Кількість абзаців - 1503 Таблиця поправок


Адміністративного процесуального кодексу України (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект      Проект  
1. Адміністративний процесуальний кодекс України      АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ  
2. Розділ І. Загальні положення      Розділ І. Загальні положення  
3. Стаття 1. Призначення Адміністративного процесуального кодексу України      Стаття . Призначення Адміністративного процесуального кодексу України  
4. Адміністративний процесуальний кодекс України встановлює повноваження адміністративних судів щодо вирішення справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.      1. Адміністративний процесуальний кодекс України встановлює повноваження адміністративних судів щодо вирішення справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.  
5. Стаття 2. Завдання адміністративного судочинства      Стаття . Завдання адміністративного судочинства  
6. 1. Завданням адміністративного судочинства є захист прав і свобод людини та громадянина, законних інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, які здійснюють владні управлінські функції на підставі законодавства або на виконання делегованих повноважень.   -1- Кабінет Міністрів України
У ч. 1 ст. 2 слова "місцевого самоврядування" замінити словами "органів місцевого самоврядування".  
Враховано   1. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, які здійснюють владні управлінські функції на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  
    -2- Добкін М.М.
1. Ч. 1 ст. 2 викласти в наступній редакції: "1. Завданням адміністративного судочинства є захист прав і свобод людини та громадянина, законних інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, які здійснюють владні управлінські функції на підставі законодавства".  
Враховано редакційно    
    -3- Онопенко В.В.
У ст. 2 і тексті проекту слова "законні інтереси" замінити словами "інтереси".  
Враховано    
    -4- Пеклушенко О.М.
У ч. 1 ст. 2 слова "органів виконавчої влади" замінити словами "органів державної влади".  
Відхилено , оскільки юрисдикція адміністративних судів не має поширюватися на органи законодавчої і судової влади, крім випадків, коли вони здійснюють владні управлінські функції. Редакція проекту більш точно окреслює предмет захисту адміністративними судами   
7. 2. Адміністративні суди не перевіряють рішення (дії чи бездіяльність) органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, інших суб'єктів, які здійснюють владні управлінські функції, на предмет їхньої доцільності, якщо вони прийняті (вчинені) на власний розсуд в межах повноважень, встановлених Конституцією та законами України, і у відповідності до цілей цих повноважень.   -5- Філенко В.П.
У ч. 1 ст. 2 і далі у тексті термін "здійснюють владні управлінські функції на підставі законодавства або на виконання делегованих повноважень" замінити терміном "здійснюють владні управлінські функції на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень". У ч. 2 ст. 2 слово "перевіряють" замінити словом "оцінюють".  
Враховано   2. При оскарженні рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, які здійснюють владні управлінські функції на підставі законодавства, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідно до цілей цих повноважень, але не оцінюють доцільності цих рішень, дій чи бездіяльності.  
    -6- Васильєв Г.А.
З частини 2 ст. 2 вилучити слова "на власний розсуд"; після слів "на предмет їхньої доцільності" змінити текст словами "якщо вони прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".  
Враховано    
    -7- Жванія Д.В.
Ч. 2 ст. 2 викласти в такій редакції: "2. Адміністративні суди не перевіряють рішення (дії чи бездіяльність) органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, інших суб'єктів, які здійснюють владні управлінські функції, на предмет їхньої доцільності, якщо вони прийняті (вчинені) на власний розсуд в межах повноважень, встановлених Конституцією та законами України, у відповідності до цілей цих повноважень, і якими не порушуються права і свободи людини та законні інтереси юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин".  
Враховано частково    
    -8- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 2 текст " (дії чи бездіяльність)" замінити текстом ", дії чи бездіяльність": текст " (вчинені)" замінити текстом "або вчинені"; текст "у відповідності до цілей" замінити текстом "в межах".  
Немає висновку    
    -9- Пеклушенко О.М.
Ч. 2 ст. 2 викласти у такій редакції: "2. При оскарженні рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, які здійснюють владні управлінські функції, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідно до цілей цих повноважень, але не оцінюють доцільності цих рішень, дій чи бездіяльності".  
Враховано    
8. Стаття 3. Визначення понять      Стаття . Визначення понять  
9. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:      1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:  
10. 1) справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства або на виконання делегованих повноважень;   -10- Добкін М.М.
Пункт 1 ст. 3 викласти в наступній редакції: 1) справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства".  
Враховано редакційно   1) справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;  
    -11- Пеклушенко О.М.
У п. 1 ст. 3 після слів "спір, у якому" слід доповнити словами "хоча б"  
Враховано    
11. 2) адміністративний суд - місцевий (окружний) адміністративний суд, апеляційний адміністративний суд, Вищий адміністративний суд України, а також місцевий загальний суд при вирішенні ним адміністративних справ та Верховний Суд України при перегляді судових рішень адміністративних судів в порядку повторної касації та при вирішенні ним адміністративних справ у випадках, передбачених цим Кодексом;   -12- Васильєв Г.А.
До п. 2 ст. 3 додати речення "До адміністративного суду у випадках, визначених цим Кодексом, прирівнюються місцеві загальні суди при вирішенні ними адміністративних справ".  
Відхилено , оскільки запропонована ідея уже врахована у даному пункті  2) адміністративний суд - окружний адміністративний суд, апеляційний адміністративний суд, Вищий адміністративний суд України, а також місцевий загальний суд при вирішенні ним адміністративних справ і Верховний Суд України при перегляді судових рішень адміністративних судів у випадках, встановлених цим Кодексом;  
    -13- Пеклушенко О.М.
У п. 2 ст. 3 після слів "у зв'язку з винятковими обставинами" слід доповнити реченням "та касаційному перегляді справ, розглянутих по першій інстанції Вищим адміністративним судом України".  
Враховано редакційно    
    -14- Беспалий Б.Я.
У п. 2 ч. 1 ст. 3 текст " (окружний)" замінити текстом "або окружний".  
Відхилено , оскільки окружний адміністративний суд є місцевим судом   
    -15- Пеклушенко О.М.
У п. 2 ст. 3 вилучити місцевий суд з поняття "адміністративний суд".  
Відхилено , оскільки окружний адміністративний суд є місцевим судом   
    -16- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Передбачити вирішення у першій інстанції окремих категорій спорів (насамперед виборчих) не Верховним Судом України, а Вищим адміністративним судом України з касацією його рішень до Верховного Суду України.  
Враховано    
    -17- Сіренко В.Ф.
П. 2 ч. 1 ст. 3 доповнити словами "та у касаційному порядку".  
Враховано редакційно    
12. 3) суд - суддя адміністративного суду, який розглядає адміністративну справу одноособово, колегія суддів адміністративного суду;      3) суд - суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів адміністративного суду;  
13. 4) суб'єкт владних повноважень - орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства або на виконання делегованих повноважень;   -18- Добкін М.М.
Пункт 4 ст. 3 викласти в наступній редакції: "4) суб'єкт владних повноважень - орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства".  
Враховано редакційно у п. 7  4) адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) адміністративний процес - правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства; 6) адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах; 7) суб'єкт владних повноважень - орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;  
    -19- Пеклушенко О.М.
У ст. 5 ввести терміни: адміністративний позов, позивач. Наприклад, "Адміністративний позов - письмове звернення до суду за захистом порушених прав, свобод і законних інтересів, в якому одночасно можуть з'являтися вимоги про відшкодування моральної та майнової шкоди, заподіяних зазначеними порушеннями".  
Враховано редакційно у п. 6, 8   
14. 5) заявник - особа, на захист прав, свобод та законних інтересів якої подана заява до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана заява до адміністративного суду;   -20- Головатий С.П.
Доповнити Статтю 3: ..) Адміністративний акт - це рішення індивідуального або нормативного характеру, а також дії та бездіяльність суб'єктів владних повноважень. (Внести відповідні зміни у тексті)  
Відхилено , оскільки у проекті використано термінологію ст. 55 Конституції України. Визначення поняття "адміністративний акт" не відповідатиме європейському досвіду, за яким до адміністративних актів не включаються нормативні акти  8) позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду;  
15. 6) відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у передбачених законом випадках й інші особи, до яких звернена вимога заявника;   -21- Пеклушенко О.М.
У п. 6 ст. 3 слова "й інші особи, до яких звернена вимога заявника".  
Відхилено , оскільки вимога може бути звернена і не до суб'єкта владних повноважень (див. ч. 4 ст. 52 редакції проекту, прийнятій у першому читанні)  9) відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;  
16. 7) адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права і обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди;   -22- Васильєв Г.А.
Пункт 7 ст. 3 вилучити.  
Відхилено , оскільки поняття адміністративного договору відоме у європ. державах, теорії адмін. права і вони укладаються в Україні, хоч прямо і не називаються адміністративними  10) письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом; 11) розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушеним прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах;  
    -23- Філенко В.П.
Доповнити ст. 3 пунктом: "8) публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування".  
Враховано у п. 15   
17. 8) адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у встановленому цим Кодексом порядку;   -24- Онопенко В.В.
Ст. 3 доповнити новим пунктом такого змісту: "_) адміністративний процес - правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства;".  
Враховано у п. 5   
18. 9) письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в адміністративному суді будь-якої інстанції без виклику сторін і проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, передбачених цим Кодексом;   -25- Онопенко В.В.
У п. 9 ст. 3 слово "сторін" замінити словами "осіб. які беруть участь у справі".  
Враховано у п. 10   
    -26- Васильєв Г.А.
У п. 9 ст. 3 термін "письмове провадження" замінити на "розгляд справи за наявними матеріалами".  
Відхилено , оскільки будь-який судовий розгляд здійснюється за наявними матеріалами, а термін "письмове провадження" вживається у рекомендаціях Ради Європи.   
    -27- Пеклушенко О.М.
У п. 9 ст. 3 термін "письмове провадження" замінити на "провадження у справах за наявними матеріалами".  
Немає висновку    
19. 10) постанова - судове рішення адміністративного суду будь-якої інстанції, у якому вирішуються вимоги заявника по суті;   -28- Філенко В.П.
У п. 11 ст. 3 перед словами "судове рішення" доповнити словом "письмове".  
Враховано у п. 12  12) постанова - письмове рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову;  
20. 11) ухвала - письмове або усне судове рішення адміністративного суду будь-якої інстанції, яким вирішуються питання, пов'язані з рухом адміністративної справи, та інші процесуальні питання. Ухвалами є також письмові судові рішення апеляційної та касаційної інстанції, у яких вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги.   -29- Жванія Д.В.
П. 11 ст. 3 доповнити новим другим реченням такого змісту: "У разі прийняття ухвали в усній формі її зміст повинен бути визначеним в протоколі судового засідання". У зв'язку з цим друге речення вважати третім.  
Відхилено , оскільки ведеться технічна фіксація процесу, а не протокол судового засідання  13) ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання. Ухвалами судів апеляційної та касаційної інстанцій також вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги; 14) адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди; 15) публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.  
    -30- Беспалий Б.Я.
У п. 11 ч. 1 ст. 3 речення 1 - слово "рухом" замінити словом "розглядом" або словами "процедурою розгляду" чи "порядком розгляду".  
Враховано    
    -31- Довгий Т.О.
Пункт 11 статті 3 викласти у такій редакції: "11) ухвала - письмове судове рішення адміністративного суду будь-якої інстанції, яким вирішуються питання, пов'язані з рухом адміністративної справи, та інші процесуальні питання. По окремих, нескладних, питаннях суд постановляє ухвали, порадившись на місці, з обов'язковим занесенням їх у протокол або журнал судового засідання. Ухвалами є також письмові судові рішення апеляційної та касаційної інстанції, у яких вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги."  
Відхилено , оскільки більшість ухвал постановляється в усній формі. Крім того, запропоноване формулювання набагато складніше   
    -32- Пеклушенко О.М.
У другому реченні пункту 12 слова "є також письмові судові рішення судів", а також слова "у яких" пропонується вилучити, а після слів "апеляційної та касаційної інстанцій" слід доповнити словом "також".  
Враховано у п. 13   
    -33- Онопенко В.В.
Ст. 3 доповнити новим пунктом такого змісту: "__) розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушеним правам, свободам та інтересам у публічно-правових відносинах".  
Враховано у п. 11   
    -34- Пеклушенко О.М.
У ст. 3 терміни викласти у такій послідовності: 1) справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) 2) адміністративний суд 3) суд 4) адміністративне судочинство 5) адміністративний процес 6) адміністративний позов 7) суб'єкт владних повноважень 8) позивач 9) відповідач 10) письмове провадження 11) розумний строк 12) постанова 13) ухвала 14) адміністративний договір 15) публічна служба  
Враховано    
21. Стаття 4. Правосуддя в адміністративних справах      Стаття . Правосуддя в адміністративних справах  
22. 1. Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.      1. Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.  
23. 2. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на усі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом передбачений інший порядок судового вирішення.      2. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.  
24. Стаття 5. Законодавство про адміністративне судочинство      Стаття . Законодавство про адміністративне судочинство  
25. Законодавство про адміністративне судочинство засноване на Конституції України і складається з цього Кодексу, інших законів України та чинних міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.   -35- Васильєв Г.А.
У ст. 5 слово "засноване" змінити на "базується"; слова "інших законів та" вилучити.  
Враховано редакційно   1. Адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
    -36- Пеклушенко О.М.
У ст. 5 після слів "цього кодексу" пропонується доповнити словами "інших законів України".  
Відхилено , оскільки адміністративне судочинство має регулюватися одним кодифікованим законодавчим актом   
    -37- Беспалий Б.Я.
У ст. 5 слово "чинних" вилучити.  
Враховано    
    -38- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 5 доповнити ч. 2: "2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору".  
Відхилено (див. ч. 5 ст. 9)   
26. Стаття 6. Чинність законодавства про адміністративне судочинство у часі та просторі       
27. 1. Адміністративне судочинство здійснюється із застосуванням адміністративного процесуального закону, чинного на час розгляду адміністративної справи, вчинення окремих процесуальних дій або виконання судового рішення.   -39- Пеклушенко О.М.
Положення ч. 2 ст. 6 перенести до ст. 5 і викласти у такій редакції: "2. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи". Ч. 3 ст. 6 не узгоджується із ст. 5 проекту.  
Враховано частково   2. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.  
28. 2. Якщо новий закон скасовує чи обмежує процесуальні права учасників судового процесу, то ці права зберігаються за ними до закінчення провадження в адміністративній справі.   -40- Онопенко В.В.
У ч. 2 ст. 6 слова "судового процесу" замінити словами "адміністративного процесу". Провести відповідні зміни у тексті проекту.  
Враховано у тексті проекту   
29. 3. Адміністративне судочинство на території України здійснюється за правилами цього Кодексу.       
30. Стаття 7. Право на судовий захист      Стаття . Право на судовий захист  
31. 1. Кожному гарантується право на захист його прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом.   -41- Онопенко В.В.
У ч. 1 ст. 7 слова "законних інтересів" замінити словами "інтересів, які охороняються законом".  
Враховано частково   1. Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.  
    -42- Головатий С.П.
У ч. 1 ст. 7 слово "законних" вилучити.  
Враховано    
32. 2. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.   -43- Онопенко В.В.
Друге речення ч. 2 ст. 8 вилучити.  
Враховано   2. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.  
33. 3. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції.      3. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції.  
34. 4. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.   -44- Пеклушенко О.М.
У ч. 4 ст. 7 після слів "особи без громадянства" доповнити словами "які на законних підставах перебувають в Україні"  
Відхилено , оскільки до адміністративного суду можуть звертатися й іноземці, законність перебування в Україні під сумнівом (напр., ті, що клопочуть про статус біженця), а також іноземці, які не перебувають в Україні, але діють через представника  4. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.  
35. Стаття 8. Принципи адміністративного судочинства      Стаття . Принципи адміністративного судочинства  
36. Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення адміністративного суду, обов'язковість рішень адміністративного суду.   -45- Жванія Д.В.
У ст. 8 слова "верховенство права" вилучити.  
Відхилено , оскільки верховенство права є конституційним принципом (ст. 8 Конституції).  1. Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, гласність і відкритість адміністративного процесу, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення адміністративного суду, обов'язковість судових рішень.  
    -46- Онопенко В.В.
Пеклушенко О.М.
У ст. 6 слова "та його повне фіксування технічними засобами" вилучити.  
Враховано редакційно    
    -47- Кабінет Міністрів України
Узгодити зміст ст. 8 Кодексу з іншими статтями, які закріплюють принципи адміністративного судочинства (напр., мова судочинства, правова допомога при вирішені справ).  
Відхилено , оскільки мова судочинства і правова допомога навряд чи можна визнати принципами   
    -48- Добкін М.М.
Статтю 8 викласти в наступній редакції: Стаття 8. Принципи адміністративного судочинства Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права, законність, здійснення правосуддя виключно судами; неможливості процесуального сумісництва рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення адміністративного суду, обов'язковість рішень адміністративного суду.  
Відхилено , оскільки вимога про здійснення правосуддя виключно судами конкретизована у ст. 4 проекту, а неможливість процесуального сумісництва невідома як засада судочинства ні в теорії, ні в практиці і практичної доцільності у її запровадженні не вбачається.   
    -49- Онопенко В.В.
У статті 8 після слова "гласність" доповнити словами "і відкритість". Аналогічно у назві статті 13.  
Враховано    
37. Стаття 9. Принцип верховенства права   -50- Жванія Д.В.
Статтю 9 вилучити.  
Відхилено , оскільки верховенство права є конституційним принципом (ст. 8 Конституції).  Стаття . Верховенство права  
38. 1. Адміністративний суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.   -51- Онопенко В.В.
У ч. 1 ст. 9 і наступних статтях слова "адміністративний суд" у значенні "суд при розгляді справи", а не "орган" замінити словом "суд".  
Немає висновку   1. Суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.  
39. 2. Звернення до адміністративного суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.   -52- Філенко В.П.
Ст. 9 доповнити ч. 3: "3. Забороняється відмова у розгляді і вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини".  
Враховано   2. Звернення до адміністративного суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. 3. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.  
40. Стаття 10. Принцип законності      Стаття . Законність  
41. 1. Адміністративний суд вирішує справи на підставі Конституції та інших законів України, а також чинних міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.   -53- Васильєв Г.А.
У ч. 1 ст. 10 слово "інших" вилучити.  
Враховано   1. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
    -54- Беспалий Б.Я.
У ч. 1 ст. 140 слово "чинних" вилучити.  
Враховано    
42. 2. Адміністративний суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті в порядку й у межах повноважень, встановлених Конституцією та законами України.   -55- Філенко В.П.
Ч. 2 ст. 10 викласти у такій редакції: "2. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України."  
Враховано   2. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  
43. 3. У випадку невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, чинному міжнародному договору України або іншому правовому акту вищої юридичної сили адміністративний суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.   -56- Жванія Д.В.
У ч. 3 ст. 10 слова "чинному міжнародному договору України" замінити словами "чинному міжнародному договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України".  
Враховано редакційно   3. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. 4. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.  
    -57- Пеклушенко О.М.
У ч. 3 ст. 10 потребує уточнення поняття "іншого правового акту вищої юридичної сили".  
Відхилено , оскільки тут йдеться про правові акти, які мають вищу, ніж інші акти, юридичну силу   
    -58- Беспалий Б.Я.
У ч. 3 ст. 10 слово "чинному" вилучити.  
Враховано    
    -59- Онопенко В.В.
Ч. 4 ст. 10 викласти у такій редакції: "3. У разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акту".  
Враховано    
44. 4. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.   -60- Васильєв Г.А.
У ч. 4 ст. 10 слово "законом" замінити словами "цим Кодексом".  
Відхилено , оскільки йдеться про застосування як процесуального, так і матеріального закону.  5. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.  
45. 5. У разі відсутності закону чи іншого нормативно-правового акту, що регулює відповідні правовідносини, адміністративний суд застосовує закон чи інший нормативно-правовий акт, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а при відсутності такого - адміністративний суд виходить із конституційних принципів права, загальних засад і духу законодавства (аналогія права).   -61- Жванія Д.В.
Ч. 5 ст. 10 вилучити, бо аналогія може застосовуватися тільки в приватноправовій сфері.  
Відхилено , оскільки закон ніколи не може бути бездоганним, і суд так чи інакше змушений буде застосовувати аналогію навіть, якщо це право не передбачати.  6. У разі відсутності закону чи іншого нормативно-правового акта, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон чи інший нормативно-правовий акт, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а при відсутності такого - суд виходить із конституційних принципів права, загальних засад і духу законодавства (аналогія права).  
    -62- Добкін М.М.
Проект Адміністративно-процесуального кодексу України доповнити статтями наступного змісту: Стаття Принцип здійснення правосуддя виключно судами 1. Правосуддя в адміністративних справах здійснюється виключно адміністративними судами відповідно підсудності визначеної цим Кодексом. 2. Правосуддя в адміністративних справах є однією з форм державної діяльності - судової влади, яка здійснюється судами шляхом розгляду і вирішення адміністративних справ у встановленому законодавством порядку. 3. Делегування функцій адміністративних судів, а також привласнення цих функцій іншим органам чи посадовим особам не допускаються. Стаття Принцип неможливості процесуального сумісництва 1. Суб'єкт адміністративних процесуальних правовідносин не може в одній і тій же справі перебувати більше як в одному процесуальному становищі. 2. При дорученні співучасником ведення справи іншому співучаснику останній не змінює своєї процесуальної правосуб'єктності, а залишається стороною і діє в процесі на захист своїх прав і прав співучасника. При зверненні до суду із зустрічною заявою заявник не має право бути позивачем. 3. Порушення принципу неможливості процесуального сумісництва є підставою для визнання рішення адміністративного суду незаконним і його скасування.  
Відхилено , оскільки вимога про здійснення правосуддя виключно судами конкретизована у ст. 4 проекту, а неможливість процесуального сумісництва невідома як засада судочинства ні в теорії, ні в практиці і практичної доцільності у її запровадженні не вбачається.   
46. Стаття 11. Принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом      Стаття . Рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом  
47. 1. Усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.      1. Усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.  
48. 2. Будь-яких обмежень прав учасників судового процесу, а також встановлення для них переваг чи привілеїв за ознаками раси, кольору шкіри, національності, статі, мови, походження, майнового і посадового стану, місця проживання, політичних, релігійних та інших переконань, а щодо юридичних осіб - залежно від форми власності, місця знаходження, підпорядкованості тощо не допускається.   -63- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 11 слово "тощо" вилучити.  
Враховано редакційно   2. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.  
    -64- Кабінет Міністрів України
Ч. 2 ст. 11 узгодити з ч. 2 ст. 24 Конституції України.  
Враховано    
49. Стаття 12. Принципи змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи      Стаття . Змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі  
50. 1. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.      1. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.  
51. 2. Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі заявлених вимог. Суд може вийти за межі заявлених вимог тільки у разі, якщо це необхідно для більш повного захисту прав, свобод і законних інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.   -65- Онопенко В.В.
Пеклушенко О.М.
У ч. 2 ст. 12 слово "більш" вилучити.  
Враховано   2. Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.  
52. 3. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Таким правом користуються і особи (за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлені вимоги.   -66- Беспалий Б.Я.
У ч. 3 ст. 12 дужки замінити комами.  
Враховано   3. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.  
    -67- Пеклушенко О.М.
У ч. 3 ст. 12 вживається поняття "адміністративна процесуальна дієздатність", яка в проекті кодексу не розкрита.  
Відхилено , оскільки це поняття розкрито у ч. 2 ст. 50 (нумерація за редакцією проекту, прийнятого у першому читанні)   
53. 4. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.      4. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.  
54. 5. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, надати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких на думку суду не вистачає.      5. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, надати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких на думку суду не вистачає.  
55. 6. У разі ігнорування особою, яка бере участь у справі, пропозиції суду про надання доказів на підтвердження обставин, на які вони посилаються, суд вирішує справу на основі наявних доказів.   -68- Жванія Д.В.
Ч. 6 статті 12 викласти в такій редакції: "6. Якщо особа, яка бере участь у справі, без пояснення мотивів ігнорує пропозицію суду про надання доказів на підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів".  
Враховано редакційно у ст. 71   
    -69- Головатий С.П.
Доповнити Статтю 12 частиною 7: 7. Суб'єкт владних повноважень надає належну та вичерпну інформацію у справі. Суб'єкт владних повноважень має право не надавати у відкритому судовому засіданні інформацію, розголошення якої може зашкодити національній безпеці, територіальній цілісності, правам та свободам осіб. Така інформація підлягає розгляду у закритому судовому засіданні.  
Враховано редакційно у ч. 4 ст. 71   
    -70- Пеклушенко О.М.
Ч. 6 ст. 12 перенести до статті 71.  
Немає висновку    
56. Стаття 13. Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами   -71- Онопенко В.В.
Пеклушенко О.М.
У назві ст. 13 слова "та його повне фіксування технічними засобами" вилучити.  
Враховано редакційно   Стаття . Гласність і відкритість адміністративного процесу  
57. 1. Кожен має право на отримання в адміністративному суді усної чи письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи.   -72- Кабінет Міністрів України
У ч. 1 ст. 13 слово "кожен" замінити словами "сторони та інші особи, що беруть участь у справі", а слово "його" замінити словом "їх".  
Враховано   1. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгляду своєї справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення.  
    -73- Онопенко В.В.
У ч. 1 ст. 13 реалізувати положення ч. 1 ст. 9 Закону "Про судоустрій України", відповідні положення нового ЦПК України, виклавши її у такій редакції: "1. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгляду відповідної справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення".  
Враховано    
58. 2. Кожен має право знайомитися в установленому порядку з постановами будь-якої розглянутої у відкритому судовому засіданні справи, які набрали законної сили. Це право може бути обмежено відповідно до закону.   -74- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 13 після слів "в установленому" доповнити словом "законодавством".  
Враховано   2. Кожен має право знайомитися в установленому законодавством порядку із судовими рішеннями у будь-якій розглянутій у відкритому судовому засіданні справі, які набрали законної сили. Це право може бути обмежено відповідно до закону в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, державної чи іншої таємниці, що охороняється законом.  
    -75- Пеклушенко О.М.
У ч. 2 ст. 13 слово "постановами" замінити словами "судовими рішеннями"  
Враховано    
    -76- Філенко В.П.
Доповнити ч. 2 ст. 13 словами "в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, державної та іншої таємниці, що охороняється законом".  
Враховано    
59. 3. Розгляд справ у всіх судах відбувається відкрито. Суд може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою нерозголошення державної чи іншої охоронюваної законом таємниці, захисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах неповнолітнього, а також в інших випадках, передбачених законом.   -77- Мусіяка В.Л.
У ч. 3 ст. 13 після слова "суд" доповнити словом "ухвалою". Привести термінологію проекту (малолітні, неповнолітні, особи, визнані судом недієздатними чи обмежено дієздатними тощо) у відповідність до ЦК України.  
Враховано   3. Розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито. Суд ухвалою може оголосити судове засідання або його частину закритими з метою нерозголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, захисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випадках, установлених законом.  
60. 4. Розгляд справ у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням усіх правил адміністративного судочинства.   -78- Онопенко В.В.
Ч. 4 ст. 13 доповнити новим реченням такого змісту: "Під час розгляду справи у закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності - експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки".  
Враховано   4. Розгляд справи в закритому судовому засіданні проводиться з додержанням усіх правил адміністративного судочинства. Під час розгляду справи в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності - експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки. 5. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація з обмеженим доступом є суспільно значимою або доступ до інформації обмежено з порушенням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні.  
    -79- Головатий С.П.
Ст. 13 доповнити новою частиною: "5. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація з обмеженим доступом є суспільно значимою або доступ до інформації обмежено з порушенням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні".  
Враховано    
61. 5. Суд під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечує повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувальної апаратури чи інших технічних засобів.   -80- Пеклушенко О.М.
Ч. 5 ст. 13 викласти у такій редакції: "6. Під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу".  
Враховано   6. Під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.  
62. 6. Офіційним записом судового процесу є лише технічний запис, зроблений судом.   -81- Онопенко В.В.
Ч. 6 ст. 13 викласти у такій редакції: "Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом у порядку, встановленому цим Кодексом".  
Враховано   7. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, встановленому цим Кодексом.  
63. 7. Представники преси та інших засобів масової інформації, учасники судового процесу та інші особи, присутні у відкритому судовому засіданні, можуть робити письмові нотатки, здійснювати технічний запис судового процесу без застосування стаціонарної апаратури. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускається з дозволу суду.   -82- Жванія Д.В.
У ч. 7 ст. 13 слова "технічний запис" замінити словами "відео- та звукозапис".  
Враховано частково   8. Особи, присутні в залі судового засідання, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб'єктами владних повноважень. 9. Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, прилюдно проголошується лише резолютивна частина рішення.  
    -83- Філенко В.П.
Ч. 7 ст.13 викласти двома частинами у такій редакції: "7. Особи, присутні в залі судового засідання, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб'єктами владних повноважень.8. Рішення суду, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, прилюдно проголошується лише резолютивна частина рішення".  
Враховано редакційно    
64. Стаття 14. Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення адміністративного суду      Стаття . Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення адміністративного суду  
65. Особам, які беруть участь у справі, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішення адміністративного суду у порядку, встановленому цим Кодексом.   -84- Пеклушенко О.М.
Ст. 14 викласти у такій редакції: "1. Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду у випадках та порядку, встановленому цим Кодексом".  
Враховано   1. Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадках та порядку, встановленому цим Кодексом.  
66. Стаття 15. Обов`язковість рішень адміністративного суду      Стаття . Обов`язковість судових рішень  
67. 1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.   -85- Васильєв Г.А.
Пеклушенко О.М.
У ч. 1 ст. 15 термін "судове рішення" замінити на "рішення суду".  
Відхилено , див. ч. 5 ст. 124 Конституції України  1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.  
    -86- Жванія Д.В.
Ч. 1 ст. 15 викласти в такій редакції: "1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України і оформлюється постановою - у суді першої інстанції, та ухвалою - у судах апеляційної та касаційної інстанції".  
Відхилено , оскільки постанови можуть ухвалювати і суди апеляційної та касаційної інстанції. 3 у п. 11-12 ст. 3   
    -87- Пеклушенко О.М.
Ч. 1 ст. 15 викласти у такій редакції: "1. Судова постанова, якою закінчується розгляд справи в адміністративному суді, у формі рішення, ухвалюється іменем України".  
Відхилено , оскільки постанова, поряд з ухвалою, є різновидом судового рішення   
68. 2. Постанови та ухвали адміністративного суду, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб, підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності та громадян і підлягають виконанню на всій території України.   -88- Жванія Д.В.
У ч. 2 ст. 15 слова "посадових чи службових осіб, підприємств" замінити словами "їх посадових чи службових осіб, а також підприємств".  
Враховано частково з урахуванням ч. 5 ст. 124 Конституції України  2. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.  
    -89- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 15 слова "та громадян" замінити словами ", а також громадян і осіб без громадянства".  
Враховано частково    
69. 3. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, передбачену законом.   -90- Жванія Д.В.
У ч. 3 ст. 15 слова "судових рішень" замінити словами "рішень адміністративного суду".  
Враховано   3. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.  
70. Стаття 16. Мова судочинства та діловодства в адміністративних судах      Стаття . Мова, якою здійснюється адміністративне судочинство  
71. 1. Судочинство та діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.   -91- Пеклушенко О.М.
Ч. 1 ст. 16 викласти в редакції ч. 1 ст. 9 чинного Цивільного процесуального кодексу України, а саме: "1. Судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості".  
Відхилено , оскільки згідно зі ст. 10 Конституції України мовою судочинства є державна мова.  1. Адміністративне судочинство здійснюється державною мовою.  
72. 2. Учасники судового процесу, які не володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою та послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.   -92- Онопенко В.В.
Ст. 16, щоб узгодити її з відповідними положеннями ЦПК, викласти у такій редакції: "Стаття 16. Мова, якою здійснюється адміністративне судочинство 1. Адміністративне судочинство здійснюється державною мовою. 2. Особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою або мовою, якою вони володіють, а також послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом. 3. Судові документи складаються державною мовою".  
Враховано   2. Особи, які беруть участь у справі та не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою або мовою, якою вони володіють, а також послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.  
73. 3. Судові документи виготовляються державною мовою і за клопотанням учасників судового процесу вручаються їм у перекладі на їх рідну мову або іншу мову, якою вони володіють.   -93- Жванія Д.В.
У ч. 3 ст. 16 слова "судові документи виготовляються державною мовою" замінити словами "судові документи оформлюються державною мовою".  
Враховано редакційно   3. Судові документи складаються державною мовою.  
74. 4. У випадках подання звернення до адміністративного суду, а також надання доказів, викладених не державною мовою, суд вимагає від осіб, які їх подали, у визначений ним строк офіційного перекладу на державну мову.   -94- Онопенко В.В.
Ч. 4 ст. 17 вилучити у зв'язку з його неузгодженістю з п/п с (ііі) п. 1 і п/п с п. 2 ст. 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.  
Враховано    
    -95- Жванія Д.В.
У ч. 4 ст. 17 слова "подання звернення" замінити словами "подання заяви".  
Відхилено у зв'язку з вилученням ч. 4 ст. 17   
    -96- Пеклушенко О.М.
Ч. 4 ст. 16 викласти в такій редакції: "4. Заяви до суду, а також докази, викладені не державною мовою, в обов'язковому порядку надаються з офіційним перекладом на державну мову".  
Відхилено у зв'язку з вилученням ч. 4 ст. 17   
75. Стаття 17. Правова допомога при вирішенні справ в адміністративному суді      Стаття . Правова допомога при вирішенні справ в адміністративному суді  
76. 1. Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ в адміністративному суді. Правова допомога надається в порядку, встановленому законом.   -97- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 1 ст. 17 слова "Правова допомога" замінити словом "яка".  
Враховано   1. Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ в адміністративному суді, яка надається в порядку, встановленому законом.  
77. 2. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура, а у випадках, передбачених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями у галузі права. Порядок та умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь у адміністративному судочинстві і надають правову допомогу, визначаються цим Кодексом та іншими законами.   -98- Пеклушенко О.М.
Редакцію ч. 2 ст. 17 привести у відповідність з частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій України". Викликає заперечення положення частини третьої статті, зокрема, щодо віднесення до функціональних обов'язків суду забезпечувати надання особам правової допомоги безоплатно або за доступну плату. Крім того, в статті не визначений механізм звільнення "повністю або частково" особи від оплати правової допомоги.  
Враховано частково . Частина пропозицій відхилена, оскільки: 1) ч. 2 ст. 17 не суперечить Закону про судоустрій, а редакційна відмінність зумовлена рішенням КСУ у справі про вільний вибір захисника; 2) в адміністративних справах про забезпечення безоплатної правової допомоги повинен подбати суд, а не малозабезпечена особа; 3) механізм оплати безоплатної правової допомоги або за доступну плату має бути визначений окремим законом.  2. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються цим Кодексом та іншими законами.  
78. 3. Суд повинен звільнити особу від оплати правової допомоги і забезпечити надання правової допомоги, якщо дійде висновку, що особа внаслідок малозабезпеченості буде позбавлена судового захисту. Правова допомога надається безоплатно або за доступну плату також в інших випадках, передбачених законом.   -99- Соболєв С.В.
У ч. 3 ст. 17 після слова "повинен" доповнити словами "повністю або частково".  
Враховано   3. Суд повністю або частково звільняє особу від оплати правової допомоги і забезпечує надання правової допомоги у випадках та порядку, встановлених законом, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги.  
    -100- Жванія Д.В.
У ч. 3 ст. 17 слово "повинен" замінити словами "може".  
Відхилено , оскільки забезпечення правової допомоги особі, яка не може її оплатити, є необхідною гарантією права на судовий захист (згідно з практикою ЄСзПЛ). Тому забезпечити правову допомогу таким особам має бути обов'язком, а не правом суду   
    -101- Пеклушенко О.М.
Ч. 3 ст. 17 викласти у такій редакції: "3. Суд повністю або частково звільняє особу від оплати правової допомоги і забезпечує надання правової допомоги у випадках та порядку, встановлених законом, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги".  
Враховано    
    -102- Головатий С.П.
Додати Статтю 17-1: Стаття 17-1. Поновлення прав та відшкодування матеріальної і моральної шкоди 1. Особа має право на поновлення у правах, порушених в наслідок прийняття адміністративного акта, а також на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої адміністративним актом. 2. Суд, у випадку порушення прав особи і на її вимогу, зобов'язує суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії або утриматись від них з метою поновлення особи у її правах. 3. Держава в особі компетентних органів і в установлений законом спосіб відповідно до судового рішення зобов'язана компенсувати особі, права якої порушені незаконним адміністративним актом, заподіяну шкоду у повному обсязі.  
Відхилено , оскільки положення ч. 1 і 3 запропонованої статті є нормами матеріального права (див., напр., ст. 1173-1175 ЦК України). Ч. 2 є витягом із ч. 3 ст. 164 проекту (нумерація за редакцією проекту, прийнятого у першому читанні)   
79. Стаття 18. Запобігання адміністративним судом заподіянню шкоди   -103- Пеклушенко О.М.
Ст. 18. Необхідно регламентувати порядок скороченого розгляду відповідних категорій справ. Строк вирішення судом справи потребує більш чіткого окреслення.  
Відхилено у зв'язку з вилученням статті   
80. Суд повинен розглянути і вирішити справу у якомога коротший строк, якщо це зумовлено необхідністю запобігти заподіянню великої шкоди (збитків) або збільшенню наявної шкоди людині, суспільству, юридичним особам чи державі. Скорочення строків розгляду справи не має тягнути за собою порушення процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі.   -104- Жванія Д.В.
У ст. 18 слово "великої" вилучити.  
Відхилено у зв'язку з вилученням статті   
    -105- Беспалий Б.Я.
У ст. 18 текст " (збитків)" замінити текстом ", збитків".  
Відхилено у зв'язку з вилученням статті   
    -106- Філенко В.П.
У ст. 18 слова "у якомога коротший строк, якщо це зумовлено необхідністю" замінити словами "у строк, необхідний, щоб".  
Відхилено у зв'язку з вилученням статті   
    -107- Онопенко В.В.
Ст. 18 вилучити.  
Враховано    
81. Розділ ІІ. Організація діяльності адміністративних судів   -108- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Назву розділу ІІ викласти у такій редакції: "Організація адміністративного судочинства"  
Враховано   Розділ ІІ. Організація адміністративного судочинства  
82. Глава 1. Юрисдикція адміністративних судів. Підсудність адміністративних справ   -109- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Назву гл. 1 р. ІІ викласти у такій редакції: "Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративних справ"  
Враховано   Глава 1. Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративних справ  
83. Стаття 19. Юрисдикція адміністративних судів   -110- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Назву ст. 19 викласти у такій редакції: "Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ"  
Враховано   Стаття . Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ  
84. 1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на:      1. Компетенція адміністративних судів поширюється на:  
85. 1) спори фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень, у яких вони вважають, що суб'єкт владних повноважень своїм рішенням, дією чи бездіяльністю порушив їхні права, свободи чи законні інтереси;   -111- Головатий С.П.
П. 1 ч. 1 ст. 19 викласти у такій редакції: "1) спори фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень, що виникають з оскарження його рішень, дій чи бездіяльності".  
Враховано   1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності;  
86. 2) спори з приводу прийняття громадян на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, її проходження, звільнення з державної служби, служби в органі місцевого самоврядування;   -112- Філенко В.П.
У зв'язку з доповненням статті 3 визначення поняття "публічна служба" провести відповідні зміни у п. 2 ч. 1 ст. 19  
Враховано   2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;  
    -113- Васильєв Г.А.
П. 2 ч. 1 ст. 19 вилучити.  
Відхилено , оскільки відносини державної служби, служби в органах місцевого самоврядування регулюються адміністративним, а не трудовим законодавством.   
87. 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спорів, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;      3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;  
88. 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у передбачених законом випадках, за винятком звернень про накладення стягнень за адміністративні проступки;      4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, за винятком звернень про накладення стягнень за адміністративні проступки;  
89. 5) інші публічно-правові спори, які не віднесені законом до юрисдикції інших судів.   -114- Соболєв С.В.
П. 5 ч.1 ст. 19 викласти у такій редакції: "інші публічно-правові спори у випадках, встановлених цим Кодексом".  
Враховано   5) інші публічно-правові спори у випадках, встановлених цим Кодексом.  
90. 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які нормативні чи індивідуальні правові акти суб'єктів владних повноважень з мотивів їх неконституційності, незаконності чи невідповідності правовому акту вищої юридичної сили, крім випадків, коли щодо таких актів Конституцією чи законами України передбачено інший порядок судового провадження.   -115- Мусіяка В.Л.
У ч. 2 ст. 13 слова "нормативні чи індивідуальні правові акти" замінити словами "нормативно-правові акти чи правові акти індивідуальної дії" (така термінологія відповідатиме термінології ЦК України. Провести відповідні зміни у ч. 2 ст. 23.  
Враховано   2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-які нормативно-правові акти чи правові акти індивідуальної дії суб'єктів владних повноважень з мотивів їх неконституційності, незаконності або невідповідності правовому акту вищої юридичної сили, крім випадків, коли щодо таких актів Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.  
    -116- Пеклушенко О.М.
Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 19 слово "неконституційності" вилучити.  
Відхилено , оскільки юрисдикція Конституційного Суду поширюється тільки на окремі види правових актів (ВРУ, ПУ, КМУ, ВР АРК). Конституційність інших актів має перевірятися адміністративними судами.   
    -117- Слабенко С.І.
Ч. 2 ст. 19 проекту викласти у такій редакції: "Компетенція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім справ, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України, а також тих справ, які вирішуються в порядку кримінального судочинства".  
Відхилено    
91. Стаття 20. Спори, що не належать до юрисдикції адміністративних судів   -118- Онопенко В.В.
Слабенко С.І.
Ст. 20 вилучити.  
Враховано    
92. 1. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на:       
93. 1) публічно-правові спори, вирішення яких Конституцією України віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України;       
94. 2) справи, які вирішуються в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення;   -119- Оніщук М.В.
Ст. 20 вилучити, перенісши її п. 2 ч. 1 до ст. 19 як ч. 3 цієї статті, виклавши її у такій редакції: "Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори, справи, які вирішуються в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення".  
Враховано частково у перехідних положеннях   
95. 3) спори, які виникають з відносин, що відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутріорганізаційної діяльності або виключної компетенції.   -120- Соболєв С.В.
П. 3 ч. 1 ст. 20 вилучити, оскільки цей пункт допускає різне тлумачення. Адміністративним судам підсудні тільки правові спори і тільки ті, де є суб'єкт владних повноважень. Це те саме, що написати у цій статті: "Адміністративний суд не вирішує спори, які виникають у сімейному житті".  
Враховано    
    -121- Беспалий Б.Я.
У п. 3 ч. 1 ст. 20 текст " (положення)" замінити текстом "чи положення".  
Відхилено у зв'язку з вилученням ст. 20   
    -122- Сіренко В.Ф.
Ст. 20 доповнити частиною другою такого змісту: "2. Військовим місцевим судам гарнізонів підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін являються військовослужбовці, військовозобов'язані, призвані для проходження зборів, військові частини, установи, організації Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної служби охорони України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та Державної фельд'єгерської служби, а також справи, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті, сторонами у яких являються вищезазначені особи або організації". У зв'язку з цим ч. 2, 3, 4 та 5 цієї статті вважати відповідно ч. 3, 4, 5 та 6.  
Відхилено , оскільки концепція проекту не передбачає здійснення адміністративного судочинства військовими судами, судді яких не повністю незалежні від військового командування. Розгляд справ апеляційними судами у першій інстанції необґрунтовано позбавляє права на апеляційне оскарження. Крім того ст. 20 вилучено.   
96. 2. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється також на спори суб'єктів підприємницької діяльності з органами державної податкової служби чи органами державної контрольно-ревізійної служби, їх посадовими та службовими особами. Такі справи вирішуються господарськими судами у порядку господарського судочинства.   -123- Васильєв Г.А.
Довгий Т.О.
Пеклушенко О.М.
Ч. 2 ст. 20 вилучити.  
Враховано    
    -124- Беспалий Б.Я.
Друге речення ч. 2 ст. 20 вилучити.  
Враховано    
    -125- Сіренко В.Ф.
Ч 2 ст. 20 доповнити реченням такого змісту: "Військові апеляційні суди регіонів переглядають в апеляційному порядку судові рішення військових судів гарнізонів".  
Відхилено    
97. Стаття 21. Предметна підсудність адміністративних справ місцевим адміністративним судам      Стаття . Предметна підсудність адміністративних справ  
98. 1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:   -126- Кабінет Міністрів України
Визначення порядку розгляду справ місцевими загальними судами як загальне правило є недоречним, оскільки це положення є тимчасовим.  
Відхилено , оскільки це положення не є тимчасовим  1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:  
99. 1 ( адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;      1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;  
100. 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.      2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.  
101. 2. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, його посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.   -127- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 21 слова "державний орган" замінити словами "орган державної влади".  
Враховано редакційно . Не є органами державної влади, наприклад, такі державні органи як прокуратура, Рада НБУ, Нац.рада з питань телебачення і радіомовлення, Рахункова палата (вони не належать до жодної з гілок державної влади). Термін "державний орган" є конституційним - ч. 2 ст. 59 Конституції.  2. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.  
102. 3. Справи щодо оскарження дій чи бездіяльності посадових та службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом або окружним адміністративним судом за вибором заявника.   -128- Соболєв С.В.
Пеклушенко О.М.
Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Всюди у тексті слова "заявник", "заява", "заявлені вимоги" змінити відповідно словами "позивач", "адміністративний позов", "позовні вимоги" у відповідних відмінках.  
Враховано   3. Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. 4. Вищому адміністративному суду як суду першої інстанції підсудні справи за адміністративними позовами: 1) про скасування реєстрації особи як кандидата в Президенти України; 2) щодо рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії або її членів; 3) в інших випадках, встановлених цим Кодексом.  
    -129- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 21 після ч. 3 доповнити новою частиною: "4. Вищому адміністративному суду як суду першої інстанції підсудні справи за адміністративними позовами: 1) про скасування реєстрації особи як кандидата в Президенти України; 2) щодо рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії або її членів; 3) в інших випадках, встановлених цим Кодексом".  
Враховано    
    -130- Сіренко В.Ф.
Ч. 3 ст. 21 доповнити словами: "а щодо справ сторонами у яких являються особи чи організації, зазначені у частині другій статті 20, - військовим місцевим судом Київського гарнізону".  
Відхилено    
103. 4. У разі невизначеності предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором заявника.   -131- Пеклушенко О.М.
Апеляційним адміністративним судом як судом першої інстанції мають розглядатися справи у спорах, що стосуються: 1) спорів, що виникають із публічно-правових відносин, які містять у собі інформацію, віднесену Законом України "Про державну таємницю" до державної таємниці; 2) розгляду спорів за заявами на акти, що стосуються забезпечення обороноздатності держави, державної безпеки, зовнішньополітичної діяльності держави; 3) спорів щодо спорудження, розширення чи реконструкції аеропортів міжнародного сполучення; 4) спорів щодо процедури затвердження плану прокладання колій нових державних залізниць; 5) спорів щодо процедури затвердження плану будівництва чи зміни автомобільних доріг загальнодержавного значення; 6) заяв, подання яких спричинили публічно-правові відносини у сфері діяльності розвідки і контррозвідки Служби безпеки України; 7) інші випадки, передбачені законом.  
Відхилено , оскільки проектом передбачено, що кожна судова ланка є судом тільки однієї інстанції, інакше не можна буде забезпечити рівні права щодо оскарження судових рішень.  5. У разі невизначеності цим Кодексом предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.  
104. Стаття 22. Предметна підсудність справ Верховному Суду України   -132- Добкін М.М.
Статтю 22 викласти в наступній редакції: "Стаття 22. Предметна підсудність справ Верховному Суду України Верховному Суду України як суду першої інстанції підсудні справи за заявами: 1) про скасування реєстрації особи як кандидата в Президенти України; 2) щодо рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії або її членів; 3) адміністративні справи з приводу оскарження нормативних актів Президента України, вищого чи центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, а також адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їх посадова чи службова особа; 4) в інших випадках, передбачених законом". У зв'язку з цим вилучити ч. 3 ст. 23.  
Відхилено , оскільки у спорах про оскарження нормативних актів необґрунтовано обмежувати право осіб на оскарження судових рішень.   
105. Верховному Суду України як суду першої інстанції підсудні справи за заявами:       
106. 1) про скасування реєстрації особи як кандидата в Президенти України;       
107. 2) щодо рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії або її членів;       
108. 3) в інших випадках, передбачених законом.       
109. Стаття 23. Територіальна підсудність адміністративних справ      Стаття . Територіальна підсудність адміністративних справ  
110. 1. Адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцем знаходження відповідача.      1. Адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцем знаходження відповідача.  
111. 2. Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних правових актів, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем знаходження заявника.      2. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.  
112. 3. Адміністративні справи з приводу оскарження нормативних актів Президента України, вищого чи центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, а також адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їх посадова чи службова особа, вирішуються Київським окружним адміністративним судом.   -133- Кабінет Міністрів України
У ч. 3 ст. 23 слова "вищого чи" замінити словами "Кабінету Міністрів України".  
Враховано   3. Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, а також адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова особа, вирішуються Київським окружним адміністративним судом.  
113. 4. У разі невизначеності територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором заявника.      4. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.  
114. Стаття 24. Інстанційна підсудність адміністративних справ      Стаття . Інстанційна підсудність адміністративних справ  
115. 1. Місцеві адміністративні суди вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.   -134- Жванія Д.В.
Ч. 1 ст. 24 викласти у такій редакції: "1. Місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції".  
Враховано редакційно   1. Місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди), а у випадках, встановлених цим Кодексом, Вищий адміністративний суд вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.  
116. 2. Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів, які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.      2. Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.  
117. 3. Вищий адміністративний суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.      3. Вищий адміністративний суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.  
118. 4. Верховний Суд України вирішує адміністративні справи як суд першої інстанції у випадках, передбачених цим Кодексом. Верховний Суд України як суд касаційної інстанції переглядає судові рішення будь-якого адміністративного суду в порядку повторної касації.   -135- Онопенко В.В.
Ч. 4 ст. 24 викласти у такій редакції: "4. Верховний Суд України як суд касаційної інстанції переглядає судові рішення будь-якого адміністративного суду у зв'язку з винятковими обставинами, а також рішення Вищого адміністративного суду, ухвалені ним як судом першої інстанції".  
Враховано   4. Верховний Суд України переглядає судові рішення будь-якого адміністративного суду за винятковими обставинами, а також як суд касаційної інстанції рішення Вищого адміністративного суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.  
119. Стаття 25. Підсудність кількох зв`язаних між собою вимог      Стаття . Підсудність кількох пов`язаних між собою вимог  
120. 1. Заявник може заявити кілька вимог в одній заяві, якщо вони заявляються до одного й того самого відповідача, пов`язані між собою і підсудні одному адміністративному суду.   -136- Жванія Д.В.
У ч. 1 ст. 25 слово "заявляються" замінити словом "висуваються".  
Відхилено у зв'язку з новою редакцією  1. Позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою і підсудні одному адміністративному суду.  
    -137- Онопенко В.В.
У ч. 1 ст. 25 слова "висуваються до одного й того самого відповідача" вилучити.  
Враховано    
121. 2. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному проваджені з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.   -138- Філенко В.П.
У тексті проекту слово "неправомірний" замінити словом "протиправний" у відповідних відмінках.  
Враховано   2. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.  
122. 3. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено законом.   -139- Головатий С.П.
У ч. 3 ст. 25 слова "які підлягають розгладу"замінити словами "які належать розглядати". Провести відповідні зміни у тексті  
Враховано   3. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.  
123. Стаття 26. Зміна підсудності адміністративної справи   -140- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 26 узгодити з новим ЦПК. Назву і абз. 1 і п. 1 ч. 1 ст. 26 викласти у такій редакції: "Передача адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого 1. Суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: 1) задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або знаходження;"  
Враховано   Стаття . Передача адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого  
124. 1.Підставами для зміни підсудності адміністративної справи є:      1. Суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:  
125. 1) відвід усіх суддів адміністративного суду;      1) задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або знаходження;  
126. 2) наявність інших підстав, які виключають участь суддів адміністративного суду у розгляді справи;   -141- Беспалий Б.Я.
У п. 2 ч. 1 ст. 26 після слів "підстав, які" додати текст "відповідно до закону".  
Відхилено у зв'язку з новою редакцією статті  2) після відкриття провадження у справі виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил предметної підсудності;  
127. 3) ліквідація адміністративного суду.   -142- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 2-3 ч. 1 ст. 26 викласти чотирма пунктами у такій редакції: "2) після відкриття провадження у справі виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил предметної підсудності; 3) після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил територіальної підсудності; 4) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 5) ліквідовано адміністративний суд".  
Враховано   3) після відкриття провадження у справі та до початку судового розгляду виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил територіальної підсудності; 4) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 5) ліквідовано адміністративний суд, який розглядав справу.  
    -143- Асадчев В.М.
Черновецький Л.М.
Ч. 1 ст. 26 доповнити пунктом 4: "4) клопотання сторони, якщо іншою стороною є суб'єкт владних повноважень, який знаходиться у тій самій адміністративно-територіальній одиниці, що й адміністративний суд, який розглядає справу".  
Відхилено у зв'язку з новою редакцією статті   
128. 2. У разі наявності підстав для зміни підсудності адміністративна справа передається до адміністративного суду вищого рівня для визначення підсудності.   -144- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2-3 ст. 26 викласти у такій редакції: "2. Питання про передачу адміністративної справи розглядається судом у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Нез'явлення цих осіб не перешкоджає розгляду цього питання. 3. Питання про передачу адміністративної справи вирішується ухвалою суду, яка може бути оскаржена".  
Враховано   2. Питання про передачу адміністративної справи розглядається судом у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Нез'явлення належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду цього питання.  
129. 3. Питання про зміну підсудності адміністративної справи вирішується:      3. Питання про передачу адміністративної справи вирішується ухвалою суду, яка може бути оскаржена.  
130. 1) щодо місцевих адміністративних судів - ухвалою голови апеляційного суду або його заступника;       
131. 2) щодо апеляційних адміністративних судів - ухвалою Голови Вищого адміністративного суду України або його заступника.       
132. 4. Питання про зміну підсудності адміністративної справи розглядається головою відповідного суду або його заступником у судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі. Проте їхнє нез'явлення не перешкоджає розгляду.   -145- Жванія Д.В.
У другому реченні ч. 4 ст. 26 слово "проте" вилучити.  
Враховано   4. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого здійснюється після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.  
    -146- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 4-6 ст. 26 викласти у такій редакції: "4. Передача справи з одного суду до іншого провадиться після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а у разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення. 5. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, розглядається адміністративним судом, до якого вона надіслана. 6. Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються".  
