Кількість абзаців - 314 Таблиця поправок


Про іпотеку (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Доопрацьований проект       
1. вноситься народними депутатами України-       
2. членами Комітету Верховної Ради України       
3. з питань фінансів і банківської діяльності       
4. Святашем Д.В., Буряком С.В, Галієвим Е.Е.       
5. ЗАКОН УКРАЇНИ      ЗАКОН УКРАЇНИ  
6. Про іпотеку      Про іпотеку  
7. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ      Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
8. Стаття 1. Визначення термінів      Стаття 1. Визначення термінів  
9. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:      У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:  
10. нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомого майна поширюється на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти;   -1- Шаров І.Ф.
Акопян В.Г.
 Абз. 2 ч. 1 ст. 1 (нерухомість) доповнити словами: "до нерухомості, крім земельних ділянок, належать об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення."  		Враховано   нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Правовий режим нерухомого майна поширюється на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти;  
11. земельна ділянка - земельна ділянка у розумінні Земельного кодексу України, крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення;   -2- Ващук К.Т.
 У статті 1 частину третю "земельна ділянка - земельна ділянка у розумінні Земельного кодексу України" - вилучити.  		Враховано    
    -3- Жванія Д.В.
 В статті 1 абзац третій викласти в такій редакції: "земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення".  		Враховано по суті   
12. іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні іпотекодавця, в силу якого іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою основного зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено цим Законом;   -4- Шаров І.Ф.
Акопян В.Г.
 Абз. 4 ч. 1 ст.1 викласти у такій редакції: "Іпотека - вид забезпечення виконання цивільно-правового зобов'язання нерухомим майном, яке залишається у володінні іпотекодавця, в силу якого іпотекодержатель має право у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом".  		Враховано частково   іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;  
13. основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою;      основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою;  
14. наступна іпотека - передача в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором;      наступна іпотека - передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором;  
15. іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власних зобов'язань або зобов'язань іншої особи перед іпотекодержателем;   -5- Жванія Д.В.
 В статті 1 абзац шостий викласти в такій редакції: "Іпотекодавець - майновий поручитель або особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власних зобов'язань перед іпотекодержателем;"  		Враховано частково   іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;  
16. майновий поручитель - іпотекодавець, який передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язань іншої особи перед іпотекодержателем;   -6- Жванія Д.В.
 В статті 1 абзац сьомий викласти в такій редакції: "майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язань іншої особи".  		Враховано   майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника;  
17. іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням, виконання якого забезпечене іпотекою;   -7- Шаров І.Ф.
Акопян В.Г.
 Абз. 8 ч. 1 ст. 1 (іпотекодержатель) викласти у такій редакції: "Іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням, виконання якого забезпечено іпотекою. Іпотекодержателем земельної ділянки можуть бути лише банки, які відповідають вимогам, встановленим законом України". Абз. 8 ч. 1 ст. 1 доповнити положеннями, які встановлюють вимоги до банків, які можуть бути іпотекодержателями земельних ділянок, та особливостями державного контролю за ними.  		Враховано частково   іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням;  
    -8- Жванія Д.В.
 В статті 1 абзац восьмий викласти в такій редакції: "іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням, виконання якого забезпечене іпотекою. Іпотекодержателем земельної ділянки можуть бути лише банки, які відповідають вимогам, встановленим законом".  		Враховано по суті   
    -9- Святаш Д.В.
 В статті 1 абзац восьмий викласти в такій редакції: "іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням;"  		Враховано    
18. боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання;      боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання;  
19. об'єкт незавершеного будівництва - будівля (споруда), будівництво якої не завершено, разом зі всіма майновими правами щодо неї;   -10- Святаш Д.В.
 В статті 1 абзац десятий вилучити  		Враховано    
20. будівля (споруда) - об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці.   -11- Святаш Д.В.
 В статті 1 абзац одинадцятий вилучити  		Враховано   пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно; вищий пріоритет - пріоритет, що був встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна; нижчий пріоритет - пріоритет, що був встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.  
    -12- Святаш Д.В.
 Доповнити статтю 1 положеннями такого змісту: "пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно; вищий пріоритет - пріоритет, що був встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна; нижчий пріоритет - пріоритет, що був встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна."  		Враховано    
21. Стаття 2. Законодавство про іпотеку      Стаття 2. Законодавство про іпотеку  
22. Відносини іпотеки регулюються Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими актами законодавства України в частині, що не суперечить цьому Закону, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.   -13- Шаров І.Ф.
Акопян В.Г.
 Ст. 2 викласти у такій редакції: "Відносини іпотеки регулюються Цивільним Кодексом України, цим Законом, іншими актами законодавства, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України".  		Враховано по суті  Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.  
    -14- Жванія Д.В.
 В статті 2 слова "міжнародними договорами України" замінити словами "чинними міжнародними договорами України".  		Враховано по суті   
23. Стаття 3. Виникнення і застосування іпотеки   -15- Святаш Д.В.
 Назву статті 3 викласти в такій редакції: "Стаття 3. Виникнення, застосування і пріоритет іпотеки"  		Враховано   Стаття 3. Виникнення, застосування і пріоритет іпотеки  
24. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотека підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.   -16- Жванія Д.В.
 Трете речення частини першої статті 3 виключити.  		Враховано   Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.  
25. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки.   -17- Святаш Д.В.
 Друге речення частини другої статті 3 викласти в такій редакції: "У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту набрання законної сили рішенням суду або вчинення іншого правочину, на підставі якого виникає іпотека."  		Враховано   Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.  
26. Іпотекою може бути забезпечене виконання будь-якого дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому, але обумовлена договором, що вступив в силу.      Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.  
27. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання, виконання якого забезпечене нею. Іпотека є дійсною доти, доки є дійсним основне зобов'язання.   -18- Шаров І.Ф.
Акопян В.Г.
 Ч. 3 ст. 3 доповнити словами, що іпотека "Є дійсною доти, доки є дійсним забезпечення нею зобов'язання".  		Враховано по суті  Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.  
28. Іпотека надає іпотекодержателю право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, вимоги яких не зареєстровані у встановленому законом порядку, в тому числі при здійсненні провадження у справі про банкрутство іпотекодавця.   -19- Святаш Д.В.
 Частину п'яту статті 3 викласти в такій редакції: "У разі порушення боржником основного зобов'язання іпотека надає іпотекодержателю право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі її/його виникнення до державної реєстрації іпотеки."  		Враховано   У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення до державної реєстрації іпотеки.  
29. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав та вимог інших кредиторів іпотекодавця на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації іпотеки.   -20- Святаш Д.В.
 В першому реченні частини шостої статті 3 слова "...інших кредиторів іпотекодавця на предмет іпотеки" замінити на "... інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно" Частину шосту статті 3 доповнити другим реченням такого змісту: "Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації."  		Враховано   Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з дня державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації. Стаття 4. Державна реєстрація іпотеки Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Державна реєстрація здійснюється на підставі повідомлення іпотекодержателя, в якому зазначається така інформація: 1)для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані; 3) розмір основного зобов'язання; 4) строк повного виконання основного зобов'язання; 5) посилання на випуск заставної або її відсутність. Законом можуть бути встановлені додаткові вимоги до форми і змісту повідомлення.  
    -21- Жванія Д.В.
 Доповнити законопроект новою статтею 3.1 такого змісту: "Стаття 3.1. Державна реєстрація іпотеки Іпотека підлягає обов'язковій державній реєстрації установами юстиції в Державному реєстрі прав на нерухоме майно в порядку, встановленому законом про державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Державний реєстр прав на нерухоме майно е складовою частиною інформаційного ресурсу України. Державний реєстр прав на нерухоме майно ведеться на електронних носіях відповідно до єдиних державних організаційних, методологічних і програмно-технічних принципів, які забезпечують його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами і мережами, що складають інформаційний ресурс держави. До Державного реєстру прав на нерухоме майно не заносяться відомості, що становлять державну таємницю. Державна реєстрація іпотеки здійснюється за місцем перебування майна, яке є предметом іпотеки, на підставі заяви іпотекодавця шляхом внесення відповідного запису про іпотеку до Державного реєстру прав на нерухоме майно. Датою державної реєстрації іпотеки є день здійснення реєстраційного запису про іпотеку в державному реєстрі прав на нерухоме майно. У державній реєстрації іпотеки може бути відмовлено у випадках, прямо передбачених законом. Витрати по сплаті зборів за державну реєстрацію іпотеки і внесення змін у реєстраційний запис про іпотеку покладаються на іпотекодавця, якщо угодою між ним і іпотекоодержувачем не встановлено інше. Державна реєстрація іпотеки є публічною. Відомості, занесені до Державного реєстру прав на нерухоме майно, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб. Будь-яка особа вправі одержати в органі, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, відомості про те, чи зареєстрована іпотека відповідного майна, і завірену виписку з реєстраційного запису про іпотеку. Термін надання відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно не повинен перевищувати одного робочого дня з дати надходження запиту. За одержання відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно справляться плата у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти, одержані за отримання відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно спрямовуються на фінансування видатків, пов'язаних із його веденням. Державні органи звільняються від плати за одержання за їх запитом витягів, копій, довідок, якщо такий запит подається у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом."  		Враховано частково в статті 4   
    -22- Святаш Д.В.
 Доповнити законопроект новою статтею 4 такого змісту: "Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Державна реєстрація здійснюється на підставі повідомлення іпотекодержателя, в якому зазначається така інформація: 1)для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані; 3) розмір основного зобов'язання; 4) строк повного виконання основного зобов'язання; 5) посилання на випуск заставної або її відсутність. Законом можуть бути встановлені додаткові вимоги до форми і змісту повідомлення."  		Враховано    
30. Стаття 4. Предмет іпотеки      Стаття 5. Предмет іпотеки  
31. Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:      Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:  
32. нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві повного господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне підприємство, установа чи організація;   -23- Жванія Д.В.
 В абзаці другому частини першої статті 4 слова "на праві власності" замінити словами "на праві власності, якщо іпотекодавцем є фізична особа чи юридична особа приватного права".  		Враховано по суті  нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;  
33. нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;      нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;  
34. нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності, якщо інше не передбачено цим Законом.      нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.  
35. Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити набуття ним права власності на відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майно на момент укладення іпотечного договору.      Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити набуття ним права власності на відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.  
36. Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено іпотечним договором.   -24- Святаш Д.В.
 Перше речення частини третьої статті 4 доповнити словами "якщо інше не встановлено цим Законом". В другому реченні частини третьої статті 4 вилучити слова "якщо інше не встановлено іпотечним договором"  		Враховано   Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.  
37. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.      Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.  
38. Ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе іпотекодавець, якщо інше не встановлено іпотечним договором.      Ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе іпотекодавець, якщо інше не встановлено іпотечним договором.  
39. Оціночна вартість предмета іпотеки визначається за угодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент укладення іпотечного договору. Законом або нормативно-правовими актами Національного банку України можуть бути встановлені вимоги щодо необхідності проведення обов'язкової професійної оцінки предмета іпотеки в окремих випадках.   -25- Національний банк України
 Частину шосту статті 4 викласти у наступній редакції: "Вартість предмету іпотеки визначається іпотекодавцем і іпотекодержателем відповідно до звичайних цін або шляхом проведення оцінки предмету іпотеки професійним оцінювачем, у випадках передбачених законом."  		Враховано по суті  Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.  
    -26- Шаров І.Ф.
Акопян В.Г.
 Ст. 4 доповнити положенням: Відповідно до ст. 578 Цивільного Кодексу України предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об'єктами права державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.  		Враховано в статті 14   
40. Стаття 5. Умови передачі нерухомого майна в іпотеку      Стаття 6. Умови передачі нерухомого майна в іпотеку  
41. У разі коли для відчуження нерухомого майна необхідна згода або дозвіл іншої особи (в тому числі органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування), така ж згода або дозвіл необхідні і для передачі цього майна в іпотеку.   -27- Святаш Д.В.
 Викласти частину першу статті 5 у такій редакції: "У разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку."  		Враховано   У разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.  
42. Майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.      Майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.  
43. Іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. Іпотекодержатель має право вимагати відшкодування іпотекодавцем збитків, спричинених порушенням даного обов'язку.   -28- Шаров І.Ф.
 У ч. 3 ст. 5 визначити наслідки недотримання іпотекодавцем обов'язку попередження іпотекодавця про права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки.  		Враховано   Іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. У разі порушення цього обов'язку іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання та відшкодування іпотекодавцем завданих збитків.  
    -29- Жванія Д.В.
 Друге речення частини третьої статті 5 викласти в такій редакції: "Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою та відшкодування іпотекодавцем збитків, спричинених порушенням даного обов'язку".  		Враховано    
44. У разі передачі в іпотеку будівлі (споруди) разом з нею передачі в іпотеку підлягає земельна ділянка, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі і була передана іпотекодавцю в оренду (користування), предметом іпотечного договору також може бути застава права оренди (користування) цієї земельної ділянки. У цьому випадку звернення стягнення на право оренди (користування) земельної ділянки здійснюється у тому ж порядку, що й звернення стягнення на предмет іпотеки.   -30- Святаш Д.В.
 Перше речення частини четвертої статті 5 викласти в такій редакції: "У разі передачі в іпотеку будівлі (споруди) іпотека також поширюється на належну іпотекодавцю на праві власності земельну ділянку (крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення) або її частину, на якій розташована відповідна будівля (споруда) і яка необхідна для використання цієї будівлі (споруди) за цільовим призначенням."  		Враховано   У разі передачі в іпотеку будівлі (споруди) іпотека також поширюється на належну іпотекодавцю на праві власності земельну ділянку або її частину, на якій розташована відповідна будівля (споруда) і яка необхідна для використання цієї будівлі (споруди) за цільовим призначенням. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі і була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на предмет іпотеки його новий власник набуває права і обов'язки іпотекодавця за правочином, яким встановлено умови оренди (користування).  
