Кількість абзаців - 95 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності судового експерта та належного забезпечення здійснення судово-експертної діяльності (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 		    ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності судового експерта та належного забезпечення здійснення судово-експертної діяльності
 		    Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності судового експерта та належного забезпечення здійснення судово-експертної діяльності
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 		    Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		    І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
 		    2. У статті 347 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
 
6. 1) у статті 343:
 		 -1- Геращенко А.Ю.
 Підпункт 1 пункту 1 розділу І виключити.
 		Враховано Запропоновані зміни вже набрали чинності згідно з підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»     
7. а) у назві статті після слів "працівника правоохоронного органу, " доповнити словами "судового експерта";
 		 -2- Сисоєнко І.В.
 У назві статті 343 Кримінального кодексу України слово «судового» виключити.
Порівняльна таблиця запропонованих змін у Додатку.
Обґрунтування: зазначена пропозиція ґрунтується на тому, що назві статті 343 проекту Закону слово «судового» слід виключити, оскільки у статті 69 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) мова йде саме про «експерта», а не про «судового експерта», а саме: «експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до « на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.».
Тобто, внаслідок додавання слова «судового», виключаються із переліку особи, які володіють науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, особи, які не працюють у відповідних експертних установах, а фактично можуть бути залучені до проведення експертизи і на них може бути здійснено вплив.
 		Відхилено зв’язку із виключенням з тексту законопроекту Підпункт 1 пункту 1 розділу І     
8. б) абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
 		       
9. "1. Вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, а також близького родича державного виконавця або приватного виконавця з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків, здійсненню судово-експертної діяльності або добитися прийняття незаконного рішення-";
 		 -3- Сисоєнко І.В.
 У частині першій статті 343 Кримінального кодексу України слово «судового» виключити.
Порівняльна таблиця запропонованих змін у Додатку.
Обґрунтування: зазначена пропозиція ґрунтується на тому, що у статті 69 Кримінального процесуального кодексу України мова йде саме про «експерта», а не про «судового експерта», а саме: «експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до « на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.».
Тобто, внаслідок додавання слова «судового», виключаються із переліку особи, які володіють науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, особи, які не працюють у відповідних експертних установах, а фактично можуть бути залучені до проведення експертизи і на них може бути здійснено вплив.
 		Відхилено зв’язку із виключенням з тексту законопроекту Підпункт 1 пункту 1 розділу І     
10. 2) у статті 347:
 		 -4- Власенко С.В.
 Підпункт 2 пункту 1 розділу 1 – виключити.
 		Відхилено      
11. а) у назві статті після слів "працівника правоохоронного органу, " доповнити словами "судового експерта";
 		 -5- Сисоєнко І.В.
 У назві статті 347 Кримінального кодексу України слово «судового» виключити.
Порівняльна таблиця запропонованих змін у Додатку.
Обґрунтування: див. поправки 2 та 3.
 		Відхилено   а) назву після слів «працівника правоохоронного органу» доповнити словами «судового експерта»;
 
12. б) у частині першій після слів "що належить працівникові правоохоронного органу, " доповнити словами "судовому експерту".
 		 -6- Сисоєнко І.В.
 У частині першій статті 347 Кримінального кодексу України слово «судовому» виключити.
Порівняльна таблиця запропонованих змін у Додатку.
Обґрунтування: див. поправки 2 та 3.
 		Відхилено   б) абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
«1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу, судовому експерту, працівникові органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю (у тому числі після звільнення з посади) чи їхнім близьким родичам, у зв’язку з виконанням службових обов’язків працівником правоохоронного органу, здійсненням судовим експертом судово-експертної діяльності або примусовим виконанням рішень державним виконавцем чи приватним виконавцем (у тому числі у минулому)».
 
    -7- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Абзац 3 підпункту 2 пункту 1 розділу І доповнити словами «та після слів «службових обов’язків» доповнити словами «судовим експертом».
Обгрунтування:
У змінах до статті 347 КК України запроваджується кримінальна відповідальність за пошкодження, знищення майна експерта. Варто уточнити, що таке пошкодження має пов’язуватись із здійсненням експертом судово-експертної діяльності, адже в іншому випадку запровадження такої норми не має відношення для забезпечення незалежності експерта, а саме майно може охоронятись іншими нормами КК України (наприклад в рамках злочинів проти власності).
 		Враховано редакційно    
    -8- Геращенко А.Ю.
 у абзаці 3 підпункту 2 після слів «що належить працівникові правоохоронного органу,» слова «судовому експерту, працівникові органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю (у тому числі після звільнення з посади) чи їхнім близьким родичам, у зв’язку з виконанням службових обов’язків працівником правоохоронного органу» замінити словами «судовому експерту, працівникові органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю (у тому числі після звільнення з посади) чи їхнім близьким родичам, у зв’язку з виконанням службових обов’язків працівником правоохоронного органу, здійснення судовим експертом судово-експертної діяльності».
 		Враховано    
13. 2. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 9-13, ст. 88):
 		    3. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № № 9-13, ст. 88):
 
14. 1) доповнити статтю 65 частиною п’ятою такого змісту:
"5. Не можуть бути допитані як свідки під час досудового розслідування експерти з приводу наданих ними висновків. У разі необхідності експертом можуть надаватися роз’яснення висновку на письмовий запит слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 102-1 цього Кодексу.";
 		 -9- Власенко С.В.
Сотник О.С.
 У підпункті 1 пункту 2 розділу 1 виключити речення: «У разі необхідності експертом можуть надаватися роз’яснення висновку на письмовий запит слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 102-1 цього Кодексу».
Обгрунтування: Необхідність внесення запропонованих змін пояснюється ймовірним конфліктом, який виникне при наданні показань експерта в суді. Зокрема, роз’яснення експерта розглядаються в даному законопроекті як доказ. Разом з тим, в кримінальному процесі відійшли від розуміння, що показання, які були надані на досудовому розслідувані є доказом, тому не вбачається за необхідне отримання письмових роз’яснень від експерта. Висновок експерта має бути його позицією і пояснювати його він може виключно в суді.
 		Враховано , замість доповнення статті частиною п’ятою зміни про заборону допиту експерта в якості свідка внесено до частини другої статті 65 КПК (доповнено пунктом 11)  частину другу статті 65 доповнити пунктом 11 такого змісту:
«11) експерти - щодо наданих ними висновків»;
 
