Кількість абзаців - 802 Таблиця поправок


КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ      Проект КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ  
1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА      ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА  
2. Розділ І      Розділ І  
3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ      ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
4. Глава 1      Глава 1  
5. КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ      КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ  
6. Стаття 1. Мета та завдання кримінально-виконавчого законодавства України      Стаття 1. Мета та завдання кримінально-виконавчого законодавства України  
7. 1. Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.   -1- Бандурка О.М.
 Частину першу статті 1 доповнити словами "а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими".  		Враховано   1. Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.  
8. 2. Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового положення засуджених, гарантій захисту їхніх прав і законних інтересів, їх обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; визначення системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості у цьому процесі; регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.      2. Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.  
9. Стаття 2. Кримінально-виконавче законодавство України      Стаття 2. Кримінально-виконавче законодавство України  
10. Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу та інших законодавчих актів України, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.      Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших законодавчих актів України, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
11. Стаття 3. Дія кримінально-виконавчого законодавства у просторі і часі      Стаття 3. Дія кримінально-виконавчого законодавства у просторі й часі  
12. 1. До засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.      1. До засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.  
13. 2. Порядок і умови виконання та відбування покарань забезпечуються відповідно до законодавства, яке чинне на час виконання та відбування кримінального покарання.   -2- Васильєв Г.А.
 У частині другій статті 3 слова "забезпечуються" і "чинне" замінити відповідно словами "визначаються та забезпечуються" і "діє".  		Враховано   2. Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.  
14. Стаття 4. Підстава виконання і відбування покарання      Стаття 4. Підстава виконання і відбування покарання  
15. Підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, а також інші рішення суду, Закон України "Про амністію" та акт про помилування.   -3- Кармазін Ю.А.
 У статті 4 слова "а також інші рішення суду, Закон України "Про амністію" та акт про помилування" замінити словами "інші рішення суду, а також закон України про амністію та акт помилування".  		Враховано   Підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також закон України про амністію та акт помилування.  
16. Стаття 5. Принципи кримінально-виконавчого законодавства   -4- Васильєв Г.А.
 Назву статті 5 доповнити словами "виконання і відбування покарань".  		Враховано   Стаття 5. Принципи кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань  
17. Кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування покарань грунтуються на принципах невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, взаємної відповідальності держави та засудженого, диференціації й індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості у діяльності органів і установ виконання покарань.      Кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування покарань грунтуються на принципах невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, взаємної відповідальності держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в діяльності органів і установ виконання покарань.  
18. Стаття 6. Виправлення, ресоціалізація та соціально-виховна робота із засудженими   -5- Бандурка О.М.
 Назву статті 6 викласти в такій редакції: "Виправлення і ресоціалізація засуджених та їх основні засоби".  		Враховано   Стаття 6. Виправлення і ресоціалізація засуджених та їх основні засоби  
19. 1. Виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.      1. Виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.  
20. 2. Ресоціалізація - відновлення засудженого у соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя у суспільстві. Необхідною психологічною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.   -6- Бандурка О.М.
 Частину другу статті 6 після слова "ресоціалізація" доповнити словом "самосвідоме".  		Враховано   2. Ресоціалізація - самосвідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.  
    -7- Бандурка О.М.
 В абзаці другому частини другої статті 6 слово "психологічною" виключити.  		Враховано    
21. 3. Соціально-виховна робота - цілеспрямована діяльність персоналу органів і установ виконання покарань та інших соціальних інституцій на досягнення мети ресоціалізації засуджених, яка управляє процесом виправлення особистості (викликає, стимулює, спрямовує, контролює, діагностує, оцінює перебіг цього процесу).   -8- Бандурка О.М.
 Частину третю статті 6 перенести у статтю 129 проекту і викласти в такій редакції: "Соціально-виховна робота - цілеспрямована діяльність персоналу органів і установ виконання покарань та інших соціальних інституцій для досягнення мети виправлення і ресоціалізації засуджених".  		Враховано . Див. статтю 130 проекту.   
22. 4. Основними засобами соціально-виховної роботи із засудженими є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), система психолого-педагогічних заходів, суспільно корисна праця, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.   -9- Бандурка О.М.
 Частину четверту статті 6 викласти в такій редакції: "Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив".  		Враховано   3. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.  
23. 5. Засоби соціально-виховної роботи із засудженими застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної безпеки і мотивів вчиненого злочину та поведінки засудженого під час відбування покарання.   -10- Бандурка О.М.
 У частині п'ятій статті 6 слова "соціально-виховної роботи із засудженими" і "безпеки" замінити відповідно словами "виправлення і ресоціалізації засуджених" і "небезпеки".  		Враховано   4. Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів вчиненого злочину та поведінки засудженого під час відбування покарання.  
24. Глава 2      Глава 2  
25. ПРАВОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ЗАСУДЖЕНИХ      ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАСУДЖЕНИХ  
26. Стаття 7. Основи правового положення засуджених      Стаття 7. Основи правового статусу засуджених  
27. 1. Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення, ресоціалізації та соціальної адаптації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.   -11- Бандурка О.М.
 У частині першій статті 7 слова "виправлення, ресоціалізації та соціальної адаптації" замінити словами "виправлення і ресоціалізації".  		Враховано   1. Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.  
28. 2. Засуджені користуються всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.   -12- Васильєв Г.А.
 У частині другій статті 7 слово "законом" замінити словами "законами України та цим Кодексом".  		Враховано   2. Засуджені користуються всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законами України та цим Кодексом і встановлені вироком суду.  
29. 3. Правове положення засуджених іноземних громадян і осіб без громадянства визначається чинним законодавством, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.   -13- Васильєв Г.А.
 У частині третій статті 7 і далі у тексті проекту Кодексу слова "іноземних громадян" замінити словом "іноземців".  		Враховано   3. Правовий статус засуджених іноземців і осіб без громадянства визначається законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
    -14- Беспалий Б.Я.
 У частині третій статті 7 слова "чинним законодавством" замінити словами "законами України".  		Враховано    
30. 4. Конкретизація правового положення засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.   -15- Кармазін Ю.А.
 У частині четвертій статті 7 слова "Конкретизація правового положення" замінити словами "Правове положення".  		Враховано   4. Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.  
31. Стаття 8. Основні права засуджених      Стаття 8. Основні права засуджених  
32. 1. Засуджені мають право на отримання інформації про свої права і обов'язки, порядок і умови виконання та відбування призначеного судом покарання.      1. Засуджені мають право на отримання інформації про свої права і обов'язки, порядок і умови виконання та відбування призначеного судом покарання.  
33. 2. Засуджені мають право на гуманне ставлення до себе і на повагу гідності, властивої людській особистості.      2. Засуджені мають право на гуманне ставлення до себе і на повагу гідності, властивої людській особистості.  
34. 3. Засуджені мають право звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами відповідно до законодавства до адміністрації органів і установ виконання покарань, їх вищестоящих органів, а також до компетентних державних органів і громадських організацій.   -16- Беспалий Б.Я.
 Частину третю статті 8 викласти в такій редакції: "3. З питань, що пов'язані із відбуванням покарань, засуджені мають звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами відповідно до законодавства до адміністрації органів і установ виконання покарань, органів вищого рівня, яким зазначені органи та установи підпорядковані, а також відповідних органів державної влади. З усіх інших питань на засуджених повною мірою поширюється дія законодавства України щодо права громадян на інформацію та на звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування".  		Враховано частково . Редакція проекту не звужує права засуджених на отримання інформації та надає їм право звертатися зі зверненнями відповідно до Закону України "Про звернення громадян".  3. Засуджені мають право відповідно до законодавства звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації органів і установ виконання покарань, їх вищих органів, а також до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суду, органів прокуратури, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.  
    -17- Шибко В.Я.
 Частину третю статті 8 доповнити словами "та органів судової влади".  		Враховано частково    
35. 4. Засуджені мають право давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою. Відповіді засудженим даються мовою звернення. При відсутності можливості дати відповідь мовою звернення вона дається українською мовою. При необхідності переклад відповіді мовою звернення забезпечується органом або установою виконання покарань.      4. Засуджені мають право давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою. Відповіді засудженим даються мовою звернення. При відсутності можливості дати відповідь мовою звернення вона дається українською мовою. При необхідності переклад відповіді мовою звернення забезпечується органом або установою виконання покарань.  
36. 5. Засуджені мають право на охорону фізичного і психічного здоров'я. Охорона здоров'я забезпечується створенням належних умов праці, системою медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних заходів, а також поєднанням безоплатних і платних форм медичної допомоги. Засуджені, які мають розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних або токсичних речовин, можуть за їх письмовою згодою пройти курс лікування від вказаних захворювань.   -18- Чикал А.В.
 У частині п'ятій статті 8 слова "фізичного і психічного" і "створення належних умов праці" виключити.  		Враховано   5. Засуджені мають право на охорону здоров'я. Охорона здоров'я забезпечується системою медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних заходів, а також поєднанням безоплатних і платних форм медичної допомоги. Засуджені, які мають розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних або токсичних речовин, можуть за їх письмовою згодою пройти курс лікування від вказаних захворювань.  
37. 6. Засуджені мають право на соціальне забезпечення, у тому числі і на отримання пенсій, відповідно до законодавства України.   -19- Васильєв Г.А.
 У частині шостій статті 8 слово "законодавства" замінити словом "законів".  		Враховано   6. Засуджені мають право на соціальне забезпечення, у тому числі й на отримання пенсій, відповідно до законів України.  
38. 7. Засудженому гарантується право на кваліфіковану юридичну допомогу. Для одержання юридичної допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів, а також осіб, уповноважених на надання такої допомоги.   -20- Беспалий Б.Я.
 Частину сьому статті 8 після слова "осіб" доповнити словами "відповідно до закону".  		Враховано   7. Засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.  
    -21- Кармазін Ю.А.
 Частину сьому статті 8 викласти в такій редакції: "Засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи". Відповідні зміни внести у статті 57, 79, 113, 116 і 140 проекту Кодексу.  		Враховано    
    -22- Шибко В.Я.
 У частині сьомій статті 8 слово "адвокатів" замінити словом "захисників".  		Враховано . Див. нову редакцію цієї частини. Додатково див. статтю 44 Кримінально-процесуального кодексу України і Рішення Конституційного Суду України від 16.11.2000р. №13-рп/2000.   
39. 8. Засуджені іноземні громадяни мають право підтримувати зв'язок з дипломатичними представництвами і консульськими установами своїх держав, особи без громадянства, а також громадяни країн, що не мають дипломатичних представництв або консульських установ в Україні, з дипломатичними представництвами держави, яка взяла на себе охорону їхніх інтересів, або міжнародними органами, які здійснюють їх захист.   -23- Беспалий Б.Я.
 Частину восьму статті 8 після слова "органами" доповнити словами "чи організаціями".  		Враховано   8. Засуджені іноземці мають право підтримувати зв'язок з дипломатичними представництвами і консульськими установами своїх держав, особи без громадянства, а також громадяни держав, що не мають дипломатичних представництв або консульських установ в Україні, - з дипломатичними представництвами держави, яка взяла на себе охорону їхніх інтересів, або міжнародними органами чи організаціями, які здійснюють їх захист.  
    -24- Шибко В.Я.
 Статтю 8 доповнити новими частинами такого змісту: "9. Засуджені мають право на працю. 10. Засуджені мають право на відпочинок у вільний від праці час. 11. Засуджені мають право на достатній життєвий рівень".  		Враховано частково . У цій статті зазначені основні права засуджених. Додатково див. частину другу статті 7, статті 114, 125 і 136 проекту.   
40. Стаття 9. Основні обов'язки засуджених      Стаття 9. Основні обов'язки засуджених  
41. 1. Засуджені зобов'язані виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.   -25- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 9 слово "законодавством" замінити словом "законом", а слова "передбачені для засуджених" замінити словами "встановлені для засуджених відповідно до закону".  		Відхилено . Статтею 57 Конституції України передбачено, що права і обов'язки громадян визначаються законами та іншими нормативно-правовими актами.  1. Засуджені зобов'язані виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.  
42. 2. Засуджені зобов'язані виконувати законні вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань.      2. Засуджені зобов'язані виконувати законні вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань.  
43. 3. Засуджені зобов'язані ввічливо відноситися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених.      3. Засуджені зобов'язані ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених.  
44. 4. Засуджені зобов'язані з'являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань.      4. Засуджені зобов'язані з'являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань.  
45. 5. Невиконання засудженими своїх обов'язків і законних вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.      5. Невиконання засудженими своїх обов'язків і законних вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.  
46. Стаття 10. Право засуджених на особисту безпеку      Стаття 10. Право засуджених на особисту безпеку  
47. 1. Засуджені мають право на особисту безпеку, яка розглядається як необхідна життєва потреба людини та знаходить своє відображення і реалізацію в її правах, свободах та законних інтересах.      1. Засуджені мають право на особисту безпеку, яка розглядається як необхідна життєва потреба людини та знаходить своє відображення і реалізацію в її правах, свободах та законних інтересах.  
48. 2. У разі виникнення небезпеки життю і здоров'ю засуджених, які відбувають покарання у виді арешту, тримання в дисциплінарному батальйоні, обмеження волі або позбавлення волі, вони мають право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. У цьому випадку посадова особа зобов'язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого.   -26- Васильєв Г.А.
 У частині другій статті 10 види покарань викласти у відповідності зі статтею 51 Кримінального кодексу України.  		Враховано   2. У разі виникнення небезпеки життю і здоров'ю засуджених, які відбувають покарання у виді арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, вони мають право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. У цьому випадку посадова особа зобов'язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого.  
49. 3. Адміністрація установи виконання покарань вживає заходів до переведення засудженого в безпечне місце, а також інших заходів до усунення небезпеки, вирішує питання про місце подальшого відбування ним покарання.      3. Адміністрація установи виконання покарань вживає заходів до переведення засудженого в безпечне місце, а також інших заходів до усунення небезпеки, вирішує питання про місце подальшого відбування ним покарання.  
50. 4. У разі наявності небезпеки для життя і здоров'я засуджених, до яких згідно із законодавством України у зв'язку з їх участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки адміністрація установи виконання покарань вживає заходів до охорони цих осіб. Крім того, до зазначених осіб можуть бути застосовані такі заходи: ізольоване тримання; переведення в іншу установу виконання покарань. Зміна умов тримання осіб, щодо яких застосовані заходи безпеки, здійснюється з додержанням вимог, передбачених законодавством України і цим Кодексом.   -27- Кармазін Ю.А.
 У першому реченні частини четвертої статті 10 слова "законодавством України" і "до охорони" замінити відповідно словами "законом" і "щодо забезпечення безпеки".  		Враховано   4. У разі наявності небезпеки для життя і здоров'я засуджених, до яких згідно із законом у зв'язку з їх участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки, адміністрація установи виконання покарань вживає заходів щодо забезпечення безпеки цих осіб. Крім того, до зазначених осіб можуть бути застосовані такі заходи: ізольоване тримання; переведення в іншу установу виконання покарань. Зміна умов тримання осіб, щодо яких застосовані заходи безпеки, здійснюється з додержанням вимог, передбачених законодавством України і цим Кодексом.  
51. Глава 3      Глава 3  
52. ОРГАНИ І УСТАНОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ   -28- Бандурка О.М.
 Пропоную статті 13,14,15 і 16 вважати відповідно статтями 14,13,16 і 15.  		Враховано   ОРГАНИ І УСТАНОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ  
53. Стаття 11. Види органів і установ виконання покарань      Стаття 11. Види органів і установ виконання покарань  
54. 1. Органами виконання покарань є: Державний департамент України з питань виконання покарань, його територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція, Державна виконавча служба Міністерства юстиції України.   -29- Бандурка О.М.
 У частині першій статті 11 слова "Державна виконавча служба Міністерства юстиції України" виключити.  		Враховано   1. Органами виконання покарань є: Державний департамент України з питань виконання покарань, його територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція.  
55. 2. Установами виконання покарань є: арештні дома, військові частини, гауптвахти, дисциплінарні батальйони, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (далі - виховні колонії).   -30- Бандурка О.М.
 У частині другій статті 11 слова "військові частини, гауптвахти, дисциплінарні батальйони" виключити.  		Враховано   2. Установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (далі - виховні колонії).  
56. 3. Кримінально-виконавчі установи поділяються на кримінально-виконавчі установи відкритого типу (далі - виправні центри) і кримінально-виконавчі установи закритого типу (далі - виправні колонії).      3. Кримінально-виконавчі установи поділяються на кримінально-виконавчі установи відкритого типу (далі - виправні центри) і кримінально-виконавчі установи закритого типу (далі - виправні колонії).  
57. 4. Виправні колонії поділяються на колонії мінімального рівня безпеки, середнього рівня безпеки, максимального рівня безпеки.   -31- Бандурка О.М.
 Доповнити статтю 11 новою частиною п'ятою такого змісту: "5. Колонії мінімального рівня безпеки поділяються на колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання і колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання".  		Враховано   4. Виправні колонії поділяються на колонії мінімального рівня безпеки, середнього рівня безпеки, максимального рівня безпеки. 5. Колонії мінімального рівня безпеки поділяються на колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання і колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. 6. У межах повноважень, визначених цим Кодексом та законами України, виконання кримінальних покарань також здійснюють Державна виконавча служба, військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон.  
    -32- Бандурка О.М.
 Доповнити статтю 11 новою частиною шостою такого змісту: "6. У межах повноважень, визначених цим Кодексом та законами України, виконання кримінальних покарань також здійснюють державна виконавча служба, військові частини, гауптвахти і дисциплінарні батальйони".  		Враховано    
58. 5. Територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція, арештні дома, кримінально-виконавчі установи і виховні колонії організовуються і ліквідуються Державним департаментом України з питань виконання покарань, а військові частини, гауптвахти і дисциплінарні батальйони - Міністерством оборони України.   -33- Бандурка О.М.
 Доповнити Кодекс після статті 11 новою статтею такого змісту: "Стаття … Державна виконавча служба Державна виконавча служба виконує покарання у виді штрафу і конфіскації майна у випадках та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України".  		Враховано   7. Територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція, арештні доми, кримінально-виконавчі установи і виховні колонії організовуються і ліквідуються Державним департаментом України з питань виконання покарань, а військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон - Міністерством оборони України. Стаття 12. Державна виконавча служба Державна виконавча служба виконує покарання у виді штрафу і конфіскації майна у випадках та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України.  
59. Стаття 12. Кримінально-виконавча інспекція      Стаття 13. Кримінально-виконавча інспекція  
60. Кримінально-виконавча інспекція виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт. Кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробовуванням, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.   -34- Кармазін Ю.А.
 Статтю 12 доповнити абзацом третім такого змісту: "Кримінально-виконавча інспекція встановлює періодичність та дні проведення реєстрації засуджених до покарань у виді громадських і виправних робіт, а також осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням".  		Враховано   Кримінально-виконавча інспекція виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт. Кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Кримінально-виконавча інспекція встановлює періодичність та дні проведення реєстрації засуджених до покарань у виді громадських і виправних робіт, а також осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.  
61. Стаття 13. Арештні дома      Стаття 14. Військові частини, гауптвахти  
62. Арештні дома виконують покарання у виді арешту. В арештних домах тримаються повнолітні особи, а також неповнолітні, яким на момент постановлення вироку виповнилося шістнадцять років, які засуджені за злочини невеликої тяжкості.      Військові частини, гауптвахти виконують покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, службового обмеження для військовослужбовців, засуджених за злочини невеликої тяжкості, арешту з утриманням засуджених на гауптвахтах, а також здійснюють контроль за поведінкою засуджених військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням.  
63. Стаття 14. Військові частини, гауптвахти      Стаття 15. Арештні доми  
64. Військові частини, гауптвахти виконують покарання у виді арешту з утриманням засуджених на гауптвахтах, службового обмеження для військовослужбовців, засуджених за злочини невеликої тяжкості, а також здійснюють контроль за поведінкою засуджених військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробовуванням. На гауптвахтах виконуються покарання у виді арешту військовослужбовців   -35- Кармазін Ю.А.
 Статтю 14 викласти в такій редакції: "Військові частини, гауптвахти виконують покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, службового обмеження для військовослужбовців, засуджених за злочини невеликої тяжкості, арешту з утриманням засуджених на гауптвахтах, а також здійснюють контроль за поведінкою засуджених військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробовуванням".  		Враховано   Арештні доми виконують покарання у виді арешту. В арештних домах тримаються повнолітні особи, а також неповнолітні, яким на момент постановлення вироку виповнилося шістнадцять років, які засуджені за злочини невеликої тяжкості.  
65. Стаття 15. Дисциплінарні батальйони      Стаття 16. Виправні центри  
66. Дисциплінарні батальйони виконують покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців. У дисциплінарних батальйонах тримаються військовослужбовці строкової служби.      Виправні центри виконують покарання у виді обмеження волі стосовно осіб, засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджених, яким даний вид покарання призначено відповідно до статей 82, 389 Кримінального кодексу України.  
67. Стаття 16. Виправні центри      Стаття 17. Дисциплінарний батальйон  
68. Виправні центри виконують покарання у виді обмеження волі стосовно осіб, засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджених, яким даний вид покарання призначено відповідно до статей 82, 389 Кримінального кодексу України.      Дисциплінарний батальйон виконує покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців. У дисциплінарному батальйоні тримаються військовослужбовці строкової служби.  
69. Стаття 17. Виправні колонії      Стаття 18. Виправні колонії  
70. Виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі. Засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях: мінімального рівня безпеки - чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої і середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, а також за тяжкі злочини. У даному виді виправної колонії можуть відбувати покарання засуджені, які після досягнення повноліття переводяться до виправної колонії з виховної колонії; середнього рівня безпеки - чоловіки, засуджені за тяжкі злочини або які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; а також жінки, засуджені за особливо тяжкі злочини, засуджені до довічного позбавлення волі, жінки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі чи позбавленням волі або яким довічне позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк; максимального рівня безпеки - чоловіки, засуджені за особливо тяжкі злочини, засуджені до довічного позбавлення волі, а також яким довічне позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк і яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі чи позбавленням волі. Слідчі ізолятори виконують функції виправних колоній мінімального рівня безпеки відносно засуджених, які залишені для роботи з господарського обслуговування.   -36- Бандурка О.М.
 Статтю 17 викласти в такій редакції: "1. Виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі. 2. Засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях: мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання - засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, а також особи, переведені з колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом; мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання - чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини. У даному виді виправної колонії можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховних колоній в порядку, встановленому статтею 154 цього Кодексу; середнього рівня безпеки - жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії; чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини; чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочину середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі; засуджені, переведені з колоній максимального рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом; максимального рівня безпеки - чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені з колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом. 3. Слідчі ізолятори виконують функції виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки стосовно засуджених, які залишені для роботи з господарського обслуговування ".  		Враховано   1. Виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі. 2. Засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях: мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання - засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, а також особи, переведені з колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом; мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання - чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості; жінки, засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини. У даному виді виправної колонії можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховних колоній в порядку, встановленому статтею 154 цього Кодексу; середнього рівня безпеки - жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії; чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини; чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного злочину середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі; засуджені, переведені з колоній максимального рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом; максимального рівня безпеки - чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені з колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом. 3. Слідчі ізолятори виконують функції виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки стосовно засуджених, які залишені для роботи з господарського обслуговування.  
71. Стаття 18. Виховні колонії      Стаття 19. Виховні колонії  
72. Виховні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх.      Виховні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх.  
73. Стаття 19. Повідомлення про місце відбування покарання      Стаття 20. Повідомлення про місце відбування покарання  
74. 1. Про прибуття засудженого до місця відбування покарання адміністрація органу чи установи виконання покарання зобов'язана повідомити одного із близьких родичів за бажанням засудженого.   -37- Шибко В.Я.
 Частину першу статті 19 після слова "зобов'язана" доповнити словами "у десятиденний термін".  		Враховано . Додатково див. норми статті 94 і частини другої статті 98 проекту.  1. Про прибуття засудженого до місця відбування покарання адміністрація органу чи установи виконання покарань, командування дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальник гарнізону зобов'язані протягом трьох діб повідомити одного із членів сім'ї або близьких родичів за вибором засудженого.  
    -38- Кармазін Ю.А.
 Частину першу статті 19 після слів "установи виконання покарання" доповнити словами "командування дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальник гарнізону ".  		Враховано    
    -39- Васильєв Г.А.
 У частині першій статті 19: після слів "одного із" доповнити словами "членів сім'ї або"; слово "бажанням" замінити словом "вибором".  		Враховано    
75. 2. Про місце відбування покарання засудженого повідомляється суд, який постановив вирок.      2. Про місце відбування покарання засудженого повідомляється суд, який постановив вирок.  
76. Стаття 20. Порядок застосування до засуджених заходів медичного характеру      Стаття 21. Порядок застосування до засуджених заходів медичного характеру  
77. 1. Відносно засуджених, які мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, та не пройшли повного курсу лікування, органами і установами виконання покарань застосовується лікування.   -40- Васильєв Г.А.
 У частині першій статті 20 слово "застосовується" замінити словом "здійснюється".  		Враховано   1. Відносно засуджених, які мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, та не пройшли повного курсу лікування, органами і установами виконання покарань здійснюється лікування.  
78. 2. Якщо під час відбування покарання, буде встановлено, що засуджений захворів зазначеними у частині першій даної статті захворюваннями та відмовляється від лікування, орган або установа виконання покарань вносить до суду подання про застосування до такої особи відповідного примусового лікування.      2. Якщо під час відбування покарання буде встановлено, що засуджений захворів зазначеними в частині першій цієї статті захворюваннями та відмовляється від лікування, орган або установа виконання покарань вносить до суду подання про застосування до такої особи відповідного примусового лікування.  
79. Глава 4      Глава 4  
80. НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ. УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ І УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ   -41- Бандурка О.М.
 У назві глави 4 слова "в діяльності органів і установ виконання покарань" замінити словами "у виправленні і ресоціалізації засуджених".  		Враховано   НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ. УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У ВИПРАВЛЕННІ І РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ  
81. Стаття 21. Судовий контроль      Стаття 22. Судовий контроль  
82. 1. Згідно з кримінально-процесуальним законодавством суд звертає вирок до виконання.      1. Згідно з кримінально-процесуальним законодавством суд звертає вирок до виконання.  
83. 2. У випадках, передбачених чинним законодавством, суд розглядає скарги і заяви засуджених та інших осіб органів і установ виконання покарань.   -42- Васильєв Г.А.
 Частину другу статті 21 після слова "осіб" доповнити словами "на дії адміністрації".  		Враховано   2. У випадках, передбачених чинним законодавством, суд розглядає скарги і заяви засуджених та інших осіб на дії адміністрації органів і установ виконання покарань.  
84. Стаття 22. Прокурорський нагляд за виконанням кримінальних покарань      Стаття 23. Прокурорський нагляд за виконанням кримінальних покарань  
85. 1. Прокурорський нагляд за дотриманням законів в органах і установах виконання покарань здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами відповідно до Закону України "Про прокуратуру".   -43- Васильєв Г.А.
 У частині першій статті 22 слова "дотриманням законів" замінити словами "додержанням законів при виконанні кримінальних покарань".  		Враховано   1. Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань в органах і установах виконання покарань здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами відповідно до Закону України "Про прокуратуру".  
86. 2. Органи і установи виконання покарань зобов'язані виконувати постанови і приписи прокурора відносно дотримання порядку виконання покарання, встановленого законодавством.   -44- Васильєв Г.А.
 У частині другій статті 22 слова "приписи", "відносно дотримання" і "законодавством" замінити відповідно словами "вказівки", "щодо додержання" і "кримінально-виконавчим законодавством".  		Враховано   2. Органи і установи виконання покарань зобов'язані виконувати постанови і вказівки прокурора щодо додержання порядку виконання покарання, встановленого кримінально-виконавчим законодавством.  
    -45- Беспалий Б.Я.
 У частині другій статті 22 слово "законодавством" замінити словом "законом".  		Враховано . Додатково див. статтю 2 проекту.   
87. Стаття 23. Контроль органів державної влади      Стаття 24. Контроль органів державної влади  
88. 1. Органи державної влади здійснюють контроль за діяльністю розташованих на їхніх територіях органів і установ виконання покарань згідно з чинним законодавством України.   -46- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 23 слова "чинним законодавством України" замінити словом "законом".  		Враховано   Органи державної влади здійснюють контроль за діяльністю розташованих на їхніх територіях органів і установ виконання покарань згідно із законом.  
89. 2. Громадський контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань здійснюється відповідно до законодавства України.   -47- Беспалий Б.Я.
 У частині другій статті 23 слова "законодавства України" замінити словом "закону".  		Враховано частково . Див. нову редакцію статті 27 проекту.   
    -48- Кармазін Ю.А.
 Частину другу статті 23 перенести у статтю 26 проекту.  		Враховано    
90. Стаття 24. Відомчий контроль      Стаття 25. Відомчий контроль  
91. За діяльністю органів і установ виконання покарань здійснюється відомчий контроль вищими органами управління і посадовими особами Державного департаменту України з питань виконання покарань.      За діяльністю органів і установ виконання покарань здійснюється відомчий контроль вищими органами управління і посадовими особами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
92. Стаття 25. Відвідування установ виконання покарань      Стаття 26. Відвідування установ виконання покарань  
93. 1. Без спеціального дозволу відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю мають право: Президент України; Прем'єр-міністр України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевих державних адміністрацій, на території яких вони розташовані; народні депутати України, а також депутати, уповноважені на те Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами; Генеральний прокурор України, а також уповноважені ним прокурори і прокурори, які здійснюють нагляд за виконанням покарань на відповідній території; голови місцевих рад, на території яких вони розташовані.      1. Без спеціального дозволу відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю мають право: Президент України; Прем'єр-міністр України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевих державних адміністрацій, на території яких вони розташовані; народні депутати України, а також депутати, уповноважені на те Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами; Генеральний прокурор України, а також уповноважені ним прокурори і прокурори, які здійснюють нагляд за виконанням покарань на відповідній території; сільський, селищний, міський голова - на території відповідної місцевої ради.  
94. 2. Представники засобів масової інформації та інші особи мають право відвідувати установи виконання покарань за спеціальним дозволом адміністрації цих установ або вищестоящих органів управління ними.   -49- Беспалий Б.Я.
 У частині другій статті 25 слова "вищестоящих органів управління ними" замінити словами "органів управління зазначеними установами".  		Враховано   2. Представники засобів масової інформації та інші особи мають право відвідувати установи виконання покарань за спеціальним дозволом адміністрації цих установ або органів управління зазначеними установами.  
95. 3. Здійснення кіно- фотозйомок засуджених, їх інтерв'ювання, в тому числі з використанням аудіо- та відеотехніки, дозволяється за згодою засуджених.   -50- Кармазін Ю.А.
 Частини третю і четверту статті 25 виключити.  		Враховано    
96. 4. Здійснення кіно- фотозйомок об'єктів, що забезпечують безпеку і охорону засуджених, провадиться за дозволом адміністрації установи виконання покарань.       
97. Стаття 26. Участь громадських об'єднань і релігійних організацій в діяльності органів і установ виконання покарань   -51- Беспалий Б.Я.
 У назві статті 26 слова "громадських об'єднань і релігійних організацій" замінити словами "об'єднань громадян, релігійних і благодійних організацій".  		Враховано частково   Стаття 27. Громадський контроль за дотриманням прав засуджених при виконанні кримінальних покарань. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених  
98. 1. Громадські об'єднання, релігійні організації та приватні особи можуть брати участь у виправленні і ресоціалізації засуджених та проведенні соціально-виховної роботи з ними, надають допомогу в діяльності органів і установ виконання покарань.   -52- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 26 слова "Громадські об'єднання, релігійні" замінити словами "Об'єднання громадян, релігійні і благодійні".  		Враховано   1. Об'єднання громадян, релігійні і благодійні організації та приватні особи можуть брати участь у виправленні і ресоціалізації засуджених та проведенні соціально-виховної роботи з ними, надавати допомогу органам і установам виконання покарань у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.  
99. 2. Порядок їх діяльності визначається законодавством України.   -53- Беспалий Б.Я.
 У частині другій статті 26 слова "законодавством України" замінити словами "відповідно до закону".  		Враховано . Див. частину першу цієї статті.  2. Для забезпечення громадського контролю за дотриманням прав засуджених при виконанні кримінальних покарань створюються спостережні комісії, які діють на підставі цього Кодексу та Положення про спостережні комісії, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.  
    -54- Кармазін Ю.А.
 Статтю 26 викласти в такій редакції: "Стаття 26. Громадський контроль за дотриманням прав засуджених при виконанні кримінальних покарань. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених 1. Об'єднання громадян, релігійні і благодійні організації та приватні особи можуть брати участь у виправленні і ресоціалізації засуджених та проведенні соціально-виховної роботи з ними, надавати допомогу органам і установам виконання покарань у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. 2. Для забезпечення громадського контролю за дотриманням прав засуджених при виконанні кримінальних покарань створюються спостережні комісії, які діють на підставі цього Кодексу та Положення про спостережні комісії, яке затверджується Кабінетом Міністрів України".  		Враховано    
100. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА      ОСОБЛИВА ЧАСТИНА  
101. Розділ ІІ      Розділ ІІ  
102. ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ З ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛІ      ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ З ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛІ  
103. Глава 5      Глава 5  
104. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ШТРАФУ      ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ШТРАФУ  
105. Стаття 27. Порядок виконання покарання у виді штрафу      Стаття 28. Порядок виконання покарання у виді штрафу  
106. 1. Відповідно до вироку суду засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком законної сили.   -55- Чикал А.В.
 Частину першу статті 27 викласти в такій редакції: "Засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документу про сплату штрафу".  		Враховано   1. Засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.  
107. 2. При несплаті засудженим штрафу у встановлений судом строк його стягнення провадиться примусово на підставі виконавчого листа, виданого судом, який постановив вирок.   -56- Васильєв Г.А.
 Частину другу статті 27 викласти в такій редакції: "При несплаті засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, його стягнення провадиться примусово Державною виконавчою службою на підставі виконавчого листа, виданого судом, який постановив вирок, з такими особливостями: в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не встановлює строк для добровільного виконання вироку суду; засуджений звільняється від сплати виконавчого збору".  		Враховано   2. При несплаті засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, його стягнення провадиться примусово Державною виконавчою службою на підставі виконавчого листа, виданого судом, який постановив вирок, з такими особливостями: в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не встановлює строк для добровільного виконання вироку суду; засуджений звільняється від сплати виконавчого збору.  
108. 3. У разі неможливості сплатити повний розмір штрафу суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт. Порядок заміни встановлюється Кримінальним кодексом України.   -57- Васильєв Г.А.
 У частині третій статті 27 друге речення виключити.  		Враховано   3. У разі неможливості сплатити повний розмір штрафу суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт.  
109. Стаття 28. Наслідки ухилення від сплати штрафу      Стаття 29. Наслідки ухилення від сплати штрафу  
110. Якщо засуджений ухиляється від сплати штрафу, призначеного як основне покарання, він притягується до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.      Якщо засуджений ухиляється від сплати штрафу, він притягується до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.  
111. Стаття 29. Закінчення виконавчих дій      Стаття 30. Закінчення виконавчих дій  
112. Після стягнення штрафу виконавчий лист із відміткою про виконання вироку повертається суду, який постановив вирок.      Після стягнення штрафу виконавчий лист із відміткою про виконання вироку повертається суду, який постановив вирок.  
113. Глава 6      Глава 6  
114. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО, СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВАННЯ, РАНГУ, ЧИНУ АБО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО КЛАСУ      ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО, СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВАННЯ, РАНГУ, ЧИНУ АБО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО КЛАСУ  
115. Стаття 30. Порядок виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу      Стаття 31. Порядок виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу  
116. 1. Суд, який постановив вирок про позбавлення засудженого військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу після набрання ним законної сили направляє копію вироку органові чи посадовій особі, які присвоїли це звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас.      1. Суд, який постановив вирок про позбавлення засудженого військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, після набрання ним законної сили направляє копію вироку органові чи посадовій особі, які присвоїли це звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас.  
117. 2. Після одержання копії вироку, яким засудженого позбавлено військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу орган чи посадова особа, які присвоїли це звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, вносить у встановленому порядку до відповідних документів запис про позбавлення засудженого цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу і вживає заходів до позбавлення його всіх прав і пільг, пов'язаних з цим званням, рангом, чином або кваліфікаційним класом.   -58- Беспалий Б.Я.
 У частині другій статті 30 слова "у встановленому порядку" виключити.  		Враховано   2. Після одержання копії вироку, яким засудженого позбавлено військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, орган чи посадова особа, які присвоїли це звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, вносить до відповідних документів запис про позбавлення засудженого цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу і вживає заходів до позбавлення його всіх прав і пільг, пов'язаних з цим званням, рангом, чином або кваліфікаційним класом.  
118. 3. Відносно військовослужбовця запасу копія вироку надсилається до військового комісаріату за місцем його проживання.      3. Відносно військовослужбовця запасу копія вироку надсилається до військового комісаріату за місцем його проживання.  
119. 4. Орган або посадова особа протягом місяця з дня одержання копії вироку сповіщає суд, який постановив вирок, про його виконання.      4. Орган або посадова особа протягом місяця з дня одержання копії вироку сповіщає суд, який постановив вирок, про його виконання.  
120. Глава 7      Глава 7  
121. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА ОБІЙМАТИ ПЕВНІ ПОСАДИ АБО ЗАЙМАТИСЯ ПЕВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ      ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА ОБІЙМАТИ ПЕВНІ ПОСАДИ АБО ЗАЙМАТИСЯ ПЕВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ  
122. Стаття 31. Організація виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю      Стаття 32. Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю  
123. 1. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як основне покарання, а також як додаткове до основних покарань, покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання - на органи внутрішніх справ.   -59- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 31 слова "а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання - на органи внутрішніх справ" виключити.  		Відхилено . Згідно з пунктом 7 статті 10 Закону України "Про міліцію" міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами, щодо яких його встановлено, а також контроль за засудженими до кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.  1. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як основне покарання, а також як додаткове до основних покарань, покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого - на органи внутрішніх справ.  
    -60- Чикал А.В.
 Частину першу статті 31 після слова "проживанням" доповнити словом "засудженого".  		Враховано    
124. 2. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як додаткове покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк, під час відбування основного покарання покладається на адміністрацію арештного дому, кримінально-виконавчої установи, командування дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальника гарнізону.      2. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як додаткове покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк, під час відбування основного покарання покладається на адміністрацію арештного дому, кримінально-виконавчої установи, командування дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальника гарнізону.  
125. 3. Адміністрація арештного дому, кримінально-виконавчої установи, командування дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальник гарнізону, де відбуває покарання особа, засуджена до додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, не може використовувати засудженого на роботах, виконання яких йому заборонено згідно з вироком.      3. Адміністрація арештного дому, кримінально-виконавчої установи, командування дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальник гарнізону, де відбуває покарання особа, засуджена до додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, не може використовувати засудженого на роботах, виконання яких йому заборонено згідно з вироком.  
