Кількість абзаців - 2004 Таблиця поправок


Цивільний процесуальний кодекс України (Третє читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект      Проект  
1. (тираж 27.09.2003)       
2. ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ      ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ  
3. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ положення      Розділ І. ЗАГАЛЬНІ положення  
4. Глава 1. ОСНОВНІ положення      Глава 1. ОСНОВНІ положення  
5. Стаття 1. Законодавство про цивільне судочинство       
6. 1. Порядок провадження в цивільних справах у судах України визначається у відповідності до Конституції України цим Кодексом.   -1- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Оніщук М.В.
Частину першу статті 1 викласти в такій редакції: "Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу".  
Враховано у ст. 2.   
7. 2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.   -2- Оніщук М.В.
Статті 1 і 3 об'єднати і помістити їх після статті 2. Всюди у тексті слово "передбачений" замінити словом "встановлені" у відповідних відмінках.  
Враховано    
8. Стаття 2. Завдання цивільного судочинства      Стаття 1. Завдання цивільного судочинства  
9. Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних і юридичних осіб, а також охорони державних та громадських інтересів.   -3- Оніщук М.В.
У статті 2 слова "прав, свобод чи інтересів фізичних і юридичних осіб, а також охорони державних та громадських інтересів" замінити словами "прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави".  
Враховано   Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Стаття 2. Законодавство про цивільне судочинство 1. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу. 2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.  
10. Стаття 3. Порядок провадження в цивільних справах       
11. 1. Провадження в цивільних справах у судах України здійснюється за законами, чинними на час розгляду і вирішення справи, вчинення окремих процесуальних дій.   -4- Оніщук М.В.
Ч. 1 і 2 ст. 3 викласти у такій редакції: "Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі".  
Враховано   3. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.  
12. 2. Закон, який покладає нові обов'язки, скасовує чи звужує належні учасникам судового процесу права, обмежує їх використання, зворотної дії в часі не має.      4. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.  
13. Стаття 4. Право на судовий захист   -5- Оніщук М.В.
Назву статті 4 викласти у такій редакції "Право на звернення до суду за захистом". Внести відповідні зміни у тексті статті. У ст. 4 і всюди у тексті слова "громадські інтереси" замінити словами "суспільні інтереси" відповідні зміни.  
Враховано   Стаття 3. Право на звернення до суду за захистом  
14. 1. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.   -6- Семенюк В.П.
Пункт 1 статті 4 доповнити новим реченням наступного змісту: "Особа, яка звертається до суду, зобов'язана в позовній заяві обґрунтувати свою належність щодо сформульованих позовних вимог, а також належність всіх названих відповідачів на третіх осіб".  
Відхилено   1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  
15. 2. У випадках, передбачених законом, до суду можуть звертатися особи, які діють на захист прав, свобод чи інтересів іншої особи, або державних чи громадських інтересів.      2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересів.  
16. 3. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.      3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.  
17. Стаття 5. Способи судового захисту      Стаття 4. Способи захисту, які застосовуються судом  
18. 1. Суд видає судові накази і розглядає цивільні справи в позовному або в окремому провадженні.       
19. 2. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та громадські інтереси у спосіб, визначений частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України.   -7- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 5 викласти в такій редакції: "Стаття 5. Способи захисту, які застосовуються судом Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України."  
Враховано   Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.  
20. Стаття 6. Здійснення правосуддя на засадах поваги до честі і гідності, рівності перед законом і судом      Стаття 5. Здійснення правосуддя на засадах поваги до честі і гідності, рівності перед законом і судом  
21. Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.      Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.  
22. Стаття 7. Гласність та відкритість судового розгляду      Стаття 6. Гласність та відкритість судового розгляду  
23. 1. Розгляд справ у всіх судах провадиться усно і відкрито.   -8- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 7 доповнити частиною другою такого змісту: "2. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи ."  
Враховано   1. Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. 2. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи.  
24. 2. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої охоронюваної законом таємниці, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність.      3. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність.  
25. 3. Особисті нотатки, листи, записи особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, які вели записи, листувались, відправляли чи одержували повідомлення, вели телефонні чи інші розмови. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого ж характеру.   -9- Оніщук М.В.
Речення 1 ч. 4 ст. 7 викласти в такій редакції: "Особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених законом". У ст. 7 і всюди у тексті проекту слово "нотатки" замінити словом "записи". У ч. 4 цієї статті слово „повинні" замінити словами „мають право".  
Враховано (див. ст. 303, 306 ЦК України).  4. Особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру.  
26. 4. При розгляді справ у закритому судовому засіданні повинні бути присутні особи, які беруть участь у справі, а у разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі.      5. При розгляді справ у закритому судовому засіданні мають право бути присутні особи, які беруть участь у справі, а у разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі.  
27. 5. Розгляд справи у закритому судовому засіданні провадиться з додержанням усіх правил судочинства.      6. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням усіх правил цивільного судочинства.  
28. 6. Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов'язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно.      7. Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов'язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно.  
29. 7. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі. Використання портативних аудіотехнічних засобів в судовому засіданні не заборонено.   -10- Оніщук М.В.
У ч. 7 ст. 7 перше речення викласти у такій редакції: "Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічніпристрої". Останнє речення вилучити. Всюди у тексті проекту слово "нотатки" замінити словом "записи".  
Враховано   8. Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.  
30. 8. Рішення суду в усіх випадках проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд провадився у закритому судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгляду відповідної справи.   -11- Оніщук М.В.
Ч. 8 ст. 7 викласти у такій редакції: "Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд провадився у закритому судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду відповідної справи".  
Враховано   9. Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду відповідної справи.  
31. 9. Ніхто не може бути позбавлений інформації про час і місце розгляду своєї справи та про ухвалене у ній судове рішення.   -12- Семенюк В.П.
Статтю 7 доповнити новим пунктом 10 наступного змісту: "Кожний акт судочинства має бути мотивованим, доказовим, справедливим та об'єктивним, ґрунтуватись на доказах, які є у справі".  
Відхилено    
32. 10. Хід судового процесу фіксується технічними засобами. Порядок фіксування судового процесу технічними засобами встановлюється цим Кодексом.   -13- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю сьому доповнити частиною одинадцятою такого змісту: "11. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом."  
Враховано   10. Хід судового засідання фіксується технічними засобами. Порядок фіксування судового засідання технічними засобами встановлюється цим Кодексом. 11. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом.  
33. Стаття 8. Мова, якою ведеться судочинство   -14- Оніщук М.В.
Назву і ч. 1 ст. 8 викласти у такій редакції: "Стаття 8. Мова, якою здійснюється цивільне судочинство 1. Цивільне судочинство здійснюється державною мовою".  
Враховано   Стаття 7. Мова, якою здійснюється цивільне судочинство  
34. 1. Судочинство провадиться державною мовою.      1. Цивільне судочинство здійснюється державною мовою.  
35. 2. Особам, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, у порядку, встановленому цим Кодексом, забезпечується право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, а також користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.   -15- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У частині другій статті 8 слово "Особам" замінити словом "Особи", слова "забезпечується право" замінити словами "мають право", а слова "а також користуватися" замінити словами " користуючись при цьому".  
Враховано   2. Особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, у порядку, встановленому цим Кодексом, мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.  
36. 3. Судові документи оформляються державною мовою і відповідно до встановленого цим Кодексом порядку вручаються особам, які беруть участь у справі, перекладеними на їх рідну мову або іншу мову, якою вони володіють.   -16- Оніщук М.В.
Ч. 3 ст. 8 викласти у такій редакції: "3. Судові документи складаються державною мовою".  
Враховано   3. Судові документи складаються державною мовою.  
37. Стаття 9. Законодавство, на підставі якого вирішуються справи   -17- Оніщук М.В.
Ч. 3 ст. 8 викласти у такій редакції: "Стаття 9. Законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи". Внести відповідні зміни у ст. 9.  
Враховано   Стаття 8. Законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи  
38. 1. Суд вирішує справи на підставі Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.      1. Суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
39. 2. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.      2. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.  
40. 3. У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого нормативно-правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд застосовує норму Конституції України і звертається до Верховного Суду України з повідомленням щодо необхідності звернення до Конституційного Суду України.   -18- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину третю статті 9 викласти в такій редакції: „У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акту". Та у ч. 4 цієї статті слово „нормативно-„ вилучити.  
Враховано   3. У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акту.  
41. 4. У разі невідповідності нормативно-правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.      4. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.  
42. 5. У разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.      5. У разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір.  
43. 6. Норми права інших держав суд застосовує у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.      6. Норми права інших держав суд застосовує у разі, коли це встановлено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.  
44. 7. У разі відсутності закону, що регулюють спірні відносини, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).   -19- Оніщук М.В.
Ч. 7 і 8 ст. 8 викласти у такій редакції: "Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини".  
Враховано   7. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).  
45. 8. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.      8. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.  
46. Стаття 10. Застосування норм права інших держав      Стаття 9. Застосування норм права інших держав  
47. 1. Під час застосування норм права інших держав суд встановлює зміст цих норм відповідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування у відповідній державі.      1. При застосуванні норм права інших держав суд встановлює зміст цих норм відповідно до їх офіційного тлумачення та практики застосування у відповідній державі.  
48. 2. З метою встановлення змісту норми права іншої держави суд може звернутися до Міністерства юстиції України чи іншого компетентного органу або залучити експертів.      2. З метою з'ясування змісту норми права іншої держави суд може звернутися до Міністерства юстиції України чи іншого компетентного органу або залучити експертів.  
49. 3. Особи, які беруть участь у справі, можуть надавати відповідні документи, що підтверджують зміст норм права іншої держави, на які вони посилаються в підтвердження своїх вимог або заперечень, а також іншими засобами сприяти суду у встановленні змісту цих норм права.      3. Особи, які беруть участь у справі, можуть подавати відповідні документи, що підтверджують зміст норм права іншої держави, на які вони посилаються в підтвердження своїх вимог або заперечень, а також іншими засобами сприяти суду у з'ясуванні їх змісту.  
50. 4. Якщо зміст норм права іншої держави, незважаючи на прийняті згідно з цією статтею заходи, в розумні строки не встановлено, суд застосовує відповідні норми законів та інших нормативно-правових актів України.      4. Якщо зміст норм права іншої держави, незважаючи на вжиті згідно з цією статтею заходи, в розумні строки не з'ясовано, суд застосовує відповідні норми законів та інших нормативно-правових актів України.  
51. Стаття 11. Здійснення судочинства на засадах змагальності і рівності сторін   -20- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Оніщук М.В.
Назву ст. 11 викласти у такій редакції: "Змагальність сторін". У ч. 1 статті 11 слова "і рівності" вилучити.  
Враховано   Стаття 10. Змагальність сторін  
52. 1. Судочинство здійснюється на засадах змагальності і рівності сторін.      1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.  
53. 2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.      2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.  
54. 3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.   -21- Оніщук М.В.
Ч. 3 ст. 11 доповнити словами: "крім випадків, встановлених цим Кодексом".  
Враховано   3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  
55. 4. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного з'ясування обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках, передбачених цим Кодексом.   -22- Оніщук М.В.
Ч. 4 ст. 11 викласти у такій редакції: "4. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом".  
Враховано   4. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.  
56. Стаття 12. Диспозитивність та межі судового розгляду   -23- Оніщук М.В.
Назву ст. 11 викласти у такій редакції: "Диспозитивність цивільного судочинства".  
Враховано   Стаття 11. Диспозитивність цивільного судочинства  
57. 1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.      1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі, доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.  
58. 2. Кожна особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таким правом користуються також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.      2. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.  
59. 3. Суд може вийти за межі заявлених вимог у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. У такій справі суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.   -24- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину третю статті 12 викласти в такій редакції: "3. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє."  
Враховано   3. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.  
60. Стаття 13. Правова допомога   -25- Оніщук М.В.
Назву ст. 13 викласти у такій редакції: "Право на правову допомогу".  
Враховано   Стаття 12. Право на правову допомогу  
61. Кожна особа, яка бере участь у справі, має право користуватися правовою допомогою, яка надається адвокатами або іншими фахівцями в галузі права, в установленому законом порядку.      Особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку встановленому законом.  
62. Стаття 14. Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження судових рішень      Стаття 13. Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження судових рішень  
63. Учасники судового процесу мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.   -26- Оніщук М.В.
У ст. 14 слова "Учасники судового процесу" замінити словами "Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки".  
Враховано   Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.  
64. Стаття 15. Обов'язковість судових рішень      Стаття 14. Обов'язковість судових рішень  
65. 1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України.   -27- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину першу статті 15 вилучити, бо вона дублює ч. 1 ст. 197.  
Враховано    
66. 2. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.      1. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.  
67. 3. Невиконання судового рішення, а також інші прояви неповаги до суду тягнуть відповідальність, передбачену законом.   -28- Оніщук М.В.
Ч. 3 ст. 15 викласти у такій редакції: "Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом".  
Враховано   2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.  
68. 4. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їх права, свободи чи законні інтереси.   -29- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Глави 2 та 3 поміняти місцями.  
Враховано   3. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси. Глава 2. Цивільна юрисдикція Стаття 15. Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ 1. Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. 2. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. 3. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті в порядку позовного, наказного та окремого провадження. Стаття 16. Розгляд кількох пов'язаних між собою вимог Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Стаття 17. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду Сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.  
    -30- Оніщук М.В.
Ч. 2 і 3 ст. поміняти місцями.  
Враховано    
69. Глава 2. Склад суду, відводи      Глава 3. Склад суду. Відводи  
70. Стаття 16. Склад суду      Стаття 18. Склад суду  
71. 1. Розгляд цивільних справ у судах першої інстанції провадиться одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду. У випадках, передбачених цим Кодексом, розгляд справ провадиться колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.   -31- Семенюк В.П.
Пункт 1 статті 16 викласти в новій редакції наступного змісту: "Розгляд цивільних справ у судах першої інстанції здійснюється судами у складі одного судді та/або трьох народних засідателів, або трьох присяжних . Суддя є головуючим і рівним з народними засідателями та присяжними в здійсненні актів судочинства. При рівному розподілі голосів рішення (ухвала) постановляється на користь сторони, яка dе fасtо не є представником органів державної влади або місцевого самоврядування".  
Відхилено   1. Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду. 2. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.  
72. 2. Розгляд справ у судах апеляційної інстанції провадиться колегією у складі трьох суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку.   -32- Оніщук М.В.
Ч 1 ст. 16 викласти двома частинами у такій редакції: "1. Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду. 2. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді". Уніфікувати з ч. 1 наступні частини.  
Враховано   3. Цивільні справи у судах апеляційної інстанції розглядаються колегією у складі трьох суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку.  
73. 3. Розгляд справ у суді касаційної інстанції провадиться колегією у складі п'яти суддів.      4. Цивільні справи у суді касаційної інстанції розглядаються колегією у складі п'яти суддів.  
74. 4. Розгляд справ у порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами провадиться колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності, а у випадках, передбачених цим Кодексом, колегією суддів на спільному зсіданні відповідних судових палат Верховного Суду України при їх рівному представництві за наявності не менше семи суддів від кожної палати.   -33- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.4 ст. 16 викласти в такій редакції: "Цивільні справи у зв'язку з винятковими обставинами переглядаються колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності, а у випадках, встановлених цим Кодексом, колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України при їх рівному представництві за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати."  
Враховано   5. Цивільні справи у зв'язку з винятковими обставинами переглядаються колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності, а у випадках, встановлених цим Кодексом, колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України при їх рівному представництві за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати.  
75. 5. Під час перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами суд діє в такому ж складі, в якому вони були постановлені (одноособово або колегіально).      6. Під час перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами суд діє в такому самому складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).  
76. Стаття 17. Порядок вирішення питань колегією суддів      Стаття 19. Порядок вирішення питань колегією суддів  
77. 1. Усі питання, що виникають під час розгляду справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів.      1. Питання, що виникають під час розгляду справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.  
78. 2. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Головуючий голосує останнім.   -34- Оніщук М.В.
У ст. 17 друге речення ч. 2 перенести до ч. 1.  
Враховано   2. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали.  
79. 3. Суддя, не згодний з рішенням більшості, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.      3. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.  
80. Стаття 18. Підстави для відводу судді      Стаття 20. Підстави для відводу судді  
81. 1. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу):      1. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:  
82. 1) якщо під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, прокурор, секретар судового засідання;   -35- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У п. 1 ч. 3 ст. 18 слово "прокурор" вилучити.  
Враховано   1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання;  
83. 2) якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;      2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;  
84. 3) якщо він є близьким родичем (батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, подружжям, сином, дочкою, пасинком, падчеркою, братом, сестрою, дідом, бабою, онуком), а також близьким родичем подружжя, усиновителем чи усиновленим, опікуном чи піклувальником сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;   -36- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Пункт третій частини першої статті 18 викласти в такій редакції: "3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, онук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;"  
Враховано   3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, онук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;  
85. 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.      4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.  
86. 2. До складу суду не можуть входити особи, які є родичами чи родичами подружжя.   -37- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину другу викласти в такій редакції: "До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї або близькими родичами".  
Враховано   2. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї або близькими родичами між собою.  
87. Стаття 19. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи      Стаття 21. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи  
88. 1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї ж справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.      1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.  
89. 2. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї ж справи в судах касаційної і першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи нового рішення апеляційного суду.      2. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної і першої інстанцій, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи нового рішення апеляційного суду.  
90. 3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї ж справи в суді першої чи апеляційної інстанції.   -38- Оніщук М.В.
Статтю 19 доповнити ч. 4 такого змісту: „4. Суддя, який брав участь у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами не може брати участі у розгляді цієї самої справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції". Внести відповідні зміни у цій статті.  
Враховано   3. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в суді першої чи апеляційної інстанції. 4. Суддя, який брав участь у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами не може брати участі у розгляді цієї самої справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції.  
91. Стаття 20. Підстави для відводу секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача      Стаття 22. Підстави для відводу секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача  
92. 1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не може брати участі в розгляді справи та підлягає відводу з підстав, зазначених у статті 18 цього Кодексу.      1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу з підстав, зазначених у статті 20 цього Кодексу.  
93. 2. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участі у розгляді справи, якщо він:      2. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участі у розгляді справи, якщо:  
94. 1) перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;      1) він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;  
95. 2) проводив ревізію, матеріали якої використовуються при розгляді цієї справи;   -39- Оніщук М.В.
П.2 ч. 2 ст. 20 вилучити.  
Враховано    
96. 3) при з`ясуванні обставин, які мають значення для цієї справи, виходить за межі своєї компетенції.      2) з`ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.  
97. 3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.      3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.  
98. Стаття 21. Заяви про самовідводи та відводи      Стаття 23. Заяви про самовідводи та відводи  
99. 1. За наявності підстав, зазначених у статтях 18, 19 і 20 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.      1. За наявності підстав, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.  
100. 2. На підставах, зазначених у статтях 18, 19 і 20 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.      2. На підставах, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.  
101. 3. Відвід (самовідвід) повинен бути мотивованим і заявленим до початку розгляду справи по суті. Заявляти відвід (самовідвід) після початку розгляду дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку розгляду справи по суті.      3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.  
102. Стаття 22. Порядок вирішення заявленого відводу      Стаття 24. Порядок вирішення заяви про відвід  
103. 1. У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.   -40- Семенюк В.П.
Пункт 1 статті 22 викласти в новій редакції наступного змісту: "У разі заявленого відводу судді одноособового суду питання про відвід вирішується судом наступної інстанції (апеляційної або касаційної) у присутності заявителя відводу та судді, якому заявлено відвід. Вирішення питання про відвід здійснюється шляхом наслухування при його бажанні судді, якому заявлено відвід, та заявителя відводу (при його бажанні). Постановлення мотивованої ухвали по суті заяви здійснюється в нарадчій кімнаті, яке може оскаржуватися в суді наступної інстанції протягом 15 днів з моменту вручення ухвали заявителю. Рішення касаційної інстанції оскарженню не підлягає і є остаточним".  
Відхилено   1. У разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.  
104. 2. Питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу, в нарадчій кімнаті з постановленням ухвали. Питання про відвід, заявлений декільком суддям або всьому складу суду, вирішується простою більшістю голосів.   -41- Оніщук М.В.
Ч. 2 ст. 22 викласти у такій редакції: "Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід декільком суддям або всьому складу суду, вирішується простою більшістю голосів".  
Враховано   2. Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід декільком суддям або всьому складу суду, вирішується простою більшістю голосів.  
105. Стаття 23. Наслідки задоволення заяви про відвід   -42- Оніщук М.В.
Назву ст. 23 викласти у такій редакції: "Наслідки відводу суду (судді)".  
Враховано   Стаття 25. Наслідки відводу суду (судді)  
106. 1. У разі задоволення заяви про відвід судді, яким справа розглядається одноособово, справа розглядається в тому ж суді іншим суддею.      1. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.  
107. 2. У разі задоволення заяви про відвід судді або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому ж суді тим же кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів.      2. У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів.  
108. 3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 19 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд постановляє ухвалу про визначення підсудності справи в порядку, встановленому цим Кодексом.      3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 21 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд постановляє ухвалу про визначення підсудності справи в порядку, встановленому цим Кодексом.  
109. Глава 3. Цивільна юрисдикція       
110. Стаття 24. Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ       
111. 1. Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли вирішення таких спорів провадиться за правилами іншого судочинства.       
112. 2. Суди вирішують передбачені у частині першій цієї статті справи в порядку позовного, наказного й окремого провадження.       
113. 3. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.       
114. Стаття 25. Розгляд кількох пов'язаних між собою вимог       
115. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено законом.       
116. Стаття 26. Передача спору на розгляд третейського суду       
117. Майнові та інші спори фізичний осіб між собою або з юридичними особами, крім випадків, передбачених законом, сторонами можуть передаватися на розгляд третейського суду. Розгляд спорів третейськими судами регулюється законом України про третейські суди.   -43- Оніщук М.В.
Перше речення ст. 26 викласти у такій редакції: "Сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом".  
Враховано ст. 17   
    -44- Слабенко С.І.
Друге речення ст. 26 вилучити  
Враховано у ст. 17   
118. Глава 4. Особи, які беруть участь у справі   -45- Оніщук М.В.
Глави 4 і 5 об'єднати в одну главу "Учасники цивільного процесу" і викласти двома параграфами.  
Враховано   Глава 4. Учасники цивільного процесу §1. Особи, які беруть участь у справі  
119. Стаття 27. Склад осіб, які беруть участь у справі      Стаття 26. Склад осіб, які беруть участь у справі  
120. Особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи у справах наказного та окремого провадження.   -46- Оніщук М.В.
Ст. 27 викласти у такій редакції "1. У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. 2. У справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники 3. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб".  
Враховано   1. У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. 2. У справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники. 3. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.  
121. Стаття 28. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі   -47- Семенюк В.П.
Назву статті 28 викласти в новій редакції наступного змісту: "Права та обов'язки осіб, що беруть участь у справі. Гарантії їх процесуального забезпечення".  
Відхилено   Стаття 27. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі  
122. 1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії приєднаних до справи документів, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, ставити запитання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, ознайомлюватися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового процесу технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, наданими законом.   -48- Семенюк В.П.
Статтю 28 викласти в новій редакції наступного змісту і доповнити її новим пунктом 3: "1) Сторонам судового процесу від третього дня з початку судового засідання по справі гарантується право: регулярно ознайомлюватися з матеріалами справи та журналом судового засідання; безперешкодно знімати копії з кожного документа справи та з журналу судового засідання лише за попереднім про це повідомленням секретаря суду; в день постановлення рішення або ухвали одержувати їх копії; подавати заяви або клопотання; заявляти відводи суддям, присяжним, народним засідателям; робити обґрунтування, заперечення або пояснення щодо тверджень учасників процесу; спростовувати неправдиві твердження суддів, присяжних та протилежної сторони; домагатися позитивного вирішення заявлених клопотань щодо витребування судом доказів, коли без участі суду це неможливо; ставити запитання учасникам процесу та жадати прямих та конкретних відповідей; здійснювати аудіозапис на портативний диктофон або відеокамеру під час судового засідання; протягом одного дня від часу заявлення прослуховувати та передивлятися за допомогою суду записи судового процесу , здійснених технічними засобами; протягом одного дня від часу заявлення одержувати текст аудіозапису судового процесу; оскаржувати всі постановлені рішення або ухвали по справі; без обмежень користуватися повним обсягом прав та свобод людини та громадянина, які визначені в Конституції України та в цьому Кодексі. 2) Особи судового процесу зобов'язані: брати участь в судовому засіданні особисто або через своїх представників відповідно до цього Закону; дотримуватись визначеного порядку в цьому Кодексі; подавати докази або заперечення для обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень; брати участь у дослідженні доказів своїх позовних вимог та заперечень, а також протилежної сторони. 3) Гарантіями непорушності суб'єктивних прав та обов'язків осіб , що беруть участь у справі, є обов'язок суду як органу державної гілки влади: дотримуватися норм Конституції України, цього Кодексу, законів про судоустрій та про статус суддів, присяги судді; для реалізації прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі, дотримуватися принципів судочинства, створювати для цього належні умови; задовольняти клопотання сторін щодо витребування доказів сторін, виклику в суд свідків, щодо дотримання строків виконання процесуальних дій та судового провадження".  
Відхилено   1. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, приєднаних до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.  
123. 2. Особи, які беруть участь у справі, що розглядається у позовному провадженні, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання.   -49- Слабенко С.І.
Частину 2 ст. 27 викласти у такій редакції: "Особи, які беруть участь у справі, що розглядається у позовному проваджені, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або повідомити про наявні чи відомі ним докази суд".  
Відхилено   2. Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання.  
124. 3. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.      3. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.  
125. Стаття 29. Цивільна процесуальна правоздатність      Стаття 28. Цивільна процесуальна правоздатність  
126. Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) визнається за всіма фізичними і юридичними особами.      Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.  
127. Стаття 30. Цивільна процесуальна дієздатність      Стаття 29. Цивільна процесуальна дієздатність  
128. 1. Здатність особисто здійснювати свої права в суді та доручати ведення справи представникові (цивільна процесуальна дієздатність) належить фізичним особам, які досягли повноліття, а також юридичним особам.   -50- Оніщук М.В.
Ч. 1 ст. 30 викласти у такій редакції: "1. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи".  
Враховано   1. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.  
129. 2. Права і свободи неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, захищають у суді їх законні представники. Суд притягує до участі в таких справах неповнолітню особу та особу, цивільна дієздатність якої обмежена.   -51- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2 ст. 30 викласти в такій редакції: "2. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена". Ч. 3 і 4 ст. 30 перенести до ст. 40. У ч. 5 цієї статті слово „повної" вилучити.  
Враховано   2. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.  
130. 3. Неповнолітні особи, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть виступати в суді як сторона або третя особа в передбачених законом випадках. Суд може притягнути до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.       
131. 4. Права і свободи малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їх законні представники.       
132. 5. У разі коли в установленому законом порядку неповнолітньою особою зареєстровано шлюб до досягнення вісімнадцятирічного віку, така особа набуває цивільної процесуальної дієздатності в повному обсязі з моменту реєстрації шлюбу. У такому ж обсязі набуває повної процесуальної дієздатності неповнолітня особа, якій у встановленому цим Кодексом порядку надано повну цивільну дієздатність.      3. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Цивільної процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому цим Кодексом, надано повну цивільну дієздатність.  
133. Стаття 31. Сторони      Стаття 30. Сторони  
134. 1. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.      1. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.  
135. 2. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.      2. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.  
136. Стаття 32. Процесуальні права та обов'язки сторін      Стаття 31. Процесуальні права та обов'язки сторін  
137. 1. Сторони користуються рівними процесуальними правами і несуть рівні процесуальні обов'язки. Крім прав та обов'язків, зазначених у статті 28 цього Кодексу, позивач вправі протягом усього часу розгляду справи по суті змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову.   -52- Оніщук М.В.
Друге речення ч. 1 ст. 32 об'єднати з ч. 2.  
Враховано   1. Сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки.  
138. 2. Відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов.   -53- Слабенко С.І.
Частину 2 ст. 31 викласти у такій редакції: "Відповідач має право визнати позов повністю, частково або пред'явити зустрічний позов."  
Враховано   2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов.  
139. 3. Сторони можуть закінчити справу мировою угодою на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання рішення, ухвали суду в частині, що стосується цієї сторони.   -54- Оніщук М.В.
Частину третю ст. 32 викласти двома частинами у такій редакції: "3. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу. 4. Кожна зі сторін має право вимагати виконанння судового рішення в частині, що стосується цієї сторони".  
Враховано   3. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу. 4. Кожна зі сторін має право вимагати виконанння судового рішення в частині, що стосується цієї сторони.  
140. 4. Особи, які беруть участь у справі як заявники або заінтересовані особи у справах, що розглядаються в порядку окремого провадження, користуються правами і несуть обов'язки сторін, за винятками, передбаченими у розділі ІV цього Кодексу.      5. Заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження, мають права і обов'язки сторін, за винятками, встановленими у розділі ІV цього Кодексу.  
141. Стаття 33. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів      Стаття 32. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів  
142. 1. Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони виступає в процесі самостійно.      1. Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.  
143. 2. Співучасть допускається якщо:   -55- Оніщук М.В.
Частину 2 ст. 33 слово "Співучасть" замінити словами "Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть)".  
Враховано   2. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:  
144. 1) предметом спору є загальні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;   -56- Слабенко С.І.
У пункті 1 ч.2 ст. 32 слово "загальні" замінити на "сумісні".  
Враховано редакційно   1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;  
145. 2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів мають єдину підставу;   -57- Слабенко С.І.
Пункт 2 ч. 2 ст. 32 доповнити текстом "...виникнення;"  
Враховано редакційно   2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;  
146. 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.      3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.  
147. 3. Співучасники можуть доручити вести справу одному з них, якщо він не є особою, яка не набула повної процесуальної дієздатності чи визнана недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності.   -58- Онопенко В.В.
Ч. 3 ст. 33 викласти у такій редакції: "Співучасники можуть доручити вести справу одному зі співучасників, якщо він має повну цивільну процесуальну дієздатність".  
Враховано   3. Співучасники можуть доручити вести справу одному зі співучасників, якщо він має повну цивільну процесуальну дієздатність.  
148. 4. Особа, в інтересах якої розпочато справу іншою особою, повідомляється про це судом і може взяти участь у процесі як позивач поряд з особою, що подала заяву.   -59- Слабенко С.І.
Частину 4 ст. 32 виключити.  
Враховано    
149. Стаття 34. Заміна неналежного відповідача, притягнення співвідповідачів      Стаття 33. Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів  
150. 1. Суд, установивши під час розгляду справи, що позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, за заявою позивача, не припиняючи справи, допускає заміну первісного відповідача належним відповідачем або залучає до участі в справі як співвідповідачів інших осіб.   -60- Слабенко С.І.
У частині 1 ст. 33 текст "за заявою позивача" виключити.  
Враховано редакційно   1. Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.  
151. 2. Після заміни відповідача або залучення до участі в справі співвідповідачів розгляд справи розпочинається заново.   -61- Слабенко С.І.
Частину 2. ст..33 доповнити текстом: "..., за заявою заміненої або притягнутої сторони".  
Враховано редакційно   2. Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.  
    -62- Онопенко В.В.
Статтю 34 викласти в такій редакції: "Стаття 34. Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів 1. Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача 2. Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку".  
Враховано    
152. Стаття 35. Процесуальне правонаступництво   -63- Оніщук М.В.
Статтю 35 помістити після ст. 38 викласти у такій редакції: "1. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. 2. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив".  
Враховано    
153. У разі вибуття однієї із сторін у спірних або встановлених судом правовідносинах (смерть сторони, припинення юридичної особи, заміна кредитора чи боржника у зобов'язанні, інші випадки заміни осіб у матеріальних правовідносинах) суд допускає на всіх стадіях процесу заміну відповідної сторони її правонаступником. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього такою самою мірою, якою вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.       
154. Стаття 36. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору      Стаття 34. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору  
155. 1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до ухвалення судового рішення, шляхом пред'явлення позову до однієї чи обох сторін. Ці треті особи користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.   -64- Оніщук М.В.
Ч. 1 ст. 36 викласти у такій редакції: "1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача".  
Враховано   1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача.  
156. 2. Після вступу в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, розгляд справи розпочинається заново.   -65- Слабенко С.І.
Частину 2 ст. 35 доповнити текстом: "...за заявою цієї особи".  
Враховано редакційно   2. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмету спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку.  
157. Стаття 37. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору      Стаття 35. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору  
158. 1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.      1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.  
159. 2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.      2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.  
160. 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки, передбачені статтею 28 цього Кодексу.      3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 27 цього Кодексу.  
161. 4. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не тягне за собою поновлення розгляду справи.      4. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.  
162. Стаття 38. Порядок залучення до участі в справі або вступу в справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог      Стаття 36. Порядок залучення до участі у справі або вступу в справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог  
163. 1. Сторона, в якої у результаті ухвалення рішення виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої в такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, зобов'язана мотивованою заявою повідомити суд про цю третю особу.      1. Сторона, в якої за рішенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, зобов'язана повідомити суд про цю третю особу.  
164. 2. У такій заяві повинна бути зазначена точна назва третьої особи, місце її проживання або місцезнаходження та підстави, з яких вона підлягає залученню до участі в справі.      2. У заяві про залучення третьої особи повинні бути зазначені ім'я (найменування) третьої особи, місце її проживання (перебування) або місце знаходження та підстави, з яких вона має бути залучена до участі у справі.  
165. 3. Суд в установленому цим Кодексом порядку повідомляє третю особу про порушену справу, направляє їй копію заяви і роз'яснює її право вступити у справу в десятиденний строк. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі.   -66- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 3 ст. 37 викласти у такій редакції: "3. Суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення третьої особи і роз'яснює її право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї".  
Враховано   3. Суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення третьої особи і роз'яснює її право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї.  
166. 4. Якщо в зазначений строк від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без її участі.   -67- Слабенко С.І.
Частину 4 ст. 37 виключити (інакше виникне підстава для оскарження).  
Відхилено ч. 4 перенесено до ч. 3 ст. 36)   
167. 5. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, може сама звернутися з мотивованою заявою про вступ у порушену справу, щодо якої сторони мають право висловити свої заперечення.   -68- Оніщук М.В.
Ч. 5 ст. 37 викласти у такій редакції: "Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, може сама звернутися з заявою про свою участь у справі".  
Враховано   4. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, може сама звернутися з заявою про свою участь у справі.  
168. 6. Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи.      5. Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи.  
169. 7. З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу.      6. З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу. Стаття 37. Процесуальне правонаступництво 1. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. 2. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.  
170. Стаття 39. Участь у справі представника      Стаття 38. Участь у справі представника  
171. 1. Сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи законні інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.      1. Сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.  
172. 2. Особиста участь у справі особи не позбавляє його права мати в цій справі представника.      2. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.  
173. 3. Юридичних осіб представляють їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.   -69- Семенюк В.П.
Пункт 3 статті 38 після слів "або їх представники" доповнити словами наступного змісту: "за винятком справ щодо захисту права власності, справ щодо статті 40 КЗпП".  
Відхилено   3. Юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.  
174. 4. Інтереси держави представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника.      4. Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника.  
175. Стаття 40. Законні представники      Стаття 39. Законні представники  
176. 1. Права та свободи осіб, які не мають повної цивільної дієздатності, осіб, визнаних недієздатними, або осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, захищають відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни або піклувальники.   -70- Слабенко С.І.
У частині 1 ст.39 текст "права та свободи" замінити на текст "інтереси". Текст "захищають" замінити на "представляють".  
Враховано частково   1. Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.  
177. 2. У справі, в якій повинна брати участь особа, визнана в установленому законом порядку безвісно відсутною, як її представник виступає опікун, призначений для опіки над майном безвісно відсутнього.   -71- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 39 викласти в такій редакції: „1. Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. 2. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена. 3. Права, свободи та інтереси особи, яка визнана безвісно відсутною, захищає опікун, призначений для опіки над її майном. 4. Права, свободи та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна. 5. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.  
Враховано   2. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.  
178. 3. У справі, в якій повинен брати участь спадкоємець особи, померлої або оголошеної в установленому цим Кодексом порядку померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, як представник спадкоємця виступає особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.      3. Права, свободи та інтереси особи, яка визнана безвісно відсутною, захищає опікун, призначений для опіки над її майном.  
179. 4. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.      4. Права, свободи та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.  
180. 5. Як законні представники діють також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.      5. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.  
181. Стаття 41. Особи, які можуть бути представниками      Стаття 40. Особи, які можуть бути представниками  
182. 1. Представником у суді може бути адвокат або будь-яка інша особа, яка відповідно до цього Кодексу має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, зазначених у статті 42 цього Кодексу.   -72- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.1 ст. 41 викласти в такій редакції: „1. Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 42 цього Кодексу."  
Враховано   1. Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.  
183. 2. Одна і та ж особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору або вступили у справу на стороні протилежної сторони.      2. Одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору або беруть участь у справі на другій стороні.  
184. Стаття 42. Особи, які не можуть бути представниками      Стаття 41. Особи, які не можуть бути представниками  
185. 1. Не можуть бути представниками в суді особи, які беруть участь у справі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок.      1. Не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок.  
186. 2. Судді, слідчі, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідних органів, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.   -73- Слабенко С.І.
Статтю 41 доповнити частиною 3 такого змісту: "Опікун, піклувальник не може бути представником підопічного, у справах між підопічним і дружиною опікуна, піклувальника, або їх близьких родичів."  
Відхилено , це питання врегульовано ч. 3 ст. 12 і ст. 44  2. Судді, слідчі, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.  
187. Стаття 43. Документи, що посвідчують повноваження представників, та порядок їх оформлення   -74- Оніщук М.В.
Назву і абз.1 ч.1 ст.43 викласти у такій редакції: "Стаття 43. Документи, що посвідчують повноваження представників 1. Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, повинні бути посвідчені такими документами:".  
Враховано   Стаття 42. Документи, що посвідчують повноваження представників  
188. 1. Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, на ведення справи в суді повинні бути посвідчені такими документами:      1. Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:  
189. 1) довіреністю фізичної особи;      1) довіреністю фізичної особи;  
190. 2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують повноваження і службове становище її керівника;      2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;  
191. 3) свідоцтвом про народження або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи хранителем спадкового майна.      3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.  
192. 2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за вироком суду, або за місцем його проживання.      2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.  
193. 3. Довіреність від імені юридичних осіб видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.      3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.  
194. 4. Повноваження адвоката в якості представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором про надання правової допомоги.   -75- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч. 4 ст. 43 слова "про надання правової допомоги" вилучити.  
Враховано   4. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.  
195. 5. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них приєднуються до справи.      5. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.  
196. 6. Повноваження представнику фізичної особи можуть бути надані за усною заявою фізичної особи, повідомлення про яку заноситься до журналу судового засідання   -76- Оніщук М.В.
Ч. 6 ст. 43 викласти у такій редакції: "Фізична особа може надати повноваження представникові за усною заявою, яка заноситься до журналу судового засідання".  
Враховано   6. Фізична особа може надати повноваження представникові за усною заявою, яка заноситься до журналу судового засідання.  
197. Стаття 44. Призначення або заміна законного представника судом      Стаття 43. Призначення або заміна законного представника судом  
198. У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, а також у разі коли законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, передбачених законом, суд зупиняє провадження в справі і порушує перед органами опіки і піклування чи іншими передбаченими законом органами питання про призначення чи заміну законного представника.      У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, а також у разі, коли законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження у справі і пропонує органу опіки і піклування чи іншому органу, визначеному законом, призначити або замінити законного представника.  
199. Стаття 45. Повноваження представника в суді      Стаття 44. Повноваження представника в суді  
200. 1. Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, що їх може вчинити ця особа.   -77- Оніщук М.В.
Ст. 45 викласти у такій редакції: "1. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа". 2. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності. 3. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначається статтями 248-250 Цивільного кодексу України. 4. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленою у судовому засіданні. 5. У разі відмови представника від наданих йому повноважень представник не може бути у цій самій справі представником другої сторони."  
Враховано   1. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.  
201. 2. Обмеження повноважень представника на вчинення якоїсь процесуальної дії повинні бути обумовлені у виданій йому довіреності.      2. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.  
202. 3. Повноваження представника чинні протягом строку, зазначеного в довіреності. До закінчення цього строку повноваження можуть бути скасовані шляхом письмового повідомлення про це суду або усною заявою, повідомлення про яку заноситься до журналу судового засідання, або припиняються з часу смерті особи, яка уповноважила представника.      3. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначається статтями 248-250 Цивільного кодексу України.  
203. 4. Представник може відмовитися від наданих йому повноважень, про що повідомляє особу, яку він представляє та суд. При цьому представник не може виступати в цій же справі представником протилежної сторони. Порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від наданих йому повноважень визначається статтями 248-250 Цивільного кодексу України.      4. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленою у судовому засіданні. 5. У разі відмови представника від наданих йому повноважень представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони.  
204. Стаття 46. Участь у процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та законні інтереси інших осіб      Стаття 45. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб  
205. 1. У випадках, передбачених законом, прокурор, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні і юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи громадських інтересів та брати участь у цих справах.   -78- Оніщук М.В.
Ч. 1 ст. 46 викласти у такій редакції: "1. У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах".  
Враховано   1. У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.  
206. 2. Прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства.      2. Прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.  
207. 3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути притягнуті судом до участі в справі або вступити в справу за своєю ініціативою для надання висновків з метою виконання покладених на них обов'язків. Участь зазначених органів у процесі для надання висновків у справі є обов'язковою у випадках, передбачених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.      3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі в справі або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у цивільному процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.  
208. Стаття 47. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб      Стаття 46. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб  
209. 1. У разі, коли зазначені в статті 46 цього Кодексу органи та інші особи порушують справу в суді в інтересах інших осіб, або державних чи громадських інтересах, вони користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторони, за винятком права закінчувати справу мировою угодою.   -79- Оніщук М.В.
Ч. 1, 2, 3 і 4 ст. 47 викласти у такій редакції: "1. Органи та інші особи, які відповідно до статті 46 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.". 2. Відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 46 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі. 3. Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених вимог, суд залишає заяву без розгляду. 4. Прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими або нововиявленими обставинами, має право знайомитись з матеріалами справи в суді".  
Враховано   1. Органи та інші особи, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.  
210. 2. Відмова зазначених у статті 46 цього Кодексу органів та інших осіб від поданої ними заяви або зміна заявлених ними вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи, вирішення вимоги у первісному обсязі.      2. Відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.  
211. 3. Якщо дієздатна особа, в інтересах якої порушено справу, не підтримує заявлені вимоги, суд залишає заяву без розгляду.      3. Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених вимог, суд залишає заяву без розгляду.  
212. 4. Прокурор з метою вирішення питання про наявність підстав для внесення апеляційної та касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими або нововиявленими обставинами на рішення у справі, розглянутій без участі прокурора, має право ознайомлюватися з матеріалами справи в суді.      4. Прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими або нововиявленими обставинами, має право знайомитись з матеріалами справи в суді.  
213. 5. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для надання висновку, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки, передбачені статтею 27 цього Кодексу, а також правом висловити свою думку щодо вирішення справи по суті.      5. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 27 цього Кодексу, а також мають право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті.  
214. Глава 5. Інші учасники судового процесу   -80- Оніщук М.В.
У назві глави 5 слова "судового процесу" замінити словами "цивільного процесу". Внести відповідні зміни у тексті проекту.  
Враховано   § 2. Інші учасники Цивільного процесу  
215. Стаття 48. Особи, які є іншими учасниками судового процесу   -81- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Статтю 48 доповнити словами „особа, яка має право на надання правової допомоги". Внести відповідні зміни в тексті проекту.  
Враховано   Стаття 47. Особи, які є іншими учасниками цивільного процесу  
216. Учасниками судового процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст.   -82- Слабенко С.І.
Статтю 47 викласти у такій редакції: "Учасниками судового процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є перекладач, експерт, спеціаліст, свідок, інші зацікавлені особи, органи опіки та піклування, ЗАГС тощо."  
Відхилено   Учасниками цивільного процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу.  
217. Стаття 49. Секретар судового засідання      Стаття 48. Секретар судового засідання  
218. 1. Секретар судового засідання здійснює судові виклики і повідомлення, перевіряє явку та з'ясовує причини неявки викликаних осіб і доповідає головуючому, забезпечує фіксування судового процесу технічними засобами і складає журнал судового засідання, оформляє матеріали справи, виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи.   -83- Оніщук М.В.
Ст. 48 розбити на пункти.  
Враховано   Секретар судового засідання: 1) здійснює судові виклики і повідомлення; 2) перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому; 3) забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами; 4) веде журнал судового засідання; 5) оформлює матеріали справи; 6) виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи.  
219. 2. Секретар судового засідання може уточнювати зміст пояснень чи показань з метою їх правильного відображення в журналі судового засідання.   -84- Онопенко В.В.
Ч. 2 ст. 49 викласти в такій редакції: „2. Секретар судового засідання може уточнювати суть процесуальної дії з метою її правильного відображення в журналі судового засідання".  
Враховано   2. Секретар судового засідання може уточнювати суть процесуальної дії з метою її правильного відображення в журналі судового засідання.  
220. Стаття 50. Судовий розпорядник      Стаття 49. Судовий розпорядник  
221. 1. Судовий розпорядник:      1. Судовий розпорядник:  
222. 1) забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників процесу;      1) забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників цивільного процесу;  
223. 2) з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість присутніх у залі судового засідання;      2) з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість осіб, що можуть бути присутні у залі судового засідання;  
224. 3) оголошує про вхід і вихід суду та пропонує всім присутнім встати;      3) оголошує про вхід і вихід суду та пропонує всім присутнім встати;  
225. 4) слідкує за додержанням присутніми порядку у залі судового засідання;      4) слідкує за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;  
226. 5) виконує вказівки головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта, спеціаліста;      5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта;  
227. 6) під час судового засідання приймає від учасників процесу та передає суду документи та інші матеріали;      6) під час судового засідання приймає від учасників цивільного процесу документи та інші матеріали та передає суду;  
228. 7) запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги;      7) запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги;  
229. 8) виконує інші розпорядження та вказівки головуючого, пов'язані із створенням умов, необхідних для ведення справи.      8) виконує інші доручення головуючого, пов'язані зі створенням умов, необхідних для розгляду справи.  
230. 2. Вимоги судового розпорядника, пов'язані з виконанням зазначених у частині першій цієї статті обов'язків, є обов'язковими для учасників процесу.      2. Вимоги судового розпорядника, пов'язані з виконанням обов'язків, зазначених у частині першій цієї статті є обов'язковими для учасників цивільного процесу.  
231. 3. Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому ж процесі.      3. Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі.  
232. Стаття 51. Свідок      Стаття 50. Свідок  
233. 1. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.      1. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.  
234. 2. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час, дати правдиві показання про відомі йому обставини.      2. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.  
235. 3. У разі неможливості явки за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.      3. У разі неможливості прибуття за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.  
236. 4. Свідок зобов'язаний добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.   -85- Оніщук М.В.
Ч. 4 ст. 51 вилучити.  
