Кількість абзаців - 197 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров'я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Закон України
 		    Закон України
 
1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров'я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині
 		 -1- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мельничук С.П.
Мусій О.С.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Назву законопроекту викласти в такій редакції:
«Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині»
 		Враховано   Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині
 
2. Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 41, ст.377) викласти в такій редакції:
 		 -2- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мельничук С.П.
Мусій О.С.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Виключити із законопроекту слова:
«Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 41, ст.377) викласти в такій редакції:
ЗАКОН УКРАЇНИ Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині».
 		Враховано      
3. «ЗАКОН УКРАЇНИ
 		       
4. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині
 		       
5. Цей Закон з урахуванням сучасного стану науки і рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я визначає умови і порядок застосування трансплантації як спеціального методу надання медичної допомоги, забезпечує додержання в Україні прав людини та захист людської гідності при застосуванні трансплантації та здійсненні іншої, пов'язаної з нею діяльності.
 		 -3- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мельничук С.П.
Мусій О.С.
Сисоєнко І.В.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Преамбулу закону виключити.
 		Враховано      
    -4- Мусій О.С.
 Преамбулу закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Цей Закон з урахуванням сучасного стану науки і рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я визначає умови і порядок застосування трансплантації, забезпечує додержання в Україні прав людини та захист людської гідності при застосуванні трансплантації та здійсненні іншої, пов'язаної з нею діяльності.»
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 3 Комітету   
    -5- Шипко А.Ф.
 Преамбулу закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Цей Закон з урахуванням сучасного стану науки і рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я визначає умови і порядок застосування трансплантації як спеціального методу надання медичної допомоги, забезпечує додержання в Україні прав людини та захист людської гідності при застосуванні трансплантації та здійсненні іншої, пов'язаної з нею діяльності.»
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 3 Комітету   
6. Розділ І
 		    Розділ І
 
7. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
8. Стаття 1. Визначення термінів
 		 -6- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мельничук С.П.
Мусій О.С.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 1 законопроекту викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
анатомічні матеріали – органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини, фетальні матеріали людини;
аутотрансплантація – пересадка людині власного анатомічного матеріалу;
біоімплантати – медичні вироби, продукти медичного призначення, виготовлені з анатомічних матеріалів людини;
близькі родичі та члени сім’ї – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
бригада вилучення анатомічних матеріалів людини – група медичних та інших працівників закладу охорони здоров’я, яка створюється відповідно до наказу керівника закладу охорони здоров’я для вилучення, зберігання, підготовки до перевезення та/або перевезення анатомічних матеріалів людини для їх подальшої трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
вилучення анатомічних матеріалів – хірургічна операція, інше медичне втручання, в результаті якого отримуються анатомічні матеріали людини для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
гемопоетичні стовбурові клітини – анатомічні матеріали людини у вигляді клітин, що містяться у крові та кістковому мозку людини і використовуються для трансплантації;
діяльність, пов’язана з трансплантацією, – вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, трансплант-координація;
донор анатомічних матеріалів людини – живий донор чи донор-труп, у якого в установленому цим Законом порядку вилучаються анатомічні матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
донорство анатомічних матеріалів – надання донором анатомічних матеріалів іншій людині за життя (прижиттєве донорство) або вилучення анатомічних матеріалів людини у донора-трупа (посмертне донорство) для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
донор-труп – померла особа, щодо якої в установленому цим Законом порядку отримано згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
12) Єдина державна інформаційна система трансплантації – електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (інформаційні технології і технічні засоби), призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, обробки, адаптування, зміни, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення та знищення визначеної цим Законом інформації та здійснення автоматизованого об’єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт, що зберігається на державних інформаційних ресурсах;
13) живий донор – повнолітня дієздатна фізична особа, яка добровільно надала згоду на вилучення у неї анатомічних матеріалів для трансплантації;
14) імплантація – пересадка людині біоімплантатів, ксеноімплантатів і штучно виготовлених замінників органів;
15) імунологічна сумісність - генетично обумовлена сумісність анатомічних матеріалів різних осіб, що визначається шляхом проведення лабораторних досліджень відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;
ксеноімплантати – медичні вироби, що виготовлені з анатомічних матеріалів тварин та використовуються для імплантації;
лист (список) очікування – список реципієнтів, які перебувають на обліку в закладі охорони здоров’я з метою застосування їм трансплантації, форма та порядок ведення якого затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
перехресне донорство – обмін живими імунологічно сумісними донорами між реципієнтами;
померла особа (померлий) – особа, стан якої визначено як незворотна смерть відповідно до закону;
потенційний донор – померла особа, щодо якої існують медичні передумови (відсутність хвороб або станів, що унеможливлюють вилучення анатомічних матеріалів людини) для вилучення анатомічних матеріалів, але не отримано трансплант-координатором в установленому цим Законом порядку відомості щодо можливості (згода) вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
реципієнт – особа, яка потребує медичної допомоги із застосуванням трансплантації;
трансплантація – спеціальний метод лікування, що полягає в пересадці анатомічного матеріалу людини від донора реципієнту і спрямований на відновлення здоров’я людини;
трансплант-координатор - працівник закладу охорони здоров’я, до посадових обов’язків якого належить здійснення трансплант-координації;
трансплант-координація – діяльність, спрямована на забезпечення отримання анатомічних матеріалів людини та надання їх для подальшої трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у встановленому цим Законом порядку;
фетальні матеріали людини – мертвий ембріон (плід) людини, плацента та її оболонки.»
 		Враховано   Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
анатомічні матеріали – органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини, фетальні матеріали людини;
аутотрансплантація – пересадка людині власного анатомічного матеріалу;
біоімплантати – медичні вироби, продукти медичного призначення, виготовлені з анатомічних матеріалів людини;
близькі родичі та члени сім’ї – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
бригада вилучення анатомічних матеріалів людини – група медичних та інших працівників закладу охорони здоров’я, яка створюється відповідно до наказу керівника закладу охорони здоров’я для вилучення, зберігання, підготовки до перевезення та/або перевезення анатомічних матеріалів людини для їх подальшої трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
вилучення анатомічних матеріалів – хірургічна операція, інше медичне втручання, в результаті якого отримуються анатомічні матеріали людини для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
гемопоетичні стовбурові клітини – анатомічні матеріали людини у вигляді клітин, що містяться у крові та кістковому мозку людини і використовуються для трансплантації;
діяльність, пов’язана з трансплантацією, – вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, трансплант-координація;
донор анатомічних матеріалів людини – живий донор чи донор-труп, у якого в установленому цим Законом порядку вилучаються анатомічні матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
донорство анатомічних матеріалів – надання донором анатомічних матеріалів іншій людині за життя (прижиттєве донорство) або вилучення анатомічних матеріалів людини у донора-трупа (посмертне донорство) для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
донор-труп – померла особа, щодо якої в установленому цим Законом порядку отримано згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
Єдина державна інформаційна система трансплантації – електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (інформаційні технології і технічні засоби), призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, обробки, адаптування, зміни, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення та знищення визначеної цим Законом інформації та здійснення автоматизованого об’єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт, що зберігається на державних інформаційних ресурсах;
живий донор – повнолітня дієздатна фізична особа, яка добровільно надала згоду на вилучення у неї анатомічних матеріалів для трансплантації;
імплантація – пересадка людині біоімплантатів, ксеноімплантатів і штучно виготовлених замінників органів;
імунологічна сумісність - генетично обумовлена сумісність анатомічних матеріалів різних осіб, що визначається шляхом проведення лабораторних досліджень відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;
ксеноімплантати – медичні вироби, що виготовлені з анатомічних матеріалів тварин та використовуються для імплантації;
лист (список) очікування – список реципієнтів, які перебувають на обліку в закладі охорони здоров’я з метою застосування їм трансплантації, форма та порядок ведення якого затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
перехресне донорство – обмін живими імунологічно сумісними донорами між реципієнтами;
померла особа (померлий) – особа, стан якої визначено як незворотна смерть відповідно до закону;
потенційний донор – померла особа, щодо якої існують медичні передумови (відсутність хвороб або станів, що унеможливлюють вилучення анатомічних матеріалів людини) для вилучення анатомічних матеріалів, але не отримано трансплант-координатором в установленому цим Законом порядку відомості щодо можливості (згода) вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
реципієнт – особа, яка потребує медичної допомоги із застосуванням трансплантації;
трансплантація – спеціальний метод лікування, що полягає в пересадці анатомічного матеріалу людини від донора реципієнту і спрямований на відновлення здоров’я людини;
трансплант-координатор - працівник закладу охорони здоров’я, до посадових обов’язків якого належить здійснення трансплант-координації;
трансплант-координація – діяльність, спрямована на забезпечення отримання анатомічних матеріалів людини та надання їх для подальшої трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у встановленому цим Законом порядку;
фетальні матеріали людини – мертвий ембріон (плід) людини, плацента та її оболонки.
 
9. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
 		       
10. трансплантація - спеціальний метод надання медичної допомоги, що полягає в пересадці реципієнту органу (частини органу) або іншого анатомічного матеріалу, взятих у людини чи у тварини;
 		 -7- Мусій О.С.
 Другий абзац частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«трансплантація - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, що полягає в пересадці реципієнту органу та/або іншого анатомічного матеріалу, взятих у людини чи у тварини;»
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом     
11. взяття органу (частини органу) та (або) інших анатомічних матеріалів - хірургічна операція або маніпуляція з взяття органу (частини органу) та (або) інших анатомічних матеріалів у живого або померлого донора, їх типування та зберігання;
 		 -8- Мусій О.С.
 Третій абзац частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«взяття органів та/або іншого анатомічного матеріалу – процедура з взяття органів та/або анатомічних матеріалів у живого або трупного донора;»
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -9- Кириченко О.М.
 Третій абзац частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«взяття органу (частини органу) та (або) інших анатомічних матеріалів - хірургічна операція або маніпуляція з взяття органу (частини органу) та (або) інших анатомічних матеріалів у живого або померлого донора;»
 		Враховано частково у поправці № 6 Комітету в остаточні редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -10- Колганова О.В.
 У абзаці третьому частини першої статті 1 закону слова «їх типування та зберігання» виключити. (пункт 1 Розділу І законопроекту)
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом   
12. живий донор - особа, яка добровільно дала у встановленому законодавством порядку згоду на взяття у неї анатомічних матеріалів для трансплантації;
 		 -11- Мусій О.С.
 Абзац четвертий частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«живий донор - особа, яка добровільно дала, у встановленому порядку, згоду на взяття у неї органів та/або інших анатомічних матеріалів для трансплантації або для виготовлення імплантатів/біоімплантатів;»
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом     
13. померлий донор - тіло померлої людини, щодо якої у встановленому цим Законом порядку надано письмову згоду на взяття у неї посмертно анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів;
 		 -12- Мусій О.С.
 Абзац п’ятий частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«трупний донор - тіло померлої людини, що не містить ознак насильницької смерті крім тих, що визначені цим законом із врахуванням відомостей наявних у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації щодо прижиттєво поданої письмової заяви на заборону здійснення взяття органів та/або інших анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення імплантатів/біоімплантатів;»
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -13- Колганова О.В.
 Абзац п’ятий частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«померлий донор - тіло померлої людини, яка у встановленому цим Законом порядку визнана померлою та відповідно до якої отримано письмову згоду на посмертне взяття анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів;»
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -14- Кириченко О.М.
 П’ятий абзац частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«померлий донор - тіло померлої людини, яка у встановленому цим Законом порядку визнана померлою та відповідно до якої отримано письмову згоду на посмертне взяття анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів;»
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -15- Левченко Ю.В.
 Частину першу статті 1 закону після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом наступного змісту (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«потенційний донор - особа, яка добровільно дала у встановленому законодавством порядку згоду на взяття у неї після її смерті анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів;»
У зв’язку з цим, абзац шостий вважати відповідно абзацом сьомим.
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом   
14. анатомічні матеріали - органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини;
 		       
15. алотрансплантати - анатомічні матеріали людини, призначені для трансплантації;
 		 -16- Мусій О.С.
 Абзац сьомий частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«алотрансплантати - анатомічні матеріали живих чи трупних донорів, які призначені для трансплантації;»
 		Відхилено стаття 1 Закону, викладена у новій редакції, запропонованій головним Комітетом у поправці № 6     
    -17- Ленський О.О.
 Абзац сьомий частини першої статті 1 закону виключити (пункт 1 Розділу І законопроекту)
 		Враховано    
    -18- Голубов Д.І.
 Абзац сьомий частини першої статті 1 закону виключити (пункт 1 Розділу І законопроекту)
 		Враховано    
    -19- Мусій О.С.
 Після абзацу сьомого частини першої статті 1 закону додати новий абзац наступного змісту (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«імплантати – медичні вироби, виготовлені з анатомічних матеріалів живих чи трупних донорів та/або тварин, чи зі штучних матеріалів, які пройшли спеціальну обробку чи переробку, та не містять живих клітин;»
У зв’язку з цим вважати абзац восьмий абзацом дев’ятим.
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону   
16. біоімплантати - медичні вироби, виготовлені з анатомічних матеріалів людини або тварини.
 		 -20- Мусій О.С.
 Восьмий абзац частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«біоімплантати – медичні вироби, виготовлені з анатомічних матеріалів живих чи трупних донорів та/або тварин, чи зі штучних матеріалів, які пройшли спеціальну обробку чи переробку, та містять живі клітини;»
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -21- Кириченко О.М.
 Абзац восьмий частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«біоімплантати – вироби, які виготовлені відповідно до спеціальних технологічних регламентів з анатомічних матеріалів людини або тварини та використовуються в медичній практиці;»
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -22- Колганова О.В.
 Восьмий абзац частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«біоімплантати – спеціальні вироби, що використовуються в медичній практиці і виготовлені з анатомічних матеріалів людини або тварини;»
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -23- Ленський О.О.
 Восьмий абзац частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«гомотрансплантати – анатомічні матеріали людини, призначені для трансплантації;»
 		Відхилено стаття 1 Закону, викладена у новій редакції, запропонованій головним Комітетом у поправці № 6   
17. ксенотрансплантати - анатомічні матеріали тварини, призначені для трансплантації;
 		 -24- Колганова О.В.
 Абзац дев’ятий частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«ксенотрансплантати - анатомічні матеріали тварини (окрім органів), призначені для трансплантації або (та) виготовлення біоімплантатів;»
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -25- Кириченко О.М.
 Абзац дев’ятий частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«ксенотрансплантати - анатомічні матеріали тварини (окрім органів), призначені для трансплантації або (та) виготовлення біоімплантатів;»
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -26- Мусій О.С.
 Абзац дев’ятий частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«ксенотрансплантати – медичні вироби, виготовлені з анатомічних матеріалів тварин»;
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону   
    -27- Мусій О.С.
 Після абзацу дев’ятого частини першої статті 1 закону додати новий десятий абзац наступного змісту (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«аутотрансплантація - пересадка людині взятого у неї анатомічного матеріалу»;
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону   
18. фетальні матеріали - анатомічні матеріали мертвого ембріона (плода) людини.
 		 -28- Мусій О.С.
 Абзац десятий частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«фетальні матеріали - анатомічні матеріали мертвого ембріона (плода) людини, плацента та її оболонки;»
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону     
19. реципієнт - особа, якій здійснюється трансплантація;
 		 -29- Мусій О.С.
 Абзац одинадцятий частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«реципієнт - пацієнт, якому здійснюється трансплантація;»
 		Враховано редакційно у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом     
20. процедура констатації смерті людини - сукупність дій та умов медичного характеру, що є обов’язковими при встановленні факту смерті людини на підставі діагностичних критеріїв смерті мозку;
 		 -30- Гуляєв В.О.
 Абзац дванадцятий частини першої статті 1 закону доповнити новим реченням, виклавши його наступним чином (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«процедура констатації смерті людини - сукупність дій та умов медичного характеру, що є обов’язковими при встановленні факту смерті людини на підставі діагностичних критеріїв смерті мозку;
особу треба вважати за померлу лише тоді, коли вона втратила в спосіб безповоротній будь-яку здатність інтегрування і координування фізичних і розумових функцій свого тіла».
 		Відхилено у зв’язку із врахуванням поправки № 191 Комітету, якою викладено Прикінцеві та Перехідні положення закону і де пропонується нова редакція статті 52 Основ, в якій визначено як і на яких підставах має здійснюватися констатація смерті мозку людини     
    -31- Мусій О.С.
 Абзац дванадцятий частини першої статті 1 закону виключити (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Враховано    
21. смерть мозку - повна і незворотна втрата головним мозком людини всіх його функцій, що реєструється на фоні працюючого серця та примусової вентиляції легень.
 		 -32- Гопко Г.М.
 Абзац Тринадцятий частини першої статті 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Смерть мозку означає повну і незворотну втрату всіх його функцій. Момент смерті мозку може бути встановлено, якщо виключені всі інші можливі за даних обставин причини втрати свідомості та реакцій організму».
 		Відхилено у зв’язку із врахуванням поправки № 191 Комітету, де пропонується нова редакція статті 52 Основ, в якій визначено як і на яких підставах має здійснюватися констатація смерті мозку людини     
    -33- Гуляєв В.О.
 Абзац тринадцятий частини першої статті 1 закону залишити у чинній редакції, виклавши його в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Людина вважається померлою з моменту, коли встановлена смерть її мозку. Смерть мозку означає повну і незворотну втрату всіх його функцій. Момент смерті мозку може бути встановлено, якщо виключені всі інші можливі за даних обставин причини втрати свідомості та реакцій організму»;
 		Відхилено у зв’язку із врахуванням поправки № 191 Комітету, де пропонується нова редакція статті 52 Основ, в якій визначено як і на яких підставах має здійснюватися констатація смерті мозку людини   
    -34- Ленський О.О.
 Абзац тринадцятий частини першої статті 1 закону доповнити реченням наступного змісту (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Момент смерті мозку може бути встановлено, якщо виключені всі інші можливі за даних обставин причини втрати свідомості та реакцій організму.»
 		Відхилено у зв’язку із врахуванням поправки № 191 Комітету, де пропонується нова редакція статті 52 Основ, в якій визначено як і на яких підставах має здійснюватися констатація смерті мозку людини   
    -35- Левченко Ю.В.
 Абзац тринадцятий частини першої статті 1 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«смерть мозку - повна і незворотна втрата головним мозком людини всіх його функцій, що може бути встановлено, якщо виключені всі інші можливі за даних обставин причини втрати свідомості та реакцій організму».
 		Відхилено у зв’язку із врахуванням поправки № 191 Комітету, де пропонується нова редакція статті 52 Основ, в якій визначено як і на яких підставах має здійснюватися констатація смерті мозку людини   
    -36- Голубов Д.І.
 Абзац тринадцятий частини першої статті 1 закону виключити (пункт 1 Розділу І законопроекту)
 		Враховано    
    -37- Шипко А.Ф.
 Статтю 1 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
трансплантація - означає процес, пересадки органу (частини органу) від донора реципієнту, який спрямований на відновлення певних функцій організму;
донор - означає особу, у якого вилучається орган (частини органу), тканини або клітини незалежно від того, чи здійснюється воно під час його життя або після його смерті ;
реципієнт - означає особу, якій пересаджують орган;
орган - означає живу частину організму людини, утворену з різних тканин, що має свою власну структуру, систему кровообігу і є здатним виконувати свої фізіологічні функції зі значним рівнем незалежності від інших органів. Частина органу розглядається як самостійний орган ,якщо її функції можуть бути використані з тією ж метою, що і сам орган людини цілком, за умови збереження її вимог про автономність її структури і системи кровообігу ;
взяття органу (частини органу) та (або) інших анатомічних матеріалів - операція або маніпуляція з взяття органу (частини органу) та (або) інших анатомічних матеріалів у живого або померлого донора.
живий донор – особа, яка добровільно дала у встановленому законодавством порядку згоду на взяття у неї органу (частини органу) фетальних матеріалів;
померлий донор - тіло померлої людини, у якої констатована її біологічна смерть, щодо якої у встановленому цим Законом порядку надано письмову згоду на взяття у неї посмертно анатомічних утворень, тканин, їх
компонентів, фрагментів і фетальних
матеріалів для виготовлення біоімплантатів;
анатомічні матеріали – органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини;
алотрансплантати - анатомічні матеріали людини, призначені для трансплантації;
біоімплантати – медичні вироби, медичні продукти, виготовлені з анатомічних матеріалів людини, фетальних матеріалів;
медичні вироби, виготовлені з анатомічних утворень, тканин, їх компонентів, фрагментів матеріалів померлої людини, і фетальних матеріалів.
ксенотрансплантати - анатомічні матеріали тварини, призначені для трансплантації;
фетальні матеріали - анатомічні матеріали мертвого ембріона (плода) людини, плацента та її оболонка.
процедура констатації смерті людини - сукупність дій та умов медичного характеру, що є обов’язковими при встановленні факту смерті людини на підставі діагностичних критеріїв;
смерть мозку - повна і незворотна втрата головним мозком людини всіх його функцій, підтверджених інструментальними (діагностичними) критеріями, що реєструється на фоні працюючого серця та примусової вентиляції легень.»
 		Враховано частково у поправці № 6 Комітету в остаточній редакції статті 1 Закону, запропонованій головним Комітетом   
22. Стаття 2. Законодавство України про трансплантацію
 		    Стаття 2. Законодавство України про трансплантацію
 
23. Законодавство України про трансплантацію складається з Конституції України, Основ законодавства України про охорону здоров'я, цього Закону та інших прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів України.
 		 -38- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мельничук С.П.
Мусій О.С.
Сисоєнко І.В.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 2 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«1. Законодавство України про трансплантацію базується на Конституції України та складається з Основ законодавства України про охорону здоров’я, інших законодавчих актів, що регулюють відносини з питань, пов’язаних з охороною здоров’я, цього Закону та інших прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші норми, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.»
 		Враховано   1. Законодавство України про трансплантацію базується на Конституції України та складається з Основ законодавства України про охорону здоров’я, інших законодавчих актів, що регулюють відносини з питань, пов’язаних з охороною здоров’я, цього Закону та інших прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші норми, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
 
24. Стаття 3. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на діяльність, пов'язану зі взяттям, зберіганням, перевезенням органів, інших анатомічних матеріалів людини та їх трансплантацією, виготовленням біоімплантатів, отриманням і використанням ксенотрансплантатів
 		 -39- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мельничук С.П.
Мусій О.С.
Сисоєнко І.В.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Перший абзац частини першої статті 3 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 3. Сфера дії Закону
1. Дія цього Закону поширюється на трансплантацію анатомічних матеріалів людині, здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, отримання анатомічних матеріалів людини для виготовлення біоімплантатів, визначення умов застосування ксеноімплантатів.»
 		Враховано   Стаття 3. Сфера дії Закону
1. Дія цього Закону поширюється на трансплантацію анатомічних матеріалів людині, здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, отримання анатомічних матеріалів людини для виготовлення біоімплантатів, визначення умов застосування ксеноімплантатів.
 
    -40- Мусій О.С.
 Частину першу статті 3 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Дія цього Закону поширюється на діяльність, пов'язану зі взяттям, перевезенням органів, інших анатомічних матеріалів людини та їх трансплантацією.»
 		Враховано редакційно у поправці № 39 Комітету   
25. Дія цього Закону не поширюється на:
 		 -41- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мельничук С.П.
Мусій О.С.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Частину другу статті 3 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«2. Дія цього Закону не поширюється на:
донорство крові та її компонентів і діяльність, пов'язану з їх використанням;
трансплантацію статевих залоз, репродуктивних клітин та живих ембріонів;
аутотрансплантацію;
імплантацію;
вилучення анатомічних матеріалів для діагностичних та наукових досліджень;
діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
виготовлення біоімплантатів та ксеноімплантатів.»
 		Враховано   2. Дія цього Закону не поширюється на:
донорство крові та її компонентів і діяльність, пов'язану з їх використанням;
трансплантацію статевих залоз, репродуктивних клітин та живих ембріонів;
аутотрансплантацію;
імплантацію;
вилучення анатомічних матеріалів для діагностичних та наукових досліджень;
діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
виготовлення біоімплантатів та ксеноімплантатів.
 
26. донорство крові та (або) її компонентів і діяльність, пов'язану з їх використанням;
 		       
27. трансплантацію статевих залоз, репродуктивних клітин та живих ембріонів;
 		       
28. аутотрансплантацію - пересадку людині взятого у неї анатомічного матеріалу;
 		       
29. імплантацію - пересадку біоімплантатів і штучно виготовлених замінників органів;
 		       
30. взяття анатомічних матеріалів для діагностичних досліджень;
 		 -42- Мусій О.С.
 Абзац шостий частини другої статті 3 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«взяття анатомічних матеріалів для діагностичних та наукових досліджень;»
 		Враховано редакційно у поправці № 41 Комітету     
31. діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
 		 -43- Кириченко О.М.
 Абзац сьомий частини другої статті 3 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації».
 		Враховано редакційно у поправці № 41 Комітету     
    -44- Колганова О.В.
 Абзац сьомий частини другої статті 3 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства».
 		Враховано редакційно у поправці № 41 Комітету   
    -45- Мусій О.С.
 Після абзацу сьомого частини другої статті 3 закону додати новий абзац у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«виготовленням імплантатів та біоімплантатів.
Анатомічні матеріали, які залишились після оперативних втручань з лікувальної метою, проведених пацієнтам закладам охорони здоров’я всіх форм власності, можуть бути використані цім чи іншим закладом для виготовлення імплантатів/імплантатів, що не вважається донорством.»
 		Враховано редакційно у тому числі в поправці № 114 Комітету до остаточної редакції статті 14 Закону   
32. Стаття 4. Міжнародні договори
 		 -46- Березенко С.І.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мусій О.С.
Шипко А.Ф.
Яриніч К.В.
 Статтю 4 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 4. Основні принципи застосування трансплантації
1.Трансплантація здійснюється на таких принципах:
добровільності;
гуманності;
анонімності;
надання донорських органів потенційним реципієнтам за медичними показаннями;
безоплатності (крім гемопоетичних стовбурових клітин);
дотримання черговості (крім родинного та перехресного донорства);
достойного ставлення до тіла людини у разі посмертного донорства.»
 		Враховано   Стаття 4. Основні принципи застосування трансплантації
1.Трансплантація здійснюється на таких принципах:
добровільності;
гуманності;
анонімності;
надання донорських органів потенційним реципієнтам за медичними показаннями;
безоплатності (крім гемопоетичних стовбурових клітин);
дотримання черговості (крім родинного та перехресного донорства);
достойного ставлення до тіла людини у разі посмертного донорства.
 
33. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші норми, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору.
 		       
34. Стаття 5. Державне регулювання діяльності, пов'язаної з трансплантацією
 		 -47- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мельничук С.П.
Мусій О.С.
Сисоєнко І.В.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 5 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 5. Державна політика у сфері застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією
1. Державна політика у сфері застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, спрямовується на:
надання доступної, своєчасної та якісної медичної допомоги із застосуванням трансплантації відповідно до цього Закону;
забезпечення безоплатності надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації;
додержання прав людини та захист людської гідності при застосуванні трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України;
забезпечення належної якості і безпеки анатомічних матеріалів на усіх етапах трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечення дотримання основних принципів застосування трансплантації;
запобігання незаконному використанню анатомічних матеріалів людини;
координацію діяльності органів виконавчої влади у сфері застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
створення умов для проведення наукових досліджень, впровадження нових технологій щодо застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
розвиток міжнародного співробітництва у цій сфері.
2. Держава забезпечує здійснення активної інформаційної політики у сфері застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині, спрямованої на формування позитивного ставлення до прижиттєвого та посмертного донорства анатомічних матеріалів шляхом інформування населення про трансплантацію як безальтернативний метод надання медичної допомоги, що використовується для порятунку життя і відновлення здоров’я людини, у тому числі через соціальну рекламу, та підвищення обізнаності громадян щодо правового регулювання відносин у сфері застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією.
3. Формування та реалізацію державної політики у сфері застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, у межах своїх повноважень забезпечують Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади.
4. Держава сприяє здійсненню громадського контролю за застосуванням трансплантації та/або здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією, об'єднаннями громадян відповідно до закону.»
 		Враховано   Стаття 5. Державна політика у сфері застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією
1. Державна політика у сфері застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, спрямовується на:
надання доступної, своєчасної та якісної медичної допомоги із застосуванням трансплантації відповідно до цього Закону;
забезпечення безоплатності надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації;
додержання прав людини та захист людської гідності при застосуванні трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України;
забезпечення належної якості і безпеки анатомічних матеріалів на усіх етапах трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечення дотримання основних принципів застосування трансплантації;
запобігання незаконному використанню анатомічних матеріалів людини;
координацію діяльності органів виконавчої влади у сфері застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
створення умов для проведення наукових досліджень, впровадження нових технологій щодо застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
розвиток міжнародного співробітництва у цій сфері.
2. Держава забезпечує здійснення активної інформаційної політики у сфері застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині, спрямованої на формування позитивного ставлення до прижиттєвого та посмертного донорства анатомічних матеріалів шляхом інформування населення про трансплантацію як безальтернативний метод надання медичної допомоги, що використовується для порятунку життя і відновлення здоров’я людини, у тому числі через соціальну рекламу, та підвищення обізнаності громадян щодо правового регулювання відносин у сфері застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією.
3. Формування та реалізацію державної політики у сфері застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, у межах своїх повноважень забезпечують Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади.
4. Держава сприяє здійсненню громадського контролю за застосуванням трансплантації та/або здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією, об'єднаннями громадян відповідно до закону.
 
35. Державне регулювання діяльності, пов'язаної з трансплантацією, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
 		 -48- Кириченко О.М.
 Частину першу статті 5 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Державне регулювання діяльності, пов'язаної з трансплантацією, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації».
 		Враховано редакційно у тому числі у поправках №№ 54,72,74 та 86 Комітету в остаточній редакції статей 6-9 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -49- Колганова О.В.
 Статтю 5 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Державне регулювання діяльності, пов'язаної з трансплантацією, здійснюється центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства.
Положення про центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства затверджується Кабінетом Міністрів України.
Керівником спеціального органу може бути особа з вищою медичною освітою, науковим ступенем та профільною спеціалізацією.»
 		Враховано редакційно у тому числі у поправках №№ 54,72,74 та 86 Комітету в остаточній редакції статей 6-9 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -50- Мусій О.С.
 Статтю 5 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Державне регулювання діяльності, пов’язаної з трансплантацією, здійснюється Кабінетом Міністрів України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.»
 		Враховано редакційно у тому числі у поправках №№ 54,72,74 та 86 Комітету в остаточній редакції статей 6-9 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -51- Кириченко О.М.
 Статтю 5 закону після частини першої доповнити новою частиною наступного змісту (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Положення про центральний орган виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації затверджується Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано редакційно У поправці № 72 Комітету в остаточній редакції статті 7 Закону, запропонованій головним Комітетом   
36. Розділ ІІ
ПРИНЦИПИ, УМОВИ ТА ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ. ДІЯЛЬНІСТЬ, ПОВ'ЯЗАНА З ТРАНСПЛАНТАЦІЄЮ, І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ТРАНСПЛАНТАЦІЮ
 		 -52- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мельничук С.П.
Мусій О.С.
Сисоєнко І.В.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Назву Розділу ІІ закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«ОСНОВНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ’ЯЗАНОЇ З ТРАНСПЛАНТАЦІЄЮ»
 		Враховано   Розділ ІІ
ОСНОВНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ’ЯЗАНОЇ З ТРАНСПЛАНТАЦІЄЮ
 
    -53- Мусій О.С.
 Назву Розділу ІІ закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«УМОВИ ТА ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ. ДІЯЛЬНІСТЬ, ПОВ'ЯЗАНА З ТРАНСПЛАНТАЦІЄЮ, І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ
ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ТРАНСПЛАНТАЦІЮ»
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 52 Комітету, якою пропонується нова назва Розділу ІІ остаточної редакції Закону   
37. Стаття 6. Принципи, умови та порядок застосування трансплантації
 		 -54- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мельничук С.П.
Мусій О.С.
Сисоєнко І.В.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 6 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 6. Суб’єкти організації та надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією
1. Організацію та надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, в межах визначених законом повноважень забезпечують:
#-10027
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
бюро судово-медичної експертизи та інші суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією;
трансплант-координатори.»
 		Враховано   Стаття 6. Суб’єкти організації та надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією
1. Організацію та надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, в межах визначених законом повноважень забезпечують:
Кабінет Міністрів України;
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
бюро судово-медичної експертизи та інші суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією;
трансплант-координатори.
 
    -55- Мусій О.С.
 Назву статті 6 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Умови та порядок застосування трансплантації»
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 54 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 6 Закону, запропонована головним Комітетом   
38. Трансплантація здійснюється за принципами:
 		 -56- Мусій О.С.
 Частину першу статті 6 закону виключити (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Враховано редакційно у поправці № 46 Комітету в остаточній редакції статті 4 Закону, запропонованій головним Комітетом     
39. добровільності;
 		 -57- Гуляєв В.О.
 Частину першу статті 6 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Трансплантація здійснюється за принципами:
1. добровільності;
2. людської солідарності;
3. гуманісті та співчуття;
4. пріоритету інтересів людини над інтересами суспільства і науки;
5. достойного ставлення до тіла людини при посмертному донорстві;
6. анонімності донора для реципієнта та його родичів і анонімність реципієнта для родичів донора при посмертному донорстві;
7. надання донорських органів потенційним реципієнтам за медичними показаннями, а не на основі грошової або іншої винагороди.»
 		Враховано редакційно у поправці № 46 Комітету в остаточній редакції статті 4 Закону, запропонованій головним Комітетом     
40. безоплатності, за винятком кісткового мозку.
 		 -58- Колганова О.В.
 Частину першу статті 6 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Трансплантація здійснюється за принципами:
добровільності;
безоплатності, за винятком кісткового мозку, та відшкодування за виготовлення біоімплантатів в порядку, що затверджений Кабінетом Міністрів України.»;
 		Враховано редакційно у поправці № 46 Комітету в остаточній редакції статті 4 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -59- Шипко А.Ф.
 Частину першу статті 6 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Трансплантація здійснюється за принципами:
добровільності;
безоплатності;
конфіденційності.»
 		Враховано редакційно у поправці № 46 Комітету в остаточній редакції статті 4 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -60- Левченко Ю.В.
 Частину першу статті 6 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Трансплантація здійснюється за принципами:
поваги і дотримання прав пацієнта;
добровільності;
безоплатності;
дотримання черговості.»
 		Враховано редакційно у поправці № 46 Комітету в остаточній редакції статті 4 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -61- Гуляєв В.О.
 У частині першій статті 6 закону слова «за винятком кісткового мозку» виключити (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 46 Комітету, якою пропонується нова редакція статті 4 Закону   
    -62- Ленський О.О.
 У частині першій статті 6 закону слова «за винятком кісткового мозку» виключити (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 46 Комітету, якою пропонується нова редакція статті 4 Закону   
    -63- Мусій О.С.
 Частину першу статті 6 закону виключити (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 46 Комітету, якою пропонується нова редакція статті 4 Закону   
41. Трансплантація як метод надання медичної допомоги застосовується виключно за наявності медичних показань та згоди об'єктивно інформованого реципієнта з повною цивільною дієздатністю лише у випадках, коли усунення небезпеки для життя або відновлення здоров'я реципієнта іншими методами лікування неможливе.
 		 -64- Мусій О.С.
 Частину другу статті 6 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Трансплантація застосовується виключно за наявності медичних показань та згоди об'єктивно інформованого реципієнта з повною цивільною дієздатністю або його законного представника лише у випадках, коли усунення небезпеки для життя або відновлення здоров'я реципієнта іншими методами лікування неможливе.»
 		Враховано редакційно у поправці № 106 Комітету в остаточній редакції статті 13 Закону, запропонованій головним Комітетом     
42. Наявність у реципієнта медичних показань для застосування трансплантації встановлює консиліум лікарів відповідного закладу охорони здоров’я чи наукової установи.
 		       
43. У випадках, коли реципієнт не досяг чотирнадцятирічного віку чи визнаний судом недієздатним, трансплантація застосовується за згодою об'єктивно інформованих його батьків або інших законних представників. Щодо осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаних судом обмежено дієздатними трансплантація застосовується за згодою об'єктивно інформованих реципієнтів, об'єктивно інформованих їх батьків або інших законних представників.
 		       
44. У невідкладних випадках, коли є реальна загроза життю реципієнта, його згода або згода його законних представників для застосування трансплантації не потрібна.
 		       
45. Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для реципієнта наслідків, лікуючий лікар зобов'язаний йому це пояснити. Якщо і після цього реципієнт відмовляється від застосування трансплантації, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання - засвідчити відмову відповідним актом у присутності консиліуму лікарів.
 		 -65- Мусій О.С.
 Частину шосту статті 6 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для реципієнта наслідків, лікуючий лікар зобов'язаний йому це пояснити. Якщо і після цього реципієнт відмовляється від застосування трансплантації, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання - засвідчити відмову відповідним актом у присутності Етичного комітету закладу чи установи.»
 		Враховано редакційно у поправці № 106 Комітету в остаточній редакції статті 13 Закону, запропонованій головним Комітетом     
46. У разі, коли від застосування трансплантації відмовляється законний представник реципієнта, що може мати тяжкі наслідки для здоров'я реципієнта, лікуючий лікар повинен повідомити про це органи опіки і піклування.
 		       
47. Порядок взяття органів, інших анатомічних матеріалів людини, застосування трансплантації як методу надання медичної допомоги встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, а перелік органів та інших анатомічних матеріалів, що можуть використовуватися для трансплантації, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я за погодженням з Академією медичних наук України.
 		 -66- Шипко А.Ф.
 Частину восьму статті 6 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Порядок взяття та перелік органів, анатомічних утворень, тканин, їх
компонентів, фрагментів і фетальних
матеріалів померлої людини встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.»
 		Враховано редакційно у поправці № 106 Комітету в остаточній редакції статті 13 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -67- Кириченко О.М.
 Частину восьму статті 6 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Порядок взяття органів, інших анатомічних матеріалів людини, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації та донорства».
 		Враховано редакційно у поправці № 106 Комітету в остаточній редакції статті 13 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -68- Колганова О.В.
 Частину восьму статті 6 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Порядок взяття органів, інших анатомічних матеріалів людини, встановлюється центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства.
Перелік органів та інших анатомічних матеріалів, біоімплантатів що можуть використовуватися для трансплантації, затверджується центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність в сфері трансплантації та донорства, за погодженням з Національною Академією медичних наук України.»
 		Враховано редакційно у поправці № 106 Комітету в остаточній редакції статті 13 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -69- Мусій О.С.
 Частину восьму статті 6 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Порядок застосування трансплантації встановлюється, а перелік органів та інших анатомічних матеріалів, що можуть використовуватися для трансплантації, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.»
 		Враховано редакційно у поправці № 106 Комітету в остаточній редакції статті 13 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -70- Кириченко О.М.
 Статтю 6 закону після частини восьмої доповнити новою частиною дев’ятою такого змісту (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Перелік органів та інших анатомічних матеріалів, біоімплантатів, ксенотрансплантатів що можуть використовуватися для трансплантації, затверджується центральним органом виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації за погодженням з Національною Академією медичних наук України».
 		Враховано редакційно у поправці № 106 Комітету в остаточній редакції статті 13 Закону   
    -71- Мусій О.С.
 Статтю 6 закону після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Органи та/або інші анатомічні матеріали людини (крім діяльності пов’язаної із трансплантацією) не можуть бути об'єктом цивільно-правових угод. Вчинення оплатних угод, а також реклама пропозицій органів та/або інших анатомічних матеріалів людини забороняються.»
 		Враховано редакційно у поправці № 165 Комітету в остаточній редакції статті 20 Закону, запропонованій головним Комітетом   
48. Стаття 7. Перевезення органів та інших анатомічних матеріалів людини
 		 -72- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мельничук С.П.
Мусій О.С.
Сисоєнко І.В.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 7 закону викласти у такій редакції:
«Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією
1. Кабінет Міністрів України у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, здійснює такі повноваження:
координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо організації надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, здійснює контроль за їхньою діяльністю;
забезпечує розроблення та виконання державних цільових програм, спрямованих на розвиток медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечує фінансування видатків на медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечує розвиток і державну підтримку науково-технічних та інноваційних розробок у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечує нормативно-правове регулювання надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, відповідно до цього Закону;
здійснює інші визначені законом повноваження, пов’язані з наданням медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією.»
 		Враховано   Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією
1. Кабінет Міністрів України у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, здійснює такі повноваження:
координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо організації надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, здійснює контроль за їхньою діяльністю;
забезпечує розроблення та виконання державних цільових програм, спрямованих на розвиток медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечує фінансування видатків на медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечує розвиток і державну підтримку науково-технічних та інноваційних розробок у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечує нормативно-правове регулювання надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, відповідно до цього Закону;
здійснює інші визначені законом повноваження, пов’язані з наданням медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією.
 
49. Перевезення анатомічних матеріалів людини здійснюється уповноваженими на те працівниками відповідних закладів охорони здоров'я і наукових установ за наявності умов, що забезпечують збереження цих матеріалів, та оригіналів необхідних документів.
 		 -73- Мусій О.С.
 Статтю 7 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Перевезення органів та/або інших анатомічних матеріалів людини здійснюється уповноваженими на те працівниками відповідних закладів охорони здоров'я і наукових установ за наявності умов, що забезпечують збереження цих матеріалів, та оригіналів необхідних документів.
Порядок перевезення органів та/або інших анатомічних матеріалів людини в межах України, ввезення таких матеріалів на митну територію України та вивезення за межі цієї території встановлюється Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано редакційно у поправці № 189 Комітету в остаточній редакції статті 24 Закону, запропонованій головним Комітетом     
50. Порядок перевезення анатомічних матеріалів людини в межах України, їх зберігання, ввезення таких матеріалів на митну територію України та вивезення за межі цієї території встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 		       
51. Стаття 8. Заклади та установи, що здійснюють трансплантацію та (або) діяльність, пов'язану з трансплантацією
 		 -74- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мельничук С.П.
Мусій О.С.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 8 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я в частині надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією
1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я в частині надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, здійснює такі повноваження:
забезпечує формування державної політики у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечує нормативно-правове регулювання надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, відповідно до цього Закону;
затверджує перелік закладів охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
розробляє та організовує виконання державних комплексних та цільових програм, спрямованих на розвиток медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
розробляє вичерпний перелік вимог для виконання суб’єктами господарювання, які надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, у тому числі щодо їх матеріально-технічної бази;
забезпечує формування та розміщення державного замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації медичних працівників для потреб надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення трансплант-координації;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечує реалізацію у межах компетенції державної інформаційної політики у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
здійснює інші визначені законом повноваження, пов’язані з наданням медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією.»
 		Враховано   Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я в частині надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією
1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я в частині надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, здійснює такі повноваження:
забезпечує формування державної політики у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечує нормативно-правове регулювання надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, відповідно до цього Закону;
затверджує перелік закладів охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
розробляє та організовує виконання державних комплексних та цільових програм, спрямованих на розвиток медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
розробляє вичерпний перелік вимог для виконання суб’єктами господарювання, які надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, у тому числі щодо їх матеріально-технічної бази;
забезпечує формування та розміщення державного замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації медичних працівників для потреб надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення трансплант-координації;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечує реалізацію у межах компетенції державної інформаційної політики у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
здійснює інші визначені законом повноваження, пов’язані з наданням медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією.
 
    -75- Мусій О.С.
 Назву статті 8 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Заклади та установи, що здійснюють діяльність, пов'язану з трансплантацією».
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 74 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 8 Закону, запропонована головним Комітетом   
52. Трансплантацію та (або) діяльність, пов'язану з трансплантацією, здійснюють заклади охорони здоров'я і наукові установи, акредитовані в спеціальному порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, та внесені до Переліку закладів охорони здоров'я і наукових установ, що здійснюють трансплантацію та (або) діяльність, пов'язану з трансплантацією, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
 		 -76- Левченко Ю.В.
 Частину першу статті 8 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Трансплантацію та (або) діяльність, пов'язану з трансплантацією, здійснюють заклади охорони здоров'я і наукові установи, акредитовані в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, та внесені до Переліку закладів охорони здоров'я і наукових установ, що здійснюють трансплантацію та (або) діяльність, пов'язану з трансплантацією, затвердженого Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано редакційно у поправці № 54 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 6 Закону, запропонована головним Комітетом     
    -77- Шипко А.Ф.
 Частину першу статті 8 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Трансплантацію та (або) діяльність, пов'язану з трансплантацією, здійснюють заклади охорони здоров'я і наукові установи, яким надано ліцензію з наступною акредитацією в спеціальному порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, та внесені до Переліку закладів охорони здоров'я і наукових установ, що здійснюють трансплантацію та (або) діяльність, пов'язану з трансплантацією, затвердженого Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано редакційно у поправці № 54 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 6 Закону, запропонована головним Комітетом   
    -78- Кириченко О.М.
 Частину першу статті 8 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Трансплантацію та (або) діяльність, пов'язану з трансплантацією, здійснюють заклади охорони здоров'я і наукові установи, акредитовані в спеціальному порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації та внесені до Переліку закладів охорони здоров'я і наукових установ, що здійснюють трансплантацію та (або) діяльність, пов'язану з трансплантацією, затвердженого Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано редакційно у поправці № 54 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 6 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -79- Мусій О.С.
 Частину першу статті 8 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Діяльність, пов'язану з трансплантацією, можуть здійснювати акредитовані в установленому законодавством України порядку заклади охорони здоров'я і державні наукові установи, за винятком взяття органів та/або інших анатомічних матеріалів у трупного донора, що здійснюють виключно акредитовані в установленому законодавством України порядку державні та комунальні заклади охорони здоров'я і державні наукові установи. Акредитація здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.»
 		Враховано редакційно у поправці № 54 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 6 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -80- Кириченко О.М.
 Статтю 8 закону після частини першої доповнити новою частиною другою у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Трансплантація органів дозволяється лише в закладах охорони здоров'я та наукових установах державної та комунальної власності.»
У зв’язку з цим частини другу – четверту вважати, частинами третьою – п’ятою.
 		Відхилено за концепцією законопроекту, прийнятої у першому читанні, трансплантація здійснюється у закладах охорони здоров’я усіх форм власності   
    -81- Колганова О.В.
 У частинах першій та другій статті 8 закону (пункт 1 Розділу І законопроекту) слова «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я» замінити словами «центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства.»
 		Відхилено відповідно до законодавства порядок акредитації закладів охорони здоров’я і ліцензійні умови до них затверджує Кабінет Міністрів України (стаття 16 Основ законодавства про охорону здоров’я. стаття 9 закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»)   
53. Заклади охорони здоров'я та наукові установи, зазначені в частині першій цієї статті, повинні мати матеріально-технічну базу, обладнання та кваліфікованих працівників, які необхідні для застосування трансплантації та здійснення іншої, пов'язаної з нею діяльності. Вимоги до матеріально-технічної бази, обладнання, підготовки та кваліфікації працівників цих закладів та установ встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
 		 -82- Кириченко О.М.
 Частину другу статті 8 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Вимоги до матеріально-технічної бази, обладнання, підготовки та кваліфікації працівників цих закладів та установ встановлюються центральним органом виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації.»
 		Відхилено ідповідно до норм статті 9 закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензійні умови для ЗОЗ затверджує Кабінет Міністрів України а кваліфікаційні вимоги до працівників ЗОЗ -Мінсоцполітики (стаття 96 Кодексу законів про працю)     
    -83- Мусій О.С.
 Статтю 8 закону після частини другої доповнити новою частиною у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Заклади охорони здоров'я і наукові установи зазначені в частині першій цієї статті, акредитуються відповідно до спеціального порядку затвердженого Кабінетом Міністрів України.»
У зв’язку з цим частину третю вважати відповідно частиною четвертою.
 		Враховано редакційно у поправці Комітету № 86 в остаточній редакції статті 9 Закону   
54. Організаційно-методичне керівництво, взаємодію закладів та установ, що здійснюють діяльність, пов'язану з трансплантацією, їх інформаційне забезпечення і контроль здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
 		 -84- Колганова О.В.
 У частині третій статті 8 закону слова «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я» замінити словами «центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства» (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Враховано редакційно у поправці Комітету № 86 в остаточній редакції статті 9 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -85- Кириченко О.М.
 Частину третю статті 8 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Організаційно - методичне керівництво, забезпечення діяльності трансплант - координаційної служби, взаємодію закладів та установ, що здійснюють діяльність, пов'язану з трансплантацією, їх інформаційне забезпечення, контроль здійснює центральний орган виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації».
 		Враховано редакційно у поправці Комітету № 86 в остаточній редакції статті 9 Закону, запропонованій головним Комітетом   
55. Стаття 9. Діяльність, пов'язана з трансплантацією
 		 -86- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мельничук С.П.
Мусій О.С.
Сисоєнко І.В.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 9 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, здійснює такі повноваження:
реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
бере участь у розробці і виконанні державних комплексних та цільових програм, спрямованих на розвиток медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
здійснює організаційно-методичне керівництво закладами охорони здоров’я в частині надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, іншими суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, трансплант-координаторами;
визначає потреби населення у застосуванні трансплантації та лікарських засобах для імуносупресивної терапії, здійснює аналіз показників діяльності закладів охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
виконує функції замовника медичних послуг та лікарських засобів у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечує цільове та ефективне використання коштів у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечує функціонування та адміністрування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;
здійснює організацію трансплант-координації;
забезпечує здійснення пошуку та розподілу анатомічного матеріалу для сумісної пари донор-реципієнт з використанням Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, а також пошук та придбання зразка гемопоетичних стовбурових клітин для сумісної пари донор-реципієнт в Україні і за кордоном;
розробляє та подає на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, вимоги до: якості та безпечності анатомічних матеріалів людини; зберігання вилучених анатомічних матеріалів людини; підготовки вилучених анатомічних матеріалів людини до перевезення; перевезення вилучених анатомічних матеріалів людини; супровідних документів для перевезення вилучених анатомічних матеріалів людини; маркування ємності для перевезення анатомічних матеріалів людини;
здійснює міждержавний обмін анатомічними матеріалами людини та взаємообмін інформацією щодо наявних анатомічних матеріалів людини, що застосовуються для трансплантації, у тому числі для трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, у рамках міжнародного співробітництва;
проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу з питань законодавства щодо трансплантації анатомічних матеріалів людині, популяризації прижиттєвого та посмертного донорства анатомічних матеріалів, формування позитивної громадської думки про надання анатомічних матеріалів людини для трансплантації;
забезпечує вирішення етичних питань, пов’язаних з наданням медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
здійснює інші визначені законом повноваження, пов’язані з наданням медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією.»
 		Враховано   Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, здійснює такі повноваження:
реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
бере участь у розробці і виконанні державних комплексних та цільових програм, спрямованих на розвиток медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
здійснює організаційно-методичне керівництво закладами охорони здоров’я в частині надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, іншими суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, трансплант-координаторами;
визначає потреби населення у застосуванні трансплантації та лікарських засобах для імуносупресивної терапії, здійснює аналіз показників діяльності закладів охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
виконує функції замовника медичних послуг та лікарських засобів у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечує цільове та ефективне використання коштів у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
забезпечує функціонування та адміністрування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;
здійснює організацію трансплант-координації;
забезпечує здійснення пошуку та розподілу анатомічного матеріалу для сумісної пари донор-реципієнт з використанням Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, а також пошук та придбання зразка гемопоетичних стовбурових клітин для сумісної пари донор-реципієнт в Україні і за кордоном;
розробляє та подає на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, вимоги до: якості та безпечності анатомічних матеріалів людини; зберігання вилучених анатомічних матеріалів людини; підготовки вилучених анатомічних матеріалів людини до перевезення; перевезення вилучених анатомічних матеріалів людини; супровідних документів для перевезення вилучених анатомічних матеріалів людини; маркування ємності для перевезення анатомічних матеріалів людини;
здійснює міждержавний обмін анатомічними матеріалами людини та взаємообмін інформацією щодо наявних анатомічних матеріалів людини, що застосовуються для трансплантації, у тому числі для трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, у рамках міжнародного співробітництва;
проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу з питань законодавства щодо трансплантації анатомічних матеріалів людині, популяризації прижиттєвого та посмертного донорства анатомічних матеріалів, формування позитивної громадської думки про надання анатомічних матеріалів людини для трансплантації;
забезпечує вирішення етичних питань, пов’язаних з наданням медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
здійснює інші визначені законом повноваження, пов’язані з наданням медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією.
 
