Кількість абзаців - 515 Таблиця поправок


Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (Повторне друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. З А К О Н У К Р А Ї Н И
 		    З А К О Н У К Р А Ї Н И
 
2. Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
 		 -1- Яніцький В.П.
 У тексті проекту Закону слово «одностайно» в усіх відмінках замінити на слово «одноголосно» в усіх відмінках.
 		Відхилено   Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
 
3.

 		 -2- Мушак О.П.
 У тексті законопроекту слова «одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства» у відповідних відмінках замінити словами «одностайним рішенням присутніх на загальних зборах учасників товариства»;
 		Відхилено      
4.

 		 -3- Одарченко Ю.В.
 По всьому тексту закону назви структурних одиниць закону «Глава» замінити на «Розділ».
 		Відхилено      
5. ГлаваІ. Загальні положення
 		    ГлаваІ. Загальні положення
 
6. Стаття 1. Сфера застосування Закону
 		    Стаття 1. Сфера застосування Закону
 
7. 1.Цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, їх правовий статус, права та обов’язки їх учасників.
 		 -4- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 У частині першій статті 1 законопроекту слова «їх правовий статус» вилучити.
 		Враховано   1. Цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників.
 
8. 2.Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю у сферах страхової та інвестиційної діяльності, в галузі виробництва сільськогосподарської продукції, а також в інших сферах діяльності, порядок їх створення, діяльності та припинення регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.
 		    2.Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю у сферах страхової та інвестиційної діяльності, в галузі виробництва сільськогосподарської продукції, а також в інших сферах діяльності, порядок їх створення, діяльності та припинення регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.
 
9. 3.Управління товариствами з обмеженою відповідальністю та товариствами з додатковою відповідальністю, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або органів місцевого самоврядування, регулюється цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.
 		 -5- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 В частині 3 статті першої слова «корпоративні права» замінити словом «частка».
 		Враховано   3.Управління товариствами з обмеженою відповідальністю та товариствами з додатковою відповідальністю, у статутних капіталах яких є частка держави або органів місцевого самоврядування, регулюється цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.
 
10. Стаття 2. Відповідальність учасників товариства, які не повністю внесли вклади
 		    Стаття 2. Відповідальність учасників товариства, які не повністю внесли вклади
 
11. 1.Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
 		 -6- Семенуха Р.С.
 У статті 2 частину 2 викласти в такій редакції:
«2.Учасники товариства, які не повністю внесли вклади в строк, визначений відповідно до статті 13 цього Закону, у випадках, визначених статутом товариства, солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.»
 		Відхилено   1.Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
 
    -7- Одарченко Ю.В.
 Статтю 2 викласти у наступній редакції:
«Стаття 2. Відповідальність учасників товариства
1. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства виключно в межах своїх вкладів у статутному капіталі товариства.
2. Учасники товариства з додатковою відповідальністю несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства в межах своїх вкладів у статутному капіталі та додатково несуть субсидіарну відповідальність у розмірі, визначеному статутом товариства. При цьому розмір відповідальності кожного учасника товариства має бути визначений пропорційно до вкладу учасника товариства у статутний капітал.
3. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю або Товариства з додатковою відповідальністю, які не повністю внесли свій внесок до статутного капіталу товариства несуть солідарну відповідальність за зобов’язання товариства в межах своїх вкладів у статутному капіталі та невнесеної суми до статутного капіталу.
4. Розмір додаткової відповідальності учасника товариства не залежить від того, чи вніс він внесок до статутного капіталу товариства у повному обсязі.»
 		Відхилено    
12. Стаття 3. Відповідальність товариства
 		    Стаття 3. Відповідальність товариства
 
13. 1.Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном.
 		 -8- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Статтю 3 доповнити частиною другою такого змісту:
«2. У випадках, визначених законом, члени виконавчого органу товариства солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов‘язаннями цього товариства.».
 		Відхилено   1.Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном.
 
14. 2.Товариство не відповідає за зобов'язаннями своїх учасників.
 		    2.Товариство не відповідає за зобов'язаннями своїх учасників.
 
15. Стаття 4. Учасники товариства
 		    Стаття 4. Учасники товариства
 
16. 1.Кількість учасників товариства не обмежена.
 		 -9- Матківський Б.М.
 У статті 4 слова «не обмежена» замінити на «не обмежується».
 		Враховано   1.Кількість учасників товариства не обмежується.
 
    -10- Сидорович Р.М.
 Частину першу статті 4 викласти у наступній редакції: «1. Максимальна кількість учасників товариства не може перевищувати 100 осіб.»
 		Відхилено    
    -11- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Частину першу статті 4 викласти в такій редакції:
«1. Максимальна кількість учасників товариства може досягати 100 осіб.».
 		Відхилено    
    -12- Одарченко Ю.В.
 Статтю 4 викласти у наступній редакції:
«Стаття 4. Кількість учасників товариства
1. Товариство з обмеженою відповідальністю або товариство з додатковою відповідальністю повинно мати не менше одного учасника та не більше 100 учасників.
2. Кількість учасників може бути більшою, ніж 100 у випадку, якщо частка у статутному капіталі одного із учасників перейшла у порядку спадкування до двох або більше осіб і при цьому їх участь у товаристві призводить до перевищення граничної чисельності учасників товариства.»
 		Відхилено    
    -13- Пташник В.Ю.
 1.Статтю 4 проекту доповнити частиною 2 такого змісту: «2. Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) товариства може бути фізична особа, публічне товариство, держава або територіальна громада.»;
 		Відхилено    
    -14- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Статтю 4 доповнити частиною другою такого змісту:
«2. Товариство не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника.»
 		Відхилено    
    -15- Сотник О.С.
 У статті 4 законопроекту змінити формулювання "Кількість учасників товариства не обмежена" на " Максимальна кількість учасників товариства може досягати 100 осіб".
 		Відхилено    
17. Стаття 5. Права учасників товариства
 		    Стаття 5. Права учасників товариства
 
18. 1.Учасники товариства мають наступні права:
 		    1. Учасники товариства мають наступні права:
 
19. 1)брати участь в управлінні товариством в порядку, передбаченому цим Законом та статутом;
 		    1) брати участь в управлінні товариством в порядку, передбаченому цим Законом та статутом;
 
20. 2)отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;
 		 -16- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 В частині другій статті 5 слово «господарську» вилучити.
 		Відхилено   2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;
 
21. 3)брати участь в розподілі прибутку товариства;
 		 -17- Сидорович Р.М.
 Пункт 3 частини першої статті 5 після слів «прибутку товариства» доповнити словами «та отримувати дивіденди»;
 		Враховано редакційно (у ст.28 про дивіденди)  3) брати участь в розподілі прибутку товариства;
 
    -18- Левченко Ю.В.
 Частину 1 статті 5 після пункту 3 доповнити новим пунктом наступного змісту: «4) отримувати дивіденди;».
 		Враховано редакційно (у ст.28 про дивіденди)   
22. 4)отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.
 		 -19- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Статтю 5 доповнити новими частинами такого змісту:
«5) отримувати дивіденди пропорційно належним їм часткам в статутному капіталі товариства;
6) відчужити свою частку в статутному капіталі товариства».
 		Відхилено   4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.
 
    -20- Одарченко Ю.В.
 Частину першу статті 5 доповнити пунктом 5 наступного змісту:
«5) оскаржувати у судовому порядку рішення, дії чи бездіяльність органів управління товариства, інших учасників товариства, якщо вони порушують визначені цим Законом права учасника товариства.»
 		Відхилено    
23. 2.Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.
 		    2.Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.
 
24. Стаття 6. Обов'язки учасників товариства
 		    Стаття 6. Обов'язки учасників товариства
 
25. 1.Учасники товариства зобов’язані:
 		    1.Учасники товариства зобов’язані:
 
26. 1)дотримуватися статуту;
 		    1) дотримуватися статуту;
 
27. 2)виконувати рішення загальних зборів учасників, інших органів товариства;
 		 -21- Пташник В.Ю.
 У пункті 2 частини 1 статті 6 проекту виключити слова «інших органів товариства»
 		Враховано   2) виконувати рішення загальних зборів учасників товариства;
 
    -22- Сидорович Р.М.
 В пункті 2 частини першої статті 6 слова «інших органів» виключити.
 		Враховано    
    -23- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 В статті 6 слова «інших органів товариства» виключити.
 		Враховано    
    -24- Острікова Т.Г.
 У пункті 2 частини 1 статті 6 проекту слова «, інших органів товариства» - виключити.
 		Враховано    
28. 3)виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі пов'язані з майновою участю;
 		 -25- Іванчук А.В.
 Пункти 3-5 частини 1 ст.6 виключити.
 		Враховано      
29. 4)вносити вклад у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені статутом товариства;
 		       
30. 5)не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
 		       
31. 2.Учасники можуть мати обов’язки, встановлені законом та статутом товариства.
 		    2.Учасники можуть мати обов’язки, встановлені законом та статутом товариства.
 
32. Стаття 7. Корпоративний договір
 		    Стаття 7. Корпоративний договір
 
33. 1.Корпоративний договір – це безвідплатний договір між усіма або декількома учасниками товариства про особливості реалізації прав та обов’язків учасників товариства.
 		 -26- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 7 проекту викласти в такій редакції:
«1. Договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації (далі - корпоративний договір), є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі. Корпоративний договір, який не відповідає цим вимогам, є нікчемним.»;
 		Враховано   1. Договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації (далі - корпоративний договір), є безвідплатним і вчиняється в письмовій формі. Корпоративний договір, який не відповідає цим вимогам, є нікчемним.
 
    -27- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Частину першу статті 7 викласти в такій редакції:
«1.Корпоративний договір - це безвідплатний договір між усіма або декількома учасниками товариства про особливості реалізації ними прав та обов’язків учасників товариства, що укладається на визначений таким договором строк або безстроково, який може передбачати обов’язок його сторін голосувати у спосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах учасників, погоджувати придбання або відчуження частки на заздалегідь визначених умовах та/або у разі настання визначених у договорі обставин утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин.»
 		Враховано редакційно (у ч.ч.1 і 3)   
    -28- Левченко Ю.В.
 Частину 1 статті 7 глави 1 Законопроекту доповнити словами «у порядку та в межах визначених, статутом товариства».
 		Відхилено    
34. 2.За корпоративним договором його сторони зобов’язуються реалізовувати певним чином права та обов’язки учасників товариства, та (або) утримуватися від їх реалізації. Корпоративний договір може передбачати обов’язок його сторін голосувати у певний спосіб на загальних зборах учасників, узгоджено вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариства, особливості реалізації учасником товариства переважного права на придбання частки або частини частки іншого учасника товариства, а також обов’язок утримуватись від реалізації переважного права, погоджувати відчуження часток, утримуватися від відчуження часток до настання певних обставин, а також здійснювати інші дії, пов’язані з управлінням товариством, з його діяльністю, припиненням та ліквідацією.
 		 -29- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 7 викласти в такій редакції:
«2. Дата укладення та строк дії корпоративного договору визначаються в договорі.»
 		Враховано   2. Дата укладення та строк дії корпоративного договору визначаються в договорі.
 
35. 3.Корпоративний договір є обов’язковим тільки для його сторін.
 		 -30- Пташник В.Ю.
 Частину 3 статті 7 викласти в такій редакції:
«3. Корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає.»
 		Враховано   3. Корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає.
 
36. 4.Корпоративний договір укладається в письмовій формі. Дата набрання чинності та строк дії корпоративного договору визначаються в договорі.
 		 -31- Пташник В.Ю.
 Частину 4 статті 7 викласти в такій редакції:
«4. Корпоративний договір, яким встановлюється обов'язок учасників забезпечити голосування згідно з вказівками органів управління товариства, є нікчемним.»
 		Враховано   4. Корпоративний договір, яким встановлюється обов'язок учасників забезпечити голосування згідно з вказівками органів управління товариства, є нікчемним.
 
    -32- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Частину четверту статті 7 доповнити реченням такого змісту:
«Умови договору про реалізацію прав учасників, які суперечать вимогам абзацу третього цієї статті, є нікчемними.»
 		Відхилено    
37. 5.Предметом корпоративного договору не можуть бути зобов’язання сторони такого договору голосувати згідно зі вказівками органів управління товариства, щодо якого укладений цей договір.
 		 -33- Пташник В.Ю.
 Частину 5 статті 7 викласти в такій редакції:
«5. Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, якщо інше не встановлено законом або договором.»
 		Враховано      
38. 6.Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, якщо інше не встановлено законом, статутом або таким договором.
 		 -34- Іванчук А.В.
 Частину 6 ст.7 викласти у такій редакції:
«5. Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, якщо інше не встановлено законом або договором. Корпоративний договір, стороною якого є держава, територіальна громада, державне або комунальне підприємство або юридична особа, у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків якої прямо або опосередковано належить державі або територіальній громаді, оприлюднюється протягом десяти днів з моменту його укладення шляхом розміщення на сайті відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування».
 		Враховано   5. Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, якщо інше не встановлено законом або договором. Корпоративний договір, стороною якого є держава, територіальна громада, державне або комунальне підприємство або юридична особа, у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків якої прямо або опосередковано належить державі або територіальній громаді, оприлюднюється протягом десяти днів з моменту його укладення шляхом розміщення на сайті відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування.
6. Договір, укладений стороною корпоративного договору на порушення такого корпоративного договору, є нікчемним, якщо інша сторона за договором знала або мала знати про таке порушення.
 
    -35- Сотник О.С.
 Частину 6 статті 7 викласти у такій редакції: "Якщо інше не встановлено законом або корпоративним договором, інформація про зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційною, за винятком випадків, коли стороною корпоративного договору є держава або орган місцевого самоврядування, що володіє часткою понад 25 відсотків статутного капіталу товариства".
 		Враховано редакційно    
    -36- Одарченко Ю.В.
 Статтю 7 доповнити частиною сьомою наступного змісту:
«7. Корпоративний договір може передбачати недійсність дій учасника товариства (у тому числі його голосування) у випадку, якщо такі дії суперечать Корпоративному договору.»
у зв’язку із чим частини сьому-восьму вважати частинами восьмою-дев’ятою.
 		Відхилено    
    -37- Левченко Ю.В.
 Частину 6 статті 7 глави 1 Законопроекту доповнити наступним реченням: «Корпоративні договори, стороною яких держава, органи місцевого самоврядування або суб’єкти господарювання, серед засновників (учасників) яких є держава або органи місцевого самоврядування, підлягають оприлюдненню протягом десяти днів з моменту їх підписання.»
 		Враховано редакційно    
    -38- Пташник В.Ю.
 Частину 6 статті 7 викласти в такій редакції:
«6. Договір, укладений стороною корпоративного договору на порушення такого корпоративного договору, є нікчемним, якщо інша сторона за договором знала або мала знати про таке порушення.»
 		Враховано    
39. 7.У разі порушення договору винна сторона має відшкодувати завдані збитки. Зобов’язання за таким договором можуть забезпечуватися неустойкою.
 		 -39- Пташник В.Ю.
 Виключити частину 7 статті 7 проекту.
 		Враховано      
40. 8.Якщо хоча б одна із сторін корпоративного договору є фізичною особою - іноземцем або іноземною юридичною особою, сторони корпоративного договору можуть самостійно здійснювати вибір права, що регулює корпоративний договір.
 		 -40- Пташник В.Ю.
 Виключити частину 8 статті 7 проекту.
 		Враховано   Стаття 8. Безвідклична довіреність з корпоративних прав
1. У разі, якщо довіреність видається з метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників як сторін корпоративного договору, предметом яких є права на частку у статутному капіталі або повноваження учасників, довіритель може зазначити у довіреності, що до закінчення її строку вона не може бути скасована без згоди представника або може бути скасована лише у випадках, передбачених у довіреності (безвідклична довіреність).
2. Безвідклична довіреність припиняється у разі припинення зобов’язання, для виконання або забезпечення виконання якого вона видана.
3. У разі порушення прав та інтересів довірителя, представник на вимогу довірителя має припинити користуватися безвідкличною довіреністю та відмовитися від неї. У разі виникнення спору безвідклична довіреність може бути скасована судом.
4. Безвідклична довіреність підлягає нотаріальному посвідченню.
5. Особа, якій видана безвідклична довіреність, не може передоручити вчинення дій, на які вона була уповноважена, іншій особі, якщо інше не передбачено у довіреності.
 
    -41- Сидорович Р.М.
 Статтю 7 викласти у наступній редакції:
«1. Корпоративний договір – це договір між учасниками товариства, за яким вони зобов’язуються реалізовувати свої повноваження певним чином. Корпоративний договір є безвідплатним та укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Корпоративний договір, форма якого не відповідає цим вимогам, є нікчемним.
2. Корпоративний договір є обов’язковим тільки для його сторін та укладається учасниками товариства на визначений строк або без визначення строку.
3. Корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, за яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також випадки, коли таке право або обов’язок виникає.
4. Умови корпоративного договору, якими встановлюється обов'язок учасників голосувати згідно зі вказівками органів управління товариства, є нікчемними.
5. Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, якщо інше не встановлено законом або таким договором.
6. Договір, укладений стороною корпоративного договору на порушення такого корпоративного договору, є нікчемним.
7. У разі порушення договору винна сторона має відшкодувати завдані збитки.
 		Враховано частково    
    -42- Острікова Т.Г.
 Статтю 7 проекту викласти в такій редакції:
«Стаття 7. Договір про реалізацію прав учасників товариства
1.Договором про реалізацію прав учасників товариства визнається договір про особливості реалізації прав учасників товариства. За договором про реалізацію прав учасників товариства його сторони зобов’язуються реалізовувати у спосіб, передбачений таким договором, права, що надаються учасникам товариства, та/або утримуватися від реалізації зазначених прав. Договором про реалізацію прав учасників товариства може бути передбачено обов’язок його сторін голосувати у спосіб, визначений таким договором, на загальних зборах учасників товариства, погоджувати придбання або відчуження частки за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин, а також вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством, його припиненням або виділом з нього нової юридичної особи. Договір про реалізацію прав учасників товариства може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник товариства - сторона договору вправі або зобов'язаний придбати або продати частки у статутному капіталі товариства, та визначати випадки (які можуть залежати чи не залежати від дій сторін), коли таке право або обов'язок виникає.
2.Договір про реалізацію прав учасників товариства укладається в письмовій формі. Справжність підписів учасників товариства - фізичних осіб у такому договорі засвідчується у встановленому порядку. Дата набрання чинності договором про реалізацію прав учасників товариства визначається цим договором. Договір про реалізацію прав учасників укладається на визначений строк або безстроково.
3.Предметом договору про реалізацію прав учасників товариства не може бути зобов’язання сторони цього договору голосувати згідно з вказівками органів управління товариства, щодо часток якого укладений цей договір, крім випадків, якщо стороною договору є особа, яка одночасно входить до складу органу управління такого товариства.
4.Умови договору про реалізацію прав учасників товариства, які суперечать вимогам частини третьої цієї статті, є нікчемними.
5.Договір про реалізацію прав учасників товариства є обов'язковим лише для його сторін.
6.Договір, укладений стороною договору про реалізацію прав учасників товариства на порушення цього договору, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої сторони договору про реалізацію прав учасників товариства лише у разі, якщо буде доведено, що інша сторона договору знала або мала знати про обмеження, передбачені договором про реалізацію прав учасників товариства.
7.Інформація про укладення договору про реалізацію прав учасників товариства повідомляється такому товариству однією з сторін договору протягом трьох робочих днів з дати його укладення. У такому повідомленні обов'язково зазначаються строк дії та сторони такого договору, а також може зазначатися інша інформація за бажанням сторін договору.
8.Якщо інше не встановлено законом або договором про реалізацію прав учасників товариства, інформація про зміст договору про реалізацію прав учасників товариства не підлягає розкриттю та є конфіденційною.
9.Порушення договору про реалізацію прав учасників товариства не може бути підставою для визнання недійсними рішень органів.
10.У разі порушення договору про реалізацію прав учасників товариства, яким передбачено обов'язок сторони цього договору придбати або продати частку у статутному капіталі цього товариства за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин, заінтересована сторона договору може подати до суду позов про примусове виконання цього обов'язку шляхом зобов'язання сторони договору про реалізацію прав учасників товариства придбати (продати) частку на умовах, визначених цим договором.
11.Договором про реалізацію прав учасників товариства можуть передбачатися способи забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з цього договору, і заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов'язань.
12.Кредитори товариства можуть укласти договір з учасниками товариства, за яким учасники товариства з метою забезпечення охоронюваного законом інтересу таких третіх осіб зобов'язуються реалізувати свої корпоративні права у спосіб, передбачений таким договором, або утримуватися (відмовитися) від їх реалізації, у тому числі голосувати у спосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю, узгоджено вчиняти інші дії, пов'язані з управлінням таким товариством, придбавати або продавати частки у його статутному капіталі за певною ціною чи за умови настання визначених у договорі обставин або утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про договір про реалізацію прав учасників товариства, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
 		Враховано частково    
    -43- Пташник В.Ю.
 Доповнити проект статтею такого змісту:
«Стаття 8. Безвідклична довіреність з корпоративних прав
1. У разі, якщо довіреність видається з метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників, предметом яких є права на частку у статутному капіталі або повноваження учасників, довіритель може зазначити у довіреності, що до закінчення її строку вона не може бути скасована без згоди представника або може бути скасована лише у випадках, передбачених у довіреності (безвідклична довіреність).
2. Безвідклична довіреність припиняється у разі припинення зобов’язання, для виконання або забезпечення виконання якого вона видана.
3. У разі порушення прав та інтересів довірителя, представник на вимогу довірителя має припинити користуватися безвідкличною довіреністю та відмовитися від неї. У разі виникнення спору безвідклична довіреність може бути скасована судом.
4. Безвідклична довіреність підлягає нотаріальному посвідченню.
5. Особа, якій видана безвідклична довіреність, не може передоручити вчинення дій, на які вона була уповноважена, іншій особі, якщо інше не передбачено у довіреності.» та змінити відповідно нумерацію наступних статей;
 		Враховано (частина 1 редакційно)   
41. Глава ІІ. Заснування товариства
 		 -44- Пташник В.Ю.
 У назві глави ІІ слово «Заснування» замінити на слово «Створення»;
 		Враховано   Глава ІІ. Створення товариства
 
    -45- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Назву Глави ІІ викласти в такій редакції: «Глава ІІ. Створення товариства»
 		Враховано    
    -46- Острікова Т.Г.
 У назві глави ІІ слово «Заснування» замінити на слово «Створення».
 		Враховано    
42. Стаття 8. Найменування товариства з обмеженою відповідальністю
 		 -47- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 В назві Статті 8 слова «з обмеженою відповідальністю» вилучити.
 		Враховано   Стаття 9. Найменування товариства
 
43. 1.Найменування товариства з обмеженою відповідальністю має містити назву товариства, а також організаційно-правову форму (товариство з обмеженою відповідальністю).
 		 -48- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Частину першу статі 8 викласти в такій редакції:
«1.Найменування товариства має містити назву товариства, а також організаційно-правову форму (товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю).»
 		Враховано   1.Найменування товариства має містити назву товариства, а також організаційно-правову форму (товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю).
 
44. 2.Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне і скорочене найменування іноземними мовами.
 		    2. Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне і скорочене найменування іноземними мовами.
 
45. Стаття 9. Заснування товариства
 		 -49- Пташник В.Ю.
 У назві статті 9 проекту слова «Заснування» замінити на слово «Створення»;
 		Враховано   Стаття 10. Створення товариства
 
    -50- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Назву статті 10 викласти в такій редакції:
«Стаття 10. Створення товариства»
 		Враховано    
    -51- Яніцький В.П.
 У назві та тексті статті 9 проекту Закону слова «заснування» замінити словами «створення», слово «засновується» замінити на слово «створюється».
 		Враховано    
    -52- Острікова Т.Г.
 У назві статті 9 проекту слова «Заснування» замінити словом «Створення».
 		Враховано    
46. 1.Заснування товариства відбувається за рішенням його засновників.
 		 -53- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 9 проекту викласти у такій редакції:
«1. Створення товариства відбувається за рішенням його засновників»;
 		Враховано   1. Створення товариства відбувається за рішенням його засновників.
 
    -54- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Частину першу статті 10 доповнити реченням такого змісту:
«Рішення засновників оформлюється протоколом загальних зборів засновників.».
 		Відхилено    
    -55- Острікова Т.Г.
 Частину 1 статті 9 проекту викласти у такій редакції:
«1. Створення товариства відбувається за рішенням його засновників».
 		Враховано    
47. 2.Якщо товариство засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства можуть укладати договір про заснування товариства у письмовій формі. Договір про заснування товариства встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про заснування товариства не є установчим документом товариства.
 		 -56- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 9 проекту викласти у такій редакції:
«2. Рішення засновників оформлюється протоколом.»;
 		Відхилено   2. Якщо товариство створюється кількома особами, такі особи у разі необхідності визначення взаємовідносин між ними щодо створення товариства можуть укласти договір про створення товариства в письмовій формі. Договір про створення товариства може встановлювати порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про створення товариства діє до дня державної реєстрації товариства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.
 
    -57- Левченко Ю.В.
 Частину 2 статті 9 глави 2 Законопроекту доповнити реченням наступного змісту: «Договір про заснування товариства діє до моменту проведення державної реєстрації створення товариства.»
 		Враховано редакційно    
    -58- Одарченко Ю.В.
 Статтю 9 доповнити частиною третьою наступного змісту:
«3. У випадку, якщо Товариство засновується двома або більше особами рішення про заснування Товариства оформлюється протоколом. Підписи осіб, які підписали протокол підлягають нотаріальному посвідченню. У випадку, якщо товариство засновується однією особою ця особа складає Рішення єдиного засновника товариства. Підпис такої особи на рішенні підлягає нотаріальному посвідченню.»
 		Відхилено    
48. Стаття 10. Статут товариства
 		    Стаття 11. Статут товариства
 
49. 1.Установчим документом товариства є статут. Товариство може діяти на підставі модельного статуту.
 		    1. Установчим документом товариства є статут.
 
50. 2.Перша редакція статуту товариства підписується всіма засновниками товариства. Справжність підписів засновників на статуті може бути нотаріально засвідчена.
 		 -59- Іванчук А.В.
 Частини 1-3 ст. 10 замінити чотирма частинами такого змісту:
«1. Установчим документом товариства є статут.
2. Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства. Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально.
3. Зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально.
4. Якщо товариство створюється в результаті реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника, перша редакція статуту такого товариства приймається одностайним рішенням всіх учасників і підписується в порядку, визначеному частиною другою цієї статті.».
 		Враховано   2. Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства. Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально.
3. Зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально.
4. Якщо товариство створюється в результаті реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника, перша редакція статуту такого товариства приймається одностайним рішенням всіх учасників і підписується в порядку, визначеному частиною другою цієї статті.».
 
    -60- Пташник В.Ю.
 У частині 2 статті 10 проекту слова «Справжність підписів засновників на статуті може бути нотаріально засвідчена.» замінити словами «та посвідчується нотаріально.»;
 		Враховано редакційно    
    -61- Острікова Т.Г.
 У частині 2 статті 10 проекту слова «Справжність підписів засновників на статуті може бути нотаріально засвідчена.» замінити словами «Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально.»
 		Враховано    
    -62- Левченко Ю.В.
 У другому реченні частини 2 статті 10 глави 2 Законопроекту слова «може бути» замінити на «має бути».
 		Враховано редакційно    
51. 3.Зміни до статуту товариства або статут товариства у новій редакції підписуються учасниками товариства, які голосували «за» таке рішення, або особою, уповноваженою на це загальними зборами учасників, якщо це передбачено статутом товариства. Підписи учасників або уповноваженої загальними зборами учасників особи засвідчуються нотаріально.
 		 -63- Мушак О.П.
 Абзац перший частини третьої статті 10 викласти в такій редакції:
«Зміни до статуту товариства підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін, або особою, уповноваженою на це загальними зборами учасників, якщо це передбачено статутом товариства, або головою та секретарем загальних зборів. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчуються нотаріально»;
 		Враховано частково      
52. 4.У статуті товариства зазначаються відомості про:
 		    5. У статуті товариства зазначаються відомості про:
 
53. 1)повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
 		    1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
 
54. 2)органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;
 		    2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;
 
55. 3)порядок вступу до товариства та виходу з нього.
 		    3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.
 
56. 5.Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.
 		 -64- Одарченко Ю.В.
 Частину п’яту статті 10 викласти у наступній редакції:
«5. Статут може містити інші положення, що не повинні суперечити вимогам законодавства.»
 		Відхилено   6. Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.
 
    -65- Одарченко Ю.В.
 Статтю 10 доповнити частиною шостою наступного змісту:
«6. Статут не повинен містити переліку учасників товариства, крім випадків, коли Товариством застосовуються положення частини третьої статті 11 цього Закону.»
 		Відхилено    
57. Глава ІІІ. Статутний капітал та вклади учасників
 		    Глава ІІІ. Статутний капітал та вклади учасників
 
58. Стаття 11. Статутний капітал товариства
 		    Стаття 12. Статутний капітал товариства
 
59. 1.Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.
 		    1. Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.
 
60. 2.Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатись у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
 		    2. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
 
61. 3.Статутом товариства можуть бути передбачені обмеження на зміну співвідношення часток учасників. Відповідні обмеження можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього за умови прийняття такого рішення всіма учасниками товариства одностайно.
 		 -66- Іванчук А.В.
 Друге речення ч.3 ст.11 викласти у такій редакції: «Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.».
 		Враховано   3. Статутом товариства можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
 
    -67- Сидорович Р.М.
 В частині третій статті 11 друге речення викласти в новій редакції: «Відповідні обмеження можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені трьома чвертями голосів усіх учасників товариства.»
 		Відхилено    
    -68- Мушак О.П.
 У частині третій статті 11 слова «всіма учасниками товариства одностайно» замінити словами «рішенням більшості присутніх на загальних зборах учасників товариства»;
 		Відхилено    
    -69- Яніцький В.П.
 У частині третій статті 11 проекту Закону слова «за умови прийняття такого рішення всіма учасниками товариства одностайно» замінити словами «одноголосним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства».
 		Враховано редакційно    
    -70- Одарченко Ю.В.
 Статтю 11 доповнити частиною четвертою наступного змісту:
«4. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю не може бути меншим ніж добуток кількості учасників Товариства та розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня року, в якому проводиться державна реєстрації Товариства, внесення змін до розміру його статутного капіталу або кількості його учасників. Державний реєстратор відмовляє у проведення реєстраційної дії, якщо в наслідок її вчинення статутний капітал товариства стане меншим, ніж розмір, визначений цією статтею.»
 		Відхилено    
62. Стаття 12. Вклад учасника товариства
 		    Стаття 13. Вклад учасника товариства
 
63. 1.Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом або статутом товариства.
 		 -71- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 12 викласти у такій редакції:
«Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Внесення вкладу учасника не може здійснюватися шляхом прийняття на себе зобов'язань з виконання робіт або надання послуг товариству.
Статутом товариства можуть встановлюватися інші обмеження щодо засобів внесення вкладу учасника. Товариство не може встановлювати обмеження або заборону на внесення грошей як вкладу учасника.
Товариство не може надавати позику для оплати вкладу учасника або поруку за позиками, кредитами, наданими третьою особою для оплати його вкладу.»;
 		Враховано частково   1.Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
2. Товариство не може надавати позику для оплати вкладу учасника або поруку за позиками, кредитами, наданими третьою особою для оплати його вкладу.
 
    -72- Іванчук А.В.
 Частину 1 статті 12 викласти у такій редакції:
«1.Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.».
 		Враховано    
    -73- Семенуха Р.С.
 У частині першій статті 12 слова «якщо інше не встановлено законом або статутом товариства» замінити словами «якщо інше не встановлено законом».
доповнити частину першу абзацами такого змісту:
«Внесення вкладу учасника не може здійснюватися шляхом прийняття на себе зобов'язань з виконання для товариства робіт або надання послуг.
Статутом товариства можуть встановлюватися й інші обмеження щодо засобів внесення вкладу учасника. Товариство не може встановлювати обмеження або заборону на внесення вкладу грошовими коштами.
Товариство не може надавати позику для оплати вкладу учасника або поруку за позиками, кредитами, наданими третьою особою для оплати його вкладу.»
 		Враховано частково    
    -74- Яніцький В.П.
 У частині першій статті 12 слова «інше майно» замінити словами «інші речі або майнові права».
 		Відхилено    
64. 2.Вклад у негрошовій формі до статутного капіталу товариства повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства. При заснуванні товариства така оцінка визначається договором про заснування товариства.
 		 -75- Матківський Б.М.
 У частині 2 статті 12 слова «до статутного капіталу товариства» виключити.
 		Враховано   3. Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства.
 
