Про соціальні послуги (Друге читання)
| № п.п. | Редакція, прийнята в першому читанні | Пропозиції | Висновки | Остаточна редакція |
| 0. | Проект Закон України Про соціальні послуги | -1- Назву Закону викласти у такій редакції: Закон України "Про надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги". | Відхилено | Проект Закон України Про соціальні послуги |
| 1. | Цей Закон визначає основні організаційні і правові засади надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. | -2- Доповнити преамбулу Закону частиною другою такого змісту: "Метою цього Закону є створення правових основ для додаткового соціального захисту осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, гарантії дотримання прав та свобод зазначених осіб при отриманні ними соціальних послуг". | Відхилено | Цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ |
| -3- Удосконалити структуру законопроекту, зокрема, розбити його по відповідних тематичних розділах. Доповнити законопроект новим розділом: "Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ" Об'єднати законопроекти н.д.С.Косінова (р.№2337) та н.д.О.Волкова (р.№1339), взявши за основу проект Закону України про соціальні послуги (р.№1065). | Враховано | |||
| -4- Об'єднати законопроект про соціальні послуги з законопроектом н.д.С.Косінова (р.№2337). | Враховано | |||
| 2. | Стаття 1. Визначення основних термінів У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: соціальні послуги - різні види послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги (далі - особи, що потребують соціальних послуг), для забезпечення їх життєдіяльності та повернення до повноцінного життя; | -5- Визначення терміну "соціальні послуги" (абзац перший статті 1) викласти в редакції - "Соціальні послуги - види послуг, що надаються особам, які потребують сторонньої допомоги (далі - "особи, що потребують соціальних послуг") для створення та поліпшення умов їх життя". | Враховано частково | Стаття 1. Визначення основних термінів У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: соціальні послуги - комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги (далі - особи, що потребують соціальних послуг), з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя; |
| -6- Александровська А.О. Абзац перший статті 1 доповнити такими словами: "на основі угоди між особою, яка отримує соціальні послуги, і суб'єктом, що надає соціальні послуги". | Немає висновку | |||
| -7- В абзаці першому статті 1 термін "соціальні послуги" викласти в такій редакції: "соціальні послуги - комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних, інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають в складних життєвих обставинах, з метою поліпшення або відтворення життєдіяльності, соціальної адаптації та функціонування в умовах суспільства" | Враховано частково | |||
| -8- Косінов С.А. Абзац перший статті 1 викласти в такій редакції: "соціальні послуги - сукупність медичних, правових, психологічних та інших послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, з метою їх соціальної адаптації та реабілітації" | Враховано частково | |||
| -9- Мигович І.І. У статті 1 передбачити, що соціальні послуги мають бути неприбутковими, стосуватися діяльності як державного, так і недержавного сектору. | Враховано частково | |||
| 3. | складні життєві обставини - обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку із старістю або станом здоров'я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї, малозабезпеченість тощо); | -10- Визначення терміну "складні життєві обставини" (абзац другий статті 1) - вилучити, натомість дати визначенню терміну "Особи, що потребують соціальних послуг" в редакції - "особи, які не можуть подолати самостійно обставини, що об'єктивно порушують їх нормальну життєдіяльність (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку із старістю або станом здоров'я, самотність і безпомічність)" | Враховано в іншій редакції. | складні життєві обставини - обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку із старістю або станом здоров'я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо); |
| -11- В абзаці другому статті 1 пропонується термін "складні життєві обставини" викласти у такій редакції: "складні життєві обставини - обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку із старістю або станом здоров'я, самотність, сирітство, безпритульність, насильство, психологічний чи психічний розлад та інше)". | Враховано | |||
| -12- Александровська А.О. Абзац другий статті 1 викласти в такій редакції: "складні життєві обставини - обставини, що об'єктивно тимчасово або постійно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку із старістю або станом здоров'я, самотність, малозабезпеченість тощо)" | Враховано в іншій редакції. | |||
| -13- Косінов С.А. Абзац другий статті 1 подати в наступній редакції: "складна життєва ситуація - ситуація, що об'єктивно порушує нормальну життєдіяльність особи (інвалідність, нездатність до самообслуговування в зв'язку з похилим віком чи станом здоров'я, сирітство, безпритульність, малозабезпеченість, безробіття, відсутність визначеного місця проживання, насильство, стихійні лиха, катастрофи тощо) і яка є складною для її самостійного вирішення" | Враховано | |||
| 4. | соціальний працівник - фахівець у галузі соціальної роботи, який професійно надає соціальні послуги; | -14- Пропонуємо таку редакцію абзацу третього статті 1: "соціальний працівник - професійно підготовлена особа, яка пройшла відповідну підготовку і бере участь у наданні соціальних послуг" | Враховано частково | соціальний працівник - професійно підготовлений фахівець, що має необхідну кваліфікацію у сфері соціальної роботи і надає соціальні послуги; |
| -15- Александровська А.О. Абзац третій статті 1 викласти в наступній редакції: "соціальний працівник - фахівець у галузі соціальної роботи, який надає соціальні послуги". | Враховано в іншій редакції. | |||
| -16- Косінов С.А. Абзац третій статті 1 викласти в такій редакції: "соціальний працівник - фахівець, що має необхідну кваліфікацію в сфері соціальної роботи та який відповідає вимогам та характеру виконуваної ним роботи" | Враховано частково | |||
| 5. | соціальна робота - діяльність суб'єктів, що надають соціальні послуги, спрямована на створення соціальних умов життєдіяльності та розв'язання проблем осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах. | -17- Оскільки наведений у статті 1 термін "соціальна робота" в подальшому в тексті законопроекту не вживається, тому його необхідно виключити або при подальшій підготовці проекту вжити це поняття з урахуванням всіх секторів цієї роботи - державний, волонтерський, приватний і неформальний (сім'я, друзі, сусіди)" | Враховано | соціальне обслуговування - система соціальних заходів, яка передбачає сприяння, підтримку і послуги, що надають соціальні служби окремим особам чи групам населення для подолання або пом'якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності; соціальні служби - підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та господарювання, а також громадяни, що надають соціальні послуги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги; волонтер - фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер; тимчасовий притулок для дорослих - організація нічного або тимчасового проживання громадян без визначеного місця проживання, осіб, що постраждали від фізичного або психічного насильства, стихійного лиха, катастрофи тощо, з наданням їм правової, психологічної, соціальної, медичної та побутової допомоги в подоланні тимчасових труднощів, сприянні у встановленні особи, відновлення документів, паспортизації та працевлаштуванні; тимчасовий притулок для неповнолітніх - організація тимчасового проживання, виховання, утримання безпритульних дітей, дітей, позбавлених батьківського піклування, які зазнали жорстокості, насильства, або з інших причин потребують соціального захисту; реабілітація - система медичних, професійних, соціальних заходів, спрямованих на надання особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, допомоги у відновленні ними порушених функцій організму, компенсації обмежень життєдіяльності та підтриманні оптимального фізичного, інтелектуального, психічного, соціального рівнів та якості для досягнення соціальної і матеріальної незалежності, соціально-професійної адаптації та інтеграції в суспільство. суб'єкти, що надають соціальні послуги - державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, підпорядковані центральним, місцевим органам виконавчої влади та місцевого самоврядування (далі - державні та комунальні суб'єкти), юридичні особи, створені відповідно до законодавства, які не мають на меті отримання прибутку (далі - недержавні суб'єкти), фізичні особи. . Стаття 2. Основні засади надання соціальних послуг Основними засадами надання соціальних послуг є: сприяння особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, котрі вони не в змозі подолати за допомогою наявних засобів і можливостей; попередження виникнення складних життєвих обставин; створення умов для самостійного розв'язання життєвих проблем, що виникають. |
| -18- Александровська А.О. Абзац четвертий статті 1 викласти в такій редакції: "соціальна робота - діяльність суб'єктів, що надають соціальні послуги, спрямована на створення умов нормальної життєдіяльності осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах" | Відхилено , оскільки це норма іншого закону. | |||
| -19- Мигович І.І. У статті 1 дати сучасне наукове тлумачення окремих термінів, зокрема, соціальної роботи, а також розширити їх коло. | Враховано частково (Ст. 1) | |||
| -20- Нощенко М.П. У абзаці четвертому статті 1 вилучити слова "та розв'язання проблем" | Враховано | |||
| -21- Косінов С.А. Доповнити статтю 1 новими абзацами: "соціальне обслуговування - діяльність юридичних і фізичних осіб з приводу надання соціальних послуг особам, що знаходяться у складній життєвій ситуації; "соціальні служби - підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, а також громадяни, що надають соціальні послуги особам, що знаходяться у складній життєвій ситуації;" "соціальний волонтер- фізична особа, що добровільно надає соціальні послуги; "консультативна допомога - надання громадянам інформації про їх права в сфері соціального обслуговування, про форми та умови його одержання;" "соціально-реабілітаційні послуги - допомога в психологічній, трудовій, медичній, професійній, педагогічній реабілітації та адаптації осіб, що знаходяться у складній життєвій ситуації;" "тимчасовий притулок - тимчасове місце проживання, виховання, утримання і забезпечення всім необхідним дітей-сиріт, бездоглядних дітей, дітей, що залишилися без опіки, осіб, що не мають житла, постраждали від фізичного або психічного насильства, стихійних лих, катастроф тощо;" "державні соціальні стандарти у сфері соціального обслуговування - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій в сфері соціального обслуговування;" "державні соціальні гарантії у сфері соціального обслуговування - встановлені законами мінімальні розміри соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму." | Враховано частково | |||
| -22- Волков О.М. Доповнити статтю 1 новими абзацами: "консультативна допомога - надання громадянам інформації про їх права в сфері соціального обслуговування та соціальні гарантії, визначені законодавством України"; "соціальне обслуговування громадян похилого віку та інвалідів - це діяльність в сфері задоволення потреб зазначеної категорії громадян у соціальних послугах, яка включає сукупність соціальних послуг (догляд, організація, харчування, сприяння в одержанні медичної, правової, соціально-психологічної допомоги, допомоги в професійній підготовці, працевлаштуванні, організації дозвілля, сприяння в організації ритуальних послуг тощо), які надаються громадянам похилого віку та інвалідам вдома або в установах соціального обслуговування, незалежно від форм власності" | Враховано в іншій редакції. | |||
| -23- Статтю 1 доповнити новим абзацом такого змісту: "волонтер - особа, що надає соціальні послуги на безкорисливій основі, без отримання будь-якої винагороди за них" | Враховано | |||
| -24- Статтю 1 доповнити новими термінами, виклавши їх в такій редакції: "реабілітація - процес, що об'єднує ряд координованих медичних, соціальних, освітніх і виробничих заходів, спрямованих на підготовку чи перепідготовку індивідуума до можливого рівня функціональних здібностей"; "медична реабілітація - процес надання медичної допомоги, спрямований на розвиток функціональних і психологічних здібностей індивідуума, а при необхідності, його компенсаторних механізмів, з тим, щоб допомогти йому досягти самостійності і вести активне життя"; "соціальна реабілітація - частина реабілітаційного процесу, спрямована на залучення непрацездатної особи в суспільне життя шляхом надання йому допомоги з метою пристосування до потреб сім'ї, суспільства і професії, знижуючи при цьому будь-який тягар економічного і соціального характеру, що можуть становити перепону повному реабілітаційному процесу"; "професійна реабілітація - заходи, спрямовані допомогти непрацездатній особі знайти і зберегти за собою зручну для нього роботу"; "соціальне обслуговування - діяльність юридичних і фізичних осіб, що передбачає проведення комплексу соціальних послуг, забезпечення медичною допомогою і фінансовою підтримкою з метою поліпшення або відтворення життєдіяльності, соціального функціонування тих, хто знаходиться в складній життєвій ситуації і не в змозі допомогти собі самостійно" Крім цього, пропонуємо доповнити статтю такими термінами як "волонтер", "волонтерська діяльність" | Враховано частково | |||
| -25- Статтю 1 доповнити новим абзацом такого змісту: "суб'єкти, що надають соціальні послуги - державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, підпорядковані центральним, місцевим органам виконавчої влади та місцевого самоврядування (далі - державні та комунальні суб'єкти), юридичні особи, створені відповідно до законодавства, які не мають на меті отримання прибутку (далі - недержавні суб'єкти), фізичні особи". | Враховано | |||
| -26- Нощенко М.П. Статтю 1 доповнити новими абзацами такого змісту: "соціально-побутові послуги вдома - забезпечення продуктами харчування, м'яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів тощо; психологічні послуги - надання консультацій, спрямованих на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації; соціально-педагогічні послуги - виявлення різнобічних інтересів і потреб особи, організація індивідуального навчального процесу, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо; медико-соціальні послуги - консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія; соціально-економічні послуги - надання натуральної чи грошової допомоги, допомоги у вигляді одноразових компенсацій; юридичні послуги - надання юридичних консультацій, допомога в оформленні правових документів, захист прав та інтересів особи тощо; послуги щодо працевлаштування - пошук підходящої роботи, допомога в працевлаштуванні та соціальне супроводження працевлаштованої особи; послуги щодо професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями". | Враховано частково в іншій редакції. (Ст. 5) | |||