    -10- Найєм М..
 У частині 2 розділу І законопроекту пункт 1) виключити.
 		Відхилено    
    -11- Івченко В.Є.
 У підпункті 2 розділу І:
У підпункті 1 останнє речення викласти в такій редакції:
«На вмотивований письмовий запит слідчого, прокурора, сторони захисту експертом на стадії досудового розслідування можуть надаватись письмові роз’яснення висновку в порядку, передбаченому статтею 102-1 цього Кодексу».
 		Відхилено , У кримінальному процесі відійшли від розуміння, що показання, які були надані на досудовому розслідувані є доказом, тому не вбачається за необхідне отримання письмових роз’яснень від експерта. Висновок експерта має бути його позицією і пояснювати його він може виключно в суді   
    -12- Геращенко А.Ю.
 У пункті 2 Розділу І Закону:
а) підпункт 1 викласти у такій редакції:
«1) у частині другій статті 65 після пункту 10 доповнити новим пунктом такого змісту:
«11) експерти - щодо наданих ними висновків»;
 		Враховано , Законодавець вже визначив підхід до заборони допиту експерта в якості свідка в ЗУ «Про Вищий антикорупційний суд   
    -13- Колєсніков Д.В.
 частину п’яту статті 65 викласти у такій редакції:
«5. Не можуть бути допитані як свідки під час досудового розслідування експерти з приводу наданих ними висновків. У разі необхідності експертом можуть надаватися роз’яснення висновку на письмовий запит сторони кримінального провадження, потерпілого і його представника, заявника та третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника за зверненням яких проводилась експертиза на стадії досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 102-1 цього Кодексу».
 		Відхилено , пропозиція подана з порушенням строку, встановленого частиною 1 статті 116 Регламенту   
15. 2) у пункті 2 частини п’ятої статті 69 слова "слідчого, прокурора, " виключити;
 		 -14- Найєм М..
 У частині 2 розділу І законопроекту пункт 2) виключити.
 		Відхилено , не відповідає концепції проекту  2) у пункті 2 частини п’ятої статті 69 слова «слідчого, прокурора» виключити;
 
16. 3) частину третю статті 95 викласти у такій редакції:
 		 -15- Найєм М..
 У частині 2 розділу І законопроекту пункт 3) виключити.
 		Відхилено , Не відповідає концепції проекту  3) частину третю статті 95 викласти в такій редакції:
 
17. "3. Свідок зобов'язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт - суду в установленому цим Кодексом порядку.";
 		    «3. Свідок зобов'язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт - суду в установленому цим Кодексом порядку»;
 
18. 4) частину другу статті 99 доповнити пунктом 5 такого змісту: "5) письмові роз’яснення висновку експерта";
 		 -16- Власенко С.В.
Сотник О.С.
Найєм М..
Геращенко А.Ю.
 Підпункт 4 пункту 2 розділу 1 виключити.
Обґрунтування (Сотник О.С.):
Необхідність внесення запропонованих змін пояснюється ймовірним конфліктом, який виникне при наданні показань експерта в суді. Зокрема, роз’яснення експерта розглядаються в даному законопроекті як доказ. Разом з тим, в кримінальному процесі відійшли від розуміння, що показання, які були надані на досудовому розслідувані є доказом, тому не вбачається за необхідне отримання письмових роз’яснень від експерта. Висновок експерта має бути його позицією і пояснювати його він може виключно в суді.
 		Враховано      
19. 5) доповнити статтею 102-1 такого змісту:
 		 -17- Власенко С.В.
Сотник О.С.
Найєм М..
Геращенко А.Ю.
 Підпункт 5 пункту 2 розділу 1 виключити.
Обґрунтування (Сотник О.С.):
Необхідність внесення запропонованих змін пояснюється ймовірним конфліктом, який виникне при наданні показань експерта в суді. Зокрема, роз’яснення експерта розглядаються в даному законопроекті як доказ. Разом з тим, в кримінальному процесі відійшли від розуміння, що показання, які були надані на досудовому розслідувані є доказом, тому не вбачається за необхідне отримання письмових роз’яснень від експерта. Висновок експерта має бути його позицією і пояснювати його він може виключно в суді.
 		Враховано      
20. "Стаття 102-1. Письмові роз’яснення висновку експерта.
 		       
21. 1. Слідчий, прокурор, який призначив або звертався із клопотанням про призначення відповідної експертизи, може отримати письмове роз’яснення висновку експерта.
 		 -18- Івченко В.Є.
 У підпункті 5):
Абзац третій після слів «відповідної експертизи» доповнити словами «сторона захисту».
 		Відхилено , У зв’язку із виключенням положення законопроекту про доповнення КПК новою статтею 102-1     
22. 2. Роз’яснення висновку експерта за результатами розгляду письмового запиту слідчого, прокурора надається письмово протягом десяти днів з дня його отримання державною спеціалізованою установою.
 		 -19- Антонищак А.Ф.
 У підпункті 5 пункту 2 розділу І слова «державною спеціалізованою установою» замінити словами «експертом або експертною установою».
 		Відхилено , У зв’язку із виключенням положення законопроекту про доповнення КПК новою статтею 102-1     
    -20- Івченко В.Є.
 Абзац четвертий викласти в такій редакції:
«Письмове роз’яснення висновку експерта надається ні підставі вмотивованого письмового запиту слідчого, прокурора, сторони захисту протягом десяти днів з дня його отримання державною спеціалізованою установою».
 		Відхилено , У зв’язку із виключенням положення законопроекту про доповнення КПК новою статтею 102-1   
23. 3. У письмовому роз’ясненні висновку експерта повинно бути зазначено:
 		       
24. 1) перелік питань слідчого, прокурора, що стосуються висновку експерта, які потребують роз’яснення;
 		 -21- Івченко В.Є.
 Абзац шостий після слів «слідчого, прокурора» доповнити словами «сторони захисту».
Обгрунтування:
З метою забезпечення права на захист та змагальності сторін у кримінальному провадженні пропонується стороні захисту, нарівні з слідчим і прокурором, надати право отримувати письмові роз’яснення висновку експерта на підставі поданого вмотивованого письмового запиту.
 		Відхилено , У зв’язку із виключенням положення законопроекту про доповнення КПК новою статтею 102-1     
25. 2) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.
 		       
26. Роз’яснення висновку підписує експерт, який надав відповідний висновок.";
 		 -22- Колєсніков Д.В.
 статтю 102-1 викласти у такій редакції:
«1. Сторони кримінального провадження, потерпілий і його представник, заявник та третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника які призначили або звернулись із клопотанням про призначення відповідної експертизи, можуть отримати письмове роз’яснення висновку експерта.
2. Роз’яснення висновку експерта за результатами розгляду письмового запиту сторони кримінального провадження, потерпілого і його представника, заявника та третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника, надається письмово протягом десяти днів з дня його отримання державною спеціалізованою установою.
3. У письмовому роз’ясненні висновку експерта повинно бути зазначено:
1) перелік питань сторони кримінального провадження, потерпілого і його представника, заявника та третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника, що стосуються висновку експерта, які потребують роз’яснення;
2) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.
Роз’яснення висновку підписує експерт, який надав відповідний висновок.»
 		Відхилено , пропозиція подана з порушенням строку, встановленого частиною 1 статті 116 Регламенту     
27. 6) у статті 242:
 		    4) у статті 242:
 
28. а) частину першу викласти в такій редакції:
 		    а) частину першу викласти в такій редакції:
 