    -31- Національний банк України
 Друге і третє речення частини четвертої статті 5 викласти у наступній редакції: "Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі і була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на предмет іпотеки його новий власник набуває права і обов'язки іпотекодавця за правочином, який встановлює умови оренди (користування)".  		Враховано    
45. У разі передачі в іпотеку земельної ділянки разом з нею передачі в іпотеку підлягають розташовані на ній будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, якщо інше не встановлено іпотечним договором. Іпотека поширюється на будівлі (споруди), збудовані іпотекодавцем на переданій в іпотеку земельній ділянці, якщо інше не встановлено іпотечним договором.   -32- Святаш Д.В.
 Перше речення частини п'ятої статті 5 викласти в такій редакції: "У разі передачі в іпотеку земельної ділянки іпотека також поширюється на розташовані на ній будівлі (споруди) та об'єкти незавершеного будівництва, які належать іпотекодавцю на праві власності". Друге речення частини п'ятої статті 5 вилучити.  		Враховано   У разі передачі в іпотеку земельної ділянки іпотека також поширюється на розташовані на ній будівлі (споруди) та об'єкти незавершеного будівництва, які належать іпотекодавцю на праві власності.  
46. Якщо відповідно до умов іпотечного договору в іпотеку була передана земельна ділянка без розташованих на ній будівель (споруд), власником яких є іпотекодавець, після звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодавець набуває право користування тією частиною земельної ділянки, яка необхідна для використання цих будівель (споруд) за їх призначенням. Умови користування цією частиною земельної ділянки можуть бути визначені іпотечним договором або (у разі відсутності відповідних умов в іпотечному договорі) за згодою з новим власником земельної ділянки, а при недосягненні згоди - судом.   -33- Національний банк України
 Частину шосту статті 5 виключити.  		Враховано    
47. Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать іншій ніж іпотекодавець особі, новий власник цієї земельної ділянки зобов'язаний забезпечити власнику зазначених будівель (споруд) ті ж умови користування земельною ділянкою, що надавалися іпотекодавцем.      Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать іншій ніж іпотекодавець особі, новий власник цієї земельної ділянки зобов'язаний забезпечити власнику зазначених будівель (споруд) ті ж умови оренди (користування) земельною ділянкою, що надавалися іпотекодавцем.  
48. У разі передачі в іпотеку житлового будинку чи житлового приміщення іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору надати іпотекодержателю нотаріально посвідчену згоду кожного мешканця, що постійно або тимчасово проживає в цьому житловому будинку чи житловому приміщенні, на його добровільне виселення при зверненні стягнення на предмет іпотеки. Якщо в житловому будинку чи житловому приміщенні, що передається в іпотеку, проживають неповнолітні діти, згода на їх виселення надається місцевими органами піклування і захисту прав неповнолітніх. Після укладення іпотечного договору будь-які особи можуть бути вселені в житловий будинок чи житлове приміщення після оформлення ними і надання іпотекодержателю згоди на виселення.   -34- Національний банк України
 У частині восьмій статті 5 друге речення викласти наступним чином: "Якщо в житловому будинку чи житловому приміщенні, що передається в іпотеку, проживають неповнолітні діти, згода на укладення іпотечного договору та на виселення неповнолітніх дітей, при зверненні стягнення на предмет іпотеки, надається органами опіки і піклування". У частині восьмій статті 5 третє речення викласти наступним чином: "Після укладення іпотечного договору будь-які особи можуть бути вселені в житловий будинок чи житлове приміщення за згодою іпотекодержателя і за умови надання іпотекодержателю згоди на виселення." Доповнити частину восьму статті 5 реченням такого змісту: "Недотримання обов'язків, передбачених частиною сьомою цієї статті, не тягне недійсність іпотечного договору".  		Враховано по суті   
    -35- Жванія Д.В.
 Доповнити статтю 5 новою частиною другою такого змісту: "Передача в іпотеку частини земельної ділянки може здійснюватися після виділення її в натурі (на місцевості)." В зв'язку з цим частини другу - восьму вважати частинами третьою - дев'ятою відповідно.  		Враховано по суті про це йде мова в частині другій статті 5   
    -36- Святаш Д.В.
 Частину восьму статті 5 виключити.  		Враховано    
49. Стаття 6. Вимоги, які забезпечуються іпотекою      Стаття 7. Вимоги, які забезпечуються іпотекою  
50. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.   -37- Національний банк України
 Доповнити частину першу статті 6 реченням такого змісту: "Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі договору у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити точний розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання."  		Враховано   За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі договору у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.  
51. Якщо інше не встановлено іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування:   -38- Шаров І.Ф.
 Ч. 2 ст. 6 після слова "договором" доповнити словами: "законодавством або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту".  		Враховано частково   Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування:  
52. витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки;      витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки;  
53. витрат на утримання і збереження предмета іпотеки;      витрат на утримання і збереження предмета іпотеки;  
54. витрат на страхування предмета іпотеки;      витрат на страхування предмета іпотеки;  
55. збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.      збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.  
56. Стаття 7. Страхування предмета іпотеки      Стаття 8. Страхування предмета іпотеки  
57. Іпотекодавець зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну оціночну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо іпотечним договором цей обов'язок не покладено на іпотекодержателя. У разі наступної іпотеки страхування предмета іпотеки не вимагається. Договір страхування укладається на користь іпотекодержателя, який у разі настання страхового випадку набуває право вимоги до страховика. У разі переходу прав за іпотечним договором до нового іпотекодержателя також переходить право вимоги до страховика.   -39- Святаш Д.В.
 В другому реченні частини першої статті 7 слова "не вимагається" замінити на "не є обов"язковим".  		Враховано   Іпотекодавець зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо іпотечним договором цей обов'язок не покладено на іпотекодержателя. У разі наступної іпотеки страхування предмета іпотеки не є обов'язковим. Договір страхування укладається на користь іпотекодержателя, який у разі настання страхового випадку набуває право вимоги до страховика. У разі переходу прав за іпотечним договором до нового іпотекодержателя, він також набуває право вимоги до страховика.  
58. У разі настання страхового випадку щодо предмета іпотеки іпотекодержатель має переважне право на задоволення своєї вимоги за основним зобов'язанням із суми страхового відшкодування. Після задоволення вимоги першого іпотекодержателя з суми страхового відшкодування будь-яке перевищення суми страхового відшкодування над розміром вимоги першого іпотекодержателя підлягає розподілу між наступними іпотекодержателями відповідно до пріоритету та розміру їх вимог і іпотекодавцем в останню чергу.   -40- Святаш Д.В.
 Друге речення частини другої статті 7 викласти в такій редакції: "Після задоволення вимоги першого іпотекодержателя з суми страхового відшкодування будь-яке перевищення суми страхового відшкодування над розміром вимоги першого іпотекодержателя підлягає розподілу між наступними іпотекодержателями та іншими кредиторами боржника відповідно до пріоритету та розміру їх зареєстрованих прав чи вимог і іпотекодавцем в останню чергу".  		Враховано   У разі настання страхового випадку щодо предмета іпотеки іпотекодержатель має переважне право на задоволення своєї вимоги за основним зобов'язанням із суми страхового відшкодування. Після задоволення вимоги іпотекодержателя, що має вищий пріоритет, з суми страхового відшкодування будь-яке перевищення суми страхового відшкодування над розміром вимоги іпотекодержателя, що має вищий пріоритет, підлягає розподілу між іпотекодержателями, що мають нижчий пріоритет, та іншими кредиторами боржника відповідно до пріоритету та розміру їх зареєстрованих прав чи вимог і іпотекодавцем в останню чергу.  
59. На підставі угоди між іпотекодавцем і іпотекодержателем страхове відшкодування може бути спрямоване на відновлення предмета іпотеки.      На підставі угоди між іпотекодавцем і іпотекодержателем страхове відшкодування може бути спрямоване на відновлення предмета іпотеки.  
60. Якщо інше не встановлено іпотечним договором, іпотекодавець зобов'язаний передати іпотекодержателю один оригінальний примірник договору страхування протягом десяти робочих днів з моменту укладення іпотечного договору.   -41- Національний банк України
 Частину четверту статті 7 виключити.  		Враховано   Іпотечним договором на іпотекодавця може бути покладений обов'язок здійснити інші види страхування у зв'язку з передачею нерухомого майна в іпотеку.  
    -42- Святаш Д.В.
 Доповнити статтю 7 положенням такого змісту: "Іпотечним договором на іпотекодавця може бути покладений обов'язок здійснити інші види страхування у зв'язку з передачею нерухомого майна в іпотеку".  		Враховано    
61. Стаття 8. Володіння, користування і розпорядження предметом іпотеки      Стаття 9. Володіння, користування і розпорядження предметом іпотеки  
62. Іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).      Іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).  
63. Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки плоди, продукцію і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором.      Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором.  
64. Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі або у внесених до нього змінах чи доповненнях:      Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі або у внесених до нього змінах чи доповненнях:  
65. зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки;      зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки;  
66. передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;      передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;  
67. відчужувати предмет іпотеки з одночасним переведенням на нового власника зобов'язань за іпотечним договором;   -43- Національний банк України
 Частину шосту статті 8 викласти в такій редакції: "відчужувати предмет іпотеки"  		Враховано   відчужувати предмет іпотеки;  
68. передавати предмет іпотеки в спільну діяльність або оренду (користування).      передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.  
69. Іпотекодавець має право заповідати передане в іпотеку нерухоме майно. Правочин, який обмежує право іпотекодавця заповідати передане в іпотеку нерухоме майно, є нікчемним.      Іпотекодавець має право заповідати передане в іпотеку нерухоме майно. Правочин, який обмежує право іпотекодавця заповідати передане в іпотеку нерухоме майно, є нікчемним.  
70. Стаття 9. Збереження предмета іпотеки      Стаття 10. Збереження предмета іпотеки  
71. Якщо інше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог третіх осіб.   -44- Шаров І.Ф.
 У ст. 9 визначити наслідки дій іпотекодавця, які заважають іпотекодержателю здійснювати контроль за збереженням предмету іпотеки.  		Враховано , ці наслідки визначені статтею 12  Якщо інше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб.  
72. Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на право власності іпотекодавця на предмет іпотеки або на права іпотекодержателя за іпотечним договором.   -45- Жванія Д.В.
 В частині другій статті 9 слова "на право власності іпотекодавця на предмет іпотеки або" виключити.  		Враховано   Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.  
73. Іпотекодержатель має право у будь-який час протягом терміну дії іпотечного договору перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та використання предмета іпотеки. Іпотекодавець зобов'язаний не чинити перепон для реалізації даного права іпотекодержателя, надавати останньому всі документи, необхідні для перевірки наявності, стану, умов збереження та використання предмета іпотеки, а також негайно на вимогу іпотекодержателя забезпечити йому фізичний доступ до предмета іпотеки. Проведення іпотекодержателем зазначеної перевірки не повинно призупиняти використання предмета іпотеки відповідно до його призначення або спричиняти інший негативний вплив на діяльність іпотекодавця або іншої особи, в тимчасовому користуванні якої знаходиться предмет іпотеки.   -46- Національний банк України
 Перше речення частини третьої статті 9 викласти в такій редакції: "Іпотекодержатель має право у будь-який час протягом терміну дії іпотечного договору за умови попереднього письмово повідомлення іпотекодавця перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та використання предмета іпотеки." У частині третій статті 9 слова: "спричиняти інший негативний вплив на діяльність" замінити словами "іншим чином порушувати права"  		Враховано   Іпотекодержатель має право у будь-який час протягом терміну дії іпотечного договору за умови попереднього письмово повідомлення іпотекодавця перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та використання предмета іпотеки. Іпотекодавець зобов'язаний не чинити перепон для реалізації цього права іпотекодержателя, надавати йому всі документи, необхідні для перевірки наявності, стану, умов збереження та використання предмета іпотеки, а також негайно на вимогу іпотекодержателя забезпечити йому фізичний доступ до предмета іпотеки. Проведення іпотекодержателем зазначеної перевірки не повинно призупиняти використання предмета іпотеки відповідно до його призначення або іншим чином порушувати права іпотекодавця чи іншої особи, в тимчасовому користуванні якої знаходиться предмет іпотеки.  
74. Стаття 10. Майновий поручитель      Стаття 11. Майновий поручитель  
75. Майновий поручитель виступає іпотекодавцем і відповідає за виконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.   -47- Жванія Д.В.
 Частину першу статті 10 замінити новими частинами першою та другою такого змісту: "Майновий поручитель виступає особою, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи і відповідає за виконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки. Майновий поручитель не є самостійною стороною іпотечного договору і не прирівнюеться в правовому статусі до іпотекодавця." В зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою.  		Враховано по суті  У разі забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекою нерухомого майна, що належить третій особі (майновому поручителю), майновий поручитель є іпотекодавцем відповідно до іпотечного договору і не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання боржником. У разі порушення боржником основного зобов'язання майновий поручитель відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя нерухомим майном, що є предметом іпотеки.  
76. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки до майнового поручителя переходять усі права кредитора за основним зобов'язанням.      У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.  
77. Стаття 11. Правові наслідки невиконання обов'язків іпотекодавця      Стаття 12. Правові наслідки порушення обов'язків іпотекодавця  
78. У разі порушення іпотекодавцем умов іпотечного договору іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.   -48- Святаш Д.В.
 Перше речення статті 11 викласти в такій редакції: "У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки."  		Враховано   У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.  
79. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами згідно частини першої цієї статті або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавець зобов'язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв'язку з вжиттям заходів по збереженню та страхуванню предмета іпотеки.      У разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами згідно частини першої цієї статті або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавець зобов'язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв'язку з вжиттям заходів по збереженню та страхуванню предмета іпотеки.  
80. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, оренду (користування) чи спільну діяльність без згоди іпотекодержателя є недійсним.      Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.  
