Кількість абзаців - 656 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		       
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 		    ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень
 		    Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень
 
3. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		    І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
4. 1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УССР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 		    1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
5. 1) статтю 130 викласти в такій редакції:
 		 -1- Паламарчук М.П.
 статтю 130 (в редакції законопроекту) викласти в такій редакції:
«Стаття 130. Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Керування річковими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування річковими або маломірними суднами, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відмова особи, яка керує судном від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від одного до трьох років і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Уживання водієм судна після транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, -
тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.».
Обґрунтування. Суб’єктом правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 «Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції» КУпАП (у редакції проекту), пропонується визнати, у тому числі, «особу, яка керує транспортним засобом». Однак, виходячи із назви пропонованої статті, суб’єктом передбачених у ній правопорушень може бути лише «особа, яка керує судном (судноводій)». Аналогічне зауваження стосується також частини третьої статті 130 КУпАП (у редакції проекту), у якій йдеться про «водіїв транспортних засобів».
 		Враховано   1) статтю 130 викласти в такій редакції:
 
6. «Стаття 130. Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
 		    «Стаття 130. Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
 
7. Керування річковими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
 		    Керування річковими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими або маломірними суднами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
 
8. тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.
 		 -2- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзаци четвертий та шостий підпункту 1 пункту 1 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.»;
«тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк три роки.».
 		Враховано частково окрім слів в абзаці шостому: «з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк три роки.»  тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.
 
9. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування річковими або маломірними суднами, -
 		    Ті самі дії, вчинені особами, які не мають права керування річковими або маломірними суднами, -
 
10. тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
 		    тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
 
11. Відмова особи, яка керує судном або транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
 		    Відмова особи, яка керує судном, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
 
12. тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		    тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від одного до трьох років і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
13. Уживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, -
 		    Уживання водієм судна після транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, -
 
14. тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.».
 		    тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки»;
 
15. 2) доповнити статтею 164-19 такого змісту:
 		    2) доповнити статтею 164-19 такого змісту:
 
16. «Стаття 164. Фіктивне підприємництво
 		    «Стаття 164-19. Фіктивне підприємництво
 
17. 1. Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, -
 		    Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, -
 
18. карається штрафом від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
 		 -3- Яценко А.В.
 І. У розділі І Законопроекту:
1. Внести до пункту першого розділу першого (Кодексу України про адміністративні правопорушення) такі зміни:
1) підпункт 2 (доповнити статтею 164-19 такого змісту) викласти в такій редакції:
«2) доповнити статтями 164-19, 164-20, 164-21, 164-22 такого змісту:
Стаття 164--19. Фіктивне підприємництво
1. Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, -
карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 164-20. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
1. Викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, -
караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 164-21. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
1. Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут, -
караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 164-22. Службове підроблення
1. Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів -
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
2) підпункт 3 змінити та викласти в такій редакції:
«3) у статті 221 цифри «164-5 - 164-18» замінити цифрами «164-5 - 164-22»;
 		Відхилено Обґрунтування. Надмірна декриміналізація ряду злочинів порушує фундаментальні засади та принципи кримінальної відповідальності серед яких: принцип відповідності покарання ступеню тяжкості злочину, принцип соціальної справедливості та рівності громадян перед законом тощо.  тягне за собою накладення штрафу від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
 
19. 3) у статті 221 цифри 164-5 - 164-18 замінити цифрами «164-5 - 164-19»;
 		    3) у статті 221 цифри «164-5 - 164-18» замінити цифрами «164-5 - 164-19»;
 
20. 4) абзац «органів державної податкової служби (статті 51-2, 155-1, 162-1, 162-2, 163-1 - 163-4, 163-12, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 177-2, 204-3)» пункту 1 частини першої статті 255 після цифр «164-16» доповнити цифрами «164-19».
 		    4) абзац «органів державної податкової служби (статті 51-2, 155-1, 162-1, 162-2, 163-1 - 163-4, 163-12, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 177-2, 204-3)» пункту 1 частини першої статті 255 після цифр «164-16» доповнити цифрами «164-19».
 
21. 2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
 		    2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
 
22. 1) у статті 1:
 		 -4- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзаци другий та третій підпункту 1 пункту 2 розділу І законопроекту замінити абзацами такого змісту:
«частину першу викласти в такій редакції:
«1. Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінальних правопорушень, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.»;
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання, інші заходи кримінально-правового впливу застосовуються до осіб, що їх вчинили.».
 		Відхилено бґрунтування. Частина 1: В даній статті законопроектом здійснюється заміна словосполучення «злочинних посягань» на «кримінально-протиправних посягань», що є більш логічним, ніж заміна на «кримінальних правопорушень», як з юридичної так і з лінгвістичної точки зору (повторення словосполучення «кримінальне правопорушення в межах одного речення). Частина 2: Не стосується суті законопроекту.  1) у статті 1:
 
23. у частині першій слова «злочинних», «злочинам» замінити відповідно словами «кримінально-протиправних», «кримінальним правопорушенням»;
 		    у частині першій слова «злочинних», «злочинам» замінити відповідно словами «кримінально-протиправних», «кримінальним правопорушенням»;
 
24. у частині другій слово «злочинами» замінити словами «кримінальними правопорушеннями»;
 		    у частині другій слово «злочинами» замінити словами «кримінальними правопорушеннями»;
 
25. 2) у статті 2:
 		    2) у статті 2:
 
26. у частинах першій та другій слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 		    у частинах першій та другій слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
27. у частині третій слова «той самий злочин» замінити словами «те саме кримінальне правопорушення»;
 		    у частині третій слова «той самий злочин» замінити словами «те саме кримінальне правопорушення»;
 
28. 3) у частині третій статті 3 слово «Злочинність» замінити словами «Кримінальна протиправність»;
 		 -5- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 3 пункту 2 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«3) частину третю статті 3 викласти в такій редакції:
«3. Кримінальна протиправність діяння, а також покарання за вчинення кримінального правопорушення та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.».
 		Відхилено Обґрунтування. Зміна таких доктринальних положень кримінального законодавства (наприклад - караність діяння) без відповідного системного, комплексного наукового обґрунтування вбачається недоцільним.  3) у частині третій статті 3 слово «Злочинність» замінити словами «Кримінальна протиправність»;
 
29. 4) у статті 4:
 		    4) у статті 4:
 
30. у частині другій слово «Злочинність» замінити словами «Кримінальна протиправність»;
 		 -6- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 4 пункту 2 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«4) частину другу статті 4 викласти в такій редакції:
«2. Кримінальна протиправність і види покарань, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.».
 		Відхилено бґрунтування. Зміна таких доктринальних положень кримінального законодавства (наприклад - караність діяння) без відповідного системного, комплексного наукового обґрунтування вбачається недоцільним.  у частині другій слово «Злочинність» замінити словами «Кримінальна протиправність»;
 
31. у частині третій слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 		    у частині третій слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
32. 5) у статті 5 слово «злочинність» замінити словами «кримінальну протиправність»;
 		    5) у частинах першій, другій і четвертій статті 5 слово «злочинність» замінити словами «кримінальну протиправність»;
 
33. 6) у назві статті 6 слова «злочинів, вчинених» замінити словами «кримінального правопорушення, вчиненого»;
 		    6) у статті 6:
у назві слова «злочинів, вчинених» замінити словами «кримінального правопорушення, вчиненого»;
у частині першій слово «злочини» замінити словами «кримінальні правопорушення»;
у частинах другій і третій слово «Злочин» замінити словами «Кримінальне правопорушення»;
у частині четвертій слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
34. у тексті статей 6 і 7 слово «злочин» в усіх відмінках і числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку і числі;
 		    7) у назві та тексті статті 7 слово «злочин» в усіх відмінках і числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку і числі;
 
35. 7) у статті 8:
 		    8) у статті 8:
 
36. у назві слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 		    у назві слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 
37. у частині першій слова «вчинили злочини» замінити словами «вчинили кримінальні правопорушення»;
 		    у частині першій слова «вчинили злочини» замінити словами «вчинили кримінальні правопорушення»;
 
38. у частині другій слова «будь-який із злочинів, передбачених» замінити словами «будь-яке кримінальне правопорушення, передбачене»;
 		    у частині другій слова «будь-який із злочинів, передбачених» замінити словами «будь-яке кримінальне правопорушення, передбачене»;
 
39. 8) у статті 9 слова «злочин, вчинений», «злочин» в усіх відмінках і числах замінити відповідно словами «кримінальне правопорушення, вчинене», «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку і числі;
 		    9) у статті 9 слова «злочин, вчинений», «злочин» в усіх відмінках і числах замінити відповідно словами «кримінальне правопорушення, вчинене», «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку і числі;
 
40. 9) у статті 10 слово «злочин» в усіх відмінках і числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку і числі;
 		    10) у статті 10 слово «злочин» в усіх відмінках і числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку і числі;
 
41. 10) у назві розділу ІІІ Загальної частини слово «злочин» замінити словом «кримінальне правопорушення»;
 		    11) у назві розділу ІІІ Загальної частини слово «Злочин» замінити словами «Кримінальне правопорушення»;
 
42. 11) статті 11 та 12 викласти у такій редакції:
 		    12) статті 11 і 12 викласти в такій редакції:
 
43. «Стаття 11. Поняття кримінального правопорушення
 		    «Стаття 11. Поняття кримінального правопорушення
 
44. 1. Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
 		    1. Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
 
45. 2. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
 		    2. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
 
46. Стаття 12. Класифікація кримінальних правопорушень
 		    Стаття 12. Класифікація кримінальних правопорушень
 
47. 1. Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
 		    1. Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
 
48. 2. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
 		 -7- Яценко А.В.
 абзац сьомий підпункту 11 (статті 11 та 12 викласти у такій редакції) змінити та викласти в такій редакції:
«2. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, або інше, більш м’яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.»;
 		Відхилено Обґрунтування. Встановлене законопроектом визначення дозволяє встановити чітке розмежування між кримінальним проступком і злочином: з урахування ступеня суспільної небезпеки кримінальних правопорушень за злочини в санкції зберігається позбавлення волі, але без нічим не обґрунтованого підвищення його строків, тоді як за кримінальні проступки – застосування такого виду покарання виключається. Крім того, за такого підходу відпадає потреба (за відсутності будь-яких підстав для цього) або вводити в санкцію позбавлення волі (щоб віднести діяння до категорії злочинів), або підвищувати для цього максимальну його межу (на строк більше 3-х років), якщо позбавлення волі вже передбачено в санкції.  2. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
 
49. 3. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
 		    3. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
 
50. 4. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років.
 		    4. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років.
 
51. 5. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
 		    5. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
 
52. 6. Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
 		    6. Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
 
53. 7. Ступінь тяжкості кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається, виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин»;
 		    7. Ступінь тяжкості кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин»;
 
54. 12) у статті 13:
 		    13) у статті 13:
 
55. назву викласти в такій редакції:
 		    назву викласти в такій редакції:
 
56. «Стаття 13. Закінчене та незакінчене кримінальне правопорушення»;
 		    «Стаття 13. Закінчене та незакінчене кримінальне правопорушення»;
 
57. у тексті статті слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 		    у тексті статті слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 
58. 13) у статті 14:
 		    14) у статті 14:
 
59. у назві та частині першій слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 		 -8- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 13 пункту 2 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«13) назву та текст статті 14 викласти в такій редакції:
«Стаття 14. Готування до кримінального правопорушення
1. Готуванням до кримінального правопорушення є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення кримінального правопорушення, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення кримінального правопорушення.
2. Готування до кримінального проступку не тягне за собою кримінальної відповідальності.».
 		Враховано редакційно   у назві та частині першій слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
60. у частині другій слова «злочину невеликої тяжкості» замінити словами «кримінального проступку»;
 		    у частині другій слова «злочину невеликої тяжкості» замінити словами «кримінального проступку»;
 
61. 14) у назві та тексті статті 15 слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 		    15) у назві та тексті статті 15 слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 
62. 15) у назві та тексті статті 16 слова «незакінчений злочин», «до злочину», «на злочин», «закінчений злочин» замінити відповідно словами «незакінчене кримінальне правопорушення», «до кримінального правопорушення», «на кримінальне правопорушення» та «закінчене кримінальне правопорушення»;
 		    16) у назві та тексті статті 16 слова «незакінчений злочин», «до злочину», «на злочин», «закінчений злочин» замінити відповідно словами «незакінчене кримінальне правопорушення», «до кримінального правопорушення», «на кримінальне правопорушення» та «закінчене кримінальне правопорушення»;
 
63. 16) у назві та тексті статті 17 слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 		    17) у назві та тексті статті 17 слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 
64. 17) у назві розділу ІV Загальної частини слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 		    18) у назві розділу ІV Загальної частини слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
65. 18) у назві та частині першій і другій статті 18 слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 		    19) у назві та частинах першій і другій статті 18 слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 
66. 19) у статті 19 слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 		    20) у частинах першій і третій статті 19 слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 
67. 20) у частині першій статті 20 слово «злочину» замінити словом «кримінального правопорушення»;
 		    21) у частині першій статті 20 слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
68. 21) у назві та тексті статті 21 слова «злочини», «злочин» замінити відповідно словами «кримінальні правопорушення», «кримінальне правопорушення»;
 		 -9- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 21 пункту 2 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«21) назву та текст статті 21 викласти в такій редакції:
«Стаття 21. Кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення, вчинені у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягає кримінальній відповідальності.».
 		Враховано   22) статтю 21 викласти в такій редакції:
«Стаття 21. Кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення, вчинені у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягає кримінальній відповідальності»;
 
69. 22) у статті 22 слова «злочину», «злочини» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення», «кримінальні правопорушення»;
 		 -10- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 22 пункту 2 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«22) у статті 22:
слова «злочину», «злочини» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення», «кримінальні правопорушення»;
у частині другій:
слова та цифри «стаття 185» замінити словами та цифрами «частини друга – п’ята статті 185»;
доповнити частину словами та цифрами «жорстоке поводження з тваринами (стаття 299)».
 		Враховано частково В частині зміни термінології  23) у статті 22 слова «злочину», «злочини» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення», «кримінальні правопорушення»;
 
70. 23) у статті 25 слово «злочинна» в усіх відмінках замінити словами «кримінально протиправна» у відповідному відмінку;
 		    24) у статті 25 слово «злочинна» в усіх відмінках замінити словами «кримінально протиправна» у відповідному відмінку;
 
71. 24) у назві розділу VІ Загальної частини слово «злочині» замінити словами «кримінальному правопорушенні»;
 		    25) у назві розділу VІ Загальної частини слово «злочині» замінити словами «кримінальному правопорушенні»;
 
72. 25) у статті 26 слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 		    26) у статті 26 слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 
73. 26) у статті 27:
 		    27) у статті 27:
 
74. у частинах першій та четвертій слово «злочину» замінити словами «кримінальне правопорушення»;
 		    у частині першій слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
75. у частині другій слова «злочину», «злочин, передбачений» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення», «кримінальне правопорушення, передбачене»;
 		    у частині другій слова «злочину», «злочин, передбачений» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення», «кримінальне правопорушення, передбачене»;
 
76. у частині третій слова «злочину (злочинів)», «злочинної діяльності» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень)», «кримінально протиправної діяльності»;
 		    у частині третій слова «злочину (злочинів)», «злочинної діяльності» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень)», «кримінально протиправної діяльності»;
у частині четвертій слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
77. частини п'яту, шосту та сьому викласти в такій редакції:
 		    частини п'яту, шосту та сьому викласти в такій редакції:
 
78. «5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.
 		    «5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.
 
79. 6. Не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, знарядь і засобів учинення кримінального правопорушення, слідів кримінального правопорушення чи предметів, здобутих кримінально протиправним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених статтями 198 та 396 цього Кодексу.
 		    6. Не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, знарядь і засобів учинення кримінального правопорушення, слідів кримінального правопорушення чи предметів, здобутих кримінально протиправним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. Особи, які вчинили такі діяння, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених статтями 198 та 396 цього Кодексу.
 
80. 7. Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення кримінального правопорушення неповідомлення про достовірно відоме підготовлюване або вчинюване кримінальне правопорушення. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого кримінального правопорушення»;
 		    7. Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення кримінального правопорушення неповідомлення про достовірно відоме підготовлюване або вчинюване кримінальне правопорушення. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого кримінального правопорушення»;
 
81. 27) у статті 28:
 		    28) у статті 28:
 
82. у назві слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 		    у назві слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
83. у частині першій слова «злочин визнається таким, що вчинений» замінити словами «кримінальне правопорушення визнається таким, що вчинене»;
 		    у частині першій слова «Злочин визнається таким, що вчинений» замінити словами «Кримінальне правопорушення визнається таким, що вчинене»;
 
84. у частині другій та третій слово «злочин» в усіх відмінках та числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 		    у частинах другій та третій слова «Злочин», «злочину» і «злочинів» замінити відповідно словами «Кримінальне правопорушення», «кримінального правопорушення» і «кримінальних правопорушень»;
 
85. у частині четвертій слова «злочин», «злочинної діяльності», «злочинних груп» замінити відповідно словами «кримінальне правопорушення», «кримінально протиправної діяльності», «кримінально протиправних груп»;
 		    у частині четвертій слова «Злочин», «злочинної діяльності», «злочинних груп» замінити відповідно словами «Кримінальне правопорушення», «кримінально протиправної діяльності», «кримінально протиправних груп»;
 
86. 28) у статті 29:
 		    29) у статті 29:
 
87. у частині першій слова «вчинений ним злочин» замінити словами «вчинене ним кримінальне правопорушення»;
 		    у частині першій слова «вчинений ним злочин» замінити словами «вчинене ним кримінальне правопорушення»;
 
88. у частині другій слова «злочин, вчинений» замінити словами «кримінальне правопорушення, вчинене»;
 		    у частині другій слова «злочин, вчинений» замінити словами «кримінальне правопорушення, вчинене»;
 
89. у частинах третій та четвертій слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 		    у частинах третій та четвертій слова «злочину», «злочині» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення», «кримінальному правопорушенні»;
 
90. 29) у статті 30 слова «злочини», «злочині» замінити відповідно словами «кримінальні правопорушення», «кримінальному правопорушенні»;
 		    30) у тексті статті 30 слова «злочини», «злочині» замінити відповідно словами «кримінальні правопорушення», «кримінальному правопорушенні»;
 
91. 30) у статті 31:
 		    31) у статті 31:
 
92. у частині першій:
 		    у частині першій:
 
93. у першому реченні слово «злочину» замінити словом «кримінального правопорушення»;
 		    у першому реченні слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
94. у другому реченні слова «злочину або замах на той злочин» замінити словами «кримінального правопорушення або замах на те кримінальне правопорушення»;
 		    у другому реченні слова «злочину або замах на той злочин» замінити словами «кримінального правопорушення або замах на те кримінальне правопорушення»;
 
95. у частинах другій та третій слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 		    у частинах другій та третій слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 
96. 31) у назві розділу VІІ Загальної частини слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 		    32) у назві розділу VІІ Загальної частини слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 
97. 32) у статті 32:
 		    33) у статті 32:
 
98. у назві слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 		    у назві і частині першій слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 
99. у частині першій слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 		       
100. у частині другій слова «злочину, який» та «злочинним наміром» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення, яке» та «кримінально протиправним наміром»;
 		    у частині другій слова «злочину, який» та «злочинним наміром» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення, яке» та «кримінально протиправним наміром»;
 
101. у частині третій слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 		    у частині третій слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 
102. частину четверту викласти у такій редакції:
 		    частину четверту викласти в такій редакції:
 
103. «4. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за злочин було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку»;
 		    «4. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за злочин було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку»;
 
104. 33) у статті 33:
 		    34) у статті 33:
 
105. у назві слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 		    у назві слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 
106. у частині першій слова «злочинів», «жоден», «злочини» замінити відповідно словами «кримінальних правопорушень», «жодне», «кримінальні правопорушення»;
 		    у частині першій слова «злочинів», «жоден», «злочини» замінити відповідно словами «кримінальних правопорушень», «жодне», «кримінальні правопорушення»;
 
107. у частині другій слова «злочинів кожен» замінити словами «кримінальних правопорушень кожне»;
 		    у частині другій слова «злочинів кожен» замінити словами «кримінальних правопорушень кожне»;
 
108. 34) у назві та тексті статті 34 слово «злочин» в усіх відмінках та числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку та числі, а слово «умисний» словом «умисне»;
 		    35) у назві та тексті статті 34 слово «злочин» в усіх відмінках та числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку та числі, а слово «умисний» замінити словом «умисне»;
 
109. 35) у назві та тексті статті 35 слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 		    36) у назві та тексті статті 35 слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 
110. 36) у назві розділу VІІІ Загальної частини слово «злочинність» замінити словами «кримінальну протиправність», а у розділах І-ХХ Особливої частини слово «Злочини» замінити словом «Кримінальні правопорушення»;
 		    37) у назві розділу VІІІ Загальної частини слово «злочинність» замінити словами «кримінальну протиправність», а у назвах розділів І-ХХ Особливої частини слово «Злочини» замінити словами «Кримінальні правопорушення»;
 
111. 37) у назві та тексті статті 38 слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку, а слово «злочинними» замінити словами «кримінально протиправними»;
 		    38) у назві та тексті статті 38 слово «злочин» замінити словами «кримінальне правопорушення», а слово «злочинними» - словами «кримінально протиправними»;
 
112. 38) у частині першій статті 39 та частині першій статті 40 слово «злочином» замінити словами «кримінальним правопорушенням»;
 		    39) у частині першій статей 39 та 40 слово «злочином» замінити словами «кримінальним правопорушенням»;
 
113. 39) у статті 41 слово «злочинний» в усіх відмінках замінити словами «кримінально протиправний» у відповідному відмінку;
 		    40) у частинах третій - п’ятій статті 41 слова «злочинний», «злочинного» замінити відповідно словами «кримінально протиправний», «кримінально протиправного»;
 
114. 40) у частині першій статті 42 слово «злочином» замінити словами «кримінальним правопорушенням»;
 		    41) у частині першій статті 42 слово «злочином» замінити словами «кримінальним правопорушенням»;
 
115. 41) у назві та частині першій статті 43 слова «злочинної діяльності», «злочином» замінити відповідно словами «кримінально протиправної діяльності», «кримінальним правопорушенням»;
 		    42) у назві та частині першій статті 43 слова «злочинної діяльності», «злочином» замінити відповідно словами «кримінально протиправної діяльності», «кримінальним правопорушенням»;
 
116. 42) у частині першій статті 44 слово «злочин» замінити словами «кримінальне правопорушення»;
 		    43) у частині першій статті 44 слово «злочин» замінити словами «кримінальне правопорушення»;
 
117. 49) статтю 45 викласти у такій редакції:
 		    44) статтю 45 викласти в такій редакції:
 
118. «Стаття 45. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
 		    «Стаття 45. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
 
119. Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
 		    Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
 
120. Примітка. Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.»
 		 -11- Яценко А.В.
 в абзаці четвертому підпункту 49 (статтю 45 викласти у такій редакції:) після цифр «191» доповнити цифрами «191-1»;
 		Відхилено Обґрунтування. Стаття 191-1, у разі її прийняття, буде дублюватися із іншими статтями Кримінального кодексу України, наприклад, частиною 2 статті 191, статтею 210 діючого КК України.  Примітка. Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу»;
 
121. 50) у статті 46 слова «злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості», «корупційних злочинів» замінити відповідно словами «кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин», «корупційних кримінальних правопорушень»;
 		    45) у статті 46 слова «злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів» замінити словами «кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень»;
 
122. 51) у статті 47 та 48 слова «злочин невеликої або середньої тяжкості», «корупційних злочинів», «за вчинений нею злочин» замінити відповідно словами «кримінальний проступок або нетяжкий злочин», «корупційних кримінальних правопорушень», «за вчинене нею кримінальне правопорушення»;
 		    46) у статті 47:
у частині першій слова «злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів» замінити словами «кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень»;
у частині другій слова «за вчинений нею злочин» замінити словами «за вчинене нею кримінальне правопорушення»;
47) у статті 48 слова «злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів» замінити словами «кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень»;
 
123. 52) у статті 49:
 		 -12- Яценко А.В.
 у підпункті 52 (у статті 49:):
абзац четвертий змінити та викласти в такій редакції:
«1) один рік - у разі вчинення кримінального проступку;»;
абзац п’ятий виключити;
в абзаці шостому цифру «3)» змінити на цифру «2)»;
абзац сьомий змінити та викласти в такій редакції:
«3) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину або особливо тяжкого злочину;»;
абзац восьмий змінити та викласти в такій редакції:
«4) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи та проти миру, безпеки людства, та міжнародного правопорядку.»;
в абзаці одинадцять слова «проступку – п’ять років» замінити словами «проступку – два роки»;
підпункт 52 (у статті 49:) доповнити новим абзацом такого змісту:
«статтю 49 доповнити новою частиною шостою такого змісту:
«6. Кримінальне правопорушення, по якому минув строк давності, не тягне за собою кримінальної відповідальності, крім випадків, вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.»;
 		Відхилено Надмірна гуманізація, так саме як і декриміналізація, порушує фундаментальні засади та принципи кримінальної відповідальності серед яких: принцип відповідності покарання ступеню тяжкості злочину, принцип соціальної справедливості та рівності громадян перед законом тощо  48) у статті 49:
 
124. частину першу викласти у такій редакції:
 		    частину першу викласти в такій редакції:
 
125. «1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
 		    «1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
 
126. 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
 		    1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
 
127. 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі;
 		    2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі;
 
128. 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
 		    3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
 
129. 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
 		    4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
 
130. 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину»;
 		    5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину»;
 
131. у частині другій:
 		    у частині другій:
 
132. у першому реченні слова «вчинила злочин», «досудового слідства», «вчинення злочину» замінити відповідно словами «вчинила кримінальне правопорушення», «досудового розслідування», «вчинення кримінального правопорушення»;
 		    у першому реченні слова «вчинила злочин», «досудового слідства», замінити відповідно словами «вчинила кримінальне правопорушення», «досудового розслідування»;
 
133. друге речення доповнити словами «, а з часу вчинення кримінального проступку – п’ять років»;
 		    друге речення доповнити словами «а з часу вчинення кримінального проступку – п’ять років»;
у третьому реченні слова «вчинення злочину» замінити словами «вчинення кримінального правопорушення»;
 
134. у частині третій слова «злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий» виключити»;
 		    у частині третій слова «злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий» виключити;
 
135. 53) у статтях 50 та 51 слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 		    49) у статті 50:
у частині першій слово «злочину» замінити словами « кримінального правопорушення»;
у частині другій слово «злочинів» замінити словами « кримінальних правопорушень»;
50) в абзаці першому статті 51 слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
136. 54) у статті 52 слова «один злочин» замінити словами «одне кримінальне правопорушення»;
 		    51) у частині четвертій статті 52 слова «один злочин» замінити словами «одне кримінальне правопорушення»;
 
137. 55) у статті 53:
 		    52) у статті 53:
 
138. у частині другій слова «вчиненого злочину», «вчинення злочину, за який передбачене», «завданої злочином», «вчинення злочину доходу», «такий злочин вчинено», замінити відповідно словами «вчиненого кримінального правопорушення», «вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене», «завданої кримінальним правопорушенням», «вчинення кримінального правопорушення доходу», «таке кримінальне правопорушення вчинено»;
 		    у частині другій слова «вчиненого злочину», «вчинення злочину, за який передбачене», «завданої злочином», «вчинення злочину доходу», «такий злочин вчинено» замінити відповідно словами «вчиненого кримінального правопорушення», «вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене», «завданої кримінальним правопорушенням», «вчинення кримінального правопорушення доходу», «таке кримінальне правопорушення вчинено»;
 
139. у частині п’ятій:
 		    у частині п’ятій:
 
140. у абзаці третьому слова «злочину середньої тяжкості» замінити словами «нетяжкого злочину»;
 		    в абзаці третьому слова «злочину середньої тяжкості» замінити словами «нетяжкого злочину»;
 
