Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень (Друге читання)
| № п.п. | Редакція, прийнята в першому читанні | Пропозиції | Висновки | Остаточна редакція |
| 0. | Проект Закон України | Проект Закон України | ||
| 1. | Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень | Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень | ||
| 2. | Цей Закон визначає правила та умови встановлення, створення, визначення пріоритету та реєстрацію обтяжень майна, а також встановлює правила та умови задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок забезпечення. Положення цього Закону стосовно задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок забезпечення регулюють лише правовідносини, що виникають з приводу договірного забезпечувального обтяження. | -1- Іоффе Ю.Я. Янковський М.А. Доповнити преамбулу проекту реченням: "Положення цього Закону не розповсюджуються на підприємства, щодо яких на момент введення цього Закону в дію господарським судом порушено справу про банкрутство". | Враховано редакційно у п.6 Прикінцевих положень | Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Сфера дії Закону Цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. |
| -2- Кабінет Міністрів України У преамбулі пропонується зазначити‚ що законопроект визначає "правила та умови запровадження‚ створення‚ визначення пріоритету та реєстрацію обтяжень рухомого майна‚ а також встановлює правила та умови задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок рухомого майна". | Враховано редакційно | |||
| -3- Національний банк України Преамбулу до законопроекту пропонується викласти у такій редакції: "Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Сфера дії Закону Цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна". | Враховано | |||
| 3. | Розділ І | |||
| 4. | ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення термінів | Стаття 2. Визначення термінів | ||
| 5. | Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: | -4- Кабінет Міністрів України У ст. 1 пропонується виключити визначення термінів: "боржник"‚ "власник майна"‚ "дефолт"‚ "забезпечувальний договір"‚ "забезпечувач"‚ "майно"‚ "майнове право"‚ "нерухоме майно"‚ "право власності"‚ "суд"‚ "рухоме майно"‚ "реалізація забезпечення" та ін.‚ визначення яких містяться в інших законодавчих актах. | Враховано частково | Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: |
| 6. | Боржник - особа, яка зобов'язана виконати забезпечене (основне) зобов'язання. | -5- Беспалий Б.Я. Стаття 1. пункт 1. "Боржник". Зняти дужки. Аналогічно у всьому тексті закону. | Враховано редакційно | |
| -6- Іоффе Ю.Я. Янковський М.А. У ст. 1 вилучити термін "боржник" як такий, що чітко визначений законодавством. | Враховано | |||
| -7- Національний банк України У ст. 1 термін "боржник" викласти у такій редакції: "боржник - особа, що є власником рухомого майна, яке є предметом публічного або забезпечувального обтяження; особа, у володінні якої знаходиться предмет договірного обтяження, право власності на який належить обтяжувачу; боржник за договором купівлі - продажу рухомого майна з правом чи зобов'язанням зворотного викупу; за договором купівлі-продажу рухомого майна під умовою; особа, що відступила право вимоги" | Відхилено | |||
| 7. | Власник майна - особа, яка є власником речі чи якій належить майнове право, або особа, якій речі чи інше майно належать на праві повного господарського відання чи оперативного управління. | |||
| 8. | Державний реєстр - Державний реєстр обтяжень майна. | -8- Національний банк України У ст. 1 пропонується термін "Державний реєстр" замінити терміном "Компетентний орган" у такій редакції: "компетентний орган - суд, державний орган або його посадова особа, які відповідно до закону наділені повноваженнями здійснювати обтяження рухомого майна, що належить юридичним чи фізичним особам" | Враховано | компетентний орган - суд, державний орган або його посадова особа, які відповідно до закону наділені повноваженнями здійснювати обтяження рухомого майна, що належить юридичним чи фізичним особам; |
| 9. | Дефолт - невиконання або неналежне виконання зобов'язання, а також будь-який інший випадок, визначений договором. | -9- Іоффе Ю.Я. Янковський М.А. У ст. 1 вилучити термін "дефолт", або замінити на більш детальний та конкретний термін, який відображатиме невиконання визначених договірних зобов'язань. | Враховано | |
| 10. | Забезпечена особа - особа, кредитор за забезпеченим зобов'язанням, на користь якої створено забезпечувальне обтяження. | |||
| 11. | Забезпечення - майно, яке є предметом забезпечувального обтяження. Допускається створення забезпечувального обтяження в майні, яке обмежено в цивільному обороті або вилучено з цивільного обороту на момент створення забезпечувального обтяження. У такому випадку реалізація забезпечення можлива лише за умови одержання відповідного дозволу або оборотності такого майна на момент дефолту. | -10- Матвієнко П.В. Абзац 7 статті 1 проекту викласти в наступній редакції: "Забезпечувальне майно - майно, яке є предметом забезпечення. Майно, цивільний оборот якого обмежений або яке вилучене з цивільного обороту на момент виникнення забезпечення, може бути забезпечувальним майном. Реалізація такого забезпечувального майна можлива лише за умови одержання відповідного дозволу або оборотності такого майна на момент дефолту". | Враховано частково редакційно у ст..5 та розд. ІV | |
| 12. | Забезпечувальний договір - будь-який договір, що створює або передбачає створення забезпечувального обтяження. | |||
| 13. | Забезпечувальне обтяження - обтяження в майні, що виникає в силу закону або договору та забезпечує повне або часткове виконання зобов'язання боржником. Забезпечувальні обтяження включають але не обмежуються заставою, правом притримання речі, правом вимагати передачі права власності на майно за договорами фінансового лізингу, репо, договорами за умовою, тощо. | -11- Матвієнко П.В. Абзац 9 статті 1 проекту викласти в наступній редакції: "забезпечення - обтяження майна, що виникає в силу закону або договору, з метою забезпечення повного або часткового виконання зобов'язання боржником. Зобов'язання забезпечуються заставою, правом притримання речі, купівлею із зворотнім продажем, тощо". | Враховано редакційно у ст.3, 21 | |
| 14. | Забезпечувач - власник майна, яке є предметом забезпечувального обтяження або особа, яка погодилась на створення та зареєструвала забезпечувальне обтяження в своєму майбутньому майні. Забезпечувачем може бути як боржник так і інша особа. | |||
| 15. | Майно - будь-які існуючі або майбутні об'єкти права власності, у тому числі грошові кошти, речі та майнові права, об'єкти інтелектуальної власності, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. | -12- Іоффе Ю.Я. Янковський М.А. У ст. 1 вилучити термін " майно" як такий, що чітко визначений законодавством. | Враховано | |
| 16. | Майнове право - будь-яке право, що має економічну цінність та оцінено або може бути оцінено сторонами забезпечувального договору в грошовому еквіваленті. Майнові права включають, але не обмежуються правами вимоги товарів чи платежів за договорами купівлі продажу; правами вимоги орендної плати за договорами оренди (лізингу), тощо. | |||
| 17. | Майбутнє майно - майно, власником якого збирається стати забезпечувач. | |||
| 18. | Нерухоме майно - земельні ділянки, водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, частини надр, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх суттєвого знецінення або зміни їх призначення. Режим нерухомого майна може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. | |||
| 19. | Забезпечене зобов'язання (вимога) - будь-яке існуюче або майбутнє зобов'язання, виконання якого забезпечується забезпечувальним обтяженням. | |||
| 20. | Якщо зобов'язання є аксессорним (додатковим) по відношенню до іншого зобов'язання але, в свою чергу, забезпечується забезпечувальним обтяженням, таке зобов'язання буде основним по відношенню до того зобов'язання яке його забезпечує. | -13- Беспалий Б.Я. Стаття 1. пункт 14. "Забезпечене зобов'язання". Абзац 2. текст "аксессорним (додатковим)" замінити словом "додатковим". | Враховано редакційно | |
| 21. | Обтяження - будь-яке встановлене законом або створене договором право особи (яка не є власником майна) щодо майна, яке забороняє або обмежує здійснення власником свого права щодо володіння, користування або розпорядження майном. Зокрема, обтяження майна виникає внаслідок встановлення сервітуту, накладення арешту, застави майна, передачі майна в оренду тощо. | -14- Національний банк України У ст. 1 пропонується визначення терміну "Обтяження" виключити, оскільки це питання регулюється статтею 3 остаточної редакції. | Враховано | |
| 22. | Обтяжувач - особа, на користь якої встановлено або створено обтяження. Термін "обтяжувач" включає в себе забезпечену особу. | -15- Національний банк України У ст. 1 пропонується визначення терміну "Обтяжувач" викласти у такій редакції: "обтяжувач - компетентний орган при публічному обтяженні; кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням; власник рухомого майна, яке знаходиться у володінні боржника; будь-яка інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження; особа, що здійснює управління рухомим майном в інтересах кредитора;" | Враховано | обтяжувач - компетентний орган при публічному обтяженні; кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням; власник рухомого майна, яке знаходиться у володінні боржника; будь-яка інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження; особа, що здійснює управління рухомим майном в інтересах кредитора; |
| 23. | Право власності - право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. | -16- Іоффе Ю.Я. Янковський М.А. У ст. 1 вилучити термін "право власності" як такий, що чітко визначений законодавством. | Враховано | |
| 24. | Право грошової вимоги - майнове право кредитора вимагати сплати грошової суми у відповідності із умовами угоди, у зв'язку із якою це право виникло. | |||
| 25. | Пріоритет - переважне право особи відносно конкуруючого права іншої особи на те ж саме майно. | -17- Національний банк України У ст. 1 пропонується визначення терміну "Пріоритет" викласти у такій редакції : "пріоритет - переважне право обтяжувача відносно права іншої особи на те ж саме рухоме майно; Після визначення терміну "Пріоритет" пропонується доповнити визначеннями двох термінів: "вищий пріоритет - переважний пріоритет одного обтяжувача відносно пріоритету іншого обтяжувача на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж рухомого майна; нижчий пріоритет - пріоритет одного обтяжувача, який підпорядковується пріоритету іншого обтяжувача, на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж рухомого майна" | Враховано | пріоритет - переважне право обтяжувача відносно права іншої особи на те ж саме рухоме майно; вищий пріоритет - переважний пріоритет одного обтяжувача відносно пріоритету іншого обтяжувача на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж рухомого майна; нижчий пріоритет - пріоритет одного обтяжувача, який підпорядковується пріоритету іншого обтяжувача, на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж рухомого майна; |
| 26. | Рухоме майно - речі, що не відносяться до нерухомих майна та які можна вільно переміщувати у просторі. | -18- Національний банк України У ст. 1 пропонується термін "Рухоме майно " викласти у такій редакції: "рухоме майно - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов'язки" | Враховано | "рухоме майно - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов'язки;" |
| 27. | Реалізація забезпечення - реалізація забезпечення може проводитись шляхом: - відчуження забезпечення (майнові права відчужуються шляхом їх уступки); - управління майном. | -19- Національний банк України У ст. 1 пропонується термін "Реалізація забезпечення" замінити визначенням терміну "Звернення стягнення на предмет обтяження" у такій редакції: "звернення стягнення на предмет обтяження - вжиття обтяжувачем передбачених законом заходів щодо предмета обтяження для задоволення своїх прав чи вимог, які випливають зі змісту обтяження. " | Враховано | "звернення стягнення на предмет обтяження - вжиття обтяжувачем передбачених законом заходів щодо предмета обтяження для задоволення своїх прав чи вимог, які випливають зі змісту обтяження"; |
| 28. | Суд - суд, господарський суд, третейський суд. | -20- Беспалий Б.Я. Стаття 1. пункт 22 вилучити. Визначення чи тлумачення терміну "суд" не може бути предметом цього закону. | Враховано редакційно | "рішення суду - рішення, постанова, ухвала суду, господарського суду, третейського суду, іноземного суду або арбітражу". |
| -21- Національний банк України У ст. 1 пропонується надати визначення терміну "Рішення суду" у такій редакції: "рішення суду - рішення, постанова, ухвала суду, господарського суду, третейського суду, іноземного суду або арбітражу" | Враховано | |||
| 29. | Стаття 2. Поняття забезпечувального обтяження | -22- Національний банк України Ст. 2 пропонується викласти у такій редакції: "Розділ ІІ ОБТЯЖЕННЯ РУХОМОГО МАЙНА Стаття 3. Поняття обтяження Обтяженням є будь-яке право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження у обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором. Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом." | Враховано | Розділ ІІ. ОБТЯЖЕННЯ РУХОМОГО МАЙНА Стаття 3. Поняття обтяження Обтяженням є будь-яке право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження у обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором. Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом. |
| 30. | Якщо інше не передбачено договором, кредитор, вимоги якого забезпечені забезпечувальним обтяженням, у разі дефолту, має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі за рахунок забезпечення переважно перед іншими кредиторами враховуючи пріоритет, як це визначено статтею 17 цього Закону. | |||
| 31. | У випадку використання в якості забезпечення майбутнього майна, забезпечувальне обтяження виникає з моменту, коли забезпечувач стає власником такого майна. | |||
| 32. | Права забезпеченої особи на річ розповсюджується також і на її приналежності. | |||
| 33. | Права забезпеченої особи також розповсюджується на плоди, продукцію та доходи, що отримані в результаті використання забезпечення, якщо інше не встановлено забезпечувальним договором. | |||
| 34. | Стаття 3. Види забезпечувальних договорів | -23- Національний банк України Ст. 3 пропонується викласти у такій редакції: "Стаття 4. Види обтяжень Обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними. Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем. Іншими договірними є обтяження, які не віднесені до забезпечувальних або публічних і виникають внаслідок передачі рухомого майна, право власності на яке належить обтяжувачу, у володіння боржнику, або з інших підстав, які обмежують право обтяжувача або боржника розпоряджатися рухомим майном" | Враховано | Стаття 4. Види обтяжень Обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними. Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем. Іншими договірними є обтяження, які не віднесені до забезпечувальних або публічних і виникають внаслідок передачі рухомого майна, право власності на яке належить обтяжувачу, у володіння боржнику, або з інших підстав, які обмежують право обтяжувача або боржника розпоряджатися рухомим майном. |
| 35. | Забезпечувальними договорами є договір застави, договір про притримання майна, договір репо, договір фінансового лізингу, договір про передачу права власності на майно за умовою, тощо. | -24- Кабінет Міністрів України Стаття 3 потребує доопрацювання в частині визначення понять "договір про притримання майна" та "договір РЕПО"‚ оскільки укладення зазначених видів договорів не передбачено чинним законодавством. | Враховано редакційно | |
| 36. | За договором притримання кредитор, який правомірно володіє майном, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання боржником у строк забезпеченого зобов'язання, має право притримати його у себе до виконання боржником цього зобов'язання. Договором про притримання може бути також передбачено, що кредитор має право звернути стягнення та реалізувати притримане майно, якщо протягом обумовленого часу боржником не буде виконано відповідне зобов'язання. | |||
| 37. | За договором репо кредитор купує майно в боржника з одночасним зобов'язанням цього боржника зворотного викупу цього майна за обумовленою ціною на обумовлену дату. При наступленні обумовленої дати зворотного викупу майна, кредитор зобов'язаний продати боржнику зазначене майно у відповідності із умовами договору. | |||
| 38. | Як правило, ціна на майно при зворотному викупі вище ціни за якою кредитор придбаває майно в боржника, а вартість самого майна є вищою ніж його ціна при зворотньому викупі. Набуттям права власності на майно за договором репо кредитор забезпечує зобов'язання боржника щодо сплати ціни при зворотньому викупі. В свою чергу, на користь боржника в майні створюється забезпечувальне обтяження, що забезпечує виконання кредитором зобов'язання щодо продажу майна боржнику при зворотньому викупі. | |||
| 39. | Договір про передачу права власності на майно за умовою встановлює право кредитора вимагати передачі йому права власності на майно при виконанні певних умов або при настанні певної події. | |||
| 40. | Стаття 4. Сторони забезпечувального договору | -25- Національний банк України Ст. 4 пропонується викласти у такій редакції: "Стаття 5. Предмет обтяження Предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно законодавства може бути звернене стягнення. В залежності від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності або праві господарського відання. У разі обмеження правоздатності розпорядження рухомим майном за згодою іншої особи, така ж згода необхідна для його обтяження. Предметом обтяження може бути рухоме майно, яке стане власністю боржника у майбутньому. Рухоме майно може бути предметом декількох обтяжень, якщо інше не встановлено законом або правочином, на підставі якого виникло попереднє зареєстроване обтяження. Договір, на підставі якого виникло приватне обтяження, не може забороняти встановлення публічного обтяження" | Враховано | Стаття 5. Предмет обтяження |
| 41. | Сторонами забезпечувального договору можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. | Предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно законодавства може бути звернене стягнення. В залежності від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності або праві господарського відання. У разі обмеження правоздатності розпорядження рухомим майном за згодою іншої особи, така ж згода необхідна для його обтяження. Предметом обтяження може бути рухоме майно, яке стане власністю боржника у майбутньому. Рухоме майно може бути предметом декількох обтяжень, якщо інше не встановлено законом або правочином, на підставі якого виникло попереднє зареєстроване обтяження. Договір, на підставі якого виникло приватне обтяження, не може забороняти встановлення публічного обтяження. | ||
| 42. | Стаття 5. Форма забезпечувального договору | -26- Національний банк України Ст. 5 пропонується викласти у наступній редакції: "Стаття 6. Поширення сфери дії обтяження Якщо інше не встановлено законом або договором, обтяження поширюється на: 1)невід'ємні приналежності рухомої речі, що є предметом обтяження; 2)продукцію, плоди та доходи, що виробляються, добуваються, одержуються від використання предмета обтяження; 3)будь-яке рухоме майно, що заміщує початковий предмет обтяження і може бути ідентифіковане як таке; 4)доходи від відчуження предмета обтяження, якщо вони можуть бути ідентифіковані як такі; 5)страхове відшкодування у разі настання страхового випадку щодо предмета обтяження, якщо предмет обтяження відповідно до закону або договору підлягає страхуванню, або будь-яке інше відшкодування, отримане боржником внаслідок вилучення або втрати предмета обтяження. До третьої особи, яка виконала обов'язок боржника за зобов'язанням, яке випливає зі змісту обтяження, переходить право за обтяженням, якщо інше не встановлено законом або договором". | Враховано | Стаття 6. Поширення сфери дії обтяження |
| 43. | Забезпечувальний договір вчиняється в письмовій формі. Письмова форма - це будь-яка форма повідомлення, яка забезпечує збереження інформації, що міститься в ньому (в тому числі інформації, яка подана у формі, придатній для її оброблення і передавання електронними засобами), та може бути відтворена на матеріальному носії. | Якщо інше не встановлено законом або договором, обтяження поширюється на: 1)невід'ємні приналежності рухомої речі, що є предметом обтяження; 2)продукцію, плоди та доходи, що виробляються, добуваються, одержуються від використання предмета обтяження; 3)будь-яке рухоме майно, що заміщує початковий предмет обтяження і може бути ідентифіковане як таке; 4)доходи від відчуження предмета обтяження, якщо вони можуть бути ідентифіковані як такі; 5)страхове відшкодування у разі настання страхового випадку щодо предмета обтяження, якщо предмет обтяження відповідно до закону або договору підлягає страхуванню, або будь-яке інше відшкодування, отримане боржником внаслідок вилучення або втрати предмета обтяження. До третьої особи, яка виконала обов'язок боржника за зобов'язанням, яке випливає зі змісту обтяження, переходить право за обтяженням, якщо інше не встановлено законом або договором. | ||
| 44. | Стаття 6. Зміст забезпечувального договору | -27- Національний банк України Ст. 6 пропонується викласти у такій редакції: "Стаття 7. Опис предмета обтяження У правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним. Якщо предметом обтяження є окремий об'єкт, його опис надається за індивідуальними ознаками. Якщо предметом обтяження є сукупність об'єктів рухомого майна, його опис також може надаватися за родовими ознаками. В обох випадках опис предмета обтяження повинен дозволяти ідентифікувати рухоме майно як предмет обтяження. Опис предмета обтяження за родовими ознаками може, зокрема, вказувати на: 1) цілісний майновий комплекс підприємства; 2) всі існуючі та майбутні активи рухомого майна або окремого виду рухомого майна певної особи; 3) всі або окрему частину товарно-матеріальних цінностей суб'єкта господарської діяльності; 4) дебіторську заборгованість суб'єкта господарської діяльності". | Враховано | Стаття 7. Опис предмета обтяження |
| 45. | У забезпечувальному договорі повинно бути зазначено найменування (прізвище, ім'я та по батькові), місцезнаходження (місце проживання) сторін, максимальний розмір та суть забезпеченої вимоги і строк виконання зобов'язання, опис забезпечення, а також будь-які інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. | -28- Матвієнко П.В. У частині 1 статті 6 проекту слова "максимальний розмір та" замінити словами "розмір забезпеченої вимоги або порядок його визначення,". | Враховано у ст.22 | У правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним. Якщо предметом обтяження є окремий об'єкт, його опис надається за індивідуальними ознаками. Якщо предметом обтяження є сукупність об'єктів рухомого майна, його опис також може надаватися за родовими ознаками. В обох випадках опис предмета обтяження повинен дозволяти ідентифікувати рухоме майно як предмет обтяження. Опис предмета обтяження за родовими ознаками може, зокрема, вказувати на: 1) цілісний майновий комплекс підприємства; 2) всі існуючі та майбутні активи рухомого майна або окремого виду рухомого майна певної особи; 3) всі або окрему частину товарно-матеріальних цінностей суб'єкта господарської діяльності; 4) дебіторську заборгованість суб'єкта господарської діяльності. |
| 46. | Максимальний розмір забезпеченої вимоги може визначатися сторонами забезпечувального договору із врахуванням, суми основного боргу, процентів, пені, штрафу, можливих судових витрат, тощо. | -29- Кабінет Міністрів України У ст. 6 термін "максимальний розмір забезпечувальної угоди" замінити та термін "розмір забезпечувальної угоди". | Відхилено | |
| 47. | При опису забезпечення достатньо надати загальний опис забезпечення, що дозволить його ідентифікувати для реалізації у випадку дефолту. Опис "всі існуючі та майбутні товарно-матеріальні запаси та дебіторська заборгованість" є прикладом достатнього опису забезпечення, за умови, що такі товарно-матеріальні запаси та дебіторську заборгованість можливо ідентифікувати для реалізації. При укладенні забезпечувального договору, де забезпеченням виступає майбутнє нерухоме майно, для опису такого забезпечення буде достатньо вказати адресу, за якою знаходиться або буде знаходиться таке майно. | |||
| 48. | Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення забезпечувального договору, коли це не є обов'язковим в силу законів України, але на цьому наполягає одна із сторін. В таких випадках, при нотаріальному посвідчені забезпечувального договору, де забезпеченням виступає майбутнє майно, включаючи нерухоме майно, нотаріус не має права вимагати надання будь-яких правовстановлюючих документів на забезпечення. | -30- Кабінет Міністрів України Виключити останнє речення‚ оскільки порядок визначення нотаріальних дій визначається законом "Про нотаріат". | Враховано редакційно | |
| 49. | Стаття 7. Право розпорядження забезпеченням | -31- Національний банк України Ст. 7 пропонується викласти у наступній редакції: "Стаття 8. Використання та збереження предмета обтяження Якщо інше не встановлене законом або правочином, на підставі якого виникло обтяження, боржник, у володінні якого знаходиться предмет обтяження, може використовувати його у відповідності до цільового призначення, а також отримувати продукцію, плоди і доходи від предмета обтяження. При користуванні предметом обтяження боржник повинен не припускати погіршення його стану та необґрунтованого зменшення вартості понад норми амортизації (зносу). Боржник повинен своєчасно повідомляти обтяжувача про будь-яку загрозу втрати, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета обтяження. У разі втрати, псування, пошкодження, погіршення стану або недостачі предмета обтяження з вини боржника, останній зобов'язаний за власний кошт відновити або замінити його. Якщо боржник не відновив або не замінив предмет обтяження, обтяжувач має право вимагати відшкодування завданих збитків та/або дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого обтяженням. Обтяжувач має право у будь-який час протягом строку дії обтяження за умови попереднього письмово повідомлення боржника перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та використання предмета обтяження. Якщо предмет обтяження належить боржнику і відповідно до умов договору був переданий у володіння обтяжувача, останній зобов'язаний вживати заходи для належного збереження предмета обтяження. У цьому разі обтяжувач може користуватись предметом обтяження за згодою боржника та умов відповідного договору. Якщо інше не встановлено договором, обтяжувач також має право на отримання продукції, плодів і доходів від предмета обтяження, які спрямовуються в рахунок виконання боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання". | Враховано | Стаття 8. Використання та збереження предмета обтяження |