126. 4. Адміністрація арештного дому, кримінально-виконавчої установи, командування дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальник гарнізону після відбуття засудженим основного покарання або у разі умовно-дострокового звільнення чи заміни покарання більш м'яким надсилає копію вироку суду до кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання засудженого або до військової частини за місцем служби засудженого.      4. Адміністрація арештного дому, кримінально-виконавчої установи, командування дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальник гарнізону після відбуття засудженим основного покарання або в разі умовно-дострокового звільнення чи заміни покарання більш м'яким надсилає копію вироку суду до кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання засудженого або до військової частини за місцем служби засудженого.  
127. Стаття 32. Обов'язки кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю      Стаття 33. Обов'язки кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю  
128. 1. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; контролює додержання вимог вироку суду засудженим, власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем роботи засудженого, а також органом, що має право анулювати дозвіл на заняття відповідним видом діяльності, яка заборонена засудженому, вживає заходів до припинення порушень вимог вироку; здійснює привід через органи внутрішніх справ засуджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин, організовує початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких не відоме, та передає матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених.   -61- Васильєв Г.А.
 У частині першій статті 32 слова "здійснює привід через органи внутрішніх справ" замінити словами "направляє подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу".  		Враховано   1. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; контролює додержання вимог вироку суду засудженим, власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем роботи засудженого, а також органом, що має право анулювати дозвіл на заняття відповідним видом діяльності, яка заборонена засудженому, вживає заходів до припинення порушень вимог вироку; направляє подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин, організовує початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та передає матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених.  
129. 2. У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом вироку суду щодо особи, позбавленої права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, кримінально-виконавча інспекція направляє подання до суду про притягнення посадових осіб до відповідальності згідно з законодавством.   -62- Беспалий Б.Я.
 У частині другій статті 32 слово "законодавством" замінити словом "законом".  		Враховано   2. У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом вироку суду щодо особи, позбавленої права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, кримінально-виконавча інспекція направляє матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом.  
    -63- Васильєв Г.А.
 У частині другій статті 32 слова "подання до суду про притягнення посадових осіб до відповідальності згідно з законом" замінити словами "матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно з законом".  		Враховано    
130. Стаття 33. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засудженого до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю      Стаття 34. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю  
131. Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем роботи засудженого зобов'язаний: не пізніше трьох днів після одержання копії вироку суду звільнити засудженого з посади, яку він займає, або від того виду професійної діяльності, права на яку він позбавлений, внести до трудової книжки засудженого запис про те, на якій підставі, на який строк і які посади він позбавлений права обіймати або яким видом професійної діяльності він позбавлений права займатися, та повідомити кримінально-виконавчу інспекцію про виконання вимог вироку; за вимогою кримінально-виконавчої інспекції направляти їй документи, пов'язані з виконанням покарання.      Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем роботи засудженого зобов'язаний: не пізніше трьох днів після одержання копії вироку суду звільнити засудженого з посади, яку він займає, або від того виду професійної діяльності, права на яку він позбавлений, внести до трудової книжки засудженого запис про те, на якій підставі, на який строк і які посади він позбавлений права обіймати або яким видом професійної діяльності він позбавлений права займатися, та повідомити кримінально-виконавчу інспекцію про виконання вимог вироку; за вимогою кримінально-виконавчої інспекції направляти їй документи, пов'язані з виконанням покарання.  
132. Стаття 34. Обов'язки органів, які мають право анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності      Стаття 35. Обов'язки органів, які мають право анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності  
133. Органи, які мають право анулювати дозвіл на заняття певним видом діяльності, зобов'язані не пізніше трьох днів після одержання копії вироку суду анулювати дозвіл на заняття тим видом діяльності, яка заборонена засудженому, вилучити відповідний документ, який надає даній особі право займатися певним видом діяльності, і повідомити про виконання вимог вироку суду кримінально-виконавчу інспекцію.      Органи, які мають право анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності, зобов'язані не пізніше трьох днів після одержання копії вироку суду анулювати дозвіл на заняття тим видом діяльності, яка заборонена засудженому, вилучити відповідний документ, який надає даній особі право займатися певним видом діяльності, і повідомити про виконання вимог вироку суду кримінально-виконавчу інспекцію.  
134. Стаття 35. Обов'язки засудженого до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю      Стаття 36. Обов'язки засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю  
135. Засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю зобов'язаний виконувати вимоги вироку суду, надавати за вимогою кримінально-виконавчої інспекції документи, які пов'язані з виконанням даного покарання, повідомляти інспекцію про місце роботи, чи його зміну, з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття засудженого без поважних причин він може у встановленому законом порядку бути підданий приводу.   -64- Кармазін Ю.А.
 Пропоную у статі 35: у першому реченні слова "чи його зміну" замінити словами "і проживання чи їх зміну"; у другому реченні слова "може у встановленому законом порядку бути підданий приводу" замінити словами "за поданням кримінально-виконавчої інспекції може бути підданий приводу органом внутрішніх справ"; доповнити статтю реченнями такого змісту: "Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції у призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені. Засудженому забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України".  		Враховано   1. Засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю зобов'язаний виконувати вимоги вироку суду, надавати за вимогою кримінально-виконавчої інспекції документи, які пов'язані з виконанням даного покарання, повідомляти інспекцію про місце роботи і проживання чи їх зміну, з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття засудженого без поважних причин він за поданням кримінально-виконавчої інспекції може бути підданий приводу органом внутрішніх справ. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції у призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені. 2. Засудженому забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.  
136. Стаття 36. Наслідки ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю      Стаття 37. Наслідки ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю  
137. 1. У разі ухилення засудженого від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю він притягується до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.      1. У разі ухилення засудженого від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю він притягується до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.  
138. 2. Засуджений до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, може бути затриманий в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.   -65- Бандурка О.М.
 У частині другій статті 36 слова "може бути затриманий" замінити словами "затримується і конвоюється органом внутрішніх справ".  		Враховано   2. Засуджений до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.  
139. Глава 8      Глава 8  
140. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ      ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ  
141. Стаття 37. Порядок виконання покарання у виді громадських робіт      Стаття 38. Порядок виконання покарання у виді громадських робіт  
142. 1. Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засудженого. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.      1. Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засудженого. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.  
143. 2. Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою відповідно до вимог цього Кодексу.      2. Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою відповідно до вимог цього Кодексу.  
144. 3. Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого - на органи внутрішніх справ.   -66- Беспалий Б.Я.
 У частині третій статті 37 слова "а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого - на органи внутрішніх справ" виключити.  		Відхилено . Див. зауваження до статті 31 проекту.  3. Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого - на органи внутрішніх справ.  
145. 4. Вироки суду приводяться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання.      4. Вироки суду приводяться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання.  
146. 5. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених, роз'яснює порядок і умови відбування покарання, погоджує з органами місцевого самоврядування перелік об'єктів, на яких засуджені відбувають громадські роботи, здійснює контроль за додержанням умов відбування покарання засудженими і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем відбування засудженим громадських робіт, веде сумарний облік відпрацьованого засудженим часу, застосовує заходи заохочення та стягнення до засуджених.      5. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених, роз'яснює порядок і умови відбування покарання, погоджує з органами місцевого самоврядування перелік об'єктів, на яких засуджені відбувають громадські роботи, здійснює контроль за додержанням умов відбування покарання засудженими і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем відбування засудженим громадських робіт, веде сумарний облік відпрацьованого засудженим часу, застосовує заходи заохочення та стягнення до засуджених.  
147. Стаття 38. Умови відбування покарання у виді громадських робіт      Стаття 39. Умови відбування покарання у виді громадських робіт  
148. 1. Засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов'язані виконувати встановлений порядок та умови відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.   -67- Беспалий Б.Я.
 Частину першу статті 38 після слів "виконувати встановлений" доповнити словами "відповідно до закону".  		Враховано частково   1. Засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов'язані дотримуватися встановлених відповідно до законодавства порядку та умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.  
    -68- Кармазін Ю.А.
 Частину першу статті 38 доповнити реченням такого змісту: "Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені".  		Враховано    
149. 2. Надання засудженому щорічної чергової відпустки за основним місцем роботи не призупиняє виконання покарання у виді громадських робіт.   -69- Беспалий Б.Я.
Чикал А.В.
 У частині другій статті 38 слово "призупиняє" замінити словом "зупиняє". У частині другій статті 38 слово "чергової" виключити.  		Враховано 1  2. Надання засудженому щорічної відпустки за основним місцем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт.  
150. 3. Стосовно особи, яка після винесення вироку визнана інвалідом першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також вагітної жінки кримінально-виконавча інспекція направляє до суду подання про звільнення її від подальшого відбування покарання.   -70- Васильєв Г.А.
 У частині третій статті 38 слова "винесення" і "вагітної жінки" замінити відповідно словами "постановлення" і "жінки, яка стала вагітною".  		Враховано   3. Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана інвалідом першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція направляє до суду подання про звільнення її від подальшого відбування покарання.  
151. 4. Засудженому забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.      4. Засудженому забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.  
152. Стаття 39. Обчислення строку покарання у виді громадських робіт      Стаття 40. Обчислення строку покарання у виді громадських робіт  
153. 1. Строк покарання у виді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких засуджений працював за визначеним місцем роботи.      1. Строк покарання у виді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких засуджений працював за визначеним місцем роботи.  
154. 2. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день.   -71- Бандурка О.М.
 Частину другу статті 39 доповнити словами "але не менше двадцяти п'яти годин на місяць".  		Враховано   2. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день, але не менше двадцяти п'яти годин на місяць.  
155. Стаття 40. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженим покарання у виді громадських робіт      Стаття 41. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді громадських робіт  
156. 1. На власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання у виді громадських робіт покладається: погодження з кримінально-виконавчою інспекцією переліку об'єктів, на яких засуджені відбувають громадські роботи, та видів цих робіт;      1. На власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання у виді громадських робіт покладається: погодження з кримінально-виконавчою інспекцією переліку об'єктів, на яких засуджені відбувають громадські роботи, та видів цих робіт; контроль за виконанням засудженими визначених для них робіт та дотриманням правил техніки безпеки;  
157. контроль за виконанням засудженими визначених для них робіт;   -72- Чикал А.В.
 Абзац третій частини першої статті 40 доповнити словами "та дотримання правил техніки безпеки".  		Враховано    
158. своєчасне повідомлення кримінально-виконавчої інспекції про ухилення засудженого від відбування покарання та переведення його на інше місце роботи, появу на роботі в стані сп'яніння, порушення громадського порядку;      своєчасне повідомлення кримінально-виконавчої інспекції про ухилення засудженого від відбування покарання та переведення його на інше місце роботи, появу на роботі в стані сп'яніння, порушення громадського порядку;  
159. щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про кількість відпрацьованих засудженим годин та його ставлення до праці.   -73- Чикал А.В.
 Абзац п'ятий частини першої статті 40 викласти в такій редакції: "ведення обліку та щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про кількість відпрацьованих засудженим годин і його ставлення до праці".  		Враховано   ведення обліку та щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про кількість відпрацьованих засудженим годин і його ставлення до праці.  
160. 2. У випадку систематичного несвоєчасного подання інформації про виконання громадських робіт або нездійснення контролю відповідальною особою за роботою та поведінкою засудженого, а також невиконання інших вимог цієї статті винні особи притягуються до відповідальності згідно з законом.   -74- Кармазін Ю.А.
 У частині другій статті 40 слова "винні особи притягуються" замінити словами "кримінально-виконавча інспекція направляє матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення винних осіб".  		Враховано   2. У разі систематичного несвоєчасного подання інформації про виконання громадських робіт або нездійснення контролю відповідальною особою за роботою та поведінкою засудженого, а також невиконання інших вимог цієї статті кримінально-виконавча інспекція направляє матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом.  
161. 3. У разі ушкодження здоров'я під час виконання громадських робіт відшкодування шкоди засудженому здійснюється відповідно до законодавства про страхування від нещасного випадку.      3. У разі ушкодження здоров'я під час виконання громадських робіт відшкодування шкоди засудженому здійснюється відповідно до законодавства про страхування від нещасного випадку.  
162. Стаття 41. Відповідальність осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт      Стаття 42. Відповідальність засуджених до покарання у виді громадських робіт  
163. 1. За порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, а також порушення громадського порядку, за яке засудженого було притягнуто до адміністративної відповідальності, до засудженого може бути застосоване стягнення у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.   -75- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 42 слово "стягнення" замінити словом "застереження".  		Враховано   1. За порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, а також порушення громадського порядку, за яке засудженого було притягнуто до адміністративної відповідальності, до засудженого може бути застосоване застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.  
164. 2. Стосовно осіб, які ухиляються від відбування покарання у виді громадських робіт, кримінально-виконавча інспекція направляє матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.      2. Стосовно осіб, які ухиляються від відбування покарання у виді громадських робіт, кримінально-виконавча інспекція направляє матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.  
165. 3. Ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є: невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження. більше двох разів протягом місяця невихід на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.      3. Ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є: невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.  
166. 4. Засуджений до громадських робіт, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, може бути затриманий в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.   -76- Бандурка О.М.
 У частині четвертій статті 41 слова "може бути затриманий" замінити словами "затримується і конвоюється органом внутрішніх справ".  		Враховано   4. Засуджений до громадських робіт, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.  
167. Глава 9      Глава 9  
168. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ВИПРАВНИХ РОБІТ      ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ВИПРАВНИХ РОБІТ  
169. Стаття 42. Порядок виконання покарання у виді виправних робіт      Стаття 43. Порядок виконання покарання у виді виправних робіт  
170. 1. Покарання у виді виправних робіт відбувається на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності за місцем роботи засудженого.      1. Покарання у виді виправних робіт відбувається на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності за місцем роботи засудженого.  
171. 2. Виконання покарання у виді виправних робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою відповідно до вимог цього Кодексу.      2. Виконання покарання у виді виправних робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою відповідно до вимог цього Кодексу.  
172. 3. Контроль за виконанням покарання у виді виправних робіт покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого - на органи внутрішніх справ.   -77- Беспалий Б.Я.
 У частині третій статті 42 слова "а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого - на органи внутрішніх справ" виключити.  		Відхилено . Див. зауваження до статті 31 проекту.  3. Контроль за виконанням покарання у виді виправних робіт покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого - на органи внутрішніх справ.  
173. 4. Вироки до виправних робіт приводяться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання.      4. Вироки до виправних робіт приводяться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання.  
174. 5. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених; роз'яснює порядок та умови відбування покарання; здійснює контроль за додержанням порядку та умов відбування покарання засудженими і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем роботи засудженого; бере участь у виховній роботі з засудженим; контролює поведінку засуджених; здійснює привід через органи внутрішніх справ засуджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин; організовує початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та передає матеріали до органу внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених; застосовує заходи заохочення і стягнення; дає дозвіл на звільнення з роботи засуджених за власним бажанням.   -78- Васильєв Г.А.
 У частині п'ятій статті 42 : слова "здійснює привід через органи внутрішніх справ" замінити словами "направляє подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу"; доповнити частину словами "протягом строку відбування ним покарання".  		Враховано   5. Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених; роз'яснює порядок та умови відбування покарання; здійснює контроль за додержанням порядку та умов відбування покарання засудженими і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем роботи засудженого; бере участь у виховній роботі з засудженим; контролює поведінку засуджених; направляє подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин; організовує початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та передає матеріали до органу внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених; застосовує заходи заохочення і стягнення; дає дозвіл на звільнення з роботи засуджених за власним бажанням протягом строку відбування ними покарання.  
175. 6. Засуджені зобов'язані: виконувати встановлені порядок та умови відбування покарання; сумлінно ставитися до праці; з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.   -79- Кармазін Ю.А.
 Частину шосту статті 42 доповнити реченням такого змісту: "Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені".  		Враховано   6. Засуджені зобов'язані: дотримуватися встановлених порядку та умов відбування покарання; сумлінно ставитися до праці; з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.  
176. Стаття 43. Умови відбування покарання у виді виправних робіт      Стаття 44. Умови відбування покарання у виді виправних робіт  
177. 1. Протягом строку відбування покарання засудженим забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Дозвіл на звільнення може бути наданий після перевірки обгрунтованості заяви засудженого та за наявності довідки з нового місця роботи про можливість його працевлаштування.      1. Протягом строку відбування покарання засудженим забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Дозвіл на звільнення може бути наданий після перевірки обгрунтованості заяви засудженого та за наявності довідки з нового місця роботи про можливість його працевлаштування.  
178. 2. Особам, засудженим до покарання у виді виправних робіт, надається щорічна чергова відпустка, час якої не зараховується до строку відбування покарання.   -80- Чикал А.В.
 У частині другій статті 43 слово "чергова" виключити.  		Враховано   2. Особам, засудженим до покарання у виді виправних робіт, надається щорічна відпустка, час якої не зараховується до строку відбування покарання.  
179. 3. Час відбування покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний трудовий стаж засудженого.   -81- Чикал А.В.
 Частину третю статті 43 викласти в такій редакції: "Час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи".  		Враховано   3. Час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.  
180. 4. Засудженим забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.      4. Засудженим забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України. 5. Стосовно особи, яка стала непрацездатною після постановлення вироку суду, кримінально-виконавча інспекція направляє подання до суду про заміну виправних робіт штрафом. 6. Стосовно особи, яка після постановлення вироку суду досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція направляє подання до суду про звільнення такої особи від відбування покарання.  
181. Стаття 44. Обчислення строку покарання у виді виправних робіт      Стаття 45. Обчислення строку покарання у виді виправних робіт  
182. 1. Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з його заробітку провадилося відрахування. Число днів, відпрацьованих засудженим, має бути не менше числа робочих днів, які припадають на кожний місяць встановленого судом строку покарання. Якщо засуджений не відпрацював зазначену кількість днів і відсутні підстави, встановлені цим Кодексом для заліку невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування покарання триває до повного відпрацювання засудженим призначеної кількості робочих днів. Початком строку відбування покарання вважається день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку засудженого.      1. Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з його заробітку провадилося відрахування. Число днів, відпрацьованих засудженим, має бути не менше числа робочих днів, які припадають на кожний місяць встановленого судом строку покарання. Якщо засуджений не відпрацював зазначену кількість днів і відсутні підстави, встановлені цим Кодексом для заліку невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування покарання триває до повного відпрацювання засудженим призначеної кількості робочих днів. Початком строку відбування покарання вважається день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку засудженого.  
183. 2. У строк відбування покарання зараховується час, протягом якого засуджений не працював з поважних причин, і за ним, відповідно до закону, зберігалася заробітна плата, а також час, коли засудженому не надавалася робота на підприємстві, в установі, організації.   -82- Чикал А.В.
 Частину другу статті 44 доповнити словами "та час, протягом якого засуджений перебував на обліку в державній службі зайнятості і йому було надано статус безробітного".  		Враховано   2. У строк відбування покарання зараховується час, протягом якого засуджений не працював з поважних причин і за ним відповідно до закону зберігалася заробітна плата, а також час, коли засудженому не надавалася робота на підприємстві, в установі, організації, та час, протягом якого засуджений перебував на обліку в державній службі зайнятості і йому було надано статус безробітного.  
184. 3. Стосовно особи, яка стала непрацездатною після постановлення вироку суду, кримінально-виконавча інспекція направляє подання до суду про заміну виправних робіт штрафом.   -83- Васильєв Г.А.
 У статті 44: частини третю і четверту перенести у статтю 43 проекту; у частині п'ятій слова "вигляді арешту" замінити словами "виді адміністративного арешту".  		Враховано    
185. 4. Стосовно особи, яка після постановлення вироку суду досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція направляє подання до суду про звільнення такої особи від покарання.       
186. 5. У строк відбування покарання не зараховується час хвороби, викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням або діями, пов'язаними з ними, грубим порушенням правил техніки безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень; час відбування адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, а також тримання під вартою як запобіжного заходу з іншої кримінальної справи у період відбування покарання, у випадках, коли вина у вчиненні злочину доведена у встановленому законом порядку.      3. У строк відбування покарання не зараховується час хвороби, викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням або діями, пов'язаними з ними, грубим порушенням правил техніки безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень; час відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту або виправних робіт, а також тримання під вартою як запобіжного заходу з іншої кримінальної справи у період відбування покарання у випадках, коли вина у вчиненні злочину доведена у встановленому законом порядку.  
187. Стаття 45. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді виправних робіт      Стаття 46. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді виправних робіт  
188. 1. На власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання у виді виправних робіт покладається: щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини заробітної плати і перерахування у встановленому порядку утриманої суми в доход держави; додержання порядку та умов відбування покарання, передбачених цим Кодексом; своєчасне інформування кримінально-виконавчої інспекції про ухилення засудженого від відбування покарання, переведення засудженого на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення; щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, в установі, організації, кількість фактично відпрацьованих засудженим робочих днів, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду, кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності та з інших причин.   -84- Беспалий Б.Я.
 В абзаці другому частини першої статті 45 слова "у встановленому порядку" виключити.  		Враховано   1. На власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання у виді виправних робіт покладається: щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в доход держави; додержання порядку та умов відбування покарання, передбачених цим Кодексом; своєчасне інформування кримінально-виконавчої інспекції про ухилення засудженого від відбування покарання, переведення засудженого на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення; щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, в установі, організації, кількість фактично відпрацьованих засудженим робочих днів, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду, кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності та з інших причин.  
189. 2. У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженого, а також невиконання інших вимог цієї статті, винні посадові особи притягуються до відповідальності згідно з законом.   -85- Кармазін Ю.А.
 У частині другій статті 45 слова "винні посадові особи притягуються" замінити словами "кримінально-виконавча інспекція направляє матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення винних осіб".  		Враховано   2. У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженого, а також невиконання інших вимог цієї статті кримінально-виконавча інспекція направляє матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом.  
190. Стаття 46. Порядок провадження відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт      Стаття 47. Порядок провадження відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт  
191. 1. Кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за правильністю і своєчасністю відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт і перерахуванням відрахованих сум у доход держави.      1. Кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за правильністю і своєчасністю відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт і перерахуванням відрахованих сум у доход держави.  
192. 2. Відрахування провадяться із усієї суми заробітку, незалежно від наявності претензій до засудженого за виконавчими документами, за кожний відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати. В осіб, які працюють за сумісництвом, відрахування провадяться із заробітку за кожним місцем роботи. Відрахування відповідно до вироку суду починаються з наступного дня після надходження вироку та повідомлення на підприємство, в установу чи організацію, але не раніше ніж вирок набрав чинності.   -86- Чикал А.В.
 Перше речення частини другої статті 46 другої після слова "заробітку" доповнити словами "без виключення з цієї суми податків та інших платежів і".  		Враховано   2. Відрахування провадяться з усієї суми заробітку, без виключення з цієї суми податків та інших платежів і незалежно від наявності претензій до засудженого за виконавчими документами, за кожний відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати. В осіб, які працюють за сумісництвом, відрахування провадяться із заробітку за кожним місцем роботи. Відрахування відповідно до вироку суду починаються з наступного дня після надходження вироку та повідомлення на підприємство, в установу чи організацію, але не раніше ніж вирок набрав чинності.  
193. 3. Відрахування не провадяться з грошових допомог, які одержуються в порядку соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які виплачуються як компенсація за витрати, пов'язані з відрядженням, та інших компенсаційних виплат.   -87- Чикал А.В.
 Частину третю статті 46 після слова "порядку" доповнити словами "загальнообов'язкового державного".  		Враховано   3. Відрахування не провадяться з грошових допомог, які одержуються в порядку загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які виплачуються як компенсація за витрати, пов'язані з відрядженням, та інших компенсаційних виплат.  
194. Стаття 47. Заходи заохочення і стягнення, які застосовуються стосовно осіб, засуджених до виправних робіт      Стаття 48. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до виправних робіт  
195. 1. Власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган стосовно засуджених до покарання у виді виправних робіт може застосовувати заходи заохочення і стягнення, передбачені законодавством про працю.   -88- Чикал А.В.
 У частині першій статті 47 слово "Власника" замінити словом "Власник".  		Враховано   1. Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган стосовно засуджених до покарання у виді виправних робіт може застосовувати заходи заохочення і стягнення, передбачені законодавством про працю.  
196. 2. Кримінально-виконавча інспекція за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці стосовно засуджених може застосовувати такі заходи заохочення:      2. Кримінально-виконавча інспекція за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці стосовно засуджених може застосовувати такі заходи заохочення:  
197. подання до суду матеріалів на засудженого щодо умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання штрафом;      подання до суду матеріалів на засудженого щодо умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання штрафом;  
198. зарахування часу щорічної чергової відпустки у строк відбування покарання.   -89- Чикал А.В.
 В абзаці третьому частини другої статті 47 слово "чергової" виключити.  		Враховано   зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання.  
199. 3. Подання про умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання або заміну невідбутої частини покарання штрафом надсилається до суду кримінально-виконавчою інспекцією з урахуванням характеристики на нього власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засудженого.      3. Подання про умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання або заміну невідбутої частини покарання штрафом надсилається до суду кримінально-виконавчою інспекцією з урахуванням характеристики на нього власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засудженого.  
200. 4. За порушення порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт до засудженого може застосовуватися стягнення у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.   -90- Кармазін Ю.А.
 У частині четвертій статті 47 слово "стягнення" замінити словом "застереження".  		Враховано   4. За порушення порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт до засудженого може застосовуватися застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.  
    -91- Чикал А.В.
 У частині четвертій статті 47 слово "вигляді" замінити словом "виді".  		Враховано    
201. 5. Стосовно осіб, які ухиляються від відбування покарання у виді виправних робіт кримінально-виконавча інспекція направляє прокурору матеріали для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.      5. Стосовно осіб, які ухиляються від відбування покарання у виді виправних робіт, кримінально-виконавча інспекція направляє прокурору матеріали для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.  
202. 6. Ухиленням засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт є: невиконання встановлених обов'язків; порушення порядку та умов відбування покарання; вчинення проступку, за який його було притягнуто до адміністративної відповідальності; більше двох разів протягом місяця допущення прогулів, а також більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.      6. Ухиленням засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт є: невиконання встановлених обов'язків; порушення порядку та умов відбування покарання; вчинення проступку, за який його було притягнуто до адміністративної відповідальності; допущення більше двох разів протягом місяця прогулів, а також більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.  
203. 7. Засуджений до виправних робіт, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, може бути затриманий в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.   -92- Бандурка О.М.
 У частині сьомій статті 47 слова "може бути затриманий" замінити словами "затримується і конвоюється органом внутрішніх справ".  		Враховано   7. Засуджений до виправних робіт, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.  
204. Глава 10      Глава 10  
205. ПОКАРАННЯ У ВИДІ СЛУЖБОВИХ ОБМЕЖЕНЬ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ      ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ СЛУЖБОВИХ ОБМЕЖЕНЬ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ  
206. Стаття 48. Порядок виконання покарання у виді службового обмеження   -93- Васильєв Г.А.
 Назву і текст статті 48 після слів "службового обмеження" доповнити словами "для військовослужбовців".  		Враховано   Стаття 49. Порядок виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців  
207. 1. Суд, який постановив вирок про службове обмеження для військовослужбовця, після набрання ним законної сили направляє копію вироку командиру військової частини, де проходить службу засуджений військовослужбовець.      1. Суд, який постановив вирок про службове обмеження для військовослужбовця, після набрання ним законної сили направляє копію вироку командиру військової частини, де проходить службу засуджений військовослужбовець.  
208. 2. Після одержання копії вироку командир військової частини видає відповідний наказ, в якому зазначається розмір відрахувань в доход держави з грошового утримання засудженого військовослужбовця, строк, протягом якого він не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а також який строк не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання. Наказ оголошується по військовій частині і доводиться до відома засудженого військовослужбовця.      2. Після одержання копії вироку командир військової частини видає відповідний наказ, у якому зазначається розмір відрахувань в доход держави з грошового утримання засудженого військовослужбовця, строк, протягом якого він не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а також який строк не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання. Наказ оголошується по військовій частині і доводиться до відома засудженого військовослужбовця.  
209. 3. Про прийняття вироку до виконання командир військової частини протягом трьох днів сповіщає суд, який постановив вирок.      3. Про прийняття вироку до виконання командир військової частини протягом трьох днів сповіщає суд, який постановив вирок.  
210. 4. За три дні до закінчення встановленого вироком суду строку службового обмеження командир військової частини видає наказ про припинення його виконання із зазначенням дати припинення.      4. За три дні до закінчення встановленого вироком суду строку службового обмеження для військовослужбовця командир військової частини видає наказ про припинення його виконання із зазначенням дати припинення.  
211. 5. Засуджені, які відбувають покарання у виді службового обмеження і визнані військово-лікарською комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, звільняються судом від покарання за поданням командира військової частини і висновком військово-лікарської комісії.      5. Засуджені, які відбувають покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців і визнані військово-лікарською комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, звільняються судом від покарання за поданням командира військової частини і висновком військово-лікарської комісії.  
212. Глава 11      Глава 11  
213. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ КОНФІСКАЦІЇ МАЙНА      ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ КОНФІСКАЦІЇ МАЙНА  
214. Стаття 49. Порядок виконання покарання у виді конфіскації майна      Стаття 50. Порядок виконання покарання у виді конфіскації майна  
215. 1. Суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання державній виконавчій службі, про що сповіщає відповідну фінансову організацію. При відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не провадилося.      1. Суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання Державній виконавчій службі, про що сповіщає відповідну фінансову установу. При відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося.  
216. 2. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється державною виконавчою службою за місцем знаходження майна.   -94- Васильєв Г.А.
 Частину другу статті 49 доповнити словами "відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" з такими особливостями: в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не встановлює строк для добровільного виконання вироку суду; засуджений звільняється від сплати виконавчого збору".  		Враховано   2. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється Державною виконавчою службою за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" з такими особливостями: в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не встановлює строк для добровільного виконання вироку суду; засуджений звільняється від сплати виконавчого збору.  
217. Стаття 50. Майно, що підлягає конфіскації      Стаття 51. Майно, що підлягає конфіскації  
218. 1. Конфіскації підлягає майно, що є особистою власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному капіталі комерційних організацій, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні в фінансово-кредитних організаціях і банках, а також майно, що передане засудженим в довірче управління.   -95- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 50 слова "капіталі комерційних організацій" замінити словами "фонді суб'єктів господарської діяльності".  		Враховано   1. Конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, що передане засудженим у довірче управління.  
    -96- Васильєв Г.А.
 У частині першій статті 50 слова "фінансово-кредитних організаціях і банках" замінити словами "фінансових установах".  		Враховано    
219. 2. Не підлягає конфіскації майно, необхідне для самого засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законодавством України.   -97- Шибко В.Я.
 Частину другу статті 50 після слова "майно" доповнити словами "в першу чергу власне житло".  		Враховано частково   2. Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законом України.  
    -98- Кармазін Ю.А.
 Частину другу статті 50 викласти в такій редакції: "Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законом України".  		Враховано    
220. 3. Спір про належність майна, що підлягає конфіскації за вироком суду, вирішуються у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.   -99- Васильєв Г.А.
 Частину третю статті 50 викласти в такій редакції: "Спори, пов'язані з конфіскацією майна, вирішуються у порядку, встановленому законом".  		Враховано   3. Спори, пов'язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, встановленому законом.  
221. Стаття 51. Дії державного виконавця щодо виконання вироку про конфіскацію майна   -100- Беспалий Б.Я.
 Текст статті 51 узгодити із Законом України "Про виконавче провадження".  		Відхилено . Цим Кодексом визначаються особливості виконання покарання у виді конфіскації майна як одного з видів кримінального покарання.  Стаття 52. Дії державного виконавця щодо виконання вироку про конфіскацію майна  
222. 1. Державний виконавець негайно після одержання виконавчого листа перевіряє наявність майна, зазначеного в опису, виявляє інше майно, що підлягає конфіскації, і складає опис цього майна. При наявності довідки про те, що опису майна не провадилося, судовий виконавець вживає заходів до виявлення майна засудженого, що підлягає конфіскації, і при його виявленні складає опис цього майна.   -101- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 51 слово "судовий" замінити словом "державний".  		Враховано   1. Державний виконавець негайно після одержання виконавчого листа перевіряє наявність майна, зазначеного в опису, виявляє інше майно, що підлягає конфіскації, і складає опис цього майна. При наявності довідки про те, що опису майна не проводилося, державний виконавець вживає заходів до виявлення майна засудженого, що підлягає конфіскації, і при його виявленні складає опис цього майна.  
223. 2. В опису зазначається повне і точне найменування кожного предмета, його відмінні ознаки, в тому числі вага, колір, метраж, ступінь зношеності та індивідуальні характеристики. Описані предмети пломбуються, опечатуються і передаються на зберігання, про що в опису робиться відповідна відмітка.      2. В опису зазначається повне і точне найменування кожного предмета, його відмінні ознаки, в тому числі вага, колір, метраж, ступінь зношеності та індивідуальні характеристики. Описані предмети пломбуються, опечатуються і передаються на зберігання, про що в опису робиться відповідна відмітка.  
224. 3. Опис майна, складений державним виконавцем, підлягає затвердженню суддею.      3. Опис майна, складений державним виконавцем, підлягає затвердженню суддею.  
225. 4. Державний виконавець вживає необхідних заходів до зберігання майна, що підлягає конфіскації і піддане описові.      4. Державний виконавець вживає необхідних заходів до зберігання майна, що підлягає конфіскації і піддане описові.  
226. 5. Частка засудженого у спільній власності, статутному капіталі комерційних організацій, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні в фінансово-кредитних організаціях і банках, а також майно, що передане засудженим в довірче управління, визначається за поданням державної виконавчої служби судом, у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.      5. Частка засудженого у спільній власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні в фінансових установах, а також майно, що передане засудженим у довірче управління, визначаються за поданням Державної виконавчої служби судом у порядку, передбаченому законом.  
227. Стаття 52. Передача конфіскованого майна засудженого фінансовим органам      Стаття 53. Передача конфіскованого майна засуджених фінансовим установам  
228. 1. Передача фінансовим органам конфіскованого майна засудженого провадиться після задоволення у відповідності з законодавством України усіх пред'явлених до засудженого вимог. Щодо претензій, які підлягають задоволенню за рахунок конфіскованого майна засудженого, держава відповідає в межах активу.   -102- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 52 слово "законодавством" замінити словом "законами".  		Враховано   1. Передача фінансовим установам конфіскованого майна засудженого здійснюється після задоволення у відповідності із законами України всіх пред'явлених до засудженого вимог. Щодо претензій, які підлягають задоволенню за рахунок конфіскованого майна засудженого, держава відповідає в межах активу.  
229. 2. Передача конфіскованого майна засудженого фінансовим органам провадиться у порядку, встановленому Міністерством фінансів України і Міністерством юстиції України.      2. Передача конфіскованого майна засудженого фінансовим установам здійснюється в порядку, встановленому законодавством.  
230. Стаття 53. Обов'язки третіх осіб відносно до майна, яке підлягає конфіскації      Стаття 54. Обов'язки третіх осіб щодо майна, яке підлягає конфіскації  
231. 1. Підприємства, установи, організації і громадяни, у яких знаходиться майно, що підлягає конфіскації за вироком суду, зобов'язані повідомити про це суд або відповідний фінансовий орган.   -103- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 53 слово "громадяни" замінити словами "фізичні особи".  		Враховано   1. Юридичні і фізичні особи, у яких знаходиться майно, що підлягає конфіскації за вироком суду, зобов'язані повідомити про це суд або відповідну фінансову установу.  
    -104- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 53 слова "підприємства, установи, організації і громадяни" замінити словами "юридичні і фізичні особи".  		Враховано    
232. 2. Підприємства, установи, організації і громадяни, яким вказане майно передано на зберігання відповідно до вимог статті 51 цього Кодексу, зобов'язані забезпечити його збереження.   -105- Беспалий Б.Я.
 У частині другій статті 53 слово "громадяни" замінити словами "фізичні особи".  		Враховано   2. Юридичні і фізичні особи, яким указане майно передано на зберігання відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу, зобов'язані забезпечити його збереження.  
    -106- Кармазін Ю.А.
 У частині другій статті 53 слова "підприємства, установи, організації і громадяни" замінити словами "юридичні і фізичні особи".  		Враховано    
233. 3. За укриття, пошкодження або привласнення даного майна винні підлягають відповідальності відповідно до закону.      3. За укриття, пошкодження або привласнення даного майна винні особи притягуються до відповідальності згідно із законом.  
234. Стаття 54. Конфіскація майна, виявленого після виконання вироку      Стаття 55. Конфіскація майна, виявленого після виконання вироку  
235. У тих випадках, коли після виконання вироку в частині конфіскації всього майна, але до закінчення встановлених законом строків давності виконання обвинувального вироку суду, виявляється неконфісковане майно засудженого, набуте ним до винесення вироку або після винесення вироку, але на кошти, що підлягають конфіскації, суд, який постановив вирок, або суд за місцем виконання вироку за поданням державного виконавця виносить ухвалу про звернення стягнення на майно, якщо воно може бути конфіскованим відповідно до закону.      У тих випадках, коли після виконання вироку в частині конфіскації всього майна, але до закінчення встановлених законом строків давності виконання обвинувального вироку суду, виявляється неконфісковане майно засудженого, набуте ним до винесення вироку або після винесення вироку, але на кошти, що підлягають конфіскації, суд, який постановив вирок, або суд за місцем виконання вироку за поданням державного виконавця виносить ухвалу про звернення стягнення на майно, якщо воно може бути конфіскованим відповідно до закону.  
236. Стаття 55. Закінчення виконавчих дій      Стаття 56. Закінчення виконавчих дій  
237. 1. Після передачі конфіскованого майна фінансовим органам виконавчий лист з відміткою щодо виконання вироку про конфіскацію майна повертається суду, який постановив вирок.      1. Після передачі конфіскованого майна фінансовим установам виконавчий лист з відміткою щодо виконання вироку про конфіскацію майна повертається суду, який постановив вирок.  
238. 2. Фінансові органи передають суду, який постановив вирок, відомості, що підтверджують виконання вироку в частині конфіскації майна.      2. Фінансові установи передають суду, який постановив вирок, відомості, що підтверджують виконання вироку в частині конфіскації майна.  
239. Глава 12      Глава 12  
240. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ      ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ  
241. Стаття 56. Місця відбування покарання у виді арешту      Стаття 57. Місця відбування покарання у виді арешту  
242. 1. Особи, засуджені до арешту, відбувають покарання, як правило, за місцем засудження в арештних домах, а військовослужбовці на гауптвахтах.   -107- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 56 слова "як правило" виключити.  		Відхилено . Практично неможливо створити арешні дома за кожним місцем засудження особи.  1. Особи, засуджені до арешту, відбувають покарання, як правило, за місцем засудження в арештних домах, а військовослужбовці - на гауптвахтах.  
