Кількість абзаців - 27 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України" (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 
   Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
   ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України»
 
-1- Пузійчук А.В.
Назву законопроекту викласти в такій редакції:
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо притягнення народних депутатів України до кримінальної відповідальності».
Обґрунтування: відповідно до загальноприйнятих правил нормотворчої техніки предмет регулювання закону виокремлюється у його назві за допомогою прийменника «щодо», а не словесною конструкцією «з метою».
Крім того, варто звернути увагу на позицію Конституційного Суду України, згідно з якою «положення закону про внесення змін до Конституції України після набрання ним чинності стають невід’ємною складовою Конституції України – окремими її положеннями, а сам закон вичерпує свою функцію» (ухвала Конституційного Суду України від 5 лютого 2008 року
№ 6-у/2008).
Отже, після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України» його положення стануть частиною Конституції України. Тому приводити законодавство слід не у відповідність до цього Закону, а у відповідність до вимог Конституції України, яка в оновленій редакції передбачатиме можливість притягнення народних депутатів України до кримінальної відповідальності.
З огляду на наведене, поправка передбачає уточнення назви законопроекту з урахуванням предмету його правового регулювання, а також приведення її у відповідність до вимог нормотворчої техніки.
 
Відхилено   Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність із Законом України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України»
 
3. Верховна Рада України постановляє:
 
   Верховна Рада України постановляє:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
   І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):
 
   1. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):
 
6. 1) у пункті 18 частини першої статті 3 слова «у випадку, передбаченому статтею 247» замінити словами «у випадках, передбачених статтями 247, 482-2»;
 
-2- Славицька А.К.
У пункті 1 розділу І проекту закону: у підпункти 1 цифру 482-2 замінити цифрою 482;
 
Відхилено Передбачаємо, що особливості досудового розслідування щодо народного депутата будуть відокремлені від відповідних особливостей стосовно судді     
    -3- Власенко С.В.
Підпункт 1 частини 1 Розділу 1 – виключити.
 
Враховано Відмовилися від того, що розгляд клопотань про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу тощо буде здійснювати апеляційний суд як суд першої інстанції   
    -4- Алєксєєв С.О.
Гончаренко О.О.
Підпункт 1 пункту 1 Розділу І виключити.
Обґрунтування:
Правка подана з метою усунення суперечностей з пропонованою далі правкою №4 (зміни до ст. 482-2 КПК України).
 
Враховано Обгрунтування до поправки № 3   
    -5- Осадчук А.П.
у пункті 18 частини першої статті 3 слова «у випадку, передбаченому статтею 247» замінити словами «у випадках, передбачених статтями 247, 482-2 (в частині розгляду клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій)»
 
Відхилено У зв’язку із виключенням підпункту 1 пункту 1 Розділу 1 проекту   
    -6- Устінова О.Ю.
Пункт 1 частини першої Законопроекту (щодо змін у пункті 18 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу) виключити;
 
Враховано Обгрунтування до поправки № 3   
    -7- Осадчук А.П.
у пункті 18 частини першої статті 3 після слів «апеляційного суду» додати слова «чи слідчий суддя Вищого антикорупційного суду»
 
Відхилено таттею 482-1 КК передбачено, що «Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо судді Вищого антикорупційного суду клопотання учасників кримінального провадження розглядає слідчий суддя, визначений пунктом 18 частини першої статті 3 цього Кодексу, в порядку, визначеному цим Кодексом". Слідчі судді ВАСУ визначилися зборами суддів ВАСУ. Якщо ми пропишемо так як пропонується правкою, то слідчого судді буде визначати Голова ВАСУ   
    -8- Дирдін М.Є.
Пункт 18 частини 1 статті 3 викласти у такій редакції:
«слідчий суддя — суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та слідчий суддя апеляційного суду у випадках, передбачених статтями 247, 482-2 цього Кодексу, — голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду;»
 
Відхилено Обгрунтування до поправки № 3   
    -9- Батенко Т.І.
Констанкевич І.М.
Пункт 1 Розділу І після підпункту 1 доповнити новим підпунктом 2 такого змісту:
«2) частину першу статті 309 доповнити пунктом 14 такого змісту:
«14) дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України.»«.
Підпункти 2-4 вважати підпунктами 3-5.
Обґрунтування:
У частині 1 статті 309 Кримінального процесуального кодексу визначений перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. При цьому, згідно частини 3 статті 309 КПК, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Тому, пропозиція законопроекту передбачити можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчого судді, прийнятих за результатами розгляду клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук та інші дії, що обмежують права і свободи народного депутата України, ВИКЛЮЧНО в новій статті 482-2 не дозволять досягнути бажаного результату.
У зв’язку з цим пропонується доповнити частину першу статті 309 КПК новим видом ухвали слідчого судді.
 
Відхилено Законопроектом не пропонуються зміни до статті 309 КПК, що є порушенням статті 116 Регламенту ВР. Крім того, КПК встановлює перелік ухвал які можуть бути оскарженні, ухвали щодо НСРД оскарженню не підлягають   
    -10- Осадчук А.П.
частину п’яту статтю 36 КПК доповнити новим абзацом:
«Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України іншим органам досудового розслідування, окрім Національного антикорупційного бюро України та центральним апаратом Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності визначеної цим Кодексом.»
 
Враховано    
7. 2) статтю 36 доповнити новою частиною сьомою такого змісту:
 
-11- Пушкаренко А.М.
Підпункт 2 пункту 1 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
«2) статтю 36 доповнити новими частинами сьомою та восьмою такого змісту:
7. Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомляють про підозру народному депутату України після інформування Голови Верховної Ради України, а Голові Верховної Ради України – після інформування Першого заступника Голови Верховної Ради України.
8. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення за підозрою народного депутата України іншим органам досудового розслідування, окрім центрального апарату Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро України, відповідно до їх підслідності визначеної цим Кодексом.».
 
Враховано частково   1) частину п’яту статті 36 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності, визначеної цим Кодексом»;
 
    -12- Алєксєєв С.О.
Гончаренко О.О.
Підпункт 2 пункту 1 Розділу І виключити.
Обґрунтування:
Правка з метою усунення дублювання з діючим п. 2 ч. 1 ст. 481 та пропонованою ст. 482-2 КПК України
 
Враховано Оскільки є зайвим, адже вказане положення вже закріплено у статтях 481 та 482-2 КПК України.   
    -13- Осадчук А.П.
статтю 36 доповнити новою частиною сьомою такого змісту:
«7. Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, особисто повідомляють про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження.
У випадках, передбачених цим Кодексом, Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора) погоджує клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, заставу, обшук, застосування інших заходів забезпечення та проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України.»
 
Відхилено    
    -14- Устінова О.Ю.
Пункт 2 частини першої Законопроекту (щодо змін в статті 36 Кримінального процесуального кодексу) викласти у наступній редакції:
у статті 36:
частину п’яту доповнити новим абзацом такого змісту:
«Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України іншим органам досудового розслідування, окрім Національного антикорупційного бюро України та центральним апаратом Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності визначеної цим Кодексом.»
доповнити новою частиною сьомою такого змісту:
«7. У випадках, передбачених цим Кодексом, Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України) погоджує клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, про обшук, про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України.»;
 
Враховано частково    
    -15- Бурміч А.П.
Підпункт 2) пункту 1 розділу І у законопроекті виключити.
Обґрунтування. Підпункт 2) пункту 1 розділу І, який поправкою пропонується виключити, передбачає зміни до статті 36 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) про деякі особливості здійснення кримінальних проваджень щодо народних депутатів України та деяких інших осіб.
Необхідні зміни мають вноситись до інших статей іншого розділу КПК. Адже стаття 36 КПК – це стаття з розділу І «Загальні положення», який має інший предмет регулювання. Особливості здійснення кримінальних проваджень щодо окремих категорій осіб – це предмет регулювання розділу VІ «Особливі порядки кримінального провадження» КПК.
 
Враховано Оскільки є зайвим, адже вказане положення вже закріплено у статтях 481 та 482-2 КПК України.   
8. «7. Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури повідомляють про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження.
 