29. "1. Експертиза проводиться за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.";
 		 -23- Пташник В.Ю.
 Підпункт «а» пункту 6 розділу І після слів «експертиза проводиться» доповнити словами «експертом або експертною установою».
Обгрунтування:
Змінами до Кримінального процесуального кодексу, які були внесені Законом №2147-VІІІ від 03.10.2017, нівелювався принцип змагальності сторін і суттєво обмежилась можливість сторін залучати експертів та проводити відповідні експертизи. Крім цього, була також встановлена монополія державних спеціалізованих установ на проведення експертиз у кримінальному провадженні, що також негативно позначається на змагальності сторін та створює певні корупційні ризики. Даний проект намагається частково усунути внесені Законом №2147-VІІІ від 03.10.2017 недоліки.
Однак для повноцінного виправлення зазначених вище недоліків доцільно внести зміни до усіх проблемних положень, повернувши їх до попередньої редакції, яка була більш виваженою та забезпечувала дотримання основоположних принципів кримінального процесу.
У зв`язку з цим, пропонуємо частину першу статті 242 КПК доповнити положенням про те, що експертиза проводиться експертом чи експертною установою, що в сукупності зі змінами до Закону України "Про судову експертизу" забезпечить можливість для сторін самостійно обирати експерта чи експертну установу для проведення відповідної експертизи.
 		Відхилено , не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом  «1. Експертиза проводиться за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права»;
 
    -24- Сисоєнко І.В.
 У першому реченні частини першої статті 242 Кримінального процесуального кодексу України після слова «проводиться» додати слово «експертом», а у частині другій цієї статті слова «державної спеціалізованої установи» замінити словом «експерта».
Порівняльна таблиця запропонованих змін у Додатку.
Обґрунтування: зазначена пропозиція ґрунтується на тому, що відповідно до частини першої статті 242 КПК експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Відповідно до абзацу 2 частини шостої статті 244 КПК слідчий суддя самостійно визначає експерта, якого необхідно залучити, або експертну установу, якій необхідно доручити проведення експертизи.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 332 КПК, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо існують достатні підстави вважати наявний в матеріалах кримінального провадження висновок таким, що не дає повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний або неправильний висновок.
Запропоновані проектом в цій частині норми обмежують право сторін кримінального провадження та суду обирати експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи. Адже згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. В усіх інших випадках, сторони захисту та обвинувачення, а також (слідчий суддя), суд можуть самостійно визначитися, кому доручити проведення судової експертизи. Обмеження цього права є нераціональним, порушує основні засади кримінального провадження, особливо закріплений статтею 22 КПК принцип змагальності сторін та свободу сторін в поданні до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що не сприятиме досягненню цілей кримінального судочинства.
Прийняття запропонованих у проекті змін зумовить перевантаження державних спеціалізованих установ, що значно збільшить тривалість проведення судових експертиз, що суперечить закріпленим в статті 28 КПК положенням, відповідно до яких розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Як наслідок, це призведе до порушення встановлених законом строків досудового розслідування, закріплених в статті 219 КПК. Тобто, вірогідним є вимушене порушення строків проведення досудового розслідування, визначених в статті 219 КПК.
 		Відхилено , не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом   
    -25- Колєсніков Д.В.
 частину першу статті 242 викласти у такій редакції:
«1. Експертиза проводиться за зверненням сторони кримінального провадження, потерпілого і його представника, заявника та третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника, або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права».
 		Відхилено , пропозиція подана з порушенням строку, встановленого частиною 1 статті 116 Регламенту   
30. б) абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
 		    б) абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
 
31. "2. Слідчий або прокурор зобов’язаний звернутися до державної спеціалізованої установи для проведення експертизи щодо: ";
 		 -26- Антонищак А.Ф.
Пташник В.Ю.
 У підпункті 6 пункту 2 розділу І слова «до державної спеціалізованої установи» замінити словами «до експерта або експертної установи».
Обґрунтування: У частині 2 статті 242 КПК пропонуємо виключити посилання на проведення експертиз саме державною спеціалізованою установою (з огляду на пропоновані нижче зміни до Закону України "Про судову експертизу", якими усувається монополія такої установи на проведення експертиз у кримінальному провадженні). У свою чергу, замість посилання на державну спеціалізовану установу пропонуємо встановити можливість звернення до будь-якого експерта чи експертної установи.
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом  «2. Слідчий або прокурор зобов’язаний звернутися до державної спеціалізованої установи для проведення експертизи щодо»;
 
    -27- Власенко С.В.
 У частині «б» підпункту 6 пункту 2 розділу 1 виключити слово «державної».
 		Відхилено , не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом   
    -28- Сотник О.С.
 Перше речення частини другої статті 242 КПК України в проекті закону викласти в наступній редакції:
«2. Слідчий або прокурор зобов’язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо:»
Обґрунтування:
Дані зміни обмежують право сторін кримінального провадження та суду обирати експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи. Прийняття запропонованих у проекті змін зумовить перевантаження державних спеціалізованих установ, що значно збільшить тривалість проведення судових експертиз.
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом   
    -29- Найєм М..
 У підпункті б) пункту 6) частини 2) розділу І законопроекту словосполучення «державної спеціалізованої установи» замінити словом «експерта».
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом   
    -30- Колєсніков Д.В.
 частину другу статті 242 викласти у такій редакції:
«2. Слідчий або прокурор зобов’язаний, а сторона захисту, потерпілий, його представник, заявник та третя особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представник має право звернутися до державної спеціалізованої установи для проведення експертизи щодо:»
 		Відхилено , пропозиція подана з порушенням строку, встановленого частиною 1 статті 116 Регламенту   
    -31- Колєсніков Д.В.
 доповнити статтю 242 відповідними частинами такого змісту:
«4. За наявності підстав, вказаних у першій та другій частинах цієї статті, може бути призначена первинна, додаткова або повторна експертизи, які можуть бути виконані як одноосібно так і декількома експертами.
5. Первинною є експертиза, коли об’єкт досліджується уперше.
6. Додатковою є експертиза, якщо необхідно провести додаткові дослідження раніше досліджуваних об’єктів
або додаткових матеріалів з раніше вирішуваних питань.
7. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
8. Експертиза, проведена двома або більше експертами одного напряму знань, є комісійною. Комісія експертів утворюється керівником експертної установи.
Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого експерта (експертів) дає окремий висновок з усіх питань, або з питань, які викликали розбіжності.
9. У випадку, коли для вирішення питання потрібні спеціальні знання з різних галузей науки, техніки, мистецтва тощо, або різних напрямів однієї галузі знань, призначається комплексна експертиза, що може бути виконана як декількома експертами різних напрямів знань, так і одним експертом, який володіє знаннями з різних галузей. Комісія експертів проводить дослідження виходячи з компетенції кожного із її членів, про що зазначається у висновку, та формулює загальний висновок. Висновок підписується всіма експертами.
Якщо експерти не дійшли згоди при формулюванні спільного висновку, комісією складається один висновок комплексної експертизи. У синтезуючій частині висновку мають бути наведені результати досліджень кожного з експертів і викладені причини розбіжностей думок членів комісії в оцінюванні результатів для формулювання спільного висновку; кожний експерт зобов’язаний обґрунтувати причини своєї незгоди з думкою інших членів комісії. У висновку з питання, що потребує спільного вирішення, членами комісії має бути повідомлено про неможливість його вирішення. Крім того, експерти формулюють окремі проміжні висновки за результатами проведених ними досліджень».
 		Відхилено , пропозиція подана з порушенням строку, встановленого частиною 1 статті 116 Регламенту   
32. 7) статтю 243 викласти в такій редакції:
 		 -32- Антонищак А.Ф.
 Підпункт 7 пункту 2 розділу І викласти в такій редакції:
«Стаття 243. Порядок залучення експерта
Сторона обвинувачення залучає експерта або експертну установу за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого.
Сторона захисту має право самостійно залучати експерта або експертну установу на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.
Експерт державної спеціалізованої установи може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу».
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом  5) статтю 243 викласти в такій редакції:
 
