Кількість абзаців - 250 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. З А К О Н У К Р А Ї Н И
 		    З А К О Н У К Р А Ї Н И
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні
 		    Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 		    Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		    І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 		       
6. 1) доповнити Кодекс статтею 163-18 такого змісту:
 		 -1- Шпенов Д.Ю.
 Виключити підпункт 1) пункту 1 Розділу І Законопроекту
 		Враховано      
7. "Стаття 163-18. Зловживання, пов’язане із вчиненням правочину із заінтересованістю
 		       
8. Надання згоди на вчинення публічним акціонерним товариством правочину із заінтересованістю або здійснення впливу у будь-який спосіб на посадових осіб публічного акціонерного товариства щодо надання ними такої згоди, якщо такий правочин визнано судом недійсним на підставі того, що умови його вчинення є гіршими, ніж звичайні ринкові умови, -
 		       
9. тягне за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати будь-які посади в органах управління господарських товариств.
 		       
10. Примітка. Суб’єктом правопорушення у цій статті є особа, яка відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" є заінтересованою у вчиненні публічним акціонерним товариством правочину.";
 		       
11. 2) частину першу статті 244-17 після слів та цифр "статті 163-8-163-11" доповнити цифрами ", 163-18".
 		 -2- Шпенов Д.Ю.
 Виключити підпункт 2) пункту 1 Розділу І Законопроекту
 		Враховано      
12. 2. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017, № 48, ст. 436):
 		    1. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017., № 48, ст. 436):
 
13. 1) у статті 75:
 		    1) у статті 75:
 
14. перше речення частини першої викласти у такій редакції:
 		    перше речення частини першої викласти в такій редакції:
 
15. "1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв’язку з примусом.";
 		    "1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв’язку з примусом";
 
16. частину шосту викласти у такій редакції:
 		    частини шосту і восьму викласти такій редакції:
 
17. "6. Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.";
 		 -3- Шпенов Д.Ю.
 Виключити абзац третій підпункту 1) пункту 2 Розділу 1 Законопроекту (Зміни до ч. 6 ст. 75 ГПК виключити, залишити норму ГПК в чинній редакції)
 		Відхилено   "6. Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою";
 
18. частину восьму викласти у такій редакції:
 		       
19. "8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.";
 		 -4- Шпенов Д.Ю.
 Виключити абзац четвертий підпункту 1) пункту 2 Розділу 1 Законопроекту (Зміни до ч. 8 ст. 75 ГПК виключити, залишити норму ГПК в чинній редакції)
 		Відхилено   "8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом";
 
20. 2) частину першу статті 78 викласти у такій редакції:
 		    2) частину першу статті 78 викласти в такій редакції:
 
21. "1. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.";
 		 -5- Шпенов Д.Ю.
 Виключити підпункт 2) пункту 2 Розділу 1 Законопроекту (зміни до ч. 1 ст. 78 ГПК виключити, залишити норму ГПК в чинній редакції)
 		Відхилено   "1. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи";
 
22. 3) статтю 79 викласти у такій редакції:
 		    3) статтю 79 викласти в такій редакції:
 
23. "Стаття 79. Вірогідність доказів
 		    "Стаття 79. Вірогідність доказів
 
24. 1. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
 		 -6- Шпенов Д.Ю.
 Виключити підпункт 3) пункту 2 Розділу 1 Законопроекту (зміни до ч. 1 ст. 79 ГПК виключити, залишити норму ГПК в чинній редакції)
 		Відхилено   1. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
 
25. 2. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.";
 		 -7- Шпенов Д.Ю.
 Виключити підпункт 3) пункту 2 Розділу 1 Законопроекту (зміни до ч. 2 ст. 79 ГПК виключити, залишити норму ГПК в чинній редакції)
 		Відхилено   2. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання";
 
26. 4) у статті 81:
 		    4) у статті 81:
 
27. абзаци перший та другий частини другої викласти у такій редакції:
 		    абзаци перший та другий частини другої викласти в такій редакції:
 
28. "2. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
 		    "2. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
 
29. 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); ";
 		    1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів)";
 
30. доповнити статтю частиною третьою такого змісту:
 		    після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
 
31. "3. У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково вказуються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів.".
 		    "3. У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів".
 
32. У зв’язку з цим частини третю - дев’яту вважати відповідно частинами четвертою - десятою;
 		    У зв’язку з цим частини третю - дев’яту вважати відповідно частинами четвертою - десятою;
 
33. 5) у частині другій статті 86 слово "достатність" замінити словом "вірогідність";
 		 -8- Шпенов Д.Ю.
 Виключити підпункт 5) пункту 2 Розділу 1 Законопроекту.
 		Відхилено   5) у другому реченні частини другої статті 86 слово "достатність" замінити словом "вірогідність";
 
34. 6) пункти 1 і 2 частини четвертої статті 238 замінити пунктами 1 - 4 у такій редакції:
 		 -9- Шпенов Д.Ю.
 Виключити підпункт 6) пункту 2 Розділу 1 Законопроекту.
 		Відхилено   6) пункти 1 і 2 частини четвертої статті 238 замінити чотирма пунктами такого змісту:
 
35. "1) перелік обставин, які є предметом доказування у справі;
 		    "1) перелік обставин, які є предметом доказування у справі;
 
36. 2) перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі;
 		    2) перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі;
 
37. 3) висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів;
 		    3) висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів;
 
38. 4) мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; ".
 		    4) мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі ".
 
39. У зв'язку з цим пункти 3 - 6 вважати відповідно пунктами 5 - 8;
 		    У зв'язку з цим пункти 3 - 6 вважати відповідно пунктами 5 - 8;
 
40. 7) у частині першій статті 277:
 		    7) у частині першій статті 277:
 
41. у пункті 1 слова "неповне з'ясування" замінити словом "нез'ясування";
 		    у пункті 1 слова "неповне з'ясування" замінити словом "нез'ясування";
 
42. пункт 3 після слова "інстанції, " доповнити словом "встановленим".
 		    пункт 3 після слова "інстанції" доповнити словом "встановленим".
 
43. 3. Пункт "а" частини першої статті 90 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., №№ 3-4, ст. 27) після слів "заставу, спадщину" доповнити словами ", довірчу власність".
 		 -10- Нагаєвський А.С.
Чайківський І.А.
Чернявський С.М.
Тарасов О.С.
Івченко В.Є.
 Доповнити Земельний кодекс України статтею 89-1 такого змісту:
«Стаття 89-1. Особливості набуття і реалізація права довірчої власності на земельні ділянки.
1. Довірчий власник земельної ділянки має права та виконує обов’язки власника земельної ділянки з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею та Цивільним кодексом України.
2. З дня набуття особою права довірчої власності на земельну ділянку, до довірчого власника переходять усі права та обов’язки власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, емфітевзису, суперфіцію, договорами про встановлення земельного сервітуту.
Довірчий власник земельної ділянки, якщо це передбачено договором, за яким встановлюється довірча власність, може передавати земельну ділянку в користування третім особам лише на праві оренди з такими особливостями:
строк оренди землі припиняється з моменту звернення стягнення на земельну ділянку;
орендар не може здійснювати на земельній ділянці будівництво, видобування корисних копалин або здійснювати поліпшення, неможливо відокремити від земельної ділянки без завдання шкоди.
Якщо це передбачено договором, за яким встановлюється довірча власність, довірчий власник має право укладати договори про встановлення земельних сервітутів. Строк таких сервітутів припиняється з моменту звернення стягнення на земельну ділянку.
3. Довірчий власник не має права без погодженням із засновником довірчої власності:
здійснювати поділ, об’єднання земельних ділянок,
погоджувати документацію із землеустрою,
ініціювати питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки;
відчужувати земельну ділянку в порядку викупу її для суспільних потреб.
4. Земельні ділянки державної та комунальної власності не можуть бути об’єктами права довірчої власності».
 		Відхилено   3. Пункт "а" частини першої статті 90 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., №№ 3-4, ст. 27) після слів "заставу, спадщину" доповнити словами ", довірчу власність".
 
44. 4. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):
 		    3. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):
 
45. 1) у частині другій статті 316 слова "управління майном" виключити;
 		    1) у частині другій статті 316 слова "управління майном" виключити;
 
46. 2) частину першу статті 546 після слів "притриманням, завдатком" доповнити словами ", правом довірчої власності";
 		    2) частину першу статті 546 після слів "притриманням, завдатком" доповнити словами ", правом довірчої власності";
 
47. 4) главу 49 доповнити параграфом 8 такого змісту:
 		    4) главу 49 доповнити параграфом 8 такого змісту:
 
48. "§ 8. Довірча власність
 		    "§ 8. Довірча власність
 
49. Стаття 597-1. Право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором
 		    Стаття 597-1. Право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором
 
50. 1. За договором про встановлення довірчої власності одна сторона (довірчий засновник) передає майно другій стороні (довірчому власнику) на праві довірчої власності для забезпечення зобов'язання боржника за кредитним договором.
 		 -11- Фріс І.П.
 Абзац четвертий підпункту 4 пункту 4 Розділу І доповнити словами «договором позики».
 		Враховано   1. За договором про встановлення довірчої власності одна сторона (довірчий засновник) передає майно другій стороні (довірчому власнику) на праві довірчої власності для забезпечення зобов'язання боржника за кредитним договором, договором позики.
 
    -12- Нагаєвський А.С.
Чайківський І.А.
Чернявський С.М.
Тарасов О.С.
Івченко В.Є.
 Частину першу статті 597-1 Цивільного кодексу України після слів «звернення стягнення на нього» доповнити совами «а також викупу його для суспільних потреб».
 		Відхилено    
51. 2. Право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язань (далі - довірча власність) є різновидом права власності на майно, за яким кредитор, який отримав майно у довірчу власність (довірчий власник), не має права самостійно відчужувати таке майно, крім як для звернення стягнення на нього в порядку, встановленому законом.
 		 -13- Івченко В.Є.
 У підпункті 4 пункту 4 розділу І проекту закону:
у частині другій статті 597-1 слова «у порядку, встановленому законом» замінити словами «за рішенням суду».
 		Відхилено   2. Право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язань (далі - довірча власність) є різновидом права власності на майно, за яким кредитор, який отримав майно у довірчу власність (довірчий власник), не має права самостійно відчужувати таке майно, крім як для звернення стягнення на нього в порядку, встановленому законом.
 
52. 3. З моменту встановлення довірчої власності право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється.
 		    3. З моменту встановлення довірчої власності право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється.
 