81. Стаття 12. Наступна іпотека      Стаття 13. Наступна іпотека  
82. Предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об'єктів, що належать різним особам, допускається за згодою власників усіх об'єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку.   -49- Національний банк України
 Третє речення частини першої статті 12 викласти в такій редакції: "Наступна іпотека, предметом якої є декілька об'єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників усіх об'єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку."  		Враховано   Предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об'єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників усіх об'єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку.  
83. Якщо нерухоме майно є предметом декількох іпотек, іпотекодержатель, який ініціює звернення стягнення на предмет іпотеки, зобов'язаний письмово повідомити всіх інших іпотекодержателів про свій намір звернути стягнення на предмет іпотеки.      Якщо нерухоме майно є предметом декількох іпотек, іпотекодержатель, який ініціює звернення стягнення на предмет іпотеки, зобов'язаний письмово повідомити всіх інших іпотекодержателів про свій намір звернути стягнення на предмет іпотеки за десять днів до дня звернення стягнення.  
84. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки наступним іпотекодержателем попередній іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед попереднім іпотекодержателем ще не настав. Якщо попередній іпотекодержатель не скористався цим правом, попередня іпотека є дійсною до повного задоволення вимоги попереднього іпотекодержателя за основним зобов'язанням, а право власності на предмет іпотеки переходить до нового власника разом з обтяженням цього майна попередньою іпотекою.      У разі звернення стягнення на предмет іпотеки наступним іпотекодержателем попередній іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед попереднім іпотекодержателем ще не настав. Якщо попередній іпотекодержатель не скористався цим правом, попередня іпотека є дійсною до повного задоволення вимоги попереднього іпотекодержателя за основним зобов'язанням, а право власності на предмет іпотеки переходить до нового власника разом з обтяженням цього майна попередньою іпотекою.  
85. Попередній іпотекодержатель має право на підставі письмової заяви припинити звернення стягнення на предмет іпотеки, ініційований наступним іпотекодержателем, якщо таке стягнення матиме наслідком неповне задоволення вимог попереднього іпотекодержателя. У цьому разі вимоги наступного іпотекодержателя підлягають задоволенню після звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем і після повного задоволення його вимог.   -50- Святаш Д.В.
 Друге речення частини четвертої статті 12 доповнити словами: "... забезпечених іпотекою"  		Враховано   Попередній іпотекодержатель має право на підставі письмової заяви припинити звернення стягнення на предмет іпотеки, ініційоване наступним іпотекодержателем, якщо таке стягнення матиме наслідком неповне задоволення вимог попереднього іпотекодержателя. У цьому разі вимоги наступного іпотекодержателя підлягають задоволенню після звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем і після повного задоволення його вимог, забезпечених іпотекою.  
86. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем наступний іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед наступним іпотекодержателем ще не настав.      У разі звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем наступний іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед наступним іпотекодержателем не настав.  
87. При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно зареєстрованого пріоритету та розміру цих вимог.      При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно пріоритету та розміру цих вимог.  
88. Стаття 13. Особливості іпотеки об'єктів права державної власності.      Стаття 14. Особливості іпотеки об'єктів права державної чи комунальної власності.  
89. Предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що є об'єктом права державної власності і закріплене за державним підприємством, установою, організацією на праві повного господарського відання. Передача в іпотеку цього майна здійснюється за умови отримання відповідним державним підприємством, установою, організацією згоди державного органу, до сфери господарського відання якого належить відповідне державне підприємство, установа або організація, якщо необхідність отримання такої згоди встановлена законом.   -51- Святаш Д.В.
 Друге речення статті 13 викласти в такій редакції: "Передача в іпотеку цього майна здійснюється після отримання у встановленому законом порядку згоди органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, до сфери господарського відання якого належить відповідне державне чи комунальне підприємство, установа або організація."  		Немає висновку   Предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що є об'єктом права державної чи комунальної власності і закріплене за відповідним державним чи комунальним підприємством, установою, організацією на праві господарського відання. Передача в іпотеку цього майна здійснюється після отримання у встановленому законом порядку згоди органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, до сфери господарського відання якого належить відповідне державне чи комунальне підприємство, установа або організація.  
90. Забороняється передача в іпотеку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.      Забороняється передача в іпотеку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.  
91. Предметом іпотеки не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об'єктами права державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.      Предметом іпотеки не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об'єктами права державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.  
92. Стаття 14. Особливості іпотеки земельних ділянок.      Стаття 15. Особливості іпотеки земельних ділянок.  
93. Дія цього Закону не поширюється на іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Іпотека земельних ділянок сільськогосподарського призначення допускається після набрання чинності законом, який врегулює питання створення і діяльності Єдиного земельного кадастру, але не раніше 1 січня 2005 року. Особливості іпотеки земельних ділянок сільськогосподарського призначення встановлюються окремим законом.   -52- Капустін В.В.
 Зберегти у Законі механізм іпотеки земельних ділянок сільськогосподарського призначення.  		Враховано по суті  Іпотека земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюються у відповідності до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, встановлені Земельним кодексом України, є чинними при їх іпотеці. Реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення при зверненні стягнення на предмет іпотеки здійснюється на прилюдних торгах. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути особи, визначені Земельним кодексом України.  
94. Дія цього Закону не поширюється на земельні ділянки, які перебувають в комунальній та державній власності, до прийняття рішення про їх приватизацію.   -53- Кабінет Міністрів України
 Статтю 14 викласти в такій редакції: Іпотека земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюються у відповідності до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, встановлені Земельним кодексом України, є чинним при іпотеці земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Звернення стягнення і реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється виключно шляхом проведення прилюдних торгів. При цьому до покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення застосовуються критерії їх відповідності, встановлені Земельним кодексом України.  		Враховано   Дія цього Закону не поширюється на земельні ділянки, які перебувають в державній і комунальній власності, до прийняття рішення про їх приватизацію.  
95. Якщо інше не встановлено законом, у разі передачі в іпотеку земельної ділянки без розташованих на ній будівель (споруд) іпотекодержателем може бути лише банк, який відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими документами Національного банку України.   -54- Національний банк України
 Частину третю статті 14 виключити  		Враховано    
96. Стаття 15. Особливості іпотеки об'єктів незавершеного будівництва      Стаття 16. Особливості іпотеки об'єктів незавершеного будівництва  
97. При іпотеці об'єктів незавершеного будівництва іпотекодавцем може бути особа, власністю якої стане відповідна будівля (споруда) після завершення будівництва і реєстрації права власності на неї. При фінансуванні будівництва споруд житлового чи офісного призначення з метою продажу третім особам іпотекодавцем також може бути забудовник.   -55- Святаш Д.В.
 Перше речення частини першої статті 15 викласти в такій редакції: "При іпотеці об'єктів незавершеного будівництва іпотекодавцем може бути особа, власністю якої стане відповідна будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира після завершення будівництва і реєстрації права власності на них у встановленому законом порядку".  		Враховано   При іпотеці об'єктів незавершеного будівництва іпотекодавцем може бути особа, власністю якої стане відповідна будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира після завершення будівництва і реєстрації права власності на них у встановленому законом порядку. При фінансуванні будівництва споруд житлового чи нежитлового призначення з метою продажу іншим особам іпотекодавцем також може бути забудовник. Іпотека об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку земельної ділянки, на якій виконується будівництво, або шляхом передачі в іпотеку нерухомого майна, право власності іпотекодавця на яке виникне в майбутньому.  
    -56- Святаш Д.В.
 Статтю 15 доповнити положенням такого змісту: "Іпотека об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку земельної ділянки, на якій виконується будівництво, або шляхом передачі в іпотеку нерухомого майна, право власності іпотекодавця на яке виникне в майбутньому"  		Враховано    
98. Обтяження об'єкта незавершеного будівництва іпотекою підлягає реєстрації у встановленому законом порядку.      Обтяження об'єкта незавершеного будівництва іпотекою підлягає реєстрації у встановленому законом порядку.  
99. Після завершення будівництва будівля (споруда) продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов іпотечного договору. Укладення нового іпотечного договору не вимагається. Після реєстрації прав власності на будівлю (споруду) її обтяження іпотекою реєструється у встановленому законом порядку.   -57- Святаш Д.В.
 Останнє речення частини третьої статті 15 виключити  		Враховано   Після завершення будівництва будівля (споруда) залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.  
100. У разі передачі в іпотеку об'єкта незавершеного будівництва забудовником і зверненні стягнення на завершену будівлю (споруду) іпотека не поширюється на ту її частину, яка була придбана будь-якою особою (покупцем) на підставі цивільно-правового договору шляхом повної сплати її вартості до моменту прийняття рішення про звернення стягнення, якщо іпотекодавець і покупець не досягли згоди про інше. Після звернення стягнення до нового власника завершеної будівлі (споруди) або об'єкта незавершеного будівництва переходять права і обов'язки забудовника щодо третіх осіб-покупців.   -58- Святаш Д.В.
 Другу частину першого речення частини четвертої статті 15 викласти в такій редакції: "...до моменту прийняття рішення про звернення стягнення, якщо інше не встановлено договором з покупцем". В другому реченні слова "...переходять прав..." замінити на "...переходять визначені договором права..."  		Враховано   У разі передачі в іпотеку об'єкта незавершеного будівництва забудовником і звернення стягнення на завершену будівлю (споруду) іпотека не поширюється на ту її частину, яка виділена в натурі і була придбана будь-якою особою (покупцем) на підставі цивільно-правового договору шляхом повної сплати її вартості до моменту прийняття рішення про звернення стягнення, якщо інше не встановлено договором з покупцем. Після звернення стягнення до нового власника завершеної будівлі (споруди) або об'єкта незавершеного будівництва переходять визначені договором права і обов'язки забудовника щодо третіх осіб-покупців.  
101. Стаття 16. Підстави припинення іпотеки      Стаття 17. Підстави припинення іпотеки  
102. Іпотека припиняється у разі:   -59- Шаров І.Ф.
 Абзац перший ч. 1 ст. 16 вилучити.  		Відхилено   Іпотека припиняється у разі:  
103. припинення основного зобов'язання;      припинення основного зобов'язання;  
104. реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;   -60- Жванія Д.В.
 Абзац третій частини першої статті 16 виключити.  		Відхилено   реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;  
105. переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки;      набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;  
106. визнання іпотечного договору недійсним;      визнання іпотечного договору недійсним;  
107. знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не відновив його;   -61- Національний банк України
 Частину шосту статті 16 викласти в такій редакції: "знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;"  		Враховано   знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;  
108. з інших підстав, передбачених цим Законом.      з інших підстав, передбачених цим Законом.  
109. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.   -62- Національний банк України
 Доповнити статтю 16 положенням такого змісту: "Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку."  		Враховано   Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.  
110. Розділ ІІ. ОФОРМЛЕННЯ ІПОТЕКИ      Розділ ІІ. ОФОРМЛЕННЯ ІПОТЕКИ  
111. Стаття 17. Іпотечний договір      Стаття 18. Іпотечний договір  
112. Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити наступні істотні умови:      Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити наступні істотні умови:  
113. 1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:      1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:  
114. для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;      для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;  
115. для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та країну, де зареєстровано особу;      для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;  
116. для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про:      для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про:  
117. для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податку;   -63- Святаш Д.В.
 Абзац п'ятий пункту 1) статті 17 викласти в такій редакції: "для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;"  		Враховано   для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;  
118. для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;      для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;  
119. 2) зміст, розмір, строк і порядок виконання основного зобов'язання;   -64- Національний банк України
 Пункт 2 частини першої статті 17 викласти у наступній редакції: "2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк та порядок його виконання;"  		Враховано   2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання;  
120. 3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення та додаватися план (схема) земельної ділянки;   -65- Національний банк України
 Пункт 3 частини першої статті 17 викласти у наступній редакції: "3) предмет іпотеки (опис), достатній для його ідентифікації або дані, що ідентифікують предмет іпотеки і реєстрі нерухомості. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення та додаватися план (схема) земельної ділянки;"  		Враховано   3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення та додаватися план (схема) земельної ділянки;  
121. 4) посилання на оформлення заставної.   -66- Жванія Д.В.
 В статті 17 частину першу доповнити новими пунктами 5 та 6 такого змісту: "5) наявні обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки; 6) оціночна вартість предмета іпотеки"  		Відхилено   4) посилання на випуск заставної або її відсутність. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов, він вважається неукладеним.  
    -67- Святаш Д.В.
 Статтю 17 доповнити положенням такого змісту: "У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов, він вважається неукладеним на підставі статті 638 Цивільного кодексу України"  		Враховано    
122. Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема інформацію про погоджену сторонами вартість предмета іпотеки на момент підписання іпотечного договору, посилання на документ, що підтверджує права іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про будь-які обтяження таких прав, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.   -68- Жванія Д.В.
 В статті 17 частину другу викласти в такій редакції: "Іпотечний договір за угодою сторін може містити також інші положення, зокрема, посилання на документ, що підтверджує права іпотекодавця на предмет іпотеки, строки (періодичність) платежів та їх розміри, якщо забезпечене іпотекою зобов'язання підлягає виконанню частинами, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки".  		Враховано частково   Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.  
123. Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов'язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов'язання.   -69- Святаш Д.В.
 Статтю 17 доповнити положенням такого змісту: "У разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно".  		Враховано   Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов'язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов'язання. У разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.  
124. Стаття 18. Внесення змін і доповнень до іпотечного договору      Стаття 19. Внесення змін і доповнень до іпотечного договору  
125. Внесення змін і доповнень до іпотечного договору здійснюється в нотаріальній формі і підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку.   -70- Жванія Д.В.
 Частину першу статті 18 викласти в такій редакції: "Внесення змін до іпотечного договору підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації у встановленому законом порядку. Не дозволяється вносити зміни до іпотечного договору, яким передбачене оформлення заставної, без одночасної зміни такої заставної"  		Враховано   Зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Після оформлення заставної зміни і доповнення до іпотечного договору і договору, яким обумовлене основне зобов'язання, можуть вноситися лише після анулювання заставної і видачі нової заставної в порядку, встановленому частиною четвертою статті 20 цього Закону.  
