Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України (додаткова) (Друге читання)
№ п.п. | Редакція, прийнята в першому читанні | Пропозиції | Висновки | Остаточна редакція |
0. |
ПРОЕКТ |
|||
1. |
Закон України |
|||
2. |
Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України) |
|||
3. |
Верховна Рада України постановляє: |
|||
4. |
|
-1- Підласа Р.А. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375): 1) у статті 43-1 пункту 7 абзаці першому: Слова "службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами" замінити словами "працівників, що мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу"" | Відхилено | |
-2- Підласа Р.А. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375): 2) У статті 49-2 абзаці третьому після слів "підприємстві, в установі, організації" доповнити словами "за винятком випадків, передбачених цим Кодексом". після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту: Вивільнення працівників, що мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у випадку вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до намічуваних звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. | Відхилено | |||
5. |
І. Внести до частини другій статті 265 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375) такі зміни: |
|||
6. |
1. Абзац другий викласти в такій редакції: |
|||
7. |
"Фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків вчиненого вперше - тягнуть за собою письмове попередження. |
|||
8. |
Штрафні санкції за правопорушення, передбаченого абзацом другим частини другої статті 265 цього Кодексу, вчиненого повторно, протягом 365 днів з дати винесення письмового попередження, встановлюються у чотирьохкратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення". |
|||
9. |
2. Абзац четвертий викласти в такій редакції: |
|||
10. |
"Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення". |
|||
11. |
3. Абзац п’ятий викласти в такій редакції: |
|||
12. |
"Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення". |
|||
13. |
4. Абзац сьомий викласти в такій й редакції: |
|||
14. |
"Вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у восьмикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення". |
|||
15. |
5. Абзац восьмий викласти в такій редакції: |
|||
16. |
"Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, вперше, тягнуть за собою письмове попередження. Неодноразове та/або повторне порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим-сьомим цієї частини, протягом 365 днів з дати винесення письмового попередження, тягне за собою накладення штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення". |
|||
17. |
ІІ. Прикінцеві положення |
|||
18. |
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування |
|||
19. |
2. Кабінет Міністрів України впродовж одного місяця з дня набрання чинності цього Закону: |
|||
20. |
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, |
|||
21. |
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. |
|||
22. |
Голова Верховної Ради України |
|