53. 4. До надання кредиту, що забезпечується переданням нерухомого майна у довірчу власність, кредитодавець зобов’язаний запропонувати позичальникові надання кредиту, що забезпечується іншим способом. Умови кредитного договору, що забезпечується переданням майна у довірчу власність, можуть відрізнятися від умов кредитного договору, що забезпечується іншим способом.
 		 -14- Фріс І.П.
 Абзац сьомий підпункту 4 пункту 4 Розділу І викласти у такій редакції:
«4. До надання кредиту або позики, що забезпечується переданням нерухомого майна у довірчу власність, кредитор зобов’язаний запропонувати боржнику надання такого кредиту, позики, можливість забезпечити виконання цих зобов’язань іншим способом. Умови кредитного договору, договору позики, що забезпечується переданням майна у довірчу власність, можуть відрізнятися від умов кредитного договору, договору позики, що забезпечується іншим способом.».
 		Враховано   4. До надання кредиту або позики, що забезпечується переданням нерухомого майна у довірчу власність, кредитор зобов’язаний запропонувати боржнику надання такого кредиту, позики, можливість забезпечити виконання цих зобов’язань іншим способом. Умови кредитного договору, договору позики, що забезпечується переданням майна у довірчу власність, можуть відрізнятися від умов кредитного договору, договору позики, що забезпечується в інший спосіб.
 
54. Стаття 597-2. Об’єкт довірчої власності
 		    Стаття 597-2. Об’єкт довірчої власності
 
55. 1. Об’єктом довірчої власності може бути майно, яке може бути відчужено і на яке може бути звернено стягнення.
 		 -15- Івченко В.Є.
 У підпункті 4 пункту 4 розділу І проекту закону:
у частині першій статті 597-2 слова «звернено стягнення» замінити словами «звернено стягнення за рішенням суду».
 		Відхилено   1. Об’єктом довірчої власності може бути майно, яке може бути відчужено і на яке може бути звернено стягнення.
 
56. 2. Якщо законом не встановлено інше, об’єктом довірчої власності не можуть бути цінні папери та корпоративні права.
 		    2. Якщо законом не встановлено інше, об’єктом довірчої власності не можуть бути цінні папери та корпоративні права.
 
57. 3. Режим довірчої власності не поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання об’єкта довірчої власності, якщо інше не вказано у договорі про встановлення довірчої власності.
 		    3. Режим довірчої власності не поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання об’єкта довірчої власності, якщо інше не зазначено у договорі про встановлення довірчої власності.
 
58. Стаття 597-3. Виникнення довірчої власності
 		    Стаття 597-3. Виникнення довірчої власності
 
59. 1. Довірча власність виникає на підставі договору, укладеного у письмовій формі.
 		    1. Довірча власність виникає на підставі договору, укладеного у письмовій формі.
 
60. 2. Довірчим засновником може бути боржник за основним зобов’язанням та/або інша особа, яка передає своє майно у довірчу власність з метою забезпечення виконання зобов’язань боржника.
 		    2. Довірчим засновником може бути боржник за основним зобов’язанням та/або інша особа, яка передає своє майно у довірчу власність з метою забезпечення виконання зобов’язань боржника.
 
61. 3. Довірчим власником є кредитор за основним зобов’язанням.
 		    3. Довірчим власником є кредитор за основним зобов’язанням.
 
62. 4. Договір про встановлення довірчої власності на нерухоме майно укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
 		    4. Договір про встановлення довірчої власності на нерухоме майно укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
 
63. 5. Довірча власність на нерухоме майно виникає з моменту її реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
 		    5. Довірча власність на нерухоме майно виникає з моменту її реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
 
64. 6. Довірча власність на рухоме майно виникає з моменту укладення договору про встановлення довірчої власності, якщо таким договором не встановлено інше.
 		    6. Довірча власність на рухоме майно виникає з моменту укладення договору про встановлення довірчої власності, якщо таким договором не встановлено інше.
 
65. Стаття 597-4. Користування об’єктом довірчої власності
 		    Стаття 597-4. Користування об’єктом довірчої власності
 
66. 1. Об'єктом довірчої власності має право користуватися довірчий засновник (далі - користувач). Користувачем також може бути інша особа, визначена договором про встановлення довірчої власності.
 		 -16- Нагаєвський А.С.
Чайківський І.А.
Чернявський С.М.
Тарасов О.С.
Івченко В.Є.
 Речення друге частини першої статті 597-4 Цивільного кодексу України доповнити реченням другим такого змісту «Якщо об’єктом довірчої власності є земельна ділянка. Передача її в користування іншим особам здійснюється в порядку, визначеному Земельним кодексом України».
 		Відхилено   1. Об'єктом довірчої власності має право користуватися довірчий засновник (далі - користувач). Користувачем також може бути інша особа, визначена договором про встановлення довірчої власності.
 
67. 2. Договір про встановлення довірчої власності може передбачати право користувача передавати об’єкт довірчої власності у тимчасове користування третім особам.
 		    2. Договір про встановлення довірчої власності може передбачати право користувача передавати об’єкт довірчої власності у тимчасове користування третім особам.
 
68. 3. Користувач, який не є довірчим власником, втрачає право користування об’єктом довірчої власності з дня отримання ним повідомлення про прийняття довірчим власником рішення про звернення стягнення на такий об’єкт. Право користування об’єктом довірчої власності, який є житловим приміщенням, втрачається у порядку, встановленому статтею 597-9 цього Кодексу.
 		    3. Користувач, який не є довірчим власником, втрачає право користування об’єктом довірчої власності з дня отримання ним повідомлення про прийняття довірчим власником рішення про звернення стягнення на такий об’єкт. Право користування об’єктом довірчої власності, який є житловим приміщенням, втрачається у порядку, встановленому статтею 597-9 цього Кодексу.
 
69. 4. Довірчий власник має право у будь-який час протягом строку дії довірчої власності та за умови попереднього повідомлення користувача перевіряти наявність, стан, умови збереження та використання об’єкта довірчої власності. Договором може бути передбачено періодичність таких перевірок, їх тривалість, обов’язковість попередження користувача про перевірку, а також інші умови здійснення перевірки об’єкта довірчої власності.
 		    4. Довірчий власник має право у будь-який час протягом строку дії довірчої власності та за умови попереднього повідомлення користувача перевіряти наявність, стан, умови збереження та використання об’єкта довірчої власності. Договором може бути передбачено періодичність таких перевірок, їх тривалість, обов’язковість попередження користувача про перевірку, а також інші умови здійснення перевірки об’єкта довірчої власності.
 
70. 5. Періодичність перевірок об’єкта довірчої власності, що є житловим приміщенням, не може перевищувати одного разу на місяць, а тривалість однієї перевірки - двох годин.
 		    5. Періодичність перевірок об’єкта довірчої власності, що є житловим приміщенням, не може перевищувати одного разу на місяць, а тривалість однієї перевірки - двох годин.
 
71. Стаття 597-5. Обов’язки користувача
 		    Стаття 597-5. Обов’язки користувача
 
72. 1. Користувач зобов’язаний утримуватись від дій, які виходять за межі нормального зносу об’єкта довірчої власності та можуть істотно знизити його вартість або завдати іншої шкоди.
 		    1. Користувач зобов’язаний утримуватися від дій, які виходять за межі нормального зносу об’єкта довірчої власності та можуть істотно знизити його вартість або завдати іншої шкоди.
 
73. 2. Користувач несе витрати на утримання об’єкта довірчої власності, якщо інше не встановлено договором.
 		    2. Користувач несе витрати на утримання об’єкта довірчої власності, якщо інше не встановлено договором.
 
74. 3. Договором можуть бути встановлені інші обов’язки користувача.
 		    3. Договором можуть бути встановлені інші обов’язки користувача.
 
75. Стаття 597-6. Правові наслідки порушення зобов’язання боржником
 		    Стаття 597-6. Правові наслідки порушення зобов’язання боржником
 
76. 1. У разі прострочення виконання боржником основного зобов’язання довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності за умови, що строк прострочення перевищує 20 календарних днів. У разі прострочення боржником виконання частини основного зобов’язання Довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності, якщо прострочення виконання боржником основного зобов’язання триває більше 30 календарних днів.
 		 -17- Івченко В.Є.
 У підпункті 4 пункту 4 розділу І проекту закону:
у статті 597-6 :
у частинах першій та третій слова «звернути стягнення» замінити словами «звернути у судовому порядку стягнення»;
частину другу доповнити словами «у судовому порядку»
 		Відхилено   1. У разі прострочення виконання боржником основного зобов’язання довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності за умови, що строк прострочення перевищує 20 календарних днів. У разі прострочення боржником виконання частини основного зобов’язання довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності, якщо прострочення виконання боржником основного зобов’язання триває більше 30 календарних днів.
 
77. 2. Договором, яким встановлена довірча власність або на підставі якого виникло основне зобов’язання, можуть бути встановлені інші підстави, з настанням яких у довірчого власника виникає право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності.
 		    2. Договором, яким встановлена довірча власність або на підставі якого виникло основне зобов’язання, можуть бути встановлені інші підстави, з настанням яких у довірчого власника виникає право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності.
 
78. 3. У разі порушення боржником зобов’язань, вказаних у договорі про встановлення довірчої власності (крім основного зобов’язання), довірчий власник має право прийняти рішення про необхідність дострокового виконання основного зобов'язання та повідомити про таке рішення боржника. Якщо боржник не виконує рішення довірчого власника про дострокове виконання основного зобов’язання протягом 40 календарних днів з моменту отримання такого повідомлення (якщо інший строк не встановлено договором), довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності.
 		 -18- Фріс І.П.
 В абзаці тридцять другому підпункту 4 пункту 4 Розділу І замість цифр «40» записати цифри «30».
 		Враховано   3. У разі порушення боржником зобов’язань, зазначених у договорі про встановлення довірчої власності (крім основного зобов’язання), довірчий власник має право прийняти рішення про необхідність дострокового виконання основного зобов'язання та повідомити про таке рішення боржника. Якщо боржник не виконує рішення довірчого власника про дострокове виконання основного зобов’язання протягом 30 календарних днів з моменту отримання такого повідомлення (якщо інший строк не встановлено договором), довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності.
 
79. 4. У разі порушення користувачем обов’язків щодо збереження чи користування об’єктом довірчої власності довірчий власник може скористатися правами, визначеними частиною другою цієї статті, та/або вжити заходів для збереження чи страхування об’єкта довірчої власності у власних інтересах та за власний рахунок. Користувач зобов’язаний негайно на вимогу довірчого власника негайно відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв’язку із вжиттям заходів щодо збереження та страхування об’єкта довірчої власності.
 		    4. У разі порушення користувачем обов’язків щодо збереження чи користування об’єктом довірчої власності довірчий власник може скористатися правами, визначеними частиною другою цієї статті, та/або вжити заходів для збереження чи страхування об’єкта довірчої власності у своїх інтересах та за власний рахунок. Користувач зобов’язаний на вимогу довірчого власника негайно відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв’язку із вжиттям заходів щодо збереження та страхування об’єкта довірчої власності.
 