Враховано    
237. 5. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими нотатками, відмовлятися від давання показань в установлених законом випадках, а також на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для давання показань, та грошову компенсацію за витрачений на це час.   -86- Оніщук М.В.
У ч. 5 ст. 51 слова "та грошову компенсацію за витрачений на це час" вилучити у зв'язку з тим, що це питання врегульовано у главі про судові витрати з викиростанням іншої термінології.  
Враховано   4. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.  
238. 6. За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з не передбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність, а за інше невиконання обов'язків - відповідальність, передбачену законом.      5. За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом.  
239. Стаття 52. Особи, які не підлягають допиту як свідки      Стаття 51. Особи, які не підлягають допиту як свідки  
240. Не підлягають допиту як свідки:      1. Не підлягають допиту як свідки:  
241. 1) особи, визнані судом недієздатними, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати з цього приводу показання;      1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;  
242. 2) особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм в силу їх службового чи професійного становища;      2) особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку їхнім службовим чи професійним становищем - про такі відомості;  
243. 3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;      3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;  
244. 4) судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку;      4) професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку;  
245. 5) особи, які мають дипломатичний імунітет, - без їх згоди, а також представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.   -87- Оніщук М.В.
П. 5 ст. 52 викласти другою частиною у такій редакції: "2. Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника".  
Враховано   2. Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.  
246. Стаття 53. Особи, які мають право відмовитися від давання показань      Стаття 52. Особи, які мають право відмовитися від давання показань  
247. 1. Від давання показань мають право відмовитися фізична особа щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.   -88- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У статті 53 слова "коло яких визначається законом" замінити словами " (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб)".  
Враховано   1. Фізична особа має право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб).  
248. 2. Особа, яка заявляє про відмову від давання показань, зобов'язана повідомити обставини, на підставі яких вона відмовляється від давання показань.   -89- Оніщук М.В.
Ч. 2 ст. 53 викласти у такій редакції: "2. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови".  
Немає висновку   2. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови.  
249. Стаття 54. Експерт      Стаття 53. Експерт  
250. 1. Експертом є особа, якій у порядку, встановленому цим Кодексом, доручається шляхом проведення дослідження матеріальних об`єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, давати висновки з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються спеціальних знань цієї особи.   -90- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Частину 1 ст. 54 викласти в такій редакції: „1. Експертом є особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об`єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань".  
Враховано   1. Експертом є особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об`єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.  
251. 2. Експертом може бути особа, яка має спеціальні знання в певній галузі науки, техніки, мистецтва, має відповідну вищу освіту на кваліфікаційному рівні не нижче спеціаліста, пройшла відповідну підготовку і отримала кваліфікацію судового експерта з певних видів експертиз та внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.   -91- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.2 ст. 54 викласти в такій редакції: „2. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України „Про судову експертизу", і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів." Ч.3 цієї статті вилучити.  
Враховано   2. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України „Про судову експертизу", і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.  
252. 3. Не можуть залучатися до виконання обов`язків експерта особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають не зняту чи не погашену судимість.       
253. 4. Експерт зобов'язаний з'явитися за викликом суду, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, в необхідних випадках роз'яснити його, забезпечити під час проведення дослідження збереження об'єкта експертизи, а у разі проведення досліджень, пов'язаних з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, - одержати на це відповідний дозвіл суду.   -92- Оніщук М.В.
Ч. 4 ст. 54 викласти двома частинами у такій редакції: "4. Експерт зобов'язаний з'явитися за викликом суду, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на задані йому питання, а у разі необхідності роз'яснити його. 5. Під час проведення дослідження експерт повинен забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження, пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт має одержати на це відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою".  
Враховано   3. Експерт зобов'язаний з'явитися за викликом суду, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на задані йому питання, а у разі необхідності роз'яснити його. 4. Під час проведення дослідження експерт повинен забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження, пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт має одержати на це відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою.  
254. 5. Експерт не має право самостійно збирати матеріали для проведення експертизи; вступати в особисті контакти з особами, які беруть участь у справі, а також іншими учасниками процесу, якщо це ставить під сумнів його незацікавленість в результатах розгляду справи; розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи.   -93- Оніщук М.В.
У ч. 5 ст. 54 слова "вступати в особисті контакти" замінити словом "спілкуватися".  
Враховано   5. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи; спілкуватися з особами, які беруть участь у справі, а також іншими учасниками цивільного процесу, за винятком дій пов'язаних з проведенням експертизи; розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи.  
255. 6. Експерт повинен повідомити суд про неможливість проведення експертизи через відсутність необхідних у нього знань або без залучення інших експертів.   -94- Слабенко С.І.
Частину 6 ст. 54 викласти у такій редакції: "Експерт повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність необхідних у нього знань або без залучення інших експертів"  
Враховано   6. Експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.  
256. 7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення експертизи.   -95- Слабенко С.І.
Частину 7 ст. 54 викласти у такій редакції: "У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими запитаннями."  
Враховано редакційно   7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за заданими питаннями.  
257. 8. Експерт не має права передоручати проведення призначеної йому експертизи іншій особі.      8. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.  
258. 9. У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи, на вимогу суду експерт зобов'язаний негайно надати матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.   -96- Оніщук М.В.
У ч. 9 ст. 54 слова „на вимогу суду" вилучити  
Враховано   9. У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи, експерт зобов'язаний негайно подати матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.  
259. 10. Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, порушувати клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені запитання, бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів експертизи, ставити запитання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, а також на винагороду за виконану роботу та на відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду, а також користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".   -97- Оніщук М.В.
Ч. 10 ст. 54 викласти двома частинами у такій редакції: "Експерт має право: 1) знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмету дослідження; 2) заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів і зразків; 3) викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; 4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмету і об'єктів дослідження; 5) задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, 6) користуватися іншими правами, встановленими Законом України "Про судову експертизу". Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду".  
Враховано   10. Експерт має право: 1) знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмету дослідження; 2) заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів і зразків; 3) викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були задані питання; 4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмету і об'єктів дослідження; 5) задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам; 6) користуватися іншими правами, встановленими Законом України "Про судову експертизу". 11. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.  
260. 11. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо надані йому матеріали недостатні або він не володіє необхідними знаннями для виконання покладених на нього обов'язків.   -98- Слабенко С.І.
Частину 11 ст. 54 доповнити текстом: "заява про відмову повинна бути вмотивованою".  
Враховано   12. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо подані йому матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.  
    -99- Онопенко В.В.
У ч. 11 ст. 54 слова „або він не володіє необхідними знаннями" вилучити, оскільки в ч. 6 цієї статті це врегульовано.  
Враховано    
261. 12. За завідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, передбачену законом.      13. За завідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом.  
262. Стаття 55. Спеціаліст      Стаття 54. Спеціаліст  
263. 1. Спеціалістом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок      1. Спеціалістом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.  
264. 2. Спеціаліст може бути залучений до участі в процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта.      2. Спеціаліст може бути залучений до участі у цивільному процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта.  
265. 3. Спеціаліст зобов'язаний з'явитися за викликом суду, відповідати на поставлені судом запитання, давати усні консультації та письмові роз'яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби надавати суду технічну допомогу.      3. Спеціаліст зобов'язаний з'явитися за викликом суду, відповідати на задані судом питання, давати усні консультації та письмові роз'яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби надавати суду технічну допомогу.  
266. 4. Допомога спеціаліста не може надаватися з правових питань.      4. Допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань.  
267. 5. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі в провадженні у справі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, з дозволу суду ставити запитання особам, які беруть участь у справі та свідкам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, на винагороду за виконану роботу та на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом до суду.      5. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, з дозволу суду задавати питання особам, які беруть участь у справі та свідкам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.  
268. Стаття 56. Перекладач      Стаття 55. Перекладач  
269. 1. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою ведеться судочинство та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка розуміє знаки глухого чи німого. Перекладач призначається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду.   -100- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину першу статті 56 викласти в такій редакції: "1. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою ведеться судочинство та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими". Ч. 2 цієїї статті викласти у такій редакції: „Перекладач допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі". У ч. 3 цієїї статті слова „у журналі судового засідання, проведеного з його участю, і" вилучити.  
Враховано   1. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими. 2. Перекладач допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.  
270. 2. Перекладач має право ставити запитання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у справі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на винагороду за виконану роботу та на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом до суду.      3. Перекладач має право задавати питання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.  
271. 3. Перекладач зобов'язаний з'являтися за викликом суду, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом у журналі судового засідання, проведеного з його участю, і в процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють.      4. Перекладач зобов'язаний з'являтися за викликом суду, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом в процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють.  
272. 4. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе кримінальну відповідальність, а за інше невиконання обов'язків - відповідальність, передбачену законом.   -101- Оніщук М.В.
Після статті 56 проект доповнити новою статтею такого змісту: „Стаття_ Особа, яка має право на надання правової допомоги 1. Правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. 2. Особа, зазначена в частині першій цієї статті має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії приєднаних до справи документів, брати участь у судовому засіданні, в дослідженні доказів, задавати питання учасникам цивільного процесу. Особа, яка має право на надання правової допомоги допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.  
Враховано   5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом. Стаття 56. Особа, яка надає правову допомогу 1. Правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. 2. Особа, зазначена в частині першій цієї статті має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії приєднаних до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.  
273. Глава 6. Докази      Глава 5. Докази  
274. Стаття 57. Докази      Стаття 57. Докази  
275. 1. Доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.   -102- Оніщук М.В.
Ст. 57 викласти у такій редакції: "1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів".  
Враховано   1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.  
276. 2. Докази встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.      2. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.  
277. 3. Докази, одержані з порушенням закону, не мають юридичної сили.       
278. Стаття 58. Належність доказів   -103- Оніщук М.В.
"1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. 2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. 3. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування".  
Враховано   Стаття 58. Належність доказів  
279. 1. Належними є докази, які містять інформацію щодо обставин предмету доказування і можуть бути використані судом для ухвалення рішення.      1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.  
280. 2. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу у підтвердженні їхніх вимог або заперечень.      2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.  
281. 3. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи.      3. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.  
282. Стаття 59. Допустимість доказів      Стаття 59. Допустимість доказів  
283. 1. Допустимими для підтвердження обставин і фактів у справі є докази, які отримані і закріплені у встановленому законом порядку.   -104- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Оніщук М.В.
Ст. 59 викласти в такій редакції: „1. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. 2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування".  
Враховано   1. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.  
284. 2. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.      2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  
285. Стаття 60. Обов'язки доказування і подання доказів      Стаття 60. Обов'язки доказування і подання доказів  
286. 1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.      1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.  
287. 2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.      2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.  
288. 3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.   -105- Семенюк В.П.
Пункт 3 статті 60 викласти в новій редакції наступного змісту: "Суд зобов'язаний сприяти стороні в одержанні доказів, якщо ця сторона обґрунтовує неможливість їх витребувати без участі суду".  
Відхилено (про це йдеться у ст. 67)  3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  
289. Стаття 61. Підстави звільнення від доказування      Стаття 61. Підстави звільнення від доказування  
290. 1. Обставини, що визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не доводяться.      1. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.  
291. 2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.      2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.  
292. 3. Обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили в даній справі, не доводяться знову при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.   -106- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 3 ст. 61 викласти в такій редакції: „3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено"  
Враховано   3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.  
293. 4. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.      4. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.  
294. Стаття 62. Строк подання доказів   -107- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Статтю 62 викласти в такій редакції: "Стаття_. Подання доказів 1. Сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються в строк встановлений судом. Зазначений строк визначається судом, з урахуванням часу необхідного для подання доказів. 2. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.".  
Враховано    
295. Сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази, подані з порушенням цього строку або строку, встановленого судом, відхиляються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Це правило не поширюється на справи окремого провадження.       
296. Стаття 63. Судові доручення по збиранню доказів   -108- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч. 1 ст. 63 слова "його території" замінити "територіальної підсудності". Внести відповідні зміни у тексті проекту.  
Враховано    
297. 1. Суд, який розглядає справу, в разі необхідності збирання доказів за межами його території, доручає відповідному судові провести певні процесуальні дії.       
298. 2. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення. Ця ухвала обов'язкова для суду, якому вона адресована, і має бути виконана в строк до десяти днів.   -109- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 2 ст. 63 викласти в такій редакції: „2. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, перелік питань, які задали особи, які беруть участь у справі, та суд свідку. Ця ухвала обов'язкова для суду, якому вона адресована." Ч. 5 ст. 63 викласти в такій редакції: „Якщо свідки, які дали показання суду, що виконував доручення, прибудуть у суд, який розглядає справу, вони дають показання у загальному порядку". Ч. 6 цієї статті вилучити.  
Враховано    
299. 3. Судове доручення виконується у судовому засіданні за правилами, встановленими цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання, проте їх неявка не є перешкодою для виконання доручення.       
300. 4. Протоколи і всі зібрані при виконанні доручення матеріали негайно пересилаються до суду, який розглядає справу.       
301. 5. Якщо особи, які беруть участь у справі, або свідки, які дали пояснення або показання суду, що виконував доручення, прибудуть у суд, який розглядає справу, вони дають пояснення і показання у загальному порядку.       
302. 6. На час виконання судового доручення провадження у справі може бути зупинено.       
303. Стаття 64. Забезпечення доказів       
304. 1. Особи, які беруть участь у справі, і мають сумніви, що подання потрібних для них доказів стане згодом неможливим або утрудненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.   -110- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Оніщук М.В.
Статтю 64 викласти в такій редакції: "1.Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів стане згодом неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. 2. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за місцем їх знаходження. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів. 3. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за місцем їх знаходження". 4. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі не подання позовної заяви у зазначений строк, особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов'язана відшкодувати судові витрати, а також збитки заподіяні у зв'язку із забезпеченням доказів.  
Враховано    
305. 2. У заяві про забезпечення доказів має бути зазначено суть і форму потрібних доказів, обставини, які підтверджуються цими доказами, підстава, що обґрунтовує необхідність забезпечення доказів.       
306. 3. Суд за заявою зацікавленої особи може вжити заходи по забезпеченню доказів до подання позовної заяви.       
307. 4. Забезпечення доказів здійснюються за правилами, встановленими цим Кодексом для забезпечення позову.   -111- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 65 викласти в такій редакції: "Стаття __ Заява про забезпечення доказів 1. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити. 2. До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 141 цього Кодексу".  
Враховано    
    -112- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Статті 62, 63, 64 та 65 нової редакції перенести після статті 149.  
Враховано    
    -113- Онопенко В.В.
Статтю 66 викласти в такій редакції: "Стаття __ Розгляд заяви про забезпечення доказів 1. Заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу, а якщо позов ще не пред'явлено, - місцевим загальним судом, в межах територіальної підсудності якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів. 2. Заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою. 3. У разі обгрунтованої вимоги заявника, а також, якщо не можна встановити, до кого може бути згодом пред'явлено позов, заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю заявника. 4. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення доказів, подану до пред'явлення позову, може вимагати від заявника подати додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення доказів. 5. Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи. 6. Забезпечення позову здійснюється за загальними правилами вчинення відповідних процесуальних дій. 7. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення позову, позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу."  
Враховано    
308. Стаття 65. Витребування доказів       
309. 1. У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.       
310. 2. У заяві про витребування доказів повинно бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться у іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.       
311. 3. Докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо. Суд може також уповноважити зацікавлену сторону або іншу особу одержати доказ для представлення його суду.       
312. 4. Особи, які не мають можливості надати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд з зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання запиту.       
313. 5. За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, в тому числі і з причин, визнаних судом не поважними, винні особи несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом та законами України.       
314. 6. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати суду докази.       
315. 7. За клопотанням сторони суд інформує в судовому засіданні про стан та зміст виконання його вимог щодо витребування доказів.       
316. Стаття 66. Огляд і дослідження доказів за місцем їх знаходження       
317. 1. Суд може оглянути і дослідити докази за місцем їх знаходження у випадках не можливості їх доставлення до суду.   -114- Семенюк В.П.
В пункті 1 статті 66 слово "може" замінити словом "зобов'язаний".  
Відхилено    
318. 2. Огляд і дослідження доказів здійснюється з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає огляду і дослідженню доказів.   -115- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 66 вилучити, оскільки вона дублює статтю 186.  
Враховано    
319. 3. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням сторони для участі в огляді і дослідженні доказів за місцем їх знаходження можуть бути залучені експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис. Фотографування, звуко- і відеозапис може бути здійснено зацікавленою стороною.       
320. Стаття 67. Пояснення сторін і третіх осіб      Стаття 62. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників  
321. 1. Пояснення сторін і третіх осіб про відомі їм обставини, що мають значення для справи, підлягають перевірці і оцінці поряд з іншими зібраними в справі доказами. Сторони, треті особи або їх законні представники, які дають пояснення про відомі їм обставини, можуть бути за їх згодою допитані як свідки.   -116- Онопенко В.В.
Ст. 67 викласти в такій редакції: „Сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи."  
Враховано   Сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.  
322. 2. Визнання стороною в суді обставин, якими друга сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, звільняє останню від обов'язку подальшого доказування і є для суду обов'язковим. Визнання заноситься в журнал судового засідання. Визнання, викладене письмово, приєднується до матеріалів справи.       
323. 3. На доказування визнаної в суді обставини не поширюються правила, встановлені статтею 59 цього Кодексу, крім випадків, коли факт повинен бути підтверджений нотаріально оформленим документом.       
324. Стаття 68. Показання свідка      Стаття 63. Показання свідка  
325. 1. Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не може бути доказом показання свідка, який не може назвати джерела обізнаності щодо обставини.      Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.  
326. 2. Особа, яка просить про виклик свідка, повинна в заяві зазначити повне ім'я, місце проживання, обставини, що він може ствердити.   -117- Оніщук М.В.
Ч. 2 ст. 68 вилучити.  
Враховано    
327. Стаття 69. Письмові докази      Стаття 64. Письмові докази  
328. 1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, угоди, довідки, листування службового або особистого характеру, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.   -118- Оніщук М.В.
У ч. 1 ст. 69 після слів „ особистого характеру" доповнити словами „або витяги з них". Ч. 2 цієї статті викласти в такій редакції: „2. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі має право вимагати подання оригіналу."  
Враховано   1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.  
329. 2. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи у справах окремого провадження має право вимагати подання оригіналу. Неподання оригіналу за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду не перешкоджає розгляду справи.      2. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі має право вимагати подання оригіналу.  
330. Стаття 70. Повернення оригіналів письмових доказів   -119- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Статтю 70 перенести до глави „Провадження у справі до судового розгляду" Розділу ІІІ.  
Враховано    
331. Оригінали письмових доказів, що є у справі, за клопотанням осіб, які подали їх, повертаються судом. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.       
332. Стаття 71. Речові докази      Стаття 65. Речові докази  
333. Речовими доказами є предмети (речі) та інші об'єкти матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.   -120- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ст. 71 слова " (речі) та інші об'єкти" вилучити.  
Враховано   1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. 2. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.  
    -121- Оніщук М.В.
Ст. 71 викласти в такій редакції: "2. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, які містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи".  
Враховано    
334. Стаття 72. Зберігання речових доказів       
335. 1. Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються в справі або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду.       
336. 2. Речі, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються в місці їх знаходження за ухвалою суду; вони повинні бути докладно описані і опечатані, а в разі потреби - сфотографовані.       
337. 3. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речей у незмінному стані.       
338. 4. Витрати на зберігання речових доказів розподіляються між сторонами в порядку, передбаченому статтею 102 цього Кодексу.       
339. Стаття 73. Огляд речових доказів, що швидко псуються       
340. 1. Продукти та інші речі, що швидко псуються, негайно оглядаються судом з повідомленням про призначений огляд осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає огляду речових доказів.       
341. 2. Після огляду ці речі повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються підприємствам, установам чи організаціям, що можуть їх використати за призначенням. Ці підприємства, установи або організації повертають володільцеві предмети того ж роду і якості або їх вартість за цінами на час повернення.       
342. Стаття 74. Повернення речових доказів       
343. 1. Речові докази після огляду та дослідження їх судом повертаються особам, від яких вони були одержані, якщо останні про це просять і якщо задоволення такого клопотання можливе без шкоди для розгляду справи.   -122- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч.1 ст. 74 слова „про це просять і якщо задоволення такого клопотання" замінити словами „заявили про це клопотання і якщо його задоволення". Ч.2 цієї статті узгодити з ст. 178 ЦК України.  
Враховано    
344. 2. Предмети, вилучені з цивільного обігу, передаються відповідним підприємствам, установам або організаціям. За клопотанням державних експертних установ такі предмети можуть бути передані їм для використання у експертній та науковій роботі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.       
345. 3. Речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речі після набрання рішенням суду законної сили.       
346. Стаття 75. Звуко- і відеозаписи       
347. 1. Звуко- і відеозаписами є будь-які магнітні, електронні та інші носії інформації, за допомогою яких зафіксовано відомості про обставини, які мають значення для справи.   -123- Оніщук М.В.
Ст. 75 вилучити.  
Враховано    
348. 2. Запис, проведений з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина або встановленого законом порядку його проведення, не може використовуватися судом як доказ.       
349. Стаття 76. Призначення експертизи       
350. 1. Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.   -124- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Статті 72, 73, 74, 76, 77, 78, та 80 перенести в главу „Провадження у справі до судового розгляду" Розділу ІІІ. Узгодивши їх між собою і суміжними статтями.  
Враховано    
351. 2. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості, але може обмежити вибір сторін певною кількістю експертів.       
352. 3. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.       
353. 4. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд провести експертизу в відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту, заявляти відвід експерту, давати пояснення експерту, знайомитися з висновком експерта, просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу.       
354. 5. Якщо проведення експертизи доручено спеціалізованій експертній установі, її керівник має право доручити проведення експертизи одному або декільком експертам, створювати комісії з експертів, керованої ним установи, якщо судом не визначено конкретних експертів, у разі потреби замінювати виконавців експертизи, заявити клопотання щодо організації проведення досліджень поза межами експертної установи.       
355. 6. Експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються підстави для проведення експертизи, з яких питань потрібні висновки експертів, прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи, об'єкти, які мають бути досліджені, перелік матеріалів, що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.       
356. 7. У випадку, коли експертизу призначено експертам декількох установ, в ухвалі про її призначення зазначається назва провідної установи, на яку покладається проведення експертизи. Якщо проведення експертизи доручається експертній установі та особі, яка не є працівником цієї установи, провідною визнається експертна установа. Ухвала про призначення експертизи направляється в кожну установу - виконавців, а також особі яка не є працівником експертної установи. Об`єкти дослідження та матеріали справи направляються провідній установі.       
357. 8. При визначенні об`єктів та матеріалів, що підлягають направленню на експертизу, суд в необхідних випадках вирішує питання щодо відібрання відповідних зразків.       
358. 9. Якщо цього вимагають особливі обставини справи, суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, проінструктувати його про доручене завдання і на його прохання дати відповідні роз'яснення щодо сформульованих питань. Про вчинення цих дій повідомляються особи, які беруть участь у справі і які мають право брати участь у їх вчиненні.       
359. 10. Призначення експертизи є обов'язковим у разі клопотання про призначення експертизи обох сторін, а також, якщо у справі необхідно встановити:       
360. 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я;       
361. 2) психічний стан особи;       
362. 3) вік особи, якщо про це не має відповідних документів і неможливо їх одержати.       
363. 11. У разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від надання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд в залежності від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.       
364. Стаття 77. Комісійна експертиза       
365. 1. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напрямку знань.       
366. 2. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів співпадають, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згідний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності.       
367. Стаття 78. Комплексна експертиза       
368. 1. Комплексна експертиза проводиться не менше як двома експертами різних галузей знань або різних напрямків у межах однієї галузі знань.       
369. 2. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і до яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень і несе за неї відповідальність.       
370. 3. Загальний висновок роблять експерти, компетентні в оцінці отриманих результатів і формулюванні єдиного висновку. У випадках виникнення розбіжностей між експертами висновки оформляються відповідно до частини другої статті 77 цього Кодексу.       
371. Стаття 79. Проведення експертизи та висновок експерта      Стаття 66. Висновок експерта  
372. 1. Експертиза проводиться в суді або поза судом, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду.   -125- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 79 Викласти в новій редакції: „Стаття ___ Висновок експерта Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у їх результаті висновки і обґрунтовані відповіді на питання, задані судом." А зміст ст. 79 перенести в главу „Провадження у справі до судового розгляду" Розділу ІІІ.  
Враховано    
373. 2. Експерт дає у письмовій формі свій мотивований висновок, який приєднується до справи. Суд має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи запропонувати експерту дати усне пояснення свого висновку. Усне пояснення заноситься до журналу судового засідання.       
374. 3. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по-батькові, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.      Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у їх результаті висновки і обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.  
375. 4. У висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.       
376. 5. Якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право свої міркування про ці обставини включити до свого висновку.       
377. 6. Висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 81 цього Кодексу.       
378. 7. Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.       
379. Стаття 80. Додаткова і повторна експертиза       
380. 1. Якщо експертиза буде визнана неповною або неясною, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту.   -126- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частини першу і другу статті 80 доповнити текстом " (експертам)".  
Враховано    
381. 2. Якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або інакше викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).       
382. Стаття 81. Оцінка доказів       
383. 1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.   -127- Семенюк В.П.
В пункті 1 статті 81 слова "за своїм внутрішнім переконанням" замінити словами наступного змісту: "або за нормою закону, або за нормою права" Пункт 1 статті 81 доповнити новим реченням наступного змісту: "Суд зобов'язаний мотивувати оцінку доказів ухвалою, в якій повинні бути названі підстави оцінки (або норма закону, або норма права".  
Відхилено    
384. 2. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.       
385. 3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.   -128- Семенюк В.П.
Пункт 3 статті 81 після слів "а також" доповнити словом наступного змісту: "необхідність,", далі по тексту.  
Відхилено    
386. 4. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви прийняття чи відмови у прийнятті доказів в якості обґрунтування рішення.   -129- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст 81 перенести після статті 199.  
Враховано    
387. Глава 7. Процесуальні строки      Глава 6. Процесуальні строки  
388. Стаття 82. Види процесуальних строків      Стаття 67. Види процесуальних строків  
389. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не встановлені законом - призначаються судом.      Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом - встановлються судом.  
390. Стаття 83. Обчислення процесуальних строків      Стаття 68. Обчислення процесуальних строків  
391. 1. Строки, встановлені законом або призначені судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.      Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.  
392. 2. В строки, які обчислюються днями, не включаються вихідні, святкові чи інші неробочі дні.   -130- Тимошенко Ю.В.
Частину другу статті 83 вилучити.  
Враховано   Стаття 69. Початок перебігу процесуальних строків Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.  
    -131- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Після ст. 83 доповнити статтею такого змісту: "Стаття __. Початок перебігу процесуальних строків Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок". У зв'язку з цим перше речення ч. 3 ст. 84 вилучити, а третє речення викласти окремою частиною у такій редакції: "Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події".  
Враховано    
393. Стаття 84. Закінчення процесуальних строків      Стаття 70. Закінчення процесуальних строків  
394. 1. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.      1. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.  
395. 2. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.      2. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.  
396. 3. Якщо строки визначаються днями, їх обчислюють з дня, що настає після того дня, з якого починається строк. Якщо кінець строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку вважається перший після нього робочий день. Перебіг строку, визначеного вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати, розпочинається наступного дня після настання події.      3. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. 4. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.  
397. 4. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчуються раніше, строк закінчується в момент припинення цього часу.      5. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчуються раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.  
398. 5. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скарга або необхідні для суду документи чи грошові суми здано на пошту, телеграф чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.   -132- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 5 ст. ст. 84 викласти у такій редакції: "5. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку".  
Враховано   6. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.  
399. Стаття 85. Зупинення процесуальних строків      Стаття 71. Зупинення процесуальних строків  
400. Із зупиненням провадження у справі зупиняються і всі поточні, але ще не вичерпані щодо нього процесуальні строки. Зупинення цих строків розпочинається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.   -133- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 85 викласти в такій редакції: "Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. Зупинення цих строків починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження".  
Враховано   Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. Зупинення цих строків починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження.  
401. Стаття 86. Наслідки пропуску процесуальних строків      Стаття 72. Наслідки пропущення процесуальних строків  
402. 1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.      1. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.  
403. 2. Скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за заявою особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.   -134- Онопенко В.В.
У ч. 2 ст. 86 слова "Скарги і" вилучити оскільки скарги охоплюються поняттям "документи".  
Враховано   2. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.  
404. Стаття 87. Поновлення та продовження процесуальних строків      Стаття 73. Поновлення та продовження процесуальних строків  
405. 1. Стороні або іншій особі, яка бере участь у справі, в разі пропущення встановленого законом строку з причин, визнаних судом поважними, суд може на її прохання поновити пропущений строк.   -135- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Частини 1, 2 і 3 ст. 87 об'єднати у дві частини і викласти у такій редакції: "1. Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за обґрунтованим клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин". 2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою". В ч. 4 цієї статті слова „належить вчинити ту дію або подати" замінити словами „може бути вчинено ту дію або подано". Ч. 5 цієї статті вилучити.  
Враховано   1. Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.  
406. 2. Суд може продовжити строки, призначені судом, за обґрунтованим клопотанням сторони або іншої особи, яка бере участь у справі.       
407. 3. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку з викликом сторін і повідомленням осіб, які беруть участь у справі, вирішує той суд, у якому слід було вчинити пропущену процесуальну дію або до якого слід було подати документ. Неявка цих осіб не перешкоджає вирішенню порушеного перед судом питання.      2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою.  
408. 4. Одночасно з проханням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ, стосовно якого порушено прохання.      3. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку може бути вчинено ту дію або подано той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.  
409. 5. У тому разі коли стороні чи іншій особі, яка бере участь у справі, судом призначено строк для надання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, від яких залежить подальше проходження справи, пропуск строку не звільняє таку особу від обов'язку вчинити цю процесуальну дію.       
410. 6. З питань, зазначених у цій статті, судом постановлюються ухвали.      4. З питань, зазначених у цій статті, судом постановляється ухвала.  
411. Глава 8. СУДОВІ ВИКЛИКИ І ПОВІДОМЛЕННЯ      Глава 7. СУДОВІ ВИКЛИКИ І ПОВІДОМЛЕННЯ  
412. Стаття 88. Судові повістки      Стаття 74. Судові повістки  
413. 1. Судові виклики і повідомлення здійснюються судовими повістками про виклик і судовими повістками-повідомленнями.   -136- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 1 статті 88 розбити на дві частини такого змісту: "1. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. 2. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями".  
Враховано   1. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. 2. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.  
414. 2. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.      3. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.  
415. 3. Судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно, а судова повістка про виклик - з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання.      4. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.  
416. 4. Судова повістка разом із розпискою, а в передбачених цим Кодексом випадках разом з копіями відповідних документів, надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через розсильних за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представнику за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.      5. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.  
417. 5. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.      6. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.  
418. 6. Якщо насправді особа не проживає за повідомленою суду адресою, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.      7. Якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.  
419. 7. Судова повістка юридичній особі направляється за місцем її знаходження або за місцем знаходження її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю.      8. Судова повістка юридичній особі направляється за місцем її знаходження або за місцем знаходження її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю.  
420. 8. Відповідач, місце проживання або місцезнаходження якого позивачу невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини третьої цієї статті.      9. Відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місце знаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.  
421. 9. Друкований орган, у якому вміщуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.      10. Друкований орган, у якому розміщуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
422. Стаття 89. Зміст судової повістки і оголошення про виклик до суду      Стаття 75. Зміст судової повістки і оголошення про виклик до суду  
423. 1. Судова повістка про виклик у суд повинна містити:      1. Судова повістка про виклик у суд повинна містити:  
424. 1) повне ім'я фізичної особи чи повне найменування юридичної особи, якій адресується повістка;   -137- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У п. 1 ч. 1 ст. 89 слово "повне" у словосполученнях "повне ім'я" і "повне найменування" вилучити. Внести відповідні зміни у тексті проекту.  
Враховано   1) ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;  
425. 2) найменування та адресу суду із зазначенням місця, дня і часу явки за викликом;   -138- Оніщук М.В.
Пункт другий частини першої ст. 89 розбити на два пункти такого змісту: "2) найменування та адресу суду; 3) зазначенням місця, дня і часу явки за викликом".  
Враховано   2) найменування та адресу суду; 3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;  
426. 3) назву справи, за якою робиться виклик;      4) назву справи, за якою робиться виклик;  
427. 4) вказівку, в якості кого викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);      5) зазначення, в якості кого викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);  
428. 5) вказівку, чи викликається особа в судове засідання чи на попередній розгляд справи, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю дати особисті пояснення - про потребу дати особисті пояснення;      6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у попереднє судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю дати особисті пояснення - про потребу дати особисті пояснення;  
429. 6) пропозицію особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше неподані докази;   -139- Оніщук М.В.
На початку п. 6 ч. 1 ст. 89 дововнити слова „у разі необхідності -„  
Враховано   7) у разі необхідності - пропозицію особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше неподані докази;  
430. 7) вказівку про обов'язок особи, яка одержала судову повістку в зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;      8) зазначення обов'язку особи, яка одержала судову повістку в зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;  
431. 8) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.      9) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.  
432. 2. В оголошенні про виклик вміщуються дані, передбачені в пунктах 1 - 6 і 8 частини першої цієї статті.      2. В оголошенні про виклик вміщуються дані, встановлені в пунктах 1 - 7 і 9 частини першої цієї статті.  
433. 3. Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою.      3. Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою.  
434. 4. У разі, коли згідно із законом разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці особі, якій вони надсилаються, повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про її право подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.   -140- Оніщук М.В.
У ч. 4 ст. 89 слова „У разі, коли згідно із законом" замінити словом „Якщо".  
Враховано   4. Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці особі, якій вони надсилаються, повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про її право подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.  
435. Стаття 90. Порядок вручення судових повісток      Стаття 76. Порядок вручення судових повісток  
436. 1. Судові повістки надсилаються поштою, доставляються кур'єром або видаються на руки стороні чи її представникові за їх згодою для вручення відповідним особам.   -141- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 1 ст. 90 вилучити, оскільки вона дублює ч. 4 ст. 88.  
Враховано    
437. 2. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а адресовані юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.      1. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.  
438. 3. Розписка про одержання судової повістки з відміткою про дату вручення в той же день особами, які її вручали, повертається до суду.      2. Розписка про одержання судової повістки з відміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.  
439. 4. У разі, коли особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідному житлово-експлуатаційному органу або виконавчому органу місцевого самоврядування.      3. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.  
440. 5. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з відміткою про причини невручення.      4. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з відміткою про причини невручення.  
441. 6. Вручення судової повістки представнику особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.      5. Вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.  
442. 7. У разі коли особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі, тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду.      6. Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду.  
443. 8. Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - через представницькі органи України за місцем проживання цих осіб.      7. Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб.  
444. 9. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці і повертає її до суду. При цьому особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.      8. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.  
445. 10. Якщо місце перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.      9. Якщо місце перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.  
446. Стаття 91. Обов'язок осіб, які беруть участь у справі, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та про причини неявки в судове засідання      Стаття 77. Обов'язок осіб, які беруть участь у справі, повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання  
447. 1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місце знаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місця знаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.      1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місця знаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місця знаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.  
448. 2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.      2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.  
449. Стаття 92. Розшук відповідача      Стаття 78. Розшук відповідача  
450. Якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук провадиться органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду.      Якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду.  
451. Глава 9. Судові витрати      Глава 8. Судові витрати  
452. Стаття 93. Види судових витрат      Стаття 79. Види судових витрат  
453. 1. Судові витрати складаються з державного мита, та витрат, пов'язаних з розглядом справи.   -142- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч.1 ст.94 слова "державного мита" замінити словами "судового збору". Аналогічно у всьому тексті проекту.  
Враховано   1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.  
454. 2. Розмір державного мита, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.   -143- Горбаль В.М.
Текст частини 2 статті 93, після слів „Розмір державного мита" доповнити словами „та інших судових витрат";  
Відхилено   2. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.  
455. 3. За судовим рішенням, крім державного мита, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому цією главою, такі витрати, пов'язані з розглядом справи:   -144- Кармазін Ю.А.
Кузьменко П.П.
Пункт 1 ч.3 ст.93 вилучити.  
Відхилено   3. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:  
    -145- Сіренко В.Ф.
Ч.3 ст.93 вилучити.  
Відхилено    
    -146- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину третю статті 93 викласти в такій редакції: "3. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення; 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи."  
Враховано    
456. 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;      1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення;  
457. 2) витрати на правову допомогу;      2) витрати на правову допомогу;  
458. 3) витрати на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;      3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;  
459. 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;      4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;  
460. 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.      5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.  
461. Стаття 94. Ціна позову      Стаття 80. Ціна позову  
462. 1. Ціна позову визначається:      1. Ціна позову визначається:  
463. 1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою;      1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується;  
464. 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;      2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;  
465. 3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;      3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;  
466. 4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;      4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;  
467. 5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;      5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;  
468. 6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;      6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;  
469. 7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;      7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;  
470. 8) у позовах про дострокове розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;      8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;  
471. 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належать фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належать юридичним особам, - не нижче їх балансової вартості;      9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належать фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належать юридичним особам, - не нижче їх балансової вартості;  
472. 10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.   -147- Добкін М.М.
Підпункт 10 пункту 1 Статті 94 викласти в наступній редакції: 10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, сукупною сумою всіх вимог.  
Відхилено   10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.  
473. 2. Якщо визначена позивачем ціна позову явно не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір мита попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого мита відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.      2. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.  
474. 3. У разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму державного мита належить внести до звернення в суд з відповідною заявою.   -148- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.3 ст. 94 доповнити новим реченням такого змісту: „У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до частини першої статті 83 цього Кодексу".  
Враховано   3. У разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до частини першої статті 83 цього Кодексу.  
475. 4. У разі зменшення розміру позовних вимог, закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову або мировою угодою, залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктами 3 - 7 і 9 статті 224 цього Кодексу, сплачена сума державного мита не повертається.       
476. Стаття 95. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу   -149- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У назві статті 95 і у тексті проекту терміни "витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" замінити терміном "витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи".  
Враховано   Стаття 81. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  
    -150- Кармазін Ю.А.
Кузьменко П.П.
Статтю 95 вилучити.  
Відхилено    
477. 1. До витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться витрати на судові виклики і повідомлення, канцелярські витрати, витрати на фіксацію судового процесу технічними засобами та інші витрати на технічне обслуговування судового процесу.   -151- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У частині першій статті 95 слова "та інші витрати на технічне обслуговування судового процесу" замінити словами "витрати, пов'язані з виготовленням та видачею копій судових рішень".  
Враховано   1. До витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відносяться витрати, пов'язані з інформуванням учасників цивільного процесу про хід і результати розгляду справи, а також витрати, пов'язані з виготовленням та видачею копій судових рішень.  
    -152- Оніщук М.В.
Ч 1. ст. 95 викласти втакій редакції% "До витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відносяться витрати, пов'язані з інформуванням учасників цивільного процесу про хід і результати розгляду справи, а також витрати, пов'язані з виготовленням та видачею копій судових рішень."  
Враховано    
478. 2. Розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залежно від категорії справ встановлюється Кабінетом Міністрів України.      2. Розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи залежно від категорії справ встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
479. 3. Не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справах про:      3. Не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:  
480. 1) поновлення на роботі;      1) поновлення на роботі;  
481. 2) стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати;      2) стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати;  
482. 3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи.      3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 4) стягнення аліментів; 5) визнання батьківства або материнства.  
483. 4. Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справах про:   -153- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Пункти 1) і 2) частини четвертої статті 95 перенести в частину третю, пунктами 4) і 5).  
Враховано    
484. 1) стягнення коштів на утримання (аліменти);       
485. 2) встановлення батьківства;       
486. 3) відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;   -154- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину четверту статті 95 викласти в такій редакції: "4. Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 4) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 5) відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду".  
Враховано   4. Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:  
487. 4) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;      1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;  
488. 5) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;      2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;  
489. 6) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;      3) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;  
490. 7) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.      4) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 5) відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.  
491. Стаття 96. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати      Стаття 82. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати  
492. 1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на визначений строк, але не більше як до закінчення розгляду справи.   -155- Кармазін Ю.А.
Кузьменко П.П.
Вилучити із ч.1 ст.96 слова "та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".  
Відхилено   1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.  
    -156- Оніщук М.В.
У ч. 1 ст. 96 слова "закінчення розгляду справи" замінити словами "до ухвалення судового рішення у справі".  
Враховано    
493. 2. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, вони стягуються у примусовому порядку.   -157- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину другу статті 96 викласти в такій редакції: "2. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 209 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.".  
Враховано   2. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.  
494. 3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.      3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.  
495. 4. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір державного мита зменшується на розмір державного мита, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.      4. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.  
496. Стаття 97. Повернення державного мита та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу   -158- Кармазін Ю.А.
Кузьменко П.П.
Назву ст.97 викласти в такій редакці: "Повернення державного мита".  
Відхилено   Стаття 83. Повернення судового збору та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи  
497. 1. Сплачена сума державного мита та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повертається за ухвалою суду у разі:   -159- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 97 викласти в такій редакції: "1. Сплачена сума державного мита повертається за ухвалою суду у разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення державного мита у більшому розмірі, ніж це передбачено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду; 5) закриття провадження у справі. 2. Сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі: 1) внесення коштів у більшому розмірі, ніж це передбачено законодавством; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 статті 222 цього Кодексу; 5) залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктами 1, 2 і 8 статті 224 цього Кодексу. 3. У випадках, передбачених пунктом 1 частини першої і пунктом 1 частини другої цієї статті, державне мито та кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертаються у розмірі зайво внесеної суми; в інших випадках, передбачених цією статтею, - повністю. 4. Державне мито повертається в інших випадках, передбачених законом."  
Враховано   1. Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі:  
498. 1) внесення державного мита та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі більшому, ніж це передбачено законодавством;      1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом;  
499. 2) повернення заяви або скарги з підстав, передбачених цим Кодексом;      2) повернення заяви або скарги;  
500. 3) відмови у прийнятті заяви або скарги;      3) відмови у відкритті провадження у справі;  
501. 4) закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 статті 222 цього Кодексу;      4) залишення заяви або скарги без розгляду;  
502. 5) залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктами 1, 2 і 8 статті 224 цього Кодексу.      5) закриття провадження у справі. 2. Сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі: 1) внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) закриття провадження у справі з підстави, визначеної пунктом 1 статті 205 цього Кодексу; 5) залишення заяви без розгляду з підстав, визначених пунктами 1, 2 і 8 статті 207 цього Кодексу.  
503. 2. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої цієї статті, державне мито та кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повертаються у розмірі зайво внесеної суми; у випадках, передбачених іншими пунктами частини першої цієї статті, - повністю.      3. У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої і пунктом 1 частини другої цієї статті, судовий збір та кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертаються у розмірі зайво внесеної суми; в інших випадках, встановлених цією статтею, - повністю.  
504. 3. Державне мито повертається і в інших випадках, передбачених законом.   -160- Кармазін Ю.А.
Кузьменко П.П.
Запропоновану попередньою поправкою частину другу ст.97 вилучити. Ч.3 запропонованої статті викласти в такій редакції: "3. У випадках, передбачених пунктом 1 частини першої і пунктом 1 частини другої цієї статті, державне мито повертається у розмірі зайво внесеної суми; в інших випадках, передбачених цією статтею, - повністю."  
Відхилено   4. Судовий збір повертається в інших випадках, встановлених законом.  
505. Стаття 98. Витрати на правову допомогу      Стаття 84. Витрати на правову допомогу  
506. 1. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або фахівця в галузі права, які надають правову допомогу, несуть сторони.   -161- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.1 ст. 98 доповнити словами „крім випадків надання безоплатної правової допомоги." Частину другу цієї статті вилучити.  
Враховано   1. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.  
507. 2. Стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування документально підтверджених витрат на правову допомогу. Якщо позов задоволено частково, витрати відшкодовуються пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.       
508. 3. Граничний розмір відшкодування витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.   -162- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч. 2 ст. 98 слово "відшкодування" замінити словом "компенсації". Внести відповідні зміни у тексті проекту.  
Враховано   2. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.  
    -163- Катеринчук М.Д.
У ч. 2 ст. 98 слова "Кабінетом Міністрів України" замінити словом "законом".  
Враховано    
509. Стаття 99. Витрати на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду      Стаття 85. Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду  
510. 1. Витрати на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, несуть сторони.   -164- Онопенко В.В.
Ч. 1 ст. 99 викласти в такій редакції: "1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони.  
Враховано   1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони.  
511. 2. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування понесених нею документально підтверджених витрат на проїзд і проживання її самої або її представника, що пов'язані з явкою до суду. Якщо позов задоволено частково, витрати відшкодовуються пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.   -165- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину другу статті 99 викласти в такій редакції: "2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати".  
Враховано   2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.  
512. 3. Граничний розмір відшкодування витрат на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.      3. Граничний розмір компенсації за судовим рішення витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
513. Стаття 100. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз      Стаття 86. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз  
514. 1. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.   -166- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину першу ст. 100 викласти в такій редакції: "1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи".  
Враховано   1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.  
515. 2. Кошти на оплату судової експертизи вносяться наперед стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо судова експертиза призначається за клопотанням обох сторін, кошти вносяться обома сторонами порівну. Документ про оплату судової експертизи є підставою для призначення експертизи. Якщо суд залишив без задоволення клопотання про призначення експертизи, внесені кошти підлягають поверненню.   -167- Добкін М.М.
Пункт 2 Статті 100 викласти в наступній редакції: 2. Кошти на оплату судової експертизи попередньо вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо судова експертиза призначається за клопотанням обох сторін, кошти вносяться обома сторонами в рівних долях. Документ про оплату судової експертизи є підставою для проведення експертизи. Якщо суд залишив без задоволення клопотання про призначення експертизи, внесені кошти підлягають поверненню.  
Враховано редакційно   2. Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі неоплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.  
516. 3. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування понесених нею документально підтверджених витрат на проїзд і проживання свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, викликаних до суду за її клопотанням. Якщо позов задоволено частково, витрати відшкодовуються пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. У такому ж порядку відшкодовується винагорода експертам, спеціалістам, перекладачам за виконану роботу.   -168- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину третю ст. 100 викласти в такій редакції: "3. Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачуються стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача". Частину шосту цієї статті вилучити.  
Враховано   3. Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачуються стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача.  
517. 4. Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету.      4. Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.  
518. 5. Граничний розмір відшкодування витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.      5. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
519. 6. За викликаними до суду свідками, спеціалістами, перекладачами, експертами зберігається їхній середній заробіток за місцем роботи.       
520. Стаття 101. Витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи      Стаття 87. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи  
521. 1. Витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну.   -169- Добкін М.М.
Пункт 1 ст. 101 викласти в наступній редакції: 1. Витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони в рівних долях.  
Відхилено   1. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну.  
522. 2. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування документально підтверджених понесених нею витрат, пов'язаних з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Якщо позов задоволено частково, витрати відшкодовуються пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.   -170- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
В частинах 1 і 3 ст. 101 після слова "огляду" доповнити слово "доказів за місцем їх занходження". Провести відповідні зміни у тексті проекту. Частину другу цієї статті вилучити.  