    -76- Пташник В.Ю.
 В останньому реченні частини 2 статті 12 проекту слова «договором про заснування товариства» замінити словами «рішенням засновників про створення товариства.»
 		Враховано    
    -77- Сидорович Р.М.
 У першому реченні частини першої статті 12 слово «одностайним» замінити словом «одноголосним». Друге речення частини другої статті 12 виключити.
 		Враховано частково    
    -78- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 В частині другій статті 12 слова «договором про заснування товариства» замінити словами «протоколі загальних зборів засновників товариства».
 		Враховано редакційно    
    -79- Яніцький В.П.
 у частині другій статті 12слово «одностайним» замінити на слово «одноголосним»,слова «заснуванні» та «заснування» замінити словами «створенні» та «створення» відповідно.
 		Враховано частково    
    -80- Острікова Т.Г.
 В останньому реченні частини 2 статті 12 проекту слова «договором про заснування товариства» замінити словами «рішенням засновників про створення товариства.».
 		Враховано    
65. Стаття 13. Внесення вкладу під час заснування товариства
 		 -81- Яніцький В.П.
 У назві статті 13 проекту Закону слово «заснування» замінити на слово «створення».
 		Враховано   Стаття 14. Внесення вкладу у зв’язку із створенням товариства
 
66. 1.Кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства.
 		 -82- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 13 проекту доповнити словами «, якщо інше не передбачено першою редакцією статуту.».
 		Враховано редакційно   1. Кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
 
    -83- Іванчук А.В.
 Частину 1 статті 13 викласти у такій редакції:
«1. Кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.».
 		Враховано    
    -84- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 В статті 13 слова «шести місяців» замінити словами «одного року».
 		Відхилено    
67. 2.Статут товариства або рішення про заснування товариства може передбачати менший строк для внесення вкладів.
 		 -85- Пташник В.Ю.
 Виключити частину 2 статті 13 проекту та змінити відповідно нумерацію наступної частини.
 		Враховано      
    -86- Семенуха Р.С.
 Частину другу статті 13 проекту Закону (в редакції І читання) викласти в такій редакції:
«2. Статутом товариства або договором про створення товариства може бути передбачено інший строк для внесення вкладів.»
 		Враховано редакційно    
    -87- Острікова Т.Г.
 Частину 2 статті 13 проекту виключити та змінити відповідно нумерацію наступної частини
 		Враховано    
68. 3.Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки.
 		    2. Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки.
 
69. Стаття 14. Прострочення внесення вкладу
 		    Стаття 15. Прострочення внесення вкладу
 
70. 1.Якщо учасник прострочив внесення вкладу, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення оплати. Попередження має містити інформацію про суму заборгованості, нараховану неустойку (якщо передбачено статутом товариства) та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не довше ніж тридцять днів.
 		 -88- Сидорович Р.М.
 У другому реченні частини першої статті 14 виключити слова «нараховану неустойку (якщо передбачено статутом товариства)».
 		Враховано   1. Якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину, та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів.
 
    -89- Яніцький В.П.
 У частині першій статті 14 у першому реченні після слів «внесення вкладу» доповнити словами «чи його частини», слово «оплати» замінити словами «внесення вкладу»,у другому реченні після слів «про суму заборгованості» доповнити слова « (невнесеного своєчасно вкладу чи його частини)», у третьому реченні слова «не довше ніж тридцять днів» замінити словами «не може перевищувати ЗО днів з моменту направлення попередження»
 		Враховано частково    
71. 2.Якщо учасник не вніс вклад для оплати заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які повинні прийняти одне з наступних рішень:
 		 -90- Пташник В.Ю.
 В абзаці 1 частини 2 статті 14 проекту слово «повинні» замінити на слово «можуть».
 		Враховано   2. Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:
 
    -91- Острікова Т.Г.
 В абзаці 1 частини 2 статті 14 проекту слово «повинні» замінити на слово «можуть».
 		Враховано    
    -92- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 В частині другій статті 14 слово «повинні» замінити словом «можуть».
 		Враховано    
    -93- Яніцький В.П.
 у частині другій ст.14 слово «оплати» замінити на слово «погашення».
 		Враховано    
    -94- Одарченко Ю.В.
 Частину другу статті 14 викласти у наступній редакції:
2. Якщо учасник не вніс вклад для оплати заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які повинні прийняти одне з наступних рішень:
1) про зменшення часток всіх учасників товариства до розміру найменшої фактично сплаченої частки учасника з відповідним зменшенням статутного капіталу Товариства;
2) про зменшення частки такого учасника товариства та, відповідно, про зменшення статутного капіталу товариства;
3) про перерозподіл неоплаченої частки чи її частини між іншими учасниками без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;
4) про ліквідацію товариства.»
 		Відхилено    
72. 1)про зменшення статутного капіталу товариства на розмір всієї частки учасника, який має заборгованість перед товариством, розмір часток інших учасників товариства; або
 		 -95- Пташник В.Ю.
 Пункт 1 частини 2 статті 14 проекту викласти в наступній редакції:
«1) про виключення учасника у зв’язку з невнесенням жодної частини частки та про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частки такого учасника;»
 		Відхилено   1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;
 
    -96- Мушак О.П.
 У статті 14 підпункт 1 частини другої викласти в такій редакції:
«1) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника»;
 		Враховано редакційно    
    -97- Острікова Т.Г.
 Пункт 1 частини 2 статті 14 проекту викласти в наступній редакції:
«1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;».
 		Враховано    
73. 2)про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника, розмір часток учасників товариства; або
 		 -98- Пташник В.Ю.
 У пункті 2 частини 2 статті 14 проекту слова «частини частки» замінити словами «частки (частини частки)» та слово «, розмір» замінити словами «та перерозподіл»;
 		Відхилено   2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;
 
    -99- Яніцький В.П.
 У пункті другому ч.2 ст.14 слова «частини частки учасника, розмір часток учасників товариства; або» замінити словами «частки (частини частки) учасника товариства».
 		Враховано редакційно    
74. 3)про перерозподіл неоплаченої частки чи її частини між іншими учасниками без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками; або
 		 -100- Пташник В.Ю.
 У пункті 3 частини 2 статті 14 проекту слова «чи її частини» замінити словами « (частини частки)»;
 		Враховано   3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;
 
    -101- Острікова Т.Г.
 У пункті 3 частини 2 статті 14 проекту слова «чи її частини» замінити словами « (частини частки)».
 		Враховано    
    -102- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 В частині 3 статті 14 слова «чи її частини» замінити словами « (частини частки)».
 		Враховано    
75. 4)про ліквідацію товариства.
 		 -103- Пташник В.Ю.
 Виключити пункт 4 частини 2 статті 14 проекту.
 		Відхилено   4) про ліквідацію товариства.
 
    -104- Сидорович Р.М.
 Пункт 4 частини другої статті 14 виключити.
 		Відхилено    
76. 3.Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини 2 цієї статті.
 		 -105- Мушак О.П.
 У частині третій статті 14 слово «частку» замінити словами «неоплачену частину частки»;
 		Відхилено   3. Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.
 
    -106- Семенуха Р.С.
 Статтю 14 проекту доповнити частиною такого змісту:
«__. Якщо учасник товариства прострочив внесення вкладу, у тому числі не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, товариство, учасник (учасники) цього товариства, якому (яким) сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства і який (які) повністю внесли свій (свої) вклад (вклади), може (можуть) пред'явити до суду позов про примусове виконання обов‘язку зі сплати вкладу учасника в натурі. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.»
 		Відхилено    
77. Стаття 15. Збільшення статутного капіталу товариства
 		    Стаття 16. Збільшення статутного капіталу товариства
 
78. 1.Збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення усіма його учасниками своїх вкладів у повному обсязі.
 		 -107- Семенуха Р.С.
 Частину першу статті 15 проекту Закону (в редакції І читання) доповнити абзацом такого змісту:
«Збільшення статутного капіталу товариства у разі наявності набутої товариством частки у власному статутному капіталі не допускається.»
 		Враховано редакційно (у ч.2)  1. Збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі.
2. Збільшення статутного капіталу товариства, яке володіє часткою у власному статутному капіталі, не допускається.
 
    -108- Іванчук А.В.
 Статтю 15 після ч.1 доповнити частиною такого змісту:
«2. Збільшення статутного капіталу товариства, яке володіє часткою у власному статутному капіталі, не допускається.».
 		Враховано    
79. 2.При збільшенні статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів номінальна вартість частки учасника товариства може бути збільшена на суму, рівну або меншу вартості додаткового вкладу такого учасника.
 		 -109- Мушак О.П.
 У частині другій статті 15 слова «або меншу» виключити;
 		Відхилено   3. При збільшенні статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів номінальна вартість частки учасника товариства може бути збільшена на суму, що дорівнює або менша за вартість додаткового вкладу такого учасника.
 
80. Стаття 16. Збільшення статутного капіталу без додаткових вкладів
 		    Стаття 17. Збільшення статутного капіталу без додаткових вкладів
 
81. 1.Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства.
 		    1. Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства.
 
82. 2.При збільшенні статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку товариства без залучення додаткових вкладів склад учасників та співвідношення розмірів часток учасників у статутному капіталі не змінюється.
 		    2. У разі збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку товариства без залучення додаткових вкладів склад учасників товариства та співвідношення розмірів їхніх часток у статутному капіталі не змінюються.
 
83. Стаття 17. Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів
 		    Стаття 18. Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів
 
84. 1.Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та (або) третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.
 		    1. Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.
 
85. 2.Кожен учасник має переважне право зробити додатковий вклад в межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно його частці у статутному капіталі. Треті особи та учасники можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, тільки якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.
 		 -110- Яніцький В.П.
 У частині другій статті 17 проекту Закону після слів «між сумою збільшення» доповнити словами «статутного капіталу».
 		Враховано   2. Кожен учасник має переважне право зробити додатковий вклад в межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.
 
86. 3.У рішенні загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів визначається загальна сума збільшення, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу.
 		 -111- Яніцький В.П.
 У частині третій ст.17 після слів «сума збільшення» доповнити словами «статутного капіталу товариства».
 		Враховано   3. У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу.
 
    -112- Мушак О.П.
 У частині третій статті 17 слова «коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі» виключити;
 		Відхилено    
87. 4.Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому випадку у рішенні загальних зборів учасників визначаються учасники та (або) треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.
 		    4. Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.
 
88. 5.Учасники можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів.
 		    5. Учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів.
 
89. 6.Треті особи та учасники можуть вносити додаткові вклади протягом одного місяця після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, що мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлений менший строк.
 		 -113- Семенуха Р.С.
 Частину шосту статті 17 проекту Закону (в редакції І читання) викласти в такій редакції:
«6. Треті особи та учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк.»
 		Враховано   6. Треті особи та учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк.
 
90. 7.Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися інші строки для здійснення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише учасниками, що мають переважне право.
 		 -114- Яніцький В.П.
 У частині сьомій ст.17 слова «одностайним» замінити словом «одноголосним».
 		Відхилено   7. Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися інші строки для внесення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право.
 
91. 8.З учасником та (або) третьою особою може бути укладений договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та (або) третя особа зобов’язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство – збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти у товариство із відповідною часткою у статутному капіталі.
 		    8. З учасником товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та/або третя особа зобов’язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство – збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі.
 
92. 9.Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників повинні прийняти рішення про:
 		 -115- Матківський Б.М.
 У частині 9 статті 17 слова «повинні прийняти» викласти в такій редакції «приймають» У пункті 1 частини 9 статті 17 слова «до статутного капіталу товариства» виключити.
 		Враховано   9. Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про:
 
93. 1)затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками та (або) третіми особами товариства до статутного капіталу товариства;
 		    1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами;
 
94. 2)затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів; та
 		    2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів;
 
95. 3)затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.
 		    3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.
 
96. 10.Якщо додаткові вклади не внесені учасником та (або) третьою особою, з яким (якою) укладено договір про внесення додаткового вкладу, в повному обсязі та своєчасно, такий договір вважається розірваним, якщо товариство не затвердило розмір частки такого учасника та (або) третьої особи виходячи з фактично внесеного ним додаткового вкладу.
 		 -116- Пташник В.Ю.
 У частині 10 статті 17 проекту слова «товариство не затвердило» замінити словами «рішенням загальних зборів не затверджено»;
 		Враховано   10. Якщо додаткові вклади не внесені учасником товариства та/або третьою особою, з яким (якою) укладено договір про внесення додаткового вкладу, в повному обсязі та своєчасно, такий договір вважається розірваним, якщо рішенням загальних зборів учасників не затверджено розмір частки такого учасника та/або третьої особи виходячи з фактично внесеного ним додаткового вкладу.
 
    -117- Острікова Т.Г.
 У частині 10 статті 17 проекту слова «товариство не затвердило» замінити словами «рішенням загальних зборів не затверджено».
 		Враховано    
    -118- Одарченко Ю.В.
 Статтю 17 доповнити частиною одинадцятою наступного змісту:
«11. Підпис особи на заяві про відмову від внесення додаткового внеску підлягає нотаріальному посвідченню.»
 		Відхилено    
97. Стаття 18. Зменшення статутного капіталу товариства
 		    Стаття 19. Зменшення статутного капіталу товариства
 
98. 1.Товариство має право зменшити свій статутний капітал.
 		    1. Товариство має право зменшити свій статутний капітал.
 
99. 2.У випадку зменшення номінальної вартості часток усіх учасників товариства співвідношення номінальної вартості їх часток повинно зберігатися незмінним.
 		    2. У разі зменшення номінальної вартості часток усіх учасників товариства співвідношення номінальної вартості їхніх часток повинно зберігатися незмінним.
 
100. 3.Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства його виконавчий орган протягом десяти днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.
 		    3. Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства його виконавчий орган протягом 10 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.
 
101. 4.Кредитори протягом тридцяти днів після отримання зазначеного повідомлення можуть звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом тридцяти днів одного з таких заходів на вибір товариства: забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договору забезпечення, дострокового припинення або виконання зобов'язань перед кредитором, якщо інше не передбачено договором між товариством та кредитором. У випадку невиконання товариством зазначеної вимоги у встановлений строк, кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання зобов'язань товариством у судовому порядку.
 		 -119- Іванчук А.В.
 Ч.4 ст. 18 викласти в такій редакції:
«4. Кредитори протягом 30 днів після отримання повідомлення, зазначеного в частині третій цієї статті можуть звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 30 днів одного з таких заходів за вибором товариства:
1) забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договору забезпечення;
2) дострокове припинення або виконання зобов'язань перед кредитором;
3) укладення іншого договору з кредитором.
У разі невиконання товариством зазначеної вимоги у встановлений строк кредитори мають право вимагати в судовому порядку дострокового припинення або виконання зобов'язань товариством.»
 		Враховано   4. Кредитори протягом 30 днів після отримання повідомлення, зазначеного в частині третій цієї статті можуть звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 30 днів одного з таких заходів за вибором товариства:
1) забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договору забезпечення;
2) дострокове припинення або виконання зобов'язань перед кредитором;
3) укладення іншого договору з кредитором.
У разі невиконання товариством зазначеної вимоги у встановлений строк кредитори мають право вимагати в судовому порядку дострокового припинення або виконання зобов'язань товариством.
 
    -120- Яніцький В.П.
 У частині четвертій статті 18 слова «якщо інше не передбачено договором між товариством та кредитором» замінити словами «укладення іншого договору з кредитором, спрямованого на забезпечення майнових інтересів кредитора».
 		Враховано редакційно    
    -121- Левченко Ю.В.
 Частина 4 статті 18 після слів «укладення договору забезпечення» доповнити «чи інших засобів захисту виконання зобов'язання».
 		Враховано редакційно    
102. 5.Якщо кредитор не звернувся до товариства з письмовою вимогою у строк, передбачений частиною 4 цієї статті, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов'язань перед ним.
 		 -122- Яніцький В.П.
 У частині п’ятій статті 18 після слів «додаткових дій щодо» доповнити словом «виконання».
 		Враховано   5. Якщо кредитор не звернувся до товариства з письмовою вимогою у строк, передбачений частиною четвертою цієї статті, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо виконання зобов'язань перед ним.
 
103. Стаття 19. Переважне право учасника товариства
 		    Стаття 20. Переважне право учасника товариства
 
104. 1.Учасник товариства має переважне право на придбання частки або частини частки іншого учасника товариства, що продається третій особі.
 		 -123- Яніцький В.П.
 У статті 19 слова «або частину частки» та «або ії частину» в усіх відмінках замінити на слово « (частину частки)» в усіх відмінках);
 		Враховано   1. Учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.
 
105. 2.Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбають частку або частину частки пропорційно до розміру належних їм часток.
 		 -124- Сотник О.С.
 Частину 2 статті 19 викласти у такій редакції: "Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбають частку або частину частки пропорційно до розміру належних їм часток, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства".
 		Враховано редакційно   2. Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства.
 
106. 3.Учасник товариства, який має намір продати свою частку або її частину третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про умови такого продажу. Якщо кожен з учасників товариства протягом тридцяти днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку або її частину, не повідомив письмово учасника, який продає частку або її частину, про намір скористатися своїм переважним правом, така частка або її частина може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
 		 -125- Пташник В.Ю.
 Частину 3 статті 19 проекту після слів «поінформувати про умови такого продажу» доповнити словами « (у тому числі - про ціну та розмір частки, що відчужується)».
 		Враховано редакційно   3. Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на тридцять перший день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
 
    -126- Острікова Т.Г.
 Частину 3 статті 19 проекту викласти в такій редакції:
«3. Учасник товариства, який має намір продати свою частку або її частину третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про умови такого продажу, в тому числі про ціну та розмір частки, що відчужується. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом тридцяти днів з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, та не уклали відповідний договір, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.»
 		Враховано редакційно    
    -127- Сидорович Р.М.
 У першому реченні частини третьої статті 19 слова «умови такого продажу» замінити словами «ціну, порядок оплати та інші істотні умови такого продажу.»
Частину третю статті 19 доповнити новим реченням такого змісту: «Договір може бути укладений лише на умовах, вказаних у повідомленні про продаж.»
 		Враховано частково    
    -128- Яніцький В.П.
 У частині третій статті 19 після слів «переважним правом» доповнити словами «вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на продаж частки (частини частки) третій особі на тридцять перший день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства».
 		Враховано редакційно    
    -129- Левченко Ю.В.
 Частину 3 статті 19 глави 3 Законопроекту викласти у наступній редакції: «3. Учасник товариства, який має намір продати свою частку або її частину третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про умови такого продажу. такого продажу.Якщо кожен з учасників товариства протягом тридцяти днівз дати отримання повідомлення про намір учасника продати часткуабо її частину, не повідомив письмово учасника, який продає частку або її частину, про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник надав свою згоду на тридцять перший день з дати отримання повідомлення і така частка або її частина може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.»
 		Враховано редакційно    
107. 4.Якщо учасник товариства, що має намір продати свою частку або її частину третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, то у разі ухилення однієї із сторін від укладення договору купівлі-продажу спір вирішується судом. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.
 		 -130- Пташник В.Ю.
 У частині 4 статті 19 проекту слова «у разі ухилення однієї із сторін від укладення договору купівлі-продажу спір вирішується судом. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.» замінити словами «такі учасники зобов’язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки або її частини.»;
Доповнити частину 4 статті 19 проекту абзацами другим та третім такого змісту:
«У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах.
У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах.»;
 		Враховано частково   4. Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов’язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки).
У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах.
У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах.
 
    -131- Сотник О.С.
 Частину 4 статті 19 викласти у такій редакції:
"Якщо учасник товариства, що має намір продати свою частку або її частину третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, то такі учасники зобов’язані протягом одного місяця, якщо сторони не домовилися про інший строк, укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки або її частини.
У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах.
У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах".
 		Враховано частково    
108. 5.Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов'язків набувача частки або її частини, якщо переважне право такого учасника товариства на придбання частки або її частини є порушеним.
 		 -132- Пташник В.Ю.
 Доповнити статтю 19 проекту частиною 6 такого змісту:
«6. Строк позовної давності на звернення до суду з позовами, передбаченими у частинах четвертій та п’ятій цієї статті, становить один рік з моменту, коли учасник товариства дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення.» та змінити відповідно нумерацію наступних частин статті;
 		Враховано редакційно   5. Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов'язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.
 
    -133- Сотник О.С.
 Статтю 19 доповнити частиною 6 наступного змісту: «Строк позовної давності на звернення до суду з позовами, передбаченими у частинах четвертій та п’ятій цієї статті, становить один рік з моменту, коли учасник товариства дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення".
 		Враховано редакційно    
    -134- Сотник О.С.
 Статтю 19 (Переважне право учасника товариства) доповнити частиною 7 наступного змісту: "Учасник, який звертається до суду з позовними вимогами, передбаченими у частинах четвертій та п’ятій цієї статті, зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду ціну частки (її частини). Невиконання вимог про внесення грошових коштів на депозит суду є підставою для відмови у задоволенні позову. У разі задоволення позову суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозит суду, особі, що позбавляється права власності на частку".
Частини 6 та 7 статті 19 вважати відповідно частинами восьмою та дев’ятою.
 		Враховано редакційно    
109. 6.Статутом може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки або її частини між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники не мають переважного права учасників товариства. Статутом також може бути передбачений обов’язок учасника, який має намір продати частку або її частину третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з учасниками.
 		 -135- Пташник В.Ю.
 Змінити номер частини 6 статті 19 проекту на «8» та виключити у цій частині останнє речення такого змісту:
«Статутом також може бути передбачений обов’язок учасника, який має намір продати частку або її частину третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з учасниками.»;
 		Враховано по суті  6. Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов’язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
 
    -136- Одарченко Ю.В.
 Частину шосту статті 19 доповнити реченням наступного змісту:
«Такі положення статуту можуть бути внесені до нього, змінені чи вилучені виключно за рішенням загальних зборів товариства, на яких були присутні всі члени товариства, за умови одностайної підтримки запропонованих змін.»
 		Враховано редакційно    
    -137- Пташник В.Ю.
 Доповнити статтю 19 проекту частиною 7 такого змісту:
«7. Учасник, який звернувся до суду з позовними вимогами, передбаченими у частині п’ятій цієї статті, зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі, сплаченому покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки (її частини), визначеному в ухвалі суду.
Невиконання вимог про внесення грошових коштів на депозит суду є підставою для залишення позову без розгляду.
У разі задоволення позову суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозит суду, особі, що позбавляється права власності на частку.» та змінити відповідно нумерацію наступних частин статті;
 		Враховано редакційно    
    -138- Іванчук А.В.
 Доповнити статтю 19 проекту частиною 7 такого змісту:
«7. Учасник товариства, який звернувся до суду з позовною вимогою, передбаченою частиною п’ятою цієї статті, зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, сплаченому покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки (частини частки), визначеному в ухвалі суду.
Невиконання вимоги про внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду є підставою для залишення позову без розгляду.
Суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, покупцю, або про їх повернення позивачу.».
 		Враховано    
110. 7.Якщо продаж частки у статутному капіталі товариства або її частини здійснюється на аукціоні (публічних торгах) у випадках, передбачених законом, переважне право не застосовується.
 		 -139- Матківський Б.М.
 Частину 7 викласти у такій редакції: « 8. Якщо продаж частки (частини частки) у статутному капіталі товариства здійснюється на аукціоні (публічних торгах) відповідно до закону, переважне право учасника товариства не застосовується»
 		Враховано   7. Якщо продаж частки (частини частки) у статутному капіталі товариства здійснюється на аукціоні (публічних торгах) відповідно до закону, переважне право учасника товариства не застосовується.
8. Переважне право учасника товариства не застосовується у разі, якщо це передбачено корпоративним договором, стороною якого є такий учасник.
 
    -140- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Статтю 19 доповнити новими частинами 8 та 9 такого змісту:
«8. Учасник, який звертається до суду з позовними вимогами, передбаченими у частинах четвертій та п’ятій цієї статті, зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду ціну частки (її частини). Невиконання вимог про внесення грошових коштів на депозит суду є підставою для відмови у задоволенні позову. У разі задоволення позову суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозит суду, особі, що позбавляється права власності на частку.
Невиконання вимог про внесення грошових коштів на депозит суду є підставою для залишення позову без розгляду.
9. Строк позовної давності на звернення до суду з позовами, передбаченими у частинах четвертій та п’ятій цієї статті, становить один рік з моменту, коли учасник товариства дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення.»
 		Враховано редакційно    
    -141- Острікова Т.Г.
 Доповнити статтю 19 проекту новою частиною 8 такого змісту:
«8. Учасник, який звернувся до суду з позовними вимогами, передбаченими у частині п'ятій цієї статті, зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі, сплаченому покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки (її частини), визначеному в ухвалі суду.
Невиконання вимог про внесення грошових коштів на депозит суду є підставою для залишення позову без розгляду.
У разі задоволення позову суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозит суду, особі, що позбавляється права власності на частку.»
 		Враховано редакційно    
    -142- Іванчук А.В.
 Доповнити ст. 19 новою частиною такого змісту:
« 8. Переважне право учасника товариства не застосовується у разі, якщо це передбачено корпоративним договором, стороною якого є такий учасник.»
 		Враховано    
111. Стаття 20. Відчуження частки іншим учасникам або третім особам
 		    Стаття 21. Відчуження частки у статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства або третім особам
 
112. 1.Учасник товариства має право відчужити свою частку в статутному капіталі або її частину оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам, якщо інше не передбачено статутом.
 		 -143- Пташник В.Ю.
 У частині 1 статті 20 проекту слова «якщо інше не передбачено статутом» замінити словами «якщо заборону на відчуження частки не передбачено статутом».
 		Враховано   1. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.
2. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства
 
    -144- Острікова Т.Г.
 У частині 1 статті 20 проекту слова «якщо інше не передбачено статутом» замінити словами «якщо заборону на відчуження частки не передбачено статутом».
 		Враховано редакційно    
    -145- Сидорович Р.М.
 Частину першу статті 20 доповнити новим реченням наступного змісту: «Договір про відчуження частки в статутному капіталі укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.»
 		Враховано редакційно    
    -146- Сотник О.С.
 У частині 1 статті 20 формулювання "якщо інше не передбачено статутом" замінити на "Статутом може бути передбачена заборона на відчуження частки третім особам. Рішення загальних зборів учасників товариства про внесення в статут заборони на відчуження частки третім особам, приймається усіма учасниками товариства одностайно."
 		Враховано редакційно    
    -147- Іванчук А.В.
 Ч.1 ст.20 замінити двома частинами такого змісту:
«1. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.
2. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.».
 		Враховано    
113. 2.Якщо діє переважне право учасника товариства, учасник може відчужити свою частку в статутному капіталі або її частину третій особі на виконання договору, відмінного від договору купівлі-продажу, лише за згодою інших учасників товариства, якщо інше не передбачено статутом. Частка учасника в статутному капіталі товариства може бути передана іншій особі незалежно від підстав такого передання, якщо всі учасники товариства надали згоду на це, протягом одного місяця з дня надання такої згоди, якщо учасниками не погоджений інший строк.
 		 -148- Пташник В.Ю.
 Виключити частину 2 статті 20 проекту та змінити відповідно нумерацію наступних частин.
 		Враховано      
    -149- Острікова Т.Г.
 Частину 2 статті 20 проекту виключити.
 		Враховано    
    -150- Пташник В.Ю.
 Статтю 20 проекту доповнити новою частиною 2 такого змісту:
«2. Право власності на частку в статутному капіталі товариства у набувача за договором виникає з моменту, зазначеного у договорі.»
 		Відхилено    
    -151- Сидорович Р.М.
 Частину другу статті 20 викласти в такій редакції: «Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та/або надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Встановлення такого правила та його скасування здійснюється трьома чвертями голосів усіх учасників товариства.»
 		Враховано частково редакційно   
    -152- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 В статті 20 частини другу та третю виключити та змінити нумерацію частин відповідно.
Доповнити статтю 20 новими частинами другою та третьою такого змісту:
«3. Договір про відчуження частки в статутному капіталі товариства підлягає нотаріальному посвідченню.
4. Право власності на частку в статутному капіталі товариства у набувача за договором виникає з моменту нотаріального посвідчення договору.»
 		Враховано частково редакційно (у змінах до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб…»)   
114. 3.Якщо хоча б одна зі сторін договору про відчуження частки або частини частки є іноземною юридичною чи фізичною особою, сторони договору можуть самостійно здійснювати вибір права, що регулює такий договір.
 		 -153- Пташник В.Ю.
 Виключити частину 3 статті 20 проекту
та змінити відповідно нумерацію наступних частин.
 		Враховано      
    -154- Острікова Т.Г.
 Частину третю статті 20 законопроекту виключити.
 		Враховано    
    -155- Сидорович Р.М.
 Частину третю статті 20 – виключити, відповідно частину четверту - вважати частиною третьою.
 		Враховано    
    -156- Сотник О.С.
 Частину 3 статті 20 виключити.
 		Враховано    
115. 4.Учасник товариства має право відчужити свою частку в статутному капіталі або її частину лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.
 		 -157- Мушак О.П.
 У статті 20 законопроекту доповнити частиною 5 наступного змісту:
«5. Відчуження частки в статутному капіталі та реалізація переважного права учасників на придбання такої частки, може бути здійснено шляхом укладення договору/надання відмови від використання переваженого права у формі електронного документа, засвідченого електронними цифровими підписами.
Обслуговування дій товариства, учасників товариства та третіх осіб при відчуженні учасником частки в статутному капіталі та реалізації переважного права учасників на придбання такої частки може бути здійснено Центральним депозитарієм цінних паперів на підставі укладеного з товариством договору»;
 		Відхилено   3. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.
 
    -158- Сотник О.С.
 Статтю 20 доповнити частиною 5, наступного змісту: "Договір про відчуження частки в статутному капіталі товариства, розмір статутного капіталу якого перевищує три тисячі мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року, підлягає нотаріальному посвідченню.
У статуті товариства, розмір статуного капіталу якого менше 3 000 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року, може бути передбачено вимогу щодо обов’язкового нотаріального посвідчення договорів про відчуження часток".
 		Враховано частково редакційно (у змінах до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб…»)   
    -159- Сотник О.С.
 Статтю 20 доповнити частиною 6, наступного змісту: "Право власності на частку в статутному капіталі товариства у набувача за договором виникає з моменту внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців".
 		Відхилено    
116. Стаття 21. Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства
 		 -160- Сидорович Р.М.
 У статті 21 слова «державний виконавець» замінити словами «державний або приватний виконавець» у відповідних відмінках.
 		Враховано редакційно   Стаття 22. Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства
 
    -161- Яніцький В.П.
 У статті 21 слова «державний» в усіх відмінках виключити;
 		Враховано    
117. 1.Звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання судового рішення про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі судового рішення про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов’язання іншої особи.
 		 -162- Пташник В.Ю.
 У частині 1 статті 21 проекту слова «судового рішення» замінити словами «виконавчого документа» та доповнити частину словами «Статутом товариства або корпоративним договором може бути встановлена заборона на передачу частки учасника у заставу або інший порядок передачі частки учасника у заставу. Таке рішення про заборону на передачу частки учасника у заставу повинно бути прийняте усіма учасниками товариства одностайно.»
 		Враховано редакційно   1. Звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов’язання іншої особи.
 
118. 2.Державний виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника). Товариство повинне протягом тридцяти днів з дня одержання повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки відповідно до частини 5 статті 23 цього Закону.
 		 -163- Сидорович Р.М.
 Друге речення частини другої статті 21 викласти у наступній редакції: «Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті.»
 		Враховано   2. Виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті.
 
    -164- Матківський Б.М.
 У частині 2 статті 21 та по всьому тексту законопроекту слова «державний виконавець» замінити словом « виконавець».
Ч. 4 викласти в такій редакції:
«4. Протягом 15 днів з дня закінчення строку, визначеного частиною другою цієї статті, виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника відповідно до частини восьмої статті 25 цього Закону станом на день, що передував накладенню арешту на частку»
 		Враховано    
119. 3.З дня одержання повідомлення відповідно до частини 2 цієї статті товариство зобов‘язане надавати державному виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника.
 		    3. З дня одержання повідомлення, передбаченого частиною другою цієї статті, товариство зобов‘язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника.
 
120. 4.Протягом п’ятнадцяти днів з дня закінчення строку, визначеного у частині 2 цієї статті, державний виконавець здійснює розрахунок вартості частки відповідно до частини 5 статті 23 цього Закону.
 		    4. Протягом 15 днів з дня закінчення строку, визначеного частиною другою цієї статті, виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника відповідно до частини восьмої статті 25 цього Закону станом на день, що передував накладенню арешту на частку.
 
121. 5.Державний виконавець пропонує іншим учасникам товариства придбати частку відповідно статті 19 цього Закону.
 		 -165- Іванчук А.В.
 Частину п’яту статті 21 викласти у такій редакції:
«5. Виконавець пропонує іншим учасникам товариства (крім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права щодо частки) придбати частку відповідно статті 20 цього Закону.».
 		Враховано   5. Виконавець пропонує іншим учасникам товариства (крім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права щодо частки) придбати частку відповідно статті 20 цього Закону.
 
    -166- Сидорович Р.М.
 Частину п’яту статті 21 після слів «учасникам товариства» доповнити словами «та самому товариству».
 		Відхилено    
122. 6. У разі, якщо договір купівлі – продажу укладено, покупець повинен сплатити ціну протягом десяти днів з дня укладення договору. Державний виконавець повинен передати частку покупцю протягом десяти днів з дня сплати ціни.
 		 -167- Матківський Б.М.
 У частині 6 слова «У разі, якщо договір купівлі – продажу укладено» виключити як редакційну правку
 		Враховано   6. Покупець повинен сплатити вартість частки протягом 10 днів з дня укладення договору купівлі-продажу. Виконавець передає частку покупцю протягом 10 днів з дня надходження оплати.
 