33. "Стаття 243. Порядок залучення експерта
 		 -33- Власенко С.В.
 У підпункті 7 пункту 2 розділу 1 виключити слово «державної» (у частинах 1-3 ст. 243 КПК).
 		Відхилено , не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом  «Стаття 243. Порядок залучення експерта
 
34. 1. Сторона обвинувачення залучає експерта державної спеціалізованої установи за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого.
 		 -34- Пташник В.Ю.
 У абзаці 3 пункту 7 розділу І слова «державної спеціалізованої установи» замінити словами «або експертну установу» (частина 1 статті 243 КПК);
Обґрунтування: У статті 243 КПК пропонуємо виключити посилання на залучення експертів саме державної спеціалізованої установи (з огляду на пропоновані нижче зміни до Закону України "Про судову експертизу", якими усувається монополія такої установи на проведення експертиз у кримінальному провадженні). У свою чергу, замість посилання на державну спеціалізовану установу пропонуємо встановити можливість залучення будь-якого експерта чи експертної установи.
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом  1. Сторона обвинувачення залучає експерта державної спеціалізованої установи за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого. У разі якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідне проведення почеркознавчої експертизи, лінгвістичної експертизи мовлення, експертизи відео-, звукозапису, економічної експертизи, товарознавчої експертизи (якщо вартість об’єкта товарознавчої експертизи у 200 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), сторона обвинувачення звертається з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді.
 
    -35- Сотник О.С.
 В частині першій статті 243 КПК України в проекті закону слова «державної спеціалізованої установи» - виключити;
Обґрунтування:
Дані зміни обмежують право сторін кримінального провадження та суду обирати експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи. Прийняття запропонованих у проекті змін зумовить перевантаження державних спеціалізованих установ, що значно збільшить тривалість проведення судових експертиз.
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом   
35. 2. Сторона захисту має право самостійно залучати експерта державної спеціалізованої установи на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.
 		 -36- Пташник В.Ю.
 У абзаці 4 пункту 7 розділу І слова «державної спеціалізованої установи» замінити словами «або експертну установу» (частина 2 статті 243 КПК);
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом  2. Сторона захисту має право самостійно залучати експерта державної спеціалізованої установи на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.
 
    -37- Сотник О.С.
 В частині другій статті 243 КПК України в проекті закону слова «державної спеціалізованої установи» - виключити;
Обґрунтування:
Дані зміни обмежують право сторін кримінального провадження та суду обирати експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи. Прийняття запропонованих у проекті змін зумовить перевантаження державних спеціалізованих установ, що значно збільшить тривалість проведення судових експертиз.
 		Відхилено , не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом   
36. 3. Експерт державної спеціалізованої установи може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу."
 		 -38- Пташник В.Ю.
 У абзаці 5 пункту 7 розділу І слова «державної спеціалізованої установи» замінити словами «або експертна установа» (частина 3 статті 243 КПК);
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом  3. Експерт державної спеціалізованої установи може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу»;
 
    -39- Сисоєнко І.В.
 У частинах першій - третій статті 243 КПК словосполучення «державної спеціалізованої установи» виключити.
Порівняльна таблиця запропонованих змін у Додатку.
Обґрунтування:див. поправку 22.
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом   
    -40- Сотник О.С.
 В частині третій статті 243 КПК України в проекті закону слова «державної спеціалізованої установи» - виключити;
Обґрунтування:
Дані зміни обмежують право сторін кримінального провадження та суду обирати експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи. Прийняття запропонованих у проекті змін зумовить перевантаження державних спеціалізованих установ, що значно збільшить тривалість проведення судових експертиз.
 		Відхилено , не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом   
    -41- Найєм М..
 У абзацах 1, 2 та 3 пункту 7) частини 2) розділу І законопроекту, словосполучення «державної спеціалізованої установи» видалити.
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом   
    -42- Геращенко А.Ю.
 Абзац третій підпункту 7 викласти у такій редакції:
«Стаття 243. Порядок залучення експерта
1. Сторона обвинувачення залучає експерта державної спеціалізованої установи за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого. У разі якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження необхідно проведення почеркознавчої експертизи, лінгвістичної експертизи мовлення, експертизи відео-, звукозапису, економічної експертизи, товарознавчої експертизи (якщо вартість об’єкта товарознавчої експертизи в 200 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) сторона обвинувачення звертається з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді.»;
 		Враховано    
    -43- Колєсніков Д.В.
 статтю 243 викласти в такій редакції:
«1. Сторона обвинувачення залучає експерта державної спеціалізованої установи за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого і його представника, заявника та третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.
2. Сторона захисту, потерпілий і його представник, заявника та третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представник, має право самостійно залучати експерта державної спеціалізованої установи на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.
3. Експерт державної спеціалізованої установи може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту, потерпілого і його представника, заявника та третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника, у випадках та в порядку, передбачених цього Кодексу».
 		Відхилено , пропозиція подана з порушенням строку, встановленого частиною 1 статті 116 Регламенту   
37. 8) у статті 244:
 		    6) у статті 244:
 
38. а) назву, частини першу та другу викласти у такій редакції:
 		    а) назву, частини першу та другу викласти в такій редакції:
 
39. "Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про залучення експерта, проведення експертизи
 		 -44- Геращенко А.Ю.
 у підпункті 8:
у абзаці третьому після слова «клопотання» доповнити словами «сторони захисту», а слова «проведення експертизи» виключити.
 		Враховано   «Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання сторони захисту про залучення експерта
 
40. 1. У разі відмови слідчого, прокурора в задоволенні клопотання сторони захисту про залучення експерта особа, що заявила відповідне клопотання, має право звернутися з клопотанням про залучення експерта до слідчого судді.
 		 -45- Колєсніков Д.В.
 частину першу статті 244 викласти в такій редакції:
«1. У разі відмови слідчого, прокурора в задоволенні клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника заявника та третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника, про залучення експерта особа, що заявила відповідне клопотання, має право звернутися з клопотанням про залучення експерта до слідчого судді».
 		Відхилено , пропозиція подана з порушенням строку, встановленого частиною 1 статті 116 Регламенту  1. У разі відмови слідчого, прокурора в задоволенні клопотання сторони захисту про залучення експерта особа, яка заявила відповідне клопотання, має право звернутися з клопотанням про залучення експерта до слідчого судді.
 