| 50. | Забезпечувач зберігає право розпорядження забезпеченням (обтяженим майном), якщо інше не передбачено законом. | Якщо інше не встановлене законом або правочином, на підставі якого виникло обтяження, боржник, у володінні якого знаходиться предмет обтяження, може використовувати його у відповідності до цільового призначення, а також отримувати продукцію, плоди і доходи від предмета обтяження. При користуванні предметом обтяження боржник повинен не припускати погіршення його стану та необґрунтованого зменшення вартості понад норми амортизації (зносу). Боржник повинен своєчасно повідомляти обтяжувача про будь-яку загрозу втрати, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета обтяження. У разі втрати, псування, пошкодження, погіршення стану або недостачі предмета обтяження з вини боржника, останній зобов'язаний за власний кошт відновити або замінити його. Якщо боржник не відновив або не замінив предмет обтяження, обтяжувач має право вимагати відшкодування завданих збитків та/або дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого обтяженням. Обтяжувач має право у будь-який час протягом строку дії обтяження за умови попереднього письмово повідомлення боржника перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та використання предмета обтяження. Якщо предмет обтяження належить боржнику і відповідно до умов договору був переданий у володіння обтяжувача, останній зобов'язаний вживати заходи для належного збереження предмета обтяження. У цьому разі обтяжувач може користуватись предметом обтяження за згодою боржника та умов відповідного договору. Якщо інше не встановлено договором, обтяжувач також має право на отримання продукції, плодів і доходів від предмета обтяження, які спрямовуються в рахунок виконання боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання. | ||
| 51. | Стаття 8. Наступні забезпечувальні обтяження | -32- Національний банк України Ст. 8 пропонується викласти у наступній редакції: "Стаття 9. Відчуження предмета обтяження Предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається у разі переходу права власності на рухоме майно у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні. У разі відчуження предмета обтяження боржником, він зобов'язаний негайно письмово повідомити про це обтяжувача, який протягом п'яти днів з дня отримання цього повідомлення повинен зареєструвати відповідні зміни у відомостях про обтяження згідно статті 13 цього закону. Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за виключенням таких випадків: 1)обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2)відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході звичайної для нього господарської діяльності, предметом якої є регулярні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження даного виду рухомого майна". | Враховано | Стаття 9. Відчуження предмета обтяження |
| 52. | Наступні забезпечувальні обтяження в одному і теж самому забезпеченні допускаються в разі, якщо інше не передбачено законом. | -33- Матвієнко П.В. Частину 1 статті 8 після слова "законом" доповнити словами "або забезпечувальним договором". Частину 2 статті 8 виключити. | Враховано у ч. 4 ст.5 | Предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається у разі переходу права власності на рухоме майно у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні. У разі відчуження предмета обтяження боржником, він зобов'язаний негайно письмово повідомити про це обтяжувача, який протягом п'яти днів з дня отримання цього повідомлення повинен зареєструвати відповідні зміни у відомостях про обтяження згідно статті 13 цього закону. Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за виключенням таких випадків: 1)обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2)відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході звичайної для нього господарської діяльності, предметом якої є регулярні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження даного виду рухомого майна. |
| 53. | Положення договорів, що вимагають виконання всього або частини забезпеченого зобов'язання, або вимагають сплати будь-яких платежів у зв'язку із створенням наступного забезпечувального обтяження в забезпечені, є недійсними. | |||
| 54. | Стаття 9. Втрата, недостача або пошкодження забезпечення | -34- Національний банк України Ст. 9 пропонується виключити, оскільки ці питання регулюються статтею 9 остаточної редакції. | Враховано | |
| 55. | Якщо у забезпеченої особи є підстави вважати, що забезпечення втрачено, його недостає, воно пошкоджено або існує загроза його втрати, недостачі або пошкодження, така забезпечена особа має право вимагати дострокового виконання забезпеченого зобов'язання в терміни та порядку, що передбачені забезпечувальним договором. | |||
| 56. | Стаття 10. Страхування забезпечення | -35- Національний банк України Ст. 10 пропонується виключити, оскільки ці питання регулюються статтею 6 остаточної редакції. | Враховано | |
| 57. | Забезпечена особа зобов'язана страхувати передане в ії володіння забезпечення, якщо це передбачено законом або договором. | -36- Матвієнко П.В. Частину першу статті 10 проекту викласти в наступній редакції: "Забезпечувач зобов'язаний страхувати забезпечення на користь забезпеченої особи". | Відхилено | |
| 58. | При настанні страхового випадку забезпечена сторона у відповідності із статтею 17 цього Закону має переважне право на задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування. | |||
| 59. | Стаття 11. Обтяження майна, що знаходиться в спільній власності | -37- Національний банк України Ст. 11 пропонується виключити, оскільки ці питання регулюються статтею 9 остаточної редакції. | Враховано | |
| 60. | Частка власника в у праві спільної часткової власності, може бути обтяжена в договірному порядку без згоди усіх співвласників за умови, що така частка виділена в натурі. Співвласники можуть домовитися про встановлення обтяження майна на користь одного чи кількох співвласників. У цьому випадку для встановлення пріоритетів щодо обтяжень на таке майно, співвласники мають право зареєструвати відповідне обтяження в Державному реєстрі. | -38- Беспалий Б.Я. Стаття 11. частина 1. Наприкінці дати повну назву реєстру. | Враховано редакційно | |
| 61. | Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути обтяжено в договірному порядку лише за згодою усіх співвласників. | |||
| 62. | Стаття 12. Забезпечувальне обтяження при зміні забезпеченого зобов'язання | -39- Національний банк України Ст. 12 пропонується викласти у такій редакції: "Стаття 10. Відчуження рухомого майна або передача його у забезпечення боржником, який не мав на це права У разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно статті 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності у Державному реєстрі відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно вільним від обтяжень. У разі передачі рухомого майна у забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення має силу, якщо у Державному реєстрі відсутні відомості про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого були порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків". | Враховано | Стаття 10. Відчуження рухомого майна або передача його у забезпечення боржником, який не мав на це права |
| 63. | У випадку зміни забезпеченого зобов'язання без відповідної зміни забезпечувального обтяження, забезпечувальне обтяження зберігається та забезпечує виконання зміненого забезпеченого зобов'язання у первинному обсязі. | У разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно статті 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності у Державному реєстрі відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно вільним від обтяжень. У разі передачі рухомого майна у забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення має силу, якщо у Державному реєстрі відсутні відомості про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого були порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків. | ||
| 64. | РОЗДІЛ ІІ | Розділ ІІІ | ||
| 65. | РЕЄСТРАЦІЯ ОБТЯЖЕНЬ ТА ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ | -40- Беспалий Б.Я. Розділ ІІ: У назві та в тексті розділу вказати повну назву реєстру. | Враховано частково | РЕЄСТРАЦІЯ І ПРІОРИТЕТ ОБТЯЖЕНЬ |
| 66. | Стаття 13. Реєстрація обтяжень | -41- Національний банк України Ст. 13 пропонується викласти у такій редакції: "Розділ ІІІ. РЕЄСТРАЦІЯ І ПРІОРИТЕТ ОБТЯЖЕНЬ Стаття 11. Реєстрація обтяжень Обтяження рухомого майна реєструються у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (надалі - Державний реєстр) у порядку, встановленому цим Законом". | Враховано | Стаття 11. Реєстрація обтяжень Обтяження рухомого майна реєструються у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (надалі - Державний реєстр) у порядку, встановленому цим Законом. |
| 67. | Будь-які обтяження майна, що встановлені відповідними державними органами у випадках, передбачених законом, в тому числі обтяження у вигляді податкової застави, арешти, обтяження, що встановлюються судом для забезпечення позову, тощо, підлягають обов'язковій державній реєстрації. | -42- Беспалий Б.Я. Стаття 13. частина 1. Текст "державними органами" замінити текстом "органами державної влади". | Відхилено | |
| 68. | Будь-які обтяження нерухомого майна також підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку визначеному законодавством. | |||
| 69. | Інші обтяження майна можуть бути зареєстровані у Державному реєстрі на підставі заяви власника майна або обтяжувача. | |||
| 70. | Реєстрація забезпечувального обтяження не створює забезпечувальне обтяження. Момент виникнення обтяження не пов'язується з реєстрацією обтяження та не впливає на чинність забезпечувального договору, якщо інше не передбачено законом або договором. | |||
| 71. | Стаття 14. Порядок реєстрації обтяжень | -43- Національний банк України Ст. 14 пропонується викласти у такій редакції: "Стаття 12. Правові наслідки реєстрації обтяження Взаємні права і обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з дня набрання сили цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню силу у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає силу у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно не має сили у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлене обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно пріоритету, який визначається у порядку, встановленому цим Законом". | Враховано | Стаття 12. Правові наслідки реєстрації обтяження |
| 72. | Порядок ведення Державного реєстру та плата за внесення запису до Державного реєстру, внесення змін до запису і отримання витягів з Державного реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. | Взаємні права і обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з дня набрання сили цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню силу у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає силу у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно не має сили у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлене обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно пріоритету, який визначається у порядку, встановленому цим Законом. | ||
| 73. | Часом реєстрації обтяження є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру. Запис до Державного реєстру вноситься протягом робочого дня, в який подано заяву про реєстрацію обтяження. | |||
| 74. | Заява про реєстрацію обтяження повинна містити такі відомості: | |||
| 75. | найменування (прізвище, ім'я та по батькові), адресу та номер, що ідентифікує власника майна та особу, на користь якої встановлено або створено обтяження; | |||
| 76. | загальний опис майна та зміст обтяження (далі разом - предмет обтяження), який визначається відповідним державним органом або сторонами забезпечувального договору. Сторони забезпечувального договору визначають предмет обтяження на власний розсуд таким чином, щоб у випадку спору внесеної інформації було би на їх думку достатньо для ідентифікації забезпечення; | |||
| 77. | максимальний розмір забезпеченої вимоги; | |||
| 78. | підпис (або електронний підпис) заявника. | -44- Беспалий Б.Я. Стаття 14, частина 3, пункт 4. Викласти в редакції: "підпис, зокрема електронний, заявника". | Відхилено | |
| 79. | Держателю Державного реєстру забороняється вимагати подання крім заяви інших документів чи додаткової інформації, що не зазначена у цій статті, а також вимагати нотаріального посвідчення такої заяви і перевіряти її точність. | |||
| 80. | За заявою обтяжувача до Державного реєстру можуть бути внесені зміни щодо предмета обтяження. | |||
| 81. | За внесення запису до Державного реєстру справляється відповідна плата, крім випадків, коли такий запис здійснюється за заявою державного органу. | -45- Беспалий Б.Я. Стаття 14, частина 6. Наприкінці текст "державного органу" замінити текстом "органу державної влади або органу місцевого самоврядування". | Відхилено | |
| 82. | Стаття 15. Порядок внесення та виключення записів з Державного реєстру | -46- Національний банк України Ст. 15 пропонується викласти у такій редакції: "Стаття 13. Зміна відомостей про обтяження Зміни у відомостях про зареєстроване обтяження підлягають реєстрації у встановленому цим Законом порядку, якщо вони стосуються: 1)заміни предмета обтяження або будь-яких змін у складі предмета обтяження, у тому числі таких, що сталися внаслідок переробки, приєднання, поділу, виділення або іншого способу перетворення одного виду рухомого майна в інший; 2)заміни обтяжувача внаслідок відступлення прав за правочином, відповідно до якого виникло обтяження або з інших підстав; 3)заміни боржника внаслідок передачі предмета обтяження новому власнику у порядку, встановленому статтею 9 цього Закону, або з інших підстав; 4)зміни змісту або розміру забезпеченого обтяженням зобов'язання; 5)відступлення пріоритету одного обтяжувача іншому стосовно одного й того ж рухомого майна. Обтяжувач зобов'язаний зареєструвати зміни у відомостях про зареєстроване обтяження протягом п'яти днів з дня набрання сили правочином, на підставі якого відбулися зазначені зміни. Боржник або інші особи, права яких були порушені внаслідок невиконання даного обов'язку, мають право вимагати від обтяжувача відшкодування завданих збитків. У разі якщо зміна відомостей про обтяження відбулася за ініціативою боржника без відома обтяжувача, обтяжувач зобов'язаний зареєструвати відповідну зміну відомостей про обтяження протягом п'яти днів з дня отримання від боржника письмового повідомлення про таку зміну відомостей. Якщо таке повідомлення не було отримане обтяжувачем, він не несе відповідальності за відсутність реєстрації зміни відомостей про обтяження". | Враховано | Стаття 13. Зміна відомостей про обтяження |
| 83. | Реєстрація обтяження діє з моменту внесення запису до Державного реєстру до дати виключення запису з Державного реєстру або винесення рішення суду щодо недійсності обтяження. Обтяжувач може в будь-який час подати заяву про виключення запису з Державного реєстру. | Зміни у відомостях про зареєстроване обтяження підлягають реєстрації у встановленому цим Законом порядку, якщо вони стосуються: 1)заміни предмета обтяження або будь-яких змін у складі предмета обтяження, у тому числі таких, що сталися внаслідок переробки, приєднання, поділу, виділення або іншого способу перетворення одного виду рухомого майна в інший; 2)заміни обтяжувача внаслідок відступлення прав за правочином, відповідно до якого виникло обтяження або з інших підстав; 3)заміни боржника внаслідок передачі предмета обтяження новому власнику у порядку, встановленому статтею 9 цього Закону, або з інших підстав; 4)зміни змісту або розміру забезпеченого обтяженням зобов'язання; 5)відступлення пріоритету одного обтяжувача іншому стосовно одного й того ж рухомого майна. Обтяжувач зобов'язаний зареєструвати зміни у відомостях про зареєстроване обтяження протягом п'яти днів з дня набрання сили правочином, на підставі якого відбулися зазначені зміни. Боржник або інші особи, права яких були порушені внаслідок невиконання даного обов'язку, мають право вимагати від обтяжувача відшкодування завданих збитків. У разі якщо зміна відомостей про обтяження відбулася за ініціативою боржника без відома обтяжувача, обтяжувач зобов'язаний зареєструвати відповідну зміну відомостей про обтяження протягом п'яти днів з дня отримання від боржника письмового повідомлення про таку зміну відомостей. Якщо таке повідомлення не було отримане обтяжувачем, він не несе відповідальності за відсутність реєстрації зміни відомостей про обтяження. | ||
| 84. | Якщо обтяжувач не подав заяву про виключення запису з Державного реєстру чи продовження терміну реєстрації, відповідний запис зберігається протягом п'яти років з дати внесення запису до Державного реєстру. Обтяжувач шляхом подання відповідної заяви може продовжити термін дії реєстрації обтяження в будь-який час протягом останнього року дії такої реєстрації на наступні п'ять років після закінчення попередніх п'яти років дії реєстрації. | |||
| 85. | Після припинення обтяження, обтяжувач, самостійно або на письмову вимогу власника майна (або особи, чиї права порушуються чи оспорюються існуванням запису про обтяження,)протягом десяти днів зобов'язаний подати до Державного реєстру заяву про виключення з Державного реєстру запису про реєстрацію такого обтяження. У разі невиконання обтяжувачем своїх обов'язків щодо подання заяви про виключення запису з Державного реєстру, обтяжувач відшкодовує потерпілій стороні збитки, спричинені таким невиконанням. | |||
| 86. | Держатель Державного реєстру зобов'язаний виключити запис в день одержання відповідної заяви обтяжувача. | |||
| 87. | Стаття 16. Відкритість Державного реєстру | -47- Національний банк України Ст. 16 пропонується виключити, оскільки ці питання врегульовані статтею 43 остаточної редакції. | Враховано | |
| 88. | Державний реєстр та відомості, занесені до нього, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб. Державний реєстр має бути відкритим для пошуку інформації щодо обтяжень цілодобово протягом семи днів на тиждень. | |||
| 89. | Завірені держателем Державного реєстру витяги з Державного реєстру, що свідчать про внесення запису до Державного реєстру або про відсутність такого запису, надаються за запитом будь-якої фізичної або юридичної особи за відповідну плату, крім випадків, коли такий запит подається державними органами в межах їх компетенції. | -48- Беспалий Б.Я. Стаття 16, частина 2. Текст "державними органами" замінити текстом "органами державної влади або місцевого самоврядування". | Відхилено | |
| 90. | Держатель Державного реєстру, а також його посадові особи за порушення порядку ведення Державного реєстру, а також за надання недостовірної інформації несуть відповідальність згідно із законодавством України. | -49- Беспалий Б.Я. Стаття 16, частина 3. Текст "законодавством України" замінити словом "законом". | Відхилено | |
| 91. | РОЗДІЛ ІІІ ПРІОРИТЕТ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Стаття 17. Пріоритет | -50- Національний банк України Слова "Розділ ІІІ Пріоритет та реалізація забезпечення" та статтю 17 пропонується викласти у такій редакції: "Стаття 14. Пріоритет обтяження, який визначається на підставі реєстрації Якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації за виключеннями, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження. Якщо відповідно до закону обтяжувач вправі притримати рухоме майно, що належить боржнику, для забезпечення своєї вимоги, пріоритет такого права притримання встановлюється з моменту його реєстрації. Якщо право притримання не було зареєстроване, воно не має пріоритету над зареєстрованими обтяженнями, але має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. | Враховано | Стаття 14. Пріоритет обтяження, який визначається на підставі реєстрації |
| 92. | Забезпечена особа, на користь якої раніше зареєстроване забезпечувальне обтяження (в тому числі в майбутньому майні), має пріоритет перед іншими особами: | Якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації за виключеннями, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження. Якщо відповідно до закону обтяжувач вправі притримати рухоме майно, що належить боржнику, для забезпечення своєї вимоги, пріоритет такого права притримання встановлюється з моменту його реєстрації. Якщо право притримання не було зареєстроване, воно не має пріоритету над зареєстрованими обтяженнями, але має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. | ||
| 93. | - в разі дефолту боржника, одержати задоволення забезпеченої вимоги за рахунок забезпечення; | |||
| 94. | - вимагати усунення будь-яких порушень його прав, що випливають із змісту обтяження; | |||
| 95. | - здійснення інших своїх прав, пов'язанних з обтяженням майна. | |||
| 96. | Обтяжувачи, що зареєстрували обтяження в один момент часу, мають рівні права. | |||
| 97. | Пріоритет обтяжувача визначається не на підставі моменту виникнення обтяження, а на підставі моменту реєстрації обтяження та моменту реєстрації змін щодо предмета обтяження в частині цих змін. | |||
| 98. | Забезпечена особа, на користь якої раніше зареєстроване забезпечувальне обтяження, вправі в договірному порядку уступити іншій забезпеченій особі своє переважне право одержати задоволення за рахунок забезпечення або відмовитись від такого переважного права. Забезпечена особа може взагалі відмовитись від забезпечувального обтяження. У такому випадку забезпечена особа, що відмовляється від забезпечувального обтяження або поступається чи відмовляється від пріоритету, повинна внести відповідні зміни до Державного реєстру. Забезпечена особа, на користь якої був уступлений пріоритет, має право пріоритетного задоволення своїх вимог лише на суму, яку би могла отримати забезпечена особа, яка поступилася своїм переважним правом. | |||
| 99. | Стаття 18. Винятки із загального правила визначення пріоритету | -51- Національний банк України Ст. 18 пропонується викласти у такій редакції та доповнити новими статтями 16, 17, 18, 19 : "Стаття 15. Пріоритет обтяження рухомих речей, які є предметом купівлі-продажу у кредит Обтяжувач (продавець) рухомих речей, які є предметом купівлі-продажу у кредит з відстроченням або розстроченням платежу, набуває пріоритет з моменту реєстрації відповідного обтяження. Такий пріоритет є вищим за інші обтяження майна боржника, встановлені на користь інших обтяжувчів, навіть якщо такі обтяження були зареєстровані раніше. Правило визначення пріоритету згідно цієї статті застосовується за умови, що обтяження, встановлене на користь продавця товару у кредит, було зареєстроване протягом п'яти днів з дня продажу і відповідний обтяжувач в зазначений строк письмово повідомив про виникнення у нього вищого пріоритету всіх інших обтяжувачів майна боржника, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження. Стаття 16. Пріоритет обтяжень, які виникли внаслідок передачі прав за цінними паперами Пріоритет обтяжень, які виникли внаслідок передачі прав за борговими або товаророзпорядчими цінними паперами, зокрема облігаціями, векселями, заставними, складськими свідоцтвами, коносаментами, визначається з моменту їх реєстрації, якщо тільки права за такими цінними паперами не переходять до обтяжувача шляхом їх передачі у його володіння. У разі передачі прав за цими цінними паперами шляхом передачі у володіння обтяжувачу, пріоритет такого обтяження встановлюється з моменту передачі відповідного цінного паперу у його володіння і таке обтяження має силу у відносинах з третіми особами без необхідності його реєстрації. В цьому випадку обтяжувач має вищий пріоритет над всіма іншими обтяженнями, в тому числі зареєстрованими раніше. Обтяження на права які випливають з іменних цінних паперів, випущених в документарній або електронній формі, вступають в силу і їх пріоритет визначається з моменту внесення відповідного запису у реєстр власників іменних цінних паперів, який ведеться уповноваженим реєстратором або зберігачем. " Стаття 17. Реєстрація і пріоритет обтяження рухомого майна, яке стане власністю боржника у майбутньому Обтяження рухомого майна, яке стане власністю боржника у майбутньому, може бути зареєстрованим на розсуд обтяжувача в будь-який час після набрання сили правочином, на підставі якого виникло відповідне обтяження. Пріоритет обтяження рухомого майна, яке стане власністю боржника у майбутньому, виникає з моменту реєстрації, але таке обтяження вступає в силу у відносинах з третіми особами з моменту набуття боржником права власності на відповідне рухоме майно. Стаття 18. Реєстрація і пріоритет обтяження цілісного майнового комплексу підприємства Якщо предметом обтяження є цілісний майновий комплекс підприємства, відповідне обтяження реєструється у Державному реєстрі відповідно до цього Закону. Пріоритет обтяження рухомого майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу підприємства, встановлюється з моменту реєстрації, якщо інше не встановлено цим Законом. Обтяження нерухомого майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу підприємства, підлягає реєстрації у державному реєстрі прав на нерухоме майно. Пріоритет обтяження цього нерухомого майна визначається згідно правил, встановлених законом для визначення пріоритету прав на нерухоме майно. Стаття 19. Пріоритет обтяжень рухомого майна, яке зазнало перетворень Якщо після реєстрації обтяження відповідне рухоме майно внаслідок переробки, приєднання, поділу, виділення або іншим чином перетворилося в інше за своїми ознаками рухоме майно, обтяження рухомого майна, яке було початковим предметом обтяження, поширюється на рухоме майно, в яке воно перетворилося або невідокремлюваної частиною якого воно стало, за умови реєстрації змін у відомостях про обтяження у порядку, встановленому статтею 13 цього Закону. Пріоритет такого обтяження встановлюється з моменту реєстрації відповідних змін у відомостях про обтяження. Якщо після реєстрації обтяження відповідне рухоме майно внаслідок приєднання стало невідокремлюваною частиною нерухомого майна, обтяження рухомого майна припиняється. При цьому обтяжувач має право на підставі правочину, згідно якого виникло обтяження рухомого майна, зареєструвати на аналогічних умовах у реєстрі прав на нерухоме майно обтяження нерухомого майна, до якого було приєднане рухоме майно, що було предметом обтяження. Пріоритет такого обтяження нерухомого майна виникає з моменту його державної реєстрації у реєстрі прав на нерухоме майно". | Враховано | Стаття 15. Пріоритет обтяження рухомих речей, які є предметом купівлі-продажу у кредит |