-16- Стефанчук Р.О.
Пузійчук А.В.
Абзац другий підпункту 2 пункту 1 Розділу І законопроекту виключити.
Обґрунтування Н.д.Стефанчука Р.О.:
Доповнення статті 36 КПК України положенням, згідно з яким Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури повідомляють про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, є зайвим і суперечливим, адже вказане положення вже закріплено у ст. 481 КПК України. При цьому в цій статті розмежовано повноваження прокурорів різного рівня щодо повідомлення про підозру окремим суб’єктам. Зокрема, письмове повідомлення про підозру народному депутату України здійснюється виключно Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Керівник обласної прокуратури не наділений цим повноваженням.
Обґрунтування Н.д.Пузійчука А.В.:
пункт 2 частини першої статті 481 Кримінального процесуального кодексу України вже передбачає, що письмове повідомлення про підозру народному депутату України здійснюється Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Враховуючи наведене, положення законопроекту, яке пропонується виключити, є зайвим та таким, що створює внутрішню колізію у тексті Кримінального процесуального кодексу України.
Крім того, пропонується узгодити запропоновані зміни до статті 36 із пунктом 2 частини першої статті 481 Кримінального процесуального кодексу України.
 
Враховано Оскільки є зайвим, адже вказане положення вже закріплено у статтях 481 та 482-2 КПК України.     
    -17- Геращенко І.В.
Бондар М.Л.
Іонова М.М.
У підпункті 2 пункту 1 законопроекту:
абзац другий (в якому наведено редакцію першого абзацу нової частини сьомої статті 36 КПК України) після слів «керівник обласної прокуратури» доповнити словами «у випадках, передбачених цим Кодексом»;
 
Відхилено    
    -18- Цимбалюк М.М.
Пункт 2, частини 1, розділу І проекту Закону викласти в наступній редакції:
«7. Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури повідомляють про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження.
У випадках, передбачених цим Кодексом, Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури підтримує клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, атакож про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України.»
 
Відхилено    
    -19- Мамка Г.М.
Абзац другий підпункту 2 пункту 1 Розділу І законопроекту виключити.
Обґрунтування:
Доповнення статті 36 КПК України положенням, згідно з яким Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури повідомляють про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, є зайвим і суперечливим, адже вказане положення вже закріплено у ст. 481 КПК України. При цьому в цій статті розмежовано повноваження прокурорів різного рівня щодо повідомлення про підозру окремим суб’єктам. Зокрема, письмове повідомлення про підозру народному депутату України здійснюється виключно Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Керівник обласної прокуратури не наділений цим повноваженням.
 
Враховано    
    -20- Дирдін М.Є.
Бабій Р.В.
Абзац 1 частини 7 статті 36 виключити.
Обгрунтування Н.д.Бабія Р.В.:
Кримінальне провадження щодо окремих категорій осіб регулюється главою 37 КПК України. У п. 2 ч. 1 ст. 481 КПК України (зміни до якої не вносяться) визначено, що письмове повідомлення про підозру народному депутату України здійснюється Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. В той же час законопроектом пропонується в ч. 7 ст. 36 цього Кодексу зазначити, що Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури повідомляють про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження.
За таких обставин виникне колізія (конкуренція) норм ч. 7 ст. 36 та ч.1 ст. 481 КПК України, так як щодо народних депутатів України повідомлення про підозру здійснюватиметься різним колом суб’єктів.
Задля усунення такої колізії пропонується виключити абзац 1 ч.7 ст. 36 КПК України та залишити правове регулювання визначене ч.1. ст. 481 КПК України, оскільки на цій стадії законотворчого процесу неможливо вносити зміни до норми (ч.1 ст. 481 КПК України), яка не була предметом розгляду в першому читанні.
 
Враховано Оскільки є зайвим, адже вказане положення вже закріплено у статтях 481 та 482-2 КПК України.   
    -21- Батенко Т.І.
Констанкевич І.М.
Абзац другий підпункту 2 пункту 1 розділу І законопроекту викласти у такій редакції:
«7. Про підозру народному депутату України повідомляє Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора). Іншим особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, про підозру повідомляють Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури.».
Обґрунтування:
Законопроектом пропонується, що клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України підтримує лише Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора).
У зв’язку з цим пропонується закріпити право повідомлення про підозру народному депутату також виключно за Генпрокурором (Округ Генпрокурора).
 
Відхилено    
    -22- Климпуш-Цинцадзе І.О.
Княжицький М.Л.
В підпункті 2 пункту 1 розділу І проекту Закону, яким статтю 36 Кримінального процесуального кодексу України доповнюють новою частиною сьомою, слова «керівник обласної прокуратури» вилучити;
 
Відхилено , У зв’язку з виключенням абзацу другого підпункту 2 пункту 1 Розділу І законопроекту   
9. У випадках, передбачених цим Кодексом, Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора) підтримує клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України.»;
 
-23- Яцик Ю.Г.
Бужанський М.А.
Поляков А.Е.
Верещук І.А.
Чорний Д.С.
Арахамія Д.Г.
Мисягін Ю.М.
Бакумов О.С.
Марчук І.П.
Шевченко Є.В.
Янченко Г.І.
Крячко М.В.
Фріс І.П.
Жупанин А.В.
Мельник П.В.
В другому абзаці частини 7 статті 36 слова «підтримує клопотання» замінити на слова «погоджує клопотання».
 
Відхилено Оскільки є зайвим, адже вказане положення вже закріплено у статтях 481 та 482-2 КПК України.  2) в абзаці першому частини другої статті 207 слова і цифри «у статті 482» замінити словами і цифрами «у статтях 482 і 482-2»;
 
    -24- Геращенко І.В.
Бондар М.Л.
Іонова М.М.
абзац третій (в якому наведено редакцію другого абзацу нової частини сьомої статті 36 КПК України) викласти в такій редакції:
«Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора) погоджує клопотання слідчого, прокурора про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу, застосування іншого заходу забезпечення кримінального провадження, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України».
Варіант:
«Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора) погоджує клопотання слідчого, прокурора, що подаються у випадках, передбачених цим Кодексом, до слідчого судді, суду про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, стосовно народних депутатів України».
 
Відхилено Оскільки є зайвим, адже вказане положення вже закріплено у статтях 481 та 482-2 КПК України.   
    -25- Бондар В.В.
У абзаці другому підпункту другого пункту першого розділу І законопроекту слово «підтримує» замінити словом «погоджує».
Обґрунтування: В редакції, що була прийнята за основу передбачалося, що клопотання про затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшуку, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування негласних слідчих дій та інших заходів, що обмежують права та свободи народного депутата підтримає Генеральний прокурор (виконувач його обов’язків). Однак Кримінальний процесуальний кодекс (далі КПК) не визначає можливих форм підтримання таких клопотань. У ньому йдеться лише про підтримання державного обвинувачення та апеляційних і касаційних скарг. А тому доцільніше передбачити, що такі клопотання мають бути погоджені Генеральним прокурором.
 
Відхилено Оскільки є зайвим, адже вказане положення вже закріплено у статтях 481 та 482-2 КПК України.   
    -26- Михайлюк Г.О.
У п. 2, Ч. 1, розділі І:
абзац другий після слів та символів « (виконувач обов’язків Генерального прокурора)» доповнити словами та символами «, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (у разі вчинення корупційного правопорушення)»;
у абзаці другому слово «підтримує» замінити на слово «погоджує»;
 
Відхилено Оскільки є зайвим, адже вказане положення вже закріплено у статтях 481 та 482-2 КПК України.   
    -27- Пузійчук А.В.
У підпункті 2 пункту 1 розділу І законопроекту:
абзац третій після слів «Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора)» доповнити словами «або заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури»;
в абзаці третьому слово «підтримує» замінити словом «погоджує».
 
Відхилено Оскільки є зайвим, адже вказане положення вже закріплено у статтях 481 та 482-2 КПК України.   
    -28- Стефанчук Р.О.
Доповнити пункт 1 Розділу І законопроекту новим підпунктом 2-1 такого змісту:
«2-1) частину 2 статті 37 КПК України після слів і цифри «частиною другою статті 341» доповнити словом і цифрою «статтею 481»«.
Обґрунтування:
Необхідність доповнення ч. 2 ст. 37 КПК України вказівкою на те, що здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе також у випадку, передбаченому в ст. 481 КПК України обумовлено тим, що відсутність такого положення в КПК України призводить до неоднорідної судової практики щодо необхідності включення Генерального прокурора чи його заступника до складу групи прокурорів – процесуальних керівників у кримінальному провадженні щодо осіб, стосовно яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, в тому числі народних депутатів України. Проте вимога щодо включення Генерального прокурора чи його заступника до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні щодо окремої категорії осіб суперечить принципу незмінності прокурорів, що визначений у ст. 37 КПК України, згідно з яким прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення, а також створює чимало проблем правозастосовного характеру.
 
