої статті 21-5 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «особою, яка постраждала від гендерно зумовленого насильства» замінити словами «постраждалою особою»
 		Враховано   заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
 
    -407- Унгурян П.Я.
 В абзаці сто восьмому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильство за ознакою статі"
 		Враховано частково    
478. Під час встановлення обмежувального припису суддя також може вирішити питання про направлення особи, яка вчинила гендерно зумовлене насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили гендерно зумовлене насильство.
 		 -408- Луценко І.С.
 У частині третій статті 21-5 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «особи, яка вчинила гендерно зумовленого насильство» замінити словом «кривдника» у відповідному відмінку
 		Відхилено   Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
За заявою осіб, визначених частиною першою цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті.
Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.
Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
 
    -409- Унгурян П.Я.
 В абзаці сто дев’ятому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовлене насильство" замінити словами "насильство за ознакою статі"
 		Відхилено    
    -410- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац сто дев’ятий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ вилучити.
Відповідно абзаци сто десятий – сто вісімнадцятий вважати абзацами сто дев’ятим – сто сімнадцятим
 		Враховано    
    -411- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Підпункт 6 пункту 3 розділу ІХ після абзацу сто дев’ятого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:
«Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису видається на підставі оцінки ризиків.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
За заявою осіб, визначених частиною першою цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті «
Відповідно абзаци сто десятий – сто вісімнадцятий вважати абзацами сто тринадцятим – сто двадцять першим
 		Враховано    
    -412- Луценко І.С.
 У Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»:
статтю 21-5 доповнити абзацом такого змісту:
«Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законодавством строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік.
 		Враховано частково    
    -413- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Підпункт 6 пункту 3 розділу ІХ після абзацу сто восьмого доповнити двома новими абзацами такого змісту:
«Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи..
Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису».
Відповідно абзаци сто дев’ятий – сто вісімнадцятий вважати абзацами сто одинадцятим – сто двадцятим
 		Враховано    
479. Встановлення судом обмежувального припису та його оскарження здійснюється в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.»;
 		 -414- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Підпункт 6 пункту 3 розділу ІХ після абзацу сто дев’ятого доповнити двома новими абзацами такого змісту:
«Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.
У разі порушення кримінального провадження у зв’язку з вчиненням насильства за ознакою статі перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов’язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України».
Відповідно абзаци сто десятий – сто вісімнадцятий вважати абзацами сто дванадцятим – сто двадцятим
 		Враховано   Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.
У разі порушення кримінального провадження у зв’язку з вчиненням насильства за ознакою статі перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов’язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Стаття 21-6. Взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи
Уповноважений підрозділ органу Національної поліції України бере на профілактичний облік кривдника на встановлений законодавством строк і проводить із ним профілактичну роботу.
Порядок взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника затверджується Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 21-7. Взаємодія суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі
Взаємодія суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, передбачає:
взаємне інформування не пізніше однієї доби про виявлені факти насильства за ознакою статі з дотриманням правового режиму інформації з обмеженим доступом;
реагування на факти вчинення насильства за ознакою статі відповідно до компетенції та з урахуванням оцінки ризиків, що загрожують постраждалій особі;
узгодження заходів реагування на випадки насильства за ознакою статі та надання дієвої допомоги постраждалим особам, що здійснюються різними суб’єктами;
розроблення та виконання відповідно до компетенції програм для кривдників;
розроблення програм запобігання та протидії насильству за ознакою статі відповідно до компетенції;
організацію здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі відповідно до компетенції;
обмін досвідом у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
скоординовану міжвідомчу підготовку фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
здійснення моніторингу дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, внесення пропозицій щодо вдосконалення законодавства та практики його застосування.
Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, звітують спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Стаття 21-8. Виконання програм для кривдників
Суб’єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Суб’єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм.
Виконання програм для кривдників стосовно дітей-кривдників здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей дітей.
З метою запобігання повторному вчиненню насильства за ознакою статі та забезпечення виконання програми для кривдника дитину-кривдника може бути тимчасово влаштовано до родичів, у сім’ю патронатного вихователя або в установу для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
Виконання програм для кривдників забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання.
Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року судом у випадках, передбачених законодавством.
Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.
У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб’єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття відповідних заходів.
Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов’язку пройти таку програму.
У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до кримінальної відповідальності судом на нього може бути покладено обов’язок пройти пробаційну програму відповідно до пункту 4 частини другої статті 76 Кримінального кодексу України»;
 
