Кількість абзаців - 307 Таблиця поправок


Про внесення змін до Концепції (основ державної політики) національної безпеки України (Третє читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект      Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ      ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про основи національної безпеки України      Про основи національної безпеки України  
3. Цей Закон у відповідності з пунктом 17 частини першої статті 92 Конституції України визначає основні засади політики України, спрямованої на захист її національних інтересів і забезпечення національної безпеки.   -1- Крючков Г.К.
Манчуленко Г.М.
Уточнити редакцію преамбули.  
Враховано   Цей Закон у відповідності з пунктом 17 частини першої статті 92 Конституції України визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності.  
4. Стаття 1. Визначення термінів      Стаття 1. Визначення термінів  
5. Наведені в цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:   -2- Крючков Г.К.
Уточнити редакцію визначень "національна безпека", "національні інтереси", "загрози національній безпеці" і "Воєнна організація держави", зняти зайву деталізацію по всьому проекту.  
Враховано   Наведені в цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:  
6. національна безпека - рівень захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якого забезпечується сталий розвиток суспільства;      національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам;  
7. національні інтереси - життєво важливі цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України, її прогресивний розвиток в умовах багатонаціональної держави;      національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток;  
8. загрози національній безпеці - наявні та потенційно можливі явища і чинники, що негативно впливають на стан національної безпеки, ускладнюють реалізацію національних інтересів України;      загрози національній безпеці - наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України;  
9. воєнна безпека - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, її державного кордону від зовнішніх загроз;       
10. державна безпека - захищеність державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності України, її економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу, державної таємниці, правопорядку, державного кордону, життєво важливої інфраструктури та населення від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, а також від терористичних та інших особливо небезпечних посягань з боку злочинних організацій, груп чи осіб;       
11. економічна безпека - захищеність інтересів України у сфері економіки;       
12. екологічна безпека - захищеність навколишнього природного середовища України від негативних антропогенних, техногенних та природних впливів, збереження його у придатному для життя стані, підтримання на території країни екологічної рівноваги, збереження генофонду Українського народу;       
13. соціальна безпека - захищеність життєво важливих соціальних інтересів особи і суспільства;       
14. інформаційна безпека - захищеність інтересів України у сфері комунікацій, інформаційних систем, інформаційної власності;       
15. Воєнна організація держави сукупність відповідних органів державної влади, військових формувань, утворених відповідно до Конституції і законів України, діяльність яких безпосередньо спрямована на захист національних інтересів України від зовнішніх загроз;      Воєнна організація держави сукупність органів державної влади, військових формувань, утворених відповідно до законів України, діяльність яких перебуває під демократичним цивільним контролем з боку суспільства і безпосередньо спрямована на захист національних інтересів України від зовнішніх загроз;  
16. правоохоронні органи органи державної влади, на які Конституцією і законами України покладено здійснення правоохоронних функцій.      правоохоронні органи органи державної влади, на які Конституцією і законами України покладено здійснення правоохоронних функцій.  
17. Стаття 2. Правова основа національної безпеки      Стаття 2. Правова основа національної безпеки  
18. Правову основу діяльності органів державної влади у сфері національної безпеки України становлять Конституція, цей та інші закони України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані відповідно до них інші нормативно-правові акти.      Правову основу у сфері національної безпеки України становлять Конституція, цей та інші закони України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані на виконання законів інші нормативно-правові акти.  
19. Відповідно до цього Закону розробляється і затверджується Президентом України Стратегія національної безпеки України, якою визначаються напрями діяльності органів державної влади, населення в конкретній обстановці з метою своєчасного виявлення, відвернення і нейтралізації реальних і потенційних загроз національним інтересам України. Стратегія є документом, обов'язковим для виконання, а також для розробки конкретних програм за складовими державної політики національної безпеки.   -3- Крючков Г.К.
Манчуленко Г.М.
Частину другу викласти в іншій редакції, передбачивши затвердження Воєнної доктрини Президентом України.  
Враховано   Відповідно до цього Закону розробляються і затверджуються Президентом України Стратегія національної безпеки України і Воєнна доктрина України, доктрини, концепції, стратегії і програми, якими визначаються цільові настанови та керівні принципи воєнного будівництва, а також напрями діяльності органів державної влади в конкретній обстановці з метою своєчасного виявлення, відвернення і нейтралізації реальних і потенційних загроз національним інтересам України. Стратегія національної безпеки і Воєнна доктрина України є документами, обов'язковими для виконання і основою для розробки конкретних програм за складовими державної політики національної безпеки.  
20. Стаття 3. Об'єкти національної безпеки      Стаття 3. Об'єкти національної безпеки  
21. Об'єктами національної безпеки є:      Об'єктами національної безпеки є:  
22. людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи;      людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи;  
23. суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовища і природні ресурси;      суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовища і природні ресурси;  
24. держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.      держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.  
25. Стаття 4. Суб'єкти забезпечення національної безпеки      Стаття 4. Суб'єкти забезпечення національної безпеки  
26. Суб'єктами забезпечення національної безпеки є:      Суб'єктами забезпечення національної безпеки є:  
27. Президент України;      Президент України;  
28. Верховна Рада України;      Верховна Рада України;  
29. Кабінет Міністрів України;      Кабінет Міністрів України;  
30. Рада національної безпеки і оборони України;      Рада національної безпеки і оборони України;  
31. міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;      міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;  
32. Національний банк України;      Національний банк України;  
33. Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції;      суди загальної юрисдикції;  
34. прокуратура України;      прокуратура України;  
35. органи місцевого самоврядування;   -4- Доманський А.І.
Доповнити перелік суб'єктів забезпечення національної безпеки "місцевими державними адміністраціями" і замість Воєнної організації держави викласти: "Збройні Сили України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України;"  
Враховано   місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;  
36. Воєнна організація держави;      Збройні Сили України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України;  
37. громадяни України, об'єднання громадян.      громадяни України, об'єднання громадян.  
38. Стаття 5. Принципи забезпечення національної безпеки      Стаття 5. Принципи забезпечення національної безпеки  
39. Основними принципами забезпечення національної безпеки є:      Основними принципами забезпечення національної безпеки є:  
40. пріоритет прав і свобод людини і громадянина;      пріоритет прав і свобод людини і громадянина;  
41. верховенство права;      верховенство права;  
42. пріоритет договірних (мирних) засобів у вирішенні конфліктів;      пріоритет договірних (мирних) засобів у розв'язанні конфліктів;  
43. додержання балансу інтересів особи, суспільства та держави, їх взаємна відповідальність;       
44. своєчасність і адекватність заходів захисту національних інтересів реальним і потенційним загрозам;      своєчасність і адекватність заходів захисту національних інтересів реальним і потенційним загрозам;  
45. чітке розмежування повноважень та взаємодія органів державної влади у забезпеченні національної безпеки;      чітке розмежування повноважень та взаємодія органів державної влади у забезпеченні національної безпеки;  
46. демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією держави та іншими структурами в системі забезпечення національної безпеки;      демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією держави та іншими структурами в системі національної безпеки;  
47. додержання зобов'язань, визначених у міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;       
48. використання в інтересах України міждержавних систем та механізмів міжнародної безпеки.      використання в інтересах України міждержавних систем та механізмів міжнародної колективної безпеки.  