| -27- Доповнити Закон новою статтею 3 "Сфера дії Закону" такого змісту: "Стаття 3 Сфера дії Закону Дія цього Закону поширюється на всі види соціальних послуг, що надаються державними і комунальними спеціалізованими підприємствами, установами та організаціями, та на соціальні послуги, які надаються іншими підприємствами, установами, організаціями, створеними відповідно до законодавства України, у разі, якщо такі соціальні послуги фінансуються за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів" | Враховано частково в іншій редакції. | |||
| 6. | Стаття 2. Основні принципи надання соціальних послуг Надання соціальних послуг грунтується на принципах адресності та індивідуального підходу, доступності, добровільності, гуманності, конфіденційності, відповідальності суб'єктів, що надають соціальні послуги, за дотримання етичних і правових норм. | -28- Статтю 2 викласти у такій редакції: "Стаття 2. Основні принципи надання соціальних послуг Надання соціальних послуг грунтується на наступних принципах: адресності та індивідуальності підходу; доступності та відкритості; дотримання правових та етичних норм; гуманності; конфіденційності; добровільності вибору надання та відмови від надання послуг; добровільності вибору суб'єкта, що надає послуги; максимальній ефективності використання бюджетних та позабюджетних коштів суб'єктами, що надають послуги; відповідальність суб'єктів, що надають соціальні послуги" | Враховано в іншій редакції. (Ст. 3) | Стаття 3. Основні принципи надання соціальних послуг Надання соціальних послуг грунтується на принципах: адресності та індивідуального підходу; доступності та відкритості; добровільності вибору отримання чи відмови від надання соціальних послуг; гуманності; комплексності; максимальної ефективності використання бюджетних та позабюджетних коштів суб'єктами, що надають соціальні послуги; законності; соціальної справедливості; забезпечення конфіденційності суб'єктами, які надають послуги, дотримання ними стандартів якості, відповідальності за дотримання етичних і правових норм. Стаття 4. Законодавство про соціальні послуги Законодавство України про соціальні послуги грунтується на Конституції України і складається з цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України. У разі, коли міжнародними договорами України встановлено більш високі вимоги до надання соціальних послуг, ніж ті, що передбачені законодавством України, застосовуються правила міжнародного договору. РОЗДІЛ ІІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ ТА ПОТРЕБУЮТЬ СТОРОННЬОЇ ДОПОМОГИ, НА СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ |
| -29- Косінов С.А. "Стаття 2 Основні принципи соціального обслуговування Основними принципами соціального обслуговування є: гуманізм; адресність; соціальна справедливість; доступність; пріоритетність надання соціальних послуг неповнолітнім особам, громадянам похилого віку та інвалідам, що знаходяться у важкій життєвій ситуації; добровільність; конфіденційність; відповідальність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також посадових осіб за забезпечення прав громадян у сфері соціального обслуговування" | Враховано в іншій редакції. (Ст. 3) | |||
| -30- Волков О.М. Статтю 2 викласти в такій редакції: "Стаття 2 Основні принципи діяльності у сфері соціального обслуговування Діяльність у сфері соціального обслуговування будується на принципах: дотримання прав людини і громадянина, надання державних гарантій у сфері соціального обслуговування; забезпечення рівних можливостей в одержанні соціальних послуг та їх доступності; орієнтації соціального обслуговування та індивідуальні потреби; соціальної адаптації; відповідальності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та установ, а також посадових осіб за дотримання прав громадян у сфері соціального обслуговування" | Враховано в іншій редакції. (Ст. 3) | |||
| -31- Нощенко М.П. Статтю 2 викласти у такій редакції: "Стаття 2. Основні принципи надання соціальних послуг Надання соціальних послуг грунтується на принципах адресності та індивідуального підходу до особи, яка потребує соціальної допомоги, доступності, добровільності, гуманності, забезпечення конфіденційності суб'єктами, які надають послуги, дотримання ними стандартів якості, відповідальності суб'єктів, що надають соціальні послуги, за дотримання етичних і правових норм". | Враховано (Ст. 3) | |||
| -32- Потребують уточнення принципи надання соціальних послуг, які не містять конкретних норм щодо їх реалізації. | Враховано (Ст. 3) | |||
| -33- Шаров І.Ф. У статті 2 визначити конкретні норми щодо реалізації принципів надання соціальних послуг. | Враховано (Ст. 3) | |||
| -34- Александровська А.О. Статтю 2 викласти в наступній редакції: "Стаття 2 Основні принципи надання соціальних послуг Надання соціальних послуг грунтується на принципах гуманності та індивідуального підходу, доступності, добровільності, конфіденційності, відповідальності суб'єктів, що надають соціальні послуги, за дотримання етичних і правових норм | Враховано (Ст. 3) | |||
| -35- Статтю 2 доповнити такими принципами:: "законність;", "комплексність у підходах до їх розв'язання;", "додержання прав людини і громадянина;", "необхідності і достатності соціальних послуг". | Враховано частково (Ст. 3) | |||
| -36- Мигович І.І. Доповнити статтю 2, включивши такі принципи, як "обов'язковість", "якість", "професійна компетенція" тощо. | Враховано частково (Ст. 3) | |||
| -37- Косінов С.А. Доповнити законопроект новими статтями такого змісту: "Стаття Основні завдання соціального обслуговування Основними завданнями соціального обслуговування є: сприяння особам, що потребують соціального захисту у подоланні складних життєвих ситуацій, які вона не може вирішити за допомогою наявних засобів і можливостей; прогнозування і попередження виникнення складних життєвих ситуацій; створення умов для самостійного вирішення особами життєвих проблем, які виникають" | Враховано в іншій редакції. (Ст. 2) | |||
| -38- Косінов С.А. Доповнити законопроект новою статтею "Стаття Законодавство про соціальне обслуговування Законодавство України про соціальне обслуговування грунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до нього. У разі, коли міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлено більш високі вимоги до соціального обслуговування, ніж ті, що передбачено законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору або угоди". | Враховано (Ст. 4) | |||
| -39- Косінов С.А. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Система соціального обслуговування Система соціального обслуговування громадян включає: державні органи, які здійснюють управління соціальним обслуговуванням; установи соціального обслуговування, що знаходяться у державній власності; місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління соціальним обслуговуванням на місцях; установи комунальної власності, що надають соціальні послуги; установи соціального обслуговування, діяльність яких заснована на приватній формі власності, а також осіб, які здійснюють приватну діяльність у сфері соціального обслуговування; громадські та благодійні організації, які здійснюють діяльність у сфері соціального обслуговування. Держава підтримує і заохочує установи соціального обслуговування незалежно від форм власності, а також осіб, які здійснюють приватну діяльність у цій сфері". | Враховано в іншій редакції. | |||
| -40- Косінов С.А. Стаття Державні соціальні стандарти та гарантії у сфері соціального обслуговування Соціальне обслуговування повинно відповідати державним соціальним стандартам і гарантіям, що встановлюють вимоги до обсягу і якості соціальних послуг, порядку і умов їх надання. З цією метою визначаються: перелік послуг, які надаються закладами соціального обслуговування і фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів і соціальних фондів; норми соціального обслуговування пенсіонерів, інвалідів та дітей, які перебувають на утриманні держави; норми харчування та забезпечення непродовольчими товарами у державних і комунальних закладах соціального обслуговування та ін. Державні соціальні стандарти і гарантії соціального обслуговування затверджуються Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України. Вимоги встановлені державними соціальними стандартами і гарантіями у сфері соціального обслуговування, є обов'язковими для всіх органів соціального обслуговування незалежно від форм власності на всій території України. | Відхилено , оскільки це норма іншого Закону. | |||
| -41- Волков О.М. Доповнити законопроект новими статтями: Стаття Законодавство України про соціальне обслуговування Законодавство України про соціальне обслуговування громадян похилого віку та інвалідів базується на Конституції України і складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. | Враховано в іншій редакції. (Ст. 4) | |||
| -42- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Гарантії дотримання прав громадян у сфері соціального обслуговування Держава гарантує громадянам похилого віку та інвалідам можливість одержання соціальних послуг на основі принципу соціальної справедливості незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, майнового і посадового становища, місця проживання, віросповідання, переконань, належності до громадських об'єднань та інших обставин. Громадянам похилого віку та інвалідам забезпечується можливість одержання достатніх для задоволення їх основних життєвих потреб соціальних послуг, що включаються до переліку гарантованих державою соціальних послуг. Перелік гарантованих державою соціальних послуг визначається Кабінетом Міністрів України і щорічно переглядається: при цьому скорочення обсягу гарантованих державою соціальних послуг не допускається". | Відхилено , оскільки це норма іншого Закону. | |||
| -43- Косінов С.А. Доповнити законопроект новим розділом: "РОЗДІЛ ІІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ ТА ПОТРЕБУЮТЬ СТОРОННЬОЇ ДОПОМОГИ, НА СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ" | Враховано | |||
| 7. | Стаття 3. Види соціальних послуг 1. Відповідно до цього Закону можуть надаватися такі соціальні послуги: 1) соціально-побутові послуги на дому - забезпечення продуктами харчування, м'яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів тощо; | -44- В ч.1 ст.3 слова "можуть надаватися" замінити словом "надаються" | Відхилено (Ст. 5) | Стаття 5. Види соціальних послуг та форми їх надання Основними формами надання соціальних послуг є матеріальна допомога та соціальне обслуговування. Матеріальна допомога надається особам, що знаходяться у складній життєвій ситуації, у вигляді грошової або натуральної допомоги: продуктів харчування, засобів санітарії і особистої гігієни, засобів догляду за дітьми, одягу, взуття та інших предметів першої необхідності, палива, а також технічних і допоміжних засобів реабілітації. Соціальне обслуговування здійснюється шляхом надання соціальних послуг: за місцем проживання особи (вдома); у стаціонарних інтернатних установах та закладах; у реабілітаційних установах та закладах; в установах та закладах денного перебування; в установах та закладах тимчасового або постійного перебування; у територіальних центрах соціального обслуговування; в інших закладах соціальної підтримки (догляду). Відповідно до цього Закону можуть надаватися такі види соціальних послуг: соціально-побутові послуги - забезпечення продуктами харчування, м'яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів тощо; психологічні послуги - надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації, надання методичних порад; соціально-педагогічні послуги - виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, організація індивідуального навчального, виховного та корекційного процесів, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо, а також залучення до роботи різноманітних закладів, громадських організацій, заінтересованих осіб; соціально-медичні послуги - консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія; соціально-економічні послуги - задоволення матеріальних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, що реалізуються у формі надання натуральної чи грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових компенсацій; юридичні послуги - надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до прямих або протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи тощо); послуги з працевлаштування - пошук підходящої роботи, сприяння у працевлаштуванні та соціальне супроводження працевлаштованої особи; послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями - комплекс медичних, психологічних, інформаційних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для реалізації права на професійну орієнтацію та підготовку, освіту, зайнятість; інформаційні послуги - надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги); розповсюдження просвітницьких та культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги); інші соціальні послуги. Суб'єкти, що надають соціальні послуги, можуть їх надавати в інших формах, не передбачених цією статтею, але визначених Кабінетом Міністрів України в переліку платних соціальних послуг. Перелік соціальних послуг, опис їх змісту та якості зазначаються в Державному класифікаторі соціальних стандартів та нормативів, що затверджується Кабінетом Міністрів України і публікується в засобах масової інформації відповідними центральними органами виконавчої влади. Перелік та порядок надання соціальних послуг за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування регулюються законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. |
| -45- В підпункті 1 пункту 1 статті 3 визначення терміну "соціально-побутові послуги на дому" пропонуємо викласти в редакції - "придбання та доставка продуктів харчування, медикаментів, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, забезпечення твердим та м'яким інвентарем, засобами малої механізації, надання транспортних послуг" | Враховано в іншій редакції. (Ст. 5) | |||
| -46- Александровська А.О. Абзац перший частини першої статті 3 викласти в наступній редакції: "1) соціально-побутові послуги на дому - забезпечення продуктами харчування, м'яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення санітарно-побутового обслуговування (прання білизни, прибирання домівки, перукарські послуги та ін.), виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів тощо" | Враховано в іншій редакції. (Ст. 5) | |||
| 8. | 2) психологічні послуги - надання консультацій, спрямованих на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації; | -47- Александровська А.О. Абзац другий частини першої статті 3 викласти в такій редакції: "2) психологічні послуги - надання консультацій, спрямованих на поліпшення соціально-психологічного стану особи, шляхом психологічної корекції або психологічної реабілітації; | Враховано в іншій редакції. (Ст. 5) | |
| -48- В абзаці другому частини першої статті 3 визначення "психологічні послуги" пропонуємо викласти в редакції - "ведення прийому, що спрямований на вивчення психологічного стану особистості з метою впливу на його корекцію та психологічну реабілітацію". | Враховано частково (Ст. 5) | |||
| -49- Горбаль В.М. Пункт 2 частини 1 статті 3 викласти в новій редакції: "психологічні послуги - надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації, надання методичних порад". | Враховано (Ст. 5) | |||