Відхилено    
    -29- Брагар Є.В.
Частину першу статті 309 КПК доповнити пунктом 10-1 такого змісту:
«10-1) про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи»;
Обґрунтування: Згідно статті 116 Реєстр.картка №1) ст. 309 КПК.
Перелік ухвал, які постановляються слідчим суддею за результатами вирішення клопотань, передбачених в ч. 2 ст. 482-2 КПК (в редакції проекту), не є ідентичним переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування відповідно до ч. 1 ст. 309 КПК. І потребують узгодження змісту. Такі пропозиції і поправки відповідають предмету правового регулювання законопроекту
 
Відхилено    
    -30- Кожем'якін А.А.
Частину 7 статті 36 законопроекту виключити.
Обгрунтування: вичерпний перелік посадових осіб, яким Генеральний прокурор України (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури повідомляє про підозру вже передбачено частиною першою статті 481 чинного КПК.
 
Враховано    
    -31- Німченко В.І.
У абзаці другому підпункту 2 пункту 1 Розділу 1 законопроекту після слів «права і свободи народного депутата» доповнити словами: «та направляє Голові Верховної Ради України для погодження Комітетами Верховної Ради України до предметів відання яких належать питання правової політики та правоохоронної діяльності»
 
Відхилено Таких повноважень не мають комітети   
    -32- Власенко С.В.
У підпункті 2 частини 1 Розділу 1 абзаци 2-3 викласти в редакції (та доповнити новими): «7. Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури особисто повідомляють про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження.
У випадках, передбачених цим Кодексом, на стадії досудового розслідування кримінального провадження Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора) підтримує у Верховному Суді України клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України.
У випадках, передбачених цим Кодексом, на стадії судового розгляду кримінального провадження по суті Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора) у місцевому територіальному суді підтримує клопотання про дозвіл застосування заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України.
Розгляд таких клопотань здійснюються виключно за участю особи, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження.».
 
Відхилено У зв’язку із виключенням підпункту 2 частини 1 Розділу 1   
    -33- Геращенко І.В.
Бондар М.Л.
Іонова М.М.
Доповнити пункт 1 законопроект положенням такого змісту:
«частину другу статті 481 викласти в такій редакції:
«2. Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник, керівник регіональної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті (крім народних депутатів України), у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу».
 
Відхилено    
    -34- Славицька А.К.
підпункт 2 викласти у такій редакції:
«2) доповнити статтею 480-2 такого змісту:
«Стаття 480-2. Особливості початку досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених народним депутатом України
«1. Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом»;
 
Відхилено Зазначені положення частково викладаються в пропонованій статті 482-2   
    -35- Павлюк М.В.
Неклюдов В.М.
Медяник В.А.
Монастирський Д.А.
Бакумов О.С.
Яцик Ю.Г.
В абзаці першому частини другої статті 207 слова та цифри «у статті 482» замінити словами та цифрами «у статтях 482 та 482-2».
 
Враховано    
10. 3) у статті 482:
 
-36- Славицька А.К.
підпункт 3 викласти у такій редакції:
«3) у статті 482:
Частину другу викласти у такій редакції:
«2. Клопотання про надання дозволу на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, обшуку, інших слідчих дій та заходів забезпечення кримінального провадження щодо народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).
Розгляд таких клопотань здійснюється слідчим суддею апеляційного суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Такі ухвали можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом».
 
Відхилено   3) у статті 482:
 
11. назву доповнити словами «стосовно судді»;
 
-37- Бурміч А.П.
Підпункт 3) пункту 1 розділу І законопроекту (зміни до статті 482 Кримінального процесуального кодексу України) викласти у такій редакції:
«у статті 482:
у частині другій слова «Притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання» замінити словами «Затримання народного депутата України»;
у частині третій слова «якщо Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності» замінити словами «якщо Верховною Радою України надано на це згоду»;».
Обґрунтування. Поправкою пропонується встановити, що притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України буде здійснюватись без отримання на це згоди Верховної Ради України.
Водночас пропонується встановити, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України. А також що обшук, затримання народного депутата України чи огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, в тому числі негласних слідчих дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, допускаються лише у разі, якщо Верховною Радою України надано на це згоду, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Слід наголосити, що йдеться про випадки необхідності отримання згоди Верховної Ради України на тримання під вартою, домашній арешт, затримання народного депутата України тоді, коли вина народного депутата України у вчиненні кримінального правопорушення ще НЕ встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Тобто поправкою пропонується система стримувань і противаг, яка хоч якось обмежує можливості влади зловживати наявними у неї повноваженнями, які можуть використовуватись для здійснення політично мотивованих кримінальних переслідувань представників опозиції, для здійснення розправи із політичними опонентами (вина яких у вчиненні злочинів судом не встановлена) шляхом тримання їх під вартою і т.п..
 
Відхилено Ці питання частково врегульовуються новою статтею 482-2, інші положення суперечать Конституції  назву доповнити словами «стосовно судді»;
 
    -38- Бондар В.В.
Абзац перший підпункту третього пункту першого розділу І законопроекту виключити.
Обґрунтування: Зважаючи на те, що в статті 482 КПК пропоную врегулювати не лише особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і обрання запобіжного заходу стосовно суддів, але і народних депутатів
 
Відхилено    
    -39- Бондар В.В.
Абзац другий підпункту третього пункту першого розділу І законопроекту викласти в такій редакції: «частини другу-четверту викласти в такій редакції:
2. Притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання чи утримання під вартою чи арештом здійснюється за згодою Верховного Суду.
З обґрунтованим клопотання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання чи утримання під вартою чи арештом до Верховного Суду звертається Генеральний прокурор.
3. Без згоди Верховного Суду народного депутата не може бути затримано або утримано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом.
4. Обшук народного депутата України чи огляд його особистих речей і багажу, транспорту, житлового чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, в тому числі негласних слідчих дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, допускаються лише у разі, якщо Верховним Судом надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності».
Обґрунтування: суттєвим недоліком законопроекту, який був прийнятий за основу, є те, що ним передбачається цілковита залежність питання про притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності від рішень Генерального прокурора. А тому проект закону містить корупційні ризики і може допускати неоднакове застосування. Коли щодо одних депутатів навіть відомості до ЄРД не будуть вноситися, а щодо інших – будуть без особливих на те підстав подаватися клопотання про тримання під вартою.
Зважаючи на зазначене вище, пропоную передбачити, що ключовим суб’єктом, який буде надавати згоду на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, його затримання, арешт чи утримання під вартою буде Верховний Суд (далі ВС). Саме ВС є незалежним суб’єктом і зможе забезпечити справедливий порядок вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів України.
Окрім цього, Венеційська комісія у своєму висновку СDL-АD (2015)013 також зазначала, що в політичній системі з вразливою демократією, такою як в Україні, повне скасування недоторканності може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту.
 
Відхилено    
12. частини другу - четверту виключити;
 
-40- Славицька А.К.
Частини третю – четверту статті 482 виключити
 
Враховано   частини другу - четверту виключити;
 
13. 4) доповнити новою статтею 482-2 у такій редакції:
 
-41- Славицька А.К.
Підпункт 4 – виключити.
 
Відхилено Визначаємо окремо особливий порядок щодо депутатів  4) доповнити статтею 482-2 такого змісту:
 
14. «Стаття 482-2. Особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата України, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій
 
-42- Стефанишина О.А.
Назву статті 482-2 викласти в такій редакції:
«Особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання, обрання запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій щодо народного депутата України».
 
