Кількість абзаців - 376 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань інтелектуальної власності (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Закон України      Закон України  
1. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань інтелектуальної власності"   -1- Ніколаєнко С.М.
В назві Закону слова "з питань" замінити словами "щодо правової охорони"  
Враховано   "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності"  
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:      Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:  
3. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:      І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:  
4. 1. У Цивільному процесуальному кодексі України:   -2- Ніколаєнко С.М.
У Цивільному процесуальному кодексі України: частину першу статті 4 доповнити словами "а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням"  
Враховано   1. У Цивільному процесуальному кодексі України: 1) частину першу статті 4 доповнити словами "а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням";  
5. 1) частину другу статті 10 після слів "з метою запобігання розголошенню" доповнити словами "конфіденційної інформації сторін";   -3- Ніколаєнко С.М.
Частину першу статті 10 після слова "державної" доповнити словами "або іншої захищеної законом"  
Враховано   2) частину першу статті 10 після слова "державної" доповнити словами "або іншої захищеної законом";  
    -4- Матвієнко П.В.
У частині другій статті 10 слова "конфіденційної інформації сторін" виключити.  
Враховано    
6. 2) у частині першій статті 48 слова "до одного неоподатковуваного мінімуму" замінити словами "до десяти неоподатковуваних мінімумів".   -5- Матвієнко П.В.
У частині першій статті 48 слова "в розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму" замінити словами "до десяти неоподатковуваних мінімумів".  
Немає висновку   3) у частині першій статті 48 слова "в розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму" замінити словами "до десяти неоподатковуваних мінімумів"; 4) доповнити главою 4-А такого змісту: "Глава 4-А. Запобіжні заходи Стаття 62-1. Підстави вжиття запобіжних заходів Особа, яка має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до пред'явлення позову. Стаття 62-2. Види запобіжних заходів Запобіжні заходи включають: 1) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 2) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходяться в неї або в інших осіб. Стаття 62-3. Заява про вжиття запобіжних заходів Заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити: 1) назву суду, до якого подається заява; 2) точну назву заявника і особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника заявника, коли заява подається представником; 3) вид і суть запобіжного заходу; 4) обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів; 5) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; 6) підпис заявника або його представника, якщо заява подається представником. До заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених законом порядку і розмірі. Разом з заявою про вжиття запобіжних заходів подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи. Заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як способи забезпечення доказів або як способи забезпечення позову. Стаття 62-4. Порядок розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів Заява про вжиття запобіжних заходів розглядається в порядку, встановленому статтею 38 цього Кодексу, не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобіжних заходів розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи. Суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав. Суд може зобов'язати заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на депозит суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим від розміру заявленої шкоди. Про вжиття запобіжних заходів суд постановляє ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копії ухвали надсилаються заявнику та особі, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи, негайно після її постановлення. У разі постановлення ухвали за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, негайно після її виконання. У разі відсутності підстав для вжиття запобіжних заходів, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів. Стаття 62-5. Наслідки подання заяви про вжиття запобіжних заходів, що не відповідає вимогам закону Суддя, встановивши, що заяву про вжиття запобіжних заходів подано без додержання вимог, викладених у статті 62-3 цього Кодексу, або не оплачено державним митом, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для виправлення недоліків. Коли заявник відповідно до вказівок судді у встановлений строк не виконає всі перелічені у статті 62-3 цього Кодексу вимоги та не сплатить державне мито, заява вважається неподаною і повертається заявнику, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу. Стаття 62-6. Виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів Ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно після внесення застави в повному розмірі. Стаття 62-7. Відповідальність за невиконання ухвали про вжиття запобіжних заходів Особа, винна у невиконанні ухвали про вжиття запобіжних заходів або в перешкоджанні її виконанню, за ухвалою суду може бути оштрафована до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, якщо ці діяння не тягнуть відповідно до закону кримінальну відповідальність. Крім того, заявник вправі стягнути з цієї особи збитки, завдані невиконанням ухвали про вжиття запобіжних заходів. Стаття 62-8. Скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів На ухвалу про вжиття запобіжних заходів, постановлену за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої вжито запобіжні заходи, остання протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати заяву про її скасування. Подання заяви про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів. Заява про скасування вжиття запобіжних заходів розглядається протягом трьох днів судом, який постановив ухвалу про їх вжиття. Неявка заінтересованих осіб не перешкоджає розглядові заяви. За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її зміну чи скасування. Стаття 62-9. Оскарження ухвал щодо вжиття запобіжних заходів На ухвалу про вжиття запобіжних заходів, ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, а також на ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її зміну чи скасування може бути подано апеляційну скаргу. Подання апеляційної скарги на ухвалу про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання відповідної ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу про скасування запобіжних заходів або їх зміну зупиняє виконання відповідної ухвали. Стаття 62-10. Припинення запобіжних заходів Запобіжні заходи припиняються у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений частиною третьою статті 62-3 цього Кодексу; 2) відмови судом в прийнятті позовної заяви з підстав, передбачених частиною другою статті 136 цього Кодексу; 3) невиконання позивачем вимог, передбачених статтею 139 цього Кодексу; 4) постановлення судом ухвали про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів. Стаття 62-11. Відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів У випадку припинення запобіжних заходів або у випадку відмови заявника від позову, або у випадку набрання законної сили рішенням щодо відмови у задоволенні позову особа, щодо якої вжито запобіжні заходи, має право на відшкодування шкоди, завданої вжиттям цих заходів. У разі внесення заявником застави відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів, в першу чергу здійснюється за рахунок цієї застави. Застава повертається заявникові повністю, якщо суд задовольнив позов заявника, або якщо відповідачем було визнано позов, або якщо судом затверджено мирову угоду сторін. У випадках, передбачених пунктами 2 - 4 статті 62-10 цього Кодексу, а також під час розгляду справи по суті суд може вирішити питання щодо відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів"; 5) доповнити статтею 67-1 такого змісту: "Стаття 67-1. Обчислення державного мита у разі вжиття запобіжних заходів Позовна заява, подана після подання заяви про вжиття запобіжних заходів в порядку, встановленому статтею 62-3 цього Кодексу, оплачується державним митом у встановленому законом розмірі, зменшеному на розмір державного мита, оплаченого за заяву про вжиття запобіжних заходів"; 6) частину першу статті 69 доповнити пунктом 6 такого змісту: "6) неподання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений частиною третьою статті 62-3 цього Кодексу"; 7) частину першу статті 82 після цифр "48" доповнити цифрами "62-7"; 8) у статті 126: у частині першій слова "авторського права, права на відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок та раціоналізаторську пропозицію" замінити словами "права автора на об'єкт авторського права чи суміжних прав, винахід, корисну модель, промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію та інші результати інтелектуальної, творчої діяльності"; доповнити після частини четвертої новою частиною такого змісту: "Позови, пов'язані з порушенням майнових прав, що випливають з авторського права та суміжних прав, права на винахід, корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг, зазначення походження товарів, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин можуть пред'являтися також за місцем вчинення порушення". У зв'язку з цим частини п'яту - дванадцяту вважати відповідно частинами шостою - тринадцятою. 9) статтю 137 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту: "Позовна заява у випадках, коли до її подання постановлялася ухвала про вжиття запобіжних заходів, повинна містити в собі, крім зазначеного в пунктах 1 - 7 частини другої цієї статті, відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до глави 4-А цього Кодексу". У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою; 10) пункт 1 частини першої статті 218 виключити; 11) пункт 2 частини першої статті 291 після цифр "39" доповнити цифрами "62-9"; 12) у частині першій статті 422 слова "про стягнення винагороди за використання авторського права, права на відкриття, винахід, на який видано авторське свідоцтво, раціоналізаторську пропозицію і промисловий зразок" виключити. 2. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56; 1993 р., № 33, ст. 347; 1995 р., № 14, ст. 90; 1996 р., № 9, ст. 44; 1997 р., № 25, ст. 171; 1999 р., № 42-43, ст. 378; 2000 р., № 30, ст. 233, № 50, ст. 436; 2001 р., № 10, ст. 44, № 11, ст. 56, № 31, ст. 147, № 36, ст. 188; 2002 р., № 17, ст. 117, № 32, ст. 221): 1) частину першу статті 1 доповнити словами "а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням"; 2) статтю 16 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту: "Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення". У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою. 3) статтю 38 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту: "Господарський суд може витребувати докази також до подання позову як запобіжний захід в порядку, встановленому статтями 43-1 - 43-10 цього Кодексу". У зв'язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою; 4) доповнити розділом V-1 такого змісту: "Розділ V-1. Запобіжні заходи Стаття 43-1. Підстави вжиття запобіжних заходів Особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову. Стаття 43-2. Види запобіжних заходів Запобіжні заходи включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходяться в неї або в інших осіб. Стаття 43-3. Заява про вжиття запобіжних заходів Заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити: 1)найменування господарського суду, до якого подається заява; 2)найменування заявника і особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, їх поштові адреси; документи, що підтверджують за заявником-громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності; 3)вид і суть запобіжного заходу; 4)обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів; 5)перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; 6) підпис заявника або його представника, якщо заява подається представником. До заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених законом порядку і розмірі. Разом з заявою про вжиття запобіжних заходів подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи. Заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову. Стаття 43-4. Порядок розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів Заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядові заяви. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобіжних заходів розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи. Господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав. Господарський суд може зобов'язати заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на депозит господарського суду. Розмір застави визначається господарським судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим від розміру заявленої шкоди. Про вжиття запобіжних заходів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копії ухвали надсилаються заявнику та особі, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи, негайно після її винесення. У разі винесення ухвали за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, негайно після її виконання. У разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів. Стаття 43-5. Наслідки подання заяви про вжиття запобіжних заходів, що не відповідає вимогам закону Суддя, встановивши, що заяву про вжиття запобіжних заходів подано без додержання вимог, викладених у статті 43-3 цього Кодексу, або не оплачено державним митом, виносить ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для виправлення недоліків. Коли заявник відповідно до вказівок судді у встановлений строк не виконає всі перелічені у статті 43-3 цього Кодексу вимоги та не сплатить державне мито, заява вважається неподаною і повертається заявнику, про що суддя виносить мотивовану ухвалу. Стаття 43-6. Виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів Ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно після внесення застави в повному розмірі. Стаття 43-7. Скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів На ухвалу про вжиття запобіжних заходів, винесену за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої вжито запобіжні заходи, остання протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати заяву про її скасування. Подання заяви про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів. Заява про скасування вжиття запобіжних заходів розглядається протягом трьох днів господарським судом, який виніс ухвалу про їх вжиття. Неявка заінтересованих осіб не перешкоджає розглядові заяви. За результатами розгляду заяви господарський суд виносить ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її зміну чи скасування. Стаття 43-8. Оскарження ухвал щодо вжиття запобіжних заходів На ухвалу про вжиття запобіжних заходів, ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, а також на ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її зміну чи скасування може бути подано апеляційну скаргу. Подання апеляційної скарги на ухвалу про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання відповідної ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу про скасування запобіжних заходів або їх заміну зупиняє виконання відповідної ухвали. Стаття 43-9. Припинення запобіжних заходів Запобіжні заходи припиняються у разі: 1) не подання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 цього Кодексу; 2) відмови господарським судом в прийнятті позовної заяви з підстав, передбачених частиною першою статті 62 цього Кодексу; 3) невиконання позивачем вимог, передбачених статтею 63 цього Кодексу; 4) винесення господарським судом ухвали про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів. Стаття 43-10. Відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів У випадку припинення запобіжних заходів або у випадку відмови заявника від позову, або у випадку набрання законної сили рішенням щодо відмови у задоволенні позову особа, щодо якої вжито запобіжні заходи, має право на відшкодування шкоди, завданої вжиттям цих заходів. У разі внесення заявником застави відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів, в першу чергу здійснюється за рахунок цієї застави. Застава повертається заявникові повністю, якщо господарський суд задовольнив позов заявника, або якщо відповідачем було визнано позов, або якщо господарським судом затверджено мирову угоду сторін. У випадках, передбачених пунктами 2 - 4 статті 43-9 цього Кодексу, а також під час розгляду справи по суті господарський суд може вирішити питання щодо відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів"; 5) статтю 45 після слів "позовні заяви" доповнити словами "заяви про вжиття запобіжних заходів"; 6) частину другу статті 54 доповнити пунктом 6-1 такого змісту: "6-1) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу V-1 цього Кодексу"; 7) статтю 87 доповнити словами "якщо інше не передбачено цим Кодексом".  
    -6- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
Доповнити главою 4-А такого змісту: "Глава 4-А. Запобіжні заходи Стаття 62-1. Підстави вжиття запобіжних заходів Особа, яка має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до пред'явлення позову. Стаття 62-2. Види запобіжних заходів Запобіжні заходи включають: 1)огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 2)накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходяться в неї або в інших осіб. Стаття 62-3. Заява про вжиття запобіжних заходів Заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити: 1) назву суду, до якого подається заява; 2) точну назву заявника і особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника заявника, коли заява подається представником; 3) вид і суть запобіжного заходу; 4) обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів; 5) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; 6) підпис заявника або його представника, якщо заява подається представником. До заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених законом порядку і розмірі. Разом з заявою про вжиття запобіжних заходів подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи. Заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як способи забезпечення доказів або як способи забезпечення позову. Стаття 62-4. Порядок розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів Заява про вжиття запобіжних заходів розглядається в порядку, встановленому статтею 38 цього Кодексу, не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобіжних заходів розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи. Суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав. Суд може зобов'язати заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на депозит суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим від розміру заявленої шкоди. Про вжиття запобіжних заходів суд постановляє ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копії ухвали надсилаються заявнику та особі, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи, негайно після її постановлення. У разі постановлення ухвали за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, негайно після її виконання. У разі відсутності підстав для вжиття запобіжних заходів, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів. Стаття 62-5. Наслідки подання заяви про вжиття запобіжних заходів, що не відповідає вимогам закону Суддя, встановивши, що заяву про вжиття запобіжних заходів подано без додержання вимог, викладених у статті 62-3 цього Кодексу, або не оплачено державним митом, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для виправлення недоліків. Коли заявник відповідно до вказівок судді у встановлений строк не виконає всі перелічені у статті 62-3 цього Кодексу вимоги та не сплатить державне мито, заява вважається неподаною і повертається заявнику, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу. Стаття 62-6. Виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів Ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно після внесення застави в повному розмірі. Стаття 62-7. Відповідальність за невиконання ухвали про вжиття запобіжних заходів Особа, винна у невиконанні ухвали про вжиття запобіжних заходів або в перешкоджанні її виконанню, за ухвалою суду може бути оштрафована до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, якщо ці діяння не тягнуть відповідно до закону кримінальну відповідальність. Крім того, заявник вправі стягнути з цієї особи збитки, завдані невиконанням ухвали про вжиття запобіжних заходів. Стаття 62-8. Скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів На ухвалу про вжиття запобіжних заходів, постановлену за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої вжито запобіжні заходи, остання протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати заяву про її скасування. Подання заяви про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів. Заява про скасування вжиття запобіжних заходів розглядається протягом трьох днів судом, який постановив ухвалу про їх вжиття. Неявка заінтересованих осіб не перешкоджає розглядові заяви. За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її зміну чи скасування. Стаття 62-9. Оскарження ухвали щодо вжиття запобіжних заходів На ухвалу про вжиття запобіжних заходів, ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, а також на ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її зміну чи скасування може бути подано апеляційну скаргу. Подання апеляційної скарги на ухвалу про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання відповідної ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу про скасування запобіжних заходів або їх зміну зупиняє виконання відповідної ухвали. Стаття 62-10. Припинення запобіжних заходів Запобіжні заходи припиняються у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений частиною третьою статті 62-3 цього Кодексу; 2) відмови судом в прийнятті позовної заяви з підстав, передбачених частиною другою статті 136 цього Кодексу; 3) невиконання позивачем вимог, передбачених статтею 139 цього Кодексу; 4) постановлення судом ухвали про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів. Стаття 62-11. Відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів У випадку припинення запобіжних заходів або у випадку відмови заявника від позову, або у випадку набрання законної сили рішенням щодо відмови у задоволенні позову особа, щодо якої вжито запобіжні заходи, має право на відшкодування шкоди, завданої вжиттям цих заходів. У разі внесення заявником застави відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів, в першу чергу здійснюється за рахунок цієї застави. Застава повертається заявникові повністю, якщо суд задовольнив позов заявника, або якщо відповідачем було визнано позов, або якщо судом затверджено мирову угоду сторін. У випадках, передбачених пунктами 2 - 4 статті 62-10 цього Кодексу, а також під час розгляду справи по суті суд може вирішити питання щодо відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів".  
Враховано    
    -7- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
Доповнити статтею 67-1 такого змісту: "Стаття 67-1. Обчислення державного мита у разі вжиття запобіжних заходів Позовна заява, подана після подання заяви про вжиття запобіжних заходів в порядку, встановленому статтею 62-3 цього Кодексу, оплачується державним митом у встановленому законом розмірі, зменшеному на розмір державного мита, оплаченого за заяву про вжиття запобіжних заходів."  
Враховано    
    -8- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
Частину першу статті 69 доповнити пунктом 6 такого змісту: "6) неподання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений частиною третьою статті 62-3 цього Кодексу."  
Враховано    
    -9- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
Частину першу статті 82 після цифр "48" доповнити цифрами "62-7"  
Враховано    
    -10- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
У статті 126: у частині першій слова "авторського права, права на відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок та раціоналізаторську пропозицію" замінити словами "права автора на об'єкт авторського права чи суміжних прав, винахід, корисну модель, промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію та інші результати інтелектуальної, творчої діяльності"; доповнити після частини четвертої новою частиною такого змісту: "Позови, пов'язані з порушенням майнових прав, що випливають з авторського права та суміжних прав, права на винахід, корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг, зазначення походження товарів, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин можуть пред'являтися також за місцем вчинення порушення." У зв'язку з цим частини п'яту - дванадцяту вважати відповідно частинами шостою - тринадцятою.  
Враховано    
    -11- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
Статтю 137 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту: "Позовна заява у випадках, коли до її подання постановлялася ухвала про вжиття запобіжних заходів, повинна містити в собі, крім зазначеного в пунктах 1 - 7 частини другої цієї статті, відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до глави 4-А цього Кодексу." У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою.  
Враховано    
    -12- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
Пункт 1 частини першої статті 218 виключити.  
Враховано    
    -13- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
Пункт 2 частини першої статті 291 після цифр "39" доповнити цифрами "62-9".  
Враховано    
    -14- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
У частині першій статті 422 слова "про стягнення винагороди за використання авторського права, права на відкриття, винахід, на який видано авторське свідоцтво, раціоналізаторську пропозицію і промисловий зразок" виключити.  
Враховано    
    -15- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
У Господарському процесуальному кодексі України: частину першу статті 1 доповнити словами "а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням".  
Враховано    
    -16- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
Статтю 16 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту: "Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення". У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.  
Враховано    
    -17- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
Статтю 38 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту: "Господарський суд може витребувати докази також до подання позову як запобіжний захід в порядку, встановленому статтями 43-1 - 43-10 цього Кодексу". У зв'язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою.  
Враховано    
    -18- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
Доповнити розділом V-1 такого змісту: "Розділ V-1. Запобіжні заходи Стаття 43-1. Підстави вжиття запобіжних заходів Особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову. Стаття 43-2. Види запобіжних заходів Запобіжні заходи включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходяться в неї або в інших осіб. Стаття 43-3. Заява про вжиття запобіжних заходів Заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити: 1)найменування господарського суду, до якого подається заява; 2)найменування заявника і особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, їх поштові адреси; документи, що підтверджують за заявником-громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності; 3)вид і суть запобіжного заходу; 4)обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів; 5)перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; 6) підпис заявника або його представника, якщо заява подається представником. До заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених законом порядку і розмірі. Разом з заявою про вжиття запобіжних заходів подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи. Заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову. Стаття 43-4. Порядок розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів Заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядові заяви. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобіжних заходів розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи. Господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав. Господарський суд може зобов'язати заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на депозит господарського суду. Розмір застави визначається господарським судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим від розміру заявленої шкоди. Про вжиття запобіжних заходів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копії ухвали надсилаються заявнику та особі, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи, негайно після її винесення. У разі винесення ухвали за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, негайно після її виконання. У разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів. Стаття 43-5. Наслідки подання заяви про вжиття запобіжних заходів, що не відповідає вимогам закону Суддя, встановивши, що заяву про вжиття запобіжних заходів подано без додержання вимог, викладених у статті 43-3 цього Кодексу, або не оплачено державним митом, виносить ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для виправлення недоліків. Коли заявник відповідно до вказівок судді у встановлений строк не виконає всі перелічені у статті 43-3 цього Кодексу вимоги та не сплатить державне мито, заява вважається неподаною і повертається заявнику, про що суддя виносить мотивовану ухвалу. Стаття 43-6. Виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів Ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно після внесення застави в повному розмірі. Стаття 43-7. Скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів На ухвалу про вжиття запобіжних заходів, винесену за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої вжито запобіжні заходи, остання протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати заяву про її скасування. Подання заяви про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів. Заява про скасування вжиття запобіжних заходів розглядається протягом трьох днів господарським судом, який виніс ухвалу про їх вжиття. Неявка заінтересованих осіб не перешкоджає розглядові заяви. За результатами розгляду заяви господарський суд виносить ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її зміну чи скасування. Стаття 43-8. Оскарження ухвал щодо вжиття запобіжних заходів На ухвалу про вжиття запобіжних заходів, ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, а також на ухвалу про залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів або її зміну чи скасування може бути подано апеляційну скаргу. Подання апеляційної скарги на ухвалу про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання відповідної ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу про скасування запобіжних заходів або їх заміну зупиняє виконання відповідної ухвали. Стаття 43-9. Припинення запобіжних заходів Запобіжні заходи припиняються у разі: 1) не подання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 цього Кодексу; 2) відмови господарським судом в прийнятті позовної заяви з підстав, передбачених частиною першою статті 62 цього Кодексу; 3) невиконання позивачем вимог, передбачених статтею 63 цього Кодексу; 4) винесення господарським судом ухвали про скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів. Стаття 43-10. Відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів У випадку припинення запобіжних заходів або у випадку відмови заявника від позову, або у випадку набрання законної сили рішенням щодо відмови у задоволенні позову особа, щодо якої вжито запобіжні заходи, має право на відшкодування шкоди, завданої вжиттям цих заходів. У разі внесення заявником застави відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів, в першу чергу здійснюється за рахунок цієї застави. Застава повертається заявникові повністю, якщо господарський суд задовольнив позов заявника, або якщо відповідачем було визнано позов, або якщо господарським судом затверджено мирову угоду сторін. У випадках, передбачених пунктами 2 - 4 статті 43-9 цього Кодексу, а також під час розгляду справи по суті господарський суд може вирішити питання щодо відшкодування шкоди, завданої вжиттям запобіжних заходів."  
Враховано    
    -19- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
Статтю 45 після слів "позовні заяви" доповнити словами "заяви про вжиття запобіжних заходів".  
Враховано    
    -20- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
Частину другу статті 54 доповнити пунктом 6-1 такого змісту: "6-1) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу V-1 цього Кодексу;"  
Враховано    
    -21- Бондар В.Н.
Слабенко С.І.
Статтю 87 доповнити словами "якщо інше не передбачено цим Кодексом".  
Враховано    
7. 2. У Кримінальному кодексі України:      3. Статті 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України викласти у такій редакції:  
8. 1) у статті 176: в абзаці другому частини першої слова "чотирьохсот" замінити словом "тисячі";   -22- Дорогунцов С.І.
У Кримінальному кодексі України: Статтю 176 викласти в такій редакції: "Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав 1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. П р и м і т к а. У статтях 176 та 177 цього Кодексу матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".  
Враховано   "Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав 1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.  
9. в абзаці другому частини другої слова "від двохсот до восьмисот" замінити словами "від тисячі до двох тисяч";   -23- Задорожній О.В.
У статті 176: в абзаці другому частини першої слово "ста" замінити словом "двохсот"; після слів "до двох років" доповнити словами "або позбавленням волі на строк до двох років"; абзаці другому частини другої слово "двох" замінити словом "трьох"; слова "той самий" виключити; після слів "на строк" доповнити словами "від двох до п'яти років".  
Враховано частково у ст. 176: у ч. 1; у ч. 2.  2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. П р и м і т к а. У статтях 176 та 177 цього Кодексу матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.  
10. 2) у статті 177: у частині першій: в абзаці першому слова "кваліфікованого зазначення походження товару" виключити;   -24- Дорогунцов С.І.
Статтю 177 викласти в такій редакції: "Стаття 177. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію 1. Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції, привласнення авторства на них, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років".  
Враховано   Стаття 177. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію 1. Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції, привласнення авторства на них, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, -  
11. в абзаці другому слово "чотирьохсот" замінити словом "дев'ятисот";      караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.  
12. у частині другій слова "від двохсот до восьмисот" замінити словами "від тисячі до тисячі п'ятисот";   -25- Задорожній О.В.
У статті 177: в абзаці другому частини першої слова "ста до дев'ятисот" замінити словами "двохсот до тисячі"; після слів "до двох років" доповнити словами "або позбавленням волі на строк до двох років"; в абзаці другому частини другої слова "тисячі п'ятисот" замінити словами "трьох тисяч"; після слів "на строк" доповнити словами "від двох"; слово "двох" замінити словом "п'яти"  
Враховано частково у ст. 177: у ч.1; у ч.2.  2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років";  
13. 3) статтю 229 викласти в такій редакції: "Стаття 229. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару   -26- Дорогунцов С.І.
Статтю 229 викласти в такій редакції: "Стаття 229. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару 1. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. П р и м і т к а. Матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян";  
Враховано   "Стаття 229. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару  
14. 1. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, маркування товару, якщо це було пов'язане з отриманням доходу у великих розмірах, -      1. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, -  
15. карається штрафом від чотирьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення.      караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.  
16. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або пов'язані з отриманням доходу в особливо великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення.      2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.  
17. П р и м і т к а . Отримання доходу у великому розмірі вважається таким, коли дохід становить від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в особливо великому розмірі - якщо цей доход становить тисячу і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".   -27- Задорожній О.В.
У статті 229: у частині першій: абзац перший після слів "маркування товару" доповнити словами "а також умисне розповсюдження продукції з незаконним використанням товарного знака"; в абзаці другому слова "двохсот сорока годин" замінити словами "одного року"; після слів "одного року" доповнити словами "або позбавленням волі на строк до п'яти років"; в абзаці другому частини другої слово "трьох" замінити словом "десяти".  
Враховано частково у ст. 229: у ч.1; у ч.2.  П р и м і т к а. Матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".  
18. 3. У Кримінально-процесуальному кодексі України:   -28- Родіонов М.К.
У Кримінально-процесуальному кодексі України: у статті 20: частину першу після слова "державної" доповнити словами "або іншої захищеної законом";  
Враховано   4. У Кримінально-процесуальному кодексі України: 1) частину першу статті 20 після слова "державної" доповнити словами "або іншої захищеної законом";  
19. частину другу статті 20 Кримінально-процесуального кодексу України після слів "з метою запобігання розголошенню" доповнити словами "конфіденційної інформації учасників судового розгляду".   -29- Матвієнко П.В.
У частині другій слова "конфіденційної інформації учасників судового розгляду" виключити.  
Враховано   2) у статті 112: у частині першій після слів і цифр "частиною 3 статті 176" доповнити словами і цифрами "частиною 3 статті 177", а після цифр "211" доповнити словами і цифрами "частиною 3 статті 229"; у частині другій слово і цифри "статтями 177" замінити словами і цифрами "частинами 1 і 2 статті 177, статтями", а цифри "229" замінити словами і цифрами "частинами 1 і 2 статті 229, статтями".  
    -30- Родіонов М.К.
у статті 112: у частині першій після слів і цифр "частиною 3 статті 176" доповнити словами і цифрами "частиною 3 статті 177", а після цифр "211" доповнити словами і цифрами "частиною 3 статті 229"; у частині другій слово і цифри "статтями 177" замінити словами і цифрами "частинами 1 і 2 статті 177, статтями", а цифри "229" замінити словами і цифрами "частинами 1 і 2 статті 229, статтями".  