Враховано    
523. 3. Граничний розмір відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.      2. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
524. Стаття 102. Розподіл судових витрат між сторонами      Стаття 88. Розподіл судових витрат між сторонами  
525. 1. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони всі понесені нею судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.   -171- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 1 ст. 102 після слів "понесені нею" доповнити слловами "і документально підтверджені".  
Враховано   1. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.  
526. 2. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від відшкодування судових витрат, вони відшкодовуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.      2. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
527. 3. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати державного мита, воно стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.      3. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.  
528. 4. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, відшкодовуються за рахунок держави.      4. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.  
529. 5. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або постановляє нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.      5. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або постановляє нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.  
530. 6. У разі скасування рішення і закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду суд, який скасував рішення, вирішує питання про повернення суми державного мита, сплаченого за подання скарги.   -172- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину шосту ст. 102 вилучити.  
Враховано    
531. Стаття 103. Розподіл витрат у разі відмови від позову і мирової угоди      Стаття 89. Розподіл витрат у разі відмови від позову і укладення мирової угоди  
532. 1. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.      1. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.  
533. 2. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, за їхнім клопотанням суд вирішує це питання відповідно до статті 102 цього Кодексу.   -173- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 2 ст. 103 слова "за їхнім клопотанням суд вирішує це питання відповідно до статті 102 цього Кодексу" замінити словами "кожна сторона у справі несе половину судових витрат".  
Враховано   2. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.  
534. 3. В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування понесених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.      3. В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.  
535. Глава 10. Заходи процесуальної відповідальності   -174- Онопенко В.В.
Назву глави 10 Розділу І викласти в такій редакції: „Заходи процесуального примусу" Провести відповідні зміни у тексті.  
Враховано   Глава 9. ЗАХОДИ процесуальнОГО примусУ  
536. Стаття 104. Підстави і порядок застосування заходів процесуальної відповідальності      Стаття 90. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу  
537. 1. Заходами процесуальної відповідальності є передбачені цим Кодексом стягнення та інші процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню цивільного судочинства.      1. Заходами процесуального примусу є встановлені цим Кодексом процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню цивільного судочинства.  
538. 2. Заходи процесуальної відповідальності застосовуються судом негайно після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали.      2. Заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали.  
539. Стаття 105. Види заходів процесуальної відповідальності      Стаття 91. Види заходів процесуального примусу  
540. 1. Заходами процесуальної відповідальності є:      1. Заходами процесуального примусу є:  
541. 1) попередження;   -175- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
П. 3 ч. 1 ст. 105 викласти в такій редакції: „3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;" Ч. 3 цієї статті вилучити.  
Враховано   1) попередження;  
542. 2) видалення із залу судового засідання;      2) видалення із залу судового засідання;  
543. 3) штраф;      3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;  
544. 4) привід через органи внутрішніх справ.      4) привід.  
545. 2. До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуальної відповідальності за одне й те саме правопорушення.      2. До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме правопорушення.  
546. 3. Обираючи вид і межі процесуальної відповідальності, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого порушення та їх достатність для примусу вчинення певних процесуальних дій.       
547. 4. Судові штрафи, накладені на посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій стягуються з їх власних доходів.       
548. Стаття 106. Відповідальність осіб, які беруть участь у справі, за неявку без поважних причин на виклик суду, неповідомлення причин неявки або про зміну адреси   -176- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 106 вилучити. Перенести на її місце ст. 111 виклавши в такій редакції: „Стаття___ Попередження і видалення із залу судового засідання 1. До учасників цивільного процесу та інших осіб, присутніх в судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання. 2. У разі повторного вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті перекладачем суд оголошує перерву і надає час для його заміни."  
Враховано   Стаття 92. Попередження і видалення із залу судового засідання  
549. 1. За неявку без поважних причин на виклик суду, неповідомлення причин неявки, невиконання обов'язку повідомити суд про зміну своєї адреси під час провадження в справі, а так само повідомлення неправильної адреси суд має право на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, накласти штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.      1. До учасників цивільного процесу та інших осіб, присутніх в судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.  
550. 2. За вчинені повторно діяння, передбачені частиною першою цієї статті, суд може накласти штраф до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.      2. У разі повторного вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті перекладачем суд оголошує перерву і надає час для його заміни.  
551. 3. У разі неявки в судове засідання без поважних причин осіб, які беруть участь у справі і відсутність яких потягла за собою відкладення розгляду справи, суд накладає на них, а також на службову особу, з вини якої не було забезпечено явку представника юридичної особи в судове засідання, штраф до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та стягує з них у дохід держави понесені у зв'язку з цим судові витрати.       
552. Стаття 107. Відповідальність за невиконання вимог суду подати письмові або речові докази   -177- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 107 викласти в такій редакції: „Стаття ___ Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом 1. У разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом. 2. В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначається: ім'я (найменування) особи, у якої знаходиться доказ, її місце проживання (перебування) або знаходження, назва або опис письмового чи речового доказу, підстави проведення його тимчасового вилучення, кому доручається вилучення".  
Враховано   Стаття 93. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом  
553. 1. Особа, в якої знаходяться письмові чи речові докази, що витребувані судом, зобов'язана надати їх у встановлений судом строк.      1. У разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом.  
554. 2. У разі невиконання без поважних причин вимоги суду подати письмові чи речові докази, а також неповідомлення про причини такого невиконання суд має право накласти на винну особу штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.      2. В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначається: ім'я (найменування) особи, у якої знаходиться доказ, її місце проживання (перебування) або знаходження, назва або опис письмового чи речового доказу, підстави проведення його тимчасового вилучення.  
555. Стаття 108. Відповідальність свідка за неявку на виклик суду      Стаття 94. Привід свідка  
556. 1. У разі неявки на виклик суду в судове засідання без поважних причин на свідка може бути накладено штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або піддано приводу через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.   -178- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1 ст. 108 викласти в такій редакції: „1. Належно викликаний свідок, який без поважних причин не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення."  
Враховано   1. Належно викликаний свідок, який без поважних причин не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.  
557. 2. Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає повне ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу.      2. Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу.  
558. 3. Ухвала про привід у суд передається для виконання до органу внутрішніх справ за місцем провадження в справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу.      3. Ухвала про привід у суд передається для виконання до органу внутрішніх справ за місцем провадження в справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу.  
559. 4. Не підлягають приводу в суд особи, зазначені у статті 52 цього Кодексу, а також малолітні особи, вагітні жінки, інваліди першої і другої груп, жінки, які мають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів.   -179- Онопенко В.В.
У ч. 4 ст. 108 слова "зазначені у статті 52 цього Кодексу" замінити словами "які не можуть бути допитані відповідно до статті 51 цього Кодексу".  
Враховано   4. Не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані відповідно до статті 51 цього Кодексу, а також малолітні та неповнолітні особи, вагітні жінки, інваліди першої і другої груп, особи, які доглядають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів.  
560. 5. Ухвала про привід оголошується свідку особою, яка її виконує.      5. Ухвала про привід оголошується свідку особою, яка її виконує.  
561. 6. У разі неможливості приводу особа, яка виконує ухвалу, через начальника органу внутрішніх справ негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.      6. У разі неможливості приводу особа, яка виконує ухвалу, через начальника органу внутрішніх справ негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.  
562. Стаття 109. Відповідальність за неявку в судове засідання перекладача, експерта, спеціаліста   -180- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Статті 109 і 110 вилучити.  
Враховано    
563. 1. У разі неявки в судове засідання без поважних причин на перекладача, експерта, спеціаліста може бути накладено штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.       
564. 2. За повторне вчинення зазначених у частині першій цієї статті дій накладається штраф до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.       
565. Стаття 110. Відповідальність за порушення заходів щодо забезпечення доказів або позову       
566. На осіб, винних у порушенні заходів щодо забезпечення доказів або позову, може бути накладено штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, позивач має право вимагати з цих осіб відшкодування збитків, завданих невиконанням ухвали про забезпечення доказів або позову.       
567. Стаття 111. Заходи щодо порушників порядку в судовому засіданні       
568. 1. За порушення особами, які беруть участь у справі, порядку в судовому засіданні застосовується попередження їх про те, що в разі повторного вчинення зазначених дій до них буде застосовано інші заходи процесуальної відповідальності. У разі невиконання розпоряджень головуючого чи повторного порушення порядку в судовому засіданні на осіб може бути накладено штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або видалено із залу судового засідання, а справа розглядається в їх відсутності. У разі видалення із залу судового засідання позивача чи заявника заява залишається без розгляду.       
569. 2. Відповідальність, передбачена частиною першою цієї статті, може бути застосована до свідків, а також інших осіб, які не є учасниками процесу.       
570. 3. Порушення адвокатом, перекладачем, спеціалістом, експертом порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого, а так само вчинення під час судового засідання дій, які перешкоджають судочинству чи порушують встановлені в суді правила, може бути накладено штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.       
571. Стаття 112. Звільнення від процесуальної відповідальності або її пом'якшення   -181- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 112 вилучити.  
Враховано    
572. 1. Особа, до якої застосовано захід процесуальної відповідальності, має право протягом десяти днів після оголошення ухвали, а у разі коли вона була відсутня у судовому засіданні - після одержання копії ухвали, просити суд, що застосував цей захід, про звільнення від відповідальності або її пом'якшення. Ця заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням цієї особи. Про наслідки розгляду заяви суд постановляє ухвалу.       
573. 2. Вирішуючи питання про поважність причин неявки особи на виклик суду, невиконання його вимог про вчинення певних дій або неповідомлення письмово про неможливість виконання зазначених обов'язків, суд враховує, що такими можуть бути обставини, які позбавили особу можливості своєчасно їх виконати.       
574. Розділ ІІ. НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ      Розділ ІІ. НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ  
575. Стаття 113. Стягнення на підставі судового наказу      Стаття 95. Стягнення на підставі судового наказу  
576. 1. Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошової суми або витребування рухомого майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.   -182- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1 ст. 113 викласти в такій редакції: „1. Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги." У ч. 2 цієї статті слова „має силу виконавчого документа і" вилучити.  
Враховано   1. Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.  
577. 2. Судовий наказ має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку передбаченому законом.      2. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.  
578. Стаття 114. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ      Стаття 96. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ  
579. 1. Судовий наказ може бути видано, якщо:      1. Судовий наказ може бути видано, якщо:  
580. 1) вимоги грунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі;   -183- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Пункти 2, 3 частини першої ст. 114 вилучити.  
Враховано    
581. 2) вимоги ґрунтуються на вчиненому нотаріусом протесті векселя у неплатежі або неакцепті;   -184- Онопенко В.В.
У ч. 1 ст. 114 уніфікувати формулювання пунктів.  
Враховано   1) заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі;  
582. 3) заявлена вимога про стягнення аліментів на утримання малолітніх або неповнолітніх дітей, не пов'язана з установленням батьківства або притягненням до участі в справі третіх осіб;   -185- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
П. 1 ч. 1 ст. 114 викласти в такій редакції: „заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі".  
Враховано    
583. 4) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;      2) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;  
584. 5) заявлено вимогу про відшкодування витрат на проведення розшуку відповідача.   -186- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
П. 5 ч.1 цієї статті викласти в такій редакції: „заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини, або транспортних засобів боржника".  
Враховано   3) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини, або транспортних засобів боржника.  
585. 2. Судовий наказ може бути видано і в інших випадках, передбачених законом.      2. Судовий наказ може бути видано і в інших випадках, встановлених законом.  
586. Стаття 115. Підсудність      Стаття 97. Підсудність  
587. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.      Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.  
588. Стаття 116. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу      Стаття 98. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу  
589. 1. Заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі.      1. Заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі.  
590. 2. У заяві повинно бути зазначено:      2. У заяві повинно бути зазначено:  
591. 1) найменування суду, в який подається заява;      1) найменування суду, в який подається заява;  
592. 2) повне ім'я (найменування) заявника та боржника, а також назву представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження;      2) ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місце знаходження;  
593. 3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;      3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;  
594. 4) перелік документів, що додаються до заяви.   -187- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч. 1 ст. 116 доповнити новим пунктом такого змісту „4) вартість майна у разі його витребування".  
Враховано   4) вартість майна у разі його витребування;  
595. 3. У разі витребування рухомого майна зазначається грошова сума, яку заявник погоджується одержати замість цього майна.   -188- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 3 ст. 116 вилучити.  
Враховано   5) перелік документів, що додаються до заяви.  
596. 4. Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.      3. Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.  
597. 5. До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.      4. До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.  
598. 6. До неналежно оформленої заяви застосовуються правила статті 140 цього Кодексу.      5. До неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.  
599. Стаття 117. Державне мито   -189- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Назву статті 118 викласти в такій редакції: "Стаття 118. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу".  
Враховано   Стаття 99. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу  
600. 1. За подання заяви про видачу судового наказу сплачується державне мито у розмірі п'ятдесяти відсотків ставки, яка визначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження.      1. За подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі п'ятдесяти відсотків ставки, яка визначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження.  
601. 2. У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума державного мита стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження ця сума зараховується до суми державного мита, встановленої за позовну заяву.      2. У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження ця сума зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.  
602. Стаття 118. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу      Стаття 100. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу  
603. 1. Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо:      1. Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо:  
604. 1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 114 цього Кодексу;      1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу;  
605. 2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право.      2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право.  
606. 2. Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу.      2. Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу.  
607. Стаття 119. Наслідки повернення заяви або відмови в її прийнятті      Стаття 101. Наслідки повернення заяви або відмови в її прийнятті  
608. 1. Повернення заяви у випадку, передбаченому частиною другою статті 140 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою ж заявою після усунення її недоліків.      1. Повернення заяви у випадку, встановленому частиною другою статті 121 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.  
609. 2. Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою ж заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими ж вимогами у позовному порядку.      2. Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.  
610. Стаття 120. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу      Стаття 102. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу  
611. 1. У разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.      1. У разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.  
612. 2. Видача судового наказу провадиться без судового засідання і виклику сторін для заслуховування їх пояснень.   -190- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч. 2 ст. 120 слово „сторін" замінити словами „стягувача та боржника".  
Враховано   2. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень.  
613. Стаття 121. Зміст судового наказу      Стаття 103. Зміст судового наказу  
614. 1. У судовому наказі зазначається:      1. У судовому наказі зазначається:  
615. 1) дата видачі наказу;      1) дата видачі наказу;  
616. 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;      2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;  
617. 3) повне ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;      3) ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місце знаходження;  
618. 4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;      4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;  
619. 5) розмір грошових сум, які підлягають стягненню, або назва і ознаки рухомого майна, що підлягає витребуванню, його вартість, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинна бути стягнута грошова сума, якщо такий повідомлений заявником;   -191- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У п. 5 ч. 1 ст. 121 слова "або назва і ознаки рухомого майна, що підлягає витребуванню, його вартість" вилучити та доповнити словами „яке майно присуджено та його вартість". П. 6 ч. 1 ст. 121 вилучити.  
Враховано   5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником, яке майно присуджено та його вартість;  
620. 6) розмір неустойки (штрафу, пені), якщо заявнику належить право на їх одержання;       
621. 7) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.      6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.  
622. 2. У судовому наказі про стягнення аліментів на малолітніх або неповнолітніх дітей, крім відомостей, зазначених у пунктах 1 - 5 цієї статті, зазначається дата і місце народження боржника, місце його роботи, повне ім'я і дата народження дитини, на утримання якої стягуються аліменти, розмір виплат, що стягуються щомісяця з боржника, і строк їх стягнення, а також сума державного мита, що підлягає стягненню з боржника у визначеному законодавством розмірі в дохід держави.   -192- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 2 ст. 121 викласти в такій редакції: „2. Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України „Про виконавче провадження". Ч. 3 цієї статті доповнити словами „після набрання ним законної сили".  
Враховано   2. Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України „Про виконавче провадження".  
623. 3. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу.      3. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили.  
624. Стаття 122. Надіслання боржнику копії судового наказу      Стаття 104. Надіслання боржникові копії судового наказу  
625. 1. Після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржнику рекомендованим листом із повідомленням.      1. Після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням.  
626. 2. Одночасно з копією судового наказу боржнику надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та роз'яснюється його право в разі оспорення вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.      2. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та роз'яснюється його право в разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.  
627. Стаття 123. Видача судового наказу стягувачу і набрання ним законної сили      Стаття 105. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві  
628. У разі ненадходження в установлений строк на оспорення судового наказу заяви від боржника та при наявності даних про отримання боржником копії наказу, судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачу для пред'явлення до виконання.   -193- Онопенко В.В.
У статті 123 слова "ненадходження в установлений строк на оспорення судового наказу заяви від боржника" замінити словами "ненадходження заяви від боржника протягом трьох днів після закінчення строку на її подання".  
Враховано   У разі ненадходження заяви від боржника протягом трьох днів після закінчення строку на її подання та при наявності даних про отримання боржником копії наказу, судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.  
629. Стаття 124. Скасування судового наказу      Стаття 106. Скасування судового наказу  
630. 1. Заява боржника про скасування судового наказу, що надійшла в установлений для її подання строк, розглядається судом протягом п'яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін, про що постановляється ухвала, якою скасовується судовий наказ.   -194- Онопенко В.В.
У статті 124 слова "надійшла в установлений для її подання строк" замінити словами "подана в установлений строк".  
Враховано   1. Заява боржника про скасування судового наказу, що подана в установлений строк, розглядається судом протягом п'яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін, про що постановляється ухвала, якою скасовується судовий наказ. 2. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 104 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви.  
    -195- Онопенко В.В.
Доповнити ст. 124 після першої частини частиною такого змісту: "2. Заява боржника про скасування судового наказу подана після закінчення встановлених частиною другою статті 126 цього Кодексу строку, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви".  
Враховано    
631. 2. В ухвалі суд одночасно роз'яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.      3. В ухвалі про скасування судового наказу суд одночасно роз'яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.  
632. 3. Копії ухвали надсилаються сторонам не пізніше трьох днів після її постановлення.      4. Копії ухвали надсилаються стягувачеві та боржникові не пізніше трьох днів після її постановлення.  
633. Розділ ІІІ. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ      Розділ ІІІ. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ  
634. Глава 1. Підсудність      Глава 1. Підсудність  
635. Стаття 125. Суд першої інстанції      Стаття 107. Суд першої інстанції  
636. Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами.   -196- Добкін М.М.
Статтю 125 викласти в наступній редакції: "Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються в місцевих загальних судах спеціалізованими."  
Відхилено   Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.  
    -197- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У статті 125 слова "місцевими загальними судами" замінити словами "районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами".  
Враховано    
    -198- Сіренко В.Ф.
Статтю 125 доповнити трьома частинами такого змісту: "Військовим судам гарнізонів як судам першої інстанції підсудні справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, пов (язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, прав та законних інтересів військових частин, установ, організацій, сторонами в яких є військовослужбовці, військовозобов (язані, призвані для проходження зборів, або особи, яким присвоєні спеціальні звання, або військові організації, органи Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової служби України, Державної митної служби України, Державної фельд (єгерської служби України; справи про захист честі і гідності, сторонами у яких є вищезазначені особи або організації, та справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства на особливо режимних об (єктах, розташованих на території України, а також у військових частинах, установах, організаціях, що перебувають за межами України.  
Відхилено    
637. Стаття 126. Підсудність справ, у яких стороною є суд      Стаття 108. Підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя  
638. 1. Підсудність цивільних справ, у яких однією із сторін є суд, визначається ухвалою суду вищої інстанції без виклику сторін.   -199- Онопенко В.В.
Частину першу ст. 126 викласти в такій редакції: "1. Підсудність цивільних справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя цього суду, визначається ухвалою судді суду вищої інстанції без виклику сторін". Провести відповідні зміни у назві цієї статті.  
Враховано   1. Підсудність цивільних справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя цього суду, визначається ухвалою судді суду вищої інстанції без виклику сторін.  
639. 2. Підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд України, визначається за загальними правилами підсудності.      2. Підсудність справ, у яких однією зі сторін є Верховний Суд України або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності.  
640. Стаття 127. Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача      Стаття 109. Підсудність справ за місцем знаходження відповідача  
641. 1. Позови до фізичної особи пред'являються в суді за місцем її проживання.      1. Позови до фізичної особи пред'являються в суд за місцем її проживання.  
642. 2. Позови до юридичних осіб подаються за їх місцезнаходженням.      2. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцем знаходження.  
643. Стаття 128. Підсудність справ за вибором позивача      Стаття 110. Підсудність справ за вибором позивача  
644. 1. Позови про стягнення коштів на утримання (аліменти) і про визнання батьківства, позови працівників, що випливають з трудових правовідносин можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача.   -200- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У частині першій ст. 128 після слів "визнання батьківства" доповнити словами "відповідача". Уніфікувати ч. 3, 4, 8 ст. 128 з ч. 1 щодо використання слова "також", оскільки ст. 128 не повинна виключати можливості пред'явлення позову за місцем проживання (знаходження) відповідача (ст. 127).  
Враховано   1. Позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача.  
645. 2. Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за місцем проживання позивача також у випадку, коли на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або коли йому за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача неможливо. За бажанням подружжя справу можна розглядати за місцем проживання будь-кого з них.      2. Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за місцем проживання позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них.  
646. 3. Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, можуть пред'являтися позивачем за його місцем проживання чи за місцем завдання шкоди.   -201- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.3 ст. 128 викласти в такій редакції: „Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок злочину, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача чи за місцем завдання шкоди".  
Враховано   3. Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок злочину, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача чи за місцем завдання шкоди.  
647. 4. Позови про поновлення трудових, пенсійних і житлових прав, повернення майна або його вартості, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, можуть пред'являтися позивачем за місцем його проживання або місцезнаходженням відповідача.   -202- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 4 ст. 128 слова "Позови про поновлення трудових, пенсійних і житлових прав, повернення майна або його вартості, пов'язані з відшкодуванням шкоди" словами "Позови, що виникають з соціальних, пенсійних і житлових правовідносин, позови про повернення майна або його вартості, про відшкодування шкоди", "або місцезнаходженням відповідача" вилучити.  
Враховано   4. Позови, що виникають з соціальних, пенсійних і житлових правовідносин, позови про повернення майна або його вартості, про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача.  
648. 5. Позови про захист прав споживачів можуть бути пред'явлені також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.      5. Позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.  
649. 6. Позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди.      6. Позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди.  
650. 7. Позови, що випливають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть бути пред'явлені також за їх місцезнаходженням.      7. Позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за місцем їх знаходження.  
651. 8. Позови, що випливають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть бути пред'явлені за місцем виконання.      8. Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.  
652. 9. Позови до відповідача, місце постійного проживання якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням його майна або за місцем його тимчасового проживання чи перебування, або за останнім відомим місцем постійного проживання чи постійного заняття відповідача.   -203- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 9 ст. 128 у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" викласти у такій редакції: "9. Позови до відповідача, місце проживання якого невідоме, пред'являються за місцем знаходження майна відповідача чи за місцем його перебування, або за останнім відомим місцем проживання відповідача чи постійного його заняття (роботи)".  
Враховано   9. Позови до відповідача, місце проживання якого невідоме, пред'являються за місцем знаходження майна відповідача чи за місцем його перебування, або за останнім відомим місцем проживання відповідача чи постійного його заняття (роботи).  
653. 10. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання, можуть бути пред'явлені за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування в Україні. Місцезнаходження майна та останнє відоме місце проживання чи перебування відповідача повинні бути в кожному випадку достовірно встановлені.      10. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання, можуть пред'являтися за місцем знаходження його майна або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування в Україні. Місце знаходження майна та останнє відоме місце проживання чи перебування відповідача повинні бути в кожному випадку достовірно встановлені.  
654. 11. Позови про стягнення збитків, завданих зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за допомогу і рятування на морі можуть пред'являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту прописки судна.   -204- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
П. 11 ст. 128 узгодити з Кодексом торговельного мореплавства України.  
Враховано редакційно   11. Позови про відшкодування збитків, завданих зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі можуть пред'являтися також за місцем знаходження судна відповідача або порту реєстрації судна.  
655. 12. До особи, яка за місцем тимчасового проживання в результаті вчиненого правочину або іншим способом стала боржником, позов може бути пред'явлено також за місцем її тимчасового проживання до того часу, поки вона там знаходиться.   -205- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 12 ст. 128 вилучити, оскільки вона охоплюється ч. 9 цієї статті. Ч. 13 ст. 128 викласти у такій редакції: "Вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, належить позивачеві, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 133 цього Кодексу".  
Враховано    
656. 13. Вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, належить позивачеві, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 133 цього Кодексу.      12. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114цього Кодексу.  
657. Стаття 129. Підсудність справ про спори між громадянами України, якщо обидві із сторін проживають за її межами      Стаття 111. Підсудність справ про спори між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами  
658. Підсудність справ про спори між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами, за клопотанням позивача визначається Головою Верховного Суду України або його заступником.   -206- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У статті 129 слова "Головою Верховного Суду України або його заступником" замінити словами "ухвалою судді Верховного Суду України. У такому ж порядку визначається підсудність справи про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України".  
Враховано   Підсудність справи про спір між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами, за клопотанням позивача визначається ухвалою судді Верховного Суду України. У такому самому порядку визначається підсудність справи про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України.  
659. Стаття 130. Договірна підсудність      Стаття 112. Договірна підсудність  
660. Сторонам надається право письмово встановлювати договірну територіальну підсудність, крім позовів, щодо яких встановлена виключна підсудність.   -207- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 130 викласти у такій редакції: "Сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність".  
Враховано   Сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.  
661. Стаття 131. Підсудність кількох пов'язаних між собою вимог      Стаття 113. Підсудність кількох вимог, пов'язаних між собою  
662. 1. Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.      1. Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцем знаходження одного з відповідачів за вибором позивача.  
663. 2. Зустрічний позов незалежно від його підсудності пред'являється в суді за місцем розгляду первісного позову.      2. Зустрічний позов незалежно від його підсудності пред'являється в суді за місцем розгляду первісного позову.  
664. Стаття 132. Виключна підсудність   -208- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Частини 1-3 ст. 132 викласти у такій редакції: "1. Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна, або основної його частини. 2. Позови про виключення майна з опису пред'являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини. 3. Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред'являються за місцем знаходження спадкового майна або основної його частини".  
Враховано   Стаття 114. Виключна підсудність  
665. 1. Позови про право на житловий будинок, квартиру, інше нерухоме майно належить пред'являти за місцезнаходженням цього майна, про виключення майна з опису - за місцезнаходженням майна або основної його частини.      1. Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини. 2. Позови про виключення майна з опису пред'являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.  
666. 2. Позови, пов'язані з правом на земельну ділянку, її наданням, вилученням, викупом, володінням, користуванням, розпорядженням і орендою розглядаються судами за місцезнаходженням земельної ділянки.       
667. 3. Позови кредиторів спадкодавця, що пред'являються до прийняття спадщини спадкоємцями, підсудні суду за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.      3. Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред'являються за місцем знаходження спадкового майна або основної його частини.  
668. 4. Позови до перевізників, що випливають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред'являються за місцезнаходженням перевізника.      4. Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред'являються за місцем знаходження перевізника.  
669. Стаття 133. Підсудність цивільного позову, що випливає з кримінальної справи   -209- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Статтю 133 вилучити.  
Враховано    
670. Цивільний позов, що випливає з кримінальної справи, пред'являється за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.       
671. Стаття 134. Наслідки порушення правил підсудності   -210- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 134 викласти у такій редакції: "Якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та усіма додатками до неї надсилаються позивачеві".  
Враховано   Стаття 115. Наслідки порушення правил підсудності  
672. Якщо суддя, вирішуючи питання про порушення справи, встановить, що справа цьому суду не підсудна, заява повертається позивачеві для подання до належного суду з усіма додатками до неї разом з ухвалою про причини її неприйняття.      Якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та усіма додатками до неї надсилаються позивачеві.  
673. Стаття 135. Передача справи з одного суду до іншого      Стаття 116. Передача справи з одного суду до іншого  
674. 1. Суд може передати справу на розгляд іншому суду, якщо:   -211- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У частині першій ст. 135 слово "може" вилучити.  
Враховано   1. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:  
675. 1) задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або знаходження;      1) задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або знаходження;  
676. 2) під час розгляду справи в цьому суді виявилось, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.   -212- Асадчев В.М.
Ч.1 ст.135 доповнити пунктом 3) наступного змісту: "3) якщо стороною по справі є орган влади, юрисдикція якого поширюється на територію адміністративної одиниці, де розглядається справа, інша сторона має право заявити клопотання про зміну підсудності та перенесення розгляду справи до суду іншої територіальної одиниці, на якій не діє юрисдикція органу влади, що є стороною по справі. У задоволенні такого клопотання не може бути відмовлено."  
Відхилено   2) після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилось, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності; 3) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 4) ліквідовано суд, який розглядав справу.  
    -213- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Пункт 2) частини першої статті 135 викласти в такій редакції: "2) після відкриття провадження у справі до початку судового розгляду виявилось, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності". Цю ж частину доповнити пунктами 3), 4) такого змісту: "3) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 4) ліквідовано суд, який розглядає справу".  
Враховано    
677. 2. Передача справи з одного суду до іншого провадиться на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а у разі подання скарги - після залишення її без задоволення.   -214- Асадчев В.М.
Доповнити ст.135 новою частиною 3 такого змісту: "Питання передачі справ з одного суду до іншого у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 1 цієї статті, розглядає і вирішує відповідний вищий спеціалізований суд або Верховний Суд України до початку розгляду цієї справи у судовому засіданні за поданням зацікавленої у зміні підсудності сторони. Після подання такої заяви про зміну підсудності забороняється суду, у якому вона розглядається, призначати розгляд цієї справи до прийняття рішення про зміну підсудності. Питання про зміну підсудності має бути вирішене у 10-денний термін після реєстрації заяви у вищому спеціалізованому суді або у Верховному Суді України. Передача справи з одного суду до іншого за ознакою, встановленою пунктом 3 частини 1 цієї статті, має здійснюватись до суду відповідної інстанції однієї з областей, що межують з областю, в якій знаходиться суд, де знаходиться справа. При цьому передача справ має здійснюватись в порядку заздалегідь встановленої черговості судів. Визначати підсудність із застосуванням суб'єктивного фактора судам, які розглядатимуть заяви про зміну підсудності, забороняється."  
Відхилено   2. У випадках, встановлених пунктами 3, 4 частини першої цієї статті, справа передається до суду найбільш територіально наближеного до цього суду. 3. Передача справи з одного суду до іншого проводиться на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а у разі подання скарги - після залишення її без задоволення.  
    -215- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Статтю 135 доповнити частиною 2 такого змісту: „2. У випадках передбачених пунктами 3, 4 частини першої цієї статті справа передається до суду найбільш територіально наближеного до цього суду".  
Враховано    
678. 3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, то справа надсилається голові відповідного апеляційного суду для передачі справи на розгляд іншому суду.   -216- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину третю статті 135 вилучити.  
Враховано    
679. 4. Забороняється передавати до іншого суду справи, які розглядаються судом, за винятком випадків, передбачених цією статтею.      4. Забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.  
680. Стаття 136. Недопустимість суперечок про підсудність      Стаття 117. Недопустимість спорів про підсудність  
681. 1. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 135 цього Кодексу, повинна бути розглянута судом, якому вона надіслана.   -217- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У частині першій статті 136 слово "розглянута" замінити словом "прийнята до провадження". Частини першу і другу поміняти місцями.  
Враховано   1. Спори між судами про підсудність не допускаються.  
682. 2. Суперечки між судами про підсудність не допускаються.      2. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 116 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.  
683. Глава 2. Пред'явлення позову та порушення справи   -218- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У назві глави 2 і всюди у тексті термін "порушення справи" замінити терміном "відкриття провадження у справі".  
Враховано   Глава 2. Пред'явлення позову. відкриття провадження у справі  
684. Стаття 137. Пред'явлення позову      Стаття 118. Пред'явлення позову  
685. Позовна заява подається до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформляється і передається судді в порядку черговості.   -219- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 137 викласти в такій редакції: "1. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформляється і передається судді в порядку черговості. 2. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які пов'язані між собою".  
Враховано   1. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформлюється і передається судді в порядку черговості. 2. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які пов'язані між собою.  
686. Стаття 138. Зміст і форма позовної заяви      Стаття 119. Форма і зміст позовної заяви  
687. 1. Позовна заява подається у зрозумілій письмовій формі.   -220- Добкін М.М.
Пункт 1 ст.138 викласти в наступній редакції: 1. Позовна заява подається у письмовій формі доступній для читання.  
Відхилено   1. Позовна заява подається в письмовій формі.  
    -221- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 1 ст. 138 слово "зрозумілій" вилучити.  
Враховано    
688. 2. Позовна заява повинна містити:      2. Позовна заява повинна містити:  
689. 1) найменування суду, до якого подається заява;      1) найменування суду, до якого подається заява;  
690. 2) повне ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також повне ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;   -222- Добкін М.М.
Підпункт 2 пункту 2 статті 138 викласти в наступній редакції: 2) повне ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також повне ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, відповідальна чи контактна особа якщо є такі відомості.  
Відхилено   2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місце знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;  
691. 3) зміст позовних вимог і ціну позову;   -223- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
П. 3 ст. 138 розбити на два пункти такого змісту: "3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру". Доповнити ст. 138 новою частиною 4 такого змісту: „4. Позовна заява повинна відповідати іншим зазначеним в законі вимогам".  
Враховано   3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;  
692. 4) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;      5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;  
693. 5) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;      6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;  
694. 6) перелік документів, що додаються до заяви;      7) перелік документів, що додаються до заяви.  
695. 7) підпис позивача або його представника із зазначенням дати.   -224- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
З метою уніфікації вимог до позовної заяви з вимогами до апеляційної та касаційної скарг п. 7 ч. 2 ст. 138 викласти ч. 3 такого змісту: "Позовна заява підписується позивачем або його представником та зазначається дата її подання."  
Враховано   3. Позовна заява підписується позивачем або його представником та зазначається дата її подання. 4. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом  
696. 3. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату державного мита та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   -225- Кармазін Ю.А.
Кузьменко П.П.
У ч.3 ст.138 вилучити слова "та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".  
Відхилено   5. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  
697. 4. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні обґрунтовуватися причини неможливості пред'явлення позову самою особою, в інтересах якої подається заява.   -226- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У частині четвертій ст. 138 слова "обґрунтовуватися причини неможливості пред'явлення позову самою особою, в інтересах якої подається заява" замінити словами "бути зазначені підстави такого звернення ".  
Враховано   6. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.  
698. 5. Позовна заява повинна відповідати іншим зазначеним у законі вимогам.   -227- Добкін М.М.
Вилучити пункт 5 статті 138.  
Враховано    
699. 6. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.   -228- Добкін М.М.
Пункт 6 статті 138 викласти в наступній редакції: 6. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається нотаріально посвідчена копія довіреності чи інший документ, що підтверджує його повноваження.  
Відхилено   7. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.  
700. 7. Позовна заява, подана після вжиття заходів забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення позову відповідно до глави 4 цього розділу.   -229- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину сьому ст. 138 викласти в такій редакції: "Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення доказів або позову".  
Враховано   8. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення доказів або позову.  
701. Стаття 139. Подання копії позовної заяви та доданих до неї документів      Стаття 120. Подання копії позовної заяви та доданих до неї документів  
702. 1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.      1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.  
703. 2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позовні заяви фізичних осіб у трудових справах і справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.   -230- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч. 2 ст. 139 після слова „завданої" доповнити словами „внаслідок злочину чи".  
Враховано   2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.  
704. Стаття 140. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви      Стаття 121. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви  
705. 1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 138 і 139 цього Кодексу, або не сплачене державне мито чи не оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, постановляє ухвалу, в якій зазначається підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.   -231- Кармазін Ю.А.
Кузьменко П.П.
Ч.1 ст.140 викласти втакій редакції: "Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 138 і 139 цього Кодексу, або не сплачено державне мито постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків."  
Відхилено   1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначається підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.  
    -232- Добкін М.М.
Пункти 1, 2 статті 140 викласти в наступній редакції: 1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 138 і 139 цього Кодексу, або не повністю сплачене державне мито чи не повністю оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. 2. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, встановлені статтями 138 і 139 цього Кодексу, сплатить повну суму державного мита, а також повністю оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.  
Відхилено    
706. 2. Якщо позивач відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені в статтях 138 і 139 цього Кодексу вимоги, сплатить суму державного мита, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. В іншому разі заява вважається неподаною і повертається позивачеві.   -233- Кармазін Ю.А.
Кузьменко П.П.
Ч.2 ст.140 викласти в такій редакції: "Якщо позивач відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені в статтях 138 і 139 цього Кодексу вимоги, сплатить суму державного мита, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. В іншому разі заява вважається не поданою і повертається позивачеві."  
Відхилено   2. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, встановлені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається не поданою і повертається позивачеві.  
707. 3. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:      3. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:  
708. 1) позивач до порушення провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;      1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;  
709. 2) заяву подано недієздатною особою;      2) заяву подано недієздатною особою;  
710. 3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;   -234- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
П.4 ч.3 ст. 140 вилучити, оскільки питання врегульовано п.3 ч.2 ст. 141.  
Враховано   3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;  
711. 4) у провадженні цього або іншого суду є справа у спорі між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав;   -235- Добкін М.М.
Підпункт 4 пункту 3 статті 140 викласти в наступній редакції: 4) у провадженні цього або іншого суду є справа у спорі між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав.  
Враховано редакційно (у п.3 ч.2 ст. 141)   
712. 5) справа не підсудна цьому суду;   -236- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
П. 6 ч. 3 ст. 140 викласти у такій редакції: "6) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України".  
Враховано   4) справа не підсудна цьому суду;  
713. 6) немає згоди дружини на порушення справи про розірвання шлюбу під час її вагітності і протягом одного року після народження дитини, крім випадків, встановлених законом.      5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України.  
714. 4. Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу.      4. Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу.  
715. 5. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо буде усунуто допущене порушення.   -237- Онопенко В.В.
У ч. 5 ст. 140 слова "якщо буде усунуто допущене порушення" замінити словами "якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви".  
Враховано   5. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.  
716. Стаття 141. Порушення справи      Стаття 122. Відкриття провадження у справі  
717. 1. Суддя порушує цивільну справу не інакше як на підставі поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом, заяви.   -238- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Абз. 1 ч. 2 ст. 141 викласти у такій редакції: "2. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:".  
Враховано   1. Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.  
718. 2. Відмова в порушенні цивільної справи не допускається, за винятком випадків, коли:      2. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:  
719. 1) заява не підлягає розглядові в судах у порядку цивільного судочинства;      1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;  
720. 2) у спорі між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін;   -239- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Пункт 2) частини другої статті 141 доповнити новим реченням такого змісту: "Відмова від позову не позбавляє другу сторону пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову".  
Враховано   2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;  
721. 3) в провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими й самих сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;      3) в провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими й самих сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;  
722. 4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливий;      4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;  
723. 5) після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з ліквідацією юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва;      5) після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва;  
724. 3. Питання про порушення справи або відмову в її порушенні суддя вирішує протягом розумного строку, але не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.   -240- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У частині третій статті 141 слова "протягом розумного строку, але" вилучити.  
Враховано   3. Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.  
725. 4. Про порушення справи чи відмову в порушенні справи суддя постановляє ухвалу.   -241- Онопенко В.В.
Ч.4 ст. 141 доповнити другим реченням такого змісту: "В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначається: 1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи; 2) ким і до кого пред'явлено позов; 3) зміст позовних вимог; 4) час і місце попереднього судового засідання; 5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються".  
Враховано   4. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначається: 1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи; 2) ким і до кого пред'явлено позов; 3) зміст позовних вимог; 4) час і місце попереднього судового засідання; 5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.  
726. 5. Ухвала про відмову в порушенні справи повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою і усіма доданими до неї документами.      5. Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.  
727. 6. Відмова в порушенні справи перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом.      6. Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.  
728. Стаття 142. Зустрічний позов      Стаття 123. Зустрічний позов  
729. 1. Відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов. У разі зміни позивачем предмету, розміру або підстав позову зустрічний позов може бути пред'явлено до початку судових дебатів.   -242- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Друге речення частини першої ст. 142 вилучити.  
Враховано   1. Відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов.  
730. 2. Зустрічний позов приймається до сумісного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і сумісний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони випливають з одних правовідносин або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.      2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.  
731. 3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.      3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.  
732. Стаття 143. Зміст і форма зустрічної позовної заяви      Стаття 124. Форма і зміст зустрічної позовної заяви  
733. 1. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 138 і 139 цього Кодексу і має бути обкладена державним митом.   -243- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У частині першій ст. 143 слова "і має бути обкладена державним митом" вилучити.  
Враховано   1. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу.  
    -244- Кармазін Ю.А.
Кузьменко П.П.
Запропоноване в попередній пропозиції речення в ч.1 ст.143 викласти в такій редакції: "До зустрічної позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату державного мита."  
Відхилено    
734. 2. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням встановлених частиною першою цієї статті вимог, застосовуються правила статті 140 цього Кодексу.      2. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.  
735. Стаття 144. Позов третьої особи із самостійними вимогами      Стаття 125. Позов третьої особи із самостійними вимогами  
736. Правила статей 142, 143 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору в порушеній справі.      Положення статей 123, 124 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору у справі, у якій відкрито провадження.  
737. Стаття 145. Об'єднання і роз'єднання позовів      Стаття 126. Об'єднання і роз'єднання позовів  
738. 1. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.   -245- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину першу ст. 145 вилучити.  
Враховано    
739. 2. Суддя під час порушення справи, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до одного й того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того ж відповідача.      1. Суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.  
740. 3. Допустиме об'єднання лише таких вимог, які стосуються одного виду провадження.   -246- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Частину 2 ст. 145 вилучити, оскільки питання врегульовано п.3 ч.2 ст. 141  
Враховано    
741. 4. Залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про роз'єднання однією або кількох поєднаних в одне провадження вимог у самостійне провадження, якщо їх сумісний розгляд утруднює вирішення справи.      2. Залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.  
742. Глава 3. Провадження У справі до судового розгляду      Глава 3. Провадження У СПРАВІ до судового розгляду  
743. Стаття 146. Строки підготовки справи       
744. Підготовка справи до судового розгляду повинна бути проведена протягом розумного строку, але не більше як у п'ятнадцятиденний строк з дня порушення справи, а у виключних випадках по складних справах цей строк може бути продовжений до одного місяця.   -247- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 146 вилучити.  
Враховано    
745. Стаття 147. Надіслання копії ухвали про порушення справи, копії позовної заяви та доданих до неї документів      Стаття 127. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів  
746. 1. Про порушення справи суд постановляє ухвалу, яку невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, в якій зазначається:   -248- Онопенко В.В.
Ч.1 ст.147 викласти в такій редакції: "1. Після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про порушення справи."  
Враховано   1. Після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі.  
747. 1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який порушив справу, номер справи;       
748. 2) який позов, ким і до кого пред'явлено;       
749. 3) час і місце попереднього судового засідання;       
750. 4) пропозиції відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та докази, якими вони обґрунтовуються.       
751. 2. Одночасно з копією ухвали про порушення справи відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі - копія позовної заяви.      2. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі - копія позовної заяви.  
752. Стаття 148. Заперечення проти позову      Стаття 128. Заперечення відповідача проти позову  
753. 1. Після одержання ухвали про порушення справи і копії позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову.      1. Після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову.  
754. 2. Відповідач може заперечувати проти позову, посилаючись на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для порушення справи.      2. Відповідач може заперечувати проти позову, посилаючись на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для відкриття провадження у справі.  
755. 3. Заперечення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених вимог чи їх певної частини або обсягу.   -249- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Доповнити проект новою статтею 148-1 такого змісту: "Стаття 148-1. Строк проведення попереднього судового засідання Попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом одного місяця строку з дня порушення справи".  
Враховано   3. Заперечення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених вимог чи їх певної частини або обсягу. Стаття 129. Строк проведення попереднього судового засідання Попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом одного місяця строку з дня відкриття провадження у справі.  
756. Стаття 149. Попереднє судове засідання      Стаття 130. Попереднє судове засідання  
757. 1. Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до розгляду справи по суті або забезпечення швидкого та правильного вирішення справи.      1. Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.  
758. 2. Попереднє судове засідання проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.   -250- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч. 2 ст. 149 слова "здійснює підготовку справи до судового розгляду" вилучити.  
Враховано   2. Попереднє судове засідання проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  
759. 3. Для врегулювання спору до розгляду справи по суті суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.      3. Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.  
760. 4. Ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтею 173 цього Кодексу.      4. Ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.  
761. 5. Якщо між сторонами укладено договір про передачу даного спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.      5. Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.  
762. 6. У разі коли спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд:      6. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд:  
763. 1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;      1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;  
764. 2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;      2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;  
765. 3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;      3) визначає факти, що необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;  
766. 4) з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки для їх надання;   -251- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
П. 4 та 7 перед словом „вирішує" доповнити словами „за клопотанням осіб, які беруть участь у справі,".  
Враховано   4) з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки для їх подання;  
767. 5) вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі в справі спеціаліста, перекладача або про судові доручення щодо збирання доказів;      5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі в справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів;  
768. 6) вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову;   -252- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Пункти 6 і 7 ч.6 ст. 149 поміняти місцями. Пункт 8 ч.6 ст. 149 вилучити.  
Враховано   6) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів;  
769. 7) у невідкладних випадках провадить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів;      7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову;  
770. 8) визначає розмір витрат, пов'язаних з розглядом справи, та строків їх оплати;       
771. 9) вчиняє інші дії, необхідні для розгляду справи по суті;      8) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду;  
772. 10) визначає час і місце розгляду справи по суті.      9) визначає час і місце судового розгляду.  
773. 7. Попереднє судове засідання є обов'язковим для кожної справи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.      7. Попереднє судове засідання є обов'язковим для кожної справи, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.  
774. 8. За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду розгляд справи в попередньому судовому засіданні може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними.      8. За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними.  
775. 9. У разі неявки позивача без поважних причин у попереднє судове засідання або неповідомлення ним причин неявки суд залишає його заяву без розгляду.       
776. 10. У разі неявки у попереднє судове засідання відповідача без поважних причин або неповідомлення ним причин неявки розгляд справи по суті проводиться на підставі доказів, про надання яких було заявлено в попередньому судовому засіданні, а також у поданих до цього засідання письмових запереченнях. У подальшому прийняття інших доказів залежить від суду, що розглядає справу по суті.   -253- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.9, 10 і 11 ст.149 викласти в такій редакції: "9. У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, про надання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно. 10. Про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду, суд постановляє ухвалу. 11. Попереднє судове засідання проводиться з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом для судового розгляду, з винятками встановленими цією главою.  
Враховано   9. У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки, з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.  