| 9. | 3) соціально-педагогічні послуги - виявлення різнобічних інтересів і потреб особи, організація індивідуального навчального процесу, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо; | -50- Александровська А.О. Абзац третій частини першої статті 3 викласти в такій редакції: "3) соціально-педагогічні послуги - сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб особи, організація індивідуального навчального процесу, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо" | Враховано в іншій редакції. (Ст. 5) | |
| 10. | 4) медико-соціальні послуги - консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія; | |||
| 11. | 5) соціально-економічні послуги - надання натуральної чи грошової допомоги, допомоги у вигляді одноразових компенсацій; | -51- Горбаль В.М. Пункт 5 частини 1 статті 3 після слів "допомогти у вигляді одноразових компенсацій" доповнити словами "встановлення пільг". | Відхилено | |
| 12. | 6) юридичні послуги - надання юридичних консультацій, допомога в оформленні правових документів, захист прав та інтересів особи тощо; | -52- Александровська А.О. Абзац шостий частини першої статті 3 викласти в наступній редакції: "6) юридичні послуги - надання юридичних консультацій, допомога в оформленні правових документів" | Враховано в іншій редакції. (Ст. 5) | |
| -53- Горбаль В.М. Пункт 6 частини 1 статті 3 викласти в новій редакції: "юридичні послуги - надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів клієнта, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, які вдаються до прямих або протиправних дій щодо клієнта (оформленні правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи), тощо;". | Враховано (Ст. 5) | |||
| 13. | 7) послуги щодо працевлаштування - пошук підходящої роботи, допомога в працевлаштуванні та соціальне супроводження працевлаштованої особи; | |||
| 14. | 8) послуги щодо професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями. | -54- Горбаль В.М. Частину 1 статті 3 доповнити пунктом 9 в такій редакції: "інформаційні послуги - надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги); розповсюдження просвітницьких та культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги)". | Враховано (Ст. 5) | |
| 15. | 2. У разі недієвості перелічених соціальних послуг можуть надаватися спеціальні соціальні послуги: 1) у стаціонарних інтернатних закладах; 2) у реабілітаційних закладах; 3) у закладах денного догляду; 4) у закладах тимчасового проживання; 5) в інших закладах соціального догляду. | -55- В ч.2 ст.3 слова "можуть надаватися" замінити словом "надаються" | Відхилено (Ст. 5) | |
| -56- Александровська А.О. Ст. 3 п.2 вилучити | Враховано частково (Ст. 5) | |||
| -57- Абзац перший частини 2 статті 3 викласти у такій редакції: "2. У разі необхідності, при наявності згоди одержувача соціальних послуг, соціальні послуги можуть надаватися у спеціалізованих закладах:" | Враховано частково (Ст. 5) | |||
| 16. | 3. Суб'єкти, що надають соціальні послуги, можуть надавати також інші соціальні послуги, не передбачені цією статтею. | -58- Александровська А.О. Стаття 3 п.3 вилучити. | Відхилено (Ст. 5) | |
| -59- Заплатинський В.М. П.3 ст.3 доповнити наступним реченням: "але визначених Кабінетом Міністрів України в переліку платних соціальних послуг". | Враховано (Ст. 5) | |||
| 17. | 4. Перелік соціальних та спеціальних соціальних послуг, опис їх змісту зазначається у Каталозі соціальних послуг, що розробляється, затверджується та щороку публікується спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики. | -60- Александровська А.О. Статтю 3 частину 4 викласти в наступній редакції: "4. Перелік соціальних послуг, опис їх змісту та якості зазначається у Каталозі соціальних послуг, що розробляється, затверджується та щороку публікується спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики. | Враховано в іншій редакції. (Ст. 5) | |
| -61- Беспалий Б.Я. Стаття 3, частина 4. Текст "спеціально уповноваженим" замінити словом "центральним". | Враховано в іншій редакції. | |||
| -62- Пункт 4 викласти в редакції - "Перелік соціальних та спеціальних соціальних послуг та їх опис зазначається у Переліку соціальних послуг, що розробляється Міністерством праці та соціальної політики та затверджується Кабінетом Міністрів". | Враховано частково (Ст. 5) | |||
| -63- Пункт 4 статті 3 викласти в такій редакції: "Медична допомога особам, які перебувають в складних життєвих обставинах, надається відповідно до їх потреб на підставах і в порядку, передбаченому законодавством". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 5) | |||
| -64- Мигович І.І. В частині четвертій статті 3 перелік соціальних послуг розширити і конкретизувати, доцільно також, щоб Каталог таких пільг затверджувало одне міністерство, а ще краще - Уряд. | Враховано (Ст. 5) | |||
| -65- У пункті 4 статті 3 слова "та спеціальних соціальних послуг" виключити. | Враховано (Ст. 5) | |||
| -66- Горбаль В.М. У тексті частини 4 статті 3 слова "у Каталозі соціальних послуг" замінити словами "у Державному класифікаторі соціальних стандартів та нормативів". | Враховано (Ст. 5) | |||
| 18. | 5. Перелік та порядок надання послуг за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування регулюється законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. | -67- Нощенко М.П. Статтю 3 викласти у такій редакції: "Стаття 3. Види соціальних послуг. 1. Відповідно до цього Закону можуть надаватися такі соціальні послуги: 1)соціально-побутові послуги вдома 2)психологічні 3)соціально-педагогічні 4)медико-соціальні 5)соціально-економічні 6)юридичні 7)послуги щодо працевлаштування 8)послуги щодо професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями 9)послуги особам з вадами психічного здоров'я 10)інші соціальні послуги. 2. Спеціальні соціальні послуги можуть надаватися: 1)у стаціонарних інтернатних закладах 2) у реабілітаційних закладах 3)у закладах денного догляду 4)у закладах тимчасового проживання; 5)в інших закладах соціальної підтримки (догляду). 3. Перелік соціальних та спеціальних соціальних послуг, опис їх змісту зазначається у Каталозі спеціальних послуг, що затверджується відповідними центральними органами виконавчої влади та публікується в засобах масової інформації. | Враховано в іншій редакції. (Ст. 5) | Стаття 6. Право на отримання соціальних послуг Право на отримання соціальних послуг мають громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, у тому числі біженці, які проживають в Україні на законних підставах та перебувають у складних життєвих обставинах. Розділ ІІІ ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ З НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ |
| -68- 4. Перелік та порядок надання послуг за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування регулюється законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". | Немає висновку | |||
| -69- Мигович І.І. Розвинути частину п'яту статті 3 щодо такого специфічного виду послуг, як надання послуг за видами загальнообов'язкового соціального страхування: важливо, щоб їх розширення і демонополізація передбачали як урізноманітнення, розвиток самодіяльності, стимулювання благодійництва, так і забезпечували провідну роль державного сектору здійснення громадянського контролю. | Враховано частково в іншій редакції. (Ст. 5) | |||
| -70- Пропонуємо назву статті 3 викласти в редакції: "Форми соціального обслуговування та види соціальних послуг". В тексті цієї статті передбачити такі основні форми соціального обслуговування: обслуговування вдома у вигляді побутових педагогічних, реабілітаційних послуг і медичного обслуговування; напівстаціонарне обслуговування у вигляді побутового, культурного, медичного обслуговування, залучення до посильної праці; невідкладне одноразове обслуговування, що передбачає забезпечення харчуванням, товарами першої необхідності, засобами санітарної гігієни, транспортними засобами, разовою юридичною, медичною, психологічною допомогою; інформаційно-консультативне обслуговування у формі медичного, побутового, соціально-правового захисту та зорієнтоване на психологічну підтримку; обслуговування у формі реабілітаційних послуг; стаціонарна форма обслуговування тощо. | Враховано частково в іншій редакції. (Ст. 5) | |||
| -71- Косінов С.А. Доповнити проект новою статтею наступного змісту: "Стаття Форми соціального обслуговування" Формами соціального обслуговування є: консультативна допомога; соціально-реабілітаційні послуги; матеріальна допомога; соціального обслуговування на дому; напівстаціонарне соціальне обслуговування; соціального обслуговування в стаціонарних установах; надання тимчасового притулку. Соціальні служби можуть надавати також інші соціальні послуги, не передбачені цією статтею". | Враховано частково (Ст. 5) | |||
| -72- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Форми соціального обслуговування 1. Соціальне обслуговування громадян похилого віку та інвалідів включає: 1) соціальне обслуговування вдома (включаючи соціально-медичне обслуговування); 2) напівстаціонарне соціальне обслуговування у відділеннях денного (нічного) перебування при установах соціального обслуговування; 3) стаціонарне соціальне обслуговування в стаціонарних установах соціального обслуговування (будинках-інтернатах, пансіонатах та інших установах соціального обслуговування незалежно від їхнього найменування); 4) термінове соціальне обслуговування; 5) соціально-консультативну допомогу. 2. Соціальне обслуговування за бажанням громадян похилого віку та інвалідів може здійснюватися на постійній або тимчасовій основі". | Враховано частково (Ст. 5) | |||
| -73- Косінов С.А. Доповнити законопроект новою статтею в такій редакції: "Стаття Право на соціальне обслуговування Держава гарантує особам, що знаходяться у складній життєвій ситуації право на соціальне обслуговування в установах соціального обслуговування, що знаходяться у державній та комунальній власності за основними видами, визначеними цим Законом. Держава забезпечує особам, що знаходяться у складній життєвій ситуації можливість одержання соціальних послуг незалежно від походження соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин. Кожен громадянин вправі одержати в органах соціального обслуговування безкоштовну інформацію про можливості, види, порядок і умови соціального обслуговування". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 6) | |||
| -74- Волков О.М. Доповнити проект новою статтею: "Стаття Право громадян на соціальне обслуговування Громадяни похилого віку (чоловіки у віці 60 і жінки у віці 55 років і старші, а також особи, яким до досягнення загального пенсійного віку залишилося не більше півтора року) та інваліди (у тому числі діти-інваліди), які потребують постійної або тимчасової сторонньої допомоги у зв'язку із частковою або повною втратою можливості самостійно задовольняти свої основні життєві потреби, мають право на соціальне обслуговування у державному, комунальному і недержавному секторах системи соціального обслуговування. Соціальне обслуговування громадян похилого віку та інвалідів здійснюється за рішенням органів соціального захисту населення у підвідомчих їм установах або за договором, що укладається органами соціального захисту з установами соціального обслуговування інших форм власності". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 6) | |||
| -75- Доповнити законопроект новим розділом: "Розділ ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ З НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ" | Враховано | |||
| 19. | Стаття 4. Суб'єкти, що надають соціальні послуги, умови та порядок їх надання 1. Соціальні послуги можуть надаватися: державними і комунальними спеціалізованими підприємствами, установами та організаціями, підпорядкованими центральним, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - державні і комунальні суб'єкти, що надають соціальні послуги); іншими підприємствами, установами та організаціями, створеними відповідно до законодавства України, які не мають на меті отримання прибутку від цієї діяльності (далі - недержавні суб'єкти, що надають соціальні послуги). | -76- Пропонується в абзаці 3 пункту 1 статті 4 слова "які не мають на меті отримання прибутку від цієї діяльності" виключити. | Відхилено (Ст. 1) | Стаття 7. Порядок надання соціальних послуг Суб'єкти, що надають соціальні послуги, здійснюють свою діяльність на професійній основі відповідно до положення про них або їх статуту, де обов'язково зазначаються перелік соціальних послуг, категорій осіб, яким вони надаються, умови та порядок їх надання. Суб'єкти, що надають соціальні послуги, на договірних засадах можуть залучати для виконання цієї роботи інші підприємства, установи, організації, фізичних осіб, зокрема, волонтерів. Соціальні послуги можуть надаватися як за плату, так і безоплатно. Безоплатні соціальні послуги державними та комунальними суб'єктами в обсягах, визначених державними стандартами соціального обслуговування, надаються: громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв'язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю, які не мають рідних, котрі повинні забезпечити їм догляд і допомогу; громадянам, які знаходяться у складній життєвій ситуації у зв'язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійними лихами, катастрофами, які є біженцями внаслідок збройних та міжетнічних конфліктів, якщо середньомісячний сукупний дохід цих осіб нижче встановленого прожиткового мінімуму; дітям та молоді, які знаходяться у складній життєвій ситуації у зв'язку з інвалідністю, хворобою, сирітством, безпритульністю, малозабезпеченістю, конфліктами і жорстоким ставленням у сім'ї. Вичерпний перелік соціальних послуг, умови їх надання та порядок регулювання тарифів їх оплати встановлюються Кабінетом Міністрів України. Фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. |
| -77- Нощенко М.П. Частину першу статті 4 викласти у такій редакції: "1. Соціальні послуги можуть надаватися: державними і комунальними спеціалізованими підприємствами, установами та організаціями соціального обслуговування, підпорядкованими центральним, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - державні і комунальні суб'єкти); іншими юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, які не мають на меті отримання прибутку (далі - недержавні суб'єкти); фізичними особами у випадках, передбачених законодавством". | Враховано (Ст. 1) | |||
| 20. | 2. Соціальні послуги можуть надаватися як за плату, так і безоплатно. | -78- Нощенко М.П. Частину другу статті 4 викласти у такій редакції: "2 Соціальні послуги можуть надаватися як за плату, так і безоплатно. Безоплатне соціальне обслуговування в обсягах, визначених державними стандартами соціального обслуговування, надається: - одиноким громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв'язку із похилим віком, хворістю, інвалідністю - якщо середньомісячний сукупний дохід цих громадян нижче встановленого прожиткового мінімуму; - громадянам, які перебувають в складних життєвих обставинах. Вичерпний перелік платних соціальних послуг, умови їх надання державними і комунальними суб'єктами, порядок регулювання цін на них відповідними спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади, а також порядок використання одержаних за надання цих послуг коштів визначаються Кабінетом Міністрів України". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 7) | |