243. 2. Засуджений відбуває весь строк покарання в одному арештному домі.      2. Засуджений відбуває весь строк покарання в одному арештному домі.  
244. 3. Переведення засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого допускається у разі його хвороби або для забезпечення його безпеки, а також за інших виключних обставин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в даному арештному домі.   -108- Беспалий Б.Я.
 У частині третій статті 56 слово "виключних" замінити словом "поважних".  		Враховано   3. Переведення засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого допускається в разі його хвороби або для забезпечення його безпеки, а також за інших поважних причин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в даному арештному домі.  
    -109- Васильєв Г.А.
 У частині третій статті 56 слова "виключних обставин" замінити словами "поважних причин".  		Враховано    
245. Стаття 57. Порядок і умови виконання покарання у виді арешту      Стаття 58. Порядок і умови виконання покарання у виді арешту  
246. 1. Засуджені до покарання у виді арешту тримаються в умовах суворої ізоляції з роздільним триманням чоловіків, жінок, неповнолітніх та засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.   -110- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 57 слово "суворої" виключити.  		Враховано   1. Засуджені до покарання у виді арешту тримаються в умовах ізоляції з роздільним триманням чоловіків, жінок, неповнолітніх та засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.  
247. 2. На засуджених до арешту поширюються правообмеження, встановлені кримінально-виконавчим законодавством для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Засудженим до арешту забороняється: побачення з родичами та іншими особами, за винятком захисників та осіб, уповноважених на надання правової допомоги;      2. На засуджених до арешту поширюються правообмеження, встановлені кримінально-виконавчим законодавством для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. 3. Засудженим до арешту забороняється: побачення з родичами та іншими особами, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;  
248. одержання посилок (передач) і бандеролей, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном.   -111- Беспалий Б.Я.
 В абзаці третьому частини другої статті 57 слова "посилок (передач)" замінити словами "посилок, передач".  		Відхилено . Засудженому надається право отримання посилки або передачі.  одержання посилок (передач) і бандеролей, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном. 4. Засуджені мають право витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.  
    -112- Шибко В.Я.
 Абзац третій частини другої статті 57 виключити.  		Відхилено . За своєю правовою природою арешт є різновидом позбавлення волі на короткий строк. Ізоляція засудженого поєднується із застосуванням до нього обмежень, спеціально передбачених режимом відбування даного покарання.   
    -113- Бандурка О.М.
 Частину другу статті 57 доповнити реченням такого змісту: "Засуджені мають право витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до сімдесяти процентів мінімального розміру заробітної плати".  		Враховано    
249. 3. Засудженим до арешту надається прогулянка тривалістю до однієї години, а неповнолітнім - до двох годин.      5. Засудженим до арешту надається прогулянка тривалістю до однієї години, а неповнолітнім - до двох годин.  
250. 4. За виняткових обставин засудженим до арешту може бути надано право телефонної розмови з близькими родичами.      6. За виняткових обставин засудженим до арешту може бути надано право на телефонну розмову з близькими родичами.  
251. Стаття 58. Залучення осіб, які відбувають покарання у виді арешту, до праці      Стаття 59. Залучення осіб, засуджених до арешту, до праці  
252. Адміністрація арештних домів має право залучати засуджених до робіт з господарського обслуговування арештних домів з оплатою їхньої праці.   -114- Кармазін Ю.А.
 Статтю 58 викласти в такій редакції: "Засуджені можуть залучатися без оплати праці до робіт по благоустрою арештних домів, а також по поліпшенню житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт по забезпеченню арештних домів продовольством. До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в порядку черговості і не більш як на дві години на день".  		Враховано   Засуджені можуть залучатися без оплати праці до робіт по благоустрою арештних домів, а також по поліпшенню житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт по забезпеченню арештних домів продовольством. До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в порядку черговості і не більш як на дві години на день.  
253. Стаття 59. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування осіб, засуджених до арешту      Стаття 60. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до арешту  
254. 1. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до арешту здійснюється відповідно до норм, встановлених для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.   -115- Беспалий Б.Я.
 Частину першу статті 59 після слова "встановлених" доповнити словами "відповідно до законодавства".  		Відхилено . Див. статтю 122 і 123 проекту.  1. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до арешту здійснюється відповідно до норм, встановлених для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.  
255. 2. Забезпечення матеріально-побутовим та медичним обслуговуванням в арештних домах організовується органами місцевого самоврядування і органами виконання покарань.   -116- Беспалий Б.Я.
 У частині другій статті 59 слова "органами місцевого самоврядування і" виключити.  		Враховано частково   2. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування в арештних домах здійснюється органами виконання покарань та органами місцевого самоврядування у порядку, передбаченому законодавством.  
    -117- Бандурка О.М.
 Частину другу статті 59 викласти в такій редакції: "2. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування в арештних домах здійснюється органами виконання покарань та органами місцевого самоврядування у порядку, передбаченому законодавством".  		Враховано    
256. Стаття 60. Заходи заохочення та стягнення, які застосовуються до осіб, засуджених до арешту      Стаття 61. Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до арешту  
257. 1. За сумлінну поведінку до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися засоби заохочення у вигляді подяки або дострокового зняття раніше накладеного стягнення.   -118- Чикал А.В.
 У частинах першій і другій статті 60 слово "вигляді" замінити словом "виді".  		Враховано   1. За сумлінну поведінку до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися засоби заохочення у виді подяки або дострокового зняття раніше накладеного стягнення.  
258. 2. За порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, може застосовуватися стягнення у вигляді догани чи поміщення в карцер строком до десяти діб.      2. За порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, може застосовуватися стягнення у виді догани чи поміщення в карцер строком до десяти діб.  
259. 3. Порядок застосування заходів заохочення та стягнення щодо осіб, засуджених до арешту, регулюється цим Кодексом і здійснюється начальником арештного дому чи його заступником.   -119- Кармазін Ю.А.
 Частину третю статті 60 доповнити реченням такого змісту: "Стягнення у виді поміщення у карцер застосовується за постановою начальника арештного дому".  		Враховано   3. Порядок застосування заходів заохочення та стягнення щодо осіб, засуджених до арешту, регулюється цим Кодексом і здійснюється начальником арештного дому чи його заступником. Стягнення у виді поміщення в карцер застосовується за постановою начальника арештного дому.  
260. Стаття 61. Особливості відбування арешту військовослужбовцями      Стаття 62. Особливості відбування арешту засудженими військовослужбовцями  
261. 1. Військовослужбовці, засуджені до арешту відбувають покарання на гауптвахті.      1. Військовослужбовці, засуджені до арешту, відбувають покарання на гауптвахті.  
262. 2. На гауптвахті роздільно тримаються: засуджені військовослужбовці з числа офіцерського складу окремо від інших категорій військовослужбовців; засуджені військовослужбовці, які мають звання прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин, окремо від військовослужбовців рядового складу; засуджені військовослужбовці, які проходять службу за призовом, окремо від засуджених військовослужбовців, які проходять службу за контрактом.      2. На гауптвахті роздільно тримаються: засуджені військовослужбовці з числа офіцерського складу окремо від інших категорій військовослужбовців; засуджені військовослужбовці, які мають звання прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин, окремо від військовослужбовців рядового складу; засуджені військовослужбовці, які проходять службу за призовом, окремо від засуджених військовослужбовців, які проходять службу за контрактом.  
263. 3. Військовослужбовці, засуджені до арешту, направляються на гауптвахту для відбування арешту в десятиденний строк після одержання розпорядження суду про виконання вироку.      3. Військовослужбовці, засуджені до арешту, направляються на гауптвахту для відбування арешту в десятиденний строк після одержання розпорядження суду про виконання вироку.  
264. 4. Порядок і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями визначається цим Кодексом та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України.      4. Порядок і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями визначаються цим Кодексом та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України.  
265. 5. Час відбування арешту до загального строку військової служби і вислуги років для присвоєння чергового військового звання не зараховується, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті.      5. Час відбування арешту до загального строку військової служби і вислуги років для присвоєння чергового військового звання не зараховується, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті.  
266. 6. Під час відбування арешту засуджений військовослужбовець не може бути представлений до присвоєння чергового військового звання, призначений на вищестоящу посаду, переведений на нове місце служби, звільнений з військової служби, за винятком випадків визнання його непридатним до військової служби за станом здоров'я.   -120- Беспалий Б.Я.
 У частині шостій статті 61 слово "вищестоящу" замінити словом "вищу".  		Враховано   6. Під час відбування арешту засуджений військовослужбовець не може бути представлений до присвоєння чергового військового звання, призначений на вищу посаду, переведений на нове місце служби, звільнений з військової служби, за винятком випадків визнання його непридатним до військової служби за станом здоров'я.  
267. 7. Засудженим військовослужбовцям під час відбування арешту виплачується оклад за військове звання.      7. Засудженим військовослужбовцям під час відбування арешту виплачується оклад за військове звання.  
268. 8. За сумлінну поведінку і ставлення до військової служби до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи заохочення у вигляді подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення чи зарахування часу відбування арешту в загальний строк військової служби повністю або частково.   -121- Чикал А.В.
 У частинах восьмій, дев'ятій і десятій статті 61 слово "вигляді" замінити словом "виді".  		Враховано   8. За сумлінну поведінку і ставлення до військової служби до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи заохочення у виді подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення чи зарахування часу відбування арешту в загальний строк військової служби повністю або частково.  
269. 9. За порушення порядку відбування покарання до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи стягнення у вигляді догани чи переведення в одиночну камеру на строк до десяти діб.      9. За порушення порядку відбування покарання до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани чи переведення в одиночну камеру на строк до десяти діб.  
270. 10. Правом застосування заходу заохочення у вигляді зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби користується начальник гарнізону. Правом застосування інших заходів заохочення і стягнення користується військовий комендант і начальник гарнізону.   -122- Чикал А.В.
 У першому реченні частини десятої статті 61 слова "начальник гарнізону", а у другому реченні слова "військовий комендант" замінити словами "начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України".  		Враховано   10. Правом застосування заходу заохочення у виді зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби користується начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Правом застосування інших заходів заохочення і стягнення користуються начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і начальник гарнізону.  
271. Глава 13 ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ   -123- Беспалий Б.Я.
 Главу 13 доповнити новою статтею про особливості проведення виборів у місцях обмеження волі.  		Відхилено . Запропоновані норми визначені виборчим законодавством.  Глава 13 ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ  
272. Стаття 62. Місця відбування покарання у виді обмеження волі      Стаття 63. Місця відбування покарання у виді обмеження волі  
273. 1. Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця проживання до засудження. Особи, яким обмеження волі призначено відповідно до статті 82 Кримінального кодексу України, можуть відбувати покарання у дільницях соціальної реабілітації при виправних колоніях.   -124- Бандурка О.М.
 Друге речення частини першої статті 62 виключити.  		Враховано   1. Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця проживання до засудження.  
274. 2. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані сприяти адміністрації виправних центрів у трудовому і побутовому влаштуванні засуджених.      2. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані сприяти адміністрації виправних центрів у трудовому і побутовому влаштуванні засуджених.  
275. 3. Управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області за погодженням з органами місцевого самоврядування визначають межі виправних центрів.      3. Управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області за погодженням з органами місцевого самоврядування визначають межі виправних центрів.  
276. Стаття 63. Направлення засуджених до обмеження волі до місця відбування покарання      Стаття 64. Направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання  
277. 1. Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Кримінально-виконавча інспекція згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.      1. Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Кримінально-виконавча інспекція згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.  
278. 2. З урахуванням особи та інших обставин справи суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.      2. З урахуванням особи та інших обставин справи суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.  
279. 3. Засуджені, яким обмеження волі призначено відповідно до статей 82 і 389 Кримінального кодексу України, направляються виправною колонією чи кримінально-виконавчою інспекцією до місця відбування покарання у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.      3. Засуджені, яким обмеження волі призначено відповідно до статей 82 і 389 Кримінального кодексу України, направляються виправною колонією чи кримінально-виконавчою інспекцією до місця відбування покарання у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.  
280. 4. Засуджений, який ухиляється від одержання припису про виїзд або не виїхав у встановлений строк до місця відбування покарання, затримується кримінально-виконавчою інспекцією для встановлення причин порушення порядку слідування до місця відбування покарання. У разі невиїзду без поважних причин суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.   -125- Кармазін Ю.А.
 У частині четвертій статті 63 слова "затримується кримінально-виконавчою інспекцією" замінити словами "за поданням кримінально-виконавчої інспекції затримується органом внутрішніх справ".  		Враховано   4. Засуджений, який ухиляється від одержання припису про виїзд або не виїхав у встановлений строк до місця відбування покарання, за поданням кримінально-виконавчої інспекції затримується органом внутрішніх справ для встановлення причин порушення порядку слідування до місця відбування покарання. У разі невиїзду без поважних причин суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.  
281. 5. У разі неприбуття засудженого до місця відбування покарання оголошується його розшук. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.   -126- Кармазін Ю.А.
 Перше речення частини п'ятої статті 63 після слова "покарання" доповнити словами "органом внутрішніх справ за поданням кримінально-виконавчої інспекції".  		Враховано   5. У разі неприбуття засудженого до місця відбування покарання органом внутрішніх справ за поданням кримінально-виконавчої інспекції оголошується його розшук. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.  
282. Стаття 64. Обчислення строку покарання у виді обмеження волі      Стаття 65. Обчислення строку покарання у виді обмеження волі  
283. 1. Строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.      1. Строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.  
284. 2. У строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою з виправної колонії до виправного центру у разі заміни невідбутої частини позбавлення волі обмеженням волі.   -127- Бандурка О.М.
 У частині другій статті 64 слова "під вартою з виправної колонії до виправного центру у разі заміни невідбутої частини позбавленні волі обмеженням волі" замінити словами "під вартою до виправного центру".  		Враховано   2. У строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.  
285. Стаття 65. Порядок і умови відбування покарання у виді обмеження волі      Стаття 66. Порядок і умови відбування покарання у виді обмеження волі  
286. 1. Засуджені до обмеження волі мають право: носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмежень; відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць.   -128- Беспалий Б.Я.
 В абзаці третьому частини першої статті 65 слова "посилки (передачі)" замінити словами "передачі, посилки". Аналогічно у всьому тексті Кодексу.  		Відхилено . Див. зауваження до статті 57 проекту.  1. Засуджені до обмеження волі мають право: носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмежень; відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць.  
287. 2. Засудженим може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру за обставин, передбачених законодавством для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках: за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку; для складання іспитів у навчальному закладі; за викликом судових і слідчих органів - на період провадження слідства чи дізнання; для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу; у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.   -129- Беспалий Б.Я.
 В абзаці першому частини другої статті 65 слово "законодавством" замінити словом "законом".  		Враховано   2. Засудженим може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках: за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку; для складання іспитів у навчальному закладі; за викликом судових і слідчих органів - на період провадження слідства чи дізнання; для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу; у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.  
288. 3. Особи, засуджені до обмеження волі, зобов'язані: виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, які стосуються порядку відбування призначеного покарання; сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру; постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорту; проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках. Перебування засудженого у вільний від роботи час поза гуртожитком допускається з дозволу адміністрації виправного центру, яка з цього питання виносить мотивовану постанову.      3. Особи, засуджені до обмеження волі, зобов'язані: виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру, які стосуються порядку відбування призначеного покарання; сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру; постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорту; проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках. Перебування засудженого у вільний від роботи час поза гуртожитком допускається з дозволу адміністрації виправного центру, яка з цього питання виносить мотивовану постанову.  
289. 4. Засудженим до обмеження волі забороняється: доставляти і зберігати на території, де вони проживають, предмети, вироби і речовини, перелік яких встановлений Державним департаментом України з питань виконання покарань. У разі виявлення таких предметів, виробів і речовин у засудженого вони підлягають вилученню і зберіганню або знищуються чи передаються у доход держави. Про це посадовою особою виправного центру складається протокол; вживати спиртні напої і пиво, наркотичні засоби і токсичні речовини.      4. Засудженим до обмеження волі забороняється: доставляти і зберігати на території, де вони проживають, предмети, вироби і речовини, перелік яких визначений нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань. У разі виявлення таких предметів, виробів і речовин у засудженого вони підлягають вилученню і зберіганню або знищуються чи передаються в доход держави. Про це посадовою особою виправного центру складається протокол; вживати спиртні напої і пиво, наркотичні засоби і токсичні речовини.  
290. 5. Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду.      5. Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддаватися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що надійшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду. Жиле приміщення, де проживає засуджений, може відвідуватися, як правило, в денний час уповноваженими працівниками виправного центру.  
291. Жиле приміщення, де проживає засуджений, може відвідуватися в будь-який час доби уповноваженими працівниками виправного центру.   -130- Шибко В.Я.
 В абзаці другому частини п'ятої статті 65 слова "будь-який час доби" замінити словами "денний час до 22 години вечора".  		Враховано частково    
292. 6. Засуджені, які не допускають порушень встановленого порядку виконання покарання у виді обмеження волі і мають сім'ї, після відбуття шести місяців строку покарання за постановою начальника виправного центру можуть проживати за межами гуртожитку із своїми сім'ями.      6. Засуджені, які не допускають порушень встановленого порядку виконання покарання у виді обмеження волі і мають сім'ї, після відбуття шести місяців строку покарання можуть за постановою начальника виправного центру проживати за межами гуртожитку із своїми сім'ями.  
293. Ці особи зобов'язані від одного до чотирьох разів на тиждень з'являтися у виправний центр для реєстрації.   -131- Шибко В.Я.
 В абзаці другому частини шостої статті 65 слова "від одного до чотирьох разів на тиждень" замінити словами "один раз на тиждень".  		Відхилено . При вирішенні питання періодичності реєстрації потрібний диференційований підхід до кожного засудженого.  Ці особи зобов'язані від одного до чотирьох разів на тиждень з'являтися у виправний центр для реєстрації.  
294. 7. Особи, зазначені в частині шостій цієї статті, можуть проживати із своїми сім'ями на приватних квартирах або придбавати житло в межах території виправного центру.   -132- Васильєв Г.А.
 Статтю 65 доповнити новою частиною восьмою такого змісту: "Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана інвалідом першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція направляє до суду подання про звільнення такої особи від відбування покарання".  		Враховано   7. Особи, зазначені в частині шостій цієї статті, можуть проживати із своїми сім'ями на приватних квартирах або придбавати житло в межах території виправного центру. 8. Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана інвалідом першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція направляє до суду подання про звільнення такої особи від відбування покарання.  
295. 8. Організація виконання покарання у виді обмеження волі і нагляд за засудженими визначаються нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.   -133- Васильєв Г.А.
 У частині восьмій статті 65 слово "Організація" замінити словами "Порядок і умови".  		Враховано   9. Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі і нагляду за засудженими визначаються нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
296. Стаття 66. Умови праці осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі      Стаття 67. Умови праці засуджених до обмеження волі  
297. 1. Засуджені до обмеження волі залучаються до праці, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на державних або інших форм власності підприємствах, за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою.   -134- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 66 слова "державних або інших форм власності підприємствах" замінити словами "підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності".  		Враховано   1. Засуджені до обмеження волі залучаються до праці, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності, за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою.  
298. 2. Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.      2. Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.  
299. 3. Переведення засуджених на іншу роботу, в тому числі в іншу місцевість, може здійснюватися власником підприємства або уповноваженим ним органом за погодженням з адміністрацією виправного центру.   -135- Беспалий Б.Я.
 Частину третю статті 66 після слів "власником підприємства" доповнити словами "установи, організації".  		Враховано   3. Переведення засуджених на іншу роботу, в тому числі в іншу місцевість, може здійснюватися власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за погодженням з адміністрацією виправного центру.  
300. 4. Засудженим незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як п'ятдесят процентів загальної суми заробітку.   -136- Васильєв Г.А.
 У частині четвертій статті 66 слово "п'ятдесят" замінити словами "сімдесят п'ять". У цій частині і тексті проекту Кодексу слово "процентів" замінити словом "відсотків".  		Враховано   4. Засудженим незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п'ять відсотків загальної суми заробітку.  
301. Стаття 67. Обов'язки адміністрації виправного центру      Стаття 68. Обов'язки адміністрації виправного центру  
302. 1. Адміністрація виправного центру веде облік засуджених, роз'яснює порядок і умови відбування покарання, організовує трудове і побутове влаштування засуджених; забезпечує додержання умов праці засуджених, порядку та умов відбування покарання; здійснює нагляд і заходи попередження порушень порядку відбування покарання; провадить із засудженими виховну роботу; застосовує встановлені законом заходи заохочення і стягнення; здійснює роботу щодо підготовки засуджених до звільнення.   -137- Бандурка О.М.
 У частині першій статті 67 слово "виховну" замінити словом "соціально-виховну".  		Враховано   1. Адміністрація виправного центру веде облік засуджених, роз'яснює порядок і умови відбування покарання, організовує трудове і побутове влаштування засуджених; забезпечує додержання умов праці засуджених, порядку та умов відбування покарання; здійснює нагляд і заходи попередження порушень порядку відбування покарання; проводить із засудженими соціально-виховну роботу; застосовує встановлені законом заходи заохочення і стягнення; здійснює роботу щодо підготовки засуджених до звільнення.  
303. 2. Порядок здійснення зазначених повноважень визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.      2. Порядок здійснення зазначених повноважень визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
304. Стаття 68. Обов'язки власника підприємства або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі   -138- Беспалий Б.Я.
 Назву і текст статті 68 після слова "підприємства" доповнити словами "установи, організації". Аналогічно у всьому тексті Кодексу.  		Враховано   Стаття 69. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до обмеження волі  
305. 1. Власник підприємства або уповноважений ним орган за місцем роботи засуджених до обмеження волі зобов'язаний забезпечити їх залучення до суспільно корисної праці з урахуванням стану здоров'я та, по можливості, спеціальності, організовувати первинну професійну підготовку і створити необхідні побутові умови.      1. Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем роботи засуджених до обмеження волі зобов'язаний забезпечити їх залучення до суспільно корисної праці з урахуванням стану здоров'я та, за можливістю, спеціальності, організовувати первинну професійну підготовку і створити необхідні побутові умови.  
306. 2. Про запізнення засудженого на роботу та його відсутність на роботі з невідомих причин власник підприємства або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно повідомити адміністрацію виправного центру.      2. Про запізнення засудженого на роботу та його відсутність на роботі з невідомих причин власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно повідомити адміністрацію виправного центру.  
307. 3. Власнику підприємства або уповноваженому ним органу, на яких працюють засуджені, забороняється звільняти їх з роботи, крім таких випадків: звільнення від відбування покарання на підставах, передбачених Кримінальним кодексом України; переведення засудженого на роботу на інше підприємство або для подальшого відбування покарання до іншого виправного центру; набрання законної сили вироком суду, за яким особа, що відбуває покарання у виді обмеження волі, засуджена до позбавлення волі; неможливість виконання даної роботи за станом здоров'я.      3. Власнику підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу, на яких працюють засуджені, забороняється звільняти їх з роботи, крім таких випадків: звільнення від відбування покарання на підставах, передбачених Кримінальним кодексом України; переведення засудженого на роботу на інше підприємство, в установу чи організацію або для подальшого відбування покарання до іншого виправного центру; набрання законної сили вироком суду, за яким особа, що відбуває покарання у виді обмеження волі, засуджена до позбавлення волі; неможливість виконання даної роботи за станом здоров'я.  
308. Стаття 69. Медичне обслуговування засуджених до обмеження волі      Стаття 70. Медичне обслуговування засуджених до обмеження волі  
309. 1. Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота у виправних центрах організовується і провадиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я органами охорони здоров'я.   -139- Васильєв Г.А.
 Частину першу статті 69 після слова "органами" доповнити словом "і закладами".  		Враховано   1. Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я органами і закладами охорони здоров'я.  
310. 2. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення органами охорони здоров'я.      2. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення органами охорони здоров'я.  
311. Стаття 70. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі      Стаття 71. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі  
312. 1. Засуджені, які тримаються у виправних центрах, забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування і речове майно придбавають за власні кошти. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою як чотири квадратних метри. Житлово-комунальні та інші послуги оплачуються ними за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами і розцінками.   -140- Чикал А.В.
 Третє речення частини першої статті 70 викласти в такій редакції: "Комунально-побутові та інші послуги оплачуються засудженими на загальних підставах".  		Враховано   1. Засуджені, які тримаються у виправних центрах, забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування і речове майно придбавають за власні кошти. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою ніж чотири квадратних метри. Комунально-побутові та інші послуги оплачуються засудженими на загальних підставах.  
313. 2. Засудженим, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, від них незалежних, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок кошторису виправного центру.   -141- Чикал А.В.
 У частині другій статті 70 слово "кошторису" виключити.  		Враховано   2. Засудженим, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, від них не залежних, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру.  
314. 3. Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров'я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах.      3. Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров'я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах.  
315. 4. У необхідних випадках адміністрація виправного центру або підприємства, де працевлаштований засуджений, може видавати йому аванс із наступним відшкодуванням.      4. У необхідних випадках адміністрація виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений, може видавати йому аванс із наступним відшкодуванням.  
316. 5. Із засуджених, які тримаються в дисциплінарних ізоляторах, стягується повна вартість харчування, наданого їм за встановленими нормами.      5. Із засуджених, які тримаються в дисциплінарних ізоляторах, стягується повна вартість харчування, наданого їм за встановленими нормами.  
317. Стаття 71. Виховна робота із засудженими до обмеження волі   -142- Бандурка О.М.
 У назві і тексті статті 71 слово "виховна" замінити словом "соціально-виховна".  		Враховано   Стаття 72. Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі  
318. 1. З особами, які відбувають покарання у виді обмеження волі, адміністрацією виправного центру, а також власником підприємства або уповноваженим ним органом, де працюють засуджені, їхніми трудовими колективами і громадськими організаціями, іншими громадськими формуваннями провадиться виховна робота.   -143- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 71 слова "їхніми трудовими колективами і громадськими організаціями, іншими громадськими формуваннями" виключити.  		Враховано частково   1. З особами, які відбувають покарання у виді обмеження волі, адміністрацією виправного центру, а також власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, де працюють засуджені, і громадськими організаціями проводиться соціально-виховна робота.  
319. 2. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначені ступеня їхнього виправлення.      2. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення.  
320. Стаття 72. Участь осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі, в самодіяльних організаціях      Стаття 73. Участь засуджених до обмеження волі в самодіяльних організаціях  
321. 1. Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, можуть створювати самодіяльні організації засуджених і брати участь у їх роботі.      1. Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, можуть створювати самодіяльні організації засуджених і брати участь у їх роботі.  
322. 2. У виправних центрах забороняється діяльність політичних партій.   -144- Беспалий Б.Я.
 Частину другу статті 72 доповнити словами "та профспілок".  		Враховано   2. У виправних центрах забороняється діяльність політичних партій та профспілок.  
    -145- Шибко В.Я.
 Частину другу статті 72 викласти в такій редакції: "Засуджені мають право бути членами будь-якої політичної партії або профспілкової організації".  		Відхилено . Див. норми статей 36 і 37 Конституції України.   
323. Стаття 73. Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі      Стаття 74. Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження волі  
324. 1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці до засуджених можуть застосовуватися такі заходи заохочення: оголошення подяки; нагородження похвальною грамотою; грошова премія; нагородження подарунком; дострокове зняття раніше накладеного стягнення; дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні;      1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці до засуджених можуть застосовуватися такі заходи заохочення: подяка; нагородження похвальною грамотою; грошова премія; нагородження подарунком; дострокове зняття раніше накладеного стягнення; дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні.  
325. 2. Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.      2. Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.  
326. Стаття 74. Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі      Стаття 75. Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження волі  
327. 1. До засуджених, які порушують трудову дисципліну і встановлений порядок відбування покарання, адміністрація виправного центра може застосовувати такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; призначення на позачергове чергування з прибирання гуртожитку і прилеглої до нього території; заборона проживати поза гуртожитком строком до трьох місяців; заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до трьох місяців; поміщення в дисциплінарний ізолятор строком до десяти діб.      1. До засуджених, які порушують трудову дисципліну і встановлений порядок відбування покарання, адміністрація виправного центру може застосовувати такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; призначення на позачергове чергування з прибирання гуртожитку і прилеглої до нього території; заборона проживати поза гуртожитком строком до трьох місяців; заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до трьох місяців; поміщення в дисциплінарний ізолятор строком до десяти діб.  
328. 2. Стосовно осіб, які самовільно залишили місця обмеження волі або злісно ухиляються від робіт, або систематично порушують громадський порядок чи встановлені правила проживання, адміністрація виправного центру направляє прокурору матеріали для вирішення питання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності.      2. Стосовно осіб, які самовільно залишили місця обмеження волі або злісно ухиляються від робіт, або систематично порушують громадський порядок чи встановлені правила проживання, адміністрація виправного центру направляє прокурору матеріали для вирішення питання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності відповідно до статті 390 Кримінального кодексу України.  
329. Стаття 75. Порядок застосування до засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі, заходів заохочення і стягнення      Стаття 76. Порядок застосування заходів заохочення і стягнення до осіб, засуджених до обмеження волі  
330. 1. Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово і усно та відображаються в особовій справі засудженого.      1. Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово і усно та відображаються в особовій справі засудженого.  
331. 2. До засудженого застосовується, як правило, один захід заохочення.   -146- Беспалий Б.Я.
 У частині другій статті 75 слова "як правило" виключити.  		Враховано   2. При заохоченні до засудженого застосовується один захід заохочення.  
332. 3. Дозвіл на виїзд до близьких родичів на святкові, неробочі та вихідні дні може бути наданий засудженому не більше одного разу на місяць.      3. Дозвіл на виїзд до близьких родичів на святкові, неробочі та вихідні дні може бути наданий засудженому не більше одного разу на місяць.  
333. 4. При призначенні заходів стягнення враховуються мотиви і обставини вчинення порушення, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого по суті проступку. Накладені стягнення мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.      4. При призначенні заходів стягнення враховуються мотиви і обставини вчинення порушення, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого по суті проступку. Накладені стягнення мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.  
334. 5. Стягнення може бути накладене тільки на особу, яка вчинила проступок, не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком провадилася перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.      5. Стягнення може бути накладене тільки на особу, яка вчинила проступок, не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилася перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.  
335. 6. Накладене стягнення звертається до виконання, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня його накладення.      6. Накладене стягнення звертається до виконання, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня його накладення.  
336. 7. Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засуджений не буде підданий новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення. Накладене у цей період нове стягнення на засудженого перериває перебіг зазначеного строку і його обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.      7. Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засуджений не буде підданий новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення. Накладене в цей період нове стягнення на засудженого перериває перебіг зазначеного строку і його обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.  
337. 8. Засудженим, яким заборонений вихід за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії заборони вихід із гуртожитку може бути дозволений у виняткових випадках і на встановлений час для: одержання медичної допомоги; придбання продуктів харчування і предметів першої потреби; відвідання лазні, пральні або перукарні; одержання поштових відправлень; відвідання державних установ і організацій, навчальних закладів.      8. Засудженим, яким заборонений вихід за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії заборони вихід із гуртожитку може бути дозволений у виняткових випадках і на встановлений час для: одержання медичної допомоги; придбання продуктів харчування і предметів першої потреби; відвідання лазні, пральні або перукарні; одержання поштових відправлень; відвідання державних установ і організацій, навчальних закладів.  
338. Стаття 76. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, обсяг їх повноважень      Стаття 77. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, та обсяг їх повноважень  
339. 1. Правом застосування заходів заохочення і стягнення, передбачених статтями 73 і 74 цього Кодексу, користуються у повному обсязі начальник виправного центру, а також його вищестоящі начальники. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник начальника виправного центру і начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру в межах, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.   -147- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 76 слово "вищестоящі" замінити словом "прямі".  		Враховано   1. Правом застосування заходів заохочення і стягнення, передбачених статтями 74 і 75 цього Кодексу, користуються у повному обсязі начальник виправного центру, а також його прямі начальники. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник начальника виправного центру і начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру в межах, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.  
340. 2. Заступник начальника виправного центру має право застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення і дозволу на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі і вихідні дні, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани.   -148- Кармазін Ю.А.
 Частину другу статті 76 після слова "накладеного" доповнити словом "ним".  		Враховано   2. Заступник начальника виправного центру має право застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного ним стягнення і дозволу на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі і вихідні дні, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани.  
341. 3. Начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру має право застосовувати в усній формі заходи заохочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття раніше накладеного ним стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани.      3. Начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру має право застосовувати в усній формі заходи заохочення у виді оголошення подяки і дострокового зняття раніше накладеного ним стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани і суворої догани.  
342. Глава 14      Глава 14  
343. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ТРИМАННЯ В ДИСЦИПЛІНАРНОМУ БАТАЛЬЙОНІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ   -149- Васильєв Г.А.
 У тексті глави 14 слова "засуджений", "засуджені" і "дисциплінарні батальйони" в усіх відмінках замінити відповідно словами "засуджений військовослужбовець", "засуджені військовослужбовці" і "дисциплінарний батальйон" у відповідних відмінках.  		Враховано   ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ТРИМАННЯ В ДИСЦИПЛІНАРНОМУ БАТАЛЬЙОНІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ  
344. Стаття 77. Порядок виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців      Стаття 78. Порядок виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців  
345. 1. Покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців виконується окремими дисциплінарними батальйонами або окремими дисциплінарними ротами. Організаційну структуру і чисельність дисциплінарних батальйонів визначає Міністерство оборони України.   -150- Васильєв Г.А.
 У частині першій статті 77 слова "окремими" і "або окремими дисциплінарними ротами" виключити.  		Враховано   1. Покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців виконується дисциплінарним батальйоном. Організаційну структуру і чисельність дисциплінарного батальйону визначає Міністерство оборони України.  
346. 2. Загальне керівництво дисциплінарними батальйонами здійснює Міністр оборони України через відповідні структурні органи.      2. Загальне керівництво дисциплінарним батальйоном здійснює Міністр оборони України через відповідні структурні органи.  
347. 3. Направлення і прийняття засуджених в дисциплінарні батальйони здійснюється у порядку, визначеному Міністерством оборони України.      3. Направлення і прийняття засуджених військовослужбовців у дисциплінарний батальйон здійснюється у порядку, визначеному Міністерством оборони України.  
348. 4. Строк відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців обчислюється з дня, визначеного вироком суду, з урахуванням відповідно до статті 72 Кримінального кодексу України часу тримання засудженого в місцях попереднього ув'язнення.      4. Строк відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців обчислюється з дня, визначеного вироком суду, з урахуванням відповідно до статті 72 Кримінального кодексу України часу тримання засудженого в місцях попереднього ув'язнення.  
349. 5. До засуджених, які тримаються в дисциплінарному батальйоні, застосовуються основні засоби соціально-виховної роботи відповідно до положень цього Кодексу, а також із ними провадиться військове навчання.   -151- Бандурка О.М.
 У частині п'ятій статті 77 слова "соціально-виховної роботи" замінити словами "виправлення і ресоціалізації".  		Враховано   5. До засуджених військовослужбовців, які тримаються в дисциплінарному батальйоні, застосовуються основні засоби виправлення і ресоціалізації відповідно до положень цього Кодексу, а також із ними проводиться військове навчання.  
350. 6. Особи, які відбувають покарання в дисциплінарних батальйонах, виконують обов'язки та користуються правами, встановленими законодавством для військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України, з обмеженнями, передбаченими цим Кодексом.      6. Особи, які відбувають покарання в дисциплінарному батальйоні, виконують обов'язки та користуються правами, встановленими законодавством для військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України, з обмеженнями, передбаченими цим Кодексом.  
351. 7. Відпустки, які передбачені для військовослужбовців строкової служби, засудженим не надаються.      7. Відпустки, які передбачені для військовослужбовців строкової служби, засудженим військовослужбовцям не надаються.  
352. 8. Пропозиції, заяви та скарги засуджених розглядаються у порядку, визначеному законодавством.      8. Пропозиції, заяви та скарги засуджених військовослужбовців розглядаються у порядку, визначеному законодавством.  
353. Стаття 78. Режим в дисциплінарних батальйонах      Стаття 79. Режим у дисциплінарному батальйоні  
354. 1. Засуджені військовослужбовці зобов'язані дотримуватися вимог режиму, встановлених цим Кодексом та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України.      1. Засуджені військовослужбовці зобов'язані дотримуватися вимог режиму, встановлених цим Кодексом та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України.  
355. 2. Під час відбування покарання в дисциплінарному батальйоні всі засуджені незалежно від їхнього військового звання та характеру попередньої служби знаходяться на положенні рядових і носять єдині встановлені для даного дисциплінарного батальйону форму одягу та знаки розрізнення.      2. Під час відбування покарання в дисциплінарному батальйоні всі засуджені військовослужбовці незалежно від їхнього військового звання та характеру попередньої служби знаходяться на положенні рядових і носять єдині встановлені для даного дисциплінарного батальйону форму одягу та знаки розрізнення.  
356. Стаття 79. Побачення і телефонні розмови засуджених      Стаття 80. Побачення і телефонні розмови засуджених військовослужбовців  
357. 1. Засуджені військовослужбовці мають право на короткострокові і тривалі побачення.      1. Засуджені військовослужбовці мають право на короткострокові і тривалі побачення.  
358. 2. Короткострокові побачення з родичами чи іншими особами надаються один раз на місяць тривалістю до чотирьох годин у спеціально обладнаному приміщенні під контролем представника дисциплінарного батальйону у вільний від роботи та занять час в дні і години, встановлені командиром дисциплінарного батальйону.      2. Короткострокові побачення з родичами чи іншими особами надаються один раз на місяць тривалістю до чотирьох годин у спеціально обладнаному приміщенні під контролем представника дисциплінарного батальйону у вільний від роботи та занять час у дні і години, встановлені командиром дисциплінарного батальйону.  
359. 3. Тривалі побачення надаються тільки з близькими родичами один раз на три місяці тривалістю до трьох діб з правом спільного проживання в спеціально обладнаних приміщеннях дисциплінарного батальйону. На час тривалого побачення засуджені звільняються від роботи і занять.      3. Тривалі побачення надаються тільки з близькими родичами один раз на три місяці тривалістю до трьох діб з правом спільного проживання в спеціально обладнаних приміщеннях дисциплінарного батальйону. На час тривалого побачення засуджені військовослужбовці звільняються від роботи і занять.  
360. 4. У порядку, встановленому командиром дисциплінарного батальйону, засуджені можуть вести телефонні розмови з близькими родичами. За проханням засудженого короткострокове або тривале побачення може бути замінено телефонною розмовою.      4. У порядку, встановленому командиром дисциплінарного батальйону, засуджені військовослужбовці можуть вести телефонні розмови з близькими родичами. На прохання засудженого військовослужбовця короткострокове або тривале побачення може бути замінено телефонною розмовою.  
361. 5. Для одержання юридичної допомоги засудженим можуть надаватися побачення з адвокатом чи іншою особою, уповноваженою на надання такої допомоги, наодинці. Побачення з адвокатом чи іншою особою, уповноваженою на надання правової допомоги не може бути обмежене в часі.   -152- Кармазін Ю.А.