777. 11. Про процесуальні дії, які необхідно вчинити для розгляду справи по суті, суд постановляє ухвалу.      10. Про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду, суд постановляє ухвалу. 11. Попереднє судове засідання проводиться з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом для судового розгляду, з винятками встановленими цією главою. Стаття 131. Подання доказів 1. Сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. 2. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Стаття 132. Судові доручення щодо збирання доказів 1. Суд, який розглядає справу, в разі необхідності збирання доказів за межами його територіальної підсудності, доручає відповідному суду провести певні процесуальні дії. 2. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, перелік питань, які задали особи, які беруть участь у справі, та суд свідку. Ця ухвала обов'язкова для суду, якому вона адресована. 3. Судове доручення виконується у судовому засіданні за правилами, встановленими цим Кодексом. Суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі, про час і місце засідання. Їхня присутність не є обов'язковою. 4. Протоколи і всі зібрані при виконанні доручення матеріали негайно пересилаються до суду, який розглядає справу. 5. Якщо свідки, які дали показання суду, що виконував доручення, прибудуть у суд, який розглядає справу, вони дають показання у загальному порядку. Стаття 133. Забезпечення доказів 1. Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. 2. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за місцем їх знаходження. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів. 3. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити докази до пред'явлення нею позову. 4. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов'язана відшкодувати судові витрати, а також збитки заподіяні у зв'язку із забезпеченням доказів. Стаття 134. Заява про забезпечення доказів 1. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити. 2. До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу. Стаття 135. Розгляд заяви про забезпечення доказів 1. Заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу, а якщо позов ще не пред'явлено, - місцевим загальним судом, в межах територіальної підсудності якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів. 2. Заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою. 3. У разі обгрунтованої вимоги заявника, а також, якщо не можна встановити, до кого може бути згодом пред'явлено позов, заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю заявника. 4. Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи. 5. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів, позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу. Стаття 136. Заява про виклик свідка У заяві про виклик свідка зазначається його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Стаття 137. Витребування доказів 1. У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. 2. У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться у іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ. 3. Докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо. Суд може також уповноважити заінтересовану особу, яка бере участь у справі, одержати доказ для представлення його суду. 4. Особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд з зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. 5. За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, в тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. 6. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати суду докази. 7. За клопотанням сторони суд інформує в судовому засіданні про виконання його вимог щодо витребування доказів. Стаття 138. Повернення оригіналів письмових доказів Оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили, повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу. Стаття 139. Зберігання речових доказів 1. Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються в справі або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду. 2. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються в місці їх знаходження за ухвалою суду; вони повинні бути докладно описані і опечатані, а у разі необхідності - сфотографовані. 3. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані. Стаття 140. Огляд доказів за місцем їх знаходження 1. Речові та письмові докази, які не можна доставити в суд, оглядаються за місцем їх знаходження. 2. Про час і місце огляду доказів за місцем їх знаходження повідомляються особи, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не є перешкодою до проведення огляду. 3. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням особи, яка бере участь у справі, для участі в огляді доказів за місцем їх знаходження можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис. 4. Про огляд доказів за місцем їх знаходження складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки письмових і речових доказів, відеозаписи тощо. 5. Особи, які беруть участь в огляді доказів за місцем їх знаходження, мають право робити свої зауваження щодо протоколу огляду. Стаття 141. Огляд речових доказів, що швидко псуються 1. Продукти та інші речові докази, що швидко псуються, негайно оглядаються судом з повідомленням про призначений огляд осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає огляду речових доказів. 2. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням особи, яка бере участь у справі, для участі в огляді продуктів та інших речових доказів, що швидко псуються, можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування і відеозапис. 3. Огляд продуктів та інших речових доказів, що швидко псуються, за місцем їх знаходження здійснюється у порядку, встановленому статтею 140 цього Кодексу. 4. Після огляду ці речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані. Стаття 142. Повернення речових доказів 1. Речові докази після огляду та дослідження їх судом повертаються особам, від яких вони були одержані, якщо останні заявили про це клопотання і якщо його задоволення можливе без шкоди для розгляду справи. 2. Речові докази, що є об'єктами, які вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються відповідним підприємствам, установам або організаціям. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання у експертній та науковій роботі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 3. Речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речі після набрання рішенням суду законної сили. Стаття 143. Порядок призначення експертизи 1. Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. 2. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості. 3. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі. 4. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд провести експертизу у відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту, заявляти відвід експерту, давати пояснення експерту, знайомитися з висновком експерта, просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу. 5. Якщо проведення експертизи доручено спеціалізованій експертній установі, її керівник має право доручити проведення експертизи одному або декільком експертам, створювати комісії з експертів, керованої ним установи, якщо судом не визначено конкретних експертів, у разі потреби замінювати виконавців експертизи, заявити клопотання щодо організації проведення досліджень поза межами експертної установи. Стаття 144. Ухвала суду про призначення експертизи 1. Експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються підстави та строк для проведення експертизи, з яких питань потрібні висновки експертів, ім'я експерта або найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи, об'єкти, які мають бути досліджені, перелік матеріалів, що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. 2. Якщо експертизу призначено експертам декількох установ, в ухвалі про її призначення зазначається найменування провідної установи, на яку покладається проведення експертизи. Якщо проведення експертизи доручається експертній установі та особі, яка не є працівником цієї установи, провідною визнається експертна установа. Ухвала про призначення експертизи направляється в кожну установу - виконавцям, а також особі, яка не є працівником експертної установи. Об`єкти дослідження та матеріали справи направляються провідній установі. 3. При визначенні об`єктів та матеріалів, що підлягають направленню на експертизу, суд в необхідних випадках вирішує питання щодо відібрання відповідних зразків. 4. Якщо цього вимагають особливі обставини справи, суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, проінструктувати його про доручене завдання і за його клопотанням дати відповідні роз'яснення щодо сформульованих питань. Про вчинення цих дій повідомляються особи, які беруть участь у справі і які мають право брати участь у їх вчиненні. Стаття 145. Обов'язкове призначення експертизи Призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї зі сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати. Стаття 146. Наслідки ухилення від участі в експертизі 1. У разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. 2. У разі ухилення відповідача від проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи у справах про визнання батьківства, материнства суд має право постановити ухвалу про примусовий привід на проведення такої експертизи. Стаття 147. Проведення експертизи та висновок експерта 1. Експертиза проводиться в суді або поза судом, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду. 2. Експерт дає у письмовій формі свій мотивований висновок, який приєднується до справи. Суд має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи запропонувати експерту дати усне пояснення свого висновку. Усне пояснення заноситься до журналу судового засідання. 3. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були задані експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на задані судом питання. 4. У висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. 5. Якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були задані питання, він має право свої міркування про ці обставини включити до свого висновку. 6. Висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу. 7. Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі. Стаття 148. Комісійна експертиза 1. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напрямку знань. 2. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згідний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності. Стаття 149. Комплексна експертиза 1. Комплексна експертиза проводиться не менше як двома експертами різних галузей знань або різних напрямків у межах однієї галузі знань. 2. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і до яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень і несе за неї відповідальність. 3. Загальний висновок роблять експерти, компетентні в оцінці отриманих результатів і формулюванні єдиного висновку. У випадках виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 148 цього Кодексу. Стаття 150. Додаткова і повторна експертиза 1. Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). 2. Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або інакше викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).  
778. Стаття 150. Призначення справи до розгляду   -254- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 150 перенести після статті 155. Глави 3 і 4 Розділу ІІІ об'єднати.  
Враховано    
779. Після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює дату розгляду справи.       
780. Глава 4. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ       
781. Стаття 151. Підстави для забезпечення позову      Стаття 151. Підстави для забезпечення позову  
782. 1. Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи до забезпечення позову. У цій заяві повинно бути зазначено, в чому полягає необхідність забезпечення позову, який саме спосіб забезпечення позову і чому належить його застосувати, а також інші відомості, потрібні для його виконання.   -255- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 1 ст. 151 викласти двома частинами такого змісту: "1. Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. 2. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову".  
Враховано   1. Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. 2. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.  
783. 2. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.      3. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.  
784. 3. Суд за заявою зацікавленої особи може вжити заходи до забезпечення позову до подання позовної заяви. До цієї заяви, крім передбаченого частиною першою цієї статті, додаються документи та ніші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову, а також документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі. Разом з заявою подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову.   -256- Тимошенко Ю.В.
Частину третю статті 151 вилучити.  
Враховано частково   4. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, що підтверджують те, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову. 5. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.  
    -257- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.3 ст.151 викласти у такій редакції: "3. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, що підтверджують те, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову.".  
Враховано    
785. Стаття 152. Способи забезпечення позову   -258- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ст. 152 слово "способи" замінити словом "види". Провести відповідні зміни у тексті проекту щодо забезпечення позову.  
Враховано   Стаття 152. Види забезпечення позову  
786. 1. Позов забезпечується:      1. Позов забезпечується:  
787. 1) накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;      1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;  
788. 2) забороною або обов'язком вчиняти певні дії;   -259- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
П. 2 ч.1 ст.152 розбити на два пункти такого змісту: "2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчиняти певні дії".  
Враховано   2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;  
789. 3) забороною іншим особам провадити платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;   -260- Онопенко В.В.
У п.3 ч.1 ст.152 слово "провадити" замінити словом "здійснювати".  
Враховано   4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;  
790. 4) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису;      5) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису;  
791. 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;   -261- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину першу статті 152 доповнити пунктом 6 такого змісту: "6) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам".  
Враховано   6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.  
792. 2. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення позову. Суд може застосувати кілька способів забезпечення позову.      2. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.  
793. 3. Способи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.      3. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.  
794. 4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, виплачувану у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, виплачувану касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, крім позовів про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданих каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином. Не може бути накладено арешт на речі і продукти, що швидко псуються.   -262- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.4 ст.152 викласти двома частинами у такій редакції: "4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином. 5. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються".  
Враховано   4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином. 5. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.  
795. 5. Також не допускається забезпечення позову шляхом зупинення, заборони виконання рішень та дій Національного банку України чи його посадових осіб, тимчасового адміністратора чи ліквідатора банку та/або обов'язку Національного банку України чи його посадових осіб, тимчасового адміністратора чи ліквідатора банку вчиняти певні дії при проведенні процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.   -263- Онопенко В.В.
Частину п'яту ст. 152 вилучити.  
Відхилено   6. Не допускається забезпечення позову, шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії тимчасовому адміністратору, ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.  
    -264- Національний банк України
Частину п'яту статті 152 викласти у такій редакції: „5. Не допускається забезпечення позову, шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії тимчасовому адміністратору, ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку."  
Враховано    
796. 6. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.       
797. 7. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, може вимагати від заявника подати додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову.   -265- Онопенко В.В.
Частини 6, 7 і 8 ст. 152 перенести у статтю 153, а ч. 9 цієї статті у статтю 151.  
Враховано    
798. 8. Суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозит суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим від розміру ціни позову.   -266- Онопенко В.В.
Уч.8 ст.152 слово "депозит" замінити словами "депозитний рахунок".  
Враховано    
799. 9. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня винесення ухвали про забезпечення позову.       
800. Стаття 153. Розгляд заяви про забезпечення позову, виконання ухвали про забезпечення позову      Стаття 153. Розгляд заяви про забезпечення позову, виконання ухвали про забезпечення позову  
801. 1. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову.      1. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. 2. Заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову. 3. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, може вимагати від заявника подати додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову. 4. Суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим від розміру ціни позову.  
802. 2. Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає спосіб забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. У разі постановлення ухвали без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи по забезпеченню позова, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи по забезпеченню позова, негайно після її виконання.      5. Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. 6. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. 7. У разі постановлення ухвали без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.  
803. 3. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє мотивовану ухвалу.      8. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.  
804. 4. Ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно після внесення застави в повному розмірі.      9. Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно після внесення предмета застави в повному розмірі.  
805. 5. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.      10. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.  
806. 6. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного способу забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.      11. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.  
807. 7. Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом.   -267- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч. 7 ст.153 слова "цим Кодексом" замінити словом "законом".  
Враховано   12. Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.  
808. Стаття 154. Заміна способу забезпечення позову або його скасування      Стаття 154. Заміна виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову  
809. 1. Суд може за заявою однієї із сторін і зважаючи на пояснення другої сторони допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим. Заява про заміну способу забезпечення позову розглядається судом у строки, передбачені частиною першої статті 153 цього Кодексу. На заміну способу забезпечення позову за заявою відповідача необхідна згода позивача, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.      1. Суд може за заявою однієї зі сторін і зважаючи на пояснення другої сторони допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим. Заява про заміну способу забезпечення позову розглядається судом у строки, встановлені частиною другою статті 153 цього Кодексу. На заміну способу забезпечення позову за заявою відповідача необхідна згода позивача, за винятком випадку, визначеного частиною другою цієї статті.  
810. 2. У разі забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач може з дозволу суду замість допущеного способу забезпечення внести на депозит суму, зазначену в позовній заяві.      2. У разі забезпечення позову про стягнення грошових коштів відповідач може з дозволу суду замість допущеного виду забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену в позовній заяві.  
811. 3. Ухвала про забезпечення позову може бути скасована судом, який розглядає справу.      3. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.  
812. 4. На ухвалу про забезпечення позову, постановлену за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, остання протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати заяву про її скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.   -268- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 4 ст. 154 викласти в такій редакції: "4. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів".  
Враховано   4. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.  
813. 5. Питання про скасування забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розглядові питання про скасування забезпечення позову.      5. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розглядові питання про скасування заходів забезпечення позову.  
814. 6. Якщо в позові було відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням рішення або після цього постановити ухвалу про скасування забезпечення позову.   -269- Онопенко В.В.
Ч.6 і 7 ст.154 викласти в такій редакції: "6. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову. 7. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини сьомої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі."  
Враховано   6. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.  
815. 7. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно вимог частини сьомої статті 152 цього Кодексу або у разі залишення позовної заяви без руху чи повернення заяви в порядку, передбаченому статтею 140 цього Кодексу.      7. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини п'ятої статті 151 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.  
816. Стаття 155. Відшкодування відповідачу збитків, завданих забезпеченням позову   -270- Онопенко В.В.
Назву статті 155 викласти в такій редакції: "Стаття 155. Відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, та повернення предмета застави"  
Враховано   Стаття 155. Відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, та повернення предмета застави  
817. 1. У випадку відмови позивача від позову або у випадку набрання законної сили рішенням щодо відмови у задоволенні позову, відповідач має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.   -271- Онопенко В.В.
Ч.1 ст.155 викласти в такій редакції: "1. У разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду, особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову."  
Враховано   1. У разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду, особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.  
818. 2. У разі внесення позивачем застави відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, в першу чергу здійснюється за рахунок цієї застави.      2. У разі внесення позивачем предмета застави, відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, в першу чергу здійснюється за рахунок предмета застави.  
819. 3. Застава повертається позивачу, якщо суд задовольнив його позов, або якщо відповідачем було визнано позов, або якщо сторони уклали мирову угоду.   -272- Онопенко В.В.
Ч.3 ст.155 викласти в такій редакції: "3. Предмет застави повертається позивачеві, якщо позов про відшкодування збитків не подано протягом двох місяців після настання обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Також предмет застави повертається позивачу, якщо набрало законної сили рішення суду про задоволення позову, або якщо сторони уклали мирову угоду."  
Враховано   3. Предмет застави повертається позивачеві, якщо позов про відшкодування збитків не подано протягом двох місяців після настання обставин, визначених частиною першою цієї статті. Також предмет застави повертається позивачеві, якщо набрало законної сили рішення суду про задоволення позову, або якщо сторони уклали мирову угоду. Стаття 156. Призначення справи до розгляду 1. Після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює дату розгляду справи. 2. Справа має бути призначена до розгляду не пізніше п'ятнацяти днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду.  
820. Глава 5. Судовий розгляд      Глава 4. Судовий розгляд  
821. Стаття 156. Строки розгляду справ      Стаття 157. Строки розгляду справ  
822. 1. Справи розглядаються протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня порушення справи, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця, якщо інше не передбачено законом.   -273- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч. 1 ст. 156 слова „якщо інше не встановлено законом" вилучити.  
Враховано   1. Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.  
823. 2. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше як на один місяць.      2. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше як на один місяць.  
824. Стаття 157. Розгляд справ у судовому засіданні      Стаття 158. Розгляд судом справи у судовому засіданні  
825. 1. Розгляд цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.      1. Розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.  
826. 2. Особа, яка бере участь у справі, має право порушити клопотання про розгляд справи під час її відсутності.      2. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи у її відсутності.  
827. 3. Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.   -274- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч. 3 ст. 157 слова „за винятком випадків, встановлених цим Кодексом" вилучити.  
Враховано   3. Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань.  
828. Стаття 158. Безпосередність судового розгляду. Перерви в судовому засіданні      Стаття 159. Безпосередність судового розгляду. Перерви в судовому засіданні  
829. 1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі.      1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі.  
830. 2. Справа розглядається одним і тим же складом суду. У разі заміни одного із суддів в процесі розгляду справа повинна розглядатися із самого початку.   -275- Оніщук М.В.
У ч. 2 ст. 158 друге речення викласти у такій редакції: "У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку".  
Враховано   2. Справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку.  
831. 3. У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.      3. У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.  
832. Стаття 159. Головуючий у судовому засіданні      Стаття 160. Головуючий у судовому засіданні  
833. 1. Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу.      1. Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу.  
834. 2. Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.      2. Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.  
835. 3. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого, ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення постановляється ухвала суду.      3. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого, ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.  
836. 4. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.      4. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.  
837. 5. Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.      5. Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.  
838. Стаття 160. Порядок спілкування з судом      Стаття 161. Звертання до суду у судовому засіданні  
839. Особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти, адвокати, свідки, звертаючись до судді, вживають слова "Ваша честь". Усі документи та інші матеріали передаються головуючому через судового розпорядника.   -276- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Речення друге ст. 160 перенести в ст. 161 частиною четвертою. Назву ст. 160 викласти у такій редакції: "Звертання до суду у судовому засіданні".  
Враховано   Особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти звертаються до суду словами "Ваша честь".  
840. Стаття 161. Обов'язки присутніх у залі судового засідання      Стаття 162. Обов'язки осіб, присутніх у залі судового засідання  
841. 1. Усі присутні в залі судового засідання повинні встати, коли до залу входить суд. Рішення суду всі присутні в залі заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, адвокати дають відповідно показання, пояснення, висновки стоячи.   -277- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину першу ст. 161 викласти в такій редакції: "1. Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи".  
Враховано   1. Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи.  
842. 2. Відступ від вимог, передбачених частиною першою цієї статті, допускається з дозволу головуючого.      2. Відступ від вимог, встановлених частиною першою цієї статті, допускається з дозволу головуючого.  
843. 3. Учасники судового процесу, а також усі присутні в залі судового засідання зобов'язані додержувати в судовому засіданні встановленого порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого.      3. Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку і беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого. 4. Особи, які беруть участь у справі, передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника.  
844. Стаття 162. Відкриття судового засідання      Стаття 163. Відкриття судового засідання  
845. 1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься.      1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься.  
846. 2. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки.   -278- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.2 ст.162 доповнити словами "якщо вони відомі".  
Враховано   2. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі.  
847. 3. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.      3. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.  
848. Стаття 163. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків. Присяга перекладача      Стаття 164. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків. Присяга перекладача  
849. 1. Головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, і попереджає перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Після цього головуючий приводить його до присяги: "Я (прізвище, ім'я, по батькові) згідно із своєю совістю і честю обіцяю і підтверджую, що буду сумлінно виконувати обов'язки перекладача, використовуючи професійні можливості". Після проголошення присяга підписується перекладачем. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.   -279- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 163 викласти в такій редакції: "1. Головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, і попереджає перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. 2. Головуючий приводить перекладача до присяги: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки перекладача, використовуючи усі свої професійні можливості". 3. Текст присяги підписується перекладачем. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи".  
Враховано   1. Головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки, встановлені цим Кодексом, і попереджає перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. 2. Головуючий приводить перекладача до присяги: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки перекладача, використовуючи усі свої професійні можливості".  
850. 2. Правила цієї статті поширюються на особу, яка розуміє знаки німого та глухого і запрошена у зв'язку з цим до участі в розгляді справи.      3. Текст присяги підписується перекладачем. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.  
851. Стаття 164. Видалення свідків із залу судового засідання      Стаття 165. Видалення свідків із зали судового засідання  
852. 1. Свідки видаляються із залу судового засідання у відведені для цього приміщення.      1. Свідки видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення.  
853. 2. Судовий розпорядник вживає заходів до того, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.      2. Судовий розпорядник вживає заходів до того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.  
854. Стаття 165. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу      Стаття 166. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу  
855. 1. Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи.      1. Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи.  
856. 2. Підстави для відводу, порядок розгляду заяви про відвід та наслідки її задоволення визначаються главою 2 розділу І цього Кодексу.      2. Підстави для відводу, порядок розгляду заяви про відвід та наслідки її задоволення визначаються главою 3 розділу І цього Кодексу.  
857. Стаття 166. Роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків      Стаття 167. Роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків  
858. 1. Головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, про що зазначається в журналі судового засідання.      Головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, про що зазначається в журналі судового засідання.  
859. Стаття 167. Розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі      Стаття 168. Розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі  
860. 1. Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом негайно після того, як буде заслухана думка решти осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню.   -280- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ст. 167 після слів "заслухана думка решти" доповнити слова " і присутні у судовому засіданні".  
Враховано   Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню.  
861. Стаття 168. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі      Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі  
862. 1. Суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 156 цього Кодексу, у разі:      1. Суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі:  
863. 1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки;      1) неявки в судове засідання однієї зі сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки;  
864. 2) неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними;   -281- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 1 ст. 168 доповнити п. 3 такого змісту: "3) першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутності".  
Враховано   2) неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутності;  
865. 3) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи під час її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.      4) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи у її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.  
866. 2. Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.      2. Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.  
867. 3. У разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи під час його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.      3. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.  
868. 4. Якщо відомостей про причини неявки належним чином повідомленого відповідача немає або причини неявки буде визнано неповажними, справа вирішується на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляється заочне рішення).      4. Якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажними, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).  
869. 5. Наслідки, передбачені частинами другою - четвертою цієї статті, настають і в разі, коли сторона залишить зал судового засідання.      5. Наслідки, визначені частинами другою - четвертою цієї статті, настають і в разі, коли сторона залишить залу судового засідання.  
870. Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача      Стаття 170. Наслідки неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача  
871. У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи під час відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися.      У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи під час відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися.  
872. Стаття 170. Роз'яснення прав та обов'язків експерта, присяга експерта      Стаття 171. Роз'яснення прав та обов'язків експерта. Присяга експерта  
873. 1. Головуючий роз'яснює експерту його права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, і попереджає екперта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Після цього головуючий приводить його до присяги: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), згідно зі своєю совістю і честю обіцяю і підтверджую, що буду сумлінно виконувати обов'язки екперта, використовуючи професійні можливості. Після проголошення присяга підписується експертом. Дія присяги поширюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її складення. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи.   -282- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У назві статті 170 після слова "експерта" поставити крапку. Частину першу цієї статті викласти в такій редакції: "1. Головуючий роз'яснює експерту його права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, і попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. 2. Головуючий приводить експерта до присяги: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), згідно зі своєю совістю присягаю сумлінно виконувати обов'язки експерта, використовуючи усі свої професійні можливості". 3. Текст присяги підписується експертом. Дія присяги поширюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її проголешення. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи. Нумерації частин 2-3 привести у відповідність.  
Враховано   1. Головуючий роз'яснює експертові його права та обов'язки, встановлені цим Кодексом, і попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. 2. Головуючий приводить експерта до присяги: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки експерта, використовуючи усі свої професійні можливості". 3. Текст присяги підписується експертом. Дія присяги поширюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її проголошення. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи.  
874. 2. Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обов'язки експертів і їх відповідальність роз'яснюються головуючим одразу після залучення їх до участі в процесі.      4. Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обов'язки експертів і їх відповідальність роз'яснюються головуючим відразу після залучення їх до участі в цивільному процесі.  
875. 3. Експертам, що працюють у державних експертних установах, роз`яснення прав і обов`язків експерта та приведення його до присяги здійснюється керівником експертної установи під час призначення особи на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. Підписаний текст присяги та розписка про ознайомлення з правами і обов`язками експерта та про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, за завідомо неправильний висновок приєднується до особової справи. Засвідчені печаткою експертної установи копії цих документів подаються на вимогу суду.      5. Експертам, які працюють у державних експертних установах, роз`яснення прав і обов`язків експерта та приведення його до присяги здійснюється керівником експертної установи під час призначення особи на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. Підписаний текст присяги та розписка про ознайомлення з правами і обов`язками експерта та про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, за завідомо неправдивий висновок приєднується до особової справи. Засвідчені печаткою експертної установи копії цих документів подаються на вимогу суду.  
876. Стаття 171. Роз'яснення спеціалісту його прав та обов'язків, присяга спеціаліста      Стаття 172. Роз'яснення спеціалістові його прав та обов'язків  
877. Головуючий роз'яснює спеціалісту його права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, і приводить його до такої присяги: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), обіцяю і запевняю, що згідно зі своєю честю і совістю з використанням усіх своїх можливостей спеціаліста надам необхідні консультації, роз'яснення і технічну допомогу". Після проголошення присяга підписується спеціалістом і приєднується до справи.   -283- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У назві статті 171 слова "присяга спеціаліста" вилучити. Цю ж статтю викласти в такій редакції: "Головуючий роз'яснює спеціалістові його права та обов'язки, передбачені цим Кодексом".  
Враховано   Головуючий роз'яснює спеціалістові його права та обов'язки, встановлені цим Кодексом.  
878. Стаття 172. Початок розгляду справи по суті      Стаття 173. Початок розгляду справи по суті  
879. 1. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою або звернутися для вирішення спору до третейського суду.      1. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.  
880. 2. У разі розгляду справи під час відсутності відповідача головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. Якщо позивач змінює свої вимоги, головуючий пропонує викласти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви. При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається.      2. У разі розгляду справи за відсутності відповідача головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. Якщо позивач змінює свої вимоги, головуючий пропонує викласти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви. При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається.  
881. Стаття 173. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем, мирова угода сторін      Стаття 174. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем  
882. 1. Зміст заяви позивача про відмову від позову, визнання позову відповідачем чи заяви сторін про укладення мирової угоди заноситься до журналу судового засідання і підписується відповідно позивачем, відповідачем або обома сторонами.   -284- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 173 розбити на дві статті та викласти в такій редакції: "Стаття 173. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем 1. Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. 2. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. 3. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. 4. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону чи порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. 5. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.  
Враховано   1. Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.  
883. 2. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем або мирову угоду сторін викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.      2. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.  
884. 3. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову, визнанням позову відповідачем або укладенням мирової угоди сторін суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи надано повноваження на вчинення цих дій представнику сторони, який висловив намір їх вчинити.       
885. 4. Мирова угода укладається з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок сторін і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.       
886. 5. У разі укладення мирової угоди сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. За клопотанням сторін суд разом із закриттям провадження у справі постановляє ухвалу про визнання мирової угоди сторін. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує розгляд справи по суті.       
887. 6. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.      3. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.  
888. 7. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позивачем позову суперечить закону чи порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує розгляд справи по суті.      4. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону чи порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.  
889. 8. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем та не визнає мирової угоди сторін у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. У такій справі суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб.   -285- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Стаття 173-1. Мирова угода сторін 1. Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. 2. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирова угода або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. 3. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. 4. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. 5. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. 6. Суд не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє."  
Враховано   5. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Стаття 175. Мирова угода сторін 1. Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. 2. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирова угода або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. 3. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.. 4. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. 5. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. 6. Суд не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.  
890. Стаття 174. Пояснення осіб, які беруть участь у справі.      Стаття 176. Пояснення осіб, які беруть участь у справі  
891. 1. Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі.      1. Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі.  
892. 2. Якщо поряд із стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їх представників, а за їх проханням пояснення може давати тільки їх представник. Особи, які звернулися в суд за захистом прав та свобод інших осіб, дають пояснення першими.      2. Якщо поряд зі стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їх представників. За клопотанням сторони, третьої особи пояснення може давати тільки представник. Особи, які звернулися в суд за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, дають пояснення першими.  
893. 3. Якщо в справі заявлено кілька вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.      3. Якщо в справі заявлено кілька вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.  
894. 4. Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, чи визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні".      4. Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, чи визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні".  
895. 5. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання один одному.      5. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть задавати питання один одному.  
896. 6. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.      6. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.  
897. Стаття 175. Встановлення порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів      Стаття 177. Встановлення порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів  
898. 1. Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.      1. Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.  
899. 2. Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від суті спірних правовідносин і у разі потреби може бути змінений.      2. Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від змісту спірних правовідносин і у разі потреби може бути змінений.  
900. Стаття 176. Відмова від визнання обставин      Стаття 178. Відмова від визнання обставин  
901. 1. Відмова від визнання в попередньому судовому засіданні обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози або збігу тяжких обставин.   -286- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч.1 ст.176 слова "або збігу тяжких обставин" замінити словами "тяжкої обставини або обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною".  
Враховано   1. Відмова від визнання в попередньому судовому засіданні обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини або обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною.  
902. 2. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу.      2. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу.  
903. 3. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.      3. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.  
904. Стаття 177. Дослідження доказів      Стаття 179. Дослідження доказів  
905. 1. Під час судового розгляду предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог чи заперечень або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню під час ухвалення рішення      1. Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.  
906. 2. Для встановлення зазначених у частині першій цієї статті фактів у судовому засіданні досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів, звуко- і відеозаписи.   -287- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
З ч. 2 ст. 177 слова „звуко- і відеозаписи" вилучити.  
Враховано   2. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.  
907. Стаття 178. Порядок допиту свідків      Стаття 180. Порядок допиту свідків  
908. 1. Кожний свідок допитується окремо.      1. Кожний свідок допитується окремо.  
909. 2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.      2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.  
910. 3. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, причетність до справи і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із передбачених законом підстав від давання показань.   -288- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч.3 ст.178 слова "причетність до справи" вилучити.  
Враховано   3. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань.  
911. 4. Відмова від давання показань приймається судом шляхом постановлення ухвали.      4. Відмова від давання показань приймається судом шляхом постановлення ухвали.  
912. 5. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), обіцяю і підтверджую, що згідно зі своєю совістю і честю буду говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи". Після проголошення присяга підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.   -289- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Речення друге та третє частини п'ятої статті 178 виділити в окрему частину.  
Враховано   5. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи". 6. Текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.  
913. 6. Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою ставить запитання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.   -290- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину сьому статті 178 викласти в такій редакції: "Суд має право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі". У частині восьмій цієї ж статті доповнити текст "або не стосуються предмету розгляду". Частину одинадцяту цієї статті викласти в такій редакції: "Суд може одночасно допитати свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях."  
Враховано   7. Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою задає питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.  
914. 7. Суд має право ставити питання свідку після закінчення допиту свідка особами, які беруть участь у справі.      8. Суд має право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також задавати питання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.  
915. 8. Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, які ставляться свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність або є навідними.      9. Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, які задані свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмету розгляду.  
916. 9. Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити зал засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.      10. Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам покинути залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.  
917. 10. Свідок може бути допитаний повторно в тому ж або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити запитання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, суд.      11. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть задавати питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, суд.  
918. 11. Суд може призначити очну ставку для з'ясування причин розходжень у показаннях свідків.      12. Суд може одночасно допитати свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях.  
919. Стаття 179. Використання свідком письмових нотаток.      Стаття 181. Використання свідком письмових записів  
920. Свідок, даючи показання, може користуватися нотатками в тих випадках, коли його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці нотатки подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.      Свідок, даючи показання, може користуватися записами в тих випадках, коли його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці записи подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.  
921. Стаття 180. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків      Стаття 182. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків  
922. 1. Допит малолітніх свідків, і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків обов'язково провадиться в присутності педагога або близьких для свідка осіб (батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників), якщо вони не заінтересовані в справі.   -291- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У частині першій статті 180 слова "або близьких для свідка осіб (батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників)" замінити словами "або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників", слово "обов'язково" вилучити.  
Враховано   1. Допит малолітніх свідків, і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі.  
923. 2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.      2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.  
924. 3. Зазначені в частині першій цієї статті особи можуть з дозволу суду ставити свідкові запитання, а також висловлювати свою думку стосовно особистості свідка, змісту його показань.      3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з дозволу суду задавати свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань.  
925. 4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із залу судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до залу судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість поставити йому запитання.      4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість задати йому питання.  
926. 5. Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, по закінченні його допиту видаляється із залу судового засідання, крім випадків, коли суд визнав за необхідну присутність цього свідка в залі судового засідання.      5. Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, після закінчення його допиту видаляється із зали судового засідання, крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка в залі судового засідання.  
927. Стаття 181. Оголошення показань свідків      Стаття 183. Оголошення показань свідків  
928. Показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, у разі відкладення розгляду справи або показання, дані ними у судовому засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення, повинні бути оголошені і досліджені в судовому засіданні, в якому ухвалено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні виявилась неможливою. Особи, які беруть участь у справі, мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.      У разі відкладення розгляду справи показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, або показання, дані ними у судовому засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення, повинні бути оголошені і досліджені в судовому засіданні, в якому ухвалено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні є неможливою. Особи, які беруть участь у справі, мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.  
929. Стаття 182. Допит сторін, третіх осіб, їх представників      Стаття 184. Допит сторін, третіх осіб, їх представників як свідків  
930. У випадку, передбаченому статтею 67 цього Кодексу, коли сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їх згодою можуть бути допитані як свідки згідно із статтями 178-181 цього Кодексу, а їх показання в цьому разі підлягають оцінці поряд з іншими зібраними у справі доказами.   -292- Онопенко В.В.
У ст. 182 слова „, а їх показання в цьому разі підлягають оцінці поряд з іншими доказами, зібраними у справі" вилучити, оскільки це дублює загальні правила оцінки доказів.  
Враховано редакційно   Якщо сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їх згодою можуть бути допитані як свідки згідно зі статтями 180-182 цього Кодексу.  
931. Стаття 183. Дослідження письмових доказів      Стаття 185. Дослідження письмових доказів  
932. 1. Письмові докази або протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів, оголошуються в судовому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їх огляду. Особами, які беруть участь у справі, з приводу зазначених доказів можуть ставитися запитання свідкам, а також експертам, спеціалістам.   -293- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
В ч. 1 ст. 183 слова „складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів," вилучити.  
Враховано   1. Письмові докази або протоколи їх огляду оголошуються в судовому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їх огляду. Особами, які беруть участь у справі, з приводу зазначених доказів можуть задаватися питання свідкам, а також експертам, спеціалістам.  
933. 2. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.      2. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.  
934. 3. Якщо прохання про виключення документа з числа доказів не подавалося, суд надає можливість особі, яка порушила це питання, звернутися до органів досудового слідства або прокурора із заявою про порушення щодо цього факту кримінальної справи і зупиняє провадження у справі до закінчення розслідування. У разі неможливості порушити відповідно до Кримінально - процесуального кодексу України кримінальну справу суд перевіряє заяву передбаченими цим Кодексом засобами і оцінює документ поряд з іншими зібраними в справі доказами.   -294- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину третю статті 183 вилучити.  
Враховано    
935. Стаття 184. Оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень   -295- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 184 викласти в твкій редакції: „Стаття__ Оголошення і дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути оголошений і досліджений у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України."  
Враховано   Стаття 186. Оголошення і дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції  
936. З метою охорони таємниці листування і телеграфних повідомлень зміст особистого листування та особистих телеграфних повідомлень фізичних осіб може бути оголошений і досліджений у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, яких це листування і телеграфні повідомлення стосуються.      Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути оголошений і досліджений у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України.  
937. Стаття 185. Дослідження речових доказів      Стаття 187. Дослідження речових доказів  
938. 1. Речові докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред'явлено для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до журналу судового засідання.      1. Речові докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред'явлено для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до журналу судового засідання.  
939. 2. Протоколи огляду речових доказів, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів під час огляду їх судом на місці, оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.   -296- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
В ч. 2 ст. 185 слова „складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів під час огляду їх судом на місці," вилучити.  
Враховано   2. Протоколи огляду речових доказів оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.  
940. 3. Особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали.      3. Особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання з приводу речових доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали.  
941. Стаття 186. Огляд на місці   -297- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Уніфікувати використання термінів "огляд на місці" і "огляд доказів за місцем їх знаходження"  
Враховано    
942. 1. Речові та письмові докази, які не можна доставити в суд, оглядаються і досліджуються за їх місцезнаходженням. Про проведення огляду на місці суд постановляє ухвалу.       
943. 2. Про час і місце огляду на місці повідомляються всі особи, які беруть участь у справі, однак їх неявка не є перешкодою до проведення огляду. У необхідних випадках на місце огляду викликаються свідки, експерти, спеціалісти.   -298- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У частині другій статті 186 речення друге викласти в новій редакції "У разі необхідності, в тому числі за клопотанням сторони для участі в огляді і дослідженні доказів за місцем їх знаходження можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис. Фотографування, звуко- і відеозапис може бути здійснено заінтересованою стороною".  
Враховано    
944. 3. Про огляд на місці і проведення при цьому будь-якої дії складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть в огляді участь. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки письмових і речових доказів, відеозаписи тощо.   -299- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 186 перенести в главу „Провадження у справі до судового розгляду" Розділу ІІІ. Узгодивши їх між собою і суміжними статтями.  
Враховано    
945. 4. Особи, які беруть участь в огляді на місці, мають право робити свої зауваження щодо протоколу огляду.       
946. 5. Протоколи огляду на місці оголошуються в судовому засіданні, після чого особи, які беруть участь у справі, можуть дати пояснення.       
947. Стаття 187. Оголошення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження   -300- Онопенко В.В.
У назві статті 187 слово "оголошення" замінити словом "відтворення".  
Враховано   Стаття 188. Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження  
948. 1. Під час оголошення звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають приватний характер, а також під час їх дослідження застосовуються правила цього Кодексу щодо оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень.      1. Під час відтворення звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають приватний характер, а також під час їх дослідження застосовуються правила цього Кодексу щодо оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень.  
949. 2. Оголошення звукозапису і демонстрація відеозапису провадяться в судовому засіданні або в іншому спеціально підготовленому для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання особливостей ознак оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі.      2. Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально підготовленому для цього, з відображенням у журналі судового засідання особливостей оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі.  
950. 3. У разі потреби звукозапис і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.      3. У разі потреби відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.  
951. 4. З метою з'ясування відомостей, що містяться у матеріалах звуко- і відеозапису, а також в зв'язку з надходженням заяви про їх фальшивість, судом може бути залучено спеціаліста або призначено експертизу.      4. З метою з'ясування відомостей, що містяться у матеріалах звуко- і відеозапису, а також в зв'язку з надходженням заяви про їх фальшивість, судом може бути залучено спеціаліста або призначено експертизу.  
952. Стаття 188. Дослідження висновку експерта      Стаття 189. Дослідження висновку експерта  
953. 1. Висновок експерта оголошується в судовому засіданні.      1. Висновок експерта оголошується в судовому засіданні.  
954. 2. Для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені запитання. Першою ставить запитання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить запитання експертові позивач і його представник. Суд має право ставити питання експертові після допиту експерта особами, які беруть участь у справі.   -301- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Останнє речення частини другої статті 188 вилучити. Цю ж статтю доповнити новою частиною третьою такого змісту: "3. Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі". Частину третю вважати четвертою. Ч. 4 цієї статті викласти у такій редакції: "Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи, про що зазначається в журналі судового засідання".  
Враховано   2. Для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути задані питання. Першою задає питання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим задає питання експертові позивач і його представник. 3. Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також задавати питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.  
955. 3. Відповіді експерта заносяться до журналу судового засідання. Викладені письмово і підписані експертом відповіді приєднуються до справи, про що зазначається в журналі судового засідання.      4. Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи.  
956. Стаття 189. Консультації та роз'яснення спеціаліста      Стаття 190. Консультації та роз'яснення спеціаліста  
957. 1. Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями (висновками) спеціалістів.      1. Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями (висновками) спеціалістів.  
958. 2. Спеціалісту можуть бути поставлені питання по суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим ставить питання спеціалістові позивач і його представник. Суд може ставити питання спеціалісту після опитування його особами, які беруть участь у справі.   -302- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Останнє речення частини другої статті 189 вилучити. Цю ж статтю доповнити новою частиною третьою такого змісту: "3. Суд має право з'ясовувати суть відповіді спеціаліста на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання спеціалісту після закінчення його опитування особами, які беруть участь у справі". Частину третю вважати четвертою.  
Враховано   2. Спеціалісту можуть бути задані питання по суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першою задає питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим задає питання спеціалістові позивач і (або) його представник. 3. Суд має право з'ясовувати суть відповіді спеціаліста на питання осіб, які беруть участь у справі, а також задавати питання спеціалісту після закінчення його опитування особами, які беруть участь у справі.  
959. 3. Викладені письмово і підписані спеціалістом роз'яснення приєднуються до справи.      4. Викладені письмово і підписані спеціалістом роз'яснення приєднуються до справи.  
960. Стаття 190. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді      Стаття 191. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді  
961. 1. Суд може відкласти розгляд справи у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб.      1. Суд може відкласти розгляд справи у випадках, встановлених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб.  
962. 2. У разі неможливості продовження розгляду справи в зв'язку з необхідністю надання нових доказів суд оголошує перерву на необхідний для цього час.      2. У разі неможливості продовження розгляду справи в зв'язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього.  
963. 3. Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників процесу, присутніх у судовому засіданні. Тих учасників процесу, які не з'явилися або яких суд заново притягує до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день.      3. Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день.  
964. 4. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.      4. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.  
965. 5. У справі про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення.      5. У справі про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення.  
966. 6. Якщо справа відкладалась, розгляд її розпочинається заново.   -303- Онопенко В.В.
Ч. 6 ст. 190 викласти в такій редакції: „Якщо розгляд справи відкладався, справа розглядається спочатку."  
Враховано   6. Якщо розгляд справи відкладався, справа розглядається спочатку.  
967. 7. У випадках, коли сторони не наполягають на повторенні пояснень учасників процесу, наданих раніше, знайомі з матеріалами справи, в тому числі з поясненнями учасників процесу, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено інших осіб, суд має право надати учасникам процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і задати додаткові запитання.      7. У випадках, коли сторони не наполягають на повторенні пояснень учасників цивільного процесу, наданих раніше, знайомі з матеріалами справи, в тому числі з поясненнями учасників цивільного процесу, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і задати додаткові питання.  
968. Стаття 191. Закінчення розгляду справи по суті   -304- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Назву ст. 191 викласти у такій редакції: "Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами". Внести відповідні зміни у тексті проекту.  
Враховано   Стаття 192. Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами  
969. 1. Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи.      1. Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи.  
970. 2. У зв'язку з додатковими поясненнями особи, яка бере участь у справі, суд може поставити запитання іншим учасникам процесу.      2. У зв'язку з додатковими поясненнями особи, яка бере участь у справі, суд може задавати питання іншим учасникам цивільного процесу.  
971. 3. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.      3. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.  
972. Стаття 192. Судові дебати      Стаття 193. Судові дебати  
973. 1. У судових дебатах виступають з промовами особи, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.      1. У судових дебатах виступають з промовами особи, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.  
974. 2. У судових дебатах першим надається слово позивачеві та його представникові.      2. У судових дебатах першим надається слово позивачеві та його представникові.  
975. 3. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги на предмет спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін. На прохання зазначених осіб у судових дебатах можуть виступати лише їх представники.   -305- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Друге речення ч. 3 ст. 192 вилучити. Ч. 3 і 4 поміняти місцями.  
Враховано   3. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.  
976. 4. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.   -306- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 192 доповнити новою частиною п'ятою такого змісту "5. За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники." Частини 5-6 вважати 6-7.  
Враховано   4. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмету спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін. 5. За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники.  
977. 5. Особи, які діють на захист прав та свобод інших осіб, виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких порушено справу.      6. Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі.  
978. 6. Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може спинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.      7. Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.  
979. Стаття 193. Поновлення розгляду справи по суті      Стаття 194. Повернення до з'ясування обставин у справі  
980. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про поновлення розгляду справи по суті. Після закінчення розгляду справи по суті судові дебати проводяться в загальному порядку.      Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.  
981. Стаття 194. Вихід суду для ухвалення рішення      Стаття 195. Вихід суду для ухвалення рішення  
982. 1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.      1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.  
983. 2. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, поновлює судовий розгляд справи, про що постановляє ухвалу.      2. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.  
984. 3. Розгляд справи у випадку, передбаченому частиною другою цієї статті, провадиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.      3. Розгляд справи у випадку, встановленому частиною другою цієї статті, проводиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.  
985. 4. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення справи чи оголошує перерву.      4. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.  
986. Стаття 195. Таємниця нарадчої кімнати      Стаття 196. Таємниця нарадчої кімнати  
987. 1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім судді, який розглядає справу.      1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.  
988. 2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.   -307- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 195 доповнити новою частиною такого змісту "Судді не мають права розголошувати хід обговорення й ухвалення рішення у нарадчій кімнаті".  
Враховано   2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи. 3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення й ухвалення рішення у нарадчій кімнаті. Глава 5. Фіксування цивільного процесу Стаття 197. Фіксування судового засідання технічними засобами 1. Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. 2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. 3. Повне чи часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. 4. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи. 5. За клопотанням особи, яка бере участь у справі, може бути за плату здійснено повне чи часткове роздрукування технічного запису судового засідання за розпорядженням головуючого. Особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис цивільного процесу. 6. Розмір плати за роздрукування технічного запису судового засідання встановлюється Кабінетом Міністрів України. Стаття 198. Журнал судового засідання 1. Одночасно з проведенням фіксування технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання. 2. У журналі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, що беруть участь у справі; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) інші відомості, визначені цим Кодексом. 3. Журнал судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи. Стаття 199. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд 1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису. 2. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та журналу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу. 3. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду. 4. Зауваження щодо технічного запису судового засідання чи журналу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх подання. Стаття 200. Порядок складання і оформлення протоколів про окремі процесуальні дії 1. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол. При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби. 2. У протоколі вчинення окремої процесуальної дії зазначаються наступні відомості: 1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; 2) час початку вчинення процесуальної дії; 3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 4) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків. 6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; 7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на задані йому додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів; 10) докази, а у разі, якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; 11) час закінчення вчинення процесуальної дії; 12) інші відомості, визначені цим Кодексом. 3. Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії. 4. Протокол приєднується до справи. Глава 6. Зупинення і Закриття провадження у справі. Залишення заяви без розгляду Стаття 201. Обов'язок суду зупинити провадження у справі 1. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: 1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі; 3) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан; 4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, кримінального чи адміністративного судочинства; 5) призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи у випадках, встановлених статтею 43 цього Кодексу. 2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу. Стаття 202. Право суду зупинити провадження у справі 1. Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання; 2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; 3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні; 4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи у його відсутності; 5) призначення судом експертизи. 2. Суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника. 3. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу. Стаття 203. Строки, на які зупиняється провадження у справі Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: 1) пунктами 1, 2, 5 частини першої статті 201 цього Кодексу, - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника; 2) пунктом 3 частини першої статті 201 та статтею 202 цього Кодексу: до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, на строковій військовій службі, альтернативній (невійськовій) службі, службового відрядження; на час хвороби сторони; до розшуку відповідача; на час проведення експертизи; 3) пунктом 4 частини першої статті 201 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Стаття 204. Відновлення провадження у справі 1. Провадження у справі відновлюється ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду після усунення обставин, що викликали його зупинення. 2. З дня відновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. 3. Після відновлення провадження суд викликає сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, і продовжує судовий розгляд за правилами глави 4 розділу ІІІ цього Кодексу. Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом; 5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим; 6) померла фізична особа, яка була однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією зі сторін у справі. Стаття 206. Наслідки закриття провадження у справі 1. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. 2. Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених у пункті 1 статті 205 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. 3. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Стаття 207. Залишення заяви без розгляду 1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо: 1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; 2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутності; 4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді; 5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду; 6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді; 7) особа, в інтересах якої в встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява; 8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; 9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи у його відсутності. 2. Особа, заява якої залишена без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно.  