Враховано    
20. 4. У Законі України "Про охорону прав на промислові зразки" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 7, ст. 34; 2001 р., № 8, ст. 37):      5. У Законі України "Про охорону прав на промислові зразки" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 7, ст. 34; 2001 р., № 8, ст. 37; 2002 р., № 16, ст.114, № 35, ст.256):  
21. 1) в абзаці сьомому статті 1 слово "громадянин" замінити словом "фізична";   -31- Родіонов М.К.
У Законі України "Про охорону прав на промислові зразки" у статті 1 чинного Закону: абзац дев'ятий після слова "заявку" доповнити словами "чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку";  
Враховано   1) у статті 1: в абзаці сьомому слово "громадянин" замінити словом "фізична"; абзац дев'ятий після слова "заявку" доповнити словами "чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку"; абзац чотирнадцятий доповнити словами "та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом";  
    -32- Родіонов М.К.
абзац чотирнадцятий доповнити словами "та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом";  
Враховано    
22. 2) у статті 5: у пункті 1 слова "суспільним інтересам" замінити словами "громадському порядку";   -33- Родіонов М.К.
У статті 5: у пункті 1 слова "громадському порядку" замінити словами "публічному порядку";  
Враховано   2) у статті 5: у пункті 1 слова "суспільним інтересам" замінити словами "публічному порядку"; в абзаці четвертому пункту 3 слово "їм" замінити словами "до них";  
    -34- Родіонов М.К.
в абзаці четвертому пункту 3 чинного Закону слово "їм" замінити словами "до них";  
Враховано    
23. пункт 3 доповнити абзацом такого змісту: "об'єкти, зовнішній вигляд яких зумовлений виключно технічною функцією виробу";   -35- Родіонов М.К.
у пункті 3 абзац такого змісту: "об'єкти, зовнішній вигляд яких зумовлений виключно технічною функцією виробу" виключити;  
Враховано    
24. пункт 4 виключити;      пункт 4 виключити;  
25. у пункті 6 слова "зображених на фотографіях" замінити словами "представлених на зображеннях";   -36- Родіонов М.К.
пункт 6 викласти в такій редакції: "6. Обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу. Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису";  
Враховано   пункт 6 викласти в такій редакції: "6. Обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу. Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису";  
26. 3) у статті 6: у пункті 1 слова "і промислово придатним" виключити; пункт 2 доповнити словами "за умови, що вони не відкликані"; пункт 4 виключити;   -37- Родіонов М.К.
У статті 6: у пункті 2 слова "заявок, що раніше надійшли до Установи за умови, що вони не відкликані" замінити словами "раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень";  
Враховано   3) у статті 6: у пункті 1 слова "і промислово придатним" виключити; у пункті 2 слова "заявок, що раніше надійшли до Установи" замінити словами "раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень"; пункт 4 виключити;  
27. 4) у статті 10 слова "не відхилена" замінити словами "щодо якої не прийнято рішення про відмову у видачі патенту";   -38- Родіонов М.К.
У статті 10 слова "щодо якої не прийнято рішення про відмову у видачі патенту" замінити словами "за нею Установою не прийняте рішення про відмову у видачі патенту, можливості оскарження якого вичерпані";  
Враховано   4) у статті 10 слова "не відхилена" замінити словами "за нею Установою не прийняте рішення про відмову у видачі патенту, можливості оскарження якого вичерпані";  
28. 5) у статті 11: абзац третій пункту 4 викласти в такій редакції: "комплект зображень виробу (його макета, малюнка), що дають повне уявлення про його зовнішній вигляд";   -39- Родіонов М.К.
У статті 11: абзац третій пункту 4 викласти в такій редакції: "комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета, або малюнка), що дають повне уявлення про його зовнішній вигляд";  
Враховано   5) у статті 11: абзац третій пункту 4 викласти в такій редакції: "комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета, або малюнка), що дають повне уявлення про його зовнішній вигляд";  
29. пункт 8 доповнити реченням такого змісту: "Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на шість місяців. За продовження строку сплачується збір";   -40- Родіонов М.К.
У пункті 8 слова "Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на шість місяців. За продовження строку сплачується збір" замінити словами "Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання";  
Враховано   пункт 8 доповнити реченням такого змісту: "Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання";  
    -41- Матвієнко П.В.
Вилучити з проекту положення щодо сплати зборів  
Відхилено    
30. 6) у статті 12: абзац перший пункту 2 викласти у такій редакції: "2. Якщо Установа встановила, що матеріали заявки на момент одержання не відповідають вимогам пункту 1 цієї статті, заявнику надсилається повідомлення"; пункт 4 доповнити словами "про що заявнику надсилається повідомлення";   -42- Родіонов М.К.
Пункти 2, 3 та 4 статті 12 чинного Закону замінити пунктом 2 такого змісту: "2. Дата подання заявки встановлюється згідно з пунктами 9, 10 та 11 статті 14 цього Закону";  
Враховано   6) пункти 2, 3 та 4 статті 12 замінити пунктом 2 такого змісту: "2. Дата подання заявки встановлюється згідно з пунктами 9, 10 та 11 статті 14 цього Закону";  
31. 7) доповнити статтю 13 пунктом 7 такого змісту: "7. Пріоритет може бути встановлено за датою надходження до Установи додаткових матеріалів, якщо вони оформлені заявником як самостійна заявка, яка подана протягом трьох місяців від дати одержання заявником повідомлення Установи про те, що додаткові матеріали не можуть бути взяті до уваги під час розгляду заявки у зв'язку з тим, що вони виходять за межі розкритої у поданій заявці суті промислового зразка";   -43- Родіонов М.К.
Пункт 7 статті 13 викласти в такій редакції: "7. Пріоритет промислового зразка може бути встановлено за датою одержання закладом експертизи додаткових матеріалів, оформлених відповідно до пункту 7 статті 14 цього Закону як самостійна заявка, якщо ця заявка подана протягом трьох місяців від дати одержання заявником повідомлення про те, що зазначені матеріали не беруться до уваги під час експертизи заявки, до якої вони були додані";  
Враховано   7) статтю 13 доповнити пунктом 7 такого змісту: "7. Пріоритет промислового зразка може бути встановлено за датою одержання закладом експертизи додаткових матеріалів, оформлених відповідно до пункту 7 статті 14 цього Закону як самостійна заявка, якщо ця заявка подана протягом трьох місяців від дати одержання заявником повідомлення про те, що зазначені матеріали не беруться до уваги під час експертизи заявки, до якої вони були додані";  
32. 8) у статті 14: у пункті 3: в абзаці першому перше речення після слова "заявки" доповнити словом "зміни", друге речення після слова "Ці" доповнити словом "зміни", слова "про відхилення заявки" замінити словами "рішення про відмову у видачі патенту";   -44- Юхновський І.Р.
Статтю 14 викласти в такій редакції: "Стаття 14. Експертиза заявки 1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою. 2. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. 3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Рішення Установи надсилається заявнику. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця. 4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому Установою порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи. 5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника. Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником. Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу патенту. За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від подавця заяви обставини. 6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці. Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення. 7. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у поданій заявці суті промислового зразка . Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій заявці суті промислового зразка, якщо вони містять нові суттєві ознаки. Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті промислового зразка, не беруться до уваги під час експертизи заявки і можуть бути, після одержання відповідного повідомлення закладу експертизи, оформлені заявником як самостійна заявка. 8. Під час проведення експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі статті 12 цього Закону; визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 11 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. 9. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 12 цього Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки. 10. У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам статті 12 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення. Якщо невідповідність усунуто протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 11. Якщо в матеріалах заявки, що відповідає вимогам статті 12 цього Закону, є посилання на креслення (схему, карту), але такого креслення (схеми, карти) в ній немає, заявнику надсилається про це повідомлення і пропонується на його вибір надіслати креслення (схему, карту) чи вилучити посилання на нього у заявці. У разі подання креслення (схеми, карти) протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи креслення (схеми, карти). Якщо у цей строк заявник не зробить запропонованого йому вибору, то заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 12. У разі порушення вимог пункту 8 статті 11 цього Закону заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 13. Якщо є підстави вважати, що заявлений об'єкт не відповідає вимогам пункту 2 статті 5 або заявка не відповідає формальним вимогам статті 11 цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою, чи документ про сплату збору за подання заявки не відповідає встановленим вимогам, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків. Відповідь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час під підготовки висновку експертизи за заявкою. У випадку порушення вимоги єдності, встановленої пунктом 3 статті 11 цього Закону, заявник повинен зазначити у відповіді промисловий зразок, щодо якого слід проводити експертизу заявки, і у разі необхідності внести уточнення до заявки. При цьому щодо інших промислових зразків можуть бути подані самостійні заявки. Якщо на пропозицію закладу експертизи вимогу єдності не буде виконано, експертиза заявки проводиться щодо промислового зразка, зазначеного в описі першим";  
Враховано   8) статтю 14 викласти в такій редакції: "Стаття 14. Експертиза заявки 1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою.  
33. абзац другий після слів "з ініціативи заявника" доповнити словом "змін"; у пункті 6: в абзаці першому слова "про це повідомляється заявнику" замінити словами "заявнику надсилається повідомлення";      2. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.  
34. в абзаці третьому слова "рішення про відхилення заявки" замінити словами "рішення про відмову у видачі патенту"; у пункті 9: абзац другий доповнити реченням такого змісту: "За поновлення пропущеного строку сплачується збір";      3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Рішення Установи надсилається заявнику. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.  
35. доповнити пункт абзацом такого змісту: "Строки, передбачені цією статтею для заявника, можуть бути продовжені в установленому порядку, але не більше ніж на шість місяців. За подання клопотання про продовження строку сплачується збір";   -45- Кафарський В.І.
У статті 15 слова "одержання ним рішення про" замінити словами "сплати державного мита за";  
Враховано   4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому Установою порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи. 5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника. Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником. Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу патенту. За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від подавця заяви обставини. 6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці. Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення. 7. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у поданій заявці суті промислового зразка . Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій заявці суті промислового зразка, якщо вони містять нові суттєві ознаки. Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті промислового зразка, не беруться до уваги під час експертизи заявки і можуть бути, після одержання відповідного повідомлення закладу експертизи, оформлені заявником як самостійна заявка. 8. Під час проведення експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі статті 12 цього Закону; визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 11 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. 9. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 12 цього Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки. 10. У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам статті 12 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення. Якщо невідповідність усунуто протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 11. Якщо в матеріалах заявки, що відповідає вимогам статті 12 цього Закону, є посилання на креслення (схему, карту), але такого креслення (схеми, карти) в ній немає, заявнику надсилається про це повідомлення і пропонується на його вибір надіслати креслення (схему, карту) чи вилучити посилання на нього у заявці. У разі подання креслення (схеми, карти) протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи креслення (схеми, карти). Якщо у цей строк заявник не зробить запропонованого йому вибору, то заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 12. У разі порушення вимог пункту 8 статті 11 цього Закону заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 13. Якщо є підстави вважати, що заявлений об'єкт не відповідає вимогам пункту 2 статті 5 або заявка не відповідає формальним вимогам статті 11 цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою, чи документ про сплату збору за подання заявки не відповідає встановленим вимогам, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків. Відповідь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час під підготовки висновку експертизи за заявкою. У випадку порушення вимоги єдності, встановленої пунктом 3 статті 11 цього Закону, заявник повинен зазначити у відповіді промисловий зразок, щодо якого слід проводити експертизу заявки, і у разі необхідності внести уточнення до заявки. При цьому щодо інших промислових зразків можуть бути подані самостійні заявки. Якщо на пропозицію закладу експертизи вимогу єдності не буде виконано, експертиза заявки проводиться щодо промислового зразка, зазначеного в описі першим"; 9) у статті 15 слова "одержання ним рішення про" замінити словами "сплати державного мита за";  
36. 9) у статті 16: доповнити пункт 1 абзацами такого змісту:      10) статтю 16 викласти в такій редакції: " Стаття 16. Публікація про видачу патенту  
37. "Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на шість місяців. За подання клопотання про продовження строку сплачується збір. Строк сплати державного мита за видачу патенту, пропущений заявником, може бути поновлений протягом двох місяців від дати закінчення пропущеного строку за наявності поважних причин. За поновлення строку сплачується збір";   -46- Родіонов М.К.
Статтю 16 чинного Закону викласти в такій редакції: " Стаття 16. Публікація про видачу патенту 1. На підставі рішення про видачу патенту та за наявності документів про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікацію про видачу патенту здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту, визначених в установленому порядку. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про видачу патенту. Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу патенту документи про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікацію про видачу патенту в розмірі та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, публікація не провадиться, а заявка вважається відкликаною. Строк надходження цих документів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. 2. Після публікації відомостей про видачу патенту будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір"  
Враховано   1. На підставі рішення про видачу патенту та за наявності документів про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікацію про видачу патенту здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту, визначених в установленому порядку. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про видачу патенту. Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу патенту документи про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікацію про видачу патенту в розмірі та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, публікація не провадиться, а заявка вважається відкликаною. Строк надходження цих документів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.  
38. доповнити пункт 2 реченням такого змісту: "За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір";      2. Після публікації відомостей про видачу патенту будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір";  
39. 10) пункт 2 статті 17 викласти у такій редакції: "2. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа може подати клопотання про надання витягу з Реєстру щодо патенту. За надання витягу з Реєстру сплачується збір";   -47- Родіонов М.К.
У статті 17: пункт 2 викласти в такій редакції: "Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається Установою, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про патент, за умови сплати збору за подання цього клопотання;  
Враховано   11) у статті 17: пункт 2 після слова "Установою" доповнити словами ", та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про патент, за умови сплати збору за подання цього клопотання"; абзац перший пункту 3 викласти в такій редакції: "3. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника патенту або Установи";  
    -48- Родіонов М.К.
абзац перший пункту 3 чинного Закону викласти в такій редакції: "3. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника патенту або Установи"  
Враховано    
40. 11) доповнити статтю 18 пунктом 4 такого змісту: "4. На вимогу власника патенту Установа видає дублікат патенту в установленому Установою порядку. За видачу дубліката сплачується збір";   -49- Кафарський В.І.
Пункт 4 статті 18 викласти в такій редакції: "4. У випадку втрати чи зіпсування патенту його власнику видається дублікат патенту у порядку, встановленому Установою. За видачу дубліката патенту сплачується збір";  
Враховано   12) статтю 18 доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. У випадку втрати чи зіпсування патенту його власнику видається дублікат патенту у порядку, встановленому Установою. За видачу дубліката патенту сплачується збір";  
41. 12) абзац перший статті 19 викласти в такій редакції:      13) статтю 19 викласти в такій редакції: "Стаття 19. Оскарження рішення за заявкою  
42. "Заявник може подати в установленому порядку до Апеляційної палати заперечення на рішення Установи стосовно заявки протягом трьох місяців від дати одержання ним такого рішення чи копій матеріалів, надісланих на його вимогу. За подання заявником заперечення сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти разом із запереченням. Якщо збір не сплачено, заперечення вважається неподаним"   -50- Ніколаєнко С.М.
Статтю 19 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 19. Оскарження рішення за заявкою 1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 14 цього Закону. 2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку після державної реєстрації патенту, то суд вирішує разом і питання щодо дійсності відповідного патенту. 3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за видачу патенту. 4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений в пункті 1 цієї статті заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення. 5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати. 6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. 7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику. У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню. 8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за цим протестом є остаточним і може бути скасоване лише судом. 9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення. ";  
Враховано   1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 14 цього Закону. 2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку після державної реєстрації патенту, то суд вирішує разом і питання щодо дійсності відповідного патенту. 3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за видачу патенту. 4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений в пункті 1 цієї статті заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення. 5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати. 6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. 7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику. У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню. 8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за цим протестом є остаточним і може бути скасоване лише судом. 9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення. ";  
43. 13) у статті 20: абзац третій пункту 2 викласти в такій редакції: "Використанням промислового зразка визнається виготовлення, пропонування для продажу, продаж, застосування, імпорт, експорт, зберігання, інше введення в господарський обіг у зазначених цілях виробу, виготовленого із застосуванням запатентованого промислового зразка";   -51- Родіонов М.К.
У статті 20: абзац третій пункту 2 викласти в такій редакції: "Використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. ";  
Враховано   14) у статті 20: абзац третій пункту 2 викласти в такій редакції: "Використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. ";  
44. доповнити пункт 5 абзацами такого змісту: "Згідно з ліцензійним договором про виключну або невиключну ліцензію власник патенту (ліцензіар) передає право на використання промислового зразка іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару платежі та здійснювати інші дії, передбачені цим договором. Згідно з договором про виключну ліцензію ліцензіар передає ліцензіату право на використання промислового зразка в певному обсязі, на визначеній території і на обумовлений строк, залишаючи за собою право використовувати промисловий зразок у частині, що не передається ліцензіату.   -52- Родіонов М.К.
пункті 5 залишити в редакції чинного Закону;  
Враховано    
45. Ліцензіат, якому власником патенту передано право на використання промислового зразка згідно з договором про виключну ліцензію (власник виключної ліцензії), може видавати ліцензію на використання промислового зразка в межах строку дії виданої ліцензії та в обсязі переданих йому прав. Згідно з договором про невиключну ліцензію ліцензіар передає право на використання промислового зразка ліцензіату, залишаючи за собою право на використання промислового зразка, включаючи право надання ліцензій іншим особам";       
46. абзац другий пункту 6 замінити абзацами такого змісту: "Передача права власності на промисловий зразок та надання ліцензії на використання промислового зразка вважаються дійсними для будь-якої іншої особи з дати реєстрації відомостей про це в Установі. Відомості про передачу права власності на промисловий зразок та надання ліцензії на використання промислового зразка публікуються в офіційному бюлетені.   -53- Родіонов М.К.
абзац другий пункту 6 замінити двома абзацами такого змісту: "Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на промисловий зразок або видачу ліцензії на використання промислового зразка. Таке інформування здійснюється публікацією в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановленому Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру. За опублікування зазначених відомостей та запропонованих стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії сплачуються збори"  
Враховано   абзац другий пункту 6 замінити двома абзацами такого змісту: "Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на промисловий зразок або видачу ліцензії на використання промислового зразка. Таке інформування здійснюється публікацією в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановленому Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру. За опублікування зазначених відомостей та запропонованих стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії сплачуються збори"  
47. Порядок реєстрації та публікації зазначених відомостей визначається Установою. За реєстрацію відомостей про передачу права власності на промисловий зразок і надання ліцензії на використання промислового зразка та за внесення змін до них за ініціативою сторін договору сплачуються відповідні збори";       
48. 14) статтю 21 викласти в такій редакції: "Стаття 21. Примусове відчуження прав   -54- Юхновський І.Р.
Статтю 21 виключити.  
Враховано   15) статтю 21 виключити;  
49. 1. В умовах воєнного та надзвичайного стану Кабінет Міністрів України має право дозволити використання промислового зразка визначеній ним особі без згоди власника патенту у разі його відмови надати ліцензію на використання промислового зразка. При цьому:       
50. 1) обсяг і тривалість використання обмежуються з урахуванням мети, для якої таке використання було дозволене; 2) право на використання надається згідно з договором про невиключну ліцензію;       
51. 3) право на використання, надане згідно з договором про невиключну ліцензію, не може передаватися, крім випадку, коли воно передається разом з тією частиною підприємства чи ділової практики, в якій здійснюється це використання;       
52. 4) використання дозволяється в першу чергу для забезпечення потреб внутрішнього ринку; 5) про надання дозволу на використання промислового зразка власнику патенту надсилається повідомлення; 6) дозвіл на використання відміняється, якщо зникають обставини, що спричинили воєнний та надзвичайний стан; 7) власнику патенту сплачується відповідна компенсація.       
53. 2. Рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на використання промислового зразка, строк і умови його надання, розмір та порядок сплати компенсації власнику патенту можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку";       
54. 15) останній абзац пункту 2 статті 22 доповнити словами "з наступним повідомленням власника патенту в найкоротший строк і з наступною виплатою йому відповідної компенсації";   -55- Кафарський В.І.
У статті 22: в останньому абзаці пункту 2 слова з наступним повідомленням власника патенту в найкоротший строк і з наступною виплатою йому відповідної компенсації" замінити словами "з повідомленням про таке використання власника патенту одразу як це стане практично можливим та виплатою йому відповідної компенсації";  
Враховано   16) у статті 22: останній абзац пункту 2 доповнити словами "з повідомленням про таке використання власника патенту одразу як це стане практично можливим та виплатою йому відповідної компенсації"; у пункті 3 слова "господарський" та "продукту" замінити відповідно словами "цивільний" та "виробу"; 17) у пункті 1 статті 23 слова " (арбітражного суду)" та " (арбітражний суд)" виключити;  
    -56- Кафарський В.І.
у пункті 3 чинного Закону слова "господарський" та "продукту" замінити відповідно словами "цивільний" та "виробу";  
Враховано    
    -57- Ніколаєнко С.М.
У пункті 1 статті 23 чинного Закону слова " (арбітражного суду)" та " (арбітражний суд)" виключити;  
Враховано    
55. 16) підпункт "в" пункту 1 статті 25 виключити;   -58- Дорогунцов С.І.
У статті 25: підпункт "в" пункт 1 залишити та викласти в такій редакції: "в) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб";  
Враховано   18) у статті 25: підпункт "в" пункту 1 викласти в такій редакції: "в) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб"; пункт 2 виключити;  
    -59- Дорогунцов С.І.
пункт 2 чинного Закону виключити.  
Враховано    
56. 17) статтю 26 викласти в такій редакції: "Стаття 26. Порушення прав власника патенту   -60- Родіонов М.К.
Статтю 26 залишити в редакції чинного Закону з такими змінами:  
Враховано   19) абзац другий пункту 2 статті 26 викласти в такій редакції:  
57. Порушенням прав власника патенту є вчинення будь-якою особою дій, що порушують права власника патенту, передбачені статтею 20 цього Закону";   -61- Родіонов М.К.
абзац другий пункту 2 викласти в такій редакції: "Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію";  
Враховано   "Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію";  
58. 18) доповнити Закон статтями 26-1, 26-2 та 26-3 такого змісту: "Стаття 26-1. Порядок захисту прав Захист майнових та особистих немайнових прав власника патенту здійснюється в порядку, встановленому цивільним, адміністративним і кримінальним законодавством.   -62- Родіонов М.К.
Статтю 26-1 виключити.  
Враховано    
59. Стаття 26-2. Способи цивільно-правового захисту прав   -63- Матвієнко П.В.
Шаров І.Ф.
Статтю 26-2 виключити, внісши її положення у відповідні кодекси  
Враховано у ЦК України   
60. 1. Власник патенту має право звертатися за захистом своїх прав у встановленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.       
61. 2. У разі порушення прав власника патенту, передбачених статтею 20 цього Закону, недодержання передбачених ліцензійним договором умов використання запатентованого промислового зразка, створення загрози порушення прав та інших порушень власник патенту має право: 1) вимагати визнання та поновлення своїх прав; 2) подавати позови про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують його права;       
62. 3) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 4) подавати позови про відшкодування збитків або виплату компенсації; 5) вимагати припинення підготовчих дій до порушення прав власника патенту, у тому числі припинення митних процедур, якщо є підозра, що на митну територію України чи з її митної території можуть бути пропущені вироби, виготовлені із застосуванням запатентованого промислового зразка, в порядку, передбаченому Митним кодексом України; 6) вимагати вилучення з обігу виробів, виготовлених із застосуванням запатентованого промислового зразка; 7) вимагати, в тому числі у судовому порядку, опублікування в друкованих засобах масової інформації даних про порушення прав власника патенту та судових рішень щодо цих порушень; 8) вимагати вжиття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом прав власника патенту.       
63. 3. За згодою власника патенту вимагати поновлення порушених прав може також особа, яка згідно з ліцензійним договором має право на використання запатентованого промислового зразка, якщо інше не передбачено цим договором.       
64. 4. Суд має право постановити рішення чи ухвалу про: 1) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням прав власника патенту, з визначенням розміру відшкодування; 2) відшкодування збитків, завданих порушенням прав власника патенту; 3) стягнення з порушника прав власника патенту доходу, отриманого внаслідок порушення;       
65. 4) виплату компенсації, що визначається судом, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; 5) опублікування в засобах масової інформації даних про порушення, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення прав власника патенту або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення його прав.       
66. 5. При визначенні розміру збитків, що мають бути відшкодовані власнику патенту, права якого порушено, для відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 4 цієї статті) суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої власнику патенту, а також із доходу, який би він міг одержати. До розміру збитків, завданих власнику патенту, права якого порушено, додатково можуть бути включені понесені ним судові витрати, а також витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката.       
67. При визначенні компенсації, що має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу (пункт 4 цієї статті), суд зобов'язаний визначити розмір компенсації враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.       
68. 6. Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів перераховується в установленому порядку до Державного бюджету України.       
69. 7. Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх виробів, щодо яких встановлено, що вони виготовлені з порушенням прав власника патенту. Це стосується також технічної документації, іншої інформації на матеріальному носії та засобів, необхідних для виготовлення саме цього промислового зразка. Вилучені вироби можуть бути передані за рішенням суду власнику патенту на його вимогу. Якщо власник патенту не вимагає такої передачі, вилучені вироби підлягають знищенню або можуть бути використані у благодійних цілях.       
70. Знищенню підлягають також технічна документація, інша інформація на матеріальному носії та засоби, необхідні для виготовлення запатентованого промислового зразка, якщо судом було встановлено, що ці матеріали і обладнання використовувалися для виготовлення саме цього промислового зразка.       
71. Стаття 26-3. Тимчасові заходи забезпечення доказів або позову у справах про порушення прав власника патенту на промисловий зразок   -64- Матвієнко П.В.
Шаров І.Ф.
Виключити статтю 26-3, внісши її положення у відповідні кодекси  
Враховано у ЦПК України та ГПК України   
72. 1. До завершення розгляду справи по суті суддя одноособово має право винести ухвалу про заборону відповідачеві, якого є достатні підстави вважати порушником прав власника патенту, вчиняти до винесення рішення чи ухвали суду дії, визначені частиною другою статті 20 цього Закону як використання промислового зразка.       
73. 2. За наявності достатніх даних про порушення прав власника патенту або підстав вважати, що докази буде знищено, або якщо будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди власнику патенту, власник патенту може просити суд як до, так і після подання позовної заяви вжити тимчасових заходів з метою збереження доказів або запобігання порушенню прав.       
74. 3. Тимчасові заходи згідно з ухвалою суду можуть включати: 1) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав власника патенту; 2) накладення арешту на вироби, які є достатні підстави вважати виготовленими або введеними в господарський обіг з порушенням прав власника патенту; 3) тимчасове припинення операцій з банківськими рахунками та вилучення документів, які можуть бути доказом вчинення дій, що порушують права власника патенту або створюють загрозу порушення.       
75. 4. Заява про застосування тимчасових заходів розглядається за участю особи, яка подала цю заяву, у дводенний строк. Ухвала суду про застосування тимчасового заходу підлягає негайному виконанню органом державної виконавчої служби за участю особи, яка подала заяву.       
76. 5. До прийняття ухвали про застосування тимчасових заходів, зазначених у пункті 3 цієї статті, суд має право вимагати від особи, яка подала заяву, доказів того, що вона є власником прав на промисловий зразок і що ці права порушені або невідворотно будуть порушені, а також видати особі, яка подала заяву, судову ухвалу щодо внесення застави (внесення на депозит суду особою, яка подала заяву, чи іншими фізичними або юридичними особами грошей) або надання еквівалентної банківської гарантії, достатньої для того, щоб захистити відповідача. Розмір застави, (банківської гарантії) визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути менше ніж розмір заявленої шкоди.       
77. 6. Після застосування тимчасових заходів, передбачених пунктом 3 цієї статті, суд негайно повідомляє про них осіб, яких це стосується, і протягом 10 календарних днів призначає судове засідання, на якому вирішується питання про підтвердження, зміну чи скасування цих заходів. Особа, яка подала заяву про вжиття тимчасових заходів, не пізніше двох робочих днів з дня подання заяви повинна подати до суду позовну заяву. Судовий розгляд за такою заявою повинен відбутися не пізніше 15 календарних днів з дня подання позову. В іншому випадку тимчасові заходи скасовуються або припиняються. Застава (банківська гарантія) повертається особі, яка подала заяву, у разі відмови суду у прийнятті позову до розгляду чи задоволення позову повністю або частково. У разі відмови в задоволенні позову застава (банківська гарантія) звертається на виконання рішення про компенсацію шкоди відповідачеві, завданої застосуванням тимчасових заходів.       