Враховано   «Стаття 482-2. Особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання, обрання запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій стосовно народного депутата України
 
    -43- Бондар В.В.
Підпункт четвертий пункту першого розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
доповнити новою статтею 482-2 у такій редакції:
«Стаття 482-2. Особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата України, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій
1. Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) після отримання згоди Верховного Суду на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності у порядку, встановленому цим Кодексом.
2. Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).
Розгляд таких клопотань здійснюється після отримання згоди Верховного Суду на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, його затримання чи арешт слідчим суддею апеляційного суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Такі ухвали можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.»;
 
Відхилено Не відповідає Конституції та іншим законам   
15. 1. Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом.
 
-44- Михайлюк Г.О.
п. 4: абзац третій після слів та символів « (виконувачем обов’язків Генерального прокурора)» доповнити словами та символами «, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (у разі вчинення корупційного правопорушення)»;
 
Відхилено   1. Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом.
 
    -45- Устінова О.Ю.
В пункті 4 частини першої Законопроекту (щодо змін в статті 482-2 Кримінального процесуального кодексу):
частину першу статті 482-2 викласти у наступній редакції:
«1. Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, детективами Національного антикорупційного бюро України, прокурорами Генеральної прокуратури України, які здійснюють нагляд за досудовими розслідуваннями, які проводяться слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора), заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у порядку, встановленому цим Кодексом.»
 
Відхилено    
    -46- Мамка Г.М.
Частину 1 статті 482-2 в редакції законопроекту викласти у такій редакції:
«1. Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (виконувачем обов`язків Генерального прокурора) за заявою, і на підставі матеріалів, поданих уповноваженою особою, та у порядку, встановленому цим Кодексом.»
 
Відхилено    
    -47- Пузійчук А.В.
У підпункті 4 пункту 1 розділу І законопроекту:
1) абзац третій після слів «Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора)» доповнити словами «заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури»;
Обґрунтування: пропонується узгодити положення нової статті 482-2 з нормами Кримінального процесуального кодексу України, зокрема пунктом 2 частини першої статті 481 КПК України.
 
Відхилено    
    -48- Радіна А.О.
У Розділі І законопроекту:
у підпункті 4 пункту 1 абзац третій викласти у такій редакції:
«1. Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора), заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівником органу досудового розслідування Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро України у порядку, встановленому цим Кодексом.».
 
Відхилено    
    -49- Стефанишина О.А.
Частину першу статті 482-2 виключити.
 
Відхилено    
    -50- Німченко В.І.
У підпункті 4 пункту 1 Розділу 1 законопроекту доповнити абзац другий новим реченням: «Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора) невідкладно, але не пізніше 24 годин повідомляє народному депутату України про внесення таких відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
 
Відхилено    
    -51- Бурміч А.П.
У підпункті 4) пункту 1 розділу І законопроекту (стаття 482-2 Кримінального процесуального кодексу України) після абзацу третього доповнити новим абзацом (який вважати першим абзацом частини другої статті 482-2 Кримінального процесуального кодексу України) такого змісту:
«Затримання народного депутата України або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України. Обшук, затримання народного депутата України чи огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, в тому числі негласних слідчих дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, допускаються лише у разі, якщо Верховною Радою України надано на це згоду, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.».
 
Відхилено Не відповідає Конституції   
16. 2. Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути підтримані Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).
 
-52- Яцик Ю.Г.
Бужанський М.А.
Поляков А.Е.
Верещук І.А.
Чорний Д.С.
Арахамія Д.Г.
Мисягін Ю.М.
Бакумов О.С.
Марчук І.П.
Шевченко Є.В.
Янченко Г.І.
Крячко М.В.
Фріс І.П.
Жупанин А.В.
Мельник П.В.
У частині 2 статті 482-2 КПК слова «підтримані Генеральним прокурором» замінити на слова «погоджені Генеральним прокурором»
 
Враховано   2. Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки Генерального прокурора).
 
    -53- Алєксєєв С.О.
Гончаренко О.О.
У абзаці четвертому підпункту 4 пункту 1 Розділу І слово "підтримує" замінити словом "погоджує".
Обґрунтування:
Техніко-юридична правка відповідно до діючих формулювань у КПК України (зокрема у ч. 3 ст. 40).
 
Враховано    
    -54- Алєксєєв С.О.
Гончаренко О.О.
У підпункті 4 пункту 1 Розділу І слово "обшук" замінити словами "огляд та/або обшук (в т.ч. житла, службового приміщення, зокрема громадської приймальні)".
Обґрунтування:
Приведення у відповідність з КПК України та ЗУ "Про статус народного депутата України"
 
Відхилено    
    -55- Геращенко І.В.
Бондар М.Л.
Іонова М.М.
Абзац четвертий (в якому викладено редакцію абзацу першого частини другої нової статті 482-2 КПК України)
«2. Клопотання слідчого, прокурора про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу, застосування іншого заходу забезпечення кримінального провадження, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, суду мають бути погоджені Генеральним прокурором (виконувачем обов’язки Генерального прокурора)».
Варіант:
«Клопотання слідчого, прокурора, що подаються у випадках, передбачених цим Кодексом, до слідчого судді, суду про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій стосовно народних депутатів України, мають бути погоджені Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора)».
 
Відхилено    
    -56- Устінова О.Ю.
В пункті 4 частини першої Законопроекту (щодо змін в статті 482-2 Кримінального процесуального кодексу):
частину другу статті 482-2 викласти у наступній редакції:
«2. Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, про обшук, про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України).
Розгляд таких клопотань здійснюється слідчим суддею в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Затримання народного депутата може бути здійснене без ухвали слідчого судді, в порядку визначеному цим Кодексом, у випадках:
якщо народного депутата України застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного з застосуванням насильства, або замаху на його вчинення;
якщо безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного з застосуванням насильства, очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме народний депутат України щойно вчинив злочин.
Таке затримання може бути оскаржено в порядку визначеному цим Кодексом.
 
Враховано частково    
    -57- Власенко С.В.
У підпункті 4 частини 1 Розділу 1 абзаци 4-6 викласти в редакції (та доповнити новими):
«2. На стадії досудового розслідування кримінального провадження клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розглядаються Верховним Судом України та мають бути підтримані Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).
Розгляд таких клопотань здійснюється Верховним Судом України у складі 5 суддів. Такі ухвали можуть бути оскаржені в апеляційному порядку до Великої Палати Верховного Суду.
Розгляд таких клопотань здійснюються виключно за участю особи, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження.
При ухваленні рішення щодо народного депутата України жоден із суддів не має права утриматися від голосування та підписання рішення. Рішення Верховного Суду про задоволення клопотання щодо народного депутата України вважається прийнятим, якщо воно прийняте одноголосно. Суддя має право письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні.
Судовий розгляд справи за результатами досудового розслідування кримінального провадження, в якому вручено підозру особі, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, здійснюється судом першої інстанції в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування колегіально в складі 3 суддів, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, –Вищим антикорупційним судом в порядку, визначеному Законом.
Народний депутат України може бути затриманий на місці вчинення злочину одразу після його скоєння без відповідної ухвали Верховного Суду. Одразу, але не пізніше 24 годин, після затримання народного депутата України на місці вчинення ним злочину до Верховного Суду має бути скероване клопотання про обрання запобіжного заходу та вирішення питання про наявність підстав для затримання народного депутата України.
Верховний Суд України розглядає клопотання щодо народного депутата України не пізніше 48 годин, після дня отримання відповідного клопотання.».
 
Відхилено Не відповідає Конституції та іншим законам   
    -58- Бурміч А.П.
У підпункті 4) пункту 1 розділу І законопроекту (стаття 482-2 Кримінального процесуального кодексу України) після абзацу четвертого (після абзацу першого частини другої статті 482-2 Кримінального процесуального кодексу України) доповнити новим абзацом такого змісту:
«Подавати такі клопотання дозволяється виключно після отримання відповідної згоди Верховної Ради України на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України.».
 
Відхилено Не відповідає Конституції   
    -59- Михайлюк Г.О.
П.4:
у абзаці четвертому слово «підтримані» замінити на слово «погоджені»;
абзац четвертий після слів та символів « (виконувачем обов’язків Генерального прокурора)» доповнити словами та символами «або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (у разі вчинення корупційного правопорушення)»;
 
Враховано частково щодо заміни слова «підтримані» на «погоджені»   
    -60- Пузійчук А.В.
У підпункті 4 пункту 1 розділу І законопроекту:
в абзаці четвертому слово «підтримані» замінити словом «погоджені»;
абзац четвертий після слів «Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора)» доповнити словами «заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Обґрунтування: пропонується узгодити положення нової статті 482-2 з нормами Кримінального процесуального кодексу України, зокрема пунктом 2 частини першої статті 481 КПК України.
 