49. Національна безпека України забезпечується шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній, прикордонній та інших сферах.      Національна безпека України забезпечується шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих в установленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм у політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах.  
50. Вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національної безпеки України обумовлюється необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз національним інтересам.      Вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національної безпеки України обумовлюється необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз національним інтересам.  
51. Стаття 6. Пріоритети національних інтересів      Стаття 6. Пріоритети національних інтересів  
52. Пріоритетами національних інтересів України є:      Пріоритетами національних інтересів України є:  
53. додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина;      гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина;  
54. розвиток громадянського суспільства та демократичних інститутів для забезпечення прав і свобод людини і громадянина;      розвиток громадянського суспільства, його демократичних інститутів;  
55. забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів, недопущення втручання у внутрішні справи України;      захист державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів, недопущення втручання у внутрішні справи України;  
56. зміцнення політичної і соціальної стабільності в суспільстві;      зміцнення політичної і соціальної стабільності в суспільстві;  
57. забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної, вільного розвитку і використання мов національних меншин України;   -5- Сімонов В.Д.
Манчуленко Г.М.
Цю частину викласти у відповідності із статтею 10 Конституції України.  
Враховано   забезпечення розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської, інших мов національних меншин України;  
58. захист особи, суспільства і держави від тероризму, в тому числі міжнародного, проявів екстремізму;       
59. створення конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки та забезпечення постійно зростаючого рівня життя і добробуту населення;      створення конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки та забезпечення постійного зростання рівня життя і добробуту населення;  
60. збереження та зміцнення науково-технологічного потенціалу, утвердження інноваційної моделі розвитку;      збереження та зміцнення науково-технологічного потенціалу, утвердження інноваційної моделі розвитку;  
61. забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів;      забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів;  
62. розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу Українського народу, зміцнення фізичного здоров'я та збереження генофонду нації, створення умов для розширеного відтворення населення;      розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу Українського народу, зміцнення фізичного здоров'я нації, створення умов для розширеного відтворення населення;  
63. зміцнення механізмів забезпечення міжнародної безпеки та глобальної стабільності;       
64. інтеграція України в європейський політичний, економічний, безпековий і правовий простір;   -6- Сімонов В.Д.
Манчуленко Г.М.
Уточнити редакції останніх п'ять абзаців статті 6 проекту.  
Враховано   інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір та в євроатлантичний безпековий простір; розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами світу в інтересах України.  
65. інтеграція в євроатлантичний безпековий простір;       
66. збереження і розвиток взаємовигідних рівноправних відносин з державами інших регіонів світу в інтересах України;       
67. наявність ефективної державної політики щодо української діаспори.       
68. Шляхи реалізації національних інтересів України та їх пріоритетність визначаються суб'єктами забезпечення національної безпеки відповідно до їх повноважень, визначених Конституцією та законами України, і обумовлюються конкретною ситуацією, що складається в державі та за її межами.       
69. Стаття 7. Загрози національним інтересам і національній безпеці України   -7- Крючков Г.К.
Андресюк Б.П.
Доманський А.І.
Зубов В.С.
Сівкович В.Л.
Бульба С.С.
Скоротити у цій статті зайві деталізації та уточнити редакції окремих положень.  
Враховано   Стаття 7. Загрози національним інтересам і національній безпеці України  
70. Основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України на сучасному етапі є:      На сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України, стабільності в суспільстві є:  
71. у зовнішньополітичній сфері:      у зовнішньополітичній сфері:  
72. посягання на державний суверенітет України та її територіальну цілісність з боку інших держав;      посягання на державний суверенітет України та її територіальну цілісність, територіальні претензії з боку інших держав;  
73. територіальні претензії до України з боку інших держав;       
74. втручання у внутрішні справи України з боку інших держав, міжнародних організацій, неурядових структур, порушення прав і свобод громадян України з боку інших держав;      спроби втручання у внутрішні справи України з боку інших держав;  
75. воєнно-політична нестабільність у світі, регіональні та локальні війни (конфлікти) в різних регіонах, насамперед поблизу кордонів України;      воєнно-політична нестабільність, регіональні та локальні війни (конфлікти) в різних регіонах світу, насамперед поблизу кордонів України; у сфері державної безпеки: розвідувально-підривна діяльність іноземних спеціальних служб; загроза посягань з боку окремих груп та осіб на державний суверенітет, територіальну цілісність, економічний, науково-технічний і оборонний потенціал України, права і свободи громадян; поширення корупції, хабарництва в органах державної влади, зрощення бізнесу і політики, організованої злочинної діяльності; злочинна діяльність проти миру і безпеки людства, насамперед поширення міжнародного тероризму; загроза використання з терористичною метою ядерних та інших об'єктів на території України; можливість незаконного ввезення в країну зброї, боєприпасів, вибухових речовин і засобів масового ураження, радіоактивних і наркотичних засобів; спроби створення і функціонування незаконних воєнізованих збройних формувань та намагання використати в інтересах певних сил діяльність військових формувань і правоохоронних органів держави; прояви сепаратизму, намагання автономізації за етнічною ознакою окремих регіонів України; у воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону України:  
76. поширення зброї масового ураження і засобів її доставки;      поширення зброї масового ураження і засобів її доставки;  
77. неефективність існуючих структур і механізмів забезпечення міжнародної безпеки та глобальної стабільності;      недостатня ефективність існуючих структур і механізмів забезпечення міжнародної безпеки та глобальної стабільності; нелегальна міграція; можливість втягування України в регіональні збройні конфлікти чи у протистояння з іншими державами; нарощування іншими державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося; небезпечне зниження рівня забезпечення військовою та спеціальною технікою та озброєнням нового покоління Збройних Сил України, інших військових формувань, що загрожує зниженням їх боєздатності; повільність у здійсненні та недостатнє фінансове забезпечення програм реформування Воєнної організації та оборонно-промислового комплексу України; накопичення великої кількості застарілої та не потрібної для Збройних Сил України військової техніки, озброєння, вибухових речовин; незавершеність договірно-правового оформлення і недостатнє облаштування державного кордону України; незадовільний рівень соціального захисту військовослужбовців, громадян, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей;  
78. у внутрішньополітичній сфері:      у внутрішньополітичній сфері:  
79. порушення з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування норм Конституції і законів України, насамперед прав людини і основних свобод, в тому числі при проведенні виборчих кампаній, недостатня ефективність контролю за дотриманням вимог Конституції і виконанням законів України;      порушення з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування Конституції і законів України, прав і свобод людини і громадянина, в тому числі при проведенні виборчих кампаній, недостатня ефективність контролю за дотриманням вимог Конституції і виконанням законів України;  
80. конфлікти у сфері міжетнічних і міжконфесійних відносин, радикалізація та прояви екстремізму в діяльності деяких об'єднань національних меншин та релігійних громад;      можливість виникнення конфліктів у сфері міжетнічних і міжконфесійних відносин, радикалізації та проявів екстремізму в діяльності деяких об'єднань національних меншин та релігійних громад; загроза проявів сепаратизму в окремих регіонах України;  