56. Заклади охорони здоров'я і наукові установи можуть бути акредитовані для застосування трансплантації та (або) здійснення іншої, пов'язаної з нею діяльності:
 		 -87- Кириченко О.М.
 У частині першій статті 9 закону викласти словосполучення «можуть бути» виключити (пункт 1 Розділу І законопроекту)
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 86 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 9 Закону і словосполучення, що замінюється, відсутнє     
    -88- Колганова О.В.
 У частині першій статті 9 слова «можуть бути акредитовані» замінити словами «акредитуються»
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 86 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 9 Закону і словосполучення, що замінюється, відсутнє   
57. взяття гомотрансплантатів у живих донорів;
 		       
58. взяття анатомічних матеріалів у померлих донорів;
 		       
59. зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини;
 		       
60. виготовлення біоімплантатів;
 		       
61. інших видів діяльності, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		 -89- Мусій О.С.
 Статтю 9 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Заклади охорони здоров'я і наукові установи акредитуються для застосування трансплантації та/або здійснення іншої, пов'язаної з нею діяльності:
трансплантація органів, частини органу;
трансплантація тканин;
трансплантація клітин;
взяття алотрансплантатів у живих донорів;
взяття органів та/або іншого анатомічного матеріалу трупних донорів;
зберігання і перевезення органів та/або інших анатомічних матеріалів людини.»
 		Враховано редакційно у поправці № 41 та № 54 Комітету в остаточній редакції статей 3 та 6 Закону, запропонованої головним Комітетом     
    -90- Шипко А.Ф.
 Статтю 9 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Державні та комунальні заклади охорони здоров'я і державні наукові установи повинні бути ліцензовані та акредитовані для застосування трансплантації та (або) здійснення іншої, пов'язаної з нею діяльності:
взяття гомотрансплантатів у живих донорів;
взяття фетального матеріалу;
взяття анатомічних утворень, тканин, їх компонентів, фрагментів матеріалів у померлих донорів;
зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини;
виготовлення біоімплантатів;
інших видів діяльності, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано редакційно у поправці № 54 Комітету в остаточній редакції статті 6 Закону, запропонованій головним Комітетом   
62. Стаття 10. Фінансування діяльності, пов'язаної з трансплантацією
 		 -91- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мельничук С.П.
Мусій О.С.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 10 викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 10. Трансплант-координатор
1. До функцій трансплант-координатора належить:
виявлення потенційного донора анатомічних матеріалів людини;
встановлення наявності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про прижиттєво надану потенційним донором згоду або незгоду на посмертне донорство;
отримання згоди на вилучення з тіла потенційного донора анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у визначених цим Законом осіб у встановленому цим Законом порядку;
внесення передбачених цим Законом відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;
забезпечення оперативного обміну інформацією, що міститься в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації, між суб’єктами трансплантації при організації надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненні діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
взаємодія з відповідальними особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
організація вилучення, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини;
взаємодія із закладами охорони здоров’я, які надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, та іншими суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією;
інформування у визначених законодавством випадках судово-медичної експертної служби, адміністрації закладу охорони здоров’я, відповідних правоохоронних органів та органів прокуратури щодо отримання згоди на вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа;
здійснення інших визначених законодавством повноважень, пов’язаних з наданням медичної допомоги із застуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією.
2. Трансплант-координатор не може входити до складу консиліуму лікарів, який здійснює констатацію смерті мозку людини, брати участь у вилученні анатомічного матеріалу та проведенні трансплантації, а також представляти інтереси реципієнта, пов’язані із застосуванням трансплантації.
3. Трансплант-координатор -це особа, яка має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня у галузі охорони здоров’я. Трансплант-координатор патолого-анатомічного бюро або бюро судово-медичної експертизи - це особа, яка має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня у галузях охорони здоров’я або соціальної роботи чи соціальних та поведінкових наук.
4. Набуття теоретичних знань і практичних навичок з трансплант-координації включається до стандартів вищої освіти в порядку, визначеному законом.
5. Професійні стандарти та кваліфікаційні характеристики трансплант-координаторів затверджуються у встановленому законом порядку.»
 		Враховано   Стаття 10. Трансплант-координатор
1. До функцій трансплант-координатора належить:
виявлення потенційного донора анатомічних матеріалів людини;
встановлення наявності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про прижиттєво надану потенційним донором згоду або незгоду на посмертне донорство;
отримання згоди на вилучення з тіла потенційного донора анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у визначених цим Законом осіб у встановленому цим Законом порядку;
внесення передбачених цим Законом відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;
забезпечення оперативного обміну інформацією, що міститься в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації, між суб’єктами трансплантації при організації надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійсненні діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
взаємодія з відповідальними особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією;
організація вилучення, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини;
взаємодія із закладами охорони здоров’я, які надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, та іншими суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією;
інформування у визначених законодавством випадках судово-медичної експертної служби, адміністрації закладу охорони здоров’я, відповідних правоохоронних органів та органів прокуратури щодо отримання згоди на вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа;
здійснення інших визначених законодавством повноважень, пов’язаних з наданням медичної допомоги із застуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов’язаної з трансплантацією.
2. Трансплант-координатор не може входити до складу консиліуму лікарів, який здійснює констатацію смерті мозку людини, брати участь у вилученні анатомічного матеріалу та проведенні трансплантації, а також представляти інтереси реципієнта, пов’язані із застосуванням трансплантації.
3. Трансплант-координатор - це особа, яка має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня у галузі охорони здоров’я. Трансплант-координатор патолого-анатомічного бюро або бюро судово-медичної експертизи - це особа, яка має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня у галузях охорони здоров’я або соціальної роботи чи соціальних та поведінкових наук.
4. Набуття теоретичних знань і практичних навичок з трансплант-координації включається до стандартів вищої освіти в порядку, визначеному законом.
5. Професійні стандарти та кваліфікаційні характеристики трансплант-координаторів затверджуються у встановленому законом порядку.
 
63. Діяльність державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ, пов'язана з трансплантацією, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
 		 -92- Колганова О.В.
 Частину першу статті 10 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Діяльність державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ, пов'язана з трансплантацією, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України через центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства, та місцевих бюджетів.»
 		Враховано редакційно в поправці № 104 Комітету в остаточній редакції статті 12 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -93- Кириченко О.М.
 Частину першу статті 10 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Діяльність державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ, пов'язана з трансплантацією, фінансується за рахунок коштів окремої статті Державного бюджету України, та місцевих бюджетів.»
 		Враховано редакційно в поправці № 104 Комітету в остаточній редакції статті 12 Закону, запропонованій головним Комітетом   
64. Додаткове фінансування діяльності державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ, пов'язаної з трансплантацією, може здійснюватися за рахунок коштів, виділених на реалізацію заходів, що передбачені відповідними програмами, доходів від реалізації нових технологій та методів, іншої наукової продукції, за виготовлені біоімплантати, реактиви, апарати та обладнання, що застосовуються в медичній практиці, а також за рахунок добровільних внесків юридичних і фізичних осіб та інших не заборонених законодавством надходжень.
 		 -94- Мусій О.С.
 Частину другу статті 10 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Додаткове фінансування діяльності державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ, пов'язаної з трансплантацією, може здійснюватися за рахунок коштів, виділених на реалізацію заходів, що передбачені відповідними програмами, доходів від надання медичних послуг, реалізації нових технологій та методів, іншої наукової продукції, за виготовлені біоімплантати, реактиви, апарати та обладнання, що застосовуються в медичній практиці, а також за рахунок добровільних внесків осіб через благодійні та інші неприбуткові організації за Переліком затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.»
 		Відхилено питання фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я з будь-яких незаборонених законодавством джерел здійснюється відповідно до бюджетного законодавства України     
    -95- Шипко А.Ф.
 У частині другій статті 10 закону (пункт 1 Розділу І законопроекту) виключити слова «реактиви, апарати та обладнання, що застосовуються в медичній практиці».
 		Відхилено итання фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я з будь-яких незаборонених законодавством джерел здійснюється відповідно до бюджетного законодавства України   
    -96- Мусій О.С.
 Статтю 10 закону після частини другої доповнити новою частиною такого змісту (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Умови та порядок включення до Переліку благодійних та інших неприбуткових організації, які фінансують діяльність пов’язану з трансплантацією затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.»
 		Відхилено итання фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я з будь-яких незаборонених законодавством джерел здійснюється відповідно до бюджетного законодавства України   
65. Стаття 11. Контроль за діяльністю, пов'язаною з трансплантацією
 		 -97- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мусій О.С.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 11 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 11. Єдина державна інформаційна система трансплантації
1. Єдина державна інформаційна система трансплантації створюється з метою інформаційного забезпечення надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією.
2. Єдина державна інформаційна система трансплантації містить визначений цією статтею набір мінімальних даних – відомостей, що є інформацією з обмеженим доступом, про донорів, реципієнтів, характеристику анатомічних матеріалів, які збираються, обробляються та захищаються у визначеному законом порядку.
3. Єдина державна інформаційна система трансплантації складається з таких реєстрів:
1) реєстр волевиявлення особи про надання згоди або незгоди на посмертне донорство або призначення нею повноважного представника, що містить таку конфіденційну інформацію про фізичну особу, яка надала згоду або незгоду на посмертне донорство або призначила повноважного представника:
прізвище, ім’я, по батькові;
дата народження;
стать;
адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання;
номер, серія паспорта громадянина України, коли та ким виданий;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
інший документ, що посвідчує особу (у разі відсутності паспорта громадянина України);
контактні дані (номери домашнього, мобільного телефонів, адреса електронної пошти);
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка щодо згоди на посмертне донорство;
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка щодо незгоди на посмертне донорство;
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка щодо відкликання наданої раніше згоди на посмертне донорство;
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка щодо відкликання наданої раніше незгоди на посмертне донорство;
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка про призначення нею повноважного представника (у разі призначення) для надання згоди або незгоди на вилучення з тіла цієї особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів (прізвище, ім’я, по батькові; номер, серія паспорта громадянина України, коли та ким виданий; інший документ, що посвідчує особу (у разі відсутності паспорта громадянина України); реєстраційний номер облікової картки платника податків; контактні дані (номери домашнього, мобільного телефонів, адреса електронної пошти);
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка про відкликання раніше поданої письмової зави про призначення повноважного представника;
відомості про подання особою нової письмової заяви установленого зразка про призначення нового повноважного представника;
2) реєстр волевиявлення особи, яка надала у встановленому цим Законом порядку згоду на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи, яку вона представляє, що містить конфіденційну інформацію:
про донора-трупа:
прізвище, ім’я, по батькові померлої особи;
стать;
дата народження та дата констатації смерті мозку або встановлення біологічної смерті померлої особи;
про фізичну особу, яка надала згоду на вилучення анатомічних матеріалів з тіла померлої особи, яку вона представляє:
прізвище, ім’я, по батькові;
дата народження;
стать;
номер, серія паспорта громадянина України, коли та ким виданий;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
інший документ, що посвідчує особу (у разі відсутності паспорта громадянина України);
адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання;
контактні дані (номери домашнього, мобільного телефонів, адреса електронної пошти);
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка щодо згоди на вилучення анатомічного матеріалу для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи, яку вона представляє;
3) реєстр анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, що містить таку інформацію:
вид анатомічного матеріалу (органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини);
дата та час вилучення анатомічного матеріалу;
місцезнаходження анатомічного матеріалу;
призначення анатомічного матеріалу (трансплантація та/або виготовлення біоімплантатів);
дані лабораторних досліджень (дані тканинного типування);
відомості щодо подальшого використання анатомічного матеріалу (трансплантація та/або виготовлення біоімплантатів у межах України, вивезення за межі України, утилізація);
4) реєстр живих донорів, що містить:
конфіденційну інформацію про фізичну особу:
прізвище, ім’я, по батькові;
дата народження;
стать;
адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання;
номер, серія паспорта громадянина України, коли та ким виданий;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
інший документ, що посвідчує особу (у разі відсутності паспорта громадянина України);
контактні дані (номери домашнього, мобільного телефонів, адреса електронної пошти);
підстави для надання анатомічних матеріалів (родинне донорство (із зазначенням ступеня родинного зв’язку) або перехресне донорство);
вид анатомічного матеріалу, що пропонується для вилучення (органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини) та його призначення (трансплантація та/або виготовлення біоімплантатів);
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка на прижиттєве донорство;
дані лабораторних досліджень (група крові, резус-фактор та результати тканинного типування);
іншу інформацію:
найменування, місцезнаходження закладу охорони здоров’я, в якому буде виконано (виконано) вилучення анатомічного матеріалу;
прізвище, ім’я, по батькові та посади медичних працівників, які здійснювали вилучення анатомічного матеріалу у живого донора;
5) реєстр живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин, що містить таку конфіденційну інформацію про фізичну особу:
прізвище, ім’я, по батькові;
дата народження;
стать;
адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання;
номер, серія паспорта громадянина України, коли та ким виданий;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
інший документ, що посвідчує особу (у разі відсутності паспорта громадянина України);
контактні дані (номери домашнього, мобільного телефонів, адреса електронної пошти);
дані лабораторних досліджень (група крові, резус-фактор та результати тканинного типування);
інформація про факти попереднього вилучення гемопоетичних стовбурових клітин (дата вилучення, тип клітин, об’єм трансплантата);
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка щодо згоди на вилучення анатомічного матеріалу у вигляді гемопоетичних стовбурових клітин;
6) реєстр реципієнтів, що містить таку конфіденційну інформацію про фізичну особу:
прізвище, ім’я, по батькові;
дата народження;
стать;
адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання;
номер, серія паспорта громадянина України, коли та ким виданий;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
інший документ, що посвідчує особу (у разі відсутності паспорта громадянина України);
контактні дані (номери домашнього, мобільного телефонів, адреса електронної пошти);
клінічний діагноз;
дані лабораторних досліджень (група крові, резус-фактор та результати тканинного типування);
найменування та місцезнаходження закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта;
вид анатомічного матеріалу, трансплантації якого потребує реципієнт;
черговість отримання анатомічного матеріалу для трансплантації;
відомості про надану письмову поінформовану згоду реципієнта установленого зразка на надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації;
7) реєстр осіб з трансплантованим анатомічним матеріалом, що містить:
конфіденційну інформацію про фізичну особу:
прізвище, ім’я, по батькові;
дата народження;
стать;
адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання;
номер, серія паспорта громадянина України, коли та ким виданий;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
контактні дані (номери домашнього, мобільного телефонів, адреса електронної пошти);
інший документ, що посвідчує особу (у разі відсутності паспорта громадянина України);
клінічний діагноз;
дані лабораторних досліджень (група крові, резус-фактор та результати тканинного типування);
вид трансплантованого анатомічного матеріалу (органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини);
інформацію про лікарські засоби для імуносупресивної терапії, які отримує особа (міжнародна непатентована назва (МНН) українською та англійською мовами, форма випуску, доза лікарського засобу, спосіб застосування);
іншу інформацію:
найменування, місцезнаходження закладу охорони здоров’я, де було проведено трансплантацію, дата її проведення;
найменування, місцезнаходження закладу охорони здоров’я, де було здійснено вилучення трансплантованого особі анатомічного матеріалу, дата і час вилучення цього матеріалу;
найменування, місцезнаходження закладу охорони здоров’я, де особа перебуває на диспансерному обліку;
8) реєстр закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, та інших суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, що містить таку інформацію:
найменування та реквізити (код ЄДРПОУ), місце розташування, адреса, контактна інформація керівника та трансплант-координатора (прізвище, ім’я, по батькові, телефон, електронна пошта);
вид діяльності (надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації, медичне обстеження живих донорів, констатація смерті мозку людини, вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів);
9) реєстр трансплант-координаторів, що містить таку інформацію:
прізвище, ім’я, по батькові;
контактні дані (номер робочого телефону, електронна пошта);
найменування та реквізити місця роботи (код ЄДРПОУ), місце розташування, адреса, контактна інформація керівника (прізвище, ім’я, по батькові, телефон, електронна пошта).
4. Доступ до реєстрів, зазначених у пунктах 8 і 9 частини третьої цієї статті, здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією.
5. Інші персональні дані, що є конфіденційною інформацією про фізичну особу, збирання, зберігання, використання яких не передбачено цим Законом, а також іншими законами, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров’я та містять вимоги щодо обробки персональних даних в інших інформаційно-телекомунікаційних системах, можуть оброблятися у базах даних Єдиної державної інформаційної системи трансплантації лише за згодою суб’єктів персональних даних.
6. Обробка персональних даних, що є конфіденційною інформацією про фізичних осіб, які містяться у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації, здійснюється з дотриманням вимог Конституції України, законів України «Про захист персональних даних», «Про інформацію» та інших законів.
7. Персональні дані про особу, передбачені цим Законом, зберігаються у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації протягом 30 років з дня надходження, крім випадків, передбачених цією частиною.
Персональні дані про особу, передбачені цим Законом, виключаються з Єдиної державної інформаційної системи трансплантації раніше встановленого цією частиною строку протягом 30 днів у разі:
1) особистого бажання особи (на підставі письмової заяви установленого зразка);
2) смерті (на підставі свідоцтва про смерть): реципієнта; живого донора; особи, яка надала згоду або незгоду на посмертне донорство або призначила повноважного представника; особи з трансплантованим анатомічним матеріалом;
3) настання таких змін у стані здоров’я реципієнта, за яких він не потребує або йому не може бути проведено трансплантацію або у стані здоров’я живого донора, за яких він не може виконувати функцію донора анатомічних матеріалів (на підставі відповідної медичної документації);
4) оформлення особою постійного місця проживання за кордоном (на підставі відповідних документів, що підтверджують постійне місце проживання особи за кордоном).
8. Відомості, передбачені цим Законом, вносяться до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації:
1) трансплант-координаторами;
2) посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, уповноваженими відповідно до їхніх посадових обов’язків на внесення передбачених цим Законом відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
9. Доступ до конфіденційної інформації про фізичну особу, що міститься у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації, надається:
1) трансплант-координаторам;
2) посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, уповноваженим відповідно до їхніх посадових обов’язків на доступ до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
Судово-медичні експерти мають право доступу до конфіденційної інформації про фізичну особу, що міститься у реєстрі волевиявлення особи про надання згоди або незгоди на посмертне донорство або призначення нею повноважного представника, та реєстрі волевиявлення особи, яка надала у встановленому цим Законом порядку згоду на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи, яку вона представляє, Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
10. У Єдиній державній інформаційній системі трансплантації здійснюються персоналізація та фіксація кожного окремого випадку доступу до неї осіб, визначених частиною дев’ятою цієї статті (доступу до самих реєстрів та доступу до електронних карток зареєстрованих у реєстрах фізичних осіб).
В електронній картці зареєстрованої у реєстрі фізичної особи відображаються прізвище, ім’я, по батькові осіб, які вносили до неї передбачену цим Законом інформацію, а також осіб, які ознайомлювалися з наявною у цій електронній картці інформацією, дата і час внесення відповідних даних та перегляду.
11. Обмін інформацією, що міститься в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації, з іншими інформаційно-комунікаційними системами у сфері охорони здоров’я здійснюється з дотриманням вимог закону у порядку, визначеному законодавством.
12. Єдина державна інформаційна система трансплантації підлягає захисту відповідно до закону.
Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної державної інформаційної системи трансплантації має наслідком відповідальність, установлену законом.
13. Особи, винні у порушенні правового режиму конфіденційної інформації (збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, обробка, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення), несвоєчасності внесення, подання недостовірної інформації, свідомому приховуванні відомостей, що містяться в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації, несуть відповідальність згідно із законом.
14. Розпорядником та адміністратором Єдиної державної інформаційної системи трансплантації є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією.
15. Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації, порядок та умови її функціонування затверджуються Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано   Стаття 11. Єдина державна інформаційна система трансплантації
1. Єдина державна інформаційна система трансплантації створюється з метою інформаційного забезпечення надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією.
2. Єдина державна інформаційна система трансплантації містить визначений цією статтею набір мінімальних даних – відомостей, що є інформацією з обмеженим доступом, про донорів, реципієнтів, характеристику анатомічних матеріалів, які збираються, обробляються та захищаються у визначеному законом порядку.
3. Єдина державна інформаційна система трансплантації складається з таких реєстрів:
1) реєстр волевиявлення особи про надання згоди або незгоди на посмертне донорство або призначення нею повноважного представника, що містить таку конфіденційну інформацію про фізичну особу, яка надала згоду або незгоду на посмертне донорство або призначила повноважного представника:
прізвище, ім’я, по батькові;
дата народження;
стать;
адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання;
номер, серія паспорта громадянина України, коли та ким виданий;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
інший документ, що посвідчує особу (у разі відсутності паспорта громадянина України);
контактні дані (номери домашнього, мобільного телефонів, адреса електронної пошти);
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка щодо згоди на посмертне донорство;
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка щодо незгоди на посмертне донорство;
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка щодо відкликання наданої раніше згоди на посмертне донорство;
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка щодо відкликання наданої раніше незгоди на посмертне донорство;
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка про призначення нею повноважного представника (у разі призначення) для надання згоди або незгоди на вилучення з тіла цієї особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів (прізвище, ім’я, по батькові; номер, серія паспорта громадянина України, коли та ким виданий; інший документ, що посвідчує особу (у разі відсутності паспорта громадянина України); реєстраційний номер облікової картки платника податків; контактні дані (номери домашнього, мобільного телефонів, адреса електронної пошти);
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка про відкликання раніше поданої письмової зави про призначення повноважного представника;
відомості про подання особою нової письмової заяви установленого зразка про призначення нового повноважного представника;
2) реєстр волевиявлення особи, яка надала у встановленому цим Законом порядку згоду на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи, яку вона представляє, що містить конфіденційну інформацію:
про донора-трупа:
прізвище, ім’я, по батькові померлої особи;
стать;
дата народження та дата констатації смерті мозку або встановлення біологічної смерті померлої особи;
про фізичну особу, яка надала згоду на вилучення анатомічних матеріалів з тіла померлої особи, яку вона представляє:
прізвище, ім’я, по батькові;
дата народження;
стать;
номер, серія паспорта громадянина України, коли та ким виданий;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
інший документ, що посвідчує особу (у разі відсутності паспорта громадянина України);
адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання;
контактні дані (номери домашнього, мобільного телефонів, адреса електронної пошти);
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка щодо згоди на вилучення анатомічного матеріалу для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи, яку вона представляє;
3) реєстр анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, що містить таку інформацію:
вид анатомічного матеріалу (органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини);
дата та час вилучення анатомічного матеріалу;
місцезнаходження анатомічного матеріалу;
призначення анатомічного матеріалу (трансплантація та/або виготовлення біоімплантатів);
дані лабораторних досліджень (дані тканинного типування);
відомості щодо подальшого використання анатомічного матеріалу (трансплантація та/або виготовлення біоімплантатів у межах України, вивезення за межі України, утилізація);
4) реєстр живих донорів, що містить:
конфіденційну інформацію про фізичну особу:
прізвище, ім’я, по батькові;
дата народження;
стать;
адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання;
номер, серія паспорта громадянина України, коли та ким виданий;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
інший документ, що посвідчує особу (у разі відсутності паспорта громадянина України);
контактні дані (номери домашнього, мобільного телефонів, адреса електронної пошти);
підстави для надання анатомічних матеріалів (родинне донорство (із зазначенням ступеня родинного зв’язку) або перехресне донорство);
вид анатомічного матеріалу, що пропонується для вилучення (органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини) та його призначення (трансплантація та/або виготовлення біоімплантатів);
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка на прижиттєве донорство;
дані лабораторних досліджень (група крові, резус-фактор та результати тканинного типування);
іншу інформацію:
найменування, місцезнаходження закладу охорони здоров’я, в якому буде виконано (виконано) вилучення анатомічного матеріалу;
прізвище, ім’я, по батькові та посади медичних працівників, які здійснювали вилучення анатомічного матеріалу у живого донора;
5) реєстр живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин, що містить таку конфіденційну інформацію про фізичну особу:
прізвище, ім’я, по батькові;
дата народження;
стать;
адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання;
номер, серія паспорта громадянина України, коли та ким виданий;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
інший документ, що посвідчує особу (у разі відсутності паспорта громадянина України);
контактні дані (номери домашнього, мобільного телефонів, адреса електронної пошти);
дані лабораторних досліджень (група крові, резус-фактор та результати тканинного типування);
інформація про факти попереднього вилучення гемопоетичних стовбурових клітин (дата вилучення, тип клітин, об’єм трансплантата);
відомості про подання особою письмової заяви установленого зразка щодо згоди на вилучення анатомічного матеріалу у вигляді гемопоетичних стовбурових клітин;
6) реєстр реципієнтів, що містить таку конфіденційну інформацію про фізичну особу:
прізвище, ім’я, по батькові;
дата народження;
стать;
адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання;
номер, серія паспорта громадянина України, коли та ким виданий;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
інший документ, що посвідчує особу (у разі відсутності паспорта громадянина України);
контактні дані (номери домашнього, мобільного телефонів, адреса електронної пошти);
клінічний діагноз;
дані лабораторних досліджень (група крові, резус-фактор та результати тканинного типування);
найменування та місцезнаходження закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта;
вид анатомічного матеріалу, трансплантації якого потребує реципієнт;
черговість отримання анатомічного матеріалу для трансплантації;
відомості про надану письмову поінформовану згоду реципієнта установленого зразка на надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації;
7) реєстр осіб з трансплантованим анатомічним матеріалом, що містить:
конфіденційну інформацію про фізичну особу:
прізвище, ім’я, по батькові;
дата народження;
стать;
адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання;
номер, серія паспорта громадянина України, коли та ким виданий;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
контактні дані (номери домашнього, мобільного телефонів, адреса електронної пошти);
інший документ, що посвідчує особу (у разі відсутності паспорта громадянина України);
клінічний діагноз;
дані лабораторних досліджень (група крові, резус-фактор та результати тканинного типування);
вид трансплантованого анатомічного матеріалу (органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини);
інформацію про лікарські засоби для імуносупресивної терапії, які отримує особа (міжнародна непатентована назва (МНН) українською та англійською мовами, форма випуску, доза лікарського засобу, спосіб застосування);
іншу інформацію:
найменування, місцезнаходження закладу охорони здоров’я, де було проведено трансплантацію, дата її проведення;
найменування, місцезнаходження закладу охорони здоров’я, де було здійснено вилучення трансплантованого особі анатомічного матеріалу, дата і час вилучення цього матеріалу;
найменування, місцезнаходження закладу охорони здоров’я, де особа перебуває на диспансерному обліку;
8) реєстр закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, та інших суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з трансплантацією, що містить таку інформацію:
найменування та реквізити (код ЄДРПОУ), місце розташування, адреса, контактна інформація керівника та трансплант-координатора (прізвище, ім’я, по батькові, телефон, електронна пошта);
вид діяльності (надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації, медичне обстеження живих донорів, констатація смерті мозку людини, вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів);
9) реєстр трансплант-координаторів, що містить таку інформацію:
прізвище, ім’я, по батькові;
контактні дані (номер робочого телефону, електронна пошта);
найменування та реквізити місця роботи (код ЄДРПОУ), місце розташування, адреса, контактна інформація керівника (прізвище, ім’я, по батькові, телефон, електронна пошта).
4. Доступ до реєстрів, зазначених у пунктах 8 і 9 частини третьої цієї статті, здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією.
5. Інші персональні дані, що є конфіденційною інформацією про фізичну особу, збирання, зберігання, використання яких не передбачено цим Законом, а також іншими законами, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров’я та містять вимоги щодо обробки персональних даних в інших інформаційно-телекомунікаційних системах, можуть оброблятися у базах даних Єдиної державної інформаційної системи трансплантації лише за згодою суб’єктів персональних даних.
6. Обробка персональних даних, що є конфіденційною інформацією про фізичних осіб, які містяться у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації, здійснюється з дотриманням вимог Конституції України, законів України «Про захист персональних даних», «Про інформацію» та інших законів.
7. Персональні дані про особу, передбачені цим Законом, зберігаються у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації протягом 30 років з дня надходження, крім випадків, передбачених цією частиною.
Персональні дані про особу, передбачені цим Законом, виключаються з Єдиної державної інформаційної системи трансплантації раніше встановленого цією частиною строку протягом 30 днів у разі:
1) особистого бажання особи (на підставі письмової заяви установленого зразка);
2) смерті (на підставі свідоцтва про смерть): реципієнта; живого донора; особи, яка надала згоду або незгоду на посмертне донорство або призначила повноважного представника; особи з трансплантованим анатомічним матеріалом;
3) настання таких змін у стані здоров’я реципієнта, за яких він не потребує або йому не може бути проведено трансплантацію або у стані здоров’я живого донора, за яких він не може виконувати функцію донора анатомічних матеріалів (на підставі відповідної медичної документації);
4) оформлення особою постійного місця проживання за кордоном (на підставі відповідних документів, що підтверджують постійне місце проживання особи за кордоном).
8. Відомості, передбачені цим Законом, вносяться до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації:
1) трансплант-координаторами;
2) посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, уповноваженими відповідно до їхніх посадових обов’язків на внесення передбачених цим Законом відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
9. Доступ до конфіденційної інформації про фізичну особу, що міститься у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації, надається:
1) трансплант-координаторам;
2) посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, уповноваженим відповідно до їхніх посадових обов’язків на доступ до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
Судово-медичні експерти мають право доступу до конфіденційної інформації про фізичну особу, що міститься у реєстрі волевиявлення особи про надання згоди або незгоди на посмертне донорство або призначення нею повноважного представника, та реєстрі волевиявлення особи, яка надала у встановленому цим Законом порядку згоду на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи, яку вона представляє, Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
10. У Єдиній державній інформаційній системі трансплантації здійснюються персоналізація та фіксація кожного окремого випадку доступу до неї осіб, визначених частиною дев’ятою цієї статті (доступу до самих реєстрів та доступу до електронних карток зареєстрованих у реєстрах фізичних осіб).
В електронній картці зареєстрованої у реєстрі фізичної особи відображаються прізвище, ім’я, по батькові осіб, які вносили до неї передбачену цим Законом інформацію, а також осіб, які ознайомлювалися з наявною у цій електронній картці інформацією, дата і час внесення відповідних даних та перегляду.
11. Обмін інформацією, що міститься в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації, з іншими інформаційно-комунікаційними системами у сфері охорони здоров’я здійснюється з дотриманням вимог закону у порядку, визначеному законодавством.
12. Єдина державна інформаційна система трансплантації підлягає захисту відповідно до закону.
Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної державної інформаційної системи трансплантації має наслідком відповідальність, установлену законом.
13. Особи, винні у порушенні правового режиму конфіденційної інформації (збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, обробка, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення), несвоєчасності внесення, подання недостовірної інформації, свідомому приховуванні відомостей, що містяться в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації, несуть відповідальність згідно із законом.
14. Розпорядником та адміністратором Єдиної державної інформаційної системи трансплантації є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією.
15. Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації, порядок та умови її функціонування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
66. Державний контроль за додержанням вимог, встановлених законодавством про трансплантацію, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
 		 -98- Кириченко О.М.
 Частину першу статті 11 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Державний контроль за додержанням вимог, встановлених законодавством про трансплантацію, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації.»
 		Враховано редакційно у поправці № 54 Комітету в остаточній редакції статті 6 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -99- Колганова О.В.
 У частині першій статті 11 закону слова «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я» замінити словами «центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства» (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Враховано редакційно у поправці № 54 Комітету в остаточній редакції статті 6 Закону, запропонованій головним Комітетом   
67. При закладах охорони здоров’я та наукових установах, які здійснюють трансплантацію та (або) діяльність, пов’язану із трансплантацією, створюються і діють етичні комітети. Типове положення про етичний комітет затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
 		 -100- Кириченко О.М.
 Частину другу статті 11 закону виключити.
У зв’язку з цим частину третю вважати відповідно частиною другою (пункт 1 Розділу І законопроекту)
 		Враховано у поправках № 47 та № 97 Комітету в остаточній редакції статей 5 та 11 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -101- Колганова О.В.
 Частину другу статті 11 закону виключити.
У зв’язку з цим частину третю вважати відповідно частиною другою (пункт 1 Розділу І законопроекту)
 		Враховано редакційно у поправках № 47 та № 97 Комітету в остаточній редакції статей 5 та 11 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -102- Шипко А.Ф.
 Частину другу статті 11 закону виключити.
У зв’язку з цим частину третю вважати відповідно частиною другою (пункт 1 Розділу І законопроекту)
 		Враховано редакційно у поправках № 47 та № 97 Комітету в остаточній редакції статей 5 та 11 Закону, запропонованій головним Комітетом   
68. Громадський контроль за діяльністю, пов'язаною з трансплантацією, здійснюється об'єднаннями громадян відповідно до законодавства України.
 		 -103- Мусій О.С.
 Статтю 11 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Державний контроль щодо додержання вимог, встановлених законодавством про трансплантацію, контроль щодо якості, щодо взаємодії закладів охорони здоров’я всіх форм власності та наукових установ, що здійснюють трансплантацію та/або діяльність, пов'язану з трансплантацією, їх інформаційного забезпечення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. При закладах та установах, що здійснюють діяльність, пов'язану з трансплантацією створюються етичні комітети, консультативні та/або наглядові ради, які сприяють їх діяльності та забезпечують інформованість населення і громадський контроль у сфері трансплантації.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я затверджує порядок формування етичних комітетів, консультативних та/або наглядових рад у закладах охорони здоров'я і наукових установах, що здійснюють діяльність, пов'язану з трансплантацією.
Громадський контроль за трансплантацією та/або пов’язаною з нею діяльністю здійснюється об'єднаннями громадян відповідно до законодавства України.»
 		Враховано редакційно у поправках № 47 та № 97 Комітету в остаточній редакції статей 5 та 11 Закону, запропонованій головним Комітетом  Стаття 12. Фінансове забезпечення організації медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією
1. Фінансове забезпечення організації медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством.
2. Порядок фінансового забезпечення організації медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією, встановлюється законодавством.
 