| -79- В ч.2 ст.4 "Соціальні послуги можуть надаватися, як за плату, так і безоплатно", слід чітко визначити норму, яким категоріям - за плату, і яким категоріям - безоплатно. | Враховано (Ст. 7) | |||
| -80- Шаров І.Ф. У частині 2 ст.4 визначити особливості надання платних і безоплатних соціальних послуг. | Враховано (Ст. 7) | |||
| 21. | 3. Недержавні суб'єкти, що бажають надавати соціальні послуги, зазначені в пунктах 2-4, 8 частини першої та в частині другій статті 3 цього Закону, для отримання права на їх надання звертаються з письмовою заявою до місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, в якій зазначаються види соціальних послуг, що будуть надаватися, та прогнозовані джерела фінансування. До заяви додаються завірені в установленому порядку копії свідоцтва про їх державну реєстрацію та зареєстрованого положення (статуту) про них. | -81- В частині першій пункту 3 слова у першому реченні "...та прогнозовані джерела фінансування" пропонуємо виключити. | Відхилено (Ст. 8) | Стаття 8. Порядок надання соціальних послуг недержавними суб'єктами Недержавні суб'єкти, що бажають надавати соціальні послуги на професійній основі за рахунок власних коштів, залучених коштів або коштів державного чи місцевого бюджетів, надають їх на підставі ліцензії в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. |
| -82- Беспалий Б.Я. Стаття 4, частина 3, речення 2. Виключити слова "завірені в установленому порядку", а текст " (статуту) про них" замінити текстом "про них або їх статуту". Друге речення у частині першій пункту 3 "До заяви додаються..." викласти в редакції - "До заяви додаються завірені в установленому порядку копія свідоцтва про реєстрацію суб'єкта господарювання та його статут чи положення". | Враховано в іншій редакції. | |||
| -83- Заплатинський В.М. В п.3. ст.4 після першого абзацу доповнити наступним реченням: "Якщо для недержавних суб'єктів надання соціальних послуг не є основною діяльністю, додається зареєстроване доповнення до діючого статуту". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 8) | |||
| 22. | У місячний строк після отримання зазначених документів місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять обстеження недержавних суб'єктів, що бажають надавати соціальні послуги, щодо наявності у них належних умов для їх надання, а також відповідної освіти або підготовки працівників. | -84- Частину другу пункту 3 статті 4 викласти в редакції - "У місячний термін після отримання заяви та зазначених документів комісія з представників органів місцевої влади та місцевого самоврядування, представників державних та комунальних служб, що надають такі послуги на професійній основі та представників соціальної служби органів соціального забезпечення проводять обстеження суб'єкта, що виявив бажання надавати соціальні послуги, на предмет наявності умов для належної організації їх надання та відповідної освіти та підготовки працівників, які безпосередньо будуть надавати такі послуги". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 8) | |
| 23. | За результатами обстеження місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування видають недержавним суб'єктам, що бажають надавати соціальні послуги, дозвіл на їх надання, в якому зазначаються види соціальних послуг, що можуть надаватися. Такий дозвіл видається на 3 роки, якщо він видається вперше (надалі надається безстроково) і може бути анульований органом, який його видав, у разі порушення недержавним суб'єктом, що надає соціальні послуги, умов їх надання. | -85- Заплатинський В.М. В підпункті 2 п.3, ст.4 після слів "недержавних суб'єктів" доповнити словами "якщо це потрібно відносно заявленого переліку соціальних послуг". Слова "що бажають надавати соціальні послуги" виключити. | Враховано в іншій редакції. (Ст. 8) | |
| -86- Заплатинський В.М. В підпункті 3 п.3. ст.4 після слів: "що можуть надаватися" доповнити словами "та визначенням цінової границі, якщо послуги платні", і далі за текстом. Слова "на 3 роки" замінити словами "на 5 років", слова "надалі надається безстроково" замінити словами "надалі продовжується на наступних 5 років, якщо не було суттєвих змін у зазначеному переліку послуг і цін". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 8) | |||
| -87- Заплатинський В.М. Підпункт 3 п.3, ст.4 доповнити наступним реченням: "У разі відмови у отриманні дозволу надання платних соціальних послуг недержавні суб'єкти в місячний строк письмово повідомляються з мотивацією відмови". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 8) | |||
| -88- Абзаци 1-3 пункту 3, статті 4 пропонується викласти у такій редакції: "Недержавні суб'єкти, що бажають надавати соціальні послуги на професійній основі, за рахунок власних коштів, залучених коштів, або коштів державного чи місцевого бюджетів, для отримання права на їх надання звертаються з письмовою заявою до місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, в якій зазначаються види соціальних послуг, які пропонується надавати та пропозиції щодо їх фінансування. До заяви додаються завірені в установленому порядку копії свідоцтва про їх державну реєстрацію та зареєстрованого положення (статуту) про них. У місячний строк після отримання зазначених документів місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять обстеження недержавних суб'єктів, що бажають надавати соціальні послуги на професійній основі щодо наявності у них належних умов для їх надання, а також відповідної освіти або підготовки працівників. За результатами обстеження місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування на професійній основі, дозвіл на їх надання, в якому зазначаються види соціальних послуг, що можуть надаватися. Такий дозвіл видається на 3 роки, якщо він видається вперше (надалі надається безстроково) і може бути анульований органом, який його видав, у разі порушення недержавним суб'єктом, що надає соціальні послуги, умов їх надання". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 8) | |||
| -89- Пропонується доповнити пункт 3 статті 4 абзацу третього новим абзацом четвертим такого змісту: "Відмова у видачі дозволу на надання соціальних послуг на професійній основі чи анулювання дозволу органом, який його видав, може бути оскаржено до суду". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 8) | |||
| 24. | Порядок проведення обстеження, зразки заяви та дозволу виходячи з виду соціальних послуг, що будуть надаватися, затверджуються відповідними спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, охорони здоров'я, освіти і науки, молодіжної політики, спорту і туризму. Вичерпний перелік платних соціальних послуг, умови їх надання державними і комунальними суб'єктами, що надають соціальні послуги, порядок регулювання цін на них відповідними спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, охорони здоров'я, освіти і науки, молодіжної політики, спорту і туризму, а також порядок використання одержаних за надання цих послуг коштів визначаються Кабінетом Міністрів України. | -90- Беспалий Б.Я. Горбаль В.М. Стаття 4, частина 3, абзац 4 і 5. Виключити слова "спеціально уповноваженими". У тексті абзацу 5 частини 3 статті 4 після слів "молодіжної політики, спорту і туризму" додати слова: "та іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування в межах своїх повноважень". | Враховано (Ст. ст. 17 - 18) 1 в іншій редакції. (Ст. 8) | |
| -91- Нощенко М.П. Частину третю статті 4 викласти у такій редакції: 3. З метою захисту прав і інтересів громадян, здійснення контролю за якістю надання соціальних послуг, діяльність недержавних суб'єктів по наданню соціальних послуг здійснюється на підставі ліцензії, виданої місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 8) | |||
| -92- Горбаль В.М. У тексті абзацу 3 частини 3 статті 4 слова "якщо він видається вперше (надалі надається безстроково)" замінити словами "з подальшим продовженням щоразу на такий же термін". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 8) | |||
| -93- В абзаці 5 пункту 3 перше речення викласти в редакції - "Вичерпний перелік платних соціальних послуг, умови їх надання та порядок регулювання тарифів їх оплати регулюються Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я, Міністерством освіти і науки, Державним комітетом молодіжної політики, спорту і туризму. Порядок використання коштів, одержаних за надані соціальні послуги, визначається Кабінетом Міністрів". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 7) | |||
| -94- Заплатинський В.М. В підпункті 5 п.3, ст.4 після слів "за надання цих послуг коштів" доповнити словами "умови, за якими дозвіл на надання соціальних послуг анулюється" і далі за текстом. | Враховано в іншій редакції. (Ст. 8) | |||
| 25. | 4. Суб'єкти, що надають соціальні послуги, здійснюють це відповідно до затвердженого в установленому порядку положення (статуту) про них, де обов'язково зазначаються перелік соціальних послуг, категорії осіб, яким вони надаються, умови та порядок їх надання. | -95- Беспалий Б.Я. Стаття 4, частина 4. Текст "затвердженого в установленому порядку положення (статуту) про них" замінити текстом "положення про них, або їх статуту". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 7) | |
| -96- Нощенко М.П. Частину четверту статті 4 вилучити. | Відхилено (Ст. 7) | |||
| 26. | 5. Суб'єкти, що надають соціальні послуги, на договірних засадах можуть залучати для виконання цієї роботи інші установи, підприємства, організації, окремих фізичних осіб, зокрема волонтерів. | -97- Нощенко М.П. Частину п'яту статті 4 вилучити. | Відхилено (Ст. 7) | Стаття 9. Порядок і умови отримання соціальних послуг Для отримання соціальних послуг, що надаються державними та комунальними суб'єктами, особа, яка їх потребує, має звернутися з письмовою заявою до місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Для отримання соціальних послуг, що надаються недержавними суб'єктами, особа, яка їх потребує, звертається до відповідного суб'єкта, що їх надає. У разі, коли особа, що потребує соціальних послуг, за віком або станом здоров'я неспроможна самостійно прийняти рішення про необхідність їх надання, таке рішення може прийняти опікун чи піклувальник, органи опіки та піклування відповідно до законодавства. Стаття 10. Основні права отримувачів соціальних послуг При одержанні соціальних послуг громадяни мають право на: поважливе і гуманне ставлення з боку суб'єктів, що надають соціальні послуги; вибір установи та закладу, а також форми соціального обслуговування; інформацію щодо своїх прав, обов'язків та умов надання соціальних послуг; згоду на соціальні послуги; відмову від соціальних послуг; конфіденційність інформації особистого характеру, що стала відомою суб'єкту, який надає соціальні послуги; захист своїх прав і законних інтересів, у тому числі в судовому порядку. Стаття 11. Основні права та обов'язки осіб, що надають соціальні послуги Особи, що надають соціальні послуги, мають право на: профілактичний огляд і обстеження при прийнятті на роботу та диспансерне спостереження за рахунок роботодавця; захист професійної честі, гідності та ділової репутації, у тому числі в судовому порядку; підвищення кваліфікації у встановленому порядку за рахунок роботодавця; забезпечення спеціальним одягом, взуттям та інвентарем, велосипедами і проїзними квитками, або виплату грошової компенсації за їх придбання; при виконанні службових обов'язків першочергове обслуговування на підприємствах, в установах, підприємствах зв'язку, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту. Особи, що надають соціальні послуги, зобов'язані: сумлінно надавати соціальні послуги особам, які перебувають у складній життєвій ситуації; керуватися у своїй діяльності основними принципами надання соціальних послуг; поважати гідність громадян; не допускати негуманних і дискримінаційних дій щодо громадян, які одержують соціальні послуги; надавати особам, які обслуговуються, повну інформацію про зміст і види соціальних послуг; зберігати в таємниці інформацію, отриману в процесі виконання своїх обов'язків, а також ту інформацію, що може бути використана проти особи, що обслуговується. Стаття 12. Структура сфери надання соціальних послуг та управління нею Сфера надання соціальних послуг заснована на використанні та розвитку усіх форм власності і складається з державного, комунального та недержавного секторів. До державного сектора входять суб'єкти, що надають соціальні послуги і знаходяться в державній власності, управління якими здійснюється центральними органами виконавчої влади. Комунальний сектор включає установи та заклади комунальної власності, які надають соціальні послуги і знаходяться в підпорядкуванні місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Управління державним та комунальним секторами здійснюється відповідними органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. До недержавного сектора відносяться громадські, благодійні, релігійні організації та фізичні особи, діяльність яких пов'язана з наданням соціальних послуг. Управління сектором здійснюється в порядку, визначеному законодавством та відповідними статутами. Державні та комунальні заклади і установи, що надають соціальні послуги, не підлягають приватизації і не можуть бути перепрофільовані на інші види діяльності. Порядок створення, діяльності, реорганізації і ліквідації закладів, що надають соціальні послуги незалежно від форм власності, визначається законодавством України. Науково-методичне забезпечення сфери надання соціальних послуг здійснюється органами державного управління. |
| -98- У пункті 5 статті 4 після слів "що надають соціальні послуги" доповнити словами "на професійній основі". | Враховано (Ст. 7) | |||
| -99- В пункті п'ятому статті 4 чітко врегулювати умови здійснення волонтерської діяльності, передбачивши в яких випадках ця діяльність буде здійснюватися шляхом укладання трудової угоди, а коли як договір підряду з волонтерами, чи добровільних засадах та інші особливості залучення волонтерів до соціальної роботи, та як буде проводитися облік праці людей, які працюють на волонтерських (громадських) засадах, постільки така робота не є оплачуваною і не підлягає обов'язковому державному соціальному та пенсійному страхуванню. | Враховано (Ст. 17) | |||
| -100- Сухий Я.М. У статті 4 поверхово і недбало визначається порядок, права і обов'язки суб'єктів, які надають соціальні послуги, та осіб, які їх отримують. | Враховано | |||
| -101- Косінов С.А. Доповнити статтю 4 більш детальними положеннями щодо порядку та умов надання соціальних послуг такого змісту: "Соціальні послуги надаються на підставі письмової заяви особи, що знаходиться у складній життєвій ситуації, її опікуна, піклувальника, органу опіки і піклування до відповідної соціальної служби, що їх надає. Консультативна допомога надається без письмової заяви. Орган або особа, які звертаються з клопотанням про надання соціальних послуг, повинні надати соціальним працівникам, зайнятим у системі соціального обслуговування усю необхідну інформацію для надання соціальних послуг. Соціальні служби гарантують конфіденційність отриманої інформації. Особи, винні в розголошенні вказаної інформації несуть відповідальність згідно чинного законодавства. Конкретний порядок і умови надання послуг в соціальних службах, що знаходяться у державній або комунальній власності встановлюються законодавством України. Порядок надання послуг за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування регулюється законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". | Враховано частково в іншій редакції. (Ст. ст. 7 - 10) | |||