    -415- Луценко І.С.
 Доповнити Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» статтями 21-6, 21-7 такого змісту:
«Стаття 21-6. Взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи
Уповноважений підрозділ органу Національної поліції бере на профілактичний облік кривдника на встановлений законодавством строк і проводить профілактичну роботу.
Порядок взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника затверджується Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 21-7 Взаємодія суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі
Взаємодія суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, передбачає:
взаємне інформування не пізніше однієї доби про виявлені факти насильства за ознакою статі з дотриманням вимог конфіденційності та захисту персональних даних;
реагування на факти вчинення насильства за ознакою статі відповідно до компетенції та з урахуванням оцінки ризиків, що загрожують постраждалій особі;
узгодження заходів реагування на випадки насильства за ознакою статі та надання дієвої допомоги постраждалим особам, що вживаються різними суб’єктами;
розроблення та виконання програм для кривдників;
розроблення програм запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
організацію здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
обмін досвідом у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
скоординовану міжвідомчу підготовку фахівців, які представляють суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
проведення моніторингу дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, розробляють пропозиції щодо вдосконалення законодавства та практики його застосування.
Порядок взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, звітують спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"
 		Враховано    
    -416- Луценко І.С.
 доповнити Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» статтею 21-8 такого змісту:
«Стаття 21-8. Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі
Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі – це створена за допомогою інформаційної (автоматизованої) системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюється збір, зберігання, захист, облік, пошук, використання, узагальнення даних (відомостей) про випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі ведеться з метою:
запобігання насильству за ознакою статі;
надання комплексної та своєчасної допомоги постраждалим особам суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання, та протидії насильству за ознакою статі (незалежно від того, яким суб’єктом виявлено відповідний факт);
координації діяльності суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
здійснення контролю за належністю розслідування фактів насильства за ознакою статі, притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності та зміна їх поведінки;
підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм і проявів насильства за ознакою статі та формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки, забезпечення проведення моніторингу ефективності законодавства та практики його застосування, а також заходів у сфері запобігання та протидії насильства за ознакою статі та їх впливу на різні соціальні групи з урахуванням особливостей статей.
До Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі (окремо за кожним випадком насильства за ознакою статі) вносяться відомості про:
особу, яка повідомила про вчинення насильство за ознакою статі;
постраждалу особу (в тому числі її потреби) та кривдника;
суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, здійснення ними таких заходів;
випадок насильства за ознакою статі (із зазначенням дати, форми та місця вчинення насильства, результатів здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі).
Формування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі здійснюється окремо за кожним випадком насильства за ознакою статі суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, шляхом внесення до нього відповідної інформації, зокрема через реєстри, які ведуться ними відповідно до законодавства України.
Держателем Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Адміністратором Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі є державне підприємство, визначене спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, що належить до сфери його управління, здійснює заходи із створення, впровадження і супроводження програмного забезпечення Реєстру, відповідає за його технічне та технологічне забезпечення, збереження та захист даних Реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Реєстру, організовує та проводить навчання щодо роботи з Реєстром.
Відомості про фізичних осіб (персональні дані), що містяться у Єдиному державному реєстрі випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, є конфіденційними та обробляються з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
Порядок формування та ведення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, а також доступу до нього визначається Кабінетом Міністрів України»
 		Відхилено    
    -417- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Підпункт 6 пункту 3 розділу ІХ після абзацу сто дев’ятого доповнити одинадцятьма новими абзацами такого змісту:
«Стаття 21-8. Виконання програм для кривдників».
Суб’єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Суб’єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм.
Виконання програм для кривдників стосовно дітей-кривдників здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей дітей.
З метою запобігання повторному вчиненню насильства за ознакою статі та забезпечення виконання програми для кривдника дитину-кривдника може бути тимчасово влаштовано до родичів, у сім’ю патронатного вихователя або в установу для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
Виконання програм для кривдників забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання.
Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року судом у випадках, передбачених законодавством.
Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.
У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб’єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття відповідних заходів.
Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов’язку пройти таку програму.
У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до кримінальної відповідальності судом на нього може бути покладено обов’язок пройти пробаційну програму відповідно до пункту 4 частини другої статті 76 Кримінального кодексу України.
 		Враховано    
480. у статті 22:
 		    у статті 22:
 
481. назву статті доповнити словами «та гендерно зумовленого насильства»;
 		 -418- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 У назві статті 22 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі»
 		Враховано   назву доповнити словами «насильства за ознакою статі»;
 
482. частину першу після слова «домагань» доповнити словами «або постраждала від гендерно зумовленого насильства,»;
 		 -419- Унгурян П.Я.
 В абзаці сто дванадцятому підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ слова "гендерно зумовленого насильства" замінити словами "насильства за ознакою статі"
 		Враховано   частину першу після слова «домагань» доповнити словами «або постраждала від насильства за ознакою статі»;
 
483. у частині другій слова «будь-якої статі» виключити , а слова «рівності прав та можливостей жінок і чоловіків» замінити словами «прав, гарантованих Конвенцією ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок,»;
 		    у частині другій слова «будь-якої статі» виключити, а слова «рівності прав та можливостей жінок і чоловіків» замінити словами «прав, гарантованих Конвенцією ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок»;
 
484. у статті 23:
 		    у статті 23:
 
485. назву статті доповнити словами «, гендерно зумовленого насильства»;
 		 -420- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 У назві статті 23 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі»
 		Враховано   назву доповнити словами «насильства за ознакою статі»;
 