81. відсутність ефективних механізмів реалізації стратегічних пріоритетів державної політики;       
82. структурна та функціональна незбалансованість політичної системи суспільства, нездатність окремих її ланок до оперативного реагування на загрози національній безпеці;      структурна та функціональна незбалансованість політичної системи суспільства, нездатність окремих її ланок до оперативного реагування на загрози національній безпеці;  
83. у сфері державної безпеки:       
84. розвідувально-підривна діяльність іноземних спеціальних служб та наявність посягань з боку окремих організацій, груп та осіб на державний суверенітет, конституційний лад, територіальну цілісність, економічний, науково-технічний і оборонний потенціал України, законні інтереси держави та права людини і основних свобод;       
85. злочинна діяльність проти миру і безпеки людства, у тому числі тероризм, а також масове поширення корупції, хабарництва в органах державної влади, зрощення бізнесу і політики, організована злочинна діяльність та інші протиправні діяння, котрі безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України;       
86. можливість створення та функціонування на території України терористичних груп чи організацій;       
87. використання з терористичною метою ядерних та інших об'єктів на території України;       
88. спроби створення і функціонування незаконних воєнізованих збройних формувань та намагання певних сил використати у своїх інтересах діяльність військових формувань і правоохоронних органів держави;       
89. прояви сепаратизму, намагання автономізації за етнічною ознакою окремих регіонів України;       
90. в економічній сфері:      в економічній сфері: істотне скорочення внутрішнього валового продукту, зниження інвестиційної та інноваційної активності і науково-технічного та технологічного потенціалу, скорочення досліджень на стратегічно важливих напрямах інноваційного розвитку; ослаблення системи державного регулювання і контролю у сфері економіки;  
91. недостатнє врахування національних інтересів України при виборі методів та механізмів реформування економіки;       
92. нестабільність у правовому регулюванні відносин у сфері економіки, в тому числі фінансової (фіскальної) політики держави;      нестабільність у правовому регулюванні відносин у сфері економіки, в тому числі фінансової (фіскальної) політики держави; відсутність ефективної програми запобігання фінансовим кризам; зростання кредитних ризиків;  
93. відсутність ефективної програми запобігання фінансовим кризам;       
94. зростання кредитних ризиків;       
95. критичний стан основних виробничих фондів у провідних галузях промисловості, агропромисловому комплексі, системах життєзабезпечення;      критичний стан основних виробничих фондів у провідних галузях промисловості, агропромисловому комплексі, системах життєзабезпечення; загострення проблеми підтримання в належному технічному стані ядерних об'єктів на території України;  
96. загострення проблеми підтримання в належному технічному стані ядерних об'єктів на території України;       
97. недостатні темпи відтворювальних процесів та подолання структурної деформації в економіці;      недостатні темпи відтворювальних процесів та подолання структурної деформації в економіці;  
98. незначні обсяги інвестиційної та інноваційної діяльності суб'єктів господарювання, недостатнє залучення (інвестування) заощаджень населення в розвиток економіки;       
99. критична залежність національної економіки від кон'юнктури зовнішніх ринків, низькі темпи розширення внутрішнього ринку;      критична залежність національної економіки від кон'юнктури зовнішніх ринків, низькі темпи розширення внутрішнього ринку;  
100. нераціональна структура експорту з переважно сировинним характером та низькою питомою вагою продукції з високою часткою доданої вартості;      нераціональна структура експорту з переважно сировинним характером та низькою питомою вагою продукції з високою часткою доданої вартості;  
101. недостатня прозорість функціонування фондового ринку і небанківських фінансових установ;       
102. велика боргова залежність держави, критичні обсяги державних зовнішнього і внутрішнього боргів;      велика боргова залежність держави, критичні обсяги державних зовнішнього і внутрішнього боргів;  
103. небезпечне для економічної незалежності України зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки;      небезпечне для економічної незалежності України зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки;  
104. недостатнє ресурсне, фінансове, технологічне забезпечення життєдіяльності суспільства;       
105. неефективність антимонопольної політики та механізмів державного регулювання природних монополій, що ускладнює створення конкурентного середовища в економіці;      неефективність антимонопольної політики та механізмів державного регулювання природних монополій, що ускладнює створення конкурентного середовища в економіці;  
106. критичний стан з продовольчим забезпеченням населення;      критичний стан з продовольчим забезпеченням населення;  
107. нерозвиненість інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції та продовольства, недостатня дієвість державної системи його регулювання;       
108. неефективність використання паливно-енергетичних ресурсів, недостатні темпи диверсифікації джерел їх постачання та відсутність активної політики енергозбереження;      неефективність використання паливно-енергетичних ресурсів, недостатні темпи диверсифікації джерел їх постачання та відсутність активної політики енергозбереження, що створює загрозу енергетичній безпеці держави;  
109. незадовільне забезпечення мобілізаційної готовності національної економіки;       
110. високий податковий тиск на прибуток суб'єктів підприємницької діяльності та доходи громадян;       
111. загострення платіжної кризи;       
112. суто фіскальна спрямованість бюджетно-податкової політики держави, що обмежує можливості суб'єктів господарювання та населення накопичувати заощадження;       
113. "тінізація" національної економіки;      "тінізація" національної економіки;  
114. відплив за межі України значних фінансових ресурсів;       
115. високий рівень корупції та організованої злочинності;      переважання в діяльності управлінських структур особистих, корпоративних, регіональних інтересів над загальнонаціональними;  
116. у соціальній та гуманітарній сферах:      у соціальній та гуманітарній сферах:  
117. невідповідність стану реформування економіки країни визначеним соціальним пріоритетам;      невідповідність програм реформування економіки країни і результатів їх здійснення визначеним соціальним пріоритетам;  
118. низький рівень життя та соціальної захищеності значних верств населення, бідність і злиденність значної її частини, небезпечне поглиблення майнового розшарування;       
119. неефективність державної політики з питань зростання трудових доходів громадян та підвищення рівня продуктивної зайнятості працездатного населення;      неефективність державної політики щодо підвищення трудових доходів громадян, подолання бідності та збалансування продуктивної зайнятості працездатного населення;  
120. погіршення стану здоров'я населення, незадовільний стан медичного обслуговування;      криза системи охорони здоров'я і соціального захисту населення і, як наслідок, небезпечне погіршення стану здоров'я населення; поширення наркоманії, алкоголізму, соціальних хвороб;  
121. загострення демографічної кризи, зменшення чисельності населення та його природного приросту;      загострення демографічної кризи;  
122. істотне зниження можливостей здобуття якісної освіти представниками бідних прошарків суспільства;      зниження можливостей здобуття якісної освіти представниками бідних прошарків суспільства;  
123. прояви моральної та духовної деградації суспільства;      прояви моральної та духовної деградації суспільства;  
124. зростання дитячої та підліткової бездоглядності, безпритульності, бродяжництва;      зростання дитячої та підліткової бездоглядності, безпритульності, бродяжництва;  
125. переважання в діяльності управлінських структур особистих, корпоративних, регіональних інтересів над загальнонаціональними;       
126. у науково-технологічній сфері:      у науково-технологічній сфері:  
127. прогресуюче науково-технологічне відставання України від розвинутих країн;      наростаюче науково-технологічне відставання України від розвинутих країн;  
128. фінансування науково-технічної діяльності на рівні, що не забезпечує достатніх темпів розвитку науки і технологій;       
129. неефективність державної інноваційної політики, механізмів стимулювання інноваційної діяльності;      неефективність державної інноваційної політики, механізмів стимулювання інноваційної діяльності;  
130. низька конкурентоспроможність продукції;      низька конкурентоспроможність продукції;  
131. недосконалість механізмів захисту прав інтелектуальної власності та цивілізованої передачі технологій;       