123. 7. Якщо ціна не буде сплачена відповідно до частини 6 цієї статті, договір купівлі-продажу вважається розірваним.
 		 -168- Яніцький В.П.
 Частину сьому статті 21 викласти у такій редакції:
«7. Якщо оплата, передбачена частиною шостою цієї статті, не буде здійснена у встановлений строк, договір купівлі-продажу частки (частини частки) вважається розірваним.».
 		Враховано редакційно   7. Якщо оплата, передбачена частиною шостою цієї статті, не буде здійснена у встановлений строк, договір купівлі-продажу вважається розірваним.
 
124. 8.Якщо товариство не виконає обов’язків відповідно до частини 2 чи 3 цієї статті, або учасники товариства не скористаються правом придбати частку, або якщо договір купівлі-продажу вважатиметься розірваним відповідно до частини 7 цієї статті, частка передається на реалізацію на аукціоні в загальному порядку.
 		 -169- Сидорович Р.М.
 Доповнити статтю 21 частиною дев’ятою наступного змісту: «9. Якщо частка придбана самим товариством і не відчужена іншим особам протягом року з дня придбання частки, товариство зобов’язане зменшити розмір статутного капіталу на суму, що дорівнює номінальній вартості такої частки».
 		Відхилено   8. Якщо товариство не виконає обов’язків відповідно до частини другої чи третьої цієї статті, або учасники товариства не скористаються правом на придбання частки, або якщо договір купівлі-продажу вважатиметься розірваним відповідно до частини сьомої цієї статті, частка передається на реалізацію на аукціоні в загальному порядку.
 
125. Стаття 22. Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника
 		 -170- Мушак О.П.
 Статтю 22 виключити.
 		Відхилено   Стаття 23. Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника товариства
 
126. 1.Спадкоємець (правонаступник) учасника може вступити до товариства за одностайною згодою інших учасників товариства.
 		 -171- Воропаєв Ю.М.
 Частину 1 статті 22 викласти у такій редакції:
«1. У разі смерті або припинення учасника частка переходить до його спадкоємця або правонаступника без згоди учасників товариства.»
 		Враховано   1. У разі смерті або припинення учасника частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.
2. У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізичної особи чи припинення учасника – юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та, якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов’язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.
 
    -172- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 В статті 22 частину першу викласти в такій редакції:
«1. У разі смерті або припинення учасника частка переходить до його спадкоємця або правонаступника.»
 		Враховано    
    -173- Левченко Ю.В.
 Статтю 22 викласти у наступній редакції:
«Стаття 22. Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника
1.У разі смерті або припинення учасника товариствачастка переходить до його спадкоємця або правонаступника.»
 		Враховано    
    -174- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 22 проекту викласти у наступній редакції:
«1. У разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до спадкоємця або правонаступника такого учасника, якщо спадкоємець (правонаступник) не заявив про бажання замість вступу до товариства отримати вартість частки померлого (припиненого) учасника. Така заява має бути подана до товариства протягом одного місяця з моменту вступу спадкоємця у спадщину або виникнення права на частку в порядку правноступництва. Підпис спадкоємця (правонаступника – фізичної особи) на заяві підлягає нотаріальному посвідченню.»
 		Враховано частково    
    -175- Воропаєв Ю.М.
 Частину 1 статті 22 викласти у наступній редакції:
1.Спадкоємець (правонаступник) учасника може вступити до товариства за рішенням загальних зборів учасників, за яке проголосували усі інші учасники товариства. Статутом товариства можуть бути передбачені інші правила, ніж передбачено першим реченням цієї частини. Загальні збори учасників товариства мають прийняти рішення з цього питання протягом 3 місяців з моменту звернення до товариства спадкоємця (правонаступника) учасника. У випадку, якщо загальними зборами товариства протягом вказаного терміну не прийнято жодного рішення з приводу вступу спадкоємця (правонаступника) учасника до товариства, згода на вступ до товариства вважається отриманою. У випадку, якщо спадкоємцю (правонаступнику) учасника загальними зборами товариства відмовлено у вступі до товариства, відповідна частка переходить до товариства.
Правила, визначені цією частиною статті, не застосовуються для правонаступництва у випадку перетворення юридичної особи.
Вступ до товариства спадкоємців (правонаступників) учасника з першої черги спадкування, здійснюється автоматично без згоди інших учасників товариства.
 		Відхилено    
    -176- Яніцький В.П.
 Частину першу статті 22 викласти в такій редакції:
«1. У разі смерті або припинення учасника товариства частка переходить до його спадкоємця або правонаступника».
 		Враховано    
    -177- Сотник О.С.
 Частину 1 статті 22 викласти у такій редакції: "У разі смерті або припинення учасника товариства частка автоматично переходить до його спадкоємця або правонаступника, якщо інше не передбачено статутом".
 		Враховано частково    
    -178- Іванчук А.В.
 Ст.22 замінити двома статтями такого змісту:
«Стаття 22. Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника товариства
«1. У разі смерті або припинення учасника частка переходить до його спадкоємця або правонаступника.»
 		Враховано    
127. 2.Якщо частка учасника в статутному капіталі товариства перевищує 50 відсотків, його спадкоємець (правонаступник) може вступити до товариства без згоди інших учасників, якщо інше не передбачене статутом. Статутом товариства можуть бути передбачені інші випадки, коли спадкоємець (правонаступник) може вступити до товариства без згоди інших учасників.
 		 -179- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 22 проекту викласти у наступній редакції:
«2. Статутом товариства може бути передбачено, що спадкоємець або правонаступник може вступити до товариства лише за згодою усіх інших учасників товариства або учасників товариства, які володіють визначеною у статуті часткою статутного капіталу товариства. Учасники надають свої згоди або заперечення на вступ спадкоємця (правонаступника) до товариства протягом одного місяця з дати отримання товариством звернення спадкоємця (правонаступника) шляхом подачі товариству заяв. Підпис учасника на заяві про надання згоди вступ або заперечення проти вступу спадкоємця (правонаступника) до товариства підлягає нотаріальному посвідченню. Учасник вважається таким, що заперечує проти вступу спадкоємця (правонаступника) до товариства, якщо такий учасник не повідомив товариство про своє рішення протягом місяця з дати отримання звернення.
У разі наявності заперечень від відповідних учасників товариства щодо вступу спадкоємця (правонаступника) померлого (припиненого) учасника до товариства, товариство зобов’язане виплатити спадкоємцю або правонаступнику вартість частки померлого (припиненого) учасника.»
 		Відхилено   Стаття 24. Особливості набуття частки учасника товариства спадкоємцем або правонаступником відповідно до статуту
1. Статутом товариства може бути передбачено, що у разі смерті або припинення учасника до його спадкоємця чи правонаступника не переходить частка учасника товариства або, що спадкоємець чи правонаступник може вступити до товариства у випадках та в порядку, встановленому статутом.
2. Положення, які стосуються питань, вказаних у частині першій цієї статті, можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
 
    -180- Сотник О.С.
 Частину 2 статті 22 викласти у такій редакції: "Спадкоємець або правонаступник може вступити до товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення загальних зборів учасників товариства про внесення в статут обмеження на вступ спадкоємця (правонаступника) до товариства, приймається усіма учасниками товариства одностайно. "
 		Враховано частково    
    -181- Яніцький В.П.
 Частину другу статті 22 викласти у такій редакції:
«2. Статутом товариства може бути передбачено, що у разі смерті або припинення учасника товариства частка не переходить до його спадкоємця або правонаступника, а такий спадкоємець або правонаступник може вступити до товариства за згодою інших учасників товариства.
Положення статуту товариства, що стосуються питань, зазначених у цій статті, зміна або скасування таких положень приймаються одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства».
 		Враховано редакційно    
    -182- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 В частині другій статті 22 слова «якщо інше не передбачене статутом» вилучити.
 		Відхилено    
    -183- Яніцький В.П.
 Після частини другої статті 22 доповнити новими частинами третьою та четвертою такого змісту:
«3. Спадкоємець (правонаступник) учасника може прийняти рішення про вихід з товариства померлого або припиненого учасника.
4. Товариство може прийняти рішення про виключення померлого або припиненого учасника. Таке рішення приймається загальними зборами учасників одноголосно без врахування голосів померлого або припиненого учасника товариства.»;
У зв’язку з чим частину третю вважати частиною п’ятою;
 		Відхилено    
128. 3.Розрахунки зі спадкоємцем (правонаступником) учасника, який не став учасником товариства, здійснюються відповідно до статті 23 цього Закону.
 		 -184- Воропаєв Ю.М.
 Частину 3 статті 22 викласти у наступній редакції:
3. Розрахунки зі спадкоємцем (правонаступником) учасника, якому відмовлено у вступі до товариства, здійснюються у порядку, передбаченому статутом товариства. При цьому вартість частки, що підлягає виплаті спадкоємцю (правонаступнику), визначається, виходячи із розміру чистих активів товариства пропорційно до розміру частки учасника, за даними останньої фінансової звітності станом на дату звернення спадкоємця (правонаступника) учасника із заявою про вступ до товариства. Товариство зобов'язане виплатити спадкоємцю (правонаступнику) вартість частки учасника протягом шести місяців з дня звернення спадкоємця (правонаступника) із заявою про вступ до товариства».
 		Відхилено      
    -185- Пташник В.Ю.
 Частину 3 статті 22 проекту викласти у наступній редакції:
«3. Положення статуту товариства, які встановлюють обмеження, передбачені частиною другою цієї статті, зміна або скасування таких положень приймаються одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.»
 		Враховано редакційно    
    -186- Пташник В.Ю.
 Доповнити статтю 22 проекту частиною 4 такого змісту:
«4. Розрахунки зі спадкоємцем (правонаступником) учасника, який не став учасником товариства відповідно до частини першої або другої цієї статті, здійснюються відповідно до статті 24 цього Закону. При цьому перебіг строку для розрахунків починається з дати подачі спадкоємцем (правонаступником) заяви про отримання вартості частки померлого (припиненого) учасника або через місяць з дати отримання товариством звернення спадкоємця (правонаступника) про вступ до товариства.»
 		Відхилено    
    -187- Сидорович Р.М.
 Статтю 22 викласти у наступній редакції:
«Стаття 22. Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника
1. У разі смерті або припинення учасника товариства частка переходить до його спадкоємця або правонаступника.
2. Спадкоємець або правонаступник вступає до товариства з моменту набуття права власності на частку, якщо інше не передбачено статутом.
3. Статутом товариства може бути передбачено, що у разі смерті або припинення учасника товариства його спадкоємець або правонаступник може вступити до товариства лише за згодою інших учасників товариства.
4. Положення статуту товариства, які стосуються питань, зазначених у частині третій цієї статті, зміна або скасування таких положень приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства.
5. У разі відсутності спадкоємців чи правонаступників, або у разі ненадання згоди на вступ спадкоємця чи правонаступника до товариства, товариство може прийняти рішення про виключення померлого або припиненого учасника. Таке рішення приймається загальними зборами без врахування голосів померлого або припиненого учасника товариства.
6. Розрахунки зі спадкоємцем (правонаступником) учасника, який не став учасником товариства відповідно до цієї статті, здійснюються відповідно до статті 23 цього Закону.
7. Положення частини третьої цієї статті не застосовується до правонаступництва, пов’язаного із зміною імені фізичної особи або найменування, у тому числі організаційно-правової форми, юридичної особи.
8. Ця стаття не застосовується стосовно спадкоємців, які належать до першої черги спадкоємців за законом, а також якщо померлий або припинений учасник є єдиним учасником товариства.»
 		Враховано частково , редакційно   
    -188- Одарченко Ю.В.
 Статтю 22 викласти у наступній редакції:
«Стаття 22. Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника
1. Спадкоємець (правонаступник) учасника має право стати членом товариства без згоди інших його учасників.
2. У випадку, якщо частка померлого (припиненого) учасника товариства переходить до кількох спадкоємців (правонаступників) вони стають членами Товариства з частками у статутному капіталі відповідно до розподілу часток спадщини або умов правонаступництва.
3. Якщо особа бажає стати членом товариства відповідно до умов цієї статті вона подає до державного реєстратора документи, що підтверджують розмір частки, який підлягає переходу до неї. Державний реєстратор повідомляє Товариство про отриману заяву. У випадку, якщо товариство заперечує розмір частки, який має отримати спадкоємець (правонаступник) спір вирішується у судовому порядку.
4. Якщо особа протягом трьох місяців з дня отримання права на спадщину або правонаступництва не реалізує своє право, передбачене частиною третьою цієї статті, вважається, що попередній учасник товариства реалізував своє право на вихід зі складу товариства.»
 		Враховано частково редакційно (у змінах до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб…»)   
    -189- Острікова Т.Г.
 Статтю 22 проекту викласти в такій редакції:
«Стаття 22. Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника
1.Частка в статутному капіталі товариства спадкується на загальних підставах.
2.Спадкоємець (правонаступник) учасника може вступити до товариства без згоди інших учасників, якщо інші умови не передбачено статутом товариства до моменту смерті спадкодавця (припинення юридичної особи).
3.Розрахунки зі спадкоємцем (правонаступником) учасника, який відмовився стати учасником товариства, здійснюються відповідно до статті 23 цього Закону.».
 		Враховано частково , редакційно   
    -190- Яніцький В.П.
 Доповнити статтю 22 новими частинами шостою та сьомою такого змісту:
«6. Ця стаття не застосовується стосовно спадкоємців, які належать до першої черги спадкоємців за законом, спадкоємців, які визначені спадкодавцем в заповіті, а також якщо померлий або припинений учасник є єдиним учасником товариства.
7. У разі, якщо спадкоємцем (правонаступником) учасника є декілька осіб, питання, визначене в частині третій цієї статті, повинно прийматися ними одноголосно.
 		Відхилено    
129. Стаття 23. Вихід учасника з товариства
 		    Стаття 25. Вихід учасника з товариства
 
130. 1.Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства є менше 50 відсотків, може у будь-який час вийти з товариства без згоди інших учасників, якщо інше не передбачено статутом. В іншому випадку учасник може вийти з товариства за згодою інших учасників протягом одного місяця з дня отримання такої згоди, якщо менший строк не визначений такою згодою. Рішення учасників про таку згоду приймається одностайно загальними зборами учасників, в яких беруть участь всі учасники товариства. Голоси учасника, що виходить, не враховуються при прийнятті рішення учасників про таку згоду.
 		 -191- Іванчук А.В.
 Ч.1 ст.23 замінити частинами такого змісту:
1.Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства є менше 50 відсотків, може у будь-який час вийти з товариства без згоди інших учасників.
2. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства є рівною або більшою 50 відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.
3. Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом.
4. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня отримання такої згоди від останнього учасника, якщо менший строк не визначений такою згодою.»;
 		Враховано   1. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
2. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.
3. Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом.
4. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.
 
    -192- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 23 проекту на початку доповнити словами «Якщо інше не передбачено статутом,» та виключити слова «, якщо інше не передбачено статутом. В іншому випадку учасник може вийти з товариства за згодою інших учасників протягом одного місяця з дня отримання такої згоди, якщо менший строк не визначений такою згодою. Рішення учасників про таку згоду приймається одностайно загальними зборами учасників, в яких беруть участь всі учасники товариства. Голоси учасника, що виходить, не враховуються при прийнятті рішення учасників про таку згоду.»
 		Відхилено    
    -193- Пташник В.Ю.
 Частинy 2 статті 23 проекту викласти у такій редакції:
«2. Якщо інше не передбачено статутом, учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.»
 		Відхилено    
    -194- Мушак О.П.
 У частині першій статті 23 слова «одностайно загальними зборами учасників, в яких беруть участь всі учасники товариства» «більшістю присутніх на загальних зборах учасників товариства»;
 		Відхилено    
    -195- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Частину першу статті 23 викласти в такій редакції:
«1. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства є менше 50 відсотків, може у будь-який час вийти з товариства без згоди інших учасників, якщо інше не передбачено статутом, подавши до товариства заяву про вихід.
Учасник, частка якого у статутному капіталі товариства становить п’ятдесят і більше відсотків, може вийти з товариства за згодою усіх інших учасників протягом одного місяця з дня отримання такої згоди, якщо менший строк не визначений такою згодою. Рішення учасників про таку згоду має бути прийнято протягом місяця з дня подання учасником заяви та приймається кваліфікованою більшістю голосів усіх учасників товариства.
Голоси учасника, що виходить, не враховуються при прийнятті рішення учасників про таку згоду.
Підпис учасника - фізичної особи на заяві про вихід із товариства засвідчується нотаріально.»
 		Враховано частково    
    -196- Одарченко Ю.В.
 Частину першу статті 23 викласти у наступній редакції:
«1. Учасник товариства має право в будь-який момент вийти зі складу товариства подавши заяву, підпис на якій посвідчений нотаріально, до державного реєстратора.»
 		Відхилено    
    -197- Левченко Ю.В.
 Перше речення частини 1 статті 23 викласти у наступній редакції:
«1. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства є менше 50 відсотків, може у будь- який час вийти з товариства без згоди інших учасників, про що інформує учасників товариства за п’ять днів до дати свого виходу з товариства, якщо інше не передбачено статутом..»
 		Враховано частково    
    -198- Яніцький В.П.
 У статті 23 проекту Закону частину першу викласти у такій редакції:
«1. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників, направивши на адресу виконавчого органу товариства письмове повідомлення, якщо інший порядок не встановлений статутом товариства. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників, прийнятою простою більшістю голосів, якщо інше не визначено в статуті товариства. При цьому учасник, що виходить з товариства, у голосуванні участі не бере. Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства має бути прийнято загальними зборами учасників протягом одного місяця з дня подання учасником заяви.»
 		Відхилено    
131. 2.Вихід учасників з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, не допускається.
 		 -199- Пташник В.Ю.
 Частину 5 статті 23 проекту викласти у такій редакції:
«5. Учасник вважається таким, що вийшов, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.»
 		Враховано   5. Учасник вважається таким, що вийшов, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.
 
132. 3.Учасник товариства вважається таким, що вийшов, з дня державної реєстрації зменшення розміру статутного капіталу на розмір частки такого учасника. Не пізніше тридцяти днів з дня, коли товариство дізналось чи мало дізнатись про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки.
 		 -200- Пташник В.Ю.
 Частину 3 статті 23 проекту викласти у такій редакції:
«3. Для реалізації права на вихід з товариства учасник звертається до товариства з заявою. Підпис учасника на заяві про вихід із товариства підлягає нотаріальному посвідченню. Якщо для виходу учасника з товариства вимагається згода інших учасників товариства, учасник, який виходить, направляє нотаріально посвідчену копію заяви про вихід із товариства усім іншим учасникам товариства. Учасники надають свої згоди або заперечення на вихід учасника з товариства протягом одного місяця з дати отримання звернення учасника, який виходить, шляхом подачі товариству і учаснику, який виходить, заяв. Підпис учасника на заяві про надання згоди або заперечення на вихід учасника з товариства підлягає нотаріальному посвідченню. Учасник вважається таким, що заперечує на вихід учасника з товариства, якщо такий учасник не повідомив товариство і учасника, який виходить, про своє рішення протягом місяця з дати отримання звернення учасника, який виходить..»
 		Враховано редакційно   6. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
 
    -201- Іванчук А.В.
 Ч.3 ст. 23 викласти у такій редакції:
«6. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
 		Враховано    
    -202- Одарченко Ю.В.
 Частину третю статті 23 викласти у наступній редакції:
«3.Учасник товариства вважається таким, що вийшов, з дня державної реєстрації його заяви. Частка учасника, який вийшов, вважається нерозподіленою часткою. Товариство зобов’язане протягом трьох місяців з дня, коли воно дізналося про вихід учасника з товариства, прийняти рішення щодо розподілу частки між іншими учасниками, продажу частки або зменшення статутного капіталу товариства. До цього моменту нерозподілена частка не враховується для мети визначення кворуму на загальних зборах учасників товариства, а також під час голосувань.»
 		Відхилено    
133. 4.Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли товариство дізналось чи мало дізнатись про вихід учасника, виплатити йому вартість частки учасника. Статутом може встановлюватися інший строк для такої виплати.
 		 -203- Пташник В.Ю.
 Частину 4 статті 23 проекту викласти у такій редакції:
«4. Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.
 		Враховано   7. Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.
 
134. 5.Вартість частки учасника визначається станом на день виходу виходячи з ринкової вартості всього майна товариства, як сукупності.
 		 -204- Денисенко А.П.
 Частину 8 статті 26 викласти у такій редакції: «8. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості всього майна товариства, як сукупності, визначеного відповідно до статей 190, 191 Цивільного кодексу України, пропорційно до розміру частки учасника»
 		Враховано редакційно   8. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства, пропорційно до розміру частки такого учасника.
 
    -205- Іванчук А.В.
 ч. 5 викласти у такій редакції:
«8. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства, пропорційно до розміру частки такого учасника».
 		Враховано    
135. 6.За згодою учасника товариства, що вийшов, товариство може передати йому майно, що дорівнює вартості частки, визначеної відповідно до цієї статті.
 		 -206- Іванчук А.В.
 Частину 6 статті 23 викласти в такій редакції: «6. За погодженням учасника товариства, що вийшов, та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінене зобов’язанням з передачі іншого майна.».
 		Враховано   9. За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна.
 
    -207- Пташник В.Ю.
 Частину 6 статті 23 проекту викласти у такій редакції:
«6. Товариство зобов’язане виплатити колишньому учаснику вартість його частки протягом шести місяців з моменту отримання заяви учасника про вихід з товариства. Статутом товариства може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.»
 		Враховано редакційно    
136. 7.Товариство виплачує учаснику, що вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно розміру оплаченої частини частки такого учасника.
 		 -208- Пташник В.Ю.
 Частину 7 статті 23 проекту викласти у такій редакції:
«7. Вартість частки учасника визначається станом на останнє число місяця, який передував даті отримання товариством заяви учасника про вихід з товариства, виходячи з ринкової вартості всього майна товариства як сукупності, визначеного відповідно до статей 190, 191 Цивільного кодексу України (далі у цій статті – ринкова вартість товариства), пропорційно до розміру частки такого учасника. Для визначення ринкової вартості товариства загальні збори учасників товариства визначають суб’єкта оціночної діяльності і затверджують звіт, підготовлений суб’єктом оціночної діяльності на замовлення товариства. Статутом товариства може бути передбачений інший порядок визначення суб’єкту оціночної діяльності, який здійснює оцінку ринкової вартості товариства, і також може бути заздалегідь визначений суб’єкт оціночної діяльності, який здійснює оцінку ринкової вартості товариства.»
 		Враховано частково , редакційно  10. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.
 
137. 8.Товариство зобов‘язане надавати учаснику, який вийшов, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки учасника.
 		 -209- Пташник В.Ю.
 Частину 8 статті 23 проекту викласти у такій редакції:
«8. Статутом товариства може бути передбачено, що вартість частки учасника товариства визначається як частина чистих активів товариства пропорційна до розміру частки такого учасника. Вартість чистих активів визначається на підставі даних бухгалтерського обліку товариства в порядку, визначеному уповноваженим Кабінетом Міністрів України центральним органом виконавчої влади.
Товариство зобов’язано повідомити учаснику, який виходить, ринкову вартість його частки, визначену на підставі положень цієї статті, протягом трьох місяців з моменту отримання заяви учасника про вихід з товариства. У разі порушення товариством цього обов’язку учасник, який виходить, має право визначити вартість своєї частки одним із наступних способів на розсуд учасника:
за методом визначення ринкової вартості товариства, передбаченим абзацом першим цієї частини статті, і при цьому учасник має право визначити суб’єкта оціночної діяльності самостійно, або
за методом чистих активів, передбаченим абзацом другим цієї частини статті.»
 		Враховано частково , редакційно  11. Товариство зобов‘язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.
 
138. 9.Статутом товариства може бути передбачений інший строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить, якщо такий статут або внесення відповідних змін до нього прийнятий одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства.
 		 -210- Іванчук А.В.
 Ч.9 ст.23 викласти у такій редакції:
«12. Статутом товариства можуть бути передбачені інший строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб’єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства».
 		Враховано   12. Статутом товариства можуть бути передбачені інший строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб’єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
 
    -211- Пташник В.Ю.
 Частину 9 статті 23 проекту викласти у такій редакції:
«9. За одностайним рішенням загальних зборів, у яких взяли участь всі учасники товариства, і за згодою учасника, який вийшов, зобов’язання товариства зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна. Вартість такого майна встановлюється на підставі даних бухгалтерського обліку товариства станом на останнє число звітного кварталу, який передував рішенню загальних зборів, або на підставі звіту незалежного оцінювача, затвердженого загальними зборами товариства. Конкретний спосіб визначення вартості майна зазначається у рішенні загальних зборів товариства.»
 		Враховано частково , редакційно   
    -212- Яніцький В.П.
 У частині дев’ятій статті 23 слово «одностайнім» замінити на слово «одноголосним».
 		Відхилено    
139. 10.Правила цієї статті застосовуються також до відносин щодо виходу з товариства спадкоємця чи правонаступника учасника.
 		 -213- Іванчук А.В.
 Частину 10 ст.23 виключити.
 		Враховано      
    -214- Пташник В.Ю.
 Частину 10 статті 23 проекту викласти у такій редакції:
«10. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.»
 		Враховано    
    -215- Пташник В.Ю.
 Доповнити статтю 23 проекту частиною 11 такого змісту:
«11. Товариство зобов‘язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, і суб’єкту оціночної діяльності доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення ринкової вартості товариства.»
 		Враховано    
    -216- Пташник В.Ю.
 Доповнити статтю 23 проекту частиною 12 такого змісту:
«12. Положення статуту, які встановлюють або скасовують обмеження на вихід учасника з товариства, встановлюють іншій строк, порядок або спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
 		Враховано частково    
    -217- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 23 викласти в такій редакції: «Стаття 23. Вихід учасника з товариства
1. Якщо це передбачено статутом товариства, учасник товариства може вийти з товариства без згоди інших учасників шляхом подання відповідної заяви у порядку, що передбачений статутом товариства, за який проголосували усі учасники товариства. Справжність підпису на заяві про вихід із товариства підлягає нотаріальному засвідченню. Внаслідок виходу учасника з товариства його частка переходить до товариства. Вихід учасників з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, не допускається.
2. Статутом товариства, за який проголосували усі учасники товариства, може бути передбачена заборона на вихід з товариства. Виключення у подальшому зі статуту таких положень можливе лише за рішенням загальних зборів учасників товариства, за яке проголосували усі учасники товариства.»
 		Враховано частково    
    -218- Сидорович Р.М.
 Статтю 23 викласти у наступній редакції:
«Стаття 23. Вихід учасника з товариства
1. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, має право вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Датою виходу такого учасника із товариства є дата подачі ним до товариства заяви про вихід.
2. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства лише за згодою товариства.
3. Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства приймається загальними зборами товариства, які повинні бути скликані виконавчим органом товариства протягом 60 днів з дня отримання товариством заяви про вихід. Рішення про надання згоди на вихід приймається трьома чвертями голосів всіх учасників товариства, при цьому голоси учасника, який подав заяву про вихід не враховуються. Датою виходу такого учасника із товариства є дата прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вихід з товариства.
4. У разі неприйняття загальними зборами рішення про надання товариством згоди на вихід учасника, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків вважається, що товариством прийнято рішення про припинення.
5. Вихід учасників з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, не допускається.
6. Не пізніше 60 днів з дня, коли товариство дізналось чи мало дізнатись про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки.
7. Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатись про вихід учасника, виплатити вартість його частки учасника.
8. Вартість частки учасника визначається як чиста вартість активів товариства станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви пропорційно розміру частки учасника.
9. За погодженням учасника товариства, що вийшов, та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням з передачі іншого майна.
10. Товариство виплачує учаснику, що вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.
11. Товариство зобов‘язане надавати учаснику, що вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.
12. Після виплати вартості частки учасника, який вийшов з товариства, товариство вважається таким, що придбало частку у власному статутному капіталі без його зменшення.»
 		Враховано частково    
    -219- Сотник О.С.
 Статтю 23 (Вихід учасника з товариства) викласти у такій редакції:
«1. Якщо інше не передбачено статутом, учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
2. Якщо інше не передбачено статутом, учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.
3. Для реалізації права на вихід з товариства учасник звертається до товариства з заявою. Підпис учасника на заяві про вихід із товариства підлягає нотаріальному посвідченню. Якщо для виходу учасника з товариства вимагається згода інших учасників товариства, учасник, який виходить, направляє нотаріально посвідчену копію заяви про вихід із товариства усім іншим учасникам товариства. Учасники надають свої згоди або заперечення на вихід учасника з товариства протягом одного місяця з дати отримання звернення учасника, який виходить, шляхом подачі товариству і учаснику, який виходить, заяв. Підпис учасника на заяві про надання згоди або заперечення на вихід учасника з товариства підлягає нотаріальному посвідченню. Учасник вважається таким, що заперечує на вихід учасника з товариства, якщо такий учасник не повідомив товариство і учасника, який виходить, про своє рішення протягом місяця з дати отримання звернення учасника, який виходить.
4. Учасник вважається таким, що вийшов із товариства, в останній день місяця, в якому товариство отримало заяву учасника про вихід з товариства. Якщо для виходу учасника з товариства вимагається згода інших учасників товариства, учасник вважається таким, що вийшов з товариства, в останній день місяця, в якому отримана згода останнього з учасників товариства.
5. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.
6. Товариство зобов’язане виплатити колишньому учаснику вартість його частки протягом шести місяців з моменту отримання заяви учасника про вихід з товариства. Статутом товариства може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.
7. Вартість частки учасника визначається станом на останнє число місяця, який передував даті отримання товариством заяви учасника про вихід з товариства, виходячи з ринкової вартості всього майна товариства як сукупності, визначеного відповідно до статей 190, 191 Цивільного кодексу України (далі у цій статті – ринкова вартість товариства), пропорційно до розміру частки такого учасника. Для визначення ринкової вартості товариства загальні збори учасників товариства визначають суб’єкта оціночної діяльності і затверджують звіт, підготовлений суб’єктом оціночної діяльності на замовлення товариства. Статутом товариства може бути передбачений інший порядок визначення суб’єкту оціночної діяльності, який здійснює оцінку ринкової вартості товариства, і також може бути заздалегідь визначений суб’єкт оціночної діяльності, який здійснює оцінку ринкової вартості товариства.
Статутом товариства може бути передбачено, що вартість частки учасника товариства визначається як частина чистих активах товариства пропорційна до розміру частки такого учасника. Такий самий спосіб визначення вартості частки учасника товариства застосовується у разі якщо неможливо встановити ринкову вартість товариства через бездіяльність органів товариства, від яких залежить Вартість чистих активів визначається на підставі даних бухгалтерського обліку товариства в порядку, визначеному уповноваженим Кабінетом Міністрів України центральним органом виконавчої влади.
Товариство зобов’язано повідомити учаснику, який виходить, ринкову вартість його частки, визначену на підставі положень цієї статті, протягом трьох місяців з моменту отримання заяви учасника про вихід з товариства. У разі порушення товариством цього обов’язку учасник, який виходить, має право визначити вартість своєї частки одним із наступних способів на розсуд учасника:
за методом визначення ринкової вартості товариства, передбаченим абзацом першим цієї частини статті, і при цьому учасник має право визначити суб’єкта оціночної діяльності самостійно, або
за методом чистих активів, передбаченим другим цієї частини статті.
9. За одностайним рішенням загальних зборів, у яких взяли участь всі учасники товариства, і за згодою учасника, який вийшов, зобов’язання товариства зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна. Вартість такого майна встановлюється на підставі даних бухгалтерського обліку товариства станом на останнє число звітного кварталу, який передував рішенню загальних зборів, або на підставі звіту незалежного оцінювача, затвердженого загальними зборами товариства. Конкретний спосіб визначення вартості майна зазначається у рішенні загальних зборів товариства.
10. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.
11. Товариство зобов‘язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, і суб’єкту оціночної діяльності доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення ринкової вартості товариства.
12. Положення статуту, які встановлюють або скасовують обмеження на вихід учасника з товариства, встановлюють іншій строк, порядок або спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.»
 		Враховано частково    
140. Стаття 24. Виключення учасника з товариства
 		 -220- Іванчук А.В.
 Назву ст. 24 викласти у такій редакції: «Примусовий викуп частки учасника товариства».
 		Відхилено      
141. 1.Учасник або учасники товариства, номінальна вартість часток яких у сукупності складає не менше 10 відсотків статутного капіталу товариства, мають право звернутися до суду з вимогою про виключення учасника з товариства в судовому порядку, якщо дії чи бездіяльність учасника унеможливлюють діяльність товариства або суттєво їй заважають.
 		 -221- Іванчук А.В.
 Частину 1 ст. 24 замінити двома частинами такого змісту:
«1. Учасник або учасники товариства, сукупна номінальна вартість часток яких становить 50 і більше відсотків статутного капіталу товариства, мають право звернутися до суду з вимогою про здійснення примусового викупу частки іншого учасника, якщо його дії завдають шкоди товариству.
 		Відхилено      
    -222- Пташник В.Ю.
 Виключити статтю 24 проекту та змінити відповідно нумерацію наступних статей.
 		Враховано    
    -223- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Статтю 24 виключити.
 		Враховано    
    -224- Острікова Т.Г.
 Частину 1 статті 24 доповнити новими реченнями такого змісту:
«Одночасно з поданням такого позову учасник або учасники зобов'язані внести на банківський рахунок умовного зберігання (ескроу) або на депозитний рахунок суду суму коштів рівну вартості частки учасника, який виключається. Суд, приймаючи рішення про виключення учасника товариства з підстав, визначених цією статтею, вирішує питання відшкодування вартості його частки.».
 		Відхилено    
    -225- Сидорович Р.М.
 Частину першу статті 24 викласти у наступній редакції: «1. Учасник або учасники товариства, сукупна номінальна вартість часток яких становить не менше 50 відсотків статутного капіталу товариства, мають право звернутися до суду з вимогою про здійснення примусового викупу частки іншого учасника, у разі невиконання або неналежного виконання таким учасником своїх обов’язків, передбачених законом, статутом, рішеннями загальних зборів учасників, або якщо дії чи бездіяльність учасника завдають шкоди товариству або іншим учасникам.»
 		Враховано редакційно    
    -226- Сотник О.С.
 Частину 1 статті 24 викласти у такій редакції: "Учасник або учасники товариства, номінальна вартість часток яких у сукупності складає не менше 25 відсотків статутного капіталу товариства, мають право звернутися до суду з вимогою про виключення учасника з товариства в судовому порядку, якщо такий учасник систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства".
 		Враховано редакційно    
    -227- Яніцький В.П.
 У частині першій статті 24 слова «з вимогою про виключення учасника з товариства в судовому порядку, якщо дії чи бездіяльність учасника унеможливлюють діяльність товариства або суттєво їй заважають» замінити словами «з позовом про здійснення примусового викупу частки іншого учасника, якщо його дії завдають шкоди товариству».
 		Враховано    
142. 2.У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізичної особи чи припинення учасника – юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, учасники товариства можуть прийняти рішення про виключення такого учасника з товариства у позасудовому порядку. Таке рішення приймається одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства, без врахування голосів учасника, який виключається.
 		 -228- Воропаєв Ю.М.
 Частину 2 Статті 24 виключити .
 		Відхилено      
    -229- Сотник О.С.
 Частину 2 статті 24 викласти у такій редакції: "У разі оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізичної особи чи припинення учасника – юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та, якщо протягом строку встановленого законодавством спадкоємці (правонаступники) такого учасника не заявили про своє бажання вступити до товариства чи отримати розрахунок відповідно до статті 23 цього Закону, учасники товариства можуть прийняти рішення про виключення такого учасника з товариства у позасудовому порядку. Таке рішення приймається одностайним рішенням всіх учасників товариства, без врахування голосів учасника, який виключається".
 		Враховано редакційно    
143. 3.Статут товариства може передбачати інші підстави для виключення учасника товариства за рішенням загальних зборів товариства. Статутом може бути передбачено заборону на виключення учасника з товариства.
 		 -230- Сотник О.С.
 Частину 3 статті 24 викласти у такій редакції: "Статут товариства, за який проголосували всі учасники, може передбачати інші підстави для виключення учасника товариства за рішенням загальних зборів товариства. Статутом може бути передбачено заборону на виключення учасника з товариства".
 		Відхилено      
    -231- Іванчук А.В.
 Ст. 24 після ч.2 доповнити частиною такого змісту:
«Не пізніше 30 днів з дня набрання законної сили судовим рішенням про здійснення примусового викупу частки учасника товариства або з дня прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника товариство зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику (його спадкоємцю, правонаступнику) вартість його частки. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню набрання законної сили судовим рішенням про здійснення примусового викупу частки учасника товариства або дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства.»
 		Враховано    
144. 4.До відносин щодо наслідків виключення учасника застосовуються правила частин 2 – 9 (включно) статті 23 цього Закону.
 		 -232- Одарченко Ю.В.
 У частину четвертій статті 24 слово « (включно)» виключити.
 		Враховано      
    -233- Іванчук А.В.
 Ч.3 ст.24 виключити, ч.4 викласти в такій редакції:
«3. До відносин щодо наслідків набрання законної сили судовим рішенням про здійснення примусового викупу частки учасника товариства та прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства відповідно застосовуються правила частин п’ятої, восьмої – одинадцятої статті 24 цього Закону.»
 		Враховано    
    -234- Пташник В.Ю.
 Доповнити проект новою статтею 25 такого змісту:
«Стаття 25. Примусовий викуп частки учасника товариства
1. Учасник або учасники товариства, сукупна номінальна вартість часток яких становить не менше 50 відсотків статутного капіталу товариства, мають право звернутися до суду з вимогою про здійснення примусового викупу частки іншого учасника, якщо його дії завдають значної шкоди товариству.
2. Розрахунки з учасником, який підлягає примусовому викупу на підставі рішення суду, здійснюються в порядку, передбаченому статтею 24 Закону. Вартість частки такого учасника визначається станом на день набрання законної сили судовим рішенням про здійснення примусового викупу частки учасника товариства.» та змінити відповідно нумерацію наступних статей;
 		Враховано редакційно    
145. Стаття 25. Обов’язковий викуп частки учасника товариством
 		 -235- Іванчук А.В.
 Ст.25 виключити.
 		Враховано      
146. 1.Кожний учасник товариства має право вимагати обов'язкового викупу товариством належної йому частки, якщо він взяв участь у загальних зборах учасників та голосував проти рішення, що було прийнято загальними зборами учасників щодо:
 		 -236- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 25 викласти у наступній редакції:
«Стаття 25. Обов’язковий викуп частки учасника товариством
1. Якщо це передбачено статутом товариства, учасник товариства має право вимагати обов'язкового викупу товариством належної йому частки, якщо на загальних зборах учасників він голосував проти рішення, що було прийнято загальними зборами учасників щодо вчинення товариством значного правочину чи правочину із заінтересованістю.
2. Товариство зобов’язане викупити частку, що належить учаснику, на вимогу цього учасника, також у випадках, якщо:
1) статутом товариства передбачено заборону на відчуження частки третім особам, а інші учасники відмовились від її придбання;
2) учасником не отримано згоди на відчуження частки від інших учасників, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно із статутом товариства.
Статутом товариства можуть бути передбачені інші випадки, коли учасники товариства мають право вимагати обов’язкового викупу товариством належних їм часток. Викуп товариством частки на вимогу учасника, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, не допускається.
3. Вартість частки визначається, виходячи із розміру чистих активів товариства пропорційно до розміру частки учасника, за даними останньої фінансової звітності станом на дату, що передує даті звернення учасника до товариства із вимогою про викуп частки. У випадку, якщо належна учаснику частка не була ним повністю оплачена, розрахунки із учасником здійснюються у пропорції до оплаченої частини частки. Інші питання порядку та строку розрахунків з учасником визначаються згідно зі статутом товариства, за який проголосували усі учасники.»
 		Відхилено      
147. 1)вчинення товариством значного правочину; або
 		 -237- Пташник В.Ю.
 Пункт 1 частини 1 статті 25 проекту викласти у такій редакції:
«1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ;»
 		Відхилено      
148. 2)вчинення товариством правочину із заінтересованістю.
 		 -238- Пташник В.Ю.
 Пункт 2 частини 1 статті 25 проекту викласти у такій редакції:
«2) надання згоди на вчинення товариством значних правочинів, у тому числі про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину;»
 		Відхилено      
    -239- Острікова Т.Г.
 Пункт 2 частини 1 статті 25 проекту викласти у такій редакції:
«2) надання згоди на вчинення товариством значних правочинів, у тому числі про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину;».
 		Відхилено    
    -240- Пташник В.Ю.
 Доповнити частину 1 статті 25 проекту пунктами 3 та 4 такого змісту:
«3) надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість;
4) зміну розміру статутного капіталу.»
 		Відхилено    
    -241- Острікова Т.Г.
 Доповнити частину 1 статті 25 проекту пунктами 3 та 4 такого змісту:
«3) надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість;
4) зміну розміру статутного капіталу.».
 		Відхилено    
    -242- Одарченко Ю.В.
 Частин першу статті 25 доповнити пунктом 3 наступного змісту:
«3) збільшення статутного капіталу товариства, в наслідок чого частка учасника буде зменшена.»
 		Відхилено    
149. 2.Товариство у разі настання будь-якого випадку, передбаченого частиною першою цієї статті, та отримання письмової вимоги від учасника про викуп належної йому частки, зобов'язане викупити частку у учасника.
 		 -243- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 25 проекту викласти в такій редакції:
«2. Товариство у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, зобов'язане викупити належну учаснику частку.»
 		Відхилено      
    -244- Острікова Т.Г.
 Частину 2 статті 25 проекту викласти в такій редакції:
«2. Товариство у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, зобов'язане викупити належну учаснику частку.».
 		Відхилено    
150. 3.До відносин щодо наслідків викупу частки учасника застосовуються правила частин 2 – 9 (включно) статті 23 цього Закону.
 		 -245- Пташник В.Ю.
 Виключити частину 3 статті 25 проекту.
 		Враховано      
151. Стаття 26. Набуття товариством частки у власному капіталі
 		    Стаття 26. Набуття товариством частки у власному статутному капіталі
 
