Про внесення змін до розділу ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового пр (Друге читання)
№ п.п. | Редакція, прийнята в першому читанні | Пропозиції | Висновки | Остаточна редакція |
0. |
проект |
проект |
||
1. |
З А К О Н У К Р А Ї Н И |
З А К О Н У К Р А Ї Н И |
||
2. |
Про внесення зміни до розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID19) |
-1- Мамка Г.М. Назву законопроекту викласти у такій редакції: «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVІD19)». | Відхилено |
Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVІD19) |
3. |
Верховна Рада України постановляє: |
Верховна Рада України постановляє: |
||
4. |
|
-2- Іонушас С.К. Частину першу статті 219 Кримінального процесуального кодексу України доповнити абзацом третім наступного змісту: «Обчислення строку досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру зупиняється на період дії надзвичайного, воєнного стану, карантинних заходів, що введені на території місця здійснення досудового розслідування.». У зв’язку з цим абзац третій частини першої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України відповідно рахувати як абзац четвертий частини першої цієї статті; | Відхилено | |
-3- Радіна А.О. Пункт 1 законопроекту доповнити новими абзацами такого змісту: «Внести до Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст.88) такі зміни: Частину першу статті 219 після пункту 3) абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: «Обчислення строку досудового розслідування тяжких та особливо тяжких корупційних злочинів з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру зупиняється на період дії надзвичайного, воєнного стану, карантинних заходів, що введені на території місця здійснення досудового розслідування.» | Відхилено | |||
-4- Іонушас С.К. Частину першу статті 280 Кримінального процесуального кодексу України доповнити пунктом чотири наступного змісту: «4) в Україні або на окремих її територіях введено надзвичайний або воєнний стан чи карантинні заходи, якщо такі обставини перешкоджають здійсненню слідчих та процесуальних дій.»; | Відхилено | |||
-5- Радіна А.О. У статті 280: Частину першу доповнити новим пунктом такого змісту: «4) в Україні або на окремих її територіях введено надзвичайний або воєнний стан чи карантин, якщо такі режими перешкоджають здійсненню слідчих та процесуальних дій.»; Частину другу доповнити новим абзацом такого змісту: «Досудове розслідування тяжких та особливо тяжких корупційних злочинів може бути зупинено на підставі пункту 4 частини першої цієї статті виключно на період дії відповідних правових режимів та виключно за умови, що такі правові режими введено на території місця здійснення досудового розслідування.». | Відхилено | |||
-6- Іонушас С.К. Частину другу статті 280 Кримінального процесуального кодексу України доповнити абзацом другим наступного змісту: «Досудове розслідування може бути зупинено на підставі пункту 4 частини першої цієї статті виключно на період дії відповідних правових режимів й заходів та виключно за умови, що такі правові режими і заходи введено на території місця здійснення досудового розслідування.». Обґрунтування: Сьогодні в нашій державі запроваджено період карантину, який встановлено Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVІD 19). В умовах карантину введені певні обмеження життедіяльності людини з метою запобігти поширення коронавірусної хвороби (СОVІD 19), які в свою чергу унеможливлюють вчинення певних слідчих та процесуальних дій під час досудового розслідування кримінального провадження. Проте строку досудового розслідування чітко визначні Кримінальним процесуальним кодексом України, та на сьогоднішній день не можуть бути зупиненні з підстав введення надзвичайного або воєнного стану чи карантинних заходів. Запропоновані зміни мають на меті забезпечення дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, дотриманні таких засад кримінального провадження як: законність; рівність перед законом і судом; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; розумність строків тощо. | Відхилено | |||
5. |
1. Розділ ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) доповнити пунктом 20-5 такого змісту: |
-7- Мамка Г.М. Пункт 1 викласти у такій редакції: «І. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88): 1) Пункт 1 частини першої статті 336 викласти у такій редакції: «1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я, під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану, режиму надзвичайної ситуації державного рівня, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України або з інших поважних причин;» | Відхилено |
1. Пункт 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) викласти в такій редакції: |
-8- Мамка Г.М. 2) Пункт 20-5 Розділу ХІ «Перехідні положення» викласти у такій редакції: «20-5. Тимчасово, на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVІD-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, та розгляду окремих питань під час судового провадження. Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. У разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду), місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) розглядається питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду, про що поставляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеному у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу або розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку передбаченому абзацом шостим цього пункту. Питання про передачу на підставі абзацу п’ятого цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються. Розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) може бути проведено у режимі відеоконференції в порядку та на підставах, передбачених статтею 336 цього Кодексу, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), якщо він проти цього заперечує. Участь захисника у судовому засіданні забезпечується відповідно до вимог цього Кодексу. Під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.» | Враховано частково | |||
6. |
«20-5. Тимчасово, на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVІD-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, та розгляду окремих питань під час судового провадження. |