| 100. | Обтяжувач, який продав майно боржнику на умовах товарного кредиту або відстрочення платежу, або надав боржнику за договором позики чи кредитним договором кошти на придбання майна та уклав з ним забезпечувальний договір на забезпечення виконання боржником зобов'язань за цими договорами, має пріоритет над попередніми обтяжувачами стосовно цього майна за умови, що перед тим як боржник отримав відповідне майно у власність, відповідний запис було внесено до Державного реєстру, і продавець відповідного майна або кредитор, що надав позику (кредит) для його придбання, повідомили попередніх забезпечених кредиторів (забезпечених осіб) про створення забезпечувального обтяження і продаж майна. Обов'язок щодо повідомлення попередніх кредиторів стосується лише попередніх кредиторів, на користь яких в Державному реєстрі зареєстроване забезпечувальне обтяження. | Обтяжувач (продавець) рухомих речей, які є предметом купівлі-продажу у кредит з відстроченням або розстроченням платежу, набуває пріоритет з моменту реєстрації відповідного обтяження. Такий пріоритет є вищим за інші обтяження майна боржника, встановлені на користь інших обтяжувчів, навіть якщо такі обтяження були зареєстровані раніше. Правило визначення пріоритету згідно цієї статті застосовується за умови, що обтяження, встановлене на користь продавця товару у кредит, було зареєстроване протягом п'яти днів з дня продажу і відповідний обтяжувач в зазначений строк письмово повідомив про виникнення у нього вищого пріоритету всіх інших обтяжувачів майна боржника, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження. Стаття 16. Пріоритет обтяжень, які виникли внаслідок передачі прав за цінними паперами Пріоритет обтяжень, які виникли внаслідок передачі прав за борговими або товаророзпорядчими цінними паперами, зокрема облігаціями, векселями, заставними, складськими свідоцтвами, коносаментами, визначається з моменту їх реєстрації, якщо тільки права за такими цінними паперами не переходять до обтяжувача шляхом їх передачі у його володіння. У разі передачі прав за цими цінними паперами шляхом передачі у володіння обтяжувачу, пріоритет такого обтяження встановлюється з моменту передачі відповідного цінного паперу у його володіння і таке обтяження має силу у відносинах з третіми особами без необхідності його реєстрації. В цьому випадку обтяжувач має вищий пріоритет над всіма іншими обтяженнями, в тому числі зареєстрованими раніше. Обтяження на права які випливають з іменних цінних паперів, випущених в документарній або електронній формі, вступають в силу і їх пріоритет визначається з моменту внесення відповідного запису у реєстр власників іменних цінних паперів, який ведеться уповноваженим реєстратором або зберігачем. Стаття 17. Реєстрація і пріоритет обтяження рухомого майна, яке стане власністю боржника у майбутньому Обтяження рухомого майна, яке стане власністю боржника у майбутньому, може бути зареєстрованим на розсуд обтяжувача в будь-який час після набрання сили правочином, на підставі якого виникло відповідне обтяження. Пріоритет обтяження рухомого майна, яке стане власністю боржника у майбутньому, виникає з моменту реєстрації, але таке обтяження вступає в силу у відносинах з третіми особами з моменту набуття боржником права власності на відповідне рухоме майно. Стаття 18. Реєстрація і пріоритет обтяження цілісного майнового комплексу підприємства Якщо предметом обтяження є цілісний майновий комплекс підприємства, відповідне обтяження реєструється у Державному реєстрі відповідно до цього Закону. Пріоритет обтяження рухомого майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу підприємства, встановлюється з моменту реєстрації, якщо інше не встановлено цим Законом. Обтяження нерухомого майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу підприємства, підлягає реєстрації у державному реєстрі прав на нерухоме майно. Пріоритет обтяження цього нерухомого майна визначається згідно правил, встановлених законом для визначення пріоритету прав на нерухоме майно. Стаття 19. Пріоритет обтяжень рухомого майна, яке зазнало перетворень Якщо після реєстрації обтяження відповідне рухоме майно внаслідок переробки, приєднання, поділу, виділення або іншим чином перетворилося в інше за своїми ознаками рухоме майно, обтяження рухомого майна, яке було початковим предметом обтяження, поширюється на рухоме майно, в яке воно перетворилося або невідокремлюваної частиною якого воно стало, за умови реєстрації змін у відомостях про обтяження у порядку, встановленому статтею 13 цього Закону. Пріоритет такого обтяження встановлюється з моменту реєстрації відповідних змін у відомостях про обтяження. Якщо після реєстрації обтяження відповідне рухоме майно внаслідок приєднання стало невідокремлюваною частиною нерухомого майна, обтяження рухомого майна припиняється. При цьому обтяжувач має право на підставі правочину, згідно якого виникло обтяження рухомого майна, зареєструвати на аналогічних умовах у реєстрі прав на нерухоме майно обтяження нерухомого майна, до якого було приєднане рухоме майно, що було предметом обтяження. Пріоритет такого обтяження нерухомого майна виникає з моменту його державної реєстрації у реєстрі прав на нерухоме майно. | ||
| 101. | Стаття 19. Задоволення вимог забезпеченої особи | -52- Національний банк України Ст. 19 пропонується викласти у такій редакції: "Стаття 20. Відступлення пріоритету Якщо обтяжувач відступив іншій особі права за правочином, на підставі якого виникло обтяження, ця особа набуває всі відступлені права стосовно предмета обтяження, включаючи встановлений пріоритет за умови, що відомості про заміну обтяжувача були внесені до Державного реєстру протягом п'яти днів з дня відступлення прав. Обтяжувач з вищим пріоритетом вправі відступити свій пріоритет обтяжувачу з нижчим пріоритетом за умови, що цим не спричиняються збитки іншим обтяжувачам, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження, і відповідна зміна у відомостях про обтяження була зареєстрована протягом п'яти днів з дня відступлення пріоритету". | Враховано | Стаття 20. Відступлення пріоритету Якщо обтяжувач відступив іншій особі права за правочином, на підставі якого виникло обтяження, ця особа набуває всі відступлені права стосовно предмета обтяження, включаючи встановлений пріоритет за умови, що відомості про заміну обтяжувача були внесені до Державного реєстру протягом п'яти днів з дня відступлення прав. Обтяжувач з вищим пріоритетом вправі відступити свій пріоритет обтяжувачу з нижчим пріоритетом за умови, що цим не спричиняються збитки іншими обтяжувачу, на користь якого встановлене зареєстроване обтяження, і відповідна зміна у відомостях про обтяження була зареєстрована протягом п'яти днів з дня відступлення пріоритету. |
| 102. | Якщо інше не передбачено законом, вимоги забезпеченої особи задовольняються за рахунок забезпечення незалежно від того в чиєї власності знаходиться забезпечення та яким чином воно було відчужено, за виключенням випадків коли забезпечення було відчужено за рішенням суду. | -53- Кабінет Міністрів України Частину першу статті 19 проекту в частині "вимоги забезпеченої особи задовольняються за рахунок забезпечення незалежно від того‚ в чиєї власності знаходиться забезпечення та яким чином воно було відчужено" слід узгодити із статтею 388 Цивільного кодексу України. | Відхилено Немає чітко сформульованої пропозиції. | |
| 103. | Вимоги забезпеченої особи можуть також задовольнятися за рахунок доходів від забезпечення, а також доходів, отриманих від управління забезпеченням без його відчуження, якщо це передбачено забезпечувальним договором. | |||
| 104. | Під управлінням розуміється передача забезпечення в володіння та (або) користування забезпеченій особі із правом подальшої передачі забезпечення в володіння та (або) користування будь-яким іншим особам, тощо. | -54- Беспалий Б.Я. Стаття 19, частина 3. Двічі текст "та (або)" замінити текстом "та\або". Аналогічно у всьому тексті закону. | Відхилено | |
| 105. | Стаття 20. Доходи від забезпечення | -55- Національний банк України Ст. 20 пропонується виключити, оскільки ці питання врегульовані статтею 34 остаточної редакції. | Враховано | |
| 106. | Доходами від забезпечення вважається будь-яке майно, що набуває забезпечував від реалізації забезпечення. | |||
| 107. | Зареєстроване забезпечувальне обтяження та його пріоритетність розповсюджуються також на доходи від забезпечення. | |||
| 108. | У випадку, якщо забезпечував реалізував забезпечення без згоди забезпеченої особи, забезпечена особа має право отримати задоволення своїх вимог як з вартості забезпечення, що знаходиться в третіх осіб, так і з вартості доходів від забезпечення. У випадку, якщо забезпечення, вартість якого менше 25 000 гривень, було придбано фізичною особою (споживачем) для власних побутових потреб, забезпечена особа не має права отримати задоволення своїх вимог з вартості такого відчуженого забезпечення. | -56- Беспалий Б.Я. Стаття 20, частина 3. Вилучити текст " (споживачем)". | Відхилено | Розділ ІV. ЗАБЕЗПЕЧУВАЛЬНІ ОБТЯЖЕННЯ Стаття 21. Види забезпечувальних обтяжень До забезпечувальних обтяжень відносяться: 1)застава рухомого майна згідно параграфу 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору; 2)право застави рухомого майна згідно статті 694 Цивільного кодексу України; 3)право притримання рухомого майна згідно параграфу 7 глави 49 Цивільного кодексу України; 4)інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються забезпечувальними. Порядок створення і зміст окремих видів забезпечувальних обтяжень встановлюються законом та/або договором. Стаття 22. Вимоги, які забезпечуються обтяженням Обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання чи умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження. Якщо боржник та обтяжувач досягли згоди про збільшення максимального розміру забезпеченої обтяженням вимоги, таке збільшення підпорядковується пріоритету іншого обтяження, зареєстрованого раніше моменту реєстрації відомостей про зміну розміру забезпеченого обтяженням зобов'язання. Стаття 23. Права обтяжувача за забезпечувальним обтяженням Відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право у разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження у черговості згідно встановленого пріоритету. У разі відступлення обтяжувачем забезпеченої обтяженням вимоги іншій особі, до неї також переходять всі права обтяжувача щодо предмета обтяження. Обтяжувач набуває право звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження незалежно від настання строку виконання забезпеченої обтяженням вимоги у разі настання однієї з таких обставин: 1)інша ніж обтяжувач особа звертає стягнення на предмет обтяження; 2) порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; 3)прийняття рішення про ліквідацію, реорганізацію юридичної особи, рухоме майно якої є предметом забезпечувального обтяження. Якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше об'єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги. В цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення. |
| -57- Національний банк України Пропонується після статті 20 остаточної редакції доповнити словами та новими статтями 21, 22, 23 у такій редакції: "Розділ ІV. ЗАБЕЗПЕЧУВАЛЬНІ ОБТЯЖЕННЯ Стаття 21. Види забезпечувальних обтяжень До забезпечувальних обтяжень відносяться: 1)застава рухомого майна згідно параграфу 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору; 2)право застави рухомого майна згідно статті 694 Цивільного кодексу України; 3)право притримання рухомого майна згідно параграфу 7 глави 49 Цивільного кодексу України; 4)інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються забезпечувальними. Порядок створення і зміст окремих видів забезпечувальних обтяжень встановлюються законом та/або договором. Стаття 22. Вимоги, які забезпечуються обтяженням Обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання чи умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження. Якщо боржник та обтяжувач досягли згоди про збільшення максимального розміру забезпеченої обтяженням вимоги, таке збільшення підпорядковується пріоритету іншого обтяження, зареєстрованого раніше моменту реєстрації відомостей про зміну розміру забезпеченого обтяженням зобов'язання. Стаття 23. Права обтяжувача за забезпечувальним обтяженням Відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право у разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження у черговості згідно встановленого пріоритету. У разі відступлення обтяжувачем забезпеченої обтяженням вимоги іншій особі, до неї також переходять всі права обтяжувача щодо предмета обтяження. Обтяжувач набуває право звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження незалежно від настання строку виконання забезпеченої обтяженням вимоги у разі настання однієї з таких обставин: 1)інша ніж обтяжувач особа звертає стягнення на предмет обтяження; 2) порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; 3)юридична особа, рухоме майно якої є предметом забезпечувального обтяження, ліквідується. Якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше об'єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги. В цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення". | Враховано | |||
| 109. | Стаття 21. Звернення стягнення на забезпечення | -58- Національний банк України Ст. 21 пропонується викласти у такій редакції: "Стаття 24. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду у порядку, встановленому законом, або у позасудовому порядку згідно цього Закону. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати у Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження". | Враховано | Стаття 24. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду у порядку, встановленому законом, або у позасудовому порядку згідно цього Закону. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати у Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. |
| 110. | Забезпечена особа набуває право звернення стягнення на забезпечення у випадку декокту, якщо інше не передбачено законом або договором. | |||
| 111. | При припиненні (реорганізації, ліквідації) юридичної особи забезпечувала, забезпечена особа набуває право звернення стягнення на забезпечення незалежно від настання строку виконання забезпеченого зобов'язання. | -59- Беспалий Б.Я. Стаття 21, частина 2. Текст " (реорганізації, ліквідації)" замінити текстом "реорганізації або ліквідації". | Відхилено | |
| 112. | Якщо предмет одного забезпечувального договору складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором забезпеченої особи. Якщо забезпечена особа зверне стягнення на одну річ (право), вона зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають забезпечення. | |||
| 113. | До третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги забезпеченої сторони, переходить разом з правом вимоги забезпечувальне обтяження. | |||
| 114. | Звернення стягнення на забезпечення здійснюється за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором. | |||
| 115. | Для реалізації забезпечення сторони можуть передбачати в забезпечувальному договорі видачу без відзивної довіреності на реалізацію забезпечення. Безвідривна довіреність видається на строк, що не може бути меншим, ніж строк забезпеченого зобов'язання та не може бути скасована протягом зазначеного строку особою, яка Ії видала, якщо інше не передбачено забезпечувальним договором. Безвідривна довіреність, крім повноважень забезпеченої особи, може передбачати механізм та (або) основні умови щодо реалізації забезпечення. | -60- Кабінет Міністрів України Передбачене в частині шостій статті 21 проекту положення щодо визначення в довіреності механізму та основних умов реалізації забезпечення узгодити із статтею 64 Цивільного кодексу Української РСР та статтями 244, 250 Цивільного кодексу України. | Відхилено Немає чітко сформульованої пропозиції. | |
| 116. | Стаття 22. Права власника нерухомого майна | |||
| 117. | Відповідно до Конституції України право приватної власності є непорушним, тому у випадку реалізації нерухомого майна (жилих приміщень, житлових будинків, тощо), власник має право вимагати від будь-яких фізичних осіб звільнити займане ними нерухоме майно. Вимоги власника нерухомого майна щодо виселення будь-яких фізичних осіб, включаючи неповнолітніх, підлягають задоволенню незалежно від факту проживання чи обліку зазначених фізичних осіб за адресою такого нерухомого майна. Власник нерухомого майна має право також вимагати відшкодування збитків, заподіяних несвоєчасним звільненням нерухомого майна. | -61- Кабінет Міністрів України Статтю 22 виключити. | Враховано редакційно | |
| 118. | Якщо фізичні особи перебувають в нерухомому майні на підставі договору оренди, пріоритет щодо такого майна визначається за загальними правилами, передбаченими цим Законом. | -62- Беспалий Б.Я. Стаття 22, частина 2. Текст "перебувають в нерухомому майні" замінити текстом "є користувачами нерухомого майна". | Відхилено | |
| 119. | Стаття 23 Забезпечення позову кредитора при розгляді спору у суді | -63- Національний банк України Ст. 23 пропонується викласти у такій редакції: "Стаття 25. Реалізація предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду Обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. У разі задоволення судом (третейським судом) позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження у рішенні суду зазначається: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення прилюдних торгів або з застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на прилюдних торгах у порядку, встановленому законом. Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на прилюдних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв'язку з пред'явленням вимоги і підготовкою до проведення прилюдних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на прилюдних торгах". | Враховано | Стаття 25. Реалізація предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду Обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. У разі задоволення судом (третейським судом) позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження у рішенні суду зазначається: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення прилюдних торгів або з застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на прилюдних торгах у порядку, встановленому законом. Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на прилюдних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв'язку з пред'явленням вимоги і підготовкою до проведення прилюдних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на прилюдних торгах. |
| 120. | У випадку, якщо забезпечена особа звернулась до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів стосовно майна, яке є предметом забезпечувального обтяження, суд за заявою забезпеченої сторони виносить ухвалу про передачу забезпечення у володіння та (або) користування забезпеченій особі на весь строк вирішення спору. У випадку перегляду рішення суду у апеляційному та (або) касаційному порядках, майно, що передане забезпеченій особі ухвалою суду, залишається у володінні та (або) користуванні забезпеченої особи протягом всього строку розгляду апеляційної та (або) касаційної скарг. | -64- Беспалий Б.Я. Стаття 23, частина 1, речення 2. Текст "касаційному порядках" замінити текстом "касаційному порядку", а текст "ухвалою суду" замінити текстом "рішенням суду", наприкінці слово "скарг" замінити словом "скарги". | Відхилено | |
| -65- Кабінет Міністрів України Статтю 23 виключити, оскільки забезпечення позову врегульовано главою 19 Цивільного процесуального кодексу та розділом Х Господарського процесуального кодексу України. | Враховано редакційно | |||
| 121. | У випадку, якщо остаточне рішення за результатами розгляду справи винесено на користь власника майна (забезпечення), власник майна має право вимагати від забезпеченої особи відшкодування завданих збитки, що йому заподіяні у зв'язку із передачею майна забезпеченій особі (включаючи не одержані власником майна доходи, які він одержав би, якби майно не передавалось би забезпеченій особі). | -66- Беспалий Б.Я. Стаття 23, частина 2. Зняти дужки, а слово "остаточне" замінити словом "судове". | Відхилено | |
| 122. | Стаття 24. Збереження та припинення обтяжень при реалізації майна У випадку, якщо застава була зареєстрована до реєстрації обтяження, що обмежує право власника щодо володіння та (або) користування майном (майновий найом, оренда, притримання речі, тощо), така застава є пріоритетною, а заставодержатель має право вимагати реалізації заставленого майна без урахування такого обтяження. В разі використання заставоутримувачем цього права пізніше зареєстровані обтяження припиняються з моменту реалізації майна. У випадку, якщо обтяження, що обмежує право власника щодо володіння та (або) користування майном (майновий найом, оренда, притримання речі, тощо), було зареєстровано до реєстрації застави майна, таке обтяження є пріоритетним, а тому пріоритетний обтяжувач має право вимагати усунення порушень його прав, що випливають з змісту такого обтяження навіть у випадку реалізації заставленого майна. Викладений в цій статті принцип має застосовуватись при визначені пріоритетності та при вирішені спорів між обтяжувачами стосовно того ж самого майна. | -67- Національний банк України Ст. 24 пропонується викласти у такій редакції та доповнити новими статтями 27, 28, 29, 30, 31: "Стаття 26. Позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один з таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем; 3) якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, задоволення забезпеченої обтяженням вимоги здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права; 4) якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери, задоволення вимог обтяжувача здійснюється шляхом переказу йому відповідної грошової суми, в тому числі в порядку договірного списання. У разі звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом декількох обтяжень, переважне право на проведення процедури звернення стягнення належить обтяжувачу з вищим пріоритетом. Якщо процедура звернення стягнення ініціюється обтяжувачем з нижчим пріоритетом, обтяжувач з вищим пріоритетом вправі протягом тридцяти днів з дня її ініціювання на підставі письмової вимоги припинити таке звернення стягнення обтяжувачем з нижчим пріоритетом та розпочати власну процедуру звернення стягнення. Стаття 27. Повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання Якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження у позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст та розмір порушеного боржником зобов'язання; 2) загальний розмір невиконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право боржника або іншого обтяжувача, на користь якого встановлене зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу боржнику виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Стаття 28. Правові наслідки невиконання вимоги обтяжувача Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або тієї частини цього зобов'язання, виконання якої було прострочено, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги. Таке виконання може бути здійсненим в будь-який час до моменту продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження або до переходу права власності на нього до обтяжувача. У цьому разі обтяжувач не вправі вимагати від боржника або іншої особи, яка виконала зобов'язання, сплати інших сум. Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження порушене зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і у разі коли предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно вимог, встановлених статтею 8 цього Закону. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду. Стаття 29. Передача обтяжувачу права власності на предмет забезпечувального обтяження Обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження. При цьому обтяжувач зобов'язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. Боржник або інші обтяжувачі, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна, протягом тридцятиденного строку, вказаного в статті 28 цього Закону, можуть заперечити проти переходу права власності на предмет забезпечувального обтяження до обтяжувача, який ініціює звернення стягнення. Таке заперечення надсилається у письмовій формі боржнику, обтяжувачу, який ініціює звернення стягнення, та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна. За таких умов обтяжувач, який ініціює звернення стягнення, повинен задовольнити забезпечену обтяженням вимогу шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження у порядку, встановленому статтею 30 цього Закону. Якщо заперечення проти переходу права власності на предмет забезпечувального обтяження надійшло від іншого обтяжувача, на користь якого встановлене зареєстроване обтяження, обтяжувач, який ініціює звернення стягнення, може набути право власності на предмет забезпечувального обтяження лише у разі задоволення ним забезпеченої вимоги обтяжувача, який заперечує проти цього. Якщо відповідне заперечення надійшло від боржника, набуття обтяжувачем, який ініціює звернення стягнення, права власності на предмет забезпечувального обтяження можливе виключно на підставі рішення суду. У разі набуття обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження, відповідне зобов'язання, забезпечене обтяженням, вважається повністю виконаним і обтяжувач не вправі пред'являти боржнику інші вимоги у зв'язку з виконанням цього зобов'язання. У разі набуття обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження, всі обтяження відповідного рухомого майна з вищим пріоритетом зберігають силу, а обтяження з нижчим пріоритетом припиняються. Стаття 30. Право обтяжувача на продаж предмета забезпечувального обтяження Обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. При цьому обтяжувач зобов'язаний у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір реалізувати таке право з зазначенням обраного ним способу, місця та часу проведення процедури продажу. Продаж може здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем або шляхом проведення прилюдних торгів. Інший обтяжувач, на користь якого встановлене зареєстроване обтяження, має переважне право на придбання предмета забезпечувального обтяження за умови, що він протягом тридцятиденного строку, вказаного в статті 28 цього Закону, письмово повідомив обтяжувача, який ініціює звернення стягнення, про свій намір купити предмет забезпечувального обтяження. Якщо повідомлення про намір купити предмет забезпечувального обтяження надійшли від декількох обтяжувачів, право на його придбання належить обтяжувачу з вищим пріоритетом. Ціна купівлі предмета забезпечувального обтяження іншим обтяжувачем повинна бути не нижчою за ціну, яка була запропонована обтяжувачу, який ініціює звернення стягнення, будь-якою третьою особою під час проведення процедури продажу. Якщо обтяжувач, який висловив намір придбати предмет забезпечувального обтяження, не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження протягом 5 днів з дня проведеного обтяжувачем продажу, право на придбання предмета забезпечувального обтяження переходить до іншого обтяжувача, який висловив намір придбати предмет забезпечувального обтяження, у відповідності до встановленого пріоритету. Такому обтяжувачу також надається п'ятиденний строк для укладення договору купівлі-продажу відповідного рухомого майна, порушення якого позбавляє його права на придбання предмета забезпечувального обтяження. Якщо обтяжувачі, на користь яких встановлені зареєстровані обтяження, не скористались правом на його придбання, обтяжувач, який ініціює звернення стягнення, повинен продати предмет забезпечувального обтяження особі, яка запропонувала найвищу ціну. Договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем права власності на відповідне рухоме майно. Покупець предмета забезпечувального обтяження набуває право власності на відповідне рухоме майно вільним від будь-яких забезпечувальних та публічних обтяжень, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом. Протягом десяти днів з дня продажу предмета забезпечувального обтяження обтяжувач-продавець відповідного рухомого майна зобов'язаний надати боржнику та всім обтяжувачам, на користь яких було встановлене зареєстроване обтяження цього рухомого майна, письмовий звіт про результати продажу. Стаття 31. Розподіл доходів від продажу предмета забезпечувального обтяження Обтяжувач розподіляє доходи від продажу предмета забезпечувального обтяження в такій черговості: 1) покриття витрат на організацію продажу предмета забезпечувального обтяження; 2) задоволення забезпечених обтяженням вимог обтяжувачів з вищим пріоритетом; 3) задоволення власної забезпеченої обтяженням вимоги; 4) задоволення забезпечених обтяженням вимог обтяжувачів з нижчим пріоритетом; 5) решта повертається боржнику. Продаж предмета обтяження є підставою для припинення всіх існуючих забезпечувальних та публічних обтяжень щодо відповідного рухомого майна, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом. Правила, встановлені цією статтею, також застосовуються у разі реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах за рішенням суду". | Враховано | Стаття 26. Позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один з таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем; 3) якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, задоволення забезпеченої обтяженням вимоги здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права; 4) якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери, задоволення вимог обтяжувача здійснюється шляхом переказу йому відповідної грошової суми, в тому числі в порядку договірного списання. У разі звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом декількох обтяжень, переважне право на проведення процедури звернення стягнення належить обтяжувачу з вищим пріоритетом. Якщо процедура звернення стягнення ініціюється обтяжувачем з нижчим пріоритетом, обтяжувач з вищим пріоритетом вправі протягом тридцяти днів з дня її ініціювання на підставі письмової вимоги припинити таке звернення стягнення обтяжувачем з нижчим пріоритетом та розпочати власну процедуру звернення стягнення. Стаття 27. Повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання Якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження у позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст та розмір порушеного боржником зобов'язання; 2) загальний розмір невиконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право боржника або іншого обтяжувача, на користь якого встановлене зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу боржнику виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом тридцяти днів з моменту реєстрації у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Стаття 28. Правові наслідки невиконання вимоги обтяжувача Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або тієї частини цього зобов'язання, виконання якої було прострочено, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги. Таке виконання може бути здійсненим в будь-який час до моменту продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження або до переходу права власності на нього до обтяжувача. У цьому разі обтяжувач не вправі вимагати від боржника або іншої особи, яка виконала зобов'язання, сплати інших сум. Якщо протягом тридцяти днів з моменту реєстрації у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження порушене зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і у разі коли предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно вимог, встановлених статтею 8 цього Закону. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду. Стаття 29. Передача обтяжувачу права власності на предмет забезпечувального обтяження Обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження. При цьому обтяжувач зобов'язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. Боржник або інші обтяжувачі, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна, протягом тридцятиденного строку, вказаного в статті 28 цього Закону, можуть заперечити проти переходу права власності на предмет забезпечувального обтяження до обтяжувача, який ініціює звернення стягнення. Таке заперечення надсилається у письмовій формі боржнику, обтяжувачу, який ініціює звернення стягнення, та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна. За таких умов обтяжувач, який ініціює звернення стягнення, повинен задовольнити забезпечену обтяженням вимогу шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження у порядку, встановленому статтею 30 цього Закону. Якщо заперечення проти переходу права власності на предмет забезпечувального обтяження надійшло від іншого обтяжувача, на користь якого встановлене зареєстроване обтяження, обтяжувач, який ініціює звернення стягнення, може набути право власності на предмет забезпечувального обтяження лише у разі задоволення ним забезпеченої вимоги обтяжувача, який заперечує проти цього. Якщо відповідне заперечення надійшло від боржника, набуття обтяжувачем, який ініціює звернення стягнення, права власності на предмет забезпечувального обтяження можливе виключно на підставі рішення суду. У разі набуття обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження, відповідне зобов'язання, забезпечене обтяженням, вважається повністю виконаним і обтяжувач не вправі пред'являти боржнику інші вимоги у зв'язку з виконанням цього зобов'язання. У разі набуття обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження, всі обтяження відповідного рухомого майна з вищим пріоритетом зберігають силу, а обтяження з нижчим пріоритетом припиняються. Стаття 30. Право обтяжувача на продаж предмета забезпечувального обтяження Обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. При цьому обтяжувач зобов'язаний у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір реалізувати таке право з зазначенням обраного ним способу, місця та часу проведення процедури продажу. Продаж може здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем або шляхом проведення прилюдних торгів. Інший обтяжувач, на користь якого встановлене зареєстроване обтяження, має переважне право на придбання предмета забезпечувального обтяження за умови, що він протягом тридцятиденного строку, вказаного в статті 28 цього Закону, письмово повідомив обтяжувача, який ініціює звернення стягнення, про свій намір купити предмет забезпечувального обтяження. Якщо повідомлення про намір купити предмет забезпечувального обтяження надійшли від декількох обтяжувачів, право на його придбання належить обтяжувачу з вищим пріоритетом. Ціна купівлі предмета забезпечувального обтяження іншим обтяжувачем повинна бути не нижчою за ціну, яка була запропонована обтяжувачу, який ініціює звернення стягнення, будь-якою третьою особою під час проведення процедури продажу. Якщо обтяжувач, який висловив намір придбати предмет забезпечувального обтяження, не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження протягом 5 днів з дня проведеного обтяжувачем продажу, право на придбання предмета забезпечувального обтяження переходить до іншого обтяжувача, який висловив намір придбати предмет забезпечувального обтяження, у відповідності до встановленого пріоритету. Такому обтяжувачу також надається п'ятиденний строк для укладення договору купівлі-продажу відповідного рухомого майна, порушення якого позбавляє його права на придбання предмета забезпечувального обтяження. Якщо обтяжувачі, на користь яких встановлені зареєстровані обтяження, не скористались правом на його придбання, обтяжувач, який ініціює звернення стягнення, повинен продати предмет забезпечувального обтяження особі, яка запропонувала найвищу ціну. Договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем права власності на відповідне рухоме майно. Покупець предмета забезпечувального обтяження набуває право власності на відповідне рухоме майно вільним від будь-яких забезпечувальних та публічних обтяжень, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом. Протягом десяти днів з дня продажу предмета забезпечувального обтяження обтяжувач-продавець відповідного рухомого майна зобов'язаний надати боржнику та всім обтяжувачам, на користь яких було встановлене зареєстроване обтяження цього рухомого майна, письмовий звіт про результати продажу. Стаття 31. Розподіл доходів від продажу предмета забезпечувального обтяження Обтяжувач розподіляє доходи від продажу предмета забезпечувального обтяження в такій черговості: 1) покриття витрат на організацію продажу предмета забезпечувального обтяження; 2) задоволення забезпечених обтяженням вимог обтяжувачів з вищим пріоритетом; 3) задоволення власної забезпеченої обтяженням вимоги; 4) задоволення забезпечених обтяженням вимог обтяжувачів з нижчим пріоритетом; 5) решта повертається боржнику. Продаж предмета обтяження є підставою для припинення всіх існуючих забезпечувальних та публічних обтяжень щодо відповідного рухомого майна, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом. Правила, встановлені цією статтею, також застосовуються у разі реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах за рішенням суду. |
| 123. | Стаття 25. Реалізація майнових прав | -68- Національний банк України Ст. 25 пропонується викласти у такій редакції: "Стаття 32. Реалізація права грошової вимоги, яке є предметом забезпечувального обтяження Якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, звернення стягнення на нього здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права. Обтяжувач зобов'язаний повідомити у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, боржника та інших обтяжувачів відповідного права грошової вимоги про свій намір отримати на свою користь відступлення цього права. Протягом тридцятиденного строку, вказаного в статті 28 цього Закону, інші обтяжувачі, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження цього ж права, можуть письмово заявити обтяжувачу, який ініціює звернення стягнення, про свій намір отримати задоволення своїх забезпечених обтяженням вимог за рахунок предмета забезпечувального обтяження. Після закінчення тридцятиденного строку, вказаного в статті 28 цього Закону, обтяжувач з вищим пріоритетом, який висловив намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, надсилає письмове повідомлення всім особам, які повинні виконати вимоги за відповідним правом грошової вимоги боржника, яке є предметом забезпечувального обтяження. У цьому документі зазначається: 1) повідомлення про відступлення права грошової вимоги; 2) посилання на підставу для відступлення права грошової вимоги обтяжувачу; 3) реєстраційний номер забезпечувального обтяження; 4) дані про особу обтяжувача, включаючи найменування, адресу та банківський рахунок; 5) вимога про виконання відповідної грошової вимоги на користь обтяжувача; 6) черговість пріоритетів інших обтяжувачів, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження і які вимагають задоволення своїх забезпечених обтяженням вимог за рахунок відповідного права грошової вимоги. З дня відправлення зазначеного повідомлення обтяжувач з вищим пріоритетом набуває права кредитора у зобов'язанні, право вимоги за яким відступлене на його користь. Обтяжувач користується правами кредитора у цьому зобов'язанні до моменту повного задоволення його забезпеченої обтяженням вимоги. Протягом п'яти днів після отримання повного задоволення своєї забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувач надсилає боржнику та іншим обтяжувачам, які висловили намір отримати задоволення своїх забезпечених обтяженням вимог за рахунок відповідного права грошової вимоги, звіт про отримані платежі за правом грошової вимоги. Перевищення грошової суми, отриманої обтяжувачем за відповідним правом грошової вимоги, над розміром забезпеченої обтяженням вимоги, протягом зазначених п'яти днів підлягає переказу іншим обтяжувачам згідно їх пріоритету в рахунок задоволення їх забезпечених обтяженням вимог, а в разі відсутності таких - боржнику. У випадку повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги і за умови дотримання вимог, встановлених частиною третьою цієї статті, відповідне право грошової вимоги вважається відступленим іншим обтяжувачам, які висловили намір отримати задоволення своїх забезпечених обтяженням вимог за рахунок відповідного права грошової вимоги, у черговості їх пріоритетів. При відсутності інших обтяжувачів відповідне право грошової вимоги відступається боржнику". | Враховано | Стаття 32. Реалізація права грошової вимоги, яке є предметом забезпечувального обтяження Якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, звернення стягнення на нього здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права. Обтяжувач зобов'язаний повідомити у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, боржника та інших обтяжувачів відповідного права грошової вимоги про свій намір отримати на свою користь відступлення цього права. Протягом тридцятиденного строку, вказаного в статті 28 цього Закону, інші обтяжувачі, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження цього ж права, можуть письмово заявити обтяжувачу, який ініціює звернення стягнення, про свій намір отримати задоволення своїх забезпечених обтяженням вимог за рахунок предмета забезпечувального обтяження. Після закінчення тридцятиденного строку, вказаного в статті 28 цього Закону, обтяжувач з вищим пріоритетом, який висловив намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, надсилає письмове повідомлення всім особам, які повинні виконати вимоги за відповідним правом грошової вимоги боржника, яке є предметом забезпечувального обтяження. У цьому документі зазначається: 1) повідомлення про відступлення права грошової вимоги; 2) посилання на підставу для відступлення права грошової вимоги обтяжувачу; 3) реєстраційний номер забезпечувального обтяження; 4) дані про особу обтяжувача, включаючи найменування, адресу та банківський рахунок; 5) вимога про виконання відповідної грошової вимоги на користь обтяжувача; 6) черговість пріоритетів інших обтяжувачів, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження і які вимагають задоволення своїх забезпечених обтяженням вимог за рахунок відповідного права грошової вимоги. З дня відправлення зазначеного повідомлення обтяжувач з вищим пріоритетом набуває права кредитора у зобов'язанні, право вимоги за яким відступлене на його користь. Обтяжувач користується правами кредитора у цьому зобов'язанні до моменту повного задоволення його забезпеченої обтяженням вимоги. Протягом п'яти днів після отримання повного задоволення своєї забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувач надсилає боржнику та іншим обтяжувачам, які висловили намір отримати задоволення своїх забезпечених обтяженням вимог за рахунок відповідного права грошової вимоги, звіт про отримані платежі за правом грошової вимоги. Перевищення грошової суми, отриманої обтяжувачем за відповідним правом грошової вимоги, над розміром забезпеченої обтяженням вимоги, протягом зазначених п'яти днів підлягає переказу іншим обтяжувачам згідно їх пріоритету в рахунок задоволення їх забезпечених обтяженням вимог, а в разі відсутності таких - боржнику. У випадку повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги і за умови дотримання вимог, встановлених частиною третьою цієї статті, відповідне право грошової вимоги вважається відступленим іншим обтяжувачам, які висловили намір отримати задоволення своїх забезпечених обтяженням вимог за рахунок відповідного права грошової вимоги, у черговості їх пріоритетів. При відсутності інших обтяжувачів відповідне право грошової вимоги відступається боржнику. |
| 124. | Реалізація майнових прав провадиться шляхом їх уступки забезпеченій особі. Сума забезпеченого зобов'язання зменшується на вартість майнового права в момент уступки незалежно від того, чи таке право є тривалим і передбачає декілька платежів чи поставок товарів. Якщо вартості майнового права недостатньо для задоволення всіх забезпечених вимог кредитора, такий кредитор має право, якщо інше не передбачено законом або договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимог, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України. У випадку, якщо вартість уступленого права в майбутньому зменшиться (зміна умов щодо платежів за договором оренди, зміна процентної ставки за кредитним договором, тощо), кредитор має право вимагати суму, на яку зменшилась вартість майнового права, з моменту, коли він дізнався про таке зменшення. | -69- Беспалий Б.Я. Стаття 25, частина 1, речення 2. Наприкінці текст "законодавством України" замінити словом "законом". | Відхилено | |
| 125. | Сторони забезпечувального договору мають право передбачати право забезпеченої особи на договірне списання грошей з рахунків забезпечувача. В цьому випадку договірне списання грошей дозволяється з поточних та депозитних рахунків. | |||
| 126. | Стаття 26. Особливості уступки права | -70- Національний банк України Ст. 26 пропонується викласти у такій редакції: "Стаття 33. Реалізація прав за забезпечувальними обтяженнями, предметом яких є гроші або цінні папери Вимоги статті 27 цього Закону не застосовуються при зверненні стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким є гроші, боргові цінні папери, строк платежу за якими настав або які підлягають сплаті на вимогу. Обтяжувач, який звертає стягнення на такий предмет обтяження, зобов'язаний надіслати повідомлення про це боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна. У разі коли предметом забезпечувального обтяження є гроші, задоволення забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувача здійснюється шляхом переказу йому грошової суми, достатньої для повного задоволення цієї вимоги. Такий переказ може здійснюватись банком у порядку договірного списання. Якщо на момент звернення стягнення грошові кошти, які є предметом забезпечувального обтяження, знаходяться у володінні обтяжувача і їх сума перевищує розмір забезпеченої обтяженням вимоги, обтяжувач зобов'язаний повернути надлишок боржнику. У разі коли предметом забезпечувального обтяження є боргові цінні папери, які знаходяться у правомірному володінні обтяжувача і строк платежу за якими настав або платіж за якими проводиться на вимогу держателя, обтяжувач задовольняє забезпечену обтяженням вимогу шляхом пред'явлення відповідного цінного паперу до оплати. Якщо сума, отримана від оплати боргового цінного паперу, перевищує розмір забезпеченої обтяженням вимоги, обтяжувач зобов'язаний повернути надлишок боржнику. Положення цієї статті також можуть застосовуватись у разі звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким є пайові та похідні цінні папери, які знаходяться у володінні обтяжувача, за умови, що вони мають обіг на організованому ринку цінних паперів. Обтяжувач зобов'язаний здійснити продаж відповідних цінних паперів за ціною, не нижчою за їх ринкову ціну на організованому ринку цінних паперів на день продажу. Якщо такі цінні папери не були реалізовані обтяжувачем на ринку цінних паперів протягом двох торгових днів, обтяжувач втрачає право реалізувати їх відповідно до цієї статті". | Враховано | Стаття 33. Реалізація прав за забезпечувальними обтяженнями, предметом яких є гроші або цінні папери Вимоги статті 27 цього Закону не застосовуються при зверненні стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким є гроші, боргові цінні папери, строк платежу за якими настав або які підлягають сплаті на вимогу. Обтяжувач, який звертає стягнення на такий предмет обтяження, зобов'язаний надіслати повідомлення про це боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна. У разі коли предметом забезпечувального обтяження є гроші, задоволення забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувача здійснюється шляхом переказу йому грошової суми, достатньої для повного задоволення цієї вимоги. Такий переказ може здійснюватись банком у порядку договірного списання. Якщо на момент звернення стягнення грошові кошти, які є предметом забезпечувального обтяження, знаходяться у володінні обтяжувача і їх сума перевищує розмір забезпеченої обтяженням вимоги, обтяжувач зобов'язаний повернути надлишок боржнику. У разі коли предметом забезпечувального обтяження є боргові цінні папери, які знаходяться у правомірному володінні обтяжувача і строк платежу за якими настав або платіж за якими проводиться на вимогу держателя, обтяжувач задовольняє забезпечену обтяженням вимогу шляхом пред'явлення відповідного цінного паперу до оплати. Якщо сума, отримана від оплати боргового цінного паперу, перевищує розмір забезпеченої обтяженням вимоги, обтяжувач зобов'язаний повернути надлишок боржнику. Положення цієї статті також можуть застосовуватись у разі звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким є пайові та похідні цінні папери, які знаходяться у володінні обтяжувача, за умови, що вони мають обіг на організованому ринку цінних паперів. Обтяжувач зобов'язаний здійснити продаж відповідних цінних паперів за ціною, не нижчою за їх ринкову ціну на організованому ринку цінних паперів на день продажу. Якщо такі цінні папери не були реалізовані обтяжувачем на ринку цінних паперів протягом двох торгових днів, обтяжувач втрачає право реалізувати їх відповідно до цієї статті. |
| 127. | Якщо інше не передбачено законом, кредитор має право уступити будь-яке своє договірне право без того, щоб уступати всі права та обов'язки по договору. Майнові права, можуть уступатися повністю або частково, на повну суму або на будь-яку ії частину. | -71- Кабінет Міністрів України Статтю 26 вилучити, оскільки питання уступки прав грошової вимоги регулюється положеннями Цивільного кодексу України. | Відхилено | |
| 128. | Не допускається уступка вимог про відшкодування майнової шкоди, викликаної ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті. | |||
| 129. | Стаття 27. Реєстрація уступки права грошової вимоги | -72- Національний банк України Ст. 27 пропонується викласти у такій редакції: "Стаття 34. Передача предмета забезпечувального обтяження в управління У разі звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким є цілісний майновий комплекс підприємства, такий предмет забезпечувального обтяження може бути переданий в управління обтяжувачу або іншій особі на підставі рішення суду або договору між боржником і обтяжувачем. Умови управління цілісним майновим комплексом підприємства встановлюються законом та/або договором. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом забезпечувального обтяження, спрямовуються на задоволення вимог обтяжувача, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду. Управління предметом забезпечувального обтяження припиняється у разі повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги і повернення відповідного майна боржнику, а також у разі реалізації предмета забезпечувального обтяження. Протягом п'яти днів після припинення управління управитель зобов'язаний надіслати письмовий звіт про результати управління майном боржнику та всім обтяжувачам, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження відповідного майна". | Враховано | Стаття 34. Передача предмета забезпечувального обтяження в управління |
| 130. | Для запобігання багаторазовій уступки одного і того ж права грошової вимоги різним особам одним кредитором, крім реєстрації обтяжень цим Законом також дозволяється реєструвати в Державному реєстрі уступку права грошової вимоги. | У разі звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким є цілісний майновий комплекс підприємства, такий предмет забезпечувального обтяження може бути переданий в управління обтяжувачу або іншій особі на підставі рішення суду або договору між боржником і обтяжувачем. Умови управління цілісним майновим комплексом підприємства встановлюються законом та/або договором. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом забезпечувального обтяження, спрямовуються на задоволення вимог обтяжувача, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду. Управління предметом забезпечувального обтяження припиняється у разі повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги і повернення відповідного майна боржнику, а також у разі реалізації предмета забезпечувального обтяження. Протягом п'яти днів після припинення управління управитель зобов'язаний надіслати письмовий звіт про результати управління майном боржнику та всім обтяжувачам, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження відповідного майна. | ||
| 131. | У такому випадку запис до Державного реєстру можуть вносити як первісний, так і новий кредитор за уступленим правом грошової вимоги. | |||