78. 7. У разі скасування тимчасових заходів або з'ясування при розгляді справи відсутності факту порушення чи загрози порушення права відповідач має право на відшкодування будь-якої шкоди, завданої цими заходами, у порядку, встановленому законодавством";       
79. 19) у статті 27: у пункті 1 слово "арбітражним" замінити словом "господарським";   -65- Толочко П.П.
Статтю 27 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 27. Способи захисту прав 1. Захист прав на промисловий зразок здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. 2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на промисловий зразок; встановлення факту використання промислового зразка; встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; право попереднього користування; компенсації"  
Враховано   20) статтю 27 викласти в такій редакції: "Стаття 27. Способи захисту прав  
80. пункт 2 доповнити після абзацу восьмого абзацами такого змісту: "визнання патенту недійсним; надання примусової ліцензії".      1. Захист прав на промисловий зразок здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.  
81. У зв'язку з цим абзац дев'ятий вважати абзацом одинадцятим;      2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на промисловий зразок; встановлення факту використання промислового зразка; встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; право попереднього користування; компенсації";  
82. 20) пункт 2 статті 29 визнати таким, що втратив чинність.      21) пункт 2 статті 29 виключити.  
83. 5. У Законі України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 7, ст. 36; 1999 р., № 32, ст. 266; 2001 р., № 8, ст. 37; 2002 р., № 7, ст. 51):      6. У Законі України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 7, ст. 36; 1999 р., № 32, ст. 266; 2001 р., № 8, ст. 37; 2002 р., № 7, ст. 51; 2002 р., № 16, ст. 114; 2002 р., № 35, ст. 256):  
84. 1) у статті 1: в абзаці третьому слово "громадянин" замінити словом "фізична";   -66- Родіонов М.К.
У Законі України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг": у статті 1: в абзаці четвертому чинного Закону слово "однорідних" виключити;  
Враховано   1) у статті 1: в абзаці третьому слово "громадянин" замінити словом "фізична"; в абзаці четвертому слово "однорідних" виключити; абзац восьмий після слова "заявку" доповнити словами "чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку";  
    -67- Родіонов М.К.
абзац восьмий чинного Закону після слова "заявку" доповнити словами "чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку";  
Враховано    
85. абзац дванадцятий доповнити словами "та визнання знака для товарів і послуг добре відомим в Україні";   -68- Родіонов М.К.
абзац дванадцятий викласти в такій редакції: "Апеляційна палата - колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом;"  
Враховано   абзац дванадцятий доповнити словами "та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом";  
86. доповнити статтю абзацами такого змісту: "добре відомий знак - знак, що став в Україні широко відомим серед певного кола споживачів стосовно товарів і/або послуг певної особи і якому надано правову охорону відповідно до статті 6 bіs Паризької конвенції з охорони промислової власності; міжнародна реєстрація - міжнародна реєстрація знака, здійснена відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків або Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків";   -69- Родіонов М.К.
виключити абзаци такого змісту: "добре відомий знак - знак, що став в Україні широко відомим серед певного кола споживачів стосовно товарів і/або послуг певної особи і якому надано правову охорону відповідно до статті 6 bіs Паризької конвенції з охорони промислової власності; міжнародна реєстрація - міжнародна реєстрація знака, здійснена відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків або Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків";  
Враховано   доповнити абзацом такого змісту: "МКТП - Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків";  
    -70- Родіонов М.К.
доповнити абзацом такого змісту: "МКТП - Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків";  
Враховано    
87. 2) у пункті 2 статті 4 слово "реалізують" замінити словом "здійснюють";   -71- Кафарський В.І.
У пункті 2 статті 4 залишити слово "реалізують";  
Враховано    
88. 3) у статті 5: пункт 1 викласти в такій редакції:      2) статті 5 і 6 викласти в такій редакції: "Стаття 5. Умови надання правової охорони  
89. "1. Правова охорона надається знаку, на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом, або відповідно до міжнародних договорів України, зокрема статті 6 bіs Паризької конвенції з охорони промислової власності, Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків";   -72- Родіонов М.К.
Статті 5 і 6 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 5. Умови надання правової охорони 1. Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. 2. Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. 3. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється Установою. Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статті 18 цього Закону. 4. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг. 5. Право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники. 6. Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею Установою не прийнято рішення про відмову в реєстрації знака, можливості оскарження якого вичерпані. Стаття 6. Підстави для відмови в наданні правової охорони 1. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують: державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми); офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки. Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Компетентним органом щодо назви держави є колегіальний орган, утворений Установою. 2. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які: звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання; складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами; відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або, яка надає товарові істотної цінності. Позначення, вказані в абзацах 2, 3, 4, 6 та 7 цього пункту, можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні знака. 3. Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bіs Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями; знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку. 4. Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють: промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам; назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди"  
Враховано   1. Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.  
90. пункт 2 доповнити словами "а також звукові позначення, запахи, кольори та комбінації кольорів";      2. Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. 3. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється Установою. Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статті 18 цього Закону. 4. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг. 5. Право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники. 6. Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею Установою не прийнято рішення про відмову в реєстрації знака, можливості оскарження якого вичерпані.  
91. 4) у статті 6:      Стаття 6. Підстави для відмови в наданні правової охорони  
92. у пункті 1: абзац перший доповнити словами "або імітують"; абзац четвертий доповнити словами "а також релігійні емблеми та символи";      1. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують: державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми); офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки. Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Компетентним органом щодо назви держави є колегіальний орган, утворений Установою.  
93. у пункті 2: абзац четвертий перед словом "вказують" доповнити словами "є описовими, зокрема"; абзац п'ятий виключити; в абзаці сьомому слова і цифри "в абзацах 2, 3, 4, 6 цього пункту" замінити словами "у цьому пункті"; доповнити пункт абзацом такого змісту: "Положення, передбачені цим пунктом, не стосуються позначень, які набули розрізняльної здатності в результаті їх використання";      2. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які: звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання; складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами; відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або, яка надає товарові істотної цінності. Позначення, вказані в абзацах 2, 3, 4, 6 та 7 цього пункту, можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні знака.  
94. пункти 3, 4 і 5 викласти у такій редакції: "3. Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які: є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; суперечать громадському порядку, принципам гуманності і моралі; є зазначеннями місця походження або містять у собі як елемент зазначення місця походження вин або міцних спиртних напоїв, що охороняються на підставі міжнародних договорів України, якщо ці позначення призначені для вин та міцних спиртних напоїв, які не походять із зазначених місць; відтворюють форму товару, що визначається виключно або головним чином характером або призначенням товару.      3. Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bіs Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів". Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями; знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.  
95. 4. Не можуть бути зареєстровані як знаки для однорідних товарів позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна переплутати із: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я інших осіб; знаками, що належать іншим особам і охороняються на підставі міжнародних договорів України; міжнародними найменуваннями фармацевтичних препаратів (речовин), що не патентуються. Реєстрацію як знака позначення, схожого із знаками, згаданими в абзацах другому і третьому цього пункту, щодо однорідних товарів і/або послуг може бути здійснено за умови надання згоди на реєстрацію цього позначення власником права на знак.      4. Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють: промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам; назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди";  
96. 5. Не можуть бути зареєстровані як знаки для будь-яких товарів позначення, які є: тотожними або схожими настільки, що їх можна переплутати із знаками інших осіб, які визнано добре відомими в Україні на дату подання заявки на реєстрацію такого позначення, або якщо заявлено пріоритет, на дату заявлення пріоритету; назвами місця походження або географічними зазначеннями походження товарів, крім випадків, коли ці назви включені до знака як елементи, що не охороняються, і знак реєструється на ім'я особи, яка має право користуватися такими назвами місця походження або географічними зазначеннями походження товарів"   -73- Осташ І.І.
Абзац третій пункту п'ятого статті 6 перед словом назвами доповнити словами "зареєстрованими в Україні" .  
Враховано частково в абз.5 п. 3 ст. 6   
    -74- Толстоухов А.В.
Статтю 6 Закону викласти у такій редакції: "1. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують: державні герби, прапори та емблеми; офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки. Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. 2. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які: не мають розрізняльної здатності; складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами; складаються лише з форми, обумовленої природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або, яка надає товарові істотної цінності. Позначення, вказані в абзацах 2, 3, 4, 6 та 7 цього пункту, можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні знака. Позначення, вказані в абзацах 2, 3, 4, 6 та 7 цього пункту, можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності внаслідок їх тривалого та/або інтенсивного використання. 3. Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких же або однорідних товарів і послуг; знаками, що належать іншим особам, і охороняються на підставі міжнародних реєстрацій, чинних на території України, для таких же або однорідних товарів і послуг; знаками, що належать іншим особам, і визнані добре відомими в Україні відповідно до статті 25 цього Закону; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або однорідних товарів і послуг; зареєстрованими відповідно до закону кваліфікованими зазначеннями походження товарів, крім випадків, коли вони включені до знака як елементи, що не охороняються і зареєстровані на ім'я осіб, які мають право користуватися такими зазначеннями; сертифікаційними знаками, зареєстрованими у встановленому порядку. Позначенням, схожим із знаками, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту за належних обставин може бути надано правову охорону, якщо власник прав на такі знаки надасть згоду на реєстрацію цього позначення. Така згода повинна мати письмову форму і має силу угоди. 4. Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють: промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам; назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди."  
Враховано частково : у ст.6: у п. 1;у п. 2;у п. 3;у п. 4.   
97. доповнити статтю пунктами 6, 7 і 8 такого змісту: "6. Не можуть бути зареєстровані як знаки для однорідних товарів позначення, які відтворюють фірмові найменування, що належать іншим особам і відомі в Україні.       
98. 7. Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які відтворюють: промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам; назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди; сертифікаційні знаки (знаки відповідності), зареєстровані в установленому порядку; назви сортів рослин, права на які належать в Україні іншим особам.       
99. 8. Не може бути зареєстрований в Україні знак на ім'я особи, яка провадить посередницьку діяльність за дозволом і в інтересах власника прав на цей знак в одній з держав-учасниць міжнародного договору України, без дозволу власника прав на цей знак, якщо зазначена особа не надасть докази, що підтверджують її повноваження на реєстрацію знака";   -75- Родіонов М.К.
У статті 7 чинного Закону: в абзаці четвертому пункту 4 слова "Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків" замінити словом "МКТП";  
Враховано   3) у статті 7: в абзаці четвертому пункту 4 слова "Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків" замінити словом "МКТП"; пункт 8 викласти в такій редакції: "8. За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості класів МКТП, якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги. Документ про сплату збору повинен надійти до Установи разом з заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання";  
    -76- Родіонов М.К.
пункт 8 викласти в такій редакції: "8. За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості класів МКТП, якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги. Документ про сплату збору повинен надійти до Установи разом з заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання";  
Враховано    
100. 5) пункт 3 статті 8 доповнити словами "про що заявнику надсилається повідомлення";   -77- Родіонов М.К.
Статтю 8 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 8. Дата подання заявки 1. Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів, що містять принаймні: клопотання у довільній формі про реєстрацію знака, викладене українською мовою; відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою; достатньо чітке зображення позначення, що заявляється; перелік товарів і послуг, для яких заявляється знак. 2. Дата подання заявки встановлюється згідно з пунктами 10 та 11 статті 10 цього Закону. 3. Після встановлення дати подання заявки будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в порядку, встановленому Установою. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір";  
Враховано   4)статтю 8 викласти в такій редакції: "Стаття 8. Дата подання заявки 1. Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів, що містять принаймні: клопотання у довільній формі про реєстрацію знака, викладене українською мовою; відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою; достатньо чітке зображення позначення, що заявляється; перелік товарів і послуг, для яких заявляється знак. 2. Дата подання заявки встановлюється згідно з пунктами 10 та 11 статті 10 цього Закону. 3. Після встановлення дати подання заявки будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в порядку, встановленому Установою. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір";  
    -78- Толстоухов А.В.
Пункт 4 ст. 8 чинного Закону викласти в такій редакції: "На підставі рішення про встановлення дати подання заявки Установа публікує у встановленому нею порядку відомості про заявку за умови, що вона не відкликана, не вважається відкликаною. Після встановлення дати подання заявки будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в порядку, встановленому Установою. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.";  
Враховано частково у п. 3 ст. 8   
101. 6) у статті 10: у пункті 3: в абзаці першому перше речення після слова "заявки" доповнити словом "зміни";   -79- Юхновський І.Р.
Статтю 10 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 10. Експертиза заявки 1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою. 2. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. 3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Установи надсилається заявнику. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця. 4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому Установою порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи 5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника, а також зміни щодо скорочення переліку товарів і послуг. Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником. Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва. За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від подавця заяви обставини. 6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці. Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення. 7. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у поданій заявці суті позначення та переліку зазначених у заявці товарів і послуг. Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій заявці суті позначення, якщо вони містять ознаки, які слід включити до позначення, що заявляється як знак. Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті позначення або доповнює перелік зазначених у заявці товарів і послуг, не беруться до уваги під час експертизи заявки і можуть бути, після одержання відповідного повідомлення закладу експертизи, оформлені заявником як самостійна заявка. 8. Будь-яка особа може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення проти заявки щодо невідповідності наведеного в ній позначення умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом. За подання заперечення сплачується збір. Заперечення розглядається, якщо воно одержане закладом експертизи не пізніше ніж за 5 днів до дати прийняття Установою рішення за заявкою. Заклад експертизи надсилає копію заперечення заявнику. Заявник вправі повідомити заклад експертизи про своє ставлення до заперечення протягом двох місяців від дати його одержання. Він може спростувати заперечення і залишити заявку без змін, внести до заявки зміни або відкликати її. Результати розгляду заперечення відображаються в рішенні Установи за заявкою. Копія цього рішення надсилається подавцю заперечення. 9. Під час проведення формальної експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі статті 8 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. 10. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 8 цього Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки. 11. У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам статті 8 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення. Якщо невідповідність буде усунута протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 12. За відповідності заявки вимогам статті 7 цього Закону та документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається про це повідомлення. 13. У разі порушення вимог пункту 8 статті 7 цього Закону заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 14. У разі невідповідності заявки формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою, чи документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повідомлення із пропозиціями щодо усунення недоліків. Якщо недоліки стосуються групування товарів і послуг, то в повідомленні наводиться перелік товарів і послуг, згрупованих закладом експертизи, та, за необхідності, зазначається сума збору за подання заявки, яку належить доплатити. У випадку, коли товар або послуга викладено у заявці як термін, що не дає можливості віднести його до певного класу МКТП, заявнику пропонується замінити цей термін або виключити його. Якщо заявник не виконає цю вимогу, то зазначений термін не включається до переліку товарів і послуг, згрупованих закладом експертизи. Усунення зазначених у повідомленні недоліків проводиться у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів. 15. Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання. 16. Якщо є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь на користь реєстрації знака. Відповідь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою";  
Враховано   5)статтю 10 викласти в такій редакції: "Стаття 10. Експертиза заявки  
102. друге речення викласти у такій редакції: "Зміни, виправлення і уточнення не враховуються, якщо вони надійшли до закладу експертизи після здійснення державної реєстрації знака або після одержання заявником рішення про відмову в реєстрації знака";      1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою.  
103. абзац другий після слова "заявника" доповнити словом "змін";      2. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.  
104. у пункті 4: абзац перший доповнити реченням такого змісту: "Якщо додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій заявці суті позначення та переліку зазначених у заявці товарів та послуг, заклад експертизи повідомляє про це заявника"; абзац третій доповнити словами "із встановленням дати подання за датою подання додаткових матеріалів, якщо така заявка оформлена протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення закладу експертизи";      3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Установи надсилається заявнику. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.  
105. в абзаці другому пункту 6 слова "відхилення заявки" замінити словами "відмову в реєстрації знака";      4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому Установою порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи.  
106. пункт 7 викласти у такій редакції: "7. Якщо заявка відповідає вимогам статті 7 цього Закону і документ про сплату збору за подання заявки оформлено правильно, заявнику надсилається висновок за результатами формальної експертизи.      5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника, а також зміни щодо скорочення переліку товарів і послуг.  
107. Якщо протягом одного місяця від дати одержання заявником висновку до закладу експертизи не надійде заперечення щодо результатів формальної експертизи, висновок вважається узгодженим із заявником і заклад експертизи проводить експертизу заявки по суті, під час якої перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони";      Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником. Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва.  
108. в абзаці першому пункту 8 слова "кваліфікаційної експертизи заявки" замінити словами "експертизи заявки по суті";      За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від подавця заяви обставини.  
109. у пункті 10: в абзаці першому слова "кваліфікаційної експертизи заявки" замінити словами "експертизи заявки по суті"; в абзаці другому слова "рішення про відхилення заявки" замінити словами "повідомлення про можливість відмови у реєстрації знака";      6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці.  
110. доповнити пункт абзацами такого змісту: "Заявник має право протягом двох місяців від дати одержання повідомлення про можливість відмови в реєстрації знака надати закладу експертизи вмотивовану відповідь з доводами на користь реєстрації знака або клопотання про продовження строку надання такої відповіді. Якщо доводи, надані заявником, визнаються обґрунтованими, заявнику надсилається рішення про реєстрацію знака. Якщо строк надання відповіді порушено або докази, наведені заявником, не визнаються обґрунтованими, заявнику надсилається рішення про відмову в реєстрації знака";      Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.  
111. у пункті 12 слова і цифру " (крім визначених пунктом 8)" виключити;      7. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у поданій заявці суті позначення та переліку зазначених у заявці товарів і послуг. Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій заявці суті позначення, якщо вони містять ознаки, які слід включити до позначення, що заявляється як знак.  
112. доповнити статтю пунктом 13 такого змісту: "13. Строки, передбачені цією статтею для заявника, можуть бути продовжені в установленому порядку, але не більше ніж на шість місяців. За подання клопотання про продовження строку сплачується збір";   -80- Толстоухов А.В.
Пункт 7 ст. 10 Закону викласти у редакції: "Якщо заявка відповідає вимогам статті 7 цього Закону і документ про сплату збору за подання заявки оформлено правильно, заклад експертизи проводить кваліфікаційну експертизу заявки, під час якої перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони. Після встановлення дати подання заявки і до прийняття рішення про видачу свідоцтва або про відхилення заявки будь-яка особа, яка ознайомилась з матеріалами цієї заявки в установленому порядку, має право подати до закладу експертизи мотивоване заперечення проти видачі свідоцтва за цією заявкою. Заклад експертизи має повідомити цю особу про прийняте рішення щодо заявки.";  
Враховано частково у п. 7 та 8 ст. 10  Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті позначення або доповнює перелік зазначених у заявці товарів і послуг, не беруться до уваги під час експертизи заявки і можуть бути, після одержання відповідного повідомлення закладу експертизи, оформлені заявником як самостійна заявка. 8. Будь-яка особа може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення проти заявки щодо невідповідності наведеного в ній позначення умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом. За подання заперечення сплачується збір. Заперечення розглядається, якщо воно одержане закладом експертизи не пізніше ніж за 5 днів до дати прийняття Установою рішення за заявкою. Заклад експертизи надсилає копію заперечення заявнику. Заявник вправі повідомити заклад експертизи про своє ставлення до заперечення протягом двох місяців від дати його одержання. Він може спростувати заперечення і залишити заявку без змін, внести до заявки зміни або відкликати її. Результати розгляду заперечення відображаються в рішенні Установи за заявкою. Копія цього рішення надсилається подавцю заперечення. 9. Під час проведення формальної експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі статті 8 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. 10. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 8 цього Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки. 11. У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам статті 8 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення. Якщо невідповідність буде усунута протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 12. За відповідності заявки вимогам статті 7 цього Закону та документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається про це повідомлення. 13. У разі порушення вимог пункту 8 статті 7 цього Закону заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 14. У разі невідповідності заявки формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою, чи документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається повідомлення із пропозиціями щодо усунення недоліків. Якщо недоліки стосуються групування товарів і послуг, то в повідомленні наводиться перелік товарів і послуг, згрупованих закладом експертизи, та, за необхідності, зазначається сума збору за подання заявки, яку належить доплатити. У випадку, коли товар або послуга викладено у заявці як термін, що не дає можливості віднести його до певного класу МКТП, заявнику пропонується замінити цей термін або виключити його. Якщо заявник не виконає цю вимогу, то зазначений термін не включається до переліку товарів і послуг, згрупованих закладом експертизи. Усунення зазначених у повідомленні недоліків проводиться у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів. 15. Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання. 16. Якщо є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь на користь реєстрації знака. Відповідь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою";  
113. 7) у статті 11 слова "одержання ним рішення про реєстрацію знака" замінити словами "здійснення державної реєстрації знака або після одержання заявником рішення про відмову в реєстрації знака";   -81- Кафарський В.І.
Текст статті 11 чинного Закону викласти в такій редакції: "Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати сплати державного мита за видачу свідоцтва";  
Враховано   6) у статті 11 слова "одержання ним рішення про реєстрацію знака" замінити словами "сплати державного мита за видачу свідоцтва";  
114. 8) доповнити Закон статтею 11-1 такого змісту: "Стаття 11-1. Розділення заявки      7) доповнити статтею 11-1 такого змісту: "Стаття 11-1. Поділ заявки  
115. 1. За клопотанням заявника заклад експертизи здійснює розділення заявки за умови, що перелік товарів і/або послуг, зазначений у заявці, містить декілька товарів і /або послуг/   -82- Юхновський І.Р.
Статтю 11-1 викласти в такій редакції: "Стаття 11-1. Поділ заявки 1. Заявник має право поділити заявку на дві і більше заявок (виділені заявки) шляхом розподілу між ними перелічених у цій заявці товарів і послуг таким чином, щоб кожна з виділених заявок не містила товари і послуги, споріднені з товарами і послугами, переліченими в інших заявках. 2. Поділ заявки здійснюється шляхом подання заявником заяви про внесення до заявки відповідних змін та виділеної заявки (заявок), за умови сплати зборів за подання зазначених заяви та заявки. 3. Дата подання виділеної заявки є такою самою як дата подання поділеної заявки. Дата пріоритету виділеної заявки встановлюється, якщо на це є підстава, такою самою як дата пріоритету поділеної заявки";  
Враховано   1. Заявник має право поділити заявку на дві і більше заявок (виділені заявки) шляхом розподілу між ними перелічених у цій заявці товарів і послуг таким чином, щоб кожна з виділених заявок не містила товари і послуги, споріднені з товарами і послугами, переліченими в інших заявках.  
116. 2. Для розділення заявки заявник повинен подати клопотання про розділення заявки, заявку, що містить перелік виділених товарів і/або послуг (виділена заявка) відповідно до пунктів 1 - 7 статті 7, та сплатити збір відповідно до пункту 8 статті 7 цього Закону. Виділена заявка зберігає дату подання заявки і, якщо заявлено пріоритет, дату заявлення її пріоритету.      2. Поділ заявки здійснюється шляхом подання заявником заяви про внесення до заявки відповідних змін та виділеної заявки (заявок), за умови сплати зборів за подання зазначених заяви та заявки.  
117. 3. Якщо протягом трьох місяців від дати подання заявником клопотання про розділення заявки виділену заявку не буде подано або не сплачено збір за її подання, клопотання про розділення заявки вважається відкликаним";      3. Дата подання виділеної заявки є такою самою як дата подання поділеної заявки. Дата пріоритету виділеної заявки встановлюється, якщо на це є підстава, такою самою як дата пріоритету поділеної заявки";  
118. 9) у статті 12: доповнити пункт 1 абзацами такого змісту:   -83- Родіонов М.К.
Статтю 12 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 12. Публікація про видачу свідоцтва На підставі рішення про реєстрацію знака та за наявності документів про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію знака. Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про реєстрацію знака документи про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва в розмірі та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, публікація не провадиться, а заявка вважається відкликаною. Строк надходження цих документів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання";  
Враховано   8) статтю 12 викласти в такій редакції: "Стаття 12. Публікація про видачу свідоцтва  
119. "Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на шість місяців. За подання клопотання про продовження строку сплачується збір.      На підставі рішення про реєстрацію знака та за наявності документів про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію знака.  
120. Строк сплати державного мита за видачу свідоцтва, пропущений заявником, може бути поновлений протягом двох місяців від дати закінчення пропущеного строку за наявності поважних причин. За поновлення строку сплачується збір";      Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про реєстрацію знака документи про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва в розмірі та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, публікація не провадиться, а заявка вважається відкликаною.  
121. доповнити пункт 2 реченням такого змісту: "За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір";   -84- Родіонов М.К.
У статті 13: у назві слово "знаку" замінити на "знака";  
Враховано   Строк надходження цих документів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання"; 9) у статті 13: у назві слово "знаку" замінити словом "знака";  
122. 10) пункт 2 статті 13 викласти у такій редакції: "2. Після внесення до Реєстру відомостей щодо реєстрації знака будь-яка особа може подати клопотання про надання витягу з Реєстру щодо зареєстрованого знака. За надання витягу з Реєстру сплачується збір";   -85- Родіонов М.К.
пункт 2 викласти у такій редакції: "2. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається Установою, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про свідоцтво, за умови сплати збору за подання цього клопотання";  
Враховано   пункт 2 доповнити словами "та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про свідоцтво, за умови сплати збору за подання цього клопотання"; абзац перший пункту 3 викласти в такій редакції: "3. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника свідоцтва або Установи.";  
    -86- Родіонов М.К.
абзац перший пункту 3 чинного Закону викласти в такій редакції: "Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника свідоцтва або Установи";  
Враховано    
123. 11) доповнити статтю 14 пунктом 4 такого змісту: "4. На вимогу власника свідоцтва Установа видає дублікат свідоцтва в установленому порядку. За видачу дубліката сплачується збір";   -87- Кафарський В.І.
Пункт 4 статті 14 викласти в такій редакції: "4. У випадку втрати чи зіпсування свідоцтва його власнику видається дублікат свідоцтва у порядку, встановленому Установою. За видачу дубліката свідоцтва сплачується збір.";  
Враховано   10) статтю 14 доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. У випадку втрати чи зіпсування свідоцтва його власнику видається дублікат свідоцтва у порядку, встановленому Установою. За видачу дубліката свідоцтва сплачується збір.";  
124. 12) абзац перший статті 15 доповнити реченнями такого змісту:      11) статтю 15 викласти в такій редакції: "Стаття 15. Оскарження рішення за заявкою  
125. "За подання до Апеляційної палати заперечення сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти разом із запереченням. Якщо збір не сплачено, заперечення вважається неподаним";   -88- Ніколаєнко С.М.
Статтю 15 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 15. Оскарження рішення за заявкою 1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 10 цього Закону. 2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку після державної реєстрації знака, то суд вирішує разом і питання щодо дійсності відповідного свідоцтва. 3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за видачу свідоцтва. 4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у пункті 1 цієї статті заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення. 5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати. 6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. 7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику. У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню. 8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за цим протестом є остаточним і може бути скасоване лише судом. 9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення";  
Враховано   1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 10 цього Закону. 2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку після державної реєстрації знака, то суд вирішує разом і питання щодо дійсності відповідного свідоцтва. 3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за видачу свідоцтва. 4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у пункті 1 цієї статті заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення. 5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати. 6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. 7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику. У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню. 8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за цим протестом є остаточним і може бути скасоване лише судом. 9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення";  
    -89- Толстоухов А.В.
Статтю 15 чинного Закону викласти у редакції: "Заявник може оскаржити в установленому порядку будь-яке рішення Установи стосовно заявки до Апеляційної палати, подавши заперечення протягом трьох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій затребуваних матеріалів. Особа, яка відповідно до п. 7 статті 10 цього Закону одержала повідомлення щодо заявки, протягом двох місяців від дати одержання цього повідомлення має право подати до Апеляційної палати заперечення проти видачі свідоцтва за цією заявкою. За подання заперечення сплачується встановлений збір. Заперечення стосовно заявки має бути розглянуто Апеляційною палатою протягом чотирьох місяців від дати його надходження в межах мотивів, викладених у запереченні та інших матеріалах, наданих заінтересованою особою. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заінтересованим особам. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення";  
Враховано частково : у ст. 15: у п. 1 ;у п. 5;у п. 6;у п. 7;у п. 8;   
126. 13) доповнити Закон статтею 15-1 такого змісту: "Стаття 15-1. Добре відомий знак   -90- Кафарський В.І.