Враховано    
133. 5. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого, у порядку, передбаченому цією статтею, розглядається судом, до якого вона надіслана.      5. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, розглядається адміністративним судом, до якого вона надіслана.  
134. 6. Спори між судами щодо підсудності не допускаються.      6. Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.  
135. Глава 2. Склад суду, відводи      Глава 2. Склад суду. Відводи  
136. Стаття 27. Здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово      Стаття . Здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово  
137. Усі адміністративні справи у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово, який діє від імені суду і головує у судовому засіданні.   -147- Онопенко В.В.
У ст. 27 слова "який діє від імені суду і головує у судовому засіданні".втлучити.  
Враховано   1. Усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються професійним суддею одноособово.  
138. Стаття 28. Здійснення адміністративного судочинства колегією суддів      Стаття . Здійснення адміністративного судочинства колегією суддів  
139. 1. Колегією суддів у складі трьох суддів в окружному адміністративному суді розглядаються і вирішуються адміністративні справи, предметом оскарження у яких є нормативно-правові акти, рішення, дії чи бездіяльність Президента України, вищого чи центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, територіальної виборчої комісії, їх посадової чи службової особи.   -148- Кабінет Міністрів України
У ч. 1 ст. 28 слова "вищого чи" замінити словами "Кабінету Міністрів України".  
Враховано   1. Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є нормативно-правові акти, рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи інншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, виборчої комісії (комісії з референдуму), їхньої посадової чи службової особи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією суддів у складі трьох професійних суддів.  
    -149- Пеклушенко О.М.
У ч. 1 ст. 28 слова "нормативно-правові акти, рішення" замінити словом "розпорядження" або словами "акти ненормативного характеру", а після слів "Кабінету Міністрів України" доповнити словами "а також нормативно-правові акти, рішення, дії чи бездіяльність".  
Відхилено , оскільки справи про законність (а не конституційність) нормативно-правових актів Президента і Уряду повинні належати до юрисдикції адміністративних судів   
    -150- Філенко В.П.
У ч. 1 ст. 28 слова "територіальної виборчої комісії" замінити словами "виборчої комісії (комісії з референдуму)".  
Враховано    
    -151- Добкін М.М.
Вилучити ч. 1 ст. 28.  
Відхилено , оскільки правосудність судових рішень у таких категоріях справ доцільно гарантувати колегіальним складом суду   
    -152- Онопенко В.В.
Ч. 1 і 2 ст. 28 викласти в такій редакції: "1. Адміністративні справи, предметом оскарження у яких є нормативно-правові акти, рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, виборчої комісії (комісії з референдуму), їхньої посадової чи службової особи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією суддів у складі трьох суддів. 2. Адміністративні справи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією суддів у складі трьох суддів або трьох професійних суддів і двох народних засідателів також за клопотанням однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді у разі їх особливої складності".  
Враховано    
140. 2. Колегією суддів у складі трьох суддів в окружному адміністративному суді розглядаються і вирішуються також адміністративні справи за клопотанням однієї із сторін про колегіальний розгляд справи, а також адміністративні справи, передані суддею на колегіальний розгляд у разі їх особливої складності.   -153- Соболєв С.В.
У ч. 2 ст. 28 після слів "трьох суддів" доповнити словами "або трьох професійних суддів і двох народних засідателів". Це підвищить довіру громадян до адміністративних судів.  
Враховано   2. Адміністративні справи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією суддів у складі трьох професійних суддів або трьох професійних суддів і двох народних засідателів також за клопотанням однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді в разі їх особливої складності.  
    -154- Пеклушенко О.М.
У ч. 2 ст. 28 не визначені критерії, коли справа розглядається колегією суддів у склад трьох суддів або трьох професійних суддів і двох народних засідателів.  
Відхилено , оскільки конкретних критеріїв не запропоновано. Склад суду буде залежати від клопотання сторони та судді, який передає справу на колегіальний розгляд   
141. 3. Перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному та касаційному порядку здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів.      3. Перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному та касаційному порядку здійснюється колегією суддів у складі трьох професійних суддів.  
142. 4. Усі адміністративні справи, підсудні Верховному Суду України як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією суддів у складі п'яти суддів Верховного Суду України, які входять до Судової палати в адміністративних справах.   -155- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 4-5 ст. 28 викласти трьома частинами у такій редакції: "4. Адміністративні справи, підсудні Вищому адміністративному суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією суддів у складі трьох суддів. 5. Перегляд у касаційному порядку судових рішень Вищого адміністративного суду, ухвалених ним як судом першої інстанції, здійснюється колегією суддів у складі п'яти суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України. 6. Перегляд судових рішень в адміністративних справах у Верховному Суді України у зв'язку з винятковими обставинами здійснюється колегією у складі суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України при наявності не менше двох третин її чисельності або колегією у складі суддів відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати".  
Враховано   4. Адміністративні справи, підсудні Вищому адміністративному суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією суддів у складі трьох професійних суддів. 5. Перегляд у касаційному порядку судових рішень Вищого адміністративного суду, ухвалених ним як судом першої інстанції, здійснюється колегією суддів у складі п'яти суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України.  
143. 5. Перегляд судових рішень в адміністративних справах у Верховному Суді України в порядку повторної касації здійснюється колегією суддів у складі не менше двох третин Судової палати в адміністративних справах.      6. Перегляд судових рішень в адміністративних справах у Верховному Суді України за винятковими обставинами здійснюється колегією у складі суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України при наявності не менше двох третин її чисельності або колегією у складі суддів відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати.  
144. 6. У складі колегії суддів головуючим є суддя, який має більший суддівський стаж, а суддею-доповідачем є суддя, який порушив провадження у справі.   -156- Соболєв С.В.
Всюди у тексті слова "порушення провадження", "порушити провадження" і похідні замінити словами "початок провадження", "почати провадження" у відповідних відмінках і формах.  
Враховано редакційно , щоб юридична термінологія відповідала термінології нового ЦПК   
    -157- Онопенко В.В.
Ч. 6 ст. 28 вилучити. Вилучити аналогічні положення з тексту проекту оскільки вони охоплюються ч. 7 ст. 28.  
Враховано    
145. 7. Судді до складу колегій залучаються у порядку, затвердженому зборами суддів адміністративного суду (а у Верховному Суді України - Пленумом Верховного Суду України ( з урахуванням черговості, завантаженості, спеціалізації суддів. Судді, які мають іншу, ніж юридична, фахову підготовку з питань юрисдикції адміністративних суддів, здійснюють правосуддя у складі колегій суддів разом із суддями, які мають вищу юридичну освіту.   -158- Беспалий Б.Я.
У ч. 7 ст. 28 дужки замінити комами.  
Враховано перехідних положеннях   
    -159- Онопенко В.В.
У ч. 7 ст. 28 вилучити слова "Пленумом" замінити словами "зборами суддів Судової палати в адміністративних справах". Друге речення викласти окремою частиною.  
Враховано у перехідних положеннях   
146. Стаття 29. Порядок вирішення питань колегією суддів      Стаття . Порядок вирішення питань колегією суддів  
147. 1. Усі питання, що виникають при судовому розгляді адміністративної справи колегією суддів, вирішуються більшістю складу колегії суддів.      1. Усі питання, що виникають при судовому розгляді адміністративної справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів.  
148. 2. При вирішенні кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення. Головуючий в судовому засіданні голосує останнім.   -160- Головатий С.П.
У ч. 2 ст. 29 слова "вирішенні кожного" замінити словами ." прийнятті рішення з"  
Враховано   2. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення. Головуючий в судовому засіданні голосує останнім.  
149. 3. Суддя, не згідний з рішенням більшості, може письмово викласти свою окрему думку.   -161- Філенко В.П.
Ч. 3 ст. 29 викласти в такій редакції: "3. Суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення".  
Враховано   3. Суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.  
    -162- Мусіяка В.Л.
У ч. 3 ст. 29 слово "більшості" вилучити.  
Враховано    
150. 4. Окрема думка судді приєднується до адміністративної справи і до відома осіб, які беруть участь у справі, не доводиться. Окрема думка судді розглядається судом лише при перегляді судового рішення. Окрема думка судді Верховного Суду України приєднується до судового рішення у відкритому вигляді, але в судовому засіданні не проголошується.   -163- Мусіяка В.Л.
Ч. 4 ст. 29 виключити.  
Враховано   Стаття . Незмінність складу суду 1. Склад суду під час розгляду і вирішення адміністративної справи в суді однієї інстанції незмінний. 2. У разі неможливості продовження розгляду адміністративної справи одним із суддів до розгляду залучається інший суддя. Якщо нового суддю залучено під час судового розгляду, судовий розгляд адміністративної справи починається спочатку.  
151. Стаття 30. Підстави для відводу (самовідводу) судді   -164- Беспалий Б.Я.
У назві і тексті ст. 30 текст " (самовідводу)" замінити текстом ", самовідводу".  
Відхилено   Стаття . Підстави для відводу (самовідводу) судді  
152. 1. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):   -165- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 28 узгодити з відповідною статтею нового ЦПК.  
Враховано   1. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:  
    -166- Головатий С.П.
У ч. 1 ст. 30 слова "підлягає відводу (самовідводу)" замінити словом "відводяться". Привести відповідні зміни у ст. 31.  
Враховано    
153. 1) якщо він брав участь у розгляді даної справи як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, прокурор, секретар судового засідання;   -167- Філенко В.П.
У п. 1 ч. 1 ст. 30 слово "прокурор" вилучити.  
Враховано   1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;  
154. 2) якщо він особисто, прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;   -168- Жванія Д.В.
У п. 2 ч. 1 ст. 30 слово "опосередковано" замінити словом "побічно".  
Враховано   2) якщо він прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи;  
155. 3) якщо він є близьким родичем чи свояком (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), усиновителем чи усиновленим, опікуном чи піклувальником сторони або іншої особи, яка бере участь у справі;   -169- Жванія Д.В.
П. 3 ч. 1 ст. 30 викласти у такій редакції: "3) якщо він є родичем чи свояком (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, дід, баба, внуки, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), усиновителем чи усиновленим, опікуном чи піклувальником сторони або іншої особи, яка бере участь у справі".  
Враховано редакційно з урахуванням положень Сімейного кодексу України. Термін "близький родич" є конституційним ч. 3 ст. 63 Конституції.  3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;  
156. 4) якщо він перебуває в особливих стосунках з особою, яка бере участь у справі;   -170- Філенко В.П.
П. 4 ч. 1 ст. 31 вилучити.  
Враховано    
157. 5) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в неупередженості судді.   -171- Жванія Д.В.
У п. 5 ч. 1 ст. 30 слово "неупередженості" замінити словами "в об'єктивності та безсторонності".  
Відхилено   4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.  
158. 2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також при наявності обставин, передбачених статтею 31 цього Кодексу.   -172- Жванія Д.В.
Доповнити ст. 30 новою частиною такого змісту: "3. До складу суду не можуть входити особи, які є родичами чи свояками".  
Враховано редакційно   2. Суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 цього Кодексу. 3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.  
    -173- Добкін М.М.
Статтю 30 викласти в наступній редакції: "Стаття 30. Підстави для відводу (самовідводу) судді 1. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у розгляді даної справи як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, прокурор, секретар судового засідання, слідчий, адвокат; 2) якщо він особисто, прямо чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи; 3) якщо він є близьким родичем чи свояком (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), усиновлювачем чи усиновленим, опікуном чи піклувальником сторони або іншої особи, яка бере участь у справі; 4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в неупередженості судді. 2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також при наявності обставин, передбачених статтею 31 цього Кодексу".  
Враховано в частині заміни слова "усиновителем" словом "усиновлювачем" (термінологія Сімейного кодексу).   
159. Стаття 31. Недопустимість повторної участі судді у розгляді адміністративної справи      Стаття . Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи  
160. 1. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в суді іншої інстанції, а так само у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередньої постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.      1. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередньої постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.  
161. 2. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в суді іншої інстанції, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами перегляду.   -174- Головатий С.П.
У ч. 2 і 3 ст. 31 слова "прийнятої за результатами перегляду" вилучити.  
Враховано   2. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і касаційної інстанцій, у перегляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.  
162. 3. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в суді іншої інстанції, а також у новому її перегляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами перегляду.      3. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах першої і апеляційної інстанцій, у перегляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.  
163. 4. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в порядку повторної касації, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в суді іншої інстанції.      4. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи за винятковими обставинами, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій.  
164. Стаття 32. Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача      Стаття . Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача  
165. 1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у судовому процесі та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у частині першій статті 30 цього Кодексу.      1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі в адміністративному процесі та відводяться за підставами, встановленими у частині першій статті 27 цього Кодексу.  
166. 2. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участь у судовому процесі, якщо він:      2. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участі в адміністративному процесі, якщо:  
167. 1) знаходився або знаходиться в службовій або в іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;   -175- Головатий С.П.
У п. 1 ч. 2 ст. 32 слово "знаходився" замінити словом "перебував".  
Враховано   1) він перебував або перебуває в службовій або в іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;  
168. 2) проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді даної справи;   -176- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 2 ч. 2 ст. 32 вилучити.  
Відхилено   2) проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді даної справи;  
169. 3) виявився некомпетентним щодо з`ясування обставин, які мають значення для даної справи.   -177- Жванія Д.В.
П. 3 ч. 2 ст. 32 викласти в такій редакції: "3) при з'ясуванні обставин, які мають значення для цієї справи, виходить за межі своєї компетенції".  
Враховано редакційно   3) з'ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.  
170. 3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їхнього відводу (самовідводу).      3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача в судовому засіданні при попередньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їхнього відводу (самовідводу).  
171. Стаття 33. Заява про відвід (самовідвід)   -178- Беспалий Б.Я.
У назві і тексті ст. 33 текст " (самовідвід)" замінити текстом ", самовідвід".  
Відхилено   Стаття . Заява про відвід (самовідвід)  
172. 1. При наявності підстав, зазначених у статтях 30-32 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, зобов`язані заявити самовідвід.      1. За наявності підстав, зазначених у статтях 27-29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.  
173. 2. З цих же підстав їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.      2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.  
174. 3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду. Заявляти відвід (самовідвід) після цього можна лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку судового розгляду.      3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду. Заявляти відвід (самовідвід) після цього можна лише в разі, якщо про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку судового розгляду.  
175. Стаття 34. Порядок вирішення заявленого відводу (самовідводу)   -179- Беспалий Б.Я.
У назві і тексті ст. 34 текст " (самовідводу)" замінити текстом ", самовідводу".  
Відхилено   Стаття . Порядок вирішення питання про відвід (самовідвід)  
176. 1. У разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід (самовідвід), якщо вона бажає дати пояснення, а також думку інших осіб, які беруть участь у справі та присутні у судовому засіданні.   -180- Оніщук М.В.
Ст. 34 викласти у такій редакції: "Стаття_ Порядок вирішення заяви про відвід "самовідвід) 1. У разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. .2. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів. 3. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи".  
Враховано . Подано редакцію ЦПК  1. У разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.  
177. 2. Питання про відвід (самовідвід) вирішується ухвалою суду, прийнятою у нарадчій кімнаті.      2. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.  
178. 3. Питання про відвід (самовідвід) судді вирішується іншими суддями колегії суддів без участі судді, якого відводять. Питання про відвід (самовідвід) двох і більше суддів, вирішується колегією суддів у повному складі простою більшістю голосів. При рівності голосів суддя вважається відведеним.       
179. 4. Питання про відвід (самовідвід) судді, який одноособово розглядає справу, вирішується ухвалою голови цього суду чи його заступником. Якщо відвід (самовідвід) заявлено голові суду, питання про відвід (самовідвід) вирішується ухвалою голови адміністративного суду вищого рівня чи його заступником.       
180. 5. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.      3. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.  
181. Стаття 35. Наслідки задоволення заяви про відвід (самовідвід)   -181- Беспалий Б.Я.
У назві і тексті ст. 35 текст " (самовідвід)" замінити текстом ", самовідвід".  
Відхилено   Стаття . Наслідки відвіду (самовідвіду) судді  
182. 1. У разі відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, або всієї колегії суддів справа розглядається у тому ж адміністративному суді в іншому складі суддів.   -182- Оніщук М.В.
Ст. 35 викласти в такій редакції: "Стаття __ Наслідки задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді 1. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею. 2. У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів. 3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів), неможливо утворити новий склад суду, суд вирішує питання про передачу справи до іншого адміністративного суду в порядку, встановленому статтею 23 цього Кодексу"..  
Враховано . Подано редакцію ЦПК  1. У разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею.  
183. 2. У разі відводу (самовідводу) судді колегії суддів до розгляду справи в тому ж адміністративному суді залучається інший суддя.      2. У разі задоволення відводу (самовідводу) комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів.  
184. 3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів), неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд приймає ухвалу про направлення справи для зміни підсудності справи у порядку, встановленому статтею 26 цього Кодексу.      3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів), неможливо утворити новий склад суду, суд вирішує питання про передачу справи до іншого адміністративного суду в порядку, встановленому статтею 22 цього Кодексу.  
185. Глава 3. Судові виклики і повідомлення   -183- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Главу 3 узгодити з відповідною главою нового ЦПК.  
Враховано редакційно   Глава 3. Судові виклики і повідомлення  
186. Стаття 36. Судові виклики   -184- Жванія Д.В.
У назві ст. 36 слово "виклики" замінити словом "повістки".  
Враховано редакційно   Стаття . Повістки  
187. 1. Судові виклики до суду здійснюються шляхом надіслання рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або кур'єром учасникам судового процесу повісток із зворотною розпискою за адресами, вказаними сторонами або іншими учасниками судового процесу.   -185- Жванія Д.В.
У ч. 1 ст. 36 слово "судові" вилучити.  
Відхилено   1. Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. 2. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. 3. Повістки надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.  
    -186- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Назву і ч. 1-2 ст. 36 викласти у такій редакції: "Стаття 36. Повістки 1. Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. 2. Повістки надсилаються учасникам адміністративного процесу рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними сторонами або іншими учасниками адміністративного процесу".  
Враховано    
188. 2. У повістці зазначається:       
189. 1) назва і адреса адміністративного суду;       
190. 2) прізвище, ім'я, по батькові особи, яку викликають до суду, або назва органу, підприємства, установи, організації, представник яких викликається;   -187- Філенко В.П.
Привести термінологію проекту (прізвище, ім'я, по батькові; назва; найменування тощо) у відповідність до термінології ЦК України.  
Враховано    
191. 3) дата, час і місце судового засідання;       
192. 4) назва і номер адміністративної справи, прізвище та ініціали судді (суддів);   -188- Беспалий Б.Я.
У п. 4 ч. 2 ст. 36 текст " (суддів)" замінити текстом "або суддів".  
Відхилено    
193. 5) вказівка, як хто викликається дана особа (як заявник, відповідач, свідок тощо);   -189- Жванія Д.В.
У п. 5 ч. 2 ст. 36 слова "як хто" замінити словами "в якій ролі".  
Враховано редакційно у ст. 34   
    -190- Добкін М.М.
Підпункт 5 пункту 2 Статті 36 викласти в наступній редакції: "5) вказівка, на те в якій якості викликається дана особа (як заявник, відповідач, свідок тощо)".  
Враховано редакційно у ст. 34   
194. 6) обов'язок повідомити про наявність поважних причин неможливості з'явитися до суду;       
195. 7) попередження про наслідки нез'явлення до суду.       
196. 3. Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисте з'явлення обов'язковим, він може направити повістку лише представнику.   -191- Жванія Д.В.
У ч. 3 ст. 36 слова "особисте з'явлення обов'язковим" замінити словами "особисту участь обов'язковою". )  
Враховано   4. Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він може направити повістку лише представникові. Стаття . Зміст повістки 1. У повістці про виклик зазначаються: 1) найменування та адреса адміністративного суду; 2) ім'я фізичної особи, яку викликають до суду, або найменування органу, підприємства, установи, організації, представник яких викликається; 3) дата, час і місце судового засідання; 4) назва і номер адміністративної справи; 5) в якому процесуальному статусі викликається ця особа (як позивач, відповідач, свідок тощо); 6) у разі необхідності - пропозиція особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше неподані докази; 7) обов'язок адресата повідомити про наявність поважних причин неможливості з'явитися до суду; 8) роз'яснення наслідків нез'явлення до суду; 9) обов'язок особи, яка одержала повістку у зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату. 2. У повістці-повідомленні зазначаються: 1) найменування та адреса адміністративного суду; 2) ім'я особи або найменування органу, підприємства, установи, організації, яким адресується повістка; 3) дата, час і місце судового засідання або проведення окремої процесуальної дії; 4) назва і номер адміністративної справи; 5) в якому процесуальному статусі має право взяти участь ця особа (як позивач, відповідач, свідок тощо) в адміністративному процесі; 6) обов'язок особи, яка одержала повістку у зв'язку з відсутністю адресата, негайно повідомити про неї адресата. 3. Якщо разом з повісткою надсилаються копії документів, у повістці вказується їх перелік і роз'яснюється право подати заперечення та докази на їх підтвердження.  
    -192- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Після ст. 36 доповнити новою статтею: "Стаття 37. Зміст повістки 1. У повістці про виклик зазначаються: 1) назва і адреса адміністративного суду; 2) ім'я особи, яку викликають до суду, або найменування органу, підприємства, установи, організації, представник яких викликається; 3) дата, час і місце судового засідання; 4) назва і номер адміністративної справи, прізвище та ініціали судді (суддів); 5) в якості кого викликається ця особа (як заявник, відповідач, свідок тощо); 6) обов'язок повідомити про наявність поважних причин неможливості з'явитися до суду; 7) попередження про наслідки нез'явлення до суду; 8) інформація про обов'язок особи, яка одержала повістку у зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату. 2. У повістці-повідомленні зазначаються: 1) назва і адреса адміністративного суду; 2) ім'я особи або найменування органу, підприємства, установи, організації, яким адресується повістка; 3) дата, час і місце судового засідання або проведення окремої процесуальної дії; 4) назва і номер адміністративної справи, прізвище та ініціали судді (суддів); 5) в якості кого має право взяти участь ця особа (як заявник, відповідач, свідок тощо) в адміністративному процесі; 6) інформація про обов'язок особи, яка одержала повістку у зв'язку з відсутністю адресата, негайно повідомити про неї адресату. 3. Якщо разом з повісткою надсилаються копії документів, у повістці зазначається, які документи надсилаються і про право подати заперечення та докази на їх підтвердження".  
Враховано редакційно з урахуванням статті 75 ЦПК   
197. Стаття 37. Вручення повістки      Стаття . Вручення повістки  
198. 1. Повістка надсилається поштою, доставляється кур'єром і вручається під розписку. Особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути в адміністративний суд розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.   -193- Васильєв Г.А.
Ч. 1 ст. 37 вилучити.  
Відхилено   1. Повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою особи, яка бере участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.  
    -194- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 1 ст. 37 доповнити новим реченням: "Повістка може бути вручена безпосередньо в суді".  
Враховано    
    -195- Жванія Д.В.
Друге речення ч. 1 ст. 37 викласти у такій редакції: "Суд може за згодою особи, яка бере участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду".  
Враховано    
199. 2. Суд може за згодою особи, яка бере участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.   -196- Жванія Д.В.
Ч. 2 ст. 37 викласти у такій редакції: "Особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути в адміністративний суд розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи".  
Враховано редакційно   2. Особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.  
200. 3. Повістка учасникам судового процесу повинна бути вручена не пізніше ніж за тиждень до судового засідання.   -197- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 3 ст. 37 викласти у такій редакції: "3. Повістка учасникам адміністративного процесу (крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді) повинна бути вручена не пізніше ніж за сім днів до судового засідання. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для з'явлення учасника адміністративного процесу".  
Враховано редакційно   3. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для з'явлення до суду. 4. Вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана негайно повідомити про неї адресата.  
    -198- Головатий С.П.
Ч. 6 ст. 37 помістити після ч. 3 і викласти її у такій редакції: "4. Вважається, що повістку вручено також у випадках одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана негайно повідомити про неї адресату". Ч. 5 ст. 37 доповнити словами "за наявності таких даних"..  
Враховано    
201. 4. У разі тимчасової відсутності адресата, особа, яка повинна вручити повістку, відмічає у повістці відомості про те, куди вибув адресат та коли передбачається його повернення.   -199- Добкін М.М.
Пункт 4 Статті 37 викласти в наступній редакції: "4. У разі тимчасової відсутності адресата, особа, яка повинна вручити повістку, відмічає у повістці відомості про те, куди вибув адресат та строк, у який передбачається його повернення".  
Відхилено , оскільки згідно зі ст. 251 ЦК України строк - це період часу. Тому запропонована редакція не завжди може бути точною.  5. У разі тимчасової відсутності адресата особа, яка повинна вручити повістку, відмічає у повістці відомості про те, куди вибув адресат та коли передбачається його повернення за наявності таких даних.  
202. 5. Учаснику судового процесу, до якого застосовані заходи примусового характеру, пов'язані з обмеженням особистої свободи, повістка вручається адміністрацією установи, що ці заходи виконує, яка бере у нього розписку про одержання повістки та негайно надсилає до адміністративного суду.   -200- Онопенко В.В.
Ч. 5 ст. 37 викласти у такій редакції: "6. Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку цієї особи до суду". .  
Враховано   6. Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку цієї особи до суду.  
203. 6. Повістка вважається врученою також у випадках одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним, а при відсутності такого - відповідною житлово-експлуатаційною організацією або виконавчим органом місцевого самоврядування. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана негайно повідомити про неї адресату.   -201- Жванія Д.В.
У ч. 6 ст. 37 слова "а при відсутності такого - відповідною житлово-експлуатаційною організацією або виконавчим органом місцевого самоврядування" вилучити.  
Враховано у ч. 4 ст. 35   
    -202- Кабінет Міністрів України
У ч. 6 ст. 37 слова "місцевого самоврядування" замінити словами "місцевої ради".  
Враховано частково у ч. 4 ст. 35   
204. 7. Повістка вважається врученою юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до державного реєстру.   -203- Жванія Д.В.
Доповнити ст. 37 після частини 6 частиною такого змісту: "Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами України, в разі відсутності таких - через представницькі органи України за місцем проживання цих осіб".  
Враховано редакційно   7. Особам, які проживають за межами України, повістки вручаються в порядку, встановленому міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у разі відсутності таких - через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб. 8. Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.  
    -204- Довгий Т.О.
Частину сьому статті 37 після слів "до державного реєстру" доповнити словами "або за адресою, яка зазначена її уповноваженою особою у судовій справі."  
Враховано редакційно    
205. 8. Повістка вважається врученою посадовій чи службовій особі, яка є учасником судового процесу, якщо вона доставлена за поштовою адресою її місця служби.   -205- Головатий С.П.
Ч. 7-8 ст. 37 викласти у такій редакції: "7. Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до державного реєстру або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.  
Враховано   9. Вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій особі, яка є учасником адміністративного процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті. 10. Вручення повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.  
    -206- Головатий С.П.
8. Вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій особі, яка є учасником адміністративного процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи у порядку встановленому частиною восьмою цієї статті".  
Враховано    
    -207- Жванія Д.В.
Доповнити ст. 37 після частини 8 частиною такого змісту: "Вручення повістки представнику особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі".  
Враховано    
206. 9. Розписка про одержання повістки (повістка у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата у її одержанні) підлягає поверненню до адміністративного суду протягом тижня з дня здачі повістки на пошту.   -208- Головатий С.П.
Ч. 9 ст. 37 викласти у такій редакції: "11. Розписку про одержання повістки (повістка у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду".  
Враховано   11. Розписку про одержання повістки (повістка вразі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду.  
207. Стаття 38. Час вручення повістки      Стаття . Час вручення повістки  
208. Часом вручення повістки вважається день заповнення розписки адресатом, повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним, а при відсутності такого - службовою особою відповідної житлово-експлуатаційної організації або виконавчого органу місцевого самоврядування, службовою особою органу, підприємства, установи, організації.   -209- Жванія Д.В.
Ст. 38 викласти в такій редакції: "Часом вручення повістки вважається день заповнення розписки адресатом, його представником, повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним, службовою особою органу, підприємства, установи, організації".  
Враховано   1. Часом вручення повістки вважається день заповнення розписки адресатом, його представником, повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним, службовою особою органу, підприємства, установи, організації.  
    -210- Кабінет Міністрів України
У ст. 38 слова "місцевого самоврядування" замінити словами "місцевої ради".  
Враховано частково    
209. Стаття 39. Наслідки відмови від одержання повістки      Стаття . Наслідки відмови від одержання повістки  
210. 1. У разі відмови адресата від одержання повістки, особа, яка її доставляла, робить відповідну відмітку на повістці і засвідчує її власним підписом.   -211- Жванія Д.В.
Ст. 39 викласти в такій редакції: "У разі відмови адресата від одержання повістки, особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і повертає її до адміністративного суду. При цьому особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається повідомленою".  
Враховано редакційно   1. У разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про час і місце судового засідання.  
211. 2. Повістка з відміткою повертається до адміністративного суду. При цьому вважається, що повістка вручена адресату, поки він не доведе іншого.       
212. Стаття 40. Застосування виняткових засобів судового виклику      Стаття . Виняткові засоби судових викликів і повідомлень  
213. 1. Як виняток, допускається виклик учасників судового процесу телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном, через офіційні друковані засоби масової інформації. Учасник судового процесу, який одержав виклик, повинен негайно таким же способом підтвердити одержання виклику. Факт одержання учасником судового процесу судового виклику телефоном може бути зафіксований технічними засобами.   -212- Васильєв Г.А.
У ч. 1 ст. 40 слова "таким же способом" замінити словами "в один із перелічених способів".  
Враховано редакційно   1. Якщо цим Кодексом передбачено скорочені строки розгляду, допускається судові виклик або повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном, через друкований засіб масової інформації.  
    -213- Довгий Т.О.
Частину першу статті 40: а) доповнити третім реченням такого змісту: "У випадку виклику через офіційні друковані засоби масової інформації учасник судового процесу підтверджує одержання виклику найбільш прийнятним для нього способом."  
Відхилено    
    -214- Довгий Т.О.
б) у третьому реченні після слів "виклику телефоном," доповнити словами "за згодою учасника судового процесу,".  
Відхилено    
    -215- Онопенко В.В.
Ч. 1 ст. 40 викласти у такій редакції: "1. Якщо цим Кодексом передбачено скорочені строки розгляду, допускається судові виклик або повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном, через друкований засіб масової інформації".  
Враховано    
214. 2. Судовий виклик здійснений засобами, передбаченими цією статтею, повинен містити відомості, зазначені у частині другій статті 36 цього Кодексу.   -216- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2 ст. 40 викласти у такій редакції: "2. Судовий виклик чи повідомлення, здійснені засобами, передбаченими цією статтею, повинні містити відомості, зазначені у статті 34 цього Кодексу. Судовий виклик має бути здійснений у строк, достатній для з'явлення учасника адміністративного процесу".  
Враховано частково   2. Судовий виклик чи повідомлення, здійснені засобами, передбаченими цією статтею, повинні містити відомості, зазначені у статті 34 цього Кодексу.  
215. Стаття 41. Виклик учасника судового процесу, місце фактичного перебування якого невідоме      Стаття . Виклик відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного перебування яких невідоме  
216. 1. Якщо місце фактичного перебування учасника судового процесу невідоме, суд може провести його виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем його перебування на території України.      1. Якщо місце фактичного перебування відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього перебування на території України.  
217. 2. Виклик публікується в офіційних друкованих засобах масової інформації за рахунок особи, яка заявила клопотання про такий виклик, не менше двох разів і не пізніше ніж за тиждень до дати призначеного судового розгляду справи.   -217- Пеклушенко О.М.
Ч.2 ст.39 викласти в такій редакції: "Виклик публікується в друкованому засобі масової інформації не пізніше, ніж за сім днів до дати призначеного судового розгляду справи."  
Враховано   2. Виклик публікується в друкованому засобі масової інформації не пізніше, ніж за сім днів до дати призначеного судового розгляду справи. 3. Друкований засіб масової інформації, у якому розміщуються оголошення про виклик протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
    -218- Онопенко В.В.
Ст. 41 доповнити новою частиною: "3. Друкований засіб масової інформації, у якому розміщуються оголошення про виклик протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".  
Враховано    
218. Стаття 42. Судові повідомлення       
219. 1. Про прийняття ухвали про порушення провадження в адміністративній справі та інших ухвал щодо руху справи суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі, шляхом направлення їм копій відповідних документів.   -219- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 42 вилучити.  
Враховано    
220. 2. У разі порушення провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акту суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, через яке був офіційно оприлюднений акт.       
221. 3. Оголошення повинно містити вимоги заявника щодо оскаржуваного акту, реквізити нормативно-правового акту, час і місце судового розгляду адміністративної справи, а також повідомлення про те, у справу можуть вступити особи, інтересів яких стосується дана справа.   -220- Жванія Д.В.
У ч. 3 ст. 42 слова "повідомлення про те, у справу" замінити словами "повідомлення про те, що у справу".  
Враховано у ч. 4 ст. 172   
222. 4. Якщо оголошення опубліковано не менше як за тиждень до судового засідання у справі, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Особи, які не вступили у справу, не можуть оскаржувати судові рішення у даній справі.   -221- Пеклушенко О.М.
Узгодити зміст ч. 4 ст. 42 та статей 184, 212, 240, 249 цього Кодексу, оскільки їх положення суперечать одне одному.  
Враховано редакційно у ч. 5 ст. 172   
223. Стаття 43. Обов'язок повідомити про зміну адреси та причини нез'явлення у судове засідання      Стаття . Обов'язок повідомити про зміну адреси та причини нез'явлення в судове засідання  
224. 1. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну адреси проживання, місця роботи, служби, місця знаходження. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою, навіть тоді, коли адресат за цією адресою відсутній.   -222- Жванія Д.В.
У ч. 1 ст. 43 слова "адреси проживання" замінити словами "адреси свого проживання".  
Враховано редакційно   1. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання, перебування, роботи, служби, місцезнаходження. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.  
    -223- Онопенко В.В.
У ч. 1 ст. 43 слова "адреси проживання, місця роботи, служби, місця знаходження" замінити словами "місця проживання, перебування, роботи, служби, місцезнаходження".  
Враховано    
225. 2. Учасники судового процесу, які не можуть з поважних причин з'явитися до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.   -224- Жванія Д.В.
Ч. 2 ст. 43 доповнити другим реченням: "У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин".  
Відхилено , оскільки у багатьох випадках особи фізично не можуть попередити суд про наявність поважних причин.  2. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин з'явитися до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.  
226. Глава 4. Фіксування судового процесу      Глава 4. Фіксування адміністративного процесу  
227. Стаття 44. Ведення технічного запису судового процесу      Стаття . Фіксування судового засідання технічними засобами  
228. 1. Судовий розгляд справ проводиться з повним фіксуванням судового процесу технічними засобами.   -225- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Главу 3 узгодити з відповідною главою нового ЦПК. Ст. 44 викласти у такій редакції: " Технічний запис судового засідання 1. Суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. 2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. 3. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи".  
Враховано   1. Суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.  
229. 2. Ведення технічного запису судового процесу здійснюється шляхом фіксації кожного судового засідання в повному обсязі технічними засобами (аудіозапис, відеозапис), що проводиться під контролем секретаря судового засідання.      2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. 3. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.  
230. Стаття 45. Ведення журналу судового засідання та його зміст      Стаття . Ведення журналу судового засідання  
231. 1. Одночасно з проведенням технічного запису судового процесу секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання, зразок і порядок заповнення якого затверджується Державною судовою адміністрацією України.   -226- Васильєв Г.А.
Добкін М.М.
У ст. 45 термін "журнал" замінити на "протокол".  
Відхилено , бо у зв'язку з технічною фіксацією судового процесу потреби у протоколі нема.  1. Одночасно із технічним записом судового засідання секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання.  
    -227- Кабінет Міністрів України
У ч. 1 ст. 45 слова "Державною судовою адміністрацією України" замінити словами "Кабінетом Міністрів України".  
Враховано частково    
    -228- Онопенко В.В.
Ч. 1 ст. 45 викласти у такій редакції: "Одночасно із технічним записом судового засідання секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання" .  
Враховано    
232. 2. У журналі судового засідання похвилинно зазначаються наступні відомості:   -229- Довгий Т.О.
Перше речення частини другої статті 45 викласти у такій редакції: "2. У журналі судового засідання з точністю до хвилини зазначаються наступні відомості:"  
Враховано частково   2. У журналі судового засідання зазначаються такі відомості:  
233. 1) яка справа розглядається;   -230- Філенко В.П.
Привести ст. 45 у відповідність до відповідної статті нового ЦПК України, виклавши її ч. 2-3 у такій редакції: "2. У журналі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування адміністративного суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, ім'я (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 4) номер носія інформації; 5) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 6) назва процесуальної дії; 7) час вчинення процесуальної дії; 8) інші відомості, встановлені цим Кодексом. 3. Журнал судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи".  
Враховано   1) рік, місяць, число і місце судового засідання;  
234. 2) дата і місце, час початку судового засідання, назва та склад суду, який розглядає справу;      2) найменування адміністративного суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання;  
235. 3) повна і точна назва осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників судового процесу;      3) справа, що розглядається, ім'я (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;  
236. 4) відомості про вручення повісток і причини нез'явлення викликаних до суду учасників судового процесу;      4) номер носія інформації;  
237. 5) роз`яснення процесуальних прав учасникам судового процесу;      5) порядковий номер вчинення процесуальної дії;  
238. 6) розпорядження головуючого в судовому засіданні;      6) назва процесуальної дії;  
239. 7) клопотання, заявлені особами, які беруть участь у розгляді справи, та прийняті судом без виходу до нарадчої кімнати ухвали про вирішення цих клопотань, а також відомості про проголошення ухвал, прийнятих у нарадчій кімнаті;      7) час вчинення процесуальної дії;  
240. 8) усі вчинені у судовому засіданні процесуальні дії у порядку, в якому вони відбувалися;      8) інші відомості, встановлені цим Кодексом.  
241. 9) короткий зміст виступів учасників судового процесу, відповіді на питання, а якщо питання відхилено головуючим - його зміст;       
242. 10) про подані в судовому засіданні письмові і речові докази, хід дослідження доказів, а якщо ці докази не додаються до справи - номер, дата, зміст письмових доказів, а також ознаки і властивості речових доказів, у тому числі носіїв інформації;       
243. 11) зміст судових дебатів;       
244. 12) про проголошення постанови чи ухвали суду за результатами судового розгляду;       
245. 13) про роз`яснення особам, які брали участь у справі, змісту постанови (ухвали), порядку і строку їх оскарження;   -231- Беспалий Б.Я.
У п. 13 ч. 2 ст. 45 текст " (ухвали)" замінити текстом ", ухвали".  
Відхилено у зв'язку з новою редакцією  3. Журнал судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи.  
246. 14) час закінчення судового розгляду справи.       
247. 3. Заповнений журнал судового засідання підписується секретарем судового засідання, додається до справи і зберігається в установленому порядку разом з її матеріалами.   -232- Пеклушенко О.М.
Ч. 3 ст. 45 викласти в такій редакції: "3. Журнал судового засідання, який повинен бути складений і підписаний головуючим і секретарем протягом п'яти діб, додається до справи і зберігається разом з матеріалами в установленому законом порядку".  
Відхилено    
248. Стаття 46. Зауваження щодо технічного запису судового процесу      Стаття . Зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання  
249. 1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового процесу та протягом десяти днів з дня вирішення справи подати до суду письмові зауваження з приводу повноти його запису.   -233- Васильєв Г.А.
У ч. 1 ст. 46 після слів "повноти його запису" додати слова "а також мають право на ознайомлення з протоколом судового засідання та подавати до суду письмові зауваження з приводу повноти та точності його запису".  
Враховано частково   1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом і журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їхньої неповноти або неправильності. 2. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу. 3. У разі пропущення строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.  
    -234- Кабінет Міністрів України
У ч. 1 ст. 46 додати право подання зауважень до журналу судового засідання та передбачити відповідні права осіб, що беруть участь у справі, в інших статтях Кодексу (напр.: ч. 3 ст. 51 та ін.).  
Враховано . Подано редакцію нового ЦПК   
250. 2. Зауваження щодо повноти фіксації судового процесу приєднуються до справи.   -235- Кабінет Міністрів України
У ч. 2 ст. 46 передбачити порядок, строки цих зауважень судом та прийняття щодо них відповідного рішення.  
Враховано у ч. 2-4 ст. 43  4. Зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх подання.  
    -236- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 46 викласти у такій редакції: "Стаття 46. Зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання та 1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом і журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їх неповноти або неправильності. 2. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу. 3. У разі пропущення строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду. 4. Зауваження щодо технічного запису чи журналу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх подання".  
Враховано    
251. Стаття 47. Роздрукування технічного запису судового процесу   -237- Філенко В.П.
Ст. 47 узгодити з відповідною статтею нового ЦПК України, виклавши її у такій редакції: "Стаття 47. Відтворення та роздрукування технічного запису судового засідання 1. Повне чи часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. 2. За клопотанням особи, яка бере участь у справі, може бути здійснено на платній основі повне чи часткове роздрукування технічного запису судового засідання за розпорядженням головуючого. Особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис судового засідання. 3. Розмір плати за роздрукування технічного запису судового засідання встановлюється Кабінетом Міністрів України".  
Враховано редакційно   Стаття . Відтворення та роздрукування технічного запису судового засідання 1. Повне чи часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.  
252. 1. Роздрукування технічного запису судового процесу здійснюється за розпорядженням головуючого в судовому засіданні для суду вищої інстанції за клопотанням особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи адміністративного суду вищої інстанції. Роздруківка технічного запису судового процесу приєднується до справи і зберігається разом з матеріалами адміністративної справи в установленому порядку.   -238- Беспалий Б.Я.
У ч. 1 ст. 47 в другому реченні вилучити текст "в установленому порядку".  
Враховано   2. На клопотання особи, яка бере участь у справі, за розпорядженням головуючого може бути здійснено повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання. Особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис судового засідання.  
253. 2. Особи, які беруть участь у справі, мають право замовити та отримати на платній основі роздруківку технічного запису судового процесу чи його частини або отримати копію носія інформації, на який здійснювався технічний запис судового процесу.   -239- Добкін М.М.
Пункт 3 Статті 47 вилучити. Пункт 2 Статті 47 викласти в наступній редакції: "2. Особи, які беруть участь у справі, мають право замовити та отримати на безоплатній основі роздруківку технічного запису судового процесу чи його частини або отримати копію носія інформації, на який здійснювався технічний запис судового процесу".  
Відхилено . Для повного забезпечення своїх процесуальних прав особі достатньо прослухати запис процесу (відтворення запису безоплатне). Роздрук і копіювання вимагають затрат і є додатковими послугами, тому мають здійснюватися на платній основі.   
254. 3. Розмір плати за роздрукування технічного запису судового процесу та надання копії з носія інформації встановлюється Державною судовою адміністрацією України.   -240- Кабінет Міністрів України
У ч. 3 ст. 47 слова "Державною судовою адміністрацією України" замінити словами "Кабінетом Міністрів України".  
Враховано редакційно   3. Роздрукування технічного запису судового засідання здійснюється на платній основі. Розмір плати за роздрукування встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
255. Стаття 48. Порядок зберігання носія інформації       
256. Носій інформації (касета, дискета тощо) після закінчення судового засідання нумерується відповідно до номеру справи і передається в установленому порядку на зберігання в архів адміністративного суду.   -241- Беспалий Б.Я.
У ст. 48 вилучити текст "в установленому порядку".  
Враховано   Стаття . Складення протоколу 1. Про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення секретарем судового засідання складається протокол. 2. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення та при складенні протоколу можуть застосовуватися технічні засоби. 3. Протокол після його складання та ознайомлення з ним усіх присутніх осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів підписується секретарем судового засідання і суддею. Присутні особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть подати свої зауваження, які додаються до протоколу. 4. Протокол, складений при виконанні судового дорученння, разом із необхідними додатками невідкладно надсилається до суду, який розглядає справу. 5. Протокол приєднується до адміністративної справи. Стаття . Зміст протоколу 1. Протокол про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судових засідань або під час виконання судового доручення повинен містити: 1) найменування адміністративного суду, який вчиняє окрему процесуальну дію, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 2) номер адміністративної справи; 3) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; 4) час початку процесуальної дії; 5) відомості про з'явлення осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 6) відомості про роз'яснення особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам їхніх процесуальних прав та обов'язків; 7) опис ходу проведення окремої процесуальної дії, у тому числі відомості про заявлені клопотання та ухвали суду; основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, усні роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультації спеціалістів; 8) відомості про докази, які додаються до справи, а якщо докази не додаються до справи - номер, дату та зміст письмових доказів, опис інших доказів; 9) час закінчення процесуальної дії; 10) інші відомості, встановлені цим Кодексом.  
    -242- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 48 перенести як останню частину до першої статті цієї глави.  
Враховано    
    -243- Васильєв Г.А.
Доповнити статтю 48 ч. 2: "Термін зберігання носія інформації визначається відповідно до законодавства України, що регулює питання термінів зберігання справ та додатків до них".  
Відхилено    
    -244- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статті 113 і 114 помістити після статті 48 і узгодити їх з проектом ЦПК, виклавши у такій редакції: "Стаття 49. Складання протоколу 1. Про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судових засідань секретарем судового засідання складається протокол. 2. Під час вчинення окремої процесуальної дії та при складанні протоколу можуть застосовуватися технічні засоби. 3. Протокол після його складання і ознайомлення з ним усіх присутніх учасників адміністративного процесу підписується секретарем судового засідання і суддею. Присутні учасники адміністративного процесу можуть подати свої зауваження, які додаються до протоколу. 4. Протокол, складений при виконанні судового дорученння, разом з необхідними додатками невідкладно надсилаються до суду, який розглядає справу. 5. Протокол приєднується до адміністративної справи. Стаття 50. Зміст протоколу Протокол про вчинення процесуальної дії поза залою судових засідань, пов'язаної із збиранням доказів, повинен містити: 1) найменування адміністративного суду, який вчиняє окрему процесуальну дію, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 2) номер адміністративної справи; 3) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; 4) час початку процесуальної дії; 5) відомості про з'явлення осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 6) відомості про роз'яснення учасникам адміністративного процесу їхніх процесуальних прав та обов'язків; 7) опис ходу проведення окремої процесуальної дії, у тому числі відомості про заявлені клопотання та ухвали суду; основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, свідчень свідків, усні роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультації спеціалістів; 8) відомості про докази, які додаються до справи, а якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, опис інших доказів; 9) час закінчення процесуальної дії; 10) інші відомості, встановлені цим Кодексом".  
Враховано редакційно    
257. Розділ ІІІ. Учасники судового процесу   -245- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Доопрацювати структуру проекту з урахуванням структури нового ЦПК України. Для цього назву глави викласти у такій редакції: "Глава 5. Учасники адміністративного судочинства §1. Особи, які беруть участь у справі". У зв'язку з цим Главу 6 вважати §2.  
Враховано    
258. Глава 1. Особи, які беруть участь у справі      Глава 5. Учасники адміністративного процесу §1. Особи, які беруть участь у справі  
259. Стаття 49. Склад осіб, які беруть участь у справі      Стаття . Склад осіб, які беруть участь у справі  
260. Особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.      1. Особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.  
261. Стаття 50. Адміністративна процесуальна право- і дієздатність   -246- Мусіяка В.Л.
Назву ст. 50 викласти у такій редакції: "Адміністративна процесуальна правосуб'єктність"  
Враховано   Стаття . Адміністративна процесуальна правосуб'єктність  
262. 1. Здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземними громадянами, особами без громадянства, державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).   -247- Жванія Д.В.
У ч. 1 ст. 50 слова "підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами)" замінити словами "підприємствами, установами, організаціями".  
Відхилено   1. Здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).  
    -248- Онопенко В.В.
У ч. 1 ст. 50 слова "державними органами" замінити словами "органами державної влади, іншими державними органами", і доповнити словами "їх посадовими і службовими особами". Провести відповідні зміни у тексті статті.  
Враховано    
    -249- Беспалий Б.Я.
У ч. 1 ст. 50 текст "державними органами" замінити текстом "органами державної влади", а текст (юридичними особами) - вилучити.  
Відхилено    
    -250- Кабінет Міністрів України
У ч. 1 ст. 50 термін "іноземні особи" узгодити з положенням статті 26 Конституції України.  
Враховано    
    -251- Добкін М.М.
Ч. 1 ст. 50 викласти в наступній редакції: "1. Здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземними громадянами, особами без громадянства, державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), а також за вищим чи центральним органом виконавчої влади, Національним банком України чи іншим суб'єктом владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, ті які мають закордонне дипломатичне чи консульське представництво України". "3. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки та доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність) належить державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам), а також вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України чи інший суб'єкт владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, ті які мають закордонне дипломатичне чи консульське представництво України".  
Відхилено , оскільки доповнення охоплюється поняттям "державні органи"   
263. 2. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки та доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність) належить фізичним особам, які досягли шістнадцяти років і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.   -252- Жванія Д.В.
Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 50 слово "законодавства" замінити словом "закону".  
Відхилено право на одержання паспорта, на управління велосипедом, мотоциклом зараз закріплено підзаконними актами)  2. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.  
    -253- Пеклушенко О.М.
У ч. 2 ст. 50 слова "які досягли шістнадцяти років" замінити словами "які досягли повноліття"  
Враховано    
264. 3. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки та доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність) належить державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).   -254- Беспалий Б.Я.
У ч. 3 ст. 50 текст "державним органам" замінити текстом "органам державної влади", а текст (юридичним особам) - вилучити.  
Відхилено   3. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).  
    -255- Добкін М.М.
Ч. 3 ст. 50 викласти в наступній редакції: "3. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки та доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність) належить державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам), а також вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України чи інший суб'єкт владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, ті які мають закордонне дипломатичне чи консульське представництво України".  
Відхилено , оскільки доповнення охоплюється поняттям "державні органи"   
265. 4. Фізичні особи, визнані судом обмежено дієздатними, можуть особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки та доручати ведення справи представникові тільки у разі, якщо цього не роблять їхні законні представники.   -256- Довгий Т.О.
Частину четверту статті 50 виключити.  
Враховано    
266. Стаття 51. Права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі   -257- Соболєв С.В.
У назві ст. 51 перед словом "Права" доповнити словами "Змагальні".  
Відхилено   Стаття . Права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі  
267. 1. Особи, які беруть участь у справі, користуються в адміністративному суді рівними правами і мають рівні процесуальні обов`язки.      1. Особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов`язки.  
268. 2. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.      2. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.  
269. 3. Особи, які беруть участь у справі, мають право знати про місце й час судового розгляду справи, про всі судові рішення, які приймаються у справі і стосуються їхніх інтересів, знайомитися з матеріалами справи, давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення, заявляти клопотання і відводи, подавати докази, брати участь в дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам судового процесу, висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду, подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитись із технічним записом судового процесу та подавати письмові зауваження до нього, робити із матеріалів справи виписки, знімати копії приєднаних до справи документів, одержувати копії судових рішень, оскаржувати судові рішення, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм законом.   -258- Онопенко В.В.
Ч. 3 ст. 51 викласти у такій редакції: "3. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про місце й час судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі і стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) надавати докази, брати участь в дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду, задавати питання іншим учасникам адміністративного процесу; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитись із технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, яка стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом".  
Враховано   3. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про місце й час судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) надавати докази, брати участь в дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, яка стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.  
270. 4. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок замовити в канцелярії суду завірені копії документів і виписки з них. Проекти судових рішень в адміністративній справі та інших процесуальних документів в період їх підготовки не надаються ні в оригіналі, ні як копії.   -259- Довгий Т.О.
Доповнити перше речення ч. 4 ст. 51 після слова "рахунок" словом "додатково".  
Враховано   4. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.  
    -260- Онопенко В.В.
Ч. 4 ст. 51 викласти у такій редакції: "4. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити і отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них"..  
Враховано    
271. Стаття 52. Сторони      Стаття . Сторони  
272. 1. Сторонами в адміністративній справі є заявник та відповідач.      1. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.  
273. 2. Заявниками в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземні громадяни чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, посадові та службові особи.   -261- Пеклушенко О.М.
Ч. 2 ст. 52 після слів "місцевого самоврядування" доповнити словом "прокурор".  
Відхилено , оскільки позивачем є не прокурор, а особа, інтереси якої він представляє (громадянин або держава)  2. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.  
    -262- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 52 текст " (юридичні особи), державні органи" замінити текстом "органи державної влади".  
Відхилено    
    -263- Кабінет Міністрів України
У ч. 2 ст. 52 термін "іноземні особи" узгодити з положенням статті 26 Конституції України.  
Враховано    
274. 3. Відповідачами в адміністративній справі можуть бути державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, посадові та службові особи, а також держава.   -264- Добкін М.М.
Ч. 2 і 3 ст. 52 доповнити словами "а також вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України чи інший суб'єкт владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, ті які мають закордонне дипломатичне чи консульське представництво України". У ч. 3 ст. 52 слова "а також держава" вилучити.  
Відхилено   3. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень.  
275. 4. Громадяни України, іноземні громадяни чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами в адміністративній справі лише за заявою суб'єкта владних повноважень про примусове відчуження об'єктів права власності, про заборону діяльності об'єднання громадян, про примусове видворення іноземця з України, про заборону проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій та в інших випадках, спеціально передбачених законом.   -265- Беспалий Б.Я.
У ч. 4 ст. 52 після слів "примусове видворення іноземця" додати слова "чи особи без громадянства".  
Враховано   4. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян, про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян, про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України, про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та в інших випадках, спеціально встановлених законом.  
    -266- Кабінет Міністрів України
У ч. 4 ст. 52 термін "іноземні особи" узгодити з положенням статті 26 Конституції України.  
Враховано    
    -267- Довгий Т.О.
У частині четвертій статті 52 слова "про примусове відчуження об'єктів права власності," виключити.  
Враховано    
    -268- Філенко В.П.
"4. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами в адміністративній справі лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове відчуження об'єктів права приватної власності, про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян, про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;, про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України, про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та в інших випадках, спеціально встановлених законом".  
Враховано частково    
276. Стаття 53. Права сторін   -269- Соболєв С.В.
У назві ст. 53 перед словом "Права" доповнити словами "Диспозитивні".  
Відхилено   Стаття . Права та обов'язки сторін  
277. 1. Заявник має право змінити підставу або предмет заявлених вимог, збільшити або зменшити розмір вимог або відмовитися від заявлених вимог у будь-який час до виходу суду до нарадчої кімнати для вирішення справи. Заявник має право відмовитися від заявлених вимог і у суді апеляційної чи касаційної інстанції до виходу суду до нарадчої кімнати для вирішення вимог апеляційної чи касаційної скарги.   -270- Онопенко В.В.