41. 2. У клопотанні зазначається:
 		 -46- Колєсніков Д.В.
 частину другу статті 244 викласти в такій редакції:
«2. У клопотанні зазначається:
… До клопотання також додаються:
…2) копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту, або підтверджують відмову сторони обвинувачення у залученні експерта за клопотанням, потерпілого, його представника, заявника та третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представником».
 		Відхилено , пропозиція подана з порушенням строку, встановленого частиною 1 статті 116 Регламенту  2. У клопотанні зазначаються:
 
42. 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
 		    1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
 
43. 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 		    2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
44. 3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
 		    3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
 
45. 4) державна спеціалізована установа, якій необхідно доручити проведення експертизи;
 		 -47- Пташник В.Ю.
 Абзац 8 підпункту а) пункту 8 розділу І (пункт 4 частини 2 статті 244 КПК) викласти у такій редакції:
«4) експерт або експертна установа, якому (якій) необхідно доручити проведення експертизи»
Обґрунтування:
У змінах до статті 244 КПК пропонуємо виключити посилання на залучення експертів саме державної спеціалізованої установи (з огляду на пропоновані нижче зміни до Закону України "Про судову експертизу", якими усувається монополія такої установи на проведення експертиз у кримінальному провадженні). У свою чергу, замість посилання на державну спеціалізовану установу пропонуємо встановити, що сторона може клопотати про доручення проведення експертизи будь-якому експерту чи експертній установ
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом  4) державна спеціалізована установа, якій необхідно доручити проведення експертизи;
 
    -48- Власенко С.В.
 У підпункті 7 пункту 2 розділу 1 виключити слово «державної» (у частинах 1-3 ст. 243 КПК).
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом   
    -49- Сисоєнко І.В.
 Пункт 4 частини другої статті 244 КПК викласти у наступній редакції: «4) експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи;»
Обґрунтування: див. поправку 22.
 		Відхилено , не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом   
    -50- Сотник О.С.
 Пункт 4 частини другої статті 244 КПК України в проекті закону – виключити;
Обґрунтування:
Дані зміни обмежують право сторін кримінального провадження та суду обирати експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи. Прийняття запропонованих у проекті змін зумовить перевантаження державних спеціалізованих установ, що значно збільшить тривалість проведення судових експертиз.
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом   
    -51- Найєм М..
 У підпункті а) пункту 8) частини 2) розділу І законопроекту, абзац 7 виключити, у абзаці 8 цифру «5» замінити на цифру «4».
 		Відхилено    
46. 5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.
 		    5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити експерту;
 
47. До клопотання також додаються:
 		       
48. 1) копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
 		    6) копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
 
49. 2) копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.";
 		    7) копії документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту»;
 
50. б) частину шосту викласти в такій редакції:
 		    б) частину шосту викласти в такій редакції:
 
51. "6. Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи державній спеціалізованій установі, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе, що:
 		 -52- Пташник В.Ю.
 У абзаці 2 підпункту б) пункту 8 розділу І (частина 6 статті 244 КПК) слова «державній спеціалізованій установі» замінити словами «експертній установі, експерту або експертам»;
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом  «6. Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи державній спеціалізованій установі, якщо особа, яка звернулася з клопотанням, доведе, що:
 
    -53- Власенко С.В.
 У підпункті 8 пункту 2 розділу 1 виключити слово «державної» (у статті 244 у частині 6 КПК).
 		Відхилено , не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом   
    -54- Сисоєнко І.В.
 У частині шостій статті 244 КПК словосполучення «державній спеціалізованій установі» замінити на словосполучення «експертній установі, експерту або експертам».
Обґрунтування: див. поправку 22.
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом   
    -55- Сотник О.С.
 В першому реченні частини шостої статті 244 КПК України слова «державній спеціалізованій установі» - виключити;
Обґрунтування:
Дані зміни обмежують право сторін кримінального провадження та суду обирати експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи. Прийняття запропонованих у проекті змін зумовить перевантаження державних спеціалізованих установ, що значно збільшить тривалість проведення судових експертиз.
 		Відхилено не відповідає концепції законопроекту, прийнятій в 1 читанні та підтриманій Комітетом,   
    -56- Найєм М..
 У абзаці 1 підпункту б) пункту 8) частини 2) розділу І законопроекту, слова «за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи державній спеціалізованій установі» замінити словами «задовольняє клопотання».
 		Відхилено    
52. 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
 		    1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або залученому стороною обвинувачення експерту на вирішення були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок упередженості, відсутності у нього необхідних знань чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
 
53. 2) вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин.";
 		    2) вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин»;
 
54. в) доповнити частиною десятою такого змісту:
 		 -57- Антонищак А.Ф.
 Абзац «в» підпункту 8 пункту 2 розділу І виключити.
 		Відхилено , викладені у частині 10 положення перенесені до ч.1 ст. 243 у зв’язку з врахуванням поправки 59.     
55. "10. У разі якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження необхідно проведення почеркознавчої експертизи, лінгвістичної експертизи мовлення, експертизи відео-, звукозапису, економічної експертизи, товарознавчої експертизи (якщо вартість об’єкта товарознавчої експертизи в 200 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) сторона обвинувачення звертається з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді.
 		 -58- Пташник В.Ю.
Найєм М..
 Виключити підпункт в) пункту 8 розділу І (частина 10 статті 244 КПК)
Обґрунтування (Пташник В.Ю.):
Пропонована проектом частина 10 статті 244 КПК визначає певні бар`єри для можливості самостійного ініціювання стороною проведення необхідної експертизи. Так, ця частина встановлює, що у разі проведення почеркознавчої експертизи, лінгвістичної експертизи мовлення, експертизи відео-, звукозапису, економічної експертизи, товарознавчої експертизи (якщо вартість об’єкта товарознавчої експертизи в 200 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) сторона обвинувачення повинна звернутись до суду з клопотанням про проведення такої експертизи.
Однак, незрозуміло, чому проект пропонує встановити такі обмеження. Тобто, певну частину експертиз сторона може ініціювати самостійно, а для частини їй потрібно звертатись за дозволом до суду. При цьому, критерії обрання експертиз, для проведення яких необхідно отримувати цей дозвіл, теж незрозумілі. Для прикладу, є інші дороговартісні експертизи, крім товарознавчої, які не включені до цього переліку. Крім цього, відсутнє обґрунтування встановлення відповідних обмежень по інших видах експертизи.
Таким чином, положення частини 10 статті 244 видаються нелогічними та такими, що обмежують сторону обвинувачення в проведенні експертиз, порушуючи принцип змагальності сторін.
 		Відхилено , викладені у частині 10 положення фактично перенесені до частини 1 статті 243 у зв’язку з врахуванням поправки 59.     
    -59- Геращенко А.Ю.
 Виключити підпункт в) пункту 8 розділу І (частина 10 статті 244 КПК), перенісши його положення до частини 1 статті 243 КПК.
 		Враховано    
56. Клопотання про проведення експертизи має відповідати вимогам частини другої цієї статті.
 		 -60- Сисоєнко І.В.
 Частину 10 статті 244 КПК виключити.
Порівняльна таблиця запропонованих змін у Додатку.
Обґрунтування: див. поправку 22.
 		Відхилено , викладені у частині 10 положення перенесені до ч. 1 ст. 243 у зв’язку з врахуванням поправки 59.     
57. Слідчий суддя задовольняє клопотання, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження необхідне проведення експертизи. У цьому разі слідчий суддя самостійно визначає державну спеціалізовану установу, якій необхідно доручити проведення експертизи.";
 		 -61- Власенко С.В.
 У підпункті 8 пункту 2 розділу 2 виключити слово «державної» (у статті 244 у частині 10 абзаці 3 КПК).
 		Відхилено   7) доповнити статтею 244-1 такого змісту:
«Стаття 244-1. Розгляд слідчим суддею клопотання сторони обвинувачення про проведення експертизи
1. У випадках, передбачених частиною першою статті 243 цього Кодексу, сторона обвинувачення звертається з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді.
2. У клопотанні зазначаються:
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
4) державна спеціалізована установа, якій необхідно доручити проведення експертизи;
5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити експерту.
До клопотання також додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
3. Слідчий суддя задовольняє клопотання сторони обвинувачення про проведення експертизи, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне проведення експертизи. У такому разі слідчий суддя самостійно визначає державну спеціалізовану установу, якій необхідно доручити проведення експертизи»;
 