    -308- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Главу 13 Розділу ІІІ помістити після глави 5.  
Враховано    
    -309- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Глави 9-11 Розділу ІІІ об'єднати і помістити після глави про фіксування судового процесу.  
Враховано    
989. Глава 6. Судові рішення      Глава 7. Судові рішення  
990. Стаття 196. Види судових рішень      Стаття 208. Види судових рішень  
991. 1. Судові рішення викладаються у двох формах:      1. Судові рішення викладаються у двох формах:  
992. 1) ухвали;      1) ухвали;  
993. 2) рішення.      2) рішення.  
994. 2. Питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження в справі, залишення заяви без розгляду у випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.      2. Питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження в справі, залишення заяви без розгляду у випадках, встановлених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.  
995. 3. Розгляд справи по суті закінчується ухваленням рішення суду.      3. Судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду.  
996. Стаття 197. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форма   -310- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.1 ст.197 викласти у такій редакції: "1. Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду". У зв'язку з цим ч. 3 ст. 196 вилучити.  
Враховано   Стаття 209. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форма  
997. 1. Суди ухвалюють рішення ім'ям України негайно після розгляду справи.      1. Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.  
998. 2. Рішення суду оформляється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а у разі колегіального розгляду суддями, які розглядали справу.   -311- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст.197 доповнити частиною третьою такого змісту: "3. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд повинен проголосити в тому ж засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна і резолютивна частини рішення мають бути підписані всім складом суду і приєднані до справи."  
Враховано   2. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а у разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу. 3. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд повинен проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна і резолютивна частини рішення мають бути підписані всім складом суду і приєднані до справи.  
999. 3. Ухвали в судовому засіданні постановляються в нарадчій кімнаті, а з окремих нескладних питань можуть бути прийняті судом не виходячи до нарадчої кімнати.   -312- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.3 ст.197 викласти в такій редакції: "4. Ухвали, які оформляються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали можуть бути постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати."  
Враховано   4. Ухвали, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали можуть бути постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати.  
1000. 4. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали суду, прийняті не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до журналу судового засідання.      5. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали суду, постановлені не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до журналу судового засідання.  
1001. 5. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення.      6. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення.  
1002. 6. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.      7. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.  
1003. 7. Сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, видаються та надсилаються копії рішень, а також ухвал, постановлених окремим процесуальним документом.   -313- Онопенко В.В.
Ч.7 і 8 ст.197 вилучити.  
Враховано    
1004. 8. Повторна видача посвідчених копій судових рішень здійснюється за заявою особи на платній основі у розмірі, встановленому законодавством.       
1005. Стаття 198. Зміст ухвали   -314- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.1 ст.198 викласти в такій редакції: 1. Ухвала, що постановляється як окремий документ, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення; прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; повних імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмету позовних вимог; 2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до своїх висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження." У ч.2 ст.198 цифри "4,5 і 6" замінити цифрами "3,4".  
Враховано   Стаття 210. Зміст ухвали суду  
1006. 1. В ухвалі, що постановляється окремим процесуальним документом, зазначається:      1. Ухвала, що постановляється як окремий документ, складається з: 1) вступної частини із зазначенням:  
1007. 1) час і місце її постановлення;      часу і місця її постановлення;  
1008. 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді та секретаря судового засідання;      прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;  
1009. 3) повне ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, і предмет спору;      імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмету позовних вимог;  
1010. 4) суть питання, що вирішується ухвалою;      2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою;  
1011. 5) мотиви, з яких суд дійшов своїх висновків, і посилання на закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;      3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;  
1012. 6) висновок суду;      4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду;  
1013. 7) порядок і строк оскарження ухвали.      строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.  
1014. 2. Ухвала, яка постановляється судом не виходячи до нарадчої кімнати, повинна містити відомості, передбачені пунктами 4, 5 і 6 частини першої цієї статті.   -315- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст.. 198 доповнити новою частиною такого змісту: „Якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами встановленими для виконання судових рішень, така ухвала оформляється з урахуванням вимог, встановлених Законом України „Про виконавче провадження"  
Враховано   2. Ухвала, яка постановляється судом не виходячи до нарадчої кімнати, повинна містити відомості, визначені пунктами 3, 4 частини першої цієї статті. 3. Якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами встановленими для виконання судових рішень, така ухвала оформляється з урахуванням вимог, встановлених Законом України „Про виконавче провадження"  
1015. Стаття 199. Окремі ухвали суду      Стаття 211. Окремі ухвали суду  
1016. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення законності, може постановити окрему ухвалу і надіслати її відповідним органам, підприємствам, установам та організаціям та їх посадовим особам для реагування.   -316- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 199 викласти у такій редакції: "1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону та встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу. 2. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується, у порядку, встановленому цим Кодексом".  
Враховано   1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону та встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу. 2. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується, у загальному порядку встановленому цим Кодексом. Стаття 212. Оцінка доказів 1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 2. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. 3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. 4. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.  
1017. Стаття 200. Законність і обґрунтованість рішення      Стаття 213. Законність і обґрунтованість рішення суду  
1018. 1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.      1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.  
1019. 2. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.      2. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.  
1020. 3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.      3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.  
1021. Стаття 201. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення      Стаття 214. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення  
1022. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:      Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:  
1023. 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються;      1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються;  
1024. 2) чи є інші фактичні дані (пропуск строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;      2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;  
1025. 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;      3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;  
1026. 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;      4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;  
1027. 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;      5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;  
1028. 6) як розподілити між сторонами судові витрати;      6) як розподілити між сторонами судові витрати;  
1029. 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;      7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;  
1030. 8) чи є підстави для скасування заходів по забезпеченню позову.      8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.  
1031. Стаття 202. Зміст рішення   -317- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст.202 викласти в такій редакції: Рішення суду складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу та місця його ухвалення; найменування суду, що ухвалив рішення; прізвищ та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; повних імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмету позовних вимог; 2) описової частини із зазначенням: узагальненого викладу позиції відповідача; пояснень осіб, які беруть участь у справі; інших доказів, досліджених судом; 3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин; мотивів, з яких суд вважав встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, взяв до уваги або відхилив докази, застосував зазначені в рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким; назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, висновку суду по суті позовних вимог; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження."  
Враховано   Стаття 215. Зміст рішення суду  
1032. 1. У рішенні суду зазначаються:      Рішення суду складається з: 1) вступної частини із зазначенням:  
1033. 1) час та місце його ухвалення;      часу та місця його ухвалення;  
1034. 2) найменування суду, що ухвалив рішення;      найменування суду, що ухвалив рішення;  
1035. 3) прізвище та ініціали судді;      прізвищ та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді);  
1036. 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;      прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;  
1037. 5) повне ім'я (найменування) сторін та інших осіб, які брали участь у справі;      імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмету позовних вимог;  
1038. 6) вказівка на вимоги позивача, заперечення відповідача, узагальнений виклад пояснень інших осіб, які беруть участь у справі;      2) описової частини із зазначенням: узагальненого викладу позиції відповідача; пояснень осіб, які беруть участь у справі; інших доказів, досліджених судом;  
1039. 7) встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини;      3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин;  
1040. 8) мотиви, з яких суд вважав встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, взяв до уваги або відхилив докази, застосував зазначені в рішенні нормативно-правові акти.      мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосувує зазначені в рішенні нормативно-правові акти;  
1041. 9) чи були і ким порушені не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду, невиконання зобов'язань або інші підстави щодо задоволення вимог;      чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким;  
1042. 10) назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону (стаття 9 цього Кодексу), на підставі яких вирішено справу, норми процесуального закону, якими суд керувався;      назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався;  
1043. 11) висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівка на розподіл судових витрат, строк і порядок оскарження рішення.      4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, висновку суду по суті позовних вимог; розподілу судових витрат;  
1044. 12) порядок та час набрання рішенням суду законної сили.      строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.  
1045. Стаття 203. Рішення про визнання права власності та присудження майна   -318- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 203-206 вилучити.  
Враховано    
1046. 1. У рішенні про право власності на майно або його частину суд повинен зазначити, на які конкретно речі особа має це право або яка ідеальна частка належить їй у спільній власності.       
1047. 2. Присуджуючи майно в натурі, суд зобов'язаний зазначити вартість майна, яку належить стягнути з відповідача, якщо під час виконання рішення присудженого майна не буде в наявності.       
1048. 3. Якщо у зв'язку з неподільністю речі виділення частки в натурі неможливе, з тієї сторони, якій залишається це майно, на користь інших учасників спільної власності стягується грошова компенсація в розмірі дійсної вартості належної їм частки майна, залишеного цій стороні.       
1049. Стаття 204. Рішення, що зобов'язує відповідача вчинити певну дію       
1050. 1. Суд, ухвалюючи рішення, яким на відповідача покладається обов'язок вчинення певних дій, не пов'язаних з передачею майна або грошових сум, може в цьому рішенні зазначити, що у разі невиконання відповідачем рішення протягом встановленого строку позивач має право вчинити цю дію за рахунок відповідача, стягнувши з нього суми необхідних витрат.       
1051. 2. Якщо зазначені дії можуть бути вчинені тільки відповідачем, суд встановлює в рішенні строк, протягом якого рішення повинно бути виконане.       
1052. Стаття 205. Рішення про припинення або зміну правовідносин       
1053. Ухвалюючи рішення за вимогами про припинення або зміну правовідносин, суд відповідно розриває або визнає недійсним правочин, та визначає, які правові наслідки тягне за собою припинення або зміна правовідносин.       
1054. Стаття 206. Рішення про стягнення грошових сум з юридичних осіб       
1055. Суд, ухвалюючи рішення про стягнення грошових сум з юридичних осіб, зазначає характер грошових сум, що підлягають стягненню, з якого рахунку відповідача у фінансово-кредитній установі повинна бути стягнена присуджена сума.       
1056. Стаття 207. Рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів      Стаття 216. Рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів  
1057. Суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них або зазначити, що відповідальність чи право стягнення є солідарним.      Суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.  
1058. Стаття 208. Визначення порядку і строку виконання рішення, забезпечення його виконання      Стаття 217. Визначення порядку і строку виконання рішення, забезпечення його виконання  
1059. Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів до забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.      Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.  
1060. Стаття 209. Проголошення рішення      Стаття 218. Проголошення рішення  
1061. Рішення суду ухвалюється негайно після закінчення розгляду справи і проголошується прилюдно, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Складання мотивованого рішення може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але резолютивну частину суд зобов'язаний проголосити в тому ж засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошена резолютивна частина рішення має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.   -319- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Перше речення ст.209 після слів "Рішення суду" доповнити словами "або його вступна та резолютивна частини", а слова "ухвалюється негайно після закінчення розгляду справи і проголошується" замінити словами "проголошуються негайно після закінчення судового розгляду". Третє і четверте речення вилучити. Статтю доповнити реченням такого змісту: "У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд оголошує, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду."  
Враховано   1. Рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду. 2. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.  
1062. Стаття 210. Виправлення помилок на письмі та явних арифметичних помилок у рішенні      Стаття 219. Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні  
1063. 1. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.   -320- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У назві і тексті ст. 210 слово "очевидних" вилучити. Ч. 1 ст. 210 перенести до ст. 209 частиною другою.  
Враховано    
1064. 2. Суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені в рішенні помилки на письмі чи явні арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання, проте їх неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень.      Суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені в рішенні описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Їхня неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень.  
1065. Стаття 211. Додаткове рішення      Стаття 220. Додаткове рішення  
1066. 1. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення:      1. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:  
1067. 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;      1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;  
1068. 2) якщо суд, розв'язавши питання про право, не зазначив точної грошової суми присудженого стягнення, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;      2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;  
1069. 3) якщо суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, передбачених статтею 215 цього Кодексу;      3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу;  
1070. 4) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.      4) судом не вирішено питання про судові витрати.  
1071. 2. Питання про ухвалення додаткового рішення може бути порушено до закінчення строку на виконання рішення.      2. Заява про ухвалення додаткового рішення може бути подана до закінчення строку на виконання рішення.  
1072. 3. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з викликом сторін, проте їх неявка не перешкоджає розгляду цього питання.      3. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою.  
1073. 4. На додаткове рішення може бути подано скаргу.      4. На додаткове рішення може бути подано скаргу.  
1074. 5. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.      5. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.  
1075. Стаття 212. Роз'яснення рішення   -321- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст.212 викласти у такій редакції: 1. Якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, у якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. 2. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. 3. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду. 4. Ухвала, у якій роз'яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою".  
Враховано   Стаття 221. Роз'яснення рішення суду  
1076. 1. У разі коли рішення суду є неясним, суд на прохання осіб, які брали участь у справі, а також державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.      1. Якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, у якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. 2. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.  
1077. 2. Питання про роз'яснення рішення розглядається протягом десяти днів. Неявка сторін не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення.      3. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.  
1078. 3. Ухвала про роз'яснення рішення надсилається сторонам.      4. Ухвала, у якій роз'яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою.  
1079. Стаття 213. Оформлення рішення, видача або направлення рішення особам, які брали участь у справі   -322- Онопенко В.В.
Поширити ст. 213 і на ухвали.  
Враховано редакційно   Стаття 222. Оформлення, видача або направлення судового рішення особам, які брали участь у справі  
1080. 1. Рішення виготовляється на спеціальному бланку, підписується суддею (суддями), який його ухвалив і скріплюється печаткою суду.      1. Судове рішення виготовляється на спеціальному бланку, підписується суддею (суддями), який його ухвалив, і скріплюється печаткою суду.  
1081. 2. Видача копії рішення особам, які брали участь у справі на їх вимогу здійснюється протягом п'яти днів з дня проголошення рішення.      2. Копії судового рішення видаються особам, які брали участь у справі, на їхню вимогу не пізніше п'яти днів з дня проголошення рішення.  
1082. 3. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні, рішення надсилається протягом п'яти днів з дня проголошення рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.   -323- Онопенко В.В.
У ч.3 ст. 213 слова „рішення надсилається" замінити словами „копія судового рішення надсилаються".  
Враховано   3. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення надсилаються протягом п'яти днів з дня проголошення рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. 4. Копії судових рішень повторно видаються за заявою особи за плату у розмірі, встановленому законодавством.  
    -324- Онопенко В.В.
Доповнити ст. 213 ч. 4 такого змісту: "4. Копії судових рішень повторно видаються за заявою особи за плату у розмірі, встановленому законодавством".  
Враховано    
1083. Глава 7. Негайне виконання судових рішень   -325- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Главу 7 вилучити. Статті 214-215 об'єднати і перенести у розділ VІ.  
Враховано    
1084. Стаття 214. Обов'язок суду допустити негайне виконання рішення       
1085. 1. Рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню у справах про:       
1086. 1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;       
1087. 2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;       
1088. 3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць;       
1089. 4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;       
1090. 5) примусове виселення з приміщення, яке є предметом іпотеки.   -326- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 5 ч. 1 статті 214 викласти у такій редакції: "відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала". Ч. 2 вилучити.  
Враховано у ст. 365   
1091. 2. Негайне виконання судового рішення допускається в інших випадках, передбачених законом.       
1092. Стаття 215. Право суду допустити негайне виконання рішення       
1093. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у випадку стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, передбачених пунктами 1 і 2 статті 214 цього Кодексу.       
1094. Глава 8. Набрання рішенням суду законної сили   -327- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Назву глави 8 вилучити.  
Враховано    
1095. Стаття 216. Умови набрання рішенням суду законної сили   -328- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Назву ст.216 викласти в такій редакції: "Набрання рішенням суду законної сили".  
Враховано   Стаття 223. Набрання рішенням суду законної сили  
1096. 1. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо воно не було оскаржене. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   -329- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Перше речення ч. 1 ст. 216 викластиу такій редакції: „Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку".  
Враховано   1. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  
1097. 2. Після набрання рішенням законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих же підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.      2. Після набрання рішенням законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.  
1098. 3. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, передбачених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.      3. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 3 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.  
1099. 4. Якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.      4. Якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.  
1100. Глава 9. Зупинення провадження у справі   -330- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Глави 9-11 Розділу ІІІ об'єднати і помістити після глави про фіксування судового процесу.  
Враховано    
1101. Стаття 217. Обов'язок суду зупинити провадження у справі       
1102. 1. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках:       
1103. 1) смерті або оголошення в установленому законом порядку фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;       
1104. 2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;       
1105. 3) втрати стороною дієздатності;   -331- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 3 ч. 1 ст. 217 вилучити.  
Враховано у ст. 202   
1106. 4) перебування відповідача в діючій частині Збройних Сил України або за заявою позивача, який перебуває у діючій частині Збройних Сил України;   -332- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
П.4 ч.1 ст.217 викласти у такій редакції: "перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших створених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан".  
Враховано    
1107. 5) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, кримінального чи адміністративного судочинства;       
1108. 6) для призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи у випадках, передбачених статтею 40 цього Кодексу.       
1109. 2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.       
1110. Стаття 218. Право суду зупинити провадження у справі       
1111. 1. Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:       
1112. 1) перебування сторони на дійсній строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;       
1113. 2) тяжкого захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом невизначеного тривалого часу;   -333- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 2 ч. 1 ст. 218 викласти у такій редакції: "2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу".  
Враховано у ст. 203   
1114. 3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;       
1115. 4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи під час його відсутності;       
1116. 5) призначення судом експертизи.       
1117. 2. Суд не зупиняє провадження у випадках, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.       
1118. 3. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.       
1119. Стаття 219. Строки, на які зупиняється провадження у справі       
1120. Провадження у справі зупиняється:       
1121. 1) у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 6 частини першої статті 217 цього Кодексу, - до вступу в справу або притягнення до справи правонаступника чи законного представника;       
1122. 2) у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 217 та статтею 218 цього Кодексу:       
1123. до припинення перебування сторони в складі Збройних Сил України, на дійсній строковій військовій службі, альтернативній (невійськовій) службі, службового відрядження;       
1124. на час хвороби сторони;       
1125. до розшуку відповідача;       
1126. на час проведення експертизи;       
1127. 3) у випадках, передбачених пунктом 5 статті 217 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.       
1128. Стаття 220. Перебіг позовної давності при зупиненні провадження у справі   -334- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 220 вилучити, оскільки питання перебігу позовної давності врегульовано ст. 261-266 Цивільного кодексу України.  
Враховано    
1129. Перебіг позовної давності зупиняється з дня зупинення провадження у справі. Від дня відновлення провадження у справі перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.       
1130. Стаття 221. Відновлення провадження у справі       
1131. 1. Провадження у справі відновлюється ухвалою суду за заявою особи, яка звернулася за захистом порушеного права, свободи чи інтересу, або з ініціативи суду після усунення обставин, що викликали його зупинення.   -335- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Доповнити ст. 221 частиною такого змісту після ч. 1: "2. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується".  
Враховано у ст. 206   
1132. 2. Після відновлення провадження суд викликає сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, на загальних підставах і продовжує судовий розгляд за правилами глави 5 розділу ІІІ цього Кодексу.       
1133. Глава 10. Закриття провадження у справі       
1134. Стаття 222. Підстави закриття провадження у справі       
1135. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі:       
1136. 1) якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;       
1137. 2) якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;       
1138. 3) якщо позивач відмовився від позову;       
1139. 4) якщо сторони уклали мирову угоду;       
1140. 5) якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому ж третейському суді виявився неможливим;       
1141. 6) якщо після смерті фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.       
1142. 7) у разі ліквідації юридичної особи, яка була однією із сторін у справі.       
1143. Стаття 223. Наслідки закриття провадження у справі       
1144. 1. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.       
1145. 2. Якщо провадження у справі закривається з підстав, передбачених пунктом 1 статті 222 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.       
1146. 3. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається, проте наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.       
1147. Глава 11. Залишення ЗАЯВИ без розгляду       
1148. Стаття 224. Підстави залишення заяви без розгляду   -336- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У назві ст. 224 слово "підстави" вилучити.  
Враховано у ст. 209   
1149. 1. Суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду:   -337- Онопенко В.В.
П.1 ч.1 цієї статті викласти в такій редакції: 1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності".  
Враховано    
1150. 1) якщо заяву подано недієздатною особою;       
1151. 2) якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;       
1152. 3) у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання без поважних причин або повторного неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутність;       
1153. 4) якщо спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав перебуває на розгляді в іншому суді;       
1154. 5) якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;       
1155. 6) якщо між сторонами укладено договір про передачу даного спору на вирішення третейського суду і від відповідача надійшло до початку розгляду справи по суті заперечення проти вирішення спору в суді;       
1156. 7) якщо особа, в інтересах якої в передбачених законом випадках порушена справа іншою особою, не підтримує заявлених вимог;   -338- Добкін М.М.
Підпункт 7 пункту 1 Статті 224 викласти в наступній редакції: 7) якщо особа, в інтересах якої в передбачених законом випадках порушена справа іншою особою, не підтримує заявлених вимог і від неї є про це відповідна заява.  
Враховано у ст. 209   
1157. 8) якщо справу було порушено за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 138 і 139 цього Кодексу, та не було сплачене державне мито чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;   -339- Кармазін Ю.А.
Кузьменко П.П.
П.8 ч.1 ст.224 викласти в такій редакції: "8) справу було порушено за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 138 і 139 цього Кодексу, та не було сплачено державне мито і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк".  
Відхилено    
1158. 9) якщо позивач до закінчення розгляду справи залишив судове засідання і не звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутності.   -340- Добкін М.М.
Вилучити пункт 9 Статті 224.  
Відхилено    
1159. 2. Особа, заява якої залишена без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду.   -341- Горбаль В.М.
Текст частини 2 статті 224, після слів „що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право" доповнити словом „повторно".  
Враховано    
1160. Глава 12. Заочне рішення   -342- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Назву глави 12 викласти у такій редакції: "Заочний розгляд справи".  
Враховано   Глава 9. Заочний Розгляд справи  
1161. Стаття 225. Умови ухвалення заочного рішення   -343- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Назву ст.225 викласти в такій редакції: "Умови проведення заочного розгляду справи"  
Враховано   Стаття 224. Умови проведення заочного розгляду справи  
1162. 1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який у встановленому цим Кодексом порядку повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.   -344- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.1 ст.225 після слова „який" доповнити словами „належним чином", після слів "заочне рішення" доповнити словами "на підставі наявних у справі доказів". Провести відповідні зміни у тексті проекту.  
Враховано   1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  
1163. 2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.      2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.  
1164. 3. У разі зміни позивачем предмету або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.      3. У разі зміни позивачем предмету або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.  
1165. 4. Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.   -345- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.4 ст.225 вилучити.  
Враховано    
1166. Стаття 226. Порядок заочного розгляду справи      Стаття 225. Порядок заочного розгляду справи  
1167. 1. Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.      1. Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.  
1168. 2. Розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.      2. Розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.  
1169. Стаття 227. Форма і зміст заочного рішення      Стаття 226. Форма і зміст заочного рішення  
1170. За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 200 і 202 цього Кодексу і, крім цього, містити вказівку на строк і порядок подання заяви про його перегляд.      За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 213 і 215 цього Кодексу і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.  
1171. Стаття 228. Повідомлення про заочне рішення      Стаття 227. Повідомлення про заочне рішення  
1172. Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.      Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.  
1173. Стаття 229. Порядок і строк порушення клопотання про перегляд заочного рішення   -346- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У назві ст.229 слова "порушення клопотання" замінити словами "подання заяви".  
Враховано   Стаття 228. Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення  
1174. 1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.      1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.  
1175. 2. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.      2. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.  
1176. Стаття 230. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення      Стаття 229. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення  
1177. 1. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана в зрозумілій письмовій формі.      1. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана в письмовій формі.  
1178. 2. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:      2. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:  
1179. 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;      1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;  
1180. 2) повне ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку;      2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місце знаходження, номер засобів зв'язку;  
1181. 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;      3) обставини, що свідчать про поважні причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;  
1182. 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;      4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;  
1183. 5) прохання про перегляд заочного рішення;      5) клопотання про перегляд заочного рішення;  
1184. 6) перелік доданих до заяви матеріалів.      6) перелік доданих до заяви матеріалів.  
1185. 3. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.      3. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.  
1186. 4. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів.      4. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів.  
1187. 5. До заяви, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.      5. До заяви, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.  
1188. 6. За подання заяви про перегляд заочного рішення державне мито не сплачується.      6. За подання заяви про перегляд заочного рішення судовий збір не сплачується.  
1189. 7. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 140 цього Кодексу.      7. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 121 цього Кодексу.  
1190. Стаття 231. Дії суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення      Стаття 230. Дії суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення  
1191. 1. Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви.      1. Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви.  
1192. 2. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.      2. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.  
1193. Стаття 232. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення      Стаття 231. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення  
1194. 1. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.      1. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.  
1195. 2. Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого доповідає стисло зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.      2. Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.  
1196. 3. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:      3. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:  
1197. 1) залишити заяву без задоволення;      1) залишити заяву без задоволення;  
1198. 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.      2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.  
1199. 4. У разі залишення заяви без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.   -347- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч.4 ст.232 слова "в апеляційному порядку" замінити словами "в загальному порядку, встановленому цим Кодексом".  
Враховано   4. У разі залишення заяви без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.  
1200. Стаття 233. Підстави для скасування заочного рішення      Стаття 232. Скасування та оскарження заочного рішення  
1201. 1. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.   -348- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст.233 доповнити частиною 2 такого змісту: "2. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом." Ч.2 ст.233 викласти в такій редакції: "Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом."  
Враховано   1. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. 2. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.  
1202. 2. Повторне заочне рішення оскаржується в загальному порядку.      3. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.  
1203. Стаття 234. Законна сила заочного рішення      Стаття 233. Законна сила заочного рішення  
1204. Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загальних правил, встановлених цим Кодексом.   -349- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ст.234 слова "до загальних правил" замінити словами "до загального порядку".  
Враховано   Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого цим Кодексом.  
1205. Глава 13. Фіксування судового процесу       
1206. Стаття 235. Фіксування судового процесу технічними засобами       
1207. 1. Суд під час судового розгляду справи у судовому засіданні здійснює повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.   -350- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Всюди у тексті ст. 235-237 термін "фіксування судового процесу технічними засобами" замінити терміном "фіксування судового засідання технічними засобами".  
Враховано    
1208. 2. Фіксування судового процесу технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.       
1209. 3. Повне чи часткове відтворення технічного запису судового процесу здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.       
1210. 4. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового процесу (касета, дискета тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.       
1211. 5. За клопотанням особи, яка бере участь у справі, може бути здійснено на платній основі повне чи часткове роздрукування технічного запису судового процесу за розпорядженням головуючого. Особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис судового процесу.       
1212. 6. Розмір плати за роздрукування технічного запису судового процесу встановлюється Кабінетом Міністрів України.       
1213. Стаття 236. Журнал судового засідання       
1214. 1. Одночасно з проведенням фіксування судового процесу технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання.       
1215. 2. У журналі судового засідання зазначаються наступні відомості:       
1216. 1) рік, місяць, число і місце судового засідання;       
1217. 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;       
1218. 3) справа, що розглядається, повне ім'я (найменування) сторін та інших осіб, що беруть участь у справі;       
1219. 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;       
1220. 5) назва процесуальної дії;       
1221. 6) час вчинення процесуальної дії;       
1222. 7) кодований номер інформації на засобі фіксування судового процесу;       
1223. 8) інші відомості, передбачені цим Кодексом.       
1224. 3. Журнал судового засідання ведеться та підписується головуючим і секретарем судового засідання, приєднується до справи і зберігається в установленому законодавством порядку.   -351- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 3 ст. 236 викласти у такій редакції: "Журнал судового засідання ведеться та підписується невідкладно після завершення судового засідання секретарем судового засідання, приєднується до справи і зберігається в установленому законодавством порядку". Ч. 4 вилучити.  
Враховано у ч. 3 ст. 199   
1225. 4. Журнал повинен бути оформлений не пізніше трьох днів з дня проголошення судового рішення.       
1226. Стаття 237. Зауваження щодо технічного запису судового процесу, журналу судового засідання та їх розгляд       
1227. 1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового процесу, журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.       
1228. 2. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового процесу та журналу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу.       
1229. 3. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.       
1230. 4. Зауваження щодо технічного запису судового процесу чи журналу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх подання.       
1231. Стаття 238. Порядок складання і оформлення протоколів про окремі процесуальні дії       
1232. 1. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол. При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби.       
1233. 2. У протоколі вчинення окремої процесуальної дії зазначаються наступні відомості:       
1234. 1) рік, місяць, число і місце;   -352- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У п. 1, 2, 11 ч. 2 ст. 238 доповнити словами "процесуальної дії".  
Враховано у ст. 201   
1235. 2) час початку;       
1236. 3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;       
1237. 4) справа, що розглядається, повне ім'я (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;       
1238. 5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків.       
1239. 6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків;       
1240. 7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали;       
1241. 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;       
1242. 9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені йому додаткові запитання; консультацій та висновків спеціалістів;       
1243. 10) докази, а у разі, якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, їх опис;       
1244. 11) час закінчення;       
1245. 12) інші відомості, передбачені цим Кодексом.       
1246. 3. Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії.       
1247. 4. Протокол приєднується до справи.       
1248. Розділ ІV. ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ      Розділ ІV. ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ  
1249. Глава 1. Загальні положення      Глава 1. Загальні положення  
1250. Стаття 239. Окреме провадження      Стаття 234. Окреме провадження  
1251. 1. Окреме провадження - це такий вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав і законних інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.      1. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав і інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.  
1252. 2. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:      2. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:  
1253. 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;      1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;  
1254. 2) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;      2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;  
1255. 3) усиновлення;      3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення;  
1256. 4) встановлення неправильно зазначених відомостей в актах цивільного стану;   -353- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П.4 ч.2 ст.239 вилучити. П. 7 помістити після п. 1.  
Враховано    
1257. 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;      5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;  
1258. 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та ордерні цінні папери;      6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі;  
1259. 7) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;       
1260. 8) визнання речей безхазяйними;   -354- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 8 ч.2 ст.239 викласти у такій редакції: "передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність".  
Враховано   7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою;  
1261. 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;      9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;  
1262. 10) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.      10) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.  
1263. 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.      11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.  
1264. 3. Законом може бути передбачено розгляд інших справ у порядку окремого провадження.   -355- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.3 ст. 239 викласти в такій редакції: „У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, про поновлення шлюбу після його розірвання, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом."  
Враховано   3. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, про поновлення шлюбу після його розірвання, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.  
1265. 4. У випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 9, 10 частини першої цієї статті розгляд справ провадиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів.   -356- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч.4 ст.239 цифри "1, 2, 3, 9, 10" замінити цифрами "1, 3, 4, 9, 10".  
Враховано   4. У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини першої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів.  
1266. Стаття 240. Порядок розгляду справ окремого провадження      Стаття 235. Порядок розгляду справ окремого провадження  
1267. 1. Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб.   -357- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.1 ст.240 викласти у такій редакції: "Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходи до всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи". У ч. 2 цієї статті слово "справжніх" вилучити.  
Враховано   1. Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходи до всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.  
1268. 2. З метою з'ясування справжніх обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.      2. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.  
1269. 3. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.      3. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.  
1270. 4. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.      4. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.  
1271. 5. Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв'язку з укладенням мирової угоди.      5. Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв'язку з укладенням мирової угоди.  
1272. 6. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, підвідомчий судам, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.   -358- Онопенко В.В.
У ч.6 ст.240 слова "підвідомчий судам" замінити словами "який вирішується в порядку позовного провадження".  
Враховано   6. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.  
1273. 7. При ухваленні судом рішення судові витрати та витрати на оплату допомоги адвоката не відшкодовуються, якщо інше не передбачено законом.   -359- Онопенко В.В.
У ч.7 ст.240 вилучити слова "та витрати на оплату допомоги адвоката".  
Враховано   7. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.  
1274. Глава 2. ОБМЕЖЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ, ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ НЕДІЄЗДАТНОЮ ТА ПОНОВЛЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ   -360- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Назви глави 2 і наступних Розділу 4 починати словами "Розгляд судом справ про".  
Враховано   Глава 2. РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ОБМЕЖЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ, ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ НЕДІЄЗДАТНОЮ ТА ПОНОВЛЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ  
1275. Стаття 241. Підсудність      Стаття 236. Підсудність Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцем знаходження цього закладу. Стаття 237. Особи, які можуть бути заявниками  
1276. 1. Справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи внаслідок зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо може бути порушено за заявою членів його сім'ї, органу опіки і піклування, наркологічного закладу.   -361- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 1-3 ст. 241 зробити окремою статтею з назвою "Особи, які можуть бути заявниками", яку помісти після статті 241.  
Враховано   1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подана членами її сім'ї, органом опіки і піклування, наркологічним або психіатричним закладом.  
    -362- Онопенко В.В.
Ч.1 ст.241 викласти в такій редакції: "1. Справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, може бути порушено за заявою членів її сім'ї, органу опіки і піклування, наркологічного або психіатричного закладу."  
Враховано    
1277. 2. Справу про визнання фізичної особи недієздатною внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу може бути порушено за заявою членів його сім'ї, близьких родичів, незалежно від їх спільного проживання, органу опіки і піклування, психіатричного закладу.   -363- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст.241 після ч. 1 доповнити ч. 2 такого змісту: "Справу про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути порушено за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки і піклування."  
Враховано редакційно   2. Заява про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подана батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки і піклування. 3. Заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки і піклування, психіатричним закладом.  
1278. 3. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.       
1279. Стаття 242. Зміст заяви      Стаття 238. Зміст заяви  
1280. 1. У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинні бути викладені обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо поставила себе, свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.   -364- Онопенко В.В.
Ч.1 ст.242 після слів "повинні бути викладені" доповнити словами "обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи".  
Враховано   1. У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинні бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.  
1281. 2. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.   -365- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 242 доповнити ч.2 в такі редакції: "У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права повинні бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього користування ним цього права."  
Враховано   2. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права повинні бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права. 3. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.  
1282. Стаття 243. Призначення експертизи в справах про визнання фізичної особи недієздатною   -366- Онопенко В.В.
Назву статті 243 викласти в такій редакції: "Стаття 243. Призначення експертизи"  
Враховано   Стаття 239. Призначення експертизи  
1283. 1. Суд за наявності достатніх даних про хронічний, стійкий психічний розлад фізичної особи призначає для визначення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.   -367- Онопенко В.В.
У ч.1 ст.243 вилучити слова "хронічний, стійкий".  
Враховано   1. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.  
1284. 2. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої порушено справу про визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.   -368- Онопенко В.В.
У ч.2 ст.243 після слів "порушено справу про" доповнити словами "обмеження її у цивільній дієздатності чи".  
Враховано   2. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.  
1285. Стаття 244. Розгляд справ      Стаття 240. Розгляд справ  
1286. 1. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю представників органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я.      1. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я.  
1287. 2. Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.      2. Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.  
1288. 3. Суд, установивши, що заявник діяв несумлінно, з метою обмеження цивільної дієздатності фізичної особи або визнання недієздатною психічно здорової фізичної особи, стягує із заявника всі судові витрати.   -369- Онопенко В.В.
Узгодити ч. 3 ст. 244 з термінологією ч. 3 ст. 39 нового Цивільного кодексу України.  
Враховано   3. Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достаньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати.  
1289. Стаття 245. Рішення суду      Стаття 241. Рішення суду  
1290. 1. Рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною після набрання ним законної сили надсилається органу опіки і піклування. Таке рішення є підставою для призначення обмеженому у цивільній дієздатності піклувальника, а недієздатному - опікуна.   -370- Онопенко В.В.
Ч.1 ст.245 викласти в такій редакції: "1. Рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі про обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною після набрання ним законної сили надсилається органу опіки і піклування. Таке рішення є підставою для призначення фізичній особі, обмеженій у цивільній дієздатності, піклувальника, а недієздатній фізичній особі - опікуна."  
Враховано   1. Рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі про обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною після набрання ним законної сили надсилається органові опіки і піклування. Таке рішення є підставою для призначення фізичній особі, обмеженій у цивільній дієздатності, піклувальника, а недієздатній фізичній особі - опікуна.  
1291. 2. Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім'ї або органу опіки і піклування.   -371- Онопенко В.В.
Ч.2 ст.245 починати словами "Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та".  
Враховано   2. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім'ї або органу опіки і піклування.  
1292. 3. Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, органу опіки і піклування.   -372- Онопенко В.В.
Ч.3 ст.245 починати словами "Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та".  
Враховано   3. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, органу опіки і піклування.  
1293. 4. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу опіки і піклування. Таке рішення є підставою для зняття встановлених над фізичною особою опіки чи піклування.   -373- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Уніфікувати виклад статей про підсудність у розділі 4.  
Враховано   4. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу опіки і піклування. Таке рішення є підставою для зняття встановлених над фізичною особою опіки чи піклування. Глава 3. Розгляд Судом справ про НАДАННЯ неповнолітнІЙ ОСОБІ повнОЇ ЦИВІЛЬНОЇ дієздатнОСТІ Стаття 242. Підсудність Заява неповнолітньої особи, яка досягла шістнадцятирічного віку, про надання їй повної цивільної дієздатності у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, за відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника подається до суду за місцем її проживання. Стаття 243. Зміст заяви У заяві про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності повинні бути викладені дані про те, що неповнолітня особа працює за трудовим договором, або є матір'ю чи батьком дитини відповідно до актового запису цивільного стану. Стаття 244. Розгляд справи Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності суд розглядає за участю заявника, одного або обох батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а також представників органів опіки і піклування. Участь представників органів опіки і піклування у розгляді справи є обов'язковою. Стаття 245. Рішення суду 1. Суд, розглянувши заяву про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності по суті, ухвалює рішення, яким задовольняє або відмовляє у задоволенні вимоги заявника. 2. У разі задоволення заявленої вимоги неповнолітній особі надається повна цивільна дієздатність після набрання рішенням суду законної сили. 3. Рішення суду про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності після набрання ним законної сили надсилається органові опіки і піклування.  
1294. Глава 3. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою      Глава 4. Розгляд судом справ про Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою  
1295. Стаття 246. Підсудність      Стаття 246. Підсудність  
1296. Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою розглядаються судом за місцем проживання заявника.   -374- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст.246 в кінці доповнити словами „або останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місце перебування якої невідоме, або замісцем знаходження її майна".  
Враховано   Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місце перебування якої невідоме, абоза місцем знаходження її майна.  
1297. Стаття 247. Зміст заяви      Стаття 247. Зміст заяви  
1298. У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала без вісті, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.      У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала без вісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.  
1299. Стаття 248. Підготовка справи до розгляду      Стаття 248. Підготовка справи до розгляду  
1300. 1. Суддя до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про відсутнього, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні органи, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем його роботи про наявність відомостей щодо відсутнього.   -375- Онопенко В.В.
Ч.1 ст.248 викласти в такій редакції: "1. Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місце перебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем її роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місце перебування якої невідоме."  
Враховано   1. Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місце перебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем її роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місце перебування якої невідоме.  
1301. 2. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки і піклування щодо призначення опікуна для охорони майна відсутнього, а якщо потрібно, то і для управління цим майном.   -376- Онопенко В.В.
У ч.2 ст.248 слова "призначення опікуна для охорони майна відсутнього, а якщо потрібно, то і для управління цим майном" замінити словами "встановлення опіки над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, якщо опіка над майном ще не встановлена".  
Враховано   2. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки і піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, якщо опіка над майном ще не встановлена.  
1302. Стаття 249. Розгляд справи      Стаття 249. Розгляд справи  
1303. 1. Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.      1. Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.  
1304. 2. Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному державному органу реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини для вжиття заходів з охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріальних контор, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.   -377- Онопенко В.В.
Ч.2 ст.249 викласти в наступній редакції: "2. Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна."  
Враховано   2. Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.  
1305. Стаття 250. Дії суду в разі появи фізичної особи, яка була визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою      Стаття 250. Дії суду в разі появи фізичної особи, яка була визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою  
1306. 1. У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи, суд за місцем перебування особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою, або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою.      1. У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи, суд за місцем перебування особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою.  
1307. 2. Копію рішення суд надсилає відповідному державному органу реєстрації актів цивільного стану для анулювання запису про смерть, а також органам опіки та піклування для зняття опіки над майном фізичної особи, яка з'явилася.   -378- Онопенко В.В.
У ч.2 ст.250 вилучити слова "а також органам опіки та піклування для зняття опіки над майном фізичної особи, яка з'явилася".  
Враховано   2. Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.  
1308. Глава 4. Усиновлення      Глава 5. Розгляд судом справ про Усиновлення  
1309. Стаття 251. Підсудність      Стаття 251. Підсудність  
1310. Справи про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька, або була позбавлена їхнього піклування розглядаються судом за місцем їх проживання.      Заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.  
1311. Стаття 252. Зміст заяви      Стаття 252. Зміст заяви  
1312. 1. Заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини та запис заявника матір`ю або батьком дитини, відомості про стан здоров'я дитини.   -379- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.1 ст.252 викласти у такій редакції: "1. Заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім'я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров'я дитини. Заява про усиновлення дитини може містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір`ю або батьком дитини".  
Враховано   1. Заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім'я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров'я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір`ю або батьком дитини.  
1313. 2. До заяви про усиновлення дитини мають бути додані:      2. До заяви про усиновлення дитини при наявності мають бути додані такі документи:  
1314. 1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя - при усиновленні дитини одним із подружжя;   -380- Онопенко В.В.
П.2 ч.2 ст.252 після слів "другого з подружжя" доповнити словами "засвідчена нотаріально".  
Враховано   1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;  
1315. 2) медичний висновок про стан здоров'я усиновлювачів;      2) медичний висновок про стан здоров'я заявника;  
1316. 3) довідка з місця роботи з зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;      3) довідка з місця роботи з зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;  
1317. 4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням.   -381- Онопенко В.В.
Ч.2 ст.252 доповнити пунктом 5 такого змісту: "5) інші документи, передбачені законом".  
Враховано   4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; 5) інші документи, визначені законом.  
1318. 3. До заяви про усиновлення дитини особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або іноземцями, крім документів, зазначених у частині другій цієї статті, додаються дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади, висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами, дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усиновленої дитини та його постійне проживання на території цієї держави, зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.      3. До заяви про усиновлення дитини особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або іноземцями, крім документів, зазначених у частині другій цієї статті, додаються дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади, висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами, дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усиновленої дитини та його постійне проживання на території цієї держави, зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.  
1319. 4. До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є громадянином іншої держави, крім документів, зазначених у частині другій цієї статті, додаються згода законного представника дитини та компетентного органу держави, громадянином якої є дитина.      4. До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є громадянином іншої держави, крім документів, зазначених у частині другій цієї статті, додаються згода законного представника дитини та компетентного органу держави, громадянином якої є дитина.  
1320. 5. Документи усиновлювачів, які є громадянами інших держав, мають бути у встановленому законодавством порядку легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Такі документи мають бути перекладені на українську мову, а переклад має бути засвідчений нотаріально.      5. Документи усиновлювачів, які є громадянами інших держав, мають бути у встановленому законодавством порядку легалізовані, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Такі документи мають бути перекладені українською мовою, а переклад має бути засвідчений нотаріально.  
1321. 6. Заява про усиновлення повнолітньої дитини повинна містити відомості, зазначені у частині першій, пункті 1 частини другої цієї статті, а також дані про відсутність у усиновлювальної особи матері, батька, або позбавлення їх піклування над цією особою, а також згода усиновлюваної особи.   -382- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.6 ст.252 викласти у такій редакції: "6. „Заява про усиновлення повнолітньої особи повинна містити відомості, зазначені у частині першій цієї статті, а також дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. До заяви мають бути доданні документи, зазначені у пункті 1 частини другої цієї статті, а також згода особи на усиновлення.".  
Враховано   6. Заява про усиновлення повнолітньої особи повинна містити відомості, зазначені у частині першій цієї статті, а також дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. До заяви мають бути доданні документи, зазначені у пункті 1 частини другої цієї статті, а також згода особи на усиновлення.  
1322. Стаття 253. Підготовка справи до розгляду      Стаття 253. Підготовка справи до розгляду  
1323. 1. Суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідних органів опіки і піклування, а в справах, порушених за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади.      1. Суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки і піклування, а в справах, провадження у яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади.  
1324. 2. Органи опіки і піклування повинні надати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність інтересам дитини.      2. Орган опіки і піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.  
1325. 3. До висновку органу опіки і піклування мають бути додані:      3. До висновку органу опіки і піклування мають бути додані:  
1326. 1) акт дослідження умов життя усиновлювачів, складений за місцем їх проживання;      1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;  
1327. 2) свідоцтво про народження дитини;      2) свідоцтво про народження дитини;  
1328. 3) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;      3) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;  
1329. 4) у випадках, передбачених законом згода на усиновлення батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини.      4) у випадках, встановлених законом згода на усиновлення батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини.  
1330. Суд у разі необхідності може вимагати надання інших документів.      Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів.  
1331. Стаття 254. Розгляд справи      Стаття 254. Розгляд справи  
1332. 1. Суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов'язковою участю заявника, органів опіки і піклування або Центру по усиновленню дітей при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади в галузі освіти, а також дитини, якщо вона у зв'язку з віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.   -383- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч.1 ст.254 слова "або Центру по усиновленню дітей при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади в галузі освіти" замінити словами "або уповноваженого органу виконавчої влади".  
Враховано   1. Суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов'язковою участю заявника, органу опіки і піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона у зв'язку з віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.  
1333. 2. Суд розглядає справу про усиновлення повнолітньої особи за обов`язковою участю заявника (заявників) усиновлюваної особи з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.      2. Суд розглядає справу про усиновлення повнолітньої особи з обов`язковою участю заявника (заявників), усиновлюваної особи з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.  
1334. 3. Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках, передбачених Сімейним кодексом України, суд розглядає справу у закритому судовому засіданні.      3. Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках, встановлених Сімейним кодексом України, суд розглядає справу у закритому судовому засіданні.  
1335. 4. Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи.      4. Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи.  
1336. Стаття 255. Рішення суду      Стаття 255. Рішення суду  
1337. 1. За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення.      1. За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення.  
1338. 2. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками).      2. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками).  
1339. 3. За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.      3. За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.  
1340. 4. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).   -384- Онопенко В.В.
Ст.255 доповнити частинами 5 і 6 в такій редакції: "5. Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи. 6. У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду."  
Враховано   4. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників). 5. Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи. 6. У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.  
1341. 5. Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до державного органу реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а в справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.      7. Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а в справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.  