486. у першому реченні частини першої слова «за ознакою статі чи сексуальних домагань» замінити словами «за ознакою статі, сексуальних домагань чи інших актів гендерно зумовленого насильства»;
 		 -421- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 У першому реченні частини першої статті 23 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі»
 		Враховано   у частині першій слова «за ознакою статі чи сексуальних домагань» замінити словами «за ознакою статі, сексуальних домагань чи інших актів насильства за ознакою статі»;
 
487. у частині другій слова «за ознакою статі чи сексуальних домагань, визначається Цивільним кодексом України та іншими законами» замінити словами «за ознакою статі, сексуальних домагань чи інших актів гендерно зумовленого насильства, визначається законом»;
 		 -422- Луценко І.С.
Унгурян П.Я.
 У частині другій статті 23 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» слова «гендерно зумовленого насильства» замінити словами «насильства за ознакою статі»
 		Враховано   у частині другій слова «за ознакою статі чи сексуальних домагань, визначається Цивільним кодексом України та іншими законами» замінити словами «за ознакою статі, сексуальних домагань чи інших актів насильства за ознакою статі, визначається законом»;
 
488. статтю 24 після слова «несуть» доповнити словом «дисциплінарну,»;
 		 -423- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Абзац сто вісімнадцятий підпункту 6 пункту 3 розділу ІХ виключити
 		Враховано      
489. 7) у Законі України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 23, ст. 284 із наступними змінами):
 		    6) у Законі України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 23, ст. 284; 2012 р., № 19-20, ст. 173; 2014 р., № 6-7, ст. 80; 2016 р., № 4, ст. 44, № 43, ст. 736):
 
490. в абзаці одинадцятому статті 7 слова «жорстокості та насильства» замінити словами «жорстокості, насильства, зокрема домашнього,»;
 		    в абзаці одинадцятому статті 7 слова «жорстокості та насильства» замінити словами «жорстокості, насильства, зокрема домашнього»;
 
491. в абзаці другому статті 9 слова «насильству в сім’ї» замінити словами «домашньому насильству»;
 		    в абзаці другому статті 9 слова «насильству в сім’ї» замінити словами «домашньому насильству»;
 
492. абзац третій частини першої статті 10 після слова «насильства» доповнити словами «, зокрема домашнього,»;
 		    абзац третій частини першої статті 10 після слова «насильства» доповнити словами «зокрема домашнього»;
 
493. в абзаці четвертому частини третьої статті 11 слова «насильства в сім’ї» замінити словами «домашнього насильства»;
 		    в абзаці четвертому частини третьої статті 11 слова «насильства в сім’ї» замінити словами «домашнього насильства»;
 
494. 8) частину другу статті 3 Закону України «Про судовий збір» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87; 2014 р., № 12, ст. 178, № 20-21, ст. 743; 2015 р., № 33, ст. 323, № 45, ст. 408) доповнити пунктом 12-1 такого змісту:
 		    8) у частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87; 2014 р., № 12, ст. 178; 2015 р.,
№ 33, ст. 323, № 45, ст. 408):
доповнити пунктом 12-1 такого змісту:
 
495. «12-1) заяви про видачу обмежувального припису»;
 		 -424- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Підпункт 8 пункту 3 розділу ІХ доповнити абзацами третім і четвертим такого змісту:
«пункт 14 викласти в такій редакції:
«14) заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб»
 		Враховано   «12-1) заяви про видачу обмежувального припису»;
пункт 14 викласти в такій редакції:
«14) заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб»;
 
496. 9) у пункті 18 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40-41, ст. 379; 2016 р., № 27, ст. 523, № 30, ст. 542) слова «припинення насильства в сім’ї» замінити словами «протидії домашньому насильству».
 		 -425- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Підпункт 9 пункту 3 розділу ІХ доповнити словами «та насильству за ознакою статі»
 		Враховано   9) у пункті 18 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40-41, ст. 379) слова «припинення насильства в сім’ї» замінити словами «протидії домашньому насильству або насильству за ознакою статі».
7) у частині першій статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст. 577; 2013 р., № 21,
ст. 208; 2015 р., № 2-3, ст. 12; 2016 р.,
№ 10, ст. 99, № 27, ст.521; 2017 р., № 7-8, ст. 50):
пункт 2 викласти в такій редакції:
«2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону»;
доповнити пунктом 13 такого змісту:
«13) особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі – на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону».
 
    -426- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 Пункт 3 розділу ІХ доповнити підпунктом 10 такого змісту:
«10) у частині першій статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51,
ст. 577, 2013 р., ст. 549, 2015 р., № 2-3, ст. 12):
пункт 2 викласти в такій редакції:
«2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, – на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону»;
доповнити пунктом 13 такого змісту:
«13) особи, що постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі – на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону»
 		Враховано    
497. 4. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 		 -427- Палатний А.Л.
Величкович М.Р.
Спориш І.Д.
 У Пункті 4 розділу ІХ слово «тримісячний» замінити словом «шестимісячний»
 		Враховано   4. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
 
498. привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 		    привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
499. забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

   забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.