Враховано частково Щодо заміни слова «підтримані» на «погоджені»   
    -61- Дирдін М.Є.
Абзац 1 частини 2 статті 482-2 викласти у такій редакції:
«2. Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).»
 
Враховано    
    -62- Климпуш-Цинцадзе І.О.
Княжицький М.Л.
абзац четвертий (частину другу статті 482-2 КПК) доповнити новим абзацом другим такого змісту:
«В поданому клопотанні Генеральний прокурор (виконуючий обов’язки Генерального прокурора) повинен окремо обґрунтувати та підтвердити, що вжиття заходів, зазначених в клопотанні, відповідає вимогам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини, вимогам пропорційності та недискримінації, а також, що такі заходи не мають на меті переслідування, засудження або покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.»;
 
Відхилено Клопотання обов’язково й так має бути обгрунтованим   
    -63- Німченко В.І.
У підпункті 4 пункту 1 Розділу 1 законопроекту абзац третій після слів «підтримані Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) доповнити словами: «та погоджені Комітетами Верховної Ради України до предметів відання яких належать питання правової політики та правоохоронної діяльності»
 
Відхилено Таких повноважень не мають комітети   
17. Розгляд таких клопотань здійснюється слідчим суддею апеляційного суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, -слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
 
-64- Дирдін М.Є.
Абзац 2 частини 2 статті 482-2 викласти у такій редакції:
«Розгляд таких клопотань здійснюється слідчим суддею апеляційного суду відповідно до вимог, встановлених статтями 247, 482-2 цього Кодексу в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.».
 
Відхилено На робочій групі 13.12.2019 визначили що суд першої інстанції розглядає таке клопотання, а апеляційний -оскарження  Розгляд таких клопотань, крім застосування негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється слідчим суддею, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Такі клопотання розглядаються за обов’язкової участі народного депутата України. Слідчий суддя зобов’язаний завчасно повідомити народного депутата України про розгляд зазначеного клопотання, крім клопотання про застосування негласних слідчих (розшукових) дій або обшуку.
Якщо народний депутат України без поважної причини не прибув на судове засідання або не повідомив про причини своєї відсутності, таке клопотання може розглядатися без участі народного депутата України.
Без дозволу слідчого судді, винесеного на підставі клопотання, погодженого Генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки Генерального прокурора), дозволяється затримання народного депутата України лише у разі, якщо останнього застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людини.
Орган або посадові особи, які затримали народного депутата України, повідомили йому про підозру або застосували до нього запобіжний захід, або здійснили інші слідчі дії (крім обшуку та негласних слідчих (розшукових) дій), зобов’язані негайно, але не пізніше 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити про це Голову Верховної Ради України.
У разі вчинення дій, зазначених в абзаці шостому цієї частини, стосовно Голови Верховної Ради України орган або посадові особи зобов’язані негайно, але не пізніше 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити про це Першого заступника Голови Верховної Ради України.
 
    -65- Князевич Р.П.
У підпункті 4 пункту 1 Розділу І абзац другій частини 2 статті 482-2 викласти в такій редакції:
«Розгляд таких клопотань здійснюється слідчим суддею апеляційного суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, після отримання висновку Верховного Суду про те, що діяння, в яких звинувачується народний депутат, не містять ознаки політичного переслідування.
 
Відхилено На робочій групі 13.12.2019 визначили що суд першої інстанції розглядає таке клопотання, а апеляційний -оскарження   
    -66- Алєксєєв С.О.
Гончаренко О.О.
Абзаци п'ятий та шостий підпункту 4 пункту 1 Розділу І замінити чотирма абзацами такого змісту:
"Розгляд таких клопотань здійснюється об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
3. Велика Палата Верховного Суду за поданням сторони кримінального провадження з боку захисту надає у десятиденний строк висновок щодо наявності чи відсутності політичних мотивів у кримінальному провадженні щодо народного депутата України.
У випадку встановлення Великою Палатою Верховного Суду у висновку наявності політичних мотивів у кримінальному провадженні щодо народного депутата України частини перша та друга цієї статті не можуть бути застосовані, а отримані внаслідок застосування частин першої та/або другої цієї статті докази є недопустимими.
Примітка: під політичними мотивами в цій статті слід розуміти такі дії державних органів, їх посадових та/або службових осіб, які викликані діями народного депутата України із захисту прав, свобод і законних інтересів громадян та/або міркуваннями (в т.ч. висловлюваннями) народного депутата України, які мають суспільно-політичний характер."
Обґрунтування:
З метою покращення доступу громадян до правосуддя, врахування досвіду суддів, забезпечення ефективного розгляду судових справ та виконання вимог закону у Касаційному кримінальному суді сформовано першу, другу та третю судові палати, обрано секретарів цих палат, визначено склад колегій суддів. Також утворена об’єднана палата у складі сімох суддів та забезпечено представництво у Великій Палаті Верховного Суду. До складу кожної з трьох судових палат входить по чотири колегії суддів.
Відповідно до частин 7 та 9 статті 31 КПК України до складу об’єднаної палати входять по два судді, які обираються зборами суддів Касаційного кримінального суду зі складу кожної із судових палат Касаційного кримінального суду, та голова Касаційного кримінального суду. Засідання об’єднаної палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.
Відповідно, можливим є встановити повноваження об’єднаної палати Касаційного кримінального суду ВС в частині розгляду клопотань щодо народних депутатів України про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій.
Пропонується надати Великій Палаті Верховного Суду повноваження за поданням сторони кримінального провадження з боку захисту надавати висновок щодо наявності "політичних мотивів" у кримінальному провадженні щодо народного депутата України. У випадку встановлення у висновку наявності "політичних мотивів" у кримінальному провадженні щодо народного депутата України частини 1 та 2 статті 482-2 не можуть бути застосовані, а отримані внаслідок застосування даної статті докази є недопустимими.
Згідно ч. 2 ст. 86 "Допустимість доказів" КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Доцільним у такому випадку в примітці до даної статті надати визначення такого поняття як "політичні мотиви". Визначення залучено з комплексного дослідження стану прав людини в Україні та узагальненої доповіді правозахисних організацій "Політичні переслідування" - джерело Нumаn Rіghts іn Ukrаіnе /.
 
Відхилено Це не повноваження Верховного Суду   
    -67- Климпуш-Цинцадзе І.О.
Княжицький М.Л.
в абзаці п’ятому слова «слідчим суддею апеляційного суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, -» вилучити;
 
Відхилено На робочій групі 13.12.2019 визначили що суд першої інстанції розглядає таке клопотання, а апеляційний оскарження   
    -68- Кожем'якін А.А.
Частину другу статті 482-2 запропонованої редакції Кримінального процесуального кодексу України вбачається доцільним доповнити абзацом третім такого змісту:
«За результатом розгляду клопотань виносяться ухвали».
 
Відхилено Це і так зрозуміло   
    -69- Німченко В.І.
У підпункті 4 пункту 1 Розділу 1 законопроекту абзац четвертий викласти в такій редакції: «Клопотання про здійснення вказаних слідчих дій з погоджувальним висновком таких комітетів Верховної Ради України направляється Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) для розгляду Верховному Суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності - Вищому антикорупційному суду».
 
Відхилено Не відповідає Конституції та іншим законам   
    -70- Німченко В.І.
Підпункт 4 пункту 1 Розділу 1 законопроекту доповнити абзацом п’ятим такого змісту: «За наявності підстав обґрунтованості клопотання Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора) судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, Вищий антикорупційний суд приймають ухвалу про задоволення такого клопотання не менш як двома третина від їх складу».
 