132. нерозвиненість внутрішнього ринку високотехнологічної продукції та відсутність його ефективного захисту від іноземної технічної і технологічної експансії;      нерозвиненість внутрішнього ринку високотехнологічної продукції та відсутність його ефективного захисту від іноземної технічної і технологічної експансії;  
133. зниження внутрішнього попиту на підготовку науково-технічних кадрів для наукових, конструкторських, технологічних установ та високотехнологічних підприємств, незадовільний рівень оплати науково-технічної праці, падіння її престижу;      зниження внутрішнього попиту на підготовку науково-технічних кадрів для наукових, конструкторських, технологічних установ та високотехнологічних підприємств, незадовільний рівень оплати науково-технічної праці, падіння її престижу, недосконалість механізмів захисту прав інтелектуальної власності;  
134. зниження рівня підготовки висококваліфікованих наукових та інженерно-технічних кадрів;       
135. відплив учених, фахівців, кваліфікованої робочої сили за межі України;      відплив учених, фахівців, кваліфікованої робочої сили за межі України;  
136. нерозвиненість системи інформаційного забезпечення науково-технічної діяльності;       
137. використання застарілих технологій та критичний технічний стан стратегічно важливих систем і мереж життєзабезпечення та техногенно небезпечних об'єктів на території України;       
138. в екологічній сфері:      в екологічній сфері:  
139. значне антропогенне порушення і техногенна перевантаженість території України, зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;      значне антропогенне порушення і техногенна перевантаженість території України, зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів;  
140. нераціональне, виснажливе використання мінерально-сировинних природних ресурсів як невідновлюваних, так і відновлюваних;      нераціональне, виснажливе використання мінерально-сировинних природних ресурсів як невідновлюваних, так і відновлюваних;  
141. негативні соціально-екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи, накопичення радіоактивних і токсичних відходів та посилення їх негативного впливу на навколишнє середовище і людину;      неподоланність негативних соціально-екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи;  
142. погіршення екологічного стану водних басейнів, загострення проблеми транскордонних забруднень та зниження якості води;      погіршення екологічного стану водних басейнів, загострення проблеми транскордонних забруднень та зниження якості води;  
143. загострення техногенного стану гідротехнічних споруд каскаду водосховищ на р. Дніпро;      загострення техногенного стану гідротехнічних споруд каскаду водосховищ на р. Дніпро;  
144. неконтрольоване ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин, матеріалів і трансгенних рослин, збудників хвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин і організмів, екологічно необгрунтоване використання генетично змінених рослин, організмів, речовин та похідних продуктів;      неконтрольоване ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин, матеріалів і трансгенних рослин, збудників хвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин і організмів, екологічно необгрунтоване використання генетично змінених рослин, організмів, речовин та похідних продуктів;  
145. негативні екологічні наслідки оборонної, військової та іншої екологічно небезпечної діяльності;      неефективність заходів щодо подолання негативних наслідків військової та іншої екологічно небезпечної діяльності;  
146. техногенний, у тому числі ядерний та біологічний, тероризм;      небезпека техногенного, у тому числі ядерного та біологічного, тероризму;  
147. посилення впливу шкідливих генетичних ефектів у популяціях живих організмів, зокрема генетично змінених організмів, та біотехнологій;      посилення впливу шкідливих генетичних ефектів у популяціях живих організмів, зокрема генетично змінених організмів, та біотехнологій;  
148. застарілість та мала ефективність комплексів з утилізації токсичних і екологічно небезпечних відходів;      застарілість та недостатня ефективність комплексів з утилізації токсичних і екологічно небезпечних відходів;  
149. недосконалість системи прогнозування глобальних екологічних проблем, передусім стихійних природних явищ (повені, зсуви, селі, підтоплення, метеорологічні аномалії тощо), масштаби і шкідливий вплив яких на стан екологічної безпеки наростають, недостовірність і несвоєчасність заходів щодо поширення їх руйнівного розвитку, а також захисту населення від їх дії та оперативної ліквідації їхніх наслідків;       
150. недостатнє врахування при формуванні і реалізації програм соціально-економічного розвитку країни загострення екологічної проблеми;       
151. недостатній рівень розвитку екологічної освіти, екологічної підготовки посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, системи екологічного інформування;       
152. в інформаційній сфері:      в інформаційній сфері:  
153. наростаюче технічне та технологічне відставання України від розвинутих країн світу в інформаційній сфері; прояви монополізації цієї сфери;       
154. прояви обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації;      прояви обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації;  
155. поширення засобами масової інформації культу насильства, жорстокості, порнографії;      поширення засобами масової інформації культу насильства, жорстокості, порнографії;  
156. руйнування чи порушення встановленого режиму функціонування важливих, з точки зору національної безпеки та життєзабезпечення населення, інформаційно-комунікативних мереж та систем управління;       
157. комп'ютерна злочинність та комп'ютерний тероризм;      комп'ютерна злочинність та комп'ютерний тероризм;  
158. розголошення інформації, що становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави або спрямована на забезпечення потреб та національних інтересів суспільства і держави;      розголошення інформації, яка становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави або спрямована на забезпечення потреб та національних інтересів суспільства і держави;  
159. маніпулювання суспільною свідомістю з боку окремих суб'єктів політичного впливу, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації;      намагання маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації.  
160. недостатній рівень забезпечення об'єктивної інформації про Україну у світовому інформаційному просторі;       
161. неефективна протидія інформаційній експансії з боку інших держав;       
162. у воєнній сфері:       
163. можливість втягування України в регіональні збройні конфлікти чи у протистояння з іншими державами;       
164. розповсюдження у світі ядерної зброї, інших видів зброї масового ураження, загроза застосування її проти України;       
165. нарощування іншими державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося;       
166. небезпечне зниження рівня забезпечення сучасною військовою технікою та озброєнням Збройних Сил України, інших військових формувань, що загрожує зниженням їх боєздатності;       
167. недостатнє фінансове забезпечення програм реформування Збройних Сил України;       
168. накопичення великої кількості застарілої військової техніки, озброєння, вибухових речовин;       
169. незадовільний рівень соціального захисту військовослужбовців, військових пенсіонерів та членів їх сімей;       
170. нелегальна торгівля зброєю та можливість потрапляння її до рук злочинців і організованих злочинних угруповань;       
171. безпека державного кордону України:       
172. посягання на недоторканність державного кордону України;       
173. незавершеність договірно-правового оформлення і недостатність облаштування державного кордону;       
174. нелегальна міграція;       
175. неконтрольоване використання морських біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України.       
176. Стаття 8. Основні напрями державної політики з питань національної безпеки   -8- Крючков Г.К.
Андресюк Б.П.
Доманський А.І.
Зубов В.С.
Сівкович В.Л.
Бульба С.С.
Скоротити у цій статті зайві деталізації та уточнити редакції окремих положень.  
Немає висновку   Стаття 8. Основні напрями державної політики з питань національної безпеки З урахуванням геополітичної і внутрішньої обстановки в Україні діяльність усіх державних органів має бути зосереджена на прогнозуванні, своєчасному виявленні, попередженні і нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці, захисті суверенітету і територіальної цілісності України, безпеки її прикордонного простору, піднесенні економіки країни, забезпеченні особистої безпеки, конституційних прав і свобод людини і громадянина, викоріненні злочинності, вдосконаленні системи державної влади, зміцненні законності і правопорядку та збереженні соціально-політичної стабільності суспільства, зміцненні позицій України у світі, підтриманні на належному рівні її оборонного потенціалу і обороноздатності, радикальному поліпшенні екологічної ситуації.  
