Кількість абзаців - 143 Таблиця поправок


Про медіацію (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. Закон України
 		    Закон України
 
2. Про медіацію
 		    Про медіацію
 
3. Розділ І
 		       
4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		       
5. Цей закон визначає правові основи надання послуг медіації на професійних засадах та має на меті запровадження інституту медіації в суспільстві, поширення практики мирного вирішення спорів позасудовими методами та забезпечення збалансованих взаємовідносин між інститутом медіації та судовою системою.
 		 -1- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Абз. перший ЗАГАЛЬНИХ ПОЛОЖЕНЬ викласти у наступній редакції:
«Цей Закон має на меті запровадження в суспільстві інституту медіації – процедури врегулювання конфліктів (спорів), визначає правові засади медіації, її принципи та порядок проведення, а також статус медіатора».
Обгрунтування:
Пропонується більш лаконічна преамбула, з якої вилучено, серед іншого, поняття «послуга» задля уникнення проблем позиціонування медіації як виключно послуги, тим більше – платної.
Подвійний термін «конфлікт (спір)» покликаний звернути увагу на те, що медіація поширюється не тільки на суперечку, яка «дійшла» до суду, але й на будь-які конфліктні відносини.
 		Відхилено   Цей Закон визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора.
Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
    -2- Ківалов С.В.
Матвійчук Е.Л.
 Абзац перший Розділу І законопроекту викласти у такій редакції:
«Цей Закон має на меті запровадження в суспільстві інституту медіації – процедури врегулювання конфліктів (спорів), визначає правові засади медіації, її принципи та порядок проведення, а також статус медіатора.»
Обґрунтування:
Пропонується більш лаконічна преамбула, з якої вилучено, серед іншого, поняття «послуга» задля уникнення проблем позиціонування медіації як виключно послуги, тим більше – платної. Подвійний термін «конфлікт (спір)» покликаний звернути увагу на те, що медіація поширюється не тільки на суперечку, яка «дійшла» до суду, але й на будь-які конфліктні відносини
 		Відхилено    
    -3- Грановський О.М.
 Преамбулу викласти в наступній редакції:
«Цей Закон визначає правові і організаційні засади інституту медіації».
 		Відхилено    
    -4- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Преамбулу проекту Закону викласти у такій редакції:
«Цей Закон визначає правові засади застосування позасудового способу врегулювання конфлікту (спору) шляхом переговорів (далі – медіація), принципи медіації, статус медіатора.».
 		Враховано редакційно    
6. Стаття 1. Правове регулювання медіації
 		 -5- Грановський О.М.
 Назву статті 1 «Правове регулювання медіації» викласти в наступній редакції
«Правова основа діяльності медіації».
 		Відхилено   Стаття 2. Законодавство України про медіацію
 
    -6- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Назву статті 1 проекту Закону викласти у такій редакції:
«Законодавство України про медіацію».
 		Враховано    
7. Правове регулювання медіації базується на Конституції України та складається з цього Закону й інших законів і підзаконних актів України, прийнятих відповідно до цього Закону.
 		 -7- Долженков О.В.
 У статті 1 після слів «з цього Закону» доповнити фразою «та інших нормативно-правових актів,».
 		Враховано частково   1. Законодавство України про медіацію базується на Конституції України і складається із цього Закону та інших нормативно-правових актів.
 
    -8- Грановський О.М.
 Абзац перший статті 1 викласти в наступній редакції
«Правовою основою діяльності медіації в України є , цей Закон, інші законодавчі акти України.».
 		Враховано частково    
    -9- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Частину першу статті 1 викласти у такій редакції:
«1. Відносини, що виникають у сфері застосування медіації, регулюються , міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами.».
 		Враховано частково    
    -10- Одарченко Ю.В.
 У статті 1 здійснити нумерацію абзаців як частин статті.
 		Враховано    
8. Якщо міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, передбачені інші норми та положення, ніж ті, що встановлені цим Законом, застосовуються положення міжнародних договорів.
 		 -11- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 В частині другій статті 1 слова «норми та положення» та «положення» замінити словами «правила».
 		Враховано   2. Якщо міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, передбачені інші правила, ніж ті, що встановлені цим Законом, застосовуються правила міжнародних договорів.
 
    -12- Ківалов С.В.
Матвійчук Е.Л.
 Статтю 1 Розділу І законопроекту викласти у такій редакції:
«Стаття 1. Законодавство України про медіацію
Законодавство України про медіацію складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про медіацію, застосовуються правила міжнародного договору України».
Обґрунтування:
Пропонується назва «Законодавство України про медіацію», а не «Правове регулювання медіації» через те, що поняття «правове регулювання» включає не тільки нормативне, але й індивідуальне правове регулювання (зокрема, правозастосовні акти), тоді як в тексті статті мається на увазі саме нормативна складова правового регулювання
 		Враховано частково    
    -13- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Статтю 1 викласти у такій редакції:
«Стаття 1. Законодавство України про медіацію
Законодавство України про медіацію складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про медіацію, застосовуються правила міжнародного договору України».
Обгрунтування:
Пропонується назва «Законодавство України про медіацію», а не «Правове регулювання медіації» через те, що поняття «правове регулювання» включає не тільки нормативне, але й індивідуальне правове регулювання (зокрема, правозастосовні акти), тоді як в тексті статті мається на увазі саме нормативна складова правового регулювання.
 		Враховано частково    
9. Стаття 2. Визначення понять
 		 -14- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 В назві статті 2 проекту Закону слово «понять» замінити словом «термінів».
 		Враховано   Стаття 1. Визначення термінів
 
    -15- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 У назві статті 2 слово «понять» замінити словом «термінів».
Обґрунтування:
Пропонується узгодити назву та текст статті. У статті йдеться про терміни, тому й назва статті пропонується «Визначення термінів».
 		Враховано    
    -16- Ківалов С.В.
Матвійчук Е.Л.
 Назву статті 2 Розділу І законопроекту викласти у такій редакції:
«Стаття 2. Визначення термінів»
Обґрунтування:
Пропонується узгодити назву та текст статті. У статті йдеться про терміни, тому й назва статті пропонується «Визначення термінів».
 		Враховано    
10. У цьому законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 		 -17- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 В частині першій статті 2 слова «наведені нижче» замінити словом «нижченаведені».
 		Враховано   У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
 
    -18- Долженков О.В.
 Абзац перший статті 2 викласти у такій редакції:
«Для цілей цього Закону використовуються наступні основні поняття в такому значенні:».
 		Відхилено    
11. медіація – альтернативний (позасудовий) метод вирішення спорів, за допомогою якого дві або більше сторони спору намагаються в рамках структурованого процесу за участі медіатора досягти згоди для вирішення їх спору;
 		 -19- Грановський О.М.
 У статті 2 у терміні «медіація» після слова «альтернативний» доповнити словом «добровільний».
 		Відхилено   3) медіація – позасудова процедура врегулювання конфлікту (спору) шляхом переговорів сторін конфлікту (спору) за допомогою одного або декількох медіаторів;
 
    -20- Ківалов С.В.
Матвійчук Е.Л.
 Абзац 2 частини 1 статті 2 Розділу І законопроекту викласти у такій редакції:
«медіація – процедура врегулювання конфлікту (спору) шляхом переговорів сторін конфлікту (спору) за допомогою одного або кількох посередників - медіаторів;».
Обґрунтування:
Пропоновані визначення є простішими і тому більш доступним для сприйняття. Термін «врегулювання» використано задля дистанціювання від поняття «вирішення спору», що, як правило, здійснюється судом.
 		Враховано частково    
    -21- Долженков О.В.
 Абзац другий статті 2 викласти у такій редакції:
«медіація – альтернативний (позасудовий) метод вирішення спорів на добровільній основі, за допомогою якого сторони спору намагаються в рамках структурованого процесу за участі нейтральної третьої сторони (медіатора) досягти згоди у вирішенні спірного питання, шляхом надання медіатором рекомендацій;».
 		Відхилено    
12. медіатор – незалежний посередник, який допомагає сторонам спору у його вирішенні шляхом медіації;
 		 -22- Лінько Д.В.
 В абзаці третьому частини 1 ст.2 після слів «посередник, який», додати «має сертифікат (свідоцтво), що засвідчує його компетенцію і є вписаний до реєстру медіаторів, та».
 		Відхилено   2) медіатор – спеціально підготовлений посередник, який сприяє сторонам конфлікту (спору) в його врегулюванні шляхом структурованого переговорного процесу;
 
    -23- Ківалов С.В.
Матвійчук Е.Л.
 Абзац 3 частини 1 статті 2 Розділу І законопроекту викласти у такій редакції:
«медіатор – спеціально підготовлений посередник, який допомагає сторонам конфлікту (спору) у його врегулюванні шляхом структурованого переговорного процесу;»
 		Враховано редакційно    
    -24- Грановський О.М.
 У статті 2 термін «медіатор» викласти в наступній редакції:
«медіатор – фізична особа, яка здійснює медіаторську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом».
 		Відхилено    
    -25- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Термін «медіатор» викласти у такій редакції:
«медіатор – спеціально підготовлений посередник, який допомагає сторонам конфлікту (спору) у його врегулюванні шляхом медіації;».
 		Враховано редакційно    
    -26- Долженков О.В.
 Абзац третій статті 2 викласти у такій редакції:
«медіатор – професійно підготовлена нейтральна особа, залучена сторонами в якості посередника в урегулюванні спору між сторонами для сприяння у досягненні взаємоприйнятного рішення по суті спору;».
 		Відхилено    
13. сторони медіації – фізичні, юридичні особи та/або групи осіб, які прагнуть врегулювати свій спір за допомогою медіації;
 		 -27- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Термін «сторони медіації» викласти у такій редакції:
сторони медіації – фізичні, юридичні особи та/або групи осіб, які бажають врегулювати існуючий між ними конфлікт (спір) за допомогою медіації.
Обгрунтування:
Пропоноване визначення є простішим і тому більш доступним для сприйняття.
Термін «врегулювання» використано задля дистанціювання від поняття «вирішення спору», що, як правило, здійснюється судом.
 		Враховано редакційно   5) сторони медіації – фізичні, юридичні особи або групи осіб, які звернулися до медіатора з метою врегулювання конфлікту (спору) за допомогою медіації;
 
    -28- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Пункти 1, 2, 3 частини першої статті 2 викласти у такій редакції:
«1) медіація – позасудовий спосіб врегулювання конфлікту (спору) шляхом переговорів за допомогою одного або кількох медіаторів;
2) медіатор – незалежний посередник, який за винагороду допомагає сторонам конфлікту (спору) у його врегулюванні, шляхом проведення медіації;
3) сторони медіації – фізичні, юридичні особи, групи осіб, які виявили бажання врегулювати між собою конфлікт (спір) за допомогою медіації та уклали договір про проведення медіації;».
 		Враховано частково    
14. учасники медіації – медіатор (медіатори), сторони медіації, їх представники, законні представники, перекладач, експерти та інші особи визначені за домовленістю сторін медіації;
 		 -29- Грановський О.М.
 У статті 2 у визначенні поняття «учасники медіації» вилучити словосполучення «їх представники».
 		Відхилено   6) учасники медіації – медіатор (медіатори), сторони медіації, їхні представники, законні представники, захисники, перекладач, експерт та інші особи, визначені за домовленістю сторін медіації.
 
    -30- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У пункті 4 частини першої статті 2 після слів «сторони медіації, їх представники,» доповнити словом «захисники,».
 		Враховано редакційно    
    -31- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Термін «учасники медіації» викласти у такій редакції:
учасники медіації – медіатор (медіатори), сторони медіації, їх представники, законні представники, захисники, перекладач, експерт та інші особи, визначені за домовленістю сторін медіації.
 		Враховано    
15. організації, що забезпечують проведення медіації – фізичні та юридичні особи будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, які займаються організаційно-технічною підготовкою проведення процедури медіації;
 		 -32- Сидорович Р.М.
 Абзац шостий частини першої статті 2 викласти в такій редакції: «організації, що забезпечують проведення медіації – фізичні особи та підприємства, установи, організації приватної форми власності, а також професійно-технічні, вищі навчальні заклади та навчальні заклади післядипломної освіти будь-якої форми власності, які займаються організаційно-технічною підготовкою проведення процедури медіації».
 		Відхилено      
    -33- Долженков О.В.
 Абзац шостий статті 2 викласти у такій редакції:
«організація, що забезпечує проведення медіації – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, одним із основних видів діяльності якої є діяльність з організації проведення процедури медіації;».
 		Відхилено    
    -34- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Пункти 5, 6, 7, 8 частини першої статті 2 викласти у такій редакції:
«5) договір про проведення медіації – письмова угода про проведення медіації між сторонами конфлікту (спору) з одного боку та медіатором з іншого боку, з моменту укладання якого застосовується медіація;
6) конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами медіатора та його професійними правами і обов'язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час здійснення медіатором медіації;
7) угода за результатами медіації – укладена між сторонами медіації письмова угода про врегулювання конфлікту (спору.)».
 		Відхилено    
    -35- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Терміни «організації, що забезпечують проведення медіації», «організації, що проводять навчання медіаторів» та «об’єднання медіаторів» виключити.
Обгрунтування:
Пропонується виключити інші терміни задля уникнення тавтології (в подальшому тексті законопроекту їх роль вказана).
 		Враховано    
    -36- Ківалов С.В.
Матвійчук Е.Л.
 Абзац 6 частини 1 статті 2 Розділу І законопроекту виключити.
Обґрунтування:
Пропонується виключити інші терміни задля уникнення тавтології (в подальшому тексті законопроекту їх роль вказана).
 		Враховано    
    -37- Грановський О.М.
 У статті 2 термін «організації, що забезпечують проведення медіації» виключити.
 		Враховано    
16. організації, що проводять навчання медіаторів ­ фізичні та юридичні особи будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, в тому числі навчальні заклади, які проводять професійне навчання медіаторів і видають сертифікати відповідно до цього Закону;
 		 -38- Лінько Д.В.
 Абзац сьомий частини 1 ст.2 викласти у такій редакції:
«організації, що проводять навчання медіаторів – вищі навчальні заклади будь-якої форми власності, які проводять професійне навчання медіаторів і видають сертифікати, форма яких затверджується Кабінетом Міністрів України, відповідно до цього Закону».
 		Відхилено      
    -39- Сидорович Р.М.
 Абзац сьомий частини першої статті 2 викласти в такій редакції: «організації, що проводять навчання медіаторів – фізичні особи та підприємства, установи, організації приватної форми власності, а також професійно-технічні, вищі навчальні заклади та навчальні заклади післядипломної освіти будь-якої форми власності, які проводять професійне навчання медіаторів і видають сертифікати відповідно до цього Закону».
 		Відхилено    
    -40- Долженков О.В.
 Абзац сьомий статті 2 викласти у такій редакції:
«організація, що проводить навчання медіаторів – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, в тому числі навчальні заклади, одним із основних видів діяльності якої є діяльність з професійного спеціального навчання медіаторів та видання сертифікатів про успішне проходження навчання відповідно до цього Закону;».
 		Враховано частково у ч.2 ст.10   
    -41- Ківалов С.В.
Матвійчук Е.Л.
 Абзац 7 частини 1 статті 2 Розділу І законопроекту виключити.
Обґрунтування:
Пропонується виключити інші терміни задля уникнення тавтології (в подальшому тексті законопроекту їх роль вказана).
 		Враховано    
17. спір – будь-який конфлікт, протистояння або конфліктна ситуація, що потребує вирішення;
 		 -42- Ківалов С.В.
Матвійчук Е.Л.
 Абзац 8 частини 1 статті 2 Розділу І законопроекту викласти у такій редакції:
«конфлікт (спір) – протистояння двох або більше осіб з приводу значущих для них суб’єктивних прав, юридичних обов’язків, інтересів або цінностей;».
 		Враховано редакційно   конфлікт (спір) – протиріччя між двома або більше суб’єктами правовідносин з приводу значущих для них суб’єктивних прав, юридичних обов’язків, інтересів або цінностей;
 
    -43- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Термін «спір» замінити терміном «конфлікт» та викласти у такій редакції:
конфлікт (спір) – протистояння двох або більше осіб з приводу значущих для них суб’єктивних прав, юридичних обов’язків, інтересів або цінностей.
 		Враховано редакційно    
    -44- Долженков О.В.
 Абзац восьмий статті 2 викласти у такій редакції:
«спір – протистояння двох або більше осіб з приводу істотно значущих для них суб’єктивних прав, обов’язків, інтересів, що потребує вирішення;».
 		Враховано частково    
18. об’єднання медіаторів – місцеві, всеукраїнські і міжнародні об’єднання, створені згідно з законодавством України медіаторами; організаціями, що забезпечують проведення медіації; організаціями, що проводять професійне навчання медіаторів.
 		 -45- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Частину 1 статті 2 розділу 1 Законопроекту доповнити новим абзацом такого змісту:
«діяльність медіатора – незалежна професійна діяльність з надання допомоги у врегулювання конфлікту (спору) шляхом проведення медіації;».
Обгрунтування:
У проекті необхідно більш чітко визначити питання правового статусу медіаторів, зокрема, чи являються вони суб’єктами підприємницької діяльності чи самозайнятими особами.
 		Відхилено   4) об’єднання медіаторів – місцеві, всеукраїнські та міжнародні об’єднання, створені особами, які мають статус медіатора, згідно з законодавством України;
 
    -46- Долженков О.В.
 Доповнити статтю 2 новими абзацами десятим та одинадцятим такого змісту:
«угода про проведення медіації – угода сторін, з моменту укладення якої починає застосовуватися процедура медіації щодо спору або спорів, що виникли між сторонами;
угода за результатом медіації – угода, досягнута сторонами в результаті застосування процедури медіації до спору або спорів, до окремих розбіжностей у спорі, укладена в письмовій формі.».
 		Відхилено    
    -47- Ківалов С.В.
Матвійчук Е.Л.
 Абзац 9 частини 1 статті 2 Розділу І законопроекту виключити.
Обґрунтування:
Пропонується виключити інші терміни задля уникнення тавтології (в подальшому тексті законопроекту їх роль вказана).
 		Відхилено    
    -48- Шинькович А.В.
 Статтю 2 викласти в такій редакції:
«Стаття 2. Визначення понять
У цьому законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
медіація – альтернативний (позасудовий) метод вирішення спорів, за допомогою якого дві або більше сторін спору намагаються в рамках структурованого процесу за участі медіатора досягти згоди для вирішення їх спору;
медіатор – незалежний посередник, який на професійній основі допомагає сторонам спору у його вирішенні шляхом провадження медіації;
сторони медіації – фізичні, юридичні особи та/або групи осіб, які прагнуть врегулювати свій спір за допомогою медіації;
учасники медіації – медіатор (медіатори), сторони медіації, їх представники, законні представники, перекладач, експерти та інші особи визначені за домовленістю сторін медіації;
медіаційне застереження – окреме положення у договорі про передачу на медіацію всіх або певних спорів, що виникли або можуть виникнути у зв’язку з будь-якими конкретними правовідносинами;
особи, що забезпечують проведення медіації – фізичні та юридичні особи будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, які займаються організаційно-технічною підготовкою проведення процедури медіації;
особи, що проводять навчання медіаторів фізичні та юридичні особи будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, в тому числі навчальні заклади, які проводять професійне навчання медіаторів і видають сертифікати відповідно до цього Закону;
спір – будь-які розбіжності, протилежність інтересів сторін, відмінна позиція двох або більше суб’єктів правовідносин, у зв’язку з якими одній зі сторін чи обом сторонам може бути завдано моральної та/або матеріальної шкоди, що потребує вирішення;
об’єднання медіаторів – місцеві, всеукраїнські і міжнародні об’єднання, створені згідно з законодавством України медіаторами; організаціями, що забезпечують проведення медіації; організаціями, що проводять професійне навчання медіаторів».
 		Враховано частково    
19. Стаття 3. Сфера застосування медіації
 		 -49- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Назву статті 3 проекту Закону після слів «застосування медіації» доповнити словами «та завдання медіації».
 		Відхилено   Стаття 3. Сфера дії Закону
 
    -50- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Назву статті 3 викласти у такій редакції:
«Стаття 3. Сфера дії закону»
Обгрунтування:
Поняття «застосування» використовується для позначення владної діяльності, що не підходить для медіації. Медіатор та інші учасники медіації не застосовують, оскільки не є владними суб’єктами. Вони використовують право. Тому пропонується більш м’яке формулювання «Сфера дії закону».
 		Враховано    
20. 1. Медіація може застосовуватися у будь-яких конфліктах (спорах), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також в кримінальних провадженнях та справах щодо адміністративних правопорушень.
 		 -51- Долженков О.В.
 Слова «конфліктах (спорах)» по тексту статті 3 замінити словом «спорах» у відповідних відмінках».
 		Відхилено   1. Медіація може застосовуватися у будь-яких конфліктах (спорах), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, передбаченого статтею 477 Кримінального процесуального кодексу України, та справах про адміністративні правопорушення.
2. Медіація не застосовується у колективних трудових спорах, а також у спорах, що виникають із відносин, передбачених частиною першою цієї статті, у випадку, якщо такі спори впливають чи можуть вплинути на права і законні інтереси третіх осіб, які не беруть участі у медіації.
 
    -52- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У частині першій статті 3:
слова «у будь-яких конфліктах (спорах), у тому числі» замінити словами «до конфліктів (спорів) у»;
після слів «щодо адміністративних правопорушень» доповнити словами «за винятком:»;
слова «в кримінальних провадженнях та» виключити.
 		Відхилено    
    -53- Сидорович Р.М.
 У частині першій статті 3 слова «а також в кримінальних провадженнях та справах щодо адміністративних правопорушень» виключити.
 		Відхилено    
    -54- Долженков О.В.
 Частину першу статті 3 після словосполучення «адміністративних словосполучень» доповнити фразою «лише у випадках, передбачених чинним законодавством України».
 		Відхилено    
    -55- Купрієнко О.В.
 В частині першій статті 3 слова «в кримінальних провадженнях» замінити словами «у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, передбачених статтею 477 Кримінального процесуального кодексу України».
Пояснення: в разі невнесення даних поправок закон вступає в суперечення з Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки діючий КПК України в розділі VІІ, Глава 35 Кримінальне провадження на підставі угод передбачає;
- ч.1 ст. 469 КПК України встановлює, що «Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угод про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або суду).».
- ч.3 ст. 469 КПК України вказує, що «Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.».
 		Враховано    
    -56- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Частину 1 статті 3 розділу 1 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«1. Медіація може застосовуватися у будь-яких конфліктах (спорах), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також в кримінальних провадженнях та справах щодо адміністративних правопорушень, за винятком спорів, де стороною є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні та/або комунальні підприємства, неповнолітні та/або малолітні особи, недієздатні особи та/або особи з обмеженою дієздатністю.».
Обгрунтування:
Сфера застосування медіації має бути визначена більш детально. Наприклад, вважаємо, досудову медіацію недоцільно застосовувати у спорах, стороною яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні та/або комунальні підприємства, неповнолітні та/або малолітні особи, недієздатні особи та/або особи з обмеженою дієздатністю.
 		Відхилено    
    -57- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Частину першу статті 3 викласти у наступній редакції:
«1. Цей Закон регулює відносини у зв’язку з проведенням медіації у будь-яких конфліктах (спорах), у тому числі – цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також у кримінальних провадженнях та справах щодо адміністративних правопорушень. У кримінальному провадженні медіація може бути проведена виключно щодо відновлення порушеного права чи обсягу та способу компенсації завданої злочином шкоди».
 		Відхилено    
    -58- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Частину першу статті 3 доповнити новими пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 такого змісту:
«1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;
3) справ, пов'язаних з державною таємницею;
4) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
5) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;
6) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
7) справ у колективних трудових спорах, які підлягають вирішенню у порядку передбаченому Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»;
8) справ у спорах, вказаних в частині першій цієї статті, якщо вони стосуються чи можуть зачіпати права або законні інтереси третіх осіб, які не беруть участі у медіації.».
 		Відхилено    
    -59- Долженков О.В.
 Доповнити статтю 3 новими частинами другою та третьою такого змісту:
«2. Медіація не застосовується до колективних трудових спорів, а також у спорах, що виникають із відносин, передбачених частиною першою цієї статті, у випадку, якщо такі спори впливають чи можуть вплинути на права і законні інтереси третіх осіб, що не беруть участь у медіації.
3. Медіація не застосовується, якщо сторона медіації вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин.».
У зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами четвертою та п’ятою.
 		Враховано частково    
21. 2. Дія цього Закону поширюється на медіацію як в конфліктах (спорах) між резидентами України, так і у конфліктах (спорах) за участю нерезидентів, якщо сторони медіації погодились, що процедура медіації буде проведена на території України.
 		 -60- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У частині другій статті 3:
слова «Дія цього Закону поширюється на медіацію як в конфліктах (спорах)» замінити словами «Медіація може застосовуватися до конфліктів (спорів) як»;
слова «у конфліктах (спорах)» замінити словами «щодо конфліктів (спорів)»;
після слів «за участю нерезидентів» доповнити словами «у порядку, передбаченому цим Законом,».
 		Відхилено   3. Якщо сторони не домовилися про інше, дія цього Закону поширюється як на спори між резидентами України, так і на спори за участю нерезидентів. Право, що підлягає застосуванню до спорів за участю нерезидента, визначається згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
 
    -61- Сидорович Р.М.
 Частину другу статті 3 викласти в такій редакції: «2. Якщо сторони не домовилися про інше, дія цього Закону поширюється як на спори між резидентами України, так і на спори за участі нерезидентів. Право, що підлягає застосуванню до спорів за участю нерезидента, визначається згідно з Законом України «Про міжнародне приватне право».
 		Враховано    
22. 3. Медіація може бути проведена у разі виникнення конфлікту (спору) як до звернення до суду (третейського суду), так і під час або після судового чи третейського провадження, у тому числі під час виконавчого провадження.
 		 -62- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У частині третій статті 3:
слова «бути проведена» замінити словом «застосовуватися»;
слова «у тому числі під час виконавчого провадження» виключити.
 		Враховано частково   4. Медіація може здійснюватися у разі виникнення конфлікту (спору) як до звернення до суду, третейського суду, так і під час судового чи третейського провадження.
 