Відхилено Не відповідає Конституції та іншим законам   
18. Такі ухвали можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.»;
 
-71- Батенко Т.І.
Констанкевич І.М.
Абзац шостий підпункту 4 пункту 1 Розділу І викласти у такій редакції:
«Ухвали слідчого судді, прийняті за результатами розгляду клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.».
Обґрунтування:
Поточна редакція абзацу шостого підпункту 4 пункту 1 Розділу І не містить чіткого переліку ухвал, про можливість оскарження яких у ній йдеться.
Можна лише припустити, що у даному випадку мова йде про ухвали, які постановляються слідчим суддею за результатами вирішення клопотань, перелік яких містить частина 2 статті 482-2 КПК, якою пропонується доповнити Кодекс.
Для уникнення різночитань пропонується вказати перелік питань, яких може стосуватися вказана ухвала.
 
Відхилено   Ухвали за результатами розгляду таких клопотань можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом».
 
    -72- Геращенко І.В.
Бондар М.Л.
Іонова М.М.
Абзац шостий (в якому викладається абзац частини другої нової статті 482-2 КПК України) викласти в такій редакції:
«Такі ухвали можуть бути оскаржені в апеляційному порядку».
Варіант:
Абзац шостий виключити.
 
Відхилено    
    -73- Яцик Ю.Г.
Бужанський М.А.
Поляков А.Е.
Верещук І.А.
Чорний Д.С.
Арахамія Д.Г.
Мисягін Ю.М.
Бакумов О.С.
Марчук І.П.
Шевченко Є.В.
Янченко Г.І.
Крячко М.В.
Фріс І.П.
Жупанин А.В.
Мельник П.В.
Частину 2 статті 482-2 КПК доповнити абзацом четвертим наступного змісту: «Без дозволу слідчого судді, винесеного на підставі клопотання погодженого Генеральним прокурором, дозволяється затримання народного депутата України лише, якщо останнього застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людей».
 
Враховано    
    -74- Михайлюк Г.О.
П.4 :
- доповнити новим абзацом такого змісту:
«3. Народний депутат України може бути затриманий в порядку визначеному цим Кодексом без погодження Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора) при вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із спричиненням смерті особі або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, чи замаху на його вчинення, або безпосередньо після його вчинення чи під час безперервного переслідування після його вчинення. Таке затримання може бути оскаржено в порядку визначеному цим Кодексом.
 
Враховано частково    
    -75- Дубінський О.А.
Пункт четвертий частини першої розділу І Законопроекту доповнити новою частиною такого змісту:
«3. Норми частини другої цієї статті не застосовуються в разі затримання народного депутата України на місці вчинення ним діяння, що містять ознаки кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України як тяжкий або особливо тяжкий злочин.».
Обгрунтування:
Законопроектом пропонуються законодавчі зміни стосовно особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата України, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій (нова стаття 482-2 Кримінального процесуального кодексу України).
Зокрема, цією статтею передбачено, що «Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефоннихрозмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути підтримані Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).»
Така норма, як зазначено у висновку ГНЕУ «.. .свідчить про надмірну роль Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора) у здійсненні досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених народним депутатом України.»
Зазначена норма залишає недоторканість народних депутатів, лише переводить позбавлення цієї недоторканості з Верховної Ради України на рівень Генерального прокурора (виконуючого обов’язки Генерального прокурора).
Підхід, передбачений у законопроекті, щодо особливостей початку досудового розслідування стосовно народного депутата України, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу тощо не відповідає практиці розвинених демократичних країн. Зокрема, Венеціанська комісія у своїй доповіді (Rероrt оn thе sсоре аnd lіftіng оf раrlіаmеntаry іmmunіtіеs, ) зазначила універсальні критерії застосування імунітету.
Зокрема, депутатський імунітет:має підлягати обмеженням,
встановленим законом чи парламентськими процедурами, повинен мати тимчасовий характер, може бути скасований після чіткої та об'єктивної процедури, не застосовується, якщо депутат спійманий на місці злочину, не відноситься до особливо тяжких злочинів, не поширюється на незначні або адміністративні правопорушення.
 
Враховано редакційно    
    -76- Климпуш-Цинцадзе І.О.
Княжицький М.Л.
доповнити законопроект новими абзацами (статтю 482-2 Кримінального процесуального кодексу України новою частиною третьою такого змісту:
«3. При вирішенні питання щодо задоволення клопотання, передбаченого частиною другою цієї статті, суд, серед іншого, перевіряє наявність або відсутність достатніх підстав вважати, що клопотання з високим ступенем ймовірності має на меті переслідування, засудження або покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Клопотання вважається таким, що з високим ступенем ймовірності має на меті переслідування, засудження або покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, якщо під час його розгляду будуть встановлені будь-які обставини, що заходи, про які йдеться в клопотанні, мають на меті інші цілі ніж ті, що встановлені цим Кодексом. До таких обставин, серед іншого, відносяться:
- елементи фальсифікації в клопотанні або матеріалах, на підставі яких заявлене клопотання;
- відсутність пропорційного балансу між заходом, про який йдеться в клопотанні, та кримінальним правопорушенням, яке розслідується;
- свавілля при виборі доказів, якими обґрунтовується клопотання, в тому числі ігнорування доказів, які могли б заперечити доводи клопотання;
- посилання в клопотанні на норми законодавства, які не мають значення для даної справи;
- вибірковий, дискримінаційний характер розслідування у порівнянні з аналогічними випадками щодо інших осіб.
Ухвала слідчого судді про вжиття заходів, передбачених частиною другою цієї статті, повинна містити докладний опис встановлених під час розгляду клопотання фактів, які свідчать про наявність кожної з обставин, передбачених частиною першою статті 194 цього Кодексу. У випадку, якщо сторона кримінального провадження під час розгляду клопотання заявляла, що заявлені у клопотанні заходи мають на меті переслідування, засудження або покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, ухвала повинна містити докладне спростування кожного з заявлених доводів.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання, передбаченого частиною другою цієї статті, з підстав, наведених в частині другій статті 194 цього Кодексу, а також у випадку, якщо в ході розгляду клопотання будуть встановлені і обґрунтовано не спростовані найменші ознаки, що заявлені у клопотанні заходи мають на меті переслідування, засудження або покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.»
 
Відхилено    
    -77- Пушкаренко А.М.
у підпункті 4 пункту 1 розділу І законопроекту:
абзаци третій – шостий викласти у такій редакції:
«1. Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора), заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури після інформування Голови Верховної Ради України, а про вчинення кримінального правопорушення Головою Верховної Ради України – Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора), заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури після інформування Першого заступника Голови Верховної Ради України у порядку, встановленому цим Кодексом.
2. Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути підтримані Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора), заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури після інформування Голови Верховної Ради України.
Розгляд таких клопотань здійснюється виключно слідчим суддею Київського апеляційного суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – виключно слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.»;
Доповнити новим абзацом сьомим такого змісту:
«3. Слідчі дії, передбачені частиною першою та абзацом першим частини другої цієї статті Кодексу, стосовно Голови Верховної Ради України здійснюються після інформування Першого заступника Голови Верховної Ради України.».
 
Відхилено    
    -78- Німченко В.І.
Абзац шостий підпункту 4 пункту 1 Розділу 1 законопроекту викласти в редакції: «Такі ухвали можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом до Великої палати Верховного Суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду відповідно»
 
Відхилено    
    -79- Пушкаренко А.М.
Пункт 1 розділу І законопроекту доповнити новим підпунктом 5 такого змісту:
«5) у частині першій статті 481:
у пункті 2 слова «народному депутату України» вилучити;
доповнити новим пунктом 5 такого змісту:
«5) народному депутату України – після інформування Голови Верховної Ради України, а Голові Верховної Ради України – після інформування Першого заступника Голови Верховної Ради України – Генеральним прокурором (виконувачем обов’язки Генерального прокурора), заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.».».
 