| -102- Мигович І.І. У статті 4 передбачити, що умови надання соціальних послуг або обмеження права на їх отримання не повинно залежати від суб'єкта їх надання. | Враховано частково в іншій редакції. (Ст. 15) | |||
| -103- У статті 4 нечітко визначено порядок надання соціальних послуг, а саме: умови надання соціальних послуг та обмеження права на їх отримання повністю залежатиме від рішення суб'єкта, що надає ці послуги. | Враховано частково в іншій редакції. (Ст. 15) | |||
| -104- Косінов С.А. "Стаття Основні права та обов'язки осіб, що надають соціальні послуги Особи, що надають соціальні послуги, мають право на: профілактичний огляд і обстеження при прийнятті на роботу і диспансерне спостереження за рахунок роботодавця; захист професійної честі, гідності і ділової репутації, у тому числі в судовому порядку; підвищення кваліфікації у встановленому порядку за рахунок роботодавця; забезпечення спеціальним одягом, взуттям і інвентарем або виплату грошової компенсації за їх придбання; першочергове обслуговування на підприємствах, в установах, організаціях зв'язку, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту при виконанні службових обов'язків. Особи, що надають соціальні послуги, зобов'язані: сумлінно надавати соціальні послуги особам, які перебувають у складній життєвій ситуації; керуватися у своїй діяльності основними принципами соціального обслуговування; поважати гідність громадян; не допускати негуманних і дискримінаційних дій щодо громадян, які одержують соціальні послуги; надавати особам, які обслуговуються, повну інформацію про зміст і види соціальних послуг; зберігати в таємниці інформацію, отриману в процесі виконання своїх обов'язків, а також ту інформацію, що може бути використана проти особи, що обслуговується; підтримувати на належному рівні знання, необхідні для надання соціальних послуг". | Враховано (Ст. 11) | |||
| -105- Законопроект доповнити новою статтею, назву якої викласти в редакції: "Заклади і особи, що надають соціальні послуги, права і обов'язки соціальних працівників, інших працівників, які надають соціальні послуги", в якій дати перелік відповідних закладів та визначити, хто має право їх створювати, а також передбачити права і обов'язки надавачів соціальних послуг. | Враховано частково в іншій редакції. | |||
| -106- Законопроект потребує чітких норм щодо формування структури і створення мережі соціальних служб по організації надання соціальних послуг, особливо в сільські місцевості (можливо, за критерій у визначенні мережі необхідно враховувати кількість осіб на певній території, які потребують соціальних послуг). | Враховано частково (Ст. 12) | |||
| -107- Косінов С.А. Доповнити законопроект новою статтею у такій редакції: "Стаття Установи соціального обслуговування Соціальними службами незалежно від форм власності є: 1) комплексні центри соціального обслуговування населення; 2) територіальні центри соціальної допомоги сім'ї і дітям; 3) центри соціального обслуговування; 4) соціально-реабілітаційні центри для неповнолітніх; 5) центри допомоги дітям, що залишилися без піклування батьків; 6) соціальні притулки для дітей та підлітків; 7) центри психолого-педагогічної допомоги населенню; 8) центри екстреної психологічної допомоги по телефону; 9) центри соціальної допомоги на дому; 10) стаціонарні установи соціального обслуговування (будинки - інтернати для старих і інвалідів, психоневрологічні інтернати, дитячі будинки - інтернати для розумово відсталих дітей, будинки - інтернати для дітей з фізичними недоліками); 11) геронтологічні центри; 12) кризові центри для жертв насильства в сім'ї та членів сім'ї, стосовно яких існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї; 13) центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї. 14) інші установи, що надають соціальні послуги. Порядок створення, діяльності, реорганізації і ліквідації соціальних служб незалежно від форм власності визначається законодавством України". | Враховано (Ст. 12) | |||
| -108- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Установи соціального обслуговування Установи соціального обслуговування є юридичними особами і здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України. Державні і комунальні установи соціального обслуговування не підлягають приватизації і не можуть бути перепрофільовані на інші види діяльності. Державні і комунальні установи соціального обслуговування не мають права здавати в оренду або віддавати в заставу закріплене за ними на правах оперативного управління майно. Установи соціального обслуговування, засновниками яких є добродійні, громадські або релігійні організації, користуються податковими пільгами відповідно до законодавства України. Житлові приміщення в будинках комунального житлового фонду, що звільняються громадянами похилого віку та інвалідами, які направляються до стаціонарних установ соціального обслуговування, підлягають заселенню в першу чергу громадянами похилого віку та інвалідами, які потребують поліпшення житлових умов, а також можуть бути надані у встановленому законом порядку для використання в якості службових житлових приміщень працівникам стаціонарних установ соціального обслуговування". | Враховано частково (Ст. 12) | |||
| -109- Косінов С.А. Доповнити проект новою статтею у такій редакції: "Стаття Управління системою соціального обслуговування Управління державною системою соціального обслуговування здійснюється органами державного управління, на які покладена відповідальність за проведення державної політики в сфері соціального захисту населення, праці, охорони здоров'я відповідно до їх повноважень. Управління комунальною системою соціального обслуговування здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Управління соціальними службами, що знаходяться в приватній формі власності здійснюється в порядку, визначеному законодавством та їх статутами. Координація діяльності і науково-методичне забезпечення системи соціального обслуговування здійснюються органами державного управління в області соціального захисту". | Враховано частково (Ст. 12) | |||
| -110- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Система соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів Система соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів заснована на використанні і розвитку усіх форм власності і складається з державного, комунального і недержавного секторів соціального обслуговування". | Враховано в іншій редакції. | |||
| -111- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Державний сектор соціального обслуговування До державного сектора соціального обслуговування входять державні органи управління соціальним обслуговуванням, а також установи соціального обслуговування, що знаходяться у державній власності". | Враховано частково (Ст. 12) | |||
| -112- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Комунальний сектор соціального обслуговування Комунальний сектор соціального обслуговування включає місцеві органи управління соціальним обслуговуванням і установи комунальної власності, що надають соціальні послуги. Місцеві органи управління соціальним обслуговуванням відповідають за забезпечення його якості і доступності, за розвиток комунального сектора соціального обслуговування на підвідомчих територіях, а також забезпечують контроль за дотриманням державних стандартів якості соціального обслуговування в комунальному і недержавному секторах соціального обслуговування. Органи місцевого самоврядування надають комунальним установам соціального обслуговування приміщення для організації соціального обслуговування відповідно до переліків гарантованих державою соціальних послуг, передбачених статтями 17, 19, 22 і 23 цього Закону, а також виділяють площі для створення спеціалізованих виробництв з метою працевлаштування інвалідів і громадян похилого віку". | Враховано частково (Ст. 12) | |||
| -113- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Комунальний житловий фонд соціального використання для громадян похилого віку та інвалідів Комунальний житловий фонд соціального використання для громадян похилого віку та інвалідів включає житлові будинки і житлові приміщення, у тому числі спеціалізовані будинки, призначені для постійного або тимчасового проживання і соціального обслуговування зазначених громадян. Архітектура, планування та устаткування спеціалізованих будинків і житлових приміщень у них повинні відповідати віковим і фізіологічним особливостям громадян похилого віку та інвалідів. Комунальний житловий фонд соціального використання для громадян похилого віку та інвалідів є складовою частиною комунального сектора соціального обслуговування, створюється і утримується органами місцевого самоврядування за рахунок коштів відповідного бюджету. Житлові приміщення в будинках комунального житлового фонду соціального використання для громадян похилого віку та інвалідів надаються самотнім громадянам, громадянам, родичі яких за об'єктивних причин не можуть забезпечити їм допомогу і догляд, за умови збереження зазначеними громадянами здатності до самообслуговування і невідповідності умов їхнього проживання вимогам житлового законодавства. Житлові приміщення в будинках комунального житлового фонду соціального використання для громадян похилого віку та інвалідів надаються в порядку, встановленому житловим законодавством. Житлові приміщення в спеціалізованих будинках та інші житлові приміщення комунального житлового фонду соціального використання для громадян похилого віку та інвалідів є комунальною власністю і не підлягають приватизації, обміну, наданню в найм або оренду". | Відхилено | |||
| -114- Волков О.М. "Стаття Недержавний сектор соціального обслуговування Недержавний сектор соціального обслуговування об'єднує установи соціального обслуговування, діяльність яких заснована на формах власності, що не відносяться до державної і комунальної, а також осіб, які здійснюють приватну діяльність у сфері соціального обслуговування. До недержавного сектора соціального обслуговування відносяться об'єднання громадян, у тому числі добродійні і релігійні організації, діяльність яких пов'язана із соціальним обслуговуванням громадян похилого віку та інвалідів. Діяльність суб'єктів недержавного сектора соціального обслуговування здійснюється відповідно до законодавства України". | Враховано частково (Ст. 12) | |||
| -115- Косінов С.А. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Особи, що надають соціальні послуги в сфері соціального обслуговування Діяльність по соціальному обслуговуванню забезпечують соціальні працівники, а також інші фахівці, що мають відповідні освіту, відповідають вимогам і характеру виконуваної ними роботи, і схильні за своїми особистими якостями до надання соціальних послуг. До діяльності по соціальному обслуговуванню можуть залучатися соціальні волонтери. Соціальні волонтери можуть надавати соціальні послуги під керівництвом соціального працівника, якщо інше не встановлено законодавством України. Кваліфікаційні вимоги до соціальних працівників і інших фахівців, зайнятих у системі соціального обслуговування, порядок їх атестації визначаються законодавством України". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 17) | |||
| 27. | Стаття 5. Співробітництво під час організації надання соціальних послуг 1. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування під час організації надання соціальних послуг співробітничають між собою, а також з суб'єктами, які надають соціальні послуги, іншими юридичними та фізичними особами. | -116- Пункт 1 пропонуємо викласти в редакції: "Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування координують свою роботу по організації надання соціальних послуг та співпрацюють з іншими суб'єктами, які надають соціальні послуги. | Враховано частково (Ст. 13) | Стаття 13. Співробітництво під час організації надання соціальних послуг Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування під час організації надання соціальних послуг співробітничають між собою, а також із суб'єктами, які надають соціальні послуги, іншими юридичними та фізичними особами. |
| 28. | 2. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування у разі залучення до фінансування соціальних послуг бюджетних коштів на тендерній основі укладають з суб'єктами, що надають соціальні послуги, або окремими фізичними особами двосторонній договір щодо умов, фінансування та контролю надання соціальних послуг. Такий договір може бути укладений на безтендерній основі з членами сім'ї та іншими родичами особи, яка потребує соціальних послуг. | -117- Нощенко М.П. Частину другу статті 5 викласти в такій редакції: "2 У разі залучення бюджетних коштів до фінансування соціальних послуг, які надаються недержавними суб'єктами чи фізичними особами, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування на конкурсній основі укладають з суб'єктами, що надають соціальні послуги, договір щодо умов фінансування та вимог до об'єму, порядку і якості надання соціальних послуг. Такий договір може бути укладений індивідуально з членами сім'ї та іншими родичами особи, яка потребує соціальних послуг". | Враховано (Ст. 13) | У разі залучення бюджетних коштів до фінансування соціальних послуг, які надаються в установленому порядку недержавними суб'єктами чи фізичними особами, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування на конкурсній основі укладають із суб'єктами, що надають соціальні послуги, договір щодо умов фінансування та вимог до обсягу, порядку і якості надання соціальних послуг. Правила організації та проведення конкурсу на залучення бюджетних коштів для надання соціальних послуг встановлюються Кабінетом Міністрів України. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, що уклали договір щодо залучення бюджетних коштів до фінансування соціальних послуг з недержавними суб'єктами, які перемогли у конкурсі, здійснюють контроль за цільовим використанням бюджетних коштів та якістю надання послуг. |
| 29. | 3. Суб'єкти, що надають соціальні послуги, які уклали з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування договір щодо умов, фінансування та контролю надання соціальних послуг, щороку звітують перед зазначеними органами про використання наданих коштів. | -118- Частину 3 статті 5 пропонуємо викласти в новій редакції: "Суб'єкти - надавачі соціальних послуг, які уклали договори з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування на надання соціальних послуг із залученням бюджетних коштів, щороку звітують про використання отриманих коштів". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 13) | |
| -119- Нощенко М.П. Частину 3 статті 5 викласти в такій редакції: "3. Правила організації та проведення конкурсу на залучення бюджетних коштів для надання соціальних послуг встановлюються Кабінетом Міністрів України". | Враховано (Ст. 13) | |||