152. 1.Товариство має право придбати частки в своєму статутному капіталі без зменшення свого статутного капіталу на розмір такої частки лише за умови, що на момент такого придбання товариство сформує резервний капітал у розмірі ціни придбання викупленої частки, який не можна використовувати для здійснення виплат на користь учасників такого товариства.
 		    1. Товариство має право придбавати частки у власному статутному капіталі без його зменшення на розмір такої частки лише за умови, що на день такого придбання товариство сформує резервний капітал у розмірі ціни придбання викупленої частки, який не може використовуватися для здійснення виплат на користь учасників такого товариства.
 
153. 2.Відплатний договір про набуття товариством частки у власному капіталі може бути укладений лише за одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства.
 		 -246- Сидорович Р.М.
 Частину другу статті 26 викласти у такій редакції:
«2. Відплатний договір про набуття товариством частки у власному статутному капіталі укладається за рішенням загальних зборів учасників товариства, прийнятим трьома чвертями голосів учасників товариства, які мають право голосу з цього питання».
 		Відхилено   2. Відплатний договір про набуття товариством частки у власному статутному капіталі укладається лише за одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
 
    -247- Яніцький В.П.
 У частині другій статті 26 перед словом «капіталі» доповнити словом «статутному», слово «одностайним» замінити на слово «одноголосним».
 		Враховано частково    
154. 3.Частки, що належать товариству, не враховуються при визначенні результатів голосування на загальних зборах учасників товариства, при розподілі прибутку товариства, а також при розподілі майна товариства в разі його ліквідації.
 		    3. Частки, що належать товариству, не враховуються при визначенні результатів голосування на загальних зборах учасників, при розподілі прибутку товариства, а також при розподілі майна товариства у разі його ліквідації.
 
155. 4.У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством, товариство зобов'язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки.
 		 -248- Пташник В.Ю.
 Доповнити проект новою статтею 27 такого змісту:
«Стаття 27. Порядок реалізації учасниками права вимоги обов'язкового викупу товариством належної їм частки
1. Ціна викупу частки не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 24 цього Закону.
Договір між товариством та учасником про обов'язковий викуп товариством належної йому частки укладається в письмовій формі.
2. Товариство протягом не більш як п’яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу частки, у порядку, встановленому статутом цього товариства, повідомляє учасників, які мають право вимагати обов’язкового викупу частки, про право вимоги обов’язкового викупу частки із зазначенням:
1) ціни викупу частки;
2) строку здійснення товариством укладення договору та оплати вартості частки (у разі отримання вимоги учасника про обов’язковий викуп частки).
3. Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу частки, учасник, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі учасника про обов'язковий викуп частки мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), розмір частки, обов'язкового викупу якої він вимагає. До письмової вимоги учасником мають бути додані копії документів, що підтверджують його право власності на частку товариства станом на дату подання вимоги.
4. Протягом 30 днів після отримання вимоги учасника про обов'язковий викуп частки товариство здійснює оплату вартості частки за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу частки, що належать учаснику, а відповідний учасник повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на частку, обов'язкового викупу якої він вимагає.
Оплата частки здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.» та змінити відповідно нумерацію наступних статей проекту.
 		Відхилено   4. У разі придбання частки (частини частки) учасника самим товариством без зменшення статутного капіталу товариства воно зобов'язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки (частини частки).
 
156. Стаття 27. Виплата дивідендів учасникам товариства
 		    Стаття 27. Виплата дивідендів учасникам товариства
 
157. 1.Дивіденди – це частина чистого прибутку товариства, що виплачується учаснику товариства пропорційно належній йому частці в статутному капіталі товариства.
 		 -249- Іванчук А.В.
 Ч. 1 ст. 27 викласти у такій редакції:
«1. Виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.».
 		Враховано   1. Виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.
 
158. 2.Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами, якщо інше не встановлено статутом товариства або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства.
 		 -250- Яніцький В.П.
 У частині другій статті 27 слово «виключно» виключити, слова «одностайним» замінити на слово «одноголосним».
 		Враховано частково   2. Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
 
159. 3.Дивіденди можуть виплачуватися за будь який період, що є кратним кварталу, на підставі відповідної звітності товариства.
 		 -251- Пташник В.Ю.
 Частину 3 статті 27 проекту після слів «на підставі відповідної звітності товариства» доповнити словами «, якщо інше не передбачено статутом».
 		Враховано   3. Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом.
 
    -252- Іванчук А.В.
 У ч. 3 ст. 27 слова «на підставі відповідної звітності товариства» замінити словами «якщо інше не передбачено статутом».
 		Враховано    
    -253- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Частину третю статті 27 після слів «звітності товариства» доповнити словами «якщо інше не передбачено статутом».
 		Враховано    
160. 4.Виплата дивідендів здійснюється особам, які були учасниками товариства на момент прийняття рішення про виплату дивідендів, у строк, що не перевищує шести місяці з дати прийняття такого рішення, якщо інший строк не передбачений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.
 		 -254- Іванчук А.В.
 У ч. 4 ст. 27 слова «особам, які були учасниками товариства на момент прийняття рішення про виплату дивідендів,» виключити.
 		Враховано (у зв’язку з перенесенням цих слів до ч.1)  4. Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.
 
161. 5.Посадові особи товариства, які винні у введенні в оману учасників товариства щодо фінансового стану товариства, включаючи подання (включення) недостовірної інформації до документів товариства, що призвело до здійснення неправомірних виплат, несуть разом з учасниками солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо повернення виплат товариству.
 		    5. Посадові особи товариства, винні у введенні в оману учасників товариства щодо його фінансового стану, зокрема шляхом подання (включення) недостовірної інформації до документів товариства, що призвело до здійснення неправомірних виплат, несуть разом з учасниками солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо повернення виплат товариству.
 
162. Стаття 28. Обмеження виплати дивідендів
 		    Стаття 28. Обмеження виплати дивідендів
 
163. 1.Товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди всім учасникам, якщо:
 		 -255- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 28 викласти в наступній редакції:
«Стаття 28. Обмеження виплати дивідендів
1. Товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди всім учасникам, якщо:
1) товариство не виконало зобов‘язання щодо розрахунків з учасникам товариства у зв’язку із припиненням їх участі у товаристві чи з правонаступникам учасників товариства відповідно до цього Закону;
…
2. Статутом товариства можуть бути додатково передбачені інші випадки, за наявності яких загальні збори товариства не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за наявності яких дивіденди не можуть виплачуватися.»
 		Враховано частково   1. Товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:
 
164. 1)товариство не виконало зобов‘язання щодо виплат учасникам товариства, які вийшли з товариства, які виключені з товариства, які звернулися з вимогою про викуп своєї частки або правонаступникам учасника товариства відповідно до цього Закону;
 		 -256- Іванчук А.В.
 У ч. 1 ст. 28:
п.1 викласти у такій редакції:
«1) товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у товаристві або з правонаступниками учасників товариства відповідно до цього Закону;»:
п.2 виключити.
 		Враховано   1) товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у товаристві або з правонаступниками учасників товариства відповідно до цього Закону;
 
165. 2)якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства є меншою за статутний капітал товариства;
 		       
166. 3)майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів або стане недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів або здійснення виплати.
 		 -257- Сидорович Р.М.
 Пункт 3 частини першої статті 28 після слів «вимог кредиторів» доповнити словами «за зобов’язаннями, строк виконання яких настав,».
 		Відхилено   2) майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.
2. Статутом товариства можуть додатково передбачатися інші умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися.
 
    -258- Іванчук А.В.
 Ст. 28 після ч.1 доповнити новою частиною такого змісту:
«2. Статутом товариства можуть додатково передбачатися інші умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися.».
 		Враховано    
167. 2.Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад до статутного капіталу товариства.
 		 -259- Матківський Б.М.
 У ч. 2 ст. 28 слова «до статутного капіталу товариства» виключити.
 		Враховано   3. Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.
 
    -260- Мушак О.П.
 Частину другу статті 28 викласти в такій редакції: «Учасник, який частково вніс свій вклад до статутного капіталу, має право на отримання дивідендів пропорційно до розміру внесеного ним вкладу»;
 		Відхилено    
168. Глава ІV. Управління товариством
 		    Глава ІV. Управління товариством
 
169. Стаття 29. Органи товариства
 		    Стаття 29. Органи товариства
 
170. 1.Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення), виконавчий орган та ревізійна комісія (ревізор) товариства.
 		 -261- Пташник В.Ю.
 У частині 1 статті 29 проекту:
перед словами «виконавчий орган» кому замінити словом «та»;
слова «та ревізійна комісія (ревізор) товариства» виключити;
доповнити частину новим реченням такого змісту: «У товаристві може бути створена ревізійна комісія товариства або обрано ревізора.»
 		Враховано частково   1.Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
 
    -262- Острікова Т.Г.
 У частині 1 статті 29 проекту: перед словами «виконавчий орган» кому замінити словом «та»; слова «та ревізійна комісія (ревізор) товариства» виключити; доповнити частину новим реченням такого змісту: «У товаристві може бути створена ревізійна комісія товариства або обрано ревізора.».
 		Враховано частково    
    -263- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 В частині першій статті 29 слова «ревізійна комісія (ревізор)» вилучити.
 		Враховано    
    -264- Пташник В.Ю.
 Статтю 29 проекту доповнити частиною 2 такого змісту:
«2.Органи товариства діють у рамках повноважень, визначених цим Законом чи статутом товариства. У випадку перевищення повноважень органом товариства або посадовою особою товариства, правочин, вчинений з перевищенням повноважень, повинен бути схвалений органом, який уповноважений на вчинення таких правочинів.»
 		Відхилено    
    -265- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Доповнити статтю 29 новою частиною такого змісту:
«2. У товаристві може бути створена ревізійна комісія товариства або обрано одноосібного ревізора.»
 		Відхилено    
171. Стаття 30. Загальні збори учасників
 		    Стаття 30. Загальні збори учасників
 
172. 1.Загальні збори учасників є вищим органом товариства.
 		    1. Загальні збори учасників є вищим органом товариства.
 
173. 2.Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
 		    2. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
 
174. 3.Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
 		 -266- Мушак О.П.
 Статтю 30 доповнити новою частиною такого змісту:
«4. Загальні збори вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники товариства, що володіють більше, ніж 50% часток у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом»;
 		Відхилено   3. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
 
175. Стаття 31. Компетенція загальних зборів учасників
 		    Стаття 31. Компетенція загальних зборів учасників
 
176. 1.Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
 		    1. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
 
177. 2.До компетенції загальних зборів учасників належить:
 		    2. До компетенції загальних зборів учасників належить:
 
178. 1)визначення основних напрямів діяльності товариства;
 		    1) визначення основних напрямів діяльності товариства;
 
179. 2)внесення змін до статуту товариства;
 		 -267- Іванчук А.В.
 Пункт 2 частини 2 статті 31 викласти в такій редакції:
«2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;»
 		Враховано   2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;
 
180. 3)зміна розміру статутного капіталу товариства;
 		    3) зміна розміру статутного капіталу товариства;
 
181. 4)затвердження грошової оцінки майна або нематеріальних активів, якщо учасник товариства вносить негрошовий вклад до статутного капіталу товариства;
 		 -268- Іванчук А.В.
 Пункт 4 частини 2 статті 31 викласти в такій редакції:
«4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;»
 		Враховано   4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;
 
182. 5)перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, встановлених цим Законом;
 		    5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;
 
183. 6)утворення наглядової ради товариства, обрання та припинення повноважень її членів або окремо одного чи декількох з них, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства;
 		 -269- Іванчук А.В.
 У п. 6 ч. 2 ст. 31 слова «утворення наглядової ради товариства, обрання та припинення повноважень її членів» замінити словами «обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради».
 		Враховано   6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства;
 
184. 7)утворення виконавчого органу, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу;
 		 -270- Іванчук А.В.
 У п. 7 ч. 2 ст. 31 слова «утворення виконавчого органу» виключити.
 		Враховано   7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства;
 
185. 8)визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;
 		    8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;
 
186. 9)утворення ревізійної комісії товариства, обрання членів ревізійної комісії або ревізора, прийняття рішення про припинення повноважень членів ревізійної комісії або ревізора, встановлення розміру винагороди членам ревізійної комісії або ревізору;
 		 -271- Пташник В.Ю.
 У частині 2 статті 31 проекту пункт 9 викласти у такій редакції:
«9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;»
 		Враховано   9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;
 
    -272- Сидорович Р.М.
 Пункт 9 частини другої статті 31 викласти у наступній редакції:
«9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх формування та діяльності;»
 		Враховано    
    -273- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Пункт дев’ятий частини другої статті 31 викласти в такій редакції:
«9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;»
 		Враховано    
    -274- Іванчук А.В.
 Пункт 10 частини другої статті 31 виключити.
 		Враховано    
187. 10)затвердження річних звітів виконавчого органу товариства, наглядової ради товариства (якщо створена);
 		       
188. 11)затвердження висновків ревізійної комісії або ревізора товариства
 		 -275- Острікова Т.Г.
 У частині 2 статті 31 проекту пункт 11 виключити.
 		Враховано      
    -276- Мушак О.П.
 Пункт 11 частини 2 статті 31 доповнити словами « (якщо створена ревізійна комісія чи обраний ревізор)».
 		Відхилено    
189. 12)придбання товариством частки учасника;
 		 -277- Іванчук А.В.
 П.12 частини другої статті 31 викласти у такій редакції:
«9) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;».
 		Враховано   10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;
 
190. 13)виключення учасника із товариства;
 		 -278- Пташник В.Ю.
 Виключити пункт 13 частини 2 статті 31 проекту та змінити відповідно нумерацію наступних пунктів;
 		Враховано      
    -279- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Пункт тринадцятий частини другої статті 31 виключити.
 		Враховано    
191. 14)виконання товариством грошового зобов’язання учасника – заставодавця;
 		 -280- Пташник В.Ю.
 У частині 2 статті 31 проекту пункт 14 викласти у такій редакції:
«13) виконання товариством зобов’язання учасника, забезпеченого часткою в товаристві;»
 		Відхилено      
    -281- Іванчук А.В.
 Пункти 14, 17 та 21 частини другої статті 31 виключити.
 		Враховано    
192. 15)затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;
 		    11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;
 
193. 16)розподіл чистого прибутку товариства, виплата дивідендів з урахуванням вимог, передбачених цим Законом;
 		 -282- Пташник В.Ю.
 У частині 2 статті 31 проекту пункт 16 викласти у такій редакції:
«15) прийняття рішень про виплату дивідендів;»
 		Враховано редакційно   12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;
 
194. 17)розміщення товариством емісійних цінних паперів;
 		       
195. 18)виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідація та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення, порядку розподілу майна між учасниками товариства у разі його ліквідації, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;
 		    13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;
 
196. 19)встановлення додаткових прав та обов’язків учасників товариства;
 		 -283- Пташник В.Ю.
 Виключити пункт 19 частини 2 статті 31 проекту та змінити відповідно нумерацію наступних пунктів;
 		Враховано      
    -284- Острікова Т.Г.
 У частині 2 статті 31 проекту пункт 19 виключити та змінити відповідно нумерацію наступних пунктів.
 		Враховано    
    -285- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Пункти дев’ятнадцятий та двадцятий частини другої статті 31 виключити.
 		Враховано    
197. 20)встановлення іншого порядку голосування та кількості голосів учасників товариства, необхідної для прийняття рішень загальними зборами учасників;
 		 -286- Пташник В.Ю.
 Виключити пункт 20 частини 2 статті 31 та змінити відповідно нумерацію наступних пунктів;
 		Відхилено   14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.
 
198. 21)схвалення рішення про вчинення товариством значного правочину та правочину щодо якого є заінтересованість.
 		 -287- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 31 проекту доповнити новим пунктом такого змісту:
«19) прийняття інших рішень, які стосуються діяльності товариства.»
 		Враховано редакційно      
199. 3. Питання, зазначені в пунктах 1-6, 8, 10-16, 18-20 частини другої цієї статті віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства або наглядовій раді товариства (у разі її створення).
 		 -288- Іванчук А.В.
 Ч. 3 ст. 31 викласти у такій редакції:
«3. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.»
 		Враховано   3. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.
 
200. 4. Статутом товариства до виключної компетенції загальних зборів учасників може бути також віднесено вирішення інших питань.
 		    4. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.
 
201. Стаття 32. Скликання загальних зборів учасників
 		    Стаття 32. Скликання загальних зборів учасників
 
202. 1.Загальні збори учасників скликаються:
 		 -289- Іванчук А.В.
 Частину 1 ст. 32 викласти в такій редакції:
«1. Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:
1) з ініціативи виконавчого органу товариства;
2) на вимогу наглядової ради товариства;
3 на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.».
 		Враховано   1. Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:
 
203. 1)виконавчим органом товариства з власної ініціативи;
 		    1) з ініціативи виконавчого органу товариства;
 
204. 2)на вимогу наглядової ради товариства (у разі її створення);
 		    2) на вимогу наглядової ради товариства;
 
205. 3)на вимогу ревізійної комісії або ревізора (у разі її утворення або обрання відповідно);
 		       
206. 4)на вимогу учасника або учасників товариства, які на момент подання вимоги сукупно є власниками часток, що становлять 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства.
 		 -290- Одарченко Ю.В.
 Частину першу статті 32 доповнити пунктом 5 наступного змісту:
«5) в інших випадках, визначених статутом Товариства.»
 		Враховано редакційно   3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
 
207. 2.Виконавчий орган товариства повинен скликати річні загальні збори учасників не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.
 		 -291- Пташник В.Ю.
 Частину 2 статті 32 доповнити новим абзацом такого змісту:
«До порядку денного річних загальних зборів учасників обов’язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, а також про прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір. Це правило не застосовується, якщо одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства, встановлено виплату дивідендів за інший, ніж річний, період, що є кратним кварталу.»
 		Враховано редакційно   2. Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов’язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір.
 
    -292- Іванчук А.В.
 Ч.2 ст.32 викласти у такій редакції:
«2. Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов’язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір.».
 		Враховано    
    -293- Воропаєв Ю.М.
 Частину 2 та частину 9 Статті 32 викласти у наступній редакції:
« Стаття 32. Скликання загальних зборів учасників
2. Виконавчий орган товариства повинен скликати річні загальні збори учасників не пізніше строку, встановленого статутом товариства. Річні збори мають бути проведені протягом 6 місяців з моменту завершення попереднього фінансового року. Загальні збори мають право прийняти рішення про перенесення строку проведення річних зборів, який не може бути більшим ніж 5 місяців з моменту прийняття рішення зборів про таке перенесення.
…
9. Якщо протягом десяти днів з моменту отримання виконавчим органом товариства вимоги про скликання загальних зборів учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, учасники можуть скликати загальні збори учасників самостійно.»
 		Враховано частково , редакційно   
    -294- Семенуха Р.С.
 Частину другу статті 32 проекту Закону (в редакції І читання) доповнити абзацом такого змісту:
«До порядку денного річних загальних зборів учасників обов’язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства та прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір. Зазначене правило не застосовується, якщо одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства, встановлено виплату дивідендів за інший, ніж річний, період, що є кратним кварталу.»
 		Враховано редакційно    
208. 3.Якщо вартість чистих активів знизилася більш, як на 50 відсотків порівняно з вартістю чистих активів товариства станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства зобов‘язаний скликати загальні збори учасників, які мають відбутися протягом шестидесяти днів з дати скликання. До порядку денного таких загальних зборів учасників повинно бути включено питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства та (або) про ліквідацію товариства.
 		 -295- Іванчук А.В.
 У ч.3 ст.32 слова «шістдесяти днів з дати скликання» замінити словами «шістдесяти днів з дня такого зниження», слова «та (або» замінити словом «або»;
 		Враховано   3. Якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. До порядку денного таких загальних зборів учасників включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства або про ліквідацію товариства.
 
209. 4.У разі порушення обов‘язку, передбаченого частиною 3 цієї статті, та визнання товариства банкрутом до закінчення трирічного строку з дати, коли відбулося зниження вартості чистих активів більш як на 50 відсотків, члени виконавчого органу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов‘язаннями товариства. Члени виконавчого органу, які доведуть, що не знали і не мали знати про таке зниження вартості чистих активів товариства, або голосували за рішення про скликання загальних зборів учасників у зв‘язку з таким зниженням вартості чистих активів товариства, звільняються від відповідальності за порушення цього обов‘язку.
 		 -296- Іванчук А.В.
 у ч.4 ст.32 слова «з дати, коли відбулося зниження вартості чистих активів більш як на 50 відсотків» замінити словами «з дня, коли відбулося зниження чистих активів, вказане у частині 3 цієї статті».
 		Враховано   4. У разі порушення обов‘язку, передбаченого частиною третьою цієї статті, та визнання товариства банкрутом до закінчення трирічного строку з дня зниження вартості чистих активів, передбаченого частиною третьою цієї статті, члени виконавчого органу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов‘язаннями товариства. Члени виконавчого органу, які доведуть, що не знали і не мали знати про таке зниження вартості чистих активів товариства або голосували за рішення про скликання загальних зборів учасників у зв‘язку із зниженням вартості чистих активів товариства, звільняються від відповідальності за порушення цього обов‘язку.
 
210. 5.Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства, така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належить таким учасникам.
 		    5. Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.
 
211. 6.Виконавчий орган повинен повідомити про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали їх скликання, письмово із зазначенням причин відмови протягом п’яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.
 		    6. Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п’яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.
 
212. 7.Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, що вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання.
 		    7. Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання.
 
213. 8.Виконавчий орган зобов’язаний провести загальні збори учасників у строк не пізніше двадцяти днів з дати отримання вимоги про їх проведення.
 		    8. Виконавчий орган товариства зобов’язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.
 
214. 9.Якщо протягом десяти днів учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, що ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов’язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 33 цього Закону, покладаються на учасників товариства, що ініціюють загальні збори учасників.
 		 -297- Сидорович Р.М.
 Друге речення частини дев’ятої статті 32 після слів «ініціюють загальні збори учасників» доповнити словами «або інших осіб чи органів товариства, які ініціювали їх проведення.»
 		Відхилено   9. У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов’язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 33 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.
 
215. 10.Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства.
 		 -298- Одарченко Ю.В.
 Статтю 32 доповнити частиною одинадцятою наступного змісту:
«11. Статутом товариства може бути передбачено наділення правом скликання загальних зборів інших органів товариства або окремих учасників товариства.»
 		Враховано редакційно   10. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.
 
216. Стаття 33. Порядок скликання загальних зборів учасників
 		    Стаття 33. Порядок скликання загальних зборів учасників товариства
 
217. 1.Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства.
 		 -299- Одарченко Ю.В.
 Частину першу статті 33 викласти у наступній редакції:
«1. Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства.»
 		Враховано редакційно   1. Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
 
    -300- Іванчук А.В.
 Ч.1 ст.33 доповнити реченням такого змісту: «Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.».
 		Враховано    
218. 2.Виконавчий орган товариства зобов'язаний скликати загальні збори учасників шляхом направлення повідомлення про це кожному учаснику.
 		    2. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.
 
219. 3.Виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за тридцять днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
 		    3. Виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
 
220. 4.Повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення, якщо інший спосіб повідомлення не встановлений статутом товариства.
 		 -301- Воропаєв Ю.М.
 Частину 4 Статті 33 викласти у наступній редакції:
«Стаття 33. Порядок скликання загальних зборів участників.
4. Повідомлення про скликання загальних зборів може надсилатися учасникам будь яким зі способів, що встановлені статутом товариства.»
 		Враховано редакційно   4. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
 
    -302- Іванчук А.В.
 Ч.4 ст. 33 викласти у такій редакції:
«4. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.».
 		Враховано    
221. 5.У повідомленні про загальні збори учасників повинні бути вказані дата, час і місце проведення загальних зборів учасників, а також порядок денний загальних зборів учасників. Якщо в порядок денний включене питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додаються проекти запропонованих змін.
 		    5. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
 
222. 6.Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення питань, запропонованих до порядку денного загальних зборів учасників.
 		    6. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.
 
223. 7.Пропозиції учасників (учасника) товариства, які разом є власниками 10 або більше відсотків статутного капіталу товариства, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому випадку таке питання до порядку денного загальних зборів учасників вважається включеним автоматично.
 		    7. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників .
 