    -63- Шевченко В.Л.
 Частину третю статті 3 викласти в такій редакції:
«3. Медіація може бути проведена у разі виникнення конфлікту (спору) як до звернення до суду (третейського суду), так і під час або після судового чи третейського провадження, у тому числі під час виконавчого провадження чи виконання судових рішень у кримінальному провадженні».
 		Відхилено    
    -64- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Частину 3 статті 3 розділу 1 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«3. Медіація може бути проведена у разі виникнення конфлікту (спору) як до звернення до суду (третейського суду), так і під час судового чи третейського провадження.».
Обгрунтування:
Можливість застосовувати медіаційні процедури під час або після судового провадження, у т.ч. під час виконавчого провадження, не узгоджується із положеннями законів щодо обов’язковості судових рішень, які набрали законної сили (ст. 14 ЦПК, ст. 533 КПК), зокрема в частині вирішення питання про відшкодування завданої кримінальним провадженням шкоди (ст. 129 КПК), оскільки це питання також вирішується судом при ухваленні обвинувального вироку. Створення передумов для вчинення корупційних правопорушень, у т.ч. вимагання і одержання неправомірної вигоди за схиляння однієї із сторін до укладення медіаційного договору на «більш сприятливих» для іншої сторони умовах, ніж тих, які визначенні у судових рішеннях.
 		Враховано    
    -65- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Частину третю викласти у такій редакції:
«3. Медіація може бути проведена за домовленістю сторін конфлікту (спору) на будь-якій його стадії:
до звернення сторін конфлікту до суду (арбітражу, третейського суду);
під час судового, арбітражного чи третейського розгляду справи;
під час виконання рішення суду (арбітражу чи третейського суду)».
 		Відхилено    
23. 4. Якщо сторона медіації вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин, медіація може бути проведена виключно щодо обсягу та способу компенсації завданої цим злочином шкоди.
 		 -66- Купрієнко О.В.
 Частину четверту статті 3 після слів «Якщо сторона медіації вчинила» доповнити словами «злочин середньої тяжкості,».
Пояснення: в разі не внесення даних поправок Закон вступає в суперечення з Кримінальним кодексом України, оскільки ст.12 КК України визначає класифікацію злочинів, а Розділ ІХ КК України передбачає випадки звільнення особи, яка вчинила певний злочин, від кримінальної відповідальності, тобто від застосування санкції кримінально-правової норми, за якою були кваліфіковані дії цієї особи. Отже звільнення від кримінальної відповідальності – це відмова держави від застосування до особи, яка вчинила злочин, передбачених КК обмежень її певних прав і свобод.
 		Відхилено      
    -67- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Частину четверту статті 3 викласти в такій редакції:
«4. Завданням медіації є добровільне, швидке, економічно ефективне, позасудове врегулювання конфлікту (спору) шляхом досягнення сторонами медіації узгодженого (компромісного) рішення, усунення спричиненої конфліктом (спором) шкоди та запобігання поновленню конфлікту (спору).».
 		Відхилено    
    -68- Семенуха Р.С.
 Статтю 3 проекту Закону викласти в такій редакції:
«Стаття 3. Сфера застосування медіації
1. Медіація може застосовуватися у спорах, які виникають з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних відносин.
2. Медіація не застосовується до спорів, які виникають з відносин, зазначених у частині першій цієї статті, якщо такі спори зачіпають права або охоронювані законом інтереси третіх осіб, які не беруть участь у медіації, та осіб, визнаних судом недієздатними, крім випадків коли треті особи або законні представники недієздатних осіб вступають у процес в якості сторони медіації.
3. Дія цього Закону поширюється на медіацію як у спорах між резидентами України, так і у спорах за участю нерезидентів, якщо сторони медіації погодились, що процедура медіації буде проведена на території України.
4. Медіація може бути проведена у разі виникнення спору як до звернення до суду (третейського суду), так і під час або після судового чи третейського провадження, у тому числі під час виконавчого провадження.».
Обґрунтування:
По-перше, у поправці пропонується уточнити сфери відносин, де може застосовуватися медіація.
По-друге, у поправці пропонується техніко-редакційне уточнення. Адже у статті 3 проекту Закону терміни «спір» та «конфлікт» вживаються як взаємозамінні поняття для опису ситуації, яку необхідно вирішити за допомогою медіації. Разом з тим, для забезпечення ясності та передбачуваності законопроекту доцільно зупинитися на одному терміні, тим більше, що відповідно до статті 2 законопроекту спір визначається як конфлікт, протистояння або конфліктна ситуація, тобто у ст. 2 спір та конфлікт співвідносяться як родове та видове поняття, а не як взаємозамінні. Крім того, на міжнародному рівні перевага часто віддається саме терміну «спір» як такому, що має більш широке значення.
 		Відхилено    
    -69- Ківалов С.В.
Матвійчук Е.Л.
 Статтю 3 Розділу І законопроекту викласти у такі редакції:
«Стаття 3. Сфера дії Закону
Цей Закон регулює відносини у зв’язку з проведенням медіації у будь-яких конфліктах (спорах), у тому числі – цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також у кримінальних провадженнях та справах щодо адміністративних правопорушень.
У кримінальному провадженні медіація може бути проведена виключно щодо відновлення порушеного права чи обсягу та способу компенсації завданої злочином шкоди.
2. Дія цього Закону поширюється на медіацію як в конфліктах (спорах) між резидентами України, так і у конфліктах (спорах) за участю нерезидентів, якщо сторони медіації погодились, що процедура медіації буде проведена на території України.
3. Медіація може бути проведена за домовленістю сторін конфлікту (спору) на будь-якій його стадії:
до звернення сторін конфлікту до суду (арбітражу, третейського суду);
під час судового, арбітражного чи третейського розгляду справи;
під час виконання рішення суду (арбітражу, третейського суду).».
Обґрунтування:
Поняття «застосування» використовується для позначення владної діяльності, що не підходить для медіації. Медіатор та інші учасники медіації не застосовують, оскільки не є владними суб’єктами. Вони використовують право. Тому пропонується більш м’яке формулювання «Сфера дії закону».
Пропонується уточнити сферу використання медіації у кримінальному провадженні, щоб не складалося враження, що медіація означає звільнення від відповідальності за вчинений стороною медіації злочин. З іншого боку, доцільно стимулювати особу, як вчинила злочин, до відшкодування завданої злочином шкоди і досягнення примирення з потерпілим. Таким чином, буде посилено правовиховну функцію кримінального права і повніше захищено права потерпілого. Медіація є ефективним способом досягнення порозуміння з питань відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди, що в, свою чергу, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 66 Кримінального кодексу є обставиною, яка пом'якшує покарання.
 		Відхилено    
    -70- Грановський О.М.
 Статтю 3 доповнити новим пунктом 5 наступного змісту:
«5. Медіація не може бути застосована у конфліктах (спорах), які стосуються законних прав або інтересів третіх осіб, які не беруть участі в процедурі медіації або якщо сторони медіації відмовилися залучити третіх осіб для вирішення конфлікту (спору).».
 		Відхилено    
    -71- Тригубенко С.М.
 Статтю 3 доповнити пунктом п’ятим такого змісту:
«5. Медіація не може застосовуватись для врегулювання конфліктів, якщо вони стосуються чи зачіпають права або законні інтереси третіх осіб, які не беруть участь у процедурі медіації, якщо сторони медіації відмовилися від залучення третіх осіб для вирішення конфлікту, або якщо третя особа не надала своєї згоди на участь у процедурі медіації.».
 		Відхилено    
    -72- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Частину четверту статті 3 виключити.
 		Враховано    
    -73- Сидорович Р.М.
 Частину четверту статті 3 виключити.
 		Враховано    
    -74- Шинькович А.В.
 Статтю 3 викласти в такій редакції:
«Стаття 3. Сфера застосування медіації
1. Медіація може застосовуватися у будь-яких конфліктах (спорах), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також в кримінальних провадженнях та справах щодо адміністративних правопорушень.
2. Дія цього Закону поширюється на медіацію як в конфліктах (спорах) між резидентами України, так і у конфліктах (спорах) за участю нерезидентів, якщо сторони медіації погодились, що процедура медіації буде проведена на території України.
3. Медіація може бути проведена у разі виникнення конфлікту (спору) як до звернення до суду (третейського суду), так і під час або після судового чи третейського провадження, у тому числі під час виконавчого провадження.
 		Враховано частково    
24. Розділ ІІ
ПРОЦЕС МЕДІАЦІЇ
 		 -75- Ківалов С.В.
Матвійчук Е.Л.
 Після статті 3 Розділу І Слова «Розділ ІІ» та «Процес медіації» виключити
статі 4-9 Розділу ІІ вважати статями 4-9 Розділу І
 		Враховано      
    -76- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Слова «Розділ ІІ «ПРОЦЕС МЕДІАЦІЇ» виключити.
 		Враховано    
25. Стаття 4. Принципи здійснення медіації
 		    Стаття 4. Принципи медіації
 
26. Медіація проводиться за взаємною згодою сторін медіації на підставі принципів добровільної участі, активності і самовизначення сторін медіації; незалежності та нейтральності медіатора; конфіденційності інформації щодо медіації.
 		 -77- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У частині першій статті 4 проекту Закону після слів «активності» словосполучення «і» замінити розділовим знаком «,»; після слова «самовизначення» доповнити словом «та рівності»; після слів «незалежності та» доповнити словом «неупередженості,».
 		Враховано редакційно   Медіація проводиться за взаємною згодою сторін медіації на підставі принципів добровільної участі; активності, самовизначення та рівності прав сторін медіації; незалежності та неупередженості, нейтральності медіатора; конфіденційності інформації щодо медіації.
 
    -78- Долженков О.В.
 У статті 4 Розділу ІІ законопроекту після слів «щодо медіації» доповнити фразою «, недопустимості втручання в процедуру медіації».
 		Відхилено    
    -79- Семенуха Р.С.
 Статтю 4 проекту Закону викласти в такій редакції:
«Стаття 4. Принципи здійснення медіації
1. Медіація проводиться за взаємною згодою сторін медіації на принципах добровільної участі, активності і самовизначення сторін медіації; добросовісності, рівноправності та співробітництва сторін медіації; незалежності та нейтральності медіатора; конфіденційності інформації щодо медіації та уникнення конфлікту інтересів.
2. Медіація заснована на довірі, яку сторони виказують медіатору як особі, здатній забезпечити ефективне посередництво для досягнення варіанту вирішення спору, взаємоприйнятного для сторін медіації.».
Обґрунтування – редакційна правка з метою уточнення переліку принципів здійснення медіації.
 		Відхилено    
    -80- Шинькович А.В.
 Статтю 4 проекту Закону викласти в такій редакції:
Стаття 4. Принципи здійснення медіації
Медіація проводиться за взаємною згодою сторін медіації на підставі принципів добровільної участі в медіації, самостійності сторін медіації, незалежності та нейтральності медіатора; конфіденційності інформації щодо медіації.
 		Відхилено    
27. Стаття 5. Добровільність участі у медіації
 		    Стаття 5. Добровільність участі у медіації
 
28. 1. Участь в медіації є добровільною. Забороняється будь-який тиск на сторони з метою проведення або припинення медіації.
 		 -81- Лінько Д.В.
 Частину 1 ст.5 викласти у такій редакції:
«Участь у медіації є добровільною для всіх учасників медіації: медіатора, сторін та інших учасників медіації. Забороняється будь-який тиск на сторони з метою проведення або припинення медіації».
 		Відхилено   1. Участь у медіації є добровільною. Нікого не можна примушувати до врегулювання конфлікту (спору) шляхом проведення медіації.
 
    -82- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Частину першу статті 5 проекту Закону викласти в такій редакції:
«1. Участь в медіації є добровільною. Ніхто не може бути примушений до врегулювання конфлікту (спору) шляхом проведення медіації. Забороняється будь-який тиск на сторони конфлікту (спору) щодо ініціювання, проведення або припинення медіації, перешкоджання здійсненню розпочатої медіації.».
 		Враховано частково    
29. 2. Сторони мають право організовувати процес медіації так, як вони вважають за необхідне, припинити його в будь-який час і звернутися до суду або третейського суду за захистом порушених прав.
 		 -83- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У частині другій статті 5 слова «організовувати процес медіації так, як вони вважають за необхідне» виключити; слово «його» замінити словом «медіацію»; слова «або третейського суду» виключити.
 		Враховано редакційно   2. Сторони мають право здійснювати процедуру медіації на свій розсуд у межах вимог, встановлених до процедури медіації, припинити її в будь-який час і звернутися до суду або третейського суду за захистом порушених прав.
 
    -84- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Частину 2 статті 5 розділу 2 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«2. Сторони мають право організовувати процес медіації так, як вони вважають за необхідне у межах, встановлених вимог щодо процесу медіації, припинити його в будь-який час і звернутися до суду або третейського суду за захистом порушених прав.».
Обгрунтування:
Пропозиція задекларувати право сторін «організовувати процес медіації так, як вони вважають за необхідне» є недоцільна, оскільки не враховано, що у проекті є положення, які визначають вимоги щодо процесу медіації, у т.ч. необхідність дотримуватись правил медіації (статті 12, 13 проекту).
 		Враховано частково    
    -85- Семенуха Р.С.
 Частину другу статті 5 проекту Закону викласти в такій редакції:
«2. Сторони мають право організовувати процес медіації так, як вони вважають за необхідне, припинити його в будь-який час і звернутися до суду або третейського суду за захистом порушених прав, а також в будь-який час знову повернутися у процес медіації.».
Обґрунтування – редакційна правка.
 		Відхилено    
30. 3. Принцип добровільної участі у медіації поширюється також на медіатора та інших учасників медіації.
 		 -86- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 У частині третій статті 5 слова «також на медіатора та інших учасників медіації» замінити словами «на всіх учасників медіації.»:
«3. Принцип добровільної участі у медіації поширюється на всіх учасників медіації».
Обгрунтування:
Пропонується виключити слова «також на медіатора», оскільки медіатор є одним з учасників медіації і тому речення виглядає тавтологічним.
 		Враховано   3. Принцип добровільної участі у медіації поширюється на всіх учасників медіації.
 
    -87- Лінько Д.В.
 Частину 3 ст.5 вилучити. Відповідно, частину 4 ст.5 вважати 3.
 		Відхилено    
31. 4. Участь особи у медіації не може розглядатись як визнання такою особою своєї вини, позовних вимог або як відмова від таких вимог.
 		 -88- Ківалов С.В.
Матвійчук Е.Л.
 Статтю 5 законопроекту викласти у наступній редакції:
«Стаття 5. Добровільність участі у медіації
1. Участь в медіації є добровільною. Забороняється будь-який тиск на сторони з метою проведення або припинення медіації.
2. Сторони конфлікту (спору) мають право звертатись до медіації тоді, коли вони вважають за необхідне, та припинити медіацію у будь-який час незалежно від її результату.
3. Принцип добровільної участі у медіації поширюється також на медіатора та інших учасників медіації.
4. Участь у медіації не позбавляє сторону медіації права звернення до суду, арбітражу, третейського суду.
5. Участь особи у медіації не може розглядатись як визнання такою особою своєї вини, позовних вимог або як відмова від таких вимог.»
Обґрунтування:
Пропонується уточнити положення щодо добровільності участі у медіації та ролі медіатора в організації процесу медіації. З тексту частини 2 законопроекту складається враження, що саме сторони організують процес медіації та керують ним. Тоді як роль медіатора в цій організації незрозуміла. До того ж конструкція речення є такою, що складається враження про необхідність для сторін звернутися до суду, арбітражу (третейського суду) у разі невдалої медіації. Але в реальності вони повинні мати право просто не вирішувати спір між ними, зважаючи на диспозитивні начала, наприклад, цивільно-процесуального права.
 		Враховано частково   4. Участь особи в медіації не може вважатися визнанням такою особою своєї вини, позовних вимог або відмовою від цих вимог.
5. Визначене законом обов’язкове проведення інформаційної зустрічі сторін з медіатором не є обмеженням принципу добровільної участі у медіації.
 
    -89- Шинькович А.В.
 Статтю 5 викласти в такій редакції:
Стаття 5. Добровільність участі у медіації
1. Участь в медіації є добровільною. Забороняється будь-який примусовий вплив на особу з метою залучення її до медіації або тиск на сторони медіації з метою її припинення.
2. Сторони мають право організовувати процес медіації так, як вони вважають за необхідне, припинити його в будь-який час і звернутися до суду або третейського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
3. Принцип добровільної участі у медіації поширюється також на медіатора та інших учасників медіації.
4. Участь особи у медіації не може розглядатись як визнання такою особою своєї вини, позовних вимог або як відмова від таких вимог».
 		Враховано частково    
    -90- Семенуха Р.С.
 Статтю 5 проекту Закону доповнити частиною п’ятою такого змісту:
«5. Обов’язкове проведення інформаційної зустрічі сторін з медіатором відповідно до частини шостої статті 12 цього Закону не є обмеженням принципу добровільної участі у медіації».
Обґрунтування – правка є похідною від поправки, яка передбачає зміни до статті 12 проекту Закону.
 		Враховано частково    
    -91- Одарченко Ю.В.
 Статтю 5 доповнити частиною п'ятою наступного змісту:
«5. Під час провадження у цивільних та кримінальних справах суд зобов'язаний роз'яснити сторонам їх право на вирішення спору шляхом медіації, а також сприяти сторонам у здійсненні цього права. При цьому відмова особи від медіації не може мати для такої особи будь-яких негативних наслідків.».
 		Відхилено    
32. Стаття 6. Активність і самовизначення сторін медіації
 		 -92- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У статті 6 проекту Закону:
- у назві статті після слова «Активність» словосполучення «і» замінити розділовим знаком «,»;
- назву статті після слова «самовизначення» доповнити словами «та рівність».
 		Враховано частково   Стаття 6. Активність, самовизначення та рівність прав сторін медіації
 
33. 1. Сторони медіації самостійно обирають медіатора або медіаторів.
 		 -93- Одарченко Ю.В.
 Частину першу статті 6 доповнити реченням наступного змісту: «Сторони мають право звернутися до організації, що забезпечує проведення медіації або до об'єднання медіаторів з проханням про надання допомоги у пошуку медіатора. Така організація або об'єднання має право надавати сторонам пропозиції щодо кандидатур медіаторів.».
 		Відхилено   1. Сторони медіації самостійно обирають медіатора або медіаторів.
 
34. 2. Сторони медіації самостійно визначають коло обговорюваних ними питань, варіанти врегулювання спору між ними, зміст договору за результатами медіації, строки та способи його виконання, інші питання стосовно їх спору та процедури медіації з урахуванням порад медіатора та інших учасників медіації. Остаточні рішення приймаються виключно сторонами медіації.
 		 -94- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 У частині другій статті 6 слова «спору» замінити словами «конфлікту (спору)»:
«2. Сторони медіації самостійно визначають коло обговорюваних ними питань, варіанти врегулювання конфлікту (спору) між ними, зміст договору за результатами медіації, строки та способи його виконання, інші питання стосовно їх конфлікту (спору) та процедури медіації з урахуванням порад медіатора та інших учасників медіації. Остаточні рішення приймаються виключно сторонами медіації».
 		Враховано редакційно   2. Сторони медіації самостійно визначають коло обговорюваних питань, варіанти врегулювання конфлікту (спору) між ними, зміст угоди за результатами медіації, строки та способи її виконання, інші питання щодо конфлікту (спору) та процедури медіації з урахуванням рекомендацій медіатора та інших учасників медіації. Остаточні рішення приймаються виключно сторонами медіації.
 
    -95- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У частині другій статті 6:
після слів «самостійно визначають» доповнити словами «можливість врегулювання конфлікту (спору),»;
після слів «варіанти врегулювання» слово «спору» замінити словами «конфлікту (спору)»;
слово «договір» замінити словом «угоди»;
слово «його» замінити словом «її»;
слова «спору та процедури медіації» замінити словом «конфлікту (спору)».
 		Враховано частково    
    -96- Одарченко Ю.В.
 Частину другу статті 6 доповнити реченням наступного змісту:
«Сторони мають право звернутися до медіатора з проханням про допомогу у визначенні умов медіації та, за необхідності, укладення відповідного договору».
 		Відхилено    
35. 3. Якщо стороною медіації є неповнолітня особа, вона приймає рішення з дотриманням вимог чинного законодавства щодо обсягу дієздатності.
 		 -97- Сидорович Р.М.
 У частині третій статті 6 після слів «медіації є» та перед словами «неповнолітня особа» додати слова «малолітня або».
 		Враховано   3. Якщо стороною медіації є малолітня або неповнолітня особа, вона приймає рішення з дотриманням вимог законодавства з урахуванням обсягу її дієздатності.
4. Якщо стороною медіації є особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вона приймає рішення з дотриманням вимог законодавства з урахуванням обсягу її дієздатності.
 
    -98- Сидорович Р.М.
 У частині третій статті 6 після слів «обсягу дієздатності» додати слова «та за обов’язкової участі законного представника».
 		Відхилено    
    -99- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У частині третій статті 6:
слова «неповнолітня особа» замінити словами «особа, цивільна дієздатність якої обмежена,»;
слова «щодо обсягу дієздатності» замінити словами «, виходячи з обсягу її дієздатності.».
 		Враховано частково    
    -100- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 У частині третій статті 6 слова «неповнолітня особа» замінити словом «дитина», слова «щодо обсягу» замінити словами «виходячи з обсягу її»:
«3. Якщо стороною медіації є дитина, вона приймає рішення з дотриманням вимог чинного законодавства, виходячи з обсягу її дієздатності».
Обгрунтування:
Пропонується використовувати термін «дитина», оскільки термін «неповнолітній» є вужчим за змістом і стосується тільки дітей у віці від 14 років.
 		Враховано частково    
    -101- Ківалов С.В.
 Статтю 6 законопроекту викласти у такій редакції:
«Стаття 6. Активність, самовизначення і рівність сторін медіації
1. Сторони конфлікту (спору) самостійно обирають медіатора або медіаторів.
2. Сторони медіації самостійно визначають коло обговорюваних ними питань, варіанти врегулювання конфлікту (спору) між ними, зміст договору за результатами медіації, строки та способи його виконання, інші питання стосовно їх конфлікту (спору) та процедури медіації з урахуванням порад медіатора та інших учасників медіації. Остаточні рішення приймаються виключно сторонами медіації.
3. Сторони медіації мають рівні права і несуть рівні обов'язки.
4. Якщо стороною медіації є дитина, вона приймає рішення з дотриманням вимог чинного законодавства, виходячи з обсягу її дієздатності.
5. Якщо стороною медіації є особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вона приймає рішення з дотриманням вимог чинного законодавства, виходячи з обсягу її дієздатності.»
Обґрунтування:
Пропонується доповнити положенням про рівність сторін медіації , що є одним з базових для процедури медіації .
Пропонується використовувати термін «дитина», оскільки термін «неповнолітній» є вужчим за змістом і стосується тільки дітей у віці від 14 років.
Пропонується окремо позначити можливість для участі у медіації обмежено дієздатних осіб, оскільки у початковому варіанті вони поставлені в одну лінію з неповнолітніми, що не відповідає цивільному законодавству і певною мірою - законодавству про охорону дитинства. Діти не є обмежено дієздатними. Вони мають часткову або неповну дієздатність
 		Враховано редакційно    
    -102- Шинькович А.В.
 Статтю 6 викласти в такій редакції:
«Стаття 6. Самостійність сторін медіації
1. Сторони медіації самостійно обирають медіатора або медіаторів.
2. Сторони медіації самостійно визначають коло обговорюваних ними питань, варіанти врегулювання спору між ними, зміст договору за результатами медіації, строки та способи його виконання, інші питання стосовно їх спору та процедури медіації з урахуванням порад медіатора та інших учасників медіації. Остаточні рішення приймаються виключно сторонами медіації.
3. Якщо стороною медіації є неповнолітня особа, вона приймає рішення з дотриманням вимог чинного законодавства щодо обсягу дієздатності».
 		Відхилено    
    -103- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Доповнити статтю 6 новою частиною 4 такого змісту:
«4. Якщо стороною медіації є особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вона приймає рішення з дотриманням вимог законодавства, виходячи з обсягу її дієздатності».
Обгрунтування:
Пропонується окремо позначити можливість для участі у медіації обмежено дієздатних осіб, оскільки у початковому варіанті вони поставлені в одну лінію з неповнолітніми, що не відповідає цивільному законодавству і певною мірою - законодавству про охорону дитинства. Діти не є обмежено дієздатними. Вони мають часткову або неповну дієздатність.
 		Враховано редакційно    
    -104- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Доповнити статтю 6 новою частиною четвертою та викласти в такій редакції:
«4. Сторони медіації мають рівні права та обов'язки. Забороняється дискримінація сторін медіації на будь-яких підставах, в тому числі за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних ті інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Медіатор під час проведення медіації зобов’язаний забезпечити сторонам рівні можливості для врегулювання конфлікту (спору).».
 		Відхилено    
36. Стаття 7. Незалежність медіатора
 		 -105- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Назву статті 7 проекту Закону після слова «Незалежність» доповнити словами «та неупередженість».
 		Враховано редакційно у статті 8  Стаття 7. Незалежність медіатора
 
37. 1. Медіатор не залежить від сторін медіації, державних органів, інших юридичних і фізичних осіб.
 		 -106- Долженков О.В.
 У частині першій статті 7 словосполучення «державних органів» замінити фразою «органів державної влади, органів місцевого самоврядування,».
 		Враховано   1. Під час медіації медіатор має бути незалежним від сторін медіації, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших фізичних і юридичних осіб.
 
    -107- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Частину першу статті 7 викласти у наступній редакції:
«1. Медіатор є незалежним від сторін медіації, державних органів, інших фізичних і юридичних осіб».
 		Враховано редакційно    
    -108- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Частину першу статті 7 викласти в такій редакції:
«1. Медіатор у своїй діяльності є незалежним і діє у межах чинного законодавства України.».
 		Враховано частково    
    -109- Семенуха Р.С.
 Частини першу та другу статті 7 проекту Закону викласти в такій редакції:
«1. Медіатор не залежить від сторін медіації, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших юридичних і фізичних осіб.
 		Враховано частково    
38. 2. Втручання державних органів, будь-яких юридичних і фізичних осіб у діяльність медіатора при підготовці та проведенні медіації забороняється.
 		 -110- 2. Втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних і фізичних осіб у діяльність медіатора при підготовці та проведенні медіації забороняється.».
Обґрунтування – редакційна правка.
 		Немає висновку   2. Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, будь-яких інших фізичних і юридичних осіб у діяльність медіатора під час підготовки та проведення медіації забороняється.
 
    -111- Ківалов С.В.
Матвійчук Е.Л.
 В частині другій статті 7 законопроекту після слів будь-яких слова «юридичних і фізичних осіб» замінити словами «фізичних та юридичних осіб».
 		Враховано    
    -112- Долженков О.В.
 У частині другій статті 7 фразу «Втручання державних органів, будь-яких» замінити фразою «Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, будь-яких інших».
 		Враховано    
    -113- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Частину другу статті 7 викласти в такій редакції:
«2. Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян, посадових та службових осіб, фізичних осіб при підготовці та проведенні медіації забороняється, крім випадків, передбачених законом.».
 		Враховано частково    
39. 3. Медіатором не може виступати адвокат, представник та/або законний представник сторони медіації. Особа не може виступати адвокатом або представником сторони медіації у справі (провадженні), в якій вона надавала або надає послуги медіатора.
 		 -114- Ківалов С.В.
Матвійчук Е.Л.
 В частині третій статті 7 законопроекту слова «адвокат» замінити словами «захисник» у відповідних відмінках.
Обґрунтування:
Пропонується позначати не професії, а ролі осіб, які не можуть виступати в ролі медіатора. За початковим законопроектом може скластися враження, що адвокат не може бути медіатором взагалі, що явно не відповідає намірам авторів законопроекту.
 		Враховано   3. Медіатором не може бути захисник, представник, законний представник сторони медіації. Особа не може бути захисником та/або представником сторони медіації у справі (провадженні), в якій вона надавала або надає послуги медіатора.
За письмовою згодою всіх сторін адвокат, який був захисником або представником однієї із сторін, може брати участь у медіації в якості медіатора, за умови його відмови від подальшого представництва або захисту будь-якої сторони у цій справі незалежно від результатів медіації, крім участі у провадженні щодо укладення мирової угоди у суді.
 
    -115- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У частині третій статті 7:
слово «адвокат» замінити словом «захисник»;
слова «Особа не може виступати адвокатом або представником сторони медіації у справі (провадженні), в якій вона надавала або надає послуги медіатора.» виключити.
 		Враховано частково    
    -116- Одарченко Ю.В.
 Частину третю статті 7 доповнити реченням наступного змісту:
«За письмовою згодою всіх сторін адвокат, який був захисником або представником однієї із сторін може виступати у ролі медіатора за умови його відмови від подальшого представництва або захисту будь-якої сторони у даній справі незалежно від результатів медіації крім участі у провадженні щодо укладення мирової угоди у суді.».
 		Враховано редакційно    
    -117- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Частину третю статті 7 викласти у такій редакції:
«3. Медіатором не може виступати захисник, представник, законний представник сторони медіації. Особа не може виступати захисником та/або представником сторони медіації у справі (провадженні), в якій вона надавала або надає послуги медіатора».
Обґрунтування:
Пропонується позначати не професії, а ролі осіб, які не можуть виступати в ролі медіатора.
За початковим законопроектом може скластися враження, що адвокат не може бути медіатором взагалі, що явно не відповідає намірам авторів законопроекту.
 		Враховано частково    
    -118- Тригубенко С.М.
 Частину третю статті сьомої викласти у наступній редакції:
«Медіатором не може виступати адвокат, представник та/або законний представник сторони медіації, державні службовці, судді та інші працівники судових органів, працівники прокуратури, поліції, нотаріуси. Особа не може виступати адвокатом або представником сторони медіації у справі (провадженні), в якій вона надавала або надає послуги медіатора.».
 		Відхилено    
    -119- Сидорович Р.М.
 Статтю 7 доповнити новою четвертою частиною такого змісту: «4. Якщо сторони не домовилися про інше, медіатор не може виступати третейським суддею по відношенню до спору, який був чи є предметом медіації, або по відношенню до іншого спору, який виник з тих же правовідносин».
 		Відхилено    
    -120- Долженков О.В.
 Доповнити статтю 7 новою частиною четвертою такого змісту:
«4. Медіатор не може діяти, або, почавши медіацію, повинен зупинити діяльність, у разі виявлення обставин, що можуть вплинути на його незалежність, або викликати конфлікт інтересів. До таких обставин належать: особисті або ділові відносини медіатора з однією із сторін; фінансова або інша зацікавленість (пряма чи непряма) медіатора в результаті медіації.
За наявності таких обставин, за згодою сторін медіації, медіатор може почати або продовжувати медіацію в тому випадку, якщо він впевнений у своїй здатності зберігати повну незалежність для забезпечення абсолютної безпристрасності медіації.».
 		Відхилено    
    -121- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Доповнити статтю 7 новими частинами четвертою та п’ятою такого змісту:
«4. Медіатор не має права брати участь у медіації, в якій він має особистий інтерес, в тому числі особисту чи фінансову зацікавленість у результатах врегулювання конфлікту (спору), або якщо він пов'язаний сімейними чи діловими стосунками з однією або кількома сторонами медіації, або якщо до початку медіації він розглядав відповідний конфлікт (спір) як посадова особа компетентного органу або виступав представником чи радником хоча б однієї зі сторін медіації, або якщо в результаті медіації можуть бути порушені права третіх осіб, або існують інші обставини, які ставлять під сумнів неупередженість медіатора.
У разі наявності хоча б однієї з перелічених обставин медіатор зобов'язаний негайно повідомити сторони медіації про конфлікт інтересів та припинити медіацію.
5. Медіатор, який проводив медіацію, не може бути представником або захисником сторони медіації під час розгляду того самого конфлікту (спору) компетентним органом.».
 		Враховано редакційно    
    -122- Грановський О.М.
 Статтю 7 «Незалежність медіатора» викласти в наступній редакції:
«1. Медіатор не залежить від сторін медіації, від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб та інших юридичних і фізичних осіб.
2. Держава створює належні умови для діяльності медіатора. Забороняється втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших юридичних та фізичних осіб в діяльність медіатора при підготовці та проведенні медіації.
3. Медіатор самостійно обирає засоби і методи проведення медіації, які не суперечать законодавству України.
4. Медіатором не може виступати адвокат, законний представник сторін конфлікту (спору).».
 		Враховано редакційно    
    -123- Шинькович А.В.
 Статтю 7 викласти в такій редакції:
«Стаття 7. Незалежність медіатора
1. Медіатор у своїй діяльності не залежить від сторін медіації, державних органів, інших юридичних і фізичних осіб.
2. Втручання державних органів, фізичних і юридичних осіб будь-якої форми власності у діяльність медіатора при підготовці та проведенні медіації забороняється.
3. Медіатором не може виступати адвокат, представник та/або законний представник сторони медіації. Особа не може виступати адвокатом або представником сторони медіації у справі (провадженні), в якій вона надавала або надає послуги медіатора».
 		Враховано редакційно    
40. Стаття 8. Нейтральність медіатора
 		    Стаття 8. Нейтральність та неупередженість медіатора
 
41. 1. Медіатор є нейтральною (неупередженою) особою, яка допомагає сторонам спору досягти порозуміння, налагодити та проводити переговори. Під час проведення процедури медіації медіатор прагне до забезпечення неупередженого підходу по відношенню до сторін і враховує при цьому всі обставини справи.
 		 -124- Грановський О.М.
 У статті 7 у пункті 1 перше речення викласти в наступній редакції:
«Медіатор є нейтральною особою, яка допомагає сторонам медіації досягти порозуміння, налагодити та провести переговори.».
 		Відхилено   1. Медіатор має бути нейтральною, неупередженою особою, яка допомагає сторонам конфлікту (спору) здійснити комунікацію, досягти порозуміння та проводити переговори.
 