Ч. 1 ст. 53 викласти у такій редакції: "1. Позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову у будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до виходу суду до нарадчої кімнати для вирішення вимог апеляційної чи касаційної скарги".  
Враховано   1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.  
278. 2. Відповідач має право визнати вимоги заявника повністю або частково. Відповідач має право подавати заперечення проти заявлених вимог, а також звернутися до суду із зустрічною заявою.   -271- Добкін М.М.
Пункт 2 Статті 53 викласти в наступній редакції: 2. Відповідач має право визнати вимоги заявника повністю або частково, або не визнавати їх взагалі. Відповідач має право подавати заперечення проти заявлених вимог, а також звернутися до суду із зустрічною заявою.  
Відхилено . Право саме по собі одночасно передбачає можливість скористатися ним або не використовувати його, тому доповнення зайве.  2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.  
    -272- Оніщук М.В.
У ст. 53 і всюди у тексті проекту вилучити положення про зустрічну позовну заяву.  
Враховано    
279. 3. Сторони можуть закінчити справу мировою угодою у будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.   -273- Васильєв Г.А.
Ч. 3 ст. 53 вилучити.  
Враховано частково . Примирення можливе в адміністративному процесі.  3. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.  
280. 4. Суд не приймає відмови від заявлених вимог, визнання вимог заявника відповідачем і не затверджує мирової угоди сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи законні інтереси.   -274- Васильєв Г.А.
У ч. 4 ст. 53 слова "і не затверджує мирової угоди сторін" вилучити.  
Відхилено   4. Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.  
    -275- Оніщук М.В.
У тексті проекту інститут мирової угоди в адміністративному процесі замінити інститутом примирення сторін.  
Враховано редакційно    
    -276- Головатий С.П.
У ч. 4 ст. 53 слово "законних" вилучити.  
Враховано    
281. Стаття 54. Заміна неналежної сторони      Стаття . Заміна неналежної сторони  
282. 1. Суд першої інстанції, встановивши, що із заявою звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за заявленими вимогами, може за згодою заявника допустити заміну первісного заявника або відповідача належним заявником або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.   -277- Головатий С.П.
У ч. 1 ст. 54 слово "первісного" замінити словом "первинного". У ч. 3 і 4 ст. 54 слово "притягти" замінии словом "залучити".  
Враховано   1. Суд першої інстанції, встановивши, що із адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.  
283. 2. Якщо заявник не згоден на заміну його іншою особою, то ця особа може вступити в справу як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу.      2. Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу.  
284. 3. Якщо заявник не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може притягти цю особу як другого відповідача. При відмові у задоволенні вимог заявника до такого відповідача понесені ним витрати не присуджуються із заявника, а відносяться на рахунок держави.      3. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. При відмові у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.  
285. 4. Після заміни сторони, вступу третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет позову, притягнення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.   -278- Філенко В.П.
У ч. 4 ст. 54 слово "позову" замінити словом "спору".  
Враховано   4. Після заміни сторони, вступу третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.  
286. Стаття 55. Треті особи      Стаття . Треті особи  
287. 1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття судового рішення у справі як заявники, заявивши вимоги до сторін. Задоволення вимог таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог заявника до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку.   -279- Онопенко В.В.
У ч. 1 і 2 ст. 55 слова "до прийняття судового рішення" замінити словами "у будь-який час до закінчення судового розгляду".  
Враховано   1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред'явивши адміністративний позов до сторін. Задоволення адміністративного позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку.  
288. 2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні заявника або відповідача до прийняття судового рішення у справі, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, законні інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.      2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не тягне за собою розгляд адміністративної справи спочатку.  
289. Стаття 56. Права третіх осіб      Стаття . Права та обов'язки третіх осіб  
290. 1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються процесуальними правами позивача.   -280- Васильєв Г.А.
Жванія Д.В.
Пеклушенко О.М.
У ч. 1 ст. 56 термін "позивач" замінити на "заявник".  
Відхилено   1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають права позивача.  
291. 2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами сторони, крім права на зміну підстави і предмета вимог заявника, збільшення чи зменшення розміру цих вимог, а також на відмову від заявлених вимог, визнання вимог заявника або укладення мирової угоди, вимоги виконання судового рішення.   -281- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 56 слова "або укласти мирову угоду" вилучити.  
Відхилено   2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають права та обов'язки, визначені у статті 49 цього Кодексу.  
    -282- Онопенко В.В.
Ч. 2 ст. 56 викласти в такій редакції6 "2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права сторони, крім права змінити позовні вимоги, відмовитись від адміністративного позову, визнати адміністративний позову, вимагати виконання судового рішення.  
Враховано    
292. Стаття 57. Процесуальне правонаступництво      Стаття . Процесуальне правонаступництво  
293. У разі вибуття однієї із сторін чи третіх осіб зі спірних або встановлених судом правовідносин суд допускає на будь-якій стадії процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, в якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.      1. У разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.  
294. Стаття 58. Представники      Стаття . Представники  
295. 1. Сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь у судовому процесі особисто і/або через представника.      1. Сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.  
296. 2. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 50 має адміністративну процесуальну дієздатність.      2. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.  
297. 3. Представники беруть участь у судовому процесі на основі договору (у тому числі трудової угоди) або закону.   -283- Беспалий Б.Я.
У ч. 3 ст. 58 дужки замінити комами.  
Враховано   3. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, у тому числі трудової угоди, або закону.  
298. 4. Права, свободи та законні інтереси неповнолітніх, які не досягли віку з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також фізичних осіб, визнаних судом недієздатними або обмежено дієздатними, захищають в суді їхні законні представники - батьки, усиновителі, опікуни чи піклувальники. Суд з метою захисту прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх, які досягли віку з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність і беруть участь у справі, може залучити до участі у справі їхніх законних представників (батьків, усиновителів, опікунів чи піклувальників).   -284- Філенко В.П.
Ч. 4 ст. 58 узгодити з Сімейним кодексом України, зокрема із його ст. 154, виклавши її у такій редакції: "4. Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також непрацездатних фізичних осіб, недієздатних фізичних осіб та фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, захищають в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом. 5. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучати у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб, і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена. 6. Суд з метою захисту прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб, які досягли віку з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, та фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, і які беруть участь у справі, може залучити до участі у справі їхніх законних представників".  
Враховано   4. Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб, захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом. 5. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб, і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена. 6. Суд з метою захисту прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, та які беруть участь у справі, може залучити до участі у справі їхніх законних представників.  
299. 5. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.      7. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.  
300. 6. Прокуратура може брати участь як законний представник державного органу або держави в порядку представництва інтересів держави в суді. У випадках, передбачених законом, прокуратура представляє в суді інтереси фізичних осіб.   -285- Беспалий Б.Я.
У ч. 6 ст. 58 у першому реченні текст "державного органу" замінити текстом "органу державної влади".  
Відхилено у зв'язку з новою редакцією  8. Як законні представники діють також органи та інші особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.  
    -286- Кабінет Міністрів України
У ч. 6 ст. 58 текст "представник державного органу" суперечить ст. 121 Конституції України, Рішенню Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99.  
Враховано    
301. 7. У випадках, передбачених законом, інтереси фізичних осіб представляє в суді Уповноважений Верховної Ради України з прав людини особисто або через представника.   -287- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 6-7 ст. 58 викласти двома частинами у такій редакції: "6. Як законні представники діють також органи та інші особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. 7. У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, а також у разі якщо законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження в справі і порушує перед органами опіки і піклування чи іншими органами, визначеними законом, питання про призначення чи заміну законного представника".  
Враховано   9. У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, а також у разі, якщо законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження в справі та порушує перед органами опіки і піклування чи іншими органами, визначеними законом, питання про призначення чи заміну законного представника.  
302. Стаття 59. Особи, які не можуть бути представниками      Стаття . Особи, які не можуть бути представниками  
303. 1. Не можуть бути представниками в суді особи, які беруть участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок.      1. Не можуть бути представниками в суді особи, які беруть участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок.  
304. 2. Судді, слідчі, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідних органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні представники.   -288- Довгий Т.О.
Частину другу ст. 59 після слів "законні представники" доповнити словами "осіб, які беруть участь у справі."  
Враховано редакційно   2. Судді, прокурори, слідчі не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідних органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні представники сторони чи третьої особи.  
    -289- Мусіяка В.Л.
У ч. 2 ст. 59 слова "Судді, слідчі, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови" замінити словами "Судді, прокурори, слідчі".  
Враховано    
305. Стаття 60. Документи, що підтверджують повноваження представників      Стаття . Документи, що підтверджують повноваження представників  
306. 1. Повноваження представників, які беруть участь у судовому процесі на основі договору, на ведення справи в суді повинні бути підтверджені довіреністю чи усною заявою довірителя із занесенням її до журналу судового засідання. Оригінали довіреностей або копії з них приєднуються судом до справи.   -290- Васильєв Г.А.
У другому реченні ч. 1 ст. 60 після сполучника "або" текст доповнити словами "належним чином завірені".  
Враховано редакційно   1. Повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю чи усною заявою довірителя із занесенням її до журналу судового засідання. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.  
    -291- Добкін М.М.
Ч. 1 ст. 60 викласти у такій редакції: "1. Повноваження представників, які беруть участь у судовому процесі на основі договору, на ведення справи в суді повинні бути підтверджені довіреністю чи усною заявою довірителя із занесенням її до протоколу судового засідання".  
Відхилено , оскільки протокол судового засідання не ведеться   
307. 2. Повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних (опікунських тощо) стосунків з особою, інтереси якої вони представляють. Копії цих документів приєднуються до справи.   -292- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 60 текст " (опікунських тощо)" замінити текстом ", опікунських тощо".  
Враховано   2. Повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи.  
    -293- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Друге речення ч. 2 ст. 60 почати словами "Засвідчені підписом судді" і далі за текстом.  
Немає висновку    
308. 3. Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою органу, підприємства, установи, організації.      3. Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.  
309. 4. Довіреність фізичної особи на ведення справи в суді громадян посвідчується нотаріально.   -294- Жванія Д.В.
Ч. 4 ст. 60 викласти в такій редакції: "4. Довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріально".  
Враховано   4. Довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріально або посадовою особою підприємства, установи, організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні, чи за рішенням суду або за місцем його проживання (перебування).  
    -295- Онопенко В.В.
Ч. 4 і ч. 5 ст. 60 об'єднати.  
Враховано    
310. 5. Фізичні особи можуть також посвідчити довіреність на ведення справи в суді в органі, на підприємстві, в установі, організації, де вони працюють або навчаються; військовослужбовці - у відповідній військовій частині; особи, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів чи нотаріальних контор, - у виконавчому органі міської, селищної, сільської ради; особи, які перебувають на лікуванні, - у відповідному лікувальному закладі. Довіреності осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, можуть бути посвідчені начальниками відповідних кримінально-виконавчих установ.   -296- Філенко В.П.
Положення ст. 60 про оформлення довіреності привести у відповідність до ЦК України виклавши її ч. 5 двома частинами у такій редакції: "5. Довіреність фізичної особи може бути посвідчена також посадовою особою підприємства, установи, організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання. 6. Повноваження адвоката в якості представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором про надання правової допомоги".  
Враховано частково   5. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором про надання правової допомоги.  
    -297- Пеклушенко О.М.
У другому реченні ч. 5 ст. 60 слова "перебувають у місцях" замінити словами "тримаються у місцях попереднього ув'язнення, чи відбувають покарання у вигляді" то після слова "позбавлення" додати слово "обмеження".  
Враховано редакційно з урахуванням ст. 245 ЦК України і нового ЦПК України   
    -298- Добкін М.М.
Ч. 5 ст. 60 викласти у такій редакції: "5. Фізичні особи можуть також посвідчити довіреність на ведення справи в суді в осіб, уповноважених на такі дії Законом України "Про нотаріат".  
Відхилено , оскільки законом про нотаріат передбачене вужче коло осіб, які можуть посвідчити довіреність   
311. 6. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.   -299- Жванія Д.В.
В ч. 6 ст. 60 слова "міжнародними договорами" замінити словами "чинними міжнародними договорами".  
Відхилено   6. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
    -300- Беспалий Б.Я.
У ч. 6 ст. 60 після тексту "в установленому" додати слово "законодавством".  
Враховано    
312. Стаття 61. Повноваження представника в суді      Стаття . Повноваження представника в суді  
313. 1. Представник, який бере участь у судовому процесі на основі договору, має ті самі процесуальні права і обов`язки, що й сторона чи третя особа, інтереси якої він представляє. Розпорядження довірителя такому представникові щодо ведення справи є обов'язковими для нього.   -301- Жванія Д.В.
Ч. 1 ст. 61 викласти в такій редакції: "1. Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, що їх може вчинити ця особа. Розпорядження довірителя представникові, який бере участь у судовому процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов`язковими для нього".  
Враховано   1. Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов`язковими для нього.  
314. 2. Представник, який бере участь у судовому процесі на основі договору, має право повністю або частково відмовитись від заявлених вимог, визнати вимоги заявника, змінити заявлені вимоги, укласти мирову угоду, передати повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити судове рішення, якщо право на вчинення кожної із цих дій спеціально обумовлене у виданій йому довіреності.   -302- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 61 слова "укласти мирову угоду" вилучити.  
Враховано редакційно   2. Представник, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, має право повністю або частково відмовитися від адміністративного позову, визнати адміністративний позов, змінити адміністративний позов, досягнути примирення, передати повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити судове рішення, якщо право на вчинення кожної із цих дій спеціально обумовлене у виданій йому довіреності.  
315. 3. Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності. Повноваження представника можуть бути припинені достроково шляхом письмового повідомлення про це суд або внаслідок смерті особи, яка уповноважила представника.   -303- Філенко В.П.
Ч. 3-4 ст. 61 узгодити зі ст. 248-250 ЦК України, виклавши їх трьома частинами: "3. Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності. 4. Представник може відмовитися від наданих йому повноважень, про що повідомляє особу, яка його ними наділила, та суд. При цьому він не може брати участь у справі як представник протилежної сторони. 5. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від наданих йому повноважень визначається статтями 248-250 Цивільного кодексу України".  
Враховано   3. Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.  
316. 4. Представник може відмовитися від наданих йому повноважень, про що повідомляє особу, яка його ними наділила, та суд. При цьому він не може брати участь у справі як представник протилежної сторони.      4. Представник може відмовитися від наданих йому повноважень, про що повідомляє особу, яка його ними наділила, та суд. При цьому він не може брати участь у цій справі як представник іншої сторони. 5. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від наданих йому повноважень визначаються статтями 248-250 Цивільного кодексу України.  
317. 5. Законний представник самостійно здійснює процесуальні права і обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.      6. Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.  
318. 6. Відмова прокурора від заявлених вимог чи визнання прокурором вимог заявника не позбавляють права підтримувати заявлені ним вимоги чи не визнавати вимоги заявника відповідною фізичною чи юридичною особою, органом, за захистом прав, свобод чи законних інтересів яких звернувся прокурор в порядку представництва прокуратурою інтересів громадянина та держави. Прокурор може укласти мирову угоду виключно тоді, коли він уповноважений на це фізичною особою, інтереси якої він представляє. Положення цієї частини поширюються на відносини представництва Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.   -304- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 6 ст. 61 викласти у такій редакції: "7. Якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб".  
Враховано   7. Якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд залучає до участі у справі відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Стаття . Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб 1. У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. 2. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу. 3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі як законні представники або вступити у справу за своєю ініціативою з метою виконання покладених на них повноважень. Стаття . Особливості повноважень органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб в суді 1. Органи та особи, які визначені у статті 60 цього Кодексу і звертаються до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, не можуть закінчувати справу примиренням. 2. Відмова органів та осіб, визначених у статті 60 цього Кодексу, від адміністративного позову або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, права вимагати від суду розгляду справи, вирішення адміністративного позову в попередньому обсязі. 3. Якщо фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, не підтримує позовні вимоги, суд залишає позовну заяву без розгляду. 4. Прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, скарги за винятковими обставинами, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі, розглянутій без участі прокурора, має право знайомитися з матеріалами справи в адміністративному суді.  
    -305- Васильєв Г.А.
Друге речення ч. 6 ст. 61 вилучити.  
Враховано    
    -306- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Доповнити проект статтями про участь органів та осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб (див. відповідні положеннями нового ЦПК України): "Стаття 61. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб 1. У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні і юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб та брати участь у цих справах. 2. Прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства. 3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі в справі як законні представники або вступити в справу за своєю ініціативою з метою виконання покладених на них повноважень. Стаття 62. Особливості повноважень органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, в суді 1. Органи та особи, які звертаються до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, визначені у статті 61 цього Кодексу не можуть закінчувати справу мировою угодою. 2. Відмова органів та осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу, від заявлених ними вимог або зміна цих вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи, вирішення вимоги у попередньому обсязі. 3. Якщо фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, не підтримує заявлені вимоги, суд залишає заяву без розгляду. 4. Прокурор з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної та касаційної скарги, скарги у зв'язку з винятковими обставинами, заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі, розглянутій без участі прокурора, має право знайомитися з матеріалами справи в адміністративному суді".  
Враховано редакційно    
319. Глава 2. Особи, які сприяють розгляду справи   -307- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Главу 2 розділу ІІІ узгодити з відповідним параграфом нового ЦПК, виклавши її назву і ст. 62 у такій редакції: "§2. Інші учасники адміністративного процесу Стаття 63. Особи, які є іншими учасниками адміністративного процесу Учасниками адміністративного процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач". Наступні статті глави викласти у послідовності відповідно до переліку ст. 62.  
Враховано   §2. Інші учасники адміністративного процесу  
320. Стаття 62. Склад осіб, які сприяють розгляду справи      Стаття . Особи, які є іншими учасниками адміністративного процесу  
321. Особами, які сприяють розгляду справи, є свідки, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання та судовий розпорядник.      Учасниками адміністративного процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач.  
322. Стаття 63. Свідок      Стаття . Секретар судового засідання  
323. 1. Як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом будь-яка особа, якій можуть бути відомі обставини, що підлягають з`ясуванню у даній справі.   -308- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2-4 ст. 63 викласти у такій редакції: "2. Не підлягають допиту як свідки: 1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати з цього приводу свідчення; 2) представники у цивільній, кримінальній, господарській чи адміністративній справі, захисники у кримінальній справі, лікарі, священнослужителі - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням їхніх функцій; 3) професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення; 4) інші особи, які згідно з законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм в силу їхнього службового чи професійного становища - про ці відомості; 5) особи, які мають дипломатичний імунітет, - без їхньої згоди, а також представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника. 3. Фізична особа має право відмовитися від давання свідчень щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб). 4. Свідок викликається у судове засідання з ініціативи суду або осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинна зазначити його ім'я, місце проживання (перебування, роботи, служби) та обставини, щодо яких він може дати свідчення".  
Враховано у ст. 65  Секретар судового засідання: 1) здійснює судові виклики і повідомлення; 2) перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому; 3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами; 4) веде журнал судового засідання; 5) оформляє матеріали адміністративної справи; 6) виконує інші доручення головуючого у справі.  
324. 2. Не підлягають допиту як свідки:      Стаття . Судовий розпорядник  
325. 1) особи, не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати про них правильні свідчення;      1. До участі в адміністративному процесі головуючим у судовому засіданні може залучатися судовий розпорядник.  
326. 2) представники у цивільній, кримінальній, господарській чи адміністративній справі, захисники у кримінальній справі, священнослужителі щодо обставин, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням їхніх функцій;   -309- Жванія Д.В.
У п. 2 ч. 3 ст. 63 слово "священнослужителі" замінити словами "лікарі, священнослужителі".  
Враховано у ст. 65  2. Судовий розпорядник:  
327. 3) особи, які мають статус дипломатичної недоторканності, - без їхньої згоди.   -310- Пеклушенко О.М.
П. 3 ч. 2 ст. 63 викласти у наступній редакції: "3) особи, які відповідно до вимог міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, не можуть бути допитані без їхньої згоди".  
Враховано у ст. 65 редакційно з урахуванням відповідного положення нового ЦПК України  1) забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників адміністративного процесу;  
    -311- Жванія Д.В.
Ч. 2 ст. 63 доповнити новим п. 3 такого змісту: "3) судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку." У зв'язку з цим п. 3 вважати п. 4.  
Враховано у ст. 65   
328. 3. Від давання свідчень мають право відмовитися:      2) оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї;  
329. 1) фізична особа - проти самої себе;       
330. 2) подружжя, родичі прямої висхідної та низхідної лінії, повнорідні і неповнорідні брати й сестри, усиновителі та усиновлені, опікуни (піклувальники) та особи, над якими встановлена опіка (піклування), свояки, члени сім'ї - один проти одного.   -312- Беспалий Б.Я.
У п. 2 ч. 3 ст. 63 текст " (піклувальники)" замінити текстом ", піклувальники", а текст " (піклування) замінити текстом ", піклування".  
Враховано редакційно у ст. 65  3) слідкує за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;  
    -313- Жванія Д.В.
Ч. 3 ст. 63 доповнити новим п. 3 такого змісту: "3) інші особи - у випадках визначених законом"  
Враховано редакційно у ст. 65   
331. 4. Свідок викликається у судове засідання з ініціативи суду або осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинна зазначити його прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (роботи, служби) та обставини, що він може ствердити.   -314- Жванія Д.В.
У ч. 4 ст. 63 слова "обставини, що він може ствердити" замінити словами "обставини, щодо яких він може дати свідчення".  
Враховано у ст. 65  4) приймає від учасників адміністративного процесу та передає документи і матеріали суду під час судового засідання;  
    -315- Беспалий Б.Я.
У ч. 4 ст. 63 текст " (роботи, служби)" замінити текстом ", роботи, служби".  
Відхилено , оскільки тоді суд зможе вимагати зазначення місця проживання і роботи одночасно   
332. 5. За викликом суду, свідок зобов`язаний з`явитися в зазначений час, повідомити відомі йому обставини у справі, дати відповідь на поставлені йому судом та особами, які беруть участь у справі, питання.   -316- Жванія Д.В.
У ч. 5 ст. 63 слова "з'явитися в зазначений час" замінити словами "з'явитися у визначений час".  
Враховано у ст. 65  5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта;  
    -317- Пеклушенко О.М.
Ч. 5 ст. 63 замінити трьома частинами такого змісту: "5. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. 6. У разі неможливості прибуття за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд. 7. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду".  
Враховано у ст. 65   
333. 6. Завідомо неправдиве свідчення свідка, відмова свідка від давання свідчень тягнуть за собою кримінальну відповідальність, крім випадків відмови давати свідчення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, а також щодо обставин, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням функцій захисника, лікаря чи священнослужителя.   -318- Васильєв Г.А.
Ч. 6 ст. 63 викласти у такій редакції: "6. Завідомо неправдиве показання свідка (стаття 384 Кримінального кодексу України), відмова свідка від дачі показань (стаття 385 Кримінального кодексу України) тягнуть за собою кримінальну відповідальність, крім випадків відмови давати свідчення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, а також щодо обставин, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням функцій захисника, лікаря чи священнослужителя".  
Відхилено   6) запрошує до зали судового засідання свідків та виконує розпорядження головуючого про приведення їх до присяги;  
    -319- Жванія Д.В.
Ч. 6 ст. 63 викласти в такій редакції: "6. Завідомо неправдиве свідчення свідка, відмова свідка від давання свідчень тягнуть за собою кримінальну відповідальність, крім випадків коли такі особи не підлягають допиту як свідки або мають право відмовитися від давання свідчень, відповідно до цього Кодексу".  
Враховано частково у ст. 65   
334. Стаття 64. Експерт      7) виконує інші розпорядження головуючого, пов`язані із забезпеченням умов, необхідних для розгляду адміністративної справи.  
335. 1. Експертом може бути особа, яка має необхідні знання і якій в порядку, встановленому цим Кодексом, доручається шляхом дослідження матеріальних об`єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи і стосуються спеціальних знань цієї особи.      3. Вимоги судового розпорядника, пов`язані із виконанням обов`язків, встановлених цією статтею, є обов`язковими для осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та інших осіб, присутніх у залі судового засідання.  
336. 2. Доручення на проведення судової експертизи може направлятися як до установи, яка відповідно до закону має право здійснювати судову експертизу, так і конкретному експерту.   -320- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 64 після тексту "як до установи" доповнити текстом ", організації".  
Враховано редакційно у ст. 66  4. У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.  
337. 3. Експерт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок щодо поставлених йому питань, в необхідних випадках - з`явитися за викликом суду, роз`яснити свій висновок, забезпечити збереження об`єкта експертизи, а у випадку проведення досліджень, пов`язаних з повним або частковим знищенням об`єкта експертизи або зміною його властивостей, - отримати на це відповідний дозвіл суду.   -321- Беспалий Б.Я.
У ч. 3 ст. 64 після тексту "отримати на це" вилучити слово "відповідний".  
Враховано у ст. 66  Стаття . Свідок  
338. 4. Експерт повинен повідомити суд про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань, або про неможливість проведення експертизи без залучення інших експертів, або про неможливість проведення експертизи в разі сумніву щодо змісту і обсягу доручення.   -322- Пеклушенко О.М.
У ч. 3 ст. 64 слова "роз'яснити свій висновок, забезпечити збереження об'єкта експертизи" замінити словами "дати пояснення щодо висновку, забезпечити збереження об'єкта експертизи під час проведення досліджень". Ч. 4 ст. 64 викласти у такій редакції: "Експерт повинен повідомити суд про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього спеціальних знань та у випадках, якщо надані йому матеріали недостатні для проведення експертизи або про неможливість проведення експертизи без залучення інших експертів, чи у разі сумніву щодо змісту і обсягу доручення"  
Враховано редакційно у ст. 66  1. Як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.  
339. 5. Експерт не має права передавати надане йому доручення іншій особі.      2. Не можуть бути допитані як свідки:  
340. 6. На вимогу суду експерт зобов`язаний негайно видати матеріали справи й інші документи, що використовувалися для експертизи, а також повідомити результати дослідження.   -323- Пеклушенко О.М.
Ч. 4 ст. 64 викласти у такій редакції: "6. У разі прийняття ухвали суду про припинення проведення експертизи, експерт зобов'язаний повернути матеріали справи та інші документи, що були надані експертові для проведення експертизи"  
Враховано редакційно у ст. 66  1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі та не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати з цього приводу показання;  
341. 7. Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмету судової експертизи; заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів; вказувати у висновку судової експертизи на виявлені в ході її проведення обставини, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; бути присутнім під час проведення процесуальних дій, що стосуються предмету експертизи; ставити питання учасникам судового процесу; а також право на винагороду за виконану роботу та на відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням експертизи і викликом до суду; користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".   -324- Пеклушенко О.М.
У ч. 7 ст. 64 після слів "Законом України "Про судову експертизу" доповнити словами "та іншими нормативно-правовими актами". Оскільки окремі права експерта, визначені також процесуальним законодавством.  
Відхилено , оскільки для адміністративного судочинства таким процесуальним законом має бути тільки АПК  2) представники в судовому процесі, захисники у кримінальних справах - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника; 3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;  
342. 8. Експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані йому матеріали недостатні або він не володіє достатніми знаннями для проведення експертизи.      4) професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення; 5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.  
343. 9. Завідомо неправдивий висновок експерта, відмова без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків або неналежне виконання обов`язків експертом тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.      3. Фізична особа має право відмовитися від давання показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік; дружина; батько; мати; вітчим; мачуха; син; дочка; пасинок; падчерка; брат; сестра; дід; баба; внук; внучка; усиновлювач чи усиновлений; опікун чи піклувальник; особа, над якою встановлено опіку чи піклування; член сім'ї або близький родич цих осіб).  
344. Стаття 65. Спеціаліст   -325- Пеклушенко О.М.
Ст.65 вважати статтею 67, виклавши її в такій редакції:: "1. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. 2. Спеціаліст може бути залучений до участі в адміністративному процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта. 3. Спеціаліст зобов'язаний з'явитися за викликом суду, відповідати на задані судом питання, давати усні консультації та письмові роз'яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби - надавати суду технічну допомогу. 4. Допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань. 5. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі в адміністративному процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, з дозволу суду задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду".  
Враховано    
345. 1. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і залучена за її згодою до участі в судовому процесі за ухвалою суду для консультацій і надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для експертизи тощо) при проведенні процесуальних дій.       
346. 2. Спеціаліст зобов`язаний з`явитися за викликом суду, відповідати на поставлені судом питання, давати усні чи письмові консультації і пояснення, при необхідності надавати суду технічну допомогу, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів.      4. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинна зазначити його ім'я, місце проживання (перебування, роботи, служби) та обставини, щодо яких він може дати показання.  
347. 3. Допомога спеціаліста не може надаватися з правових питань.      5. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. 6. У разі неможливості прибуття за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд. 7. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.  
348. 4. Спеціаліст має право на винагороду за виконану роботу та на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом до суду.      8. За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність.  
349. Стаття 66. Перекладач      Стаття . Експерт  
350. 1. Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою судочинства та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка розуміє знаки глухого чи німого.   -326- Пеклушенко О.М.
У ч. 1 ст. 66 слова "розуміє знаки глухого чи німого" замінити словами "володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими".  
Враховано у ст. 67  1. Експертом є особа, яка має необхідні знання та якій в порядку, встановленому цим Кодексом, доручається дати висновок з питань, що виникають під час розгляду справи і стосуються спеціальних знань цієї особи, шляхом дослідження матеріальних об`єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини у справі.  
351. 2. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника судового процесу або призначається з ініціативи суду. Суд забезпечує особі перекладача, якщо дійде висновку, що особа внаслідок неспроможності оплатити послуги перекладача буде позбавлена судового захисту.      2. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".  
352. 3. Перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, ставити питання з метою уточнення перекладу, а також право на винагороду за виконану роботу та на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом до суду.      3. Експерт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок щодо поставлених йому питань, у разі необхідності - з`явитися за викликом суду, дати висновок або роз`яснити його в судовому засіданні.  
353. 4. Перекладач зобов`язаний з`являтися за викликом до суду, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом в журналі судового засідання, проведеного з його участю, і в процесуальних документах, що вручаються учасникам судового процесу в перекладі на їхню рідну мову або мову, якою вони володіють.   -327- Жванія Д.В.
Ч. 4 ст. 66 викласти в такій редакції: "4. Перекладач зобов'язаний з'являтися за викликом до суду, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу, проведеного з його участю, своїм підписом в журналі судового засідання і в процесуальних документах, що вручаються учасникам судового процесу в перекладі на їхню рідну мову або мову, якою вони володіють".  
Враховано частково у ст. 67  4. Під час проведення дослідження експерт повинен забезпечити збереження об`єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об`єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт має одержати на це відповідний дозвіл суду, який оформлюється ухвалою.  
354. 5. Завідомо неправильний переклад, відмова перекладача без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків чи неналежне виконання своїх обов'язків тягне за собою відповідальність, передбачену законом.   -328- Філенко В.П.
Ч. 5 ст. 67 викласти у такій редакції: "5. За завідомо неправильний переклад (стаття 384 Кримінального кодексу України) або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (стаття 385 Кримінального кодексу України) перекладач несе кримінальну відповідальність, а за інше невиконання обов'язків - відповідальність, передбачену цим Кодексом чи іншим законом".  
Враховано частково у ст. 67  5. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи; спілкуватися з особами, які беруть участь у справі, а також з іншими учасниками адміністративного процесу, за винятком дій, пов'язаних з проведенням експертизи; розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи.  
355. Стаття 68. Секретар судового засідання   -329- Пеклушенко О.М.
Змінити нумерацію статей, оскільки у тексті законопроекту відсутні статті 67 та 166.  
Враховано   6. Експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.  
356. Секретар судового засідання проводить судові виклики і повідомлення, забезпечує контроль за повним фіксуванням судового процесу технічними засобами, веде журнал судового засідання, оформляє матеріали адміністративної справи, виконує інші доручення головуючого, що стосуються провадження у справі.   -330- Жванія Д.В.
У ст. 68 слова "проводить судові виклики" замінити словами "здійснює судові виклики".  
Враховано у ст. 63  7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за заданими питаннями. 8. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.  
357. Стаття 69. Судовий розпорядник      9. У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи експерт зобов'язаний негайно подати матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи. 10. Експерт має право: 1) знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження; 2) заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів і зразків; 3) викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були задані питання; 4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів дослідження; 5) задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам; 6) користуватися іншими правами, встановленими Законом України "Про судову експертизу". 11. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду. 12. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо подані йому матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.  
358. 1. До участі в судовому процесі головуючим у судовому засіданні може залучатися судовий розпорядник.      13. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків у суді експерт несе кримінальну відповідальність.  
359. 2. Судовий розпорядник:      Стаття . Спеціаліст  
360. 1) забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників судового процесу;      1. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. 2. Спеціаліст може бути залучений до участі в адміністративному процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта.  
361. 2) оголошує про вхід і вихід суду;      3. Спеціаліст зобов'язаний з'явитися за викликом суду, відповідати на задані судом питання, давати усні консультації та письмові роз'яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби - надавати суду технічну допомогу.  
362. 3) надає відомості про з'явлення учасників судового процесу;      4. Допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань.  
363. 4) слідкує за дотриманням порядку присутніми у залі судового засідання;      5. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі в адміністративному процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, з дозволу суду задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.  
364. 5) приймає від учасників судового процесу та передає суду документи і матеріали під час судового засідання;      Стаття . Перекладач  
365. 6) виконує вказівки головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта;   -331- Довгий Т.О.
Пункт шостий частини другої статті 69 виключити. Пункти 7-8 вважати відповідно пунктами 6-7.  
Відхилено   1. Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.  
366. 7) запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого про приведення їх до присяги;      2. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням особи, яка бере участь у справі, або призначається з ініціативи суду. Суд забезпечує особі перекладача, якщо дійде висновку, що особа внаслідок неспроможності оплатити послуги перекладача буде позбавлена судового захисту.  
367. 8) виконує інші розпорядження головуючого, пов`язані із забезпеченням умов, необхідних для розгляду адміністративної справи.      3. Перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право задавати питання з метою уточнення перекладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних з викликом до суду.  
368. 3. Вимоги судового розпорядника, пов`язані із виконанням передбачених цією статтею обов`язків, є обов`язковими для учасників судового процесу та присутніх у залі судового засідання.      4. Перекладач зобов`язаний з`являтися за викликом до суду, здійснювати повний і правильний переклад, своїм підписом посвідчувати правильність перекладу в процесуальних документах, що вручаються особам, які беруть участь у справі, в перекладі мовою, якою вони володіють.  
369. 4. У разі відсутності у судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.      5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе кримінальну відповідальність.  
370. Розділ ІV. Докази      Глава 6. Докази  
371. Стаття 70. Поняття доказів      Стаття . Поняття доказів  
372. 1. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом з пояснень сторін та третіх осіб, свідчень свідків, письмових і речових доказів та експертних висновків.   -332- Жванія Д.В.
Друге речення ч. 1 ст. 70 викласти в такій редакції: "Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, звуко-, відео- та електронних записів, висновків експертів, а також можуть встановлюватись на підставі висновків спеціалістів".  
Враховано частково   1. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.  
373. 2. Докази, одержані із порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.       
374. 3. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати подати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.      2. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.  
375. Стаття 71. Належність та допустимість доказів      Стаття . Належність та допустимість доказів  
376. 1. Суд бере до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи.   -333- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1 ст. 71 викласти трьома частинами у такій редакції: "1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. 2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. 3. Докази, одержані із порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги".  
Враховано   1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. 2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. 3. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.  
377. 2. Обставини адміністративної справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.      4. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.  
378. Стаття 72. Обов'язок доведення обставин   -334- Онопенко В.В.
Назву статті 72 викласти у такій редакції: "Обов'язок доказування".  
Враховано   Стаття . Обов'язок доказування  
379. 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.      1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.  
380. 2. В адміністративних справах про неправомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти заявлених вимог.      2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністратиного позову.  
381. 3. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно подати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути подані, і повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє у реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.      3. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. 4. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.  
382. 4. Суд може збирати докази з власної ініціативи.      5. Суд може збирати докази з власної ініціативи. 6. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.  
383. Стаття 73. Підстави для звільнення від доказування      Стаття . Підстави для звільнення від доказування  
384. 1. Обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доводяться повторно при розгляді адміністративних справ.   -335- Оніщук М.В.
Ч 1 і 2 ст. 73 викласти у такій редакції: "1. Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати".  
Враховано   1. Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.  
385. 2. Загальновідомі обставини не потребують доказування.      2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.  
386. 3. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.      3. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.  
387. 4. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок чи постанова суду, лише у питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно даною особою.   -336- Жванія Д.В.
У ч. 4 ст. 73 слова "який набрав" замінити словами "які набрали".  
Враховано   4. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок чи постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.  
388. Стаття 74. Забезпечення доказів      Стаття . Забезпечення доказів  
389. Особи, які беруть участь у справі і мають підстави побоюватись, що подання потрібних для них доказів стане згодом неможливим або утрудненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.   -337- Беспалий Б.Я.
У ст. 74 після тексту "у справі і мають" доповнити словом "обґрунтовані".  
Враховано   1. Особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази. 2. Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.  
    -338- Добкін М.М.
Ст. 74 викласти у такій редакції: "Стаття 74. Забезпечення доказів Особи, які беруть участь у справі і мають підстави побоюватись, що подання потрібних для них доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази".  
Враховано    
    -339- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 74 доповнити ч. 2: "2. Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі".  
Враховано    
390. Стаття 75. Способи забезпечення доказів      Стаття . Способи забезпечення доказів  
391. Суд забезпечує докази зокрема: допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів.   -340- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 75 викласти у такій редакції: "Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження".  
Враховано   Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.  
392. Стаття 76. Заява про забезпечення доказів та порядок її розгляду      Стаття . Заява про забезпечення доказів та порядок її розгляду  
393. 1. У заяві про забезпечення доказів зазначається:   -341- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1 ст. 76 викласти двома частинами у такій редакції: "1. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити. 2. Заява про забезпечення доказів подається до суду, який розглядає справу, а якщо провадження у справі ще не відкрито, - до місцевого адміністративного суду, на території якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів".  
Враховано   1. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.  
394. 1) суть і форма потрібних доказів;      2. Заява про забезпечення доказів подається до суду, який розглядає справу, а якщо провадження у справі ще не відкрито - до місцевого адміністративного суду, на території якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.  
395. 2) зазначення обставин, які підтверджуються цими доказами;   -342- Жванія Д.В.
П. 2 ч. 1 ст. 76 викласти в такій редакції: "2) обставини, які підтверджуються цими доказами".  
Враховано редакційно    
396. 3) підставу, на якій просять забезпечити докази.       
397. 2. Заява розглядається і вирішується суддею, який порушив провадження у справі, або колегією суддів, яка розглядає справу, не пізніше наступного робочого дня після її надходження без виклику осіб, які беруть участь у справі.   -343- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2 ст. 76 викласти трьома частинами у такій редакції: "3. Заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Нез'явлення цих осіб не перешкоджає розгляду заяви. 4. У разі обґрунтованої вимоги особи, яка подала заяву про забезпечення доказів, а також, якщо не можна встановити, до кого може бути згодом висунуто вимоги, заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю особи, яка подала заяву. 5. Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою, яка може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи".  
Враховано   3. Заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів після її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Нез'явлення належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду заяви. 4. У разі обґрунтованої вимоги особи, яка подала заяву про забезпечення доказів, а також, якщо не можна встановити, до кого може бути згодом висунуто вимоги, заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю особи, яка подала заяву. 5. Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою, яку може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.  
398. 3. Про забезпечення доказів або про відмову у забезпеченні доказів суд приймає ухвалу, в якій зазначає порядок і спосіб її виконання.      6. Про забезпечення доказів або про відмову в забезпеченні доказів суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення доказів визначаються порядок і спосіб її виконання.  
399. 4. Ухвала про відмову у забезпеченні доказів може бути оскаржена у загальному порядку.   -344- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 4 ст. 76 викласти двома частинами у такій редакції: "7. Ухвала про відмову у забезпеченні доказів може бути оскаржена особою, яка звернулася із заявою про забезпечення доказів. 8. Забезпечення доказів здійснюється за загальними правилами вчинення відповідних процесуальних дій". Ч. 5 ст. 76 вилучити.  
Враховано   7. Ухвала про відмову в забезпеченні доказів може бути оскаржена особою, яка звернулася із заявою про забезпечення доказів. 8. Забезпечення доказів здійснюється за загальними правилами вчинення відповідних процесуальних дій.  
400. 5. При забезпеченні доказів допитом свідків, оглядом письмових або речових доказів секретарем судового засідання складається протокол, який додається до матеріалів справи. Допит свідків, крім того, фіксується технічними засобами.       
401. Стаття 77. Пояснення сторін і третіх осіб   -345- Онопенко В.В.
Назву і ч. 1 ст. 77 доповнити положенням про про пояснення представників сторін і третіх осіб.  
Враховано   Стаття . Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників  
402. 1. Пояснення сторін і третіх осіб про відомі їм обставини, що мають значення для справи, підлягають перевірці і оцінці поряд з іншими зібраними в справі доказами.   -346- Філенко В.П.
Ч. 1 ст. 77 доповнити другим реченням: "Сторони, треті особи або їх представники, які дають пояснення про відомі їм обставини, можуть бути за їх згодою допитані як свідки".  
Враховано редакційно   1. Пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі. Сторони, треті особи або їхні представники, які дають пояснення про відомі їм обставини, що мають значення для справи, можуть бути за їхньою згодою допитані як свідки.  
403. 2. Визнання стороною на суді обставин, якими друга сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, не є для суду обов'язковим.      2. Визнання стороною в суді обставин, якими друга сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, не є для суду обов'язковим.  
404. 3. Суд може вважати визнаний факт встановленим, коли у нього не виникає сумніву в тому, що визнання відповідає дійсним обставинам справи і не зроблено під впливом обману, насильства, погрози, помилки або з метою приховати певні обставини.   -347- Філенко В.П.
Ч. 3 ст. 77 вилучити.  
Враховано    
405. Стаття 78. Свідчення свідка      Стаття . Показання свідка  
406. 1. Свідок зобов'язаний особисто з'явитися до суду і дати правдиві свідчення про відомі йому обставини (факти), які мають значення для справи.   -348- Беспалий Б.Я.
У ч. 1 ст. 78 текст " (факти)" замінити текстом ", факти". Аналогічно у всьому тексті закону.  
Відхилено   1. Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.  
    -349- Пеклушенко О.М.
Ч. 1 ст. 78 викласти у такій редакції: "1. Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи".  
Враховано    
407. 2. Не може визнаватися доказом свідчення свідка, який не може вказати джерела своєї обізнаності щодо обставин.   -350- Жванія Д.В.
У ч. 2 ст. 78 слова "своєї обізнаності" замінити словами "походження інформації".  
Відхилено . Див. ст. 63 ЦПК  2. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. 3. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.  
    -351- Довгий Т.О.
Частину другу статті 78 викласти у такій редакції: "2. Якщо показання свідка базуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані."  
Враховано редакційно    
408. Стаття 79. Допит свідка за місцем його проживання або у місці його перебування   -352- Онопенко В.В.
Ст. 79 викласти у такій редакції: Стаття __. Допит свідка за місцем його проживання або у місці його перебування 1. Суд може допитати свідка за місцем його проживання або перебування з ініціативи суду, який розглядає справу, за клопотанням сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, чи самого свідка. 2. За дорученням суду, що розглядає справу, свідок, який не може з поважних причин з'явитись у судове засідання і проживає за межами територіальної підсудності адміністративного суду, що розглядає справу, допитується адміністративним судом за місцем проживання свідка. 3. Свідок, який не може з'явитись у судове засідання внаслідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом у місці його перебування".  
Враховано редакційно   Стаття . Допит свідка за місцем його проживання або в місці його перебування 1. Суд може допитати свідка за місцем його проживання або перебування з ініціативи суду, який розглядає справу, за клопотанням сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, чи самого свідка.  
409. 1. Свідків, які проживають поза місцем знаходження адміністративного суду, що розглядає справу, і не можуть з поважних причин з'явитись у судове засідання, може допитати суд за місцем їхнього проживання за дорученням суду, що розглядає справу.      2. За дорученням суду, що розглядає справу, свідок, який не може з поважних причин з'явитися в судове засідання і проживає за межами територіальної підсудності адміністративного суду, що розглядає справу, допитується суддею адміністративного суду за місцем проживання свідка.  
410. 2. Свідок може бути допитаний судом у місці його перебування, якщо він внаслідок хвороби, старості, інвалідності або інших поважних причин не може з'явитися за викликом суду.      3. Свідок, який не може з'явитись у судове засідання внаслідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом у місці його перебування.  
411. 3. Допит свідка за місцем його проживання або у місці його перебування провадиться з ініціативи суду, за клопотанням сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, чи самого свідка.   -353- Жванія Д.В.
У ч. 3 ст. 79 слова "з ініціативи суду" замінити словами "з ініціативи адміністративного суду, який розглядає справу".  
Враховано редакційно у ч. 1 цієї статті   
412. 4. Про допит свідка за місцем його проживання або у місці його перебування секретарем судового засідання складається протокол, який підписується ним, суддею, який проводить допит, і самим свідком.   -354- Онопенко В.В.
Ч. 4 ст. 79 вилучити.  
Враховано    
    -355- Жванія Д.В.
Ч. 4 ст. 79 доповнити другим реченням такого змісту: "Такий протокол невідкладно направляється до адміністративного суду, який розглядає справу".  
Відхилено у зв'язку з вилученням ч. 4 ст. 79   
413. Стаття 80. Письмові докази   -356- Онопенко В.В.
Ч. 1 ст. 80 викласти у такій редакції: "Письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи".  
Враховано   Стаття . Письмові докази  
414. 1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, листування службового або особистого характеру, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи незалежно від носія, на якому вони зафіксовані.   -357- Добкін М.М.
Ч. 1 ст. 80 викласти в наступній редакції: "1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, листування службового або особистого характеру, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи незалежно від носія, на якому вони зафіксовані, з обов'язковим висновком експертизи про достайменність такого носія".  
Відхилено , оскільки експертиза потрібна тільки тоді, коли у суду чи учасників процесу виникають сумніви щодо достовірності інформації, зафіксованої на певному носії  1. Письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.  
    -358- Васильєв Г.А.
У ч. 1 ст. 80 слова "або особистого" вилучити. У ч.2 ст.80 слово "докладно" вилучити.  
Враховано частково    
415. 2. Особа, яка заявляє клопотання перед судом про витребування від інших осіб письмових доказів, повинна докладно зазначити: який письмовий доказ вимагається, підстави, з яких вона вважає, що письмовий доказ має інша особа, і обставини, які може підтвердити цей доказ.   -359- Онопенко В.В.
Ч. 2, 4 ст. 80 викласти у такій редакції: "2. Особа, яка заявляє клопотання перед судом про витребування від інших осіб письмових доказів, повинна зазначити: який письмовий доказ вимагається, орган чи особу, у яких він знаходиться, і обставини, які може підтвердити цей доказ". "4. Оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу".  
Враховано   2. Особа, яка заявляє клопотання перед судом про витребування від інших осіб письмових доказів, повинна зазначити: який письмовий доказ вимагається, орган чи особу, у яких він знаходиться, та обставини, які може підтвердити цей доказ.  
416. 3. Письмові докази, що їх витребовує суд, надсилаються безпосередньо до адміністративного суду. Суд може також уповноважити заінтересовану сторону або іншу особу, яка бере участь у справі, одержати письмовий доказ для надання його суду.      3. Письмові докази, які витребовує суд, надсилаються безпосередньо до адміністративного суду. Суд може також уповноважити заінтересовану сторону або іншу особу, яка бере участь у справі, одержати письмовий доказ для надання його суду.  
417. 4. Оригінали письмових доказів, що є у справі, на прохання осіб, які подали їх, можна повернути після того, як постанова суду набере законної сили. Проте у справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.   -360- Жванія Д.В.
У другому реченні ч. 4 ст. 80 слово "проте" замінити словами "в такому разі".  
Враховано редакційно   4. Оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.  
418. Стаття 81. Речові докази      Стаття . Речові докази  
419. 1. Речовими доказами є предмети, що своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також носії інформації, які містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.   -361- Жванія Д.В.
Друге речення ч. 1 ст. 81 вилучити.  
Відхилено   1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.  
    -362- Онопенко В.В.
Ч. 1 ст. 81 викласти у такій редакції: "1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи".  
Враховано    
420. 2. Витребування речових доказів проводиться у порядку, передбаченому для витребування письмових доказів.      2. Витребування речових доказів проводиться в порядку, встановленому для витребування письмових доказів.  
421. 3. Речові докази до набрання постановою суду законної сили зберігаються у справі, або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду.   -363- Філенко В.П.
Ч. 3-5 ст. 81 викласти двома частинами у новій редакції: "3. Речові докази, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, за клопотанням осіб, які їх надали. В інших випадках речові докази повертаються після набрання рішенням суду законної сили за клопотанням осіб, яким належать ці докази. 4. Речові докази, які є об'єктами, що вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються відповідним підприємствам, установам або організаціям в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання у експертній та науковій роботі".  
Враховано редакційно   3. Речові докази повертаються судом після їх дослідження за клопотанням осіб, які їх надали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. В інших випадках речові докази повертаються після набрання рішенням суду законної сили за клопотанням осіб, яким належать ці докази.  
422. 4. Речові докази після набрання постановою суду законної сили повертаються їхнім володільцям.       
423. 5. Речові докази після огляду та дослідження їх судом можуть бути до закінчення справи повернуті особам, якщо це можливо без шкоди для розгляду адміністративної справи та можливого оскарження судового рішення.   -364- Жванія Д.В.
Доповнити Кодекс новою статтею 81-1 такого змісту: "Стаття 81-1. Звуко-, відео та електронні записи. 1. Звуко-, відео- та електронними записами є будь-які магнітні, електронні та інші носії інформації, за допомогою яких зафіксовано відомості про обставини (факти), які мають значення для справи. 2. Запис, проведений з порушенням конституційних гарантій прав та свобод громадян або встановленого порядку його проведення, не є доказом".  
Відхилено , оскільки такі ж властивості можуть мати фотографії, кінозаписи, але вони тут не згадані. Усе це є носіями інформації, які містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи, і ч. 1 ст. 81 прирівняні до речових доказів. Електронні документи охоплюються поняттям "письмові докази" (див. ч. 1 ст. 80)  4. Речові докази, які є об'єктами, що вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються відповідним підприємствам, установам або організаціям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання в експертній та науковій роботі.  
424. Стаття 82. Призначення судової експертизи      Стаття . Призначення судової експертизи  
425. 1. Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі науки, мистецтва, техніки суд може призначити експертизу.   -365- Жванія Д.В.
У ч. 1 ст. 82 слово "техніки" замінити словами "техніки або ремесла".  
Враховано   1. Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд може призначити експертизу.  
    -366- Пеклушенко О.М.
Ч. 1 ст. 82 після слова "техніки" доповнити словом "тощо" або слова "в галузі науки, мистецтва, техніки" виключити.  
Враховано    
426. 2. Експертизу проводять у суді або поза судом, коли це потрібно за характером дослідження або коли об'єкт дослідження неможливо доставити до суду.   -367- Онопенко В.В.
Ч. 2-4 ст. 82 викласти у такій редакції: "2. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. Суд повинен вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі. 3. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити експертизу і доручити її проведення відповідній експертній установі або конкретному експерту. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості. 4. Якщо проведення експертизи доручено експертній установі, її керівник має право доручити проведення експертизи одному або кільком експертам, якщо судом не визначено конкретних експертів, у разі потреби замінити виконавців експертизи, заявити клопотання щодо організації проведення досліджень поза межами експертної установи. 5. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків".  
Враховано   2. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються судом. Суд повинен вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.  
427. 3. Призначаючи експертизу та встановлюючи коло питань, що слід поставити перед експертами, суд враховує пропозиції сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відхилення питань, запропонованих особами, які беруть участь у справі, суд повинен мотивувати.      3. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити експертизу і доручити її проведення відповідній експертній установі або конкретному експерту. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості.  
428. 4. В ухвалі про призначення експертизи належить зазначається, з яких питань потрібний експертний висновок і кому доручається провести експертизу.      4. Якщо проведення експертизи доручено експертній установі, її керівник має право доручити проведення експертизи одному або кільком експертам, якщо судом не визначено конкретних експертів, у разі потреби - замінити виконавців експертизи, заявити клопотання щодо організації проведення досліджень поза межами експертної установи. 5. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.  
429. Стаття 83. Експертний висновок      Стаття . Висновок експерта  
430. 1. Експертний висновок повинен містити в собі докладний опис проведених досліджень, зроблені в їх результаті висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.   -368- Пеклушенко О.М.
Ч. 1 і 2 ст. 83 викласти у такій редакції: "1. Експерт дає свій висновок у письмовій формі. У висновку судового експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким, на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в їх результаті висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання. У висновку експерта обов'язково повинно бути засвідчено підписом експерта, що його попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Висновок підписується експертом. 2. Якщо експерт під час проведення експертизи виявить факти, що мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право вказати на них у своєму висновку.  
Враховано редакційно   1. У висновку експерта зазначаються: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання. 2. У висновку експерта також зазначається, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.  
431. 2. Якщо експерт під час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він може свої міркування про ці обставини включити до свого висновку.      3. Якщо експерт під час проведення експертизи виявить факти, що мають значення для справи, і з приводу яких йому не були поставлені питання, він може включити до висновку свої міркування про ці обставини.  
432. 3. Експерт дає свій висновок у письмовій формі. Експертний висновок приєднується до справи. Суд має право у судовому засіданні запропонувати експерту дати усне пояснення свого висновку. Якщо експертиза проводиться у судовому засіданні, експерт може дати усний висновок. Усний висновок і пояснення експерта заноситься до журналу судового засідання і підписується експертом.   -369- Васильєв Г.А.
Пеклушенко О.М.
У третьому реченні ч. 3 ст. 83 після слова "пояснення" текст доповнити сполучником "до".  
Враховано   4. Експерт дає свій висновок у письмовій формі. Висновок експерта приєднується до справи. Суд має право в судовому засіданні запропонувати експерту дати усне пояснення до свого висновку. Якщо експертиза проводиться в судовому засіданні, експерт може дати усний висновок.  
    -370- Пеклушенко О.М.
У ч. 3 ст. 83 після слів "дати усний висновок" доповнити словами "про що зазначається у протоколі судового засідання".  
Відхилено у зв'язку з повною фіксацією судового засідання технічними засобами, а не у протоколі судового засідання   
433. 4. Експертний висновок для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з експертним висновком повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.   -371- Жванія Д.В.