80. Стаття 597-7. Обов’язкове звернення стягнення на об’єкт довірчої власності
 		    Стаття 597-7. Обов’язкове звернення стягнення на об’єкт довірчої власності
 
81. 1. Якщо інше не передбачено договором про встановлення довірчої власності, довірчий власник зобов’язаний звернути стягнення на об’єкт довірчої власності у разі настання однієї з таких обставин:
 		 -19- Івченко В.Є.
 У підпункті 4 пункту 4 розділу І проекту закону:
У статті 597-7 слова «звернути стягнення» замінити словами «звернутися до суду з позовом про звернення стягнення».
 		Відхилено   1. Якщо інше не передбачено договором про встановлення довірчої власності, довірчий власник зобов’язаний звернути стягнення на об’єкт довірчої власності у разі настання однієї з таких обставин:
 
82. 1) державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи - боржника за основним зобов’язанням або довірчого власника;
 		 -20- Макаров О.А.
 У абзаці 35 підпункті 4 пункту 4 розділу слова «або довірчого власника» - виключити.
 		Відхилено   1) державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи - боржника за основним зобов’язанням або довірчого власника;
 
83. 2) прийняття судом постанови про визнання боржника за основним зобов’язанням або довірчого власника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;
 		 -21- Макаров О.А.
 У абзаці 36 підпункті 4 пункту 4 розділу слова «або довірчого власника» - виключити.
 		Відхилено   2) прийняття судом постанови про визнання боржника за основним зобов’язанням або довірчого власника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;
 
84. 3) смерті боржника за основним зобов’язанням, визнання його недієздатним або померлим.
 		    3) смерті боржника за основним зобов’язанням, визнання його недієздатним або померлим.
 
85. 2. Під час звернення стягнення на об’єкт довірчої власності у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті, усі повідомлення, які відповідно до цього Кодексу повинні бути надіслані довірчому засновнику, надсилаються відповідно опікуну, спадкоємцям довірчого засновника, виконавцю заповіту або особі, яка управляє спадщиною.
 		    2. Під час звернення стягнення на об’єкт довірчої власності у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті, усі повідомлення, які відповідно до цього Кодексу повинні бути надіслані довірчому засновнику, надсилаються відповідно опікуну, спадкоємцям довірчого засновника, виконавцю заповіту або особі, яка управляє спадщиною.
 
86. Стаття 597-8. Порядок звернення стягнення на об’єкт довірчої власності
 		 -22- Івченко В.Є.
 У підпункті 4 пункту 4 розділу І проекту закону:
У статті 597-8:
назву та частину першу викласти в такій редакції:
«Стаття 597-8. Звернення стягнення на об’єкт довірчої власності
1. Звернення стягнення на об’єкт довірчої власності відбувається за рішенням суду.»;
частини другу – сьому вилучити.
 		Відхилено   Стаття 597-8. Порядок звернення стягнення на об’єкт довірчої власності
 
87. 1. Якщо інше не встановлено у договорі про встановлення довірчої власності, звернення стягнення на об’єкт довірчої власності відбувається шляхом його продажу довірчим власником будь-якій особі-покупцеві. Довірчий власник зобов’язаний не пізніше ніж за 15 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити боржника, користувача та довірчого засновника про свій намір укласти цей договір та мінімальну ціну продажу. У разі невиконання зазначеної вимоги довірчий власник зобов’язаний відшкодувати таким особам завдані збитки.
 		 -23- Фріс І.П.
 В абзаці сорок першому підпункту 4 пункту 4 Розділу І замість цифр «15» записати цифри «30».
 		Враховано   1. Якщо інше не визначено договором про встановлення довірчої власності, звернення стягнення на об’єкт довірчої власності відбувається шляхом його продажу довірчим власником будь-якій особі-покупцеві. Довірчий власник зобов’язаний не пізніше ніж за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити боржника, користувача та довірчого засновника про свій намір укласти цей договір та мінімальну ціну продажу. У разі невиконання зазначеної вимоги довірчий власник зобов’язаний відшкодувати таким особам завдані збитки.
 
88. 2. Протягом п’ятиденного строку з дня отримання повідомлення, зазначеного у частині першій цієї статті, боржник (користувач, довірчий засновник) має право письмово повідомити довірчого власника про свій намір придбати об’єкт довірчої власності та внести грошову суму у розмірі мінімальної ціни продажу об’єкта довірчої власності, повідомленої довірчим власником, на депозит нотаріусу. З дня отримання довірчим власником зазначеного повідомлення та внесення відповідної грошової суми на депозит нотаріуса, боржник (користувач, довірчий засновник) набуває переважне право на придбання об’єкта довірчої власності у довірчого власника.
 		    2. Протягом п’ятиденного строку з дня отримання повідомлення, зазначеного у частині першій цієї статті, боржник (користувач, довірчий засновник) має право письмово повідомити довірчого власника про свій намір придбати об’єкт довірчої власності та внести грошову суму в розмірі мінімальної ціни продажу об’єкта довірчої власності, повідомленої довірчим власником, на депозит нотаріуса. З дня отримання довірчим власником зазначеного повідомлення та внесення відповідної грошової суми на депозит нотаріуса, боржник (користувач, довірчий засновник) набуває переважне право на придбання об’єкта довірчої власності у довірчого власника.
 
89. 3. Ціна продажу об’єкта довірчої власності встановлюється довірчим власником одноособово та не може бути меншою за мінімальну ціну, повідомлену боржникові (користувачеві, довірчому засновникові).
 		    3. Ціна продажу об’єкта довірчої власності встановлюється довірчим власником одноособово та не може бути меншою за мінімальну ціну, повідомлену боржникові (користувачеві, довірчому засновникові).
 
90. 4. Сума перевищення ціни продажу об’єкта довірчої власності над розміром заборгованості боржника перед довірчим власником сплачується довірчим власником довірчому засновнику, якщо інше не передбачено договором про встановлення права довірчої власності.
 		    4. Сума перевищення ціни продажу об’єкта довірчої власності над розміром заборгованості боржника перед довірчим власником сплачується довірчим власником довірчому засновнику, якщо інше не передбачено договором про встановлення права довірчої власності.
 
91. 5. Довірчий власник, який звернув стягнення на об’єкт довірчої власності, надсилає довірчому засновнику та боржнику, якщо він не є довірчим засновником, звіт про розподіл коштів від продажу об’єкта довірчої власності.
 		    5. Довірчий власник, який звернув стягнення на об’єкт довірчої власності, надсилає довірчому засновнику та боржнику, якщо він не є довірчим засновником, звіт про розподіл коштів від продажу об’єкта довірчої власності.
 
92. 6. Договором про встановлення довірчої власності може бути передбачено інший порядок звернення стягнення на об’єкт довірчої власності, мінімальна ціна продажу такого об’єкта довірчим власником або ж право довірчого власника отримати об’єкт довірчої власності у свою власність (без обмежень на користування та розпорядження) в рахунок невиконаного зобов’язання боржника.
 		 -24- Фріс І.П.
 В абзаці сорок шостому підпункту 4 пункту 4 Розділу І замість слів «невиконаного зобов’язання боржника» записати слова «виконання зобов’язань боржника».
 		Враховано   6. Договором про встановлення довірчої власності може бути передбачено інший порядок звернення стягнення на об’єкт довірчої власності, мінімальна ціна продажу такого об’єкта довірчим власником або ж право довірчого власника отримати об’єкт довірчої власності у свою власність (без обмежень на користування та розпорядження) у рахунок виконання зобов’язань боржника.
 
93. 7. За рахунок об’єкта довірчої власності довірчий власник має право задовольнити у повному обсязі свою вимогу, розмір якої визначається на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, та необхідних витрат на утримання об’єкта довірчої власності, якщо інше не встановлено договором.
 		 -25- Фріс І.П.
 В абзаці сорок сьомому підпункту 4 пункту 4 Розділу І після слова «неустойки» доповнити словами «пені, штрафів».
 		Відхилено   7. За рахунок об’єкта довірчої власності довірчий власник має право задовольнити у повному обсязі свою вимогу, розмір якої визначається на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, та необхідних витрат на утримання об’єкта довірчої власності, якщо інше не встановлено договором.
 
94. Стаття 597-9. Особливості звернення стягнення на житлові приміщення
 		 -26- Івченко В.Є.
 У підпункті 4 пункту 4 розділу І проекту закону:
Статтю 597-9 вилучити.
 		Відхилено   Стаття 597-9. Особливості звернення стягнення на житлові приміщення
 
95. 1. Після прийняття рішення про звернення стягнення на житлове приміщення, що є об’єктом довірчої власності, всі мешканці такого приміщення зобов’язані на письмову вимогу довірчого власника або особи, яка отримала право власності на приміщення від довірчого власника, звільнити житлове приміщення протягом десяти днів з дня отримання такої вимоги. Якщо мешканці не звільняють житлове приміщення у встановлений цим Кодексом або інший погоджений сторонами строк, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
 		    1. Після прийняття рішення про звернення стягнення на житлове приміщення, що є об’єктом довірчої власності, всі мешканці такого приміщення зобов’язані на письмову вимогу довірчого власника або особи, яка отримала право власності на приміщення від довірчого власника, звільнити житлове приміщення протягом десяти днів з дня отримання такої вимоги. Якщо мешканці не звільняють житлове приміщення у встановлений цим Кодексом або інший погоджений сторонами строк, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
 
96. Стаття 597-10. Звернення стягнення на об’єкт довірчої власності на вимогу третіх осіб
 		    Стаття 597-10. Звернення стягнення на об’єкт довірчої власності на вимогу третіх осіб
 
97. 1. Звернення стягнення на об’єкт довірчої власності за зобов’язаннями довірчого власника не допускається.
 		    1. Звернення стягнення на об’єкт довірчої власності за зобов’язаннями довірчого власника не допускається.
 
98. 2. Кредитор боржника, який повністю виконав основне зобов’язання боржника перед довірчим власником, може вимагати звернення стягнення на об’єкт довірчої власності за зобов’язаннями довірчого засновника.
 		    2. Кредитор боржника, який повністю виконав основне зобов’язання боржника перед довірчим власником, може вимагати звернення стягнення на об’єкт довірчої власності за зобов’язаннями довірчого засновника.
 