    -62- Сотник О.С.
 Частину десяту статті 244 КПК України в проекті закону – виключити;
Обґрунтування:
Дані зміни обмежують право сторін кримінального провадження, зокрема в частині можливості збору доказів та необґрунтованої перевірки слідчим суддею обставин, які на досудовому розслідуванні не підлягають розгляду.
 		Відхилено . викладені у частині 10 положення фактично перенесені до частини 1 статті 243 у зв’язку з врахуванням поправки 59.   
    -63- Геращенко А.Ю.
 після підпункту 8 доповнити новим підпунктом такого змісту:
«9) доповнити статтею 244-1 такого змісту :
«Стаття 244-1. Розгляд слідчим суддею клопотання сторони обвинувачення про проведення експертизи
1. У випадках, передбачених частиною першою статті 243 цього Кодексу, сторона обвинувачення звертається з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді.
2. У клопотанні зазначається:
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
4) державна спеціалізована установа, якій необхідно доручити проведення експертизи;
5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.
До клопотання також додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
2. Слідчий суддя задовольняє клопотання сторони обвинувачення про проведення експертизи, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне проведення експертизи. У цьому разі слідчий суддя самостійно визначає державну спеціалізовану установу, якій необхідно доручити проведення експертизи.».
 		Враховано    
58. 9) пункт 3 частини другої статті 332 виключити.
 		 -64- Антонищак А.Ф.
 Підпункт 9 пункту 2 розділу І викласти в такій редакції:
«частину 2 статті 332 виключити. Частину 3 статті 332 викласти в такій редакції:
«3. До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження».
 		Відхилено , суперечить статті 116 Регламенту  8) у частині другій статті 332:
абзац перший викласти в такій редакції:
«2. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експерту державної спеціалізованої установи незалежно від наявності клопотання, якщо»;
пункт 3 виключити.
 
59. 4. У Законі України "Про судову експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232 із наступними змінами):
 		 -65- Власенко С.В.
 Пункт 4 розділу 1 вважати пунктом 3.
 		Враховано   4. У Законі України «Про судову експертизу» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232 із наступними змінами):
 
    -66- Пташник В.Ю.
 Доповнити пункт 4 розділу І підпунктом 1 такого змісту та змінити нумерацію усіх наступних підпунктів:
«1) у статті 7:
виключити слова «у кримінальному провадженні»;слова «а в інших випадках - також» замінити словами «а також»;
Обґрунтування:
Змінами до Кримінального процесуального кодексу, які були внесені Законом №2147-VІІІ від 03.10.2017, крім того, що було знівельовано принцип змагальності сторін, було також встановлено монополію державних спеціалізованих установ на проведення експертиз у кримінальному провадженні. Це негативно позначається на змагальності сторін, створює певні корупційні ризики і зменшує конкуренцію на ринку надання експертних послуг. Даний проект намагається частково усунути внесені Законом №2147-VІІІ від 03.10.2017 недоліки.
Однак для повноцінного виправлення зазначених вище недоліків доцільно внести зміни до усіх проблемних положень, повернувши їх до попередньої редакції, яка була більш виваженою та забезпечувала дотримання основоположних принципів кримінального процесу.
Тому пропонуємо внести зміни до статті 7 Закону України «Про судову експертизу», оскільки вони є необхідними для досягнення мети проекту та логічно випливають з інших пропонованих змін. Зокрема, пропонуємо передбачити, що судово-експертну діяльність, не залежно від категорій справ і проваджень, здійснюють і державні спеціалізовані установи, і судові експерти, які не є працівниками таких установ. Це забезпечить рівність експертів, рівні можливості для сторін по залученню експертів та якісно вплине на розвиток експертного середовища у цілому.
 		Відхилено , суперечить статті 116 Регламенту   
    -67- Власенко С.В.
 До пункту 4 розділу 1 додати підпункт: «Частину першу статті 7 викласти в редакції: «Судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють експерти спеціалізованих установ».
 		Відхилено , суперечить статті 116 Регламенту   
    -68- Сотник О.С.
 Частину першу статті 7 ЗУ «Про судову експертизу» викласти в наступній редакції:
«Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.»
Обґрунтування:
Дані зміни обмежують право сторін кримінального провадження та суду обирати експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи. Прийняття запропонованих у проекті змін зумовить перевантаження державних спеціалізованих установ, що значно збільшить тривалість проведення судових експертиз.
 		Відхилено , суперечить статті 116 Регламенту   
    -69- Найєм М..
 У частині 4 розділу І законопроекту перед пунктом 1) додати новий пункт 1) такого змісту:
Статтю 7 Закону України «Про судову експертизу» викласти у такій редакції:
«Стаття 7. Суб'єкти судово-експертної діяльності
Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
До державних спеціалізованих установ належать:
науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України;
експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана проведенням криміналістичних, судово-медичнихі судово психіатричних експертиз.
Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.»
 		Відхилено , суперечить статті 116 Регламенту   
60. 1) доповнити статтею 9-1 такого змісту:
 		 -70- Антонищак А.Ф.
Пташник В.Ю.
Найєм М..
 Підпункт 1 пункту 4 виключити.
Обґрунтування (Пташник В.Ю.):
Проектом пропонується доповнити Закон України «Про судову експертизу» новою статтею 9-1, яка передбачає створення і ведення Єдиного державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень. Однак, ця пропозиція викликає ряд зауважень.
По-перше, незрозумілим є включення до реєстру і експертних досліджень, які за своєю суттю відрізняються від висновків і не потребують настільки високого контролю. Подібне включення створить додаткові ресурсні витрати для експертів, хоча не принесе особливої практичної користі для моніторингу діяльності експертів.
По-друге, сторона захисту буде суттєво обмежена у порівнянні зі стороною обвинувачення. Так, сторона обвинувачення має можливість отримати доступ до матеріалів реєстру, тоді як сторона захисту такої можливості буде позбавлена. Це може, у свою чергу, негативно вплинути на змагальність сторін. Так, результати експертиз є, як правило, одним з важливих елементів захисту обвинуваченої особи. І для правильної побудови лінії захисту необхідним є непублічність результатів експертизи до моменту їх представлення у суді. У разі ж прийняття пропонованих змін, сторона обвинувачення зможе передчасно ознайомитись з матеріалами такої експертизи, що є неправильним з точки зору змагальності сторін.
По-третє, відповідний реєстр може використовуватись для тиску на експертів. Зокрема, слідчий зможе передчасно ознайомитись з питаннями експертизи і експертом, який буде її проводити. Після цього слідчий може чинити тиск на експерта з метою впливу на результати експертизи. Відповідно, подібна ситуація ставить під ризик незалежність експертів, що прямо суперечить меті проекту.
По-четверте, проект не обґрунтовує необхідності такого оперативного контролю за діяльністю експертів, як це пропонується встановити положеннями статті 9-1.
По-п`яте, створення подібного реєстру, з урахуванням всього вище зазначеного, може бути інструментом тиску на експертів, на сторону захисту, на обвинуваченого, що грубо порушує принципи кримінального процесу.
Крім цього, положення статті 9-1 мають ряд неузгодженостей. Зокрема, стаття передбачає внесення до реєстру відомостей про номер кримінального провадження відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, але по провадженню, щодо якого призначають експертизи, ще немає судового рішення. Очевидно, необхідно було зазначити Єдиний реєстр досудових розслідувань. Крім цього, у першій частині стаття говорить про усіх експертів, однак при цьому вимагає внесення в реєстр номеру кримінального провадження. При цьому, чинне законодавство визначає, що експертизи у кримінальних провадженнях можуть здійснювати тільки експерти однієї установи.
Для уникнення цих негативних наслідків, пропонуємо виключити нову статтю 9-1.
 		Враховано      
61. "Стаття 9-1. Єдиний державний реєстр судових експертиз та експертних досліджень
 		 -71- Івченко В.Є.
 У пункті 4 розділу І підпункт 1 виключити.
Обгрунтування:
1. Пропонується вилучити положення про утворення і функціонування при Міністерстві юстиції України Єдиного державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень, оскільки його запровадження:
не матиме належного впливу на здійснення кримінального судочинства;
призведе до подорожчання судово-експертних процедур, а відтак – до зростання вартості та часу провадження досудового розслідування;
поглибить монополізацію судово-експертної діяльності з боку держави.
 		Враховано      
62. 1. Відомості про призначені судові експертизи та експертні дослідження вносяться суб’єктами судово-експертної діяльності, визначеними статтею 7 цього Закону, до Єдиного державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень, володільцем якого є Міністерство юстиції України.
 		 -72- Власенко С.В.
 У підпункті 1 пункту 4 розділу 1 слово «володільцем» замінити на слово «держателем» (у частині 1 статті 9-1 Закону України «Про судову експертизу»).
 		Відхилено , у зв’язку з виключенням з тексту проекту статті 9-1     
63. Положення про Єдиний державний реєстр судових експертиз та експертних досліджень, порядок його формування та ведення затверджується Міністерством юстиції України.
 		 -73- Власенко С.В.
 Підпункт 1 пункту 4 розділу І (абзац другий частини 1 статті 9-1) доповнити словами «за погодженням з Генеральною прокуратурою України»
 		Відхилено , у зв’язку з виключенням з тексту проекту статті 9-1     
64. 2. Інформація з Єдиного державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень надається у формі витягу на запит слідчого, прокурора, суду у разі необхідності отримання такої інформації в рамках відповідного кримінального провадження або у відповідних справах про адміністративні правопорушення.
 		 -74- Сотник О.С.
 В частині другій статті 9-1 ЗУ «Про судову експертизу» в проекті закону слова «слідчого, прокурора» виключити та додати перед словом «суду» слова «слідчого судді або»;
Обґрунтування:
Вважаємо, що доступ до реєстрів має отримувати виключно суд або слідчий суддя у зв’язку з необхідністю перевірки призначених та проведених вже експертиз даного кримінального провадження або зі схожого предмету експертизи. Надання сторонам кримінального провадження доступу до відповідного реєстру не посилить їх право на збір доказів, але може стати у подальшому ще на стадії досудового розслідування підставою для спростування висновку експертизи через процедуру рецензування відповідної експертизи. Задля уникнення випадків зловживання цим правом, вважаємо за можливе надати доступ виключно слідчому судді та суду.
 		Відхилено , у зв’язку з виключенням з тексту проекту статті 9-1     
    -75- Колєсніков Д.В.
 частину другу статті 9-1 викласти у такій редакції:
«2. Інформація з Єдиного державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень надається у формі витягу на запит слідчого, прокурора, суду, сторони захисту, потерпілого і його представника у разі необхідності отримання такої інформації в рамках відповідного кримінального провадження або у відповідних справах про адміністративні правопорушення».
 		Відхилено , пропозиція подана з порушенням строку, встановленого частиною 1 статті 116 Регламенту   
65. 3. Єдиний державний реєстр судових експертиз та експертних досліджень містить такі відомості:
 		       