Статтю 15-1 перенести в кінець Закону після статті 24 під номером 25.  
Враховано    
127. 1. Знак може бути визнано добре відомим в Україні за рішенням Апеляційної палати або за рішенням суду.   -91- Осташ І.І.
У статті 15-1: доповнити пункт перший після слів "рішенням суду" словами " (господарського суду);  
Відхилено    
128. 2. Заява про визнання знака добре відомим в Україні подається до Апеляційної палати. Апеляційна палата розглядає заяву про визнання знака добре відомим в Україні у порядку, встановленому Установою. За подання заяви про визнання знака добре відомим в Україні сплачується збір.   -92- Осташ І.І.
доповнити пункт другий після слів "Апеляційної палати" словами " (господарського суду");  
Відхилено    
129. 3. За результатами розгляду заяви про визнання знака добре відомим в Україні Апеляційна палата приймає рішення, яке затверджується наказом Установи, та надсилає його особі, що подала заяву. Рішення Апеляційної палати може бути оскаржене у судовому порядку. 4. Відомості щодо визнання знака добре відомим в Україні публікуються Установою в офіційному бюлетені. 5. Власник прав на знак, який визнано в Україні добре відомим, має рівні права з власником свідоцтва, передбачені цим Законом";   -93- Осташ І.І.
доповнити пункт другий абзацом такого змісту: "Критеріями, за якими знак може бути визнано добре відомим в Україні є: а) ступінь відомості або визнання знака у відповідному секторі суспільства"; б) тривалість (період), ступінь та географічний район використання знака; в) тривалість (період), ступінь та географічний район будь-якої діяльності стосовно популяризації знака, включаючи рекламу або пропаганду та презентацію на ярмарках або виставках товарів та/або послуг, для яких використовується цей знак; г) тривалість (період) та географічний район будь-яких здійснених реєстрацій знака та/або заявок на його реєстрацію тією мірою, якою вони відображають використання або визнання цього знака; д) матеріали, що відображають факти успішної реалізації прав на знак, зокрема ті, що відображають міру, якою цей знак був визнаний загальновідомим компетентними органами"; е) цінність, притаманна цьому знаку."  
Враховано частково у ст. 25   
130. 14) у статті 16: абзац третій пункту 2 викласти у такій редакції:   -94- Родіонов М.К.
Статтю 16 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 16. Права, що випливають із свідоцтва 1. Права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору. 2. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. 3. Взаємовідносини при використанні знака, свідоцтво на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник свідоцтва може використовувати знак за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака та передавати право власності на знак іншій особі без згоди решти власників свідоцтва. 4. Використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака. 5. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом,: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати. 6. Виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на: здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки; використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи з його згоди, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв'язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот; використання кваліфікованого зазначення походження товару, що охороняється відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів"; некомерційне використання знака; усі форми повідомлення новин і коментарів новин; добросовісне застосування ними своїх імен чи адрес. 7. Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини, зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору. Передача права власності на знак не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача щодо товару і послуги або щодо особи, яка виготовляє товар чи надає послугу. 8. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. Ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. 9. Договір про передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами. Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на знак або видачу ліцензії на використання знака. Таке інформування здійснюється публікацією в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановленому Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру. За опублікування відомостей про передачу права власності на знак повністю і видачу ліцензії на використання знака, а також запропонованих стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії сплачуються збори. У разі опублікування відомостей про передачу права власності на знак стосовно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг Установа видає нове свідоцтво на ім'я особи, якій передане це право, за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва. 10. Власник свідоцтва має право проставляти поряд із знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що цей знак зареєстровано в Україні. 11. Власник свідоцтва, який здійснює посередницьку діяльність, має право на основі договору з виробником товарів або особою, що надає послуги, використовувати свій знак поряд із знаком зазначених осіб, а також замість їх знака.  
Враховано   12) статті 16 і 17 викласти в такій редакції: "Стаття 16. Права, що випливають із свідоцтва  
131. "Використанням знака визнається застосування його на товарах, при наданні послуг, для яких його зареєстровано, а також у рекламі, в тому числі у глобальній інформаційній мережі      1. Права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору.  
132. Інтернет, на упаковці товарів, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній із введенням зазначених товарів і послуг в господарський обіг. Використанням знака вважається також застосування знака у формі, що відрізняється від зареєстрованої, якщо при використанні знака у такій формі розрізняльний характер знака не змінюється";      2. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. 3. Взаємовідносини при використанні знака, свідоцтво на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник свідоцтва може використовувати знак за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака та передавати право власності на знак іншій особі без згоди решти власників свідоцтва.  
133. доповнити пункт 5 абзацами такого змісту: "Згідно з ліцензійним договором про виключну або невиключну ліцензію власник свідоцтва (ліцензіар) передає право на використання знака іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару платежі та здійснювати інші дії, передбачені цим договором. Згідно з договором про виключну ліцензію ліцензіар передає ліцензіату право на використання знака в певному обсязі, на визначеній території і на обумовлений строк залишаючи за собою право використовувати знак у частині, що не передається ліцензіату.      4. Використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.  
134. Ліцензіат, якому власником свідоцтва передано право на використання знака згідно з договором про виключну ліцензію (власник виключної ліцензії), може видавати ліцензію на використання знака в межах строку дії виданої ліцензії та в обсязі переданих йому прав.      Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.  
135. Згідно з договором про невиключну ліцензію ліцензіар передає ліцензіату право на використання знака, залишаючи за собою право на використання знака, включаючи право надання ліцензій іншим особам"; абзац другий пункту 6 замінити абзацами такого змісту: "Передача права власності на знак та надання ліцензії на використання знака вважаються дійсними для будь-якої іншої особи з дати реєстрації відомостей про це в Установі. Відомості про передачу права власності на знак та надання ліцензії на використання знака публікуються в офіційному бюлетені. Порядок реєстрації та публікації зазначених відомостей визначається Установою.      5. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом,: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.  
136. За реєстрацію відомостей про передачу права власності на знак і надання ліцензії на використання знака та за внесення змін до них за ініціативою сторін договору сплачуються відповідні збори";   -95- Осташ І.І.
У пункті другому статті 16: абзац перший після слів "за своїм розсудом" доповнити словами "та забороняти використовувати товарний знак іншим особам. Ніхто не може використовувати товарний знак, який охороняється в Україні, без дозволу на використання від правовласника.";  
Враховано у ст. 16: у п. 5;  6. Виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на: здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки; використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи з його згоди, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв'язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот; використання кваліфікованого зазначення походження товару, що охороняється відповідно до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів"; некомерційне використання знака; усі форми повідомлення новин і коментарів новин; добросовісне застосування ними своїх імен чи адрес. 7. Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини, зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору. Передача права власності на знак не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача щодо товару і послуги або щодо особи, яка виготовляє товар чи надає послугу. 8. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. Ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. 9. Договір про передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами. Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на знак або видачу ліцензії на використання знака. Таке інформування здійснюється публікацією в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановленому Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру. За опублікування відомостей про передачу права власності на знак повністю і видачу ліцензії на використання знака, а також запропонованих стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії сплачуються збори. У разі опублікування відомостей про передачу права власності на знак стосовно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг Установа видає нове свідоцтво на ім'я особи, якій передане це право, за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва. 10. Власник свідоцтва має право проставляти поряд із знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що цей знак зареєстровано в Україні. 11. Власник свідоцтва, який здійснює посередницьку діяльність, має право на основі договору з виробником товарів або особою, що надає послуги, використовувати свій знак поряд із знаком зазначених осіб, а також замість їх знака.  
    -96- Осташ І.І.
абзац третій після слів "а також" доповнити словами "у торгівлі";  
Враховано у п. 4.   
    -97- Осташ І.І.
у абзаці третьому слова "у формі, що відрізняється від зареєстрованої, якщо при використанні знака у такій формі розрізняльний характер знака не змінюється" замінити словами "який є тотожним, але є схожим до ступеню змішання із зареєстрованим знаком";  
Відхилено    
    -98- Толстоухов А.В.
Пункт 2 ст. 16 Закону доповнити частиною п'ятою такої редакції: "Використанням знака визнається також використання його для товарів і послуг, однорідних товарам і послугам, наведеним у переліку свідоцтва.";  
Відхилено    
137. 15) у статті 17: абзац другий викласти у такій редакції: "Якщо знак не використовується для товарів і/або послуг, для яких його зареєстровано, або використовується не для всіх товарів і/або послуг власником свідоцтва або іншою особою за згодою власника протягом трьох років після набуття права власності на знак або від дати, коли використання знака було припинено, будь-яка особа має право звернутися до суду (господарського суду) із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або щодо частини товарів і/або послуг"; в абзаці третьому: слова " (арбітражний суд)" замінити словами " (господарський суд)"; доповнити абзац словами "зокрема, у зв'язку з обмеженнями на імпорт, іншими вимогами, встановленими законодавством"; доповнити статтю абзацом такого змісту: "Положення цього пункту застосовуються також до знаків, яким надано правову охорону на території України відповідно до міжнародних договорів, учасницею яких є Україна";   -99- Родіонов М.К.
Статтю 17 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 17. Обов'язки, що випливають із свідоцтва Власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва".  
Враховано   Стаття 17. Обов'язки, що випливають із свідоцтва Власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва"; 13) у статті 18: в абзаці першому пункту 2 слово "двох" замінити словом "шести";  
    -100- Толстоухов А.В.
Статтю 17 Закону викласти у редакції: "Власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися виключним правом, що випливає з свідоцтва.";  
Враховано частково    
    -101- Кафарський В.І.
У статті 18: в абзаці першому пункту 2 чинного Закону слово "двох" замінити словом "шести";  
Враховано    
138. 16) у пункті 3 статті 18 слова " (арбітражного суду)" замінити словами " (господарського суду)";   -102- Кафарський В.І.
у пункті 3 слова " (господарського суду)" виключити;  
Враховано   у пункті 3 слова " (арбітражного суду)" виключити; доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. Якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є: обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством; можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва. Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва"; 14) підпункт "в" пункту 1 статті 19 викласти в такій редакції: "в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб";  
    -103- Кафарський В.І.
доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. Якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є: обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством; можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва. Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.";  
Враховано    
    -104- Толстоухов А.В.
Статтю 18 Закону доповнити пунктом 4 такої редакції: "4. Якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від дати, коли використання знака було припинено, будь-яка особа має право звернутися до суду загальної юрисдикції із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема, є обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством. Для цілей цієї статті використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва. Дострокове припинення дії свідоцтва стосовно частини товарів і/або послуг не дозволяється, якщо в разі такого використання будь-якою особою знаку тотожного чи схожого із знаком за цим свідоцтвом для товарів і/або послуг, стосовно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва, імовірним є введення в оману щодо особи, яка виробляє ці товари і/або надає послуги. Положення абзацу першого цього пункту не застосовуються до свідоцтв на знаки, які визнано добре відомими відповідно до статті 25 цього Закону.";  
Враховано частково у п. 4 ст. 18   
    -105- Дорогунцов С.І.
Підпункт "в" пункту 1 статті 19 чинного Закону викласти в такій редакції: "в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб";  
Враховано    
139. 17) статтю 20 викласти у такій редакції: "Стаття 20. Порушення прав на знак   -106- Родіонов М.К.
Статтю 20 викласти в такій редакції: "Стаття 20. Порушення прав власника свідоцтва 1. Будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. 2. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати. Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію".  
Враховано   15) у статті 20:  
140. 1. Порушенням прав на знак, передбачених цим Законом, визнається використання без дозволу власника прав на знак позначення: а) тотожного із знаком, якому надано правову охорону в Україні, для тотожних товарів і/ або послуг;      пункт 1 після слова "Закону" доповнити словами "в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій";  
141. б) схожого із знаком, якому надано правову охорону в Україні, для тотожних або однорідних товарів і/або послуг, якщо таке використання може ввести в оману споживачів;       
142. в) тотожного або схожого із знаком, який визнано в Україні добре відомим, для будь-яких товарів і/або послуг, якщо таке використання може ввести в оману споживачів або завдати шкоди репутації добре відомого знака.       
143. 2. Зазначені у пункті 1 цієї статті дії включають: а) нанесення тотожного або схожого із знаком, що охороняється в Україні, позначення на товари або їх упаковку, пропонування таких товарів та упаковок до продажу, їх продаж, а також зберігання, переміщення через митний кордон України таких товарів у зазначених цілях; б) пропонування або надання послуг, використовуючи позначення, що є тотожним або схожим із знаком, що охороняється в Україні;      абзац третій пункту 2 викласти в такій редакції: "Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію";  
144. в) нанесення тотожного або схожого із знаком, що охороняється в Україні, позначення на елементи оформлення товарів або упаковку, або розрізняльні засоби, зокрема такі, як етикетки, нашивки тощо; г) пропонування до продажу, а також зберігання, переміщення через митний кордон України елементів оформлення товарів, упаковки або розрізняльних засобів у зазначених цілях, якщо є небезпека, що елементи оформлення товарів, упаковка або розрізняльні засоби будуть неправомірно використані для товарів або під час надання послуг.       
145. 3. Порушенням прав на знак може визнаватися також застосування без дозволу власника прав на знак тотожних або схожих із знаком, що охороняється в Україні, позначень у рекламі, у тому числі у глобальній інформаційній мережі Інтернет, у діловій документації з комерційною метою, а також вчинення будь-яких дій, що створюють загрозу порушення прав власника прав на знак.       
146. 4. Не визнається порушенням прав на знак: а) використання знака, що охороняється в Україні, на товарах, які були введені в господарський обіг безпосередньо власником права на знак або з його дозволу; б) застосування позначення, тотожного або схожого із знаком, який складається тільки із назви місця походження або географічного зазначення походження товару, особою, якій право на використання назви місця походження або географічного зазначення походження товару надано відповідно до законодавства;       
147. в) добросовісне застосування особистого імені або адреси; г) використання позначень, що є описовими стосовно товарів або послуг";       
148. 18) доповнити Закон статтями 20-1, 20-2 і 20-3 такого змісту: "Стаття 20-1. Порядок захисту прав Захист прав на знак здійснюється в порядку, встановленому цивільним, адміністративним і кримінальним законодавством.   -107- Матвієнко П.В.
Статті 20-1 та 20-2 виключити.  
Враховано у ЦК України   
149. Стаття 20-2. Способи цивільно-правового захисту прав       
150. 1. Власник прав на знак може звертатися за захистом своїх прав у встановленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. У разі порушення прав власника прав на знак, передбачених статтею 16 цього Закону, недодержання передбачених договором умов використання знака, створення загрози порушення прав власник прав на знак має право:       
151. а) вимагати визнання та поновлення своїх прав; б) подавати позови про встановлення порушення прав, поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують його права чи створюють загрозу їх порушення; в) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, одержаного порушником внаслідок порушення ним прав власника прав на знак, або виплату компенсації;       
152. ґ) вимагати припинення підготовчих дій до порушення прав власника прав на знак, у тому числі припинення митних процедур, якщо є підозра, що на митну територію України чи з її митної території можуть бути пропущені товари, марковані знаком, якому надано правову охорону в Україні, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;       
153. д) вимагати вилучення з обігу товарів, елементів оформлення товарів, упаковки або розрізняльних засобів, маркованих позначенням, схожим настільки, що його можна переплутати із знаком, який охороняється в Україні;       
154. е) вимагати вилучення з товару або його упаковки позначення, тотожного або схожого настільки, що його можна переплутати із знаком, який охороняється в Україні, а у разі неможливості цього - знищення товару; є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, опублікування в засобах масової інформації даних про порушення прав власника прав на знак та судові рішення щодо цих порушень; ж) вимагати вжиття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом прав власника прав на знак.       
155. 2. За згодою власника прав на знак вимагати поновлення порушених прав може також особа, яка за ліцензійним договором має право на використання знака, якщо інше не передбачено таким договором.       
156. 3. Суд може постановити рішення чи ухвалу про: а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням прав власника прав на знак, з визначенням розміру відшкодування; б) відшкодування збитків, завданих порушенням прав власника прав на знак;       
157. в) стягнення з порушника прав власника прав на знак доходу, одержаного внаслідок порушення; г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат замість відшкодування збитків або стягнення доходу;   -108- Осташ І.І.
У статті 20-2: у пункті третьому, у підпункті г) цифри "10" замінити цифрами "100";  
Відхилено    
158. ґ) опублікування в засобах масової інформації даних про порушення, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення прав власника прав на знак або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення його прав.       
159. При визначенні розміру збитків, які мають бути відшкодовані власнику прав на знак, права якого порушено, для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої власнику прав на знак, а також із доходу, який би він міг одержати. До розміру збитків, завданих власнику прав на знак, права якого порушено, додатково можуть бути включені понесені ним судові витрати, а також витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката.       
160. При визначенні компенсації, що має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний визначити розмір компенсації в межах, встановлених підпунктом "г" цього пункту, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.       
161. 4. Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів перераховується в установленому порядку до Державного бюджету України.       
162. 5. Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх товарів або елементів оформлення, упаковки, розрізняльних засобів, що містять позначення, тотожне або схоже настільки, що його можна переплутати із знаком, який охороняється в Україні, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені з порушенням прав власника прав на знак. Це стосується також матеріалів і обладнання, що використовувалися для незаконного маркування зазначених товарів, або для виготовлення елементів оформлення, упаковки, етикеток, нашивок чи інших розрізняльних засобів, що містять позначення тотожне або схоже настільки, що його можна переплутати із знаком, який охороняється в Україні.       
163. Вилучені товари, елементи оформлення товарів, упаковки або розрізняльні засоби можуть бути передані за рішенням суду власнику прав на знак на його вимогу. Якщо власник прав на знак не вимагає такої передачі, вилучені товари чи розрізняльні засоби підлягають знищенню або можуть бути використані у благодійних цілях.   -109- Кафарський В.І.
У абзаці другому пункту п'ятого слова "або можуть бути використані у благодійних цілях" виключити.  
Враховано    
164. Знищенню підлягають також матеріали і обладнання, що використовувалися для незаконного маркування зазначених товарів або виготовлення елементів оформлення товарів, упаковки або розрізняльних засобів, якщо судом було встановлено, що ці матеріали і обладнання використовувалися для незаконного маркування товарів або виготовлення елементів оформлення товарів, упаковки або розрізняльних засобів.       
165. Стаття 20-3. Тимчасові заходи забезпечення доказів або позову у справах про порушення прав власника прав на знак   -110- Матвієнко П.В.
Статтю 20-3 виключити і внести її до Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.  
Враховано у ЦПК України та ГПК України   
166. 1. До завершення розгляду справи по суті суддя одноособово має право винести ухвалу про заборону відповідачеві, якого є достатні підстави вважати порушником прав власника прав на знак, вчиняти до винесення рішення чи ухвали суду дії, визначені пунктом 2 статті 16 цього Закону як використання знака.       
167. 2. За наявності достатніх даних про вчинення порушення прав власника прав на знак або підстав вважати, що докази буде знищено, або якщо будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди власнику прав на знак, він може просити суд як до, так і після подання позовної заяви вжити тимчасових заходів з метою збереження доказів або запобігання порушенню прав.       
168. 3. Тимчасові заходи згідно з ухвалою суду можуть включати: 1) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав власника прав на знак;       
169. 2) накладення арешту на товари, марковані позначенням, яке є тотожним або схожим настільки, що його можна переплутати із знаком, якому надано правову охорону в Україні; 3) накладення арешту на елементи оформлення товарів, упаковки або розрізняльні засоби, що містять позначення, яке є тотожним або схожим настільки, що його можна переплутати із знаком, якому надано правову охорону в Україні;       
170. 4) накладення арешту на матеріали і обладнання, призначені виключно для виготовлення товарів, елементів оформлення товарів, упаковки або розрізняльних засобів з порушенням прав власника прав на знак;       
171. 5) тимчасове припинення операцій з банківськими рахунками та вилучення документів, які можуть бути доказом вчинення дій, що порушують права власника прав на знак або створюють загрозу порушення.       
172. 4. Заява про застосування тимчасових заходів розглядається за участю особи, яка подала цю заяву, у дводенний строк. Ухвала суду про застосування тимчасового заходу підлягає негайному виконанню органом державної виконавчої служби за участю особи, яка подала заяву.       
173. 5. До прийняття ухвали про застосування тимчасових заходів, зазначених у пункті 3 цієї статті, суд має право вимагати від особи, яка подала заяву, доказів того, що вона є власником прав на знак і що ці права порушені або невідворотно будуть порушені, а також видати особі, яка подала заяву, судову ухвалу щодо внесення застави (внесення на депозит суду особою, яка подала заяву, чи іншими фізичними або юридичними особами грошей) або надання еквівалентної банківської гарантії, достатньої для того, щоб захистити відповідача. Розмір застави (банківської гарантії) визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути менше ніж розмір заявленої шкоди.       
174. 6. Після застосування тимчасових заходів, передбачених пунктом 3 цієї статті, суд негайно повідомляє про них осіб, яких це стосується, і протягом 10 календарних днів призначає судове засідання, на якому вирішується питання про підтвердження, зміну чи скасування цих заходів. Особа, яка подала заяву про вжиття тимчасових заходів, не пізніше двох робочих днів з дня подання заяви повинна подати до суду позовну заяву. Судовий розгляд за такою заявою повинен відбутися не пізніше 15 календарних днів з дня подання позову. В іншому випадку тимчасові заходи скасовуються або припиняються.       
175. Застава повертається особі, яка подала заяву, у разі відмови суду у прийнятті позову до розгляду чи задоволення позову повністю або частково. У разі відмови в задоволенні позову застава (банківська гарантія) звертається на виконання рішення про компенсацію шкоди відповідачеві, завданої застосуванням тимчасових заходів       
176. 7. У разі скасування тимчасових заходів або з'ясування при розгляді справи відсутності факту порушення чи загрози порушення прав відповідач має право на відшкодування будь-якої шкоди, завданої цими заходами, у порядку, встановленому законодавством";       
177. 19) у статті 21:   -111- Толочко П.П.
Статтю 21 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 21. Способи захисту прав 1. Захист прав на знак здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. 2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: встановлення власника свідоцтва; укладання та виконання ліцензійних договорів; порушення прав власника свідоцтва";  
Враховано   16) статтю 21 викласти в такій редакції: "Стаття 21. Способи захисту прав  
178. у пункті 1 слово "арбітражним" замінити словом "господарським";      1. Захист прав на знак здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.  
179. пункт 2 викласти у такій редакції: "2. Суди відповідно до їх компетенції розглядають спори про: 1) визнання свідоцтва недійсним; 2) дострокове припинення дії свідоцтва або міжнародної реєстрації; 3) встановлення або поновлення прав власника свідоцтва або власника знака, що охороняється в Україні на підставі міжнародних договорів, учасницею яких є Україна; 4) укладення та виконання ліцензійних договорів; 5) порушення прав власника свідоцтва або власника знака, що охороняється в Україні на підставі міжнародних договорів, учасницею яких є Україна; 6) визнання знака добре відомим в Україні. Суди розглядають також інші спори, пов'язані з охороною прав, що надаються згідно з цим Законом";   -112- Родіонов М.К.
У статті 22 чинного Закону слово "статтею " замінити словами та цифрами "пунктами 1 - 3 статті";  
Враховано   2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: встановлення власника свідоцтва; укладання та виконання ліцензійних договорів; порушення прав власника свідоцтва"; 17) у статті 22 слово "статтею " замінити словами та цифрами "пунктами 1 - 3 статті";  
180. 20) пункт 2 статті 24 викласти у такій редакції: "2. Заявка на міжнародну реєстрацію знака або заява про поширення охорони, яка виникає в результаті міжнародної реєстрації (заява про територіальне поширення міжнародної реєстрації), подається в установленому порядку до Установи. За подання заявки або заяви сплачується збір".   -113- Ніколаєнко С.М.
Пункт 2 статті 24 викласти в такій редакції: "2. У разі реєстрації знака в іноземних державах згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та/або Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків заявка на міжнародну реєстрацію та відповідні їй заява про територіальне розширення і заява про продовження міжнародної реєстрації подаються через Установу за умови сплати національного збору за подання кожної з них";  
Враховано   18) пункт 2 статті 24 викласти в такій редакції: "2. У разі реєстрації знака в іноземних державах згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та/або Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків заявка на міжнародну реєстрацію та відповідні їй заява про територіальне розширення і заява про продовження міжнародної реєстрації подаються через Установу за умови сплати національного збору за подання кожної з них"; 19) доповнити статтею 25 такого змісту: "Стаття 25. Охорона прав на добре відомий знак 1. Охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно з статтею 6 bіs Паризької конвенції про охорону промислової власності та цим Законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом. 2. При визначенні того, чи є знак добре відомим в Україні, можуть розглядатися зокрема такі фактори, якщо вони є доречними: ступінь відомості чи визнання знака у відповідному секторі суспільства; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання знака; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування знака, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких знак застосовується; тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію знака за умови, що знак використовується чи є визнаним; свідчення успішного відстоювання прав на знак, зокрема територія на якій знак визнано добре відомим компетентними органами; цінність, що асоціюється зі знаком. 3. Порядок визнання Апеляційною палатою знака добре відомим в Україні встановлюється Установою. За подання заяви про визнання знака добре відомим сплачується збір. Рішення Апеляційної палати щодо визнання знака добре відомим в Україні може бути оскаржено у судовому порядку. 4. З дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам ймовірно буде завдано шкоди таким використанням"  
    -114- Царенко О.М.
Доповнити статтею 25 такого змісту: "Стаття 25. Охорона прав на добре відомий знак 1. Охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно з статтею 6 bіs Паризької конвенції про охорону промислової власності та цим Законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом. 2. При визначенні того, чи є знак добре відомим в Україні, можуть розглядатися зокрема такі фактори, якщо вони є доречними: ступінь відомості чи визнання знака у відповідному секторі суспільства; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання знака; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування знака, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких знак застосовується; тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію знака за умови, що знак використовується чи є визнаним; свідчення успішного відстоювання прав на знак, зокрема територія на якій знак визнано добре відомим компетентними органами; цінність, що асоціюється зі знаком. 3. Порядок визнання Апеляційною палатою знака добре відомим в Україні встановлюється Установою. За подання заяви про визнання знака добре відомим сплачується збір. Рішення Апеляційної палати щодо визнання знака добре відомим в Україні може бути оскаржено у судовому порядку. 4. З дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам ймовірно буде завдано шкоди таким використанням"  
Враховано    
    -115- Толстоухов А.В.
Статтю 25 викласти у редакції: "Стаття 25. Охорона прав на добре відомий знак 1. Охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно з статтею 6 bіs Паризької конвенції та цим Законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом загальної юрисдикції. 2. При визначенні того, чи є знак добре відомим в Україні, можуть розглядатися такі фактори, без обмежень ними, якщо вони є доречними: ступінь відомості чи визнання знака в доречному секторі суспільства; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання знака; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування знака, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких знак застосовується; тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію знака за умови, що знак використовується чи є визнаним; свідчення успішного відстоювання прав на знак, зокрема в якій мірі цей знак визначався як добре відомий компетентними органами; вартість, що асоціюється зі знаком. 3. Порядок визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою встановлюється Установою. За подання заяви про визнання знака добре відомим сплачується збір. Рішення Апеляційної палати щодо визнання знака добре відомим в Україні може бути оскаржено у судовому порядку. 4. В разі визнання знака, що не має реєстрації в Україні, добре відомим, йому надається така ж правова охорона, якби цей знак був зареєстрований в Україні. Така охорона надається з дати, на яку знак визнано добре відомим в Україні. 5. Для знака, визнаного добре відомим в Україні, правова охорона поширюється також на товари і послуги, щодо яких цей знак звичайно не використовується, але за умови, що використання іншою особою цього знака стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака, та за умови, що інтересам власника добре відомого знака ймовірно буде завдано шкоди таким використанням. 6. Для цілей захисту добре відомого знака неправомірним вважається використання іншою особою позначення, яке в цілому чи в частині являє собою відтворення, імітацію, переклад або транслітерацію цього добре відомого знака, за умови, що використання іншою особою цього позначення в якості знака вказуватиме на зв'язок між ним та власником добре відомого знака, та за умови, що інтересам власника добре відомого знака ймовірно буде завдано шкоди таким використанням."  