141. у абзаці шостому слова «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 		    в абзаці шостому слова «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
142. 56) у частині другій статті 55 слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 		    53) у частині другій статті 55 слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
143. 57) у статтях 65 - 67 слова «злочин», «вчинений» в усіх відмінках замінити відповідно словами «кримінальне правопорушення», «вчинене» у відповідному відмінку;
 		 -13- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 57 пункту 2 розділу І законопроекту замінити трьома пунктами такого змісту:
«57) у статті 65 слова «злочин», «вчинений» в усіх відмінках замінити відповідно словами «кримінальне правопорушення», «вчинене» у відповідному відмінку;»;
57-1) у статті 66:
слова «злочин», «вчинений» в усіх відмінках замінити відповідно словами «кримінальне правопорушення», «вчинене» у відповідному відмінку;
пункт 5 частини першої викласти в такій редакції:
«5) вчинення вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;»;
57-2) у статті 67:
слова «злочин», «вчинений» в усіх відмінках замінити відповідно словами «кримінальне правопорушення», «вчинене» у відповідному відмінку;
пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
«3) вчинення кримінального правопорушення на ґрунті расової, національної, етнічної, релігійної ворожнечі чи розбрату або на ґрунті статевої приналежності, або кримінальне правопорушення мотивовано упередженістю або ненавистю за ознаками мови, стану здоров’я, інвалідності або специфічної фізичної характеристики потерпілого, його гендерної ідентичності або будь-який іншим подібним фактором.».
 		Враховано частково В частині зміни термінології, а саме в частині заміни слів «злочин», «вчинений» в усіх відмінках на відповідно слова «кримінальне правопорушення», «вчинене» у відповідному відмінку;  54) у статті 65 слова «вчинений злочин», «злочин» у всіх відмінках та числах замінити відповідно словами «вчинене кримінальне правопорушення», «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку і числі;
55) у статті 66 слово «злочину» замінити словами « кримінального правопорушення»;
56) у статті 67 слово «злочин» у всіх відмінках і числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку і числі;
 
144. 58) у статті 68:
 		    57) у статті 68:
 
145. у назві слова «незакінчений злочин та злочин, вчинений» замінити відповідно словами «незакінчене кримінальне правопорушення та кримінальне правопорушення, вчинене»;
 		    у назві слова «незакінчений злочин та за злочин, вчинений» замінити словами «незакінчене кримінальне правопорушення та за кримінальне правопорушення, вчинене»;
 
146. у частині першій слова «незакінчений злочин», «злочинного», «злочин» замінити відповідно словами «незакінчене кримінальне правопорушення», «кримінально протиправного», «кримінальне правопорушення»;
 		    у частині першій слова «незакінчений злочин», «злочинного», «злочин» замінити відповідно словами «незакінчене кримінальне правопорушення», «кримінально протиправного», «кримінальне правопорушення»;
 
147. у частинах третій та п’ятій слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 		    у частинах третій та п’ятій слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку;
 
148. 59) у статті 69 слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку, а слова «корупційний злочин» словами «корупційне кримінальне правопорушення»;
 		    58) у статті 69 слово «злочин» в усіх відмінках замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку, а слова «корупційний злочин» - словами «корупційне кримінальне правопорушення»;
 
149. 60) у статті 70:
 		    59) у статті 70:
 
150. у назві слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 		    у назві слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 
151. у частині першій слова «злочинів», «кожний злочин» замінити відповідно словами «кримінальних правопорушень», «кожне кримінальне правопорушення»;
 		    у частині першій слова «злочинів», «кожний злочин» замінити відповідно словами «кримінальних правопорушень», «кожне кримінальне правопорушення»;
 
152. у частині другій слова «сукупністю злочинів», «хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким», «вчинених злочинів» замінити відповідно словами «сукупністю кримінальних правопорушень», «хоча б одне із кримінальних правопорушень є умисним тяжким або особливо тяжким злочином», «вчинених кримінальних правопорушень»;
 		    у частині другій слова «сукупністю злочинів», «хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким», «вчинених злочинів» замінити відповідно словами «сукупністю кримінальних правопорушень», «хоча б одне із кримінальних правопорушень є умисним тяжким або особливо тяжким злочином», «вчинених кримінальних правопорушень»;
 
153. у частині третій слова «сукупністю злочинів», «злочини» замінити відповідно словами «сукупністю кримінальних правопорушень», «кримінальні правопорушення»;
 		    у частині третій слова «сукупністю злочинів», «злочини» замінити відповідно словами «сукупністю кримінальних правопорушень», «кримінальні правопорушення»;
 
154. у частині четвертій слова «злочині», «сукупністю злочинів» замінити відповідно словами «кримінальному правопорушенні», «сукупністю кримінальних правопорушень»;
 		    у частині четвертій слова «злочині», «сукупністю злочинів» замінити відповідно словами «кримінальному правопорушенні», «сукупністю кримінальних правопорушень»;
 
155. 61) у статті 71 слова «новий злочин», «один із злочинів є особливо тяжким», «злочинів», «нові злочини», «сукупністю злочинів» замінити відповідно словами «нове кримінальне правопорушення», «одне із кримінальних правопорушень є особливо тяжким злочином», «нові кримінальні правопорушення», «сукупністю кримінальних правопорушень»;
 		    60) у статті 71 слова «новий злочин», «один із злочинів є особливо тяжким», «злочинів», «нові злочини», «сукупністю злочинів» замінити відповідно словами «нове кримінальне правопорушення», «одне із кримінальних правопорушень є особливо тяжким злочином», «нові кримінальні правопорушення», «сукупністю кримінальних правопорушень»;
 
156. 62) у статті 72:
 		    61) у статті 72:
 
157. у частині першій слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 		    у частині першій слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 
158. у частині другій та третій слова «сукупністю злочинів» замінити словами «сукупністю кримінальних правопорушень»;
 		    у частинах другій та третій слова «сукупністю злочинів» замінити словами «сукупністю кримінальних правопорушень»;
 
159. 63) у частині четвертій статті 74 слова «злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів» замінити словами «кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень»;
 		    62) у частині четвертій статті 74 слова «злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів» замінити словами «кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень»;
 
160. 64) у статті 75 слова «корупційний злочин», «злочину» замінити відповідно словами «корупційне кримінальне правопорушення», «кримінального правопорушення»;
 		    63) у частинах першій і третій статті 75 слова «корупційний злочин», «злочину» замінити відповідно словами «корупційне кримінальне правопорушення», «кримінального правопорушення»;
 
161. 65) у статті 78 слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 		    64) у частині першій статті 78 слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
162. 66) у статті 79 слова «корупційні злочини», «новий злочин» замінити відповідно словами «корупційні кримінальні правопорушення», «нове кримінальне правопорушення»;
 		    65) у статті 79:
у частині першій слова «корупційні злочини» замінити словами «корупційні кримінальні правопорушення»;
у частині шостій слова «новий злочин» замінити словами «нове кримінальне правопорушення»;
 
163. 67) у статті 80:
 		 -14- Яценко А.В.
 у підпункті 67 (у статті 80):
абзац четвертий викласти в такій редакції:
«частину четверту виключити»;
 		Відхилено Обґрунтування. Надмірна гуманізація, так саме як і декриміналізація, порушує фундаментальні засади та принципи кримінальної відповідальності серед яких: принцип відповідності покарання ступеню тяжкості злочину, принцип соціальної справедливості та рівності громадян перед законом тощо, наслідком чого може стати відчуття безкарності та, як результат, продукування криміногенної поведінки учасників суспільних відносин, відтворення криміногенних процесів тощо.  66) у статті 80:
 
164. у пункті 2 частини першої слова «або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості» виключити;
 		    у частині першій:
у пункті 2 слова «або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості» виключити;
 
165. у пункті 3 частини першої слова «злочин середньої тяжкості» замінити словами «нетяжкий злочин»;
 		    у пункті 3 слова «злочин середньої тяжкості» замінити словами «нетяжкий злочин»;
 
166. у частині четвертій слова «середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий» виключити;
 		    у частині четвертій слова «середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий» виключити;
 
167. 68) у статті 81:
 		    67) у статті 81:
 
168. частину третю викласти у такій редакції:
 		    частину третю викласти в такій редакції:
 
169. «3. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
 		    «3. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
 
170. 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин;
 		    1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин;
 
171. 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за який вона засуджена до позбавлення волі;
 		    2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за який вона засуджена до позбавлення волі;
 
172. 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.»;
 		    3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання»;
 
173. у частині четвертій слова «нового злочину» замінити словами «нове кримінальне правопорушення»;
 		    у частині четвертій слова «нового злочину» замінити словами «нового кримінального правопорушення»;
 
174. 69) у статті 82:
 		    68) у статті 82:
 
175. частину четверту викласти у такій редакції:
 		    частину четверту викласти в такій редакції:
 
176. «4. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим:
 		    «4. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим:
 
177. 1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин;
 		    1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин;
 
178. 2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за який вона була засуджена до позбавлення волі;
 		    2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за який вона була засуджена до позбавлення волі;
 
179. 3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.»;
 		    3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання»;
 
180. у частині шостій слова «новий злочин», «вчинений злочин» замінити відповідно словами «нове кримінальне правопорушення», «вчинене кримінальне правопорушення»;
 		    у частині шостій слова «новий злочин», «вчинений злочин» замінити відповідно словами «нове кримінальне правопорушення», «вчинене кримінальне правопорушення»;
 
181. 70) у частині шостій статті 83 слова «новий злочин» замінити словами «нове кримінальне правопорушення»;
 		    69) у частині шостій статті 83 слова «новий злочин» замінити словами «нове кримінальне правопорушення»;
 
182. 71) у частині другій статті 84 слова «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 		    70) у частині другій статті 84 слова «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
183. 72) у частинах другій та четвертій статті 86 слова «злочину», «корупційних злочинів» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення», «корупційних кримінальних правопорушень»;
 		    71) у статті 86:
у частині другій слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
у частині четвертій слова «корупційних злочинів» замінити словами «корупційних кримінальних правопорушень»;
 
184. 73) у частині третій статті 87 слова «корупційних злочинів» замінити словами «корупційних кримінальних правопорушень»;
 		    72) у частині третій статті 87 слова «корупційних злочинів» замінити словами «корупційних кримінальних правопорушень»;
 
185. 74) у статті 88:
 		 -15- Яценко А.В.
 після абзацу першого підпункту 74 (у статті 88:) доповнити новим абзацом другим такого змісту:
«частину першу доповнити новим абзацом такого змісту:
«Набрання законної сили обвинувальним вироком щодо кримінального проступку не тягне за собою визнання засудженої особи такою, що має судимість.»
 		Відхилено Обґрунтування. Відповідно до статті 89 (в редакції законопроекту) такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання. Таке положення є більш виправданим, адже набрання сили обвинувальним актом ще не означає відбуття покарання такою особою.  73) у статті 88:
 
186. у частині другій слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 		    у частині другій слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
187. у частині третій слово «злочинність» замінити словами «кримінальна протиправність»;
 		    у частині третій слово «злочинність» замінити словами «кримінальна протиправність»;
 
188. 75) у статті 89:
 		    74) у статті 89:
 
189. слова «нового злочину», «злочин середньої тяжкості» замінити відповідно словами «нового кримінального правопорушення», «нетяжкий злочин» а слова «а також засуджені за злочин невеликої тяжкості до позбавлення волі» виключити;
 		    доповнити пунктом 2-1 такого змісту:
 
190. доповнити частину першу новим пунктом 2-1 такого змісту:
 		    «2-1) особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання»;
 
191. «2-1) особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання;»;
 		    у пункті 6 слова «а також засуджені за злочин невеликої тяжкості до позбавлення волі» виключити;
у тексті статті слова «нового злочину», «злочин середньої тяжкості» замінити відповідно словами «нового кримінального правопорушення», «нетяжкий злочин»,
 
192. 76) у частині п'ятій статті 90 слова «злочин», «кожний злочин», «останній злочин» замінити відповідно словами «кримінальне правопорушення», «кожне кримінальне правопорушення», «останнє кримінальне правопорушення»;
 		    75) у частині п'ятій статті 90 слова «злочин», «кожний злочин», «останній злочин» замінити відповідно словами «кримінальне правопорушення», «кожне кримінальне правопорушення», «останнє кримінальне правопорушення»;
 
193. 77) у частині другій статті 91 слова «корупційні злочини» замінити словами «корупційні кримінальні правопорушення»;
 		    76) у частині другій статті 91 слова «корупційні злочини» замінити словами «корупційні кримінальні правопорушення»;
 
194. 78) у статті 93 слово «злочин» в усіх відмінках та числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку та числі;
 		    77) у статті 93 слово «злочин» в усіх відмінках і числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку і числі;
 
195. 79) у частині четвертій статті 95 та частині першій статті 96 слово «злочини» замінити словами «кримінальні правопорушення»;
 		    78) у частині четвертій статті 95 та частині першій статті 96 слово «злочини» замінити словами «кримінальні правопорушення»;
 
196. 80) у статтях 96-1 – 96-3 слово «злочин» в усіх відмінках та числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку та числі;
 		    79) у частині першій статті 96-1, частинах першій і п’ятій статті 96-2, статті 96-3 слово «злочин» в усіх відмінках та числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку та числі;
 
197. 81) в абзаці другому частини другої статті 96-4 слова «злочином, що вчинений» замінити словами «кримінальним правопорушенням, що вчинене»;
 		    80) в абзаці другому частини другої статті 96-4 слова «злочином, що вчинений» замінити словами «кримінальним правопорушенням, що вчинене»;
 
198. 82) у статті 96-5:
 		    81) у статті 96-5:
 
199. у частині першій слова «будь-якого злочину», «злочину невеликої тяжкості», «злочину середньої тяжкості» замінити відповідно словами «будь-якого кримінального правопорушення», «кримінального проступку», «нетяжкого злочину»;
 		 -16- Яценко А.В.
 абзац другий підпункту 82 (у статті 96-5:) викласти в такій редакції:
«у частині першій:
слова «будь-якого злочину», «злочину невеликої тяжкості», «злочину середньої тяжкості» замінити відповідно словами «будь-якого кримінального правопорушення», «кримінального проступку», «нетяжкого злочину»;
у пункті 1 слова «три роки» замінити словами «один рік»;
пункт 3 доповнити словами «та особливо тяжкого злочину»;
пункт 4 доповнити словами «особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи та проти миру, безпеки людства, та міжнародного правопорядку»;
 		Враховано частково В частині зміни термінології у зв’язку зі зміною класифікації кримінальних правопорушень  у частині першій слова «будь-якого злочину», «злочину невеликої тяжкості», «злочину середньої тяжкості» замінити відповідно словами «будь-якого кримінального правопорушення», «кримінального проступку», «нетяжкого злочину»;
 
200. у частинах другій - четвертій слова «будь-який злочин, зазначений», «злочину, зазначеного», «кожний злочин» замінити відповідно словами «будь-яке кримінальне правопорушення, зазначене», «кримінального правопорушення, зазначеного», «кожне кримінальне правопорушення»;
 		    у частинах другій - четвертій слова «будь-який злочин, зазначений», «злочину, зазначеного», «кожний злочин» замінити відповідно словами «будь-яке кримінальне правопорушення, зазначене», «кримінального правопорушення, зазначеного», «кожне кримінальне правопорушення»;
 
201. 83) у частині другій статті 96-7 слова «злочину», «злочин невеликої тяжкості», «злочин середньої тяжкості» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення», «кримінальний проступок», «нетяжкий злочин»;
 		    82) у частині другій статті 96-7 слова «злочину», «злочин невеликої тяжкості», «злочин середньої тяжкості» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення», «кримінальний проступок», «нетяжкий злочин»;
 
202. 84) у статтях 96-9 та 96-10 слово «злочин» в усіх відмінках та числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку та числі, а слово «злочинного» замінити словом «кримінально протиправного»;
 		    83) у частині першій статті 96-9 слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
84) у частині першій статті 96-10 слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення», а слово «злочинного» - словами «кримінально протиправного»;
 
203. 85) у назві та тексті статті 96-11 слова «злочинів», «кожен злочин» замінити відповідно словами «кримінальних правопорушень», «кожне кримінальне правопорушення»;
 		    85) у назві та частині першій статті 96-11 слова «злочинів», «кожен злочин» замінити відповідно словами «кримінальних правопорушень», «кожне кримінальне правопорушення»;
 
204. 86) у частині першій статті 97 слова «злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості» замінити словами «кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин»;
 		    86) у частині першій статті 97 слова «злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості» замінити словами «кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин»;
 
205. 87) у частині першій статті 98 слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 		    87) в абзаці першому частини першої статті 98 слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
206. 88) у частинах другій та третій статті 99 слова «злочину, за який», «злочину» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення, за яке», «кримінального правопорушення»;
 		    88) у частинах другій та третій статті 99 слова «злочину, за який», «злочину» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення, за яке», «кримінального правопорушення»;
 
207. 89) у статті 102:
 		    89) у статті 102:
 
208. частину другу виключити;
 		    частину другу виключити;
 
209. у частині третій пункт 1 виключити, а у пункті 2 слова «злочин середньої тяжкості» замінити словами «нетяжкий злочин»;
 		    у частині третій:
пункт 1 виключити;
у пункті 2 слова «злочин середньої тяжкості» замінити словами «нетяжкий злочин»;
 
210. 90) у частині другій статті 103 слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 		    90) у частині другій статті 103 слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 
211. 91) у частині першій статті 105 слова «злочин невеликої або середньої тяжкості» замінити словами «кримінальний проступок або нетяжкий злочин»;
 		    91) у частині першій статті 105 слова «злочин невеликої або середньої тяжкості» замінити словами «кримінальний проступок або нетяжкий злочин»;
 
212. 92) у статті 106:
 		 -17- Яценко А.В.
 у підпункті 92 (у статті 106:):
абзац третій доповнити такими словами «, слова «два роки» замінити словами «один рік»;
абзац п’ятий доповнити такими словами «, слова «два роки» замінити словами «один рік»;
 		Відхилено Обґрунтування. Надмірна гуманізація, так саме як і декриміналізація, порушує фундаментальні засади та принципи кримінальної відповідальності серед яких: принцип відповідності покарання ступеню тяжкості злочину, принцип соціальної справедливості та рівності громадян перед законом тощо  92) у статті 106:
 
213. у частині першій слово «злочин» замінити словами «кримінальне правопорушення»;
 		    у частині першій слово «злочин» замінити словами «кримінальне правопорушення»;
у частині другій:
 
214. у пункті 1 частини другої слова «злочину невеликої тяжкості» замінити словами «кримінального проступку»;
 		    у пункті 1 слова «злочину невеликої тяжкості» замінити словами «кримінального проступку»;
 
215. у пункті 2 частини другої слова «злочину середньої тяжкості» замінити словами «нетяжкого злочину»;
 		    у пункті 2 слова «злочину середньої тяжкості» замінити словами «нетяжкого злочину»;
у частині третій:
 
216. у пункті 1 частини третьої слова «у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості» замінити словами «за кримінальний проступок»;
 		    у пункті 1 слова «у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості» замінити словами «за кримінальний проступок»;
 
217. у пункті 2 частини третьої слова «злочин середньої тяжкості» замінити словами «нетяжкий злочин»;
 		    у пункті 2 слова «злочин середньої тяжкості» замінити словами «нетяжкий злочин»;
 
218. 93) у статті 107:
 		    93) у статті 107:
 
219. у частині першій слова «злочин, вчинений», «злочину» замінити відповідно словами «кримінальне правопорушення, вчинене», «кримінального правопорушення»;
 		    у частині першій слова «злочин, вчинений», «злочину» замінити відповідно словами «кримінальне правопорушення, вчинене», «кримінального правопорушення»;
 
220. у частині третій слова «злочин, вчинений», «злочин невеликої або середньої тяжкості», «умисний злочин», «новий умисний злочин, за який», «вчинила умисний злочин, за який» замінити відповідно словами «кримінальне правопорушення, вчинене», «нетяжкий злочин», «умисне кримінальне правопорушення», «нове умисне кримінальне правопорушення, за яке», «вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке»;
 		    у частині третій слова «злочин, вчинений», «злочин невеликої або середньої тяжкості», «умисний злочин», «новий умисний злочин, за який», «вчинила умисний злочин, за який» замінити відповідно словами «кримінальне правопорушення, вчинене», «нетяжкий злочин», «умисне кримінальне правопорушення», «нове умисне кримінальне правопорушення, за яке», «вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке»;
 
221. у частині п'ятій слова «нового злочину» замінити словами «нового кримінального правопорушення»;
 		    у частині п'ятій слова «нового злочину» замінити словами «нового кримінального правопорушення»;
 
222. 94) статті 108:
 		    94) статті 108:
 
223. у частині першій слово «злочин» замінити словами «кримінальне правопорушення»;
 		    у частині першій слово «злочин» замінити словами «кримінальне правопорушення»;
 
224. у частині другій слова «злочин невеликої або середньої тяжкості», «нового злочину» замінити відповідно словами «нетяжкий злочин», «нового кримінального правопорушення»;
 		    у частині другій слова «злочин невеликої або середньої тяжкості», «нового злочину» замінити відповідно словами «нетяжкий злочин», «нового кримінального правопорушення»;
 
225. 95) у пункті 9 частини другої статті 115 слова «інший злочин» замінити словами «інше кримінальне правопорушення»;
 		    95) у пункті 9 частини другої статті 115 слова «інший злочин» замінити словами «інше кримінальне правопорушення»;
 
226. 96) у назві та у абзаці першому частини першої статті 118 слово «злочинця» замінити словом «правопорушника»;
 		 -18- Пташник В.Ю.
 У підпункті 96 пункту 2 розділу І слово «правопорушника» замінити словами «особи, яка вчинила кримінальне правопорушення»;
Обґрунтування: Пропонуємо у пункті проекту, що вносять зміни до статті 118 замінити термін «правопорушник» на термін «особа, яка вчинила кримінальне правопорушення». Метою цієї пропозиції є уникнення невиправдано широкого тлумачення пропонованої редакції статі 118, яка охоплювало б осіб, що вчинили будь-які (а не лише кримінальні) правопорушення.
 		Враховано   96) у назві та абзаці першому статті 118 слово «злочинця» замінити словами «особи, яка вчинила кримінальне правопорушення»;
 
227. 97) у статті 124:
 		    97) у статті 124:
 
228. у назві та у абзаці першому частини першої слово «злочинця» замінити словом «правопорушника»;
 		 -19- Пташник В.Ю.
 У підпункті 97 пункту 2 розділу І слово «правопорушника» замінити словами «особи, яка вчинила кримінальне правопорушення»;
Обґрунтування: Пропонуємо у пункті проекту, що вносять зміни до статті 124 замінити термін «правопорушник» на термін «особа, яка вчинила кримінальне правопорушення». Метою цієї пропозиції є уникнення невиправдано широкого тлумачення пропонованої редакції статі 124, яка охоплювало б осіб, що вчинили будь-які (а не лише кримінальні) правопорушення.
 		Враховано   у назві та абзаці першому слово «злочинця» замінити словами «особи, яка вчинила кримінальне правопорушення»;
 
229. у абзаці другому частини першої після слів «обмеженням волі на строк до двох років» доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 		    абзац другий доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 
230. 98) у абзаці другому частини першої статті 128 після слів «або обмеженням волі на строк до двох років» доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 		    98) абзац другий статті 128 доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 
231. 99) у абзаці другому частини першої статті 134 після слів «або обмеженням волі на строк до двох років» доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк.»
 		    99) абзац другий частини першої статті 134 доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 
232. 100) у статті 136:
 		    100) у статті 136:
 
233. у абзаці другому частини першої слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
234. у абзаці другому частини другої після слів «до трьох років» доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 		    абзац другий частини другої доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 
235. 101) у абзаці другому частини першої статті 137 слова «ста до трьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    101) в абзаці другому частини першої статті 137 слова «ста до трьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
236. 102) у абзаці другому частини першої статті 142 після слів «обмеженням волі на строк до чотирьох років» доповнити словами «, або позбавленням волі на строк до трьох років»;
 		    102) абзац другий частини першої статті 142 після слів «обмеженням волі на строк до чотирьох років» доповнити словами «або позбавленням волі на строк до трьох років»;
 
237. 103) у абзаці другому частини першої статті 143 після слів «обмеженням волі на строк до трьох років» доповнити словами «, або позбавленням волі на той самий строк»;
 		    103) абзац другий частини першої статті 143 після слів «обмеженням волі на строк до трьох років» доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 
238. 104) у абзаці другому частини першої статті 145 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    104) в абзаці другому частини першої статті 145 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
239. 105) у абзаці першому частини другої статті 150-1 слова «один із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 		    105) в абзаці першому частини другої статті 150-1 слова «один із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 
240. 106) у абзаці першому частини другої статті 153 слова «будь-який із злочинів» замінити словами «будь-яке із кримінальних правопорушень»;
 		    106) в абзаці першому частини другої статті 153 слова «будь-який із злочинів» замінити словами «будь-яке із кримінальних правопорушень»;
 
241. 107) у абзаці другому частини першої статті 158-1 після слів «обмеженням волі на строк до трьох років» доповнити словами «, або позбавленням волі на той самий строк»;
 		    107) абзац другий частини першої статті 158-1 доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 
242. 108) у статті 159-1
 		    108) у статті 159-1:
 
243. у абзаці другому частини першої слова «ста до трьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «ста до трьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
244. у абзаці другому частини другої слова «ста до трьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини другої слова «ста до трьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
245. у абзаці другому частини третьої слова «трьохсот до п’ятисот» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 		    в абзаці другому частини третьої слова «трьохсот до п’ятисот» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 
246. 109) у абзаці другому частини першої статті 161 після слів «обмеженням волі на строк до п’яти років» доповнити словами «, або позбавленням волі на строк до трьох років»;
 		    109) абзац другий частини першої статті 161 після слів «обмеженням волі на строк до п’яти років» доповнити словами «або позбавленням волі на строк до трьох років»;
 
247. 110) у абзаці першому частини другої статті 164 слова «злочин, передбачений» замінити словами «кримінальне правопорушення, передбачене»;
 		    110) в абзаці першому частини другої статті 164 слова «злочин, передбачений» замінити словами «кримінальне правопорушення, передбачене»;
 
248. 111) у абзаці першому частини другої статті 165 слова «злочин передбачений» замінити словами «кримінальне правопорушення, передбачене»;
 		    111) в абзаці першому частини другої статті 165 слова «злочин, передбачений» замінити словами «кримінальне правопорушення, передбачене»;
 
249. 112) у абзаці другому статті 167 слова «ста до трьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    112) в абзаці другому статті 167 слова «ста до трьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
250. 113) у абзаці другому частини другої статті 168 слова «до двохсот» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    113) в абзаці другому частини другої статті 168 слова «до двохсот» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
251. 114) у абзаці другому частини першої статті 175 слова «, або позбавленням волі на строк до двох років» виключити;
 		    114) в абзаці другому частини першої статті 175 слова «або позбавленням волі на строк до двох років» виключити;
 
252. 115) у абзаці другому статті 178 слова «до трьохсот» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    115) в абзаці другому статті 178 слова «до трьохсот» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
253. 116) у абзаці другому статті 179 слова «до двохсот» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    116) в абзаці другому статті 179 слова «до двохсот» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
254. 117) у статті 180:
 		    117) у статті 180:
 
255. у абзаці другому частини першої слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до трьох тисяч», а слова після слів «обмеженням волі на строк до двох років» доповнити словами «, або позбавленням волі на той самий строк»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до трьох тисяч» та доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 
256. у абзаці другому частини другої після слів «до шести місяців» доповнити словами «, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк»;
 		    абзац другий частини другої доповнити словами «або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк»;
 
257. 118) у статті 185:
 		    118) у статті 185:
 
258. у абзаці другому частини першої слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч», а слова «або позбавленням волі на строк до трьох років» замінити словами «або обмеженням волі на строк до п’яти років»;
 		 -20- Пташник В.Ю.
 Виключити абзац 2 підпункту 118 пункту 2 розділу І такого змісту:
«у абзаці другому частини першої слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч», а слова «або позбавленням волі на строк до трьох років» замінити словами «або обмеженням волі на строк до п’яти років»;»
Обґрунтування: Визнання крадіжки без обтяжуючих обставин кримінальним проступком у поєднанні зі змінами до КПК, що пропонуються в законопроекті, справді може істотно зменшити процесуальне навантаження на правоохоронні органи. Однак, з іншого боку, "процесуальна економія" може стимулювати новий сплеск корисливої злочинності, що може негативно позначитись на суспільно-політичній ситуації. Рішення потребує серйозного кримінологічного обґрунтування з аналізом усіх можливих ризиків та переваг, однак у пояснювальній записці до законопроекту таке обґрунтування відсутнє.
У зв’язку з цим, пропонуємо виключити зміни до частини 1 статті 185 ККУ.
 		Відхилено Обґрунтування: крадіжки займають значне місце серед злочинів, так, наприклад, за січень 2018 року було вчинено 26774 крадіжок із 57148 злочинів, тобто понад 46%, внаслідок чого створюється велике навантаження на органи досудового розслідування. крім того, кваліфікована крадіжка залишається злочином.  в абзаці другому частини першої слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч», а слова «або позбавленням волі на строк до трьох років» - словами «або обмеженням волі на строк до п’яти років»;
 