99. Стаття 597-11. Припинення довірчої власності
 		    Стаття 597-11. Припинення довірчої власності
 
100. 1. Протягом п’яти робочих днів з дня припинення (у тому числі у зв’язку з його повним виконанням) основного зобов’язання довірчий власник зобов’язаний передати право власності на об’єкт довірчої власності довірчому засновнику, якщо інше не визначено договором про встановлення довірчої власності.
 		    1. Протягом п’яти робочих днів з дня припинення (у тому числі у зв’язку з його повним виконанням) основного зобов’язання довірчий власник зобов’язаний передати право власності на об’єкт довірчої власності довірчому засновнику, якщо інше не визначено договором про встановлення довірчої власності.
 
101. 2. Передача права власності на об’єкт довірчої власності у випадку, встановленому частиною першою цієї статті, здійснюється згідно з актом приймання-передачі, який підписується довірчим власником та особою, якій передається об’єкт довірчої власності. Акт приймання-передачі нерухомого об’єкта довірчої власності підлягає нотаріальному посвідченню.
 		    2. Передача права власності на об’єкт довірчої власності у випадку, встановленому частиною першою цієї статті, здійснюється згідно з актом приймання-передачі, який підписується довірчим власником та особою, якій передається об’єкт довірчої власності. Акт приймання-передачі нерухомого об’єкта довірчої власності підлягає нотаріальному посвідченню.
 
102. 3. Якщо не зважаючи на повне виконання боржником свого зобов’язання, довірчий власник ухиляється від укладення та нотаріального посвідчення акта приймання-передачі, боржник або інша особа, яка має право на отримання права власності на об’єкт довірчої власності, має право звернутися до суду з позовом про визнання свого права власності на об’єкт довірчої власності або до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника.
 		    3. Якщо не зважаючи на повне виконання боржником свого зобов’язання, довірчий власник ухиляється від укладення та нотаріального посвідчення акта приймання-передачі, боржник або інша особа, яка має право на отримання права власності на об’єкт довірчої власності, має право звернутися до суду з позовом про визнання свого права власності на об’єкт довірчої власності або до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника.
 
103. 4. У результаті відчуження довірчим власником об’єкта довірчої власності (внаслідок звернення стягнення на такий об’єкт або ж внаслідок його передачі за актом приймання-передачі довірчому засновникові чи іншій особі) у набувача виникає право власності на такий об’єкт, якщо інше не встановлено законом або договором. Право власності нового власника на нерухоме майно виникає з моменту реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
 		    4. За результатами відчуження довірчим власником об’єкта довірчої власності (внаслідок звернення стягнення на такий об’єкт або внаслідок його передачі за актом приймання-передачі довірчому засновникові чи іншій особі) у набувача виникає право власності на такий об’єкт, якщо інше не встановлено законом або договором. Право власності нового власника на нерухоме майно виникає з моменту реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
 
104. Стаття 597-12. Відступлення прав довірчого власника
 		    Стаття 597-12. Відступлення прав довірчого власника
 
105. 1. У випадку відступлення довірчим власником своїх прав за основним зобов’язанням третій особі, до такої третьої особи переходять права та обов’язки довірчого власника за договором про встановлення довірчої власності, якщо довірчий засновник надав згоду на такий перехід та інше не вказано у договорі про встановлення довірчої власності. Підпис довірчого засновника на заяві про надання згоди на перехід права довірчої власності підлягає нотаріальному засвідченню.
 		    1. У випадку відступлення довірчим власником своїх прав за основним зобов’язанням третій особі, до такої третьої особи переходять права та обов’язки довірчого власника за договором про встановлення довірчої власності, якщо довірчий засновник надав згоду на такий перехід та інше не зазначено у договорі про встановлення довірчої власності. Підпис довірчого засновника на заяві про надання згоди на перехід права довірчої власності підлягає нотаріальному засвідченню.
 
106. 2. Довірча власність у третьої особи (нового кредитора за основним зобов’язанням) виникає з моменту її реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
 		    2. Довірча власність у третьої особи (нового кредитора за основним зобов’язанням) виникає з моменту її реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
 
107. Стаття 597-13. Придбання майна у довірчу власність в інтересах іншої особи
 		    Стаття 597-13. Придбання майна у довірчу власність в інтересах іншої особи
 
108. 1. Довірча власність може виникнути на підставі договору, відповідно до якого одна сторона за свій рахунок, але в інтересах та за вказівкою іншої сторони придбаває у третьої особи майно у довірчу власність. При цьому сторона, яка придбала майно у довірчу власність, отримує право вимоги до особи, за вказівкою якої відбулося придбання, щодо сплати компенсації вартості такого майна та/або процентів за користування чужими грошовими коштами.
 		    1. Довірча власність може виникнути на підставі договору, відповідно до якого одна сторона за власний рахунок, але в інтересах та за рекомендацією іншої сторони придбаває у третьої особи майно у довірчу власність. При цьому сторона, яка придбала майно у довірчу власність, отримує право вимоги до особи, за рекомендацією якої відбулося придбання, щодо сплати компенсації вартості такого майна та/або процентів за користування чужими грошовими коштами.
 
109. 2. У випадку, зазначеному у частині першій цієї статті, особа, яка придбала майно, набуває прав та обов’язків довірчого власника, а особа, в інтересах та за вказівкою якої було придбане майно, - довірчого засновника.".
 		    2. У випадку, зазначеному в частині першій цієї статті, особа, яка придбала майно, набуває прав та обов’язків довірчого власника, а особа, в інтересах та за рекомендацією якої було придбане майно, - довірчого засновника".
 
110. 5. У Кодексі України з процедур банкрутства (Відомості Верховної Ради України, 2019р., № 19, ст. 74):
 		    4. У Кодексі України з процедур банкрутства (Відомості Верховної Ради України, 2019р., № 19, ст. 74):
 
111. 1) частину п'яту статті 41 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
 		 -27- Шпенов Д.Ю.
 Виключити підпункт 1) пункту 5 Розділу 1 Законопроекту.
 		Відхилено   1) частину п'яту статті 41 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
112. "Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об’єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов’язкового звернення стягнення на об’єкт довірчої власності.".
 		    "Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об’єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов’язкового звернення стягнення на об’єкт довірчої власності".
 
113. У зв’язку з цим абзаци другий - четвертий вважати відповідно абзацами третім - п'ятим;
 		    У зв’язку з цим абзаци другий - четвертий вважати відповідно абзацами третім - п'ятим;
 
114. 2) частину третю статті 62 доповнити абзацом такого змісту:
 		 -28- Шпенов Д.Ю.
 Виключити підпункт 2) пункту 5 Розділу 1 Законопроекту.
 		Відхилено   2) частину третю статті 62 доповнити абзацом другим такого змісту:
 
115. "Об’єкт довірчої власності не може бути включено до ліквідаційної маси довірчого власника або довірчого засновника.".
 		    "Об’єкт довірчої власності не може бути включено до ліквідаційної маси довірчого власника або довірчого засновника".
 
116. 6. Статтю 55 Закону України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 2004 р., № 2, ст. 6, № 11, ст. 140; 2006 р., № 13, ст. 110; 2009 р., № 13, ст. 161; 2016 р., № 1, ст. 9) доповнити двома частинами такого змісту:
 		    5. Статтю 55 Закону України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 2004 р., № 2, ст. 6, № 11, ст. 140; 2006 р., № 13, ст. 110; 2009 р., № 13, ст. 161; 2016 р., № 1, ст. 9) доповнити частинами десятою та одинадцятою такого змісту:
 
117. "Договори про встановлення довірчої власності, об’єктом якої є нерухоме майно, яке належить третім особам і стане власністю довірчого засновника після укладення такого договору, посвідчуються до моменту оформлення встановленого законодавством документа про право власності довірчого засновника на нерухомість.
 		    "Договори про встановлення довірчої власності, об’єктом якої є нерухоме майно, яке належить третім особам і стане власністю довірчого засновника після укладення такого договору, посвідчуються до моменту оформлення встановленого законодавством документа про право власності довірчого засновника на нерухомість.
 
118. Після оформлення встановленого законодавством документа про право власності довірчого засновника на нерухомість, що є об’єктом довірчої власності, довірчий власник реєструє в установленому законом порядку довірчу власність. Якщо договором про встановлення довірчої власності передбачено накладення заборони відчуження нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності, нотаріус накладає таку заборону за повідомленням довірчого власника.".
 		    Після оформлення встановленого законодавством документа про право власності довірчого засновника на нерухомість, що є об’єктом довірчої власності, довірчий власник реєструє в установленому законом порядку довірчу власність. Якщо договором про встановлення довірчої власності передбачено накладення заборони відчуження нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності, нотаріус накладає таку заборону за повідомленням довірчого власника".
 
119. 7. Частину п’яту статті 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30; 2011 р., № 36, ст. 362) доповнити пунктом 4 такого змісту:
 		    6. Частину п’яту статті 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30; 2011 р., № 36, ст. 362) доповнити пунктом 4 такого змісту:
 
120. "4) майно, належне банку на праві довірчої власності.".
 		    "4) майно, належне банку на праві довірчої власності.".
 
121. 8. У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17):
 		    7. У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17):
 
122. 1) у статті 8:
 		    1) у статті 8:
 
123. у частині першій:
 		    у частині першій:
 
124. пункти 1 - 4 замінити пунктами 1 - 6 у такій редакції:
 		    пункти 1 - 4 замінити шістьома пунктами такого змісту:
 
125. "1) взаємодію із заявником у форматі "запитання - відповідь" (з можливістю вибору інтерфейсу українською або англійською мовою); "
 		    "1) взаємодію із заявником у форматі "запитання - відповідь" (з можливістю вибору інтерфейсу українською або англійською мовою); "
 
126. 2) подання документів в електронній формі для державної реєстрації, ліцензування видів господарської діяльності, видачі документів дозвільного характеру;
 		    2) подання документів у електронній формі для державної реєстрації, ліцензування видів господарської діяльності, видачі документів дозвільного характеру;
 
127. 3) контроль за повнотою та достовірністю відомостей, що заповнюються заявником для державної реєстрації, ліцензування видів господарської діяльності, видачі документів дозвільного характеру;
 		    3) контроль за повнотою та достовірністю відомостей, що заповнюються заявником для державної реєстрації, ліцензування видів господарської діяльності, видачі документів дозвільного характеру;
 
128. 4) перегляд стану розгляду поданих документів та інформування заявника в обраний ним спосіб про проходження етапів розгляду відповідних документів;
 		    4) перегляд стану розгляду поданих документів та інформування заявника в обраний ним спосіб про проходження етапів розгляду відповідних документів;
 
129. 5) доступ до відомостей та документів, визначених цим Законом;
 		    5) доступ до відомостей та документів, визначених цим Законом;
 
130. 6) формування за визначеним алгоритмом цифрового коду модельного статуту, що дає змогу ідентифікувати автоматичними засобами редакцію модельного статуту, на підставі якого діє юридична особа (якщо модельний статут є багатоваріантним); ".
 		    6) формування за визначеним алгоритмом цифрового коду модельного статуту, що дає змогу ідентифікувати автоматичними засобами редакцію модельного статуту, на підставі якого діє юридична особа (якщо модельний статут є багатоваріантним) ".
 