    -104- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мусій О.С.
Сисоєнко І.В.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Доповнити Розділ ІІ Закону новою статтею 12 такого змісту (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 12. Фінансове забезпечення організації медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією
Фінансове забезпечення організації медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством.
Порядок фінансового забезпечення організації медичної допомоги із застосуванням трансплантації та/або здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією, встановлюється законодавством.»
 		Враховано    
69. Розділ ІІІ
УМОВИ ТА ПОРЯДОК ВЗЯТТЯ ГОМОТРАНСПЛАНТАТІВ У ЖИВИХ ДОНОРІВ
 		 -105- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мусій О.С.
Сисоєнко І.В.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Назву Розділу ІІІ закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«УМОВИ ТА ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ РЕЦИПІЄНТУ, ВИЛУЧЕННЯ АНАТОМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ У ЖИВИХ ДОНОРІВ. ОСОБЛИВОСТІ ВИЛУЧЕННЯ ГЕМОПОЕТИЧНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН»
 		Враховано   Розділ ІІІ
УМОВИ ТА ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ РЕЦИПІЄНТУ, ВИЛУЧЕННЯ АНАТОМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ У ЖИВИХ ДОНОРІВ. ОСОБЛИВОСТІ ВИЛУЧЕННЯ ГЕМОПОЕТИЧНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН
 
70. Стаття 12. Взяття алотрансплантатів у живих донорів
 		 -106- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мусій О.С.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 12 Закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 13. Умови та порядок застосування трансплантації
1. Трансплантація застосовується виключно за наявності медичних показань, за умови неможливості збереження життя або відновлення здоров’я хворого іншими методами лікування і здійснюється відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я за згодою об’єктивно поінформованої дієздатної особи (реципієнта), крім випадків, передбачених цим Законом.
2. Неможливість збереження життя або відновлення здоров’я хворого іншими методами лікування та наявність у нього медичних показань для застосування трансплантації встановлює консиліум лікарів відповідного закладу охорони здоров’я, в якому хворий перебуває на лікуванні чи диспансерному обліку.
3. У разі якщо реципієнт є особою, визнаною в установленому законом порядку недієздатною, до складу консиліуму лікарів включається лікар-психіатр.
4. У разі якщо реципієнт не досяг 14-річного віку або визнаний в установленому законом порядку недієздатним, трансплантація застосовується за згодою об’єктивно поінформованих його батьків або інших законних представників. Стосовно реципієнтів віком від 14 років чи визнаних в установленому законом порядку обмежено дієздатними трансплантація застосовується за згодою цих об’єктивно поінформованих осіб.
5. У разі якщо реципієнт перебуває у невідкладному стані, який становить пряму та невідворотну загрозу його життю, медична допомога із застосуванням трансплантації надається без згоди реципієнта, його батьків або інших законних представників.
6. Якщо ненадання згоди на трансплантацію може призвести до тяжких для реципієнта наслідків, лікуючий лікар зобов’язаний пояснити це реципієнту. Якщо після наданих лікарем роз’яснень реципієнт відмовляється від застосування трансплантації, лікар має право запропонувати реципієнту надати письмову заяву про відмову від надання йому медичної допомоги із застосуванням трансплантації. У разі відмови реципієнта надати таку письмову заяву або неможливості її надання, у тому числі за станом здоров’я, лікар складає відповідний акт у присутності свідків.
7. У разі відмови батьків або інших законних представників реципієнта від надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації особі, яка не досягла 14-річного віку або визнана в установленому законом порядку недієздатною, якщо ця відмова може призвести до тяжких для реципієнта наслідків, керівник закладу охорони здоров’я негайно повідомляє про це орган опіки та піклування, який не пізніше 24 годин з моменту звернення ухвалює рішення про надання згоди або незгоди на надання такій особі медичної допомоги із застосуванням трансплантації, що може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду.
8. У разі якщо живим донором є близький родич або член сім’ї реципієнта (родинне донорство), рішення про можливість або неможливість застосування трансплантації ухвалюється консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я, де знаходиться реципієнт, за результатами визначення імунологічної сумісності донора та реципієнта. Відповідна інформація вноситься до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації одним із суб’єктів, зазначених у частині одинадцятій статті 11 цього Закону.
9. У разі ухвалення консиліумом лікарів рішення про неможливість застосування трансплантації реципієнту від живого донора з числа його близьких родичів або членів сім’ї за результатами визначення імунологічної сумісності донора та реципієнта, консиліум може ухвалити рішення про застосування перехресного донорства. Перехресне донорство застосовується між реципієнтами, які включені до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Порядок застосування перехресного донорства затверджується Кабінетом Міністрів України.
10. У разі проведення трансплантації анатомічного матеріалу від донора-трупа реципієнту пара донор-реципієнт визначається Єдиною державною інформаційною системою трансплантації.
11. Пошук пари донор-реципієнт здійснюється під час кожного внесення відомостей щодо живого донора, реципієнта або анатомічних матеріалів людини до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації в автоматичному режимі з урахуванням таких показників:
1) імунологічна сумісність пари донор-реципієнт;
2) статус екстреності трансплантації (за медичними показаннями);
3) наближеність закладу охорони здоров’я, в якому проводиться вилучення анатомічних матеріалів людини для трансплантації, до закладу охорони здоров’я, де може бути проведена трансплантація (з урахуванням способу транспортування анатомічних матеріалів та оптимальних строків їх зберігання);
4) першочерговість проведення трансплантації неповнолітньому реципієнту та живому донору, який раніше надав анатомічні матеріали (окремо для трансплантації органів, тканин та клітин);
5) збереження за неповнолітнім реципієнтом після досягнення ним повноліття черговості на отримання анатомічного матеріалу для трансплантації;
6) антропометричні дані.
12. Після визначення пари донор-реципієнт відповідальна посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, негайно повідомляє про це:
трансплант-координатора закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта;
трансплант-координатора закладу охорони здоров’я, де знаходиться донор-труп або анатомічний матеріал.
13. Після визначення пари донор-реципієнт та розподілу відповідного анатомічного матеріалу для трансплантації не допускається зміна відомостей щодо визначеної пари донор-реципієнт та розподілу відповідного анатомічного матеріалу, крім випадків перехресного донорства та випадків, передбачених частиною чотирнадцятою статті 13 цього Закону.
14. Трансплант-координатор закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта, після отримання інформації Єдиної державної інформаційної системи трансплантації про можливість надання реципієнту анатомічного матеріалу від донора-трупа, визначеного Єдиною державною інформаційною системою трансплантації, невідкладно інформує про це лікуючого лікаря реципієнта або іншого лікаря, який його заміщає, та керівника цього закладу.
15. Рішення про можливість застосування трансплантації реципієнту анатомічного матеріалу від донора-трупа, визначеного Єдиною державною інформаційною системою трансплантації, або про неможливість застосування трансплантації цього анатомічного матеріалу даному реципієнту із зазначенням причин приймається консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта, із складанням відповідного акта за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
16. У разі прийняття консиліумом лікарів рішення про можливість застосування трансплантації реципієнту анатомічного матеріалу від донора-трупа, визначеного Єдиною державною інформаційною системою трансплантації, лікуючий лікар закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта, інформує про це реципієнта та отримує його поінформовану згоду на застосування трансплантації цього анатомічного матеріалу із внесенням відповідних відомостей до медичної документації пацієнта. Лікуючий лікар також повідомляє про надання реципієнтом згоди на застосування трансплантації трансплант-координатора, який невідкладно вносить зазначені відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
17. У разі прийняття консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я рішення про неможливість застосування реципієнту трансплантації анатомічного матеріалу від донора-трупа, визначеного Єдиною державною інформаційною системою трансплантації, а також у разі відмови реципієнта від застосування трансплантації цього анатомічного матеріалу, лікуючий лікар невідкладно повідомляє про це трансплант-координатора, який невідкладно вносить відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації для подальшого розподілу цього анатомічного матеріалу іншому реципієнту в установленому цим Законом порядку.
18. Рішення консиліуму лікарів закладу охорони здоров’я про неможливість за медичними показаннями застосування реципієнту трансплантації анатомічного матеріалу від донора-трупа, визначеного Єдиною державною інформаційною системою трансплантації, може бути оскаржено реципієнтом відповідно до закону до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, або до суду.»
 		Враховано   Стаття 13. Умови та порядок застосування трансплантації
1. Трансплантація застосовується виключно за наявності медичних показань, за умови неможливості збереження життя або відновлення здоров’я хворого іншими методами лікування, і здійснюється відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я за згодою об’єктивно поінформованої дієздатної особи (реципієнта), крім випадків, передбачених цим Законом.
2. Неможливість збереження життя або відновлення здоров’я хворого іншими методами лікування та наявність у нього медичних показань для застосування трансплантації встановлює консиліум лікарів відповідного закладу охорони здоров’я, в якому хворий перебуває на лікуванні чи диспансерному обліку.
3. У разі якщо реципієнт є особою, визнаною в установленому законом порядку недієздатною, до складу консиліуму лікарів включається лікар-психіатр.
4. У разі якщо реципієнт не досяг 14-річного віку або визнаний в установленому законом порядку недієздатним, трансплантація застосовується за згодою об’єктивно поінформованих його батьків або інших законних представників. Стосовно реципієнтів віком від 14 років чи визнаних в установленому законом порядку обмежено дієздатними трансплантація застосовується за згодою цих об’єктивно поінформованих осіб.
5. У разі якщо реципієнт перебуває у невідкладному стані, який становить пряму та невідворотну загрозу його життю, медична допомога із застосуванням трансплантації надається без згоди реципієнта, його батьків або інших законних представників.
6. Якщо ненадання згоди на трансплантацію може призвести до тяжких для реципієнта наслідків, лікуючий лікар зобов’язаний пояснити це реципієнту. Якщо після наданих лікарем роз’яснень реципієнт відмовляється від застосування трансплантації, лікар має право запропонувати реципієнту надати письмову заяву про відмову від надання йому медичної допомоги із застосуванням трансплантації. У разі відмови реципієнта надати таку письмову заяву або неможливості її надання, у тому числі за станом здоров’я, лікар складає відповідний акт у присутності свідків.
7. У разі відмови батьків або інших законних представників реципієнта від надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації особі, яка не досягла 14-річного віку або визнана в установленому законом порядку недієздатною, якщо ця відмова може призвести до тяжких для реципієнта наслідків, керівник закладу охорони здоров’я негайно повідомляє про це орган опіки та піклування, який не пізніше 24 годин з моменту звернення ухвалює рішення про надання згоди або незгоди на надання такій особі медичної допомоги із застосуванням трансплантації, що може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду.
8. У разі якщо живим донором є близький родич або член сім’ї реципієнта (родинне донорство), рішення про можливість або неможливість застосування трансплантації ухвалюється консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я, де знаходиться реципієнт, за результатами визначення імунологічної сумісності донора та реципієнта. Відповідна інформація вноситься до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації одним із суб’єктів, зазначених у частині одинадцятій статті 11 цього Закону.
9. У разі ухвалення консиліумом лікарів рішення про неможливість застосування трансплантації реципієнту від живого донора з числа його близьких родичів або членів сім’ї за результатами визначення імунологічної сумісності донора та реципієнта, консиліум може ухвалити рішення про застосування перехресного донорства. Перехресне донорство застосовується між реципієнтами, які включені до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Порядок застосування перехресного донорства затверджується Кабінетом Міністрів України.
10. У разі проведення трансплантації анатомічного матеріалу від донора-трупа реципієнту пара донор-реципієнт визначається Єдиною державною інформаційною системою трансплантації.
11. Пошук пари донор-реципієнт здійснюється під час кожного внесення відомостей щодо живого донора, реципієнта або анатомічних матеріалів людини до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації в автоматичному режимі з урахуванням таких показників:
1) імунологічна сумісність пари донор-реципієнт;
2) статус екстреності трансплантації (за медичними показаннями);
3) наближеність закладу охорони здоров’я, в якому проводиться вилучення анатомічних матеріалів людини для трансплантації, до закладу охорони здоров’я, де може бути проведена трансплантація (з урахуванням способу транспортування анатомічних матеріалів та оптимальних строків їх зберігання);
4) першочерговість проведення трансплантації неповнолітньому реципієнту та живому донору, який раніше надав анатомічні матеріали (окремо для трансплантації органів, тканин та клітин);
5) збереження за неповнолітнім реципієнтом після досягнення ним повноліття черговості на отримання анатомічного матеріалу для трансплантації;
6) антропометричні дані.
12. Після визначення пари донор-реципієнт відповідальна посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, негайно повідомляє про це:
трансплант-координатора закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта;
трансплант-координатора закладу охорони здоров’я, де знаходиться донор-труп або анатомічний матеріал.
13. Після визначення пари донор-реципієнт та розподілу відповідного анатомічного матеріалу для трансплантації не допускається зміна відомостей щодо визначеної пари донор-реципієнт та розподілу відповідного анатомічного матеріалу, крім випадків перехресного донорства та випадків, передбачених частиною чотирнадцятою статті 13 цього Закону.
14. Трансплант-координатор закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта, після отримання інформації Єдиної державної інформаційної системи трансплантації про можливість надання реципієнту анатомічного матеріалу від донора-трупа, визначеного Єдиною державною інформаційною системою трансплантації, невідкладно інформує про це лікуючого лікаря реципієнта або іншого лікаря, який його заміщає, та керівника цього закладу.
15. Рішення про можливість застосування трансплантації реципієнту анатомічного матеріалу від донора-трупа, визначеного Єдиною державною інформаційною системою трансплантації, або про неможливість застосування трансплантації цього анатомічного матеріалу даному реципієнту із зазначенням причин приймається консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта, із складанням відповідного акта за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
16. У разі прийняття консиліумом лікарів рішення про можливість застосування трансплантації реципієнту анатомічного матеріалу від донора-трупа, визначеного Єдиною державною інформаційною системою трансплантації, лікуючий лікар закладу охорони здоров’я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта, інформує про це реципієнта та отримує його поінформовану згоду на застосування трансплантації цього анатомічного матеріалу із внесенням відповідних відомостей до медичної документації пацієнта. Лікуючий лікар також повідомляє про надання реципієнтом згоди на застосування трансплантації трансплант-координатора, який невідкладно вносить зазначені відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
17. У разі прийняття консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я рішення про неможливість застосування реципієнту трансплантації анатомічного матеріалу від донора-трупа, визначеного Єдиною державною інформаційною системою трансплантації, а також у разі відмови реципієнта від застосування трансплантації цього анатомічного матеріалу, лікуючий лікар невідкладно повідомляє про це трансплант-координатора, який невідкладно вносить відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації для подальшого розподілу цього анатомічного матеріалу іншому реципієнту в установленому цим Законом порядку.
18. Рішення консиліуму лікарів закладу охорони здоров’я про неможливість за медичними показаннями застосування реципієнту трансплантації анатомічного матеріалу від донора-трупа, визначеного Єдиною державною інформаційною системою трансплантації, може бути оскаржено реципієнтом відповідно до закону до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, або до суду.
 
71. Живим донором може бути лише особа з повною цивільною дієздатністю.
 		 -107- Голубов Д.І.
 Частину першу статті 12 закону виключити (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Відхилено згідно із нормами міжнародного законодавства та ЦК України (стаття 290) донором анатомічних матеріалів може бути лише повнолітня дієздатна особа     
72. У живого донора може бути взятий як алотрансплантат лише один із парних органів або частина органа, або частина іншого анатомічного матеріалу.
 		       
73. Взяття алотрансплантата у живого донора дозволяється на підставі висновку консиліуму лікарів відповідного закладу охорони здоров'я чи наукової установи після його всебічного медичного обстеження і за умови, що завдана здоров'ю донора шкода буде меншою, ніж небезпека для життя, що загрожує реципієнту.
 		       
74. Взяття алотрансплантата (за винятком анатомічних матеріалів, здатних до регенерації) у живого донора допускається у випадках, коли реципієнт і донор перебувають у шлюбі або є близькими родичами (батько, мати, син, дочка, дід, баба, онук, онука, брат, сестра, дядько, тітка, племінник, племінниця), а також у випадках трансплантації на умовах перехресного донорства.
 		       