66. 1) номер кримінального провадження відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень;
 		       
67. 2) дата призначення судової експертизи;
 		       
68. 3) ініціатор призначення судової експертизи;
 		       
69. 4) державна судово-експертна установа до якої призначено судову експертизу;
 		 -76- Власенко С.В.
 У підпункті 1 пункту 4 розділу 1 виключити слово «державна» (у пункті 4 частини 3 статті 9-1 Закону України «Про судову експертизу»).
 		Відхилено , у зв’язку з виключенням з тексту проекту статті 9-1     
    -77- Сисоєнко І.В.
 Пункт 4 частини третьої статті 9-1 Закону України «Про судову експертизу» викласти у наступній редакції: «4) експертна установа, експерт або експерти, до яких призначено судову експертизу;».
Порівняльна таблиця запропонованих змін у Додатку.
Обґрунтування: див. поправку 22.
 		Відхилено , у зв’язку з виключенням з тексту проекту статті 9-1   
70. 5) вид судової експертизи;
 		       
71. 6) дата надходження до державної судово-експертної установи на виконання;
 		       
72. 7) дата та номер клопотання судового експерта ініціаторові проведення судової експертизи;
 		 -78- Сисоєнко І.В.
 У пунктах 7 - 8 частини третьої статті 9-1 Закону України «Про судову експертизу» слова «судового» виключити.
Порівняльна таблиця запропонованих змін у Додатку.
Обґрунтування: див. поправку 22.
 		Відхилено , у зв’язку з виключенням з тексту проекту статті 9-1     
73. 8) дата та номер надання відповіді на клопотання судового експерта;
 		       
74. 9) дата та номер висновку експерта;
 		       
75. 10) дата отримання висновку судової експертизи ініціатором її призначення;
 		       
76. 11) інші відомості, передбачені Положенням про Єдиний державний реєстр судових експертиз та експертних досліджень.
 		       