    -21- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 118 пункту 2 розділу І законопроекту після абзацу другого доповнити абзацами такого змісту:
«частини другу – п’яту замінити частинами такого змісту:
«2. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) шляхом незаконного демонтажу та іншим способом кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв'язку, іншого телекомунікаційного обладнання –
карається штрафом від двох до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
3. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
4. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
5. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
6. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, поєднані з проникненням у приміщення чи сховище, а саме: споруди електрозв’язку, кабельної каналізації електрозв'язку (трубопроводи, тобто канали кабельної каналізації, закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання), інше приміщення підприємств, незалежно від форми власності, підвальне, побутове приміщення житлових будинків, незалежно від способу проникнення, або у великих розмірах, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
7. Крадіжка, вчинена у великих розмірах, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
8. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені у великих розмірах або організованою групою, -
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.».
 		Відхилено апропоновані зміни не відносяться до предмету регулювання зазначеного законопроекту. Окрім того, відповідно до статті 116 Регламенту - пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.   
259. Примітку викласти у такій редакції:
 		    примітку викласти в такій редакції:
 
260. «Примітка. 1. У статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
 		    «Примітка. 1. У статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
 
261. 2. У статтях 185, 186, 189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		    2. У статтях 185, 186, 189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
262. 3. У статтях 185-191, 194 цього Кодексу у великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
 		    3. У статтях 185-191, 194 цього Кодексу у великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
 
263. 4. У статтях 185-187 та 189-191, 194 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.»;
 		    4. У статтях 185-187 та 189-191, 194 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення»;
 
264. 119) у абзаці другому частини першої статті 186 слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 		    119) в абзаці другому частини першої статті 186 слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 
265. 120) у статті 190:
 		 -22- Яценко А.В.
 підпункт 120 (у статті 190:) доповнити новим абзацом такого змісту:
«у абзаці другому частини четвертої слова «від п’яти до двадцяти» замінити словами «від п’яти до десяти»;
 		Відхилено Обґрунтування: надмірна гуманізація, так саме як і декриміналізація, порушує фундаментальні засади та принципи кримінальної відповідальності серед яких: принцип відповідності покарання ступеню тяжкості злочину, принцип соціальної справедливості та рівності громадян перед законом тощо  120) у статті 190:
 
266. у абзаці другому частини першої слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від двох тисяч до трьох тисяч», а після слів «громадськими роботами на строк» доповнити словами «від двохсот»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від двох тисяч до трьох тисяч», а після слів «громадськими роботами на строк» доповнити словами «від двохсот»;
 
267. у абзаці другому частини другої слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 		 -23- Яценко А.В.
 після підпункту 120 пункт 2 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«___) доповнити статтею такого змісту:
«Стаття 191-1. Привласнення, розтрата або заволодіння бюджетними коштами, коштами державних та комунальних підприємств шляхом зловживання службовим становищем.
1. Привласнення чи розтрата коштів, що надійшли до бюджету, державних та комунальних підприємств та були ввірені особі чи перебували в її віданні, -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2.Привласнення, розтрата або заволодіння коштами, що надійшли до бюджету, державних та комунальних підприємств, вчинені шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статі, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються обмеженням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах, -
караються обмеженням волі на строк від п’яти до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
5. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, -
караються обмеженням волі на строк від семи до дванадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.»;
 		Відхилено ана стаття, у разі її прийняття, буде дублюватися із іншими статтями Кримінального кодексу України, наприклад, частиною 2 статті 191, статтею 210 діючого КК України. Порушення статті 116 Регламенту щодо можливості внесення пропозицій та поправок до законопроекту, який готується до другого читання, лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.  в абзаці другому частини другої слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 
268. 121) у абзаці другому частини першої статті 191 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від двох тисяч до п’яти тисяч»;
 		 -24- Яценко А.В.
 підпункт 121 викласти в такій редакції:
«у статті 191:
у абзаці другому частини першої слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від двох тисяч до п’яти тисяч»;
у абзаці другому частини третьої слова «на строк від трьох до восьми» замінити словами «на той самий строк»;
у абзаці другому частини четвертої слова «п’яти до восьми років» замінити словами «трьох до восьми років»;
у абзаці другому частини п’ятої слова «семи до двадцяти років» замінити словами «п’яти до десяти років»;
 		Відхилено Обґрунтування: надмірна гуманізація, так саме як і декриміналізація, порушує фундаментальні засади та принципи кримінальної відповідальності серед яких: принцип відповідності покарання ступеню тяжкості злочину, принцип соціальної справедливості та рівності громадян перед законом тощо  121) в абзаці другому частини першої статті 191 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від двох тисяч до п’яти тисяч»;
 
269. 122) у абзаці другому частини першої статті 194 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    122) в абзаці другому частини першої статті 194 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
270. 123) у абзаці другому частини першої статті 194- 1 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    123) в абзаці другому частини першої статті 194-1 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
271. 124) у абзаці другому статті 197 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    124) в абзаці другому статті 197 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
272. 125) у статті 197-1:
 		    125) у статті 197-1:
 
273. у абзаці першому частини другої слова «за злочин, передбачений» замінити словами «за кримінальне правопорушення, передбачене»;
 		    в абзаці першому частини другої слова «за злочин, передбачений» замінити словами «за кримінальне правопорушення, передбачене»;
 
274. у абзаці другому частини третьої слова «трьохсот до п’ятисот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини третьої слова «трьохсот до п’ятисот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
275. у абзаці першому частини четвертої слова «за такий саме злочин або злочин, передбачений» замінити словами «за таке саме кримінальне правопорушення або кримінальне правопорушення, передбачене»;
 		    в абзаці першому частини четвертої слова «за такий саме злочин або злочин, передбачений» замінити словами «за таке саме кримінальне правопорушення або кримінальне правопорушення, передбачене»;
 
276. 166) у абзаці другому частини першої статті 204 слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 		    126) в абзаці другому частини першої статті 204 слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 
277. 127) статтю 205 викласти у такій редакції:
 		 -25- Яценко А.В.
 у підпункті 127 (статтю 205 викласти у такій редакції:):
в абзаці другому слова «незаконної діяльності або здійснення» замінити словами «здійснення визначених цим Кодексом»;
в абзаці третьому слова «від п’яти тисяч до десяти тисяч» замінити словами «від однієї тисячі до трьох тисяч»;
в абзаці четвертому після слів «матеріальна шкода» доповнити словами «у статтях 205, 357, 358, 366»;
 		Відхилено Обґрунтування: вказана стаття є бланкетною, завдяки словосполученню «незаконної діяльності», що дозволяє охопити всі види діяльності, які заборонені законодавством України, натомість заміна цього словосполучення на «визначених цим Кодексом» може призвести до того, що певні незаконні види діяльності залишаться поза увагою цієї статті. Крім того, в пропозиціях не містися переліку «визначених цим Кодексом» заборонених видів діяльності, що фактично робить дану норму недієвою.  127) текст статті 205 викласти в такій редакції:
 
278. «1. Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення заборонених видів діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, -
 		    «1. Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, або здійснення заборонених видів діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, -
 
279. караються штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		    карається штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
280. Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.»;
 		 -26- Яценко А.В.
 після підпункту 127 пункт 2 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__) у статті 209:
в абзаці другому частини другої слова «семи до дванадцяти років» замінити словами «чотирьох до семи років»;
в абзаці другому частини третьої слова «восьми до п’ятнадцяти» замінити словами «п’яти до десяти»;
частину першу примітки викласти в такій редакції:
«Примітка. 1. Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є діяння, яке встановлене обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, та за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (за винятком діянь, передбачених статтями 205, 212 та 212-1 Кримінального кодексу України), або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.»;
 		Відхилено бґрунтування. Порушення статті 116 Регламенту щодо можливості внесення пропозицій та поправок до законопроекту, який готується до другого читання, лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Надмірна гуманізація, так саме як і декриміналізація, порушує фундаментальні засади та принципи кримінальної відповідальності.  Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян»;
 
281. 128) у абзаці другому частини першої статті 209-1 слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 		    128) в абзаці другому частини першої статті 209-1 слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 
282. 199) у абзаці другому частини першої статті 210 слова «ста до трьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    129) в абзаці другому частини першої статті 210 слова «ста до трьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
283. 130) у абзаці другому частини першої статті 211 слова «ста до чотирьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    130) в абзаці другому частини першої статті 211 слова «ста до чотирьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
284. 131) у статті 212:
 		 -27- Яценко А.В.
 підпункт 131 (у статті 212:) виключити;
 		Відхилено орушення статті 116 Регламенту щодо можливості внесення пропозицій та поправок до законопроекту, який готується до другого читання, лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Також зазначена пропозиція суперечить загальній концепції законопроекту щодо принципів розподілу кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини.  131) у статті 212:
 
285. у абзаці другому частини першої слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 
286. у абзаці другому частини другої слова «двох тисяч до трьох тисяч» замінити словами «чотирьох тисяч до шести тисяч»;
 		    в абзаці другому частини другої слова «двох тисяч до трьох тисяч» замінити словами «чотирьох тисяч до шести тисяч»;
 
287. 132) у статті 212-1:
 		 -28- Яценко А.В.
 підпункт 132 (у статті 212-1:) виключити;
 		Відхилено орушення статті 116 Регламенту щодо можливості внесення пропозицій та поправок до законопроекту, який готується до другого читання, лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Також зазначена пропозиція суперечить загальній концепції законопроекту щодо принципів розподілу кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини.  132) у статті 212-1:
 
288. у абзаці другому частини першої слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 
289. у абзаці другому частини другої слова «двох тисяч до трьох тисяч» замінити словами «трьох тисяч до п’яти тисяч»;
 		 -29- Семенуха Р.С.
 Підпункт 132 пункту 2 розділу І законопроекту доповнити абзацами такого змісту:
«примітку викласти в такій редакції:
«Примітка.
1. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу триста і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три з половиною тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять з половиною тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
2. Під фактичним ненадходженням до бюджетів чи державних цільових фондів коштів розуміється несплата у порядку та строки, встановлені законом, узгоджених податкових зобов'язань після закінчення процедури адміністративного оскарження донарахованого грошового зобов'язання платника податків, або у разі судового оскарження – після набрання законної сили судовим рішенням, яким відмовлено у задоволенні позову платника щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу стосовно донарахування грошового зобов'язання платника податків.».
 		Відхилено орушення статті 116 Регламенту щодо можливості внесення пропозицій та поправок до законопроекту, який готується до другого читання, лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Також зазначена пропозиція суперечить загальній концепції законопроекту щодо принципів розподілу кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини.  в абзаці другому частини другої слова «двох тисяч до трьох тисяч» замінити словами «трьох тисяч до п’яти тисяч»;
 
290. 133) у абзаці першому частини другої статті 213 слова «злочин, передбачений» замінити словами «кримінальне правопорушення, передбачене»;
 		 -30- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 133 пункту 2 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«абзац перший частини першої доповнити словами «, приймання посадовими особами суб’єктів господарської діяльності, що здійснюють операції з металобрухтом, кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, з вмістом міді, інших кольорових та/або дорогоцінних металів, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв'язку, іншого телекомунікаційного обладнання від фізичних осіб, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців без наявності оригіналу чи належним чином засвідченої копії чи витягу з відповідного акту на списання такого майна»;
в абзаці першому частини другої слова «злочин, передбачений» замінити словами «кримінальне правопорушення, передбачене».
 		Враховано частково частині заміни термінології, яка вже запропонована законопроектом; в іншій частині запропоновані зміни не відносяться до предмету регулювання зазначеного законопроекту.  133) в абзаці першому частини другої статті 213 слова «злочин, передбачений» замінити словами «кримінальне правопорушення, передбачене»;
 
291. 134) у абзаці другому частини першої статті 219 слова «до трьох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 		 -31- Яценко А.В.
 підпункт 134 виключити;
 		Відхилено орушення статті 116 Регламенту щодо можливості внесення пропозицій та поправок до законопроекту, який готується до другого читання, лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Також зазначена пропозиція суперечить загальній концепції законопроекту щодо принципів розподілу кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини.  134) в абзаці другому статті 219 слова «до трьох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 
292. 135) у статті 220-1:
 		    135) у статті 220-1:
 
293. у абзаці другому частини першої слова «восьмисот до тисячі» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «восьмисот до тисячі» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
294. у абзаці другому частини другої слова «двох тисяч до трьох тисяч» замінити словами «чотирьох тисяч до шести тисяч»;
 		    в абзаці другому частини другої слова «двох тисяч до трьох тисяч» замінити словами «чотирьох тисяч до шести тисяч»;
 
295. у абзаці другому частини третьої слова «восьмисот до тисячі» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини третьої слова «восьмисот до тисячі» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
296. 136) у абзаці другому частини першої статті 220-2 слова «восьмисот до тисячі» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    136) в абзаці другому частини першої статті 220-2 слова «восьмисот до тисячі» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
297. 137) у статті 222:
 		    137) у частині першій статті 222:
 
298. у абзаці першому частини першої слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 		    в абзаці першому слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
299. у абзаці другому частини першої слова «до трьох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому слова «до трьох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 
300. 138) у абзаці другому частини першої статті 223-1 слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 		    138) в абзаці другому частини першої статті 223-1 слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 
301. 139) у абзаці другому частини першої статті 224 слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 		    139) в абзаці другому частини першої статті 224 слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 
302. 140) у абзаці другому частини першої статті 227 «п’ятисот до тисячі» замінити словами «трьох тисяч до восьми тисяч»;
 		    140) в абзаці другому статті 227 слова «п’ятисот до тисячі» замінити словами «трьох тисяч до восьми тисяч»;
 
303. 141) у абзаці другому частини першої статті 229 слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 		    141) в абзаці другому частини першої статті 229 слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 
304. 142) у абзаці другому частини першої статті 232-1 «семисот п’ятдесяти до двох тисяч» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    142) в абзаці другому частини першої статті 232-1 слова «семисот п’ятдесяти до двох тисяч» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
305. 143) статті 232-2:
 		    143) у статті 232-2:
 
306. у абзаці другому частини першої слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «до двох тисяч» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 
307. у абзаці другому частини другої слова «двох тисяч до трьох тисяч» замінити словами «трьох тисяч до шести тисяч»;
 		    в абзаці другому частини другої слова «двох тисяч до трьох тисяч» замінити словами «трьох тисяч до шести тисяч»;
 
308. 144) у абзаці другому частини першої статті 238 слова «до ста» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч», а після слів «або обмеженням волі на строк до трьох років» доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 		    144) в абзаці другому частини першої статті 238 слова «до ста» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч» та доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 
309. 145) у абзаці другому частини першої статті 239 слова «до двохсот» замінити словами «від однієї до чотирьох тисяч»;
 		    145) в абзаці другому частини першої статті 239 слова «до двохсот» замінити словами «від однієї до чотирьох тисяч»;
 
310. 146) у абзаці другому частини першої статті 239-1 слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 		    146) в абзаці другому частини першої статті 239-1 слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 
311. 147) у абзаці другому частини першої статті 239-2 слова «ста до трьохсот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 		    147) в абзаці другому частини першої статті 239-2 слова «ста до трьохсот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 
312. 148) у абзаці другому частини першої статті 240 слова «трьохсот до шестисот» замінити словами «однієї тисячі до двох тисяч», а слова «або позбавленням волі на той самий строк» виключити.
 		    148) в абзаці другому частини першої статті 240 слова «трьохсот до шестисот» замінити словами «однієї тисячі до двох тисяч», а слова «або позбавленням волі на той самий строк» виключити;
 
313. 149) у абзаці другому частини першої статті 241 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до п’яти тисяч»;
 		    149) в абзаці другому частини першої статті 241 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до п’яти тисяч»;
 
314. 150) у абзаці другому частини першої статті 242 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до п’яти тисяч»;
 		    150) в абзаці другому частини першої статті 242 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до п’яти тисяч»;
 
315. 151) у абзаці другому частини третьої статті 243 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до п’яти тисяч», а після слів «обмеженням волі на строк до трьох років» доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 		    151) в абзаці другому частини третьої статті 243 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до п’яти тисяч» та доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 
316. 152) у статті 244:
 		    152) у статті 244:
 
317. у абзаці другому частини першої слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
318. у абзаці другому частини другої слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 		    в абзаці другому частини другої слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 
319. 153) у статті 248:
 		    153) у статті 248:
 
320. у абзаці другому частини першої слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 
321. у абзаці першому частини другої слова «злочин, передбачений» замінити словами «кримінальне правопорушення, передбачене»;
 		    в абзаці першому частини другої слова «злочин, передбачений» замінити словами «кримінальне правопорушення, передбачене»;
 
322. 154) у статті 249:
 		    154) у статті 249:
 
323. у абзаці другому частини першої слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 
324. у абзаці першому частини другої слова «злочин, передбачений» замінити словами «кримінальне правопорушення, передбачене»;
 		    в абзаці першому частини другої слова «злочин, передбачений» замінити словами «кримінальне правопорушення, передбачене»;
 
325. 155) у абзаці другому статті 250 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    155) в абзаці другому статті 250 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
326. 156) у абзаці другому статті 251 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    156) в абзаці другому статті 251 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
327. 157) у абзаці другому частини першої статті 252 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 		    157) в абзаці другому частини першої статті 252 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 
328. 158) абзац другий частини першої статті 253 викласти у такій редакції:
 		    158) абзац другий частини першої статті 253 викласти в такій редакції:
 
329. «карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років»;
 		    «карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років»;
 
330. 159) у абзаці другому частини першої статті 254 слова «до двохсот п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до трьох тисяч»;
 		    159) в абзаці другому статті 254 слова «до двохсот п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до трьох тисяч»;
 
331. 160) у абзаці другому частини другої статті 263 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    160) в абзаці другому частини другої статті 263 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
332. 161) у абзаці другому частини першої статті 267 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    161) в абзаці другому частини першої статті 267 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
333. 162) у абзаці другому частини першої статті 269 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    162) в абзаці другому частини першої статті 269 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
334. 163) у абзаці другому частини першої статті 270 слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч», а після слів «або обмеженням волі на строк до трьох років» доповнити словами «, або позбавленням волі на той самий строк»;
 		    163) в абзаці другому частини першої статті 270 слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч» та доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 
335. 164) у абзаці другому частини першої статті 271 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 		    164) в абзаці другому частини першої статті 271 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 
336. 165) у абзаці другому частини першої статті 272 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 		    165) в абзаці другому частини першої статті 272 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 
337. 166) у абзаці другому частини першої статті 275 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 		    166) в абзаці другому частини першої статті 275 слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 
338. 167) у абзаці другому частини першої статті 281 слова «до ста» замінити словами «від однієї тисячі до трьох тисяч»;
 		    167) в абзаці другому частини першої статті 281 слова «до ста» замінити словами «від однієї тисячі до трьох тисяч»;
 
339. 168) у абзаці другому частини першої статті 282 слова «до ста» замінити словами «від однієї тисячі до трьох тисяч»;
 		    168) в абзаці другому частини першої статті 282 слова «до ста» замінити словами «від однієї тисячі до трьох тисяч»;
 
340. 169) у абзаці другому частини першої статті 283 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до двох тисяч»;
 		    169) в абзаці другому частини першої статті 283 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до двох тисяч»;
 
341. 170) у статті 286:
 		 -32- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 170 пункту 2 розділу І законопроекту після абзацу другого доповнити абзацами такого змісту:
«частини другу та третю замінити частинами такого змісту:
«2. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, якщо вони заподіяли потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -
караються позбавленням волі від трьох до п'яти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п’яти років.
3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до семи років.
4. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років.
5. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, -
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років.
6. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з довічним позбавленням права керувати транспортними засобами.».
 		Відхилено Зазначена пропозиція пропонує надмірну деталізацію диспозиції, передбачених статтею 286 КК, що вбачається недоцільним оскільки вчинення такого кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів є обтяжуючою обставиною при призначенні покарання, відповідно до статті 67 КК  170) у статті 286:
 
342. у абзаці другому частини першої слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «трьох тисяч до п’яти тисяч», а слова «або без такого» виключити;
 		    в абзаці другому частини першої слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «трьох тисяч до п’яти тисяч», а слова «або без такого» виключити;
 
343. у примітці після слова «статтях» доповнити цифрами «286-1»;
 		    примітку після слова «статтях» доповнити цифрами «286-1»;
 
344. 171) доповнити статтею 286-1 такого змісту:
 		 -33- Береза Б.Ю.
 Скасувати статтю
Обґрунтування: По-перше, ці зміни носять незавершений характер, оскільки провокуватимуть осіб, які вчинили кримінальний проступок, передбачений статтею 286-1 КК (у редакції проекту), та прагнуть ухилитися від кримінальної відповідальності, на вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 130 КУпАП (у редакції проекту), яка передбачатиме адміністративну відповідальність за «відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а також на вчинення правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 130 КУпАП (у редакції проекту), яка передбачатиме адміністративну відповідальність за «уживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду».
Більше того, бажаючи уникнути кримінальної відповідальності за статтею 286-1 КК (у редакції проекту), винні особи взагалі можуть частіше вдаватися до втечі від працівників поліції, які намагались їх зупинити, і в результаті таких дій частіше створюватимуть аварійні ситуації на дорогах.
По-друге, доповнення КК статтею 286-1, з одного боку, суттєво підвищить корупційні ризики під час виявлення фактів пияцтва за кермом, оскільки винні особи будуть готові надати неправомірну вигоду в значному розмірі, щоб уникнути кримінальної відповідальності, а, з іншого боку, створить умови для зловживання працівниками поліції своїми повноваженнями під час виявлення цих фактів.
По-третє, ефективність протидії певним правопорушенням, в тому числі й тим, які пропонується передбачити в статті 286-1 КК, залежить не тільки від суворості покарання, але й від невідворотності відповідальності за його вчинення.
 		Відхилено апропоновані законопроектом зміни надзвичайно актуальні та очікуванні суспільством. Ст. 130 КУпАП (у редакції проекту) попередніми поправками змінено задля уникнення ризиків ухилення від відповідальності шляхом відмови від проходження огляду на стан сп’яніння. Щодо інших застережень автора поправки, то проблеми правозастосування не повинні ставати перешкодою для удосконалення норм матеріального права.  171) доповнити статтею 286-1 такого змісту:
 
345. «Стаття 286-1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
 		 -34- Паламарчук М.П.
 доповнити статтею 286-1 (в редакції законопроекту) такого змісту:
«Стаття 286-1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само уживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду,-
караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
2.Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно, -
караються штрафом в розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років.»
Обґрунтування. Дана поправка спрямована для уникнення випадків, коли особи, які вчинили кримінальний проступок, передбачений статтею 286-1 КК (у редакції проекту), та прагнуть ухилитися від кримінальної відповідальності, на користь вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 130 КУпАП (у редакції проекту), яка передбачатиме адміністративну відповідальність за «відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а також на вчинення правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 130 КУпАП (у редакції проекту), яка передбачатиме адміністративну відповідальність за «уживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду».
 		Враховано   «Стаття 286-1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
 
346. 1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, -
 		 -35- Пташник В.Ю.
 Доповнити абзац 3 підпункту 171 пункту 2 розділу І після слів «таких лікарських препаратів» словами «за відсутності ознак злочину, передбаченого статтею 286 цього Кодексу,»;
Обґрунтування: Для уникнення можливої подвійної кваліфікації дій особи пропонуємо встановити застереження про те, що відповідальність за статтею 286-1 наставатиме за умов відсутності ознак злочину, який передбачений статтею 286 ККУ. Дана пропозиція допоможе уникнути проблем з кваліфікацією злочинів та правозастосовчою практикою.
 		Відхилено зв’язку з тим, що стаття 286 КК та стаття 286-1 КК співвідносяться як спеціальна та загальна, тому проблем подвійної кваліфікації не виникатиме.  1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду -
 
347. карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
 		    караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
 
348. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно, -
 		    2.Ті самі дії, вчинені повторно, -
 
349. карається штрафом в розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років.»;
 		 -36- Пташник В.Ю.
 Доповнити абзац 6 підпункту 171 пункту 2 розділу І після слів «неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» словами «або арештом на строк до шести місяців»;
Обґрунтування: Застосування одних і тих самих видів покарання до осіб, які вчинили злочини, передбачені і ч. 1 ст. 286-1, і ч. 2 ст. 286-2, видається невиправданим з точки зору диференціації кримінальної відповідальності та ефективності кримінальної репресії.
Для усунення зазначених недоліків пропонуємо доповнити санкцію частини 2 статті 286-1 покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців.
 		Відхилено Обґрунтування: Частина друга статті 286-1 передбачає більш жорстке покарання, ніж частина перша (ч.1 - штраф від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, ч.2 – штраф в розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років), тому немає необхідності доповнювати частину другу даної статті ще одним видом покарання.  караються штрафом у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років»;
 
    -37- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 171 пункту 2 розділу І законопроекту доповнити абзацами такого змісту:
«3. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений частинами другою, п’ятою або шостою статті 286 цього Кодексу, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.»;
 		Відхилено зв’язку з відхиленням поправки № 32. Окрім того, вбачається недоцільним така пропозиція, оскільки ч. 2 ст. 286-1 КК в редакції законопроекту передбачає повторність.   
350. 172) у абзаці другому статті 287 слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 		    172) в абзаці другому статті 287 слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч»;
 
351. 173) у абзаці другому статті 288 слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «двох тисяч до трьох тисяч»;
 		    173) в абзаці другому статті 288 слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «двох тисяч до трьох тисяч»;
 
352. 174) у пункті 2 примітки до статті 289 слова «злочин, передбачений» замінити словами «кримінальне правопорушення, передбачене»;
 		    174) у пункті 2 примітки до статті 289 слова «злочин, передбачений» замінити словами «кримінальне правопорушення, передбачене»;
 
353. 175) у абзаці другому частини першої статті 291 слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 		    175) в абзаці другому статті 291 слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 
354. 176) у абзаці другому частини першої статті 292 слова «ста до тисячі» замінити словами «однієї тисячі до п’яти тисяч»;
 		    176) в абзаці другому частини першої статті 292 слова «ста до тисячі» замінити словами «однієї тисячі до п’яти тисяч»;
 
355. 177) у абзаці другому статті 293 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до трьох тисяч»;
 		    177) в абзаці другому статті 293 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до трьох тисяч»;
 
356. 178) у абзаці другому частини першої статті 296 слова «п’ятисот до тисячі» замінити словами «однієї тисячі до двох тисяч»;
 		    178) в абзаці другому частини першої статті 296 слова «п’ятисот до тисячі» замінити словами «однієї тисячі до двох тисяч»;
 
357. 179) у абзаці другому частини першої статті 297 слова «до двохсот» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    179) в абзаці другому частини першої статті 297 слова «до двохсот» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
358. 180) у статті 298:
 		    180) у статті 298:
 
359. у абзаці другому частини першої слова «до ста» замінити словами «від однієї тисячі до трьох тисяч», а слова «або позбавленням волі на той самий строк» виключити;
 		    в абзаці другому частини першої слова «до ста» замінити словами «від однієї тисячі до трьох тисяч», а слова «або позбавленням волі на той самий строк» виключити;
 
360. у абзаці другому частини другої слова «до ста п’ятдесяти» замінити словами «від двох тисяч до п’яти тисяч»;
 		    в абзаці другому частини другої слова «до ста п’ятдесяти» замінити словами «від двох тисяч до п’яти тисяч»;
 
361. 181) у абзаці другому частини першої статті 299 після слова «караються» доповнити словами «штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або»;
 		    181) абзац другий частини першої статті 299 після слова «караються» доповнити словами «штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або»;
 
362. 182) у статті 300:
 		    182) у статті 300:
 
363. у абзаці другому частини першої слова «до ста п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «до ста п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
364. у абзаці другому частини другої слова «ста до трьохсот» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини другої слова «ста до трьохсот» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 
365. 183) у статті 301:
 		    183) у статті 301:
 
366. у абзаці другому частини першої слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
367. у абзаці другому частини другої слова «ста до трьохсот» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 		    в абзаці другому частини другої слова «ста до трьохсот» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 
368. 184) у статті 302:
 		    184) у статті 302:
 