75. Порядок застосування перехресного донорства визначається центральним органом виконавчої влади, що здійснює політику в сфері охорони здоров’я.
 		 -108- Колганова О.В.
 У частині четвертій статті 12 закону (пункт 1 Розділу І законопроекту) слова «центральним органом виконавчої влади, що здійснює політику в сфері охорони здоров’я» замінити словами «центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства».
 		Враховано редакційно у поправці № 114 Комітету в остаточній редакції статті 14 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -109- Гуляєв В.О.
 У частині четвертій статті 12 закону» (пункт 1 Розділу І законопроекту) речення: «визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я» замінити наступним: «в порядку, встановленому законом».
 		Відхилено зв’язку з врахуванням поправки № 114 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 14 Закону також слід зауважити, що у питанні перехресного донорства йдеться про права людини, тому його запропоновано регулювати на рівні Кабінету Міністрів України   
76. Не допускається взяття алотрансплантатів у живих осіб, які:
 		       
77. утримуються у місцях відбування покарань та попереднього ув'язнення;
 		       
78. страждають на тяжкі психічні розлади;
 		       
79. мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров'ю;
 		       
80. надали раніше орган або частину органа для трансплантації;
 		       
81. вагітні.
 		 -110- Кириченко О.М.
 Частину шосту статті 12 закону доповнити новим абзацом у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«не досягла 18 років (за винятком випадків пересадки кісткового мозку) або визнаного в установленому порядку недієздатним».
 		Відхилено згідно із нормами міжнародного законодавства та ЦК України (стаття 290) донором анатомічних матеріалів може бути лише повнолітня дієздатна особа     
    -111- Колганова О.В.
 Частину шосту статті 12 закону доповнити новим абзацом у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«є особами без громадянства».
 		Враховано редакційно у поправці № 114 Комітету в остаточній редакції статті 14 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -112- Колганова О.В.
 Статтю 12 закону доповнити новими частинами сьомою та восьмою такого змісту (пункт 1 Розділу І законопроекту): «Для виготовлення біоімплантатів дозволяється використання анатомічного матеріалу (окрім органів), що вилучені під час оперативних втручань, які проводяться за відповідними медичними показами (діагнозами), якщо на це було надано підписану свідомо, без примушування письмову згоду особою, якій виконують оперативне втручання.
Порядок надання відповідної згоди на використання видаленого анатомічного матеріалу його перелік та форма письмової згоди затверджується органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства.»
 		Враховано редакційно у поправці № 114 Комітету в остаточній редакції статті 14 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -113- Мусій О.С.
 Статтю 12 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту): «Живим донором може бути лише особа з повною цивільною дієздатністю.
У живого донора може бути взятий як алотрансплантат лише один із парних органів або частина органа, або частина іншого анатомічного матеріалу.
Взяття алотрансплантата у живого донора дозволяється за його згоди на підставі висновку консиліуму лікарів закладу охорони здоров'я чи наукової установи, в якій буде проводитись взяття алотрансплантата, після його всебічного медичного обстеження і за умови, що завдана здоров'ю донора шкода буде меншою, ніж небезпека для життя, що загрожує реципієнту.
Взяття алотрансплантата (за винятком анатомічних матеріалів, здатних до регенерації) у живого донора допускається у випадках, коли реципієнт і донор перебувають у шлюбі або є родичами першого – третього ступеня споріднення, а також трансплантація на умовах перехресного донорства за наявності позитивної оцінки перехресної сумісності для трансплантації алотрансплантата.
Порядок застосування перехресного донорства визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Не допускається взяття алотрансплантатів у живих осіб, які:
утримуються у місцях відбування покарань та слідчих ізоляторах;
страждають на тяжкі психічні розлади;
мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров'ю;
надали раніше орган або частину органа для трансплантації (за винятком анатомічних матеріалів, здатних до регенерації), вагітні.»
 		Враховано редакційно у поправці № 114 Комітету в остаточній редакції статті 14 Закону, запропонованій головним Комітетом   
82. Стаття 13. Згода живого донора на взяття у нього алотрансплантата
 		 -114- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мусій О.С.
Сисоєнко І.В.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 13 Закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 14. Вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів (прижиттєве донорство)
1. Живим донором анатомічних матеріалів може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа.
2. Вилучення анатомічних матеріалів у живого донора можливе у разі родинного донорства або перехресного донорства.
Вилучення анатомічних матеріалів, здатних до регенерації (самовідтворення), у тому числі гемопоетичних стовбурових клітин, може здійснюватися також у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта.
3. Забороняється вилучення анатомічних матеріалів у живих осіб, які:
утримуються у місцях відбування покарань та попереднього ув’язнення;
є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
страждають на тяжкі психічні розлади;
мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров’ю, крім випадків наявності поінформованої згоди реципієнта;
надали раніше орган або частину органа для трансплантації;
є вагітними.
4. У живого донора може бути вилучено анатомічні матеріали лише за наявності його добровільної та усвідомленої згоди на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді, після надання донору лікарем об’єктивної та доступної інформації про можливість виникнення ускладнень для його здоров’я, а також про його права у зв’язку з донорством. У письмовій згоді живий донор має зазначити про свою поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у нього анатомічних матеріалів. Особа, яка надала згоду стати живим донором, до вилучення анатомічних матеріалів має право письмово відмовитися від такої згоди.
Порядок надання письмової згоди живого донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів та письмової відмови від раніше наданої такої згоди, а також їх зразок встановлюються Кабінетом Міністрів України.
5. Відомості про надану живим донором письмову згоду на вилучення у нього анатомічних матеріалів не пізніше трьох робочих днів з моменту надання такої згоди вносяться уповноваженими на це особами, визначеними частиною одинадцятою статті 11 цього Закону, до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
6. Інформація про відмову від наданої раніше згоди стати живим донором невідкладно вноситься уповноваженими на це особами, визначеними частиною одинадцятою статті 11 цього Закону, до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
7. Для трансплантації у живого донора може бути вилучено лише один із парних органів або частина органа, або частина іншого анатомічного матеріалу, у тому числі клітини.
8. Вилучення анатомічного матеріалу у живого донора дозволяється за наявності висновку консиліуму лікарів про можливість такого вилучення після повного медичного обстеження донора та за умови, що завдана його здоров’ю шкода буде меншою, ніж небезпека, що загрожує життю реципієнта.
9. Умови вилучення анатомічних матеріалів у живого донора, а також перелік анатомічних матеріалів, дозволених до вилучення у живого донора (у тому числі анатомічних матеріалів, здатних до регенерації (самовідтворення), затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
10. Для виготовлення біоімплантатів дозволяється використання анатомічного матеріалу (крім органів), вилученого під час оперативних втручань, які проводяться за відповідними медичними показаннями, якщо на це було надано письмову згоду об’єктивно поінформованого пацієнта, якому виконується оперативне втручання, що не вважається донорством.»
 		Враховано   Стаття 14. Вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів (прижиттєве донорство)
1. Живим донором анатомічних матеріалів може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа.
2. Вилучення анатомічних матеріалів у живого донора можливе у разі родинного донорства або перехресного донорства.
Вилучення анатомічних матеріалів, здатних до регенерації (самовідтворення), у тому числі гемопоетичних стовбурових клітин, може здійснюватися також у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта.
3. Забороняється вилучення анатомічних матеріалів у живих осіб, які:
утримуються у місцях відбування покарань та попереднього ув’язнення;
є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
страждають на тяжкі психічні розлади;
мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров’ю, крім випадків наявності поінформованої згоди реципієнта;
надали раніше орган або частину органа для трансплантації;
є вагітними.
4. У живого донора може бути вилучено анатомічні матеріали лише за наявності його добровільної та усвідомленої згоди на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді, після надання донору лікарем об’єктивної та доступної інформації про можливість виникнення ускладнень для його здоров’я, а також про його права у зв’язку з донорством. У письмовій згоді живий донор має зазначити про свою поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у нього анатомічних матеріалів. Особа, яка надала згоду стати живим донором, до вилучення анатомічних матеріалів має право письмово відмовитися від такої згоди.
Порядок надання письмової згоди живого донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів та письмової відмови від раніше наданої такої згоди, а також їх зразок встановлюються Кабінетом Міністрів України.
5. Відомості про надану живим донором письмову згоду на вилучення у нього анатомічних матеріалів не пізніше трьох робочих днів з моменту надання такої згоди вносяться уповноваженими на це особами, визначеними частиною одинадцятою статті 11 цього Закону, до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
6. Інформація про відмову від наданої раніше згоди стати живим донором невідкладно вноситься уповноваженими на це особами, визначеними частиною одинадцятою статті 11 цього Закону, до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
7. Для трансплантації у живого донора може бути вилучено лише один із парних органів або частина органа, або частина іншого анатомічного матеріалу, у тому числі клітини.
8. Вилучення анатомічного матеріалу у живого донора дозволяється за наявності висновку консиліуму лікарів про можливість такого вилучення після повного медичного обстеження донора та за умови, що завдана його здоров’ю шкода буде меншою, ніж небезпека, що загрожує життю реципієнта.
9. Умови вилучення анатомічних матеріалів у живого донора, а також перелік анатомічних матеріалів, дозволених до вилучення у живого донора (у тому числі анатомічних матеріалів, здатних до регенерації (самовідтворення), затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
10. Для виготовлення біоімплантатів дозволяється використання анатомічного матеріалу (крім органів), вилученого під час оперативних втручань, які проводяться за відповідними медичними показаннями, якщо на це було надано письмову згоду об’єктивно поінформованого пацієнта, якому виконується оперативне втручання, що не вважається донорством.
 
83. У живого донора може бути взято алотрансплантат лише за наявності його письмової згоди на це, підписаної свідомо, без примушування та за погодженням етичного комітету відповідного закладу охорони здоров’я чи наукової установи, після надання живому донору лікуючим лікарем об'єктивної інформації про можливі ускладнення для його здоров'я, а також про його права у зв'язку з виконанням донорської функції. У згоді донор повинен вказати про свою поінформованість щодо можливих наслідків. Порядок надання та форма письмової згоди живого донора на взяття у нього алотрансплантата встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
 		 -115- Мусій О.С.
 Статтю 13 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«У живого донора може бути взято алотрансплантат лише за наявності його письмової згоди про взяття органів та/або іншого анатомічного матеріалу підписаної свідомо і без примушування у присутності Етичного комітету, після надання живому донору лікуючим лікарем об'єктивної інформації про можливі ускладнення для його здоров'я, а також про його права у зв'язку з виконанням донорської функції.
Письмова згода про взяття органів та/або іншого анатомічного матеріалу підписується живим донором, лікуючим лікарем та Етичним комітетом.
Порядок надання живим донором алотрансплантата для трансплантації та форму письмової згоди про взяття органів та/або іншого анатомічного матеріалу встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.»
 		Враховано редакційно у поправці № 114 Комітету в остаточній редакції статті 14 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -116- Колганова О.В.
 Статтю 13 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«У живого донора може бути взято алотрансплантат лише за наявності його письмової згоди на це, підписаної свідомо, без примушування та після надання живому донору лікуючим лікарем об'єктивної інформації про можливі ускладнення для його здоров'я, а також про його права у зв'язку з виконанням донорської функції. У згоді донор повинен вказати про свою поінформованість щодо можливих наслідків. Порядок надання та форма письмової згоди живого донора на взяття у нього алотрансплантата встановлюються центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства.»
 		Враховано редакційно у поправці № 114 Комітету в остаточній редакції статті 14 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -117- Шипко А.Ф.
 У статті 13 закону (пункт 1 Розділу І законопроекту) виключити слова: «за погодженням етичного комітету відповідного закладу охорони здоров’я чи наукової установи».
 		Враховано редакційно у поправці № 114 Комітету в остаточній редакції статті 14 Закону, запропонованій головним Комітетом   
84. Стаття 14. Особливості донорства і трансплантації кісткового мозку та інших здатних до регенерації анатомічних матеріалів
 		 -118- Березенко С.І.
Богомолець О.В.
Корчинська О.А.
Мусій О.С.
Шипко А.Ф.
Яриніч К.В.
 Статтю 14 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 15. Особливості донорства гемопоетичних стовбурових клітин та інших здатних до регенерації (самовідтворення) анатомічних матеріалів
1. Вилучення у живого донора гемопоетичних стовбурових клітин та інших здатних до регенерації (самовідтворення) анатомічних матеріалів проводиться з додержанням вимог, встановлених статтею 14 цього Закону щодо прижиттєвого донорства.
2. Вилучення у живого донора гемопоетичних стовбурових клітин проводиться безоплатно (за бажанням донора) або на умовах грошової компенсації живому донору гемопоетичних стовбурових клітин витрат, пов’язаних зі здійсненням донорства. Порядок та розміри державної компенсації витрат, пов’язаних зі здійсненням донорства гемопоетичних стовбурових клітин, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3. За письмовою згодою живого донора та за відсутності у нього медичних протипоказань вилучення гемопоетичних стовбурових клітин, інших здатних до регенерації (самовідтворення) анатомічних матеріалів (крім печінки) може проводитися повторно.
4. Умови вилучення, зберігання і використання гемопоетичних стовбурових клітин та інших здатних до регенерації (самовідтворення) анатомічних матеріалів встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
5. Відомості про живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин, про вилучені для зберігання гемопоетичні стовбурові клітини та інші здатні до регенерації (самовідтворення) анатомічні матеріали вносяться до Єдиної інформаційної системи трансплантації уповноваженими на це особами, визначеними частиною одинадцятою статті 11 цього Закону.
6. За бажанням повнолітньої дієздатної фізичної особи у неї може бути взято на зберігання гемопоетичні стовбурові клітини з метою використання у разі потреби для аутотрансплантації в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.»
 		Враховано   Стаття 15. Особливості донорства гемопоетичних стовбурових клітин та інших здатних до регенерації (самовідтворення) анатомічних матеріалів
1. Вилучення у живого донора гемопоетичних стовбурових клітин та інших здатних до регенерації (самовідтворення) анатомічних матеріалів проводиться з додержанням вимог, встановлених статтею 14 цього Закону щодо прижиттєвого донорства.
2. Вилучення у живого донора гемопоетичних стовбурових клітин проводиться безоплатно (за бажанням донора) або на умовах грошової компенсації живому донору гемопоетичних стовбурових клітин витрат, пов’язаних зі здійсненням донорства. Порядок та розміри державної компенсації витрат, пов’язаних зі здійсненням донорства гемопоетичних стовбурових клітин, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3. За письмовою згодою живого донора та за відсутності у нього медичних протипоказань вилучення гемопоетичних стовбурових клітин, інших здатних до регенерації (самовідтворення) анатомічних матеріалів (крім печінки) може проводитися повторно.
4. Умови вилучення, зберігання і використання гемопоетичних стовбурових клітин та інших здатних до регенерації (самовідтворення) анатомічних матеріалів встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
5. Відомості про живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин, про вилучені для зберігання гемопоетичні стовбурові клітини та інші здатні до регенерації (самовідтворення) анатомічні матеріали вносяться до Єдиної інформаційної системи трансплантації уповноваженими на це особами, визначеними частиною одинадцятою статті 11 цього Закону.
6. За бажанням повнолітньої дієздатної фізичної особи у неї може бути взято на зберігання гемопоетичні стовбурові клітини з метою використання у разі потреби для аутотрансплантації в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
 
85. Взяття у живого донора кісткового мозку та інших здатних до регенерації анатомічних матеріалів проводиться з додержанням вимог, встановлених статтями 12 і 13 цього Закону.
 		       
86. За письмовою згодою живого донора та при відсутності у нього медичних протипоказань кістковий мозок, інші здатні до регенерації анатомічні матеріали можуть братися повторно.
 		 -119- Кириченко О.М.
 Частину другу статті 14 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«За письмовою згодою живого донора та при відсутності у нього медичних протипоказань кістковий мозок, інші здатні до регенерації анатомічні матеріали (окрім печінки) можуть братися повторно».
 		Враховано редакційно у поправці № 118 Комітету в остаточній редакції статті 15 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -120- Колганова О.В.
 У частині другій статті 14 закону після слів «анатомічні матеріали» доповнити словами « (окрім печінки)» (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Враховано у поправці № 118 Комітету в остаточній редакції статті 15 Закону, запропонованій головним Комітетом   
87. Перелік здатних до регенерації анатомічних матеріалів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
 		 -121- Кириченко О.М.
 Частину третю статті 14 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Перелік здатних до регенерації анатомічних матеріалів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я за поданням органу виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації.»
 		Враховано редакційно у поправці № 118 Комітету в остаточній редакції статті 15 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -122- Колганова О.В.
 Частину третю статті 14 закону (пункт 1 Розділу І законопроекту) після слів «охорони здоров'я» доповнити словами «за поданням органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства».
 		Враховано редакційно у поправці № 74 Комітету в остаточній редакції статті 8 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -123- Мусій О.С.
 Частини другу та третю статті 14 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«За письмовою згодою донора та при відсутності у нього медичних протипоказань кістковий мозок, інші здатні до регенерації анатомічні матеріали можуть братися повторно.
Перелік здатних до регенерації анатомічних матеріалів, порядок взяття, зберігання і використання кісткового мозку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.»
 		Враховано редакційно у поправці № 118 Комітету в остаточній редакції статті 15 Закону, запропонованій головним Комітетом   
88. За бажанням особи з повною цивільною дієздатністю у неї може бути взято на зберігання за її рахунок кістковий мозок з метою використання у разі потреби для аутотрансплантації. За згодою донора його кістковий мозок може бути надано для трансплантації іншій особі. Для працівників, зайнятих на роботах із підвищеним ризиком ураження кровотворної системи, взяття кісткового мозку та його зберігання здійснюються за рахунок роботодавця.
 		 -124- Кириченко О.М.
 У першому абзаці частини четвертій статті 14 закону (пункт 1 Розділу І законопроекту) після слів «…надано для трансплантації іншій особі» додати наступне словосполучення «в тому числі і на оплатній основі».
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням у поправки № 118 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 15 Закону     
    -125- Колганова О.В.
 У частині четвертій статті 14 закону після слів «може бути надано для трансплантації іншій особі» доповнити словами «у тому числі і на оплатній основі» (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням у поправки № 118 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 15 Закону   
    -126- Мусій О.С.
 Частину четверту статті 14 закону виключити (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням у поправки № 118 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 15 Закону   
89. Порядок взяття, зберігання і використання кісткового мозку та інших здатних до регенерації анатомічних матеріалів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 		 -127- Колганова О.В.
 Частину п’яту статті 14 закону доповнити словами: «за поданням центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства» (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Враховано редакційно у поправці № 118 Комітету в остаточній редакції статті 15 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -128- Кириченко О.М.
 Статтю 14 закону доповнити новою частиною шостою та викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Донор, який надав згоду на алотрансплантацію, має право:
вимагати від установи охорони здоров'я повної інформації про можливі ускладнення для його здоров'я у зв'язку з майбутнім оперативним втручанням під час алотрансплантації;
отримувати безкоштовне лікування, в тому числі медикаментозне, в установі охорони здоров'я в зв'язку з проведеною операцією».
 		Враховано редакційно у поправці № 184 Комітету в остаточній редакції статті 22 Закону, запропонованій головним Комітетом   
90. Розділ ІV
 		    Розділ ІV
 
91. ВЗЯТТЯ АНАТОМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ У ПОМЕРЛИХ ОСІБ
 		 -129- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мусій О.С.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Назву Розділу ІV закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«НАДАННЯ ЗГОДИ АБО НЕЗГОДИ НА ВИЛУЧЕННЯ АНАТОМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ У ПОМЕРЛИХ ОСІБ. УМОВИ ТА ПОРЯДОК ВИЛУЧЕННЯ АНАТОМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ПРИ ПОСМЕРТНОМУ ДОНОРСТВІ»
 		Враховано   НАДАННЯ ЗГОДИ АБО НЕЗГОДИ НА ВИЛУЧЕННЯ АНАТОМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ У ПОМЕРЛИХ ОСІБ. УМОВИ ТА ПОРЯДОК ВИЛУЧЕННЯ АНАТОМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ПРИ ПОСМЕРТНОМУ ДОНОРСТВІ
 
92. Стаття 15. Встановлення факту смерті людини
 		 -130- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мусій О.С.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 15 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 16. Надання згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлих осіб
1. Кожна повнолітня дієздатна особа має право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть) відповідно до закону (далі - згода або незгода на посмертне донорство).
2. Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час:
подати письмову заяву про відкликання своєї письмової згоди або незгоди на посмертне донорство;
надати нову письмову згоду або незгоду на посмертне донорство.
3. Кожна наступна письмова заява особи щодо згоди або незгоди на посмертне донорство або письмова заява про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди на посмертне донорство скасовує надану раніше таку згоду або незгоду.
4. Згода або незгода особи на посмертне донорство, заява про відкликання наданої раніше такої згоди або незгоди подається одному із суб’єктів, зазначених у частині одинадцятій статті 11 цього Закону, у письмовій формі за підписом особи, яка висловлює своє волевиявлення.
5. Відомості щодо наданих особою письмової згоди або незгоди на посмертне донорство, письмової заяви про відкликання наданої раніше такої згоди або незгоди вносяться в установленому порядку до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації суб’єктами, зазначеними у частині одинадцятій статті 11 цього Закону, в день їх отримання.
Після внесення зазначених відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації відмітки про надання особою згоди або незгоди на посмертне донорство та про зміну цього волевиявлення за бажанням особи вносяться до паспорта громадянина України та/або посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії в порядку, встановленому законодавством.
6. Форма та зразок письмової заяви щодо згоди або незгоди на посмертне донорство, письмової заяви про відкликання наданої раніше такої згоди або незгоди, письмової заяви про призначення, зміну та відкликання повноважного представника та порядок їх подання, порядок внесення відмітки про надання особою згоди або незгоди на посмертне донорство до посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії та про зміну цього волевиявлення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
7. Кожна повнолітня дієздатна особа має право призначити свого повноважного представника, який після смерті цієї особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів. Повноважним представником може бути лише повнолітня дієздатна особа, яка свідомо та добровільно надала на це згоду.
8. Письмова заява особи про призначення повноважного представника засвідчується особистими підписами особи, яка призначає повноважного представника, та особи, яка призначається повноважним представником, і має містити відомості про цих осіб, визначені статтею 11 цього Закону.
Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час:
подати письмову заяву про відкликання своєї письмової заяви щодо призначення повноважного представника;
надати нову письмову заяву про призначення нового повноважного представника.
Письмова заява про призначення повноважного представника, письмова заява про відкликання або зміну повноважного представника подається особисто особою, яка визначає повноважного представника, одному із суб’єктів, зазначених у частині одинадцятій статті 11 цього Закону, для внесення відповідних відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
9. Кожна наступна письмова заява особи про призначення повноважного представника або письмова заява про відкликання наданої раніше письмової заяви про призначення повноважного представника скасовує надану раніше відповідну заяву.
10. Особа, яку призначено повноважним представником, відповідно до цієї статті може у будь-який час відмовитися бути повноважним представником особи, подавши письмову заяву одному із суб’єктів, зазначених у частині одинадцятій статті 11 цього Закону, для внесення відповідних відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Суб’єкт, якому подано цю заяву, повинен протягом трьох робочих днів письмово поінформування про таку відмову особу, яка призначила цього повноважного представника.
11. У разі якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство, не визначила свого повноважного представника, що встановлено трансплант-координатором згідно з даними Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла такої особи після визначення її стану як незворотна смерть відповідно до закону запитується трансплант-координатором особисто у другого з подружжя або у одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри), який є доступним для запитання такої згоди та письмового засвідчення її надання.
У разі відсутності другого з подружжя або близького родича, зазначених у цій частині, згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи запитується трансплант-координатором у особи, яка зобов’язалася її поховати.
У разі смерті особи віком до 18 років згода на вилучення анатомічних матеріалів з тіла цієї особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів може бути надана батьками або іншими законними представниками цієї особи.
12. Письмова згода осіб, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів надається трансплант-координатору закладу охорони здоров’я на його усний запит. Відомості про отриману письмову згоду вносяться трансплант-координатором до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, а письмова згода долучається ним до медичної документації померлої особи. Порядок отримання такої письмової згоди та її зразок встановлюються Кабінетом Міністрів України.
13. Дії, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, відображаються записом у відповідній медичній документації померлої особи із зазначенням дати і часу їх здійснення, прізвищ, імен, по батькові трансплант-координатора та особи, яка надала згоду на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.»
 		Враховано   Стаття 16. Надання згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлих осіб
1. Кожна повнолітня дієздатна особа має право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть) відповідно до закону (далі - згода або незгода на посмертне донорство).
2. Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час:
подати письмову заяву про відкликання своєї письмової згоди або незгоди на посмертне донорство;
надати нову письмову згоду або незгоду на посмертне донорство.
3. Кожна наступна письмова заява особи щодо згоди або незгоди на посмертне донорство або письмова заява про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди на посмертне донорство скасовує надану раніше таку згоду або незгоду.
4. Згода або незгода особи на посмертне донорство, заява про відкликання наданої раніше такої згоди або незгоди подається одному із суб’єктів, зазначених у частині одинадцятій статті 11 цього Закону, у письмовій формі за підписом особи, яка висловлює своє волевиявлення.
5. Відомості щодо наданих особою письмової згоди або незгоди на посмертне донорство, письмової заяви про відкликання наданої раніше такої згоди або незгоди вносяться в установленому порядку до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації суб’єктами, зазначеними у частині одинадцятій статті 11 цього Закону, в день їх отримання.
Після внесення зазначених відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації відмітки про надання особою згоди або незгоди на посмертне донорство та про зміну цього волевиявлення за бажанням особи вносяться до паспорта громадянина України та/або посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії в порядку, встановленому законодавством.
6. Форма та зразок письмової заяви щодо згоди або незгоди на посмертне донорство, письмової заяви про відкликання наданої раніше такої згоди або незгоди, письмової заяви про призначення, зміну та відкликання повноважного представника та порядок їх подання, порядок внесення відмітки про надання особою згоди або незгоди на посмертне донорство до посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії та про зміну цього волевиявлення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
7. Кожна повнолітня дієздатна особа має право призначити свого повноважного представника, який після смерті цієї особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів. Повноважним представником може бути лише повнолітня дієздатна особа, яка свідомо та добровільно надала на це згоду.
8. Письмова заява особи про призначення повноважного представника засвідчується особистими підписами особи, яка призначає повноважного представника, та особи, яка призначається повноважним представником, і має містити відомості про цих осіб, визначені статтею 11 цього Закону.
Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час:
подати письмову заяву про відкликання своєї письмової заяви щодо призначення повноважного представника;
надати нову письмову заяву про призначення нового повноважного представника.
Письмова заява про призначення повноважного представника, письмова заява про відкликання або зміну повноважного представника подається особисто особою, яка визначає повноважного представника, одному із суб’єктів, зазначених у частині одинадцятій статті 11 цього Закону, для внесення відповідних відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
9. Кожна наступна письмова заява особи про призначення повноважного представника або письмова заява про відкликання наданої раніше письмової заяви про призначення повноважного представника скасовує надану раніше відповідну заяву.
10. Особа, яку призначено повноважним представником, відповідно до цієї статті може у будь-який час відмовитися бути повноважним представником особи, подавши письмову заяву одному із суб’єктів, зазначених у частині одинадцятій статті 11 цього Закону, для внесення відповідних відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Суб’єкт, якому подано цю заяву, повинен протягом трьох робочих днів письмово поінформування про таку відмову особу, яка призначила цього повноважного представника.
11. У разі якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство, не визначила свого повноважного представника, що встановлено трансплант-координатором згідно з даними Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла такої особи після визначення її стану як незворотна смерть відповідно до закону запитується трансплант-координатором особисто у другого з подружжя або у одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри), який є доступним для запитання такої згоди та письмового засвідчення її надання.
У разі відсутності другого з подружжя або близького родича, зазначених у цій частині, згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи запитується трансплант-координатором у особи, яка зобов’язалася її поховати.
У разі смерті особи віком до 18 років згода на вилучення анатомічних матеріалів з тіла цієї особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів може бути надана батьками або іншими законними представниками цієї особи.
12. Письмова згода осіб, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів надається трансплант-координатору закладу охорони здоров’я на його усний запит. Відомості про отриману письмову згоду вносяться трансплант-координатором до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, а письмова згода долучається ним до медичної документації померлої особи. Порядок отримання такої письмової згоди та її зразок встановлюються Кабінетом Міністрів України.
13. Дії, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, відображаються записом у відповідній медичній документації померлої особи із зазначенням дати і часу їх здійснення, прізвищ, імен, по батькові трансплант-координатора та особи, яка надала згоду на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
 
    -131- Мусій О.С.
 Назву статті 15 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Констатація моменту смерті»
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 191 Комітету, якою викладено Прикінцеві та Перехідні положення закону і де пропонується нова редакція статті 52 Основ, в якій визначено як і на яких підставах має здійснюватися констатація смерті мозку людини.   
93. Людина вважається померлою з моменту, коли встановлена смерть її мозку.
 		       