224. 8.Внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань, заборонено.
 		 -303- Пташник В.Ю.
 Частину 8 статті 33 проекту викласти у такій редакції:
«8. Внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників до початку проведення загальних зборів товариства здійснюється в порядку, визначеному статутом товариства.
Внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників під час проведення загальних зборів товариства допускається за згодою усіх учасників товариства.»
 		Враховано редакційно   8. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті.
 
    -304- Острікова Т.Г.
 Частину 8 статті 33 проекту викласти у такій редакції:
«8. Внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників до початку проведення загальних зборів товариства здійснюється в порядку, визначеному статутом товариства.
Внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників під час проведення загальних зборів товариства допускається за згодою усіх учасників товариства.».
 		Враховано редакційно    
    -305- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Пункт восьмий статті 31 викласти в такій редакції:
«Внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників до початку проведення загальних зборів товариства здійснюється в порядку, визначеному статутом товариства за згодою всіх учасників товариства.».
 		Враховано редакційно    
225. 9.Виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити учасників товариства про зміни до порядку денного не менше ніж за десять днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, у спосіб, зазначений в частині четвертій цієї статті.
 		 -306- Пташник В.Ю.
 Виключити частину 9 статті 33 проекту та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Відхилено   9. Виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті.
10. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої та дев’ятої цієї статті не застосовуються.
 
    -307- Іванчук А.В.
 Ст. 33 доповнити частиною такого змісту:
«10. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої та дев’ятої цієї статті не застосовуються.»
 		Враховано    
    -308- Острікова Т.Г.
 Частину 9 статті 33 виключити та змінити відповідно нумерацію наступних частин.
 		Відхилено    
226. 10.Виконавчий орган товариства повинен надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідною для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства повинен забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
 		    11. Виконавчий орган товариства зобов’язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідною для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
 
227. Стаття 34. Проведення загальних зборів учасників
 		    Стаття 34. Проведення загальних зборів учасників
 
228. 1.Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства.
 		 -309- Воропаєв Ю.М.
 Частину 1, частину 3 та частину 4 Статті 34 викласти у наступній редакції:
«Стаття 34. Проведення загальних зборів учасників
1. Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому статутом товариства, з урахуванням вимог, передбачених цим Законом.
…
3. Загальні збори учасників проводяться шляхом спільної присутності учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного. Якщо це передбачено статутом товариства, загальні збори учасників також можуть проводитись шляхом телеконференції, відео-конференції чи із застосуванням інших засобів електронних комунікацій, за умови, що кожен з учасників може одночасно з усіма іншими учасниками брати участь в обговоренні та голосуванні з питань, винесених на розгляд загальних зборів.
4. На загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини 3 цієї статті, ведеться протокол. Протокол фіксує перебіг загальних зборів учасників та прийняті на загальних зборах учасників рішення. Якщо інше не передбачено статутом товариства, протокол підписується головою загальних зборів учасників або іншою уповноваженою зборами особою після закриття загальних зборів учасників протягом 10 днів з дати їх закриття, якщо інший строк не передбачено статутом товариства. Підписи на протоколі, в якому містяться рішення про внесення змін до статуту товариства, якщо такі зміни потребують державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підлягають нотаріальному засвідченню, крім випадків, передбачених законом.»
 		Враховано редакційно   1. Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства.
 
229. 2.Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників.
 		    2. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників.
 
230. 3.Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно.
 		 -310- Пташник В.Ю.
 У частині 3 статті 34 проекту слова «що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно» замінити словами «або шляхом проведення заочного голосування, якщо це передбачено статутом»
 		Враховано редакційно   3. Загальні збори учасників проводяться шляхом спільної присутності учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного. Статутом товариства може передбачатися проведення загальних зборів учасників шляхом телеконференції, відеоконференції чи із застосуванням інших засобів електронних комунікацій, за умови, що кожен з учасників може одночасно з усіма іншими учасниками брати участь в обговоренні та голосуванні з питань, винесених на розгляд загальних зборів.
 
    -311- Іванчук А.В.
 Ч.3 ст. 34 викласти у такій редакції:
«3. Загальні збори учасників проводяться шляхом спільної присутності учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного. Статутом товариства може передбачатися проведення загальних зборів учасників шляхом телеконференції, відеоконференції чи із застосуванням інших засобів електронних комунікацій, за умови, що кожен з учасників може одночасно з усіма іншими учасниками брати участь в обговоренні та голосуванні з питань, винесених на розгляд загальних зборів.».
 		Враховано    
    -312- Пташник В.Ю.
 Статтю 34 проекту доповнити новою частиною 4 такого змісту:
«4. При участі у загальних зборах товариства учасника шляхом заочного голосування учасник товариства надає своє волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі. Справжність підпису учасника на такому документі засвідчується нотаріусом.
Голос учасника зараховується до результатів голосування з кожного окремого питання, якщо текст документа дозволяє визначити його волю стосовно відповідного питання порядку денного.» та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Відхилено    
    -313- Острікова Т.Г.
 Статтю 34 проекту доповнити новою частиною 4 такого змісту:
«4. При участі у загальних зборах товариства учасника шляхом заочного голосування учасник товариства надає своє волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі. Справжність підпису учасника на такому документі засвідчується нотаріусом.
Голос учасника зараховується до результатів голосування з кожного окремого питання, якщо текст документа дозволяє визначити його волю стосовно відповідного питання порядку денного.».
 		Відхилено    
231. 4.На загальних зборах учасників ведеться протокол. Протокол фіксує перебіг загальних зборів учасників та прийняті на загальних зборах учасників рішення. Протокол підписується головою загальних зборів учасників або іншою уповноваженою зборами особою після закриття загальних зборів учасників.
 		 -314- Іванчук А.В.
 Ч. 4 ст. 34 викласти в такій редакції:
«4. На загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксується перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.»
 		Враховано   4. На загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксується перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.
 
232. 5.Рішення з питань, які не включені до порядку денного загальних зборів учасників, може прийматися лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно дали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю давати таку згоду повинні бути спеціально обумовлені довіреністю.
 		 -315- Пташник В.Ю.
 Виключити частину 5 статті 34 та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Відхилено   5. Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю.
 
    -316- Яніцький В.П.
 У частині п’ятій статті 34слова «може прийматися лише» замінити словами «приймаються виключно»,слова «одностайно» замінити на слово «одноголосно».
 		Відхилено    
    -317- Мушак О.П.
 У частині п’ятій статті 34 слова «що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно дали згоду» замінити словами «одностайної згоди присутніх на загальних зборах учасників товариства»;
 		Відхилено    
233. 6.Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників несе товариство. Якщо загальні збори учасників ініційовані учасником товариства, витрати на підготовку і проведення таких загальних зборів учасників несе учасник товариства, що ініціює загальні збори учасників, якщо інше рішення не прийняте загальними зборами учасників.
 		    6. Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників несе товариство. Якщо загальні збори учасників ініційовані учасником товариства, витрати на підготовку та проведення таких загальних зборів учасників несе учасник товариства, який ініціює їх проведення, якщо інше рішення не прийнято загальними зборами учасників.
 
234. 7.Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства.
 		 -318- Одарченко Ю.В.
 Частину сьому статті 34 доповнити реченням наступного змісту:
«Статутом не може бути передбачено проведення загальних зборів за межами території України, крім випадків, коли всі учасники товариства є іноземцями або юридичними особами, які не є резидентами України.»
 		Враховано редакційно   7. Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.
 
    -319- Іванчук А.В.
 Ч.7 ст. 34 доповнити реченням такого змісту: «Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.».
 		Враховано    
235. Стаття 35. Прийняття рішень загальними зборами учасників
 		    Стаття 35. Прийняття рішень загальними зборами учасників з питань порядку денного
 
236. 1.Рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.
 		    1. Рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.
 
237. 2.Рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3, 18, 21 частини другої статті 31 цього Закону, приймається трьома чвертями голосів всіх учасників товариства.
 		 -320- Іванчук А.В.
 Ч.2 ст. 35 викласти у такій редакції:
«2. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 12 частини другої статті 31 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.».
 		Враховано   2. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 31 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
 
    -321- Воропаєв Ю.М.
 Частину 2 та 4 Статті 35 викласти у наступній редакції:
«Стаття 35. Прийняття рішень загальними зборами учасників
…
2. Рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3, 18, 21 частини другої статті 31 цього Закону, приймається трьома чвертями голосів всіх учасників товариства, що мають право голосу з відповідного питання.
…
4. Якщо інше не зазначено у цьому Законі та статуті товариства, рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються простою більшістю голосів всіх учасників товариства..»
 		Враховано частково    
    -322- Пташник В.Ю.
 У частині 2 статті 35 проекту цифри «18, 21» замінити цифрами «4, 5, 12, 17, 18»;
 		Враховано частково    
    -323- Сидорович Р.М.
 Пункт другий частини другої статті 35 проекту після цифр «2, 3,» доповнити цифрами «4, 5, 9,».
 		Відхилено    
238. 3.Рішення загальних зборів учасників з питань, зазначених у пунктах 4, 5, 12, 13, 14, 19, 20 частини другої статті 31 цього Закону, а також в інших статтях цього Закону, де це прямо зазначено, приймається усіма учасниками товариства одностайно.
 		 -324- Пташник В.Ю.
 Виключити частину 3 статті 35 та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Враховано частково   3. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 31 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
 
    -325- Іванчук А.В.
 Ч.3 ст. 35 викласти у такій редакції:
«3. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9 частини другої статті 31 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.».
 		Враховано    
    -326- Мушак О.П.
 У частині третій статті 35 слова «усіма учасниками товариства одностайно» замінити словами «за умови одностайної згоди присутніх на загальних зборах учасників товариства»; слова «а також в інших статтях цього Закону, де це прямо зазначено» виключити;
 		Враховано частково    
    -327- Сидорович Р.М.
 Частину третю статті 35 викласти у наступній редакції:
«4. Рішення загальних зборів учасників приймається усіма учасниками товариства одноголосно, якщо це прямо передбачено статтями цього Закону.»
 		Відхилено    
    -328- Яніцький В.П.
 У частині третій статті 35 слово «одностайно» замінити словом «одноголосно».
 		Відхилено    
    -329- Пташник В.Ю.
 Доповнити статтю 35 проекту доповнити новою частиною 4 такого змісту:
«4. Рішення загальних зборів учасників приймається усіма учасниками товариства одностайно, якщо це прямо передбачено статтями цього Закону.» та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Відхилено    
    -330- Пташник В.Ю.
 Доповнити статтю 35 проекту доповнити новою частиною 5 такого змісту:
«5. Загальними зборами товариства може бути прийняте рішення про встановлення іншого порядку та кількості голосів учасників товариства, необхідної для прийняття рішень загальними зборами учасників. Таке рішення приймається усіма учасниками товариства одностайно та починає діяти з моменту внесення відповідних змін до статуту товариства. Рішення про встановлення іншого порядку та кількості голосів учасників товариства, необхідної для прийняття рішень загальними зборами учасників, не може стосуватись прийняття рішень, які відповідно до цього Закону повинні прийматись усіма учасниками товариства одностайно.» та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Враховано редакційно    
239. 4.Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються простою більшістю голосів всіх учасників товариства.
 		    4. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
 
240. 5.Рішення про обрання голови, секретаря загальних зборів учасників, лічильної комісії, організації голосування та інших питань процедурного характеру приймаються простою більшістю голосів учасників, присутніх на загальних зборах учасників.
 		 -331- Іванчук А.В.
 Ч.5 ст. 35 виключити.
 		Враховано      
241. 6.Статутом товариства може встановлюватися більша кількість голосів учасників товариства, необхідна для прийняття рішень з будь-яких питань порядку денного загальних зборів учасників.
 		 -332- Пташник В.Ю.
 Виключити частину 6 статті та змінити відповідно нумерацію наступних частин;
 		Відхилено   5. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
 
    -333- Іванчук А.В.
 Ч.6 ст. 35 викласти у такій редакції:
«6. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.».
 		Враховано    
    -334- Сидорович Р.М.
 Частину шосту статті 35 викласти у наступній редакції: «6.Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства, необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників. Положення статуту, передбачені цією частиною, їх зміна або скасування приймаються одноголосним рішенням всіх учасників товариства.»
 		Враховано редакційно    
    -335- Яніцький В.П.
 Частину шосту статті 35 викласти у такій редакції:
«6. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж проста більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одноголосно. Положення статуту товариства, передбачені цією частиною, їх зміна або скасування приймаються одноголосним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства».
 		Враховано редакційно    
242. 7.Голоси, що припадають на частку учасника - фізичної особи, який помер, оголошений судом безвісно відсутнім або померлим, та учасника - юридичної особи, який припинений, якщо спадкоємець чи правонаступник не вступив до товариства, не враховуються для визначення результатів голосування з питання затвердження ліквідаційного балансу. Це правило застосовується також в разі прийняття рішення про ліквідацію товариства та призначення ліквідаційної комісії, за умови, що з дня смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи, чи припинення учасника - юридичної особи пройшло не менше двох років.
 		 -336- Пташник В.Ю.
 Частину 7 статті 35 викласти у такій редакції:
«7. Голоси, що припадають на частку учасника - фізичної особи, який помер, оголошений судом безвісно відсутнім або померлим, не враховуються для визначення результатів голосування протягом перших 7 місяців з дня смерті або прийняття відповідного судового рішення.
Протягом строку, встановленого у абзаці першому цієї частини, товариство не може приймати рішення про відчуження активів товариства, а також про вчинення значних правочинів та правочинів із заінтересованістю. Статутом можуть бути передбачені інші обмеження на прийняття рішень товариства на цей період.»
 		Відхилено      
    -337- Сотник О.С.
 Частину 7 статті 35 викласти у такій редакції: "Голоси, що припадають на частку учасника - фізичної особи, який помер, оголошений судом безвісно відсутнім або померлим, не враховуються для визначення результатів голосування протягом перших 6 місяців з дня смерті або прийняття відповідного судового рішення.
У разі, якщо після спливу зазначеного у цій частині строку спадкоємець не подасть заяву про вступ до Товариства, то Товариство зобов’язано прийняти одне з рішень, передбачених частиною 11 статті 23 цього Закону.
До моменту вступу у товариство спадкоємців (правонаступників) учасника або до набрання законної сили рішенням суду, товариство не може приймати рішення про відчуження активів товариства, внесення змін до статуту щодо передбаченого частиною другою статті 22 обмеження на вступ спадкоємця (правонаступника) до товариства, а також про вчинення значних правочинів та правочинів із заінтересованістю. Статутом можуть бути передбачені інші обмеження на прийняття рішень товариства на цей період.
 		Відхилено    
    -338- Семенуха Р.С.
 Статтю 35 проекту Закону доповнити частиною восьмою такого змісту:
«8. До прийняття загальними зборами учасників товариства одного з рішень, передбачених частиною другою статті 14 цього Закону, кількість голосів учасника, який прострочив внесення вкладу, при визначенні результатів голосування визначається пропорційно реально (фактично) внесеному (сплаченому) таким учасником вкладу.
Перебування частки учасника під арештом не є підставою для неврахування голосів цього учасника при визначенні результатів під час прийняття рішень загальними зборами учасників.»
 		Відхилено    
    -339- Пташник В.Ю.
 Доповнити статтю 35 проекту частиною 8 такого змісту:
«8. До прийняття загальними зборами учасників товариства одного з рішень, передбачених частиною другою статті 15 цього Закону, кількість голосів учасника, який прострочив внесення вкладу, при визначенні результатів голосування визначається пропорційно реально (фактично) внесеному (сплаченому) таким учасником вкладу.
Перебування частки учасника під арештом не є підставою для неврахування голосів цього учасника при визначенні результатів під час прийняття рішень загальними зборами учасників.»
 		Відхилено    
243. Стаття 36. Заочне голосування
 		 -340- Пташник В.Ю.
 Виключити статтю 36 проекту та змінити відповідно нумерацію наступних статей;
 		Відхилено   Стаття 36. Заочне голосування
 
244. 1.Учасник товариства може взяти участь у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі. Справжність підпису учасника на такому документі засвідчується нотаріусом.
 		 -341- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 36 викласти у наступній редакції:
«Стаття 36. Заочне голосування
1. Учасник товариства може взяти участь у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі. Якщо це передбачено статутом товариства, справжність підпису учасника на такому документі засвідчується нотаріусом.
2. Голос учасника зараховується до результатів голосування з кожного окремого питання, якщо текст документа дозволяє визначити його волю стосовно відповідного питання порядку денного. Волевиявлення учасника не може даватися під умовою чи на певний час. Такий документ долучається до відповідного протоколу загальних зборів та зберігається разом із ним.»
 		Враховано частково   1. Учасник товариства може взяти участь у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі (заочне голосування). Справжність підпису учасника товариства на такому документі засвідчується нотаріально.
 
245. 2.Голос учасника зараховується до результатів голосування з кожного окремого питання, якщо текст документа дозволяє визначити його волю стосовно відповідного питання порядку денного.
 		    2. Голос учасника товариства зараховується до результатів голосування з кожного окремого питання, якщо текст документа дозволяє визначити його волю щодо безумовного голосування за чи проти відповідного рішення з питання порядку денного. Такий документ долучається до протоколу загальних зборів учасників та зберігається разом із ним.
 
246. Стаття 37. Рішення загальних зборів учасників, прийняте шляхом опитування
 		    Стаття 37. Рішення загальних зборів учасників, прийняте шляхом опитування
 
247. 1.Рішення загальних зборів учасників може бути прийнято шляхом опитування без спільної присутності учасників товариства з будь-якого питання, якщо інше не встановлено статутом товариства.
 		 -342- Іванчук А.В.
 Ч. 1 ст. 37 викласти в такій редакції:
«1. Якщо інше не встановлено статутом товариства, рішення загальних зборів учасників може бути прийнято шляхом опитування.»
 		Враховано   1. Якщо інше не встановлено статутом товариства, рішення загальних зборів учасників може бути прийнято шляхом опитування.
2. Шляхом опитування не можуть прийматися рішення про:
1) обрання та припинення повноважень членів наглядової ради та виконавчого органу;
2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;
3) злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення товариства, затвердження статутів правонаступників;
4) ліквідацію товариства;
5) визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства у випадках, передбачених цим Законом;
6) виключення учасника з товариства.
3. Статутом товариства можуть бути визначені додаткові питання, рішення з яких не приймаються шляхом опитування.
 
    -343- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 37 викласти у наступній редакції:
«Стаття 37. Рішення загальних зборів учасників, прийняте у письмовій формі (письмове рішення)
1. Якщо інше не встановлено статутом товариства, рішення загальних зборів учасників з будь-якого питання може бути прийнято без спільної присутності та обговорення між учасників товариства (письмове рішення).
2. Ініціатором прийняття письмового рішення може бути будь-який учасник товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства.
3. Учасник товариства чи інша особа, що відповідно до статуту товариства ініціювала прийняття письмового рішення, повинна надіслати всім учасникам товариства відповідний запит з проектом рішення з запропонованого питання (питань). У такому запиті зазначаються адреса, на яку учасники товариства мають надсилати свою відповідь та прийняті рішення, та строк протягом якого вони мають це зробити. Надсилання учасникам запитів про прийняття письмового рішення може здійснюватися із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом товариства.
4. У випадку згоди з запропонованим рішенням, учасник товариства повинен підписати надісланий йому проект рішення та надіслати його ініціатору протягом п’ятнадцяти днів з дати отримання запиту, якщо інше не встановлено статутом. Згода учасника з прийнятим рішенням не може надаватися ним під умовою чи бути діючою протягом певного часу.
5. Статутом може бути передбачено вимоги до засвідчення волевиявлення учасників під час прийняття письмових рішень, у тому числі необхідність нотаріального засвідчення справжності підпису учасника.
6. Ініціатор прийняття письмового рішення зобов’язаний поінформувати всіх учасників товариства в письмовій формі про результати голосування протягом десяти днів з дати завершення строку на прийняття ним відповідей від учасників товариства. Ініціатор письмового рішення зобов’язаний передати виконавчому органу товариства підписані письмові рішення, отримані від учасників товариства. Отримані від учасників письмові рішення скріплюються, зберігаються разом та набувають статусу протоколу. Письмове рішення також може бути оформлено у вигляді єдиного письмового документу, підписаного усіма учасниками. Якщо інше не встановлено статутом товариства, датою прийняття письмового рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді ініціатору письмового рішення.
7. Відповіді, отримані після закінчення встановленого строку, або такі, зміст яких не дає змоги встановити волевиявлення учасника товариства стосовно порушеного ініціатором питання, не враховуються при підрахунку результатів голосування з такого питання.
8. Якщо інше не встановлено статутом товариства, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували всі учасники товариства.
9. Інші питання процедури прийняття письмового рішення можуть визначатися статутом.
10. До порядку прийняття письмового рішення не застосовуються положення статей 33 – 37 цього Закону.»
 		Враховано редакційно    
    -344- Мушак О.П.
 Частину 1 статті 37 викласти в наступній редакції:
« 1. Рішення загальних зборів учасників з будь-якого питання може бути прийнято шляхом опитування без фізичної присутності учасника товариства, якщо його воля виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку, якщо інше не передбачено статутом товариства»;
 		Відхилено    
    -345- Іванчук А.В.
 Доповнити ст. 37 новими частинасми 2 та 3 такого змісту:
«2. Шляхом опитування не можуть прийматися рішення про:
1) обрання та припинення повноважень членів наглядової ради та виконавчого органу;
2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;
3) злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення товариства, затвердження статутів правонаступників;
4) ліквідацію товариства;
5) визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства у випадках, передбачених цим Законом;
6) виключення учасника з товариства.
3. Статутом товариства можуть бути визначені додаткові питання, рішення з яких не приймаються шляхом опитування.
 		Враховано    
248. 2.Ініціатором проведення опитування може бути будь-який учасник товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства.
 		    4. Ініціатором проведення опитування може бути будь-який учасник товариства або виконавчий орган, якщо інше не встановлено статутом товариства.
 
249. 3.Учасник товариства, що ініціював опитування, повинен надіслати всім іншим учасникам товариства запит для опитування та проекти запропонованих рішень. У такому запиті зазначаються адреса, на яку учасники товариства мають надсилати свою відповідь та прийняті рішення.
 		 -346- Мушак О.П.
 Частину 3 статті 37 доповнити реченням наступного змісту:
«Таке опитування може бути здійснене за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку»;
 		Відхилено   5. Ініціатор опитування надсилає всім учасникам товариства відповідний запит з проектом рішення із запропонованого питання (питань). У такому запиті зазначаються адреса, на яку учасники товариства мають надіслати свою відповідь та прийняті рішення, і строк, протягом якого вони мають це зробити. Надсилання учасникам запитів може здійснюватися із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом товариства.
 
250. 4.Кожен учасник товариства повинен надіслати учаснику, що ініціював опитування, свою відповідь та прийняте рішення у письмовій формі протягом п’ятнадцяти днів з дати отримання запиту, якщо інше не встановлено статутом.
 		 -347- Мушак О.П.
 Частину 4 статті 37 доповнити реченням наступного змісту:
«Така відповідь може бути надана за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку»;
 		Відхилено   6. У разі згоди із запропонованим рішенням учасник товариства підписує проект рішення та надсилає його ініціатору протягом 15 днів з дня отримання запиту, якщо інше не встановлено статутом товариства. Згода учасника товариства з прийнятим рішенням має бути безумовною. Надсилання учасником згоди з прийнятим рішенням може здійснюватися із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом товариства.
 
251. 5.Справжність підпису учасника товариства на рішенні засвідчується нотаріусом.
 		    7. Статутом товариства можуть бути передбачені вимоги до засвідчення волевиявлення учасників під час опитування, у тому числі необхідність нотаріального засвідчення справжності підпису учасника товариства.
 
252. 6.Учасник товариства, що ініціював опитування, зобов’язаний поінформувати всіх учасників товариства в письмовій формі про результати опитування протягом десяти днів з дати отримання ним відповіді від останнього учасника товариства. Учасник товариства, що ініціював опитування, зобов’язаний викласти прийняте рішення в письмовій формі та додати до нього копії рішень усіх учасників товариства та передати його товариству.
 		 -348- Мушак О.П.
 Частину 6 статті 37 викласти в наступній редакції:
«6. Ініціатор проведення опитування зобов’язаний проінформувати всіх учасників товариства в письмовій формі (в тому числі, електронній) про результати опитування протягом десяти днів з дати отримання ним відповіді від останнього учасника товариства. Учасник товариства, що ініціював опитування, зобов’язаний викласти прийняте рішення в письмовій формі (в тому числі, електронній) та додати до нього копії рішень усіх учасників товариства та передати його товариству»;
 		Враховано редакційно   8. Ініціатор опитування зобов’язаний викласти прийняте рішення в письмовій формі, додати до нього копії відповідей усіх учасників товариства та надіслати всім учасникам товариства в порядку, встановленому для надіслання запитів, протягом 10 днів з дати завершення строку на прийняття ним відповідей від учасників товариства. Ініціатор опитування передає виконавчому органу товариства підписані письмові рішення, отримані від учасників товариства, що скріплюються, зберігаються разом та набувають статусу протоколу. Рішення, прийняте шляхом опитування, також може бути оформлено у вигляді єдиного письмового документа, підписаного всіма учасниками товариства.
 
    -349- Іванчук А.В.
 Ч.6 ст. 37 викласти у такій редакції:
«8. Ініціатор опитування зобов’язаний викласти прийняте рішення в письмовій формі, додати до нього копії відповідей усіх учасників товариства та надіслати всім учасникам товариства в порядку, встановленому для надіслання запитів, протягом 10 днів з дати завершення строку на прийняття ним відповідей від учасників товариства. Ініціатор опитування передає виконавчому органу товариства підписані письмові рішення, отримані від учасників товариства, що скріплюються, зберігаються разом та набувають статусу протоколу. Рішення, прийняте шляхом опитування, також може бути оформлено у вигляді єдиного письмового документа, підписаного всіма учасниками товариства.».
 		Враховано    
253. 7.Відповіді, отримані після закінчення встановленого строку, або такі, текст яких не дає змоги встановити волевиявлення учасника товариства стосовно окремого питання порядку денного, не враховуються при підрахунку результатів голосування з такого питання.
 		    9. Відповіді, отримані після закінчення встановленого строку, або такі, зміст яких не дає змоги встановити волевиявлення учасника товариства щодо порушеного ініціатором питання, не враховуються під час підрахунку результатів голосування з такого питання.
 
254. 8.Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували всі учасники товариства.
 		 -350- Одарченко Ю.В.
 Частину восьму статті 37 викласти у наступній редакції:
«8. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше, ніж три чверті від загальної кількості учасників товариства, якщо тільки цим законом не вимагається більша кількість голосів.»
 		Відхилено   10. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували всі учасники товариства. Якщо інше не встановлено статутом товариства, датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді ініціатору письмового рішення.
 
    -351- Іванчук А.В.
 Ч.8 ст. 37 доповнити реченням такого змісту: «Якщо інше не встановлено статутом товариства, датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді ініціатору письмового рішення.».
 		Враховано    
255. 9.Інші питання процедури проведення опитування можуть визначатися статутом.
 		    11. Інші питання процедури проведення опитування можуть визначатися статутом товариства.
 
256. 10.До проведення опитування та прийняття загальними зборами учасників рішення за результатами такого голосування не застосовуються положення статей 33 – 37 цього Закону.
 		 -352- Іванчук А.В.
 Ч.10 ст. 37 викласти у такій редакції:
«12. До проведення опитування та прийняття рішення шляхом опитування не застосовуються положення статей 34 – 37 цього Закону.».
 		Немає висновку   12. До проведення опитування та прийняття рішення шляхом опитування не застосовуються положення статей 33 – 36 цього Закону.
 
    -353- Мушак О.П.
 Доповнити статтю 37 частиною 11 наступного змісту:
«11, Обслуговування дій товариства, учасників товариства та третіх осіб при прийнятті загальними зборами учасників рішення шляхом обміну електронними документами може бути здійснено Центральним депозитарієм цінних паперів на підставі укладеного з товариством договору»;
 		Відхилено    
257. Стаття 38. Особливості проведення загальних зборів учасників товариством, що має одного учасника
 		    Стаття 38. Особливості проведення загальних зборів учасників товариством, що має одного учасника
 
258. 1.У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.
 		    1. У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.
 
259. 2.До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 33 – 38 цього Закону.
 		 -354- Воропаєв Ю.М.
 Частину 2 Статті 38 викласти у наступній редакції:
«Стаття 38. Особливості проведення загальних зборів учасників товариством, що має одного учасника
2. До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 33 – 38 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються із врахуванням положень частини першої цієї статті»
 		Враховано   2. До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 33 – 37 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті.
 
260. Стаття 39. Наглядова рада товариства
 		    Стаття 39. Наглядова рада товариства
 
261. 1.В товаристві може створюватися наглядова рада.
 		    1. Статутом товариства може бути передбачено утворення наглядової ради.
 
262. 2.Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства.
 		 -355- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 39 викласти у наступній редакції:
«Стаття 39. Наглядова рада товариства
1. Порядок утворення та діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів, можливість і порядок обрання її членів, в тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди її членів, а також порядок обрання та припинення їх повноважень визначаються статутом товариства.
2. Наглядовій раді товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників, окрім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників.
3. За рішенням загальних зборів учасників повноваження членів наглядової ради можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені або члени наглядової ради можуть бути тимчасово відсторонені від виконання своїх повноважень. У випадку припинення повноважень члена наглядової ради за рішенням загальних зборів учасників - відповідний договір з цією особою вважатиметься автоматично припиненим..»
 		Враховано частково , редакційно  2. Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Зокрема, до компетенції наглядової ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), зупинення та припинення їхніх повноважень, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
 
    -356- Іванчук А.В.
 Ст. 39 викласти у такій редакції:
«Стаття 39. Наглядова рада товариства
1. Статутом товариства може бути передбачено утворення наглядової ради.
2. Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Зокрема, до компетенції наглядової ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), зупинення та припинення їхніх повноважень, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
3. Статутом товариства може бути передбачено входження до складу наглядової ради незалежних членів наглядової ради (незалежних директорів).
4. Незалежним вважається член наглядової ради, який:
1) не є і не був протягом попередніх п'яти років посадовою особою товариства (крім посади незалежного директора);
2) не одержує і не одержував у минулому додаткову винагороду від товариства (крім плати, отриманої як незалежний директор);
3) не має і не мав протягом минулого року ділових відносин із товариством;
4) не має істотної матеріальної участі (10 або більше відсотків) у товаристві або юридичній особі, 50 або більше відсотків акцій (часток, паїв) якої належать товариству;
5) не є і не був протягом попередніх трьох років працівником існуючого або колишнього незалежного аудитора товариства;
6) не є і не був головою або членом виконавчого органу іншого товариства, яке є афілійованим до цього товариства;
7) не є близькою особою посадової особи товариства.
До числа близьких осіб належать особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із посадовою особою (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, онук, онука, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням посадової особи товариства.
5. Порядок діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів і порядок їх обрання, у тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди членів наглядової ради, а також порядок обрання та припинення їхніх повноважень визначаються статутом товариства.
6. Наглядовій раді товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників, крім віднесених до виключної компетенції загальних зборів учасників.
7. З кожним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір або трудовий контракт. Цивільно-правовий договір може бути оплатним чи безоплатним. Договір, що укладається з членом наглядової ради від імені товариства, підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
8. За рішенням загальних зборів учасників повноваження членів наглядової ради можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені або члени наглядової ради можуть бути тимчасово відсторонені від виконання своїх повноважень. У разі припинення повноважень члена наглядової ради за рішенням загальних зборів учасників відповідний договір із цією особою вважається автоматично припиненим.»
 		Враховано    
263. 3.Статутом товариства може бути передбачено, що принаймні певну частину наглядової ради мають складати незалежні члени наглядової ради.
 		 -357- Іванчук А.В.
 Частини 3 і 4 ст.39 виключити.
 		Враховано      
264. 4.Незалежним вважається такий член наглядової ради, який:
 		       
265. 1)не є і не був протягом попередніх п'яти років посадовою особою товариства;
 		       
266. 2)не одержує і не одержував в минулому істотну додаткову винагороду від товариства, крім плати, отриманої як незалежний директор;
 		 -358- Левченко Ю.В.
 3 пункту 2 частини 4 статті 39 виключити слово «істотну».
 		Враховано      
267. 3)не має і не мав протягом минулого року істотних ділових відносин з товариством;
 		 -359- Левченко Ю.В.
 З пункту 3 частини 4 статті 39 виключити слово «істотних».
 		Враховано      
268. 4)не є і не був протягом попередніх трьох років працівником існуючого або колишнього незалежного аудитора товариства;
 		       
269. 5)не є і не був головою або членом виконавчого органу іншого товариства, яке є афілійованим до цього товариства;
 		       
270. 6)не є близьким членом родини виконавчого чи управляючого директора або осіб у ситуаціях, зазначених у цьому пункті.
 		 -360- Левченко Ю.В.
 Пункт 6 частини 4 статті 39 глави 4 Законопроекту викласти у наступній редакції: «6) не є близьким родичем або членом сім’ї виконавчого чи управляючого директора або осіб у ситуаціях, зазначених у цьому пункті.
До числа близьких родичів і членів сім’ї належать: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у т.ч. особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.»
 		Відхилено      
271. 5.Порядок утворення та діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів, можливість і порядок обрання її членів, в тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди її членів, а також порядок обрання та припинення їх повноважень визначаються статутом товариства.
 		    3. Порядок діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів і порядок їх обрання, у тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди членів наглядової ради, а також порядок обрання та припинення їхніх повноважень визначаються статутом товариства.
 