    -125- Лінько Д.В.
 В частині 1 ст.8 слова «медіатор прагне до забезпечення неупередженого підходу» замінити словами «медіатор забезпечує неупереджений підхід».
 		Відхилено    
    -126- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У частині першій статті 8 проекту Закону:
слово «спору» замінити словами «конфлікту (спору)»;
після слів «досягти порозуміння, налагодити» доповнити словом «комунікацію»;
слова «Під час проведення процедури медіації медіатор прагне до забезпечення неупередженого підходу по відношенню до сторін і враховує при цьому всі обставини справи.» виключити.
 		Враховано редакційно    
    -127- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Частину першу статті 8 викласти у такій редакції:
«1. Медіатор є нейтральною (неупередженою) особою, яка допомагає сторонам конфлікту (спору) налагодити комунікацію, досягти порозуміння та проводити переговори.».
Обгрунтування:
Пропоновані формулювання є чіткішими і не такими навантаженими смислом, як у законопроекті. Комунікація-порозуміння-переговори складають більш хронологічно логічний ланцюжок. Спочатку налагодження комунікації сторін, досягнення порозуміння в необхідності проведення медіації, а потім проведення переговорів.
 		Враховано редакційно    
    -128- Сидорович Р.М.
 Статтю 8 доповнити новою другою частиною такого змісту: «2. Медіатор зобов'язаний повідомити сторони про всі наявні або потенційні конфлікти інтересів, відомі йому в цій справі, що можуть спровокувати питання щодо нейтральності медіатора.
Обставини, які унеможливлюють нейтральність медіатора:
1) будь-які родинні, особисті чи ділові відносини з однією із сторін;
2) наявність будь-якого фінансового чи іншого інтересу, прямого чи непрямого, стосовно результату медіації;
3) випадки, коли медіатор (або інший член організації, що забезпечує проведення медіації, членом якої є медіатор) діяв у ролі іншій, ніж медіатор, на користь однієї із сторін.
Кодекси етики можуть встановлювати додаткові обставини, що унеможливлюють нейтральність медіатора
Медіатор має утриматися від проведення медіації за наявності обставин, що унеможливлюють його нейтральність. Участь медіатора за наявності обставин, що унеможливлюють нейтральність медіатора, можлива лише у випадках письмової згоди на це сторін медіації»;
У зв’язку з цим вважати частини 2-3 частинами 3-4.
 		Відхилено    
42. 2. Медіатор має право надавати сторонам медіації консультації виключно щодо порядку проведення медіації та фіксування її результатів.
 		 -129- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У частині другій статті 8 після слів «медіації консультації» доповнити словами «та рекомендації».
 		Враховано   2. Медіатор має право надавати сторонам медіації консультації та рекомендації виключно щодо порядку проведення медіації та фіксування її результатів.
 
43. 3. Медіатор не має права вирішувати спір між сторонами медіації. Медіатор не має права, якщо сторони медіації не погодились у письмовій формі про інше, надавати вказівки та рекомендації, щодо варіантів врегулювання спору, оцінювати поведінку та позиції сторін медіації, за винятком явного порушення ними правових або етичних норм, порядку проведення медіації.
 		 -130- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У частині третій статті 8:
після слів «між сторонами медіації» доповнити словами «або надавати вказівки щодо його врегулювання.»;
слова «Медіатор не має права, якщо сторони медіації не погодились у письмовій формі про інше, надавати вказівки та рекомендації, щодо варіантів врегулювання спору, оцінювати поведінку та позиції сторін медіації, за винятком явного порушення ними правових або етичних норм, порядку проведення медіації.» виключити.
 		Враховано редакційно   3. Медіатор не має права вирішувати конфлікт (спір) між сторонами медіації або надавати рекомендації щодо його врегулювання.
4. Медіатор не може проводити медіацію у разі суперечності між особистими інтересами медіатора та його правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на його незалежність, неупередженість та нейтральність під час виконання ним своїх обов’язків, а також на вчинення чи невчинення дій під час медіації.
 
    -131- Грановський О.М.
 У статті 7 у пункті 3 після слово «спір» замінити словами «конфлікт (спір)».
 		Враховано    
    -132- Одарченко Ю.В.
 Друге речення частини третьої статті 8 виключити, оскільки надання рекомендацій щодо можливих шляхів до вирішення спору є однією із складових роботи професійного медіатора. Сторони можуть часто просто не розуміти, які існують варіанти, які можуть влаштувати всіх.
 		Враховано    
    -133- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Частину третю статті 8 викласти у такій редакції:
«3. Медіатор не має права вирішувати конфлікт (спір) між сторонами медіації або надавати вказівки щодо його врегулювання.».
 		Враховано    
    -134- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Доповнити статтю 8 новою частиною 4 такого змісту:
«4. Медіатор має утриматися від проведення медіації за наявності обставини, що унеможливлюють його нейтральність».
 		Враховано редакційно    
    -135- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Доповнити статтю 8 новою частиною четвертою та викласти в такій редакції:
«4. Медіатор має утриматися від проведення медіації, якщо існують обставини, що унеможливлюють його нейтральність.».
 		Враховано редакційно    
    -136- Долженков О.В.
 Статтю 8 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:
«4. Медіатор має утриматися від проведення медіації, якщо існують обставини, що унеможливлюють його нейтральність.».
 		Враховано редакційно    
    -137- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Статтю 8 розділу 2 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«Стаття 8. Нейтральність медіатора
1. Медіатор є нейтральною (неупередженою) особою, яка допомагає сторонам спору досягти порозуміння, налагодити та проводити переговори. Під час проведення процедури медіації медіатор прагне до забезпечення неупередженого підходу по відношенню до сторін і враховує при цьому всі обставини справи.
2. Медіатор не може діяти, або, почавши медіацію, повинен зупинити діяльність, у разі виявлення обставин, що можуть вплинути на його нейтральність, або викликати конфлікт інтересів. До таких обставин належать:
особисті або ділові відносини медіатора з однією із сторін;
- фінансова або інша зацікавленість (пряма чи непряма) медіатора в результаті медіації.
3. Медіатор має право надавати сторонам медіації консультації виключно щодо порядку проведення медіації та фіксування її результатів.
4. Медіатор не має права вирішувати спір між сторонами медіації. Медіатор не має права, якщо сторони медіації не погодились у письмовій формі про інше, надавати вказівки та рекомендації, щодо варіантів врегулювання спору, оцінювати поведінку та позиції сторін медіації, за винятком явного порушення ними правових або етичних норм, порядку проведення медіації.».
Обгрунтування:
Положення статті 8 проекту потребують поправок, які б окреслили перелік обставин, які унеможливлюють нейтральність медіатора, та наслідків недотримання медіатором заборони щодо участі у медіації спорів, в яких він має особистий інтерес.
 		Враховано частково    
    -138- Ківалов С.В.
 Статтю 8 законопроекту викласти у такій редакції:
«Стаття 8. Нейтральність та толерантність медіатора.
1. Медіатор є нейтральною (неупередженою) особою, яка допомагає сторонам конфлікту (спору) налагодити комунікацію, досягти порозуміння та проводити переговори.
2. Медіатор має право надавати сторонам медіації консультації виключно щодо порядку проведення медіації та фіксування її результатів.
3. Медіатор не має права вирішувати конфлікт (спір) між сторонами медіації.
4. Медіатор має утриматися від проведення медіації за наявності обставин, що унеможливлюють його нейтральність.
5. Медіатор має виявляти рівну увагу та доброзичливість до сторін медіації. Забороняється дискримінація сторін медіації за ознаками гендеру, віку, релігії або іншими ознаками».
Обґрунтування:
Пропоновані формулювання є чіткішими і не такими навантаженими смислом, як у законопроекті уважаємо, що комунікація-порозуміння-переговори складають більш хронологічно логічний ланцюжок. Спочатку налагодження комунікації сторін, досягнення порозуміння в необхідності проведення медіації, а потім проведення переговорів. Крім того, пропонується доповнити положенням щодо толерантності медіатора по відношенню до сторін медіації.
 		Враховано частково    
    -139- Шинькович А.В.
 Статтю 8 викласти в такій редакції:
«Стаття 8. Неупередженість медіатора
1. Медіатор є нейтральною неупередженою особою, яка допомагає сторонам спору досягти порозуміння та налагодити та проводити переговори. Під час проведення процедури медіації медіатор прагне до забезпечення неупередженого підходу по відношенню до сторін і враховує при цьому всі обставини справи.
2. Медіатор має право надавати сторонам медіації консультації виключно щодо порядку проведення медіації та фіксування її результатів.
3. Медіатор не має права вирішувати спір між сторонами медіації. Медіатор не має права, якщо сторони медіації не погодились у письмовій формі про інше, надавати вказівки та рекомендації, щодо варіантів врегулювання спору, оцінювати поведінку та позиції сторін медіації, за винятком явного порушення ними правових або етичних норм, порядку проведення медіації».
 		Враховано частково    
44. Стаття 9. Конфіденційність інформації щодо медіації
 		    Стаття 9. Конфіденційність інформації щодо медіації
 
45. 1. Інформація щодо медіації є конфіденційною, якщо сторони медіації письмово не домовилися про інше. Конфіденційною є інформація щодо пропозиції одній зі сторін про застосування процедури медіації, готовності сторін до участі в проведенні процедури медіації; думок, пропозицій або визнань, висловлених в ході проведення процедури медіації; готовності однієї зі сторін прийняти пропозицію іншої сторони про врегулювання спору та інша інформація щодо процесу підготовки та проведення медіації.
 		 -140- Лінько Д.В.
 В частині 1 ст.9 слово «щодо» замінити словами «що стала відома під час».
 		Враховано   1. Інформація, що стала відома під час медіації, є конфіденційною, крім випадків, передбачених законодавством України, а також коли сторони медіації домовилися у письмовій формі про інше. Конфіденційною є інформація, зокрема, про пропозицію та готовність учасників конфлікту (спору) до участі у медіації, факти та обставини, що стали відомі під час медіації, висловлені судження та пропозиції сторін медіації щодо врегулювання конфлікту (спору), зміст угоди за результатами медіації.
 
    -141- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Частину першу статті 9 проекту Закону викласти в такій редакції:
«1. Інформація щодо медіації є конфіденційною, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України, а також коли сторони медіації домовились у письмовій формі про інше. Конфіденційною є інформація, зокрема, про пропозицію та готовність учасників конфлікту (спору) до участі у медіації, факти та обставини, що стали відомі під час медіації, пропозиції сторін медіації щодо врегулювання конфлікту (спору), зміст угоди за результатами медіації.».
 		Враховано редакційно    
    -142- Долженков О.В.
 Частину першу статті 9 викласти у такій редакції:
«1. Вся інформація, надана та отримана під час проведення медіації є конфіденційною, за виключенням випадків, передбачених законодавством України, і випадків, якщо сторони медіації письмово не домовилися про інше.».
 		Враховано частково    
46. 2. Учасники медіації, в тому числі медіатор, а також особи, залучені до організації процесу медіації, не мають права розголошувати інформацію щодо медіації без письмової згоди сторін медіації.
 		 -143- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У частині другій статті 9:
слова «Учасники медіації, в тому числі медіатор, а також особи, залучені до організації процесу медіації,» замінити словами «Медіатор, інші учасники медіації»;
слово «письмової» виключити.
 		Відхилено   2. Жодна із сторін медіації, медіатор, а також особи, залучені до організації процесу медіації, не мають права розголошувати інформацію, що стала їм відома під час медіації, без письмової згоди сторін медіації.
 
    -144- Долженков О.В.
 Частину другу статті 9 після словосполучення «розголошувати інформацію» доповнити фразою «та факти, які стали їм відомі в рамках медіації».
 		Відхилено    
    -145- Семенуха Р.С.
 Частину другу статті 9 проекту Закону викласти в такій редакції:
«2. Медіатор (медіатори), представники сторін медіації, законні представники, перекладач, експерт, інші особи, залучені до процесу медіації за домовленістю сторін медіації (учасники медіації), а також особи, залучені до організації процесу медіації, не мають права без письмової згоди сторін медіації розголошувати інформацію щодо медіації, яка була повідомлена (розкрита) безпосередньо під час зустрічей за участю медіатора. Заборона на розголошення інформації не поширюється на інформацію, яка використовується під час медіації, але була розкрита або отримана до або поза процедурою медіації. Заборона на розголошення інформації є чинною як під час проведення медіації, так і після завершення процедури медіації.».
Обґрунтування:
Поправка спрямована на приведення законопроекту у відповідність до типового закону ЮНСІТРАЛ про міжнародну комерційну погоджувальну процедуру 2002 року. Згідно з інструкцією щодо прийняття та використання закону «при обеспечении того, чтобы определенная информация не использовалась при последующих разбирательствах, необходимо учитывать тот факт, что на практике стороны часто представляют в рамках согласительной процедуры такую информацию и доказательства, которые существовали или были созданы для иных целей, чем согласительная процедура, что, представляя эту информацию или доказательства в рамках согласительного процесса, сторона не отказывается от своего права использовать их для дальнейших разбирательств и что факт их раскрытия не обуславливает их недопустимости в иных отношениях. … вся информация, которая в противном случае была бы допустимой в качестве доказательств в ходе какого-либо последующего судебного или арбитражного разбирательства, не становится недопустимой на основании исключительно того, что она была раскрыта в ходе предыдущей согласительной процедуры (например, в отношении спора, касающегося договора морской перевозки грузов, коносамент будет допустимым для того, чтобы засвидетельствовать наименование грузоотправителя, независимо от факта его использования в ходе согласительной процедуры). Лишь определенные заявления, сделанные в ходе согласительной процедуры (т.е. мнения, предложения и т.д.), являются недопустимыми, но не любые лежащие в их основе доказательства, которые привели к изложению таких заявлений».
 		Відхилено    
    -146- Лінько Д.В.
 Частину 2 і 3 ст.9 поєднати та викласти у такій редакції:
«2. Жодна зі сторін медіації, медіатор, а також особи, залучені до організації процесу медіації не мають права розголошувати інформацію щодо медіації без письмової згоди сторін медіації.»
Відповідно, частину 4 ст.9 вважати 3.
 		Враховано частково    
47. 3. Жодна зі сторін медіації не має права розголошувати інформацію щодо медіації без письмової згоди іншої сторони.
 		 -147- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Частину третю статті 9 після слів «без письмової згоди іншої сторони» доповнити словами «, якщо інше не передбачено у договорі про проведення медіації.».
 		Відхилено      
    -148- Долженков О.В.
 Частину третю статті 9 після словосполучення «розголошувати інформацію» доповнити фразою «та факти, які стали їм відомі в рамках медіації».
 		Відхилено    
48. 4. У випадку, коли медіатор отримав від однієї зі сторін інформацію, що стосується спору або процедури медіації, він може розкрити таку інформацію іншій стороні. Однак, якщо сторона повідомляє медіаторові таку інформацію за умови не розкриття її іншій стороні, ця інформація не розкривається іншій стороні медіації.
 		 -149- Грановський О.М.
 У пункті 4 статті 9 слово «спору» замінити словами «конфлікту (спору)».
 		Відхилено   3. За розголошення без письмової згоди сторін медіації інформації, що стала їм відома під час медіації, особи, зазначені в частині другій цієї статті, несуть відповідальність, передбачену законом або договором.
Розділ ІІІ
ПРОЦЕДУРА МЕДІАЦІЇ
 
    -150- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Частину четверту статті 9 виключити.
 		Враховано    
    -151- Семенуха Р.С.
 Статтю 9 проекту Закону доповнити частиною п’ятою такого змісту:
«5. За розголошення інформації щодо медіації без письмової згоди сторін медіації особи, зазначені в частині другій цієї статті, притягаються до адміністративної та цивільно-правової відповідальності у встановленому законом порядку.
Притягнення до адміністративної відповідальності за розголошення інформації щодо медіації без письмової згоди сторін медіації не звільняє винну особу від відшкодування збитків, шкоди, завданих стороні (сторонам) медіації внаслідок такого розголошення.».
Обґрунтування:
Необхідним є запровадження конкретної відповідальності за порушення вимоги конфіденційності медіації. Цю поправку слід розглядати у системному зв’язку з правкою, яка передбачає зміни до КЗпАП.
 		Враховано частково    
    -152- Одарченко Ю.В.
 Статтю 9 доповнити частиною п'ятою наступного змісту:
«5. Записи медіатора, які стосуються проведення процедури медіації, крім угоди, укладеної між сторонами, не можуть бути вилучені, до них не може бути отриманий доступ у тому числі у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом.».
 		Відхилено    
    -153- Долженков О.В.
 Доповнити статтю 9 новою частиною п’ятою такого змісту:
«5. Витребування від медіатора і від організації, що забезпечує проведення медіації, інформації, що відноситься до процедури медіації, не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством України, і випадків, якщо сторони не домовилися про інше.».
 		Відхилено    
    -154- Ківалов С.В.
Матвійчук Е.Л.
 Статтю 9 законопроекту викласти у наступній редакції:
«Стаття 9. Конфіденційність інформації щодо медіації
1. Конфіденційною інформацією щодо медіації, якщо сторони не домовились про інше в договорі про проведення медіації та/або угоді за результатами медіації, є інформація про: пропозиції та готовність учасників конфлікту (спору) до участі в медіації; факти та обставини, що стали відомі, судження та пропозиції, висловлені під час медіації; готовність сторони прийняти пропозицію іншої сторони про врегулювання конфлікту (спору); зміст угоди про результати медіації.
2. Медіатор, інші учасники медіації не мають права розголошувати конфіденційну інформацію щодо медіації без згоди сторін, якщо інше не передбачено в договорі про проведення медіації та/або угоді за результатами медіації.
3. Медіатор не може бути допитаний як свідок щодо обставин, які стали йому відомі в зв’язку з виконанням обов’язків медіатора за винятком випадків, коли це вимагається для забезпечення захисту прав дітей, запобігання шкоди фізичному або психічному здоров’ю особи».
 		Враховано частково    
    -155- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Статтю 9 викласти у такій редакції:
«Стаття 9. Конфіденційність інформації щодо медіації
1. Конфіденційною інформацією щодо медіації є інформація про пропозиції та готовність учасників конфлікту (спору) до участі в медіації; факти та обставини, що стали відомі, судження та пропозиції, висловлені під час медіації; готовність сторони прийняти пропозицію іншої сторони про врегулювання конфлікту (спору), зміст угоди про результати медіації, якщо сторони не домовились про інше в договорі про проведення медіації та/або угоді за результатами медіації.
2. Медіатор, інші учасники медіації не мають права розголошувати конфіденційну інформацію щодо медіації без згоди сторін, якщо інше не передбачено в договорі про проведення медіації та/або угоді за результатами медіації.
3. Медіатор не може бути допитаний як свідок щодо обставин, які стали йому відомі в зв’язку з виконанням обов’язків медіатора за винятком випадків, коли це вимагається для забезпечення захисту прав дітей або запобігання шкоди фізичному або психічному здоров’ю особи».
Обгрунтування:
Два речення перетворили на одне, виходячи з правил законодавчої техніки.
Чіткіше формулювання. В початковому законопроекті йдеться про письмову згоду, але не зазначено, яким документом є ця письмова згода.
Додано положення про свідоцький імунітет медіатора та два важливі винятки з нього.
 		Враховано частково    
    -156- Ківалов С.В.
 Після статті 9 законопроекту доповнити словами «Розділ ІІІ «Процедура медіації»
 		Враховано    
49. Стаття 10. Медіаційне застереження
 		    Стаття 15. Медіаційне застереження
 
50. Сторони мають право домовитись про включення письмового медіаційного застереження в договір, згідно з яким вони погоджуються передати на медіацію всі або певні спори, які можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Наявність медіаційного застереження в договорі не є перешкодою для звернення в суд або третейський суд.
 		 -157- Семенуха Р.С.
 Статтю 10 проекту Закону доповнити частиною другою такого змісту:
«2. У разі якщо сторони включили у договір письмове медіаційне застереження про проведення медіації в якості обов’язкового порядку урегулювання спору, який може виникнути між ними, відповідний спір може бути переданий на вирішення суду за умови проведення сторонами медіації. Медіаційне застереження про обов’язкове проведення медіації вважається виконаним, якщо одна з сторін направила в письмовій формі іншій стороні пропозицію про зустріч з медіатором для проведення процедури медіації і протягом строку, зазначеного в пропозиції, але не менше десяти днів з дня направлення цієї пропозиції, не отримала згоду іншої сторони на проведення медіації.
У разі недодержання сторонами застереження про обов’язкове проведення медіації суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у порядку, встановленому процесуальним законодавством.».
Обґрунтування:
Відповідно до статті 124 Конституції України законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Поряд з цим, у статті 13 типового закону ЮНСІТРАЛ 2002 р. прописано: «в случае, когда стороны договорились о согласительной процедуре и прямо выраженным образом обязались не возбуждать в течение оговоренного срока или до наступления оговоренного события арбитражное или судебное разбирательство в отношении существующего или будущего спора, арбитраж или суд признает силу такого обязательства до тех пор, пока условия этого обязательства не будут выполнены, за исключением случая, когда одной из сторон необходимо, по ее мнению, защитить свои права. Возбуждение такого разбирательства само по себе не рассматривается как отказ от соглашения о согласительной процедуре или как прекращение согласительной процедуры».
 		Відхилено   1. Медіаційне застереження – це положення цивільно-правового, господарсько-правового, трудового, шлюбного або іншого договору про звернення до процедури медіації у разі виникнення між його сторонами конфлікту (спору) з приводу правовідносин, врегульованих таким договором.
2. Сторони договору мають право внести медіаційне застереження до договору, що не є перешкодою для звернення до суду.
 
    -158- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Статтю 10 викласти у такій редакції:
«Стаття 10. Медіаційне застереження
Медіаційне застереження – положення цивільно-правового, господарсько-правового, трудового, шлюбного або іншого договору про звернення до процедури медіації у разі виникнення між його сторонами конфлікту (спору) з приводу правовідносин, врегульованих таким договором.
2. Сторони договору мають право включити медіаційне застереження до договору, що не є перешкодою для звернення до суду.».
Обгрунтування:
Пропонована редакція статті чіткіше формулює можливості для запровадження медаційного застереження у договори.
 		Враховано редакційно    
    -159- Ківалов С.В.
 Статтю 10 Розділу ІІ законопроекту вважати статтею 14 Розділу ІІІ законопроекту та викласти у такій редакції:
«Стаття 14. Медіаційне застереження
1. Медіаційне застереження – положення цивільно-правового, господарсько-правового, трудового, шлюбного або іншого договору про звернення до процедури медіації у разі виникнення між його сторонами конфлікту (спору) з приводу правовідносин, врегульованих таким договором.
2. Сторони договору мають право включити медіаційне застереження до договору, що не є перешкодою для звернення до суду.
Обґрунтування:
Пропонована редакція статті чіткіше і більш зрозуміло для пересічного громадянина формулює можливості для запровадження медаційного застереження у договори.
 		Враховано    
    -160- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Статтю 10 проекту Закону вважати статтею 17 Розділу ІІІ «ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ МЕДІАЦІЇ», у якій:
- частину першу викласти в такій редакції:
«1. У цивільно-правових, господарсько-правових, трудових, шлюбних або інших договорах може передбачатися медіаційне застереження, тобто положення, згідно з яким конфлікти (спори), що випливають з договірних відносин сторін, підлягають врегулюванню шляхом медіації до їх судового розгляду.»;
- доповнити новою частиною другою такого змісту:
«2. Наявність медіаційного застереження у договорі не є перешкодою для звернення до суду в установленому законом порядку.».
 		Враховано частково    
51. Стаття 11. Вибір та призначення медіатора
 		 -161- Ківалов С.В.
 Статтю 11 Розділу ІІ законопроекту виключити.
Обґрунтування:
Цю статтю пропонуємо виключити. По-перше, тому, що медіатора ніхто не призначає. Сторони його обирають. По-друге, тому, що ця стаття не містить нічого нового у порівнянні зі статтею 6. По-третє, медіатор не вирішує спір.
 		Враховано      
    -162- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Статтю 11 виключити.
Обгрунтування:
Пропонуємо виключити статтю. По-перше, тому, що медіатора ніхто не призначає. Сторони його обирають. По-друге, тому, що ця стаття не містить нічого нового у порівнянні зі статтею 6. По-третє, медіатор не вирішує спір.
 		Враховано    
    -163- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Статтю 11 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
52. 1. Сторони самостійно обирають медіатора або медіаторів для вирішення їх спору.
 		 -164- Лінько Д.В.
 Частину 1 ст.11 після слів «вирішення їх спору» доповнити «з реєстру медіаторів.».
 		Відхилено      
53. 2. У разі звернення до будь-якої особи, у зв'язку з її можливим призначенням як медіатора для вирішення спору між сторонами, ця особа повинна повідомити про будь-які обставини, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо її нейтральності та\або незалежності. Медіатор з моменту його призначення і протягом всієї процедури медіації повинен без зволікання повідомити сторони про такі обставини, якщо він не повідомив їх про ці обставини до моменту призначення медіатором.
 		 -165- Грановський О.М.
 У статті 11 слова «без зволікання» виключити.
 		Відхилено      
    -166- Одарченко Ю.В.
 Статтю 11 доповнити частиною третьою наступного змісту:
«3. Сторони мають право звернутися з проханням про пошук медіатора до організації, що забезпечує процес медіації або об'єднання медіаторів. У такому випадку відповідна організація або об'єднання може надати сторонам перелік медіаторів, які спеціалізуються на вирішення відповідних спорів. Сторони можуть обрати медіатора серед запропонованих або відмовитися від всіх запропонованих кандидатур. Така послуга може надаватися виключно безоплатно.».
 		Відхилено    
    -167- Одарченко Ю.В.
 Статтю 11 доповнити частиною четвертою наступного змісту:
«4. На офіційному веб-сайті суду та у приміщенні суду може бути розміщений перелік медіаторів, організацій, що забезпечують процес медіації та об'єднань медіаторів, які діють на територію, на яку поширюється юрисдикція цього суду. Такий перелік не може містити будь-яких рекламних повідомлень або будь-яким чином схиляти особу до обрання конкретного медіатора.».
 		Відхилено    
    -168- Семенуха Р.С.
 Частину другу статті 11 проекту Закону викласти в такій редакції:
«2. Медіатор до моменту його призначення повинен у письмовому вигляді повідомити сторони медіації про будь-які обставини, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо його нейтральності та (або) незалежності, та (або) про конфлікт інтересів зі стороною або учасником медіації. У разі виникнення таких обставин та (або) конфлікту інтересів після призначення особи як медіатора, ця особа повинна невідкладно у письмовому вигляді повідомити сторони про такі обставини та (або) конфлікт інтересів. Після повідомлення медіатором сторін про обставини, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо його нейтральності та (або) незалежності, та (або) конфлікт інтересів, сторони на власний розсуд вирішують питання про продовження виконання медіатором його обов’язків.».
Обґрунтування – редакційна правка.
 		Відхилено    
    -169- Шинькович А.В.
 Статтю 11 викласти в такій редакції:
«Стаття 11. Вибір та призначення медіатора
1. Сторони самостійно обирають медіатора або медіаторів для вирішення їх спору.
2. У разі звернення до будь-якої особи, у зв'язку з її можливим призначенням як медіатора для вирішення спору між сторонами, ця особа повинна повідомити про будь-які обставини, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо її нейтральності неупередженості та\або незалежності. Медіатор з моменту його призначення і протягом всієї процедури медіації повинен без зволікання повідомляти сторони про такі обставини, якщо він не повідомив їх про ці обставини до моменту призначення медіатором».
 		Відхилено    
    -170- Долженков О.В.
 Статтю 11 викласти у такій редакції:
«Стаття 11. Умови застосування медіації
1. Застосування медіації здійснюється на підставі угоди сторін, в тому числі на підставі письмової угоди про проведення медіації.
2. Наявність угоди про проведення медіації та пов’язане з цим безпосереднє проведення цієї процедури, не є перешкодою для звернення до суду або третейського суду.
3. Якщо одна зі сторін направила в письмовій формі пропозицію про проведення медіації та протягом тридцяти днів з дня його направлення або протягом іншого вказаного у пропозиції розумного строку не отримала згоду іншої сторони на застосування медіації, така пропозиція вважається відхиленою.».
 		Відхилено    
54. Стаття 12. Проведення медіації
 		    Стаття 16. Порядок проведення і припинення
 
55. 1. Медіація може проводиться медіатором самостійно або за сприяння організації, яка забезпечує проведення медіації.
 		 -171- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Статтю 12 проекту Закону вважати статтею 19 Розділу ІІІ «ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ МЕДІАЦІЇ», в якій:
- частину першу викласти в такій редакції:
«1. Медіація проводиться медіатором за узгодженим зі сторонами медіації порядком із дотриманням вимог чинного законодавства.».
 		Відхилено   медіації
1. Медіація починається з моменту підписання сторонами медіації договору про її проведення.
 