369. у абзаці другому частини першої слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до двох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до двох тисяч»;
 
370. у абзаці першому частини другої слова «цей злочин» замінити словами «це кримінальне правопорушення»;
 		    в абзаці першому частини другої слова «цей злочин» замінити словами «це кримінальне правопорушення»;
 
371. 185) у статті 304 слово «злочинну» замінити словом «протиправну»;
 		    185) у назві та абзаці першому частини першої статті 304 слово «злочинну» замінити словом «протиправну»;
 
372. 186) у статті 307:
 		    186) у статті 307:
 
373. у абзаці першому частини другої слова «один із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 		    в абзаці першому частини другої слова «один із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 
374. у частині четвертій слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 		    у частині четвертій слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 
375. 187) у абзаці першому частини другої статті 308 слова «один із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 		    187) в абзаці першому частини другої статті 308 слова «один із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 
376. 188) у статті 309:
 		    188) у статті 309:
 
377. у абзаці другому частини першої слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч», а слова «трьох років, або позбавленням волі на той самий строк» замінити словами «п’яти років»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «однієї тисячі до трьох тисяч», а слова «трьох років, або позбавленням волі на той самий строк» замінити словами «п’яти років»;
 
378. частину другу викласти в такій редакції:
 		    частину другу викласти в такій редакції:
 
379. «2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, -
 		 -38- Пташник В.Ю.
 У абзаці 4 підпункту 188 пункту 2 розділу І слова «протягом року після засудження за цією статтею» замінити словом «повторно»;
Обґрунтування: У випадку збереження формулювання, пропонованого проектом:
1) буде приховано запроваджено не обумовлену в Загальній частині КК нову форму множинності злочинів, зміст якої частково збігатиметься з повторністю та рецидивом (наприклад, особу було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК до 5 років обмеження волі, а через шість місяців вона знову вчинила діяння, передбачене ч. 1 ст. 309 КК), а частково - ні (наприклад, особу було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК до штрафу, в силу пропонованого у законопроекті п. 2-1 ч. 1 ст. 89 КК відразу після сплати штрафу особа буде вважатись такою, що не має судимість, це у свою чергу має наслідком втрату юридичного значення фактом вчинення першого злочину, а отже - не можна розглядати перший та новий злочини як прояв повторності чи рецидиву);
2) не зрозуміло, на яких підставах відбувається посилення кримінальної відповідальності тоді, коли в силу пропонованого п. 2-1 ч. 1 ст. 89 КК перший злочин втратить своє правове значення, як було зазначено в пункті 1 вище.
Для усунення вказаних недоліків пропонуємо використати в статті 309 ККУ вже існуючий та закріплений в законодавстві інститут повторності.
 		Відхилено Обґрунтування: У випадку заміни вказаних слів на слово «повторно» особу буде неможливо притягнути до відповідальності після погашення судимості, тобто, як у випадку з проступками, відразу після виконання покарання (наприклад сплати штрафу), для уникнення цього і було введено словосполучення «протягом року після засудження за цією статтею».  «2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах -
 
380. караються штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.»;
 		    караються штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років»;
 
381. 189) у абзаці першому частини другої статті 310 слова «один із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 		    189) в абзаці першому частини другої статті 310 слова «один із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 
382. 190) у частині четвертій статті 311 слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 		    190) в частині четвертій статті 311 слово «злочинів» замінити словами «кримінальних правопорушень»;
 
383. 191) у абзаці другому частини першої статті 313 слова «п’ятдесяти до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    191) в абзаці другому частини першої статті 313 слова «п’ятдесяти до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
384. 192) у абзаці першому частини другої статті 314 слова «однин із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 		    192) в абзаці першому частини другої статті 314 слова «однин із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 
385. 193) у абзаці першому частини другої статті 315 слова «однин із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 		    193) в абзаці першому частини другої статті 315 слова «однин із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 
386. 194) у абзаці першому частини другої статті 316 слова «однин із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 		    194) в абзаці першому частини другої статті 316 слова «однин із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 
387. 195) у статті 318:
 		    195) у статті 318:
 
388. у абзаці другому частини першої слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
389. у абзаці першому частини другої слова «однин із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 		    в абзаці першому частини другої слова «однин із злочинів» замінити словами «одне із кримінальних правопорушень»;
 
390. 196) у статті 321:
 		    196) у статті 321:
 
391. у абзаці другому частини першої слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
392. у абзаці другому частини другої слова «до ста» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини другої слова «до ста» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
393. 197) у абзаці другому частини першої статті 325 слова «до ста» замінити словами «від двох тисяч до п’яти тисяч», а після слів «до трьох років» доповнити словами «, або позбавленням волі на той самий строк»;
 		    197) в абзаці другому частини першої статті 325 слова «до ста» замінити словами «від двох тисяч до п’яти тисяч» та доповнити словами «або позбавленням волі на той самий строк»;
 
394. 198) у абзаці другому частини першої статті 326 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від двох тисяч до п’яти тисяч», а слова «або без такого» виключити;
 		    198) в абзаці другому частини першої статті 326 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від двох тисяч до п’яти тисяч», а слова «або без такого» виключити;
 
395. 199) у абзаці другому частини першої статті 327 слова «до сімдесяти» замінити словами «від двох тисяч до п’яти тисяч»;
 		    199) в абзаці другому частини першої статті 327 слова «до сімдесяти» замінити словами «від двох тисяч до п’яти тисяч»;
 
396. 200) у абзаці другому частини першої статті 333 слова «ста до двохсот» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 		    200) в абзаці другому частини першої статті 333 слова «ста до двохсот» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 
397. 201) у статті 338:
 		    201) в абзаці другому частин першої та другої статті 338 слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
398. у абзаці другому частини першої слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		       
399. у абзаці другому частини другої слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		       
400. 202) у статті 342:
 		    202) у статті 342:
 
401. у абзаці другому частини першої слова «до двохсот» замінити словами «від однієї тисячі до двох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «до двохсот» замінити словами «від однієї тисячі до двох тисяч»;
 
402. у абзаці другому частини другої слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини другої слова «ста до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
403. 203) у абзаці першому частини другої статті 343 слово «злочину» замінити словами «кримінальному правопорушенню»;
 		    203) в абзаці першому частини другої статті 343 слово «злочину» замінити словами «кримінальному правопорушенню»;
 
404. 204) у абзаці другому частини першої статті 347 слова «п’ятдесяти до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    204) в абзаці другому частини першої статті 347 слова «п’ятдесяти до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
405. 205) у абзаці другому частини першої статті 347-1 слова «п’ятдесяти до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    205) в абзаці другому частини першої статті 347-1 слова «п’ятдесяти до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
406. 206) у абзаці другому частини першої статті 350 слова «або позбавленням волі на строк до двох років» виключити;
 		    206) в абзаці другому частини першої статті 350 слова «або позбавленням волі на строк до двох років» виключити;
 
407. 207) у статті 351:
 		    207) у статті 351:
 
408. у абзаці другому частини першої слова «ста до однієї тисячі» замінити словами «однієї тисячі до двох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «ста до однієї тисячі» замінити словами «однієї тисячі до двох тисяч»;
 
409. у абзаці другому частини другої слова «п’ятисот до двох тисяч» замінити словами «двох тисяч до трьох тисяч»;
 		 -39- Яценко А.В.
 після підпункту 207 пункт 2 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__) у статті 357:
абзац перший частини першої доповнити словами «, якщо воно заподіяло велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам,»;
частину другу викласти в такій редакції:
«2. Ті самі дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки або вчинені працівником правоохоронного органу, -
караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.»;
 		Відхилено орушення статті 116 Регламенту щодо можливості внесення пропозицій та поправок до законопроекту, який готується до другого читання, лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Надмірна гуманізація, так саме як і декриміналізація, порушує фундаментальні засади та принципи кримінальної відповідальності серед яких: принцип відповідності покарання ступеню тяжкості злочину, принцип соціальної справедливості та рівності громадян перед законом тощо. Також зазначена пропозиція суперечить загальній концепції законопроекту щодо принципів розподілу кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини.  в абзаці другому частини другої слова «п’ятисот до двох тисяч» замінити словами «двох тисяч до трьох тисяч»;
 
    -40- Яценко А.В.
 після підпункту 207 пункт 2 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«___) у статті 358:
абзац перший частини першої, другої, третьої, четвертої доповнити словами «, якщо це заподіяло велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам,»;
абзац другий частини другої викласти в такій редакції:
«караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:
«караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
абзац другий частини четвертої викласти в такій редакції:
«карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
 		Відхилено адмірна гуманізація, так саме як і декриміналізація, порушує фундаментальні засади та принципи кримінальної відповідальності серед яких: принцип відповідності покарання ступеню тяжкості злочину, принцип соціальної справедливості та рівності громадян перед законом тощо.   
410. 208) у абзаці другому частини першої статті 361-1 слова «п’ятисот до тисячі» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 		    208) в абзаці другому частини першої статті 361-1 слова «п’ятисот до тисячі» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 
411. 209) у абзаці другому частини першої статті 361-2 слова «п’ятисот до тисячі» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 		    209) в абзаці другому частини першої статті 361-2 слова «п’ятисот до тисячі» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 
412. 210) у абзаці другому частини першої статті 362 слова «шестисот до тисячі» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 		    210) в абзаці другому частини першої статті 362 слова «шестисот до тисячі» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 
413. 211) у абзаці другому статті 363 слова «п’ятисот
до тисячі» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 		    211) в абзаці другому статті 363 слова
«п’ятисот до тисячі» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 
414. 212) у абзаці другому частини першої статті 363-1 слова «п’ятисот до тисячі» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 		    212) в абзаці другому частини першої статті 363-1 слова «п’ятисот до тисячі» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 
415. 213) у статті 364-1:
 		    213) у статті 364-1:
 
416. у абзаці другому частини першої слова «ста п’ятдесяти до чотирьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    у абзаці другому частини першої слова «ста п’ятдесяти до чотирьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
417. у абзаці другому частини другої слова «чотирьохсот до дев’ятисот» замінити словами «чотирьох тисяч до шести тисяч»;
 		    в абзаці другому частини другої слова «чотирьохсот до дев’ятисот» замінити словами «чотирьох тисяч до шести тисяч»;
 
418. 214) абзац другий частини першої статті 365-2 викласти у такій редакції:
 		    214) абзац другий частини першої статті 365-2 викласти в такій редакції:
 
419. «карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років.»;
 		    «карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до десяти років»;
 
420. 215) у абзаці другому частини першої статті 366 слова «до двохсот п’ятдесяти» замінити словами «від двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 		 -41- Яценко А.В.
 підпункт 215 викласти в такій редакції:
«215) у статті 366:
абзац перший частини першої доповнити словами «, якщо вони заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам,»;
абзац другий частини першої викласти в такій редакції:
«караються штрафом від однієї тисяч до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.»;
абзац другий частини другої викласти в такій редакції:
«караються обмеженням волі на строк від одного до трьох років або позбавленням волі на строк до двох років зі штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
 		Відхилено Зазначена пропозиція суперечить загальній концепції законопроекту щодо принципів розподілу кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини  215) в абзаці другому частини першої статті 366 слова «до двохсот п’ятдесяти» замінити словами «від двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 
    -42- Яценко А.В.
 після підпункту 215 пункт 2 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«___) статтю 366-1 викласти в такій редакції:
«Стаття 366-1. Декларування недостовірної інформації
Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 розмірів встановленої законом мінімальної заробітної плати або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації,-
карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Суб’єктами декларування є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.»;
 		Відхилено орушення статті 116 Регламенту щодо можливості внесення пропозицій та поправок до законопроекту, який готується до другого читання, лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Також зазначена пропозиція суперечить загальній концепції законопроекту щодо принципів розподілу кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини   
421. 216) у абзаці другому частини першої статті 367 слова «двохсот п’ятдесяти до п’ятисот» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 		    216) в абзаці другому частини першої статті 367 слова «двохсот п’ятдесяти до п’ятисот» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 
422. 217) у абзаці другому частини першої статті 368 слова «до тисячі п’ятисот» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 		 -43- Яценко А.В.
 підпункт 217 викласти в такій редакції:
«217) у статті 368
в абзаці другому частини другої слова «трьох до шести» замінити словами «трьох до п’яти»;
в абзаці другому частини третьої слова «п’яти до десяти» замінити словами «трьох до семи»;
в абзаці другому частини четвертої слова «восьми до дванадцяти» замінити словами «п’яти до десяти»;
частину першу примітки викласти в такій редакції:
Примітка. 1. Неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує розмір встановленої законом мінімальної заробітної плати, у великому розмірі - така, що у двісті і більше разів перевищує розмір встановленої законом мінімальної заробітної плати, в особливо великому розмірі - така, що у п’ятсот і більше разів перевищує розмір встановленої законом мінімальної заробітної плати.»;
 		Відхилено Зазначена пропозиція суперечить загальній концепції законопроекту щодо принципів розподілу кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини  217) в абзаці другому частини першої статті 368 слова «до тисячі п’ятисот» замінити словами «до чотирьох тисяч»;
 
423. 218) у статті 368-3:
 		 -44- Яценко А.В.
 підпункти 218-221 виключити;
 		Відхилено Зазначена пропозиція суперечить загальній концепції законопроекту щодо принципів розподілу кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини  218) у статті 368-3:
 
424. у абзаці другому частини першої слова «ста п’ятдесяти до чотирьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «ста п’ятдесяти до чотирьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
425. у абзаці другому частини другої слова «трьохсот п’ятдесяти до семисот» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 		    в абзаці другому частини другої слова «трьохсот п’ятдесяти до семисот» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 
426. у абзаці другому частини третьої слова «п’ятисот до семисот п’ятдесяти» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини третьої слова «п’ятисот до семисот п’ятдесяти» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 
427. 219) у статті 368-4:
 		    219) у статті 368-4:
 
428. у абзаці другому частини першої слова «ста п’ятдесяти до чотирьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «ста п’ятдесяти до чотирьохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
429. у абзаці другому частини другої слова «трьохсот п’ятдесяти до семисот» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 		    в абзаці другому частини другої слова «трьохсот п’ятдесяти до семисот» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 
430. у абзаці другому частини третьої слова «семисот п’ятдесяти до однієї тисячі» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини третьої слова «семисот п’ятдесяти до однієї тисячі» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 
431. 220) у абзаці другому частини першої статті 369 слова «п’ятисот до семисот п’ятдесяти» замінити словами «однієї тисячі від чотирьох тисяч»;
 		    220) в абзаці другому частини першої статті 369 слова «п’ятисот до семисот п’ятдесяти» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
432. 221) у статті 369-2:
 		    221) у статті 369-2:
 
433. у абзаці другому частини першої слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
434. у абзаці другому частини другої слова «семисот п’ятдесяти до однієї тисячі» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 		    в абзаці другому частини другої слова «семисот п’ятдесяти до однієї тисячі» замінити словами «двох тисяч до п’яти тисяч»;
 
435. 222) у абзаці другому частини третьої статті 369-3 слова «семисот до двох» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 		 -45- Яценко А.В.
 після підпункту 222 пункт 2 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«___) доповнити статтею 3731 такого змісту:
Стаття 373-1. Завідомо незаконне внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань
1.Завідомо незаконне внесення слідчим, прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань –
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.»
 		Відхилено орушення статті 116 Регламенту щодо можливості внесення пропозицій та поправок до законопроекту, який готується до другого читання, лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Також зазначена пропозиція суперечить загальній концепції законопроекту щодо принципів розподілу кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини  222) в абзаці другому частини третьої статті 369-3 слова «семисот до двох тисяч» замінити словами «двох тисяч до чотирьох тисяч»;
 
436. 223) у абзаці другому частини першої статті 374 слова «трьохсот до п’ятисот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		 -46- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 223 пункту 2 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«223) у частині першій статті 374:
абзац перший викласти в такій редакції:
«1. Недопущення чи ненадання своєчасно захисника, інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого на захист, вчинене слідчим, прокурором або суддею, недопущення слідчим, прокурором, іншою службовою особою, яка бере участь у проведенні обшуку, на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються у встановленому законом порядку -»;
в абзаці другому слова «трьохсот до п’ятисот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;».
 		Враховано частково частині зміни санкцій, як це запропоновано законопроектом в рамках концепції законопроекту щодо принципів розподілу кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини  223) в абзаці другому частини першої статті 374 слова «трьохсот до п’ятисот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
437. 224) у статті 376:
 		    224) у статті 376:
 
438. у абзаці другому частини першої слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому частини першої слова «до п’ятдесяти» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
439. у абзаці першому частини другої слово «злочину» замінити словами «кримінальному правопорушенню»;
 		 -47- Яценко А.В.
 після підпункту 224 пункт 2 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__) статтю 382 доповнити новою частиною 2-1 такого змісту:
«2-1. Невиконання працівником правоохоронного органу ухвали суду за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню –
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.»
 		Відхилено ана пропозиція не стосується суті законопроекту. Крім того, будь-який законопроект, метою якого є криміналізація нових діянь, розширення обсягу кримінальної відповідальності повинен мати серйозне наукове обґрунтування і бути результатом ґрунтовного аналізу практики застосування відповідної статті КК, має супроводжуватись, принаймні, статистичними даними та прикладами із практики, які б доводили неефективність чинного КК, наявність випадків, коли справді небезпечні діяння залишались безкарними внаслідок недосконалості.  в абзаці першому частини другої слово «злочину» замінити словами «кримінальному правопорушенню»;
 
440. 225) у назві та абзаці першому частини першої статті 383 слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 		    225) у назві та абзаці першому частини першої статті 383 слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
441. 226) у абзаці другому частини першої статті 388 слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    226) в абзаці другому частини першої статті 388 слова «двохсот до п’ятисот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
442. 227) у назві та тексі статті 401 слова «злочину», «злочини», «злочинах», «злочин, передбачений» замінити словами «кримінального правопорушення», «кримінальні правопорушення», «кримінальних правопорушеннях», «кримінальне правопорушення, передбачене».
 		    227) у назві та частинах першій, третій і четвертій статті 401 слова «злочину», «злочинами», «злочини», «злочинах», «злочин, передбачений» замінити відповідно словами «кримінального правопорушення», «кримінальними правопорушеннями», «кримінальні правопорушення», «кримінальних правопорушеннях», «кримінальне правопорушення, передбачене»;
 
443. 228) у абзаці другому частини другої статті 407 слова «до ста» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    228) в абзаці другому частини другої статті 407 слова «до ста» замінити словами «від однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
444. 229) у статті 426:
 		    229) у частині першій статті 426:
 
445. у абзаці першому частини першої слово «злочину» замінити словом «кримінального правопорушення»;
 		    в абзаці першому слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення»;
 
446. у абзаці другому частини першої слова «п’ятдесяти до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 		    в абзаці другому слова «п’ятдесяти до двохсот» замінити словами «однієї тисячі до чотирьох тисяч»;
 
447. 3. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 9-13, ст. 88):
 		    3. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):
 
448. 1) у частині першій статті 3:
 		 -48- Паламарчук М.П.
 частину першу статті 3 (в редакції законопроекту) доповнити новими пунктами 4-1, 7-1 такого змісту:
«4-1) дізнавач – службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу вказаних органів»,
7-1) керівник органу дізнання – начальник підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах свої повноважень, а в разі відсутності підрозділу дізнання – керівник органу досудового розслідування».
у частині першій статті 3 пункти 8-1 та 17-1 виключити;
Обґрунтування. Стаття 3 КПК визначає терміни, що їх вжито в цьому Кодексі. Пункт 4 частини першої названої статті КПК містить значення терміну «дізнання», пункт 5 – терміну «досудове розслідування». Враховуючи логіку змісту статті визначення терміну «дізнавач» повинно знаходиться після терміну «дізнання», а, визначення терміну «керівник органу дізнання» повинно передувати визначенню терміну «керівник органу досудового розслідування». Тобто, визначення поняття «керівник органу дізнання» має даватися не у пункті 8-1 частини першої статті 3 КПК (як це пропонується у законопроекті), а у пункті 7-1 вказаної норми.
 		Враховано редакційно урахуванням рішення робочої групи щодо доповнення наступними словами : у частині першій статті 3 КПК України (в редакції проекту) термін «дізнавач» після слів «підрозділу вказаних органів» доповнити словами «які уповноважені в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків»;  у частині першій статті 3:
доповнити пунктом 4-1 такого змісту:
«4-1) дізнавач – службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу вказаних органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків»;
 
449. у пункті 7 слова « (Кримінальний кодекс України та закон України про кримінальні проступки)» виключити;
 		 -49- Ківалов С.В.
 у частині першій статті 3:
у пункті 7 слова « (Кримінальний кодекс України та закон України про кримінальні проступки)» виключити;
 		Враховано   у пункті 7 слова « (Кримінальний кодекс України та закон України про кримінальні проступки)» виключити;
доповнити пунктом 7-1 такого змісту:
«7-1) керівник органу дізнання – начальник підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах свої повноважень, а в разі відсутності підрозділу дізнання – керівник органу досудового розслідування»;
у пункті 8 слова «органу державного бюро розслідувань» замінити словами «перший заступник або заступник Директора Державного бюро розслідувань, начальник слідчого управління, відділу органу Державного бюро розслідувань»;
 
    -50- Алєксєєв С.О.
 В пункті 8 частини першої статті 3 Кодексу слова «органу державного бюро розслідувань» замінити словами «перший заступник або заступник Директора Державного бюро розслідувань, начальник слідчого управління, відділу органу Державного бюро розслідувань».
 		Враховано    
    -51- Геращенко А.Ю.
 1. У пункті 3 розділу І законопроекту:
1) у підпункті 1:
доповнити абзацом третім такого змісту:
«у слова «органу Державної кримінально-виконавчої служби України» замінити словами «Міністерства юстиції України та його територіальних органів»«.
У зв’язку з цим абзаци третій-шостий вважати абзацами четвертим-сьомим;
Обґрунтування: Пропозиціями до Законопроекту пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема до статей 3, 38, 214, 216, 232, 246, 575, з метою приведення їх положень у відповідність Конституції України відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 24.04.2018 року № 3-р/2018, а саме:
виключити слідчі підрозділи органів Державної кримінально-виконавчої служби України із переліку органів досудового розслідування замінивши їх слідчими підрозділами Міністерства юстиції України;
скасувати повноваження слідчих підрозділів органів Державної кримінально-виконавчої служби України у тому числі щодо розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України та надати відповідні повноваження інституційно незалежним від ДКВС слідчим підрозділам Міністерства юстиції України.
Внесення зазначених змін у Кодекс створить ієрархічно незалежну структуровану систему слідчих підрозділів Міністерства юстиції України, яка забезпечить належне виконання вимог кримінального процесуального закону щодо здійснення всебічного, повного і неупередженого досудового розслідування кримінальних проваджень у сфері діяльності пенітенціарних установ. Зокрема, забезпечить принцип ієрархічної незалежності слідчих від керівників Державної кримінально-виконавчої служби та створить передумови для здійснення слідчими підрозділами Міністерства юстиції неупередженої діяльності з досудового розслідування злочинів вчинених працівниками кримінально-виконавчої служби.
 		Відхилено Не відноситься до суті законопроекту   
450. доповнити новими пунктами 8-1, 17-1 такого змісту:
 		 -52- Ківалов С.В.
 доповнити новими пунктами 8-1, 17-1 такого змісту:
«8-1) керівник органу дізнання – начальник підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах свої повноважень, а в разі відсутності підрозділу дізнання – керівник органу досудового розслідування;»;
«17-1) дізнавач – службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу вказаних органів;»;
 		Враховано частково частині вилучення Державної кримінально-виконавчої служби України з суб’єктів проведення дізнання (Поправка №48 Н.д.Паламарчука М.П.)     
    -53- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 З підпункту 1 пункту 3 розділу 1 Законопроекту виключити наступні абзаци:
«доповнити новими пунктами 8-1, 17-1 такого змісту:
«8-1) керівник органу дізнання – начальник підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, органу державного бюро розслідувань, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах свої повноважень, а в разі відсутності підрозділу дізнання – керівник органу досудового розслідування;»;
«17-1) дізнавач – службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, органу державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу вказаних органів;»;
у пункті 19 слова «слідчий, керівник органу досудового розслідування» замінити словами «слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання»;»
Обґрунтування. Відповідно до п.4 ч.1 ст.3 КПК України дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків.
Таким чином, на процедуру дізнання повинні поширюватися усі норми, що стосуються досудового розслідування.
Зважаючи на вищевикладене, КПК не потребує доповнення нормами, які запроваджують процесуальний статус дізнавача.
 		Відхилено Запровадження дізнання потребує врегулювання процесуального статусу дізнавача та керівника органу дізнання.   
451. «8-1) керівник органу дізнання – начальник підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, органу державного бюро розслідувань, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах свої повноважень, а в разі відсутності підрозділу дізнання – керівник органу досудового розслідування;»;
 		 -54- Геращенко А.Ю.
 абзац четвертий викласти в такій редакції:
«доповнити новим пунктом 8-1 такого змісту:»;
в абзаці п’ятому (керівник органу дізнання) слова «органу Державної кримінально-виконавчої служби України» замінити словами «Міністерства юстиції України та його територіальних органів»;
Обґрунтування: Внесення зазначених змін у Кодекс створить ієрархічно незалежну структуровану систему органів дізнання територіальних органів Міністерства юстиції України, яка забезпечить належне виконання вимог кримінального процесуального закону, а також створить необхідні умови для утворення ієрархічної системи органів дізнання для ефективного здійснення неупередженої діяльності з викриття протиправних посягань на встановлений чинним законодавством порядок функціонування пенітенціарної системи.
 		Відхилено Не відноситься до суті законопроекту     
    -55- Паламарчук М.П.
 У пункті 8-1 частини першої статті 3 слова «керівник органу дізнання» замінити словами «керівник дізнання»;
Поправка сформована на основі пропозицій КМЕС в Україні
 		Відхилено Суперечить концепції законопроекту   
    -56- Ківалов С.В.
 у пункті 8-1 слова «органу Державної кримінально-виконавчої служби України» виключити;
Обґрунтування: Слід виключити з переліку органів дізнання Державну кримінально-виконавчу службу. У зв’язку з тим, що частини 6 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України була визнана неконституційною (рішення Конституційного Суду України № 3-р/2018 від 24.04.2018 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини шостої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України).
У своєму Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що ієрархічне підпорядкування слідчих органів Служби вищим посадовим особам Міністерства юстиції не здатне забезпечити дотримання конституційних вимог щодо незалежності офіційного розслідування злочинів, вчинених проти осіб, які перебувають в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах. Така ієрархічна залежність нівелює процесуальні гарантії незалежності слідчого, тобто він буде певним чином упередженим під час здійснення досудового розслідування злочинів, вчинених проти осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах.
Конституційний Суд України вказав, що встановлена частиною шостою статті 216 Кримінального процесуального Кодексу підслідність злочинів, учинених на території або в приміщеннях Служби, у взаємозв’язку з відповідним нормативним регулюванням щодо функціонування слідчих органів Служби не здатна забезпечити здійснення ефективного розслідування порушень конституційних прав людини на життя та повагу до її гідності, що унеможливлює виконання державою її головного конституційного обов’язку – утвердження і забезпечення прав і свобод людини
 		Враховано    
    -57- Геращенко А.Ю.
 доповнити абзацами шостим та сьомим такого змісту:
«у слова «органу Державної кримінально-виконавчої служби України» замінити словами «підрозділу Міністерства юстиції України та його територіальних органів»;
Обґрунтування: Внесення даної пропозиції, обумовлено необхідністю забезпечення правових підстав діяльності та визначення процесуального статусу працівників органів досудового розслідування Міністерства юстиції України.
Відповідно до Положення
про органи досудового розслідування Міністерства юстиції України, органами досудового розслідування є:
1) Головне слідче управління; 2) територіальні органи – слідчі відділи та відділення при Головних територіальних управліннях юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
 		Відхилено Не відноситься до суті законопроекту   
452. «17-1) дізнавач – службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, органу державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу вказаних органів;»;
 		 -58- Паламарчук М.П.
 У пункті 171 частини першої статті 3 слово «підрозділу» виключити;
Поправка сформована на основі пропозицій КМЕС в Україні.
 		Відхилено Суперечить концепції законопроекту щодо передбачення підрозділі дізнавачів     
    -59- Геращенко А.Ю.
 доповнити новим пунктом 17-1 такого змісту: У пункті 17-1) Законопроекту слова «органу Державної кримінально-виконавчої служби України» замінити словами «підрозділу Міністерства юстиції України та його територіальних органів».
У зв’язку з цим абзаци шостий, сьомий вважати абзацами восьмим дев’ятим;
Обґрунтування: Внесення даної пропозиції, обумовлено необхідністю забезпечення правових підстав діяльності та визначення процесуального статусу працівників органів дізнання Міністерства юстиції України, які мають необхідний доступ до об’єктів пенітенціарної системи, ознайомлені з особливостями її функціонування, субкультурою в місцях позбавлення волі та спеціальними галузевими знаннями у сфері діяльності місць несвободи, професійно, у найкоротші строки розпочати та здійснити комплекс процесуальних заходів та дій спрямованих на фіксацію події злочину, встановлення та збирання доказів винуватості або невинуватості особи.
 		Відхилено Не відноситься до суті законопроекту   
    -60- Ківалов С.В.
 у пункті 17-1 слова «органу Державної кримінально-виконавчої служби України» виключити.
 		Враховано    
453. у пункті 19 слова «слідчий, керівник органу досудового розслідування» замінити словами «слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання»;
 		 -61- Паламарчук М.П.
 У пункті 19 частини першої статті 3 слова «керівник органу дізнання» замінити словами «керівник дізнання»;
Поправка сформована на основі пропозицій КМЕС в Україні
 		Відхилено Суперечить концепції законопроекту  у пункті 19 слова «слідчий, керівник органу досудового розслідування» замінити словами «слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання»;
 