| 132. | На зареєстровану уступку права грошової вимоги розповсюджуються положення Закону щодо встановлення пріоритетів між новими кредиторами по цьому праву грошової вимоги. Пріоритет щодо уступленого права грошової вимоги буде мати той новий кредитор, на користь якого в Державному реєстрі раніше зареєстрована уступка права грошової вимоги. | |||
| 133. | Стаття 28. Задоволення вимог пріоритетних кредиторів | -73- Національний банк України Статтю 28 виключити, оскільки ці питання врегульовані статтею 22 остаточної редакції. | Враховано | |
| 134. | У випадку звернення стягнення на забезпечення за заявою кредитора, який має нижчий пріоритет або взагалі не має пріоритету перед іншими особами, в першу чергу, незалежно від настання строку виконання забезпеченого зобов'язання чи факту дефолту, задовольняються вимоги кредиторів, які мають вищій пріоритет згідно черговості існуючих пріоритетів. У такому випадку за заявою будь-якого з кредиторів реалізація забезпечення здійснюється шляхом його відчуження, навіть якщо забезпечувальним договором передбачена реалізація забезпечення шляхом передачі в управління. | |||
| 135. | Угоди, що передбачають реалізацію забезпечення та/або задоволення вимог кредиторів в порушення вимог цієї статті є недійсними. | |||
| 136. | Стаття 29. Наслідки перевищення суми, вирученої від реалізації забезпечення, над сумою боргу | -74- Національний банк України Статтю 29 виключити, оскільки ці питання регулюються статтею 31 остаточної редакції. | Враховано | |
| 137. | Якщо при реалізації забезпечення виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цим забезпеченням вимог забезпеченої особи, різниця повертається забезпечувачу. | |||
| 138. | Стаття 30. Припинення обтяжень | -75- Національний банк України Статтю 30 виключити, оскільки ці питання регулюються іншими статтями, зокрема, статтею 42 остаточної редакції. | Враховано | |
| 139. | Обтяження припиняється: | |||
| 140. | - з припиненням забезпеченого зобов'язання; | |||
| 141. | - в разі загибелі забезпечення; | |||
| 142. | - при закінченні терміну дії обтяження; | |||
| 143. | - в інших випадках, передбачених законом або договором. | |||
| 144. | Стаття 31. Відповідальність | -76- Національний банк України Статтю 31 виключити, оскільки ці питання регулюються іншими статтями, зокрема, статтями 43, 44, 45 тощо остаточної редакції. | Враховано | |
| 145. | Особи, в результаті дій яких було незаконно внесено запис до Державного реєстру, несуть цивільну, адміністративну та (або) кримінальну відповідальність у відповідності із чинним законодавством України. | -77- Беспалий Б.Я. Стаття 31. Текст "чинним законодавством України" замінити словом "законом". | Відхилено | Розділ V. ІНШІ ДОГОВІРНІ ОБТЯЖЕННЯ Стаття 35. Види договірних обтяжень До договірних обтяжень відносяться: 1)передача рухомого майна повіреному або комісіонеру згідно договору доручення або договору комісії для його наступного продажу; 2)передача рухомого майна власником у тимчасове володіння, користування іншій особі, включаючи найм та лізинг, на строк, що перевищує тридцять днів; 3)передача рухомого майна в управління, якщо договір управління забороняє управителю відчужувати передане в управління рухоме майно; 4)купівля-продаж рухомого майна з правом або зобов'язанням зворотного викупу; 5)купівля-продаж рухомого майна під умовою згідно статті 697 Цивільного кодексу України; 6)зобов'язання боржника передати право власності на рухоме майно обтяжувачу за умови настання певної події у майбутньому; 7)відступлення права вимоги; 8)інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються договірними. Порядок створення і зміст окремих видів договірних обтяжень встановлюються законом та/або договором. Стаття 36. Права боржника за договірними обтяженнями У разі звернення стягнення на рухоме майно за будь-яким обтяженням з нижчим пріоритетом, зареєстроване договірне обтяження цього ж рухомого майна з вищим пріоритетом забезпечує боржнику той же обсяг прав стосовно цього рухомого майна, які він мав згідно договору, на підставі якого виникло договірне обтяження. При зверненні стягнення на рухоме майно за публічним чи забезпечувальним обтяженням з нижчим пріоритетом договірне обтяження з вищим пріоритетом зберігає силу, а право власності на відповідне рухоме майно переходить до нового власника разом з цим договірним обтяженням. Стаття 37. Права обтяжувача за договірними обтяженнями Обтяження за договором, який передбачає передачу належного обтяжувачу на праві власності рухомого майна у володіння боржника, надає обтяжувачу право в разі порушення боржником обов'язків згідно цього договору витребувати відповідне рухоме майно з володіння боржника. Обтяжувач також має право витребувати майно з володіння боржника за договором, який передбачає зобов'язання боржника передати право власності на рухоме майно обтяжувачу за умови настання певної події у майбутньому. Якщо згідно договору купівлі-продажу рухомого майна з правом або зобов'язанням зворотного викупу або договору купівлі-продажу рухомого майна під умовою предмет обтяження знаходиться у володінні обтяжувача, у разі порушення боржником обов'язків за цими договорами, обтяжувач має право відмовити боржнику в передачі права власності на предмет обтяження. Реалізація прав обтяжувача згідно частини першої-другою цієї статті відбувається з дотриманням вимог, встановлених статтями 27, 28 цього Закону. У разі якщо боржник відступив своє право вимоги і таке відступлення було зареєстроване, наступне відступлення такого права цим боржником не припускається. Розділ VІ. ПУБЛІЧНІ ОБТЯЖЕННЯ Стаття 38. Види публічних обтяжень До публічних обтяжень відносяться: 1)податкова застава; 2)накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду для забезпечення цивільного позову або при порушенні провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця; 3)звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеним за позовом, який стосується виконання незабезпечених зобов'язань боржника; 4)застава рухомого майна згідно статті 154.1 Кримінально-процесуального кодексу України; 5)накладення арешту на рухоме майно або його вилучення на підставі рішення органу Антимонопольного комітету України; 6)накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень інших компетентних органів у випадках, встановлених законом; 7)інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються публічними. Порядок створення і зміст окремих видів публічних обтяжень встановлюються законом. Публічне обтяження набирає силу з моменту його реєстрації у Державному реєстрі. Стаття 39. Права за публічним обтяженням При публічному обтяженні обтяжувачем є компетентний орган. Права і обов'язки суб'єктів публічного обтяження встановлюються законом. Якщо інше не встановлено законом та не суперечить змісту публічного обтяження, обтяжувач за публічним обтяженням або інша особа, на користь якої встановлене публічне обтяження, також має права, передбачені статтею 23 цього Закону для обтяжувача за забезпечувальним обтяженням. Якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якої встановлене публічне обтяження, здійснюється у черговості згідно пріоритету публічного обтяження. Якщо предметом публічного обтяження є два або більше об'єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення відповідної вимоги. В цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення. Стаття 40. Реєстрація та пріоритет публічного обтяження Публічне обтяження підлягає обов'язковій реєстрації у порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів з дня винесення правочину, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на компетентний орган або на особу, зазначену у рішенні компетентного органу. Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно правил, встановлених розділом ІІІ цього Закону. Стаття 41. Звернення стягнення на предмет публічного обтяження Звернення стягнення на предмет публічного обтяження здійснюється у порядку встановленому законом. Якщо щодо предмета публічного обтяження було зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, при зверненні стягнення на предмет публічного обтяження обтяжувач або особа, на користь якої встановлене публічне обтяження, зобов'язані надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. У цьому разі обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на відповідне рухоме майно згідно положень розділу ІV цього Закону. Стаття 42. Припинення публічного обтяження Публічне обтяження припиняється на підставі рішення компетентного органу з дня набрання ним законної сили. Публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що витікають із змісту публічного обтяження. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають обов'язковій реєстрації протягом п'яти днів з дня його припинення. Обов'язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на компетентний орган або на уповноважену ним особу. Компетентний орган несе відповідальність у встановленому законом порядку за порушення обов'язку щодо реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження. Розділ VІІ. ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ОБТЯЖЕНЬ РУХОМОГО МАЙНА Стаття 43. Державний реєстр обтяжень рухомого майна Держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб. Держатель Державного реєстру виконує такі функції: 1) організує ведення Державного реєстру; 2) приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; 3) забезпечує вільний доступ будь-яких осіб до внесених до Державного реєстру відомостей про обтяження цілодобово протягом семи днів на тиждень; 4) надає витяги з Державного реєстру про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна; 5) стягує плату за внесення записів до Державного реєстру та надання витягів з нього. Держатель Державного реєстру може у встановленому порядку делегувати іншим особам повноваження реєстраторів Державного реєстру, які надаватимуть послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру. Держатель Державного реєстру, його посадові особи та реєстратори несуть відповідальність згідно із законодавством за порушення порядку ведення Державного реєстру, а також за внесення чи надання недостовірних відомостей. Стаття 44. Підстави для внесення записів до Державного реєстру Реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначається: 1) відомості про обтяжувача та боржника: для юридичних осіб-резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб-нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для фізичних осіб - іноземців або осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначається розмір та строк виконання вимоги обтяжувача; 3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; 4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження. Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер. Обтяжувач у будь-який час може зареєструвати зміну відомостей про обтяження шляхом подання держателю або реєстратору Державного реєстру заяви, в якій зазначається реєстраційний номер запису, найменування боржника та реквізити запису, що підлягають заміні. На підставі цієї заяви держатель або реєстратор Державного реєстру вносить відповідні зміни до попереднього запису про обтяження. Відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно статті 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначається реєстраційний номер запису, найменування боржника та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначається реєстраційний номер запису, найменування боржника та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які припинили свою дію, підлягають виключенню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача. Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно з законодавством за достовірність відомостей, що містяться в заяві. Стаття 45. Порядок внесення записів до Державного реєстру Записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстратором Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації у Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються у Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право у будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш ніж п'ятирічний термін. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок існування запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше виключення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків. Стаття 46. Надання витягів з Державного реєстру Держатель або реєстратор Державного реєстру зобов'язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук в Державному реєстрі може здійснюватись за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника. Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі існування обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них. Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів з дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова у наданні витягу з Державного реєстру допускається лише у разі невнесення заявником плати за надання витягу. Стаття 47. Плата за послуги Державного реєстру За внесення до Державного реєстру запису про виникнення чи зміну обтяження, а також за надання витягів з Державного реєстру справляється плата у розмірі і порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Плата не справляється у разі якщо відповідний запис вноситься до Державного реєстру за заявою компетентного органу, а також у разі надання витягів на його запит. Реєстрація відомостей про припинення обтяження та забезпечення доступу до даних Державного реєстру здійснюється безоплатно. |
| -78- Національний банк України Пропонується після статті 34 остаточної редакції доповнити новим Розділом V "Інші договірні обтяження" та статтями 35, 36, 37 у такій редакції: Стаття 35. Види договірних обтяжень До договірних обтяжень відносяться: 1)передача рухомого майна повіреному або комісіонеру згідно договору доручення або договору комісії для його наступного продажу; 2)передача рухомого майна власником у тимчасове володіння, користування іншій особі, включаючи найм та лізинг, на строк, що перевищує тридцять днів; 3)передача рухомого майна в управління, якщо договір управління забороняє управителю відчужувати передане в управління рухоме майно; 4)купівля-продаж рухомого майна з правом або зобов'язанням зворотного викупу ; 5)купівля-продаж рухомого майна під умовою згідно статті 697 Цивільного кодексу України; 6)зобов'язання боржника передати право власності на рухоме майно обтяжувачу за умови настання певної події у майбутньому; 7)відступлення права вимоги; 8)інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються договірними. Порядок створення і зміст окремих видів договірних обтяжень встановлюються законом та/або договором. Стаття 36. Права боржника за договірними обтяженнями У разі звернення стягнення на рухоме майно за будь-яким обтяженням з нижчим пріоритетом, зареєстроване договірне обтяження цього ж рухомого майна з вищим пріоритетом забезпечує боржнику той же обсяг прав стосовно цього рухомого майна, які він мав згідно договору, на підставі якого виникло договірне обтяження. При зверненні стягнення на рухоме майно за публічним чи забезпечувальним обтяженням з нижчим пріоритетом договірне обтяження з вищим пріоритетом зберігає силу, а право власності на відповідне рухоме майно переходить до нового власника разом з цим договірним обтяженням. Стаття 37. Права обтяжувача за договірними обтяженнями Обтяження за договором, який передбачає передачу належного обтяжувачу на праві власності рухомого майна у володіння боржника, надає обтяжувачу право в разі порушення боржником обов'язків згідно цього договору витребувати відповідне рухоме майно з володіння боржника. Обтяжувач також має право витребувати майно з володіння боржника за договором, який передбачає зобов'язання боржника передати право власності на рухоме майно обтяжувачу за умови настання певної події у майбутньому. Якщо згідно договору купівлі-продажу рухомого майна з правом або зобов'язанням зворотного викупу або договору купівлі-продажу рухомого майна під умовою предмет обтяження знаходиться у володінні обтяжувача, у разі порушення боржником обов'язків за цими договорами, обтяжувач має право відмовити боржнику в передачі права власності на предмет обтяження. Реалізація прав обтяжувача згідно частини першої-другою цієї статті відбувається з дотриманням вимог, встановлених статтями 27, 28 цього Закону. У разі якщо боржник відступив своє право вимоги і таке відступлення було зареєстроване, наступне відступлення такого права цим боржником не припускається". | Враховано | |||
| -79- Національний банк України Пропонується після статті 37 остаточної редакції доповнити новим Розділом VІ "Публічні обтяження" та статтями 38, 39, 40, 41, 42 у такій редакції: "Стаття 38. Види публічних обтяжень До публічних обтяжень відносяться: 1)податкова застава; 2)накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду для забезпечення цивільного позову або при порушенні провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця; 3)звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеним за позовом, який стосується виконання незабезпечених зобов'язань боржника; 4)застава рухомого майна згідно статті 154.1 Кримінально- процесуального кодексу України; 5)накладення арешту на рухоме майно або його вилучення на підставі рішення органу Антимонопольного комітету України; 6)накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень інших компетентних органів у випадках, встановлених законом; 7)інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються публічними. Порядок створення і зміст окремих видів публічних обтяжень встановлюються законом. Публічне обтяження набирає силу з моменту його реєстрації у Державному реєстрі. Стаття 39. Права за публічним обтяженням При публічному обтяженні обтяжувачем є компетентний орган. Права і обов'язки суб'єктів публічного обтяження встановлюються законом. Якщо інше не встановлено законом та не суперечить змісту публічного обтяження, обтяжувач за публічним обтяженням або інша особа, на користь якої встановлене публічне обтяження, також має права, передбачені статтею 23 цього Закону для обтяжувача за забезпечувальним обтяженням. Якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якої встановлене публічне обтяження, здійснюється у черговості згідно пріоритету публічного обтяження. Якщо предметом публічного обтяження є два або більше об'єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення відповідної вимоги. В цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення. Стаття 40. Реєстрація та пріоритет публічного обтяження Публічне обтяження підлягає обов'язковій реєстрації у порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів з дня винесення правочину, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на компетентний орган або на особу, зазначену у рішенні компетентного органу. Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно правил, встановлених розділом ІІІ цього Закону. Стаття 41. Звернення стягнення на предмет публічного обтяження Звернення стягнення на предмет публічного обтяження здійснюється у порядку встановленому законом. Якщо щодо предмета публічного обтяження було зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, при зверненні стягнення на предмет публічного обтяження обтяжувач або особа, на користь якої встановлене публічне обтяження, зобов'язані надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяження у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. У цьому разі обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на відповідне рухоме майно згідно положень розділу ІV цього Закону. Стаття 42. Припинення публічного обтяження Публічне обтяження припиняється на підставі рішення компетентного органу з дня набрання ним законної сили. Публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що витікають із змісту публічного обтяження. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають обов'язковій реєстрації протягом п'яти днів з дня його припинення. Обов'язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на компетентний орган або на уповноважену ним особу. Компетентний орган несе відповідальність у встановленому законом порядку за порушення обов'язку щодо реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження". | Враховано | |||
| -80- Національний банк України Пропонується після статті 42 остаточної редакції доповнити новим Розділом VІІ "Ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна" та статтями 43, 44, 45, 46, 47 у такій редакції: "Стаття 43. Державний реєстр обтяжень рухомого майна Держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Після створення Державного реєстру і початку його діяльності Державний реєстр застав рухомого майна, створений відповідно до Закону України "Про заставу", припиняє свою діяльність. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб. Держатель Державного реєстру виконує такі функції: 1) організує ведення Державного реєстру; 2) приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; 3) забезпечує вільний доступ будь-яких осіб до внесених до Державного реєстру відомостей про обтяження цілодобово протягом семи днів на тиждень; 4) надає витяги з Державного реєстру про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна; 5) стягує плату за внесення записів до Державного реєстру та надання витягів з нього. Держатель Державного реєстру може у встановленому порядку делегувати іншим особам повноваження реєстраторів Державного реєстру, які надаватимуть послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру. Держатель Державного реєстру, його посадові особи та реєстратори несуть відповідальність згідно із законодавством за порушення порядку ведення Державного реєстру, а також за внесення чи надання недостовірних відомостей". Стаття 44. Підстави для внесення записів до Державного реєстру Реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначається: 1) відомості про обтяжувача та боржника: для юридичних осіб-резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб-нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для фізичних осіб - іноземців або осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначається розмір та строк виконання вимоги обтяжувача; 3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; 4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження. Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер. Обтяжувач у будь-який час може зареєструвати зміну відомостей про обтяження шляхом подання держателю або реєстратору Державного реєстру заяви, в якій зазначається реєстраційний номер запису, найменування боржника та реквізити запису, що підлягають заміні. На підставі цієї заяви держатель або реєстратор Державного реєстру вносить відповідні зміни до попереднього запису про обтяження. Відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно статті 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначається реєстраційний номер запису, найменування боржника та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначається реєстраційний номер запису, найменування боржника та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які припинили свою дію, підлягають виключенню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача. Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно з законодавством за достовірність відомостей, що містяться в заяві". Стаття 45. Порядок внесення записів до Державного реєстру Записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстратором Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації у Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються у Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право у будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш ніж п'ятирічний термін. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок існування запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше виключення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків. Стаття 46. Надання витягів з Державного реєстру Держатель або реєстратор Державного реєстру зобов'язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук в Державному реєстрі може здійснюватись за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника. Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі існування обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них. Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів з дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова у наданні витягу з Державного реєстру допускається лише у разі невнесення заявником плати за надання витягу. Стаття 47. Плата за послуги Державного реєстру За внесення до Державного реєстру запису про виникнення чи зміну обтяження, а також за надання витягів з Державного реєстру справляється плата у розмірі і порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Плата не справляється у разі якщо відповідний запис вноситься до Державного реєстру за заявою компетентного органу, а також у разі надання витягів на його запит. Реєстрація відомостей про припинення обтяження та забезпечення доступу до даних Державного реєстру здійснюється безоплатно". | Враховано частково , крім положень ч.1 ст.43 остаточної редакції, які є у п.5 Прикінцевих положень | |||
| 146. | Стаття 32. Міжнародні договори | -81- Національний банк України Ст. 32 пропонується викласти у такій редакції: "Розділ VІІІ. ОБТЯЖЕННЯ У МІЖНАРОДНОМУ ОБОРОТІ Стаття 48. Право, що застосовується до обтяжень у міжнародному обороті Обтяження, що виникли в міжнародному обороті, набувають силу у відповідності з правом держави, на території якої знаходилося рухоме майно, яке є предметом обтяження, на момент встановлення обтяження. Вимоги до реєстрації обтяження та правові наслідки реєстрації встановлюються правом держави, на території якої знаходиться рухоме майно, яке є предметом обтяження. Порядок звернення стягнення на предмет обтяження встановлюється правом держави, на території якої знаходиться рухоме майно, яке є предметом обтяження". | Враховано | Розділ VІІІ. ОБТЯЖЕННЯ У МІЖНАРОДНОМУ ОБОРОТІ Стаття 48. Право, що застосовується до обтяжень у міжнародному обороті Обтяження, що виникли в міжнародному обороті, набувають силу у відповідності з правом держави, на території якої знаходилося рухоме майно, яке є предметом обтяження, на момент встановлення обтяження. Вимоги до реєстрації обтяження та правові наслідки реєстрації встановлюються правом держави, на території якої знаходиться рухоме майно, яке є предметом обтяження. Порядок звернення стягнення на предмет обтяження встановлюється правом держави, на території якої знаходиться рухоме майно, яке є предметом обтяження. |