-9- Монастирський Д.А. 1. Пункт 1 викласти в такій редакції: «Пункт 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) викласти в такій редакції: «20-5. Тимчасово, на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVІD-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, та розгляду окремих питань під час судового провадження. Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. У разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду), місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) розглядається питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду, про що поставляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеному у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу або розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку передбаченому абзацом шостим цього пункту. Питання про передачу на підставі абзацу п’ятого цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються. Розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), якщо він проти цього заперечує. Проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у тому числі під час судового провадження, здійснюється на умовах, визначених абзацом сьомим цього пункту, з дотриманням правил, передбачених частинами третьою-дев’ятою статті 336 цього Кодексу. Участь захисника у судовому засіданні забезпечується відповідно до вимог цього Кодексу. Під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою». Обгрунтування: Із висновку ГНЕУ: Звертаємо увагу на некоректність формулювання «суд в межах юрисдикції різних апеляційних судів». Адже один суд не може знаходитись в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Швидше за все, у даному випадку мова має йти про передачу клопотання з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів (див. ч. 3 ст. 34 КПК). | Враховано частково |
«20-5. Тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVІD-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. У разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду), місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) розглядається питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду, про що поставляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу або розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту. Питання про передачу на підставі абзацу п’ятого цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються. Розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), якщо він проти цього заперечує. Проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у тому числі під час судового провадження, здійснюється на умовах, визначених абзацом сьомим цього пункту, з дотриманням правил, передбачених частинами третьою-дев’ятою статті 336 цього Кодексу. Участь захисника у судовому засіданні забезпечується відповідно до вимог цього Кодексу. Під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. |
7. |
Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. |
-10- Шпенов Д.Ю. Виключити з абзацу 2 пункту першого проекту закону слова «і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування». | Відхилено | |
8. |
У разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду), місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів. |
|||
9. |
Невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) розглядається питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду, про що поставляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються. |
|||
10. |
У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеному у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу або розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку передбаченому абзацом шостим цього пункту. |
-11- Цимбалюк М.М. Абзац 6 частини 1 Проекту Закону викласти у наступній редакції: «У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу, крім клопотання поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно передається на розгляд до іншого судді, визначеному у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу або розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку передбаченому абзацом шостим цього пункту» | Відхилено | |
11. |
Питання про передачу на підставі абзацу п’ятого цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються. |
-12- Цимбалюк М.М. Абзац 7 частини 1 Проекту Закону викласти у наступній редакції: «Питання про передачу на підставі абзацу п’ятого цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються. | Відхилено | |
-13- Шпенов Д.Ю. Доповнити пункт перший проекту закону новим абзацом сьомим такого змісту: «Скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, та апеляційні скарги у випадках передбачених законом, можуть бути подані до суду електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису.». | Відхилено | |||
12. |
Розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), якщо він проти цього заперечує. |
-14- Шпенов Д.Ю. Абзац 7 пункту першого проекту закону після слів «прийнятим з власної ініціативи» доповнити словами «або за клопотанням сторін». | Враховано редакційно | |
-15- Цимбалюк М.М. Абзац 8 частини 1 Проекту Закону викласти у наступній редакції: «Розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу) за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, інших його учасників, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони, інші учасники кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього Кодексу. У разі вирішення питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого під час введення органами державної влади карантинних заходів та особливих обставин на визначених територіях, якщо обвинувачений не бажає взяти участь у режимі відеоконференції або відсутня можливість доставки його до суду, суд може розглянути вказане питання без участі обвинуваченого, але з обов’язковою участю захисника. У разі відсутності у обвинуваченого захисника суд призначає його за правилами, передбаченими статтею 53 цього Кодексу. Обвинувачений, у разі прийняття рішення за правилами частини цієї статті, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу раніше, ніж це передбачено частиною 5 статті 201 цього Кодексу.» | Враховано частково | |||
-16- Неклюдов В.М. Абзац восьмий пункту першого проекту закону викласти у такій редакції: «Розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), якщо він проти цього заперечує. Таке заперечення підозрюваного (обвинуваченого) оформлюється його письмовою заявою відповідного змісту або, у випадку відмови підозрюваного (обвинуваченого) від написання заяви чи неможливості її написання, актом службової особи установи, у якій підозрюваний, обвинувачений утримується. Заява підозрюваного (обвинуваченого) або акт службової особи невідкладно направляється до суду для розгляду та долучається до матеріалів справи». | Відхилено | |||