177. Основними напрямами державної політики з питань національної безпеки України є:      Основними напрямами державної політики з питань національної безпеки України є:  
178. у зовнішньополітичній сфері:      у зовнішньополітичній сфері - проведення активної міжнародної політики України з метою:  
179. проведення активної зовнішньої політики України;      створення сприятливих зовнішньополітичних умов для прогресивного економічного і соціального розвитку України;  
180. запобігання втручанню у внутрішні справи України з боку інших держав;      запобігання втручанню у внутрішні справи України і відвернення посягань на її державний суверенітет і територіальну цілісність з боку інших держав;  
181. забезпечення повноправної участі України в загальноєвропейській та регіональних системах колективної безпеки, зокрема, набуття членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору;      забезпечення повноправної участі України в загальноєвропейській та регіональних системах колективної безпеки, набуття членства у Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору при збереженні добросусідських відносин і стратегічного партнерства з Російською Федерацією, іншими країнами Співдружності Незалежних Держав, а також з іншими державами світу;  
182. підтримання добрих відносин з сусідніми державами, міждержавними об'єднаннями, сприяння усуненню конфліктів у регіонах, що межують з Україною;      сприяння усуненню конфліктів, насамперед у регіонах, що межують з Україною;  
183. участь у врегулюванні конфліктів, включаючи миротворчу діяльність під егідою ООН, ОБСЄ, інших міжнародних організацій у сфері безпеки, з урахуванням національних інтересів України;      участь у міжнародній миротворчій діяльності під егідою ООН, ОБСЄ, інших міжнародних організацій у сфері безпеки;  
184. участь у заходах щодо боротьби з міжнародним тероризмом та протидія поширенню ядерної та іншої зброї масового знищення та засобів її доставки;      участь у заходах щодо боротьби з міжнародними організованими злочинними угрупуваннями та міжнародним тероризмом, протидія поширенню ядерної та іншої зброї масового ураження і засобів її доставки;  
185. адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу;      адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу; у сфері державної безпеки: реформування правоохоронної системи з метою підвищення ефективності її діяльності на основі оптимізації структури, підвищення рівня координації діяльності правоохоронних органів, покращання їх фінансового, матеріально-технічного, організаційно-правового і кадрового забезпечення; зосередження ресурсів і посилення координації діяльності правоохоронних, розвідувальних і контррозвідувальних органів України для боротьби з організованою злочинністю та наркобізнесом; участь України в міжнародному співробітництві у сфері боротьби з міжнародною злочинністю, тероризмом, наркобізнесом, нелегальною міграцією; відпрацювання ефективно діючої системи контролю за поставками продукції і технологій оборонного призначення і подвійного використання; у воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону України: прискорення реформування Збройних Сил України та інших військових формувань з метою забезпечення їх максимальної ефективності та здатності давати адекватну відповідь реальним та потенційним загрозам Україні; перехід до комплектування Збройних Сил України на контрактній основі; здійснення державних програм модернізації наявних, розроблення та впровадження новітніх зразків бойової техніки та озброєнь; посилення контролю за станом озброєнь і захищеністю військових об'єктів; активізація робіт з утилізації зброї; впровадження системи демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави; забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей; дотримання угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України; прискорення процесу делімітації та демаркації кордонів України; боротьба з організованими злочинними угрупованнями, в тому числі міжнародними, які намагаються діяти через державний кордон України, в пунктах пропуску та виключній (морській) економічній зоні України; поглиблення транскордонного співробітництва з суміжними державами;  
186. у внутрішньополітичній сфері:      у внутрішньополітичній сфері:  
187. забезпечення неухильного додержання конституційних прав і свобод людини та громадянина, захист конституційного устрою, його вдосконалення з метою зміцнення демократії, духовних та моральних підвалин суспільства;      забезпечення неухильного додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина, захист конституційного устрою, вдосконалення системи політичної влади з метою зміцнення демократії, духовних та моральних підвалин суспільства; підвищення ефективності функціонування політичних інститутів влади;  
188. підвищення ефективності функціонування політичних інститутів влади;       
189. створення дійових, у тому числі судових, механізмів захисту конституційних прав людини і основних свобод;      створення дійових, у тому числі судових, механізмів захисту конституційних прав людини і основних свобод;  
190. забезпечення політичної стабільності, громадянського миру та взаєморозуміння в суспільстві, запобігання поширенню проявів екстремізму;      забезпечення політичної стабільності, громадянського миру та взаєморозуміння в суспільстві, запобігання проявам екстремізму;  
191. забезпечення прозорості в діяльності державних органів, прийнятті управлінських рішень, інформованості населення, зміцнення на цій основі його довіри до владних інститутів;      забезпечення прозорості в діяльності державних органів, прийнятті управлінських рішень, інформованості населення, зміцнення на цій основі його довіри до владних інститутів;  
192. створення повноцінного, ефективно діючого місцевого і регіонального самоврядування;      створення повноцінного, ефективно діючого місцевого і регіонального самоврядування;  
193. формування і вдосконалення політико-правових, соціально-економічних та духовно-культурних засад етнонаціональної стабільності, відпрацювання ефективних механізмів узгодження інтересів етнічних спільнот та розв'язання міжнаціональних суперечностей, створення умов для неконфронтаційного взаємоіснування всіх етносів, мов і культур в Україні;      формування і вдосконалення політико-правових, соціально-економічних та духовно-культурних засад етнонаціональної стабільності, відпрацювання ефективних механізмів узгодження інтересів етнічних спільнот та розв'язання міжнаціональних суперечностей;  
194. забезпечення міжконфесійної стабільності та запобігання конфліктним загостренням на релігійній основі, недопущення протистояння різних церков, у тому числі щодо розподілу сфер впливу на території України;      забезпечення міжконфесійної стабільності та запобігання конфліктним загостренням на релігійній основі, недопущення протистояння різних церков, у тому числі щодо розподілу сфер впливу на території України;  
195. у сфері державної безпеки:       
196. реформування правоохоронної системи з метою підвищення ефективності її діяльності на основі оптимізації структури, підвищення рівня координації діяльності правоохоронних органів, покращання їх фінансового, матеріально-технічного, організаційно-правового і кадрового забезпечення;       
197. удосконалення законодавчого забезпечення діяльності правоохоронних, розвідувальних і контррозвідувальних органів, ефективне використання їх можливостей для своєчасного виявлення загроз національній безпеці та їх нейтралізації;       
198. зосередження ресурсів і забезпечення координації діяльності правоохоронних і розвідувальних органів України для боротьби з організованою економічною злочинністю та наркобізнесом;       
199. оптимізація системи захисту державної таємниці України;       