1342. Глава 5. Встановлення неправильно зазначених відомостей в актах Цивільного стану   -385- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Главу 5 вилучити.  
Враховано    
1343. Стаття 256. Підсудність       
1344. Заява про встановлення неправильності зазначення відомостей в актах цивільного стану подається до суду за місцем проживання заявника.       
1345. Стаття 257. Зміст заяви       
1346. У заяві про встановлення неправильності зазначення відомостей в актах цивільного стану повинно бути зазначено в чому саме полягає неправильність зазначення відомостей в актах цивільного стану, а також коли і яким державним органом реєстрації актів цивільного стану було відмовлено у виправленні цих відомостей.       
1347. Стаття 258. Розгляд справи       
1348. Суд розглядає справу про виправлення відомостей зазначених в актах цивільного стану з викликом заявника та представника державного органу реєстрації актів цивільного стану.       
1349. Стаття 259. Рішення суду       
1350. Рішення суду, яким встановлено неправильність зазначення відомостей в актах цивільного стану, після набрання ним законної сили є підставою для виправлення таких відомостей державним органом реєстрації актів цивільного стану, їх вилучення або анулювання відповідного акту.       
1351. Глава 6. Встановлення фактів, що мають юридичне значення      Глава 6. Розгляд судом справ про Встановлення фактів, що мають юридичне значення  
1352. Стаття 260. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення      Стаття 256. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення  
1353. 1. Суд розглядає справи про встановлення факту:      1. Суд розглядає справи про встановлення факту:  
1354. 1) родинних відносин фізичних осіб;      1) родинних відносин між фізичними особами;  
1355. 2) перебування фізичної особи на утриманні;      2) перебування фізичної особи на утриманні;  
1356. 3) каліцтва у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;      3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;  
1357. 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, народження і смерті;      4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;  
1358. 5) перебування у фактичних шлюбних відносинах у встановлених законом випадках, якщо шлюб в органах реєстрації актів цивільного стану не може бути зареєстрований внаслідок смерті одного з подружжя;   -386- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
З метою узгодження п. 4 ч.1 ст.260 з Сімейним кодексом України викласти його у такій редакції: "5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу".  
Враховано   5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;  
1359. 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;      6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;  
1360. 7) факту народження особи в певний час у разі неможливості державним органом реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт народження;      7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації факту народження органом державної реєстрації актів цивільного стану;  
1361. 8) факту смерті особи в певний час у разі неможливості державним органом реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт смерті.      8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації факту смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану.  
1362. 2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.      2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.  
1363. 3. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.      3. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.  
1364. Стаття 261. Підсудність      Стаття 257. Підсудність  
1365. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядають суди за заявами фізичних осіб за місцем їх проживання.      Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.  
1366. Стаття 262. Зміст заяви      Стаття 258. Зміст заяви  
1367. 1. У заяві повинно бути зазначено:      1. У заяві повинно бути зазначено:  
1368. 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;      1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;  
1369. 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;      2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;  
1370. 3) докази, що підтверджують факт.      3) докази, що підтверджують факт.  
1371. 2. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.      2. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.  
1372. Стаття 263. Зміст рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення      Стаття 259. Зміст рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення  
1373. 1. У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.      1. У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.  
1374. 2. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в державних органах реєстрації актів цивільного стану або оформленню в нотаріальному порядку, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.      2. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.  
1375. Глава 7. ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ НА ВТРАЧЕНІ ЦІННІ ПАПЕРИ НА ПРЕД'ЯВНИКА ТА ОРДЕРНІ ЦІННІ ПАПЕРИ   -387- Онопенко В.В.
У назві глави 7 слова "ордерні цінні папери" замінити словом "векселі". Аналогічні зміни здійснити в статтях 264-272.  
Враховано   Глава 7. Розгляд судом справ про ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ НА ВТРАЧЕНІ ЦІННІ ПАПЕРИ НА ПРЕД'ЯВНИКА ТА ВЕКСЕЛІ  
1376. Стаття 264. Підсудність      Стаття 260. Підсудність  
1377. 1. Особа, яка втратила цінний папір на пред'явника або ордерний цінний папір може звернутися до суду з заявою про визнання їх недійсними і про відновлення її прав на втрачений цінний папір.      1. Особа, яка втратила цінний папір на пред'явника або вексель, може звернутися до суду з заявою про визнання їх недійсними і про відновлення її прав на втрачений цінний папір.  
1378. 2. Справу розглядає місцевий суд за місцезнаходженням емітента цінного паперу на пред'явника або за місцем платежу за ордерним цінним папером      2. Заява подається до суду за місцем знаходження емітента цінного паперу на пред'явника або за місцем платежу за векселем.  
1379. Стаття 265. Зміст заяви      Стаття 261. Зміст заяви  
1380. У заяві до суду про визнання втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу недійсним та відновлення прав на них повинно бути зазначено:      У заяві до суду про визнання втраченого цінного папера на пред'явника або векселя недійсним та відновлення прав на них повинно бути зазначено:  
1381. 1) прізвище, ім'я та по батькові і місце проживання заявника, найменування та місце знаходження юридичної особи - заявника;      1) ім'я і місце проживання заявника, найменування та місце знаходження юридичної особи - заявника;  
1382. 2) обставини, за яких втрачено цінний папір на пред'явника або ордерний цінний папір;      2) обставини, за яких втрачено цінний папір на пред'явника або вексель;  
1383. 3) повну і точну назву емітента втраченого цінного паперу на пред'явника і його характерні ознаки, а для ордерного цінного паперу - вид, номер бланку, суму ордерного цінного паперу, дату і місце складання, строк та місце платежу, найменування ордеродавця та інших, відомих заявнику, зобов'язаних за векселем осіб, а також першого векселедержателя.   -388- Онопенко В.В.
У п.3 ст.265 слова "характерні ознаки" замінити словами "реквізити".  
Враховано   3) повну і точну назву емітента втраченого цінного паперу на пред'явника і його реквізити, а для векселя - вид, номер бланку, суму векселя, дату і місце складання, строк та місце платежу, найменування векселедавця та інших, відомих заявнику, зобов'язаних за векселем осіб, а також першого векселедержателя.  
1384. Стаття 266. Ухвала суду до розгляду заяви по суті      Стаття 262. Ухвала суду до судового розгляду  
1385. 1. Суд, одержавши заяву, своєю ухвалою постановляє:      1. Суд, одержавши заяву, своєю ухвалою постановляє:  
1386. 1) зробити публікацію про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу до суду;      1) зробити публікацію про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя до суду;  
1387. 2) заборонити здійснювати будь-які операції за втраченим цінним папером на пред'явника або за ордерним цінним папером.      2) заборонити здійснювати будь-які операції за втраченим цінним папером на пред'явника або за векселем.  
1388. 2. Ухвала надсилається емітенту втраченого цінного паперу на пред'явника. У справі про визнання недійсним втраченого ордерного цінного паперу та відновлення прав на нього ухвала суду надсилається негайно зобов'язаним за ордерним цінним папером особам, якщо їх адреси відомі суду, а також, якщо строк платежу за ордерним цінним папером не настав, на адресу всіх нотаріусів відповідного нотаріального округу, на території якого знаходиться місце платежу за ордерним цінним папером. Пред'явлення нотаріусу ордерний цінний папір для вчинення протесту, щодо якого постановлено ухвалу, якою заборонено будь-які операції за ним, нотаріус, зобов'язаний повідомити відповідний суд про пред'явлення такого ордерного цінного паперу .      2. Ухвала надсилається емітенту втраченого цінного паперу на пред'явника. У справі про визнання недійсним втраченого векселя та відновлення прав на нього ухвала суду надсилається негайно зобов'язаним за векселем особам, якщо їх адреси відомі суду, а також, якщо строк платежу за векселем не настав, на адресу всіх нотаріусів відповідного нотаріального округу, на території якого знаходиться місце платежу за векселем. При пред'явленні векселя нотаріусу для вчинення протесту, щодо якого постановлено ухвалу, якою заборонено будь-які операції за ним, нотаріус, зобов'язаний повідомити відповідний суд про пред'явлення такого векселя для вчинення протесту.  
1389. 3. З дати постановлення ухвали суду зупиняється перебіг всіх строків, щодо обігу втраченого цінного паперу на пред'явника або ордерного цінного паперу, передбачених законодавством про обіг ордерних цінних паперів .      3. З дати постановлення ухвали суду зупиняється перебіг всіх строків, щодо обігу втраченого цінного паперу на пред'явника або векселя, встановлених законодавством про обіг векселів.  
1390. Стаття 267. Зміст публікації      Стаття 263. Зміст публікації  
1391. 1. Публікація про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу, з приводу яких подано заяву до суду, повинна містити інформацію, передбачену пунктами 1 і 3 статті 265 цього Кодексу, а також пропозицію держателя втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу повідомити суд в тримісячний строк про свої права на цінний папір або ордерний цінний папір.      1. Публікація про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя, з приводу яких подано заяву до суду, повинна містити інформацію, визначену пунктами 1 і 3 статті 258 цього Кодексу, а також пропозицію держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя повідомити суд в тримісячний строк про свої права на цінний папір або вексель.  
1392. 2. Публікація робиться за рахунок заявника у місцевій газеті за місцезнаходженням емітенту цінного паперу, або за місцем платежу ордерного цінного паперу, а також в одному з офіційних друкованих видань.      2. Публікація робиться за рахунок заявника у місцевій газеті за місцем знаходження емітента цінного паперу, або за місцем платежу векселя, а також в одному з офіційних друкованих видань.  
1393. Стаття 268. Обов'язки держателя втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу      Стаття 264. Обов'язки держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя  
1394. Держатель втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу повинен у встановлений строк подати до суду, який постановив ухвалу, разом з цінним папером на пред'явника або ордерним цінним папером заяву про те, що він є його держателем.      Держатель втраченого цінного папера на пред'явника або векселя повинен у встановлений строк подати до суду, який постановив ухвалу, разом з цінним папером на пред'явника або векселем заяву про те, що він є його держателем.  
1395. Стаття 269. Строк пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера або ордерного цінного паперу      Стаття 265. Строк пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера або векселя  
1396. 1. Якщо держатель втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу подасть заяву до суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви про визнання втраченого цінного паперу на пред'явника або ордерного цінного паперу недійсним та відновлення прав на нього без розгляду та встановлює строк для пред'явлення заявником позову в загальному порядку до держателя цього цінного паперу на пред'явника або ордерного цінного паперу про їх витребування.      1. Якщо держатель втраченого цінного папера на пред'явника або векселя подасть заяву до суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви про визнання втраченого цінного паперу на пред'явника або векселя недійсним та відновлення прав на нього без розгляду та встановлює строк для пред'явлення заявником позову в загальному порядку до держателя цього цінного паперу на пред'явника або векселя про їх витребування.  
1397. 2. Строк пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу не може бути більшим двох місяців.      2. Строк пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не може бути більшим двох місяців.  
1398. 3. Якщо заявник у встановлений судом строк не пред'явить позову до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу, суд постановляє ухвалу про зняття заборони здійснювати будь-які операції за цінним папером на пред'явника або за ордерним цінним папером .      3. Якщо заявник у встановлений судом строк не пред'явить позову до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя, суд постановляє ухвалу про зняття заборони здійснювати будь-які операції за цінним папером на пред'явника або за векселем.  
1399. 4. Копія ухвали надсилається особам, зазначеним у частині другій статті 266 цього Кодексу.      4. Копія ухвали надсилається особам, зазначеним у частині другій статті 262 цього Кодексу.  
1400. Стаття 270. Призначення справи до розгляду      Стаття 266. Призначення справи до розгляду  
1401. 1. Якщо протягом тримісячного строку з дня публікації про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу не надійде заяви, зазначеної в статті 268 цього Кодексу, суд призначає справу до розгляду.      1. Якщо протягом тримісячного строку з дня публікації про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не надійде заяви, зазначеної в статті 264 цього Кодексу, суд призначає справу до розгляду.  
1402. 2. Про день розгляду справи суд повідомляє заявника, емітента втраченого цінного паперу на пред'явника або зобов'язаних за ордерним цінним папером осіб.      2. Про день розгляду справи суд повідомляє заявника, емітента втраченого цінного паперу на пред'явника або зобов'язаних за векселем осіб.  
1403. Стаття 271. Вирішення справи      Стаття 267. Вирішення справи  
1404. 1. За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення про визнання втраченого цінного паперу на пред'явника або ордерного цінного паперу недійсним або про відмову в задоволенні заявленої вимоги. Рішення про визнання втраченого цінного паперу на пред'явника або ордерного цінного паперу недійсним є підставою для видачі заявникові цінного папера на пред'явника замість визнаного недійсним або проведення передбачених за ним операцій; для здійснення платежу за ордерним цінним папером або для видачі заявникові ордерного цінного паперу замість визнаного недійсним та для відновлення зобов'язаними за ордерним цінним папером особами передаточних написів.      1. За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення про визнання втраченого цінного паперу на пред'явника або векселя недійсним або про відмову в задоволенні заявленої вимоги. Рішення про визнання втраченого цінного паперу на пред'явника або векселя недійсним є підставою для видачі заявникові цінного папера на пред'явника замість визнаного недійсним або проведення визначених ним операцій; для здійснення платежу за векселем або для видачі заявникові векселя замість визнаного недійсним та для відновлення зобов'язаними за векселем особами передавальних написів.  
1405. 2. Рішення суду про визнання недійсним втраченого цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу публікується в порядку, передбаченому частиною другою статті 267 цього Кодексу.      2. Рішення суду про визнання недійсним втраченого цінного папера на пред'явника або векселя публікується в порядку, встановленому частиною другою статті 263 цього Кодексу.  
1406. Стаття 272. Права держателя цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу щодо відшкодування збитків      Стаття 268. Права держателя цінного папера на пред'явника або векселя щодо відшкодування збитків  
1407. 1. У разі ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні заявленої вимоги держатель цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу має право звернутися до суду із заявою про відшкодування за рахунок заявника збитків, заподіяних йому забороною здійснювати будь - які операції за цінним папером на пред'явника або за ордерним цінним папером.      1. У разі ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні заявленої вимоги держатель цінного папера на пред'явника або векселя має право звернутися до суду із заявою про відшкодування за рахунок заявника збитків, заподіяних йому забороною здійснювати будь-які операції за цінним папером на пред'явника або за векселем.  
1408. 2. Держатель цінного папера на пред'явника або ордерного цінного паперу, який не заявив вчасно з будь-яких причин про своє право на цінний папір на пред'явника або ордерний цінний папір, може пред'явити позов до особи, за якою визнано право на цінний папір на пред'явника або на ордерний цінний папір.      2. Держатель цінного папера на пред'явника або векселя, який не заявив вчасно з будь-яких причин про своє право на цінний папір на пред'явника або вексель, може пред'явити позов до особи, за якою визнано право на цінний папір на пред'явника або на вексель.  
1409. Глава 8. НАДАННЯ неповнолітнІЙ ОСОБІ повнОЇ ЦИВІЛЬНОЇ дієздатнОСТІ   -389- Онопенко В.В.
Главу 8 "Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності" помістити після глави 2.  
Враховано    
1410. Стаття 273. Підсудність       
1411. 1. Неповнолітня особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, може звернутися до суду за місцем свого проживання із заявою про надання їй повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.       
1412. 2. Заява про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності приймається судом за відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або у разі відмови органів опіки і піклування надати неповнолітній особі повну цивільну дієздатність.       
1413. Стаття 274. Зміст заяви       
1414. У заяві про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності повинні бути викладені обставини, які підтверджують здатність неповнолітнього за рівнем свого розвитку самостійно своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки, а також дані про те, що неповнолітній працює за трудовим договором або є відповідно до запису актів цивільного стану матір`ю чи батьком дитини.       
1415. Стаття 275. Розгляд справи       
1416. Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності суд розглядає за участю заявника, одного або обох батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а також представників органів опіки і піклування. Участь представників органів опіки і піклування у розгляді справи є обов'язковою.       
1417. Стаття 276. Рішення суду       
1418. 1. Суд, розглянувши заяву про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності по суті, ухвалює рішення, яким задовольняє або відхиляє прохання заявника.       
1419. 2. У разі задоволення заявленого прохання неповнолітній особі, яка досягла шістнадцятирічного віку, надається повна цивільна дієздатність з дня набрання рішенням суду законної сили.       
1420. 3. Рішення суду про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності після набрання ним законної сили надсилається органові опіки і піклування.       
1421. Стаття 277. Скасування надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності   -390- Онопенко В.В.
Статтю 277 виключити, оскільки скасування надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності не передбачено ЦК України.  
Враховано    
1422. 1. Заява про скасування надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності подається батьками (усиновлювачами) або піклувальником, а також органом опіки і піклування до суду, який ухвалив рішення про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, або за місцезнаходженням органу опіки і піклування, який ухвалив таке рішення.       
1423. 2. За наявності підстав, які свідчать про нездатність неповнолітньої особи самостійно своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки, суд ухвалює рішення про скасування надання судом або органом опіки і піклування неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.       
1424. Глава 9. Визнання майна безхазяйним   -391- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Назву глави викласти в такій редакції: "Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність".  
Враховано редакційно   Глава 8. Розгляд судом справ про Передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність  
1425. Стаття 278. Підсудність      Стаття 269. Підсудність  
1426. 1. Заява про визнання рухомого майна безхазяйним у випадках, передбачених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка вступила у володіння цим майном.   -392- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст.278 викласти в такій редакції: "Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі за умов, передбачених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем знаходження цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади."  
Враховано   Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади за умов, визначених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем знаходження цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади.  
1427. 2. Заява про визнання нерухомого майна безхазяйним у випадках, передбачених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцезнаходженням цього майна органом, уповноваженим управляти майном, що перебуває в комунальній власності.       
1428. Стаття 279. Зміст заяви      Стаття 270. Зміст заяви  
1429. 1. У заяві про визнання рухомого майна безхазяйним повинно бути зазначено, яке майно підлягає визнанню безхазяйним, описано його основні особливі ознаки, а також наведено докази, які свідчать про залишення майна власником без намірів зберігати право власності на нього, і докази, які свідчать про вступ заявника у володіння майном.   -393- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст.279 викласти в такій редакції: "У заяві про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність відповідної територіальної громади повинно бути зазначено, яку нерухому річ заявник просить передати до комунальної власності, основні характеристики нерухомої речі, посилання на документи, які свідчили б про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, друковані засоби масової інформації, в яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік."  
Враховано   У заяві про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади повинно бути зазначено, яку нерухому річ заявник просить передати у власність територіальної громади, основні характеристики нерухомої речі, посилання на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, друковані засоби масової інформації, в яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік.  
1430. 2. У заяві про визнання нерухомого майна безхазяйним повинно бути зазначено, яке майно підлягає визнанню безхазяйним, ким і яким чином воно виявлене і поставлене на облік як безхазяйне, його основні особливі ознаки, а також наведено докази, які свідчать про залишення цього майна власником без намірів зберігати право власності на нього.       
1431. Стаття 280. Відмова в прийнятті заяви      Стаття 271. Відмова в прийнятті заяви  
1432. Суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання нерухомого майна безхазяйним, якщо орган, уповноважений управляти майном, що перебуває в комунальній власності подасть заяву до закінчення одного року з дня прийняття його на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, в порядку, встановленому законодавством.   -394- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст.280 викласти в такій редакції: "Суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, якщо вона не взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, або заява подана до закінчення одного року з дня прийняття її на облік".  
Враховано   Суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади, якщо вона не взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, або заява подана до закінчення одного року з дня прийняття її на облік.  
1433. Стаття 281. Розгляд справи      Стаття 272. Розгляд справи  
1434. Справа про визнання майна безхазяйним розглядається судом з обов'язковою участю заявника і повідомленням усіх заінтересованих осіб.   -395- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст.281 викласти в такій редакції: "Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участі заявника при обов'язковому повідомленні усіх заінтересованих осіб."  
Враховано   Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участі заявника при обов'язковому повідомленні усіх заінтересованих осіб.  
1435. Стаття 282. Рішення суду      Стаття 273. Рішення суду  
1436. 1. Суд, визнавши, що рухоме майно не має власника або залишено ним без намірів зберігати право власності на нього, ухвалює рішення про визнання рухомого майна безхазяйним та про передачу його у власність особи, яка вступила у його володіння.   -396- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст.282 викласти в такій редакції: "Суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади".  
Враховано   Суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.  
1437. 2. Суд, визнавши, що нерухоме майно не має власника або залишено ним без намірів зберігати право власності на нього і взято на облік в установленому порядку, ухвалює рішення про визнання нерухомого майна безхазяйним і таким, що перейшло в комунальну власність відповідної територіальної громади.   -397- Онопенко В.В.
Доповнити проект главою в такій редакції: "Глава 9. Визнання спадщини відумерлою Стаття __. Підсудність Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, передбачених Цивільним кодексом України, подається до суду органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Стаття __. Зміст заяви У заяві про визнання спадщини відумерлою повинно бути наведено відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що складає спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття. Стаття __. Відмова в прийнятті заяви Суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою, якщо орган місцевого самоврядування подасть заяву до закінчення одного року з часу відкриття спадщини. Стаття __. Розгляд справи Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов'язковою участю заявника при обов'язковому повідомленні усіх заінтересованих осіб. Стаття __. Рішення суду Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, чи спадкоємці не прийняли спадщину або відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини."  
Враховано редакційно   Глава 9. Розгляд судом справ про Визнання спадщини відумерлою Стаття 274. Підсудність Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Стаття 275. Зміст заяви У заяві про визнання спадщини відумерлою повинно бути наведено відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що складає спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття. Стаття 276. Відмова в прийнятті заяви Суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою, якщо орган місцевого самоврядування подасть заяву до закінчення одного року з часу відкриття спадщини. Стаття 277. Розгляд справи Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов'язковою участю заявника при обов'язковому повідомленні усіх заінтересованих осіб. Стаття 278. Рішення суду Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.  
1438. Глава 10. НАДАННЯ ОСОБІ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ у ПРИМУСОВОму порядку      Глава 10. Розгляд заяви про НАДАННЯ ОСОБІ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ у ПРИМУСОВОму порядку  
1439. Стаття 283. Підсудність      Стаття 279. Підсудність  
1440. 1. За умов, передбачених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку, подається до місцевого суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до місцевого суду за місцем знаходження зазначеного закладу.      1. За умов, визначених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку, подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцем знаходження зазначеного закладу.  
1441. 2. Заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги, подається до місцевого суду за місцем проживання особи, а про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку - до місцевого суду за місцем знаходження психіатричного закладу.      2. Заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги, подається до суду за місцем проживання особи, а про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку - до суду за місцем знаходження психіатричного закладу.  
1442. Стаття 284. Зміст заяви і строк подачі заяви      Стаття 280. Зміст заяви і строк її подання  
1443. 1. У заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені передбачені законом підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.      1. У заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.  
1444. 2. До заяви про примусовий психіатричний огляд або примусове надання амбулаторної психіатричної допомоги додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.      2. До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.  
1445. 3. У заяві фізичної особи або її законного представника про припинення амбулаторної психіатричної допомоги чи госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку мають бути наведені обставини і докази, на яких ґрунтуються ці вимоги.      3. У заяві фізичної особи або її законного представника про припинення амбулаторної психіатричної допомоги чи госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку мають бути наведені обставини і докази, на яких ґрунтуються ці вимоги.  
1446. 4. У випадках, коли відповідно до закону примусова госпіталізація була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її примусову госпіталізацію протягом 24 годин.      4. У випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин.  
1447. 5. Заява фізичної особи або її законного представника про припинення примусового надання особі психіатричної допомоги може бути подана через 3 місяці з дня ухвалення рішення суду про примусове надання амбулаторної психіатричної допомоги, або її продовження, примусової госпіталізації, її продовження.      5. Заява фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення суду про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, або її продовження, госпіталізації у примусовому порядку, її продовження.  
1448. Стаття 285. Розгляд справи      Стаття 281. Розгляд справи  
1449. 1. Заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, розглядається судом в такі строки з дня її надходження до суду: про госпіталізацію особи до психіатричного закладу - протягом 24 годин; про психіатричний огляд - протягом 3 днів; про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації - протягом 10 днів.      1. Заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом в такі строки з дня її надходження до суду: про госпіталізацію особи до психіатричного закладу - протягом 24 годин; про психіатричний огляд - протягом трьох днів; про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації - протягом десяти днів.  
1450. 2. Справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізації у примусовому порядку розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги.      2. Справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізації у примусовому порядку розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги.  
1451. Стаття 286. Рішення суду      Стаття 282. Рішення суду  
1452. 1. У залежності від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову у її задоволенні.      1. У залежності від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову у її задоволенні.  
1453. 2. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.      2. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.  
1454. 3. Рішення про відмову у задоволенні заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги.      3. Рішення про відмову у задоволенні заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги.  
1455. Глава 11. Обов'язкова госпіталізація до протитУберкульозного закладу      Глава 11. Розгляд судом справ про Обов'язкову госпіталізацію до протитУберкульозного закладу  
1456. Стаття 287. Підсудність      Стаття 283. Підсудність  
1457. Заява про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу хворого на заразну форму туберкульозу, який ухиляється від лікування, подається до суду за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або до суду за місцем виявлення такого хворого.      Заява про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу хворого на заразну форму туберкульозу, який ухиляється від лікування, подається до суду за місцем знаходження протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або до суду за місцем виявлення такого хворого.  
1458. Стаття 288. Зміст і строк подання заяви      Стаття 284. Зміст і строк подання заяви  
1459. 1. У заяві про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування повинно бути зазначено передбачені законом підстави для такої госпіталізації. До заяви додається мотивований висновок лікарської комісії про необхідність обов'язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, в якому зазначається строк, протягом якого буде проведено лікування.      1. У заяві про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування повинно бути зазначено встановлені законом підстави для такої госпіталізації. До заяви додається мотивований висновок лікарської комісії про необхідність обов'язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, в якому зазначається строк, протягом якого буде проведено лікування.  
1460. 2. Заява подається протягом 24-х годин з часу виявлення у особи загрозливої форми туберкульозу.      2. Заява подається протягом 24-х годин з часу виявлення у особи загрозливої форми туберкульозу.  
1461. Стаття 289. Розгляд справи      Стаття 285. Розгляд справи  
1462. 1. Справи про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування суд розглядає не пізніше трьох днів з дня порушення справи. Особі повинно бути надано право особистої участі в судовому засіданні, за винятком випадків, коли за даними протитуберкульозного закладу така особа становить загрозу розповсюдження хвороби.      1. Справи про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування суд розглядає не пізніше трьох днів після відкриття провадження у справі. Особі має бути надано право особистої участі в судовому засіданні, за винятком випадків, коли за даними протитуберкульозного закладу така особа становить загрозу розповсюдження хвороби.  
1463. 2. Участь у розгляді справи представника протитуберкульозного закладу, з ініціативи якого порушено справу, представника особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію, є обов'язковою.      2. Участь у розгляді справи представника протитуберкульозного закладу, за заявою якого відкрито провадження у справі, представника особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію, є обов'язковою.  
1464. Стаття 290. Рішення суду      Стаття 286. Рішення суду  
1465. 1. Розглянувши заяву про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву.      1. Розглянувши заяву про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву.  
1466. 2. Рішення про задоволення заяви, зазначеної у частині першій цієї статті, є підставою для примусової госпіталізації або подальшого лікування особи в протитуберкульозному закладі на встановлений законом строк.      2. Рішення про задоволення заяви, зазначеної у частині першій цієї статті, є підставою для обов'язкової госпіталізації або подальшого лікування особи в протитуберкульозному закладі на встановлений законом строк.  
1467. Глава 12. Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб      Глава 12. Розгляд судом справ про Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб  
1468. Стаття 291. Підсудність      Стаття 287. Підсудність  
1469. 1. Справу про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи може бути порушено за заявою особи, яка виконує свої повноваження та/або захищає порушені права та інтереси, визначені законом.   -398- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Вилучити ч.1 ст.291.  
Враховано    
1470. 2. Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.   -399- Онопенко В.В.
Ч.2 ст.291 після слів "фізичної особи" доповнити словами "у випадках, передбачених законом".  
Враховано   Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцем знаходження банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.  
    -400- Національний банк України
Ст. 291 викласти в такій редакції: "1. Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи подається до суду за місцем знаходження банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу. "  
Враховано редакційно    
1471. Стаття 292. Зміст та форма заяви      Стаття 288. Зміст заяви  
1472. 1. У заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено:      У заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено:  
1473. 1) найменування суду, до якого подається заява;      1) найменування суду, до якого подається заява;  
1474. 2) повне ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або знаходження, а також повне ім'я представника заявника, коли заява подається представником;      2) ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або знаходження, а також ім'я представника заявника, коли заява подається представником;  
1475. 3) повне найменування та місцезнаходження банку або його філії, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;   -401- Онопенко В.В.
У п.3 ч.1 ст.292 вилучити слова "або його філії".  
Враховано   3) найменування та місце знаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;  
1476. 4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;      4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;  
1477. 5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання;      5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.  
1478. 6) підпис заявника або уповноваженої ним особи і дата подання заяви.   -402- Онопенко В.В.
Вилучити п.6 ч.1, ч.2 і 3 ст.292.  
Враховано    
1479. 2. Заява подається до суду в письмовій формі. Заява юридичної особи має містити підпис керівника (його заступника), засвідчений відбитком печатки юридичної особи, а заяви органів державної влади та місцевого самоврядування мають також бути викладені на бланках встановленої форми.       
1480. 3. Суд відмовляє в прийнятті заяви, якщо вона не відповідає вимогам закону або ґрунтується на спорі, що розглядається в порядку позовного провадження.   -403- Національний банк України
Ст. 292 викласти в такій редакції: "Стаття _. Зміст та форма заяви 1. У заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено: назву суду, до якого подається заява; точні назви заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника заявника, коли заява подається представником; точну назву та місцезнаходження банку або його філії, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; обгрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням норм законів, які надають відповідні повноваження, або передбачають права та інтереси; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання; підпис заявника або уповноваженої ним особи та час подання заяви. 2. Заява подається до суду в письмовій формі. Заява юридичної особи має містити підпис керівника (його заступника), засвідчений відбитком печатки юридичної особи, а заяви органів державної влади та місцевого самоврядування мають також бути викладені на бланках встановленої форми. 3. Суддя відмовляє в прийнятті заяви, якщо вона не відповідає вимогам законодавства або грунтується на спорі, що розглядається в порядку позовного провадження.  
Відхилено    
1481. Стаття 293. Розгляд справи      Стаття 289. Розгляд справи  
1482. 1. Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається в триденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні за участю заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку чи їх представників, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - за участю заявника.   -404- Онопенко В.В.
Ч.1 ст.293 викласти в такій редакції: "1. Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається в п'ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням тільки заявника."  
Враховано   1. Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається в п'ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням тільки заявника.  
1483. 2. Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та/або особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, або банку чи їх представників не перешкоджає розгляду заяви, проте суд може визнати їх явку обов'язковою.   -405- Онопенко В.В.
У ч.2 ст.293 після слова "або банку чи їх представників" замінити словами "чи їх представників або представника банку".  
Враховано   2. Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та/або особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов'язковою.  
1484. 3. Суд повинен дослідити матеріали, які обґрунтовують необхідність, та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи, інші документи та докази, необхідні для визначення мети використання та обсягів розкриття банківської таємниці.   -406- Онопенко В.В.
Ч.3 ст.293 викласти в такій редакції: "3. Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, що розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах."  
Враховано   3. Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.  
    -407- Національний банк України
Ст.293 викласти в такій редакції: "Стаття _. Розгляд справ 1. Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається суддею одноособово в п'ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні за участю заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку чи їх представників. 2. Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та/або особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, або банку чи їх представників не перешкоджає розгляду заяви, проте суддя може визнати їх явку обов'язковою."  
Враховано частково    
1485. Стаття 294. Рішення суду      Стаття 290. Рішення суду  
1486. 1. У разі задоволення заяви суд ухвалює рішення про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи. У рішенні суд має зазначити:   -408- Онопенко В.В.
Ч.1 ст.294 викласти в такій редакції: "1. У рішенні про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи зазначаються:"  
Враховано   1. У рішенні про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи зазначаються:  
1487. 1) повне ім'я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або знаходження, а також повне ім'я представника одержувача, коли інформація надається представнику;      1) ім'я (найменування) одержувача інформації, його місце проживання або знаходження, а також ім'я представника одержувача, коли інформація надається представникові;  
1488. 2) повне ім'я (найменування) особи, щодо якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або знаходження цієї особи;      2) ім'я (найменування) особи, щодо якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або знаходження цієї особи;  
1489. 3) повне найменування та місцезнаходження банку або його філії, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;   -409- Онопенко В.В.
У п.3 ч.1 ст.294 вилучити слова "або його філії". Провести відповідні зміни й у ч. 3.  
Враховано   3) найменування та місце знаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;  
1490. 4) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мету її використання.      4) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мету її використання.  
1491. 2. Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заінтересована сторона, яка подала заяву, вимагає розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без повноважень, визначених законом, або не з метою захисту порушених прав та інтересів, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.   -410- Онопенко В.В.
Ч.2 ст.294 викласти в такій редакції: "2. Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав та повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви."  
Враховано   2. Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав та повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.  
1492. 3. Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку або його філії, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право в п`ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.   -411- Національний банк України
Ст.294 викласти в такій редакції: "Стаття _. Рішення суду 1. Рішення про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має обов'язково містити: точну назву одержувача інформації, його місце проживання або знаходження, а також назву представника одержувача, коли інформація надається представнику; точну назву особи, щодо якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або знаходження цієї особи; точну назву та місцезнаходження банку або його філії, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мету її використання із зазначенням норм законів, які надають відповідні повноваження, або передбачають права та інтереси. 2. Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заінтересована сторона, яка подала заяву, вимагає розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без визначених законом повноважень або прав та інтересів, то суддя постановляє рішення про відмову в задоволенні заяви. 3. Прийняте судом рішення підлягає виконанню у встановленому законом порядку, якщо суд не допустив його негайного виконання. Копії рішення суд надсилає банку або його філії, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право в трьохденний термін з дня прийняття рішення оскаржити прийняте судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку."  
Відхилено   3. Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право в п`ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.  
1493. Розділ V. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ      Розділ V. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ  
1494. Глава 1. Апеляційне провадження      Глава 1. Апеляційне провадження  
1495. Стаття 295. Суди апеляційної інстанції      Стаття 291. Суди апеляційної інстанції  
1496. Апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, юрисдикція яких поширюється на територію місцевого суду, який ухвалив оскаржуване рішення.   -412- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ст. 295 слова "юрисдикція яких поширюється на територію місцевого суду" замінити словами "у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд".  
Враховано   Апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.  
1497. Стаття 296. Право апеляційного оскарження      Стаття 292. Право апеляційного оскарження  
1498. 1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.   -413- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 2 ст. 296 слова „цим Кодексом" замінити словами „статтею 297 цього Кодексу".  
Враховано   1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.  
1499. 2. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом.      2. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 293 цього Кодексу.  
1500. 3. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції подаються і розглядаються в тому ж порядку, що й апеляційні скарги на рішення.   -414- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.3 ст.296 викласти в такій редакції: "В апеляційному порядку може бути оскаржена також бездіяльність суду першої інстанції, якщо він відповідно до цього Кодексу зобов'язаний вчинити певні дії."  
Відхилено    
1501. Стаття 297. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду      Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду  
1502. 1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:      1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:  
1503. 1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу;   -415- Онопенко В.В.
П. 1 ч. 1 ст. 297 доповнити словами "або скасуванні судового наказу".  
Враховано   1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу;  
1504. 2) забезпечення доказів або позову, скасування заходів забезпечення доказів або позову;   -416- Онопенко В.В.
У п.2 ч.1 ст.297 слова „доказів або" вилучити, після слова "заходів" вилучити слова "забезпечення доказів".  
Враховано   2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову;  
1505. 3) повернення заяви позивачеві (заявнику);      3) повернення заяви позивачеві (заявникові);  
1506. 4) відмови в порушенні справи;   -417- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
В ч.1 ст.297 додати новий пункт 5 такого змісту: "5) відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності;".  
Враховано   4) відмови у відкритті провадження у справі; 5) відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності;  
1507. 5) передачі справи на розгляд іншого суду;      6) передачі справи на розгляд іншому суду;  
1508. 6) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;      7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;  
1509. 7) відмови звільнити від застосування заходу процесуальної відповідальності або пом'якшити його;   -418- Онопенко В.В.
П. 7 ч. 1 ст. 297 вилучити.  
Враховано    
1510. 8) визнання мирової угоди за клопотанням сторін;      8) визнання мирової угоди за клопотанням сторін;  
1511. 9) визначення розміру судових витрат;      9) визначення розміру судових витрат;  
1512. 10) внесення виправлень у рішення;      10) внесення виправлень у рішення;  
1513. 11) відмови ухвалити додаткове рішення;      11) відмови ухвалити додаткове рішення;  
1514. 12) роз'яснення рішення;      12) роз'яснення рішення;  
1515. 13) зупинення провадження у справі;      13) зупинення провадження у справі;  
1516. 14) закриття провадження у справі;      14) закриття провадження у справі;  
1517. 15) залишення заяви без розгляду;      15) залишення заяви без розгляду;  
1518. 16) залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду;      16) залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду;  
1519. 17) відхилення заяви про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами;      17) відхилення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами;  
1520. 18) видачі дубліката виконавчого листа;      18) видачі дубліката виконавчого листа;  
1521. 19) поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання;      19) поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання;  
1522. 20) відстрочки і розстрочки, зміни способу і порядку виконання рішення;   -419- Онопенко В.В.
У п. 20 ч.1 ст. 297 після слова „зміни" доповнити слова „чи встановлення".  
Враховано   20) відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення;  
1523. 21) тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;      21) тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;  
1524. 22) оголошення розшуку боржника або дитини;   -420- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.1 ст. 297 доповнити новим п. 23-27 такого змісту: „23) примусового проникнення до житла; 24) звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках; 25) заміни сторони виконавчого провадження; 26) визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 27) рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби;".  
Враховано   22) оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини; 23) примусового проникнення до житла; 24) звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках; 25) заміни сторони виконавчого провадження; 26) визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 27) рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби;  
1525. 23) повороту виконання рішення;      28) повороту виконання рішення суду;  
1526. 24) відмови в поновленні втраченого судового провадження.      29) відмови в поновленні втраченого судового провадження.  
1527. 2. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.      2. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.  
1528. Стаття 298. Строки апеляційного оскарження   -421- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Ст.298 викласти в такій редакції: „1. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 2. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 3. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала."  
Враховано   Стаття 294. Строки апеляційного оскарження  
1529. 1. Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано протягом одного місяця з дня проголошення рішення, а у разі відкладення його складання відповідно до статті 209 цього Кодексу, - з дня складання мотивованого рішення.      1. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  
1530. 2. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції подаються протягом п'ятнадцяти днів з дня їх постановлення.      2. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  
1531. 3. Апеляційні скарги, подані після закінчення строків, установлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.      3. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  
1532. Стаття 299. Форма і зміст апеляційної скарги      Стаття 295. Форма і зміст заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги  
1533. 1. За формою апеляційна скарга повинна відповідати вимогам частини першої статті 138 цього Кодексу.   -422- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.1 ст.299 викласти в такій редакції: "1. Апеляційна скарга та її обґрунтування подаються у письмовій формі." Абз.1 ч.2 ст.299 викласти в такій редакції „2. У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:".  
Враховано   1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовій формі.  
1534. 2. В апеляційній скарзі повинно бути зазначено:      2. У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:  
1535. 1) найменування суду, до якого подається скарга;      1) найменування суду, до якого подається заява;  
1536. 2) повне ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;      2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місце знаходження;  
1537. 3) повне ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;   -423- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П.3 ч.2 ст.299 вилучити.  
Враховано    
1538. 4) рішення (ухвала) що оскаржуються, та межі оскарження;   -424- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
П. 3 ч. 2 ст. 299 викласти втакій редакції: „.3) рішення або ухвала, що оскаржуються".  
Враховано   3) рішення або ухвала, що оскаржуються.  
1539. 5) обґрунтування апеляційної скарги: в чому полягає неправильність рішення (ухвали), обставини справи чи закон, якими спростовується рішення; нові факти, докази, заперечення проти доказів, які мають значення для справи, коли суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у їх прийнятті, або коли неможливість їх подання раніше зумовлена поважними причинами; перелік використаних судом першої інстанції доказів, які підлягають дослідженню в апеляційному суді;   -425- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П.5-7 ч.2 ст.299 викласти у вигляді частини 3 в такій редакції: "3. В апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження; 3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження; 4) дата подання апеляційної скарги; 5) в чому полягає незаконність і (або) необгрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, в наслідок не обґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) не правильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); 6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів в суд першої інстанції, заперечення проти доказів використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.  
Враховано   3. В апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місце знаходження; 3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місце знаходження; 4) дата подання заяви про апеляційне оскарження; 5) в чому полягає незаконність і (або) необгрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, в наслідок не обґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) не правильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); 6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів в суд першої інстанції, заперечення проти доказів використаних судом першої інстанції;  
1540. 6) прохання особи, яка подає скаргу;      7) клопотання особи, яка подала скаргу;  
1541. 7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.   -426- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 3-5 ст. 299 замінити чотирма частинами у такій редакції: „4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником. 6. До заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги, поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися. 7. До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі".  
Враховано   8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. 4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  
1542. 3. Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.      5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником.  
1543. 4. До апеляційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає такого документа.      6. До заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги, поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися.  
1544. 5. До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.      7. До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.  
1545. Стаття 300. Порядок подання апеляційної скарги      Стаття 296. Порядок подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги  
1546. 1. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.   -427- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Назву і ч. 1 ст. 300 викласти в такій редакції: "Стаття _300. Порядок подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги 1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, в суд апеляційної інстанції".  
Враховано   1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, в суд апеляційної інстанції.  
    -428- Асадчев В.М.
Ч.1 ст.300 викласти в такій редакції: "Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, не інакше як через канцелярію цього суду."  
Відхилено    
    -429- Добкін М.М.
Пункти 1 та 2 статті 300 викласти в наступній редакції: 1. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду. 2. За запитом відповідного Апеляційного суду до якого подана апеляційну скаргу, суд першої інстанції, який розглядав справу надсилає всі матеріали по справі впродовж трьох днів.  
Відхилено    
1547. 2. Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку на апеляційне оскарження надсилає апеляційну скаргу разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду.   -430- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Перше речення ч.2 ст.300 викласти в такій редакції: "Суд першої інстанції після одержання усіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на апеляційне оскарження надсилає їх разом зі справою до апеляційного суду". У ч.3 ст.300 слово "Апеляційна скарга" замінити словом "Справа".  
Враховано   2. Суд першої інстанції після одержання усіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на апеляційне оскарження надсилає їх разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду. Стаття 297. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду  
1548. 3. Апеляційна скарга реєструється в апеляційному суді і передається в порядку черговості судді-доповідачу. Протягом триденного строку з дня надходження скарги суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.   -431- Оніщук М.В.
Ч. 3, 4 і 5 ст. 300 виділити в окрему статтю під назвою „Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду". Нову статтю доповнити частиною 4 такого змісту: „4. При надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції про що постановляє ухвалу з зазначенням строку протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки."  
Враховано   1. Справа реєструється в апеляційному суді і передається в порядку черговості судді-доповідачу. Протягом трьох днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.  
1549. 4. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, передбачених статтею 299 цього Кодексу, а також у разі несплати державного мита чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, застосовуються правила статті 140 цього Кодексу.   -432- Кармазін Ю.А.
Кузьменко П.П.
Ч. 4 ст.300 викласти в такій редакції: "4. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, передбачених статтею 299 цього Кодексу, а також у разі несплати державного мита застосовуються правила статті 140 цього Кодексу.  
Відхилено   2. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.  
1550. 5. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги без розгляду суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвала судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.   -433- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 300 доповнити новою ч. 6 такого змісту: „При надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції про що постановляє ухвалу з зазначенням строку протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки."  
Враховано   3. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвала судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку. 4. При надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.  
1551. Стаття 301. Надіслання копій апеляційної скарги особам, які беруть участь у справі   -434- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У назві і тексті статті після слова „копій" доповнити словами „заяви про апеляційне оскарження".  
Враховано   Стаття 298. Надіслання копій заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі  
1552. Суд не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду надсилає копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу.      Апеляційний суд не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними заперечення на апеляційну скаргу.  
1553. Стаття 302. Приєднання до апеляційної скарги      Стаття 299. Приєднання до апеляційної скарги  
1554. 1. Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.      1. Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.  
1555. 2. Заява про приєднання до апеляційної скарги може бути подана до початку розгляду справи в апеляційному суді.      2. Заява про приєднання до апеляційної скарги може бути подана до початку розгляду справи в апеляційному суді.  
1556. 3. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги державне мито не сплачується.      3. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги судовий збір не сплачується.  
1557. Стаття 303. Доповнення, зміна апеляційної скарги або відкликання її та відмова від неї      Стаття 300. Доповнення, зміна апеляційної скарги або відкликання її чи відмова від неї  
1558. 1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.      1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.  
1559. 2. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді, а протилежна сторона може визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині.      2. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді, а друга сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині.  
1560. 3. При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє ухвалу про повернення скарги.      3. При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє ухвалу про повернення скарги.  
1561. 4. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали із тих самих підстав не допускається.      4. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали із тих самих підстав не допускається.  
1562. 5. Визнання апеляційної скарги протилежною стороною враховується апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.      5. Визнання апеляційної скарги другою стороною враховується апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.  
1563. Стаття 304. Дії з підготовки розгляду справи апеляційним судом      Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом  
1564. 1. Протягом розумного строку, але не більше десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:   -435- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
З абз. 1 ч. 1 ст. 304 слова „розумного строку, але не більше" вилучити.  
Враховано   1. Протягом десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:  
1565. 1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;      1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;  
1566. 2) визначає характер спірних правовідносин та матеріальний закон, який їх регулює;      2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;  
1567. 3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;   -436- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
П. 4, 5, ч. 1 ст. 304 викласти в такій редакції: „4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуюся сторонами та іншими особами;" П. 5 ч. 1 цієї статті викласти в такій редакції: „5) вирішує питання про поважність причин неподання доказів до суду першої інстанції;" Ч.1 цієї статті доповнити новим пунктом 7, такого змісту: „7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову;"  
Враховано   3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;  
1568. 4) з'ясовує, які обставини визнаються і проти яких заперечують сторони та інші особи, які беруть участь у справі;      4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуюся сторонами та іншими особами;  
1569. 5) визначає розмір судових витрат та строки їх сплати;      5) вирішує питання про поважність причин неподання доказів до суду першої інстанції;  
1570. 6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування інших доказів та про залучення до участі в справі спеціалістів;      6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі в справі спеціаліста, перекладача; 7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову;  
1571. 7) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.      8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.  
1572. 2. Підготовчі дії, передбачені пунктами 5-7 частини першої цієї статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 3 розділу ІІІ цього Кодексу.      2. Підготовчі дії, визначені пунктами 6-8 частини першої цієї статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 3 розділу ІІІ цього Кодексу.  