94. Діагностичні критерії смерті мозку та процедура констатації моменту смерті людини встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
 		 -132- Мусій О.С.
 Частини другу та третю статті 15 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Діагностичні критерії смерті мозку, процедура констатації моменту смерті людини та ознаки насильницької смерті, які не є забороною для взяття органів та/або інших анатомічних матеріалів для трансплантації у померлої людини встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Констатація моменту смерті встановлюється консиліумом лікарів відповідного закладу охорони здоров'я або наукової установи. Зазначені лікарі не можуть брати участі у взятті у цього донора анатомічних матеріалів та у їх трансплантації.»
 		Враховано редакційно у поправці № 191 Комітету, якою викладено Прикінцеві та Перехідні положення закону і де пропонується нова редакція статті 52 Основ, в якій визначено як і на яких підставах має здійснюватися констатація смерті мозку     
95. Факт смерті людини встановлюється консиліумом лікарів відповідного закладу охорони здоров'я або наукової установи. Зазначені лікарі не можуть брати участі у взятті у цього донора анатомічних матеріалів, у їх трансплантації чи виготовленні біоімплантатів.
 		 -133- Шипко А.Ф.
 Статтю 15 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Людина вважається померлою з моменту, коли встановлена її біологічна смерть.
Факт смерті потенційного донора встановлюється відповідно до критеріїв визначення смерті мозку та процедури констатації смерті людини, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Консиліум лікарів, відповідного закладу охорони здоров'я або наукової установи, який встановив факт смерті мозку не можуть брати участі у вилученні органа у цього донора.»
 		Враховано редакційно у поправці № 191 Комітету, якою викладено Прикінцеві та Перехідні положення закону і де пропонується нова редакція статті 52 Основ, в якій визначено як і на яких підставах має здійснюватися констатація смерті мозку     
96. Стаття 16. Умови та порядок взяття анатомічних матеріалів у померлих осіб для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів
 		 -134- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 16 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 17. Умови та порядок вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів при посмертному донорстві
1. Вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації дозволяється у донора-трупа після підписання акта констатації смерті його головного мозку.
2. Вилучення анатомічних матеріалів для виготовлення біоімплантатів дозволяється у донора-трупа після підписання акта констатації смерті його головного мозку або фіксації у медичній документації померлої особи факту її біологічної смерті.
3. Забороняється вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у померлої особи у разі:
наявності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про надану такою особою прижиттєво письмову незгоду на посмертне донорство;
відсутності осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 16 цього Закону, у яких можна взяти в установленому цим Законом порядку письмову згоду на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
незгоди другого з подружжя або близького родича, зазначених у частині одинадцятій статті 16 цього Закону, особи, яка зобов’язалася поховати померлого, батьків особи віком до 18 років або інших законних представників на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
отримання закладом охорони здоров’я заборони на вилучення анатомічних матеріалів з тіла донора-трупа відповідно до рішення суду або правоохоронних органів;
відсутності згоди судово-медичного експерта на вилучення анатомічних матеріалів з тіла донора-трупа за наявності визначених законом підстав для проведення судово-медичної експертизи.
4. Забороняється вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у померлих осіб, які належать до категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, визнаних в установленому законом порядку недієздатними, осіб, особистість яких не встановлена (невстановлені особи), а також осіб, які загинули в результаті проведення антитерористичної операції та інших бойових дій під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та інших бойових дій.
5. У разі наявності визначених законом підстав для проведення судово-медичної експертизи вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа здійснюється з дотриманням вимог, визначених цією статтею, за згодою і в присутності судово-медичного експерта. Вилучення анатомічних матеріалів не повинно перешкоджати проведенню досудового розслідування, а судово-медичний експерт протягом 24 годин зобов’язаний повідомити про таке вилучення керівника місцевої прокуратури.
6. Вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа здійснюється бригадою вилучення анатомічних матеріалів людини. Склад та основні завдання бригади вилучення анатомічних матеріалів людини затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
7. Вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа оформляється актом, що підписується лікарями бригади вилучення анатомічних матеріалів людини, які брали участь у вилученні анатомічних матеріалів, а у разі проведення судово-медичної експертизи - також судово-медичним експертом, і долучається до висновку судово-медичного експерта та медичної документації померлої особи. Відомості щодо вилученого анатомічного матеріалу вносяться в установленому порядку трансплант-координатором до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
8. Вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа здійснюється із забезпеченням достойного ставлення до його тіла.»
 		Враховано   Стаття 17. Умови та порядок вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів при посмертному донорстві
1. Вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації дозволяється у донора-трупа після підписання акта констатації смерті його головного мозку.
2. Вилучення анатомічних матеріалів для виготовлення біоімплантатів дозволяється у донора-трупа після підписання акта констатації смерті його головного мозку або фіксації у медичній документації померлої особи факту її біологічної смерті.
3. Забороняється вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у померлої особи у разі:
наявності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про надану такою особою прижиттєво письмову незгоду на посмертне донорство;
відсутності осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 16 цього Закону, у яких можна взяти в установленому цим Законом порядку письмову згоду на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
незгоди другого з подружжя або близького родича, зазначених у частині одинадцятій статті 16 цього Закону, особи, яка зобов’язалася поховати померлого, батьків особи віком до 18 років або інших законних представників на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
отримання закладом охорони здоров’я заборони на вилучення анатомічних матеріалів з тіла донора-трупа відповідно до рішення суду або правоохоронних органів;
відсутності згоди судово-медичного експерта на вилучення анатомічних матеріалів з тіла донора-трупа за наявності визначених законом підстав для проведення судово-медичної експертизи.
4. Забороняється вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у померлих осіб, які належать до категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, визнаних в установленому законом порядку недієздатними, осіб, особистість яких не встановлена (невстановлені особи), а також осіб, які загинули в результаті проведення антитерористичної операції та інших бойових дій під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та інших бойових дій.
5. У разі наявності визначених законом підстав для проведення судово-медичної експертизи вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа здійснюється з дотриманням вимог, визначених цією статтею, за згодою і в присутності судово-медичного експерта. Вилучення анатомічних матеріалів не повинно перешкоджати проведенню досудового розслідування, а судово-медичний експерт протягом 24 годин зобов’язаний повідомити про таке вилучення керівника місцевої прокуратури.
6. Вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа здійснюється бригадою вилучення анатомічних матеріалів людини. Склад та основні завдання бригади вилучення анатомічних матеріалів людини затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
7. Вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа оформляється актом, що підписується лікарями бригади вилучення анатомічних матеріалів людини, які брали участь у вилученні анатомічних матеріалів, а у разі проведення судово-медичної експертизи - також судово-медичним експертом, і долучається до висновку судово-медичного експерта та медичної документації померлої особи. Відомості щодо вилученого анатомічного матеріалу вносяться в установленому порядку трансплант-координатором до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
8. Вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа здійснюється із забезпеченням достойного ставлення до його тіла.
 
    -135- Мусій О.С.
 Назву статті 16 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Умови та порядок взяття органів та/або інших анатомічних матеріалів»
 		Враховано редакційно у поправці № 134 Комітету в остаточній редакції назви статті 17 Закону, запропонованій головним Комітетом   
97. Кожна особа з повною цивільною дієздатністю має право прижиттєво дати письмову згоду або незгоду стати донором анатомічних матеріалів після своєї смерті, що передбачає згоду або незгоду на взяття тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів. За відсутності такої прижиттєво наданої згоди або незгоди ті чи інші анатомічні матеріали у померлої особи з повною цивільною дієздатністю можуть бути взяті для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів за згодою другого з подружжя або родичів, які проживали з нею до смерті. У померлих неповнолітніх, обмежено дієздатних або недієздатних осіб ті чи інші анатомічні матеріали для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів можуть бути взяті за згодою їх законних представників.
 		 -136- Левченко Ю.В.
 Частину першу статті 16 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Кожна особа з повною цивільною дієздатністю має право прижиттєво дати письмову згоду або незгоду стати донором анатомічних матеріалів після своєї смерті, що передбачає згоду або незгоду на взяття тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів. За відсутності такої прижиттєво наданої згоди або незгоди ті чи інші анатомічні матеріали у померлої особи з повною цивільною дієздатністю можуть бути взяті для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів лише за згодою другого з подружжя.
У померлих неповнолітніх, обмежено дієздатних або недієздатних осіб ті чи інші анатомічні матеріали для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів можуть бути взяті за згодою їх законних представників.»
 		Враховано редакційно поправці № 130 Комітету в остаточній редакції статті 17 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -137- Кириченко О.М.
 Частину першу статті 16 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Кожна особа з повною цивільною дієздатністю має право прижиттєво дати письмову згоду або незгоду стати донором анатомічних матеріалів після своєї смерті, що передбачає згоду або незгоду на взяття тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів. За відсутності такої прижиттєво наданої згоди анатомічні матеріали у померлої особи з повною цивільною дієздатністю можуть бути взяті ті чи інші анатомічні матеріали для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів за письмовою згодою другого з подружжя або лише одного з близьких родичів».
 		Враховано редакційно поправці № 130 Комітету в остаточній редакції статті 16 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -138- Колганова О.В.
 У частині першій статті 16 закону після слів «подружжя або» доповнити словом «лише» (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Враховано у поправці № 130 Комітету в остаточній редакції статті 16 Закону, запропонованій головним Комітетом   
98. Кожна особа з повною цивільною дієздатністю має право у будь-який час:
 		       
99. подати письмову заяву про відкликання поданої раніше письмової згоди або незгоди на взяття тих чи інших її анатомічних матеріалів після її смерті для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів;
 		       
100. надати нову письмову згоду або незгоду на взяття тих чи інших її анатомічних матеріалів після її смерті для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів.
 		       
101. Письмова згода або незгода особи з повною цивільною дієздатністю на взяття тих чи інших її анатомічних матеріалів після її смерті для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, яка була подана пізніше, а також письмова заява про відкликання поданої раніше письмової згоди або незгоди повністю скасовує подану раніше письмову згоду або незгоду.
 		       
102. Письмова згода або незгода на взяття у померлої особи тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, письмова заява про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди надаються до найближчого закладу охорони здоров’я у формах та в порядку, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
 		 -139- Кириченко О.М.
 Частини четверту, п'яту, шосту та сьому частини другої статті 16 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Письмова згода або незгода на взяття у померлої особи тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, письмова заява про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди надаються до найближчого закладу охорони здоров’я у формах та в порядку, встановлених центрального органу виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації».
Відомості про надані письмові згоди або незгоди на взяття після смерті тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, подані письмові заяви про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди вносяться до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації.
На кожну особу, щодо якої у встановленому законодавством порядку надано письмову згоду на взяття після її смерті тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, оформлюється картка потенційного донора. Форма та порядок ведення картки потенційного донора встановлюється центральним органом виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації.
Взяття анатомічних матеріалів у померлої людини для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів дозволяється після встановлення факту смерті людини в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації».
 		Враховано редакційно поправці № 130 Комітету в остаточній редакції статті 16 Закону, запропонованій головним Комітетом     
103. Відомості про надані письмові згоди або незгоди на взяття після смерті тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, подані письмові заяви про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди вносяться до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
 		       
104. На кожну особу, щодо якої у встановленому порядку надано письмову згоду на взяття після її смерті тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, оформлюється картка потенційного донора. Форма та порядок ведення картки потенційного донора встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
 		       
105. Фізична особа має право розпорядитися щодо передачі після її смерті органів та інших анатомічних матеріалів її тіла науковим, медичним або навчальним закладам.
 		 -140- Колганова О.В.
 У частині четвертій, п’ятій та шостій статті 16 закону слова «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я» замінити словами «центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства» (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Враховано редакційно у поправці № 130 Комітету в остаточній редакції статті 16 Закону, запропонованій головним Комітетом     
106. Взяття анатомічних матеріалів у померлої людини для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів дозволяється після встановлення факту смерті людини та констатації моменту смерті людини в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
 		 -141- Колганова О.В.
 У частині восьмій статті 16 закону законопроекту слова «та констатації моменту смерті людини» виключити, слова «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я» замінити словами «центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства» (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Враховано редакційно поправках № 134 та № 191 Комітету в остаточній редакції статті 17 Закону та Розділу ІІ Закону, запропонованій головним Комітетом     
107. Взяття анатомічних матеріалів у померлої людини для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів не повинне призвести до спотворення її тіла.
 		       
108. Анатомічні матеріали у померлого донора для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів беруться з дозволу і в присутності судово-медичного експерта.
 		 -142- Левченко Ю.В.
 Частину десяту статті 16 закону законопроекту викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Анатомічні матеріали у померлого донора для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів беруться при наявності оформленої ним згоди або з дозволу іншого подружжя, а щодо померлих неповнолітніх та обмежено дієздатних або недієздатних осіб - за згодою їх законних представників і в присутності судово-медичного експерта.»
 		Враховано редакційно поправці № 130 Комітету в остаточній редакції статті 16 Закону, запропонованій головним Комітетом     
109. Взяття анатомічних матеріалів у померлого донора для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів оформляється актом. Цей акт підписується лікарями, які брали участь у взятті анатомічних матеріалів, і судово-медичним експертом та додається до медичних документів померлого донора.
 		       
110. Судово-медичний експерт протягом доби зобов’язаний письмово повідомити відповідного прокурора про взяття анатомічних матеріалів у померлого донора для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів.
 		 -143- Колганова О.В.
 Частину дванадцяту статті 16 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Заклад охорони здоров'я, наукова установа в якому було здійснено взяття анатомічних матеріалів у померлого донора для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів обов’язково протягом доби письмово повідомляє відповідного прокурора про факт взяття анатомічних матеріалів.»
 		Враховано редакційно поправці № 134 Комітету в остаточній редакції статті 17 Закону, запропонованій головним Комітетом     
111. Взяття анатомічних матеріалів у померлої людини для трансплантації та (або) для виготовлення біоімплантатів забороняється у разі:
 		 -144- Левченко Ю.В.
 Частину тринадцяту статті 16 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Взяття анатомічних матеріалів у померлої людини для трансплантації та (або) для виготовлення біоімплантатів забороняється у разі:
відсутності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про надану письмову згоду на взяття після її смерті тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, якщо така згода не була надана другим із подружжя після смерті особи або, у випадку померлих неповнолітніх та обмежено дієздатних або недієздатних осіб, не була надана законним представником померлої особи;
наявності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про надану письмову незгоду на взяття після її смерті тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів;
якщо тіло померлої людини містить ознаки насильницької смерті;
відсутності дозволу судово-медичного експерта у разі необхідності проведення судово-медичної експертизи.».
 		Враховано редакційно поправці № 134 Комітету в остаточній редакції статті 17 Закону, запропонованій головним Комітетом     
112. відсутності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про надану письмову згоду на взяття після її смерті тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів;
 		 -145- Колганова О.В.
 Абзац другий частини тринадцятої статті 16 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«відсутності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про прижиттєво надану нею письмову згоду на взяття після її смерті тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, якщо така згода не надана законним представником, другим з подружжя або найближчими родичами померлого донора у встановленому цим Законом порядку;»
 		Враховано редакційно поправці № 134 Комітету в остаточній редакції статті 17 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -146- Кириченко О.М.
 Абзаци перший та другий частини тринадцятої статті 16 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Відсутності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про прижиттєво надану нею письмову згоду на взяття після її смерті тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, якщо така згода не надана законним представником, другим з подружжя або лише одного з близьких родичів у встановленому цим Законом порядку;
наявності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про надану нею письмову незгоду на взяття після її смерті тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів.»
 		Враховано редакційно поправці № 134 Комітету в остаточній редакції статті 17 Закону, запропонованій головним Комітетом   
113. наявності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про надану письмову незгоду на взяття після її смерті тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів;
 		 -147- Гопко Г.М.
 Абзац другий частини тринадцятої статті 16 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«У разі відсутності відомостей про згоду чи незгоду особи в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації – згоду може надати найближчий родич у черговості ступеня спорідненості».
 		Враховано редакційно у поправці № 134 Комітету в остаточній редакції статті 17 Закону, запропонованій головним Комітетом     
114. якщо тіло померлої людини містить ознаки насильницької смерті;
 		 -148- Кириченко О.М.
 Абзац третій частини тринадцятої статті 16 закону виключити (пункт 1 Розділу І законопроекту)
 		Враховано у поправці № 134 Комітету в остаточній редакції статті 17 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -149- Колганова О.В.
 Абзац третій частини тринадцятої статті 16 закону виключити (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Враховано у поправці № 134 Комітету в остаточній редакції статті 17 Закону, запропонованій головним Комітетом   
115. відсутності дозволу судово-медичного експерта у разі необхідності проведення судово-медичної експертизи.
 		 -150- Мусій О.С.
 Статтю 16 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Кожна людина з повною цивільною дієздатністю має право прижиттєво письмово заявити про заборону донорства, після її смерті, що передбачає заборону на здійснення взяття тих чи інших органів та/або анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів/імплантатів, про що вносяться відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації в порядку передбаченому цим законом. За неповнолітніх, обмежено дієздатних або недієздатних осіб заявити про заборону донорства, після їх смерті, можуть їх законні представники.
Письмова заява про заборону донорства, особою повинна бути надана до найближчого закладу охорони здоров’я. Протягом доби зазначена у заяві інформація повинна бути занесена уповноваженим медичним працівником закладу до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.
Порядок надання та форма письмової заяви про заборону донорства встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Взяття органів та/або інших анатомічних матеріалів у померлої людини для трансплантації та/або виготовлення імплантатів/біоімплантатів дозволяється з моменту констатації моменту смерті в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Забороняється взяття органів та/або інших анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення імплантатів/біоімплантатів у померлої людини у наступних випадках:
а) наявність відомостей у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації про заборону на здійснення взяття тих чи інших органів та/або інших анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення імплантатів/біоімплантатів;
б) тіло померлої людини містить ознаки насильницької смерті, крім тих що визначені цим законом.
Взяття органів та/або інших анатомічних матеріалів у померлої людини для трансплантації та/або виготовлення імплантатів/біоімплантатів не повинне призвести до спотворення її тіла.
Взяття органів та/або інших анатомічних матеріалів у померлої людини для трансплантації та/або виготовлення імплантатів/біоімплантатів здійснюється з дозволу і в присутності судово-медичного експерта, про що оформлюється відповідний акт.
Судово-медичний експерт протягом доби зобов’язаний повідомити про взяття органів та/або інших анатомічних матеріалів відповідного прокурора. Акт про взяття органів та/або інших анатомічних матеріалів у померлої людини для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів підписується судово-медичним експертом та лікарями, які брали участь у взятті органів та/або інших анатомічних матеріалів, і додається до медичних документів трупного донора.»
 		Враховано редакційно поправках № 130 та № 134 Комітету в остаточній редакції статей 16 та 17 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -151- Шипко А.Ф.
 Статтю 16 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 16. Умови та порядок взяття анатомічних матеріалів у донорів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів.
Кожна особа з повною цивільною дієздатністю має право прижиттєво дати письмову згоду або незгоду стати донором на взяття у неї анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, що передбачає згоду або незгоду на взяття тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів.
За відсутності такої прижиттєво наданої згоди або незгоди ті чи інші анатомічні матеріали можуть бути взяті для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів за письмовою згодою другого з подружжя або близьких родичів. У померлих неповнолітніх, обмежено дієздатних або недієздатних осіб ті чи інші анатомічні матеріали для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів можуть бути взяті за письмовою згодою їх законних представників.
Кожна особа з повною цивільною дієздатністю має право у будь-який час:
подати письмову заяву про відкликання поданої раніше письмової згоди або незгоди на взяття тих чи інших її анатомічних матеріалів після її смерті для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів;
надати нову письмову згоду або незгоду на взяття тих чи інших її анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів.
Письмова згода або незгода особи з повною цивільною дієздатністю на взяття тих чи інших її анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, яка була подана пізніше, а також письмова заява про відкликання поданої раніше письмової згоди або незгоди повністю скасовує подану раніше письмову згоду або незгоду.
Письмова згода або незгода на взяття у померлої особи тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, письмова заява про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди надаються до найближчого закладу охорони здоров’я у формах та в порядку, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Відомості про надані письмові згоди або незгоди на взяття тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, подані письмові заяви про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди вносяться до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
На кожну особу, щодо якої у встановленому законодавством порядку надано письмову згоду на взяття тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, оформлюється картка потенційного донора. Форма та порядок ведення картки потенційного донора встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Взяття анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів дозволяється після встановлення факту смерті людини в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Взяття анатомічних матеріалів у померлого донора для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів оформляється актом. Цей акт підписується лікарями, та (або) судово-медичними експертам и які брали участь у взятті анатомічних матеріалів, та додається до медичних документів померлого донора.
Взяття анатомічних матеріалів у для трансплантації та (або) для виготовлення біоімплантатів забороняється у разі:
Відсутності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про прижиттєво надану нею письмову згоду на взяття тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, якщо така згода не надана законним представником, другим з подружжя або близькими родичами донора у встановленому цим Законом порядку;
наявності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей про надану нею письмову незгоду на взяття тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів.
У разі відсутності відомостей про згоду чи незгоду особи в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації – згоду може надати близький родич за ступеню спорідненості.
Взяття анатомічних матеріалів у для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів не повинне призвести до спотворення тіла людини.
Особа з повною цивільною дієздатністю має право розпорядитися щодо передачі після її смерті органів та інших анатомічних матеріалів її тіла науковим, медичним або навчальним закладам.»
 		Враховано редакційно поправках № 130 та № 134 Комітету в остаточній редакції статей 16 та 17 Закону, запропонованій головним Комітетом   
116. Розділ V
 		    Розділ V
 
117. ОСОБЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ АНАТОМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
 		 -152- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Назву Розділу V закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ АНАТОМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ. ЗАБОРОНА ТОРГІВЛІ АНАТОМІЧНИМИ МАТЕРІАЛАМИ ЛЮДИНИ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ АНАТОМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ЛЮДИНІ»
 		Враховано   ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ АНАТОМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ. ЗАБОРОНА ТОРГІВЛІ АНАТОМІЧНИМИ МАТЕРІАЛАМИ ЛЮДИНИ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ АНАТОМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ЛЮДИНІ
 
118. Стаття 17. Порядок використання для трансплантації анатомічних матеріалів померлих донорів. Міждержавний обмін алотрансплантатами.
 		 -153- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Сисоєнко І.В.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 17 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 18. Умови використання біоімплантатів та ксеноімплантатів
1. Пересадка людині органів та інших анатомічних матеріалів тварини забороняється.
2. Для імплантації людині можуть застосовуватися біоімплантати та ксеноімплантати.
3. Виготовлення, контроль якості та обіг біоімплантатів і ксеноімплантатів здійснюються в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
4. Медико-біологічні вимоги до тварин, умови їх утримання, порядок вилучення у тварин анатомічних матеріалів для виготовлення ксеноімплантатів затверджуються Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано   Стаття 18. Умови використання біоімплантатів та ксеноімплантатів
1. Пересадка людині органів та інших анатомічних матеріалів тварини забороняється.
2. Для імплантації людині можуть застосовуватися біоімплантати та ксеноімплантати.
3. Виготовлення, контроль якості та обіг біоімплантатів і ксеноімплантатів здійснюються в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
4. Медико-біологічні вимоги до тварин, умови їх утримання, порядок вилучення у тварин анатомічних матеріалів для виготовлення ксеноімплантатів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
119. В Україні діє Єдина державна інформаційна система трансплантації, до якої вносяться відомості про осіб, які прижиттєво надали письмову згоду чи незгоду на взяття у них після смерті тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації; заяви про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди; реципієнтів, які очікують трансплантації органів та (або) інших анатомічних матеріалів; осіб, яким вже здійснено трансплантацію; перелік анатомічних матеріалів та біоімплантатів, які готові до трансплантації. Відомості Єдиної державної інформаційної системи трансплантації є конфіденційними, становлять лікарську таємницю і можуть бути розголошені лише у випадках, передбачених Законом. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, здійснює ведення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації та затверджує Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації та забезпечує діяльність такої системи.
 		 -154- Мусій О.С.
 Назву статті 17 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Порядок використання для трансплантації органів та/або інших анатомічних матеріалів померлих донорів. Міждержавний обмін алотрансплантатами»
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 153 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 18 Закону     
    -155- Колганова О.В.
 Частину першу статті 17 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«В Україні діє Єдина державна інформаційна система трансплантації, що передбачає реєстрово-інформаційну базу до якої вносяться відомості про осіб, які прижиттєво надали письмову згоду чи незгоду на взяття у них після смерті тих чи інших анатомічних матеріалів ( в тому числі кісткового мозку та гемопоетичних стовбурових клітин) для трансплантації; заяви про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди; реципієнтів, які очікують трансплантації органів та (або) інших анатомічних матеріалів; осіб, яким вже здійснено трансплантацію; перелік анатомічних матеріалів та біоімплантатів, які дозволені до використання в клінічній практиці та забезпечення трансплант-координаційної діяльності. Відомості Єдиної державної інформаційної системи трансплантації є конфіденційними, становлять лікарську таємницю і можуть бути розголошені лише у випадках, передбачених Законом. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства, здійснює ведення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації та забезпечує її діяльність. Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері охорони здоров'я.»
 		Враховано редакційно у поправці № 97 Комітету в остаточній редакції статті 11 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -156- Кириченко О.М.
 Частину першу статті 17 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«В Україні діє Єдина державна інформаційна система трансплантації, що передбачає ведення реєстрів осіб, які прижиттєво надали письмову згоду чи незгоду на взяття у них після смерті тих чи інших анатомічних матеріалів, осіб, що є донорами гемопоетичних клітин кісткового мозку, осіб, яким вже здійснено трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів; перелік анатомічних матеріалів, біоімплантатів, ксенотрансплантатів які дозволені до використання в клінічній практиці. На Єдину інформаційну систему трансплантації покладаються функції з забезпечення трансплант-координаційної діяльності та підбору найбільш підходящого реципієнта».
 		Враховано редакційно у поправці № 97 Комітету в остаточній редакції статті 11 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -157- Гуляєв В.О.
 Частину першу статті 17 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«З метою забезпечення діяльності системи використання анатомічних матеріалів померлих донорів і їх трансплантації, включаючи формування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, яка включає в себе відомості про осіб, які потребують трансплантації органів реципієнтів на підставі листів очікування реципієнтами анатомічних матеріалів, здійснюється ведення Державного реєстру анатомічних матеріалів, реципієнтів і анатомічних матеріалів, та складається з наступних регістрів, які є його невід'ємними частинами:
- Регістр волевиявлення громадян, які прижиттєво надали письмову згоду на взяття у них після смерті тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації потенційному реципієнту; (Регістр прижиттєвих донорів);
- Регістр донорів при посмертному донорстві органів і органів, вилучених при його здійсненні з метою трансплантації потенційному реципієнту (Регістр посмертних донорів);
- Регістр реципієнтів, які очікують трансплантації органів та (або) інших анатомічних матеріалів; (Регістр реципієнтів).
- Регістр волевиявлення громадян, які відкликали надані раніше письмові згоди або незгоди на взяття у них після смерті тих чи інших анатомічних матеріалів для трансплантації потенційному реципієнту;
- Регістр реципієнтів, яким вже здійснено трансплантацію;
- Регістр анатомічних матеріалів та біоімплантатів, які готові до трансплантації.
Відомості Єдиної державної інформаційної системи трансплантації є конфіденційними, становлять лікарську таємницю і можуть бути розголошені лише у випадках, передбачених Законом.
Особи, які допустили порушення конфіденційності інформації про наявність волевиявлення громадянина, несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.
Створення, формування, ведення та функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, затверджує Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації».
 		Враховано редакційно у поправці № 97 Комітету в остаточній редакції статті 11 Закону, запропонованій головним Комітетом   
120. У разі, коли взятий у померлого донора анатомічний матеріал через відсутність біологічно сумісного реципієнта не може бути використано для трансплантації у відповідному закладі охорони здоров'я або науковій установі, цей заклад або установа негайно надають інформацію про зазначений анатомічний матеріал до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, де відбувається наступний оперативний пошук сумісного реципієнта.
 		       