У ч. 4 ст. 83 слова "в рішенні або ухвалі" замінити словами "в постанові або ухвалі".  
Враховано   4. Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі. Стаття . Комісійна експертиза 1. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань. 2. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності. Стаття . Комплексна експертиза 1. Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. 2. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. 3. Загальний висновок роблять експерти, компетентні в оцінці отриманих результатів і формулюванні єдиного висновку. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 83 цього Кодексу. Стаття . Додаткова і повторна експертизи 1. Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). 2. Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).  
    -372- Онопенко В.В.
Після статті 83 доповнити трьома статтями такого змісту: "Стаття _. Комісійна експертиза 1. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань. 2. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності. Стаття _. Комплексна експертиза 1. Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. 2. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. 3. Загальний висновок роблять експерти, компетентні в оцінці отриманих результатів і формулюванні єдиного висновку. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 148 цього Кодексу. Стаття _. Додаткова і повторна експертиза 1. Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). 2. Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам)".  
Враховано    
434. Стаття 84. Оцінка доказів      Стаття . Оцінка доказів  
435. 1. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні.      1. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.  
436. 2. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.      2. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.  
437. 3. Консультації, роз'яснення і технічна допомога спеціалістів можуть використовуватися при дослідженні та оцінці доказів.   -373- Онопенко В.В.
У ч. 3 ст. 84 вилучити.  
Враховано   4. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.  
    -374- Жванія Д.В.
Ст. 84 доповнити новими частинами 4 та 5 такого змісту: "4. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. 5. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви прийняття чи відмови у прийнятті доказів в якості обґрунтування рішення".  
Враховано частково    
438. Розділ V. Судові витрати      Глава 7. Судові витрати  
439. Стаття 85. Види судових витрат      Стаття . Види судових витрат  
440. 1. Судовими витратами є:      1. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.  
441. 1) державне мито;       
442. 2) витрати, пов`язані з розглядом адміністративної справи.       
443. 2. Розмір державного мита, порядок сплати і звільнення від його сплати встановлюється законодавством України про державне мито.   -375- Жванія Д.В.
Ч. 2 ст. 85 після слів "законодавством України про державне мито" доповнити словами "та цим Кодексом".  
Враховано редакційно   2. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. 3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані зі з'явленням до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Стаття . Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат 1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. 2. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду, або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.  
    -376- Жванія Д.В.
Доповнити ст. 85 новою частиною 3 такого змісту: "3. Особа, яка оскаржила постанову про накладання адміністративного стягнення, іншу постанову органу (крім суду) чи службової особи у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита".  
Відхилено , бо державне мито у цій категорії справ не передбачено   
    -377- Філенко В.П.
Ст. 85-91 викласти у новій редакції: "Стаття 85. Види судових витрат 1. Судові витрати складаються з судового збору, та витрат, пов'язаних з розглядом справи. 2. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. 3. За судовим рішенням, крім державного мита, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому цією главою, такі витрати, пов'язані з розглядом справи: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані зі з'явленням до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Стаття 86. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати 1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. 2. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, вони стягуються у примусовому порядку. 3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат або звільнити від їх оплати. Стаття 87. Сплата і повернення державного мита 1. Особа, яка звертається до адміністративного суду із заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, скаргою у зв'язку з винятковими обставинами, заявою про перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами зобов`язана сплатити державне мито. 2. Суд за клопотанням особи може звільнити її від сплати державного мита, відстрочити або розстрочити його сплату в порядку, передбаченому статтею 86 цього Кодексу. 3. Державне мито, сплачене у більшому, ніж встановлено, розмірі, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила. 4. Державне мито повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, ухвалою суду у разі залишення вимог заяви, апеляційної чи касаційної скарги, скарги у зв'язку з винятковими обставинами, заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами без розгляду, а також у разі відмови у порушенні провадження. Стаття 88. Витрати на правову допомогу 1. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони. 2. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. 3. Граничний розмір відшкодування витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стаття 89. Витрати на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані зі з'явленням до суду 1. Витрати на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані зі з'явленням до суду, несуть сторони. 2. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування понесених нею документально підтверджених витрат на проїзд і проживання її самої або її представника, що пов'язані з явкою до суду. Якщо вимоги заявника задоволено частково, витрати відшкодовуються пропорційно до задоволеної частини вимог. 3. Граничний розмір відшкодування витрат на проїзд і проживання сторін та їх представників, що пов'язані зі з'явленням до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Стаття 90. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз 1. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи. 2. Кошти на оплату судової експертизи вносяться наперед стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо судова експертиза призначається за клопотанням обох сторін, кошти вносяться обома сторонами порівну. Документ про оплату судової експертизи є підставою для призначення експертизи. Якщо суд залишив без задоволення клопотання про призначення експертизи, внесені кошти підлягають поверненню. 3. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони відшкодування понесених нею документально підтверджених витрат на проїзд і проживання свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, викликаних до суду за її клопотанням. Якщо вимоги заявника задоволено частково, витрати відшкодовуються пропорційно до задоволеної частини вимог. У такому ж порядку відшкодовується винагорода експертам, спеціалістам, перекладачам за виконану роботу. 4. Якщо виклик свідків, призначення експертизи, залучення перекладачів, спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 5. Граничний розмір відшкодування витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України. 6. За викликаними до суду свідками, спеціалістами, перекладачами, експертами зберігається їхній середній заробіток за місцем роботи".  
Враховано редакційно з урахуванням положень нового ЦПК   
444. Стаття 86. Сплата і повернення державного мита      Стаття . Сплата і повернення судового збору  
445. 1. Особа, яка звертається до адміністративного суду із заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, заявою про перегляд за нововиявленими обставинами зобов`язана сплатити державне мито.   -378- Жванія Д.В.
У ст. 86 слова "перегляд за нововиявленими обставинами" замінити словами "перегляд справи за нововиявленими обставинами".  
Враховано редакційно   1. Особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, скаргою за винятковими обставинами, заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір.  
446. 2. Державне мито, сплачене у більшому, ніж встановлено, розмірі, повертається за вимогою особи, яка його сплатила.      2. Судовий збір, сплачений у більшому, ніж встановлено законом розмірі, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.  
447. 3. Державне мито повертається за ухвалою суду у разі залишення вимог заяви, апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд за нововиявленими обставинами без розгляду..      3. Судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, ухвалою суду в разі повернення позовної заяви, заяви за нововиявленими обставинами або скарги, відмови у відкритті провадження у справі, а також у разі залишення позовної заяви, заяви за нововиявленими обставинами або скарги без розгляду (крім випадку, якщо такі заяви залишено без розгляду внаслідок повторного нез'явлення позивача або за його клопотанням).  
448. Стаття 87. Витрати, пов`язані з розглядом адміністративної справи      Стаття . Витрати на правову допомогу  
449. До витрат, пов`язаних з розглядом адміністративної справи, належать:      1. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.  
450. 1) суми, що підлягають виплаті експертам, спеціалістам, перекладачам і свідкам (у тому числі витрати на проїзд, наймання житла, добові);   -379- Беспалий Б.Я.
У п. 1 ст. 87 дужки замінити комами.  
Враховано   2. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.  
451. 2) витрати, пов'язані із здійсненням огляду доказів на місці, допиту свідків у місці їх перебування, виконанням судових доручень;      3. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.  
452. 3) витрати, пов`язані з наданням правової допомоги;      Стаття . Витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані зі з'явленням до суду  
453. 4) канцелярські витрати.      1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. 2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. 3. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані зі з'явленням до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
454. Стаття 88. Виплата сум, належних експертам, спеціалістам, перекладачам, свідкам      Стаття . Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз  
455. 1. Кошти на виплату сум, що підлягають виплаті експерту, спеціалісту, перекладачу і свідку, вносить наперед на визначений у встановленому порядку рахунок відповідної фінансової установи сторона, яка заявила клопотання про призначення експертизи, виклик спеціаліста, перекладача, свідка. Якщо клопотання заявили обидві сторони, кошти вносяться обома сторонами порівну.   -380- Беспалий Б.Я.
У ч. 1 ст. 88 після тексту "у встановленому" доповнити словом "законодавством".  
Відхилено   1. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи. 2. Свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу.  
456. 2. Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на випадки, якщо перекладач чи свідок, запрошені сторонами, з'явилися у судове засідання без попереднього судового виклику.      3. У разі неоплати судової експертизи у строк, встановлений судом, суд може скасувати ухвалу про призначення судової експертизи.  
457. 3. У разі неоплати у визначений строк витрат, пов'язаних із задоволенням клопотання про призначення експертизи, виклик спеціаліста, перекладача, свідка, клопотання вважається незаявленим.   -381- Васильєв Г.А.
Пеклушенко О.М.
У ст. 88 ч. 3 вилучити.  
Враховано    
458. 4. Експертам, спеціалістам та перекладачам, викликаним за ініціативою суду або за клопотанням особи, яка звільнена від сплати судових витрат, за ухвалою суду з державного бюджету відповідним фінансовим органом виплачується винагорода за виконану роботу, витрати, пов'язані з переїздом, найманням житла, а також добові.   -382- Беспалий Б.Я.
У ч. 4 ст. 88 текст "державного бюджету" замінити текстом "Державного бюджету України". Аналогічно у всьому тексті закону.  
Враховано   4. Якщо виклик свідків, призначення експертизи, залучення перекладачів, спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у разі звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
    -383- Пеклушенко О.М.
У ч. 4 ст. 88 слова "з державного бюджету" виключити, оскільки цей порядок врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.96. № 710.  
Враховано редакційно    
459. 5. У такому ж порядку свідкам, викликаним з ініціативи суду або за клопотанням особи, яка звільнена від сплати судових витрат, виплачуються фактичні витрати, пов'язані з переїздом, найманням житла, добові, а також компенсація за відрив їх від роботи чи звичайних занять відповідно у розмірі втраченого середнього заробітку чи мінімальної заробітної плати пропорційно до затраченого часу на дорогу і участь у судовому розгляді.      5. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
460. 6. Граничний розмір і порядок здійснення виплат, передбачених цією статтею, визначаються Кабінетом Міністрів України.   -384- Жванія Д.В.
У ч. 6 ст. 88 слово "граничний" вилучити.  
Відхилено   Стаття . Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи 1. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну. 2. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
461. Стаття 89. Відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги       
462. 1. Суд після закінчення розгляду справи стягує з іншої сторони витрати, пов`язані з наданням правової допомоги. Суд може зменшити розмір витрат, що підлягають відшкодуванню, якщо визнає, що не всі вони були розумними.   -385- Жванія Д.В.
Перше речення ч. 1 ст. 89 викласти в такій редакції: "Стороні, на користь якої постановлено рішення, суд після закінчення розгляду справи присуджує з іншої сторони витрати, пов'язані з наданням правової допомоги".  
Відхилено у зв'язку з новою редакцією   
463. 2. Суд має право звільнити сторону від оплати надання їй правової допомоги, враховуючи її малозабезпеченість, і віднести ці витрати на рахунок державного бюджету.   -386- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 89 текст "державного бюджету" замінити текстом "Державного бюджету України".  
Враховано у ст. 88   
464. 3. Відповідна ухвала суду надсилається до колегії адвокатів чи адвокатського бюро для направлення адвоката, а також до Міністерства юстиції України для забезпечення оплати правової допомоги. Ставки гонорару, що виплачується адвокатам за рахунок державного бюджету, встановлюються Кабінетом Міністрів України.   -387- Беспалий Б.Я.
У ч. 3 ст. 89 текст "державного бюджету" замінити текстом "Державного бюджету України".  
Враховано у ст. 88   
465. Стаття 90. Відшкодування канцелярських витрат       
466. 1. До канцелярських витрат належать витрати, пов'язані з виготовленням судових рішень, виконавчих листів, інших матеріалів, а також витрати, пов'язані з виготовленням та посвідченням копій цих документів, поштовими послугами, фіксацією процесу технічними засобами, здійсненням судових викликів через засоби масової інформації.       
467. 2. Розмір канцелярських витрат і порядок їх відшкодування встановлюється Кабінетом Міністрів України.       
468. Стаття 91. Звільнення судом від сплати судових витрат, відстрочення та розстрочення їх сплати       
469. 1. Суд, враховуючи майновий стан особи, має право повністю або частково звільнити її від сплати судових витрат або відстрочити чи розстрочити сплату судових витрат.       
470. 2. Про звільнення особи від сплати державного мита чи інших судових витрат, а також про відстрочення чи розстрочення їх сплати суд приймає відповідну ухвалу.       
471. Стаття 92. Розподіл судових витрат      Стаття . Розподіл судових витрат  
472. 1. Стороні, на користь якої прийняте рішення, суд присуджує з другої сторони всі здійснені нею судові витрати, у тому числі й у разі, коли остання звільнена від оплати судових витрат на користь держави.   -388- Онопенко В.В.
Ч. 1 ст. 92 викласти двома частинами у такій редакції: "1. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюдету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). 2. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.  
Враховано   1. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюдету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). 2. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.  
473. 2. Якщо вимоги заявника задоволено частково, судові витрати, здійснені заявником, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, в задоволенні яких заявнику відмовлено.      3. Якщо адміністартивний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.  
474. 3. У справах, в яких заявником є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені заявником і судом, стягненню з відповідача не підлягають.   -389- Філенко В.П.
У ч. 3 ст. 92 слова "і судом" вилучити.  
Враховано   4. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.  
475. 4. У разі відмови у задоволенні вимог заявника, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення заяви без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, відшкодовуються за рахунок держави.   -390- Філенко В.П.
У ч. 4 ст. 92 слово "заяви" замінити словами "заяви такого заявника". Частину 4 ст.92 викласти в наступній редакції: "4. У разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України."  
Враховано   5. У разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.  
476. 5. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.      6. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.  
477. Стаття 93. Відшкодування державі витрат, пов'язаних з розглядом адміністративної справи, і стягнення державного мита   -391- Філенко В.П.
Ст. 93 виключити.  
Враховано    
478. 1. Витрати, понесені судом у зв'язку з розглядом справи, і державне мито, від сплати яких заявник був звільнений, стягуються із відповідача у дохід держави пропорційно задоволеній частині вимог.       
479. 2. Якщо відповідача звільнено від судових витрат, то при відмові заявника від заявлених вимог витрати, понесені судом у зв'язку з розглядом справи, стягуються із заявника у дохід держави.       
480. 3. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, то понесені судом витрати у зв'язку з розглядом справи відносяться на рахунок держави.       
481. Стаття 94. Розподіл витрат при відмові від заявлених вимог   -392- Оніщук М.В.
У назві статті 94 слова "заявлених вимог" замінити словами "адміністративного позову".  
Враховано   Стаття . Розподіл витрат при відмові позивача від адміністративного позову  
482. При відмові заявника від заявлених вимог понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із заявника, крім випадків, коли заявник звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо заявник відмовився своїх вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після подання заяви, то суд за заявою заявника присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.   -393- Жванія Д.В.
У ст. 94 слова "якщо заявник відмовився своїх вимог" замінити словами "якщо заявник відмовився від своїх вимог".  
Враховано редакційно   1. При відмові позивача від адміністративного позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.  
483. Стаття 95. Судові витрати, пов`язані з укладенням мирової угоди   -394- Васильєв Г.А.
Статтю 95 вилучити.  
Відхилено   Стаття . Судові витрати, пов`язані з примиренням сторін  
484. Якщо спір вирішується мировою угодою і сторони не дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, то кожна сторона у справі несе половину судових витрат.      1. Якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, то кожна сторона у справі несе половину судових витрат.  
485. Стаття 96. Визначення розміру судових витрат      Стаття . Визначення розміру судових витрат  
486. 1. Суд за клопотанням однієї із сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй відшкодовані.      1. Суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.  
487. 2. Суд відповідної інстанції до закінчення розгляду справи проводить розрахунки фактичних судових витрат по справі, з яких суд виходить при вирішенні питання про їх розподіл.   -395- Пеклушенко О.М.
Ч.2 ст.96 виключити.  
Враховано    
488. Стаття 97. Рішення щодо судових витрат      Стаття . Рішення щодо судових витрат  
489. 1. Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.      1. Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.  
490. 2. Учасники судового процесу можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.      2. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.  
491. Розділ VІ. Строки      Глава 8. Строки  
492. Стаття 98. Строк звернення до адміністративного суду      Стаття . Строк звернення до адміністративного суду  
493. 1. Строк звернення до адміністративного суду - це встановлений законом строк, в межах якого заявником подається заява до адміністративного суду.   -396- Оніщук М.В.
У ч.1 ст.98 слова "заявником подається заява" замінити словами "може бути подано адміністративний позов".  
Враховано   1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом та іншими законами.  
494. 2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і законних інтересів особи встановлюється трирічний строк, який, якщо не обумовлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод і законних інтересів.   -397- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 2 ст. 98 слово "трирічний" замінити словом "річний".  
Враховано   2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  
495. 3. Цим Кодексом та іншими законами для захисту прав, свобод і законних інтересів особи можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не обумовлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод і законних інтересів.   -398- Мусіяка В.Л.
У ч. 3 ст. слова "Цим Кодексом та іншими законами для захисту прав, свобод та інтересів особи" замінити словами "Для захисту прав, свобод і законних інтересів особи цим Кодексом та іншими законами".  
Враховано   3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  
496. 4. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і заявник скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли заявник дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.      4. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.  
497. Стаття 99. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду      Стаття . Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду  
498. 1. Заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до суду.   -399- Оніщук М.В.
Ч. 1 ст. 99 перенести у кінець статті.  
Враховано    
499. 2. Закінчення строку звернення до моменту подання до адміністративного суду заяви є підставою для відмови у задоволенні заявлених у ній вимог.   -400- Оніщук М.В.
Ч. 2-3 ст. 99 викласти в наступній редакції: "2. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін. 2. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується у порядку, встановленому цим Кодексом."..  
Враховано   1. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.  
500. 3. Якщо суд визнає поважною причину пропущення строку звернення до суду, адміністративна справа підлягає розгляду і вирішенню у порядку, встановленому цим Кодексом, незважаючи на закінчення строку звернення до суду.      2. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. 3. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.  
501. Стаття 100. Процесуальні строки      Стаття . Процесуальні строки  
502. 1. Процесуальні строки - це встановлені законом або призначені судом строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії.      1. Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.  
503. 2. Процесуальні строки, як правило, обчислюються місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.   -401- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
У ст. 100 слова "як правило, обчислюються місяцями і днями" замінити словами "визначаються днями, місяцями, роками". Провести відповідні зміни у тексті проекту.  
Враховано   2. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.  
504. Стаття 101. Поновлення та продовження процесуальних строків      Стаття . Поновлення та продовження процесуальних строків  
505. 1. Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, призначений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.   -402- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 1 ст. 101 слово "призначений" замінити словом "встановлений".  
Враховано   1. Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.  
506. 2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з викликом осіб, які беруть участь у справі. Нез'явлення осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду клопотання.      2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Нез'явлення належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду клопотання.  
507. 3. Ухвала суду першої інстанції про відмову у поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі, в апеляційному порядку, а ухвала суду апеляційної інстанції - у касаційному порядку.      3. Ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі.  
508. Стаття 102. Обчислення процесуального строку      Стаття . Обчислення процесуального строку  
509. 1. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку.   -403- Філенко В.П.
Ч. 1-6 ст. 102 викласти у такій редакції: "1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. 2. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. 3. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. 4. Якщо кінець строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. 5. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. 6. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. 7. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. 8. Останній день строку триває до 24 години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. 9. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку".  
Враховано   1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. 2. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. 3. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.  
510. 2. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.      4. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.  
511. 3. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.       
512. 4. Перебіг строку, визначеного вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати, починається наступного дня після настання події.      5. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.  
513. 5. Останній день строку триває до двадцять четвертої години. Якщо кінець строку припадає на неробочий день, то за останній день строку вважається перший після нього робочий день.      6. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. 7. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. 8. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.  
514. 6. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, клопотання тощо або необхідні для суду документи здано на пошту, телеграф чи вони передані іншими відповідними засобами зв`язку.   -404- Добкін М.М.
Ч. 4 ст. 102 викласти у такій редакції: "4. Перебіг строку, визначеного вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати, починається з нуля годин наступної доби після настання події".  
Відхилено , оскільки редакція проекту не допускає іншого, ніж у пропозиції, тлучачення, тому така конкретизація є зайвою.  9. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.  
515. 7. Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг всіх процесуальних строків у даній адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.      10. Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.  
516. Розділ VІІ. Провадження в суді першої інстанції      Розділ ІІІ. Провадження в суді першої інстанції  
517. Глава 1. Звернення до адміністративного суду та порушення провадження в адміністративній справі      Глава 1. Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі  
518. Стаття 103. Право на звернення до адміністративного суду      Стаття . Право на звернення до адміністративного суду  
519. 1. До адміністративного суду має право звернутися із заявою особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи законні інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених законом.      1. До адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.  
520. 2. Один заявник може висунути кілька вимог в одній заяві, якщо вони спрямовані до одного й того самого відповідача, пов`язані між собою і підсудні одному адміністративному суду.   -405- Онопенко В.В.
Ч. 2 ст. 103 вилучити, оскільки вона дублює ч. 1 ст. 25.  
Враховано    
521. Стаття 104. Форма і зміст звернення до адміністративного суду      Стаття . Форма і зміст адміністративного позову  
522. 1. Формою звернення до адміністративного суду є письмова заява, яка подається до канцелярії адміністративного суду заявником особисто, представником, або надсилається поштою. Заява на прохання заявника складається працівником канцелярії цього суду з додержанням вимог статті 105 цього Кодексу, після чого підписується заявником. Заява реєструється в канцелярії адміністративного суду і передається судді у порядку черговості не пізніше наступного робочого дня після одержання заяви.   -406- Васильєв Г.А.
У ч. 1 ст. 104 після слів "працівником канцелярії цього суду" доповнити словами "до службових обов'язків якого це віднесено у встановленому порядку".  
Враховано редакційно   1. Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою. 2. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.  
    -407- Оніщук М.В.
Ч. 1 ст. 104 викласти двома частинами у такій редакції: "1. Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою. 2. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви".  
Враховано    
    -408- Пеклушенко О.М.
У ч. 1 ст. 104 друге речення вилучити.  
Враховано    
    -409- Беспалий Б.Я.
У ч. 1 ст. 104 перше речення наприкінці доповнити текстом ", електронною поштою".  
Відхилено , оскільки надсилання поштою не виключає можливість надсилання електронною поштою за умови підписання повідомлення електронним підписом   
    -410- Онопенко В.В.
У ст. 104 речення друге ч. 1 викласти частиною другою у такій редакції: "2. Заява на прохання заявника може бути оформлена службовцем апарату суду, до службових обов'язків якого це віднесено, з додержанням вимог статті 105 цього Кодексу, після чого підписується заявником. До заяви додаються усі необхідні документи і матеріали, після чого вона реєструється і передається судді у порядку черговості".  
Відхилено    
523. 2. Заява може містити вимоги про:      3. Адміністративний позов може містити вимоги про:  
524. 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;      1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;  
525. 2) присудження відповідача до прийняття рішення - суб'єкта владних повноважень або вчинити певних дій;   -411- Жванія Д.В.
У ст. 104 п. 2 ч. 2 викласти в такій редакції: "2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення або вчинення певних дій".  
Враховано редакційно   2) зобов'язання відповідача-суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;  
526. 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;      3) зобов'язання відповідача-суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;  
527. 4) стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;      4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;  
528. 5) про виконання зупиненої чи не здійсненої дії;   -412- Жванія Д.В.
У п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 104 слово "про" вилучити.  
Враховано   5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;  
529. 6) про встановлення наявності чи відсутності публічно-правових відносин.   -413- Оніщук М.В.
П.6 ч. 2 ст. 104 викласти у такій редакції: "встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень".  
Враховано   6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.  
530. 3. Заява може містити, крім передбачених частиною другою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.      4. Позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.  
531. Стаття 105. Вимоги до заяви      Стаття . Вимоги до позовної заяви  
532. 1. У заяві зазначаються:      1. У позовній заяві зазначаються:  
533. 1) назва адміністративного суду, до якого подається заява;   -414- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У тексті проекту для узгодження з ЦК України слова "назва" і "прізвище, ім'я, по батькові" замінити відповідно словами "найменування", "ім'я". П. 2 ч. 1 ст. 105 викласти у такій редакції: "2) ім'я (найменування) заявника, поштова адреса". Провести відповідні зміни у тексті проекту.  
Враховано   1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;  
534. 2) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи (точна назва і банківські реквізити органу, підприємства, установи, організації), поштова адреса, вид та номер засобу зв'язку заявника;      2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса;  
535. 3) назва чи прізвище, ім'я та по батькові (або ініціали) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса;   -415- Беспалий Б.Я.
У п. 3 ч. 1 ст. 105 зняти дужки.  
Відхилено   3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса;  
536. 4) обґрунтування з посиланням на обставини та зміст вимог заявника;   -416- Оніщук М.В.
П. 4 ч. 1 ст. 105 викластиу такій редакції: "4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги".  
Враховано   4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;  
537. 5) клопотання про забезпечення права на безоплатну правову допомогу, про призначення судової експертизи, про витребування доказів, про виклик свідків тощо (у разі необхідності);   -417- Беспалий Б.Я.
У п. 5 ч. 1 ст. 105 на початку доповнити текстом "у разі необхідності", а наприкінці вилучити текст " (у разі необхідності)".  
Враховано   5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;  
    -418- Пеклушенко О.М.
П. 5 ч. 1 ст. 105 викластиу такій редакції: "5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;".  
Враховано    
538. 6) перелік документів та матеріалів, що додаються.   -419- Оніщук М.В.
Після ч. 1 ст. 105 доповнити новою частиною: "2. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом".  
Враховано   6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. 2. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.  
539. 2. До заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату державного мита, крім випадків, коли воно не підлягає сплаті.      3. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.  
540. 3. Вимоги та клопотання заявника мають бути чітко сформульованими.   -420- Оніщук М.В.
Ч. 3 ст. 105 вилучити.  
Враховано    
541. 4. Заява підписується особою, яка її подає. Якщо заява подається представником, то у ній зазначається прізвище, ім'я, по батькові представника, його поштова адреса та номер засобу зв'язку, а також довіреність чи інший документ, що стверджує повноваження особи, яка подає заяву. Заява, що подається від імені органу, підприємства, установи, організації, підписується керівником або іншою уповноваженою на те особою.   -421- Жванія Д.В.
У ч. 4 ст. 105 слово "стверджує" замінити словом "підтверджує".  
Враховано   4. Позовна заява підписується особою, яка її подає. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження особи, яка подає позовну заяву. Позовна заява, що подається від імені органу, підприємства, установи, організації, підписується керівником або іншою уповноваженою на те особою.  
542. 5. На підтвердження доводів заявник наводить і подає докази, що стверджують його вимоги.   -422- Оніщук М.В.
Частину 5 ст.105 вилучити.  
Враховано    
543. Стаття 106. Порушення провадження в адміністративній справі      Стаття . Відкриття провадження в адміністративній справі  
544. 1. Суддя адміністративного суду після одержання заяви з'ясовує:      1. Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:  
545. 1) чи подана заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;      1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;  
546. 2) чи має представник належні повноваження (якщо заяву подано представником);      2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);  
547. 3) чи відповідає заява вимогам, передбаченим статтями 104 і 105 цього Кодексу;      3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;  
548. 4) чи підлягає заява розгляду у порядку адміністративного судочинства і чи підсудна заява даному адміністративному суду;      4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду;  
549. 5) чи немає інших підстав для відмови у порушенні адміністративної справи, передбачених частиною першою статті 108 цього Кодексу.   -423- Онопенко В.В.
П. 5 ч. 1 ст. 106 викласти у такій редакції: "5) немає інших підстав для повернення заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом". У ч. 2 ст. 106 слова "залишення заяви без розгляду чи відмови у порушенні провадження у справі" замінити словами "для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі".  
Враховано редакційно   5) немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.  
550. 2. Суддя порушує провадження в адміністративній справі не інакше як на підставі поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом, заяви за умови відсутності підстав для залишення заяви без розгляду чи відмови у порушенні провадження у справі.      2. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.  
551. 3. Питання про порушення провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом десяти днів з дня надходження заяви до канцелярії адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків заяви, у разі залишення заяви без руху.   -424- Онопенко В.В.
Ч. 3 ст. 106 викласти у такій редакції: "3. Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху".  
Враховано   3. Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху.  
552. 4. Про порушення провадження в адміністративній справі суддя приймає ухвалу. В ухвалі суддя вирішує відповідно до статей 24 - 25 цього Кодексу питання про одноособовий чи колегіальний судовий розгляд справи, а також призначає дату у межах двадцяти одного дня з дня прийняття ухвали, час і місце судового розгляду.   -425- Жванія Д.В.
Ч. 4 ст. 106 викласти в такій редакції: "4. Про порушення провадження в адміністративній справі суддя приймає ухвалу. В ухвалі суддя вирішує відповідно до статей 24-25 цього Кодексу питання про одноособовий чи колегіальний судовий розгляд справи, а також призначає у межах двадцяти одного дня з дня прийняття ухвали дату, час і місце судового розгляду".  
Враховано редакційно   4. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження в адміністративній справі, номер справи; 2) ким і до кого пред'явлено адміністративний позов; 3) зміст позовних вимог; 4) час і місце попереднього судового засідання, якщо суд вважає його проведення необхідним; 5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є; 6) яким складом суду розглядатиметься справа.  
    -426- Онопенко В.В.
Ч. 4 ст. 106 викласти в такій редакції: "4. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження в адміністративній справі, номер справи; 2) ким і до кого пред'явлено адміністративний позов; 3) зміст позовних вимог; 4) час і місце попереднього судового засідання, якщо суд вважає його проведення необхідним; 5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є; 6) яким складом суду розглядатиметься справа".  
Немає висновку    
553. 5. Копія ухвали про порушення провадження в адміністративній справі протягом трьох днів надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з пам'яткою про їхні процесуальні права і обов'язки. Відповідачам надсилаються також копії заяви та доданих до неї документів.   -427- Жванія Д.В.
У ч. 5 ст. 106 слова "протягом трьох днів" замінити словами "протягом трьох днів з моменту прийняття".  
Враховано редакційно   5. Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі невідкладно після постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права і обов'язки. Відповідачам надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів.  
    -428- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 5 ст. 106 слово "пам'яткою" замінити словом "інформацією".  
Враховано    
554. Стаття 107. Залишення заяви без розгляду      Стаття . Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви  
555. 1. Суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, передбачених статтями 104 і 105 цього Кодексу, приймає ухвалу про залишення заяви без розгляду, про що повідомляє особу, яка подала заяву, і надає їй строк до п`ятнадцяти днів для виправлення недоліків. В ухвалі зазначаються недоліки заяви та спосіб їх усунення. Копія ухвали про залишення заяви без розгляду протягом трьох днів надсилається особі, що звернулася із заявою.   -429- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Оніщук М.В.
Ст. 107-109 викласти у такій редакції: "Стаття 107. Залишення заяви без руху, повернення заяви 1. Суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 104 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із заявою. 2. Якщо позивач усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. 3. Заява повертається заявнику, якщо: 1) заявник не усунув недоліки заяви, яку залишено без руху; 2) заявник до відкриття провадження у справі подав заяву про її відкликання; 3) заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 4) заяву від імені заявника подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 5) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 6) справа не підсудна цьому адміністративному суду. 4. Копія ухвали про повернення заяви невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із заявою й усіма доданими до неї матеріалами. 5. Ухвали про залишення заяви без руху або про повернення заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала заяву. 6. Залишення заяви без руху або повернення заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом. Стаття 108. Відмова у відкритті провадження в адміністративній справі 1. Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: 1) заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства; 2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, постанова суду чи ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, про закриття провадження у такій справі у зв`язку з відмовою заявника від заявлених вимог або або примиренням сторін; 3) наступила смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, які звернулися із заявою або до яких заявлено вимоги, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. 2. Про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі суддя постановляє ухвалу. 3. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надсилається особі, яка подала заяву, разом із заявою й усіма доданими до неї матеріалами. 4. Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала заяву. 5. Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.  
Враховано редакційно   1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.  
556. 2. Якщо вказівки судді у встановлений строк будуть виконані, заява вважається поданою у день первісного її подання до адміністративного суду.      2. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.  
557. 3. Якщо заяву до адміністративного суду подано недієздатною особою або від імені заявника особою, яка не має повноважень на представництво, суддя залишає заяву без розгляду у порядку, передбаченому цією статтею.      3. Позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху; 2) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання; 3) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 4) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 5) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 6) справа не підсудна цьому адміністративному суду.  
558. 4. Ухвала про залишення заяви без розгляду протягом десяти днів з дня одержання її копії може бути оскаржена особою, яка подала заяву, в апеляційному порядку.      4. Копія ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами. 5. Ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву.  
559. 5. Залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в установленому законом порядку.      6. Залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.  
560. Стаття 108. Відмова у порушенні провадження в адміністративній справі      Стаття . Відмова у відкритті провадження в адміністративній справі  
561. 1. Суддя відмовляє у порушенні провадження в адміністративній справі лише у випадках, якщо:      1. Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо:  
562. 1) звернення не підлягає розглядові у порядку адміністративного судочинства або справа за заявою не підсудна даному адміністративному суду;      1) заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;  
563. 2) є прийнята по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав постанова суду чи ухвала суду про відмову у порушенні провадження в адміністративній справі, про закриття провадження у такій справі у зв`язку з відмовою заявника від заявлених вимог або про затвердження мирової угоди сторін;      2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду чи ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, про закриття провадження в такій справі у зв`язку з відмовою позивача від адміністративного позову або примиренням сторін;  
564. 3) наступила смерть фізичної особи, а також у зв`язку з ліквідацією органу, підприємства, установи, організації, до яких заявлено вимоги, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;      3) наступила смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено адміністративний позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.  
565. 4) у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, з того самого предмету і з тих самих підстав;       
566. 5) строк звернення до адміністративного суду пропущено і немає підстав для його поновлення.       
567. 2. Про відмову у порушенні провадження в адміністративній справі суддя приймає ухвалу.      2. Про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі суддя постановляє ухвалу.  
568. 3. Копія ухвали про відмову у порушенні провадження в адміністративній справі протягом трьох днів надсилається особі, яка подала заяву, разом із заявою й усіма доданими до неї матеріалами.      3. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.  
569. 4. Ухвала про відмову у порушенні провадження в адміністративній справі протягом десяти днів з дня одержання її копії може бути оскаржена особою, яка подала заяву, в апеляційному порядку.      4. Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.  
570. 5. Відмова у порушенні провадження в адміністративній справі перешкоджає повторному зверненню тієї самої особи до того ж адміністративного суду з такою самою заявою.      5. Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.  
571. Стаття 109. Зустрічна заява       
572. 1. Відповідач у будь-який момент до прийняття остаточного судового рішення в адміністративній справі судом першої інстанції може подати до суду, який розглядає справу, зустрічну заяву, якщо зустрічна вимога пов'язана з висунутою у первісній заяві вимогою.   -430- Оніщук М.В.
Ст. 109 вилучити.  
Враховано    
573. 2. Зустрічна заява повинна відповідати вимогам статей 104 і 105 цього Кодексу, інакше зустрічна заява залишається без розгляду.       
574. 3. Подання зустрічної заяви не допускається у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.       
575. Глава 2. Підготовче провадження      Глава 2. Підготовче провадження  
576. Стаття 110. Підготовка справи до розгляду      Стаття . Підготовка справи до судового розгляду  
577. 1. Підготовче провадження (підготовку справи до розгляду) здійснює суддя адміністративного суду, який порушив провадження в адміністративній справі, або за його дорученням помічник судді, який має вищу юридичну освіту. Помічник судді при виконанні доручення користується повноваженнями судді.   -431- Оніщук М.В.
Ч. 1 ст. 110 викласти в такій редакції: "1. Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі".  
Враховано   1. Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.  
    -432- Соболєв С.В.
Ч. 1 ст. 110 доповнити третім реченням: "Помічник судді може бути відведений на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом для відводу (самовідводу) судді".  
Відхилено    
    -433- Васильєв Г.А.
Ч. 1 ст. 110 викласти в такій редакції: "1. Підготовче провадження (підготовку справи до розгляду) здійснює суддя адміністративного суду, який порушив провадження в адміністративній справі".  
Враховано    
    -434- Жванія Д.В.
Друге речення ч. 1 ст. 110 вилучити.  
Враховано    
    -435- Пеклушенко О.М.
Переглянути редакцію ч. 1 ст. 110, оскільки вона суперечить статтям 124 та 127 Конституції України, адже суддя або суд не може передавати свої повноваження будь-яким органам та посадовим особам.  
Враховано    
578. 2. Суддя до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи, щоб розглянути і вирішити спір по можливості в одному судовому засіданні. Для цього суддя може до судового розгляду справи:   -436- Оніщук М.В.
Ч. 2 ст. 110 викласти у такій редакції: "2. Суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може". 1) прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача; 2) прийняти рішення про обов`язковість особистого з'явлення осіб, які беруть участь у справі, про залучення третіх осіб до справи; 3) викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів. 4) прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання". Ч. 3-6 вилучити.  
Враховано   2. Суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може:  
579. 1) запросити обидві сторони для обговорення справи та можливостей щодо примирення сторін;       
580. 2) запропонувати сторонам доповнити чи пояснити наведені обставини чи подані матеріали, а також надати суду додаткові докази;       
581. 3) навести необхідні довідки;       
582. 4) прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду;      1) прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача;  
583. 5) прийняти рішення про обов`язковість особистого з'явлення осіб, які беруть участь у справі, про залучення третіх осіб до справи;      2) прийняти рішення про обов`язковість особистого з'явлення осіб, які беруть участь у справі, про залучення третіх осіб до справи;  
584. 6) викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів.      3) викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів; 4) прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання.  
585. 3. Особи, які беруть участь у справі, повинні бути проінформовані про кожне розпорядження судді щодо підготовки справи до розгляду.       
586. 4. Суддя, готуючи справу до розгляду, може збирати необхідні докази.       
587. 5. Ухилення від надання документів, матеріалів, інформації або відмова від надання пояснень є неповагою до суду і тягне встановлену законом відповідальність.   -437- Васильєв Г.А.
Ч. 5 ст. 110 вилучити.  
Враховано    
588. 6. Суд, який порушив провадження у справі, повинен передати її на розгляд іншого суду того ж рівня, якщо під час підготовки справи до розгляду виявилося, що заяву було прийнято із порушенням правил підсудності.       
589. 7. За обґрунтованим клопотанням заявника про прискорений розгляд справи суддя вживає заходи щодо якнайскорішого розгляду і вирішення справи, у зв'язку з чим виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про прийняті ним розпорядження чи ухвали суддя здійснює за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.   -438- Жванія Д.В.
У ч. 7 ст. 110 слова "розпорядження чи" вилучити.  
Враховано   4. За обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу. Стаття . Попереднє судове засідання 1. Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку. 2. Попереднє судове засідання проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. 3. Для врегулювання спору суд з'ясовує, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністративний позов, і роз'яснює сторонам можливості щодо примирення. 4. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд: 1) уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову; 2) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; 3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати; 4) з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду. 5. За заявою однієї зі сторін про неможливість з'явлення до суду попереднє судове засідання може бути відкладено, якщо причини нез'явлення будуть визнані судом поважними. Стаття . Відмова від адміністративного позову та визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження 1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. 2. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. При частковій відмові позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. 3. При частковому визнанні адміністративного позову відповідачем і прийнятті його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 165 цього Кодексу. При повному визнанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. 4. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Стаття . Примирення сторін під час підготовчого провадження 1. Сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. 2. За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення. 3. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси. 4. У разі невиконання умов примирення однією зі сторін суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у справі.  
    -439- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Оніщук М.В.
Після ст. 110 доповнити новою статею: "Попереднє судове засідання 1. Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку. 2. Попереднє судове засідання проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. 3. Для врегулювання спору суд з'ясовує, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністративний позов, і роз'яснює сторонам можливості щодо примирення. 4. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд: 1) уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову; 2) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; 3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати; 4) з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання. 5. За заявою однієї зі сторін про неможливість з'явлення до суду попереднє судове засідання може бути відкладено, якщо причини нез'явлення будуть визнані судом поважними".  
Враховано    
    -440- Оніщук М.В.
Доповнити главу новими статтями такого змісту: "Відмова від адміністративного позову та визнання адміністративного позову 1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. 2. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. При частковій відмові позивача від адміністративного позову, суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. 3. При частковому визнанні адміністративного позову відповідачем і прийнятті його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 165 цього Кодексу. При повному визнанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. 4. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.  
Враховано    
    -441- Оніщук М.В.
Стаття ___. Примирення сторін 1. Сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. 2. За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення. 3. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси. 4. У разі невиконання умов примирення однією зі сторін суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у справі".  
Враховано    
590. Стаття 111. Пропозиція суду про надання додаткових доказів та пояснень      Стаття . Пропозиція суду про надання додаткових доказів та пояснень  
591. 1. Суддя може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази у визначений суддею строк.   -442- Онопенко В.В.
У ст. 111 слово "суддя" замінити словом "суд".  
Враховано   1. Суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази у строк, встановлений судом.  
592. 2. Питання про прийняття доказів, поданих з порушенням визначеного суддею строку, вирішується суддею з урахуванням поважності причин несвоєчасного надання доказів.      2. Питання про прийняття доказів, наданих з порушенням строку, встановленого судом, вирішується судом з урахуванням поважності причин несвоєчасного надання доказів.  
593. Стаття 112. Судове доручення      Стаття . Судове доручення  
594. 1. Суд, у разі потреби збирання доказів в іншому районі чи місті України, доручає відповідному адміністративному суду провести певні процесуальні дії.   -443- Оніщук М.В.
Ч. 1-3 ст. 112 викласти у такій редакції: "1. Суд, у разі потреби збирання доказів за межами своєї територіальної підсудності, доручає відповідному адміністративному суду провести певні процесуальні дії. 2. В ухвалі про судове доручення коротко зазначається зміст справи, вказуються обставини, що належить з`ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручення. Ухвала про судове доручення невідкладно надсилається до адміністративного суду, який буде її виконувати, і є обов`язковою для нього. 3. Судове доручення невідкладно виконується судом за правилами цього Кодексу, які встановлюють порядок вчинення відповідних процесуальних дій". Ч. 5 ст. 112 вилучити.  
Враховано   1. Суд, який розглядає справу, у разі потреби збирання доказів за межами своєї територіальної підсудності доручає відповідному адміністративному суду провести певні процесуальні дії.  
595. 2. В ухвалі про судове доручення коротко зазначається зміст справи, вказуються обставини, що належить з`ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручення. Ухвала про судове доручення негайно надсилається до суду, який буде її виконувати і є обов`язковою для нього.      2. В ухвалі про судове доручення коротко зазначається зміст справи, що розглядається, вказуються обставини, що належить з`ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручення. Ухвала про судове доручення невідкладно надсилається до адміністративного суду, який буде її виконувати, та є обов`язковою для нього.  
596. 3. Ухвала про судове доручення виконується протягом десяти днів у судовому засіданні за правилами адміністративного судочинства.   -444- Жванія Д.В.
У ч. 3 ст. 112 слова "протягом десяти днів" замінити словами "протягом десяти днів з моменту її одержання".  
Відхилено у зв'язку з новою редакцією  3. Судове доручення невідкладно виконується судом за правилами цього Кодексу, які встановлюють порядок вчинення відповідних процесуальних дій.  
597. 4. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання, однак їхнє нез'явлення не є перешкодою для виконання доручення.      4. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Нез'явлення належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає виконанню судового доручення.  
598. 5. Протоколи і всі зібрані при виконанні доручення матеріали негайно надсилаються до суду, який розглядає справу.       
599. 6. Якщо учасники судового процесу, які дали пояснення або свідчення суду, який виконував окреме доручення, з'являться до суду, який розглядає справу, то вони дають пояснення і свідчення у загальному порядку.      5. Якщо особа, яка бере участь у справі, чи свідок, що дали пояснення або показання суду, який виконував окреме доручення, з'являться до суду, що розглядає справу, то вони дають пояснення і показання у загальному порядку.  
600. 7. Адміністративні суди України можуть звертатися з дорученням про проведення певних процесуальних дій до іноземних судів на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.   -445- Жванія Д.В.
У ч. 7 ст. 112 слова "міжнародних договорів" замінити словами "чинних міжнародних договорів".  
Відхилено   6. Адміністративні суди України можуть звертатися з дорученням про проведення певних процесуальних дій до іноземних судів, а також виконувати доручення іноземних судів на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
    -446- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 7 ст. 112 після слів доповнити словами "а також виконувати доручення іноземних судів".  
Враховано    
601. Стаття 113. Складання протоколів       
602. 1. Про вчинення окремої процесуальної дії поза залом судових засідань, пов'язаної із збиранням доказів, секретарем судового засідання складається протокол.   -447- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статті 113 і 114 помістити після статті 48 і узгодити їх з проектом ЦПК  
Враховано    
603. 2. Протокол після його складання і ознайомлення з ним усіх присутніх учасників судового процесу підписується секретарем судового засідання, суддею, який вчиняв процесуальну дію, і присутніми учасниками судового засідання. Внесення змін до протоколу у подальшому не допускається.   -448- Жванія Д.В.
У ч. 2 ст. 113 слова "присутніми учасниками судового засідання" замінити словами "присутніми учасниками судового процесу".  
Враховано у ч. 3 ст. 46   
604. Стаття 114. Зміст протоколу       
605. Протокол про вчинення процесуальної дії поза залом судових засідань, пов'язаної із збиранням доказів, повинен містити:       
606. 1) номер адміністративної справи;       
607. 2) прізвища та ініціали судді, який вчиняє процесуальну дію, а також секретаря судового засідання;   -449- Беспалий Б.Я.
У п. 2 ч. 1 ст. 114 слово "прізвища" замінити словом "прізвище".  
Враховано у п. 1 ст. 47   
608. 2) підставу, час і місце вчинення процесуальної дії;       
609. 3) прізвища, імена та по батькові присутніх учасників судового процесу;       
610. 4) опис ходу її проведення, у тому числі відомості про заявлені клопотання та ухвали суду, а також про інші істотні моменти вчинення процесуальної дії.       
611. Стаття 115. Об`єднання і роз`єднання справ      Стаття . Об`єднання і роз`єднання справ  
612. Суддя, а також суд під час судового розгляду справи може своєю ухвалою об`єднати для спільного розгляду і вирішення кілька адміністративних справ за однорідними заявами одного й того самого заявника до того й самого відповідача чи до різних відповідачів або за заявами різних заявників до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька, поєднані в одне провадження заяви у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.   -450- Жванія Д.В.
У ст. 115 слова "суддя, а також" вилучити.  
Враховано редакційно   1. Суд може своєю ухвалою об`єднати для спільного розгляду і вирішення кілька адміністративних справ за однорідними позовними заявами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька, поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.  
    -451- Філенко В.П.
Ст. 117 доповнити частиною другою: "2. Ухвали про об'єднання чи роз'єднання справ можуть бути оскаржені".  
Відхилено    
613. Стаття 116. Забезпечення вимог заявника      Стаття . Забезпечення адміністративного позову  
614. 1. За клопотанням заявника суддя, а також суд під час судового розгляду справи може прийняти ухвалу про вжиття заходів щодо забезпечення вимог заявника, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та законним інтересам заявника до прийняття рішення в адміністративній справі або захист цих прав, свобод та законних інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.   -452- Жванія Д.В.
У ч. 1 ст. 116 слова "за клопотанням заявника суддя, а також суд під час судового розгляду справи може прийняти ухвалу" замінити словами "за клопотанням заявника або з власної ініціативи суд під час судового розгляду справи або до його початку може прийняти ухвалу".  
Враховано редакційно   1. Суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.  
    -453- Головатий С.П.
Викласти ч. 1 Статті 116 у такій редакції: "1. За клопотанням заявника або з власної ініціативи суддя, а також суд під час судового розгляду справи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення вимог заявника. Суд приймає рішення про забезпечення вимог заявника якщо існує очевидна небезпека завдання шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, якщо захист цих прав, свобод та законних інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, якщо необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів, а також, якщо очевидними є ознаки незаконності адміністративного акта".  
Враховано редакційно    
615. 2. Ухвалу про вжиття заходів щодо забезпечення вимог заявника приймає суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може прийняти суд апеляційної інстанції.      2. Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.  
616. 3. Подання заяви, а також порушення провадження в адміністративній справі не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення вимог заявника має право зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, відповідною ухвалою. Дана ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що його прийняв, і/або виконавця рішення та є обов`язковою для виконання.   -454- Оніщук М.В.
Частину 3 ст.116 виклсти в наступній редакції: "3. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що його прийняв рішення і є обов`язковою для виконання".  
Враховано   3. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення та є обов`язковою для виконання.  
617. 4. В адміністративному судочинстві, крім передбаченого частиною третьою цієї статті способу, вимоги заявника можуть бути забезпечені:   -455- Васильєв Г.А.
Ч. 4 ст. 116 викласти у такій редакції: "4. В адміністративному судочинстві, крім передбаченого частиною третьою цієї статті способу, вимоги заявника можуть бути забезпечені забороною проводити певні дії".  
Враховано редакційно   4. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.  
618. 1) забороною проводити певні дії;   -456- Головатий С.П.
Доповнити ч. 4 Статті 116: 3) вимогою до суб'єктів владних повноважень відновити стан, що існував на момент прийняття (адміністративного акта) або у будь-який час після його прийняття.  
Відхилено , оскільки таке рішення може бути прийняте тільки за результатами розгляду справи по суті   
619. 2) накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві або перебувають у його розпорядженні і знаходяться у нього або інших осіб.   -457- Національний банк України
Ст. 116 доповнити новою ч. 5 такого змісту: "5. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень Національного банку України щодо призначення та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії тимчасовому адміністратору, ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку".  
Враховано   5. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень Національного банку України щодо призначення та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії тимчасовому адміністратору, ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку.  
620. Стаття 117. Порядок забезпечення вимог заявника      Стаття . Порядок забезпечення адміністративного позову  
621. 1. Клопотання про забезпечення вимог заявника розглядається не пізніше наступного робочого дня після його одержання і у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача й інших осіб, які беруть участь у справі.      1. Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.  
622. 2. Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення вимог заявника іншим або скасування заходів щодо забезпечення вимог заявника. Таке клопотання розглядається не пізніше наступного робочого дня після його одержання і у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення заявника й інших осіб, які беруть участь у справі.      2. Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Таке клопотання розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі.  
623. 3. Питання про забезпечення вимог заявника, про заміну одного способу забезпечення вимог заявника іншим або про вжиття заходів щодо забезпечення вимог заявника, крім випадків, передбачених частинами першою-другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Нез'явлення цих осіб не перешкоджає розглядові цих питань.   -458- Онопенко В.В.
Частину 3 ст.117 викласти в наступній редакції: "3. Питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою-другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Нез'явлення цих осіб не перешкоджає розглядові цих питань."  
Враховано   3. Питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою, другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Нез'явлення належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розглядові таких питань.  
624. 4. Якщо у задоволенні вимог заявникові буде відмовлено, вжиті заходи щодо забезпечення вимог заявника зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього прийняти ухвалу про скасування заходів щодо забезпечення вимог заявника або заміну одного способу забезпечення вимог заявника іншим.      4. Якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.  
625. 5. Виконання ухвал з питань забезпечення вимог заявника здійснюється негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.   -459- Беспалий Б.Я.
У ч. 5 ст. 117 після слів "в порядку, встановленому" додати слово "законом".  
Враховано   5. Виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.  
626. 6. Ухвала з питань забезпечення вимог заявника може бути оскаржена у загальному порядку. Відлік строку для оскарження ухвали про вжиття заходів щодо забезпечення вимог заявника, прийнятої у відсутності відповідача, починається з наступного дня після доведення ухвали до його відома. Оскарження ухвали з питань забезпечення вимог заявника не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.   -460- Філенко В.П.
Речення друге ч. 6 ст. 117 вилучити, оскільки це питання врегульовано у статті, що стосується обчислення строків. Частину 6 ст.117 викласти в наступній редакції: "6. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи."  
Враховано   6. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.  
627. Стаття 118. Ознайомлення зі справою      Стаття . Ознайомлення зі справою  
628. 1. Особи, які беруть участь у справі, під час підготовчого провадження можуть знайомитися з матеріалами адміністративної справи.   -461- Жванія Д.В.
Ч. 1 ст. 118 викласти в такій редакції: "1. Особи, які беруть участь у справі, під час підготовчого провадження можуть знайомитися з матеріалами адміністративної справи та робити з них виписки".  
Враховано редакційно   1. Особи, які беруть участь у справі, під час підготовчого провадження можуть знайомитися з матеріалами адміністративної справи, робити з них виписки та копії.  
629. 2. Особи, які беруть участь у справі, під час підготовчого провадження можуть за власний рахунок замовити в апарату суду завірені копії документів і виписки з них.   -462- Головатий С.П.
Ч. 2 ст. 118 викласти у такій редакції: "2. Особи, які беруть участь у справі, під час підготовчого провадження можуть за власний рахунок замовити і отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них".  
Враховано   2. Особи, які беруть участь у справі, під час підготовчого провадження можуть за власний рахунок замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.  
630. 3. Проекти судових рішень в адміністративній справі для ознайомлення не пред'являються.       
631. Стаття 119. Особисте з'явлення      Стаття . Обов'язковість особистої участі  
632. 1. Суддя, а також суд під час судового розгляду справи може прийняти ухвалу про обов`язковість з'явлення сторін чи третіх осіб у судове засідання. На випадок нез'явлення він попереджає про наслідки нез'явлення. У разі нез'явлення суд може прийняти ухвалу про накладення штрафу.   -463- Жванія Д.В.
У ст. 119 слова "суддя, а також" вилучити.  
Враховано   1. Суд може постановити ухвалу про обов`язковість особистої участі сторін чи третіх осіб у судовому засіданні. Викликати сторону чи третю особу для особистих пояснень можна і тоді, коли у судовому розгляді беруть участь їхні представники.  
    -464- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 119 викласти у такій редакції: "1. Суд може постановити ухвалу про обов`язковість особистої участі сторін чи третіх осіб у судовому засіданні. Викликати сторону чи третю особу для особистих пояснень можна і тоді, коли у судовому розгляді беруть участь їхні представники".  
Враховано    
633. 2. Якщо особою, яка бере участь у справі, є орган, підприємство, установа, організація, то штраф накладається на уповноважену для участі в судовому розгляді справи фізичну особу.   -465- Філенко В.П.
Ч. 2, 4 і друге речення ч. 3 ст. 119 вилучити.  
Враховано    
634. 3. Суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, рішення, дії або бездіяльність якого оскаржується, направити для участі у судовому засіданні особу, яка має належно оформлені повноваження на ведення справи та яка поінформована про обставини адміністративної справи. За нез'явлення до суду без поважних причин суд може накласти штраф на таку особу.       