126. Будь-яке збільшення основного зобов'язання або відсотків за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних змін чи доповнень до іпотечного договору. Таке збільшення підпорядковується пріоритету вимоги за будь-яким іншим зобов'язанням, забезпеченим предметом іпотеки, яка була зареєстрована до реєстрації змін чи доповнень до іпотечного договору.      Будь-яке збільшення основного зобов'язання або відсотків за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Таке збільшення підпорядковується пріоритету вимоги за будь-яким іншим зобов'язанням, забезпеченим предметом іпотеки, яка була зареєстрована до реєстрації відповідної зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою.  
127. Стаття 19. Заставна      Стаття 20. Заставна  
128. Заставна - це цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, а в разі невиконання основного зобов'язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється якщо її випуск прямо передбачений іпотечним договором.   -71- Жванія Д.В.
 В частині першій статті 19 слова "цінний папір" замінити словами "іменний цінний папір".  		Відхилено   Заставна - це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється якщо її випуск передбачений іпотечним договором.  
    -72- Святаш Д.В.
 Перше речення частини першої статті 19 викласти в такій редакції: "Заставна - це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки."  		Враховано    
129. Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту у відповідності до цього Закону. Наступний власник заставної має ті ж права, що мав іпотекодержатель згідно договору, яким обумовлене основне зобов'язання, та іпотечного договору, на підставі якого була оформлена заставна.      Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту у відповідності до цього Закону. Наступний власник заставної має ті ж права, що мав іпотекодержатель згідно договору, яким обумовлене основне зобов'язання, та іпотечного договору, на підставі якого була оформлена заставна.  
130. Після оформлення заставної виконання основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено лише на підставі вимоги власника заставної. Звернення стягнення на предмет іпотеки власником заставної здійснюється у порядку, встановленому розділом ІV цього Закону.      У разі видачі заставної припиняються грошові зобов'язання боржника за договором, який обумовлює основне зобов'язання, та виникають грошові зобов'язання боржника щодо платежу за заставною. Після оформлення заставної виконання основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено лише на підставі вимоги власника заставної. Звернення стягнення на предмет іпотеки власником заставної здійснюється у порядку, встановленому розділом V цього Закону.  
131. Після оформлення заставної зміни і доповнення до іпотечного договору та договору, яким обумовлене основне зобов'язання, можуть здійснюватися лише після анулювання заставної і видачі нової заставної. В іншому випадку такі зміни і доповнення є недійсними. Анулювання заставної і видача нової заставної здійснюються за згодою між іпотекодавцем, боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та власником заставної. Відомості про анулювання заставної і видачу нової заставної підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.   -73- Шаров І.Ф.
 3 ч. 4 ст. 19 виключити положення про державну реєстрацію анулювання заставної і видачу нової заставної.  		Відхилено   Анулювання заставної і видача нової заставної здійснюються за згодою між іпотекодавцем, боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та власником заставної. Відомості про анулювання заставної і видачу нової заставної підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.  
    -74- Святаш Д.В.
 Перші два речення частини четвертої статті 19 перенести в статтю 18  		Враховано    
    -75- Національний банк України
 Частину четверту статті 19 викласти наступним чином: "У разі видачі заставної відповідно до договору, що створює основне зобов'язання та іпотечного договору, припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цими договорами та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за заставною. Заміна прав та обов'язків за заставною здійснюються за згодою між боржником, власником заставної та майновим поручителем, якщо він є учасником цього правочину."  		Враховано в частині третій статті 20   
132. Заставна не може видаватися, якщо іпотекою забезпечене грошове зобов'язання, суму боргу за яким на момент укладення іпотечного договору не визначено і яке не містить умов, що дають змогу визначити цю суму на конкретний момент.      Заставна не може видаватися, якщо іпотекою забезпечене грошове зобов'язання, суму боргу за яким на момент укладення іпотечного договору не визначено і яке не містить умов, що дають змогу визначити цю суму на конкретний момент.  
133. Заставна підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку разом з іпотечним договором і після реєстрації її випуску оригінал заставної передається іпотекодержателю.      Заставна підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку разом з державною реєстрацією обтяження відповідного нерухомого майна іпотекою. Після реєстрації випуску заставної її оригінал передається іпотекодержателю.  
134. Стаття 20. Форма і зміст заставної      Стаття 21. Форма і зміст заставної  
135. Заставна складається в письмовій формі в одному примірнику. На всіх оригінальних примірниках іпотечного договору робиться відмітка про оформлення заставної.   -76- Жванія Д.В.
 В статті 20 перше речення частини першої після слів "в одному примірнику" доповнити словами "на бланку стандартної форми".  		Враховано   Заставна складається в письмовій формі в одному примірнику на бланку стандартної форми, яка встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. На всіх оригінальних примірниках іпотечного договору робиться відмітка про оформлення заставної.  
    -77- Національний банк України
 Частину першу статті 20 пропонуємо викласти у наступній редакції: "Заставна складається на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку".  		Враховано    
136. У заставній обов'язково мають міститися наступні реквізити:      У заставній обов'язково мають міститися наступні реквізити:  
137. 1) слово "Заставна" як складова частина назви документа та формулювання про зобов'язання боржника сплатити іпотекодержателю у встановлений строк суму основного зобов'язання;   -78- Жванія Д.В.
 В статті 20 в абзаці другому частини другої слова "зобов'язання боржника сплатити іпотекодержателю у встановлений строк суму основного зобов'язання" замінити словами "зобов'язання боржника виконати перед Іпотекодержателем у встановлений строк основне зобов'язання".  		Враховано   1) слово "Заставна" як складова частина назви документа та формулювання про зобов'язання боржника виконати перед іпотекодержателем у встановлений строк основне зобов'язання;  
138. 2) для іпотекодавця, боржника (якщо він є відмінним від іпотекодавця) та іпотекодержателя - юридичних осіб:      2) для іпотекодавця, боржника (якщо він є відмінним від іпотекодавця) та іпотекодержателя - юридичних осіб:  
139. резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;      резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;  
140. нерезидентів - найменування, юридична адреса та країна, де зареєстрована особа;      нерезидентів - найменування, юридична адреса та держава, де зареєстрована особа;  
141. для іпотекодавця, боржника (якщо він є відмінним від іпотекодавця) та іпотекодержателя - фізичних осіб:      для іпотекодавця, боржника (якщо він є відмінним від іпотекодавця) та іпотекодержателя - фізичних осіб:  
142. громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адреса постійного місця проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податку;   -79- Святаш Д.В.
 Абзац п'ятий частини другої статті 20 викласти в такій редакції: "громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адреса постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;"  		Враховано   громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адреса постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;  
143. іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адреса їх постійного місця проживання за межами України;      іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адреса їх постійного місця проживання за межами України;  
144. 3) посилання на реквізити іпотечного договору та договору, що обумовлює основне зобов'язання;      3) посилання на реквізити іпотечного договору та договору, що обумовлює основне зобов'язання;  
145. 4) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та інформація про наявність інших обтяжень на предмет іпотеки;   -80- Національний банк України
 Пункт 4 частини другої статті 20 викласти у наступній редакції: "4) опис предмету іпотеки, достатній для його ідентифікації або данні, що ідентифікують предмет іпотеки у реєстрі нерухомості;"  		Враховано   4) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані;  
146. 5) зміст, розмір, строк і порядок виконання основного зобов'язання;   -81- Національний банк України
 Пункт 5 частини другої статті 20 викласти у наступній редакції: "3) зміст грошового зобов'язання боржника, розмір та порядок його виконання;"  		Враховано   5) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання;  
147. 6) спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору;   -82- Національний банк України
 Пункт 6 частини другої статті 20 викласти у наступній редакції: "6) спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо він передбачений іпотечним договором."  		Враховано   6) спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо він передбачений іпотечним договором;  
148. 7) відмітка про реєстраційний номер, дату та місце державної реєстрації іпотеки (цей реквізит вноситься держателем відповідного державного реєстру).      7) відмітка про реєстраційний номер, дату та місце державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою (цей реквізит вноситься держателем відповідного державного реєстру).  
149. Заставна може містити інші положення, які відтворюють зміст основного зобов'язання та іпотеки. Якщо зміст заставної суперечить відповідним положенням іпотечного договору чи договору, який обумовлює основне зобов'язання, положення заставної мають перевагу.   -83- Жванія Д.В.
 В статті 20 частини третю і четверту замінити новими частинами третьою, четвертою і п'ятою такого змісту: "За угодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем заставна може містити інші положення, які відтворюють зміст основного зобов'язання та іпотеки. Якщо зміст заставної не відповідає положенням іпотечного договору чи договору, зобов'язання за яким забезпечене іпотекою, положення заставної мають перевагу, якщо її набувач у момент здійснення угоди не знав і не повинен був знати про таку невідповідність. Це правило не поширюється на випадки, коли власником заставної є первісний іпотекодержатель. Законний власник заставної вправі вимагати усунення такої невідповідності шляхом анулювання заставної, яка знаходиться в його володінні, і одночасної з цим видачі нової заставної, якщо вимога була заявлена негайно після того, як законному власнику заставної стало відомо про таку невідповідність."  		Враховано частково   За угодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем заставна може містити інші положення, які відтворюють зміст основного зобов'язання та іпотеки. Якщо зміст заставної не відповідає положенням іпотечного договору чи договору, який обумовлює основне зобов'язання, положення заставної мають перевагу.  
    -84- Національний банк України
 Перше речення частини третьої статті 20 пропонуємо викласти так: "Заставна може містити інші положення, які відтворюють зміст основного зобов'язання та іпотеки, або по яких досягнуто згоди між іпотекодавцем та іпотекодержателем."-  		Враховано    
150. Заставна підписується іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця.   -85- Жванія Д.В.
 В статті 20 частину четверту викласти в такій редакції: "Заставна підписується іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Іпотекодавець - юридична особа засвідчує підпис уповноваженої особи печаткою".  		Враховано   Заставна підписується іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Іпотекодавець, боржник - юридичні особи засвідчують підпис уповноваженої особи печаткою.  
    -86- Жванія Д.В.
 Доповнити проект новою статтею 20-1 такого змісту: "Стаття 20-1. Додатки до заставної. До заставної можуть бути додані документи, які визначають умови іпотеки або необхідні для здійснення іпотекодержателем своїх прав за заставною. Якщо документи, додані до заставної, не названі в ній достатньо чітко для їхньої ідентифікації, і в заставній не зазначено, що такі документи є її невід'ємною частиною - такі документи необов'язкові для осіб, до яких перейшли права за заставною".  		Відхилено    
151. Стаття 21. Умови реалізації прав та виконання обов'язків, що випливають із заставної      Стаття 22. Умови реалізації прав та виконання обов'язків, що випливають із заставної  
152. Для реалізації прав за заставною її власник зобов'язаний заявити боржнику письмову вимогу про виконання основного зобов'язання та пред'явити оригінал заставної. Якщо виконанню підлягає грошове зобов'язання, у вимозі власника заставної вказується його банківський рахунок для здійснення боржником переказу відповідної грошової суми.   -87- Святаш Д.В.
 У другому реченні частини першої статті 19 вилучити слова "Якщо виконанню підлягає грошове зобов'язання".  		Враховано   Для реалізації прав за заставною її власник зобов'язаний заявити боржнику письмову вимогу про виконання основного зобов'язання та надати нотаріально посвідчену копію заставної. У цій вимозі вказується банківський рахунок власника заставної для здійснення боржником переказу відповідної грошової суми. На вимогу боржника власник заставної зобов'язаний пред'явити оригінал заставної без його передачі боржнику.  
    -88- Національний банк України
 Перше речення частини першої статті 21 викласти в такій редакції: "Для реалізації прав за заставною її власник зобов'язаний заявити боржнику письмову вимогу про виконання основного зобов'язання та надати нотаріально посвідчену копію заставної. На вимогу боржника власник заставної зобов'язаний пред'явити оригінал заставної без його передачі боржнику."  		Враховано    
153. Заставна підлягає передачі боржнику у разі належного виконання ним основного зобов'язання. Знаходження заставної у боржника свідчить про виконання основного зобов'язання, якщо не буде доведено протилежне. Знаходження заставної в іншої особи свідчить, що основне зобов'язання не виконано, якщо не буде доведено інше.   -89- Шаров І.Ф.
 частину другу статті 21 вилучити.  		Відхилено   Заставна підлягає передачі боржнику у разі належного виконання ним основного зобов'язання. Знаходження заставної у боржника свідчить про виконання основного зобов'язання, якщо не буде доведено протилежне. У разі виконання основного зобов'язання боржником заставна, що знаходиться в нього, анулюється. Знаходження заставної в іншої особи свідчить, що основне зобов'язання не виконано, якщо не буде доведено інше.  
    -90- Національний банк України
 Частину другу статті 21 доповнити реченням такого змісту: "У разі виконання основного зобов'язання боржником заставна, що знаходиться в нього, анулюється"  		Враховано    
154. Якщо основне зобов'язання підлягає виконанню частинами, власник заставної зобов'язаний видавати боржнику письмові квитанції про отримання платежу та вести належний облік (реєстр) платежів за заставною, який надається боржнику на його вимогу. У разі розбіжностей між квитанціями про отримання платежів та їх реєстром, квитанції про отримання платежів мають пріоритет.      Якщо основне зобов'язання підлягає виконанню частинами, власник заставної зобов'язаний видавати боржнику письмові квитанції про отримання платежу та вести належний облік (реєстр) платежів за заставною, який надається боржнику на його вимогу. У разі розбіжностей між квитанціями про отримання платежів та їх реєстром, квитанції про отримання платежів мають перевагу.  