77. Обробка персональних даних, що є конфіденційною інформацією про фізичних осіб, які містяться у Єдиному державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень, здійснюється з дотриманням вимог Конституції України, законів України "Про захист персональних даних", "Про інформацію" та інших законів."
 		 -79- Власенко С.В.
 У підпункті 1 пункту 4 розділу 1 (доповнити абзац 13 частини 3 статті 9-1 Закону України «Про судову експертизу») додати речення: «Зберігання персональних даних здійснюється у терміни, встановлені відповідним наказом Генерального прокурора України щодо строків зберігання кримінальних проваджень.»
 		Відхилено , у зв’язку з виключенням з тексту проекту статті 9-1  у частині другій статті 15 слова «які цільовим призначенням» замінити словом «що»;
 
    -80- Геращенко А.Ю.
 Підпункт 1 пункту 4 Розділу І викласти у такій редакції:
1) доповнити статтею 9-1 такого змісту:
«Стаття 9-1. Єдиний державний реєстр судових експертиз (експертних досліджень)
1. Відомості про призначені судові експертизи (експертні дослідження) вносяться суб’єктами судово-експертної діяльності, визначеними статтею 7 цього Закону, до Єдиного державного реєстру судових експертиз (експертних досліджень), володільцем якого є Міністерство юстиції України.
Положення про Єдиний державний реєстр судових експертиз (експертних досліджень) порядок його формування та ведення затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Обробка персональних даних, що є конфіденційною інформацією про фізичних осіб, які містяться у Єдиному державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень, здійснюється з дотриманням вимог Конституції України, законів України «Про захист персональних даних», «Про інформацію» та інших законів.
 		Відхилено , у зв’язку з виключенням з тексту проекту статті 9-1   
    -81- Геращенко А.Ю.
 Після підпункту 1 доповнити пункт 4 Розділу І новим підпунктом такого змісту:
2) у частині другій статті 15 слова «які цільовим призначенням» замінити словом «що».
 		Враховано    
78. 2) у статті 17:
 		 -82- Найєм М..
 У частині 4 розділу І законопроекту пункт 2) виключити;
 		Відхилено   2) у статті 17:
 
79. а) у частині першій після слів "що здійснюють судово-експертну діяльність" доповнити словами ", а також при таких державних спеціалізованих установах".
 		 -83- Антонищак А.Ф.
 У підпункті 2 пункту 4 слова «а також при таких державних спеціалізованих установах» виключити.
 		Відхилено   а) частину першу доповнити словами «а також при таких державних спеціалізованих установах»;
 
    -84- Івченко В.Є.
 Абзац другий підпункту 2 пункту 4 розділу І виключити.
Обгрунтування:
1. Пропонується вилучити положення про можливість утворення експертно-кваліфікаційних комісій, які здійснюють присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів, при державних спеціалізованих установах.
За чинним законом, такі комісії створюються і діють при центральних органах виконавчої влади (міністерствах та інших ЦОВВ, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність), що дозволяє забезпечити відносну відкритість та прозорість при вирішенні питань присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів.
Пропонована можлива передача цих функцій на нижчий рівень – рівень державних спеціалізованих установ неминуче призведе до зниження прозорості та законності при прийнятті комісіями рішень про присвоєння та позбавлення кваліфікації судових експертів, поглибить прояви сваволі при ухваленні цих рішень. Наслідком цього може стати зниження професійності судових експертів та підвищення рівня недовіри до інституту судової експертизи.
 		Відхилено , Редакція частини першої статті 17 ухвалена в першому читанні не позбавляє ЦОВВ можливості утворення експертно-кваліфікаційних комісій, які здійснюють присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів   
80. б) у частині другій доповнити після другого реченнями такого змісту: "У разі виникнення нових видів судових експертиз присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів здійснюється експертно-кваліфікаційними комісіями, до складу яких входять найбільш досвідчені фахівці та науковці, які мають стаж практичної роботи у відповідній галузі не менше п'яти років. Серед них має бути не менше двох фахівців, діяльність яких стосується тієї експертної спеціальності, з якої комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію судового експерта або кваліфікаційний клас, а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи."
 		 -85- Тимошенко Ю.В.
 (…)
До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять фахівці та науковці, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п'яти років. Серед них має бути не менше двох фахівців тієї експертної
спеціальності і того класу, з яких комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію судового експерта або кваліфікаційний клас,
а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи. У разі виникнення нових видів судових експертиз присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів здійснюється експертно-кваліфікаційними комісіями, до складу яких входять фахівці та науковці, які мають стаж практичної роботи у відповідній галузі не менше п'яти років. Серед них має бути не менше двох фахівців, діяльність яких стосується тієї експертної спеціальності, з якої комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію судового експерта або кваліфікаційний клас, а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи.
(,,,)
 		Відхилено , Посилка на найбільш досвідчених фахівців та науковців є і в діючій редакції частини 2 статті 17  б) частину другу доповнити двома реченнями такого змісту: «У разі виникнення нових видів судової експертизи присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів здійснюється експертно-кваліфікаційними комісіями, до складу яких входять найбільш досвідчені фахівці та науковці, які мають стаж практичної роботи у відповідній галузі не менше п'яти років. У складі таких експертно-кваліфікаційних комісій має бути не менше двох фахівців, діяльність яких стосується тієї експертної спеціальності, з якої комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію судового експерта або кваліфікаційний клас, а також фахівець із процесуальних питань судової експертизи»;
 
81. 3) статтю 19 викласти в такій редакції:
 		    3) статтю 19 викласти в такій редакції:
 
82. "Стаття 19. Охорона державних спеціалізованих установ, що проводять судові експертизи
 		    «Стаття 19. Охорона державних спеціалізованих установ, що проводять судову експертизу
 
83. Охорона приміщень і територій установ судових експертиз Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України, а також режим тримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу, забезпечуються Національною поліцією України, Службою судової охорони, у порядку визначеному законодавством, за рахунок коштів, що виділяються на цю мету з державного бюджету.
 		 -86- Найєм М..
 У пункті 3) частини 4. розділу І законопроекту після слова «забезпечується» виключити словосполучення «Національною поліцією України»
 		Відхилено   Охорона приміщень і територій установ, що проводять судову експертизу Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України, а також режим тримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу, забезпечуються Національною поліцією України, Службою судової охорони у порядку, визначеному законодавством, за рахунок коштів, що виділяються на цю мету з державного бюджету.
 
84. Охорона експертних служб Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України забезпечується цими органами."
 		    Охорона експертних служб Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України забезпечується цими органами».
 
85. 5. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 		    1. У назві та абзаці першому статті 185-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) слово «експерта» виключити.
 
86. 1) у статті 185-4:
 		 -87- Найєм М..
 У частині 5 розділу І законопроекту пункт 1) виключити.
 		Відхилено      
87. а) в назві статті виключити слово "експерта, ";
 		       
88. б) в абзаці першому виключити слово "експерта, ".
 		 -88- Геращенко А.Ю.
 Після пункту 5 доповнити Розділ І новим пунктом такого змісту:
«6. У підпункті 3 пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (Відомості Верховної Ради 2018, № 24, ст.212) підпункти «е», «є», «ж» підпункту 3 пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень виключити.».
 		Враховано   5. Підпункти «е», «є» та «ж» підпункту 3 пункту 2 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 24, ст. 212) виключити.
 
89. ІІ. Прикінцеві положення
 		    ІІ. Прикінцеві положення
 
90. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, крім статті 9-1 Закону України "Про судову експертизу", яка набирає чинності з 01.01.2019 р.
 		 -89- Антонищак А.Ф.
 У пункті 1 розділу ІІ слова «крім статті 9-1 Закону України «Про судову експертизу», яка набирає чинності з 01.01.2019 р.» виключити.
 		Враховано   1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
91. 2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:
 		    2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:
 
92. 1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 		    привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
93. 2) забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
 		    забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
 
94. 3. Міністерству юстиції України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити Положення про Єдиний державний реєстр судових експертиз та експертних досліджень.

-90- Антонищак А.Ф.
Найєм М..
 Пункт 3 розділу 2 виключити.
 		Враховано