Враховано частково у ст. 25:у п. 1;у п. 2; у п. 3; у п. 4; у п. 4; у п. 1;   
181. 6. У Законі України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 8, ст. 28; 2001 р., № 8, ст. 37):   -116- Родіонов М.К.
У статті 1 чинного Закону: абзац третій доповнити словами "та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом";  
Враховано   7. У Законі України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 8, ст. 28; 1999 р., № 34, ст. 274; 2001 р., № 8, ст.37; 2002 р., № 16, ст.114; 2002 р., № 35, ст.256): 1) у статті 1: абзац третій доповнити словами "та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом"; абзац дванадцятий після слів "топографії ІМС" доповнити словами "чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку";  
    -117- Родіонов М.К.
абзац дванадцятий після слів "топографії ІМС" доповнити словами "чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку";  
Враховано    
182. 1) у пункті 3 статті 4: в абзаці першому слова "за умови, що від цієї дати до дати подачі заявки до Установи пройшло не більше ніж два роки" виключити;      2) у статті 4: у пункті 3: в абзаці першому слова "за умови, що від цієї дати до дати подачі заявки до Установи пройшло не більше ніж два роки" виключити;  
183. в абзаці другому слова "та видачу свідоцтва "виключити;   -118- Родіонов М.К.
останнє речення абзацу другого пункту 3 статті 4 виключити;  
Враховано   останнє речення абзацу другого виключити; 3) статтю 6 доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. У разі перегляду умов угоди щодо складу авторів Установа за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як автори, а також авторів, не зазначених у заявці як такі, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється Установою"; 4) у статті 8 слова "не відхилена" замінити словами "за нею Установою не прийнято рішення про відмову в реєстрації топографії ІМС, можливості оскарження якого вичерпані"; 5) у статті 9: пункт 3 викласти в такій редакції: "Заявка на реєстрацію топографії ІМС повинна стосуватися тільки однієї топографії ІМС";  
    -119- Ніколаєнко С.М.
Статтю 6 чинного Закону доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. У разі перегляду умов угоди щодо складу авторів Установа за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як автори, а також авторів, не зазначених у заявці як такі, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється Установою";  
Враховано    
    -120- Родіонов М.К.
У статті 8 чинного Закону слова "не відхилена" замінити словами "за нею Установою не прийнято рішення про відмову в реєстрації топографії ІМС, можливості оскарження якого вичерпані";  
Враховано    
    -121- Родіонов М.К.
У статті 9 чинного Закону : пункт 3 викласти в такій редакції: "Заявка на реєстрацію топографії ІМС повинна стосуватися тільки однієї топографії ІМС";  
Враховано    
184. 2) пункт 11 статті 9 викласти в такій редакції: "11. За подання заявки на реєстрацію топографії ІМС сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Установи разом із заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на 6 місяців. За продовження строку сплачується збір";   -122- Родіонов М.К.
пункт 11 викласти в такій редакції: "11. За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Установи разом із заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання";  
Враховано   пункт 11 викласти в такій редакції: "11. За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Установи разом із заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання"; 6) статті 10, 11 та 12 викласти в такій редакції: " Стаття 10. Дата подання заявки 1. Датою подання заявки є дата одержання Установою заявки, що відповідає вимогам пунктів 4-6 статті 9 цього Закону. 2. Дата подання заявки встановлюється згідно з пунктами 8 та 9 статті 11 цього Закону.  
    -123- Родіонов М.К.
Статтю 10 чинного Закону викласти в такій редакції: " Стаття 10. Дата подання заявки 1. Датою подання заявки є дата одержання Установою заявки, що відповідає вимогам пунктів 4-6 статті 9 цього Закону. 2. Дата подання заявки встановлюється згідно з пунктами 8 та 9 статті 11 цього Закону".  
Враховано    
185. 3) у статті 11:   -124- Юхновський І.Р.
Статтю 11 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 11. Експертиза заявки 1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою. 2. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. 3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію топографії ІМС або про відмову в реєстрації топографії ІМС. Рішення Установи надсилається заявнику. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця. 4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому Установою порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи. 5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника. Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником. Ці виправлення та зміни враховуються в матеріалах заявки, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС. За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від подавця заяви обставини. 6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці. Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення. 7. Під час проведення експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі статті 10 цього Закону; визначається, чи є об'єкт, що заявляється, топографією ІМС; заявка перевіряються на відповідність формальним вимогам статті 9 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. 8. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 10 цього Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки. 9. У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам статті 10 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення. Якщо невідповідність усунуто протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 10. У разі порушення вимог пункту 11 статті 9 цього Закону заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 11. Якщо є підстави вважати, що заявлений об'єкт належить до об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 4 цього Закону або документи заявки не відповідають формальним вимогам статті 9 цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою, чи документ про сплату збору за подання заявки не відповідає встановленим вимогам, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків. Відповідь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою. 12. У разі відмови в реєстрації топографії ІМС надані заявником матеріали, що ідентифікують топографію ІМС, і зразки ІМС, що включають дану топографію, зберігаються протягом року від дати прийняття рішення про відмову в реєстрації топографії ІМС. Після цього строку на вимогу заявника зазначені матеріали повертаються заявнику, а за відсутності такої вимоги вони знищуються".  
Враховано   Стаття 11. Експертиза заявки  
186. в абзацах четвертому і восьмому пункту 2 слова "державного мита за" замінити словами "збору за подання заявки на";      1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою.  
187. у пункті 3: в абзаці першому слова "державного мита" замінити словами "збору за подання заявки на реєстрацію топографії ІМС"; в абзаці другому: слова "заявнику надсилається" замінити словами "Установа приймає";      2. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.  
188. доповнити абзац реченнями такого змісту: "Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на шість місяців. За продовження строку сплачується збір"; доповнити пункт абзацом такого змісту: "Заявник має право з власної ініціативи вносити до матеріалів заявки зміни до дати прийняття рішення про реєстрацію заявленої топографії ІМС. За подання клопотання про внесення з ініціативи заявника змін до матеріалів заявки сплачується збір";      3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію топографії ІМС або про відмову в реєстрації топографії ІМС. Рішення Установи надсилається заявнику. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.  
189. у пункті 4 слова "заклад експертизи повідомляє про це заявника, заявка при цьому вважається відхиленою" замінити словами "Установа приймає рішення про відмову в реєстрації";      4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому Установою порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи.  
190. у пункті 5 слова " (відхиленні заявки)" виключити, а слова "винесення рішення" замінити словами "прийняття рішення"; доповнити пункт 6 реченням такого змісту: "За подання клопотання про внесення змін сплачується збір";      5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника. Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником. Ці виправлення та зміни враховуються в матеріалах заявки, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС. За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від подавця заяви обставини. 6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці. Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення. 7. Під час проведення експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі статті 10 цього Закону; визначається, чи є об'єкт, що заявляється, топографією ІМС; заявка перевіряються на відповідність формальним вимогам статті 9 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. 8. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 10 цього Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки. 9. У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам статті 10 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення. Якщо невідповідність усунуто протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 10. У разі порушення вимог пункту 11 статті 9 цього Закону заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 11. Якщо є підстави вважати, що заявлений об'єкт належить до об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 4 цього Закону або документи заявки не відповідають формальним вимогам статті 9 цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою, чи документ про сплату збору за подання заявки не відповідає встановленим вимогам, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків. Відповідь заявника надається у строк, встановлений пунктом 6 цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою. 12. У разі відмови в реєстрації топографії ІМС надані заявником матеріали, що ідентифікують топографію ІМС, і зразки ІМС, що включають дану топографію, зберігаються протягом року від дати прийняття рішення про відмову в реєстрації топографії ІМС. Після цього строку на вимогу заявника зазначені матеріали повертаються заявнику, а за відсутності такої вимоги вони знищуються.  
191. 4) статтю 12 викласти в такій редакції:   -125- Родіонов М.К.
Статтю 12 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 12. Реєстрація топографії ІМС 1. Після прийняття рішення про реєстрацію заявленої топографії ІМС Установа здійснює реєстрацію заявленої топографії ІМС, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються Установою. 2. Державна реєстрація топографії ІМС здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС і збору за публікацію про реєстрацію топографії ІМС. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію топографії ІМС. Якщо протягом трьох місяців від дати одержання заявником рішення про реєстрацію заявленої топографії ІМС документи про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС і збору за публікацію про реєстрацію топографії ІМС в розмірі та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, заявка вважається відкликаною. Строк надходження цих документів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. 3. Після внесення до Реєстру відомостей щодо реєстрації топографії ІМС будь-яка має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається Установою, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про топографію ІМС, за умови сплати збору за подання цього клопотання. 4. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника свідоцтва або Установи. До Реєстру за ініціативою власника свідоцтва можуть бути внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін. За внесення до Реєстру змін щодо реєстрації топографії ІМС сплачується збір. 5. Реєстрація топографії ІМС здійснюється під відповідальність заявника за її охороноздатність";  
Враховано   Стаття 12. Реєстрація топографії ІМС  
192. "Стаття 12. Реєстрація топографії ІМС 1. Після прийняття рішення про реєстрацію заявленої топографії ІМС Установа здійснює реєстрацію заявленої топографії ІМС, для чого вносить відповідний запис до Реєстру. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються Установою.      1. Після прийняття рішення про реєстрацію заявленої топографії ІМС Установа здійснює реєстрацію заявленої топографії ІМС, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються Установою.  
193. 2. Державна реєстрація топографії ІМС здійснюється за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС. Цей документ має надійти до закладу експертизи протягом трьох місяців від дати одержання заявником рішення про реєстрацію заявленої топографії ІМС. Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на шість місяців. За подання клопотання про продовження строку сплачується збір. Якщо протягом трьох місяців від дати одержання заявником рішення про реєстрацію топографії ІМС документ про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС до закладу експертизи не надійшов, реєстрація не проводиться, а заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення.      2. Державна реєстрація топографії ІМС здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС і збору за публікацію про реєстрацію топографії ІМС. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію топографії ІМС. Якщо протягом трьох місяців від дати одержання заявником рішення про реєстрацію заявленої топографії ІМС документи про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС і збору за публікацію про реєстрацію топографії ІМС в розмірі та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, заявка вважається відкликаною. Строк надходження цих документів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.  
194. 3. Після внесення до Реєстру відомостей щодо реєстрації топографії ІМС будь-яка особа може подати клопотання про надання витягу з Реєстру щодо зареєстрованої топографії ІМС. За надання витягу з Реєстру сплачується збір.      3. Після внесення до Реєстру відомостей щодо реєстрації топографії ІМС будь-яка має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається Установою, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про топографію ІМС, за умови сплати збору за подання цього клопотання.  
195. 4. Внесені до Реєстру відомості можуть бути виправлені і (або) уточнені за ініціативою власника свідоцтва або Установи. За ініціативою власника свідоцтва до Реєстру можуть бути внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін. За внесення до Реєстру змін сплачується збір.      4. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника свідоцтва або Установи. До Реєстру за ініціативою власника свідоцтва можуть бути внесені зміни згідно з установленим переліком можливих змін. За внесення до Реєстру змін щодо реєстрації топографії ІМС сплачується збір.  
196. Строк подання документа про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС, пропущений заявником, може бути поновлений протягом двох місяців від дати закінчення пропущеного строку за наявності поважних причин. За поновлення строку сплачується збір.      5. Реєстрація топографії ІМС здійснюється під відповідальність заявника за її охороноздатність";  
197. 5. Реєстрація топографії ІМС здійснюється під відповідальність заявника за її охороноздатність";   -126- Родіонов М.К.
Пункт 1 статті 13 чинного Закону викласти в такій редакції: "1. Одночасно з державною реєстрацією топографії ІМС здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про реєстрацію топографії ІМС, визначених в установленому порядку";  
Враховано   7) у статті 13: пункт 1 викласти в такій редакції: "1. Одночасно з державною реєстрацією топографії ІМС здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про реєстрацію топографії ІМС, визначених в установленому порядку";  
198. 5) пункт 2 статті 13 доповнити реченням такого змісту: "За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір";      пункт 2 доповнити реченням такого змісту: "За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір";  
199. 6) доповнити статтю 14 пунктом 4 такого змісту : "4. На вимогу власника свідоцтва Установа видає дублікат свідоцтва в установленому Установою порядку. За видачу дубліката свідоцтва сплачується збір";   -127- Кафарський В.І.
Пункт 4 статті 14 викласти в такій редакції: "4. У випадку втрати чи зіпсування свідоцтва його власнику видається дублікат свідоцтва у порядку, встановленому Установою. За видачу дубліката свідоцтва сплачується збір.";  
Враховано   8) статтю 14 доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. У випадку втрати чи зіпсування свідоцтва його власнику видається дублікат свідоцтва у порядку, встановленому Установою. За видачу дубліката свідоцтва сплачується збір.";  
200. 7) абзац перший статті 15 доповнити реченнями такого змісту:   -128- Ніколаєнко С.М.
Статтю 15 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 15. Оскарження рішення за заявкою 1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 11 цього Закону. 2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку після державної реєстрації топографії ІМС , то суд вирішує разом і питання щодо дійсності відповідного свідоцтва. 3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за реєстрацію топографії ІМС. 4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений в пункті 1 цієї статті заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення. 5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати. 6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. 7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику. У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню. 8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте цим протестом є остаточним і може бути скасоване лише судом. 9. Рішення Апеляційної палати заявник може оскаржити у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення";  
Враховано   9) статтю 15 викласти в такій редакції: "Стаття 15. Оскарження рішення за заявкою  
201. "За подання до Апеляційної палати заперечення сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти разом із запереченням. Якщо збір не сплачено, заперечення вважається неподаним";      1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 11 цього Закону. 2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку після державної реєстрації топографії ІМС , то суд вирішує разом і питання щодо дійсності відповідного свідоцтва. 3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за реєстрацію топографії ІМС. 4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений в пункті 1 цієї статті заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення. 5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати. 6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. 7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику. У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню. 8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте цим протестом є остаточним і може бути скасоване лише судом. 9. Рішення Апеляційної палати заявник може оскаржити у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення";  
202. 8) у статті 16: пункт 3 після абзацу четвертого доповнити абзацами такого змісту: "Згідно з ліцензійним договором про виключну або невиключну ліцензію власник топографії ІМС (ліцензіар) передає право на використання топографії ІМС іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару платежі та здійснювати інші дії, передбачені цим договором.   -129- Родіонов М.К.
Пункт 3 статті 16 вилучити абзаци такого змісту: "Згідно з ліцензійним договором про виключну або невиключну ліцензію власник топографії ІМС (ліцензіар) передає право на використання топографії ІМС іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару платежі та здійснювати інші дії, передбачені цим договором. Згідно з договором про виключну ліцензію ліцензіар передає ліцензіату право на використання топографії ІМС у певному обсязі, на визначеній території і на обумовлений строк залишаючи за собою право використовувати топографію ІМС у частині, що не передається ліцензіату. Ліцензіат, якому власником топографії ІМС передано право на використання топографії ІМС згідно з договором про виключну ліцензію (власник виключної ліцензії), може видавати ліцензію на використання топографії ІМС в межах строку дії виданої ліцензії та в обсязі переданих йому прав. Згідно з договором про невиключну ліцензію ліцензіар передає право на використання топографії ІМС ліцензіату, залишаючи за собою право на використання топографії ІМС, включаючи право надання ліцензій іншим особам".  
Враховано    
203. Згідно з договором про виключну ліцензію ліцензіар передає ліцензіату право на використання топографії ІМС у певному обсязі, на визначеній території і на обумовлений строк залишаючи за собою право використовувати топографію ІМС у частині, що не передається ліцензіату.       
204. Ліцензіат, якому власником топографії ІМС передано право на використання топографії ІМС згідно з договором про виключну ліцензію (власник виключної ліцензії), може видавати ліцензію на використання топографії ІМС в межах строку дії виданої ліцензії та в обсязі переданих йому прав. Згідно з договором про невиключну ліцензію ліцензіар передає право на використання топографії ІМС ліцензіату, залишаючи за собою право на використання топографії ІМС, включаючи право надання ліцензій іншим особам".       
205. У зв'язку з цим абзаци п'ятий - одинадцятий вважати відповідно абзацами дев'ятим - п'ятнадцятим;   -130- Родіонов М.К.
абзац десятий пункту 3 чинного Закону викласти в такій редакції: "пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях ІМС, виготовлених із застосуванням топографії ІМС, та будь-яких виробів, що містять такі ІМС";  
Враховано   10) у статті 16: абзац десятий пункту 3 викласти в такій редакції: "пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях ІМС, виготовлених із застосуванням топографії ІМС, та будь-яких виробів, що містять такі ІМС";  
206. у пункті 5: абзац другий викласти у такій редакції: "Передача права власності на топографію ІМС та надання ліцензії на використання топографії ІМС вважаються дійсними для будь-якої іншої особи з дати реєстрації відомостей про це в Установі";   -131- Родіонов М.К.
у пункті 5: абзац другий замінити абзацами такого змісту: "Сторона договору має право на офіційне загальнодоступне інформування інших осіб про передачу права власності на топографію ІМС або видачу ліцензії на використання топографії ІМС. Таке інформування здійснюється публікацією в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановленому Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру. За опублікування зазначених відомостей та запропонованих стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії сплачуються збори";  
Враховано   абзац другий пункту 5 замінити абзацами такого змісту: "Сторона договору має право на офіційне загальнодоступне інформування інших осіб про передачу права власності на топографію ІМС або видачу ліцензії на використання топографії ІМС. Таке інформування здійснюється публікацією в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановленому Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру. За опублікування зазначених відомостей та запропонованих стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії сплачуються збори";  
207. доповнити пункт абзацами такого змісту: "Відомості про передачу права власності на топографію ІМС та надання ліцензії на використання топографії ІМС публікуються в офіційному бюлетені. Порядок реєстрації та публікації зазначених відомостей визначається Установою. За реєстрацію відомостей про передачу права власності на топографію ІМС і надання ліцензії на використання топографії ІМС та за внесення змін до них за ініціативою сторін договору сплачуються відповідні збори";   -132- Родіонов М.К.
вилучити абзаци такого змісту: "Відомості про передачу права власності на топографію ІМС та надання ліцензії на використання топографії ІМС публікуються в офіційному бюлетені. Порядок реєстрації та публікації зазначених відомостей визначається Установою. За реєстрацію відомостей про передачу права власності на топографію ІМС і надання ліцензії на використання топографії ІМС та за внесення змін до них за ініціативою сторін договору сплачуються відповідні збори";  
Враховано    
208. 9) останній абзац пункту 1 статті 17 доповнити словами: "з повідомленням власника прав на топографію ІМС у найкоротший строк і з наступною виплатою йому відповідної компенсації";   -133- Кафарський В.І.
В абзац п'ятому пункту 1 статті 17 слова "з повідомленням власника прав на топографію ІМС у найкоротший строк і з наступною виплатою йому відповідної компенсації" замінити словами "з повідомленням про таке використання власника прав на топографію ІМС одразу як це стане практично можливим та виплатою йому відповідної компенсації";  
Враховано   11) абзац п'ятий пункту 1 статті 17 після слова "тощо)" доповнити словами "з повідомленням про таке використання власника прав на топографію ІМС одразу як це стане практично можливим та виплатою йому відповідної компенсації";  
209. 10) статтю 19 викласти в такій редакції: "Стаття 19. Використання зареєстрованої топографії ІМС без дозволу власника прав на неї   -134- Родіонов М.К.
Статтю 19 викласти в такій редакції: "Стаття 19. Використання зареєстрованої топографії ІМС без дозволу власника прав на неї 1. З метою забезпечення здоров'я населення, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства Кабінет Міністрів України може дозволити використання зареєстрованої топографії ІМС визначеній ним особі без згоди власника прав на топографію ІМС у разі його безпідставної відмови видати ліцензію на її використання. При цьому: 1) дозвіл на таке використання надається виходячи з конкретних обставин; 2) обсяг і тривалість такого використання визначаються ціллю наданого дозволу, воно має бути лише некомерційним використанням органами державної влади чи виправленням антиконкурентної практики за рішенням відповідного органу державної влади; 3) дозвіл на таке використання не позбавляє власника прав на зареєстровану топографію ІМС права надавати дозволи на її використання; 4) право на таке використання не передається, крім випадку, коли воно передається разом з тією частиною підприємства чи ділової практики, в якій здійснюється це використання; 5) використання дозволяється в першу чергу для забезпечення потреб внутрішнього ринку; 6) про надання дозволу на використання зареєстрованої топографії ІМС власнику прав на неї надсилається повідомлення одразу, як це стане практично можливим; 7) дозвіл на використання відміняється, якщо перестають існувати обставини, через які його видано; 8) власнику прав на зареєстровану топографію ІМС сплачується адекватна компенсація відповідно до економічної цінності топографії ІМС. 2. Рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на використання зареєстрованої топографії ІМС, строк і умови його надання, відміну дозволу на використання, розмір та порядок виплати винагороди власнику прав на зареєстровану топографію ІМС, можуть бути оскаржені в судовому порядку";  
Враховано   12) статтю 19 викласти в такій редакції: "Стаття 19. Використання зареєстрованої топографії ІМС без дозволу власника прав на неї  
210. 1. В умовах воєнного та надзвичайного стану Кабінет Міністрів України має право дозволити використання зареєстрованої топографії ІМС визначеній ним особі без згоди власника зареєстрованої топографії ІМС у разі його відмови надати ліцензію на її використання. При цьому:      1. З метою забезпечення здоров'я населення, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства Кабінет Міністрів України може дозволити використання зареєстрованої топографії ІМС визначеній ним особі без згоди власника прав на топографію ІМС у разі його безпідставної відмови видати ліцензію на її використання. При цьому:  
211. 1) обсяг і тривалість використання обмежуються метою, для якої таке використання було дозволено; 2) право на використання надається згідно з договором про невиключну ліцензію; 3) право на використання, надане згідно з договором про невиключну ліцензію, не може передаватися, крім випадку, коли воно передається разом з тією частиною підприємства чи ділової практики, в якій здійснюється це використання; 4) використання дозволяється в першу чергу для забезпечення потреб внутрішнього ринку; 5) про надання дозволу на використання зареєстрованої топографії ІМС її власнику надсилається повідомлення; 6) дозвіл на використання відміняється, якщо зникають обставини, що спричинили воєнний та надзвичайний стан; 7) власнику зареєстрованої топографії ІМС сплачується відповідна компенсація.      1) дозвіл на таке використання надається виходячи з конкретних обставин; 2) обсяг і тривалість такого використання визначаються ціллю наданого дозволу, воно має бути лише некомерційним використанням органами державної влади чи виправленням антиконкурентної практики за рішенням відповідного органу державної влади; 3) дозвіл на таке використання не позбавляє власника прав на зареєстровану топографію ІМС права надавати дозволи на її використання; 4) право на таке використання не передається, крім випадку, коли воно передається разом з тією частиною підприємства чи ділової практики, в якій здійснюється це використання; 5) використання дозволяється в першу чергу для забезпечення потреб внутрішнього ринку; 6) про надання дозволу на використання зареєстрованої топографії ІМС власнику прав на неї надсилається повідомлення одразу, як це стане практично можливим; 7) дозвіл на використання відміняється, якщо перестають існувати обставини, через які його видано; 8) власнику прав на зареєстровану топографію ІМС сплачується адекватна компенсація відповідно до економічної цінності топографії ІМС.  
212. 2. Рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на використання зареєстрованої топографії ІМС, строк та умови його надання, розмір та порядок сплати компенсації власнику зареєстрованої топографії ІМС можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку";   -135- Ніколаєнко С.М.
У статті 20 чинного Закону: пункт 1 доповнити підпунктом "в" такого змісту: "в) реєстрації топографії ІМС внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб";  
Враховано   2. Рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на використання зареєстрованої топографії ІМС, строк і умови його надання, відміну дозволу на використання, розмір та порядок виплати винагороди власнику прав на зареєстровану топографію ІМС, можуть бути оскаржені в судовому порядку"; 13) у статті 20: пункт 1 доповнити підпунктом "в" такого змісту: "в) реєстрації топографії ІМС внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб"; пункт 2 виключити;  
    -136- Ніколаєнко С.М.
пункт 2 виключити;  
Враховано    
213. 11) статтю 21 викласти в такій редакції: "Стаття 21. Порушення прав власника зареєстрованої топографії ІМС   -137- Толочко П.П.
Статті 21 та 22 викласти в такій редакції: "Стаття 21. Порушення прав власника зареєстрованої топографії ІМС 1. Порушенням прав власника зареєстрованої топографії ІМС, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України, вважається будь-яке посягання на його права, передбачені статтею 16 цього Закону. 2. На вимогу власника прав на зареєстровану топографію ІМС таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику прав заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав власника зареєстрованої топографії ІМС може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію. Стаття 22. Способи захисту прав 1. Захист прав на топографію ІМС здійснюється у судовому іншому встановленому законом порядку. 2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на топографію ІМС; встановлення факту використання топографії ІМС; встановлення власника свідоцтва; порушення прав власника свідоцтва; укладання та виконання ліцензійних договорів; компенсації".  
Враховано   14) статті 21 та 22 викласти в такій редакції: "Стаття 21. Порушення прав власника зареєстрованої топографії ІМС  
214. Порушенням прав власника зареєстрованої топографії ІМС є вчинення будь-якою особою дій, що порушують права власника зареєстрованої топографії ІМС, передбачені статтею 16 цього Закону";      1. Порушенням прав власника зареєстрованої топографії ІМС, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України, вважається будь-яке посягання на його права, передбачені статтею 16 цього Закону. 2. На вимогу власника прав на зареєстровану топографію ІМС таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику прав заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав власника зареєстрованої топографії ІМС може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію. Стаття 22. Способи захисту прав 1. Захист прав на топографію ІМС здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. 2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на топографію ІМС; встановлення факту використання топографії ІМС; встановлення власника свідоцтва; порушення прав власника свідоцтва; укладання та виконання ліцензійних договорів; компенсації";  
215. 12) доповнити Закон статтями 21-1, 21-2 і 21-3 такого змісту: "Стаття 21-1. Порядок захисту прав   -138- Матвієнко П.В.
Шаров І.Ф.
Статті 21-1 та 21-2 виключити.  
Враховано    
216. Захист майнових та особистих немайнових прав власника зареєстрованої топографії ІМС здійснюється в порядку, встановленому цивільним, адміністративним і кримінальним законодавством.       
217. Стаття 21-2. Способи цивільно-правового захисту прав       
218. 1. Власник зареєстрованої топографії ІМС має право звертатися за захистом своїх прав у встановленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.       
219. 2. У разі порушення прав власника зареєстрованої топографії ІМС, передбачених статтею 16 цього Закону, недотримання передбачених ліцензійним договором умов використання зареєстрованої топографії ІМС, створення загрози порушення прав та інших порушень власник зареєстрованої топографії ІМС має право:       
220. 1) вимагати визнання та поновлення своїх прав; 2) подавати позови про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують його права; 3) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 4) подавати позови про відшкодування збитків або виплату компенсації; 5) вимагати припинення підготовчих дій до порушення прав власника зареєстрованої топографії ІМС, у тому числі припинення митних процедур, якщо є підозра, що на митну територію України чи з її митної території можуть бути пропущені вироби, виготовлені з використанням зареєстрованої топографії ІМС, у порядку, передбаченому Митним кодексом України;       
221. 6) вимагати вилучення з обігу виробів, виготовлених з використанням зареєстрованої топографії ІМС; 7) вимагати вилучення з виробу неправомірно використаної зареєстрованої топографії ІМС, а у разі неможливості цього - знищення виробу. Це стосується також фотошаблонів шарів топографії ІМС, технічної документації, іншої інформації на матеріальному носії та засобів, необхідних для виготовлення саме цієї топографії ІМС;       
222. 8) вимагати, в тому числі у судовому порядку, опублікування в засобах масової інформації даних про порушення прав власника зареєстрованої топографії ІМС та судових рішень щодо цих порушень; 9) вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом прав власника зареєстрованої топографії ІМС.       