155. Розділ ІІІ. ПЕРЕХІД ПРАВ ЗА ІПОТЕЧНИМ ДОГОВОРОМ І ЗАСТАВНОЮ      Розділ ІІІ. ПЕРЕХІД ПРАВ ЗА ІПОТЕЧНИМ ДОГОВОРОМ І ЗАСТАВНОЮ  
156. Стаття 22. Наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи      Стаття 23. Наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи  
157. Особа, яка придбала від іпотекодавця передане в іпотеку нерухоме майно з дотриманням вимог статті 8 цього Закону або отримала це майно у порядку правонаступництва чи спадкоємства, набуває права і обов'язки іпотекодавця за іпотечним договором та заставною.   -91- Жванія Д.В.
 Частину першу статті 22 викласти в такій редакції: "У разі коли право власності на предмет іпотеки переходить від іпотекодавця до третьої особи, іпотека зберігає чинність для набувача цього майна і в тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. У разі коли право власності на предмет іпотеки переходить у порядку правонаступництва, іпотека зберігає чинність для правонаступника іпотекодавця."  		Враховано частково   У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, в тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть в тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.  
158. Якщо право власності (право повного господарського відання) на предмет іпотеки переходить від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача цього майна навіть у випадку, коли до відома цього набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.   -92- Жванія Д.В.
 Частину другу статті 22 викласти в такій редакції" "Особа, до якої перейшло право на предмет іпотеки, набуває статусу попереднього іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до моменту переходу права, якщо договором про передачу предмета іпотеки не передбачено інше."  		Враховано частково   Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.  
159. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець несе відповідальність перед іпотекодержателем або власником заставної за виконання основного зобов'язання тільки в межах вартості предмета іпотеки.   -93- Національний банк України
 Частину третю статті 22 викласти в такій редакції: "Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя або власника заставної в межах вартості предмета іпотеки."  		Враховано   Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.  
160. У разі оформлення заставної відчуження предмета іпотеки не допускається до повного задоволення вимоги за заставною, крім випадків переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкоємства чи правонаступництва.   -94- Шаров І.Ф.
 Ч. 4 ст. 22 доповнити словами: "Можливість відчуження допускається з незалежних від іпотекодавця причин (його смерть, ліквідація юридичної особи тощо).  		Враховано по суті  У разі оформлення заставної перехід права власності на предмет іпотеки не допускається до повного задоволення вимоги за заставною, крім переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування чи правонаступництва.  
    -95- Жванія Д.В.
 Частину четверту статті 22 викласти в такій редакції: "У разі оформлення заставної перехід прав на предмет іпотеки не допускається до повного задоволення вимоги за заставною, крім випадків переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування чи правонаступництва."  		Враховано    
161. Стаття 23. Відступлення прав за іпотечним договором      Стаття 24. Відступлення прав за іпотечним договором  
162. Відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.      Відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.  
163. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.      Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у пятиденний термін повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.  
164. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації у встановленому законом порядку.      Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.  
165. Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов'язанням не допускається у разі випуску заставної. Після випуску заставної перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної у встановленому цим Законом порядку.      Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов'язанням не допускається у разі випуску заставної. Після випуску заставної перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної у встановленому цим Законом порядку.  
166. Стаття 24. Передача заставної      Стаття 25. Передача заставної  
167. Передача заставної здійснюється шляхом виконання на ній особою, якій належить заставна (індосант), передавального напису (індосаменту) на користь іншої особи (індосат) та передачі оригіналу заставної.      Передача заставної здійснюється шляхом виконання на ній особою, якій належить заставна (індосант), передавального напису (індосаменту) на користь іншої особи (індосат) та передачі оригіналу заставної.  
168. У передавальному написі зазначається прізвище, ім'я, по батькові та адреса фізичної особи або найменування та адреса юридичної особи, якій передається заставна. Передавальний напис підписується зазначеним у заставній іпотекодержателем, а якщо цей напис не перший - власником заставної, зазначеним у попередньому індосаменті.   -96- Святаш Д.В.
 Частину другу статті 24 доповнити реченням такого змісту: "Індосант - юридична особа засвідчує підпис уповноваженої особи печаткою".  		Враховано   У передавальному написі зазначається прізвище, ім'я, по батькові та адреса фізичної особи або найменування та адреса юридичної особи, якій передається заставна. Передавальний напис підписується зазначеним у заставній іпотекодержателем, а якщо цей напис не перший - власником заставної, зазначеним у попередньому індосаменті. Індосант - юридична особа засвідчує підпис уповноваженої особи печаткою.  
169. Написи на заставній, що забороняють її наступну передачу, є недійсними.   -97- Святаш Д.В.
 Частину третю статті 24 доповнити реченням такого змісту: "В тексті передавального напису можуть вказуватися умови, за яких здійснюється передача заставної".  		Враховано   В тексті передавального напису можуть вказуватися умови, за яких здійснюється передача заставної. Написи на заставній, що забороняють її наступну передачу, є недійсними. При недостатності на заставній місця для передавальних написів або інших необхідних відміток до заставної прикріплюється додатковий лист, написи на якому виконуються таким чином, щоб вони починалися на заставній і закінчувалися на цьому листі. Всі аркуші заставної складають єдине ціле, вони повинні бути пронумеровані і скріплені печаткою нотаріуса. Окремі аркуші заставної не мають юридичної сили.  
    -98- Жванія Д.В.
 Доповнити статтю 24 новою частиною такого змісту: "При недостатності на заставній місця для передавальних написів або інших необхідних відміток до заставної прикріплюється додатковий лист, написи й відмітки на якому виконуються таким чином, щоб вони починалися на заставній і закінчувалися на цьому листі. Всі аркуші заставної складають єдине ціле. Вони повинні бути пронумеровані і скріплені печаткою нотаріуса. Окремі аркуші заставної не можуть бути предметом угод."  		Враховано    
170. Індосант зобов'язаний письмово повідомити боржника про передачу заставної індосату. У разі невиконання цього обов'язку індосантом передача заставної є дійсною, а індосат має право вимагати від індосанта відшкодування завданих збитків.   -99- Національний банк України
 Частину четверту статті 24 пропонуємо викласти у наступній редакції: "Індосант зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів щодо своєчасного повідомлення боржника про передачу заставної індосату та недопущення виконання зобов'язань боржником на його користь, після передачі заставної індосату. У разі невиконання цього обов'язку індосат має право вимагати від індосанта відшкодування завданих збитків."  		Враховано   Індосант зобов'язаний письмово повідомити боржника про передачу заставної індосату та всіма доступними засобами не припустити виконання основного зобов'язання боржником на свою користь. У разі невиконання цього обов'язку індосантом передача заставної є дійсною, а індосат має право вимагати від індосанта відшкодування завданих збитків.  
171. Якщо основне зобов'язання підлягає виконанню частинами, індосант зобов'язаний передати індосату копії квитанцій про отримані платежі та реєстр отриманих платежів за заставною.      Якщо основне зобов'язання підлягає виконанню частинами, індосант зобов'язаний передати індосату копії квитанцій про отримані платежі та реєстр отриманих платежів за заставною.  
172. Стаття 25. Правові наслідки передачі заставної      Стаття 26. Правові наслідки передачі заставної  
173. Передача заставної шляхом вчинення індосаменту надає індосату всі права іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням. Передача заставної не вимагає проведення державної реєстрації. Проте на розсуд індосата передача заставної може бути зареєстрована у встановленому законом порядку.      Передача заставної шляхом вчинення індосаменту надає індосату всі права іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням. Передача заставної не вимагає державної реєстрації. Проте на розсуд індосата передача заставної може бути зареєстрована у встановленому законом порядку.  
174. Індосант несе відповідальність перед індосатом за достовірність відомостей, що містяться у заставній, та дійсність заставної, але індосант не відповідає за виконання іпотекодавцем чи боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимог за заставною.      Індосант несе відповідальність перед індосатом за достовірність відомостей, що містяться у заставній, та дійсність заставної, але індосант не відповідає за виконання іпотекодавцем чи боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимог за заставною.  
175. За фактом передачі заставної індосант засвідчує індосату, що на момент передачі заставної боржник продовжує належним чином виконувати основне зобов'язання і він здійснив у відповідності до умов заставної всі платежі, належні до сплати до дати передачі заставної, якщо індосат не був письмово повідомлений індосантом про інше. Індосант несе відповідальність перед індосатом за будь-які збитки, завдані внаслідок невиконання цієї умови.      За фактом передачі заставної індосант засвідчує індосату, що на момент передачі заставної боржник продовжує належним чином виконувати основне зобов'язання і він здійснив у відповідності до умов заставної всі платежі, належні до сплати до дати передачі заставної, якщо індосат не був письмово повідомлений індосантом про інше. Індосант несе відповідальність перед індосатом за будь-які збитки, завдані внаслідок невиконання цієї умови.  
176. Боржник може відмовитись здійснювати платежі за заставною на користь індосата, який добросовісно набув заставну шляхом здійснення платежу індосанту і не знав про недостовірність відомостей, що містяться в заставній, або про недійсність заставної чи про інші заперечення боржника щодо здійснення платежів за заставною, тільки у разі якщо зобов'язання боржника за основним зобов'язанням були належним чином виконані або заставна була видана внаслідок обману, насильства, погрози чи зловмисної угоди сторін. Інші обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні платежів за заставною.      Боржник може відмовитись здійснювати платежі за заставною на користь індосата, який добросовісно набув заставну шляхом здійснення платежу індосанту і не знав про недостовірність відомостей, що містяться в заставній, або про недійсність заставної чи про інші заперечення боржника щодо здійснення платежів за заставною, тільки у разі належного виконання боржником основного зобов'язання або якщо заставна була видана внаслідок обману, насильства, погрози чи навмисної угоди сторін. Інші обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні платежів за заставною.  
177. До отримання письмового повідомлення від індосанта про передачу заставної боржник може продовжувати здійснювати платежі на користь індосанта. У цьому разі боржник не несе відповідальності перед індосатом за здійснення таких платежів індосанту.      До отримання письмового повідомлення від індосанта про передачу заставної боржник може продовжувати здійснювати платежі на користь індосанта. У цьому разі боржник не несе відповідальності перед індосатом за здійснення таких платежів індосанту.  
178. Стаття 26. Поновлення прав за заставною      Стаття 27. Поновлення прав за заставною  
179. У разі втрати заставної іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, видають дублікат заставної за умови, що особа, яка вимагає видачі дубліката, може довести своє право власності на втрачену заставну шляхом відтворення всіх попередніх індосаментів. Відмова іпотекодавця (боржника) видати дублікат заставної може бути оскаржена в суді.      У разі втрати заставної іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, видають дублікат заставної за умови, що особа, яка вимагає видачі дубліката, може довести своє право власності на втрачену заставну шляхом відтворення всіх попередніх індосаментів. Відмова іпотекодавця (боржника) видати дублікат заставної може бути оскаржена в суді.  
180. Відмітка про оформлення дублікату заставної повинна міститися на кожній сторінці тексту дубліката, а відомості про його видачу підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.      Відмітка про оформлення дублікату заставної повинна міститися на кожній сторінці тексту дубліката, а відомості про його видачу підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.  