635. 4. Суд у судовому засіданні скасовує ухвалу про накладення штрафу, якщо під час судового розгляду визнає поважними причини нез'явлення особи, участь якої визнана обов'язковою.       
636. Стаття 120. Ухвала судді за результатами підготовки справи до розгляду   -466- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Назву і ч. 1 ст. 120 викласти у такій редакції: "Судові рішення за наслідками підготовчого провадження 1. За наслідками підготовчого провадження суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) зупинення провадження у справі; 3) закриття провадження у справі; 4) закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду;  
Враховано   Стаття . Судові рішення за наслідками підготовчого провадження  
637. 1. Під час підготовки справи до розгляду суддя може прийняти ухвали про:      1. За наслідками підготовчого провадження суд постановляє ухвалу про:  
638. 1) залишення заяви без розгляду з підстави, передбаченої частиною третьою статті 157 цього Кодексу;      1) залишення позовної заяви без розгляду;  
639. 2) зупинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 158 цього Кодексу;      2) зупинення провадження у справі;  
640. 3) закриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 159 цього Кодексу;      3) закриття провадження у справі;  
641. 4) об'єднання чи роз'єднання справ;      4) закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.  
642. 5) вжиття заходів щодо забезпечення вимог заявника;       
643. 6) про розмір державного мита;   -467- Жванія Д.В.
У п. 6-9 ч. 1 ст. 120 слово "про" вилучити.  
Враховано    
644. 7) про судові витрати;       
645. 8) про приєднання до справи нових документів та матеріалів;       
646. 9) про вжиття інших необхідних заходів для підготовки до судового розгляду справи.       
647. 2. Про закінчення підготовчого провадження і готовність справи до судового розгляду суддя, який здійснював підготовче провадження або за дорученням якого підготовче провадження здійснював помічник судді, приймає ухвалу.   -468- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2 ст. 120 викласти чотирма частинами у такій редакції: "2. В ухвалі про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду зазначається, які підготовчі дії проведені, і встановлюється дата, час та місце розгляду справи. 3. Якщо під час попереднього судового засідання, ня яке з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, вирішені необхідні для її розгляду питання, то за письмовою згодою цих осіб судовий розгляд може бути розпочатий у той же день. 4. Якщо під час попереднього провадження відповідач визнав позов, суд може прийняти постанову про задоволення позовних вимог. 5. Копії судового рішення за наслідками підготовчого провадження надсилаються особам, які беруть участь у справі, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті".  
Враховано   2. В ухвалі про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду зазначається, які підготовчі дії проведені, і встановлюється дата, час та місце розгляду справи. 3. Якщо під час попереднього судового засідання, ня яке з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, вирішені необхідні для її розгляду питання, то за письмовою згодою цих осіб судовий розгляд може бути розпочатий у той же день. 4. Якщо під час попереднього провадження відповідач визнав позов, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову. 5. Копії судового рішення за наслідками підготовчого провадження надсилаються особам, які беруть участь у справі, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті.  
648. Глава 3. Судовий розгляд справи      Глава 3. Судовий розгляд справи  
649. Стаття 121. Розгляд адміністративної справи у судовому засіданні      Стаття . Розгляд адміністративної справи у судовому засіданні  
650. 1. Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється у судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.   -469- Соболєв С.В.
Доповнити статтю 121 частиною першою такого змісту: "Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена у тримісячний строк з дня початку провадження у справі". Частини 1-10 вважати відповідно частинами 2-11.  
Враховано редакційно   1. Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. 2. Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.  
651. 2. Склад суду під час судового розгляду справи незмінний. У разі неможливості здійснення судового розгляду одним із суддів до судового розгляду залучається інший суддя і розгляд починається спочатку.   -470- Соболєв С.В.
Ч. 2 ст. 121 перенести до розділу "Склад суду. Відводи"..  
Враховано у ст. 26   
652. 3. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили усі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.      3. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.  
653. 4. Судовий розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні. Справу або її частину може бути розглянуто у закритому судовому засіданні, коли суд дійде висновку, що відкритий розгляд може призвести до розголошення державної або іншої охоронюваної законом таємниці.   -471- Кабінет Міністрів України
Положення ч.ч. 4-7 ст. 121 проекту Кодексу розкривають принцип гласності і мають бути викладені в розділі І (ст. 13) цього проекту. Тим більше, що положення ч.ч. 4-7 ст. 121 в більшості дублюють положення ч.ч. 2-4 ст. 13 проекту.  
Враховано    
654. 5. Під час розгляду справи або її частини у закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності - експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки.   -472- Онопенко В.В.
Ч. 5-7, 9-10 ст. 121 вилучити.  
Враховано    
655. 6. Розгляд справи у закритому судовому засіданні провадиться з додержанням усіх правил адміністративного судочинства.       
656. 7. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні адміністративний суд приймає ухвалу.       
657. 8. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Суд може проводити засідання також за межами приміщення суду, якщо це необхідно в інтересах справи.   -473- Онопенко В.В.
Друге речення ч. 8 ст. 121 викласти у такій редакції: "Окремі процесуальні дії у разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду".  
Враховано   4. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.  
658. 9. Крім часу, відведеного для відпочинку, у судовому засіданні можуть бути й інші перерви, тривалість яких залежно від обставин розгляду справи визначається судом.   -474- Філенко В.П.
Ч. 9 ст. 122 вилучити, бо вона дублює положення ст. 152.  
Враховано    
659. 10. Суд безпосередньо досліджує докази у судовому засіданні. Суд заслуховує пояснення сторін у справі, третіх осіб, свідчення свідків, досліджує експертні висновки, письмові та речові докази, здійснює огляд на місці.   -475- Жванія Д.В.
Ч. 10 ст. 121 після слів "здійснює огляд на місці" доповнити словами "вчиняє інші процесуальні дії".  
Відхилено у зв'язку з вилученням частини   
660. Стаття 122. Головуючий у судовому засіданні      Стаття . Головуючий у судовому засіданні  
661. 1. При розгляді справи судом першої інстанції головуючим у судовому засіданні є суддя, який здійснював підготовче провадження, або старший за віком суддя, якщо справа розглядається колегією суддів.   -476- Жванія Д.В.
Довгий Т.О.
У ч. 1 ст. 122 слова "старший за віком суддя" замінити словами "суддя, який має більший суддівський стаж".  
Відхилено у зв'язку з вилученням цих слів  1. При розгляді справи судом першої інстанції головуючим у судовому засіданні є суддя, який здійснював підготовче провадження.  
662. 2. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.      2. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками адміністративного процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.  
663. 3. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення у судовому засіданні належного порядку.      3. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.  
664. Стаття 123. Відкриття судового засідання      Стаття . Відкриття судового засідання  
665. У призначений для розгляду справи час головуючий в судовому засіданні відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядається.   -477- Онопенко В.В.
Ст. 123 доповнити новими частинами: "2. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних та повідомлених осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх нез'явлення, якщо вони відомі. 3. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження посадових, службових осіб, представників".  
Враховано   1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається. 2. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних та повідомлених осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, і повідомляє причини їх нез'явлення, якщо вони відомі. 3. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження посадових, службових осіб, представників.  
666. Стаття 124. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків, присяга перекладача   -478- Довгий Т.О.
У назві статті 124 виключити слово "присяга перекладача".  
Відхилено   Стаття . Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків, присяга перекладача  
667. 1. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює перекладачеві його права і обов'язки, передбачені статтею 66 цього Кодексу, та попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за заздалегідь неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.   -479- Жванія Д.В.
У ч. 1 ст. 124 слово "перекладачеві" замінити словами "перекладачеві, який бере участь у розгляді справи".  
Відхилено , бо в судовому засіданні не можна роз'яснювати права перекладачеві, який не бере участь у розгляді справи.  1. Головуючий в судовому засіданні роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки, встановлені статтею 68 цього Кодексу, і попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.  
668. 2. Головуючий приводить перекладача до такої присяги:   -480- Довгий Т.О.
Частину другу та третю ст. 124 виключити; у зв'язку з цим частину четверту вважати частиною другою.  
Відхилено   2. Головуючий приводить перекладача до такої присяги:  
669. "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), обіцяю чесно і сумлінно виконувати обов'язки перекладача, використовуючи всі свої знання та можливості".   -481- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Узгодити тексти присяг з аналогічними положеннями нового ЦПК України, виклавши їх за зразком: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки перекладача (спеціаліста, експерта), використовуючи усі свої професійні можливості".  
Враховано   "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки перекладача, використовуючи усі свої професійні можливості".  
670. 3. Присяга проголошується перекладачем усно, після чого він підписується під текстом присяги. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.      3. Присяга проголошується перекладачем усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.  
671. 4. Правила цієї статті поширюються також на особу, яка розуміє знаки німого та глухого і запрошена у зв'язку з цим до участі в розгляді справи.   -482- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 4 ст. 125 вилучити, оскільки така особа є перекладачем.  
Враховано    
672. Стаття 125. Повідомлення про повне фіксування судового процесу технічними засобами      Стаття . Повідомлення про повне фіксування судового процесу технічними засобами  
673. Секретар судового засідання повідомляє суд про готовність технічного засобу до повного фіксування судового процесу, про модель, тип та серійний номер технічного засобу та відповідні характеристики носія інформації (касети, дискети, компакт-диску тощо), на яких ведеться запис судового процесу, а також про умови фіксування судового процесу (розташування мікрофонів та необхідність промовця говорити в мікрофон, недопустимість одночасних виступів учасників судового процесу, дотримання порядку та тиші в залі судового засідання).   -483- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ст. 125 слова "готовність технічного засобу до повного фіксування судового процесу" замінити словами "здійснення повного фіксування судового засідання".  
Враховано   1. Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового засідання, а також про умови фіксування судового засідання (розташування мікрофонів та необхідність промовця говорити в мікрофон, недопустимість одночасних виступів учасників адміністративного процесу, дотримання тиші в залі судового засідання).  
674. Стаття 126. Перевірка з'явлення учасників судового процесу   -484- Онопенко В.В.
Статтю 126 вилучити.  
Враховано    
675. 1. Судовий розпорядник, а у разі його відсутності у судовому засіданні - секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручені повістки тим, хто не з'явився, та які є відомості про причини їх нез'явлення.   -485- Васильєв Г.А.
Ч. 1 ст. 126 викласти в такій редакції: "1. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручені повістки тим, хто не з'явився, та які є відомості про причини їх нез'явлення".  
Враховано редакційно у ст. 122   
676. 2. Суд встановлює особу тих учасників, що з'явилися, а також перевіряє повноваження посадових, службових осіб і представників.       
677. Стаття 127. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу      Стаття . Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу  
678. Головуючий у судовому засіданні оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі і з'явилися у судове засідання, їх право заявляти відводи.      1. Головуючий у судовому засіданні оголошує склад суду, а також імена експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі та з'явилися в судове засідання, їхнє право заявляти відводи.  
679. Стаття 128. Наслідки нез'явлення в судове засідання особи, яка бере участь у справі      Стаття . Наслідки нез'явлення в судове засідання особи, яка бере участь у справі  
680. 1. Суд відкладає розгляд справи у разі:      1. Суд відкладає розгляд справи в разі:  
681. 1) нез'явлення у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені повістки;   -486- Беспалий Б.Я.
У п. 1 ч. 1 ст. 128 текст " (сторін)" вилучити. У п. 2 текст " (сторін)" вилучити та після тексту "у встановленому" доповнити текстом "цим Кодексом".  
Відхилено   1) нез'явлення у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки;  
682. 2) нез'явлення у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини нез'явлення і причини їх нез'явлення визнані судом поважними;   -487- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 2 ч. 1 ст. 128 викласти у такій редакції: "2) нез'явлення у судове засідання позивача, повідомленого у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 3) нез'явлення у судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, повідомленого у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності"..  
Враховано   2) нез'явлення в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 3) нез'явлення в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;  
683. 3) якщо суд визнав обов'язковим з'явлення особи, яка бере участь у справі, а вона не з'явилася. Викликати сторони для особистих пояснень можна і тоді, коли у судовому розгляді беруть участь їхні представники.      4) якщо суд визнав обов'язковим з'явлення особи, яка бере участь у справі, а вона не з'явилася.  
684. 2. Нез'явлення в судове засідання без поважних причин представника або неповідомлення ним про причини нез'явлення не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.      2. Нез'явлення в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які з'явилися в судове засідання, або неповідомлення ним про причини нез'явлення не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.  
685. 3. У разі нез'явлення заявника без поважних причин або неповідомлення ним про причини нез'явлення, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.   -488- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 3-5 ст. 128 викласти у такій редакції: "3. У разі повторного нез'явлення заявника без поважних причин або без повідомлення ним про причини нез'явлення, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. 4. У разі нез'явлення відповідача-суб'єкта владних повноважень без поважних причин або без повідомлення ним про причини нез'явлення, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. 5. Наслідки, встановлені частинами другою-четвертою цієї статті, застосовуються й у разі, якщо сторона без поважних причин покине судове засідання".  
Враховано редакційно   3. У разі повторного нез'явлення позивача, належним чином повідомленого про час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини нез'явлення, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.  
686. 4. Якщо відомостей про причини нез'явлення відповідача немає або причини нез'явлення будуть визнані неповажними, справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.      4. У разі нез'явлення відповідача-суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини нез'явлення розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.  
687. 5. Наслідки, передбачені частинами другою-четвертою цієї статті, застосовуються й у разі, якщо сторона покине судове засідання.      5. Наслідки, визначені частинами другою-четвертою цієї статті, застосовуються й у разі, якщо сторона без поважних причин залишить залу судового засідання.  
688. Стаття 129. Наслідки нез'явлення в судове засідання свідків, експерта, спеціаліста      Стаття . Наслідки нез'явлення в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста  
689. Якщо у судове засідання не з'явилися свідок, експерт, спеціаліст суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи у відсутності свідка, експерта, спеціаліста, які не з'явилися, та приймає ухвалу про можливість судового розгляду або про відкладення розгляду справи, або оголошує перерву. Одночасно суд може вирішити питання про відповідальність свідка, експерта, спеціаліста, які не з'явилися, на підставі статей 272, 273 цього Кодексу.   -489- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Друге речення ст. 129 викласти у такій редакції: "Одночасно суд може вирішити питання про застосування до свідка, експерта, спеціаліста, які не з'явилися, заходів процесуального примусу на підставі статті 275 цього Кодексу".  
Враховано   1. Якщо в судове засідання не з'явилися свідок, експерт, спеціаліст, суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість продовження судового розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про оголошення перерви. Одночасно суд може вирішити питання про привід свідка, експерта, спеціаліста, які не з'явилися.  
690. Стаття 130. Видалення свідків із залу судового засідання   -490- Онопенко В.В.
Ст. 130 вилучити.  
Враховано    
691. 1. Свідки видаляються із залу судового засідання у відведені для цього приміщення, щоб вони не могли спілкуватися між собою.       
692. 2. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.       
693. Стаття 131. Роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків      Стаття . Роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків  
694. 1. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов'язки, передбачені статтями 51, 53, 56 і 61 цього Кодексу.   -491- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Оніщук М.В.
У ч. 1 ст. 131 слова "статтями 51, 53, 56 і 61 цього Кодексу" замінити словами "цим Кодексом". Доповнити частину новим реченням:"Одночасно особам, які беруть участь у справі, видається пам'ятка про їхні права та обов'язки, встановлені цим Кодексом.".  
Враховано   1. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов'язки, встановлені цим Кодексом. Одночасно особам, які беруть участь у справі, видається пам'ятка про їхні права та обов'язки, встановлені цим Кодексом.  
695. 2. Роз'яснення прав та обов'язків особам, які беруть участь у справі, не проводиться, якщо їм вони були роз'яснені у попередньому судовому засіданні.   -492- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2 ст. 131 вилучити.  
Враховано    
696. Стаття 132. Роз'яснення прав і обов'язків експерта, присяга експерта   -493- Довгий Т.О.
У назві статті 132 виключити слово "присяга експерта".  
Відхилено   Стаття . Роз'яснення прав і обов'язків експерта, присяга експерта  
697. 1. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює експерту його права і обов'язки, передбачені статтею 64 цього Кодексу, та попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків або за надання заздалегідь неправдивого висновку.      1. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює експерту його права та обов'язки, встановлені статтею 66 цього Кодексу, і попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.  
698. 2. Головуючий приводить експерта до такої присяги:   -494- Довгий Т.О.
Частину другу та третю ст. 132 виключити; у зв'язку з цим частину четверту вважати частиною другою.  
Відхилено   2. Головуючий приводить експерта до такої присяги:  
699. "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), обіцяю чесно і сумлінно виконати покладені на мене обов'язки експерта, використовуючи всі свої знання та можливості".      "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки експерта, використовуючи всі свої професійні можливості".  
700. 3. Присяга проголошується експертом усно, після чого він підписує текст присяги. Вона діє і щодо тих випадків, коли висновок був складений до приведення до присяги. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи.   -495- Онопенко В.В.
Ч. 3 ст. 132 викласти у такій редакції "3. Присяга проголошується експертом усно, після чого він підписує текст присяги. Дія присяги поширюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її проголошення. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи". Доповнити ст. 132 новою частиною такого змісту: "5. Експертам, які працюють в державних експертних установах, роз'яснення прав і обов'язків експерта та приведення його до присяги здійснюються керівником експертної установи під час призначення особи на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. Засвідчені печаткою експертної установи копії тексту присяги та розписки про ознайомлення з правами і обов'язками експерта та про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, за відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків подаються на вимогу суду".  
Враховано   3. Присяга проголошується експертом усно, після чого він підписує текст присяги. Дія присяги поширюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її проголошення. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи.  
701. 4. Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обов'язки експерта і його відповідальність роз'яснюється головуючим одразу після залучення його до участі у судовому процесі.      4. Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обов'язки експерта та його відповідальність роз'яснюються головуючим одразу після залучення його до участі в адміністративному процесі. 5. Експертам, які працюють в державних експертних установах, роз'яснення прав і обов'язків експерта та приведення його до присяги здійснюються керівником експертної установи під час призначення особи на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. Засвідчені печаткою експертної установи копії тексту присяги і розписки про ознайомлення з правами та обов'язками експерта і про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків подаються на вимогу суду.  
702. Стаття 133. Роз'яснення спеціалісту його прав і обов'язків, присяга спеціаліста   -496- Довгий Т.О.
У назві статті 133 виключити слово "присяга спеціаліста".  
Відхилено   Стаття . Роз'яснення спеціалісту його прав і обов'язків  
703. 1. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює спеціалісту його права та обов'язки, передбачені статтею 65 цього Кодексу, та приводить його до такої присяги:   -497- Довгий Т.О.
У частині першій ст. 133 слова "та приводить його до такої присяги: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), обіцяю чесно та сумлінно виконати покладені на мене обов'язки спеціаліста, використовуючи всі свої знання та можливості" виключити.  
Відхилено   1. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює спеціалісту його права та обов'язки, встановлені статтею 67 цього Кодексу.  
704. "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), обіцяю чесно та сумлінно виконати покладені на мене обов'язки спеціаліста, використовуючи всі свої знання та можливості".       
705. 2. Присяга проголошується спеціалістом усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний спеціалістом текст присяги приєднується до справи.   -498- Довгий Т.О.
Частину другу ст. 133 виключити.  
Відхилено    
706. Стаття 134. Вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі      Стаття . Вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі  
707. Клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка решти присутніх осіб, які беруть участь у справі, про що приймається ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.   -499- Жванія Д.В.
У першому реченні ст. 134 слова "клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно" замінити словами "клопотання осіб, які беруть участь у справі, підлягають занесенню в протокол судового засідання і вирішуються судом негайно".  
Відхилено , оскільки ведеться фіксація процесу технічними засобами  1. Клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.  
    -500- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ст. 134 слова "решти присутніх осіб" замінити словами "інших присутніх у судовому засіданні осіб".  
Враховано    
708. Стаття 135. Обов`язки присутніх у залі судового засідання      Стаття . Обов`язки присутніх у залі судового засідання  
709. 1. Усі присутні у залі судового засідання при вході до нього суду повинні встати. Постанову суду присутні в залі заслуховують стоячи. Учасники судового процесу дають пояснення, свідчення, відповідають на запитання та ставлять запитання стоячи і лише після надання їм слова головуючим в судовому засіданні. Відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого у судовому засіданні.   -501- Онопенко В.В.
Друге речення ч. 1 ст. 135 помістити перед останнім реченнм.  
Враховано   1. Особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти дають пояснення, показання, відповідають на питання та задають питання стоячи і лише після надання їм слова головуючим в судовому засіданні. Постанову суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.  
710. 2. Учасники судового процесу, а також усі присутні в залі судового засідання зобов`язані додержуватись у судовому засіданні встановленого порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.   -502- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 135 після тексту "засіданні встановленого" доповнити текстом "відповідно до цього Кодексу". !  
Враховано частково   2. Учасники адміністративного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані додержуватися в судовому засіданні порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.  
711. 3. Усі учасники судового процесу, звертаючись до судді, вживають слова "Ваша честь", а до інших учасників судового процесу - "Шановний".      3. Учасники адміністративного процесу звертаються до судді "Ваша честь".  
712. 4. Усі документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника, а у разі його відсутності - через секретаря судового засідання.      4. Документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.  
713. Стаття 136. Початок судового розгляду справи по суті      Стаття . Початок судового розгляду справи по суті  
714. 1. Судовий розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого у судовому засіданні чи судді-доповідача про зміст заявлених вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує: чи підтримує заявник свої вимоги, чи визнає їх відповідач та чи не бажають сторони укласти мирову угоду.   -503- Онопенко В.В.
Ч. 2 ст. 136 викласти у такій редакції:  
Враховано   1. Судовий розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого в судовому засіданні чи судді-доповідача про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися.  
715. 2. При розгляді справи у відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий в судовому засіданні чи суддя-доповідач доповідає про її позицію щодо заявлених вимог, викладену у письмових поясненнях.   -504- Онопенко В.В.
"2. При розгляді справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий в судовому засіданні доповідає про її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена у письмових поясненнях".  
Враховано   2. При розгляді справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий в судовому засіданні доповідає про її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена в письмових поясненнях.  
716. Стаття 137. Мирова угода в суді   -505- Васильєв Г.А.
Ст. 137 вилучити.  
Враховано    
717. 1. З метою повного або часткового вирішення спору сторони можуть укласти мирову угоду, яка затверджується судом. Про затвердження мирової угоди суд приймає ухвалу, якою припиняє провадження у справі повністю або щодо частини вимог. В ухвалі повинні бути зазначені умови затверджуваної судом мирової угоди сторін або до неї приєднується текст підписаної сторонами мирової угоди.       
718. 2. Умови мирової угоди, укладеної в судовому засіданні, фіксуються у журналі судового засідання і підписуються обома сторонами.       
719. 3. Якщо мирова угода викладена в адресованих суду письмових зверненнях, ці заяви додаються до справи, про що зазначається в ухвалі суду.       
720. 4. Мирова угода не допускається щодо вимог з приводу оскарження нормативно-правових актів.       
721. Стаття 138. Відмова від заявлених вимог та визнання вимог заявника   -506- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Оніщук М.В.
Статті 138-139 викласти у такій редакції: "Стаття 138. Відмова від адміністративного позову, визнання адміністративного позову, примирення сторін під час судового розгляду 1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. 2. Сторони можуть примиритися протягом всього часу судового розгляду або заявити клопотання про надання їм часу для примирення. 3. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 110, 111 цього Кодексу.  
Враховано   Стаття . Відмова від адміністративного позову, визнання адміністративного позову, примирення сторін під час судового розгляду  
722. 1. Відмова заявника від своїх вимог, а також визнання відповідачем вимог заявника, заявлені в судовому засіданні, фіксуються у журналі судового засідання і підписуються відповідно заявником чи відповідачем.      1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.  
723. 2. Якщо заява заявника про відмову від заявлених вимог, а також заява відповідача про визнання вимог заявника викладені у письмовій формі і адресовані суду, то вони додаються до адміністративної справи, про що зазначається в ухвалі суду.      2. Сторони можуть примиритися протягом всього часу судового розгляду або заявити клопотання про надання їм часу для примирення.  
724. 3. Про прийняття відмови заявника від заявлених вимог суд приймає ухвалу, якою закриває провадження у справі. При відмові заявника від частини вимог, суд з'ясовує, в якій саме частині заявник відмовляється від вимог, і приймає увалу, якою закриває провадження у справі щодо частини вимог.      3. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.  
725. 4. При частковому визнанні вимог заявника відповідачем суд з'ясовує, в якій саме частині відповідач їх визнає. При частковому визнанні відповідачем заявлених вимог і прийнятті його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем вимог заявника відповідно до статті 167 цього Кодексу. При повному визнанні відповідачем вимог заявника і прийнятті його судом приймається постанова суду про задоволення вимог заявника.       
726. Стаття 139. Зміна заявлених вимог   -507- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Оніщук М.В.
Стаття 139. Зміна заявлених вимог 1. Заявник може змінити свої вимоги протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо зміну вимог заявника викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. 2. Суд за клопотанням відповідача оголошує перерву у судовому засіданні і надає відповідачу строк, достатній для його підготовки до справи у зв'язку зі зміною заявником своїх вимог.  
Враховано   Стаття . Зміна позовних вимог  
727. 1. Якщо заявник змінює свої вимоги, головуючий у судовому засіданні може запропонувати йому викласти ці зміни у письмовій формі або скріпити їх своїм підписом у журналі судового засідання.      1. Позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.  
728. 2. Суд за клопотанням відповідача оголошує перерву у судовому засіданні і надає відповідачу строк, достатній для його підготовки до справи у зв'язку зі зміною заявником своїх вимог.   -508- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Оніщук М.В.
Стаття 140. Пояснення осіб, які беруть участь у справі 1. Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні заявника, пояснення відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні відповідача, а також пояснення третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору. 2. Якщо поряд зі стороною, третьою особою у справі беруть участь їхні представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їхніх представників, а за їхнім клопотанням пояснення може давати тільки представник. 3. Якщо в справі заявлено кілька вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них. 4. Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їхніх слів не можна дійти висновку про те, чи визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні". 5. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, задають питання одні одним у порядку, встановленому головуючим. 6. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень".  
Враховано   2. Суд за клопотанням відповідача оголошує перерву в судовому засіданні та надає відповідачу строк, достатній для його підготовки до справи у зв'язку зі зміною позивачем позовних вимог. Стаття . Дослідження доказів 1. Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. 2. Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів. Стаття . Пояснення осіб, які беруть участь у справі 1. Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні позивача, пояснення відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні відповідача, а також пояснення третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору. 2. Якщо поряд зі стороною, третьою особою у справі беруть участь їхні представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їхніх представників, а за їхнім клопотанням пояснення може давати тільки представник. 3. Якщо в справі заявлено кілька позовних вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них. 4. Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їхніх слів не можна дійти висновку про те, чи визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні". 5. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, задають питання один одному у порядку, встановленому головуючим. 6. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.  
729. Стаття 140. Встановлення порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів   -509- Онопенко В.В.
Назву і ч. 1 ст. 140 викласти у такій редакції: "Встановлення порядку дослідження інших доказів 1. Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги і заперечення".  
Враховано   Стаття . Встановлення порядку дослідження інших доказів  
730. 1. Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.      1. Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги і заперечення.  
731. 2. Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від характеру спірних правовідносин і при необхідності може бути змінений.      2. Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від характеру спірних правовідносин і в разі необхідності може бути змінений.  
732. Стаття 141. Відмова від визнання обставин       
733. 1. Відмова від визнання у судовому засіданні чи у письмових поясненнях обставин приймається судом, якщо сторона у справі, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози або збігу тяжких обставин.   -510- Онопенко В.В.
Статтю 141 вилучити, а ст. 142 помістити. після ст. 139.  
Враховано    
734. 2. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд приймає ухвалу.       
735. 3. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться у загальному порядку.       
736. Стаття 142. Дослідження доказів       
737. 1. Під час судового розгляду предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду із заявою тощо) і підлягають встановленню при прийнятті судового рішення у справі.   -511- Жванія Д.В.
У ч. 1 ст. 142 слова "пропущення строку" замінити словами "пропуску строку".  
Відхилено див., наприклад, ч. 5 ст. 267 ЦК України)   
738. 2. Для встановлення зазначених в частині першій цієї статті обставин у судовому засіданні заслуховуються пояснення сторін і третіх осіб, свідчення свідків, досліджуються письмові та речові докази (у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією), експертні висновки.   -512- Жванія Д.В.
Ч. 2 ст. 142 викласти в такій редакції: "2. Для встановлення зазначених в частині першій цієї статті обставин у судовому засіданні заслуховуються пояснення сторін і третіх осіб, свідчення свідків, досліджуються письмові та речові докази, інші носії інформації, експертні висновки".  
Відхилено    
    -513- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 142 дужки замінити комами.  
Враховано у ст. 136   
739. Стаття 143. Порядок допиту свідків   -514- Онопенко В.В.
Ч. 1 і 2 ст. 143 викластиу такій редакції: "1. Кожний свідок допитується окремо. 2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав".  
Враховано   Стаття . Порядок допиту свідків  
740. 1. Свідки викликаються у судове засідання повістками. Кожний свідок допитується окремо.      1. Кожний свідок допитується окремо.  
741. 2. Свідки, які ще не дали свідчень, не можуть знаходитись у судовому засіданні під час розгляду справи.      2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.  
742. 3. Перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до даної справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і обов'язки, з'ясовує, чи не відмовляється він з передбачених законом підстав від давання свідчень, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за давання заздалегідь неправдивих свідчень і відмову без поважних причин від давання свідчень.   -515- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 3 ст. 143 після слова "обов'язки" доповнити словами "встановлені статтею 66 цього Кодексу".  
Враховано   3. Перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до даної справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права та обов'язки, встановлені статтею 65 цього Кодексу, з'ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань.  
743. 4. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до такої присяги:   -516- Довгий Т.О.
Частину четверту та п'яту ст. 143 виключити. Частини шосту-одинадцяту вважати відповідно частинами четвертою-дев'ятою.  
Відхилено   4. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до такої присяги:  
744. "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), обіцяю говорити правду, нічого не приховуючи, не додаючи і не змінюючи".   -517- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Абз. 2 ч. 3 ст. 143 викласти у такій редакції: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".  
Враховано   "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".  
745. 5. Присяга проголошується свідком усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.   -518- Жванія Д.В.
У ч. 5 ст. 143 слова "та розписка" вилучити.  
Відхилено   5. Присяга проголошується свідком усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.  
746. 6. Свідкам, які не досягли шістнадцяти років, головуючий у судовому засіданні роз'яснює обов'язок правдиво розповісти, що їм відомо у справі, без попередження про відповідальність за відмову від давання свідчень і за давання заздалегідь неправдивих свідчень та не приводить до присяги.   -519- Довгий Т.О.
У частині шостій ст. 143 слова "та не приводить до присяги" виключити.  
Враховано    
747. 7. Допит свідка починається з пропозиції головуючого у судовому засіданні розповісти все, що йому відомо у даній справі, після чого першою йому ставить питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.      6. Допит свідка починається з пропозиції головуючого в судовому засіданні розповісти все, що йому відомо у цій справі, після чого першою йому задає питання особа, за клопотанням якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі. 7. Свідок, даючи показання, може користуватися записами, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Після допиту ці записи показуються суду та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.  
748. 8. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть ставити свідкові питання в будь-який час його допиту.      8. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати свідкові питання в будь-який час його допиту.  
749. 9. Кожний допитаний свідок залишається у залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити зал засідання суду до закінчення розгляду справи.      9. Допитаний свідок залишається у залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити такому свідку залишити залу судового засідання до закінчення розгляду справи.  
750. 10. Свідок може бути допитаний повторно у тому ж або на наступному судовому засіданні за його власним клопотанням, за клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також суд.      10. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть задавати питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також суд.  
751. 11. Суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків для з'ясування причин розбіжності у їхніх свідченнях.      11. Суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях.  
752. Стаття 144. Використання свідком письмових записів   -520- Онопенко В.В.
Ч. 6 ст. 143 вилучити. Положення ст. 144 перенести до ст. 143, а ст. 143 викласти у такій редакції: "Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків 1. Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі. 2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги. 3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з дозволу суду задавати свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань. 4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість задати йому питання".  
Враховано   Стаття . Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків  
753. Свідок, даючи свідчення, може користуватись записами у разі, якщо його свідчення пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці записи показуються суду та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.      1. Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі. 2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги. 3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з дозволу суду задавати свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань. 4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість задати йому питання.  
754. Стаття 145. Дослідження письмових доказів      Стаття . Дослідження письмових доказів  
755. 1. Письмові докази, у тому числі протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів, оголошуються у судовому засіданні та пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а у разі необхідності - також свідкам, експертам чи спеціалістам. Особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання свідкам, експертам, спеціалістам з приводу письмових доказів.   -521- Жванія Д.В.
У ч. 1 ст. 145 слова "експертам, спеціалістам" замінити словами "експертам, спеціалістам чи перекладачам".  
Враховано   1. Письмові докази, у тому числі протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів, оголошуються в судовому засіданні та пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам чи перекладачам. 2. Особи, які беруть участь у справі, можуть задавати питання свідкам, експертам, спеціалістам з приводу письмових доказів.  
756. 2. У разі, якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи.      3. Якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи.  
757. Стаття 146. Оголошення особистого листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції громадян   -522- Онопенко В.В.
Ст. 146 викласти у такій редакції: "Стаття 146. Дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути оголошений і досліджений у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України".  
Враховано   Стаття . Дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції  
758. 1. З метою охорони таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції особисте листування, телефонні розмови, телеграфна та інша особиста кореспонденція громадян можуть бути оголошені у судовому засіданні лише за згодою осіб, між якими це листування, телефонні розмови та обмін іншою особистою кореспонденцією відбувалися.      Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути оголошений і досліджений у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України.  
759. 2. Судом можуть бути встановленні винятки щодо забезпечення таємниці особистого листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції з метою запобігання злочинові чи з`ясування істини під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо, а також в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно.   -523- Васильєв Г.А.
Пеклушенко О.М.
Ч. 2 ст. 146 вилучити.  
Враховано    
    -524- Жванія Д.В.
У ч. 2 ст. 146 слова "чи з'ясування істини під час розслідування кримінальної справи" вилучити.  
Враховано    
760. Стаття 147. Оголошення висновків органів державної влади або органів місцевого самоврядування   -525- Філенко В.П.
Вилучити ст. 147.  
Враховано    
761. Висновки органів державної влади або органів місцевого самоврядування, залучених до справи, оголошуються у судовому засіданні, після чого суд і особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання представникам цих органів з метою роз'яснення і доповнення висновку.       
762. Стаття 148. Дослідження речових доказів      Стаття . Дослідження речових доказів  
763. 1. Речові докази оглядаються судом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам і свідкам. Особи, яким пред'явлені для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, зв'язані з доказом та його оглядом.   -526- Жванія Д.В.
У ч. 1 ст. 148 слова "експертам і свідкам" замінити словами "експертам, спеціалістам і свідкам".  
Враховано   1. Речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в разі необхідності - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з доказом та його оглядом.  
764. 2. Протоколи огляду речових доказів, складені в порядку виконання судового доручення або за результатами огляду на місці, оголошуються у судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.   -527- Васильєв Г.А.
Ч. 2 ст. 148 вилучити.  
Відхилено   2. Протоколи огляду речових доказів, складені в порядку забезпечення доказів, виконання судового доручення або за результатами огляду доказів на місці, оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів. 3. Особи, які беруть участь у справі, можуть задавати питання з приводу речових доказів експертам, спеціалістам, свідкам, які їх оглядали.  
    -528- Онопенко В.В.
У ч. 2 ст. 148 після слова "порядку" доповнити словами "забезпечення доказів". Доповнити ст. 148 новою частиною такого змісту: "3. Особи, які беруть участь у справі, можуть задавати питання з приводу речових доказів експертам, спеціалістам, свідкам, які їх оглядали".  
Враховано    
765. Стаття 149. Оголошення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження як речових доказів   -529- Жванія Д.В.
У назві статті 149 слова "як речових доказів" вилучити.  
Враховано   Стаття . Дослідження звуко- і відеозаписів  
766. 1. Під час оголошення звукозапису, демонстрації відеозапису особистого характеру, а також при їх дослідженні застосовуються правила цього Кодексу щодо оголошення і дослідження особистого листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції громадян.   -530- Васильєв Г.А.
Пеклушенко О.М.
У ч.ч. 1, 2 і 3 ст. 149 слово "оголошення" замінити на "відтворення".  
Враховано редакційно    
    -531- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 1 ст. 149 слова "особистого листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції громадян" замінити словами "змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції". Ч. 1 ст. 149 перенести у кінець статті.  
Враховано у ч. 2   
767. 2. Оголошення звукозапису і демонстрації відеозапису провадяться в залі судового засідання або в іншому спеціально підготовленому для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі.      1. Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі.  
768. 3. У разі необхідності оголошення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.      2. У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.  
769. 4. З метою з'ясування відомостей, що містяться у звуко - і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста або призначено експертизу.      3. З метою з'ясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста або призначено експертизу.  
770. 5. Заява про фальшивість звуко - і відеозаписів вирішуються в порядку, передбаченому щодо заяв про фальшивість письмових доказів.      4. Заява про фальшивість звуко- і відеозаписів вирішується в порядку, встановленому щодо розгляду заяв про фальшивість письмових доказів. 5. Під час дослідження звуко- чи відеозапису особистого характеру застосовуються правила цього Кодексу щодо дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції.  
771. Стаття 150. Огляд доказів на місці      Стаття . Огляд доказів на місці  
772. 1. Речові та письмові докази, яких не можна доставити до суду, оглядаються і досліджуються судом за місцем їх знаходження. Про проведення огляду на місці суд приймає ухвалу.   -532- Онопенко В.В.
Назву, ч. 1 і ч. 3 ст. 150 викласти у такій редакції: "Огляд на місці 1. Письмові та речові докази, які не можна доставити до суду, досліджуються за місцем їх знаходження. Про проведення огляду на місці суд постановляє ухвалу. 3. Про огляд на місці складається протокол у порядку, встановленому статтями 46-47 цього Кодексу".  
Враховано редакційно   1. Письмові та речові докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за місцем їх знаходження. Про проведення огляду доказів на місці суд постановляє ухвалу.  
773. 2. Огляд на місці проводить весь склад суду з повідомленням про це осіб, які беруть участь у справі, а у разі необхідності - з викликом експертів і свідків.   -533- Жванія Д.В.
У ч. 2 ст. 150 слова "експертів і свідків" замінити словами "експертів, спеціалістів і свідків".  
Враховано   2. Огляд доказів на місці проводиться судом з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, а в разі необхідності - з викликом експертів, спеціалістів, перекладачів і свідків.  
774. 3. Про огляд на місці і проведені при огляді дії складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду плани, креслення, знімки тощо.   -534- Васильєв Г.А.
Ч. 3-4 ст. 150 вилучити.  
Враховано редакційно   3. При огляді доказів на місці складається протокол у порядку, встановленому статтями 45, 46 цього Кодексу.  
775. 4. Особи, які беруть участь в огляді на місці, мають право подавати свої зауваження на протокол огляду.       
776. Стаття 151. Дослідження експертного висновку      Стаття . Дослідження висновку експерта  
777. 1. Експертний висновок оголошується у судовому засіданні.   -535- Пеклушенко О.М.
У ч. 1 ст. 151 потрібно визначити суб'єктів, які мають право ставити питання експерту.  
Враховано   1. Висновок експерта оголошується в судовому засіданні.  
778. 2. Для роз'яснення і доповнення експертного висновку експерту можуть бути задані питання.   -536- Васильєв Г.А.
Ч. 2 ст. 151 викласти у такій редакції: "2. Для роз'яснення і доповнення експертного висновку особи, які беруть участь у судовому засіданні, можуть задати експерту питання".  
Враховано редакційно   2. Для роз'яснення і доповнення висновку експерта особи, які беруть участь у справі, а також суд можуть задати експерту питання. Першою задає питання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першими задають питання експертові позивач і його представник. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати експертові питання в будь-який час дослідження висновку експерта. 3. Викладені письмово і підписані пояснення експерта приєднуються до справи. Стаття . Консультації та роз'яснення спеціаліста 1. Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеціаліста. 2. Спеціалісту можуть бути задані питання щодо суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першою задає питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін, першими задають питання спеціалісту позивач і його представник. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати спеціалістові питання в будь-який час дослідження доказів. 3. Викладені письмово і підписані спеціалістом роз'яснення приєднуються до справи.  
    -537- Онопенко В.В.
Ч. 2 ст. 151 викласти у такій редакції: "2. Для роз'яснення і доповнення висновку експерта особи, які беруть участь у справі, а також суд можуть задати експерту питання. Першою задає питання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першими задають питання експертові позивач і його представник. Доповнити ст. 151 третьою частиною: "3. Викладені письмово і підписані пояснення експерта приєднуються до справи".  
Враховано    
    -538- Довгий Т.О.
У частині другій статті 151 слово "задані" замінити словом "поставлені".  
Враховано    
    -539- Онопенко В.В.
Доповнити після ст. 151 новою статтею про залучення спеціаліста при дослідженні доказів: "Стаття 152. Консультації та роз'яснення спеціаліста 1. Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеціаліста. 2. Спеціалісту можуть бути задані питання щодо суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень. 3. Викладені письмово і підписані спеціалістом роз'яснення приєднуються до справи".  
Враховано    
779. Стаття 152. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді      Стаття . Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді  
780. 1. Суд може відкласти розгляд справи у випадках, передбачених цим Кодексом, а також при неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або притягнення до участі у справі інших осіб.   -540- Жванія Д.В.
У ч. 1 ст. 152 слова "заміни відведеного судді" замінити словами "заміни судді (в результаті задоволення заяви при відвід чи з інших причин)"..  
Враховано   1. Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни судді (в результаті задоволення заяви про відвід чи з інших причин) або залучення до участі у справі інших осіб.  
    -541- Онопенко В.В.
Ч. 1 і 2 ст. 152 викласти у такій редакції: "1. Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни судді (в результаті задоволення заяви про відвід чи з інших причин) або залучення до участі у справі інших осіб. 2. Суд оголошує перерву у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів або в інших необхідних випадках. Тривалість перерви встановлюється судом залежно від обставин розгляду справи".  
Враховано    
781. 2. Крім часу, відведеного для відпочинку, у судовому розгляді можуть бути й інші перерви, тривалість яких у залежності від обставин розгляду справи визначається судом.      2. Суд оголошує перерву у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів або в інших необхідних випадках. Тривалість перерви встановлюється судом залежно від обставин розгляду справи.  
782. 3. При неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього.       
783. 4. Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву у її розгляді, призначає день і час нового судового засідання, про що оголошує під розписку учасникам судового процесу, які були присутніми в судовому засіданні. Тих учасників судового процесу, які не з'явилися або яких суд заново притягає до участі у процесі, викликають в судове засідання на призначений день повістками.      3. Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, встановлює дату і час нового судового засідання, про що повідомляє під розписку осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не з'явилися або яких суд вперше залучає до участі в адміністративному процесі, викликаються в судове засідання повістками.  
784. 5. При відкладенні розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідків можна не допитувати і викликати знову.      4. При відкладенні розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.  
785. 6. При необхідності оголошення перерви у судовому розгляді для надання нових доказів з урахуванням думки осіб, які беруть участь у справі, обговорює питання про можливість допитаним свідкам залишити зал судового засідання до закінчення розгляду справи.   -542- Жванія Д.В.
У ч. 6 ст. 152 слова "обговорює питання" замінити словами "суд обговорює питання".  
Відхилено    
    -543- Філенко В.П.
Ч. 6 ст. 152 вилучити.  
Враховано    
786. 7. Якщо розгляд справи було відкладено, новий її розгляд починається спочатку.   -544- Жванія Д.В.
Ч. 7 ст. 152 доповнити другим реченням такого змісту: "Якщо в розгляді справи було оголошено перерву - після її закінчення провадження у справі продовжується зі стадії, на якій воно було перервано".  
Враховано редакційно   6. Якщо розгляд справи було відкладено, новий її розгляд починається спочатку. Якщо сторони не наполягають на повторенні наданих раніше пояснень осіб, які беруть участь у справі, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. 7. Якщо в розгляді справи було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій воно було перервано.  
    -545- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 7 ст. 152 викласти двома частинами у такій редакції: "6. Якщо розгляд справи було відкладено, новий її розгляд починається спочатку. Якщо сторони не наполягають на повторенні пояснень осіб, які беруть участь у справі, наданих раніше, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено інших осіб, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. 7. Якщо в розгляді справи було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій воно було перервано".  
Враховано    
787. Стаття 153. Закінчення розгляду справи по суті   -546- Онопенко В.В.
Назву статті 153 викласти у такій редакції: "Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами".  
Враховано   Стаття . Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами  
788. 1. Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення чи надати додаткові докази, якщо вони можуть чимось доповнити матеріали справи.      1. Після з'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення чи надати додаткові докази.  
789. 2. У зв'язку з додатковими поясненнями осіб, які беруть участь у справі, суд може ставити питання іншим учасникам судового процесу.      2. У зв'язку з додатковими поясненнями осіб, які беруть участь у справі, суд може задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам.  
790. 3. Вислухавши додаткові пояснення і дослідивши додаткові докази, суд приймає ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.      3. Вислухавши додаткові пояснення і дослідивши додаткові докази, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.  
791. Стаття 154. Судові дебати      Стаття . Судові дебати  
792. 1. Судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатись лише на обставини і докази, які досліджені у судовому засіданні.      1. Судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, які досліджені в судовому засіданні.  
793. 2. У дебатах першому надається слово заявникові (його представнику).   -547- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 154 текст " (його представнику)" замінити текстом ", його представнику".  
Враховано   2. У дебатах першим надається слово позивачеві, його представнику, а потім - відповідачеві, його представнику.  
    -548- Онопенко В.В.
Ч. 2 ст. 154 доповнити словами: "а потім - відповідачеві, його представнику".  
Враховано    
794. 3. Особи, які діють на захист прав, свобод та законних інтересів інших осіб, виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких порушено справу.   -549- Васильєв Г.А.
Ч. 3 ст. 154 вилучити.  
Враховано    
795. 4. Третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, (її представник) виступає після сторін у справі.   -550- Беспалий Б.Я.
У ч. 4 ст. 154 зняти дужки.  
Враховано   3. Третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, її представник виступають після сторін у справі.  
796. 5. Треті особи без самостійних вимог (їх представники) виступають у дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.   -551- Беспалий Б.Я.
У ч. 5 ст. 154 текст " (їх представники)" замінити текстом ", їхні представники".  
Враховано   4. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, їхні представники виступають у дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.  
797. 6. На прохання сторін чи третіх осіб у дебатах можуть виступати лише їхні представники.      5. За клопотанням сторін чи третіх осіб у дебатах можуть виступати лише їхні представники.  
798. 7. Суд не вправі обмежувати тривалість дебатів певним часом. Головуючий в судовому засіданні може спинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається. З дозволу суду після закінчення судових дебатів промовці можуть обмінятися репліками.   -552- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Доповнити ст. 154 новою частиною: "7. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про поновлення розгляду справи по суті. Після закінчення розгляду справи по суті судові дебати проводяться у загальному порядку.".  
Враховано   6. Суд не може обмежувати тривалість дебатів певним часом. Головуючий в судовому засіданні може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається. З дозволу суду після закінчення судових дебатів промовці можуть обмінятися репліками. 7. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться у загальному порядку.  
799. Стаття 155. Вихід суду для ухвалення рішення      Стаття . Вихід суду для ухвалення рішення  
800. 1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально призначеного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний час його проголошення.      1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (приміщення, спеціально призначеного для ухвалення судових рішень) для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний час його проголошення.  
801. 2. Якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з'ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд, відновлює судовий розгляд справи, про що приймає ухвалу.   -553- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2-3 ст. 155 викласти у такій редакції: "2. Якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з'ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення розгляду справи по суті. 3. Розгляд справи у цьому разі провадиться у межах, необхідних для з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки".  
Враховано редакційно   2. Якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з'ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у цьому разі провадиться в межах, необхідних для з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.  
802. 3. Розгляд справи у цьому разі провадиться виключно у межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.       
803. 4. Після закінчення відновленого розгляду справи суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і йде до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо проведення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, приймає ухвалу про відкладення розгляду справи або оголошує перерву.      3. Після закінчення поновленого розгляду справи суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо проведення необхідних процесуальних дій у цьому судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошення перерви.  
804. Стаття 156. Таємниця нарадчої кімнати      Стаття . Таємниця нарадчої кімнати  
805. 1. При ухваленні судового рішення ніхто не має права бути присутнім у нарадчій кімнаті, крім суддів, які вирішують справу.   -554- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 156 викласти у такій редакції: "1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. 2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи. 3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення й ухвалення рішення у нарадчій кімнаті".  
Враховано   1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.  
806. 2. Суд вправі перервати нараду лише для нічного відпочинку. Під час перерви судді не мають права спілкуватися з особами, які беруть участь у справі.      2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.  
807. 3. Судді не мають права розголошувати міркування, що висловлювались у нарадчій кімнаті.      3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.  
808. Глава 4. Залишення заяви без розгляду після порушення провадження у справі. Зупинення та закриття провадження у справі   -555- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Назву глави 4 викласти у такій редакції: "Залишення заяви без розгляду. Зупинення, закриття провадження у справі"  
Враховано   Глава 4. Залишення позовної заяви без розгляду. Зупинення, закриття провадження у справі  
809. Стаття 157. Залишення заяви без розгляду після порушення провадження у справі      Стаття . Залишення позовної заяви без розгляду  
810. 1. Суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду, якщо суд визнав з'явлення заявника у судове засідання обов'язковим і належним чином повідомив його про це, а він не з'явився у судове засідання без поважних причин або не повідомив суд про причини нез'явлення.   -556- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 157 викласти у такій редакції: "Стаття 157. Залишення заяви без розгляду 1. Суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду, якщо: 1) заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 2) заяву від імені заявника подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) заявник повторно не з'явився без поважних причин або без повідомлення ним про причини нез'явлення, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 5) надійшло клопотання заявника про відкликання заяви; 6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного позову і від неї надійшла відповідна заява; 7) провадження в адміністративній справі було відкрито за заявою, яка не відповідає вимогам статті 104 цього Кодексу і заявник не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; 8) заявник до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності. 2. Про залишення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена. 3. Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутись до суду у загальному порядку".  
Враховано редакційно   1. Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: 1) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 3) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) позивач повторно не з'явився без поважних причин або без повідомлення ним про причини нез'явлення, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 5) надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви; 6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного позову і від неї надійшла відповідна заява; 7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; 8) позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.  
811. 2. Якщо заявник не з'явився до суду з поважних причин, то він має право заявити клопотання про поновлення провадження у справі у тому ж суді протягом п'ятнадцяти днів після того, як відпаде ця причина. Суд своєю ухвалою поновлює провадження у справі, якщо визнає причини нез'явлення поважними.   -557- Жванія Д.В.
Друге речення ч. 2 ст. 157 викласти в такій редакції: "Суд приймає ухвалу з цього питання, якою поновлює провадження у справі, якщо визнає причини нез'явлення поважними".  
Відхилено , оскільки зміст однаковий, а запропонована редакція складніша  2. Про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена. 3. Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.  
812. 3. Заява залишається без розгляду також у разі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа з такого самого спору між тими самими сторонами.       
813. 4. Ухвала суду першої інстанції про залишення заяви без розгляду та про відмову у поновленні провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку, а ухвала суду апеляційної інстанції - у касаційному порядку.       
814. Стаття 158. Зупинення провадження у справі      Стаття . Зупинення та поновлення провадження у справі  
815. 1. Суд зупиняє провадження у справі у разі:   -558- Беспалий Б.Я.
У першому абзаці ч. 1 ст. 158 після слів "у справі" додати слово "лише".  
Відхилено , оскільки таке уточнення є зайвим (суд діє тільки на підставі закону)  1. Суд зупиняє провадження у справі в разі:  
816. 1) смерті заявника, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, підприємства, установи, організації з визначенням правонаступництва - до встановлення правонаступника;   -559- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 1-2 ч. 1 ст. 158 викласти у такій редакції: "1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичних осіб, які були стороною у справі - до встановлення правонаступника; 2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника;".  
Враховано   1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, - до встановлення правонаступника;  
817. 2) визнання заявника недієздатним - до призначення недієздатній особі опікуна;      2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника;  
818. 3) неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої судової справи - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.   -560- Жванія Д.В.
У п. 3 ч. 1 ст. 158 слова "судовим рішенням" замінити словами "судовим рішенням або вироком".  
Відхилено , оскільки судове рішення є родовим поняттям для всіх рішень суду, ухвал, вироків, постанов  3) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; 4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.  
    -561- Оніщук М.В.
П. 2 і 3 ч. 1 ст. 158 викласти у такій редакції: "3) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; 4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні".  
Враховано    
819. 2. Суд має право зупиняти провадження у справі у разі:   -562- Беспалий Б.Я.
У першому абзаці ч. 2 ст. 158 після слів "у справі" додати слово "лише".  
Відхилено , оскільки таке уточнення є зайвим (суд діє тільки на підставі закону)  2. Суд має право зупинити провадження у справі в разі:  
820. 1) хвороби особи, яка бере участь у справі, до її одужання;   -563- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 1, 4 ч. 2 ст. 158 викласти у такій редакції: "1) захворювання особи, яка бере участь у справі, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає з'явленню до суду, якщо її з'явлення судом буде визнане обов'язковим, - до її одужання; 4) звернення сторони до суду із обґрунтованим клопотанням про зупинення провадження - до терміну, встановленого судом".  
Враховано редакційно   1) захворювання особи, яка бере участь у справі, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає з'явленню до суду, якщо її особиста участь судом буде визнана обов'язковою, - до її одужання;  
821. 2) знаходження особи, яка бере участь у справі, у відрядженні, якщо її з'явлення судом буде визнане обов'язковим - до повернення з відрядження;   -564- Філенко В.П.
У ч. 2 ст. 158 після п. 2 доповнити новим пунктом: "призначення судом експертизи - до одержання її результатів;".  
Враховано   2) знаходження особи, яка бере участь у справі, у відрядженні, якщо її з'явлення судом буде визнане обов'язковим - до повернення з відрядження; 3) призначення судом експертизи - до одержання її результатів.  
822. 3) звернення сторін до суду із клопотанням про зупинення провадження - до терміну, встановленого судом.   -565- Пеклушенко О.М.