272. 6.Наглядовій раді товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників, окрім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників.
 		    4. Наглядовій раді товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників, крім віднесених до виключної компетенції загальних зборів учасників.
 
273. 7. З кожним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір або трудовий контракт. Цивільно-правовий договір може бути оплатним чи безоплатним.
 		 -361- Пташник В.Ю.
 Статтю 39 доповнити частиною 8 такого змісту:
«8. Наглядова рада за пропозицією голови наглядової ради у встановленому статутом порядку має право обрати корпоративного секретаря.
Корпоративний секретар є особою, яка відповідає за взаємодію товариства з учасниками та/або інвесторами.»
 		Відхилено   5. З кожним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір або трудовий контракт. Цивільно-правовий договір може бути оплатним чи безоплатним. Договір, що укладається з членом наглядової ради від імені товариства, підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
6. За рішенням загальних зборів учасників повноваження членів наглядової ради можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені або члени наглядової ради можуть бути тимчасово відсторонені від виконання своїх повноважень. У разі припинення повноважень члена наглядової ради за рішенням загальних зборів учасників відповідний договір із цією особою вважається автоматично припиненим.
 
    -362- Одарченко Ю.В.
 Статтю 39 доповнити частиною восьмою наступного змісту:
«8. Член наглядової ради товариства має право достроково припинити свої повноваження шляхом подання письмової заяви виконавчому органу товариства. Така заява набуває чинності через чотирнадцять днів з дня її подання, якщо тільки статутом товариства не передбачений менший строк.»
 		Відхилено    
274. Стаття 40. Виконавчий орган товариства
 		    Стаття 40. Виконавчий орган товариства
 
275. 1.Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.
 		    1. Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.
 
276. 2.До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов’язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради (у разі утворення).
 		    2. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов’язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).
 
277. 3.Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді (якщо створена) та організовує виконання їх рішень.
 		    3. Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.
 
278. 4.Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва.
 		    4. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва.
 
279. 5.Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови «генеральний директор», якщо статутом не передбачені інші назви.
 		    5. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови - «генеральний директор», якщо статутом не передбачені інші назви.
 
280. 6.Обрання членів колегіального виконавчого органу та його голови здійснюється голосуванням щодо кожного кандидата окремо, якщо статутом не передбачено обрання членів виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку.
 		 -363- Мушак О.П.
 У статті 40 після слів «кумулятивним голосуванням» доповнити словами « (коли загальна кількість голосів учасників товариства помножується на кількість членів колегіального виконавчого органу, а учасник має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами)»;
 		Відхилено   6. Обрання членів колегіального виконавчого органу та його голови здійснюється голосуванням щодо кожного кандидата окремо, якщо статутом не передбачено обрання членів виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку.
 
281. 7.Для прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов‘язаний скликати засідання виконавчого органу. Статутом товариства можуть встановлюватись обмеження щодо суми, типу, предмету правочинів, для прийняття рішення по яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу. Порушення вимог цієї частини головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним трудового договору (контракту).
 		 -364- Яніцький В.П.
 У частині сьомій статті 40 проекту Закону слова «трудового договору (контракту)» замінити словами «цивільно-правового договору (трудового контракту)».
 		Враховано редакційно   7. Для прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов‘язаний скликати засідання виконавчого органу. Статутом товариства можуть встановлюватися обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства. Порушення вимог цієї частини головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним цивільно-правового або трудового договору (контракту).
 
282. 8.Рішення колегіального виконавчого органу приймаються більшістю голосів всіх його членів. Статут товариства може містити перелік питань, прийняття рішення по яких вимагатиме більшої кількості голосів.
 		    8. Рішення колегіального виконавчого органу приймаються більшістю голосів всіх його членів. Статут товариства може містити перелік питань, прийняття рішення щодо яких вимагатиме більшої кількості голосів.
 
283. 9.Фізична особа, що є членом колегіального виконавчого органу товариства або діє у якості одноосібного виконавчого органу, не може бути членом ревізійної комісії (ревізором) та членом наглядової ради цього товариства.
 		 -365- Іванчук А.В.
 У ч.9 ст. 40 слова «членом ревізійної комісії (ревізором) та з» виключити.
 		Враховано   9. Фізична особа, яка є членом колегіального виконавчого органу товариства або діє як одноосібний виконавчий орган, не може бути членом наглядової ради цього товариства.
 
284. 10.Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Статут може передбачати можливість кожного з членів колегіального виконавчого органу товариства діяти від імені товариства без довіреності або можливість всіх чи окремих членів виконавчого органу товариства вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом. Якщо член виконавчого органу на час своєї відсутності призначив тимчасово виконуючого обов’язки, такий член виконавчого органу несе солідарну відповідальність перед товариством разом із призначеною ним особою.
 		 -366- Іванчук А.В.
 У ч.10 ст. 40 слово «з» замінити словами «або окремих».
 		Враховано   10. Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Статут товариства може передбачати можливість кожного або окремих членів колегіального виконавчого органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість усіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом. Якщо член виконавчого органу на час своєї відсутності призначив тимчасового виконувача обов’язків, такий член виконавчого органу несе солідарну відповідальність перед товариством разом із призначеною ним особою.
 
285. 11.Член колегіального виконавчого органу товариства не може передати свій голос іншим членам цього виконавчого органу товариства.
 		    11. Член колегіального виконавчого органу товариства не може передати свій голос іншим членам цього виконавчого органу товариства.
 
286. 12.Договір, що укладається з членом виконавчого органу товариства від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
 		    12. Договір, що укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
 
287. 5.Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасово виконуючих їх обов’язки. Статутом може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасово виконуючих обов’язки для усіх членів колегіального виконавчого органу
 		 -367- Воропаєв Ю.М.
 Частину 13 Статті 40 викласти у наступній редакції:
«Стаття 40. Виконавчий орган товариства
13. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи члена колегіального виконавчого органу можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасово виконуючих їх обов’язки. У випадку припинення повноважень одноосібного виконавчого органу / члена колегіального органу договір з цією особою вважається автоматично припиненим. Статутом може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасово виконуючих обов’язки для усіх членів колегіального виконавчого органу.»
 		Враховано   13. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов’язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов’язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
 
    -368- Одарченко Ю.В.
 В статті 40 виправити нумерацію частин: останню частину вважати частиною тринадцятою.
 		Враховано    
    -369- Одарченко Ю.В.
 Доповнити статтю 40 частиною чотирнадцятою наступного змісту:
«14. Член виконавчого органу має право на звільнення з посади. Якщо загальні збори товариства, наглядова рада товариства (у разі її створення та наділення відповідними повноваженнями) протягом 14 днів з дня подання особою заяви про звільнення не прийняли рішення про звільнення особи ця особа має право видати наказ про своє звільнення за власним бажанням та припинити свої повноваження.»
 		Відхилено    
288. Стаття 41. Обов’язки та відповідальність членів наглядової ради та членів виконавчого органу товариства
 		    Стаття 41. Обов’язки та відповідальність членів наглядової ради товариства та членів виконавчого органу товариства
 
289. 1.Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту, та договорів, укладених з ними товариством.
 		 -370- Іванчук А.В.
 Ч.1 ст. 41 викласти в такій редакції:
«1. Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства повинні діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства.»
 		Враховано   1. Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства повинні діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства.
 
290. 2.Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству їх винними діями або бездіяльністю.
 		    2. Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству їхніми винними діями або бездіяльністю.
 
291. 3.Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства, які голосували проти рішення, яке спричинило заподіяння товариству збитків, або які не брали участі в голосуванні, не несуть відповідальності перед товариством, передбачену цією статтею.
 		 -371- Іванчук А.В.
 Ч.ч.3, 4 ст. 41 замінити чотирма частинами такого змісту:
«3. Член наглядової ради товариства, член виконавчого органу товариства звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.
4. Відповідальність членів виконавчого органу товариства чи членів наглядової ради товариства перед товариством відповідно є солідарною.
5. Член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, а член наглядової ради товариства - без згоди загальних зборів учасників:
1)здійснювати господарську діяльність як фізична особа-підприємець у сфері діяльності товариства;
2)бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства;
3)бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.
6. Порушення обов‘язків, передбачених частиною п’ятою цієї статті, є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації.».
 		Враховано   3. Член наглядової ради товариства, член виконавчого органу товариства звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.
 
292. 4.Відповідальність членів виконавчого органу товариства чи наглядової ради товариства перед товариством відповідно є солідарною з урахуванням вимог частини третьої цієї статті.
 		    4. Відповідальність членів виконавчого органу товариства чи членів наглядової ради товариства перед товариством відповідно є солідарною.
5. Член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, а член наглядової ради товариства - без згоди загальних зборів учасників:
1)здійснювати господарську діяльність як фізична особа-підприємець у сфері діяльності товариства;
2)бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства;
3)бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.
6. Порушення обов‘язків, передбачених частиною п’ятою цієї статті, є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації.
 
293. Стаття 42. Ревізійна комісія (ревізор)
 		 -372- Пташник В.Ю.
 Виключити статтю 42 проекту та змінити відповідну нумерацію наступних статей;
 		Враховано   Стаття 42. Проведення аудиторської перевірки на вимогу учасників
 
    -373- Тимошенко Ю.В.
Шкрум А.І.
 Статтю 42 виключити.
 		Враховано    
    -374- Семенуха Р.С.
 У статті 42 проекту Закону назву статті викласти в такій редакції:
«Стаття 42. Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства».
 		Враховано редакційно    
294. 1.Для проведення перевірки фінансово – господарської діяльності товариства загальні збори учасників мають право створювати ревізійну комісію або обирати ревізора.
 		       
295. 2.Ревізійна комісія (ревізор) має право доступу до всієї документації, що стосується діяльності товариства. На вимогу ревізійної комісії (ревізора) члени наглядової ради товариства та виконавчого органу товариства, а також працівники товариства зобов'язані давати необхідні пояснення в усній або письмовій формі.
 		       
296. 3.Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором) член наглядової ради та член виконавчого органу.
 		       
297. 4.Статутом можуть бути передбачені додаткові вимоги до членів ревізійної комісії (ревізора) товариства.
 		       
298. 5.Компетенція, порядок обрання та відкликання ревізійної комісії (ревізора), інші питання діяльності ревізійної комісії (ревізора) визначається статутом.
 		 -375- Семенуха Р.С.
 Статтю 42 доповнити частиною шостою такого змісту:
«6. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю товариства згідно з рішенням його загальних зборів, а також в інших випадках, встановлених статутом товариства, може призначатися аудиторська перевірка.
Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства встановлюється статутом товариства і законом.
На вимогу будь-кого з учасників товариства може бути проведено аудиторську перевірку фінансово-господарської діяльності товариства із залученням незалежного професійного аудитора (аудиторської фірми), не пов'язаного (не пов'язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариствами чи з його учасниками.
У такому разі учасник товариства самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.
Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства. Загальні збори учасників товариства можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат учасника на таку перевірку.
Виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника про таку перевірку та примірника оригіналу договору про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства зобов'язаний забезпечити аудитору можливість проведення перевірки та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу перевірки.»
 		Враховано редакційно   1. На вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить десять і більше відсотків статутного капіталу товариства проводиться аудиторська перевірка фінансово-господарської діяльності товариства із залученням незалежного професійного аудитора (аудиторської фірми), не пов'язаного (не пов'язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариствами чи з його учасниками.
2. У такому разі учасник (учасники) товариства самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.
3. Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника (учасників), на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства. Загальні збори учасників товариства можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат учасника на таку перевірку.
4. Виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про таку перевірку та примірника оригіналу договору про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства зобов'язаний забезпечити аудитору можливість проведення перевірки та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу перевірки.
 
299. Стаття 43. Посадові особи товариства
 		    Стаття 43. Посадові особи товариства
 
300. 1.Посадовими особами товариства є члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії (ревізор), інші посадові особи, передбачені статутом товариства.
 		 -376- Воропаєв Ю.М.
 . Статтю 43 викласти у наступній редакції:
«Стаття 43. Посадові особи товариства
1. Посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради (у випадку її наявності), а також інші посадові особи, передбачені статутом товариства.
2. Винагорода за виконання посадовою особою своїх обов‘язків та надання їй інших благ може здійснюватися виключно на умовах та підставах, зазначених в договорі між нею і товариством.»
 		Враховано по суті  1. Посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.
 
    -377- Пташник В.Ю.
 У частині 1 статті 43 проекту слова «, ревізійної комісії (ревізор)» замінити словами «корпоративний секретар»
 		Враховано частково    
301. 2.Винагорода за виконання посадовою особою своїх обов‘язків та надання їй інших благ може здійснюватися виключно на умовах та підставах, зазначених в договорі між нею і товариством.
 		 -378- Яніцький В.П.
 У частині другій статті 43 після слів «в договорі» доповнити словом « (контракті)».
 		Відхилено   2. Винагорода за виконання посадовою особою своїх обов‘язків та надання їй інших благ можуть здійснюватися виключно на умовах та підставах, зазначених у договорі між нею і товариством.
 
302. 3.Конфліктом інтересів є конфлікт між обов‘язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства в цілому та приватними інтересами посадової особи або її афілійованих осіб.
 		    3. Конфліктом інтересів є конфлікт між обов‘язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства в цілому та приватними інтересами посадової особи або її афілійованих осіб.
 
303. 4.При обранні на посаду посадова особа товариства зобов‘язана подати товариству перелік своїх афілійованих осіб. У випадку змін у складі афілійованих осіб посадової особи, посадова особа у п‘ятиденний строк з дня, коли їй стало відомо про такі зміни, зобов‘язана повідомити про це товариство.
 		    4. При обранні на посаду посадова особа товариства зобов‘язана подати товариству перелік своїх афілійованих осіб. У разі зміни складу афілійованих осіб посадова особа у п‘ятиденний строк з дня, коли їй стало відомо про таку зміну, зобов‘язана повідомити про це товариство.
 
304. 5.Отримання посадовою особою або її афілійованими особами від третіх осіб виплат, винагород чи інших благ за дії (бездіяльність), пов‘язані із здійсненням посадовою особою її повноважень є конфліктом інтересів.
 		    5. Отримання посадовою особою або її афілійованими особами від третіх осіб виплат, винагород чи інших благ за дії (бездіяльність), пов‘язані з виконанням посадовою особою її повноважень, є конфліктом інтересів.
 
305. 6.Посадова особа, якій стало відомо про виникнення конфлікту інтересів, зобов‘язана протягом двох днів письмово повідомити про це виконавчий орган та наглядову раду товариства (у разі утворення). Виконавчий орган зобов’язаний повідомити про виникнення конфлікту інтересів усіх учасників товариства протягом двох днів з моменту отримання інформації про наявний конфлікт інтересів.
 		    6. Посадова особа, якій стало відомо про виникнення конфлікту інтересів, зобов‘язана протягом двох днів письмово повідомити про це виконавчий орган товариства та наглядову раду товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити про виникнення конфлікту інтересів усіх учасників товариства протягом двох днів з дня отримання інформації про наявний конфлікт інтересів.
 
306. 7.Посадовим особам забороняється розголошувати інформацію, що стала їм відомою у зв‘язку із виконанням ними посадових обов‘язків та складає комерційну таємницю товариства чи є конфіденційною, крім випадків, коли розкриття такої інформації вимагається законом. Ця заборона діє також протягом одного року з дати припинення (розірвання) договору між посадовою особою і товариством, якщо інший строк не встановлений таким договором.
 		 -379- Яніцький В.П.
 У частині сьомій статті 43 після слів «договору», «договором» доповнити словами « (контракту)», « (контрактом)» відповідно.
 		Відхилено   7. Посадовим особам забороняється розголошувати інформацію, що стала їм відома у зв‘язку з виконанням ними посадових обов‘язків та становить комерційну таємницю товариства чи є конфіденційною, крім випадків, коли розкриття такої інформації вимагається законом. Ця заборона діє також протягом одного року з дати припинення (розірвання) договору між посадовою особою і товариством, якщо інший строк не встановлений таким договором.
 
307. 8.Порушення посадовою особою обов‘язків, передбачених частинами другою, четвертою, шостою та сьомою цієї статті, є підставою для розірвання товариством договору (контракту).
 		 -380- Іванчук А.В.
 Ч. 8 ст. 43 доповнити словами «з такою особою без виплати компенсації».
 		Враховано   8. Порушення посадовою особою обов‘язків, передбачених частинами другою, четвертою, шостою та сьомою цієї статті, є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації.
 
308. 9.Афілійованими особами вважаються особи, які визнаються такими відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства».
 		    9. Афілійованими особами вважаються особи, які визнаються такими відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства».
 
309. Стаття 44. Зберігання документів товариства
 		    Стаття 44. Зберігання документів товариства
 
310. 1.Товариство зобов'язане зберігати наступні документи:
 		    1. Товариство зобов'язано зберігати такі документи:
 
311. 1)протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);
 		    1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);
 
312. 2)статут товариства та зміни до статуту;
 		    2) статут товариства та зміни до статуту;
 
313. 3)протоколи загальних зборів учасників;
 		    3) протоколи загальних зборів учасників;
 
314. 4)документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;
 		    4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;
 
315. 5)положення про філії (представництва) товариства, у разі їх створення (відкриття);
 		    5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);
 
316. 6)протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;
 		    6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;
 
317. 7)висновки ревізійної комісії (ревізора);
 		 -381- Іванчук А.В.
 П.7 ч.1 ст.44 викласти у такій редакції:
«7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;».
 		Враховано   7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;
 
318. 8)річну фінансову звітність;
 		    8) річну фінансову звітність;
 
319. 9)документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
 		    9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
 
320. 10)документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів;
 		    10) документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів;
 
321. 11)інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;
 		    11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;
 
322. 12)документи, що підтверджують права товариства на майно;
 		    12) документи, що підтверджують права товариства на майно;
 
323. 13)документи бухгалтерського обліку.
 		    13) документи бухгалтерського обліку;
 
324. 2.Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (якщо призначено) – щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
 		    2. Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) – щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
 
325. 3.Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом всього строку діяльності товариства, за винятком документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.
 		    3. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом всього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.
 
326. 4.Товариство забезпечує кожному учаснику доступ до документів, визначених пунктами 1 - 11 частини першої цієї статті.
 		 -382- Семенуха Р.С.
 Частину четверту статті 44 проекту Закону (в редакції І читання) після слів «забезпечує кожному учаснику» доповнити словами «або його представнику».
 		Враховано редакціно  4. Товариство забезпечує кожному учаснику ( його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.
 
    -383- Пташник В.Ю.
 Частину 4 статті 44 проекту після слів «кожному учаснику» доповнити словами «або його представнику»;
 		Враховано редакційно    
    -384- Острікова Т.Г.
 Пункт 4 статті 44 проекту викласти в такій редакції:
«4. Товариство забезпечує кожному учаснику доступ до документів, визначених цією статтею, а також до будь-яких інших документів, в тому числі конфіденційних».
 		Враховано частково    
    -385- Левченко Ю.В.
 В частині 4 статті 44 цифри «1-11» замінити на цифри «1-13».
 		Враховано редакційно    
    -386- Іванчук А.В.
 Ч. 4 ст. 44 викласти у такій редакції:
«4. Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.».
 		Враховано    
327. 5.Протягом десяти днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов'язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розміру витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.
 		    5. Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов'язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.
 
328. Глава V. Значні правочини та правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість
 		    Глава V. Значні правочини та правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість
 
329. Стаття 45. Значний правочин
 		    Стаття 45. Значний правочин
 
330. 1.Правочин товариства, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, вважається значним правочином. Статутом може бути встановлений нижчий розмір відсотків, а також можуть встановлюватись додаткові критерії віднесення правочину до значних правочинів.
 		 -387- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 45 викласти у наступній редакції:
«Стаття 45. Значний правочин
1. Статутом може бути встановлено особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів в залежності від їх вартості чи інших критеріїв (далі - значні правочини).
2. Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників.
3. У випадку, якщо значний правочин є одночасно правочином із заінтересованістю відповідно до ст. 46 цього Закону, до порядку отримання погодження на його вчинення застосовуються правила щодо правочинів із заінтересованістю, крім випадку, коли у вчиненні такого правочину заінтересовані усі учасники товариства..»
 		Враховано частково   1. Статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).
 
331. 2.Значний правочин може бути вчинений, якщо попередньо відповідним органом товариства надана згода на вчинення цього правочину.
 		    2. Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.
 
332. 3.Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину приймають загальні збори учасників. Якщо у товаристві створена наглядова рада, прийняття таких рішень може бути статутом віднесено до її компетенції.
 		    3. Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними збори учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства.
 
333. 4.Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.
 		       
334. 5.Якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, то кожен з таких правочинів вважається значним.
 		    4. Якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів вважається значним.
 
335. 6.Посадові особи товариства та інші сторони значного правочину, винні у порушенні порядку його вчинення, солідарно відповідають за збитки, завдані товариству.
 		 -388- Пташник В.Ю.
 У частині 6 статті 45 проекту слова «та інші сторони значного правочину» та «солідарно» - виключити;
 		Враховано частково   5. Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення значних правочинів, солідарно відповідають за збитки, заподіяні товариству.
 
    -389- Сотник О.С.
 У частині 6 статті 45 після слів: "відповідають за збитки, завдані товариству" доповнити формулюванням: "згідно з чинним законодавством".
 		Відхилено    
    -390- Пташник В.Ю.
 Статтю 45 проекту доповнити частиною 7 такого змісту:
«7. Значний правочин, вчинений з порушення передбачених цією статтею вимог до нього, може бути визнаний недійсним за позовом товариства або його учасника.
Строк позовної давності за вимогою про визнання значного правочину недійсним у разі його пропуску відновленню не підлягає.
Суд відмовляє в задоволенні вимог про визнання недійсним значного правочину, вчиненим з порушенням вимог, передбачених цією статтею, за наявності однієї з таких обставин:
1) не доведено, що укладання цього правочину спричинило чи може спричинити збитки товариству або учаснику товариства, який звернувся з відповідним позовом, або виникнення інших негативних наслідків для них;
2) під час розгляду справи в суді подано докази наступного схвалення цього правочину за правилами, передбаченими цією статтею;
3) під час розгляду справи в суді доведено, що інша сторона за цим правочином не знала і не повинна була знати про його укладення з порушенням передбачених цією статтею вимог.»
 		Відхилено    
    -391- Сотник О.С.
 Статтю 45 доповнити частиною 7, наступного змісту: "Значний правочин, вчинений з порушення передбачених цією статтею вимог до нього, може бути визнаний недійсним за позовом товариства або його учасника.
Строк позовної давності за вимогою про визнання значного правочину недійсним у разі його пропуску відновленню не підлягає.
Суд відмовляє в задоволенні вимог про визнання недійсним значного правочину, вчиненим з порушенням вимог, передбачених цією статтею, за наявності однієї з таких обставин:
1) не доведено, що укладання цього правочину спричинило чи може спричинити збитки товариству або учаснику товариства, який звернувся з відповідним позовом, або виникнення інших негативних наслідків для них;
2) під час розгляду справи в суді подано докази наступного схвалення цього правочину за правилами, передбаченими цією статтею;
3) під час розгляду справи в суді доведено, що інша сторона за цим правочином не знала і не повинна була знати про його укладення з порушенням передбачених цією статтею вимог".
 		Відхилено    
336. Стаття 46. Правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість
 		    Стаття 46. Правочин, щодо якого є заінтересованість
 
337. 1.Правочин товариства, предмет якого є кваліфікованим відповідно до частині третьої цієї статті та який вчиняється товариством з особою, заінтересованою в ньому, вважається правочином, щодо вчинення якого є заінтересованість (далі – правочин із заінтересованістю).
 		 -392- Воропаєв Ю.М.
 Частини 1-10 та 12 і 13 статті 46 замінити частинами 1- 3 та викласти у наступній редакції:
«Стаття 46. Правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість
1. Правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість (далі – правочин із заінтересованістю), якщо він укладається товариством з будь-ким з наступних осіб:
1) посадовою особою товариства або її афілійованою особою;
2) учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійовані особи;
3) юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини, є членом органу товариства;
4) іншою особою, визначеною статутом товариства.
2. Статутом товариства може бути визначений порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
3. Якщо учасники товариства не дійшли згоди про встановлення у статуті порядку погодження щодо правочинів із заінтересованістю правила цієї статті не застосовуються.»
 		Враховано   1. Правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість (далі – правочин із заінтересованістю), якщо він укладається товариством з будь-ким з наступних осіб:
1) посадовою особою товариства або її афілійованою особою;
2) учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійовані особи;
3) юридичною особою, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини, є членом органу товариства;
4) іншою особою, визначеною статутом товариства.
2. Статутом товариства може бути визначений порядок надання згоди на вчинення правочинів, щодо яких є заінтересованість. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
3. Якщо учасники товариства не дійшли згоди про встановлення у статуті порядку погодження щодо правочинів із заінтересованістю правила цієї статті не застосовуються.
 
    -393- Пташник В.Ю.
 Частину 1 статті 46 викласти у такій редакції:
«1. Рішення про надання згоди на вчинення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), приймається відповідним органом товариства згідно із цією статтею, якщо ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є предметом правочину із заінтересованістю, перевищує один відсоток вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства. Статутом товариства може бути встановлене нижче граничне значення, а також можуть встановлюватися додаткові випадки віднесення правочину до правочину із заінтересованістю. Таке рішення може містити перелік умов проекту правочину, які можуть змінюватися за рішенням виконавчого органу товариства під час вчинення правочину із заінтересованістю. У разі відсутності такого переліку умови правочину не можуть відрізнятися від умов проекту, наданого відповідно до частини четвертої цієї статті.»;
 		Відхилено    
    -394- Сотник О.С.
 Частину 1 статті 46 викласти у такій редакції: "Правочин, предмет якого підпадає під ознаки, визначені частиною третьою цієї статті, і який вчиняється товариством із особою, заінтересованою у ньому, від імені або за рахунок, або в інтересах такої особи, є правочином, щодо вчинення якого є заінтересованість (далі – правочин із заінтересованістю)".
 		Відхилено    
338. 2.Особою, заінтересованою у вчиненні правочину, є:
 		 -395- Пташник В.Ю.
 У абзаці першому частини 2 статті 46 слово «є» замінити словами «може бути будь-яка з таких осіб»
 		Відхилено      
339. 1.посадова особа товариства або її афілійовані особи;
 		       
340. 2. учасник, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійовані особи;
 		 -396- Пташник В.Ю.
 Пункт 2) частини 2 статті 46 викласти у такій редакції:
«2) учасник, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє принаймні 25 відсотками часток товариства, та його афілійовані особи (крім випадків, коли учасник прямо або опосередковано володіє 100 відсотками часток такого товариства);»
 		Відхилено      
341. 3)юридична особа, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини, є членом органу товариства;
 		 -397- Пташник В.Ю.
 У пункті 3) частини 2 статті 46 слова «членом органу товариства» замінити словами «посадовою особою»;
 		Відхилено      
    -398- Сотник О.С.
 Пункт 3 частини 2 статті 46 викласти у такій редакції: "юридична особа, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини, є членом органу товариства.
Особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником товариства, або його афілійовані особи".
 		Відхилено    
342. 4)інші особи, визначені статутом товариства.
 		 -399- Сотник О.С.
 Пункт 4 частини 2 статті 46 викласти у такій редакції: "інші особи, визначені статутом товариства.
Юридична особа, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1-3 цієї частини, є кінцевим бенефіціарним власником або членом органу управління".
 		Відхилено      
    -400- Сотник О.С.
 Частину 2 статті 46 доповнити пунктом 5 наступного змісту: "Особи (разом або окремо), зазначені в пунктах 1-5 цієї частини, мають відповідати принаймні одній із таких ознак:
1) бути сторонами такого правочину або членами виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;
2) отримувати винагороду за вчинення такого правочину від товариства або від особи, яка є стороною правочину;
3) внаслідок такого правочину набувати майно, будь-які майнові права, вигоди або блага;
4) брати участь у правочині як представники або посередники (крім представництва товариствам посадовими особами)".
 		Відхилено    
343. 3.Предмет правочину є кваліфікованим, якщо:
 		 -401- Пташник В.Ю.
 Частину 3 статті 46 викласти у такій редакції:
«3. Особа, визначена у частині другій цієї статті, вважається заінтересованою у вчиненні товариством правочину, якщо вона:
1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;
2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину;
3) внаслідок такого правочину набуває майно;
4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства його посадовими особами).»
 		Відхилено      
    -402- Сотник О.С.
 Частину 3 статті 46 викласти у наступній редакції: "Дія цієї статті поширюється на правочини, предметом яких є:
1) відчуження або придбання за одним правочином або декількома пов’язаними правочинами товарів або іншого майна, вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідний правочин;
2) передача або отримання в оренду, інше платне користування товарів або майна, вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється правочин;
3) передача товариством у безоплатне користування товарів або іншого майна, вартість якого перевищує 20 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідний правочин;
4) виконання або замовлення робіт або надання послуг, ринкова вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідний правочин;
5) надання або отримання позики, іншого фінансування на поворотній, безповоротній або частково поворотній основі на суму, що перевищує 50 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідний правочин;
6) надання товариством застави, поручительства або іншого забезпечення виконання зобов’язань, розмір яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідний правочин.
Статутом товариства може бути встановлено нижче граничне значення вартості майна, робіт або послуг чи суми коштів, що є предметом правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість."
 		Відхилено    
344. 1)вартість майна, робіт або послуг за таким правочином або кількома пов’язаними правочинами разом:
 		       
345. - перевищує 10 відсотків вартості чистих активів чи виручки товариства станом на кінець попереднього кварталу та є більшою, ніж п’ятдесят мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня поточного року; або
 		       
346. - перевищує 200 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року
 		       
347. 2)предметом правочину є надання позики посадовій особі товариства або її афілійованій особі чи якщо в результаті такого правочину товариство надає фінансування посадовій особі товариства або її афілійованій особі на поворотній або безповоротній основі;
 		       
348. 3)предметом правочину є надання застави або поручительства на користь посадової особи товариства або її афілійованої особи.
 		       
349. 4.Статутом можуть встановлюватись додаткові критерії віднесення правочину до правочинів із заінтересованістю.
 		 -403- Пташник В.Ю.
 Частину 4 статті 46 викласти у такій редакції:
«4. Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов’язана заздалегідь поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості, направивши таку інформацію:
1) ознаки заінтересованості особи у вчиненні правочину;
2) проект правочину.
Виконавчий орган товариства протягом п’яти робочих днів з дня отримання такої інформації зобов’язаний надати проект правочину і пояснення щодо ознаки заінтересованості наглядовій раді товариства (у разі відсутності наглядової ради - кожному учасникові товариства персонально).»
 		Відхилено      
350. 5.Правочин із заінтересованістю може бути вчинений, якщо попередньо відповідним органом товариства надано згоду на вчинення цього правочину.
 		 -404- Пташник В.Ю.
 Частину 5 статті 46 викласти у такій редакції:
«5. Наглядова рада (у разі відсутності наглядової ради - виконавчий орган товариства) з метою проведення оцінки правочину, щодо якого є заінтересованість, на відповідність його умов звичайним ринковим умовам може залучати незалежного аудитора, суб’єкта оціночної діяльності або іншу особу, яка має відповідну кваліфікацію.»
 		Відхилено      
351. 6.Рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю приймають загальні збори учасників. Якщо у товаристві створена наглядова рада, прийняття таких рішень може бути статутом віднесено до її компетенції.
 		 -405- Пташник В.Ю.
 Частину 6 статті 46 викласти у такій редакції:
«6. Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради товариства, вона не має права голосу з питання вчинення такого правочину.
Рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю приймається більшістю голосів членів наглядової ради, які не є заінтересованими у вчиненні правочину (далі - незаінтересовані члени наглядової ради), присутніх на засіданні наглядової ради. Якщо на такому засіданні присутній лише один незаінтересований член наглядової ради, рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю приймається таким членом одноосібно.
Статутом товариства може встановлюватися вимога про присутність усіх або більшості незаінтересованих членів наглядової ради на засіданні наглядової ради, на якому розглядається питання про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю.»
 		Відхилено      
352. 7.Посадова особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана повідомити товариство про таку заінтересованість та умови правочину протягом двох робочих днів з дня, коли їй стало відомо про пропозицію або намір з боку товариства укласти правочин, щодо якого вона є заінтересованою. Виконавчий орган товариства протягом двох робочих днів з дня отримання такої інформації зобов'язаний направити таку інформацію наглядовій раді товариства (у разі утворення) та кожному учаснику товариства.
 		 -406- Пташник В.Ю.
 Частину 7 статті 46 викласти у такій редакції:
«7. Рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю виноситься на розгляд загальних зборів учасників товариства, якщо:
1) в товаристві не створена наглядова рада;
2) всі члени наглядової ради є заінтересованими у вчиненні правочину;
3) ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є його предметом, перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності товариства.
Якщо наглядова рада прийняла рішення про відхилення правочину із заінтересованістю або не прийняла жодного рішення протягом 30 днів з дня отримання необхідної інформації, питання про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю може бути винесене на розгляд загальних зборів учасників товариства. Статутом товариства зазначений у цієї частині строк може бути скорочено.»
 		Відхилено      
353. 8.Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради товариства, належні йому та його афілійованим особам голоси не враховуються при голосуванні питання про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю. Якщо член наглядової ради товариства під час засідання з‘ясовує, що він є заінтересованою особою, він має негайно заявити про це та надати пояснення.
 		 -407- Пташник В.Ю.
 Частину 8 статті 46 викласти у такій редакції:
«8. У голосуванні про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю учасники товариства, заінтересовані у вчиненні правочину, не мають права голосу, а рішення з цього питання приймається більшістю голосів незаінтересованих акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та яким належать голосуючі з цього питання акції.
Статутом товариства може бути передбачено незастосування вимог цієї частини до такого товариства.
Учасник товариства, який голосував проти прийняття загальними зборами учасників рішення про вчинення правочину із заінтересованістю має право вийти зі складу часників цього товариства в порядку встановленому статтею 24 цього Закону. У такому випадку вихід учасника не потребує згоди інших учасників цього товариства.»
 		Відхилено      
354. 9.Рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю розглядається загальними зборами учасників, якщо:
 		 -408- Пташник В.Ю.
 Частину 9 статті 46 викласти у такій редакції:
«9. Положення цієї статті не застосовуються у разі:
1) реалізації учасниками переважного права відповідно до статті 20 цього Закону;
2) виділу та припинення товариства;
3) надання посадовою особою органів товариства або учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками часток товариства, на безоплатній основі гарантії, поруки (у тому числі майнової поруки), застави або іпотеки товариству або особам, які надають товариству позику;
5) вчинення правочину за державними регульованими цінами та тарифами відповідно до вимог законодавства.»
 		Відхилено      
355. 1)в товаристві не створена наглядова рада;
 		       
356. 2)всі члени наглядової ради товариства є заінтересованими у вчиненні правочину;
 		       
357. 3)наглядова рада товариства не прийняла жодного рішення протягом 10 днів з дня отримання необхідної інформації.
 		       