Відхилено    
    -80- Кожем'якін А.А.
При цьому абзац третій частини другої цієї статті визначити як абзац четвертий і викласти у такій редакції:
«Такі ухвали можуть бути оскаржені у апеляційному порядку з урахуванням положень статті 309 цього Кодексу».
Обгрунтування: таке доповнення буде доречним, оскільки у тексті, що передує посиланню «Такі ухвали...», не йдеться про будь-які ухвали, а стаття 309 КПК конкретизує які саме ухвали слідчого судді можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
 
Враховано редакційно    
    -81- Павлюк М.В.
Неклюдов В.М.
Медяник В.А.
Монастирський Д.А.
Бакумов О.С.
Яцик Ю.Г.
Частину другу статті 482-2 викласти в такій редакції:
«2. Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки Генерального прокурора). Розгляд таких клопотань, окрім застосування негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється слідчим суддею в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Розгляд таких клопотань, окрім застосування негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється слідчим суддею в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Такі клопотання розглядаються за обов’язкової участі народного депутата України. Слідчий суддя зобов’язаний завчасно повідомити народного депутата України про розгляд зазначеного клопотання, окрім застосування негласних слідчих (розшукових) дій або обшуку.
Якщо народний депутат України без поважної причини не прибув на судове засідання або не повідомив про причини своєї відсутності таке клопотання може розглядатись без участі народного депутата України.
Без дозволу слідчого судді, винесеного на підставі клопотання погодженого Генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки Генерального прокурора), дозволяється затримання народного депутата України лише, якщо останнього застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людини.
Орган або посадові особи, які затримали народного депутата України, повідомили йому про підозру або застосували до нього запобіжний захід або здійснили інші слідчі дії (окрім обшуку та негласних слідчих (розшукових) дій) зобов’язані негайно, але не пізніше 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити Голову Верховної Ради України.
У випадку вчинення зазначених дій відносно Голови Верховної Ради орган або посадові особи зобов’язані негайно, але не пізніше 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити про це Першого заступника Голови Верховної Ради.
 
Враховано    
    -82- Осадчук А.П.
доповнити новою статтею 482-2 у такій редакції:
«Стаття 482-2. Особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата України, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, застосування заходів забезпечення, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій
1. Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, детективами Національного антикорупційного бюро України, прокурорами Генеральної прокуратури України, Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора), заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у порядку, встановленому цим Кодексом.
2. Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, про обшук, застосування заходів забезпечення, надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій мають бути погоджені Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Розгляд таких клопотань здійснюється слідчим суддею в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Такі ухвали можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
Затримання народного депутата може бути здійснене без ухвали слідчого судді, в порядку визначеному цим Кодексом, у випадках якщо народного депутата України застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого насильницького або корупційного злочину або замаху на його вчинення або після його вчинення.
3. У разі затримання народного депутата України та повідомлення йому про підозру, Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не пізніше 24 годин після такого затримання письмово інформує про факт затримання Голову Верховної Ради України.»
 
Враховано частково    
    -83- Устінова О.Ю.
В пункті 4 частини першої Законопроекту (щодо змін в статті 482-2 Кримінального процесуального кодексу):
статтю 482-2 доповнити новою частиною третьою:
«3. У разі затримання народного депутата України та повідомлення йому про підозру, Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України) не пізніше 24 годин після такого затримання інформує про факт затримання Верховну Раду України.»
 
Враховано частково    
19. 2. Статтю 27 Закону України «Про статус народного депутата України» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 3, ст. 17 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
 
-84- Осадчук А.П.
Статтю 27 Закону України «Про статус народного депутата України» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 3, ст. 17 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
«Стаття 27. Особливості юридичної відповідальності народного депутата
1. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування у Верховній Раді України або висловлювання, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
2. Особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата України, повідомлення про підозру, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, застосування заходів забезпечення, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій визначається Кримінальним процесуальним кодексом України.»
 
Враховано частково   2. Статтю 27 Закону України «Про статус народного депутата України» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 3, ст. 17 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
 
    -85- Цимбалюк М.М.
Частину 2, розділу І проекту Закону (Статтю 27 Закону України «Про статус народного депутата України») виключити
 
Відхилено    
20. «Стаття 27. Особливості юридичної відповідальності народного депутата
 
-86- Німченко В.І.
Абзац другий пункту 2 Розділу 1 законопроекту викласти в редакції:
«Стаття 27. Особливості настання відповідальності народного депутата
Встановлення особливого порядку притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності є гарантією виконання ним статусних повноважень представника Українського народу, безперешкодного і ефективного здійснення своїх повноважень, а також забезпечення нормального функціонування та незалежності парламенту.».
 
Відхилено   «Стаття 27. Особливості юридичної відповідальності народного депутата України
 
21. 1. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
 
-87- Яцик Ю.Г.
Бужанський М.А.
Поляков А.Е.
Верещук І.А.
Чорний Д.С.
Арахамія Д.Г.
Мисягін Ю.М.
Бакумов О.С.
Марчук І.П.
Шевченко Є.В.
Янченко Г.І.
Крячко М.В.
Фріс І.П.
Жупанин А.В.
Мельник П.В.
У частині 1 статті 27 після слів «за результати голосування» доповнити словами «виконання повноважень, передбачених ст. 10-16 цього Закону».
 
Враховано редакційно   1. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
 
    -88- Мамка Г.М.
Частину 1 статті 27 в редакції законопроекту викласти у такій редакції:
«1. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.»
 
Враховано    
    -89- Алєксєєв С.О.
Гончаренко О.О.
У абзаці третьому пункту 2 Розділу І слова "у парламенті та його органах" виключити.
Обґрунтування:
Правка враховує рекомендації Комітету до даного законопроекту.
 
Відхилено Суперечить Конституції   
    -90- Устінова О.Ю.
Стефанишина О.А.
В пункті 1 частини другої Законопроекту (щодо змін в статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України»):
в частині першій статті 27 слова «у парламенті та його органах» виключити
 
Відхилено Суперечить Конституції   
    -91- Князевич Р.П.
У пункті 2 Розділу І частину першу статті 27 викласти в такій редакції:
«Стаття 27. Особливості юридичної відповідальності народного депутата
1. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, у засобах масової інформації, на зборах, мітингах, походах і демонстраціях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп, при виконанні ними депутатських повноважень у службовому кабінеті у приміщеннях Верховної Ради України, у службовому приміщенні для роботи з виборцями, під час особистих зустрічей з виборцями, при відвідувані органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організації, розташованих на території України, незалежно від форм власності, режиму секретності, а також за місцем їх проживання, за направлення депутатського запиту та звернення та завзаємовідносини з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, об'єднаннями громадян України та іноземних держав, за взаємовідносини з засобами масової інформації «.
 
Відхилено Суперечить Конституції   
    -92- Бондар В.В.
Абзац другий пункту другого розділу І законопроекту викласти в такій редакції:
1. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування у парламенті та його органах, а також за свої висловлювання, за винятком відповідальності за образу чи наклеп, чи якщо у їхніх висловлюваннях містяться ознаки злочину.
Обґрунтування: редакція, яка була прийнята за основу, звільняє народних депутатів від відповідальності за свої висловлювання лише у парламенті та в його органах. З таких норм проекту вбачається, що за висловлювання народного депутата, наприклад, під час участі у телевізійних програмах, можна буде притягнути до юридичної відповідальності.
Таким чином, пропоную передбачити, що народний депутат не нестиме відповідальності за свої висловлювання, крім випадків, якщо в них міститься образа чи наклеп, або ж ознаки злочину (наприклад, заклики до повалення конституційного ладу). Такі норми будуть як гарантією незалежності народного депутата, так і гарантією свободи слова.
 
Відхилено    
    -93- Власенко С.В.
Абзац 3 частини 2 Розділу 1 викласти в редакції: «1. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та (або) його органах, в публічних місцях або на публічних заходах (мітингах, тощо), засобах масової інформації, за винятком відповідальності за приниження честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.».
 
Відхилено Суперечить Конституції   
    -94- Дирдін М.Є.
Частину 1 статті 27 Закону «Про статус народного депутата України» викласти у такій редакції:
«1. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Народний депутат не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за дії, які були вчинені ним під час здійснення депутатських повноважень, якщо такі дії пов’язані з професійною діяльністю народного депутата.».
 
Відхилено Суперечить Конституції   
22. 2. Особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата України, повідомлення про підозру, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.»;
 
-95- Німченко В.І.
Абзац четвертий пункту 2 Розділу 1 законопроекту після слів «визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України» доповнити словами: «та законом про регламент Верховної Ради України».
 
Відхилено   2. Особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата України, повідомлення про підозру, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України».
 
    -96- Стефанишина О.А.
Частину другу статті 27 викласти в такій редакції:
«2. Особливості повідомлення про підозру, затримання, обрання запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій щодо народного депутата України визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України».
 