131. У зв'язку з цим пункти 5 - 11 вважати відповідно пунктами 7 - 13;
 		    У зв'язку з цим пункти 5 - 11 вважати відповідно пунктами 7 - 13;
 
132. пункт 9 доповнити словами ", а також редакції модельного статуту, на підставі якого діє юридична особа (якщо модельний статут є багатоваріантним)";
 		    пункт 9 доповнити словами "а також редакції модельного статуту, на підставі якого діє юридична особа (якщо модельний статут є багатоваріантним)";
 
133. частину другу викласти у такій редакції:
 		    частину другу викласти в такій редакції:
 
134. "2. Порядок функціонування порталу електронних сервісів, яким визначається зокрема алгоритм формування цифрового коду модельного статуту, затверджується Міністерством юстиції України.";
 		    "2. Порядок функціонування порталу електронних сервісів, яким визначається зокрема алгоритм формування цифрового коду модельного статуту, затверджується Міністерством юстиції України";
 
135. 2) пункт 16 частини другої статті 9 доповнити словами ", а також цифровий код модельного статуту (якщо модельний статут є багатоваріантним)";
 		    2) пункт 16 частини другої статті 9 доповнити словами "а також цифровий код модельного статуту (якщо модельний статут є багатоваріантним)";
 
136. 3) абзац другий пункту 1 частини другої статті 11 після слів "про місцезнаходження" доповнити словами ", адресу електронної пошти, цифровий код модельного статуту";
 		    3) абзац другий пункту 1 частини другої статті 11 після слів "про місцезнаходження" доповнити словами "адресу електронної пошти, цифровий код модельного статуту";
 
137. 4) в абзаці п’ятому частини другої статті 13:
 		    4) в абзаці п’ятому частини другої статті 13:
 
138. слова "копії заяви про обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційної заяви про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість в електронній формі, якщо такі заяви були подані як додаток до заяви про державну реєстрацію" замінити словами "відомостей із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію фізичної особи підприємцем про обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій";
 		    слова "копії заяви про обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційної заяви про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість в електронній формі, якщо такі заяви були подані як додаток до заяви про державну реєстрацію" замінити словами "відомостей із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію фізичної особи підприємцем про обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій";
 
139. 5) у статті 17:
 		    5) у статті 17:
 
140. у частині першій:
 		    у частині першій:
 
141. пункт 1 після слова "статуту" доповнити словами ", а також прохання заявника про реєстрацію юридичної особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Якщо модельний статут є багатоваріантним, у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє";
 		    третє речення пункту 1 доповнити словами "а також прохання заявника про реєстрацію юридичної особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування, та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Якщо модельний статут є багатоваріантним, у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє";
 
142. пункт 2 виключити;
 		    пункт 2 виключити;
 
143. частину сьому викласти у такій редакції:
 		    частину сьому викласти в такій редакції:
 
144. "7. Для державної реєстрації переходу юридичної особи приватного права на діяльність на підставі модельного статуту подаються такі документи:
 		    "7. Для державної реєстрації переходу юридичної особи приватного права на діяльність на підставі модельного статуту подаються такі документи:
 
145. 1) заява про державну реєстрацію переходу з власного установчого документа на діяльність на підставі модельного статуту. Якщо модельний статут є багатоваріантним, у заяві зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє;
 		    1) заява про державну реєстрацію переходу з власного установчого документа на діяльність на підставі модельного статуту. Якщо модельний статут є багатоваріантним, у заяві зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє;
 
146. 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи приватного права про перехід на діяльність на підставі модельного статуту.";
 		    2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи приватного права про перехід на діяльність на підставі модельного статуту";
 
147. 6) у частині першій статті 18:
 		    6) у частині першій статті 18:
 
148. пункт 1 доповнити словами ", в якій може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування";
 		    пункт 1 доповнити словами "в якій може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування";
 
149. пункт 2 виключити;
 		    пункт 2 виключити;
 
150. 7) абзац шостий пункту 2 частини п’ятої статті 25 після слів "Законом, " та "згоди" доповнити відповідно словами ", та неодержання від органів державної податкової служби відомостей про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, від органів Пенсійного фонду України про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування" та "із зазначенням органів державної влади, від яких відповідні відомості не надійшли";
 		    7) абзац шостий пункту 2 частини п’ятої статті 25 після слів "Законом" та "згоди" доповнити відповідно словами "та неодержання від органів державної податкової служби відомостей про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, від органів Пенсійного фонду України про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування" та "із зазначенням органів державної влади, від яких відповідні відомості не надійшли";
 
151. 8) в абзаці восьмому пункту 11 частини першої статті 28 слова "відсутній узгоджений план" замінити словами "відсутні відомості про узгодження плану";
 		    8) в абзаці восьмому пункту 11 частини першої статті 28 слова "відсутній узгоджений план" замінити словами "відсутні відомості про узгодження плану";
 
152. 9) у тексті Закону слова "через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і" виключити.
 		    9) у тексті Закону слова "через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і" виключити.
 
153. 9. У Законі України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 11, ст. 140; 2005 р., № 11, ст. 205; 2012 р., № 21, ст. 197):
 		    8. У Законі України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 11, ст. 140; 2005 р., № 11, ст. 205; 2012 р., № 21, ст. 197):
 
154. 1) друге речення частини першої статті 5 після слова "власності" доповнити словами ", довірчої власності";
 		    1) друге речення частини першої статті 5 після слова "власності" доповнити словами "довірчої власності";
 
155. 2) частину першу статті 21 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 		    2) частину першу статті 21 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
 
156. "3-1) право довірчої власності на рухоме майно; ";
 		    "3-1) право довірчої власності на рухоме майно";
 
157. 3) статтю 24 доповнити частиною такого змісту:
 		    3) статтю 24 доповнити частиною четвертою такого змісту:
 
158. "Особливості звернення стягнення на об’єкт права довірчої власності встановлюються законом.";
 		    "Особливості звернення стягнення на об’єкт права довірчої власності встановлюються законом";
 
159. 4) пункт 2 частини першої статті 34 після слів "договором найму" доповнити словами "або лізингу";
 		    4) пункт 2 частини першої статті 34 доповнити словами "або лізингу";
 
160. 5) у статті 42:
 		    5) у статті 42:
 
161. частину другу після слів "є відкритими" доповнити словами "та загальнодоступними";
 		    друге речення частини другої після слів "є відкритими" доповнити словами "та загальнодоступними";
 
162. пункт 3 частини третьої викласти у такій редакції:
 		    пункт 3 частини третьої викласти в такій редакції:
 
163. "3) забезпечує будь-яким особам через мережу Інтернет вільний цілодобовий доступ у режимі реального часу до внесених до Державного реєстру відомостей про обтяження з можливістю їх безкоштовного пошуку за різними критеріями; ".
 		    "3) забезпечує будь-яким особам через мережу Інтернет вільний цілодобовий доступ у режимі реального часу до внесених до Державного реєстру відомостей про обтяження з можливістю їх безкоштовного пошуку за різними критеріями".
 
164. 10. У статті 13 Закону України "Про оцінку земель" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 229; 2013 р., № 25, ст. 251; 2015 р., № 1, ст. 2):
 		    9. У статті 13 Закону України "Про оцінку земель" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 229; 2013 р., № 25, ст. 251; 2015 р., № 1, ст. 2):
 
165. 1) абзац третій частини другої викласти в такій редакції:
 		    1) у частині другій:
абзац третій викласти в такій редакції:
 
166. "застави земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до закону; ";
 		 -29- Фріс І.П.
 В абзаці другому підпункту 1 пункту 10 Розділу І замість слова «застави» записати слова «передачі в іпотеку».
 		Враховано   "передачі в іпотеку земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до закону";
 
167. 2) абзац восьмий частини другої виключити;
 		    1) абзац восьмий виключити;
 
168. 3) частину третю викласти в такій редакції:
 		    2) частину третю викласти в такій редакції:
 
169. "Грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін договору.";
 		    "Грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін договору";
 
170. 4) доповнити статтю частиною такого змісту:
 		    3) доповнити частиною четвертою такого змісту:
 
171. "Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, а також особам, які відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється вимагати подання звіту експертної грошової оцінки земельної ділянки, якщо обов’язковість такої оцінки не встановлена законом.".
 		    "Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, а також особам, які відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється вимагати подання звіту експертної грошової оцінки земельної ділянки, якщо обов’язковість такої оцінки не встановлена законом".
 
172. 11. У Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9, № 30, ст. 542, № 47, ст. 800, 2017 р., № 2, ст. 25):
 		    18. У Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9, № 30, ст. 542, № 47, ст. 800, 2017 р., № 2, ст. 25):
 
173. 1) у частині першій статті 4:
 		    1) у частині першій статті 4:
 
174. пункт 1 викласти в такій редакції:
 		    пункт 1 викласти в такій редакції:
 
175. "1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання";
 		    "1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання";
 
176. абзац десятий пункту 2 викласти в такій редакції:
 		    абзац десятий пункту 2 викласти в такій редакції:
 
177. "право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань)";
 		    "право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань)";
 
178. 2) пункт 2 частини третьої статті 13 після слів "право власності" доповнити словами " (довірчої власності)";
 		    2) пункт 2 частини третьої статті 13 після слів "право власності" доповнити словами " (довірчої власності)";
 
179. 3) частину першу статті 27 доповнити пунктом 13-1 такого змісту:
 		    3) частину першу статті 27 доповнити пунктом 13-1 такого змісту:
 
180. "13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності; ";
 		    "13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності";
 
181. 4) абзаци перший та другий частини першої статті 34 після слів "реєстрацію права власності" доповнити словами " (у тому числі довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань)".
 		 -30- Фріс І.П.
 В підпункті 4 пункту 11 Розділу І після слів «довірчої власності» доповнити знаком «,».
 		Відхилено   4) абзаци перший та другий частини першої статті 34 після слів "реєстрацію права власності" доповнити словами " (у тому числі довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань)".
 