 У частині п'ятій статті 79 слово "юридичної" замінити словом "правової".  		Враховано   5. Для одержання правової допомоги засудженим військовослужбовцям можуть надаватися побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, наодинці. Таке побачення не може бути обмежене в часі.  
    -153- Шибко В.Я.
 У частині п'ятій статті 79 слово "адвокатом" замінити словом "захисником".  		Враховано . Див. зауваження до статті 8 проекту.   
362. Стаття 80. Листування засуджених      Стаття 81. Листування засуджених військовослужбовців  
363. Засудженим дозволяється відправляти і отримувати листи і телеграми без обмеження їх кількості. Вручення листів, що надходять, провадиться представником дисциплінарного батальйону, в присутності якого засуджений зобов'язаний їх розпечатати. Зміст листів перевірці не підлягає. Виявлені при цьому заборонені вкладення вилучаються. Розпечатувати листи, які відправляють засуджені, заборонено.      Засудженим військовослужбовцям дозволяється відправляти і отримувати листи та телеграми без обмеження їх кількості. Вручення листів, що надходять, проводиться представником дисциплінарного батальйону, в присутності якого засуджений військовослужбовець зобов'язаний їх розпечатати. Зміст листів перевірці не підлягає. Виявлені при цьому заборонені вкладення вилучаються. Розпечатувати листи, які відправляють засуджені, заборонено.  
364. Стаття 81. Короткочасні виїзди засуджених за межі дисциплінарного батальйону      Стаття 82. Короткочасні виїзди засуджених військовослужбовців за межі дисциплінарного батальйону  
365. 1. У зв'язку з винятковими обставинами: смерть або тяжка хвороба близького родича, яка загрожує життю хворого; стихійне лихо, яке завдало значної матеріальної шкоди засудженому та його сім'ї, засудженому може бути дозволено короткочасний виїзд за межі дисциплінарного батальйону на строк до семи діб, не враховуючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці.      1. У зв'язку з винятковими обставинами (смерть або тяжка хвороба близького родича, яка загрожує життю хворого; стихійне лихо, яке завдало значної матеріальної шкоди засудженому військовослужбовцю та його сім'ї) засудженому військовослужбовцю може бути дозволено короткочасний виїзд за межі дисциплінарного батальйону на строк до семи діб, не враховуючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці.  
366. 2. Дозвіл на короткочасний виїзд дає командир дисциплінарного батальйону з урахуванням особи і поведінки засудженого. Час перебування засудженого за межами дисциплінарного батальйону зараховується до строку відбування покарання. Оплату проїзду засудженому забезпечує дисциплінарний батальйон.      2. Дозвіл на короткочасний виїзд дає командир дисциплінарного батальйону з урахуванням особи і поведінки засудженого військовослужбовця. Час перебування засудженого військовослужбовця за межами дисциплінарного батальйону зараховується до строку відбування покарання. Оплату проїзду засудженому військовослужбовцю забезпечує дисциплінарний батальйон.  
367. Стаття 82. Одержання засудженими посилок (передач) і бандеролей      Стаття 83. Одержання засудженими військовослужбовцями посилок (передач) і бандеролей  
368. 1. Засуджені мають право на одержання посилок (передач) і бандеролей без обмеження їх кількості.      1. Засуджені військовослужбовці мають право на одержання посилок (передач) і бандеролей без обмеження їх кількості.  
369. 2. Посилки (передачі) і бандеролі, що надходять на ім'я засуджених, підлягають огляду. Порядок огляду та вручення їх засудженому встановлює командир дисциплінарного батальйону.      2. Посилки (передачі) і бандеролі, що надходять на ім'я засуджених військовослужбовців, підлягають огляду. Порядок огляду та вручення їх засудженому військовослужбовцю встановлює командир дисциплінарного батальйону.  
370. 3. У разі виявлення в посилці (передачі) чи бандеролі речей або предметів, які засудженому мати заборонено, їх вилучають, заносять до опису особистих речей засудженого і зберігають разом з іншими його особистими речами до закінчення строку відбування покарання. При цьому вогнепальну і холодну зброю, боєприпаси, отруйні речовини та наркотичні засоби, інші предмети, вилучені з цивільного обігу, вилучають і засудженому не повертають. У разі виявлення таких предметів складається акт, а про їх вилучення командир дисциплінарного батальйону негайно повідомляє прокурору.      3. У разі виявлення в посилці (передачі) чи бандеролі речей або предметів, які засудженому військовослужбовцю мати заборонено, їх вилучають, заносять до опису особистих речей засудженого і зберігають разом з іншими його особистими речами до закінчення строку відбування покарання. При цьому вогнепальну і холодну зброю, боєприпаси, отруйні речовини та наркотичні засоби, інші предмети, вилучені з цивільного обігу, вилучають і засудженому військовослужбовцю не повертають. У разі виявлення таких предметів складається акт, а про їх вилучення командир дисциплінарного батальйону негайно повідомляє прокурору.  
371. Стаття 83. Праця засуджених      Стаття 84. Праця засуджених військовослужбовців  
372. 1. Засуджені залучаються до праці на виробничих підприємствах, будівництві та інших об'єктах Міністерства оборони України, у майстернях дисциплінарного батальйону, як правило, з використанням техніки.   -154- Чикал А.В.
 Частину першу статті 83 викласти в такій редакції: "Засуджені залучаються до праці на підприємствах, в установах та організаціях, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, у майстернях дисциплінарного батальйону".  		Враховано   1. Засуджені військовослужбовці залучаються до праці на підприємствах, в установах та організаціях, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, у майстернях дисциплінарного батальйону.  
373. 2. Праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановленими законодавством про працю.      2. Праця засуджених військовослужбовців організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановленими законодавством про працю.  
374. 3. На роботу, виконувану засудженими, розповсюджуються норми і розцінки, що діють в народному господарстві. Нараховані суми заробітку засудженим не виплачуються.   -155- Чикал А.В.
 Перше речення частини третьої статті 83 викласти в такій редакції: "Праця засуджених оплачується відповідно до законодавства про працю".  		Враховано   3. Праця засуджених військовослужбовців оплачується відповідно до законодавства про працю. Нараховані суми заробітку засудженим військовослужбовцям не виплачуються.  
375. 4. Грошові суми, зароблені засудженими, зараховуються на рахунок позабюджетних коштів дисциплінарного батальйону і використовуються в установленому Міністерством оборони України порядку для поліпшення побутових умов особового складу, розвитку виробництва, преміювання.   -156- Чикал А.В.
 Частину четверту статті 83 викласти в такій редакції: "Нараховані суми заробітку засудженим військовослужбовцям зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України на ім'я дисциплінарного батальйону, і використовуються для поліпшення побутових умов засуджених військовослужбовців, розвитку виробництва, преміювання".  		Враховано   4. Нараховані суми заробітку засудженим військовослужбовцям зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України на ім'я дисциплінарного батальйону, і використовуються для поліпшення побутових умов засуджених військовослужбовців, розвитку виробництва, преміювання.  
376. Стаття 84. Військове навчання засуджених      Стаття 85. Військове навчання засуджених військовослужбовців  
377. Військове навчання засуджених організовується і провадиться за спеціальною програмою, розробленою Міністерством оборони України. Для проведення занять створюється необхідна навчально-матеріальна база.      Військове навчання засуджених військовослужбовців організовується і проводиться за спеціальною програмою, розробленою Міністерством оборони України. Для проведення занять створюється необхідна навчально-матеріальна база.  
378. Стаття 85. Виховна робота      Стаття 86. Соціально-виховна робота із засудженими військовослужбовцями  
379. 1. Виховну роботу із засудженими організовує і провадить командування дисциплінарного батальйону. Вона ведеться відповідно до цього Кодексу та нормативно-правових актів Міністерства оборони України. Командири військових частин, з яких прибули засуджені, зобов'язані підтримувати постійний зв'язок з командиром дисциплінарного батальйону, цікавитися поведінкою колишніх підлеглих і сприяти їхній ресоціалізації.   -157- Бандурка О.М.
 У назві і тексті статті 85 слово "виховна" в усіх відмінках замінити словами "соціально-виховна" у відповідних відмінках.  		Враховано   1. Соціально-виховну роботу із засудженими військовослужбовцями організовує і проводить командування дисциплінарного батальйону. Вона ведеться відповідно до цього Кодексу та нормативно-правових актів Міністерства оборони України. Командири військових частин, з яких прибули засуджені військовослужбовці, зобов'язані підтримувати постійний зв'язок з командиром дисциплінарного батальйону, цікавитися поведінкою колишніх підлеглих і сприяти їхній ресоціалізації.  
380. 2. Місцеві органи державної влади і громадські організації надають допомогу командуванню дисциплінарного батальйону в проведенні виховної роботи із засудженими.   -158- Беспалий Б.Я.
 Частину другу статті 85 виключити.  		Враховано частково   2. Місцеві органи виконавчої влади і громадські організації можуть надавати допомогу командуванню дисциплінарного батальйону в проведенні соціально-виховної роботи із засудженими військовослужбовцями.  
    -159- Чикал А.В.
 У частині другій статті 85 слово "державної" замінити словом "виконавчої".  		Враховано    
381. Стаття 86. Ради громадськості засуджених      Стаття 87. Ради громадськості засуджених військовослужбовців  
382. 1. З метою розвитку навичок самоорганізації засуджених, заохочення корисної ініціативи та використання громадського впливу на їх виправлення і ресоціалізацію, в ротах дисциплінарного батальйону створюються самодіяльні ради із засуджених, які не порушують встановлені правила поведінки і сумлінно ставляться до праці та військової служби.      1. З метою розвитку навичок самоорганізації засуджених військовослужбовців, заохочення корисної ініціативи та використання громадського впливу на їх виправлення і ресоціалізацію в ротах дисциплінарного батальйону створюються самодіяльні ради із числа засуджених військовослужбовців, які не порушують встановлені правила поведінки і сумлінно ставляться до праці та військової служби.  
383. 2. Самодіяльні ради обираються на зборах рот дисциплінарного батальйону. Склад ради затверджує командир дисциплінарного батальйону.      2. Самодіяльні ради обираються на зборах рот дисциплінарного батальйону. Склад ради затверджує командир дисциплінарного батальйону.  
384. 3. Самодіяльна рада надає командиру дисциплінарного батальйону допомогу в організації виховних заходів і дозвілля засуджених, провадить роз'яснювальну роботу із засудженими, приймає участь в обговоренні кандидатур осіб, які можуть бути зараховані до числа тих, хто виправляється, а також засуджених, до яких може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від покарання.      3. Самодіяльна рада надає командиру дисциплінарного батальйону допомогу в організації виховних заходів і дозвілля засуджених військовослужбовців, проводить роз'яснювальну роботу із засудженими військовослужбовцями, бере участь в обговоренні кандидатур осіб, які можуть бути зараховані до числа тих, хто виправляється, а також засуджених військовослужбовців, до яких може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.  
385. Стаття 87. Заходи заохочення, що застосовуються до засуджених      Стаття 88. Заходи заохочення, що застосовуються до засуджених військовослужбовців  
386. 1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці та військової служби до засуджених можуть бути застосовані такі заходи заохочення: оголошення подяки; зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення; надання одного додаткового короткострокового побачення чи телефонної розмови на місяць; нагородження цінним подарунком або премією в розмірі місячного грошового забезпечення; зарахування до числа тих, хто виправляється.      1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці та військової служби до засуджених військовослужбовців можуть бути застосовані такі заходи заохочення: подяка; зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення; надання одного додаткового короткострокового побачення чи телефонної розмови на місяць; нагородження цінним подарунком або премією в розмірі місячного грошового забезпечення; зарахування до числа тих, хто виправляється.  
387. 2. Засуджені, які своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці та військової служби довели своє виправлення, можуть бути подані командиром дисциплінарного батальйону у встановленому законом порядку до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.      2. Засуджені військовослужбовці, які сумлінною поведінкою і ставленням до праці та військової служби довели своє виправлення, можуть бути подані командиром дисциплінарного батальйону у встановленому законом порядку до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.  
388. Стаття 88. Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених      Стаття 89. Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених військовослужбовців  
389. 1. За порушення встановленого порядку відбування покарання до засуджених можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; призначення в наряд на роботу - до п'яти днів у вільний від роботи і навчання час; арешт з триманням на гауптвахті - до десяти діб; виключення з числа тих, хто виправляється.      1. За порушення встановленого порядку відбування покарання до засуджених військовослужбовців можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; призначення в наряд на роботу - до п'яти днів у вільний від роботи і навчання час; арешт з триманням на гауптвахті - до десяти діб; виключення з числа тих, хто виправляється.  
390. 2. Засуджені, які заарештовані в дисциплінарному порядку, відбувають арешт на гауптвахті в одиночних камерах дисциплінарного батальйону згідно з вимогами Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України.      2. Засуджені військовослужбовці, які заарештовані в дисциплінарному порядку, відбувають арешт на гауптвахті в одиночних камерах дисциплінарного батальйону згідно з вимогами Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.  
391. Стаття 89. Порядок застосування заходів заохочення і стягнення      Стаття 90. Порядок застосування заходів заохочення і стягнення до засуджених військовослужбовців  
392. Права командирів дисциплінарних батальйонів щодо застосування заходів заохочення і стягнення, передбачених цим Кодексом а також порядок їх застосування і обліку визначається Міністерством оборони України.      Права командира дисциплінарного батальйону щодо застосування заходів заохочення і стягнення, передбачених цим Кодексом, а також порядок їх застосування і обліку визначаються Міністерством оборони України.  
393. Стаття 90. Матеріально-побутове та медичне забезпечення засуджених      Стаття 91. Матеріально-побутове та медичне забезпечення засуджених військовослужбовців  
394. 1. Створення житлово-побутових умов для засуджених та їхнє медичне забезпечення здійснюється відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.      1. Створення житлово-побутових умов для засуджених військовослужбовців та їхнє медичне забезпечення здійснюються відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.  
395. 2. Засуджені забезпечуються речовим майном та продовольством за нормами, встановленими для військовослужбовців строкової служби.      2. Засуджені військовослужбовці забезпечуються речовим майном та продовольством за нормами, встановленими для військовослужбовців строкової служби.  
396. 3. Щомісячне грошове забезпечення засуджених у розмірі окладу, встановленого за першим тарифним розрядом для солдатів (матросів) першого року строкової служби, зараховують на їхні особові рахунки.   -160- Беспалий Б.Я.
 У частині третій статті 90 слова "солдатів (матросів)" замінити словами "солдатів, матросів".  		Враховано   3. Щомісячне грошове забезпечення засуджених військовослужбовців у розмірі окладу, встановленого за першим тарифним розрядом для солдатів, матросів першого року строкової служби, зараховують на їхні особові рахунки.  
397. 4. Хворих засуджених у разі потреби направляють на лікування до госпіталю під вартою. Охорона засуджених у межах госпіталя здійснюється начальником гарнізону за місцем дислокації госпіталя.      4. Хворих засуджених військовослужбовців у разі потреби направляють на лікування до госпіталю під вартою. Охорона засуджених військовослужбовців у межах госпіталю здійснюється начальником гарнізону за місцем дислокації госпіталю.  
398. Стаття 91. Звільнення від покарання за хворобою      Стаття 92. Звільнення від покарання засуджених військовослужбовців за хворобою  
399. Засуджені, які відбувають покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні і визнані військово-лікарською комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, звільняються судом від покарання за поданням командира дисциплінарного батальйону і висновком військово-лікарської комісії.      Засуджені військовослужбовці, які відбувають покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні і визнані військово-лікарською комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, звільняються судом від покарання за поданням командира дисциплінарного батальйону і висновком військово-лікарської комісії.  
400. Розділ ІІІ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ   -161- Беспалий Б.Я.
 Розділ ІІІ доповнити новою главою щодо особливостей проведення виборів у місцях позбавлення волі.  		Відхилено . Див. зауваження до Глави 13 проекту.  Розділ ІІІ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ  
401. Глава 15      Глава 15  
402. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ      ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ  
403. Стаття 92. Визначення засудженому виду колонії      Стаття 93. Визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії  
404. Вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається Державним департаментом України з питань виконання покарань.      Вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається Державним департаментом України з питань виконання покарань.  
405. Стаття 93. Направлення засуджених до позбавлення волі для відбування покарання      Стаття 94. Направлення засуджених до позбавлення волі для відбування покарання  
406. Особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. На протязі цього строку засуджений має право на короткострокове побачення з близькими родичами. Порядок направлення засуджених до виправних і виховних колоній визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.      Особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Протягом цього строку засуджений має право на короткострокове побачення з близькими родичами. Порядок направлення засуджених до виправних і виховних колоній визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
407. Стаття 94. Переміщення засуджених      Стаття 95. Переміщення засуджених до позбавлення волі  
408. 1. Засуджені направляються до місця відбування покарання і переміщуються в разі необхідності з одного місця відбування покарання в інше під вартою.      1. Засуджені направляються до місця відбування покарання і переміщуються в разі необхідності з одного місця відбування покарання в інше під вартою.  
409. 2. Переміщення засуджених під вартою здійснюється з додержанням правил тримання: чоловіки окремо від жінок; неповнолітні - від дорослих; підслідні, які притягуються до кримінальної відповідальності по одній справі - окремо між собою; засуджені до довічного позбавлення волі - окремо від інших категорій. Хворі на активну форму туберкульозу легенів, психічно хворі - окремо між собою і окремо від здорових, при необхідності за висновком лікаря у супроводі медпрацівника.      2. Переміщення засуджених під вартою здійснюється з додержанням правил тримання: чоловіки окремо від жінок; неповнолітні - від дорослих; підслідні, які притягуються до кримінальної відповідальності по одній справі, - окремо між собою; засуджені до довічного позбавлення волі - окремо від інших категорій. Хворі на активну форму туберкульозу легенів, психічно хворі - окремо між собою і окремо від здорових, при необхідності за висновком лікаря в супроводі медичного працівника.  
410. 3. При переміщенні засуджених під вартою їм забезпечуються необхідні побутові і санітарно-гігієнічні умови.      3. При переміщенні засуджених під вартою їм забезпечуються необхідні побутові і санітарно-гігієнічні умови.  
411. 4. При переміщенні засуджених під вартою вони забезпечуються колонією (органом - відправником) одягом і взуттям за сезоном, а також харчуванням за встановленими нормами на весь період слідування.      4. При переміщенні засуджених під вартою вони забезпечуються колонією (органом-відправником) одягом і взуттям за сезоном, а також харчуванням за встановленими нормами на весь період слідування.  
412. 5. Переміщення засуджених під вартою здійснюється за рахунок держави.      5. Переміщення засуджених під вартою здійснюється за рахунок держави.  
413. 6. Порядок переміщення засуджених під вартою визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України відповідно до цього Кодексу.      6. Порядок переміщення засуджених під вартою визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України відповідно до цього Кодексу.  
414. Стаття 95. Залишення в слідчому ізоляторі чи направлення у виправну колонію максимального рівня безпеки засуджених до позбавлення волі для роботи з господарського обслуговування      Стаття 96. Залишення в слідчому ізоляторі чи направлення у виправну колонію максимального рівня безпеки засуджених до позбавлення волі для роботи з господарського обслуговування  
415. 1. У виняткових випадках осіб, вперше засуджених до позбавлення волі за злочини невеликої або середньої тяжкості може бути за їхньою згодою залишено у слідчому ізоляторі чи направлено у виправну колонію максимального рівня безпеки для роботи з господарського обслуговування.   -162- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 95 слова "У виняткових випадках" виключити.  		Враховано   1. Осіб, вперше засуджених до позбавлення волі за злочини невеликої або середньої тяжкості чи тяжкі злочини, може бути за їхньою згодою залишено у слідчому ізоляторі чи направлено у виправну колонію максимального рівня безпеки для роботи з господарського обслуговування.  
    -163- Бандурка О.М.
 Частину першу статті 95 після "тяжкості" доповнити словами "чи тяжкі злочини".  		Враховано    
416. 2. Залишення засуджених для виконання роботи з господарського обслуговування провадиться наказом начальника слідчого ізолятора, а направлення їх у виправну колонію максимального рівня безпеки - Державним департаментом України з питань виконання покарань при наявності письмової згоди засуджених.      2. Залишення засуджених для виконання роботи з господарського обслуговування проводиться наказом начальника слідчого ізолятора, а направлення їх у виправну колонію максимального рівня безпеки - Державним департаментом України з питань виконання покарань при наявності письмової згоди засуджених.  
417. 3. Засуджені, які залишені в слідчому ізоляторі чи направлені у виправну колонію максимального рівня безпеки для роботи з господарського обслуговування, тримаються ізольовано від інших осіб на умовах, передбачених цим Кодексом для виправних колоній мінімального рівня безпеки.      3. Засуджені, які залишені в слідчому ізоляторі чи направлені у виправну колонію максимального рівня безпеки для роботи з господарського обслуговування, тримаються ізольовано від інших осіб на умовах, передбачених цим Кодексом для виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки.  
418. Стаття 96. Тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі і переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора      Стаття 97. Тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі і переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора  
419. У порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, засуджений при необхідності провадження слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою особою - або ж, за який він був засуджений, чи в зв'язку з розглядом справи в суді може бути тимчасово залишений в слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора.      У порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, засуджений при необхідності провадження слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою особою або цією ж особою, за який вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді може бути тимчасово залишений в слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора.  
420. Стаття 97. Порядок прийняття засуджених до виправних і виховних колоній      Стаття 98. Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі до виправних і виховних колоній  
421. 1. Прийняття засуджених до виправних і виховних колоній провадиться адміністрацією колоній у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.      1. Прийняття засуджених до виправних і виховних колоній проводиться адміністрацією колоній у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
422. 2. Адміністрація колонії протягом трьох діб повідомляє суд, який постановив вирок, про приведення його до виконання і про місце відбування покарання засудженим. Одночасно направляється повідомлення родині або близьким родичам засудженого, у якому вказується адреса колонії і роз'яснюються права засудженого.   -164- Васильєв Г.А.
 У частині другій статті 97 слова "родині або близьким родичам" замінити словами "одному із членів сім'ї або близьких родичів за вибором".  		Враховано   2. Адміністрація колонії протягом трьох діб повідомляє суд, який постановив вирок, про приведення його до виконання і про місце відбування покарання засудженим. Одночасно направляється повідомлення одному із членів сім'ї або близьких родичів за вибором засудженого, у якому вказується адреса колонії і роз'яснюються права засудженого.  
423. 3. На кожного засудженого до позбавлення волі ведеться особова справа, а також інформаційна картка до якої заносяться відомості: відносно його особи; про вчинений ним злочин і назву суду, який постановив вирок; про день і час його прибуття і звільнення з колонії.      3. На кожного засудженого до позбавлення волі ведеться особова справа, а також інформаційна картка, до якої заносяться відомості: відносно його особи; про вчинений ним злочин і назву суду, який постановив вирок; про день і час його прибуття і звільнення з колонії.  
424. Стаття 98. Роздільне тримання засуджених у виправних і виховних колоніях      Стаття 99. Роздільне тримання засуджених до позбавлення волі у виправних і виховних колоніях  
425. 1. У колоніях встановлюється роздільне тримання: чоловіків і жінок, неповнолітніх і дорослих.      1. У колоніях встановлюється роздільне тримання: чоловіків і жінок, неповнолітніх і дорослих.  
426. 2. У різних виправних колоніях середнього рівня безпеки тримаються: чоловіки, засуджені за тяжкі злочини; чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; жінки, засуджені за особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на певний строк, жінки, яким довічне позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк; жінки, засуджені до довічного позбавлення волі, і жінки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі. 3. У різних виправних колоніях максимального рівня безпеки тримаються: засуджені за особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на певний строк, засуджені, яким довічне позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк; засуджені до довічного позбавлення волі і засуджені, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі. 4. В окремих виправних колоніях тримаються засуджені, які раніше працювали в суді, органах юстиції та правоохоронних органах. 5. Окремо у виховних колоніях тримаються неповнолітні, які вперше засуджені до позбавлення волі, і неповнолітні, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.   -165- Кармазін Ю.А.
 Частини другу, третю, четверту і п'яту статті 98 викласти в такій редакції: "2. Вперше засуджені до позбавлення волі тримаються окремо від тих, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі. 3. Ізольовано від інших засуджених, а також роздільно тримаються: засуджені до довічного позбавлення волі; засуджені, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; засуджені, яким покарання у виді смертної кари, або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії. 4. Окремо тримаються чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності. 5. Окремо тримаються засуджені, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах".  		Враховано   2. Вперше засуджені до позбавлення волі тримаються окремо від тих, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі. 3. Ізольовано від інших засуджених, а також роздільно тримаються: засуджені до довічного позбавлення волі; засуджені, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; засуджені, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії. 4. Окремо тримаються чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності. 5. Окремо тримаються засуджені, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах. 6. Установлені цією статтею вимоги роздільного тримання засуджених не поширюються на лікувальні заклади місць позбавлення волі і колонії, призначені для тримання і лікування інфекційних хворих засуджених. Порядок тримання засуджених у лікувальних закладах і цих колоніях визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
427. 6. Установлені цією статтею вимоги роздільного тримання засуджених не поширюються на лікувальні заклади місць позбавлення волі і колонії, призначені для тримання і лікування інфекційних хворих засуджених. Порядок тримання засуджених у лікувальних закладах і цих колоніях визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.       
428. Стаття 99. Відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії      Стаття 100. Відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії  
429. 1. Засуджений до позбавлення волі повинен відбувати весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його постійного місця проживання до засудження.      1. Засуджений до позбавлення волі повинен відбувати весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його постійного місця проживання до засудження.  
430. 2. Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається за винятковими обставинами, які перешкоджають подальшому знаходженню засудженого в даній виправній чи виховній колонії. Порядок переведення засуджених визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.      2. Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається за виняткових обставин, які перешкоджають подальшому знаходженню засудженого в даній виправній чи виховній колонії. Порядок переведення засуджених визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
431. Стаття 100. Структурні відділення виправних і виховних колоній 1. У виправних і виховних колоніях діють такі відділення: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; лікувально-оздоровче; соціальної адаптації; а також дільниці соціальної реабілітації. Вказані відділення локалізуються одне від одного. 2. У відділенні карантину, діагностики і розподілу тримаються окремо за термінами прибуття всі щойно прибулі до колонії засуджені. 3. У відділенні ресоціалізації тримаються засуджені, направлені туди після проходження карантину, діагностики і розподілу, а також переведені з відділень соціальної адаптації. 4. У відділенні посиленого контролю тримаються засуджені, які під час перебування у відділенні карантину, діагностики і розподілу показали високу ступінь соціально-педагогічної занедбаності і потяг до продовження протиправної поведінки, а також засуджені, які не проявили готовності до самокерованої соціально-правомірної поведінки, переведені з відділення ресоціалізації. 5. У лікувально-оздоровчому відділенні тримаються засуджені, які страждають хронічними соматичними і психічними захворюваннями, а також засуджені після проведення стаціонарного лікування. 6. У відділенні соціальної адаптації тримаються засуджені, які правомірно себе поводять і сумлінно ставляться до праці, та яким до закінчення строку покарання залишається не більше року, але не менше трьох місяців до звільнення. 7. У дільницях соціальної реабілітації за межами виправних колоній тримаються особи, яким відповідно до статті 82 Кримінального кодексу України призначено покарання у виді обмеження волі. 8. Організація роботи відділень виправних і виховних колоній регламентується цим Кодексом і нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.   -166- Бандурка О.М.
 Статтю 100 викласти в такій редакції: "Стаття 100. Структурні дільниці виправних і виховних колоній 1. У виховних колоніях створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; соціальної адаптації. У виправних колоніях мінімального і середнього рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; соціальної реабілітації. У виправних колоніях максимального рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю. Вказані дільниці ізолюються одна від одної. 2. У дільниці карантину, діагностики і розподілу тримаються всі щойно прибулі до колонії засуджені. 3. У дільниці ресоціалізації тримаються засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, а також переведені з інших дільниць в порядку, встановленому цим Кодексом. 4. У дільниці посиленого контролю тримаються засуджені, які під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу показали високу ступінь соціально-педагогічної занедбаності і потяг до продовження протиправної поведінки, а також засуджені, які не проявили готовності до самокерованої соціально-правомірної поведінки і переведені з інших дільниць в порядку, встановленому цим Кодексом. 5. У дільниці соціальної адаптації тримаються засуджені, які правомірно себе поводять і сумлінно ставляться до навчання та праці і яким до звільнення залишається не більше шести місяців. 6. У дільниці соціальної реабілітації тримаються засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, а також переведені з дільниці ресоціалізації в порядку, встановленому цим Кодексом. 7. Організація роботи дільниць виправних і виховних колоній регламентується цим Кодексом і нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань".  		Враховано   Стаття 101. Структурні дільниці виправних і виховних колоній 1. У виховних колоніях створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; соціальної адаптації. У виправних колоніях мінімального і середнього рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; соціальної реабілітації. У виправних колоніях максимального рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю. Вказані дільниці ізолюються одна від одної. 2. У дільниці карантину, діагностики і розподілу тримаються всі новоприбулі до колонії засуджені. 3. У дільниці ресоціалізації тримаються засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, а також переведені з інших дільниць у порядку, встановленому цим Кодексом. 4. У дільниці посиленого контролю тримаються засуджені, які під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу виявили високий ступінь соціально-педагогічної занедбаності і потяг до продовження протиправної поведінки, а також засуджені, які не проявили готовності до самокерованої соціально-правомірної поведінки і переведені з інших дільниць у порядку, встановленому цим Кодексом. 5. У дільниці соціальної адаптації тримаються засуджені, які правомірно себе поводять і сумлінно ставляться до навчання та праці і яким до звільнення залишається не більше шести місяців. 6. У дільниці соціальної реабілітації тримаються засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, а також переведені з дільниці ресоціалізації в порядку, встановленому цим Кодексом. 7. Організація роботи дільниць виправних і виховних колоній регламентується цим Кодексом і нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань  
432. Стаття 101. Тримання засуджених до позбавлення волі у відділенні карантину, діагностики і розподілу   -167- Бандурка О.М.
 У назві статті 101 слово "відділенні" замінити словом "дільниці".  		Враховано   Стаття 102. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці карантину, діагностики і розподілу  
433. 1. Засуджені, які поміщені в це відділення, на протязі чотирнадцяти діб піддаються повному медичному обстеженню для виявлення інфекційних, соматичних і психічних захворювань, а також первинному психолого-педагогічному та іншому вивченню.   -168- Бандурка О.М.
 У частині першій статті 101 слова "це відділення" замінити словами "цю дільницю".  		Враховано   1. Засуджені, які поміщені в дільницю карантину, діагностики і розподілу, протягом чотирнадцяти діб піддаються повному медичному обстеженню для виявлення інфекційних, соматичних і психічних захворювань, а також первинному психолого-педагогічному та іншому вивченню.  
434. 2. За результатами медичного обстеження, первинної психодіагностики і психолого-педагогічного вивчення та на підставі кримінологічної, кримінально-правової характеристики на кожного засудженого з метою ресоціалізації його особистості складається індивідуальна програма соціально-виховної роботи, яка затверджується начальником колонії.   -169- Кармазін Ю.А.
 У частині другій статті 101 слова "з метою ресоціалізації його особистості" виключити.  		Враховано   2. За результатами медичного обстеження, первинної психодіагностики і психолого-педагогічного вивчення та на підставі кримінологічної, кримінально-правової характеристики на кожного засудженого складається індивідуальна програма соціально-виховної роботи, яка затверджується начальником колонії.  
435. Стаття 102. Тримання засуджених до позбавлення волі у відділенні ресоціалізації   -170- Бандурка О.М.
 У назві і частині першій статті 102 слово "відділенні" замінити словом "дільниці".  		Враховано   Стаття 103. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці ресоціалізації  
436. 1. Засуджені, які тримаються у відділенні ресоціалізації, розподіляються по відділеннях соціально-психологічної служби і розміщуються в житлових приміщеннях типу гуртожитку з локальним сумісним проживанням членів відділення.   -171- Васильєв Г.А.
 У частині першій статті 102 слова "типу гуртожитку" виключити.  		Враховано   Засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації, розподіляються по відділеннях соціально-психологічної служби і розміщуються в жилих приміщеннях з локальним сумісним проживанням членів відділення.  
437. 2. Організація процесу виправлення з метою ресоціалізації та соціальної адаптації засуджених здійснюється відповідно до статті 6 цього Кодексу.   -172- Бандурка О.М.
 Частини другу і третю статті 102 виключити. .  		Враховано    
438. 3. Засуджені, які правомірно себе поводять і сумлінно ставляться до праці та навчання, після фактичного відбуття не менше третини строку покарання за клопотанням ради відділення та його начальника постановою начальника колонії переводяться до відділення соціальної адаптації.       
439. Стаття 103. Тримання засуджених до позбавлення волі у відділенні посиленого контролю   -173- Бандурка О.М.
 У назві і тексті статті 103 слово "відділенні" замінити словом "дільниці".  		Враховано   Стаття 104. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці посиленого контролю  
440. 1. У відділенні посиленого контролю виправних колоній мінімального та середнього рівня безпеки засудженим встановлюється режим, передбачений для тримання засуджених у виправній колонії максимального рівня безпеки.   -174- Бандурка О.М.
 Частину першу статті 103 після слова "мінімального" доповнити словами "рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоніях".  		Враховано   1. У дільниці посиленого контролю виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоніях середнього рівня безпеки засудженим встановлюється режим, передбачений для тримання засуджених у виправній колонії максимального рівня безпеки.  
441. 2. У відділенні посиленого контролю виправних колоній максимального рівня безпеки засуджені тримаються в приміщеннях камерного типу.      2. У дільниці посиленого контролю виправних колоній максимального рівня безпеки засуджені тримаються в приміщеннях камерного типу.  
442. 3. На кожного засудженого розробляється спеціальна індивідуальна програма, яка передбачає заходи індивідуально-виховного, психотерапевтичного, психокорегуючого характеру.      3. На кожного засудженого розробляється спеціальна індивідуальна програма, яка передбачає заходи індивідуально-виховного, психотерапевтичного, психокорегуючого характеру.  
443. 4. Після реалізації цієї програми за клопотанням ради відділення та його начальника постановою начальника колонії засуджений переводиться до відділення ресоціалізації.   -175- Бандурка О.М.
 Частину четверту статті 103 викласти в такій редакції: "Після реалізації цієї програми за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної служби постановою начальника колонії засуджений переводиться до дільниці ресоціалізації".  		Враховано   4. Після реалізації цієї програми за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної служби постановою начальника колонії засуджений переводиться до дільниці ресоціалізації.  
444. Стаття 104. Тримання засуджених до позбавлення волі в лікувально-оздоровчому відділенні   -176- Кармазін Ю.А.
 Статтю 104 виключити.  		Враховано    
445. 1. Засуджені в лікувально-оздоровчому відділенні розміщуються у спеціально обладнаних приміщеннях окремо від інших засуджених.       
446. 2. У даному відділенні засудженим здійснюються лікувально-оздоровчі заходи, спрямовані на підтримання працездатності засуджених і збереження їх здоров'я.       
447. 3. Направлення засуджених до лікувально-оздоровчого відділення здійснюється за рішенням лікарсько-трудової комісії колонії.       
448. Стаття 105. Тримання засуджених до позбавлення волі у відділенні соціальної адаптації   -177- Бандурка О.М.
 У назві і тексті статті 105 слово "відділенні" замінити словом "дільниці".  		Враховано   Стаття 105. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці соціальної адаптації  
449. 1. У відділенні соціальної адаптації на кожного засудженого розробляється спеціальна індивідуальна програма підготовки його до звільнення.      1. У дільниці соціальної адаптації на кожного засудженого розробляється спеціальна індивідуальна програма підготовки його до звільнення.  
450. 2. Засуджені, які тримаються у відділенні соціальної адаптації, працевлаштовуються на окремих виробничих об'єктах колоній або за межами колонії на об'єктах інших відомств, з дотриманням вимог безпеки і постійного контролю.   -178- Чикал А.В.
 У частині другій статті 105 слова "колоній" і "об'єктах інших відомств" замінити відповідно словами "колонії" і "інших об'єктах".  		Враховано   2. Засуджені, які тримаються в дільниці соціальної адаптації, працевлаштовуються на окремих виробничих об'єктах колонії або за межами колонії на інших об'єктах з дотриманням вимог безпеки і постійного контролю.  
451. 3. Засуджені, які знаходяться у відділенні соціальної адаптації, проживають в межах колонії у спеціально обладнаних приміщеннях окремо від інших засуджених.   -179- Кармазін Ю.А.
 У частині третій статті 105 слово "знаходяться" замінити словом "тримаються".  		Враховано   3. Засуджені, які тримаються в дільниці соціальної адаптації, проживають в межах колонії у спеціально обладнаних приміщеннях окремо від інших засуджених.  
452. Стаття 106. Тримання засуджених у дільницях соціальної реабілітації 1. При виправних колоніях мінімального і середнього рівня безпеки створюються дільниці соціальної реабілітації для тримання засуджених, яким відповідно до статті 82 Кримінального кодексу України судом невідбута частина покарання у виді позбавлення волі замінена обмеженням волі. 2. Умови і порядок відбування покарання цими засудженими визначаються відповідно до глави 13 цього Кодексу.   -180- Бандурка О.М.
 Статтю 106 викласти в такій редакції: "Стаття 106. Тримання засуджених до позбавлення волі у дільниці соціальної реабілітації 1. У дільниці соціальної реабілітації тримаються вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджені, переведені з дільниці ресоціалізації. 2. У дільниці соціальної реабілітації засуджені: тримаються під наглядом, а на території житлової зони - під охороною; у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються правом вільного пересування в межах території дільниці; з дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза територією дільниці, але в межах населеного пункту, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи або у зв'язку з навчанням; можуть носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження; мають право відправляти листи, отримувати бандеролі, посилки, передачі, одержувати короткострокові побачення без обмеження, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць; після відбуття шести місяців покарання у дільниці у разі відсутності порушень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозволу адміністрації колонії можуть проживати в межах населеного пункту, де розташована колонія, з своїми сім'ями, придбавати відповідно до чинного законодавства жилий будинок і заводити особисте господарство на території дільниці".  		Враховано   Стаття 106. Тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці соціальної реабілітації 1. У дільниці соціальної реабілітації тримаються вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджені, переведені з дільниці ресоціалізації. 2.У дільниці соціальної реабілітації засуджені: тримаються під наглядом, а на території житлової зони - під охороною; у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються правом вільного пересування в межах території дільниці; з дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза територією дільниці, але в межах населеного пункту, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи або у зв'язку з навчанням; можуть носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження; мають право відправляти листи, отримувати бандеролі, посилки, передачі, одержувати короткострокові побачення без обмеження, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць; після відбуття шести місяців покарання в дільниці в разі відсутності порушень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозволу адміністрації колонії можуть проживати в межах населеного пункту, де розташована колонія, зі своїми сім'ями, придбавати відповідно до чинного законодавства жилий будинок і заводити особисте господарство на території дільниці.  