181. Стаття 27. Застава заставної   -100- Національний банк України
 Статтю 27 пропонуємо вилучити, з одночасним доповненням проекту новим розділом ІV такого змісту: "Розділ ІV. ВИКОРИСТАННЯ ЗАСТАВНОЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕФІНАНСУВАННЯ. Стаття 27. Способи рефінансування Іпотекодержатель (власник заставної) може до настання строку виконання боржником зобов'язань за заставною проводити операції з належними йому заставними для рефінансування власної діяльності шляхом залучення додаткових грошових коштів від інших осіб. Рефінансування може здійснюватися такими способами: відчуження (продаж) заставної шляхом вчинення індосаменту у відповідності до статті 24 цього Закону з компенсацією індосанту вартості заставної у встановленому сторонами розмірі; продаж заставної з зобов'язанням зворотного викупу (операція репо); передача заставної у заставу для забезпечення виконання зобов'язань перед іншими кредиторами; . емісія іпотечних цінних паперів іншим способом, який не суперечить закону Стаття 28. Продаж заставної з зобов'язанням зворотного викупу. Продаж заставної з зобов'язанням зворотного викупу є угодою, згідно якої будь-яка особа - кредитор зобов'язується сплатити іпотекодержателю (власнику заставної) грошові кошти, а іпотекодержатель (власник заставної) зобов'язується передати заставну цьому кредитору і викупити її за погодженою сторонами ціною у визначений строк у майбутньому, але не пізніше строку повного виконання основного зобов'язання боржником. Продаж заставної з зобов'язанням зворотного викупу здійснюється шляхом вчинення індосаменту, в якому встановлюється строк зворотного викупу заставної. Іпотекодержатель (власник заставної) і кредитор можуть укласти договір, який встановлюватиме інші умови продажу заставної з зобов'язанням зворотного викупу. Зокрема, договором може бути встановлений обов'язок іпотекодержателя (власника заставної) викупити заставну до вказаного в індосаменті строку у разі настання визначених договором обставин. Стаття 29. Застава заставної Заставна може бути передана у заставу для забезпечення виконання зобов'язань її власника перед іншою особою - кредитором. Застава заставної здійснюється шляхом вчинення індосаменту, в якому зазначається, що заставна передається тільки у заставу, та ідентифікується забезпечене заставою зобов'язання. При заставі заставна передається у володіння заставодержателю. Іпотекодержатель (власник заставної) зобов'язаний письмово повідомити боржника про передачу заставної у заставу. У разі порушення зобов'язання, забезпеченого заставою заставної, до заставодержателя переходять всі права за заставною з наслідками, встановленими у розділі ІІІ цього Закону. Стаття 30. Іпотечні цінні папери Заставні можуть забезпечувати випуск іпотечних цінних паперів - іпотечних облігацій і іпотечних сертифікатів. Емітентом іпотечних цінних паперів можуть бути банки та інші ліцензовані у встановленому законом порядку фінансові установи.. Порядок випуску та обігу іпотечних цінних паперів встановлюється законом Стаття 31. Порядок рефінансування Іпотекодержатель (власник заставної) має право проводити операції з заставними для рефінансування власної діяльності самостійно або з залученням спеціалізованих фінансових установ, які на підставі договору з іпотекодержателем (власником заставної) надають відповідне рефінансування шляхом проведення операцій з іпотечними активами такого іпотекодержателя (власника заставної), що забезпечують надходження грошових коштів від будь-яких інших осіб-кредиторів."  		Враховано   Розділ ІV. ВИКОРИСТАННЯ ЗАСТАВНОЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕФІНАНСУВАННЯ. Стаття 28. Способи рефінансування Іпотекодержатель (власник заставної) може до настання строку виконання боржником зобов'язань за заставною проводити операції з належними йому заставними для рефінансування власної діяльності шляхом залучення додаткових грошових коштів від інших осіб. Рефінансування може здійснюватися такими способами: відчуження (продаж) заставної шляхом вчинення індосаменту у відповідності до статті 25 цього Закону з компенсацією індосанту вартості заставної у встановленому сторонами розмірі; продаж заставної з зобов'язанням зворотного викупу (операція репо); передача заставної у заставу для забезпечення виконання зобов'язань перед іншими кредиторами; емісія іпотечних цінних паперів; іншим способом, який не суперечить закону. Стаття 29. Продаж заставної з зобов'язанням зворотного викупу. Продаж заставної з зобов'язанням зворотного викупу є угодою, згідно якої будь-яка особа - кредитор зобов'язується сплатити іпотекодержателю (власнику заставної) грошові кошти, а іпотекодержатель (власник заставної) зобов'язується передати заставну цьому кредитору і викупити її за погодженою сторонами ціною у визначений строк у майбутньому, але не пізніше строку повного виконання основного зобов'язання боржником. Продаж заставної з зобов'язанням зворотного викупу здійснюється шляхом вчинення індосаменту, в якому встановлюється строк зворотного викупу заставної. Іпотекодержатель (власник заставної) і кредитор можуть укласти договір, який встановлюватиме інші умови продажу заставної з зобов'язанням зворотного викупу. Зокрема, договором може бути встановлений обов'язок іпотекодержателя (власника заставної) викупити заставну до вказаного в індосаменті строку у разі настання визначених договором обставин. Стаття 30. Застава заставної Заставна може бути передана у заставу для забезпечення виконання зобов'язань її власника перед іншою особою - кредитором. Застава заставної здійснюється шляхом вчинення індосаменту, в якому зазначається, що заставна передається тільки у заставу, та ідентифікується забезпечене заставою зобов'язання. При заставі заставна передається у володіння заставодержателю. Іпотекодержатель (власник заставної) зобов'язаний письмово повідомити боржника про передачу заставної у заставу. У разі порушення зобов'язання, забезпеченого заставою заставної, до заставодержателя переходять всі права за заставною з наслідками, встановленими у розділі ІІІ цього Закону. Стаття 31. Іпотечні цінні папери Заставні можуть забезпечувати випуск іпотечних цінних паперів - іпотечних облігацій і іпотечних сертифікатів. Емітентом іпотечних цінних паперів можуть бути банки та інші ліцензовані у встановленому законом порядку фінансові установи. Порядок випуску та обігу іпотечних цінних паперів встановлюється законом. Стаття 32. Порядок рефінансування Іпотекодержатель (власник заставної) має право проводити операції з заставними для рефінансування власної діяльності самостійно або з залученням спеціалізованих фінансових установ, які на підставі договору з іпотекодержателем (власником заставної) надають відповідне рефінансування шляхом проведення операцій з іпотечними активами такого іпотекодержателя (власника заставної), що забезпечують надходження грошових коштів від будь-яких інших осіб-кредиторів.  
182. Заставна може бути предметом застави для забезпечення виконання зобов'язань її власника перед іншою особою.       
183. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою заставної, заставодержатель вправі вимагати передачі йому прав за заставною. Якщо буде відмовлено у передачі цих прав, заставодержатель заставної може вимагати передачі прав за заставною у судовому порядку.       
184. Застава заставної здійснюється у спосіб, встановлений для застави векселів.   -101- Жванія Д.В.
 Частину третю статті 27 викласти в такій редакції: "Застава заставної здійснюється шляхом укладення договору застави, який підлягає нотаріальному посвідченню".  		Враховано частково    
185. Розділ ІV. ЗАДОВОЛЕННЯ ВИМОГ ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ ЗА РАХУНОК ПРЕДМЕТА ІПОТЕКИ      Розділ V. ЗАДОВОЛЕННЯ ВИМОГ ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ ЗА РАХУНОК ПРЕДМЕТА ІПОТЕКИ  
186. Стаття 28. Підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки      Стаття 33. Підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки  
187. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає на підставах, передбачених статтею 11 цього Закону.      У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.  
188. У разі припинення діяльності (реорганізації, ліквідації) юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник (спадкоємець) іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.   -102- Святаш Д.В.
 Частину другу статті 28 викласти в такій редакції: "У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше."  		Немає висновку   У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.  
189. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно угоди про задоволення вимог іпотекодержателя.      Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя.  
190. Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки, державного підприємства, підприємства, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.      Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.  
191. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкта нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернуто стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.      Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкта нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.  
192. Стаття 29. Передача предмета іпотеки в управління      Стаття 34. Передача предмета іпотеки в управління  
193. Після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання плодів, продукції та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно його цільового призначення предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.   -103- Святаш Д.В.
 Перше речення частини першої статті 29 доповнити словами "...у порядку, встановленому цим Законом"  		Враховано   Після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно його цільового призначення предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.  
194. Плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.      Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.  
195. Стаття 30. Повідомлення про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору      Стаття 35. Повідомлення про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору  
196. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом 30 днів з моменту одержання зазначеної вимоги порушення не було усунуте, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вимог цього Закону.   -104- Святаш Д.В.
 Статтю 30 викласти у такій редакції: "У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж десятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання даної вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку".  		Враховано   У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж десятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.  
197. Вимога про усунення порушень повинна містити такі відомості:       
198. 1) для іпотекодавця, боржника (якщо він відмінний від іпотекодавця) та іпотекодержателя - юридичних осіб:       
199. резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;       
200. нерезидентів - найменування, місцезнаходження та країна, де зареєстрована особа;       
201. для іпотекодавця, боржника (якщо він відмінний від іпотекодавця) та іпотекодержателя - фізичних осіб:       
202. громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адреса постійного місця проживання, підпис та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;       
203. іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адреса постійного місця проживання за межами України, підпис;       
204. 2) стислий зміст порушених (невиконаних) зобов'язань;       
205. 3) вимога іпотекодержателя виконати порушене зобов'язання протягом 30 днів з моменту одержання вимоги;       
206. 4) попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання даної вимоги.       
207. Якщо порушення зобов'язань іпотекодавця чи боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, становить загрозу для стану чи безпеки предмета іпотеки або істотною мірою перешкоджає реалізації прав іпотекодержателя, іпотекодержатель має право в будь-який час вжити негайних заходів в межах, передбачених цим Законом, без направлення письмового повідомлення іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.       
208. Стаття 31. Позасудове врегулювання      Стаття 36. Позасудове врегулювання  
209. Сторони іпотечного договору повинні докласти засиль для вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки в першу чергу шляхом застосування позасудових методів врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється на підставі угоди між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, яка може бути укладена ними в будь-який час до моменту прийняття рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.   -105- Святаш Д.В.
 Частину першу статті 31 викласти в такій редакції: "Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно окремого договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки."  		Враховано   Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно окремого договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.  
210. Угода про задоволення вимог іпотекодержателя підлягає нотаріальному посвідченню і може бути оформленою у вигляді окремого договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або як застереження, що міститься в іпотечному договорі і визначає спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень цього Закону .   -106- Національний банк України
 В частині першій статті 31 слова "... визначає спосіб звернення..." замінити на "... визначає можливий спосіб (способи) звернення..." Доповнити частину першу статті 31 реченням такого змісту: "Визначений угодою про задоволення вимог іпотекодержателя спосіб задоволення цих вимог не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші передбачені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки."  		Враховано по суті  Договір про задоволення вимог іпотекодержателя визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.  
211. Угода про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати:      Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати:  
212. передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання;      передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;  
213. право іпотекодержателя продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.   -107- Святаш Д.В.
 Абзац третій частини третьої статті 31 викласти в такій редакції: "право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у відповідності до статті 33 цього Закону".  		Враховано   право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.  
214. У разі позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.      Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.  
215. Стаття 32. Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки      Стаття 37. Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки  
216. Угода про задоволення вимог іпотекодержателя, яка передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.      Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.  
217. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем в суді, якщо він доведе, що основне зобов'язання і умови іпотечного договору не були порушені.      Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем в суді, якщо він доведе, що основне зобов'язання і умови іпотечного договору не були порушені.  
218. У разі переходу до іпотекодержателя права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, вимоги інших кредиторів, забезпечені цим же нерухомим майном, залишаються дійсними і іпотекодержатель, що набув право власності на зазначене нерухоме майно, несе відповідальність за їх задоволення.   -108- Святаш Д.В.
 Частину третю статті 32 викласти в такій редакції "У разі переходу до іпотекодержателя права власності на передане в іпотеку нерухоме майно, права і вимоги інших осіб на це нерухоме майно, зареєстровані у встановленому законом порядку, залишаються дійсними. Іпотекодержатель несе відповідальність за задоволення прав чи вимог інших осіб на предмет іпотеки, які мають вищий пріоритет. Задоволення прав чи вимог осіб з нижчим пріоритетом здійснюється у межах перевищення вартості нерухомого майна, визначеної шляхом професійної оцінки, після задоволення прав чи вимог, які мають вищий пріоритет, над розміром забезпеченої іпотекою вимоги іпотекодержателя."  		Враховано   У разі переходу до іпотекодержателя права власності на передане в іпотеку нерухоме майно, права і вимоги інших осіб на це нерухоме майно, зареєстровані у встановленому законом порядку, залишаються дійсними. Іпотекодержатель несе відповідальність за задоволення прав чи вимог інших осіб на предмет іпотеки, які мають вищий пріоритет. Задоволення прав чи вимог осіб з нижчим пріоритетом здійснюється у межах перевищення вартості нерухомого майна, визначеної шляхом його оцінки, після задоволення прав чи вимог, які мають вищий пріоритет, над розміром забезпеченої іпотекою вимоги іпотекодержателя.  
219. Стаття 33. Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки      Стаття 38. Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки  
220. Якщо угода про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу опублікувати за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про свій намір здійснити продаж, а також письмово повідомити у цей термін про такий продаж всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки. Ці особи мають переважне право на придбання предмета іпотеки у відповідності до пріоритету та розміру їх зареєстрованих прав чи вимог.   -109- Святаш Д.В.
 Частину першу статті 33 викласти в такій редакції: "Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний принаймні за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити про свій намір здійснити продаж іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування спричинених збитків. Протягом зазначеного тридцятиденного строку особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З моменту отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або не взмозі укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 робочих днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, у відповідності до пріоритету їх прав і вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель має право продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд."  		Враховано   Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний принаймні за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, у відповідності до пріоритету їх прав і вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.  
221. Ціна продажу предмета іпотеки іпотекодержателем встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі професійної оцінки, на рівні, не нижчому за звичайні ринкові ціни на даний вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими іпотекодержателями згідно пріоритету та розміру їх зареєстрованих вимог, та перед іпотекодавцем за відшкодування різниці між продажною ціною предмета іпотеки та звичайною ринковою ціною на нього.   -110- Шаров І.Ф.
 У ч. 2 ст. 33 слова "іншими іпотекодержателями" замінити на слова "іншими кредиторами".  		Враховано по суті  Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно пріоритету та розміру їх зареєстрованих прав чи вимог, та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.  
222. Розподіл виручки від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем, іншими особами, що мають зареєстровані права та вимоги на предмет іпотеки, і іпотекодавцем здійснюється відповідно до порядку, встановленого статтею 42 цього Закону.   -111- Святаш Д.В.
 Частину третю статті 33 викласти в такій редакції: "Розподіл виручки від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється у відповідності до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю."  		Враховано   Розподіл виручки від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється у відповідності до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю.  
223. У разі продажу предмета іпотеки згідно положень цієї статті боржник зберігає право виконати основне зобов'язання згідно умов та з наслідками, визначеними статтею 37 цього Закону.   -112- Святаш Д.В.
 Частину четверту статті 33 викласти в такій редакції: "Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцяти денного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно умов та з наслідками, встановленими статтею 37 цього Закону."  		Враховано   Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно умов та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.  
224. Продаж предмета іпотеки згідно цієї статті може здійснюватися також на підставі рішення суду.   -113- Святаш Д.В.
 Частину п'яту статті 33 виключити.  		Враховано    
225. Стаття 34. Реалізація предмета іпотеки за рішенням суду      Стаття 39. Реалізація предмета іпотеки за рішенням суду  
226. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки рішення суду повинно, зокрема, визначати:      У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається:  
227. загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;      загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;  
228. опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;      опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;  
229. заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;      заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;  
230. спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, визначеної статтею 33 цього Закону;      спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;  
231. зареєстрований пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;      пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;  
232. початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.   -114- Національний банк України
 Доповнити статтю 34 частиною восьмою такого змісту: "Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя може винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення."  		Враховано   початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.  
233. Суд може відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.      Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.  
234. Іпотечний договір не підлягає визнанню недійсним на підставі незначних порушень його форми і змісту, які не призвели до невиконання вимог цього Закону та не змінюють обсяг прав та зобов'язань сторін.   -115- Національний банк України
 Частину третю статті 34 пропонуємо виключити.  		Враховано    
235. Стаття 35. Виселення мешканців   -116- Бокий І.С.
Шибко В.Я.