П.3 ч.2 ст.158 викласти в такій редакції: "4) наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом. Ч.3 ст.158 викласти двома частинами в такій редакції: "3. Суд не зупиняє провадження у справі у випадках, встановлених пунктами 1, 2 цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника. 4. Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена." Ч.5 доповнити третім реченням такого змісту: "З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. "  
Враховано   4) наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.  
823. 3. Провадження у справі зупиняється ухвалою суду. Ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку, а ухвала суду апеляційної інстанції - у касаційному порядку.      3. Суд не зупиняє провадження у справі у випадках, встановлених пунктами 1, 2 частини другої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника. 4. Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.  
824. 4. Провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження. Про поновлення провадження у справі суд приймає ухвалу. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено.      5. Провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено.  
825. Стаття 159. Закриття провадження у справі      Стаття . Закриття провадження у справі  
826. 1. Суд закриває провадження у справі:      1. Суд закриває провадження у справі:  
827. 1) якщо справа не підлягає розгляду в адміністративних судах;   -566- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 159 викласти у такій редакції: "1) якщо справа не підлягає розглядові у порядку адміністративного судочинства; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами; 5) у випадку смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі".  
Враховано редакційно   1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;  
828. 2) якщо заявник відмовився від своїх вимог, і відмову прийнято судом;      2) якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом;  
829. 3) якщо є рішення чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами, що набрали законної сили;   -567- Жванія Д.В.
У п. 3 ч. 1 ст. 159 слова "рішення чи ухвала суду" замінити словами "постанова чи ухвала суду".  
Враховано у п. 4.  3) якщо сторони досягли примирення;  
830. 5) у випадку смерті заявника чи відповідача, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації органу, підприємства, установи, організації без правонаступництва;      4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами;  
831. 6) якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;   -568- Васильєв Г.А.
П. 6 ч. 1 ст. 159 вилучити.  
Відхилено   5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.  
832. 7) у разі відсутності предмету спору.       
833. 2. Суд закриває провадження у справі своєю ухвалою. У випадку закриття провадження у справі повторне звернення з тією самою заявою не допускається.   -569- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2-3 ст. 159 викласти у такій редакції: "2. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. 3. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається".  
Враховано   2. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.  
834. 3. Ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку, а ухвала суду апеляційної інстанції - у касаційному порядку.      3. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.  
835. Глава 5. Судові рішення      Глава 5. Судові рішення  
836. Стаття 160. Види судових рішень      Стаття . Види судових рішень  
837. 1. Судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, ухвалюється у формі постанови.   -570- Жванія Д.В.
Ч. 1 ст. 160 викласти в такій редакції: "1. Судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, ухвалюється у формі постанови суду першої інстанції або ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції".  
Відхилено , бо в ухвалах суду апеляційної чи касаційної інстанції вирішуються вимоги скарги, а не спір по суті  1. Судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.  
838. 2. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань учасників судового процесу, приймається у формі ухвали.   -571- Філенко В.П.
У ч. 2 ст. 161 слова "приймається у формі ухвали" замінити словами "оформлюється ухвалою". Провести аналогічні зміни у тексті проекту.  
Відхилено   2. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.  
839. Стаття 161. Законність і обґрунтованість рішення      Стаття . Законність і обґрунтованість рішення  
840. 1. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.      1. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.  
841. 2. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства, вирішив справу чи окреме питання відповідно до чинного законодавства.   -572- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 161 вилучити слово "чинного".  
Враховано   2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.  
    -573- Філенко В.П.
Слово "законодавства" замінити словом "закону".  
Враховано редакційно    
842. 3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.      3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.  
843. Стаття 162. Порядок ухвалення судових рішень   -574- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статті 154-156 узгодити з проектом ЦПК України.  
Враховано редакційно   Стаття . Порядок ухвалення судових рішень, їх форма  
844. 1. Суд ухвалює судові рішення, якими закінчується судовий розгляд справи, ім'ям України.      1. Суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду.  
845. 2. Постанова виготовляється у письмовій формі в нарадчій кімнаті головуючим у судовому засіданні або одним із суддів при колегіальному розгляді справи і підписується всім складом суду, який розглядав дану справу.   -575- Добкін М.М.
Ч. 2 ст. 162 викласти у такій редакції: "2. Постанова оформлюється у письмовій формі в нарадчій кімнаті головуючим у судовому засіданні або одним із суддів при колегіальному розгляді справи і підписується всім складом суду, який розглядав дану справу".  
Враховано редакційно   2. Постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. 3. У виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. При цьому вступна та резолютивна частини постанови підписуються всім складом суду, проголошуються в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи і приєднуються до справи.  
846. 3. Ухвали з питань: порушення провадження в адміністративній справі, забезпечення доказів, визначення розміру судових витрат, продовження та поновлення процесуальних строків, про зміну підсудності, забезпечення вимог заявника, виправлення описок і очевидних арифметичних помилок, відмови в ухвалені додаткового судового рішення, роз'яснення постанови, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду - приймаються у вигляді окремого процесуального документу у нарадчій кімнаті.   -576- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 62 викласти у такій редакції: "1. Постанова приймається, оформляється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а у разі колегіального розгляду суддями, які розглядали справу. 2. У виняткових випадках залежно від складності справи складання постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну та резолютивну частини суд повинен проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна і резолютивна частини рішення мають бути підписані всім складом суду і приєднані до справи. 3. Ухвали з питань залишення заяви без руху, повернення заяви, відкриття провадження в адміністративній справі, об'єднання та роз'єднання справ, забезпечення доказів, визначення розміру судових витрат, продовження та поновлення процесуальних строків, передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду, забезпечення вимог заявника, виправлення описок і очевидних арифметичних помилок, відмови в ухвалені додаткового судового рішення, роз'яснення постанови, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду постановляються у вигляді окремого документа. У вигляді окремого документа можуть бути оформлені й інші ухвали. 4. Ухвали, які оформлюються окремим документом, постановляються у нарадчій кімнаті і підписуються суддею, а у разі колегіального розгляду суддями, які розглядали справу. 5. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання у журнал судового засідання. 6. Ухвали, постановлені у судовому засіданні, проголошуються негайно після їх постановлення. 7. Виправлення у судовому рішенні мають бути застережені перед підписом судді, який одноособово розглядав справу, або усіх суддів, які розглядали справу у складі колегії".  
Враховано редакційно   4. Окремим документом викладаються ухвали з питань: 1) залишення позовної заяви без руху; 2) повернення позовної заяви; 3) відкриття провадження в адміністративній справі; 4) об'єднання та роз'єднання справ; 5) забезпечення доказів; 6) визначення розміру судових витрат; 7) продовження та поновлення процесуальних строків; 8) передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду; 9) забезпечення адміністративного позову; 10) призначення експертизи; 11) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок; 12) відмови в ухваленні додаткового судового рішення; 13) роз'яснення постанови; 14) зупинення провадження у справі; 15) закриття провадження у справі; 16) залишення позовної заяви без розгляду; 17) інших питань, які вирішуються поза судовим розглядом. Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.  
847. 4. Ухвали приймаються у нарадчій кімнаті і підписуються суддею або усіма суддями колегії суддів, які розглядають справу, а з окремих нескладних питань можуть бути ухвалені безпосередньо під час розгляду справи в залі судового засідання.      5. Ухвали, які викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу.  
848. 5. Ухвали, прийняті без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання у журнал про хід судового процесу.   -577- Добкін М.М.
Ч. 5 ст. 162 викласти у такій редакції: "5. Ухвали, прийняті без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання у протокол про хід судового процесу".  
Відхилено   6. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання у журнал судового засідання.  
849. 6. Ухвали, прийняті у судовому засіданні, проголошуються негайно після їх прийняття.      7. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошуються негайно після їх постановлення.  
850. 7. Виправлення у судовому рішенні мають бути застережені перед підписом судді (підписами суддів).   -578- Беспалий Б.Я.
У ч. 7 ст. 162 текст " (підписами суддів) замінити текстом "чи підписами суддів".  
Відхилено   8. Виправлення в судовому рішенні мають бути застережені складом суду, який його ухвалив.  
    -579- Добкін М.М.
Ч. 7 ст. 162 викласти у такій редакції: "7. Виправлення у судовому рішенні мають бути підписані всім складом суду, який розглядав дану справу".  
Враховано редакційно    
851. 8. Особам, які беруть участь у справі і не були присутні у судовому засіданні, направляються копії постанов та ухвал, прийнятих у вигляді окремого процесуального документу.       
852. Стаття 163. Питання, які вирішує суд при прийнятті постанови      Стаття . Питання, які вирішує суд при прийнятті постанови  
853. 1. При прийнятті постанови суд вирішує такі питання:      1. Під час прийняття постанови суд вирішує:  
854. 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;      1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;  
855. 2) чи є інші фактичні дані (пропуск строку звернення до суду тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;      2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до суду тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;  
856. 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;      3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;  
857. 4) чи підлягають вимоги заявника задоволенню чи відмові у задоволенні;   -580- Головатий С.П.
Пункт 4 ч.1 ст.163 викласти в наступній редакції: "4) чи належить задовольними позовні вимоги або відмовити у їх задоволенні".  
Враховано   4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні;  
858. 5) як розподілити між сторонами судові витрати;      5) як розподілити між сторонами судові витрати;  
859. 6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови.   -581- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1 ст. 163 доповнити новим пунктом: "7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення вимог заявника".  
Враховано   6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.  
860. 2. У разі необхідності при прийнятті постанови суд також приймає окрему ухвалу про вжиття заходів для притягнення до юридичної відповідальності, встановленої законом, осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються неправомірними.   -582- Філенко В.П.
У тексті проекту узгодити термінологію: постанова приймається, рішення ухвалюється, а ухвала постановляється.  
Враховано    
861. Стаття 164. Компетенція суду при вирішенні справи      Стаття . Повноваження суду при вирішенні справи  
862. 1. Суд при вирішенні адміністративної справи не може виходити за межі вимог, заявлених у справі, але може не дотримуватись формулювань, вжитих у заяві. Суд може вийти за межі заявлених вимог тільки у разі, якщо це необхідно для більш повного захисту прав, свобод і законних інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.   -583- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1 ст. 164 вилучити оскільки вона дублює положення ч. 2 ст. 12.  
Враховано    
863. 2. При ухваленні постанови суд оцінює докази, встановлює обставини, що мають значення для справи, визначає, який закон чи інший нормативно-правовий акт підлягає застосуванню в даній справі і чи підлягають вимоги заявника задоволенню.   -584- Оніщук М.В.
Ч. 2-3 ст. 164 викласти у такій редакції: 1. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити у його задоволенні повністю або частково. 2. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:  
Враховано   1. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.  
864. 3. При вирішенні вимог заявника по суті суд має право прийняти постанову про:      2. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:  
865. 1) визнання неправомірними рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, дій чи бездіяльності, скасування або нечинність рішення чи його окремих положень і про поворот виконання рішення чи його окремих положень із вказівкою (якщо це можливо) способу його здійснення;   -585- Беспалий Б.Я.
У п. 1 ч. 3 ст. 164 дужки замінити комами або взагалі зняти.  
Враховано   1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;  
866. 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;      2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;  
867. 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;      3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;  
868. 4) стягнення з відповідача коштів;      4) стягнення з відповідача коштів;  
869. 5) заборону діяльності об'єднання громадян;   -586- Оніщук М.В.
Пункт 5 ч. 3 ст. 164 узгодити із Законом України "Про об'єднання громадян"  
Враховано редакційно   5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;  
870. 6) примусове відчуження об'єкта права власності;   -587- Довгий Т.О.
Пункт шостий частини третьої статті 164 виключити. У зв'язку з цим пункти 7-9 вважати відповідно пунктами 6-8.  
Враховано    
871. 7) примусове видворення іноземного громадянина чи особи без громадянства;   -588- Васильєв Г.А.
У п. 7 ч. 3 ст. 164 після слів "особи без громадянства" додати слова "за межі України".  
Враховано   7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;  
    -589- Кабінет Міністрів України
У п. 7 ч. 3 ст. 164 термін "іноземні особи" узгодити з положенням статті 26 Конституції України.  
Враховано    
872. 8) визнання наявності чи відсутності публічно-правових відносин;      8) визнання наявності чи відсутності компетенції (поноважень) суб'єкта владних поноважень.  
873. 9) відмову у задоволенні вимоги заявника.       
874. 4. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини та громадянина, законних інтересів інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.      Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.  
875. Стаття 165. Зміст постанови      Стаття . Зміст постанови  
876. 1. Постанова складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частини.      1. Постанова складається з:  
877. 2. У вступній частині постанови зазначається час та місце її прийняття, назва адміністративного суду, що прийняв постанову, номер адміністративної справи, прізвище та ініціали судді (суддів), прізвище та ініціали секретаря судового засідання, найменування сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.   -590- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Статтю 165 узгодити зі ст. 208, виклавши її у такій редакції: "1. Постанова складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу та місця її прийняття; найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів судді (суддів) і секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; предмету вимог заявника; 2) описової частини із зазначенням: короткого змісту вимог заявника і позиції відповідача; пояснень осіб, які беруть участь у справі; інших доказів, досліджених судом; 3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення заяви або про відмову у її задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог; розподілу судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження". Статтю 167 викласти в наступній редакції: "Стаття __. Постанова щодо частини позовних вимог. 1. Суд до закінчення судового розгляду справи може прийняти постанову щодо частини позовних вимог за клопотанням особи, яка бере участь у справі, якщо з'ясовані судом обставини дають можливість без шкоди для справи вирішити частину позовних вимог. 2. Постанова щодо частини позовних вимог набирає законної сили і може бути оскаржена у загальному порядку."  
Враховано редакційно   1) вступної частини із зазначенням: часу та місця її прийняття; найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів судді (суддів) і секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; предмету адміністративного позову;  
878. 3. Описова частина постанови містить стислий виклад вимог заявника, відповідей на них відповідача, пояснень осіб, які беруть участь у справі, зазначення інших доказів, досліджених судом.      2) описової частини із зазначенням: короткого змісту позовних вимог і позиції відповідача; пояснень осіб, які беруть участь у справі; інших доказів, досліджених судом;  
879. 4. У мотивувальній частині постанови наводяться встановлені судом обставини (факти) та визначені відповідно до них правовідносини, правові підстави для задоволення вимог заявника чи відмови у цьому, норма права, згідно з якою вирішено справу, норми процесуального закону, якими керувався суд.      3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;  
880. 5. Резолютивна частина постанови повинна містити в собі висновок суду про задоволення заяви або про відмову у задоволенні повністю чи частково, висновок суду по суті вимог, вказівку на розподіл судових витрат, строк і порядок оскарження постанови.      4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог; розподілу судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.  
881. Стаття 167. Постанова щодо частини вимог у справі      Стаття . Постанова щодо частини позовних вимог  
882. 1. Суд до закінчення судового розгляду справи може прийняти постанову щодо частини вимог у справі за клопотанням особи, яка бере участь у справі, якщо з'ясовані судом обставини дають можливість без шкоди для справи вирішити частину вимог заявника.      1. Суд до закінчення судового розгляду справи може прийняти постанову щодо частини позовних вимог за клопотанням особи, яка бере участь у справі, якщо з'ясовані судом обставини дають можливість без шкоди для справи вирішити частину позовних вимог.  
883. 2. Постанова щодо частини вимог у справі набирає законної сили і може бути оскаржена у загальному порядку.      2. Постанова щодо частини позовних вимог набирає законної сили і може бути оскаржена у загальному порядку.  
884. Стаття 168. Зміст ухвали      Стаття . Зміст ухвали  
885. 1. В ухвалі, що приймається у вигляді окремого процесуального документа, зазначається:      1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:  
886. 1) час і місце її ухвалення;   -591- Жванія Д.В.
У п. 1 ч. 1 ст. 168 слово "ухвалення" замінити словом "прийняття".  
Враховано редакційно   1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення;  
887. 2) назва адміністративного суду, номер адміністративної справи, прізвища та ініціали судді (суддів) та секретаря судового засідання;      найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;  
888. 3) суть клопотання і найменування особи, що її заявила, чи інше питання, що розв'язується ухвалою;      2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;  
889. 4) мотиви, з яких суд дійшов до своїх висновків, і закон, яким керувався суд, ухвалюючи ухвалу;   -592- Жванія Д.В.
У п. 4 ч. 1 ст. 168 слово "ухвалюючи" замінити словом "приймаючи".  
Враховано редакційно   3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;  
    -593- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 168 викласти у такій редакції: Стаття 168. Зміст ухвали 1. Ухвала, що постановляється у вигляді окремого документа, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціали судді (суддів); 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що розв'язується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до своїх висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. 2. Ухвала, яка постановляється судом без виходу до нарадчої кімнати, повинна містити відомості, визначені пунктами 3, 4 частини першої цієї статті.  
Враховано редакційно    
890. 5) висновки суду;      4) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду;  
891. 6) строк і порядок оскарження ухвали.      строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.  
892. 2. Ухвала, яка приймається судом без виходу до нарадчої кімнати, повинна містити відомості, передбачені пунктами 4, 5 і 6 частини першої цієї статті.      2. Ухвала, яка постановляється судом без виходу до нарадчої кімнати, повинна містити відомості, визначені пунктами 3, 4 частини першої цієї статті.  
893. Стаття 169. Окремі ухвали суду      Стаття . Окремі ухвали суду  
894. 1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення законності та встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення може прийняти окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який прийняв окрему ухвалу.   -594- Філенко В.П.
У ч. 1 ст. 69 слова "законності", "особам чи органам " замінити відповідно словами "закону", "суб'єктам владних повноважень".  
Враховано   1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.  
895. 2. Окрему ухвалу може бути оскаржено у загальному порядку.   -595- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2 ст. 169 викласти двома частинами у такій редакції: 2. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. 3. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується.  
Враховано   2. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. 3. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується.  
896. Стаття 170. Окрема думка судді       
897. 1. Суддя, який підписав постанову, ухвалу суду і не згодний з рішенням більшості, може письмово викласти свою окрему думку.   -596- Філенко В.П.
Статтю 170 вилучити, бо вона дублює ч. 3 ст. 29.  
Враховано    
    -597- Пеклушенко О.М.
У ч. 1 ст. 170 слова "може письмово викласти" замінити словами "має письмово викласти".  
Відхилено    
898. 2. Окрема думка судді не проголошується і зберігається у справі у заклеєному конверті. Конверт може бути відкритий при перегляді судового рішення.   -598- Васильєв Г.А.
У ч. 2 ст. 170 слово "може" замінити на "має".  
Відхилено    
899. Стаття 171. Порядок оприлюднення судового рішення   -599- Пеклушенко О.М.
Назву ст.171 викласти в такій редакції: "Проголошення судового рішення, видача або направлення судового рішення особам, які беруть участь у справі".  
Враховано   Стаття . Проголошення судового рішення, видача або направлення судового рішення особам, які беруть участь у справі  
900. 1. Ухвалене судове рішення оголошується прилюдно відразу після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.   -600- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Оніщук М.В.
Ст. 175 викласти у такій редакції: "1. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. 2. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови чи ухвали суду. 3. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення, надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку вона представляє. 4. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду у повному обсязі".  
Враховано   1. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.  
901. 2. Особи, які беруть участь у справі можуть отримати в канцелярії суду копію постанови чи ухвали суду.      2. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови чи ухвали суду.  
902. 3. Сторонам та третім особам, які не були присутніми під час розгляду справи, суд надсилає поштою копію ухваленого рішення не пізніше наступного дня після його проголошення.      3. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку вона представляє.  
903. 4. Резолютивна частина постанови суду публікується в засобах масової інформації, якщо особу, яка мала брати участь у справі, було викликано до суду через оголошення в засобах масової інформації, але вона не з'явилася, і справу було розглянуто за її відсутності.      4. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі.  
904. Стаття 172. Набрання судовим рішенням законної сили   -601- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Статті 172-174 перенести до розділу 9, виклавши ст. 172-173 у такій редакції: "Стаття 172. Набрання судовим рішенням законної сили 1. Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. 2. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк подання апеляційної скарги, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. 3. Оскаржені в апеляційному порядку судові рішення набирають законної сили після ухвалення судового рішення щодо них судом апеляційної інстанції, крім випадків, коли такі судові рішення скасовуються. 4. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрали законної сили. 5. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення. 6. Ухвали суду, які не підлягають оскарженню, набирають законної сили з моменту оприлюднення. Стаття 173. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням 1. Постанова або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для усіх органів, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, посадових чи службових осіб, фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України. 2. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій адміністративній справі за участю тих самих сторін".  
Враховано    
905. 1. Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено законом, набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, а постанову, щодо якої не повідомлено суд про намір подати апеляційну скаргу, - після закінчення строку на здійснення такого повідомлення.   -602- Жванія Д.В.
У ч. 1 ст. 172 слова "а постанову, щодо якої не повідомлено суд про намір подати апеляційну скаргу, - після закінчення строку на здійснення такого повідомлення" вилучити.  
Відхилено    
906. 2. Оскаржені в апеляційному порядку судові рішення набирають законної сили після прийняття судового рішення щодо них судом апеляційної інстанції, крім випадків, коли такі судові рішення скасовуються.       
907. 3. Якщо строк для подання апеляційної скарги буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрали законної сили.       
908. 4. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили негайно після проголошення.       
909. 5. Після набрання законної сили постановою або ухвалою суду, суддя-головуючий, який підписав рішення чи ухвалу, робить у них відмітку про набрання ними законної сили.       
910. 6. Ухвали суду набирають законної сили негайно після проголошення чи іншого доведення до відома адресата, якщо цим Кодексом не передбачено можливості їхнього оскарження.       
911. 7. Після набрання законної сили постановою або ухвалою особи, які беруть участь у справі, і їх правонаступники не вправі заявляти в адміністративному суді ті ж вимоги і на тих самих підставах.       
912. Стаття 173. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням       
913. 1. Постанова або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для усіх органів, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, посадових чи службових осіб, громадян і підлягають виконанню на всій території України.   -603- Беспалий Б.Я.
У ч. 1 ст. 173 після тексту "службових осіб, громадян" доповнити текстом ", осіб без громадянства".  
Враховано редакційно    
914. 2. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій адміністративній справі за участю тих самих сторін.       
915. 3. Після набрання законної сили постановою або ухвалою особи, які беруть участь у справі, не вправі заявляти в суді ті самі вимоги і на тих самих підставах.       
916. Стаття 174. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судових рішеннях      Стаття . Додаткове судове рішення  
917. 1. Суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи, виправити допущені у судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.   -604- Філенко В.П.
Статті 174 і 175 поміняти місцями.  
Враховано   1. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.  
918. 2. Питання про внесення виправлень вирішується у судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання, проте їх нез'явлення не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.   -605- Пеклушенко О.М.
Ст.174 доповнити частиною 3 такого змісту: "3. Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Нез'явлення належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду питання"  
Враховано   2. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення. 3. Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Нез'явлення належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду питання.  
919. 3. Ухвала суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржена у загальному порядку.      4. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. 5. Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені.  
920. Стаття 175. Додаткове судове рішення      Стаття . Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні  
921. 1. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою сторони чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи додаткову ухвалу у випадках:   -606- Беспалий Б.Я.
У першому абзаці ч. 1 ст. 175 після слів "додаткову ухвалу" додати слово "лише".  
Відхилено   1. Суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи, виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.  
922. 1) якщо щодо однієї із заявленої вимог чи одного з клопотань не ухвалено рішення;      2. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Нез'явлення належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.  
923. 2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точно, які дії необхідно виконати;      3. Ухвала суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржена.  
924. 3) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.       
925. 2. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.       
926. 3. Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання у судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі.       
927. 4. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд приймає ухвалу.       
928. 5. Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені загальному порядку.   -607- Беспалий Б.Я.
У ч. 5 ст. 175 після слів "бути оскарженим" додати слово "у".  
Враховано    
929. Стаття 176. Роз'яснення судового рішення      Стаття . Роз'яснення судового рішення  
930. 1. Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, на прохання осіб, які беруть участь у справі, а також державного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.      1. Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, а також державного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.  
931. 2. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.      2. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.  
932. 3. Питання про роз'яснення судового рішення розглядається судом протягом десяти днів із викликом заявника та осіб, які беруть участь у справі, проте їх нез'явлення не перешкоджає розглядові питання про роз'яснення рішення.   -608- Жванія Д.В.
Доповнити ст. 176 новою частиною 4 такого змісту: "4. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання".  
Враховано   3. Заява про роз'яснення судового рішення розглядається судом протягом десяти днів із повідомленням осіб, які беруть участь у справі, і (або) державного виконавця. Нез'явлення належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. 4. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. 5. Копія ухвали про роз'яснення судового рішення не пізніше наступного дня після її постановлення, надсилається особам, які беруть участь у справі, і (або) державному виконавцю, які не були присутні у судовому засіданні. 6. Ухвала про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржена.  
    -609- Пеклушенко О.М.
Ст.176 доповнити частинами такого змісту: "5. Копія ухвали про роз'яснення судового рішення не пізніше наступного дня після її постановлення, надсилається особам, які беруть участь у справі, а також заявнику, які не були присутні у судовому засіданні. 6. Ухвала про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржена".  
Враховано    
933. Глава 6. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ      Глава 6. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ  
934. Стаття 177. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів   -610- Соболєв С.В.
Статтю 177 виключити, оскільки вона не передбачає ніяких особливостей.  
Враховано шляхом доповнення спеціальних положень, які передбачають особливості  Стаття . Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів  
935. 1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:      1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:  
936. 1) законності постанов Верховної Ради України, Указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;      1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;  
937. 2) конституційності, законності та відповідності правовим актам з вищою юридичною силою нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;   -611- Пеклушенко О.М.
Беспалий Б.Я.
У ч. 1 ст. 177 в пунктах 2,3,4,5,6 вилучити слово "конституційності".  
Враховано   2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.  
938. 3) конституційності, законності та відповідності правовим актам з вищою юридичною силою нормативно-правових актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим;       
939. 4) конституційності, законності та відповідності правовим актам з вищою юридичною силою нормативно-правових актів місцевих державних адміністрацій;       
940. 5) конституційності, законності та відповідності правовим актам з вищою юридичною силою нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування;       
941. 6) конституційності, законності та відповідності правовим актам з вищою юридичною силою нормативно-правових актів інших суб'єктів владних повноважень.   -612- Філенко В.П.
Статтю 177 доповнити новими положеннями про право звернення з відповідними заявами, опублікування інформації про порушене провадження і про прийняте у справі рішення: Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які беруть участь у відносинах, у яких може бути застосовано цей акт. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акту суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, через яке був офіційно оприлюднений акт. Оголошення повинно містити вимоги заявника щодо оскаржуваного акту, реквізити нормативно-правового акту, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Якщо оголошення опубліковано не менше як за тиждень до судового засідання у справі, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення у такій справі осіб, які не вступили у справу, залишаються без розгляду. Справу щодо оскарження нормативно-правових актів суд розглядає і вирішує у розумний строк, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках, зумовлених обставинами, які не залежать від суду, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше як на один місяць. Суд може визнати нормативно-правовий акт неконституційним, незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Резолютивна частина постанови суду про скасування чи визнання протиправним нормативно-правового акта невідкладно повинна бути опублікована відповідачем у виданні, у якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли питання про законність нормативно-правового акта чи відповідність його правовим актам вищої юридичної сили виникло під час розгляду іншої адміністративної справи.  
Враховано редакційно   2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. 3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. 4. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, час і місце судового розгляду адміністративної справи. 5. Оголошення повинно бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду. 6. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.  
942. 2. Заяву щодо оскарження нормативно-правових актів суд розглядає у двомісячний строк.   -613- Жванія Д.В.
Ч. 2 ст. 177 після слів "у двомісячний строк" доповнити словами "з дня її надходження".  
Враховано частково   7. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.  
    -614- Довгий Т.О.
Частину другу статті 177 викласти у такій редакції "2. Заяву щодо оскарження нормативно-правових актів суд розглядає протягом 60 днів з моменту подання письмової заяви до канцелярії адміністративного суду."  
Враховано частково    
943. 3. Суд може визнати неконституційним чи незаконним нормативно-правовий акт повністю або в окремій його частині.   -615- Беспалий Б.Я.
У ч. 3 ст. 177 вилучити слова "неконституційним чи".  
Враховано   8. Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.  
944. 4. У разі, якщо у процесі розгляду справи щодо конституційності чи законності нормативно-правового акта виявлено невідповідність Конституції України та законам України інших нормативно-правових актів (окремих їх положень), крім тих, щодо яких порушено провадження в адміністративній справі і які впливають на прийняття постанови у справі, суд визнає такі акти (їхні окремі положення) неконституційними чи незаконними.   -616- Беспалий Б.Я.
Ч. 4 ст. 177 викласти в такій редакції: "4. Якщо у процесі розгляду справи щодо законності нормативно-правового акта виявлено невідповідність законам України інших нормативно-правових актів та їхніх окремих положень, крім тих, щодо яких порушено провадження в цій адміністративній справі, суд визнає такі акти чи їх окремі положення незаконними. Якщо у процесі зазначеного розгляду виявлено невідповідність Конституції України нормативно-правових актів чи їхніх окремих положень, суд приймає щодо цього ухвалу, яку направляє до Конституційного Суду України".  
Враховано частково   9. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту вищої юридичної сили інших правових актів чи їхніх окремих положень, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі та які впливають на прийняття постанови у справі, суд визнає такі акти чи їхні окремі положення незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили.  
945. 5. Постанова суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.      10. Постанова суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку. 11. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. 12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли питання про законність нормативно-правового акта чи відповідність його правовим актам вищої юридичної сили виникло під час розгляду іншої адміністративної справи.  
946. Стаття 178. Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій   -617- Пеклушенко О.М.
У рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року щодо офіційного тлумачення положення абзацу четвертого ст. 248-3 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності, можуть бути оскаржені громадянами у судовому порядку відповідно до статті 31-а ЦПК України.  
Відхилено , зауваження не зрозуміле  Стаття . Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму 1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, їхніх членів мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), громадська організація - суб'єкти відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму. 2. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, їхніх членів мають також виборець, який має право брати участь у відповідних виборах чи референдумі, офіційний спостерігач від суб'єкта виборчого процесу, якщо рішення, дії чи бездіяльність порушують їхні права або інші інтереси, які охороняються законом про вибори чи референдум. 3. Від імені кандидата звертатися із позовною заявою до адміністративного суду може без спеціальних на те повноважень його довірена особа, зареєстрована відповідно до закону про вибори. Від імені партії (блоку), місцевої організації партій (блоку місцевих організацій партій), громадської організації можуть звертатися із позовною заявою без спеціальних на те повноважень їхній керівник чи інша уповноважена особа, зареєстрована відповідно до закону про вибори.  
    -618- Кабінет Міністрів України
Назву ст. 178 доповнити словами "комісії з референдуму".  
Враховано    
    -619- Кабінет Міністрів України
Ч. 178 не повністю відображає всі особливості провадження у справах, що виникають з виборчих правовідносин.  
Враховано редакційно    
947. 1. Заяви з приводу рішень виборчих комісій про реєстрацію кандидата або про відмову у реєстрації претендента на кандидата можуть бути подані до адміністративного суду протягом п'яти днів з моменту їх прийняття або з дня виявлення порушення вимог виборчого законодавства. Заяви з приводу інших рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій або комісій з референдуму можуть бути подані до суду протягом десяти днів з дня виявлення порушення вимог виборчого законодавства, якщо інше не передбачено законом.   -620- Беспалий Б.Я.
У ч. 1 ст. 178 в першому реченні після слів "вимог виборчого законодавства," додати текст "законодавства про референдуми".  
Враховано редакційно   4. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій для організації та проведення місцевих виборів (крім обласних виборчих комісій для організації та проведення місцевих виборів, а також виборчих комісій для організації та проведення виборів міського голови), виборчих комісій для організації та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (крім виборчої комісії Автономної Республіки Крим), дільничних виборчих комісій для організації та проведення інших виборів, комісій з референдуму (крім обласних і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму), їхніх членів оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем знаходження відповідної комісії.  
    -621- Кабінет Міністрів України
У ч.ч. 1, 4, 5 ст. 178 слово "заяви" замінити на слово "скарги".  
Відхилено . Формою звернення має бути заява, а не скарга   
    -622- Пеклушенко О.М.
У другому реченні ч. 1 ст. 178 слова "протягом десяти днів" замінити словами "протягом семи днів", оскільки саме останній термін передбачений у ч. 6 ст. 29 Закону України "Про вибори народних депутатів України".  
Враховано редакційно    
    -623- Добкін М.М.
Ч. 1 і 5 ст. 178 викласти у такій редакції: "1. Заяви з приводу рішень виборчих комісій про реєстрацію кандидата або про відмову у реєстрації претендента у кандидати можуть бути подані до адміністративного суду протягом п'яти днів з моменту їх прийняття або з дня виявлення порушення вимог виборчого законодавства. 5. Заяви, подані з порушенням встановлених законом строків, а також заяви з приводу порушень, які мали місце до дня голосування, але були одержані судом після нуля годин дня голосування, залишаються без розгляду."  
Відхилено у зв'язку з новою редакцією статті   
948. 2. Заяви з приводу неправильності у списках виборців чи в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі, подаються до суду за місцем розташування відповідної дільниці не пізніш як за п'ять днів до виборів або референдуму як особами, щодо яких допущена неправильність, так і особами, які стверджують, що до списку виборців, списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, неправильно включена та чи інша особа, яка не має виборчого права чи права брати участь у референдумі, або не включена особа, яка його має.   -624- Філенко В.П.
Доопрацювати положення ст. 178 з урахуванням розділу VІІ проекту Закону України "Про гарантії виборчих прав" (реєстр. номер 3434 від 22.04.2003) або викласти її у такій редакції: "Стаття 178. Особливості провадження у виборчих спорах і спорах з приводу референдуму Адміністративні справи, які виникають з відносин, що врегульовані законодавством про вибори та референдум, розглядаються адміністративним судом за правилами цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених законами про вибори та референдум".  
Враховано редакційно   5. Рішення, дії чи бездіяльність обласних виборчих комісій для організації та проведення місцевих виборів, виборчих комісій для організації та проведення виборів міського голови, виборчої комісії Автономної Реєстр.картка № ) 6. Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, її членів оскаржуються до Вищого адміністративного суду. 7. Справи з приводу неправильності у списках виборців чи у списках громадян, які мають право брати участь у референдумі, у тому числі з приводу невключення, неправильного включення або виключення зі списку позивача або інших осіб, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом за місцем знаходження відповідної комісії. 8. Позовна заява з приводу рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, їхніх членів може бути подана до адміністративного суду протягом семи днів після прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Днем допущення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути вчинена дія, визначена законом. 9. Позовна заява з приводу рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, їхніх членів, які мали місце до дня голосування, подається до адміністративного суду у строк, встановлений частиною восьмою цієї статті, але не пізніше двадцять четвертої години дня голосування. 10. Позовна заява з приводу рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісій з референдуму, їхніх членів, які мали місце під час голосування, подається до адміністративного суду не пізніше двадцять четвертої години дня, наступного за днем голосування. 11. Позовна заява з приводу рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, їхніх членів, які мали місце під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, подається до адміністративного суду протягом двох днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. 12. Позовна заява з приводу рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісій з референдуму, їхніх членів, які мали місце під час встановлення результатів виборів чи референдуму, подається до адміністративного суду протягом п'яти днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. 13. Позовна заява з приводу неправильності у списках виборців чи в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі, а також інших рішень, дій та бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, їхніх членів, які мали місце до дня голосування, подається до адміністративного суду не пізніш як за три години до закінчення часу голосування. 14. Строки подання позовних заяв, встановлені цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, подані після закінчення цих строків, залишаються без розгляду. 15. Позовна заява з приводу рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій або комісій з референдуму приймається до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом. 16. Якщо позовну заяву прийнято судом до розгляду і з того ж питання та з тих же підстав подано скаргу до виборчої комісії або комісії з референдуму, ця комісія зупиняє розгляд скарги до набрання рішенням суду законної сили. Суд повинен невідкладно повідомити цю комісію та комісію вищого рівня про надходження позовної заяви та про ухвалене судом рішення. 17. Адміністративна справа з приводу неправильності у списках виборців чи у списках громадян, які мають право брати участь у референдумі, вирішується судом протягом трьох днів після надходження позовної заяви, але не пізніше дня, що передує дню голосування, а якщо позовна заява надійшла напередодні дня голосування або після цього - невідкладно, але не пізніш як за годину до закінчення часу голосування. 18. Адміністративні справи за позовними заявами, які надійшли до дня голосування, крім випадків, передбачених частиною сімнадцятою цієї статті вирішуються протягом п'яти днів після надходження позовної заяви, але не пізніше дня, що передує дню голосування, а якщо позовна заява надійшла напередодні дня голосування - невідкладно, але не пізніше часу початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, поданими у день голосування і після дня голосування, вирішуються протягом п'яти днів після надходження позовної заяви. 19. Суд залучає до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, якщо рішення суду може прямо вплинути на її виборче право, право брати участь у референдумі або інший інтерес, який охороняється відповідним законом, і якщо залучення третьої особи не вплине на строк вирішення справи, встановлений цією статтею. 20. Суд, встановивши під час вирішення справи порушення законодавства про вибори чи референдум, повинен визначити у постанові порядок усунення усіх наслідків цього порушення, якщо такий порядок не встановлений законодавством про вибори чи референдум. У разі наявності підстав для притягнення винних осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких підстав і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити для цього заходи, встановлені законом. 21. Судові рішення набирають законної сили з моменту проголошення і можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом семи днів після їх проголошення. Право оскаржити судове рішення, яке стосується правовідносин з питань призначення, підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України або всеукраїнського референдуму, має також Центральна виборча комісія України незалежно від її участі в розгляді справи судом першої інстанції. Касаційна скарга розглядається протягом семи днів після її надходження. 22. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. 23. Якщо рішення виборчої комісії або комісії з референдуму скасоване судом, постанова суду є підставою для прийняття рішення з цього питання виборчою комісією чи комісією з референдуму, рішення яких було скасовано, або виборчою комісією чи комісією з референдуму вищого рівня. 24. На обчислення строків, встановлених цією статтею, не поширюються правила частин шостої - десятої статті 103 цього Кодексу. Стаття . Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інших підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, які порушують законодавство про вибори та референдум 1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інших підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, які порушують законодавство про вибори та референдум, мають виборча комісія, комісія з референдуму, кандидат, партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), громадська організація - суб'єкти відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму. 2. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інших підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, які порушують законодавство про вибори та референдум, мають також інші особи, якщо рішення, дії чи бездіяльність порушують їхні права або інші інтереси, які охороняються законом про вибори чи референдум. 3. Від імені кандидата звертатися із позовною заявою до адміністративного суду може без спеціальних на те повноважень його довірена особа, зареєстрована відповідно до закону про вибори. Від імені партії (блоку), місцевої організації партій (блоку місцевих організацій партій), громадської організації можуть звертатися із позовною заявою без спеціальних на те повноважень їхній керівник чи інша уповноважена особа, зареєстрована відповідно до закону про вибори. 4. Позовна заява подається до місцевого адміністративного суду відповідно до статей 18, 19 цього Кодексу. Позовні заяви з приводу дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інших підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, які порушують законодавство про вибори та референдум, подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за їхнім місцем знаходження. 5. Позовна заява подається до адміністративного суду протягом семи днів після прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності. Днем допущення бездіяльності вважається останній день строку, у який мала бути вчинена дія, передбачена законом. 6. Адміністративна справа вирішується судом протягом розумного строку, який у разі задоволення вимог позивача дасть йому можливість своєчасно й у повній мірі реалізувати своє право чи інший інтерес, але не пізніше п'яти днів після надходження позовної заяви. 7. Суд обов'язково залучає до участі у справі відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог (крім справ, провадження в яких відкрито за позовною заявою виборчої комісії, комісії з референдуму). 8. Суд, встановивши під час вирішення справи порушення законодавства про вибори чи референдум, повинен визначити у постанові порядок усунення усіх наслідків цього порушення, якщо такий порядок не встановлений законодавством про вибори чи референдум. У разі наявності підстав для притягнення винних осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких підстав і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити для цього заходи, встановлені законом. 9. Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом семи днів після його проголошення. 10. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. 11. На обчислення строків, встановлених цією статтею, не поширюються правила частин шостої - десятої статті 103 цього Кодексу. Стаття . Особливості провадження у справах з приводу дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), громадської організації, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу 1. Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), громадської організації, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, які порушують законодавство про вибори чи референдум, мають виборча комісія, комісія з референдуму, кандидат, партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), громадська організація - суб'єкти відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму. 2. Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), її посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, які порушують законодавство про вибори чи референдум, мають також інші особи, якщо ці дії чи бездіяльність порушують їхні права або інші інтереси, які охороняються законом про вибори чи референдум. 3. Від імені кандидата звертатися із позовною заявою до адміністративного суду може без спеціальних на те повноважень його довірена особа, зареєстрована відповідно до закону про вибори. Від імені партії (блоку), місцевої організації партій (блоку місцевих організацій партій), громадської організації можуть звертатися із позовною заявою без спеціальних на те повноважень їхній керівник чи інша уповноважена особа, зареєстрована відповідно до закону про вибори. 4. Позовні заяви з приводу дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, кандидата в народні депутати України, включеного до виборчого списку партії (блоку), партії (блоку), яка висунула претендента на кандидата у Президенти України або кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, які порушують законодавство про вибори чи референдум, подаються до Вищого адміністративного суду. Позовні заяви з приводу дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської (селищної), міської рад подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена. Позовні заяви з інших питань, передбачених цією статтею, подаються до окружного адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена. 5. Позовна заява подається до адміністративного суду протягом семи днів після вчинення дії чи допущення бездіяльності. Днем допущення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути вчинена дія, встановлена законом. 6. Адміністративна справа вирішується судом протягом розумного строку, що в разі задоволення вимог позивача дасть йому можливість своєчасно та у повній мірі реалізувати своє право чи інший інтерес, але не пізніше п'яти днів після надходження позовної заяви. 7. Суд, встановивши під час вирішення справи порушення законодавства про вибори чи референдум, повинен визначити у постанові порядок усунення всіх наслідків цього порушення, якщо такий порядок не встановлений законодавством про вибори чи референдум. У разі наявності підстав для притягнення винних осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких підстав і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити для цього заходи, встановлені законом. 8. Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом семи днів після проголошення. 9. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, а також відповідній виборчій комісії або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. 10. На обчислення строків, встановлених цією статтею, не поширюються правила частин шостої - десятої статті 103 цього Кодексу. Стаття . Особливості провадження у справах щодо скасування реєстрації кандидата в Президенти України 1. Позовна заява Центральної виборчої комісії про скасування реєстрації кандидата в Президенти України подається до Вищого адміністративного суду протягом п'яти днів після виявлення порушення виборчого законодавства, але не пізніш як за десять днів до дня голосування. 2. Адміністративна справа щодо скасування реєстрації кандидата в Президенти України вирішується судом протягом трьох днів після надходження позовної заяви. 3. Про розгляд позовної заяви в судовому засіданні повідомляються позивач, відповідач (кандидат у Президенти України, про скасування реєстрації якого подана заява), інші заінтересовані особи. Нез'явлення в судове засідання належним чином повідомлених осіб не перешкоджає її розгляду. 4. Якщо судом буде встановлено порушення вимог виборчого законодавства кандидатом у Президенти України, яке є підставою для скасування реєстрації, суд задовольняє адміністративний позов і скасовує рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію кандидата у Президенти України. 5. Судове рішення Вищого адміністративного суду за позовною заявою про скасування реєстрації кандидата в Президенти України набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом трьох днів після проголошення. Касаційна скарга розглядається протягом трьох днів після її надходження. 6. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. 7. На обчислення строків, встановлених цією статтею, не поширюються правила частин шостої - десятої статті 103 цього Кодексу.  
    -625- Ключковський Ю.Б.
Катеринчук М.Д.
Ст. 178 викласти трьома статтями такого змісту: "Стаття 178. Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму 1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, їх членів мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), громадська організація - суб'єкти відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму. 2. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, їх членів мають також виборець, який має право брати участь у відповідних виборах чи референдумі, офіційний спостерігач від суб'єкта виборчого процесу, якщо рішення, дії чи бездіяльність порушують їхні права або інші інтереси, які охороняються законодавством про вибори чи референдум. 3. Від імені кандидата звертатися із заявою до адміністративного суду може без спеціальних на те повноважень його довірена особа, зареєстрована відповідно до законодавства про вибори. Від імені партії (блоку), місцевої організації партій (блоку місцевих організацій партій), громадської організації можуть звертатися із заявою без спеціальних на те повноважень їх керівник чи інша уповноважена особа, зареєстрована відповідно до законодавства про вибори. 4. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій для організації та проведення місцевих виборів (крім обласних виборчих комісій для організації та проведення місцевих виборів, а також виборчих комісій для організації та проведення виборів міського голови), виборчих комісій для організації та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (крім виборчої комісії Автономної Республіки Крим), дільничних виборчих комісій для організації та проведення інших виборів, комісій з референдуму (крім обласних і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму), їх членів оскаржуються до місцевого загального суду за місцем знаходження відповідної комісії. 5. Рсовує рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію кандидата у Президенти України. 6. Судове рішення Вищого адміністративного суду за заявою про скасування реєстрації кандидата в Президенти України набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом трьох днів після проголошення. Касаційна скарга розглядається у триденний строк з дня її надходження. 7. Засвідчені копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. 8. На обчислення строків, встановлених цією статтею, не поширюються правила частин шостої - десятої статті 102 цього Кодексу. Стаття 178. Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісності 1. Заява про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання вимог ним щодо несумісності подається до Вищого адміністративного суду. Право звернутися з такою заявою має Голова Верховної Ради України. 2. Адміністративна справа за заявою про дострокове припинення повноважень народного депутата України вирішується у семиденний строк. Нез'явлення в судове засідання осіб, яких було повідомлено про розгляд справи, не перешкоджає її розгляду. 3. Постанова суду про дострокове припинення повноважень народного депутата України набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку. 4. Засвідчені копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення".ішення, дії чи бездіяльність обласних виборчих комісій для організації та проведення місцевих виборів, виборчих комісій для організації та проведення виборів міського голови, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, територіальних (окружних) виборчих комісій для організації та проведення інших виборів (крім місцевих виборів), обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, їх членів оскаржуються до місцевого (окружного) адміністративного суду за місцем знаходження відповідної комісії. 6. Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, її членів оскаржуються до Вищого адміністративного суду. 7. Справи з приводу неправильності у списках виборців чи в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі, у тому числі з приводу невключення, неправильного включення або виключення зі списку заявника або інших осіб, розглядаються місцевим загальним судом за місцем знаходження відповідної комісії. 8. Заява з приводу рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісії, комісії з референдуму, їх членів може бути подана до адміністративного суду у семиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Днем допущення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути вчинена дія, визначена законом. 9. Заява з приводу рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, їх членів, які мали місце до дня голосування, може бути подана до адміністративного суду у строк, встановлений частиною сьомою цієї статті, але не пізніше 24 години дня голосування. 10. Заява з приводу рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісій з референдуму, їх членів, які мали місце під час голосування, може бути подана до адміністративного суду не пізніше 24 години дня, наступного за днем голосування. 11. Заява з приводу рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, їх членів, які мали місце під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подана до адміністративного суду протягом двох днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. 12. Заява з приводу рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісій з референдуму, їх членів, які мали місце під час встановлення результатів виборів чи референдуму, може бути подана до адміністративного суду протягом п'яти днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. 13. Заява з приводу неправильності у списках виборців чи в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі, а також інших рішень, дій та бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, її членів, які мали місце до дня голосування, подається до адміністративного суду не пізніш як за три години до закінчення часу голосування. 14. Строки подання заяв, встановлені цією статтею, поновленню не підлягають. Заяви, подані з після закінчення цих строків, залишаються без розгляду. 15. Заява з приводу рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій або комісій з референдуму приймається до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом. 16. Якщо заяву прийнято судом до розгляду і з того самого питання та з тих самих підстав подано скаргу до виборчої комісії, виборча комісія або комісія з референдуму зупиняє розгляд скарги до набрання рішенням суду законної сили. Суд повинен невідкладно повідомити цю комісію та комісію вищого рівня про надходження заяви та про ухвалене судом рішення. 17. Адміністративна справа з приводу неправильності в списках виборців чи в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі, вирішується судом протягом трьох днів з дня надходження заяви, але не пізніше дня, що передує дню голосування, а якщо заява надійшла напередодні дня голосування або після цього - невідкладно, але не пізніше як за годину до закінчення часу голосування. 18. Адміністративні справи за заявами, які надійшли до дня голосування, вирішуються протягом п'яти днів з дня надходження заяви, але не пізніше дня, що передує дню голосування, а якщо заява надійшла напередодні дня голосування - невідкладно, але не пізніше часу початку голосування. Адміністративні справи за заявами, поданими у день голосування і після дня голосування, вирішуються протягом п'яти днів з дня надходження заяви. 19. Суд залучає до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, якщо рішення суду може прямо вплинути на її виборче право, право брати участь у референдумі або інший інтерес, який охороняється відповідним законом, і якщо залучення третьої особи не вплине на строк вирішення справи, встановлений цією статтею. 20. Суд, встановивши під час вирішення справи порушення законодавства про вибори чи референдум, повинен визначити у постанові порядок усунення усіх наслідків цього порушення, якщо такий порядок не встановлений законодавством про вибори чи референдум. У разі наявності підстав для притягнення винних у порушенні осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких підстав і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити для цього заходи, встановлені законом. 21. Судові рішення у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму набирають законної сили з моменту проголошення і можуть бути оскаржені у касаційному порядку протягом семи днів після їх проголошення. Право оскаржити судове рішення, яке стосується правовідносин з питань призначення, підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України або всеукраїнського референдуму, має також Центральна виборча комісія України, незалежно від її участі у розгляді справи судом першої інстанції. Касаційна скарга розглядається протягом семи днів після її надходження. 22. Засвідчені копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. 23. Якщо рішення виборчої комісії або комісії з референдуму скасоване судом, постанова суду є підставою для прийняття рішення з цього питання виборчою комісією чи комісією з референдуму, рішення яких було скасовано, або виборчою комісією чи комісією з референдуму вищого рівня. 24. На обчислення строків, встановлених цією статтею, не поширюються правила частин шостої - десятої статті 102 цього Кодексу. Стаття 179. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інших підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, які порушують законодавство про вибори та референдум 1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інших підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, які порушують законодавство про вибори та референдум, мають виборча комісія, комісія з референдуму, кандидат, партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), громадська організація - суб'єкти відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму. 2. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інших підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, які порушують законодавство про вибори та референдум, мають також інші особи, якщо рішення, дії чи бездіяльність порушують їхні права або інші інтереси, які охороняються законодавством про вибори чи референдум. 3. Від імені кандидата звертатися із заявою до адміністративного суду може без спеціальних на те повноважень його довірена особа, зареєстрована відповідно до законодавства про вибори. Від імені партії (блоку), місцевої організації партій (блоку місцевих організацій партій), громадської організації можуть звертатися із заявою без спеціальних на те повноважень їх керівник чи інша уповноважена особа, зареєстрована відповідно до законодавства про вибори. 4. Заява з приводу рішень, дій чи бездіяльності, визначених цією статтею, подаються до місцевого адміністративного суду відповідно до статей 20, 21 цього Кодексу. Заяви з приводу дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інших підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, які порушують законодавство про вибори та референдум, подаються до місцевого загального суду за їхнім місцем знаходження. 5. Заява з приводу рішень, дій чи бездіяльності, визначених цією статтею, може бути подана до адміністративного суду у семиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності. Днем допущення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути вчинена дія, передбачена законом. 6. Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності, визначених цією статтею, вирішується судом протягом розумного строку, який у разі задоволення вимог заявника дасть йому можливість своєчасно й у повній мірі реалізувати своє право чи інший інтерес, що охороняється законом, але не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. 7. Суд обов'язково залучає до участі у справі відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог (крім справ, провадження у яких відкрито за заявою виборчої комісії, комісії з референдуму). 8. Суд, встановивши під час вирішення справи порушення законодавства про вибори чи референдум, повинен визначити у постанові порядок усунення усіх наслідків цього порушення, якщо такий порядок не встановлений законодавством про вибори чи референдум. У разі наявності підстав для притягнення винних у порушенні осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких підстав і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити для цього заходи, встановлені законом. 9. Судові рішення у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності, визначених цією статтею, набирають законної сили з моменту проголошення і можуть бути оскаржені у касаційному порядку протягом семи днів після їх проголошення. 10. Засвідчені копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. 11. На обчислення строків, встановлених цією статтею, не поширюються правила частин шостої - десятої статті 102 цього Кодексу. Стаття 180. Особливості провадження у справах з приводу дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), її посадових осіб та уповноважених представників, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу 1. Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), громадської організації, їх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, які порушують законодавство про вибори чи референдум, мають виборча комісія, комісія з референдуму, кандидат, партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), громадська організація - суб'єкти відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму. 2. Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), її посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, які порушують законодавство про вибори та референдум, мають також інші особи, якщо дії чи бездіяльність порушують їхні права або інші інтереси, які охороняються законодавством про вибори чи референдум. 3. Від імені кандидата звертатися із заявою до адміністративного суду може без спеціальних на те повноважень його довірена особа, зареєстрована відповідно до законодавства про вибори. Від імені партії (блоку), місцевої організації партій (блоку місцевих організацій партій), громадської організації можуть звертатися із заявою без спеціальних на те повноважень їх керівник чи інша уповноважена особа, зареєстрована відповідно до законодавства про вибори. 4. Заяви з приводу дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, кандидата у народні депутати України, включеного до виборчого списку партії (блоку), партії (блоку), яка висунула претендента на кандидата у Президенти України або кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, які порушують законодавство про вибори чи референдум, подаються до Вищого адміністративного суду. Заяви з приводу дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської (селищної), міської рад подаються до місцевого загального суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена. Інші заяви, передбачені цією статтею, подаються до місцевого (окружного) адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена. 5. Заява з приводу дій чи бездіяльності, визначених цією статтею, може бути подана до адміністративного суду у семиденний строк з дня вчинення дії чи допущення бездіяльності. Днем допущення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути вчинена дія, встановлена законом. 6. Адміністративна справа з приводу дій чи бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), її уповноважених представників, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, які порушують законодавство про вибори чи референдум, вирішується судом протягом розумного строку, що у разі задоволення вимог заявника дасть йому можливість своєчасно й у повній мірі реалізувати своє право чи інший інтерес, але не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. 7. Суд, встановивши під час вирішення справи порушення законодавства про вибори чи референдум, повинен визначити у постанові порядок усунення усіх наслідків цього порушення, якщо такий порядок не встановлений законодавством про вибори чи референдум. У разі наявності підстав для притягнення осіб, винних у порушенні, до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких підстав і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити для цього заходи, встановлені законом. 8. Судові рішення у справах з приводу оскарження дій чи бездіяльності, визначених цією статтею, набирають законної сили з моменту проголошення і можуть бути оскаржені у касаційному порядку протягом семи днів після їх проголошення. 9. Засвідчені копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, а також відповідній виборчій комісії або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. 10. На обчислення строків, встановлених цією статтею, не поширюються правила частин шостої - десятої статті 102 цього Кодексу. Стаття 177. Особливості провадження у справах щодо скасування реєстрації кандидата в Президенти України 1. Заява Центральної виборчої комісії про скасування реєстрації кандидата в Президенти України подається до Вищого адміністративного суду в п'ятиденний строк з дня виявлення порушення виборчого законодавства, але не пізніш як за десять днів до дня голосування. 2. Адміністративна справа щодо скасування реєстрації кандидата в Президенти України вирішується судом протягом трьох днів з дня надходження заяви. 3. Про розгляд заяви у судовому засіданні повідомляються заявник, відповідач (кандидат у Президенти України, про скасування реєстрації якого подана заява), інші заінтересовані особи. 4. Нез'явлення в судове засідання осіб, яких було повідомлено про розгляд справи, не перешкоджає її розгляду. 5. Якщо судом буде встановлено порушення вимог виборчого законодавства кандидатом у Президенти України, яке є підставою для скасування реєстрації, суд задовольняє заяву і ска  
Враховано редакційно    
949. 3. Адміністративні справи з приводу неправильності в списках виборців чи в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі, вирішуються судом не пізніше трьох днів, включаючи і день надходження заяви, якщо вона надійшла до суду не пізніше 12-ої години цього дня.       