453. Стаття 107. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі      Стаття 107. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі  
454. 1. В залежності від поведінки засудженого і ставлення до праці та навчання умови відбування покарання можуть змінюватися в межах однієї виправної чи виховної колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду.   -181- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 107 слова "виправної чи виховної" виключити.  		Враховано   1. Залежно від поведінки засудженого і ставлення до праці та навчання умови відбування покарання можуть змінюватися в межах однієї колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду.  
455. 2. Зміна умов тримання в межах виправної чи виховної колонії здійснюється за клопотанням ради відділення та його начальника постановою начальника колонії. 3. Зміна умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого виду чи іншої виховної колонії здійснюється Державним департаментом України з питань виконання покарань за поданням адміністрації виправної чи виховної колонії.   -182- Кармазін Ю.А.
 Частину другу статті 107 викласти в такій редакції: "Зміна умов тримання в межах однієї колонії здійснюється за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної служби постановою начальника колонії, погодженою із спостережною комісією".  		Враховано   2. Зміна умов тримання в межах однієї колонії здійснюється за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної служби постановою начальника колонії, погодженою із спостережною комісією. 3. Зміна умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки здійснюється Державним департаментом України з питань виконання покарань за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником управління (відділу) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві та Київській області та спостережною комісією. Стаття 108. Переведення засуджених до позбавлення волі 1. Засуджені, які стають на шлях виправлення, можуть бути переведені: з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання; із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше половини призначеного судом строку покарання; у колоніях мінімального і середнього рівня безпеки - до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття: 1) не менше однієї четвертої строку покарання, призначеного судом за злочин середньої тяжкості; 2) не менше третини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі; 3) не менше половини строку покарання, призначеного судом за особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання. 2. Не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації: 1) особи, які злісно порушували вимоги режиму в місцях попереднього ув'язнення та в колоніях; 2) інваліди першої та другої груп та особи, які досягли пенсійного віку; 3) вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років; 4) особи, які не пройшли повний курс лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії; 5) особи, які засуджені за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; 6) особи, яких засуджено за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі. 3. Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені: з дільниці соціальної реабілітації до іншої дільниці; із колонії середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки.  
    -183- Кармазін Ю.А.
 У частині третій статті 107 слова "чи іншої виховної колонії" і "чи виховної" виключити, а слово "виду" замінити словами "рівня безпеки".  		Враховано    
    -184- Бандурка О.М.
 Доповнити Кодекс після статті 107 новою статтею такого змісту: "Стаття ... Переведення засуджених до позбавлення волі 1. Засуджені, які стають на шлях виправлення, можуть бути переведені: з приміщень камерного типу в звичайні житлові приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання; із звичайних житлових приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки - після фактичного відбуття не менше половини призначеного судом строку покарання; у колоніях мінімального і середнього рівня безпеки до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття: 1) не менше однієї четвертої строку покарання, призначеного судом за злочин середньої тяжкості; 2) не менше третини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі; 3) не менше половини строку покарання, призначеного судом за особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання. 2. Не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації: 1) особи, які злісно порушували вимоги режиму в місцях попереднього ув'язнення та у колоніях; 2) інваліди першої і другої групи та особи, які досягли пенсійного віку; 3) вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років; 4) особи, які не пройшли повний курс лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії; 5) особи, які засуджені за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; 6) особи, яких засуджено за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі. 3. Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені: з дільниці соціальної реабілітації до іншої дільниці; із колонії середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки".  		Враховано    
456. Глава 16      Глава 16  
457. РЕЖИМ У КОЛОНІЯХ ТА ЗАСОБИ ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ      РЕЖИМ У КОЛОНІЯХ ТА ЗАСОБИ ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  
458. Стаття 108. Режим у колоніях та його основні вимоги      Стаття 109. Режим у колоніях та його основні вимоги  
459. 1. Режим у виправних і виховних колоніях - це встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.   -185- Чикал А.В.
 У частині першій статті 108 слово "встановлені" замінити словом "встановлений".  		Враховано   1. Режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.  
460. 2. Режим у колоніях має зводити до мінімуму різницю між умовами життя в колонії і на свободі, що повинно сприяти підвищенню відповідальності засуджених за свою поведінку і усвідомленню людської гідності.      2. Режим у колоніях має зводити до мінімуму різницю між умовами життя в колонії і на свободі, що повинно сприяти підвищенню відповідальності засуджених за свою поведінку і усвідомленню людської гідності.  
461. 3. Режим створює умови для застосування інших засобів соціально-виховної роботи із засудженими.   -186- Бандурка О.М.
 У частині третій статті 108 слова "соціально-виховної роботи із засудженими" замінити словами "виправлення і ресоціалізації засуджених".  		Враховано   3. Режим створює умови для застосування інших засобів виправлення і ресоціалізації засуджених.  
462. 4. У колоніях засуджені носять одяг єдиного зразка. Форма одягу визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.      4. У колоніях засуджені носять одяг єдиного зразка. Форма одягу визначається Державним департаментом України з питань виконання покарань.  
463. 5. Засуджені, їхні речі і одяг, а також приміщення колоній підлягають обшуку і огляду. Особистий обшук провадиться особами однієї статі із засудженими порядок проведення обшуків і оглядів визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.   -187- Кармазін Ю.А.
 Частину п'яту статті 108 після слова "приміщення" доповнити словами "та територія".  		Враховано   5. Засуджені, їхні речі і одяг, а також приміщення та територія колоній підлягають обшуку і огляду. Особистий обшук проводиться особами однієї статі із засудженими. Порядок проведення обшуків і оглядів визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
464. 6. Адміністрація колонії має право, за наявністю підстав, провадити огляд громадян, їх речей, транспортних засобів, які знаходяться на території колонії і прилеглої до неї території, на яких встановлені режимні вимоги, а також вилучати заборонені речі і документи. Порядок проведення обшуків і оглядів визначається діючим законодавством України.   -188- Шибко В.Я.
 У частині шостій статті 108 слова "і прилеглої до неї території, на яких встановлені режимні вимоги" виключити.  		Враховано   6. Адміністрація колонії має право, за наявністю підстав, проводити огляд громадян, їх речей, транспортних засобів, які знаходяться на території колонії, а також вилучати заборонені речі і документи. Порядок проведення обшуків і оглядів визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
    -189- Кармазін Ю.А.
 У частині шостій статті 108 слова "діючим законодавством України" замінити словами "нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань".  		Враховано    
465. 7. Перелік і кількість предметів і речей, які засуджені можуть мати при собі, визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.      7. Перелік і кількість предметів і речей, які засуджені можуть мати при собі, визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
466. Зберігання засудженими при собі грошей, цінних паперів і речей, а також предметів, які заборонено використовувати у колоніях, не допускається. Виявлені у засуджених гроші, цінні папери і речі вилучаються і, як правило, обертаються в доход держави за мотивованою постановою начальника колонії, санкціонованою прокурором.   -190- Беспалий Б.Я.
 В абзаці другому частини сьомої статті 108 слова "як правило" виключити.  		Відхилено . Див. нову редакцію цього абзацу.  Зберігання засудженими при собі грошей, цінних паперів і речей, а також предметів, які заборонено використовувати в колоніях, не допускається. Виявлені в засуджених гроші, цінні папери і речі вилучаються і, як правило, зараховуються до спеціального фонду за мотивованою постановою начальника колонії. Порядок утворення спеціального фонду, зарахування до нього коштів та їх використання визначається положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.  
    -191- Кармазін Ю.А.
 У частині сьомій статті 108: у абзаці другому слова "обертаються в доход держави" замінити словами "зараховуються до спеціального фонду", а слова "санкціонованою прокурором" виключити. Доповнити цей абзац реченням такого змісту: "Порядок утворення спеціального фонду, зарахування до нього коштів та їх використання визначається на підставі Положення, яке затверджується Кабінетом Міністрів України"; абзац третій після слова "колоніях" доповнити словом "вилучаються і".  		Враховано    
467. Предмети, які заборонені для зберігання і використання в колоніях, здаються на зберігання до звільнення засудженого або знищуються, про що складається відповідний акт. Зберігання цінних паперів, які засуджені придбали в установленому порядку, забезпечується адміністрацією колонії.      Предмети, які заборонені для зберігання і використання в колоніях, вилучаються і здаються на зберігання до звільнення засудженого або знищуються, про що складається відповідний акт. Зберігання цінних паперів, які засуджені придбали в установленому порядку, забезпечується адміністрацією колонії.  
468. Стаття 109. Технічні засоби нагляду і контролю      Стаття 110. Технічні засоби нагляду і контролю  
469. 1. Адміністрація колоній має право використовувати аудіо-візуальні, електронні і інші технічні засоби для попередження втеч і інших злочинів, порушень встановленого порядку відбування покарання, отримання необхідної інформації про поведінку засуджених.   -192- Беспалий Б.Я.
 Частину першу статті 109 після слова "встановленого" доповнити словом "законодавством".  		Враховано   1. Адміністрація колоній має право використовувати аудіо-візуальні, електронні й інші технічні засоби для попередження втеч та інших злочинів, порушень встановленого законодавством порядку відбування покарання, отримання необхідної інформації про поведінку засуджених.  
470. 2. Адміністрація колонії зобов'язана повідомити засуджених про застосування технічних засобів нагляду і контролю.      2. Адміністрація колонії зобов'язана повідомити засуджених про застосування технічних засобів нагляду і контролю.  
471. 3. Перелік технічних засобів нагляду і контролю та порядок їх використання визначається нормативними актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.      3. Перелік технічних засобів нагляду і контролю та порядок їх використання визначаються нормативними актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
472. Стаття 110. Оперативно-розшукова діяльність в колоніях      Стаття 111. Оперативно-розшукова діяльність в колоніях  
473. 1. Відповідно до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" в місцях позбавлення волі здійснюється оперативно-розшукова діяльність, основним завданням якої є пошук і фіксація фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп з метою: вивчення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів та інших правопорушень; забезпечення безпеки засуджених, персоналу колоній та інших осіб; виявлення, попередження і розкриття злочинів, вчинених у колоніях, а також порушень встановленого порядку відбування покарання; надання правоохоронним органам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, допомоги у розкритті, припиненні та попередженні злочинів.   -193- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 110 слова "місцях позбавлення волі" замінити словом "колоніях". Узгодження із назвою статті та змістом усієї глави 16.  		Враховано   1. Відповідно до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" в колоніях здійснюється оперативно-розшукова діяльність, основним завданням якої є пошук і фіксація фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп з метою: забезпечення безпеки засуджених, персоналу колоній та інших осіб; виявлення, попередження і розкриття злочинів, вчинених у колоніях, а також порушень встановленого порядку відбування покарання; вивчення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів та інших правопорушень; надання правоохоронним органам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, допомоги в розкритті, припиненні та попередженні злочинів.  
    -194- Кармазін Ю.А.
 Абзац другий частини першої статті 110 вважати абзацом четвертим.  		Враховано    
474. 2. Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами органів і установ виконання покарань.      2. Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами органів і установ виконання покарань.  
475. Стаття 111. Режим особливих умов у колоніях      Стаття 112. Режим особливих умов у колоніях  
476. 1. У випадках стихійного лиха, епідемій, аварій важливих для життєзабезпечення систем, масових заворушень, проявів групової непокори засуджених або в разі виникнення реальної загрози збройного нападу на колонію чи у зв'язку з оголошенням надзвичайного стану в районі розташування колонії посилюється охорона, нагляд за засудженими, здійснюються інші додаткові режимні заходи.   -195- Беспалий Б.Я.
 Частину першу статті 111 після слова "надзвичайного" доповнити словами "чи воєнного".  		Враховано   1. У випадках стихійного лиха, епідемій, аварій важливих для життєзабезпечення систем, масових заворушень, проявів групової непокори засуджених або в разі виникнення реальної загрози збройного нападу на колонію чи у зв'язку з введенням надзвичайного чи воєнного стану в районі розташування колонії посилюється охорона, нагляд за засудженими, здійснюються інші додаткові режимні заходи.  
    -196- Васильєв Г.А.
 У частині першій статті 111 слово "оголошенням" замінити словом "введенням".  		Враховано    
477. 2. Для припинення групових протиправних дій засуджених та ліквідації їх наслідків використовуються сили і засоби колонії, а у разі потреби з дозволу Міністра внутрішніх справ України, начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в області - органів та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.   -197- Беспалий Б.Я.
 Частину другу статті 111 після слів "в області" доповнити словами "місті Севастополі".  		Враховано   2. Для припинення групових протиправних дій засуджених та ліквідації їх наслідків за рішенням Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань, начальника управління (відділу) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві та Київській області використовуються сили і засоби колонії, органів і установ виконання покарань, а в разі потреби з дозволу Міністра внутрішніх справ України, начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі - органів та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.  
    -198- Кармазін Ю.А.
 Частину другу статті 111 після слів "наслідків" і "колонії" доповнити відповідно словами "за рішенням Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань, начальника управління (відділу) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві та Київській області" і "органів і установ виконання покарань".  		Враховано    
478. Стаття 112. Заходи безпеки і підстави застосування фізичної сили, спеціальних засобів і зброї      Стаття 113. Підстави застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї  
479. 1. До осіб, позбавлених волі, якщо вони чинять фізичний опір персоналу колоній, злісно не виконують його законні вимоги, проявляють буйство, беруть участь у масових заворушеннях, захваті заручників або чинять інші насильницькі дії, а також при втечі або затриманні втікачів із колоній з метою припинення вказаних протиправних дій, а також запобігання заподіянню цими особами шкоди оточенню або самим собі застосовуються: фізична сила, спеціальні засоби, гамівна сорочка та зброя.   -199- Кармазін Ю.А.
 У статті 112: У назві слова "Заходи безпеки і" виключити, а слова "фізичної сили" замінити словами "заходів фізичного впливу"; У частині першій слова "або затриманні втікачів із колоній" замінити словами "з-під варти"; У другому реченні частини другої слово "громадян" замінити словом "осіб".  		Враховано   1. До осіб, позбавлених волі, якщо вони чинять фізичний опір персоналу колоній, злісно не виконують його законні вимоги, проявляють буйство, беруть участь у масових заворушеннях, захваті заручників або чинять інші насильницькі дії, а також при втечі з-під варти з метою припинення вказаних протиправних дій, а також запобігання заподіянню цими особами шкоди оточенню або самим собі застосовуються: фізична сила, спеціальні засоби, гамівна сорочка та зброя.  
480. 2. Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї має передувати попередження про намір використання вказаних заходів і засобів, якщо дозволяють обставини. Без попередження вказані заходи, засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю персоналу колонії чи інших громадян.      2. Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї має передувати попередження про намір використання вказаних заходів і засобів, якщо дозволяють обставини. Без попередження вказані заходи, засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю персоналу колонії чи інших осіб.  
481. 3. До засуджених неповнолітніх і жінок гамівна сорочка не застосовується. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю відносно жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності і неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров'ю персоналу колонії чи інших осіб, або збройного опору.      3. До засуджених неповнолітніх і жінок гамівна сорочка не застосовується. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю відносно жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності і неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров'ю персоналу колонії чи інших осіб, або збройного опору.  
482. 4. Якщо застосування заходів фізичного впливу уникнути неможливо, вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на адміністрацію колонії обов'язків, і мають зводитися до завдання найменшої шкоди здоров'ю правопорушників. У разі необхідності адміністрація колонії зобов'язана негайно надати допомогу потерпілим.      4. Якщо застосування заходів фізичного впливу уникнути неможливо, вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на адміністрацію колонії обов'язків, і мають зводитися до завдання найменшої шкоди здоров'ю правопорушників. У разі необхідності адміністрація колонії зобов'язана негайно надати допомогу потерпілим.  
483. 5. Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів та гамівної сорочки доповідається рапортом начальникові колонії. Про кожний випадок застосування зброї складається рапорт і негайно повідомляється прокурор.      5. Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів та гамівної сорочки доповідається рапортом начальникові колонії. Про кожний випадок застосування зброї складається рапорт і негайно повідомляється прокурор.  
484. 6. Використання фізичної сили, спеціальних засобів і зброї допускається також в інших випадках, передбачених Законами України "Про міліцію", "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України".      6. Використання фізичної сили, спеціальних засобів і зброї допускається також в інших випадках, передбачених Законом України "Про міліцію" і Законом України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України".  
485. 7. У разі необхідності захисту від розправи засуджених, відносно яких є відомості про реальну загрозу їхньому життю, адміністрація колонії може перевести таких осіб в окремі камери на загальних підставах строком до одного місяця.   -200- Кармазін Ю.А.
 Частину сьому статті 112 виключити.  		Враховано    
486. Глава 17      Глава 17  
487. УМОВИ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У КОЛОНІЯХ      УМОВИ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ В КОЛОНІЯХ  
488. Стаття 113. Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі      Стаття 114. Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі  
489. 1. Засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань: одержувати інформацію і роз'яснення про умови відбування і порядок виконання покарання у виді позбавлення волі; користуватися послугами, які надаються в місцях позбавлення волі, в тому числі додатковими, оплачуваними; брати участь в трудовій діяльності;      1. Засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань: одержувати інформацію і роз'яснення про умови відбування і порядок виконання покарання у виді позбавлення волі; користуватися послугами, які надаються в місцях позбавлення волі, в тому числі додатковими, оплачуваними; брати участь в трудовій діяльності;  
490. отримувати медичну допомогу і лікування, в тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих грошових коштів чи коштів рідних та близьких; розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами; здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови; одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі; зустрічатися з родичами та іншими особами; подавати пропозиції, заяви і скарги в усному і письмовому виді від свого імені і з питань, що стосуються особисто засудженого; брати участь в роботі самодіяльних організацій та гуртках соціально-корисної спрямованості; придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання, літературу, продукти харчування; розпоряджатися вільним часом, який відведений розпорядком дня, не порушуючи при цьому правил поведінки; одержувати освіту відповідно до Закону України "Про освіту"; одержувати юридичну допомогу від адвокатів або інших осіб, уповноважених на надання такої допомоги.   -201- Шибко В.Я.
 Абзац п'ятий частини першої статті 113 доповнити реченням такого змісту: "Платні медичні послуги і лікування засуджені можуть отримувати і у спеціалізованих медичних закладах, за межами колонії, куди їх можуть доставляти у супроводі конвою".  		Відхилено . Див. норму частини четвертої статті 123 проекту.  отримувати медичну допомогу і лікування, в тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих грошових коштів чи коштів рідних та близьких; розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами; здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови; одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі; зустрічатися з родичами та іншими особами; подавати пропозиції, заяви і скарги в усній чи письмовій формі від свого імені і з питань, що стосуються особисто засудженого; брати участь в роботі самодіяльних організацій та гуртках соціально-корисної спрямованості, займатися фізичною культурою і спортом; придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання, літературу, продукти харчування; розпоряджатися вільним часом, який відведений розпорядком дня, не порушуючи при цьому правил поведінки; одержувати освіту відповідно до законодавства про освіту; одержувати правову допомогу від адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.  
    -202- Шибко В.Я.
 Абзац одинадцятий частини першої статті 113 доповнити словами "займатися фізкультурою і спортом".  		Враховано    
    -203- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 113 слова "Закону України "Про освіту" і "юридичну" замінити відповідно словами "законодавства про освіту" і "правову".  		Враховано    
    -204- Шибко В.Я.
 В абзаці п'ятнадцятому частини першої статті 113 слово "адвокатів" замінити словом "захисників".  		Враховано . Див. зауваження до статті 8 проекту.   
    -205- Шибко В.Я.
 Частину першу статті 113 доповнити новими абзацами такого змісту: "мають право на свободу об'єднань; користуватися радіо- та телеапаратурою, побутовими приладами; носити одяг громадянського зразка".  		Враховано частково . Див. статті 122 і 134 та зауваження до статті 72 проекту.   
491. 2. Відповідно до цього Кодексу засудженим можуть надаватися інші права, реалізація яких не суперечить меті покарання, порядку і умовам виконання і відбування покарання.      2. Відповідно до цього Кодексу засудженим можуть надаватися інші права, реалізація яких не суперечить меті покарання, порядку і умовам виконання та відбування покарання.  
492. 3. Засуджені зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати всі законні вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.      3. Засуджені зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати всі законні вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.  
493. 4. Засудженим забороняється:      4. Засудженим забороняється:  
494. самовільно залишати колонію;   -206- Бандурка О.М.
 Абзац другий частини четвертої статті 113 доповнити словами "порушувати лінію охорони".  		Враховано   самовільно залишати колонію, порушувати лінію охорони;  
495. спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених цим Кодексом правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;   -207- Чикал А.В.
 В абзаці третьому частини четвертої статті 113 слова "цим Кодексом" виключити.  		Враховано   спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;  
496. придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання у колонії; продавати, дарувати або відчужувати іншим способом на користь інших осіб предмети, вироби і речі, які перебувають в особистому користуванні; наносити собі тілесні ушкодження, в тому числі і з допомогою іншої особи, завдавати шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов'язків;      придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії; продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, які перебувають в особистому користуванні; заподіювати собі тілесні ушкодження, в тому числі і з допомогою іншої особи, завдавати шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов'язків;  
497. завдавати шкоди державному, громадському майну і майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну;   -208- Беспалий Б.Я.
 В абзаці сьомому частини четвертої статті 113 слова "громадському майну і" замінити словами "комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі".  		Враховано   завдавати шкоди державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну;  
498. вживати наркотичні, сильнодіючі засоби, спиртні напої і спиртовмісні речовини, сурогати алкоголю; чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ними своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших засуджених; грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська; самовільно залишати призначені для перебування приміщення або визначене місце роботи.   -209- Кармазін Ю.А.
 Абзац восьмий частини четвертої статті 113 викласти в такій редакції: "вживати спиртні напої, наркотичні чи інші одурманюючі засоби".  		Враховано   вживати спиртні напої, наркотичні чи інші одурманюючі засоби; чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших засуджених; грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська; самовільно залишати призначені для перебування ізольовані територію, приміщення або визначене місце роботи.  
    -210- Шибко В.Я.
 В абзаці дванадцятому частини четвертої статті 113 слово "приміщення" замінити словом "територію".  		Враховано    
    -211- Бандурка О.М.
 Абзац дванадцятий частини четвертої статті 113 після слова "перебування" доповнити словами "ізольовані територію".  		Враховано    
499. Стаття 114. Придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування і предметів першої потреби      Стаття 115. Придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування і предметів першої потреби  
500. 1. Засуджені мають право придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби на гроші, зароблені у колоніях, а засудженим чоловікам віком понад шістдесят років, жінкам віком - понад п'ятдесят п'ять років, інвалідам першої та другої груп, вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, неповнолітнім, а також засудженим, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах місць позбавлення волі, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби також на гроші, одержані за переказами.   -212- Чикал А.В.
 Частину першу статті 114 доповнити словами "та за рахунок пенсій і іншого доходу".  		Враховано   1. Засуджені мають право придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби на гроші, зароблені в колоніях, а засудженим чоловікам віком понад шістдесят років, жінкам - віком понад п'ятдесят п'ять років, інвалідам першої та другої груп, вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, неповнолітнім, а також засудженим, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах місць позбавлення волі, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби також на гроші, одержані за переказами, за рахунок пенсій та іншого доходу.  
501. 2. Засудженим, які з незалежних від них причин не працюють чи завантажені роботою лише частково, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на гроші, одержані за переказами.      2. Засудженим, які з незалежних від них причин не працюють чи завантажені роботою лише частково, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на гроші, одержані за переказами.  
502. 3. Сума грошей, що дозволена до витрачання, встановлюється цим Кодексом.      3. Сума грошей, що дозволена до витрачання, встановлюється цим Кодексом.  
503. 4. Засудженим, які перевиконують норми виробітку або сумлінно виконують встановлені завдання, може бути додатково дозволено витрачати на місяць гроші в сумі тридцять процентів мінімального розміру заробітної плати; засудженим, які перевиконують норми виробітку або сумлінно виконують встановлені завдання на важких роботах чи роботах із шкідливими умовами праці, - п'ятдесят процентів незалежно від відбутого строку покарання.      4. Засудженим, які перевиконують норми виробітку або сумлінно виконують встановлені завдання, може бути додатково дозволено витрачати на місяць гроші в сумі тридцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати; засудженим, які перевиконують норми виробітку або сумлінно виконують встановлені завдання на важких роботах чи роботах із шкідливими умовами праці, - п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати незалежно від відбутого строку покарання.  
504. 5. Інвалідам першої групи, вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на суму мінімального розміру заробітної плати.      5. Інвалідам першої групи, вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на суму мінімального розміру заробітної плати.  
505. 6. Інвалідам другої групи і засудженим, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах місць позбавлення волі, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на суму, що становить шістдесят процентів мінімального розміру заробітної плати.      6. Інвалідам другої групи і засудженим, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах місць позбавлення волі, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на суму, що становить шістдесят відсотків мінімального розміру заробітної плати.  
506. 7. Перелік і кількість продуктів харчування і предметів першої потреби, що дозволяються до продажу засудженим, визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.      7. Перелік і кількість продуктів харчування і предметів першої потреби, що дозволяються до продажу засудженим, визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
507. Стаття 115. Придбання засудженими до позбавлення волі літератури і письмового приладдя      Стаття 116. Придбання засудженими до позбавлення волі літератури і письмового приладдя  
508. 1. Засуджені мають право одержувати в бандеролях, посилках і передачах, а також без обмеження придбавати за рахунок коштів, які є на їхніх особових рахунках, літературу через книготорговельну мережу, письмове приладдя, передплачувати газети і журнали.      1. Засуджені мають право одержувати в бандеролях, посилках і передачах, а також без обмеження придбавати за рахунок коштів, які є на їхніх особових рахунках, літературу через книготорговельну мережу, письмове приладдя, передплачувати газети і журнали.  
509. 2. Література, придбана через книготорговельну мережу і отримана через пошту, не включається в число посилок (передач) і бандеролей, визначене цим Кодексом.      2. Література, придбана через книготорговельну мережу і отримана через пошту, не включається в число посилок (передач) і бандеролей, визначене цим Кодексом.  
510. 3. Засудженому дозволяється мати при собі не більше десяти екземплярів книг і журналів.   -213- Чикал А.В.
 У частині третій статті 115 слово "екземплярів" замінити словом "примірників".  		Враховано   3. Засудженому дозволяється мати при собі не більше десяти примірників книг і журналів.  
511. 4. Література в кількості, що перевищує вказану в частині третій цієї статті, може передаватися на зберігання або за згодою засудженого - до бібліотеки відділення соціально-психологічної служби чи колонії або пересилатися за його рахунок родичам.   -214- Чикал А.В.
 У частині четвертій статті 115 слова "відділення соціально-психологічної служби чи" виключити.  		Враховано   4. Література в кількості, що перевищує вказану в частині третій цієї статті, може передаватися на зберігання або за згодою засудженого - до бібліотеки колонії, або пересилатися за його рахунок родичам.  
512. Стаття 116. Побачення засуджених до позбавлення волі з родичами, захисниками та іншими особами. Телефонні розмови      Стаття 117. Побачення засуджених до позбавлення волі з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови  
513. 1. Засуджені мають право на побачення: короткострокові тривалістю до чотирьох годин і тривалі - до трьох діб. Короткострокові побачення надаються з родичами або іншими особами у присутності представника колонії. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки). Оплата послуг за користування кімнатами короткострокових і тривалих побачень здійснюється засудженими або їх родичами чи іншими особами за рахунок власних коштів.   -215- Шибко В.Я.
 Частину першу статті 116 після третього речення доповнити реченням такого змісту: "Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало у громадянському шлюбі, але при умові, що у них є спільні неповнолітні діти".  		Враховано   1. Засуджені мають право на побачення: короткострокові тривалістю до чотирьох годин і тривалі - до трьох діб. Короткострокові побачення надаються з родичами або іншими особами у присутності представника колонії. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало у громадянському шлюбі, але за умови, що в них є спільні неповнолітні діти. Оплата послуг за користування кімнатами короткострокових і тривалих побачень здійснюється засудженими або їх родичами чи іншими особами за рахунок власних коштів.  
514. 2. Тривалі побачення при реєстрації шлюбу, а також засудженим жінкам з їхніми неповнолітніми дітьми можуть надаватися позачергово строком до п'яти діб.   -216- Шибко В.Я.
 Частину другу статті 116 після слова "діб" доповнити словами "а засудженим чоловікам з їхніми неповнолітніми дітьми - до чотирьох діб".  		Відхилено . Див. норму частини першої та нову редакцію частини другої цієї статті.  2. Тривалі побачення при реєстрації шлюбу надаються позачергово.  
    -217- Кармазін Ю.А.
 Частину другу статті 116 викласти в такій редакції: "Тривалі побачення при реєстрації шлюбу надаються позачергово".  		Враховано    
515. 3. Для одержання юридичної допомоги за письмовою заявою засуджених, їхніх близьких родичів, громадських організацій або трудових колективів засудженим надається побачення з адвокатом чи іншою особою, уповноваженою на надання такої допомоги. За бажанням засудженого або адвоката чи особи, уповноваженої на надання правової допомоги, побачення можуть надаватися наодинці. Побачення надається адміністрацією колонії при пред'явленні адвокатом ордера, а іншою особою, уповноваженою на надання правової допомоги іншого відповідного документу, а також документів, що посвідчують їх особу.   -218- Беспалий Б.Я.
 У частині третій статті 116 слова "або трудових колективів" виключити, як таких, що не є ні фізичною, ні юридичною особою.  		Враховано   3. Для одержання правової допомоги за письмовою заявою засуджених, їхніх близьких родичів, громадських організацій засудженим надається побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. За бажанням засудженого або адвоката чи іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, побачення можуть надаватися наодинці. Побачення надається адміністрацією колонії при пред'явленні адвокатом ордера, а іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, іншого відповідного документа, а також документів, що посвідчують їх особу. Кількість і тривалість таких побачень не обмежена.  
    -219- Шибко В.Я.
 Частину третю статті 116 доповнити реченням такого змісту: "Кількість таких побачень не обмежена".  		Враховано    
    -220- Шибко В.Я.
 У частині третій статті 113 слово "адвокатом" замінити словом "захисником".  		Враховано . Див. зауваження до статті 8 проекту.   
    -221- Кармазін Ю.А.
 У частині третій статті 116 слово "юридичної" замінити словом "правової".  		Враховано    
    -222- Пеклушенко О.М.
 Частину третю статті 116 викласти в такій редакції: "Засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право на одержання необхідної юридичної допомоги з боку адвокатів та інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Близькі родичі засудженого, його опікуни або піклувальники можуть надавати юридичну допомогу лише в межах конкретної кримінальної справи, при провадженні якої вони брали участь в якості захисників. Побачення засуджених з особами, уповноваженими надавати юридичну допомогу, здійснюється за письмовою заявою засудженого чи заявою зазначених осіб конфіденційно. Кількість і тривалість побачень не обмежуються і не зараховуються до числа побачень, встановленого статтею 39 цього Кодексу. Побачення надається після пред'явлення адвокатом ордера адвокатського об'єднання, який не є членом адвокатського об'єднання, - угоди, іншими фахівцями у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги, - угоди, близькими родичами, опікунами або піклувальниками - постанови слідчого, прокурора, судді чи ухвали суду про допуск їх до участі в справі як захисника, а також документа, що посвідчує особу".  		Враховано частково . Запропоновані норми визначені кримінально -процесуальним законодавством.   
516. 4. Кількість і види побачень встановлюються цим Кодексом.      4. Кількість і види побачень встановлюються цим Кодексом.  
517. 5. Засудженим надається право на чотири телефонних розмови протягом року тривалістю до п'ятнадцяти хвилин кожна, при наявності технічних можливостей. Міжміські телефонні розмови оплачуються з особистих коштів засуджених.   -223- Шибко В.Я.
 У частині п'ятій статті 116 слова "при наявності технічних можливостей" виключити.  		Відхилено . Не в усіх установах є така технічна можливість.  5. Засудженим надається право на чотири телефонних розмови протягом року тривалістю до п'ятнадцяти хвилин кожна під контролем адміністрації. Телефонні розмови оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови між перебуваючими в місцях позбавлення волі заборонені.  
    -224- Кармазін Ю.А.
 Пропоную у частині п'ятій статті 116: Перше речення доповнити словами "під контролем адміністрації"; У другому реченні слово "міжміські" виключити; Доповнити частину реченням такого змісту: "Телефонні розмови між перебуваючими в місцях позбавлення волі заборонені".  		Враховано    
518. 6. Засудженим за їхнім проханням дозволяється заміняти тривалі побачення короткостроковими, а також тривалі або короткострокові побачення - телефонними розмовами.      6. Засудженим за їхнім проханням дозволяється заміняти тривалі побачення короткостроковими, а також тривалі або короткострокові побачення - телефонними розмовами.  
519. 7. Порядок надання побачень і телефонних розмов визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.      7. Порядок надання побачень і телефонних розмов визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
520. Стаття 117. Короткочасні виїзди за межі виправних і виховних колоній      Стаття 118. Короткочасні виїзди за межі виправних і виховних колоній  
521. 1. Засудженим, які тримаються у виправних колоніях мінімального і середнього рівня безпеки, виховних колоніях може бути дозволено короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк до семи діб, не рахуючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці, але не більше трьох діб, у разі виключних обставин: смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого; стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї.   -225- Бандурка О.М.
 У частині першій статті 117 слова "і середнього рівня безпеки" замінити словами "рівня безпеки, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та".  		Враховано   1. Засудженим, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, може бути дозволено короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, не включаючи час, необхідний для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв'язку з такими винятковими особистими обставинами: смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого; стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї.  
    -226- Васильєв Г.А.
 У частині першій статті 117 слова " до семи діб, не рахуючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці, але не більше трьох діб, у разі виключних обставин" замінити словами "не більше семи діб, не включаючи час, необхідний для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв'язку з винятковими особистими обставинами".  		Враховано    
522. 2. Заява засудженого про терміновий виїзд у зв'язку з виключними обставинами має бути розглянута протягом доби. Дозвіл на короткочасний виїзд дається начальником колонії з урахуванням особи і поведінки засудженого. Час перебування засудженого поза межами колонії зараховується в строк відбування покарання. Вартість проїзду засудженого оплачується ним особисто або його родичами.      2. Заява засудженого про терміновий виїзд у зв'язку з винятковими обставинами має бути розглянута протягом доби. Дозвіл на короткочасний виїзд дається начальником колонії з урахуванням особи і поведінки засудженого. Час перебування засудженого поза межами колонії зараховується в строк відбування покарання. Вартість проїзду засудженого оплачується ним особисто або його родичами.  
523. 3. Порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі колонії у зв'язку з виключними обставинами визначається Державним департаментом України з питань виконання покарань.   -227- Васильєв Г.А.
 У частині третій статті 117 слово "виключними" замінити словами "винятковими особистими".  		Враховано   3. Порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі колонії у зв'язку з винятковими особистими обставинами визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
524. 4. Засудженим жінкам, які мають дітей в будинках дитини при виправній колонії, дозволяється короткочасний виїзд за межі виправної колонії для влаштування дітей у родичів, опікунів або в дитячих будинках тривалістю не менше десяти діб, не рахуючи часу перебування у дорозі, але не більше трьох діб.   -228- Чикал А.В.
 У частині четвертій статті 117 слова "виправній колонії" замінити словами "виправних колоніях".  		Враховано   4. Засудженим жінкам, які мають дітей в будинках дитини при виправних колоніях, може бути дозволений короткочасний виїзд за межі виправної колонії на території України для влаштування дітей у родичів, опікунів або в дитячих будинках тривалістю не більше десяти діб без урахування часу знаходження в дорозі (не більше трьох діб).  
    -229- Васильєв Г.А.
 У частині четвертій статті 117 слова "дозволяється" і "не менше десяти діб, не рахуючи часу перебування у дорозі, але не більше трьох діб" замінити відповідно словами "може бути дозволений" і "не більше десяти діб без урахування часу знаходження в дорозі (не більше трьох діб)".  		Враховано    
525. Стаття 118. Одержання засудженими до позбавлення волі посилок (передач) і бандеролей      Стаття 119. Одержання засудженими до позбавлення волі посилок (передач) і бандеролей  
526. 1. Число посилок (передач) і бандеролей, що одержують засуджені, які тримаються у колоніях, встановлюється цим Кодексом.      1. Число посилок (передач) і бандеролей, що одержують засуджені, які тримаються в колоніях, встановлюється цим Кодексом.  
527. 2. Максимальна вага однієї посилки або бандеролі визначається діючими поштовими правилами. Вага однієї передачі не може перевищувати встановленої ваги посилки.   -230- Шибко В.Я.
 Друге речення частини другої статті 118 виключити.  		Відхилено . Засудженому надається право отримання посилки або передачі.  2. Максимальна вага однієї посилки або бандеролі визначається діючими поштовими правилами. Вага однієї передачі не може перевищувати встановленої ваги посилки.  
528. 3. Важкохворі засуджені, вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, інваліди першої та другої груп, незалежно від призначеного їм виду виправної колонії, можуть одержувати додаткові посилки (передачі) і бандеролі в кількості і асортименті, які визначаються медичним висновком.      3. Важкохворі засуджені, вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, інваліди першої та другої груп, незалежно від призначеного їм виду виправної колонії, можуть одержувати додаткові посилки (передачі) і бандеролі в кількості і асортименті, які визначаються медичним висновком.  
529. 4. Лікарські засоби і вироби медичного призначення, які одержують засуджені відповідно до медичного висновку, не включаються в число посилок (передач) і бандеролей, що визначені цим Кодексом. Вони направляються до медичної частини колонії для лікування даних засуджених.   -231- Чикал А.В.
 У другому реченні частини четвертої статті 118 слово "даних" замінити словом "цих".  		Враховано   4. Лікарські засоби і вироби медичного призначення, які одержують засуджені відповідно до медичного висновку, не включаються в число посилок (передач) і бандеролей, що визначені цим Кодексом. Вони направляються до медичної частини колонії для лікування цих засуджених.  
530. 5. Порядок приймання і вручення посилок (передач) або бандеролей, а також перелік предметів, заборонених до одержання засудженими, визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.      5. Порядок приймання і вручення посилок (передач) або бандеролей, а також перелік предметів, заборонених до одержання засудженими, визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
531. Стаття 119. Листування осіб, засуджених до позбавлення волі      Стаття 120. Листування засуджених до позбавлення волі  
532. 1. Засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості.      1. Засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості.  
533. 2. Листування між перебуваючими в місцях позбавлення волі засудженими, які не є родичами, допускається тільки з дозволу адміністрації колоній.      2. Листування між перебуваючими в місцях позбавлення волі засудженими, які не є родичами, допускається тільки з дозволу адміністрації колоній.  
534. 3. Кореспонденція, яку одержують та відправляють засуджені, підлягає перегляду.      3. Кореспонденція, яку одержують та відправляють засуджені, підлягає перегляду.  
535. 4. Пропозиції, заяви і скарги, що адресуються до органів, які здійснюють контроль та нагляд за діяльністю колоній, переглядові не підлягають і не пізніше як у добовий строк надсилаються за належністю.   -232- Васильєв Г.А.