 Статтю 35 "Виселення мешканців" вилучити.  		Відхилено   Стаття 40. Виселення мешканців  
236. Звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за виключенням наймачів. Виселення проводиться у відповідності до законодавства з врахуванням особливостей, передбачених цим Законом.      Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за виключенням наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.  
237. Після реалізації переданого в іпотеку житлового будинку чи житлового приміщення всі мешканці зобов'язані на вимогу нового власника добровільно звільнити житловий будинок або житлове приміщення протягом одного місяця з моменту отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють приміщення у встановлений термін добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Виселення також може бути здійснено у встановлений термін на вимогу іпотекодержателя після прийняття рішення про звернення стягнення, але до реалізації предмета іпотеки.   -117- Національний банк України
 Частину другу статті 35 викласти в такій редакції: "Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з моменту отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами термін добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду."  		Враховано   Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами термін добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.  
238. Особи, які проживають в зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню якщо:      Особи, які проживають в зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню якщо:  
239. договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про його існування було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку;      договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку;  
240. договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.      договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.  
241. Стаття 36. Реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах      Стаття 41. Реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах  
242. Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, може проводитися шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог цього Закону.   -118- Святаш Д.В.
 Частину першу статті 36 викласти у такій редакції : "Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, ..." далі за текстом  		Враховано   Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог цього Закону.  
243. Організація продажу предмета іпотеки покладається на ліцензовані у встановленому Міністерством юстиції порядку спеціалізовані організації. Право вибору спеціалізованої організації належить іпотекодержателю. Місце проведення прилюдних торгів визначається спеціалізованою організацією за погодженням із іпотекодержателем.   -119- Святаш Д.В.
 Перше речення частини другої статті 36 викласти в такій редакції: "Організація продажу предмета іпотеки покладається на спеціалізовані організації, що створені і діють відповідно до закону.."  		Враховано   Організація продажу предмета іпотеки покладається на спеціалізовані організації, що створені і діють відповідно до закону. Право вибору спеціалізованої організації належить іпотекодержателю. Місце проведення прилюдних торгів визначається спеціалізованою організацією за погодженням із іпотекодержателем.  
244. Стаття 37. Наслідки виконання основного зобов'язання до моменту реалізації предмета іпотеки      Стаття 42. Наслідки виконання основного зобов'язання до моменту реалізації предмета іпотеки  
245. Боржник вправі в будь-який час до моменту продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимоги за основним зобов'язанням чи ту його частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, спричинених іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінникам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними.      Боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними.  
246. Якщо інше не передбачено іпотечним договором, у разі коли основне зобов'язання підлягає виконанню частинами, боржник може скористатися правом, наданим згідно частини першої цієї статті, тільки один раз за дванадцятимісячний період і тільки двічі протягом терміну дії договору, який обумовлює основне зобов'язання. В разі перевищення цих показників боржник має право припинити реалізацію предмета іпотеки лише шляхом повної сплати решти суми за основним зобов'язанням.      Якщо інше не встановлено іпотечним договором, у разі коли основне зобов'язання підлягає виконанню частинами, боржник може скористатися правом, встановленим частиною першою цієї статті, один раз на рік або двічі протягом терміну дії основного зобов'язання. В разі перевищення цих показників боржник має право припинити реалізацію предмета іпотеки лише шляхом повної сплати решти суми за основним зобов'язанням.  
247. Майновий поручитель чи наступний іпотекодержатель може виконати основне зобов'язання за боржника з наслідками, аналогічними вищенаведеним, і попередній іпотекодержатель зобов'язаний прийняти таке виконання. Наступний іпотекодержатель, який сплачує повну суму основного зобов'язання попередньому іпотекодержателю, вважається особою, на користь якої здійснене відступлення прав попереднього іпотекодержателя за іпотечним договором. Майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.      Майновий поручитель чи наступний іпотекодержатель може виконати основне зобов'язання за боржника з наслідками, аналогічними вищенаведеним, і попередній іпотекодержатель зобов'язаний прийняти таке виконання. Наступний іпотекодержатель, який сплачує повну суму основного зобов'язання попередньому іпотекодержателю, вважається особою, на користь якої здійснене відступлення прав попереднього іпотекодержателя за іпотечним договором. Майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.  
248. Стаття 38. Підготовка до проведення прилюдних торгів      Стаття 43. Підготовка до проведення прилюдних торгів  
249. Прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення.      Прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення.  
250. Початкова ціна продажу предмета іпотека встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди - спеціалізованою організацією на підставі професійної оцінки предмета іпотеки. Початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків його ринкової вартості, визначеної шляхом проведення професійної оцінки.   -120- Святаш Д.В.
 В другому реченні частини другої статті 38 виключити слово "ринкової"  		Враховано   Початкова ціна продажу предмета іпотека встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди - спеціалізованою організацією на підставі професійної оцінки предмета іпотеки. Початкова ціна цього майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.  
251. Спеціалізована організація не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. Дане повідомлення повинно містити інформацію про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та будь-яку іншу необхідну інформацію.      Спеціалізована організація не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.  
252. Спеціалізована організація зобов'язана забезпечити будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу.      Спеціалізована організація забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу.  
253. Не пізніше дати публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів в засобах масової інформації спеціалізована організація письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про дату, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.      Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів в засобах масової інформації спеціалізована організація письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.  
254. Стаття 39. Участь в прилюдних торгах      Стаття 44. Участь в прилюдних торгах  
255. У прилюдних торгах мають право брати участь фізичні і юридичні особи, які сплатили гарантійний внесок і можуть бути, відповідно до закону, покупцями нерухомого майна, що реалізується. Розмір гарантійних внесків визначається спеціалізованою організацією, але він не може перевищувати 5 % стартової ціни продажу предмета іпотеки. Іпотеководавець та всі іпотекодержателі беруть участь у прилюдних торгах без сплати гарантійного внеску.      У прилюдних торгах мають право брати участь фізичні і юридичні особи, які сплатили гарантійний внесок і можуть відповідно до закону бути покупцями нерухомого майна, що реалізується. Розмір гарантійних внесків визначається спеціалізованою організацією, але він не може перевищувати 5 % початкової ціни продажу предмета іпотеки. Іпотеководавець та всі іпотекодержателі беруть участь у прилюдних торгах без сплати гарантійного внеску.  
256. Учасники прилюдних торгів підлягають реєстрації спеціалізованою організацією. Реєстрація припиняється не раніше ніж за одну годину до початку прилюдних торгів. Для реєстрації учасник надає спеціалізованій організації документ, що посвідчує його особу, заяву про участь у торгах, документ, що підтверджує сплату гарантійного внесків. Під час проведення реєстрації учасник прилюдних торгів отримує картку з зазначенням його порядкового номеру, згідно якого цей учасник приймає участь в торгах.      Учасники прилюдних торгів підлягають реєстрації спеціалізованою організацією. Реєстрація припиняється не раніше ніж за одну годину до початку прилюдних торгів. Для цілей реєстрації учасник надає спеціалізованій організації документ, що посвідчує його особу, заяву про участь у торгах, документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску. Під час проведення реєстрації учасник прилюдних торгів отримує картку з зазначенням його порядкового номеру, згідно якого цей учасник приймає участь в торгах.  
257. Стаття 40. Порядок проведення прилюдних торгів      Стаття 45. Порядок проведення прилюдних торгів  
258. Процедура проведення прилюдних торгів має бути прозорою. Спеціалізована організація зобов'язана забезпечити кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку.      Прилюдні торги проводяться прозоро. Спеціалізована організація забезпечує кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку.  
259. Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання.      Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання.  
260. Прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним тільки за стартовою ціною.      Прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним тільки за початковою ціною.  
261. Якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися.      Якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися.  
262. За результатами проведення прилюдних торгів складається протокол, який підписується уповноваженим представником спеціалізованої організації та покупцем предмета іпотеки. Протокол повинен містити:      За результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником спеціалізованої організації та покупцем предмета іпотеки. У протоколі зазначається:  
263. опис придбаного покупцем предмета іпотеки;      опис придбаного покупцем предмета іпотеки;  
264. початкову ціну предмета іпотеки;      початкова ціна предмета іпотеки;  
265. ціну реалізації предмета іпотеки;      ціна реалізації предмета іпотеки;  
266. інформацію про покупця предмета іпотеки;      інформація про покупця предмета іпотеки;  
267. дату, до якої покупець повинен повністю сплатити реалізаційну ціну предмета іпотеки;      день, до якого покупець повинен повністю сплатити реалізаційну ціну предмета іпотеки;  
268. банківський рахунок спеціалізованої організації для перерахування покупцем реалізаційної ціни предмета іпотеки      банківський рахунок спеціалізованої організації для переказу покупцем реалізаційної ціни предмета іпотеки  
269. У разі необхідності до протоколу може бути внесена й інша інформація.      У разі необхідності до протоколу може бути внесена й інша інформація.  
270. Копії протоколу надсилаються іпотекодавцю, всім іпотекодержателям та державному виконавцю протягом 5 днів з моменту його підписання.      Копії протоколу надсилаються іпотекодавцю, всім іпотекодержателям та державному виконавцю протягом 5 днів з дня його підписання.  
271. Якщо переможець прилюдних торгів відмовився від підписання протоколу, наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися.   -121- Шаров І.Ф.
 Ч. 8 ст. 40 після слів "що не відбулися" доповнити словами "а також у випадку, якщо інші учасники відмовилися від підписання протоколу проведення цих торгів".  		Відхилено   Якщо переможець прилюдних торгів відмовився від підписання протоколу, наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, але не нижчу за початкову ціну реалізації, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися.  
272. Стаття 41. Порядок проведення розрахунків за майно, придбане на прилюдних торгах      Стаття 46. Порядок проведення розрахунків за майно, придбане на прилюдних торгах  
273. Переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів після підписання протоколу перераховує кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок.      Переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу перераховує кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок спеціалізованої організації.  
274. Гарантійний внесок, сплачений покупцем до початку прилюдних торгів, зараховується до ціни продажу. Іншим учасникам внесена сума повертається протягом трьох робочих днів після закінчення прилюдних торгів. Гарантійний внесок також підлягає поверненню, якщо торги не відбулися.      Гарантійний внесок, сплачений покупцем до початку прилюдних торгів, зараховується до ціни продажу. Іншим учасникам внесена сума повертається протягом трьох робочих днів з дня закінчення прилюдних торгів. Гарантійний внесок також підлягає поверненню, якщо торги не відбулися.  
275. Якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк, гарантійний внесок йому не повертається. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол.   -122- Святаш Д.В.
 Перше речення частини третьої статті 41 викласти в такій редакції: "Якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну реалізації, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися".  		Враховано   Якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну реалізації, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол.  
276. Стаття 42. Оформлення результатів прилюдних торгів та розподіл доходів від реалізації предмета іпотеки      Стаття 47. Оформлення результатів прилюдних торгів та розподіл доходів від реалізації предмета іпотеки  
277. Протягом 5 робочих днів з моменту отримання спеціалізованою організацією платежу від покупця предмета іпотеки спеціалізована організація надсилає державному виконавцю повідомлення про здійснення такої оплати.      Протягом 5 робочих днів з дня отримання спеціалізованою організацією платежу від покупця предмета іпотеки спеціалізована організація надсилає державному виконавцю повідомлення про здійснення такої оплати.  
278. Протягом 5 робочих днів з моменту отримання державним виконавцем зазначеного вище повідомлення державний виконавець надсилає спеціалізованій організації свідоцтво про придбання майна на прилюдних торгах, яке має містити таку інформацію:      Протягом 5 робочих днів з дня отримання державним виконавцем зазначеного повідомлення державний виконавець надсилає спеціалізованій організації свідоцтво про придбання майна на прилюдних торгах. У свідоцтві зазначається:  
279. опис придбаного майна;      опис придбаного нерухомого майна;  
280. положення про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог цього Закону;      інформацію про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог цього Закону;  
281. дані про іпотекодержателя та іпотекодавця;      відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця;  
282. дані про покупця;      відомості про покупця;  
283. реалізаційну ціну предмета іпотеки.      реалізаційна ціна предмета іпотеки.  
284. Свідоцтво про придбання майна на прилюдних торгах підписується державним виконавцем і скріплюється печаткою відповідного відділу державної виконавчої служби.      Свідоцтво про придбання майна на прилюдних торгах підписується державним виконавцем і скріплюється печаткою відповідного відділу державної виконавчої служби.  
285. Державний виконавець не може відмовити у видачі свідоцтва про придбання майна на прилюдних торгах, якщо прилюдні торги є такими, що відбулися у відповідності до вимог цього Закону. У разі відмови державного виконавця видати свідоцтво про придбання майна на прилюдних торгах він повинен в п'ятиденний строк повідомити про це спеціалізовану організацію, іпотекодавця, іпотекодержателя та покупця. Повідомлення повинно містити посилання на підстави для відмови. Відмова державного виконавця видати свідоцтво про придбання майна на прилюдних торгах може бути оскаржена в суді.      Державний виконавець не може відмовити у видачі свідоцтва про придбання майна на прилюдних торгах, якщо прилюдні торги відбулися у відповідності до вимог цього Закону. У разі відмови державного виконавця видати свідоцтво про придбання майна на прилюдних торгах він повинен в п'ятиденний строк повідомити про це спеціалізовану організацію, іпотекодавця, іпотекодержателя та покупця. У повідомленні зазначаються підстави для відмови. Відмова державного виконавця видати свідоцтво про придбання майна на прилюдних торгах може бути оскаржена в суді.  
286. Свідоцтво про придбання майна на прилюдних торгах є правовою підставою для реєстрації у встановленому законом порядку права власності покупця на придбане на прилюдних торгах майно. В разі продажу предмета іпотеки разом з правом оренди (користування) нерухомого майна, таке свідоцтво є підставою для переведення на нового власника прав і зобов'язань іпотекодавця за договором, що визначає умови оренди (користування).   -123- Святаш Д.В.