182. 12. У Законі України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 32, ст. 421):
 		    10. У Законі України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 32, ст. 421; 2009 р., № 29, ст. 394; 2012 р., №7, ст. 53):
 
183. 1) абзац дев’ятий частини першої статті 3 після слів "договір страхування" доповнити словами "або купівлі-продажу майна з відстроченням платежу";
 		    1) абзац дев’ятий частини першої статті 3 після слів "договір страхування" доповнити словами "або купівлі-продажу майна з відстроченням платежу";
 
184. 2) у частині першій статті 6 слова "які надають послуги" замінити словами "які продають товари (послуги)".
 		    2) у частині першій статті 6 слова "які надають послуги" замінити словами "які продають товари (послуги)".
 
185. 13. Абзац третій частини десятої статті 12 Закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 10, ст. 88) виключити.
 		 -31- Скороход А.К.
 Абзац третій частини десятої статті 12 Закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" залишити у чинній редакції.
 		Відхилено   11. Абзац третій частини десятої статті 12 Закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 10, ст. 88) виключити.
 
    -32- Андрійович З.М.
 Пункт 13 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -33- Савчук О.В.
 Пункт 13 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -34- Качний О.С.
 Пункт 13 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -35- Івченко В.Є.
 Пункт 13 розділу І проекту закону вилучити.
 		Відхилено    
    -36- Магера С.В.
 У розділі І законопроекту пункт 13 виключити.
 		Відхилено    
    -37- Урбанський А.І.
 Пункт 13 розділу законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -38- Бакунець П.А.
 Пункт 13 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -39- Бондар М.Л.
 Пункт 13 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -40- Матусевич О.Б.
 Пункт 13 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -41- Скорик М.Л.
 Пункт 13 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -42- Кіссе А.І.
 Пункт 13 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -43- Бужанський М.А.
 Н.д.Василевська- Смаглюк О.М. (Реєстр.картка №96) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
#21072
#20991
#11432
Пункт 13 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -44- Батенко Т.І.
Констанкевич І.М.
 Пункт 13 розділу І (щодо внесення зміни до Закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду") виключити.
 		Відхилено    
    -45- Яценко А.В.
 У розділі І Законопроекту:
1. Пункти 13, 15, 16 виключити;
У зв’язку з цим пункт 14 вважати пунктом 13, а пункти 17-21 вважати відповідно пунктами 14-18;
 		Відхилено    
    -46- Горват Р.І.
 Пункт 13 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
186. 14. У Законі України "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 50-51, ст. 384 із наступними змінами):
 		 -47- Шпенов Д.Ю.
 Пункт 14 Розділу 1 виключити (всі зміни до Закону України «Про акціонерні товариства».
 		Відхилено   12. У Законі України "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 50-51, ст. 384 із наступними змінами):
 
187. 1) у пункті 6 частини першої статті 2 слова "пакет із більше ніж 50 відсотків" замінити словами "пакет у розмірі 50 і більше відсотків";
 		    1) у пункті 6 частини першої статті 2 слова "пакет із більше ніж 50 відсотків" замінити словами "пакет у розмірі 50 і більше відсотків";
 
188. 2) частину другу статті 33 доповнити пунктом 26-1 такого змісту:
 		    2) частину другу статті 33 доповнити пунктом 26-1 такого змісту:
 
189. "26-1) обрання аудитора (аудиторської фірми) публічного акціонерного товариства для проведення аудиторської перевірки за результатами поточного та/або минулого (минулих) року (років); ";
 		    "26-1) обрання аудитора (аудиторської фірми) публічного акціонерного товариства для проведення аудиторської перевірки за результатами поточного та/або минулого (минулих) року (років)";
 
190. 3) пункт 13 частини другої статті 52 викласти в такій редакції:
 		    3) пункт 13 частини другої статті 52 викласти в такій редакції:
 
191. "13) обрання аудитора (аудиторської фірми) приватного акціонерного товариства для проведення аудиторської перевірки за результатами поточного та/або минулого (минулих) року (років); надання рекомендацій загальним зборам щодо підбору, призначення, перепризначення та звільнення зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) публічного акціонерного товариства; визначення умов договору, що укладатиметься з аудитором (аудиторською фірмою) товариства, встановлення розміру оплати його (її) послуг; ";
 		    "13) обрання аудитора (аудиторської фірми) приватного акціонерного товариства для проведення аудиторської перевірки за результатами поточного та/або минулого (минулих) року (років); надання рекомендацій загальним зборам щодо підбору, призначення, перепризначення та звільнення зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) публічного акціонерного товариства; визначення умов договору, що укладатиметься з аудитором (аудиторською фірмою) товариства, встановлення розміру оплати його (її) послуг";
 
192. 4) частину дев’яту статті 65 доповнити пунктом 4 такого змісту:
 		    4) частину дев’яту статті 65 доповнити пунктом 4 такого змісту:
 
193. "4) якщо внаслідок набуття особою контрольного пакета акцій у товаристві виникає два контрольних пакети акцій, які належать двом різним власникам (групам осіб, що діють спільно). Наглядова рада (виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) протягом десяти робочих днів після отримання товариством інформації про набуття особою (особами, що діють спільно) контрольного пакету акцій повідомляє таку особу (осіб) про наявність іншого власника (власників) контрольного пакету акцій.";
 		    "4) якщо внаслідок набуття особою контрольного пакета акцій у товаристві виникає два контрольних пакети акцій, які належать двом різним власникам (групам осіб, що діють спільно). Наглядова рада (виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) протягом десяти робочих днів після отримання товариством інформації про набуття особою (особами, що діють спільно) контрольного пакету акцій повідомляє таку особу (осіб) про наявність іншого власника (власників) контрольного пакета акцій";
 
194. 5) у статті 71:
 		    5) у статті 71:
 
195. у пункті 1 частини третьої слова "є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною" замінити словами "здійснює контроль над юридичною особою, яка є іншою стороною";
 		    у пункті 1 частини третьої слова "є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною" замінити словами "здійснює контроль над юридичною особою, яка є іншою стороною";
 
196. пункті 3 частини сьомої слова "що є його предметом, перевищує 10 відсотків" замінити словами "що є предметом правочину, становить не менше 10 відсотків";
 		    пункті 3 частини сьомої слова "що є його предметом, перевищує 10 відсотків" замінити словами "що є предметом правочину, становить не менше 10 відсотків";
 
197. частину 11 викласти у такій редакції:
 		    частину одинадцяту викласти в такій редакції:
 
198. "11. Солідарну відповідальність за шкоду, заподіяну товариству правочином, вчиненим з порушенням цієї статті, несуть особа, яка порушила вимоги цього Закону, та особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством такого правочину.";
 		    "11. Солідарну відповідальність за шкоду, заподіяну товариству правочином, вчиненим з порушенням цієї статті, несуть особа, яка порушила вимоги цього Закону, та особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством такого правочину";
 
199. доповнити статтю частиною 12 такого змісту:
 		    доповнити частиною дванадцятою такого змісту:
 
200. "12. Правочин із заінтересованістю, вчинений на умовах, які за висновком залученої відповідно до цієї статті особи (незалежного аудитора, суб’єкта оціночної діяльності або іншої особи, яка має відповідну кваліфікацію), є для товариства гіршими за звичайні ринкові умови, може бути визнаний судом недійсним за позовом акціонера товариства.
 		    "12. Правочин із заінтересованістю, вчинений на умовах, які за висновком залученої відповідно до цієї статті особи (незалежного аудитора, суб’єкта оціночної діяльності або іншої особи, яка має відповідну кваліфікацію), є для товариства гіршими за звичайні ринкові умови, може бути визнаний судом недійсним за позовом акціонера товариства.
 
201. Збитки, завдані акціонерному товариству внаслідок вчинення такого правочину (у тому числі різниця між ціною правочину та ринковою ціною), відшкодовуються солідарно особою, заінтересованою у вчиненні товариством такого правочину, а також членами наглядової ради товариства, які проголосували за надання згоди на вчинення такого правочину (у випадку надання наглядовою радою згоди на вчинення правочину).".
 		    Збитки, завдані акціонерному товариству внаслідок вчинення такого правочину (у тому числі різниця між ціною правочину та ринковою ціною), відшкодовуються солідарно особою, заінтересованою у вчиненні товариством такого правочину, а також членами наглядової ради товариства, які проголосували за надання згоди на вчинення такого правочину (у разі надання наглядовою радою згоди на вчинення правочину)".
 
202. 15. У Законі України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 19, ст. 257 із наступними змінами):
 		 -48- Андрійович З.М.
 Пункт 15 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено   13. У Законі України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 19, ст. 257 із наступними змінами):
 
    -49- Савчук О.В.
 Пункт 15 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -50- Качний О.С.
 Пункт 15 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -51- Магера С.В.
 У розділі І законопроекту пункт 15 виключити.
 		Відхилено    
    -52- Урбанський А.І.
 Пункт 15 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -53- Бакунець П.А.
 Пункт 15 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -54- Бондар М.Л.
 Пункт 15 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -55- Матусевич О.Б.
 Пункт 15 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -56- Скорик М.Л.
 Пункт 15 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -57- Кіссе А.І.
 Пункт 15 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -58- Бужанський М.А.
 Н.д.Василевська- Смаглюк О.М. (Реєстр.картка №96) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
#21072
#20991
#11432
Пункт 15 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -59- Горват Р.І.
 Пункт 15 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -60- Княжицький М.Л.
 Пункт 15 розділу І законопроекту, яким вносяться зміни до Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», вилучити.
 		Відхилено    
    -61- Батенко Т.І.
Констанкевич І.М.
 Пункт 15 розділу І (щодо внесення змін до Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва") виключити.
 		Відхилено    
203. 1) частину п’яту статті 3 виключити;
 		 -62- Скороход А.К.
 Частину п’яту статті 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" залишити у чинній редакції.
 		Відхилено   1) частину п’яту статті 3 виключити;
 
204. 2) абзац третій частини одинадцятої статті 4 виключити.
 		 -63- Скороход А.К.
 Абзац третій частини одинадцятої статті 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» залишити у чинній редакції.
 		Відхилено   2) абзац третій частини одинадцятої статті 4 виключити.
 