 У частині четвертій статті 119 слова "що адресуються до органів, які здійснюють контроль та нагляд за діяльністю колоній" замінити словами "адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та прокуророві".  		Враховано   4. Пропозиції, заяви і скарги, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та прокуророві, переглядові не підлягають і не пізніш як у добовий строк надсилаються за належністю.  
536. Стаття 120. Одержання і відправлення засудженими до позбавлення волі грошових переказів      Стаття 121. Одержання і відправлення засудженими до позбавлення волі грошових переказів  
537. 1. Засуджені мають право одержувати без обмеження грошові перекази і відправляти грошові перекази родичам, а з дозволу адміністрації колонії - й іншим особам. Одержані за переказами гроші зараховуються на особовий рахунок засудженого. У разі, коли в посилках, бандеролях і листах, що надходять на ім'я засудженого, будуть виявлені гроші, вони також зараховуються на його особовий рахунок.   -233- Кармазін Ю.А.
 У статті 120: Третє речення частини першої виключити; частину другу викласти в такій редакції: "Гроші, виявлені в посилках (передачах), бандеролях і листах, що надходять на ім'я засудженого, вилучаються і зараховуються до спеціального фонду за мотивованою постановою начальника колонії"; частину третю виключити.  		Враховано   1. Засуджені мають право без обмеження одержувати грошові перекази і відправляти грошові перекази родичам, а з дозволу адміністрації колонії - й іншим особам. Одержані за переказами гроші зараховуються на особовий рахунок засудженого.  
    -234- Шибко В.Я.
 У першому реченні частини першої статті 120 слова "а з дозволу адміністрації колонії" виключити.  		Відхилено . Дана норма необхідна з метою забезпечення прозорості та недопущення фактів вимагання з боку інших засуджених.   
538. 2. Приховані від огляду в замаскованому вигляді або з використанням інших хитрощів гроші, виявлені в поштових відправленнях на ім'я засудженого, вилучаються і обертаються в доход держави.      2. Гроші, виявлені в посилках (передачах), бандеролях і листах, що надходять на ім'я засудженого, вилучаються і зараховуються до спеціального фонду за мотивованою постановою начальника колонії.  
539. 3. Порядок звернення у доход держави вилучених із поштових відправлень грошей, що приховані від огляду, визначається цим Кодексом.       
540. Стаття 121. Матеріально-побутове забезпечення осіб, позбавлених волі      Стаття 122. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі  
541. 1. Особам, які відбувають покарання у виправних і виховних колоніях створюються необхідні житлово-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Норма житлової площі на одного засудженого у виправних колоніях не може бути меншою як три квадратних метри, у виховних колоніях і у виправних колоніях, призначених для тримання жінок - чотири квадратних метра, у лікувальних закладах при виправних колоніях, у виправних колоніях, призначених для тримання і лікування хворих на туберкульоз, у стаціонарі - п'ять квадратних метри.      1. Особам, які відбувають покарання у виправних і виховних колоніях, створюються необхідні житлово-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Норма жилої площі на одного засудженого у виправних колоніях не може бути меншою ніж три квадратних метри, у виховних колоніях і у виправних колоніях, призначених для тримання жінок - чотири квадратних метри, у лікувальних закладах при виправних колоніях, у виправних колоніях, призначених для тримання і лікування хворих на туберкульоз, у стаціонарі - п'ять квадратних метрів.  
542. 2. Засудженим надається індивідуальне спальне місце і постільні речі. Вони забезпечуються одягом, білизною і взуттям за сезоном із урахуванням статі і кліматичних умов, а в лікувальних закладах - спеціальним одягом і взуттям.      2. Засудженим надається індивідуальне спальне місце і постільні речі. Вони забезпечуються одягом, білизною і взуттям за сезоном з урахуванням статі і кліматичних умов, а в лікувальних закладах - спеціальним одягом і взуттям.  
543. 3. Вагітним жінкам і матерям-годувальницям створюються поліпшені житлово-побутові умови та встановлюються підвищені норми харчування.      3. Вагітним жінкам і матерям-годувальницям створюються поліпшені житлово-побутові умови та встановлюються підвищені норми харчування.  
544. 4. Засудженим неповнолітнім, інвалідам першої та другої груп, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам - понад п'ятдесят п'ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, які звільнені від роботи через хворобу, в тому числі хворим на активну форму туберкульозу харчування, одяг, взуття, білизна і комунально-побутові послуги надаються безплатно.      4. Засудженим неповнолітнім, інвалідам першої та другої груп, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам - понад п'ятдесят п'ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, які звільнені від роботи через хворобу, в тому числі хворим на активну форму туберкульозу, харчування, одяг, взуття, білизна і комунально-побутові послуги надаються безплатно.  
545. 5. Норми харчування осіб, позбавлених волі, встановлюються Кабінетом Міністрів України.      5. Норми харчування осіб, позбавлених волі, встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
546. 6. Засуджені з дозволу адміністрації можуть з коштів, які знаходяться на особових рахунках, додатково придбавати взуття і одяг єдиного зразка, у тому числі спортивний одяг, оплачувати лікувально-профілактичні послуги, що надаються додатково за призначенням лікаря, отримувати необхідне за медичними показаннями дієтичне харчування.   -235- Шибко В.Я.
 У частині шостій статті 121 слова "єдиного зразка" і "додатково" виключити.  		Враховано частково . Оплата здійснюється тільки за додатково надані лікувально-профілактичні послуги. Додатково див. частину п'яту статті 123 проекту.  6. Засуджені з дозволу адміністрації можуть з коштів, які знаходяться на особових рахунках, додатково придбавати взуття і одяг, у тому числі спортивний, оплачувати лікувально-профілактичні послуги, що надаються додатково за призначенням лікаря, отримувати необхідне за медичними показаннями дієтичне харчування.  
547. Стаття 122. Медико-санітарне забезпечення осіб, позбавлених волі      Стаття 123. Медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі  
548. 1. У місцях позбавлення волі організовуються необхідні лікувально-профілактичні заклади, а для лікування засуджених, які хворіють на активну форму туберкульозу, - заклади на правах лікувальних. Для спостереження та лікування хворих на інфекційні захворювання в медичних частинах колоній створюються інфекційні ізолятори.      1. У місцях позбавлення волі організовуються необхідні лікувально-профілактичні заклади, а для лікування засуджених, які хворіють на активну форму туберкульозу, - заклади на правах лікувальних. Для спостереження та лікування хворих на інфекційні захворювання в медичних частинах колоній створюються інфекційні ізолятори.  
549. 2. Лікувально-профілактична і санітарно-протиепідемічна робота в місцях позбавлення волі організовується і провадиться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Адміністрація колоній зобов'язана виконувати необхідні медичні вимоги, що забезпечують охорону здоров'я засуджених. Засуджені до позбавлення волі зобов'язані виконувати правила особистої і загальної гігієни, вимоги санітарії.      2. Лікувально-профілактична і санітарно-протиепідемічна робота в місцях позбавлення волі організовується і проводиться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Адміністрація колоній зобов'язана виконувати необхідні медичні вимоги, що забезпечують охорону здоров'я засуджених. Засуджені до позбавлення волі зобов'язані виконувати правила особистої і загальної гігієни, вимоги санітарії.  
550. 3. У випадку заявленої засудженим відмови від прийняття їжі при виникненні загрози його життю допускається примусове годування за медичним висновком.      3. У разі заявленої засудженим відмови від прийняття їжі при виникненні загрози його життю допускається примусове годування за медичним висновком.  
551. 4. Порядок надання особам, які позбавлені волі, медичної допомоги, організації і проведення санітарного нагляду, використання лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних установ органів охорони здоров'я і залучення з цією метою їхнього медичного персоналу визначається Державним департаментом України з питань виконання покарань і Міністерством охорони здоров'я України.      4. Порядок надання особам, які позбавлені волі, медичної допомоги, організації і проведення санітарного нагляду, використання лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних установ органів охорони здоров'я і залучення з цією метою їхнього медичного персоналу визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань і Міністерства охорони здоров'я України.  
552. 5. Засуджений має право звертатися за консультацією і лікуванням до установ, що надають платні медичні послуги. Оплата таких послуг і придбання необхідних ліків здійснюються засудженими або їхніми родичами за рахунок власних коштів. Консультування і лікування у таких випадках здійснюються в медичних частинах колоній за місцем відбування покарання під наглядом персоналу медичної частини.      5. Засуджений має право звертатися за консультацією і лікуванням до установ, що надають платні медичні послуги. Оплата таких послуг і придбання необхідних ліків здійснюються засудженими або їхніми родичами за рахунок власних коштів. Консультування і лікування в таких випадках здійснюються в медичних частинах колоній за місцем відбування покарання під наглядом персоналу медичної частини.  
553. Стаття 123. Виконання примусового лікування      Стаття 124. Виконання примусового лікування  
554. 1. Відносно засуджених до позбавлення волі осіб, які мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, та тих, що не пройшли повного курсу лікування і відмовляються від нього, адміністрацією колоній застосовуються призначені судом примусові заходи медичного характеру або примусове лікування.      1. Відносно засуджених до позбавлення волі осіб, які мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, та тих, що не пройшли повного курсу лікування і відмовляються від нього, адміністрацією колоній застосовуються призначені судом примусові заходи медичного характеру або примусове лікування.  
555. 2. Якщо під час відбування покарання буде встановлено, що засуджений має хворобу, яка становить небезпеку для здоров'я інших осіб, та відмовляється від лікування, адміністрація колонії вносить до суду подання про застосування до такої особи примусового лікування.      2. Якщо під час відбування покарання буде встановлено, що засуджений має хворобу, яка становить небезпеку для здоров'я інших осіб, та відмовляється від лікування, адміністрація колонії вносить до суду подання про застосування до такої особи примусового лікування.  
556. Глава 18      Глава 18  
557. ПРАЦЯ ОСІБ, ПОЗБАВЛЕНИХ ВОЛІ      ПРАЦЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ  
558. Стаття 124. Залучення осіб, засуджених до позбавлення волі, до суспільно корисної праці      Стаття 125. Залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно корисної праці  
559. 1. Кожний засуджений повинен працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Адміністрація колоній повинна забезпечувати залучення засуджених до суспільно корисної праці з урахуванням їх статі, віку, працездатності, стану здоров'я і, по можливості, спеціальності. Засуджені залучаються до праці на підприємствах колоній, а також на договірній основі на державних або інших форм власності підприємствах, за умови забезпечення належної охорони та ізоляції засуджених.   -236- Кармазін Ю.А.
 Частину першу статті 124 викласти в такій редакції: "1. Засуджені повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції".  		Враховано   1. Засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.  
    -237- Пеклушенко О.М.
 Частину першу статті 124 доповнити реченням такого змісту: "Засуджені до позбавлення волі, які залучаються до виконання оплачуваних робіт, підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню".  		Враховано частково . Див. частину четверту статті 129 проекту.   
560. 2. Засудженим чоловікам віком понад шістдесят років, жінкам понад п'ятдесят п'ять років, інвалідам першої та другої груп, хворим на активну форму туберкульозу, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, жінкам, які мають дітей в будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється працювати за їхнім бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії колонії.      2. Засудженим чоловікам віком понад шістдесят років, жінкам понад п'ятдесят п'ять років, інвалідам першої та другої груп, хворим на активну форму туберкульозу, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється працювати за їхнім бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії колонії.  
561. 3. Перелік робіт і посад, на яких забороняється використовувати засуджених до позбавлення волі, визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.      3. Перелік робіт і посад, на яких забороняється використовувати засуджених до позбавлення волі, визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
562. 4. Засуджені не мають права припиняти роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів. Припинення роботи розглядається як злісне порушення режиму відбування покарання і може потягти за собою застосування заходів дисциплінарної і матеріальної відповідальності.   -238- Беспалий Б.Я.
 У частині четвертій статті 124 слово "злісне" виключити.  		Враховано   4. Засуджені не мають права припиняти роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів. 5. Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт по благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також по поліпшенню житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт по забезпеченню колоній продовольством. До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в порядку черговості, у неробочий час і не більш як на дві години на день.  
    -239- Кармазін Ю.А.
 У частині четвертій статті 124 друге речення виключити і визначити дану норму у статті 139 Кодексу.  		Враховано    
    -240- Шибко В.Я.
 Частину четверту статті 124 доповнити реченням такого змісту: "Усі трудові конфлікти та спори у колоніях вирішуються на підставі трудового законодавства України".  		Відхилено . Засуджені не перебувають у трудових відносинах з колонією.   
    -241- Кармазін Ю.А.
 Статтю 124 доповнити частиною п'ятою такого змісту: "Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт по благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також по поліпшенню житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт по забезпеченню колоній продовольством. До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в порядку черговості, у неробочий час і не більш як на дві години на день".  		Враховано    
563. Стаття 125. Умови праці осіб, позбавлених волі      Стаття 126. Умови праці засуджених до позбавлення волі  
564. 1. Для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, робочий тиждень не може перевищувати норму робочого часу, встановленого законодавством України про працю, час початку і закінчення роботи (зміни) визначаються адміністрацією колонії. Відповідно до законодавства про працю засуджені звільняються від роботи у вихідні і святкові дні.   -242- Чикал А.В.
 У частині першій статті 125 слова "норму робочого часу" і "вихідні і святкові" замінити відповідно словами "норму тривалості робочого часу" і "вихідні, святкові і неробочі".  		Враховано   1. Для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю. Час початку і закінчення роботи (зміни) визначаються адміністрацією колонії. Засуджені звільняються від роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством про працю.  
565. 2. З урахуванням характеру виконуваних засудженим робіт допускається підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу не перевищувала нормального числа робочих годин за місяць.      2. З урахуванням характеру виконуваних засудженим робіт допускається підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу не перевищувала нормального числа робочих годин за місяць.  
566. 3. Час роботи засуджених у період відбування ними покарання у виді позбавлення волі зараховується у загальний трудовий стаж після звільнення за умови сплати ними страхових внесків до Пенсійного фонду України в порядку і розмірах, передбачених законодавством.   -243- Чикал А.В.
 У частині третій статті 125 слова "загальний трудовий стаж роботи" замінити словами "стаж роботи для призначення трудової пенсії" і перенести цю частину у статтю 128 проекту.  		Враховано . Див. статтю 129 проекту .   
567. 4. Праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю.   -244- Пеклушенко О.М.
 Частину третю і четверту статті 125 викласти у такій редакції: "Засуджені, які відпрацювали одинадцять місяців безперервної роботи, мають право на трудову відпустку не менш як 18 робочих днів - для відбуваючих позбавлення волі у виправно-трудових колоніях; 12 робочих днів - для відбуваючих позбавлення волі в інших кримінально-виконавчих установах. Відпустка особам, які відбувають позбавлення волі за вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, надаються з виїздом або без виїзду за межі кримінально-виконавчих установ. Особам, які відбувають позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, хворим на відкриту форму туберкульозу, венеричні захворювання, наркоманам, токсікоманам, - в межах кримінально-виконавчих установ. Порядок виїзду засуджених у зв'язку з відпусткою регулюється статтею 39 цього Кодексу. Час оплачуваної роботи засуджених у період відбування ними покарання у вигляді позбавлення волі зараховується у загальний трудовий стаж незалежно від характеру і тривалості роботи чи тривалості перерв. Сумарний облік відпрацьованого часу покладається на адміністрацію кримінально-виконавчої установи по підсумках календарного року". У зв'язку з цим частину четверту вважати відповідно частиною п'ятою.  		Враховано частково . Див. нову редакцію частини третьої статті 129 проекту.  3. Праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю.  
568. Стаття 126. Оплата праці осіб, засуджених до позбавлення волі      Стаття 127. Оплата праці засуджених до позбавлення волі  
569. 1. Праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості за нормами і розцінками, що діють у народному господарстві. На них поширюється преміальна система оплати праці, доплати за шкідливі умови праці, коефіцієнти та інші види доплат до заробітної плати, які діють у відповідних галузях народного господарства.   -245- Чикал А.В.
 Частину першу статті 126 викласти в такій редакції: "1. Праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань".  		Враховано   1. Праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
570. 2. У виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які виконують норми виробітку або встановлені завдання і не допускають порушень режиму, зараховується незалежно від всіх відрахувань двадцять процентів, а на особовий рахунок засуджених чоловіків віком понад шістдесят років, жінок - понад п'ятдесят п'ять років, інвалідів першої та другої груп, хворих на активну форму туберкульозу, вагітних жінок, жінок, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, - не менше як п'ятдесят процентів нарахованого їм місячного заробітку і іншого доходу.   -246- Бандурка О.М.
 У частині другій статті 126: Слово "двадцять" замінити словом "п'ятнадцять", а слова "і іншого доходу" виключити; Доповнити частину абзацом другим такого змісту: "Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній, колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, а також засудженим жінкам, яким дозволено проживання за межами виправної колонії, на особовий рахунок зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як сімдесят п'ять відсотків нарахованого їм місячного заробітку".  		Враховано   2. У виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які виконують норми виробітку або встановлені завдання і не допускають порушень режиму, зараховується незалежно від усіх відрахувань п'ятнадцять відсотків, а на особовий рахунок засуджених чоловіків віком понад шістдесят років, жінок - понад п'ятдесят п'ять років, інвалідів першої та другої груп, хворих на активну форму туберкульозу, вагітних жінок, жінок, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, - не менш як п'ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку. Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній, колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, а також засудженим жінкам, яким дозволено проживання за межами виправної колонії, на особовий рахунок зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як сімдесят п'ять відсотків нарахованого їм місячного заробітку.  
571. Стаття 127. Відрахування із заробітку або іншого доходу осіб, позбавлених волі      Стаття 128. Відрахування із заробітку або іншого доходу засуджених до позбавлення волі  
572. 1. Особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових і інших наданих послуг, крім вартості спецодягу і спецхарчування.      1. Особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг, крім вартості спецодягу і спецхарчування.  
573. 2. Відшкодування засудженими витрат на їхнє утримання провадиться після відрахування аліментів і прибуткового податку. Відрахування за виконавчими листами та іншими виконавчими документами провадяться у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.   -247- Чикал А.В.
 У частині другій статті 127 слова "аліментів і прибуткового податку" і "Цивільним процесуальним кодексом України" замінити відповідно словами "прибуткового податку і аліментів" і "законом".  		Враховано   2. Відшкодування засудженими витрат на їхнє утримання провадиться після відрахування прибуткового податку і аліментів. Відрахування за виконавчими листами та іншими виконавчими документами провадяться у порядку, встановленому законом.  
    -248- Пеклушенко О.М.
 Частину другу статті 127 після слів "прибуткового податку" доповнити словами "страхові внески до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування".  		Враховано частково . Див. частину третю статті 129 проекту.   
574. 3. Із засуджених, які злісно ухиляються від роботи, вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових послуг та інших наданих послуг утримується з коштів, які є на їхніх особових рахунках. При відсутності у засудженого коштів на особовому рахунку виправна колонія має право пред'явити йому позов через суд.   -249- Чикал А.В.
 У частині третій статті 127 слова "комунально-побутових послуг" замінити словом "комунально-побутових".  		Враховано   3. Із засуджених, які злісно ухиляються від роботи, вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг утримується з коштів, які є на їхніх особових рахунках. При відсутності в засудженого коштів на особовому рахунку виправна колонія має право пред'явити йому позов через суд.  
575. Стаття 128. Пенсійне забезпечення засуджених 1. Засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, після звільнення їх від покарання мають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і у порядку, встановлених законодавством України. 2. Особи, яким до відбування покарання призначена пенсія, підлягають державному пенсійному забезпеченню на загальних підставах. Призначена пенсія перераховується органами соціального забезпечення за місцем відбування покарання пенсіонера і з неї відшкодовуються витрати на його утримання у виправній колонії (харчування, речове майно, комунально-побутові послуги та інше), при цьому не менш як двадцять п'ять процентів пенсії зараховується на особовий рахунок засудженого.   -250- Пеклушенко О.М.
 Статтю 128 викласти в такій редакції: "Стаття 128. Пенсійне забезпечення засуджених до позбавлення волі. Засуджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та в інших випадках, передбачених законом. Призначена засудженим пенсія до їх позбавлення волі перераховується органами соціального забезпечення за місцем відбування покарання засуджених".  		Враховано   Стаття 129. Пенсійне забезпечення засуджених до позбавлення волі 1. Засуджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законом. 2. Особи, яким до відбування покарання призначена пенсія, підлягають державному пенсійному забезпеченню на загальних підставах. Призначена пенсія перераховується органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання пенсіонера і з неї відшкодовуються витрати на його утримання у виправній колонії (харчування, речове майно, комунально-побутові послуги та інше), при цьому не менш як двадцять п'ять відсотків пенсії зараховується на особовий рахунок засудженого. 3. Час роботи засуджених у період відбування ними покарання у виді позбавлення волі зараховується у стаж роботи для призначення трудової пенсії після звільнення за умови сплати ними страхових внесків до Пенсійного фонду України в порядку і розмірах, передбачених законодавством. 4. Засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, після звільнення їх від покарання мають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і у порядку, встановлених законодавством України.  
    -251- Чикал А.В.
 У частині другій статті 128 слова "соціального забезпечення" замінити словами "Пенсійного фонду України".  		Враховано    
576. Глава 19      Глава 19  
577. ВИХОВНИЙ ВПЛИВ НА ЗАСУДЖЕНИХ   -252- Васильєв Г.А.
 У назвах глави 19 і статей цієї глави слово "засуджені" в усіх відмінках замінити словами "засуджені до позбавленні волі" у відповідних відмінках.  		Враховано   ВИХОВНИЙ ВПЛИВ НА ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ  
578. Стаття 129. Виховна робота із засудженими   -253- Бандурка О.М.
 У назві статті 129 слово "виховна" замінити словом "соціально-виховна".  		Враховано   Стаття 130. Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі  
579. 1. Виховна робота спрямована на формування та закріплення у засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів і інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівня.   -254- Бандурка О.М.
 Частину першу статті 129 викласти в такій редакції: "Соціально-виховна робота - цілеспрямована діяльність персоналу органів і установ виконання покарань та інших соціальних інституцій для досягнення мети виправлення і ресоціалізації засуджених. Соціально-виховна робота спрямована на формування та закріплення у засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівня".  		Враховано   1. Соціально-виховна робота - цілеспрямована діяльність персоналу органів і установ виконання покарань та інших соціальних інституцій для досягнення мети виправлення і ресоціалізації засуджених. Соціально-виховна робота спрямована на формування та закріплення в засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.  
580. 2. Участь засуджених у виховних заходах, які провадяться у колоніях, враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення, а також при застосуванні заходів заохочення і стягнення.      2. Участь засуджених у виховних заходах, які проводяться в колоніях, враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення, а також при застосуванні заходів заохочення і стягнення.  
581. 3. Розпорядком дня колоній можуть бути передбачені виховні заходи, участь в яких для засуджених є обов'язковою.      3. Розпорядком дня колоній можуть бути передбачені виховні заходи, участь в яких для засуджених є обов'язковою.  
582. 4. Стимулювання правослухняної поведінки засуджених здійснюється за допомогою програм диференційованого впливу з урахуванням їхньої поведінки, психічного стану і ступеня соціальної занедбаності.   -255- Чикал А.В.
 Частину четверту статті 129 після слова "диференційованого" доповнити словом "виховного".  		Враховано   4. Стимулювання правослухняної поведінки засуджених здійснюється за допомогою програм диференційованого виховного впливу з урахуванням їхньої поведінки, психічного стану і ступеня соціальної занедбаності.  
583. 5. Програми виховного впливу на засуджених повинні враховувати можливості виховної функції режиму відбування покарання, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, заходів заохочення і стягнення, які застосовуються до осіб, позбавлених волі, можливості самодіяльних організацій засуджених, громадських і релігійних організацій, а також залучення засуджених до самовиховання.   -256- Чикал А.В.
 Частину п'яту статті 129 після слова "програми" доповнити словом "диференційованого".  		Враховано   5. Програми диференційованого виховного впливу на засуджених повинні враховувати можливості виховної функції режиму відбування покарання, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, заходів заохочення і стягнення, які застосовуються до осіб, позбавлених волі, самодіяльних організацій засуджених, громадських, благодійних і релігійних організацій, а також залучення засуджених до самовиховання.  
    -257- Беспалий Б.Я.
 Частину п'яту статті 129 після слова "громадських" доповнити словом "благодійних".  		Враховано    
584. Стаття 130. Основні напрями, форми і методи виховної роботи із засудженими   -258- Бандурка О.М.
 У назві статті 130 слово "виховної" замінити словом "соціально-виховної".  		Враховано   Стаття 131. Основні напрями, форми і методи соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі  
585. 1. У колоніях проводиться моральне, правове, трудове, естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне виховання засуджених, а також інші його види, що сприяють становленню їх на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно корисної діяльності.      1. У колоніях проводиться моральне, правове, трудове, естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне виховання засуджених, а також інші його види, що сприяють становленню їх на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно корисної діяльності.  
586. 2. Виховна робота із засудженими організовується в індивідуальних, групових і масових формах на основі психолого-педагогічних принципів і методів.   -259- Бандурка О.М.
 У частині другій статті 130 слово "Виховна" замінити словом "Соціально-виховна".  		Враховано   2. Соціально-виховна робота із засудженими організовується в індивідуальних, групових і масових формах на основі психолого-педагогічних принципів і методів.  
587. Стаття 131. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених      Стаття 132. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі  
588. 1. У колоніях відповідно до Закону України "Про освіту" для засуджених забезпечується державний освітній мінімум.   -260- Кармазін Ю.А.
 Частину першу статті 131 викласти в такій редакції: "У колоніях відповідно до Законів України "Про освіту" та "Про загальну середню освіту" для засуджених забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти".  		Враховано   1. У колоніях відповідно до Закону України "Про освіту" та Закону України "Про загальну середню освіту" для засуджених забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти.  
589. 2. Засудженим, які бажають підвищувати свій загальноосвітній рівень, незалежно від віку створюються умови для самоосвіти, надається можливість навчання в середніх загальноосвітніх школах або в консультаційних пунктах колоній, які створюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до потреб у них і за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних кадрів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.   -261- Кармазін Ю.А.
 У частині другій статті 131 слова "середніх загальноосвітніх школах або в консультаційних пунктах" замінити словами "загальноосвітніх навчальних закладах".  		Враховано   2. Засудженим, які бажають підвищувати свій загальноосвітній рівень, незалежно від віку створюються умови для самоосвіти, надається можливість навчання в загальноосвітніх навчальних закладах колоній, які створюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до потреб у них і за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних кадрів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
590. 3. У виховних колоніях утворюються середні загальноосвітні школи трьох ступенів. Засуджені, які навчаються в них, підручниками, зошитами та письмовим приладдям забезпечуються безоплатно.      3. У виховних колоніях утворюються середні загальноосвітні школи трьох ступенів. Засуджені, які навчаються в них, підручниками, зошитами та письмовим приладдям забезпечуються безоплатно.  
591. 4. Для засуджених віком до сорока років, які не мають робітничої професії, за якою вони можуть бути працевлаштовані у даній колонії, обов'язковою є підготовка на курсах професійного навчання робітників на виробництві.   -262- Кармазін Ю.А.
 У частині четвертій статті 131 слова "віком до сорока років" виключити.  		Враховано   4. Для засуджених, які не мають робітничої професії, за якою вони можуть бути працевлаштовані в даній колонії, обов'язковою є підготовка на курсах професійного навчання робітників на виробництві.  
592. Стаття 132. Організація загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засуджених      Стаття 133. Організація загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі  
593. 1. Організація загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, у тому числі професійно-технічного навчання на виробництві засуджених здійснюється відповідно до Законів України "Про освіту" та "Про професійно-технічну освіту" і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.   -263- Кармазін Ю.А.
 Частину першу статті 132 після слів "Про освіту" доповнити словами "Про загальну середню освіту".  		Враховано   1. Організація загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засуджених, у тому числі професійно-технічного навчання на виробництві, здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту", Закону України "Про загальну середню освіту" та Закону України "Про професійно-технічну освіту" в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
594. 2. Для складання іспитів засуджені, які навчаються, звільняються від роботи на строк, передбачений трудовим законодавством і Законом України "Про освіту". Заробітна плата їм за цей період не нараховується, харчування надається безоплатно.   -264- Кармазін Ю.А.
 У частині другій статті 132 слова "Для складання іспитів" і "трудовим законодавством і Законом України "Про освіту" замінити відповідно словами "На період проходження державної підсумкової атестації" і "законодавством".  		Враховано   2. На період проходження державної підсумкової атестації засуджені, які навчаються, звільняються від роботи на строк, передбачений законодавством. Заробітна плата їм за цей період не нараховується, харчування надається безоплатно.  
595. 3. Засудженим, які займаються самоосвітою, адміністрація колонії створює необхідні умови для занять у вільний від роботи час.      3. Засудженим, які займаються самоосвітою, адміністрація колонії створює необхідні умови для занять у вільний від роботи час.  
596. 4. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених заохочується і враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення.      4. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених заохочується і враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення.  
597. 5. Педагогічні колективи шкіл і професійно-технічних навчальних закладів надають допомогу адміністрації колонії у виховній роботі.   -265- Беспалий Б.Я.
 У частині п'ятій статті 132 слова "Педагогічні колективи" замінити словом "Адміністрації".  		Враховано частково   5. Педагогічні працівники загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів надають допомогу адміністрації колонії в соціально-виховній роботі із засудженими.  
    -266- Бандурка О.М.
 У частині п'ятій статті 132 слова "шкіл" і "виховній роботі" заміни відповідно словами "загальноосвітніх" і "соціально-виховній роботі із засудженими".  		Враховано    
598. Стаття 133. Самодіяльні організації засуджених      Стаття 134. Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі  
599. 1. Самодіяльні організації засуджених створюються у колоніях з метою розвитку у засуджених корисної ініціативи, соціальної активності, здорових міжособистих взаємовідносин, участі у вирішенні питань організації праці, навчання, відпочинку, побуту, впливу на виправлення засуджених, надання адміністрації допомоги у підтриманні дисципліни, розвитку корисних соціальних зв'язків.   -267- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 133 слова "надання адміністрації допомоги у підтриманні дисципліни" виключити.  		Враховано   1. Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі створюються в колоніях з метою розвитку в засуджених корисної ініціативи, соціальної активності, здорових міжособових взаємовідносин, участі у вирішенні питань організації праці, навчання, відпочинку, побуту, впливу на виправлення засуджених, розвитку корисних соціальних зв'язків.  
600. 2. Участь у самодіяльних організаціях є добровільною справою кожного засудженого, його соціально корисна активність заохочується адміністрацією колонії і враховується при визначенні ступеня його виправлення.      2. Участь у самодіяльних організаціях є добровільною справою кожного засудженого, його соціально корисна активність заохочується адміністрацією колонії і враховується при визначенні ступеня його виправлення.  
601. 3. У колоніях із числа засуджених, які зарекомендували себе позитивно, створюються ради колективів колоній і відділень соціально-психологічної служби. У колоніях можуть створюватися й інші самостійні організації засуджених, якщо їхня діяльність не протирічить порядку і умовам відбування покарання.   -268- Чикал А.В.
 У частині третій статті 133 слово "самостійні" замінити словом "самодіяльні".  		Враховано   3. У колоніях із числа засуджених, які зарекомендували себе позитивно, створюються ради колективів колоній і відділень соціально-психологічної служби. У колоніях можуть створюватися й інші самодіяльні організації засуджених, якщо їхня діяльність не суперечить порядку і умовам відбування покарання.  
602. 4. Засуджені, які входять до складу самодіяльних організацій, не користуються додатковими пільгами і не звільняються від основної роботи. За активну участь у проведенні суспільно корисних заходів на рівні відділення соціально-психологічної служби або колонії за клопотанням ради колективу адміністрація колонії може стимулювати засуджених.   -269- Кармазін Ю.А.
 Друге речення частини четвертої статті 133 виключити.  		Враховано   4. Засуджені, які входять до складу самодіяльних організацій, не користуються додатковими пільгами і не звільняються від основної роботи.  
603. Стаття 134. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях      Стаття 135. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях  
604. 1. У колоніях здійснення свободи висповідувати будь-яку релігію або виражати переконання, пов'язані із ставленням до релігії, підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для забезпечення ізоляції, громадської безпеки і встановлені цим Кодексом.      1. У колоніях здійснення свободи сповідувати будь-яку релігію або виражати переконання, пов'язані із ставленням до релігії, підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для забезпечення ізоляції, громадської безпеки і встановлені цим Кодексом.  
605. 2. Богослужіння і релігійні обряди у колоніях проводяться за проханням засуджених або за зверненням релігійної організації у неробочий час.      2. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях проводяться за проханням засуджених або за зверненням релігійної організації в неробочий час.  
606. 3. Адміністрація колонії сприяє у запрошенні священнослужителів, бере участь у визначенні місця, часу та інших умов проведення богослужіння, обряду або церемонії.      3. Адміністрація колонії сприяє у запрошенні священнослужителів, бере участь у визначенні місця, часу та інших умов проведення богослужіння, обряду або церемонії.  
607. 4. Засуджені мають право на придбання і користування релігійною літературою, іншими предметами і матеріалами релігійного призначення, використання яких не суперечить інтересам забезпечення ізоляції засуджених, а також іншим умовам виконання покарання.      4. Засуджені мають право на придбання і користування релігійною літературою, іншими предметами і матеріалами релігійного призначення, використання яких не суперечить інтересам забезпечення ізоляції засуджених, а також іншим умовам виконання покарання.  
608. 5. Засуджені не мають права, посилаючись на свої релігійні переконання, ухилятися від виконання своїх обов'язків, а також встановлених вимог режиму відбування покарання.      5. Засуджені не мають права, посилаючись на свої релігійні переконання, ухилятися від виконання своїх обов'язків, а також установлених вимог режиму відбування покарання.  
609. 6. Відправлення релігійних обрядів не повинно порушувати розпорядок дня у колоніях, а також ущемляти права інших осіб, які відбувають покарання.      6. Відправлення релігійних обрядів не повинно порушувати розпорядок дня в колоніях, а також утискати права інших осіб, які відбувають покарання.  
610. 7. У колонії для відправлення релігійних обрядів можуть допускатися тільки представники релігійних організацій, які офіційно зареєстровані у встановленому законом порядку.      7. У колонії для відправлення релігійних обрядів можуть допускатися тільки представники релігійних організацій, які офіційно зареєстровані у встановленому законом порядку.  
611. Стаття 135. Вільний час засуджених      Стаття 136. Вільний час засуджених до позбавлення волі  
612. 1. Час, вільний від основної трудової діяльності і виконання обов'язкових заходів, передбачених розпорядком дня для засуджених у колонії, є їх вільним часом.      1. Час, вільний від основної трудової діяльності і виконання обов'язкових заходів, передбачених розпорядком дня для засуджених у колонії, є їх вільним часом.  
613. 2. Засуджені мають право розпоряджатися вільним часом за власним розсудом, виключаючи виконання тих видів діяльності, які заборонені цим Кодексом.      2. Засуджені мають право розпоряджатися вільним часом за власним розсудом, виключаючи виконання тих видів діяльності, які заборонені цим Кодексом.  
614. 3. Вільний час засуджених має бути тривалістю не менше як дві години на добу і передбачається розпорядком дня колонії.      3. Вільний час засуджених має бути тривалістю не менш як дві години на добу і передбачається розпорядком дня колонії.  
615. Стаття 136. Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі      Стаття 137. Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі  
616. 1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці, навчання, активну участь в роботі самодіяльних організацій до засуджених можуть застосовуватися такі заходи заохочення: оголошення подяки; нагородження похвальною грамотою; грошова премія; нагородження подарунком; дозвіл на одержання додатково посилки або передачі; надання додаткового короткострокового або тривалого побачення; дозвіл на додаткову телефонну розмову; дострокове зняття раніше накладеного стягнення; дозвіл додатково витрачати гроші для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби в сумі до п'ятнадцяти процентів мінімального розміру заробітної плати;      1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці, навчання, активну участь в роботі самодіяльних організацій до засуджених можуть застосовуватися такі заходи заохочення: подяка; нагородження похвальною грамотою; грошова премія; нагородження подарунком; дозвіл на одержання додатково посилки або передачі; надання додаткового короткострокового або тривалого побачення; дозвіл на додаткову телефонну розмову; дострокове зняття раніше накладеного стягнення; дозвіл додатково витрачати гроші для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби в сумі до п'ятнадцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;  
617. збільшення тривалості прогулянки засудженим, які тримаються у відділеннях посиленого контролю колоній і камерах виправних колоній максимального рівня безпеки, до двох годин.   -270- Бандурка О.М.
 У частині першій статті 136 слова "відділеннях" і "камерах" замінити відповідно словами "дільницях" і "приміщеннях камерного типу".  		Враховано   збільшення тривалості прогулянки засудженим, які тримаються в дільницях посиленого контролю колоній і приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, до двох годин.  
618. 2. Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення.      2. Засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.  
619. Стаття 137. Порядок застосування заходів заохочення до осіб, позбавлених волі      Стаття 138. Порядок застосування заходів заохочення до осіб, позбавлених волі  
620. 1. Застосування заходів заохочення має на меті здійснення виховного впливу як на тих осіб, до яких ці заходи застосовуються на основі об'єктивної оцінки поведінки засуджених, їхнього ставлення до праці і навчання, так і на інших засуджених.      1. Застосування заходів заохочення має на меті здійснення виховного впливу як на тих осіб, до яких ці заходи застосовуються на основі об'єктивної оцінки поведінки засуджених, їхнього ставлення до праці і навчання, так і на інших засуджених.  
621. 2. При заохоченні до засудженого застосовується, як правило, один захід заохочення.   -271- Беспалий Б.Я.
 У частині другій статті 137 слова "як правило" виключити.  		Враховано   2. При заохоченні до засудженого застосовується один захід заохочення.  
    -272- Шибко В.Я.
 Частину другу статті 137 доповнити словами "незалежно від його значимості".  		Відхилено . Див. нову редакцію цієї частини.   
622. 3. Грошова премія приєднується до заробітку і зараховується на особовий рахунок засудженого, подарунок передається на зберігання до звільнення засудженого або за його проханням надсилається родичам.      3. Грошова премія приєднується до заробітку і зараховується на особовий рахунок засудженого, подарунок передається на зберігання до звільнення засудженого або за його проханням надсилається родичам.  
623. 4. У порядку заохочення засудженим на протязі року може бути дозволено одержувати додатково одну посилку чи передачу і надано додатково одне короткострокове чи тривале побачення і одна телефонна розмова.      4. У порядку заохочення засудженим протягом року може бути дозволено одержувати додатково одну посилку чи передачу і надано додатково одне короткострокове чи тривале побачення і одна телефонна розмова.  
624. 5. Засудженим, які тримаються у відділеннях посиленого контролю колоній і камерах виправних колоній максимального рівня безпеки, збільшення часу прогулянки провадиться на строк не більше одного місяця.   -273- Бандурка О.М.