    -172- Долженков О.В.
 Частини першу та другу статті 12 замінити новими частинами першою та другою такого змісту:
«1. Проведення медіації починається з дня укладення сторонами угоди про проведення медіації.
2. Порядок проведення медіації може встановлюватися сторонами в угоді про проведення медіації.».
У зв’язку з цим частини першу та другу вважати відповідно частинами третьою та четвертою.
 		Відхилено    
56. 2. Медіатор самостійно обирає засоби і методи проведення медіації та узгоджує порядок проведення медіації з сторонами медіації з дотриманням вимог чинного закону, правил проведення медіації, правил ділової та професійної етики медіаторів.
 		 -173- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У частині другій статті 12:
слово «закону,» замінити словами «законодавства та»;
слова «правил ділової та професійної етики медіаторів.» виключити;
після слів «правил проведення медіації» доповнити словами «згідно цього Закону.».
 		Відхилено   2. Медіація проводиться під керівництвом медіатора (медіаторів) з дотриманням вимог законодавства та етичних норм медіації.
 
57. 3. Медіація починається в день, коли сторони погодились зустрітися з медіатором для проведення процедури медіації. Якщо одна з сторін направила в письмовій формі пропозицію про зустріч з медіатором для проведення процедури медіації і протягом тридцяти днів з дня направлення цієї пропозиції або протягом іншого строку, зазначеного в пропозиції, не отримала згоду іншої сторони на проведення медіації, така пропозиція вважається відхиленою.
 		 -174- Сидорович Р.М.
 У частині третій статті 12 перше речення викласти в такій редакції: «3. Перед початком медіації сторони та медіатор укладають договір про проведення медіації. Медіація починається в день укладання договору про проведення медіації».
 		Відхилено      
    -175- Лінько Д.В.
 Друге речення частини 3 ст.12 викласти в такій редакції:
«Якщо одна з сторін направила листом з повідомленням про вручення пропозицію щодо зустрічі з медіатором, для проведення процедури медіації і протягом тридцяти днів з дня отримання іншою стороною цієї пропозиції або протягом іншого строку, зазначеного в пропозиції, не отримала згоду на проведення медіації, така пропозиція вважається відхиленою.».
 		Відхилено    
    -176- Долженков О.В.
 Доповнити статтю 12 новими частинами п’ятою та шостою такого змісту:
«5. Медіатор не має права вносити, якщо сторони не домовилися про інше, пропозиції про врегулювання спору.
6. Протягом проведення медіації медіатор може зустрічатися і підтримувати зв’язок як з усіма сторонами разом, так і з кожною з них окремо.».
У зв’язку з цим частину четверту вважати відповідно частиною сьомою.
 		Відхилено    
    -177- Семенуха Р.С.
 Частину третю статті 12 проекту Закону замінити частинами такого змісту:
«3. Пропозицію розпочати процедуру медіації може зробити кожна із сторін спору. Якщо одна із сторін направила в письмовій формі пропозицію про зустріч з медіатором для проведення процедури медіації і протягом тридцяти днів з дня направлення цієї пропозиції або протягом іншого строку, зазначеного в пропозиції, не отримала згоду іншої сторони на проведення медіації, така пропозиція вважається відхиленою.
4. Проведення медіації починається після укладення сторонами спору договору про медіацію.
Договір про медіацію укладається у письмовій формі.
Договір про медіацію вважається укладеним, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), або шляхом обміну повідомленнями, листами, телеграмами за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку, що забезпечує письмову фіксацію волевиявлення сторін стосовно умов медіації.
5. У договорі про медіацію зазначаються:
1) місце і дата укладання договору;
2) найменування та місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання (перебування) сторін медіації, відомості про представників сторін медіації (за наявності);
3) відомості про медіатора (медіаторів), строк та місце проведення медіації;
4) порядок обчислення винагороди медіатора (медіаторів), підстави для зміни розміру винагороди (за потреби), порядок сплати винагороди;
5) умови та порядок оплати витрат, пов’язаних із матеріально-технічним і організаційним забезпеченням проведення медіації;
6) опис предмету спору;
7) підстави та відповідальність медіатора (медіаторів) за дії (бездіяльність), що спричинили заподіяння збитків (шкоди) стороні (сторонам) медіації.
Договір про медіацію може містити також інші умови, погоджені сторонами.
Укладення сторонами спору договору про медіацію не є перешкодою для звернення в суд або третейський суд.
6. З метою стимулювання та поширення практики застосування процедури медіації суддя має право направляти сторони спору на обов’язкову інформаційну зустріч з медіатором, якщо за внутрішнім переконанням судді сторони можуть досягти згоди стосовно вирішення їх спору за допомогою процедури медіації.
Суддя може направити сторони спору на обов’язкову інформаційну зустріч з медіатором як на етапі попереднього судового засідання, так і в будь-який час на стадії судового розгляду. Під час проведення інформаційної зустрічі медіатор роз’яснює сторонам спору переваги медіації у порівнянні з судовим провадженням.
Для обрання медіатора суддя направляє письмове звернення в об’єднання медіаторів та/або організації, що забезпечують проведення медіації та/або проводять навчання медіації з пропозицією рекомендувати медіатора з урахуванням специфіки спору, сторін якого суддя планує направити на обов’язкову інформаційну зустріч з медіатором.
У разі направлення сторін спору на обов’язкову інформаційну зустріч з медіатором суддя відкладає розгляд справи на час проведення зустрічі з дотриманням строку вирішення спору, встановленого відповідним процесуальним законом.
7. У разі укладення договору про медіацію перебіг позовної давності зупиняється на період проведення медіації у порядку, встановленому Цивільним кодексом України.».
У зв’язку з цим частину четверту статті 12 проекту Закону вважати відповідно частиною восьмою.
Обґрунтування:
Положення, які передбачають право суду направляти сторони спору на обов’язкову інформаційну зустріч з медіатором діють в європейських країнах, зокрема в Австрії. Тому вбачається доцільним надати право судді на свій розсуд приймати рішення про направлення сторін спору на таку зустріч залежно від того, наскільки, на думку судді, справа підходить для її вирішення за допомогою медіації.
 		Відхилено    
    -178- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Частину третю статті 12 виключити.
 		Враховано редакційно    
    -179- Долженков О.В.
 Частину третю статті 12 виключити.
 		Враховано редакційно    
58. 4. Медіація припиняється:
 		    3. Припинення медіації оформлюється:
 
59. 1) укладанням сторонами медіації договору за результатами медіації в будь-якій формі – з дня укладення такого договору;
 		 -180- Долженков О.В.
 У пункті 1 частини сьомої статті 12 слово «договору» замінити словом «угоди» по тексту.
 		Враховано   1) укладенням сторонами медіації угоди за результатами медіації;
 
    -181- Долженков О.В.
 У пункті 1 частини сьомої статті 12 словосполучення «у будь-якій формі» замінити словосполученням «в письмовій формі».
 		Враховано в статті щодо угоди за результатами медіації   
    -182- Долженков О.В.
 Частину сьому статті 12 доповнити новим пунктом 2 такого змісту:
«укладенням угоди сторін про припинення медіації без досягнення згоди у спорі – з дня підписання такої угоди;».
У зв’язку з цим пункти 2 і 3 частини сьомої вважати відповідно пунктами 3 і 4.
 		Відхилено    
60. 2) заявою сторін або однієї із сторін, адресованої медіатору, про припинення медіації – з дня отримання медіатором такої заяви;
 		 -183- Долженков О.В.
 Пункт 3 частини сьомої статті 12 перед словом «заявою» доповнити словом «письмовою».
 		Відхилено   2) складанням медіатором звіту про проведення медіації:
якщо угоду за результатами медіації не укладено;
у разі відмови хоча б однієї із сторін медіації або медіатора (медіаторів) від медіації;
у разі смерті фізичної особи, яка є стороною медіації, або ліквідації юридичної особи, яка є стороною медіації;
в інших випадках, що унеможливлюють проведення процедури медіації.
 
61. 3) заявою медіатора після консультацій зі сторонами про те, що подальші зусилля на досягнення згоди в межах процедури медіації більше себе не виправдовують, або про неможливість залучення третіх осіб, якщо спір стосується прав та законних інтересів цих осіб – з дня отримання сторонами такої заяви.
 		 -184- Долженков О.В.
 Пункт 4 частини сьомої статті 12 після словосполучення «заявою медіатора» доповнити словосполученням «в письмовій формі».
 		Відхилено   Стаття 17. Договір про проведення медіації
1. Договір про проведення медіації укладається у письмовій формі між медіатором (медіаторами) і сторонами конфлікту (спору).
2. У договорі про проведення медіації зазначаються:
1) відомості про медіатора (медіаторів) та сторони медіації;
2) строки та місце проведення медіації;
3) інформація про предмет конфлікту (спору);
4) порядок, розмір та форма відшкодування витрат на підготовку та проведення медіації та винагорода медіатора (медіаторів);
5) умови конфіденційності інформації щодо медіації;
6) відповідальність медіатора (медіаторів) та сторін медіації за порушення умов договору;
7) порядок та підстави припинення медіації;
8) інші умови, визначені медіатором (медіаторами) та сторонами медіації.
Стаття 18. Права сторін медіації
1. Сторони медіації мають право:
1) за взаємною згодою обирати медіатора (медіаторів);
2) відмовитися від послуг медіатора та обрати іншого медіатора;
3) у будь-який момент відмовитися від участі в медіації;
4) брати участь у проведенні медіації;
5) користуватися допомогою перекладача, експерта та інших осіб, визначених за домовленістю сторін медіації;
6) у разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації звернутися до суду у встановленому законодавством порядку.
Стаття 19. Обов’язки сторін медіації
1. Сторони медіації зобов’язані:
1) дотримуватися вимог законодавства та договору про проведення медіації;
2) виконувати угоду за результатами медіації в порядку і строки, встановлені цією угодою.
 
    -185- Грановський О.М.
 У статті 12 пункт 3 викласти в наступній редакції:
«3) заявою медіатора у письмовій формі про відмову від медіації».
 		Відхилено    
    -186- Тригубенко С.М.
 Частину четверту статті 12 доповнити пунктом четвертим такого змісту:
«4) у разі, якщо конфлікт, переданий на медіацію, стосується чи зачіпає права чи законні інтереси третіх осіб, які не беруть участь у процедурі медіації, якщо сторони медіації відмовилися від залучення третіх осіб для вирішення конфлікту, або якщо третя особа не надала своєї згоди на участь у процедурі медіації.».
 		Відхилено    
    -187- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Частину четверту статті 12 проекту Закону вважати частиною третьою та викласти в такій редакції:
«3. Медіація припиняється:
1) укладення сторонами медіації угоди за результатами медіації;
2) за заявою однієї або кількох сторін медіації про відмову від продовження медіації;
3) за заявою медіатора у разі, якщо подальші зусилля на врегулювання конфлікту (спору) в межах медіації більше себе не виправдовують;
4) у разі смерті однієї зі сторін медіації, яка є фізичною особою, або ліквідації однієї із сторін, яка є юридичною особою.».
 		Враховано частково    
    -188- Ківалов С.В.
 Статтю 12 Розділу ІІ законопроекту вважати статтею 15 Розділу ІІІ законопроекту та викласти у наступній редакції:
«Стаття 15. Проведення медіації
1. Медіація починається підписанням сторонами медіації договору про проведення медіації.
2. Медіація проводиться під керівництвом медіатора (медіаторів) з дотриманням вимог законодавства та етичних засад медіації.
3. Медіація припиняється:
1) укладенням сторонами медіації угоди за результатами медіації;
2) складанням медіатором звіту про проведення медіації:
якщо угоду за результатами медіації не укладено;
у разі відмови хоча б однієї зі сторін медіації або медіатора (медіаторів) від медіації;
у разі смерті фізичної особи, яка є стороною медіації, або ліквідації юридичної особи, яка є стороною медіації.»
Обґрунтування:
Уявляється, що текст статті базового законопроекту надмірно зарегульовує медіацію. Пропонуються більш «рамкові» формулювання
 		Враховано    
    -189- Шинькович А.В.
 Статтю 12 викласти в такій редакції:
«Стаття 12. Проведення медіації
1. Медіація може проводиться медіатором самостійно або за сприяння особи, яка забезпечує проведення медіації.
2. Медіатор самостійно обирає засоби і методи проведення медіації та узгоджує порядок проведення медіації з сторонами медіації з дотриманням вимог чинного законодавства, правил проведення медіації, правил ділової та професійної етики медіаторів.
3. Медіація починається в день, коли сторони погодились зустрітися з медіатором для проведення процедури медіації. Якщо одна зі сторін направила в письмовій формі пропозицію про зустріч з медіатором для проведення процедури медіації і протягом тридцяти днів з дня отримання іншою стороною цієї пропозиції або протягом іншого строку , зазначеного в пропозиції, не отримала згоду іншої сторони на проведення медіації, виражену у письмовій формі, така пропозиція вважається відхиленою.
4. Медіація припиняється:
1) укладанням сторонами медіації договору за результатами медіації в письмовій формі – з дня укладення такого договору;
2) заявою сторін або однієї із сторін, адресованої медіатору, про припинення медіації – з дня отримання медіатором такої заяви;
3) заявою медіатора після консультацій зі сторонами про те, що подальші зусилля на досягнення згоди в межах процедури медіації більше себе не виправдовують, або про неможливість залучення третіх осіб, якщо спір стосується прав та законних інтересів цих осіб – з дня отримання сторонами такої заяви».
 		Відхилено    
    -190- Ківалов С.В.
 Доповнити законопроекту після статті 12 Розділу ІІ новими статтями 16-18 Розділу ІІІ наступного змісту:
«Стаття 16. Договір про проведення медіації
1. Договір про проведення медіації укладається у письмовій формі між медіатором (медіаторами) і сторонами конфлікту (спору).
2. В договорі про проведення медіації зазначаються:
1) медіатор (медіатори), сторони медіації;
2) порядок, розмір та форма відшкодування витрат на підготовку та проведення медіації, оплати діяльності медіатора (медіаторів);
3) мова медіації та угоди за результатами медіації;
4) залучення перекладача та інших осіб (у разі потреби);
5) строки та місце проведення медіації;
6) умови конфіденційності інформації щодо медіації;
7) відповідальність медіатора та сторін медіації за порушення умов договору про проведення медіації;
8) інші умови за домовленістю сторін договору про проведення медіації.
Обґрунтування:
Договір про проведення медіації є юридично значущим фактом, оскільки його наявність є підставою, наприклад, для зупинення провадження у справі, якщо медіація відбувається під час судового провадження. Тому у законі мають бути сформульовано вимоги щодо змісту та форми такого договору.
Пропоновані положення є мінімально необхідними для визнання юридичної сили цього документу і не суперечать положенням галузевого законодавства (цивільного, господарського, сімейного) щодо змісту та форми договору.
Стаття 17. Права сторін медіації
1. Сторони медіації мають право:
1) за взаємною згодою обирати медіатора (медіаторів);
2) відмовитися від медіатора;
3) в будь-який момент відмовитися від участі в медіації;
4) брати участь у проведенні медіації;
5) користуватися допомогою перекладача, експерта та інших осіб, визначених за домовленістю сторін медіації;
6) при невиконанні чи неналежному виконанні угоди за результатами медіації звернутися до суду у встановленому законодавством порядку.
Обґрунтування:
Оскільки закон про медіацію формулює положення щодо впровадження медіації у суспільні практики, статті щодо прав та обов’язків осіб, які беруть в медіації участь, є необхідними. Зокрема, сторони медіації мають знати свої права та обов’язки, адже в результаті медіації вони приймають рішення або відмовляються від прийняття рішення, яке може мати юридичні наслідки.
Саме ці міркування зумовили пропозицію щодо уведення цієї статті.
Стаття 18. Обов’язки сторін медіації
1. Сторони медіації зобов’язані:
1) дотримуватися вимог законодавства та договору про проведення медіації;
2) виконувати угоду за результатами медіації в порядку і в строки, передбачені цією угодою.»
Обґрунтування:
Оскільки закон про медіацію формулює положення щодо впровадження медіації у суспільні практики, статті щодо прав та обов’язків осіб, які беруть в медіації участь, є необхідними. Зокрема, сторони медіації мають знати свої права та обов’язки, адже в результаті медіації вони приймають рішення або відмовляються від прийняття рішення, яке може мати юридичні наслідки.
Саме ці міркування зумовили пропозицію щодо введення цієї статті.
 		Враховано частково    
    -191- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Доповнити Закон новою статтею такого змісту:
«Стаття 13. Договір про проведення медіації
1. Договір про проведення медіації укладається у письмовій формі між медіатором (медіаторами) і сторонами конфлікту (спору).
2. В договорі про проведення медіації зазначаються:
1) медіатор (медіатори), сторони конфлікту (спору);
2) порядок, розмір та форма відшкодування витрат на підготовку та проведення медіації, оплати діяльності медіатора (медіаторів);
3) мова медіації та угоди за результатами медіації;
4) залучення перекладача та інших осіб (у разі потреби);
5) строки та місце проведення медіації;
6) умови конфіденційності інформації щодо медіації;
7) відповідальність медіатора та сторін медіації за порушення умов договору про проведення медіації;
8) інші умови за домовленістю сторін договору про проведення медіації».
Обгрунтування:
Договір про проведення медіації є юридично значущим фактом, оскільки його наявність є підставою, наприклад, для зупинення провадження у справі, якщо медіація відбувається під час судового провадження.
Тому пропонується доповнити законопроект додатковою статтею, яка формулює вимоги щодо змісту та форми такого договору.
Пропоновані положення є мінімально необхідними для визнання юридичної сили цього документу і не суперечать положенням галузевого законодавства (цивільного, господарського, сімейного) щодо змісту та форми договору.
 		Враховано частково    
    -192- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Доповнити Закон новою статтею такого змісту:
«Стаття 14. Права сторін медіації
1. Сторони медіації мають право:
1) за взаємною згодою обирати медіатора (медіаторів);
2) відмовитися від медіатора;
3) в будь-який момент відмовитися від участі в медіації;
4) брати участь у проведенні медіації;
5) користуватися допомогою перекладача, експерта та інших осіб, визначених за домовленістю сторін медіації;
6) при невиконанні чи неналежному виконанні угоди за результатами медіації звернутися до суду у встановленому законодавством порядку.»
Обгрунтування:
Оскільки закон про медіацію формулює положення щодо впровадження медіації у суспільні практики, статті щодо прав та обов’язків осіб, які беруть в медіації участь, є необхідними.
Зокрема, сторони медіації мають знати свої права та обов’язки, адже в результаті медіації вони приймають рішення або відмовляються від прийняття рішення, яке може мати юридичні наслідки.
 		Враховано редакційно    
    -193- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Доповнити Закон новою статтею такого змісту:
«Стаття 15. Обов’язки сторін медіації
1. Сторони медіації зобов’язані:
1) дотримуватися вимог законодавства та договору про проведення медіації;
2) виконувати угоду за результатами медіації в порядку і в строки, передбачені цією угодою».
Обгрунтування:
У цій статті відображено загальноправовий принцип діалектичної єдності прав та обов'язків.
 		Враховано редакційно    
    -194- Семенуха Р.С.
 Доповнити проект Закону новими статтями 13, 14 такого змісту, змінивши відповідно нумерацію наступних статей:
«Стаття 13. Права та обов’язки медіатора
1. Під час проведення медіації медіатор має право:
проводити зустрічі як з усіма сторонами медіації одночасно, так і з кожною стороною окремо;
відмовитися від проведення медіації, якщо подальші зусилля на досягнення згоди в межах процедури медіації більше себе не виправдовують, або у разі виникнення конфлікту інтересів зі стороною (сторонами) або іншими учасниками медіації;
самостійно обирати засоби і методи проведення медіації;
надавати сторонам медіації консультації щодо порядку проведення медіації та фіксування її результатів;
надавати вказівки та рекомендації, щодо варіантів врегулювання спору, оцінювати поведінку та позиції сторін медіації, якщо це передбачено договором про медіацію;
отримати винагороду та компенсацію витрат, пов’язаних із матеріально-технічним і організаційним забезпеченням проведення медіації.
2. Під час проведення медіації медіатор зобов’язаний:
до початку процедури медіації роз’яснити сторонам медіації її цілі, правила та порядок проведення медіації, права та обов’язки сторін медіації, юридичні наслідки медіації, обсяг своїх зобов‘язань як медіатора, які стосуються нерозголошення інформації щодо медіації;
роз’яснити сторонам медіації їх право залучити до процесу медіації перекладача, експертів, фахівців у галузі права, інших осіб для отримання консультацій, пов’язаних з медіацією, у тому числі з укладенням договору за результатами медіації;
до початку процедури медіації роз’яснити учасникам медіації, залученим до процесу медіації за домовленістю сторін, правила проведення медіації та обсяг їх зобов‘язань, які стосуються нерозголошення інформації щодо медіації;
дотримуватися вимог цього Закону, інших законів і підзаконних актів України, прийнятих відповідно до цього Закону, правил проведення медіації, правил ділової та професійної етики медіаторів;
на вимогу сторони медіації надавати звіт та висновки по медіації, учасником якої є відповідна сторона;
невідкладно повідомляти сторін медіації про виникнення обставин, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо нейтральності та (або) незалежності медіатора, та (або) конфлікт інтересів;
не використовувати свої права всупереч правам та охоронюваним законом інтересам сторін медіації;
не розголошувати інформацію щодо медіації, яка була повідомлена (розкрита) йому сторонами безпосередньо під час процедури медіації, без письмової згоди сторін медіації;
створювати рівні можливості для участі в обговоренні питань, що стосуються предмету медіації.
3. Для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов’язків під час проведення медіації, медіатор зобов’язаний до початку зайняття діяльністю медіатора укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності.
Мінімальний розмір страхової суми становить десять мінімальних розмірів заробітної плати.
4. Медіатор може мати також інші права та виконувати інші обов’язки, передбачені договором про медіацію.
Стаття 14. Права та обов’язки сторін медіації
1. Сторони медіації мають право:
добровільно та за взаємною згодою обирати медіатора (медіаторів);
у будь-який час припинити процедуру медіації;
відмовитися від послуг медіатора та обрати іншого медіатора;
брати участь у проведенні медіації особисто та (або) через уповноваженого представника;
у разі невиконання добровільно стороною медіації зобов'язань, узятих на себе за договором, досягнутим за результатами медіації, звернутися до суду для забезпечення їх примусового виконання.
2. Сторони медіації повинні виконувати узяті на себе зобов’язання за договором, досягнутим за результатами медіації, у визначені ним строки та спосіб.
3. Сторони медіації можуть мати також інші права та виконувати інші обов’язки, передбачені договором про медіацію.».
Обґрунтування:
З метою більш чіткого урегулювання правового статусу сторін медіації та медіатора вбачається доцільним доповнити проект Закону статтями про їх права та обов’язки.
 		Відхилено    
62. Стаття 13. Договір за результатом медіації
 		 -195- Долженков О.В.
 У назві статті 13 слово «Договір» замінити словом «Угода».
 		Враховано редакційно   Стаття 20. Угода за результатами медіації
 
63. 1. Домовленості, досягнуті сторонами за результатами медіації, можуть бути викладені письмово в договорі. Договір за результатами медіації не повинен містити положень, які суперечать законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
 		 -196- Лінько Д.В.
 В частині 1 ст.13 після «результатами медіації,» слово «можуть» замінити на «мають».
 		Відхилено   1. Угода за результатами медіації укладається у письмовій формі та підписується сторонами медіації.
 
    -197- Долженков О.В.
 Частину першу статті 13 викласти у такій редакції:
«1. Угода за результатом медіації укладається в письмовій формі і повинна містити інформацію щодо сторін, предмету спору, проведеної медіації, медіаторі, а також досягнутих сторонами домовленостей, умови та строки їх виконання. Угода за результатом медіації не повинна містити положень, які суперечать законодавству України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.».
 		Враховано частково    
    -198- Одарченко Ю.В.
 Статтю 13 доповнити новою частиною другою наступного змісту:
«2. У договорі, укладеному за наслідками медіації зазначається перелік обов'язків, які приймає на себе кожна із сторін, а також перелік існуючих або майбутніх вимог, від пред'явлення яких сторони відмовляються на майбутнє. Договір підписується всіма сторонами, а також медіатором, який засвідчує вільність рішення сторін щодо укладення договору. У разі, якщо договір стосується нерухомого майна або корпоративних прав він підлягає посвідченню у нотаріальному порядку. Договір за наслідками медіації може бути визнаний недійсним відповідно до норм, що встановлюють підстави для недійсності правочинів.».
 		Відхилено    
64. 2. Якщо медіація проводилася у межах кримінального провадження, судового або третейського розгляду справи або виконавчого провадження, її результати, що стосуються безпосередньо предмету позову або кримінального провадження, оформлюються мировою угодою, угодою про примирення або іншим документом відповідно до вимог чинного законодавства. Якщо при цьому сторони досягли згоди з питань, що не можуть бути предметом мирової угоди (угоди про примирення), сторони можуть укласти щодо цих питань окремі договори.
 		 -199- Сидорович Р.М.
 У частині другій статті 13 після слів «у межах» та перед словами «судового або» виключити слова «кримінального провадження».
 		Відхилено   2. Угода за результатами медіації має містити спільне рішення сторін медіації про врегулювання конфлікту (спору) та є обов’язковою для виконання сторонами.
У разі невиконання однією із сторін медіації взятих на себе зобов'язань за цією угодою, інша сторона медіації має право звернутися до суду у встановленому законодавством порядку.
 