950. 4. Інші адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій вирішуються судом протягом десяти днів, а в разі надходження заяви менш як за десять днів до виборів чи референдуму - негайно.   -626- Беспалий Б.Я.
У ч. 4 ст. 178 після слів "десять днів до" додати текст "дня проведення".  
Враховано    
951. 5. Заяви, подані з порушенням встановлених законом строків, а також заяви з приводу порушень, які мали місце до дня голосування, але були одержані судом після 24-ої години дня, що передує дню голосування, залишаються без розгляду.       
952. 6. Постанови суду у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій набирають законної сили негайно після проголошення і можуть бути оскаржені у касаційному порядку.       
953. 7. Постанови Верховного Суду України у спорах щодо рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії або її членів, а також за заявами про скасування реєстрації особи як кандидата в Президенти України набирають законної сили негайно після проголошення і можуть бути переглянуті Верховним Судом України тільки на підставі визнання їх міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України.       
954. 8. Копії постанови суд негайно видає або надсилає сторонам та третім особам.       
955. Стаття 179. Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісності      Стаття . Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності  
956. 1. Із заявою про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання вимоги щодо несумісності звертається до адміністративного суду Голова Верховної Ради України.   -627- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1 ст. 179 викласти у такій редакції: "1. Заява про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання вимог ним щодо несумісності подається до Київського окружного адміністративного суду. Право звернутися з такою заявою має Голова Верховної Ради України".  
Враховано редакційно   1. Позовна заява про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності подається до Київського окружного адміністративного суду. Право звернутися з такою позовною заявою має Голова Верховної Ради України.  
    -628- Жванія Д.В.
Ч. 1 ст. 179 після слів "Голова Верховної Ради України" доповнити словами "особисто або на вимогу не менше 25 народних депутатів України".  
Відхилено , оскільки доповнення не стосується предмету регулювання АПК.   
957. 2. Адміністративна справа за заявою про дострокове припинення повноважень народного депутата України вирішується у семиденний строк.   -629- Катеринчук М.Д.
Ч. 2 ст. 179 доповнити другим реченням: "Нез'явлення в судове засідання осіб, яких належним чином було повідомлено про розгляд справи, не перешкоджає її розгляду".  
Враховано   2. Адміністративна справа за позовною заявою про дострокове припинення повноважень народного депутата України вирішується протягом семи днів після відкриття провадження у справі. Нез'явлення в судове засідання осіб, яких належним чином було повідомлено про розгляд справи, не перешкоджає її розгляду.  
958. 3. Постанова суду про дострокове припинення повноважень народного депутата України набирає законної сили негайно після проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку.   -630- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 3-4 ст. 179 вилучити.  
Враховано    
959. 4. Копії постанови суд негайно видає або надсилає сторонам та третім особам.       
960. Стаття 180. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби      Стаття . Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби  
961. 1. Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи законні інтереси. З такою ж заявою може звернутися і прокурор, якщо виконавче провадження було порушене за його заявою.   -631- Онопенко В.В.
Друге речення ч. 1, а також ч. 2 і 6 ст. 180 вилучити.  
Враховано   1. Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб не встановлено законом.  
    -632- Пеклушенко О.М.
Ч.1 ст.177 після слів „виконавчого провадження" доповнити словами „ (крім державного виконавця)"; після слів "свободи чи інтереси" доповнити словами "а також якщо інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб не встановлено законом".  
Враховано    
962. 2. Не можуть розглядатися у порядку адміністративного судочинства звернення про визнання недійсними публічних торгів (аукціону), проведених на виконання судових рішень. Такі звернення, в залежності від суб`єктів угоди, розглядаються цивільними або господарськими судами.   -633- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 180 в першому реченні текст " (аукціону)" замінити текстом ", зокрема аукціону", а в другому реченні слово "цивільними" замінити словом "загальними".  
Відхилено у зв'язку з вилученням ч. 2 ст. 180   
963. 3. Заяву може бути подано до суду:      2. Позовну заяву може бути подано до суду:  
964. - у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів;      - у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;  
965. - у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.   -634- Онопенко В.В.
Ст. 180 доповнити новою частиною: "3. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби".  
Враховано   - у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. 3. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.  
966. 4. Про подання заяви суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби не пізніше, ніж наступного дня після прийняття її адміністративним судом.   -635- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 4 ст. 180 слова "прийняття її адміністративним судом" замінити словами "відкриття провадження".  
Враховано   4. Про подання позовної заяви суд повідомляє відповідача не пізніше ніж наступного дня після відкриття провадження.  
967. 5. Справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби вирішуються судом у десятиденний строк.      5. Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.  
968. 6. При задоволенні вимог заявника суд може допустити негайне виконання постанови.       
969. Стаття 181. Особливості провадження у справах за заявами суб'єктів владних повноважень щодо обмеження права на мирні зібрання      Стаття . Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання  
970. 1. Прокуратура, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, їх посадові особи звертаються до окружного адміністративного суду за місцем знаходження заявника із заявами про заборону проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо чи інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо ( негайно після одержання повідомлення про такі заходи.   -636- Беспалий Б.Я.
У ч. 1 ст. 181 на початку вилучити слово "Прокуратура".  
Враховано   1. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за місцем свого знаходження із позовною заявою про заборону таких заходів чи інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо). 2. Позовна заява, яка надійшла в день проведення заходів, визначених частиною першою цієї статті, або після цього, залишається без розгляду.  
    -637- Пеклушенко О.М.
Ч.1 ст.181 викласти в такій редакції: "1. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за місцем свого знаходження із позовною заявою про заборону таких заходів чи інше обмеження права на мирні (щодо місця чи часу їх проведення тощо)".  
Враховано    
    -638- Філенко В.П.
Ст. 179 доповнити новою частиною у такій редакції: "2. Позовна заява, яка надійшла в день проведення заходів або після цього, залишається без розгляду".  
Враховано    
971. 2. Про прийняття заяви суд негайно повідомляє заявника та організатора (організаторів ( зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань і повідомляє про дату, час та місце розгляду справи.   -639- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 181 текст " (організаторів)" замінити текстом "або організаторів".  
Відхилено   3. Про відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє позивача та організатора (організаторів) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань.  
    -640- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 2 ст. 181 слова "прийняття заяви" замінити словами "відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи". Внести відповідні зміни до ч. 3 ст. 181.  
Враховано редакційно    
972. 3. Справи за заявами щодо обмеження права на мирні зібрання вирішуються судом у триденний строк з дня прийняття заяви, а у разі прийняття заяви менш як за три дні до проведення відповідних заходів - негайно.   -641- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Частину 3 ст.181 викласти в такій редакції: "3. Справи про обмеження права на мирні зібрання вирішуються судом у триденний строк з дня відкриття провадження, а у разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів - невідкладно."  
Враховано редакційно   4. Адміністративна справа про обмеження права на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів - невідкладно.  
973. 4. Суд задовольняє вимоги заявника в інтересах національної безпеки та громадського порядку у разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження права на мирні зібрання.   -642- Кабінет Міністрів України
Ч. 4 ст. 181 привести у відповідність до термінології ст. 39 Конституції України.  
Відхилено , зміст ч. 4 ст. 181 узгоджений із ст. 39 Конституції України. Ч. 4 ст. 181 на відміну від формулювання ст. 39 Конституції акцентує увагу на підставах для задоволення позовних вимог.  5. Суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.  
974. 5. Постанова суду у справах щодо обмеження права на мирні зібрання набирає законної сили негайно після проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку.   -643- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 5 слово "після" замінити словом "з моменту".  
Враховано   6. Постанова суду у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.  
975. 6. Копії постанови суд негайно видає або надсилає особам, які брали участь у справі.   -644- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 6 ст. 181 викласти у такій редакції: "6. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення".  
Враховано   7. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. Стаття . Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання 1. Організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань мають право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення цих заходів із позовною заявою про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, повідомлених про проведення таких заходів. 2. Про відкриття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє позивача та відповідача (відповідний орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування). 3. Адміністративна справа про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідних заходів або у день їх проведення - невідкладно. 4. Постанова суду в адміністративній справі про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку. 6. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.  
    -645- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Доповнити проект новою статтею: "Особливості провадження у справах за заявами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання 1. Організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань мають право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення цих заходів із заявою про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, повідомлених про проведення таких заходів. 2. Про відкриття провадження за заявою, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє заявника та відповідача (відповідний орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування). 3. Справи за заявами щодо обмеження права на мирні зібрання вирішуються судом у триденний строк з дня відкриття провадження за заявою, а у разі відкриття провадження за заявою менш як за три дні до проведення відповідних заходів або у день їх проведення - невідкладно. 4. Постанова суду у справах про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку. 6. Засвідчені копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення".  
Враховано редакційно    
    -646- Головатий С.П.
Доповнити Кодекс Розділом ... Розгляд справ, пов`язаних з виконанням рішень Європейського Суду з прав людини Розділ ... Розгляд справ, пов`язаних з виконанням рішень Європейського Суду з прав людини Стаття ... Компетенція суду щодо розгляду заяв, пов`язаних з виконанням рішень Європейського Суду з прав людини 1. Компетентний суд розглядає заяву сторони, на користь якої винесене рішення Європейського Суду з прав людини, у випадках: 1) неналежного виконання Уповноваженим у справах дотримання Конвенції про захист прав людини і основних свобод його обов`язку щодо звернення з поданням про виконання рішення Європейського Суду з прав людини; 2) недотримання компетентним органом державної влади та компетентними посадовими особами встановленого законом порядку виконання рішення Європейського Суду з прав людини; 3) порушення строків виплат відшкодування, встановленого рішенням Європейського Суду з прав людини; 4) зменшення грошової суми відшкодування, встановленої рішенням Європейського Суду з прав людини; 5) виникнення питання про нарахування і стягнення пені з органу виконавчої влади, якого визначено відповідальним за виконання рішення Європейського Суду з прав людини щодо конкретної особи, якщо такий орган порушив строки виплати заявникові встановленого відшкодування; 6) неналежних дій або бездіяльності органів Державної виконавчої служби відносно доручення про примусове виконання рішення Європейського Суду з прав людини. 2. Суди розглядають регресові позовні заяви Кабінету Міністрів України до органу чи посадової особи, через рішення, дії або бездіяльність яких були порушені права особи, поновлені рішенням Європейського Суду з прав людини. 3. Суди розглядають звернення спадкоємців особи, яка є померлою, щодо відшкодування, встановленого їй при житті рішенням Європейського Суду з прав людини Стаття ... Підсудність справ Справи за заявами, вказаними у п.1) ст. (попередній) цього Кодексу, розглядаються судом за місцем знаходження Міністерства закордонних справ України, справи за іншими заявами розглядаються за місцем знаходження відповідача. Стаття ... Строки і порядок подання заяв 1. Заяви, пов`язані з виконанням рішень Європейського Суду з прав людини, можуть бути подані до суду заінтересованою особою протягом трьох років з дня його винесення. 2. Заяви, пов`язані з виконанням рішень Європейського Суду з прав людини, подаються у порядку позовного провадження, встановленому цим Кодексом. Стаття .... Розгляд справ 1. Справи за заявами, пов`язаними з виконанням рішень Європейського Суду з прав людини, розглядаються суддею одноособово у відкритому судовому засіданні, у порядку позовного провадження, встановленому цим Кодексом. 2. Неявка без поважних причин у судове засідання відповідача, окрім відповідача за регресовою позовною заявою, його представника, належно повідомлених про час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду заяви, якщо особами, які беруть участь у судовому процесі, не було порушено питання про перенесення судового розгляду. 3. При неявки у судове засідання, відповідача за регресовою позовною заявою, суд застосовує вимоги положень цього Кодексу, щодо неявки відповідача у позовному провадженні. Стаття .... Рішення суду 1. Судовий розгляд заяви, пов`язаної з виконанням рішення Європейського Суду з прав людини, завершується ухваленням рішення суду в нарадчій кімнаті та його оприлюдненням в залі судового засідання. 2. Рішення суду оформлюється та видається або надсилається в порядку, зазначеному у статті 224 цього Кодексу. Стаття .... Оскарження і виконання рішення суду 1. Рішення суду може бути оскаржено в загальному порядку за нормами цього Кодексу. 2. Виконання рішення суду здійснюється відповідно до Закону.  
Відхилено , оскільки рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, пов'язані з виконанням рішень ЄСзПЛ, оскаржуються у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Більшість положень пропозиції є відсильними. Пропозиція не передбачає ніяких особливостей і не узгоджується зі змістом, структурою, юридичною технікою і термінологією проекту АПК   
976. Розділ VІІІ. Перегляд судових рішень      Розділ ІV. Перегляд судових рішень  
977. Глава 1. Апеляційне провадження      Глава 1. Апеляційне провадження  
978. Стаття 182. Адміністративний суд апеляційної інстанції      Стаття . Суд апеляційної інстанції  
979. 1. Адміністративними судами апеляційної інстанції є апеляційні адміністративні суди.   -647- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 182 викласти у такій редакції: "Суд апеляційної інстанції Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив оскаржуване рішення".  
Враховано   1. Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.  
980. 2. Адміністративні справи, розглянуті місцевими адміністративними судами як судами першої інстанції, переглядаються в апеляційному порядку апеляційними адміністративними судами, територіальна юрисдикція яких поширюється на відповідні області чи райони.       
981. Стаття 183. Підстави подання апеляційної скарги       
982. Судове рішення суду першої інстанції може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги з мотивів допущення судом помилок в оцінці доказів і встановленні фактів чи застосуванні норм матеріального та процесуального права. Шляхом подання апеляційної скарги може бути оскаржена також бездіяльність суду першої інстанції з мотивів порушення норм процесуального права.   -648- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 183-185 викласти однією статтею у такій редакції: "Право на апеляційне оскарження 1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково. 2. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції".  
Враховано    
983. Стаття 184. Особи, які мають право на апеляційне оскарження      Стаття . Право на апеляційне оскарження  
984. Право подати апеляційну скаргу мають особи, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга може бути подана також іншою особою, якщо судове рішення або бездіяльність суду першої інстанції, на її думку, порушує її права, свободи та законні інтереси.      1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.  
985. Стаття 185. Предмет апеляційного оскарження       
986. 1. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені повністю або частково постанови суду першої інстанції, які не набрали законної сили.       
987. 2. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені повністю або частково ухвала суду першої інстанції, яка оформлена у вигляді окремого документа, якщо ухвала перешкоджає рухові справи або в інших випадках, передбачених цим Кодексом.      2. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.  
988. 3. В апеляційному порядку може бути оскаржена також бездіяльність суду першої інстанції у випадках, коли він згідно з законом зобов'язаний вчинити певні дії.   -649- Соболєв С.В.
Доповнити ст. 185 частиною четвертою: "4. Не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову адміністративного у розгляді звернення особи на підставі непідсудності справи судам загальної юрисдикції взагалі або адміністративним судам. Такі ухвали оскаржуються в зв'язку з винятковими обставинами".  
Відхилено у зв'язку з відсутністю аналогічного положення у проекті ЦПК.   
989. Стаття 186. Строки апеляційного оскарження      Стаття . Порядок і строки апеляційного оскарження 1. Про апеляційне оскарження суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. 2. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  
990. 1. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції, а також на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, подається протягом одного місяця з дня проголошення відповідного судового рішення.   -650- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 186 викласти у такій редакції: Стаття 186. Порядок і строки апеляційного оскарження 1. Про апеляційне оскарження суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. 2. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 161 цього Кодексу, - з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 4. Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 5. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.6. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала".  
Враховано   3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  
991. 2. Якщо у справі було прийнято додаткове судове рішення, то зазначений у частині першій цієї статті строк апеляційного оскарження обчислюється з дня його проголошення.       
992. 3. Апеляційна скарга на інші ухвали суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені, подається протягом десяти днів з дня їхнього проголошення. Якщо ухвалу було прийнято без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня вручення їй копії ухвали.      4. Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  
993. 4. Апеляційна скарга на бездіяльність суду першої інстанції подається у будь-який час після закінчення строку, протягом якого суд зобов'язаний був вчинити певну дію, але до закінчення провадження у справі у цьому суді.      5. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  
994. 5. Апеляційна скарга на постанову суду чи на ухвалу, яка перешкоджає провадженню у справі, можуть подавати тільки особи, які своєчасно письмово повідомили суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення, про намір подати апеляційну скаргу.       
995. 6. Пропущення строку на подання апеляційної скарги тягне за собою відмову у порушенні апеляційного провадження, якщо суд апеляційної інстанції за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, не визнає причину пропущення строку апеляційного оскарження поважною.   -651- Жванія Д.В.
Ч. 5 ст. 186 вилучити.  
Враховано   6. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  
996. Стаття 187. Повідомлення про апеляційну скаргу       
997. 1. Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу на постанову суду чи на ухвалу, яка перешкоджає провадженню у справі, письмово повідомляє про це суд, який ухвалив судове рішення, протягом п'яти днів з дня проголошення судового рішення.   -652- Жванія Д.В.
Ст. 187 вилучити.  
Враховано    
998. 2. Строк на подання повідомлення про апеляційну скаргу може бути поновлено судом першої інстанції, якщо причини його пропущення будуть визнані поважними.       
999. 3. Якщо особа, яка повідомила суд про апеляційну скаргу, не подала апеляційну скаргу протягом строку апеляційного оскарження, то вважається, що судове рішення не оскаржене.       
1000. Стаття 188. Вимоги до апеляційної скарги   -653- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Назву і ч. 1-2 ст. 188 викласти трьома частинами у такій редакції (перести п. 5-8 ч. 2 ст. 188 до ч. 3): Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги 1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовій формі. 2. У заяві про апеляційне оскарження постанови чи ухвали зазначаються: 1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції; 2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву; 3) постанова або ухвала, що оскаржуються. 3. В апеляційній скарзі зазначаються: 1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції; 2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу; 3) дата подання заяви про апеляційне оскарження;".  
Враховано   Стаття . Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги  
1001. 1. Апеляційна скарга подається у письмовій формі.      1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються в письмовій формі.  
1002. 2. В апеляційній скарзі зазначається:      2. У заяві про апеляційне оскарження постанови чи ухвали зазначаються:  
1003. 1) назва адміністративного суду апеляційної інстанції;      1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається заява;  
1004. 2) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи (точна повна назва і банківські реквізити юридичної особи), поштова адреса, вид та номер засобу зв'язку особи, яка подає апеляційну скаргу;      2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву;  
1005. 3) реквізити судового рішення, яке оскаржується, і номер судової справи у суді першої інстанції або тільки номер судової справи у разі оскарження бездіяльності суду;      3) постанова або ухвала, що оскаржується. 3. В апеляційній скарзі зазначаються: 1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга; 2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу; 3) дата подання заяви про апеляційне оскарження;  
1006. 4) у разі оскарження судового рішення - зазначення того, в якій частині воно оскаржується (повністю чи частково, з посиланням на оскаржувані частини);       
1007. 5) обґрунтування вимог особи, що подає апеляційну скаргу із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження і встановлення обставин у справі та/або застосування норм права;   -654- Васильєв Г.А.
Пеклушенко О.М.
У п. 5 ч. 2 ст. 188 після слова "норм" доповнити словами "матеріального та/або процесуального".  
Відхилено , оскільки доповнення ускладнює текст і не є необхідним.  4) обґрунтування вимог особи, що подала апеляційну скаргу із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;  
1008. 6) вимоги особи, що подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;      5) вимоги особи, що подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;  
1009. 7) клопотання особи, що подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо (у разі необхідності);   -655- Беспалий Б.Я.
У п. 7 ч. 2 ст. 188 на початку доповнити текстом "у разі необхідності", а наприкінці вилучити текст " (у разі необхідності)".  
Враховано   6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;  
1010. 8) перелік матеріалів, які додаються до апеляційної скарги.      7) перелік матеріалів, які додаються.  
1011. 3. В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа брати участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.   -656- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 3 ст. 188 викласти у такій редакції: "В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності".  
Враховано   4. В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.  
1012. 4. Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані до суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.      5. Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані до суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.  
1013. 5. Апеляційна скарга підписується особою, від імені якої вона подається, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в суді першої інстанції.   -657- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 5 ст. 188 викласти двома частинами такого змісту: "7. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше. 8. До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються їхні копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається також документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі".  
Враховано   6. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше. 7. До заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги додаються їхні копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається також документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.  
1014. Стаття 189. Порядок подання апеляційної скарги       
1015. 1. Апеляційна скарга і додані матеріали подаються через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, з копіями апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.   -658- Кабінет Міністрів України
До ч. 1 ст. 189. Апеляційні скарги повинні подаватися безпосередньо до суду апеляційної інстанції.  
Відхилено , це збільшує кількість процесуальних дій суду (потрібно ще витребувати справу), суд першої інстанції не знатиме про надходження скарги і може звернути оскаржене рішення до виконання.   
    -659- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 189 перенести і помістити після статті 185.  
Враховано    
1016. 2. Одночасно з апеляційною скаргою подається документ про сплату державного мита.       
1017. 3. Апеляційна скарга реєструється у канцелярії адміністративного суду першої інстанції у день її надходження і передається до складу суду, який розглядає (розглянув) справу.   -660- Беспалий Б.Я.
У ч. 3 ст. 189 текст "розглядає (розглянув)" замінити текстом "розглянув чи розглядає".  
Відхилено у зв'язку з новою редакцією статті   
    -661- Жванія Д.В.
Ст. 189 викласти в такій редакції: "Стаття 189. Порядок подання апеляційної скарги. 1. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду не інакше як через канцелярію суду, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу. 2. Одночасно з апеляційною скаргою подаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також документ про сплату державного мита, крім випадків, коли воно не підлягає сплаті".  
Відхилено    
1018. Стаття 190. Дії суду першої інстанції після одержання апеляційної скарги   -662- Кабінет Міністрів України
Порядок апеляційного оскарження, який передбачено в ч.ч. 2-3 ст. 190 є неприйнятним, оскільки суд першої інстанції перебирає на себе функції судів апеляційної інстанції.  
Враховано   Стаття . Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг  
1019. 1. Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку на апеляційне оскарження надсилає апеляційну скаргу на постанову суду або ухвалу, яка перешкоджає провадженню у справі, разом зі справою до адміністративного суду апеляційної інстанції. У разі одержання апеляційної скарги від усіх осіб, які подали повідомлення про апеляційну скаргу, апеляційні скарги разом зі справою надсилаються не пізніше наступного робочого дня після реєстрації останньої апеляційної скарги.   -663- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 190 викласти у такій редакції: "1. Суд першої інстанції після одержання усіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до адміністративного суду апеляційної інстанції. 2. Апеляційні скарги, що надійшли після направлення справи до адміністративного суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після надходження направляються до адміністративного суду апеляційної інстанції".  
Враховано   1. Суд першої інстанції після одержання всіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до адміністративного суду апеляційної інстанції.  
    -664- Жванія Д.В.
Ст. 190 викласти в такій редакції: "Стаття 190. Передача справи до суду апеляційної інстанції. Одержавши апеляційну скаргу, суд не пізніше наступного дня витребовує справу із суду першої інстанції".  
Відхилено    
1020. 2. Апеляційна скарга на ухвалу (крім ухвал, які перешкоджають провадженню у справі) або бездіяльність розглядається судом першої інстанції протягом трьох днів з дня її реєстрації без виклику осіб, які беруть участь у справі.   -665- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 190 дужки замінити комами.  
Відхилено у зв'язку з новою редакцією статті   
1021. 3. За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу (крім ухвал, які перешкоджають подальшому провадженню у справі) суд першої інстанції може прийняти одну з таких ухвал:   -666- Беспалий Б.Я.
У першому абзаці ч. 3 ст. 190 дужки замінити комами.  
Відхилено у зв'язку з новою редакцією статті   
1022. 1) задовольнити апеляційну скаргу повністю і змінити або скасувати оскаржену ухвалу;       
1023. 2) задовольнити апеляційну скаргу частково і змінити оскаржену ухвалу, а апеляційну скаргу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду її у частині, що залишилася без задоволення;       
1024. 3) залишити апеляційну скаргу без задоволення і направити її до суду апеляційної інстанції.       
1025. 4. За наслідками розгляду апеляційної скарги на бездіяльність суд першої інстанції може прийняти одну з таких ухвал:       
1026. 1) задовольнити апеляційну скаргу і вчинити дію, яку він зобов'язаний був вчинити;       
1027. 2) залишити апеляційну скаргу без задоволення і направити її до суду апеляційної інстанції.       
1028. 5. У разі залишення апеляційної скарги на ухвалу або бездіяльність судом першої інстанції без задоволення провадження у справі у суді першої інстанції зупиняється до вирішення вимог апеляційної скарги, а апеляційна скарга направляється до суду апеляційної інстанції разом зі справою. Апеляційна скарга на ухвалу про застосування заходів процесуальної відповідальності не перешкоджає провадженню у справі в суді першої інстанції і надсилається до суду апеляційної інстанції з копіями матеріалів справи, які обґрунтовують цю ухвалу.       
1029. 6. Апеляційні скарги, що надійшли після направлення справи до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного робочого дня після реєстрації направляються до суду апеляційної інстанції.      2. Апеляційні скарги, що надійшли після направлення справи до адміністративного суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження направляються до адміністративного суду апеляційної інстанції.  
1030. Стаття 191. Порушення апеляційного провадження      Стаття . Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції  
1031. 1. Апеляційна скарга реєструється у канцелярії адміністративного суду апеляційної інстанції у день її надходження і не пізніше наступного робочого дня передається у порядку черговості судді адміністративного суду апеляційної інстанції.   -667- Васильєв Г.А.
Пеклушенко О.М.
Ч. 1 ст. 191 після слова "передається" доповнити словами "головою суду".  
Відхилено , голова суду не повинен впливати на розподіл справ у суді  1. Адміністративна справа реєструється в день її надходження до адміністративного суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу.  
    -668- Жванія Д.В.
Частину 1 ст. 191 вилучити.  
Враховано частково    
1032. 2. Отримавши апеляційну скаргу, суддя суду апеляційної інстанції протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статей 188 і 189 цього Кодексу і у разі відсутності перешкод приймає ухвалу суду апеляційної інстанції про порушення апеляційного провадження, якою призначає час і місце судового розгляду апеляційної скарги у межах двомісячного строку з дня одержання апеляційної скарги.   -669- Онопенко В.В.
У главі "Апеляційне провадження" слова "суддя суду апеляційної інстанції" замінити словами "суддя-доповідач". Провести відповідні зміни у главі "Касаційне провадження".  
Враховано   2. Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 183 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.  
    -670- Пеклушенко О.М.
Ч.2 ст.192 викласти в такій редакції: "2. Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 183 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження".  
Враховано    
1033. 3. Копія ухвали про порушення апеляційного провадження надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з копіями апеляційної скарги, пам'яткою з переліком їхніх прав та обов'язків і пропозицією надати відповідь на апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали.   -671- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 3 ст. 191 викласти у такій редакції: "3. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 186 цього Кодексу, застосовуються правила статті 106 цього Кодексу. Ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті апеляційного провадження можуть бути оскаржені в касаційному порядку".  
Враховано   3. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 183 цього Кодексу, застосовуються правила статтей 108 цього Кодексу. Ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті апеляційного провадження можуть бути оскаржені в касаційному порядку.  
1034. Стаття 192. Залишення апеляційної скарги без розгляду       
1035. 1. У разі невідповідності апеляційної скарги вимогам статей 188 і 189 цього Кодексу, суддя суду апеляційної інстанції повідомляє про це своєю ухвалою особу, яка подала апеляційну скаргу, і встановлює строк для усунення недоліків, який не може бути меншим десяти днів. Якщо недоліки будуть вчасно усунуті, суддя суду апеляційної інстанції приймає ухвалу про порушення апеляційного провадження.       
1036. 2. Якщо недоліки не будуть своєчасно усунуті суддя суду апеляційної інстанції приймає ухвалу про повернення апеляційної скарги і залишення її без розгляду, про що повідомляє всіх осіб, які беруть участь у справі.       
1037. 3. Якщо суддя визнає поважними причини пропущення строку для усунення недоліків апеляційної скарги, цей строк може бути продовжений ухвалою суду.       
1038. Стаття 193. Підготовка апеляційної скарги до судового розгляду      Стаття . Підготовка справи до апеляційного розгляду  
1039. 1. Суддя суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів після порушення апеляційного провадження:   -672- Філенко В.П.
У ч. 1 ст. 193 слово "п'ятнадцяти" замінити словом "десяти".  
Враховано   1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження:  
1040. 1) з`ясовує склад учасників судового процесу;   -673- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1 ст. 193 після п. 1 доповнити новим пунктом такого змісту: "надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;".  
Враховано   1) з`ясовує склад учасників адміністративного процесу; 2) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;  
1041. 2) з'ясовує обставини (факти), на які посилаються учасники судового процесу як на підставу своїх вимог і заперечень;      3) з'ясовує обставини, на які посилаються особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;  
1042. 3) з`ясовує, які обставини (факти) визнаються і які заперечуються особами, які беруть участь у справі;      4) з`ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються особами, які беруть участь у справі;  
1043. 4) пропонує особам, які беруть участь у справі, надати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, що подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;      5) пропонує особам, які беруть участь у справі, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, що подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;  
1044. 5) вирішує інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;      6) вирішує інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;  
1045. 6) визначає розмір судових витрат та строки їх сплати;       
1046. 7) вирішує питання про можливість письмового провадження у суді апеляційної інстанції;      7) вирішує питання про можливість письмового провадження в суді апеляційної інстанції;  
1047. 8) вирішує питання про передачу апеляційної скарги на розгляд колегії суддів;   -674- Жванія Д.В.
П. 8 ч. 1 ст. 193 вилучити. У зв'язку з цим п. 9 вважати п. 8.  
Враховано    
1048. 9) вирішує питання про необхідність з'явлення в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, і проводить їхній виклик.   -675- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 6 ч. 1 ст. 193 вилучити. П. 9 ч. 1 ст. 193 викласти у такій редакції: "вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи".  
Враховано   8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.  
1049. 2. Усі рішення, прийняті суддею суду апеляційної інстанції під час підготовки апеляційної скарги до судового розгляду, приймаються у формі ухвали суду апеляційної інстанції, про зміст якої повідомляються особи, які беруть участь у справі.   -676- Жванія Д.В.
У ч. 2 ст. 193 слова "приймаються у формі ухвали" замінити словами "оформлюються ухвалою".  
Враховано редакційно   2. Усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі.  
1050. 3. Після проведення підготовчих дій суддя, який їх здійснював доповідає про них колегії суддів, яка приймає ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до розгляду.      3. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.  
1051. Стаття 194. Відповідь на апеляційну скаргу   -677- Васильєв Г.А.
Пеклушенко О.М.
У назві та тексті ст. 194 слово "відповідь" замінити на "зауваження".  
Враховано редакційно   Стаття . Заперечення на апеляційну скаргу  
1052. 1. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду апеляційної інстанції відповідь на апеляційну скаргу у письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.      1. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до адміністративного суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.  
1053. 2. Відповідь на апеляційну скаргу містить:      2. Заперечення на апеляційну скаргу містить:  
1054. 1) назву адміністративного суду апеляційної інстанції;      1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції;  
1055. 2) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи (точну повну назву органу, підприємства, установи, організації), поштову адресу, вид та номер засобу зв'язку особи, яка дає відповідь на апеляційну скаргу;      2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка дає відповідь на апеляційну скаргу;  
1056. 3) номер адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом апеляційної інстанції;      3) номер адміністративної справи в адміністративному суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом апеляційної інстанції;  
1057. 4) зазначення та обґрунтування позиції щодо апеляційної скарги (підтримання чи заперечення);   -678- Беспалий Б.Я.
П. 4 ч. 2 ст. 194 викласти в редакції: "4) обґрунтування підтримання або заперечення апеляційної скарги".  
Враховано редакційно   4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;  
1058. 5) клопотання особи, яка дає відповідь на апеляційну скаргу (у разі необхідності);   -679- Беспалий Б.Я.
У п. 5 ч. 2 ст. 194 на початку додати текстом "у разі необхідності", а наприкінці вилучити текст " (у разі необхідності)".  
Враховано   5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу;  
1059. 6) перелік матеріалів, які додаються до відповіді на апеляційну скаргу.      6) перелік матеріалів, які додаються.  
1060. 3. У відповіді на апеляційну скаргу зазначається, чи бажає особа брати участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.      3. У запереченні на апеляційну скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.  
1061. 4. Відповідь на апеляційну скаргу підписується особою, від імені якої вона подається, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в суді першої інстанції.      4. Заперечення на апеляційну скаргу підписується особою, яка його подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в суді першої інстанції.  
1062. Стаття 195. Приєднання до апеляційної скарги      Стаття . Приєднання до апеляційної скарги  
1063. 1. Особи, які беруть участь у справі і не подали апеляційну скаргу, у будь-який час до закінчення апеляційного провадження мають право приєднатися до неї, підтримавши її вимоги.   -680- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1 ст. 195 доповнити другим реченням: "До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки".  
Враховано редакційно   1. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду мають право приєднатися до апеляційної скарги, підтримавши її вимоги.  
1064. 2. Приєднання до апеляційної скарги не оплачується державним митом.   -681- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2 ст. 195 викласти у такій редакції: "2. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги судовий збір не сплачується".  
Враховано   2. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги судовий збір не сплачується.  
1065. Стаття 196. Відмова від апеляційної скарги, зміна апеляційної скарги      Стаття . Відмова від апеляційної скарги, зміна апеляційної скарги під час апеляційного провадження  
1066. 1. Особа, що подала апеляційну скаргу, може відмовитися від апеляційної скарги до закінчення апеляційного провадження.      1. Особа, що подала апеляційну скаргу, може відмовитися від апеляційної скарги або змінити її до закінчення апеляційного розгляду.  
1067. 2. Якщо постанова, ухвала або бездіяльність суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або у разі відсутності заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.      2. Якщо постанова або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або в разі відсутності заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.  
1068. 3. Особа, що подала апеляційну скаргу, може змінити апеляційну скаргу до закінчення строку апеляційного оскарження, подавши зміни у порядку, встановленому для подання апеляційної скарги. Якщо заява про зміну апеляційної скарги подана після закінчення строку апеляційного оскарження, але до закінчення розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні, то суд апеляційної інстанції надає іншим особам, які беруть участь у справі, час, достатній для її вивчення і подання відповіді на апеляційну скаргу.   -682- Васильєв Г.А.
У ч. 3 ст. 196 після слова "змінити" доповнити текст словами "або доповнити".  
Відхилено , бо доповнення охоплюється словом "зміна"  3. У разі зміни апеляційної скарги суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм час, достатній для вивчення змінених апеляційних вимог і подання заперечення на апеляційну скаргу.  
    -683- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 3 ст. 196 викласти у такій редакції: "3. Особа, що подала апеляційну скаргу, може змінити апеляційну скаргу до закінчення апеляційного розгляду. Суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм час, достатній для вивчення змінених апеляційних вимог і подання заперечення на апеляційну скаргу".  
Враховано редакційно    
    -684- Пеклушенко О.М.
Ч.3 ст.196 викласти втакій редакції: "3. У разі зміни апеляційної скарги суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм час, достатній для вивчення змінених апеляційних вимог і подання заперечення на апеляційну скаргу."  
Враховано    
1069. Стаття 197. Укладення мирової угоди під час апеляційного провадження   -685- Васильєв Г.А.
Ст. 197 вилучити.  
Відхилено   Стаття . Відмова позивача від адміністративного позову, примирення сторін під час апеляційного провадження  
1070. 1. Сторони можуть у будь-який час до закінчення апеляційного провадження укласти мирову угоду, виклавши її письмово або скріпивши свої усні заяви підписом у журналі про хід судового засідання.   -686- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 197 викласти у такій редакції: "Відмова позивача від адміністративного позову, примирення сторін 1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. 2. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 135, 136 цього Кодексу".  
Враховано   1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.  
1071. 2. Умови мирової угоди затверджуються ухвалою суду, якою закривається провадження в адміністративній справі. Суд апеляційної інстанції не затверджує мирову угоду, якщо вона суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб, про що приймається ухвала.      2. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112, 113 цього Кодексу.  
1072. Стаття 198. Межі перегляду у суді апеляційної інстанції      Стаття . Межі перегляду судом апеляційної інстанції  
1073. 1. Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення та бездіяльність суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги у разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які привели до неправильного вирішення справи.      1. Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.  
1074. 2. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.   -687- Жванія Д.В.
У ч. 2 ст. 198 слова "з власної ініціативи" замінити словами "за клопотанням осіб, які беруть участь у справі чи з власної ініціативи".  
Враховано редакційно . Ініціатива суду не має бути обмежена умовою про обґрунтованість ненадання доказів до першої інстанції або необґрунтованість відхилення їх судом першої інстанції.  2. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.  
    -688- Філенко В.П.
Доповнити ч. 2 ст. 198 другим реченням: "Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися у суді першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу".  
Враховано    
1075. 3. Суд апеляційної інстанції не може розглядати вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.   -689- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 3 ст. 198 слова "осіб, які беруть участь у справі" замінити словом "заявника".  
Враховано   3. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.  
1076. Стаття 199. Розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні   -690- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У назві ст. 199 і всюди у тексті проекту слова "розгляд апеляційної скарги" замінити словами "апеляційний розгляд справи". Ч. 1 ст. 199 викласти у такій редакції: "1. Апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою".  
Враховано   Стаття . Апеляційний розгляд справи в судовому засіданні  
1077. 1. Проведення судового засідання у суді апеляційної інстанції здійснюється за правилами, які регулюють провадження у суді першої інстанції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження.      1. Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.  
1078. 2. Головуючим у судовому засіданні є старший за віком суддя з колегії суддів.   -691- Жванія Д.В.
Ч. 2 ст. 199 викласти в такій редакції: "2. Головуючим у судовому засіданні є суддя з колегії суддів, який має більший суддівський стаж".  
Відхилено у зв'язку з вилученням частини   
    -692- Довгий Т.О.
Ч. 2 ст. 199 викласти у такій редакції: "2. У складі колегії суддів головуючим є суддя, який має більший суддівський стаж."  
Відхилено у зв'язку з вилученням частини   
1079. 3. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя суду апеляційної інстанції, який здійснював підготовку апеляційної скарги до судового розгляду, доповідає про зміст апеляційної скарги та відповідей на неї.   -693- Онопенко В.В.
Ч. 2 ст. 199 вилучити. Ч. 3-4 ст. 199 викласти у такій редакції: "2. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскарженого рішення, апеляційної скарги та заперечень на неї. 3. Для надання пояснень, а також у судових дебатах першій надається слово особі, що подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім - інші особи, які беруть участь у справі".  
Враховано   2. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та заперечень на неї.  
1080. 4. Для надання пояснень, а також у судових дебатах першій надається слово особі, що подала апеляційну скаргу. За нею слово надається особам, що приєдналися до апеляційної скарги, а потім - іншим особам, які беруть участь у справі. Особам, які заперечують проти вимог апеляційної скарги, надається слово останнім.      3. Для надання пояснень, а також у судових дебатах першій надається слово особі, що подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім - інші особи, які беруть участь у справі.  
1081. 5. Якщо суд апеляційної інстанції визнав необхідним з'явлення в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, і вони не з`явились без поважних причин, суд апеляційної інстанції може відкласти судовий розгляд апеляційної скарги або розглянути її за їх відсутності.   -694- Жванія Д.В.
У ч. 5 ст. 199 слова "або розглянути її за їх відсутності" вилучити.  
Враховано   4. Нез'явлення сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь в судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, та вони не з`явилися, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.  
    -695- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 5 ст. 199 викласти у такій редакції: ". Нез'явлення сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь в судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, і вони не з`явились, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи".  
Враховано    
1082. 6. Після закінчення судового розгляду апеляційної скарги колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.      5. Після закінчення апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.  
1083. Стаття 200. Розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження   -696- Васильєв Г.А.
У назві ст. 200 словосполучення "у порядку письмового провадження" замінити словами "за наявними матеріалами".  
Відхилено   Стаття . Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження  
1084. 1. Суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційну скаргу у порядку письмового провадження, якщо усі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.      1. Суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.  
1085. 2. Суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційну скаргу у порядку письмового провадження також у разі відсутності клопотань осіб, які беруть участь у справі, про вирішення справи з їхньою участю у судовому засіданні, якщо апеляційну скаргу подано виключно з мотивів неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.   -697- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2, 3, 5 ст. 200 вилучити.  
Враховано    
1086. 3. Письмове провадження здійснюється апеляційним судом шляхом розгляду апеляційної скарги без виклику осіб, які беруть участь у справі, і без проведення судового засідання на основі наявних матеріалів справи.       
1087. 4. Якщо під час здійснення письмового провадження суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, то він призначає її до розгляду у судовому засіданні.      2. Якщо під час письмового провадження суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.  
1088. 5. Проект судового рішення суду апеляційної інстанції готується суддею, який здійснював підготовку апеляційної скарги до судового розгляду, і погоджується з іншими суддями колегії суддів після вивчення ними матеріалів справи. Після урахування усіх зауважень і пропозицій судове рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги підписується усіма суддями колегії суддів.       
1089. 6. Якщо апеляційна скарга була розглянута в порядку письмового провадження, то копія рішення або ухвали суду апеляційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.   -698- Жванія Д.В.
У ч. 6 ст. 200 слова "або ухвали" вилучити.  
Враховано   3. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження, то копія рішення суду апеляційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.  
1090. Стаття 201. Компетенція суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду   -699- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 201 викласти у такій редакції: "Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду 1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін; 2) змінити постанову суду; 3) скасувати її та прийняти нову постанову суду; 4) скасувати постанову суду і закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду; 5) скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції".  
Враховано редакційно   Стаття . Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду  
1091. Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право:      1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:  
1092. 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін;      1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін;  
1093. 2) змінити або скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову суду або нову ухвалу, не передаючи справу на новий розгляд;   -700- Жванія Д.В.
У п. 2 ст. 201 слова "або нову ухвалу" вилучити.  
Враховано   2) змінити постанову суду; 3) скасувати її та прийняти нову постанову суду; 4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі;  
    -701- Пеклушенко О.М.
Ст.201 доповнити пунктом 5 такого змісту: "5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі;"  
Враховано    
1094. 3) скасувати постанову суду повністю чи в частині і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції у випадках, передбачених статтею 204 цього Кодексу.      6) скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.  
1095. Стаття 202. Компетенція суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду   -702- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 202-203 викласти у такій редакції: "Стаття 202. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду 1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін; 2) скасувати ухвалу суду і закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду; 3) змінити ухвалу суду; 4) скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи; 5) скасувати ухвалу суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції".  
Враховано   Стаття . Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду  
1096. Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право:      1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:  
1097. 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін;      1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін;  
1098. 2) змінити або скасувати ухвалу суду та ухвалити нову ухвалу або постанову суду, не передаючи справу на розгляд суду першої інстанції;      2) змінити ухвалу суду;  
1099. 3) скасувати ухвалу суду повністю чи в частині і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції у випадках, передбачених статтею 204 цього Кодексу;      3) скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи; 4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі;  
1100. 4) змінити або скасувати ухвалу суду і прийняти нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.      6) скасувати ухвалу суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.  
1101. Стаття 203. Компетенція суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на бездіяльність суду       
1102. Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на бездіяльність суду першої інстанції має право:       
1103. 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення;       
1104. 2) вчинити дію, яку згідно з законом повинен був вчинити суд першої інстанції, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.   -703- Жванія Д.В.
Ст. 203 доповнити новим пунктом 3 такого змісту: "3) зобов'язати суд першої інстанції вчинити відповідну дію, якщо вона може бути вчинена лише безпосередньо в суді першої інстанції".  
Відхилено у зв'язку з вилученням статті  Стаття . Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін 1. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Стаття . Підстави для зміни судового рішення 1. Підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань. Стаття . Підстави для скасування судового рішення й ухвалення нового рішення 1. Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Стаття . Підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі 1. Постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. 2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.  
    -704- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Доповнити проект після ст. 203 новими статтями такого змісту: Стаття __. Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Стаття __. Підстави для зміни судового рішення або його скасування і ухвалення нового рішення 1. Підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішені не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового судового рішення судом першої інстанції. 2. Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи або питання. Стаття _. Підстави для скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду 1. Постанова або ухвала суду першої інстанції скасовуються в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, встановлених відповідно статтями 159 і 157 цього Кодексу. 2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі".  
Враховано редакційно    
1105. Стаття 204. Направлення справи на новий розгляд      Стаття . Підстави для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд  
1106. 1. Суд апеляційної інстанції скасовує постанову чи ухвалу суду і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо:   -705- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 1 ч. 1 ст. 204 викласти у такій редакції: "1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;".  
Враховано   1. Суд апеляційної інстанції скасовує постанову чи ухвалу суду і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо:  
1107. 1) склад суду, який ухвалив судове рішення, не відповідає складу суду, передбаченому законом;      1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;  
1108. 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, який за законом не мав права здійснювати повноваження судді або якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів в неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;   -706- Жванія Д.В.
У п. 2 ч. 1 ст. 204 слово "неупередженості" замінити словами "об'єктивності та безсторонності".  
Відхилено   2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;  
1109. 3) судове рішення не підписано суддею або підписано суддею, який не брав участі у розгляді справи.   -707- Васильєв Г.А.
Ст. 204 доповнити пунктом 4 такого змісту: "протокол судового засідання не підписано головуючим судового засідання".  
Відхилено . Протокол судового засідання не ведеться. Журнал судового засідання є технічним документом, який дає можливість швидше знайти потрібний фрагмент на носії інформації.  3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу.  
    -708- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 3 ч. 1 ст. 204 викласти у такій редакції: "3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу".  
Враховано    
1110. Стаття 205. Судові рішення суду апеляційної інстанції      Стаття . Судові рішення суду апеляційної інстанції  
1111. 1. Судове рішення суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги приймається у формі ухвали, якою суд задовольняє або не задовольняє вимоги особи, що подала апеляційну скаргу.   -709- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1 ст. 205 викласти у такій редакції: "Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу у разі: 1) залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін; 2) зміни ухвали суду першої інстанції; 3) скасування судового рішення і постановлення нової ухвали; 4) скасування ухвали суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції".  
Враховано   1. Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі: 1) залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін; 2) зміни ухвали суду першої інстанції; 3) скасування судового рішення і постановлення нової ухвали; 4) скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі; 5) визнання судового рішення нечинним і закриття провадження у справі; 6) скасування ухвали суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.  
1112. 2. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги може ухвалити нову постанову суду, якою суд задовольняє або не задовольняє вимоги заявника, заявлені в суді першої інстанції.   -710- Жванія Д.В.
У ч. 2 ст. 205 слова "якою суд задовольняє або не задовольняє" замінити словами "якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє".  
Враховано   2. Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або скасувати судове рішення і прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.  
1113. 3. З усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції приймає ухвали.      3. З усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції постановляє ухвали.  
1114. 4. Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються і проголошуються в порядку, передбаченому для ухвалення і проголошення судових рішень у суді першої інстанції.   -711- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 4 ст. 205 слово "проголошуються" замінити словами "оприлюднюються", а ч. 5 ст. 205 вилучити.  
Враховано   4. Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160, 167 цього Кодексу.  
1115. 5. Суд апеляційної інстанції, закінчуючи судове засідання, повідомляє про час і місце проголошення судового рішення.   -712- Довгий Т.О.
Ч. 5 ст. 205 після слова "повідомляє" доповнити словами "осіб, які беруть участь у справі,".  
Відхилено у зв'язку з вилученням ч. 5 ст. 205   
1116. 6. У виняткових випадках залежно від складності справи виготовлення повного рішення може бути відкладене на строк не більше п'яти днів, але вступну та резолютивну частини постанови або ухвали суд повинен оголосити у тому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Одночасно суд оголошує коли особи, які беруть участь у справі можуть ознайомитися з повним рішенням або ухвалою. Оголошена вступна та резолютивна частини рішення повинні бути підписані всіма суддями і приєднані до справи.       
1117. Стаття 206. Ухвала суду апеляційної інстанції   -713- Онопенко В.В.
Ст. 206 перенести до ст. 205.  
Враховано    
1118. Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приймає ухвалу у разі:       
1119. 1) залишення апеляційної скарги без задоволення;       
1120. 2) скасування судового рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд або для продовження розгляду;       
1121. 3) скасування судового рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі;       
1122. 4) зміни ухвали суду першої інстанції або прийняття нової ухвали;       
1123. 5) задоволення апеляційної скарги на бездіяльність суду першої інстанції.       
1124. Стаття 207. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції      Стаття . Зміст ухвали суду апеляційної інстанції  
1125. 1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:      1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:  
1126. 1) вступної частини із зазначенням:      1) вступної частини із зазначенням:  
1127. часу і місця її прийняття;      часу і місця її постановлення;  
1128. назви адміністративного суду, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;      найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;  
1129. найменувань осіб, які беруть участь у справі;      імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;  
1130. 2) описової частини із зазначенням:   -714- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 2-4 ч. 1 ст. 207 викласти у такій редакції: "2) описової частини із зазначенням: короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судом першої інстанції обставин; 3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження".  
Враховано   2) описової частини із зазначенням:  
1131. короткого змісту вимог апеляційної скарги;      короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції;  
1132. узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;      узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;  
1133. узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі;      узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі;  
1134. встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази;      встановлених судом першої інстанції обставин;  
1135. 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті ухвали, і положення закону, яким він керувався;      3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;  
1136. 4) резолютивної частини із зазначенням:      4) резолютивної частини із зазначенням:  
1137. висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги;      висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги;  
1138. розподілу судових витрат;      розподілу судових витрат;  
1139. строку і порядку оскарження ухвали.      строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.  
1140. 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими конкретними обставинами (фактами) чи нормами права спростовуються її доводи.   -715- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 2 ст. 207 слова "конкретними" і " (фактами)" вилучити.  
Враховано   2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими обставинами чи нормами права спростовуються її доводи.  
1141. 3. У разі скасування або зміни судового рішення суду першої інстанції в ухвалі зазначається, в чому полягала неправильність рішення.   -716- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 3 ст. 207 викласти у такій редакції: "3. У разі скасування або зміни судового рішення суду першої інстанції в ухвалі зазначається, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість рішення. Висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи".  
Враховано   3. У разі скасування або зміни судового рішення суду першої інстанції в ухвалі зазначається, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість рішення. Висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.  
1142. Стаття 208. Зміст постанови суду апеляційної інстанції      Стаття . Зміст постанови суду апеляційної інстанції  
1143. Постанова суду апеляційної інстанції складається з:      1. Постанова суду апеляційної інстанції складається з:  
1144. 1) вступної частини із зазначенням:      1) вступної частини із зазначенням:  
1145. часу і місця її прийняття;      часу і місця її прийняття;  
1146. назви адміністративного суду, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;      найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;  
1147. найменувань осіб, які беруть участь у справі;      імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;  
1148. 2) описової частини із зазначенням:      2) описової частини із зазначенням:  
1149. короткого змісту вимог заявника і постанови суду першої інстанції;      короткого змісту позовних вимог і постанови суду першої інстанції;  
1150. короткого змісту вимог апеляційної скарги;      короткого змісту вимог апеляційної скарги;  
1151. узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;      узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;  
1152. узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі;      узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі;  
1153. встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази;      встановлених судом першої інстанції обставин;  
1154. 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;   -717- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Останній абзац п. 2 ст. 208 викласти у такій редакції: "встановлених судом першої інстанції обставин;". П. 3 ст. 208 викласти у такій редакції: "3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;". Останній абзац п. 4 ст. 208 викласти у такій редакції: "строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження".  
Враховано   3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;  
1155. 4) резолютивної частини із зазначенням:      4) резолютивної частини із зазначенням:  
1156. висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги і вимог заявника;      висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги і позовних вимог;  
1157. розподілу судових витрат;      розподілу судових витрат;  
1158. строку і порядку оскарження постанови.   -718- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Проект після ст. 208 доповнити новою статтею: "Стаття __. Окрема ухвала суду апеляційної інстанції 1. Суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 167 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. 2. Суд апеляційної інстанції може постановити окрему ухвалу у випадках допущення судом першої інстанції порушень норм права, які не є підставою для зміни або скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції".  
Враховано   строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження. Стаття . Окрема ухвала суду апеляційної інстанції 1. Суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 166 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. 2. Суд апеляційної інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права, які не є підставою для зміни або скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції.  
1159. Стаття 209. Повернення адміністративної справи      Стаття . Повернення адміністративної справи  
1160. Після закінчення апеляційного провадження адміністративна справа повертається до адміністративного суду першої інстанції.   -719- Соболєв С.В.
Ст. 209 викласти у такій редакції: "Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше як у семиденний строк направляється до адміністративного суду першої інстанції, який її розглянув".  
Враховано   1. Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніш як у семиденний строк направляється до адміністративного суду першої інстанції, який її розглянув.  
    -720- Жванія Д.В.
Ст. 209 після слів "адміністративна справа повертається до адміністративного суду першої інстанції" доповнити словами "в якому вона розглядалася".  