1573. Стаття 305. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді      Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді  
1574. Після вчинення необхідних підготовчих дій справа призначається до розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала. Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше місячного строку з дня отримання скарги. Суд відповідно до цієї ухвали невідкладно надсилає повідомлення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, про час і місце судового засідання.   -437- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 305 викласти в такій редакції: „1. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка в разі необхідності вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій та призначення справи до розгляду. 2. Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше п'ятнацяти днів після закінчення дій підготовки справи до розгляду".  
Враховано   1. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка в разі необхідності вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій та призначення справи до розгляду. 2. Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше п'ятнацяти днів після закінчення дій підготовки справи до розгляду.  
1575. Стаття 306. Межі розгляду справи апеляційним судом      Стаття 303. Межі розгляду справи апеляційним судом  
1576. 1. Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.   -438- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Друге речення ч. 1 ст. 306 зробити частиною другою.  
Враховано   1. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. 2. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.  
1577. 2. Суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено не правильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення.      3. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.  
1578. 3. Суд не може розглядати вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу, які не були заявлені в суді першої інстанції   -439- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 3 ст. 306 викласти в такій редакції: „4. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції в справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі."  
Враховано   4. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції в справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.  
1579. Стаття 307. Порядок розгляду справи апеляційним судом      Стаття 304. Порядок розгляду справи апеляційним судом  
1580. 1. Справи в апеляційному суді розглядаються за правилами, встановленими для розгляду справи в суді першої інстанції, з винятками і доповненнями, зазначеними в цій главі.   -440- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.1-3 і 5 ст.307 викласти у такій редакції: "1. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями,. встановленими цією главою. 2. Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази. 3. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі". "5. На початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу".  
Враховано   1. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.  
1581. 2. Суддя-доповідач доповідає зміст оскаржуваного рішення (ухвали), доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинна здійснюватися перевірка законності і обґрунтованості рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.      2. Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.  
1582. 3. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу, а якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі.      3. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі.  
1583. 4. Закінчивши з'ясування обставин і перевірку наявності їх доказами, апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у дебатах у тій же послідовності, в якій вони давали пояснення.      4. Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у дебатах у тій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.  
1584. 5. Суд може обмежити тривалість пояснень і судових дебатів, встановлюючи для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.      5. На початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу.  
1585. 6. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.      6. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.  
1586. 7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошена перерва або розгляд її відкладено.      7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошена перерва або розгляд її відкладено.  
1587. Стаття 308. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі      Стаття 305. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі  
1588. 1. Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.      1. Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.  
1589. 2. Неявка сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.      2. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.  
1590. Стаття 309. Відмова позивача від позову та мирова угода сторін      Стаття 306. Відмова позивача від позову та мирова угода сторін  
1591. В апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.      В апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.  
1592. Стаття 310. Повноваження апеляційного суду      Стаття 307. Повноваження апеляційного суду  
1593. 1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:      1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:  
1594. 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;      1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;  
1595. 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції;   -441- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 1 ст. 310 п. 1 і п. 4 поміняти місцями. П. 2 ч.1 цієї статті розбити на два пункти. Провести відповідні зміни у ч. 2 ст. 310. Ст. 312 і 314 поміняти місцями, п.5 ч.1 ст. 314 зробити п.5 ч.1 ст. 312.  
Враховано   2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог; 3) змінити рішення;  
1596. 3) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду;      4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;  
1597. 4) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог або змінити рішення;      5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.  
1598. 2. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:      2. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:  
1599. 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;      1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;  
1600. 2) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції;      2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;  
1601. 3) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;   -442- Онопенко В.В.
У п. 4 ч. 2 ст. 311 слова „у разі правильного по суті вирішення питання, але із помилковим застосуванням норм цього Кодексу" вилучити. Цю ж частину доповнити новим пунктом такого змісту: „скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції".  
Враховано   3) змінити ухвалу;  
1602. 4) змінити ухвалу у разі правильного по суті вирішення питання, але із помилковим застосуванням норм цього Кодексу.      4) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.  
1603. Стаття 311. Підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін      Стаття 308. Підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін  
1604. 1. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.      1. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  
1605. 2. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.      2. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.  
1606. Стаття 312. Підстави для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд      Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення  
1607. 1. Рішення суду в будь-якому разі підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:      1. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:  
1608. 1) справу розглянуто неправомочним суддею;      1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;  
1609. 2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу;      2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;  
1610. 3) справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання;      3) невідповідність висновків суду обставинам справи;  
1611. 4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;      4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права;  
1612. 2. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.      2. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. 3. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.  
1613. Стаття 313. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду      Стаття 310. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду  
1614. 1. Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених статтями 222 і 224 цього Кодексу.      1. Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.  
1615. 2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи ліквідація юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.      2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.  
1616. Стаття 314. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення      Стаття 311. Підстави для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд  
1617. 1. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:      1. Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:  
1618. 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;      1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;  
1619. 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими;      2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу;  
1620. 3) невідповідність висновків суду обставинам справи;      3) справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;  
1621. 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права;      4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі; 5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.  
1622. 5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.      2. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.  
1623. 2. Апеляційний суд має право ухвалити нове рішення, якщо на підставі наявних у справі або додатково наданих доказів можна дійти до висновку про доведеність чи недоведеність фактів, з якими закон пов'язує наявність або відсутність спірних правовідносин.       
1624. 3. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.       
1625. 4. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.       
1626. Стаття 315. Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції або зміни чи скасування ухвали      Стаття 312. Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції або зміни чи скасування ухвали  
1627. Розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд:      Розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд:  
1628. 1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції прийнято ухвалу з додержанням вимог закону;      1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;  
1629. 2) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив встановлений для його вирішення порядок;   -443- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2 і 3 ст. 306 поміняти місцями.  
Враховано   2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;  
1630. 3) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.      3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.  
1631. Стаття 316. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал апеляційним судом      Стаття 313. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал апеляційним судом  
1632. 1. Апеляційний суд ухвалює рішення та постановляє ухвалу за правилами статті 17, глави 6 розділу ІІІ цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними в статтях 317-319 цього Кодексу.      1. Апеляційний суд ухвалює рішення та постановляє ухвалу за правилами статті 19 і глави 7 розділу ІІІ цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними в статтях 314-316 цього Кодексу.  
1633. 2. Рішення апеляційного суду оформляється суддею - доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.      2. Рішення апеляційного суду оформлюється суддею - доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.  
1634. 3. Судді не мають права розголошувати міркувань, що були висловленні в нарадчій кімнаті.   -444- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 3 ст. 316 вилучити.  
Враховано    
1635. Стаття 317. Ухвала та рішення апеляційного суду      Стаття 314. Ухвала та рішення апеляційного суду  
1636. 1. Розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у випадках:      1. Розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у випадках:  
1637. 1) відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін;      1) відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін;  
1638. 2) скасування рішення з направленням справи на новий розгляд;      2) скасування рішення з направленням справи на новий розгляд;  
1639. 3) скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;      3) скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;  
1640. 4) відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін;   -445- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.1 ст.317 доповнити новим п.5 такого змісту: "5) зміни ухвали суду першої інстанції;".  
Враховано   4) відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін; 5) зміни ухвали суду першої інстанції;  
1641. 5) скасування ухвали з направленням на новий розгляд або вирішенням питання по суті.   -446- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.1 ст.317 доповнити новим п.7 такого змісту: "7) задоволення вимог апеляційної скарги на бездіяльність суду першої інстанції."  
Відхилено   6) скасування ухвали з направленням на новий розгляд або вирішенням питання по суті.  
1642. 2. Апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.      2. Апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.  
1643. Стаття 318. Зміст ухвали апеляційного суду      Стаття 315. Зміст ухвали апеляційного суду  
1644. 1. В ухвалі апеляційного суду повинно бути зазначено:   -447- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.1 ст.318 викласти в такій редакції: "1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення; найменування суду; прізвищ та ініціалів головуючого і суддів; прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі; 2) описової частини із зазначенням: короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судом першої інстанції обставин; 3) мотивувальної частини із зазначенням: мотивів, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку апеляційного суду; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження."  
Враховано   1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з: 1) вступної частини із зазначенням:  
1645. 1) час і місце її постановлення;      часу і місця її постановлення;  
1646. 2) найменування суду, прізвище та ініціали головуючого і суддів;      найменування суду; прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;  
1647. 3) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;      прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;  
1648. 4) найменування справи та повне ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі;      найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;  
1649. 5) стислий зміст заявлених вимог;      2) описової частини із зазначенням:  
1650. 6) посилання на рішення (ухвалу) суду першої інстанції;      короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції;  
1651. 7) узагальнені доводи апеляційної скарги;      узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судом першої інстанції обставин;  
1652. 8) мотиви, за якими апеляційний суд дійшов свого висновку, і посилання на закон, яким він керувався;      3) мотивувальної частини із зазначенням: мотивів, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;  
1653. 9) наслідки розгляду апеляційної скарги - резолютивну частину ухвали, сформульовану відповідно до повноважень, наданих апеляційному суду.      4) резолютивної частини із зазначенням: висновку апеляційного суду; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.  
1654. 2. У разі відхилення апеляційної скарги в ухвалі зазначається мотиви її відхилення.      2. У разі відхилення апеляційної скарги в ухвалі зазначається мотиви її відхилення.  
1655. 3. У разі скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення права було допущено судом першої інстанції.      3. У разі скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанції.  
1656. Стаття 319. Зміст рішення апеляційного суду   -448- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст.319 викласти втакій редакції: "1. Рішення апеляційного суду складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу і місця його ухвалення; найменування суду; прізвищ та ініціалів головуючого і суддів; прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі; 2) описової частини із зазначенням: короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції; короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнених доводій та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі; 3) мотивувальної частини із зазначенням: мотивів зміни рішення, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення; встановлених судом першої інстанції та не оспорених обставин, а також обставин, встановлених апеляційним судом, і визначених відповідно до них правовідносин; чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку апеляційного суду про зміну чи скасування рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; висновку апеляційного суду по суті позовних вимог; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження."  
Враховано   Стаття 316. Зміст рішення апеляційного суду  
1657. 1. У рішенні апеляційного суду повинно бути зазначено:      1. Рішення апеляційного суду складається з: 1) вступної частини із зазначенням:  
1658. 1) час і місце його ухвалення;      часу і місця його ухвалення;  
1659. 2) наймнування суду, прізвище та ініціали головуючого і суддів;      найменування суду; прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;  
1660. 3) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;      прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;  
1661. 4) найменування справи та повне ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі;      найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;  
1662. 5) стислий виклад заявлених вимог;      2) описової частини із зазначенням:  
1663. 6) посилання на рішення суду першої інстанції;      короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;  
1664. 7) узагальнені доводи апеляційної скарги;      короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі;  
1665. 8) мотиви зміни рішення, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення;      3) мотивувальної частини із зазначенням: мотивів зміни рішення, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення;  
1666. 9) встановлені судом першої інстанції та не оспорені обставини, а також обставини, встановлені апеляційним судом, і визначені відповідно до них правовідносини;      встановлених судом першої інстанції та не оспорених обставин, а також обставин, встановлених апеляційним судом, і визначених відповідно до них правовідносин;  
1667. 10) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, невиконання зобов'язань або інші підстави щодо задоволення вимог;      чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;  
1668. 11) назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону (стаття 9 цього Кодексу), за якими вирішено справу, норми процесуального закону, якими суд керувався;      назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався;  
1669. 12) висновок суду про зміну чи скасування рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівку на розподіл судових витрат, строк і порядок оскарження рішення.      4) резолютивної частини із зазначенням: висновку апеляційного суду про зміну чи скасування рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; висновку апеляційного суду по суті позовних вимог; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.  
1670. Стаття 320. Проголошення рішення та ухвали апеляційним судом      Стаття 317. Проголошення рішення та ухвали апеляційним судом  
1671. Ухвалене рішення чи постановлена ухвала апеляційного суду проголошується за правилами, встановленими статтею 209 цього Кодексу.      Рішення та ухвали апеляційного суду проголошуються за правилами, встановленими статтею 218 цього Кодексу.  
1672. Стаття 321. Порядок розгляду поданої несвоєчасно апеляційної скарги, що надійшла до апеляційного суду після закінчення апеляційного розгляду справи      Стаття 318. Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до апеляційного суду після закінчення апеляційного розгляду справи  
1673. 1. У разі коли апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції або скарга на його ухвалу були подані в установлені цим Кодексом строки, але надійшли до апеляційного суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави.   -449- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 1 ст. 321 перед словом суду вилучити слово "апеляційного".  
Враховано   1. Якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені цим Кодексом строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави.  
1674. 2. Залежно від обґрунтованості зазначеної в частині першій цієї статті скарги суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до статті 310 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.      2. Залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до статті 307 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.  
1675. Стаття 322. Законна сила рішення і ухвали апеляційного суду      Стаття 319. Законна сила рішення і ухвали апеляційного суду  
1676. 1. Ухвалене апеляційним судом рішення або постановлена ухвала набирають законної сили з дня їх проголошення.   -450- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 322 викласти у такій редакції: "Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення".  
Враховано   Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.  
1677. 2. З ухваленням рішення або постановленням ухвали апеляційним судом, якими скасовані рішення або ухвали суду першої інстанції, рішення чи ухвала суду першої інстанції втрачають законну силу.       
1678. Стаття 323. Окрема ухвала апеляційного суду      Стаття 320. Окрема ухвала апеляційного суду  
1679. Апеляційний суд у випадках і в порядку, передбачених статтею 199 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд може також постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої інстанції, які не є підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції.      Апеляційний суд у випадках і в порядку, встановлених статтею 211 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд може також постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої інстанції, які не є підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції.  
1680. Стаття 324. Оформлення рішень, видача або направлення їх сторонам та іншим особам, які брали участь у справі      Стаття 321. Оформлення судових рішень, видача або направлення їх сторонам та іншим особам, які брали участь у справі  
1681. 1. Рішення апеляційного суду оформляються і видаються або направляються в порядку, встановленому статтею 213 цього Кодексу, і підписуються усіма суддями, які його ухвалили, та скріплюється печаткою цього суду.   -451- Онопенко В.В.
Ч.1 ст.324 починати зі слова "судові". Ч. 2 цієї статті викласти у такій редакції: "2. Копії судових рішень апеляційного суду повторно видаються судом першої інстанції, де зберігається справа".  
Враховано   1. Судові рішення апеляційного суду оформлюються, видаються або надсилаються в порядку, встановленому статтею 222 цього Кодексу.  
1682. 2. Повторна видача копій судових рішень здійснюється судом першої інстанції, де зберігається справа.      2. Копії судових рішень апеляційного суду повторно видаються судом першої інстанції, де зберігається справа.  
1683. Стаття 325. Повернення справи      Стаття 322. Повернення справи  
1684. Після закінчення апеляційного провадження справа у семиденний строк направляється до суду першої інстанції, який її розглянув.      Після закінчення апеляційного провадження справа у семиденний строк направляється до суду першої інстанції, який її розглянув.  
1685. Глава 2. Касаційне провадження      Глава 2. Касаційне провадження  
1686. Стаття 326. Суд касаційної інстанції      Стаття 323. Суд касаційної інстанції  
1687. Касаційною інстанцією є судова палата у цивільних справах Касаційного суду України.   -452- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 326 викласти у такій редакції: "Касаційною інстанцією у цивільних справах є суд, визначений Законом України „Про судоустрій України" як суд касаційної інстанції у цих справах".  
Враховано   Касаційною інстанцією у цивільних справах є суд, визначений Законом України „Про судоустрій України" як суд касаційної інстанції у цих справах.  
1688. Стаття 327. Право касаційного оскарження судових рішень      Стаття 324. Право касаційного оскарження  
1689. 1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення і ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали апеляційного суду.   -453- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 1 ст. 327 доповнити новим реченням такого змісту: „Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі".  
Враховано   1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення і ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали апеляційного суду. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.  
    -454- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Доповнити ст.327 частиною 2 такого змісту: "2. У касаційному порядку може бути оскаржена також бездіяльність апеляційного суду, якщо він відповідно до цього Кодексу зобов'язаний вчинити певні дії."  
Відхилено    
1690. 2. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.      2. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.  
1691. Стаття 328. Строк на касаційне оскарження      Стаття 325. Строк на касаційне оскарження  
1692. 1. Касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.   -455- Онопенко В.В.
У ч.1 ст.328 слова „одного місяця" замінити словами „двох місяців".  
Враховано   1. Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.  
1693. 2. У разі пропущення строку, встановленого частиною першою цієї статті, з причин, визнаних судом поважними, суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк, але не більш як у межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження.      2. У разі пропущення строку, встановленого частиною першою цієї статті, з причин, визнаних судом поважними, суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк, але не більш як у межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження.  
1694. 3. Касаційна скарга, подана після закінчення строку на касаційне оскарження, повертається судом касаційної інстанції особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено.      3. Касаційна скарга, подана після закінчення строку на касаційне оскарження, повертається судом касаційної інстанції особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено.  
1695. 4. Питання про поновлення строку на касаційне оскарження і про повернення касаційної скарги вирішується ухвалою суду касаційної інстанції.      4. Питання про поновлення строку на касаційне оскарження і про повернення касаційної скарги вирішується ухвалою суду касаційної інстанції.  
1696. Стаття 329. Форма і зміст касаційної скарги      Стаття 326. Форма і зміст касаційної скарги  
1697. 1. За формою касаційна скарга повинна відповідати вимогам частини першої статті 138 цього Кодексу.   -456- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.1 ст.329 викласти в такій редакції: "Касаційна скарга подається у письмовій формі."  
Враховано   1. Касаційна скарга подається у письмовій формі.  
1698. 2. У касаційній скарзі повинно бути зазначено:      2. У касаційній скарзі повинно бути зазначено:  
1699. 1) найменування суду, до якого подається скарга;      1) найменування суду, до якого подається скарга;  
1700. 2) повне ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;      2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місце знаходження;  
1701. 3) повне ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;      3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місце знаходження;  
1702. 4) рішення (ухвала), що оскаржується;      4) рішення (ухвала), що оскаржується;  
1703. 5) обґрунтування касаційної скарги: в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;   -457- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
В п.5 ч.2 ст.329 слова "обґрунтування касаційної скарги:" вилучити.  
Враховано   5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;  
1704. 6) прохання особи, яка подає скаргу;      6) клопотання особи, яка подає скаргу;  
1705. 7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.      7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.  
1706. 3. Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.      3. Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.  
1707. 4. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.      4. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.  
1708. 5. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.      5. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.  
1709. Стаття 330. Порядок подання касаційної скарги      Стаття 327. Порядок подання касаційної скарги  
1710. 1. Касаційна скарга подається до суду касаційної інстанції через суд, у якому знаходиться справа.   -458- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.1 ст.330 викласти в такій редакції: "Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу. Протягом десятиденного строку з дня надходження скарги суддя-доповідач вирішує питання про прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом. За наявності клопотання особи, яка подала скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали)".  
Враховано   1. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу. Протягом десятиденного строку з дня надходження скарги суддя-доповідач вирішує питання про прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом. За наявності клопотання особи, яка подала скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали).  
    -459- Асадчев В.М.
Ч.1 ст.330 викласти в такій редакції: "Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, не інакше як через канцелярію цього суду."  
Враховано редакційно    
    -460- Добкін М.М.
Пункти 1 та 2 Статті 330 викласти в наступній редакції: 1. Касаційна скарга подається до суду касаційної інстанції. 2. За запитом відповідного суду касаційної інстанції до якого подана касаційна скарга, суд, який розглядав справу надсилає всі матеріали по справі впродовж трьох днів.  
Враховано редакційно    
1711. 2. Суд, у якому знаходиться справа, через три дні після закінчення строку на касаційне оскарження надсилає касаційну скаргу разом зі справою до суду касаційної інстанції. Касаційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до суду касаційної інстанції.   -461- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частини 2 і 3 ст.330 вилучити.  
Враховано    
1712. 3. Касаційна скарга реєструється в суді касаційної інстанції і передається в порядку черговості судді-доповідачу. Протягом десятиденного строку з дня надходження скарги суддя-доповідач вирішує питання про прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом.       
1713. 4. При надходженні касаційної скарги, не оформленої відповідно до вимог, передбачених статтею 329 цього Кодексу, або у разі несплати державного мита чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, застосовуються правила статті 140 цього Кодексу, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала.   -462- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
В ч.4 ст.330 слова "забезпечення судового процесу" замінити словами "забезпечення розгляду справи".  
Враховано   2. При надходженні касаційної скарги, не оформленої відповідно до вимог, встановлених статтею 326 цього Кодексу, або у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала.  
    -463- Кармазін Ю.А.
Кузьменко П.П.
Запропоновану ч.2 викласти в такій редакції: "При надходженні касаційної скарги, не оформленої відповідно до вимог, передбачених статтею 329 цього Кодексу, або у разі несплати державного мита застосовуються правила статті 140 цього Кодексу, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала."  
Відхилено    
1714. Стаття 331. Надіслання копій касаційної скарги особам, які беруть участь у справі, заперечення на касаційну скаргу   -464- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У назві ст.331 додати слова "Витребування справи". У ч.1 ст. 331 слова „у розумний строк, але не пізніше десяти днів" замінити словами „у десятиденний строк", після слів "касаційної скарги" додати слова "витребовує справу".  
Враховано   Стаття 328. Витребування справи, надіслання копій касаційної скарги особам, які беруть участь у справі, заперечення на касаційну скаргу  
1715. Одержавши касаційну скаргу оформлену відповідно до вимог статті 329 цього Кодексу, суд касаційної інстанції у розумний строк, але не пізніше десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги надсилає копії касаційної скарги та додані до неї матеріали особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу.      Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 326 цього Кодексу, суд касаційної інстанції у десятиденний строк з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та додані до неї матеріали особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу.  
1716. Стаття 332. Приєднання до касаційної скарги      Стаття 329. Приєднання до касаційної скарги  
1717. 1. Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права і обов'язки.      1. Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права і обов'язки.  
1718. 2. Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана протягом десяти днів з дня одержання копії касаційної скарги.      2. Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана протягом десяти днів з дня одержання копії касаційної скарги.  
1719. 3. За подання заяви про приєднання до касаційної скарги державним митом не сплачується.      3. За подання заяви про приєднання до касаційної скарги судовий збір не сплачується.  
1720. 4. Якщо особа, яка приєдналася до касаційної скарги, бажає взяти участь у розгляді її судом касаційної інстанції, вона повинна зазначити про це у заяві про приєднання до касаційної скарги.      4. Якщо особа, яка приєдналася до касаційної скарги, бажає взяти участь у розгляді її судом касаційної інстанції, вона повинна зазначити про це у заяві про приєднання до касаційної скарги.  
1721. Стаття 333. Доповнення, зміна касаційної скарги або відкликання її та відмова від неї      Стаття 330. Доповнення, зміна касаційної скарги або відкликання її та відмова від неї  
1722. 1. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.   -465- Онопенко В.В.
Ст. 333 узгодити зі ст. 303 (у ній відсутнє регулювання порядку відкликання касаційної скарги).  
Враховано редакційно   1. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. 2. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції.  
    -466- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 333 доповнити новою ч. 2 такого змісту: „2. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції". Ч. 5 цієї статті вилучити.  
Враховано    
1723. 2. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження.      3. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження.  
1724. 3. При відкликанні касаційної скарги суддя, який готує справу до розгляду в суді касаційної інстанції, постановляє ухвалу про повернення скарги.      4. При відкликанні касаційної скарги суддя, який готує справу до розгляду в суді касаційної інстанції, постановляє ухвалу про повернення скарги.  
1725. 4. У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається.      5. У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається.  
1726. 5. Допущена до касаційного розгляду справа приймається суддею-доповідачем для підготовки.       
1727. Стаття 334. Підготовка справи до касаційного розгляду      Стаття 331. Підготовка справи до касаційного розгляду  
1728. 1. При підготовці справи до судового розгляду суддя-доповідач готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі, в разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали).   -467- Онопенко В.В.
Ст.334 викласти в такій редакції: „Після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі".  
Враховано   Після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.  
1729. 2. Після закінчення підготовки справи до розгляду справа призначається до розгляду, про що постановляється відповідна ухвала. Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше тридцяти днів від дня постановлення ухвали суду касаційної інстанції про прийняття касаційної скарги. Суд відповідно до цієї ухвали невідкладно надсилає повідомлення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, про час і місце судового засідання.       
1730. 3. При надходженні справи з журналом судового засідання, оформленим без дотримання вимог, передбачених статтею 236 цього Кодексу, чи з нерозглянутими зауваженнями на нього, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, або з іншими порушеннями цього Кодексу, суддя-доповідач ухвалою повертає її до відповідного суду для усунення допущених порушень.   -468- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Після статті 334 доповнити текст новою статтею такого змісту: „Стаття ___ Попередний розгляд справи 1. Попередній судовий розгляд має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем. 2. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини необхідні для ухвалення рішення судом касаційної інстанції. 3. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. 4. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення. 5. Суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами другою, третьою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду прийшов до такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.  
Враховано   Стаття 332. Попередний розгляд справи 1. Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем. 2. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. 3. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. 4. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення. 5. Суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами другою, третьою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду прийшов до такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.  
1731. Стаття 335. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції      Стаття 333. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції  
1732. 1. У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі передбаченому частиною 3 статті 16 цього Кодексу.   -469- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.1 ст. 335 доповнити словами "за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої т інстанції з винятками і доповненнями зазначеними в цій главі." Ч.2, 4, 5, 6 і 7 цієї вилучити.  
Враховано   1. У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі, встановленому частиною четвертою статті 18 цього Кодексу, за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої т інстанції з винятками і доповненнями зазначеними в цій главі.  
1733. 2. Особа, яка бере участь у справі і заявила клопотання про розгляд справи за її участю, повинна бути представлена у суді касаційної інстанції адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який згідно з законом має право на надання правової допомоги. Участь у розгляді справи без такого представника не допускається, крім випадків, коли така особа сама є фахівцем у галузі права.       
1734. 3. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.      2. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.  
1735. 4. Головуючий з'ясовує, хто з осіб, які брали участь у справі, з'явився, перевіряє їх особу, а також повноваження адвокатів чи інших фахівців у галузі права, які їх представляють, після чого оголошує склад суду, а також прізвище перекладача і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи та інші процесуальні права і обов'язки.       
1736. 5. Заявлені відводи, а також клопотання і заяви осіб, які беруть участь у справі, з усіх питань, пов'язаних з розглядом судом касаційної інстанції, вирішуються після заслуховування думки інших осіб, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому цим Кодексом.       
1737. 6. Суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей, що їй вручено судову повістку, або за її клопотанням, якщо повідомлені нею причини неявки судом буде визнано поважними.       
1738. 7. Неявка сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.       
1739. 8. Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.      3. Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.  
1740. 9. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.      4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.  
1741. 10. У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.      5. У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.  
1742. 11. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.      6. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.  
1743. 12. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.      7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.  
1744. Стаття 336. Відмова позивача від позову та мирова угода сторін      Стаття 334. Відмова позивача від позову та укладення сторонами мирової угоди  
1745. Незалежно від того за касаційною скаргою кого з осіб, які беруть участь у справі, було порушено касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.      Незалежно від того, за касаційною скаргою кого з осіб, які беруть участь у справі, було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.  
1746. Стаття 337. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції      Стаття 335. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції  
1747. 1. Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.      1. Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.  
1748. 2. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.      2. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.  
1749. 3. Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено не правильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування рішення.   -470- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч.3 ст. 337 після слів „які є" доповнити слово „обов'язковою", привести у відповідність в апеляції.  
Враховано   3. Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.  
1750. Стаття 338. Повноваження суду касаційної інстанції      Стаття 336. Повноваження суду касаційної інстанції  
1751. 1. За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:      1. За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право:  
1752. 1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;      1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;  
1753. 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування оскарженого рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;      2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції;  
1754. 3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом;      3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судового рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом;  
1755. 4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;      4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;  
1756. 5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.      5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.  
1757. 2. За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:      2. За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:  
1758. 1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;      1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;  
1759. 2) скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої або апеляційної інстанції;      2) скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої або апеляційної інстанції;  
1760. 3) скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;   -471- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П.3 ч.2 ст.338 доповнити словами "змінити або".  
Враховано   3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;  
1761. 4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом.   -472- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст.338 доповнити новою частиною такого змітсу: "3. За наслідками розгляду касаційної скарги на бездіяльність суд касаційної інстанції має право: 1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги; 2) постановити ухвалу, якою зобов'язати апеляційний суд вчинити дії, які він зобов'язаний вчинити; 3) постановити ухвалу, яку повинен був постановити апеляційний суд, якщо це не пов'язано з оцінкою доказів та встановленням обставин у справі; 4) визнати порушення апеляційним судом норм процесуального права, якщо апеляційний суд вчинив дію, яку він зобов'язаний був вчинити, але з порушенням встановленого законом строку."  
Відхилено   4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була помилково скасована апеляційним судом.  
1762. Стаття 339. Підстави для відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін      Стаття 337. Підстави для відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін  
1763. 1. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права;      1. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.  
1764. 2. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.      2. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.  
1765. Стаття 340. Підстави для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд      Стаття 338. Підстави для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд  
1766. Судове рішення в будь-якому разі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо:      1. Судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо:  
1767. 1) справу розглянуто неправомочним суддею або складом суду;      1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;  
1768. 2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу;      2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу;  
1769. 3) справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання;      3) справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;  
1770. 4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;      4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;  
1771. 5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.      5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.  
1772. 2. Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи.      2. Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи.  
1773. 3. У разі коли зазначені в частині першій цієї статті порушення закону було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом або одночасно допущено апеляційним судом після скасування судових рішень, справа передається на новий розгляд суду першої інстанції. У разі допущення цих порушень лише апеляційним судом справа передається на новий апеляційний розгляд.      3. Якщо порушення закону, зазначені в частині першій цієї статті, було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом або одночасно допущено апеляційним судом після скасування судових рішень, справа передається на новий розгляд суду першої інстанції. У разі допущення цих порушень лише апеляційним судом справа передається на новий апеляційний розгляд.  
1774. 4. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.      4. Висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.  
1775. Стаття 341. Підстави для скасування судових рішень і залишення в силі судового рішення, скасованого помилково      Стаття 339. Підстави для скасування судових рішень і залишення в силі судового рішення, скасованого помилково  
1776. Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.      Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.  
1777. Стаття 342. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду      Стаття 340. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду  
1778. 1. Судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених статтями 222 і 224 цього Кодексу.      1. Судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.  
1779. 2. Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне, обґрунтоване і справедливе рішення, смерть фізичної особи чи ліквідація юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для застосування правил частини першої цієї статті.      2. Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.  
1780. Стаття 343. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення      Стаття 341. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення  
1781. Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню, або неправильно витлумачено закон.   -473- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ст. 343 слова „або неправильно витлумачено закон" вилучити.  
Враховано   Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.  
1782. Стаття 344. Підстави для відхилення касаційної скарги на ухвалу суду або її зміни чи скасування      Стаття 342. Підстави для відхилення касаційної скарги на ухвалу суду або її зміни чи скасування  
1783. Розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції:      Розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції:  
1784. 1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону;      1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону;  
1785. 2) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено встановлений для його вирішення порядок;      2) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення;  
1786. 3) змінює або скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено всупереч правилам цього Кодексу або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підставі її застосування.      3) змінює або скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено всупереч нормам процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підставі її застосування.  
1787. Стаття 345. Порядок ухвалення рішення та постановлення ухвал судом касаційної інстанції      Стаття 343. Порядок ухвалення рішення та постановлення ухвал судом касаційної інстанції  
1788. 1. Суд касаційної інстанції ухвалює рішення та постановляє ухвалу відповідно до правил статті 17 та глави 6 розділу ІІІ цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними в статтях 346 - 348 цього Кодексу.      1. Суд касаційної інстанції ухвалює рішення та постановляє ухвалу відповідно до правил статті 19 та глави 7 розділу ІІІ цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними в статтях 344 - 346 цього Кодексу.  
1789. 2. Жоден із суддів не має права утримуватися від висловлювання думки щодо обговорюваних питань та правильності оскарженого рішення.      2. Жоден із суддів не має права утримуватися від висловлення думки з питань, які обговорюються, та щодо правильності судового рішення, що оскаржене.  
1790. 3. Рішення або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.      3. Рішення або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.  
1791. 4. Судді не мають права розголошувати міркувань, що були висловлені у нарадчій кімнаті.      4. Судді не мають права розголошувати міркувань, що були висловлені у нарадчій кімнаті.  
1792. Стаття 346. Ухвала та рішення суду касаційної інстанції      Стаття 344. Ухвала та рішення суду касаційної інстанції  
1793. 1. Розглянувши справу, суд касаційної інстанції приймає ухвалу у випадках:      1. Розглянувши справу, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу у разі:  
1794. 1) відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін;      1) відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін;  
1795. 2) скасування судових рішень із передачею справи на новий розгляд;      2) скасування судових рішень із передачею справи на новий розгляд;  
1796. 3) скасування судових рішень суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;      3) скасування судових рішень суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;  
1797. 4) скасування судових рішень і залишення в силі судового рішення, що було помилково скасоване апеляційним судом;      4) скасування судових рішень і залишення в силі судового рішення, що було помилково скасоване апеляційним судом;  
1798. 5) відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;      5) відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;  
1799. 6) зміни ухвали або скасування ухвали з направленням справи на новий розгляд або вирішенням питання по суті.   -474- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.1 ст.346 доповнити новим пунктом такого змісту: "вирішення вимог касаційної скарги на бездіяльність суду першої інстанції."  
Відхилено   6) зміни ухвали або скасування ухвали з направленням справи на новий розгляд або вирішенням питання по суті.  
1800. 2. Суд касаційної інстанції ухвалює рішення у випадках скасування судових рішень і ухвалення нового або зміни рішення.      2. Суд касаційної інстанції ухвалює рішення у разі скасування судових рішень і ухвалення нового або зміни рішення.  
1801. Стаття 347. Зміст ухвали суду касаційної інстанції      Стаття 345. Зміст ухвали суду касаційної інстанції  
1802. 1. В ухвалі суду касаційної інстанції повинно бути зазначено:   -475- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.1 ст.347 викласти в такій редакції: "1. Ухвала суду касаційної інстанції складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення; найменування суду; прізвищ та ініціалів головуючого і суддів; прізвищ та ініціалів секретаря судового засідання; найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі; 2) описової частини із зазначенням: короткого змісту вимог касаційної скарги і оскаржених судових рішень; узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу; узагальненого викладу доводу та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд касаційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду касаційної інстанції; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження."  
Враховано   1. Ухвала суду касаційної інстанції складається з: 1) вступної частини із зазначенням:  
1803. 1) час і місце її постановлення;      часу і місця її постановлення;  
1804. 2) найменування суду, прізвище та ініціали головуючого і суддів;      найменування суду; прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;  
1805. 3) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;      прізвищ та ініціалів секретаря судового засідання;  
1806. 4) найменування справи та повна назва (найменування) осіб, які беруть участь у справі;      найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;  
1807. 5) стислий зміст заявлених вимог;      2) описової частини із зазначенням:  
1808. 6) посилання на рішення (ухвалу) суду першої та апеляційної інстанцій;      короткого змісту вимог касаційної скарги і оскаржених судових рішень;  
1809. 7) узагальнені доводи касаційної скарги;      узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу; узагальненого викладу доводу та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин;  
1810. 8) мотиви, за якими суд касаційної інстанції дійшов свого висновку, і посилання на закон, яким він керувався;      3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд касаційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;  
1811. 9) наслідки розгляду касаційної скарги - резолютивну частину ухвали, сформульовану відповідно до повноважень, наданих суду касаційної інстанції.      4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду касаційної інстанції; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.  
1812. 2. У разі відхилення касаційної скарги в ухвалі зазначається мотиви її відхилення.      2. У разі відхилення касаційної скарги в ухвалі зазначається мотиви її відхилення.  
1813. 3. У разі скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення права було допущено судом першої або апеляційної інстанції.      3. У разі скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення права було допущено судом першої або апеляційної інстанції.  
1814. Стаття 348. Зміст рішення суду касаційної інстанції   -476- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст.348 викласти в такій редакції: 1. Рішення суду касаційної інстанції складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу і місця його ухвалення; найменування суду; прізвищ та ініціалів головуючого і суддів; прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі; 2) описової частини із зазначенням: короткого змісту вимог заявника і рішень судів першої та апеляційної інстанцій; короткого змісту вимог касаційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин у справі; 3) мотивувальної частини із зазначенням: мотивів, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував судові рішення і ухвалив нове рішення; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, невиконання зобов'язань або інші підстави щодо задоволення вимог; назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку про скасування чи зміну рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання рішенням законної сили та її оскарження."  
Враховано   Стаття 346. Зміст рішення суду касаційної інстанції  
1815. 1. У рішенні суду касаційної інстанції повинно бути зазначено:      1. Рішення суду касаційної інстанції складається з: 1) вступної частини із зазначенням:  
1816. 1) час і місце його ухвалення;      часу і місця його ухвалення;  
1817. 2) найменування суду, прізвище та ініціали головуючого і суддів;      найменування суду; прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;  
1818. 3) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;      прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;  
1819. 4) найменування справи та повна назва (найменування) осіб, які беруть участь у справі;      найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;  
1820. 5) стислий зміст заявлених вимог;      2) описової частини із зазначенням:  
1821. 6) посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанції, встановлені факти і визначені відповідно до них правовідносини;      короткого змісту вимог заявника і рішень судів першої та апеляційної інстанцій;  
1822. 7) узагальнені доводи касаційної скарги;      короткого змісту вимог касаційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин у справі;  
1823. 8) мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції визнав за необхідне змінити або скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення;      3) мотивувальної частини із зазначенням: мотивів, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував судові рішення і ухвалив нове рішення;  
1824. 9) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, невиконання зобов'язань або інші підстави щодо задоволення вимог;      чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, невиконання зобов'язань або інші підстави щодо задоволення вимог;  
1825. 10) назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону (стаття 9 цього Кодексу), за якими вирішено справу, норми процесуального закону, якими суд керувався;      назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закон, якими суд керувався;  
1826. 11) висновок суду про скасування рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівку на розподіл судових витрат, порядок оскарження рішення.      4) резолютивної частини із зазначенням: висновку про скасування чи зміну рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання рішенням законної сили та її оскарження.  
1827. Стаття 349. Проголошення рішення і ухвали судом касаційної інстанції      Стаття 347. Проголошення рішення і ухвали судом касаційної інстанції  
1828. Ухвалене рішення чи постановлена ухвала суду проголошується за правилами, встановленими статтею 209 цього Кодексу.      Рішення та ухвала суду касаційної інстанції проголошуються за правилами, встановленими статтею 218 цього Кодексу.  
1829. Стаття 350. Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи      Стаття 348. Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи  
1830. 1. У разі коли касаційну скаргу на судове рішення, ухвалу було подано в установлені цим Кодексом строки, але надійшла вона до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи або коли строки на подання касаційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин було поновлено або продовжено і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає таку скаргу за правилами цієї глави.      1. Якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в установлені цим Кодексом строки, але вона надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи або коли строки на подання касаційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин було поновлено або продовжено і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає таку скаргу за правилами цієї глави.  
1831. 2. Залежно від обґрунтованості зазначеної в частині першій цієї статті скарги суд постановляє ухвалу або ухвалює рішення відповідно до статей 347, 348 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано ухвалу або рішення суду касаційної інстанції.      2. Залежно від обґрунтованості зазначеної в частині першій цієї статті скарги суд постановляє ухвалу або ухвалює рішення відповідно до статті 345 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано ухвалу або рішення суду касаційної інстанції.  
1832. Стаття 351. Законна сила рішення і ухвали суду касаційної інстанції      Стаття 349. Законна сила рішення і ухвали суду касаційної інстанції  
1833. 1. Ухвалене судом касаційної інстанції рішення або постановлена ухвала набирають законної сили негайно після проголошення.   -477- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч. 1 ст. 351 слова „негайно після" замінити словами „з моменту їх". Провести відповідні зміни у тексті проекту.  
Враховано   1. Рішення або ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.  
1834. 2. Одночасно з ухваленням судом касаційної інстанції рішення замість судових рішень першої або апеляційної інстанції останні втрачають свою законну силу.   -478- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 2 ст. 351 викласти у такій редакції: "2. З моменту проголошення рішення або ухвали судом касаційної інстанції скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу".  
Немає висновку   2. З моменту проголошення рішення або ухвали судом касаційної інстанції скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу.  
1835. Стаття 352. Окрема ухвала суду касаційної інстанції      Стаття 350. Окрема ухвала суду касаційної інстанції  
1836. Суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, передбачених статтею 199 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд також може постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої або апеляційної інстанції, які не є підставою для скасування їх рішення чи ухвали.      Суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 211 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд також може постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої або апеляційної інстанції, які не є підставою для скасування їх рішення чи ухвали.  
1837. Стаття 353. Оформлення рішень суду касаційної інстанції видача або направлення їх особам, які беруть участь у справі      Стаття 351. Оформлення судових рішень суду касаційної інстанції, видача та направлення їх особам, які беруть участь у справі  
1838. 1. Рішення суду касаційної інстанції оформлюються в порядку, встановленому статтею 213 цього Кодексу і підписуються усіма суддями, які його ухвалили, та скріплюються печаткою цього суду.   -479- Онопенко В.В.
Ч.1 ст.353 викласти в такій редакції: "1. Судові рішення суду касаційної інстанції оформлюються, видаються або надсилаються в порядку, встановленому статтею 224 цього Кодексу."  
Враховано   1. Судові рішення суду касаційної інстанції оформлюються, видаються або надсилаються в порядку, встановленому статтею 222 цього Кодексу.  
1839. 2. Повторна видача копій рішень здійснюється судом першої інстанції, де зберігається справа.   -480- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч.2 ст.353 викласти у такій редакції: "2. Копії судових рішень суду касаційної інстанції повторно видаються судом першої інстанції, де зберігається справа".  
Враховано   2. Копії судових рішень суду касаційної інстанції повторно видаються судом першої інстанції, де зберігається справа.  
1840. Стаття 354. Повернення справ      Стаття 352. Повернення справ  
1841. Після закінчення касаційного провадження справа надсилається в семиденний строк в суд, який її розглядав.      Після закінчення касаційного провадження справа протягом семи днів повертається до суду, який її розглядав.  
1842. Глава 3. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами      Глава 3. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами  
1843. Стаття 355. Право на оскарження судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами      Стаття 353. Право оскарження судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами  
1844. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, коли суд вирішив питання про їх права і обов`язки, мають право оскаржити судові рішення загальних судів у цивільних справах у зв'язку з винятковими обставинами після перегляду їх у касаційному порядку.   -481- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 355 після слова "оскаржити" доповнити словами "до Верховного Суду України", слова "загальних судів" вилучити.  
Враховано   Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив питання про їх права і обов`язки, мають право оскаржити до Верховного Суду України судові рішення у цивільних справах у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку.  
    -482- Головатий С.П.
Ст. 355 доповнити ч. 2 і 3 такого змісту: "2. З метою забезпечення принципу "поновлення в усіх правах" (rеstіtutіо іn іntеgrum) Верховний Суд України переглядає всі рішення Європейського Суду з прав людини щодо осіб, порушення прав яких було встановлено рішенням цією міжнародною судовою установою. 3. Особи, порушення прав яких було встановлено рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, мають право звернутися до суду з тим, щоб відповідно до принципу "поновлення в усіх правах" (rеstіtutіо іn іntеgrum) поновити свої права в повному обсязі."  
Відхилено    
1845. Стаття 356.- Підстави оскарження у зв'язку з винятковими обставинами      Стаття 354.- Підстави оскарження у зв'язку з винятковими обставинами  
1846. Судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, якщо вони оскаржені з мотивів:   -483- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч.1 ст. 356 слова „в порядку провадження" вилучити.  
Враховано   Судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами, якщо вони оскаржені з мотивів:  
1847. 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону;      1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону;  
1848. 2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.      2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.  
1849. Стаття 357. Порядок подання скарги у зв'язку з винятковими обставинами      Стаття 355. Порядок подання скарги у зв'язку з винятковими обставинами  
1850. 1. Скарга може бути подана протягом одного місяця з дня відкриття виняткових обставин.      1. Скарга може бути подана протягом одного місяця з дня відкриття виняткових обставин.  
1851. 2. Скарга у зв'язку з винятковими обставинами подається за правилами подання касаційних скарг у касаційному провадженні.      2. Скарга у зв'язку з винятковими обставинами подається за правилами подання касаційних скарг у касаційному провадженні.  
1852. 3. За формою і змістом скарга повинна відповідати вимогам статті 329 цього Кодексу. До скарги повинні бути додані копії судових рішень, які оскаржуються.      3. За формою і змістом скарга повинна відповідати вимогам статті 326 цього Кодексу. До скарги повинні бути додані копії судових рішень, які оскаржуються.  
1853. 4. При надходженні скарги оформленої без дотримання вимог, зазначених у цій статті, або не оплаченої державним митом, застосовуються правила статті 140 цього Кодексу, про що суддею-доповідачем протягом десяти днів з дня отримання скарги постановляється відповідна ухвала.   -484- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 357 доповнити новою ч.5 такого змісту: "5. За подання і розгляд скарги з підстави, встановленої пунктом 2 статті 355 цього Кодексу, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не оплачуються."  
Враховано   4. При надходженні скарги оформленої без дотримання вимог, зазначених у цій статті, або у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, застосовуються правила статті 121 цього Кодексу, про що суддею-доповідачем протягом десяти днів з дня отримання скарги постановляється відповідна ухвала. 5. За подання і розгляд скарги з підстави, встановленої пунктом 2 статті 354 цього Кодексу, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не оплачуються.  
    -485- Головатий С.П.
Ст. 357 доповнити ч. 5 такого змісту: "Скарги про поновлення в порушених правах від осіб, порушення прав яких було встановлено рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, приймаються беззастережно. До скарги має додаватися відповідне рішення міжнародної судової установи."  
Враховано редакційно (у ст. 357)   
1854. Стаття 358. Допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами      Стаття 356. Допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами  
1855. 1. Питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і витребування справи вирішується колегією у складі семи суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі, протягом розумного строку, але не пізніше п'ятнадцяти днів з дня надходження скарги. Одночасно може бути вирішене питання про поновлення строку на оскарження у зв'язку винятковими обставинами.   -486- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
У ч.1 ст. 358 слова „розумного строку, але не пізніше" вилучити.  
Враховано   1. Питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і витребування справи вирішується колегією у складі семи суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі, протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження скарги. Одночасно може бути вирішене питання про поновлення строку на оскарження у зв'язку винятковими обставинами.  
1856. 2. Скарга вважається допущеною до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і справа витребовується, якщо хоча б три судді дійшли висновку про необхідність цього.      2. Скарга вважається допущеною до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і справа витребовується, якщо хоча б три судді дійшли висновку про необхідність цього.  