    -200- Сидорович Р.М.
 У частині другій статті 13 після слів «предмету позову» та перед словами «оформлюються мировою» виключити слова «або кримінального провадження».
 		Відхилено    
    -201- Сидорович Р.М.
 У частині другій статті 13 після слів «мировою угодою,» та перед словами «примирення або іншим документом» виключити слова «угодою про примирення».
 		Відхилено    
    -202- Сидорович Р.М.
 У частині другій статті 13 після слів «мирової угоди» та перед словами «сторони можуть» виключити слова « (угоди про примирення)».
 		Відхилено    
65. 3. Договір, досягнутий за результатами медіації, є обов’язковим для виконання сторонами у визначені ним строки та спосіб. У разі невиконання стороною узятих на себе зобов'язань за таким договором інша сторона має право звернутися до суду у встановленому законом порядку для захисту порушених прав і законних інтересів.
 		 -203- Грановський О.М.
 У пункті 3 статті 13 перше речення викласти в наступній редакції:
«Договір, досягнутий за результатами медіації укладається у письмовій формі, підписується сторонами, медіатором, законними представниками сторін, є обов’язковим для виконання сторонами у визначені ним строки та спосіб.».
 		Відхилено      
    -204- Долженков О.В.
 У частині третій статті 13 фразу «Договір, досягнутий за результатами медіації,» замінити фразою «Угода за результатом медіації,».
 		Відхилено    
    -205- Долженков О.В.
 У частині третій статті 13 словосполучення «за таким договором» замінити словосполученням «за такою угодою».
 		Відхилено    
    -206- Шинькович А.В.
 Статтю 13 викласти в такій редакції:
«Стаття 13. Договір за результатом медіації
1. Домовленості, досягнуті сторонами за результатами медіації, повинні в повному обсязі бути викладені письмово в договорі. Договір за результатами медіації не повинен містити положень, які суперечать законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, правам та законним інтересам третіх осіб.
2. Якщо медіація проводилася у межах кримінального провадження, судового або третейського розгляду справи або виконавчого провадження, її результати, що стосуються безпосередньо предмету позову або кримінального провадження, оформлюються мировою угодою, угодою про примирення або іншим документом відповідно до вимог чинного законодавства. Якщо при цьому сторони досягли згоди з питань, що не можуть бути предметом мирової угоди (угоди про примирення), сторони можуть укласти щодо цих питань окремі договори.
3. Договір, досягнутий за результатами медіації, є обов’язковим для виконання сторонами у визначені ним строки та спосіб. У разі невиконання стороною взятих на себе зобов'язань за таким договором інша сторона має право звернутися до суду у встановленому законом порядку для захисту порушених прав і законних інтересів».
 		Відхилено    
    -207- Семенуха Р.С.
 Статтю 15 проекту Закону (нумерація статті з урахуванням попередньої поправки) викласти в такій редакції:
«Стаття 15. Договір за результатом медіації
1. Домовленості, досягнуті сторонами за результатами медіації, можуть бути викладені письмово в договорі.
Договір за результатами медіації повинен містити відомості про сторін медіації, медіатора, предмет спору, а також про зобов’язання, взяті на себе сторонами, способи та строки їх виконання, наслідки їх невиконання або неналежного виконання.
Договір за результатами медіації не повинен містити положень, які суперечать законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Договір, досягнутий за результатами медіації, є обов’язковим для виконання сторонами у визначені ним строки та спосіб. Якщо в договорі строк його виконання не встановлений, договір підлягає негайному виконанню.
3. У разі невиконання добровільно стороною медіації зобов'язань, узятих на себе за договором, досягнутим за результатами медіації, інша сторона має право на вибір:
звернутися до суду за виконавчим листом на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації;
звернутися до суду у встановленому законом порядку для захисту порушених прав і законних інтересів за первинними зобов’язаннями, які існували між сторонами спору до початку проведення медіації, та стосовно яких виник спір, вирішення якого було предметом медіації.
4. Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, у випадку невиконання цього договору добровільно подається заінтересованою стороною медіації до компетентного суду протягом одного року після спливу строку добровільного виконання зобов’язань за договором, досягнутим за результатами медіації.
Заява, подана після закінчення строку, встановленого абзацом першим цієї частини статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, подається у письмовій формі і має бути підписана заінтересованою стороною медіації чи її представником.
У заяві про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) сторін договору, досягнутого за результатами медіації, їх місце проживання (перебування) чи місцезнаходження;
3) ім'я медіатора (медіаторів), його (їх) місце проживання (перебування);
4) вимога про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації.
У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв'язку, факсів, адреса електронної пошти сторін медіації та медіатора (медіаторів) тощо).
До заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, додаються:
1) оригінал договору, досягнутого за результатами медіації, або його нотаріально завірена копія;
2) докази, які підтверджують факт невиконання іншою стороною взятих на себе зобов’язань за договором, досягнутим за результатами медіації,;
3) довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника заінтересованої сторони медіації на підписання заяви.
Така заява, подана з порушенням вимог, визначених у цій статті, повертається заявнику, про що постановляється ухвала.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до компетентного суду, якщо заявником будуть усунуті недоліки, що стали підставою для повернення заяви.
Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони медіації, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.
За результатами розгляду заяви виноситься ухвала про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа за правилами, встановленими відповідним процесуальним законом для ухвалення рішення.
Ухвала про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, направляється сторонам медіації протягом п'яти днів з дня її прийняття.
Сторона, на користь якої виданий виконавчий лист, одержує його безпосередньо у компетентному суді.
Виконавчий лист, виданий на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого листа, якщо:
1) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
2) договір містить положення, які суперечать законам України або завідомо суперечать інтересам держави і суспільства;
3) договір стосується спору, до якого не застосовується медіація відповідно до статті 3 Закону України «Про медіацію»;
4) договір зачіпає права і обов'язки третіх осіб, які не брали участь у процедурі медіації, або осіб, на момент проведення медіації визнаних судом недієздатними.
Ухвала компетентного суду про відмову у видачі виконавчого листа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляції ухвала компетентного суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Заінтересована сторона медіації має право протягом 15 днів після винесення компетентним судом ухвали про відмову у видачі виконавчого листа оскаржити цю ухвалу в апеляційному порядку.
У разі набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого листа заінтересована сторона медіації має право звернутися до суду у встановленому законом порядку для захисту своїх порушених прав і законних інтересів за первинними зобов’язаннями, які існували між сторонами спору до початку проведення медіації, та стосовно яких виник спір, вирішення якого було предметом медіації.».
Обґрунтування:
Відповідно до статті 6 Директиви Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2008 року з певних аспектів медіації у цивільних та комерційних справах передбачена можливість примусового виконання домовленостей, досягнутих в результаті медіації, а саме держави-члени повинні забезпечити, що сторони або одна із сторін, отримавши ясно висловлену згоду інших сторін, мають можливість вимагати, щоб зміст письмової домовленості, досягнутої в результаті медіації, вважався таким, що підлягає примусовому виконанню. Зміст такої домовленості буде забезпечений можливістю примусового виконання за винятком випадків, коли у конкретній ситуації зміст цієї домовленості суперечить законодавству держави-члена, на території якої робиться така вимога, або законодавство цієї держави-члена не передбачає можливості примусового виконання змісту таких домовленостей. Примусове виконання змісту такої домовленості може бути забезпечене судом або іншим компетентним органом, що є суддею або приймає рішення, або має відповідні повноваження в силу певного письмового документа у відповідності з законодавством держави-члена, де робиться така вимога.
 		Відхилено    
    -208- Ківалов С.В.
 Статтю 13 Розділу ІІ законопроекту вважати статтею 19 Розділу ІІІ та викласти у такій редакції:
«Стаття 19. Угода за результатами медіації
1. Угода за результатами медіації укладається в письмовій формі й підписується сторонами медіації.
2. Угода за результатами медіації містить спільне рішення сторін медіації щодо врегулювання конфлікту (спору) та є обов’язковою для виконання сторонами.
При невиконанні стороною взятих на себе зобов'язань за такою угодою, інша сторона має право звернутися до суду у встановленому законодавством порядку.»
Обґрунтування:
Питання про юридичну значущість угоди за результатами медіації завжди поставало на всіх обговореннях законопроекту. Тому ми уважаємо необхідним ввести положення про обов'язкову силу цієї угоди для сторін. Таким чином угода набуває характеру юридично значущого договору (цивільного, шлюбного, господарського тощо), невиконання якого може бути підставою для звернення до суду.
 		Враховано    
    -209- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Статтю 13 викласти у такій редакції:
«Стаття 13. Угода за результатами медіації
1. Угода за результатами медіації укладається в письмовій формі й підписується сторонами.
2. Угода за результатами медіації містить спільне рішення сторін медіації щодо врегулювання конфлікту (спору) та є обов’язковою для виконання сторонами.
При невиконанні стороною взятих на себе зобов'язань за такою угодою, інша сторона має право звернутися до суду у встановленому законодавством порядку».
Обгрунтування:
Питання про юридичну значущість угоди за результатами медіації завжди поставало на всіх обговореннях законопроекту. Тому, вважається необхідним ввести положення про обов'язкову силу цієї угоди для сторін. Таким чином, угода набуває характеру юридично значущого договору (цивільного, шлюбного, господарського тощо), невиконання якого може бути підставою для звернення до суду.
 		Враховано редакційно    
    -210- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Статтю 13 проекту Закону вважати статтею 20 Розділу ІІІ «ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ МЕДІАЦІЇ», та викласти в такій редакції:
«Стаття 20. Угода за результатами медіації
1. Угода за результатами повинна містити спільне рішення сторін медіації щодо врегулювання конфлікту (спору) та є обов’язковою для виконання сторонами медіації.
2. У разі невиконання стороною узятих на себе зобов'язань за цією угодою інша сторона має право звернутися до суду у встановленому чинним законодавством порядку.».
 		Враховано частково    
66. Стаття 14. Медіація під час судового або третейського розгляду справи
 		    Стаття 21. Медіація під час судового провадження
 
67. 1. Суддя або третейський суддя має право звертати увагу сторін на можливість проведення процедури медіації на всіх стадіях судового розгляду справи.
 		    1. Медіація може проводитися у разі виникнення конфлікту (спору) як до звернення до суду, так і під час судового провадження.
 
68. 2. Суддя не має право рекомендувати сторонам звернутися до конкретного медіатора для розв’язання їх спору.
 		    2. Суди на будь-якій стадії судового процесу можуть рекомендувати сторонам у справі звернутися до процедури медіації для вирішення спору в позасудовому порядку.
 
69. 3. Суд або третейський суд має право зупинити провадження у справі за спільним клопотанням сторін на час, необхідний їм для проведення процедури медіації.
 		 -211- Сидорович Р.М.
 У частині третій статті 14 слова «має право зупинити» замінити на слова «зупиняє».
 		Відхилено   3. Угода за результатами медіації або окремі її положення може затверджуватися судом в установленому законодавством порядку.
 
    -212- Одарченко Ю.В.
 У частині третій статті 14 слова «має право зупинити» замінити на слово «зупиняє».
 		Відхилено    
    -213- Долженков О.В.
 Статтю 14 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:
«4. Відкладення розгляду справи про спір в суді або третейському суді, а також вчинення інших процесуальних дій визначається процесуальним законодавством.».
 		Відхилено    
    -214- Ківалов С.В.
 Статтю 14 Розділу ІІ законопроекту вважати статтею 20 Розділу ІІІ та викласти у такій редакції:
«Стаття 20. Медіація під час судового провадження
1. Медіація може бути проведена у разі виникнення конфлікту (спору) як до звернення до суду, так і під час судового провадження.
2. Суди першої та апеляційної інстанції на будь-якій стадії судового процесу можуть рекомендувати сторонам по справі звернутися до процедури медіації для вирішення спору в позасудовому порядку.
3. Укладення сторонами конфлікту (спору) договору про проведення медіації може бути підставою для зупинення судового провадження на час проведення медіації у встановленому законодавством порядку. Суд має право зупинити судове провадження по справі у разі звернення до суду сторін судового провадження із спільною письмовою заявою про зупинення провадження на час проведення медіації, але не більше ніж на два місяці.
4. Угода за результатами медіації або окремі її положення можуть бути затверджені судом в установленому законодавством порядку.»
Обґрунтування:
У цій редакції пропонованої частини статті відображено ідею про можливість проведення медіації на будь-якій стадії вирішення конфлікту (спору).
Пропонуємо вжити більш сильну дієслівну форму «суди...можуть рекомендувати», а не «суддя …. має право звертати увагу»
Пропонується більш чітко встановити строки для проведення медіації (не більше двох місяців), щоби у сторін не було спокуси затягувати судове провадження і тим самим зловживати правом на доступ до правосуддя.
Пропоноване положення покликано підвищити (за бажанням сторін) юридичну значущість угоди за результатами медіації.
 		Враховано частково    
    -215- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Статтю 14 викласти у такій редакції:
«Стаття 14. Медіація під час судового провадження
1. Медіація може бути проведена у разі виникнення конфлікту (спору) як до звернення до суду, так і під час судового провадження.
2. Суди першої та апеляційної інстанції на будь-якій стадії судового процесу можуть рекомендувати сторонам по справі звернутися до процедури медіації для вирішення спору в позасудовому порядку.
3. Укладення сторонами конфлікту (спору) договору про проведення медіації може бути підставою для зупинення судового провадження на час проведення медіації у встановленому законодавством порядку. Суд має право зупинити судове провадження по справі у разі звернення до суду сторін судового провадження із спільною письмовою заявою про зупинення провадження на час проведення медіації, але не більше ніж на два місяці.
4. Угода за результатами медіації або окремі її положення, можуть бути затверджені судом в установленому законодавством порядку».
Обгрунтування:
У цій редакції пропонованої частини статті відображено ідею про можливість проведення медіації на будь-якій стадії вирішення конфлікту (спору).
Пропонуємо вжити більш сильну дієслівну форму «суди...можуть рекомендувати», а не «суддя ….має право звертати увагу».
Пропонується більш чітко встановити строки для проведення медіації (не більше двох місяців), щоб у сторін не було спокуси затягувати судове провадження і тим самим зловживати правом на доступ до правосуддя.
Пропоноване положення покликано підвищити (за бажанням сторін) юридичну значущість угоди за результатами медіації.
 		Враховано частково    
    -216- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Статтю 14 проекту Закону вважати статтею 21 Розділу ІІІ «ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ МЕДІАЦІЇ» та викласти в такій редакції:
«Стаття 21. Медіація під час судового розгляду справи
1. Суди першої та апеляційної інстанції на будь-якій стадії судового процесу можуть рекомендувати сторонам по справі врегулювати спір в позасудовому порядку шляхом медіації.
2. Укладення сторонами конфлікту (спору) договору про проведення медіації може бути підставою для зупинення провадження у справі на час проведення медіації у порядку, встановленому чинним законодавством. Суд має право зупинити провадження у справі у разі звернення до суду сторін із спільною письмовою заявою про зупинення провадження на час проведення медіації, але не більше ніж на два місяці.».
 		Враховано частково    
    -217- Шинькович А.В.
 Статтю 14 викласти в такій редакції:
«Стаття 14. Медіація під час судового або третейського розгляду справи
1. Суддя або третейський суддя має право звертати увагу сторін на можливість проведення процедури медіації на всіх стадіях судового розгляду справи.
2. Суддя не має право рекомендувати сторонам звернутися до конкретного медіатора та/або наполягати на медіації для розв’язання їх спору.
3. Суд або третейський суд має право зупинити провадження у справі за спільним клопотанням сторін на час, необхідний їм для проведення процедури медіації».
 		Відхилено    
70. Стаття 15. Свідчення медіатора в судовому або третейському розгляді
 		 -218- Ківалов С.В.
 Статтю 15 Розділу ІІ законопроекту виключити.
Обґрунтування:
Стаття законопроекту дублює частину 3 запропонованої редакції статті 9, тому пропонується її вилучити.
 		Враховано      
    -219- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Статтю 15 проекту Закону виключити
Обгрунтування:
Стаття законопроекту дублює частину 3 запропонованої редакції статті 9, тому пропонується її вилучити
 		Враховано    
71. Медіатор не може бути примушений давати свідчення в судовому або третейському розгляді щодо обставин, які стали йому відомі в зв’язку з виконанням обов’язків медіатора за винятком випадків, коли це вимагається для забезпечення захисту інтересів дітей або запобігання шкоди фізичному або психологічному здоров’ю особи, або коли розкриття змісту договору за результатом медіації є необхідним для примусового виконання цього договору.
 		 -220- Долженков О.В.
 Статтю 15 після слів «Медіатор не може бути» доповнити словами «допитаний в якості свідка».
 		Відхилено      
    -221- Шпенов Д.Ю.
 У статті 15 проекту Закону про медіацію слова «примушений давати свідчення» замінити на слова «бути допитаний як свідок».
 		Відхилено    
72. Розділ ІІІ
 		    Розділ ІІ
 
73. СТАТУС МЕДІАТОРА
 		 -222- Ківалов С.В.
 Розділ ІІІ законопроекту «Статус медіатора» вважати Розділом ІІ «Статус медіатора»
 		Враховано   СТАТУС МЕДІАТОРА
 
    -223- Долженков О.В.
 Назву Розділу ІІІ законопроекту викласти у такій редакції:
«НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ МЕДІАЦІЄЮ. ПРАВОВИЙ СТАТУС МЕДІАТОРА».
 		Відхилено    
74. Стаття 16. Вимоги для отримання статусу медіатора
 		 -224- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Статтю 16 проекту Закону вважати статтею 10 Розділу ІІ «СТАТУС МЕДІАТОРА», у якій назву статті викласти у такій редакції:
«Стаття 10. Вимоги до медіатора та спеціальна підготовка медіатора».
 		Враховано   Стаття 10. Вимоги до медіатора та його спеціальна підготовка
 
75. 1. Медіатором може бути фізична особа, яка досягла двадцяти п’яти років, має вищу або професійно-технічну освіту та пройшла професійне навчання медіації, що має включати 90 академічних годин початкового навчання, в тому числі не менше 45 академічних годин навчання практичним навичкам.
 		 -225- Маркевич Я.В.
 В частині першій статті 16 Розділу ІІІ Закону України «Про медіацію» слова «яка досягла двадцяти п’яти років» замінити на слова «яка досягла тридцяти років».
 		Враховано   1. Медіатором може бути фізична особа, яка досягла 30 років, має вищу освіту та пройшла спеціальну підготовку у сфері медіації в Україні або за її межами.
2. Спеціальна підготовка у сфері медіації має становити не менш як 90 академічних годин початкового навчання, у тому числі не менше 45 академічних годин навчання практичним навичкам.
Спеціальну підготовку у сфері медіації здійснюють юридичні особи будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, у тому числі навчальні заклади, одним із видів діяльності яких є діяльність з професійного спеціального навчання медіаторів.
Наявність спеціальної підготовки медіатора засвідчується дипломом, сертифікатом, свідоцтвом або іншим документом, виданим на ім’я медіатора, що має містити інформацію про обсяг (кількість годин) навчання у сфері медіації, період навчання, найменування юридичної особи, передбаченої абзацом другим цієї частини.
 
    -226- Семенуха Р.С.
 У частині першій статті 18 проекту Закону «Вимоги для отримання статусу медіатора» (нумерація статті з урахуванням попередніх поправок) слова «має вищу або професійно-технічну освіту» замінити словами «має вищу освіту, але не нижче першого рівня (бакалавр)».
Обґрунтування – редакційна правка.
 		Враховано частково    
    -227- Шпенов Д.Ю.
 У частині 1 статті 16 проекту Закону про медіацію слова «вищу або професійно-технічну освіту» замінити на слова «повну вищу освіту, та досвід роботи за спеціальністю не менше трьох років».
 		Відхилено    
    -228- Купрієнко О.В.
 В частині першій статті 16 слова «двадцяти п’яти» замінити на слова «тридцяти п’яти» .
Пояснення: запропонована зміна пов’язана з необхідністю кандидатурі медіатора мати більший життєвий та професійний досвід для кваліфікованого надання послуг.
 		Відхилено    
    -229- Купрієнко О.В.
 В частині першій статті 16 слова «або професійно-технічну» виключити.
Пояснення: виключення пов’язане з тим, що дана освіта не буде належною та достатньою для надання послуг медіації, тому що потребуватиме широкого спектру знань в юриспруденції та законодавстві України.
 		Враховано    
    -230- Грановський О.М.
 У пункті 1 статті 16 слова «або професійно-технічну» виключити.
 		Враховано    
    -231- Одарченко Ю.В.
 Частину першу статті 16 доповнити реченням наступного змісту: «Для осіб, які мають досвід роботи медіатора, проходили навчання з медіації за межами України або є суддями у відставці, третейськими суддями, адвокатами можуть встановлюватися скорочені строки навчання з урахуванням вже набутих професійних навичок.».
 		Відхилено    
    -232- Шевченко В.Л.
 Частину першу статті 16 викласти в такій редакції:
«1. Медіатором може бути фізична особа, яка досягла двадцяти п’яти років, має вищу або професійно-технічну освіту та пройшла професійне навчання медіації».
 		Відхилено    
    -233- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Частину першу викласти у такій редакції:
«1. Медіатором може бути громадянин України, який досяг 30 років, має вищу освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи за фахом після отримання відповідного диплома не менше 5 років, здатний за своїми особистими і діловими якостями здійснювати діяльність медіатора, та який пройшов навчання у порядку, встановленому Міністерством юстиції України».
 		Враховано частково    
    -234- Долженков О.В.
 Частину першу статті 16 викласти у такій редакції:
«1. Здійснювати діяльність медіатора може фізична особа, яка досягла віку двадцяти п’яти років, має вищу освіту та отримала додаткову спеціальну професійну освіту з питань застосування медіації, що має включати 120 академічних годин початкового навчання, в тому числі не менше 60 академічних годин навчання практичним навичкам.».
 		Враховано частково    
    -235- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Доповнити новою частиною другою у такій редакції:
«2. Наявність спеціальної підготовки засвідчується відповідним свідоцтвом, виданим на ім'я медіатора навчальним закладом або організацією, яка здійснила таку підготовку.».
 		Враховано частково    
    -236- Долженков О.В.
 Доповнити статтю 16 новою частиною другою такого змісту:
«2. Здійснювати діяльність медіатора може також особа, яка відповідає вимогам частини першої цієї статті та здобула додаткову спеціальну професійну освіту з питань застосування медіації в іноземних державах та сертифікат якої відповідає вимогам цього Закону.».
У зв’язку з цим частину другу вважати відповідно частиною третьою.
 		Враховано редакційно    
76. 2. Медіатором не може бути особа,
 		 -237- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Частину другу вважати частиною третьою, у якій слово «особа,» замінити словом «особа:»;
доповнити новим пунктом 1 у такій редакції:
«1) яка не відповідає вимогам, встановленим частиною першою цієї статті;»;
У зв’язку з цим пункти 1,2,3 вважати пунктами 2,3,4.
 		Враховано частково   3. Медіатором не може бути особа:
 
77. 1) визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;
 		 -238- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У новому пункті 2 слова «обмежено дієздатною» замінити словами «обмеженою у цивільній дієздатності».
 		Враховано редакційно   1) визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною;
 
78. 2) яка має не погашену або не зняту у встановленому законом порядку судимість;
 		 -239- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У новому пункті 3 слова «яка має не погашену або не зняту у встановленому» замінити словами «яка має не зняту або не погашену в установленому».
 		Відхилено   2) яка має судимість не погашену або не зняту у встановленому законом порядку;
 
    -240- Лінько Д.В.
 Частину 2 ст.16 доповнити пунктом 3 такого змісту:
« 3) яка обіймає посаду нотаріуса, судді, прокурора, слідчого, помічника судді, секретаря суду, є працівником поліції або в’язниці;»
Відповідно, пункти 3-5 частини 2 ст.16 вважати пунктами 4-6.
 		Відхилено    
79. 3) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, з державної служби або із служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення;
 		 -241- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У новому пункті 4:
слово «слідчого» замінити словами «працівника правоохоронного органу»;
після слів «з державної служби або» слова «із служби» замінити словом «служби»;
слова «за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення» замінити словами «у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, - протягом трьох років з дня звільнення».
 		Відхилено   3) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, з державної служби або із служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення;
 
    -242- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Доповнити новим пунктом 5 у такій редакції:
«5) яка вчинила корупційне правопорушення або порушення, пов’язане з корупцією, - протягом трьох років з дня вчинення».
 		Відхилено    
80. 4) яка перебуває на державній службі;
 		 -243- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У зв’язку з цим пункт 4 (старої редакції) вважити пунктом 6, у якому:
після слів «яка перебуває на державній службі» доповнити словами «або на службі в органах місцевого самоврядування».
 		Враховано редакційно   4) уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
 
    -244- Сидорович Р.М.
 Пункт четвертий частини другої статті 16 викласти в такій редакції: «4) уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;».
 		Враховано    
81. 5) яку було виключено з реєстру медіаторів відповідно до статті 20 цього Закону – до спливу трьохрічного строку.
 		 -245- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Пункт 5 (старої редакції) виключити.
 		Враховано   5) яка є державним або приватним виконавцем.
 
    -246- Долженков О.В.
 Пункт 5 частини третьої статті 16 після слів «яку було виключено з» доповнити словом «Єдиного».
 		Відхилено    
    -247- Сидорович Р.М.
 Частину другу статті 16 доповнити новими пунктами шостим та сьомим такого змісту: «6) яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією;
7) яка є державним або приватним виконавцем.».
 		Враховано частково    
    -248- Левченко Ю.В.
Іллєнко А.Ю.
Головко М.Й.
Осуховський О.І.
Марченко О.О.
 Частину 2 статті 16 розділу 3 Законопроекту викласти у наступній редакції:
«2. Медіатором не може бути особа,
1) визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;
2) яка має не погашену або не зняту у встановленому законом порядку судимість;
3) звільнена з посади судді чи іншого працівника суду, прокурора, слідчого, з державної служби або із служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення;
4) яка перебуває на державній службі, є службовцем в органах місцевого самоврядування;
5) займає посаду судді чи іншого працівника суду, прокурора, слідчого, нотаріуса;
6) яку було виключено з реєстру медіаторів відповідно до статті 20 цього Закону – до спливу трьохрічного строку.».
Обгрунутування:
Положення частини 2 статті 16 розділу 1 Законопроекту слід доповнити положеннями, які б забороняли участь у медіації службовців органів місцевого самоврядування, суддів та інших працівників судових органів, посадових осіб прокуратури, нотаріусів, оскільки медіатор не повинен залежати від державних органів, органів місцевого самоврядування.
 		Враховано частково    
    -249- Семенуха Р.С.
 Частину другу статті 18 проекту Закону «Вимоги для отримання статусу медіатора» (нумерація статті з урахуванням попередніх поправок) викласти в такій редакції:
«2. Медіатором не може бути особа,
1) визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;
2) яка має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;
3) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, з державної служби або із служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення - протягом трьох років з дня такого звільнення;
4) яка перебуває на державній службі;
5) яку було виключено з реєстру медіаторів відповідно до статті 20 цього Закону – протягом трьох років з дня такого виключення».
Обґрунтування – редакційна правка.
 		Враховано частково    
    -250- Шпенов Д.Ю.
 Статтю 16 проекту Закону про медіацію доповнити частиною 3 такого змісту:
«Адвокат, який має намір здійснювати медіацію, звільняється від обов’язку проходити професійне навчання медіації, що має включати 90 академічних годин початкового навчання, в тому числі не менше 45 академічних годин навчання практичним навичкам, за умови отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не менш ніж за два роки до початку процесу медіації.».
 		Відхилено    
    -251- Долженков О.В.
 Доповнити статтю 16 новою частиною четвертою такого змісту:
«4. Організації, що забезпечують проведення процедури медіації, можуть створювати об’єднання у формі асоціацій (спілок) та в інших передбачених законодавством України формах з метою координації своєї діяльності, розробки та уніфікації стандартів і правил професійної діяльності медіаторів, правил або регламентів проведення медіації.».
 		Відхилено    
    -252- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Статтю 16 доповнити частиною 6 наступного змісту:
«6. Навчальні заклади та організації, фізичні особи, що здійснюють підготовку медіаторів в Україні, ведуть та оприлюднюють реєстр підготовлених ними медіаторів».
 		Враховано редакційно    
    -253- Ківалов С.В.
 Статтю 16 Розділу ІІІ законопроекту вважати статтею 10 Розділу ІІ законопроекту та викласти у такій редакції:
«Стаття 10. Вимоги для отримання статусу медіатора
1. Медіатором може бути повнолітня особа, яка пройшла спеціальну підготовку у сфері медіації в Україні або за її межами.
Медіатором не може бути особа, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною.
Державні органи можуть висувати додаткові вимоги щодо освіти та/або досвіду роботи медіаторів, яких вони винаймають, залучають до виконання покладених на ці органи завдань або послугами яких користуються.
2. Спеціальна підготовка у сфері медіації має включати не менш як дев’яносто академічних годин теоретичного та практичного навчання.
3. Наявність спеціальної підготовки медіатора засвідчується дипломом, сертифікатом, свідоцтвом або іншим документом, виданим на ім’я медіатора, який має містити інформацію про обсяг (кількість годин) навчання у сфері медіації, період навчання, найменування навчального закладу чи організації, ім'я фізичної особи, що здійснила підготовку.
4. Навчальні заклади та організації, фізичні особи, що здійснюють підготовку медіаторів в Україні, ведуть та оприлюднюють реєстр підготовлених ними медіаторів».
Обґрунтування:
Відмова від поняття «професійне навчання» і заміна його на термін «спеціальне навчання» зумовлена необхідністю узгодження з освітнім законодавством. Професійне навчання передбачає наявність ліцензії у суб’єкта, який це навчання здійснює. Зменшення віку зумовлено тим, що повнолітня особа може бути, наприклад, депутатом місцевої ради. Відповідно незрозуміло, чому тоді повнолітня особа не може бути медіатором, який не приймає жодних рішень щодо конфлікту (спору), а лише сприяє налагодженню комунікації та проведенню переговорів.
Обмеження щодо зайняття медіаторською діяльністю вважаємо дискримінаційними. Адже медіатор не приймає юридично значущих рішень, не застосовує право, оскільки не є особою з владними повноваженнями. Тому незрозуміло, чому медіатором не може бути особа з судимістю або звільнена з посади.
 		Враховано частково    
    -254- Шинькович А.В.
 Статтю 16 викласти в такій редакції:
«Стаття 16. Вимоги для отримання статусу медіатора
1. Медіатором може бути фізична особа, яка досягла двадцяти п’яти років, має вищу або професійно-технічну освіту та пройшла професійне навчання медіації, що має включати 120 академічних годин початкового навчання, в тому числі не менше 60 академічних годин навчання практичним навичкам.
2. Медіатором не може бути особа,
1) визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;
2) яка має не погашену або не зняту у встановленому законом порядку судимість;
3) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, з державної служби або із служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення;
4) яка перебуває на державній службі;
5) яку було виключено з реєстру медіаторів відповідно до статті 20 цього Закону – до спливу трьохрічного строку».
 		Відхилено    
82. Стаття 17. Спеціальна підготовка медіаторів
 		 -255- Долженков О.В.
 Назву статті 17 після слова «спеціальна» доповнити словом «професійна».
 		Відхилено      
    -256- Долженков О.В.
 Після слова «спеціальна» доповнити словом «професійна» по тексту статті у відповідних відмінках.
 		Відхилено    
    -257- Ківалов С.В.
 Статтю 17 Розділу ІІІ законопроекту виключити.
Обґрунтування:
Положення законопроекту виходять за межі рамкового закону, який реально зараз потрібен Україні. Вказані у цій статті приписи скоріше мають бути відображено у корпоративних актах медіаторської спільноти. До того ж доволі високим є корупціогенний потенціал цих положень (зокрема, таким потенціалом володіє акредитація програм).
 		Враховано    
    -258- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Статтю 17 виключити.
Обгрунтування:
Положення законопроекту виходять за межі рамкового закону який реально зараз потрібен Україні. Вказані у цій статті приписи скоріше мають бути відображені у корпоративних актах медіаторської спільноти. До того ж, доволі високим є корупціогенний потенціал цих положень (зокрема, таким потенціалом володіє акредитація програм).
 		Враховано    
    -259- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Статтю 17 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
83. 1. Спеціальна підготовка медіаторів здійснюється фізичними та юридичними особами, програми яких були акредитовані об’єднаннями медіаторів. Об’єднання медіаторів, які проводять акредитацію програм спеціальної підготовки з медіації, приймають і оприлюднюють положення, в яких викладаються вимоги до таких програм.
 		 -260- Лінько Д.В.
 В частині 1 ст.17 слова «фізичними та юридичними особами» замінити словами «вищими навчальними закладами» та в кінці речення після слова «медіаторів» поставити кому й додати «відповідно до рекомендацій Міністерства юстиції України.».
 		Відхилено      
    -261- Долженков О.В.
 У частині першій статті 17 слова «фізичними та» виключити.
 		Відхилено    
    -262- Шпенов Д.Ю.
 У частині 1 статті 17 проекту Закону про медіацію виключити слова «фізичними та».
 		Відхилено    
    -263- Купрієнко О.В.
 Частину першу статті 17 викласти в наступній редакції: «Спеціальна підготовка медіаторів здійснюється навчальними закладами, які мають відповідну ліцензію на надання освіти за спеціальністю правознавство та психологія, програми яких були акредитовані об'єднаннями медіаторів. Об’єднання медіаторів, які проводять акредитацію програм спеціальної підготовки з медіації, приймають і оприлюднюють положення, в яких викладаються вимоги до таких програм.».
Пояснення: відсутній контроль держави за освітою, її наявністю у медіатора. Дане положення забезпечить контроль держави з боку Міносвіти та Мінюсту.
 		Відхилено    
    -264- Шпенов Д.Ю.
 Статтю 17 проекту Закону про медіацію доповнити новою частиною 2 такого змісту:
«2. До складу об’єднання медіаторів має входити не менше трьох медіаторів, які мають досвід медіації не менше трьох років.».
 		Відхилено    
84. 2. Організації, що здійснюють спеціальну підготовку з медіації, повинні забезпечувати як підготовку на базовому рівні, так і підвищення кваліфікації медіаторів, метою якого є проведення процедур медіації у ефективний, неупереджений та компетентний спосіб по відношенню до сторін.
 		 -265- Лінько Д.В.
 В частині 2 ст.17 слово «Організації» замінити на «Вищі навчальні заклади».
 		Відхилено      
    -266- Долженков О.В.
 У частині другій статті 17 фразу «здійснюють спеціальну підготовку з медіації» замінити фразою «проводять навчання медіаторів».
 		Відхилено    
    -267- Долженков О.В.
 У частині другій статті 17 слово «процедур» виключити.
 		Відхилено    
85. 3. Наявність спеціальної підготовки медіатора засвідчується сертифікатом (свідоцтвом тощо), виданим на ім’я медіатора, який повинен містити інформацію про назву організації, яка здійснювала підготовку; прізвища, ім’я, по батькові осіб, які провели підготовку; назву програми підготовки та обсяг (кількість академічних годин) теоретичної та практичної підготовки.
 		 -268- Грановський О.М.
 У пункті 3 та пункті 4 статті 17 слова «сертифікат (свідоцтво тощо) замінити словами «дипломом, сертифікатом, свідоцтвом або іншим документом» у відповідних відмінках.
 		Відхилено      
    -269- Лінько Д.В.
 Частину 3 ст.17 після «який повинен містити» доповнити словами «номер документу,».
 		Відхилено    
    -270- Долженков О.В.
 У частині третій статті 17 слова « (свідоцтвом тощо)» виключити.
 		Відхилено    
    -271- Долженков О.В.
 У частині третій статті 17 фразу «назву організації, яка здійснювала підготовку; прізвища, ім’я, по батькові осіб, які провели підготовку; назву програми підготовки та обсяг (кількість академічних годин) теоретичної та практичної підготовки» замінити фразою «обсяг (кількість академічних годин) теоретичного та практичного навчання, період навчання, назву організації, яка провела навчання медіатора».
 		Відхилено    
86. 4. Сертифікат (свідоцтво тощо) про спеціальну підготовку з медіації, що здобута особою за межами України, визнається у випадку його відповідності вимогам цього Закону.
 		 -272- Лінько Д.В.
 В частині 4 статті 17 слово «тощо» вилучити і залишити «Сертифікат (свідоцтво).».
 		Відхилено      
    -273- Долженков О.В.
 Частину четверту статті 17 виключити.
 		Відхилено    
    -274- Шинькович А.В.
 Статтю 17 викласти в такій редакції:
«Стаття 17. Спеціальна підготовка медіаторів
1. Спеціальна підготовка медіаторів здійснюється фізичними та юридичними особами, програми яких були акредитовані об’єднаннями медіаторів. Об’єднання медіаторів, які проводять акредитацію програм спеціальної підготовки з медіації, приймають і оприлюднюють положення, в яких викладаються вимоги до таких програм.
2. Особи, що на професійній основі здійснюють спеціальну підготовку з медіації, повинні забезпечувати як підготовку на базовому рівні, так і підвищення кваліфікації медіаторів, метою якого є проведення процедур медіації у ефективний, неупереджений та компетентний спосіб по відношенню до сторін.
3. Наявність спеціальної підготовки медіатора засвідчується сертифікатом (свідоцтвом тощо), виданим на ім’я медіатора, який повинен містити інформацію про назву особи, яка на професійній основі здійснювала підготовку; прізвища, ім’я, по батькові осіб, які провели підготовку; назву програми підготовки та обсяг (кількість академічних годин) теоретичної та практичної підготовки.
4. Сертифікат (свідоцтво тощо) про спеціальну підготовку з медіації, що здобута особою за межами України, визнається у випадку його відповідності вимогам цього Закону».
 		Відхилено    
87. Стаття 18. Реєстр медіаторів
 		 -275- Долженков О.В.
 Назву статті 18 викласти у наступній редакції:
«Єдиний реєстр медіаторів України».
 		Відхилено   Стаття 14. Реєстр медіаторів
 