121. Якщо біологічно сумісного з отриманими тканинами реципієнта в межах України не знайдено, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я надає інформацію про ці тканини відповідним установам і організаціям інших країн, з якими Україна уклала міжнародні договори з питань трансплантації.
 		       
122. Тканини, взяті у померлих осіб, а також кістковий мозок, взятий у живих донорів, можуть передаватися іншим країнам лише на умовах рівноцінного обміну в порядку, визначеному відповідними міжнародними договорами України.
 		 -158- Колганова О.В.
 Частини третю - четверту статті 17 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Органи, що вилучені у посмертних донорів забороняється передавати закладам охорони здоров’я та науковим установам, що знаходяться в інших країнах для проведення трансплантації.
Дозволяється передача анатомічного матеріалу (окрім органів) відповідним установам і організаціям інших країн, відповідно до Порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано редакційно у поправці № 168 Комітету в остаточній редакції статті 21 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -159- Шипко А.Ф.
 Назву і статтю 17 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 17. Порядок використання для трансплантації органів донорів. Міждержавний обмін алотрансплантатами.
В Україні діє Єдина державна інформаційна система трансплантації, до якої вносяться відомості про осіб, які прижиттєво надали письмову згоду чи незгоду на взяття у них органів для трансплантації; заяви про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди; реципієнтів, які очікують трансплантації органів; осіб, яким вже здійснено трансплантацію; перелік органів, які готові для трансплантації.
Відомості Єдиної державної інформаційної системи трансплантації є конфіденційними, становлять лікарську таємницю і можуть бути розголошені лише у випадках, передбачених Законом. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, здійснює ведення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації та затверджує Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації та забезпечує діяльність такої системи.
У разі, коли взятий у померлого донора орган через відсутність біологічно сумісного реципієнта не може бути використано для трансплантації у відповідному закладі охорони здоров'я або науковій установі, цей заклад або установа негайно надають інформацію про зазначений орган до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, де відбувається наступний оперативний пошук сумісного реципієнта.
Якщо біологічно сумісного з отриманими органами реципієнта в межах України не знайдено, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я надає інформацію про ці органи відповідним установам і організаціям інших країн, з якими Україна уклала міжнародні договори з питань трансплантації.
Органи, взяті у померлих осіб, а також кістковий мозок, взятий у живих донорів, можуть передаватися іншим країнам лише на умовах рівноцінного обміну в порядку, визначеному відповідними міжнародними договорами України.»
 		Враховано редакційно у поправках № 97 та № 168 Комітету в остаточній редакції статей 11 та 21 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -160- Мусій О.С.
 Статтю 17 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«В Україні діє Єдина державна інформаційна система трансплантації, до якої входять реєстри донорів та реципієнтів, перелік закладів та установ, а також їх працівників, що здійснюють діяльність пов’язану із трансплантацією, відомості про осіб, які письмово заява про заборону донорства.
Дані Єдиної державної інформаційної системи трансплантації є конфіденційними та захищаються чинним законодавством України.
Ведення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації провадить центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Органи та/або інших анатомічних матеріалів, взяті у померлих осіб, а також кістковий мозок, взятий у живих донорів, можуть передаватися іншим країнам в порядку, визначеному відповідними міжнародними договорами України.»
 		Враховано редакційно у поправках № 97 та № 168 Комітету в остаточній редакції статей 11 та 21 Закону, запропонованій головним Комітетом   
123. Стаття 18. Заборона торгівлі органами та іншими анатомічними матеріалами людини
 		 -161- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мусій О.С.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 18 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 19. Особливості отримання фетальних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів
1. Фетальні матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів отримуються у закладах охорони здоров’я, що проводять операції штучного переривання вагітності (аборти), пологи та розродження, за письмовою згодою жінки, внаслідок вагітності якої отримано ці матеріали, за умови збереження конфіденційності відомостей про неї.
2. Форма письмової згоди жінки на надання фетальних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів та порядок надання такої згоди затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я..»
 		Враховано   Стаття 19. Особливості отримання фетальних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів
1. Фетальні матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів отримуються у закладах охорони здоров’я, що проводять операції штучного переривання вагітності (аборти), пологи та розродження, за письмовою згодою жінки, внаслідок вагітності якої отримано ці матеріали, за умови збереження конфіденційності відомостей про неї.
2. Форма письмової згоди жінки на надання фетальних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів та порядок надання такої згоди затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
 
    -162- Левченко Ю.В.
 Статтю 18 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 18. Заборона використання органів або інших анатомічних матеріалів людини як джерела отримання фінансової або матеріальної вигоди
Забороняється використання органів або інших анатомічних матеріалів людини як джерела отримання фінансової або матеріальної вигоди.
Реклама пропозицій органів або інших анатомічних матеріалів людини забороняється.»
 		Враховано редакційно у поправці № 164 Комітету в остаточній редакції статті 20 Закону   
124. Укладання або пропонування укладення угод, що передбачають купівлю-продаж органів або інших анатомічних матеріалів людини забороняється.
 		       
125. Реклама пропозицій органів або інших анатомічних матеріалів людини забороняється.
 		 -163- Мусій О.С.
 Статтю 18 закону (пункт 1 Розділу І законопроекту) – виключити.
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 164 Комітету в остаточній редакції статті 20 Закону     
126. Стаття 19. Надання фетальних матеріалів для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів
 		 -164- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Сисоєнко І.В.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 19 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 20. Заборона торгівлі анатомічними матеріалами людини та їх рекламування
1. Укладання або пропонування укладання договорів, що передбачають купівлю-продаж анатомічних матеріалів людини, забороняється (крім випадків, передбачених цим Законом).
2. Реклама анатомічних матеріалів людини забороняється.»
 		Враховано   Стаття 20. Заборона торгівлі анатомічними матеріалами людини та їх рекламування
1. Укладання або пропонування укладання договорів, що передбачають купівлю-продаж анатомічних матеріалів людини, забороняється (крім випадків, передбачених цим Законом).
2. Реклама анатомічних матеріалів людини забороняється.
 
127. Фетальні матеріали для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів можуть надавати акредитовані в установленому порядку заклади охорони здоров'я, які проводять операції штучного переривання вагітності (аборти) з дотриманням умов та порядку проведення таких операцій, встановлених законодавством України.
 		 -165- Шипко А.Ф.
 У абзаці першому статті 19 закону після слів «вагітності (аборти)» додати слова «та розродження» і далі по тексту (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Враховано редакційно у поправці № 161 Комітету в остаточній редакції статті 19 Закону     
128. Фетальні матеріали для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів надаються за згодою живого донора та за умови збереження конфіденційності відомостей про нього.
 		       
129. На осіб, фетальні матеріали яких надані для трансплантації та (або) виготовлення біоімплантатів, не поширюються норми частин другої та третьої статті 22 і статті 23 цього Закону.
 		 -166- Мусій О.С.
 Статтю 19 закону вважати статтею 18, виклавши її у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 18. Надання фетальних матеріалів для трансплантації»
«Фетальні матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів можуть надавати акредитовані в установленому порядку заклади охорони здоров'я та наукові установи.
Фетальні матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів надаються за згодою донора.
На жінок, фетальні матеріали яких надані для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, не поширюються норми частин другої та третьої статті 21 і статті 22 цього Закону.»
 		Враховано редакційно у поправці № 161 Комітету в остаточній редакції статті 19 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -167- Пташник В.Ю.
 Пункт 1 розділу І законопроекту доповнити новою статтею 19 у такій редакції у зв’язку з чим статті 19 - 24, які викладені у пункті 1 розділу І проекту, вважати, відповідно, статтями 20 – 25 (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 19. Заборони щодо використання тіла людини або його частин для одержання фінансової вигоди чи інших подібних переваг
Тіло людини та його частини не можуть використовуватись для одержання фінансової вигоди чи інших подібних переваг.
Під фінансовою вигодою чи іншими подібними перевагами слід розуміти грошові кошти чи інше майно, а також будь-які переваги, пільги чи послуги майнового характеру.
Забороняється взяття органу (частини органу) та (або) інших анатомічних матеріалів в живої людини в обмін на фінансову вигоду чи інші подібні переваги для неї чи для третьої особи, а також взяття органу (частини органу) та (або) інших анатомічних матеріалів в неживої людини в обмін на фінансову вигоду чи інші подібні переваги для третьої особи.
Також забороняються пропозиція, обіцянка чи надання фінансової вигоди або інших подібних переваг за:
1) згоду стати донором чи реципієнтом;
2) згоду батьків чи законних представників особи на здійснення трансплантації;
3) згоду другого з подружжя або родичів, які проживали з особою до смерті на вилучення органу (частини органу) та (або) інших анатомічних матеріалів.
Не вважається фінансовою вигодою або іншою подібною перевагою:
1) виплата компенсації живому донору за втрату заробітку чи інші законні та пропорційні витрати, обумовлені взяттям органу (частини органу) та (або) інших анатомічних матеріалів;
2) передбачена законодавством оплата медичних та пов'язаних з ними технічних послуг у зв'язку із взяттям органу (частини органу) та (або) інших анатомічних матеріалів та (або) трансплантацією;
3) виплата пропорційної компенсації непередбачуваної шкоди здоров'ю живого донора внаслідок взяття органу (частини органу) та (або) інших анатомічних матеріалів.»
 		Враховано редакційно у поправці № 164 Комітету в остаточній редакції статті 20 Закону, запропонованій головним Комітетом   
130. Стаття 20. Виготовлення і застосування біоімплантатів
 		 -168- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 20 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 21. Міжнародне співробітництво у сфері застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині
1. Україна відповідно до укладених нею міжнародних договорів здійснює співробітництво у сфері застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині з відповідними органами іноземних держав та міжнародними організаціями, що провадять діяльність, пов’язану з трансплантацією анатомічних матеріалів людині, за такими напрямами:
обмін анатомічними матеріалами людини (рівноцінний обмін або купівля-продаж);
обмін інформацією щодо наявних анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, у тому числі для трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, що міститься у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації та відповідних інформаційних системах іноземних держав і міжнародних організацій;
виконання науково-дослідних та інвестиційних програм у сфері застосування трансплантації;
обмін технологіями, медичною технікою та науковою інформацією.
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, може надавати відповідним органам іноземних держав та міжнародним організаціям і одержувати від них інформацію щодо наявних анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, у тому числі для трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, включаючи інформацію з обмеженим доступом, з додержанням законодавчих вимог та міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
3. Міждержавний обмін анатомічними матеріалами людини в рамках міжнародного співробітництва здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, та передбачає рівноцінний обмін відповідними анатомічними матеріалами або купівлю-продаж необхідних анатомічних матеріалів на комерційній основі на умовах міжнародного договору. Передача наявних в Україні анатомічних матеріалів людини в рамках міжнародного співробітництва іноземним державам та міжнародним організаціям здійснюється виключно за умови відсутності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей щодо імунологічно сумісного з цим анатомічним матеріалом реципієнта на момент внесення відомостей про цей анатомічний матеріал.
4. Надання органам іноземних держав та міжнародним організаціям інформації з питань, пов’язаних із здійсненням обміну анатомічними матеріалами людини, можливе лише у разі, якщо ці органи та організації можуть установити такий режим доступу до інформації, який унеможливлює розкриття інформації для інших цілей чи її розголошення у будь-який спосіб, у тому числі шляхом несанкціонованого доступу.
5. Порядок обміну анатомічними матеріалами людини та обміну інформацією щодо наявних анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, в рамках здійснення міжнародного співробітництва у сфері застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині встановлюється Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано   Стаття 21. Міжнародне співробітництво у сфері застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині
1. Україна відповідно до укладених нею міжнародних договорів здійснює співробітництво у сфері застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині з відповідними органами іноземних держав та міжнародними організаціями, що провадять діяльність, пов’язану з трансплантацією анатомічних матеріалів людині, за такими напрямами:
обмін анатомічними матеріалами людини (рівноцінний обмін або купівля-продаж);
обмін інформацією щодо наявних анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, у тому числі для трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, що міститься у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації та відповідних інформаційних системах іноземних держав і міжнародних організацій;
виконання науково-дослідних та інвестиційних програм у сфері застосування трансплантації;
обмін технологіями, медичною технікою та науковою інформацією.
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, може надавати відповідним органам іноземних держав та міжнародним організаціям і одержувати від них інформацію щодо наявних анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, у тому числі для трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, включаючи інформацію з обмеженим доступом, з додержанням законодавчих вимог та міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
3. Міждержавний обмін анатомічними матеріалами людини в рамках міжнародного співробітництва здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, та передбачає рівноцінний обмін відповідними анатомічними матеріалами або купівлю-продаж необхідних анатомічних матеріалів на комерційній основі на умовах міжнародного договору. Передача наявних в Україні анатомічних матеріалів людини в рамках міжнародного співробітництва іноземним державам та міжнародним організаціям здійснюється виключно за умови відсутності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації відомостей щодо імунологічно сумісного з цим анатомічним матеріалом реципієнта на момент внесення відомостей про цей анатомічний матеріал.
4. Надання органам іноземних держав та міжнародним організаціям інформації з питань, пов’язаних із здійсненням обміну анатомічними матеріалами людини, можливе лише у разі, якщо ці органи та організації можуть установити такий режим доступу до інформації, який унеможливлює розкриття інформації для інших цілей чи її розголошення у будь-який спосіб, у тому числі шляхом несанкціонованого доступу.
5. Порядок обміну анатомічними матеріалами людини та обміну інформацією щодо наявних анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, в рамках здійснення міжнародного співробітництва у сфері застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
    -169- Мусій О.С.
 Нумерацію та назву статті 20 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 19. Виготовлення і застосування імплантатів/біоімплантатів»
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 168 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 21 Закону   
131. Для виготовлення біоімплантатів використовуються анатомічні матеріали померлих донорів, узяті з додержанням вимог цього Закону.
 		 -170- Колганова О.В.
 У статті 20 закону частину першу після слів «вимог цього Закону» доповнити словами «та живих донорів, у яких анатомічний матеріал отримано з додержанням вимог статті 12 цього Закону.» (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправок №№114, 134 та 153 Комітету, якими пропонується остаточна редакція статей 14, 17 та 18 Закону відповідно     
132. Виготовлення біоімплантатів, їх застосування і контроль якості, державна реєстрація та реалізація, ввезення на митну територію України та вивезення за її межі здійснюються з додержанням умов і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та з додержанням спеціальних технологічних регламентів.
 		 -171- Кириченко О.М.
 Частину другу статті 20 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Контроль за якістю біоімплантатів, їх клінічним застосуванням, за ввезенням на митну територію України та вивезенням їх за межі митної території, державну реєстрацію та реалізацією здійснює центральний орган виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації з в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
 		Враховано редакційно у поправці № 153 Комітету в остаточній редакції статті 18 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -172- Колганова О.В.
 Частину другу статті 20 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Виготовлення біоімплантатів здійснюють заклади охорони здоров’я, наукові установи, що внесені до Переліку закладів охорони здоров'я і наукових установ, що здійснюють трансплантацію та (або) діяльність, пов'язану з трансплантацією, затвердженого Кабінетом Міністрів України з додержанням спеціальних технологічних регламентів.»
 		Враховано редакційно у поправці № 153 Комітету в остаточній редакції статті 18 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -173- Колганова О.В.
 Статтю 20 закону доповнити новою частиною третьою такого змісту (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Контроль за якістю біоімплантатів, їх клінічним застосуванням, за ввезенням на митну територію України та вивезенням їх за межі митної території, державну реєстрацію та реалізацією здійснює центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано редакційно у поправці № 153 Комітету в остаточній редакції статті 18 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -174- Мусій О.С.
 Нову статтю 19 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Для виготовлення імплантатів/біоімплантатів використовуються анатомічні матеріали, узяті з додержанням вимог цього Закону.
Виготовлення імплантатів/біоімплантатів, їх застосування і контроль якості, державна реєстрація та реалізація, ввезення на митну територію України та вивезення за її межі здійснюються з додержанням умов і в порядку, встановленому законодавством України щодо медичних виробів.»
 		Враховано редакційно у поправці № 153 Комітету в остаточній редакції статті 18 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -175- Шипко А.Ф.
 Статтю 19 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Для виготовлення біоімплантатів використовуються анатомічні утворення, тканини, їх компоненти, фрагменти матеріалів померлої людини, і фетальні
матеріали мертвого ембріона (плода) людини, узяті з додержанням вимог цього Закону.
Виготовлення і контроль якості біоімплантатів, їх застосування, державна реєстрація та реалізація, ввезення на митну територію України та вивезення за її межі здійснюються з додержанням міжнародних стандартів і в порядку, встановленому Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, що до медичних виробів.»
 		Враховано редакційно у поправці № 153 Комітету в остаточній редакції статті 18 Закону, запропонованій головним Комітетом   
133. Стаття 21. Отримання та застосування ксенотрансплантатів
 		 -176- Мусій О.С.
 Нумерацію статті 21 закону змінити на 20 (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 168 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 21 Закону     
134. Пересадка органів та анатомічних матеріалів тварини людині забороняється.
 		       
135. Допускаються до клінічного використання медичні вироби, виготовлені з анатомічних матеріалів тварини, що пройшли спеціальну обробку у відповідності до технологічних регламентів.
 		 -177- Колганова О.В.
 Частину другу статті 21 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Допускаються до клінічного використання ксенотрансплантати, що виготовлені з анатомічних матеріалів тварини, шляхом спеціальної обробки у відповідності до технологічних регламентів.»
 		Враховано редакційно у поправці № 153 Комітету в остаточній редакції статті 18 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -178- Кириченко О.М.
 Статтю 21 закону після частини другої доповнити новою частиною третьою наступного змісту
«Контроль за виготовленням, ксенотрансплантатів, контроль їх якості, державна реєстрація та реалізація, ввезення на митну територію України та вивезення за її межі здійснюються центральним органом виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації з додержанням умов і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Відповідно частини третю – п’яту вважати частинами четвертою – шостою (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Враховано редакційно у поправці № 153 Комітету в остаточній редакції статті 18 Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -179- Колганова О.В.
 Статтю 21 закону після частини другої доповнити новою частиною такого змісту (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Контроль за виготовленням, ксенотрансплантатів, контроль їх якості, державна реєстрація та реалізація, ввезення на митну територію України та вивезення за її межі здійснюються центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства, з додержанням умов і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»
У зв’язку з цим частини третю-п’яту вважати відповідно частинами четвертою-шостою.
 		Враховано редакційно у поправці № 153 Комітету в остаточній редакції статті 18 Закону, запропонованій головним Комітетом   
136. Заклади охорони здоров'я, наукові установи, які застосовують ксенотрансплантати, можуть їх отримувати на підставі угод із господарюючими суб'єктами, що вирощують відповідних тварин. Порядок застосування ксенотрансплантатів ( z0478-13) встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
 		 -180- Кириченко О.М.
 Частину четверту, шосту статті 21 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Заклади охорони здоров'я, наукові установи, які застосовують ксенотрансплантати, можуть їх отримувати на підставі угод із господарюючими суб'єктами, що вирощують відповідних тварин. Порядок застосування ксенотрансплантатів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації».
«Медико-біологічні вимоги до тварин, умови їх утримання, порядок взяття у них ксенотрансплантатів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що провадить діяльність в сфері трансплантації».
 		Враховано редакційно у поправці № 153 Комітету в остаточній редакції статті 18 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -181- Колганова О.В.
 Частину третю статті 21 закону викласти в такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Заклади охорони здоров'я, наукові установи, які застосовують ксенотрансплантати, можуть їх отримувати на підставі угод із господарюючими суб'єктами, що їх виготовляють. Порядок застосування ксенотрансплантатів (z0478-13) встановлюється центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства.»
 		Відхилено у зв’язку з врахуванням поправки № 153 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 18 Закону   
137. Утримання тварин і взяття у них ксенотрансплантатів повинні здійснюватися з додержанням загальних принципів гуманного поводження з тваринами.
 		       
138. Медико-біологічні вимоги до тварин, умови їх утримання, порядок взяття у них ксенотрансплантатів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
 		 -182- Колганова О.В.
 У частині п’ятій статті 21 закону (пункт 1 Розділу І законопроекту) слова «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я» замінити словами «центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства.»
 		Враховано редакційно у поправці № 153 Комітету в остаточній редакції статті 18 Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -183- Мусій О.С.
 Нову статтю 20 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«До використання допускаються медичні вироби, виготовлені з анатомічних матеріалів тварини, що пройшли спеціальну обробку у відповідності до технологічних регламентів.
Заклади охорони здоров'я, наукові установи, які застосовують ксенотрансплантати, можуть їх отримувати на підставі угод із господарюючими суб'єктами, що вирощують відповідних тварин. Медико-біологічні вимоги до тварин, умови їх утримання, порядок взяття у них, виготовлення та застосування ксенотрансплантатів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Утримання тварин і взяття у них ксенотрансплантатів повинні здійснюватися з додержанням загальних принципів гуманного поводження з тваринами.»
 		Враховано редакційно у поправці № 153 Комітету в остаточній редакції статті 18 Закону, запропонованій головним Комітетом   
139. Розділ VІ
 		    Розділ VІ
 
140. ПРАВА, СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЖИВОГО ДОНОРА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ТРАНСПЛАНТАЦІЮ
 		    ПРАВА, СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЖИВОГО ДОНОРА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ТРАНСПЛАНТАЦІЮ
 
141. Стаття 22. Права особи, яка дала згоду стати донором, і живого донора
 		 -184- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Герега О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мусій О.С.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 22 закону викласти у такій редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 22. Права і соціальний захист живого донора та членів його сім’ї
1. Живий донор, який надав анатомічні матеріали, має право на:
безоплатне медичне обстеження, безпосередньо пов’язане з донорством анатомічних матеріалів;
безоплатну медичну допомогу у разі виникнення хвороб чи ускладнень здоров’я у зв’язку з донорством анатомічних матеріалів;
перевагу в отриманні анатомічних матеріалів у разі необхідності проведення йому трансплантації.
2. Живому донору після вилучення у нього анатомічних матеріалів надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з донорством анатомічних матеріалів тривалістю три календарні дні без урахування святкових і неробочих днів, яка за заявою донора може бути приєднана до щорічної відпустки в поточному робочому році.
3. Живому донору у встановленому законодавством порядку відшкодовується шкода, заподіяна ушкодженням здоров’я у зв’язку з виконанням ним функції донора анатомічних матеріалів людини, з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та інші заходи, спрямовані на його соціальну, трудову та професійну реабілітацію.
4. Живий донор у разі настання інвалідності у зв’язку з виконанням ним функції донора анатомічних матеріалів людини має право на передбачені законом пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання незалежно від стажу роботи та надбавку до неї.
5. У разі смерті живого донора, що настала внаслідок виконання ним функції донора анатомічних матеріалів людини, непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника в порядку, встановленому законом.»
 		Враховано   Стаття 22. Права і соціальний захист живого донора та членів його сім’ї
1. Живий донор, який надав анатомічні матеріали, має право на:
безоплатне медичне обстеження, безпосередньо пов’язане з донорством анатомічних матеріалів;
безоплатну медичну допомогу у разі виникнення хвороб чи ускладнень здоров’я у зв’язку з донорством анатомічних матеріалів;
перевагу в отриманні анатомічних матеріалів у разі необхідності проведення йому трансплантації.
2. Живому донору після вилучення у нього анатомічних матеріалів надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з донорством анатомічних матеріалів тривалістю три календарні дні без урахування святкових і неробочих днів, яка за заявою донора може бути приєднана до щорічної відпустки в поточному робочому році.
3. Живому донору у встановленому законодавством порядку відшкодовується шкода, заподіяна ушкодженням здоров’я у зв’язку з виконанням ним функції донора анатомічних матеріалів людини, з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та інші заходи, спрямовані на його соціальну, трудову та професійну реабілітацію.
4. Живий донор у разі настання інвалідності у зв’язку з виконанням ним функції донора анатомічних матеріалів людини має право на передбачені законом пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання незалежно від тривалості страхового стажу та надбавку до неї.
5. У разі смерті живого донора, що настала внаслідок виконання ним функції донора анатомічних матеріалів людини, непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника незалежно від тривалості його страхового стажу в порядку, встановленому законом.
 