 Друге речення частини п'ятої статті 42 виключити  		Враховано   Свідоцтво про придбання нерухомого майна на прилюдних торгах є правовою підставою для реєстрації у встановленому законом порядку права власності покупця на придбане на прилюдних торгах майно.  
287. Протягом 5 робочих днів з моменту отримання спеціалізованою організацією від державного виконавця свідоцтва про придбання майна на прилюдних торгах спеціалізована організація надсилає це свідоцтво покупцеві і розподіляє отримані від нього кошти у наступній черговості:      Протягом 5 робочих днів з дня отримання спеціалізованою організацією від державного виконавця свідоцтва про придбання майна на прилюдних торгах спеціалізована організація надсилає це свідоцтво покупцеві і розподіляє отримані від нього кошти у наступній черговості:  
288. витрати на проведення прилюдних торгів;      витрати на проведення прилюдних торгів;  
289. комісійна винагорода спеціалізованої організації, яка не може перевищувати 3 % від ціни реалізації предмета іпотеки;      комісійна винагорода спеціалізованої організації, яка не може перевищувати 3 % від ціни реалізації предмета іпотеки;  
290. задоволення вимог іпотекодержателів та інших кредиторів, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на реалізоване майно, відповідно до їх пріоритету та розміру;      задоволення вимог іпотекодержателів та інших кредиторів боржника, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на реалізоване майно, відповідно до їх пріоритету та розміру;  
291. решта повертається іпотекодавцю.      решта повертається іпотекодавцю.  
292. Спеціалізована організація надсилає державному виконавцю, іпотекодавцю, боржнику та іпотекодержателям звіт про проведення розподілу виручки від продажу предмета іпотеки.      Спеціалізована організація надсилає державному виконавцю, іпотекодавцю, боржнику та іпотекодержателям звіт про проведення розподілу виручки від продажу предмета іпотеки.  
293. Якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки не покриває вимоги іпотекодержателя, він має право отримати недостатню суму з іншого майна боржника у порядку, встановленому законодавством.      Якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки не покриває вимоги іпотекодержателя, він має право отримати недостатню суму з іншого майна боржника у порядку, встановленому законом.  
294. Стаття 43. Оскарження результатів прилюдних торгів      Стаття 48. Оскарження результатів прилюдних торгів  
295. Іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з часу проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.      Іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.  
296. Стаття 44. Права та обов'язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися      Стаття 49. Права та обов'язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися  
297. Протягом десяти днів після оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі у відповідності до зареєстрованого пріоритету їх вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених іпотекою вимог в рахунок продажної ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і свідоцтвом у порядку, передбаченому статтею 42 цього Закону.      Протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника у відповідності до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок продажної ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і свідоцтвом у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону.  
298. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця після проведення перших прилюдних торгів на тих же умовах.      Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів.  
299. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів, іпотека припиняється.      Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів, іпотека припиняється.  
300. Стаття 45. Припинення прав третіх осіб на предмет іпотеки після його реалізації   -124- Святаш Д.В.
 Назву статті 45 викласти у такій редакції: "Припинення прав та вимог на предмет іпотеки після його реалізації  		Враховано   Стаття 50. Припинення прав та вимог на предмет іпотеки після його реалізації  
301. Після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або у порядку статті 33 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги третіх осіб на майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно якого було звернене стягнення на предмет іпотеки.   -125- Святаш Д.В.
 Статтю 45 доповнити реченням такого змісту: "Це правило не застосовується у разі придбання предмета іпотеки іпотекодавцем."  		Враховано   Після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або у порядку статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно якого було звернене стягнення на предмет іпотеки. Це правило не застосовується у разі придбання предмета іпотеки іпотекодавцем.  
302. Стаття 46. Наслідки вилучення (викупу) предмета іпотеки або повернення його власникові      Стаття 51. Наслідки вилучення (викупу) предмета іпотеки або повернення його власникові  
303. У разі, коли предмет іпотеки вилучено (викуплено) для державних чи суспільних потреб відповідно до закону або за рішенням суду, іпотекодержатель має право вимагати від боржника дострокового виконання основного зобов'язання, а у разі його невиконання - право на першочергове задоволення своїх вимог за рахунок коштів, що підлягають виплаті іпотекодавцю, або за рахунок іншого майна, що набувається іпотекодавцем у зв'язку з вилученням (викупом) майна.      У разі, коли предмет іпотеки вилучено (викуплено) для державних чи суспільних потреб відповідно до закону, іпотекодержатель має право вимагати від боржника дострокового виконання основного зобов'язання, а у разі його невиконання - право на першочергове задоволення своїх вимог за рахунок коштів, що підлягають виплаті іпотекодавцю, або за рахунок іншого майна, що набувається іпотекодавцем у зв'язку з вилученням (викупом) майна.  
304. Розділ VІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ      Розділ VІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
305. 1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.      1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.  
306. 2. З дня набрання чинності цим Законом визнати таким, що втратив чинність, розділ ІІ Закону України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 47, ст. 642; 1995 р., N 1, ст. 3).      2. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.  
307. 3. Законодавчі та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.   -126- Національний банк України
 Розділ V доповнити новим пунктом такого змісту: "Частину четверту статті 133 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27) викласти в такій редакції: "Заставодержателем земельної ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути лише банки"  		Враховано   3. Внести зміни до таких законодавчих актів України: 1) частину четверту статті 133 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27) викласти в такій редакції: "Заставодержателем земельної ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути лише банки." 2) до Житлового кодексу України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до № 28, ст. 573): а) доповнити главою 4.1. такого змісту: Глава 4.1. Користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання Стаття 132.1. Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання До жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відносяться жилі приміщення, пристосовані для тимчасового проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання. Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам, які втратили житло внаслідок звернення стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, у порядку, встановленому цим Кодексом. Жилі приміщень з фондів житла для тимчасового проживання також надаються біженцям та громадянам, які вимушені залишити жиле приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного жилого приміщення, у порядку, встановленому законом. Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання відносяться до спеціалізованих жилих приміщень, які повинні відповідати санітарним та технічним вимогам, а також надаватися громадянам за нормами, встановленими для гуртожитків. Стаття 132.2. Порядок надання і користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам за умови, що для них таке житло є єдиним місцем проживання і їх сукупний доход недостатній для придбання або найму іншого жилого приміщення. Пріоритет у забезпеченні тимчасовим житлом надається сім'ям з неповнолітніми дітьми, вагітним жінкам, особам, які втратили працездатність, та особам пенсійного віку. Формування фондів житла для тимчасового проживання здійснюється органами місцевого самоврядування у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Громадяни, яким надане жиле приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, не мають права приватизувати, обмінювати та здійснювати розділ цього жилого приміщення, здавати його в піднайм або вселяти в нього інших тимчасових мешканців. Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються на строк до одного року з .можливістю подовження цього строку у разі неспроможності громадянина набути альтернативне місце проживання. Підставами для дострокового припинення права громадянина на користування жилими приміщення з фондів житла для тимчасового проживання є: надання громадянину або придбання ним іншого жилого приміщення; підвищення доходів громадянина до рівняв який дозволяє йому укласти договір найму іншого жилого приміщення; порушення громадянином правил користування тимчасовим жилим приміщенням; приведення громадянином тимчасового жилого приміщення у непридатність для його використання; з інших підстав, встановлених законом. Порядок і умови надання жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання та користування ними встановлюється Кабінетом Міністрів України"; б) статтю 109 викласти в такій редакції: Виселення з займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лидіе осіб, які самоправне зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом. Громадянам, яих виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Жиле приміщення, що надається виселюваному, повинно бути зазначено в рішенні суду або постанові прокурора. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають в ньому, за виключеннями, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають в ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового прожимшня відповідно до статті 132.2. цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132.2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті. Законом можуть бути встановлені інші випадки, коли громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, не забезпечується надання іншого жилого приміщення." Статтю 3 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 38, ст. 508) доповнити абзацами такого змісту: "заставні; іпотечні цінні папери." розділ ІІ Закону України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 47, ст. 642; 1995 р., N 1, ст. 3) виключити; . Статтю 7 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78) доповнити пунктом 35 такого змісту: "Страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування". . У статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 47, ст. 251): а) абзац дев'ятий частини другої виключити; б) у частині третій слова "його застави" замінити словами "застави державного та комунального майна".  
    -127- Святаш Д.В.
 Розділ V доповнити новим пунктом такого змісту Внести такі зміни до Житлового кодексу України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до № 28, ст. 573): доповнити главою 4.1. такого змісту: Глава 4.1. Користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання Стаття 132.1. Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання До жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відносяться жилі приміщення, пристосовані для тимчасового проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання. Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам, які втратили житло внаслідок звернення стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, у порядку, встановленому цим Кодексом. Жилі приміщень з фондів житла для тимчасового проживання також надаються біженцям та громадянам, які вимушені залишити жиле приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного жилого приміщення, у порядку, встановленому законом. Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання відносяться до спеціалізованих жилих приміщень, які повинні відповідати санітарним та технічним вимогам, а також надаватися громадянам за нормами, встановленими для гуртожитків. Стаття 132.2. Порядок надання і користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам за умови, що для них таке житло є єдиним місцем проживання і їх сукупний доход недостатній для придбання або найму іншого жилого приміщення. Пріоритет у забезпеченні тимчасовим житлом надається сім'ям з неповнолітніми дітьми, вагітним жінкам, особам, які втратили працездатність, та особам пенсійного віку. Формування фондів житла для тимчасового проживання здійснюється органами місцевого самоврядування у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Громадяни, яким надане жиле приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, не мають права приватизувати, обмінювати та здійснювати розділ цього жилого приміщення, здавати його в піднайм або вселяти в нього інших тимчасових мешканців. Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються на строк до одного року з .можливістю подовження цього строку у разі неспроможності громадянина набути альтернативне місце проживання. Підставами для дострокового припинення права громадянин на користування жилими приміщення з фондів житла для тимчасового проживання є: надання громадянину або придбання ним іншого жилого приміщення; підвищення доходів громадянина до рівняв який дозволяє йому укласти договір найму іншого жилого приміщення; порушення громадянином правил користування тимчасовим жилим приміщенням; приведення громадянином тимчасового жилого приміщення у непридатність для його використання; з інших підстав, встановлених законом. Порядок і умови надання жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання та користування ними встановлюється Кабінетом Міністрів України"; статтю 109 викласти в такій редакції: Виселення з займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лидіе осіб, які самоправне зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненністягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Жиле приміщення, що надається виселюваному, повинно бути зазначено в рішенні суду або постанові прокурора. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають в ньому, за виключеннями, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають в ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання "цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового прожимшня у відповідності до статті 132.2. цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132.2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті. Законом можуть бути встановлені інші випадки, коли громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, не забезпечується надання іншого жилого приміщення  		Враховано    
    -128- Жванія Д.В.
 Розділ V доповнити новим пунктом такого змісту: "Статтю 3 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (Відомості Верховної Ради, 1991 р., № 38, ст.508) доповнити новим абзацом такого змісту: "заставні".  		Враховано    
    -129- Святаш Д.В.
 Розділ V доповнити новим пунктом такого змісту: "Перелік обов'язкових видів страхування в статті 7 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78) доповнити пунктом: "Страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування"  		Враховано    
    -130- Національний банк України
 Розділ V доповнити новим пунктом такого змісту: "У статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 47, ст. 251): у частині другій абзац дев'ятий виключити; у частині третій слова "його застави" замінити словами "застави державного та комунального майна"  		Враховано    
308. 4. До набрання чинності законом, який врегулює питання створення та діяльності державного реєстру прав на нерухоме майно і єдиного земельного кадастру, порядок державної реєстрації іпотек встановлюється Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації іпотек.   -131- Святаш Д.В.
 Пункт 4 розділу V викласти в такій редакції: "До набрання чинності законом про державний реєстр прав на нерухоме майно порядок державної реєстрації іпотек встановлюється Тимчасовим положенням Кабінету Міністрів України про порядок державної реєстрації іпотек."  		Враховано   4. До набрання чинності законом про державний реєстр прав на нерухоме майно порядок державної реєстрації іпотек встановлюється Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації іпотек, що затвержується Кабінетом Міністрів України. 5. Іпотека земельних ділянок сільськогосподарського призначення у відповідності до статті 15 цього Закону допускається з 1 січня 2005р.  
    -132- Кабінет Міністрів України
 Доповнити розділ V нормою, яка б визначала, що стаття 14 цього Закону набирає чинності з 1 січня 2005р.  		Враховано    
309. 5. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:      6. Кабінету Міністрів України: 1) у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:  
310. внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти, необхідні для приведення законодавчих актів, зокрема Закону України "Про виконавче провадження", у відповідність із цим Законом, та які випливають із цього Закону;   -133- Святаш Д.В.
 Абзац другий пункту 5 розділу V викласти в такій редакції: "внести на розгляд Верховної Ради України законопроект, необхідний для приведення Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст.. 207), у відповідність із цим Законом; внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про порядок створення і діяльності спеціалізованих організацій;"  		Враховано   внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо приведення Закону України "Про виконавче провадження" у відповідність із цим Законом; внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про порядок створення і діяльності спеціалізованих організацій;  
311. затвердити Тимчасове положення про порядок державної реєстрації іпотек;   -134- Святаш Д.В.
 Додати пункт 5 розділу V наступні абзаци затвердити порядок формування фондів житла для тимчасового проживання; затвердити порядок надання і використання жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання;  		Враховано   затвердити Тимчасове положення про порядок державної реєстрації іпотек; затвердити порядок формування фондів житла для тимчасового проживання; затвердити порядок надання і використання жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання;  
312. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;      привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
313. забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.   -135- Святаш Д.В.
 Доповнити розділ V новим пунктом такого змісту: "Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про іпотечні цінні папери .  		Враховано   забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону. 2) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про іпотечні цінні папери.