| -120- Нощенко М.П. Доповнити статтю 5 новою частиною четвертою такого змісту: "4 Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, що уклали договір щодо залучення бюджетних коштів до фінансування соціальних послуг з недержавними суб'єктами, які перемогли у конкурсі, здійснюють контроль за цільовим використанням бюджетних коштів та якістю надання послуг". | Враховано (Ст. 13) | |||
| -121- Косінов С.А. Доповнити законопроект новою статтею такого змісту: "Стаття Повноваження центральних органів державного управління в сфері соціального обслуговування Центральні органи державного управління в сфері соціального обслуговування в межах своїх повноважень: розробляють і приймають заходи по здійсненню державної політики в сфері соціального обслуговування та вносять пропозиції по її вдосконалюванню; розробляють державні соціальні стандарти та гарантії в сфері соціального обслуговування і здійснюють контроль за їх дотриманням; здійснюють ліцензування діяльності по соціальному обслуговуванню; розробляють, фінансують та реалізовують загальнодержавні програми соціального обслуговування; організують підготовку і підвищення кваліфікації соціальних працівників і інших фахівців, зайнятих в системі соціального обслуговування; створюють та здійснюють управління і забезпечення діяльності установ соціального обслуговування, що знаходяться в державній власності; організують та забезпечують проведення єдиного статистичного обліку і звітності в сфері соціального обслуговування; надають методичну допомогу, здійснюють розробку проектів нормативних актів, поширюють досвід організації соціального обслуговування; організують і координують у встановленому порядку проведення наукових досліджень в сфері соціального обслуговування; розвивають міжнародне співробітництво в сфері соціального обслуговування; здійснюють інші повноваження відповідно до законодавства України". | Враховано частково в іншій редакції. (Ст. 13) | |||
| -122- Косінов С.А. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в сфері соціального обслуговування Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в сфері соціального обслуговування в межах своїх повноважень: розробляють, координують і реалізують соціальні програми і соціальні проекти на місцях; вирішують відповідно до законодавства питань про надання соціальних послуг особам, що знаходяться у складній життєвій ситуації; створюють свої структурні підрозділи, які відповідають за організацію соціального обслуговування на відповідній території; можуть створювати юридичні особи системи соціального обслуговування, здійснюють у встановленому порядку їхню реорганізацію і ліквідацію; організують необхідну роботу по забезпеченню соціального обслуговування, фінансують у встановленому законодавством порядку юридичні особи системи соціального обслуговування і здійснюють контроль за наданням соціальних послуг на відповідній території; збирають і аналізують у встановленому законодавством порядку інформацію, необхідну для надання соціальних послуг, про громадян і сім'ї, які потребують соціального обслуговування; приймають заходи у порядку, встановленому законодавством для одержання необхідної інформації про рівень доходів і про склад майна громадян, що звертаються з приводу надання соціальних послуг; організують підготовку і підвищення кваліфікації соціальних працівників і інших фахівців, зайнятих в системі соціального обслуговування; здійснюють інші повноваження відповідно до законодавства України". | Враховано частково в іншій редакції. (Ст. 13) | |||
| -123- Косінов С.А. Доповнити законопроект новою статтею: Стаття Укладення договорів про соціальне обслуговування Органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування на конкурсній основі можуть укладати з юридичними особами, а також особами, які здійснюють приватну діяльність у сфері соціального обслуговування, договори про надання соціальних послуг. У договорі про надання соціальних послуг вказуються види та обсяг наданих послуг, строки, у які вони повинні бути надані, порядок і розмір їх оплати, а також інші умови, обумовлені сторонами. Юридичні особи і особи, які здійснюють приватну діяльність у сфері соціального обслуговування, що уклали з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування договори про надання соціальних послуг, щорічно звітують про використання виділених їм коштів". | Враховано частково в іншій редакції. (Ст. 13) | |||
| 30. | Стаття 6. Отримання соціальних послуг 1. Право на отримання соціальних послуг мають громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах та перебувають у складних життєвих обставинах. | -124- Частину 1 статті 6 викласти у редакції: "Право на отримання соціальних послуг мають громадяни України та інші особи, що постійно проживають в Україні на законних підставах, і які згідно законів України потребують соціального захисту або соціальних послуг. Основним критерієм для визначення необхідності надання соціального захисту громадянину України є отримання розміру доходу меншого за показник прожиткового мінімуму. За бажанням вищезгаданих громадян або осіб, замість надання соціальних послуг, їм виплачується щомісячна грошова допомога у розмірах, передбачених законами України". | Враховано частково в іншій редакції. (Ст. 6) | |
| -125- Горбаль В.М. В кінці частини 1 статті 6 додати слова "що підтверджуються документально". | Відхилено | |||
| 31. | 2. Для отримання соціальних послуг особа, яка їх потребує, звертається до відповідного суб'єкта, що їх надає. Для отримання спеціальних соціальних послуг, що надаються державними та комунальними суб'єктами, особа, яка їх потребує, має звернутися з письмовою заявою до місцевого органу виконавчої влади або до органу місцевого самоврядування. | -126- Частину 2 статті 6 викласти у редакції: "Для отримання соціальних послуг громадянин України або інша особа, яка їх потребує, звертається з заявою до відповідного органу місцевого самоврядування або відповідного суб'єкта, що їх надає про надання необхідних послуг". | Враховано (Ст. 9) | |
| -127- Частину 2 статті 6 викласти в такій редакції: "2. Для отримання соціальних послуг особа, яка їх потребує, звертається з письмовою заявою до відповідного суб'єкта, що їх надає, чи до місцевого органу виконавчої влади або до органу місцевого самоврядування". | Враховано (Ст. 9) | |||
| 32. | 3. У разі коли особа, що потребує спеціальних соціальних послуг, за віком або станом здоров'я неспроможна самостійно прийняти рішення про необхідність їх надання, таке рішення може прийняти опікун чи піклувальник, органи опіки і піклування відповідно до законодавства. | -128- Частину третю статті 6 викласти в такій редакції: "3. У разі, коли особа, що потребує соціальних послуг, за віком або станом здоров'я неспроможна самостійно прийняти рішення про необхідність їх надання, таке рішення може прийняти опікун чи піклувальник, органи опіки і піклування відповідно до законодавства". | Враховано (Ст. 9) | |
| -129- Шевчук С.В. У статті 6 права одержувачів соціальних послуг мають бути виписані більш чітко юридично. | Враховано (Ст. ст. 9 - 10) | |||
| -130- Шаров І.Ф. У законопроекті (ст.6) визначити права отримувачів соціальних послуг щодо якості та обсягу останніх. | Враховано (Ст. ст. 9 - 10) | |||
| -131- Даний законопроект (ст.6) підлягає суттєвому доопрацюванню, особливо у визначенні статусу осіб, що потребують соціальних послуг. | Враховано (Розд. І, ІІ, ст. 9) | |||
| -132- Косінов С.А. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Права іноземних громадян і осіб без громадянства та соціальне обслуговування Іноземні громадяни і особи без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, мають такі ж права на соціальне обслуговування, як і громадяни України, якщо інше не передбачено законодавством України". | Враховано (Ст. 6) | |||
| -133- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Права іноземних громадян, осіб без громадянства, у тому числі біженців, у сфері соціального обслуговування Іноземні громадяни, особи без громадянства, у тому числі біженці, користуються тими ж правами у сфері соціального обслуговування, що і громадяни України, якщо інше не встановлено законодавством України". | Враховано (Ст. 6) | |||
| -134- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Права громадян похилого віку та інвалідів при одержанні соціальних послуг При одержанні соціальних послуг громадяни похилого віку та інваліди мають право на: поважливе і гуманне ставлення з боку працівників установ соціального обслуговування; вибір установи і форми соціального обслуговування в порядку, встановленому органом соціального захисту населення; інформацію щодо своїх прав, обов'язків та умов надання соціальних послуг; згоду на соціальне обслуговування; відмову від соціального обслуговування; конфіденційність інформації особистого характеру, що стала відомою працівнику установи соціального обслуговування при наданні соціальних послуг; захист своїх прав і законних інтересів, у тому числі в судовому порядку". | Враховано в іншій редакції. (Ст. ст. 9 - 10) | |||
| -135- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Права громадян похилого віку та інвалідів, які проживають у стаціонарних установах соціального обслуговування 1. Громадяни похилого віку та інваліди, які проживають у стаціонарних установах соціального обслуговування, користуються правами, передбаченими статтею 7 цього Закону, а також мають право на: 1) забезпечення їм умов проживання, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам; 2) догляд, первинну медико-санітарну і стоматологічну допомогу, що надаються в стаціонарній установі соціального обслуговування; 3) безкоштовну спеціалізовану допомогу, у тому числі зубопротезну (без використання дорогоцінних металів), у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, а також на безкоштовну протезно-ортопедичну допомогу; 4) соціально-медичну реабілітацію і соціальну адаптацію; 5) добровільну участь у лікувально-трудовому процесі з урахуванням стану здоров'я, інтересів, бажань та відповідно до медичного висновку і рекомендацій; 6) медико-соціальну експертизу, проведену згідно медичних висновків, для встановлення або зміни групи інвалідності; 7) вільне відвідування їх адвокатом, нотаріусом, законними представниками, представниками громадських об'єднань і релігійних конфесій, а також родичами та іншими особами; 8) безкоштовну допомогу адвоката в порядку, встановленому чинним законодавством; 9) надання їм приміщення для здійснення релігійних обрядів, створення для цього відповідних умов, що не суперечать правилам внутрішнього розпорядку, із врахуванням інтересів віруючих різних конфесій; 10) участь у громадських комісіях із захисту прав громадян похилого віку та інвалідів, що створюються, у тому числі, в установах соціального обслуговування. 2. Діти-інваліди, що проживають у стаціонарних установах соціального обслуговування, мають право на одержання освіти і професійне навчання відповідно до їх фізичних можливостей і розумових здібностей. Це право забезпечується шляхом організації в стаціонарних установах соціального обслуговування спеціальних навчальних закладів (класів і груп) і майстерень трудового навчання в порядку, встановленому чинним законодавством. 3. Громадяни похилого віку та інваліди, що проживають у державних і комунальних установах соціального обслуговування і потребують спеціалізованої медичної допомоги, направляються на обстеження і лікування до державних або комунальних закладів охорони здоров'я. Оплата за лікування громадян похилого віку та інвалідів у зазначених закладах охорони здоров'я здійснюється у встановленому порядку за рахунок відповідних бюджетних коштів. 4. Громадяни похилого віку та інваліди, які проживають у стаціонарних установах соціального обслуговування, мають право на свободу від покарань. Не допускаються з метою покарання громадян похилого віку та інвалідів або створення зручностей для персоналу зазначених установ використання лікарських засобів, засобів фізичного стримування, а також ізоляція громадян похилого віку та інвалідів. Особи, винні в порушенні зазначеної норми, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законодавством України". | Відхилено | |||
| -136- Ландик В.І. Статтю 6 доповнити такими словами: "Персоналу стаціонарних установ соціального обслуговування не дозволяється використання лікарських засобів, засобів фізичного стримування, а також ізоляція громадян похилого віку та інвалідів з метою покарання громадян похилого віку та інвалідів або створення незручностей. Особи, винні в порушенні зазначеної норми, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законодавством України". | Відхилено | |||
| 33. | Стаття 7. Фінансування соціальних послуг 1. Фінансування соціальних послуг здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, спеціальних фондів, коштів підприємств, установ та організацій, плати за соціальні послуги, коштів благодійної допомоги (пожертвувань) та інших джерел, не заборонених законодавством. | -137- Беспалий Б.Я. Стаття 7, частина 1. Слово "державного" замінити текстом "Державного бюджету України", текст "спеціальних фондів" виключити, а текст "не заборонених законодавством" замінити текстом "передбачених законом". | Враховано частково (Ст. 14) | Стаття 14. Фінансування соціальних послуг Фінансування соціальних послуг здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, спеціальних фондів, коштів підприємств, установ та організацій, плати за соціальні послуги, коштів благодійної допомоги (пожертвувань), коштів одержувачів соціальних послуг та інших джерел, передбачених законодавством. |
| -138- У пункті 1 статті 7 після слів "коштів благодійної допомоги (пожертвувань)" доповнити словами "коштів одержувачів соціальних послуг". | Враховано (Ст. 14) | |||
| 34. | 2. У місцевих бюджетах повинні плануватися кошти, необхідні для фінансування соціальних послуг. | -139- Цибенко П.С. Частину другу статті 7 викласти в такій редакції: "2. Не менше трьох відсотків видаткової частини місцевого бюджету повинно плануватися для фінансування соціальних послуг". | Відхилено (Ст. 14) | У місцевих бюджетах повинні плануватися кошти, необхідні для фінансування соціальних послуг. |
| 35. | 3. У державному бюджеті можуть передбачатися кошти для фінансування програм надання цільових соціальних послуг. | -140- Беспалий Б.Я. Стаття 7, частина 3. Слово "державному" замінити текстом "Державному бюджеті України". | Враховано (Ст. 14) | У державному та місцевих бюджетах повинні передбачатися кошти для фінансування цільових програм надання соціальних послуг. |
| -141- У пункті 3 статті 7 слово "можуть" замінити на слово "повинні". | Враховано (Ст. 14) | |||
| -142- Нощенко М.П. У частині третій статті 7 слова "для фінансування програм надання цільових" замінити словами "для фінансування цільових програм надання". | Враховано (Ст. 14) | |||
| 36. | 4. Фінансування територіальних програм розвитку соціальних послуг здійснюється за рахунок виділених місцевому бюджету цільових субвенцій чи шляхом кооперування коштів місцевих бюджетів на реалізацію спільних проектів. | -143- Беспалий Б.Я. Стаття 7. Частину 4 після тексту "цільових субвенцій" доповнити текстом "з Державного бюджету України". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 14) | Фінансування територіальних програм розвитку соціальних послуг здійснюється за рахунок виділених місцевому бюджету цільових субвенцій чи шляхом кооперування коштів місцевих бюджетів на реалізацію спільних проектів. |