| 147. | Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. | -82- Беспалий Б.Я. Стаття 32. Після тексту "міжнародним договором України" доповнити текстом ", згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України". | Відхилено | Стаття 49. Реєстрація обтяжень у міжнародному обороті Якщо право держави, на території якої знаходилося рухоме майно на момент виникнення обтяження, не встановлює вимог до реєстрації обтяження, таке обтяження вважається зареєстрованим в Україні з моменту його виникнення за умови реєстрації цього обтяження відповідно до цього Закону протягом тридцяти днів з моменту ввезення відповідного рухомого майна на територію України. Обтяження, зареєстроване у відповідності з правом держави, на території якої знаходилося рухоме майно на момент виникнення обтяження, також вважається зареєстрованим в Україні з моменту його реєстрації за кордоном за таких умов: 1) обтяження було зареєстроване в Державному реєстрі протягом тридцяти днів з моменту ввезення відповідного рухомого майна на територію України; 2) на момент реєстрації обтяження в Державному реєстрі, відповідна реєстрація обтяження за кордоном не була припинена. До моменту реєстрації відповідного обтяження в Державному реєстрі правові наслідки такого обтяження не поширюються на покупця відповідного рухомого майна, яке було придбане при здійсненні продавцем звичайної господарської діяльності, предметом якої є регулярні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження даного виду рухомого майна. |
| -83- Національний банк України Пропонується після статті 48 остаточної редакції доповнити новою статтею 49 у такій редакції: "Стаття 49. Реєстрація обтяжень у міжнародному обороті Якщо право держави, на території якої знаходилося рухоме майно на момент виникнення обтяження, не встановлює вимог до реєстрації обтяження, таке обтяження вважається зареєстрованим в Україні з моменту його виникнення за умови реєстрації цього обтяження відповідно до цього Закону протягом тридцяти днів з моменту ввезення відповідного рухомого майна на територію України. Обтяження, зареєстроване у відповідності з правом держави, на території якої знаходилося рухоме майно на момент виникнення обтяження, також вважається зареєстрованим в Україні з моменту його реєстрації за кордоном за таких умов: 1) обтяження було зареєстроване в Державному реєстрі протягом тридцяти днів з моменту ввезення відповідного рухомого майна на територію України; 2) на момент реєстрації обтяження в Державному реєстрі, відповідна реєстрація обтяження за кордоном не була припинена. До моменту реєстрації відповідного обтяження в Державному реєстрі правові наслідки такого обтяження не поширюються на покупця відповідного рухомого майна, яке було придбане при здійсненні продавцем звичайної господарської діяльності, предметом якої є регулярні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження даного виду рухомого майна". | Враховано | |||
| 148. | Розділ ІV | -84- Національний банк України Назву розділу ІV пропонується викласти у такій редакції: "Розділ ІХ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" | Враховано | Розділ ІХ |
| 149. | ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ | ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ | ||
| 150. | 1. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. | -85- Беспалий Б.Я. Прикінцеві положення. Пункт 1 вилучити. | Враховано редакційно | 1.Цей Закон набирає чинності через 6 місяців після його прийняття. 2. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. 3. До регулювання порядку встановлення обтяжень рухомого майна, які виникли до набрання чинності цим Законом, застосовується законодавство, яке діяло на момент встановлення цих обтяжень. Проте цей Закон застосовуються до реалізації прав за обтяженнями, які виникли до набрання чинності цим Законом. Якщо звернення стягнення на предмет обтяження розпочалося до набрання сили цим Законом, воно продовжується у відповідності до законодавства, що діяло на момент початку процедури звернення стягнення. 4. Незареєстровані обтяження рухомого майна, які були встановлені до набрання чинності цим Законом, можуть бути зареєстровані у відповідності до цього Закону протягом дев'яноста днів з дня початку діяльності Державного реєстру. У разі дотримання цієї умови відповідне обтяження набуває пріоритет з дня його виникнення, а також набуває силу у відносинах з третіми особами згідно цього Закону. 5. Якщо обтяження рухомого майна було зареєстроване до набрання сили цим Законом в Державному реєстрі застав рухомого майна, відповідний запис підлягає перенесенню в Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Таке обтяження має пріоритет з моменту його реєстрації у Державному реєстрі застав рухомого майна. Після створення Державного реєстру обтяжень рухомого майна і початку його діяльності Державний реєстр застав рухомого майна, створений відповідно до Закону України "Про заставу", припиняє свою діяльність. 6. Зміни, що вносяться до Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються до підприємств, справу про банкрутство яких порушено після набрання чинності цим Законом. 7. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня набрання сили цим Законом: затвердити порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна; забезпечити функціонування Державного реєстру обтяжень рухомого майна; встановити розмір плати за внесення записів до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та за надання витягів із нього; подати до Верховної Ради України законопроекти щодо приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом. |
| -86- Національний банк України Прикінцеві положення. Пункт 1 пропонується викласти у такій редакції: "1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року." | Відхилено | |||
| -87- Національний банк України Прикінцеві положення. Пропонується доповнити новими пунктами 2, 3, 4, 5, 6 у такій редакції: "2. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. 3. До регулювання порядку встановлення обтяжень рухомого майна, які виникли до набрання чинності цим Законом, застосовується законодавство, яке діяло на момент встановлення цих обтяжень. Проте цей Закон застосовуються до реалізації прав за обтяженнями, які виникли до набрання чинності цим Законом. Якщо звернення стягнення на предмет обтяження розпочалося до набрання сили цим Законом, воно продовжується у відповідності до законодавства, що діяло на момент початку процедури звернення стягнення. 4. Незареєстровані обтяження рухомого майна, які були встановлені до набрання чинності цим Законом, можуть бути зареєстровані у відповідності до цього Закону протягом дев'яноста днів з дня початку діяльності Державного реєстру. У разі дотримання цієї умови відповідне обтяження набуває пріоритет з дня його виникнення, а також набуває силу у відносинах з третіми особами згідно цього Закону. 5. Якщо обтяження рухомого майна було зареєстроване до набрання сили цим Законом в Державному реєстрі застав рухомого майна, відповідний запис підлягає перенесенню в Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Таке обтяження має пріоритет з моменту його реєстрації у Державному реєстрі застав рухомого майна. Після створення Державного реєстру обтяжень рухомого майна і початку його діяльності Державний реєстр застав рухомого майна, створений відповідно до Закону України "Про заставу", припиняє свою діяльність. | Враховано | |||
| -88- Іоффе Ю.Я. Янковський М.А. Доповнити пп.13 п.2 таким положення: "Зміни, що вносяться до Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються до підприємств, справу про банкрутство яких порушено після вступу в силу цього Закону". 6. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня набрання сили цим Законом: затвердити порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна; забезпечити функціонування Державного реєстру обтяжень рухомого майна; встановити розмір плати за внесення записів до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та за надання витягів із нього; подати до Верховної Ради України законопроекти щодо приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом". У зв'язку з відповідними доповненнями подальша нумерація пункті потребує змін. | Враховано редакційно | |||
| 151. | 2. Внести зміни і доповнення до таких законів України: | -89- Беспалий Б.Я. Прикінцеві положення, пункт 2, абзац 1. Текст " і доповнення" вилучити, оскільки "доповнення" є одним із різновидів "змін". | Враховано | 8. Внести зміни до таких законів України: |
| 152. | 1) У Цивільному кодексі України | -90- Кабінет Міністрів України Вилучити підпункт 1) п. 2 Прикінцевих положень. | Враховано | |
| 153. | Статтю 48 доповнити частиною наступного змісту: "По недійсному кредитному договору боржник зобов'язаний повернути кредитору кредитні кошти та сплатити компенсаційні відсотки за весь строк фактичного користування кредитними коштами в розмірі полуторної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувались компенсаційні відсотки. Строком фактичного користування кредитними коштами вважається строк від дати надання банком кредитних коштів до дати їх повернення та сплати компенсаційних відсотків. Кредитор зобов'язаний повернути боржнику лише відсотки, що були ним отримані за кредитним договором." | -91- Матвієнко П.В. У підпункті 1 пункту 2 прикінцевих положень проекту слово "полуторної" замінити словом "подвійної". | Відхилено | |
| 154. | Статтю 67 викласти у такій редакції: "Стаття 67. Строк довіреності Строк дії довіреності не може перевищувати трьох років, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом одного року з дня її вчинення. Посвідчена нотаріусом довіреність, що призначається для вчинення дій за кордоном і не містить вказівки про строк її чинності, зберігає силу до її скасування особою, яка видала довіреність Довіреність, в якій не зазначена дата її вчинення, недійсна.". | |||
| 155. | Статтю 69 викласти у такій редакції: "Стаття 69. Припинення довіреності Чинність довіреності припиняється внаслідок: 1) закінчення строку довіреності; 2) скасування довіреності особою, яка її видала; 3) відмови особи, якій видана довіреність; 4) припинення юридичної особи, від імені якої видана довіреність; 5) припинення юридичної особи, на ім'я якої видана довіреність; 6) смерті громадянина, який видав довіреність, визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім; 7) смерті громадянина, якому видано довіреність, визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім. Якщо інше не передбачено законом, особа, яка видала довіреність, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення, а особа, якій довіреність видана, - відмовитися від неї. Угода про відмову від цього права недійсна. З припиненням довіреності втрачає силу передоручення." | |||
| 156. | Частину першу статті 197 викласти у такій редакції: "Уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону, або коли вимога не пов'язана з особою кредитора." | |||
| 157. | Статтю 178 доповнити частиною наступного змісту: | |||
| 158. | "Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання." | |||
| 159. | Статтю 220 у такій редакції: "Стаття 220. Припинення зобов'язання угодою сторін | |||
| 160. | Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов допускається, якщо це передбачено законом або договором. | |||
| 161. | Зобов'язання припиняється угодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими ж особами." | |||
| 162. | Частину першу статті 269 викласти у такій редакції: "Одностороння відмова від виконання договору найму дозволяється, якщо це передбачено Законом або договором. В іншому випадку наймодавець може пред'явити в суді, господарському або третейському суді вимогу про дострокове розірвання договору найму, якщо наймач: " | -92- Беспалий Б.Я. Прикінцеві положення, пункт 2, підпункт 1), до статті 269. Вилучити текст ", господарському", оскільки "господарський суд" лише один із видів судів загальної юрисдикції. | Враховано редакційно | 1) У Цивільному кодексі України (Офіційний вісник України, 2003, N 11 ст. 461): а) "у статті 330 слова і цифри "статті 390 цього Кодексу" замінити словами і цифрами "статті 388 цього Кодексу"; б) статтю 577 доповнити новим пунктом 4 наступного змісту: "4. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру."; в) у пункті 4 статті 588 виключити друге речення". |
| -93- Національний банк України Викласти підпункт 1) п. 2 Прикінцевих положень у такій редакції: "1) У Цивільному кодексі України, який набирає чинності з 1 січня 2004 року (Офіційний вісник України, 2003, N 11 (28.03.2003), ст. 461): У статті 330 слова і цифри "статті 390 цього Кодексу" замінити словами і цифрами "статті 388 цього Кодексу" Статтю 577 доповнити новим пунктом 4 наступного змісту: "4. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру. " З пункту 4 статті 588 пропонуємо виключити друге речення". | Враховано | |||
| 163. | 2) У Земельному кодексі України | -94- Кабінет Міністрів України Підпункт 2) пункту 2 Прикінцевих положень вилучити. | Враховано | |
| 164. | Пункт 2 статті 110 викласти у такій редакції: | |||
| 165. | "2. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановленого або створеного обмеження (обтяження), якщо інше не встановлено законом або договором про таке обтяження." | |||
| 166. | Пункт 2 статті 133 викласти у такій редакції: | |||
| 167. | "2. Частина земельної ділянки, яка перебуває у спільній частковій власності, може бути передана в заставу без згоди усіх співвласників, якщо інше не встановлено договором між співвласниками. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що є їхньою спільною частковою власністю. У цьому випадку для встановлення пріоритетів щодо застав на таке майно, співвласники зобов'язані зареєструвати відповідну заставу в Державному реєстрі обтяжень майна." | |||
| 168. | 3) У Кодексі торговельного мореплавства України | -95- Національний банк України Вилучити підпункт 3) п. 2 Прикінцевих положень. | Враховано | |
| 169. | Частину другу статті 365 викласти у такій редакції: "У договорі про іпотеку зазначаються найменування, місцезнаходження сторін, максимальний розмір та суть вимоги, що забезпечується іпотекою, термін виконання зобов'язання, місцезнаходження судна, а також будь-які інші умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута згода." | |||
| 170. | Частину третю статті 367 виключити. | |||
| 171. | Частину четверту статті 367 викласти у такій редакції: "Іпотечний заставодавець зобов'язаний повідомляти кожному наступному іпотечному заставоутримувачу про всі існуючі іпотеки судна, а також про характер забезпечених цими іпотеками зобов'язань. Іпотечний заставодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли у будь-кого з його іпотечних заставодержателів внаслідок невиконання цього обов'язку." | |||
| 172. | 4) У Житловому кодексі України | -96- Кабінет Міністрів України Вилучити підпункт 4) п. 2 Прикінцевих положень. | Враховано | |
| 173. | Частину першу статті 109 викласти у такій редакції: | |||
| 174. | "Виселення із займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду допускається лише з підстав, установлених законом. Виселення із займаного жилого приміщення приватного житлового фонду допускається з підстав, установлених законом або договором." | -97- Беспалий Б.Я. Прикінцеві положення, пункт 2, підпункт 4) до Житлового кодексу. Стаття 109, речення 1. Слово "громадського" замінити словом "комунального". | Відхилено | |
| 175. | Статтю 116 доповнити частиною наступного змісту: | |||
| 176. | "Осіб, які не є власниками та займають жиле приміщення приватного житлового фонду без відповідних договірних підстав, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення." | |||
| 177. | 5) У Цивільному процесуальному кодексі України | -98- Національний банк України Вилучити підпункт 5) п. 2 Прикінцевих положень. | Враховано | |
| 178. | Частину першу статті 149 викласти у такій редакції: | |||
| 179. | "Суд чи суддя на просьбу осіб, які беруть участь у справі, або за своєю ініціативою може вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в усякій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У випадках, передбачених Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" суд виносить ухвалу про передачу забезпечення у володіння та (або) користування забезпеченій особі." | |||
| 180. | 6) У Господарському процесуальному кодексі України | 2) У Господарському процесуальному кодексі України ( Відомості Верховної Ради, 1992, N 6, ст.56): | ||
| 181. | Статтю 66 викласти у такій редакції: "Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. У випадках, передбачених Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" суд виносить ухвалу про передачу забезпечення у володіння та (або) користування забезпеченій особі." | -99- Національний банк України Вилучити абзаци перший та другий підпункту 6) п. 2 Прикінцевих положень проекту. | Враховано | а) статтю 16 доповнити частиною четвертою такого змісту: "Справи у спорах, в яких відповідачем є нерезидент України, що не має представництва на території України, розглядаються за місцезнаходженням позивача"; б) пункт 2 частини другої статті 54 викласти в такій редакції: „2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб-платників податків)"; в) у частині першій статті 79 слова "органом‚ що вирішує господарські спори‚ або відповідного питання компетентними органами" замінити словами "що розглядається іншим судом"; г) абзац четвертий частини другої статті 84 вилучити. У зв'язку з цим абзаци п'ятий і шостий частини другої статті 84 вважати відповідно абзацами четвертими і п'ятим; д) доповнити розділ ХІІ2 статтею 111-22 такого змісту: "Стаття 111-22 Касаційні скарги на узвали Вищого господарського суду України. Ухвали Вищого господарського суду України про повернення касаційної скарги можуть оскаржені у касаційному порядку до Верховного Суду України"; е) у частині першій статті 124 виключити слова "якщо місцезнаходження відповідача на території України". У частині другій цієї статті після слів "цього Кодексу" додати слова "а якщо відповідач не має представництва на території України, територіальна підсудність визначається за місцезнаходженням позивача". |
| -100- Національний банк України Доповнити підпункт 6) п. 2 Прикінцевих положень новими абзацами наступного змісту: "Статтю 16 доповнити частиною четвертою такого змісту: "Справи у спорах, в яких відповідачем є нерезидент України, що не має представництва на території України, розглядаються за місцезнаходженням позивача". | Враховано | |||
| -101- Національний банк України Пункт 2 частини другої статті 54 викласти в такій редакції: „2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб-платників податків)". | Враховано | |||
| -102- Мусіяка В.Л. "У частині першій статті 79 слова "органом‚ що вирішує господарські спори‚ або відповідного питання компетентними органами" замінити словами "що розглядається іншим судом". | Враховано | |||
| -103- Мусіяка В.Л. "Абзац четвертий частини другої статті 84 вилучити. Абзаци п'ятий і шостий частини другої статті 84 вважати відповідно абзацами четвертими і п'ятим". | Враховано | |||
| -104- Мусіяка В.Л. Доповнити розділ ХІІ2 статтею 111-22 такого змісту: "Стаття 111-22 Касаційні скарги на узвали Вищого господарського суду України. Ухвали Вищого господарського суду України про повернення касаційної скарги можуть оскаржені у касаційному порядку до Верховного Суду України". | Враховано | |||
| -105- Національний банк України Доповнити 6) п. 2 Прикінцевих положень новим абзацом у такій редакції: "У частині першій статті 124 виключити слова "якщо місцезнаходження відповідача на території України". У частині другій цієї статті після слів "цього Кодексу" додати слова "а якщо відповідач не має представництва на території України, територіальна підсудність визначається за місцезнаходженням позивача". | Враховано | |||
| 182. | 7) У Законі України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 47, ст. 642) | -106- Кабінет Міністрів України Вилучити підпункт 7) п. 2 Прикінцевих положень. | Відхилено | 3) у Законі України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 47, ст. 642): |
| 183. | Частину першу статті 3 викласти у такій редакції: | а) частину першу статті 3 викласти у такій редакції: | ||
| 184. | "Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна або майбутня вимога, що не протирічить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо." | -107- Беспалий Б.Я. Прикінцеві положення, пункт 2, підпункт 7) до статті 3. Слово "протирічить " замінити словом "суперечить". | Враховано | "Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо"; б) доповнити статтю 4 частиною сьомою такого змісту: "Предметом застави підприємств державної форми власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті, або у переробці"; |
| -108- Національний банк України Доповнити 7) п. 2 Прикінцевих положень новим абзацом у такій редакції: "Доповнити статтю 4 частиною сьомою такого змісту: "Предметом застави підприємств державної форми власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті, або у переробці." | Враховано | |||
| 185. | Статтю 6 викласти у такій редакції: | -109- Національний банк України Вилучити абзаци підпункту 7) п. 2 Прикінцевих положень щодо внесення змін до статті 6 Закону України "Про заставу" | Враховано | |
| 186. | "Стаття 6. Застава майна, що перебуває у спільній власності | |||
| 187. | Майно, що перебуває є у спільній частковій власності, може бути надано в заставу в договірному порядку без згоди усіх співвласників, якщо інше не встановлено договором між співвласниками. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. У цьому випадку для встановлення пріоритетів щодо обтяжень на таке майно, співвласники мають право зареєструвати відповідне обтяження в Державному реєстрі. | |||
| 188. | Майно, що перебуває у спільній сумісній власності, може бути передано в заставу тільки за згодою всіх співвласників." | |||
| 189. | Статтю 10 викласти у такій редакції: | в) статтю 10 викласти у такій редакції: | ||
| 190. | "Стаття 10. Страхування предмета застави | "Стаття 10. Страхування предмета застави | ||
| 191. | Заставодержатель зобов'язаний страхувати передане в його володіння заставлене майно, якщо це передбачено законом або договором. | -110- Матвієнко П.В. Статтю 10 Закону України "Про заставу" викласти в наступній редакції: "Заставодавець зобов'язаний страхувати заставлене майна на користь заставодержателя. При настанні страхового випадку заставодержатель має переважне право задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування". | Відхилено | Заставодержатель зобов'язаний страхувати передане в його володіння заставлене майно, якщо це передбачено законом або договором. |
| 192. | При настанні страхового випадку заставодержатель має переважне право задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування." | При настанні страхового випадку заставодержатель має переважне право задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування"; | ||
| 193. | Статтю 12 викласти у такій редакції: | -111- Національний банк України Абзаци підпункту 7) п. 2 Прикінцевих положень щодо внесення змін до статті 12 Закону України "Про заставу" викласти у такій редакції: "Статтю 12 викласти у такій редакції: Стаття 12. Зміст договору застави У договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. При укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави." | Враховано | г) статтю 12 викласти у такій редакції: |
| 194. | "Стаття 12. Зміст договору застави | "Стаття 12. Зміст договору застави | ||
| 195. | У договорі застави повинно бути зазначено найменування (прізвище, ім'я та по батькові), місцезнаходження (місце проживання) сторін, максимальний розмір та суть забезпечених заставою вимог, строк виконання зобов'язання, опис предмета застави, а також будь-які інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. | У договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. | ||
| 196. | При укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави." | При укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави"; | ||
| 197. | Статтю 13 викласти у такій редакції: | -112- Національний банк України Абзаци підпункту 7) п. 2 Прикінцевих положень щодо внесення змін до статті 13 Закону України "Про заставу" викласти у такій редакції: "У статті 13 слова "транспортні засоби" та "транспортних засобів" - виключити". | Враховано | д) у статті 13 слова "транспортні засоби" та "транспортних засобів" виключити; |
| 198. | "Стаття 13. Форма договору застави | |||
| 199. | Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. | |||
| 200. | Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави, коли це не є обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін. | |||
| 201. | Норми цієї статті не поширюються на право податкової застави, що регулюється податковим законодавством." | |||
| 202. | Статтю 14 викласти у такій редакції: | -113- Національний банк України Вилучити абзаци підпункту 7) п. 2 Прикінцевих положень щодо внесення змін до статті 14 Закону України "Про заставу" | Враховано | |
| 203. | "Стаття 14. Наслідки недотримання вимог щодо форми договору застави | |||
| 204. | Недотримання вимог щодо форми договору застави тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України." | |||
| 205. | Статтю 15 викласти у такій редакції: | -114- Національний банк України Абзаци підпункту 7) п. 2 Прикінцевих положень щодо внесення змін до статті 15 Закону України "Про заставу" викласти у такій редакції: "Частини першу, другу та третю статті 15 викласти у такій редакції: "Застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону". | Враховано | |
| 206. | "Стаття 15. Реєстрація застав | |||
| 207. | Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та у порядку, передбачених законом. | |||
| 208. | Застава майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця у Державному реєстрі обтяжень майна (далі - Державний реєстр), ведення якого покладається на держателя Державного реєстру. | |||
| 209. | Державний реєстр застав майна та відомості, занесені до нього, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб. | |||
| 210. | Обов'язки з нотаріального посвідчення не поширюються на виникнення та зміну прав податкової застави, що регулюється податковим законодавством." | -115- Мусіяка В.Л. Викласти частину четверту статті 15 в такій редакції: "Обов'язки державних податкових органів з реєстрації поширюються на виникнення та зміну прав податкової застави‚ з врахуванням вимог податкового законодавства". | Враховано | е) статтю 15 викласти у такій редакції: "Застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону. Обов'язки державних податкових органів з реєстрації поширюються на виникнення та зміну прав податкової застави‚ з врахуванням вимог податкового законодавства"; |