    -276- Ківалов С.В.
 Статтю 18 Розділу ІІІ законопроекту виключити.
Обґрунтування:
Пропозиція щодо уведення єдиного реєстру медіаторів неодноразово критикувалась за корупціогенний потенціал такого документу. Тому пропонуємо виключити цю статтю, поклавши право, а не обов'язок ведення реєстру на організації медіаторської спільноти.
 		Відхилено    
88. 1. Об’єднання медіаторів, організації, що забезпечують проведення медіації та/або проводять навчання медіації ведуть реєстри медіаторів з метою надання можливості споживачам послуг медіації обирати медіатора для конкретної справи. У своїй сукупності такі реєстри складають загальний реєстр медіаторів України.
 		 -277- Лінько Д.В.
 В частині 1 ст.18 слова «Об’єднання медіаторів, організації, що забезпечують проведення медіації та/або» замінити на «Вищі навчальні заклади, які».
 		Відхилено   1. Об’єднання медіаторів ведуть реєстри медіаторів - членів цих об’єднань та розміщують їх на своїх веб-сайтах. Об’єднання медіаторів зобов’язані надсилати Верховному Суду відомості своїх реєстрів для оприлюднення їх на офіційному веб-сайті Верховного Суду. Верховний Суд публікує узагальнені списки медіаторів України, використовуючи дані, що містяться у реєстрах об’єднань медіаторів, з метою надання можливості споживачам послуг медіації обирати медіатора для конкретної справи.
 
    -278- Долженков О.В.
 Частину першу статті 18 після слів «такі реєстри складають» доповнити словом «Єдиний».
 		Відхилено    
    -279- Сидорович Р.М.
 Частину першу статті 18 викласти в такій редакції: «1. Об’єднання медіаторів ведуть реєстри медіаторів - членів цих об’єднань та розміщують їх на своїх веб-сайтах. Об’єднання медіаторів зобов’язані надсилати Верховному Суду України відомості зі своїх реєстрів для публікації їх на веб-сторінці Верховного Суду України. Верховний Суд України публікує узагальнені списки медіаторів України, використовуючи дані, що містяться в реєстрах об’єднань медіаторів, з метою надання можливості споживачам послуг медіації обирати медіатора для конкретної справи».
 		Враховано    
89. 2. До реєстру медіаторів включається така інформація: прізвище, ім'я, по-батькові медіатора, рік народження, освіта, спеціальна підготовка з медіації, організація, яка здійснювала спеціальну підготовку з медіації, кількість годин такої підготовки, за наявності – отримана спеціалізація, інша інформація, яка допомагає сторонам обрати медіатора для конкретної справи, із дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних.
 		 -280- Лінько Д.В.
 В частині 2 ст.18 після «спеціальна підготовка з медіації,» слова «організація, яка здійснювала» замінити на «вищий навчальний заклад, який здійснював».
 		Відхилено   2. До реєстру медіаторів вноситься така інформація: прізвище, ім'я, по батькові медіатора, рік народження, освіта, спеціальна підготовка з медіації, організація, яка здійснювала спеціальну підготовку з медіації, кількість годин підготовки, отримана спеціалізація (за наявності), інша інформація, що допомагає сторонам обрати медіатора для конкретної справи, із дотриманням вимог законодавства щодо захисту персональних даних.
 
    -281- Долженков О.В.
 Частину другу статті 18 викласти у такій редакції:
«До Єдиного реєстру медіаторів включається така інформація: прізвище, ім’я, по-батькові медіатора, рік народження, освіта, спеціальна професійна підготовка медіації, організація, що проводила навчання медіатора, кількість академічних годин спеціальної професійної підготовки, за наявності – отримана спеціалізація, реєстраційний номер та дата видачі сертифіката на заняття медіацією, інша інформація, яка допомагає сторонам обрати медіатора для конкретної справи, із дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних.».
 		Відхилено    
90. 3. Об’єднання медіаторів, організації, що забезпечують проведення медіації, можуть висувати додаткові вимоги щодо досвіду роботи в певній сфері, спеціальної освіти, тощо для внесення медіаторів в реєстр медіаторів.
 		 -282- Лінько Д.В.
 Частину 3 ст.18 вилучити.
 		Враховано      
    -283- Сидорович Р.М.
 Частину третю статті 18 виключити.
 		Враховано    
    -284- Долженков О.В.
 Частину третю статті 18 виключити.
 		Враховано    
    -285- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Статтю 18 проекту Закону вважати статтею 16 Розділу ІІ «СТАТУС МЕДІАТОРА», яку викласти у такій редакції:
«Стаття 16. Єдиний реєстр медіаторів України
1. Міністерство юстиції України веде Єдиний реєстр медіаторів України.
2. У Єдиному реєстрі медіаторів України зазначається така інформація про медіатора: прізвище, ім'я та по батькові медіатора, дата видачі та номер свідоцтво, назва навчального закладу чи організації, які здійснювали підготовку медіатора, адреса робочого місця медіатора, номери засобів зв'язку.
3. Порядок подання медіаторами інформації до Єдиного реєстру медіаторів України встановлюється Міністерством юстиції України.
4. Медіатори несуть відповідальність за достовірність інформації, яка подається до Єдиного реєстру медіаторів України.».
 		Відхилено    
    -286- Тригубенко С.М.
 Статтю 18 законопроекту викласти у такій редакції:
«Стаття 18. Реєстр медіаторів
1. Об’єднання медіаторів, організації, що забезпечують проведення медіації та/або проводять навчання медіації ведуть реєстри медіаторів з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад медіаторів України, медіаторів іноземних держав, які набули права на заняття для надання можливості споживачам послуг медіації обирати медіатора для конкретної справи. У своїй сукупності такі реєстри складають загальний реєстр медіаторів України.
2. До реєстру медіаторів включається така інформація: прізвище, ім'я, по-батькові медіатора, рік народження, освіта, спеціальна підготовка з медіації, організація, яка здійснювала спеціальну підготовку з медіації, кількість годин такої підготовки, за наявності – отримана спеціалізація, адреса робочого місця медіатора, номери засобів зв’язку, інформація про припинення права заняття медіацією, інша інформація, яка допомагає сторонам обрати медіатора для конкретної справи, із дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних.
3. Адресою робочого місця медіатора є фактичне місце здійснення медіатором своєї діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць медіатора, до загального реєстру медіаторів вноситься лише одна адреса робочого місця медіатора.
4. Медіатор протягом трьох робочих днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до загального реєстру медіаторів, письмово повідомляє про такі зміни раду об’єднання медіаторів за адресою свого робочого місця.
5. Інформація, внесена до загального реєстру медіаторів, є відкритою на офіційному веб-сайті об’єднання медіаторів.
6. Відомості, що підлягають внесенню до загального реєстру медіаторів, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання об’єднанням медіаторів відповідної інформації.
7. Порядок ведення загального реєстру медіаторів, затверджується об’єднанням медіаторів.
8. З метою ведення реєстру медіаторів дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.
 		Відхилено    
    -287- Шинькович А.В.
 Статтю 18 викласти в такій редакції:
«Стаття 18. Реєстр медіаторів
1. Об’єднання медіаторів, особи, що забезпечують проведення медіації та/або проводять навчання медіації ведуть реєстри медіаторів з метою надання можливості споживачам послуг медіації обирати медіатора для конкретної справи. У своїй сукупності такі реєстри складають загальний реєстр медіаторів України.
2. До реєстру медіаторів включається така інформація: прізвище, ім'я, по-батькові медіатора, рік народження, освіта, спеціальна підготовка з медіації, особа, яка на професійній основі здійснювала спеціальну підготовку з медіації, кількість годин такої підготовки, за наявності – отримана спеціалізація, інша інформація, яка допомагає сторонам обрати медіатора для конкретної справи, із дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних.
3. Об’єднання медіаторів, організації, що забезпечують проведення медіації, можуть висувати додаткові вимоги щодо досвіду роботи в певній сфері, спеціальної освіти, тощо для внесення медіаторів в реєстр медіаторів».
 		Відхилено    
    -288- Долженков О.В.
 Статтю 19 замінити новою статтею такого змісту:
«Стаття 19. Права та обов’язки медіатора
1. Медіатор має право
1) отримувати інформацію про спір, до допомоги у врегулюванні якого він запрошений, від сторін спору, державних органів, посадових осіб в обсязі, необхідному та достатньому для проведення медіації;
2) самостійно визначати методику проведення медіації за умов дотримання законодавства про медіацію та міжнародно-визнаних етичних засад медіації;
3) відмовитися від проведення медіації з етичних або особистих міркувань, а також у разі конфлікту інтересів з іншими учасниками медіації;
4) на відшкодування витрат, здійснених для проведення медіації, у розмірі та формі, передбаченій угодою про проведення медіації;
5) займатися своєю діяльністю на оплатній чи безоплатній основі, індивідуально або разом з іншими медіаторами, створювати юридичні особи, об’єднання медіаторів, працювати за наймом та здійснювати підприємницьку діяльність.
2. Медіатор зобов’язаний
1) дотримуватися вимог чинного законодавства про медіацію та міжнародно-визнаних етичних засад медіації;
2) перевірити повноваження представників та/або законних представників сторін медіації;
3) повідомити сторони медіації про конфлікт інтересів або інші обставини, що унеможливлюють його участь у медіації;
4) проінформувати сторони про порядок проведення та правові наслідки медіації та надавати роз’яснення щодо процедури медіації;
5) керувати процедурою медіації.».
У зв’язку з цим статтю 19 законопроекту вважати відповідно статтею 20 та далі по тексту законопроекту змінити нумерацію статей, збільшивши на один порядковий номер.
 		Враховано частково    
91. Стаття 19. Винагорода медіатора та інші витрати на проведення медіації
 		 -289- Ківалов С.В.
 Статтю 19 Розділу ІІІ законопроекту виключити.
Обґрунтування:
Вважаємо, що витрати на проведення медіації мають бути відображені у договорі про проведення медіації. Незрозуміло, чому треба вирішувати ці питання у законі. Адже сторони медіації та медіатор можуть домовитись про це самостійно
 		Враховано      
    -290- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Статтю 19 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
92. 1. Витрати, пов’язані із проведенням медіації, складаються із винагороди медіатора (ів) та витрат, пов’язаних із матеріально-технічним і організаційним забезпеченням проведення медіації. Витрати покриваються сторонами медіації в рівних частках, якщо сторони медіації в договорі про проведення медіації не погодили інший принцип розподілу.
 		 -291- Долженков О.В.
 У частині першій статті 20 слово «частках» замінити словом «частинах».
 		Відхилено      
    -292- Долженков О.В.
 У статті 20 слово «договорі» замінити словом «угоді» по тексту статті.
 		Відхилено    
    -293- Купрієнко О.В.
 Частину першу статті 19 доповнити реченням наступного змісту: «Щомісячні витрати, пов’язані з проведенням медіації, в розмірі до 10 мінімальних заробітних плат на дату оплати відносяться до валових витрат, а у разі перевищення зазначеного розміру - сплачуються з прибутку юридичних осіб.».
Пояснення: Слугуватиме додатковим доповненням бюджету, якого потрібно вирішувати.
 		Відхилено    
93. 2. Порядок формування і розмір винагороди та компенсації витрат, пов’язаних із матеріально-технічним і організаційним забезпеченням проведення медіації, а також порядок розрахунків встановлюються в договорі про проведення медіації.
 		 -294- Лінько Д.В.
 В частині 2 ст.19 після «проведення медіації» поставити кому та доповнити «відповідно до затвердженої Міністерством юстиції України вартості послуг медіації.».
 		Відхилено   Стаття 11. Права медіатора
1. Медіатор має право:
1) самостійно визначати методику проведення медіації за умов дотримання законодавства про медіацію та міжнародно визнаних етичних норм медіації;
2) отримувати інформацію про конфлікт (спір), до допомоги у врегулюванні якого його запрошено, від сторін конфлікту (спору) в обсязі, необхідному та достатньому для проведення медіації;
3) відмовитися від проведення медіації з етичних або особистих міркувань;
4) на відшкодування витрат, здійснених для підготовки і проведення медіації, у розмірі та формі, передбачених договором про проведення медіації;
5) провадити свою діяльність на оплатній чи безоплатній основі, індивідуально або спільно з іншими медіаторами, створювати юридичні особи, об’єднання медіаторів, працювати за наймом та здійснювати підприємницьку діяльність;
6) збирати та поширювати знеособлену інформацію про кількість, тривалість та результативність проведених ним медіацій;
7) мати інші права, передбачені законом.
Стаття 12. Обов’язки медіатора
1. Медіатор зобов’язаний:
1) виконувати свої обов'язки відповідно до цього Закону, дотримуватися правил професійної етики;
2) зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з проведенням медіації;
3) повідомити сторони медіації про конфлікт інтересів або інші обставини, що унеможливлюють його участь у медіації;
4) поінформувати сторони медіації про порядок проведення та правові наслідки медіації;
5) керувати процедурою медіації;
6) постійно підвищувати свій професійний рівень;
7) перевірити повноваження захисників, представників та/або законних представників сторін медіації;
8) не затягувати проведення медіації без поважних причин;
9) за потреби звернути увагу сторін медіації на можливість отримання консультацій у відповідних спеціалістів (експертів), зокрема з правових питань, пов’язаних з медіацією, складанням угоди за результатами медіації та її реалізацією;
10) виконувати інші обов'язки, передбачені законом.
 
    -295- Одарченко Ю.В.
 Статтю 19 доповнити частиною третьою наступного змісту:
«3. Організації, що забезпечують проведення медіації, можуть брати на себе витрати, пов'язані із медіацією.».
 		Відхилено    
    -296- Ківалов С.В.
 Доповнити Розділ ІІІ законопроекту новими статтями 11-12 Розділу ІІ такого змісту:
Стаття 11. Права медіатора
1. Медіатор має право:
1) отримувати інформацію про конфлікт (спір), до допомоги у врегулюванні якого він запрошений, від сторін конфлікту (спору), державних органів, посадових осіб в обсязі, необхідному та достатньому для проведення медіації;
2) самостійно визначати методику проведення медіації за умов дотримання законодавства про медіацію та міжнародно-визнаних етичних засад медіації;
3) відмовитися від проведення медіації з етичних або особистих міркувань, а також у разі виникнення конфлікту інтересів;
4) на відшкодування витрат, здійснених для підготовки і проведення медіації, у розмірі та формі, передбачених договором про проведення медіації;
5) займатися своєю діяльністю на оплатній чи безоплатній основі, індивідуально або разом з іншими медіаторами, створювати юридичні особи, об’єднання медіаторів, працювати за наймом та здійснювати підприємницьку діяльність;
6) збирати та поширювати знеособлену інформацію про кількість, тривалість та результативність проведених ним медіацій;
7) мати інші права, передбачені законодавством або договором.
Обґрунтування:
Поняття «правовий статус» включає права та обов'язки носія цього статусу. Тому якщо в законі йдеться про статус медіатора, відповідні статті обов'язково мають бути включено до його тексту.
Стаття 12. Обов’язки медіатора
1. Медіатор зобов’язаний:
1) дотримуватися вимог законодавства та етичних засад медіації;
2) перевірити повноваження захисників, представників та/або законних представників сторін медіації;
3) повідомити сторони медіації про конфлікт інтересів або інші обставини, що унеможливлюють його участь у медіації;
4) проінформувати сторони про порядок проведення та правові наслідки медіації та надавати роз’яснення щодо процедури медіації;
5) керувати процедурою медіації;
6) звертати увагу сторін на можливість отримання консультацій у відповідних спеціалістів (експертів), особливо з юридичних питань, що пов’язані з медіацією, складанням угоди за результатами медіації та її реалізацією.
Обґрунтування:
Поняття «правовий статус» включає права та обов'язки носія цього статусу. Тому якщо в законі йдеться про статус медіатора, відповідні статті обов'язково мають бути включено до його тексту.
 		Враховано частково    
    -297- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Доповнити проект Закону новою статтею 11 Розділу ІІ «СТАТУС МЕДІАТОРА» у такій редакції:
«Стаття 11. Права медіатора
1. Медіатор має право
1) самостійно визначати порядок проведення медіації;
2) отримувати інформацію про конфлікт (спір), до допомоги у врегулюванні якого він запрошений, від сторін медіації в обсязі, необхідному та достатньому для проведення медіації;
3) на відшкодування витрат, здійснених для проведення медіації, у розмірі та формі, передбаченій договором про проведення медіації».
 		Враховано частково    
    -298- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Доповнити Закон новою статтею такого змісту:
«Стаття…. Права медіатора
1. Медіатор має право:
1) отримувати інформацію про конфлікт (спір), до допомоги у врегулюванні якого він запрошений, від сторін конфлікту (спору), державних органів, посадових осіб в обсязі, необхідному та достатньому для проведення медіації;
2) самостійно визначати методику проведення медіації за умов дотримання законодавства про медіацію та міжнародно-визнаних етичних засад медіації;
3) відмовитися від проведення медіації з етичних або особистих міркувань, а також у разі виникнення конфлікту інтересів;
4) на відшкодування витрат, здійснених для підготовки і проведення медіації, у розмірі та формі, передбачених договором про проведення медіації;
5) займатися своєю діяльністю на оплатній чи безоплатній основі, індивідуально або разом з іншими медіаторами, створювати юридичні особи, об’єднання медіаторів, працювати за наймом та здійснювати підприємницьку діяльність;
6) збирати та поширювати знеособлену інформацію про кількість, тривалість та результативність проведених ним медіацій;
7) мати інші права, передбачені законодавством або договором».
Обгрунтування:
Поняття «правовий статус» включає права та обов'язки носія цього статусу. Тому якщо в законі йдеться про статус медіатора, відповідна стаття про права медіатора обов'язково має бути включена до його тексту.
 		Враховано частково    
    -299- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Доповнити проект Закону новою статтею 12 Розділу ІІ «СТАТУС МЕДІАТОРА» у такій редакції:
«Стаття 12. Обов’язки медіатора
1. Медіатор зобов’язаний
1) здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону, дотримуватися правил професійної етики;
2) зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з проведенням медіації;
3) повідомити сторони медіації про конфлікт інтересів або інші обставини, що унеможливлюють його участь у медіації;
4) проінформувати сторони медіації про порядок проведення та правові наслідки медіації;
5) постійно підвищувати свій професійний рівень;
6) виконувати інші обов'язки, передбачені законом.
7) перевірити повноваження представників та/або законних представників сторін медіації;
8) не затримувати проведення медіації без поважних причин.
2. Медіатор повинен за потреби звернути увагу сторін медіації на можливість отримання консультацій у відповідних спеціалістів (експертів), зокрема, з правових питань, що пов’язані з медіацією, складанням угоди за результатами медіації та її реалізації.».
 		Враховано частково    
    -300- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Доповнити Закон новою статтею такого змісту:
«Стаття ….. Обов’язки медіатора
1. Медіатор зобов’язаний:
1) дотримуватися вимог законодавства та етичних засад медіації;
2) перевірити повноваження захисників, представників та/або законних представників сторін медіації;
3) повідомити сторони медіації про конфлікт інтересів або інші обставини, що унеможливлюють його участь у медіації;
4) проінформувати сторони про порядок проведення та правові наслідки медіації та надавати роз’яснення щодо процедури медіації;
5) керувати процедурою медіації;
6) звертати увагу сторін на можливість отримання консультацій у відповідних спеціалістів (експертів), особливо з юридичних питань, що пов’язані з медіацією, складанням угоди за результатами медіації та її реалізацією».
Обгрунтування:
Поняття «правовий статус» включає права та обов'язки носія цього статусу. Тому якщо в законі йдеться про статус медіатора, відповідна стаття про обов'язки медіатора має бути включена до його тексту.
 		Враховано частково    
94. Стаття 20. Відповідальність медіатора
 		    Стаття 13. Відповідальність медіатора
 
95. 1. Медіатор несе відповідальність за порушення вимог закону про медіацію, правил етики медіаторів, будь-яких договірних зобов’язань щодо сторін медіації.
 		 -301- Грановський О.М.
 У пункті 1 статті 20 слова «закону про медіацію» замінити словами «законодавства про медіацію у визначеному законом порядку».
 		Відхилено   1. Медіатор несе відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, передбаченому законодавством.
2. У разі порушення медіатором зобов’язань за договором про проведення медіації він несе цивільно-правову відповідальність відповідно до умов цього договору та законодавства.
3. Медіатор, який є членом об’єднань медіаторів, несе відповідальність, визначену їхніми статутами та/або положеннями.
 