200. надання реального змісту участі України в міжнародному співробітництві у сфері боротьби з міжнародною злочинністю, тероризмом, наркобізнесом, нелегальною міграцією;       
201. забезпечення прозорості прийняття та виконання управлінських рішень, підвищення довіри населення до правоохоронних органів;       
202. в економічній сфері:      в економічній сфері:  
203. забезпечення умов для сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки;      забезпечення умов для сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки;  
204. прискорення прогресивних структурних та інституціональних змін в економіці, поліпшення інвестиційного клімату, підвищення ефективності інвестиційних процесів; стимулювання випереджувального розвитку наукоємних високотехнологічних виробництв;      прискорення прогресивних структурних та інституціональних змін в економіці, поліпшення інвестиційного клімату, підвищення ефективності інвестиційних процесів; стимулювання випереджувального розвитку наукоємних високотехнологічних виробництв;  
205. розвиток і підтримка вітчизняного підприємництва, стимулювання розвитку внутрішнього ринку, підвищення платоспроможного попиту;       
206. удосконалення антимонопольної політики; створення ефективного механізму державного регулювання природних монополій;      вдосконалення антимонопольної політики; створення ефективного механізму державного регулювання природних монополій;  
207. подолання "тінізації" економіки через реформування податкової системи, оздоровлення фінансово-кредитної сфери та припинення відпливу капіталів за кордон, зменшення позабанківського обігу грошової маси;      подолання "тінізації" економіки через реформування податкової системи, оздоровлення фінансово-кредитної сфери та припинення відпливу капіталів за кордон, зменшення позабанківського обігу грошової маси;  
208. зміцнення фінансового потенціалу реального сектору економіки, суб'єктів господарювання усіх форм власності;       
209. забезпечення збалансованого розвитку бюджетної сфери, внутрішньої і зовнішньої захищеності національної валюти, її стабільності, захисту інтересів вкладників, фінансового ринку;      забезпечення збалансованого розвитку бюджетної сфери, внутрішньої і зовнішньої захищеності національної валюти, її стабільності, захисту інтересів вкладників, фінансового ринку;  
210. реалізація програми запобігання фінансовим кризам та ризикам; суттєве посилення фінансової безпеки держави;       
211. здійснення виваженої політики внутрішніх та зовнішніх запозичень;      здійснення виваженої політики внутрішніх та зовнішніх запозичень;  
212. оптимізація бюджетного процесу на основі реформування міжбюджетних відносин та податкової системи, удосконалення управління державним боргом;       
213. подолання платіжної кризи;       
214. забезпечення сталого функціонування і розвитку паливно-енергетичного комплексу, в тому числі на основі політики енергозбереження та диверсифікації джерел енергозабезпечення;      забезпечення енергетичної безпеки на основі сталого функціонування і розвитку паливно-енергетичного комплексу, в тому числі послідовного і активного проведення політики енергозбереження та диверсифікації джерел енергозабезпечення;  
215. забезпечення продовольчої безпеки;      забезпечення продовольчої безпеки;  
216. захист внутрішнього ринку від недоброякісного імпорту поставок продукції, яка може завдавати шкоди національним виробникам, здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу;      захист внутрішнього ринку від недоброякісного імпорту поставок продукції, яка може завдавати шкоди національним виробникам, здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу;  
217. посилення участі України, з урахуванням курсу на європейську інтеграцію, у міжнародному поділі праці, розвиток експортного потенціалу високотехнологічної продукції, поглиблення інтеграції у світову економічну систему та активізація участі в міжнародних економічних і фінансових організаціях;      посилення участі України у міжнародному поділі праці, розвиток експортного потенціалу високотехнологічної продукції, поглиблення інтеграції у європейську і світову економічну систему та активізація участі в міжнародних економічних і фінансових організаціях;  
218. у науково-технологічній сфері:      у науково-технологічній сфері:  
219. державна підтримка розвитку пріоритетних напрямів науки і техніки як основи створення високих технологій та забезпечення переходу економіки на інноваційну модель розвитку, створення ефективної системи інноваційної діяльності в Україні;      посилення державної підтримки розвитку пріоритетних напрямів науки і техніки як основи створення високих технологій та забезпечення переходу економіки на інноваційну модель розвитку, створення ефективної системи інноваційної діяльності в Україні;  
220. поетапне збільшення обсягів бюджетних видатків на розвиток освіти і науки, створення умов для широкого залучення в науково-технічну сферу позабюджетних асигнувань;      поетапне збільшення обсягів бюджетних видатків на розвиток освіти і науки, створення умов для широкого залучення в науково-технічну сферу позабюджетних асигнувань;  
221. створення економічних і суспільно-політичних умов для підвищення соціального статусу наукової та технічної інтелігенції;      створення економічних і суспільно-політичних умов для підвищення соціального статусу наукової та технічної інтелігенції;  
222. забезпечення необхідних умов для реалізації прав інтелектуальної власності;      забезпечення необхідних умов для реалізації прав інтелектуальної власності;  
223. недопущення монополізму у сфері використання конкурентоспроможної науково-технологічної продукції, необхідної для забезпечення потреб суспільства і держави;       
224. забезпечення належного рівня безпеки експлуатації промислових, сільськогосподарських і військових об'єктів, споруд та інженерних мереж;      забезпечення належного рівня безпеки експлуатації промислових, сільськогосподарських і військових об'єктів, споруд та інженерних мереж;  
225. реалізація прогресивних програм підготовки і підвищення кваліфікації кадрів з новітніх науково-технічних напрямів;       
226. в екологічній сфері:      в екологічній сфері:  
227. здійснення комплексу заходів, які гарантують екологічну безпеку ядерних об'єктів і надійний радіаційний захист населення та довкілля, зведення до мінімуму впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;      здійснення комплексу заходів, які гарантують екологічну безпеку ядерних об'єктів і надійний радіаційний захист населення та довкілля, зведення до мінімуму впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;  
228. впровадження у виробництво сучасних, екологічно безпечних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій, підвищення ефективності використання природних ресурсів, розвиток технологій переробки та утилізації відходів;      впровадження у виробництво сучасних, екологічно безпечних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій, підвищення ефективності використання природних ресурсів, розвиток технологій переробки та утилізації відходів;  
229. поліпшення екологічного стану річок України, насамперед басейну р. Дніпро, та якості питної води;      поліпшення екологічного стану річок України, насамперед басейну р. Дніпро, та якості питної води;  
230. запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів та поліпшення їх екологічного стану;      запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів та поліпшення їх екологічного стану;  
231. стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону;      стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону;  
232. підвищення ефективності діяльності щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків;       
233. недопущення неконтрольованого ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів, збудників хвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин, організмів;      недопущення неконтрольованого ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів, збудників хвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин, організмів;  