Враховано редакційно    
1161. Глава 2. Касаційне провадження      Глава 2. Касаційне провадження  
1162. Стаття 210. Адміністративний суд, який здійснює касаційне провадження      Стаття . Суд касаційної інстанції  
1163. Адміністративним судом касаційної інстанції, який здійснює касаційне провадження, є Вищий адміністративний суд України.   -721- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 210 викласти у такій редакції: "Суд касаційної інстанції 1. Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України. 2. Судом касаційної інстанції в адміністративних справах, розглянутих Вищим адміністративним судом у першій інстанції, є Верховний Суд України".  
Враховано   1. Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України. 2. Судом касаційної інстанції в адміністративних справах, розглянутих Вищим адміністративним судом у першій інстанції, є Верховний Суд України.  
1164. Стаття 211. Підстави подання касаційної скарги       
1165. Судові рішення суду першої інстанції, після перегляду їх в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені шляхом подання касаційної скарги з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права. Шляхом подання касаційної скарги може бути оскаржена також бездіяльність суду апеляційної інстанції з мотивів порушення норм процесуального права.   -722- Жванія Д.В.
У першому реченні ст. 211 слова "після перегляду їх в апеляційному порядку" вилучити.  
Відхилено , оскільки спір не можна переносити до найвищої інстанції, якщо є більш доступні засоби його вирішення.   
1166. Стаття 212. Особи, які мають право на касаційне оскарження   -723- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 211-213 об'єднати в одній статті і викласти у такій редакції: "Право на касаційне оскарження 1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково. 2. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені у касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження. 3. У випадках, встановлених цим Кодексом, у касаційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення суду першої інстанції, які не підлягають апеляційному оскарженню. 4. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права".  
Враховано   Стаття . Право на касаційне оскарження  
1167. Право подати касаційну скаргу мають особи, які беруть участь у справі. Касаційна скарга може бути подана також іншою особою, якщо судове рішення або бездіяльність суду першої або апеляційної інстанції, на її думку, порушує її права, свободи та законні інтереси.      1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково. 2. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження. 3. У випадках, встановлених цим Кодексом, у касаційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення суду першої інстанції, які не підлягають апеляційному оскарженню.  
1168. Стаття 213. Предмет касаційного оскарження      4. Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.  
1169. 1. У касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови і ухвали суду першої інстанції, після перегляду їх в апеляційному порядку, а також постанови і ухвали суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.   -724- Жванія Д.В.
Кабінет Міністрів України
У ч. 1 ст. 213 слова "після перегляду їх в апеляційному порядку" вилучити.  
Відхилено    
1170. 2. У касаційному порядку може бути оскаржена також бездіяльність суду апеляційної інстанції у випадках, коли він згідно з законом зобов'язаний вчинити певні дії.       
1171. 3. Не можуть бути оскаржені окремо у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.   -725- Соболєв С.В.
Доповнити ст. 213 частиною четвертою: "4. Не можуть бути оскаржені у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову адміністративного у розгляді звернення особи на підставі непідсудності справи судам загальної юрисдикції взагалі або адміністративним судам. Такі ухвали оскаржуються в зв'язку з винятковими обставинами".  
Відхилено    
1172. Стаття 214. Строки касаційного оскарження      Стаття . Порядок і строки касаційного оскарження 1. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.  
1173. 1. Касаційна скарга на судові рішення, подається протягом одного місяця з дня ухвалення судового рішення суду апеляційної інстанції.   -726- Жванія Д.В.
Ч. 1 ст. 214 викласти в такій редакції: "1. Касаційна скарга на судові рішення, подається протягом одного місяця з дня ухвалення судового рішення суду апеляційної інстанції або протягом трьох місяців з дня проголошення постанови, ухвали суду першої інстанції, якщо вони не були оскаржені в апеляційному порядку".  
Відхилено   2. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - після складення постанови в повному обсязі. Цим Кодексом можуть бути встановлені інші строки подання касаційної скарги.  
    -727- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 214 викласти у такій редакції: "Порядок і строки касаційного оскарження 1. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. 2. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - після складення постанови в повному обсязі. Цим Кодексом можуть бути встановлені інші строки подання касаційної скарги. 3. Касаційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишаються без розгляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала".  
Враховано    
1174. 2. Касаційна скарга на бездіяльність суду апеляційної інстанції подається у будь-який час після закінчення строку, протягом якого суд зобов'язаний був вчинити певну дію, але до закінчення провадження у справі у цьому суді.       
1175. 3. Пропущення строку на подання касаційної скарги тягне за собою відмову у порушенні касаційного провадження, якщо суд касаційної інстанції за клопотанням особи, яка подала касаційну скаргу, не визнає причину пропущення строку касаційного оскарження поважною.      3. Касаційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  
1176. Стаття 215. Вимоги до касаційної скарги      Стаття . Вимоги до касаційної скарги  
1177. 1. Касаційна скарга подається у письмовій формі.      1. Касаційна скарга подається в письмовій формі.  
1178. 2. У касаційної скарги зазначається:   -728- Онопенко В.В.
П. 1-4 ч. 2 ст. 215 викласти трьома пунктами у такій редакції: "1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції; 2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу; 3) судові рішення, що оскаржуються;"  
Враховано   2. У касаційній скарзі зазначаються:  
1179. 1) назва адміністративного суду касаційної інстанції;      1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;  
1180. 2) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи (точна повна назва і банківські реквізити юридичної особи), поштова адреса, вид та номер засобу зв'язку особи, яка подає касаційну скаргу;      2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу;  
1181. 3) реквізити судових рішень, які оскаржуються, і номери судової справи у судах першої і апеляційної інстанцій або тільки номери судової справи у разі оскарження бездіяльності суду апеляційної інстанції;      3) судові рішення, що оскаржуються;  
1182. 4) у разі оскарження судового рішення - зазначення того, в якій частині воно оскаржується (повністю чи частково, з посиланням на оскаржувані частини);   -729- Беспалий Б.Я.
П. 4 ч. 2 ст. 215 викласти в такій редакції: "4) у разі оскарження судового рішення - зазначення того повністю чи частково воно оскаржується, з посиланням на оскаржувані частини".  
Відхилено у зв'язку з вилученням пункту   
1183. 5) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм права;      4) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права;  
1184. 6) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;      5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;  
1185. 7) клопотання особи, що подає касаційну скаргу (у разі необхідності);   -730- Беспалий Б.Я.
У п. 7 ч. 2 ст. 215 на початку доповнити текстом "у разі необхідності", а наприкінці вилучити текст " (у разі необхідності)".  
Враховано   6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу;  
1186. 8) перелік матеріалів, які додаються до касаційної скарги.      7) перелік матеріалів, які додаються.  
1187. 3. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд скарги з її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду касаційної інстанції.      3. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.  
1188. 4. Касаційна скарга підписується особою, від імені якої вона подається, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цього не було зроблено у суді першої чи апеляційної інстанції.   -731- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Доповнити ст. 215 ч. 5: "5. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі". Статтю 216 вилучити.  
Враховано   4. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цього не було зроблено в суді першої чи апеляційної інстанції. 5. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.  
1189. Стаття 216. Порядок подання касаційної скарги       
1190. 1. Касаційна скарга подається через адміністративний суд, у якому зберігається судова справа, з копіями касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.   -732- Кабінет Міністрів України
До ч. 1 ст. 216. Касаційні скарги повинні подаватися безпосередньо до суду касаційної інстанції.  
Враховано редакційно    
1191. 2. Одночасно з касаційною скаргою подається документ про сплату державного мита.   -733- Жванія Д.В.
Ст. 216 викласти в такій редакції: "Стаття 216. Порядок подання касаційної скарги. 1. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, як суду касаційної інстанції не інакше як через канцелярію суду, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу суду касаційної інстанції. 2. Одночасно з касаційною скаргою подаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також документ про сплату державного мита, крім випадків, коли воно не підлягає сплаті".  
Враховано редакційно    
1192. 3. Касаційна скарга реєструється у канцелярії адміністративного суду у день її надходження і після закінчення строку касаційного оскарження надсилається до суду касаційної інстанції разом з відповідною судовою справою.       
1193. 4. Касаційні скарги, що надійшли після направлення справи до адміністративного суду касаційної інстанції, не пізніше наступного робочого дня після реєстрації направляються до адміністративного суду касаційної інстанції.       
1194. Стаття 217. Порушення касаційного провадження      Стаття . Прийняття касаційної скарги судом касаційної інстанції  
1195. 1. Касаційна скарга реєструється у канцелярії суду касаційної інстанції у день її надходження і не пізніше наступного робочого дня передається у порядку черговості судді адміністративного суду касаційної інстанції.   -734- Жванія Д.В.
Ч. 1 ст. 217 вилучити.  
Відхилено   1. Касаційна скарга реєструється у день її надходження до адміністративного суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу.  
1196. 2. Отримавши касаційну скаргу, суддя суду касаційної інстанції протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статей 215 і 216 цього Кодексу і у разі відсутності перешкод приймає ухвалу суду касаційної інстанції про порушення касаційного провадження, якою призначає час і місце судового розгляду касаційної скарги у межах двомісячного строку з дня одержання касаційної скарги.   -735- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1- 3 ст. 217 викласти у такій редакції: "1. Касаційна скарга реєструється у день її надходження до адміністративного суду касаційної інстанції і не пізніше наступного дня передається у порядку черговості судді-доповідачу. 2. Отримавши касаційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 216 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу суду касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження і одночасно витребовує адміністративну справу. 3. До касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 216 цього Кодексу, застосовуються правила статті 106 цього Кодексу". Ст. 218 вилучити.  
Враховано   2. Отримавши касаційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 209 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження та одночасно витребовує адміністративну справу.  
1197. 3. Копія ухвали про порушення касаційного провадження надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з копіями касаційної скарги, пам'яткою з переліком їхніх прав та обов'язків і пропозицією надати відповідь на касаційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали.      3. До касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 209 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.  
1198. Стаття 218. Залишення апеляційної скарги без розгляду       
1199. 1. У разі невідповідності касаційної скарги вимогам статей 215 і 216 цього Кодексу, суддя суду касаційної інстанції повідомляє про це своєю ухвалою особу, яка подала касаційну скаргу, і встановлює строк для усунення недоліків, який не може бути меншим десяти днів. Якщо недоліки будуть вчасно усунуті, суддя суду касаційної інстанції приймає ухвалу про порушення касаційного провадження.   -736- Соболєв С.В.
Жванія Д.В.
У назві ст. 218 та ч. 3 слова "апеляційної скарги" замінити словами "касаційної скарги".  
Відхилено у зв'язку з вилученням статті 218   
1200. 2. Якщо недоліки не будуть своєчасно усунуті суддя суду касаційної інстанції приймає ухвалу про повернення касаційної скарги і залишення її без розгляду, про що повідомляє всіх осіб, які беруть участь у справі.   -737- Пеклушенко О.М.
Ст.218 вилучити.  
Враховано    
1201. 3. Якщо суддя визнає поважними причини пропущення строку для усунення недоліків апеляційної скарги, цей строк може бути продовжений ухвалою суду.       
1202. Стаття 219. Підготовка касаційної скарги до судового розгляду      Стаття . Підготовка справи до касаційного розгляду  
1203. 1. Порушивши касаційне провадження, суддя суду касаційної інстанції:      1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження:  
1204. 1) вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;   -738- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Абз. 1 і П. 1 ч. 1 ст. 219 викласти у такій редакції: "1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження: 1) з'ясовує склад осіб, які беруть участь у справі; 2) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями касаційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;". Доповнити частину новим пунктом: "вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи".  
Враховано   1) з'ясовує склад осіб, які беруть участь у справі; 2) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями касаційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу; 3) вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;  
1205. 2) вирішує питання про можливість письмового провадження у суді касаційної інстанції;      4) вирішує питання про можливість письмового провадження в суді касаційної інстанції;  
1206. 3) вирішує питання про передачу касаційної скарги на розгляд колегії суддів.   -739- Жванія Д.В.
П. 3 ч. 1 ст. 219 викласти в такій редакції: "3) вирішує питання про зупинення виконання рішення, яке оскаржується".  
Враховано редакційно   5) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 6) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.  
1207. 2. Рішення, прийняті суддею суду касаційної інстанції під час підготовки касаційної скарги до судового розгляду, приймаються у формі ухвали суду касаційної інстанції, про зміст якої повідомляються особи, які беруть участь у справі.   -740- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2 ст. 219 викласти викласти двома частинами: "2. Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі. 3. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до касаційного розгляду".  
Враховано   2. Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі. 3. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до касаційного розгляду.  
1208. Стаття 220. Відповідь на касаційну скаргу   -741- Васильєв Г.А.
У назві та тексті статті 220 слово "відповідь" замінити словом "зауваження".  
Враховано редакційно   Стаття . Заперечення на касаційну скаргу  
1209. 1. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду касаційної інстанції відповідь на касаційну скаргу у письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку.      1. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку.  
1210. 2. Відповідь на касаційну скаргу містить:      2. Заперечення на касаційну скаргу містить:  
1211. 1) назву адміністративного суду касаційної інстанції;      1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;  
1212. 2) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи (точну повну назву органу, підприємства, установи, організації), поштову адресу, вид та номер засобу зв'язку особи, яка дає відповідь на касаційну скаргу;   -742- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 2 ч. 2 ст. 220 викласти у такій редакції: "ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка дає відповідь на касаційну скаргу;".  
Враховано   2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу;  
1213. 3) номер адміністративної справи в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;      3) номер адміністративної справи в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;  
1214. 4) зазначення та обґрунтування позиції щодо касаційної скарги (підтримання чи заперечення);   -743- Беспалий Б.Я.
П. 4 ч. 2 ст. 220 викласти в редакції: "4) обґрунтування підтримання або заперечення апеляційної скарги".  
Враховано редакційно   4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;  
1215. 5) клопотання особи, яка дає відповідь на касаційну скаргу (у разі необхідності).   -744- Беспалий Б.Я.
У п. 5 ч. 2 ст. 220 на початку доповнити текстом "у разі необхідності", а наприкінці вилучити текст " (у разі необхідності)".  
Враховано редакційно   5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу.  
1216. 3. Відповідь на касаційну скаргу може містити клопотання особи про розгляд скарги з її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду касаційної інстанції.      3. Заперечення на касаційну скаргу може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.  
1217. 4. Відповідь на касаційну скаргу підписується особою, від імені якої вона подається, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в суді першої або апеляційної інстанції.      4. Заперечення на касаційну скаргу підписується особою, яка його подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в судах першої або апеляційної інстанції.  
1218. Стаття 221. Приєднання до касаційної скарги      Стаття . Приєднання до касаційної скарги  
1219. 1. Особи, які беруть участь у справі і не подали касаційну скаргу, у будь-який час до закінчення касаційного провадження мають право приєднатися до неї, підтримавши її вимоги.   -745- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1 ст. 221 доповнити другим реченням: "До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки". Ч. 2 ст. 221 викласти двома частинами у такій редакції: "2. При приєднанні до касаційної скарги судовий збір не сплачується. 3. Заява про приєднання до касаційної скарги може містити клопотання особи про розгляд справи з її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції".  
Враховано редакційно   1. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення касаційного розгляду мають право приєднатися до касаційної скарги, підтримавши її вимоги.  
1220. 2. Приєднання до касаційної скарги не оплачується державним митом.      2. За подання заяви про приєднання до касаційної скарги судовий збір не сплачується. 3. Заява про приєднання до касаційної скарги може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.  
1221. Стаття 222. Відмова від касаційної скарги, зміна касаційної скарги   -746- Васильєв Г.А.
У назві ст. 222 після слова "зміна" і в ч. 3 після слів "змінити" і "зміну" доповнити відповідно словами "і доповнення", "і доповнити", "і доповнення".  
Відхилено , бо доповнення охоплюється поняттям "зміна"  Стаття . Відмова від касаційної скарги, зміна касаційної скарги під час касаційного провадження  
1222. 1. Особа, що подала касаційну скаргу, може відмовитися від касаційної скарги до закінчення касаційного провадження.      1. Особа, яка подала касаційну скаргу, може відмовитися від касаційної скарги або змінити її до закінчення касаційного розгляду.  
1223. 2. Якщо постанова, ухвала або бездіяльність суду не були оскаржені у касаційному порядку іншими особами або у разі відсутності заперечень інших осіб, які подали касаційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги, суд касаційної інстанції своєю ухвалою закриває касаційне провадження.      2. Якщо постанова або ухвала суду не була оскаржена в касаційному порядку іншими особами або в разі відсутності заперечень інших осіб, які подали касаційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги, суд касаційної інстанції своєю ухвалою закриває касаційне провадження.  
1224. 3. Особа, що подала касаційну скаргу, може змінити касаційну скаргу до закінчення строку касаційного оскарження, подавши зміни у порядку, встановленому для подання касаційної скарги. Якщо заява про зміну касаційної скарги подана після закінчення строку касаційного оскарження, але до закінчення розгляду касаційної скарги в судовому засіданні, то суд касаційної інстанції надає іншим особам, які беруть участь у справі, час, достатній для її вивчення і подання відповіді на касаційну скаргу.   -747- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 3 ст. 222 викласти у такій редакції: "3. Особа, що подала касаційну скаргу, може змінити касаційну скаргу до закінчення касаційного розгляду. Суд касаційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм час, достатній для вивчення змінених касаційних вимог і подання заперечення на касаційну скаргу".  
Враховано редакційно   3. У разі зміни касаційної скарги суд касаційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм час, достатній для вивчення змінених касаційних вимог і подання заперечення на касаційну скаргу.  
1225. Стаття 223. Укладення мирової угоди під час касаційного провадження   -748- Васильєв Г.А.
Ст. 223 вилучити.  
Відхилено   Стаття . Відмова позивача від адміністративного позову, примирення сторін під час касаційного провадження  
1226. 1. Сторони можуть у будь-який час до закінчення касаційного провадження укласти мирову угоду, виклавши її письмово або скріпивши свої усні заяви підписом у журналі про хід судового засідання.   -749- Онопенко В.В.
Оніщук М.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 223 викласти у такій редакції: "Відмова позивача від адміністративного позову, примирення сторін 1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду. 2. У разі відмови від адміністративного позовуабо примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 136, 135 цього Кодексу".  
Враховано   1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду.  
1227. 2. Умови мирової угоди затверджуються ухвалою суду, якою закривається провадження в адміністративній справі. Суд касаційної інстанції не затверджує мирову угоду, якщо вона суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб, про що приймається ухвала.      2. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112, 113 цього Кодексу.  
1228. Стаття 224. Межі перегляду у суді касаційної інстанції      Стаття . Межі перегляду судом касаційної інстанції  
1229. 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального процесуального права і не встановлює та не визнає доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні, не вирішує питання про достовірність того чи іншого доказу, але може перевірити правильність юридичної кваліфікації обставин.   -750- Жванія Д.В.
У ч. 1 ст. 224 слова "норм матеріального процесуального права" замінити словами "норм матеріального та процесуального права".  
Враховано   1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.  
    -751- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1 ст. 224 викласти у такій редакції: "1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, але може перевірити правильність юридичної кваліфікації обставин".  
Враховано    
1230. 2. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення та бездіяльність судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання у касаційної скарги.      2. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.  
1231. 3. Суд касаційної інстанції не може розглядати вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.      3. Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.  
1232. Стаття 225. Розгляд касаційної скарги у судовому засіданні      Стаття . Касаційний розгляд справи в судовому засіданні  
1233. 1. Проведення судового засідання у суді касаційної інстанції відбувається за правилами, які регулюють провадження у суді першої інстанції, з урахуванням особливостей касаційного провадження.      1. Касаційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.  
1234. 2. Головуючим у судовому засіданні є старший за віком суддя з колегії суддів.   -752- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1 ст. 225 викласти у такій редакції: "1. Касаційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою". Ч. 2 ст. 225 вилучити  
Враховано    
    -753- Жванія Д.В.
Ч. 2 ст. 225 викласти в такій редакції: "2. Головуючим у судовому засіданні є суддя з колегії суддів, який має більший суддівський стаж".  
Відхилено у зв'язку з вилученням ч. 2 ст. 225   
    -754- Довгий Т.О.
Частину другу статті 225 викласти у такій редакції: "2. У складі колегії суддів головуючим є суддя, який має більший суддівський стаж."  
Відхилено у зв'язку з вилученням ч. 2 ст. 225   
1235. 3. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя суду касаційної інстанції, який здійснював підготовку касаційної скарги до судового розгляду, доповідає про зміст касаційної скарги та відповідей на неї.      2. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї.  
1236. 4. Для висловлення думки першій надається слово особі, що подала касаційну скаргу. За нею слово надається особам, що приєдналися до касаційної скарги, а потім - іншим особам, які беруть участь у справі. Особам, які заперечують проти вимог касаційної скарги, надається слово останнім.   -755- Жванія Д.В.
Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 4 ст. 225 слова "для висловлення думки" замінити словами "для надання пояснень, а також у судових дебатах". Ч. 4-6 ст. 225 викласти двома частинами у такій редакції: "3. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення. Першою дає пояснення особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. За ними пояснення дають особи, які приєдналися до касаційної скарги, а потім - інші особи, які беруть участь у справі. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.  
Відхилено . У касаційній інстанції не проводяться дебати, оскільки докази нею досліджуються і справа по суті не вирішується 4  3. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення. Першою дає пояснення особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними пояснення дають особи, які приєдналися до касаційної скарги, а потім - інші особи, які беруть участь у справі. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.  
1237. 5. Нез'явлення особи, яка бере участь у справі, у судове засідання не є перешкодою для судового розгляду.   -756- 4. Нез'явлення сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає розглядові справи".  Немає висновку   4. Нез'явлення сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає розглядові справи.  
1238. 6. Після закінчення судового розгляду касаційної скарги колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.       
1239. Стаття 226. Розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження   -757- Васильєв Г.А.
У назві та тексті ст. 226 слова "у порядку письмового провадження" замінити словами "за наявними матеріалами".  
Відхилено   Стаття . Касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження  
    -758- Пеклушенко О.М.
У назві і тексті ст. 226 термін "письмове провадження" замінити на "провадження у справах за наявними матеріалами".  
Відхилено    
1240. 1. Суд касаційної інстанції може розглянути касаційну скаргу у порядку письмового провадження, якщо жодна з осіб, які беруть участь у справі, не заявила клопотання про вирішення справи з їхньою участю у судовому засіданні.      1. Суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо жодна з осіб, які беруть участь у справі, не заявила клопотання про вирішення справи за її участю в судовому засіданні.  
1241. 2. Письмове провадження здійснюється касаційним судом шляхом розгляду касаційної скарги без виклику осіб, які беруть участь у справі, і без проведення судового засідання на основі наявних матеріалів справи.   -759- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2-3 ст. 226 вилучити.  
Враховано    
1242. 3. Проект судового рішення суду касаційної інстанції готується суддею, який здійснював підготовку касаційної скарги до судового розгляду, і погоджується з іншими суддями колегії суддів після вивчення ними матеріалів справи. Після урахування усіх зауважень і пропозицій судове рішення за наслідками розгляду касаційної скарги підписується усіма суддями колегії суддів.       
1243. 4. Якщо касаційна скарга була розглянута у порядку письмового провадження, то копія постанови або ухвали суду касаційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду касаційної інстанції.      2. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження, то копія постанови або ухвали суду касаційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду касаційної інстанції.  
1244. Стаття 227. Компетенція суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги      Стаття . Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги  
1245. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:      1. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:  
1246. 1) залишити касаційну скаргу без задоволення;      1) залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін;  
1247. 2) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції;   -760- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1 ст. 227 доповнити новими пунктами: "_) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін;  
Враховано редакційно   2) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції; 3) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін;  
1248. 3) змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції;   -761- _) змінити судове рішення суду першої інстанції, яке підлягає тільки касаційному оскарженню;  Немає висновку   4) змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції; 5) змінити судове рішення суду першої інстанції, яке може бути оскаржене тільки в касаційному порядку;  
1249. 4) скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції;   -762- _) скасувати судові рішення суду першої та (або) апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду або на новий розгляд;  Немає висновку   6) скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції;  
1250. 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду;   -763- _) скасувати судове рішення суду першої інстанції, яке підлягає тільки касаційному оскарженню, та ухвалити нове судове рішення".  Немає висновку   7) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду;  
1251. 6) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення;   -764- П. 7 ч. 1 ст. 227 виключити.  Немає висновку   8) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; 9) визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження; 10) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення; 11) скасувати судове рішення суду першої інстанції, яке може бути оскаржене тільки в касаційному порядку, та ухвалити нове судове рішення.  
1252. 7) зобов'язати суд апеляційної інстанції вчинити дію, яку згідно з законом він повинен був вчинити, і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи.       
1253. 2. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, якщо не виявить порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді і вирішенні судової справи у суді першої чи апеляційної інстанції, або якщо ці порушення не вплинули на правильність оскаржуваного судового рішення.   -765- Жванія Д.В.
Ч. 2 ст. 227 вилучити.  
Враховано    
1254. Стаття 228. Підстави для залишення касаційної скарги без задоволення      Стаття . Підстави для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін  
1255. 1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої чи апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.      1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.  
1256. 2. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.   -766- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 2 ст. 228 слова "норм матеріального і процесуального права" замінити словами "судом норм процесуального права".  
Враховано   2. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.  
1257. Стаття 229. Підстави для зміни судових рішень      Стаття . Підстави для зміни судових рішень  
1258. Суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції, або змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини справи, а висновки судового рішення, яке змінюється, є помилковими тільки в частині.   -767- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 229 викласти у такій редакції: "1. Суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковими тільки в частині".  
Враховано   1. Суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.  
1259. Стаття 230. Підстави для скасування судового рішення і залишення в силі судового рішення, що помилково скасоване або змінене      Стаття . Підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції  
1260. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.      1. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.  
1261. Стаття 231. Підстави для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд або для продовження розгляду      Стаття . Підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд  
1262. 1. Підставою для скасування судових рішень суду першої і апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального і процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.   -768- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 1-2 ст. 231 викласти у такій редакції: "1. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального і процесуального права, які привели до неправильного вирішення питання при постановленні ухвали, якою провадження у справі не закінчується. 2. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального і процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції". У ч. 3 ст. 231: слова "підлягають скасуванню" замінити словами "обов'язково скасовуються"; п. 1-3 викласти у такій редакції: "1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів в неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом касаційної інстанції обґрунтованою; 3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу". доповнити частину новим пунктом: "6) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення".  
Враховано   1. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, якою провадження у справі не закінчується.  
1263. 2. Підставою для скасування судових рішень суду першої і апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального і процесуального права, які привели до неправильного вирішення питання при прийнятті ухвали, якою провадження у справі не закінчується.      2. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.  
1264. 3. Судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:      3. Судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо:  
1265. 1) склад суду, який ухвалив судове рішення, не відповідає складу суду, передбаченому законом;      1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;  
1266. 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, який за законом не мав права здійснювати повноваження судді або якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів в неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом касаційної інстанції обґрунтованою;   -769- Жванія Д.В.
У п. 2 ч. 3 ст. 231 слово "неупередженості" замінити словами "об'єктивності та безсторонності".  
Відхилено   2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом касаційної інстанції обґрунтованою;  
1267. 3) судове рішення не підписано суддею або підписано суддею, який не брав участі у розгляді справи.      3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглянули справу;  
1268. 4) справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання;      4) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;  
1269. 5) суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у справу.   -770- Васильєв Г.А.
П. 6 ч. 3 ст. 231 доповнити виразом "протокол судового засідання не підписано складом суддів апеляційного суду, які розглядали справу".  
Відхилено   5) суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов`язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у справу; 6) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.  
1270. 4. Інші випадки порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише за умови, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.       
1271. 5. Справа направляється до суду апеляційної інстанції, якщо порушення допущені лише ним. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.      4. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.  
1272. 6. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.   -771- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Після ст. 231 доповнити новою статтею такого змісту: "Підстави для залишення заяви без розгляду або закриття провадження в справі 1. Судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку із залишенням заяви без розгляду або закриттям провадження у справі з підстав, встановлених статтями 205 і 207 цього Кодексу.. 2. Суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанції такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі і ці судові рішення ще не виконані".  
Враховано   5. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи. Стаття . Підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі 1. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу. 2. Суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі та ці судові рішення ще не виконані.  
1273. Стаття 232. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового судового рішення      Стаття . Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового судового рішення  
1274. Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального і процесуального права, що привело до ухвалення незаконного судового рішення.   -772- Онопенко В.В.
У тексті проекту уникнути вживання словосполучення "попередні інстанції".  
Враховано редакційно   1. Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.  
1275. Стаття 233. Судові рішення суду касаційної інстанції      Стаття . Судові рішення суду касаційної інстанції  
1276. 1. Судове рішення суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги приймається у формі ухвали, якою суд задовольняє або не задовольняє вимоги особи, що подала касаційну скаргу.   -773- Онопенко В.В.
Ст. 233 викласти за зразком відповідної статті у главі "Апеляційне провадження".  
Враховано редакційно   1. Розглянувши касаційну скаргу, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу в разі: 1) залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін; 2) скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд; 3) зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції; 4) скасування судових рішеннь судів першої та апеляційної інстанцій і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження; 5) визнання судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закритття провадження; 6) скасування судових рішень і постановлення нової ухвали.  
1277. 2. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги може ухвалити нову постанову суду, якою суд задовольняє або не задовольняє вимоги заявника, заявлені в суді першої інстанції.   -774- Жванія Д.В.
У ч. 2 ст. 233 слова "суд задовольняє" замінити словами "суд касаційної інстанції задовольняє".  
Враховано   2. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої або апеляційної інстанції або прийняти нову постанову, якими суд касаційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.  
1278. 3. З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції приймає ухвали.      3. З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали.  
1279. 4. Судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються і проголошуються в порядку, передбаченому для ухвалення і проголошення судових рішень у суді першої інстанції.   -775- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 4 ст. 233 слово "проголошуються" замінити словом "оприлюднюються".  
Враховано редакційно   4. Судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160, 167 цього Кодексу.  
    -776- Пеклушенко О.М.
Ч.4 ст.233 викласти втакій редакції "Судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160, 167 цього Кодексу."  
Враховано    
1280. 5. Суд касаційної інстанції, закінчуючи судове засідання, повідомляє про час і місце проголошення судового рішення.       
1281. 6. У виняткових випадках залежно від складності справи виготовлення повного рішення може бути відкладене на строк не більше п'яти днів, але вступну та резолютивну частини постанови або ухвали суд повинен оголосити у тому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Одночасно суд оголошує коли особи, які беруть участь у справі можуть ознайомитися з повним рішенням або ухвалою. Оголошена вступна та резолютивна частини рішення повинні бути підписані всіма суддями і приєднані до справи.       
1282. Стаття 234. Ухвала суду касаційної інстанції       
1283. Розглянувши касаційну скаргу, суд касаційної інстанції приймає ухвалу у разі:       
1284. 1) залишення касаційної скарги без задоволення;       
1285. 2) скасування судових рішень попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд або для продовження розгляду;   -777- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 234 вилучити.  
Враховано    
1286. 3) скасування судових рішень попередніх інстанцій із закриттям провадження у справі;       
1287. 4) зміни ухвали суду першої чи апеляційної інстанції або прийняття нової ухвали;       
1288. 5) задоволення касаційної скарги на бездіяльність суду апеляційної інстанції.       
1289. Стаття 235. Зміст ухвали суду касаційної інстанції      Стаття . Зміст ухвали суду касаційної інстанції  
1290. 1. Ухвала суду касаційної інстанції складається з:      1. Ухвала суду касаційної інстанції складається з:  
1291. 1) вступної частини із зазначенням:      1) вступної частини із зазначенням:  
1292. Часу і місця її прийняття;      часу і місця її постановлення;  
1293. назви адміністративного суду, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;      найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;  
1294. найменувань осіб, які беруть участь у справі;      імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;  
1295. 2) описової частини із зазначенням:      2) описової частини із зазначенням:  
1296. короткого змісту вимог касаційної скарги;   -778- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Абз. другий п. 2 ч. 1 ст. 235 доповнити словами "і оскаржених судових рішень".  
Враховано   короткого змісту вимог касаційної скарги та оскаржених судових рішень;  
1297. узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;      узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;  
1298. узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі;      узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі;  
1299. встановлених судами попередніх інстанцій обставин;      встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин;  
1300. 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд касаційної інстанції виходив при прийнятті ухвали, і положення закону, яким він керувався;      3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд касаційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;  
1301. 4) резолютивної частини із зазначенням:      4) резолютивної частини із зазначенням:  
1302. висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги;      висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги;  
1303. розподілу судових витрат;      розподілу судових витрат;  
1304. строку і порядку оскарження ухвали.   -779- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 4 ч. 1 ст. 235 доповнити абзацом: "строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження".  
Враховано   строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.  
1305. 2. При залишенні касаційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими нормами права спростовуються її доводи.      2. При залишенні касаційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими нормами права спростовуються її доводи.  
1306. 3. У разі скасування або зміни судових рішень судів попередніх інстанцій в ухвалі зазначається, в чому полягала їхня незаконність.      3. У разі скасування або зміни судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в ухвалі зазначається, у чому полягала їхня незаконність.  
1307. Стаття 236. Зміст постанови суду касаційної інстанції      Стаття . Зміст постанови суду касаційної інстанції  
1308. Постанова суду касаційної інстанції складається з:      1. Постанова суду касаційної інстанції складається з:  
1309. 1) вступної частини із зазначенням:      1) вступної частини із зазначенням:  
1310. Часу і місця її прийняття;      часу і місця її прийняття;  
1311. назви адміністративного суду, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;      найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;  
1312. найменувань осіб, які беруть участь у справі;      імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;  
1313. 2) описової частини із зазначенням:      2) описової частини із зазначенням:  
1314. короткого змісту вимог заявника і рішень судів попередніх інстанцій;      короткого змісту позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій;  
1315. короткого змісту вимог касаційної скарги;      короткого змісту вимог касаційної скарги;  
1316. узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;      узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;  
1317. узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі;      узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі;  
1318. встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи;      встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин у справі;  
1319. 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд касаційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;      3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд касаційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;  
1320. 4) резолютивної частини із зазначенням:      4) резолютивної частини із зазначенням:  
1321. висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і вимог заявника;      висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог;  
1322. розподілу судових витрат;      розподілу судових витрат;  
1323. строку і порядку оскарження постанови.   -780- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
П. 4 ст. 236 доповнити абзацом: "строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження".  
Враховано   строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження. Стаття . Окрема ухвала суду касаційної інстанції Суд касаційної інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом першої чи касаційної інстанцій порушень норм матеріального чи процесуального права, які не є підставою для зміни або скасування судових рішень.  
    -781- Пеклушенко О.М.
Після ст. 236 доповнити новою статтею такого змісту: "Окрема ухвала суду касаційноїінстанції Суд касаційної інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом першої чи касаційної інстанцій порушень норм матеріального чи процесуального права, які не є підставою для зміни або скасування судових рішень".  
Враховано    
1324. Стаття 237. Повернення адміністративної справи      Стаття . Повернення адміністративної справи  
1325. Після закінчення касаційного провадження адміністративна справа повертається до адміністративного суду першої інстанції, який прийняв постанову по суті спору, якщо інше не випливає із судового рішення суду касаційної інстанції.   -782- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ст. 237 слово "повертається" замінити словами "не пізніше як у семиденний строк направляється", а слова "який прийняв постанову по суті спору" вилучити.  
Враховано   1. Після закінчення касаційного провадження адміністративна справа не пізніш як у семиденний строк направляється до адміністративного суду першої інстанції, якщо інше не випливає із судового рішення суду касаційної інстанції.  
1326. Глава 3. Провадження в порядку повторної касації   -783- Оніщук М.В.
Назву глави 3 викласти у такій редакції: "Провадження у зв'язку з винятковими обставинами". Провести відповідні зміни у тексті проекту.  
Враховано   Глава 3. Провадження за винятковими обставинами  
1327. Стаття 238. Адміністративний суд, який здійснює провадження в порядку повторної касації      Стаття . Суд, який переглядає судові рішення за винятковими обставинами  
1328. Адміністративним судом касаційної інстанції, який здійснює провадження в порядку повторної касації, є Верховний Суд України.   -784- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ст. 238 викласти у такій редакції: "Суд, який здійснює провадження за винятковими обставинами 1. Судом, який здійснює провадження за винятковими обставинами, є Верховний Суд України. 2. Провадження за винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження".  
Враховано   1. Судом, який переглядає судові рішення за винятковими обставинами, є Верховний Суд України.  
1329. Стаття 239.- Підстави для провадження в порядку повторної касації   -785- Жванія Д.В.
У ст. 239 слова "загальної юрисдикції" в усіх відмінках замінити словами "адміністративної юрисдикції" у відповідних відмінках.  
Враховано редакційно   2. Перегляд судових рішень за винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження.  
1330. Судові рішення судів загальної юрисдикції можуть бути переглянуті Верховним Судом України в порядку повторної касації, якщо вони оскаржені з мотивів:   -786- Довгий Т.О.
У статті 239 словосполучення "судів загальної юрисдикції" замінити словосполученням "в адміністративних спрвах" у відповідних відмінках.  
Враховано    
1331. 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права;   -787- Жванія Д.В.
У п. 1 ст. 239 слова "судом (судами) касаційної інстанції" замінити словами "судом касаційної інстанції".  
Відхилено    
    -788- Беспалий Б.Я.
У п. 1 ст. 239 текст " (судами)" замінити текстом ", судами".  
Відхилено    
1332. 2) застосування судом загальної юрисдикції положення закону всупереч Конституції України;   -789- Оніщук М.В.
П. 2-4 ст. 239 вилучити. Ст. 239 помістити після ст. 240.  
Враховано    
1333. 3) застосування судом загальної юрисдикції положення закону всупереч міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;   -790- Жванія Д.В.
У п. 3 ст. 239 слова "міжнародному договору" замінити словами "чинному міжнародному договору".  
Відхилено    
1334. 4) застосування судом загальної юрисдикції норми права всупереч рішенню Верховного Суду України;   -791- Жванія Д.В.
П. 4 ст. 239 вилучити. У зв'язку з цим пункт 5 вважати пунктом 4.  
Враховано    
1335. 5) визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України.   -792- Соболєв С.В.
Доповнити ст. 239 пунктом 6: "6) відмови адміністративного суду у розгляді звернення особи на підставі непідсудності справи судам загальної юрисдикції взагалі або адміністративним судам".  
Відхилено    
1336. Стаття 240. Особи, які мають право ініціювати провадження в порядку повторної касації   -793- Жванія Д.В.
Ч. 1 ст. 240 викласти в такій редакції: "1. Право подати касаційну скаргу до Верховного Суду України в порядку повторної касації мають особи, які мають право на касаційне оскарження".  
Враховано редакційно   Стаття . Право на оскарження судових рішень за винятковими обставинами  
1337. 1. Право подати касаційну скаргу до Верховного Суду України мають особи, які мають право на касаційне оскарження.      1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити до Верховного Суду України за винятковими обставинами судові рішення в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку, а також судові рішення суду касаційної інстанції.  
1338. 2. Право ініціювати провадження в порядку повторної касації на підставі визнання їх міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України, належить також судді Верховного Суду України.   -794- Філенко В.П.
Ст. 240 викласти у такій редакції: "Право на оскарження судових рішень за винятковими обставинами. 1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити до Верховного Суду України судові рішення в адміністративних справах за винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, а також судові рішення суду касаційної інстанції. 2. За винятковими обставинами можуть бути оскаржені також судові рішення Верховного Суду України в адміністративних справах, якщо вони оскаржені з підстави, встановленої пунктом 2 статті 232 цього Кодексу".  
Враховано   2. За винятковими обставинами можуть бути оскаржені також судові рішення Верховного Суду України в адміністративних справах, якщо вони оскаржені з підстави, встановленої пунктом 2 статті 233 цього Кодексу.  
1339. Стаття 241. Предмет перегляду в порядку повторної касації   -795- Довгий Т.О.
У статті 241 словосполучення "судів загальної юрисдикції" замінити словосполученням "адміністративних судів".  
Відхилено у зв'язку з вилученням статті   
1340. 1. В порядку повторної касації можуть бути оскаржені судові рішення будь-яких судів загальної юрисдикції (крім судових рішень Верховного Суду України) після перегляду їх у касаційному порядку, а також судові рішення суду касаційної інстанції.   -796- Жванія Д.В.
Ч. 1 ст. 241 викласти в такій редакції: "1. В порядку повторної касації можуть бути оскаржені судові рішення будь-яких судів адміністративної юрисдикції".  
Відхилено у зв'язку з вилученням статті   
    -797- Беспалий Б.Я.
У ч. 1 ст. 241 дужки замінити комами.  
Відхилено у зв'язку з вилученням статті   
1341. 2. Не можуть бути окремо оскаржені в порядку повторної касації ухвали суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до касації на судове рішення, ухвалене за наслідками касаційного провадження.      3. Не можуть бути окремо оскаржені за винятковими обставинами ухвали суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками касаційного провадження.  
1342. 3. Верховний Суд України переглядає також ухвалені ним судові рішення, якщо вони оскаржені на підставі визнання їх міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України.      Стаття . Підстави для провадження за винятковими обставинами 1. Судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України за винятковими обставинами, якщо вони оскаржені з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права; 2) визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України.  
1343. Стаття 242. Строк оскарження в порядку повторної касації      Стаття . Строк оскарження за винятковими обставинами  
1344. 1. Касаційна скарга подається протягом одного місяця з дня настання обставин, які можуть бути підставою для провадження в порядку повторної касації.   -798- Жванія Д.В.
У ч. 1 ст. 242 слова "настання обставин, які можуть бути підставою для провадження в порядку повторної касації" замінити словами "виявлення обставин, які можуть бути підставою для провадження в порядку повторної касації".  
Враховано редакційно   1. Скарга подається протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.  
1345. 2. Пропущення строку оскарження в порядку повторної касації тягне за собою відмову у порушенні провадження в порядку повторної касації, якщо Верховний Суд України за клопотанням особи, яка подала касаційну скаргу, не визнає причину пропущення строку оскарження поважною.   -799- Онопенко В.В.
Ч. 2 ст. 242 викласти у такій редакції: "2. Скарга, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо Верховний Суд України за заявою особи, яка подала скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала".  
Враховано   2. Скарга, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті, залишається без розгляду, якщо Верховний Суд України за заявою особи, яка подала скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  
1346. Стаття 243. Порядок подання касаційної скарги до Верховного Суду України      Стаття . Порядок подання скарги до Верховного Суду України  
1347. 1. Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду України з копіями скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.   -800- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
У ч. 1 ст. 243 слова "касаційна скарга" замінити словом "скарга", провести відповідні зміни у тексті глави. Доповнити частину другим реченням: "До скарги повинні бути додані копії судових рішень, які оскаржуються".  
Враховано   1. Скарга подається безпосередньо до Верховного Суду України з копіями скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До скарги повинні бути додані копії судових рішень, які оскаржуються.  
1348. 2. Одночасно з касаційною скаргою подається документ про сплату державного мита.   -801- Онопенко В.В.
Мусіяка В.Л.
Ч. 2 ст. 243 викласти у такій редакції: "2. Одночасно зі скаргою подається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд скарги з підстави, встановленої пунктом 2 статті 232 цього Кодексу, судовий збір не сплачується".  
Враховано   2. Одночасно зі скаргою подається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд скарги з підстави, встановленої пунктом 2 статті 233 цього Кодексу, судовий збір не сплачується.  
1349. 3. До змісту і форми касаційної скарги до Верховного Суду України застосовуються правила, передбачені цим Кодексом для касаційної скарги.   -802- Онопенко В.В.
Ст. 243 доповнити ч. 4: "4. При надходженні скарги, оформленої без дотримання вимог, зазначених у цій статті, застосовуються правила статті 107 цього Кодексу, про що суддею Верховного Суду України протягом десяти днів з дня отримання скарги постановляється відповідна ухвала".  
Враховано   3. До форми і змісту скарги до Верховного Суду України застосовуються правила, встановлені цим Кодексом для касаційної скарги. 4. При надходженні скарги, оформленої без дотримання вимог, встановлених цією статтею, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, про що суддею Верховного Суду України протягом десяти днів з дня отримання скарги постановляється відповідна ухвала.  
1350. Стаття 244. Порядок провадження у Верховному Суді України за касаційною скаргою      Стаття . Допуск скарги до провадження за винятковими обставинами  
1351. 1. Касаційна скарга розглядається на предмет наявності підстав для провадження в порядку повторної касації колегією з трьох суддів, без виклику осіб, які беруть участь у справі протягом десяти днів після її надходження.   -803- Онопенко В.В.
Ст. 244 викласти двома статтями у такій редакції: "Стаття 244. Допуск скарги до провадження за винятковими обставинами 1. Провадження за винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження. 2. Питання про допуск скарги до провадження за винятковими обставинами і витребування справи вирішується колегією у складі семи суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі, протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження скарги. Одночасно може бути вирішене питання про поновлення строку на оскарження у зв'язку винятковими обставинами. 3. Скарга вважається допущеною до провадження за винятковими обставинами і справа витребовується, якщо хоча б три судді дійшли висновку про необхідність цього. 4. Про допуск скарги і витребування справи або відмову у цьому суд постановляє ухвалу, яка оскарженню не підлягає. Ухвала про допуск скарги і витребування справи надсилається до відповідного суду. 5. Копія ухвали про допуск скарги і витребування справи надсилається разом з копією скарги особам, які беруть участь у справі, а у разі відмови у допуску - особі, яка подала скаргу. 6. Якщо скарга допущена до провадження за винятковими обставинами, суд своєю ухвалою може зупинити виконання відповідних рішень. 6. До скарги, поданої з підстави, встановленої пунктом 2 статті 232 цього Кодексу, положення частин другої -п'ятої цієї статті не застосовуються. Стаття 245. Порядок провадження за винятковими обставинами 7. Справа в порядку провадження за винятковими обставинами розглядається колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності. 8. Якщо виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України при наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників. 9. Провадження за винятковими обставинами здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для касаційного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою".  
Враховано редакційно   1. Допуск скарги до провадження за винятковими обставинами здійснюється колегією у складі семи суддів протягом п'ятнадцяти днів після надходження скарги без виклику осіб, які беруть участь у справі. Одночасно може бути вирішене питання про поновлення строку на оскарження за винятковими обставинами.  
1352. 2. Провадження у Верховному Суді України порушується, якщо висновку про наявність підстав для такого провадження дійшов хоча б один суддя колегії суддів і здійснюється протягом двох місяців з дня надходження касаційної скарги. Порушивши провадження за касаційною скаргою, Верховний Суд України витребовує адміністративну справу із суду, у якому вона знаходиться.      2. Скарга вважається допущеною до провадження за винятковими обставинами і справа витребовується, якщо хоча б три судді дійшли висновку про необхідність цього.  
1353. 3. Ухвала про відмову у порушенні провадження за касаційною скаргою приймається колегією суддів одностайно і повинна бути вмотивована.      3. Про допуск скарги і витребування справи або відмову в цьому суд постановляє ухвалу, яка не може бути оскаржена. Ухвала про допуск скарги і витребування справи надсилається до відповідного суду. 4. Копія ухвали про допуск скарги і витребування справи надсилається разом з копією скарги особам, які беруть участь у справі, а в разі відмови у допуску - особі, яка подала скаргу. 5. Якщо скарга допущена до провадження за винятковими обставинами, суд своєю ухвалою може зупинити виконання відповідних рішень. 6. До скарги, поданої з підстави, встановленої пунктом 2 статті 233 цього Кодексу, положення частин першої-четвертої цієї статті не застосовуються. Стаття . Порядок провадження за винятковими обставинами  
1354. 4. Касаційна скарга і оскаржені судові рішення переглядаються колегією суддів Верховного Суду України у складі не менше двох третин Судової палати в адміністративних справах.      1. Справа в порядку провадження за винятковими обставинами розглядається колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності. 2. Якщо виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України при наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.  
1355. 5. Провадження у Верховному Суді України відбувається за правилами, передбаченими цим Кодексом для касаційного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.      3. Провадження за винятковими обставинами здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для касаційного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.  
1356. Стаття 245. Компетенція Верховного Суду України за наслідками провадження за касаційною скаргою      Стаття . Повноваження Верховного Суду України за наслідками провадження за винятковими обставинами  
1357. 1. За наслідками провадження за касаційною скаргою більшістю голосів колегії суддів приймається одна з таких постанов Верховного Суду України:      1. За наслідками провадження за винятковими обставинами більшістю голосів колегії суддів приймається одна з таких постанов Верховного Суду України:  
1358. 1) про задоволення касаційної скарги;   -804- Онопенко В.В.
У п. 1 ч. 1 ст. 245 перед словом "задоволення" доповнити словами "повне або часткове".  
Враховано   1) про повне або часткове задоволення скарги;  
1359. 2) про відмову у задоволенні касаційної скарги.      2) про відмову в задоволенні скарги.  
1360. 2. Судді Верховного Суду України, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку, яка додається до постанови.      2. Судді Верховного Суду України, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку, яка додається до постанови.  
1361. 3. Постанова Верховного Суду України є остаточною та оскарженню не підлягає, крім випадку, передбаченого частиною третьою статті 241 цього Кодексу.      3. Постанова Верховного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 статті 233 цього Кодексу.  
1362. Стаття 246. Постанова Верховного Суду України про задоволення касаційної скарги      Стаття . Постанова Верховного Суду України про задоволення скарги  
1363. 1. Верховний Суд України задовольняє касаційну скаргу у разі виявлення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права. Якщо Верховний Суд України встановить, що незаконним є оскаржене судове рішення, він скасовує його повністю або у частині і направляє справу на новий розгляд до суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції залежно від того, суд якої інстанції першим допустив порушення норми права, яке привело до неправильного вирішення справи. Верховний Суд України може також скасувати судові рішення і залишити в силі помилково скасовані судові рішення.   -805- Жванія Д.В.
У першому реченні ч. 1 ст. 246 слова "судом (судами) касаційної інстанції" замінити словами "судом касаційної інстанції".  
Відхилено   1. Верховний Суд України задовольняє скаргу в разі виявлення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права. 2. Якщо Верховний Суд України встановить, що оскаржене судове рішення є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції залежно від того, суд якої інстанції першим допустив порушення норми матеріального чи процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Верховний Суд України може також скасувати судові рішення судів апеляційної або касаційної інстанції і залишити в силі помилково скасовані судові рішення судів першої або апеляційної інстанції.  
    -806- Жванія Д.В.
Третє речення ч. 1 ст. 246 викласти в такій редакції: "Верховний Суд України може також скасувати судові рішення судів апеляційної або касаційної інстанції і залишити в силі помилково скасовані судові рішення судів першої або апеляційної інстанції".  
Враховано    
    -807- Беспалий Б.Я.
У ч. 1 ст. 246 текст " (судами)" замінити текстом ", судами".  
Відхилено    
1364. 2. Верховний Суд України задовольняє касаційну скаргу у разі встановлення, що адміністративний суд застосував положення закону всупереч Конституції України, або всупереч міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або всупереч постанові Верховного Суду України. При цьому Верховний Суд України скасовує судове рішення повністю або у частині і направляє справу на новий розгляд до суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції залежно від того, суд якої інстанції першим допустив неправильне застосування закону, яке привело до неправильного вирішення справи. Верховний Суд України може також скасувати судові рішення і залишити в силі помилково скасовані судові рішення або прийняти нову постанову по суті.   -808- Жванія Д.В.
Перше речення ч. 2 ст. 246 викласти в такій редакції: "Верховний Суд України задовольняє касаційну скаргу у разі встановлення, що адміністративний суд застосував положення закону всупереч Конституції України, або всупереч чинному міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України". Третє речення ч. 2 ст. 246 викласти в такій редакції: "Верховний Суд України може також скасувати судові рішення судів апеляційної або касаційної інстанції і залишити в силі помилково скасовані судові рішення судів першої чи апеляційної інстанції або прийняти нову постанову по суті".  
Відхилено    
1365. 3. Верховний Суд України задовольняє касаційну скаргу у разі визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України. При цьому Верховний Суд України скасовує його повністю або у частині і направляє справу на новий розгляд до суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції залежно від того, суд якої інстанції першим допустив порушення міжнародних зобов'язань. Верховний Суд України може також скасувати судові рішення і прийняти нову постанову.   -809- Соболєв С.В.
Доповнити ст. 247 після ч. 3 такою частиною: "4. Верховний Суд України задовольняє повторну касацію у разі встановлення незаконності ухвали суду загальної юрисдикції про відмову у розгляді звернення (позову, заяви, скарги) особи на підставі непідсудності справи судам загальної юрисдикції взагалі або судам окремої спеціалізованої юрисдикції. При цьому він скасовує її і приймає рішення про направлення звернення особи до компетентного суду для розгляду по суті". У зв'язку з цим ч.4 вважати ч.5.  
Відхилено   3. Верховний Суд України задовольняє скаргу в разі визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України. При цьому Верховний Суд України може скасувати його повністю або в частині та направити справу на новий розгляд до суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції залежно від того, суд якої інстанції першим допустив порушення міжнародних зобов'язань. Верховний Суд України може також скасувати судові рішення і прийняти нову постанову.  
1366. 4. Постанова Верховного Суду України про задоволення касаційної скарги повинна бути вмотивованою.      4. Постанова Верховного Суду України про задоволення скарги повинна бути вмотивованою.  
1367. Стаття 247. Постанова Верховного Суду України про відмову у задоволенні касаційної скарги      Стаття . Постанова Верховного Суду України про відмову в задоволенні скарги  
1368. 1. Верховний Суд України відмовляє у задоволенні касаційної скарги, якщо обставини, які стали підставою для провадження в порядку повторної касації, не підтвердилися.      1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні скарги, якщо обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися.  
1369. 2. Якщо у разі виявлення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права Верховний Суд України встановить, що оскаржене судове рішення є законним, він відмовляє у задоволенні касаційної скарги і констатує порушення, яке допущено в іншому судовому рішенні суду касаційної інстанції, яке не було оскаржене.   -810- Жванія Д.В.
У ч. 2 ст. 247 слова "судом (судами) касаційної інстанції" замінити словами "судом касаційної інстанції".  
Відхилено   2. Якщо в разі виявлення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права Верховний Суд України встановить, що оскаржене судове рішення є законним, він відмовляє в задоволенні скарги і констатує порушення, яке допущено в іншому судовому рішенні суду касаційної інстанції, яке не було оскаржене.  
    -811- Беспалий Б.Я.
У ч. 2 ст. 247 текст " (судами)" замінити текстом ", судами".  
Відхилено    
1370. 3. Постанова Верховного Суду України про відмову у задоволенні касаційної скарги повинна бути вмотивованою.      3. Постанова Верховного Суду України про відмову в задоволенні скарги повинна бути вмотивованою.  
1371. Глава 4. Провадження за нововиявленими обставинами      Глава 4. Провадження за нововиявленими обставинами  
1372. Стаття 248. Підстава для провадження