| -144- Нощенко М.П. У частині четвертій статті 7: слова "за рахунок виділених місцевому бюджету цільових субвенцій чи" вилучити; слова "на реалізацію спільних проектів" замінити словами: "передбачених для виконання програм регіонального розвитку". | Відхилено | |||
| -145- Нощенко М.П. Статтю 7 доповнити частиною 5 такого змісту: "5. Кошти, які перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності у вигляді благодійної допомоги для надання соціальних послуг, обліковуються як витрати". | Відхилено , оскільки це норма іншого закону. | |||
| -146- Сухий Я.М. У статті 7 необхідно чітко виписати джерела фінансування соціальних послуг, а також встановити порядок укладання угоди між місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами, що надають ці послуги, аби залучити ці кошти. | Враховано в іншій редакції. (Ст. 14) | |||
| -147- Сухий Я.М. В законопроекті необхідно чітко виписати порядок та умови звільнення від сплати податку на додану вартість для підприємств, бізнесових структур, які будуть надавати соціальні послуги. | Відхилено , оскільки це норма іншого закону. | |||
| -148- В законопроекті необхідно чітко визначити джерела формування коштів на утримання соціальних служб. Потребують також чіткого викладу норми законопроекту щодо джерел формування коштів для надання соціальних послуг (якщо це бюджетні кошти - необхідно визначитись із плануванням бюджетних асигнувань на такі цілі і статтею витрат бюджетної класифікації. Тобто, узаконити такі витрати, як у державному бюджеті, так і місцевому). Що стосується фінансової і матеріальної допомоги від суб'єктів господарювання, то норми законопроекту необхідно привести у відповідність до норм Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" щодо пільгового оподаткування таких витрат. | Враховано частково (Ст. 14) | |||
| -149- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Основні джерела фінансування системи соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів Основними джерелами фінансування державного сектора системи соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів є, відповідно, Державний і місцеві бюджети. Фінансування комунального сектора системи соціального обслуговування здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів і коштів Державного бюджету у вигляді дотацій на утримання мережі установ соціального обслуговування, на розвиток соціального обслуговування, а також на оплату соціальних послуг, включених у перелік гарантованих державою соціальних послуг. Розмір дотацій визначається щорічно при затвердженні Державного та відповідних місцевих бюджетів на черговий рік". | Враховано частково в іншій редакції. (Ст. 14) | |||
| -150- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Додаткові позабюджетні джерела фінансування заходів для соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів 1. Додатковими позабюджетними джерелами фінансування заходів для соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів є: 1) кошти, що надходять із цільових соціальних фондів, у тому числі з фондів соціальної підтримки населення; 2) кредити банків та кошти інших кредиторів; 3) доходи від господарської та іншої діяльності підприємств, установ і організацій системи соціального захисту населення, що здійснюється відповідно до законодавства; 4) доходи від цінних паперів; 5) кошти, що надійшли від громадян похилого віку та інвалідів як плата за соціальні послуги; 6) добродійні внески і пожертвування; 7) інші джерела, не заборонені законом. 2. Юридичні і фізичні особи в частині коштів, переданих на фінансування заходів для соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів, звільняються від оподаткування в порядку, встановленому податковим законодавством України". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 14) | |||
| -151- Косінов С.А. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Фінансування системи соціального обслуговування Основним джерелом фінансування державної системи соціального обслуговування є Державний бюджет України. Фінансування комунальної системи соціального обслуговування здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів і коштів Державного бюджету України у вигляді дотацій на утримання мережі соціальних служб, на розвиток соціального обслуговування, а також на оплату соціальних послуг, включених до переліку гарантованих державою соціальних послуг. Розмір дотацій визначається щорічно при затвердженні Державного та відповідних місцевих бюджетів на черговий рік. Фінансування соціальних служб інших форм власності здійснюється з джерел, передбачених їхніми статутами або іншими установчими документами. Додатковими позабюджетними джерелами фінансування соціального обслуговування є: кошти, що надходять від цільових соціальних фондів; кредити банків і кошти інших кредиторів; доходи від господарської та іншої діяльності соціальних служб, що здійснюється відповідно до законодавства; доходи від цінних паперів; кошти, що надійшли як плата за соціальні послуги; благодійні внески і пожертвування; інші джерела, не заборонені законодавством України. Соціальні служби незалежно від форм власності користаються пільговим оподатковуванням у порядку, встановленому законодавством України про оподатковування. Підприємства, установи, організації і фізичні особи, що направляють майнові, фінансові й інтелектуальні цінності у формі інвестицій у соціальне обслуговування і які надають їм послуги і підтримку, користаються пільгами, установленими законодавством України". | Враховано частково в іншій редакції. (Ст. 14) | |||
| -152- Волков О.М. Доповнити законопроект наступною статтею: "Стаття Оплата надомного, напівстаціонарного і стаціонарного соціального обслуговування в державних і комунальних установах соціального обслуговування 1. Соціальні послуги, що входять до переліку гарантованих державою соціальних послуг, можуть бути надані громадянам безкоштовно, а також на умовах часткової або повної оплати. 2. Безкоштовно надаються соціальні послуги: 1) самотнім громадянам похилого віку (самотнім подружнім парам) та інвалідам, які одержують пенсію (у тому числі з урахуванням надбавок) у розмірі, нижчому від прожиткового мінімуму; 2) громадянам похилого віку та інвалідам, які мають родичів, що не можуть через об'єктивні обставини забезпечити їм допомогу і догляд, - за умови, що розмір одержуваної цими громадянами пенсії, у тому числі з урахуванням надбавок, є нижчим від прожиткового мінімуму; 3) громадянам похилого віку та інвалідам, які проживають у сім'ях, в яких середній дохід на члена сім'ї є нижчим від прожиткового мінімуму. 3. Соціальні послуги на умовах часткової оплати надаються: 1) самотнім громадянам похилого віку (самотнім подружнім парам) та інвалідам, які одержують пенсію, у тому числі з урахуванням надбавок, у розмірі від 100 до 150 відсотків прожиткового мінімуму; 2) громадянам похилого віку та інвалідам, які мають родичів, що не можуть через об'єктивні обставини забезпечити їм допомогу і догляд, - за умови, що розмір одержуваної цими громадянами пенсії, у тому числі з урахуванням надбавок, складає від 100 до 150 відсотків прожиткового мінімуму; 3) громадянам похилого віку та інвалідам, які проживають у сім'ях, де середній дохід на члена сім'ї складає від 100 до 150 відсотків прожиткового мінімуму. 4. Соціальні послуги на умовах повної оплати надаються громадянам похилого віку та інвалідам, які проживають у сім'ях, середній дохід на члена сім'ї в яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму. 5. Стягнення плати провадиться з усіх категорій громадян похилого віку та інвалідів при наданні, за їхнім проханням, додаткових соціальних послуг, що не входять до переліку гарантованих державою соціальних послуг. 6. Порядок і умови оплати соціальних послуг у державному і комунальному секторах соціального обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України. Тарифи на соціальні послуги, що надаються державними і комунальними установами соціального обслуговування, визначаються органами соціального захисту населення. 7. Плата за стаціонарне обслуговування громадян похилого віку та інвалідів здійснюється зазначеними громадянами або їхніми законними представниками в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 8. Кошти, що надходять від оплати соціальних послуг, зараховуються на рахунки установ соціального обслуговування і спрямовуються на подальший розвиток соціального обслуговування та стимулювання праці соціальних працівників у розмірі, визначеному органами соціального захисту населення, у віданні яких знаходяться зазначені установи. Державні і комунальні установи соціального обслуговування в частині коштів, що надходять від оплати соціальних послуг, підлягають пільговому оподатковуванню в порядку, встановленому законодавством України. 9. Установи соціального обслуговування, що надають соціальні послуги, зобов'язані укладати з громадянами похилого віку та інвалідами, які прийняті на платне обслуговування, або з їх законними представниками договори, що визначають види та обсяги наданих послуг, терміни, у які повинні бути надані послуги, а також порядок і розмір їхньої оплати. 10. Оплата соціальних послуг може здійснюватися за рахунок коштів, отриманих від продажу або іншого відчуження належного на праві власності громадянам похилого віку та інвалідам майна, включаючи житлові приміщення, цінні папери та інше майно, на підставі договорів, що укладаються відповідно до законодавства України. 11. Угоди про відчуження житлових будинків (житлових приміщень) із метою оплати соціальних послуг укладаються в порядку, встановленому законодавством України, при одночасному дотриманні наступних умов: 1) збереження за громадянином похилого віку та інвалідом права довічного проживання у відчуженому житловому будинку (житловому приміщенні) або забезпечення його іншим житловим приміщенням, що відповідає вимогам житлового законодавства, а також права на матеріальне забезпечення у вигляді харчування, догляду і необхідної допомоги; 2) одержання згоди в письмовій формі від місцевих органів управління соціальним обслуговуванням населення на оформлення угоди". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 7) | |||
| 37. | Стаття 8. Обмеження права на соціальні послуги Суб'єкти, що надають соціальні послуги, власним рішенням можуть зменшувати їх обсяг або припиняти на певний період надання тим особам, які систематично свідомо не виконують умови надання соціальних послуг, визначених положенням (статутом) про відповідний суб'єкт. | -153- Вбачається доцільним норми статті 10 "Порядок оскарження рішення про відмову у наданні, зменшенні обсягу або припинення надання соціальних послуг" перенести до статті 8 виклавши її в такій редакції: "Стаття 8. Обмеження права на соціальні послуги 1. У разі, якщо особа, що отримує соціальні послуги, без поважних причин не виконує вимоги їх одержання, суб'єкт, що надає соціальні послуги виносить такій особі письмове попередження про можливість відмови від надання соціальних послуг або обмеження у їх наданні. 2. У разі, якщо особа отримує соціальні послуги та письмово попереджена про можливість відмови від надання соціальних послуг, або обмеженні у їх наданні, продовжує не виконувати вимоги їх одержання, суб'єкт, що надає соціальні послуги може в односторонньому порядку обмежити чи припинити надання соціальних послуг такій особі, про що письмово інформується зазначена особа та місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування. 3. Обмеження в отриманні одного виду соціальних послуг не може бути підставою для обмеження в наданні іншого виду соціальних послуг. 4. Надання соціальних послуг може бути обмежено чи припинено у разі відкриття обставин, що свідчать про невідповідність особи, яка отримує соціальні послуги критерію осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. 5. Обмеження в отриманні соціальних послуг може бути запроваджено на термін не більше 6 місяців, за виключенням обставин, зазначених у пункті 4 цієї статті. 6. Рішення про відмову у наданні, обмеження обсягу або припинення надання соціальних послуг може бути оскаржене до центрального чи місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якому видав дозвіл на надання соціальних послуг (для недержавних суб'єктів, що надають соціальні послуги), до органу, який видав дозвіл на надання соціальних послуг (для недержавних суб'єктів, що надають соціальні послуги на професійній основі на підставі дозволу), або суду". | Враховано частково в іншій редакції. (Ст. 15) | Стаття 15. Обмеження права на соціальні послуги У разі, якщо особа, що отримує соціальні послуги, без поважних причин не виконує вимоги їх одержання, суб'єкт, що надає соціальні послуги виносить такій особі письмове попередження про можливість відмови від надання соціальних послуг або обмеження у їх наданні. У разі, якщо особа отримує соціальні послуги та письмово попереджена про можливість відмови від надання соціальних послуг або обмеження у їх наданні, але продовжує не виконувати вимоги їх одержання, відповідний суб'єкт, що надає соціальні послуги може в односторонньому порядку обмежити чи припинити надання соціальних послуг такій особі, про що письмово інформується зазначена особа та місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування. Обмеження в отриманні одного виду соціальних послуг не може бути підставою для обмеження в наданні іншого виду соціальних послуг. Розділ ІV ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ Стаття 16. Право на професійну діяльність у сфері надання соціальних послуг Професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг підлягає ліцензуванню, умови і порядок якого визначаються Кабінетом Міністрів України . Стаття 17. Кадрове забезпечення надання соціальних послуг Надання соціальних послуг здійснюють соціальні працівники та інші фізичні особи, які мають відповідну освіту і схильні за особистими якостями до надання соціальних послуг. До надання соціальних послуг можуть залучатися волонтери, діяльність яких регулюється відповідним положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. Кваліфікаційні вимоги до соціальних працівників та інших фахівців, які надають соціальні послуги, порядок їх атестації визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади. |
| -154- Статтю пропонуємо викласти в редакції: "Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, що видавали дозвіл на здійснення соціальних послуг, власним рішенням можуть обмежити обсяги їх надання або припинити на певний період їх надання суб'єктам - надавачам у разі систематичного та свідомого недотримання ними умов надання таких послуг". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 15) | |||
| -155- Беспалий Б.Я. Стаття 8. Після тексту "період надання" доповнити словом "їх", а текст " (статутом) або відповідний суб'єкт" замінити текстом "про відповідний суб'єкт або його статутом". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 15) | |||
| -156- Значного доопрацювання потребує стаття 8 законопроекту, норма якої надає право будь-якому суб'єкту, що надає соціальні послуги, за власним рішенням зменшити обсяг соціальних послуг або припинити чи відмовити у їх наданні. | Враховано (Ст. 15) | |||