358. 10.Якщо заінтересованою особою є учасник товариства, належні йому та його афілійованим особам голоси не враховуються при голосуванні питання про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю. Заінтересована особа не може голосувати при прийнятті загальними зборами учасників такого рішення як представник учасника товариства, який не є заінтересованою особою. Якщо учасник товариства під час засідання з‘ясовує, що він є заінтересованою особою, він має негайно заявити про це та надати пояснення.
 		 -409- Пташник В.Ю.
 Частину 10 статті 46 викласти у такій редакції:
«10. Відповідальність за шкоду, заподіяну товариству правочином, вчиненим з порушенням вимог цієї статті, несе особа, заінтересована у вчиненні товариством такого правочину.»
 		Відхилено      
    -410- Мушак О.П.
 Частину десяту статті 46 виключити;
 		Враховано    
359. 11.Посадові особи товариства та інші сторони правочину з заінтересованістю, винні у порушенні порядку його вчинення, солідарно відповідають за збитки, завдані товариству.
 		 -411- Семенуха Р.С.
 У статті 46 проекту Закону:
частину одинадцяту викласти в такій редакції:
«11. Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення правочинів із заінтересованістю, солідарно відповідають за збитки, заподіяні товариству.»
 		Враховано   4. Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення правочинів із заінтересованістю, солідарно відповідають за збитки, завдані товариству.
 
    -412- Пташник В.Ю.
 Частину 11 статті 46 виключити;
 		Відхилено    
    -413- Сотник О.С.
 Частину 11 статті 46 викласти у такій редакції: "Посадові особи товариства, винні у порушенні порядку вчинення правочину з заінтересованістю, відповідають за збитки, завдані товариству, згідно з чинним законодавством".
 		Враховано редакційно    
360. 12.Положення цієї статті не застосовуються, якщо:
 		 -414- Пташник В.Ю.
 Частину 12 статті 46 виключити;
 		Враховано      
361. 1)товариство має одного учасника, який одночасно виконує функції одноособового виконавчого органу або голови колегіального виконавчого органу;
 		       
362. 2)правочин пов‘язаний із безоплатним набуттям товариством майна;
 		 -415- Сотник О.С.
 Статтю 46 доповнити частиною 13, наступного змісту: "Правочин із заінтересованістю, вчинений з порушення передбачених цією статтею вимог до нього може бути визнаний недійсним за позовом товариства або його учасника.
Строк позовної давності за вимогою про визнання правочину із заінтересованістю недійсним у разі його пропуску відновленню не підлягає.
Суд відмовляє в задоволенні вимог про визнання недійсним правочину із заінтересованістю, вчиненим з порушенням вимог, передбачених цією статтею, за наявності однієї з таких обставин:
1) не доведено, що укладання цього правочину спричинило чи може спричинити збитки товариству або учаснику товариства, який звернувся з відповідним позовом, або виникнення інших негативних наслідків для них;
2) під час розгляду справи в суді подано докази наступного схвалення цього правочину за правилами, передбаченими цією статтею;
3) під час розгляду справи в суді доведено, що інша сторона за цим правочином не знала і не повинна була знати про його укладення з порушенням передбачених цією статтею вимог".
Частину 13 статті 46 вважати частиною 14.
 		Відхилено      
363. 13.Афілійованими особами вважаються особи, які визнаються такими відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства».
 		 -416- Пташник В.Ю.
 Частину 13 статті 46 виключити;
 		Враховано      
    -417- Семенуха Р.С.
 доповнити статтю 46 частиною чотирнадцятою такого змісту:
«14. Статутом товариства може встановлюватися інший порядок надання згоди на вчинення або схвалення правочинів із заінтересованістю. Статутом товариства може встановлюватися, що правочини із заінтересованістю не потребують обов’язкового надання згоди на їх вчинення, а положення цієї статті не застосовуються до цього товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.»
 		Враховано редакційно    
364. Стаття 47. Схвалення значного правочину та правочину із заінтересованістю
 		    Стаття 47. Схвалення значного правочину та правочину із заінтересованістю
 
365. 1.Якщо правочин, вчинений без дотримання порядку вчинення значного правочину чи правочину з заінтересованістю, буде схвалений товариством в порядку, встановленому для надання згоди на вчинення такого правочину, він створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства з моменту його вчинення.
 		 -418- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 47 викласти у наступній редакції:
«Стаття 47. Схвалення значного правочину та правочину із заінтересованістю
"Стаття 47. Схвалення значного правочину та правочину із заінтересованістю 1. Значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.
2. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства з моменту вчинення цього правочину.
3. До відносин щодо схвалення значного правочину застосовується також правило абзацу другого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України.»
 		Враховано   1. Значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.
2. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства з моменту вчинення цього правочину.
3. До відносин щодо схвалення значного правочину застосовується також правило абзацу другого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України.
 
    -419- Іванчук А.В.
 Ч.1 ст.47 замінити двома частинами такого змісту:
«1. Значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.
2. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства з моменту вчинення цього правочину.».
 		Враховано    
    -420- Семенуха Р.С.
 Статтю 47 проекту Закону викласти в такій редакції:
«Стаття 47. Правові наслідки вчинення значного правочину та правочину із заінтересованістю з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення
1. Значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, може бути визнано судом недійсним за позовом товариства, члена наглядової ради товариства (у разі її створення) або його учасника, якщо буде доведено, що відповідний правочин було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам товариства та (або) у зв’язку з його вчиненням порушуються права та/або охоронювані законом інтереси учасника товариства, а інша сторона правочину знала чи за всіма обставинами не могла не знати про те, що цей правочин для товариства є значним правочином, правочином із заінтересованістю, та/або знала чи за всіма обставинами не могла не знати про відсутність згоди на його вчинення, тобто інша сторона правочину за всіма обставинами при його вчиненні діяла недобросовісно та/або нерозумно.
Не може бути визнано недійсним значний правочин, правочин із заінтересованістю, який містить ті ж істотні умови, що і попередній договір, згоду на вчинення якого було надано в порядку, передбаченому відповідно статтями 45, 46 цього Закону, органом товариства, до компетенції якого згідно з законом або статутом належить надання такої згоди на укладення основного договору.
Порушення порядку прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, правочину із заінтересованістю саме по собі не може слугувати єдиною підставою для висновку про недійсність відповідного правочину.
2. Значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, може бути у подальшому схвалений товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.
Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки товариства з моменту вчинення цього правочину.»
 		Враховано частково , редакційно   
366. Глава VІ. Виділ та припинення товариства
 		    Глава VІ. Виділ та припинення товариства
 
367. Стаття 48. Виділ товариства
 		    Стаття 48. Виділ товариства
 
368. 1.Виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов'язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього.
 		    1. Виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов'язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього.
 
369. 2.Виділ вважається завершеним з моменту державної реєстрації товариства (товариств), створеного (створених) внаслідок виділу.
 		 -421- Іванчук А.В.
 Ч.2 ст. 48 виключити.
 		Враховано      
370. Стаття 49. Припинення товариства
 		    Стаття 49. Припинення товариства
 
371. 1.Товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим господарським товариствам – правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації.
 		    1. Товариство припиняється внаслідок передання всього свого майна, всіх прав та обов’язків іншим господарським товариствам – правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації.
 
372. 2.Добровільне припинення товариства здійснюється за рішенням загальних зборів учасників в порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок припинення товариства встановлюються законом.
 		    2. Добровільне припинення товариства здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених законодавством. Інші підстави та порядок припинення товариства встановлюються законом.
 
373. 3.Порядок припинення товариства в процесі його банкрутства встановлюється законом.
 		 -422- Іванчук А.В.
 Ч. 3 ст. 49 викласти в такій редакції:
«3. Якщо серед правопопередників товариства є акціонерне товариство, акціонерами якого є особи, права на акції яких обліковуються в депозитарній системі України на рахунках
у цінних паперах, відкритих депозитарною установою на підставі договору з таким акціонерним товариством, реорганізація такого товариства не допускається, а рішення
про реорганізацію є недійсним.»
 		Враховано   3. Якщо серед правопопередників товариства є акціонерне товариство, акціонерами якого є особи, права на акції яких обліковуються в депозитарній системі України на рахунках
у цінних паперах, відкритих депозитарною установою на підставі договору з таким акціонерним товариством, реорганізація такого товариства не допускається, а рішення
про реорганізацію є недійсним.
 
374. Стаття 50. Злиття товариств
 		    Стаття 50. Злиття товариств
 
375. 1.Злиттям є створення нового господарського товариства – правонаступника з переданням йому всього майна, всіх прав та обов'язків декількох товариств, що припиняються внаслідок цього.
 		    1. Злиттям є створення нового господарського товариства – правонаступника з переданням йому всього майна, всіх прав та обов'язків декількох товариств, що припиняються внаслідок цього.
 
376. 2.Злиття товариств вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення товариств, що приймали участь у злитті, та державної реєстрації нового товариства – правонаступника.
 		 -423- Іванчук А.В.
 Ч.2 ст. 50 виключити
 		Враховано      
377. Стаття 51. Приєднання товариства
 		    Стаття 51. Приєднання товариства
 
378. 1.Приєднанням є припинення одного або декількох товариств з переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, прав та обов'язків іншому господарському товариству - правонаступнику.
 		    1. Приєднанням є припинення одного або декількох товариств з переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, всіх прав та обов'язків іншому господарському товариству - правонаступнику.
 
379. 2.Якщо товариству, до якого здійснюється приєднання, належить частка у статутному капіталі товариства, що приєднується, така частка не враховується для визначення розміру статутного капіталу товариства в результаті приєднання. Якщо товариству, що приєднується, належить частка у статутному капіталі товариства, до якого здійснюється приєднання, така частка не враховується для визначення розміру статутного капіталу товариства в результаті приєднання.
 		    2. Якщо товариству, до якого здійснюється приєднання, належить частка у статутному капіталі товариства, що приєднується, така частка не враховується для визначення розміру статутного капіталу товариства в результаті приєднання. Якщо товариству, що приєднується, належить частка у статутному капіталі товариства, до якого здійснюється приєднання, така частка не враховується для визначення розміру статутного капіталу товариства в результаті приєднання.
 
380. 3.Приєднання товариства до іншого товариства вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення товариства, що приєдналося, та державної реєстрації змін до статуту (статуту в новій редакції) товариства, до якого здійснено приєднання.
 		 -424- Іванчук А.В.
 Ч. 3 ст. 51 виключити.
 		Враховано      
381. Стаття 52. Поділ товариства
 		    Стаття 52. Поділ товариства
 
382. 1.Поділом є припинення товариства з переданням всього його майна, прав та обов’язків двом чи декільком новим товариствам – правонаступникам згідно з розподільним балансом.
 		    1. Поділом є припинення товариства з переданням всього його майна, всіх прав та обов’язків двом чи декільком новим товариствам – правонаступникам згідно з розподільним балансом.
 
383. 2.Якщо частка у статутному капіталі товариства, що припиняється шляхом поділу, належить самому товариству, така частка підлягає розподілу між його учасниками пропорційно належним їм часткам у статутному капіталі товариства, що припиняється.
 		    2. Якщо частка у статутному капіталі товариства, що припиняється шляхом поділу, належить самому товариству, така частка підлягає розподілу між його учасниками пропорційно до належних їм часток у статутному капіталі товариства, що припиняється.
 
384. 3.Поділ вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення товариства, що припиняється в результаті поділу, та державної реєстрації нових товариств, створених в результаті поділу.
 		 -425- Іванчук А.В.
 Ч. 3 ст. 52 виключити.
 		Враховано      
385. Стаття 53. Перетворення товариства
 		    Стаття 53. Перетворення товариства
 
386. 1.Перетворенням є зміна організаційно-правової форми товариства з його подальшим припиненням та переданням всього майна, прав і обов’язків новому господарському товариству – правонаступнику.
 		    1. Перетворенням є зміна організаційно-правової форми товариства з його подальшим припиненням та переданням усього майна, всіх прав і обов’язків новому господарському товариству – правонаступнику.
 
387. 2.Перетворення товариства вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення товариства та державної реєстрації нового господарського товариства - правонаступника.
 		 -426- Іванчук А.В.
 Ч. 2 ст. 53 виключити.
 		Враховано      
388. Стаття 54. Договір про припинення
 		    Стаття 54. Договір про припинення товариства
 
389. 1.Товариства, що беруть участь в припиненні, можуть укласти договір про припинення, який визначатиме умови передачі майна, прав та обов’язків юридичним особам – правонаступникам, розмір часток кожного учасника в статутному капіталі кожної юридичної особи – правонаступника або коефіцієнти конвертації часток на акції (якщо правонаступниками є акціонерні товариства), склад органів юридичних осіб-правонаступників та інші умови припинення.
 		    1. Товариства, які беруть участь у припиненні, можуть укласти договір про припинення, який визначатиме умови передачі майна, прав та обов’язків юридичним особам – правонаступникам, розмір часток кожного учасника у статутному капіталі кожної юридичної особи – правонаступника або коефіцієнти конвертації часток в акції (якщо правонаступниками є акціонерні товариства), склад органів юридичних осіб – правонаступників та інші умови припинення.
 
390. Стаття 55. Порядок конвертації часток при припиненні та виділі товариства
 		    Стаття 55. Порядок конвертації часток у разі припинення та виділу товариства
 
391. 1.Правонаступникам юридичних осіб, які припинилися, не можуть належати частки у власному статутному капіталі.
 		    1. Правонаступникам юридичних осіб, які припинилися, не можуть належати частки у власному статутному капіталі.
 
392. 2.Конвертація часток учасників у статутному капіталі товариства, яке припиняється внаслідок поділу, у частки в статутному капіталі товариств – правонаступників здійснюється із збереженням співвідношення між частками учасників в капіталі товариства та кожного товариства-правонаступника.
 		    2. Конвертація часток учасників у статутному капіталі товариства, що припиняється внаслідок поділу, в частки у статутному капіталі товариств- правонаступників здійснюється із збереженням співвідношення між частками учасників у капіталі товариства та кожного товариства-правонаступника.
 
393. 3.Частки учасників в статутному капіталі товариства, що припиняється внаслідок злиття або приєднання, конвертуються в частки учасників в статутному капіталі товариства-правонаступника із збереженням співвідношення між частками учасників, яке існувало у товаристві, що припинилося, в межах сукупної частки таких учасників в статутному капіталі товариства – правонаступника.
 		 -427- Мушак О.П.
 Частину третю статті 55 викласти в такій редакції:
«3. Частки учасників у статутному капіталі товариства, що припиняється внаслідок злиття або приєднання, конвертуються в частки учасників у статутному капіталі товариства-правонаступника із збереженням співвідношення між частками учасників, яке існувало в товаристві, що припинилося, у межах сукупної частки таких учасників у статутному капіталі товариства- правонаступника»
 		Враховано   3. Частки учасників у статутному капіталі товариства, що припиняється внаслідок злиття або приєднання, конвертуються в частки учасників у статутному капіталі товариства-правонаступника із збереженням співвідношення між частками учасників, яке існувало в товаристві, що припинилося, у межах сукупної частки таких учасників у статутному капіталі товариства-правонаступника.
 
394. 4.При виділі частки в статутному капіталі товариства, з якого здійснюється виділ, конвертуються в частки цього товариства та товариства, що виділилося, та розподіляються між учасниками із збереженням співвідношення часток, що існувало до виділу.
 		    4. У разі виділу товариства частки у статутному капіталі товариства, з якого здійснюється виділ, конвертуються в частки цього товариства і товариства, що виділилося, та розподіляються між учасниками із збереженням співвідношення часток учасників товариства, що існувало до виділу.
 
395. 5.При перетворенні частки в статутному капіталі товариства, що перетворюється, конвертуються в частки товариства – правонаступника та розподіляються між учасниками із збереженням співвідношення часток, що існувало до перетворення.
 		    5. У разі перетворення товариства частки у статутному капіталі товариства, що перетворюється, конвертуються в частки товариства – правонаступника та розподіляються між учасниками із збереженням співвідношення часток учасників товариства, що існувало до перетворення.
 
396. 6.Якщо правонаступником товариства є юридична особа, щодо якої законом не передбачено статутного (складеного) капіталу або поділу такого капіталу на частки між учасниками, положення частин другої – п’ятої цієї статті не застосовуються.
 		    6. Якщо правонаступником товариства є юридична особа, щодо якої законом не передбачено статутного (складеного) капіталу або поділу такого капіталу на частки між учасниками, положення частин другої – п’ятої цієї статті не застосовуються.
 
397. Стаття 56. Захист прав кредиторів при виділі та припиненні товариства
 		    Стаття 56. Захист прав кредиторів під час виділу та припинення товариства
 
398. 1.Протягом тридцяти днів з дати прийняття рішення про припинення товариства шляхом поділу, перетворення, або про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання – з дати прийняття рішення про це останнім з товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство, що планує виділ, та кожне товариство, що бере участь в припиненні відповідно, зобов'язане письмово повідомити про це всіх відомих йому (їм) кредиторів і опублікувати в органі друку, в якому публікуються дані про державну реєстрацію юридичних осіб, повідомлення про прийняте рішення.
 		 -428- Іванчук А.В.
 У ч. 1 ст. 56 слова «і опублікувати в органі друку, в якому публікуються дані про державну реєстрацію юридичних осіб, повідомлення про прийняте рішення» виключити.
 		Враховано   1. Протягом 30 днів з дати прийняття рішення про припинення товариства шляхом поділу, перетворення або про виділ, а в разі припинення товариства шляхом злиття або приєднання – з дати прийняття рішення про це останнім із товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство, що планує виділ, та кожне товариство, що бере участь у припиненні, зобов'язані письмово повідомити про це всіх відомих їм кредиторів.
 
399. 2.Кредитор такого товариства, вимоги якого до товариства не забезпечені договором забезпечення, протягом тридцяти днів з дати направлення йому повідомлення, або з дати опублікування повідомлення, зазначеного в частині першій цієї статті, має право звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій:
 		 -429- Іванчук А.В.
 У ч. 2 ст. 56 слова «або з дати опублікування повідомлення» виключити.
 		Враховано   2. Кредитор товариства, вимоги якого до товариства не забезпечені договором забезпечення, протягом 30 днів з дня направлення йому повідомлення, зазначеного в частині першій цієї статті, має право звернутися з письмовою вимогою про здійснення за вибором товариства однієї з таких дій:
 
400. 1)надання забезпечення виконання зобов’язання;
 		    1) надання забезпечення виконання зобов’язання;
 
401. 2)дострокового припинення або виконання зобов’язання (зобов’язань) перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором між товариством та кредитором.
 		    2) дострокового припинення або виконання зобов’язання (зобов’язань) перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором між товариством та кредитором.
 
402. 3.Якщо кредитор не звернувся до товариства у встановлений строк з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язання (зобов’язань) перед ним.
 		    3. Якщо кредитор не звернувся до товариства у встановлений строк з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язання (зобов’язань) перед ним.
 
403. 4.Виділ або припинення не можуть бути завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами.
 		    4. Виділ або припинення товариства не можуть бути завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами.
 
404. 5.Товариство, створене внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства, з якого був здійснений виділ, які згідно з розподільним балансом не перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Товариство, з якого був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями, які згідно з розподільним балансом перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Якщо товариств, створених внаслідок виділу, декілька, вони несуть субсидіарну відповідальність спільно з товариством, з якого був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов’язки товариства, з якого був здійснений виділ, за окремим зобов’язанням, що існувало у нього до виділу, товариство, з якого був здійснений виділ, та створені внаслідок виділу товариства несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов’язанням.
 		    5. Товариство, створене внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства, з якого здійснено виділ, які згідно з розподільним балансом не перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Товариство, з якого здійснено виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями, які згідно з розподільним балансом перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Якщо внаслідок виділу створено декілька товариств, вони несуть субсидіарну відповідальність спільно з товариством, з якого здійснено виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов’язки товариства, з якого здійснено виділ, за окремим зобов’язанням, що існувало у нього до виділу, товариство, з якого здійснено виділ, та створені внаслідок виділу товариства несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов’язанням.
 
405. 6.Якщо товариств – правонаступників, створених внаслідок поділу, декілька, то товариство – правонаступник, створене внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства, що припинилося, які перейшли до іншого товариства - правонаступника згідно з розподільним балансом. Якщо після поділу неможливо точно визначити товариство – правонаступника щодо конкретних обов’язків товариства, що припинилося, товариства – правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами товариства, що припинилося.
 		    6. Якщо товариств-правонаступників, створених внаслідок поділу, декілька, то товариство-правонаступник, створене внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства, що припинилося, які перейшли до іншого товариства-правонаступника згідно з розподільним балансом. Якщо після поділу неможливо точно визначити товариство-правонаступника щодо конкретних обов’язків товариства, що припинилося, товариства-правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами товариства, що припинилося.
 
406. Глава VІ. Товариство з додатковою відповідальністю
 		    Глава VІІ. Товариство з додатковою відповідальністю
 
407. Стаття 57. Товариство з додатковою відповідальністю
 		    Стаття 57. Товариство з додатковою відповідальністю
 
408. 1.Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства з додатковою відповідальністю і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним з них вкладу до статутного капіталу.
 		 -430- Матківський Б.М.
 У частині 1 статті 57 слова «до статутного капіталу» виключити.
 		Враховано   1. Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства з додатковою відповідальністю і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним з них вкладу.
 
409. 2.У разі визнання банкрутом одного з учасників товариства з додатковою відповідальністю його відповідальність за зобов’язаннями товариства з додатковою відповідальністю розподіляється між іншими учасниками цього товариства пропорційно розміру належних їм часток у статутному капіталі.
 		    2. У разі визнання банкрутом одного з учасників товариства з додатковою відповідальністю його відповідальність за зобов’язаннями товариства з додатковою відповідальністю розподіляється між іншими учасниками цього товариства пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі.
 
410. 3.У разі визнання банкрутом всіх учасників товариства з додатковою відповідальністю таке товариство підлягає ліквідації в судовому порядку на вимогу органу, який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, або органів місцевого самоврядування.
 		 -431- Іванчук А.В.
 Ч. 3 ст. 57 виключити.
 		Враховано      
411. 4.До товариств з додатковою відповідальністю застосовуються норми цього Закону щодо товариств з обмеженою відповідальністю, які не суперечать нормам цієї статті.
 		    3. До товариств з додатковою відповідальністю застосовуються норми цього Закону щодо товариств з обмеженою відповідальністю, що не суперечать нормам цієї статті.
 
412. Глава VІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 		    Глава VІІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 
413. 1.Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування.
 		 -432- Воропаєв Ю.М.
 Внести зміни до Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення:
1.Частину 1 Глави викласти у наступній редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності через 6 місяців з дня його опублікування..»
 		Враховано частково   1. Цей Закон набирає чинності через 3 місяці з дня його опублікування, крім частини другої статті 23 цього Закону, яка набирає чинності через рік з дня набрання чинності цим Законом.
 
    -433- Пташник В.Ю.
 У частині 1 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення слово «місяць» замінити словами «1 рік»
 		Враховано частково    
    -434- Одарченко Ю.В.
 Пункт 1 Глави VІІ викласти у наступній редакції:
«1. Цей закон вступає в силу з 1 січня 2018 року.»
 		Враховано частково    
    -435- Сотник О.С.
 Частину 1 (Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення) викласти у такій редакції: "Цей Закон набуває чинності через 1 рік з дня його опублікування.
Частина шоста статті 16 цього Закону набуває чинності з моменту набрання чинності законом про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо порядку внесення коштів на депозит суду".
 		Враховано частково    
414. 2.Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682, із наступними змінами) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.
 		 -436- Пташник В.Ю.
 Частину 2 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення викласти у такій редакції:
«2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства":
1) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю і товариств з додатковою відповідальністю, створених після дати набуття чинності цим Законом - з дати набрання чинності цим Законом;
2) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю і товариств з додатковою відповідальністю, створених до дати набуття чинності цим Законом, - через два роки з дати набуття чинності цим Законом або раніше - з дати ухвалення загальними зборами товариства рішення про поширення цього Закону на таке товариство. Зазначене рішення ухвалюється не менш ніж трьома четвертими голосів від загальної кількості голосів учасників товариства.
Товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю, які зареєстровані до дати набуття чинності цим Законом, зобов’язані привести свої статути у відповідність з цим Законом впродовж двох років з дати набуття ним чинності або одночасно з ухваленням відповідним товариством рішення відповідно до пункту 2 цієї Глави. До цього часу положення статутів цих товариств залишаються обов’язковими для їх учасників.
У разі порушення товариствами обов’язку, передбаченого пунктом 2 цієї Глави, суди під час розгляду відповідних спорів застосовують положення цього Закону безпосередньо.»;
 		Відхилено   2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682 із наступними змінами) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.
3. Протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
4. Встановити, що до внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ, порушених за позовною вимогою, передбаченою частиною п’ятою статті 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», застосовуються такі правила:
1) позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, сплаченому покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки (частини частки), визначеному в ухвалі суду;
2) невиконання вимоги про внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду є підставою для залишення позову без розгляду;
3) суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, покупцю, або про їх повернення.
5. Товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю звільняються від сплати адміністративного збору за реєстрацію змін до статуту товариства у зв'язку з приведенням його у відповідність із цим Законом протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.
 
    -437- Острікова Т.Г.
 Пункт другий, Глави VІІ «Прикінцеві та перехідні положення», викласти у такій редакції: "Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства":
1)у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю і товариств з додатковою відповідальністю, створених після дати набуття чинності цим Законом - з дати набрання чинності цим Законом;
2)у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю і товариств з додатковою відповідальністю, створених до дати набуття чинності цим Законом, - через три роки з дати набуття чинності цим Законом або раніше - з дати ухвалення загальними зборами товариства рішення про поширення цього Закону на таке товариство. Зазначене рішення ухвалюється не менш ніж трьома четвертими голосів від загальної кількості голосів учасників товариства.
Товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю, які зареєстровані до дати набуття чинності цим Законом, зобов язані привести своі статути у відповідність з цим Законом впродовж трьох років з дати набуття ним чинності або одночасно з ухваленням відповідним товариством рішення відповідно до пункту 2 цієї Глави. До цього часу положення статутів цих товариств залишаються обов'язковими для їх учасників.
У разі порушення товариствами обов’язку, передбаченого пунктом 2 цієї Глави, суди під час розгляду відповідних спорів застосовують положення цього Закону безпосередньо."
 		Враховано частково    
    -438- Сотник О.С.
 Частину 2 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення викласти у такій редакції: "Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства":
1) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю і товариств з додатковою відповідальністю, створених після дати набуття чинності цим Законом - з дати набрання чинності цим Законом;
2) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю і товариств з додатковою відповідальністю, створених до дати набуття чинності цим Законом, - через три роки з дати набуття чинності цим Законом або раніше - з дати ухвалення загальними зборами товариства рішення про поширення цього Закону на таке товариство. Зазначене рішення ухвалюється не менш ніж трьома четвертими голосів від загальної кількості голосів учасників товариства.
Товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю, які зареєстровані до дати набуття чинності цим Законом, зобов’язані привести свої статути у відповідність з цим Законом впродовж трьох років з дати набуття ним чинності або одночасно з ухваленням відповідним товариством рішення відповідно до пункту 2 цієї Глави. До цього часу положення статутів цих товариств залишаються обов’язковими для їх учасників.
У разі порушення товариствами обов’язку, передбаченого пунктом 2 цієї Глави, суди під час розгляду відповідних спорів застосовують положення цього Закону безпосередньо".
 		Враховано частково    
    -439- Іванчук А.В.
 Доповнити прикінцеві положення пунктом такого змісту:
«3. Протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю»
 		Враховано    
    -440- Іванчук А.В.
 Перенести частину 1 статті 20 законопроекту як перехідне положення
 		Враховано    
    -441- Рябчин О.М.
 Главу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити новим пунктом 4 в такій редакції:
«Кабінету Міністрів України протягом одного року з дати набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про скасування Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144) та вдосконалення правового регулювання ведення комерційної діяльності в Україні.»
Пункт 4 вважати пунктом 5.
 		Відхилено    
415. 3.Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		    6. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
416. 1) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18 – 22, ст. 144, із наступними змінами):
 		    1) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18 – 22, ст. 144):
 
417. статтю 79 викласти у такій редакції:
 		    статтю 79 викласти в такій редакції:
 
418. «Стаття 79. Створення та діяльність господарських товариств
 		    «Стаття 79. Створення та діяльність господарських товариств
 
419. 1. Порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються законами.
 		    1. Порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються законом.
 
420. 2. Господарське товариство, державна частка у статутному капіталі якого перевищує 50 відсотків, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить господарському товариству, державна частка у статутному капіталі якого перевищує 50 відсотків, у разі здійснення ними закупівель та за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про здійснення державних закупівель", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов'язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо.
 		    2. Господарське товариство, державна частка у статутному капіталі якого перевищує 50 відсотків, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить господарському товариству, державна частка у статутному капіталі якого перевищує 50 відсотків, у разі здійснення ними закупівель та за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо».
 