    -302- Купрієнко О.В.
 Частину першу статті 20 після слів «вимог закону про медіацію,» доповнити словами «поширення або розголошення відомостей, чи особистої конфіденційної інформації які стали йому відомі від сторін під час здійснення медіації,».
Пояснення: доповнення необхідне для охоплення більшої кількості можливих порушень з боку медіаторів у їх професійній діяльності.
 		Відхилено    
    -303- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Статтю 20 проекту Закону вважати статтею 13 Розділу ІІ «СТАТУС МЕДІАТОРА», у якій частину першу викласти у такій редакції:
«1. Медіатор несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.».
 		Враховано частково    
    -304- Долженков О.В.
 Частину першу статті 21 викласти у такій редакції:
«1. Медіатор несе відповідальність за порушення вимог цього Закону, Кодексу етики медіаторів, будь-яких договірних зобов’язань щодо сторін медіації, за шкоду, завдану сторонам медіації внаслідок здійснення вказаної діяльності, в порядку, передбаченому законодавством України.».
 		Враховано частково    
    -305- Долженков О.В.
 Доповнити статтю 21 новою частиною другою такого змісту:
«2. У разі порушення медіатором своїх зобов’язань за угодою про проведення медіації він несе цивільно-правову відповідальність відповідно до умов цієї угоди та законодавства України.».
У зв’язку з цим частини другу та третю вважати відповідно частинами третьою та четвертою.
 		Враховано    
96. 2. Сторона медіації, яка вважає, що незаконними діями або бездіяльністю медіатора їй було завдано матеріальної та/або моральної шкоди, може звернутись із скаргою до організації, що забезпечує проведення медіації, до об’єднання медіаторів або звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів. Суд здійснює захист прав та законних інтересів сторін медіації в порядку, встановленому законом.
 		 -306- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У частині другій:
слова «Сторона медіації, яка» замінити словами «Якщо сторона медіації»;
після слів «моральної шкоди,» слова «може звернутись» замінити словами «вона може звернутись»;
слова «із скаргою до організації, що забезпечує проведення медіації, до об’єднання медіаторів або звернутись» виключити;
друге речення виключити.
 		Враховано частково      
    -307- Долженков О.В.
 У частині третій статті 21 слово «законом» замінити словосполученням «законодавством України».
 		Відхилено    
97. 3. За результатами розгляду скарги сторони (сторін) медіації організація, що забезпечує проведення медіації, об’єднання медіаторів можуть прийняти рішення про вилучення медіатора з реєстру медіаторів або про виключення його із складу членів організації. Таке рішення оприлюднюється на офіційному сайті організації, що забезпечує проведення медіації, або на офіційному сайті об’єднання медіаторів. Повторне внесення медіатора до реєстру медіаторів або повторне прийняття його у члени може відбутися не раніше, ніж через три роки.
 		 -308- Долженков О.В.
 Частину четверту статті 21 перед словосполученням «реєстру медіаторів» доповнити словом «Єдиного» по тексту відповідної частини.
 		Відхилено      
    -309- Лінько Д.В.
 В частині 3 ст.20 після слів:
- «прийняти рішення про» доповнити словами «накладання штрафних санкцій або тимчасове»;
- «проведення медіації,» - «або» замінити на «та».
 		Відхилено    
    -310- Сидорович Р.М.
 У частині третій статті 20 після слів «його у члени» та перед словами «може відбутися» додати слова «організації або об’єднання».
 		Відхилено    
    -311- Одарченко Ю.В.
 Останнє речення статті 20 викласти у наступній редакції:
«Повторне внесення медіатора до реєстру медіаторів цієї організації (об'єднання) або повторне прийняття його у члени може відбутися не раніше, ніж через три роки.».
 		Відхилено    
    -312- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Частину третю викласти у такій редакції:
«3. Підставами для притягнення медіатора до дисциплінарної відповідальності є:
1) факт заняття діяльністю, несумісною з діяльністю медіатора;
2) порушення правил професійної етики медіатора;
3) розголошення відомостей, що стали йому відомі під час проведення медіації;
4) невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків.».
 		Відхилено    
    -313- Одарченко Ю.В.
 Частину третю статті 20 замінити частинами третьою-четвертою наступного змісту:
«3. За результатами розгляду скарги сторони (сторін) медіації організація, що забезпечує проведення медіації, об’єднання медіаторів можуть прийняти рішення про виключення його із складу членів організації (об'єднання). Таке рішення оприлюднюється на офіційному сайті організації, що забезпечує проведення медіації, або на офіційному сайті об’єднання медіаторів.
4. Суд встановивши, що медіатор грубо або систематично порушує вимоги цього Закону виносить рішення про виключення медіатора із реєстру медіаторів. Повторне включення медіатора до реєстру можливе не раніше, як через 3 роки з дня виключення після повторного проходження підготовки.».
 		Відхилено    
    -314- Шинькович А.В.
 Статтю 20 викласти в такій редакції:
«Стаття 20. Відповідальність медіатора
1. Медіатор несе відповідальність за порушення вимог закону про медіацію, правил етики медіаторів, будь-яких договірних зобов’язань щодо сторін медіації.
2. Сторона медіації, яка вважає, що незаконними діями або бездіяльністю медіатора їй було завдано матеріальної та/або моральної шкоди, може звернутись із скаргою до особи, що забезпечує проведення медіації, до об’єднання медіаторів або звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів. Суд здійснює захист прав та законних інтересів сторін медіації в порядку, встановленому законом.
3. За результатами розгляду скарги сторони (сторін) медіації особа, що забезпечує проведення медіації, об’єднання медіаторів можуть прийняти рішення про вилучення медіатора з реєстру медіаторів або про виключення його із складу членів організації. Таке рішення оприлюднюється на офіційному сайті особи, що забезпечує проведення медіації, або на офіційному сайті об’єднання медіаторів. Повторне внесення медіатора до реєстру медіаторів або повторне прийняття його у члени може відбутися не раніше, ніж через два роки».
 		Відхилено    
    -315- Ківалов С.В.
 Статтю 20 Розділу ІІІ законопроекту вважати статтею 13 Розділу ІІ та викласти у такій редакції:
«Стаття 13. Відповідальність медіатора
1. Медіатор несе відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, передбаченому законодавством України.
2. У разі порушення медіатором зобов’язань за договором про проведення медіації він несе цивільно-правову відповідальність відповідно до умов цього договору та законодавства України.
3. Медіатор, який є членом об’єднання медіаторів, несе відповідальність, визначену їх статутами та/або положеннями.»
Обґрунтування:
Вважаємо, що в законі варто передбачити виключно юридичні аспекти відповідальності медіатора. А випадки порушення медіатором етичних правил мають бути передбачено корпоративними актами медіаторських організацій, зокрема, етичними кодексами, правилами медіаторської етики тощо.
 		Враховано    
    -316- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Доповнити проект Закону новою статтею 14 Розділу ІІ «СТАТУС МЕДІАТОРА» у такій редакції:
«Стаття 14. Дисциплінарна комісія медіаторів
1. Дисциплінарна комісія медіаторів (далі - Дисциплінарна комісія) утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення медіаторів до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків.
2. Положення про Дисциплінарну комісію медіаторів та її персональний склад, а також Положення про порядок притягнення медіатора до дисциплінарної відповідальності затверджується Міністерством юстиції України.».
 		Відхилено    
    -317- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Доповнити проект Закону новою статтею 15 Розділу ІІ «СТАТУС МЕДІАТОРА» у такій редакції:
«Стаття 15. Зупинення та припинення права на заняття медіаторською діяльністю
1. Діяльність медіатора зупиняється у разі:
1) подання медіатором заяви про зупинення діяльності медіатора;
2) накладення на медіатора дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття медіаторською діяльністю;
3) визнання медіатора за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним;
2. Медіатор вправі зупинити медіаторську діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом календарного року, або на більший строк за наявності причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо).
3. Підставами припинення медіаторської діяльності є:
1) подання медіатором заяви про припинення права на заняття медіаторською діяльністю;
2) визнання медіатора безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
3) смерті медіатора;
4) накладення на медіатора дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття медіаторською діяльністю;
5) припинення громадянства України або виїзд за межі України на постійне проживання;
6) призначення медіатора на посаду, заняття якої несумісне зі здійсненням медіаторської діяльності;
7) набрання законної сили обвинувального вироку суду, яким медіатор засуджений за вчинення кримінального правопорушення;
4. Зупинення або припинення права медіатора на заняття медіаторською діяльністю має наслідком зупинення або припинення такої діяльності та права медіатора на участь у роботі професійного самоврядування медіаторів.
5. Відомості про зупинення або припинення права на заняття медіаторською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру медіаторів України.».
 		Відхилено    
98. Стаття 21. Контроль якості надання послуг медіаторами
 		 -318- Ківалов С.В.
 Статтю 21 Розділу ІІІ законопроекту виключити
Обґрунтування:
Вважаємо, що пропоновані законопроектом положення є важливими, але такими, що перебувають поза сферою дії рамкового закону.
Усі вони можуть бути відображені в корпоративних актах медіаторських організацій. У такому ж вигляді вони породжують багато запитань, зокрема, щодо суб’єктів контролю підготовки медіаторів та суб’єктів забезпечення проведення медіації. Крім того, є корупціогенний потенціал таких положень
 		Враховано      
    -319- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Статтю 21 виключити.
Обгрунтування:
Пропоновані законопроектом положення є важливими, але такими, що перебувають поза сферою дії рамкового закону.
Усі вони можуть бути відображені в корпоративних актах медіаторських організацій. У такому ж вигляді вони породжують багато запитань, зокрема, щодо суб’єктів контролю підготовки медіаторів та суб’єктів забезпечення проведення медіації. Крім того, є корупціогенний потенціал таких положень.
 		Враховано    
    -320- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Статтю 21 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
99. 1. Організації, що забезпечують проведення медіації, об’єднання медіаторів контролюють дотримання медіаторами вимог кодексу етики медіатора та правил проведення медіації.
 		       
100. 2. Організації, що забезпечують проведення медіації, об’єднання медіаторів перевіряють рівень спеціальної підготовки медіаторів, яких вони включають в свій реєстр медіаторів; ведуть реєстри медіаторів і забезпечують доступ населення до цих реєстрів; забезпечують відповідність спеціалізації медіатора обставинам конкретної справи, до якої залучається цей медіатор.
 		 -321- Сидорович Р.М.
 У частині другій статті 21 перед словами «об’єднання медіаторів» слова «Організації, що забезпечують проведення медіації,».
 		Відхилено      
    -322- Сидорович Р.М.
 У частині другій статті 21 перед словами «забезпечують відповідність» додати слова «Організації, що забезпечують проведення медіації, об’єднання медіаторів».
 		Відхилено    
    -323- Долженков О.В.
 Частину другу статті 22 викласти у такій редакції:
«2. Організації, що забезпечують проведення медіації, об’єднання медіаторів перевіряють рівень спеціальної професійної підготовки медіаторів, яких вони включають до Єдиного реєстру медіаторів; ведуть Єдиний реєстр медіаторів і забезпечують доступ населення до цього Єдиного реєстру; забезпечують відповідність спеціалізації медіатора обставинам конкретної справи, до якої залучається цей медіатор.».
 		Відхилено    
101. 3. Організації, що забезпечують проведення медіації, об’єднання медіаторів розміщують на своїх сайтах реєстри медіаторів, кодекси етики медіатора, правила проведення процедури медіації, положення про дисциплінарні комісії, інформацію щодо вартості послуг медіації та будь-яких адміністративних зборів, іншу інформацію, яка необхідна сторонам медіації для розуміння сутності процедури медіації та вибору медіатора для конкретної справи.
 		 -324- Сидорович Р.М.
 У частині третій статті 21 після слів «на своїх» та перед словами «реєстри медіаторів» слово «сайтах» замінити на слово «веб-сайтах».
 		Відхилено      
    -325- Сидорович Р.М.
 У частині третій статті 21 після слів «сайтах» та перед словами «кодекси етики» виключити слова «реєстри медіаторів».
 		Відхилено    
    -326- Долженков О.В.
 У частині третій слово «реєстри» замінити словосполученням «Єдиний реєстр».
 		Відхилено    
102. 4. Правила проведення медіації розробляються організаціями, які забезпечують проведення медіації, та мають включати такі положення:
 		       
103. 1) види конфліктів (спорів), врегулювання яких проводиться згідно з цими правилами;
 		 -327- Долженков О.В.
 У пункті 1 частини четвертої статті 22 слова «конфліктів (спорів)» замінити словом «спорів».
 		Відхилено      
104. 2) порядок обрання медіатора або медіаторів;
 		       
105. 3) порядок відводу медіатора у разі виникнення обставин, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо його нейтральності або незалежності;
 		       
106. 4) порядок розподілу витрат сторін, пов’язаних з проведенням процедури медіації;
 		       
107. 5) порядок проведення процедури медіації, права і обов’язки сторін медіації, інші умови проведення медіації.
 		       
108. 5. Дисциплінарні комісії створюються на постійній основі для розгляду скарг сторін медіації на дії або бездіяльність медіаторів, які є членами або знаходяться в реєстрах організацій, що забезпечують проведення медіації, або об’єднань медіаторів.
 		 -328- Сидорович Р.М.
 У частині п’ятій статті 21 після слів «які є членами» слова «або знаходяться в реєстрах організацій, що забезпечують проведення медіації, або об’єднань медіаторів» замінити на слова «організацій, що забезпечують проведення медіації або знаходяться в реєстрах об’єднань медіаторів».
 		Відхилено      
    -329- Долженков О.В.
 У частині п’ятій фразу «або знаходяться в реєстрах організацій, що забезпечують проведення медіації, або об’єднань медіаторів» замінити фразою «відповідних організацій або знаходяться в Єдиному реєстрі медіаторів».
 		Відхилено    
109. 6. Для забезпечення простого та ефективного доступу інформація про особистий склад дисциплінарних комісій, положення про дисциплінарну комісію, контактна інформація щодо особи, відповідальної за прийняття скарг до розгляду розміщується у відкритому доступі на офіційних сайтах організацій, що забезпечують проведення медіації, об’єднань медіаторів.
 		       
110. 7. Скарги на дії або бездіяльність медіаторів розглядаються протягом одного місяця з моменту отримання скарги відповідальною особою. Про результат розгляду скарг сторони медіації отримують письмове повідомлення.
 		       
111. 8. За результатами розгляду скарги медіатор може бути притягнутий до відповідальності відповідно до статті 20 цього Закону.
 		 -330- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Доповнити проект Закону новою статтею 18 Розділу ІІІ «ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ МЕДІАЦІЇ» у такій редакції:
«Стаття 18. Договір про проведення медіації
1. Медіація проводиться на підставі договору про проведення медіації, який має містити:
1) відомості про медіатора (медіаторів) та сторони медіації;
2) строки та місце проведення медіації;
3) відомості про зміст конфлікту (спору);
4) порядок та розмір відшкодування витрат на підготовку, проведення медіації та винагороди медіатора (медіаторів);
5) залучення перекладача та інших осіб (у разі потреби);
6) умови конфіденційності інформації щодо медіації;
7) відповідальність медіатора (медіаторів) та сторін медіації за порушення умов договору;
8) порядок та підстави припинення медіації;
9) інші умови, визначені медіатором (медіаторами) та сторонами медіації.».
 		Враховано частково      
    -331- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Доповнити проект Закону новою статтею 22 Розділу ІІІ «ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ МЕДІАЦІЇ» у такій редакції:
«Стаття 22. Професійне самоврядування медіаторів
1. Метою професійного самоврядування медіаторів є об'єднання на професійній основі зусиль медіаторів для виконання покладених на них цим Законом обов'язків і забезпечення їхніх прав, представництво професійних інтересів медіаторів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, захист професійних інтересів та соціальних прав медіаторів, сприяння підвищенню професійного рівня медіаторів та надання їм методичної допомоги, захисту інтересів фізичних і юридичних осіб при заподіянні їм шкоди внаслідок незаконних дій або недбалості медіатора.
2. Професійне самоврядування медіаторів здійснюється через Палату медіаторів України та її органи. Палата медіаторів України є організацією, яка здійснює професійне самоврядування у сфері медіації.
3. Палата медіаторів України є неприбутковою юридичною особою, має свою печатку. Діяльність Палати медіаторів України здійснюється відповідно до законодавства та її статуту. Повноваження Палати медіаторів України визначаються цим Законом та її статутом.
4. До повноважень Палати медіаторів України належать: представлення інтересів медіаторів у державних та інших установах; забезпечення захисту соціальних та професійних прав медіаторів; забезпечення підвищення кваліфікації медіаторів; контроль за дотриманням медіаторами правил професійної етики та інші повноваження.
5. Професійне самоврядування медіаторів функціонує на засадах законності, гласності, незалежності, демократичності, колегіальності, виборності, обов'язковості членства медіаторів та виконання рішень органів професійного самоврядування, прийнятих відповідно до їх компетенції, забезпечення рівних можливостей доступу медіаторів до участі в професійному самоврядуванні.
6. Членами Палати медіаторів України можуть бути особи, які отримали свідоцтво медіатора.
7. Палата медіаторів України реєструється в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.».
 		Відхилено    
112. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    Розділ ІV
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
113. 1.Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
 		 -332- Лінько Д.В.
 В частині 1 Прикінцевих та перехідних положень після «офіційного опублікування» поставити кому та доповнити словами «та вступає в дію з 01 липня 2017 року.».
 		Відхилено   1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
 
    -333- Ківалов С.В.
 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту після пункту 1 доповнити новим пунктом 2 наступного змісту:
«2. Медіатором може бути повнолітня особа, яка до набрання чинності цим Законом пройшла спеціальну підготовку у сфері медіації в Україні або за її межами загальним обсягом не менш ніж 40 академічних годин, що засвідчується документом чи кількома документами, які відповідають вимогам частини 3 статті 10 цього Закону.»
(в редакції законопроекту це частини 3-4 статті 17).
Обґрунтування:
Це положення покликано «легалізувати» діяльність тих осіб, які уже є медіаторами, підготовка яких засвідчена відповідними сертифікатами. Медіація в Україні існує вже понад 20 років та за цей час підготовлено пул медіаторів, які проходили навчання за програмами, що не відповідають вимогам, запропонованим законопроектом. В іншому випадку, після набрання чинності Законом України «Про медіацію» постане проблема нестачі медіаторов в кількості, необхідної для задоволення потреб населення у проведені медіації по всій території України.
В зв’язку з чим пункти 2-3 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту вважати пунктами 3-4
 		Відхилено    
    -334- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Пункт 1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту викласти в такій редакції:
«Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування».
 		Враховано    
114. 2.Верховна Рада постановляє:
 		 -335- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Пункт 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту викласти в такій редакції: «Внести зміни до таких законодавчих актів України:».
 		Враховано   2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
    -336- Ківалов С.В.
 Пункт 2 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту викласти у такій редакції:
«3.Внести зміни до таких законодавчих актів України:»
 		Враховано    
115. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		 -337- Семенуха Р.С.
 Пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень доповнити новими пунктами 2.1. та 2.2. такого змісту, відповідно змінивши нумерацію наступних пунктів:
«2.1. Статтю 172-8 (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) викласти в такій редакції:
«Стаття 172-8. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень або у зв’язку з участю у процедурі медіації
Незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень або у зв’язку з участю у процедурі медіації, -
тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», а також особи, зазначені в статті 17 Закону України «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань» та особи, зазначені в частині другій статті 9 Закону України «Про медіацію».
2.2. У статті 263 (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):
частину першу доповнити пунктом 5 такого змісту:
«5) у разі укладення сторонами спору договору про медіацію відповідно до Закону України «Про медіацію»;
частину другу викласти в такій редакції:
«2. У разі виникнення обставин, встановлених пунктами 1 – 4 частини першої цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.
У випадку, встановленому пунктом 5 частини першої цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на час з моменту укладення сторонами договору про медіацію до моменту припинення медіації, який визначається відповідно до частини восьмої статті 12 Закону України «Про медіацію».
Обґрунтування:
Необхідним є запровадження конкретної відповідальності за порушення вимоги конфіденційності медіації. Цю поправку слід розглядати у системному зв’язку з правкою № 7.
Зміни до ЦК України – аналогічні положення передбачені у примітці до статті 4 типового закону ЮНСІТРАЛ про міжнародну комерційну погоджувальну процедуру 2002 року.
 		Відхилено      
116. 2.1. Частину другу статті 65 Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88) після пункту 10 доповнити новим пунктом наступного змісту:
 		 -338- Долженков О.В.
 Підпункт 2.1. викласти у такій редакції:
«2.1. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):».
 		Відхилено   2) частину другу статті 65 Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) доповнити пунктом 8-1 такого змісту:
 
    -339- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Підпункт 2.1 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту Закону виключити.
 		Відхилено    
117. - «11) медіатори – щодо обставин, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням обов’язків медіатора за винятком випадків, встановлених чинним законодавством;».
 		 -340- Долженков О.В.
 Підпункт 2.1. доповнити новим підпунктом такого змісту:
«- частину першу статті 469 викласти у такій редакції:
«Стаття 469. Ініціювання та укладення угоди
1. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою медіатора чи іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді)».».
 		Відхилено   «8-1) медіатори – про відомості, що стали їм відомі та/або одержані ними під час проведення медіації»;
 
    -341- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Пункт 2.1 частини 2 викласти у такій редакції:
«2.1. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):
1) частину другу статті 65 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:
«8-1) медіатори – про відомості, що стали їм відомі та/або одержані ними під час проведення медіації»;
Обгрунтування:
Це положення пропонується задля узгодження з частиною третьою статті 9 доопрацьованого законопроекту.
«Медіатор не може бути допитаний як свідок щодо обставин, які стали йому відомі в зв’язку з виконанням обов’язків медіатора за винятком випадків, коли це вимагається для забезпечення захисту прав дітей або запобігання шкоди фізичному або психічному здоров’ю особи».
2) частини першу статті 469 викласти у такій редакції:
«Стаття 469. Ініціювання та укладення угоди
1. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою медіатора чи іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді)».»
Обгрунтування:
До цієї статті пропонується внести слова «або за допомогою медіатора» задля запровадження медіації до уже існуючого інституту примирення між потерпілим та підозрюваним/обвинуваченим.
 		Враховано частково    
    -342- Ківалов С.В.
 Підпункт 2.1 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту викласти у такій редакції:
«3.1. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013, №№ 9-13, ст. 88):
1) частину другу статті 65 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:
«8-1) медіатори – про відомості, що одержані ними під час проведення медіації»;
2) частини першу статті 469 викласти у такій редакції:
«Стаття 469. Ініціювання та укладення угоди
1. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою медіатора чи іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді)».
 		Враховано частково    
118. 2.2. Статтю 221 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375) після частини третьої доповнити двома новими частинами такого змісту:
 		 -343- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Підпункт 2.2. пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту викласти в такій редакції: «Статтю 221 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971, додаток до № 50, ст. 375) доповнити новою частиною такого змісту: «За згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом з метою врегулювання трудового спору може бути проведена медіація».
 		Враховано   1) статтю 221 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375) доповнити частиною четвертою такого змісту:
«За згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом з метою врегулювання трудового спору може бути проведена медіація»;
 
119. -»Сторони трудового спору за добровільною згодою можуть ініціювати медіацію та обирати медіатора для допомоги у вирішенні спору.
 		       
120. Комісія по трудових спорах або суд роз’яснюють сторонам спору право на проведення медіації та її наслідки.».
 		 -344- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Пункт 2.2. частини 2 викласти у такій редакції:
«2.2. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):
у статті 221
доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:
«За згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, як до, так і після винесення рішення органом, який розглядає трудовий спір, може бути проведена медіація з метою врегулювання трудового спору».»
 		Відхилено      
    -345- Ківалов С.В.
 Підпункт 2.2 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту викласти у такій редакції:
«3.2.Статтю 221 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375)
1) після частини третьої доповнити трьома новими частинами такого змісту:
«Сторони трудового спору можуть ініціювати медіацію і обрати медіатора для допомоги у вирішенні спору.
Комісія по трудових спорах або суд за згодою сторін можуть передати трудовий спір на медіацію.
Угода за результатами медіації сторін трудового спору підлягає обов’язковому виконанню».»
 		Відхилено    
121. 2.3. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 6, ст.56):
 		 -346- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Підпункт 2.3 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту доповнити новим абзацом такого змісту «частину першу статті 5 Господарського процесуального кодексу України після слів «за домовленістю між собою» доповнити словами «в тому числі за допомогою медіації».
 		Відхилено   3) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
пункт 2 частини другої статті 182 після слів «мирову угоду» доповнити словами «провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації»;
у частині третій статті 195 слова та цифри «та пунктом 1 частини першої статті 228» замінити словами та цифрами «та пунктами 1, 5-1 частини першої статті 228»;
частину першу статті 228 доповнити пунктом 5-1 такого змісту:
«5-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації»;
частину першу статті 229 доповнити пунктом 9-1 такого змісту:
«9-1) пунктом 5-1 частини першої статті 228 цього Кодексу – на час проведення медіації, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали судом»;
 
    -347- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Підпункт 2.3 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту доповнити новим абзацом такого змісту: «статтю 22 доповнити частиною сьомою такого змісту: «Сторони мають право провести медіацію на будь-якій стадії судового процесу».
 		Відхилено    
122. -частину першу статті 65 після пункту 1 доповнити новим пунктом такого змісту:
 		 -348- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У абзаці другому підпункту 2.3 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту слова «новим пунктом» замінити словом та цифрами «пунктом 1-1».
 		Відхилено      
123. «2) роз’яснює сторонам право на проведення медіації та її наслідки;»;
 		 -349- Семенуха Р.С.
 Підпункт 2.5. (нумерація підпункту з урахуванням попередньої поправки) пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень після абзацу третього доповнити абзацами такого змісту:
«частину першу статті 79 доповнити словами такого змісту:
«, для надання сторонам строку для проведення медіації, якщо ними у договір було включене письмове медіаційне застереження про проведення медіації в якості обов’язкового порядку урегулювання спору, який може виникнути між ними, відповідно до статті 10 Закону України «Про медіацію».
 		Відхилено      
124. -частину другу статті 79 після пункту 3 доповнити новим пунктом наступного змісту:
 		 -350- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Абзац четвертий підпункту 2.3 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту викласти в такій редакції: «частину другу статті 79 доповнити новим пунктом 4 такого змісту:».
 		Відхилено      
125. «4) проведення медіації.».
 		 -351- Шпенов Д.Ю.
 У новому пункті частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України після слів «проведення медіації» додати слова « (на строк до одного місяця)».
 		Враховано редакційно      
    -352- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Абзац п’ятий підпункту 2.3 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту викласти в такій редакції: «4) укладення сторонами договору про проведення медіації та звернення до суду із спільною письмовою заявою про зупинення провадження у справі».
 		Враховано редакційно    
    -353- Сидорович Р.М.
 Абзац п’ятий підпункту 2.3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень викласти в такій редакції: «4) подання сторонами спільного клопотання про проведення медіації».
 		Відхилено    
    -354- Ківалов С.В.
 Підпункт 2.3 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту викласти у такій редакції:
«3.3. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст.56):
1) доповнити частину першу статті 5 реченням наступного змісту:
«З метою досудового врегулювання спору сторони можуть використати медіацію, відповідно до Закону України «Про медіацію».
2) пункт перший частини першої статті 57 після слів «... якщо відповідь одержано)» доповнити словами:
« ; у разі, якщо до звернення до суду із позовною заявою позивач звернувся до процедури медіації, додаються копія договору про проведення медіації та копія звіту медіатора про проведення медіації або угоди про результати медіації».
3) пункт третій частини першої статті 65 після слів «... і з’ясовує» доповнити словами: «, чи не бажають сторони провести медіацію, та» далі за текстом.
4) доповнити частину першу статті 77 пунктом шостим у такій редакції: «подання сторонами письмової заяви про своє бажання провести медіацію, з метою надання сторонам часу для обрання медіатора та укладення договору про проведення медіації».
5) частину другу статті 79 доповнити пунктом 4 такого змісту:
«4) укладення сторонами договору про проведення медіації та звернення до суду із спільною письмовою заявою про зупинення провадження».
 		Відхилено    
    -355- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Пункт 2.3 частини 2 викласти у такій редакції:
«2.3. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст.56):
1) доповнити частину першу статті 5 реченням такого змісту:
«З метою досудового врегулювання спору сторони можуть використати медіацію, відповідно до Закону України «Про медіацію».
2) пункт перший частини першої статті 57 після слів «... якщо відповідь одержано)» доповнити словами:
«у разі, якщо до звернення до суду із позовною заявою позивач звернувся до процедури медіації з метою врегулювання спору в позасудовому порядку, додаються копія договору про проведення медіації та копія звіту медіатора про проведення медіації або угоди про результати медіації».
3) пункт третій частини першої статті 65 після слів «... і з’ясовує» доповнити словами: «, чи не бажають сторони провести медіацію, та» далі за текстом.
4) доповнити частину першу статті 77 пунктом шостим у такій редакції: «подання сторонами письмової заяви про своє бажання провести медіацію, з метою надання сторонам часу для обрання медіатора та укладення договору про проведення медіації».
5) доповнити частину другу статті 79 пунктом четвертим у такій редакції: «укладення сторонами договору про проведення медіації та звернення до суду із спільною письмовою заявою про зупинення провадження».
6) викласти частину третю статті 79 у такій редакції:
«Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення, за наслідками укладення угоди про за результатами медіації або після закінчення строку, наданого сторонам для проведення медіації».
Обгрунтування:
Пропоноване положення покликано узгодити господарське процесуальне законодавство зі статтею 3 законопроекту.
Усі пропоновані зміни положень Господарського процесуального кодексу покликані впорядкувати зупинення провадження у справі на час проведення медіації.
 		Відхилено    
    -356- Семенуха Р.С.
 Підпункт 2.5. (нумерація підпункту з урахуванням попередньої поправки) пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень після абзацу шостого (нумерація абзацу з урахуванням попередньої поправки) доповнити абзацами такого змісту:
«доповнити розділом ХІV-2 такого змісту:
«Розділ ХІV-2. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ВИДАЧУ ВИКОНАВЧИХ ЛИСТІВ НА ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРІВ, ДОСЯГНУТИХ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МЕДІАЦІЇ
Стаття 122-12. Видача виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації
Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, у випадку невиконання цього договору добровільно подається заінтересованою стороною медіації до господарського суду за місцем проживання (перебування), місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за цим договором здійснити на користь другої сторони певні дії (утриматися від вчинення певних дій).
Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, подається протягом одного року після спливу строку добровільного виконання зобов’язань за цим договором.
Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Стаття 122-13. Форма і зміст заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації
Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, подається у письмовій формі і має бути підписана заінтересованою стороною медіації чи її представником.
У заяві про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, мають бути зазначені:
1) найменування господарського суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) сторін договору, досягнутого за результатами медіації, їх місце проживання (перебування) чи місцезнаходження;
3) ім'я медіатора (медіаторів), його (їх) місце проживання (перебування);
4) вимога про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації.
У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв'язку, факсів, адреса електронної пошти сторін медіації та медіатора (медіаторів) тощо).
До заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, додаються:
1) оригінал договору, досягнутого за результатами медіації, або його нотаріально завірена копія;
2) докази, які підтверджують факт невиконання іншою стороною взятих на себе зобов’язань за договором, досягнутим за результатами медіації,;
3) довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника заінтересованої сторони медіації на підписання заяви.
Така заява, подана з порушенням вимог, визначених у цій статті, повертається заявнику, про що постановляється ухвала.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до господарського суду, якщо заявником будуть усунуті недоліки, що стали підставою для повернення заяви.
Стаття 122-14. Ухвала господарського суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, або про відмову у його видачі
Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, підлягає розгляду господарським судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони медіації, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.
За результатами розгляду заяви виноситься ухвала про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого документа.
Ухвала про видачу виконавчого документа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, направляється сторонам медіації протягом п'яти днів з дня її прийняття.
Сторона, на користь якої виданий виконавчий лист, одержує його безпосередньо у господарському суді.
Виконавчий лист, виданий на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Господарський суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, якщо:
1) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
2) договір містить положення, які суперечать законам України або завідомо суперечать інтересам держави і суспільства;
3) договір стосується спору, до якого не застосовується медіація відповідно до статті 3 Закону України «Про медіацію»;
4) договір зачіпає права і обов'язки третіх осіб, які не брали участь у процедурі медіації, або осіб, на момент проведення медіації визнаних судом недієздатними.
Ухвала господарського суду про відмову у видачі виконавчого листа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляції ухвала господарського суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Заінтересована сторона медіації має право протягом 15 днів після винесення господарським судом ухвали про відмову у видачі виконавчого листа оскаржити цю ухвалу в апеляційному порядку.
У разі набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого листа заінтересована сторона медіації має право звернутися до суду у встановленому законом порядку для захисту своїх порушених прав і законних інтересів за первинними зобов’язаннями, які існували між сторонами спору до початку проведення медіації, та стосовно яких виник спір, вирішення якого було предметом медіації.».
 		Відхилено    
126. 2.4. В Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):
 		 -357- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Підпункт 2.4 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту доповнити новим абзацом такого змісту «частину третю статті 31 викласти у такій редакції: «Сторони мають право провести медіацію на будь-якій стадії цивільного процесу. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу».
 		Відхилено   4) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
пункт 2 частини другої статті 197 після слів «мирову угоду» доповнити словами «провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації»;
у частині третій статті 210 слова та цифри «та пунктами 1-3 частини першої статті 252» замінити словами та цифрами «та пунктами 1-3, 7-1 частини першої статті 252»;
частину першу статті 252 доповнити пунктом 7-1 такого змісту:
«7-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації»;
частину першу статті 253 доповнити пунктом 11-1 такого змісту:
«11-1) -1 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення медіації, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали судом»;
 