    -62- Ківалов С.В.
 у пункті 19 слова «слідчий, керівник органу досудового розслідування» замінити словами «слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання»;
 		Враховано    
    -63- Яценко А.В.
 доповнити підпунктом 1-1) такого змісту:
«1-1) доповнити частину другу статті 36 підпунктом 7-1) такого змісту:
«7-1) Скасовувати дії слідчого, які полягають у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за відсутністю обґрунтованої інформації про подію кримінального правопорушення, наявність в діянні складу кримінального правопорушення.»;
 		Відхилено ана пропозиція не стосується суті законопроекту.   
454. 2) статтю 38 викласти в такій редакції:
 		 -64- Ківалов С.В.
 2) статтю 38 викласти в такій редакції:
«Стаття 38. Орган досудового розслідування
1. Органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.
2. Досудове слідство здійснюють:
1) слідчі підрозділи:
а) органів Національної поліції;
б) органів безпеки;
в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
г) органів державного бюро розслідувань;
2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
3. Дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів:
а) органів Національної поліції;
б) органів служби безпеки;
в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
г) органів державного бюро розслідувань;
ґ) Національного антикорупційного бюро України.
4. Досудове слідство здійснюють слідчі одноособово або слідчою групою.
5. Орган досудового розслідування зобов’язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
 		Враховано   2) статтю 38 викласти в такій редакції:
 
    -65- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Підпункти 2 – 4 пункту 3 розділу 1 Законопроекту виключити.
Обґрунтування. Підпункти 2 – 4 пункту 3 розділу 1 Законопроекту потребують виключення, оскільки запропоновані зміни до КПК України зумовлені запровадженням інституту дізнавача, які виключаються із законопроекту поправками вище.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини другої статті 40-1 КПК (в редакції проекту) дізнавач уповноважений проводити негласні слідчі (розшукові) дії. Це положення суперечить частині другій статті 246 КПК, яка передбачає, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, а відтак не можуть бути застосовані при досудовому розслідуванні кримінальних проступків. Також У пункті 4 частини другої статті 40-1 КПК (в редакції проекту) зазначено, що дізнавач уповноважений звертатися за погодженням з прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій. З наведеного формулювання вбачається, що дізнавач самостійно звертається до слідчого судді з клопотанням після того, як погодив це з прокурором. Водночас, за змістом статті 132 КПК правом звернення з відповідним клопотанням наділені лише слідчий та прокурор. Крім того, з формулювання наведеної статті 40-1 КПК (в редакції проекту) неможливо встановити, про застосування яких саме заходів забезпечення кримінального провадження може йтися в клопотанні. Адже, наприклад, згідно з пунктом 1 частини другої статті 131 КПК заходами забезпечення кримінального провадження є виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід. Втім такий захід забезпечення кримінального провадження, як виклик дізнавачем, у цій статті не передбачений.
З огляду на вищезазначене, доцільно виключити із законопроекту запропоновані зміни.
 		Відхилено Запровадження дізнання потребує врегулювання процесуального статусу дізнавача та керівника органу дізнання.   
455. «Стаття 38. Орган досудового розслідування
 		 -66- Геращенко А.Ю.
 абзаци десятий та сімнадцятий підпункту 2 викласти в такій редакції:
«ґ) Міністерства юстиції України та його територіальних органів;»;
 		Відхилено Не відноситься до суті законопроекту  «Стаття 38. Орган досудового розслідування
 
456. 1. Органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.
 		 -67- Паламарчук М.П.
 Абзац перший частини першої статті 38 викласти в такій редакції «Дізнання здійснюють уповноважені особи:»;
Поправка сформована на основі пропозицій КМЕС в Україні
 		Відхилено Суперечить концепції законопроекту  1. Органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.
 
457. 2. Досудове слідство здійснюють:
 		    2. Досудове слідство здійснюють:
 
458. 1) слідчі підрозділи:
 		    1) слідчі підрозділи:
 
459. а) органів Національної поліції;
 		    а) органів Національної поліції;
 
460. б) органів безпеки;
 		    б) органів безпеки;
 
461. в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
 		    в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
 
462. г) органів державного бюро розслідувань;
 		    г) органів Державного бюро розслідувань;
 
463. ґ) органів Державної кримінально-виконавчої служби України;
 		       
464. 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
 		    2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
 
465. 3. Дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів:
 		    3. Дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів:
 
466. а) органів Національної поліції;
 		    а) органів Національної поліції;
 
467. б) органів служби безпеки;
 		    б) органів безпеки;
 
468. в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
 		    в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
 
469. г) органів державного бюро розслідувань;
 		    г) органів Державного бюро розслідувань;
 
470. ґ) органів Державної кримінально-виконавчої служби України;
 		       
471. д) Національного антикорупційного бюро України.
 		    ґ) Національного антикорупційного бюро України.
 
472. 4. Досудове слідство здійснюють слідчі одноособово або слідчою групою.
 		    4. Досудове слідство здійснюють слідчі одноособово або слідчою групою.
 
473. 5. Орган досудового розслідування зобов’язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.»;
 		    5. Орган досудового розслідування зобов’язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування»;
 
474. 3) доповнити статтями 39-1, 40-1 такого змісту:
 		 -68- Ківалов С.В.
 Доповнити статтями 39-1, 40-1 такого змісту:
«Стаття 39-1. Керівник органу дізнання
1. Керівник органу дізнання організовує дізнання.
2. Керівник органу дізнання уповноважений:
1) визначати дізнавача, який здійснюватиме дізнання;
2) відсторонювати дізнавача від проведення дізнання за ініціативою прокурора або з власної ініціативи та призначати іншого дізнавача за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, у разі його відводу (самовідводу) або неефективного дізнання;
3) ознайомлюватися з матеріалами дізнання, давати дізнавачу письмові вказівки, що не суперечать рішенням та вказівкам прокурора;
4) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення дізнавачем;
5) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.»;
Обґрунтування: У пункті 3 частини другої статті 39-1 слід уточнити, що такі письмові вказівки не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора.
«Стаття 40-1. Дізнавач
1. Дізнавач при здійсненні дізнання користується повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
2. Дізнавач уповноважений:
1) починати дізнання за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) проводити огляд місця події, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або виявлені під час затримання, особистого обшуку або огляду речей особи, а також проводити інші слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом;
3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій у випадках, установлених цим Кодексом, відповідним оперативним підрозділам;
4) ініціювати перед прокурором звернення до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій;
5) за погодженням із прокурором повідомляти особі про підозру в учиненні кримінального проступку;
6) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
7) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;
8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
3. Дізнавач зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі.
4. Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.»
Обґрунтування: Відповідно до пункту 2 частини другої статті 40-1 КПК (в редакції проекту) дізнавач уповноважений проводити негласні слідчі (розшукові) дії. Це положення суперечить частині другій статті 246 КПК, яка передбачає, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, а відтак не можуть бути застосовані при досудовому розслідуванні кримінальних проступків.
Пункт 2 потребує узгодження термінології з чинним Кримінальним процесуальним кодексом. Оскільки частина 8 статті 191 Кримінального процесуального кодексу не закріплює особистий огляд як слідчу дію, а передбачає можливість здійснення таких слідчих (розшукових дій) як особистий обшук та огляд речей особи.
Положення пункту 3 статті 40-1 щодо негласних слідчих дій суперечить частині другій статті 246 КПК, яка передбачає, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, а відтак не можуть бути застосовані при досудовому розслідуванні кримінальних проступків.
З наведеного у пункті 4 статті 40-1 формулювання вбачається, що дізнавач самостійно звертається до слідчого судді з клопотанням після того, як погодив це з прокурором. Водночас, за змістом статті 132 КПК правом звернення з відповідним клопотанням наділені лише слідчий та прокурор.
У пункті 5 статті 40-1, враховуючи, що процесуальне керівництво досудовим розслідування здійснюється прокурором, то лише з ним має погоджуватися письмове повідомлення про підозру.
 		Враховано частково урахування позиції правки № 70 Окрім слів «що не суперечать рішенням та вказівкам прокурора» в частині другій п. 3 статті 39-1 та редакції п. 4 та п. 5 частини другої статті 40-1.  3) доповнити статтями 39-1 та 40-1 такого змісту:
 
475. «Стаття 39-1. Керівник органу дізнання
 		 -69- Паламарчук М.П.
 В статті 39-1 слово «органу» виключити;
Поправка сформована на основі пропозицій КМЕС в Україні
 		Відхилено Суперечить концепції законопроекту  «Стаття 39-1. Керівник органу дізнання
 
476. 1. Керівник органу дізнання організовує дізнання.
 		    1. Керівник органу дізнання організовує дізнання.
 
477. 2. Керівник органу дізнання уповноважений:
 		    2. Керівник органу дізнання уповноважений:
 
478. 1) визначати дізнавача, який здійснюватиме дізнання;
 		    1) визначати дізнавача, який здійснюватиме дізнання;
 
479. 2) відсторонювати дізнавача від проведення дізнання за ініціативою прокурора або з власної ініціативи та призначати іншого дізнавача за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, у разі його відводу (самовідводу) або неефективного дізнання;
 		    2) відсторонювати дізнавача від проведення дізнання за ініціативою прокурора або з власної ініціативи та призначати іншого дізнавача за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, у разі його відводу (самовідводу) або неефективного дізнання;
 
480. 3) ознайомлюватися з матеріалами дізнання, давати дізнавачу письмові вказівки;
 		    3) ознайомлюватися з матеріалами дізнання, давати дізнавачу письмові вказівки, що не суперечать рішенням та вказівкам прокурора;
 
481. 4) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення дізнавачем;
 		    4) вживати заходів для усунення порушень вимог законодавства у разі їх допущення дізнавачем;
 
482. 5) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.»;
 		    5) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом»;
 
483. «Стаття 40-1. Дізнавач
 		    «Стаття 40-1. Дізнавач
 
484. 1. Дізнавач при здійсненні дізнання користується повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
 		 -70- Паламарчук М.П.
 у частині 1 статті 40-1 (в редакції законопроекту) слово «користується» замінити словом «наділяється»:
«Стаття 40-1. Дізнавач
1. Дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.»;
Обґрунтування. У проекті пропонується доповнити КПК новою статтею 40-1 «Дізнавач», в частині першій якої зазначається, що дізнавач при здійсненні дізнання користується повноваженнями слідчого. Наведена норма сформульована некоректно, адже якщо йдеться про повноваження, то ними особа наділяється, а не користується.
 		Враховано   1. Дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
 
485. 2. Дізнавач уповноважений:
 		    2. Дізнавач уповноважений:
 
486. 1) починати дізнання за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
 		 -71- Паламарчук М.П.
 Пункт 1 та 2 частини 2 статті 40-1 (в редакції законопроекту) викласти в такій редакції:
«2. Дізнавач уповноважений:
1) починати дізнання за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом;»;
у пункті 4 частини 3 статті 214, частині 1 статі 298-1, частині 1 статті 298-3 слова «особистого огляду або огляду речей» замінити словами «обшуку затриманої особи»;
у частині 6 статті 298-2 слова «особистий огляд» замінити словами «обшук затриманої особи»;
у частині 2 статі 298-3 слово «огляду» замінити словами «обшуку затриманої особи»;
Обґрунтування. Законопроектом запроваджується проведення такої процесуальної дії як «особистий огляд». КПК не оперує даним поняттям, а зміст особистого огляду тотожний обшуку затриманої особи. Крім того, за аналогією, ч.3 статті 208, яка передбачає законне затримання за вчинення злочину оперує поняттям обшук затриманої особи, тому необхідно привести термінологію до уставлених норм.
 		Враховано частково Окрім змін до статті 214 та частини першої статті 298-1  1) починати дізнання за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
 
487. 2) проводити огляд місця події, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом;
 		 -72- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзац чотирнадцятий підпункту 3 пункту 3 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«2) проводити слідчі (розшукові) дії відповідно до цього Кодексу;».
 		Відхилено бґрунтування. Вказані законопроектом в пункті 2 частини 2 статті 40-1 процесуальні дії не є слідчими (розшуковими) діями, тому залишення можливості проводити лише слідчі (розшукові дії) не сприятиме спрощенню досудового розслідування..  2) проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом;
 
488. 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, у випадках, установлених цим Кодексом, відповідним оперативним підрозділам;
 		 -73- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 В абзаці п’ятнадцятому підпункту 3 пункту 3 розділу І законопроекту слова «та негласних слідчих (розшукових) дій» виключити.
 		Відхилено Обґрунтування. Дізнавач, відповідно до законопроектом, може проводити негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені частиною другою статті 264 та статтею 268 Кримінального процесуального кодексу України. Крім того, частина друга статті 246 містить виключний перелік негласних слідчих (розшукових) дій, що проводяться проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів та не включає процесуальні дії передбаченні частиною другою статті 264 та статті 268.  3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, установлених цим Кодексом, відповідним оперативним підрозділам;
 
489. 4) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій;
 		 -74- Паламарчук М.П.
 у пункті 4 частини другої статті 40-1 КПК України (в редакції проекту) після слів «слідчих (розшукових) дій» доповнити словами «негласних слідчих (розшукових) дій»;
Поправка внесена на виконання рішення робочої групи з опрацювання законопроекту
 		Враховано   4) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
 
490. 5) повідомляти за погодженням із керівником органу дізнання особі про підозру в учиненні кримінального проступку;
 		 -75- Паламарчук М.П.
 пункт 5 частини другої статті 401 викласти в такій редакції: «5) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру в учиненні кримінального проступку;»;
Поправка сформована на основі пропозицій КМЕС в Україні
 		Враховано   5) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
 
491. 6) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
 		    6) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
 
492. 7) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених цього Кодексу;
 		    7) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених цього Кодексу;
 
493. 8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
 		    8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
 
494. 3. Дізнавач зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі.
 		    3. Дізнавач зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі.
 
495. 4. Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача»;
 		    4. Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача»;
 
496. 5) у статті 71:
 		 -76- Яценко А.В.
 у підпункті 5 (стаття 71 КПК):
у абзаці другому слова «а також для надання висновків у випадках, передбачених цим Кодексом» замінити на слова «для надання висновків виключно у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту, крім випадків, передбачених частиною другою статті 242 цього Кодексу.»;
у абзаці четвертому слова «у тому числі у випадках, передбачених частиною третьою статті 214 цього Кодексу» замінити на слова «проти безпеки руху та експлуатації транспорту, крім випадків, передбачених частиною другою статті 242 цього Кодексу»;
 		Відхилено Обґрунтування. Надання спеціалістом висновків лише у кримінальних проступках проти безпеки руху та експлуатації транспорту буде суперечити меті законопроекту, яка полягає в спрощенні досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень.  4) у статті 71:
 
497. у частині другій після слів «судового розгляду» доповнити словами « а також для надання висновків у випадках, передбачених цим Кодексом»;
 		 -77- Паламарчук М.П.
 у частині другій статті 71 КПК України (у редакції проекту) слова «у випадках, передбачених цим Кодексом» замінити словами «у випадках, передбачених пунктом 7 частини четвертої цієї статті»
Пропозиція внесена на виконання рішення робочої групи з доопрацювання законопроекту
 		Враховано   частину другу доповнити словами та цифрою «а також для надання висновків у випадках, передбачених пунктом 7 частини четвертої цієї статті»;
 
    -78- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзац другий підпункту 5 пункту 3 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«у частині другій після слів «судового розгляду» доповнити словами «а також повинен бути залучений слідчим чи прокурором під час досудового розслідування для надання безпосередньої технічної допомоги при здійсненні копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах.».
 		Відхилено инним законодавством вже передбачено, що спеціаліст може бути сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду, а також для надання висновків у випадках, передбачених цим Кодексом.   
498. частину четверту доповнити пунктом 7 такого змісту:
 		 -79- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзаци третій та четвертий підпункту 5 пункту 3 розділу І законопроекту виключити.
 		Відхилено бґрунтування. Надання висновків спеціалістом є однією із можливостей спрощення досудового розслідування та відповідає меті законопроекту.  частину четверту доповнити пунктом 7 такого змісту:
 
499. «7) надавати висновки з питань, що відносяться до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних проступків у тому числі у випадках, передбачених частиною третьою статті 214 цього Кодексу. «;
 		    «7) надавати висновки з питань, що належать до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних проступків, у тому числі у випадках, передбачених частиною третьою статті 214 цього Кодексу»;
 
500. у пункті 1 частини п’ятої після слова «слідчого» доповнити словом «дізнавача»;
 		 -80- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Абзац 5 підпункту 5 пункту 3 розділу 1 Законопроекту виключити.
Обґрунтування. Пропозиція потребує виключення, у зв’язку з виключенням із законопроекту положень щодо інституту дізнавача.
 		Відхилено Запровадження дізнання потребує врегулювання процесуального статусу дізнавача та керівника органу дізнання.  у пункті 1 частини п’ятої після слова «слідчого» доповнити словом «дізнавача»;
5) у статті 83:
назву після слова «слідчого» доповнити словом «дізнавача»;
 
    -81- Паламарчук М.П.
 назву статті 83 (в редакції законопроекту) після слова «слідчий» доповнити словом «дізнавач».
Обґрунтування. У назві статті 83 відсутній дізнавач, попри його згадування в цій статті.
 		Враховано    
501. 6) частину першу статті 83 викласти в такій редакції:
 		 -82- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Підпункт 6 пункту 3 розділу 1 Законопроекту виключити.
Обґрунтування. Пропозиція потребує виключення, у зв’язку з виключенням із законопроекту положень щодо інституту дізнавача.
 		Відхилено Запровадження дізнання потребує врегулювання процесуального статусу дізнавача та керівника органу дізнання.  частину першу викласти в такій редакції:
 
502. «1. У разі задоволення відводу слідчого, дізнавача, прокурора в кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені відповідно інший слідчий - керівником органу досудового розслідування, інший дізнавач – керівником органу дізнання або інший прокурор - керівником органу прокуратури»;
 		 -83- Паламарчук М.П.
 в частині першій статті 83 слова «керівником органу дізнання» замінити словами «керівником дізнання»;
Поправка сформована на основі пропозицій КМЕС в Україні
 		Відхилено Суперечить концепції законопроекту  «1. У разі задоволення відводу слідчого, дізнавача, прокурора в кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені відповідно інший слідчий - керівником органу досудового розслідування, інший дізнавач – керівником органу дізнання або інший прокурор - керівником органу прокуратури»;
6) частину восьму статті 95 доповнити словами «крім випадків, передбачених цим Кодексом»;
7) пункт 1 частини другої статті 131 та частини третю і шосту статті 132 після слова «слідчий» у усіх відмінках, доповнити словом «дізнавач» у відповідному відмінку;
 
    -84- Паламарчук М.П.
 частину 8 статті 95 КПК України доповнити словами «крім випадків передбачених цим Кодексом»:
«8. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів, крім випадків передбачених цим Кодексом.»
Обґрунтування. Дана поправка необхідна для уникнення колізії між ст. 298-1, яка вказує, що пояснення осіб є джерелом доказів для досудового розслідування у формі дізнання та ч. 8 ст. 95, в якій зазначається, що пояснення не є джерелом доказів.
 		Враховано    
    -85- Паламарчук М.П.
 у частині 2 статті 131 та частинах 3, 6 статті 132 після слова «слідчий» у відповідному відмінку, доповнити словом «дізнавач» у відповідному відмінку.
Обґрунтування. У пункті 4 частини другої статті 40-1 КПК (в редакції проекту) зазначено, що дізнавач уповноважений звертатися за погодженням з прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій. З наведеного формулювання вбачається, що дізнавач самостійно звертається до слідчого судді з клопотанням після того, як погодив це з прокурором. Водночас, за змістом статті 132 КПК правом звернення з відповідним клопотанням наділені лише слідчий та прокурор. Крім того, з формулювання наведеної статті 40-1 КПК (в редакції проекту) неможливо встановити, про застосування яких саме заходів забезпечення кримінального провадження може йтися в клопотанні. Адже, наприклад, згідно з пунктом 1 частини другої статті 131 КПК заходами забезпечення кримінального провадження є виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід. Втім такий захід забезпечення кримінального провадження, як виклик дізнавачем, у цій статті не передбачений (висновки до законопроекту Інституту законодавства та Головного науково-експертного управління).
 		Враховано    
503. 7) у частині першій статті 154 слова «нетяжкого, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу» замінити словом «злочину»;
 		    8) у частині першій статті 154 слова «середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу» виключити;
 
504. 8) частину першу статті 167 доповнити словами «або його спеціальну конфіскацію в порядку, установленому законом»;
 		    9) частину першу статті 167 доповнити словами «або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом»;
 
505. 9) частину першу статті 168 після цифр «208» доповнити цифрами «298-2»;
 		    10) частину першу статті 168 після цифр «208» доповнити цифрами «298-2»;
 
506. 10) частину першу статті 169 доповнити пунктом 5 такого змісту:
 		 -86- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 10 пункту 3 розділу І законопроекту виключити.
 		Відхилено Обґрунтування. Незрозумілою є пропозиція виключення даного підпункту, оскільки вона передбачає відновленння права особи, у якої було тимчасово вилучено майно  11) частину першу статті 169 доповнити пунктом 5 такого змісту:
 
507. «5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку»;
 		    «5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку»;
 
508. 11) у пункті 1 частини п’ятої статті 182 слова «злочину невеликої або середньої тяжкості» замінити словами «нетяжкого злочину»;
 		    12) у пункті 1 частини п’ятої статті 182 слова «злочину невеликої або середньої тяжкості» замінити словами «нетяжкого злочину»;
 
509. 12) у пункті 1 частини третьої статті 197 слова «злочинів невеликої або середньої тяжкості» замінити словами «нетяжких злочинів»;
 		    13) у пункті 1 частини третьої статті 197 слова «злочинів невеликої або середньої тяжкості» замінити словами «нетяжкого злочину»;
 
510. 13) у статті 214:
 		 -87- Ківалов С.В.
 у статті 214:
у частині першій:
перше речення після слова «слідчий» доповнити словом «дізнавач»;
друге речення викласти в такій редакції:
«Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач – керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання – керівником органу досудового розслідування.»;
частину третю викласти у такій редакції:
«3. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:
1) відібрано пояснення;
2) проведено медичне освідування;
3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту;
4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речей і документів, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого обшуку або огляду речей особи.
У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.»;
частину шосту після слова «слідчий» доповнити словом «дізнавач»;
Обґрунтування: Положення пункту 4 потребують узгодження термінології з чинним Кримінальним процесуальним кодексом. Оскільки частина 8 статті 191 Кримінального процесуального кодексу не закріплює особистий огляд як слідчу дію, а передбачає здійснення таких слідчих (розшукових дій) як особистий обшук та огляд речей особи.
 		Враховано редакційно комплексі з іншими врахованими правками до цієї статті  14) у статті 214:
 
    -88- Береза Б.Ю.
 Відхилити статтю 214 КПК України в новій редакції.
Обґрунтування. Запропоновані в цій частині зміни встановлюють нерівні можливості при здійсненні досудового розслідування кримінальних проступків та злочинів і створюють передумови для можливих зловживань. Адже стосовно злочинів залишаються чинними вимоги частини третьої статті 214 КПК про те, що «здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду».
 		Відхилено уперечить концепції законопроекту. Запровадження додаткових процесуальних дій є необхідними у зв’язку із особливостями розслідування проступків.   
    -89- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Підпункт 13 пункту 3 розділу 1 Законопроекту виключити.
Обґрунтування: Змінами до частини третьої статті 214 КПК пропонується встановити, що у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути: 1) відібрано пояснення; 2) проведено медичне освідування; 3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту; 4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речей і документів, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.
Запропоновані в цій частині зміни встановлюють нерівні можливості при здійсненні досудового розслідування кримінальних проступків та злочинів і створюють передумови для можливих зловживань. Адже стосовно злочинів залишаються чинними вимоги частини третьої статті 214 КПК про те, що «здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду».
Пропоную підпункт 13 пункту 3 розділу 1 Законопроекту виключити.
 		Відхилено Запровадження додаткових процесуальних дій є необхідними у зв’язку із особливостями розслідування проступків.   
    -90- Яценко А.В.
 у підпункті 13 (стаття 214 КПК):
третій абзац викласти у такій редакції:
«у першому реченні після слова «слідчий» доповнити словом «дізнавач», слова «можуть свідчити» замінити на «містять достатні, обґрунтовані та правомірні відомості», після слів «витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань» доповнити словами «крім випадків передбачених частиною 1-1 цієї статті.»;
після п’ятого абзацу доповнити новим абзацом такого змісту:
«доповнити частиною 1-1 такого змісту:
«1-1. Не підлягають внесенню відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення чи самостійно виявлені слідчим, дізнавачем, прокурором з будь-якого іншого джерела обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за якої закінчився, крім випадків, що можуть свідчити про вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.»;
 		Відхилено бґрунтування. Немає потреби доповнювати кожну статтю в якій зазначено слідчого дізнавачем, адже відповідно до ст. 40-1 дізнавач при здійсненні дізнання користується повноваженнями слідчого. В певних випадках строки давності неможливо встановити відразу під час повідомлення про кримінальне правопорушення (наприклад встановлення тяжкості тілесних ушкоджень).   
511. у частині першій:
 		 -91- Паламарчук М.П.
 Частину першу статті 214 викласти в такій редакції:
«1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач – керівником дізнання, а в разі відсутності такої уповноваженої особи або осіб – керівником органу досудового розслідування.»
Поправка сформована на основі пропозицій КМЄС в Україні
 		Відхилено Суперечить концепції законопроекту  у частині першій:
 
512. перше речення після слова «слідчий» доповнити словом «дізнавач»;
 		    перше речення після слова «Слідчий» доповнити словом «дізнавач»;
 
513. друге речення викласти в такій редакції:
Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач – керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання – керівником органу досудового розслідування.
 		 -92- Геращенко А.Ю.
 підпункт 10 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
«частину другу після слів «Міністерством внутрішніх справ України,» доповнити словами «Міністерством юстиції України,»;
Обґрунтування: Наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2017 № 2166/5 затверджено Положення про органи досудового розслідування Державної кримінально-виконавчої служби України, відповідно до якого органами досудового розслідування Державної кримінально-виконавчої служби України є: 1) слідчі підрозділи Міністерства юстиції України; 2) слідчі підрозділи міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.
Внесення пропозицій до положень вказаної статті забезпечить процесуальні підстави для слідчих апарату Мінюсту та його територіальних органів розпочати досудове розслідування щодо злочинів вчинених в установах та на території кримінально-виконавчої служби.
 		Відхилено Не відноситься до сутті законопроекту  друге речення викласти в такій редакції: «Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач – керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання – керівником органу досудового розслідування»;
 
514. частину третю викласти у такій редакції:
 		 -93- Найєм М..
 Частину третю статті 214 КПК України викласти в такій редакції:
3. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). У провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:
1) проведено медичне освідування;
2) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту;
У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.
Обґрунтування: У КПК відсутня процедура відібрання пояснень особи. Є і повинні надалі залишатися лише показання особи як доказ.
У КПК відсутня процедура «вилучення знарядь і засобів». Є і повинна надалі залишатися лише тимчасове вилучення майна, яке може проводиться під час затримання особи. У відповідності до запропонованих змін до статті 298-1 цього Кодексу вважаємо за доцільне перенесення конструкції процесуальних джерел доказів для окремих видів кримінальних проступків, які передбачають «технічну» фіксацію, яку на практиці буває необхідно здійснити до внесення відомостей в ЄРДР.
 		Враховано частково частині вилучення пункту 4 щодо вилучення знарядь і засобів вчинення кримінального проступку, що на даний час і так дозволено здійснювати під час законного затримання відповідно до статті 168 КПК. Вбачається необґрунтованим виключення в проведенні слідчих дій лише для кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту Відібрання пояснень у дізнанні є елементом, за допомогою якого досягається процесуальна економія та швидкість розслідування. Нинішня ж діяльність слідчих також пов’язана з відібранням пояснень до внесення відомостей в ЄРДР, які мають тільки орієнтуючий характер. У такому випадку слідчі змушені просто переписувати такі пояснення у протокол допиту, що забирає багато часу і є нераціональним.  частину третю викласти в такій редакції:
 
515. «3. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:
 		 -94- Сотник О.С.
 1)У частині третій статті 214 КПК України трете речення викласти в наступній редакції:
«У провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:
1) проведено медичне освідування;
2) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту.»
 		Враховано частково частині вилучення пункту 4 щодо вилучення знарядь і засобів вчинення кримінального проступку, що на даний час і так дозволено здійснювати під час законного затримання відповідно до статті 168 КПК. Відібрання пояснень у дізнанні є елементом, за допомогою якого досягається процесуальна економія та швидкість розслідування. Нинішня ж діяльність слідчих також пов’язана з відібранням пояснень до внесення відомостей в ЄРДР, які мають тільки орієнтуючий характер. У такому випадку слідчі змушені просто переписувати такі пояснення у протокол допиту, що забирає багато часу і є нераціональним.  «3. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:
 
    -95- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзаци шостий – восьмий підпункту 13 пункту 3 розділу І законопроекту (стосовно викладення у новій редакції частини третьої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України) виключити.
 		Відхилено Обґрунтування. Вказані в частині третій статті 214 КПК (в редакції законопроекту) процесуальні дії вводяться для спрощення досудового розслідування, що відповідає основній меті законопроекту.   
516. 1) відібрано пояснення;
 		    1) відібрано пояснення;
 
517. 2) проведено медичне освідування;
 		    2) проведено медичне освідування;
 
518. 3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту;
 		 -96- Паламарчук М.П.
 У пункті 3 частини 3 статті 214, частині 1 статті 298-1, частині 1 статті 300 (в редакції законопроекту), слова «у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту» вилучити;
Обґрунтування. Слід передбачити можливість зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису у всіх кримінальних правопорушеннях, а не лише проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
 		Враховано   отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
 
519. 4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речей і документів, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.
 		    4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.
 
520. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості»;
 		    У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості»;
 
521. частину шосту після слова «слідчий» доповнити словом «дізнавач»;
 		    частину шосту після слова «Слідчий» доповнити словом «дізнавач»;
 
522. 14) у статті 216:
 		 -97- Геращенко А.Ю.
 підпункт 11 доповнити абзацом третім такого змісту:
«у частині шостій слова «органів Державної кримінально-виконавчої служби України» замінити словами «підрозділів Міністерства юстиції України та його територіальних органів»;»;
Обґрунтування: Внесення даної пропозиції, обумовлено необхідністю забезпечення виконання рішення Конституційного суду України №3-р/2018 від 24.04.2018, яким визнано неконституційною ч.6 ст.216 КПК України та зобов’язано Верховну Раду України привести нормативне регулювання встановлене частиною 6 ст.216 КПК України у відповідність із Конституцією і цим Рішенням. Урахування вказаних пропозицій забезпечить функціонування органів досудового розслідування у складі Міністерства юстиції України із дотриманням принципу ієрархічної незалежності та інституціональної самостійності для ефективного досудового розслідування порушень конституційних прав громадян на життя та повагу до гідності осіб, які перебувають у місцях несвободи.
Урахування вказаних змін до положень цієї статті КПК України забезпечить якісне, незалежне, неупереджене досудовое розслідування злочинів , встановлення та збирання доказів винуватості або невинуватості особи у вчиненні злочину з метою всебічного, неупередженого встановлення усіх обставин вчиненого злочину.
 		Відхилено Не відноситься до сутті законопроекту  15) у статті 216:
 
    -98- Ківалов С.В.
 у статті 216:
слово «злочин» у відповідних відмінках та числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідних відмінках та числах;
частину шосту – виключити;
доповнити частиною одинадцятою такого змісту:
«11. При визначенні органу, що здійснюватиме досудове розслідування у формі дізнання, застосовуються правила підслідності, передбачені цією статтею.»;
 		Враховано    
523. слово «злочин» у відповідних відмінках та числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідних відмінках та числах;
 		 -99- Яценко А.В.
 доповнити після другого абзацу підпункт 14 (стаття 216 КПК) новими двома абзацами такого змісту:
«у частині п’ятій після цифр «191» доповнити цифрами «191-1»;
другий, третій та четвертий абзаци частини дев’ятої викласти у такій редакції:
«Досудове розслідування у кримінальних провадженнях за статтею 209 Кримінального кодексу України розпочинається після того, як обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, буде встановлено факт вчинення особою суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (за винятком діянь, передбачених статтями 205, 212 та 212-1 Кримінального кодексу України) та крім випадку коли суспільно небезпечне протиправне діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинено за межами України, а легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, - на території України.»;
 		Відхилено У зв’язку з відхиленням попередніх пропозицій суб’єкта права законодавчої ініціативи щодо доповнення КК новими складами злочинів (Стаття 191-1. Привласнення, розтрата або заволодіння бюджетними коштами, коштами державних та комунальних підприємств шляхом зловживання службовим становищем.)  у тексті слово «злочин» у всіх відмінках та числах замінити словами «кримінальне правопорушення» у відповідному відмінку і числі;
 
524. доповнити частиною одинадцятою такого змісту:
 		    доповнити частиною одинадцятою такого змісту:
 
525. «11. При визначенні органу, що здійснюватиме досудове розслідування у формі дізнання, застосовуються правила підслідності, передбачені цією статтею»;
 		 -100- Паламарчук М.П.
 у статті 216 (в редакції законопроекту):
частину шосту виключити;
Обґрунтування. Конституційний Суд України 24.04.2018 ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України положень частини шостої статті 216 КПК України. Зазначеним Рішенням визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частина шоста статті 216 КПК України (висновки до законопроекту Представника Уповноваженого Верховної ради України з прав людини).
 		Враховано   «11. При визначенні органу, що здійснюватиме досудове розслідування у формі дізнання, застосовуються правила підслідності, передбачені цією статтею»;
 
526. 15) частину другу статті 217 доповнити словами «за виключенням випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 цього Кодексу в цьому разі не застосовуються»;
 		 -101- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Підпункти 15, 16 пункту 3 розділу 1 Законопроекту виключення.
Обґрунтування: Пропозиція потребує виключення, у зв’язку з виключенням із законопроекту положень щодо інституту дізнавача.
 		Відхилено Запровадження дізнання потребує врегулювання процесуального статусу дізнавача та керівника органу дізнання.  16) у частині другій статті 217:
перше речення доповнити словами «крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду»;
доповнити другим та третім реченнями такого змісту: «У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 цього Кодексу в такому разі не застосовуються»;
 
527. 16) частину четверту статті 218 доповнити новими абзацами такого змісту:
 		    17) частину четверту статті 218 доповнити абзацами третім і четвертим такого змісту:
 
528. «Якщо під час досудового слідства буде встановлено, що особа вчинила кримінальний проступок при відсутності в її діях складу злочину, слідчий за погодженням з прокурором надсилає матеріали кримінального провадження керівнику органу дізнання з урахуванням підслідності.
 		 -102- Сотник О.С.
 У частині четвертій статті 218 КПК України:
абзац третій викласти в наступній редакції:
«Якщо під час досудового слідства будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо кримінального проступку у формі дізнання, то слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.»
 		Відхилено Така редакція не враховує ситуацію можливості зміни порядку досудового розслідування із дізнання на досудове слідство.  «Якщо під час досудового слідства буде встановлено, що особа вчинила кримінальний проступок за відсутності в її діях складу злочину, слідчий за погодженням із прокурором надсилає матеріали кримінального провадження керівнику органу дізнання з урахуванням підслідності.
 
    -103- Найєм М..
 Якщо під час досудового слідства будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо кримінального проступку у формі дізнання, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
Обґрунтування: Формулювання проекту наразі порушує презумпцію невинуватості. Докази отримані в розслідуванні кримінального проступку у формі дізнання можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину. Необхідна ефективна процедура передання матеріалів, яка перебуватиме під контролем прокурора. Запропоновано викласти її за аналогією з порядком зміни форми кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбаченим частиною 2 статті 503 КПК України.
 		Відхилено Така редакція не враховує ситуацію можливості зміни порядку досудового розслідування із дізнання на досудове слідство.   
    -104- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзаци другий та третій підпункту 16 пункту 3 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«Якщо під час досудового слідства буде встановлено, що особа вчинила кримінальний проступок при відсутності у її діях складу злочину, слідчий, який здійснює досудове розслідування, за погодженням з прокурором надсилає матеріали кримінального провадження керівнику органу дізнання з урахуванням підслідності, про що вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та протягом 24 годин повідомляє потерпілого або заявника.
Якщо при здійсненні дізнання буде встановлено, що особа вчинила злочин, дізнавач за погодженням з прокурором передає наявні у нього матеріали та відомості кримінального провадження керівнику органу досудового розслідування з урахуванням підслідності, про що вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та протягом 24 годин повідомляє потерпілого або заявника.».
 		Відхилено бґрунтування. Відсутнє обґрунтування такої деталізації і ускладнення вказаної процедури.   
529. Якщо при здійсненні дізнання буде встановлено, що особа вчинила злочин, дізнавач за погодженням з прокурором надсилає матеріали кримінального провадження керівнику органу досудового розслідування з урахуванням підслідності»;
 		 -105- Сотник О.С.
 абзац четвертий виключити;
 		Відхилено Така редакція не враховує ситуацію можливості зміни порядку досудового розслідування із дізнання на досудове слідство.  Якщо при здійсненні дізнання буде встановлено, що особа вчинила злочин, дізнавач за погодженням із прокурором надсилає матеріали кримінального провадження керівнику органу досудового розслідування з урахуванням підслідності»;
 
    -106- Паламарчук М.П.
 Пункт 4 статті 218 доповнити наступним реченням: «В такому випадку суд може визнати прийнятними докази, що були зібрані під час досудового розслідування кримінальних проступків (дізнання).»;
Поправка сформована на основі пропозицій КМЕС в Україні
 		Відхилено    
530. 17) частини першу, другу статті 219 викласти у такій редакції:
 		 -107- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Підпункт 17 пункту 3 розділу 1 Законопроекту виключити.
Обґрунтування: У законопроекті суттєво скорочуються строки досудового розслідування. Так, відповідно до абзацу третього частини першої статті 219 КПК (в редакції проекту) досудове розслідування повинно бути закінчено: 1) протягом сімдесяти двох годин з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу; 2) протягом двадцяти діб з дня повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку у випадках: а) коли підозрюваний не визнає вину; б) необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій; в) учинення кримінального проступку неповнолітнім; 3) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку у разі заявлення особою клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу; 4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Продовження строку досудового розслідування кримінальних проступків не допускається (частина друга статті 219 КПК в редакції проекту). При цьому прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом з матеріалами дізнання, а у випадку затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, – протягом двадцяти чотирьох годин здійснити одну із зазначених дій: 1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження, а у випадку затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, – негайно звільнити затриману особу; 2) повернути кримінальне провадження дізнавачу із письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням терміну дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу (у випадку затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу); 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або звільненням від кримінальної відповідальності; 4) при встановленні ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства (див. частину другу статті 301 КПК в редакції проекту).
Згідно з частиною другою статті 214 КПК досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Закінчується досудове розслідування затвердженням прокурором обвинувального акта та направленням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності до суду. Відповідно до положень проекту, якщо йдеться про досудове розслідування кримінальних проступків, то на весь цей процес відводиться 72 години. При цьому з наведеного є незрозумілим, який час відводиться на роботу дізнавача з тим, щоб прокурор мав 3 дні для вчинення дій, передбачених частиною другою статті 301 КПК (в редакції проекту).
 		Відхилено Строк 72 години може бути продовжений до місяця. Окрім того дана позиція щодо строків була узгоджена на засіданнях робочої групи з доопрацювання законопроекту як і з авторами основного та альтернативного законопроектів, так і з правозастосовними органами  18) частини першу і другу статті 219 викласти в такій редакції:
 
    -108- Найєм М..
 виключити зміни до статті 219 КПК України
Обґрунтування. Чинним КПК України передбачено, що строк розслідування кримінального проступку становить 6 місяців, якщо особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, а також 2 місяці, якщо таке повідомлення відбулось, з можливістю продовження у встановленому Законом порядку.
Звуження строку дізнання до 72 годин/двадцяти діб є невиправданим та таким, що може призвести до порушення прав людини. Враховуючи практику роботи органів досудового розслідування ці строки є вкрай малими.
Проблема із затягуванням досудового розслідування полягає не у наявних строках, які можуть бути продовжені, а у неефективності досудового розслідування через низку порушень, бездіяльності, відсутності належного контролю тощо. Органи дізнання ніхто не буде обмежувати у намаганні якнайшвидше скерувати обвинувальний акт до суду – у строк 72 години, 20 діб або інший. Але для чого встановлювати нижню межу, якщо це може призвести до гонитви за «строками» ціною порушень процесуальних гарантій.
Понад те ряд кримінальних проступків (наприклад, передбачених частиною першою статті 150-1 «Експлуатація дітей», частиною першою статті 252 «Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду», частиною першою статті 309 «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту», частиною першою статті 311 «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів», статтею 343 «Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця» КК у редакції проекту) не можуть бути ефективно розслідувані в такій формі досудового розслідування, як дізнання. Залишення строків дізнання у чинній редакції, які наближені до злочину забезпечить їх швидке, повне та неупереджене розслідування.
Саме тому запропоновані зміни є невиправданими та мають бути усунені.
 		Відхилено Строк 72 години може бути продовжений до місяця. Окрім того дана позиція щодо строків була узгоджена на засіданнях робочої групи з доопрацювання законопроекту як і з авторами основного та альтернативного законопроектів, так і з правозастосовними органами.   
    -109- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзаци другий та третій підпункту 17 пункту 3 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«1. Строк досудового розслідування обчислюється з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк досудового розслідування становить:».
 		Відхилено апропоновані зміни не відносяться до предмету регулювання зазначеного законопроекту. Окрім того, відповідно до статті 116 Регламенту - пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.   
531. «1. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
 		    «1. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
 
532. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:
 		    Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:
 
533. 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину.
 		    дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
 
534. 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
 		    вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
 
535. Досудове розслідування повинно бути закінчено:
 		 -110- Сотник О.С.
 У статті 219 КПК України абзац третій частини першої викласти в наступній редакції:
«Досудове розслідування повинно бути закінчено:
1-1) протягом двадцяти діб з дня повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку у випадках учинення кримінального проступку неповнолітнім;
1-2) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку.
2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.»
 		Відхилено Питання щодо строків були узгоджені на засіданнях робочої групи з доопрацювання законопроекту як і з авторами основного та альтернативного законопроектів, так і з правозастосовними органами.  Досудове розслідування повинно бути закінчено:
 
536. 1) протягом сімдесяти двох годин з моменту повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу;
 		 -111- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзац сьомий підпункту 17 пункту 3 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«1) протягом десяти діб з дня повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку у разі затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу;».
 		Відхилено Обґрунтування. Збільшення строку аж до 10 діб не відповідатиме меті спрощення досудового розслідування.  1) протягом сімдесяти двох годин з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу;
 
537. 1-1) протягом двадцяти діб з дня повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку у випадках:
 		    2) протягом двадцяти діб з дня повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку у випадках:
 
538. а) коли підозрюваний не визнає вину;
 		    коли підозрюваний не визнає вину;
 
539. б) необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій;
 		    необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій;
 
540. в) учинення кримінального проступку неповнолітнім;
 		    вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
 
541. 1-2) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку у разі заявлення особою клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу.
 		 -112- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзац дванадцятий підпункту 17 пункту 3 розділу І законопроекту виключити.
 		Відхилено Обґрунтування. Виключення даного абзацу недоцільно, адже проведення експертизи потребує більше часу, ніж це передбачено загальними строками досудового розслідування проступків.  3) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку у разі заявлення особою клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу;
 
542. 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
 		    4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
 
543. 2. Строк досудового слідства може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
 		    2. Строк досудового слідства може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
 
544. 1) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
 		 -113- Паламарчук М.П.
 у частині 2 статті 219 КПК України (в редакції законопроекту) пункти 1 та 2 вважати пунктами 2 та 3 відповідно:
«2. Строк досудового слідства може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Строк дізнання може бути продовжений прокурором до одного місяця в порядку, передбаченому статтею 298-5 цього Кодексу.»;
Обґрунтування. Законопроектом було змінено нумерацію пунктів у частині другій статті 219 КПК України, з пунктів «2-3» на пункти «1-2». Однак, за правилами законодавчої техніки, під час виключення пункту 1 подальша нумерація не змінюється.
 		Враховано   шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
 
545. 2) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
 		    дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
 
546. Строк дізнання може бути продовжений прокурором до одного місяця в порядку, передбаченому статтею 298-5 цього Кодексу»;
 		 -114- Сотник О.С.
 У частині другій статті 219 КПК України слова «статтею 298-5 цього Кодексу» замінити на слова «цим Кодексом»
 		Враховано   Строк дізнання може бути продовжений прокурором до одного місяця в порядку, передбаченому цим Кодексом»;
 
    -115- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзац п’ятнадцятий підпункту 17 пункту 3 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«Строк дізнання одноразово може бути продовжений прокурором до одного місяця в порядку, передбаченому статтею 298-5 цього Кодексу.».
 		Відхилено Обґрунтування. Одноразове продовження строку дізнання, в певних випадках, може призвести до неможливості здійснення досудового розслідування.   
    -116- Геращенко А.Ю.
 доповнити підпунктами 15, 16 такого змісту:
«15) у частині шостій статті 232 слова «органу Державної кримінально-виконавчої служби України» замінити словами «підрозділу Міністерства юстиції України або його територіального органу»;
16) у статті 246:
в абзаці четвертому слова «Державної кримінально-виконавчої служби України» замінити словами «Міністерства юстиції України та його територіальних органів»;
в абзаці п’ятому слова «керівником Державної кримінально-виконавчої служби України» замінити словами «Міністром юстиції України»;».
У зв’язку з цим підпункти 15-29 вважати підпунктами 17-31;
Обґрунтування: Внесення змін до положень вказаної статті Кодексу забезпечить процесуальні підстави для проведення слідчими Міністерства юстиції України та його територіальних підрозділів допиту, впізнання у режимі відеоконференції під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів вчинених в установах та на території пенітенціарних закладів.
 		Відхилено Не відноситься до сутті законопроекту   
    -117- Яценко А.В.
 після підпункту 17 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«___) доповнити статтю 236 частиною одинадцятою такого змісту:
«11. Забороняється проводити обшук приміщень, де здійснюється адвокатська діяльність, житла чи іншого володіння адвоката, який надає правову допомогу по кримінальному провадженню, в рамках якого проводиться обшук (крім випадків, коли адвокат є співучасником злочину).»;
 		Відхилено Обґрунтування. Виходячи із даної пропозиції приміщення, де здійснюється адвокатська діяльність стає фактично недоторканним, також і в випадку, коли єдиним виконавцем злочину є адвокат, а не тільки співучасником злочину. Окрім того, поправка подана з порушенням статті 116 Регламенту щодо можливості внесення пропозицій та поправок до законопроекту, який готується до другого читання, лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.   
    -118- Яценко А.В.
 після підпункту 17 доповнити підпунктом такого змісту:
«____)у пункт шостому частини другої статті 242 після слів «кримінальним правопорушенням» доповнити словами «, а за корупційними злочинами також визначення розмірів та/або тяжкості наслідків, неправомірної вигоди»:
 		Відхилено бґрунтування.. Пропозицією встановлюється обов’язок звернутися з клопотанням про проведення експертизи за корупційними злочинами, проте немає сенсу в імперативному закріпленні таких дій, наприклад, коли неправомірна вигода була у вигляді грошових коштів. Окрім того, поправка подана з порушенням статті 116 Регламенту щодо можливості внесення пропозицій та поправок до законопроекту, який готується до другого читання, лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.   
547. 18) у статті 284:
 		 -119- Пташник В.Ю.
 Виключити підпункт 18 пункту 3 розділу І (зміни до статті 284 Кримінального процесуального кодексу України).
Обґрунтування:
1) Формулювання пункту не враховують того, що згідно з ч. 3 ст. 49 ККУ перебіг строків давності може бути перерваний фактом вчинення нового злочину, про який не буде відомо правоохоронним органам. Відповідно, кримінальне провадження буде закрите за об'єктивної відсутності для цього матеріально-правових підстав, тобто тоді, коли строк давності реально не сплив;
2) За змістом статті 49 КК сплив строків давності є підставою виключно для звільнення особи від кримінальної відповідальності, яке за чинним КПК відбувається в особливій процесуальній формі; стаття 49 КК не створює підстав для прийняття процесуальних рішень, які пропонується обумовити в п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК;
3) Пропоновані положення можуть мати наслідком неналежне виконання Україною позитивних зобов'язань з ефективного переслідування злочинів, що з одного боку можуть розглядатись як порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, катування, зґвалтування, перевищення влади або службових повноважень), а з іншого - не підпадають під пропоновані критерії "особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи" та "злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі".
 		Відхилено Обґрунтування. Недоцільно виключати дану підставу закриття кримінального провадження, оскільки це лише завантажить правоохоронні органи провадженнями в яких невстановлені підозрювані та минули строки давності.  19) у статті 284:
 
    -120- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 18 пункту 3 розділу І законопроекту виключити.
 		Відхилено Обґрунтування. Недоцільно виключати дану підставу закриття кримінального провадження, оскільки це лише завантажить правоохоронні органи провадженнями в яких невстановлені підозрювані та минули строки давності.   
    -121- Яценко А.В.
 у підпункті 18 (стаття 284 КПК):
абзаци четвертий та п’ятий виключити;
абзац сьомий викласти в такій редакції:
«в абзаці другому після цифри «2,» доповнити цифрами «3-1,»;
абзаци дев’ятий викласти в такій редакції:
«Постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав передбачених пунктом 3-1 частини першої цієї статті оскарженню не підлягають.»;
 		Відхилено бґрунтування. Позбавлення можливості оскаржити одну з підстав закриття кримінального провадження є порушенням основних засад кримінального судочинства. Окрім того, поправка подана з порушенням статті 116 Регламенту щодо можливості внесення пропозицій та поправок до законопроекту, який готується до другого читання, лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.   
548. частину першу доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 		    частину першу доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
549. «3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі»;
 		    «3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі»;
 
550. частину другу доповнити пунктом 1-1 такого змісту:
 		    частину другу доповнити пунктом 1-1 такого змісту:
 
551. «1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті»;
 		    «1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті»;
 
552. у частині четвертій:
 		    у частині четвертій:
 
553. абзац третій доповнити словами «крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї частини»;
 		    абзац третій доповнити словами «крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї частини»;
 
554. доповнити абзацом четвертим такого змісту:
 		    доповнити абзацом четвертим такого змісту:
 
555. «Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора»;
 		 -122- Яценко А.В.
 Підпункт 18 (у статті 284) доповнити новим абзацом такого змісту:
доповнити статтю після частини восьмої новою частиною дев’ятою такого змісту:
«9. Якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.»
 		Відхилено е відноситься до запровадження інституту кримінальних проступків. Внесена в порушення строків надання пропозицій та поправок, визначених Регламентом.  «Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора»;
 
556. 19) статтю 290 доповнити частиною тринадцятою такого змісту:
 		 -123- Ківалов С.В.
 у статті 290:
у частині 12 слова «сторона кримінального провадження» замінити на «сторона обвинувачення»;
доповнити частиною тринадцятою такого змісту:
«13. Відкриття матеріалів дізнання стороною обвинувачення здійснюється в порядку, передбаченому статтями 301, 314 цього Кодексу.»;
Обґрунтування: Враховуючи формулювання частини 5 статті 301 Кримінального процесуального кодексу, то відкриття матеріалів іншій стороні здійснюється тільки стороною обвинувачення, а не сторонами кримінального провадження.
 		Відхилено ПК оперує поняттям відкриття матеріалів кримінального провадження сторонами та додаткової регламентації не потребує. Окрім того, зазначена поправка не стосується змісту норм запропонованих законопроектом.  20) статтю 290 доповнити частиною тринадцятою такого змісту:
 
557. «13. Відкриття матеріалів дізнання сторонами кримінального провадження здійснюється в порядку, передбаченому статтями 301, 314 цього Кодексу»;
 		    «13. Відкриття матеріалів дізнання сторонами кримінального провадження здійснюється в порядку, передбаченому статтями 301 і 314 цього Кодексу»;
 
558. 20) у статті 294:
 		    21) у статті 294:
 
559. частину першу викласти у такій редакції:
 		    частину першу викласти в такій редакції:
 
560. «1. Якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2-3 частини другої статті 219 цього Кодексу»;
 		    «1. Якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2-3 частини другої статті 219 цього Кодексу»;
 
561. частину другу виключити;
 		    частину другу виключити;
 
562. 21) статтю 298 викласти в такій редакції:
 		 -124- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Підпункти 21-31 пункту 3 розділу 1 Законопроекту виключити.
Обґрунтування: Підпункти 21-31 пункту 3 розділу 1 Законопроекту доцільно виключити, у зв’язку з виключенням із законопроекту положень щодо інституту дізнавача.
 		Відхилено Запровадження дізнання потребує врегулювання процесуального статусу дізнавача та керівника органу дізнання.  22) статтю 298 викласти в такій редакції:
 
    -125- Ківалов С.В.
 статтю 298 викласти в такій редакції:
«Стаття 298. Особливості початку досудового розслідування у формі дізнання
1. Керівник органу дізнання визначає дізнавача, який здійснюватиме досудове розслідування у формі дізнання.
2. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
3. До внесення відомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань допускається проведення окремих слідчих (розшукових) дій, передбачених частиною третьою статті 214 цього Кодексу.»;
 		Враховано частково Окрім слів «слідчих (розшукових)» ч. 3, оскільки дії передбачені частиною 3 статті 214 до внесення в ЄРДР є процесуальними, а не слідчими   
563. «Стаття 298. Особливості початку досудового розслідування у формі дізнання
 		    «Стаття 298. Особливості початку досудового розслідування у формі дізнання
 
564. 1. Керівник органу дізнання визначає дізнавача, який здійснюватиме досудове розслідування у формі дізнання.
 		 -126- Паламарчук М.П.
 В частині першій статті 298 слова «керівником органу дізнання» замінити словами «керівником дізнання»;
Поправка сформована на основі пропозицій КМЕС в Україні
 		Відхилено Суперечить концепції законопроекту  1. Керівник органу дізнання визначає дізнавача, який здійснюватиме досудове розслідування у формі дізнання.
 