421. 3. Господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій, (часток, паїв) належить державі, зобов'язане на кожний наступний рік складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до статті 75 цього Кодексу.»;
 		 -442- Іванчук А.В.
 У новій редакції ст.79 ГК ч.3 виключити.
 		Враховано      
422. статті 80 – 92, 207 виключити;
 		 -443- Іванчук А.В.
 Абзац сьомий підпункту 1 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень (зміни до ГК) замінити абзацами такого змісту:
«статтю 86 викласти в такій редакції:
«Стаття 86. Обмеження на формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства
1. Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом»;
статті 87, 88, 91, 92, 207 виключити;».
 		Враховано   статтю 86 викласти в такій редакції:
«Стаття 86. Обмеження на формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства
1. Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом»;
статті 87, 88, 91, 92, 207 виключити;
 
    -444- Семенуха Р.С.
 у статті 86:
в частині другій слова «водою та іншими природними ресурсами» виключити;
частину третю викласти в такій редакції:
«3. Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом, а також, якщо інше не передбачене статутом, майно, на яке в установленому законом порядку накладено обтяження».
 		Враховано частково    
    -445- Острікова Т.Г.
 У параграфі першому пункті третьому Глави VІІ «Прикінцеві та перехідні положення», фразу "статті 80 - 92, 207 виключити" - виключити.
 		Враховано частково    
    -446- Сотник О.С.
 У підпункті 3 пункту 1 частини 3 (Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення) формулювання "статті 80 – 92, 207 виключити" - виключити.
 		Враховано частково    
423. статтю 208 викласти в такій редакції:
 		       
424. «Стаття 208. Господарський договір, укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства
 		 -447- Пташник В.Ю.
 Виключити зміни до статті 208 Господарського кодексу України;
 		Враховано      
    -448- Одарченко Ю.В.
 У Главі VІІ в пункті 3 вилучити положення щодо викладення статті 208 Господарського кодексу України у новій редакції.
 		Враховано    
    -449- Острікова Т.Г.
 Абзаци 8 та 9 пункту 1) частини 3 Глави VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» виключити.
 		Враховано    
    -450- Сотник О.С.
 У підпункті 3 пункту 1 частини 3 (Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення) зміни до статті 208 Господарського кодексу України виключити.
 		Враховано    
425. Якщо господарський договір є нікчемним як такий, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання договору обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за договором, а у разі виконання договору однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.»;
 		       
426. 2) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40 – 44, ст. 356, із наступними змінами):
 		    2) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40 – 44, ст. 356):
 
427. статтю 88 доповнити частиною четвертою такого змісту:
 		 -451- Пташник В.Ю.
 Виключити зміни до статті 88 Цивільного кодексу України;
 		Враховано      
    -452- Острікова Т.Г.
 У пункті 2) частини 3 Глави VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» абзаци 2 та 3 виключити.
 		Враховано    
    -453- Сотник О.С.
 У пункті 2 частини 3 (Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення) зміни до статті 88 Цивільного кодексу України виключити.
 		Враховано    
428. «4. Положення установчих документів, які не відповідають закону, є нікчемними.»;
 		       
429. у статті 98:
 		    у статті 98:
 
430. у частині першій слова «передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу» замінити словами «належать до компетенції інших органів товариства»;
 		 -454- Воропаєв Ю.М.
 Внести зміни до Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40 – 44, ст. 356, із наступними змінами) у наступній редакції:
- у статті 98 кодексу:
у частині першій слова «передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу» замінити словами «належать до компетенції інших органів товариства»;
частину третю викласти у такій редакції:
«3. Якщо інше не встановлено законом, учасник товариства не має права голосу при прийнятті загальними зборами товариства рішень з питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством. Вказане вище обмеження права голосу учасника не застосовується в товаристві з одним учасником.»;
частину п’яту виключити
 		Враховано по суті  у частині першій слова «передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу» замінити словами «належать до компетенції інших органів товариства»;
частину третю викласти в такій редакції:
«3. Учасник товариства не має права голосу при прийнятті загальними зборами товариства рішень з питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством, якщо інше не встановлено законом. Це правило не застосовується у товаристві з одним учасником»;
 
431. частину п’яту виключити;
 		    частину п’яту виключити;
 
432. доповнити статтею 98? такого змісту:
 		 -455- Пташник В.Ю.
 Виключити статтю 98-1 Цивільного кодексу України;
 		Враховано      
    -456- Острікова Т.Г.
 У пункті 2) частини 3 Глави VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» абзаци 7-12 виключити.
 		Враховано    
433. «Стаття 98? Недійсність рішення загальних зборів учасників товариства»
 		 -457- Воропаєв Ю.М.
 виключити з кодексу Статтю 98? «Недійсність рішення загальних зборів учасників товариства».
 		Враховано      
    -458- Сотник О.С.
 У пункті 2 частини 3 (Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення) доповнення статтею 98? виключити.
 		Враховано    
434. 1. Рішення загальних зборів учасників товариства, яке не відповідає закону, є нікчемним.
 		       
435. 2. Рішення загальних зборів учасників товариства, яке не відповідає установчим документам, є нікчемним.
 		       
436. 3. Рішення загальних зборів учасників товариства може бути оспорене учасником, якщо рішення було прийняте з порушенням порядку скликання зборів чи ухвалення рішення.
 		       
437. 4. Якщо рішення загальних зборів учасників товариства є недійсним відповідно до частини другої цієї статті або внаслідок оспорювання на підставі частини третьої цієї статті, то у відносинах з третіми особами товариство не може посилатися на це, крім випадків, коли третя особа знала чи могла знати про нікчемність такого рішення чи його оспорюваність.»;
 		       
438. частину першу статті 99 виключити;
 		 -459- Острікова Т.Г.
 Статтю 99 Цивільного кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано      
    -460- Сотник О.С.
 Зміни до частини першої статті 99 виключити.
 		Враховано    
439. статтю 100 викласти у такій редакції:
 		    статтю 100 викласти у такій редакції:
 
440. «Стаття 100. Вихід та виключення з товариства
 		    «Стаття 100. Вихід та виключення з товариства
 
441. 1. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо інше не випливає із закону.
 		 -461- Сотник О.С.
 Зміни до статті 100 виключити.
 		Відхилено   1. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо інше не випливає із закону.
 
442. 2. Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.»;
 		    2. Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.»;
 
443. у статті 104:
 		    у статті 104:
 
444. частини третю та четверту викласти у такій редакції:
 		 -462- Іванчук А.В.
 Абзац третій і шостий пункту 2 змін до Цивільного кодексу замінити абзацом третім і викласти у такій редакції:
«після частини 1 статті 104 доповнити частинами «1-1,1-2 і 1-3» такого змісту:
 		Враховано   після частини 1 статті 104 доповнити частинами «1-1,1-2 і1-3» такого змісту
 
445. «3. Юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, яка наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, яке наділене таким правом, приймається загальними зборами за участю всіх учасників товариства одностайно.
 		    «1-1. Юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти прибуток між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, наділеного таким правом, приймається одностайно загальними зборами учасників у яких прийняли участь всі учасники товариства.
 
446. 4. Юридична особа, яка не вправі розподіляти майно між учасниками, зокрема у разі ліквідації, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, яка наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти майно між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, яке наділене таким правом, приймається загальними зборами за участю всіх учасників товариства одностайно.»;
 		    1-2. Юридична особа, яка не вправі розподіляти майно між учасниками, зокрема у разі ліквідації, не може бути реорганізована, якщо серед правонаступників є юридична особа, наділена таким правом. Якщо серед правонаступників є юридична особа, яка не вправі розподіляти майно між учасниками, рішення про реорганізацію товариства, наділеного таким правом, приймається одностайно загальними зборами учасників у яких прийняли участь всі учасники товариства.
 
447. доповнити частиною п’ятою такого змісту:
 		       
448. «5. Установа не може бути перетворена.»;
 		    1-3. Установа не може бути перетворена»;
 
449. у частині першій статті 106 слова «його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами» замінити словами «її учасників або відповідного органу юридичної особи»;
 		 -463- Острікова Т.Г.
 Статтю 106 Цивільного кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано      
    -464- Сотник О.С.
 У частини 4 (Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення) зміни до частини першої статті 106 виключити.
 		Враховано    
450. у пункті 1 частини першої статті 110 слова «органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами» замінити словами «відповідного органу юридичної особи»;
 		 -465- Острікова Т.Г.
 Статтю 110 Цивільного кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано      
    -466- Сотник О.С.
 Зміни до пункту 1 частини першої статті 110 виключити.
 		Враховано    
451. у статті 115:
 		 -467- Острікова Т.Г.
 Статтю 115 Цивільного кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано      
452. у пункті 1 частини першої слова «до статутного (складеного) капіталу» виключити;
 		 -468- Сотник О.С.
 Не вносити змін до статті 115 Цивільного кодексу України.
 		Враховано      
453. в абзаці першому частини другої слова «до статутного (складеного) капіталу» замінити словом «учасника»;
 		       
454. доповнити статтю частинами третьою та четвертою такого змісту:
 		       
455. «3. Зобов'язання щодо внесення учасником вкладу припиняється за домовленістю сторін, якщо від імені товариства згоду на таке припинення надав вищий орган товариства одностайним рішенням всіх учасників.
 		 -469- Мушак О.П.
 У пункті 3 Глави VІІ підпункті 2 слова «одностайним рішенням всіх учасників» виключити.
 		Враховано      
456. 4. Правочин про припинення зобов'язання щодо внесення учасником вкладу прощенням боргу є нікчемним.»;
 		       
457. назву підрозділу 4 § 1 глави 8 «4. Товариство з обмеженою відповідальністю» та статті 140 – 151 виключити;
 		    назву підрозділу 4 § 1 глави 8 «4. Товариство з обмеженою відповідальністю» та статті 140 – 151 виключити;
 
458. частину першу статті 203 викласти в такій редакції:
 		 -470- Пташник В.Ю.
 Виключити зміни до статті 203 Цивільного кодексу;
 		Враховано      
    -471- Острікова Т.Г.
 Статтю 203 Цивільного кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано    
    -472- Одарченко Ю.В.
 У Главі VІІ в пункті 3 вилучити положення щодо викладення частини першої статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України у новій редакції.
 		Враховано    
    -473- Сотник О.С.
 Зміни до частини першої статті 203 виключити.
 		Враховано    
459. «1. Зміст правочину не може суперечити законодавству та моральним засадам суспільства.»;
 		       
460. статтю 228 викласти у такій редакції:
 		 -474- Пташник В.Ю.
 Виключити зміни до статті 228 Цивільного кодексу;
 		Враховано      
    -475- Сотник О.С.
 Зміни до статті 228 виключити.
 		Враховано    
    -476- Острікова Т.Г.
 Статтю 228 Цивільного кодексу України залишити в чинній редакції.
 		Враховано    
461. «Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок
 		 -477- Воропаєв Ю.М.
 залишити в кодексі Статтю 228. «Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок» у діючій редакції.
 		Враховано      
462. 1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він не відповідає законодавству або суперечить моральним засадам суспільства.
 		       
463. 2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним»;
 		 -478- Острікова Т.Г.
 Доповнити пункт 2) частини 3 Глави VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» новими абзацами такого змісту:
«доповнити статтею 246 і такого змісту:
«Стаття 246-1. Безвідклична довіреність з корпоративних прав
1.З метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань акціонерів (учасників), що виникають з прав на акції (частки) та прав за акціями (частками), такий акціонер (учасник), якого представляють, може зазначити в довіреності, виданій представнику, про те, що ця довіреність не може бути скасована до закінчення строку довіреності або може бути скасована лише у випадках, передбачених у довіреності (безвідклична довіреність), чи після припинення зобов'язання, для виконання або забезпечення виконання якого вона видана.
2.Безвідклична довіреність повинна бути нотаріально засвідчена та містити пряму вказівку на обмеження можливості її скасування відповідно до частини першої цієї статті.
3.Особа, якій видана безвідклична довіреність, не може передоручити вчинення дій, на які вона була уповноважена, іншій особі, якщо інше не передбачено в довіреності.».
 		Враховано      
464. частину другу статті 258 доповнити пунктом 8 такого змісту:
 		    частину другу статті 258 доповнити пунктом 8 такого змісту:
 
465. «8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.»;
 		    «8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства»;
 
466. 3) У Законі України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 39 (28.09.93), ст. 383, із наступними змінами):
 		 -479- Воропаєв Ю.М.
 Внести зміни до Закон України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 39 (28.09.93) у наступній редакції:
- виключити Статтю 58-1. «Посвідчення рішень органів юридичних осіб».
 		Враховано   3) у частині першій статті 78 Закону України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради України, 1993р., N 39, ст. 383; 2010 р., № 38, ст. 509):
 
467. доповнити статтею 58-1 такого змісту:
 		 -480- Острікова Т.Г.
 У параграфі третьому пункту третього Глави VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» виключити статтю 58-1.
 		Враховано      
    -481- Сотник О.С.
 Нову статтю 58-1 виключити.
 		Враховано    
468. «Стаття 58-1. Посвідчення рішень органів юридичних осіб
 		       
469. Нотаріуси посвідчують рішення органів юридичних осіб, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму. За бажанням члена органу юридичної особи нотаріус може посвідчити інше рішення такого органу.
 		       
470. Рішення органу юридичної особи підписується членами (учасниками) такого органу, які були присутніми під час прийняття рішення та голосували за його прийняття.
 		       
471. Нотаріус може бути присутнім під час прийняття рішення органу юридичної особи, якщо це є необхідним для посвідчення такого рішення, здійснювати з’ясування волевиявлення органу юридичної особи та відповідно до нього складати текст рішення органу юридичної особи.»;
 		       
472. у статті 78 слова «, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини» виключити;
 		 -482- Іванчук А.В.
 У тексті змін до ст.78 Закону України «Про нотаріат» слово «виключити» замінити словами «крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню».
 		Враховано   слова «зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини» замінити словами «крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню»;
 
473. 4) у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (Відомості Верховної Ради України, 2003, № 31-32 ст. 263, із наступними змінами):
 		 -483- Алексєєв І.С.
 У тексті закону слова «рішення суду» в усіх відмінках та числах замінити словами «судове рішення» у відповідних відмінках та числах.
 		Враховано   4) у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31-32 ст. 263 із наступними змінами):
у тексті закону слова «рішення суду» в усіх відмінках та числах замінити словами «судове рішення» у відповідних відмінках та числах.
 
474. у статті 1:
 		    у статті 1:
 
475. у пункті 1 частини першої слова «та оновлюється» виключити, після слів «містить відомості» доповнити словами «про реєстраційну дію»;
 		 -484- Іванчук А.В.
 У Законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зміни до п.1 ст.1 викласти у такій редакції:
«у пункті 1 частини першої слова «у випадку, передбаченому» замінити словами «у випадках, передбачених», слова «та оновлюється» виключити, доповнити частину словами «, а також про проведену реєстраційну дію»;».
 		Враховано   у пункті 1 частини першої слова «у випадку, передбаченому» замінити словами «у випадках, передбачених», слова «та оновлюється» виключити та доповнити словами «а також про проведену реєстраційну дію»;
 
476. пункт 8 доповнити новим абзацом дванадцятим такого змісту:
 		    пункт 8 доповнити абзацом дванадцятим такого змісту:
 
477. «інші особи відповідно до цього закону;»;
 		 -485- Мушак О.П.
 У підпункті 4:
а) після абзацу 5 доповнити новим абзацом такого змісту:?
«в абзаці п’ятому пункту 14 після слова «нотаріуси» доповнити словами «Центральний депозитарій цінних паперів - у разі державної реєстрації товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а також у разі державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі стосовно таких товариств, якщо це передбачено рішенням загальних зборів чи статутом товариства»;»
доповнити новим абзацом такого змісту:
«частину другу статті 4 доповнити новим абзацом такого змісту:
«За заявою юридичної особи на підставі рішення учасників товариства державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, проводиться виключно у визначених такою юридичною особою суб’єктів державної реєстрації про що до Єдиного державного реєстру вноситься відповідний запис».
 		Відхилено   «інші особи відповідно до цього Закону»;
 
478. .
;  		 -486- Алексєєв І.С.
 У абзаці п’ятому частини другої статті 13:
після слів «реєстрацію створення юридичної особи» доповнити словами «, державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі,»;
після слів «податку на додану вартість» доповнити словами «та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій»;
 		Враховано   в абзаці п’ятому частини другої статті 13 після слів «реєстрацію створення юридичної особи» доповнити словами «, державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі,», після слів «податку на додану вартість» доповнити словами «та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій»;
Частину другу статті 14 викласти у такій редакції:
«2.Якщо документи подаються особисто, заявник пред'являє документ, що відповідно до закону посвідчує особу.
У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що підтверджує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).»;
 
    -487- Алексєєв І.С.
 Частину другу статті 14 викласти у такій редакції:
«2. Якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє свій паспорт громадянина України або документ, що посвідчує особу, передбачений Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
У разі коли заявником є іноземець, документом, що посвідчує особу, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця.
У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).»;
 		Враховано по суті   
479. Дія абзацу першого цього пункту в частині нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію створення юридичної особи (крім створення в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), а також на державну реєстрацію створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
 		 -488- Алексєєв І.С.
 У частині першій статті 15:
у абзаці другому пункту 9 слова «створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі» замінити словами «державного органу, органу місцевого самоврядування, громадського об’єднання, благодійної організації, юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування»;
у абзаці другому пункту 12 слова «створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі» замінити словами «державного органу, органу місцевого самоврядування, громадського об’єднання, благодійної організації, юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування»;
 		Враховано редакційно   У частині першій статті 15:
у абзаці другому пункту 9 слова «створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі» замінити словами «державного органу, органу місцевого самоврядування, громадського об’єднання, благодійної та релігійної організації, а також юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування»;
у абзаці другому пункту 12 слова «створення державного органу, органу місцевого самоврядування або на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі» замінити словами «державного органу, органу місцевого самоврядування, громадського об’єднання, благодійної та релігійної організації, а також юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування»;
 
480. у статті 17:
 		    у статті 17:
 
481. пункт 1 частини першої доповнити реченням такого змісту: «У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатись, що вона діє на підставі модельного статуту»;
 		 -489- Алексєєв І.С.
 У пункті 1 частини першої у статті 17 слово «поділу» замінити словом «реорганізації»;
 		Враховано частково   пункт 1 частини першої після слова «поділу» доповнити словом «, виділу», доповнити пункт третім реченням такого змісту: «У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту»;
 
482. абзац перший частини четвертої після слів «юридичної особи,» доповнити словами та цифрами «крім змін до відомостей, передбачених у частині 4-1 цієї статті,»;
 		 -490- Алексєєв І.С.
 Пункт 4 частини четвертої статті 17 доповнити словами «, крім громадського об’єднання та політичної партії»;
 		Відхилено   абзац перший частини четвертої після слів «юридичної особи» доповнити словами «крім змін до відомостей, передбачених частиною п’ятою цієї статті»;
пункт 4 частини четвертої виключити;
 
    -491- Іванчук А.В.
 Пункт 4 частини четвертої статті 17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» виключити.
Пункт 4-1 частини четвертої статті 17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
 		Враховано    
483. доповнити після частини четвертої новою частиною такого змісту:
 		    після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
 
484. «4-1. Для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розмірів часток у статутному капіталі та складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю (далі у цій частині - товариство), подаються такі документи:
 		    «5. Для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю (далі в цій частині - товариство) подаються такі документи:
 
485. 1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей;
 		    1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей;
 
486. 2) документ про сплату адміністративного збору;
 		    2) документ про сплату адміністративного збору;
 
487. 3) один з таких документів:
 		    3) один із таких відповідних документів:
 
488. 3.1) рішення загальних зборів товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
 		    а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
 
489. 3.2) рішення загальних зборів товариства про виключення учасника з товариства;
 		    б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства;
 
490. 3.3) заява про вступ до товариства;
 		    в) заява про вступ до товариства;
 
491. 3.4) заява про вихід із товариства;
 		    г) заява про вихід з товариства;
 
492. 3.5) акт приймання - передачі частки у статутному капіталі товариства (її частини);
 		 -492- Пташник В.Ю.
 У пункті 4) частини 3 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення слова «3.5) акт приймання - передачі частки у статутному капіталі товариства (її частини);» замінити словами «3.5) документ, що підтверджує перехід права власності на частку у статутному капіталі товариства;»
 		Відхилено   ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства;
 
493. 3.6) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
 		    д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства;
 
494. 3.7) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки у статутному капіталі товариства (її частини);
 		    е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства;
 
495. 3.8) судове рішення, що набрало законної сили, про виключення учасника з товариства.
 		    є) судове рішення, що набрало законної сили, про здійснення примусового викупу частки учасника.
 
496. Документи, що вказані в підпунктах 3.1, 3.2, 3.3 цієї частини, підлягають нотаріальному посвідченню, крім рішень загальних зборів товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників, які не передбачають зміну співвідношення розмірів часток учасників у статутному капіталі.
 		    Справжність підписів учасників, які голосували за рішення, зазначені у підпунктах «а» і «б» цієї частини, засвідчується нотаріально. Якщо у випадках, передбачених законом (смерть учасника, реорганізація тощо), таке рішення приймається без урахування голосів учасника у зв’язку з настанням певної обставини, подається також доказ настання такої обставини (оригінал документа або його копія, вірність якої засвідчена нотаріально або тим, хто видав документ).
Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті «в» цієї частини, засвідчується нотаріально. Разом з таким документом подається доказ набуття права на спадщину або доказ правонаступництва (оригінал документа або його копія, вірність якої засвідчена нотаріально або тим, хто видав документ). Якщо відповідно до статуту товариства вимагається згода інших учасників на вступ до товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально.
Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті «г» цієї частини, засвідчується нотаріально. Якщо відповідно до закону або статуту товариства вимагається згода інших учасників на вихід з товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально.
 
497. Справжність підписів на документі, вказаному у підпункті 3.5 цієї частини, має бути засвідчена нотаріально.
 		    Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті «ґ» цієї частини, засвідчується нотаріально. Одночасно може бути надана довідка про формування резервного капіталу товариства.
 
498. Документи подаються такими особами:
 		    Документи подаються такими особами:
 
499. товариством – якщо подаються документи, вказані у підпунктах 3.1, 3.2 цієї частини;
 		    товариством – якщо подаються документи, зазначені в підпунктах «а» і «б» цієї частини;
 
500. спадкоємцем чи правонаступником учасника – якщо подається документ, вказаний у підпункті 3.3 цієї частини;
 		    спадкоємцем чи правонаступником учасника товариства – якщо подається документ, зазначений у підпункті «в» цієї частини;
 
501. учасником, який виходить з товариства, або його спадкоємцем чи правонаступником – якщо подається документ, вказаний у підпункті 3.4 цієї частини;
 		    учасником, який виходить з товариства, або його спадкоємцем чи правонаступником – якщо подається документ, зазначений у підпункті «г» цієї частини;
 
502. особою, яка набула частку у статутному капіталі товариства, або особою, яка передала її – якщо подається документ, вказаний у підпункті 3.5 цієї частини;
 		 -493- Пташник В.Ю.
 Пункт 4) частини 3 Глави VІІ. Прикінцеві та перехідні положення після слів «особою, яка набула частку у статутному капіталі товариства, або особою, яка передала її – якщо подається документ, вказаний у підпункті 3.5 цієї частини;» доповнити словами «, за умови нотаріального посвідчення такого документа. Державна реєстрація таких змін може бути здійснена тільки тим же нотаріусом, яким вчинено посвідчення зазначеного документа».
 		Відхилено   особою, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі товариства, або особою, яка передала її, – якщо подається документ, зазначений у підпункті «ґ» цієї частини;
 
503. позивачем – якщо подаються документи, вказані у підпунктах 3.6, 3.7, 3.8 цієї частини.»;
 		 -494- Алексєєв І.С.
 Частину дев’ятнадцять статті 17 виключити;
 		Враховано   позивачем – якщо подаються документи, зазначені в підпунктах «д», «е», «є» цієї частини;
частину дев’ятнадцяту виключити.
У зв’язку з цим частини п’яту – вісімнадцяту вважати відповідно частинами шостою – дев’ятнадцятою;
частини п’яту та шосту статті 18 виключити;
У статті 23:
частину першу доповнити новим пунктом такого змісту:
«6) документ про сплату адміністративного збору – у випадках, передбачених цим Законом.»;
частину другу доповнити новим пунктом такого змісту:
«5) документ про сплату адміністративного збору – у випадках, передбачених цим Законом.»;
 
    -495- Алексєєв І.С.
 Частини п’яту та шосту статті 18 виключити;
 		Враховано    
    -496- Алексєєв І.С.
 У статті 23:
частину першу доповнити новим пунктом «7» такого змісту:
«7) документ про сплату адміністративного збору – у випадках, передбачених цим Законом.»;
 		Враховано редакційно    
504. у статті 25:
 		       
505. доповнити після частини другої новими частинами такого змісту:
 		    статтю 25 після частини другої доповнити двома новими частинами такого змісту:
 
506. «2-1. При проведенні державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов‘язаних із виключенням або виходом учасника (спадкоємця або правонаступника) товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а також пов’язаних з переданням (набуттям) частки у статутному капіталі (її частини) самому товариству з обмеженою або додатковою відповідальністю, суб'єкт державної реєстрації одночасно вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки у статутному капіталі (її частини), крім випадків, коли відповідно до закону допускається володіння таким товариством часткою у власному статутному капіталі (її частиною).
 		 -497- Іванчук А.В.
 Доповнення до статті 25 новими частинами викласти у такій редакції:
«3. У разі проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов‘язаних із здійсненням примусового викупу частки учасника товариства на підставі судового рішення, виключенням або виходом учасника (спадкоємця або правонаступника) товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а також пов’язаних з переданням (набуттям) частки (частини частки) у статутному капіталі самому товариству з обмеженою або додатковою відповідальністю, державний реєстратор одночасно вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки (частини частки) у статутному капіталі. Ця частина не застосовується, якщо товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, яке набуває частку (частину частки) у своєму статутному капіталі, разом із заявою про державну реєстрацію надасть довідку про формування резервного капіталу у розмірі, який відповідно до закону допускає володіння часткою (частиною частки) у своєму статутному капіталі.»
 		Враховано   «3. У разі проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов‘язаних із здійсненням примусового викупу частки учасника товариства на підставі судового рішення, виключенням або виходом учасника (спадкоємця або правонаступника) товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а також пов’язаних з переданням (набуттям) частки (частини частки) у статутному капіталі самому товариству з обмеженою або додатковою відповідальністю, державний реєстратор одночасно вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки (частини частки) у статутному капіталі. Ця частина не застосовується, якщо товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, яке набуває частку (частину частки) у своєму статутному капіталі, разом із заявою про державну реєстрацію надасть довідку про формування резервного капіталу у розмірі, який відповідно до закону допускає володіння часткою (частиною частки) у своєму статутному капіталі.
 
507. 2-2. В день проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов‘язаних із зміною складу учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю або зміною розмірів їх часток, суб'єкт державної реєстрації повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) виписку з Єдиного державного реєстру заявнику, товариству, особам, які були зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії, та особам, які зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії.»;
 		 -498- 4. У день проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов‘язаних із зміною складу учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю або зміною розмірів їхніх часток, суб'єкт державної реєстрації повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) виписку з Єдиного державного реєстру заявнику, товариству, особам, які були зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії, та особам, які зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії. Якщо суб'єкту державної реєстрації відома електронна пошта осіб, яким надсилається ця виписка, він у той самий день додатково надсилає копію виписки зазначеним особам електронною поштою».
У зв’язку з цим частини третю – шосту вважати відповідно частинами п’ятою - восьмою
 		Немає висновку   4. У день проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов‘язаних із зміною складу учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю або зміною розмірів їхніх часток, суб'єкт державної реєстрації повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) виписку з Єдиного державного реєстру заявнику, товариству, особам, які були зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії, та особам, які зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії. Якщо суб'єкту державної реєстрації відома електронна пошта осіб, яким надсилається ця виписка, він у той самий день додатково надсилає копію виписки зазначеним особам електронною поштою».
У зв’язку з цим частини третю – шосту вважати відповідно частинами п’ятою - восьмою;
статтю 25 доповнити новою частиною такого змісту:
«9. У разі якщо під час розгляду заяви та документів для державної реєстрації державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Єдиному державному реєстрі інших пакетів документів для державної реєстрації щодо цього самого суб’єкта, наступний пакет документів розглядається після проведення державної реєстрації або зупинення розгляду чи відмови в такій реєстрації на підставі заяви та документів, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі раніше.».
 
    -499- Алексєєв І.С.
 У статті 25:
у частині другій:
після пункту 4 доповнити новим пунктом такого змісту:
«5) встановлення черговості розгляду документів, що надійшли на розгляд; «.
У зв’язку з цим, пункти 5 – 9 вважати пунктами 6 – 10;
після пункту 5 доповнити новими пунктами 6 – 7 такого змісту:
«6. Документи, що подані для державної реєстрації, можуть бути відкликані особою, що їх подавала, до проведення державної реєстрації або відмови в такій реєстрації.
7. У разі якщо під час розгляду заяви та документів для державної реєстрації державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Єдиному державному реєстрі інших пакетів документів для державної реєстрації щодо цього самого суб’єкта, документи розглядаються в порядку черговості їх надходження.
Наступний пакет документів розглядається тільки після проведення державної реєстрації або відмови в такій реєстрації на підставі заяви та документів, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі раніше.».
У зв’язку з цим, пункт 6 вважати пунктом 8;
 		Враховано частково , редакційно   
    -500- Іванчук А.В.
 Статтю 25 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» доповнити новою частиною такого змісту:
«9. У разі якщо під час розгляду заяви та документів для державної реєстрації державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Єдиному державному реєстрі інших пакетів документів для державної реєстрації щодо цього самого суб’єкта, наступний пакет документів розглядається після проведення державної реєстрації або зупинення розгляду чи відмови в такій реєстрації на підставі заяви та документів, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі раніше.».
 		Враховано    
508. абзац восьмий частини першої статті 36 доповнити реченням такого змісту: «Якщо відповідно до частини 2-2 статті 25 цього Закону особам має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,02 мінімальної заробітної плати та кількості таких осіб»;
 		 -501- Іванчук А.В.
 Слова і цифри «0,02 мінімальної заробітної плати» замінити словами і цифрами «0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб»
 		Враховано   абзац восьмий частини першої статті 36 доповнити другим реченням такого змісту: «Якщо відповідно до частини четвертої статті 25 цього Закону певним особам має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб»;
У частині першій статті 36:
в абзаці тринадцятому слова «України у строк, визначений цими законами» виключити;
доповнити новим абзацом такого змісту:
«У разі якщо законами визначено строк для приведення у відповідність до них, адміністративний збір не справляється у разі внесення змін до відомостей, у тому числі змін до установчих документів, у строк, визначений цими законами.»;
 
    -502- Алексєєв І.С.
 У частині першій статті 36:
в абзаці дев’ятому після слів «громадське об’єднання» доповнити словами «зі статусом юридичної особи»;
в абзаці тринадцятому слова «України у строк, визначений цими законами» виключити;
доповнити новим абзацом такого змісту:
«У разі якщо законами визначено строк для приведення у відповідність до них, адміністративний збір не справляється у разі внесення змін до відомостей, у тому числі змін до установчих документів, у строк, визначений цими законами.»;
 		Враховано частково    
509. 5) Підпункт «е» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 13 (30.03.93), ст. 113, із наступними змінами) після слів «інших установчих документів юридичної особи,» доповнити словами «рішень органів юридичної особи, договорів купівлі-продажу та інших договорів, що встановлюють зобов’язання відчужити частку (її частину) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, договорів застави частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, актів приймання - передачі частки у статутному капіталі товариства (її частини), інших правочинів про передання або перехід частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, інших волевиявлень, пов’язаних із зміною участі у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, набуттям або припиненням такої участі (у тому числі заяв, дозволів, відмов тощо, як із зміною, так і без зміни розміру статутного (складеного) капіталу),»;
 		    5) підпункт «е» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1997 року №7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113 із наступними змінами) після слів «інших установчих документів юридичної особи» доповнити словами «договорів купівлі-продажу та інших договорів, що встановлюють зобов’язання відчуження частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, договорів застави частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, інших правочинів про передання або перехід частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, інших волевиявлень, пов’язаних із зміною участі у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, набуттям або припиненням такої участі (у тому числі заяв, дозволів, відмов тощо із зміною, або без зміни розміру статутного (складеного) капіталу)»;
 
510. 6) Закон України «Про виконавче провадження» доповнити статтею такого змісту:
 		    6) Закон України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., №30, ст. 542, №51, ст. 839; 2017 р., № 7-8, ст. 50) доповнити статтею 53-1 такого змісту:
 
511. «Стаття 53-1. Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою та товариства з додатковою відповідальністю
 		    «Стаття 53?. Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю, учасника товариства з додатковою відповідальністю
 
512. 1. Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою та товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».».
 		    1. Особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
 
513. 4.Товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю звільняються від сплати реєстраційного збору під час реєстрації змін до статуту товариства або статуту в новій редакції у зв'язку з приведенням його у відповідність із цим Законом.
 		 -503- Іванчук А.В.
 Абзац п’ятий частини третьої статті 87 Закону України «Про акціонерні товариства» виключити.
 		Враховано   7) абзац п’ятий частини третьої статті 87 Закону України «Про акціонерні товариства» виключити.
 
    -504- Алексєєв І.С.
 У Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 18, ст. 141 із наступними змінами):
1)у тексті закону слова «рішення суду» в усіх відмінках та числах замінити словами «судове рішення» у відповідних відмінках та числах;
2)у частині третій статті 6 слова «прожиткових мінімумів для працездатних осіб» замінити словами «мінімальних розмірів заробітної плати»;
3)у пункті 1 частини четвертої статті 24 після слова «щодо» доповнити словами «набуття, зміни або припинення»;
4)у статті 25:
у частині третій слова «десяти робочих» замінити словами «п’ятнадцяти календарних»;
доповнити новою частиною такого змісту:
«5. Повторне подання власником об’єкта нерухомого майна заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо одного і того ж об’єкта нерухомого майна можливе після спливу п’яти календарних днів з моменту завершення строку п’ятнадцяти календарних днів, передбаченого абзацом другим частини третьої цієї статті, а у разі відкликання попередньої заяви - після спливу п’яти календарних днів з моменту такого відкликання.
Повторне подання власником об’єкта нерухомого майна заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо одного і того ж об’єкта нерухомого майна у разі якщо по попередній заяві подано судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, можливе після спливу п’яти календарних днів з моменту реєстрації судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій.»;
5)у пункті 9 частин першої та у пункті 1 частини другої статті 27 після слів «щодо» доповнити словами «набуття, зміни або припинення»;
6)в абзаці дванадцятому частини восьмої статті 34 слова «України у строк, визначений цими законами» виключити.
 		Відхилено    
514. Голова Верховної Ради України

   Голова Верховної Ради України А.Парубій