| -157- Волков О.М. Доповнити законопроект такою статтею: "Стаття Обмеження прав громадян похилого віку та інвалідів при наданні їм соціальних послуг Обмеження прав громадян похилого віку та інвалідів при наданні їм соціальних послуг шляхом влаштування цих громадян без їхньої згоди до установи соціального обслуговування допускаються в порядку, передбаченому цим Законом, у випадках, якщо вони позбавлені догляду і підтримки з боку родичів або інших законних представників і при цьому не здатні самостійно задовольняти свої життєві потреби (втрата здібності до самообслуговування і (або) активного пересування) або визнані у встановленому законом порядку недієздатними. Питання про влаштування громадян похилого віку та інвалідів до стаціонарних установ соціального обслуговування без їхньої згоди або без згоди їх законних представників на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, вирішується судом за поданням органів соціального захисту населення. Відмова від послуг стаціонарних установ соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів, які втратили здатність задовольняти свої основні життєві потреби, або яких визнано у встановленому законом порядку недієздатними, здійснюється за письмовою заявою їх законних представників у випадку, якщо останні зобов'язуються забезпечити зазначеним особам догляд і необхідні умови проживання. Соціальне обслуговування громадян похилого віку та інвалідів, що здійснюється у нестаціонарних умовах, може бути припинено у випадку порушення ними норм і правил, встановлених органами управління соціальним обслуговуванням при наданні даного виду послуг". | Відхилено | |||
| -158- Волков О.М. Доповнити законопроект новим розділом: "Розділ ІV. ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ" | Враховано | |||
| -159- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею у такій редакції: "Стаття Право на професійну діяльність у сфері соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів Професійна діяльність у сфері соціального обслуговування підлягає ліцензуванню. Умови і порядок ліцензування професійної діяльності у зазначеній сфері визначаються Кабінетом Міністрів України . Право на професійну діяльність у сфері соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають вищу або середню освіту відповідного професійного спрямування або пройшли відповідну професійну підготовку в навчальних закладах, а також ті, хто отримав у встановленому порядку ліцензію на професійну діяльність у сфері соціального обслуговування. До одержання зазначеної ліцензії соціальні працівники всіх рівнів підготовки мають право працювати за обраною спеціальністю тільки в якості стажистів під керівництвом досвідчених фахівців, які мають ліцензії на професійну діяльність у сфері соціального обслуговування. Громадяни, які мають диплом соціального педагога і (або) соціального працівника, виданий навчальним закладом іноземної держави, допускаються до самостійної професійної діяльності на території України тільки після одержання у встановленому порядку ліцензії на професійну діяльність у сфері соціального обслуговування. Для надання основних соціально-побутових послуг можуть залучатися громадяни, які не мають професійної підготовки, на умовах трудового договору, що укладається з органами управління соціальним обслуговуванням населення або установами соціального обслуговування. Ці громадяни можуть виконувати свої обов'язки у сфері соціального обслуговування без одержання відповідної ліцензії". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 16) | |||
| -160- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Право на приватну діяльність у сфері соціального обслуговування Право на приватну діяльність у сфері соціального обслуговування мають громадяни або установи, що одержали ліцензію на професійну діяльність у сфері соціального обслуговування і зареєстровані відповідно до законодавства України. Орган, що видав ліцензію на професійну приватну діяльність у сфері соціального обслуговування, вправі анулювати ліцензію або призупинити її дію відповідно до законодавства" . | Враховано в іншій редакції. (Ст. ст. 16 - 17) | |||
| -161- Косінов С.А. Доповнити законопроект статтею у такій редакції: "Стаття Ліцензування діяльності по здійсненню соціального обслуговування Діяльність установ соціального обслуговування, а також осіб, які здійснюють приватну діяльність у сфері соціального обслуговування, може здійснюватися тільки на підставі ліцензії, виданої в порядку, встановленому законодавством України. Орган, що видав ліцензію на діяльність у сфері соціального обслуговування, вправі анулювати ліцензію або призупинити її дію відповідно до законодавства". | Враховано (Ст. 16) | |||
| 38. | Стаття 9. Організація, координація роботи та контроль за наданням соціальних послуг 1. Спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, охорони здоров'я, освіти і науки, молодіжної політики, спорту і туризму, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень організовують роботу з надання відповідних соціальних послуг та здійснюють контроль за діяльністю суб'єктів, що надають соціальні послуги. 2. Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на фінансування соціальних послуг, здійснюється відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань фінансового контролю відповідно до їх повноважень. | -162- Беспалий Б.Я. Стаття 9, частина 1. На початку виключити текст "Спеціально уповноважені". | Враховано (Ст. 18) | Стаття 18. Організація, координація роботи та контроль за наданням соціальних послуг Центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень організовують роботу з надання відповідних соціальних послуг та здійснюють контроль за діяльністю суб'єктів, що надають соціальні послуги. Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на фінансування соціальних послуг, здійснюється відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також органами з питань фінансового контролю відповідно до їх повноважень. Розділ V ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ |
| -163- Беспалий Б.Я. Стаття 9, частина 2. Виключити текст "спеціально уповноваженими". | Враховано (Ст. 18) | |||
| -164- Волков О.М. Косінов С.А. Доповнити законопроект новим розділом: "Розділ V. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ" | Враховано | |||
| 39. | Стаття 10. Порядок оскарження рішення про відмову у наданні, зменшення обсягу або припинення надання соціальних послуг Рішення про відмову у наданні, зменшення обсягу або припинення надання соціальних послуг може бути оскаржене до центрального чи місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якому підпорядкований відповідний суб'єкт, що надає соціальні послуги (для державних і комунальних суб'єктів, що надають соціальні послуги), до органу, який видав дозвіл на надання соціальних послуг (для недержавних суб'єктів, що надають соціальні послуги на підставі дозволу), або до суду. | -165- Косінов С.А. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Порядок оскарження дій (бездіяльності) юридичних і фізичних осіб, що надають соціальні послуги Дії (бездіяльність) юридичних і фізичних осіб, що надають соціальні послуги відповідно до цього Закону, можуть бути оскаржені до центральних чи місцевих органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якому підпорядкований відповідний суб'єкт, що надає соціальні послуги, або до суду". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 19) | Стаття 19. Оскарження рішення про відмову в наданні, зменшення обсягу або припинення надання соціальних послуг Рішення про відмову в наданні, обмеження обсягу або припинення надання соціальних послуг державними і комунальними суб'єктами може бути оскаржено до центрального чи місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який видав дозвіл на надання соціальних послуг (для недержавних суб'єктів, що надають соціальні послуги, - до органу, який видав дозвіл на надання соціальних послуг), або суду. |
| -166- Нощенко М.П. Статтю 10 викласти в такій редакції: "Стаття 10. Порядок оскарження рішення про відмову у наданні, зменшення обсягу або припинення надання соціальних послуг Рішення про відмову у наданні, зменшення обсягу або припинення надання соціальних послуг державними і комунальними суб'єктами може бути оскаржено до центрального чи місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якому підпорядкований відповідний суб'єкт, або до суду. Рішення про відмову у наданні, зменшення обсягу або припинення надання соціальних послуг недержавним суб'єктом може бути оскаржено до суду". | Враховано (Ст. 19) | |||
| 40. | Стаття 11. Кадрове забезпечення надання соціальних послуг Надання соціальних послуг здійснюють соціальні працівники та інші фізичні особи, зокрема волонтери, які мають відповідну освіту чи пройшли спеціальну підготовку. | -167- Нощенко М.П. Статтю 11 викласти у такій редакції: "Стаття 11. Кадрове забезпечення надання соціальних послуг Надання соціальних послуг здійснюють соціальні працівники та інші фізичні особи, які мають професійну освіту, що відповідає вимогам і характеру роботи в сфері соціального обслуговування і схильні за особистими якостями до надання соціальних послуг". | Враховано (Ст. 17) | Стаття 20. Відповідальність за порушення законодавства про соціальні послуги Особи, винні у порушенні законодавства про соціальні послуги, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України. Розділ VІ МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Стаття 21. Участь України в міжнародному співробітництві у сфері надання соціальних послуг Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері надання соціальних послуг. Розділ VІІ ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ |
| -168- Мигович І.І. У статті 11 передбачити, що працівники, які надаватимуть соціальні послуги, повинні бути фахівцями, які проходять переатестацію, ліцензування тощо. | Враховано (Ст. ст. 16 - 17) | |||
| -169- Доцільно окремою статтею визначити освітню систему і структуру підготовки соціальних працівників для роботи в соціальній сфері та передбачити орган виконавчої влади в галузі освіти, що відповідав би за навчання і підготовку соціальних працівників. | Враховано (Ст. 17) | |||
| -170- В окремих положеннях проекту визначити також механізм нарахування спеціального стажу працівникові на громадських засадах та компенсації їх витрат за проїзд, проживання тощо у разі відряджень, а також хто і яку несе відповідальність у разі шкоди, завданої одній із сторін при наданні соціальних послуг. | Враховано частково (Ст. 17) | |||
| -171- Доповнити законопроект новою статтею, зміст і назву якої викласти у такій редакції: "Стаття Відповідальність за порушення законодавства про соціальні послуги Особи, винні у порушенні законодавства про соціальні послуги, несуть відповідальність згідно з законами України". | Враховано частково (Ст. 20) | |||
| -172- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Відповідальність за порушення законодавства про соціальне обслуговування громадян похилого віку та інвалідів Особи, винні у порушенні вимог законодавства про соціальне обслуговування громадян похилого віку та інвалідів, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 20) | |||
| -173- Косінов С.А. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Відповідальність за порушення законодавства України про соціальне обслуговування Порушення законодавства України про соціальне обслуговування тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством. Притягнення до відповідальності не звільняє юридичних і фізичних осіб, що надають соціальні послуги від виконання взятих на себе зобов'язань". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 20) | |||
| -174- Волков О.М. Доповнити законопроект новим розділом: "Розділ VІ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО" | Враховано | |||
| -175- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Участь України в міжнародному співробітництві у сфері соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів Україна бере участь у міжнародному співробітництві в сфері соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів, та захисту законних прав громадян похилого віку та інвалідів відповідно до норм міжнародного права". | Враховано частково в іншій редакції. (Ст. 21) | |||
| -176- Волков О.М. Доповнити законопроект новою статтею: "Стаття Міжнародні договори Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про соціальне обслуговування громадян похилого віку та інвалідів, застосовуються правила міжнародного договору". | Враховано в іншій редакції. (Ст. 4) | |||
| -177- Песоцький М.Ф. Волков О.М. Косінов С.А. Доповнити законопроект новим розділом: "Розділ VІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ". | Враховано | |||
| 41. | Стаття 12. Прикінцеві положення. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. | -178- Волков О.М. Частину першу статті 12 викласти в такій редакції: "1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року". | Враховано (Розд. VІІ) | 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року. |
| 42. | 2. Кабінету Міністрів України: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд та у разі необхідності скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. | -179- Нощенко М.П. Частину другу статті 12 доповнити абзацом другим такого змісту: "У тримісячний термін підготувати та затвердити необхідні нормативно-правові акти, які регулюють виконання норм цього Закону"; Абзаци 2,3 вважати відповідно абзацами 3, 4. | Враховано (Розд. VІІ) | 2. Кабінету Міністрів України: у тримісячний термін з дня опублікування цього Закону прийняти нормативно-правові акти, які регулюють виконання норм цього Закону; подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд та скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. 3. До приведення у відповідність із цим Законом закони, інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. |
| -180- Волков О.М. Частину другу статті 12 викласти в такій редакції: "2. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін: подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають вимогам цього Закону". | Враховано частково (Розд. VІІ) | |||
| -181- Косінов С.А. Частину другу статті 12 викласти в такій редакції: "2. Нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону". | Враховано (Розд. VІІ) | |||
| -182- Беспалий Б.Я. Стаття 12. Частину 2 після тексту "Кабінету Міністрів України" доповнити текстом "у двомісячний термін з дня набрання чинності цим Законом". Стаття 12, частина 2, пункт 2 (останній абзац) викласти у редакції: "забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону". Прикінцеві положення доповнити внесенням змін до "Бюджетного кодексу України", що випливають із положень статті 7. | Враховано частково (Розд. VІІ) | |||
| -183- Косінов С.А. Статтю 12 доповнити новою частиною третьою в такій редакції: "3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону". | Враховано частково (Розд. VІІ) | |||
| -184- Мигович І.І. До статті 12. "Прикінцеві положення": доручити Уряду в конкретні строки розробити і внести необхідні зміни в кваліфікаційний довідник освітні напрями і стандарти та інші акти, щоб легітимувати провідні засади і визначити відповідальність суб'єктів за надання соціальних послуг. | Враховано в іншій редакції. (Розд. VІІ) |