234. встановлення чітких обмежень на виробництво і продаж та незастосування небезпечних речовин;       
235. реалізація заходів щодо пом'якшення негативного впливу глобальних екологічних проблем на стан екологічної безпеки України, розширення її участі у міжнародному співробітництві з цих питань;      реалізація заходів щодо зменшення негативного впливу глобальних екологічних проблем на стан екологічної безпеки України, розширення її участі у міжнародному співробітництві з цих питань;  
236. удосконалення системи збирання, обробки, аналізу та поширення інформації про стан навколишнього природного середовища, об'єктів підвищеної небезпеки, загрози виникнення надзвичайних ситуацій екологічного, техногенного і природного характеру та їх наслідки;       
237. посилення державних гарантій дотримання екологічної безпеки шляхом запровадження аудиту та екологічного страхування, перегляду стандартів, які встановлюють норми стану та забруднення довкілля;       
238. у соціальній та гуманітарній сферах:      у соціальній та гуманітарній сферах:  
239. істотне посилення соціальної складової економічної політики, реальне підвищення життєвого рівня населення, передусім на основі піднесення вартості оплати продуктивної, суспільно корисної праці, своєчасної виплати заробітної плати та гарантованих соціальних виплат, посилення цільової спрямованості матеріальної підтримки, зниження рівня безробіття;      істотне посилення соціальної складової економічної політики, реальне підвищення життєвого рівня населення, передусім на основі піднесення вартості оплати праці, своєчасної виплати заробітної плати та гарантованих законом соціальних виплат, посилення цільової спрямованості матеріальної підтримки, зниження рівня безробіття;  
240. забезпечення законодавчо встановлених соціальних гарантій;       
241. створення умов для подолання надмірного соціального розшарування;      створення умов для подолання бідності і надмірного майнового розшарування в суспільстві;  
242. збереження та зміцнення демографічного і трудоресурсного потенціалу країни; попередження кризових демографічних процесів;      збереження та зміцнення демографічного і трудоресурсного потенціалу країни; подолання кризових демографічних процесів;  
243. створення ефективної системи соціального захисту людини, охорони та відновлення її фізичного і духовного здоров'я, ліквідації алкоголізму, наркоманії, інших негативних явищ;      створення ефективної системи соціального захисту людини, охорони та відновлення її фізичного і духовного здоров'я, ліквідації алкоголізму, наркоманії, інших негативних явищ;  
244. стимулювання розвитку та забезпечення всебічного захисту освітнього та культурного потенціалу країни, утвердження принципів гуманізму, поваги до історії та традицій, моральних цінностей Українського народу, високої культури стосунків між людьми, любові до природи;       
245. ліквідація бездоглядності, безпритульності та бродяжництва серед дітей і підлітків;      ліквідація бездоглядності, безпритульності та бродяжництва серед дітей і підлітків;  
246. в інформаційній сфері:      в інформаційній сфері:  
247. забезпечення інформаційного суверенітету України;      забезпечення інформаційного суверенітету України;  
248. удосконалення державного регулювання розвитку інформаційної сфери шляхом створення нормативно-правових та економічних передумов для розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, впровадження новітніх технологій, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну;      вдосконалення державного регулювання розвитку інформаційної сфери шляхом створення нормативно-правових та економічних передумов для розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, впровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну;  
249. удосконалення механізмів державного управління у сфері впровадження державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки;       
250. залучення засобів масової інформації до боротьби з корупцією, зловживаннями службовим становищем, іншими "хворобами" суспільства, які загрожують національній безпеці України;      активне залучення засобів масової інформації до боротьби з корупцією, зловживаннями службовим становищем, іншими явищами, які загрожують національній безпеці України;  
251. забезпечення неухильного дотримання конституційного права громадян на свободу слова, доступу до інформації, недопущення неправомірного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність засобів масової інформації, недопущення дискримінації в інформаційній сфері й переслідування журналістів за політичні позиції;      забезпечення неухильного дотримання конституційного права громадян на свободу слова, доступу до інформації, недопущення неправомірного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність засобів масової інформації, дискримінації в інформаційній сфері і переслідування журналістів за політичні позиції;  
252. вжиття комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України та її окремих сегментів;      вжиття комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України.  
253. у воєнній сфері:       
254. створення ефективних механізмів та проведення комплексних заходів щодо запобігання можливій агресії або воєнному конфлікту, локалізації та ліквідації їх наслідків;       
255. запобігання спробам, а в разі вчинення усунення порушень державного кордону і територіальної цілісності України;       
256. прискорення реформування Збройних Сил України та інших військових формувань з метою забезпечення їх максимальної ефективності та здатності давати адекватну відповідь реальним та потенційним загрозам;       
257. перехід до комплектування Збройних Сил України на контрактній основі;       
258. забезпечення якісної підготовки військових кадрів та навчання військовозобов'язаних у запасі;       
259. забезпечення модернізації існуючих, розроблення та впровадження новітніх зразків бойової техніки та озброєння;       
260. посилення контролю за станом озброєнь і захищеністю військових об'єктів; здійснення заходів з утилізації зброї;       
261. впровадження системи демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави;       
262. забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей;       
263. дотримання угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України;       
264. безпека державного кордону України:       
265. завершення процесу делімітації та демаркації кордонів України;       
266. боротьба з міжнародними та національними організованими злочинними угрупованнями, які діють через державний кордон України, в пунктах пропуску та виключній (морській) економічній зоні України (припинення незаконного обігу через державний кордон зброї, боєприпасів, вибухових речовин, інших засобів терору, а також радіоактивних і наркотичних засобів; протидія незаконній міграції, незаконному переміщенню через кордон товарів та інших предметів, неконтрольованому використанню морських біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України);       
267. поглиблення транскордонного співробітництва в цих напрямах з суміжними державами;       
268. удосконалення законодавства України в галузі прикордонного, митного, інших видів контролю на державному кордоні та його адаптація до законодавства Європейського Союзу;       
269. підвищення ефективності діяльності органів охорони державного кордону та створення надійної системи соціального захисту осіб, які здійснюють повноваження щодо реалізації прикордонної та міграційної політики.       
270. Стаття 9. Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки   -9- Крючков Г.К.
Доповнити абзац четвертий словами "та Воєнної доктрини України" вилучивши абзац одинадцятий.  