205. 16. У Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами):
 		 -64- Батенко Т.І.
Констанкевич І.М.
 Пункт 16 розділу І (щодо внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності") виключити.
 		Відхилено   14. У Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами):
 
    -65- Княжицький М.Л.
 Пункт 16 розділу І законопроекту, яким вносяться зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вилучити.
 		Відхилено    
206. 1) статтю 7 доповнити частиною шостою такого змісту:
 		 -66- Скороход А.К.
 Доповнення статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» новою частиною шостою виключити.
 		Відхилено   1) статтю 7 доповнити частиною шостою такого змісту:
 
207. "6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об’єктів.";
 		    "6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об’єктів";
 
208. 2) частину п’яту статті 30 виключити;
 		 -67- Андрійович З.М.
 Підпункт 2 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено   2) частину п’яту статті 30 виключити;
 
    -68- Савчук О.В.
 Підпункт 2 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -69- Качний О.С.
 Підпункт 2 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -70- Урбанський А.І.
 Підпункт 2 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -71- Бакунець П.А.
 Підпункт 2 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -72- Бондар М.Л.
 Підпункт 2 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -73- Матусевич О.Б.
 Підпункт 2 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -74- Скорик М.Л.
 Підпункт 2 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -75- Кіссе А.І.
 Підпункт 2 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -76- Бужанський М.А.
 )
Н.д.Василевська- Смаглюк О.М. (Реєстр.картка №96) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
#21072
#20991
#11432
Підпункт 2 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -77- Горват Р.І.
 Підпункт 2 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -78- Івченко В.Є.
 Підпункти 2, 3 пункту 16 розділу І проекту закону виключити.
 		Відхилено    
    -79- Магера С.В.
 У розділі І законопроекту підпункти 2-3 пункту 16 виключити.
 		Відхилено    
    -80- Скороход А.К.
 Частину п’яту статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» залишити у чинній редакції.
 		Відхилено    
    -81- Совсун І.Р.
Воронов В.А.
Коваль О.В.
Колебошин С.В.
Колюх В.В.
Кириленко І.Г.
Павленко Р.М.
Лунченко В.В.
Лис О.Г.
Піпа Н.Р.
Грищук Р.П.
Бабак С.В.
Гришина Ю.М.
 Підпункт 2 Пункту 16 Розділу І законопроекту викласти у наступній редакції:
«абзац перший частини п’ятої статті 30 після слів «а такі інженерні мережі та/або об’єкти» та перед словами «передаються у комунальну власність» доповнити словами «Інженерної інфраструктури»!
 		Відхилено    
209. 3) статтю 40 виключити.
 		 -82- Андрійович З.М.
 Підпункт 3 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено   3) статтю 40 виключити.
 
    -83- Савчук О.В.
 Підпункт 3 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -84- Качний О.С.
 Підпункт 3 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -85- Урбанський А.І.
 Підпункт 3 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -86- Бакунець П.А.
 Підпункт 3 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -87- Бондар М.Л.
 Підпункт 3 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -88- Матусевич О.Б.
 Підпункт 3 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -89- Скорик М.Л.
 Підпункт 3 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -90- Кіссе А.І.
 Підпункт 3 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -91- Бужанський М.А.
 Н.д.Василевська- Смаглюк О.М. (Реєстр.картка №96) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
#21072
#20991
#11432
Підпункт 3 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -92- Горват Р.І.
 Підпункт 3 пункту 16 розділу І законопроєкту виключити.
 		Відхилено    
    -93- Скороход А.К.
 Статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» викласти у такій редакції:
«Стаття 40. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
1. Типовий порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюється виходячи із: корисної площі об’єкту будівництва; опосередкованої вартості будівництва об’єктів, яка щороку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; розміру населення населеного пункту, на території якого розташовується об’єкт будівництва; розташування об’єкту будівництва у населеному місці, занесеному до Списку історичних населених місць України; розташування об’єкту будівництва в межах території, якій Кабінетом Міністрів України надано статус депресивної, відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів; географічного положення населеного пункту».
2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
3. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником, до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію, до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Даний внесок зараховується до відповідної статті місцевого бюджету, та не може бути використаний/розподілений на інші статті бюджету.
4.До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:
1)об’єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
2)будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, що відносяться до державної чи комунальної форми власності;
3)будинків житлового фонду соціального призначення та доступного
житла;
4)індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках на один заїзд;
5)об’єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
6)об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об’єктів енергетики, зв’язку та дорожнього господарства (крім об’єктів дорожнього сервісу);
7)об’єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;
8)об’єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення;
9)об’єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції).
5.Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до розрахованого виконавчим органом органу місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури згідно з Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту), з урахуванням опосередкованої вартості будівництва об’єктів, які щороку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Пайова участь не може бути виплачена об’єктами соціальної інфраструктури, що замовниками будівництва передаються в комунальну власність.
6.Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника будівництва розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:
1)від 4 до 7 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для нежитлових будівель та споруд;
2)від 4 до 7 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для житлових будинків.
7.Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об’єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу).
8.Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього техніко-економічних показників об’єкту будівництва.
У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.
9.Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.
Істотними умовами договору є:
1)розмір пайової участі;
2)строк (графік) сплати пайової участі;
3)відповідальність сторін.,
Невід’ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у
розвитку інфраструктури населеного пункту.
Типовий договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту затверджується Кабінетом Міністрів України.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. У разі несплати пайової участі, об’єкт не може бути прийнятий в експлуатацію.
Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
11.Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку Інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об’єкта до експлуатації або в акті готовності об’єкта до експлуатації.».
 		Відхилено    
    -94- Совсун І.Р.
Воронов В.А.
Коваль О.В.
Колебошин С.В.
Колюх В.В.
Кириленко І.Г.
Павленко Р.М.
Лунченко В.В.
Лис О.Г.
Піпа Н.Р.
Грищук Р.П.
Бабак С.В.
Гришина Ю.М.
 Підпункт 3 Пункту 16 Розділу І законопроекту викласти у наступній редакції:
«Статтю 40 викласти у наступній редакції:
«Стаття 40. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту
1. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
3. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у
перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
4. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:
1) об єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або
органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;
3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;
4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
5) об’єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;
6) об’єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
7) об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об’єктів енергетики, зв’язку та дорожнього господарства (крім об’єктів дорожнього сервісу);
5. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у грошовому вираженні визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об’єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
6. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань становить:
1) 6 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для нежитлових будівель та споруд;
2) 3 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для житлових будинків.
7. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п’ятою статті ЗО цього Закону.
8. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у грошовому вираженні визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об’єкта, з техніко-економічними показниками.
У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.
9. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.
Істотними умовами договору є:
1)розмір пайової участі;
2)строк (графік) сплати пайової участі у грошовому вираженні;
3)відповідальність сторін.
Невід’ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у грошовому вираженні.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
10.Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту. Органи місцевого самоврядування затверджують план використання коштів, отриманих як пайова участь на розвиток інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури та публікують звіт про його виконання на своїх офіційних сайтах.
11.Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об’єкта до експлуатації або в акті готовності об’єкта до експлуатації та публікується на офіційному сайті органу місцевого самоврядування.».
 		Відхилено    
210. 17. У Законі України "Про Державний земельний кадастр" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 8, ст. 61; 2014 р., № 6-7, ст. 80, № 14, ст. 248; 2015 р., № 35, ст. 343; 2016 р., № 3, ст. 30; 2017 р., № 2, ст. 25):
 		    15. У Законі України "Про Державний земельний кадастр" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 8, ст. 61; 2014 р., № 6-7, ст. 80, № 14, ст. 248; 2015 р., № 35, ст. 343; 2016 р., № 3, ст. 30; 2017 р., № 2, ст. 25):
 
211. 1) у частині сьомій статті 9 слова "пов’язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється" замінити словами "забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом";
 		    1) у частині сьомій статті 9 слова "пов’язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється" замінити словами "забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом";
 
212. 2) частину другу статті 39 викласти в такій редакції:
 		    2) частину другу статті 39 викласти в такій редакції:
 
213. "2. Рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені:
 		    "2. Рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені:
 
214. до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин на території дії повноважень відповідного Державного кадастрового реєстратора, та до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
 		    до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин на території дії повноважень відповідного Державного кадастрового реєстратора, та до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
 
215. до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.";
 		    до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України";
 
216. 18. У частині першій статті 6 Закону України "Про судовий збір" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87; 2015 р., № 33, ст. 323):
 		    16. У частині першій статті 6 Закону України "Про судовий збір" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87із наступними змінами):
 
217. 1) абзац перший викласти в такій редакції:
 		    1) абзац перший викласти в такій редакції:
 
218. "1. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.";
 		    "1. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв";
 
219. 2) доповнити частину після абзацу першого абзацами такого змісту:
 		    2) після абзацу першого доповнити двома новими абзацами такого змісту:
 
220. "Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.
 		    "Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.
 
221. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов’язкові реквізити касового документа.".
 		    Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов’язкові реквізити касового документа".
 
222. У зв’язку з цим абзаци другий та третій вважати відповідно абзацами четвертим та п’ятим.
 		    У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами четвертим і п’ятим.
 
223. 19. У Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 50, ст. 564; 2013 р., № 42, ст. 587; 2014 р., № 33, ст. 1162; 2015 р., № 43, ст. 386):
 		    17. У Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 50, ст. 564; 2013 р., № 42, ст. 587; 2014 р., № 33, ст. 1162; 2015 р., № 43, ст. 386):
 
224. 1) частину шосту статті 36 доповнити пунктом 7 такого змісту:
 		    1) частину шосту статті 36 доповнити пунктом 7 такого змісту:
 
225. "7) обов’язкового звернення стягнення на об’єкт довірчої власності або передання такого об’єкта за актом приймання-передачі довірчому засновникові у випадках, встановлених законом.";
 		    "7) обов’язкового звернення стягнення на об’єкт довірчої власності або передання такого об’єкта за актом приймання-передачі довірчому засновникові у випадках, встановлених законом";
 
226. 2) у статті 50:
 		    2) у статті 50:
 
227. друге речення абзацу першого частини другої після слова "майно" доповнити словами ", що є об’єктом довірчої власності, інше майно";
 		    друге речення абзацу першого частини другої після слова "майно" доповнити словами "що є об’єктом довірчої власності, інше майно";
 
228. абзац перший частини п’ятої викласти в такій редакції:
 		    абзац перший частини п’ятої викласти в такій редакції:
 
229. "Іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов’язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, об’єкти довірчої власності, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження такими активами здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Законів України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" та "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю.".
 		    "5. Іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов’язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, об’єкти довірчої власності, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, у тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження такими активами здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, законів України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" та "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".
 
230. 20. Частину першу статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради, 2016 р., № 30, ст. 542) викласти у такій редакції:
 		    19. Частину першу статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542) викласти в такій редакції:
 
231. "1. Не допускається звернення стягнення на об’єкт довірчої власності за зобов’язаннями довірчого власника, а також на майно, зазначене в Додатку до цього Закону.".
 		    "1. Не допускається звернення стягнення на об’єкт довірчої власності за зобов’язаннями довірчого власника, а також на майно, зазначене в Додатку до цього Закону".
 