127. -частину першу статті 51 після пункту 4 доповнити пунктом наступного змісту:
 		 -358- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У абзаці другому підпункту 2.4 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту слово «наступного» замінити словом «такого».
 		Відхилено      
128. «5) медіатори – про інформацію, що стала їм відома під час проведення медіації.»;
 		 -359- Лінько Д.В.
 В пункті 2.4 Прикінцевих та перехідних положень щодо внесення змін у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):
запропоновану частину п’яту статті 51 після слів «проведення медіації» доповнити словами «за винятком випадків, встановлених чинним законодавством.».
 		Відхилено      
    -360- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту викласти в такій редакції: «5) медіатори – про відомості, що стали їм відомі під час проведення медіації, за винятком випадків, встановлених чинним законодавством.».
 		Відхилено    
129. -частину третю статті 130 після слова «сторони» перед словами «укласти мирову угоду» доповнити словами:
 		 -361- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Абзаци четвертий та п’ятий підпункту 2.4 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту викласти в такій редакції: «частину третю статті 130 викласти в такій редакції: «Для врегулювання спору до судового розгляду суд з’ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони, укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду, а також провести медіацію з роз’ясненням сторонам її наслідків.».
 		Відхилено      
130. «провести медіацію».
 		 -362- Лінько Д.В.
 В пункті 2.4 Прикінцевих та перехідних положень щодо внесення змін у Цивільному процесуальному кодексі України:
в частині третій статті 130 після слів «відповідач, чи» та перед словами «бажають сторони» вилучити частку «не».
 		Відхилено      
    -363- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Підпункт 2.4 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту доповнити новим абзацом такого змісту: «у частині першій статті 173 після слів «чи не бажають сторони» доповнити словами «провести медіацію з роз’ясненням сторонам її наслідків,».
 		Відхилено    
131. частину першу статті 201 після пункту 7 доповнити пунктом 8 такого змісту:
 		 -364- Семенуха Р.С.
 В абзаці шостому підпункту 2.6. (нумерація підпункту з урахуванням попередніх поправок) пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень слова та цифри «пунктом 8» замінити словами та цифрами «пунктами 8, 9».
 		Відхилено      
    -365- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Абзаци шостий та сьомий підпункту 2.4 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту виключити.
 		Враховано    
132. «8) проведення медіації».
 		 -366- Шпенов Д.Ю.
 У новому пункті 8 частини першої статті 201 Цивільного процесуального кодексу України після слів «проведення медіації» додати слова « (на строк до одного місяця)».
 		Враховано редакційно      
    -367- Сидорович Р.М.
 Абзац сьомий підпункту 2.4. пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень викласти в такій редакції: «8) подання сторонами спільного клопотання про проведення медіації».
 		Відхилено    
    -368- Семенуха Р.С.
 Доповнити підпункт 2.6. (нумерація підпункту з урахуванням попередніх поправок) пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень абзацом такого змісту:
«9) надання сторонам строку для проведення медіації, якщо ними у договір було включене письмове медіаційне застереження про проведення медіації в якості обов’язкового порядку урегулювання спору, який може виникнути між ними, відповідно до статті 10 Закону України «Про медіацію».
 		Відхилено    
    -369- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Підпункт 2.4 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту доповнити новим абзацом такого змісту: «частину першу статті 202 доповнити новим пунктом 7 такого змісту «7) укладення сторонами договору про проведення медіації.».
 		Відхилено    
    -370- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Підпункт 2.4 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту доповнити новим абзацом такого змісту: «частину першу статті 203 доповнити новим пунктом 6 такого змісту «6) пунктом 7 частини першої статті 202 цього Кодексу – на час проведення медіації у встановленому законом порядку, але не більше ніж на два місяці».
 		Відхилено    
    -371- Семенуха Р.С.
 Доповнити підпункт 2.6. (нумерація підпункту з урахуванням попередніх поправок) пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень абзацом такого змісту:
«частину третю статті 203 доповнити пунктами 6, 7 такого змісту:
«6) цього Кодексу - до моменту припинення медіації, який визначається відповідно до частини восьмої статті 12 Закону України «Про медіацію»;
7) цього Кодексу - до моменту припинення медіації, який визначається відповідно до частини восьмої статті 12 Закону України «Про медіацію», або до моменту надання однією із сторін спору доказів, що інша сторона відхилила пропозицію про проведення медіації у порядку, встановленому частиною другою статті 10 Закону України «Про медіацію».
 		Відхилено    
    -372- Долженков О.В.
 Підпункт 2.4. викласти у такій редакції:
«2.4. В Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):
частину першу статті 51 після пункту 4 доповнити пунктом наступного змісту:
«5) медіатори – про інформацію, що стала їм відома під час проведення медіації.»;
- в частині третій статті 130 після слів «на розгляд третейського суду» доповнити словами «чи провести медіацію»;
- після частини четвертої статті 130 доповнити новою частиною такого змісту:
«4-1. Якщо сторони бажають провести медіацію, суд оголошує перерву з метою надання сторонам часу для обрання медіатора та укладення угоди про проведення медіації. Якщо між сторонами укладено угоду про проведення медіації, суд постановляє ухвалу про зупинення провадження у справі»;
- частину першу статті 201 доповнити пунктом 8 такого змісту:
«8) укладення сторонами договору про проведення медіації».».
 		Відхилено    
    -373- Ківалов С.В.
 Підпункт 2.4 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту викласти у такій редакції:
«3.4. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 40-41, 42, ст.492):
1) частину третю статті 31 викласти в такій редакції:
«Сторони можуть провести медіацію у суді першої або апеляційної інстанції на будь-якій стадії цивільного процесу. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу».
2) частину першу статті 51 доповнити пунктом 5 такого змісту:
«5) медіатори - про відомості, що одержані ними під час підготовки до медіації та/або під час її проведення»;
3) статтю 119 після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:
«5-1. Позивач, який до звернення до суду із позовною заявою звернувся до процедури медіації з метою врегулювання спору в позасудовому порядку, додає до позовної заяви копію договору про проведення медіації та копію звіту медіатора про проведення медіації або угоди про результати медіації».
4) частину третю статті 130 викласти у новій редакції:
«3.Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або провести медіацію чи передати справу на розгляд третейського суду.»;
5) після частини четвертої статтю 130 доповнити новою частиною такого змісту:
«4-1. Якщо сторони бажають провести медіацію, суд оголошує перерву з метою надання сторонам часу для обрання медіатора та укладення договору про проведення медіації. У разі укладення сторонами договору про проведення медіації, суд за спільною письмовою заявою сторін постановляє ухвалу про зупинення провадження у справі на строк до двох місяців»;
6) частину першу статті 173 викласти у такій редакції:
«1. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або провести медіацію чи звернутися для вирішення спору до третейського суду.».
7) доповнити статтю 202 частиною 2-1 наступного змісту:
«Суд може зупинити провадження у справі за спільною письмовою заявою сторін справи у разі укладання між ними договору про проведення медіації.»;
8) частину першу статті 203 доповнити пунктом 6 наступного змісту:
«6) частиною 2-1 статті 202 цього Кодексу - до закінчення визначеного судом строку для проведення медіації чи звернення сторони з заявою про відновлення провадження у справі».
9) у статті 304:
частину другу після слів «Суддя-доповідач» доповнити словами: «з’ясовує у сторін, чи не бажають вони провести медіацію, у разі відмови суддя-доповідач» далі за текстом.»
 		Відхилено    
    -374- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Пункт 2.4 частини викласти у такій редакції:
«2.4. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 40-41, 42, ст.492):
1) частину третю статті 31 викласти в такій редакції:
«Сторони можуть провести медіацію у суді першої або апеляційної інстанції на будь-якій стадії цивільного процесу. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу».
2) частину першу статті 51 доповнити пунктом 5 такого змісту:
«5) медіатори - про відомості, що стали їм відомі та/або одержані ними під час підготовки до медіації та/або під час її проведення»;
3) після частини п’ятої статті 119 доповнити новою частиною такого змісту:
«5-1. Позивач, який до звернення до суду із позовною заявою звернувся до процедури медіації з метою врегулювання спору в позасудовому порядку, додає до позовної заяви копію договору про проведення медіації та копію звіту медіатора про проведення медіації або угоди про результати медіації».
4) частину третю статті 130 після слів «чи не бажають сторони» доповнити словами: «провести медіацію,»;
після частини четвертої статтю 130 доповнити новою частиною такого змісту:
«4-1. Якщо сторони бажають провести медіацію, суд оголошує перерву з метою надання сторонам часу для обрання медіатора та укладення договору про проведення медіації. У разі укладення сторонами договору про проведення медіації, суд за спільною письмовою заявою сторін постановляє ухвалу про зупинення провадження у справі на строк до двох місяців»;
5) в частині першій статті 173 після слів «чи не бажають сторони» доповнити словами: «провести медіацію,».
6) доповнити статтю 202 частиною 2-1 такого змісту:
«2-1. Суд може зупинити провадження у справі за спільною письмовою заявою сторін справи у разі укладення між ними договору про проведення медіації».
7) у статті 203:
доповнити частину першу пунктом 6 наступного змісту:
«6) частиною 2-1 ст. 202 цього Кодексу - до закінчення визначеного судом строку для проведення медіації чи звернення сторони з заявою про відновлення провадження у справі».
8) частину другу статті 304 після слів «Суддя-доповідач» доповнити словами: «з’ясовує у сторін, чи не бажають вони провести медіацію, у разі відмови суддя-доповідач»«
Обгрунтування:
Пропоновані положення покликані узгодити цивільне процесуальне законодавство зі статтею 3 законопроекту.
Усі пропоновані зміни положень Цивільного процесуального кодексу покликані впорядкувати зупинення провадження у справі на час проведення медіації та забезпечити свідоцький імунітет медіатора.
 		Відхилено    
    -375- Семенуха Р.С.
 Доповнити розділом VІІ-2 такого змісту:
Розділ VІІ-2. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ВИДАЧУ ВИКОНАВЧИХ ЛИСТІВ НА ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРІВ, ДОСЯГНУТИХ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МЕДІАЦІЇ
Стаття 389-12. Видача виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації
Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, у випадку невиконання цього договору добровільно подається заінтересованою стороною медіації до суду за місцем проживання (перебування), місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за цим договором здійснити на користь другої сторони певні дії (утриматися від вчинення певних дій).
Заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, подається протягом одного року після спливу строку добровільного виконання зобов’язань за цим договором.
Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Стаття 389-13. Форма і зміст заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації
Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, подається у письмовій формі і має бути підписана заінтересованою стороною медіації чи її представником.
У заяві про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) сторін договору, досягнутого за результатами медіації, їх місце проживання (перебування) чи місцезнаходження;
3) ім'я медіатора (медіаторів), його (їх) місце проживання (перебування);
4) вимога про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації.
У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв'язку, факсів, адреса електронної пошти сторін медіації та медіатора (медіаторів) тощо).
До заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, додаються:
1) оригінал договору, досягнутого за результатами медіації, або його нотаріально завірена копія;
2) докази, які підтверджують факт невиконання іншою стороною взятих на себе зобов’язань за договором, досягнутим за результатами медіації.;
3) довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника заінтересованої сторони медіації на підписання заяви.
Така заява, подана з порушенням вимог, визначених у цій статті, повертається заявнику, про що постановляється ухвала.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо заявником будуть усунуті недоліки, що стали підставою для повернення заяви.
Стаття 389-14. Порядок розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації
Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, підлягає розгляду судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони медіації, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.
При розгляді заяви суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, передбачених частиною третьою цієї статті.
Суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, якщо:
1) пропущено встановлений статтею 389-13 цього Кодексу- строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
2) договір містить положення, які суперечать законам України або завідомо суперечать інтересам держави і суспільства;
3) договір стосується спору, до якого не застосовується медіація відповідно до статті 3 Закону України «Про медіацію»;
4) договір зачіпає права і обов'язки третіх осіб, які не брали участь у процедурі медіації, або осіб, на момент проведення медіації визнаних судом недієздатними.
Стаття 389-15. Ухвала суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, або про відмову у його видачі
За результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, виноситься ухвала про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого документа.
Ухвала про видачу виконавчого документа на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, направляється сторонам медіації протягом п'яти днів з дня її прийняття.
Сторона, на користь якої виданий виконавчий лист, одержує його безпосередньо у суді.
Виконавчий лист, виданий на примусове виконання договору, досягнутого за результатами медіації, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвала суду про відмову у видачі виконавчого листа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляції ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Заінтересована сторона медіації має право протягом 15 днів після винесення судом ухвали про відмову у видачі виконавчого листа оскаржити цю ухвалу в апеляційному порядку.
У разі набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого листа заінтересована сторона медіації має право звернутися до суду у встановленому законом порядку для захисту своїх порушених прав і законних інтересів за первинними зобов’язаннями, які існували між сторонами спору до початку проведення між ними медіації, та стосовно яких виник спір, вирішення якого було предметом медіації.».
Обґрунтування:
Відповідно до статті 6 Директиви Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2008 року з певних аспектів медіації у цивільних та комерційних справах передбачена можливість примусового виконання домовленостей, досягнутих в результаті медіації, а саме держави-члени повинні забезпечити, що сторони або одна із сторін, отримавши ясно висловлену згоду інших сторін, мають можливість вимагати, щоб зміст письмової домовленості, досягнутої в результаті медіації, вважався таким, що підлягає примусовому виконанню. Зміст такої домовленості буде забезпечений можливістю примусового виконання за винятком випадків, коли у конкретній ситуації зміст цієї домовленості суперечить законодавству держави-члена, на території якої робиться така вимога, або законодавство цієї держави-члена не передбачає можливості примусового виконання змісту таких домовленостей. Примусове виконання змісту такої домовленості може бути забезпечене судом або іншим компетентним органом, що є суддею або приймає рішення, або має відповідні повноваження в силу певного письмового документа у відповідності з законодавством держави-члена, де робиться така вимога.
 		Відхилено    
133. 2.5. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 35-36, 37, ст.446):
 		 -376- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Підпункт 2.5 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту доповнити новим абзацом такого змісту: «частину третю статті 51 після слів «досягнути примирення» доповнити словами «в тому числі за допомогою медіації».
 		Враховано редакційно   5) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
пункт 2 частини другої статті 180 після слів «шляхом примирення» доповнити словами «провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації»;
пункт 4 частини першої статті 236 після слів «для примирення» доповнити словами «або для проведення медіації».
 
    -377- Долженков О.В.
 Підпункт 2.5. доповнити новим підпунктом такого змісту:
«- частину третю статті 51 викласти в такій редакції:
«3. Сторони можуть досягнути примирення в тому числі за допомогою медіації на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі»;».
 		Враховано частково    
134. - частину другу статті 65 після пункту 5 доповнити пунктом 6 такого змісту:
 		 -378- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Абзаци другий та третій підпункту 2.5 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту викласти в такій редакції: «частину другу статті 65 доповнити пунктом 4-1 такого змісту: «4-1) медіатори – про відомості, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням обов’язків медіатора за винятком обставин, встановлених чинним законодавством».
 		Відхилено      
135. «5) медіатори – щодо обставин, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням обов’язків медіатора за винятком випадків, встановлених чинним законодавством;»;
 		       
136. -частину третю статті 111 після слів «щодо примирення» поставити кому та доповнити наступними словами: «проведення медіації та її наслідки.»;
 		 -379- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 У абзаці четвертому підпункту 2.5 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту слова «поставити кому та» та «наступними» виключити.
 		Відхилено      
    -380- Лінько Д.В.
 В пункті 2.5. Прикінцевих та перехідних положень щодо внесення змін у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 35-36, 37, ст.446):
- частину третю статті 111 після слів «роз’яснює сторонам» викласти в такій редакції: «щодо можливості примирення або вирішення конфлікту шляхом проведення медіації.».
 		Враховано редакційно    
    -381- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Підпункт 2.5 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту доповнити новим абзацом такого змісту: «частину першу статті 113 після слів «взаємних поступок» доповнити словами «або за допомогою медіації».
 		Враховано редакційно    
    -382- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Підпункт 2.5 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту доповнити новим абзацом такого змісту: «частину другу статті 113 після слів «для примирення» доповнити словами «або для проведення медіації».
 		Враховано редакційно    
137. -частину третю статті 113 після слів «примирення» доповнити словами «та/або проведення медіації.».
 		 -383- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Абзац п’ятий підпункту 2.5 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту виключити.
 		Враховано      
    -384- Ківалов С.В.
 Підпункт 2.5 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту викласти у такій редакції:
«3.5. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005, № 35-36, № 37, ст.446):
1) частину третю статті 51 викласти в такій редакції:
«3. Сторони можуть досягти примирення, в тому числі за допомогою медіації, на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі»;
2) частину другу статті 65 доповнити пунктом 4-1 такого змісту:
«4-1) медіатори – про відомості, що одержані ними під час проведення медіації»;
3) частину першу статті 113 після слів «на основі взаємних поступок» доповнити словами «або за допомогою медіації»;
4) частину другу статті 113 після слів «для примирення» доповнити словами «або для проведення медіації».
 		Відхилено    
    -385- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Пункт 2.5 частини 2 викласти у такій редакції:
«2.5. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005, №35-36, 37, ст.446):
1) частину третю статті 51 викласти в такій редакції:
«3. Сторони можуть досягти примирення, в тому числі за допомогою медіації, на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі»;
2) частину другу статті 65 доповнити пунктом 4-1 такого змісту:
«4-1) медіатори – про відомості, що стали їм відомі та/або одержані ними під час проведення медіації»;
3) частину першу статті 113 після слів «на основі взаємних поступок» доповнити словами «або за допомогою медіації»;
Частину другу статті 113 після слів «для примирення» доповнити словами «або для проведення медіації».»
Обгрунтування:
Пропоновані положення покликані узгодити адміністративне процесуальне законодавство зі статтею 3 законопроекту.
Усі пропоновані зміни положень Кодексу адміністративного судочинства покликані впорядкувати зупинення провадження у справі на час проведення медіації та забезпечити свідоцький імунітет медіатора.
 		Відхилено    
    -386- Долженков О.В.
 Доповнити новим підпунктом 2.6. такого змісту:
«2.6. У Законі України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207):
- частину першу статті 37 доповнити пунктом 19 такого змісту:
«19) укладення договору про проведення медіації між боржником та стягувачем за їх спільним письмовим зверненням»;
- частину другу статті 39 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
- «пунктом 19 статті 37 цього Закону, - на час проведення медіації».».
 		Відхилено    
    -387- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Частину другу доповнити новим пунктом 2.6 такого змісту:
«2.6. У Законі України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2016 р., № 30, ст. 542):
1) частину першу статті 34 доповнити пунктом 10 такого змісту:
«10) укладення договору про проведення медіації між боржником та стягувачем за їх спільним письмовим зверненням»;
2) частину другу статті 35 після слів: «… пунктами 1,4,6,8» доповнити цифрою «10».
Обгрунтування:
Дана пропозиція покликана відобразити ідею можливості проведення медіації на будь-якій стадії вирішення конфлікту (спору), що відповідає положенням статті 3 законопроекту.
 		Відхилено    
    -388- Ківалов С.В.
 Доповнити Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту після підпункту 2.5 новими підпунктами 3.6, 3.7 та викласти їх у такій редакції:
«3.6. У Законі України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 30, ст.542):
1) частину першу статті 34 доповнити пунктом 10 такого змісту:
«10) укладення договору про проведення медіації між боржником та стягувачем за їх спільним письмовим зверненням»;
2) частину першу статті 35 після слів: «..пунктами 1,4,6,8» доповнити цифрою «10».
Обґрунтування:
Дана пропозиція покликана забезпечити можливість проведення медіації на будь-якій стадії вирішення конфлікту (спору), що відповідає положенням статті 3 законопроекту
«3.7. У Законі України «Про судовий збір» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 14, ст.87):
1) статтю 5 доповнити частиною другою такого змісту:
«2. Позивачі, які до звернення до суду із позовною заявою (адміністративним позовом) звернулися до процедури медіації з метою врегулювання в позасудовому порядку спору, що є предметом позову, сплачують судовий збір в розмірі 90 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви (адміністративного позову). На підтвердження факту звернення до процедури медіації позивач додає до позовної заяви (адміністративного позову) копію договору про проведення медіації та копію звіту медіатора про проведення медіації або угоди про результати медіації».
 		Відхилено    
    -389- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Частину другу доповнити новим пунктом 2.7 такого змісту:
«2.7. У Законі України «Про судовий збір» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 14, ст.87):
1) статтю 5 доповнити частиною другою такого змісту:
«2. Позивачі, які до звернення до суду із позовною заявою (адміністративним позовом) звернулися до процедури медіації з метою врегулювання в позасудовому порядку спору, що є предметом позову, сплачують судовий збір в розмірі 90 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви (адміністративного позову). На підтвердження факту звернення до процедури медіації позивач додає до позовної заяви (адміністративного позову) копію договору про проведення медіації та копію звіту медіатора про проведення медіації або угоди про результати медіації».
Обгрунтування:
Зменшення розміру судового збору при зверненні до суду надасть стимул сторонам (майбутньому позивачу, відповідачу) попередньо звернутись до мирного врегулювання (тобто медіації) та відповідно зменшить навантаження на суди, що приведе до скорочення витрат державного бюджету. Механізм фінансового стимулювання існує в наступних країнах: Болгарія, Угорщина, Германія, Італія, Іспанія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словенія, Словаччина. Важливим також є те, що закріплення у законодавстві України пільги по сплаті судового збору в разі якщо сторони до звернення до суду звернулися до процедури медіації (намагалися врегулювати спір мирним шляхом), позитивно вплине на місце України у рейтингу Dоіng Вusіnеss та покращить місце з 81 до 76 (+0,5 балів в якість індексу судових процесів).
 		Відхилено    
138. 3.Кабінету Міністрів України:
 		       
139. У шестимісячний термін із дня набрання чинності цим Законом:
 		       
140. 1) внести зміни до Класифікації видів економічної діяльності, у якій передбачити вид економічної діяльності за класифікацією «Медіатор»;
 		 -390- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Підпункт 1 пункту 3 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту викласти в такій редакції: «1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;».
 		Враховано   3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
141. 2) внести зміни до Національного класифікатора України «Класифікатор професій», у якому передбачити професію «Медіатор»;
 		 -391- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Підпункт 2 пункту 3 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту викласти в такій редакції: «2) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;».
 		Враховано      
    -392- Алексєєв І.С.
Помазанов А.В.
 Доповнити пункт 3 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» проекту новим підпунктом 3 такого змісту: «3) забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;».
 		Враховано    
142. 3) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

-393- Ківалов С.В.
 Пункт 3 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту викласти у такій редакції:
«4. Кабінету Міністрів України у трьохмісячний строк з дня опублікування цього Закону:
привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;
забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.»
 		Враховано частково   забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

    -394- Шкрум А.І.
Рябчин О.М.
Подоляк І.І.
 Частину третю Прикінцевих положень викласти у такій редакції:
«3. Кабінету Міністрів України:
У трьохмісячний строк з дня опублікування цього Закону:
привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;
забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.».
 		Враховано частково    
    -395- Шинькович А.В.
 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» викласти в такій редакції:
«ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
2. Верховна Рада постановляє:
Внести зміни до таких законодавчих актів України:
2.1.Статтю 221 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375) після частини третьої доповнити двома новими частинами такого змісту:
-«Сторони трудового спору за добровільною згодою можуть ініціювати медіацію та обирати медіатора для допомоги у вирішенні спору.
Комісія по трудових спорах або суд роз’яснюють сторонам спору право на проведення медіації та її наслідки.».
2.2.У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 6, ст.56):
-частину першу статті 65 після пункту 1 доповнити новим пунктом такого змісту:
«2) роз’яснює сторонам право на проведення медіації та її наслідки;»;
-частину другу статті 79 після пункту 3 доповнити новим пунктом наступного змісту:
«4) проведення медіації.».
2.3.В Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492):
-частину першу статті 51 після пункту 4 доповнити пунктом наступного змісту:
«5) медіатори – про інформацію, що стала їм відома під час проведення медіації.»;
-частину третю статті 130 після слова «сторони» перед словами
«укласти мирову угоду» доповнити словами:
«провести медіацію».
частину першу статті 201 після пункту 7 доповнити пунктом 8 такого змісту:
«8) проведення медіації».
2.4. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 35-36, 37, ст.446):
- частину другу статті 65 після пункту 5 доповнити пунктом 6 такого змісту:
«5) медіатори – щодо обставин, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням обов’язків медіатора за винятком випадків, встановлених чинним законодавством;»;
-частину третю статті 111 після слів «щодо примирення» поставити кому та доповнити наступними словами: «проведення медіації та її наслідки.»;
-частину третю статті 113 після слів «примирення» доповнити словами «та/або проведення медіації.».
3.Кабінету Міністрів України:
У шестимісячний термін із дня набрання чинності цим Законом:
1) внести зміни до Класифікації видів економічної діяльності, у якій передбачити вид економічної діяльності за класифікацією «Медіатор»;
2) внести зміни до Національного класифікатора України «Класифікатор професій», у якому передбачити професію «Медіатор»;
3) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом».
 		Відхилено    
    -396- Одарченко Ю.В.
 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити підпунктом 4 наступного змісту:
«4. Протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом послуги з медіації можуть надавати особи, які не отримували сертифікат медіатора, за умови, що такі особи є суддями у відставці, третейськими суддями, адвокатами або надавали послуги із медіації до набрання чинності цим законом.».
 		Відхилено    
    -397- Одарченко Ю.В.
 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити пунктом 5 наступного змісту:
«5. Встановити, що протягом 2017-2018 року в Україні діє експериментальна процедура обов'язкової медіації.
Процедура обов'язкової медіації може бути застосована:
1) У цивільному судочинстві у трудових, сімейних спорах, спорах щодо захисту справ позивачів, спорах щодо меж між суміжними земельними ділянками та спорах майнового характеру, ціна яких не перевищує 5 мінімальних заробітних плат станом на день подання позовної заяви
2) У адміністративному судочинстві - спорах, щодо проходження публічної служби, які не стосуються прийняття на посаду, звільнення з посади, припинення публічної служби, а також спорах щодо порушення права на доступ до публічної інформації чи порядку розгляду звернень громадян;
3) У кримінальному судочинстві - у справах про злочини невеликої тяжкості, що належать до приватного обвинувачення.
У справах, передбачених у абзаці другому цього пункту суддя суду першої інстанції має право в будь-який момент до переходу до стадії судових дебатів, у тому числі і під час підготовчого провадження, винести ухвалу про обов'язкову медіацію. У винесеній ухвалі суд визначає строк, протягом якого сторони зобов'язані визначити медіатора та граничний строк проведення медіації, який не може бути більшим, ніж три місяці та може бути продовжений ухвалою суду виключно за спільним клопотанням всіх сторін. У випадку, якщо сторони у визначений судом строк не визначили медіатора суд визначає організацію, яка сприяє здійсненню медіації або об'єднання медіаторів, які визначають медіатора для сторін.
За наслідками проведення медіації медіатор подає суду звіт.
Оплата послуг медіатора здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України за нормативами, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Процедура обов'язкової медіації може бути перервана достроково за клопотанням медіатора, який прийшов до висновку про недоцільність подальшого проведення процедури медіації.
На час проведення обов'язкової медіації провадження по справі зупиняється.
У випадку, якщо медіація не призвела до примирення, але відповідно до звіту медіатора сторони сумлінно ставилися до процедури медіації, суд виносить ухвалу про зменшення розміру судового збору на 50 відсотків. Таке зменшення застосовується під час розгляду даної справи в усіх інстанціях в межах цього спору. Повернення заяво сплаченого судового збору відбувається у порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір».
З особи, яка ухилилася від обов'язкової медіації суд стягує в дохід Державного бюджету вартість проведення процедури медіації, але не менше однієї мінімальної заробітної плати.
Не пізніше 1 вересня 2018 року Кабінету Міністрів України подати до Верховної Ради України звіт про результати застосування експериментальної процедури медіації та у разі її успішності внести законопроект щодо подальшого запровадження інституту обов'язкової медіації.».
 		Відхилено