| 211. | Статтю 15-1 викласти у такій редакції: | -116- Національний банк України Статтю 15-1 Закону України "Про заставу" виключити. | Враховано | є) статтю 15-1 Закону України "Про заставу" виключити; |
| 212. | "Стаття 15-1. Реєстрація застав майна | |||
| 213. | Порядок ведення Державного реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. | |||
| 214. | Датою реєстрації застави майна вважається дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру. Запис до Державного реєстру вноситься протягом робочого дня в який подано заяву про реєстрацію застави майна. | |||
| 215. | Заява про реєстрацію застави майна повинна містити тільки такі відомості: | |||
| 216. | найменування (прізвище, ім'я та по батькові), адресу та номер, що ідентифікує заставодержателя та заставодавця; | |||
| 217. | загальний опис предмета застави, який визначається сторонами; | |||
| 218. | максимальний розмір забезпеченої вимоги; | |||
| 219. | підпис (або електронний підпис) заявника. | -117- Беспалий Б.Я. Прикінцеві положення, пункт 2, підпункт 7) до закону "Про заставу". Стаття 15-1, частина 3. Пункт 4 викласти у редакції: "підпис, зокрема електронний заявника". | Відхилено | |
| 220. | Держателю Державного реєстру забороняється вимагати подання додаткової інформації, що не зазначена у цій статті, а також вимагати нотаріального посвідчення такої заяви і перевіряти її точність. | |||
| 221. | Заставодержатель або заставодавець, за заявою якого здійснюється реєстрація застави майна, за подання у заяві недостовірної інформації несе відповідальність згідно із законодавством України. | -118- Беспалий Б.Я. Прикінцеві положення, пункт 2, підпункт 7). Стаття 15-1, частина 5. Наприкінці слова "законодавством України" замінити словом "законом". | Відхилено | |
| 222. | За заявою заставодержателя до Державного реєстру можуть бути внесені зміни щодо предмета застави. | |||
| 223. | Реєстрація застави майна діє з часу внесення запису до Державного реєстру до часу виключення відповідного запису із Державного реєстру, або винесення рішення суду (господарського або третейського суду) щодо недійсності забезпеченого заставою договору або договору застави. Заставодержатель може в будь-який час подати заяву про виключення запису з Державного реєстру. | -119- Беспалий Б.Я. Прикінцеві положення, пункт 2, підпункт 7). Стаття 15-1, частина 7. Текст " (господарського або третейського суду)" замінити текстом "або третейського суду". | Відхилено | |
| 224. | Якщо заставодержатель не подав заяву про виключення запису з Державного реєстру чи продовження терміну реєстрації, відповідний запис зберігається протягом п'яти років з дати внесення запису до Державного реєстру. Заставодержатель може продовжити термін дії реєстрації застави майна в будь-який час протягом останнього року дії такої реєстрації на наступні п'ять років після закінчення попередніх п'яти років дії реєстрації. | |||
| 225. | Після виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель на письмову вимогу заставодавця протягом десяти днів зобов'язаний подати до Державного реєстру заяву про виключення з Державного реєстру запису про реєстрацію такої застави. У разі невиконання заставодержателем своїх обов'язків щодо подання заяви по виключенню запису з Державного реєстру заставодержатель відшкодовує заставодавцю збитки, спричинені таким невиконанням. | |||
| 226. | За внесення запису до Державного реєстру справляється відповідна плата, крім випадків, коли такий запис здійснюється за заявою державного органу. | -120- Беспалий Б.Я. Прикінцеві положення, пункт 2, підпункт 7). Стаття 15-1, частина 10. Текст "державного органу" замінити текстом "органу державної влади чи місцевого самоврядування". | Відхилено | |
| 227. | Завірені держателем Державного реєстру витяги з Державного реєстру, що свідчать про внесення запису до Державного реєстру або про відсутність такого запису, надаються на запит будь-якої фізичної або юридичної особи за відповідну плату, крім випадків, коли такий запит подається державними органами в межах їх компетенції. | -121- Беспалий Б.Я. Прикінцеві положення, пункт 2, підпункт 7). Стаття 15-1, частина 11. Текст "державними органами" замінити текстом "органами державної влади чи місцевого самоврядування". | Відхилено | |
| 228. | Державні податкові органи України зобов'язані подати до держателя Державного реєстру заяву про внесення запису про наявність податкових застав. | |||
| 229. | Держатель Державного реєстру, а також його посадові особи за порушення порядку ведення Державного реєстру, а також за надання недостовірної інформації несуть відповідальність згідно із законодавством України." | |||
| 230. | Частину другу статті 16 викласти у такій редакції: | ж) частину другу статті 16 викласти у такій редакції: | ||
| 231. | "Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави". | "Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави"; | ||
| 232. | Частину першу статті 18 викласти у такій редакції: | з) частину першу статті 18 викласти у такій редакції: | ||
| 233. | "Наступні застави вже заставленого майна допускаються в разі, якщо інше не передбачено законом." | "Наступні застави вже заставленого майна допускаються в разі, якщо інше не передбачено законом"; | ||
| 234. | Частину п'яту статті 18 викласти у такій редакції: | |||
| 235. | "Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється у відповідності із положеннями Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень." | -122- Мусіяка В.Л. Друге речення частини п'ятої статті 18 викласти у такій редакції: "Переважне право заставодержателей одного і того ж майна‚ що зареєстровані в один і той же день‚ визначається датою та часом реєстрації застави". | Враховано | і) друге речення частини п'ятої статті 18 викласти у такій редакції: "Переважне право заставодержателей одного і того ж майна‚ що зареєстровані в один і той же день‚ визначається датою та часом реєстрації застави"; й) частину шосту статті 20 доповнити новим реченнями: "Якщо договором застави передбачена процедура та механізм переходу права власності на заставлене майно до заставодежателя з метою погашення заборгованості заставодавця (за винятком випадків, коли заставодавцем виступає державне підприємство (підприємство, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності), то такий перехід здійснюється у порядку, передбаченому договором застави. При цьому така операція є придбанням заставодержателем заставленого майна"; к) частину другу статті 21 викласти у такій редакції: "Якщо перший аукціон (публічні торги) оголошено таким‚ що не відбувся‚ проводиться наступний аукціон. Початковою ціною другого і наступних аукціонів вважається ціна зменшена на тридцять відсотків по відношенню до початкової ціни попереднього аукціону"; л) статтю 21 доповнити частиною третьою такого змісту: "Якщо другий і наступні аукціони (публічні торги) оголошені такими‚ що не відбулися‚ заставодержатель має право залишити заставлене майно за собою за початковою ціною‚ яка була запропонована на останньому аукціоні (публічних торгах). У випадках‚ коли заставодержатель відмовився залишити заставлене майно за собою‚ то це майно реалізується у встановленому порядку‚ якщо інше не передбачено договором"; м) у абзаці першому статті 28 слова „право застави" замінити словом „застава"; н) доповнити статтю 28 новим абзацом такого змісту: „в інших випадках припинення зобов'язань, встановлених законом"; |
| -123- Національний банк України Частину 6 статті 20 доповнити такими реченнями: "Якщо договором застави передбачена процедура та механізм переходу права власності на заставлене майно до заставодежателя з метою погашення заборгованості заставодавця (за винятком випадків, коли заставодавцем виступає державне підприємство (підприємство, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності), то такий перехід здійснюється у порядку, передбаченому договором застави. При цьому така операція є придбанням заставодержателем заставленого майна". | Враховано | |||
| -124- Матвієнко П.В. Доповнити частиною 8 статтю 20 Закону України "Про заставу" та викласти її в наступній редакції: "Якщо це передбачено договором чи законом‚ реалізація предмету застави може здійснюватись шляхом переходу його у власність до заставодержателя за вибором останнього. У цьому разі остаточна оцінка предмета застави визначається на момент переходу права власності на предмет застави до заставодержателя за згодою заставодавця та заставодержателя‚ а при виникненні спору - за рішенням суду‚ арбітражного суду чи третейського суду. Право власності на предмет застави переходить до застводержателя з моменту отримання заставодавцем відповідного письмового повідомлення". | Враховано | |||
| -125- Мусіяка В.Л. Частину другу статті 21 викласти у такій редакції: "Якщо перший аукціон (публічні торги) оголошено таким‚ що не відбувся‚ проводиться наступний аукціон. Початковою ціною другого і наступних аукціонів вважається ціна зменшена на тридцять відсотків по відношенню до початкової ціни попереднього аукціону". | Враховано | |||
| -126- Мусіяка В.Л. "Доповнити статтю 21 Закону частиною третьою такого змісту: "Якщо другий і наступні аукціони (публічні торги) оголошені такими‚ що не відбулися‚ заставодержатель має право залишити заставлене майно за собою за початковою ціною‚ яка була запропонована на останньому аукціоні (публічних торгах). У випадках‚ коли заставодержатель відмовився залишити заставлене майно за собою‚ то це майно реалізується у встановленому порядку‚ якщо інше не передбачено договором". | Враховано | |||
| -127- Матвієнко П.В. Частину 2 статті 23 викласти в наступній редакції: "Заставодержатель набуває право вимагати переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави. Предмет застави вважається уступленим в момент отримання заставодавцем відповідного письмового повідомлення від заставодержателя". | Враховано редакційно ст..ст. 26-29 | |||
| -128- Національний банк України "У першому абзаці статті 28 слова „право застави" замінити словом „застава". | Враховано | |||
| -129- Національний банк України Доповнити статтю новим абзацом такого змісту: „в інших випадках припинення зобов'язань, встановлених законом". | Враховано | |||
| 236. | Статтю 32 викласти у такій редакції: | -130- Національний банк України Вилучити абзаци підпункту 7) п. 2 Прикінцевих положень щодо внесення змін до статті 32 Закону України "Про заставу" | Враховано | |
| 237. | "Договір про іпотеку повинен бути укладений у письмовій формі." | |||
| 238. | Статтю 41 викласти у такій редакції: | -131- Національний банк України Статтю 41 викласти у такій редакції: "Стаття 41. Умови договору застави товарів в обороті або у переробці Договір застави товарів в обороті або у переробці повинен індивідуалізувати предмет застави зазначенням знаходження товарів у володінні заставодавця, чи їх розташування у певному цеху, складі, іншому приміщенні, чи іншим способом, достатнім для ідентифікації сукупності рухомих речей як предмета застави." | Враховано | о) статтю 41 викласти у такій редакції: |
| 239. | "Стаття 41. Зміст договору застави товарів в обороті або у переробці | "Стаття 41. Умови договору застави товарів в обороті або у переробці | ||
| 240. | Договір застави товарів в обороті або у переробці повинен визначати вид товару, інші його родові ознаки, а також може визначати види товарів, якими може бути замінено предмет застави." | Договір застави товарів в обороті або у переробці повинен індивідуалізувати предмет застави зазначенням знаходження товарів у володінні заставодавця, чи їх розташування у певному цеху, складі, іншому приміщенні, чи іншим способом, достатнім для ідентифікації сукупності рухомих речей як предмета застави"; | ||
| 241. | Статтю 62 викласти у такій редакції: | -132- Національний банк України Абзаци підпункту 7) п. 2 Прикінцевих положень щодо внесення змін до статті 62 Закону України "Про заставу" викласти у такій редакції: "Абзаци четвертий та п'ятий частини першої статті 62 виключити". | Враховано | п) абзаци четвертий та п'ятий частини першої статті 62 виключити. |
| 242. | "Стаття 62. Нотаріальне посвідчення договору застави у міжнародному обороті | |||
| 243. | У разі, коли відповідно до цього Закону нотаріальне посвідчення договору застави є обов'язковим, воно повинно бути здійснено у встановленому цим Законом порядку, якщо: | |||
| 244. | предметом застави є морські будівлі, споруди, штучні острови (а також права на них), що знаходяться за межами територіальних вод України, а також усіх інших держав, якщо вони є об'єктом власності чи оренди юридичної чи фізичної особи України, або іноземної юридичної особи з участю української сторони, або міжнародної міждержавної організації, штаб-квартира якої знаходиться в Україні. | |||
| 245. | Нотаріальне посвідчення або реєстрація договору застави, здійснені органами іноземної держави, визнаються в Україні за умови, якщо дотримано вимоги про обов'язкове нотаріальне посвідчення договору застави відповідно до цього Закону." | |||
| 246. | 7) У Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113; 1995 р., N 13, ст. 85, N 30, ст. 229; 1996 р., N 52, ст. 302; 2000 р., N 29, ст. 229; 2002 р., N 6, ст. 43) підпункт в) пункт 3 статті 3 викласти у такій редакції: "за посвідчення договорів купівлі-продажу майна державних підприємств, а також за посвідчення забезпечувальних договорів (у тому числі договорів застави) - 0, 1 відсотка вартості майна, що викуповується, або забезпечення, але не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян." | -133- Беспалий Б.Я. Прикінцеві положення, пункт 2, підпункт 7). Стосовно Декрету Кабміну "Про державне мито". Нумерацію підпункту змінити на 8) (виправлення помилки). Після тексту "майна державних" додати текст "або комунальних". | Враховано редакційно частково | 4) У Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113; 1995 р., N 13, ст. 85, N 30, ст. 229; 1996 р., N 52, ст. 302; 2000 р., N 29, ст. 229; 2002 р., N 6, ст. 43): у підпункті в) пункту 3 статті 3 після слів "предмета застави" доповнити словами: ", але не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". |
| -134- Національний банк України підпункт в) пункту 3 статті 3 після слів "предмета застави" доповнити словами: ", але не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян." | Враховано | |||
| 247. | 9) У Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 47 (23.11.2001), ст. 251) | 5) У Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 47, ст. 251): | ||
| 248. | Частину десяту статті 7 виключити. | -135- Мусіяка В.Л. У статті 7: в абзаці восьмому частини другої виключити слова: "та визначення розміру державного мита"; вилучити абзац дев'ять частини другої Закону; абзаци десять і одинадцять частини другої вважати відповідно абзацами дев'ять і десять; у частині третій після слів "у випадках" вилучити слова "його застави". | Враховано | у статті 7: в абзаці восьмому частини другої виключити слова: "та визначення розміру державного мита"; вилучити абзац дев'ятий частини другої; абзаци десятий і одинадцятий частини другої вважати відповідно абзацами дев'ятим і десятим; у частині третій після слів "у випадках" вилучити слова "його застави". |
| 249. | 10) У Законі України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 29 (20.07.2001), ст. 137) | -136- Кабінет Міністрів України До підпункту 10) пункту 2 законопроекту: Оскільки Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, на зазначені в ньому правовідносини не може поширюватися порядок визначення пріоритету права органу стягнення у разі невиконання забезпечення податковою заставою податкового зобов'язання на задоволення з вартості заставленого майна, представлений у законопроекті. | Враховано | |
| -137- Національний банк України Підпункт 10) пункту 2 Прикінцевих положень вилучити. | Враховано | |||
| 250. | Пункт 26.2. викласти у такій редакції: | |||
| 251. | "26.2. Передбачене в договорі право отримувача банк, що обслуговує платника, реалізує тільки у разі отримання доручення платника на здійснення договірного списання. | |||
| 252. | Під дорученням платника обслуговуючому його банку на здійснення договірного списання слід розуміти визначене в договорі, укладеному між платником та обслуговуючим його банком, розпорядження на списання грошей. Зазначене розпорядження повинно включати в себе інформацію, що буде достатньою для належного виконання банком, що обслуговує платника, його доручення (обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання, найменування особи отримувача, реквізити рахунка платника, з якого має здійснюватися договірне списання, реквізити договору між платником та отримувачем, що передбачає право отримувача на договірне списання, перелік документів, що мають бути надані отримувачем в обслуговуючий платника банк, строк дії розпорядження на списання грошей, тощо). | |||
| 253. | До закінчення строку дії розпорядження на списання грошей платник не може відкликати його з банку без письмової згоди отримувача." | |||
| 254. | 11) У Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 39 (28.09.93), ст. 383) | -138- Кабінет Міністрів України До підпункту 11 пункту 2 законопроекту: Підпункти потребують узгодження з відповідними положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". | Відхилено Немає чітко сформульованої пропозиції. | 6) У Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 39, ст. 383): |
| 255. | Частину першу статті 55 викласти у такій редакції: | Частину першу статті 55 викласти у такій редакції: | ||
| 256. | "Угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується. У випадку застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження у майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність в майбутньому". | "Угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується. У випадку застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження у майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність в майбутньому". | ||
| 257. | 12) У Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 10 (09.03.2001), ст. 44) | -139- Кабінет Міністрів України До підпункту 12) пункту 2 законопроекту: Оскільки Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, на зазначені в ньому правовідносини не може поширюватися порядок визначення пріоритету права органу стягнення у разі невиконання забезпечення податковою заставою податкового зобов'язання на задоволення з вартості заставленого майна, представлений у законопроекті. | Відхилено Немає чітко сформульованої пропозиції. | 7) У Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 10, ст. 44): |
| 258. | Пункт 1.17 викласти у такій редакції: | -140- Національний банк України Пункт 1.17 викласти у такій редакції: "1.17) податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає у силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право у разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється у відповідності до закону." | Враховано | а) пункт 1.17 викласти у такій редакції: |
| 259. | "1.17) податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає у силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право у разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється у відповідності із положеннями Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень." | "1.17) податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає у силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право у разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється у відповідності до закону"; | ||
| 260. | Пункт 8.4 статті 8 викласти у такій редакції: | -141- Національний банк України Пункт 8.4 статті 8 викласти у такій редакції: "8.4. Податковий пріоритет Пріоритет податкової застави по відношенню до пріоритетів інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється у відповідності до закону". | Враховано | б) пункт 8.4 статті 8 викласти у такій редакції: |
| 261. | "8.4. Податковий пріоритет | "8.4. Податковий пріоритет | ||
| 262. | Пріоритетність податкової застави перед будь-якими іншими обтяженнями (включаючи інші застави) встановлюється у відповідності із положеннями Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". | Пріоритет податкової застави по відношенню до пріоритетів інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється у відповідності до закону"; | ||
| 263. | Частину третю підпункту а) підпункту 9.3.1. пункту 9.3 статті 9 викласти у такій редакції: | в) частину третю підпункту а) підпункту 9.3.1. пункту 9.3 статті 9 викласти у такій редакції: | ||
| 264. | "сплати боргу за виконавчими документами або за задоволеними претензіями у порядку доарбітражного врегулювання спорів, якщо такі виконавчі документи або претензії набули юридичної сили до моменту державної реєстрації податкової застави; " | "сплати боргу за виконавчими документами або за задоволеними претензіями у порядку доарбітражного врегулювання спорів, якщо такі виконавчі документи або претензії набули юридичної сили до моменту державної реєстрації податкової застави ". | ||
| 265. | 13) У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 31 (04.08.92), ст. 440) | -142- Кабінет Міністрів України До підпункту 13 пункту 2 законопроекту: Підпункт потребує узгодження з відповідними положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". | Відхилено Немає чітко сформульованої пропозиції. | 8) У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 31, ст. 440): |
| 266. | Частину шосту статті 1 викласти у такій редакції | -143- Національний банк України Пропонується виключити абзаци щодо внесення змін до частини шостої статті 1 стосовно визначення терміну "кредитор" | Враховано | |
| 267. | "кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство або що визнані як конкурсні згідно з цим Законом і зобов'язання яких не забезпечені забезпечувальним обтяженням в майні боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; " | -144- Мусіяка В.Л. Друге речення абзацу шість статті 1 викласти у такій редакції: "Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника‚ які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство або що визнані як конкурсні згідно з цим Законом". | Відхилено | а) абзац двадцять четвертий статті 1 доповнити реченням наступного змісту: "Мораторій не поширюється на випадки звернення стягнення та реалізації заставленого майна боржника"; |
| -145- Беспалий Б.Я. Прикінцеві положення, пункт 2, підпункт 13). До частини 6, статті 1, речення 1. Після тексту "має у встановленому" додати слово "законодавством", текст "державні органи" замінити текстом "органи державної влади". | Відхилено | |||
| -146- Національний банк України Абзац двадцять четвертий статті 1 доповнити реченням наступного змісту: "Мораторій не поширюється на випадки звернення стягнення та реалізації заставленого майна боржника". | Враховано | |||
| -147- Мусіяка В.Л. У Закон додати статтю 1-1 такого змісту: "Стаття 1-1 Обмеження застосування Закону. Процедури мораторію‚ арешту‚ розпорядження та реалізації майна‚ передбачені цим Законом‚ розповсюджуються на заставлене майно лише за письмовою згодою заставодержателя". | Враховано редакційно | |||
| 268. | Частину сьому пункту 4 статті 3-1 викласти у такій редакції | -148- Національний банк України Частину сьому пункту 4 статті 3-1 викласти у такій редакції: "отримувати з Державного реєстру обтяжень рухомого майна інформацію про реєстрацію обтяжень;" | Враховано | б) абзац сьомий пункту 4 статті 3-1 викласти у такій редакції: |
| 269. | "отримувати з Державного реєстру обтяжень майна інформацію про майно боржника, яке є предметом забезпечувального обтяження; " | "отримувати з Державного реєстру обтяжень рухомого майна інформацію про реєстрацію обтяжень"; | ||
| 270. | Частину четверту пункту 3 статті 7 викласти у такій редакції: | в) абзац четвертий пункту 3 статті 7 викласти у такій редакції: | ||
| 271. | "перелік і повний опис забезпечення із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення забезпечувального обтяження; " | "перелік і повний опис забезпечення із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення забезпечувального обтяження"; | ||
| 272. | Частину четверту пункту 8 статті 7 викласти у такій редакції: | -149- Мусіяка В.Л. Абзац четвертий частини восьмої статті 7 виключити. | Враховано | |
| 273. | "докази того, що вартість забезпечення є недостатньою для повного задоволення забезпеченої вимоги у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника." | |||
| 274. | Частину шосту пункту 2 статті 8 викласти у такій редакції: | -150- Мусіяка В.Л. Абзац шостий частини другої статті 8 виключити. | Враховано | |
| 275. | "вимоги кредиторів, що повністю забезпечені забезпечувальним обтяженням." | -151- Мусіяка В.Л. В абзаці першому частини першої статті 11 слова "виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства" замінити словами "виносить і направляє сторонам‚ державному органу з питань банкрутства та відділу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника". | Враховано | г) в абзаці першому частини першої статті 11 слова "виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства" замінити словами "виносить і направляє сторонам‚ державному органу з питань банкрутства та відділу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника"; |
| 276. | Пункт 9 статті 11 викласти у такій редакції: | -152- Мусіяка В.Л. Частину дев'яту статті 11 викласти у такій редакції | Враховано | д) пункт дев'ятий статті 11 викласти у такій редакції: |
| 277. | "9. Кредитор, вимоги якого забезпечені забезпечувальним обтяженням, має право заявити вимоги до боржника в частині, незабезпеченій забезпечувальним обтяженням, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу забезпечення, якщо вартість забезпечення недостатня для повного задоволення його вимоги." | -153- "Кредитор‚ що має вимоги забезпечені заставою‚ має право заявляти свої вимоги у повному обсязі‚ в тому числі і в тій частині‚ що забезпечені заставою". | Немає висновку | "9. Кредитор‚ що має вимоги забезпечені заставою‚ має право заявляти свої вимоги у повному обсязі‚ в тому числі і в тій частині‚ що забезпечені заставою"; е) абзац третій пункту 4 статті 12 після слів "виконавчих документів", доповнити словами: " (крім виконавчих документів про звернення стягнення на заставлене майно боржника)"; є) у абзаці першому пункту 6 статті 12 після слів "не поширюються на", доповнити словами: "звернення стягнення та реалізацію заставленого майна боржника"; ж) пункт 6 статті 12 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: "Дія мораторію не зупиняє виконання зобов'язань перед кредитором з боку поручителів боржника‚ його гарантів‚ страховиків та інших зобов'язаних перед кредитором осіб"; |