232. 21. Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (Відомості Верховної Ради, 2018 р., № 13, ст. 69) доповнити частинами сьомою - одинадцятою такого змісту:
 		    20. Статтю 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 13, ст. 69) доповнити частинами сьомою - одинадцятою такого змісту:
 
233. "7. Положення частин другої - п'ятої цієї статті не застосовуються до модельних статутів товариства.
 		    "7. Положення частин другої - п'ятої цієї статті не застосовуються до модельних статутів товариства.
 
234. 8. Модельний статут товариства є багатоваріантним та передбачає можливість обрання різних його редакцій, у тому числі редакції "за замовчуванням", яка формується з положень, рекомендованих Кабінетом Міністрів України.
 		    8. Модельний статут товариства є багатоваріантним та передбачає можливість обрання різних його редакцій, у тому числі редакції "за замовчуванням", яка формується з положень, рекомендованих Кабінетом Міністрів України.
 
235. 9. Найменування товариства, що діє на підставі модельного статуту, склад засновників (учасників), розмір статутного капіталу, розмір часток у статутному капіталі кожного з учасників, спосіб внесення ними вкладів (у грошовій та/або негрошовій формі) визначаються відповідним рішенням засновників (учасників) товариства.
 		    9. Найменування товариства, що діє на підставі модельного статуту, склад засновників (учасників), розмір статутного капіталу, розмір часток у статутному капіталі кожного з учасників, спосіб внесення ними вкладів (у грошовій та/або негрошовій формі) визначаються відповідним рішенням засновників (учасників) товариства.
 
236. 10. Рішення засновників про створення товариства, що діє на підставі модельного статуту, та рішення учасників про здійснення діяльності на підставі модельного статуту підписуються усіма засновниками (учасниками). Рішення учасників про перехід товариства з модельного статуту на діяльність на підставі статуту та рішення учасників про зміну редакції модельного статуту, на підставі якого діє товариство, підписуються учасниками, які голосували за відповідне рішення. Справжність підписів засновників (учасників) або уповноваженої особи засвідчується нотаріально, крім рішень, створених на порталі електронних сервісів та підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису.
 		    10. Рішення засновників про створення товариства, що діє на підставі модельного статуту, та рішення учасників про провадження діяльності на підставі модельного статуту підписуються усіма засновниками (учасниками). Рішення учасників про перехід товариства з модельного статуту на діяльність на підставі статуту та рішення учасників про зміну редакції модельного статуту, на підставі якого діє товариство, підписуються учасниками, які голосували за відповідне рішення. Справжність підписів засновників (учасників) або уповноваженої особи засвідчується нотаріально, крім рішень, створених на порталі електронних сервісів та підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису.
 
237. 11. Товариство має право у будь-який час змінити редакцію модельного статуту, на підставі якого діє, обравши інше альтернативне положення з числа тих, що передбачені Кабінетом Міністрів України. У разі прийняття загальними зборами учасників рішення про зміну редакції модельного статуту, на підставі якого діє товариство, положення нової редакції модельного статуту застосовуються з дня державної реєстрації відповідних змін.".
 		    11. Товариство має право у будь-який час змінити редакцію модельного статуту, на підставі якого воно діє, обравши інше альтернативне положення з числа тих, що передбачені Кабінетом Міністрів України. У разі прийняття загальними зборами учасників рішення про зміну редакції модельного статуту, на підставі якого діє товариство, положення нової редакції модельного статуту застосовуються з дня державної реєстрації відповідних змін".
 
238. ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 		    ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 
239. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
 		 -95- Магера С.В.
 У розділі ІІ законопроекту:
1.Пункт 1 викласти в такій редакції:
«1. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
пунктів 1 і 14 розділу І цього Закону, які набирають чинності 1 січня 2020 року;
пункту 2 розділу І цього Закону, який набирає чинності через один місяць з дня опублікування цього Закону;
підпунктів 1-7 пункту 8 розділу І цього Закону, які набирають чинності через п’ять місяців з дня опублікування цього Закону»
2. Пункт 2 виключити.
 		Відхилено   1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
 
240. пунктів 1 і 14 розділу І цього Закону, які набирають чинності 1 січня 2020 року;
 		 -96- Яценко А.В.
 У розділі ІІ Законопроекту:
1.У пункті 1:
- в абзаці другому цифри «14» замінити на цифри «13»;
- (ВАРІАНТ І, якщо пункт 1 цих пропозицій буде врахований/прийнятий):
абзац п’ятий виключити;
або
(ВАРІАНТ ІІ, якщо пункт 1 цих пропозицій не буде врахований/прийнятий):
в абзаці п’ятому слова та цифри «2020 року» замінити на слова та цифри «2021 року»;
2. (ВАРІАНТ І, якщо пункт 1 цих пропозицій буде врахований/прийнятий):
Пункт 2 виключити;
У зв’язку з цим пункти 3-5 вважати відповідно пунктами 2-4;
або
(ВАРІАНТ ІІ, якщо пункт 1 цих пропозицій не буде врахований/прийнятий):
У пункті два слова та цифри «2020 року» замінити на слова та цифри «2021 року».
 		Відхилено   пункту 12 розділу І цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2020 року;
 
241. пункту 2 розділу І цього Закону, який набирає чинності через один місяць з дня опублікування цього Закону;
 		    пункту 1 розділу І цього Закону, який набирає чинності через один місяць з дня опублікування цього Закону;
 
242. підпунктів 1 - 7 пункту 8 розділу І цього Закону, які набирають чинності через п'ять місяців з дня опублікування цього Закону;
 		    підпунктів 1 - 7 пункту 8 розділу І цього Закону, які набирають чинності через п'ять місяців з дня опублікування цього Закону;
 
243. пунктів 13, 15, 16 розділу І цього Закону, які набирають чинності 1 січня 2020 року.
 		 -97- Андрійович З.М.
 Абзац п’ятий пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» виключити.
 		Відхилено   пунктів 11, 13, 14 розділу І цього Закону, які набирають чинності 1 січня 2020 року.
 
    -98- Савчук О.В.
 Абзац п’ятий пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» виключити.
 		Відхилено    
    -99- Качний О.С.
 Абзац п’ятий пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» виключити.
 		Відхилено    
    -100- Урбанський А.І.
 Абзац п'ятий пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -101- Бакунець П.А.
 Абзац п'ятий пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -102- Бондар М.Л.
 Абзац п'ятий пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -103- Матусевич О.Б.
 Абзац п'ятий пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -104- Скорик М.Л.
 Абзац п'ятий пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -105- Кіссе А.І.
 Абзац п'ятий пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -106- Бужанський М.А.
 Н.д.Василевська- Смаглюк О.М. (Реєстр.картка №96) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
#21072
#20991
#11432
Абзац п'ятий пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -107- Горват Р.І.
 Абзац п'ятий пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -108- Наталуха Д.А.
Підласа Р.А.
 Розділ ІІ. Прикінцеві та перехідні положення доповнити пунктом 2 такого змісту:
1) «В окремих випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України, залучення коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населених пунктів можливе в порядку, і на умовах, і в розмірі, визначених Кабінетом Міністрів України.»;
2) змінити нумерацію пунктів відповідно.
 		Відхилено    
244. 2. Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
 		 -109- Підласа Р.А.
 Пункт другий розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» викласти у такій редакції:
"2. Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Установити, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі – пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд – 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта;
для житлових будинків – 2 відсотки вартості будівництва об’єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
2) пайова участь не сплачується у разі будівництва:
об’єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;
будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;
індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
об’єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;
об’єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об’єктів соціальної інфраструктури;
об’єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
об’єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;
об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об’єктів енергетики, зв’язку та дорожнього господарства (крім об’єктів дорожнього сервісу);
об’єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;
об’єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства;
об’єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових;
об’єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об’єкта до експлуатації або в акті готовності об’єкта до експлуатації."
 		Враховано   2. Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Установити, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі – пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд – 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта;
для житлових будинків – 2 відсотки вартості будівництва об’єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
2) пайова участь не сплачується у разі будівництва:
об’єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;
будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;
індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
об’єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;
об’єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об’єктів соціальної інфраструктури;
об’єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
об’єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;
об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об’єктів енергетики, зв’язку та дорожнього господарства (крім об’єктів дорожнього сервісу);
об’єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;
об’єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства;
об’єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових;
об’єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об’єкта до експлуатації або в акті готовності об’єкта до експлуатації.
 
    -110- Андрійович З.М.
 Пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» виключити.
 		Відхилено    
    -111- Савчук О.В.
 Пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» виключити.
 		Відхилено    
    -112- Качний О.С.
 Пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» виключити.
 		Відхилено    
    -113- Урбанський А.І.
 Пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -114- Бакунець П.А.
 Пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -115- Бондар М.Л.
 Пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -116- Матусевич О.Б.
 Пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -117- Скорик М.Л.
 Пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -118- Кіссе А.І.
 Пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -119- Бужанський М.А.
 Н.д.Василевська- Смаглюк О.М. (Реєстр.картка №96) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
#21072
#20991
#11432
Пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -120- Горват Р.І.
 Пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити.
 		Відхилено    
    -121- Скороход А.К.
 Пункт 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» виключити.
 		Відхилено    
    -122- Івченко В.Є.
 Розділ ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити після пункту другого новим пунктом такого змісту, змінивши нумерацію наступних пунктів:
«3. Протягом 2020-2023 років бюджетам кожної з об’єднаних територіальних громад, в яких внески від сплати пайової участі складають не менше десяти відсотків обсягу надходжень бюджетів розвитку, щорічно виплачується з Державного бюджету України компенсація у середньозваженому розмірі отриманих кожним таким бюджетом внесків пайової участі за останні три роки. Кошти такої компенсації передбачаються щороку у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.».
 		Відхилено    
245. 3. Рішення наглядової ради акціонерних товариств щодо обрання аудитора (аудиторської фірми) товариства для проведення аудиторської перевірки діють не довше ніж до 1 січня 2021 року.
 		    4. Рішення наглядової ради акціонерних товариств щодо обрання аудитора (аудиторської фірми) товариства для проведення аудиторської перевірки діють не довше ніж до 1 січня 2021 року.
 
246. 4. Довірчою власністю не може бути забезпечено виконання зобов’язань за кредитним договором, який був укладений до набрання чинності цим Законом, а так само зобов’язань, які виникли внаслідок зміни (реструктуризації, рефінансування) зобов’язань за договором, укладеним до набрання чинності цим Законом.
 		    5. Довірчою власністю не може бути забезпечено виконання зобов’язань за кредитним договором, який був укладений до набрання чинності цим Законом, а так само зобов’язань, які виникли внаслідок зміни (реструктуризації, рефінансування) зобов’язань за договором, укладеним до набрання чинності цим Законом.
 
247. 5. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
 		    6. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
 
248. привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 		    привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
249. забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

   забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.