Відхилено    
    -97- Князевич Р.П.
Пункт 5 статті 10 Закону України «Про статус народного депутата України» вилучити.
(дублюється норма внесена в статтю 27)
 
Відхилено В іншій редакції викладається   
23. 3. У Регламенті Верховної Ради України, затвердженому Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 14-17, ст. 133 із наступними змінами):
 
   3. У Регламенті Верховної Ради України, затвердженому Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 14-17, ст. 133 із наступними змінами):
 
24. 1) у статті 76 слова «про надання згоди на притягнення його до відповідальності, « виключити;
 
   1) у частині третій статті 76 слова «про надання згоди на притягнення його до відповідальності» виключити;
 
25. 2) главу 35 виключити.
 
-98- Німченко В.І.
Підпункт 2 пункту 3 Розділу 1 законопроекту викласти в такій редакції:
«главу 35 викласти в такій редакції:
Глава 35
Розгляд питань щодо погодження клопотань Генерального прокурора (Виконувача обов’язків Генерального прокурора) про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України
Стаття 218. Внесення клопотань Генерального прокурора (Виконувача обов’язків Генерального прокурора)
Комітети Верховної Ради до предметів відання яких належать питання правової політики та правоохоронної діяльності на спільному засіданні погоджують клопотання Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора) про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України (далі – Клопотання).
2. Клопотання стосовно народного депутата повинно бути підтримано і передано Голові Верховної Ради Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора). Голова Верховної Ради України доручає комітетам, до предметів відання яких належать питання правової політики та правоохоронної діяльності на спільному засіданні надати висновок щодо погодження Клопотання.
3. Клопотання повинно бути вмотивованим і достатнім, містити конкретні факти і докази, що підтверджують факт вчинення зазначеною в клопотанні особою суспільно небезпечного діяння, визначеного . У клопотанні про затримання чи арешт повинно бути чітке обґрунтування необхідності затримання чи арешту.
4. Клопотання, що не відповідає вимогам цієї статті, Голова Верховної Ради України повертає Генеральному прокурору (виконувачу обов’язків Генерального прокурора), про що повідомляє Верховну Раду на найближчому пленарному засіданні Верховної Ради.
Стаття 219. Надання письмового пояснення народних депутатів
Комітети, яким доручено надати висновок щодо погодження Клопотання пропонують народному депутату, щодо якого внесено Клопотання Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора), подати протягом п’яти днів письмові пояснення.
Стаття 220. Висновок комітетів щодо погодження Клопотання Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора)
1. Комітети, яким доручено надати висновок щодо погодження Клопотання відповідно до закону визначають достатність, законність і обґрунтованість Клопотання, законність одержання доказів, зазначених у Клопотанні, і встановлюють наявність відповідних скарг. Підготовку цього питання комітети здійснюють у терміновому порядку, але в строк не більш як 20 днів.
2. У спільних засіданнях комітетів бере участь Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора).
На спільне засідання комітетів запрошується особа, щодо якої внесено Клопотання. Відсутність зазначеної запрошеної особи на спільному засіданні відповідних комітетів без поважних причин не є перешкодою для розгляду питання і прийняття висновку.
3. Комітети у разі необхідності можуть витребувати додаткові матеріали кримінального провадження та інші документи, заслухати пояснення осіб за зверненням особи, щодо якої внесено Клопотання.
4. У разі відсутності достатніх доказів щодо обґрунтування Клопотання Голова Верховної Ради України має право повернути його разом із вмотивованим висновком комітетів Генеральному прокурору (виконувачу обов’язків Генерального прокурора) з пропозицією подати додаткові обґрунтування. У такому випадку комітети зупиняють перевірку, про що повідомляється Голова Верховної Ради України, який інформує про це Верховну Раду.
5. Комітети залишають Клопотання без розгляду до дня надходження до комітетів матеріалів, які ним вимагаються, або вмотивованої відповіді.
Стаття 221. Розгляд комітетами Верховної Ради України питання про погодження Клопотання
Комітети Верховної Ради до предметів відання яких належать питання правової політики та правоохоронної діяльності розглядають на спільному засіданні внесене Клопотання у визначений ними день, але не пізніше 20 днів з дня доручення Голови Верховної Ради України.
2. Розгляд питання про погодження Клопотання починається з інформації головуючого на спільному засіданні комітетів Верховної Ради України про Клопотання, що надійшло, проведену роботу щодо підготовки висновку комітетів. Головуючий на спільному засіданні, який обирається більшістю народних депутатів, що входять до складу комітетів, оголошує Клопотання.
3. Після оголошення Клопотання головуючий на пленарному засіданні надає слово до 30 хвилин:
1) Генеральному прокурору (виконувачу обов’язків Генерального прокурора) для відповідей на запитання членів комітетів;
2) народному депутату, щодо якого внесено Клопотання, для пояснення.
4. Якщо на спільному засіданні комітетів Верховної Ради буде встановлено, що особа, стосовно якої внесено Клопотання, відмовляється від дачі пояснень, питання про погодження Клопотання розглядається без її пояснень.
5. Висновок про погодження Клопотання приймається відкритим голосуванням не менш як двома третинами голосів народних депутатів, які входять до складу комітетів.
6. Головуючий на спільному засіданні комітетів підписує прийнятий висновок та передає його Голові Верховної Ради України, який негайно повідомляє Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора).».
 
Відхилено   2) главу 35 виключити.
 
    -99- Бурміч А.П.
Підпункт 2) пункту 3 розділу І законопроекту (глава 35 Регламенту Верховної Ради України) викласти у такій редакції:
«2) у главі 35:
- назву глави 35 викласти у такій редакції:
«Розгляд питань про згоду на затримання народного депутата України, обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою»;
- у назві статті 218 слова «згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт» замінити словами «згоди на затримання народного депутата, обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою»;
- частину першу статті 218 викласти у такій редакції:
«1. Верховна Рада України надає згоду на затримання народного депутата, обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою.»;
- у частині другій та третій статті 218 слова «на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата» замінити словами «на затримання народного депутата, обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою»;
- у статті 219 слова «щодо якого внесено подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт» замінити словами «щодо якого внесено подання про надання згоди на затримання, обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою», а слова «надати висновок щодо подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата» замінити словами «надати висновок щодо подання про надання згоди на затримання народного депутата, обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою»;
- у назві статті 220 слова «на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт» замінити словами «на затримання народного депутата, обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою»;
- у частині першій статті 220 слова «про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт» замінити словами «про надання згоди на затримання народного депутата, обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою»;
- у назві статті 221 слова «надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт» замінити словами «надання згоди на затримання народного депутата, обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою»;
- у частині першій статті 221 слова «надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата» замінити словами «надання згоди на затримання народного депутата, обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою»;
- у частині другій статті 221 слова «надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт» замінити словами «надання згоди на затримання народного депутата, обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою»;
- у частині четвертій статті 221 слова «надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт» замінити словами «надання згоди на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою»;
- частину сьому статті 221 викласти у такій редакції:
«7. Головуючий на пленарному засіданні відповідно до подання ставить на голосування питання про надання згоди на:
1) затримання народного депутата;
2) обрання стосовно народного депутата запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту;
3) обрання стосовно народного депутата запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.»;
- у частині восьмій статті 221 у першому та другому реченнях слова «надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт» замінити словами «надання згоди на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою»;
- статтю 221 доповнити новою частиною десятою такого змісту:
«10. Розгляд питань про згоду на обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, здійснюється за правилами, встановленими для розгляду питань про згоду на затримання народного депутата України, обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою.».
 
Відхилено    
26. ІІ. Цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України».

-100- Пузійчук А.В.
Розділ ІІ законопроекту після слів «Законом України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України» доповнити словами «але не раніше дня його опублікування».
Обґрунтування: відповідно до частини п’ятої статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Поправка вноситься з метою приведення положень законопроекту у відповідність до цієї вимоги Основного Закону держави.
 
Відхилено   ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України».

    -101- Алєксєєв С.О.
Гончаренко О.О.
Розділ ІІ викласти в такій редакції:
"Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України»."
Обґрунтування:
Техніко-юридична правка.
 
Враховано