223. 3. За згодою власника зареєстрованої топографії ІМС вимагати поновлення порушених прав може також особа, яка за ліцензійним договором має право на використання зареєстрованої топографії ІМС, якщо інше не передбачено цим договором.       
224. 4. Суд має право постановити рішення чи ухвалу про: 1) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням прав власника зареєстрованої топографії ІМС, з визначенням розміру відшкодування; 2) відшкодування збитків, завданих порушенням прав власника зареєстрованої топографії ІМС;       
225. 3) стягнення з порушника прав власника зареєстрованої топографії ІМС доходу, отриманого внаслідок порушення; 4) виплату компенсації, що визначається судом, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; 5) опублікування в засобах масової інформації даних про порушення, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення прав власника зареєстрованої топографії ІМС або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення його прав.       
226. 5. При визначенні розміру збитків, які мають бути відшкодовані власнику зареєстрованої топографії ІМС, права якого порушено, для відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 4 цієї статті) суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої власнику зареєстрованої топографії ІМС, а також із доходу, який би він міг одержати. До розміру збитків, завданих власнику зареєстрованої топографії ІМС, права якого порушено, додатково можуть бути включені понесені ним судові витрати, а також витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката.       
227. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу (пункт 4 цієї статті), суд зобов'язаний визначити розмір компенсації враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.       
228. 6. Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів перераховується в установленому порядку до Державного бюджету України.       
229. 7. Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх виробів, щодо яких встановлено, що вони виготовлені з порушенням прав власника зареєстрованої топографії ІМС. Це стосується також фотошаблонів шарів топографії ІМС, технічної документації, іншої інформації на матеріальному носії та засобів, необхідних для виготовлення саме цієї ІМС.       
230. Вилучені вироби можуть бути передані за рішенням суду власнику зареєстрованої топографії ІМС на його вимогу. Якщо власник зареєстрованої топографії ІМС не вимагає такої передачі, вилучені вироби підлягають знищенню або можуть бути використані у благодійних цілях.       
231. Знищенню підлягають також фотошаблони шарів топографії ІМС, технічна документація, інша інформація на матеріальному носії та засоби, необхідні для виготовлення ІМС, якщо судом було встановлено, що ці матеріали і обладнання використовувалися для виготовлення саме цієї топографії ІМС.       
232. Стаття 21-3. Тимчасові заходи забезпечення доказів або позову у справах про порушення прав власника прав на зареєстровану топографію ІМС   -139- Матвієнко П.В.
Вилучити статтю 21-3 і внести її до Цивільного процесуального кодексу України  
Враховано у ЦПК України та ГПК України   
233. 1. До завершення розгляду справи по суті суддя одноособово має право постановити ухвалу про заборону відповідачеві, якого є достатні підстави вважати порушником прав власника зареєстрованої топографії ІМС, вчиняти до винесення рішення чи ухвали суду дії, визначені частиною другою статті 16 цього Закону як використання зареєстрованої топографії ІМС.       
234. 2. За наявності достатніх даних про порушення прав власника зареєстрованої топографії ІМС або підстав вважати, що докази буде знищено, або якщо будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди власнику зареєстрованої топографії ІМС, він може просити суд як до, так і після подання позовної заяви вжити тимчасових заходів з метою збереження доказів або запобігання порушенню прав.       
235. 3. Тимчасові заходи за ухвалою суду можуть включати: 1) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав власника зареєстрованої топографії ІМС; 2) накладення арешту на вироби, які є достатні підстави вважати виготовленими або введеними в господарський обіг з порушенням прав власника зареєстрованої топографії ІМС;       
236. 3) накладення арешту на матеріали та обладнання, призначені для виготовлення виробів з порушенням прав власника зареєстрованої топографії ІМС; 4) тимчасове припинення операцій з банківськими рахунками та вилучення документів, які можуть бути доказом вчинення дій, що порушують права власника зареєстрованої топографії ІМС або створюють загрозу порушення.       
237. 4. Заява про застосування тимчасових заходів розглядається за участю особи, яка подала цю заяву, у дводенний строк з дня її подання. Ухвала суду про застосування тимчасового заходу підлягає негайному виконанню органом державної виконавчої служби за участю особи, яка подала заяву.       
238. 5. До прийняття ухвали про застосування тимчасових заходів, зазначених у пункті 3 цієї статті, суд має право вимагати від особи, яка подала заяву, доказів того, що вона є власником прав на зареєстровану топографію ІМС і що ці права порушені або невідворотно будуть порушені, а також видати особі, яка подала заяву, судову ухвалу щодо внесення застави (внесення на депозит суду особою, яка подала заяву, чи іншими фізичними або юридичними особами грошей) або надання еквівалентної банківської гарантії, достатньої для того, щоб захистити відповідача. Розмір застави (банківської гарантії) визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути менше ніж розмір заявленої шкоди.       
239. 6. Після застосування тимчасових заходів, передбачених пунктом 3 цієї статті, суд негайно повідомляє про них осіб, яких це стосується, і протягом 10 календарних днів призначає судове засідання, на якому вирішується питання про підтвердження, зміну чи скасування цих заходів. Особа, яка подала заяву про вжиття тимчасових заходів, не пізніше двох робочих днів з дня подання заяви повинна подати до суду позовну заяву. Судовий розгляд за такою заявою повинен відбутися не пізніше 15 календарних днів з дня подання позову. В іншому випадку тимчасові заходи скасовуються або припиняються.       
240. Застава (банківська гарантія) повертається особі, яка подала заяву, у разі відмови суду у прийнятті позову до розгляду чи задоволення позову повністю або частково. У разі відмови в задоволенні позову застава (банківська гарантія) звертається на виконання рішення про компенсацію шкоди відповідачеві, завданої застосуванням тимчасових заходів.       
241. 7. У разі скасування тимчасових заходів або з'ясування при розгляді справи відсутності факту порушення чи загрози порушення права відповідач має право на відшкодування будь-якої шкоди, завданої цими заходами, у порядку, встановленому законодавством";       
242. 13) пункт 2 статті 22 після абзацу сьомого доповнити абзацами такого змісту: "визнання реєстрації топографії ІМС недійсною; надання примусової ліцензії". У зв'язку з цим абзац восьмий вважати абзацом десятим.   -140- Юхновський І.Р.
У Законі України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" по тексту слово "обіг" замінити на "оборот"  
Враховано   15) у тексті Закону слово "обіг" замінити словом "оборот".  
243. 7. У Законі України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 31, ст. 267; 2001 р., № 8, ст. 37):   -141- Родіонов М.К.
У Законі України "Про охорону прав на зазначення походження товарів": У статті 1: абзац третій чинного Закону після слова "власності" доповнити словами "та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом";  
Враховано   8. У Законі України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 32, ст. 267; 2001 р., № 8, ст. 37; 2002 р., № 16, ст.114): 1) у статті 1: абзац третій доповнити словами "та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом";  
244. 1) у статті 1: абзац сьомий доповнити реченням такого змісту: "Ним може бути і назва географічного місця, яка вживається для позначення товару або як складова частина такого позначення";      абзац сьомий доповнити реченням такого змісту: "Ним може бути і назва географічного місця, яка вживається для позначення товару або як складова частина такого позначення";  
245. в абзацах одинадцятому і дванадцятому слова "як позначення у назві товару" замінити словами "для позначення товару";      в абзацах одинадцятому та дванадцятому слова "як позначення у назві" замінити словами "для позначення";  
246. в абзаці двадцятому слово "цього" замінити словом "зареєстрованого";   -142- Родіонов М.К.
в абзаці двадцятому залишити слово "зареєстрованого";  
Враховано    
247. 2) у частині першій статті 5 слова "за винятком тих, що встановлені міжнародними договорами України" замінити словами "відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України";      2) у частині першій статті 5 слова "за винятком тих, що встановлені міжнародними договорами України" замінити словами "відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України";  
248. 3) частину першу статті 6 доповнити після абзацу першого абзацом такого змісту: "Простим зазначенням походження товару є будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на конкретне географічне місце походження товару. Ним може бути і назва географічного місця, яка вживається для позначення товару або як складова частина такого позначення".   -143- Родіонов М.К.
Частину першу статті 6 залишити в редакції чинного Закону;  
Враховано    
249. У зв'язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим;       
250. 4) у статті 7: частину другу визнати такою, що втратила чинність; у пункті "в" частини третьої слова "у вказаному цією назвою географічному місці" замінити словами "у зазначеному в цій назві географічному місці";   -144- Родіонов М.К.
у пункті "в" частини третьої статті 7 слова "у зазначеному в цій назві географічному місці" замінити словами "у вказаному цією назвою географічному місці" ;  
Враховано   3) частину другу статті 7 виключити;  
    -145- Осташ І.І.
У статті 7: у підпункті д) частини третьої слова "хоча б основна складова" замінити словами "усі складові"; слова "виробляється та/або переробляється" замінити словами "виробляються та/або переробляються";  
Відхилено    
    -146- Осташ І.І.
частину четверту виключити;  
Відхилено    
251. 5) у пункті "б" частини першої статті 8 слова "суспільним інтересам" замінити словами "громадському порядку";   -147- Родіонов М.К.
У статті 8: у підпункті "б" частини першої слова "суспільним інтересам" замінити словами "публічному порядку";  
Враховано   4) у статті 8: у підпункті "б" частини першої слова "суспільним інтересам" замінити словами "публічному порядку"; у частині третій слова "товарний знак" замінити словами "знак для товарів і послуг"; 5) у статті 11: частину першу викласти в такій редакції: "1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури";  
    -148- Родіонов М.К.
у частині третій чинного Закону слова "товарний знак" замінити словами "знак для товарів і послуг";  
Враховано    
    -149- Юхновський І.Р.
Частину першу статті 11 чинного Закону викласти в такій редакції: "1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури";  
Враховано    
252. 6) частину дев'яту статті 11 доповнити реченням такого змісту: "За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір";   -150- Ніколаєнко С.М.
Статтю 13 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 13. Оскарження рішення за заявкою 1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи. 2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку після реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання кваліфікованого зазначення походження товару , то суд вирішує разом і питання щодо дійсності відповідної реєстрації. 3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за видачу свідоцтва. 4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений в частині першій цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення. 5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати. 6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. 7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику. У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню. 8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за цим протестом є остаточним і може бути скасоване лише судом. 9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення.";  
Враховано   частину дев'яту доповнити реченням такого змісту: "За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір"; 6) статтю 13 викласти в такій редакції: "Стаття 13. Оскарження рішення за заявкою 1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи. 2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку після реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання кваліфікованого зазначення походження товару , то суд вирішує разом і питання щодо дійсності відповідної реєстрації. 3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за видачу свідоцтва. 4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений в частині першій цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення. 5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати. 6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. 7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику. У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню. 8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за цим протестом є остаточним і може бути скасоване лише судом. 9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення"; 7) частину сьому статті 14 виключити;  
    -151- Родіонов М.К.
Частину сьому статті 14 чинного Закону виключити;  
Враховано    
    -152- Осташ І.І.
У частині сьомій статті 14 слова "визнання недійсним зареєстрованого раніше товарного знака, що складається тільки з цього зазначення походження товару або містить це зазначення як елемент" замінити словами "відмови в реєстрації знака для товарів і послуг за умови, що заявка на реєстрацію знака для товарів і послуг має більш пізній пріоритет у порівнянні з реєстрацією кваліфікованого зазначення походження товару.";  
Відхилено    
253. 7) у статті 15: частину першу доповнити абзацами такого змісту: "Строк сплати державного мита може бути продовжений, але не більше ніж на шість місяців. За подання клопотання про продовження строку сплачується збір. Строк сплати державного мита, пропущений заявником, може бути поновлений протягом двох місяців від дати закінчення пропущеного строку за наявності поважних причин. За поновлення пропущеного строку сплачується збір";   -153- Кафарський В.І.
У статті 15: останній абзац частини першої викласти в такій редакції: "Строк сплати державного мита продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання";  
Враховано   8) у статті 15: частину першу доповнити абзацом другим такого змісту: "Строк сплати державного мита продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання";  
254. доповнити статтю частиною п'ятою такого змісту: "5. На вимогу власника свідоцтва Установа видає дублікат свідоцтва в установленому нею порядку. За видачу дубліката сплачується збір";   -154- Кафарський В.І.
частину п'яту викласти в такій редакції: "5. У випадку втрати чи зіпсування свідоцтва його власнику видається дублікат свідоцтва у порядку, встановленому Установою. За видачу дубліката свідоцтва сплачується збір";  
Враховано   доповнити частиною п'ятою такого змісту: "5. У випадку втрати чи зіпсування свідоцтва його власнику видається дублікат свідоцтва у порядку, встановленому Установою. За видачу дубліката свідоцтва сплачується збір";  
255. 8) у пункті "б" частини четвертої статті 17 слово "неправомірного" виключити;      9) у підпункті "б" частини четвертої статті 17 слово "неправомірного" виключити;  
256. 9) у частині другій статті 20: в абзаці першому слова "може бути визнана судом недійсною, якщо вона" замінити словами "та свідоцтво, що посвідчує право на використання кваліфікованого зазначення походження товару, можуть бути визнані судом недійсними, якщо реєстрація";      10) в абзаці першому частини другої статті 20 слова "може бути визнана судом недійсною, якщо вона" замінити словами "та свідоцтво, що посвідчує право на використання кваліфікованого зазначення походження товару, можуть бути визнані судом недійсними, якщо реєстрація";  
257. в абзаці другому слово "реєстрації" виключити;   -155- Родіонов М.К.
В абзаці другому частини другої статті 20 слово "реєстрації" повернути;  
Враховано    
258. 10) у статті 21: у назві статті слово "охорони" виключити;      11) у статті 21: у назві слово "охорони" виключити;  
259. друге і третє речення пункту "а" частини третьої замінити реченням такого змісту: "За рішенням суду про припинення дії реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару право на використання цього кваліфікованого зазначення походження товару припиняється від дати припинення дії реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару";   -156- Ніколаєнко С.М.
підпункт "а" частини третьої статті 21 викласти в такій редакції: "а) за рішенням суду у зв'язку з втратою товаром особливих властивостей або інших характеристик, описаних у Реєстрі, від дати, встановленої судом";  
Враховано   підпункт "а" частини третьої викласти в такій редакції: "а) за рішенням суду у зв'язку з втратою товаром особливих властивостей або інших характеристик, описаних у Реєстрі, від дати, встановленої судом";  
260. 11) назву розділу VІ та статті 23, 24 і 25 викласти в такій редакції: "РОЗДІЛ VІ ЗАХИСТ ПРАВ   -157- Родіонов М.К.
Назву розділу VІ та статтю 23 залишити в редакції чинного Закону, але з такими змінами:  
Враховано   12) у статті 23: частину другу та абзац перший частини третьої після слова "свідоцтва" доповнити словами "про реєстрацію права";  
261. Стаття 23. Порушення прав власника свідоцтва 1. Порушенням прав власника свідоцтва є: а) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару особою, яка не має права на його використання;   -158- Родіонов М.К.
у статті 23: частину другу та абзац перший частини третьої після слова "свідоцтва" доповнити словами "про реєстрацію права";  
Враховано   у підпункті "а" частини третьої та підпункті "б" частини четвертої слово "право" замінити словами "реєстрацію права";  
    -159- Родіонов М.К.
у підпункті "а" частини третьої та підпункті "б" частини четвертої слово "право" замінити словами "реєстрацію права";  
Враховано    
262. б) використання на товарах зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, якщо цей товар не походить із зареєстрованого для цього зазначення географічного місця, навіть якщо зазначення походження товару використовується у перекладі або супроводжується словами "вид", "тип", "стиль", "марка", "імітація" тощо;       
263. в) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару або подібного до нього позначення для відмінних від описаних у Реєстрі однорідних товарів, якщо таке використання вводить в оману споживачів щодо походження товару та його особливих властивостей або інших характеристик, а також для неоднорідних товарів, якщо таке використання завдає шкоди репутації зареєстрованого зазначення або є неправомірним використанням його репутації;       
264. г) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару як видової назви товару;       
265. ґ) переміщення через митний кордон України з комерційною метою без дозволу власника свідоцтва товарів, маркованих кваліфікованим зазначенням походження товару, якому надано правову охорону в Україні; д) використання кваліфікованого зазначення походження у глобальній інформаційній мережі Інтернет без дозволу власника свідоцтва, у тому числі у доменній назві у комерційних цілях;       
266. е) вчинення будь-яких дій, що створюють загрозу порушення прав власника свідоцтва.       
267. 2. Не вважається порушенням прав власника свідоцтва: а) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, передбачене пунктами "б" і "в" частини п'ятої статті 17 цього Закону, будь-якою особою, яка на законних підставах придбала товар, позначений цим кваліфікованим зазначенням походження, у власника свідоцтва і повторно вводить його в обіг;       
268. б) використання кваліфікованого зазначення походження товару особою, яка не має свідоцтва на його використання, але добросовісно його використовувала до дати реєстрації. Якщо ця особа протягом дванадцяти місяців від дати реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару не подасть до Установи заявку про реєстрацію права на використання цього зазначення, подальше його використання вважається порушенням прав власника свідоцтва.       
269. Стаття 24. Порядок захисту прав власника свідоцтва   -160- Царенко О.М.
Статтю 24 виключити;  
Враховано   13) статтю 24 виключити;  
270. Захист прав власника свідоцтва здійснюється у порядку, встановленому цивільним, адміністративним або кримінальним законодавством.   -161- Матвієнко П.В.
Шаров І.Ф.
Статтю 25- виключити.  
Враховано    
271. Стаття 25. Способи цивільно-правового захисту прав власника свідоцтва   -162- Толочко П.П.
Статтю 25 викласти в такій редакції: "Стаття 25.- Способи захисту прав 1. Захист прав на зазначення походження товару здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. 2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: правомірність реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару; встановлення факту використання кваліфікованого зазначення походження товару; порушення прав власника свідоцтва про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару; компенсації.  
Враховано   14) статтю 25 викласти в такій редакції: "Стаття 25.- Способи захисту прав  
272. 1. За захистом прав власник свідоцтва має право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.      1. Захист прав на зазначення походження товару здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.  
273. У разі порушення прав власника свідоцтва, передбачених статтею 17 цього Закону, або створення загрози порушення прав власник свідоцтва має право: а) вимагати визнання та поновлення своїх прав; б) подавати позов про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують його права чи створюють загрозу їх порушення; в) подавати позови про відшкодування моральної шкоди; г) подавати позови про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, одержаного порушником внаслідок порушення ним прав власника свідоцтва, або виплату компенсацій;      2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: правомірність реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару; встановлення факту використання кваліфікованого зазначення походження товару; порушення прав власника свідоцтва про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару; компенсації".  
274. ґ) вимагати припинення підготовчих дій до порушення прав власника свідоцтва, у тому числі припинення митних процедур, якщо є підозра, що на митну територію України чи з її митної території можуть бути пропущені товари, марковані зареєстрованим кваліфікованим зазначенням походження товару, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;       
275. д) вимагати вилучення з обігу товарів, на яких неправомірно використано кваліфіковане зазначення походження товару; е) вимагати вилучення з товару чи його упаковки неправомірно нанесеного кваліфікованого зазначення походження товару, а у разі неможливості цього - знищення товару;       
276. є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, опублікування в засобах масової інформації даних про порушення прав власника свідоцтва та судові рішення щодо цих порушень;       
277. ж) вимагати вжиття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом прав власника свідоцтва.       
278. 2. Суди, відповідно до їх компетенції, розглядають спори про: встановлення або поновлення прав власника свідоцтва; порушення прав власника свідоцтва; переміщення через митну територію України неправомірно маркованих товарів. Суди розглядають також інші спори, пов'язані з охороною прав, що надаються цим Законом.       
279. 3. Суд має право постановити рішення або ухвалу про: а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням прав власника свідоцтва, з визначенням розміру відшкодування; б) відшкодування збитків, завданих порушенням прав власника свідоцтва; в) стягнення із порушника прав власника свідоцтва доходу, одержаного внаслідок порушення; г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;       
280. ґ) опублікування в засобах масової інформації даних про порушення, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення прав власника свідоцтва або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення його прав.       
281. 4. При визначенні розміру збитків, які мають бути відшкодовані власнику свідоцтва, права якого порушено, для відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої власнику свідоцтва, а також із його можливого доходу, який би він міг одержати. До розміру збитків, завданих власнику свідоцтва, права якого порушено, додатково можуть бути включені понесені ним судові витрати, а також витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний визначити розмір компенсації у встановлених межах, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.       
282. 5. Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів перераховується в установленому порядку до Державного бюджету України.       
283. 6. Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх товарів, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені з порушенням прав власника свідоцтва. Це стосується також матеріалів і обладнання, що використовувалося для незаконного маркування зазначених товарів. Вилучені товари можуть бути передані за рішенням суду власнику свідоцтва на його вимогу. Якщо власник свідоцтва не вимагає такої передачі, вилучені товари підлягають знищенню або можуть бути використані у благодійних цілях. Знищенню підлягають також матеріали і обладнання, що використовувалося для незаконного маркування зазначених товарів, якщо судом було встановлено, що ці матеріали і обладнання використовувалися для незаконного маркування товарів.";       
284. 12) доповнити Закон статтею 25-1 такого змісту: "Стаття 25-1. Тимчасові заходи забезпечення доказів або позову у справах про порушення прав власника свідоцтва 1. До завершення розгляду справи по суті суддя одноособово має право винести ухвалу про заборону відповідачеві, щодо якого є достатні підстави вважати, що він є порушником права власника свідоцтва, вчиняти до винесення рішення чи ухвали суду дії, визначені частиною п'ятою статті 17 цього Закону як використання кваліфікованого зазначення походження.   -163- Матвієнко П.В.
Шаров І.Ф.
Виключити статтю 25-1 і внести її до Цивільного процесуального кодексу України  
Враховано у ЦПК України та ГПК України   
285. 2. За наявності достатніх даних про порушення прав власника свідоцтва підстав вважати, що докази буде знищено, або якщо будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди власнику свідоцтва, власник свідоцтва може просити суд як до, так і після подання позовної заяви вжити тимчасових заходів з метою збереження доказів або запобігання порушенню прав.       
286. 3. Тимчасові заходи за ухвалою суду можуть включати: а) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав власника свідоцтва; б) накладення арешту на товари, неправомірно марковані позначенням, що є тотожним або схожим настільки, що його можна переплутати із зареєстрованим кваліфікованим зазначенням походження товару; в) накладення арешту на елементи оформлення товарів, упаковки або розрізняльні засоби, що містять позначення, яке є тотожним або схожим настільки, що його можна переплутати із зареєстрованим кваліфікованим зазначенням походження товару;       
287. г) накладення арешту на матеріали і обладнання, призначені виключно для виготовлення товарів, елементів оформлення товарів, упаковки розрізняльні засоби з порушенням прав власника свідоцтва; д) тимчасове припинення операцій з банківськими рахунками та вилучення документів, які можуть бути доказом вчинення дій, що порушують права власника свідоцтва або створюють загрозу порушення.       
288. 4. Заява про застосування тимчасових заходів розглядається за участю особи, яка подала цю заяву, у дводенний строк з дня її подання. Ухвала суду про застосування тимчасового заходу підлягає негайному виконанню органом державної виконавчої служби за участю особи, яка подала заяву.       
289. 5. До прийняття ухвали про застосування тимчасових заходів, зазначених в частині третій цієї статті, суд має право вимагати від особи, яка подала заяву, доказів того, що вона має право на використання кваліфікованого зазначення походження товару і що ці права порушені або невідворотно будуть порушені, а також видати особі, яка подала заяву, судову ухвалу щодо внесення застави (внесення на депозит суду особою, яка подала заяву, чи іншими фізичними або юридичними особами грошей) або надання еквівалентної банківської гарантії, достатньої для того, щоб захистити відповідача. Розмір застави (банківської гарантії) визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути менше ніж розмір заявленої шкоди.       
290. 6. Після застосування тимчасових заходів, передбачених частиною третьою цієї статті, суд негайно повідомляє про них осіб, яких це стосується, і протягом 10 календарних днів призначає судове засідання, на якому вирішується питання про підтвердження, зміну чи скасування цих заходів. Особа, яка подала заяву про вжиття тимчасових заходів, не пізніше двох робочих днів з дня подання заяви повинна подати до суду позовну заяву. Судовий розгляд за такою заявою повинен відбутися не пізніше 15 календарних днів з дня подання позову. В іншому випадку тимчасові заходи скасовуються або припиняються.       
291. Застава (банківська гарантія) повертається особі, яка подала заяву, у разі відмови суду у прийнятті позову до розгляду чи задоволення позову повністю або частково. У разі відмови в задоволенні позову застава (банківська гарантія) звертається на виконання рішення про компенсацію шкоди відповідачеві, завданої застосуванням тимчасових заходів. 7. У разі скасування тимчасових заходів або зясування при розгляді справи відсутності факту порушення чи загрози порушення прав відповідач має право на відшкодування будь-якої шкоди, завданої цими заходами, у порядку, встановленому законодавством."       
292. 8. У Законі України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 37, ст. 307; 2001 р., № 8, ст. 37):   -164- Родіонов М.К.
У Законі України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" : у статті 1чинного Закону : абзац третій після слова "власності" доповнити словами "та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом";  
Враховано   9. У Законі України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 37, ст. 307; 2001 р., № 8, ст. 37; 2002 р., № 16, ст. 114; 2002 р., № 35, ст. 256): 1) у статті 1: абзац третій доповнити словами "та інших питань, віднесених до її компетенції цим Законом"; абзац четвертий викласти в такій редакції: "винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології"; абзац п'ятий виключити; абзац тринадцятий викласти в такій редакції: "винахідник - людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель)";  
    -165- Костинюк Б.І.
Абзац четвертий викласти в такій редакції: "винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології";  
Враховано    
    -166- Костинюк Б.І.
абзац п'ятий виключити;  
Враховано    
    -167- Костинюк Б.І.
абзац тринадцятий викласти в такій редакції: "винахідник - людина, інтелектуальною діяльністю якої створено винахід (корисну модель)";  
Враховано    
293. 1) у статті 1: в абзаці шістнадцятому слова "та експертизи на локальну новизну" виключити;      в абзаці шістнадцятому слова "та експертизи на локальну новизну" виключити;  
294. абзаци двадцять перший і двадцять другий виключити;   -168- Костинюк Б.І.
В абзаці двадцять шостому слова " (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель " виключити;  
Враховано   абзаци двадцять перший і двадцять другий виключити; в абзаці двадцять шостому слова " (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель " виключити; абзац двадцять сьомий після слова "заявку" доповнити словами "чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку "; в абзаці двадцять дев'ятому слова "з охорони" замінити словами "про охорону";  
    -169- Родіонов М.К.
Абзац двадцять сьомий після слова "заявку" доповнити словами "чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку ";  
Враховано    
    -170- Родіонов М.К.
в абзаці двадцять дев'ятому слова "з охорони" замінити словами "про охорону";  
Враховано    
295. 2) у статті 6: у частині першій слова "що не суперечить суспільним інтересам" замінити словами "використання якого (якої) не суперечить громадському порядку";   -171- Родіонов М.К.
У статті 6: у частині першій слова "використання якого (якої) не суперечить громадському порядку" замінити словами "що не суперечить публічному порядку";  
Враховано   2) у статті 6: у частині першій слова "суспільним інтересам" замінити словами "публічному порядку";  
296. частину третю викласти у такій редакції: "3. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону: відкриття, наукові теорії та математичні методи; схеми, правила або методи організації виробництва; методи виконання розумових розрахунків або ігор; комп'ютерні програми як такі; сорти рослин, породи тварин або суто біологічні способи вирощування рослин або тварин, крім мікробіологічних способів та продуктів, одержаних такими способами"; абзац п'ятий частини четвертої доповнити реченням такого змісту: "За подання клопотання сплачується збір";   -172- Родіонов М.К.