| -154- Національний банк України Абзац третій пункту 4 статті 12 після слів "виконавчих документів", доповнити словами: " (крім виконавчих документів про звернення стягнення на заставлене майно боржника)". | Враховано | |||
| -155- Національний банк України У абзаці першому пункту 6 статті 12 після слів "не поширюються на", доповнити словами: "звернення стягнення та реалізацію заставленого майна боржника."; | Враховано | |||
| -156- Мусіяка В.Л. Частину шосту статті 12 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: "Дія мораторію не зупиняє виконання зобов'язань перед кредитором з боку поручителів боржника‚ його гарантів‚ страховиків та інших зобов'язаних перед кредитором осіб". У зв'язку з цим, абзаци три і чотири частини шостої статті 12 вважати відповідно абзацами чотири і п'ять. | Враховано | |||
| 278. | Пункт 2 статті 14 доповнити частиною наступного змісту: | -157- Національний банк України Виключити абзаци проекту щодо внесення змін до пункту 2 статті 14 | Враховано | |
| 279. | "Вимоги конкурсних кредиторів до боржника, які не були задоволені в межах провадження у справі про банкрутство, або не були заявлені кредиторами або заявлені ними після закінчення встановленого цією статтею тридцятиденного строку, не можуть бути предметом позову." | |||
| 280. | Частину 2 пункту 6 статті 14 викласти у такій редакції: | -158- Національний банк України Виключити абзаци проекту щодо внесення змін до частини 2 пункту 6 статті 14 | Враховано | |
| 281. | "Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені забезпечувальним обтяженням в майні боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом забезпечувального обтяження згідно з Державним реєстром обтяжень майна." | -159- Національний банк України Абзац другий частини п'ятої статті 17 після слів "розпоряджатися майном боржника", доповнити словами: " (крім заставленого майна)". | Враховано | з) абзац другий частини п'ятої статті 17 після слів "розпоряджатися майном боржника", доповнити словами: " (крім заставленого майна)"; і) абзац сьомий частини другої статті 18 після слова "боржника", доповнити словами: " (крім заставленого майна)"; й) частину першу статті 19 викласти в такій редакції: "1. З метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів боржника план санації може передбачати продаж майна боржника (крім заставленого майна) недержавної власності як цілісного майнового комплексу"; к) частину першу статті 20 викласти в такій редакції: "1. З метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника (крім заставленого майна) на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах."; л) у абзаці п'ятому частини першої статті 23 після слів "становити комерційну" додати слова "або банківську"; м) у статті 25: 1) абзац третій та четвертий частини першої, після слова "банкрута", доповнити словами: " (крім заставленого майна)"; 2) абзац дев'ятий, після слів "майна банкрута", доповнити словами: " (крім заставленого майна)"; 3) абзац п'ятнадцятий, після слів "майно банкрута", доповнити словами: " (крім заставленого майна)"; |
| -160- Національний банк України Абзац сьомий частини другої статті 18 після слова "боржника", доповнити словами: " (крім заставленого майна)". | Враховано | |||
| -161- Національний банк України Частину першу статті 19 викласти в такій редакції: "1. З метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів боржника план санації може передбачати продаж майна боржника (крім заставленого майна) недержавної власності як цілісного майнового комплексу." | Враховано | |||
| -162- Національний банк України Частину першу статті 20 викласти в такий редакції: "1. З метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника (крім заставленого майна) на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах." | Враховано | |||
| -163- Мусіяка В.Л. У абзац п'ятий частини першої статті 23 після слів "становити комерційну" додати слова "або банківську". | Враховано | |||
| -164- Національний банк України У статті 25: 1) абзац третій та четвертий частини першої, після слова "банкрута", доповнити словами: " (крім заставленого майна)" 2) абзац дев'ятий, після слів "майна банкрута", доповнити словами: " (крім заставленого майна)"; 3) абзац п'ятнадцятий, після слів "майно банкрута", доповнити словами: " (крім заставленого майна)". | Враховано | |||
| 282. | Частину другу пункту 2 статті 26 викласти у такій редакції: | -165- Національний банк України У статті 26: 1) частину першу, після слів "за винятком", доповнити словами: "заставленого майна"; 2) друге речення частини другої викласти в такий редакції: "Майно банкрута, що є предметом застави, до складу ліквідаційної маси не включається та використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя в порядку, визначеному Законами України "Про виконавче провадження", "Про заставу" та іншими законодавчими актами." | Враховано | н) у статті 26: 1) частину першу, після слів "за винятком", доповнити словами: "заставленого майна"; 2) друге речення частини другої викласти в такій редакції: "Майно банкрута, що є предметом застави, до складу ліквідаційної маси не включається та використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя в порядку, визначеному законами України "Про виконавче провадження", "Про заставу" та іншими законодавчими актами"; |
| 283. | "Майно банкрута, що є забезпеченням, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя." | |||
| 284. | Підпункт а) підпункту 1) пункту 1 статті 31 викласти у такій редакції: | -166- Національний банк України Виключити абзаци проекту щодо внесення змін до підпункту а) підпункту 1) пункту 1 статті 31 | Враховано | |
| 285. | "а) вимоги, забезпечені забезпечувальним обтяженням; " | |||
| 286. | Підпункт 4) пункту 1 статті 31 викласти у такій редакції: | -167- Національний банк України Виключити абзаци проекту щодо внесення змін до підпункту 4) пункту 1 статті 31 | Враховано | |
| 287. | "4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені забезпечувальним обтяженням, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; " | |||
| 288. | Пункт 3 статті 35 викласти у такій редакції: | -168- Національний банк України В частині третій статті 35 слова "та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди" виключити . | Враховано | о) у частині третій статті 35 слова "та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди" виключити; |
| 289. | "3. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені забезпечувальним обтяженням в майні боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди." | |||
| 290. | Пункт 1 статті 36 викласти у такій редакції: | -169- Національний банк України "В частині першій статті 36 слова "вимог, забезпечених заставою," виключити ". | Враховано | п) у частині першій статті 36 слова "вимог, забезпечених заставою," виключити; |
| 291. | "1. Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених забезпечувальним обтяженням, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону." | |||
| 292. | Пункт 2 статті 37 викласти у такій редакції: | -170- Національний банк України "В частині другій статті 37 слова "кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою" виключити". | Враховано | р) у частині другій статті 37 слова "кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою" виключити; |
| 293. | "2. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), вимоги яких забезпечені забезпечувальним обтяженням, кредиторів другої та наступних черг." | |||
| 294. | Частину шосту пункту 1 статті 38 викласти у такій редакції: | -171- Національний банк України Виключити абзаци щодо внесення змін до частини шостої пункту 1 статті 38 | Враховано | |
| 295. | "зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону, крім вимог кредиторів, забезпечених забезпечувальним обтяженням; " | |||
| 296. | Підпункт 5) пункту 1 статті 40 викласти у такій редакції: | -172- Національний банк України Виключити абзаци щодо внесення змін до підпункту 5) пункту 1 статті 40 | Враховано | |
| 297. | "затверджено мирову угоду. Умови цієї угоди є обов'язковими для всіх конкурсних кредиторів." | -173- Мусіяка В.Л. Абзац перший частини другої статті 40 доповнити реченням такого змісту: "Суддя, прийнявши рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, направляє ухвалу не пізніше ніж на 5-й день з дня її винесення сторонам, державному органу з питань банкрутства та відділу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника". | Враховано | с) абзац перший частини другої статті 40 доповнити реченням такого змісту: "Суддя, прийнявши рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, направляє ухвалу не пізніше ніж на п'ятий день з дня її винесення сторонам, державному органу з питань банкрутства та відділу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника". |
| 298. | Частину п'яту пункту 1 статті 49 викласти у такій редакції: | -174- Національний банк України Виключити абзаци щодо внесення змін до частини п'ятої пункту 1 статті 49. | Враховано | |
| 299. | "у третю чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими забезпечувальним обтяженням в майні громадянина-підприємця; " | |||
| 300. | 3. Незареєстровані обтяження, що встановлені до _________ 2002 року, можуть бути зареєстровані протягом шістдесяти днів з ____________ 2002 року. Якщо заява про реєстрацію обтяження подана протягом зазначеного періоду, переважне право щодо раніше незареєстрованого обтяження визначається на підставі дати виникнення обтяження, а переважне право у задоволенні вимог за рахунок забезпечення - на підставі моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень майна. У випадку, коли обтяження зареєстровано в Державному реєстрі застав рухомого майна, відповідні пріоритети зберігаються при перенесені записів в Державний реєстр обтяжень майна. | -175- Національний банк України Виключити пункт 3 Прикінцевих положень. | Враховано | 9) У Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999, N 24, ст. 207): а) у статті 3: 1) назву статті 3 викласти у такій редакції: "Документи, які підлягають виконанню Державною виконавчою службою"; 2) пункт 5 статті 3 виключити; 3) доповнити пунктом 18 такого змісту: "18) визнана у встановленому порядку претензія"; б) пункт 3 частини першої статті 19 викласти в такій редакції: "3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб-платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо"; в) у пункті 2 частини першої статті 21 слово "місяців" замінити словом "років"; г) пункт 8 частини першої статті 34 після слів "у справі про банкрутство боржника," доповнити словами "якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом"; д) доповнити частину першу статті 34 новим пунктом 13 такого змісту: "13) наявності коштів боржника на депозитних, вкладних та інших подібних рахунках боржника, з яких боржник не вправі вимагати видачі чи списання коштів до спливу певного строку, в разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення"; е) в абзаці третьому частини другої статті 36 слова і цифри "і 9 статті 34" замінити цифрами і словами "9 і 13 статті 34"; є) пункт п'ятий частини першої статті 40 після слів "цього Закону" доповнити словами ", а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника"; ж) у статті 43: у частині першій слова "після чого сплачується виконавчий збір, накладений на боржника у процесі виконання рішення" замінити словами "не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, в третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір. Виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача"; частину другу викласти в такій редакції: "Розподіл грошових сум в черговості, вказаній в частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення"; доповнити статтю новими частинами третьою та четвертою такого змісту: "Сума, що залишилася після повного виконання рішення, використовується на сплату штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. Сума, що залишилася після сплати штрафів, повертається боржникові; з) у першому реченні частини першої статті 46 слова "належної до стягнення" замінити словами "фактично стягненої"; і) доповнити статтю 50 після частини п'ятої новими частинами шостою та сьомою такого змісту: "Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номеру рахунку, з якого мають бути стягнуті грошові кошти, державний виконавець зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів вказаний певний номер рахунку, з якого мають бути стягнуті грошові кошти, державний виконавець звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення"; й) друге речення частини п'ятої статті 64 після слів "виконавчого провадження" доповнити словами "крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно"; к) у статті 76: у другому реченні частини другої слова "з боржника стягується двократний розмір витрат на проведення виконавчих дій" замінити словами "на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій в порядку, встановленому частиною другою статті 87"; частину третю після слів "без участі боржника неможливо," доповнити словами "державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87, після чого". |
| -176- Національний банк України Частину другу Розділу ІV "Прикінцеві положення" доповнити новим пунктом щодо змін до Закону України "Про виконавче провадження": "У Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999, N 24 (18.06.99), ст. 207). У статті 3: 1) Назву статті 3 викласти у такій редакції: "Документи, які підлягають виконанню Державною виконавчою службою"; 2) Пункт 5 статті 3 виключити. 3) доповнити пунктом 18 такого змісту: "18) визнана у встановленому порядку претензія"; Пункт 3 частини першої статті 19 викласти в такій редакції: "3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб-платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо"; В пункті 2 частини першої статті 21 слово "місяців" замінити словом "років". Пункт 8 частини першої статті 34 після слів "у справі про банкрутство боржника," доповнити словами "якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом,"; Доповнити частину першу статті 34 новим пунктом 13 такого змісту: "13) наявності коштів боржника на депозитних, вкладних та інших подібних рахунках боржника, з яких боржник не вправі вимагати видачі чи списання коштів до спливу певного строку, в разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення"; В абзаці третьому частини другої статті 36 слова і цифри "і 9 статті 34" замінити цифрами і словами "9 і 13 статті 34"; Пункт п'ятий частини першої статті 40 після слів "цього Закону" доповнити словами ", а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника"; | Враховано | |||
| -177- Матвієнко П.В. Доповнити ст.ст. 3, 18-1 Закону України "Про виконавче провадження" п.п. "претензії, визнані боржником" та п.п. "наказ про примусову оплату боргового зобов'язання". Доповнити статтю 19 новою частиною та викласти її в наступній редакції: Вимоги до претензії, визнаної боржником, встановлюються Господарсько-процесуальним кодексом України. Вимоги до наказу про примусову оплату боргового зобов'язання встановлюються Національним банком України відповідно до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність". Пункт 8 статті 34 доповнити наступними словами "за винятком випадків реалізації заставленого майна"." | Відхилено | |||
| -178- Національний банк України У статті 43: в частині першій слова "після чого сплачується виконавчий збір, накладений на боржника у процесі виконання рішення" замінити словами "не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, в третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір. Виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача."; частину другу викласти в такій редакції: "Розподіл грошових сум в черговості, вказаній в частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення."; доповнити статтю новими частинами третьою та четвертою такого змісту: "Сума, що залишилася після повного виконання рішення, використовується на сплату штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. Сума, що залишилася після сплати штрафів, повертається боржникові. | Враховано | |||
| -179- Мусіяка В.Л. Частину другу Розділу ІV "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 14) зміни і доповнення у Закону України "Про виконавче провадження": Статтю 43 Розподіл стягнутих з боржника грошових сум викласти у такій редакції: "З грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій. В третю чергу, грошова сума, що залишилася, використовується для задоволення вимог стягувача та сплати виконавчого збору. Виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволених вимог стягувача. Сума, що залишилася після задоволення усіх вимог, повертається боржникові". | Відхилено | |||
| -180- Національний банк України У першому реченні частини першої статті 46 слова "належної до стягнення" замінити словами "фактично стягненої"; | Враховано | |||
| -181- Мусіяка В.Л. У першому реченні частини першої статті 46 слово "стягується" замінити словом "нараховується". Статтю 46 доповнити частиною другою такого змісту: "Виконавчий збір стягується у розмірі п'яти відсотків від фактично задоволених вимог стягувача". Частину другу, третю, четверту, п'яту вважати відповідно частинами третьою, четвертою, п'ятою, шостою. Частину другу статті 50 доповнити другим реченням такого змісту: "Державний виконавець самостійно звертає стягнення на усі рахунки боржника, які відомі учасникам виконавчого провадження". Перше речення частини 5 статті 50 викласти в такій редакції: "У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець звертає стягнення на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення, без отримання стягувачем виконавчого документу про зміну способу виконання рішення, ухвали, постанови". | Відхилено | |||
| -182- Національний банк України Доповнити статтю 50 після частини п'ятої новими частинами шостою та сьомою такого змісту: "Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номеру рахунку, з якого мають бути стягнуті грошові кошти, державний виконавець зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше 3 днів надсилає сторонам. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів вказаний певний номер рахунку, з якого мають бути стягнуті грошові кошти, державний виконавець звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення". | Враховано | |||
| -183- Мусіяка В.Л. Доповнити статтю 52 частинами третьою, четвертою, п'ятою, шостою такого змісту: "Державний виконавець зобов'язаний попередити заставодержателя про звернення стягнення на майно боржника для задоволення вимог інших стягувачів, з'ясувати, чи не знаходиться майно в податковій заставі, чи є наступні застави цього ж майна, і повідомити наступних заставодержателів. Для визначення достатності коштів, отриманих від реалізації предмета застави, для задоволення вимог заставодержателя (заставодержателів), та вимог інших стягувачів, державний виконавець має отримати від застводержателя (заставодержателів) суму вимог, які мають бути задоволені за рахунок заставленого майна. Заставодержатель за рахунок заставленого майна має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Для підтвердження своїх вимог заставодержатель надає державному виконавцю договір застави, кредитний договір або інший договір, який підтверджує основне зобов'язання, документи, які підтверджують виконання боржником зобов'язань перед заставодержателем (платіжне доручення, квитанція тощо про сплату відповідних сум), розрахунки, які підтверджують вимоги застводержателя, та інші документи на підтвердження таких вимог". | Відхилено | |||
| -184- Мусіяка В.Л. Друге речення частини п'ятої статті 64 після слів "виконавчого провадження" доповнити словами "крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно". | Враховано | |||
| -185- Національний банк України "У статті 76: у другому реченні частини другої слова "з боржника стягується двократний розмір витрат на проведення виконавчих дій" замінити словами "на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій в порядку, встановленому частиною другою статті 87"; частину третю після слів "без участі боржника неможливо," доповнити словами "державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87, після чого". | Враховано | |||
| -186- Мусіяка В.Л. Частину другу Розділу ІV "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 15) зміни і доповнення у Закон України "Про судоустрій України": У главу 2 розділу І додати статтю такого змісту: "Стаття 9-1 Опублікування прийнятих судових рішень. Постанови та ухвали за всіма справами, розглянутими Верховним Судом України та вищими спеціалізованими судами України, в обов'язковому порядку в строк не пізніше 2 місяців після їх прийняття публікуються в офіційному друкованому виданні Верховного Суду України та в ІNТЕRNЕТ на офіційній вебсторінці Верховного Суду України". | Відхилено | |||
| -187- Національний банк України Частину другу Розділу ІV "Прикінцеві положення" доповнити новим пунктом щодо змін до Закону України "Про підприємства в Україні": "У Законі України " Про підприємства в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, N 24 (11.06.91), ст. 272) частину першу статті 34 доповнити таким реченням: "Ліквідація підприємства за рішенням власника його майна допускається при наявності зобов'язань перед кредиторами в розмірі, що не перевищує суму, яка необхідна для порушення справи про банкрутство". | Відхилено | |||
| -188- Матвієнко П.В. Доповнити прикінцеві положення новим пунктом та викласти його в наступній редакції: "Пункт 1 статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" доповнити частиною другою наступного змісту: "Зміна організаційної форми підприємства‚ його реорганізація (реструктуризація)‚ крім тих‚ які проводяться за рішенням суду або на підставі закону‚ можуть здійснюватися лише за згодою банків-кредиторів". | Відхилено | |||
| -189- Матвієнко П.В. Доповнити прикінцеві положення новим пунктом та викласти його в наступній редакції: "Кримінальний кодекс України доповнити статтею 235-1 наступного змісту: "Стаття 235-1 "Неповернення кредиту: Неповернення юридичною або фізичною особою кредиту‚ отриманого від установи банку‚ внаслідок надання неправдивої інформації для його отримання‚ створення перешкод щодо його повернення або відчуження заставленого майна без згоди заставодержателя‚ якщо така згода вимагається законом або договором‚ - карається позбавленням волі фізичної особи або посадових осіб юридичної особи (керівника підприємства та головного бухгалтера) на строк до трьох років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Ті ж дії‚ якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди кредитору‚ - караються позбавленням волі на строк до десяти років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років з конфіскацією майна". | Відхилено | |||
| -190- Матвієнко П.В. Доповнити прикінцеві положення новим пунктом та викласти його в наступній редакції: "В Законі України "Про електроенергетику": - частину 2 статті 12 доповнити наступним пунктом: "бере участь у реалізації заставленої електричної енергії‚ а так само електричної енергії‚ на яку кредитором звернуто стягнення‚ згідно вимог державного виконавця у порядку‚ встановленому діючим законодавством". - частину 3 та частину 5 статті 15-1 доповнити наступним пунктом: "у випадку реалізації заставленої електроенергії‚ а так само електроенергії‚ на яку кредитором звернуто стягнення - на поточний рахунок відповідного відділу Державної виконавчої служби України згідно алгоритму‚ затвердженого Національною комісією регулювання електроенергетики України". - статтю 17 доповнити наступною частиною: "Постачання заставленої електроенергії‚ а так само електроенергії‚ на яку кредитором звернуто стягнення‚ здійснюється за тарифами‚ встановленими за домовленістю між кредитором і покупцем в граничних рамках тарифів‚ затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України". | Відхилено | |||
| -191- Матвієнко П.В. Доповнити прикінцеві положення новим пунктом та викласти його в наступній редакції: "Підпункт 5.4.6. пункту 5.4. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" після слів "майна платника податку" доповнити словами "а також майна‚ яке є предметом забезпечення". | Відхилено | |||
| -192- Матвієнко П.В. Внести до прикінцевих положень проекту пункту наступного змісту: "З набранням чинності цим Законом втрачають чинність: Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", частина 23 ст. 1, п.4-7 ст.12, ч.3 п.1 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". | Відхилено | |||
| 301. | 4. Кабінету Міністрів України визначити Міністерство юстиції України держателем Державного реєстру обтяжень майна, та затвердити порядок ведення Державного реєстру обтяжень майна; | -193- Національний банк України Пункт 4 Прикінцевих положень виключити. | Враховано | |
| 302. | забезпечити функціонування Державного реєстру обтяжень майна; | |||
| 303. | забезпечити передачу Державним земельним кадастром, Державним картографо-геодезичним фондом Мінекоресурсів, бюро технічної інвентаризації всієї інформації, що може бути необхідна для ефективного функціонування Державного реєстру обтяжень майна; | |||
| 304. | встановити розмір плати за внесення запису до Державного реєстру обтяжень майна та за надання витягів із нього. Розмір такої плати не повинен перевищувати витрат держателя Державного реєстру обтяжень майна на здійснення функцій щодо ведення Державного реєстру обтяжень майна; | |||
| 305. | протягом шести місяців після набрання чинності цим Законом подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до відповідних законів України та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із зазначеним Законом. | -194- Беспалий Б.Я. Прикінцеві положення, пункт 4, останній абзац. Текст "та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із зазначеним Законом" замінити текстом ", привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону, а також забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом". | Відхилено | |
| 306. | 5. Національному банку України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити розробку власних нормативно-правових актів на виконання цього Закону. | -195- Національний банк України Пункт 5 Прикінцевих положень виключити | Враховано | |
| 307. | 6. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення. | -196- Іоффе Ю.Я. Янковський М.А. Пункт 6 Прикінцевих положень викласти в редакції: "6. Цей закон набирає чинності через 6 місяців після його прийняття." | Враховано у п.1 Прикінцевих положень | |
| -197- Національний банк України Пункт 6 Прикінцевих положень виключити. | Враховано |