Враховано   Стаття 9. Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки  
271. У відповідності з Конституцією і законами України:      У відповідності з Конституцією і законами України:  
272. Президент України як глава держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України і Голова Ради національної безпеки і оборони здійснює загальне керівництво у сферах національної безпеки та оборони України;      Президент України як глава держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України і Голова Ради національної безпеки і оборони здійснює загальне керівництво у сферах національної безпеки та оборони України;  
273. Верховна Рада України в межах повноважень, визначених Конституцією України, визначає засади внутрішньої та зовнішньої політики, основи національної безпеки, схвалює рішення з питань введення надзвичайного і воєнного стану, мобілізації, визначення загальної структури, чисельності, функцій Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законів України;      Верховна Рада України в межах повноважень, визначених Конституцією України, визначає засади внутрішньої та зовнішньої політики, основи національної безпеки, формує законодавчу базу в цій сфері, схвалює рішення з питань введення надзвичайного і воєнного стану, мобілізації, визначення загальної структури, чисельності, функцій Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законів України;  
274. Рада національної безпеки і оборони України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сферах національної безпеки і оборони; періодично (не рідше, ніж раз на два роки) вносить Президенту України пропозиції щодо уточнення Стратегії національної безпеки з урахуванням змін у геополітичній обстановці;      Рада національної безпеки і оборони України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сферах національної безпеки і оборони; з урахуванням змін у геополітичній обстановці, вносить Президенту України пропозиції щодо уточнення Стратегії національної безпеки та Воєнної доктрини України;  
275. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, обороноздатності, національної безпеки України, громадського порядку і боротьби зі злочинністю;      Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, обороноздатності, національної безпеки України, громадського порядку і боротьби зі злочинністю;  
276. Національний банк України відповідно до основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику в інтересах національної безпеки України;      Національний банк України відповідно до основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику в інтересах національної безпеки України;  
277. міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень, наявних засобів фінансування забезпечують виконання передбачених Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України завдань, здійснюють реалізацію концепцій, програм у сфері національної безпеки, підтримують у стані готовності до застосування сили та засоби забезпечення національної безпеки;      Міністерства, Служба безпеки України та інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень забезпечують виконання передбачених Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України завдань, здійснюють реалізацію концепцій, програм у сфері національної безпеки, підтримують у стані готовності до застосування сили та засоби забезпечення національної безпеки;  
278. органи місцевого самоврядування забезпечують вирішення питань у сфері національної безпеки, віднесених законодавством до їхньої компетенції;      місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують вирішення питань у сфері національної безпеки, віднесених законодавством до їхньої компетенції;  
279. Воєнна організація держави забезпечує оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності кордонів; протидіє зовнішнім загрозам воєнного характеру;      Воєнна організація держави забезпечує оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності кордонів; протидіє зовнішнім загрозам воєнного характеру;  
280. правоохоронні органи ведуть боротьбу із злочинністю і протидіють тероризму, забезпечують захист і врятування населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характерів;      правоохоронні органи ведуть боротьбу із злочинністю і протидіють тероризму, забезпечують захист і врятування населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характерів;  
281. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України, дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України;       
282. суди загальної юрисдикції здійснюють судочинство у справах про злочини, що завдають шкоди національній безпеці України;      суди загальної юрисдикції здійснюють судочинство у справах про злочини, що завдають шкоди національній безпеці України;  
283. прокуратура України здійснює повноваження у сфері національної безпеки України у відповідності з Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру України";      прокуратура України здійснює повноваження у сфері національної безпеки України у відповідності з Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру України";  
284. громадяни України через участь у виборах, референдумах та через інші форми безпосередньої демократії, а також через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які вони обирають, реалізують національні інтереси, добровільно і в порядку виконання конституційних обов'язків здійснюють заходи, визначені законодавством України щодо забезпечення її національної безпеки; як безпосередньо, так і через об'єднання громадян привертають увагу суспільних і державних інститутів до небезпечних явищ і процесів у різних сферах життєдіяльності країни; захищають власні права та інтереси, а також власну безпеку всіма законними способами і засобами.      громадяни України через участь у виборах, референдумах та через інші форми безпосередньої демократії, а також через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які вони обирають, реалізують національні інтереси, добровільно і в порядку виконання конституційних обов'язків здійснюють заходи, визначені законодавством України щодо забезпечення її національної безпеки; як безпосередньо, так і через об'єднання громадян привертають увагу суспільних і державних інститутів до небезпечних явищ і процесів у різних сферах життєдіяльності країни; у законний спосіб і законними засобами захищають власні права та інтереси, а також власну безпеку.  
285. Стаття 10. Основні функції суб'єктів забезпечення національної безпеки України      Стаття 10. Основні функції суб'єктів забезпечення національної безпеки України  
286. Основними функціями суб'єктів забезпечення національної безпеки є:      Основними функціями суб'єктів забезпечення національної безпеки є:  
287. вироблення і періодичне уточнення Стратегії національної безпеки України, планування і здійснення конкретних заходів щодо протидії і нейтралізації загроз національним інтересам України;      вироблення і періодичне уточнення Стратегії національної безпеки України і Воєнної доктрини України, доктрин, концепцій, стратегій і програм у сфері національної безпеки, планування і здійснення конкретних заходів щодо протидії і нейтралізації загроз національним інтересам України;  
288. створення нормативно-правової бази для ефективного функціонування системи національної безпеки;      створення нормативно-правової бази, необхідної для ефективного функціонування системи національної безпеки;  
289. удосконалення її організаційної структури;      удосконалення її організаційної структури;  
290. комплексне кадрове, фінансове, матеріальне, технічне, інформаційне та інше забезпечення життєдіяльності складових (структурних елементів) системи;      комплексне кадрове, фінансове, матеріальне, технічне, інформаційне та інше забезпечення життєдіяльності складових (структурних елементів) системи;  
291. підготовку сил та засобів суб'єктів системи до їх застосування згідно з призначенням;      підготовка сил та засобів суб'єктів системи до їх застосування згідно з призначенням;  
292. спостереження за впливом на національну безпеку процесів, що відбуваються в політичній, соціальній, економічній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній, воєнній та інших сферах, релігійному середовищі, міжетнічних стосунках; прогнозування змін, що відбуваються в них, та потенційних загроз національній безпеці;      постійний моніторинг впливу на національну безпеку процесів, що відбуваються в політичній, соціальній, економічній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній, воєнній та інших сферах, релігійному середовищі, міжетнічних стосунках; прогнозування змін, що відбуваються в них, та потенційних загроз національній безпеці;  
293. систематичне спостереження за станом і проявами міжнародного та інших видів тероризму;      систематичне спостереження за станом і проявами міжнародного та інших видів тероризму; прогнозування, виявлення та оцінка можливих загроз, дестабілізуючих чинників і конфліктів, причин їх виникнення та наслідків прояву;  
294. розроблення науково обгрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо прийняття управлінських рішень з метою захисту національних інтересів України;      розроблення науково обгрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо прийняття управлінських рішень з метою захисту національних інтересів України; запобігання та усунення впливу загроз і дестабілізуючих чинників на національні інтереси; локалізація, деескалація та врегулювання конфліктів і ліквідація їх наслідків або впливу дестабілізуючих чинників;  
295. оцінка результативності дій щодо забезпечення національної безпеки та визначення витрат на ці цілі;      оцінка результативності дій щодо забезпечення національної безпеки та визначення витрат на ці цілі;  
296. прогнозування, виявлення та оцінка можливих загроз, дестабілізуючих чинників і конфліктів, причин їх виникнення та наслідків прояву;       
297. запобігання та усунення впливу загроз і дестабілізуючих чинників на національні інтереси;       
298. локалізація, деескалація та врегулювання конфліктів і ліквідація їх наслідків або впливу дестабілізуючих чинників;       
299. входження з метою забезпечення національної безпеки в існуючі та нові колективні системи міжнародної безпеки;       
300. двостороннє і багатостороннє співробітництво в галузі безпеки, якщо це відповідає національним інтересам України;      участь у двосторонньому і багатосторонньому співробітництві в галузі безпеки, якщо це відповідає національним інтересам України;  
301. спільне проведення планових та оперативних заходів у рамках міжнародних організацій та договорів у галузі безпеки.      спільне проведення планових та оперативних заходів у рамках міжнародних організацій та договорів у галузі безпеки.  
302. Стаття 11. Контроль за здійсненням заходів щодо забезпечення національної безпеки      Стаття 11. Контроль за здійсненням заходів щодо забезпечення національної безпеки  
303. Контроль за реалізацією заходів у сфері національної безпеки здійснюється відповідно Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки і оборони України в межах їх повноважень, визначених Конституцією і законами України.      Контроль за реалізацією заходів у сфері національної безпеки здійснюється відповідно Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки і оборони України в межах їх повноважень, визначених Конституцією і законами України.  
304. Стаття 12. Прикінцеві положення      Стаття 12. Прикінцеві положення  
305. 1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.      1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
306. 2. З набранням чинності цим Законом втрачає чинність Концепція (основи державної політики) національної безпеки України, схвалена Постановою Верховної Ради України від 16 січня 1997 року (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 10, ст. 85; 2001 р., № 9, ст. 38).      2. З набранням чинності цим Законом втрачає чинність Концепція (основи державної політики) національної безпеки України, схвалена Постановою Верховної Ради України від 16 січня 1997 року (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 10, ст. 85; 2001 р., № 9, ст. 38).