частини другу чинного Закону та третю викласти в такій редакції: "2. Об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу. 3. Правова охорона згідно з цим Законом не поширюється на такі об'єкти технології: сорти рослин і породи тварин; біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів; топографії інтегральних мікросхем; результати художнього конструювання";  
Враховано   частини другу та третю викласти в такій редакції: "2. Об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу. 3. Правова охорона згідно з цим Законом не поширюється на такі об'єкти технології: сорти рослин і породи тварин; біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів; топографії інтегральних мікросхем; результати художнього конструювання"; абзац п'ятий частини четвертої доповнити реченням такого змісту: "За подання клопотання сплачується збір"; 3) у статті 12: в абзаці другому частини п'ятої слова "з проведенням кваліфікаційної експертизи" виключити; у частині одинадцятій: абзац перший доповнити реченням такого змісту: "Цей строк продовжується, але не більше, ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання"; абзац другий виключити; 4) статті 13 та 14 викласти в такій редакції: "Стаття 13. Дата подання заявки 1. Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів, що містять принаймні: заяву у довільній формі про видачу патенту (деклараційного патенту), викладену українською мовою; відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою; матеріал, що справляє враження опису винаходу (корисної моделі), викладений українською або іншою мовою. В останньому випадку для збереження дати подання заявки переклад цього матеріалу українською мовою повинен надійти до Установи протягом двох місяців від дати подання заявки. 2. Дата подання заявки встановлюється згідно з частинами десятою, одинадцятою та дванадцятою статті 16 цього Закону. Стаття 14. Міжнародна заявка  
    -173- Родіонов М.К.
У статті 12 чинного Закону : в абзаці другому частини п'ятої слова "з проведенням кваліфікаційної експертизи" виключити;  
Враховано    
    -174- Родіонов М.К.
у частині одинадцятій: абзац перший доповнити реченням такого змісту: "Цей строк продовжується, але не більше, ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання";  
Враховано    
    -175- Родіонов М.К.
абзац другий виключити;  
Враховано    
    -176- Родіонов М.К.
Статті 13 та 14 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 13. Дата подання заявки 1. Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів, що містять принаймні: заяву у довільній формі про видачу патенту (деклараційного патенту), викладену українською мовою; відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою; матеріал, що справляє враження опису винаходу (корисної моделі), викладений українською або іншою мовою. В останньому випадку для збереження дати подання заявки переклад цього матеріалу українською мовою повинен надійти до Установи протягом двох місяців від дати подання заявки. 2. Дата подання заявки встановлюється згідно з частинами десятою, одинадцятою та дванадцятою статті 16 цього Закону. Стаття 14. Міжнародна заявка 1. Порядок одержання патенту на підставі міжнародної заявки є таким самим як порядок одержання патенту на підставі національної заявки, за винятками, що випливають з Договору про патентну кооперацію. 2. Експертиза міжнародної заявки проводиться за умови одержання закладом експертизи до спливу 31 місяця від її дати пріоритету поданих заявником перекладу цієї заявки українською мовою та документа про сплату збору за подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на 2 місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. З одержанням у встановлений строк зазначених документів заявнику надсилається повідомлення про прийняття міжнародної заявки на експертизу. 3. У разі невиконання вимог частини другої цієї статті дія міжнародної заявки в Україні вважається припиненою. Якщо заявник виконав принаймні одну з цих вимог, то про таке припинення йому надсилається повідомлення. 4. За клопотанням заявника дію міжнародної заявки в Україні може бути поновлено, якщо вимоги частини другої цієї статті не були виконані поважних причин. За подання клопотання сплачується збір. Таке клопотання може бути подано протягом 2 місяців від дати припинення обставин, що стали причиною недотримання встановленого частиною другою цієї статті строку в 31 місяць, або протягом 12 місяців від його спливу, в залежності від того, який з них настає першим. При цьому на дату подання клопотання заявник має виконати всі дії щодо заявки, передбачені цим Законом, які мали бути виконаними на цю дату. 5. Якщо на дату одержання закладом експертизи клопотання про поновлення дії міжнародної заявки в Україні вимоги частини четвертої цієї статті не виконані, заявнику надсилається повідомлення про можливість відмови у задоволенні клопотання. Якщо протягом 2 місяців від дати одержання заявником цього повідомлення невідповідність вимогам частини четвертої цієї статті не буде усунуто, заявнику надсилається повідомлення про відмову у задоволенні клопотання. 6. Установа публікує в своєму офіційному бюлетені визначені нею відомості про міжнародну заявку, прийняту на експертизу міжнародну заявку.";  
Враховано    
297. 3) в абзаці третьому частини першої статті 14 слова "до шести місяців від дати надходження міжнародної заявки" замінити словами "в установленому порядку, але не більше ніж на три місяці";   -177- Юхновський І.Р.
У статті 15: у частині першій чинного Закону та в абзаці першому частини другої слова "з охорони" замінити словами "про охорону";  
Враховано   1. Порядок одержання патенту на підставі міжнародної заявки є таким самим як порядок одержання патенту на підставі національної заявки, за винятками, що випливають з Договору про патентну кооперацію. 2. Експертиза міжнародної заявки проводиться за умови одержання закладом експертизи до спливу 31 місяця від її дати пріоритету поданих заявником перекладу цієї заявки українською мовою та документа про сплату збору за подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на 2 місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. З одержанням у встановлений строк зазначених документів заявнику надсилається повідомлення про прийняття міжнародної заявки на експертизу. 3. У разі невиконання вимог частини другої цієї статті дія міжнародної заявки в Україні вважається припиненою. Якщо заявник виконав принаймні одну з цих вимог, то про таке припинення йому надсилається повідомлення. 4. За клопотанням заявника дію міжнародної заявки в Україні може бути поновлено, якщо вимоги частини другої цієї статті не були виконані поважних причин. За подання клопотання сплачується збір. Таке клопотання може бути подано протягом 2 місяців від дати припинення обставин, що стали причиною недотримання встановленого частиною другою цієї статті строку в 31 місяць, або протягом 12 місяців від його спливу, в залежності від того, який з них настає першим. При цьому на дату подання клопотання заявник має виконати всі дії щодо заявки, передбачені цим Законом, які мали бути виконаними на цю дату. 5. Якщо на дату одержання закладом експертизи клопотання про поновлення дії міжнародної заявки в Україні вимоги частини четвертої цієї статті не виконані, заявнику надсилається повідомлення про можливість відмови у задоволенні клопотання. Якщо протягом 2 місяців від дати одержання заявником цього повідомлення невідповідність вимогам частини четвертої цієї статті не буде усунуто, заявнику надсилається повідомлення про відмову у задоволенні клопотання. 6. Установа публікує в своєму офіційному бюлетені визначені нею відомості про міжнародну заявку, прийняту на експертизу міжнародну заявку"; 5) у статті 15: у частині першій та в абзаці першому частини другої слова "з охорони" замінити словами "про охорону";  
298. 4) статтю 15 доповнити частиною восьмою такого змісту: "8. Пріоритет може бути встановлено за датою надходження до Установи додаткових матеріалів, якщо вони оформлені заявником як самостійна заявка, яку подано протягом трьох місяців від дати одержання заявником повідомлення Установи про те, що додаткові матеріали не можуть бути взяті до уваги під час розгляду заявки у зв'язку з тим, що вони виходять за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі)";   -178- Юхновський І.Р.
частину 8 викласти в такій редакції: "8. Пріоритет винаходу (корисної моделі) може бути встановлено за датою одержання закладом експертизи додаткових матеріалів, оформлених відповідно до частини сьомої статті 16 цього Закону як самостійна заявка, якщо ця заявка подана протягом трьох місяців від дати одержання заявником повідомлення про те, що зазначені матеріали не беруться до уваги під час експертизи заявки, до якої вони були додані";  
Враховано   доповнити частиною восьмою такого змісту: "8. Пріоритет винаходу (корисної моделі) може бути встановлено за датою одержання закладом експертизи додаткових матеріалів, оформлених відповідно до частини сьомої статті 16 цього Закону як самостійна заявка, якщо ця заявка подана протягом трьох місяців від дати одержання заявником повідомлення про те, що зазначені матеріали не беруться до уваги під час експертизи заявки, до якої вони були додані"; 6) статтю 16 викласти в такій редакції: "Стаття 16. Експертиза заявки 1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід), - кваліфікаційної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою. 2. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. 3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Рішення Установи надсилається заявнику. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця. 4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому Установою порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи. 5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника. Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником. Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу патенту. При публікації відомостей про заявку на видачу патенту на винахід зазначені виправлення та зміни враховуються, якщо вони надійшли до закладу експертизи за 6 місяців до дати публікації. За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від подавця заяви обставини. 6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці. Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення. 7. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі). Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу, (корисної моделі), якщо вони містять ознаки, які необхідно включити до формули винаходу (корисної моделі). Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі), не беруться до уваги під час експертизи заявки і можуть бути, після одержання відповідного повідомлення закладу експертизи, оформлені заявником як самостійна заявка. 8. Під час проведення попередньої експертизи заявка, яка не містить пропозиції заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, розглядається на предмет наявності в ній відомостей, які можуть бути віднесені згідно із Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, до державної таємниці. За наявності в заявці таких відомостей, а також якщо заявка містить пропозицію заявника про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, матеріали заявки надсилаються відповідному Державному експерту з питань таємниць (далі - Державний експерт) для прийняття рішення щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці. Державний експерт надсилає своє рішення разом з матеріалами заявки до закладу експертизи протягом місяця від дати одержання ним матеріалів заявки. Строк, протягом якого може діяти рішення про віднесення інформації, викладеної у заявці, до державної таємниці, встановлюється Державним експертом з урахуванням ступеня секретності інформації. Якщо Державний експерт прийняв рішення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, він визначає коло осіб, які можуть мати доступ до нього, і все наступне діловодство за заявкою здійснюється у режимі секретності. Про рішення Державного експерта заклад експертизи негайно повідомляє заявника. Якщо у заявці не було пропозиції заявника про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, а Державний експерт відніс винахід (корисну модель) до державної таємниці, то заявник, у разі незгоди, може подати до закладу експертизи мотивоване клопотання про розсекречування матеріалів заявки чи оскаржити рішення Державного експерта до суду. 9. Під час проведення формальної експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі статті 13 цього Закону; визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, та чи не відноситься він до об'єктів технології, зазначених у частині третій статті 6 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 12 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. 10. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 13 цього Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки.  
    -179- Юхновський І.Р.
Статтю 16 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 16. Експертиза заявки 1. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід), - кваліфікаційної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою. 2. Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. 3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Рішення Установи надсилається заявнику. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця. 4. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому Установою порядку в розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи. 5. Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника. Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником. Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу патенту. При публікації відомостей про заявку на видачу патенту на винахід зазначені виправлення та зміни враховуються, якщо вони надійшли до закладу експертизи за 6 місяців до дати публікації. За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від подавця заяви обставини. 6. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці. Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення. 7. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі). Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу, (корисної моделі), якщо вони містять ознаки, які необхідно включити до формули винаходу (корисної моделі). Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі), не беруться до уваги під час експертизи заявки і можуть бути, після одержання відповідного повідомлення закладу експертизи, оформлені заявником як самостійна заявка. 8. Під час проведення попередньої експертизи заявка, яка не містить пропозиції заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, розглядається на предмет наявності в ній відомостей, які можуть бути віднесені згідно із Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, до державної таємниці. За наявності в заявці таких відомостей, а також якщо заявка містить пропозицію заявника про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, матеріали заявки надсилаються відповідному Державному експерту з питань таємниць (далі - Державний експерт) для прийняття рішення щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці. Державний експерт надсилає своє рішення разом з матеріалами заявки до закладу експертизи протягом місяця від дати одержання ним матеріалів заявки. Строк, протягом якого може діяти рішення про віднесення інформації, викладеної у заявці, до державної таємниці, встановлюється Державним експертом з урахуванням ступеня секретності інформації. Якщо Державний експерт прийняв рішення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, він визначає коло осіб, які можуть мати доступ до нього, і все наступне діловодство за заявкою здійснюється у режимі секретності. Про рішення Державного експерта заклад експертизи негайно повідомляє. Якщо у заявці не було пропозиції заявника про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, а Державний експерт відніс винахід (корисну модель) до державної таємниці, то заявник, у разі незгоди, може подати до закладу експертизи мотивоване клопотання про розсекречування матеріалів заявки чи оскаржити рішення Державного експерта до суду. 9. Під час проведення формальної експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі статті 13 цього Закону; визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, та чи не відноситься він до об'єктів технології, зазначених у частині третій статті 6 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 12 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. 10. За відповідності матеріалів заявки вимогам статті 13 цього Закону та наявності документа про сплату збору за подання заявки заявнику надсилається повідомлення про встановлену дату подання заявки. 11. У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам статті 13 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення. Якщо невідповідність усунуто протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 12. Якщо в матеріалах заявки, що відповідає вимогам статті 13 цього Закону, є посилання на креслення, але такого креслення в ній немає, заявнику надсилається про це повідомлення і пропонується на його вибір надіслати креслення чи вилучити посилання на нього у заявці. У разі подання креслення протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи креслення. Якщо у цей строк заявник не зробить запропонованого йому вибору, то заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 13. У разі порушення вимог частини одинадцятої статті 12 цього Закону заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 14. За належності об'єкта, що заявляється, до об'єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, відповідності документів заявки формальним вимогам до них статті 12 цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою, та відповідності документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається за заявкою стосовно: патенту на винахід - повідомлення про завершення формальної експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи; деклараційного патенту на винахід (корисну модель) - рішення Установи про видачу деклараційного патенту на винахід (корисну модель). 15. Якщо є підстави вважати, що заявлений об'єкт не належить до об'єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, або заявка не відповідає формальним вимогам статті 12 цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою, чи документ про сплату збору за подання заявки не відповідає встановленим вимогам, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків. Відповідь заявника надається у строк, встановлений частиною шостою цієї статті, та береться до уваги під час під підготовки висновку експертизи за заявкою. У випадку порушення вимоги єдиності, встановленої частиною четвертою статті 12 цього Закону, заявник повинен зазначити у відповіді винахід (корисну модель), щодо якого слід проводити експертизу заявки, і у разі необхідності внести уточнення до заявки. При цьому щодо інших винаходів (корисних моделей) можуть бути подані самостійні заявки. Якщо на пропозицію закладу експертизи вимогу єдності не буде виконано, експертиза заявки проводиться щодо винаходу (корисної моделі), зазначеного у його формулі першим. 16. По закінченні 18 місяців від дати подання заявки на видачу патенту на винахід, а якщо заявлено пріоритет, то від дати її пріоритету, Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені нею відомості про заявку за умови, що вона не відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту. За клопотанням заявника Установа публікує відомості про заявку раніше зазначеного строку. За подання клопотання сплачується збір. Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір. У разі виявлення в опублікованих відомостях очевидних помилок заявник має право подати клопотання про їх виправлення. Відомості про заявку на видачу деклараційного патенту на винахід (корисну модель) не публікуються. Відомості про заявки, щодо яких Державний експерт прийняв рішення про віднесення їх до державної таємниці, не публікуються. 17. Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 цього Закону. Кваліфікаційна експертиза проводиться проводиться після одержання закладом експертизи відповідної заяви будь-якої особи та документа про сплату збору за її проведення. Заявник може подати зазначені заяву та документ протягом трьох років від дати подання заявки. Інша особа може подати їх після публікації відомостей про заявку на винахід, але не пізніше трьох років від дати подання заявки. При цьому вона не бере участі у вирішенні питань щодо заявки. Їй надсилається лише затверджений Установою висновок експертизи за заявкою. Строк подання зазначених заяви та документа продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом дванадцяти місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть зазначені заяву та документ у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення. 18. Якщо є підстави вважати, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків. Відповідь заявника надається у строк, встановлений частиною шостою цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час під підготовки висновку експертизи за заявкою. При цьому питання щодо дотримання вимоги єдиності винаходу вирішуються відповідно до частини шістнадцятої цієї статті";  
Враховано    
299. 5) у статті 16: частину десяту викласти у такій редакції: "10. Якщо заявка на видачу деклараційного патенту на винахід відповідає вимогам статті 12 цього Закону та подано документ про сплату збору за подання заявки, заявнику надсилається рішення про видачу деклараційного патенту на винахід. У протилежному випадку заявнику надсилається рішення про відмову у видачі деклараційного патенту";      11. У разі невідповідності матеріалів заявки вимогам статті 13 цього Закону заявнику негайно надсилається про це повідомлення. Якщо невідповідність усунуто протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, то датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення.  
300. у частині дванадцятій: абзац другий доповнити реченням такого змісту: "За подання клопотання про опублікування відомостей про заявку раніше встановленого строку сплачується збір"; абзац третій доповнити реченням такого змісту: "За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір";   -180- Родіонов М.К.
Статтю 17 чинного Закону після слова "патенту" доповнити словами " (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель або до дати сплати державного мита за видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель";  
Враховано   12. Якщо в матеріалах заявки, що відповідає вимогам статті 13 цього Закону, є посилання на креслення, але такого креслення в ній немає, заявнику надсилається про це повідомлення і пропонується на його вибір надіслати креслення чи вилучити посилання на нього у заявці. У разі подання креслення протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи креслення. Якщо у цей строк заявник не зробить запропонованого йому вибору, то заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 13. У разі порушення вимог частини одинадцятої статті 12 цього Закону заявка вважається відкликаною, про що заявнику надсилається повідомлення. 14. За належності об'єкта, що заявляється, до об'єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, відповідності документів заявки формальним вимогам до них статті 12 цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою, та відповідності документа про сплату збору за подання заявки встановленим вимогам заявнику надсилається за заявкою стосовно: патенту на винахід - повідомлення про завершення формальної експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи; деклараційного патенту на винахід (корисну модель) - рішення Установи про видачу деклараційного патенту на винахід (корисну модель). 15. Якщо є підстави вважати, що заявлений об'єкт не належить до об'єктів технології, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, або заявка не відповідає формальним вимогам статті 12 цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою, чи документ про сплату збору за подання заявки не відповідає встановленим вимогам, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків. Відповідь заявника надається у строк, встановлений частиною шостою цієї статті, та береться до уваги під час під підготовки висновку експертизи за заявкою. У випадку порушення вимоги єдиності, встановленої частиною четвертою статті 12 цього Закону, заявник повинен зазначити у відповіді винахід (корисну модель), щодо якого слід проводити експертизу заявки, і у разі необхідності внести уточнення до заявки. При цьому щодо інших винаходів (корисних моделей) можуть бути подані самостійні заявки. Якщо на пропозицію закладу експертизи вимогу єдності не буде виконано, експертиза заявки проводиться щодо винаходу (корисної моделі), зазначеного у його формулі першим. 16. По закінченні 18 місяців від дати подання заявки на видачу патенту на винахід, а якщо заявлено пріоритет, то від дати її пріоритету, Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені нею відомості про заявку за умови, що вона не відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту. За клопотанням заявника Установа публікує відомості про заявку раніше зазначеного строку. За подання клопотання сплачується збір. Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір. У разі виявлення в опублікованих відомостях очевидних помилок заявник має право подати клопотання про їх виправлення. Відомості про заявку на видачу деклараційного патенту на винахід (корисну модель) не публікуються. Відомості про заявки, щодо яких Державний експерт прийняв рішення про віднесення їх до державної таємниці, не публікуються. 17. Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 цього Закону. Кваліфікаційна експертиза проводиться проводиться після одержання закладом експертизи відповідної заяви будь-якої особи та документа про сплату збору за її проведення. Заявник може подати зазначені заяву та документ протягом трьох років від дати подання заявки. Інша особа може подати їх після публікації відомостей про заявку на винахід, але не пізніше трьох років від дати подання заявки. При цьому вона не бере участі у вирішенні питань щодо заявки. Їй надсилається лише затверджений Установою висновок експертизи за заявкою. Строк подання зазначених заяви та документа продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом дванадцяти місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть зазначені заяву та документ у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення. 18. Якщо є підстави вважати, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків. Відповідь заявника надається у строк, встановлений частиною шостою цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час під підготовки висновку експертизи за заявкою. При цьому питання щодо дотримання вимоги єдиності винаходу вирішуються відповідно до частини шістнадцятої цієї статті"; 7) статтю 17 після слова "патенту" доповнити словами " (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель або до дати сплати державного мита за видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель";  
301. 6) доповнити статтю 18 частинами такого змісту: "За перетворення заявки на видачу патенту на винахід на заявку на видачу деклараційного патенту на винахід і навпаки сплачується збір. За перетворення заявки на видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід на заявку на видачу деклараційного патенту на корисну модель і навпаки сплачується збір";   -181- Кафарський В.І.
У статті 18 частини такого змісту: "За перетворення заявки на видачу патенту на винахід на заявку на видачу деклараційного патенту на винахід і навпаки сплачується збір. За перетворення заявки на видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід на заявку на видачу деклараційного патенту на корисну модель і навпаки сплачується збір" замінити частиною такого змісту: "За подання заяви про перетворення заявки сплачується збір.";  
Враховано   8) статтю 18 доповнити частиною третьою такого змісту: "За подання заяви про перетворення заявки сплачується збір";  
302. 7) статтю 20 доповнити частиною такого змісту: "За подання заяви про заміну заявника, яка здійснюється з його ініціативи, сплачується збір";   -182- Юхновський І.Р.
Статтю 20 виключити, оскільки перенесено в ст.16 Закону;  
Враховано   9) статтю 20 виключити; 10) у статті 21: у частині першій слово "дванадцятою" замінити словом "шістнадцятою"; у частині четвертій слова "її публікації" замінити словами "публікації відомостей про неї";  
    -183- Родіонов М.К.
У статті 21 чинного Закону : у частині першій слово "дванадцятою" замінити словом "шістнадцятою";  
Враховано    
    -184- Родіонов М.К.
у частині четвертій слова "її публікації" замінити словами "публікації відомостей про неї";  
Враховано    
303. 8) у статті 22: частину другу викласти у такій редакції: "2. Державна реєстрація патенту (деклараційного патенту) на винахід та деклараційного патенту на корисну модель здійснюється за наявності документа про сплату державного мита за його видачу та документа про сплату збору за опублікування опису до патенту. Ці документи мають надійти до закладу експертизи протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу патенту.   -185- Родіонов М.К.
У статті 22: частину другу викласти в такій редакції: "2. Державна реєстрація патенту (деклараційного патенту) на винахід та деклараційного патенту на корисну модель здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за його видачу і збору за публікації про видачу патенту. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про видачу патенту. Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу патенту документи про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікації про видачу патенту до закладу експертизи не надійшли, державна реєстрація патенту не здійснюється, а заявка вважається відкликаною. Строк надходження цих документів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання";  
Враховано   11) у статті 22: частину другу викласти в такій редакції: "2. Державна реєстрація патенту (деклараційного патенту) на винахід та деклараційного патенту на корисну модель здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за його видачу і збору за публікації про видачу патенту. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про видачу патенту.  
304. Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу патенту документи про сплату державного мита за видачу патенту та про сплату збору за опублікування опису до патенту до закладу експертизи не надійшли, державна реєстрація патенту не здійснюється, а заявка вважається відкликаною. Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на шість місяців. За подання клопотання про продовження строку сплачується збір.      Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу патенту документи про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікації про видачу патенту до закладу експертизи не надійшли, державна реєстрація патенту не здійснюється, а заявка вважається відкликаною.  
305. Строк сплати державного мита за видачу патенту та сплати збору за опублікування опису до патенту, пропущений заявником, може бути поновлений протягом двох місяців від дати закінчення пропущеного строку за наявності поважних причин. За поновлення строку сплачується збір";      Строк надходження цих документів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання";  
306. абзац перший частини третьої викласти у такій редакції: "3. Після внесення до Реєстру відомостей щодо патенту (деклараційного патенту) на винахід та деклараційного патенту на корисну модель будь-яка особа може подати клопотання про надання витягу з Реєстру щодо патенту (деклараційного патенту). За надання витягу з Реєстру сплачується збір";   -186- Родіонов М.К.
абзац перший частини третьої викласти у такій редакції: "Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається Установою, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про певний патент, за умови сплати збору за подання цього клопотання";  
Враховано   абзац перший частини третьої викласти у такій редакції: "Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, що визначається Установою, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про певний патент, за умови сплати збору за подання цього клопотання"; абзац перший частини четвертої викласти в такій редакції: "4. Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника патенту та Установи";  
    -187- Родіонов М.К.
абзац перший частини четвертої чинного Закону викласти в такій редакції: "Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою власника патенту та Установи" ;  
Враховано    
307. 9) доповнити частину третю статті 23 реченням такого змісту: "За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір";   -188- Ніколаєнко С.М.
Статтю 24 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 24. Оскарження рішення за заявкою 1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону. 2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку після державної реєстрації патенту, то суд вирішує разом і питання щодо дійсності відповідного патенту. 3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель. 4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений в частині першій цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення. 5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати. 6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. 7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику. У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню. 8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за цим протестом є остаточним і може бути скасоване лише судом. 9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення. ";  
Враховано   12) частину третю статті 23 доповнити реченням такого змісту: "За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір"; 13) статтю 24 викласти в такій редакції: "Стаття 24. Оскарження рішення за заявкою 1. Заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку, а також до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону. 2. Якщо рішення Установи за заявкою оскаржено у судовому порядку після державної реєстрації патенту, то суд вирішує разом і питання щодо дійсності відповідного патенту. 3. Право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель. 4. Оскарження рішення Установи до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим Установою. За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений в частині першій цієї статті, заперечення вважається неподаним, про що заявнику надсилається повідомлення. 5. У разі одержання Апеляційною палатою заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати. 6. Заперечення проти рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати, протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення, в межах мотивів, викладених заявником у запереченні та під час його розгляду. Строк розгляду заперечення продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. 7. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику. У разі задоволення заперечення повністю або частково збір за подання заперечення підлягає поверненню. 8. До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести мотивований письмовий на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за цим протестом є остаточним і може бути скасоване лише судом. 9. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення";  
308. 10) доповнити статтю 25 частиною четвертою такого змісту: "4. На вимогу власника патенту Установа видає дублікат патенту в установленому Установою порядку. За видачу дубліката сплачується збір";   -189- Кафарський В.І.
Частину четверту статті 25 викласти в такій редакції: "4. У випадку втрати чи зіпсування патенту його власнику видається дублікат патенту у порядку, встановленому Установою. За видачу дубліката патенту сплачується збір.";  
Враховано   14) статтю 25 доповнити частиною четвертою такого змісту: "4. У випадку втрати чи зіпсування патенту його власнику видається дублікат патенту у порядку, встановленому Установою. За видачу дубліката патенту сплачується збір"; 15) у статті 26: частину першу викласти в такій редакції: "Власник деклараційного патенту на винахід або його правонаступник з метою перетворення деклараційного патенту на винахід в патент на винахід може подати стосовно заявки, за якою видано деклараційний патент, заяву проведення кваліфікаційної експертизи заявки. Заява повинна надійти до закладу експертизи не пізніше трьох років від дати подання заявки, за якою видано деклараційний патент. За подання заяви сплачується збір"; в частині третій слова "за клопотанням про" замінити словами "з метою"; 16) у статті 28: у частині другій: абзац п'ятий викласти в такій редакції: "виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях"; в абзаці шостому слова "способу" та "спосіб" замінити відповідно словами "процесу" та "процес"; абзац сьомий виключити; в абзаці дев'ятому слово "Спосіб" замінити словом "Процес"; доповнити абзацами такого змісту: "Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим; існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту. В такому разі обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту"; частину п'яту після слова "власнику" доповнити словом "виключне";  
    -190- Ніколаєнко С.М.
У статті 26 чинного Закону : частину перший викласти в такій редакції: "Власник деклараційного патенту на винахід або його правонаступник з метою перетворення деклараційного патенту на винахід в патент на винахід може подати стосовно заявки, за якою видано деклараційний патент, заяву про проведення кваліфікаційної експертизи заявки. Заява повинна надійти до закладу експертизи не пізніше трьох років від дати подання заявки, за якою видано деклараційний патент. За подання заяви сплачується збір.";  
Враховано    
    -191- Ніколаєнко С.М.
в частині третій слова "за клопотанням про" замінити словами "з метою";  
Враховано    
    -192- Родіонов М.К.
У статті 28 : у частині другій чинного Закону: абзац п'ятий викласти в такій редакції: "виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях";  
Враховано    
    -193- Родіонов М.К.
в абзаці шостому чинного Закону слова "способу" та "спосіб" замінити відповідно словами "процесу" та "процес";  
Враховано    
    -194- Родіонов М.К.
абзац сьомий чинного Закону виключити;  
Враховано    
    -195- Родіонов М.К.