565. 2. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
 		    2. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
 
566. 3. До внесення відомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань допускається проведення окремих дій, передбачених частиною третьою статті 214 цього Кодексу»;
 		 -127- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзац п’ятий підпункту 21 пункту 3 розділу І законопроекту виключити.
 		Відхилено Обґрунтування. Виключення можливості проводити окремі процесуальні дії суперечить меті законопроекту - спрощення досудового розслідування  3. До внесення відомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань допускається проведення окремих дій, передбачених частиною третьою статті 214 цього Кодексу»;
 
567. 22) доповнити новими статтями 298-1 – 298-5 такого змісту:
 		 -128- Ківалов С.В.
 Доповнити новими статтями 298-1 – 298-5 такого змісту:
«Стаття 298-1. Процесуальні джерела доказів у кримінальних проступках
1. Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про проступки, крім визначених у статті 84 цього Кодексу, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також протокол вилучення знарядь і засобів вчинення кримінального проступку, речей і документів, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або виявлені під час затримання особи, особистого обшуку або огляду речей особи.
"Стаття 298-3. Вилучення речей і документів 1. Реєстр.картка №298)
-4. Особливості повідомлення про підозру
1. Письмове повідомлення про підозру в учиненні кримінального проступку складається дізнавачем за погодженням з прокурором у випадках та в порядку, передбаченими цим Кодексом.
2. Одночасно із врученням повідомлення про підозру особа інформується про результати медичного освідування та висновок спеціаліста. У разі незгоди з результатами медичного освідування або висновком спеціаліста особа протягом 48 годин має право звернутися до дізнавача або прокурора з клопотанням про проведення експертизи. У такому разі дізнавач або прокурор зобов’язаний звернутися до експерта для проведення експертизи.
У разі, якщо протягом встановленого строку особа не звернеться із клопотанням про проведення експертизи, відповідне клопотання може бути заявлено лише під час судового розгляду.
Обґрунтування: Враховуючи, що процесуальне керівництво досудовим розслідування здійснюється прокурором, то лише з ним має погоджуватися письмове повідомлення про підозру.
Стаття 298-5. Порядок продовження строків дізнання
1. Строк дізнання може бути продовжений прокурором до місяця у випадку необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій. Про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову.
2. У разі неможливості закінчити дізнання у термін, визначений статтею 219 цього Кодексу, дізнавач чи прокурор звільняє затриману особу не пізніше сорока восьми годин з моменту затримання.
3. Перебіг строку дізнання зупиняється у випадку, передбаченому статтею 280 цього Кодексу.
4. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки, передбачені цією статтею.
Обґрунтування: Необхідно привести дану норму у відповідність до загальновживаної термінології Кримінального процесуального кодексу.
 		Враховано частково Окрім слів «у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту»  23) доповнити статтями 298-1 – 298-5 такого змісту:
 
568. «Стаття 298--1. Процесуальні джерела доказів у кримінальних проступках
 		 -129- Сотник О.С.
 Назву статті та статтю 298-1 КПК України викласти у наступній редакції:
«Стаття 298-1. Процесуальні джерела доказів у провадженні про кримінальні проступки
1. Процесуальні джерела доказів у провадженні про кримінальні проступки визначені статтею 84 цього Кодексу.
2. Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про проступки, крім визначених у статті 84 цього Кодексу, також є результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Ці процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як за погодженням зі слідчим суддею.»
 		Враховано частково в частині механізму погодження зі слідчим суддею передачі матеріалів дізнання у кримінальному провадженні щодо злочину; в частині вилучення слів «а також протокол вилучення знарядь і засобів вчинення кримінального проступку, речей і документів, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей». Поряд з цим, пропонується залишити «пояснення особи», як елементу, за допомогою якого досягається процесуальна економія та швидкість розслідування. Нинішня ж діяльність слідчих також пов’язана з відібранням пояснень до внесення відомостей в ЄРДР, які мають тільки орієнтуючий характер. У такому випадку слідчі змушені просто переписувати такі пояснення у протокол допиту, що забирає багато часу і є нераціональним.  «Стаття 298-1. Процесуальні джерела доказів у кримінальних проступках
 
    -130- Найєм М..
 Стаття 298-1. Процесуальні джерела доказів у кримінальних проступках
Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про проступки, крім визначених у статті 84 цього Кодексу, також є результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Обґрунтування: Запропоновані законопроектом положення, що виключаються, порушують принцип юридичної визначеності, адже запроваджує нові джерела доказів для кримінальних проступків, збір яких підміняє існуючий порядок збору доказів та веде до потенційного обмеження прав і свобод людини.
Відповідно до частини 8 статті 95 КПК України пояснення особи не є джерелом доказів. Чому вони мають бути такими для проступків – не зрозуміло. Це прямий шлях до зловживань, ухилення від процедури допиту, яка регламентована КПК України.
Те саме стосується запропонованого джерела доказів «протоколу вилучення знарядь і засобів вчинення кримінального проступку, речей і документів, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей». За загальним правилом документи є джерелами доказів, а до документів віднесено протоколи, складені в порядку, передбаченому Кодексом. Зазначений протокол не відповідає загальним вимогам до протоколів, передбаченими статтею 104 КПК України.
Пропонується вилучити вищезгадані нові джерела доказі, при цьому залишити ті, які стосуються «технічної фіксації» для кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту:
- результати медичного освідування;
- висновок спеціаліста;
- показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
 		Враховано частково Вилучити «а також протокол вилучення знарядь і засобів вчинення кримінального проступку, речей і документів, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей», залишити «пояснення особи». Протокол вилучення знарядь і засобів вчинення кримінального проступку може бути складений і у порядку законного затримання, без додаткової регламентації у статті 298-1.   
    -131- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзац другий та третій підпункту 22 пункту 3 розділу І законопроекту виключити.
 		Відхилено Обґрунтування. Виключення можливості проводити окремі процесуальні дії суперечить меті законопроекту - спрощення досудового розслідування.   
569. 1. Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про проступки, крім визначених у статті 84 цього Кодексу, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також протокол вилучення знарядь і засобів вчинення кримінального проступку, речей і документів, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.
 		 -132- Паламарчук М.П.
 У частині 1 статті 298-1, слова «у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту» вилучити;
Поправка сформована на основі пропозицій КМЕС в Україні
 		Враховано   1. Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про проступки, крім визначених статтею 84 цього Кодексу, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як за погодженням з слідчим суддею.
 
570. Стаття 298-2. Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок
 		 -133- Сотник О.С.
 Статтю 298-2 КПК України викласти в наступній редакції:
«1. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку (за виключенням вчиненого через необережність) у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 208 цього Кодексу, лише за умови, що ця особа:
1) відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;
2) намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;
3) під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи.
2. Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, здійснюється не більше як на 24 години з моменту з моменту фактичного затримання.
3. Уповноважена службова особа повинна негайно повідомити особі зрозумілою для нею мовою підстави доставлення, а також роз’яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
4. Копія протоколу затримання особи невідкладно надсилається прокурору.
5. Затриманому надається можливість повідомити інших осіб про затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу.
6. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, здійснює особистий огляд затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 цього Кодексу.
7. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих за вчинення кримінального проступку, зобов’язана вчинити дії, передбачені частиною третьою статті 212 цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.»
 		Відхилено Підстава, передбачена п. 4 частини 1 необхідна для проведення медичного освідування у проступках проти безпеки руху, задля того, щоб п’яні водії не могли уникнути відповідальності.  Стаття 298-2. Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок
 
    -134- Найєм М..
 Стаття 298-2. Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок
1. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку (за виключенням вчиненого через необережність) у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 208 цього Кодексу, лише за умови, що ця особа:
1) відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;
2) намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;
3) під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи.
2. Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, здійснюється не більше як на 24 години з моменту з моменту фактичного затримання.
3. Уповноважена службова особа повинна негайно повідомити особі зрозумілою для нею мовою підстави доставлення, а також роз’яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
4. Копія протоколу затримання особи невідкладно надсилається прокурору.
5. Затриманому надається можливість повідомити інших осіб про затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу.
6. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, здійснює особистий огляд затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 цього Кодексу.
7. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих за вчинення кримінального проступку, зобов’язана вчинити дії, передбачені частиною третьою статті 212 цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
Обґрунтування: Запропоновані додаткові підстави для затримання особи уповноваженою службовою особою в порядку статті 208 КПК України звужують наявні гарантії цієї статті, що взагалі забороняють затримання за правопорушення, санкція якого не передбачає позбавлення волі, без ухвали слідчого судді, суду. Особливо це звуження стосується пункт 4 запропонованих положень, адже якщо особа перебуває в стані сп’яніння і може завдати шкоду собі, то застосовується поліцейське піклування відповідно до статті 41 Закону «Про Національну поліцію».
 		Відхилено Підстава, передбачена п. 4 частини 1 необхідна для проведення медичного освідування у проступках проти безпеки руху, задля того, щоб п’яні водії не могли уникнути відповідальності.   
571. 1. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку (за виключенням вчиненого через необережність) у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 208 цього Кодексу, лише за умови, що ця особа:
 		 -135- Паламарчук М.П.
 у частині 1 статті 298-2 (в редакції законопроекту) слова « (за виключенням вчиненого через необережність)» виключити:
«Стаття 298-2. Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок
1. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 208 цього Кодексу, лише за умови, що ця особа:
1) відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;
2) намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;
3) під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи;
4) перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоду собі або оточуючим.»;
Обґрунтування. Уточнення в ч.1 ст.298-2 стосовно кримінального проступку, вчиненого з необережності видається сумнівним, адже виходить, що при вчиненні проступку з необережності, а це ще підлягає встановленню, особа, яка чинить опір або перебуває в стані сп’яніння, не може бути затриманою (висновки до законопроекту Інституту законодавства).
 		Враховано редакційно (з урахуванням правки прийнятої на засіданні робочої групи щодо додання слова «та»)  1. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку, у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 208 цього Кодексу, та лише за умови, що ця особа:
 
572. 1) відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;
 		    1) відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;
 
573. 2) намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;
 		    2) намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;
 
574. 3) під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи;
 		    3) під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи;
 
575. 4) перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоду собі або оточуючим.
 		    4) перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим.
 
576. 2. Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, здійснюється не більше як на три години з моменту доставлення до органу дізнання або шість годин з моменту фактичного затримання.
 		    2. Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, здійснюється не більш як на три години з моменту доставлення до органу дізнання або шість годин з моменту фактичного затримання.
 
577. 3. Уповноважена службова особа, що здійснила доставлення, та/або дізнавач повинні негайно повідомити особі зрозумілою для нею мовою підстави доставлення, а також роз’яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
 		    3. Уповноважена службова особа, яка здійснила доставлення, та/або дізнавач повинні негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підстави доставлення, а також роз’яснити право на захисника, на отримання медичної допомоги, на надання пояснень та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
 
578. 4. Особу може бути затримано:
 		    4. Особу може бути затримано:
 
579. 1) до сімдесяти двох годин – у випадках, передбачених пунктами 1–3 частини першої цієї статті;
 		 -136- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзац восьмий підпункту 22 пункту 3 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«4. Особу може бути затримано до двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання для вручення письмового повідомлення про підозру. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.».
 		Відхилено Обґрунтування. У певних випадках двадцяти чотирьох годин може бути недостатньо для збирання, перевірки та оцінки доказів.  1) до сімдесяти двох годин – у випадках, передбачених пунктами 1–3 частини першої цієї статті;
 
580. 2) до двадцяти чотирьох годин - у випадку, передбаченому пунктом 4 частини першої цієї статті.
 		    2) до двадцяти чотирьох годин - у випадку, передбаченому пунктом 4 частини першої цієї статті.
 
581. Копія протоколу затримання особи невідкладно надсилається прокурору.
 		    Копія протоколу затримання особи невідкладно надсилається прокурору.
 
582. 5. Затриманому надається можливість повідомити інших осіб про затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу.
 		    5. Затриманому надається можливість повідомити інших осіб про затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу.
 
583. 6. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, здійснює особистий огляд затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 цього Кодексу.
 		    6. Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, здійснює особистий обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 цього Кодексу.
 
584. 7. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих за вчинення кримінального проступку, зобов’язана вчинити дії, передбачені частиною третьою статті 212 цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
 		    7. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих за вчинення кримінального проступку, зобов’язана вчинити дії, передбачені частиною третьою статті 212 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
 
585. Стаття 298-3. Вилучення речей і документів
 		 -137- Сотник О.С.
 Статтю 298-3 КПК України викласти в наступній редакції:
«Стаття 298-3. Тимчасове вилучення речей і документів
1. Речі і документи, що є знаряддям та/або засобом вчинення кримінального проступку чи безпосереднім предметом посягання, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, тимчасово вилучаються уповноваженою службовою особовою Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України в порядку, передбаченому статтями 167–169 цього Кодексу.
Тимчасові вилучені речі і документи зберігаються органом, що їх вилучив, до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У виняткових випадках тимчасово вилучені речі та документи можуть бути повернуті володільцеві до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді. Залежно від результатів розгляду їх у встановленому порядку конфіскують або повертають володільцеві, або знищують.
Про тимчасові вилучення речей та документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про затримання.
2. Уповноважена службова особа у разі наявності достатніх підстав уважати, що особою вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути застосовано покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.
 		Відхилено Вбачається недоцільним таке уточнення, оскільки статтями 167–169 цього Кодексу це передбачено.  Стаття 298-3. Вилучення речей і документів
 
    -138- Найєм М..
 Стаття 298-3. Тимчасове вилучення речей і документів
Речі і документи, що є знаряддям та/або засобом вчинення кримінального проступку чи безпосереднім предметом посягання, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, тимчасово вилучаються уповноваженою службовою особовою Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України в порядку, передбаченому статтями 167 – 169 цього Кодексу
Обґрунтування: У КПК є і надалі повинна залишатися одна процедура – «тимчасового вилучення речей і документів».
 		Відхилено Вбачається недоцільним таке уточнення, оскільки статтями 167–169 цього Кодексу це передбачено.   
    -139- Геращенко А.Ю.
 абзац дев’ятнадцятий підпункту 20 доповнити словами «, слідчого підрозділу Міністерства юстиції України та його територіальних органів».
Обґрунтування: Внесення змін до положень вказаної статті Кодексу забезпечить процесуальні підстави для проведення слідчими Міністерства юстиції України та його територіальних підрозділів збору доказів під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів вчинених в установах та на території пенітенціарних закладів.
 		Відхилено Не відноситься до сутті законопроекту   
586. 1. Речі і документи, що є знаряддям та/або засобом вчинення кримінального проступку чи безпосереднім предметом посягання, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються уповноваженою службовою особовою Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України.
 		    1. Речі і документи, що є знаряддям та/або засобом вчинення кримінального проступку чи безпосереднім предметом посягання, виявлені під час затримання, особистого обшуку затриманої особи або огляду речей, вилучаються уповноваженою службовою особовою Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України.
 
587. Вилучені речі та документи зберігаються органом, що їх вилучив, до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 		    Вилучені речі та документи зберігаються органом, що їх вилучив, до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
588. У виключних випадках вилучені речі та документи можуть бути повернуті володільцеві до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді. Залежно від результатів розгляду їх у встановленому порядку конфіскують або повертають володільцеві, або знищують.
 		    У виключних випадках вилучені речі та документи можуть бути повернуті володільцеві до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді. Залежно від результатів розгляду їх у встановленому порядку конфіскують або повертають володільцеві, або знищують.
 
589. Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про затримання.
 		    Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про затримання.
 
590. 2. Вилучені під час огляду речі та документи, зазначені в частині першій цієї статті, визнаються речовими доказами, про що дізнавачем виноситься відповідна постанова, та приєднуються до матеріалів дізнання.
 		    2. Вилучені під час обшуку затриманої особи речі та документи, зазначені у частині першій цієї статті, визнаються речовими доказами, про що дізнавачем виноситься відповідна постанова, та приєднуються до матеріалів дізнання.
 
591. 3. Уповноважена службова особа в разі наявності достатніх підстав уважати, що особою вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути застосовано покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.
 		    3. Уповноважена службова особа за наявності достатніх підстав вважати, що особою вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути застосовано покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання вироком законної сили, але не більш як на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.
 
592. Стаття 298-4. Особливості повідомлення про підозру
 		    Стаття 298-4. Особливості повідомлення про підозру
 
593. 1. Письмове повідомлення про підозру в учиненні кримінального проступку складається дізнавачем за погодженням з керівником органу дізнання або прокурором у випадках та в порядку, передбаченими цим Кодексом.
 		 -140- Паламарчук М.П.
 у частині 1 статті 298-4 (в редакції законопроекту) слова «керівником органу дізнання або» виключити:
«1. Письмове повідомлення про підозру в учиненні кримінального проступку складається дізнавачем за погодженням з прокурором у випадках та в порядку, передбаченими цим Кодексом.»;
Обґрунтування. Формулювання наведеної норми дозволяє припустити, що визначення посадової особи, з якою має здійснюватися погодження, відбувається на розсуд дізнавача. Варто зауважити, що це створює підґрунтя для можливих службових зловживань.
 		Враховано   1. Письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку складається дізнавачем за погодженням із прокурором у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.
 
    -141- Сотник О.С.
 У частині першій статті 298-4 КПК України слово «дізнання» замінити на слова «органу досудового розслідування»;
 		Відхилено У зв’язку з врахуванням поправки № 140   
594. 2. Одночасно із врученням повідомлення про підозру особа інформується про результати медичного освідування та висновок спеціаліста. У разі незгоди з результатами медичного освідування або висновком спеціаліста особа протягом 48 годин має право звернутися до дізнавача або прокурора з клопотанням про проведення експертизи. У такому разі дізнавач або прокурор зобов’язаний звернутися до експерта для проведення експертизи.
 		 -142- Паламарчук М.П.
 частину 2 статті 298-4 (в редакції законопроекту) викласти в такій редакції:
«2. Одночасно із врученням повідомлення про підозру особа інформується про результати медичного освідування та висновку спеціаліста за їх наявності. У разі незгоди з результатами медичного освідування або висновку спеціаліста особа протягом 48 годин має право звернутися до дізнавача або прокурора з клопотанням про проведення експертизи. У такому разі дізнавач або прокурор має право звернутися до експерта для проведення експертизи, з дотриманням правил, передбачених цим Кодексом.»;
Обґрунтування. Відповідно до частини 2 статті 298-4 в редакції проекту медичне освідування та надання спеціалістом висновку є безумовною необхідністю та імперативним приписом. Однак, з доцільністю та обґрунтованістю такого підходу навряд чи можна погодитися. Окрім цього, обов’язок прокурора, дізнавача призначити експертизу може призвести до зловживань: з моменту проведення освідування до моменту проведення експертизи значний проміжок часу, за який жодних слідів алкоголю чи наркотичних речовин у крові, для прикладу, вже виявити буде неможливо. Тобто така процедура призведе до уникнення відповідальності особами, які вчинили кримінальний проступок (висновки до законопроекту Головного науково-експертного управління).
 		Враховано   2. Одночасно із врученням повідомлення про підозру особа інформується про результати медичного освідування та висновку спеціаліста за їх наявності. У разі незгоди з результатами медичного освідування або висновку спеціаліста особа протягом 48 годин має право звернутися до дізнавача або прокурора з клопотанням про проведення експертизи. У такому разі дізнавач або прокурор має право звернутися до експерта для проведення експертизи із дотриманням правил, передбачених цим Кодексом.
 
    -143- Сотник О.С.
 Частину другу статті 298-4 КПК України виключити;
 		Відхилено У зв’язку з врахуванням поправки № 142   
595. У разі, якщо протягом встановленого строку особа не звернеться із клопотанням про проведення експертизи, відповідне клопотання може бути заявлено лише під час судового розгляду.
 		 -144- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзаци двадцять другий та двадцять третій підпункту 22 пункту 3 розділу І законопроекту виключити.
 		Відхилено Обґрунтування. Вказані в частині третій статті 214 КПК (в редакції законопроекту) процесуальні дії вводяться для спрощення досудового розслідування, що відповідає основній меті законопроекту.  У разі якщо протягом встановленого строку особа не звернеться із клопотанням про проведення експертизи, відповідне клопотання може бути заявлено лише під час судового розгляду.
 
596. Стаття 298-5. Порядок продовження строків дізнання
 		 -145- Паламарчук М.П.
 У назві статті 298-5 (в редакції законопроекту) після слова «продовження» доповнити словом «зупинення» такого змісту:
«Стаття 298-5. Порядок продовження, зупинення строків дізнання»
Обґрунтування. Назва статті 298-5 КПК (в редакції проекту) «Порядок продовження строків дізнання» не повною мірою відповідає її змісту. Адже в статті йдеться як про продовження, так і про зупинення строку дізнання (висновки до законопроекту Головного науково-експертного управління).
 		Враховано   Стаття 298-5. Порядок продовження строків дізнання
 
    -146- Найєм М..
 Стаття 298-5. Порядок продовження строків дізнання
1. Строк дізнання може бути продовжений прокурором на строк до тридцяти днів у випадку необхідності проведення додаткових слідчих та розшукових дій. Про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову.
Частину 2 статті 298-5 виключити
3. Перебіг строку дізнання зупиняється у випадку, передбаченому статтею 280 цього Кодексу.
4. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки, передбачені цією статтею.
Обґрунтування. Стаття 298-5 дозволяє утримувати будь-яку особу протягом 2 діб. Це не відповідає гарантіям, встановленим статтею 29 Конституції України.
 		Відхилено Утримувати 48 годин можна не будь-яку особу, а ту що передбачена частиною 1 статті 298-2 КПК.   
597. 1. Строк дізнання може бути продовжений прокурором до місяця у випадку необхідності проведення додаткових слідчих та розшукових дій. Про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову.
 		 -147- Сотник О.С.
 У частині першій статті 298-5 КПК України слова «до місяця» замінити на слова «до тридцяти днів»;
 		Враховано   1. Строк дізнання може бути продовжений прокурором до тридцяти днів у разі необхідності проведення додаткових слідчих та розшукових дій. Про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову.
 
598. 2. У разі неможливості закінчити дізнання у термін, визначений статтею 219 цього Кодексу, дізнавач чи прокурор звільняє затриману особу не пізніше сорока восьми годин з моменту затримання.
 		 -148- Сотник О.С.
 Частину другу статті 298-5 КПК України виключити;
 		Відхилено Утримувати 48 годин можна не будь-яку особу, а ту що передбачена частиною 1 статті 298-2 КПК.  2. У разі неможливості закінчити дізнання у строк, визначений статтею 219 цього Кодексу, дізнавач або прокурор звільняє затриману особу не пізніше сорока восьми годин з моменту затримання.
 
    -149- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзац двадцять шостий підпункту 22 пункту 3 розділу І законопроекту виключити.
 		Відхилено Обґрунтування. У зв’язку з відхиленням поправки щодо максимального 24 годинного терміну затримання.   
599. 3. Перебіг строку дізнання зупиняється у випадку, передбаченому статтею 280 цього Кодексу.
 		    3. Перебіг строку дізнання зупиняється у випадку, передбаченому статтею 280 цього Кодексу.
 
600. 4. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки, передбачені цією статтею»;
 		    4. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається до строків, передбачених цією статтею»;
 
601. 23) частину першу статті 299 замінити двома частинами такого змісту:
 		 -150- Сотник О.С.
 Статтю 299 КПК України залишити в чинній редакції;
 		Відхилено У зв’язку з врахування поправки № 151  24) текст статті 299 викласти в такій редакції:
 
602. «1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків застосовується як тимчасовий запобіжний захід затримання особи на підставах та в порядку, визначеному цим Кодексом.
 		 -151- Паламарчук М.П.
 частину першу статті 299 (в редакції законопроекту) доповнити словами «а також такі запобіжні заходи як особисте зобов’язання та особиста порука»:
«1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків як тимчасовий запобіжний захід застосовується затримання особи на підставах та в порядку, визначеному цим Кодексом, а також такі запобіжні заходи як особисте зобов’язання та особиста порука»:
Обґрунтування. Якщо досудове розслідування триватиме до одного місяця (див. пункт 1-2 абзацу третього частини першої статті 219 КПК в редакцій проекту), то протягом цього часу при досудовому розслідуванні кримінальних проступків може виникнути необхідність у застосуванні обмеження свободи пересування та вільного вибору місця перебування. А відтак виникає необхідність застосування принаймні тих норм КПК, які дозволяють застосувати такі запобіжні заходи, як особисте зобов’язання та особиста порука (висновки до законопроекту Головного науково-експертного управління).
 		Враховано   «1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків як тимчасовий запобіжний захід застосовується затримання особи на підставах та в порядку, визначених цим Кодексом, а також такі запобіжні заходи, як особисте зобов’язання та особиста порука.
Підозрюваному роз’яснюється його обов’язок з’явитися за першим викликом до дізнавача, прокурора або суду.
 
    -152- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзаци другий та третій підпункту 23 пункту 3 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.
2. Підозрюваному роз’яснюється його обов’язок з’явитися за першим викликом до дізнавача, прокурора або суду.».
 		Враховано редакційно В комплексі з поправкою № 151   
603. 2. У всіх інших випадках підозрюваному роз’яснюється його обов’язок з’явитися за першим викликом до дізнавача, прокурора або суду»;
 		    2. У всіх інших випадках підозрюваному роз’яснюється його обов’язок з’явитися за першим викликом до дізнавача, прокурора або суду»;
 
604. 24) статтю 300 викласти в такій редакції:
 		 -153- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 24 пункту 3 розділу І виключити.
 		Відхилено Обґрунтування. Позбавлення можливості проводити визначені даним підпунктом процесуальні дії суперечить меті законопроекту – спрощення досудового розслідування.  25) статті 300 і 301 викласти в такій редакції:
 
605. «Стаття 300. Слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та інші дії під час досудового розслідування кримінальних проступків
 		 -154- Сотник О.С.
 У назві статті 300 КПК України виключити слова «та інші дії»;
 		Відхилено У зв’язку із залишенням в концепції законопроекту пояснень задля забезпечення спрощення розслідування кримінальних проступків.  «Стаття 300. Слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та інші дії під час досудового розслідування кримінальних проступків
 
606. 1. Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, та негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені частиною другою статті 264 та статтею 268 цього Кодексу, а також відбирати пояснення для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку, проводити медичне освідування, отримувати висновок спеціаліста і знімати показання технічних приладів та технічних засобів у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, до внесення відомостей про нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань»;
 		 -155- Паламарчук М.П.
 Частину 1 статті 300 (в редакції законопроекту) після слів «висновок спеціаліста» доповнити словами «який має відповідати вимогам для висновку експерта»;
Обґрунтування. Необхідним є встановлення вимог для висновку спеціаліста, оскільки це не передбачено як діючим КПК, так і законопроектом, що може призвести до масових порушень та численних фальсифікацій на практиці;
 		Враховано   1. Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, та негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені частиною другою статті 264 та статтею 268 цього Кодексу, а також відбирати пояснення для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку, проводити медичне освідування, отримувати висновок спеціаліста, що має відповідати вимогам для висновку експерта і знімати показання технічних приладів і технічних засобів у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, до внесення відомостей про нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
 
    -156- Паламарчук М.П.
 В статті 300 КПК (в редакції законопроекту) слова «проти безпеки руху та експлуатації транспорту» вилучити.
Пропозиція внесена на виконання рішення робочої групи з доопрацювання законопроекту
 		Враховано    
    -157- Найєм М..
 Стаття 300. Слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування кримінальних проступків
Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, та негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені частиною другою статті 264 та статтею 268 цього Кодексу, проводити медичне освідування, отримувати висновок спеціаліста і знімати показання технічних приладів та технічних засобів у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, до внесення відомостей про нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Обґрунтування: Запропоновані зміни необхідні для прибрання «пояснення особи» як непроцесуального доказу у справах про кримінальні проступки. Запропоновано вище у змінах до статей 214 та 298-1 КПК України.
 		Відхилено У зв’язку із залишенням в концепції законопроекту пояснень задля забезпечення спрощення розслідування кримінальних проступків.   
    -158- Сотник О.С.
 У частині першій статті 300 КПК України виключити слова «а також відбирати пояснення для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку»;
 		Відхилено У зв’язку із залишенням в концепції законопроекту пояснень задля забезпечення спрощення розслідування кримінальних проступків.   
607. 25) статтю 301 викласти в такій редакції:
 		 -159- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 25 пункту 3 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«25) статтю 301 викласти в такій редакції:
«Стаття 301. Особливості закінчення дізнання
1. Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
2. Дізнавач зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру в межах строку досудового розслідування відповідно до статті 219 цього Кодексу, разом з усіма зібраними матеріалами дізнання подати на затвердження прокурору один із зазначених процесуальних документів:
1) проект рішення про закриття кримінального провадження;
2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
4) клопотання про продовження строку дізнання одноразово не більше ніж на один місяць.
У разі необхідності прокурор має право самостійно оформити процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті.
3. Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:
1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження;
2) повернути кримінальне провадження дізнавачу із письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням терміну дізнання у межах граничного строку, визначеного статтею 219 цього Кодексу;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або звільненням від кримінальної відповідальності;
4) при встановленні ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.
4. У разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор зобов?язаний в межах строків, визначених у частині другій цієї статті, забезпечити надання особі, які вчинила кримінальний проступок або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у випадку неможливості такого вручення – у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, у тому числі шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати, вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання.
Про відмову в отриманні копій матеріалів дізнання чи не отримання їх складається відповідний протокол, який підписується прокурором та особою, яка відмовилася отримувати, а також прокурором, у разі коли особа не з?явилася для отримання матеріалів дізнання.».
 		Відхилено Обґрунтування. Викладення статті в даній редакції залишає багато невирішених питань, що, як наслідок, створить проблеми при розслідуванні даної категорії злочинів.     
608. «Стаття 301. Особливості закінчення дізнання
 		 -160- Сотник О.С.
 Частину першу та другу статті 301 КПК України викласти у наступній редакції:
«1. Дізнавач зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання особи подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом з повідомленням про підозру, про що письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.
2. Прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом з матеріалами дізнання здійснити одну із зазначених дій:
1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження;
2) повернути кримінальне провадження дізнавачу із письмовими вказівками про проведення слідчих (розшукових) дій з одночасним продовженням терміну дізнання на строк до 30 днів;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або звільненням від кримінальної відповідальності;
4) при встановленні ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.»
 		Відхилено У зв’язку з неузгодженістю зі процесуальними строками (дізнання – 72 години), запропонованої законопроектом.  Стаття 301. Особливості закінчення дізнання
 
609. 1. Дізнавач зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом з повідомленням про підозру, про що письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.
 		    1. Дізнавач зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.
 