 У частині п'ятій статті 137 слова "відділеннях" і "камерах" замінити відповідно словами "дільницях" і "приміщеннях камерного типу".  		Враховано   5. Засудженим, які тримаються в дільницях посиленого контролю колоній і приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, збільшення часу прогулянки проводиться на строк не більше одного місяця.  
625. 6. З засудженого може бути достроково знято, як правило, лише одне раніше накладене стягнення.   -274- Шибко В.Я.
 Частину шосту статті 137 доповнити словами "накладене на нього за останні шість місяців".  		Відхилено . Див. норму частини тринадцятої статті 141 проекту.  6. Із засудженого може бути достроково знято, як правило, лише одне раніше накладене стягнення.  
626. 7. Заохочення у виді подяки і дострокового зняття раніше накладеного стягнення застосовується усно або письмово, інші заохочення - тільки письмово.      7. Заохочення у виді подяки і дострокового зняття раніше накладеного стягнення застосовуються усно або письмово, інші заохочення - тільки письмово.  
627. Стаття 138. Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі      Стаття 139. Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі  
628. 1. За порушення встановленого порядку відбування покарання до засуджених можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії; дисциплінарний штраф у розмірі до двох мінімальних розмірів місячної заробітної плати; відміна поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до п'ятнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в камерах виправних колоній максимального рівня безпеки, в карцер без виведення на роботу на строк до п'ятнадцяти діб.   -275- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 138: в абзаці шостому слово "місячної" виключити; абзац сьомий викласти в такій редакції: "скасування поліпшених умов тримання, передбачених статтями 144-146 і 149 цього Кодексу".  		Враховано   1. За порушення встановленого порядку відбування покарання до засуджених можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії; дисциплінарний штраф в сумі до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання, передбачених статтями 145-147 і 150 цього Кодексу; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до п'ятнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, в карцер без виведення на роботу на строк до п'ятнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.  
    -276- Бандурка О.М.
 Частину першу статті 138 доповнити новим абзацом такого змісту: "переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців".  		Враховано    
629. 2. Вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправній колонії, інваліди першої групи у дисциплінарний ізолятор не поміщаються.   -277- Чикал А.В.
 У частині другій статті 138 слова "виправній колонії" замінити словами "виправних колоніях".  		Враховано   2. Вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, інваліди першої групи в дисциплінарний ізолятор, карцер, приміщення камерного типу (одиночну камеру) не поміщаються.  
    -278- Бандурка О.М.
 Частину другу статті 138 після слова "ізолятор" доповнити словами "карцер, приміщення камерного типу (одиночну камеру)".  		Враховано    
630. Стаття 139. Злісний порушник встановленого порядку відбування покарання      Стаття 140. Злісний порушник установленого порядку відбування покарання  
631. Злісним порушником встановленого порядку відбування покарання є засуджений, який не виконує законних вимог адміністрації, необгрунтовано відмовляється від праці (не менше як три рази протягом року); вживає спиртні напої, наркотичні чи інші одурманюючі засоби; виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети; бере участь в азартних іграх; вчинив дрібне хуліганство; систематично ухиляється від лікування захворювання, небезпечного для оточуючих (активна форма туберкульозу, венеричні хвороби), а також вчинив протягом року більше трьох інших порушень режиму відбування покарання, за умови, якщо за кожне з цих порушень за постановою чи наказом начальника колонії були накладені стягнення, що достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку.   -279- Шибко В.Я.
 У статті 139 слова "не виконує" замінити словами "вчинив протягом року тричі одні і ті ж наступні порушення: не виконав".  		Відхилено . Визначені цією статтею порушення є злісними і суттєво впливають на стан правопорядку в установах.  Злісним порушником установленого порядку відбування покарання є засуджений, який не виконує законних вимог адміністрації, необгрунтовано відмовляється від праці (не менш як три рази протягом року); припинив роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів; вживає спиртні напої, наркотичні чи інші одурманюючі засоби; виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети; бере участь в настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинив дрібне хуліганство; систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, а також вчинив протягом року більше трьох інших порушень режиму відбування покарання, за умови, якщо за кожне з цих порушень за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, були накладені стягнення, що достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку.  
    -280- Кармазін Ю.А.
 У статті 139: після слів "три рази протягом року" доповнити словами "припинив роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів"; слова "азартних іграх" і "небезпечного для оточуючих (активна форма туберкульозу, венеричні хвороби)" замінити відповідно словами "настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди" і "що становить небезпеку для здоров'я інших осіб"; слова "чи наказом" виключити; після слів "начальника колонії" доповнити словами "або особи, яка виконує його обов'язки".  		Враховано    
632. Стаття 140. Порядок застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі      Стаття 141. Порядок застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі  
633. 1. При призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.      1. При призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.  
634. 2. За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення.      2. За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення.  
635. 3. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком провадилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.      3. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.  
636. 4. Накладене стягнення звертається до виконання негайно, а у виключних випадках в строк не пізніше одного місяця з дня його накладення. Якщо протягом місяця з дня накладення стягнення воно не було звернено до виконання, то це стягнення не виконується.      4. Накладене стягнення звертається до виконання негайно, а у виняткових випадках у строк не пізніше одного місяця з дня його накладення. Якщо протягом місяця з дня накладення стягнення воно не було звернено до виконання, то це стягнення не виконується.  
637. 5. Повторне переведення на поліпшені умови тримання у відділенні ресоціалізації може бути застосоване не раніше, ніж через шість місяців з дня відбуття стягнення.   -281- Бандурка О.М.
 У частині п'ятій статті 140 слова "у відділенні ресоціалізації" виключити.  		Враховано   5. Повторне переведення на поліпшені умови тримання може бути застосоване не раніше, ніж через шість місяців з дня відбуття стягнення.  
638. 6. Стягнення у виді попередження або догани, призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії накладається усно чи письмово, інші стягнення - тільки письмово.      6. Стягнення у виді попередження або догани, призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії накладається усно чи письмово, інші стягнення - тільки письмово.  
639. 7. Стягнення у виді дисциплінарного штрафу накладається тільки за злісне порушення встановленого порядку відбування покарання відповідно до статті 139 цього Кодексу за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки. Постанова оголошується засудженому під розписку. Стягнена сума штрафу перераховується у доход держави.   -282- Шибко В.Я.
 Частину сьому статті 140 після слова "штрафу" доповнити словами "поміщення засудженого у дисциплінарний ізолятор або карцер".  		Відхилено . Стягнення у виді дисциплінарного штрафу для засуджених є найбільш суворим засобом стягнення і повинно застосовуватися у виняткових випадках тільки за злісне порушення. Додатково див. норму частини першої цієї статті.  7. Стягнення у виді дисциплінарного штрафу накладається тільки за злісне порушення встановленого порядку відбування покарання, передбачене статтею 140 цього Кодексу, за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки. Постанова оголошується засудженому під розписку. Стягнена сума штрафу перераховується в доход держави.  
640. 8. Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер провадиться за мотивованою постановою начальника колонії з визначенням строку тримання.   -283- Бандурка О.М.
 Частину восьму статті 140 після слова "карцер" доповнити словами "та переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери)".  		Враховано   8. Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер та переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводяться за мотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, з визначенням строку тримання. 9. Стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішності застосування інших заходів впливу.  
    -284- Бандурка О.М.
 Статтю 140 доповнити новою частиною дев'ятою такого змісту: "9. Стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається у разі безуспішності застосування інших заходів впливу".  		Враховано    
641. 9. До засуджених, які поміщені в дисциплінарний ізолятор або в карцер, можуть застосовуватися всі заходи стягнення, за винятком поміщення в дисциплінарний ізолятор або в карцер.   -285- Бандурка О.М.
 Частину дев'яту статті 140 викласти в такій редакції: "До засуджених, які поміщені в дисциплінарний ізолятор або карцер, переведені до приміщення камерного типу (одиночної камери), можуть застосовуватися всі заходи стягнення, за винятком повторного поміщення в дисциплінарний ізолятор або карцер, повторного переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери)".  		Враховано   10. До засуджених, які поміщені в дисциплінарний ізолятор або карцер, переведені до приміщення камерного типу (одиночної камери), можуть застосовуватися всі заходи стягнення, за винятком повторного поміщення в дисциплінарний ізолятор або карцер, повторного переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).  
642. 10. Під час тримання в карцері або в дисциплінарному ізоляторі засудженим забороняються побачення, придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, одержання посилок (передач) і бандеролей, користування настільними іграми. У карцері або в дисциплінарному ізоляторі засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами. Постільні речі видаються тільки на час сну. Засудженим, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі, верхній одяг видається тільки при виході їх із приміщення. Тримання засуджених в карцері одиночне. Засудженим, які тримаються в карцері або в дисциплінарному ізоляторі, надається щоденна прогулянка тривалістю одна година. Посилки і бандеролі вручаються засудженому після закінчення строку його перебування в карцері або в дисциплінарному ізоляторі.   -286- Бандурка О.М.
 Частину десяту статті 140 викласти в такій редакції: "Під час тримання в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері) засудженим забороняються побачення, придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, одержання посилок (передач) і бандеролей, користування настільними іграми. У дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері) засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами. Постільні речі видаються тільки на час сну, верхній одяг - на час виходу з приміщення. Тримання засуджених у карцері одиночне. Засудженим, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері), надається щоденна прогулянка тривалістю одна година. Посилки (передачі) і бандеролі вручаються засудженому після закінчення строку його перебування в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері)".  		Враховано   11. Під час тримання в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері) засудженим забороняються побачення, придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, одержання посилок (передач) і бандеролей, користування настільними іграми. У дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері) засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами. Постільні речі видаються тільки на час сну, верхній одяг - на час виходу з приміщення. Тримання засуджених у карцері одиночне. Засудженим, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері), надається щоденна прогулянка тривалістю одна година. Посилки (передачі) і бандеролі вручаються засудженому після закінчення строку його перебування в дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері).  
643. 11. Засуджені, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі, працюють окремо від інших засуджених.   -287- Бандурка О.М.
 Частину одинадцяту статті 140 після слова "ізоляторі" доповнити словами "з виведенням на роботу, в приміщенні камерного типу (одиночній камері)".  		Враховано   12. Засуджені, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі з виведенням на роботу, в приміщенні камерного типу (одиночній камері), працюють окремо від інших засуджених.  
644. 12. Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка застосувала стягнення, при наявності для того підстав може його відмінити або замінити іншим, більш м'яким стягненням. Вищестояща посадова особа може скасувати стягнення у разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею при відсутності порушення з боку засудженого.   -288- Шибко В.Я.
 У частині дванадцятій статті 140: перше речення викласти в такій редакції: "Засуджений у триденний термін після накладення стягнення може оскаржити накладене на нього стягнення до вищестоящої особи, до суду або прокуратури"; після першого речення доповнити реченнями такого змісту: "Подання скарги зупиняє виконання стягнення. Орган, до якого оскаржено стягнення, повинен розглянути скаргу; надати у місячний термін засудженому відповідь. Інакше стягнення не виконується".  		Відхилено . Стягнення як засіб виховного впливу повинно виконуватися негайно, інакше воно втратить свою значимість.  13. Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, при наявності для того підстав може його відмінити або замінити іншим, більш м'яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею при відсутності порушення з боку засудженого.  
645. 13. Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засуджений не буде підданий новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення.   -289- Шибко В.Я.
 Статтю 140 доповнити частиною чотирнадцятою такого змісту: "14. При накладенні будь-якого стягнення на засудженого адміністрація колонії за власним бажанням засудженого на другий день неодмінно повідомляє про це близьких родичів, адвоката або осіб, уповноважених для надання правової допомоги засудженому".  		Враховано частково . Це право засудженого, а не обов'язок адміністрації колонії.  14. Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засуджений не буде підданий новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення. 15. При накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії надає йому можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.  
646. Стаття 141. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, та обсяг їх повноважень      Стаття 142. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, та обсяг їх повноважень  
647. 1. Правом застосовувати заходи заохочення і стягнення, перелічені в статтях 136 і 138 цього Кодексу, користуються начальник колонії або особа, яка виконує його обов'язки, а також його вищестоящі начальники. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник начальника колонії, начальник відділення соціально-психологічної служби колонії в межах, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.   -290- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 141 слово "вищестоящі" замінити словом "прямі".  		Враховано   1. Правом застосовувати заходи заохочення і стягнення, перелічені в статтях 137 і 139 цього Кодексу, користуються начальник колонії або особа, яка виконує його обов'язки, а також його прямі начальники. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник начальника колонії, начальник відділення соціально-психологічної служби колонії в межах, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.  
648. 2. Заступник начальника колонії користується таким же, як і начальник цієї колонії, правом застосовувати заходи заохочення і стягнення, за винятком поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор і карцер та накладення дисциплінарного штрафу.   -291- Кармазін Ю.А.
 Частину другу статті 141 доповнити словами "скасування поліпшених умов тримання" і привести її у відповідність до статті 138 проекту Кодексу.  		Враховано   2. Заступник начальника колонії користується таким же, як і начальник цієї колонії, правом застосовувати заходи заохочення і стягнення, за винятком накладення дисциплінарного штрафу, скасування поліпшених умов тримання, поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або карцер, переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери).  
    -292- Бандурка О.М.
 Частину другу статті 141 доповнити словами "переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери)".  		Враховано    
649. 3. Начальник відділення соціально-психологічної служби колонії має право застосовувати в усній формі такі заходи заохочення і стягнення: оголошення подяки, дострокове зняття раніше накладеного ним стягнення; оголошення попередження або догани, призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії.      3. Начальник відділення соціально-психологічної служби колонії має право застосовувати в усній формі такі заходи заохочення і стягнення: подяка, дострокове зняття раніше накладеного ним стягнення; попередження, догана, призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії.  
650. Стаття 142. Підстави і розмір матеріальної відповідальності засуджених      Стаття 143. Підстави і розмір матеріальної відповідальності засуджених до позбавлення волі  
651. 1. Засуджені несуть матеріальну відповідальність згідно із законодавством за заподіяні під час відбування покарання матеріальні збитки державі. Засуджені також повинні відшкодувати збитки, що заподіяні колонії, і додаткові витрати, пов'язані з припиненням втечі засудженого, лікуванням засудженого, який навмисно заподіяв собі тілесні ушкодження. Якщо збиток заподіяно в процесі виконання трудових обов'язків, засуджені несуть матеріальну відповідальність у розмірі і на підставах, що встановлені законодавством про працю. В інших випадках збитки відшкодовуються у розмірі і на підставах, що встановлені цивільним законодавством.      1. Засуджені до позбавлення волі несуть матеріальну відповідальність за заподіяні під час відбування покарання матеріальні збитки державі згідно із законодавством. Засуджені також повинні відшкодувати збитки, що заподіяні колонії, і додаткові витрати, пов'язані з припиненням втечі засудженого, лікуванням засудженого, який навмисно заподіяв собі тілесні ушкодження. Якщо збитки заподіяні в процесі виконання трудових обов'язків, засуджені несуть матеріальну відповідальність у розмірі і на підставах, що встановлені законодавством про працю. В інших випадках збитки відшкодовуються в розмірі і на підставах, що встановлені цивільним законодавством.  
652. 2. У разі заподіяння матеріальних збитків злочином, вчиненим засудженим під час відбування покарання, стягнення збитків провадиться на загальних підставах.      2. У разі заподіяння матеріальних збитків злочином, вчиненим засудженим під час відбування покарання, стягнення збитків провадиться на загальних підставах.  
653. Стаття 143. Порядок стягнення матеріальних збитків, заподіяних засудженими      Стаття 144. Порядок стягнення матеріальних збитків, заподіяних засудженими до позбавлення волі  
654. 1. Матеріальні збитки, заподіяні державі засудженими під час відбування покарання, стягуються з їхнього заробітку за постановою начальника колонії.      1. Матеріальні збитки, заподіяні державі засудженими під час відбування покарання, стягуються з їхнього заробітку за постановою начальника колонії.  
655. 2. До винесення постанови має бути встановлений розмір збитків, обставини, за яких їх було завдано, і ступінь вини засудженого в заподіянні збитків. У процесі перевірки обов'язково витребовується його письмове пояснення.      2. До винесення постанови має бути встановлений розмір збитків, обставини, за яких їх було завдано, і ступінь вини засудженого в заподіянні збитків. У процесі перевірки обов'язково витребовується його письмове пояснення.  
656. 3. Постанова начальника колонії про стягнення збитків оголошується засудженому під розписку.      3. Постанова начальника колонії про стягнення збитків оголошується засудженому під розписку.  
657. 4. Засуджений може оскаржити постанову начальника колонії вищестоящій посадовій особі. Подача скарги не зупиняє виконання постанови про стягнення збитків.      4. Засуджений може оскаржити постанову начальника колонії вищій посадовій особі. Подача скарги не зупиняє виконання постанови про стягнення збитків.  
658. 5. Вищестояща посадова особа може скасувати постанову про стягнення збитків або зменшити розмір суми, що підлягає стягненню.      5. Вища посадова особа може скасувати постанову про стягнення збитків або зменшити розмір суми, що підлягає стягненню.  
659. 6. Неправильно відраховані суми підлягають поверненню засудженому і зараховуються на його особовий рахунок.      6. Неправильно відраховані суми за заподіяні матеріальні збитки підлягають поверненню засудженому і зараховуються на його особовий рахунок.  
660. 7. Після звільнення засудженого від покарання збитки, не відшкодовані ним під час відбування покарання, можуть бути стягнені за рішенням суду у встановленому законом порядку.      7. Після звільнення засудженого від покарання збитки, не відшкодовані ним під час відбування покарання, можуть бути стягнені за рішенням суду у встановленому законом порядку.  
661. Глава 20      Глава 20  
662. ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У КОЛОНІЯХ РІЗНИХ ВИДІВ      ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ В КОЛОНІЯХ РІЗНИХ ВИДІВ  
663. Стаття 144. Виправні колонії мінімального рівня безпеки      Стаття 145. Виправні колонії мінімального рівня безпеки  
664. 1. Засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії в сумі до ста процентів мінімального розміру заробітної плати; одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення; одержувати протягом року сім посилок (передач) і чотири бандеролі.   -293- Бандурка О.М.
 Частину першу статті 144 після слова "безпеки" доповнити словами "із загальними умовами тримання".  		Враховано   1. Засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати; одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення; одержувати протягом року сім посилок (передач) і чотири бандеролі.  
    -294- Шибко В.Я.
 Абзац четвертий частини першої статті 144 викласти в такій редакції: "одержувати без обмежень посилки (передачі) та бандеролі".  		Відхилено . Позбавлення волі полягає в примусовій ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи. Така ізоляція засудженого поєднується із застосуванням до нього обмежень, спеціально передбачених режимом відбування даного покарання.   
665. 2. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше однієї третини строку покарання засуджені, які тримаються у відділеннях ресоціалізації і соціальної адаптації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі п'ятдесят процентів мінімального розміру заробітної плати.   -295- Бандурка О.М.
 У частині другій статті 144 слова "відділеннях ресоціалізації і соціальної адаптації" замінити словами "дільниці ресоціалізації".  		Враховано   2. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше однієї третини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати. 3. У виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання встановлюється режим, передбачений частиною другою статті 106 цього Кодексу для засуджених, які тримаються у дільницях соціальної реабілітації.  
    -296- Бандурка О.М.
 Статтю 144 доповнити частиною третьою такого змісту: "3. У виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання встановлюється режим, передбачений частиною другою статті 106 цього Кодексу для засуджених, які тримаються у дільницях соціальної реабілітації".  		Враховано    
666. Стаття 145. Виправні колонії середнього рівня безпеки      Стаття 146. Виправні колонії середнього рівня безпеки  
667. 1. У виправних колоніях середнього рівня безпеки засуджені мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до вісімдесяти процентів мінімального розміру заробітної плати; одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення;      1. У виправних колоніях середнього рівня безпеки засуджені мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до вісімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати; одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення;  
668. одержувати протягом року шість посилок (передач) і чотири бандеролі.   -297- Шибко В.Я.
 Абзац четвертий частини першої статті 145 викласти в такій редакції: "одержувати без обмежень посилки (передачі) та бандеролі".  		Відхилено . Див. зауваження до статті 144 проекту.  одержувати протягом року шість посилок (передач) і чотири бандеролі.  
669. 2. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше половини строку покарання засуджені, які тримаються у відділенні ресоціалізації і соціальної адаптації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі сорок процентів мінімального розміру заробітної плати.   -298- Бандурка О.М.
 У частині другій статті 145 слова "відділенні ресоціалізації і соціальної адаптації" замінити словами "дільниці ресоціалізації".  		Враховано   2. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше половини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі сорока відсотків мінімального розміру заробітної плати.  
670. Стаття 146. Виправні колонії максимального рівня безпеки      Стаття 147. Виправні колонії максимального рівня безпеки  
671. 1. У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції в приміщеннях камерного типу.   -299- Кармазін Ю.А.
 Частину першу статті 146 викласти в такій редакції: "1. У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у звичайних житлових приміщеннях та приміщеннях камерного типу. У звичайних житлових приміщеннях тримаються: чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, які раніше двічі в будь-якій послідовності були засуджені до позбавлення волі за такі злочини: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство; умисне тяжке тілесне ушкодження; захоплення заручників; зґвалтування; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання, вчинене при обтяжуючих обставинах; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань; викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем; незаконне заволодіння транспортним засобом при обтяжуючих обставинах; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти; посягання на життя представника іноземної держави і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі. У приміщеннях камерного типу тримаються: чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, які раніше були засуджені до позбавлення волі за будь-який з таких злочинів: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, малолітньої чи малолітнього; розбій, вчинений організованою групою або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; вимагання, вчинене організованою групою або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені із колоній середнього рівня безпеки на підставах, передбачених цим Кодексом".  		Враховано   1. У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у звичайних жилих приміщеннях та приміщеннях камерного типу. У звичайних жилих приміщеннях тримаються: чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, які раніше двічі в будь-якій послідовності були засуджені до позбавлення волі за такі злочини: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство; умисне тяжке тілесне ушкодження; захоплення заручників; зґвалтування; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання, вчинене при обтяжуючих обставинах; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань; викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; незаконне заволодіння транспортним засобом при обтяжуючих обставинах; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти; посягання на життя представника іноземної держави і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі. У приміщеннях камерного типу тримаються: чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, які раніше були засуджені до позбавлення волі за будь-який з таких злочинів: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, малолітньої чи малолітнього; розбій, вчинений організованою групою або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; вимагання, вчинене організованою групою або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, переведені із колоній середнього рівня безпеки на підставах, передбачених цим Кодексом.  
672. 2. У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до сімдесяти процентів мінімального розміру заробітної плати; одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення; одержувати протягом року п'ять посилок (передач) і дві бандеролі;      2. У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати; одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення; одержувати протягом року п'ять посилок (передач) і дві бандеролі.  
673. Засудженим надається щоденна прогулянка тривалістю одна година.   -300- Кармазін Ю.А.
 Друге речення частини другої статті 146 після слова "засудженим" доповнити словами "які тримаються в приміщеннях камерного типу".  		Враховано   Засудженим, які тримаються в приміщеннях камерного типу, надається щоденна прогулянка тривалістю одна година.  
674. 3. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше половини строку покарання засуджені, які тримаються у відділенні ресоціалізації і соціальної адаптації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі тридцять процентів мінімального розміру заробітної плати.   -301- Бандурка О.М.
 У частині третій статті 146 слова "відділенні ресоціалізації і соціальної адаптації" замінити словами "дільниці ресоціалізації".  		Враховано   3. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше половини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі тридцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.  
675. Глава 21      Глава 21  
676. ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ЗАСУДЖЕНИМИ ЖІНКАМИ І НЕПОВНОЛІТНІМИ      ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ЗАСУДЖЕНИМИ ЖІНКАМИ І НЕПОВНОЛІТНІМИ  
677. Стаття 147. Відбування покарання засудженими вагітними жінками, матерями - годувальницями і жінками, які мають дітей віком до трьох років      Стаття 148. Відбування покарання засудженими вагітними жінками, матерями-годувальницями і жінками, які мають дітей віком до трьох років  
678. 1. При виправних колоніях, в яких відбувають покарання засуджені до позбавлення волі жінки, у разі необхідності організовуються будинки дитини. Засуджені жінки, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, можуть поміщати у будинки дитини своїх дітей віком до трьох років. У будинках дитини забезпечуються умови, необхідні для нормальної життєдіяльності та розвитку дитини. Засуджені жінки можуть спілкуватися зі своїми дітьми у вільний від роботи час без обмежень.      1. При виправних колоніях, в яких відбувають покарання засуджені до позбавлення волі жінки, у разі необхідності організовуються будинки дитини. Засуджені жінки, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, можуть поміщати у будинки дитини своїх дітей віком до трьох років. У будинках дитини забезпечуються умови, необхідні для нормальної життєдіяльності та розвитку дитини. Засуджені жінки можуть спілкуватися зі своїми дітьми у вільний від роботи час без обмежень.  
679. 2. Матері-годувальниці і вагітні жінки можуть одержувати продуктові посилки (передачі) у кількості і асортименті, які визначаються медичним висновком.   -302- Шибко В.Я.
 Частину другу статті 147 після слів "посилки (передачі)" доповнити словами "без обмежень".  		Відхилено . Кількість і асортимент продуктових посилок (передач) в даному випадку визначається медичним висновком, оскільки це пов'язано із фізіологічним станом жінки і здоров'ям дитини.  2. Матері-годувальниці і вагітні жінки можуть одержувати продуктові посилки (передачі) у кількості й асортименті, які визначаються медичним висновком.  
680. 3. Засуджені жінки з вагітністю понад чотири місяці або які мають при собі дітей віком до трьох років у випадках, коли до них не застосовується звільнення від відбування покарання в порядку, встановленому статтею 83 Кримінального кодексу України направляються адміністрацією виправної колонії для подальшого відбування покарання у виправну колонію, при якій є будинок дитини.      3. Засуджені жінки з вагітністю понад чотири місяці або які мають при собі дітей віком до трьох років у випадках, коли до них не застосовується звільнення від відбування покарання відповідно до статті 83 Кримінального кодексу України, направляються адміністрацією виправної колонії для подальшого відбування покарання у виправну колонію, при якій є будинок дитини.  
681. 4. Діти засуджених жінок за згодою матері можуть передаватися її родичам чи за згодою матері та за рішенням органів опіки і піклування - іншим особам або після досягнення трирічного віку направляються до відповідних дитячих закладів.      4. Діти засуджених жінок за згодою матері можуть передаватися її родичам чи за згодою матері та за рішенням органів опіки і піклування - іншим особам або після досягнення трирічного віку направляються до відповідних дитячих закладів.  
682. 5. Якщо у матері дитини, яка досягла трирічного віку невідбута частина строку покарання не перевищує одного року і вона сумлінно виконує свої материнські обов'язки, то перебування дитини в будинку дитини може бути продовжено адміністрацією виправної колонії до звільнення матері. У разі злісного порушення матір'ю вимог режиму відбування покарання рішення про продовження перебування дитини в будинку дитини може бути скасовано.      5. Якщо у матері дитини, яка досягла трирічного віку, невідбута частина строку покарання не перевищує одного року і вона сумлінно виконує свої материнські обов'язки, то перебування дитини в будинку дитини може бути продовжено адміністрацією виправної колонії до звільнення матері. У разі злісного порушення матір'ю вимог режиму відбування покарання рішення про продовження перебування дитини в будинку дитини може бути скасовано.  
683. Стаття 148. Проживання жінок, засуджених до позбавлення волі, за межами виправної колонії      Стаття 149. Проживання жінок, засуджених до позбавлення волі, за межами виправної колонії  
684. 1. Засудженим жінкам, які сумлінно ставляться до праці і додержують вимог режиму, постановою начальника виправної колонії за погодженням із спостережною комісією може бути дозволено проживання за межами виправної колонії на час звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку.      1. Засудженим жінкам, які сумлінно ставляться до праці і додержують вимог режиму, постановою начальника виправної колонії за погодженням із спостережною комісією може бути дозволено проживання за межами виправної колонії на час звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку.  
685. 2. Засуджені жінки, яким дозволено проживання за межами виправної колонії: оселяються поблизу виправної колонії і перебувають під наглядом адміністрації колонії; можуть носити одяг, прийнятий у цивільному вжитку, мати при собі гроші та цінні речі; можуть без обмеження: листуватися, одержувати грошові перекази, посилки (передачі) і бандеролі, витрачати гроші, мати побачення з родичами та іншими особами; користуються правом вільного пересування по території, межі якої визначаються начальником виправної колонії; у разі пологів, хвороби засуджених або їхніх дітей вони можуть поміщатися в місцеві лікувальні заклади органів охорони здоров'я; після закінчення періоду звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю та пологами виконують роботу за вказівкою адміністрації виправної колонії, їм нараховується заробіток на загальних підставах з іншими засудженими, які відбувають покарання у виправній колонії даного виду.      2. Засуджені жінки, яким дозволено проживання за межами виправної колонії: оселяються поблизу виправної колонії і перебувають під наглядом адміністрації колонії; можуть носити одяг, прийнятий у цивільному вжитку, мати при собі гроші та цінні речі; можуть без обмеження: листуватися, одержувати грошові перекази, посилки (передачі) і бандеролі, витрачати гроші, мати побачення з родичами та іншими особами; користуються правом вільного пересування по території, межі якої визначаються начальником виправної колонії; у разі пологів, хвороби засуджених або їхніх дітей вони можуть поміщатися в місцеві лікувальні заклади охорони здоров'я; після закінчення періоду звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю та пологами виконують роботу за вказівкою адміністрації виправної колонії, їм нараховується заробіток на загальних підставах з іншими засудженими, які відбувають покарання у виправній колонії даного виду.  
686. 3. Харчуванням, одягом, а також комунально-побутовими послугами вони забезпечуються за нормами, встановленими для засуджених, які відбувають покарання у виправній колонії.      3. Харчуванням, одягом, а також комунально-побутовими послугами вони забезпечуються за нормами, встановленими для засуджених, які відбувають покарання у виправній колонії.  
687. 4. У разі систематичного або злісного порушення встановлених правил поведінки право на проживання за межами колонії скасовується за постановою начальника виправної колонії, погодженою з спостережною комісією, і засуджені жінки повертаються в колонію для подальшого відбування покарання.      4. У разі систематичного або злісного порушення встановлених правил поведінки право на проживання за межами колонії скасовується за постановою начальника виправної колонії, погодженою зі спостережною комісією, і засуджені жінки повертаються в колонію для подальшого відбування покарання.  
688. Стаття 149. Умови відбування покарання у виховних колоніях      Стаття 150. Умови відбування покарання у виховних колоніях  
689. 1. У виховній колонії діють відділення, визначені статтею 100 цього Кодексу, за винятком дільниці соціальної реабілітації.   -303- Бандурка О.М.
 Частини першу, другу і п'яту статті 149 виключити.  		Враховано    
690. 2. Переведення засуджених з відділення до відділення і на поліпшені умови тримання проводиться за рішенням педагогічної ради постановою начальника виховної колонії.       
691. 3. У виховних колоніях засуджені мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, в сумі до ста процентів мінімального розміру заробітної плати; одержувати щомісяця короткострокове побачення і один раз на три місяці тривале побачення;      1. У виховних колоніях засуджені мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати; одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення;  
692. одержувати протягом року дев'ять посилок (передач) і чотири бандеролі;   -304- Шибко В.Я.
 Абзац четвертий частини першої статті 149 викласти в такій редакції: "одержувати без обмежень посилки (передачі) та бандеролі".  		Відхилено . Див. зауваження до статті 144 проекту.  одержувати протягом року дев'ять посилок (передач) і чотири бандеролі.  
693. на перегляд кінофільмів і телепередач.   -305- Кармазін Ю.А.
 Абзац п'ятий частини третьої статті 149 виключити.  		Враховано    
694. 4. При сумлінній поведінці і ставленні до праці та навчання після відбуття не менше однієї четвертої частини строку покарання засуджені, які тримаються у відділеннях ресоціалізації та соціальної адаптації, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено: додатково витрачати на місяць гроші в сумі шістдесят процентів мінімального розміру заробітної плати; додатково одержувати один раз на три місяці короткострокове побачення, яке за рішенням начальника виховної колонії може проходити за межами виховної колонії; додатково одержувати протягом року три посилки (передачі) і чотири бандеролі.   -306- Бандурка О.М.
 У частині четвертій статті 149 слова "які тримаються у відділеннях ресоціалізації та соціальної адаптації" виключити, а слово "рішенням" замінити словом "постановою".  		Враховано   2. При сумлінній поведінці і ставленні до праці та навчання після відбуття не менше однієї четвертої частини строку покарання засуджені мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено: додатково витрачати на місяць гроші в сумі шістдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати; додатково одержувати один раз на три місяці короткострокове побачення, яке за постановою начальника виховної колонії може проходити за межами виховної колонії; додатково одержувати протягом року три посилки (передачі) і чотири бандеролі.  
695. 5. Засуджені, які тримаються у відділенні посиленого контролю, проживають в ізольованих житлових приміщеннях, що зачиняються у вільний від навчання і роботи час, і мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, в сумі до вісімдесяти процентів мінімального розміру заробітної плати; одержувати один раз на два місяці короткострокове і один раз на шість місяців тривале побачення; одержувати протягом року чотири посилки (передачі) і дві бандеролі; на перегляд телепередач.       
696. Стаття 150. Заходи заохочення, що застосовуються до засуджених неповнолітніх      Стаття 151. Заходи заохочення, що застосовуються до засуджених неповнолітніх  
697. 1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці та навчання, активну участь в роботі самодіяльних організацій і виховних заходах до засуджених можуть застосовуватися, нарівні з передбаченими статтею 136 цього Кодексу, такі заходи заохочення: надання права відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії у супроводі співробітників колонії; надання права виходу за межі виховної колонії у супроводі батьків чи інших близьких родичів.      1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці та навчання, активну участь в роботі самодіяльних організацій і виховних заходах до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися, крім передбачених статтею 137 цього Кодексу, такі заходи заохочення: надання права відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії; надання права виходу за межі виховної колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів.  
698. 2. Тривалість виходу за межі колонії встановлюється начальником колонії, але не може перевищувати восьми годин. Забороняється відвідання культурно-видовищних і спортивних заходів за межами колонії, які проводяться після двадцятої години.      2. Тривалість виходу за межі колонії встановлюється начальником колонії, але не може перевищувати восьми годин. Забороняється відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами колонії, які проводяться після двадцятої години.  
699. Стаття 151. Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених неповнолітніх      Стаття 152. Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених неповнолітніх  
700. За порушення встановленого порядку і умов відбування покарання до засуджених можуть застосовуватися, нарівні з передбаченими статтею 138 цього Кодексу, такі заходи стягнення: позбавлення права на перегляд кінофільмів і участі в спортивних заходах на строк до одного місяця; поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до десяти діб з виведенням чи без виведення на навчання або роботу.   -307- Беспалий Б.Я.
 Абзац другий частини першої статті 151 виключити.  		Враховано   За порушення встановленого порядку і умов відбування покарання до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії; скасування поліпшених умов тримання, передбачених статтею 150 цього Кодексу; поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до десяти діб з виведенням чи без виведення на навчання або роботу.  
701. Стаття 152. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення до засуджених неповнолітніх      Стаття 153. Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення до засуджених неповнолітніх, та обсяг їх повноважень  
702. 1. Крім посадових осіб, які визначені статтею 141 цього Кодексу, правом застосування заходів заохочення і стягнення користуються старші вихователі і вихователі.      1. Крім посадових осіб, які визначені статтею 142 цього Кодексу, правом застосування заходів заохочення і стягнення користуються старші вихователі і вихователі.  
703. 2. Старший вихователь має право: оголосити подяку; достроково зняти раніше накладене ним або вихователем стягнення; оголосити попередження або догану; призначити позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії; позбавити права на перегляд кінофільмів і участі в спортивних заходах на строк до одного місяця. 3. Вихователь має право: оголосити подяку; зняти раніше накладене ним стягнення; оголосити попередження або догану.   -308- Беспалий Б.Я.
 Абзац шостий частини другої статті 152 виключити.  		Враховано   2. Старший вихователь має право застосовувати в усній формі такі заходи заохочення і стягнення: подяка; дострокове зняття раніше накладеного ним або вихователем стягнення; попередження; догана; призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії. 3. Вихователь має право застосовувати в усній формі такі заходи заохочення і стягнення: подяка; дострокове зняття раніше накладеного ним стягнення; попередження; догана.  
    -309- Кармазін Ю.А.
 Частини другу і третю статті 152 викласти в такій редакції: "2. Старший вихователь має право застосовувати в усній формі такі заходи заохочення і стягнення: оголошення подяки; дострокове зняття раніше накладеного ним або вихователем стягнення; оголошення попередження або догани; призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії. 3. Вихователь має право застосовувати в усній формі такі заходи заохочення і стягнення: оголошення подяки; дострокове зняття раніше накладеного ним стягнення; оголошення попередження або догани".  		Враховано    
704. Стаття 153. Залишення у виховних колоніях засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку   -310- Бандурка О.М.
 Статті 153 і 154 вважати відповідно статтями 154 і 153.  		Враховано   Стаття 154. Переведення засуджених із виховної колонії до виправної колонії  
705. 1. З метою закріплення результатів виправлення, завершення загальноосвітнього або професійно-технічного навчання засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, можуть бути залишені у виховній колонії до закінчення строку покарання, але не довше ніж до досягнення ними двадцяти двох років.      1. Засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, переводяться із виховної колонії для подальшого відбування покарання до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.  
706. 2. Залишення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, у виховній колонії провадиться за рішенням педагогічної ради постановою начальника колонії, погодженою із службою у справах неповнолітніх.      2. Питання про переведення засудженого, який досяг вісімнадцятирічного віку, з виховної колонії до виправної колонії вирішується Державним департаментом України з питань виконання покарань за рішенням педагогічної ради і поданням начальника виховної колонії, погодженим із службою у справах неповнолітніх.  
707. 3. На засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку і залишені у виховній колонії, поширюються умови відбування покарання, норми харчування і матеріально-побутового забезпечення, встановлені для неповнолітніх засуджених. Умови праці осіб, які досягли вісімнадцятирічного віку, встановлюються відповідно до законодавства про працю.       
708. Стаття 154. Переведення засуджених із виховної колонії до виправної колонії      Стаття 155. Залишення у виховних колоніях засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку  
709. 1. Засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, за умови, якщо вони не стали на шлях виправлення, переводяться із виховної колонії для подальшого відбування покарання у виправну колонію мінімального рівня безпеки.   -311- Бандурка О.М.
 У частині першій статті 154: слова "за умови, якщо вони не стали на шлях виправлення" виключити; доповнити частину словами "із загальними умовами тримання".  		Враховано   1. З метою закріплення результатів виправлення, завершення загальноосвітнього або професійно-технічного навчання засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, можуть бути залишені у виховній колонії до закінчення строку покарання, але не довше ніж до досягнення ними двадцяти двох років.  