в абзаці дев'ятому чинного Закону слово "Спосіб" замінити словом "Процес";  
Враховано    
    -196- Родіонов М.К.
доповнити абзацами такого змісту: "Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим; існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту. В такому разі обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту";  
Враховано    
    -197- Родіонов М.К.
частину п'яту чинного Закону після слова "власнику" доповнити словом "виключне";  
Враховано    
309. 11) у статті 28: доповнити частину шосту абзацом такого змісту: "Право власності на винахід (корисну модель) може переходити у спадок";   -198- Родіонов М.К.
частину шосту залишити в редакції чинного Закону;  
Враховано    
310. у частині сьомій: абзаци другий і третій викласти у такій редакції: "Згідно з ліцензійним договором про виключну або невиключну ліцензію власник патенту (ліцензіар) передає право на використання винаходу (корисної моделі) іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару платежі та здійснювати інші дії, передбачені цим договором.   -199- Родіонов М.К.
частину сьому викласти в такій редакції: "7. Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним експертом.";  
Враховано   частину сьому викласти в такій редакції: "7. Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним експертом";  
311. Згідно з договором про виключну ліцензію ліцензіар передає ліцензіату право на використання винаходу (корисної моделі) в певному обсязі, на визначеній території і на обумовлений строк, залишаючи за собою право використовувати винахід (корисну модель) в частині, що не передається ліцензіату";       
312. доповнити частину після абзацу третього абзацом такого змісту: "Ліцензіат, якому власником патенту передано право на використання винаходу (корисної моделі) згідно з договором про виключну ліцензію (власник виключної ліцензії), може видавати ліцензію на використання винаходу (корисної моделі) в межах строку дії виданої ліцензії та в обсязі переданих йому прав".       
313. У зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п'ятим;       
314. у частині восьмій: абзац другий замінити абзацами такого змісту: "Передача права власності на винахід (корисну модель) та надання ліцензії на використання винаходу (корисної моделі) вважаються дійсними для будь-якої іншої особи з дати реєстрації відомостей про це в Установі.   -200- Родіонов М.К.
у частині восьмій: абзаци другий та третій викласти в такій редакції: "Сторона договору має право на офіційне загальнодоступне інформування інших осіб про передачу права власності на винахід (корисну модель) або видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі). Таке інформування здійснюється публікацією в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановленому Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру.  
Враховано   у частині восьмій: абзац другий викласти в такій редакції: "Сторона договору має право на офіційне загальнодоступне інформування інших осіб про передачу права власності на винахід (корисну модель) або видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі). Таке інформування здійснюється публікацією в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановленому Установою, з одночасним внесенням їх до Реєстру";  
315. Відомості про передачу права власності на винахід (корисну модель) та надання ліцензії на використання винаходу (корисної моделі) публікуються в офіційному бюлетені. Порядок реєстрації та публікації зазначених відомостей визначається Установою.   -201- Родіонов М.К.
За опублікування зазначених відомостей та запропонованих стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії сплачуються збори.";  
Враховано   доповнити абзацом третім такого змісту: "За опублікування зазначених відомостей та запропонованих стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії сплачуються збори";  
316. За реєстрацію відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) і надання ліцензії на використання винаходу (корисної моделі) та за внесення змін до них за ініціативою сторін договору сплачуються відповідні збори".       
317. У зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом шостим.       
318. 12) у статті 30: у абзаці першому частини першої слова "або не повністю використовується" виключити;   -202- Кафарський В.І.
У статті 30: абзац перший частини першої після слова "не використовується" доповнити словами "або недостатньо використовується";  
Враховано   17) у статті 30: в абзаці першому частини першої: слово "неповністю" замінити на "недостатньо"; слова "на умовах невиключної ліцензії" виключити; в абзаці другому: слова "на умовах невиключної ліцензії" виключити; доповнити реченням такого змісту: "При цьому право власника патенту надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі) не обмежується";  
    -203- Кафарський В.І.
слова "на умовах невиключної ліцензії" виключити;  
Враховано    
    -204- Кафарський В.І.
в абзаці другому чинного Закону: слова "на умовах невиключної ліцензії" виключити;  
Враховано    
    -205- Кафарський В.І.
доповнити реченням такого змісту: "При цьому право власника патенту надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі) не обмежується.";  
Враховано    
319. частину третю викласти у такій редакції: "3. В умовах воєнного та надзвичайного стану Кабінет Міністрів України має право дозволити використання винаходу (корисної моделі) визначеній ним особі без згоди власника патенту (деклараційного патенту) у разі його відмови надати ліцензію на використання винаходу (корисної моделі). При цьому:   -206- Кафарський В.І.
частину третю викласти в такій редакції: "3. З метою забезпечення здоров'я населення, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства Кабінет Міністрів України може дозволити використання запатентованого винаходу (корисної моделі) визначеній ним особі без згоди власника патенту (деклараційного патенту) у разі його безпідставної відмови у видачі ліцензії на використання винаходу (корисної моделі). При цьому: 1) дозвіл на таке використання надається виходячи з конкретних обставин; 2) обсяг і тривалість такого використання визначаються метою наданого дозволу, і у випадку напівпровідникової технології воно має бути лише некомерційним використанням органами державної влади чи виправленням антиконкурентної практики за рішенням відповідного органу державної влади; 3) дозвіл на таке використання не позбавляє власника патенту права надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі); 4) право на таке використання не передається, крім випадку, коли воно передається разом з тією частиною підприємства чи ділової практики, в якій здійснюється це використання; 5) використання дозволяється переважно для забезпечення потреб внутрішнього ринку; 6) про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі) власнику патенту надсилається повідомлення одразу, як це стане практично можливим; 7) дозвіл на використання відміняється, якщо перестають існувати обставини, через які його видано; 8) власнику патенту сплачується адекватна компенсація відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі). Рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі), строк і умови його надання, відміну дозволу на використання, розмір та порядок виплати винагороди власнику патенту, можуть бути оскаржені в судовому порядку.";  
Враховано   частину третю викласти в такій редакції: "3. З метою забезпечення здоров'я населення, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства Кабінет Міністрів України може дозволити використання запатентованого винаходу (корисної моделі) визначеній ним особі без згоди власника патенту (деклараційного патенту) у разі його безпідставної відмови у видачі ліцензії на використання винаходу (корисної моделі). При цьому:  
320. 1) обсяг і тривалість використання обмежуються метою, для якої таке використання було дозволене; 2) право на використання надається згідно з договором про невиключну ліцензію; 3) право на використання, надане згідно з договором про невиключну ліцензію, не може передаватися, крім випадку, коли воно передається разом з тією частиною підприємства чи ділової практики, в якій здійснюється це використання;      1) дозвіл на таке використання надається виходячи з конкретних обставин; 2) обсяг і тривалість такого використання визначаються метою наданого дозволу, і у випадку напівпровідникової технології воно має бути лише некомерційним використанням органами державної влади чи виправленням антиконкурентної практики за рішенням відповідного органу державної влади; 3) дозвіл на таке використання не позбавляє власника патенту права надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі);  
321. 4) використання дозволяється в першу чергу для забезпечення потреб внутрішнього ринку; 5) про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі) власнику патенту надсилається повідомлення; 6) дозвіл на використання відміняється, якщо зникають обставини, що спричинили воєнний та надзвичайний стан; 7) власнику патенту сплачується відповідна компенсація.      4) право на таке використання не передається, крім випадку, коли воно передається разом з тією частиною підприємства чи ділової практики, в якій здійснюється це використання; 5) використання дозволяється переважно для забезпечення потреб внутрішнього ринку; 6) про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі) власнику патенту надсилається повідомлення одразу, як це стане практично можливим; 7) дозвіл на використання відміняється, якщо перестають існувати обставини, через які його видано; 8) власнику патенту сплачується адекватна компенсація відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі).  
322. Рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі), строк і умови його надання, розмір та порядок сплати компенсації власнику патенту можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку";   -207- Кафарський В.І.
абзац другий частини четвертої чинного Закону викласти в такій редакції: "Якщо зазначена особа не може досягти із власником такого патенту згоди щодо видачі ліцензії, Кабінет Міністрів України має право дозволити їй використання секретного винаходу (корисної моделі) відповідно до частини третьої цієї статті.";  
Враховано   Рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі), строк і умови його надання, відміну дозволу на використання, розмір та порядок виплати винагороди власнику патенту, можуть бути оскаржені в судовому порядку"; абзац другий частини четвертої викласти в такій редакції: "Якщо зазначена особа не може досягти із власником такого патенту згоди щодо видачі ліцензії, Кабінет Міністрів України має право дозволити їй використання секретного винаходу (корисної моделі) відповідно до частини третьої цієї статті";  
323. 13) у частині другій статті 31: абзац п'ятий доповнити словами "з повідомленням власника патенту в найкоротший строк і з наступною виплатою йому відповідної компенсації"; останній абзац виключити;   -208- Толочко П.П.
У частині другій статті 31: в абзаці п'ятому слова "в найкоротший строк і з наступною" замінити словами "одразу як це стане практично можливим та";  
Враховано   18) у частині другій статті 31: абзац п'ятий доповнити словами "з повідомленням власника патенту одразу як це стане практично можливим та виплатою йому відповідної компенсації"; останній абзац виключити; 19) у статті 33: частину першу доповнити пунктом "г" такого змісту: "г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб";  
    -209- Дорогунцов С.І.
У статті 33 чинного Закону: частину першу доповнити пунктом "г" такого змісту: "г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб ";  
Враховано    
324. 14) статтю 34 викласти в такій редакції: "Стаття 34. Порушення прав власника патенту Порушенням прав власника патенту є вчинення будь-якою особою дій, які порушують права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону";   -210- Родіонов М.К.
Статтю 34 залишити в редакції чинного Закону, але з такими змінами: частину другу викласти в такій редакції: "2. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію";  
Враховано   20) у статті 34: частину другу викласти в такій редакції: "2. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію";  
325. 15) доповнити Закон статтями 34-1, 34-2 і 34-3 такого змісту: "Стаття 34-1. Порядок захисту прав Захист майнових та особистих немайнових прав власника патенту здійснюється в порядку, встановленому цивільним, адміністративним і кримінальним законодавством.   -211- Матвієнко П.В.
Статтю 34-1 виключити.  
Враховано    
326. Стаття 34-2. Способи цивільно-правового захисту прав   -212- Матвієнко П.В.
Статтю 34-2 виключити.  
Враховано    
327. 1. Власник патенту має право звертатися за захистом своїх прав у встановленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.       
328. 2. У разі порушення прав власника патенту, передбачених статтею 28 цього Закону, недодержання передбачених ліцензійним договором умов використання запатентованого винаходу (корисної моделі), створення загрози порушення прав та інших порушень власник патенту має право:       
329. 1) вимагати визнання та поновлення своїх прав; 2) подавати позови про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують його права; 3) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 4) подавати позови про відшкодування збитків або виплату компенсацій;       
330. 5) вимагати припинення підготовчих дій до порушення прав власника патенту, у тому числі припинення митних процедур, якщо є підозра, що на митну територію України чи з її митної території можуть бути пропущені продукти, виготовлені із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі) чи за допомогою способу, що охороняється патентом, у порядку, передбаченому Митним кодексом України;       
331. 6) вимагати вилучення з обігу продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), або за допомогою способу, що охороняється патентом, або продукту, що містить у собі запатентований винахід (корисну модель); 7) вимагати вилучення неправомірно використаного запатентованого винаходу (корисної моделі), а у разі неможливості цього - знищення товару;       
332. 8) вимагати, в тому числі у судовому порядку, опублікування в друкованих засобах масової інформації даних про порушення прав власника патенту та судових рішень щодо цих порушень; 9) вимагати вжиття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом прав власника патенту.       
333. 3. У разі коли патент видано на спосіб виготовлення продукту при розгляді справ щодо порушення прав власника цього патенту обов'язок доведення того, що спосіб виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється способом, на який видано патент, відрізняється від останнього, покладається на можливого порушника прав.       
334. При цьому зазначений ідентичний продукт, що виготовляється без згоди власника патенту, за відсутністю доказів протилежного, вважається виготовленим способом, на який видано патент, за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: якщо продукт, виготовлений способом, на який видано патент, є новим; якщо існують підстави вважати, що зазначений ідентичний продукт був виготовлений з використанням даного способу і власник патенту не може визначити спосіб, що використовувався при виготовленні цього ідентичного продукту.       
335. 4. За згодою власника патенту вимагати поновлення порушених прав може також особа, яка за ліцензійним договором має право на використання запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо інше не передбачено цим договором.       
336. 5. Суд може постановити рішення чи ухвалу про: 1) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням прав власника патенту, з визначенням розміру відшкодування; 2) відшкодування збитків, завданих порушенням прав власника патенту; 3) стягнення з порушника прав власника патенту доходу, одержаного внаслідок порушення;       
337. 4) виплату компенсації, що визначається судом, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; 5) опублікування в засобах масової інформації даних про порушення, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення прав власника патенту або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення його прав.       
338. 6. При визначенні розміру збитків, які мають бути відшкодовані власнику патенту, права якого порушено, для відшкодування моральної (немайнової) шкоди (частина 5 цієї статті) суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої власнику патенту, а також із доходу, який би він міг одержати. До розміру збитків, завданих власнику патенту, права якого порушено, додатково можуть бути включені понесені ним судові витрати, а також витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката.       
339. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу (частина 5 цієї статті), суд зобов'язаний визначити розмір компенсації враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.       
340. 7. Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів перераховується в установленому порядку до Державного бюджету України.       
341. 8. Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх товарів, щодо яких встановлено, що вони виготовлені з порушенням прав власника патенту. Це стосується також технічної документації, іншої інформації на матеріальному носії та засобів, необхідних для виготовлення саме цього винаходу (корисної моделі).       
342. Вилучені товари можуть бути передані за рішенням суду власнику патенту на його вимогу. Якщо власник патенту не вимагає такої передачі, вилучені товари підлягають знищенню або можуть бути використані у благодійних цілях.       
343. Знищенню підлягають також технічна документація, інша інформація на матеріальному носії та засоби, необхідні для виготовлення запатентованого винаходу (корисної моделі) чи товару, що містить у собі запатентований винахід (корисну модель) або для застосування способу, що охороняється патентом, якщо судом було встановлено, що ці матеріали і обладнання використовувалися лише для виготовлення саме цього винаходу (корисної моделі).       
344. Стаття 34-3. Тимчасові заходи забезпечення доказів або позову у справах про порушення прав власника патенту на винахід (корисну модель)   -213- Матвієнко П.В.
Шаров І.Ф. (Реєстр. Картка № 370) Виключити статтю 34-3 і внести її до Цивільного процесуального кодексу України та Господарського кодексу України.  
Враховано у ЦПК України та ГПК України   
345. 1. До завершення розгляду справи по суті суддя одноособово має право постановити ухвалу про заборону відповідачеві, якого є достатні підстави вважати порушником прав власника патенту на винахід (корисну модель), вчиняти до винесення рішення чи ухвали суду дії, визначені частиною другою статті 28 цього Закону як використання винаходу (корисної моделі).       
346. 2. За наявності достатніх даних про порушення прав власника патенту на винахід (корисну модель) або підстав вважати, що докази буде знищено, або якщо будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди власнику патенту на винахід (корисну модель), він може просити суд як до, так і після подання позовної заяви вжити тимчасових заходів з метою збереження доказів або запобігання порушенню прав.       
347. 3. Тимчасові заходи згідно з ухвалою суду можуть включати: 1) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав власника патенту на винахід (корисну модель); 2) накладення арешту на товари, які є достатні підстави вважати виготовленими або введеними в господарський обіг з порушенням прав власника патенту на винахід (корисну модель);       
348. 3) накладення арешту на матеріали і обладнання, призначені для виготовлення товарів з порушенням прав власника патенту на винахід (корисну модель); 4) тимчасове припинення операцій з банківськими рахунками та вилучення документів, які можуть бути доказом вчинення дій, що порушують права власника патенту на винахід (корисну модель) або створюють загрозу порушення.       
349. 4. Заява про застосування тимчасових заходів розглядається за участю особи, яка подала заяву, у дводенний строк з дня її подання. Ухвала суду про застосування тимчасового заходу підлягає негайному виконанню органом державної виконавчої служби за участю особи, яка подала заяву.       
350. 5. До прийняття ухвали про застосування тимчасових заходів, зазначених у частині третій цієї статті, суд має право вимагати від особи, яка подала заяву, доказів того, що вона є власником патенту на винахід (корисну модель) і що ці права порушені або невідворотно будуть порушені, а також видати особі, яка подала заяву, судову ухвалу щодо внесення застави (внесення на депозит суду особою, яка подала заяву, чи іншими фізичними або юридичними особами грошей) або надання еквівалентної банківської гарантії, достатньої для того, щоб захистити відповідача. Розмір застави (банківської гарантії) визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути менше ніж розмір заявленої шкоди.       
351. 6. Після застосування тимчасових заходів, передбачених пунктом 3 цієї статті, суд негайно повідомляє про них осіб, яких це стосується, і протягом 10 календарних днів призначає судове засідання, на якому вирішується питання про підтвердження, зміну чи скасування цих заходів. Особа, яка подала заяву про вжиття тимчасових заходів, не пізніше двох робочих днів з дня подання заяви повинна подати до суду позовну заяву. Судовий розгляд за такою заявою повинен відбутися не пізніше 15 календарних днів з дня подання позову. В іншому випадку тимчасові заходи скасовуються або припиняються.       
352. Застава (банківська гарантія) повертається особі, яка подала заяву, у разі відмови суду у прийнятті позову до розгляду чи задоволення позову повністю або частково. У разі відмови в задоволенні позову застава (банківська гарантія) звертається на виконання рішення про компенсацію шкоди відповідачеві, завданої застосуванням тимчасових заходів.       
353. 7. У разі скасування тимчасових заходів або з'ясування при розгляді справи відсутності факту порушення чи загрози порушення права власності відповідач має право на відшкодування будь-якої шкоди, завданої цими заходами, у порядку, встановленому законодавством";       
354. 16) у частині першій статті 35 слово "арбітражним" замінити словом "господарським".   -214- Толочко П.П.
Статтю 35 чинного Закону викласти в такій редакції: "Стаття 35. Способи захисту прав 1. Захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. 2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на винахід (корисну модель); встановлення факту використання винаходу (корисної моделі); встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; компенсації.  
Враховано   21) статтю 35 викласти в такій редакції: "Стаття 35. Способи захисту прав 1. Захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. 2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на винахід (корисну модель); встановлення факту використання винаходу (корисної моделі); встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; компенсації". 22) текст статті 37 викласти в такій редакції: "1. Будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах за умови попереднього подання заявки на винахід (корисну модель) до Установи та ненадходження до цієї особи протягом трьох місяців від дати подання зазначеної заявки повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці. За клопотанням заявника йому надсилається повідомлення щодо можливості патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах раніше зазначеного строку. За подання клопотання сплачується збір. 2. Якщо патентування винаходу (корисної моделі) провадиться за процедурою Договору про патенту кооперацію, міжнародна заявка подається до Установи".  
    -215- Дорогунцов С.І.
Текст 37 чинного Закону викласти в такій редакції: "1. Будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах за умови попереднього подання заявки на винахід (корисну модель) до Установи та ненадходження до цієї особи протягом трьох місяців від дати подання зазначеної заявки повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці. За клопотанням заявника йому надсилається повідомлення щодо можливості патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах раніше зазначеного строку. За подання клопотання сплачується збір. 2. Якщо патентування винаходу (корисної моделі) провадиться за процедурою Договору про патенту кооперацію, міжнародна заявка подається до Установи".  
Враховано    
355. 9. У Законі України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 43, ст. 214):      10. У Законі України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 43, ст. 214):  
356. 1) статтю 1 доповнити абзацами такого змісту: "звичайне коло сім`ї - родичі, які можуть виступати спадкоємцями першої черги за законом; державна система правової охорони інтелектуальної власності - Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших державних закладів відповідної спеціалізації, що входять до сфери управління Установи";   -216- Ситник К.М.
У статті 1 виключити абзац такого змісту: "звичайне коло сім`ї - родичі, які можуть виступати спадкоємцями першої черги за законом;"  
Враховано   1) статтю 1 доповнити абзацом такого змісту: "державна система правової охорони інтелектуальної власності - Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших державних закладів відповідної спеціалізації, що входять до сфери управління Установи"; 2) частину першу статті 4 після тринадцятого абзацу доповнити новим абзацом такого змісту: "сприяє діяльності організацій колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, пов'язаної з виконанням функцій, які визначені статтею 49 цього Закону". У зв'язку з цим абзац чотирнадцятий вважати абзацом п'ятнадцятим.  
    -217- Ніколаєнко С.М.
Частину першу статті 4 чинного Закону після тринадцятого абзацу доповнити новим абзацом такого змісту: "сприяє діяльності організацій колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, пов'язаної з виконанням функцій, які визначені статтею 49 цього Закону". У зв'язку з цим абзац чотирнадцятий вважати абзацом п'ятнадцятим.  
Враховано    
357. 2) у пункті 11 частини першої статті 8 слова "якщо вони не охороняються законами України про правову охорону об`єктів промислової власності" виключити;      3) у пункті 11 частини першої статті 8 слова "якщо вони не охороняються законами України про правову охорону об`єктів промислової власності" виключити;  
358. 3) абзаци третій і четвертий частини п`ятої статті 11 викласти у такій редакції: "Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво. За видачу свідоцтва та за підготовку Установою до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, сплачуються збори. Перелік, розміри, строки і порядок сплати зборів визначаються Кабінетом Міністрів України.   -218- Ніколаєнко С.М.
Абзаци третій і четвертий частини першої статті 11 залишити в редакції чинного Закону.  
Враховано    
359. Передбачені цим Законом збори сплачуються на розрахункові рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і згідно з розпорядженням Установи використовуються виключно для забезпечення діяльності державної системи правової охорони інтелектуальної власності у сфері авторського права";   -219- Ніколаєнко С.М.
В абзаці третьому частини п'ятої статті 15 чинного Закону слово "індексації" замінити словом "застосування";  
Враховано   5) в абзаці третьому частини п'ятої статті 15 слово "індексації" замінити словом "застосування";  
360. 4) пункт п'ятий частини першої статті 21 викласти в такій редакції: "5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях, для висвітлення зазначених заходів без використання цих каталогів у комерційних цілях";      6) пункт 5 частини першої статті 21 викласти в такій редакції: "5) відтворення у каталогах творів виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях, для висвітлення зазначених заходів без використання цих каталогів в комерційних цілях";  
361. 5) підпункт "в" пункту 1 статті 22 виключити;      7) підпункт "в" пункту 1 статті 22 виключити;  
362. 6) підпункт "в" пункту 2 статті 23 виключити;      8) підпункт "в" пункту 2 статті 23 виключити;  
363. 7) абзац перший частини першої статті 24 після слів "правомірно володіє" доповнити словами "правомірно виготовленим";      9) абзац перший частини першої статті 24 після слів "правомірно володіє" доповнити словами "правомірно виготовленим";  
364. 8) у статті 25: пункт "г" частини першої виключити;      10) у статті 25: пункт "г" частини першої виключити;  
365. частину другу викласти у такій редакції: "2. Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах і відеограмах, їх примірники, а також аудіовізуальні твори та їх примірники, допускається відтворювати у домашніх умовах виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім`ї без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників фонограм, відеограм, але з виплатою їм винагороди. Особливості виплати винагороди у цьому випадку визначені статтею 42 цього Закону";   -220- Ніколаєнко С.М.
частину другу викласти у такій редакції: "2. Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальні твори та їх примірники, допускається відтворювати у домашніх умовах виключно в особистих цілях або для кола сім`ї без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, але з виплатою їм винагороди. Особливості виплати винагороди у цьому випадку визначені статтею 42 цього Закону";  
Враховано   частину другу викласти у такій редакції: "2. Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальні твори та їх примірники, допускається відтворювати у домашніх умовах виключно в особистих цілях або для кола сім`ї без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, але з виплатою їм винагороди. Особливості виплати винагороди у цьому випадку визначені статтею 42 цього Закону";  
366. 9) частину дев'яту статті 28 викласти в такій редакції: "9. Строк дії авторського права, визначений у частинах другій-сьомій цієї статті, починається від дати настання події, з якою він пов'язаний, але відраховується (вважається таким, що починається) з 1 січня року, наступного за роком, в якому відбулася зазначена подія";   -221- Ситник К.М.
Частину дев'яту статті 28 викласти у такій редакції: "9. Строк дії авторського права після смерті автора і строки, встановлені частинами третьою - сьомою цієї статті, починаються від дня смерті автора чи з дня настання подій, передбачених у зазначених частинах, але відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія";  
Враховано   11) частину дев'яту статті 28 викласти у такій редакції: "9. Строк дії авторського права після смерті автора і строки, встановлені частинами третьою - сьомою цієї статті, починаються від дня смерті автора чи з дня настання подій, передбачених у зазначених частинах, але відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія"; 12) у частині п'ятій статті 47 слова "на колективній основі" виключити; 13) підпункт "г" частини сьомої статті 48 викласти у такій редакції: "г) про укладання договорів управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав";  
    -222- Ситник К.М.
У частині п'ятій статті 47 чинного Закону слова "на колективній основі" виключити;  
Враховано    
    -223- Ситник К.М.
Підпункт "г" частини сьомої статті 48 чинного Закону викласти у такій редакції: "г) про укладання договорів управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав"  
Враховано    
367. 10) у частині першій статті 49: пункт "в" викласти в такій редакції: "в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб`єктам прав відповідно до цього Закону";   -224- Ніколаєнко С.М.
У частині першій статті 49: пункт "в" викласти в такій редакції: "в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб`єктам прав відповідно до цього Закону";  
Враховано   14) у частині першій статті 49: пункт "в" викласти в такій редакції: "в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб`єктам прав відповідно до цього Закону";  
368. пункт "г" виключити.   -225- Ніколаєнко С.М.
пункт "г " залишити та викласти в такій редакції: "г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів";  
Враховано   пункт "г" викласти в такій редакції: "г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів"; пункт "д" виключити; 15) підпункт "а" абзацу другого частини першої статті 52 після слів "своїх прав" доповнити словами "у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення". 16) у тексті Закону слова "звичайного кола сім'ї" і "звичайного кола однієї сім'ї" замінити словами "коло сім'ї" у відповідних відмінках.  
    -226- Ніколаєнко С.М.
пункт "д" чинного Закону виключити.  
Враховано    
    -227- Ситник К.М.
Підпункт "а" абзацу другого частини першої статті 52 чинного Закону після слів "своїх прав" доповнити словами "у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення".  
Враховано    
    -228- Ситник К.М.
У Законі України "Про авторське право і суміжні права": у тексті Закону слова "звичайного кола сім'ї" і "звичайного кола однієї сім'ї" замінити словами "коло сім'ї" у відповідних відмінках.  
Враховано    
369. ІІ. Прикінцеві положення      ІІ. Прикінцеві положення  
370. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.      1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
371. 2. Установити, що: заявки на видачу патентів на промислові зразки та свідоцтв на знаки для товарів і послуг, діловодство щодо яких не завершене до введення в дію цього Закону, розглядаються у порядку, встановленому цим Законом. При цьому відповідність промислових зразків умовам патентоспроможності та знаків для товарів і послуг умовам надання правової охорони визначається згідно із законодавством, що діяло на дату подання заявки;      2. Установити, що: заявки на видачу патентів на промислові зразки та свідоцтв на знаки для товарів і послуг, діловодство щодо яких не завершене до введення в дію цього Закону, розглядаються у порядку, встановленому цим Законом. При цьому відповідність промислових зразків умовам патентоспроможності та знаків для товарів і послуг умовам надання правової охорони визначається згідно із законодавством, що діяло на дату подання заявки;  
372. патенти на промислові зразки та свідоцтва на знаки для товарів і послуг можуть бути визнані недійсними у порядку, встановленому цим Законом, у разі невідповідності промислового зразка умовам патентоспроможності та знаків для товарів і послуг умовам надання правової охорони, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.      патенти на промислові зразки та свідоцтва на знаки для товарів і послуг можуть бути визнані недійсними у порядку, встановленому цим Законом, у разі невідповідності промислового зразка умовам патентоспроможності та знаків для товарів і послуг умовам надання правової охорони, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.  
373. 3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:      3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:  
374. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;      привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
375. забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.      забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.