1857. 3. Про допуск скарги і витребування справи або відмову у цьому суд постановляє ухвалу, яка оскарженню не підлягає. Ухвала про допуск скарги і витребування справи надсилається до відповідного суду.      3. Про допуск скарги і витребування справи або відмову у цьому суд постановляє ухвалу, яка оскарженню не підлягає. Ухвала про допуск скарги і витребування справи надсилається до відповідного суду.  
1858. 4. Копія ухвали про допуск скарги і витребування справи надсилається разом з копією скарги особам, які беруть участь у справі, а у разі відмови у допуску - особі, яка подала скаргу.      4. Копія ухвали про допуск скарги і витребування справи надсилається разом з копією скарги особам, які беруть участь у справі, а у разі відмови у допуску - особі, яка подала скаргу.  
1859. 5. Якщо скарга допущена до провадження у зв'язку з винятковими обставинами, суд своєю ухвалою може зупинити виконання відповідних рішень.   -487- Головатий С.П.
Ст. 358 доповнити ч. 6 такого змісту: "Скарги про поновлення в порушених правах від осіб, порушення прав яких було встановлено рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, вважаються допущеними до провадження у зв`язку з винятковими обставинами беззастережно з моменту подання таких скарг до суду. "  
Враховано редакційно   5. Якщо скарга допущена до провадження у зв'язку з винятковими обставинами, суд своєю ухвалою може зупинити виконання відповідних рішень. 6. До скарги, поданої з підстави, встановленої пунктом 2 статті 354 цього Кодексу, положення частин першої-четвертої цієї статті не застосовуються.  
1860. Стаття 359. Порядок провадження у зв'язку з винятковими обставинами      Стаття 357. Порядок провадження у зв'язку з винятковими обставинами  
1861. 1. Справа в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами розглядається колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.   -488- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Доповнити ст.359 частиною 1 такого змісту: "1. Розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження."  
Враховано   1. Розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження. 2. Справа в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами розглядається колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності, крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті.  
1862. 2. Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України при їх рівному представництві за наявності не менше семи суддів від кожної палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.   -489- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У першому реченні ч.2 ст.359 слова "України при їх рівному представництві за наявності не менше семи суддів від кожної палати" замінити словами "за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати".  
Враховано   3. Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.  
1863. 3. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами відбувається за правилами, передбаченими цим Кодексом для касаційного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.   -490- Головатий С.П.
Ст. 359 доповнити ч. 4 і 5 такого змісту: "Провадження щодо скарг про поновлення в порушених правах від осіб порушення прав яких було встановлено рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, відбувається за правилами, передбаченими цим Кодексом для провадження в першій інстанції. Провадження щодо скарг про поновлення в порушених правах осіб, порушення прав яких було встановлено рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, зініційоване Верховним Судом України відбувається за правилами, передбаченими цим Кодексом для касаційного провадження, а у випадку необхідності за правилами провадження в першій інстанції. "  
Відхилено   4. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для касаційного провадження, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.  
1864. Стаття 360. Повноваження Верховного Суду України при розгляді справи у зв'язку з винятковими обставинами      Стаття 358. Повноваження Верховного Суду України при розгляді справи у зв'язку з винятковими обставинами  
1865. 1. Розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право:      1. Розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право:  
1866. 1) постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішення, ухвали без змін;      1) постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішення, ухвали без змін;  
1867. 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування оскаржуваного судового рішення, ухвали і направити справу відповідно на новий розгляд в суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;      2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд в суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;  
1868. 3) постановити ухвалу про скасування оскаржуваного рішення, ухвали і залишити в силі судове рішення (ухвалу), що було помилково скасовано судом апеляційної або касаційної інстанції;      3) постановити ухвалу про скасування судового рішення і залишити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної або касаційної інстанції;  
1869. 4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;      4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;  
1870. 5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.      5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.  
1871. 2. У випадках, коли допущені судом першої інстанції порушення закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанції або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної інстанції, Верховний Суд України скасовує всі ухвалені рішення, постановлені ухвали.      2. У випадках, коли допущені судом першої інстанції порушення закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанції або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної інстанції, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у справі.  
1872. Стаття 361. Підстави для скасування чи зміни судових рішень      Стаття 359. Підстави для скасування чи зміни судових рішень  
1873. Верховний Суд України скасовує або змінює ухвалені у справі судові рішення тільки з підстав, передбачених статтею 356 цього Кодексу.      Верховний Суд України скасовує або змінює ухвалені у справі судові рішення тільки з підстав, визначених статтею 354 цього Кодексу.  
1874. Стаття 362. Законна сила рішень і ухвал Верховного Суду України      Стаття 360. Законна сила рішень і ухвал Верховного Суду України  
1875. Ухвалені Верховним Судом України рішення або постановлені ним ухвали набирають законної сили після їх проголошення і оскарженню не підлягають.      Ухвалені Верховним Судом України рішення або постановлені ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення і оскарженню не підлягають.  
1876. Глава 4. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами      Глава 4. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами  
1877. Стаття 363. Підстави перегляду      Стаття 361. Підстави перегляду  
1878. 1. Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.      1. Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.  
1879. 2. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:      2. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:  
1880. 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;      1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;  
1881. 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;      2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;  
1882. 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.   -491- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч.2 ст.363 доповнити новим пунктом такого змісту: "встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане."  
Враховано   3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.  
1883. Стаття 364. Строк подання заяв про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами      Стаття 362. Строк подання заяв про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами  
1884. 1. Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.      1. Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.  
1885. 2. Строк для подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється:      2. Строк для подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється:  
1886. 1) у випадках, передбачених пунктом 1 частини другої статті 363 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи;      1) у випадках, встановлених пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи;  
1887. 2) у випадках, передбачених пунктами 2 частини другої статті 363 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальній справі набрав законної сили;      2) у випадках, встановлених пунктом 2 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальній справі набрав законної сили;  
1888. 3) у випадках, передбачених пунктом 3 частини другої статті 363 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду.      3) у випадках, встановлених пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду; 4) у випадках, встановлених пунктом 4 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.  
1889. Стаття 365. Суди, що здійснюють перегляд у зв'язку з нововиявленими обставини      Стаття 363. Суди, що здійснюють перегляд у зв'язку з нововиявленими обставини  
1890. 1. Рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.      1. Рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.  
1891. 2. Ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції, якою було відхилено скаргу на рішення суду першої чи апеляційної інстанції, в разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами втрачає законну силу.      2. Ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції, якою було відхилено скаргу на рішення суду першої чи апеляційної інстанції, в разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами втрачає законну силу.  
1892. Стаття 366. Форма і зміст заяви      Стаття 364. Форма і зміст заяви  
1893. 1. Заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.      1. Заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.  
1894. 2. У заяві зазначаються:      2. У заяві зазначаються:  
1895. 1) найменування суду, якому адресується заява;      1) найменування суду, якому адресується заява;  
1896. 2) повне ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи знаходження;      2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи знаходження;  
1897. 3) інші особи, які брали участь у справі;      3) інші особи, які брали участь у справі;  
1898. 4) дата ухвалення чи постановлення і зміст рішення, ухвали чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву;      4) дата ухвалення чи постановлення і зміст рішення, ухвали чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву;  
1899. 5) нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дату їх відкриття або встановлення;      5) нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дату їх відкриття або встановлення;  
1900. 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.      6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.  
1901. 3. До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі.      3. До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі.  
1902. Стаття 367. Розгляд заяви      Стаття 365. Розгляд заяви  
1903. 1. Заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляється про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.      1. Заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.  
1904. 2. Розглянувши заяву, суд своєю ухвалою або задовольняє заяву і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв'язку з нововиявленими обставинами або відмовляє у її задоволенні у разі необґрунтованості заяви.      2. Розглянувши заяву, суд своєю ухвалою або задовольняє заяву і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв'язку з нововиявленими обставинами або відмовляє у її задоволенні у разі необґрунтованості заяви.  
1905. 3. Після скасування рішення, ухвали суду або судового наказу справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.      3. Після скасування рішення, ухвали суду або судового наказу справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.  
1906. Стаття 368. Оскарження ухвали суду      Стаття 366. Оскарження ухвали суду  
1907. 1. Ухвала суду про задоволення заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає.      1. Ухвала суду про задоволення заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає.  
1908. 2. Ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами може бути оскаржена, в порядку, передбаченому цим Кодексом.      2. Ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами може бути оскаржена, в порядку, встановленому цим Кодексом.  
1909. Розділ VІ. Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання   -492- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Назву Розділу 6 викласти у такій редакції "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших (посадових осіб)".  
Враховано   Розділ VІ. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) Стаття 367. Негайне виконання судових рішень 1. Суд допускає негайне виконання рішень у справах про: 1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; 2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; 3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць; 4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; 5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; 6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. 2. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1, 2 і 3 частини першої цієї статті.  
1910. Стаття 369. Звернення рішення суду до виконання   -493- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У назві і ч. 1 ст. 361 „термін "рішення суду" замінити на термін "судове рішення".  
Враховано   Стаття 368. Звернення судових рішень до виконання  
1911. 1. Усі питання, пов'язані із зверненням рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.      1. Питання, пов'язані зі зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.  
1912. 2. За кожним рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.   -494- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
С. 369 доповнити ч.3, 4 такого змісту: „3. Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до місцевих органів державної податкової служби. 4. Якщо судом було вжито заходів до забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.."  
Враховано   2. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом. 3. Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до місцевих органів державної податкової служби. 4. Якщо судом було вжито заходів до забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.  
1913. Стаття 370. Зміст виконавчого листа      Стаття 369. Зміст виконавчого листа  
1914. Виконавчий лист оформляється відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".      Виконавчий лист оформлюється відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".  
1915. Стаття 371. Видача дубліката виконавчого листа      Стаття 370. Видача дубліката виконавчого листа або судового наказу  
1916. Замість втраченого оригіналу виконавчого листа суд, який видав виконавчий лист, має право видати його дублікат. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб, проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката. За видачу дубліката виконавчого листа справляється плата в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.   -495- Онопенко В.В.
Ст. 371 розбити на частини і поширити її дію на судовий наказ.  
Враховано   1. Замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовой наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. 2. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката. 3. За видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу стягувачу справляється плата в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
1917. Стаття 372. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання      Стаття 371. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання  
1918. 1. Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.      1. Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.  
1919. 2. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі, проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.      2. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.  
1920. Стаття 373. Мирова угода в процесі виконання      Стаття 372. Мирова угода в процесі виконання  
1921. 1. Мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання.      1. Мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання.  
1922. 2. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.      2. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.  
1923. 3. За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до правил цього Кодексу.      3. За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до положень цього Кодексу.  
1924. Стаття 374. Відстрочка і розстрочка виконання рішення   -496- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Назву ст. 374 викласти втакій редакції: „Відстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання." Внести відповідні зміни у тексті статті  
Враховано   Стаття 373. Відстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання  
1925. За наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити спосіб і порядок виконання рішення.      За наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.  
1926. Стаття 375. Вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу      Стаття 374. Вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу  
1927. 1. Питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу вирішується судом за поданням державного виконавця.      1. Питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу вирішується судом за поданням державного виконавця.  
1928. 2. Суд у десятиденний строк розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін та за обов'язковою участю представників органів опіки та піклування. Проте неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу.      2. Суд у десятиденний строк розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін та за обов'язковою участю представників органів опіки та піклування. Неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу.  
1929. Стаття 376. Вирішення питання про оголошення розшуку боржника або дитини      Стаття 375. Вирішення питання про оголошення розшуку боржника або дитини  
1930. 1. Розшук оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (знаходження) боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (знаходження) стягувача.   -497- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ч. 1 ст. 376 викласти у такій редакції: "1. Розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцем знаходження їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача".  
Враховано   1. Розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцем знаходження їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.  
1931. 2. Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.      2. Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.  
1932. 3. Суд розглядає подання державного виконавця у десятиденний строк.   -498- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Після ст. 376 доповнити нові статті такого змісту: „Стаття ___ Вирішення питання про примусове проникнення до житла 1. Питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), а також питання про проникнення до житла чи іншого володіння боржника при виконанні рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. 2. Суд негайно розглядає зазначене в частині першій цієї статті подання без виклику чи повідомлення сторін за участю державного виконавця." Стаття ___ Вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках 1. Питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), а також питання про звернення стягнення на грошові кошти боржника, що знаходяться на його рахунках в установах банків та інших фінансових установах, при виконанні рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. 2. Суд розглядає подання державного виконавця протягом десяти днів. Стаття ___ Заміна сторони виконавчого провадження 1. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. 2. Суд розглядає подання державного виконавця протягом десяти днів. Стаття ___. Визначення частки майна боржника у майні яким він володіє спільно з іншими особами 1. Питання про визначення частки майна боржника у майні яким він володіє спільно з іншими особами вирішується судом за поданням державного виконавця. 2. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін та зацікавлених осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні яким він володіє спільно з іншими особами.  
Враховано   3. Суд розглядає подання державного виконавця протягом десяти днів. Стаття 376. Вирішення питання про примусове проникнення до житла 1. Питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), а також питання про проникнення до житла чи іншого володіння боржника при виконанні рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. 2. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця. Стаття 377. Вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках 1. Питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), а також питання про звернення стягнення на грошові кошти боржника, що знаходяться на його рахунках в установах банків та інших фінансових установах, при виконанні рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. 2. Суд негайно розглядає подання державного виконавця без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця. Стаття 378. Заміна сторони виконавчого провадження 1. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. 2. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Стаття 379. Визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами 1. Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця. 2. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.  
1933. Стаття 377. Порядок вирішення питань про поворот виконання      Стаття 380. Порядок вирішення питання про поворот виконання  
1934. 1. Питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.      1. Питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.  
1935. 2. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.   -499- Онопенко В.В.
Ч. 2 ст. 377 викласти у такій редакції: "2. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням".  
Враховано   2. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.  
1936. 3. У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі суми, одержаної від його реалізації.      3. У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації.  
1937. Стаття 378. Строк подання заяв про поворот виконання   -500- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Ст. 378 викласти у такій редакції: "1. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання, можна подати у межах позовної давності. 2. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. 3. Суд розглядає заяву про поворот виконання в судовому засіданні з повідомленням сторін і постановляє ухвалу".  
Враховано   Стаття 381. Строк подання заяв про поворот виконання  
1938. 1. Якщо питання про поворот виконання рішення не було розв'язано судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання, без обкладення державним митом, можна подати у межах загального строку позовної давності.      1. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання, можна подати у межах позовної давності. 2. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.  
1939. 2. Суд розглядає заяву про поворот виконання в судовому засіданні з викликом сторін і постановляє ухвалу.      3. Суд розглядає заяву про поворот виконання в судовому засіданні з повідомленням сторін і постановляє ухвалу.  
1940. Стаття 379. Особливості повороту виконання з окремих категорій справ      Стаття 382. Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ  
1941. 1. У разі скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.      1. У разі скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.  
1942. 2. Із справ про стягнення аліментів, а також із справ про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.   -501- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Після розділу VІ доповнити проект новими розділами такого змісту: Розділ 7. Судовий контроль за виконанням судових рішень Стаття ___ Право на звернення із скаргою до суду Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби підчас виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.  
Враховано редакційно   2. У справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача. Розділ VІІ. СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ Стаття 383. Право на звернення зі скаргою до суду Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їх права чи свободи. Стаття 384. Подання скарги 1. Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. 2. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. 3. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом. Стаття 385. Строки для звернення зі скаргою 1. Скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. 2. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Стаття 386. Розгляд скарги 1. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується. 2. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників. 3. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника. Стаття 387. Судове рішення за скаргою 1. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. 2. У разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. 3. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Стаття 388. Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Стаття 389. Виконання ухвали суду Про виконання ухвали відповідний орган державної виконавчої служби повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду. Розділ VІІІ. Про визнання та виконання рішень іноземних судів в україні Глава 1. Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню Стаття 390. Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню Рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за домовленістю аd hос з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні. Стаття 391.Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки. Стаття 392. Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду 1. Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на клопотання стягувача розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцем знаходження боржника. 2. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місця знаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місце знаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем знаходження в Україні майна боржника. Стаття 393. Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду 1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем або у порядку, встановленому міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 2. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України. Стаття 394. Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду 1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити: 1) ім'я (найменування) стягувача або його представника (якщо клопотання подається представником), зазначення їхнього місця проживання (перебування) або місця знаходження; 2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місця знаходження чи місця знаходження його майна в Україні; 3) мотиви подання клопотання. 2. До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 3. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи: 1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання; 2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні); 3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи; 4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше); 5) документ, що посвідчує повноваження представника стягувача (якщо клопотання подається представником); 6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України. 4. Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, стягувачеві (або його представникові). Стаття 395. Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду 1. Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання. 2. Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у місячний строк з часу повідомлення боржника про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що стягувач і боржник повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду. 3. За заявою стягувача або боржника і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони. 4. Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні. 5. Неявка без поважних причин у судове засідання стягувача або боржника або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду. 6. Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом стягувачеві та боржникові у триденний строк з дня постановлення ухвали. 7. Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню. 8. Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали. Стаття 396. Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду 1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 2. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: 1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; 2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи; 3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; 4) якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; 5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; 6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; 7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; 8) в інших випадках, встановлених законами України. Стаття 397. Оскарження ухвали суду Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання, може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені цим Кодексом. Стаття 398. Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду На підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом. Глава 2. Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню Стаття 399. Умови визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню Рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за домовленістю аd hос з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні. Стаття 400. Порядок подання клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню 1. Клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, за умови, що це передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 392-394 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою. 2. До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи: 1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання; 2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні; 3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Стаття 401. Розгляд клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню 1. Про надходження клопотання визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє заінтересовану особу і пропонує їй у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання. 2. Після подання заінтересованою особою заперечень у письмовій формі або у разі її відмови від подання заперечень, а так само коли у місячний строк з часу повідомлення заінтересованої особи про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що заінтересовані особи повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду. 3. За заявою заінтересованої особи і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє заінтересовані особи. 4. Розгляд клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні. 5. Неявка без поважних причин у судове засідання заінтересованих осіб або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із заінтересованих осіб не було порушено питання про перенесення його розгляду. 6. За наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню. 7. У визнанні в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановлених статтею 396 цього Кодексу. 8. Копія ухвали надсилається судом заінтересованим особам у триденний строк з дня постановлення ухвали. 9. Ухвала про визнання в Україні рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені цим Кодексом.  
    -502- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Стаття __. Подання скарги 1. Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. 2. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. 3. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом. Стаття __ Строки для звернення зі скаргою 1. Скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. 2. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.  
Враховано редакційно    
    -503- Стаття __. Розгляд скарги 1. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується. 2. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників. 3. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника. Стаття __. Судове рішення по скарзі 1. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. 2. У разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. 3. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє рішення про відмову в задоволенні скарги.  Враховано редакційно    
    -504- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Стаття __. Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги Витрати, пов'язані з розглядом скарги, включаючи й витрати для надання юридичної допомоги, а також витрати, пов'язані з поїздками, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено рішення про задоволення скарги заявника. Стаття __. Виконання ухвали суду Про виконання ухвали відповідний орган державної виконавчої служби повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.  
Враховано редакційно    
    -505- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Розділ 8. Про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні Глава 1. Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню Стаття __ Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню Рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за домовленістю аd hос з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні.  
Враховано редакційно    
    -506- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Стаття __ Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки. Стаття __ Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду 1. Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на клопотання стягувача розглядається судом за місцем постійного чи тимчасового проживання або перебування (місцезнаходження) боржника. 2. У разі коли боржник не має постійного чи тимчасового місця проживання або перебування (місцезнаходження) на території України або місце його постійного чи тимчасового проживання або перебування (місцезнаходження) невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.  
Враховано редакційно    
    -507- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Стаття __ Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду 1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем або у порядку, передбаченому міжнародними договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 2. У разі коли міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України.  
Враховано редакційно    
    -508- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Стаття __ Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду 1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у зрозумілій письмовій формі і повинно містити: 1) найменування стягувача або його представника (якщо клопотання подається представником), зазначення їхнього постійного чи тимчасового місця проживання або перебування (місцезнаходження); 2) найменування боржника, зазначення його постійного чи тимчасового місця проживання чи перебування (місцезнаходження) або місцезнаходження його майна в Україні; 3) мотиви подання клопотання. 2. До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 3. У разі коли міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи: 1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання; 2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні); 3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи; 4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше); 5) документ, що посвідчує повноваження представника стягувача (якщо клопотання подається представником); 6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України. 4. Суддя, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цим розділом, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, стягувачеві (або його представникові).  
Враховано редакційно    
    -509- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Стаття__ Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду 1. Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання. 2. Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у місячний строк з часу повідомлення боржника про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що стягувач і боржник повідомляються письмово не пізніше ніж за 10 днів до його розгляду. 3. За заявою стягувача або боржника і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони. 4. Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду провадиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні. 5. Неявка без поважних причин у судове засідання стягувача або боржника або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду. 6. Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом стягувачеві та боржникові у триденний строк з дня постановлення ухвали. 7. У разі коли рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню. 8. Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.  
Враховано редакційно    
    -510- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Стаття __ Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду 1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 2. У разі коли міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: 1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; 2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було своєчасно і належним чином повідомлено про розгляд справи; 3) якщо рішення постановлене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; 4) якщо постановлене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі, порушена між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу порушення справи в іноземному суді; 5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; 6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; 7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; 8) в інших випадках, передбачених законами України.  
Враховано редакційно    
    -511- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Стаття __. Оскарження ухвали суду Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання, може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені цим Кодексом. Стаття ___. Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду На підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом.  
Враховано редакційно    
    -512- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Глава 2. Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню Стаття__ Умови визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню Рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за домовленістю аd hос з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні.  
Враховано редакційно    
    -513- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Стаття _ Порядок подання клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню 1. Клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, за умови, що це передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подається заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому статтями 396-398 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою. 2. До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи: 1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання; 2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні; 3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
Немає висновку    
    -514- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Стаття__. Розгляд клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню 1. За наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню. 2. У визнанні в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, передбачених статтею 400 цього Кодексу. 3. Ухвала про визнання в Україні рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені цим Кодексом.  
Враховано редакційно    
    -515- Головатий С.П.
Розділ 6 доповнити новою главою такого змісту: "Застосування судами України рішень Європейського Суду з прав людини та розгляд заяв, пов"язаних з їх виконанням Стаття 404. Акти застосування 1. Суди України застосовують положення Конвенції про захист прав людини і основних свобод безпосередньо як частину національного законодавства відповідно до статті 9 Конституції України і на основі того, що Україна визнала обов`язковими для себе рішення Європейського Суду з прав людини як остаточні відповідно до міжнародного права.. 2. Суди України, в своїх рішеннях можуть безпосередньо посилатися на рішення Європейського Суду з прав людини та використовувати тлумачення цим судом положень Конвенції про захист прав людини і основних свобод.  
Відхилено    
    -516- Головатий С.П.
Стаття 405. Компетенція суду щодо розгляду заяв, пов`язаних з виконанням рішень Європейського Суду з прав людини 1. Компетентний суд розглядає заяву сторони, на користь якої винесене рішення Європейського Суду з прав людини, у випадках: 1) неналежного виконання Уповноваженим у справах дотримання Конвенції про захист прав людини і основних свобод його обов`язку щодо звернення з поданням про виконання рішення Європейського Суду з прав людини; 2) недотримання компетентним органом державної влади та компетентними посадовими особами встановленого законом порядку виконання рішення Європейського Суду з прав людини; 3) порушення строків виплат відшкодування, встановленого рішенням Європейського Суду з прав людини; 4) зменшення грошової суми відшкодування, встановленої рішенням Європейського Суду з прав людини; 5) виникнення питання про нарахування і стягнення пені з органу виконавчої влади, якого визначено відповідальним за виконання рішення Європейського Суду з прав людини щодо конкретної особи, якщо такий орган порушив строки виплати заявникові встановленого відшкодування; 6) неналежних дій або бездіяльності органів Державної виконавчої служби відносно доручення про примусове виконання рішення Європейського Суду з прав людини. 2. Суди розглядають регресові (регресні) позовні заяви Кабінету Міністрів України до органу чи посадової особи, через рішення, дії або бездіяльність яких були порушені права особи, поновлені рішенням Європейського Суду з прав людини. 3. Суди розглядають звернення спадкоємців особи, яка є померлою, щодо відшкодування, встановленого їй при житті рішенням Європейського Суду з прав людини  
Відхилено    
    -517- Головатий С.П.
Стаття 406. Підсудність справ Справи за заявами, вказаними у п.1) ст. 405 цього Кодексу, розглядаються судом за місцем знаходження Міністерства закордонних справ України, справи за іншими заявами розглядаються за місцем знаходження відповідача. Стаття 407. Строки і порядок подання заяв 1. Заяви, пов`язані з виконанням рішень Європейського Суду з прав людини, можуть бути подані до суду заінтересованою особою протягом трьох років з дня його винесення. 2. Заяви, пов`язані з виконанням рішень Європейського Суду з прав людини, подаються у порядку позовного провадження, встановленому цим Кодексом.  
Відхилено    
    -518- Головатий С.П.
Стаття 408. Розгляд справ 1. Справи за заявами, пов`язаними з виконанням рішень Європейського Суду з прав людини, розглядаються суддею одноособово у відкритому судовому засіданні, у порядку позовного провадження, встановленому цим Кодексом. 2. Неявка без поважних причин у судове засідання відповідача, окрім відповідача за регресовою позовною заявою, його представника, належно повідомлених про час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду заяви, якщо особами, які беруть участь у судовому процесі, не було порушено питання про перенесення судового розгляду. 3. При неявки у судове засідання, відповідача за регресовою позовною заявою, суд застосовує вимоги положень цього Кодексу, щодо неявки відповідача у позовному провадженні. Стаття 409. Рішення суду 1. Судовий розгляд заяви, пов`язаної з виконанням рішення Європейського Суду з прав людини, завершується ухваленням рішення суду в нарадчій кімнаті та його оприлюдненням в залі судового засідання. 2. Рішення суду оформлюється та видається або надсилається в порядку, зазначеному у статті 224 цього Кодексу. Стаття 410. Оскарження і виконання рішення суду 1. Рішення суду може бути оскаржено в загальному порядку за нормами цього Кодексу. 2. Виконання рішення суду здійснюється відповідно до Закону."  
Відхилено    
1943. РОЗДІЛ VІІ. Відновлення втраченого судового провадження      Розділ ІХ. Відновлення втраченого судового провадження  
1944. Стаття 380. Порядок відновлення втраченого судового провадження      Стаття 402. Порядок відновлення втраченого судового провадження  
1945. Відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або закриттям провадження, провадиться у порядку, встановленому цим Кодексом.      Відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.  
1946. Стаття 381. Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення провадження      Стаття 403. Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення провадження  
1947. Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.      Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.  
1948. Стаття 382. Підсудність заяви про відновлення втраченого провадження      Стаття 404. Підсудність заяви про відновлення втраченого провадження  
1949. Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті спору або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.      Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.  
1950. Стаття 383. Зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження      Стаття 405. Зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження  
1951. 1. У заяві повинно бути зазначено, про відновлення якого саме провадження просить заявник, чи було у справі ухвалено рішення по суті спору або постановлена ухвала про закриття провадження, якою саме особою з числа осіб, які брали участь у справі, був заявник, хто конкретно і в якості кого брав участь у справі, місце проживання чи місцезнаходження цих осіб, що відомо заявнику про обставини втрати провадження, про місцезнаходження копій документів провадження або відомостей щодо них, поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.      1. У заяві повинно бути зазначено, про відновлення якого саме провадження просить заявник, чи було у справі ухвалено рішення по суті справи або постановлена ухвала про закриття провадження, якою саме особою з числа осіб, які брали участь у справі, був заявник, хто конкретно і в якості кого брав участь у справі, місце проживання чи місце знаходження цих осіб, що відомо заявнику про обставини втрати провадження, про місце знаходження копій документів провадження або відомостей щодо них, поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.  
1952. 2. До заяви про відновлення втраченого провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі.      2. До заяви про відновлення втраченого провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі.  
1953. Стаття 384. Наслідки недодержання вимог до змісту заяви, відмова у порушенні справи або залишення заяви без розгляду      Стаття 406. Наслідки недодержання вимог до змісту заяви, відмова у відкритті провадження у справі або залишення заяви без розгляду  
1954. 1. За відсутності у заяві вказівки на мету відновлення провадження або відомостей, необхідних для його відновлення, суд ухвалою залишає заяву без руху і надає заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків.      1. Якщо у заяві не зазначено мету відновлення провадження або відомості, необхідні для його відновлення, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків.  
1955. 2. У разі коли зазначена заявником мета звернення до суду не пов'язана із захистом його прав і охоронюваних законом інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у порушенні справи про відновлення провадження або залишає заяву без розгляду, якщо справу було порушено.      2. Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов'язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі про відновлення провадження або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрито.  
1956. 3. Судове провадження, втрачене до розгляду його по суті, не підлягає відновленню у встановленому цим розділом порядку. Заявник у цьому разі може пред'явити новий позов. В ухвалі суду про порушення нової справи у зв'язку з втратою незакінченого провадження про цю обставину повинно бути обов'язково зазначено.      3. Судове провадження, втрачене до закінчення судового розгляду, не підлягає відновленню у встановленому цим розділом порядку. Заявник у цьому разі може пред'явити новий позов. В ухвалі суду про відкриття провадження у новій справі у зв'язку з втратою незакінченого провадження про цю обставину повинно бути обов'язково зазначено.  
1957. Стаття 385. Розгляд справи      Стаття 407. Розгляд справи  
1958. 1. При розгляді справи суд використовує ту частину провадження, що збереглася, документи, видані із справи фізичним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого провадження.      1. При розгляді справи суд використовує ту частину провадження, що збереглася, документи, видані зі справи фізичним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого провадження.  
1959. 2. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у справі, а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення.      2. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у справі, а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення.  
1960. Стаття 386. Рішення суду      Стаття 408. Рішення суду  
1961. 1. На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.      1. На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.  
1962. 2. У рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників процесу з утраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження.      2. У рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників цивільного процесу з утраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження.  
1963. 3. За недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою ж заявою за наявності необхідних документів.      3. За недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.  
1964. 4. Строк зберігання судового провадження не має значення для вирішення заяви про його відновлення, проте у випадку звернення з такою заявою з метою виконання рішення, коли строк на пред'явлення виконавчого листа для виконання закінчився і судом не поновлюється, суд також закриває провадження за заявою.   -519- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Частину 4 ст 386 викласти в такій редакції: "Строк зберігання судового провадження не має значення для вирішення заяви про його відновлення, крім випадку звернення з такою заявою для виконання рішення, якщо строк на пред'явлення виконавчого листа для виконання закінчився і судом не поновлено".  
Враховано   4. Строк зберігання судового провадження не має значення для вирішення заяви про його відновлення, крім випадку звернення з такою заявою для виконання рішення, якщо строк на пред'явлення виконавчого листа для виконання закінчився і судом не поновлено.  
1965. Стаття 387. Звільнення заявника від судових витрат      Стаття 409. Звільнення заявника від судових витрат  
1966. У справі про відновлення втраченого провадження заявник звільняється від оплати судових витрат. У разі подання завідомо неправдивої заяви судові витрати відшкодовуються заявником.      У справі про відновлення втраченого провадження заявник звільняється від оплати судових витрат. У разі подання завідомо неправдивої заяви судові витрати відшкодовуються заявником.  
1967. Розділ VІІІ. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ      Розділ Х. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ  
1968. Стаття 388. Цивільні процесуальні права та обов'язки іноземних осіб      Стаття 410. Процесуальні права та обов'язки іноземних осіб  
1969. 1. Іноземці, особи без громадянства, іноземні підприємства, установи, організації, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод і законних інтересів.   -520- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч.1 ст.388 слова "іноземні підприємства, установи, організації" замінити словами "юридичні особи".  
Враховано   1. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.  
1970. 2. Іноземні особи користуються процесуальними правами та несуть процесуальні обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особа України, за винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.      2. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особа України, за винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
1971. 3. Законом можуть бути встановлені відповідні обмеження щодо фізичних та юридичних осіб тих держав, в яких допускаються спеціальні обмеження цивільних процесуальних прав фізичних або юридичних осіб України.      3. Законом України можуть бути встановлені відповідні обмеження щодо фізичних та юридичних осіб тих держав, в яких допускаються спеціальні обмеження цивільних процесуальних прав фізичних або юридичних осіб України.  
1972. Стаття 389. Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців та осіб без громадянства      Стаття 411. Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців та осіб без громадянства  
1973. 1. Процесуальна правоздатність та дієздатність іноземця визначається правом держави, громадяном якої він є.      1. Процесуальна правоздатність та дієздатність іноземця визначається правом держави, громадянином якої він є.  
1974. 2. Процесуальна правоздатність та дієздатність осіб без громадянства визначається правом держави, в якій ця особа має місце проживання.   -521- Онопенко В.В.
Ч.2 ст.289 доповнити словами "постійно або переважно проживає".  
Враховано   2. Процесуальна правоздатність та дієздатність особи без громадянства визначається правом держави, в якій ця особа постійно або переважно проживає.  
1975. 3. Особа, яка відповідно до права своєї держави не є процесуально дієздатною, може бути визнана процесуально дієздатною на території України, якщо вона відповідно до цього Кодексу є процесуально дієздатністою.      3. Особа, яка відповідно до права своєї держави не є процесуально дієздатною, може бути визнана процесуально дієздатною на території України, якщо вона відповідно до цього Кодексу має цивільну процесуальну дієздатність.  
1976. Стаття 390. Процесуальна правоздатність іноземних юридичних осіб та міжнародних організацій      Стаття 412. Процесуальна правоздатність іноземних юридичних осіб та міжнародних організацій  
1977. 1. Процесуальна правоздатність іноземної юридичної особи визначається правом держави, в якій її засновано.      1. Процесуальна правоздатність іноземної юридичної особи визначається правом держави, в якій її засновано.  
1978. 2. Процесуальна правоздатність міжнародної організації визначається на основі міжнародного договору, відповідно до якого її створено, її установчих документів або угоди з компетентним органом України.      2. Процесуальна правоздатність міжнародної організації визначається на основі міжнародного договору, відповідно до якого її створено, її установчих документів або угоди з компетентним органом України.  
1979. Стаття 391. Позови до іноземних держав та міжнародних організацій. Дипломатичний імунітет      Стаття 413. Позови до іноземних держав та міжнародних організацій. Дипломатичний імунітет  
1980. 1. Пред'явлення позову до іноземної держави, забезпечення позову і звернення стягнення на майно іноземної держави, яке знаходиться в Україні, можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або законом України.      1. Пред'явлення позову до іноземної держави, забезпечення позову і звернення стягнення на майно іноземної держави, яке знаходиться в Україні, можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або законом України.  
1981. 2. Акредитовані в Україні дипломатичні представники іноземних держав та інші особи, зазначені у відповідних законах України і міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, підлягають юрисдикції судів України в цивільних справах лише в межах, що визначаються принципами та нормами міжнародного права або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.      2. Акредитовані в Україні дипломатичні представники іноземних держав та інші особи, зазначені у відповідних законах України і міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, підлягають юрисдикції судів України в цивільних справах лише в межах, що визначаються принципами та нормами міжнародного права або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
1982. 3. Міжнародні організації підлягають юрисдикції судів України у цивільних справах в межах, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України або законами України.      3. Міжнародні організації підлягають юрисдикції судів України у цивільних справах в межах, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або законами України.  
1983. Стаття 392. Підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземні особи, а також у спорах, в яких хоча б одна з сторін проживає за кордоном      Стаття 414. Підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземні особи, а також у спорах, в яких хоча б одна з сторін проживає за кордоном  
1984. Підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземні особи, а також по спорах, в яких хоча б одна з сторін проживає за кордоном, визначається законами України.      Підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземні особи, а також у спорах, в яких хоча б одна зі сторін проживає за кордоном, визначається законами України.  
1985. Стаття 393. Виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів України з дорученнями до іноземних судів      Стаття 415. Виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів України з дорученнями до іноземних судів  
1986. 1. Суди України виконують передані їм в установленому порядку доручення іноземних судів про проведення окремих процесуальних дій (вручення повісток та інших документів, допит сторін і свідків, проведення експертизи і огляду на місці тощо), за винятком випадків, коли:      1. Суди України виконують передані їм в установленому порядку доручення іноземних судів про проведення окремих процесуальних дій (вручення повісток та інших документів, допит сторін і свідків, проведення експертизи і огляду на місці тощо), за винятком випадків, коли:  
1987. 1) виконання доручення суперечило б суверенітетові України або загрожувало б національній безпеці України;      1) виконання доручення порушувало б суверенітет України або загрожувало б національній безпеці України;  
1988. 2) виконання доручення не належить до компетенції цього суду.      2) виконання доручення не належить до юрисдикції цього суду.  
1989. 2. Виконання доручень іноземних судів про проведення окремих процесуальних дій провадиться на підставі законів України.   -522- Онопенко В.В.
Ч.2 ст. 393 доповнити таким реченням: "На прохання іноземного суду під час виконання доручення процесуальні дії можуть вчинятися із застосуванням права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законодавству України та її публічному порядку".  
Враховано   2. Виконання доручень іноземних судів про вчинення окремих процесуальних дій проводиться на підставі законів України. На прохання іноземного суду під час виконання доручення процесуальні дії можуть вчинятися із застосуванням права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законодавству України та її публічному порядку.  
1990. 3. Суди України можуть звертатися до іноземних судів з дорученням про виконання окремих процесуальних дій. Порядок зносин судів України з іноземними судами визначається законами України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.      3. Суди України можуть звертатися до іноземних судів з дорученням про виконання окремих процесуальних дій. Порядок зносин судів України з іноземними судами регулюються законами України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
1991. Стаття 394. Визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів   -523- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статті 394 і 395 вилучити.  
Враховано    
1992. Рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні в порядку та на умовах передбачених Законом України "Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів".       
1993. Стаття 395. Міжнародні договори України       
1994. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про цивільне судочинство, то застосовуються правила відповідного міжнародного договору України .       
1995. Розділ ІХ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ      Розділ ХІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ  
1996. 1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року, але не раніше набрання чинності Адміністративно-процесуальним кодексом України.   -524- Добкін М.М.
Пункт 1 Прикінцевих та Перехідних положень викласти в наступній редакції: 1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.  
Відхилено   1. Цей Кодекс набирає чинності 1 січня 2005 року, але не раніше набрання чинності Адміністративним процесуальним кодексом України. 2. Частина 2 статті 84 цього Кодексу набирає чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
    -525- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Катеринчук М.Д.
Мусіяка В.Л.
Прикінцеві та перехідні положення викласти у такій редакції: "Розділ ХІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННя 1. Цей Кодекс набирає чинності 1 січня 2005 року, але не раніше набрання чинності Адміністративним процесуальним кодексом України. 2. Частина 2 статті 84 цього Кодексу набирає чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України. 3. Визнати такими, що втрачають чинність з набранням чинності Цивільним процесуальним кодексом України: Цивільний процесуальний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року, із змінами, внесеними до нього; Закон Української РСР "Про затвердження Цивільного процесуального кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1963 р., №30, ст. 464); Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 9 грудня 1963 року „Про порядок введення в дію Цивільного і Цивільного процесуального кодексів Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1963 р., №51, ст. 731).  
Враховано    
    -526- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Катеринчук М.Д.
Мусіяка В.Л.
4. Внести до Закону України "Про судоустрій України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N27-28, ст.180) такі зміни: 1) друге речення частини третьої статті 13 викласти у такій редакції: "Перегляд справ у зв'язку з винятковими обставинами здійснюється Верховним Судом України у складі, встановленому процесуальним законом"; 2) пункт 1 частини шостої статті 25 виключити; 3) у пункті 1 частини другої статті 47 слова "розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає в порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку" замінити словами "переглядає справи у зв'язку з винятковими обставинами у порядку, встановленому процесуальним законом; переглядає справи у касаційному порядку у випадках, встановлених законом"; 4) друге речення підпункту 9 пункту 3 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення" викласти у такій редакції: „До законодавчого визначення суду, який буде здійснювати повноваження касаційної інстанції у цивільних справах, його утворення і початку діяльності перегляд цих справ у касаційному порядку здійснює Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України". 5. Частину першу статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 16, ст. 119; 1999 р., N 5 - 6, ст. 39, N 20 - 21, ст. 192, N 26, ст. 215, N 51, ст. 455; 2002 р., N 5, ст. 30; 2003 р., N 10 - 11, ст. 87, N 12, ст. 88, N 28, ст. 216, N 33-34, ст. 267, N 38, ст. 319; 2004 р., N 7, ст. 56) доповнити пунктом 28:  
Враховано    
    -527- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Катеринчук М.Д.
Мусіяка В.Л.
"28) судовий збір". 6. До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита. 7. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Кодексом відповідно до Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, розглядаються у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху чи повернуті у порядку, встановленому статтями 121, 297, 327, 355 цього Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року. 8. Заяви про перегляд рішень і ухвал у зв'язку з винятковими обставинами, подані до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України відповідно до Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, розглядаються у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Підставами для скасування чи зміни судових рішень за такими заявами, крім підстав, встановлених статтею 354 Цивільного процесуального кодексу України, можуть бути також підстави, встановлені частиною третьою статті 347-2 Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року. 9. Заяви, які подані до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України відповідно до Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року і містять вимоги, що можуть бути розглянуті за правилами наказного провадження, за клопотанням позивача розглядаються в порядку, встановленому Розділом ІІ "Наказне провадження" Цивільного процесуального кодексу України. 10. Скарги, заяви щодо нотаріальних дій чи відмови у їх вчиненні, подані до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України відповідно до глави 39 Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, розглядаються за правилами позовного провадження, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України. 11. Справи, що виникають з адміністративно-правових відносин (глави 29-32 Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року), а також справи щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глава 36 Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року) розглядаються в порядку, встановленому Адміністративним процесуальним кодексом України.  
Враховано    
    -528- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Катеринчук М.Д.
Мусіяка В.Л.
12. Судові рішення, ухвалені у першій інстанції до набрання чинності цим Кодексом і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку без подання заяви про апеляційне оскарження, якщо строк апеляційного оскарження відповідно до Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року не закінчився. Неоскаржені судові рішення, ухвалені у першій інстанції до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України, набирають законної сили у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом Української РСР від 18 липня 1963 року. 13. Судові рішення, ухвалені в апеляційній інстанції до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України, можуть бути оскаржені у касаційному порядку у строк, встановлений Цивільним процесуальним кодексом Української РСР від 18 липня 1963 року. 14. Кабінету Міністрів України: передбачити в проекті Закону про Державний бюджет України на 2005 рік видатки на забезпечення повної фіксації судового засідання технічними засобами; у тримісячний строк з дня опублікування цього Кодексу: підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів у відповідність до цього Кодексу; прийняти акти, що випливають з цього Кодексу, привести у відповідність до нього свої нормативно-правові акти".  
Враховано    
1997. 2. Визнати такими, що втратили чинність:      3. Визнати такими, що втрачають чинність з набранням чинності Цивільним процесуальним кодексом України:  
1998. Цивільний процесуальний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року, із змінами, внесеними до нього;      Цивільний процесуальний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року, із змінами, внесеними до нього;  
1999. Закон Української РСР "Про затвердження Цивільного процесуального кодексу Української РСР" від 18 липня 1963 року.      Закон Української РСР "Про затвердження Цивільного процесуального кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1963 р., №30, ст. 464); Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 9 грудня 1963 року „Про порядок введення в дію Цивільного і Цивільного процесуального кодексів Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1963 р., №51, ст. 731). 4. Внести до Закону України "Про судоустрій України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N27-28, ст.180) такі зміни: 1) друге речення частини третьої статті 13 викласти у такій редакції: "Перегляд справ у зв'язку з винятковими обставинами здійснюється Верховним Судом України у складі, встановленому процесуальним законом"; 2) пункт 1 частини шостої статті 25 виключити; 3) у пункті 1 частини другої статті 47 слова "розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає в порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку" замінити словами "переглядає справи у зв'язку з винятковими обставинами у порядку, встановленому процесуальним законом; переглядає справи у касаційному порядку у випадках, встановлених законом"; 4) друге речення підпункту 9 пункту 3 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення" викласти у такій редакції: „До законодавчого визначення суду, який буде здійснювати повноваження касаційної інстанції у цивільних справах, його утворення і початку діяльності перегляд цих справ у касаційному порядку здійснює Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України". 5. Частину першу статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 16, ст. 119; 1999 р., N 5 - 6, ст. 39, N 20 - 21, ст. 192, N 26, ст. 215, N 51, ст. 455; 2002 р., N 5, ст. 30; 2003 р., N 10 - 11, ст. 87, N 12, ст. 88, N 28, ст. 216, N 33-34, ст. 267, N 38, ст. 319; 2004 р., N 7, ст. 56) доповнити пунктом 28: "28) судовий збір". 6. До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита. 7. Заяви і скарги, подані до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України відповідно до Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, розглядаються у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху чи повернуті у порядку, встановленому статтями 121, 297, 327, 355 цього Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року. 8. Заяви про перегляд рішень і ухвал у зв'язку з винятковими обставинами, подані до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України відповідно до Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, розглядаються у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Підставами для скасування чи зміни судових рішень за такими заявами, крім підстав, встановлених статтею 354 Цивільного процесуального кодексу України, можуть бути також підстави, встановлені частиною третьою статті 347-2 Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року. 9. Заяви, які подані до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України відповідно до Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року і містять вимоги, що можуть бути розглянуті за правилами наказного провадження, за клопотанням позивача розглядаються в порядку, встановленому Розділом ІІ "Наказне провадження" Цивільного процесуального кодексу України. 10. Скарги, заяви щодо нотаріальних дій чи відмови у їх вчиненні, подані до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України відповідно до глави 39 Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, розглядаються за правилами позовного провадження, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України. 11. Справи, що виникають з адміністративно-правових відносин (глави 29-32 Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року), а також справи щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глава 36 Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року) розглядаються в порядку, встановленому Адміністративним процесуальним кодексом України. 12. Судові рішення, ухвалені у першій інстанції до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку без подання заяви про апеляційне оскарження, якщо строк апеляційного оскарження відповідно до Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року не закінчився. Неоскаржені судові рішення, ухвалені у першій інстанції до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України, набирають законної сили у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом Української РСР від 18 липня 1963 року. 13. Судові рішення, ухвалені в апеляційній інстанції до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України, можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо строк касаційного оскарження відповідно до Цивільного процесуального кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року не закінчився.  
2000. 3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців:      14. Кабінету Міністрів України: передбачити в проекті Закону про Державний бюджет України на 2005 рік видатки на забезпечення повної фіксації судового засідання технічними засобами;  
2001. підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів у відповідність до цього Кодексу.      у тримісячний строк з дня опублікування цього Кодексу: підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів у відповідність до цього Кодексу;  
2002. прийняти акти, що випливають з цього Кодексу, привести у відповідність до нього свої нормативно-правові акти.      прийняти акти, що випливають з цього Кодексу, привести у відповідність до нього свої нормативно-правові акти.  
2003. 4. Цивільний процесуальний кодекс України застосовується до цивільно-процесуальних відносин, що виникли після набрання ним чинності. До цивільно-процесуальних відносин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.