    -185- Мусій О.С.
 Нумерацію та назву статті 22 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 21. Права живого донора»
 		Враховано редакційно у поправці № 184 Комітету, якою пропонується остаточна редакція статті 22 Закону   
142. Особа, яка дала згоду стати донором, до взяття гомотрансплантата має право відмовитися від даної нею раніше на це згоди.
 		 -186- Мусій О.С.
 Нову статтю 21 закону викласти у наступній редакції (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Особа, яка прижиттєво письмово заявила про заборону донорства, має право відмовитися від зазначеної заяви чи повторно прижиттєво подати іншу письмову заяву.
Донору в порядку, встановленому законом України, відшкодовується шкода, заподіяна ушкодженням здоров'я у зв'язку з виконанням ним донорської функції з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та інші заходи, спрямовані на його соціально-трудову та професійну реабілітацію.»
 		Враховано редакційно у поправках№ 54 та № 184 Комітету, якими пропонується остаточна редакція статей 14 та 22 Закону     
143. На випадок смерті донора, зараження його інфекційною хворобою, виникнення у нього інших хвороб чи розладів здоров'я у зв'язку з виконанням ним донорської функції він підлягає обов'язковому державному страхуванню в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 		       
144. Донору в порядку, встановленому законом України, відшкодовується шкода, заподіяна ушкодженням здоров'я у зв'язку з виконанням ним донорської функції з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та інші заходи, спрямовані на його соціально-трудову та професійну реабілітацію.
 		       
145. Стаття 23. Соціальний захист живого донора та членів його сім'ї
 		 -187- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мусій О.С.
Сисоєнко І.В.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Статтю 23 закону виключити.
(пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Враховано      
146. Інвалідність живого донора, що настала у зв'язку з виконанням ним донорської функції, прирівнюється до інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
 		 -188- Мусій О.С.
 Нумерацію статті 23 закону змінити на 22 (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Враховано      
147. У разі смерті живого донора, що настала внаслідок виконання ним донорської функції, членам сім'ї померлого, які були на його утриманні, призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Призначення такої пенсії здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством України для призначення пенсії сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
 		 -189- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мусій О.С.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Доповнити закон після статті 22 новою статтею такого змісту (пункт 1 Розділу І законопроекту):
«Стаття 23. Перевезення анатомічних матеріалів людини, які застосовуються для трансплантації
1. Перевезення анатомічних матеріалів людини, які застосовуються для трансплантації, та їх зберігання під час перевезення здійснюються бригадою вилучення анатомічних матеріалів людини або представником закладу охорони здоров’я, що надає медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснює діяльність, пов’язану з трансплантацією, уповноваженим на виконання цих функцій керівником цього закладу.
2. Перевезення анатомічних матеріалів людини здійснюється із дотриманням умов їх зберігання, що забезпечують збереження цілісності анатомічного матеріалу та його придатності для трансплантації.
Умови зберігання вилучених анатомічних матеріалів людини, їх підготовки до перевезення та умови перевезення вилучених анатомічних матеріалів людини, а також вимоги до супровідних документів та маркування ємності для перевезення анатомічних матеріалів людини затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
4. Порядок перевезення анатомічних матеріалів людини в межах України, ввезення таких матеріалів на митну територію України та вивезення за межі митної території України встановлюється Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано   Стаття 23. Перевезення анатомічних матеріалів людини, які застосовуються для трансплантації
1. Перевезення анатомічних матеріалів людини, які застосовуються для трансплантації, та їх зберігання під час перевезення здійснюються бригадою вилучення анатомічних матеріалів людини або представником закладу охорони здоров’я, що надає медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснює діяльність, пов’язану з трансплантацією, уповноваженим на виконання цих функцій керівником цього закладу.
2. Перевезення анатомічних матеріалів людини здійснюється із дотриманням умов їх зберігання, що забезпечують збереження цілісності анатомічного матеріалу та його придатності для трансплантації.
Умови зберігання вилучених анатомічних матеріалів людини, їх підготовки до перевезення та умови перевезення вилучених анатомічних матеріалів людини, а також вимоги до супровідних документів та маркування ємності для перевезення анатомічних матеріалів людини затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
4. Порядок перевезення анатомічних матеріалів людини в межах України, ввезення таких матеріалів на митну територію України та вивезення за межі митної території України встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
148. Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства про трансплантацію
 		 -190- Мусій О.С.
 Нумерацію статті 24 закону змінити на 23 (пункт 1 Розділу І законопроекту).
 		Відхилено У зв’язку з врахуванням поправки № 189 Комітету  Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства про трансплантацію
 
149. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про трансплантацію, несуть відповідальність згідно із законами України.
 		    Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про трансплантацію, несуть відповідальність згідно із законом.
 
150. Розділ VІІ
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 		 -191- Березенко С.І.
Біловол О.М.
Богомолець О.В.
Кириченко О.М.
Корчинська О.А.
Мусій О.С.
Сисоєнко І.В.
Шипко А.Ф.
Шурма І.М.
Яриніч К.В.
 Розділ VІІ законопроекту викласти у такій редакції:
«Розділ VІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2019 року, крім пункту 4 розділу VІІ цього Закону, який вводиться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. З 1 січня 2019 року визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 41, ст. 377; 2007 р., № 33, ст. 440; 2011 р., № 11, ст. 69; 2014 р., № 2-3, ст. 41; 2015 р., № 2-3, ст. 12).
3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) статтю 143 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) викласти в такій редакції:
«Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації анатомічних матеріалів людини
1. Порушення встановленого законом порядку трансплантації анатомічних матеріалів людини -
карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її анатомічних матеріалів з метою їх трансплантації -
карається позбавленням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Незаконна торгівля анатомічними матеріалами людини -
карається позбавленням волі на строк до п’яти років.
5. Дії, передбачені частинами другою, третьою чи четвертою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або участь у транснаціональних організаціях, які займаються такою діяльністю, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років»;
2) статті 47 та 52 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19; 2007 р., № 33, ст. 440) викласти в такій редакції:
«Стаття 47. Трансплантація анатомічних матеріалів людині
Застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині здійснюється у визначеному законом порядку»;
«Стаття 52. Визначення незворотної смерті людини та припинення активних заходів щодо підтримання життя пацієнта
Медичні працівники зобов’язані надавати медичну допомогу у повному обсязі пацієнту, який знаходиться в невідкладному стані. Активні заходи щодо підтримання життя пацієнта припиняються у разі, якщо стан людини визначається як незворотна смерть.
Моментом незворотної смерті людини є момент смерті її головного мозку або її біологічна смерть.
Смерть мозку визначається при повному і незворотному припиненні всіх його функцій, що Реєстр.картка №49)
-51, ст. 376; 2012 р., № 12-13, ст. 82, 2016 р., № 1, ст. 3) після слів «а в разі смерті» доповнити словами «особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини;
4) у статті 6 Закону України «Про поховання та похоронну справу» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 7, ст. 47):
в абзаці третьому частини першої слова «органів та/або тканин тіла» замінити словами «анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів»;
частини другу та п’яту викласти в такій редакції:
«Контроль за виконанням волевиявлення громадян про належне ставлення до їхнього тіла після смерті в частині надання згоди на проведення патолого-анатомічного розтину, згоди чи незгоди на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів здійснюється відповідно до закону»;
«У разі відсутності відповідного волевиявлення померлого вилучення
у нього анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів здійснюється відповідно до закону»;
доповнити частиною шостою такого змісту:
«Повнолітня дієздатна фізична особа має право розпорядитися щодо передачі після смерті її анатомічних матеріалів науковим, медичним або навчальним закладам»;
5) абзац шостий пункту 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 37, ст. 545 із наступними змінами) доповнити словами «згоди або незгоди на посмертне донорство анатомічних матеріалів».
4.Кабінету Міністрів України до введення в дію цього Закону:
1)привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, у тому числі переглянути ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики в частині встановлення вимог до ліцензіатів щодо обов’язкової наявності в закладах охорони здоров’я, в яких проводиться вилучення анатомічних матеріалів людини для трансплантації, відповідної матеріально-технічної бази та обладнання для констатації смерті мозку людини, а також устаткування і транспортних засобів для перевезення анатомічних матеріалів людини в межах України, та забезпечити набрання ними чинності одночасно з введенням в дію цього Закону;
2) забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону, та забезпечити набрання ними чинності одночасно з введенням в дію цього Закону;
3) забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом та забезпечити набрання такими актами чинності одночасно з введенням в дію цього Закону;
4)утворити Єдину державну інформаційну систему трансплантації, забезпечити її інформатизацію, адміністрування, програмне забезпечення та наповнення відповідною інформацією у порядку, визначеному цим Законом та іншими актами законодавства;
5)вжити заходів для наповнення відомостями Єдиної державної інформаційної системи трансплантації в частині інформації щодо живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин кісткового мозку у кількості не менше 1 тисячі зразків з метою забезпечення його асоціації до міжнародних реєстрів донорів гемопоетичних стовбурових клітин та/або відповідних локальних реєстрів інших держав;
6)запровадити систему інформаційної підтримки трансплантації та діяльності, пов’язаної з трансплантацією, зокрема через інформаційно-просвітницьку роботу щодо формування позитивного ставлення у суспільстві до донорства анатомічних матеріалів, шляхом:
застосування інформаційних ресурсів центральних та місцевих органів виконавчої влади;
створення і забезпечення показу та трансляції на умовах державного замовлення тематичних теле- і радіопередач;
застосування передбачених законодавством форм соціальної реклами;
взаємодії з громадськими організаціями у питаннях інформаційного супроводження пріоритетних та актуальних питань розвитку трансплантації анатомічних матеріалів людині.»
 		Враховано   Розділ VІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2019 року, крім пункту 4 розділу VІІ цього Закону, який вводиться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. З 1 січня 2019 року визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 41, ст. 377; 2007 р., № 33, ст. 440; 2011 р., № 11, ст. 69; 2014 р., № 2-3, ст. 41; 2015 р., № 2-3, ст. 12).
3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) статтю 143 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) викласти в такій редакції:
«Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації анатомічних матеріалів людини
1. Порушення встановленого законом порядку трансплантації анатомічних матеріалів людини -
карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її анатомічних матеріалів з метою їх трансплантації -
карається позбавленням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Незаконна торгівля анатомічними матеріалами людини -
карається позбавленням волі на строк до п’яти років.
5. Дії, передбачені частинами другою, третьою чи четвертою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або участь у транснаціональних організаціях, які займаються такою діяльністю, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років»;
2) статті 47 та 52 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19; 2007 р., № 33, ст. 440) викласти в такій редакції:
«Стаття 47. Трансплантація анатомічних матеріалів людині
Застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині здійснюється у визначеному законом порядку»;
«Стаття 52. Визначення незворотної смерті людини та припинення активних заходів щодо підтримання життя пацієнта
Медичні працівники зобов’язані надавати медичну допомогу у повному обсязі пацієнту, який знаходиться в невідкладному стані. Активні заходи щодо підтримання життя пацієнта припиняються у разі, якщо стан людини визначається як незворотна смерть.
Моментом незворотної смерті людини є момент смерті її головного мозку або її біологічна смерть.
Смерть мозку визначається при повному і незворотному припиненні всіх його функцій, що Реєстр.картка №49)
-51, ст. 376; 2012 р., № 12-13, ст. 82, 2016 р., № 1, ст. 3) після слів «а в разі смерті» доповнити словами «особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини»;
4) у статті 6 Закону України «Про поховання та похоронну справу» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 7, ст. 47):
в абзаці третьому частини першої слова «органів та/або тканин тіла» замінити словами «анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів»;
частини другу та п’яту викласти в такій редакції:
«Контроль за виконанням волевиявлення громадян про належне ставлення до їхнього тіла після смерті в частині надання згоди на проведення патолого-анатомічного розтину, згоди чи незгоди на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів здійснюється відповідно до закону»;
«У разі відсутності відповідного волевиявлення померлого вилучення у нього анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів здійснюється відповідно до закону»;
доповнити частиною шостою такого змісту:
«Повнолітня дієздатна фізична особа має право розпорядитися щодо передачі після смерті її анатомічних матеріалів науковим, медичним або навчальним закладам»;
5) абзац шостий пункту 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 37, ст. 545 із наступними змінами) доповнити словами «згоди або незгоди на посмертне донорство анатомічних матеріалів».
4.Кабінету Міністрів України до введення в дію цього Закону:
1)привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, у тому числі переглянути ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики в частині встановлення вимог до ліцензіатів щодо обов’язкової наявності в закладах охорони здоров’я, в яких проводиться вилучення анатомічних матеріалів людини для трансплантації, відповідної матеріально-технічної бази та обладнання для констатації смерті мозку людини, а також устаткування і транспортних засобів для перевезення анатомічних матеріалів людини в межах України, та забезпечити набрання ними чинності одночасно з введенням в дію цього Закону;
2) забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону, та забезпечити набрання ними чинності одночасно з введенням в дію цього Закону;
3) забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом та забезпечити набрання такими актами чинності одночасно з введенням в дію цього Закону;
4)утворити Єдину державну інформаційну систему трансплантації, забезпечити її інформатизацію, адміністрування, програмне забезпечення та наповнення відповідною інформацією у порядку, визначеному цим Законом та іншими актами законодавства;
5)вжити заходів для наповнення відомостями Єдиної державної інформаційної системи трансплантації в частині інформації щодо живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин кісткового мозку у кількості не менше 1 тисячі зразків з метою забезпечення його асоціації до міжнародних реєстрів донорів гемопоетичних стовбурових клітин та/або відповідних локальних реєстрів інших держав;
6)запровадити систему інформаційної підтримки трансплантації та діяльності, пов’язаної з трансплантацією, зокрема через інформаційно-просвітницьку роботу щодо формування позитивного ставлення у суспільстві до донорства анатомічних матеріалів, шляхом:
застосування інформаційних ресурсів центральних та місцевих органів виконавчої влади;
створення і забезпечення показу та трансляції на умовах державного замовлення тематичних теле- і радіопередач;
застосування передбачених законодавством форм соціальної реклами;
взаємодії з громадськими організаціями у питаннях інформаційного супроводження пріоритетних та актуальних питань розвитку трансплантації анатомічних матеріалів людині.
 
151. 1. Цей Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування.
 		 -192- Мусій О.С.
 Пункт 1 Розділу VІІ законопроекту викласти у наступній редакції: «Цей Закон набирає чинності з 01 січня 2017 року.»
 		Враховано редакційно у поправці № 191 Комітету, в остаточній редакції Розділу ІІ Закону, запропонованій головним Комітетом     
152. 2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
 		       
153. 3. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін після набрання чинності цим Законом:
 		 -193- Мусій О.С.
 Пункт 3 Розділу VІІ законопроекту викласти у наступній редакції:
«Кабінету Міністрів України у тримісячний термін після прийняття цього закону:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність з цим Законом;
привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти;
забезпечити прийняття відповідно до компетенції нормативно-правових актів, що випливають з цього Закону;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.»
 		Враховано редакційно у поправці № 191 Комітету, в остаточній редакції Розділу ІІ Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -194- Мусій О.С.
 Після пункту 3 Розділу VІІ законопроекту нумерацію: пункту 2 змінити на 4, пункту 3 змінити на 5, пункту 4 змінити на 6.
 		Враховано редакційно у поправці № 191 Комітету, в остаточній редакції Розділу ІІ Закону, запропонованій головним Комітетом   
154. підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із цим Законом;
 		       
155. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 		       
156. забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
 		       
157. забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.»
 		 -195- Колганова О.В.
 Розділ VІІ законопроекту «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» доповнити новим пунктом четвертим такого змісту:
«Кабінету Міністрів України протягом року з моменту опублікування цього Закону створити центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що провадить діяльність у сфері трансплантації та донорства, передбачивши фінансування діяльності, що пов’язана з трансплантацією та донорством окремою статтею Державного бюджету України.»
 		Враховано редакційно у поправці № 191 Комітету, в остаточній редакції Розділу ІІ Закону, запропонованій головним Комітетом     
158. 2. У Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19) статтю 47 викласти в такій редакції:
 		 -196- Мусій О.С.
 Новий пункт 4 Розділу VІІ законопроекту викласти у наступній редакції:
«4. У Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19) статтю 47 викласти в такій редакції:
«Стаття 47. Трансплантація органів та/або інших анатомічних матеріалів
Застосування трансплантації органів та/або інших анатомічних матеріалів здійснюється у визначеному законом порядку.»
 		Враховано редакційно у поправці № 191 Комітету, в остаточній редакції Розділу ІІ Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -197- Шипко А.Ф.
 Пункт 2 Розділу VІІ законопроекту викласти у наступній редакції:
У Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19) статтю 47 викласти в такій редакції: «Стаття 47. Трансплантація органів.
Трансплантація органів людині здійснюється у визначеному законом порядку при наявності згоди донора та реципієнта або згоди їх законних представників, окрім випадків, встановлених законом, та за умови, якщо використання інших методів медичної допомоги не дає бажаних результатів, а завдана при цьому шкода донору є меншою, ніж та, що загрожувала реципієнту.
Донором органів та інших анатомічних матеріалів може бути фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа з повною цивільною дієздатністю може дати письмову згоду на донорство її органів та інших анатомічних матеріалів на випадок своєї смерті або заборонити його у порядку, встановленому законом.
Взяття органів та інших анатомічних матеріалів у донора, допускається у випадках та в порядку, встановлених законом.»
 		Враховано редакційно у поправці № 191 Комітету, в остаточній редакції Розділу ІІ Закону, запропонованій головним Комітетом   
159. «Стаття 47. Трансплантація органів та (або) інших анатомічних матеріалів
 		       
160. Трансплантація органів та (або) інших анатомічних матеріалів людині здійснюється у визначеному законом порядку при наявності згоди донора та реципієнта або згоди їх законних представників, окрім випадків, встановлених законом, та за умови, якщо використання інших методів медичної допомоги не дає бажаних результатів, а завдана при цьому шкода донору є меншою, ніж та, що загрожувала реципієнту.
 		       
161. Донором органів та інших анатомічних матеріалів може бути фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа з повною цивільною дієздатністю може дати письмову згоду на донорство її органів та інших анатомічних матеріалів на випадок своєї смерті або заборонити його у порядку, встановленому законом.
 		 -198- Ленський О.О.
 У Розділі VІІ законопроекту у частині другій абзац четвертий викласти у такій редакції:
«Фізична особа може дати письмову згоду на донорство її органів та інших анатомічних матеріалів на випадок своєї смерті або заборонити його у порядку, встановленому законом.»
 		Враховано редакційно у поправці № 191 Комітету, в остаточній редакції Розділу ІІ Закону, запропонованій головним Комітетом     
162. Взяття органів та інших анатомічних матеріалів з тіла фізичної особи, яка померла, допускається у випадках та в порядку, встановлених законом.»
 		       
163. 3. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131) статтю 143 викласти в такій редакції:
 		       
164. «Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів та (або) інших анатомічних матеріалів людини або тварини
 		       
165. 1. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів та (або) інших анатомічних матеріалів людини або тварини –
 		       
166. карається штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
 		       
167. 2. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів та (або) інших анатомічних матеріалів з метою їх трансплантації -
 		       
168. карається позбавлення волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 		       
169. 3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного, -
 		       
170. караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 		       
171. 4. Незаконна торгівля органами та (або) іншими анатомічними матеріалами людини або тварини -
 		       
172. карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
 		       
173. 5. Дії, передбачені частинами другою, третьою чи четвертою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або участь у транснаціональних організаціях, які займаються такою діяльністю, -
 		       
174. караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років.»
 		 -199- Шипко А.Ф.
 Пункт 3 Розділу VІІ законопроекту викласти у наступній редакції:
«3. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131) статтю 143 викласти в такій редакції:
Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
1. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини -
карається штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин з метою їх трансплантації -
карається позбавлення волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Незаконна торгівля органами або тканинами людини -
карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
5. Дії, передбачені частинами другою, третьою чи четвертою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або участь у транснаціональних організаціях, які займаються такою діяльністю, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років.»
 		Враховано редакційно у поправці № 191 Комітету, в остаточній редакції Розділу ІІ Закону, запропонованій головним Комітетом     
    -200- Мусій О.С.
 Новий пункт 5 Розділу VІІ законопроекту викласти у наступній редакції:
«5. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131) статтю 143 викласти в такій редакції:
«Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів та/або інших анатомічних матеріалів
1. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів та/або інших анатомічних матеріалів -
карається позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів та/або інших анатомічних матеріалів з метою їх трансплантації -
карається позбавленням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного,-
караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Незаконна торгівля органами та/або іншими анатомічними матеріалами -
карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
5. Дії, передбачені частинами другою, третьою чи четвертою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або участь у транснаціональних організаціях, які займаються такою діяльністю, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років.»
 		Враховано редакційно у поправці № 191 Комітету, в остаточній редакції Розділу ІІ Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -201- Пташник В.Ю.
 Пункт 3 Розділу VІІ законопроекту викласти у наступній редакції:
«У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131) статтю 143 викласти в такій редакції:
«Стаття 143. Злочинні дії у сфері трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини чи тварини
1. Порушення передбаченого законом порядку взяття органу (частини органу), інших анатомічних матеріалів людини чи тварини, або порядку трансплантації органів чи інших анатомічних матеріалів людини, або порядку застосування ксенотрансплантантів -
карається штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Порушення встановлених законом заборон щодо використання тіла людини або його частин для одержання фінансової вигоди чи інших подібних переваг -
карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Незаконне заволодіння у будь-який спосіб алотрансплантатами, біоімплантатами, ксенотрансплантатами чи фетальними матеріалами -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до п'яти років.
4. Взяття органу (частини органу) чи інших анатомічних матеріалів у живої людини без її добровільної та свідомої згоди, висловленої письмово, чи всупереч спеціальній забороні, передбаченій законом, або взяття органу (частини органу) чи інших анатомічних матеріалів у неживої людини всупереч її прижиттєвій незгоді з такими діями чи за відсутності згоди другого з подружжя чи родичів, які проживали з померлою особою до її смерті, коли така згода допускається законом, а так само пересадка органів та анатомічних матеріалів тварини людині - караються позбавлення волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
5. Використання з будь-якою метою, зберігання, перевезення, збут, передача або придбання алотрансплантатів, біоімплантатів, ксенотрансплантатів чи фетальних матеріалів, які було здобуто шляхом вчинення дій, передбачених частиною третьою цієї статті, або органів (частин органу) чи інших анатомічних матеріалів, взятих у особи внаслідок вчинення дій, передбачених частинами другою чи четвертою цієї статті, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
6. Дії, передбачені частиною першою або четвертою цієї статті, якщо вони спричинили смерть потерпілого, або дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчинені щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
7. Дії, передбачені частинами другою — шостою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, а так само створення організованої групи з метою вчинення вказаних дій, керівництво такою групою, участь у ній, організаційне чи інше сприяння її діяльності — караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.»
 		Враховано редакційно у поправці № 191 Комітету, в остаточній редакції Розділу ІІ Закону, запропонованій головним Комітетом   
    -202- Мусій О.С.
 Після пункту 6 Розділу VІІ законопроекту додати новий пункт 7 наступного змісту:
«7. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88) статтю 238 викласти в такій редакції:
«Стаття 238. Огляд трупа
1. Огляд трупа в межах досудового розслідування проводиться слідчим, прокурором за обов’язкової участі судово-медичного експерта.
2. Огляд трупа до початку проведення досудового розслідування здійснюється судово-медичним експертом.
3. За результатом огляду трупа складається висновок судово-медичного експерта про причини смерті, що докладаються до матеріалів кримінального провадження та негайно повідомляється прокурор.»
 		Відхилено у редакції, прийнятій в першому читанні не було змін до статті 238 КПК України   
175. 4. У Законі України «Про поховання та похоронну справу» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 7, ст.47)статтю 6 викласти в такій редакції:
 		       
176. «Стаття 6. Право громадян на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті
 		       
177. Усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті.
 		       
178. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене у:
 		       
179. згоді чи незгоді на проведення патолого-анатомічного розтину;
 		       
180. згоді чи незгоді на вилучення органів та/або іншого анатомічного матеріалу;
 		 -203- Шипко А.Ф.
 Частину шосту пункту 4 Розділу VІІ законопроекту викласти у такій редакції:
«згоді чи незгоді на вилучення анатомічних утворень, тканин, їх компонентів, фрагментів матеріалів тіла;»
 		Враховано редакційно у поправці № 191 Комітету, в остаточній редакції Розділу ІІ Закону, запропонованій головним Комітетом     
181. побажанні бути похованим у певному місці, за певними звичаями, поруч з певними раніше померлими чи бути підданим кремації;
 		       
182. дорученні виконати своє волевиявлення певній особі;
 		       
183. іншому дорученні, що не суперечить законодавству.
 		       
184. Контроль за виконанням волевиявлення громадян про належне ставлення до їхнього тіла після смерті в частині щодо згоди на проведення патолого-анатомічного розтину, на вилучення органів та/або тканин тіла здійснюється згідно з законодавством відповідними органами виконавчої влади та виконавчими органами сільських, селищних та міських рад у межах їх повноважень.
 		       
185. Виконання волевиявлення громадян про належне ставлення до їхнього тіла після смерті в частині щодо кремації тіла, поховання в іншому населеному пункті здійснюється відповідно до закону.
 		       
186. Дії щодо тіла померлого повинні здійснюватися в повній відповідності з волевиявленням померлого, якщо не виникли обставини, за яких виконання волевиявлення трупного неможливе.
 		       
187. У разі якщо відсутнє волевиявлення померлого, вилучення органів та/або іншого анатомічного матеріалу здійснюється в порядку, встановленому законом.»
 		 -204- Шипко А.Ф.
 Частину тринадцяту пункту 4 Розділу VІІ законопроекту викласти у такій редакції:
«У разі якщо відсутнє волевиявлення померлого, вилучення анатомічних утворень, тканин, їх компонентів, фрагментів матеріалів здійснюється в порядку, встановленому законом.»
 		Враховано редакційно у поправці № 191 Комітету в остаточній редакції Розділу ІІ Закону, запропонованій головним Комітетом     
188. ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 		 -205- Мусій О.С.
 Підрозділ ІІ Розділу VІІ законопроекту Прикінцеві та перехідні положення – виключити.
 		Враховано      
189. 1. Цей Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування.
 		       
190. 2. Кабінету Міністрів України після прийняття цього Закону у тримісячний термін:
 		       
191. підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із цим Законом;
 		       
192. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 		       
193. забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
 		       
194. забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
 		       
195. розглянути доцільність створення спеціального центрального органу виконавчої влади України з питань трансплантації.
 		       
196. Голова Верховної Ради України

   Голова Верховної Ради України