710. 2. Питання про переведення засудженого, який досяг вісімнадцятирічного віку, з виховної колонії до виправної колонії вирішується Державним департаментом України з питань виконання покарань за рішенням педагогічної ради і поданням начальника виховної колонії, погодженим із службою у справах неповнолітніх.      2. Залишення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, у виховній колонії проводиться за рішенням педагогічної ради постановою начальника колонії, погодженою із службою у справах неповнолітніх.  
711. 3. Всі засуджені, які досягли віку двадцяти двох років, переводяться із виховної колонії для подальшого відбування покарання до виправної колонії мінімального рівня безпеки.   -312- Бандурка О.М.
 Частину третю статті 154 виключити.  		Враховано   3. На засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку і залишені у виховній колонії, поширюються умови відбування покарання, норми харчування і матеріально-побутового забезпечення, встановлені для неповнолітніх засуджених. Умови праці осіб, які досягли вісімнадцятирічного віку, встановлюються відповідно до законодавства про працю.  
712. Стаття 155. Участь громадськості у виправленні засуджених неповнолітніх   -313- Бандурка О.М.
 Назву статті 155 після слова "виправленні" доповнити словами "і ресоціалізації".  		Враховано   Стаття 156. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених неповнолітніх  
713. 1. Для надання допомоги адміністрації виховної колонії в організації навчально-виховного процесу і зміцненні матеріально-технічної бази колонії, вирішення питань соціального захисту засуджених, трудового і побутового влаштування осіб, які звільняються, при виховних колоніях створюється піклувальна рада з представників державних, громадських, інших органів і організацій. Організація і діяльність піклувальної ради регламентується положенням, яке затверджується Комітетом у справах неповнолітніх Кабінету Міністрів України.   -314- Беспалий Б.Я.
 В абзаці першому частини першої статті 155 слова "державних, громадських, інших органів і організацій" замінити словами "органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян".  		Враховано   1. Для надання допомоги адміністрації виховної колонії в організації навчально-виховного процесу і зміцненні матеріально-технічної бази колонії, вирішення питань соціального захисту засуджених, трудового і побутового влаштування осіб, які звільняються, при виховних колоніях створюється піклувальна рада з представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій. Організація і діяльність піклувальної ради визначається положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.  
    -315- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 155 слова "Комітетом у справах неповнолітніх Кабінету Міністрів України" замінити словами "Кабінетом Міністрів України".  		Враховано    
714. 2. З метою підвищення ефективності виховного впливу на засуджених і надання допомоги адміністрації виховної колонії при відділеннях соціально-психологічної служби можуть створюватися батьківські комітети. Діяльність батьківського комітету регламентується положенням, яке затверджує начальник виховної колонії.      2. З метою підвищення ефективності виховного впливу на засуджених і надання допомоги адміністрації виховної колонії при відділеннях соціально-психологічної служби можуть створюватися батьківські комітети. Діяльність батьківського комітету визначається положенням, яке затверджує начальник виховної колонії.  
715. Розділ ІV      Розділ ІV  
716. ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ      ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ  
717. Глава 22      Глава 22  
718. ПОРЯДОК І УМОВИ ВИКОНАННЯ ТА ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ      ПОРЯДОК І УМОВИ ВИКОНАННЯ ТА ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ  
719. Стаття 156. Місця відбування довічного позбавлення волі      Стаття 157. Місця відбування покарання у виді довічного позбавлення волі  
720. 1. Засуджені до довічного позбавлення волі, відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки.      1. Засуджені до довічного позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки.  
721. 2. Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі у виправних колоніях максимального рівня безпеки, тримаються окремо від інших засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях даного виду.      2. Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі у виправних колоніях максимального рівня безпеки, тримаються окремо від інших засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях даного виду.  
722. Стаття 157. Порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі      Стаття 158. Порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі  
723. 1. Засуджені, які відбувають довічне позбавлення волі, розміщуються в камерах, як правило, по дві особи. На прохання засуджених та в інших необхідних випадках з метою захисту засуджених від можливих посягань на їхнє життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ними нових злочинів або при наявності медичного висновку за постановою начальника колонії їх можуть тримати в одиночних камерах.   -316- Кармазін Ю.А.
 Частину першу статті 157 викласти в такій редакції: " Засуджені, які відбувають довічне позбавлення волі, розміщуються в приміщеннях камерного типу, як правило, по дві особи і носять одяг спеціального зразка. За заявою засудженого та в інших необхідних випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ним злочину або при наявності медичного висновку за постановою начальника колонії його можуть тримати в одиночній камері".  		Враховано   1. Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, розміщуються в приміщеннях камерного типу, як правило, по дві особи і носять одяг спеціального зразка. За заявою засудженого та в інших необхідних випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ним злочину або при наявності медичного висновку за постановою начальника колонії його можуть тримати в одиночній камері.  
724. 2. На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов'язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 113 цього Кодексу.      2. На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов'язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 114 цього Кодексу.  
725. 3. Засуджені до довічного позбавлення волі залучаються до праці тільки на території колонії з урахуванням вимог тримання їх в камерах.      3. Засуджені до довічного позбавлення волі залучаються до праці тільки на території колонії з урахуванням вимог тримання їх у приміщеннях камерного типу.  
726. 4. Самодіяльні організації серед засуджених не створюються. Для засуджених, які не мають загальної середньої освіти, у виправних колоніях утворюються консультаційні пункти.      4. Самодіяльні організації серед засуджених до довічного позбавлення волі не створюються. Для засуджених, які не мають загальної середньої освіти, у виправних колоніях утворюються консультаційні пункти.  
727. 5. Засуджені до довічного позбавлення волі мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, в сумі до п'ятидесяти процентів мінімального розміру заробітної плати; одержувати один раз на шість місяців короткострокове побачення; одержувати протягом року дві посилки (передачі) і дві бандеролі. Засудженим надається щоденна прогулянка тривалістю одна година.      5. Засуджені до довічного позбавлення волі мають право: витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, в сумі до п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати; одержувати один раз на шість місяців короткострокове побачення; одержувати протягом року дві посилки (передачі) і дві бандеролі. Засудженим надається щоденна прогулянка тривалістю одна година.  
728. 6. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття десяти років строку покарання засудженому може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі двадцять процентів мінімального розміру заробітної плати.      6. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття десяти років строку покарання засудженому може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі двадцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.  
729. Розділ V      Розділ V  
730. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ. ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКІ ЗВІЛЬНЕНІ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ, КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА НИМИ      ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ. ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКІ ЗВІЛЬНЕНІ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ, КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА НИМИ  
731. Глава 23      Глава 23  
732. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ      ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ  
733. Стаття 158. Підстави звільнення від відбування покарання      Стаття 159. Підстави звільнення від відбування покарання  
734. Підставами звільнення від відбування покарання є: відбуття строку покарання, призначеного вироком суду; Закон України про амністію; акт про помилування; скасування вироку суду і закриття кримінальної справи; закінчення строків давності виконання обвинувального вироку; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; заміна невідбутої частини покарання більш м'яким; хвороба; інші підстави, передбачені законодавством.   -317- Кармазін Ю.А.
 У статті 158 слова "заміна невідбутої частини покарання більш м'яким" виключити.  		Враховано   Підставами звільнення від відбування покарання є: відбуття строку покарання, призначеного вироком суду; закон України про амністію; акт про помилування; скасування вироку суду і закриття кримінальної справи; закінчення строків давності виконання обвинувального вироку; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; хвороба; інші підстави, передбачені законом.  
    -318- Беспалий Б.Я.
 У статті 158 слово "законодавством" замінити словом "законом".  		Враховано    
735. Стаття 159. Порядок дострокового звільнення від відбування покарання   -319- Васильєв Г.А.
 Статті 159 і 160 вважати відповідно статтями 160 і 159.  		Враховано   Стаття 160. Припинення відбування покарання і порядок звільнення  
736. 1. Амністія застосовується законом до громадян, засуджених судами України, незалежно від місця відбування ними покарання.       
737. 2. Відносно засудженого, поданого до помилування органом або установою виконання покарань, відповідне клопотання подається у порядку, встановленому Президентом України.   -320- Васильєв Г.А.
 У частині другій статті 159 слова "поданого" і "Президентом України" замінити відповідно словами "представленого" і "законодавством".  		Враховано   1. Відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, арешту, обмеження волі, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі припиняється в першій половині дня останнього дня строку покарання з урахуванням тих змін, які можуть бути внесені у строк покарання відповідно до закону.  
738. 3. Щодо засудженого, відносно якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань надсилає подання до суду у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим визначеної частини строку покарання, передбаченого Кримінальним кодексом України, зобов'язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.   -321- Бандурка О.М.
 У частині третій статті 159 слова "визначеної частини строку покарання, передбаченого Кримінальним кодексом України" замінити словами "установленої Кримінальним кодексом України частини строку покарання".  		Враховано   2. Засуджені до арешту, обмеження волі або позбавлення волі після відбуття строку покарання, призначеного за вироком суду, звільняються в першій половині останнього дня строку покарання. Якщо строк покарання закінчується у вихідний або святковий день, засуджений звільняється у передвихідний або передсвятковий день. При обчисленні строків місяцями строк закінчується відповідного числа останнього місяця, а коли цей місяць не має відповідного числа - в останній день цього місяця.  
739. 4. Подання про звільнення від відбування покарання внаслідок психічної хвороби надсилається до суду начальником органу або установи виконання покарання. Разом з поданням до суду направляються висновок спеціальної психіатричної експертної комісії й особова справа засудженого.      3. Із особою, яка звільняється, проводиться повний розрахунок, повертаються особисті документи, цінності та речі, які їй належать, видаються гроші, що зберігалися на її особовому рахунку, а також довідка встановленого зразка, де зазначаються підстави звільнення. На прохання особи, яка звільняється, видається характеристика.  
740. 5. Подання про звільнення від відбування покарання внаслідок тяжкої хвороби надсилається до суду начальником органу або установи виконання покарання. Одночасно з поданням до суду направляється висновок медичної або лікарсько-трудової експертної комісії й особова справа засудженого. У поданні вказуються дані, які характеризують поведінку засудженого під час відбування покарання.      4. Паспорт особі, яка звільняється від відбування покарання у виді арешту, обмеження або позбавлення волі, видається при звільненні. При відсутності паспорта в особовій справі засудженого адміністрація установи виконання покарань завчасно вживає заходів щодо його одержання.  
741. 6. У разі визнання інвалідом першої або другої групи осіб, засуджених до виправних робіт або обмеження волі, орган чи установа виконання покарань надсилає подання до суду про його дострокове звільнення від покарання. Разом з поданням до суду направляється висновок лікарсько-трудової експертної комісії.   -322- Чикал А.В.
 У частині шостій статті 159 слова "осіб, засуджених до виправних" замінити словами "особи, засудженої до громадських".  		Враховано   5. Дострокове звільнення від відбування покарання проводиться у день надходження відповідних документів, а якщо документи одержані після закінчення робочого дня - у першій половині наступного дня.  
742. 7. У разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким повторне подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може бути внесено не раніше як через один рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.      6. Кримінально-виконавча інспекція в день закінчення строку покарання у виді громадських чи виправних робіт, а при звільненні за іншими підставами - не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних документів направляє повідомлення власнику підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу, де засуджений відбував покарання, про припинення виконання громадських робіт чи відрахувань з його заробітної плати. Засудженому за його вимогою може видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього.  
743. 8. Особи, звільнені від відбування покарання умовно-достроково, в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, а також якщо вони були направлені у місця позбавлення волі у випадках, передбачених законом, можуть бути знову подані до умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким не раніше як через один рік з дня винесення ухвали про направлення у місця позбавлення волі.   -323- Кармазін Ю.А.
 У частині восьмій статті 159 слова "умовно-достроково" і "місця позбавлення волі" замінити відповідно словами "з випробуванням або" і "місця обмеження волі або позбавлення волі".  		Враховано    
744. 9. У випадку встановлення вагітності у жінки, засудженої до виправних робіт, кримінально-виконавча інспекція надсилає до суду подання про її дострокове звільнення від відбування покарання з часу звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами. 10. Засуджені до обмеження волі або позбавлення волі жінки, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, які мають сім'ю або родичів, що дали згоду на спільне з ними проживання, або які мають можливість самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини, можуть бути за поданням адміністрації установи виконання покарань і спостережної комісії звільнені судом від відбування покарання в межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку. Залежно від поведінки засудженої після досягнення дитиною трирічного віку або в разі смерті дитини кримінально-виконавча інспекція направляє до суду подання про звільнення її від покарання або заміну його більш м'яким покаранням чи направлення засудженої для відбування покарання, призначеного за вироком.   -324- Кармазін Ю.А.
 Частину дев'яту статті 159 після слів "жінки, засудженої до" доповнити словами "громадських чи".  		Враховано    
745. Стаття 160. Припинення відбування покарання і порядок звільнення      Стаття 161. Порядок дострокового звільнення від відбування покарання  
746. 1. Відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі припиняється в першій половині дня останнього дня строку покарання із урахуванням тих змін, які можуть бути внесені у строк покарання відповідно до закону.   -325- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 160 виключити слова "виправних робіт".  		Враховано   1. Амністія застосовується законом до громадян, засуджених судами України, незалежно від місця відбування ними покарання.  
747. 2. Засуджені до обмеження волі, арешту і позбавлення волі після відбуття строку покарання, призначеного за вироком суду, звільняються в першій половині останнього дня строку покарання. Якщо строк покарання закінчується у вихідний або святковий день, засуджений звільняється у передвихідний або передсвятковий день. При обчислені строків місяцями строк закінчується відповідного числа останнього місяця, а коли цей місяць не має відповідного числа - в останній день цього місяця.      2. Відносно засудженого, представленого до помилування органом або установою виконання покарань, відповідне клопотання подається у порядку, встановленому законодавством.  
748. 3. Із особою, яка звільняється, провадиться повний розрахунок, повертаються особисті документи, цінності та речі, які їй належать, видаються гроші, що зберігалися на її особовому рахунку, а також довідка встановленого зразка, де зазначаються підстави звільнення. На прохання особи, яка звільняється, видається характеристика.      3. Щодо засудженого, відносно якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань надсилає подання до суду у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої Кримінальним кодексом України частини строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.  
749. 4. Паспорт особі, яка звільняється від покарання у виді арешту, обмеження або позбавлення волі, видається при звільненні. При відсутності паспорта в особовій справі засудженого адміністрація установи виконання покарання завчасно вживає заходів щодо його одержання.   -326- Чикал А.В.
 У другому реченні частини четвертої статті 160 слово "покарання" замінити словом "покарань".  		Враховано   4. Подання про звільнення від відбування покарання внаслідок психічної хвороби надсилається до суду начальником органу або установи виконання покарань. Разом з поданням до суду направляються висновок спеціальної психіатричної експертної комісії й особова справа засудженого.  
750. 5. Дострокове звільнення від відбування покарання провадиться у день надходження відповідних документів, а якщо документи одержані після закінчення робочого дня - у першій половині наступного дня.      5. Подання про звільнення від відбування покарання внаслідок іншої тяжкої хвороби надсилається до суду начальником органу або установи виконання покарань. Одночасно з поданням до суду направляються висновок медичної або лікарсько-трудової експертної комісії й особова справа засудженого. У поданні вказуються дані, які характеризують поведінку засудженого під час відбування покарання.  
751. 6. Кримінально-виконавча інспекція в день закінчення строку покарання у виді виправних робіт, а при звільненні за іншими підставами - не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних документів направляє повідомлення власнику підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу, де засуджений відбував покарання, про припинення відрахувань з його заробітної плати. Засудженому за його вимогою може видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього.   -327- Кармазін Ю.А.
 Перше речення частини шостої статті 160 після слів "виді", "припинення" доповнити відповідно словами "громадських чи " і "виконання громадських робіт чи".  		Враховано   6. У разі визнання інвалідом першої або другої групи особи, засудженої до громадських робіт або обмеження волі, орган чи установа виконання покарань надсилає подання до суду про його дострокове звільнення від відбування покарання. Разом з поданням до суду направляється висновок лікарсько-трудової експертної комісії. 7. У разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким повторне подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може бути внесено не раніше як через один рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців. 8. Особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням або в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, якщо вони були направлені у місця обмеження волі або позбавлення волі у випадках, передбачених законом, можуть бути знову подані до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким не раніше як через один рік з дня винесення ухвали про направлення у місця обмеження волі або позбавлення волі. 9. У випадку встановлення вагітності у жінки, засудженої до громадських чи виправних робіт, кримінально-виконавча інспекція надсилає до суду подання про її дострокове звільнення від відбування покарання з часу звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами. 10. Засуджені до обмеження волі або позбавлення волі жінки, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, які мають сім'ю або родичів, що дали згоду на спільне з ними проживання, або які мають можливість самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини, можуть бути за поданням адміністрації установи виконання покарань і спостережної комісії звільнені судом від відбування покарання в межах строку, на який згідно із законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку. Залежно від поведінки засудженої після досягнення дитиною трирічного віку або в разі смерті дитини кримінально-виконавча інспекція направляє до суду подання про звільнення її від відбування покарання або заміну його більш м'яким покаранням чи направлення засудженої для відбування покарання, призначеного за вироком.  
752. Стаття 161. Правовий стан осіб, які відбули покарання      Стаття 162. Правовий статус осіб, які відбули покарання  
753. Особи, які відбули покарання, несуть обов'язки і користуються правами, встановленими для громадян України, з обмеженнями, що передбачені для осіб, які мають судимість. Такі обмеження можуть бути передбачені тільки законом.      Особи, які відбули покарання, несуть обов'язки і користуються правами, встановленими для громадян України, з обмеженнями, що передбачені для осіб, які мають судимість. Такі обмеження можуть бути передбачені тільки законом.  
754. Глава 24      Глава 24  
755. ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКІ ЗВІЛЬНЕНІ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ      ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКІ ЗВІЛЬНЕНІ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ  
756. Стаття 162. Надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні      Стаття 163. Надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні  
757. 1. Не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку покарання засудженого до позбавлення волі адміністрація колонії через територіальні органи внутрішніх справ і центри зайнятості населення вживає заходів до трудового і побутового влаштування засудженого за обраним ним місцем проживання.   -328- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 162 слова "засудженого до позбавлення волі адміністрація колонії" замінити словами "адміністрація установи виконання покарань"  		Враховано   1. Не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку покарання адміністрація установи виконання покарань через територіальні органи внутрішніх справ і центри зайнятості населення вживає заходів до трудового і побутового влаштування засудженого за обраним ним місцем проживання.  
758. 2. У відділеннях соціальної адаптації колоній із засудженими проводиться виховна робота з метою підготовки їх до звільнення, роз'яснюються їхні права і обов'язки.   -329- Бандурка О.М.
 Частину другу статті 162 викласти в такій редакції: "В установах виконання покарань організовуються курси підготовки засуджених до звільнення".  		Враховано   2. В установах виконання покарань організовуються курси підготовки засуджених до звільнення.  
759. 3. Інваліди першої та другої груп, а також чоловіки віком понад шістдесят років і жінки - понад п'ятдесят п'ять років, при необхідності, за їхньою згодою направляються у будинки інвалідів і престарілих. Неповнолітні, які не мають батьків, у необхідних випадках направляються службами у справах неповнолітніх до шкіл-інтернатів або передаються під опікунство.   -330- Васильєв Г.А.
 Друге речення частини третьої статті 162 викласти в такій редакції: "Неповнолітні, які позбавлені батьківського піклування, у необхідних випадках направляються службами у справах неповнолітніх до шкіл-інтернатів або над ними встановлюється опіка чи піклування".  		Враховано   3. Інваліди першої та другої груп, а також чоловіки віком понад шістдесят років і жінки - понад п'ятдесят п'ять років, при необхідності, за їхньою згодою направляються у будинки інвалідів і престарілих. Неповнолітні, які позбавлені батьківського піклування, у необхідних випадках направляються службами у справах неповнолітніх до шкіл-інтернатів або над ними встановлюється опіка чи піклування.  
760. Стаття 163. Подання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання      Стаття 164. Надання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання  
761. 1. Особи, які звільнені від відбування покарання у виді позбавлення волі, забезпечуються безплатним проїздом до місця проживання або роботи.   -331- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 163: слова "у виді позбавлення волі" виключити; доповнити частину словами "в межах України".  		Враховано   1. Особи, які звільнені від відбування покарання, забезпечуються безплатним проїздом до місця проживання або роботи в межах України.  
762. 2. При відсутності необхідного за сезоном одягу, взуття і коштів на їх придбання особи, які звільнені від покарання, забезпечуються одягом і взуттям безплатно. Їм може бути видана одноразова грошова допомога із спеціального фонду.   -332- Беспалий Б.Я.
 У другому реченні частини другої статті 163 уточнити розмір одноразової грошової допомоги і за чиїх коштів вона призначається.  		Враховано частково   2. При відсутності необхідного за сезоном одягу, взуття і коштів на їх придбання особи, які звільнені від відбування покарання, забезпечуються одягом і взуттям безплатно. Їм може бути видана одноразова грошова допомога за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на утримання кримінально-виконавчої системи. Умови і порядок надання допомоги визначаються нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.  
    -333- Кармазін Ю.А.
 У другому реченні частини другої статті 163 слова "із спеціального фонду замінити словами "за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на утримання кримінально-виконавчої системи". Доповнити цю частину реченням такого змісту: "Умови і порядок надання допомоги визначаються нормативно-правовими Державного департаменту України з питань виконання покарань".  		Враховано    
763. 3. Особи, які звільнені від покарання і потребують за станом здоров'я постійного догляду, а також неповнолітні направляються до місця проживання у супроводі родичів або працівника колонії.      3. Особи, які звільнені від відбування покарання і потребують за станом здоров'я постійного догляду, а також неповнолітні направляються до місця проживання в супроводі родичів або працівника колонії.  
764. Глава 25      Глава 25  
765. НАГЛЯД ЗА ОСОБАМИ, ЗВІЛЬНЕНИМИ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ      НАГЛЯД ЗА ОСОБАМИ, ЗВІЛЬНЕНИМИ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ  
766. Стаття 164. Встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі      Стаття 165. Встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі  
767. Адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у статті 3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", за постановою судді в порядку, передбаченому статтею 5 цього ж Закону.      Адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у статті 3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", за постановою судді в порядку, передбаченому статтею 5 цього ж Закону.  
768. Стаття 165. Виконання постанови судді про встановлення та припинення адміністративного нагляду      Стаття 166. Виконання постанови судді про встановлення та припинення адміністративного нагляду  
769. 1. Постанова судді про встановлення або припинення адміністративного нагляду у випадках, передбачених пунктами "а", "б" і "г" статті 3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", надсилається судом начальнику колонії.      1. Постанова судді про встановлення або припинення адміністративного нагляду у випадках, передбачених пунктами "а", "б" і "г" статті 3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", надсилається судом начальнику колонії.  
770. 2. Адміністрація колонії надсилає постанову судді для виконання органу внутрішніх справ за вибраним піднаглядним місцем проживання в день його звільнення.      2. Адміністрація колонії надсилає постанову судді для виконання органу внутрішніх справ за вибраним піднаглядним місцем проживання в день його звільнення.  
771. 3. Постанова судді оголошується піднаглядному під розписку. При цьому особі, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, роз'яснюються обов'язки піднаглядного, сповіщається про відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду та про встановлені щодо неї обмеження, передбачені статтями 9, 10 і 11 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі".      3. Постанова судді оголошується піднаглядному під розписку. При цьому особі, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, роз'яснюються обов'язки піднаглядного, сповіщається про відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду та про встановлені щодо неї обмеження, передбачені статтями 9, 10 і 11 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі".  
772. Розділ VІ   -334- Чикал А.В.
 Назву Розділу VІ виключити.  		Враховано    
773. КОНТРОЛЬ ЗА ОСОБАМИ, ЯКІ ЗВІЛЬНЕНІ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ       
774. Глава 26      Глава 26  
775. ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ПОВЕДІНКОЮ ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ      ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ПОВЕДІНКОЮ ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ  
776. Стаття 166. Нагляд за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання За особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання встановлюється нагляд громадських організацій і трудових колективів, з цими особами провадиться виховна робота з метою закріплення результатів виправлення, а також залучення їх до чесного трудового життя.   -335- Беспалий Б.Я.
 Статтю 166 викласти в такій редакції: "Стаття 166. Нагляд за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання 1. Нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання умовно-достроково, протягом невідбутої частини покарання здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання особи, а стосовно військовослужбовця - командирами військових частин. 2. Відповідно до законодавства до здійснення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання умовно-достроково та проведення з ними профілактичної роботи за місцем проживання залучаються працівники органів державної влади, місцевого самоврядування, а також об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації".  		Враховано частково . Див. зауваження до статті 31 та доповнення до Прикінцевих положень проекту.  Стаття 167. Громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання За особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання встановлюється контроль громадських організацій і трудових колективів, з цими особами проводиться виховна робота з метою закріплення результатів виправлення і ресоціалізації.  
    -336- Бандурка О.М.
 Статтю 166 викласти в такій редакції: "Стаття 166. Громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання За особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання встановлюється контроль громадських організацій і трудових колективів, з цими особами провадиться виховна робота з метою закріплення результатів виправлення і ре соціалізації".  		Враховано    
777. Стаття 167. Порядок нагляду за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання   -337- Беспалий Б.Я.
 Статтю 167 виключити.  		Відхилено . Див. нову редакцію цієї статті.  Стаття 168 Порядок здійснення громадського контролю за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання  
778. 1. Нагляд за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, а також виховна робота з ними організовуються виконавчими комітетами місцевих Рад і здійснюються громадськими організаціями та трудовими колективами за місцем роботи або навчання і за місцем проживання цих осіб. 2. Спостережні комісії, служби у справах неповнолітніх, а також громадські організації і трудові колективи можуть виділяти своїх представників і доручати їм за їхньою згодою систематичне проведення виховної роботи і нагляд за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання. 3. Громадські організації і трудові колективи періодично заслуховують на своїх зборах і засіданнях звіти умовно-достроково звільнених про їхню роботу, навчання, участь у громадському житті і поведінку в побуті. Громадські вихователі неповнолітніх та інші особи, яким доручено проводити з умовно-достроково звільненими виховну роботу, контролюють їхнє ставлення до праці, навчання і поведінку в побуті, подають їм необхідну допомогу.   -338- Бандурка О.М.
 Статтю 167 викласти в такій редакції: "Стаття 167. Порядок здійснення громадського контролю за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання 1. Громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, а також виховна робота з ними організовуються спостережними комісіями і здійснюються громадськими організаціями та трудовими колективами за місцем роботи або навчання і за місцем проживання цих осіб. 2. Спостережні комісії, служби у справах неповнолітніх, центри соціальних служб для молоді, а також громадські організації і трудові колективи можуть виділяти своїх представників і доручати їм за їхньою згодою систематичне проведення виховної роботи і здійснення контролю за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання. 3. Громадські вихователі неповнолітніх та інші особи, яким доручено проводити з умовно-достроково звільненими від відбування покарання виховну роботу, контролюють їхнє ставлення до праці, навчання і поведінку в побуті, надають їм необхідну допомогу".  		Враховано   1. Громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, а також виховна робота з ними організовуються спостережними комісіями і здійснюються громадськими організаціями та трудовими колективами за місцем роботи або навчання і за місцем проживання цих осіб. 2. Спостережні комісії, служби у справах неповнолітніх, центри соціальних служб для молоді, а також громадські організації і трудові колективи можуть виділяти своїх представників та доручати їм за їхньою згодою систематичне проведення виховної роботи і здійснення контролю за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання. 3. Громадські вихователі неповнолітніх та інші особи, яким доручено проводити з умовно-достроково звільненими від відбування покарання виховну роботу, контролюють їхнє ставлення до праці, навчання і поведінку в побуті, надають їм необхідну допомогу.  
779. Стаття 168. Заходи громадського впливу щодо осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання   -339- Беспалий Б.Я.
 Статтю 168 виключити.  		Відхилено . Див. нову редакцію цієї статті.  Стаття 169. Заходи громадського впливу щодо осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання  
780. 1. До осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, які ухиляються від громадського нагляду, збори трудового колективу або громадська організація можуть застосовувати захід впливу у вигляді громадського попередження. 2. У разі систематичного порушення громадського порядку особою, яка відбувала позбавлення волі за тяжкий злочин або була засуджена два рази до позбавлення волі за умисні злочини й умовно-достроково звільнена від відбування покарання, трудовий колектив чи громадська організація можуть порушити клопотання перед органами внутрішніх справ про встановлення за нею адміністративного нагляду.   -340- Бандурка О.М.
 Статтю 168 викласти в такій редакції: "Стаття 168. Заходи громадського впливу щодо осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання 1. До осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, які ухиляються від громадського контролю, збори трудового колективу або громадська організація можуть застосовувати захід впливу у виді громадського попередження. 2. У разі систематичного порушення громадського порядку особою, яка відбувала покарання у виді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин чи була засуджена два рази до позбавлення волі за умисні злочини й умовно-достроково звільнена від відбування покарання, трудовий колектив або громадська організація можуть порушити клопотання перед органом внутрішніх справ про встановлення за нею адміністративного нагляду".  		Враховано   1. До осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, які ухиляються від громадського контролю, збори трудового колективу або громадська організація можуть застосовувати захід впливу у виді громадського попередження. 2. У разі систематичного порушення громадського порядку особою, яка відбувала покарання у виді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин чи була засуджена два рази до позбавлення волі за умисні злочини й умовно-достроково звільнена від відбування покарання, трудовий колектив або громадська організація можуть порушити клопотання перед органом внутрішніх справ про встановлення за нею адміністративного нагляду.  
781. Стаття 169. Органи, що здійснюють контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням      Стаття 170. Органи, що здійснюють контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням  
782. 1. Контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.      1. Контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.  
783. 2. Згідно з порядком, передбаченим законодавством та відомчими нормативними актами, до здійснення контролю за звільненими від відбування покарання з випробуванням та проведення з ними індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання залучаються працівники міліції, інших державних органів та відповідні громадські формування.   -341- Беспалий Б.Я.
 Частину другу статті 169 викласти в такій редакції: "2. Відповідно до законодавства до здійснення контролю за звільненими від відбування покарання з випробуванням та проведення з ними профілактичної роботи залучаються працівники органів державної влади, місцевого самоврядування, а також об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації".  		Враховано   2. Проведення індивідуально-профілактичної роботи із засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням, за місцем проживання покладається на органи внутрішніх справ. До цієї роботи можуть залучатися працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.  
    -342- Бандурка О.М.
 Частину другу статті 169 викласти в такій редакції: "Проведення індивідуально-профілактичної роботи з засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням, за місцем проживання покладається на органи внутрішніх справ. До цієї роботи можуть залучатися працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації".  		Враховано    
784. Стаття 170. Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням      Стаття 171. Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням  
785. 1. Кримінально-виконавча інспекція веде персональний облік засуджених протягом іспитового строку, спільно з працівниками міліції та відповідними громадськими формуваннями проводить індивідуально-профілактичну роботу з засудженими та контролює додержання ними громадського порядку і виконання обов'язків, покладених на них судом; здійснює привід через органи внутрішніх справ засуджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції; організовує початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких не відоме, та передає матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених; застосовує заходи заохочення і стягнення.   -343- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 170 слова "спільно з працівниками міліції та відповідними громадськими формуваннями" виключити.  		Відхилено . Див. зауваження до статті 31 проекту.  1. Кримінально-виконавча інспекція веде персональний облік засуджених протягом іспитового строку, спільно з органами внутрішніх справ та відповідними громадськими формуваннями проводить індивідуально-профілактичну роботу із засудженими та контролює додержання ними громадського порядку і виконання обов'язків, покладених на них судом; направляє подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції; організовує початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких не відоме, та передає матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених; застосовує заходи заохочення і стягнення.  
    -344- Бандурка О.М.
 У частині першій статті 170 слова "працівниками міліції" замінити словами "органами внутрішніх справ".  		Враховано    
    -345- Васильєв Г.А.
 У частині першій статті 170 слова "здійснює привід через органи внутрішніх справ" замінити словами "направляє подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу".  		Враховано    
786. 2. У разі призову засудженого на строкову військову службу до військового комісаріату направляється копія вироку, а в необхідних випадках до неї додаються інші документи, які необхідні для здійснення контролю за поведінкою засудженого за місцем проходження служби.      2. У разі призову засудженого на строкову військову службу до військового комісаріату направляється копія вироку, а в необхідних випадках до неї додаються інші документи, які потрібні для здійснення контролю за поведінкою засудженого за місцем проходження служби.  
787. 3. Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: звітувати перед кримінально-виконавчою інспекцією про поведінку; виконувати обов'язки, які покладені на них судом; з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин до засудженого може бути застосовано привід, який виконується органом внутрішніх справ.   -346- Кармазін Ю.А.
 Частину третю статті 170 викласти в такій редакції: "Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин до засудженого може бути застосовано привід, який здійснюється органом внутрішніх справ. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання запрошення, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені".  		Враховано   3. Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин до засудженого може бути застосовано привід, який здійснюється органом внутрішніх справ. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання запрошення, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.  
788. Стаття 171. Обчислення іспитового строку      Стаття 172. Обчислення іспитового строку  
789. 1. Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку (ухвали) суду.   -347- Беспалий Б.Я.
 У частині першій статті 171 слова " (ухвали)" виключити.  		Враховано   1. Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.  
790. 2. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку кримінально-виконавчої інспекції.   -348- Кармазін Ю.А.
 Частину другу статті 171 після слова "злочину" доповнити словами "за поданням кримінально-виконавчої інспекції".  		Враховано   2. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням кримінально-виконавчої інспекції звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку в кримінально-виконавчій інспекції.  
791. Стаття 172. Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням      Стаття 173. Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням  
792. 1. У разі ухилення засудженого від виконання обов'язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція виносить засудженому письмове попередження про можливість відміни покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.   -349- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 172 слова "виносить засудженому письмове попередження про можливість відміни" замінити словами "застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування".  		Враховано   1. У разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.  
793. 2. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, а також якщо засуджений не з'явився без поважної причини до кримінально-виконавчої інспекції або зник з метою ухилення від відбування покарання, кримінально-виконавча інспекція направляє до суду подання про відміну покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.   -350- Кармазін Ю.А.
 У частині другій статті 172 слово "відміну" замінити словами "скасування звільнення від відбування".  		Враховано   2. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, а також якщо засуджений не з'явився без поважної причини до кримінально-виконавчої інспекції або зник з метою ухилення від відбування покарання, кримінально-виконавча інспекція направляє до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.  
794. 3. Невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.      3. Невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.  
795. 4. Систематичним невиконанням обов'язків вважається вчинення засудженим трьох і більше правопорушень, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності.   -351- Бандурка О.М.
 У частині четвертій статті 172 слова "невиконанням обов'язків" замінити словами "вчиненням правопорушень".  		Враховано   4. Систематичним вчиненням правопорушень вважається вчинення засудженим трьох і більше правопорушень, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності. 5. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.  
    -352- Кармазін Ю.А.
 Статтю 172 доповнити новою частиною п'ятою такого змісту: "Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені".  		Враховано    
796. 5. Особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, розшук якої оголошено у зв'язку з ухиленням від. покарання, може бути затримана органом внутрішніх справ за постановою суду на строк до 30 діб.   -353- Бандурка О.М.
 У частині п'ятій статті 172 слова "може бути затримана органом внутрішніх справ за постановою суду на строк до 30 діб" замінити словами "затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством".  		Враховано   6. Особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, розшук якої оголошено у зв'язку з ухиленням від відбування покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.  
797. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ      ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
798. 1. Цей Кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.   -354- Васильєв Г.А.
 У пункті один Прикінцевих положень слова "через шість місяців з дня його опублікування" замінити словами "з 1 січня 2004 року".  		Враховано   1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.  
799. 2. З набранням чинності цим Кодексом втрачає чинність Виправно-трудовий кодекс України, затверджений Законом України "Про затвердження Виправно-трудового кодексу України" від 23 грудня 1970 року № 3325-VІІ.   -355- Васильєв Г.А.
 Пункт 2 Прикінцевих положень викласти в такій редакції: "З набранням чинності цим Кодексом втрачають чинність: Виправно-трудовий кодекс України від 23 грудня 1970 року (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до №1, ст.6) із змінами, внесеними до нього; Закон Української РСР "Про затвердження Виправно-трудового кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., №1, ст.6); Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 19 травня 1971 року "Про порядок введення в дію Виправно-трудового кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., №21, ст.154); Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 22 червня 1984 року "Про затвердження Положення про порядок і умови виконання в Українській РСР кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 27, ст.511); Закон Української РСР "Про затвердження Указу Президії Верховної Ради Української РСР "Про затвердження Положення про порядок і умови виконання в Українській РСР кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст.1124)".  		Враховано   2. З набранням чинності цим Кодексом втрачають чинність: Виправно-трудовий кодекс України від 23 грудня 1970 року (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до №1, ст.6) із змінами, внесеними до нього; Закон Української РСР "Про затвердження Виправно-трудового кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., №1, ст.6); Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 19 травня 1971 року "Про порядок введення в дію Виправно-трудового кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., №21, ст.154); Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 22 червня 1984 року "Про затвердження Положення про порядок і умови виконання в Українській РСР кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 27, ст.511); Закон Української РСР "Про затвердження Указу Президії Верховної Ради Української РСР "Про затвердження Положення про порядок і умови виконання в Українській РСР кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст.1124).  
800. 3. Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення у відповідність з цим Кодексом застосовуються у частині, що не суперечить цьому Кодексу.   -356- Беспалий Б.Я.
 Пункт 3 Прикінцевих положень виключити.  		Відхилено . Див. норми пунктів 2 і 4 Прикінцевих положень проекту.  3. Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення у відповідність із цим Кодексом застосовуються у частині, що не суперечить цьому Кодексу. 4. До створення відповідних умов для функціонування кримінально-виконавчої інспекції зберігається існуючий порядок обліку осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, та здійснення контролю за їх поведінкою, але не довше ніж п'ять років після набрання чинності цим Кодексом. 5. До законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюється дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.  
    -357- Бандурка О.М.
 Пропоную доповнити Прикінцеві положення новими пунктами 4 і 5 такого змісту: "4. До створення відповідних умов для функціонування кримінально-виконавчої інспекції зберігається існуючий порядок обліку осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, та здійснення контролю за їх поведінкою, але не довше ніж п'ять років після набрання чинності цим Кодексом. 5. До законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюється дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ".  		Враховано    
801. 4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк після набрання чинності цим Кодексом: подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Кодексом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом; відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Кодексом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Кодексом.   -358- Беспалий Б.Я.
 У пункті 4 Прикінцевих положень слова "після набрання чинності цим Кодексом" замінити словами "з дня опублікування цього Кодексу".  		Враховано   6. Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з дня опублікування цього Кодексу: подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Кодексом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Кодексом; відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Кодексом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Кодексом.  
    -359- Бандурка О.М.
 У пункті 4 Прикінцевих положень слова "тримісячний строк після набрання чинності цим Кодексом" замінити словами "шестимісячний термін з дня опублікування цього Кодексу".  		Враховано