-17- Яцик Ю.Г. У розділі ХІ «Перехідні положення». У абзаці 7 пункту 20-5 видалити друге речення та викласти його у такій редакції: «Розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього Кодексу». | Відхилено | |||
-18- Яцик Ю.Г. Після абзацу 7 пункт 20-5 доповнити новим абзацом такого змісту: «Участь підозрюваного, обвинуваченого, якого затримано або який утримується під вартою, у розгляді клопотання про обрання, продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою здійснюється у режимі відеоконференції. У випадку відмови обвинуваченого від участі у розгляді справи у режимі відеоконференції, розгляд здійснюється за його відсутності за участю захисника. Якщо завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у розгляді клопотання про застосування або продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або підозрюваний, обвинувачений не представлений захисником, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу.» | Відхилено | |||
13. |
Проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у тому числі під час судового провадження, здійснюється на умовах, визначених абзацом сьомим цього пункту, з дотриманням правил, передбачених частинами третьою-дев’ятою статті 336 цього Кодексу. |
-19- Павлюк М.В. Абзац восьмий розділу ХІ «Перехідні положення» статті 20-5 після слів «передбачених частинами» доповнити словом «другою», після слів «цього Кодексу» доповнити словами «частину другу викласти в такій редакції: Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. | Відхилено | |
14. |
Участь захисника у судовому засіданні забезпечується відповідно до вимог цього Кодексу. |
|||
15. |
Під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою». |
-20- Цимбалюк М.М. Абзац 11, частини 1 Проекту Закону виключити; | Відхилено Суперечить концепції проекту. | |
-21- Монастирський Д.А. Пункт 1 законопроекту (пункт 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) доповнити новими абзацами (дванадцятим -тринадцятим) такого змісту: «Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні: 1) злочину із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) злочину, який спричинив загибель людини; 3) злочину, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду; 4) злочину, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України. Суд має право прийняти рішення про відстрочку виконання будь-якого вироку, крім вироку про засудження особи за вчинення: 1) злочину із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) злочину, який спричинив загибель людини; 3) злочину, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду; 4) злочину, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України; 5) особливо тяжкого злочину». | Відхилено | |||
-22- Павлюк М.В. Статтю 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» доповнити абзацом одинадцятим та викласти його в такій редакції: внести зміни до частини 2 статті 376 КПК України та викласти її в наступній редакції: «2. Якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) або вироку вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і проголошенням їх вступної та резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали (постанови) повинен бути складений не пізніше трьох робочих днів, а вироку – не пізніше п’яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали (постанови) або вироку має бути зазначено у раніше складеній їх резолютивній частині.» | Відхилено | |||
-23- Павлюк М.В. Статтю 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» доповнити абзацом дванадцятим та викласти його в такій редакції: Внести зміни до частини 3 статті 395 КПК України та викласти її в наступній редакції: «3. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. У випадку застосування судом першої інстанції положень частини 2 статті 376 цього Кодексу строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення повного тексту судового рішення.» | Відхилено | |||
-24- Павлюк М.В. Статтю 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» доповнити абзацом тринадцятим та викласти його в такій редакції: Внести зміни до частини 2 статті 426 КПК України та викласти її в наступній редакції: «2. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. У випадку застосування судом апеляційної інстанції положень частини 2 статті 376 цього Кодексу строк подачі касаційної скарги обчислюється з дня оголошення повного тексту судового рішення.» | Відхилено | |||
16. |
2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. | -25- Мамка Г.М. Пункт 2 викласти у такій редакції: «ІІ. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 2. Клопотання слідчих, прокурорів про застосування заходів забезпечення кримінального провадження або проведення обшуків, які подані до відповідних судів до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом». | Відхилено |
2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзацу одинадцятого пункту 1 цього Закону, який набирає чинності через 10 днів з дня набрання чинності цим Законом». |
-26- Монастирський Д.А. Пункт 2 проекту закону викласти в такій редакції: «Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзацу 11 пункту 1 цього Закону, який набирає чинності через 10 днів з дня набрання чинності цим Законом». Обгрунтування: Із висновку ГНЕУ: «Під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою» (абз. 10 п. 20-5 розділу ХІ КПК в редакції проекту). При цьому в розд. 2 законопроекту вказано, що цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Відтак залишається невирішеним питання, як бути з тими випадками, коли на час набрання чинності цим законом до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчиться менше десяти днів. Адже в цьому випадку в окремих кримінальних провадженнях сторона обвинувачення з об’єктивних причин не зможе дотриматися вимог процесуального закону. Автоматично виникне необхідність звільнити певну кількість осіб з-під варти виключно з формальних підстав. При цьому не враховано, що такий крок в подальшому ускладнить або й взагалі унеможливить здійснення кримінальних проваджень у тому випадку, якщо особи, звільнені з-під варти, скориставшись ситуацією, просто зникнуть. З огляду на зазначене слід констатувати, що запропоновані проектом у цій частині зміни не сприятимуть дотриманню розумних строків під час кримінального провадження. | Враховано |