610. 2. Прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом з матеріалами дізнання, а у випадку затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, протягом двадцяти чотирьох годин здійснити одну із зазначених дій:
 		    2. Прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом з матеріалами дізнання, а в разі затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, протягом двадцяти чотирьох годин здійснити одну із зазначених дій:
 
611. 1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження, а у випадку затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, - негайне звільнення затриманої особи;
 		    1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження, а у випадку затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, - про негайне звільнення затриманої особи;
 
612. 2) повернути кримінальне провадження дізнавачу із письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням терміну дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу (у випадку затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу);
 		    2) повернути кримінальне провадження дізнавачу із письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням терміну дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу (у разі затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу);
 
613. 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або звільненням від кримінальної відповідальності;
 		    3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності;
 
614. 4) при встановленні ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.
 		    4) у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.
 
615. 3. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті, строк затримання особи не повинен перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання до початку розгляду провадження про кримінальний проступок в суді.
 		 -161- Паламарчук М.П.
 у частинах 3 та 4 статті 301 (в редакції законопроекту) слова «частини першої» замінити словами «частини другої»:
«3. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, строк затримання особи не повинен перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання до початку розгляду провадження про кримінальний проступок в суді.
4. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, строк затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, зараховується до строку утримання особи під вартою»;
Обґрунтування. В частинах третій, четвертій статті 301 КПК (в редакції проекту) здійснено посилання відповідно на пункти 3, 4 частини першої цієї статті. Однак названа частина статті 301 КПК в редакції проекту відповідних пунктів не містить (висновки до законопроекту Головного науково-експертного управління та поправки Генеральної прокуратури України).
 		Враховано   3. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, строк затримання особи не повинен перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання до початку розгляду провадження про кримінальний проступок в суді.
 
    -162- Сотник О.С.
 Частини третю та четверту статті 301 КПК України виключити;
 		Відхилено Частини 3 та 4 статті 301 є запобіжниками для дотримання і так обмежених прав затриманої особи.   
616. 4. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини першої цієї статті, строк затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, зараховується до строку утримання особи під вартою.
 		 -163- Паламарчук М.П.
 статтю 301 доповнити частиною 5 (в редакції законопроекту), у зв’язку з цим частину 5 вважати частиною 6.
«5. У випадку, якщо особа, яка вчинила кримінальний проступок беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені під час дізнання обставини із такою особою укладається угода відповідно до Глави 35 цього Кодексу»;
Обґрунтування. Укладення угоди відповідно до Глави 35 цього Кодексу сприятиме дотриманню загальних засад кримінального судочинства, на відмінну від положень законопроекту, відповідно до яких суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження (ч.2 ст.381 КПК), що створює умови для порушення прав обвинуваченого. Окрім цього, це є єдиною юридичною конструкцією для поєднання права на захист та забезпечення правосудного вироку; сприятиме спрощенню дізнання, особливо на стадії судового розгляду (після направлення обвинувального акту із угодою до суду, суд у 5-тиденний строк призначає підготовче судове засідання, на якому затверджується угода та ухвалюється обвинувальний вирок).
 		Відхилено   4. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, строк затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, зараховується до строку тримання особи під вартою.
 
617. 5. У разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор зобов?язаний в межах строків, визначених у частині другій цієї статті, забезпечити надання особі, які вчинила кримінальний проступок або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у випадку неможливості такого вручення – у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, у тому числі шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням, вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання.
 		 -164- Паламарчук М.П.
 Пункт 5 статті 301 викласти в наступній редакції:
«Стаття 301. Особливості закінчення дізнання
5. У разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор зобов’язаний в межах строків, визначених у частині другій цієї статті, забезпечити надання особі, які вчинила кримінальний проступок або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом надання копії кримінального провадження в електронній формі або забезпечення права сторони самостійно робити копію кримінального провадження, а у випадку неможливості такого надання – у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, у тому числі шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. ... «
Поправка сформована на основі пропозицій КМЕС в Україні
 		Відхилено уперечить концепції законопроекту. Окрім того, Вручення електронних копій документів наразі вбачається неможливим з практичної точки зору.  5. У разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор зобов?язаний у межах строків, визначених частиною другою цієї статті, забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення – у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, у тому числі шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням, вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання.
 
    -165- Сотник О.С.
 Частину п’яту статті 301 КПК України викласти у наступній редакції:
«5. У разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор зобов?язаний в межах строків, визначених у частині другій цієї статті, забезпечити надання особі, які вчинила кримінальний проступок або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання, зокрема електронних копій (за наявності), шляхом їх вручення, а у випадку неможливості такого вручення – у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, у тому числі шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням, вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання.
Про відмову в отриманні копій матеріалів дізнання чи не отримання їх складається відповідний протокол, який підписується прокурором та особою, яка відмовилася отримувати, а також прокурором, у разі коли особа не з?явилася для отримання матеріалів дізнання.»
 		Відхилено Вручення електронних копій документів наразі вбачається неможливим з практичної точки зору.   
618. Про відмову в отриманні копій матеріалів дізнання чи не отримання їх складається відповідний протокол, який підписується прокурором та особою, яка відмовилася отримувати, а також прокурором, у разі коли особа не з?явилася для отримання матеріалів дізнання»;
 		 -166- Яценко А.В.
 після підпункту 25 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«__) доповнити частину першу статті 303 пунктами 1-1) та 1-2) такого змісту:
«1-1) бездіяльність слідчого або прокурора про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої статті 284 цього Кодексу - іншою особою, права чи законні інтереси якої можуть бути обмежені під час досудового розслідування;
1-2) дії слідчого, прокурора, яка полягає у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за відсутністю достатніх, правомірних та обґрунтованих відомостей про вчинення кримінального правопорушення - іншою особою, права чи законні інтереси якої можуть бути обмежені під час досудового розслідування;»;
 		Відхилено зв’язку з відхиленням поправки № 119. Окрім того, поправка подана з порушенням статті 116 Регламенту щодо можливості внесення пропозицій та поправок до законопроекту, який готується до другого читання, лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.  Про відмову в отриманні копій матеріалів дізнання чи неотримання їх складається відповідний протокол, який підписується прокурором та особою, яка відмовилася отримувати, а також прокурором, у разі коли особа не з?явилася для отримання матеріалів дізнання»;
 
619. 26) у статті 314:
 		    26) частину другу статті 314 доповнити абзацом другим такого змісту:
 
620. 1) частину другу доповнити новим абзацом такого змісту:
 		       
621. «У разі встановлення об’єктивної неможливості ознайомитися з матеріалами дізнання у порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 301 цього Кодексу, суд за клопотанням сторони кримінального провадження вирішує питання про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів дізнання, про що постановляє відповідну ухвалу»;
 		 -167- Найєм М..
 Стаття 314. Підготовче судове засідання
...
У разі встановлення неможливості ознайомитися з матеріалами дізнання у порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 301 цього Кодексу, суд за клопотанням сторони кримінального провадження вирішує питання про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів дізнання, про що постановляє відповідну ухвалу.
Обґрунтування: Законодавством України не визначено термін «об’єктивної» неможливості та її відмінність від неможливості вчинити дію.
 		Відхилено Робочою групою прийнято рішення про необхідність застосування терміну «об’єктивної» .  «У разі встановлення об’єктивної неможливості ознайомитися з матеріалами дізнання у порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 301 цього Кодексу, суд за клопотанням сторони кримінального провадження вирішує питання про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів дізнання, про що постановляє відповідну ухвалу»;
 
622. 27) у частині другій статті 314-1 слова «злочину невеликої або середньої тяжкості» замінити словами «нетяжкого або»;
 		    27) у частині другій статті 314-1 слова «злочину невеликої або середньої тяжкості» замінити словом «нетяжкого»;
 
623. 28) у частині першій статті 334 після слів «матеріали кримінального провадження» доповнити словами «у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину»;
 		    28) частину першу статті 334 після слів «Матеріали кримінального провадження» доповнити словами «у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину»;
 
624. 29) у статті 381:
 		 -168- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Підпункт 29 пункту 3 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«29) назву і текст статті 381 викласти в такій редакції:
«Стаття 381. Загальні положення провадження щодо кримінальних проступків
1. Після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п’ятиденний строк призначає судовий розгляд.
2. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.
3. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.».
 		Відхилено а рішенням робочої групи вбачається недоцільною зміна позиції, запропонованої законопроектом  29) у статті 381:
 
625. у назві статті слово «спрощеного» виключити;
 		    у назві слово «спрощеного» виключити;
 
626. частину першу викласти в такій редакції:
 		 -169- Сотник О.С.
 Частину першу статті 381 КПК України викласти у наступній редакції:
«Після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п’ятиденний строк призначає судовий розгляд.»
 		Відхилено У зв’язку з неузгодженістю зі процесуальними строками (дізнання – 72 години), запропонованої законопроектом.  частину першу викласти в такій редакції:
 
627. «1. Після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п’ятиденний строк, а у випадку затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд»;
 		 -170- Паламарчук М.П.
 Пункт 1 та 2 статті 381 викласти в такій редакції: «1. Окрім випадку затримання особи відповідно до частини четвертої статті 298-2 цього Кодексу, у справах про кримінальні проступки суд може прийняти рішення про розгляд справи без судового засідання та виклику сторін у випадку, якщо факти, викладені у матеріалах кримінального провадження, підтверджуються зібраними доказами.
2.За клопотанням обвинуваченого або прокурора, вирок, винесений відповідно до частини першої цієї статті, має бути переглянутий судом з обов’язковим проведенням судового засідання за участі сторін протягом п’яти днів з моменту отримання клопотання. За результатами такого перегляду суд ухвалює новий вирок. Суд відмовляє у задоволенні клопотання, якщо воно не було подано протягом десяти днів з моменту отримання копії вироку.»
Поправка сформована на основі пропозицій КМЕС в Україні
 		Відхилено уперечить концепції законопроекту.  «1. Після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п’ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд»;
 
    -171- Найєм М..
 Стаття 381. Загальні положення провадження щодо кримінальних проступків
1. Після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п’ятиденний строк призначає судовий розгляд.
2. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Обґрунтування: Визнання вини і відсутність захисника під час судового розгляду пошурують базові гарантії права на захист. Особа, не скориставшись правом на захист та, не усвідомлюючи наслідків засудження, складності справ тощо, залишається без належного захисту. Варто зауважити, що чинна редакція статті 381 КПК України гарантує наявність захисника за таких умов.
 		Відхилено а рішенням робочої групи вбачається недоцільною зміна позиції, запропонованої законопроектом Положення щодо беззаперечного визнання винуватості запропоновано виключити.   
628. після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:
 		    після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
 
629. «2. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта».
 		 -172- Паламарчук М.П.
 у статті 381 (в редакції законопроекту) частину 2 виключити;
«Стаття 381. Загальні положення провадження щодо кримінальних проступків.
1. Після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п’ятиденний строк, а у випадку затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд.
2. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа».
Обґрунтування. Розгляд судом обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження створює умови для порушення прав обвинуваченого. Дана поправка може бути прийнята у комплексі із поправкою до частини 5 статті 301, яка запроваджує необхідність укладення угоди із особою, яка вчинила кримінальний проступок та беззаперечно визнала свою винуватість і не оспорює встановлені під час дізнання обставини. Це є єдиною юридичною конструкцією для поєднання права на захист та забезпечення правосудного вироку; сприятиме спрощенню дізнання, особливо на стадії судового розгляду (після направлення обвинувального акту із угодою до суду, суд у 5-тиденний строк призначає підготовче судове засідання, на якому затверджується угода та ухвалюється обвинувальний вирок) (висновки до законопроекту Представника Уповноваженого Верховної ради України з прав людини та Головного науково-експертного управління).
 		Відхилено уперечить концепції законопроекту.  «2. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта».
 
    -173- Паламарчук М.П.
 В частині другій статті 381 КПК України (в редакції законопроекту) слова «беззаперечно визнав свою винуватість» вилучити».
Пропозиція сформована на рішення робочої групи з доопрацювання законопроекту
 		Враховано    
    -174- Сотник О.С.
 У частині другій статті 381 КПК України після слів «якщо обвинувачений» перед словами «беззаперечно визнав», додати слова «що був представлений захисником».
 		Відхилено а рішенням робочої групи вбачається недоцільною зміна позиції, запропонованої законопроектом За рішенням робочої групи положення щодо «беззаперечного визнання винуватості запропоновано виключити»   
630. У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;
 		    У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;
 
631. 30) у статті 382:
 		    30) у статті 382:
 
632. назву після слова «акта» доповнити словами «щодо вчинення кримінального проступку»;
 		    назву після слова «акта» доповнити словами «щодо вчинення кримінального проступку»;
 
633. у частині першій слова «з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок» замінити словами «щодо вчинення кримінального проступку, а у випадку затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає її та додані до неї матеріали і ухвалює вирок»;
 		 -175- Семенуха Р.С.
Острікова Т.Г.
 Абзац третій підпункту 30 пункту 3 розділу І законопроекту замінити абзацами такого змісту:
«частину першу викласти в такій редакції:
«1. Суд у п’ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.».
 		Відхилено Обґрунтування. Залишається невирішеним питання щодо затриманої особи.  у частині першій слова «з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок» замінити словами «щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає її та додані до нього матеріали і ухвалює вирок»;
 
634. у частині третій слова «який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні,» замінити словами «щодо вчинення кримінального проступку»;
 		    у частині третій слова «який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні» замінити словами «щодо вчинення кримінального проступку»;
 
635. у частинах четвертій та п’ятій слова «з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні» замінити словами «щодо вчинення кримінального проступку»;
 		    у частинах четвертій і п’ятій слова «з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні» замінити словами «щодо вчинення кримінального проступку»;
 
636. 31) у частинах третій та четвертій статті 469 слова «злочинів невеликої тяжкості чи середньої тяжкості» замінити словами «нетяжких злочинів»;
 		    31) у частині третій та пункті 1 частини четвертої статті 469 слова «злочинів невеликої чи середньої тяжкості» замінити словами «нетяжких злочинів»;
 
637. у частині першій статті 497 слова «злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості» замінити словами «необережного нетяжкого злочину».
 		    32) у частині першій статті 497 слова «злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості» замінити словами «необережного нетяжкого злочину».
 
638. ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 		    ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 
639. 1.Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
 		 -176- Геращенко А.Ю.
 Пункт 1 розділу ІІ Законопроекту викласти у такій редакції:
«Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім абзацу третього підпункту 11 пункту 3 розділу І цього Закону, яка набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.».
 		Відхилено Не відноситься до сутті законопроекту  1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
 
640. 2. Кабінету Міністрів України:
 		    2. Кабінету Міністрів України:
 
641. привести свої нормативно-правової акти у відповідність до цього Закону;
 		    привести свої нормативно-правової акти у відповідність до цього Закону;
 
642. забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність до цього Закону.
 		    забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність до цього Закону.
 
643. 3. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України, Верховному Суду, Службі безпеки України привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону.
 		    3. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України, Верховному Суду, Службі безпеки України привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону.
 
644. 4. Установити, що з дня набрання чинності цим Законом:
 		 -177- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Пункт 4 розділу 2 Законопроекту виключити.
Обґрунтування: пункт 4 розділу 2 Законопроекту доцільно виключити, у зв’язку з виключенням із законопроекту положень щодо особливостей процедури дізнання.
 		Відхилено Необхідно передбачити порядок дій щодо проваджень, що змінюють форму розслідування у майбутньому.  4. Установити, що з дня набрання чинності цим Законом:
 
645. 4.1. У кримінальних провадженнях про злочини, які визначено як кримінальні проступки, та в яких до набрання чинності цим Законом особам не повідомлено про підозру в учиненні злочину, подальше досудове розслідування здійснюється в порядку, передбаченому главою 25 Кримінального процесуального кодексу України.
 		    1) у кримінальних провадженнях про злочини, які визначено як кримінальні проступки, та в яких до набрання чинності цим Законом особам не повідомлено про підозру у вчиненні злочину, подальше досудове розслідування здійснюється в порядку, встановленому главою 25 Кримінального процесуального кодексу України;
 
646. Такі провадження протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом передаються від органів досудового слідства прокуророві для визначення органу, який буде здійснювати подальше досудове розслідування у формі дізнання.
 		    Такі провадження протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом передаються від органів досудового слідства прокуророві для визначення органу, який буде здійснювати подальше досудове розслідування у формі дізнання;
 
647. 4.2. У кримінальних провадженнях про злочини, які визначено як кримінальні проступки, та в яких до набрання чинності цим Законом особам повідомлено про підозру, але не прийнято процесуальне рішення, передбачене частиною другою статті 283 Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування здійснюється в порядку, передбаченому главою 25 цього Кодексу, тим органом, який здійснював досудове розслідування.
 		    2) у кримінальних провадженнях про злочини, які визначено як кримінальні проступки, та в яких до набрання чинності цим Законом особам повідомлено про підозру, але не прийнято процесуальне рішення, передбачене частиною другою статті 283 Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування здійснюється в порядку, встановленому главою 25 цього Кодексу, тим органом, який здійснював досудове розслідування.
 
648. Таким особам протягом сімдесяти двох годин слідчим повідомляється про підозру в учиненні кримінального проступку. У цих випадках строки дізнання обчислюються відповідно до частини першої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України з моменту повідомлення про підозру в учиненні кримінального проступку. Обрані до набрання чинності цим Законом запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або утримання під вартою продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення. Клопотання про скасування таких запобіжних заходів має бути внесено слідчим або прокурором до суду невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку.
 		    Таким особам протягом 72 годин слідчим повідомляється про підозру у вчиненні кримінального проступку. У цих випадках строки дізнання обчислюються відповідно до частини першої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України з моменту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку. Обрані до набрання чинності цим Законом запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення. Клопотання про скасування таких запобіжних заходів має бути внесено слідчим або прокурором до суду невідкладно, але не пізніше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
 
649. 4.3. У кримінальних провадженнях за сукупністю злочинів, один або декілька з яких визначено як кримінальні проступки, та в яких до набрання чинності цим Законом особам повідомлено про підозру, але не прийнято процесуальне рішення, передбачене частиною другою статті 283 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий за погодженням з прокурором виділяє в окреме провадження матеріали щодо кримінального проступку, якщо це можливо без шкоди для подальшого досудового розслідування та судового розгляду, та здійснює дізнання в порядку, передбаченому главою 25 цього Кодексу. Кримінальне провадження щодо злочину продовжує здійснюватися в порядку, визначеному цим Кодексом.
 		    3) у кримінальних провадженнях за сукупністю злочинів, один або декілька з яких визначені як кримінальні проступки, та в яких до набрання чинності цим Законом особам повідомлено про підозру, але не прийнято процесуальне рішення, передбачене частиною другою статті 283 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий за погодженням із прокурором виділяє в окреме провадження матеріали щодо кримінального проступку, якщо це можливо без шкоди для подальшого досудового розслідування та судового розгляду, та здійснює дізнання в порядку, встановленому главою 25 Кримінального процесуального кодексу України. Кримінальне провадження щодо злочину продовжує здійснюватися в порядку, визначеному цим Кодексом.
 
650. У разі виділення матеріалів щодо кримінального проступку в окреме провадження слідчим протягом сімдесяти двох годин повідомляється особі про підозру в учиненні кримінального проступку. У цих випадках строки дізнання обчислюються відповідно до частини першої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України з моменту повідомлення про підозру в учиненні кримінального проступку.
 		    У разі виділення матеріалів щодо кримінального проступку в окреме провадження слідчим протягом 72 годин повідомляється особі про підозру у вчиненні кримінального проступку. У цих випадках строки дізнання обчислюються відповідно до частини першої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України з моменту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку.
 
651. Якщо такій особі обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або утримання під вартою, слідчий або прокурор за наявності підстав для їх зміни чи скасування вирішують питання щодо звернення до суду з відповідним клопотанням щодо його зміни. Обрані до набрання чинності цим Законом такі запобіжні заходи продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення.
 		    Якщо такій особі обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або утримання під вартою, слідчий або прокурор за наявності підстав для їх зміни чи скасування вирішують питання щодо звернення до суду з відповідним клопотанням щодо його зміни. Обрані до набрання чинності цим Законом такі запобіжні заходи продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення;
 
652. 4.4. У кримінальних провадженнях про злочини, які визначено як кримінальні проступки, та в яких до набрання чинності цим Законом досудове слідство зупинено на підставі статті 280 Кримінального процесуального кодексу України, подальше досудове розслідування здійснюється в порядку, передбаченому главою 25 цього Кодексу, а в разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності – вирішується питання про закриття кримінального провадження в установленому цим Кодексом порядку.
 		    4) у кримінальних провадженнях про злочини, які визначено як кримінальні проступки, та в яких до набрання чинності цим Законом досудове слідство зупинено на підставі статті 280 Кримінального процесуального кодексу України, подальше досудове розслідування здійснюється в порядку, передбаченому главою 25 Кримінального процесуального кодексу України, а в разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності – вирішується питання про закриття кримінального провадження в установленому зазначеним Кодексом порядку;
 
653. 4.5. Обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру в кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
 		    5) обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України;
 
654. 4.6. У кримінальних провадженням про злочини, які визначено як кримінальні проступки, що на момент набрання чинності цим Законом призначені до судового розгляду чи перебувають на його розгляді, судовий розгляд здійснюється судом на загальних підставах з урахуванням вимог статей 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України.
 		 -178- Паламарчук М.П.
 Прикінцеві та перехідні положення доповнити пунктами 4.7 та 4.8 такого змісту:
«4.7. У адміністративних справах, склади яких визначено як кримінальні проступки, та в яких, до набрання чинності цим Законом, особу не притягнуто до адміністративної відповідальності, подальше провадження здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
4.8. Слідчі, які здійснюють досудове розслідування кримінальних проваджень, склади яких визначені як адміністративні правопорушення, зобов’язані вчинити необхідні процесуальні дії та передати матеріали провадження уповноваженим на те посадовим особам органів державної податкової служби у тридцятиденний строк для складання протоколів про адміністративні правопорушення».
Обґрунтування. Законопроектом не передбачено долю вже виявлених адміністративних правопорушень, які визначаються як проступки та злочинів, які визначаються як адміністративні правопорушення.
 		Відхилено а рішенням робочої групи вбачається недоцільною зміна позиції, запропонованої законопроектом  6) у кримінальних провадженнях про злочини, які визначено як кримінальні проступки, що на момент набрання чинності цим Законом призначені до судового розгляду чи перебувають на його розгляді, судовий розгляд здійснюється судом на загальних підставах з урахуванням вимог статей 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України.
 
655. 5. До приведення у відповідність до цього Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

-179- Алєксєєв С.О.
 У пункті 1 частини першої статті 7 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» слова «гласні та негласні оперативно-розшукові, слідчі та негласні слідчі» замінити словами «оперативно-розшукову діяльність, слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові)».
 		Відхилено апропоновані зміни не відносяться до предмету регулювання зазначеного законопроекту. Окрім того, відповідно до статті 116 Регламенту - пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.  5. До приведення у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

    -180- Алєксєєв С.О.
 Доповнити Закон України «Про Державне бюро розслідувань» статтею 141 такого змісту:
«Стаття 141. Спеціальні звання осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань
1. Установлюються такі спеціальні звання осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань:
1) спеціальне звання рядового складу - рядовий Державного бюро розслідувань;
2) спеціальні звання молодшого начальницького складу:
капрал Державного бюро розслідувань;
сержант Державного бюро розслідувань;
старший сержант Державного бюро розслідувань;
3) спеціальні звання середнього начальницького складу:
молодший лейтенант Державного бюро розслідувань;
лейтенант Державного бюро розслідувань;
старший лейтенант Державного бюро розслідувань;
капітан Державного бюро розслідувань;
4) спеціальні звання старшого начальницького складу:
майор Державного бюро розслідувань;
підполковник Державного бюро розслідувань;
полковник Державного бюро розслідувань;
5) спеціальні звання вищого начальницького складу:
генерал-майор Державного бюро розслідувань;
генерал-лейтенант Державного бюро розслідувань;
генерал-полковник Державного бюро розслідувань.
2. Присвоєння і позбавлення спеціальних звань, а також пониження і поновлення у спеціальному званні здійснюються в установленому порядку.»
 		Відхилено апропоновані зміни не відносяться до предмету регулювання зазначеного законопроекту. Окрім того, відповідно до статті 116 Регламенту - пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.   
    -181- Алєксєєв С.О.
 Друге речення частини першої статті 17 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» викласти в такій редакції:
«Фінансування Державного бюро розслідувань за рахунок будь-яких інших джерел забороняється, крім випадків, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги».
 		Відхилено апропоновані зміни не відносяться до предмету регулювання зазначеного законопроекту. Окрім того, відповідно до статті 116 Регламенту - пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.   
    -182- Алєксєєв С.О.
 Частину третю статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» після пункту 4 доповнити пунктом 5 такого змісту:
«5) доплата за науковий ступінь.».
Відповідно абзац п’ятий частини третьої статті 20 Закону вважатиметься абзацом шостим частини третьої статті 20 Закону.
 		Відхилено апропоновані зміни не відносяться до предмету регулювання зазначеного законопроекту. Окрім того, відповідно до статті 116 Регламенту - пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.   
    -183- Алєксєєв С.О.
 Абзац шостий частини третьої статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» викласти в такій редакції: «Розмір премії не може перевищувати 30 відсотків розміру посадового окладу працівника Державного бюро розслідувань.»
 		Відхилено апропоновані зміни не відносяться до предмету регулювання зазначеного законопроекту. Окрім того, відповідно до статті 116 Регламенту - пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.   
    -184- Алєксєєв С.О.
 У пункті 6 частини четвертої статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» слова «слідчий органу» замінити словами «слідчий, оперуповноважений органу».
 		Відхилено апропоновані зміни не відносяться до предмету регулювання зазначеного законопроекту. Окрім того, відповідно до статті 116 Регламенту - пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.   
    -185- Алєксєєв С.О.
 У частині восьмій статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» слова «спеціальне звання» замінити словами «спеціальне звання, почесне звання, науковий ступінь».
 		Відхилено апропоновані зміни не відносяться до предмету регулювання зазначеного законопроекту. Окрім того, відповідно до статті 116 Регламенту - пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.   
    -186- Алєксєєв С.О.
 В абзаці третьому статті 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» слова «внутрішньої безпеки» замінити словами «оперативними, оперативно-технічними, внутрішнього контролю».
 		Відхилено апропоновані зміни не відносяться до предмету регулювання зазначеного законопроекту. Окрім того, відповідно до статті 116 Регламенту - пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.   
    -187- Алєксєєв С.О.
 У абзаці третьому статті 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» слова «Директором Державного бюро розслідувань» замінити словами «Директором Державного бюро розслідувань або його уповноваженим заступником, директором територіального органу Державного бюро розслідувань або його уповноваженим заступником».
 		Відхилено апропоновані зміни не відносяться до предмету регулювання зазначеного законопроекту. Окрім того, відповідно до статті 116 Регламенту - пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.   
    -188- Алєксєєв С.О.
 У абзаці сьомому статті 9-1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» слова «Директором Державного бюро розслідувань» замінити словами «Директором Державного бюро розслідувань або його уповноваженим заступником».
 		Відхилено апропоновані зміни не відносяться до предмету регулювання зазначеного законопроекту. Окрім того, відповідно до статті 116 Регламенту - пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.